Про основні засади державного нагляду (контролю)

Тип: Закон України Видавник: Верховна Рада України Номер: 4840-IX Прийнято: 2026-04-08 Чинна редакція від: 2026-04-08 Стан: in_force Rada ID: 4840-20

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про основні засади державного нагляду (контролю)

Цей Закон визначає правові та організаційні засади державного нагляду (контролю), основні принципи і порядок його здійснення, повноваження органів державного нагляду (контролю), відповідальність їхніх посадових осіб, а також права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Стаття 1 — Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

аудит стану діяльності суб’єкта господарювання - аналіз поточного стану діяльності суб’єкта господарювання у певній галузі господарської діяльності, що проводиться за його заявою органом державного нагляду (контролю) або суб’єктом аудиту з метою виявлення, попередження та усунення недоліків у діяльності такого суб’єкта господарювання, та уникнення порушень вимог законодавства, без застосування санкцій та/або інших заходів реагування;

аудитор у сфері державного нагляду (контролю) - фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, отримала кваліфікаційне свідоцтво за рішенням кваліфікаційної комісії при відповідному органі державного нагляду (контролю) та уповноважена таким органом на проведення аудиту у відповідній сфері, несе персональну відповідальність за достовірність, повноту і обґрунтованість результатів своєї діяльності;

аудиторський висновок - документ, що складається аудитором у сфері державного нагляду (контролю) за результатами аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання;

державний нагляд (контроль) - діяльність визначених законом органів виконавчої влади, їх територіальних органів (у разі їх утворення), органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, державних соціальних страхових фондів (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та відстеження усунення порушень вимог законодавства, ліцензійних умов, допущених суб’єктами господарювання, попередження порушень вимог законодавства, що можуть бути допущені суб’єктами господарювання під час провадження господарської діяльності, та забезпечення захисту інтересів суспільства, життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища;

експерт - особа, яка має вищу освіту, кваліфікацію і професійні знання у галузі, що перевіряється, безпосередньо проводить експертизу при залученні суб’єктом господарювання або органом державного нагляду (контролю) під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) та несе персональну відповідальність за достовірність, повноту та обґрунтованість результатів експертизи, а також за збереження конфіденційної інформації, що стала їй відома під час здійснення такої експертизи;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та/або позапланові заходи, які здійснюються органом державного нагляду (контролю) або його посадовими особами у формі перевірки, ревізії, огляду, обстеження, інспекційного відвідування та в інших формах, визначених законом;

інтегрована інформаційно-комунікаційна система державного нагляду (контролю) - єдина інформаційно-комунікаційна система збирання, накопичення, обробки, аналізу, систематизації та оприлюднення інформації про заходи державного нагляду (контролю), призначена для забезпечення автоматизації планування та організації заходів державного нагляду (контролю), автоматизації іншої діяльності, пов’язаної з державним наглядом (контролем);

місцезнаходження суб’єкта господарювання - адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та/або фактичне місце провадження господарської діяльності, та/або місце перебування рухомого об’єкта або місце розташування нерухомого об’єкта (приміщення, будівля, споруда, земельна ділянка, територія), у рамках (межах) якого провадиться господарська діяльність, та/або адреса відокремленого підрозділу суб’єкта господарювання чи офісу, в якому суб’єкт господарювання здійснює управління господарською діяльністю та облік її результатів, та/або адреса відокремленого підрозділу іноземної юридичної особи, у тому числі постійного представництва, зареєстрованого на території України відповідно до законодавства;

особистий електронний кабінет - індивідуальна персоніфікована вебсторінка посадової особи органу державного нагляду (контролю) або суб’єкта господарювання в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю), за допомогою якої вони здійснюють внесення відомостей та обмін даними в такій системі;

предмет здійснення заходу державного нагляду (контролю) - визначені у межах відповідної сфери державного нагляду (контролю) питання щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства під час здійснення ним відповідного виду господарської діяльності;

рейтинг суб’єктів господарювання - перелік суб’єктів господарювання, які підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю), сформований органом державного нагляду (контролю) з урахуванням критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України, за допомогою інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) у порядку зменшення сум балів, нарахованих кожному суб’єкту господарювання залежно від ризику настання негативних наслідків від провадження ним господарської діяльності;

ризик - імовірність виникнення подій, що можуть призвести до негативних наслідків у зв’язку з провадженням суб’єктом господарювання господарської діяльності, розмір яких вимірюється у кількісних та якісних показниках;

спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) - центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом;

створення перешкод посадовим особам органу державного нагляду (контролю) - незаконна відмова суб’єкта господарювання у допуску до здійснення заходу державного нагляду (контролю) та/або вимога про припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) (крім підстав, визначених статтею 20 цього Закону), та/або відсутність суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи чи фізичної особи - підприємця) або уповноваженої ним особи протягом визначеного частиною дванадцятою статті 4 цього Закону часу з моменту прибуття посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які уповноважені на здійснення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до закону, за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, що призвело до недопущення до здійснення заходу державного нагляду (контролю), та/або невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) під час здійснення заходу державного нагляду (контролю);

суб’єкт аудиту - аудитор у сфері державного нагляду (контролю) або юридична особа, або об’єднання юридичних осіб у відповідній сфері господарської діяльності, що має у своєму штаті хоча б одного аудитора у сфері державного нагляду (контролю);

суб’єкти господарювання - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (юридичні особи, утворені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші юридичні особи, які зареєстровані в установленому законом порядку), фізичні особи - підприємці, відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб, у тому числі постійні представництва, зареєстровані на території України відповідно до законодавства, які здійснюють господарську діяльність з виробництва, зберігання та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг з метою та/або без мети одержання прибутку, а також фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність;

сфера державного нагляду (контролю) - сукупність суспільних відносин, у межах яких законом встановлено вимоги до здійснення суб’єктами господарювання господарської діяльності, зокрема в будівлях, спорудах та їхніх частинах, на окремих об’єктах, земельних ділянках, територіях, що перебувають у власності або користуванні чи розпорядженні таких суб’єктів господарювання;

треті особи - юридичні та фізичні особи, які залучаються суб’єктом господарювання або органом державного нагляду (контролю) під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) (адвокати, аудитори, експерти, громадські об’єднання в особі їхніх уповноважених представників та інші особи);

уповноважена особа суб’єкта господарювання - фізична особа, якій відповідно до документів, у тому числі статуту, договору, наказу, розпорядження, довіреності у паперовій або електронній формі, або за допомогою телефонного зв’язку суб’єктом господарювання (керівником юридичної особи чи фізичною особою - підприємцем) надано право представляти його інтереси під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), зокрема підписувати акти, складені за результатами здійснення таких заходів.

2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених в інших законах України, зокрема:

термін "аварія" - у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України;

термін "ліцензіат" - у значенні, наведеному в Законі України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Стаття 2 — Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані із здійсненням державного нагляду (контролю).

2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, які виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг та на платіжному ринку, державного нагляду на організованих товарних ринках, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, контролю за професійною діяльністю нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, атестованих судових експертів, державного нагляду (контролю) у сфері медіа, заходів контролю, які здійснюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, контролю за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, крім основних принципів державного нагляду (контролю), встановлених статтею 3 та положеннями частин першої і другої статті 23 цього Закону, якщо їх виконання не суперечить вимогам законів у відповідних сферах та виконанню міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють органи державного нагляду (контролю), що є органами ліцензування, у встановленому цим Законом порядку з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" в частині погодження позапланових заходів державного нагляду (контролю) спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

4. Заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) у встановленому цим Законом порядку, крім випадків, визначених частиною п’ятою цієї статті.

5. У разі якщо особливості здійснення державного нагляду (контролю) визначені законами у відповідних сферах та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, органи державного нагляду (контролю) зобов’язані дотримуватися порядку, встановленого цим Законом з урахуванням визначених особливостей.

У разі якщо особливості здійснення державного нагляду (контролю) не визначені законами у відповідних сферах та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, органи державного нагляду (контролю) зобов’язані дотримуватися порядку, встановленого цим Законом.

Заходи державного контролю у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, виробництва, обігу та використання кормів, поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною, здоров’я тварин та благополуччя тварин, поводження з генетично модифікованими організмами, органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, захисту рослин, географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, традиційних гарантованих особливостей, географічних зазначень спиртних напоїв здійснюють органи державного нагляду (контролю) відповідно до цього Закону, якщо це передбачено законами, що регулюють відносини у відповідній сфері.

6. Контроль за додержанням органами державного нагляду (контролю) вимог законодавства у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за господарською діяльністю здійснює спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) відповідно до вимог, визначених цим Законом.

7. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження, виконання, припинення дії адміністративних актів з питань державного нагляду (контролю) регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Стаття 3 — Основні принципи державного нагляду (контролю)

1. Державний нагляд (контроль) здійснюється за такими основними принципами:

принципи адміністративної процедури, визначені Законом України "Про адміністративну процедуру";

пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров’я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності;

підконтрольність і підзвітність органів державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;

рівність прав і законних інтересів усіх суб’єктів господарювання;

гарантування прав і законних інтересів кожного суб’єкта господарювання;

об’єктивність і неупередженість здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимість здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо діяльності суб’єктів господарювання за анонімними чи безпідставними заявами;

здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;

відкритість, прозорість, плановість та системність державного нагляду (контролю);

неприпустимість дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимість здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) щодо одного й того самого питання;

невтручання органів державного нагляду (контролю) у діяльність суб’єктів господарювання, яка здійснюється у межах закону;

відповідальність органів державного нагляду (контролю) та їхніх посадових осіб за шкоду, завдану суб’єктам господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання;

незалежність органів державного нагляду (контролю) від впливу політичних партій чи інших об’єднань громадян;

презумпція правомірності діяльності суб’єкта господарювання у разі, якщо положення закону чи нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, або якщо положення різних законів чи інших нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав та обов’язків суб’єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);

орієнтованість державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;

недопущення встановлення планових показників чи іншого планування щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності, застосування до суб’єктів господарювання санкцій та/або інших заходів реагування;

здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків і доцільності;

встановлення відповідальності суб’єктів господарювання (їхніх керівників та уповноважених осіб) за безпідставне недопущення до здійснення заходів державного нагляду (контролю) та/або за перешкоджання їх проведенню в інший спосіб, та/або за невиконання законних вимог органів державного нагляду (контролю) та їхніх посадових осіб.

Стаття 4 — Загальні вимоги до здійснення заходів державного нагляду (контролю)

1. Заходи державного нагляду (контролю) здійснюються за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, визначених законом.

2. Орган державного нагляду (контролю) може здійснювати заходи державного нагляду (контролю) та обмін документами в електронній формі за допомогою інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).

3. Здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) щодо одного й того самого питання заборонено.

4. Планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в робочий час суб’єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку, крім випадків здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо незадекларованої праці, які здійснюються в робочий час суб’єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку, або в інший час фактичного здійснення господарської діяльності.

5. Виключно законом визначаються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які підлягають державному нагляду (контролю);

типи (плановий, позаплановий), форми заходів державного нагляду (контролю) та способи їх здійснення;

санкції та/або інші заходи реагування за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа;

порядок, умови та клас страхування відповідальності за шкоду, яку може бути завдано внаслідок порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства;

мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності;

строк, на який збільшується періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю) у разі укладення суб’єктом господарювання договору страхування відповідальності.

6. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати заходи державного нагляду (контролю), якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю) та не визначає повноваження такого органу під час здійснення такого державного нагляду (контролю).

Заходи державного нагляду (контролю) здійснюються на всій території України відповідно до повноважень органів державного нагляду (контролю), встановлених цим Законом, іншими законами, що регулюють порядок здійснення державного нагляду (контролю) у відповідних сферах. Розширення повноважень органів державного нагляду (контролю) та сфери державного нагляду (контролю), визначених законом, заборонено.

7. Здійснення державного нагляду (контролю) щодо суб’єкта господарювання посадовою особою органу державного нагляду (контролю) за наявності підстав для відводу (самовідводу) такої посадової особи, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру", або в разі виникнення у неї конфлікту інтересів у розумінні законодавства у сфері запобігання і протидії корупції заборонено.

8. У разі якщо положення закону чи нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, або якщо положення різних законів чи нормативно-правових актів допускають можливість неоднозначного (множинного) тлумачення прав і обов’язків суб’єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), такі положення трактуються в інтересах суб’єкта господарювання.

9. Орган державного нагляду (контролю) зобов’язаний фіксувати процес здійснення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю) засобами аудіо-, фото- та відеотехніки з моменту прибуття посадових осіб такого органу на місце проведення заходів державного нагляду (контролю) (крім інформації з обмеженим доступом), не перешкоджаючи здійсненню таких заходів.

Суб’єкт господарювання має право фіксувати процес здійснення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю) чи кожну окрему дію засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню таких заходів.

10. Невиконання приписів, розпоряджень чи інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування до суб’єкта господарювання санкцій та/або інших заходів реагування у порядку, встановленому цим Законом.

11. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з’ясування обставин, що мають значення для повноти здійснення заходів державного нагляду (контролю), проводять у межах повноважень, передбачених законом, огляд рухомих і нерухомих об’єктів (машин, механізмів, приміщень, будівель, споруд, територій, земельних ділянок), які використовуються для провадження господарської діяльності, а також документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Суб’єкт господарювання має право не надавати копії документів та витяги з них, які він надавав органу державного нагляду (контролю) раніше та/або які перебувають у володінні органу державного нагляду (контролю), а також вільний та безоплатний доступ до яких може бути отриманий через державні інформаційні системи чи ресурси.

Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) втручання в технологічні процеси, роботу механізмів та систем безпеки, вилучення у суб’єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів та їхніх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, заборонено.

12. Планові чи позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо суб’єкта господарювання здійснюються в присутності суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи чи фізичної особи - підприємця) або уповноваженої ним особи. Керівник юридичної особи, фізична особа - підприємець або уповноважена особа суб’єкта господарювання повинні прибути на місце здійснення заходів державного нагляду (контролю) протягом чотирьох годин з моменту прибуття посадових осіб органу державного нагляду (контролю) за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

У разі здійснення заходів державного нагляду (контролю) у приміщенні органу державного нагляду (контролю) такі заходи державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися за відсутності суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи чи фізичної особи - підприємця) або уповноваженої ним особи, за умови що він був повідомлений про початок здійснення таких заходів.

13. Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов’язана із збиранням інформації з метою отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається здійсненням заходів державного нагляду (контролю).

14. Під час та після здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов’язана зберігати та не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію суб’єкта господарювання, доступ до якої обмежено відповідно до статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Інформація, доступ до якої обмежено відповідно до закону, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), використовується виключно в порядку, встановленому законом.

Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею та конфіденційною інформацією суб’єкта господарювання, відповідно до закону.

Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов’язана здійснювати опрацювання персональних даних суб’єкта господарювання відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

15. Планові чи позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються виключно в межах переліку питань, визначених в уніфікованій формі акта, що складається за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

16. Усі документи, у тому числі розпорядчі, що стосуються здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу (за наявності технічної можливості - в електронній формі) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

17. У разі якщо в перший день здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) виявила за зазначеною в посвідченні (направленні) на здійснення заходу державного нагляду (контролю) адресою місцезнаходження суб’єкта господарювання його відсутність та встановила іншу адресу місцезнаходження такого суб’єкта господарювання, такий захід державного нагляду (контролю) може здійснюватися за нововстановленою адресою, про що зазначається в акті, складеному за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю). При цьому здійснення заходів державного нагляду (контролю) за іншою адресою місцезнаходження суб’єкта господарювання, ніж зазначено в посвідченні (направленні) на здійснення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до цієї частини, не вважається створенням перешкод посадовим особам органу державного нагляду (контролю) з боку суб’єкта господарювання.

18. Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатація територій, будинків, будівель, споруд та їхніх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктами господарювання тимчасово повністю або частково припиняються (зупиняються) лише за рішенням суду.

19. Планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю), розпочаті до введення воєнного стану, надзвичайного стану, виникнення надзвичайної ситуації, встановлення карантину, за результатами яких не складено актів відповідно до вимог частини першої статті 10 цього Закону, вважаються такими, що не відбулися.

Стаття 5 — Інтегрована інформаційно-комунікаційна система державного нагляду (контролю)

1. Інтегрована інформаційно-комунікаційна система державного нагляду (контролю) створюється та функціонує з метою забезпечення суб’єктів господарювання та органів державної влади, органів місцевого самоврядування інформацією про заходи державного нагляду (контролю).

2. До інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) вносяться:

відомості про юридичних осіб - найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, адреса місцезнаходження, види діяльності, наявність документів дозвільного характеру, ліцензій або декларацій про провадження господарської діяльності, якщо таке декларування встановлено законом, належність до суб’єктів мікро-, малого, середнього та великого підприємництва, ступінь ризику від провадження господарської діяльності;

відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія (за наявності), номер та серія (за наявності) паспорта громадянина України - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному податковому органу та мають відмітку в паспорті), адреса місцезнаходження, види діяльності, наявність документів дозвільного характеру, ліцензій або декларацій про провадження господарської діяльності, якщо таке декларування встановлено законом, належність до суб’єктів мікро-, малого, середнього та великого підприємництва, ступінь ризику від провадження господарської діяльності;

відомості про відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб, у тому числі постійні представництва, зареєстровані на території України згідно із законодавством, - найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, адреса місцезнаходження, види діяльності, наявність документів дозвільного характеру, ліцензій або декларацій про провадження господарської діяльності, якщо таке декларування встановлено законом, ступінь ризику від провадження господарської діяльності;

найменування органів державного нагляду (контролю);

сфери державного нагляду (контролю);

перелік нормативно-правових актів, дотримання вимог яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), з наведенням гіперпосилань на кожний такий нормативно-правовий акт та з посиланням на офіційні вебсайти органів державної влади, на яких розміщуються такі нормативно-правові акти;

перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), з наведенням гіперпосилань на цей перелік та з посиланням на офіційні вебсайти органів державної влади, на яких розміщується така інформація;

перелік уніфікованих форм актів, що складаються за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), з наведенням гіперпосилань на цей перелік та з посиланням на офіційні вебсайти органів державної влади, на яких розміщується така інформація;

річні плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) та технічний перелік комплексних планових заходів державного нагляду (контролю);

звіти про виконання річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) за попередній рік;

звіти про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за попередній рік;

відомості про накази (рішення, розпорядження), місце здійснення заходів державного нагляду (контролю), строки, типи, підстави та предмет здійснення заходів державного нагляду (контролю), найменування органів державного нагляду (контролю), прізвища, ініціали (ініціал власного імені) та посади посадових осіб органів державного нагляду (контролю), що зазначені у посвідченнях (направленнях) на здійснення заходів державного нагляду (контролю), рішення та/або погодження на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), визначені законом, електронні копії наказів (рішень, розпоряджень), посвідчень (направлень), а також документи, що стали підставою для здійснення заходів державного нагляду (контролю), крім відомостей та документів, що містять інформацію з обмеженим доступом;

відомості про заходи державного нагляду (контролю) та стан їх здійснення з додаванням електронної копії оригіналу акта, складеного за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), а якщо заходи державного нагляду (контролю) не відбулися - з додаванням електронної копії оригіналу акта (іншого документа) про неможливість здійснення заходів державного нагляду (контролю), крім відомостей та документів, що містять інформацію з обмеженим доступом;

текст розпорядчого документа про необхідність усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), та електронна копія оригіналу такого документа, крім відомостей та документів, що містять інформацію з обмеженим доступом;

відомості про санкції та/або інші заходи реагування, застосовані до суб’єкта господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) та/або за результатами здійснення таких заходів;

відомості про результати виконання суб’єктами господарювання розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю);

відомості про результати оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного нагляду (контролю) та їхніх посадових осіб;

відомості про результати розгляду спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю) звернень суб’єктів господарювання щодо дій чи бездіяльності посадових осіб органів державного нагляду (контролю);

відомості про рейтинг суб’єктів господарювання;

відомості про аудиторів у сфері державного нагляду (контролю) та суб’єктів аудиту;

аудиторські висновки, якими встановлено дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у відповідних сферах;

відомості про укладені суб’єктами господарювання договори страхування відповідальності за шкоду, яку може бути завдано внаслідок порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства;

навчальні та консультаційні матеріали і роз’яснення загального характеру (попереджувальні заходи);

відомості про настання подій та негативних наслідків від провадження господарської діяльності із зазначенням їхнього масштабу, що призвели до негативного впливу на життя та здоров’я людини, навколишнє природне середовище та безпеку держави;

рішення судів про визнання протиправними рішень, прийнятих під час та/або за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю), та/або незаконними дій (бездіяльності) посадових осіб органів державного нагляду (контролю), вчинених під час та/або за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю).

3. Таємна інформація до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) не вноситься. У разі якщо документ містить таємну інформацію, з такого документа до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) вноситься лише інформація, яка не є таємною. Інша інформація з обмеженим доступом до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) вноситься з урахуванням встановлених законом вимог щодо доступу до такої інформації.

Конфіденційна інформація вноситься до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) за письмовою згодою власника такої конфіденційної інформації.

Орган державного нагляду (контролю) зобов’язаний поінформувати суб’єкта господарювання (власника конфіденційної інформації) про можливість внесення конфіденційної інформації до інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).

4. Доступ до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю), крім відомостей про рейтинг суб’єктів господарювання, відомостей, доступ до яких обмежено відповідно до статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", та інформації з обмеженим доступом відповідно до статті 21 Закону України "Про інформацію", здійснюється через мережу Інтернет та є відкритим і безоплатним. Доступ суб’єкта господарювання до відомостей інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) про рейтинг суб’єктів господарювання здійснюється через особистий електронний кабінет в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю).

5. Під час створення інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) забезпечуються її сумісність та електронна інформаційна взаємодія з іншими електронними інформаційними ресурсами суб’єктів електронної взаємодії за допомогою програмних інтерфейсів електронних інформаційних ресурсів.

6. В інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) інформація обробляється відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Органи державного нагляду (контролю), спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) є володільцями інформації в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю), яку вони вносять до системи, та їм належать права на таку інформацію.

7. Інтегрована інформаційно-комунікаційна система державного нагляду (контролю) є об’єктом права державної власності (майнові та немайнові права).

8. Створення та функціонування інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) забезпечує спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю), який є її власником (держателем).

9. Власником і розпорядником інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) є держава в особі спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю).

Технічним адміністратором інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) є державне підприємство, визначене спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю), яке здійснює заходи з адміністрування і програмного супроводження інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю), відповідає за збереження її даних, здійснює їх захист від несанкціонованого доступу та знищення.

10. Порядок створення і функціонування інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю), внесення відомостей до неї та строки розміщення таких відомостей затверджуються Кабінетом Міністрів України.

11. Відомості, визначені частиною другою цієї статті, вносять до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) відповідно до компетенції органи державного нагляду (контролю) та спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю).

Суб’єкт господарювання під час реєстрації в особистому електронному кабінеті інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) додатково може внести інші відомості, зокрема номер телефону та адресу електронної пошти, які вважатимуться офіційними каналами комунікації та в подальшому використовуватимуться для обміну інформацією та документами між таким суб’єктом господарювання та органом державного нагляду (контролю). Внесення таких відомостей в особистому електронному кабінеті суб’єкта господарювання вважається наданням ним згоди на обмін інформацією та документами з органом державного нагляду (контролю) зазначеними засобами комунікації.

12. Органи державного нагляду (контролю), на діяльність яких не поширюється дія цього Закону, забезпечують внесення відомостей, передбачених частиною другою цієї статті, до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) безпосередньо або шляхом обміну інформацією між власною системою та інтегрованою інформаційно-комунікаційною системою державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри" та інших законодавчих актів, що регулюють процес взаємодії електронних реєстрів та/або інформаційно-комунікаційних систем та не суперечать виконанню міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

13. У разі якщо органи державного нагляду (контролю), що здійснюють заходи державного нагляду (контролю) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, використовують замість інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) іншу електронну систему, вони зобов’язані забезпечити обмін даними, передбаченими частиною другою цієї статті, відповідно до визначеного законодавством порядку організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Стаття 6 — Планові заходи із здійснення державного нагляду (контролю)

1. Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органами державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити найменування та адресу місцезнаходження суб’єкта господарювання, сферу державного нагляду (контролю), дату початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) заборонено, крім випадків зміни найменування та/або адреси місцезнаходження суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Здійснення протягом планового періоду більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) в одній і тій самій сфері державного нагляду (контролю) щодо одного і того самого суб’єкта господарювання заборонено.

Планові заходи державного нагляду (контролю) можуть здійснюватися протягом періоду здійснення одного планового заходу одночасно за всіма адресами місцезнаходження суб’єкта господарювання.

Включення суб’єкта господарювання до плану (планів) здійснення заходів державного нагляду (контролю) органу (органів) державного нагляду (контролю) у кількох сферах державного нагляду (контролю) є підставою для здійснення щодо такого суб’єкта господарювання комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) одночасно всіма такими органами державного нагляду (контролю).

2. Щороку, не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому періоду, органи державного нагляду (контролю) в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) формують:

рейтинг суб’єктів господарювання, який щороку оновлюється;

проекти річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період з урахуванням рейтингу суб’єктів господарювання та ступенів ризику від провадження господарської діяльності.

Після 15 жовтня року, що передує плановому періоду, внесення змін до сформованих проектів річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) на плановий період щодо внесення нових суб’єктів господарювання та сфер державного нагляду (контролю) заборонено. Зміни можуть вноситися лише у разі зміни найменування та/або адреси місцезнаходження суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

З 16 жовтня року, що передує плановому періоду, в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) в автоматичному режимі на підставі проектів річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період, внесених органами державного нагляду (контролю) до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю), формується технічний перелік комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) та визначаються дати початку комплексних планових заходів державного нагляду (контролю).

Суб’єкт господарювання має право відмовитися від здійснення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю), звернувшись у паперовій формі (рекомендованим листом) та/або через особистий електронний кабінет (з використанням кваліфікованого електронного підпису) в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) не пізніше 10 листопада року, що передує плановому періоду, до спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), який виключає такого суб’єкта господарювання з технічного переліку комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) та через свій особистий електронний кабінет повідомляє про таке виключення відповідний орган державного нагляду (контролю). У такому разі дата початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання визначається відповідно до проектів річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю).

У разі виникнення потреби у внесенні змін до технічного переліку комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) не пізніше 10 листопада року, що передує плановому періоду, звертаються з відповідними пропозиціями у паперовій формі та/або через особистий електронний кабінет до спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), який має право вносити такі зміни.

З 16 листопада року, що передує плановому періоду, технічний перелік комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) вважається остаточно сформованим та розміщується у відкритому доступі в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю).

Не пізніше 1 грудня року, що передує плановому періоду, затверджені органами державного нагляду (контролю) річні плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період розміщуються у відкритому доступі в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) та оприлюднюються ними на своїх офіційних вебсайтах.

Вимоги до оформлення річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), звітів про їх виконання, технічного переліку комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) щодо внесення до них змін затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, за пропозиціями спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю).

3. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення державного нагляду (контролю), затверджують річні плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) за окремими сферами державного нагляду (контролю) у порядку, встановленому цим Законом.

4. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), розробляються спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю) та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), повинна передбачати, зокрема, оцінку імовірності настання небезпечних подій та негативних наслідків від провадження господарської діяльності, масштабу, виду та сфери діяльності, наявності порушень вимог законодавства у діяльності суб’єктів господарювання в минулому (крім новостворених), а також механізм нарахування суми балів кожному суб’єкту господарювання (об’єкту) залежно від ступеня ризику.

Суб’єкт господарювання має право звернутися до органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері за роз’ясненням щодо віднесення його до певного ступеня ризику від провадження господарської діяльності, а також щодо перегляду ступеня ризику у разі зміни умов його господарської діяльності в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян".

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері державного нагляду (контролю) критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, а також кількість балів, що нараховується за кожним з показників таких критеріїв.

З урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями у відповідній сфері державного нагляду (контролю), усі суб’єкти господарювання, які підлягають державному нагляду (контролю), відносяться до одного із трьох ступенів ризику: високого, середнього або незначного.

Якщо необхідно, для цілей державного нагляду (контролю) законами у відповідних сферах може бути встановлено більше ступенів ризику.

Залежно від ступеня ризику від провадження суб’єктом господарювання господарської діяльності орган державного нагляду (контролю) визначає періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю).

У разі якщо суб’єкту господарювання на праві власності, володіння або користування належить більше одного нерухомого об’єкта (приміщення, будівлі, споруди, земельної ділянки та/або території), у межах яких провадиться господарська діяльність, кількість балів за всіма критеріями може нараховуватися окремо щодо кожного такого об’єкта, якщо це передбачено відповідними критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

У такому разі ступінь ризику суб’єкта господарювання визначається як найвищий із ступенів ризику його об’єктів. Періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) щодо кожного об’єкта, що належить суб’єкту господарювання, визначається окремо відповідно до ступеня ризику такого об’єкта.

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного органу державного нагляду (контролю).

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у відповідній сфері, шляхом розміщення на своєму офіційному вебсайті з внесенням відповідних відомостей до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).

Орган державного нагляду (контролю) відповідно до предмета здійснення державного нагляду (контролю) та з урахуванням ступеня ризику суб’єкта господарювання визначає перелік питань для здійснення заходів державного нагляду (контролю) (далі - перелік питань).

Якщо збільшення періодичності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) не суперечить міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, кожний наступний плановий захід державного нагляду (контролю) суб’єкта господарювання здійснюється не раніше закінчення періоду, встановленого для відповідного ступеня ризику суб’єкта господарювання, збільшеного у 1,5 разу, за наявності таких підстав:

за результатами не менш як двох останніх планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), що здійснювалися протягом останніх двох років, не виявлено фактів порушення вимог законодавства у відповідній сфері;

наявність позитивного аудиторського висновку щодо стану дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Максимальна періодичність проведення заходів державного нагляду (контролю) щодо суб’єктів господарювання, віднесених до високого та середнього ступенів ризику, з урахуванням положень цієї частини не може перевищувати п’яти років.

Уніфіковані форми актів, що складаються за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), з переліком питань затверджуються відповідним органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному вебсайті протягом п’яти робочих днів з дня набрання ними чинності з внесенням відповідних відомостей до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).

5. Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) щодо діяльності суб’єктів господарювання, які віднесені до:

високого ступеня ризику, - не частіше одного разу на один рік;

середнього ступеня ризику, - не частіше одного разу на три роки;

незначного ступеня ризику, - не частіше одного разу на п’ять років.

6. Законом може бути встановлено більшу періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) щодо суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, на період дії договору страхування, укладеного такими суб’єктами господарювання на строк не менш як на один рік, у разі якщо законом у відповідній сфері господарської діяльності передбачено страхування відповідальності за шкоду, яку може бути завдано внаслідок порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства.

На період дії договору страхування, укладеного суб’єктами господарювання на строк не менш як на один рік, які віднесені до незначного ступеня ризику, у разі якщо законом у відповідній сфері господарської діяльності передбачено страхування відповідальності за шкоду, яку може бути завдано внаслідок порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства, планові заходи державного нагляду (контролю) не здійснюються.

7. У разі якщо критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю), не затверджені, суб’єкти господарювання вважаються суб’єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п’ять років.

У разі якщо орган державного нагляду (контролю) не дотримується вимог цього Закону, Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), в частині розробки, аналізу та перегляду зазначених критеріїв і форм актів, спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) вносить подання до такого органу щодо усунення порушень вимог цього Закону та зазначених методик. Якщо орган державного нагляду (контролю) не виконує вимоги, зазначені у поданні, спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) звертається до Кабінету Міністрів України із пропозицією щодо скасування критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), та форм актів, що складаються за результатами здійснення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які не відповідають законодавству.

8. Щороку до 1 лютого звіти органів державного нагляду (контролю) про виконання річних планів заходів державного нагляду (контролю) за попередній рік формуються та оприлюднюються органами державного нагляду (контролю) в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) та на своїх офіційних вебсайтах.

Інформація про нездійснення у плановому періоді планових заходів державного нагляду (контролю) відображається у звіті про виконання річного плану заходів державного нагляду (контролю) із зазначенням причин такого нездійснення.

9. Строк здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) не може перевищувати:

десяти робочих днів - для суб’єктів господарювання, які віднесені до високого ступеня ризику;

семи робочих днів - для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику;

п’яти робочих днів - для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику.

Строк здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) не може перевищувати п’яти робочих днів, якщо до початку здійснення таких заходів орган державного нагляду (контролю) отримав підтвердження, що суб’єкт господарювання належить до суб’єктів мікро- або малого підприємництва.

У разі призначення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час планових заходів державного нагляду (контролю), на час її (його) проведення перебіг строку здійснення таких заходів призупиняється.

Сумарна тривалість планових заходів державного нагляду (контролю), які здійснюють органи державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів мікро- або малого підприємництва, - 15 робочих днів.

Продовження визначених цією частиною строків здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) заборонено.

Стаття 7 — Позапланові заходи із здійснення державного нагляду (контролю)

1. Підставами для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) є:

подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, зазначених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності або документі, яким суб’єкт господарювання повідомляє про свою відповідність вимогам законодавства (декларації), крім випадків, якщо суб’єкт господарювання протягом одного місяця з дня первинного подання документа обов’язкової звітності повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданого документа. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) недостовірних даних у зазначених документах такий орган упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність виправлення таких даних у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня отримання такого повідомлення. Невиправлення недостовірних даних у встановлений строк є підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);

необхідність перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих органом державного нагляду (контролю) за результатами здійснення попереднього заходу державного нагляду (контролю). Такий позаплановий захід здійснюється не раніше останнього дня, зазначеного у приписі або в іншому розпорядчому документі щодо усунення порушень вимог законодавства, та не пізніше ніж через два місяці з такого дня;

виявлення в документах, що подаються суб’єктом господарювання до органу державного нагляду (контролю) згідно із Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності", інформації, що свідчить про недотримання таким суб’єктом господарювання ліцензійних умов, - з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов у відповідній частині;

виявлення в державних інформаційних ресурсах у паперовій або електронній формі інформації, що не узгоджується з інформацією, яка подається суб’єктом господарювання до органу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог закону;

неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;

наявність рішення суду щодо зобов’язання відповідного органу державного нагляду (контролю) здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю);

повідомлення органу державної влади про ознаки порушень вимог законодавства, виявлені у суб’єкта господарювання посадовими особами такого органу під час виконання ними своїх повноважень, у разі якщо право на таке повідомлення передбачено законом;

звернення посадових осіб органу місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, у разі якщо право на таке звернення передбачено законом;

обґрунтоване звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що завдало або може завдати шкоди правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю людини, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, або юридичної особи про порушення, що завдало шкоди її правам та законним інтересам.

До звернення, в якому зазначається про порушення, що завдало або може завдати шкоди, фізична особа (фізичні особи) або юридична особа, які подали відповідне звернення, додають документи чи їх копії, інші матеріали, що підтверджують таке порушення.

Фізичні особи та посадові особи юридичних осіб, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законодавством за перешкоджання законній підприємницькій діяльності.

2. Здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, визначених абзацами десятим і одинадцятим частини першої цієї статті, органами державного нагляду (контролю) можливе лише у разі отримання погодження спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю). У разі наявності в органу державного нагляду (контролю) територіальних органів такі територіальні органи також погоджують здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідним державним колегіальним органом.

Здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстави, визначеної абзацом дванадцятим частини першої цієї статті, органами державного нагляду (контролю) можливе лише у разі отримання погодження спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), крім позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері захисту прав споживачів та у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. У сфері захисту прав споживачів та у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) територіальними органами можливе лише у разі отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Звернення відповідного органу державного нагляду (контролю) щодо здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, визначених абзацами десятим - дванадцятим частини першої цієї статті, повинно містити обґрунтування доцільності проведення таких позапланових заходів. До звернення додається документально завірена органом державного нагляду (контролю) копія відповідного повідомлення чи звернення, передбаченого абзацами десятим і одинадцятим частини першої цієї статті, або копія звернення, передбаченого абзацом дванадцятим частини першої цієї статті, разом із доданими відповідно до абзацу тринадцятого частини першої цієї статті документами або їх копіями, іншими матеріалами.

Здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов на підставах, визначених абзацами п’ятим, шостим, десятим - дванадцятим частини першої цієї статті, органами ліцензування можливе лише у разі отримання погодження спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), яке надається у порядку, визначеному Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності", на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування за зверненням органу ліцензування.

У такому разі звернення органу ліцензування повинно містити документальне підтвердження виявлення інформації, визначеної абзацами п’ятим і шостим частини першої цієї статті, або завірену таким органом копію відповідного повідомлення чи звернення, передбаченого абзацами десятим - дванадцятим частини першої цієї статті.

Погодження спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) є чинним протягом 90 днів з дня прийняття спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю) відповідного рішення.

На початку здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити суб’єкту господарювання (керівнику юридичної особи чи фізичній особі - підприємцю) або уповноваженій ним особі документи, передбачені цим Законом, та надати копію погодження відповідного центрального органу виконавчої влади або державного колегіального органу, якщо таке погодження є обов’язковим відповідно до закону. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) (його територіального органу) до здійснення заходу державного нагляду (контролю), якщо такі особи не пред’явили документи, передбачені цим абзацом.

3. Предметом здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) можуть бути виключно питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу, з обов’язковим зазначенням таких питань у посвідченні (направленні) на здійснення заходу державного нагляду (контролю) та відповідно до уніфікованої форми акта.

Повторне здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами) (збігаються подія, найменування суб’єкта господарювання, заявник, дата та місце настання події), що був (були) підставою для вже здійснених позапланових заходів державного нагляду (контролю), заборонено.

4. Орган державного нагляду (контролю) не здійснює заходи державного нагляду (контролю) з підстав, передбачених абзацами четвертим, одинадцятим і дванадцятим частини першої цієї статті, якщо матеріали та документи, наявні в розпорядженні органу державного нагляду (контролю), є достатніми для вирішення питання, необхідність перевірки якого стала підставою для здійснення таких заходів. Застосування до суб’єкта господарювання санкцій та/або інших заходів реагування можливе лише на підставі відповідного рішення, прийнятого за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю).

5. Здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з інших підстав, ніж передбачені цією статтею, заборонено, крім позапланових заходів державного нагляду (контролю), що здійснюються органами державного нагляду (контролю) у сферах державного нагляду (контролю) з особливостями та з підстав, що визначені законами у відповідних сферах.

6. Суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та має право отримати копію відповідного посвідчення (направлення) на здійснення заходу державного нагляду (контролю), а також має право зробити/отримати копії всіх документів/погоджень, які стали підставою здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

7. Строк здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) не може перевищувати:

десяти робочих днів - для суб’єктів господарювання, які віднесені до високого ступеня ризику;

п’яти робочих днів - для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику;

двох робочих днів - для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику.

Строк здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) не може перевищувати двох робочих днів, якщо до початку здійснення таких позапланових заходів орган державного нагляду (контролю) отримав підтвердження, що суб’єкт господарювання належить до суб’єктів мікро- або малого підприємництва.

У разі призначення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час позапланових заходів державного нагляду (контролю), на час її (його) проведення перебіг строку здійснення таких заходів призупиняється.

Продовження зазначених у цій частині строків здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) заборонено.

8. Щороку до 1 лютого звіти органів державного нагляду (контролю) про здійснені позапланові заходи державного нагляду (контролю) за попередній рік формуються та оприлюднюються органами державного нагляду (контролю) в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) та на своїх офіційних вебсайтах.

Вимоги до оформлення звіту про здійснені позапланові заходи державного нагляду (контролю) за попередній рік затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, за пропозиціями, наданими спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю).

Стаття 8 — Організація здійснення заходу державного нагляду (контролю)

1. Для здійснення планового чи позапланового заходу державного нагляду (контролю) орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який повинен містити найменування та адресу місцезнаходження суб’єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід державного нагляду (контролю), сферу державного нагляду (контролю).

2. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформлюється посвідчення (направлення) на здійснення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) і засвідчується печаткою, а в разі оформлення такого посвідчення (направлення) в електронній формі на нього накладаються кваліфіковані електронні підписи зазначених посадових осіб.

3. У посвідченні (направленні) на здійснення заходу державного нагляду (контролю) зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід державного нагляду (контролю);

сфера державного нагляду (контролю);

найменування суб’єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснюється захід державного нагляду (контролю);

адреса місцезнаходження суб’єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснюється захід державного нагляду (контролю);

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід державного нагляду (контролю);

перелік посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які беруть участь у здійсненні заходу державного нагляду (контролю), та третіх осіб (у разі залучення) із зазначенням їхніх посад, прізвищ, власних імен, по батькові (за наявності);

дата початку та дата закінчення заходу державного нагляду (контролю);

тип заходу державного нагляду (контролю);

форма заходу державного нагляду (контролю);

підстави для здійснення заходу державного нагляду (контролю);

предмет здійснення заходу державного нагляду (контролю);

перелік питань для здійснення заходів державного нагляду (контролю) відповідно до уніфікованої форми акта;

інформація про здійснення попереднього заходу державного нагляду (контролю) (тип такого заходу і строк його здійснення).

У разі здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у посвідченні (направленні) на його здійснення зазначаються питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких заходів, та/або питання (номера питань) з уніфікованої форми акта, що підлягають перевірці.

4. Посвідчення (направлення) на здійснення заходу державного нагляду (контролю) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення такого заходу.

5. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов’язана пред’явити суб’єкту господарювання (керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю) або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) на здійснення заходу державного нагляду (контролю) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію такого посвідчення (направлення) (крім випадку, якщо державний нагляд (контроль) здійснюється у приміщенні органу державного нагляду (контролю) за відсутності суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи або фізичної особи - підприємця) або уповноваженої ним особи).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу державного нагляду (контролю) та службового посвідчення не має права здійснювати захід державного нагляду (контролю) щодо суб’єкта господарювання.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред’явили документи, передбачені цією статтею, а у випадку здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) - також документи, передбачені абзацом сьомим частини другої статті 7 цього Закону.

6. Про призупинення перебігу строку здійснення заходу державного нагляду (контролю) у зв’язку з призначенням експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час заходу державного нагляду (контролю), та про поновлення перебігу строку здійснення заходу державного нагляду (контролю) у зв’язку з отриманням органом державного нагляду (контролю) висновку експертизи (випробування) орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження) та оформлює посвідчення (направлення) на здійснення заходу державного нагляду (контролю) з дотриманням вимог частин першої - третьої цієї статті.

Стаття 9 — Тимчасове повне або часткове припинення (зупинення) виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатації територій, будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктом господарювання

1. Якщо під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) у суб’єкта господарювання виявлено порушення, які створюють загрозу для життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища, орган державного нагляду (контролю), якщо інше не передбачено законами у відповідних сферах, має право звернутися до суду із позовною заявою про вжиття заходів реагування щодо тимчасового повного або часткового припинення (зупинення) виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатації територій, будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктом господарювання, що є достатньо обґрунтованими для усунення загрози.

2. Рішення про відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатації територій, будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктом господарювання після тимчасового повного або часткового припинення (зупинення) такої діяльності приймається органом державного нагляду (контролю), за позовною заявою якого суд ухвалив рішення про тимчасове повне або часткове припинення (зупинення) виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатації територій, будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктом господарювання, на наступний день після отримання таким органом повідомлення суб’єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень вимог законодавства та/або перевірки відповідним органом державного нагляду (контролю) факту усунення порушень вимог законодавства, які стали підставою для такого припинення (зупинення), яка проводиться не пізніше трьох календарних днів з дня отримання повідомлення від суб’єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень вимог законодавства. Таке рішення підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) та надається особисто або надсилається рекомендованим листом засобами поштового зв’язку або в електронній формі на зазначену суб’єктом господарювання під час реєстрації в особистому електронному кабінеті адресу електронної пошти, або направляється до особистого електронного кабінету суб’єкта господарювання в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі не пізніше дня, наступного за днем його підписання.

У разі неприйняття органом державного нагляду (контролю) рішення про відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатації територій, будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктом господарювання після тимчасового повного або часткового припинення (зупинення) такої діяльності на наступний робочий день після отримання органом державного нагляду (контролю) повідомлення суб’єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень вимог законодавства та/або перевірки відповідним органом державного нагляду (контролю) факту усунення порушень вимог законодавства, що стали підставою для такого припинення (зупинення), яка може бути проведена не пізніше трьох календарних днів з дня отримання повідомлення суб’єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень вимог законодавства, суб’єкт господарювання має право оскаржити бездіяльність посадових осіб органу державного нагляду (контролю) відповідно до статей 26 і 27 цього Закону або до суду шляхом подання заяви про скасування заходів реагування, яка розглядається в тому самому порядку та в ті самі строки, що і заява органу державного нагляду (контролю) про вжиття заходів реагування.

3. Тимчасове повне або часткове припинення (зупинення) виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатації територій, будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктом господарювання в межах, що є необхідними та достатніми для усунення загрози для життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища, здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, крім тимчасового повного або часткового припинення (зупинення) або позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом припинення дії або зупинення дії ліцензії повністю або частково, яке здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

4. Тимчасове повне або часткове припинення (зупинення) виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатації територій, будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктом господарювання, які не створюють загрозу для життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища, заборонено.

Стаття 10 — Результати здійснення заходу державного нагляду (контролю)

1. За результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відповідно до затвердженої таким органом уніфікованої форми акта, який повинен містити такі відомості:

дата складення акта;

тип заходу державного нагляду (контролю);

форма заходу державного нагляду (контролю);

предмет здійснення заходу державного нагляду (контролю);

сфера державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посади, прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) посадових осіб такого органу, які здійснили захід державного нагляду (контролю), та третіх осіб (у разі залучення);

найменування та адреса місцезнаходження суб’єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснювався захід державного нагляду (контролю), а також, за наявності, адреса місцезнаходження суб’єкта господарювання, виявлена посадовою особою органу державного нагляду (контролю) в процесі здійснення заходу державного нагляду (контролю), за якою здійснювався такий захід;

строк здійснення заходу державного нагляду (контролю);

перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких складено перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю);

перелік питань відповідно до уніфікованої форми акта;

інформація щодо можливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державного нагляду (контролю).

За результатами здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) складається акт, який містить усі питання з уніфікованої форми акта або лише ті з них, що є предметом здійснення заходу державного нагляду (контролю).

За результатами здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складається акт, який містить лише ті питання з уніфікованої форми акта, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Акт за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), за наявності технічної можливості та згоди суб’єкта господарювання, складається в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) в електронній формі, підписується посадовою особою, що здійснює захід державного нагляду (контролю), з накладенням кваліфікованого електронного підпису та направляється в особистий електронний кабінет суб’єкта господарювання в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) або надсилається на зазначену ним під час реєстрації в особистому електронному кабінеті адресу електронної пошти. Копія акта за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю) у паперовій формі надається суб’єкту господарювання на його прохання.

2. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю) стан виконання суб’єктом господарювання вимог законодавства, а в разі їх невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідні вимоги законодавства.

3. В останній день здійснення заходу державного нагляду (контролю) два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід державного нагляду (контролю), та суб’єктом господарювання (керівником юридичної особи або фізичною особою - підприємцем) або уповноваженою ним особою.

Якщо суб’єкт господарювання не погоджується із змістом акта за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), він підписує такий акт із зауваженнями/запереченнями чи поясненнями, наданими в строк, визначений в акті.

У разі відмови суб’єкта господарювання від підписання акта за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю) вручається суб’єкту господарювання (керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю) або уповноваженій ним особі в останній день здійснення заходу державного нагляду (контролю) або надсилається в електронній формі на зазначену ним під час реєстрації в особистому електронному кабінеті адресу електронної пошти, або направляється в особистий електронний кабінет суб’єкта господарювання в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю), а другий примірник зберігається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб’єкта господарювання від отримання примірника акта за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю) орган державного нагляду (контролю) надсилає такий акт суб’єкту господарювання рекомендованим листом засобами поштового зв’язку або надсилає в електронній формі на зазначену під час реєстрації в особистому електронному кабінеті адресу електронної пошти, або направляє в особистий електронний кабінет суб’єкта господарювання в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) протягом двох робочих днів з дня завершення заходу державного нагляду (контролю).

Надісланий на зазначену суб’єктом господарювання під час реєстрації в особистому електронному кабінеті адресу електронної пошти або направлений в особистий електронний кабінет суб’єкта господарювання в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) акт за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю) вважається врученим належним чином.

4. Зауваження/заперечення чи пояснення до акта щодо здійснення заходу державного нагляду (контролю), які є невід’ємною частиною акта за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), надсилаються суб’єктом господарювання до органу державного нагляду (контролю) рекомендованим листом засобами поштового зв’язку та/або за допомогою електронної комунікації з використанням кваліфікованого електронного підпису (зокрема через особистий електронний кабінет в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта, складеного за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю).

До моменту спливу встановленого строку для отримання зауважень/заперечень чи пояснень до акта рішення за результатами заходу не приймається.

5. Акт, складений за результатами здійснення планового чи позапланового заходу державного нагляду (контролю), під час якого виявлені порушення вимог законодавства, є підставою для застосування до суб’єкта господарювання санкцій та/або інших заходів реагування, крім випадків, визначених частиною другою статті 22 цього Закону.

6. У разі якщо плановий чи позаплановий захід державного нагляду (контролю) не відбувся, посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (інший документ) про нездійснення заходу державного нагляду (контролю), в якому зазначає причини нездійснення такого заходу за формою, визначеною органом державного нагляду (контролю).

7. У разі здійснення заходу державного нагляду (контролю) у приміщенні органу державного нагляду (контролю) за відсутності суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи або фізичної особи - підприємця) або уповноваженої ним особи в останній день здійснення заходу державного нагляду (контролю) складається акт за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю) у двох примірниках, що підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали такий захід, та надсилається суб’єкту господарювання рекомендованим листом засобами поштового зв’язку або в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису на зазначену суб’єктом господарювання під час реєстрації в особистому електронному кабінеті адресу електронної пошти, або направляється до особистого електронного кабінету суб’єкта господарювання в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) для підпису та повернення другого примірника органу державного нагляду (контролю).

8. У разі створення перешкод посадовим особам органу державного нагляду (контролю) суб’єктом господарювання в акті за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю) обов’язково зазначається опис дій чи бездіяльності суб’єкта господарювання, що призвели до створення таких перешкод. У разі неповернення суб’єктом господарювання у встановлений органом державного нагляду (контролю) строк другого примірника такого акта, у разі якщо захід державного нагляду (контролю) здійснювався у приміщенні органу державного нагляду (контролю) за відсутності суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи або фізичної особи - підприємця) або уповноваженої ним особи, складається окремий акт.

Стаття 11 — Розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю)

1. На підставі акта, складеного за результатами здійснення планового чи позапланового заходу державного нагляду (контролю), під час якого виявлено порушення вимог законодавства, з урахуванням зауважень суб’єкта господарювання (за наявності) складаються такі розпорядчі документи:

припис або інший розпорядчий документ щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю);

розпорядження або інший розпорядчий документ щодо застосування до суб’єкта господарювання санкцій та/або інших заходів реагування.

2. Припис або інший розпорядчий документ щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), - це обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання або обов’язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства.

Припис або інший розпорядчий документ щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), не передбачає застосування санкцій та/або інших заходів реагування щодо суб’єкта господарювання.

Припис або інший розпорядчий документ щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала захід державного нагляду (контролю), або керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу), або його заступником (членом державного колегіального органу) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю).

У разі наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин, внаслідок яких відбулося пошкодження/руйнування/знищення обладнання об’єкта, щодо технічного стану якого був виданий припис або інший розпорядчий документ) посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті інформацію щодо неможливості проведення перевірки стану виконання припису через обставини, які незалежні від суб’єкта господарювання, із детальним описом ситуації (зазначенням того, що суб’єкт господарювання не функціонує через пошкодження/руйнування/знищення) з посиланням на документи, що підтверджують наявність форс-мажорних обставин.

3. Розпорядження або інший розпорядчий документ щодо застосування до суб’єкта господарювання санкцій та/або інших заходів реагування - це обов’язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо застосування до суб’єкта господарювання санкцій та/або інших заходів реагування, передбачених законом.

Розпорядження або інший розпорядчий документ щодо застосування до суб’єкта господарювання санкцій та/або інших заходів реагування видає та підписує керівник органу державного нагляду (контролю) або його заступник протягом:

семи робочих днів з дня виявлення порушення вимог законодавства, що призвело до негативного впливу на життя і здоров’я людини, навколишнє природне середовище та безпеку держави або створення перешкод посадовим особам органів державного нагляду (контролю), за яке до суб’єкта господарювання застосовуються санкції та/або інші заходи реагування;

семи робочих днів з дня завершення заходу державного нагляду (контролю), якщо санкції та/або інші заходи реагування до суб’єкта господарювання за порушення вимог законодавства, що призвели до негативного впливу на життя і здоров’я людини, навколишнє природне середовище та безпеку держави, застосовуються одночасно з приписом або іншим розпорядчим документом щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю);

п’яти робочих днів з дня завершення строку, визначеного цим Законом для перевірки органом державного нагляду (контролю) виконання приписів або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення попереднього заходу державного нагляду (контролю), у разі неусунення таких порушень вимог законодавства суб’єктом господарювання протягом встановленого строку.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства та розпорядчі документи щодо застосування санкцій та/або інших заходів реагування можуть оскаржуватися в порядку, визначеному статтями 26 і 27 цього Закону або безпосередньо до суду в установленому законом порядку.

4. Розпорядчі документи органу державного нагляду (контролю), передбачені цією статтею, приймаються за формою, що містить такі відомості:

дата складення розпорядчого документа;

сфера державного нагляду (контролю);

предмет здійснення заходу державного нагляду (контролю);

тип заходу державного нагляду (контролю);

форма заходу державного нагляду (контролю);

строк усунення порушень вимог законодавства;

посилання на акт (акти), складений (складені) за результатами здійснення планового чи позапланового заходу державного нагляду (контролю), в якому (яких) зазначено виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства;

посилання на невиконаний припис або інший розпорядчий документ щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) (для розпорядження або іншого розпорядчого документа про застосування до суб’єкта господарювання санкцій та/або інших заходів реагування);

санкції та/або інші заходи реагування (у разі застосування);

передбачена законом підстава для застосування до суб’єкта господарювання санкцій та/або інших заходів реагування;

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посада, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснила захід державного нагляду (контролю);

найменування та адреса місцезнаходження суб’єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснювався захід державного нагляду (контролю);

перелік порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), з посиланням на правову норму, яка була порушена суб’єктом господарювання, а також перелік заходів, які необхідно вжити суб’єкту господарювання для усунення таких порушень (для припису або іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю).

5. Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п’яти робочих днів з дня складення акта за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю) надається суб’єкту господарювання (керівнику юридичної особи чи фізичній особі - підприємцю) або уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи чи фізичної особи - підприємця) або уповноваженої ним особи залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи чи фізичної особи - підприємця) або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа органу державного нагляду (контролю) або якщо суб’єкт господарювання (керівник юридичної особи чи фізична особа - підприємець) або уповноважена ним особа не з’явилися до органу державного нагляду (контролю) для отримання розпорядчого документа, такий документ надсилається рекомендованим листом засобами поштового зв’язку та/або за допомогою електронної комунікації з використанням кваліфікованого електронного підпису на зазначену суб’єктом господарювання під час реєстрації в особистому електронному кабінеті адресу електронної пошти, або через особистий електронний кабінет суб’єкта господарювання в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю), а на примірнику розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються дата і відповідний вихідний номер листа, яким направлено примірник розпорядчого документа суб’єкту господарювання.

Надіслані на зазначену суб’єктом господарювання під час реєстрації в особистому електронному кабінеті адресу електронної пошти або до особистого електронного кабінету суб’єкта господарювання в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) розпорядчі документи органу державного нагляду (контролю) вважаються врученими належним чином.

6. Нікчемність розпорядчого документа органу державного нагляду (контролю) визначається відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Стаття 12 — Відбір зразків продукції

1. З метою встановлення факту порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства орган державного нагляду (контролю) має право прийняти рішення про відбір зразків продукції.

Відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) згідно із законом.

У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи (випробування), а також місце здійснення експертизи (випробування).

Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один з яких (контрольний) залишається у суб’єкта господарювання.

2. Відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи чи фізичної особи - підприємця) або уповноваженої ним особи і засвідчується актом відбору зразків продукції.

До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов’язана пред’явити рішення органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції та роз’яснити суб’єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.

Суб’єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу таких дій, про що вноситься відповідний запис до акта відбору зразків продукції.

3. Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, повинна відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції, та кількість зразків має бути аргументована.

4. Контрольні зразки продукції повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності.

Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані).

Умови зберігання та транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри та характеристики зразків продукції, за якими буде проводитися експертиза (випробування) таких зразків.

У разі доведення суб’єктом господарювання невідповідності належних умов зберігання та транспортування відібраних зразків продукції експертизу (випробування) не може бути проведено.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю), яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробування).

5. Витрати, пов’язані з відбором, доставленням та проведенням експертизи (випробування) зразків продукції, фінансуються за рахунок органу державного нагляду (контролю).

У разі підтвердження за результатами експертизи (випробування) факту порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства такий суб’єкт господарювання відшкодовує витрати на проведення експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 13 — Акт відбору зразків продукції

1. За наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків продукції.

Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Усі примірники акта відбору зразків продукції підписуються посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка відібрала зразки продукції, та суб’єктом господарювання (керівником юридичної особи чи фізичною особою - підприємцем) або уповноваженою ним особою.

2. Один примірник акта відбору зразків продукції додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається посадовою особою органу державного нагляду (контролю) разом із зразками продукції до уповноваженої акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий примірник зберігається у суб’єкта господарювання, а третій - у посадової особи органу державного нагляду (контролю), яка здійснила відбір зразків продукції.

3. В акті відбору зразків продукції зазначаються:

місце і дата складення акта;

дата і номер рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу), на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, посади, прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які здійснюють такий відбір;

найменування та адреса місцезнаходження суб’єкта господарювання, в якого здійснюється відбір зразків продукції;

посада та прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або фізичної особи - підприємця, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання, присутньої при відборі зразків продукції;

перелік та кількість відібраних зразків продукції із зазначенням найменування, торговельних марок, виробника, дати виробництва, серії (номера) партії (якщо це визначено законодавством), інших ідентифікуючих продукцію ознак, загальної вартості зразків продукції.

4. Форма акта відбору зразків продукції затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 14 — Рішення про призначення експертизи (випробування)

1. З метою з’ясування питань, пов’язаних із здійсненням державного нагляду (контролю), за рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) призначається експертиза (випробування).

2. Посадові особи органу державного нагляду (контролю), які здійснюють заходи державного нагляду (контролю), зобов’язані ознайомити суб’єкта господарювання з рішенням про призначення експертизи (випробування), а після її (його) закінчення - з результатами експертизи (випробування).

3. Залучення експертів здійснюється на договірних засадах за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) відповідно до законодавства.

4. Строк проведення експертизи (випробування) становить 14 робочих днів з дня прийняття рішення про призначення експертизи (випробування).

Строк проведення експертизи (випробування) продовжується лише у разі, якщо методикою проведення такої експертизи (випробування) передбачається більш тривалий час.

5. Витрати, пов’язані з проведенням експертизи (випробування), відшкодовуються суб’єктом господарювання у разі встановлення за результатами такої експертизи (випробування) невідповідності продукції, товарів, робіт чи послуг заявленим характеристикам, вимогам технічних регламентів, стандартів або умовам договору.

Стаття 15 — Оскарження результатів експертизи (випробування)

1. У разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб’єкт господарювання має право оскаржити висновок експертизи (випробування) згідно із Законом України "Про адміністративну процедуру".

2. Для проведення повторної експертизи (випробування) використовується контрольний зразок продукції, відібраний відповідно до вимог цього Закону.

3. Суб’єкт господарювання за власною ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що зберігається в нього, в уповноваженій акредитованій організації. У разі розбіжності результатів експертизи (випробування), проведеної органом державного нагляду (контролю), та експертизи, проведеної суб’єктом господарювання, спір вирішується у судовому порядку.

4. Витрати, пов’язані з проведенням повторної експертизи (випробування), здійснюються відповідно до закону.

Стаття 16 — Повноваження та обов’язки органів державного нагляду (контролю), їх посадових та службових осіб

1. Органи державного нагляду (контролю), їх посадові та службові особи в межах повноважень, визначених законом, під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) мають право:

вимагати від суб’єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення незаконних дій, які перешкоджають здійсненню заходів державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу (випробування), одержувати пояснення, довідки, копії документів, матеріалів, відомостей з питань, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;

за результатами здійснення державного нагляду (контролю) та складення акта надавати (надсилати) суб’єктам господарювання обов’язкові для виконання приписи, розпорядження або інші розпорядчі документи про усунення порушень вимог законодавства;

застосовувати санкції та/або інші заходи реагування до суб’єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів, передбачених законом, у порядку, визначеному цим Законом;

якщо інше не передбачено законом у відповідній сфері державного нагляду (контролю), звертатися до суду з позовною заявою про вжиття заходів щодо тимчасового повного або часткового припинення (зупинення) виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатації територій, будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктом господарювання в межах, необхідних та достатніх для усунення загрози для життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища;

залучати, за потреби, як третіх осіб експертів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), які повинні бути зазначені у посвідченні (направленні) на здійснення заходів державного нагляду (контролю);

звертатися до суду, зокрема у разі створення перешкод посадовим особам органів державного нагляду (контролю) суб’єктами господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

доступу до територій, приміщень, цехів, устаткування, механізмів та інших об’єктів суб’єкта господарювання у межах, необхідних для здійснення заходів державного нагляду (контролю);

складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, визначених законом.

2. Органи державного нагляду (контролю), їх посадові та службові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов’язані:

повною мірою, об’єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

дотримуватися ділової етики у відносинах із суб’єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поводження суб’єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій та/або інших заходів реагування до суб’єктів господарювання;

не втручатися та не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо така діяльність не загрожує життю і здоров’ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

забезпечувати збереження комерційної таємниці та нерозголошення конфіденційної інформації суб’єкта господарювання, доступ до яких обмежено відповідно до статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", що стають відомими посадовим особам органів державного нагляду (контролю) під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

ознайомлювати суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи чи фізичну особу - підприємця) або уповноважену ним особу з результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю) у строки, передбачені законом;

у межах своєї компетенції надавати суб’єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю);

проводити аудит стану діяльності суб’єктів господарювання, утворених протягом трьох планових поточних періодів, безоплатно на підставі звернень таких суб’єктів господарювання у порядку, встановленому цим Законом;

не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, не передбачених законом;

підвищувати професійну компетентність посадових осіб органів державного нагляду (контролю), які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю);

встановлювати нормативи оцінювання діяльності посадових осіб органів державного нагляду (контролю), які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), не менше одного разу на три роки проводити оцінювання діяльності таких осіб за встановленими нормативами та подавати інформацію про проведене оцінювання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, відповідно до Типового положення про проведення органами державного нагляду (контролю) оцінювання діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), нормативи оцінювання та подання результатів, затвердженого таким органом;

дотримуватися встановлених законом основних принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю);

не перешкоджати праву суб’єктів господарювання на правовий захист, у тому числі третіми особами;

виконувати законні вимоги посадових осіб спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства з питань державного нагляду (контролю);

подавати спеціально уповноваженому органу з питань державного нагляду (контролю) актуальну, достовірну інформацію, документи та матеріали про здійснені заходи державного нагляду (контролю);

сприяти здійсненню посадовими особами спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) покладених на них повноважень;

у разі відбору контрольних зразків продукції зберігати їх в умовах, що забезпечують збереження їхньої якості та цілісності.

3. Органи державного нагляду (контролю) зобов’язані оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах нормативно-правові акти (крім актів, що мають гриф обмеження доступу), дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Здійснення заходів державного нагляду (контролю) без оприлюднення нормативно-правових актів (крім актів, що мають гриф обмеження доступу), дотримання яких перевіряється під час здійснення таких заходів, заборонено.

4. Органи державного нагляду (контролю) зобов’язані оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах та вносити до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) визначені законом відомості з питань державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) забезпечують повноту та достовірність відомостей, внесених до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).

5. Органи державного нагляду (контролю) утворюють Раду з питань державного нагляду (контролю) з метою повного та об’єктивного розгляду звернень суб’єктів господарювання щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю), дій чи бездіяльності їх посадових чи службових осіб.

Стаття 17 — Відповідальність посадових та службових осіб органу державного нагляду (контролю)

1. Шкода, завдана суб’єкту господарювання незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю), відшкодовується за рахунок коштів відповідних бюджетів, передбачених для фінансування такого органу державного нагляду (контролю), незалежно від вини такої посадової або службової особи.

Розмір та порядок відшкодування шкоди, завданої суб’єкту господарювання незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю), визначаються рішенням суду.

Посадова або службова особа органу державного нагляду (контролю) несе відповідальність у порядку регресу, в повному обсязі відшкодовуючи шкоду, завдану бюджету у зв’язку з незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю такої посадової або службової особи.

Орган державного нагляду (контролю), який відшкодував шкоду, завдану суб’єкту господарювання незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи такого органу, зобов’язаний вжити заходів, а саме звернутися в порядку та у строки, визначені процесуальним законодавством, до відповідних судових органів з вимогою про стягнення в порядку регресу збитків з винної посадової або службової особи.

2. Посадова або службова особа органу державного нагляду (контролю) несе відповідальність, встановлену законом, за невнесення відомостей або внесення недостовірних відомостей про здійснені заходи державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю) до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).

3. Керівник органу державного нагляду (контролю) несе відповідальність, встановлену законом, за вчинення відповідним органом державного нагляду (контролю) порушень вимог законодавства з питань здійснення державного нагляду (контролю).

У разі встановлення судом, що прийняте органом державного нагляду (контролю) рішення суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, до посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю) керівник органу державного нагляду (контролю) застосовує заходи дисциплінарного стягнення відповідно до частини третьої статті 66 Закону України "Про державну службу".

У разі систематичного (протягом двох років) прийняття судом рішень про визнання протиправним рішення органу державного нагляду (контролю) або незаконними дій чи бездіяльність його посадових чи службових осіб до посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю), стосовно якої прийняті такі рішення, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Керівник органу державного нагляду (контролю) застосовує заходи дисциплінарного стягнення на підставі відомостей про результати розгляду судами заяв щодо оскарження дій чи бездіяльності посадових або службових осіб органів державного нагляду (контролю) та рішень органів державного нагляду (контролю) на користь суб’єкта господарювання, що містяться в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю).

4. У разі якщо спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) прийняв рішення з урахуванням рішення Ради з питань державного нагляду (контролю), утвореної при спеціально уповноваженому органі з питань державного нагляду (контролю), про визнання рішення органу державного нагляду (контролю), дій, бездіяльності посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю) такими, що суперечать закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) надає обов’язкові для розгляду пропозиції керівнику органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів дисциплінарного стягнення стосовно такої посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю).

Стаття 18 — Повноваження спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю)

1. До повноважень спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) належать:

утворення Ради з питань державного нагляду (контролю);

підготовка та подання в установленому порядку пропозицій щодо формування державної політики з питань здійснення державного нагляду (контролю);

розроблення та погодження проектів нормативно-правових актів з питань державного нагляду (контролю);

вивчення досвіду інших держав щодо реалізації державної політики з питань здійснення державного нагляду (контролю) та внесення пропозицій щодо поширення такого досвіду в Україні;

здійснення методичного та інформаційного забезпечення діяльності органів державного нагляду (контролю);

надання суб’єктам господарювання безоплатно письмових консультацій щодо порядку здійснення державного нагляду (контролю);

надання роз’яснень щодо порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю);

погодження здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених цим Законом;

забезпечення функціонування інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) та визначення підприємства, яке є технічним адміністратором інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю);

забезпечення повноти та достовірності відомостей, внесених до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю);

проведення у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку перевірок додержання органами державного нагляду (контролю) вимог законодавства в частині здійснення заходів державного нагляду (контролю);

одержання від органів державного нагляду (контролю) та суб’єктів господарювання інформації, довідок, документів, скарг, матеріалів, відомостей щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю);

забезпечення складення технічного переліку комплексних планових заходів державного нагляду (контролю);

складення протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

складення актів перевірок та внесення подань до органів державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства, які є обов’язковими до розгляду;

узагальнення практики застосування законодавства з питань державного нагляду (контролю);

розроблення висновків, пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення законодавства з питань здійснення державного нагляду (контролю);

внесення пропозицій керівникам органів державного нагляду (контролю) про відкриття дисциплінарних проваджень стосовно посадових або службових осіб органів державного нагляду (контролю) та застосування до них заходів дисциплінарного впливу.

Стаття 19 — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань нагляду (контролю)

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань нагляду (контролю), належать:

формування державної політики з питань державного нагляду (контролю);

визначення пріоритетних напрямів розвитку державної політики з питань державного нагляду (контролю);

забезпечення нормативно-правового регулювання державного нагляду (контролю);

внесення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо вдосконалення державного нагляду (контролю);

одержання від спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), органів державного нагляду (контролю) та суб’єктів господарювання інформації, довідок, документів, звернень, матеріалів, відомостей щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю);

участь у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку в заходах державного нагляду (контролю), що здійснюються спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю) та органами державного нагляду (контролю) за згодою суб’єкта господарювання;

проведення оцінювання ефективності державного нагляду (контролю) та надання рекомендацій органам державного нагляду (контролю) за результатами його проведення;

затвердження Типового положення про проведення оцінювання органами державного нагляду (контролю) діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), нормативи оцінювання та подання результатів.

Стаття 20 — Права суб’єкта господарювання

1. Суб’єкт господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) має право:

бути поінформованим посадовою або службовою особою органу державного нагляду (контролю) про свої права та обов’язки;

вимагати від посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) на здійснення планового чи позапланового заходу державного нагляду (контролю), а у разі проведення позапланових заходів - погодження відповідного центрального органу виконавчої влади, якщо таке погодження передбачено законом, та одержувати копії такого посвідчення (направлення) та погодження;

бути присутнім під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення такого заходу третіх осіб. У разі своєї відсутності під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) має право забезпечувати присутність уповноваженої ним особи, яка представлятиме його інтереси під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), у тому числі підписувати акт, складений за результатами здійснення планового чи позапланового заходу державного нагляду (контролю);

вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є його конфіденційною інформацією;

одержувати та ознайомлюватися з актами органу державного нагляду (контролю), що стосуються відповідних заходів державного нагляду (контролю);

надавати органу державного нагляду (контролю) шляхом надсилання в паперовій формі рекомендованим листом засобами поштового зв’язку та/або за допомогою електронної комунікації з використанням кваліфікованого електронного підпису (зокрема через особистий електронний кабінет в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) свої пояснення, зауваження або заперечення до актів, складених за результатами здійснення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю);

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії чи бездіяльність органу державного нагляду (контролю) та його посадових або службових осіб;

брати участь у засіданні відповідної Ради з питань державного нагляду (контролю), якщо питання, що розглядаються, стосуються такого суб’єкта господарювання;

отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням вимог законодавства під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

звертатися із заявою щодо проведення аудиту стану його господарської діяльності до суб’єктів аудиту у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або до органу державного нагляду (контролю) відповідно до статті 24 цього Закону;

вносити до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) відомості, зокрема номер телефону та адресу електронної пошти, які вважатимуться офіційними каналами комунікації і використовуватимуться для обміну інформацією та документами між суб’єктом господарювання та органом державного нагляду (контролю);

звертатися до органу державного нагляду (контролю) із заявою про перегляд ступеня ризику від провадження господарської діяльності у певній сфері господарської діяльності з відповідним обґрунтуванням;

не надавати посадовій або службовій особі органу державного нагляду (контролю) під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) відповідей, пояснень та матеріалів щодо інших питань, ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких заходів;

не допускати посадову або службову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо:

відсутні визначені законом підстави для здійснення заходу державного нагляду (контролю);

заходи державного нагляду (контролю) здійснюються з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності здійснення таких заходів;

посадова або службова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, визначених цим Законом, або надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

суб’єкт господарювання не включений у поточному періоді в річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) відповідного органу державного нагляду (контролю) (щодо планових заходів державного нагляду (контролю);

тривалість планових заходів державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною дев’ятою статті 6 цього Закону, або тривалість позапланових заходів державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною сьомою статті 7 цього Закону;

орган державного нагляду (контролю) здійснює повторні позапланові заходи державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для вже здійснених позапланових заходів державного нагляду (контролю), крім перевірки приписів або інших розпорядчих документів відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 7 цього Закону;

орган державного нагляду (контролю) не затвердив та не оприлюднив на своєму офіційному вебсайті уніфіковану форму акта, що складається за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), з переліком питань залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності;

посадова або службова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), або спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), якщо таке погодження передбачено законом;

вимагати припинення здійснення заходів державного нагляду (контролю) у разі:

перевищення посадовою або службовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення таких заходів;

використання посадовою або службовою особою органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів, складених за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю);

з’ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, що становлять предмет здійснення заходу державного нагляду (контролю);

має інші права, передбачені Законом України "Про адміністративну процедуру".

Стаття 21 — Обов’язки суб’єкта господарювання

1. Суб’єкт господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов’язаний:

за умови наявності законних підстав для здійснення державного нагляду (контролю) не створювати перешкод та допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) на територію та до приміщень (об’єктів) для здійснення заходів державного нагляду (контролю), за умови дотримання нею порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

у разі своєї відсутності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) забезпечити присутність уповноваженої ним особи, яка представлятиме його інтереси під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), зокрема підписуватиме акти, складені за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю);

виконувати законні вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, довідки, відомості, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, матеріали з питань, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), або їх копії чи витяги з них відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису, та/або іншого розпорядчого документа органу державного нагляду (контролю), складених за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю);

Стаття 22 — Відповідальність суб’єкта господарювання

1. Суб’єкт господарювання за порушення вимог законодавства несе адміністративну, адміністративно-господарську, цивільну та фінансову відповідальність.

2. У разі виконання у повному обсязі та у встановлений строк припису або іншого розпорядчого документа органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), санкції та/або інші заходи реагування до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються, крім визначених законами випадків виявлення під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) порушень, що призвели до негативного впливу на життя і здоров’я людини, навколишнє природне середовище чи безпеку держави.

3. Невиконання припису або іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), створення перешкод посадовим особам органу державного нагляду (контролю), а також вчинення порушень, що призвели до негативного впливу на життя і здоров’я людини, навколишнє природне середовище чи безпеку держави, тягне за собою застосування санкцій та/або інших заходів впливу до суб’єкта господарювання, його посадових осіб.

4. У разі застосування санкцій та/або інших заходів реагування за порушення вимог законодавства, зокрема якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб’єкта господарювання та його посадових осіб при першому порушенні вимог законодавства, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом за таке порушення.

5. У разі якщо суб’єкт господарювання не сплатив штраф за застосованою до нього штрафною санкцією за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення (направлення) припису або іншого розпорядчого документа в порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 11 цього Закону, якщо припис або інші розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку або розпорядчі документи залишені в силі за результатами їх оскарження, сума такої штрафної санкції стягується в судовому порядку.

6. Суб’єкт господарювання (посадові особи суб’єкта господарювання - юридичної особи, фізична особа - підприємець), уповноважені ним особи не несуть відповідальності за відмову від надання пояснень щодо діяльності суб’єкта господарювання.

Стаття 23 — Підтримка суб’єктів господарювання

1. Органи державного нагляду (контролю) безоплатно надають суб’єктам господарювання письмові консультації щодо застосування вимог законодавства під час провадження певного виду господарської діяльності, а спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) - щодо порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі якщо положення закону чи нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, або якщо положення різних законів чи інших нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав і обов’язків суб’єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), такі положення трактуються у відповідних консультаціях лише в інтересах суб’єкта господарювання.

Консультації органів державного нагляду (контролю) та спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), визначені абзацом першим цієї частини, є загальними (стосуються невизначеного кола суб’єктів господарювання) або індивідуальними (стосуються конкретного суб’єкта господарювання). Загальні консультації оприлюднюються в офіційних друкованих виданнях та на офіційних вебсайтах органів державного нагляду (контролю) та спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю). Індивідуальні консультації надаються (надсилаються) суб’єкту господарювання протягом 30 календарних днів після отримання відповідного запиту.

2. Суб’єкт господарювання може посилатися на загальні та надані (надіслані) йому індивідуальні консультації під час доведення правомірності своєї поведінки у відносинах з органами державного нагляду (контролю), іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також під час судового розгляду.

Суб’єкт господарювання не може притягуватися до відповідальності, якщо він діяв відповідно до консультації органу державного нагляду (контролю), на підставі зміни чи скасування індивідуальної або загальної консультації.

Суб’єкт господарювання під час доведення правомірності своєї поведінки у відносинах з органами державного нагляду (контролю), іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та під час судового розгляду також може посилатися на наданий ним запит до відповідного органу державної влади або спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) щодо надання загальної або індивідуальної консультації і неотримання відповідної консультації, який було направлено не пізніше трьох місяців до дня початку перевірки, як на підставу для незастосування до нього санкцій та/або інших заходів реагування незалежно від виду порушення вимог законодавства.

3. Органи державного нагляду (контролю) з метою профілактики порушень та спрямування діяльності суб’єктів господарювання на запобігання небезпекам щороку безоплатно здійснюють заходи щодо володіння навичками управління ризиками (небезпеками) з роз’ясненням причин їх виникнення та наданням практичних рішень для їх уникнення (попереджувальні заходи) за рахунок коштів державного бюджету та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

4. Інформація про попереджувальні заходи оприлюднюється органом державного нагляду (контролю) на своєму офіційному вебсайті та вноситься до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).

Стаття 24 — Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання

1. Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання проводять суб’єкти аудиту на договірній основі на підставі звернення такого суб’єкта господарювання про проведення аудиту.

2. Органи державного нагляду (контролю) проводять одноразово та безоплатно аудит стану діяльності:

новостворених суб’єктів господарювання, яким завдано шкоди (збитків) (що підтверджено документально) внаслідок збройної агресії проти України, надзвичайного стану, надзвичайної ситуації, які подали звернення до органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері щодо проведення аудиту стану їхньої діяльності не пізніше трьох років з дня утворення та якщо на день звернення такі суб’єкти господарювання не включені до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) такого органу державного нагляду (контролю) у поточному році;

суб’єктів господарювання, які постраждали (зазнали руйнувань, що підтверджено документально) внаслідок збройної агресії проти України, надзвичайного стану, надзвичайної ситуації, які подали звернення до органу державного нагляду (контролю) щодо проведення аудиту стану їхньої діяльності не пізніше шести місяців з дня відновлення господарської діяльності та які на дату звернення не включені до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) такого органу державного нагляду (контролю) у поточному році.

Суб’єкт господарювання має право звернутися до органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері щодо проведення аудиту стану його діяльності протягом трьох років з дня утворення або протягом одного року з дня відновлення господарської діяльності за місцем розташування нерухомого об’єкта (приміщення, будівлі, споруди), в якому провадиться господарська діяльність та який було зруйновано/знищено внаслідок бойових дій.

3. Для проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання використовується перелік питань, зазначений у формі акта, що складається за результатами здійснення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю) у відповідній сфері.

Аудиту підлягає період ведення господарської діяльності, необхідний для аналізу поточного стану діяльності суб’єкта господарювання з метою виявлення та усунення недоліків, що встановлюється за домовленістю між суб’єктом господарювання та суб’єктом аудиту/органу державного нагляду (контролю).

4. Суб’єкт аудиту не пізніше 10 робочих днів з дня отримання звернення від суб’єкта господарювання укладає з ним договір про проведення аудиту стану його діяльності.

Орган державного нагляду (контролю) не пізніше 10 робочих днів з дня отримання відповідного звернення направляє суб’єкту господарювання повідомлення про проведення аудиту стану його діяльності, де зазначаються: сфера державного нагляду (контролю); посада, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи органу державного нагляду (контролю), яка проводитиме аудит; дата початку проведення аудиту. Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання проводиться посадовою особою, уповноваженою наказом органу державного нагляду (контролю).

5. Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання проводиться органом державного нагляду (контролю) не пізніше трьох місяців з дня отримання звернення суб’єкта господарювання про проведення аудиту. Загальний строк проведення аудиту не може перевищувати 45 календарних днів.

Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання проводиться суб’єктом аудиту у строк, встановлений у договорі про проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання, але не пізніше трьох місяців з дня отримання звернення суб’єкта господарювання про проведення аудиту. Загальний строк проведення аудиту не може перевищувати 45 календарних днів.

Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання складається з таких етапів:

проведення оцінювання діяльності суб’єкта господарювання, підготовка та надання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (за наявності);

перевірка виконання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (за наявності) та надання аудиторського висновку суб’єкту господарювання про проведення аудиту стану його діяльності.

Оцінювання діяльності суб’єкта господарювання щодо відповідності вимогам законодавства, підготовка та надання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (за наявності) проводяться у строк, що не перевищує 15 календарних днів з дня початку аудиту.

У разі виявлення під час проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання недоліків орган державного нагляду (контролю) або суб’єкт аудиту надає у паперовій формі рекомендації щодо вжиття необхідних заходів для їх усунення з визначенням кінцевої дати усунення таких недоліків, узгодженої із суб’єктом господарювання, які підписуються посадовою особою органу державного нагляду (контролю) або працівником суб’єкта аудиту, які проводили такий аудит.

Перевірка виконання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (за наявності) та надання аудиторського висновку суб’єкту господарювання про стан його діяльності здійснюються у межах загального строку проведення аудиту (45 календарних днів) з урахуванням строку, необхідного для виконання рекомендацій, та строку підготовки такого аудиторського висновку.

6. У разі відсутності недоліків або виконання суб’єктом господарювання всіх рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків суб’єкт аудиту або орган державного нагляду (контролю) надає висновок про дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері (позитивний аудиторський висновок).

Якщо рекомендації щодо усунення виявлених недоліків суб’єктом господарювання не виконані у повному обсязі у межах загального строку проведення аудиту з урахуванням строку, необхідного для підготовки аудиторського висновку, суб’єкт аудиту або орган державного нагляду (контролю) надає суб’єкту господарювання аудиторський висновок, в якому зазначаються наявні недоліки у діяльності суб’єкта господарювання (негативний аудиторський висновок).

В аудиторському висновку зазначаються:

період проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання та дата складення аудиторського висновку;

найменування суб’єкта аудиту або органу державного нагляду (контролю) та посада, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) аудитора у сфері державного нагляду (контролю) або посадової особи органу державного нагляду (контролю), які провели аудит;

найменування суб’єкта господарювання, аудит стану діяльності якого проведено;

питання, перевірені під час проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання;

детальний опис недоліків (за наявності) та стан їх усунення;

заключення (позитивний або негативний аудиторський висновок).

Строк підготовки аудиторського висновку становить не більше двох робочих днів з дня завершення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання.

За результатами проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання адміністративні, адміністративно-господарські та фінансові санкції не застосовуються.

У разі отримання суб’єктом господарювання позитивного аудиторського висновку про проведення аудиту періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), визначена залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності такого суб’єкта господарювання у відповідній сфері державного нагляду (контролю), збільшується в 1,5 разу, якщо це не суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У такому разі протягом визначеного періоду суб’єкт господарювання, який за результатами проведення аудиту отримав позитивний аудиторський висновок про стан дотримання ним вимог законодавства у відповідній сфері державного нагляду (контролю), не включається до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) відповідним органом державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

7. Суб’єкт аудиту направляє аудиторський висновок суб’єкту господарювання, аудит стану діяльності якого проведено, не пізніше п’яти робочих днів з дня завершення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання.

Відомості про проведений аудит стану діяльності суб’єкта господарювання та надання йому позитивного аудиторського висновку також направляються суб’єктом аудиту до відповідного органу державного нагляду (контролю) у паперовій формі або через особистий електронний кабінет в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) не пізніше п’яти робочих днів з дня його закінчення.

Органи державного нагляду (контролю) вносять відомості про позитивний аудиторський висновок до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) не пізніше трьох робочих днів з дня його видачі або з дня його отримання від суб’єкта аудиту.

Відомості про негативний аудиторський висновок до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) не вносяться.

Негативний аудиторський висновок не може бути підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

8. Уповноваження аудиторів у сфері державного нагляду (контролю) здійснює орган державного нагляду (контролю) у відповідній сфері за рішенням кваліфікаційної комісії при такому органі.

Членами кваліфікаційної комісії можуть бути експерти, представники органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю), суб’єктів господарювання та їх професійних об’єднань, спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю).

Кваліфікаційна комісія є незалежною та складається із семи членів, три з яких є представниками суб’єктів господарювання та їх професійних об’єднань.

Члени кваліфікаційної комісії - представники суб’єктів господарювання та їх професійних об’єднань, експерти повинні мати не менше п’яти років стажу у відповідній сфері господарської діяльності та мати бездоганну репутацію.

Порядок уповноваження та позбавлення повноважень аудиторів у сфері державного нагляду (контролю), вимоги до них, формування кваліфікаційної комісії при органі державного нагляду (контролю), її складу, критеріїв добору та вимог до її членів розробляються спеціально уповноваженим органом у сфері державного нагляду (контролю) та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Не можуть проводити аудит у сфері державного нагляду (контролю) аудитори, які мають конфлікт інтересів із відповідним суб’єктом господарювання, щодо якого проводиться аудит, у тому числі які протягом останніх трьох років надавали такому суб’єкту господарювання будь-які інші послуги, крім аудиторських, а також аудитори, які пов’язані з посадовими (службовими) особами органу державного нагляду (контролю) (спеціально уповноваженого органу у сфері державного нагляду (контролю) родинними (сімейними) чи діловими зв’язками.

Відомості про аудиторів у сфері державного нагляду (контролю) та суб’єктів аудиту із зазначенням сфери державного нагляду (контролю), в якій діє суб’єкт аудиту, вносяться органом державного нагляду (контролю) у відповідній сфері до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) та розміщуються на його офіційному вебсайті.

Аудитори у сфері державного нагляду (контролю) повинні подавати річну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

9. Орган державного нагляду (контролю) несе визначену законом відповідальність перед суб’єктом господарювання за неналежне або неповне проведення аудиту стану його діяльності та за достовірність наданого аудиторського висновку.

Аудитор у сфері державного нагляду (контролю) несе визначену законом та договором про проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання відповідальність перед суб’єктом господарювання за неналежне або неповне виконання визначених договором зобов’язань, відсутність з його боку конфлікту інтересів та за достовірність наданого аудиторського висновку.

У разі якщо протягом одного року після надання аудитором у сфері державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання позитивного аудиторського висновку стосовно такого суб’єкта господарювання виникли підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), визначені абзацами п’ятим, шостим, восьмим, одинадцятим і дванадцятим частини першої статті 7 цього Закону, під час яких підтверджено порушення вимог законодавства таким суб’єктом господарювання, орган державного нагляду (контролю) звертається до кваліфікаційної комісії при такому органі з поданням про позбавлення такого аудитора у сфері державного нагляду (контролю) повноважень на проведення аудиту господарської діяльності у відповідній сфері.

Орган державного нагляду (контролю) у відповідній сфері за рішенням кваліфікаційної комісії при органі державного нагляду (контролю) у такій сфері позбавляє повноважень аудитора у сфері державного нагляду (контролю) на проведення аудиту у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Фізична особа, яка була позбавлена повноважень аудитора у сфері державного нагляду (контролю), не має права бути уповноваженою на проведення аудиту в будь-якій сфері державного нагляду (контролю) протягом одного року з дня позбавлення таких повноважень.

Стаття 25 — Громадський захист прав суб’єктів господарювання

1. Громадські об’єднання в особі їхніх уповноважених представників мають право здійснювати захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання під час здійснення щодо них заходів державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) зобов’язані розглядати звернення громадських об’єднань, їхніх уповноважених представників в інтересах суб’єктів господарювання щодо захисту ними прав і законних інтересів таких суб’єктів господарювання.

За ініціативою громадських об’єднань органи державного нагляду (контролю) проводять консультації з громадськістю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Суб’єкти господарювання можуть залучати третіх осіб з метою захисту своїх прав та законних інтересів під час здійснення щодо них заходів державного нагляду (контролю).

Треті особи мають право:

бути присутніми під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

ознайомлюватися з документами та матеріалами, що стосуються здійснення заходів державного нагляду (контролю);

представляти інтереси суб’єктів господарювання в органах державного нагляду (контролю) у порядку, встановленому законом;

брати участь у засіданнях Ради з питань державного нагляду (контролю);

звертатися до органів державного нагляду (контролю) з інформацією про необхідність притягнення до відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю);

здійснювати інші дії в інтересах суб’єктів господарювання у встановленому законом порядку.

Стаття 26 — Оскарження рішень органів державного нагляду (контролю), дій чи бездіяльності їх посадових та службових осіб

1. Суб’єкт господарювання має право оскаржити рішення органу державного нагляду (контролю), дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" до органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері або до спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) та/або до суду.

2. Вищим органом для територіального органу державного нагляду (контролю) є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідний державний колегіальний орган.

3. Для повного та об’єктивного розгляду скарг суб’єктів господарювання на рішення органу державного нагляду (контролю), дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб такий орган утворює Раду з питань державного нагляду (контролю) (далі - Рада з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю).

Рада з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) є консультативно-дорадчим органом, який діє згідно з положенням, що затверджує орган державного нагляду (контролю) відповідно до типового положення про Раду з питань державного нагляду (контролю), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Головою Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) є керівник такого органу, який має першого заступника та заступника. За відсутності голови Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) його обов’язки виконує перший заступник, а за відсутності першого заступника - заступник голови.

Перший заступник голови Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) призначається з представників громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, наукових установ за результатами обрання його членами Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю). Заступник голови Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) призначається головою Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) з числа державних службовців.

Склад Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) формується у кількості не більше ніж 10 осіб з посадових осіб органу державного нагляду (контролю) та представників громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, наукових установ (за їхніми пропозиціями) і затверджується відповідним органом державного нагляду (контролю).

Представники громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, наукових установ залучаються до складу Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) в кількості не менше ніж 50 відсотків її складу.

Кількісний та персональний склад Ради з питань державного нагляду (контролю) затверджується відповідним органом державного нагляду (контролю).

До складу Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) від громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, наукових установ не може входити особа, яка:

за рішенням суду визнана недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності;

має судимість за вчинення кримінального правопорушення, не погашену або не зняту в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

позбавлена відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади;

входить до складу керівного органу політичної партії;

має офіційно видану підозру про здійснення корупційного злочину;

має менше п’яти років стажу у відповідній сфері господарської діяльності;

має небездоганну репутацію або підозру у скоєнні корупційних злочинів.

Формою роботи Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) є засідання, що проводяться за потреби, у разі наявності хоча б однієї скарги, та є правомочними за присутності більше половини членів Ради з питань державного нагляду (контролю) від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) та від представників громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, наукових установ.

Засідання Ради з питань державного нагляду (контролю) може проводитися в режимі відеоконференції з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, про що зазначається в порядку денному такого засідання. З метою усунення проявів корупції член Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) повинен заявити про самовідвід чи підлягає відводу за наявності підстав для відводу (самовідводу) посадової особи, передбачених Законом України "Про адміністративну процедуру", або в разі виникнення у нього конфлікту інтересів згідно з законодавством у сфері запобігання і протидії корупції.

4. Скарга подається суб’єктом господарювання до органу державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" у паперовій формі протягом 10 робочих днів з додаванням копій документів, що підтверджують її обґрунтованість:

щодо оскарження рішення органу державного нагляду (контролю) - з дня, що настає за днем отримання суб’єктом господарювання такого рішення;

щодо оскарження дій чи бездіяльності посадових та службових осіб органу державного нагляду (контролю) - з дня, що настає за днем підписання акта, складеного за результатами здійснення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Скарга подається безпосередньо до органу державного нагляду (контролю) або надсилається йому засобами поштового зв’язку або електронної комунікації (у тому числі через особистий електронний кабінет).

У разі надходження скарги від суб’єкта господарювання відповідний орган державного нагляду (контролю) зобов’язаний розглянути її в установленому цим Законом порядку і поінформувати суб’єкта господарювання щодо результатів її розгляду.

Якщо орган державного нагляду (контролю) виявив одну з підстав для залишення скарги без розгляду, визначених абзацами сьомим - чотирнадцятим цієї частини, він повідомляє суб’єкта господарювання про залишення його скарги без розгляду в паперовій формі не пізніше наступного робочого дня з дня одержання такої скарги.

Скарга залишається без розгляду з таких підстав:

скаргу не підписано;

надійшла заява скаржника про залишення скарги без розгляду;

порушені у скарзі питання виходять за межі повноважень органу державного нагляду (контролю). У такому разі такий орган повинен поінформувати скаржника про відповідний орган влади, до повноважень якого належить вирішення порушених у скарзі питань;

скарга подана з порушенням строків, передбачених абзацами першим - третім цієї частини;

скарга на рішення органу державного нагляду (контролю) або на дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб розглядається в суді;

у скарзі не зазначені прізвище та адреса задекларованого та/або зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника, якщо скаргу подає фізична особа;

скаргу подано повторно одним і тим самим суб’єктом господарювання з одного і того самого питання, якщо таке питання вирішено по суті.

Суб’єкт господарювання, скаргу якого залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких скаргу було залишено без розгляду, має право звернутися із скаргою повторно протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповіді від органу державного нагляду (контролю).

У разі якщо скарга підлягає розгляду, орган державного нагляду (контролю) протягом 10 робочих днів з дня отримання задовольняє скаргу або передає її на розгляд Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю), про що повідомляє суб’єкта господарювання.

У день передання скарги органом державного нагляду (контролю) до Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) інформація про це розміщується органом державного нагляду (контролю) на його офіційному вебсайті.

5. Рада з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) розглядає скаргу суб’єкта господарювання у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня її передання органом державного нагляду (контролю).

Суб’єкт господарювання має право брати участь у засіданні Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) щодо розгляду його скарги.

На засідання Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) з розгляду скарги суб’єкта господарювання запрошуються представники відповідного органу державного нагляду (контролю) та суб’єкта господарювання.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю), яка вчинила оскаржувану дію чи бездіяльність або яка здійснювала захід державного нагляду (контролю), за результатами якого прийнято рішення, що оскаржується, може брати участь у розгляді скарги лише для надання пояснень по суті.

6. Рішення Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) оформлюється висновком, який має рекомендаційний характер і є обов’язковим для розгляду керівником відповідного органу державного нагляду (контролю).

Після розгляду керівником відповідного органу державного нагляду (контролю) висновку Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) такий керівник зобов’язаний прийняти письмове рішення щодо розгляду скарги суб’єкта господарювання на рішення органу державного нагляду (контролю), дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб.

7. За результатами розгляду скарги суб’єкта господарювання на рішення органу державного нагляду (контролю), дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб такий орган державного нагляду (контролю) з урахуванням висновку Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) надає відповідь такому суб’єкту господарювання не пізніше 10 робочих днів з дня отримання висновку Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю).

8. Результати розгляду Радою з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю) скарг суб’єктів господарювання на рішення органу державного нагляду (контролю), дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб оприлюднюються органом державного нагляду (контролю) на його офіційному вебсайті та в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю).

9. Суб’єкт господарювання має право оскаржити рішення органу державного нагляду (контролю), дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" до суду або до спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю).

Стаття 27 — Оскарження рішень органів державного нагляду (контролю), дій чи бездіяльності їх посадових та службових осіб до спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю)

1. Суб’єкт господарювання має право звернутися із скаргою на рішення органу державного нагляду (контролю), дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб до спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), якщо він попередньо звертався з такою скаргою до відповідного органу державного нагляду (контролю) і отримав відмову у задоволенні скарги або скаргу задоволено частково.

Скарга подається суб’єктом господарювання до спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" у паперовій формі з додаванням копій документів, що підтверджують її обґрунтованість, протягом 10 робочих днів після отримання від органу державного нагляду (контролю) відмови у задоволенні або частковому задоволенні скарги.

Скарга подається шляхом особистого звернення або надсилається поштовим відправленням, або подається в електронній формі (у тому числі через особистий електронний кабінет).

2. Для повного та об’єктивного розгляду скарг суб’єктів господарювання на рішення органу державного нагляду (контролю), дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб при спеціально уповноваженому органі з питань державного нагляду (контролю) утворюється Рада з питань державного нагляду (контролю) (далі - Рада з питань державного нагляду (контролю) при спеціально уповноваженому органі), яку очолює голова, який за посадою є керівником спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю).

Рада з питань державного нагляду (контролю) при спеціально уповноваженому органі є постійно діючим колегіальним органом з питань додержання органами державного нагляду (контролю) вимог законодавства у сфері державного нагляду (контролю) та діє відповідно до положення, що затверджується спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю).

До складу Ради з питань державного нагляду (контролю) при спеціально уповноваженому органі входять представники громадських організацій, суб’єктів господарювання, їх об’єднань у кількості не менше 50 відсотків від її складу, а також посадові особи органів державного нагляду (контролю) та спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю).

Представники громадських організацій, суб’єктів господарювання, їх об’єднань обираються до складу Ради з питань державного нагляду (контролю) при спеціально уповноваженому органі за результатами конкурсного відбору, який проводиться у порядку, визначеному спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю) за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та повинні відповідати таким умовам:

мати необхідну кваліфікацію (ступінь вищої освіти: молодший бакалавр; бакалавр; магістр) та досвід роботи у відповідній сфері господарської діяльності не менше п’яти років;

володіти необхідними знаннями та навичками у сфері державного нагляду (контролю).

Рада з питань державного нагляду (контролю) при спеціально уповноваженому органі здійснює розгляд скарг суб’єктів господарювання на рішення органу державного нагляду (контролю), дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб, у тому числі щодо оскарження розпорядчих документів, складених таким органом державного нагляду (контролю), за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю) та порушень ними вимог законодавства з питань здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня її подання.

Рішення Ради з питань державного нагляду (контролю) при спеціально уповноваженому органі є обов’язковими для розгляду таким спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю).

За результатами розгляду рішень Ради з питань державного нагляду (контролю) при спеціально уповноваженому органі спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) видає розпорядження щодо вирішення скарги по суті.

Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) щодо вирішення скарги по суті є обов’язковим до виконання органом державного нагляду (контролю).

Орган державного нагляду (контролю), який одержав розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) щодо вирішення скарги по суті, зобов’язаний у встановлений у розпорядженні строк з дня отримання такого розпорядження подати спеціально уповноваженому органу з питань державного нагляду (контролю) інформацію про результати розгляду такого розпорядження разом із підтвердними документами (за наявності).

Строк виконання розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) має бути достатнім для його виконання органом державного нагляду (контролю).

3. Суб’єкт господарювання має право оскаржити до суду результати розгляду його скарги спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю).

Стаття 28 — Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, крім:

частини дев’ятнадцятої статті 4, пункту 3 цієї статті, які вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;

статті 5, частин першої, другої, п’ятої, шостої - восьмої статті 6, які вводяться в дію з дня, наступного за днем оприлюднення на офіційному вебсайті спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) повідомлення про введення в дію інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю), але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

2. Визнати таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами), крім статті 4 -1, частин першої - третьої статті 5, які втрачають чинність з дня, наступного за днем оприлюднення на офіційному вебсайті спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) повідомлення про введення в дію інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю), але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

3. Установити, що у період дії воєнного та/або надзвичайного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування Кабінет Міністрів України може прийняти рішення щодо припинення здійснення планових та/або позапланових заходів державного нагляду (контролю) повністю або частково, а в разі часткового припинення здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) встановити додаткові вимоги до здійснення таких заходів державного нагляду (контролю). При цьому рішення Кабінету Міністрів України, визначене цим пунктом, не може передбачати припинення здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сферах державного нагляду (контролю), що пов’язані з виконанням міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або стосуються питань безпеки держави.

Рішення Кабінету Міністрів України про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану, затверджені на день набрання чинності цим Законом, є такими, що відповідають вимогам абзацу першого цього пункту.

4. Установити, що тимчасово, протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом, у сферах, визначених абзацом третім частини п’ятої статті 2 цього Закону, заходи державного контролю здійснюються згідно з цим Законом, якщо інше не встановлено законами, що регулюють відносини у відповідній сфері.

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у частині дванадцятій статті 57 Кодексу України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 36, ст. 340) слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
2) у Кодексі цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34-35, ст. 458):

у пункті 48 частини другої статті 17-1 слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

частину третю статті 65 викласти в такій редакції:

"3. Державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

3) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):

частину другу статті 245 доповнити пунктами 16 і 17 такого змісту:

"16) зобов’язання відповідача допустити посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення відповідно до закону заходів державного нагляду (контролю);

17) вжиття у випадках та з підстав, передбачених законом, до підприємств, установ, організацій (юридичних осіб) та фізичних осіб - підприємців, у яких під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення у відповідній сфері державного нагляду (контролю), заходів реагування, визначених законом";

частину першу статті 268 викласти в такій редакції:

"1. У справах, визначених статтями 273-277, 280-283-3, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур’єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв’язку";

у частині першій статті 269 цифри "280-283-2" замінити цифрами "280-283-3";

абзац перший частини першої статті 270 після цифр "283-2" доповнити цифрами "283-3";

доповнити статтею 283-3 такого змісту:

"Стаття 283-3. Особливості провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю)

1. Провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю) під час здійснення ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі позовної заяви таких органів про:

1) вжиття заходів реагування у випадках та з підстав, передбачених законом, зокрема щодо тимчасового повного або часткового припинення (зупинення) виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатації територій, будинків, будівель, споруд та їхніх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктами господарювання, до підприємств, установ, організацій (юридичних осіб) та фізичних осіб - підприємців, у яких під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення у відповідній сфері державного нагляду (контролю);
2) зобов’язання відповідача допустити посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) відповідно до закону.

2. Позовна заява подається до суду першої інстанції протягом п’яти робочих днів з дня виникнення підстав, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у паперовій формі та повинна містити:

1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу, а також номер телефону заявника;
3) найменування, поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія (за наявності), номер паспорта громадянина України - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний податковий орган та мають відмітку в паспорті) фізичної особи - підприємця, а також номер телефону, якщо такий відомий щодо сторони, до якої застосовуються заходи реагування, визначені частиною першою цієї статті;
4) підстави звернення з позовною заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
6) підпис уповноваженої особи суб’єкта владних повноважень.

У разі недотримання вимог цієї частини суд повідомляє про це заявника та надає йому строк для усунення недоліків, але не більше ніж п’ять робочих днів.

Невиконання вимог суду у встановлений строк тягне за собою повернення заявнику позовної заяви та доданих до неї документів.

Повернення заявнику позовної заяви та доданих до неї документів не є перешкодою для повторного звернення з такою заявою до суду після усунення недоліків, але не пізніше п’яти робочих днів з дня надходження ухвали про її повернення до органу державного нагляду (контролю).

3. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за позовною заявою, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті.

4. Постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження за позовною заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою позовною заявою.

5. Ухвалу про відмову у відкритті провадження за позовною заявою може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом трьох робочих днів з моменту її постановлення.

6. Адміністративна справа, визначена частиною першою цієї статті, вирішується судом протягом трьох робочих днів з дня відкриття провадження у такій справі.

7. Рішення суду у справах, визначених частиною першою цієї статті, підлягають негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть подаватися сторонами протягом десяти робочих днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених частинами першою і одинадцятою цієї статті, не перешкоджає його виконанню.

8. У рішенні суду зазначаються:

1) дата ухвалення рішення;
2) найменування суду, прізвище та ініціали (ініціал власного імені) судді;
3) найменування сторін, адреси їх місцезнаходження;
4) мотиви ухвалення судом рішення щодо заявлених вимог з посиланням на законодавство;
5) порядок вчинення дій, визначених таким рішенням;
6) відомості про порядок апеляційного перегляду справи, строки апеляційного оскарження.

9. Суд апеляційної інстанції розглядає справу в п’ятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.

10. Особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи, визначеної пунктом 1 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами та/або актом, складеним за результатами здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

11. Заява про скасування заходів реагування, які застосовано за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю), підлягає розгляду та вирішенню суддею одноособово з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з дня отримання судом такої заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі якщо суд дійде висновку щодо можливості ухвалення судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, заява про скасування заходів реагування розглядається у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду заяви про скасування заходів реагування суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню.

Відмова у задоволенні заяви про скасування заходів реагування не перешкоджає повторному зверненню особи до суду із заявою про скасування заходів реагування, які застосовано за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю)";

абзац дев’ятий частини першої статті 371 після слів і цифр "пунктами 1-4 частини першої статті 283" доповнити словами і цифрами "частиною першою статті 283-3";

4) у частині третій статті 3 Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 15, ст. 73 із наступними змінами) слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
5) частину третю статті 26 Закону України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

"3. Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

6) абзац шістнадцятий пункту 2-2 статті 11 "Прикінцеві положення" Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483 із наступними змінами) виключити;
7) в абзаці другому частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами):

слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

третє речення виключити;

8) у частині п’ятій статті 13 Закону України "Про державні лотереї в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 31, ст. 369 із наступними змінами) слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
9) у частині другій статті 38 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 14, ст. 96 із наступними змінами):

в абзаці четвертому слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

в абзаці п’ятому слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

10) у Законі України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158 із наступними змінами):

пункт 14 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:

"14) надає на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування погодження на проведення позапланової перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов з підстав, передбачених абзацами п’ятим, шостим, десятим - дванадцятим частини першої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

у статті 5:

пункт 2 частини другої викласти в такій редакції:

"2) розгляд звернень органів ліцензування щодо проведення позапланових перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов на підставах, передбачених абзацами п’ятим, шостим, десятим - дванадцятим частини першої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

абзаци сьомий, шістнадцятий і двадцятий частини одинадцятої викласти в такій редакції:

"погодити або не погодити органу ліцензування проведення позапланової перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов на підставах, передбачених абзацами п’ятим, шостим, десятим - дванадцятим частини першої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

"надає протягом трьох робочих днів з дня ухвалення відповідного рішення Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування органу ліцензування погодження (або повідомляє про непогодження) на проведення позапланової перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов на підставах, передбачених абзацами п’ятим, шостим, десятим - дванадцятим частини першої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

"Орган ліцензування, який одержав погодження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування на проведення позапланової перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов на підставах, передбачених абзацами п’ятим, шостим, десятим - дванадцятим частини першої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)", зобов’язаний у встановлений у погодженні строк провести позапланову перевірку";

частину дванадцяту викласти в такій редакції:

"12. Доведення доцільності проведення органом ліцензування позапланової перевірки ліцензіата на підставах, передбачених абзацами п’ятим і шостим частини першої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)", покладається на орган ліцензування, представники якого запрошуються на засідання Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

Доведення доцільності проведення органом ліцензування позапланової перевірки ліцензіата на підставах, передбачених абзацами десятим - дванадцятим частини першої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)", покладається на фізичну або юридичну особу, або посадову особу органу місцевого самоврядування, яка подала відповідне звернення, або орган державної влади, який подав відповідне повідомлення, для чого такі особи або їх представники запрошуються на засідання Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування";

пункт 3 частини другої статті 6 виключити;

у пункті 5 частини другої статті 17 слова "повідомлень органом ліцензування ліцензіатів про проведення планових перевірок" виключити;

у статті 19:

у частині третій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"3. Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи державного нагляду (контролю), що є органами ліцензування відповідних видів господарської діяльності, шляхом здійснення планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

абзаци другий - п’ятнадцятий виключити;

частини четверту і п’яту виключити;

абзаци перший і другий частини шостої виключити;

абзац перший частини сьомої виключити;

частину восьму виключити;

абзац шістнадцятий пункту 6-1 статті 21 "Прикінцеві та перехідні положення" виключити;

11) у частині першій статті 2 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 31, ст. 343 із наступними змінами) слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
12) у частині третій статті 77 Закону України "Про фахову передвищу освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 30, ст. 119) слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цим Законом та іншими законами України" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
13) в абзаці першому частини сьомої статті 10 Закону України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 22, ст. 150) слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
14) у підпункті 10 пункту 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про повну загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 31, ст. 226) слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
15) у частині п’ятій статті 9 і пункті 7 частини третьої статті 10 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" від 14 липня 2020 року № 768-IX із наступними змінами слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
16) у частині шостій статті 9 Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові" від 30 вересня 2020 року № 931-IX слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
17) у частині другій статті 2, у пункті 8 частини другої, у пункті 8 частини третьої і пункті 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку" від 16 грудня 2021 року № 1971-IX слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
18) у статті 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2136-IX із наступними змінами:

у частині другій слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:

"за наявності підстав, визначених абзацами восьмим, дев’ятим, дванадцятим частини першої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

19) у частині другій статті 24 Закону України "Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів" від 20 вересня 2022 року № 2614-IX слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
20) у частині третій статті 109 Закону України "Про лікарські засоби" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 20-21, ст. 84 із наступними змінами) слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
21) у Законі України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., №№ 8-9, ст. 24 із наступними змінами):

у частині третій статті 10, частині третій статті 37, абзаці другому частини четвертої статті 68-1, абзаці третьому частини шостої статті 70 слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

у частинах першій і другій статті 93 слова і цифру "частини восьмої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами і цифрою "частини п’ятої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

22) у частині першій і абзаці першому пункту 5 частини другої статті 32 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 78, ст. 276) слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
23) в абзаці першому частини першої статті 16 Закону України "Про державні резерви" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 90, ст. 341) слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
24) у Законі України "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 91, ст. 354 із наступними змінами):

у частині першій статті 2, частинах першій і другій статті 38 слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

у статті 39:

у частині другій слова і цифру "положень частини восьмої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та" виключити;

у частині третій слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";

25) у частині першій статті 20 Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № 47, ст. 269) слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
26) у частині четвертій статті 1, частинах першій і третій статті 58 Закону України "Про виноград, вино та продукти виноградарства" (Відомості Верховної Ради України, 2025 р., № 5, ст. 9 із наступними змінами) слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
27) у частині третій статті 74 Закону України "Про державне регулювання сфери захисту рослин" (Відомості Верховної Ради України, 2025 р., №№ 22-23, ст. 78) слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)";
28) у текстах законів України:

Основи законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами);

"Про космічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами);

"Про кінематографію" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 22, ст. 114 із наступними змінами);

"Про металобрухт" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 25, ст. 212 із наступними змінами);

"Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 22, ст. 171 із наступними змінами);

"Про нафту і газ" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 50, ст. 262 із наступними змінами);

"Про охорону земель" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст. 349 із наступними змінами);

"Про державний контроль за використанням та охороною земель" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст. 350 із наступними змінами);

"Про гастрольні заходи в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 7, ст. 56 із наступними змінами);

"Про теплопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 28, ст. 373 із наступними змінами);

"Про карантин рослин" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 19-20, ст. 167 із наступними змінами);

"Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 21, ст. 144 із наступними змінами);

"Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 49, ст. 558 із наступними змінами);

"Про охоронну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 2, ст. 8 із наступними змінами);

"Про ціни і ціноутворення" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 19-20, ст. 190 із наступними змінами);

"Про метрологію та метрологічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 30, ст. 1008 із наступними змінами);

"Про ринок природного газу" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 27, ст. 234 із наступними змінами);

"Про ринок електричної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 27-28, ст. 312 із наступними змінами);

"Про безпечність та гігієну кормів" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 10, ст. 53 із наступними змінами);

"Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 36, ст. 275 із наступними змінами);

"Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 21, ст. 145 із наступними змінами);

"Про електронні комунікації" від 16 грудня 2020 року № 1089-IX із наступними змінами;

"Про надання будівельної продукції на ринку" (Відомості Верховної Ради України, 2021 р., № 14, ст. 119 із наступними змінами);

"Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., №№ 23-24, ст. 90 із наступними змінами);

"Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 25, ст. 91 із наступними змінами);

"Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 25, ст. 92 із наступними змінами);

"Про систему громадського здоров’я" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 26, ст. 93 із наступними змінами);

"Про поштовий зв’язок" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 105 із наступними змінами);

"Про географічні зазначення спиртних напоїв" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 53, ст. 158 із наступними змінами);

"Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 55, ст. 161 із наступними змінами);

"Про цифровий контент та цифрові послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 90, ст. 345 із наступними змінами);

"Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № 47, ст. 269 із наступними змінами);

"Про хміль та хмелепродукти" (Відомості Верховної Ради України, 2025 р., № 36, ст. 142 із наступними змінами)

слова "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" замінити словами "Про основні засади державного нагляду (контролю)".

6. Кабінету Міністрів України:

1) протягом шести місяців з дня, наступного за днем опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

2) протягом одного року з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, поінформувати Верховну Раду України про стан його виконання.

7. Органам державного нагляду (контролю) та спеціально уповноваженому органу з питань державного нагляду (контролю):

1) вносити відомості та інформацію до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) у межах її функціонала до введення в дію інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю);
2) протягом трьох місяців з дня введення в дію інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) внести до неї відомості, інформацію, а також документи, передбачені цим Законом, що не вносилися до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), крім відомостей, що містять інформацію з обмеженим доступом, конфіденційну інформацію, та документів з обмеженим доступом, а також крім відомостей про персональні дані фізичних осіб, звернення яких стали підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ

8 квітня 2026 року

№ 4840-IX