Про оборонні закупівлі

Тип: Закон України Видавник: Верховна Рада України Номер: 808-IX Прийнято: 2020-07-17 Чинна редакція від: 2024-12-26 Стан: in_force Rada ID: 808-20

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про оборонні закупівлі

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 2526-IX від 16.08.2022

№ 2958-IX від 24.02.2023

№ 3589-IX від 22.02.2024

№ 4111-IX від 04.12.2024_

Цей Закон визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.

Метою цього Закону є визначення правових засад для забезпечення матеріально-технічних і наукових потреб сектору безпеки і оборони держави шляхом ефективного та прозорого здійснення оборонних закупівель із дотриманням заходів захисту національних інтересів, створення конкурентного середовища, запобігання корупції у сфері оборонних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, а також ефективного та прозорого планування, реалізації і контролю за здійсненням оборонних закупівель.

Цей Закон також передбачає гармонізацію законодавства України у сфері оборонних закупівель з положеннями Директиви 2009/81/ЄС відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 — Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) вартість життєвого циклу - вартість усіх витрат, пов’язаних з життєвим циклом товару, робіт і послуг оборонного призначення;
2) виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі - виконавець державного контракту (договору) - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених цим Законом;
3) відбір учасників спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель - процес визначення учасників спрощених торгів шляхом проведення електронного аукціону;
4) гарантоване забезпечення потреб безпеки і оборони - забезпечення суб’єктів, визначених пунктом 10 частини першої цієї статті, товарами, роботами і послугами, необхідними для виконання завдань з відсічі збройній агресії та відвернення загроз національній безпеці, незалежності України, її територіальній цілісності і недоторканності, щодо боротьби з тероризмом, усунення обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану;
5) головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику;
6) головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період;
7) державне гарантування якості - встановлення уповноваженим органом з державного гарантування якості відповідності процесів забезпечення якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення вимогам державних контрактів (договорів);
8) електронний реєстр учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) (далі - Реєстр) - система накопичення, обробки, обліку, захисту та надання даних інформації про учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів);
9) єдиний виконавець державного контракту (договору) (далі - єдиний виконавець) - суб’єкт господарювання, який внесений до Реєстру та має виняткові можливості для виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг оборонного призначення;
10) державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;
11) зведений трирічний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями - затверджений Кабінетом Міністрів України перелік (номенклатура) та обсяги товарів, робіт і послуг оборонного призначення для кожного державного замовника, що постачаються (закуповуються) за закритими закупівлями, а також обсяг коштів, передбачений на зазначені цілі на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди;
12) життєвий цикл - сукупність взаємозв’язаних стадій товару, робіт і послуг оборонного призначення від задуму щодо їх створення до вилучення з обігу;
13) забезпечення цінової пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником відбору перед державним замовником, що виникли у зв’язку з поданням цінової пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія;
14) коефіцієнт ефективності - зведений обрахований показник технічних та бойових спроможностей, надійності, стійкості, придатності до визначених бойових умов, системи озброєння, військової та іншої техніки;
15) компенсація - відшкодування витрат державного замовника, пов’язаних із закупівлею товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, що надається відповідно до компенсаційного (офсетного) договору державі Україна;
16) компенсаційний (офсетний) договір (далі - офсетний договір) - укладений між офсетним бенефіціаром та іноземним виконавцем зовнішньоекономічний договір (контракт), що визначає предмет та вартість офсетного зобов’язання, яке іноземний виконавець повинен виконати на території України;
17) державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;
18) локалізація виробництва - питома вага вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектуючих виробів вітчизняного походження, а також виконання робіт та надання послуг вітчизняними виробниками на митній території України у вартості товарів, робіт і послуг, що є предметом закупівлі;
19) міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, що здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення - спеціалізовані фонди, підприємства, установи та організації, програми міжнародних військових продажів, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, які надають послуги із закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення на підставі відповідних угод та відповідно до внутрішніх правил і процедур таких організацій;
20) неконкурентна процедура закупівлі - процедура, що має винятковий характер через специфіку та/або умови предмета закупівлі, що не дають змоги провести будь-яку іншу конкурентну закупівлю;
21) оборонні закупівлі - здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони;
22) офсетний бенефіціар - державний замовник, інший суб’єкт незалежно від форми власності, який отримує компенсацію за компенсаційним (офсетним) договором та відбір якого здійснюється офсетною комісією за поданням державного замовника;
23) план якості - документ, що встановлює вимоги до діяльності (процесів), розподілу відповідальності та управління відповідними ресурсами, що мають бути застосовані до конкретних товарів, робіт і послуг з метою забезпечення їх якості під час виконання державного контракту (договору);
24) послуги оборонного призначення - послуги, пов’язані із забезпеченням життєвого циклу об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, товарів оборонного призначення у тому числі:

розробкою та впровадженням інформаційних, інформаційно-аналітичних та інших телекомунікаційних систем, систем кібербезпеки та кіберзахисту;

розробленням стандартів та технічних специфікацій, закупівля стандартів для задоволення потреб із забезпечення національної безпеки і оборони;

формуванням та веденням страхового фонду документації на озброєння, військову та спеціальну техніку, інше військове майно, об’єкти і споруди оборонного та спеціального призначення;

послуги, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони;

25) роботи оборонного призначення:

фундаментальні наукові, прикладні дослідження та експериментальні розробки для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони;

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи або їх окремі етапи із розроблення, виробництва, використання, підтримки, вилучення товарів оборонного призначення та спеціальної техніки, розроблення спеціальних технологій, матеріалів та стандартів;

будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення;

створення нових та модернізація, ремонт, реконструкція, розширення та переобладнання існуючих виробничих потужностей для виготовлення товарів оборонного призначення;

роботи, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони;

26) служба державного замовника - суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони;
27) спеціальна техніка - техніка, що має спеціальне призначення у визначеній сфері застосування, зокрема розвідки, контррозвідки, зв’язку, захисту інформації, кібербезпеки та кіберзахисту, а також обладнання та апаратура для контролю і проведення випробувань таких засобів;
28) співвиконавці/субпідрядники - суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);
29) товари оборонного призначення - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв’язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони;
30) технічна специфікація - документ, затверджений державним замовником, що встановлює вимоги до товарів, робіт і послуг оборонного призначення, які закуповуються, зокрема щодо їх якості, технічних характеристик, безпеки використання, розмірів, позначень, термінології, пакування та маркування, чи процесів та способів виробництва, а також вимоги щодо процедур оцінки відповідності;
31) трирічний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення - план, що складається державними замовниками у формі відкритих даних, містить показники річного плану закупівель та прогнозні показники закупівель на наступні за плановим два бюджетні періоди;
32) уповноважений орган з державного гарантування якості - орган, уповноважений Кабінетом Міністрів України на оцінювання відповідності процесів забезпечення якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення вимогам, встановленим державним замовникам при здійсненні оборонних закупівель;
33) учасник відбору - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, які в установленому порядку надали цінову пропозицію для участі у відборі, оголошеному державним замовником;
34) цінова пропозиція - пропозиція учасника щодо предмета закупівлі, що подається для участі у закупівлі на умовах, встановлених державним замовником.

2. Терміни "річний план закупівель" та "договір про закупівлю" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про публічні закупівлі".

3. Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Цивільному і Господарському кодексах України, у законах України "Про публічні закупівлі", "Про національну безпеку України", "Про оборону України", "Про державну таємницю", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про правовий режим воєнного стану", "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" та інших законодавчих актах України.

Стаття 2 — Сфера застосування Закону

1. Цей Закон застосовується за умови, що:

вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі;

закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі.

2. Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

3. Дія цього Закону не поширюється на:

1) закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, спеціалізовані фонди, підприємства, установи та організації, а також через програми міжнародних військових продажів, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України;
2) закупівлі в рамках програм співпраці щодо досліджень і розробок військового призначення, що проводяться Україною спільно з іншими державами згідно з міжнародними договорами;
3) закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що здійснюються на території іншої держави з метою використання за межами території України.

4. Забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України "Про публічні закупівлі", та укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони, товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України "Про публічні закупівлі", крім випадків, передбачених цим Законом. Державний замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування норм цього Закону.

Частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3589-IX від 22.02.2024

Стаття 3 — Принципи здійснення оборонних закупівель

1. Оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:

своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони;

послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання;

конкурентність;

ефективність використання коштів, результативність;

відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці);

запобігання корупції, зловживанням та дискримінації;

цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.

Стаття 4 — Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері оборонних закупівель

1. Кабінет Міністрів України:

1) затверджує:

зведений трирічний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями та внесення змін до нього;

порядок розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції;

схвалені рішенням Ради національної безпеки і оборони України основні показники закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, зміни до них, на плановий бюджетний період та орієнтовні показники обсягів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями на наступні за плановим два бюджетні періоди;

типові форми державного контракту (договору) за закритими закупівлями з урахуванням норм цього Закону;

порядок проведення випробування зразків озброєнь та військової техніки;

положення про уповноважений орган з державного гарантування якості та порядок проведення робіт з державного гарантування якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

Пункт 1 частини першої статті 4 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 2958-IX від 24.02.2023

2) визначає:

державних замовників у сфері оборони;

критерії та методики оцінювання найбільш економічно вигідної пропозиції учасника закупівлі;

заходи з економічної підтримки та стимулювання підприємств - виконавців державних контрактів (договорів);

порядок формування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою;

порядок проведення переговорів та укладення державного контракту (договору) з єдиним виконавцем;

порядок створення та функціонування Реєстру, порядок внесення суб’єктів господарювання до Реєстру;

порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі;

порядок укладення компенсаційних (офсетних) договорів та види компенсацій;

зміни розрахункової ціни в єдиного виконавця у разі закупівлі фундаментальних наукових, прикладних досліджень, експериментальних розробок, а також науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що здійснюється за неконкурентною процедурою;

порядок ведення типового реєстру конструкторської документації на озброєння, військову та спеціальну техніку;

3) вирішує інші питання у сфері оборонних закупівель у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Стаття 5 — Головний орган у сфері планування оборонних закупівель

1. Головний орган у сфері планування оборонних закупівель:

1) складає з урахуванням пропозицій, наданих державними замовниками, зведений трирічний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, вносить зміни до нього та подає його після погодження комітетом Верховної Ради України, до повноважень якого належать питання національної безпеки, оборони та розвідки, в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;
2) подає на затвердження Ради національної безпеки і оборони України основні показники закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, зміни до них на плановий бюджетний період та орієнтовні показники обсягів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями на наступні за плановим два бюджетні періоди;
3) координує діяльність державних замовників із планування та здійснення оборонних закупівель, внесення змін до зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями;
4) отримує від державних замовників пропозиції щодо зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями;
5) організовує роботу щодо створення Реєстру та забезпечує його функціонування;
6) надає методичну та консультаційну допомогу державним замовникам щодо організації здійснення закритих закупівель;
7) отримує від державних замовників звіти про результати здійснення оборонних закупівель, укладення та виконання державних контрактів (договорів) за закритими закупівлями;
8) розробляє порядок проведення переговорів та порядок укладення державного контракту (договору) з єдиним виконавцем;
9) інформує Кабінет Міністрів України про хід виконання оборонних закупівель та використання бюджетних коштів за закритими закупівлями;
10) інформує громадськість про політику та правила здійснення оборонних закупівель з дотриманням вимог законодавства про державну таємницю;
11) складає та подає не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним бюджетним періодом, до Кабінету Міністрів України щорічний звіт про результати здійснення оборонних закритих закупівель в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Стаття 6 — Головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель

1. Головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель:

1) веде облік товарів, робіт і послуг оборонного призначення;
2) визначає орган кодифікації, здійснює нормативно-правове регулювання у сфері кодифікації та кодифікацію товарів оборонного призначення;
3) визначає методику розрахунку вартості життєвого циклу товарів, робіт і послуг оборонного призначення, визначає категорії товарів, робіт і послуг оборонного призначення, до яких вони застосовуються;
4) розробляє та подає на затвердження Кабінету Міністрів України порядок проведення випробувань зразків озброєнь та військової техніки;
5) розробляє методологію формування потреб на товари, роботи і послуги оборонного призначення;
6) погоджує пропозиції державних замовників щодо виконання робіт з розроблення нових видів озброєння, військової та спеціальної техніки, їх складових частин, а також модернізації зазначених товарів з метою уникнення дублювання таких робіт;
7) взаємодіє з органами державної влади та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері оборонних закупівель;
8) встановлює з урахуванням відповідних ризиків вимоги до якості, життєвого циклу, уніфікації товарів оборонного призначення;
9) погоджує за середньострокового бюджетного планування оборонних закупівель пропозиції державних замовників до державних програм у сферах національної безпеки і оборони.

Стаття 7 — Державний замовник у сфері оборони

1. Державний замовник:

здійснює планування оборонних закупівель, на підставі чого:

1) формує пропозиції до зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями відповідно до державних програм та надсилає їх до головного органу у сфері планування оборонних закупівель у встановлений зазначеним органом строк;
2) складає та затверджує трирічний та річний плани закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, вносить зміни до них. Ці плани та зміни до них попередньо погоджуються з комітетом Верховної Ради України, до повноважень якого належать питання національної безпеки, оборони та розвідки;
3) організовує та здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення;
4) подає звіти про результати здійснення закупівель, укладання та виконання державних контрактів (договорів) головному органу у сфері планування оборонних закупівель, у визначений ним строк;
5) укладає договори про закупівлю та державні контракти (договори), у тому числі за імпортом;
6) забезпечує оплату відповідно до умов державних контрактів (договорів), у тому числі попередню оплату (авансування);
7) надає виконавцям державних контрактів (договорів) технічну специфікацію;
8) організовує випробування (державні, міжвідомчі, визначальні відомчі та інші випробування державного замовника, а у разі необхідності - сертифікацію) зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, приймає їх на озброєння (використання), постачання, допускає до експлуатації;
9) бере участь у випробуваннях макетних, дослідних та серійних зразків (комплексів, систем) озброєння, військової та спеціальної техніки, матеріалів і комплектуючих виробів;
10) здійснює оцінювання наданої учасником відбору інформації щодо вартості життєвого циклу товарів оборонного призначення;
11) проводить оцінювання відповідності та визначає способи гарантування відповідності товарів, робіт і послуг оборонного призначення встановленим вимогам державного замовника;
12) проводить ідентифікацію та аналіз ризиків щодо товарів, робіт і послуг оборонного призначення та учасників відбору, а також безпосередньо або через закупівельну організацію подає запити на здійснення державного гарантування якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення у визначеному ним порядку;
13) здійснює контроль якості товарів, робіт і послуг у разі встановлення їх відповідності вимогам законодавства та умовам державних контрактів (договорів) - забезпечує їх приймання;
14) затверджує технічну документацію на виробництво товарів оборонного призначення, замовником яких він є;
15) здійснює облік результатів науково-технічної діяльності, отриманих під час здійснення оборонних закупівель за рахунок або із залученням коштів державного бюджету;
16) здійснює ідентифікацію предметів закупівлі та готує вихідні дані для їх кодифікації;
17) звітує перед спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики про укладення державних контрактів (договорів), результати їх виконання, використання бюджетних коштів;
18) здійснює перегляд ціни державного контракту (договору) за обґрунтованими пропозиціями виконавців у разі істотних змін фінансово-економічних та технічних умов виконання такого контракту (договору);
19) має право уповноважувати та в установленому законодавством порядку надавати відповідні довіреності суб’єкту господарювання, який належить до сфери його управління і якому надане право здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, укладати державні контракти (договори) за імпортом виключно для забезпечення власних потреб;
20) веде реєстр конструкторської документації на озброєння, військову та спеціальну техніку, державним замовником яких він є;
21) здійснює міжнародне співробітництво у сфері оборонних закупівель;
22) взаємодіє з органами державної влади та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері оборонних закупівель;
23) здійснює контроль витрат виконавця державного контракту (договору) у разі закупівлі у єдиного виконавця.

Стаття 8 — Виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель

1. Виконавець державного контракту (договору):

1) поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);
2) залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель;
3) організовує і проводить передбачені технічною документацією випробування дослідних і серійних зразків (комплексів, систем) озброєння, військової та спеціальної техніки, матеріалів і комплектуючих виробів, крім випробувань державного замовника;
4) забезпечує відповідність товарів, робіт і послуг оборонного призначення обов’язковим вимогам, встановленим державним замовником відповідно до законодавства про технічне регулювання та/або державного контракту (договору);
5) несе відповідальність за якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення, передбачених умовами державного контракту (договору);
6) сприяє здійсненню державним замовником контролю за виконанням державного контракту (договору), у тому числі на окремих етапах його виконання, що не передбачає втручання у виробничу та господарську діяльність виконавця державного контракту (договору);
7) забезпечує можливість здійснення державним замовником контролю якості товарів, робіт і послуг - встановлення їх відповідності вимогам законодавства та умовам державного контракту (договору);
8) подає державному замовнику інформацію про виконання державного контракту (договору) в обсягах та у строки, визначені умовами контракту (договору);
9) у разі потреби подає державному замовнику обґрунтування, необхідні для зміни ціни державного контракту (договору), у тому числі в разі зміни фінансово-економічних умов виконання державного контракту (договору).

2. Забороняються дії (бездіяльність) виконавця державних контрактів (договорів), що призводять до необґрунтованого завищення ціни на товари, роботи і послуги оборонного призначення, невиконання або неналежного виконання державного контракту (договору).

У разі припинення замовлень товарів, робіт і послуг оборонного призначення на плановий рік виконавець державних контрактів (договорів), який є суб’єктом господарювання державної форми власності, не має права ліквідувати або перепрофілювати виробничі потужності, що забезпечують поставки таких товарів, робіт і послуг оборонного призначення, без узгодження із державним замовником та головним органом у сфері здійснення оборонних закупівель. Порядок узгодження державним замовником, який є суб’єктом господарювання державної форми власності, можливості ліквідації або перепрофілювання виробничих потужностей і відшкодування збитків, завданих виконавцям державних контрактів (договорів) внаслідок невикористання за рішенням державного замовника зазначених виробничих потужностей, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 9 — Планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інші передумови здійснення закупівель

1. Планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення є складовою оборонного планування та здійснюється відповідно до Закону України "Про національну безпеку України" та цього Закону з урахуванням обсягів видатків, необхідних для фінансування сектору безпеки і оборони.

2. Основою для планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення є потреби, пріоритети сектору безпеки і оборони, обсяги фінансових ресурсів, необхідних для їх задоволення, передбачені стратегіями, іншими стратегічними документами та державними програмами у сферах національної безпеки і оборони, розвиток складових сектору безпеки і оборони, зокрема оснащення їх сучасним озброєнням і військовою технікою, створення необхідних запасів матеріально-технічних засобів та необхідних для цього потужностей оборонно-промислового комплексу, реалізація інших заходів з посилення обороноздатності держави.

3. Державні замовники за середньострокового бюджетного планування оборонних закупівель подають до головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель пропозиції до державних програм у сферах національної безпеки і оборони.

4. За короткострокового бюджетного планування оборонних закупівель державні замовники складають трирічний та річний плани закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, вносять зміни до них. Ці плани та зміни до них попередньо погоджуються з комітетом Верховної Ради України, до повноважень якого належать питання національної безпеки, оборони та розвідки.

5. Закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення здійснюються державними замовниками відповідно до річного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення із застосуванням Єдиного закупівельного словника, кодів та назв інших відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). Річний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та зміни до нього публікуються на офіційному веб-сайті головного органу у сфері планування оборонних закупівель.

6. Оборонні закупівлі за закритими закупівлями на поточний рік здійснюються державними замовниками відповідно до затвердженого зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями.

7. Для планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та підготовки до проведення закупівель державні замовники можуть проводити маркетингові дослідження ринку товарів, робіт і послуг, попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати та отримувати від суб’єктів господарювання рекомендації та інформацію. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися державним замовником під час підготовки до проведення закупівлі.

8. Трирічний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення складається у формі відкритих даних і містить інформацію про перелік (номенклатуру), обсяги товарів, робіт і послуг оборонного призначення та обсяги коштів, передбачених на зазначені цілі, доступ до якої не обмежений.

9. Порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про виконання, оприлюднення інформації про оборонні закупівлі визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 10 — Формування зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями

1. Державні замовники погоджують з головним органом у сфері здійснення оборонних закупівель пропозиції щодо виконання робіт з розроблення нових видів озброєння, військової та спеціальної техніки, їх складових частин та модернізації зазначених товарів оборонного призначення з метою їх уніфікації та уникнення дублювання таких робіт.

2. Головний орган у сфері планування оборонних закупівель на підставі поданих державними замовниками пропозицій до зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями розробляє у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, проект зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями відповідно до:

завдань і заходів, визначених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони, іншими документами оборонного планування розвитку складових сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу;

завдань, визначених Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки і оборони України як такі, що мають особливо важливе значення для забезпечення національної безпеки і оборони;

нагальних потреб державних замовників.

Стаття 11 — Закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом

1. Закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням вимог законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", "Про санкції", інших законодавчих актів, що регулюють зазначені питання.

2. Закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом для забезпечення потреб державного замовника може здійснюватися шляхом:

1) закупівлі державним замовником (або уповноваженим ним суб’єктом господарювання) через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, що здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення;
2) укладення державного контракту (договору) або договору про закупівлю відповідно до видів закупівель, передбачених статтею 16 цього Закону;
3) укладення державним замовником державного контракту (договору) з іноземним або вітчизняним суб’єктом господарювання, якому в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення імпорту товарів, робіт і послуг оборонного призначення, у тому числі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, які містять відомості, що становлять державну таємницю, відповідно до статті 16 цього Закону.

3. До початку проведення закупівель через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва державний замовник зобов’язаний надіслати учасникам відбору, зареєстрованим у Реєстрі, цінові запити щодо вартості предмета закупівлі.

4. Закупівлі через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, здійснюються у випадках, коли учасники відбору, які є вітчизняними суб’єктами господарювання, не мають можливості здійснити постачання товару, та/або виконати роботи, та/або надати послуги оборонного призначення.

Закупівлі за імпортом або через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, можуть здійснюватися також у випадках, коли цінова пропозиція іноземного суб’єкта господарювання (іншої іноземної юридичної особи) або об’єднання юридичних осіб, міжнародних спеціалізованих організацій, їх представництв, є нижчою не менше ніж на 10 відсотків від цінових пропозицій вітчизняних суб’єктів господарювання.

5. У разі закупівлі за імпортом та за наявності аналогу вітчизняного виробництва, що прийнято на озброєння та відповідає вимогам державного замовника, проводяться випробування запропонованого зразка у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 12 — Офсетні договори

1. При здійсненні закупівель, в яких беруть участь іноземні суб’єкти господарювання (інші іноземні юридичні особи), умови укладення державних контрактів (договорів) можуть передбачати одержання Україною в особі офсетного бенефіціара відповідної компенсації.

2. У разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом в іноземної юридичної особи на суму, що перевищує 5 мільйонів євро, обов’язковою умовою такої закупівлі є одержання Україною в особі офсетного бенефіціара відповідної компенсації.

3. Одержання Україною компенсацій здійснюється шляхом укладення та виконання компенсаційного (офсетного) договору.

4. Види компенсацій за офсетними договорами визначаються Кабінетом Міністрів України.

Одним із видів компенсацій за офсетними договорами може бути визначена локалізація виробництва.

5. Координацію діяльності державних замовників щодо укладення, виконання та здійснення контролю за виконанням офсетних договорів здійснює офсетна комісія. Склад офсетної комісії та положення про неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

6. В умовах особливого періоду, у разі введення надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях компенсаційні (офсетні) договори можуть не укладатися. Рішення про неукладення компенсаційного (офсетного) договору приймається Кабінетом Міністрів України за поданням державного замовника.

Стаття 13 — Недискримінація учасників і конфіденційність інформації

1. Вітчизняні та іноземні учасники закупівель усіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у закупівлях на рівних умовах, крім випадків, визначених частиною четвертою статті 11 цього Закону, та якщо до них не застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у них оборонних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

2. Державний замовник не має права розголошувати інформацію, передану йому учасниками, виконавцями державних контрактів (договорів), яку вони обґрунтовано визначили як конфіденційну.

Не може бути визначена конфіденційною інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям, визначеним законодавством.

3. Державні замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників закупівель.

Стаття 14 — Контроль у сфері оборонних закупівель

1. Парламентський контроль у сфері оборонних закупівель здійснюється відповідно до законодавства України.

Контроль у сфері оборонних закупівель здійснюється відповідно до положень розділу III Закону України "Про національну безпеку України".

2. Державні замовники, учасники закупівель і головні органи у сфері планування та здійснення оборонних закупівель повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері оборонних закупівель відповідно до законів України "Про громадські об’єднання", "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації" і "Про інформацію" з дотриманням вимог, встановлених законодавством про державну таємницю.

3. Щоквартальний звіт про виконання оборонних закупівель оприлюднює головний орган у сфері планування оборонних закупівель на своєму офіційному веб-сайті протягом 30 календарних днів після отримання такого звіту від державних замовників, крім інформації про закриті закупівлі.

4. За зверненням комітету Верховної Ради України, до повноважень якого належать питання національної безпеки, оборони та розвідки, державний замовник надає вказану у зверненні інформацію, включаючи інформацію, що становить державну таємницю, про проведену закупівлю, державні контракти (договори) про закупівлю, укладені державним замовником (службою державного замовника, військовою частиною), протягом 10 робочих днів з дня надходження відповідного звернення.

Статтю 14 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2958-IX від 24.02.2023

Стаття 15 — Особливості контролю у сфері оборонних закупівель, що здійснюються за закритими закупівлями

1. Порядок здійснення контролю за якістю товарів, робіт і послуг оборонного призначення на всіх етапах їх розроблення, виробництва, модернізації, ремонту та утилізації, а також за цільовим використанням коштів та порядок перевірки та узгодження документів щодо формування очікуваної вартості закупівлі у єдиного виконавця державного контракту (договору) визначаються Кабінетом Міністрів України.

2. Державні замовники щокварталу подають до головного органу у сфері планування оборонних закупівель інформацію про результати проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, укладення та виконання державних контрактів (договорів), що здійснюються за закритими закупівлями.

3. Протягом 10 днів після отримання затвердженого зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями державні замовники публікують інформацію про загальний обсяг коштів державного бюджету, передбачених відповідному державному замовнику на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями.

Державні замовники у плановому бюджетному періоді щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, оприлюднюють інформацію про обсяг використаних коштів державного бюджету, передбачених на такі цілі.

За результатами закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями державні замовники оприлюднюють на своєму офіційному веб-сайті інформацію про загальний обсяг коштів державного бюджету, використаних на закупівлю товарів, робіт і послуг за закритими закупівлями.

Розділ II. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Стаття 16 — Види закупівель

1. Придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких закупівель:

1) закрита закупівля:

переговори;

поетапні переговори;

2) торги з обмеженою участю;
3) спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель.

Пункт 4 частини першої статті 16 виключено на підставі Закону № 2958-IX від 24.02.2023

2. Закриті закупівлі здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених статтею 18 цього Закону.

3. Торги з обмеженою участю здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

4. Спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених розділом I, статтею 23 розділу II і розділом III цього Закону.

5. Торги з обмеженою участю, спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель здійснюються державним замовником шляхом використання електронної системи закупівель.

Частина п'ята статті 16 в редакції Закону № 2958-IX від 24.02.2023

6. Оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених розділом IV цього Закону.

Частина шоста статті 16 в редакції Закону № 2958-IX від 24.02.2023

Стаття 17 — Критерії оцінки пропозицій учасників закупівель

1. Державний замовник обирає один або декілька серед таких критеріїв оцінки пропозицій учасників процедур закупівель:

1) ціна;
2) ціна разом з іншими критеріями оцінки (питома вага ціни у складі критерію не може бути нижчою 60 відсотків), зокрема:

умови оплати;

строк виконання;

рівень забезпечення життєвого циклу (гарантійне та сервісне обслуговування, утилізація тощо);

локалізація виробництва (питома вага цього критерію не може бути нижчою 25 відсотків);

3) вартість життєвого циклу.

2. Державний замовник може додатково застосовувати такі критерії:

1) рівень експлуатаційних витрат;
2) проходження державних та інших випробувань державним замовником або факт прийняття державним замовником на озброєння;
3) наявність сертифікованої системи менеджменту якості (якщо це не є вимогою тендерної документації та якщо не встановлено відповідних кваліфікаційних критеріїв);
4) наявність сертифікатів відповідності вимогам стандартів НАТО (AQAP) за раніше виконаними учасником відбору протягом попереднього календарного року державними контрактами (договорами);
5) якість виконання раніше укладених аналогічних контрактів та договорів;
6) план якості;
7) коефіцієнт ефективності;
8) графік поставки (із зазначенням ризиків).

Стаття 18 — Здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями

1. Закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становить державну таємницю, здійснюється за закритими закупівлями відповідно до цього Закону з урахуванням положень закону, що регулює питання захисту державної таємниці.

2. До закритих закупівель належать:

1) переговори;
2) поетапні переговори.

3. Державний замовник ініціює проведення переговорів шляхом запрошення учасників, що включені до Реєстру за номенклатурою, яку планує закупити замовник. Оголошення про початок переговорів має містити інформацію про:

1) загальну назву предмета закупівлі;
2) загальні вимоги до предмета закупівлі;
3) місце та кінцевий строк подання заявки на участь у переговорах, що не може бути меншим трьох робочих днів з дня направлення оголошення про початок переговорів через Реєстр;
4) очікувану вартість предмета закупівлі;
5) вимоги до графіка поставки.

4. Учасниками переговорів або поетапних переговорів є суб’єкти господарювання, внесені до Реєстру за номенклатурою, що планує закупити державний замовник, які подали заявку на участь у переговорах та взяли на себе зобов’язання щодо дотримання вимог законодавства у сфері захисту державної таємниці.

Державний замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

Державний замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у закупівлі, якщо відомості про юридичну особу, яка є учасником закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та/або до неї застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 1 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України. Строк дії такого обмеження в участі у закупівлі визначається судовим рішенням.

Частину четверту статті 18 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 4111-IX від 04.12.2024

5. Поетапні переговори переходять на другий етап у разі подання заявки на участь у переговорах не менше ніж двома учасниками. На другому етапі переговорів усі учасники отримують від державного замовника документи щодо переговорної процедури закупівлі (далі - переговорна документація).

6. Переговорна документація має містити таку інформацію:

1) вимоги до предмета закупівлі;
2) критерії оцінки та їхню вагу (згідно із статтею 17 цього Закону);
3) кількість товарів, робіт і послуг;
4) умови поставки, у тому числі вимоги до графіка поставки, та умови оплати;
5) місце та кінцевий строк подання пропозицій;
6) іншу інформацію, що може суттєво вплинути на зміст пропозиції.

7. У разі внесення змін до переговорної документації державний замовник має повідомити всіх учасників переговорів про такі зміни протягом п’яти робочих днів до завершення строку подання пропозицій.

У разі внесення змін до переговорної документації у строк менше ніж за п’ять робочих днів до завершення строку подання пропозицій державний замовник має продовжити строк подання пропозицій, але не більше ніж на п’ять робочих днів.

8. Розгляд пропозицій проводиться колегіальним органом, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із п’яти службових або посадових осіб такого замовника. Рішення колегіального органу фіксуються протоколами із зазначенням поіменного голосування всіх його членів.

Порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються державним замовником.

9. За результатами поетапних переговорів укладається державний контракт (договір) з тим учасником, пропозиція якого визнана найбільш економічно вигідною та відповідає вимогам до предмета закупівлі. Державний замовник має право провести додатковий етап переговорів з учасником, який надав найбільш економічно вигідну пропозицію, щодо зниження вартості ціни договору.

10. Переможцем поетапних переговорів вважається той учасник, пропозиція якого визнана державним замовником найбільш економічно вигідною на основі визначених Кабінетом Міністрів України критеріїв і методики оцінки, що зазначаються у повідомленні суб’єктам господарювання про проведення поетапних переговорів. З переможцем поетапних переговорів державний замовник укладає державний контракт (договір) згідно з вимогами цього Закону.

11. У разі якщо за результатами відбору встановлено, що визначеним критеріям відповідає лише один суб’єкт господарювання, внесений до Реєстру, або для участі у переговорах надійшла лише одна пропозиція, укладення державним замовником державного контракту (договору) здійснюється за результатами переговорів.

12. У разі якщо вартість закупівлі у єдиного виконавця дорівнює або перевищує 200 мільйонів гривень, державний замовник скликає міжвідомчу комісію у складі відповідальних осіб державного замовника, представників інших державних замовників і центральних органів виконавчої влади.

Міжвідомча комісія розглядає доцільність застосування визначеної замовником процедури закупівлі та надає висновок щодо підтвердження доцільності закупівлі у єдиного постачальника (застосування неконкурентної процедури). Висновок не є обов’язковим, носить рекомендаційний характер та підлягає обов’язковому розгляду.

13. Порядок проведення переговорів, порядок укладення державного контракту (договору) з єдиним виконавцем та положення про міжвідомчу комісію та її склад розробляються головним органом у сфері здійснення оборонних закупівель і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

14. Державні замовники можуть розпочинати закупівлю за закритими закупівлями після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік згідно із затвердженим зведеним трирічним планом закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями.

У разі відсутності зазначеного закону або затвердженого зведеного трирічного плану закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями на початок року державні замовники можуть розпочинати процедуру відбору виконавців державних контрактів (договорів) з 1 січня поточного року.

Стаття 19 — Державне регулювання очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями під час застосування неконкурентної процедури закупівлі

1. Державне регулювання очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями під час застосування неконкурентної процедури закупівлі ґрунтується на таких засадах:

1) єдине нормативно-правове забезпечення для всіх учасників оборонних закупівель;
2) єдина для всіх державних замовників вартість закупівлі ідентичних товарів, робіт і послуг оборонного призначення, якщо всі параметри та умови закупівлі збігаються;
3) застосування заходів антимонопольного регулювання;
4) склад та облік витрат виконавця встановлюються відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та інших нормативно-правових актів;
5) рівень прибутку у складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником;
6) дотримання балансу інтересів державного замовника і виконавця.

2. Під час застосування неконкурентної процедури закупівлі в єдиного виконавця при укладенні державних контрактів (договорів) застосовується розрахункова очікувана вартість у єдиного виконавця.

3. Порядок формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, визначається Кабінетом Міністрів України.

Розрахункова ціна у єдиного виконавця не змінюється у разі:

1) неналежного виконання державного контракту (договору) з вини виконавця;
2) прострочення термінів поставки з вини виконавця;
3) зміни розрахункової ціни у єдиного виконавця у разі закупівлі фундаментальних наукових, прикладних досліджень, експериментальних розробок, а також науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що виконуються згідно з умовами контракту (договору) відповідно до порядку формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, визначеною Кабінетом Міністрів України.

4. При формуванні розрахункової очікуваної вартості в єдиного виконавця державного контракту (договору) з оборонних закупівель під час застосування неконкурентної процедури рівень прибутку у складі очікуваної вартості державного контракту (договору) для виконавця встановлюється на рівні, не нижчому, ніж рівень прибутку у складі очікуваної вартості виконання контракту (договору), встановлений Кабінетом Міністрів України.

5. Рівень прибутку у складі очікуваної вартості при укладенні контракту (договору) з оборонних закупівель під час застосування неконкурентної процедури може бути збільшений державним замовником, але не більше, ніж визначено Кабінетом Міністрів України, у разі надання вітчизняним виробником плану розвитку виробництва із зобов’язанням такого виробника знизити ціну товарів, робіт і послуг оборонного призначення для подальших закупівель.

Відповідний план за погодженням із головним органом у сфері планування оборонних закупівель затверджується державним замовником та є невід’ємною частиною державного контракту (договору).

Порушення зобов’язань виконавця згідно з планом розвитку виробництва є порушенням умов контракту (договору) і тягне за собою відповідальність, передбачену контрактом (договором) та законодавством.

6. Умови та порядок формування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 20 — Рамкові угоди

1. Укладення рамкових угод та їх виконання здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Стаття 21 — Укладення державних контрактів (договорів) за закритими закупівлями

1. Укладення державних контрактів (договорів) здійснюється державними замовниками за результатами переговорів та поетапних переговорів відповідно до затвердженого зведеного трирічного плану закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями у порядку, визначеному цим Законом.

2. Державний контракт (договір) укладається на основі типових державних контрактів (договорів), затверджених Кабінетом Міністрів України.

3. Державний контракт (договір) укладається на період, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі такого контракту (договору).

4. Державний контракт (договір) може бути укладений не більш як на три бюджетні періоди на підставі обґрунтованих пропозицій виконавця щодо розроблення новітніх (складних) зразків озброєння та військової техніки, їх закупівлі з урахуванням виробничого циклу за рішенням державного замовника.

Стаття 22 — Кваліфікаційні критерії

1. Державний замовник вимагає від учасників закупівель, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 16 цього Закону, подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність одному або декільком кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі".

Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2958-IX від 24.02.2023

2. Державний замовник може встановити такі додаткові кваліфікаційні критерії:

1) наявність учасника відбору в Реєстрі;
2) відповідність вимогам державного замовника щодо захисту інформації, визначеним статтею 34 цього Закону;
3) підтвердження учасником відбору можливості виконати вимоги до державного гарантування якості та безпечності поставок товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до статей 36 та 39 цього Закону;
4) вимоги щодо систем менеджменту у відповідних сферах діяльності (менеджмент якості, екологічний менеджмент, менеджмент харчової безпеки, менеджмент інформаційної безпеки тощо) з обов’язковим посиланням на відповідні міжнародні та/або європейські стандарти та/або їх національні еквіваленти.

3. При встановленні державним замовником вимог щодо державного гарантування якості на основі вимог відповідних міжнародних та/або європейських стандартів та/або їх національних еквівалентів підтвердження відповідності учасників відбору такому критерію здійснюється шляхом надання учасником відбору сертифіката відповідності від уповноваженого органу з державного гарантування якості.

4. Відповідність кваліфікаційним критеріям (договірним вимогам) щодо систем менеджменту підтверджується учасниками відбору шляхом надання чинних сертифікатів відповідності, виданих незалежними вітчизняними або іноземними органами чи організаціями з оцінки відповідності, які акредитовані національним органом України з акредитації або іноземним органом з акредитації, який є стороною багатосторонньої угоди про визнання Міжнародного форуму з акредитації та/або Європейської кооперації з акредитації, відповідно до стандарту ISO/IEC 17021 або ДСТУ ISO/IEC 17021, або, у разі встановлення вимог до державного гарантування якості, - спеціально уповноваженими органами з державного гарантування якості (у тому числі іноземними).

Стаття 23 — Особливості подання скарг та строки їх розгляду

1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного замовника під час застосування закритих закупівель, передбачених пунктом 1 частини першої статті 16 цього Закону, здійснюється у судовому порядку відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

2. Оскарження закупівлі, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 16 цього Закону, здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

3. Оскарження закупівлі, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 16 цього Закону, здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з такими особливостями:

1) скарги щодо технічних, кількісних та якісних характеристик предмета закупівлі та/або проекту договору, та/або кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору, прийнятих рішень, а також дій та/або бездіяльності державного замовника, що відбулися до закінчення періоду, встановленого для подання цінових пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з дня оприлюднення оголошення про проведення відбору, але не пізніш як за два робочі дні до закінчення встановленого державним замовником періоду подання цінових пропозицій;
2) скарги щодо результатів визначення переможця спрощених торгів закупівлі, прийнятих рішень, а також дій та/або бездіяльності державного замовника, що відбулися після закінчення періоду, встановленого для подання цінових пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження протягом чотирьох робочих днів з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але до дня укладення такого договору про закупівлю;
3) якщо до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі та/або кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору державним замовником вносилися зміни після закінчення строку, встановленого для подання скарг частиною першою цієї статті, не підлягають оскарженню положення, до яких зміни не вносилися;
4) якщо до органу оскарження подано скаргу (скарги) щодо оскарження технічних, кількісних та якісних характеристик предмета закупівлі та/або кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору, за результатами якої (яких) органом оскарження прийнято одне або кілька рішень по суті, після закінчення періоду, встановленого для подання цінових пропозицій в оголошенні про проведення відбору, не підлягають оскарженню положення, щодо яких до закінчення такого періоду суб’єктами не подано скаргу (скарги);
5) після закінчення періоду, встановленого для подання цінових пропозицій в оголошенні про проведення відбору, скарги можуть подаватися лише щодо змін до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі та/або кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору.

Строк розгляду скарги органом оскарження становить три робочі дні з дати надання державним замовником витребуваних органом оскарження документів, необхідних для розгляду скарги, але не більше ніж 10 робочих днів з дати початку розгляду скарги.

Розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною першою статті 28 цього Закону.

4. Оскарження прийнятих рішень, дій та/або бездіяльності державного замовника під час закупівлі, передбаченої розділом IV цього Закону, здійснюється у судовому порядку відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина четверта статті 23 в редакції Закону № 2958-IX від 24.02.2023

Розділ III. СПРОЩЕНІ ТОРГИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ

Стаття 24 — Умови застосування спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель

1. Спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель - це процедура, що застосовується державним замовником під час дії особливого періоду в Україні або у період введення надзвичайного стану, або у період проведення антитерористичної операції, або у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у разі якщо відомості про закупівлю товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони не становлять державної таємниці.

2. Спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель здійснюються у порядку, передбаченому для проведення відкритих торгів Законом України "Про публічні закупівлі", з урахуванням особливостей, встановлених статтею 23 та розділами I, III цього Закону.

Стаття 25 — Особливості проведення спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівлі

1. У разі прийняття державним замовником рішення про проведення спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель відбір учасників здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

2. Оголошення про проведення відбору розміщується державним замовником в електронній системі закупівель протягом одного робочого дня після прийняття рішення про закупівлю.

Період для подання цінових пропозицій визначається державним замовником та не може становити менше шести робочих днів з дати розміщення оголошення про проведення відбору на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань закупівель.

3. В оголошенні про проведення відбору обов’язково зазначаються:

1) найменування державного замовника, його код ЄДРПОУ, юридична та фактична адреса, електронна адреса;
2) найменування предмета закупівлі, код відповідно до державного класифікатора, що діє на день проведення закупівлі;
3) технічні, якісні та кількісні характеристики і вимоги до предмета закупівлі з урахуванням вимогпункту 3 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі";
4) очікувана вартість предмета закупівлі із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість;
5) кількість товару та місце його поставки, місце, в якому мають бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяг, строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) дата і час закінчення періоду подання цінових пропозицій;
7) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях (не менше 1 відсотка очікуваної вартості товару, роботи, послуги) та формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки (у разі їх обрання державним замовником);
8) перелік критеріїв та методика оцінки цінової пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв;
9) розмір, строк, вид та умови повернення чи неповернення забезпечення цінової пропозиції (у разі якщо державний замовник вимагає його надання);
10) розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення чи неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо державний замовник вимагає його надання);
11) прізвище, ім’я та по батькові, посада однієї чи кількох посадових осіб державного замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками відбору;
12) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору відповідно до статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та до частини другої статті 22 цього Закону (за наявності), вимоги, встановлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників відбору визначеним критеріям і вимогам згідно із законодавством;
13) у разі закупівлі робіт - інформація відповідно до вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі";
14) необхідність надання одиниці товару (на вимогу державного замовника);
15) інша необхідна інформація залежно від предмета закупівлі.

4. Одночасно з розміщенням оголошення про проведення відбору державний замовник також оприлюднює проект договору про закупівлю.

5. Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі і кваліфікаційні критерії до учасників відбору не можуть містити дискримінаційних умов та зменшувати рівень конкуренції.

6. Оголошення про проведення відбору обов’язково додатково оприлюднюється в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму:

для товарів і послуг - 500 тисяч гривень;

для робіт - 5 мільйонів гривень.

Обов’язковому опублікуванню підлягають відомості, передбачені пунктами 2, 4, 5 і 6 частини третьої цієї статті.

Державний замовник має право оприлюднити додатково англійською мовою інші відомості, передбачені частиною третьою цієї статті.

7. Державний замовник може обрати один або декілька критеріїв оцінки, визначених статтею 17 цього Закону.

8. У разі обрання державним замовником критеріїв оцінки, передбачених частиною сьомою цієї статті, ціна розраховується електронною системою закупівель з урахуванням показників таких критеріїв оцінки за математичною формулою, наведеною в оголошенні про проведення відбору.

9. Учасник відбору має право не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку подання цінових пропозицій звернутися через електронну систему закупівель до державного замовника за роз’ясненнями щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі та/або щодо кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору, та/або з вимогою про усунення порушення під час проведення закупівлі.

Державний замовник повинен протягом двох робочих днів з дня надходження такого звернення надати відповідь на нього в електронній системі закупівель.

У разі несвоєчасного надання або ненадання державним замовником відповіді на звернення строк подання цінових пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту надання відповіді до закінчення строку подання цінових пропозицій залишалося не менше трьох робочих днів.

10. Державний замовник може внести зміни до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі та/або проекту договору, та/або кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору лише в період подання цінових пропозицій, який продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до закінчення періоду подання цінових пропозицій залишалося не менше трьох робочих днів.

11. Цінова пропозиція подається учасником відбору в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну або ціну з іншими критеріями оцінки (у разі обрання державним замовником інших критеріїв).

Одночасно з ціновою пропозицією учасник відбору надає державному замовнику забезпечення цінової пропозиції у вигляді гарантії або грошових коштів (депозиту) в розмірі, що не перевищує 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі робіт та 3 відсотки очікуваної вартості закупівлі товарів чи послуг, якщо таке забезпечення вимагалося в оголошенні про проведення відбору.

Інформація від учасника відбору про його відповідність кваліфікаційним вимогам, вимогам, визначеним статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі", включаючи інформацію про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи (крім громадських формувань, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій), а також про відповідність товару, роботи чи послуги технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, зазначеним в оголошенні про проведення відбору, завантажується ним в електронну систему закупівель самостійно. У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності.

12. Забезпечення цінової пропозиції не повертається учаснику відбору виключно у разі:

1) відмови учасника відбору, який став переможцем спрощених торгів, від укладення договору про закупівлю у визначений державним замовником строк;
2) ненадання учасником відбору документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі";
3) ненадання переможцем спрощених торгів забезпечення виконання договору про закупівлю у визначені державним замовником строки після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення вимагалося в оголошенні про проведення відбору.

13. Електронна система закупівель автоматично призначає час і дату проведення аукціону.

14. Ранжування всіх поданих учасниками відбору цін/приведених цін здійснюється в електронній системі закупівель автоматично, від найвищої запропонованої ціни/приведеної ціни до найнижчої, та оприлюднюється автоматично під час аукціону.

Під час проведення аукціону розкривається лише інформація про ціни/приведені ціни, запропоновані учасниками відбору, та їхні позиції в рейтинговій таблиці. Інформація про учасників відбору автоматично оприлюднюється електронною системою закупівель одразу після завершення аукціону.

15. Ціна, подана учасником відбору за результатами відбору, є остаточною. Учасник відбору, цінова пропозиція якого визнана електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною, може зменшити її лише після оприлюднення протоколу про недоліки.

16. Державний замовник протягом трьох робочих днів з дня завершення аукціону розглядає цінову пропозицію учасника відбору, визнану електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною, та інші документи і протягом одного робочого дня оприлюднює протокол з недоліками, виявленими під час розгляду цінової пропозиції.

За результатами розгляду цінових пропозицій у порядку, визначеному цією частиною, за умови відсутності будь-яких недоліків, державний замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю та оприлюднює його протягом одного робочого дня після прийняття рішення.

17. Переможець торгів у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати оприлюднення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань закупівель рішення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати державному замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

Стаття 26 — Підстави для відхилення цінових пропозицій

1. Державний замовник відхиляє цінову пропозицію у разі, якщо:

1) учасник відбору:

не усунув недоліки у поданих ним документах протягом 24 годин з моменту його ознайомлення з такими недоліками в електронній системі закупівель;

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, визначеним державним замовником відповідно до статті 22 цього Закону;

не надав забезпечення цінової пропозиції (якщо надання забезпечення вимагалося державним замовником в оголошенні про проведення відбору);

протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі більше двох разів не підписав або відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору учасником) із державним замовником, який проводить таку спрощену закупівлю;

не виконав умови (умов) договору щодо якості та/або строку поставки товарів, виконання робіт, надання послуг - більше одного разу.

У разі якщо відомості про юридичну особу учасника відбору внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та/або до нього застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 1 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, державний замовник відхиляє його цінову пропозицію. Строк дії такого обмеження визначається судовим рішенням.

Пункт 1 частини першої статті 26 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4111-IX від 04.12.2024

Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків.

Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі;

2) переможець:

не підписав або відмовився від підписання договору про закупівлю за поданою ним ціною/приведеною ціною за результатами проведеного аукціону;

не підписав або відмовився від підписання договору про закупівлю у визначений державним замовником строк;

не надав документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

2. У разі виявлення державним замовником невідповідності документів учасника відбору встановленим вимогам або відсутності будь-якого із документів учасник відбору може усунути недоліки в документах (крім випадку відсутності забезпечення цінової пропозиції) шляхом прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту повідомлення учасника відбору про виявлені недоліки.

3. Рішення державного замовника стосовно учасника відбору, який вчинив порушення, зазначені в абзацах шостому і сьомому пункту 1 частини першої цієї статті, оприлюднюється у день виявлення порушення на офіційному веб-сайті державного замовника.

У такому рішенні зазначаються:

1) найменування суб’єкта господарювання - учасника відбору, його код ЄДРПОУ, місцезнаходження;
2) вид, дата та кількість порушень;
3) документ, що підтверджує порушення;
4) унікальний номер проведення аукціону в електронній системі закупівель.

З дня оприлюднення такого рішення державного замовника учасник вважається таким, що вчинив відповідне порушення, передбачене абзацами шостим і сьомим пункту 1 частини першої цієї статті.

4. Інформація про відхилення цінової пропозиції учасника відбору із зазначенням підстави оприлюднюється в електронній системі закупівель.

5. У разі відхилення цінової пропозиції учасника відбору, який запропонував найнижчу ціну/приведену ціну, розглядається наступна цінова пропозиція з найнижчою ціною/приведеною ціною.

Стаття 27 — Підстави відміни відбору учасників

1. Відбір учасників відміняється державним замовником за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) неподання жодної цінової пропозиції на участь у відборі;
2) відхилення цінових пропозицій всіх учасників відбору;
3) відсутність подальшої потреби у предметі закупівлі;
4) скорочення видатків на предмет закупівлі;
5) неможливість усунення порушення, що виникло внаслідок виявлення порушень законодавства у сфері закупівель, а також внаслідок технічних причин.

2. Інформація про відміну відбору із зазначенням підстави оприлюднюється в електронній системі закупівель.

Стаття 28 — Укладення договору про закупівлю після завершення електронного аукціону

1. Державний замовник укладає договір про закупівлю за результатами застосування спрощених торгів у строк не менш як чотири робочі дні та не більш як 10 робочих днів з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

2. Рішення про намір укласти договір про закупівлю з учасником відбору приймається уповноваженою особою (особами) або тендерним комітетом за результатами відбору, про що учасник відбору повідомляється в електронній системі закупівель.

3. Якщо предмет закупівлі поділений на частини (лоти), учасник відбору запрошується для укладення договору про закупівлю лише щодо тієї частини предмета закупівлі (лота), що була обрана ним під час участі у відборі.

4. Державний замовник може укласти окремо договір про закупівлю послуги з організації харчування та договір про закупівлю продуктів харчування або окремий договір про закупівлю послуги з організації харчування та постачання продуктів харчування.

Стаття 29 — Недійсність договору про закупівлю

1. Договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення:

1) у період оскарження закупівлі відповідно до цього Закону;
2) з порушенням строків, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження;
3) з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Розділ IV. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ НА ПЕРІОД ДІЇ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ

Стаття 30 — Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану

1. Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.

2. Оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються на основі принципів, визначених статтею 3 цього Закону.

3. Особливості формування ціни державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який укладається під час дії правового режиму воєнного стану:

у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони враховуються витрати, зокрема податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі, і прибуток виконавця;

у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору);

у разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.

Статтю 30 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3589-IX від 22.02.2024

4. Оборонні закупівлі (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) під час дії правового режиму воєнного стану здійснюються з дотриманням таких вимог:

Абзац перший частини статті 30 набирає чинності 23.04.2023

1) державні замовники протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилають таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель та/або в електронній системі закупівель.

Абзац другий частини статті 30 набирає чинності 23.04.2023

Перелік інформації, яка включається до оголошення, визначається Кабінетом Міністрів України;

2) порядок встановлення граничної ціни на продукти харчування, що закуповуються державними замовниками (службами державних замовників, військовими частинами), а також підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю продуктів харчування, укладеного без використання електронної системи закупівель, визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) у разі здійснення державним замовником (службою державного замовника, військовою частиною) закупівель продуктів харчування, послуг із забезпечення комплектами продуктів харчування, послуг щодо забезпечення харчуванням та/або послуг з організації харчування військових частин договір про закупівлю повинен містити інформацію щодо: назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів), ціни за одиницю кожної номенклатурної позиції товару (із зазначенням одиниці виміру щодо товарів), калькуляції ціни послуг із зазначенням вартості всіх складових вказаних послуг, включаючи калькуляцію ціни вартості та кількості окремих послуг.

5. За результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору.

Частина статті 30 набирає чинності 23.04.2023

6. У звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), зазначається інформація про: найменування державного замовника (службу державного замовника, військову частину); назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів); ціну за одиницю кожної номенклатурної позиції товару (із зазначенням одиниці виміру щодо товарів), ціну робіт, послуг. У звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, щодо закупівлі послуг із забезпечення комплектами продуктів харчування, послуг щодо забезпечення харчуванням та послуг з організації харчування військових частин також зазначається інформація (у формі окремого додатка (файлу) щодо вартості усіх складових вказаних послуг (крім відомостей, що становлять державну таємницю), включаючи інформацію про: окремі найменування харчових продуктів (товарів) із зазначенням ціни за одиницю харчового продукту (товару) (із зазначенням одиниці виміру щодо продуктів (товарів) та вартості окремих послуг, загальної вартості та строків оплати за такі харчові продукти (товари).

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель, щодо інформації, визначеної абзацом першим цієї частини, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює повідомлення про внесення змін до істотних умов такого договору (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) та інформацію, визначену абзацом першим цієї частини.

Частина статті 30 набирає чинності 23.04.2023

Стаття 30 в редакції Закону № 2958-IX від 24.02.2023

Розділ IV в редакції Закону № 2526-IX від 16.08.2022

Розділ V. ТОРГИ З ОБМЕЖЕНОЮ УЧАСТЮ

Стаття 31 — Особливості торгів з обмеженою участю

1. Торги з обмеженою участю застосовуються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

У разі застосування торгів з обмеженою участю до учасників встановлюються як обов’язкові всі кваліфікаційні критерії, передбачені частиною другою статті 22 цього Закону.

2. Торги з обмеженою участю відміняються автоматично електронною системою закупівель у разі, якщо для участі у кваліфікаційному відборі документи подали менше ніж два учасники закупівлі.

Розділ VI. ЦЕНТРАЛІЗОВАНІ ЗАКУПІВЕЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Стаття 32 — Централізована закупівельна організація для потреб оборони

1. Для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за ініціативою головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель може бути утворено централізовану закупівельну організацію для забезпечення потреб державних замовників, визначених цим Законом, у порядку, встановленому законодавством.

Розділ VII. СУБПІДРЯД

Стаття 33 — Субпідряд

1. Субпідряд як спосіб залучення співвиконавців може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.

2. У разі якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника, державний замовник має право вимагати від учасника визначення частки державного контракту (договору), яку він має намір передати третім особам на умовах субпідряду, пропозиції щодо кандидатур субпідрядників, а також предмета договорів субпідряду, для виконання яких вони пропонуються, та повідомлення його про будь-яку зміну кола субпідрядників протягом строку виконання державного контракту (договору).

Частка державного контракту (договору), яку переможець торгів має намір передати третім особам на умовах субпідряду, не може перевищувати 50 відсотків вартості основного державного контракту (договору).

Вартість робіт або послуг у складі вартості частки державного контракту (договору), яку переможець торгів має намір передати третім особам на умовах субпідряду, не може перевищувати 50 відсотків вартості робіт або послуг у складі вартості основного державного контракту (договору).

Вартість робіт або послуг у складі вартості частки державного контракту (договору) на умовах субпідряду за згодою державного замовника може перевищувати 50 відсотків вартості робіт або послуг у складі вартості основного державного контракту (договору) за умови подання аргументованого висновку виконавця.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору субпідряду перед державним замовником несе виконавець державного контракту (договору).

3. Державний замовник має право визначати в тендерній документації обов’язок переможця торгів щодо залучення до виконання державного контракту (договору) субпідрядників.

Вартість робіт або послуг у складі вартості частки державного контракту (договору), яку державний замовник має право зобов’язати переможця торгів передати третім особам на умовах субпідряду, не може перевищувати 30 відсотків вартості робіт або послуг у складі вартості основного державного контракту (договору).

Розділ VIII. БЕЗПЕКА ІНФОРМАЦІЇ ТА ПОСТАВОК

Стаття 34 — Безпека інформації

1. У разі якщо тендерна документація, оголошення про проведення відбору, оголошення про початок переговорів та державні контракти (договори) містять конфіденційну та службову інформацію, державний замовник зобов’язаний визначити в тендерній документації або в оголошенні про проведення відбору або в оголошенні про початок переговорів заходи та вимоги, необхідні для забезпечення захисту такої інформації.

2. Відповідно до частини першої цієї статті державний замовник може вимагати, щоб пропозиція, серед іншого, містила:

1) зобов’язання учасника відбору та визначених субпідрядників належним чином охороняти конфіденційну та службову інформацію, якою вони володіють або яка стала їм відома протягом строку дії державного контракту (договору) та після його розірвання або укладення, згідно з вимогами законодавства;
2) зобов’язання учасника відбору отримати зобов’язання, передбачене пунктом 1 цієї частини, від інших субпідрядників, з якими він укладатиме договори субпідряду протягом виконання державного контракту (договору);
3) достатню інформацію про визначених субпідрядників, щоб державний замовник мав змогу встановити, що кожен з них має можливості, необхідні для належного захисту конфіденційної та службової інформації, до якої вони мають доступ або яку вони мають надавати під час здійснення субпідрядної діяльності;
4) зобов’язання учасника відбору надавати інформацію, визначену пунктом 3 цієї частини, про кожного нового субпідрядника перед укладенням державного контракту (договору).

Стаття 35 — Дотримання вимог законодавства про державну таємницю

1. Заходи щодо планування, формування, розміщення та виконання оборонних закупівель, що становлять державну таємницю, здійснюються з дотриманням вимог законодавства про державну таємницю.

Стаття 36 — Безпека поставок

1. У разі якщо тендерна документація, оголошення про проведення відбору, оголошення про початок переговорів та державні контракти (договори) містять конфіденційну та службову інформацію, державний замовник зобов’язаний визначити в тендерній документації або в оголошенні про проведення відбору або в оголошенні про початок переговорів свої вимоги щодо безпеки поставок. З цією метою державний замовник може вимагати, щоб пропозиція, серед іншого, містила:

1) сертифікати або документацію, що підтверджує спроможність учасника виконати свої обов’язки щодо передачі та перевезення товарів, пов’язаних із державним контрактом (договором);
2) обмеження щодо розкриття, передавання та використання товарів і послуг;
3) сертифікати або документацію, що підтверджують, що організація та розташування учасника торгів дають йому можливість дотримуватися вимог державного замовника щодо безпеки поставок, зазначених у контрактній (договірній) документації, а також зобов’язання забезпечити відсутність негативного впливу на дотримання таких вимог у разі можливої зміни співвиконавців під час виконання державного контракту (договору);
4) зобов’язання учасника торгів встановити та/або підтримувати потужності, необхідні для задоволення додаткових потреб державного замовника відповідно до умов, що підлягають узгодженню сторонами;
5) зобов’язання учасника торгів здійснювати підготовку до експлуатації, технічне обслуговування та модернізацію товарів, передбачених державним контрактом (договором);
6) зобов’язання учасника торгів вчасно повідомляти державного замовника про будь-яку зміну його організаційної форми та порядку виробництва, що може вплинути на виконання його обов’язків перед державним замовником.

2. Власником виробничих потужностей, а також об’єктів права інтелектуальної власності, створених за державні кошти в результаті виконання оборонних закупівель, є держава в особі державних замовників. Володіння, розпорядження та використання, у тому числі на умовах оренди, об’єктів, товарів і потужностей, створених у результаті виконання оборонних закупівель, здійснюються в порядку, визначеному законодавством, з додержанням зобов’язань щодо охорони прав на створені об’єкти права інтелектуальної власності.

Розділ IX. РЕЄСТР УЧАСНИКІВ ВІДБОРУ ТА ВИКОНАВЦІВ ДЕРЖАВНИХ КОНТРАКТІВ (ДОГОВОРІВ)

Стаття 37 — Реєстр

1. Реєстр створюється як автоматизована система.

Реєстр ведеться з метою моніторингу інформації про виконані державні контракти (договори), підтримання в актуальному стані і забезпечення прозорості відомостей щодо учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), об’єктивності оцінювання, відбору і повторного оцінювання виконавців державних контрактів (договорів), зважаючи на їх здатність виробляти та постачати товари, виконувати роботи та надавати послуги відповідно до потреб державних замовників.

2. Реєстр забезпечує систематизацію та здійснення ретроспективного аналізу даних щодо суб’єктів господарювання в оборонних закупівлях за такими класифікаційними ознаками, зокрема:

1) номенклатура товарів, робіт, послуг оборонного призначення, що виробляється суб’єктом господарювання, робіт і послуг, що виконуються таким суб’єктом;
2) ціна на товари, роботи, послуги оборонного призначення, у тому числі, але не виключно, фіксована ціна на товари, роботи, послуги оборонного призначення, у тому числі за результатами попередніх закупівель, з додержанням законодавства про захист інформації;
3) фінансово-економічний стан підприємства;
4) наявність окремих видів виробничої діяльності підприємства;
5) наявність необхідних виробничих потужностей та технічної спроможності підприємства;
6) наявність необхідних об’єктів права інтелектуальної власності;
7) виконання або участь у виконанні науково-дослідних та інших робіт;
8) наявність потенційних підстав, передбачених цим Законом, для відмови в укладенні контракту (договору) за результатами торгів.

3. Обробка в Реєстрі інформації з обмеженим доступом та інформації, що становить державну таємницю, здійснюється відповідно до законів України "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" та "Про державну таємницю".

Порядок створення і ведення Реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) затверджується Кабінетом Міністрів України.

4. Відповідальність за адміністрування та забезпечення функціонування Реєстру покладається на головний орган у сфері планування оборонних закупівель.

За неналежне адміністрування, неналежне забезпечення функціонування Реєстру службові (посадові) особи головного органу у сфері планування оборонних закупівель несуть відповідальність згідно із законами України.

Розділ X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Стаття 38 — Відповідальність за порушення вимог цього Закону

1. За нецільове та/або неефективне використання бюджетних коштів державні замовники несуть відповідальність згідно із законом.

За придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України "Про публічні закупівлі", укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони, товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України "Про публічні закупівлі", розділення державним замовником предмета закупівлі на частини з метою уникнення застосування норм цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа державного замовника, керівник державного замовника несуть відповідальність згідно із законами України.

2. У разі невиконання або неналежного виконання державного контракту (договору) виконавець відшкодовує державному замовнику завдані ним збитки в порядку, визначеному законом.

3. У разі ухилення від укладення державного контракту (договору) або договору про закупівлю учасник відбору несе відповідальність згідно із законами України.

4. Спори, що виникають між державними замовниками та учасниками відбору або виконавцями державних контрактів (договорів), вирішуються у порядку, визначеному статтею 23 цього Закону, та в судовому порядку.

5. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень вибору і застосування видів закупівель, члени тендерного комітету, уповноважена особа (особи), члени колегіального органу державного замовника несуть персонально відповідальність згідно із законами України.

Стаття 39 — Державне гарантування якості

1. Виконання оборонних закупівель здійснюється відповідно до державного контракту (договору).

2. З метою забезпечення контролю виконання державних контрактів (договорів) державні замовники мають право розміщувати на підприємствах, в установах та організаціях, визначених виконавцями державних контрактів (договорів), свої представництва або залучати до такої роботи на договірній основі представництва інших державних замовників. Діяльність зазначених представництв провадиться відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Заходи щодо державного гарантування якості здійснюються представниками уповноваженого органу з державного гарантування якості, якщо державним замовником встановлено відповідні вимоги та проведено аналіз ризиків, результати якого доводять необхідність застосування механізму державного гарантування якості.

Державне гарантування якості може здійснюватися на будь-якому етапі виконання державного контракту (договору).

Виконавці державних контрактів (договорів) зобов’язані забезпечити безперешкодний доступ представників уповноваженого органу з державного гарантування якості для забезпечення здійснення ними своїх повноважень до всіх документів, процесів та інформації, пов’язаних з виконанням державного контракту (договору), з дотриманням законодавства про захист інформації з обмеженим доступом.

Розділ XI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року, крім пункту 10 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Визнати такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом:

Закон України "Про державне оборонне замовлення" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 17, ст. 111 із наступними змінами), крім положень щодо виконання державного оборонного замовлення на 2020-2021 роки;

Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 24, ст. 488; 2019 р., № 45, ст. 289).

3. Закупівлі товарів, робіт і послуг, розпочаті до набрання чинності цим Законом, завершуються відповідно до порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З 31 березня 2021 року планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення здійснюється відповідно до цього Закону.

З дня набрання чинності цим Законом до 31 грудня 2021 року проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення здійснюється відповідно до цього Закону та Закону України "Про державне оборонне замовлення" відповідно до річного плану закупівель та затверджених основних показників оборонного замовлення на 2020 та 2021 роки для кожного державного замовника.

4. Державні контракти (договори), укладені державними замовниками до набрання чинності цим Законом, діють до їх повного виконання відповідно до умов, на яких вони були укладені, або до їх припинення (розірвання) в установленому законодавством порядку.

5. Положення цього Закону щодо державного гарантування якості набирають чинності після утворення уповноваженого органу з державного гарантування якості, прийняття відповідних військових стандартів та їх затвердження.

6. Положення цього Закону щодо функціонування Реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) набирають чинності з моменту затвердження порядку та особливостей функціонування Реєстру, перевірки відомостей Реєстру, підстав, порядку та строків внесення суб’єктів господарювання до Реєстру.

7. Вимоги цього Закону щодо застосування критеріїв вартості життєвого циклу при здійсненні оборонних закупівель набирають чинності з моменту затвердження методики розрахунку вартості життєвого циклу.

8. Вимоги цього Закону щодо умов та порядку застосування видів цін на товари, роботи та послуги набирають чинності з моменту затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку застосування видів цін на товари, роботи та послуги.

8-1. Положення частини третьої статті 30 цього Закону застосовуються до державних контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Розділ XI доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом № 3589-IX від 22.02.2024

9. Забезпечити розсекречування відомостей про плани, зміст, обсяг, фінансування державних контрактів (договорів), виконання яких завершено згідно із Законом України "Про державне оборонне замовлення", крім тих, які відповідно до висновків міжвідомчої комісії, визначеної Кабінетом Міністрів України, державних експертів з питань таємниць становлять державну таємницю.

10. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) абзац четвертий частини першої статті 378 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) викласти в такій редакції:

"державні замовники у сфері оборони";

2) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
а) пункт 11 частини першої статті 19 викласти в такій редакції:

"11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов’язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю";

б) у статті 282:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов’язаних з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю, може бути подана протягом десяти робочих днів з дня, коли особа мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів";

доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. За подання до адміністративного суду позовних заяв у справах, визначених цією статтею, сплачується судовий збір, встановлений для подання адміністративних позовів немайнового характеру";

3) абзац сьомий частини першої статті 3 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377; Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 3, ст. 78; 2019 р., № 7, ст. 43) викласти в такій редакції:

"державні замовники у сфері оборони";

4) у Законі України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 48, ст. 408):
а) статтю 1 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"До господарської діяльності у Збройних Силах України належить діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України з оборонних закупівель, пов’язана із закупівлею товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, яким в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю".

У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;

б) статтю 3 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Господарська діяльність, пов’язана із закупівлею товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, здійснюється військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України відповідно до цього Закону та законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність" і "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання";

5) у Законі України "Про державну таємницю" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 49, ст. 428 із наступними змінами):
а) у частині першій статті 8:

у пункті 1:

абзац третій виключити;

доповнити абзацами шостим - дев’ятим такого змісту:

"про застосування систем озброєння, підготовку та проведення військових операцій;

про винаходи, дослідження і розробку нових зразків озброєння в інтересах забезпечення національної безпеки і оборони та про результати таких досліджень і розробок;

про заходи та показники розвитку Збройних Сил України та їх спроможностей;

про склад, завдання та матеріально-технічне забезпечення розвідувального органу Міністерства оборони України та зібрану і створену ним інформацію в результаті його діяльності";

у пункті 2:

абзац четвертий виключити;

в абзаці сьомому слова "на базі яких можуть бути створені прогресивні технології, нові види виробництва, продукції та технологічних процесів" замінити словами "предметом яких є створення новітніх складних зразків озброєння, військової або спеціальної техніки та інші роботи";

доповнити абзацами восьмим - одинадцятим такого змісту:

"про найменування, загальну кількість, вартість озброєння, військової техніки, боєприпасів, запасних частин та матеріалів до них, що закуповуються для потреб військових формувань (правоохоронних органів);

про кількість, строки поставок військовим формуванням чи правоохоронним органам, спеціальним формуванням Міністерства внутрішніх справ України для забезпечення їх боєздатності основних видів пального (мастильних матеріалів), речового майна та продовольства;

про факт та предмет закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань та правоохоронних органів (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлю таких товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що закуповуються відповідно до Закону України "Про оборонні закупівлі", становить державну таємницю. У такому разі окрема інформація розміщується у додатку до тендерної документації).

Інформація не може бути повторно віднесена до державної таємниці після розсекречення та оприлюднення";

пункт 3 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"про зміст секретної інформації, що отримується від іноземної держави чи міжнародної організації";

б) статтю 10 доповнити частинами четвертою і п’ятою такого змісту:

"Інформація відноситься до державної таємниці з урахуванням таких принципів:

дотримання балансу інтересів національної безпеки, демократичних принципів відкритості та прозорості;

вільного обігу інформації;

презумпції публічності інформації до її віднесення в установленому законодавством порядку до державної таємниці.

У разі невідповідності інформації вимогам, встановленим цим Законом, забороняється віднесення її до державної таємниці. Засекречуванню підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить державну таємницю, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не обмежений";

в) у частині першій статті 11:

в абзаці третьому слова "та обґрунтування шкоди національній безпеці України у разі її розголошення" виключити;

після абзацу третього доповнити трьома новими абзацами такого змісту:

"критерії віднесення інформації до державної таємниці, зокрема:

визначення рівня та опис загрози та шкоди національній безпеці (національним інтересам) у разі невіднесення інформації до державної таємниці;

визначення дати або події розсекречування інформації".

У зв’язку з цим абзаци четвертий - сьомий вважати відповідно абзацами сьомим - десятим;

г) частину шосту статті 15 після слів "проектних робіт" доповнити словами "та інших секретних товарів, робіт і послуг, щодо яких здійснюється закупівля та";
6) у Законі України "Про оборону України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 49, ст. 420 із наступними змінами):
а) в абзаці п’ятому статті 9 слова "щодо формування, розміщення, фінансування та виконання державного оборонного замовлення на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг" замінити словами "у сфері оборонних закупівель";
б) в абзаці восьмому частини другої статті 10 слова "замовником із державного оборонного замовлення на розроблення, виробництво, постачання, ремонт, знищення та утилізацію озброєння, військової техніки, військового майна і металобрухту, виконання робіт і надання послуг" замінити словами "державним замовником при здійсненні оборонних закупівель";
в) в абзаці четвертому частини третьої статті 12 слова "формують державне оборонне замовлення" замінити словами "формують показники для здійснення оборонних закупівель";
г) абзац десятий частини першої статті 13 викласти в такій редакції:

"забезпечують здійснення оборонних закупівель";

ґ) у частині першій статті 16:

в абзаці другому слова "державні оборонні замовлення" замінити словами "державні контракти (договори), укладені за результатами проведення оборонних закупівель";

в абзаці третьому слова "не входять у державне оборонне замовлення" замінити словами "не передбачені державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель";

7) у статтях 1, 11, 12, 13, 17, 25 і 30 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 23, ст. 148 із наступними змінами) слова "державний замовник з державного оборонного замовлення" у всіх відмінках і числах замінити словами "державний замовник у сфері оборони" у відповідному відмінку і числі;
8) у Законі України "Про доступ до публічної інформації" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 32, ст. 314):
а) у частині п’ятій статті 6:

у першому реченні слова "розпорядження бюджетними коштами" замінити словами та цифрами "складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю")";

друге речення замінити двома реченнями такого змісту: "Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону";

б) пункт 1 частини першої статті 15 доповнити словами та цифрою "а також інформацію, зазначену в частині п’ятій статті 6 цього Закону";
9) пункт 10 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 40, ст. 2018; 2019 р., № 45, ст. 289) після слова "публічних" доповнити словами "та оборонних";
10) у Законі України "Про національну безпеку України" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 31, ст. 241; із змінами, внесеними Законом України від 4 березня 2020 року № 522-IX):
а) в абзаці четвертому частини третьої статті 25 слова "показників державного оборонного замовлення" замінити словами "показників здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями";
б) у пункті 2 частини п’ятої статті 33 слова "сукупність документів державного оборонного замовлення" замінити словами "сукупність документів для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями", а слова "показників державного оборонного замовлення" - словами "показників здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями";
в) статтю 34 виключити;
11) у Законі України "Про публічні закупівлі" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 45, ст. 289):
а) частину п’яту статті 3 доповнити абзацом двадцять третім такого змісту:

"Обмеження, зазначені в пунктах 1 та 6 частини п’ятої цієї статті, не застосовуються, якщо закупівлі здійснюються на підставі норм Закону України "Про оборонні закупівлі";

б) у статті 40:

в абзаці шостому пункту 3 частини другої слова і цифру "визначеними у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" замінити словами "визначеними у Законі України "Про оборонні закупівлі";

в абзаці другому частини сьомої слова "Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" замінити словами "Законом України "Про оборонні закупівлі".

11. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити створення та первинне наповнення електронного Реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель;

внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від оподаткування державних замовників у сфері оборони при здійсненні закупівель у спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі для потреб оборони.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ

17 липня 2020 року

№ 808-IX