Деякі питання виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок, Форма типового документа, Перелік, Заява, Акт, Свідоцтво
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 902-2025-п
Прийнято: 2025-07-16
Чинна редакція від: 2026-05-06
Стан: in_force
Rada ID: 902-2025-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 липня 2025 р. № 902
Київ
Деякі питання виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів
_Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, що додається.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
3. Установити, що:
суб’єкти господарювання, які набули статус виробника та права на виробництво, постачання боєприпасів і бойових частин, на виробництво, закупівлю та постачання вибухових речовин, засобів їх ініціювання, виробів і пристроїв, які містять вибухові речовини, та/або елементів для їх виробництва, відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 р. № 763 “Про реалізацію експериментального проекту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 75, ст. 4239; 2024 р., № 18, ст. 1167), продовжують провадити свою діяльність на підставі наказів Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості про внесення суб’єкта господарювання до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) як учасника експериментального проекту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів;
строк дії свідоцтв на зберігання (експлуатацію місця зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів і бойових частин), виданих відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 р. № 763, продовжується на строк дії Порядку, затвердженого цією постановою;
вибухові матеріали промислового призначення, мисливський порох та капсулі, що використовуються під час виробництва боєприпасів, вибухових речовин і компонентів для них в інтересах сил безпеки та сил оборони України, є вибуховими матеріалами військового призначення.
4. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування і діє протягом періоду дії правового режиму воєнного стану та протягом 12 місяців з дня його припинення або скасування.
Прем'єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 72
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 липня 2025 р. № 902
ПОРЯДОК
виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів
У тексті Порядку слово “Мінстратегпром” у всіх відмінках замінено словом “Міноборони” згідно з Постановою КМ № 1107 від 08.09.2025
Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм розроблення, виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів до них в інтересах сил безпеки та сил оборони України в частині встановлення організаційних, технологічних та інших вимог до провадження господарської діяльності у відповідній сфері та діє протягом воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” та протягом 12 місяців з дня його припинення або скасування.
Положення пунктів 1-33 і 52-63 цього Порядку не поширюються на розроблення, виготовлення, випробування та постачання засобів ініціювання (підриву), які не містять вибухових речовин, інших елементів боєприпасів, які не містять вибухових речовин.
Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1107 від 08.09.2025
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
боєприпаси - технічні пристрої одноразового застосування (їх складові частини та елементи), що призначені для ураження живої сили противника, знищення його озброєння, військової та спеціальної техніки, руйнування укріплень, споруд та інших об’єктів, вогневої підготовки чи здійснення випробувань, виконання інших завдань (освітлення місцевості, задимлення, розкидання агітаційної літератури тощо). До боєприпасів належать ракети (тактичні, авіаційні, зенітні керовані, протитанкові та інші), авіаційні та глибинні бомби, реактивні снаряди, артилерійські, танкові, мінометні, зенітні та гранатометні постріли, ручні та реактивні гранати, патрони, піротехнічні засоби, торпеди, морські міни, реактивні піхотні вогнемети, інженерні боєприпаси, стартові (пускові) ракетні двигуни на твердому паливі, вироби та пристрої, які містять вибухові речовини, засоби ініціювання (підриву) та елементи всіх зазначених видів боєприпасів;
Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1107 від 08.09.2025
боєприпаси до безпілотних систем - боєприпаси, спеціально розроблені, вироблені, модифіковані (модернізовані) або адаптовані для застосування з безпілотними системами;
бойова частина безпілотної системи (далі - бойова частина) - боєприпас, який є складовою частиною безпілотної системи та безпосередньо здійснює ураження цілі. Залежно від призначення бойова частина може бути такого типу: уламкова, фугасна, уламково-фугасна, кумулятивна, кумулятивно-уламкова, термобарична, об’ємно-детонуюча, запалювальна, ударне ядро тощо;
вибухові матеріали - вибухові речовини, засоби ініціювання (підриву) та інші вироби і пристрої, які містять вибухові речовини;
вибухові матеріали військового призначення - вибухові матеріали, що не є вибуховими матеріалами промислового призначення відповідно до Закону України “Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення”, а також вибухові матеріали промислового призначення, що є вибуховими речовинами військового призначення відповідно до пункту 18 цього Порядку;
вибухова речовина - хімічна речовина або суміш хімічних речовин, здатна під впливом зовнішньої дії (початкового імпульсу) до швидкого самопоширюваного екзотермічного розкладу з виділенням великої кількості тепла та утворенням газів, спроможних спричиняти руйнування; до вибухових речовин, зокрема, належать ініціюючі та бризантні речовини, порохи, нітроцелюлоза та тверде ракетне паливо і піротехнічні суміші;
вибухова речовина військового призначення - вибухова речовина, що не є вибуховою речовиною промислового призначення відповідно до Закону України “Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення”, а також вибухова речовина промислового призначення, що є вибуховою речовиною військового призначення відповідно до пункту 18 цього Порядку;
виробник - суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво боєприпасів або вибухових речовин і відомості про якого відповідно до цього Порядку внесені до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) (далі - реєстр); суб’єкт господарювання може одночасно бути виробником боєприпасів і вибухових речовин;
виробник боєприпасів - суб’єкт господарювання, що здійснює або має намір здійснювати розроблення, виробництво, постачання боєприпасів з метою передачі, продажу або передачі прав на них у будь-який інший спосіб силам безпеки та силам оборони України;
виробник вибухових речовин - суб’єкт господарювання, що здійснює або має намір здійснювати розроблення, виробництво, постачання вибухових речовин з метою їх використання у виробництві боєприпасів, які підлягають передачі, продажу або права на які підлягають передачі у будь-який інший спосіб силам безпеки та силам оборони України;
декларація про початок виробництва (далі - декларація) - документ, що подається суб’єктом господарювання для внесення відомостей про такого суб’єкта господарювання до реєстру;
демонстраційні випробування боєприпасу - випробування зразка боєприпасу, які проводяться за програмою та методикою, розробленими виробником, з метою перевірки відповідності такого зразка вимогам тактико-технічного завдання та/або заявленим тактико-технічним характеристикам;
демонстраційні випробування вибухової речовини - випробування зразка вибухової речовини, які проводяться виробником за участю представників Міноборони з метою підтвердження відповідності такого зразка заявленим характеристикам безпечності та ефективності;
дослідний зразок боєприпасу - зразок боєприпасу, який розроблений виробником і пройшов попередні випробування на полігоні або іншому відведеному для здійснення таких випробувань місці, організовані згідно з вимогами цього Порядку за програмою таких випробувань;
засоби ініціювання (підриву) - засоби (детонатори, капсулі-детонатори, електродетонатори, детонуючі шнури, вогнепровідні шнури, електрозапалювачі, піротехнічні уповільнювачі (детонаційні реле) тощо), за допомогою яких передається початковий імпульс заряду до вибухової речовини, внаслідок чого відбувається її вибух (детонація);
ініціюючі вибухові речовини - речовини або суміші речовин, які призначені лише для збудження вибухових перетворень або реакцій горіння в зарядах інших вибухових речовин.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України, Законах України “Про оборону України”, “Про національну безпеку України”, “Про оборонні закупівлі”, “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”, “Про управління відходами”, “Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення”, постановах Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 159 “Про затвердження Порядку проведення випробувань зразків озброєння та військової техніки” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 20, ст. 853), від 3 березня 2021 р. № 234 “Про затвердження Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів товарів оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів таких товарів” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 26, ст. 1275), від 28 липня 2021 р. № 781 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за якістю товарів, робіт і послуг оборонного призначення на всіх етапах їх розроблення, виробництва, модернізації, ремонту та утилізації, а також за цільовим використанням коштів” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 62, ст. 3920) та Порядку здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 91, ст. 5666; 2025 р., № 5, ст. 366), інших нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до них.
3. Право на провадження діяльності з виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, а також на закупівлю та виробництво вибухових матеріалів та/або інших компонентів для їх виробництва відповідно до цього Порядку надається суб’єктам господарювання, які відповідають одній із таких вимог:
протягом останніх 12 місяців були виконавцями державних контрактів (договорів) з виготовлення та постачання вибухових речовин, боєприпасів та/або інших компонентів для їх виробництва;
мають права розробника (виробника, постачальника) на допущені до експлуатації або прийняті на озброєння боєприпаси, боєприпаси до безпілотних систем, зокрема ті, що можуть використовуватися як бойові частини;
відповідно до законодавства користуються відповідними місцями (експлуатують відповідні місця) зберігання вибухових матеріалів, що належать суб’єктам господарювання, яким в установленому законодавством порядку видано дозвіл на зберігання вибухових матеріалів промислового призначення;
відповідно до законодавства мають право на використання конверсованих військових об’єктів (баз, арсеналів, складів, сховищ або їх частин) для зберігання боєприпасів (зокрема на території колишніх військових частин), експлуатація яких повинна здійснюватися з дотриманням встановлених вимог;
одержали свідоцтво на зберігання (експлуатацію місць зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів), видане територіальним органом Держпраці відповідно до вимог, встановлених цим Порядком;
уклали з Міноборони спільне рішення про розробку та/або виробництво ними вибухових речовин чи боєприпасів.
4. Внесення до реєстру відомостей про суб’єкта господарювання здійснюється на підставі декларації, поданої суб’єктом господарювання, що провадить або планує провадити діяльність з виробництва вибухових речовин і боєприпасів, або відповідно до Порядку створення, функціонування та ведення електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), внесення до нього суб’єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 233 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 26, ст. 1276), з урахуванням пункту 3 цього Порядку.
Подання декларації здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг” з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 233 “Про затвердження Порядку створення, функціонування та ведення електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), внесення до нього суб’єктів господарювання”.
Декларація подається Міноборони в паперовій формі нарочно або надсилається поштовим відправленням на поштову адресу, або надсилається в електронній формі на офіційну адресу електронної пошти з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
У декларації суб’єктом господарювання зазначаються такі відомості:
повне та скорочене найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця;
для юридичної особи - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичної особи - підприємця - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
місцезнаходження суб’єкта господарювання;
дата, номер запису у функціональній підсистемі “Єдиний реєстр зброї” єдиної інформаційної системи МВС, строк дії дозволу на зберігання вибухових матеріалів промислового призначення, виданого в установленому законодавством порядку (за наявності);
дата, реєстраційний номер свідоцтва на зберігання (експлуатацію місць зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів), виданого Держпраці відповідно до вимог, встановлених цим Порядком (за наявності);
відомості щодо виконання державних контрактів (договорів) з виготовлення та постачання вибухових речовин, боєприпасів протягом останніх 12 місяців до моменту подання декларації (за наявності);
відомості про наявність у суб’єкта господарювання прав розробника (виробника, постачальника) на прийняті в експлуатацію або поставлені на озброєння боєприпаси, боєприпаси до безпілотних систем, зокрема ті, що можуть використовуватися як бойові частини (за наявності);
дата, реєстраційний номер спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею (за наявності);
дата, реєстраційний номер спільного рішення з Міноборони про розробку та/або виробництво ними вибухових речовин чи боєприпасів (за наявності);
Абзац тринадцятий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1107 від 08.09.2025
номери телефонів та адреси електронної пошти фізичної особи - підприємця або керівника юридичної особи та контактної особи такого суб’єкта господарювання.
Крім відомостей, зазначених в абзацах п’ятому - сьомому та чотирнадцятому цього пункту, виробник обов’язково повинен зазначити в декларації відомості, передбачені одним із абзаців з восьмого по тринадцятий цього пункту. Положення цього абзацу не поширюються на виробників стартових двигунів для безпілотних систем і ракет.
Виробники стартових двигунів для безпілотних систем і ракет у декларації зазначають відомості, наведені в абзацах п’ятому - сьомому та чотирнадцятому цього пункту, а також дату та реєстраційний номер дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, виданого Держпраці. Інші відомості, передбачені цим пунктом, не зазначаються.
Разом з декларацією виробник повинен подати копії документів, що підтверджують відповідність одній із вимог, визначених пунктом 3 цього Порядку, або копію дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, виданого Держпраці виробникам стартових двигунів для безпілотних систем і ракет.
Виробник відповідає за повноту та достовірність відомостей, зазначених у декларації.
5. Міноборони забезпечує проведення перевірки відповідності відомостей, зазначених у декларації, відомостям державних реєстрів і внесення відомостей про суб’єкта господарювання до реєстру або надає відмову в такому внесенні протягом 10 робочих днів з дня подання декларації.
Відмова у внесенні відомостей про суб’єкта господарювання до реєстру надається виключно у разі невідповідності поданих документів вимогам цього Порядку або виявлення фактів подання недостовірних відомостей щодо:
права власності та/або користування площами, приміщеннями або об’єктами для розміщення виробничих потужностей і складів (місць) зберігання вибухових матеріалів;
дати, номеру запису у функціональній підсистемі “Єдиний реєстр зброї” єдиної інформаційної системи МВС, строку дії дозволу на зберігання вибухових матеріалів промислового призначення;
свідоцтва на зберігання (експлуатацію місць зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів);
виконання державних контрактів (договорів) з виготовлення та постачання вибухових речовин, боєприпасів протягом останніх 12 місяців до моменту подання декларації (за наявності);
наявності у суб’єкта господарювання спільного рішення з Міноборони про розробку та/або виробництво ними вибухових речовин чи боєприпасів;
наявності у суб’єкта господарювання прав розробника (виробника, постачальника) на прийняті в експлуатацію або поставлені на озброєння боєприпаси, боєприпаси до безпілотних систем, зокрема ті, що можуть використовуватися як бойові частини (за наявності);
дозволу (дата, реєстраційний номер) на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (для виробників стартових двигунів для безпілотних систем і ракет).
6. У разі надання відмови у внесенні відомостей про суб’єкта господарювання до реєстру Міноборони зобов’язаний поінформувати суб’єкта господарювання про всі підстави, які стали причиною надання відмови.
Суб’єкт господарювання має право подати декларацію повторно після виправлення всіх помилок і усунення недоліків.
7. Підставами для виключення виробника з реєстру є:
1) заява виробника про виключення його з реєстру, що подається Міноборони в паперовій або електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”. У заяві зазначаються: повне та скорочене найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця, код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ чи реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), місцезнаходження суб’єкта господарювання, клопотання про виключення виробника з реєстру;
2) виявлення фактів подання недостовірних відомостей щодо:
права власності та/або користування площами, приміщеннями або об’єктами для розміщення виробничих потужностей і складів (місць) зберігання вибухових матеріалів;
дозволу (дата, реєстраційний номер) на зберігання вибухових матеріалів;
свідоцтва на зберігання (експлуатацію місць зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів);
виконання державних контрактів (договорів) з виготовлення та постачання вибухових речовин, боєприпасів протягом останніх 12 місяців до моменту подання декларації;
наявності у суб’єкта господарювання спільного рішення з Міноборони про розробку та/або виробництво ними вибухових речовин чи боєприпасів;
наявності у суб’єкта господарювання прав розробника (виробника, постачальника) на прийняті в експлуатацію або поставлені на озброєння боєприпаси, боєприпаси до безпілотних систем, зокрема ті, що можуть використовуватися як бойові частини;
дозволу (дата, реєстраційний номер) на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (для виробників стартових двигунів для безпілотних систем і ракет);
3) припинення права власності, користування всіма місцями зберігання вибухових матеріалів або конверсованими військовими об’єктами, які використовувалися для провадження діяльності з виробництва вибухових речовин та/або боєприпасів (для суб’єктів господарювання, що набули статусу виробника на підставі такого права власності, користування);
4) закінчення строку дії дозволу на зберігання вибухових матеріалів промислового призначення (для суб’єктів господарювання, що набули статусу виробника на підставі використання приміщення, власник якого має такий дозвіл);
5) неналежне виконання спільного рішення з Міноборони про розробку та/або виробництво вибухових речовин чи боєприпасів;
Підпункт 5 пункту 7 в редакції Постанови КМ № 1107 від 08.09.2025
- 6) припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Міноборони ухвалює рішення про виключення виробника з реєстру, про що видається відповідний наказ.
8. Міноборони забезпечує надсилання суб’єкту господарювання копії наказу про його внесення до реєстру в паперовій або електронній формі протягом п’яти робочих днів з дня видання такого наказу.
Міноборони забезпечує надсилання копій наказу про виключення виробника з реєстру такому суб’єкту господарювання та Міноборони, МВС, Національній поліції, Держекспортконтролю, ДСНС, Держпраці, ДПС та Держлікслужбі протягом п’яти робочих днів з дня видання такого наказу.
9. За потреби виробник подає до Міноборони заяву для отримання листа-підтвердження щодо наявності в реєстрі відомостей про виробника. Заява подається в паперовій або електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
У заяві зазначається повне та скорочене найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця, код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ чи реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), місцезнаходження виробника, клопотання про надання листа-підтвердження щодо наявності в реєстрі відомостей про виробника.
Міноборони протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем отримання заяви, забезпечує проведення перевірки відомостей, зазначених у заяві, та у разі підтвердження їх достовірності надсилає заявнику в паперовій або електронній формі за допомогою електронної пошти лист-підтвердження щодо наявності в реєстрі відомостей про виробника.
У разі відсутності в реєстрі відомостей про заявника або надання заявником неповних або недостовірних відомостей Міноборони відмовляє у наданні листа-підтвердження та одночасно повідомляє про це заявнику в паперовій або електронній формі за допомогою електронної пошти протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем отримання заяви.
У разі відмови у наданні листа-підтвердження Міноборони зобов’язаний зазначити всі підстави, які стали її причиною. Виробник має право повторно подати заяву після виправлення помилок і недоліків.
Правовий статус виробника
10. Суб’єкт господарювання набуває статус виробника та права на виробництво, постачання вибухових речовин і боєприпасів для сил безпеки та сил оборони України та інших суб’єктів господарювання, які набули статус виробника, з моменту внесення відомостей про такого суб’єкта господарювання до реєстру.
Право на постачання та закупівлю вибухових речовин, яке набуває виробник на підставі цього Порядку, не поширюється на ініціюючі вибухові речовини.
Право на провадження діяльності з виробництва, постачання та закупівлі вибухових речовин, яке набуває виробник на підставі цього Порядку, не поширюється на вибухові речовини, перелік яких визначено в додатку 1.
11. Суб’єкти господарювання, що мають статус виробника відповідно до цього Порядку, з набуттям права на провадження діяльності з виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів одночасно отримують право на закупівлю вибухових речовин, засобів їх ініціювання, виробів і пристроїв, які містять вибухові речовини, згідно з встановленими законодавством вимогами та з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку.
Придбання вибухових матеріалів промислового призначення здійснюється на підставі дозволу, який видається з урахуванням положень цього Порядку.
12. На підставі декларації, зазначеної у пункті 4 цього Порядку, та постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314 “Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1399) одночасно з набуттям статусу виробника відповідно до цього Порядку суб’єкт господарювання набуває право здійснювати розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізацію (відпуск), ввезення на територію України, використання азотної кислоти, сірчаної кислоти, соляної кислоти, ацетону, етилового ефіру, метилетилкетону, резорцину, толуолу, ангідриду оцтової кислоти.
Якщо виробник здійснює розробку або виробництво вибухової речовини, на яку існує міжнародний, національний чи військовий стандарт, що передбачає використання у виробництві прекурсорів, що не передбачені абзацом першим цього пункту, то такий виробник має право здійснювати розробку, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізацію (відпуск), ввезення на територію України та використання таких прекурсорів.
Протягом дії цього Порядку суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва, виготовлення, реалізації (відпуску) та/або ввезення на територію України прекурсорів, включених до списку № 1 та списку № 2 таблиці IV переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 19, ст. 789), мають право здійснювати реалізацію (відпуск) речовин, зазначених в абзацах першому - другому цього пункту, суб’єктам господарювання, які здійснюють розроблення та/або виробництво вибухових речовин та/або боєприпасів відповідно до цього Порядку, але не мають ліцензії на право провадження господарської діяльності з придбання та/або використання прекурсорів, включених до зазначеного переліку, на підставі копії листа-підтвердження щодо наявності в реєстрі відомостей про виробника, наданого Міноборони.
Суб’єкти господарювання, які відповідно до цього Порядку мають статус виробника та здійснили закупівлю прекурсорів, включених до списку № 1 та списку № 2 таблиці IV переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають Міноборони звіт про кількість використаних прекурсорів, залишок прекурсорів на складі виробника та кількість виготовлених вибухових речовин за формою, що затверджується Міноборони. До затвердження Міноборони форми звіту відповідна інформація подається в довільній формі.
13. На підставі декларації, зазначеної у пункті 4 цього Порядку, та постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314 “Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану” одночасно з набуттям статусу виробника відповідно до цього Порядку суб’єкт господарювання набуває право здійснювати зберігання та оброблення, а також перевезення з метою подальшого зберігання та оброблення відходів процесів неорганічної хімії, зокрема азотної кислоти, сірчаної кислоти та сірчистої кислоти, кислоти сірчаної, травильних кислот, оксидів металів, що містять важкі метали, відходів, що містять інші важкі метали, травильних кислот, шламів від фізико-хімічного оброблення відходів, що містять небезпечні речовини, відходів, які містять інші важкі метали, відходів боєприпасів, а також інших відходів вибухових речовин, включених до Національного переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 р. № 1102 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 97, ст. 5820), без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, якщо оброблення зазначених відходів є частиною їх технологічного процесу, пов’язаного з виробництвом боєприпасів та/або вибухових речовин.
На підставі декларації, зазначеної у пункті 4, та постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314 “Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану” одночасно з набуттям статусу виробника відповідно до цього Порядку суб’єкт господарювання також набуває право здійснювати відновлення (рециклінг, регенерацію) та зберігання з метою відновлення визначених в абзаці першому цього пункту відходів, отриманих в інших виробників, без отримання ліцензії на право здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, а також їх перевезення без отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів і небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Виробникам забороняється приймати відходи для перевезення, зберігання та оброблення від фізичних та юридичних осіб, що не є виробниками, крім випадків отримання виробником в установленому порядку дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, ліцензії на право здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів і небезпечних відходів залізничним транспортом, ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів і небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
14. На підставі декларації, зазначеної у пункті 4 цього Порядку, та постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314 “Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану” одночасно з набуттям статусу виробника відповідно до цього Порядку суб’єкт господарювання набуває право на провадження діяльності з виробництва та зберігання метилового спирту і пального, що належить до зазначених у пункті 12 цього Порядку речовин, а також зберігання спирту етилового без внесення місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та відомостей до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
Виробникам забороняється здійснювати виробництво та зберігання визначених в цьому Порядку речовин з метою реалізації інших видів діяльності, не пов’язаних з виробництвом боєприпасів і вибухових речовин.
15. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, які належать до сфери їх управління, за зверненням виробників надають наявні нормативні, нормативно-технічні, технічні документи (стандарти, настанови, технічні регламенти, конструкторську документацію тощо), які стосуються виробництва боєприпасів, вибухових речовин, засобів їх ініціювання, виробів і пристроїв, які містять вибухові речовини.
У зверненні зазначається:
повне та скорочене найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця, код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ чи реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), місцезнаходження виробника;
найменування боєприпасів, вибухових речовин, засобів їх ініціювання, виробів і пристроїв, які містять вибухові речовини, які має намір виробляти виробник.
До звернення додається копія листа-підтвердження щодо наявності в реєстрі відомостей про виробника, наданого Міноборони не пізніше 30 календарних днів до дати звернення.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, які отримали звернення від виробника, протягом 10 днів надають запитувані документи або відмову в їх наданні.
Підставами для відмови в наданні запитуваних документів є:
відсутність у реєстрі відомостей про виробника;
відсутність запитуваних документів.
Якщо відповідний нормативний, нормативно-технічний чи технічний документ містить інформацію з обмеженим доступом, він надається заявнику з дотриманням вимог законодавства про захист інформації.
16. Виробник зобов’язаний забезпечити:
запровадження та дотримання працівниками встановлених правил і вимог щодо поводження з вибуховими матеріалами, організації та безпеки виробництва боєприпасів і вибухових речовин;
дотримання вимог щодо безпечної експлуатації обладнання підвищеної небезпеки;
дотримання вимог пожежної безпеки;
дотримання вимог щодо віку, освіти та кваліфікації (проходження навчання, атестації) працівників, які допускаються до робіт з використанням вибухових матеріалів, встановлених у пунктах 8 і 9 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 р. № 604 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 73, ст. 2445);
дотримання вимог щодо кваліфікації (проходження навчання, атестації) персоналу, залученого до поводження з вибуховими матеріалами, відповідно до розділу V Правил безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затверджених наказом Міненерговугілля від 12 червня 2013 р. № 355;
ведення обліку вибухових матеріалів на всіх етапах виробництва та зберігання вибухових матеріалів відповідно до Порядку обліку вибухових матеріалів промислового призначення, затвердженого наказом МНС від 6 липня 2006 р. № 424;
безпеку та охорону здоров’я працівників на робочому місці.
17. Протягом дії цього Порядку:
1) до заявників, що звертаються з декларацією, не застосовуються вимоги пункту 16 Порядку створення, функціонування та ведення електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), внесення до нього суб’єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 233 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 26, ст. 1276);
2) до виробників:
не застосовуються положення Порядку постачання товарів оборонного призначення під час особливого періоду, введення надзвичайного стану, проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та у період проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2015 р. № 345 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 44, ст. 1372; 2021 р., № 20, ст. 855; 2023 р., № 85, ст. 4919);
не застосовуються положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 березня 2023 р. № 202 “Про генерального конструктора із створення боєприпасів і вибухових речовин” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 29, ст. 1640);
не застосовуються вимоги Положення про генерального конструктора із створення техніки для потреб оборони та безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. № 392 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 17, ст. 757);
не застосовуються положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 березня 2023 р. № 212 “Про затвердження переліку видів продукції, що підлягає розробленню і впровадженню у виробництво та експлуатацію, а також модернізації під керівництвом генерального конструктора із створення боєприпасів і вибухових речовин” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 31, ст. 1695);
положення Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів товарів оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів таких товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 234 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 26, ст. 1275; 2025 р., № 18, ст. 1236), застосовуються в частині виробництва вибухових речовин і боєприпасів з особливостями, визначеними у цьому Порядку;
положення постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314 “Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1399) в частині виробництва вибухових речовин військового призначення, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, використання речовин, зазначених у пункті 12 цього Порядку, виробництва та зберігання метилового спирту і пального, що належить до речовин, зазначених у пункті 13 цього Порядку, оброблення відходів, передбаченого пунктом 13 цього Порядку, застосовуються з особливостями, визначеними у цьому Порядку;
не застосовуються вимоги абзаців четвертого - п’ятого, дев’ятого - одинадцятого пункту 13 Положення про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 767 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 29, с. 70; 2003 р., № 34, ст. 1827);
не застосовуються вимоги абзацу другого пункту 22 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1807 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 48, ст. 2506);
не застосовуються положення нормативно-правового акта з охорони праці НПАОП 29.6-7.05-91 “Правила експлуатації підприємств з виготовлення порохів, ракетного твердого палива, вибухових речовин, піротехнічних засобів і сумішей, засобів ініціювання і виробів військової техніки на їх основі”, затвердженого наказом Міністерства оборони СРСР від 7 лютого 1991 р.;
не застосовуються положення нормативно-правового акта з охорони праці НПАОП 29.6-7.06-89 “Правила будови підприємств по виготовленню порохів, ракетного твердого палива, вибухових речовин, піротехнічних засобів і сумішей, засобів ініціювання і виробів військової техніки на їх основі”, затвердженого наказом Міністерства машинобудування СРСР від 28 березня 1989 р. № 109с;
- 3) щодо речовин, зазначених у пункті 12 цього Порядку, до виробників не застосовуються положення:
постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. № 282 “Деякі питання ліцензування господарської діяльності з культивування рослин (крім конопель для промислових цілей, визначених Законом України “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори”), включених до таблиці I переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного переліку” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 30, ст. 1209; 2024 р., № 90, ст. 5805) щодо необхідності отримання виробниками ліцензії на провадження господарської діяльності з культивування рослин, включених до таблиці I переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного переліку;
Порядку видачі дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1997 р. № 146 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 6, с. 78; 2007 р., № 93, ст. 3413);
Порядку видачі дозволу на використання об’єктів і приміщень, призначених для провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 469 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 35, ст. 1437);
Порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, у тому числі конопель для медичних цілей, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. № 589 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 44, ст. 1477; 2024 р., № 102, ст. 6525);
Правил проведення операцій з обладнанням для виробництва, виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, яке підлягає контролю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 211 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 23, ст. 685);
Порядку видачі, відмови у видачі, припинення дії дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 р. № 1328 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 8, ст. 391), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2025 р. № 704;
постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 556 “Деякі питання подання декларації про відходи” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 40, ст. 2184);
- 4) не застосовуються щодо діяльності виробників, зазначеної у пункті 13 цього Порядку, положення:
постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2023 р. № 1278 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 5, ст. 226);
Порядку проведення моніторингу об’єкта оброблення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2023 р. № 1166 ( Офіційний вісник України, 2023 р., № 102, ст. 6096);
постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1168 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів залізничним транспортом” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 4, ст. 236) щодо перевезення небезпечних відходів, визначених цим Порядком;
постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1001 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 98, ст. 3358).
Порядок закупівлі (імпорту) та обліку компонентів
18. Дозвіл на придбання вибухових матеріалів промислового призначення отримується суб’єктами господарювання, що мають статус виробника відповідно до цього Порядку, згідно з Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС від 21 серпня 1998 р. № 622, з урахуванням положень цього Порядку.
Для отримання дозволу на придбання вибухових матеріалів промислового призначення уповноваженою особою (представником) виробника до відповідного органу (підрозділу) Національної поліції подаються такі документи:
клопотання, в якому зазначається мета звернення;
копія листа-підтвердження щодо наявності в реєстрі відомостей про виробника, наданого Міноборони;
копія договору купівлі вибухових матеріалів промислового призначення, в якому зазначається, що закупівля вибухових матеріалів промислового призначення здійснюється для виробництва вибухових речовин або боєприпасів відповідно до цього Порядку;
платіжний документ (платіжна інструкція, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або кодом проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги.
З моменту передачі придбаних вибухових матеріалів промислового призначення, мисливського пороху і капсулів виробнику (представнику виробника), вони вважаються вибуховими матеріалами військового призначення.
19. У разі здійснення закупівель товарів, зазначених у пункті 12 цього Порядку, виробник не пізніше ніж за 10 робочих днів до запланованої передачі товарів надсилає до Міноборони, Національної поліції та Держлікслужби лист, у якому зазначається:
щодо виробника - повне та скорочене найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця, код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ чи реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), місцезнаходження виробника;
щодо суб’єкта господарювання, який здійснює закупівлю для потреб виробника (за наявності такого суб’єкта), - повне та скорочене найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця, код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ чи реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), місцезнаходження суб’єкта господарювання;
перелік і кількість товарів, які закуповуються для потреб виробника;
щодо продавця (якщо продавець є суб’єктом господарювання, зареєстрованим в Україні) - повне та скорочене найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця, код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ чи реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), місцезнаходження продавця;
найменування пункту пропуску через державний кордон, через який буде ввезено товари для потреб виробника (в разі ввезення товарів на територію України);
найменування митниці, на якій буде здійснено митне оформлення товарів (у разі ввезення товарів на територію України).
20. Виробник може здійснювати імпорт вибухових речовин, сировини та компонентів необхідних для виробництва вибухових речовин та/або складових частин та елементів, що використовуються для виробництва боєприпасів, з дотриманням вимог Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” та з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком.
Для проведення попередньої експертизи в галузі державного експортного контролю товарів виробники надсилають до Держекспортконтролю лише заяву, зазначену в абзаці третьому пункту 13 Положення про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 767 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 29, с. 70; 2003 р., № 34, ст. 1827), а також лист-підтвердження Міноборони щодо наявності в реєстрі відомостей про виробника. Зазначена заява може надсилатися у формі електронного документа з накладеним в установленому законодавством порядку кваліфікованим електронним підписом керівника виробника через інформаційно-комунікаційну систему у сфері державного експортного контролю. За результатами попередньої експертизи Держекспортконтроль реєструє виробників за конкретними товарами або відповідними групами товарів та видає їм посвідчення про реєстрацію як суб’єктів здійснення міжнародних передач таких товарів разом з відповідними роз’ясненнями про особливості здійснення їх передач.
Для отримання разового дозволу на право імпорту товарів, необхідних для виробництва вибухових речовин, компонентів необхідних для виробництва вибухових речовин та/або складових частин та елементів, до Держекспортконтролю надається лист-підтвердження Міноборони щодо наявності в реєстрі відомостей про виробника, а документи, зазначені в абзаці другому пункту 22 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1807 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 48, ст. 2506), до листа про надання разового дозволу на право імпорту товарів можуть не подаватися, в такому разі вони подаються до Держекспортконтролю разом із згаданим у пункті 28 зазначеного Порядку звітом виробника про використання отриманого разового дозволу на право імпорту товарів.
Заява і документи для отримання разового дозволу на право імпорту товарів у випадку, зазначеному в абзаці третьому цього пункту, надсилаються у формі електронних документів з накладеним в установленому законодавством порядку кваліфікованим електронним підписом керівника виробника через інформаційно-комунікаційну систему у сфері державного експортного контролю. Водночас виробник повинен подати до Держекспортконтролю оригінал сертифіката кінцевого споживача під час отримання разового дозволу на право імпорту товарів.
21. Видача виробникам разового дозволу на право імпорту товарів під час здійснення закупівлі вибухових речовин, сировини та компонентів необхідних для виробництва вибухових речовин, виробів і пристроїв, які містять вибухові речовини, для виробників, які не є виконавцями державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку боєприпасів (їх складових частин) та/або вибухових матеріалів, та посвідчення про реєстрацію як суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів разом з наданням відповідних роз’яснень про особливості здійснення таких передач забезпечується Держекспортконтролем.
Для проведення попередньої експертизи в галузі державного експортного контролю товарів виробники, які здійснюють закупівлю вибухових речовин, компонентів необхідних для виробництва вибухових речовин, виробів і пристроїв, які містять вибухові речовини, для виробників, які не є виконавцями державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку боєприпасів (їх складових частин) та/або вибухових матеріалів, надсилають до Держекспортконтролю копію листа-підтвердження Міноборони щодо наявності в реєстрі відомостей про виробника та заяву, зазначену в абзаці третьому пункту 13 Положення про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 767. Зазначена заява може надсилатися у паперовій формі або у формі електронного документа з накладеним в установленому законодавством порядку кваліфікованим електронним підписом керівника виробника через інформаційно-комунікаційну систему у сфері державного експортного контролю. За результатами попередньої експертизи Держекспортконтроль реєструє виробника за конкретними товарами або відповідними групами товарів та видає йому посвідчення про реєстрацію як суб’єкта здійснення міжнародних передач таких товарів разом з відповідними роз’ясненнями про особливості здійснення таких передач.
Для отримання разового дозволу на право імпорту товарів, необхідних для виробництва вибухових речовин і боєприпасів, до листа про надання разового дозволу на право імпорту товарів не додаються документи, зазначені в абзаці другому пункту 22 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1807. Такі документи подаються до Держекспортконтролю разом із зазначеним у пункті 28 зазначеного Порядку звітом виробника про використання отриманого разового дозволу на право імпорту товарів.
Заява та документи для отримання разового дозволу на право імпорту товарів у випадку, зазначеному в абзаці третьому цього пункту, можуть надсилатися у формі електронних документів з накладеним в установленому законодавством порядку кваліфікованим електронним підписом керівника виробника через інформаційно-комунікаційну систему у сфері державного експортного контролю. Виробник повинен подати до Держекспортконтролю оригінал сертифіката кінцевого споживача під час отримання разового дозволу на право імпорту товарів.
22. Для отримання міжнародного імпортного сертифіката відповідно до цього Порядку виробники одночасно із заявою про надання разового дозволу на право імпорту подають до Держекспортконтролю заяву, передбачену абзацом другим пункту 7 Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов’язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. № 920 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 22, ст. 1005). Інші документи, передбачені зазначеним Положенням для отримання міжнародного імпортного сертифіката, не подаються.
23. Виробник, який здійснює розроблення та виробництво безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, має право:
на закупівлю боєприпасів, які відповідно до технічних умов є складовими товарів, що поставляються;
на здійснення імпорту боєприпасів, які відповідно до технічних умов є складовими товарів, що поставляються.
Видача виробникам, які здійснюють розроблення та виробництво безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, посвідчення про реєстрацію як суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів з наданням відповідних роз’яснень про особливості здійснення таких передач та видача дозволів на право здійснення міжнародної передачі товарів забезпечується Держекспортконтролем відповідно до вимог пункту 21 цього Порядку.
24. Акт приймання-передачі спорядження боєприпасів або акт виконаних робіт із спорядження боєприпасів є підставою для списання вибухових матеріалів виробником боєприпасів.
Місця провадження діяльності
25. Для провадження діяльності з виробництва вибухових речовин та/або боєприпасів виробник повинен мати право власності або інше речове право (право володіння, користування, тощо) на об’єкти (будівлі, споруди, приміщення) для розміщення виробничих потужностей і облаштування складів (місць) зберігання вибухових матеріалів (боєприпасів), які відповідають вимогам до таких об’єктів, встановленим цим Порядком або іншими актами законодавства.
26. Об’єкти (будівлі, споруди, приміщення) для розміщення потужностей з виробництва вибухових речовин та/або боєприпасів можуть бути обваловані або необваловані та повинні відповідати таким вимогам:
в одному об’єкті одночасно може розміщуватися не більше 20 тонн вибухових речовин (включно з вибуховими речовинами в спорядженому стані) та 20 тис. одиниць засобів ініціювання (підриву);
мати зовнішні безпечні відстані не менше 100 метрів;
мати режим охорони відповідно до Вимог технічної безпеки до місць зберігання вибухових матеріалів промислового призначення, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 15 травня 2007 р. № 104;
повинні бути обладнаними системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, автоматичною системою пожежогасіння, системою керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання), зовнішнім та внутрішнім пожежогасінням.
Виробництво вибухових речовин і боєприпасів також може розміщуватися на території складу зберігання вибухових матеріалів (боєприпасів).
Виробничі потужності на території такого складу повинні розміщуватися в окремій будівлі або споруді на території складу чи в окремому приміщенні будівлі сховища вибухових матеріалів (боєприпасів) не нижче III ступеня вогнестійкості, відокремленому від приміщення, де зберігаються вибухові матеріали (боєприпаси), капітальною стіною.
Виробничі потужності та/або склади зберігання вибухових матеріалів також можуть розміщуватися у транспортних контейнерах. Транспортні контейнери, в яких розміщені виробничі потужності та/або склади зберігання вибухових матеріалів, можуть встановлюватися на території військових частин, на полігонах, у кар’єрах або ущелинах між хребтами гір, ярах, байраках з дотриманням таких вимог:
мати огорожу заввишки не менше 2 метрів;
над огорожею повинно бути встановлене спіральне загородження типу “Єгоза”;
розташування повинно забезпечувати вільний прохід і під’їзд до контейнерів.
Підлога будівлі (споруди), приміщень, де розміщується виробництво вибухових речовин, повинна бути облаштована з використанням м’якого електропровідного покриття або постійно зволожуватися.
Перелік вимог до розміщення виробничих потужностей, визначений в цьому пункті, є вичерпним.
27. Склади (місця) зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) можуть бути поверхневими, напівзаглибленими або підземними, обладнаними для постійного або тимчасового зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) та/або видачі (відвантаження) вибухових речовин і боєприпасів замовнику.
Поверхневі та напівзаглиблені склади постійного зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) повинні відповідати таким вимогам:
сховище вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) повинно бути захищене від проникнення води та снігу, природно провітрюватися;
сховища розташовують так, щоб забезпечити вільний підхід і під’їзд до кожного з них;
відстань між окремими сховищами, а також між сховищами та іншими будівлями і спорудами на території складу та поза його межами повинна бути не менше встановлених протипожежних відстаней і безпечних відстаней за передачею детонації;
мати огорожу заввишки не менше 2 метрів та заборонену зону завширшки не менше 50 метрів зовні від огорожі;
мати небезпечну зону завширшки не менше 100 метрів зовні від огорожі;
відстань від огорожі до найближчого сховища має становити не менше 40 метрів (у гірській місцевості - не менше 15 метрів);
обладнуватися системою блискавкозахисту;
мати режим охорони, передбачений пунктами 2.22-2.24 Вимог технічної безпеки до місць зберігання вибухових матеріалів промислового призначення, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 15 травня 2007 р. № 104.
Загальна місткість усіх сховищ складу (місця) зберігання не повинна перевищувати 100 тонн вибухових речовин та 100 тис. одиниць засобів ініціювання. Гранично допустима місткість кожного сховища складу (місця) зберігання не повинна перевищувати 20 тонн вибухових речовин.
Облаштування складів (місць) зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) здійснюється виробником із дотриманням пунктів 2.8, 2.10-2.12, 2.14, 2.19, 2.22-2.24, 3.3, 3.5, 3.9-3.11, 3.15, 3.16, 3.23, 3.27, розділу 4, пунктів 5.1-5.6, 5.8 Вимог технічної безпеки до місць зберігання вибухових матеріалів промислового призначення, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 15 травня 2007 р. № 104. Водночас визначення безпечних відстаней за передачею детонації здійснюється відповідно до вимог розділу XIV Правил безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затверджених наказом Міненерговугілля від 12 червня 2013 р. № 355.
Склади тимчасового зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) можуть бути облаштовані у будь-яких будівлях (спорудах), приміщеннях, що не використовуються (зокрема в сухих провітрюваних підвалах будівель, крім житлових) та відповідають вимогам безпечного зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів), а також у тимчасових спорудах, транспортних контейнерах, що експлуатуються з дотриманням вимог згідно з цим Порядком.
Тимчасові склади (місця) для зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) повинні відповідати таким вимогам:
дерев’яні елементи стін та дахів (перекриттів) необхідно обробляти засобами вогнезахисту;
підлога може бути дерев’яною, бетонною або глинобитною;
огорожа заввишки не менше 2 метрів;
улаштовувати тамбури необов’язково, двері сховищ можуть бути одинарні;
для освітлення сховищ всередині можна використовувати переносні акумуляторні світильники та/або ліхтарі з сухими елементами живлення (металеві корпуси повинні бути в гумових чохлах);
у пристосованих приміщеннях можуть бути збережені наявні розміри вікон і дверей.
Загальна місткість вибухових речовин на тимчасових складах не повинна перевищувати 40 тонн та 20 тис. одиниць засобів ініціювання.
У разі розміщення виробництва боєприпасів у місці дислокації складу (місць) зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів), що складаються з транспортних контейнерів, повинні бути дотримані такі вимоги:
транспортні контейнери можуть розміщуватися на території складів зберігання вибухових матеріалів (боєприпасів) або на окремих виробничих майданчиках;
технологічні процеси з виготовлення боєприпасів повинні бути організовані в окремих контейнерах, розміщених від контейнера-сховища (контейнерів-сховищ) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) на безпечній відстані з передачі детонації, але не менше 30 метрів;
відстань від огорожі до найближчого сховища повинна становити не менше 40 метрів (у гірській місцевості - не менше 15 метрів);
транспортні контейнери повинні розміщуватися на відстані не ближче ніж 30 метрів один від одного та бути захищеними по периметру габіонами заввишки 3,5 метра або обвалованими таким чином, щоб висота валу була не меншою від висоти сховища боєприпасів, а ширина валу в його основі - не менш як 3 метри;
сховища розташовують так, щоб забезпечити вільний підхід і під’їзд до кожного з них;
виробничий майданчик повинен бути захищеним по периметру спіральним загородженням типу “Єгоза”, розміщеним на швидковстановлювальному паркані заввишки 2 метри;
усі транспортні контейнери повинні мати природну вентиляцію та блискавкозахист; температура повітря у контейнерах виробничого та складського призначення не повинна перевищувати 55° C;
сховища вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів), організовані у контейнерах, повинні бути напівпоглибленими та захищеними по периметру габіонами заввишки 3,5 метра або обвалованими таким чином, щоб висота валу була не меншою від висоти сховища боєприпасів, а ширина валу в його основі - не менш як 3 метри;
вали повинні бути з сипучих матеріалів - земля, пісок тощо;
мати заборонену зону завширшки не менше 50 метрів зовні від огорожі (на межах забороненої зони встановлюють попереджувальні знаки);
мати зону безпеки завширшки не менше 100 метрів зовні від огорожі;
загальна місткість вибухових речовин на таких складах з транспортних контейнерів не повинна перевищувати 20 тонн, а в одному транспортному контейнері такого складу - 1 тонни;
маскування виробничого майданчика здійснюється з урахуванням оперативної обстановки;
кожний модуль обладнується системою пожежної сигналізації, автоматичною (автономною) системою пожежогасіння, системою керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання).
У разі розміщення виробництва боєприпасів у місці дислокації складу (місць) зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів), що складаються з транспортних контейнерів, у кар’єрах вимоги абзаців двадцять п’ятого, тридцять другого і тридцять третього цього пункту не застосовуються.
Підземні склади постійного зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) повинні відповідати таким вимогам:
бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією та мати природне провітрювання (усередині сховищ встановлюють термометри);
мати два види освітлення - робоче і резервне (аварійне);
забезпечуватися евакуаційними виходами;
обладнуватися охоронною сигналізацією, системою пожежної сигналізації, автоматичною системою пожежогасіння та системою керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання).
У разі функціонування складу (місця) для зберігання вибухових матеріалів промислового призначення на підставі дозволу на зберігання вибухових матеріалів, виданого органами Національної поліції, нормативи щодо місткості вибухових речовин у таких складах визначаються відповідно до Вимог технічної безпеки до місць зберігання вибухових матеріалів промислового призначення, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 15 травня 2007 р. № 104.
28. На виробників стартових двигунів для безпілотних систем і ракет та об’єкти і виробничі потужності, що використовуються для виробництва стартових двигунів для безпілотних систем і ракет, а також склади (місця) зберігання, що використовуються виробниками стартових двигунів для безпілотних систем і ракет, не поширюються вимоги пунктів 25-27 цього Порядку, якщо таке виробництво не пов’язане з використанням вибухових матеріалів.
29. Видача суб’єктам господарювання свідоцтва на зберігання (експлуатацію місць зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) згідно з цим Порядком здійснюється Держпраці.
Отримання свідоцтва на зберігання (експлуатацію місць зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) здійснюється в установленому порядку з урахуванням таких особливостей:
виробник подає Держпраці заяву про видачу свідоцтва, форма якої визначена додатком 2. Заява подається засобами поштового зв’язку, нарочно або в електронній формі.
До заяви додаються:
паспорт складу вибухових матеріалів (на кожний постійний і тимчасовий стаціонарні склади вибухових матеріалів), складений у довільній формі. У заяві зазначаються фактичні показники складу, сформовані відповідно до вимог пункту 24 цього Порядку;
копія наказу фізичної особи - підприємця або керівника юридичної особи про призначення особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за зберігання вибухових матеріалів.
Комісія з представників територіального органу Держпраці та уповноваженого представника виробника оглядає склад (місце) зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) на відповідність установленим вимогам протягом п’яти робочих днів з дня одержання заяви виробника та складає акт проведення перевірки складу (місця зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) за формою, встановленою додатком 3.
30. Рішення про надання виробнику свідоцтва на зберігання (експлуатацію місць зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) ухвалюється Держпраці протягом п’яти робочих днів з дня огляду складу (місць) зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) з урахуванням акта, складеного за результатами такого огляду. Свідоцтво на зберігання (експлуатацію місць зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) видається за формою, встановленою додатком 4.
31. Огляд складу (місць) зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) не є заходом державного нагляду (контролю).
За достовірність наданої інформації, умови зберігання, визначення та відповідність груп сумісності речовин і виробів відповідальність несе виробник згідно із законодавством.
У разі виявлення невідповідностей облаштування складів (місць) зберігання вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) установленим вимогам з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком, Держпраці надає відмову у видачі свідоцтва на зберігання (експлуатацію місць зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) з детальним зазначенням усіх таких невідповідностей, що стали підставою для відмови.
Після усунення причин, що були підставою для відмови, виробник може повторно звернутися до Держпраці щодо отримання свідоцтва на зберігання (експлуатацію місць зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів). У разі усунення причин, що були підставою для відмови, заявнику не може бути відмовлено у видачі свідоцтва на зберігання (експлуатацію місць зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів) повторно з одних і тих самих підстав.
Перевезення вибухових матеріалів
32. Під час перевезення вибухових матеріалів військового призначення в інтересах виробника положення пункту 13 розділу I Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС від 4 серпня 2018 р. № 656, не застосовуються.
Під час перевезення вибухових матеріалів військового призначення положення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС від 21 серпня 1998 р. № 622, не застосовуються.
33. Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджені наказом МВС від 4 серпня 2018 р. № 656, не застосовуються до внутрішніх перевезень виробниками вибухових речовин і боєприпасів власного виробництва на автомобільному транспорті за одночасного виконання всіх таких умов:
ініціюючі вибухові речовини можуть перевозитися лише спорядженими у засоби ініціювання (підриву);
перевезення здійснюється для проведення випробувань (досліджень) вибухової речовини та/або боєприпасів і водій транспортного засобу має при собі документальне підтвердження мети перевезення;
в одному транспортному засобі перевозяться вибухові речовини вагою не більше 1 кілограма, зокрема в спорядженому вигляді;
у разі перевезення вибухових речовин та/або боєприпасів декількома транспортними засобами кожен навантажений вибуховими матеріалами транспортний засіб не може наближатися ближче ніж на 300 метрів до іншого навантаженого вибуховими матеріалами транспортного засобу;
вибухові матеріали під час перевезення упаковані та знерухомлені у сталевих ящиках (скринях, шафах, балонах тощо) із стінками завтовшки не менше 10 міліметрів, на яких розміщується письмова інформація українською мовою про найменування, вагу та небезпечний характер вантажу;
у разі перевезення засобів ініціювання (підриву) вони упаковані у кількості не більше трьох штук в одному ящику;
перевезення здійснюється поза межами населених пунктів незалежно від часу доби та/або в населених пунктах з 22.00 до 7.00;
одночасно з вибуховими матеріалами в транспортному засобі перебуває не більше двох осіб, кожна з яких має бути повністю дієздатною;
водій транспортного засобу має водійський стаж на автомобілях відповідної категорії не менше 10 років та повідомлений під підпис про найменування, вагу та небезпечний характер вантажу;
на автомобілі не встановлене газобалонне обладнання;
одночасно з вибуховими речовинами (засобами ініціювання) в транспортному засобі не розміщуються інші небезпечні вантажі;
на транспортному засобі мають бути щонайменше два переносних вогнегасники для гасіння пожеж класів A, B, C кожний ємністю не менш як 2 кілограми сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншої вогнегасної суміші); вогнегасники мають установлюватися у легкодоступних місцях та бути захищеними від впливу погодних умов з метою збереження їх експлуатаційної надійності.
Розроблення, виготовлення, випробування та постачання боєприпасів
34. Розроблення та виготовлення виробником боєприпасів може здійснюватися:
за тактико-технічним завданням на розроблення та виготовлення боєприпасів і вибухових матеріалів (крім вибухових речовин) (далі - тактико-технічне завдання), розробленим державним замовником, що надається виробнику для налагодження виробництва відповідного боєприпасу;
за тактико-технічним завданням, яке розроблено виробником самостійно та відповідно до якого ним виготовлено зразок боєприпасу, вибухових матеріалів (крім вибухових речовин);
за тактико-технічним завданням, розробленим виробником та узгодженим державним замовником відповідно до цього Порядку.
35. У разі готовності виробника здійснити розроблення боєприпасів за рахунок власних коштів згідно з узгодженим державним замовником тактико-технічним завданням виробник узгоджує тактико-технічне завдання з уповноваженою особою/органом/структурним підрозділом Міноборони, Збройних Сил, МВС, СБУ, Національної гвардії, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Національної поліції (далі - державні замовники).
Державні замовники сприяють виробникам в узгодженні розроблених ними тактико-технічних завдань.
Уповноважена особа/орган державного замовника визначається рішенням державного замовника, але за посадою не нижче ніж командир бригади (полку) або прирівняна до нього посадова особа.
36. Тактико-технічні завдання повинні містити призначення та тип боєприпасу, конструктивно-технічні характеристики, технологічні вимоги та вимоги до:
бойової ефективності (зокрема радіус суцільного ураження, повнота детонації у разі штатного ініціювання, працездатність під час штатного застосування у будь-яку пору року та протягом усієї доби, за всіх погодних умов, показники дії кумулятивної бойової частини);
живучості за зовнішнього впливу (зокрема збереження бойових та експлуатаційних характеристик після зберігання та транспортування у штатній тарі, показники підвищеної та зниженої робочої температури, підвищеної та зниженої граничної температури, тривалості впливу підвищеної та зниженої граничної температури, показники збереження бойових та експлуатаційних характеристик за підвищеної вологості);
безпеки (щодо витримування перевантажень, що створюються у процесі бойового застосування, безпечності та працездатності у разі падіння з різної висоти у штатній тарі, під час транспортування у штатній тарі автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом на відстань не менше 2000 кілометрів, за вібраційного навантаження);
надійності (гарантійний строк зберігання в неопалюваних складських приміщеннях, на відкритих майданчиках під навісом, у польових умовах, призначений строк використання, показник імовірності безвідмовного функціонування боєприпасу, надійного встановлення (зняття) та унеможливлення неправильного встановлення та під’єднання до вузлів кріплення з порушеннями вимог технічної документації);
сировини та матеріалів щодо проходження вхідного контролю перед впровадженням у виробництво;
маркування;
пакування, що повинне забезпечувати зберігання боєприпасів протягом гарантійного строку зберігання.
Розроблення та виготовлення боєприпасу здійснюються з дотриманням вимог щодо забезпечення не менше двох ступенів захисту запобіжного механізму, один з яких повинен бути механічним. Вимога щодо механічного запобіжного механізму не застосовується до розроблення та виготовлення засобів ініціювання. Додаткові ступені захисту можуть обиратися виробником на власний розсуд за типом (механічний, електричний тощо) відповідно до призначення і з урахуванням особливостей, визначених у тактико-технічних завданнях.
Боєприпас може мати додаткові механізми самоліквідації, підривачі (запали), модулі зв’язку, системи керування, системи самостійного приведення в дію та інші складові частини.
37. Виробник у процесі розроблення, виготовлення та доопрацювання зразків боєприпасу проводить попередні випробування. У разі потреби попередні випробування можуть проводитися на військовому полігоні.
У разі розроблення та/або узгодження тактико-технічного завдання, програми та методик випробувань державним замовником чи за спільним рішенням з державним замовником попередні випробування можуть проводитися з використанням матеріальної бази державного замовника.
Попередні випробування зразків боєприпасу:
проводяться за методикою та програмою, що розробляються та затверджуються виробником з урахуванням вимог цього Порядку;
проводяться із здійсненням фото- та/або відеофіксації процесу таких випробувань;
проводяться із забезпеченням фіксації проміжних результатів випробувань окремих тактико-технічних характеристик зразків боєприпасу, які передбачені програмою таких випробувань, шляхом підписання протоколів попередніх випробувань;
завершуються за результатами повного виконання програми випробувань. Результати випробувань засвідчуються актом попередніх випробувань зразків, який складається та затверджується (підписується) виробником.
Попередні випробування можуть проводитися повторно до повного виконання програми випробувань.
38. Попередні випробування зразків боєприпасів до стрілецької зброї, артилерійських боєприпасів і мін калібру від 120 міліметрів і більше проводяться за програмою та методикою проведення попередніх випробувань боєприпасу, розробленими та затвердженими виробником за погодженням з державним замовником.
Абзац перший пункту 38 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1107 від 08.09.2025
Виробник надсилає державному замовнику тактико-технічне завдання і проекти програми та методики проведення попередніх випробувань боєприпасу.
Проекти зазначених програми та методики обов’язково повинні містити інформацію про:
перевірку надійності та безпечності великокаліберного боєприпасу;
підтвердження заявлених виробником тактико-технічних характеристик зразка боєприпасу;
кількість зразків боєприпасів, які будуть використані під час проведення випробувань;
інші положення за бажанням виробника.
Державний замовник протягом 10 днів з дня отримання документів, визначених цим пунктом, опрацьовує та погоджує проекти програми та методики проведення попередніх випробувань боєприпасу в установлений цим пунктом строк або подає пропозиції до таких проектів.
Державним замовником не може бути продовжено строк розгляду документів, визначений цим пунктом.
У разі погодження проектів програми та методики проведення попередніх випробувань боєприпасу виробник протягом 10 днів затверджує зазначені програму та методику, узгоджує з державним замовником дату та місце проведення попередніх випробувань.
Попередні випробування проводяться за участю виробника та представників державного замовника. Державний замовник надає технічну підтримку проведенню випробувань, надає елементи боєприпасів (порохові заряди, додаткові (метальні) заряди, гільзи, зарядні картузи тощо) у кількості, необхідній для проведення випробувань за затвердженими виробником програмою та методикою проведення попередніх випробувань боєприпасу.
Абзац одинадцятий пункту 38 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1107 від 08.09.2025
Державний замовник не має права подавати додаткові пропозиції щодо внесення змін до затверджених програми та методики і встановлювати додаткові вимоги до організації та проведення попередніх випробувань боєприпасу.
У разі ухвалення державним замовником за результатами ознайомлення з документами, визначеними цим пунктом, рішення щодо подання пропозицій до проектів програми та методики проведення попередніх випробувань боєприпасу такі пропозиції подаються у строк, установлений для розгляду таких проектів.
До поданих державним замовником вичерпних пропозицій обов’язково додаються обґрунтування щодо доцільності їх врахування.
Виробник враховує пропозиції, подані державним замовником, після чого повторно подає проекти програми та методики проведення попередніх випробувань боєприпасу для погодження.
Після врахування виробником обґрунтованих пропозицій державний замовник погоджує проекти програми та методики проведення попередніх випробувань боєприпасу. Попередні випробування проводяться відповідно до положень абзаців десятого - дванадцятого цього пункту.
Під час повторного подання для погодження проектів програми та методики проведення попередніх випробувань боєприпасу державний замовник не має права подавати виробнику інші пропозиції, які не були подані виробнику під час попереднього подання.
Акт проведення попередніх випробувань підписується представниками державного замовника, присутніми під час проведення випробувань. У такому разі демонстраційні випробування під час допуску боєприпасу до експлуатації не проводяться.
39. За результатами попередніх випробувань дослідних зразків боєприпасу виробником складаються:
- 1) акт попередніх випробувань зразків боєприпасу, який повинен містити:
відомості щодо:
об’єкта випробувань - боєприпасу: найменування, заводський номер або номер партії, дата випуску, виробник;
мети випробувань;
результатів випробувань (перелік проведених випробувань, узагальнені умови експлуатації, узагальнені умови бойового застосування);
висновок щодо відповідності зразків боєприпасу вимогам тактико-технічного завдання, відповідно до якого здійснювалося розроблення;
- 2) технічні умови на зразок боєприпасу, які обов’язково містять такі відомості щодо боєприпасу:
назва зразка боєприпасу;
тактико-технічні характеристики;
технічні вимоги (вимоги до надійності, сировини та матеріалів, покупних складових частин та елементів, комплектності, маркування);
вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища;
правила приймання (загальний обсяг приймально-здавальних та періодичних випробувань повинен включати перевірку всіх характеристик, зазначених у пункті 36 цього Порядку. При цьому приймально-здавальні випробування повинні здійснюватися щодо боєприпасів у обсягах не більш як 1 відсоток партії, але не менше ніж три вироби, а періодичні випробування повинні проводитися не рідше одного разу на рік);
Абзац шостий підпункту 2 пункту 39 в редакції Постанови КМ № 279 від 02.03.2026
методи контролю (перевірка габаритів, перевірка маси, перевірка комплектності, перевірка маркування);
вимоги до безпеки та експлуатації;
вимоги до транспортування та зберігання;
вказівки щодо ремонту та утилізації;
гарантійні зобов’язання виробника.
Технічні умови включають всі характеристики, зазначені у пункті 36 цього Порядку, та методики перевірок таких характеристик, які застосовувалися під час проведення попередніх випробувань;
Підпункт 2 пункту 39 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 279 від 02.03.2026
- 3) настанова щодо експлуатації боєприпасу, яка повинна містити рекомендації щодо:
підготовки до використання (зокрема вимоги до техніки безпеки);
коректного, ефективного та безпечного використання;
транспортування та зберігання;
налаштування та використання системи керування з описом апаратури та позначенням кнопок системи керування (за наявності).
До акта попередніх випробувань додаються протоколи проведення випробувань.
Виробник відповідає за повноту та достовірність інформації, викладеної у зазначених документах, зокрема щодо безпечної експлуатації та зберігання боєприпасів.
40. Після успішного проведення попередніх випробувань виробник надсилає до державного замовника тактико-технічне завдання, проект технічних умов на боєприпас, а також програму, методики, протоколи та акт попередніх випробувань, довідку про безпечність зразка, проекти програми та методики демонстраційних випробувань, настанову щодо експлуатації боєприпасу.
41. Державний замовник протягом 10 днів з дня отримання комплекту документів, визначених пунктами 39 і 40 цього Порядку, ознайомлюється із заявленими тактико-технічними характеристиками зразка, вивчає надані технічні умови, протоколи та акт попередніх випробувань, проекти програми та методики демонстраційних випробувань на зразок боєприпасу, а також перевіряє надані технічні умови.
42. У разі відповідності тактико-технічних характеристик зразка боєприпасу, заявлених виробником, узгодженому тактико-технічному завданню на розроблення зразка боєприпасу державний замовник погоджує програму та методику демонстраційних випробувань і сприяє проведенню таких випробувань.
Демонстраційні випробування проводяться із залученням представників від державного замовника протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення від виробника про готовність до їх проведення, складеного у довільній формі.
Абзац другий пункту 42 в редакції Постанови КМ № 279 від 02.03.2026
У разі проведення демонстраційних випробувань артилерійських снарядів і пострілів, пострілів мінометних обов’язково здійснюється не більше 20 пострілів відповідними боєприпасами.
За клопотанням виробника з метою проведення демонстраційних випробувань артилерійських снарядів і пострілів, пострілів мінометних державний замовник надає матеріально-технічне забезпечення випробувань, зокрема елементи боєприпасів (порохові заряди, додаткові (метальні) заряди, гільзи, зарядні картузи тощо) у кількості, необхідній для проведення випробувань.
Абзац четвертий пункту 42 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1107 від 08.09.2025
43. За результатами демонстраційних випробувань після підтвердження заявлених виробником окремих тактико-технічних характеристик щодо функціонування та безпеки зразка боєприпасу державний замовник здійснює кодифікацію предмета постачання протягом 10 днів з дня отримання від виробника технічних умов на боєприпас, вибуховий матеріал (крім вибухових речовин), затверджених виробником та внесених до головного фонду технічних умов України та електронної бази даних “Технічні умови України” державним підприємством, що належить до сфери управління Мінекономіки.
Абзац перший пункту 43 в редакції Постанови КМ № 279 від 02.03.2026
Наказ про допуск до експлуатації зразка не видається. Контроль за експлуатацією боєприпасів здійснює відповідна служба замовника.
Абзац другий пункту 43 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1107 від 08.09.2025
У разі залучення представників державного замовника до проведення попередніх випробувань боєприпасу та за умови погодження програми та методик таких випробувань державним замовником кодифікація та допуск до експлуатації таких зразків боєприпасу здійснюються без проведення демонстраційних випробувань.
Абзац третій пункту 43 в редакції Постанови КМ № 279 від 02.03.2026
44. Якщо тактико-технічне завдання не було попередньо погоджено державним замовником, державний замовник протягом 14 днів з дня надання виробником документів на боєприпас:
вивчає надані протоколи та акт попередніх випробувань, проект програми демонстраційних випробувань на зразок боєприпасу.
Абзац другий пункту 44 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 279 від 02.03.2026
Абзац третій пункту 44 виключено на підставі Постанови КМ № 279 від 02.03.2026
Абзац четвертий пункту 44 виключено на підставі Постанови КМ № 279 від 02.03.2026
Абзац п'ятий пункту 44 виключено на підставі Постанови КМ № 279 від 02.03.2026
45. За результатами вивчення наданих виробником документів на боєприпас державний замовник погоджує програму та методику демонстраційних випробувань і забезпечує їх проведення у порядку, встановленому пунктами 42 і 43 цього Порядку.
Пункт 45 в редакції Постанов КМ № 1107 від 08.09.2025, № 279 від 02.03.2026
Пункт 46 виключено на підставі Постанови КМ № 279 від 02.03.2026
47. Протоколи попередніх і демонстраційних випробувань зразків боєприпасу є підставою для списання виробником відповідної кількості боєприпасів.
48. Закупівля зразка боєприпасу державним замовником здійснюється після присвоєння зразку боєприпасу національного номенклатурного номера.
Суб’єкти господарювання, благодійні організації можуть здійснювати в установленому законодавством порядку за запитами військових формувань, утворених відповідно до законів України, фінансування закупівлі боєприпасів і бойових частин для потреб сил безпеки та сил оборони України. Приймання боєприпасів здійснюється безпосередньо представниками органів та формувань сил безпеки та сил оборони України, на запит яких здійснювалася закупівля таких боєприпасів, на підставі документів про їх оплату відповідними суб’єктами господарювання чи благодійними організаціями.
Закупівля боєприпасів здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком.
49. Вітчизняні виконавці державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку боєприпасів (їх складових частин) (далі - державні контракти (договори) під час проведення переговорів щодо укладення державного контракту (договору) надають державному замовнику розрахунок ціни на боєприпас (його складову частину) за формою згідно з додатком 5. Водночас прибуток вітчизняного виконавця державного контракту (договору) у складі ціни на боєприпас (його складову частину) може становити не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів. У розрахунку прибутку не враховуються всі передбачені законом податки та збори.
Під час розрахунку ціни на боєприпас (його складову частину) враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати вітчизняного виконавця державних контрактів (договорів), пов’язані з виробництвом та постачанням боєприпасів (їх складових частин), крім:
організаційних витрат, витрат на проведення річних зборів виробників, представницьких витрат, витрат на участь у виставках;
витрат на службові відрядження працівників апарату управління виробника, безпосередньо не пов’язаних з виконанням державного контракту (договору) чи оперативним контролем за його виконанням;
витрат на страхування майна, а також винагороди за послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо), які не є обов’язковими відповідно до законодавства або умов договорів;
витрат внаслідок браку (крім технічно неминучого браку та витрат на виправлення такого браку);
нестачі незавершеного виробництва, нестачі і витрат внаслідок псування матеріальних цінностей у цехах (якщо інше не передбачено договором);
оплати простоїв;
сум безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;
витрат внаслідок знецінення запасів, визнаних штрафів, пені, неустойки;
комісійної винагороди продавцям, торговим агентам і працівникам структурних підрозділів виробника, що забезпечують збут;
витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетингу);
витрат на дослідно-конструкторські роботи, які не стосуються державного контракту (договору), якщо інше не визначено положеннями державного контракту (договору);
збитків, пов’язаних з утриманням об’єктів соціальної сфери (крім розумних витрат на експлуатацію об’єктів соціальної сфери, розташованих на території виконавця, які виконують функції, передбачені законодавством (медичні пункти тощо);
витрат на проведення експертизи визначення можливої орієнтованої (очікуваної) вартості боєприпасів (їх складових частин).
Відповідальність за неправильність розрахунку ціни на боєприпас (його складову частину), вибуховий матеріал несе вітчизняний виконавець державного контракту (договору).
Якщо строк кінцевої поставки за державним контрактом (договором) вітчизняним виконавцем державного контракту (договору) перевищує два місяці з дати його укладення, вітчизняні виконавці державного контракту (договору) уточнюють розрахунок ціни на боєприпас (його складову частину), на підставі якого його було укладено, зокрема розмір прибутку з огляду на фактичні витрати, та подають за один місяць до закінчення строку кінцевої поставки товарів державному замовнику уточнений розрахунок ціни.
Остаточні розрахунки за державним контрактом (договором) здійснюються після надання уточненого розрахунку ціни, передбаченого абзацом сімнадцятим цього пункту. Відповідальність за неправильність уточненого розрахунку ціни несе виконавець державного контракту (договору).
Коли прибуток вітчизняного виконавця державного контракту (договору) у складі ціни перевищує встановлені абзацом першим цього пункту розміри, сторони вносять зміни до державного контракту (договору) щодо зменшення загальної вартості (ціни) державного контракту (договору) або за погодженням з державним замовником - щодо збільшення кількості боєприпасів, що поставляються.
Якщо прибуток вітчизняного виконавця державного контракту (договору) у складі ціни не перевищує встановлених абзацом першим цього пункту розмірів, остаточні розрахунки здійснюються за цінами, встановленими державним контрактом (договором).
50. Приймання боєприпасів державним замовником здійснюється з дотриманням правил приймання, визначених технічними умовами. Перелік повноважень, завдань і функцій представництв державних замовників у разі їх створення визначається Порядком здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану”.
51. Якщо у складі державного замовника не утворено представництв державного замовника або якщо державним замовником не укладено договори (чи не залучається представництво державного замовника), приймання боєприпасів здійснюється безпосередньо таким державним замовником на підставі виданого вітчизняним виконавцем державного контракту (договору) сертифіката якості виробника. Сертифікат якості видається вітчизняним виконавцем державного контракту (договору) на кожну одиницю товару. Зазначений сертифікат гарантує заявлені виробником параметри та характеристики, якість і безпечність, технічний стан боєприпасу, що підтверджено проведеними виробником випробуваннями. Відповідальність за відомості, зазначені в сертифікаті, несе вітчизняний виконавець державного контракту (договору).
Виробництво та випробування вибухових речовин
52. Розроблення та виготовлення виробником вибухових речовин може здійснюватися:
згідно з міжнародним, національним чи військовим стандартами на відповідну вибухову речовину;
за технічним завданням на розроблення та виготовлення вибухової речовини (далі - технічне завдання), розробленим державним замовником або виробником боєприпасів, що надається виробнику вибухової речовини для налагодження виробництва відповідної вибухової речовини;
за технічним завданням, яке розроблено виробником самостійно та відповідно до якого ним виготовлено зразок вибухової речовини;
за технічним завданням, розробленим виробником та узгодженим державним замовником або виробником боєприпасів.
53. Технічне завдання на розроблення та виготовлення ініціюючих (первинних) вибухових речовин повинне містити такі відомості щодо вибухової речовини:
назва;
загальні характеристики:
склад (хімічний склад речовини або склад суміші із зазначенням складових і їх допустимих часток у складі);
призначення - засоби ініціації (підриву), для виробництва яких планується використовувати, із зазначенням матеріалів корпусу таких засобів;
спосіб спорядження (заливка, пресування тощо);
пов’язані сфери застосування - за наявності, зазначається інформація про існуючі способи застосування такої вибухової речовини або подібних вибухових речовин;
декларативна інформація про клас небезпеки - зазначається клас та підклас небезпеки, визначений виробником самостійно;
фізико-хімічні та механічні характеристики:
термічна стабільність - інформація про реакцію вибухової речовини на підвищені температури протягом певного часу;
сумісність - здатність зберігати характеристики безпечності при контакті з матеріалами, що використовуються при застосуванні (спорядженні відповідно до заявленого призначення);
старіння - здібність зберігати характеристики речовини з часом, окремо та в контакті з матеріалами, що використовуються при застосуванні відповідно до заявленого призначення (дані, отримані після прискореного старіння);
характеристики безпечності:
температура спалаху;
властивість до детонації при електростатичному розряді;
чутливість до удару;
чутливість до тертя.
54. Технічне завдання на розроблення та виготовлення бризантних (вторинних) вибухових речовин повинне містити такі відомості щодо вибухової речовини:
назва;
загальні характеристики:
склад (хімічний склад речовини або склад суміші із зазначенням складових і їх допустимих часток у складі);
призначення - інформація про заплановану сферу застосування (боєприпаси (артилерійські, авіаційні, інженерні тощо) із зазначенням матеріалів їх корпусу та/або суміші, для виробництва яких планується використовувати, та допустимої частки вибухової речовини в спорядженні таких боєприпасів або в суміші);
спосіб спорядження боєприпасу (заливка, шнекування тощо) та/або включення до суміші;
пов’язані сфери застосування - за наявності, зазначається інформація про існуючі способи застосування такої вибухової речовини або подібних вибухових речовин;
декларативна інформація про клас небезпеки - зазначається клас та підклас небезпеки, визначений виробником самостійно;
фізико-хімічні та механічні характеристики:
термічна стабільність - інформація про реакцію вибухової речовини на підвищені температури протягом певного часу;
старіння - здібність зберігати характеристики речовини з часом, окремо та в контакті з матеріалами, що використовуються при застосуванні відповідно до заявленого призначення (дані, отримані після прискореного старіння);
сумісність - здатність зберігати характеристики безпечності при контакті з матеріалами, що використовуються при застосуванні (спорядженні в боєприпас та/або включенні до суміші відповідно до заявленого призначення);
заявлена щільність - дані про допустиму щільність спорядження;
допустима частка вологи;
температура плавлення;
температура склопереходу - температура, за якої речовина втрачає пластичність і стає крихкою (для вибухових речовин, виготовлених із використанням полімерних зв’язуючих речовин);
характеристики безпечності:
температура спалаху;
властивість до детонації при електростатичному розряді;
чутливість до удару;
чутливість до тертя;
характеристики ефективності:
швидкість детонації;
бризантність;
фугасність.
55. Технічне завдання на розроблення та виготовлення пороху, нітроцелюлози або твердого ракетного палива повинне містити такі відомості щодо вибухової речовини:
назва;
загальні характеристики:
склад (основа, хімічний склад речовини або склад суміші із зазначенням складових і їх допустимих часток у складі);
призначення - інформація про заплановану сферу застосування (боєприпаси (артилерійські, авіаційні, інженерні тощо) із зазначенням матеріалів корпусу таких боєприпасів та/або суміші, для виробництва яких планується використовувати, та допустимої частки вибухової речовини в спорядженні таких боєприпасів або в такій суміші);
спосіб спорядження боєприпасу (заливка, засипка, пресування тощо) та/або включення до суміші;
пов’язані сфери застосування - за наявності, зазначається інформація про існуючі способи застосування цієї вибухової речовини або подібних вибухових речовин;
декларативна інформація про клас небезпеки - зазначається клас та підклас небезпеки, визначений виробником самостійно;
фізико-хімічні та механічні характеристики:
термічна стабільність - інформація про реакцію вибухової речовини на підвищені температури протягом певного часу;
старіння - здібність зберігати характеристики речовини з часом, окремо та в контакті з матеріалами, що використовуються при застосуванні відповідно до заявленого призначення (дані, отримані після прискореного старіння);
сумісність - здатність зберігати характеристики безпечності при контакті з матеріалами, що використовуються при застосуванні (спорядженні в боєприпас та/або включенні до суміші відповідно до заявленого призначення);
заявлена щільність - дані про допустиму щільність спорядження (не зазначається для нітроцелюлози);
температура склопереходу - температура, за якої речовина втрачає пластичність і стає крихкою (для вибухових речовин, виготовлених з використанням полімерних зв’язуючих речовин);
осьова міцність на розтяг та дані щодо зменшення напружень при розтягу (зазначається за необхідності для твердих ракетних палив);
міцність на стиск (зазначається за необхідності для артилерійських порохів і твердих ракетних палив);
термомеханічний аналіз (зазначається за необхідності для артилерійських порохів і твердих ракетних палив);
характеристики безпечності:
температура спалаху;
властивість до детонації при електростатичному розряді;
чутливість до удару;
чутливість до тертя;
характеристики ефективності:
теплота згорання.
56. Технічне завдання на розроблення та виготовлення піротехнічної суміші або вибухової речовини, не зазначеної в пунктах 53-55 цього Порядку, повинне містити такі відомості щодо вибухової речовини:
назва;
загальні характеристики:
склад (хімічний склад речовини або склад суміші із зазначенням складових і їх допустимих часток у складі);
призначення;
спосіб спорядження (якщо призначена для спорядження);
пов’язані сфери застосування - за наявності, зазначається інформація про існуючі способи застосування такої вибухової речовини або подібних вибухових речовин;
декларативна інформація про клас небезпеки - зазначається клас та підклас небезпеки, визначений виробником самостійно;
фізико-хімічні та механічні характеристики:
термічна стабільність - інформація про реакцію вибухової речовини на підвищені температури протягом певного часу;
сумісність - здатність зберігати характеристики безпечності при контакті з матеріалами, що використовуються при застосуванні (спорядженні відповідно до заявленого призначення);
старіння - здібність зберігати характеристики речовини з часом, окремо та в контакті з матеріалами, що використовуються при застосуванні відповідно до заявленого призначення (дані, отримані після прискореного старіння);
заявлена щільність - дані про допустиму щільність спорядження (якщо призначена для спорядження);
характеристики безпечності:
температура спалаху;
властивість до детонації при електростатичному розряді;
чутливість до удару;
чутливість до тертя.
57. Виробник у процесі розроблення, виготовлення та доопрацювання зразків вибухової речовини проводить попередні випробування, включно з лабораторними дослідженнями. У разі розроблення та/або узгодження технічного завдання державним замовником чи за спільним рішенням з державним замовником попередні випробування можуть проводитися з використанням матеріальної бази державного замовника.
Попередні випробування зразків вибухової речовини:
можуть проводитися за ДСТУ EN 13631-1:2008 “Вибухові речовини для цивільного застосування”;
проводяться за методиками та програмою, що розробляються та затверджуються виробником з урахуванням вимог цього Порядку та можуть базуватися на основі ДСТУ В 15.211:2023 “Система керування життєвим циклом озброєння та військової техніки. Програми і методики випробувань. Основні положення”;
проводяться із фіксацією проміжних результатів випробувань окремих характеристик зразків вибухових речовин, які передбачені програмою таких випробувань, у спосіб підписання протоколів попередніх випробувань;
завершуються за результатами повного виконання програми випробувань.
Результати випробувань засвідчуються актом попередніх випробувань зразків вибухової речовини, який складається та затверджується (підписується) виробником.
Попередні випробування можуть проводитися повторно до повного виконання програми випробувань.
58. За результатами попередніх випробувань дослідних зразків вибухової речовини виробник складає:
- 1) акт попередніх випробувань зразків вибухової речовини, який повинен містити:
відомості щодо:
об’єкта випробувань - вибухової речовини: найменування, номер партії, дата виробництва, виробник;
мети випробувань;
результатів випробувань (перелік проведених випробувань);
висновок щодо відповідності зразків вибухової речовини вимогам технічного завдання, відповідно до якого здійснювалося розроблення;
- 2) технічні умови на вибухову речовину, які мають відповідати ДСТУ-Н 4486:2005 “Система конструкторської документації. Настанови щодо типової побудови технічних умов”.
До акта попередніх випробувань додаються протоколи проведених випробувань.
Виробник відповідає за повноту та достовірність інформації, викладеної у зазначених документах.
59. Після успішного проведення попередніх випробувань бризантних (вторинних) вибухових речовин виробник може надіслати до Міноборони:
технічне завдання;
проект технічних умов на вибухову речовину;
акт і протоколи попередніх випробувань;
програму та методику попередніх випробувань;
проекти програми та методик демонстраційних випробувань характеристик безпечності та ефективності.
Міноборони протягом 15 робочих днів з дня отримання комплекту документів, визначених цим пунктом, щодо бризантної вибухової речовини вивчає їх, організовує перевірку наданих технічних умов на вибухову речовину та перевірку достатності проведених виробником випробувань для підтвердження заявлених характеристик зразка.
Міноборони розглядає поданий виробником комплект документів і проект технічних умов та ухвалює рішення щодо достатності або недостатності проведених попередніх випробувань для підтвердження заявлених у технічному завданні характеристик зразка вибухової речовини.
60. У разі достатності проведених випробувань для підтвердження відповідності заявлених характеристик зразка вибухової речовини Міноборони розглядає проекти програми та методики демонстраційних випробувань і погоджує їх.
Демонстраційні випробування проводяться виробником протягом 20 робочих днів із залученням представників Міноборони. Міноборони сприяє проведенню таких випробувань за клопотанням виробника.
Результати демонстраційних випробувань оформлюються актом, який повинен містити:
відомості щодо:
об’єкта випробувань - вибухової речовини: найменування, номер партії, дата виробництва, виробник;
мети випробувань (підтвердження характеристик безпечності та ефективності);
результатів випробувань (перелік проведених випробувань);
висновок щодо відповідності зразків вибухової речовини характеристикам безпечності та ефективності, заявленим у технічному завданні, відповідно до якого здійснювалося розроблення.
До акта випробувань додаються протоколи проведення випробувань.
61. Протоколи попередніх і демонстраційних випробувань є підставою для списання виробником вибухових речовин і засобів їх ініціювання (підриву).
62. Міноборони протягом 15 робочих днів з дня отримання акта демонстраційних випробувань з додатками розглядає результати демонстраційних випробувань.
У разі підтвердження демонстраційними випробуваннями характеристик безпечності та ефективності вибухової речовини, заявлених у технічному завданні, Міноборони надає висновок про достатність проведених випробувань для підтвердження відповідності заявлених характеристик зразка вибухової речовини і реєструє технічні умови на вибухову речовину та протягом 10 днів з дня надання висновку здійснює кодифікацію зразка вибухової речовини як предмета постачання.
Абзац другий пункту 62 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 564 від 01.05.2026
Наказ про допуск до експлуатації зразка вибухової речовини не видається, контроль за його експлуатацією здійснює відповідна служба замовника.
Пункт 62 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 564 від 01.05.2026
63. Виробники боєприпасів можуть споряджати боєприпаси вибуховими речовинами незалежно від наявності висновку Міноборони про достатність проведених випробувань для підтвердження відповідності заявлених характеристик зразка вибухової речовини та кодифікації такого зразка вибухової речовини як предмета постачання. Відсутність такого висновку щодо зразка вибухової речовини, спорядженої в боєприпас, або відсутність його кодифікації як предмета постачання не є підставою для відхилення проекту технічних умов на споряджений такою речовиною боєприпас, відмови у його кодифікації, закупівлі чи прийманні державними замовниками.
Положення цього пункту застосовуються до вибухової речовини, виготовленої виробником, за умови надання виробнику боєприпасу технічних умов на таку вибухову речовину, а також акта і протоколів її попередніх випробувань.
Пункт 63 в редакції Постанови КМ № 564 від 01.05.2026
Додаток 1
до Порядку
ПЕРЕЛІК
вибухових речовин на діяльність з виробництва, постачання та закупівлі яких не поширюється дія Порядку виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів
Додаток 2
до Порядку
ЗАЯВА
суб’єкта господарювання
Додаток 3
до Порядку
АКТ
проведення перевірки складу (місця зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів)
Додаток 4
до Порядку
СВІДОЦТВО
на зберігання (експлуатацію місця зберігання) вибухових матеріалів військового призначення (боєприпасів)
Додаток 5
до Порядку
РОЗРАХУНОК ЦІНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 липня 2025 р. № 902
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
1. Абзац п’ятий пункту 4 Положення про порядок надання повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. № 838 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 23, ст. 839; 2020 р., № 92, ст. 2971; 2023 р., № 75, ст. 4239; 2024 р.; № 18, ст. 1167), викласти в такій редакції:
“імпорт товарів військового призначення, що ідентифікуються за позицією ML8, ML3, а також спеціально призначених компонентів товарів військового призначення, що ідентифікуються за позиціями ML3, ML4 додатка до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1807 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 48, ст. 2506; 2025 р., № 3, ст. 193), суб’єктами господарювання, включеними до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 р. № 763 “Про реалізацію експериментального проекту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 75, ст. 4239; 2024 р., № 18, ст. 1167) та Порядку виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 902 “Деякі питання виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів”.
2. В абзаці першому пункту 2 додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1010 “Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 3, ст. 115; 2023 р., № 4, ст. 306; 2024 р., № 86, ст. 5348) слова і цифри “відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 р. № 763 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 75, ст. 4239; 2024 р., № 18, ст. 1167)” замінити словами і цифрами “відповідно до Порядку виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 902 “Деякі питання виробництва закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів”,”.
3. Пункт 21-1 Порядку створення, функціонування та ведення електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), внесення до нього суб’єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 233 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 26, ст. 1276; 2024 р., № 18, ст. 1167), викласти в такій редакції:
“21-1. Мінстратегпром вносить зміни до інформації про суб’єктів господарювання, включених до реєстру, у разі подання такими суб’єктами господарювання декларації про початок виробництва боєприпасів відповідно до Порядку виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 902 “Деякі питання виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів”, протягом 10 робочих днів з дня подання такої декларації.”.
4. У постанові Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314 “Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1399, № 56, ст. 3327):
- 1) постанову доповнити пунктом 3-2 такого змісту:
“3-2. Пункт 1 цієї постанови застосовується до суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво боєприпасів або вибухової речовини та відповідно до Порядку виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 902 “Деякі питання виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів”, включені до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), з урахуванням особливостей, визначених зазначеним Порядком.”;
- 2) у додатку 2 до постанови:
у графі “Вид господарської діяльності”:
у позиції “Діяльність у сфері виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини, що здійснюються відповідно до Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” слова “зберігання пального” замінити словами “зберігання пального**”;
у позиції “Здійснення операцій з оброблення відходів” слова “оброблення відходів” замінити словами “оброблення відходів***”;
виноску “*” викласти в такій редакції:
“__________
- Крім діяльності:
яка провадиться військовими частинами (військовими закладами, установами), військовослужбовці яких здійснюють бойові (спеціальні) завдання, беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку;
з розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, використання речовин, зазначених у пункті 12 Порядку виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 902 , яка провадиться суб’єктом господарювання, включеним до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).”;
доповнити додаток виносками “” і “*” такого змісту:
“** Крім діяльності з виробництва та зберігання метилового спирту і пального, що належить до речовин, зазначених у пункті 12 Порядку виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 902, яка провадиться суб’єктом господарювання, включеним до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).
*** Крім діяльності з оброблення відходів, передбаченої пунктом 13 Порядку виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 902, яка провадиться суб’єктом господарювання, включеним до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).”.