ЧиннийЗакон

Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я тварин та благополуччя тварин

Номер: 2042-VIII
Видавник: Верховна Рада України
Прийнято: 18 трав. 2017 р.
Редакція: 02 бер. 2026 р.

Markdown Текст JSON (метадані) На rada.gov.ua

Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я тварин та благополуччя тварин

Тип: Закон України Видавник: Верховна Рада України Номер: 2042-VIII Прийнято: 2017-05-18 Чинна редакція від: 2026-03-02 Стан: in_force Rada ID: 2042-19

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин

Назва Закону із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021; в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 31, ст.343)

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 2496-VIII від 10.07.2018, ВВР, 2018, № 36, ст.275

№ 2530-VIII від 06.09.2018, ВВР, 2018, № 41, ст.320

№ 2639-VIII від 06.12.2018, ВВР, 2019, № 7, ст.41

№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188

№ 678-IX від 04.06.2020, ВВР, 2020, № 42, ст.347

№ 1206-IX від 04.02.2021

№ 1822-IX від 21.10.2021, ВВР, 2022, № 1, ст.2

№ 2173-IX від 01.04.2022

№ 2246-IX від 12.05.2022

№ 2718-IX від 03.11.2022, ВВР, 2023, № 28, ст.102

№ 2801-IX від 01.12.2022, ВВР, 2023, № 54, ст.159

№ 3221-IX від 30.06.2023, ВВР, 2023, № 83, ст.302

№ 3345-IX від 23.08.2023, ВВР, 2023, № 92, ст.359

№ 3947-IX від 04.09.2024, ВВР, 2024, № 52, ст.305

№ 4017-IX від 10.10.2024, ВВР, 2025, №№ 11-14, ст.35

№ 4122-IX від 05.12.2024, ВВР, 2025, № 19, ст.64

№ 4147-IX від 17.12.2024, ВВР, 2025, №№ 22-23, ст.78

№ 4323-IX від 25.03.2025, ВВР, 2025, № 34, ст.131

№ 4341-IX від 27.03.2025, ВВР, 2025, № 36, ст.142

№ 4718-IX від 16.12.2025_

У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини" у всіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

{У тексті Закону (крім розділу X "Прикінцеві та перехідні положення"):

а) слова "ветеринарна медицина та благополуччя тварин" у всіх відмінках замінено словами "здоров’я тварин та благополуччя тварин" у відповідному відмінку;

б) слова "ветеринарний препарат" у всіх відмінках і числах замінено словами "ветеринарний лікарський засіб" у відповідному відмінку і числі;

в) слова "здоров’я та благополуччя тварин" у всіх відмінках замінено словами "здоров’я тварин та благополуччя тварин" у відповідному відмінку;

г) слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини" і "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини" у всіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю" у відповідному відмінку

Цей Закон визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин.

Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 — Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) акредитована лабораторія - лабораторія будь-якої форми власності, що розташована в Україні або іншій країні, акредитована на відповідність вимогам стандарту ISO/IEC 17025 (ДСТУ ISO/IEC 17025) Національним органом України з акредитації, іноземним органом з акредитації, який є повним членом ILAC (Міжнародної організації із співробітництва в галузі акредитації лабораторій), або іншим іноземним органом з акредитації, діяльність якого відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 17011 (ДСТУ ISO/IEC 17011);
2) арбітражне лабораторне дослідження (випробування) - лабораторне дослідження (випробування), що проводиться уповноваженою референс-лабораторією з використанням підтверджувальних (референс) методів на вимогу особи, яка оскаржує результати основного лабораторного дослідження (випробування);
3) аудит - систематична і незалежна перевірка для визначення того, наскільки діяльність та пов’язані з нею результати відповідають запланованим заходам, і наскільки такі заходи застосовуються результативно і підходять для досягнення цілей;
4) валідація - перевірка і забезпечення об’єктивних доказів того, що план виконання дій будь-якого виду, у тому числі визначений нормативно-правовим актом, нормативним актом, стандартом, методом (методикою) проведення досліджень (випробувань), дає змогу з високою вірогідністю досягти поставленої мети;
5) вантаж - певне число живих тварин або певна кількість продуктів, на які видано один міжнародний сертифікат, офіційне підтвердження або інший документ (якщо його наявність вимагається згідно із законом), що транспортуються (переміщуються) одним транспортним засобом, походять з однієї території (зони, компартмента) або третьої країни та які, крім засобів захисту рослин, належать до одного і того самого типу, класу або опису;
6) державний ветеринарний інспектор - особа, яка працює в системі компетентного органу, відповідає встановленим цим Законом кваліфікаційним вимогам та до службових обов’язків якої належить здійснення заходів державного контролю харчових продуктів тваринного походження, кормів тваринного походження, побічних продуктів тваринного походження, сіна, соломи, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин;
7) державний інспектор - особа, яка працює в системі компетентного органу, має вищу освіту (ступінь не нижче спеціаліста/магістра), досвід роботи не менше одного року у сфері застосування (здійснення) санітарних та/або фітосанітарних, та/або ветеринарно-санітарних заходів та до службових обов’язків якої належить здійснення заходів державного контролю;
8) державний контроль - заходи, що їх здійснюють компетентний орган та/або особи, яким відповідно до статті 9 цього Закону надано повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, спрямовані на перевірку:
а) відповідності операторів ринку вимогам цього Закону, а також вимогам законодавства, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону;
б) відповідності тварин і продуктів вимогам законодавства, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, зокрема з метою видачі міжнародного сертифіката (передекспортного міжнародного сертифіката) або офіційного підтвердження;
9) державний моніторинг - здійснення в межах заходів державного контролю послідовних спостережень та/або вимірювань відповідно до плану державного моніторингу з наступним їх аналізом та узагальненням з метою отримання загального уявлення про стан справ щодо дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин;
10) документальна перевірка - перевірка міжнародних сертифікатів, офіційних підтверджень та інших документів, включно з комерційними документами, які повинні супроводжувати вантаж відповідно до вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин;
11) еквівалентність - здатність різних систем або заходів державного контролю забезпечувати досягнення однакових цілей;
12) загальний ветеринарний документ на ввезення - документ встановленої форми, що складається з двох частин, у першій з яких оператор ринку зазначає (декларує) інформацію про вантаж з продуктами або живими тваринами, який підлягає ввезенню (пересиланню) на митну територію України через призначений прикордонний інспекційний пост, у тому числі про вид, країну і потужність походження, місце призначення вантажу, а у другій частині державний ветеринарний інспектор зазначає інформацію про результати державного контролю такого вантажу;
13) загальний документ на ввезення - документ встановленої форми, що складається з двох частин, у першій з яких оператор ринку зазначає (декларує) інформацію про вантаж з харчовими продуктами нетваринного походження або кормами нетваринного походження, які у разі ввезення (пересилання) на митну територію України підлягають посиленому державному контролю, у тому числі про вид, країну і потужність походження, місце призначення вантажу, а у другій частині державний інспектор зазначає інформацію про результати державного контролю такого вантажу у призначеному пункті пропуску на державному кордоні України;
14) законодавство про благополуччя тварин - законодавство, склад якого визначено у частинах другій і третій статті 2 Закону України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин";
15) законодавство про здоров’я тварин - законодавство, склад якого визначено у частинах першій і третій статті 2 Закону України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин";
16) законодавство про корми - закони та інші нормативно-правові акти, якими встановлюються вимоги до кормів на будь-яких стадіях їх виробництва, обігу та використання;
17) законодавство про побічні продукти тваринного походження - законодавство, склад якого визначено у статті 3 Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною";
18) законодавство про харчові продукти - закони та інші нормативно-правові акти, якими встановлюються вимоги до харчових продуктів на будь-яких стадіях їх виробництва та обігу;
19) затримання - процедура, у рамках якої компетентний орган забезпечує, щоб тварини та продукти, які є предметом державного контролю, не переміщувалися (не транспортувалися) та не зазнавали будь-якого втручання до прийняття ним рішення щодо їх кінцевого місця призначення. Цей термін також охоплює зберігання тварин та продуктів операторами ринку відповідно до вказівок та під контролем компетентного органу;
20) інспектування - метод державного контролю, який полягає у здійсненні перевірки стану здоров’я тварин, благополуччя тварин, виробництва та обігу харчових продуктів, кормів, ветеринарних лікарських засобів, поводження з побічними продуктами тваринного походження з метою встановлення відповідності законодавству про харчові продукти, корми, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин;
21) компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин.

Термін "компетентний орган" для іншої країни означає орган цієї країни, якому надано повноваження щодо організації та здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин;

22) композитний продукт - харчовий продукт, що містить у своєму складі одночасно продукти рослинного походження і перероблені продукти тваринного походження;
23) міжнародний сертифікат - сертифікат здоров’я, міжнародний ветеринарний сертифікат або інший документ, що видається компетентним органом країни походження або країни-експортера і засвідчує здоров’я тварини та/або безпечність харчового продукту, корму, сіна, соломи, побічного продукту тваринного походження, біологічного продукту або репродуктивного матеріалу;
24) невідповідність - порушення оператором ринку вимог цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин;
25) оператор ринку - оператор ринку харчових продуктів, оператор ринку кормів, оператор ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, оператор ринку ветеринарних лікарських засобів, оператор потужностей, на яких утримуються тварини;
26) особа, відповідальна за вантаж (для цілей розділу VII цього Закону), - власник вантажу або його представник;
27) офіційне підтвердження - будь-яка етикетка, позначка або інша форма підтвердження, нанесена (проставлена) оператором ринку під наглядом компетентного органу в межах наданого уповноваження на здійснення державного контролю або безпосередньо самим компетентним органом, і яка підтверджує відповідність одній або декільком вимогам, встановленим законодавством, що зазначене у частині першій статті 3 цього Закону;
28) офіційний ветеринарний лікар - спеціаліст ветеринарної медицини, який відповідає встановленим статтею 13 цього Закону кваліфікаційним вимогам до державного ветеринарного інспектора, має досвід роботи за фахом не менше двох років та якому компетентним органом відповідно до статті 9 цього Закону надано повноваження для виконання окремих заходів державного контролю на визначеній потужності (господарстві);
29) оцінка ризику - науково обґрунтований процес, що включає ідентифікацію небезпечного фактора, характеристику небезпечного фактора, оцінку його впливу, характеристику ризику;
30) партія - будь-яка визначена виробником кількість товару з однаковою назвою та властивостями, що вироблена або вирощена у визначений виробником період часу, за однакових умов на одній і тій самій потужності (об’єкті), має одне і те саме призначення та переміщується одним видом транспортного засобу (незалежно від кількості транспортних засобів, у які її завантажено);
31) перевірка відповідності - візуальний огляд з метою перевірки того, що вміст та маркування вантажу, включно з ідентифікаційними номерами тварин, пломбуванням і транспортним засобом, відповідають інформації, що зазначена у міжнародних сертифікатах, офіційних підтвердженнях та інших документах, які супроводжують його;
32) передзабійний огляд - перевірка, що здійснюється перед забоєм, на відповідність вимогам, які стосуються здоров’я людини, здоров’я тварин та благополуччя тварин, і яка у відповідних випадках включає клінічний огляд кожної окремої тварини та перевірку інформації про харчовий ланцюг, вимоги до змісту, форми та порядку надання якої затверджено відповідно до частини першої статті 34 цього Закону;
33) під відповідальністю державного ветеринарного інспектора - доручення державним ветеринарним інспектором виконання певної дії помічнику державного ветеринарного інспектора;
34) під наглядом державного ветеринарного інспектора - виконання помічником державного ветеринарного інспектора певної дії під відповідальністю державного ветеринарного інспектора та за його безпосередньої присутності у місці виконання такої дії протягом часу, необхідного для її виконання;
35) післязабійний огляд - перевірка, що здійснюється на бійні або на потужності з переробки диких тварин, на відповідність вимогам, які стосуються:
а) туш і субпродуктів у значеннях, наведених у гігієнічних вимогах до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження, затверджених відповідно до Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", з метою прийняття рішення про те, чи є м’ясо придатним для споживання людиною;
б) безпечного видалення ризикового матеріалу; та
в) здоров’я тварин та благополуччя тварин;
36) позначка придатності - позначка, що наноситься за результатами державного контролю, здійсненого у формі передзабійного огляду та післязабійного огляду відповідно до частини першої статті 32 цього Закону, і підтверджує, що м’ясо є придатним для споживання людиною;
37) помічник державного ветеринарного інспектора - представник компетентного органу, професійні компетентності якого відповідають вимогам, встановленим законодавством про здоров’я тварин, який працює в системі компетентного органу та посадові обов’язки якого передбачають участь у виконанні окремих завдань, пов’язаних із здійсненням державного контролю;
38) продукти (для цілей розділу VII цього Закону) - харчові продукти тваринного походження (у тому числі композитні продукти), корми тваринного походження, сіно, солома, побічні продукти тваринного походження, біологічні продукти, репродуктивний матеріал;
39) прості дослідження (випробування) - органолептичні дослідження (на запах, колір, консистенцію, смак), прості фізичні та хімічні дослідження (розрізання, розморожування, нагрівання тощо), дослідження (випробування) за допомогою методів експрес-діагностики, що не потребують направлення відібраних зразків до лабораторії та проводяться у визначених цим Законом випадках за місцем проведення заходів державного контролю;
40) пункт вибуття - призначений прикордонний інспекційний пост або будь-яке інше місце, в якому тварини, що охоплюються сферою дії вимог до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій, затверджених відповідно до статті 36Закону України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин", залишають митну територію України;
41) референс-лабораторія - акредитована лабораторія, якій згідно з вимогами цього Закону надано повноваження щодо виконання визначених цим Законом функцій;
42) рибні продукти - об’єкти промислу та об’єкти аквакультури (крім живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних, живих морських черевоногих, а також усіх ссавців, рептилій і жаб), включаючи їх їстівні форми, частини та отримані з них продукти;
43) рибоморозильне судно - судно, що призначено, спеціально обладнано та використовується для заморожування рибних продуктів, якому у відповідних випадках передує підготовча робота, зокрема знекровлення, відділення голови, патрання та видалення плавців, після якої, якщо необхідно, здійснюється первинне пакування або пакування у транспортну тару (упаковку);
44) рибопромислове судно - судно, що призначено та спеціально обладнано для здійснення рибальства, зокрема вилову, приймання, обробки, у тому числі філетування, нарізання скибочками, знімання шкіри (білування), знімання мушель, очищення від луски, подрібнення та/або переробки, після чого здійснюється первинне пакування або пакування у транспортну тару (упаковку), а в разі потреби - також охолодження або заморожування, а також перевантаження, переміщення, зберігання рибних продуктів;
45) система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points, далі - HACCP) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів, кормів та побічних продуктів тваринного походження;
46) уповноважена лабораторія - акредитована лабораторія, якій компетентним органом надано повноваження проводити для цілей державного контролю лабораторні дослідження (випробування) відібраних зразків харчових продуктів, кормів, сіна, соломи, побічних продуктів тваринного походження, біологічного матеріалу, репродуктивного матеріалу, патологічного матеріалу або будь-яких інших матеріалів чи речовин (у тому числі з довкілля), які пов’язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження та інших об’єктів регулювання законодавства про здоров’я тварин;
47) уповноважена оператором ринку особа - юридична або фізична особа, яка уповноважена оператором ринку на представництво його інтересів на підставі закону, статутних документів, посадових інструкцій, довіреності та/або доручення;
48) уповноважена особа - офіційний ветеринарний лікар, уповноважений ветеринар, капітан рибоморозильного чи рибопромислового судна, яке плаває під Державним прапором України, працівник бійні, уповноважений на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора, уповноважена лабораторія, яким компетентним органом відповідно до цього Закону надано повноваження щодо здійснення визначених цим Законом окремих заходів державного контролю;
49) уповноважений ветеринар - спеціаліст ветеринарної медицини, який має досвід роботи за фахом не менше одного року та якому компетентним органом надано повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю;
50) фізична перевірка - перевірка тварин або продуктів та, за потреби, перевірка пакування, транспортних засобів, маркування і температурного режиму, відбір зразків для проведення аналізів, досліджень (випробувань) або діагностики, а також будь-які інші перевірки, необхідні для встановлення відповідності вимогам законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин.

2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях:

1) термін "знищення вилученої з обігу продукції" (далі - знищення) - у значенні, наведеному в Законі України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції";
2) терміни "побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною" (далі - побічні продукти тваринного походження), "ризиковий матеріал" - у значеннях, наведених у Законі України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною";
3) термін "об’єкти промислу" - у значенні, наведеному в Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів";
4) термін "об’єкти аквакультури" - у значенні, наведеному в Законі України "Про аквакультуру";
5) терміни "довготривалий рейс", "організатор", "перевізник", "рейс", "супроводжуюча особа", "транспортний засіб" - у значеннях, наведених у вимогах до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій, затверджених відповідно до статті 36 Закону України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин";
6) для цілей пункту 17 частини першої статті 65 цього Закону терміни "ветеринарний лікарський засіб", "діюча речовина", "обіг", "реалізація", "фальсифікований ветеринарний лікарський засіб", "фальсифікована діюча речовина" - у значеннях, наведених у Законі України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин";
7) інші терміни - у значеннях, наведених у законах України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про безпечність та гігієну кормів", "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин", "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" і "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції".

Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2639-VIII від 06.12.2018, № 1206-IX від 04.02.2021, № 2718-IX від 03.11.2022, № 3221-IX від 30.06.2023, № 3947-IX від 04.09.2024, № 4017-IX від 10.10.2024; в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

Стаття 2 — Законодавство про державний контроль

1. Законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин" і "Про безпечність та гігієну кормів", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції", "Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами", "Про хміль та хмелепродукти" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1206-IX від 04.02.2021, № 3221-IX від 30.06.2023, № 4341-IX від 27.03.2025, № 4718-IX від 16.12.2025

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

3. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Стаття 3 — Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов’язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об’єктів санітарних заходів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, ветеринарних лікарських засобів, репродуктивного матеріалу та/або утримання, вирощування, розведення, обіг живих тварин з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов’язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють органічне виробництво та/або обіг органічної продукції, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2496-VIII від 10.07.2018, № 1206-IX від 04.02.2021, № 4718-IX від 16.12.2025

2. Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини щодо:

1) захисту життя та здоров’я рослин;
2) харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, призначених (вироблених) для власного споживання (користування).

Пункт 3 частини другої статті 3 виключено на підставі Закону № 1206-IX від 04.02.2021

Розділ II. СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ

Стаття 4 — Органи виконавчої влади у сфері здійснення державного контролю

1. До органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать:

1) Кабінет Міністрів України;
2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю);

Пункт 2 частини першої статті 4 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

3) компетентний орган.

Стаття 5 — Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері державного контролю

1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері державного контролю належать:

1) забезпечення здійснення державної політики у сфері державного контролю;
2) спрямування та координація роботи органів виконавчої влади у сфері державного контролю;
3) затвердження переліку призначених прикордонних інспекційних постів;
4) затвердження переліку призначених пунктів пропуску на державному кордоні України;
5) затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності, тапорядку визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю потужностей;
6) затвердження порядку та критеріїв уповноваження акредитованих лабораторій, у тому числі референс-лабораторій, порядку перевірки компетентним органом дотримання ними відповідних критеріїв уповноваження та позбавлення такого уповноваження;
7) затвердження порядку проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) та врахування їх результатів для цілей державного контролю;
8) затвердження порядку проведення аудиту компетентного органу та його територіальних органів;
9) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.

Стаття 6 — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, затверджує:

1) форми актів державного контролю, що застосовуються державними інспекторами та державними ветеринарними інспекторами під час інспектування та аудиту, а також форми актів відбору зразків та інших розпорядчих документів компетентного органу у сфері державного контролю;

Пункт 1 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

2) довгостроковий план державного контролю;
3) методи контролю зоонозів;
4) вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки, а також живих тварин, біологічних продуктів та репродуктивного матеріалу;

Пункт 4 частини першої статті 6 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

5) порядок визначення та застосування періодичності документальних перевірок, перевірок відповідності, фізичних перевірок, лабораторних досліджень (випробувань) вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України відповідно до вимог розділу VII цього Закону;
6) граничні норми (обсяги) відбору зразків;
7) порядок відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю;
8) порядок уповноваження капітана рибоморозильного чи рибопромислового судна, яке плаває під Державним прапором України, на видачу міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення щодо рибних продуктів;

Частину першу статті 6 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 2718-IX від 03.11.2022

9) форму щорічного звіту про стан виконання довгострокового та щорічного планів державного контролю;

Частину першу статті 6 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

Пункт 10 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025

11) правила функціонування електронної системи управління інформацією щодо державного контролю та її системних компонентів;

Частину першу статті 6 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

12) методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань);

Частину першу статті 6 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

13) підтверджувальні (референс) методи (методики);

Частину першу статті 6 доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

14) правила проведення лабораторних досліджень (випробувань) харчових продуктів на агропродовольчих ринках;

Частину першу статті 6 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

15) вимоги до запровадження Системи швидкого повідомлення про загрози, пов’язані з харчовими продуктами та кормами.

Частину першу статті 6 доповнено пунктом 15 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

Пункт 16 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 7 — Система та повноваження компетентного органу у сфері державного контролю

1. Компетентний орган у сфері державного контролю:

1) організовує та здійснює державний контроль, у тому числі на державному кордоні України;
2) розробляє та виконує довгостроковий план державного контролю, щороку звітує Кабінету Міністрів України про стан його виконання;
3) розробляє та виконує план дій за надзвичайних обставин, пов’язаних із харчовими продуктами та/або кормами (далі - план дій за надзвичайних обставин);
4) затверджує щорічний план державного контролю та щорічний план державного моніторингу;
5) забезпечує проведення передзабійного та післязабійного огляду тварин на відповідних потужностях, післязабійного огляду тварин, добутих у процесі полювання;

Пункт 5 частини першої статті 7 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

6) здійснює державний контроль за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР;
7) надає особам, визначеним цим Законом, повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, контролює правомірність та ефективність їхньої діяльності, позбавляє таких повноважень за наявності підстав, визначених законодавством, а також веде облік та оприлюднює відомості про уповноважених осіб на офіційному веб-сайті;
8) забезпечує правомірність та ефективність діяльності своїх структурних підрозділів, територіальних органів та їх посадових осіб;
9) встановлює у щорічному плані державного контролю періодичність інспектування, аудиту, відбору зразків та лабораторних досліджень (випробувань) щодо потужностей з виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, ветеринарних лікарських засобів та тваринницьких потужностей;

Пункт 9 частини першої статті 7 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

10) затверджує в порядку, визначеному законодавством, періодичність документальних перевірок, перевірок відповідності, фізичних перевірок, лабораторних досліджень (випробувань) вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України;
11) залучає у разі необхідності до здійснення державного контролю правоохоронні органи в рамках наданих їм законом повноважень;
12) вживає у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин, а також для притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом;

Пункт 12 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

13) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

2. Систему компетентного органу складають компетентний орган, його територіальні органи, а також державні установи, підприємства та організації, підпорядковані компетентному органу.

3. Територіальні органи виконують повноваження компетентного органу в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Керівник компетентного органу покладає виконання повноважень головного державного інспектора та головного державного ветеринарного інспектора на керівника територіального органу або його заступників, за умови їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом відповідно до державного інспектора та державного ветеринарного інспектора.

Частина третя статті 7 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

4. Керівник компетентного органу або його заступник одночасно є за посадою Головним державним ветеринарним інспектором України.

Керівник самостійного структурного підрозділу у складі компетентного органу, що відповідає за реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, та його заступники одночасно є за посадою заступниками Головного державного ветеринарного інспектора України.

Головний державний ветеринарний інспектор України та його заступники повинні відповідати вимогам до державного ветеринарного інспектора, встановленим цим Законом.

Керівник компетентного органу або його заступник одночасно є за посадою Головним державним інспектором України.

Керівник самостійного структурного підрозділу у складі компетентного органу, що відповідає за реалізацію державної політики у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, та його заступники одночасно є за посадою заступниками Головного державного інспектора України.

Головний державний інспектор України та його заступники повинні відповідати вимогам до державного інспектора, встановленим цим Законом.

Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023; в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

5. Керівники територіальних органів компетентного органу в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць покладають виконання повноважень державного інспектора та/або державного ветеринарного інспектора на осіб, які працюють в системі компетентного органу, за умови їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом.

Статтю 7 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4147-IX від 17.12.2024

Стаття 8 — Основні засади діяльності компетентного органу у сфері державного контролю

1. Компетентний орган повинен:

1) запровадити процедури та/або механізми для забезпечення здійснення ефективного та належного державного контролю;
2) запровадити процедури та/або механізми для забезпечення неупередженості, якості, узгодженості державного контролю на всіх рівнях;
3) запровадити процедури та/або механізми для забезпечення відсутності будь-якого конфлікту інтересів у персоналу, що здійснює державний контроль;
4) мати в наявності лабораторні потужності (уповноважені лабораторії, референс-лабораторії тощо), що є достатніми для проведення відповідних видів та обсягів лабораторних досліджень (випробувань), або мати доступ до них;
5) мати в наявності достатню кількість кваліфікованого та досвідченого персоналу, щоб державний контроль здійснювався ефективно і результативно, або мати доступ до нього;
6) мати в наявності відповідні приміщення та обладнання, що належним чином обслуговуються, щоб гарантувати, що персонал може здійснювати ефективний і результативний державний контроль;
7) мати законні підстави для здійснення державного контролю, а також вживати заходів, визначених цим Законом та законодавством, що зазначене у частині першій статті 3 цього Закону;
8) запровадити плани дій за надзвичайних обставин та бути готовими діяти за такими планами у разі виникнення надзвичайної ситуації, коли це необхідно, відповідно до законодавства, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону.

Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021; в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

2. Зовнішній аудит компетентного органу та його територіальних органів проводиться щороку за рішенням Кабінету Міністрів України на основі принципів незалежності і прозорості та за участю представників громадськості. Представниками громадськості, які беруть участь у проведенні зовнішнього аудиту компетентного органу та його територіальних органів, можуть бути фізичні особи, які мають значний досвід роботи, володіють необхідними знаннями і навичками та публічно делегуються громадськими об’єднаннями, що здійснюють свою діяльність у сфері захисту прав та інтересів споживачів харчових продуктів або операторів ринку. Внутрішній аудит діяльності компетентного органу та його територіальних органів проводиться не рідше одного разу на рік. Результати аудитів оприлюднюються на офіційному веб-сайті компетентного органу та направляються до Кабінету Міністрів України до 1 квітня року, наступного за звітним. За результатами кожного аудиту компетентний орган вживає необхідних заходів з метою забезпечення виконання вимог цього Закону та оприлюднює інформацію про їх виконання на своєму офіційному веб-сайті. Порядок проведення аудиту компетентного органу та його територіальних органів затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Компетентний орган здійснює заходи державного контролю згідно із встановленими законодавством вимогами, зокрема щодо:

1) структури компетентного органу та порядку його взаємодії з уповноваженими особами;
2) завдань державного контролю, включаючи довгострокові та короткострокові;
3) завдань та повноважень посадових осіб компетентного органу, його територіальних органів та уповноважених осіб;
4) порядку відбору зразків, методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань), інтерпретації результатів цих досліджень (випробувань) та прийняття подальших рішень;
5) планів державного моніторингу;
6) дій, які вживаються оператором ринку на виконання приписів, розпоряджень та рішень, виданих за результатами заходів державного контролю;
7) перевірки результативності методів (методик) відбору зразків, методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань).

4. Компетентний орган затверджує і запроваджує постійно діючі процедури (однією з форм яких є аудит), необхідні для перевірки результативності заходів державного контролю, що здійснюються силами компетентного органу та/або уповноваженими особами.

5. Компетентний орган повинен забезпечити проведення коригувальних дій, якщо результати передбачених частиною четвертою цієї статті перевірок вказують на недотримання порядку проведення заходів державного контролю.

Стаття 9 — Надання повноважень на здійснення окремих заходів державного контролю

1. Компетентний орган має право надавати особам, визначеним частиною другою цієї статті, повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, за умови їх відповідності вимогам, встановленим законодавством. Рішення компетентного органу про надання статусу уповноваженої особи має містити деталізований опис заходу державного контролю, повноваження щодо здійснення якого надається відповідній особі, та умов, за яких він має здійснюватися.

2. Для цілей цього Закону уповноваженими особами є:

1) офіційні ветеринарні лікарі - мають право здійснювати на визначених компетентним органом потужностях (господарствах) повноваження державного ветеринарного інспектора у межах передбачених цим Законом заходів державного контролю харчових продуктів тваринного походження та живих тварин, а також здійснювати відбір зразків відповідно до вимог статті 40 цього Закону;

Пункт 1 частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

2) уповноважені ветеринари - мають право здійснювати на визначених компетентним органом тваринницьких потужностях (господарствах) передбачені цим Законом заходи державного контролю живих тварин, а також здійснювати відбір зразків відповідно до вимог статті 40 цього Закону;

Пункт 2 частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1206-IX від 04.02.2021, № 3221-IX від 30.06.2023

3) працівники бійні, уповноважені на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора, - мають право виконувати обов’язки помічника державного ветеринарного інспектора у межах державного контролю свіжого м’яса птиці та зайцеподібних у разі виконання умов, визначених розділом VI цього Закону, та лише в частині технічної допомоги, необхідної для виконання завдань державного ветеринарного інспектора;
4) уповноважені лабораторії, у тому числі референс-лабораторії - мають право проводити лабораторні дослідження (випробування), а також здійснювати відбір зразків та виконувати інші функції у випадках, визначених цим Законом;
5) капітан рибоморозильного чи рибопромислового судна, яке плаває під Державним прапором України, має право на видачу міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення щодо рибних продуктів.

Частину другу статті 9 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 2718-IX від 03.11.2022

3. Офіційні ветеринарні лікарі та уповноважені ветеринари отримують відповідний статус та здійснюють свою діяльність у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

4. Компетентний орган не має права надавати особам, зазначеним у частині другій цієї статті, такі повноваження щодо здійснення заходів державного контролю:

1) оформляти протоколи про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;
2) видавати приписи щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин, а також перевіряти стан їх виконання операторами ринку;
3) встановлювати обмеження або заборону ввезення (пересилання) на митну територію України або вивезення з цієї території вантажів;
4) приймати рішення про відкликання, вилучення або знищення харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та ветеринарних лікарських засобів, а також контролювати виконання таких рішень;
5) вирішувати питання використання харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та ветеринарних лікарських засобів для цілей інших, ніж ті, для яких вони призначалися (зміна призначеного використання);
6) приймати рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та ветеринарних лікарських засобів;
7) видавати, тимчасово припиняти, анулювати, поновлювати та переоформляти експлуатаційний дозвіл на потужність та вживати інших визначених законом заходів щодо потужностей, які не відповідають законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;
8) вживати заходів поводження з вантажами, ввезеними (пересланими) на митну територію України, які не відповідають законодавству.

Пункт 9 частини четвертої статті 9 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025

Частина четверта статті 9 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

5. Компетентний орган може проводити планові та позапланові перевірки уповноважених осіб.

Підставою для проведення планової перевірки діяльності офіційних ветеринарних лікарів, уповноважених ветеринарів, працівників бійні, уповноважених на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора, є щорічний план державного контролю операторів ринку, на потужностях яких вони здійснюють свої повноваження.

Підставою для проведення позапланової перевірки діяльності офіційних ветеринарних лікарів, уповноважених ветеринарів, працівників бійні, уповноважених на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора, є виявлення невідповідності діяльності оператора ринку та/або офіційних ветеринарних лікарів, уповноважених ветеринарів, працівників бійні, уповноважених на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора, вимогам законодавства або наявність обґрунтованої підозри щодо такої невідповідності, а також інші встановлені законом випадки.

Підставою для позапланової перевірки уповноважених акредитованих лабораторій, референс-лабораторій є:

подання уповноваженою акредитованою лабораторією, референс-лабораторією письмової заяви до компетентного органу про проведення перевірки за ініціативою відповідної лабораторії;

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що завдало шкоди її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу або безпеці держави, з наданням документів чи їх копій, що підтверджують таке порушення (за наявності);

отримання компетентним органом результатів арбітражного дослідження (випробування), якими не підтверджуються результати проведеного уповноваженою акредитованою лабораторією, референс-лабораторією основного дослідження (випробування).

Якщо за результатами планової або позапланової перевірки виявлено факт невиконання або неналежного виконання уповноваженою особою своїх обов’язків, компетентний орган може позбавити таку особу уповноваження (повністю або в частині окремих обов’язків).

Уповноважена акредитована лабораторія, референс-лабораторія може бути позбавлена уповноваження за одним або кількома напрямами лабораторних досліджень (випробувань) у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Частина п'ята статті 9 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

6. Компетентний орган веде облік уповноважених осіб та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті рішення про надання та позбавлення статусу уповноваженої особи не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття.

7. Уповноважені особи та їх працівники за свої протиправні дії, рішення чи бездіяльність несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

8. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю уповноваженої особи або її працівника у зв’язку із здійсненням державного контролю, відшкодовується уповноваженою особою незалежно від вини такої особи або її працівника.

Стаття 10 — Обов’язки державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів

1. Під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори зобов’язані:

1) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;

Пункт 1 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2) об’єктивно та неупереджено здійснювати заходи державного контролю у межах повноважень, передбачених законом;
3) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах з операторами ринку, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства, а також від неправомірного та необґрунтованого притягнення операторів ринку до відповідальності та застосування до них примусових заходів;
4) не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, одержану під час здійснення заходів державного контролю, крім випадків, передбачених законом;
5) пред’являти документи, що посвідчують особу державного інспектора або державного ветеринарного інспектора та підтверджують його повноваження на здійснення заходів державного контролю, а також оформляти і надавати документи, пов’язані із здійсненням заходів державного контролю;
6) на вимогу оператора ринку письмово інформувати його про порядок оскарження прийнятих (виданих) ними рішень, приписів, дій та бездіяльності.

Частину першу статті 10 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

Стаття 11 — Права державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів

1. Під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори мають право:

1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час їх роботи;
2) здійснювати інспектування потужностей, випробувальних лабораторій, що розміщуються на потужностях і пов’язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, ветеринарних лікарських засобів, а також тваринницьких потужностей;

Пункт 2 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3) здійснювати відбір зразків з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;

Пункт 3 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

4) проводити аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, за умови наявності відповідної підготовки;
5) перевіряти документи щодо дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин і отримувати їх копії;

Пункт 5 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

6) здійснювати інтерпретацію результатів лабораторних досліджень (випробувань) зразків;
7) видавати приписи щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;

Пункт 7 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

8) збирати докази, що підтверджують порушення операторами ринку цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин, у тому числі здійснювати відбір зразків;

Пункт 8 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

9) здійснювати позапланові інспектування потужностей з метою перевірки виконання операторами ринку приписів, розпоряджень та рішень, прийнятих за результатами здійснення попередніх заходів державного контролю;
10) за зверненням оператора ринку видавати (заповнювати) міжнародні сертифікати, що підтверджують відповідність вантажів з харчовими продуктами, кормами, побічними продуктами тваринного походження, біологічними продуктами, репродуктивним матеріалом, ветеринарними лікарськими засобами та живими тваринами, що експортуються з України, вимогам країни призначення або вимогам законодавства України. Міжнародний сертифікат, що підтверджує відповідність вантажу, що експортується з України, вимогам законодавства України, видається за відповідним зверненням оператора ринку, лише якщо компетентними органами України та країни призначення не погоджено форму міжнародного сертифіката і законодавство країни призначення не передбачає обов’язковості супроводження такого вантажу міжнародним сертифікатом встановленої форми.

Пункт 10 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2. Виключно державний ветеринарний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) має право здійснювати керівництво призначеним прикордонним інспекційним постом. Повноваження щодо державного контролю харчових продуктів тваринного походження, кормів тваринного походження, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних лікарських засобів та живих тварин здійснюються виключно державним ветеринарним інспектором (головним державним ветеринарним інспектором), якщо інше не передбачено цим Законом. Повноваження державного ветеринарного інспектора щодо здійснення заходів державного контролю, визначені розділами VI та VI-1 цього Закону, можуть виконуватися офіційним ветеринарним лікарем, якщо він є незалежним від оператора ринку, який експлуатує відповідну потужність (господарство), та здійснює свою діяльність у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3. Під час здійснення державного контролю на кордоні вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, державні інспектори заповнюють відповідну частину загального документа на ввезення, а державні ветеринарні інспектори - відповідну частину загального ветеринарного документа на ввезення.

4. Головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори (у тому числі Головний державний інспектор України та Головний державний ветеринарний інспектор України) мають права, передбачені частинами першою і третьою цієї статті, а також у порядку, визначеному законом, право:

1) приймати рішення про виправлення маркування харчових продуктів, інших об’єктів санітарних заходів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та ветеринарних лікарських засобів;

Пункт 1 частини четвертої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2) приймати рішення про знищення, відкликання та/або вилучення з обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та ветеринарних лікарських засобів, що не відповідають законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин і становлять загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварини;

Пункт 2 частини четвертої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3) приймати рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та ветеринарних лікарських засобів, якщо вони становлять загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварини;

Пункт 3 частини четвертої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

4) з підстав, визначених законом, видавати, переоформляти, тимчасово припиняти, анулювати та поновлювати дію експлуатаційних дозволів;
5) залучати до здійснення заходів державного контролю представників правоохоронних органів відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Стаття 12 — Вимоги до посадових осіб компетентного органу та його територіальних органів

1. Посадові особи компетентного органу та його територіальних органів є державними службовцями та користуються правами і виконують обов’язки державних службовців.

2. Посадові особи компетентного органу та його територіальних органів, які здійснюють заходи державного контролю, зобов’язані регулярно підвищувати кваліфікацію в порядку, визначеному Законом України "Про державну службу". Компетентний орган затверджує щорічний план підвищення кваліфікації посадових осіб, які здійснюють заходи державного контролю, і не пізніше 1 квітня наступного року готує та оприлюднює звіт про його виконання на своєму офіційному веб-сайті.

3. Компетентний орган зобов’язаний гарантувати, що посадові особи компетентного органу та його територіальних органів, які здійснюють заходи державного контролю:

1) проходять підвищення кваліфікації, передбачене частиною другою цієї статті, відповідно до сфери своєї компетенції з таких питань:
а) заходи державного контролю, зокрема інспектування, аудит і відбір зразків, та порядок їх здійснення;
б) законодавство про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;

Підпункт "б" пункту 1 частини третьої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

в) стадії виробництва та обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та ветеринарних лікарських засобів, а також утримання, розведення та вирощування тварин і можливі ризики для здоров’я людини, тварин, рослин та довкілля;

Підпункт "в" пункту 1 частини третьої статті 12 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

г) невідповідність та обґрунтована підозра щодо невідповідності;
ґ) небезпечні фактори при виробництві кормів і харчових продуктів;
д) аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP;
е) системи управління, що використовуються операторами ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів та/або кормів, та оцінка відповідності таких систем законодавству про харчові продукти та корми;
є) правила видачі (заповнення) міжнародних сертифікатів;
ж) заходи за надзвичайних обставин;
з) правові наслідки заходів державного контролю та порядок притягнення операторів ринку до відповідальності;
и) перевірка записів, документів, включаючи ті, що стосуються участі у програмах професійного тестування лабораторій та їх акредитації, проведення оцінки ризику;
і) здоров’я тварин та благополуччя тварин;
ї) з інших питань, необхідних для здійснення державного контролю відповідно до вимог цього Закону;
2) стежать за нововведеннями у сфері своєї компетенції;
3) відповідають вимогам Закону України "Про державну службу".

4. Посадові особи компетентного органу та його територіальних підрозділів самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень та зобов’язані відмовитися від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать законодавству, а також вжити інших заходів, передбачених законом.

5. За протиправні рішення, дії та бездіяльність посадові особи компетентного органу та його територіальних органів несуть дисциплінарну, матеріальну, цивільну-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

6. У разі порушення посадовою особою під час виконання нею своїх посадових обов’язків прав чи свобод особи компетентний орган або його територіальні підрозділи відповідно до місця роботи посадової особи вживають у межах своєї компетенції заходів із поновлення цих прав і свобод, відшкодування завданої майнової (матеріальної) і моральної шкоди, притягнення винних до юридичної відповідальності.

7. Шкода, завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової особи компетентного органу або його територіального органу, відшкодовується за рахунок коштів бюджету, передбачених для фінансування компетентного органу та його територіальних органів, незалежно від вини такої посадової особи.

8. Посадова особа компетентного органу або його територіального органу несе відповідальність у порядку регресу в розмірі виплаченого з відповідного бюджету відшкодування у зв’язку з незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю такої посадової особи.

Стаття 13 — Вимоги до державного ветеринарного інспектора

1. Державним ветеринарним інспектором може бути особа, яка має вищу освіту за ступенем не нижче спеціаліста/магістра у галузі ветеринарної медицини.

Особа, яка обіймає посаду державного ветеринарного інспектора в компетентному органі або його територіальних органах, повинна також відповідати вимогам Закону України "Про державну службу".

2. Державний ветеринарний інспектор зобов’язаний підвищувати кваліфікацію в порядку, встановленому Законом України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

3. Підвищення кваліфікації, визначене частиною другою цієї статті, передбачає набуття знань у таких сферах:

1) законодавство України та міжнародно-правові акти про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин, а також про фармацевтичні речовини;
2) принципи аграрної політики, ринкові заходи, умови експорту та виявлення шахрайства (включаючи глобальний контекст: Світова організація торгівлі (СОТ), Комісія з Кодексу Аліментаріус, Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ);
3) базові знання з переробки харчових продуктів та харчових технологій;
4) принципи та методи належної практики виробництва та управління якістю;
5) належна практика вирощування рослин;
6) належна практика гігієни;
7) принципи та методи аналізу ризиків;
8) принципи та методи НАССР, використання НАССР протягом усього харчового ланцюга;
9) запобігання та контроль небезпечних факторів, пов’язаних із харчовими продуктами, кормами та побічними продуктами тваринного походження;

Пункт 9 частини третьої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

10) динаміка інфекції та інтоксикації;
11) діагностична епідеміологія;
12) системи моніторингу та спостереження;
13) аудит та регулярна оцінка систем управління безпечністю харчових продуктів;
14) принципи та застосування для діагностики сучасних методів (методик) проведення досліджень (випробувань);
15) інформаційно-телекомунікаційні технології, пов’язані із захистом здоров’я людини та тварини;
16) обробка статистичних даних, пов’язаних із професійною діяльністю державного ветеринарного інспектора;
17) розслідування спалахів хвороб людини, пов’язаних із харчовими продуктами;
18) трансмісивна губкоподібна енцефалопатія;
19) благополуччя тварин під час розведення і транспортування, а також гуманне поводження під час забою;
20) захист довкілля у зв’язку з виробництвом харчових продуктів, кормів та утриманням тварин (включаючи управління відходами та побічними продуктами тваринного походження);
21) корекція, коригувальні дії та запобіжні заходи.

4. Державний ветеринарний інспектор до початку виконання обов’язків із здійснення державного контролю на бійнях, потужностях з розбирання та обвалювання м’яса, у господарствах повинен пройти практичну підготовку в обсязі, що залежить від його попереднього досвіду здійснення заходів державного контролю свіжого м’яса. Для особи, яка не має досвіду здійснення заходів державного контролю свіжого м’яса, обсяг практичної підготовки не може бути меншим ніж 200 годин. Практична підготовка повинна охоплювати, у тому числі, правила проведення аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, і здійснюватися під наглядом державного ветеринарного інспектора на бійні, потужності з розбирання та обвалювання м’яса або у господарстві. Порядок проведення зазначеної практичної підготовки та визначення її обсягу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

Стаття 14 — Вимоги до помічника державного ветеринарного інспектора та його повноваження

1. Помічником державного ветеринарного інспектора може бути спеціаліст ветеринарної медицини, який пройшов підготовку відповідно до вимог, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

2. Помічник державного ветеринарного інспектора має такі повноваження:

під час аудиту - збирати інформацію стосовно програм-передумов та постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР;

під час проведення передзабійного огляду та перевірки благополуччя тварин - проводити лише первинний огляд тварин, якщо інше не встановлено цим Законом;

здійснювати інші дії, передбачені цим Законом.

3. Державний ветеринарний інспектор зобов’язаний перевіряти роботу помічника державного ветеринарного інспектора, пов’язану з післязабійним оглядом туш тварин. Помічник державного ветеринарного інспектора не має права здійснювати післязабійний огляд туш тварин, забитих за межами бійні.

Стаття 15 — Права операторів ринку

1. Оператор ринку під час здійснення заходів державного контролю має право:

1) вимагати від державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю, дотримання цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;

Пункт 1 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2) перевіряти наявність у державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю, службового посвідчення (документа, що посвідчує особу);
3) одержувати копії направлення на проведення інспектування або аудиту;
4) не допускати державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів до здійснення інспектування та аудиту, якщо:
а) інспектування або аудит здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності інспектування та аудиту, встановленої щорічним планом державного контролю, та за відсутності підстав для проведення позапланових заходів державного контролю;
б) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не надав копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
в) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не вніс запис про здійснення відповідного заходу державного контролю до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (у разі надання такого журналу оператором ринку);
5) бути присутнім під час здійснення заходів державного контролю, залучати до здійснення таких заходів юридичних і фізичних осіб, за умови що такі особи не перешкоджають здійсненню відповідних заходів;
6) вимагати нерозголошення інформації з обмеженим доступом, що належить оператору ринку;
7) одержувати та ознайомлюватися з актами державного контролю, актами відбору зразків, розпорядженнями, приписами, рішеннями;
8) надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до актів державного контролю, актів відбору зразків протягом п’яти робочих днів з дня отримання таких актів оператором ринку;
9) під час відбору зразків одержувати додаткові зразки для проведення альтернативного лабораторного дослідження (випробування);
10) вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів внесення до нього записів про здійснення інспектування та аудиту до початку їх проведення;
11) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні рішення, дії та бездіяльність посадових осіб компетентного органу та інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю;
12) на відшкодування в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, шкоди (збитків), заподіяної (завданих) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю посадових осіб компетентного органу та інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю.

Стаття 16 — Обов’язки операторів ринку

1. Оператор ринку зобов’язаний:

1) допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом;
2) усувати виявлені невідповідності шляхом здійснення корекцій та коригувальних дій;
3) надавати документи, пояснення, іншу інформацію з питань, що виникають у зв’язку із здійсненням заходів державного контролю;
4) забезпечувати умови для відбору зразків;
5) одержувати примірник припису, розпорядження, рішення, акта або іншого документа, складеного за результатами заходу державного контролю;
6) повідомляти компетентний орган про виявлення в обігу небезпечних харчових продуктів та кормів.

Статтю 16 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

Розділ III. ПРИНЦИПИ ТА ВИМОГИ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

Стаття 17 — Принципи здійснення державного контролю

1. Державний контроль здійснюється за принципами:

1) пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров’я людини перед будь-якими іншими інтересами та цілями у сфері господарської діяльності;
2) рівності прав і законних інтересів усіх операторів ринку;
3) гарантування прав та законних інтересів кожного оператора ринку;
4) об’єктивності та неупередженості здійснення державного контролю;
5) законності;
6) відкритості, прозорості, плановості та системності державного контролю;
7) неприпустимості дублювання заходів державного контролю між компетентним органом, його територіальними органами, державними установами, підприємствами та організаціями, підпорядкованими компетентному органу, органами виконавчої влади та уповноваженими особами;
8) презумпції правомірності діяльності оператора ринку, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або норми одного нормативно-правового акта допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків оператора ринку та/або повноважень компетентного органу, інших осіб, що здійснюють державний контроль;
9) орієнтованості державного контролю на запобігання порушенням законодавства;
10) недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення операторів ринку до відповідальності або застосування примусових заходів;
11) оцінки ризиків та доцільності;
12) дотримання умов міжнародних договорів України.

Стаття 18 — Вимоги до заходів державного контролю

1. Державний контроль здійснюється компетентним органом, крім випадків, встановлених цим Законом.

2. Державний контроль має бути ризик-орієнтованим та здійснюватися з періодичністю, що є достатньою для досягнення цілей цього Закону.

3. Заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю. Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) оператора ринку, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та/або відправленням електронної пошти на відповідну адресу оператора ринку, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або вручається особисто під розписку керівнику чи представнику оператора ринку.

4. Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.

5. Державний контроль здійснюється на будь-якій стадії виробництва та обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та ветеринарних лікарських засобів, а також на будь-якій стадії утримання, розведення, вирощування та обігу живих тварин. Періодичність здійснення планових заходів державного контролю кожної потужності визначається на підставі ризик-орієнтованого підходу та має враховувати:

Абзац перший частини п'ятої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1) визначені ризики, пов’язані з тваринами, харчовими продуктами, кормами, операторами ринку, використанням харчових продуктів або кормів, процесів, матеріалів, речовин, здійсненням діяльності або операцій, які можуть справити негативний вплив на безпечність харчових продуктів та/або кормів, здоров’я тварин та благополуччя тварин;
2) результати здійснення попередніх заходів державного контролю;
3) ефективність процедур, які застосовуються оператором ринку з метою дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;

Пункт 3 частини п'ятої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

4) інформацію, яка може свідчити про невідповідність.

6. Державний контроль харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних лікарських засобів та живих тварин, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, повинен бути еквівалентним державному контролю харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних лікарських засобів та живих тварин, виробництво (утримання, розведення, вирощування) та/або обіг яких здійснюється на митній території України.

Частина шоста статті 18 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

7. Державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю. Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.

Частина сьома статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

8. Під час здійснення інспектування та аудиту забороняється перевіряти питання, які:

відсутні в акті державного контролю;

не містять посилань на вимогу законодавства України (у тому числі на відповідну статтю, її частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку.

9. Здійснення інспектування та аудиту без застосування акта державного контролю, а відбору зразків - без застосування акта відбору зразків забороняється.

10. Державні інспектори, державні ветеринарні інспектори, інші особи, що здійснюють заходи державного контролю, а також оператори ринку мають право фіксувати процес здійснення державного контролю засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню відповідних заходів.

Стаття 19 — Заходи державного контролю

1. Заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), клінічного огляду тварин, перевірки придатності тварин до транспортування, документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2. Державний моніторинг проводиться компетентним органом з метою:

1) визначення пріоритетних напрямів державної політики у сфері харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;

Абзац другий частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2) розроблення заходів з недопущення обігу небезпечних харчових продуктів та кормів;
3) визначення загального рівня забруднення харчових продуктів та кормів залишками пестицидів та ветеринарних лікарських засобів, іншими забруднюючими речовинами.

Державний моніторинг передбачає збирання, системний аналіз та оцінку:

інформації щодо безпечності харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, інформації щодо здоров’я тварин та благополуччя тварин, зокрема щодо виявлення в харчових продуктах і кормах залишків ветеринарних лікарських засобів, пестицидів та забруднюючих речовин, визначення мікробіологічних критеріїв та стійкості до протимікробних речовин, а також формування відповідних баз даних;

Абзац шостий частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1206-IX від 04.02.2021, № 3221-IX від 30.06.2023; в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

звернень фізичних та юридичних осіб щодо порушень законодавства про харчові продукти, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;

Абзац сьомий частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

іншої необхідної інформації.

Щорічний план державного моніторингу повинен ґрунтуватися на ризик-орієнтованому підході та визначати кількість відборів зразків різних видів харчових продуктів і кормів та їх лабораторних досліджень (випробувань) за визначеними показниками відповідно до методик, встановлених довгостроковим планом державного контролю.

3. Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, та постійно діючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог, повинен передбачати перевірку безперервності та ефективності їх застосування, у тому числі:

1) документації;
2) ведення записів;
3) процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів;
4) системи внутрішнього контролю оператора ринку;
5) коригувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей;
6) кваліфікації персоналу.

Результати аудиту обов’язково враховуються під час визначення ступеня ризику діяльності оператора ринку (потужності) та періодичності здійснення планових заходів державного контролю.

Одна і та сама особа не може здійснювати аудит на одній і тій самій потужності більше двох разів поспіль.

Абзац дев'ятий частини третьої статті 19 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

4. Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин, а також відповідності їх діяльності вимогам щодо:

Абзац перший частини четвертої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1) гігієни;
2) плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;
3) інцидентів, пов’язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.

Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, побічних продуктів тваринного походження, пестицидів; біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних лікарських засобів, здоров’я тварин та благополуччя тварин; засобів та процесів прибирання і догляду; маркування, зовнішнього вигляду та реклами; простежуваності.

Абзац п'ятий частини четвертої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1206-IX від 04.02.2021, № 3221-IX від 30.06.2023

5. Особа, яка здійснює інспектування або аудит, має право проводити прості дослідження (випробування) у разі появи у неї обґрунтованої підозри щодо невідповідності або якщо такі дослідження передбачені щорічним планом державного контролю.

Стаття 20 — Прозорість і конфіденційність

1. Компетентний орган зобов’язаний забезпечити прозорість заходів, які він здійснює у рамках державного контролю.

2. З метою забезпечення прозорості компетентний орган вживає таких заходів:

1) оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті узагальнену інформацію, що стосується змісту та результатів заходів державного контролю;
2) у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо небезпечності харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу чи ветеринарних лікарських засобів негайно оприлюднює, у тому числі на своєму офіційному веб-сайті, інформацію про вид, назву, передбачувану територію обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та ветеринарних лікарських засобів, які становлять загрозу для здоров’я людини та/або тварин, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати такі харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, біологічні продукти, репродуктивний матеріал та ветеринарні лікарські засоби та встановити походження, ступінь і характер відповідної загрози. Компетентний орган також оприлюднює інформацію про вжиті та заплановані ним заходи щодо запобігання, зменшення та усунення такого ризику.

Пункт 2 частини другої статті 20 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

3. Компетентний орган, його територіальні органи, а також особи, які здійснюють заходи державного контролю, зобов’язані забезпечувати нерозголошення інформації з обмеженим доступом, отриманої ними у зв’язку із здійсненням державного контролю. Захист інформації з обмеженим доступом не може перешкоджати розповсюдженню компетентним органом інформації, зазначеної у пункті 2 частини другої цієї статті.

Розділ IV. ВІДБІР ЗРАЗКІВ ТА ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ (ВИПРОБУВАННЯ)

Стаття 21 — Методи (методики) відбору зразків та їх простих і лабораторних досліджень (випробувань), а також види лабораторних досліджень (випробувань)

1. Для цілей державного контролю використовуються методи (методики) відбору зразків та їх простих та/або лабораторних досліджень (випробувань), встановлені нормативно-правовими актами, а в разі їх відсутності - національними стандартами України. За їх відсутності застосовуються методи (методики) відбору зразків та їх простих та/або лабораторних досліджень (випробувань), встановлені відповідними міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або Європейським Союзом.

2. У разі неможливості застосування положень частини першої цієї статті дозволяється використовувати методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань), валідовані уповноваженою лабораторією.

3. Методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань) повинні визначатися за такими критеріями:

1) правильність;
2) можливість застосування (матриця та інтервал концентрації);
3) межа виявлення;
4) межа виміру;
5) точність;
6) повторюваність;
7) відтворюваність;
8) відновлення;
9) вибірковість;
10) чутливість;
11) лінійність;
12) похибка вимірювання;
13) інші критерії, які можуть бути визначені як обов’язкові центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, метрології та метрологічної діяльності.

Пункт 13 частини третьої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

Абзац п'ятнадцятий частини третьої статті 21 виключено на підставі Закону № 3221-IX від 30.06.2023

Абзац шістнадцятий частини третьої статті 21 виключено на підставі Закону № 3221-IX від 30.06.2023

Абзац сімнадцятий частини третьої статті 21 виключено на підставі Закону № 3221-IX від 30.06.2023

Абзац вісімнадцятий частини третьої статті 21 виключено на підставі Закону № 3221-IX від 30.06.2023

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, затверджує:

1) правила інтерпретації результатів лабораторних досліджень (випробувань);
2) критерії ефективності та параметри лабораторних досліджень (випробувань), похибки відповідних вимірювань, а також вимоги до процедур валідації методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань) за зверненням компетентного органу, акредитованих лабораторій, операторів ринку та їх громадських об’єднань, а також за власною ініціативою;
3) методи (методики) відбору зразків та лабораторних досліджень (випробувань).

Частина четверта статті 21 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

Накази № 1345 від 26.02.2025, № 770 від 16.10.2025

5. Відбір зразків здійснюється у порядку:

1) планового відбору - для виконання щорічного плану державного контролю та/або щорічного плану державного моніторингу;
2) позапланового відбору - якщо під час здійснення державного контролю виникла обґрунтована підозра щодо невідповідності або існують інші підстави для відбору зразків, встановлені цим Законом.

6. Відбір зразків полягає у відборі двох юридично та аналітично ідентичних зразків (крім випадків, коли це неможливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу або внаслідок того, що харчові продукти є швидкопсувними), один з яких направляється компетентним органом до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). На вимогу та за рахунок оператора ринку здійснюється відбір додаткових юридично та аналітично ідентичних зразків, які передаються оператору ринку та можуть бути використані ним для проведення альтернативних лабораторних досліджень (випробувань).

7. Відбір зразків здійснюється в межах граничних норм, встановлених відповідними нормативно-правовими актами або національними стандартами України. Вартість зразків, відібраних для здійснення державного контролю, державою не відшкодовується.

Частина сьома статті 21 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

8. Відбір зразків здійснюється на підставі акта відбору зразків, що складається у двох примірниках, один з яких видається оператору ринку. В акті відбору зразків зазначається перелік показників, за якими має бути проведено відповідне лабораторне дослідження (випробування), а також застосований метод (методика) відбору зразків (за наявності). У разі відбору зразків в межах фізичної перевірки вантажу, що ввозиться (пересилається) на митну територію України, в акті відбору зразків зазначається відповідний пункт частини першої статті 45 цього Закону, який є підставою для здійснення такого відбору.

9. Компетентний орган зобов’язаний забезпечити відбір зразків, їх маркування, опломбування та поводження з ними у спосіб, що гарантує їх юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).

10. Оператор ринку зобов’язаний забезпечити зберігання зразка, наданого йому на випадок арбітражного лабораторного дослідження (випробування), та поводження з ним у спосіб, що гарантує його юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). У разі втрати (знищення) зазначеного зразка або відмови оператора ринку від направлення його в установленому цим Законом порядку до визначеної акредитованої лабораторії для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) результати основного лабораторного дослідження (випробування) вважаються остаточними.

11. Оператор ринку повідомляється про результати основного лабораторного дослідження (випробування) не пізніше двох робочих днів з дня їх отримання компетентним органом.

12. Оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування), має право подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), в якій зазначає уповноважену лабораторію, що використовує підтверджувальні (референс) методи (методики) та розташована в Україні, або референс-лабораторію, розташовану у державі Європейського Союзу, в якій просить провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) із зазначенням відповідних підтверджувальних (референс) методів (методик). Арбітражне лабораторне дослідження (випробування) не може проводитися в уповноваженій лабораторії, яка проводила основне лабораторне дослідження (випробування). У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня отримання оператором ринку повідомлення про результати основного лабораторного дослідження (випробування) така заява не подана оператором ринку, результати основного лабораторного дослідження (випробування), що свідчать про невідповідність, вважаються остаточними.

Частина дванадцята статті 21 в редакції Закону № 2639-VIII від 06.12.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

13. Протягом двох робочих днів після отримання заяви про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) компетентний орган приймає одне з таких рішень:

про погодження обраної оператором ринку акредитованої лабораторії;

про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) в акредитованій лабораторії, яка розташована в іншій країні та має статус референс-лабораторії згідно із законодавством такої країни.

Компетентний орган повідомляє оператора ринку про прийняте ним рішення та про акредитовану лабораторію, яка буде проводити арбітражне лабораторне дослідження (випробування), невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття.

Абзац четвертий частини тринадцятої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

14. Оператор ринку зобов’язаний направити відповідний зразок для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) до зазначеної в повідомленні компетентного органу акредитованої лабораторії протягом двох робочих днів з дня отримання такого повідомлення.

15. Витрати, пов’язані з проведенням арбітражного лабораторного дослідження (випробування), несе оператор ринку.

Частина п'ятнадцята статті 21 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

16. Результати арбітражного лабораторного дослідження (випробування) є остаточними.

17. Компетентний орган невідкладно призначає позапланову перевірку уповноваженої лабораторії, якщо результати проведеного нею основного лабораторного дослідження (випробування) не підтверджені за результатами арбітражного лабораторного дослідження (випробування). До завершення такої перевірки та усунення виявлених невідповідностей уповноважена лабораторія не має права проводити лабораторні дослідження (випробування) для здійснення державного контролю в частині певних видів (напрямів) лабораторних досліджень (випробувань), за якими виявлено невідповідності.

Частина сімнадцята статті 21 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

18. Лабораторні дослідження (випробування) для діагностики захворювань тварин під час державного контролю здійснюються з урахуванням особливостей, визначених законодавством про здоров’я тварин.

Статтю 21 доповнено частиною вісімнадцятою згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Стаття 22 — Уповноважені лабораторії

1. Лабораторні дослідження (випробування) для цілей державного контролю проводяться акредитованими лабораторіями, уповноваженими компетентним органом. Компетентний орган позбавляє лабораторію уповноваження, якщо вона не забезпечує дотримання встановлених законодавством критеріїв уповноваження.

Уповноваження акредитованих лабораторій щодо діагностики захворювань тварин під час державного контролю здійснюється з урахуванням вимог законодавства про здоров’я тварин.

Частину першу статті 22 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

2. Акредитована лабораторія, референс-лабораторія може бути уповноважена на проведення лабораторних досліджень (випробувань) для цілей державного контролю за одним або кількома напрямами лабораторних досліджень (випробувань).

Частина друга статті 22 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

3. Уповноважена лабораторія негайно повідомляє компетентний орган про результати лабораторних досліджень (випробувань) для цілей державного контролю, які свідчать про невідповідність, а також про зміни та доповнення до результатів лабораторних досліджень (випробувань), про які компетентний орган було поінформовано раніше, із застосуванням інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.

Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

4. Посадові особи уповноважених лабораторій здійснюють відбір зразків, якщо це передбачено відповідним рішенням державного інспектора або державного ветеринарного інспектора про відбір зразків.

5. Уповноважена лабораторія несе відповідальність за достовірність результатів проведених нею лабораторних досліджень (випробувань) відповідно до закону.

Стаття 23 — Референс-лабораторії

1. Референс-лабораторіями можуть бути акредитовані лабораторії, уповноважені компетентним органом як референс-лабораторії.

2. Референс-лабораторія повинна відповідати таким критеріям:

1) бути акредитованою на проведення лабораторних досліджень (випробувань) з використанням підтверджуючих (референс) методів (методик);
2) мати персонал з досвідом роботи у розробленні методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань) відповідних харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу, патологічного матеріалу та ветеринарних лікарських засобів, а також з досвідом навчання персоналу інших лабораторій;

Пункт 2 частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3) мати обладнання, необхідне для проведення відповідних лабораторних досліджень (випробувань);
4) відповідати вимогам законодавства про здоров’я тварин (для референс-лабораторій, що проводять лабораторні дослідження (випробування) для діагностики захворювань тварин).

Частину другу статті 23 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

3. Основними функціями референс-лабораторій є:

1) розроблення та валідація методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань), у тому числі підтверджуючих (референс) методів (методик);
2) управління програмами професійного тестування уповноважених лабораторій;
3) участь у розробленні проектів нормативних документів;
4) координація діяльності уповноважених лабораторій;
5) організація проведення порівняльних випробувань між уповноваженими лабораторіями та забезпечення вжиття за їх результатами відповідних заходів;
6) надання компетентному органу науково-технічної підтримки для виконання ним довгострокового плану державного контролю;
7) проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань);
8) співробітництво з референс-лабораторіями інших країн.

4. Арбітражні лабораторні дослідження (випробування) можуть проводитися також акредитованою лабораторією, яка розташована в іншій країні та має статус референс-лабораторії згідно із законодавством такої країни.

Розділ V. ПЛАНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

Стаття 24 — Довгостроковий план державного контролю

1. Компетентний орган розробляє та організовує виконання довгострокового плану державного контролю. Виконання довгострокового плану державного контролю забезпечується шляхом складання, затвердження та виконання щорічних планів державного контролю, оцінки їх виконання, а також шляхом планування і здійснення заходів з усунення виявлених недоліків.

2. Довгостроковий план державного контролю має містити загальну інформацію про структуру та організацію системи державного контролю, зокрема:

1) стратегічні цілі такого плану та опис того, яким чином вони враховані під час визначення пріоритетів державного контролю та розподілу ресурсів для його виконання;
2) загальну організацію та управління державним контролем на центральному та інших рівнях, включаючи здійснення державного контролю окремих категорій потужностей;
3) системи контролю, які застосовуються у різних галузях, та координацію діяльності структурних підрозділів компетентного органу, його територіальних органів та підпорядкованих йому державних установ, підприємств та організацій, відповідальних за здійснення державного контролю, а також інших органів виконавчої влади в установлених законом випадках;
4) здійснення заходів державного контролю уповноваженими особами;
5) навчання персоналу, який здійснює державний контроль;
6) методику визначення показників, за якими проводяться лабораторні дослідження (випробування) у разі планового та позапланового відбору зразків, методику визначення кількості планових відборів зразків різних видів харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу, патологічного матеріалу, ветеринарних лікарських засобів та їх лабораторних досліджень (випробувань), а також інші процедури, необхідні для здійснення державного контролю;

Пункт 6 частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

7) організацію та здійснення заходів у разі виникнення надзвичайних обставин, пов’язаних із хворобами тварин, харчовими отруєннями або забрудненням харчових продуктів та/або кормів, а також інших ризиків для здоров’я людини;
8) організацію взаємодії між компетентним органом, його територіальними органами, уповноваженими особами та іншими особами, яким надано повноваження щодо здійснення заходів державного контролю;
9) способи забезпечення відповідності всім передбаченим статтею 8 цього Закону вимогам.

3. До довгострокового плану державного контролю вносяться зміни у разі:

1) зміни законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;

Пункт 1 частини третьої статті 24 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

2) появи нової хвороби або інших загроз для здоров’я людини та/або тварини;
3) змін у структурі, управлінні або функціях компетентного органу;
4) якщо за результатами виконання щорічного плану державного контролю, перевірки системи державного контролю України представниками інших держав, отримання нових наукових або інших даних, в тому числі рекомендацій міжнародних організацій, виявляється необхідність внесення відповідних змін.

4. Перегляд та внесення змін до довгострокового плану державного контролю здійснюються не пізніше 60 днів з моменту виникнення обставин, зазначених у частині третій цієї статті.

Стаття 25 — Щорічний план державного контролю

1. Планові заходи державного контролю здійснюються відповідно до щорічного плану державного контролю.

2. Щорічний план державного контролю на наступний рік розробляється та затверджується компетентним органом до 1 грудня поточного року.

3. Щорічний план державного контролю має відповідати довгостроковому плану державного контролю, ґрунтуватися на ризик-орієнтованому підході та визначати кількість відборів зразків різних видів харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу, патологічного матеріалу, ветеринарних лікарських засобів та їх лабораторних досліджень (випробувань) за визначеними показниками. При підготовці щорічного плану державного контролю враховуються, зокрема, відомості, що містяться у повідомленнях операторів ринку про намір введення в обіг дитячого харчування, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги.

Частина третя статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1206-IX від 04.02.2021, № 1822-IX від 21.10.2021

4. Щорічний план державного контролю може включати щорічний план державного моніторингу.

5. Щорічний план державного контролю переглядається одночасно з довгостроковим планом державного контролю з урахуванням положень статті 24 цього Закону.

Стаття 26 — Щорічний звіт про виконання довгострокового та щорічного планів державного контролю

1. Компетентний орган щороку звітує перед Кабінетом Міністрів України про стан виконання довгострокового та щорічного планів державного контролю за попередній рік та оприлюднює звіт на своєму офіційному веб-сайті не пізніше 1 березня наступного за звітним року.

2. Щорічний звіт повинен містити інформацію про:

1) зміни, внесені до довгострокового плану державного контролю протягом звітного року, їх причини та обґрунтування;
2) загальний аналіз результатів державного контролю та внутрішнього аудиту компетентного органу, проведених протягом звітного року;
3) характер та кількість встановлених випадків невідповідності;
4) заходи, у тому числі примусові, вжиті для виконання довгострокового плану державного контролю, та їх результати;
5) заходи, вжиті у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності.

3. Щорічний звіт у частині інформації, що дозволяє однозначно ідентифікувати оператора ринку, притягнутого до відповідальності за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин, або щодо потужності якого було прийнято рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів, оприлюднюється не раніше закінчення строку оскарження відповідної постанови (рішення), а в разі оскарження - не раніше остаточного вирішення відповідного спору компетентним органом або судом.

Частина третя статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

Стаття 27 — План дій за надзвичайних обставин, пов’язаних із харчовими продуктами та кормами

1. План дій за надзвичайних обставин, пов’язаних із харчовими продуктами та кормами (далі - план дій за надзвичайних обставин), затверджується Кабінетом Міністрів України та містить заходи, що підлягають невідкладному здійсненню у разі, якщо корми або харчові продукти, безпосередньо або через довкілля, становлять загрозу для здоров’я людини та/або тварини і такій загрозі неможливо запобігти або яку не можна усунути або зменшити до прийнятного рівня шляхом здійснення звичайних заходів.

2. У плані дій за надзвичайних обставин визначаються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які залучаються за таких обставин, їхні завдання та повноваження, пов’язані з ліквідацією відповідних загроз, а також порядок взаємодії та обміну інформацією між відповідними органами.

3. План дій за надзвичайних обставин переглядається за потреби, зокрема у разі внесення змін до структури компетентного органу.

Розділ VI. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА ЖИВИХ ТВАРИН

Стаття 28 — Загальні принципи здійснення державного контролю свіжого м’яса

1. Державний ветеринарний інспектор здійснює державний контроль свіжого м’яса на бійнях, потужностях з переробки диких тварин та потужностях з розбирання та обвалювання м’яса відповідно до вимог статті 30 цього Закону.

2. Якщо за результатами державного контролю не виявлено причин, через які свіже м’ясо визнається не придатним для споживання людиною, державний ветеринарний інспектор або під його відповідальність інша особа, визначена цим Законом, наносить позначку придатності у порядку, встановленому цим Законом.

3. За результатами державного контролю свіжого м’яса державний ветеринарний інспектор:

1) здійснює обмін інформацією щодо результатів державного контролю в порядку, встановленому статтею 33 цього Закону;
2) приймає рішення згідно з вимогами статей 34-37 цього Закону.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, затверджує вимоги до передзабійного та післязабійного огляду тварин, у тому числі забитих за межами бійні.

Стаття 29 — Особливості здійснення державного контролю на бійнях та потужностях з розбирання та обвалювання м’яса

1. Компетентний орган забезпечує присутність державного ветеринарного інспектора:

1) на бійні під час передзабійного та післязабійного огляду;
2) на потужностях з переробки диких тварин під час післязабійного огляду.

2. Компетентний орган визначає бійні та потужності з переробки диких тварин, на яких присутність державного ветеринарного інспектора не вимагається, якщо за результатами проведеного компетентним органом аналізу ризиків підтверджено здатність відповідної бійні та потужності забезпечити безпечність м’яса за умови, що:

1) під час передзабійного огляду на бійні:
а) державний ветеринарний інспектор або уповноважений ветеринар здійснив передзабійний огляд у господарстві походження, перевірив інформацію про харчовий ланцюг та повідомив результати перевірки помічнику державного ветеринарного інспектора, який присутній на бійні;
б) помічник державного ветеринарного інспектора, присутній на бійні, пересвідчився в тому, що інформація про харчовий ланцюг не вказує на порушення вимог до безпечності харчових продуктів і що загальний стан тварин відповідає законодавству про здоров’я тварин та благополуччя тварин;

Підпункт "б" пункту 1 частини другої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

в) державний ветеринарний інспектор регулярно пересвідчується в належному виконанні помічником державного ветеринарного інспектора своїх обов’язків;
2) під час післязабійного огляду:
а) помічник державного ветеринарного інспектора оглядає та відокремлює м’ясо, щодо якого встановлено наявність патологічних змін, від усього іншого м’яса оглянутої тварини. Зазначене м’ясо зберігається окремо від м’яса, одержаного з інших тварин;
б) державний ветеринарний інспектор оглядає відокремлене м’ясо, щодо якого встановлено наявність патологічних змін, та все інше м’ясо, отримане з такої тварини, протягом 12 годин після забою. Відокремлене помічником державного ветеринарного інспектора м’ясо свійської птиці та зайцеподібних, щодо якого встановлено наявність патологічних змін, підлягає вибірковому огляду державним ветеринарним інспектором;

Підпункт "б" пункту 2 частини другої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

в) помічник державного ветеринарного інспектора документує всі виконані процедури та отримані результати у спосіб, що дозволяє державному ветеринарному інспектору упевнитися в дотриманні встановлених законодавством вимог.

3. Вимоги частини другої цієї статті не застосовуються:

1) до тварин, вимушено забитих за межами бійні;
2) до тварин, стосовно яких існує підозра щодо наявності будь-якого захворювання чи патологічного стану, що становить загрозу для здоров’я людини;
3) до великої рогатої худоби, яка походить зі стад, неблагополучних щодо туберкульозу;
4) до великої рогатої худоби, овець та кіз, які походять зі стад, неблагополучних щодо бруцельозу;
5) у разі спалаху захворювань, внесених до списку хвороб, затвердженого МЕБ.

4. На потужностях з розбирання та обвалювання м’яса компетентний орган забезпечує присутність державного ветеринарного інспектора або помічника державного ветеринарного інспектора під час розбирання та обвалювання м’яса з періодичністю, що гарантує безпечність м’яса.

5. Порядок визначення боєнь та потужностей з переробки диких тварин, на яких присутність державного ветеринарного інспектора не вимагається, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

Стаття 30 — Завдання державного ветеринарного інспектора під час здійснення державного контролю свіжого м’яса

1. Під час здійснення державного контролю свіжого м’яса державний ветеринарний інспектор у межах аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP, перевіряє також ефективність процедур, розроблених оператором ринку для дотримання вимог щодо:

1) забезпечення відсутності у свіжому м’ясі будь-якого забруднення та ознак патофізіологічних аномалій або змін;
2) забезпечення відсутності у свіжому м’ясі ризикового матеріалу, крім випадків, передбачених законодавством;
3) виробництва свіжого м’яса з дотриманням законодавства щодо трансмісивної губкоподібної енцефалопатії.

Під час здійснення державного контролю свіжого м’яса державний ветеринарний інспектор у межах аудиту постійно діючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог, перевіряє також безперервність дотримання оператором ринку його власних процедур у частині практики збирання, транспортування, зберігання, поводження, переробки, використання та знищення побічних продуктів тваринного походження, у тому числі ризикового матеріалу.

2. Державний контроль на бійнях, потужностях з переробки диких тварин та потужностях з розбирання та обвалювання м’яса може включати:

1) перевірку інформації про харчовий ланцюг щодо тварин, призначених для забою;
2) передзабійний огляд;
3) перевірку дотримання вимог законодавства щодо благополуччя тварин під час їх транспортування та забою;

Пункт 3 частини другої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

4) післязабійний огляд;
5) перевірку процедур, що запобігають забрудненню м’яса ризиковим матеріалом;
6) відбір зразків для лабораторних досліджень (випробувань).

3. Перевірка державним ветеринарним інспектором інформації про харчовий ланцюг включає аналіз:

1) інформації, отриманої з господарства походження, про тварину, призначену для забою, у тому числі про стан її здоров’я, лікування та застосування ветеринарних лікарських засобів;
2) інформації, що міститься у ветеринарних та інших документах, які супроводжують тварину.

4. Державний ветеринарний інспектор здійснює передзабійний огляд свійської птиці протягом 12 годин, а інших тварин - протягом 24 годин після їх прибуття на бійню (крім визначених у встановленому законодавством порядку боєнь, на яких не вимагається присутність державного ветеринарного інспектора). Державний ветеринарний інспектор має право у будь-який час провести повторний передзабійний огляд тварини.

Абзац перший частини четвертої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Забій тварини повинен бути здійснений протягом 24 годин після її передзабійного огляду на бійні або протягом 72 годин після її передзабійного огляду в господарстві походження. Якщо тварина, яка пройшла передзабійний огляд в господарстві походження, не була забита протягом 72 годин, вона підлягає повторному передзабійному огляду.

5. Безпосередньо після забою державний ветеринарний інспектор здійснює післязабійний огляд усіх зовнішніх поверхонь туші та нутрощів з цієї туші, звертаючи особливу увагу на виявлення ознак інфекційних захворювань. У разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності державний ветеринарний інспектор здійснює заходи з метою встановлення (перевірки):

1) остаточного діагнозу;
2) наявності інфекційних захворювань;
3) перевищення встановлених законодавством максимальних меж залишків (рівнів) забруднюючих та інших речовин;
4) відповідності мікробіологічним критеріям;
5) наявності інших факторів, через які м’ясо визнається не придатним для споживання людиною або підлягає використанню з відповідними обмеженнями.

6. Державний ветеринарний інспектор під час здійснення державного контролю свіжого м’яса зобов’язаний перевірити наявність та ефективність виконання процедур, що запобігають забрудненню м’яса ризиковим матеріалом, чи видалено такий матеріал та побічні продукти тваринного походження, а також за потреби перевірити їх маркування.

7. Державний ветеринарний інспектор з урахуванням передбачених цим Законом загальних принципів здійснення державного контролю та вимог до лабораторних досліджень (випробувань) повинен забезпечити відбір зразків, їх маркування та відправлення до уповноваженої лабораторії з метою:

1) виконання щорічного плану державного моніторингу та/або щорічного плану державного контролю;
2) виявлення трансмісивної губкоподібної енцефалопатії;
3) виявлення заборонених законодавством речовин та/або контролю за речовинами в рамках виконання щорічного плану державного моніторингу залишків ветеринарних лікарських засобів та забруднюючих речовин у живих тваринах, кормах та харчових продуктах;
4) виявлення інфекційних захворювань, контролю зоонозів та їх збудників.

Стаття 31 — Особливості залучення помічника державного ветеринарного інспектора та працівників боєнь до здійснення державного контролю свіжого м’яса

1. Помічник державного ветеринарного інспектора під час здійснення державного контролю свіжого м’яса допомагає державному ветеринарному інспектору у виконанні всіх його завдань з урахуванням таких обмежень (умов):

1) під час проведення аудиту помічник державного ветеринарного інспектора здійснює лише збір інформації щодо дотримання гігієнічних вимог, а також постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР;
2) під час здійснення передзабійного огляду та перевірки дотримання вимог законодавства щодо благополуччя тварин помічник державного ветеринарного інспектора надає виключно технічну допомогу, необхідну для виконання завдань державного ветеринарного інспектора;

Пункт 2 частини першої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3) державний ветеринарний інспектор регулярно перевіряє роботу свого помічника.

2. Компетентний орган на основі проведеного ним аналізу ризиків, що враховує, зокрема, результати попередніх заходів державного контролю та інформацію щодо виконання персоналом бійні своїх професійних обов’язків, має право у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, уповноважити працівників бійні на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора у межах державного контролю свіжого м’яса свійської птиці та зайцеподібних, за таких умов:

Абзац перший частини другої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

1) на потужності протягом щонайменше 12 останніх місяців дотримуються гігієнічні вимоги та ефективно застосовуються постійно діючі процедури, засновані на принципах НАССР;
2) працівники бійні пройшли підготовку та склали кваліфікаційні іспити, що є обов’язковими для помічника державного ветеринарного інспектора в частині функцій, які виконуватимуть такі працівники;
3) під час здійснення функцій помічника державного ветеринарного інспектора працівники бійні перебувають під наглядом, керівництвом та відповідальністю державного ветеринарного інспектора, який періодично проводить перевірку дотримання законодавства такими працівниками, зокрема під час передзабійних та післязабійних оглядів, та документує результати відповідних перевірок;
4) працівники бійні, що виконують функції помічника державного ветеринарного інспектора, є незалежними від працівників, відповідальних за процес виробництва на відповідній потужності, для уникнення конфлікту інтересів;
5) відбір зразків для лабораторних досліджень (випробувань) здійснюється лише працівниками бійні, які пройшли спеціальну практичну підготовку під наглядом державного ветеринарного інспектора.

3. У разі невиконання уповноваженими працівниками бійні функцій помічника державного ветеринарного інспектора компетентний орган позбавляє уповноваження таких працівників у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

Стаття 32 — Позначка придатності та ідентифікаційна позначка

1. Позначка придатності наноситься лише на туші свійських копитних тварин, диких ссавців, вирощених на фермі, відмінних від зайцеподібних, та великих диких тварин, а також на напівтуші, четвертини та шматки, що отримані шляхом розроблення напівтуш на три шматки, та лише якщо в результаті передзабійного та післязабійного огляду встановлено відсутність причин, через які це м’ясо визнається не придатним для споживання людиною. Нанесення позначки придатності здійснюється на бійні або на потужності з переробки диких тварин, якщо інше не передбачено законом. Обіг зазначених туш тварин та їх частин без нанесеної на них позначки придатності забороняється, якщо інше не передбачено законодавством.

Забороняється видалення позначки придатності, якщо цього не вимагає поводження з харчовим продуктом на наступних стадіях виробництва.

2. Ідентифікаційна позначка, яка містить реєстраційний номер потужності, наноситься з метою забезпечення простежуваності на харчові продукти тваринного походження, щодо яких цим Законом не передбачене нанесення позначки придатності та які вироблені на потужностях, на які видано експлуатаційний дозвіл. Ідентифікаційна позначка наноситься операторами ринку, які здійснюють виробництво чи первинне пакування та/або пакування відповідних продуктів, до моменту їх вивезення з потужності. У разі подальшої переробки або повторного пакування на іншій потужності наноситься нова ідентифікаційна позначка. Обіг зазначених харчових продуктів тваринного походження без ідентифікаційної позначки забороняється.

3. Вимоги до позначки придатності, ідентифікаційної позначки та порядок їх нанесення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

Стаття 33 — Порядок обміну інформацією про результати державного контролю свіжого м’яса

1. Результати державного контролю свіжого м’яса вносяться державним ветеринарним інспектором до журналів обліку та/або інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.

Частина перша статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

2. Якщо за результатами державного контролю свіжого м’яса встановлено наявність ознак будь-якого захворювання або патологічного стану, що становить загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварини або загрозу для благополуччя тварин (небезпечний фактор), державний ветеринарний інспектор повідомляє про це оператора ринку.

Якщо виявлений небезпечний фактор виник під час первинного виробництва, державний ветеринарний інспектор повідомляє про це ветеринара, який надає послуги господарству походження тварини, та відповідного оператора ринку.

Якщо тварини були вирощені на території іншої країни, компетентний орган зобов’язаний повідомити про виявлення небезпечного фактора компетентний орган країни походження цих тварин.

3. Якщо в результаті державного контролю свіжого м’яса з’являється обґрунтована підозра щодо наявності збудників інфекційних захворювань, державний ветеринарний інспектор зобов’язаний негайно повідомити про це компетентний орган. У такому разі державний ветеринарний інспектор та компетентний орган зобов’язані вжити усіх передбачених законодавством заходів, що запобігають поширенню збудників відповідних інфекційних захворювань.

Стаття 34 — Рішення державного ветеринарного інспектора, що приймаються на підставі інформації про харчовий ланцюг

1. Якщо інше не передбачено цим Законом, оператор ринку, відповідальний за господарство походження тварини, за 24 години до відправлення тварини на бійню надає інформацію про харчовий ланцюг оператору, відповідальному за бійню, який повинен її перевірити. Вимоги до змісту, форми та порядку надання інформації про харчовий ланцюг затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

2. Якщо інше не передбачено цим Законом, оператор ринку, відповідальний за бійню, зобов’язаний надати державному ветеринарному інспектору інформацію про харчовий ланцюг невідкладно після її отримання від господарства походження тварини, але у будь-якому разі не пізніше ніж за 24 години до прибуття тварини на бійню. Державний ветеринарний інспектор не має права дозволяти забій тварини без перевірки ним інформації про харчовий ланцюг, крім випадків, передбачених цим Законом.

3. Якщо інформація про харчовий ланцюг не надана вчасно з технічних або інших поважних причин, державний ветеринарний інспектор має право дозволити забій тварини за відсутності такої інформації. У такому разі відповідна туша зберігається окремо від іншого м’яса та може бути визнана придатною для споживання людиною не раніше отримання і перевірки державним ветеринарним інспектором інформації про харчовий ланцюг тварини. Запис про надання дозволу на забій тварини за відсутності інформації про харчовий ланцюг вноситься державним ветеринарним інспектором до відповідного журналу обліку та/або інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.

Частина третя статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

4. У разі ненадання інформації про харчовий ланцюг протягом 24 годин з моменту прибуття тварини на бійню все м’ясо, отримане з цієї тварини, відповідно до частини третьої цієї статті визнається не придатним для споживання людиною. Якщо тварина протягом зазначеного періоду не була забита, її забивають окремо від інших тварин, а отримане м’ясо визнається не придатним для споживання людиною.

5. Правила забою тварин, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, повинні передбачати окремий порядок прийняття на бійню та забою тварин, щодо яких є інформація про:

1) їх походження з господарства або території, де заборонено переміщення тварин або діють інші обмеження, пов’язані із захистом здоров’я людини та/або тварини;
2) порушення законодавства щодо застосування ветеринарних лікарських засобів;
3) наявність загрози для життя та/або здоров’я людини та/або тварини.

6. Компетентний орган здійснює позапланові заходи державного контролю щодо оператора ринку, відповідального за господарство походження, якщо встановлено недостовірність інформації про тварину, яка походить з такого господарства. Компетентний орган у межах своїх повноважень вживає також інших заходів, передбачених законом, стосовно будь-якої особи, відповідальної за надання зазначеної недостовірної інформації.

Стаття 35 — Рішення державного ветеринарного інспектора щодо живих тварин під час здійснення державного контролю

1. Державний ветеринарний інспектор перевіряє дотримання оператором ринку таких вимог:

1) тварини, що підлягають забою для споживання людиною, повинні бути ідентифіковані відповідно до законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин;
2) забій тварин, що не ідентифіковані відповідно до законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин, а також зберігання відповідного м’яса здійснюються окремо від інших тварин;
3) тварини, стан шкіри або шерсті яких загрожує забрудненням м’яса під час забою, забиваються лише після очищення їх шкіри та шерсті, крім випадків, коли відповідне м’ясо не призначається для споживання людиною.

2. Державний ветеринарний інспектор має право прийняти рішення про забій коней на бійні за відсутності інформації щодо їх ідентифікації, яка вимагається законодавством, якщо цього вимагає гуманне поводження з тваринами. У такому разі туші коней зберігаються окремо від іншого м’яса та можуть бути визнані придатними для споживання людиною не раніше отримання і перевірки державним ветеринарним інспектором інформації щодо ідентифікації тварин.

3. Забій тварин із ознаками виснаження, захворювань або перебування у стані, що становить загрозу для здоров’я людини та/або тварини, а також зберігання відповідного м’яса повинні здійснюватися окремо від інших тварин та/або м’яса та з дотриманням умов, що унеможливлюють їх зараження.

4. Державний ветеринарний інспектор здійснює безпосередній нагляд за поводженням із тваринами в рамках заходів з ліквідації та контролю туберкульозу, бруцельозу, сальмонельозу та інших зоонозів.

5. Тварини, доставлені на бійню для забою, мають бути забиті на цій бійні. Якщо з технічних або інших поважних причин забій на такій бійні неможливий, державний ветеринарний інспектор має право дозволити пряме перевезення відповідних тварин для забою на іншу бійню.

Стаття 36 — {Статтю 36 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025}

Стаття 37 — Рішення державного ветеринарного інспектора щодо свіжого м’яса під час здійснення державного контролю

1. Державний ветеринарний інспектор визнає м’ясо не придатним для споживання людиною, якщо воно:

1) отримане із тварин, що не були піддані передзабійному огляду, крім диких тварин, які були забиті на полюванні;
2) отримане із тварин, нутрощі яких не були піддані післязабійному огляду, якщо інше прямо не передбачено цим Законом або законодавством про харчові продукти;
3) отримане із тварин, які померли до забою або в утробі, були народжені мертвими або забиті у віці до семи днів;
4) отримане внаслідок вирізання з туші точок забою;
5) отримане із тварин, заражених хворобою, що підлягає повідомленню згідно із законодавством;
6) отримане із тварин, заражених генералізованою хворобою, такою як генералізований сепсис, піемія, токсемія або віремія;
7) не відповідає мікробіологічним критеріям, встановленим законодавством;
8) має ознаки паразитичної інвазії, якщо інше не встановлено законодавством;
9) містить залишки та/або забруднюючі речовини у кількостях, що перевищують встановлені законодавством допустимі рівні;
10) отримане із тварин або туш, що містять залишки речовин, використання яких у годуванні та/або лікуванні тварин забороняється законодавством;
11) піддане знезараженню методами, забороненими законодавством;
12) оброблене іонізуючим та/або ультрафіолетовим випромінюванням, якщо така обробка заборонена законодавством;
13) містить сторонні предмети (крім матеріалу в диких тваринах, що використовується для полювання на них);
14) перевищує встановлений законодавством максимально допустимий рівень радіоактивності;
15) свідчить про патофізіологічні зміни, аномалії у консистенції, недостатній крововилив (крім диких тварин) або органолептичні патологічні зміни, зокрема чіткий статевий запах;
16) отримане із тварин, що мали ознаки виснаження;
17) містить ризиковий матеріал, якщо інше не передбачено законодавством;
18) має ознаки забруднення землею або іншого забруднення;
19) містить кров, що становить загрозу для здоров’я людини та/або тварини внаслідок стану тварини, з якої отримано це м’ясо, та/або забруднюючі речовини, що потрапили в це м’ясо під час забою;
20) отримане із тварини, що не ідентифікована відповідно до законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин;
21) з будь-яких інших причин становить загрозу для здоров’я людини та/або тварини.

Стаття 38 — Державний контроль живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих

1. З метою організації державного контролю компетентний орган встановлює місцезнаходження та кордони територій виробництва і територій повторного заселення живих двостулкових молюсків, а також здійснює класифікацію відповідних територій.

2. Компетентний орган здійснює класифікацію територій виробництва і територій повторного заселення живих двостулкових молюсків, з яких дозволяється збирання живих двостулкових молюсків, шляхом присвоєння їм класів "A", "B" або "C" залежно від рівня забруднення.

3. Компетентний орган приймає рішення щодо класифікації територій виробництва і територій повторного заселення живих двостулкових молюсків після їх санітарного обстеження.

4. З урахуванням результатів санітарного обстеження компетентний орган регулярно здійснює моніторинг територій виробництва і територій повторного заселення живих двостулкових молюсків.

5. Компетентний орган веде перелік класифікованих територій виробництва і територій повторного заселення живих двостулкових молюсків та забезпечує відкритий доступ до інформації про зміни місцезнаходження, кордонів, класів відповідних територій, а також інші зміни в діяльності відповідних потужностей (операторів ринку).

6. Дія положень частин першої - п’ятої цієї статті поширюється на живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих, крім живих морських черевоногих, що не є фільтраторами, та живих голкошкірих, що не є фільтраторами.

7. Вимоги до виробництва та обігу живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих, вимоги до класифікації територій виробництва і територій повторного заселення живих двостулкових молюсків, а також вимоги до санітарного обстеження, моніторингу та ведення переліку відповідних територій затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

Стаття 38 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

Стаття 39 — Державний контроль рибних продуктів

1. Державний контроль за виробництвом та обігом рибних продуктів включає планові та позапланові інспектування суден та інших потужностей щодо дотримання оператором ринку гігієнічних та інших встановлених законодавством вимог до виробництва та обігу рибних продуктів, у тому числі до їх розвантаження, зберігання, транспортування та реалізації.

2. Державний контроль виробництва та/або обігу рибних продуктів на рибоморозильних чи рибопромислових суднах, які плавають під Державним прапором України, здійснюється у будь-якому місці перебування таких суден.

Здійснення державного контролю рибних продуктів, що розвантажуються в порту України, не залежить від прапора судна, під яким воно плаває.

Компетентний орган може уповноважити капітана рибоморозильного чи рибопромислового судна, яке плаває під Державним прапором України, на видачу міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення щодо рибних продуктів.

Порядок уповноваження капітана рибоморозильного чи рибопромислового судна, яке плаває під Державним прапором України, на видачу міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення щодо рибних продуктів, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

Частина друга статті 39 в редакції Закону № 2718-IX від 03.11.2022

3. Система заходів державного контролю виробництва та обігу рибних продуктів має забезпечувати:

1) інспектування на предмет відповідності рибних продуктів показникам свіжості, встановленим законодавством. У разі появи за результатами органолептичного дослідження обґрунтованої підозри щодо невідповідності рибних продуктів показникам свіжості здійснюється відбір зразків та проводяться лабораторні дослідження (випробування) для визначення рівня вмісту загальних азотлетких основ та триметиламіназоту. У разі появи за результатами органолептичного дослідження обґрунтованої підозри щодо наявності в рибних продуктах інших небезпечних факторів здійснюється відбір зразків та проводяться лабораторні дослідження (випробування) на предмет наявності таких факторів;
2) моніторинг рибних продуктів для визначення рівня вмісту гістаміну, залишків та забруднюючих речовин, а також наявності паразитів;
3) інспектування та інші заходи державного контролю з метою недопущення обігу рибних продуктів, отриманих із отруйних риб родин Tetraodontidae, Molidae, Diodontidae та Canthigasteridae. Свіжі, приготовані, заморожені чи перероблені рибні продукти, отримані із водних тварин, що належать до родини Gempylidae, зокрема Ruvettus pretiosus та Lepidocybium flavobrunneum, можуть реалізовуватися та перебувати в обігу лише запакованими та за наявності маркування, яке містить інформацію для споживача про способи приготування таких рибних продуктів та про ризик, пов’язаний із вмістом речовин, що мають потенційно шкідливі гастроентерологічні наслідки. Звичайна назва рибних продуктів на етикетці повинна супроводжуватися їх науковою назвою. Забороняється обіг рибних продуктів, що містять біотоксини, такі як Ciguatera, або інші види токсинів, які становлять загрозу для здоров’я людини, крім рибних продуктів, отриманих із живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих, якщо такі продукти вироблені з дотриманням гігієнічних вимог, встановлених законодавством для цих видів продуктів.

4. Рибні продукти визнаються не придатними для споживання людиною, якщо:

1) за результатами органолептичних досліджень, лабораторних досліджень (випробувань) на наявність паразитів встановлено невідповідність рибних продуктів законодавству;
2) у їстівних частинах рибних продуктів містяться забруднюючі речовини або залишки у кількості, що перевищує рівень, встановлений законодавством або розрахований на підставі обсягу очікуваного (допустимого) щоденного (щотижневого) споживання людиною таких продуктів;
3) рибні продукти не відповідають вимогам пункту 3 частини третьої цієї статті;
4) рибні продукти отримані із живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих, вміст біотоксинів у яких перевищує рівень, встановлений законодавством;
5) державний ветеринарний інспектор, капітан рибоморозильного чи рибопромислового судна, яке плаває під Державним прапором України, уповноважений на видачу міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення щодо рибних продуктів, має достатні підстави вважати, що рибні продукти становлять загрозу для життя чи здоров’я людини та/або тварин з будь-яких інших причин, ніж зазначено у пунктах 1-4 цієї частини.

Пункт 5 частини четвертої статті 39 в редакції Закону № 2718-IX від 03.11.2022

Стаття 40 — Державний контроль сирого молока та молозива

1. Тварини, що використовуються для виробництва сирого молока та/або молозива, підлягають огляду з періодичністю не менше одного разу на місяць та за необхідності проведенню діагностичних заходів, що здійснюються державним ветеринарним інспектором або уповноваженим ветеринаром з метою перевірки дотримання законодавства щодо виробництва сирого молока та/або молозива, стану здоров’я тварин та використання ветеринарних лікарських засобів.

Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

2. Господарства, де утримуються тварини, що використовуються для виробництва сирого молока та/або молозива, підлягають державному контролю з метою перевірки дотримання операторами ринку гігієнічних вимог, встановлених законодавством про харчові продукти. У разі виявлення порушення гігієнічних вимог державний ветеринарний інспектор вживає заходів, спрямованих на впровадження оператором ринку коригувальних дій.

3. Під час державного контролю беруться до уваги результати лабораторних досліджень (випробувань) показників безпечності сирого молока та/або молозива, проведених оператором ринку або на його замовлення.

4. Оператор ринку зобов’язаний розробити та впровадити процедури періодичної перевірки сирого молока для визначення рівня загального бактеріологічного забруднення та кількості соматичних клітин.

Зразки сирого молока підлягають дослідженню (випробуванню) в уповноваженій лабораторії, яке проводиться за рахунок оператора ринку.

Уповноважена лабораторія повідомляє оператора ринку та компетентний орган про результати лабораторних досліджень (випробувань) із застосуванням інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.

Компетентний орган здійснює моніторинг впровадження процедур періодичної перевірки сирого молока та результатів лабораторних досліджень (випробувань). Якщо за результатами такої перевірки виявляється невідповідність, оператор ринку має негайно вжити коригувальних заходів з метою виправлення ситуації. Якщо протягом трьох місяців з дати першого повідомлення про невідповідність за показниками рівня загального бактеріологічного забруднення та/або кількості соматичних клітин зазначену невідповідність не усунуто, відправлення сирого молока з відповідного господарства забороняється. Така заборона застосовується до моменту надання оператором ринку компетентному органу підтвердження усунення невідповідності.

Частина четверта статті 40 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

Розділ VI-1

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПОБІЧНІ ПРОДУКТИ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЗДОРОВ’Я ТВАРИН ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН

Стаття 40-1 — Суб’єкти державного контролю за дотриманням законодавства про побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин

1. Державний контроль за дотриманням законодавства про побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин здійснюється державними ветеринарними інспекторами.

2. Повноваження на здійснення окремих заходів державного контролю за дотриманням законодавства про побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин можуть надаватися компетентним органом офіційним ветеринарним лікарям, уповноваженим ветеринарам та уповноваженим лабораторіям у межах, передбачених цим Законом.

3. Державний контроль за дотриманням законодавства про здоров’я тварин та благополуччя тварин на потужностях центральних органів виконавчої влади здійснюється посадовими особами підрозділів ветеринарної медицини таких органів, уповноваженими компетентним органом на здійснення відповідних заходів державного контролю як офіційними ветеринарними лікарями.

Стаття 40-2 — Об’єкти державного контролю за дотриманням законодавства про побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин

1. Державний контроль за дотриманням законодавства про здоров’я тварин та законодавства про благополуччя тварин спрямовується на перевірку дотримання операторами ринку встановлених законодавством вимог щодо захисту здоров’я тварин, запобігання поширенню хвороб тварин, благополуччя тварин, зокрема умов їх утримання, транспортування та умертвіння, а також виробництва, обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів, інших засобів ветеринарної медицини, провадження ветеринарної практики.

2. Державний контроль за дотриманням законодавства про побічні продукти тваринного походження спрямовується на перевірку дотримання операторами ринку встановлених законодавством вимог щодо поводження з побічними продуктами тваринного походження.

Стаття 40-3 — Державний контроль тваринницьких потужностей

1. Під час здійснення державного контролю потужностей, на яких утримуються тварини, перевіряється наявність затвердження або державної реєстрації таких потужностей, якщо обов’язковість їх затвердження або державної реєстрації встановлена законом, наявність ветеринарних документів на тварин, дотримання вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин, вимог щодо застосування ветеринарних лікарських засобів, захисту здоров’я та утримання тварин, а також інших вимог законодавства про здоров’я тварин та благополуччя тварин.

Стаття 40-4 — Державний контроль обігу живих тварин та репродуктивного матеріалу

1. Під час переміщення, реалізації та на інших стадіях обігу живих тварин та репродуктивного матеріалу перевіряється наявність ветеринарних документів, дотримання вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин, вимог щодо захисту здоров’я та утримання тварин, а також інших вимог законодавства про здоров’я тварин та благополуччя тварин.

2. Для здійснення державного контролю обігу живих тварин компетентний орган забезпечує присутність державного ветеринарного інспектора або офіційного ветеринарного лікаря у всіх місцях, у яких здійснюється обіг живих тварин.

3. У разі встановлення за результатами проведених заходів державного контролю відсутності ветеринарних документів на живих тварин та/або репродуктивний матеріал, невідповідності вимогам законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин, виявлення хвороби тварин, що підлягає повідомленню, або виникнення підозри щодо наявності такої хвороби державний ветеринарний інспектор або офіційний ветеринарний лікар забороняє обіг живих тварин та/або репродуктивного матеріалу.

Стаття 40-5 — Державний контроль мисливських та рибальських угідь

1. Компетентний орган забезпечує проведення інспектувань мисливських та рибальських угідь у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, відповідно до щорічного плану державного контролю з періодичністю, що залежить від епізоотичної ситуації на відповідній території. Відкриття мисливського сезону та сезону рибальства на певній території забороняється, якщо за результатами інспектування відповідних мисливських та рибальських угідь підтверджено невідповідність цієї території вимогам законодавства про здоров’я тварин та благополуччя тварин.

2. Користувачі мисливських та рибальських угідь зобов’язані інформувати територіальний орган компетентного органу про підозрілу (нетипову) поведінку тварин та підозрілі випадки загибелі тварин на відповідній території. На підставі отриманої інформації територіальний орган компетентного органу організовує позапланові інспектування відповідних мисливських та рибальських угідь, огляд туш тварин та відбір зразків для проведення лабораторних досліджень (випробувань), необхідних для встановлення діагнозу на наявність хвороб тварин або виключення підозри щодо наявності таких хвороб.

Стаття 40-6 — Державний контроль побічних продуктів тваринного походження

1. Під час здійснення державного контролю побічних продуктів тваринного походження перевіряється наявність експлуатаційного дозволу або державної реєстрації потужності з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, якщо обов’язковість отримання експлуатаційного дозволу або державної реєстрації таких потужностей встановлена законом, дотримання вимог щодо забезпечення простежуваності, вимог щодо розроблення, введення в дію та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу ризиків, небезпечних чинників та контролю у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points, НАССР) та інших вимог законодавства про побічні продукти тваринного походження.

2. При здійсненні заходів державного контролю потужностей, на яких утримуються тварини, на предмет дотримання законодавства про здоров’я тварин та благополуччя тварин одночасно може перевірятися дотримання законодавства про побічні продукти тваринного походження на таких потужностях.

Стаття 40-7 — Державний контроль ветеринарних лікарських засобів, діючих речовин та засобів ветеринарної медицини

1. Компетентний орган організовує здійснення заходів державного контролю на всіх стадіях виробництва, обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів, діючих речовин та засобів ветеринарної медицини.

2. Заходи державного контролю застосовуються до операторів ринку ветеринарних лікарських засобів, власників (утримувачів) тварин, ліцензованих ветеринарних лікарів та ліцензованих закладів ветеринарної медицини для перевірки дотримання ними законодавства про здоров’я тварин у частині вимог щодо виробництва, обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів, діючих речовин та засобів ветеринарної медицини.

3. Планові заходи державного контролю здійснюються відповідно до щорічного плану державного контролю з періодичністю, визначеною на основі ризик-орієнтованого підходу, що враховує, зокрема:

1) ризики, пов’язані з діяльністю, що провадиться особами, зазначеними в частині другій цієї статті, зокрема з місцем провадження такої діяльності, технологією виробництва ветеринарних лікарських засобів, діючих речовин та засобів ветеринарної медицини, особливостями їх реалізації та застосування;
2) результативність процедур, що застосовуються особами, зазначеними в частині другій цієї статті, для забезпечення дотримання законодавства про здоров’я тварин в частині вимог щодо виробництва, обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів, діючих речовин та засобів ветеринарної медицини;
3) результати здійснення попередніх заходів державного контролю;
4) будь-яку інформацію, що свідчить про невідповідність та потенційний вплив такої невідповідності на здоров’я людини та/або тварин, благополуччя тварин та навколишнє природне середовище.

4. Порядок визначення та застосування періодичності проведення заходів державного контролю ветеринарних лікарських засобів, діючих речовин та засобів ветеринарної медицини затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

5. Заходи державного контролю ветеринарних лікарських засобів, діючих речовин та засобів ветеринарної медицини на стадіях їх виробництва, обігу та застосування здійснюються державними інспекторами та державними ветеринарними інспекторами.

Офіційні ветеринарні лікарі можуть бути уповноважені компетентним органом на здійснення заходів державного контролю ветеринарних лікарських засобів, діючих речовин та засобів ветеринарної медицини під час їх обігу та застосування.

Заходи державного контролю за застосуванням ветеринарних лікарських засобів, діючих речовин та засобів ветеринарної медицини на тваринницьких потужностях (господарствах) можуть здійснюватися уповноваженими ветеринарами.

Лабораторні дослідження (випробування) ветеринарних лікарських засобів та діючих речовин здійснюються уповноваженими лабораторіями.

6. Під час здійснення заходів державного контролю ветеринарних лікарських засобів, діючих речовин та засобів ветеринарної медицини перевіряються, зокрема:

1) наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва та імпорту ветеринарних лікарських засобів, ліцензії на провадження господарської діяльності з оптової дистрибуції ветеринарних лікарських засобів, ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної реалізації ветеринарних лікарських засобів та дотримання ліцензійних вимог, якщо наявність таких ліцензій є обов’язковою відповідно до закону;
2) документи, що підтверджують відповідність вимогам відповідних належних практик;
3) детальний опис мастер-файлу системи фармакологічного нагляду та правильність її функціонування щодо кожного зареєстрованого ветеринарного лікарського засобу;
4) результати контрольних досліджень (випробувань) ветеринарних лікарських засобів або їх інгредієнтів та проміжних продуктів виробничого процесу (звіти за результатами оцінки кожної серії ветеринарного лікарського засобу);
5) безпечність, якість та ефективність ветеринарних лікарських засобів, діючих речовин та засобів ветеринарної медицини на стадіях їх державної реєстрації, виробництва, обігу та застосування.

7. Якщо за результатами проведення інспектування та верифікації відповідності вимогам відповідних належних практик встановлено відповідність оператора ринку ветеринарних лікарських засобів вимогам відповідної належної практики, компетентний орган видає такому оператору ринку сертифікат, що засвідчує відповідність зазначеним вимогам, протягом 10 робочих днів з дня отримання результатів зазначеного інспектування та верифікації.

8. Виконання заходів, передбачених планом державного моніторингу залишкових кількостей ветеринарних лікарських засобів у харчових продуктах тваринного походження, покладається на уповноважені лабораторії, визначені компетентним органом.

У разі виявлення під час державного моніторингу перевищення максимальних меж залишків діючих речовин (активних фармацевтичних інгредієнтів) ветеринарних лікарських засобів у харчових продуктах тваринного походження уповноважена лабораторія зобов’язана негайно повідомити про це компетентний орган.

На підставі отриманої інформації про перевищення максимальних меж залишків діючих речовин (активних фармацевтичних інгредієнтів) ветеринарних лікарських засобів у харчових продуктах тваринного походження компетентний орган організовує здійснення позапланових заходів державного контролю та інших заходів, передбачених законом, для припинення застосування відповідних ветеринарних лікарських засобів та/або припинення обігу таких харчових продуктів.

9. На запит компетентного органу власник реєстраційного посвідчення на ветеринарний лікарський засіб та/або оператор ринку, який здійснює виробництво ветеринарних лікарських засобів, повинен надавати результати контрольних досліджень (випробувань) ветеринарних лікарських засобів або їх інгредієнтів та проміжних продуктів виробничого процесу. Такі контрольні дослідження (випробування) повинні проводитися з використанням методів (методик), затверджених під час державної реєстрації відповідних ветеринарних лікарських засобів.

10. Власник реєстраційного посвідчення на імунобіологічний ветеринарний лікарський засіб повинен забезпечувати наявність репрезентативних зразків з кожної серії таких засобів щонайменше до завершення терміну їх придатності у кількості, достатній для проведення досліджень (випробувань), та надавати зазначені зразки на запит компетентного органу.

У разі шкідливого впливу попередніх серій імунобіологічних ветеринарних лікарських засобів на здоров’я людини або тварин зразки серії імунобіологічного ветеринарного лікарського засобу разом з результатами контрольних досліджень (випробувань) такого засобу надаються на запит компетентного органу референс-лабораторії з контролю ветеринарних лікарських засобів перед введенням відповідної серії імунобіологічного ветеринарного лікарського засобу в обіг.

11. Після аналізу результатів контрольних досліджень (випробувань), наданих власником реєстраційного посвідчення на ветеринарний лікарський засіб та/або оператором ринку, який здійснює виробництво ветеринарних лікарських засобів, референс-лабораторія з контролю ветеринарних лікарських засобів проводить повторні дослідження (випробування) наданих зразків з використанням методів (методик), затверджених під час державної реєстрації відповідного ветеринарного лікарського засобу.

Повторно проводяться лише ті дослідження (випробування), щодо яких виникають обґрунтовані підозри у недостовірності.

Стаття 40-8 — Особливості державного контролю за дотриманням законодавства про благополуччя тварин та дії, що вживає компетентний орган під час зазначеного контролю

1. Державний контроль за дотриманням законодавства про благополуччя тварин здійснюється на всіх відповідних стадіях виробництва, переробки та дистрибуції упродовж всього агропродовольчого ланцюга.

2. Державний контроль за дотриманням вимог до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій, затверджених відповідно до статті 36 Закону України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин", серед іншого, включає:

1) у разі довготривалих рейсів, що здійснюються в межах митної території України або між Україною і третіми країнами, - державний контроль перед завантаженням з метою перевірки придатності тварин до транспортування;
2) у разі довготривалих рейсів, що здійснюються в межах митної території України або між Україною і третіми країнами, з транспортування свійських тварин родини Equidae, в ідентифікаційних документах яких зазначено, що вони не призначені для забою та споживання людиною, та/або свійських тварин, що належать до великої рогатої худоби, овець, кіз або свиней, а також до початку зазначених у цьому пункті рейсів:
а) державний контроль рейсових журналів з метою перевірки, чи є вони здійсненими (реалістичними) та чи свідчать вони про дотримання вимог до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій, зазначених в абзаці першому цієї частини; та
б) державний контроль з метою перевірки, чи має перевізник, зазначений у рейсовому журналі, чинні:

дозвіл на здійснення довготривалих рейсів;

сертифікат придатності транспортного засобу до транспортування тварин, у якому зазначено, що такий транспортний засіб відповідає вимогам до здійснення довготривалих рейсів;

документи, що підтверджують наявність у водіїв та супроводжуючих осіб достатніх знань та навичок щодо дотримання вимог до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій, зазначених в абзаці першому цієї частини;

3) у призначених прикордонних інспекційних постах та у пунктах вибуття:
а) державний контроль щодо:

придатності тварин до транспортування;

придатності транспортних засобів до транспортування тварин;

якщо це застосовно - придатності транспортних засобів до довготривалих рейсів з перевезення свійських тварин родини Equidae та/або свійських тварин, що належать до великої рогатої худоби, овець, кіз або свиней;

б) державний контроль з метою перевірки:

чи відповідає перевізник вимогам міжнародних договорів України щодо захисту тварин та щодо благополуччя тварин;

чи має перевізник дозвіл на транспортування відповідних тварин, тип якого відповідає тривалості відповідного рейсу;

чи має перевізник документи, що підтверджують наявність у водіїв та супроводжуючих осіб достатніх знань та навичок щодо дотримання вимог до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій, зазначених в абзаці першому цієї частини; та

в) державний контроль з метою перевірки, чи здійснювалося або чи планується здійснити транспортування, яке вважається довготривалим рейсом, стосовно свійських тварин родини Equidae та/або свійських тварин, що належать до великої рогатої худоби, овець, кіз або свиней.

3. Під час здійснення державного контролю компетентний орган повинен вживати всіх необхідних заходів для уникнення або зведення до мінімуму будь-яких затримок між завантаженням тварин та їх відправкою, а також під час їх транспортування.

Компетентний орган повинен уникати прийняття рішення про затримання вантажу з тваринами під час їх транспортування, крім випадку крайньої потреби, що пов’язана з необхідністю забезпечення благополуччя тварин та/або здоров’я людей або тварин.

Якщо під час транспортування існує потреба у затриманні вантажу з тваринами більш як на дві години, компетентний орган повинен вжити всіх необхідних заходів для забезпечення належного догляду за тваринами та, за потреби, для їх годування, поїння, розвантаження та розміщення.

4. Якщо за результатами державного контролю, передбаченого пунктом 2 частини другої цієї статті, встановлено невідповідність законодавству про благополуччя тварин та якщо організатор транспортування не усунув таку невідповідність до початку здійснення довготривалого рейсу шляхом внесення належних змін, пов’язаних з організацією транспортування, компетентний орган приймає рішення про заборону продовження такого довготривалого рейсу.

5. Якщо за результатами державного контролю, передбаченого пунктом 3 частини другої цієї статті, встановлено, що тварини не придатні до продовження рейсу, компетентний орган видає припис про розвантаження, поїння, годування тварин та надання їм відпочинку до відновлення придатності до продовження рейсу.

6. Компетентний орган направляє повідомлення про невідповідність законодавству про благополуччя тварин до компетентного органу третьої країни, який:

1) видав, залежно від обставин, або дозвіл на здійснення короткотривалих рейсів, або дозвіл на здійснення довготривалих рейсів, - якщо встановлена невідповідність стосується вимог, що не охоплюються пунктами 2 і 3 цієї частини;
2) видав сертифікат придатності транспортного засобу до транспортування тварин, - якщо встановлена невідповідність законодавству про благополуччя тварин стосується будь-яких вимог до транспортного засобу;
3) видав документи, що підтверджують наявність у водіїв та/або супроводжуючих осіб достатніх знань та навичок щодо дотримання вимог, зазначених в абзаці першому частини другої цієї статті, - якщо встановлена невідповідність законодавству про благополуччя тварин стосується будь-яких вимог до водіїв та/або супроводжуючих осіб.

7. Компетентний орган може уповноважити фізичних осіб, зазначених у частині другій статті 9 цього Закону, на здійснення заходів державного контролю, передбачених цією статтею.

8. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, може затвердити правила здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про благополуччя тварин.

9. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, затверджує:

1) правила ведення, зберігання та обміну письмовими записами щодо державного контролю, який здійснюється на суднах, призначених для транспортування тварин;
2) вимоги до змісту плану дій на випадок виникнення надзвичайних обставин на судні, призначеному для транспортування тварин;
3) особливі вимоги до схвалення суден, призначених для транспортування тварин;
4) мінімальні вимоги до пунктів вибуття.

Закон доповнено розділом VI-1 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

Розділ VII. ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ НА КОРДОНІ ТА В КРАЇНАХ-ЕКСПОРТЕРАХ

Стаття 41 — Вимоги щодо ввезення (пересилання) вантажів із продуктами та живими тваринами на митну територію України

Назва статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1. Здійснення державного контролю продуктів та живих тварин, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, забезпечується компетентним органом відповідно до законодавства.

Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2. Якщо інше не передбачено законодавством, вантажі із продуктами та живими тваринами, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, підлягають заходам державного контролю, що здійснюються державним ветеринарним інспектором у формі перевірок на призначеному прикордонному інспекційному посту.

Частина друга статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3. Заходи державного контролю вантажів із продуктами та живими тваринами, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, повинні охоплювати всі вимоги законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин (вимоги до безпечності та гігієни, маркування, простежуваності, вимоги до харчових та кормових добавок, вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, вимоги до здоров’я тварин та благополуччя тварин тощо) та здійснюватися з урахуванням вимог статей 59-62 цього Закону.

Частина третя статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, затверджує перелік продуктів та перелік живих тварин (із зазначенням їх коду згідно з УКТ ЗЕД, назви та, за необхідності, інших характеристик), які підлягають державному контролю на призначених прикордонних інспекційних постах.

Частина четверта статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

5. Ввезення (пересилання) на митну територію України вантажів із продуктами та живими тваринами, включеними до затверджених відповідно до частини четвертої цієї статті переліків, дозволяється виключно через призначені прикордонні інспекційні пости.

Частина п'ята статті 41 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

6. Вантаж із продуктами або живими тваринами приймається до перевірки державним ветеринарним інспектором, якщо оператор ринку або особа, відповідальна за вантаж, надіслала за 24 години до фактичного прибуття вантажу на відповідний призначений прикордонний інспекційний пост повідомлення в електронній або паперовій формі про надходження вантажу, яке містить усю необхідну інформацію (опис продуктів або живих тварин у вантажі, копії міжнародного сертифіката (міжнародного ветеринарного сертифіката для живих тварин) та інших документів, які вимагаються згідно із законом, орієнтовний час прибуття вантажу на призначений прикордонний інспекційний пост), або відповідну заповнену частину загального ветеринарного документа на ввезення.

Порушення строку надсилання повідомлення, передбаченого абзацом першим цієї частини, є підставою для відтермінування державним ветеринарним інспектором початку здійснення відповідних перевірок до 24 годин з моменту отримання відповідним призначеним прикордонним інспекційним постом відповідного повідомлення.

Частина шоста статті 41 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

7. Вантаж із продуктами або живими тваринами, який ввозиться (пересилається) на митну територію України через призначений прикордонний інспекційний пост, повинен супроводжуватися оригіналами міжнародного сертифіката (міжнародного ветеринарного сертифіката для живих тварин) та інших документів, які вимагаються згідно із законом, а також оригіналом загального ветеринарного документа на ввезення, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Загальний ветеринарний документ на ввезення заповнюється англійською та українською мовами, крім найменування відправника (експортера) та отримувача (імпортера) вантажу, їхніх адрес, торговельної марки та назви (опису) продукту або живих тварин, зазначення яких українською мовою не є обов’язковим. Оригінали міжнародного сертифіката (міжнародного ветеринарного сертифіката для живих тварин) та інших документів (крім загального ветеринарного документа на ввезення), які вимагаються згідно із законом, залишаються на призначеному прикордонному інспекційному посту.

Частина сьома статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

8. Вимоги частин першої - сьомої цієї статті не поширюються на продукти, які:

1) складають частину особистого багажу пасажирів та призначені для особистого споживання ними, походять з країни, ввезення з якої не заборонено, і загальна маса/кількість яких у розрахунку на одну особу не перевищує граничних норм, затверджених Кабінетом Міністрів України;
2) походять з країни, ввезення з якої не заборонено, та пересилаються фізичним особам, за умови, що відповідні продукти не призначені для подальшого використання у підприємницькій діяльності, а їх загальна маса/кількість у розрахунку на одну особу не перевищує граничних норм, затверджених Кабінетом Міністрів України;
3) знаходяться на борту транспортних засобів, що використовуються для міжнародних перевезень, та призначені для споживання персоналом і пасажирами, за умови, що вони не ввозяться на митну територію України. Такі продукти або отримані з них у процесі приготування харчових продуктів відходи повинні бути знищені при розвантаженні, крім випадків їх перевантаження безпосередньо з транспортного засобу, що використовується для міжнародних перевезень, на інший у тому самому порту та під тим самим митним наглядом;
4) пройшли термічну обробку у герметично закритому контейнері до значення F0 не нижче 3,00, загальна маса/кількість яких у розрахунку на одну особу не перевищує граничних норм, затверджених Кабінетом Міністрів України, та які:
а) становлять частину особистого багажу пасажирів та призначені для особистого споживання ними;
б) пересилаються малими партіями фізичним особам за умови, що такі продукти не призначені для подальшого використання у підприємницькій діяльності;
5) ввозяться (пересилаються) як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень, за умови попереднього надання компетентному органу інформації про такі продукти та відсутності обґрунтованого заперечення компетентного органу проти такого ввезення (пересилання), надісланого (наданого) відповідному оператору ринку протягом 10 робочих днів з дня отримання інформації про такі продукти. Заперечення компетентного органу проти ввезення (пересилання) продуктів у такому порядку вважаються обґрунтованими лише у разі, якщо їх ввезення (пересилання) може створити загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварини.

Пункт 5 частини восьмої статті 41 в редакції Закону № 2639-VIII від 06.12.2018

9. У разі якщо оператор ринку попередньо не надав компетентному органу інформацію про продукти, ввезення (пересилання) яких він планує здійснити як торговельних (виставкових) зразків або об’єктів наукових досліджень, або якщо компетентний орган надіслав (надав) оператору ринку свої обґрунтовані заперечення проти такого ввезення (пересилання), відповідні продукти не можуть бути ввезені на митну територію України в порядку, передбаченому пунктом 5 частини восьмої цієї статті.

Продукти можуть бути ввезені на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень у порядку, передбаченому пунктом 5 частини восьмої цієї статті, якщо вони супроводжуються документом, що підтверджує попереднє повідомлення компетентного органу про їх ввезення у зазначеному порядку, здійснене не пізніше ніж за 10 робочих днів до прибуття відповідного вантажу на призначений прикордонний інспекційний пост, та за відсутності на відповідному призначеному прикордонному інспекційному посту обґрунтованих заперечень компетентного органу проти такого ввезення. Відповідне попереднє повідомлення повинно містити опис вантажу з продуктами, інформацію про призначений прикордонний інспекційний пост, на який планується прибуття вантажу, орієнтовний час прибуття вантажу та кінцевий пункт його призначення.

Продукти, ввезені (переслані) на митну територію України згідно з пунктом 5 частини восьмої цієї статті, після їх використання за призначенням мають бути знищені або вивезені (переслані) за межі України у спосіб, що унеможливлює заподіяння шкоди здоров’ю людини та/або тварини. Правила поводження з продуктами, ввезеними (пересланими) на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

Частина дев'ята статті 41 в редакції Закону № 2639-VIII від 06.12.2018

10. Композитні продукти, не включені до затвердженого відповідно до частини четвертої цієї статті переліку продуктів, що підлягають державному контролю на призначених прикордонних інспекційних постах, контролюються у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

11. Не підлягають включенню до переліку продуктів, що підлягають державному контролю на призначених прикордонних інспекційних постах, композитні продукти, які відповідають одночасно таким умовам:

1) не містять у своєму складі м’ясних продуктів;
2) складаються менше ніж наполовину з переробленого молочного продукту та є придатними для тривалого зберігання при температурі навколишнього середовища або під час виробництва були піддані кулінарній чи термічній обробці всього продукту у спосіб, за якого відбувається повна денатурація сировини, або з переробленого рибного чи яєчного продукту;
3) запаковані або герметично закриті в чистих контейнерах;
4) містять маркування українською мовою та супроводжуються документом, що в сукупності забезпечує надання інформації про категорію/вид композитного харчового продукту, країну походження, виробника, інгредієнти, обсяг і кількість упаковок композитного харчового продукту.

12. Оператори ринку - резиденти України, які ввозять (пересилають) на митну територію України вантажі з продуктами, повинні мати експлуатаційний дозвіл та/або документ про державну реєстрацію потужності.

Статтю 41 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

13. Вимоги частин першої - сьомої цієї статті не поширюються на випадки ввезення (пересилання) на митну територію України з використанням Форми 302, передбаченоїМитним кодексом України, харчових продуктів тваринного походження (вантажів з харчовими продуктами тваринного походження):

а) підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, направлених згідно із законом до інших держав;

Абзац другий частини тринадцятої статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025

б) підрозділів збройних сил держав - членів Європейського Союзу, держав - членів Організації Північноатлантичного договору та інших держав, які у встановленому законом порядку допущені на територію України, крім випадків, якщо такі харчові продукти походять з країни, ввезення (пересилання) вантажів з якої на митну територію України заборонено.

Статтю 41 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом № 3345-IX від 23.08.2023

Стаття 42 — Перевірка вантажів із продуктами та живими тваринами на призначеному прикордонному інспекційному посту

Назва статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1. Державний ветеринарний інспектор, який перебуває на призначеному прикордонному інспекційному посту, здійснює такі перевірки вантажів з продуктами та живими тваринами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України:

Абзац перший частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1) документальну перевірку кожного вантажу;
2) перевірку відповідності кожного вантажу, яка включає:
а) у разі ввезення продуктів у контейнерах: перевірку неушкодженості опломбування, здійсненого представником компетентного органу країни-експортера, якщо це вимагається законодавством, та відповідності нанесеної на контейнерах інформації тій, що вказана у міжнародному сертифікаті та інших документах, які вимагаються згідно із законом;
б) в усіх інших випадках ввезення продуктів - перевірку наявності печаток, офіційних позначок та позначки придатності, які вказують країну та потужність походження цих продуктів, а також їх відповідності печаткам та позначкам, що містяться на міжнародному сертифікаті та на інших документах, які вимагаються згідно із законом. Щодо первинно запакованих або запакованих продуктів здійснюється перевірка спеціального маркування, передбаченого законодавством;

Підпункт "б" пункту 2 частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

в) у разі ввезення живих тварин, які відповідно до законодавства повинні мати індивідуальні ідентифікаційні номери (зазначені в міжнародному ветеринарному сертифікаті), перевірка відповідності проводиться щодо репрезентативної вибірки тварин у кожному вантажі, яка має включати 10 або більше відсотків, але не менше 10 одиниць тварин у вантажі. Якщо під час такої перевірки виявлено невідповідність, кількість тварин у вантажі, що підлягають перевірці відповідності, повинна бути збільшена і може сягати всієї кількості тварин у вантажі.

При ввезенні вантажів з живими тваринами, щодо яких законодавством не встановлено вимогу щодо індивідуальної ідентифікації (обов’язкової наявності індивідуальних ідентифікаційних номерів), перевірка відповідності повинна включати перевірку маркування репрезентативної вибірки ящиків та/або контейнерів у вантажі та візуальний огляд тварин у репрезентативній вибірці ящиків та/або контейнерів з метою підтвердження видової належності зазначених тварин. Якщо під час такої перевірки виявлено невідповідність, кількість ящиків та/або контейнерів, що підлягають перевірці відповідності, повинна бути збільшена та може сягати всієї кількості ящиків та/або контейнерів у вантажі;

Пункт 2 частини першої статті 42 доповнено підпунктом "в" згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3) фізичну перевірку кожного вантажу, крім випадків застосування зменшеної періодичності фізичних перевірок, затвердженої відповідно до цього Закону. Незалежно від затвердженої періодичності фізична перевірка вантажу обов’язково проводиться у разі появи за результатами його документальної перевірки та перевірки відповідності обґрунтованої підозри щодо невідповідності.

2. Документальні перевірки вантажів з продуктами та живими тваринами проводяться відповідно до таких правил:

Абзац перший частини другої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1) для кожного вантажу державний ветеринарний інспектор встановлює режим поводження, відповідно до якого відбуватиметься відповідний контроль;
2) кожен міжнародний сертифікат та інший документ, що вимагається згідно із законом, перевіряється з метою підтвердження, що такий сертифікат та інший документ:
а) є оригіналом відповідно міжнародного сертифіката та іншого документа, що вимагається згідно із законом;
б) виданий компетентним органом країни, яка внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України (для міжнародного сертифіката);

Підпункт "б" пункту 2 частини другої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

в) має зовнішній вигляд та зміст, що відповідають формі, яка затверджена (узгоджена) для відповідного виду продукту або виду живих тварин (для міжнародного сертифіката);

Підпункт "в" пункту 2 частини другої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

г) правильно заповнений;
ґ) виданий на продукти або живі тварини, що походять з потужності, яка внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України;

Підпункт "ґ" пункту 2 частини другої статті 42 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

д) підписаний державним ветеринарним інспектором компетентного органу країни-експортера у разі ввезення на митну територію України живих тварин або країни походження чи країни-експортера - у разі ввезення (пересилання) на митну територію України продуктів (для міжнародного сертифіката);

Підпункт "д" пункту 2 частини другої статті 42 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

е) засвідчений печаткою компетентного органу держави, в якій видано відповідний міжнародний сертифікат;

Пункт 2 частини другої статті 42 доповнено підпунктом "е" згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

є) не містить жодних виправлень, крім виключень, що засвідчені підписом та печаткою державного ветеринарного інспектора, який склав та підписав відповідний міжнародний сертифікат;

Пункт 2 частини другої статті 42 доповнено підпунктом "є" згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3) перевіряється, чи правильно заповнена відповідна частина загального ветеринарного документа на ввезення і чи зазначена у ній інформація відповідає інформації, зазначеній в інших документах, що супроводжують вантаж.

3. Після завершення необхідних перевірок вантажу з продуктами або живими тваринами державний ветеринарний інспектор:

Абзац перший частини третьої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1) заповнює відповідну частину загального ветеринарного документа на ввезення, підписує його та засвідчує печаткою;
2) підписує та засвідчує печаткою копію цього документа та повертає його оригінал оператору ринку;

2-1) підписує та засвідчує печаткою копії міжнародного ветеринарного сертифіката та інших документів, які вимагаються згідно із законом, що супроводжують вантаж із живими тваринами, та надає зазначені копії оператору потужностей або особі, відповідальній за вантаж. Копії міжнародного ветеринарного сертифіката дійсні протягом 10 днів з дня їх підписання та засвідчення державним ветеринарним інспектором;

Частину третю статті 42 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3) надає митному органу інформацію, необхідну для здійснення митних формальностей з використанням єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" відповідно до Митного кодексу України;

Пункт 3 частини третьої статті 42 в редакції Закону № 2530-VIII від 06.09.2018

4) перевіряє наявність експлуатаційного дозволу та/або документа про державну реєстрацію потужності оператора ринку у випадках, передбачених частиною дванадцятою статті 41 цього Закону.

Частину третю статті 42 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

Частина третя статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020

4. Взаємодія компетентного органу з митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, та іншими заінтересованими особами під час проведення державного контролю вантажів з продуктами, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), здійснюється з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.

Відомості про результати здійснення державного контролю у формі електронного документа, на який накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", вносяться державним ветеринарним інспектором до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" протягом строків, встановлених статтею 319 Митного кодексу України.

Абзац другий частини четвертої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2801-IX від 01.12.2022

Частина четверта статті 42 в редакції Закону № 2530-VIII від 06.09.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020

5. Якщо інше не передбачено цим Законом, продукти та живі тварини, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України через призначені прикордонні інспекційні пости, можуть бути випущені в обіг, лише якщо результати документальної перевірки, перевірки відповідності, а також фізичної перевірки (якщо така є необхідною) підтверджують їх відповідність законодавству.

Частина п'ята статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

6. Компетентний орган забезпечує зберігання на призначеному прикордонному інспекційному посту оригіналів міжнародного сертифіката та інших документів, що вимагаються згідно із законом, а також копії загального ветеринарного документа на ввезення протягом щонайменше трьох років.

7. Вантаж з продуктами або живими тваринами повинен супроводжуватися оригіналом загального ветеринарного документа на ввезення протягом усього періоду, коли він перебуває під митним контролем та/або прямує до зазначеного в такому документі місця призначення на митній території України.

Частина сьома статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

8. У разі поділу вантажу з продуктами на частини до кожної з них застосовуються положення частин третьої - сьомої цієї статті.

9. У разі якщо під час ввезення продуктів у контейнерах на митну територію України морським, залізничним або повітряним транспортом відбулася заміна транспортного засобу, на якому здійснювалося перевезення таких контейнерів, оператор ринку зобов’язаний надати документи щодо простежуваності переміщення відповідного вантажу (час і місце перевантаження, назва транспортних засобів) та відобразити таке перевантаження при заповненні відповідної частини загального ветеринарного документа на ввезення. Така заміна транспортного засобу здійснюється лише за умови неушкодженості опломбування відповідного контейнера з продуктами.

Статтю 42 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 2639-VIII від 06.12.2018

Частина дев'ята статті 41 в редакції Закону № 2639-VIII від 06.12.2018

Стаття 43 — Фізична перевірка вантажів із продуктами

1. Фізична перевірка вантажів із продуктами здійснюється з метою з’ясування відповідності стану продуктів їх характеристикам, зазначеним у міжнародному сертифікаті та інших документах, що вимагаються згідно із законом, а також визначення відповідності таких продуктів іншим вимогам законодавства.

Фізична перевірка може включати такі види досліджень (випробувань):

1) прості дослідження (випробування);
2) та/або лабораторні дослідження (випробування).

2. Незалежно від виду продукту його фізична перевірка має включати такі дії:

1) перевірка умов перевезення та транспортних засобів для визначення, зокрема, переривання ланцюга холодного зберігання або будь-якої іншої невідповідності;
2) зважування вантажу і порівняння фактичної ваги вантажу та ваги, зазначеної у міжнародному сертифікаті та в іншому документі, що супроводжує продукт (за необхідності);
3) перевірка пакувальних матеріалів та маркування на упаковці на їх відповідність законодавству;
4) перевірка температури, що вимагається законодавством, на предмет її дотримання під час перевезення продуктів;
5) перед проведенням органолептичних досліджень, простих фізичних і хімічних досліджень та лабораторних досліджень (випробувань) огляд 1 відсотка предметів/упаковок у вантажі, але не менше двох та не більше десяти предметів/упаковок, а у разі насипних продуктів - щонайменше п’яти зразків, відібраних з різних частин вантажу. Вантаж може бути частково розвантажений для забезпечення доступу до всіх його частин, якщо це необхідно для доступу до відповідних предметів/упаковок або відбору зразків.

3. Якщо результати лабораторних досліджень (випробувань), які здійснюються в межах фізичної перевірки вантажу з продуктами, не можуть бути отримані негайно, але в результаті документальної перевірки і перевірки відповідності не виявлено загрози для життя та/або здоров’я людини та/або тварини, державний ветеринарний інспектор призначеного прикордонного інспекційного посту дозволяє випуск вантажу у вільний обіг. Державний ветеринарний інспектор призначеного прикордонного інспекційного посту повідомляє про відправлення такого вантажу державного інспектора, відповідального за потужність призначення вантажу, із внесенням відповідної інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи компетентного органу.

У разі отримання результатів лабораторних досліджень (випробувань), які свідчать про небезпечність вантажу, відповідні продукти відкликаються з обігу оператором ринку за його рахунок.

Якщо лабораторні дослідження (випробування) здійснюються у випадках, визначених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 45 цього Закону, випуск вантажу з продуктами у вільний обіг до отримання результатів лабораторних досліджень (випробувань) забороняється.

4. Під час проведення фізичної перевірки транспортні засоби з вантажами з продуктами повинні повністю розвантажуватися виключно у разі, якщо:

1) вантаж із продуктами завантажено у такий спосіб, що одержати доступ до всього вантажу за допомогою лише одного часткового розвантаження неможливо;
2) під час органолептичних або простих фізичних та хімічних досліджень зразків було виявлено їх невідповідність;
3) щодо попереднього вантажу цього оператора ринку було встановлено невідповідність;
4) існує обґрунтована підозра щодо невідповідності.

5. Державний ветеринарний інспектор, який перебуває на призначеному прикордонному інспекційному посту, підтверджує завершення фізичної перевірки шляхом закриття та офіційного засвідчення печаткою всіх відкритих упаковок та шляхом повторного опломбування всіх контейнерів із занесенням номера пломби до товарно-транспортної накладної.

6. Якщо результати перевірки вантажів з продуктами підтверджують грубе або систематичне порушення законодавства, компетентний орган вживає таких заходів:

1) повідомляє інші призначені прикордонні інспекційні пости про відповідні вантажі, у тому числі про походження і характеристики небезпечних продуктів;
2) забезпечує фізичну перевірку, у тому числі відбір зразків та лабораторні дослідження (випробування), наступних 10 вантажів з продуктами того самого походження. Якщо такі перевірки підтверджують невідповідність, до вантажу з продуктами або його частини застосовуються положення статті 54 цього Закону;
3) вживає заходів для визначення причин виявлених порушень.

Стаття 43-1 — Фізична перевірка вантажів із живими тваринами

1. Фізична перевірка вантажів із живими тваринами здійснюється з метою з’ясування відповідності ветеринарно-санітарного стану таких тварин характеристикам, зазначеним у міжнародному ветеринарному сертифікаті та інших документах, що вимагаються згідно із законом, відповідності законодавству про здоров’я тварин.

Частина перша статті 43-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

2. Фізична перевірка вантажів із живими тваринами включає:

Пункт 1 частини другої статті 43-1 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025

2) клінічний огляд тварин, який може включати відбір зразків для лабораторних досліджень (випробувань) з метою встановлення відповідності ветеринарно-санітарного стану тварин інформації, що міститься в міжнародному ветеринарному сертифікаті.

3. Розвантаження вантажів із живими тваринами, що підлягають фізичній перевірці, проводиться під контролем державного ветеринарного інспектора.

Частину четверту статті 43-1 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025

5. Клінічний огляд тварин включає:

1) візуальний огляд тварин, включаючи загальну оцінку стану їхнього здоров’я, здатності вільно рухатися, стану шкіри та слизових оболонок;
2) моніторинг респіраторної та травної систем тварин;
3) вибіркову термометрію тварин. Така термометрія не проводиться щодо тварин, стосовно яких за результатами клінічного огляду не виявлено будь-яких фізіологічних відхилень;
4) пальпацію тварин, щодо яких за результатами клінічного огляду виявлено фізіологічні відхилення.

6. Клінічний огляд племінних, користувальних, забійних парнокопитних та конячих включає:

1) візуальний огляд кожної тварини у вантажі відповідно до вимог пункту 1 частини п’ятої цієї статті;
2) моніторинг респіраторної та травної систем тварин щодо репрезентативної вибірки тварин у вантажі:

для вантажів із племінними та користувальними тваринами репрезентативна вибірка тварин повинна становити не менше 10 відсотків та не менше 10 тварин у вантажі (якщо кількість тварин у вантажі становить менше 10, такому моніторингу підлягає кожна тварина у вантажі);

для вантажів із забійними тваринами репрезентативна вибірка тварин повинна становити не менше 5 відсотків та не менше п’яти тварин у вантажі (якщо кількість тварин у вантажі становить менше п’яти, такому моніторингу підлягає кожна тварина у вантажі);

3) у разі виявлення фізіологічних відхилень за результатами клінічного огляду - проведення термометрії та пальпації тварин відповідно до вимог пунктів 3-4 частини п’ятої цієї статті. Для проведення термометрії та пальпації кількість тварин, що становлять репрезентативну вибірку відповідно до вимог пункту 2 цієї частини, повинна бути збільшена та може сягати всієї кількості тварин у вантажі.

7. Клінічний огляд свійської птиці та інших птахів, об’єктів аквакультури (включаючи живу рибу), гризунів, зайцеподібних, бджіл та інших комах, рептилій, амфібій, безхребетних, хутрових тварин, зоопаркових та циркових тварин (включаючи парнокопитних тварин та конячих), а також інших тварин, які можуть становити ризик для життя та здоров’я людини та/або тварин, здійснюється шляхом спостереження за станом здоров’я та поведінкою усіх тварин у вантажі або їх репрезентативної вибірки (10 відсотків, але не менше п’яти ящиків та/або контейнерів у вантажі). Якщо під час такого спостереження державним ветеринарним інспектором встановлено невідповідність, кількість тварин, що підлягають клінічному огляду, повинна бути збільшена та може сягати всієї кількості тварин у вантажі.

8. Якщо за результатами клінічного огляду тварин, визначеного частиною сьомою цієї статті, виявлено фізіологічні відхилення, державний ветеринарний інспектор проводить клінічний огляд тварин відповідно до вимог частини п’ятої цієї статті в обсязі, що може бути застосований до відповідного виду тварин. Такий клінічний огляд може включати відбір зразків, що проводиться відповідно до вимог частини дев’ятої цієї статті.

9. Клінічний огляд (включаючи відбір зразків) живої риби, ракоподібних, молюсків та тварин, призначених для науково-дослідницьких цілей, які перевозяться у запломбованих контейнерах з контрольованими умовами утримання та супроводжуються міжнародним ветеринарним сертифікатом із чітким зазначенням ветеринарно-санітарного стану таких тварин, проводиться державним ветеринарним інспектором відповідно до вимог частин сьомої - восьмої цієї статті у разі наявності інформації про ризики, пов’язані з видами, до яких належать тварини, та/або походженням тварин, та/або іншими особливостями зазначених тварин.

10. Відбір зразків проводиться відповідно до таких вимог:

1) кожного місяця щонайменше 3 відсотки вантажів із живими тваринами підлягають плановому відбору зразків для проведення лабораторних досліджень (випробувань). Зазначена вимога не поширюється на вантажі із живими тваринами, що переміщуються транзитом через територію України;
2) зразки відбираються від щонайменше 10 відсотків тварин у вантажі (але не менше чотирьох тварин), визначеному у пункті 1 цієї частини. Зазначена частка тварин збільшується, якщо за результатами фізичної перевірки вантажу встановлена невідповідність;
3) позаплановий відбір зразків проводиться державним ветеринарним інспектором за результатами проведеної ним оцінки ризиків та може включати відбір усіх необхідних зразків від будь-якої тварини у вантажі, що підлягає державному контролю на призначеному прикордонному інспекційному посту;
4) позаплановий відбір зразків може проводитися у разі появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності за результатами документальної перевірки або перевірки відповідності;
5) зразки, відібрані відповідно до вимог пунктів 2-4 цієї частини, надсилаються державним ветеринарним інспектором до уповноваженої лабораторії з метою встановлення відповідності стану здоров’я тварин інформації, що міститься у супровідному міжнародному ветеринарному сертифікаті.

11. Державний ветеринарний інспектор веде облік зразків, відібраних відповідно до вимог пунктів 2-4 частини десятої цієї статті. Зазначений облік повинен включати в таку інформацію:

1) ідентифікаційний номер міжнародного ветеринарного сертифіката;
2) серійний номер, присвоєний вантажу на призначеному прикордонному інспекційному посту;
3) ідентифікаційний номер тварини;
4) назву та результати проведеного лабораторного дослідження (випробування);
5) перелік заходів, вжитих за результатами проведеного лабораторного дослідження (випробування);
6) адресу потужності призначення вантажу із живими тваринами.

Закон доповнено статтею 43-1 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

Стаття 44 — Зменшення періодичності перевірок вантажів з продуктами та живими тваринами

1. Компетентний орган встановлює меншу за 100 відсотків періодичність фізичних перевірок вантажів із продуктами, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, якщо вони відповідають вимогам частини третьої цієї статті та з урахуванням вимог частини четвертої цієї статті.

2. Компетентний орган може встановити меншу за 100 відсотків періодичність перевірок відповідності та фізичних перевірок (крім перевірок придатності тварин до транспортування) вантажів із живими тваринами, що ввозяться на митну територію України, на взаємній основі, якщо вони відповідають вимогам частини третьої цієї статті та з урахуванням вимог частини четвертої цієї статті.

3. Зменшення періодичності перевірок вантажів з продуктами та живими тваринами застосовується лише щодо вантажів, які:

1) походять з країни, що внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України;
2) походять із потужності, що внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України;
3) супроводжуються оригіналами міжнародного сертифіката та інших документів, які вимагаються згідно із законом.

4. Компетентний орган перед прийняттям рішення про зменшення періодичності перевірок вантажів з продуктами та живими тваринами повинен врахувати:

1) гарантії, надані країною-експортером щодо її всієї чи окремої території (зони або компартмента) щодо відповідності вимогам законодавства України, включаючи ті, що стосуються залишків;
2) стан здоров’я тварин та загальний стан здоров’я в країні-експортері;
3) заходи, що застосовуються в країні-експортері у сферах державного моніторингу та боротьби з хворобами;
4) структуру, професійні навички, незалежність та кваліфікацію персоналу компетентного органу країни-експортера;
5) відповідність мінімальним вимогам до гігієни виробництва (для вантажів з продуктами);
6) вид продукту та його потенційний ризик для здоров’я (для вантажів з продуктами);
7) результати державного контролю, проведеного компетентним органом у країні-експортері;
8) результати здійснених перевірок при ввезенні (пересиланні) продуктів та живих тварин з країни-експортера на митну територію України;
9) проведений щодо відповідних продуктів аналіз ризику (для вантажів з продуктами);
10) порядок затвердження окремих речовин та виконання вимог щодо перевірки наявності залишкових кількостей ветеринарних лікарських засобів та забруднюючих речовин у тваринах та свіжому м’ясі в країні-експортері (для вантажів з живими тваринами).

5. Зменшення періодичності перевірок вантажів з продуктами та живими тваринами також здійснюється відповідно до угоди про еквівалентність, укладеної між компетентним органом України та компетентним органом країни-експортера.

6. Компетентний орган забезпечує проведення перевірок зі зменшеною періодичністю у спосіб, що не дозволяє оператору ринку передбачити, який вантаж буде підданий таким перевіркам.

Стаття 44 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

Стаття 45 — Лабораторні дослідження (випробування)

1. Лабораторні дослідження (випробування) зразків, відібраних під час фізичної перевірки вантажу, проводяться виключно у разі, якщо:

1) останній попередній вантаж, що походить з тієї самої потужності, за результатами лабораторного дослідження (випробування) визнано небезпечним;
2) компетентним органом отримано офіційну інформацію, у тому числі через Систему швидкого повідомлення про загрози, пов’язані з харчовими продуктами та кормами (The Rapid Alert System for Food and Feed - RASFF), Систему повідомлення про хвороби тварин (Animal Disease Notification System - ADNS), Глобальну інформаційну систему щодо здоров’я тварин (World Animal Health Information System - WAHIS), про появу (наявність) в країні-експортері небезпечного фактора, який може бути присутнім у вантажі, що ввозиться (пересилається) на митну територію України;

Пункт 2 частини першої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3) лабораторне дослідження (випробування) передбачено щорічним планом державного моніторингу, щорічним планом державного контролю або рішенням компетентного органу про затвердження періодичності лабораторних досліджень (випробувань) вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України;
4) за результатами огляду, у тому числі клінічного огляду тварин, органолептичних досліджень або простих фізичних та хімічних досліджень вантажу з’явилася обґрунтована підозра щодо невідповідності;

Пункт 4 частини першої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

5) спеціальні умови імпорту передбачають лабораторні дослідження (випробування) відповідних вантажів.

Стаття 46 — Призначені прикордонні інспекційні пости

1. Перелік призначених прикордонних інспекційних постів із зазначенням їх місцезнаходження, видів продуктів та живих тварин, які переміщуються через такі пости, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частина перша статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2. Для затвердження призначений прикордонний інспекційний пост повинен відповідати таким вимогам:

1) розташування у пункті пропуску через державний кордон України в межах зони митного контролю. Призначені прикордонні інспекційні пости, через які переміщуються живі тварини, не можуть розташовуватися поблизу потужностей, на яких утримуються живі тварини. У разі географічних обмежувальних чинників (розвантажувальна пристань, гірський перевал тощо) можливим є розташування призначеного прикордонного інспекційного поста на певній відстані від пункту пропуску через державний кордон України, а на залізничному транспорті - на першій станції, визначеній Кабінетом Міністрів України;

Пункт 1 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2) перебування під керівництвом державного ветеринарного інспектора, який працює на цьому посту та є відповідальним за проведення державного контролю на кордоні;
3) наявність персоналу, необхідного для перевірки документів, що супроводжують вантаж із продуктами;
4) наявність державних ветеринарних інспекторів та кваліфікованого допоміжного персоналу, кількість якого є достатньою для здійснення документальної перевірки, перевірок відповідності та фізичних перевірок вантажів із продуктами;
5) наявність персоналу, достатнього для відбору зразків, необхідних для проведення досліджень (випробувань);
6) наявність достатньо великих приміщень, у тому числі побутового призначення, у розпорядженні персоналу, відповідального за здійснення перевірок;

Пункт 6 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

7) наявність обладнання для навантажувально-розвантажувальних операцій, відбору зразків та проведення досліджень (випробувань);

Пункт 7 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

8) наявність приміщень та обладнання, що відповідають вимогам гігієни, для відбору зразків та проведення досліджень (випробувань) відповідно до законодавства;
9) наявність доступу до послуг уповноваженої лабораторії для проведення лабораторних досліджень (випробувань) зразків, відібраних на цьому призначеному прикордонному інспекційному посту;
10) наявність приміщень та холодильних камер для зберігання зразків продуктів, відібраних для досліджень (випробувань) та/або продуктів, які не було дозволено для випуску у вільний обіг державним ветеринарним інспектором цього призначеного прикордонного інспекційного поста;
11) наявність обладнання для швидкого обміну інформацією, зокрема з іншими призначеними прикордонними інспекційними постами, через інформаційно-комунікаційну систему компетентного органу;

Пункт 11 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

12) наявність доступу до потужностей, на яких здійснюється знищення та переробка продуктів.

Мінімальні вимоги до призначених прикордонних інспекційних постів, включаючи інспекційні центри, а також вимоги до формату, категорій і абревіатур для цілей включення прикордонних інспекційних постів до переліку призначених затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю;

Пункт 12 частини другої статті 46 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

13) наявність окремого проходу для транспортування тварин - на призначених прикордонних інспекційних постах, через які переміщуються тварини;

Частину другу статті 46 доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

14) наявність потужностей для розвантаження, годування, поїння, утримання, карантинування та іншого поводження з живими тваринами, у тому числі для їх забою, - на призначених прикордонних інспекційних постах, що використовуються для зупинки або перевантаження тварин;

Частину другу статті 46 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

15) наявність доступу до послуг оператора потужностей, призначених для годування, поїння, утримання, карантинування та іншого поводження з живими тваринами, у тому числі для їх забою, - на призначених прикордонних інспекційних постах, через які переміщуються живі тварини, але які не використовуються для зупинки або перевантаження тварин;

Частину другу статті 46 доповнено пунктом 15 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

16) придатність потужностей, призначених для годування, поїння, утримання, карантинування та іншого поводження з живими тваринами, у тому числі для їх забою, до швидкого чищення та дезінфекції, а також наявність відповідного обладнання і засобів для чищення та дезінфекції - на призначених прикордонних інспекційних постах, через які переміщуються живі тварини.

Частину другу статті 46 доповнено пунктом 16 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3. Перелік призначених прикордонних інспекційних постів може змінюватися:

1) шляхом додавання будь-яких нових призначених прикордонних інспекційних постів, які були перевірені компетентним органом та визнані такими, що відповідають вимогам частини другої цієї статті;
2) шляхом вилучення призначеного прикордонного інспекційного поста, який було перевірено компетентним органом та визнано таким, що становить загрозу для здоров’я людини або не відповідає іншим вимогам частини другої цієї статті.

4. Компетентний орган оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті перелік призначених прикордонних інспекційних постів із зазначенням їх місцезнаходження, видів продуктів та живих тварин, що переміщуються через такі пости, та оновлює зазначену інформацію у разі її зміни протягом трьох робочих днів.

Частина четверта статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

5. У разі встановлення компетентним органом невідповідності призначеного прикордонного інспекційного поста визначеним цим Законом вимогам Кабінет Міністрів України за поданням компетентного органу вилучає такий пост із відповідного переліку.

Стаття 47 — Інформаційне забезпечення здійснення державного контролю на кордоні

1. Компетентний орган забезпечує доступ призначених прикордонних інспекційних постів та призначених пунктів пропуску до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу, яка забезпечує обмін інформацією з інформаційно-телекомунікаційною системою митного органу.

Частина перша статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2530-VIII від 06.09.2018, № 440-IX від 14.01.2020, № 3221-IX від 30.06.2023

2. Відомості про результати здійснення державного контролю на призначених прикордонних інспекційних постах та призначених пунктах пропуску вносяться до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.

Частина друга статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

3. Доступ до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу також забезпечується для державного ветеринарного інспектора на митному складі, затвердженому для зберігання продуктів, які не відповідають законодавству, державного ветеринарного інспектора у пункті призначення вантажу у випадках, передбачених частиною третьою статті 51 цього Закону, а також для інших осіб, якщо це необхідно для виконання вимог цього Закону.

Частина третя статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

Частину четверту статті 47 виключено на підставі Закону № 3221-IX від 30.06.2023

Стаття 48 — Вимоги до транзиту (переміщення) вантажів із продуктами та живими тваринами через територію України

Назва статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1. Державний ветеринарний інспектор, який перебуває на призначеному прикордонному інспекційному посту, дозволяє транзит (переміщення) вантажу з продуктами або живими тваринами, призначеними для третьої країни, через територію України шляхом проставлення відповідної позначки у загальному ветеринарному документі на ввезення лише за таких умов:

Абзац перший частини першої статті 48 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

1) продукти або живі тварини надходять з країни, ввезення з якої на територію України не заборонено, крім випадків перевантаження вантажу з продуктами з одного літака на інший або з одного судна на інше в межах митної зони одного й того самого аеропорту або порту з метою подальшого переміщення без зупинок територією України;

Пункт 1 частини першої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2) оператор ринку або особа, відповідальна за вантаж, гарантує шляхом надання загального ветеринарного документа на ввезення, що країна призначення вантажу з продуктами або живими тваринами дозволить його ввезення на свою територію, а у разі відмови у такому ввезенні - вантаж буде повернуто до країни, з якої він надійшов в Україну;

Пункт 2 частини першої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3) вантаж з продуктами або живими тваринами супроводжується оригіналами міжнародного сертифіката та інших документів, які вимагаються згідно із законом;

Пункт 3 частини першої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

4) результати проведених відповідно до вимог цього Закону документальної перевірки, перевірки відповідності та за необхідності фізичної перевірки вантажу з продуктами або живими тваринами підтверджують його відповідність законодавству. Фізична перевірка вантажу з продуктами або живими тваринами проводиться лише у разі появи за результатами його документальної перевірки та перевірки відповідності обґрунтованої підозри щодо невідповідності;

Пункт 4 частини першої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

5) оператор ринку гарантує, що під час транзиту вантажу з живими тваринами територією України транспортування тварин здійснюватиметься відповідно до вимог законодавства України про здоров’я тварин та благополуччя тварин;

Частину першу статті 48 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

6) тварини пройшли карантинування відповідно до вимог законодавства України.

Частину першу статті 48 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2. Документальна перевірка та перевірка відповідності вантажу з продуктами, що ввозиться на територію України морським або повітряним транспортом, не здійснюється, якщо:

1) вантаж з продуктами не розвантажується, а перевірка товарно-транспортних документів не дає підстав для підозри щодо невідповідності;
2) або вантаж з продуктами перевантажується з одного літака на інший або з одного судна на інше у межах зони митного контролю одного й того самого аеропорту або порту.

3. Вантаж з продуктами, що ввозиться на територію України автомобільним, залізничним або водним транспортом, повинен:

1) переміщуватися під митним наглядом відповідно до встановлених процедур до призначеного прикордонного інспекційного поста, через який вантаж з продуктами буде вивезено за межі України, та супроводжуватися документами, зазначеними у пункті 3 частини першої цієї статті;
2) після залишення призначеного прикордонного інспекційного посту, через який його було ввезено на територію України, переміщуватися без розвантаження або поділу в транспортних засобах або контейнерах, опломбованих компетентним органом. Під час переміщення не дозволяється жодних дій з вантажем із продуктами, крім випадків виходу з ладу транспортного засобу або неможливості його використання з інших поважних причин, що зумовлює необхідність перевантаження продуктів на інший транспортний засіб. Таке перевантаження здійснюється під наглядом державного ветеринарного інспектора у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю;

Пункт 2 частини третьої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

3) залишити територію України через зазначений у загальному ветеринарному документі на ввезення призначений прикордонний інспекційний пост протягом 30 днів з моменту ввезення на територію України.

4. Державний ветеринарний інспектор, який дозволяє транзит (переміщення) вантажу з продуктами або живими тваринами через територію України, повідомляє про це державного ветеринарного інспектора призначеного прикордонного інспекційного поста, через який вантаж має залишити територію України, шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.

Абзац перший частини четвертої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

Компетентний орган забезпечує зберігання на призначеному прикордонному інспекційному посту копій міжнародного сертифіката, загального ветеринарного документа на ввезення та інших документів, що вимагаються згідно із законом, якими супроводжувався вантаж з продуктами або живими тваринами, протягом щонайменше трьох років.

Абзац другий частини четвертої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

Частина четверта статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

5. Державний ветеринарний інспектор прикордонного інспекційного посту, через який вантаж із продуктами або живими тваринами залишає територію України, ставить на загальному ветеринарному документі на ввезення відмітку про вивезення зазначеного вантажу за межі України та надсилає копію цього документа до призначеного прикордонного інспекційного поста, через який вантаж було ввезено.

Частина п'ята статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

6. Якщо державного ветеринарного інспектора призначеного прикордонного інспекційного поста, через який вантаж із продуктами або живими тваринами було ввезено на територію України, не було повідомлено про його вивезення за межі України протягом 30 днів з моменту ввезення на територію України у строк, зазначений у пункті 3 частини третьої цієї статті, він передає питання на розгляд митному органу, що здійснює необхідне розслідування для визначення місцезнаходження вантажу.

Частина шоста статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2530-VIII від 06.09.2018, № 440-IX від 14.01.2020, № 1206-IX від 04.02.2021

7. Витрати, пов’язані з транзитом (переміщенням) вантажів з продуктами та живими тваринами, покладаються на особу, відповідальну за вантаж.

Частина сьома статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

8. Між призначеними прикордонними інспекційними постами, через які вантаж із продуктами або живими тваринами ввозиться на територію України та вивозиться за її межі, забезпечується належний обмін інформацією, у тому числі шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.

Частина восьома статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1206-IX від 04.02.2021, № 3221-IX від 30.06.2023

9. Вимоги цієї статті не поширюються на випадки транзиту (переміщення) через територію України з використанням Форми 302, передбаченої Митним кодексом України, харчових продуктів тваринного походження (вантажів з харчовими продуктами тваринного походження) підрозділів збройних сил держав - членів Європейського Союзу, держав - членів Організації Північноатлантичного договору та інших держав, які у встановленому законом порядку допущені на територію України, крім випадків, якщо такі харчові продукти походять з країни, ввезення з якої на територію України заборонено.

Статтю 48 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 3345-IX від 23.08.2023

Стаття 49 — Вантажі з продуктами, що призначаються для оформлення в режимі митного складу, вільної митної зони

1. Вантажі з продуктами, що ввозяться (пересилаються) з іншої країни та призначаються для оформлення в режимі митного складу, вільної митної зони, приймаються до перевірки державним ветеринарним інспектором, якщо оператор ринку або особа, відповідальна за вантаж, надіслала повідомлення про його надходження на відповідний призначений прикордонний інспекційний пост. Зазначені вантажі мають супроводжуватися оригіналами міжнародного сертифіката та інших документів, які вимагаються згідно із законом.

2. Вантажі з продуктами, зазначеними у частині першій цієї статті, підлягають документальній перевірці та перевірці відповідності. Фізична перевірка вантажу з продуктами проводиться лише у разі появи за результатами його документальної перевірки та перевірки відповідності обґрунтованої підозри щодо невідповідності.

3. Якщо за результатами перевірок, зазначених у частині другій цієї статті, встановлено відповідність вантажу з продуктами законодавству, державний ветеринарний інспектор заповнює відповідну частину загального ветеринарного документа на ввезення.

4. Якщо за результатами перевірок, зазначених у частині другій цієї статті, встановлено невідповідність вантажу з продуктами законодавству, державний ветеринарний інспектор заповнює відповідну частину загального ветеринарного документа на ввезення із зазначенням у ньому виявленої невідповідності та проставленням відмітки про заборону переміщення зазначеного вантажу до митних складів, вільних митних зон або відмітки про дозвіл на таке переміщення.

Державний ветеринарний інспектор має право дозволити переміщення вантажу з продуктами, щодо якого встановлено невідповідність, до митного складу, вільної митної зони, лише якщо:

1) продукти не походять із країни, ввезення з якої цих продуктів заборонено;
2) митні склади та склади у вільних митних зонах затверджені компетентним органом для зберігання продуктів, які не відповідають законодавству.

Вантажі з продуктами, переміщення яких до митних складів, вільних митних зон заборонено державним ветеринарним інспектором, підлягають поверненню до країни-експортера, знищенню, переробці або іншому поводженню відповідно до законодавства.

5. Компетентний орган забезпечує, щоб зазначені у частині четвертій цієї статті вантажі з продуктами, які ввозяться на митний склад, зберігаються на ньому та вивозяться з нього, перебували під його постійним наглядом з метою недопущення їх неконтрольованого вивезення, будь-якої підміни або заміни, зміни у пакуванні, підготовки до випуску у вільний обіг або переробки.

6. Усі витрати, які виникають згідно з цією статтею, у тому числі пов’язані із здійсненням заходів державного контролю, покладаються на оператора ринку або особу, відповідальну за вантаж, без подальшої компенсації з боку держави.

7. Компетентний орган затверджує митні склади, склади у вільних митних зонах, призначені для зберігання продуктів, які не відповідають законодавству, та веде їх реєстр у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

8. Порядок проведення перевірок, які здійснюються при надходженні та відправленні вантажів із продуктами, які не відповідають законодавству, до митних складів, вільних митних зон, порядок перевезення та знищення таких вантажів, умови зберігання та поводження з ними затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 50 — Вимоги до митних складів, складів у вільних митних зонах, призначених для зберігання продуктів, які не відповідають законодавству

1. Митні склади, склади у вільних митних зонах, призначені для зберігання продуктів, які не відповідають законодавству, мають відповідати таким вимогам:

1) становити собою закритий простір з пунктами входу та виходу, що перебувають під постійним контролем керівництва складу. Якщо склад розташовано у вільній митній зоні, вся зона має бути закритою та перебувати під постійним митним контролем;
2) перебувати під постійним контролем компетентного органу;
3) забезпечувати щоденний облік зберігання вантажів з продуктами, що ввозяться на склад та вивозяться з нього, із зазначенням відомостей про вид та кількість продуктів у вантажі, найменування (прізвища, імені, по батькові) та адреси одержувача. Такі відомості мають зберігатися принаймні три роки;
4) мати складські та/або холодильні приміщення, в яких забезпечується зберігання продуктів, що не відповідають законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, окремо від інших продуктів;
5) мати приміщення для персоналу, який здійснює перевірки;
6) мати засоби зв’язку та забезпечувати їх доступність для державного ветеринарного інспектора;
7) мати статус "митний склад", отриманий у порядку, встановленому митним законодавством.

2. У разі невідповідності вимогам, передбаченим частиною першою цієї статті, компетентний орган виключає митний склад, склад у вільній митній зоні з відповідного реєстру.

Стаття 51 — Реімпорт вантажів із продуктами

1. Державний ветеринарний інспектор дозволяє реімпорт вантажів із продуктами, які вивезені (переслані) за межі митної території України та яким було відмовлено у ввезенні іншою країною, якщо:

1) продукти супроводжуються оригіналом міжнародного сертифіката або його копією, засвідченою компетентним органом України або іншої країни, та іншими документами, які вимагаються згідно із законом, а також документом, заповненим та підписаним оператором ринку, в якому зазначаються підстави відмови у ввезенні та гарантується, що вимоги зберігання та перевезення продуктів були дотримані та що зазначені продукти не підлягали жодній переробці, обробці, зміні стану та іншому поводженню з ними, крім розвантаження та іншого поводження, пов’язаного із здійсненням державного контролю вантажу компетентним органом країни призначення; опломбовані контейнери супроводжуються документом перевізника, яким гарантується, що вміст контейнера не підлягав жодній переробці, обробці, зміні стану та іншому поводженню, крім розвантаження та іншого поводження, пов’язаного із здійсненням державного контролю вантажу компетентним органом країни призначення;
2) документальна перевірка, перевірка відповідності та за необхідності фізична перевірка вантажу з продуктами підтверджують його відповідність законодавству. Фізична перевірка вантажу з продуктами проводиться лише у разі появи за результатами його документальної перевірки та перевірки відповідності обґрунтованої підозри щодо невідповідності;
3) вантаж повертається безпосередньо до потужності походження вантажу;
4) вантаж із продуктами перевозиться у герметичних транспортних засобах (контейнерах), опломбованих державним ветеринарним інспектором у спосіб, що забезпечує можливість встановлення факту відчинення опломбованої частини транспортного засобу особою, яка не має для цього необхідних повноважень.

2. Державний ветеринарний інспектор призначеного прикордонного інспекційного поста, через який ввозиться вантаж з продуктами, повідомляє про відправлення такого вантажу державного ветеринарного інспектора, відповідального за потужність походження вантажу, із внесенням відповідної інформації до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.

Частина друга статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

3. Державний ветеринарний інспектор, відповідальний за потужність походження вантажу з продуктами, знімає пломбу з вантажу після його прибуття на таку потужність та повідомляє про це державного ветеринарного інспектора призначеного прикордонного інспекційного поста, через який вантаж було ввезено, із внесенням відповідної інформації до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.

Частина третя статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

4. Усі витрати, які виникають згідно із цією статтею, включаючи вартість державного контролю, покладаються на оператора ринку або на особу, відповідальну за вантаж, без подальшої компенсації з боку держави.

Стаття 52 — Вантажі з неприйнятними міжнародними сертифікатами

1. Якщо під час проведення державного контролю вантажу з продуктами або живими тваринами, що ввозиться (пересилається) на митну територію України, з’являється обґрунтована підозра щодо невідповідності міжнародного сертифіката вимогам, установленим пунктом 2 частини другої статті 42, статтею 55 цього Закону (неприйнятний міжнародний сертифікат), та/або встановлюється невідповідність продуктів або живих тварин у вантажі тим, що зазначені у міжнародному сертифікаті, державний ветеринарний інспектор повідомляє про це компетентний орган та забезпечує контроль за зберіганням такого вантажу на призначеному прикордонному інспекційному посту.

Частина перша статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2. Компетентний орган протягом 24 годин повідомляє оператора ринку (імпортера) або особу, відповідальну за вантаж, про появу обставин, визначених у частині першій цієї статті, а також встановлює зв’язок з компетентним органом, який видав міжнародний сертифікат, з метою проведення консультацій щодо подальших дій із таким вантажем.

3. Якщо компетентний орган, який видав міжнародний сертифікат, підтверджує його прийнятність, відповідний вантаж підлягає фізичній перевірці.

4. Якщо за результатами консультацій з компетентним органом, який видав міжнародний сертифікат, встановлено, що останній є неприйнятним, особі, відповідальній за вантаж, відмовляється у його ввезенні (пересиланні) на митну територію України, а подальше поводження з таким вантажем здійснюється відповідно до статей 54, 54-1 цього Закону.

Частина четверта статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

Стаття 53 — Обмеження ввезення (пересилання) вантажів з продуктами та живими тваринами на митну територію України

Назва статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1. У разі спалаху на території іншої країни хвороб, занесених до списку Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин, чи інших хвороб, які становлять загрозу для здоров’я людини та/або тварини, або у разі виявлення таких хвороб у вантажі з продуктами або живими тваринами компетентний орган має право залежно від рівня загрози вжити один із таких заходів:

Абзац перший частини першої статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1) заборонити ввезення (пересилання) вантажів із продуктами та живими тваринами з усієї території зазначеної країни або її окремої частини (зони або компартмента) та, за необхідності, з країни транзиту;

Пункт 1 частини першої статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2) встановити спеціальні умови щодо вантажів з продуктами та живими тваринами, які надходять з цієї країни або її окремої території (зони або компартмента).

Пункт 2 частини першої статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2. Якщо за результатами державного контролю встановлено, що вантаж з продуктами або живими тваринами становить загрозу для здоров’я людини та/або тварини, державний ветеринарний інспектор призначеного прикордонного інспекційного поста негайно вживає таких заходів:

Абзац перший частини другої статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1) затримує вантаж з продуктами або живими тваринами та приймає рішення про поводження з вантажем з продуктами або рішення про повернення (вивезення) тварин до країни-експортера (іншої країни), про особливе поводження з вантажем із живими тваринами чи про знищення тварин гуманним методом;

Пункт 1 частини другої статті 53 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

2) негайно повідомляє інші призначені прикордонні інспекційні пости та компетентний орган про такий вантаж, у тому числі про його походження, причини затримання та загрозу, яку він становить для здоров’я людини та/або тварини.

Пункт 2 частини другої статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

Стаття 54 — Поводження з вантажами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, які не відповідають законодавству

1. Якщо за результатами заходів державного контролю вантажу, що ввозиться (пересилається) на митну територію України, виявляється його невідповідність законодавству, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) вносить відповідну інформацію до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу, а також заповнює відповідну частину загального документа на ввезення (загального ветеринарного документа на ввезення) та/або вживає заходів, передбачених частинами другою - дванадцятою цієї статті.

Частина перша статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

2. Якщо інше не передбачено цим Законом, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) проводить затримання вантажів, які не відповідають законодавству, та після консультацій з оператором ринку або особою, відповідальною за вантаж, вживає таких заходів:

1) перевіряє, чи вантаж не становить загрози для здоров’я людини та/або тварини;
2) приймає рішення про знищення чи зміну призначеного використання відповідних продуктів, харчових продуктів нетваринного походження або кормів нетваринного походження, застосування у разі необхідності особливого поводження відповідно до частини дев’ятої цієї статті або повернення (вивезення) вантажу до країни-експортера (іншої країни).

Пункт 2 частини другої статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

3. Якщо вантаж, який не відповідає законодавству, було випущено у вільний обіг, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) повідомляє компетентний орган про необхідність здійснення державного моніторингу відповідних видів продуктів, харчових продуктів нетваринного походження та кормів нетваринного походження або, за необхідності, приймає рішення про їх відкликання для вжиття одного із заходів, зазначених у пункті 2 частини другої цієї статті.

4. Якщо за результатами державного контролю встановлено, що вантаж становить загрозу для здоров’я людини та/або тварини, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) здійснює затримання вантажу для його знищення або вжиття будь-якого іншого передбаченого законодавством заходу, необхідного для захисту здоров’я людини та/або тварини.

5. Якщо харчові продукти нетваринного походження та корми нетваринного походження, вантажі з якими при ввезенні (пересиланні) на митну територію України підлягають посиленому державному контролю, не були надані для здійснення державного контролю, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) негайно після виявлення цього факту приймає рішення про їх відкликання та затримання, а в подальшому - про їх знищення або про повернення (вивезення) до країни-експортера (іншої країни) відповідно до частини одинадцятої цієї статті.

6. Вантажі з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження (крім тих, що при ввезенні (пересиланні) на митну територію України підлягають посиленому державному контролю) та вантажі з композитними продуктами (крім тих, що включені до переліку, затвердженого відповідно до частини четвертої статті 41 цього Закону), маркування яких не відповідає законодавству, випускаються у вільний обіг, за умови надання оператором ринку власного письмового зобов’язання привести маркування у відповідність із законодавством до моменту реалізації (пропонування до реалізації) ним відповідних харчових продуктів та кормів.

7. Вантажі з продуктами, а також вантажі з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, що при ввезенні (пересиланні) на митну територію України підлягають посиленому державному контролю, які не марковані українською мовою, випускаються у вільний обіг у разі виконання таких вимог:

1) державний інспектор (державний ветеринарний інспектор), що здійснює перевірку вантажу, володіє мовою, якою виконано маркування, або оператор ринку надав письмовий переклад маркування українською мовою, засвідчений підписами оператора ринку та перекладача, який має документ, що підтверджує його кваліфікацію (засвідчена підписом перекладача копія такого документа додається до перекладу), та оформлений у дві колонки (ліворуч - оригінальний текст маркування, праворуч - текст українською мовою, який буде використовуватися для приведення маркування у відповідність із вимогами законодавства), або оператор ринку за власний рахунок забезпечує при здійсненні відповідної перевірки вантажу усний переклад маркування перекладачем, який має документ, що підтверджує його кваліфікацію;
2) оператор ринку надав державному інспектору (державному ветеринарному інспектору) власне письмове зобов’язання привести маркування у відповідність із законодавством до моменту реалізації (пропонування до реалізації) ним відповідних продуктів, харчових продуктів нетваринного походження, кормів нетваринного походження.

8. Державний інспектор (державний ветеринарний інспектор), який не дозволяє випуск вантажу у вільний обіг, повідомляє митний орган про своє рішення щодо подальшого поводження з таким вантажем шляхом внесення до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" відповідної інформації у формі електронного документа, на який накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Частина восьма статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2530-VIII від 06.09.2018, № 440-IX від 14.01.2020, № 2801-IX від 01.12.2022

9. Особливе поводження з вантажем, що ввозиться (пересилається) на митну територію України, який не відповідає законодавству, може включати такі заходи під контролем державного інспектора (державного ветеринарного інспектора):

1) обробку або переробку, включаючи знезараження, продуктів, харчових продуктів нетваринного походження та кормів нетваринного походження для приведення їх у відповідність із законодавством України або вимогами країни-експортера;
2) переробку харчових продуктів або кормів у будь-який прийнятний спосіб для іншої цілі, ніж споживання людиною або твариною.

10. Державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) дозволяє повернення (вивезення) вантажу, що не відповідає законодавству України, до країни-експортера або до іншої країни, лише якщо виконуються такі умови:

1) оператор ринку або особа, відповідальна за вантаж, надали державному інспектору (державному ветеринарному інспектору) інформацію про пункт призначення вантажу в країні-експортері або іншій країні;
2) оператор ринку або особа, відповідальна за вантаж, завчасно поінформували компетентний орган країни-експортера або іншої країни, до якої планується вивезти вантаж, про причини повернення (вивезення) вантажу;
3) компетентний орган країни, яка не є країною-експортером і до якої планується вивезти вантаж, повідомив компетентний орган України про свою готовність прийняти такий вантаж.

11. Вантаж має бути повернуто (вивезено) до країни-експортера або іншої країни протягом 60 днів з дня винесення рішення державним інспектором (державним ветеринарним інспектором). Вантаж, який не було повернуто (вивезено) протягом зазначеного строку, підлягає знищенню, крім випадків, коли порушення строку пов’язано з оскарженням відповідного рішення або дією інших поважних причин і при цьому вантаж не становить загрози для здоров’я людини та/або тварини.

12. Вантаж, щодо якого прийнято рішення про затримання, перебуває під наглядом державного інспектора (державного ветеринарного інспектора) до моменту його повернення (вивезення), знищення або отримання дозволу на випуск у вільний обіг.

13. Оператор ринку (особа, відповідальна за вантаж) зобов’язаний оплатити витрати, пов’язані з поверненням (вивезенням) вантажу, його знищенням, особливим поводженням або зміною призначеного використання.

14. Порядок знищення, особливого поводження та зміни призначеного використання вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, які не відповідають законодавству, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

Стаття 54-1 — Особливості поводження з вантажами з живими тваринами, що ввозяться на митну територію України, які не відповідають законодавству

1. Поводження з вантажами з живими тваринами, що ввозяться на митну територію України, які не відповідають законодавству, здійснюється відповідно до вимог частин першої, восьмої, десятої, дванадцятої - чотирнадцятої статті 54 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

2. Якщо інше не передбачено цим Законом, державний ветеринарний інспектор проводить затримання вантажів із живими тваринами, які не відповідають законодавству, та після консультацій з оператором ринку або особою, відповідальною за вантаж, приймає рішення про:

1) ізолювання вантажу з живими тваринами або поміщення тварин на карантин (карантинування тварин);
2) заборону ввезення вантажу з живими тваринами на митну територію України з подальшим його поверненням (вивезенням) до країни-експортера (іншої країни) або знищенням тварин з урахуванням вимог частини шостої цієї статті;
3) особливе поводження з вантажем, що може включати лікування, санітарну обробку та/або знезараження живих тварин чи зміну їх призначеного використання.

3. Рішення про ізолювання вантажу з живими тваринами або поміщення тварин на карантин (карантинування тварин) приймається, якщо за результатами фізичної перевірки виявлено погіршення стану здоров’я тварин та/або очікуються результати лабораторних досліджень (випробувань) зразків, відібраних від зазначених тварин. Одночасно з таким рішенням може бути прийнято рішення про особливе поводження з вантажем із живими тваринами або про зміну їх призначеного використання.

4. У разі затримання вантажу з живими тваринами та його ізолювання чи поміщення тварин на карантин (карантинування тварин) державний ветеринарний інспектор зобов’язаний:

1) негайно повідомити оператора ринку або особу, відповідальну за вантаж, про прийняте ним рішення. У зазначеному повідомленні, зокрема, зазначаються:

підстави затримання вантажу з живими тваринами та його ізолювання чи поміщення тварин на карантин (карантинування тварин);

вимоги, які зобов’язаний виконати оператор ринку або особа, відповідальна за вантаж, з метою випуску зазначеного вантажу у вільний обіг, терміни виконання таких вимог, а також рішення, що буде прийнято щодо вантажу в разі невиконання цих вимог;

порядок оскарження рішення щодо затримання вантажу з живими тваринами та його ізолювання чи поміщення тварин на карантин (карантинування тварин);

інші відомості, що можуть бути визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю;

2) повідомити митний орган про прийняття рішення про затримання вантажу з живими тваринами та його ізолювання чи розміщення на карантин (карантинування тварин) та внести відповідну інформацію до інформаційно-телекомунікаційної системи компетентного органу;
3) дозволити випуск вантажу з живими тваринами у вільний обіг у разі своєчасного виконання оператором ринку або особою, відповідальною за вантаж, усіх вимог, зазначених у повідомленні, направленому (наданому) оператору ринку або особі, відповідальній за вантаж, відповідно до пункту 1 цієї частини;
4) заборонити ввезення вантажу з живими тваринами на митну територію України у разі невиконання чи несвоєчасного виконання оператором ринку або особою, відповідальною за вантаж, усіх вимог, зазначених у повідомленні, направленому (наданому) оператору ринку або особі, відповідальній за вантаж, відповідно до пункту 1 цієї частини.

5. Рішення про заборону ввезення вантажу з живими тваринами на митну територію України приймається, якщо за результатами державного контролю щодо зазначеного вантажу встановлено таку невідповідність:

1) відсутність міжнародного ветеринарного сертифіката;
2) невідповідність міжнародного ветеринарного сертифіката вимогам законодавства;
3) невідповідність вантажу з живими тваринами інформації, яка міститься в міжнародному ветеринарному сертифікаті та інших документах, що вимагаються згідно із законом;
4) тварини походять з території країни (зони або компартмента), не внесеної до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України (щодо відповідних видів живих тварин);
5) тварини належать до видів, ввезення яких в Україну заборонено;
6) щодо тварин зафіксовано наявність інфекційних захворювань, у тому числі за результатами лабораторних досліджень;
7) тварини є непридатними до транспортування;
8) тварини є неідентифікованими та/або ідентифікація тварин не відповідає вимогам законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин;
9) умови транспортування тварин не відповідають вимогам законодавства та не можуть бути приведені у відповідність із законодавством оператором ринку під час їх виявлення.

6. У разі заборони ввезення вантажу з живими тваринами на митну територію України державний ветеринарний інспектор приймає рішення про повернення (вивезення) вантажу до країни-експортера (іншої країни) або про знищення тварин.

Рішення про знищення тварин приймається у разі неможливості повернення (вивезення) вантажу з живими тваринами до країни-експортера (іншої країни) та неможливості застосування до такого вантажу особливого поводження чи зміни призначеного використання тварин, а також у разі невиконання оператором ринку або особою, відповідальною за вантаж, рішення про повернення (вивезення) вантажу до країни-експортера (іншої країни). Знищення тварин здійснюється гуманними методами з дотриманням вимог Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження".

У випадках, передбачених пунктами 2 і 3 (крім випадків наявності істотних невідповідностей, що не можуть бути усунуті протягом строку, передбаченого частиною сьомою цієї статті) та пунктами 6-9 частини п’ятої цієї статті, при прийнятті рішення про заборону ввезення вантажу з живими тваринами на митну територію України одночасно приймається рішення про особливе поводження з вантажем із живими тваринами або про зміну їх призначеного використання для приведення вантажу у відповідність із законодавством України або вимогами країни-експортера (іншої країни). Після приведення вантажу з живими тваринами у відповідність із вимогами законодавства України такий вантаж допускається до ввезення на митну територію України. У разі підтвердження за результатами лабораторних досліджень (випробувань), проведених під час особливого поводження з вантажем із живими тваринами, наявності у тварин хвороби, що підлягає повідомленню, такі тварини підлягають знищенню гуманними методами. Особливе поводження не може бути застосовано до вантажу з живими тваринами у разі, якщо тварини інфіковані хворобою, що підлягає повідомленню, або наявне документальне підтвердження ризику того, що тварини інфіковані такою хворобою чи можуть її переносити.

7. Рішення, зазначені в частині шостій цієї статті, виконуються протягом 10 днів з дня їх прийняття. Протягом цього строку вантажі з живими тваринами, ввезення яких на територію України заборонено, перебувають на призначеному прикордонному інспекційному посту або в безпосередній близькості від нього під наглядом компетентного органу.

8. У разі заборони ввезення вантажу з живими тваринами на митну територію України державний ветеринарний інспектор:

1) заповнює відповідну частину загального ветеринарного документа на ввезення, підписує його та засвідчує печаткою;
2) підписує та засвідчує печаткою копію загального ветеринарного документа на ввезення та повертає його оригінал оператору ринку або особі, відповідальній за вантаж;
3) проставляє на оригіналах міжнародного ветеринарного сертифіката та інших документів, що супроводжують вантаж із живими тваринами, штамп "Заборонено" та повертає оригінали зазначених документів оператору ринку або особі, відповідальній за вантаж;
4) надає митному органу інформацію про заборону ввезення на митну територію України вантажу з живими тваринами шляхом надсилання копій загального ветеринарного документа на ввезення, міжнародного ветеринарного сертифіката та інших документів, що супроводжують вантаж, або шляхом внесення відповідної інформації до електронної інформаційної системи компетентного органу;
5) забезпечує облік вантажів із живими тваринами, щодо яких здійснено державний контроль на кордоні, відповідно до вимог частини дев’ятої статті 42 цього Закону.

9. Компетентний орган забезпечує зберігання на призначеному прикордонному інспекційному посту копій міжнародного ветеринарного сертифіката, загального ветеринарного документа на ввезення та інших документів, якими супроводжувався вантаж із живими тваринами, ввезення якого було заборонено, протягом щонайменше трьох років.

10. Рішення про особливе поводження з вантажем із живими тваринами або про зміну призначеного використання таких тварин приймається, якщо за результатами фізичної перевірки виявлено погіршення стану здоров’я тварин та/або для приведення їх у відповідність з вимогами законодавства України чи законодавства країни-експортера (іншої країни).

Закон доповнено статтею 54-1 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

Стаття 54-2 — Ізолювання вантажу з живими тваринами та карантинування тварин, що ввозяться на митну територію України

1. Залежно від характеру невідповідності (небезпечного фактора), встановленої за результатами державного контролю вантажу з живими тваринами, що ввозиться на митну територію України, ізолювання такого вантажу або поміщення тварин на карантин (карантинування тварин) проводиться на:

1) призначеному прикордонному інспекційному посту або в безпосередній близькості від нього;
2) карантинній станції.

2. Перелік карантинних станцій затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

3. Карантинні станції, внесені до переліку, зазначеного у частині другій цієї статті, повинні:

1) відповідати вимогам пунктів 6-8, 11, 14-16 частини другої статті 46 цього Закону;
2) перебувати під постійним контролем та відповідальністю державного ветеринарного інспектора;
3) розташовуватися на достатній відстані від потужностей, на яких утримуються тварини;
4) бути забезпеченими системою нагляду за тваринами;
5) відповідати іншим вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

4. Перелік карантинних станцій, зазначений у частині другій цієї статті, може змінюватися шляхом:

1) внесення до нього нових карантинних станцій, відповідність яких вимогам частини третьої цієї статті підтверджена за результатами перевірки, здійсненої компетентним органом;
2) виключення з нього карантинних станцій у разі встановлення їх невідповідності вимогам частини третьої цієї статті за результатами перевірки, здійсненої компетентним органом.

5. Компетентний орган оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті перелік карантинних станцій із зазначенням їх номерів згідно з переліком, передбаченим частиною другою цієї статті, та оновлює таку інформацію не пізніше трьох робочих днів у разі її зміни.

6. Тварини, що ввозяться на митну територію України (крім тварин, призначених для міжнародних змагань, циркових та інших тварин, призначених для виставок, розважальних та освітніх цілей, а також домашніх тварин, що ввозяться в режимі некомерційного переміщення), підлягають профілактичному карантину з метою перевірки стану їхнього здоров’я. Порядок проведення профілактичного карантину тварин, що ввозяться на територію України, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, та повинен, зокрема, визначати тривалість і місце проведення профілактичного карантину, перелік хвороб, на наявність яких досліджуються тварини, методи діагностичних досліджень (випробувань).

7. Після ввезення на митну територію України та проходження державного контролю на кордоні тварини, призначені для міжнародних змагань, циркові тварини та інші тварини, призначені для виставок, розважальних та освітніх цілей, а також домашні тварини, ввезені в режимі некомерційного переміщення, перебувають під контролем компетентного органу та утримуються у спосіб, що забезпечує уникнення прямого та непрямого контакту з іншими тваринами.

Закон доповнено статтею 54-2 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

Стаття 55 — Вимоги до міжнародного сертифіката, яким супроводжується вантаж із продуктами або живими тваринами, що ввозиться (пересилається) на митну територію України

Назва статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1. Міжнародний сертифікат (кожен його аркуш), яким супроводжується вантаж із продуктами, що ввозиться (пересилається) на митну територію України, має бути підписаний та засвідчений печаткою компетентного органу країни-експортера або країни походження. Міжнародний ветеринарний сертифікат (кожен його аркуш), яким супроводжується вантаж із живими тваринами, що ввозиться на митну територію України, повинен бути підписаний та засвідчений печаткою компетентного органу країни-експортера. Компетентний орган може уповноважити капітана або іншого офіцера рибопереробного судна на підписання міжнародного сертифіката.

Частина перша статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2. Міжнародний сертифікат має бути складений (заповнений) англійською мовою або іншою мовою, узгодженою компетентними органами України та країни-експортера (країни походження), а також українською мовою, крім найменування відправника (експортера) та отримувача (імпортера) вантажу, їхньої адреси, торговельної марки та назви (опису) продукту, якщо ці відомості зазначено англійською мовою.

3. Міжнародний сертифікат має складатися одним із таких способів:

1) на одному аркуші паперу;
2) на двох або більше сторінках, що є частиною єдиного та неподільного документа;
3) на двох або більше сторінках, нумерація яких відображає їх належність до певної послідовності (наприклад, сторінка 2 із 4 сторінок).

4. Міжнародний сертифікат повинен мати унікальний ідентифікаційний номер. Якщо сертифікат складається з двох або більше сторінок, які не є частиною єдиного та неподільного документа, унікальний ідентифікаційний номер зазначається на кожній з цих сторінок.

5. Міжнародний сертифікат має бути виданий не пізніше моменту перетину відповідним вантажем з продуктами державного кордону країни-експортера.

Міжнародний ветеринарний сертифікат на вантаж із живими тваринами повинен бути виданий не більш як за 24 години до завантаження тварин на транспортний засіб для відправлення на митну територію України.

Частину п'яту статті 55 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

6. Форми міжнародних сертифікатів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, або узгоджуються компетентним органом України з відповідним органом країни-експортера (країни походження).

Стаття 56 — Державний контроль вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України

1. Компетентний орган забезпечує здійснення регулярних заходів державного контролю вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України. Зазначені заходи здійснюються на основі ризик-орієнтованого підходу відповідно до щорічного плану державного контролю або позапланово у випадках, визначених законодавством про державний контроль. Система заходів державного контролю вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження має охоплювати всі аспекти законодавства про харчові продукти та законодавства про корми.

Частина перша статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

2. Державний контроль вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження може здійснюватися у будь-якому пункті пропуску на державному кордоні України або в зоні митного контролю на митній території України, якщо інше не передбачено цим Законом.

3. Заходи державного контролю, зазначені у частині першій цієї статті, включають документальну перевірку, перевірку відповідності та фізичну перевірку, що здійснюються з періодичністю, затвердженою компетентним органом.

4. Компетентний орган затверджує періодичність проведення документальних перевірок, перевірок відповідності, фізичних перевірок, лабораторних досліджень (випробувань) вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження з урахуванням:

1) ризиків, пов’язаних з різними видами харчових продуктів та кормів;
2) ризиків, що враховують історію ввезення (пересилання) відповідних вантажів в Україну, у тому числі інформацію про кількість виявлених вантажів, які не відповідають законодавству про харчові продукти та законодавству про корми, у розрізі країн і потужностей, з яких походять такі вантажі, та операторів ринку, які їх ввозять (пересилають);

Пункт 2 частини четвертої статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

3) заходів контролю, що здійснюються оператором ринку, який ввозить (пересилає) харчові продукти та/або корми на митну територію України;
4) гарантій, наданих компетентним органом країни-експортера (країни походження).

5. Вимоги цієї статті не поширюються на випадки ввезення (пересилання) з використанням Форми 302, передбаченої Митним кодексом України, харчових продуктів нетваринного походження (вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження) підрозділів збройних сил держав - членів Європейського Союзу, держав - членів Організації Північноатлантичного договору та інших держав, які у встановленому законом порядку допущені на територію України, підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, направлених згідно із законом до інших держав.

Статтю 56 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3345-IX від 23.08.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025

Стаття 57 — Основні принципи здійснення посиленого державного контролю вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України

1. Компетентний орган забезпечує здійснення у призначених пунктах пропуску на державному кордоні України посиленого державного контролю вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, що входять до переліку, затвердженого відповідно до частини другої цієї статті.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, затверджує перелік харчових продуктів нетваринного походження та кормів нетваринного походження (із зазначенням їх коду згідно з УКТ ЗЕД, назви та, за потреби, інших характеристик), вантажі з якими при ввезенні (пересиланні) на митну територію України підлягають посиленому державному контролю. Перелік оновлюється регулярно, але не рідше ніж двічі на рік. Під час розроблення та оновлення переліку враховуються, зокрема, ризики та інші фактори, зазначені у частині четвертій статті 56 цього Закону, відповідна інформація, отримана від інших країн, а також результати наукових досліджень.

Частина друга статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018

3. Ввезення (пересилання) на митну територію України вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, які підлягають посиленому державному контролю, дозволяється лише через призначені пункти пропуску. Оператор ринку або особа, відповідальна за вантаж, повинна надати повідомлення про вид вантажу, очікувану дату і час надходження вантажу на відповідний призначений пункт пропуску щонайменше за один робочий день до надходження такого вантажу. Вантажі з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, які підлягають посиленому державному контролю, повинні супроводжуватися загальним документом на ввезення, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Загальний документ на ввезення заповнюється англійською та українською мовами, крім найменування відправника (експортера) та отримувача (імпортера) вантажу, їхньої адреси, торговельної марки та назви (опису) вмісту вантажу, зазначення яких українською мовою не є обов’язковим.

4. Державний інспектор під час посиленого державного контролю вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження здійснює такі дії:

1) проводить документальну перевірку не пізніше двох робочих годин з моменту надходження вантажу на призначений пункт пропуску;

Пункт 1 частини четвертої статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018

2) проводить перевірку відповідності та фізичну перевірку із затвердженою згідно із законодавством періодичністю у спосіб, що не дозволяє передбачити, який вантаж буде піддано цим перевіркам. Лабораторні дослідження (випробування) у межах фізичних перевірок проводяться за наявності підстав, визначених у статті 45 цього Закону.

5. Після завершення перевірок, зазначених у частині четвертій цієї статті, державний інспектор:

1) заповнює відповідну частину загального документа на ввезення, підписує його та засвідчує печаткою;
2) створює та зберігає підписану і засвідчену печаткою копію цього документа та повертає його оригінал оператору ринку або особі, відповідальній за вантаж;
3) надає митному органу інформацію, необхідну для здійснення митних формальностей з використанням єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" відповідно до Митного кодексу України.

Пункт 3 частини п'ятої статті 57 в редакції Закону № 2530-VIII від 06.09.2018

Частина п'ята статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020

6. Взаємодія компетентного органу з митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, та іншими заінтересованими особами під час проведення державного контролю харчових продуктів нетваринного походження та кормів нетваринного походження, що ввозяться на митну територію України, здійснюється з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.

Абзац перший частини шостої статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3345-IX від 23.08.2023

Відомості про результати здійснення державного контролю вносяться державним ветеринарним інспектором до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронного документа, на який накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", протягом строків, встановлених статтею 319 Митного кодексу України.

Абзац другий частини шостої статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2801-IX від 01.12.2022

Частина шоста статті 57 в редакції Закону № 2530-VIII від 06.09.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020

7. Вантажі з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, які при ввезенні (пересиланні) на митну територію України підлягають посиленому державному контролю, можуть бути випущені у вільний обіг, за умови що результати документальної перевірки, а також перевірки відповідності та фізичної перевірки (якщо вони необхідні згідно із законодавством) підтверджують їх відповідність законодавству про харчові продукти та законодавству про корми. Вантаж повинен супроводжуватися оригіналом загального документа на ввезення до вказаного в ньому місця призначення на території України, крім випадку, визначеного у частині восьмій цієї статті.

Частина сьома статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

8. Якщо за результатами документальної перевірки та перевірки відповідності вантажу з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження порушень законодавства не виявлено, державний інспектор може дозволити його подальше переміщення, не очікуючи надходження результатів фізичної перевірки. У такому разі державний інспектор призначеного пункту пропуску інформує державного інспектора, відповідального за потужність призначення вантажу, про відправлення вантажу. Державний інспектор призначеного пункту пропуску вживає заходів, щоб до моменту надходження результатів фізичної перевірки вантаж не міг бути підданий жодним діям, не схваленим державним інспектором. У такому разі державний інспектор засвідчує копію загального документа на ввезення, яка має супроводжувати вантаж до місця його призначення на території України, та вносить відомості про результати здійснення державного контролю, які є підставою для випуску у відповідний митний режим, до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронного документа, на який накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", протягом строків, встановлених статтею 319 Митного кодексу України.

Частина восьма статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2530-VIII від 06.09.2018, № 2801-IX від 01.12.2022

9. Вантаж з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження не може бути розділено до моменту завершення всіх заходів посиленого державного контролю та заповнення державним інспектором загального документа на ввезення. Кожна частина розділеного вантажу має супроводжуватися засвідченою державним інспектором копією загального документа на ввезення до вказаного у ньому місця призначення.

Частина дев'ята статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018

10. Якщо вантаж, який підлягає посиленому державному контролю, містить швидкопсувні харчові продукти нетваринного походження або корми нетваринного походження, є негабаритним або вимагає додаткових заходів для його розвантаження, пакування, іншого поводження, особа, відповідальна за вантаж, повинна забезпечити наявність:

1) людських ресурсів та засобів логістики, достатніх для розвантажування, пакування чи іншого поводження з вантажем з метою здійснення заходів державного контролю;
2) належного обладнання, відповідного транспорту та/або пакувальних форм, якщо відбір зразків із цього вантажу не може бути здійснено за допомогою звичайного обладнання (засобів).

11. Усі витрати, пов’язані з проведенням посиленого державного контролю, несуть оператори ринку або особи, відповідальні за вантаж, без подальшої компенсації з боку держави.

12. Поводження з вантажами, які не відповідають законодавству, здійснюється відповідно до статті 54 цього Закону.

13. Вимоги цієї статті не поширюються на випадки ввезення (пересилання) з використанням Форми 302, передбаченої Митним кодексом України, харчових продуктів нетваринного походження (вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження) підрозділів збройних сил держав - членів Європейського Союзу, держав - членів Організації Північноатлантичного договору та інших держав, які у встановленому законом порядку допущені на територію України, підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, направлених згідно із законом до інших держав.

Статтю 57 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом № 3345-IX від 23.08.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025

Стаття 58 — Вимоги до призначених пунктів пропуску на державному кордоні України

1. Призначені пункти пропуску на державному кордоні України, зазначені у частині першій статті 57 цього Закону, повинні відповідати таким вимогам:

1) наявність достатньої кількості кваліфікованого персоналу для здійснення відповідних перевірок вантажів;
2) наявність достатньої кількості приміщень для здійснення необхідних перевірок;
3) наявність детальних інструкцій щодо відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю;
4) наявність потужностей для зберігання вантажів (вантажів у контейнерах) у належних умовах під час їх затримання та/або очікування результатів досліджень (випробувань), а також наявність достатньої кількості приміщень для зберігання, у тому числі в охолодженому (замороженому) стані;
5) наявність обладнання для розвантаження та відбору зразків;
6) забезпечення можливості розвантаження та відбору зразків у захищеному місці (за необхідності);
7) забезпечення своєчасної доставки відібраних зразків до уповноваженої лабораторії.

Стаття 59 — Державний контроль країни-експортера

1. Компетентний орган здійснює державний контроль у країнах, які планують ввозити (пересилати) живих тварин, продукти, харчові продукти нетваринного походження або корми нетваринного походження на митну територію України, з метою перевірки на основі інформації, визначеної частинами другою та третьою цієї статті, відповідності (еквівалентності) системи державного контролю країни-експортера законодавству України.

Частина перша статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2. Державний контроль країни-експортера передбачає оцінку:

1) законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, яке діє на території країни-експортера;
2) організаційної структури компетентного органу країни-експортера, його неупередженості, незалежності та компетенції, у тому числі його повноважень, необхідних для ефективного забезпечення дотримання законодавства на території країни-експортера, прозорості процедур прийняття ним рішень, а також системи нагляду за його діяльністю;

Пункт 2 частини другої статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3) рівня підготовки (кваліфікації) персоналу компетентного органу країни-експортера у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, зокрема щодо здійснення державного контролю, а також його неупередженості та незалежності від будь-якого тиску при прийнятті рішень;

Пункт 3 частини другої статті 59 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

4) ресурсів компетентного органу країни-експортера, у тому числі засобів діагностики;
5) наявності та використання документованих систем та процедур державного контролю, зокрема процедур, стандартів і методик щодо:

управління діяльністю системи компетентного органу, включаючи діяльність з видачі міжнародних ветеринарних сертифікатів;

запобігання спалахам хвороб тварин та рослин, а також боротьби з ними;

епізоотичних обстежень, зонування, компартменталізації території країни згідно з ветеринарно-санітарним статусом;

інспектування та відбору зразків;

досліджень (випробувань) для діагностики хвороб тварин та рослин;

розроблення, виробництва, реєстрації та контролю біологічних продуктів, що використовуються для діагностики хвороб тварин та виробництва ветеринарних лікарських засобів;

обробки, спрямованої на знищення патогенних агентів у продуктах тваринного та рослинного походження;

забезпечення мінімального рівня кваліфікації спеціалістів лабораторій та посадових осіб, уповноважених проводити заходи державного контролю щодо тварин та видавати міжнародні сертифікати;

використання міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій при здійсненні заходів державного контролю здоров’я тварин, зокрема спалахів хвороб тварин, та видачі міжнародних сертифікатів;

проведення досліджень хвороб тварин;

Пункт 5 частини другої статті 59 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

6) ситуації, пов’язаної із здоров’ям тварин, зоонозами та здоров’ям рослин, а також процедур повідомлення відповідних міжнародних організацій про спалахи хвороб тварин і рослин;
7) обсягу та порядку здійснення країною-експортером державного контролю тварин, рослин і продуктів з них, що ввозяться (пересилаються) на її територію;
8) гарантій, наданих країною-експортером щодо відповідності (еквівалентності) її системи державного контролю законодавству України про харчові продукти, корми, здоров’я тварин та благополуччя тварин;

Пункт 8 частини другої статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

9) результатів заходів державного контролю вантажів з живими тваринами, рослинами, продуктами, харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України з країни-експортера, зокрема кількість та характер виявлених невідповідностей;

Частину другу статті 59 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

10) членства країни-експортера у відповідних міжнародних організаціях та виконання нею вимог щодо звітності перед такими організаціями з питань застосування ветеринарно-санітарних та фітосанітарних заходів;

Частину другу статті 59 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

11) наявності державної системи ідентифікації та реєстрації тварин;

Частину другу статті 59 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

12) інших критеріїв, рекомендованих відповідними міжнародними організаціями.

Частину другу статті 59 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3. Для забезпечення ефективності заходів державного контролю у країні-експортері компетентний орган має право до початку здійснення таких заходів вимагати від країни-експортера надання достовірної та актуальної інформації щодо загальної організації та управління системою державного контролю, яка охоплює:

1) законодавство у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, що діє на території цієї країни;
2) інформацію про процедури контролю, виробництва та карантинної обробки, допустимого рівня пестицидів та процедури реєстрації харчових/кормових добавок;
3) процедури оцінки ризику, фактори, що беруться до уваги при визначенні належного рівня санітарного або фітосанітарного захисту;
4) результати заходів державного контролю, що здійснюються компетентним органом країни-експортера щодо живих тварин, рослин, продуктів, харчових продуктів нетваринного походження та кормів нетваринного походження, які планується експортувати до України;

Пункт 4 частини третьої статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

5) істотні зміни у структурі та функціонуванні системи державного контролю країни-експортера, що сталися після попереднього отримання відповідної інформації.

4. Періодичність державного контролю країни-експортера компетентним органом України визначається на основі:

1) оцінки ризиків, пов’язаних із живими тваринами, харчовими продуктами та кормами, які планується ввозити (пересилати) на митну територію України;

Пункт 1 частини четвертої статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2) положень законодавства країни-експортера;
3) обсягів і характеру імпорту з країни-експортера;
4) результатів заходів державного контролю, здійснених компетентним органом України в країні-експортері;
5) результатів заходів державного контролю під час імпорту з країни-експортера та інших заходів державного контролю вантажів, що походять (надходять) з країни-експортера;
6) інформації, отриманої від міжнародних організацій (Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Комісія з Кодексу Аліментаріус, МЕБ) або з інших джерел;
7) інформації про появу хвороб або інших загроз для здоров’я людини та/або тварини внаслідок імпорту відповідних видів живих тварин та продуктів з країни-експортера;

Пункт 7 частини четвертої статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

8) необхідності перевірки або реагування на надзвичайні обставини в окремих країнах-експортерах.

5. Порядок здійснення державного контролю в країнах-експортерах затверджується Кабінетом Міністрів України і має передбачати процедури здійснення заходів державного контролю у країнах-експортерах, з якими укладено угоди про еквівалентність, а також в інших країнах-експортерах.

Стаття 60 — Спеціальні умови імпорту харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та живих тварин

Назва статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1. Спеціальні умови імпорту харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та живих тварин встановлюються на основі оцінки ризику, якою підтверджується наявність відповідної загрози для здоров’я людини та/або тварини, та можуть включати:

1) затвердження переліку країн-експортерів, з яких дозволяється ввезення (пересилання) на митну територію України вантажів з окремими видами харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та живих тварин;
2) затвердження спеціальних форм міжнародних сертифікатів, якими повинні супроводжуватися вантажі з окремими видами харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та живих тварин;
3) особливі умови імпорту вантажів з окремими видами харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та живих тварин.

Частина перша статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

2. Спеціальні умови імпорту харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та живих тварин встановлюються з урахуванням інформації, наданої компетентним органом країни-експортера відповідно до частини третьої статті 59 цього Закону, та результатів державного контролю, здійсненого компетентним органом України у відповідній країні-експортері.

Частина друга статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

3. Країна-експортер (її окрема територія) вноситься до переліку, зазначеного у пункті 1 частини першої цієї статті, у разі надання компетентним органом країни-експортера належних гарантій щодо відповідності (еквівалентності) її системи державного контролю законодавству України.

4. Спеціальні умови імпорту харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та живих тварин можуть бути встановлені для одного виду/категорії харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та живих тварин або для групи харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та живих тварин. Зазначені умови можуть запроваджуватися щодо країни, її окремої території (зони або компартмента) або групи країн.

Частина четверта статті 60 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

5. Спеціальні умови імпорту харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та живих тварин встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Частина п'ята статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

Стаття 61 — Реєстр країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України

1. Продукти та живі тварини можуть ввозитися на митну територію України, якщо вони походять з країни або її окремої території (зони або компартмента), яка внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України. Зазначена вимога не поширюється на живих тварин, які:

1) призначені для наукових або діагностичних цілей, цирків, проведення розважальних чи освітніх заходів, виставок, показів, шоу для закритих потужностей;
2) переміщуються в режимі транзиту;
3) призначені для тимчасового випасання на територіях у безпосередній близькості від державного кордону України;
4) становлять незначний ризик для ветеринарно-санітарного статусу України та перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

2. Країна-експортер вноситься до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України, якщо з нею укладено угоду про еквівалентність або якщо результати державного контролю, проведеного компетентним органом відповідно до статті 59 цього Закону, підтверджують відповідність (еквівалентність) системи державного контролю країни-експортера законодавству України. Якщо результати зазначеного державного контролю підтверджують, що система державного контролю країни-експортера відповідає законодавству України лише на окремій її території (зоні або компартменті), до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України, вноситься відповідна окрема територія (зона або компартмент) іноземної держави.

3. Продукти та живі тварини можуть ввозитися (пересилатися) на митну територію України, лише якщо вони походять з потужностей, внесених до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України. Зазначена вимога не поширюється на живих тварин, що походять з потужностей, на які відповідно до законодавства України не вимагається затвердження, а також живих тварин, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.

4. Потужність, розташована в країні-експортері, вноситься до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України, за умови дотримання хоча б одного з таких критеріїв:

1) результати державного контролю такої потужності, проведеного компетентним органом України у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, підтверджують її відповідність законодавству України;
2) країною-експортером надано письмові гарантії щодо забезпечення регулярного та ефективного контролю такої потужності з метою забезпечення відповідності законодавству України продуктів та живих тварин, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України;
3) така потужність внесена до реєстру затверджених потужностей, що ведеться країною-експортером, і її автоматичне внесення до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України, передбачено рішенням компетентного органу про визнання еквівалентності системи державного контролю зазначеної країни-експортера (окремої частини такої системи) відповідно до частини першої статті 62 цього Закону, або на потужності, з якої походять живі тварини, вживаються альтернативні заходи для зниження ризику, що є еквівалентними вимогам законодавства України про здоров’я тварин та благополуччя тварин.

5. Ввезення (пересилання) оператором ринку на митну територію України продуктів та живих тварин, вироблених (вирощених або таких, що утримувалися) на потужностях, що не забезпечують безпечності таких продуктів та здоров’я тварин на рівні, встановленому законодавством України, забороняється.

6. Реєстр країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України, ведеться, регулярно оновлюється та оприлюднюється компетентним органом на його офіційному веб-сайті та єдиному державному веб-порталі відкритих даних у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

Частина шоста статті 61 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

7. Вимоги цієї статті не поширюються на випадки ввезення (пересилання) з використанням Форми 302, передбаченої Митним кодексом України, харчових продуктів тваринного походження (вантажів з харчовими продуктами тваринного походження) підрозділів збройних сил держав - членів Європейського Союзу, держав - членів Організації Північноатлантичного договору та інших держав, які відповідно до закону допущені на територію України, підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, направлених згідно із законом до інших держав.

Стаття 61 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3345-IX від 23.08.2023; в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021 з урахуванням змін, внесених Законами № 3345-IX від 23.08.2023, № 4323-IX від 25.03.2025

Стаття 62 — Еквівалентність систем державного контролю

1. У разі належного виконання угоди про еквівалентність та/або отримання задовільних результатів державного контролю країни-експортера, проведеного відповідно до статті 59 цього Закону, компетентний орган має право прийняти рішення про визнання еквівалентності системи державного контролю країни-експортера (окремої частини такої системи) та системи державного контролю України.

2. У рішенні, визначеному в частині першій цієї статті, зазначаються умови імпорту з відповідної країни-експортера або її окремої території (зони або компартмента). Такі умови можуть передбачати застосування загальних заходів державного контролю або спеціальних заходів, передбачених частиною першою статті 60 цього Закону.

3. Рішення, зазначене в частині першій цієї статті, невідкладно скасовується у разі невиконання будь-якої з передбачених ним умов визнання еквівалентності системи державного контролю країни-експортера.

4. Порядок визнання еквівалентності системи державного контролю країни-експортера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

Розділ VIII. ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

Стаття 63 — Принципи фінансування державного контролю

1. Фінансування державного контролю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. Вартість державного контролю, що фінансується за рахунок операторів ринку, не може перевищувати розміру витрат на:

оплату праці працівників компетентного органу та його територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль, а також пов’язаних з ними витрат на сплату податків та інших платежів, які є обов’язковими згідно із законом;

утримання (експлуатацію) приміщень, інструментів, обладнання, необхідних для здійснення державного контролю;

канцелярські товари, що використовуються під час здійснення державного контролю;

службові відрядження працівників компетентного органу та його територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль;

відбір зразків та проведення простих і лабораторних досліджень (випробувань).

3. Розмір плати за здійснення державного контролю, що фінансується операторами ринку, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, спільно із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Компетентний орган щороку оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті калькуляцію розміру плати за здійснення державного контролю, а також звіт про використання коштів, отриманих від операторів ринку як плата за здійснення державного контролю.

Частина третя статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

4. Плата за здійснення компетентним органом державного контролю товарів, транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України, в тому числі з метою транзиту, в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України в розмірі, що не перевищує розмір плати за перевірку документів на товари і транспортні засоби (контейнери), включається до складу єдиного збору згідно із Законом України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України".

Статтю 63 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018

Стаття 64 — Державний контроль, що фінансується за рахунок операторів ринку

1. Державний контроль фінансується за рахунок операторів ринку або уповноважених ними осіб у таких випадках:

1) здійснення державного контролю вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі з метою транзиту, чи вивозяться (пересилаються) з неї, крім державного контролю, що здійснюється в межах щорічного плану державного моніторингу;
2) здійснення передзабійного та післязабійного огляду відповідно до законодавства;
3) здійснення позапланових заходів державного контролю, крім позапланових заходів, що проводяться:

за зверненням фізичної особи про порушення оператором ринку її законних прав, якщо за результатами здійснення цих заходів такі порушення не було підтверджено;

на підставі обґрунтованої підозри щодо невідповідності, якщо за результатами здійснення цих заходів така невідповідність не була підтверджена.

Розділ IX. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ, ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, КОРМИ, ПОБІЧНІ ПРОДУКТИ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЗДОРОВ’Я ТВАРИН ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН

Назва розділу IX в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

Стаття 65 — Відповідальність за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин

Назва статті 65 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

1. Юридичні особи і фізичні особи - підприємці несуть відповідальність за такі правопорушення:

Абзац перший частини першої статті 65 в редакції Закону № 2718-IX від 03.11.2022

1) порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, -

Абзац перший пункту 1 частини першої статті 65 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат;

2) виробництво та/або обіг харчових продуктів, кормів на незареєстрованій потужності, використання незареєстрованої потужності, на якій утримуються тварини, незареєстрованої потужності з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, якщо обов’язковість її державної реєстрації встановлена законом, або провадження діяльності з транспортування чи збору свійських тварин незареєстрованим оператором ринку, якщо обов’язковість його державної реєстрації встановлена законом, -

Абзац перший пункту 2 частини першої статті 65 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі одинадцяти мінімальних заробітних плат;

3) виробництво та/або зберігання харчових продуктів, виробництво та/або обіг кормів, використання потужності, на якій утримуються тварини, потужності з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність або її затвердження, якщо обов’язковість отримання експлуатаційного дозволу або затвердження встановлена законом, -

Абзац перший пункту 3 частини першої статті 65 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;

4) невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

5) реалізація харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварин, -

Абзац перший пункту 5 частини першої статті 65 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

Абзац другий пункту 5 частини першої статті 65 в редакції Закону № 2639-VIII від 06.12.2018

5-1) порушення оператором ринку, що здійснює виробництво дієтичних добавок, вимог, установлених законодавством щодо надання інформації для споживачів щодо дієтичних добавок, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятдесяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сорока п’яти мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 4122-IX від 05.12.2024

5-2) пропонування до реалізації чи реалізація дієтичних добавок, повідомлення про намір першого введення яких відсутні в оприлюдненому компетентним органом переліку повідомлень про намір першого введення в обіг дитячого харчування, дієтичних добавок, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі сорока п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сорока мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 5-2 згідно із Законом № 4122-IX від 05.12.2024

6) порушення вимог щодо забезпечення простежуваності та ведення записів (документації), передбачених законодавством про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин, -

Абзац перший пункту 6 частини першої статті 65 в редакції Законів № 1822-IX від 21.10.2021, № 1206-IX від 04.02.2021

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;

6-1) порушення вимог щодо надсилання повідомлення про намір першого введення в обіг дитячого харчування, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги, передбачених пунктом 5 -1 частини другої статті 20 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів",-

Абзац перший пункту 6-1 частини першої статті 65 в редакції Закону № 4122-IX від 05.12.2024

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 1822-IX від 21.10.2021

6-2) порушення вимог щодо надсилання повідомлення про намір першого введення в обіг дієтичних добавок, передбачених пунктом 5 -1 частини другої статті 20 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 6-2 згідно із Законом № 4122-IX від 05.12.2024

7) невиконання передбачених законодавством обов’язків щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів, а також обов’язку щодо повідомлення про небезпеку, яку вони становлять для життя та/або здоров’я людини та/або тварин, компетентного органу, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та споживачів (користувачів) -

Абзац перший пункту 7 частини першої статті 65 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат;

7-1) невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу дієтичних добавок, заборонених до реалізації компетентним органом та/або відкликаних оператором ринку, який ввів їх в обіг, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятдесяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сорока п’яти мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 4122-IX від 05.12.2024

8) використання, реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів або кормових добавок, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі дванадцяти мінімальних заробітних плат;

9) пропонування до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів або кормів -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сімнадцяти мінімальних заробітних плат;

9-1) пропонування до реалізації або реалізація дитячого харчування з порушенням вимог до визначеного законодавством про харчові продукти вмісту та/або кількості інгредієнтів та/або речовин, крім випадків, передбачених пунктом 10-1 цієї частини, -

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 1822-IX від 21.10.2021

9-2) порушення оператором ринку, що здійснює виробництво дієтичних добавок, вимог, установлених законодавством щодо вмісту та/або кількості інгредієнтів та/або речовин у дієтичних добавках, -

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 9-2 згідно із Законом № 4122-IX від 05.12.2024

10) пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі сорока мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат;

10-1) пропонування до реалізації або реалізація дитячого харчування, що містить заборонені законодавством про харчові продукти речовини та/або інгредієнти, -

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 10-1 згідно із Законом № 1822-IX від 21.10.2021

10-2) виробництво дієтичних добавок, що містять речовини та/або інгредієнти, відсутні в переліку вітамінів, мінеральних речовин та інших речовин і їх максимально допустимих доз, що дозволені до застосування в дієтичних добавках, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі ста мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі дев’яноста п’яти мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 10-2 згідно із Законом № 4122-IX від 05.12.2024

10-3) пропонування до реалізації чи реалізація дієтичних добавок, при візуальному огляді яких зміст маркування не відповідає оприлюдненим компетентним органом повідомленням в переліку повідомлень про намір першого введення в обіг дитячого харчування, дієтичних добавок, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сімдесяти п’яти мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 10-3 згідно із Законом № 4122-IX від 05.12.2024

11) пропонування до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів або кормів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі восьми мінімальних заробітних плат;

12) пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

13) порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів, кормів, продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів, встановлених законодавством про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження та/або здоров’я тварин, -

Абзац перший пункту 13 частини першої статті 65 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;

14) невиконання (порушення) карантинних заходів (карантинних обмежень) -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

Пункт 14 частини першої статті 65 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

15) порушення вимог щодо захисту здоров’я тварин, у тому числі щодо профілактичного карантину тварин, встановлених законодавством про здоров’я тварин, -

Абзац перший пункту 15 частини першої статті 65 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Пункт 15 частини першої статті 65 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

16) порушення вимог щодо забезпечення благополуччя тварин, встановлених законодавством про благополуччя тварин, -

Абзац перший пункту 16 частини першої статті 65 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Пункт 16 частини першої статті 65 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

17) реалізація та/або обіг фальсифікованого ветеринарного лікарського засобу, фальсифікованої діючої речовини або незареєстрованого ветеринарного лікарського засобу, якщо обов’язковість його державної реєстрації встановлена законом, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі ста двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сімдесяти мінімальних заробітних плат;

Пункт 17 частини першої статті 65 в редакції Законів № 1206-IX від 04.02.2021, № 4718-IX від 16.12.2025

18) невиконання вимог щодо безпечності, якості та ефективності ветеринарного лікарського засобу, встановлених під час його державної реєстрації, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі дванадцяти мінімальних заробітних плат;

Пункт 18 частини першої статті 65 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

19) надання недостовірної інформації під час державної реєстрації ветеринарного лікарського засобу, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварин, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятдесяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат;

Пункт 19 частини першої статті 65 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

19-1) порушення вимог законодавства щодо ведення записів про побічні реакції на ветеринарні лікарські засоби, реєстрації таких побічних реакцій та повідомлення про них компетентного органу -

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 19-1 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

19-2) утилізація чи видалення побічних продуктів тваринного походження та продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження у спосіб, що суперечить вимогам законодавства про побічні продукти тваринного походження, -

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 19-2 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

19-3) використання під час перевезення побічних продуктів тваринного походження транспортних засобів без застосування герметичних контейнерів, що унеможливлюють витік з них рідини, доступ до побічних продуктів тваринного походження птахів, тварин, гризунів, а також контейнерів, конструкція яких не забезпечує ефективне очищення та дезінфекцію, -

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 19-3 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

19-4) невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення (видалення, утилізацію) небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки, небезпечних кормів, небезпечних побічних продуктів тваринного походження, продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 19-4 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

19-5) реалізація продуктів, ввезених (пересланих) на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 41 цього Закону, порушення вимог щодо їх знищення або вивезення (пересилання) за межі України або інших встановлених законодавством правил поводження з ними -

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 19-5 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

19-6) ненадання, несвоєчасне надання інформації, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи компетентного органу або його територіального органу -

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 19-6 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

19-7) відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання законній діяльності такої посадової особи -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 19-7 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

19-8) невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів -

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятдесяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сорока мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 19-8 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

19-9) невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин -

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 19-9 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

20) порушення встановлених законодавством вимог до надання інформації для споживачів щодо харчових продуктів, надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт -

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 20 згідно із Законом № 2639-VIII від 06.12.2018

21) зміну оператором ринку харчових продуктів інформації, що супроводжує харчовий продукт, у випадку, передбаченому статтею 5 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 21 згідно із Законом № 2639-VIII від 06.12.2018

22) реалізація харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров’я людини або тварини, -

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 22 згідно із Законом № 2639-VIII від 06.12.2018; в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

23) ненадання інформації споживачеві щодо речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість, -

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 23 згідно із Законом № 2639-VIII від 06.12.2018

24) порушення вимог законодавства про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами, -

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 24 згідно із Законом № 2718-IX від 03.11.2022 - набирає чинності з 19.11.2025

25) невиконання обов’язку щодо письмового інформування компетентного органу, передбаченого частинами третьою і п’ятою статті 20 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Частину першу статті 65 доповнено пунктом 25 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

2. У разі вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 1-4, 6-1, 8, 12, 16 частини першої цієї статті, вперше державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин без оформлення відповідного протоколу.

Частина друга статті 65 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1206-IX від 04.02.2021, № 3221-IX від 30.06.2023, № 4718-IX від 16.12.2025

3. Оператор ринку має право оскаржити припис щодо усунення виявлених порушень законодавства в адміністративному порядку або до суду протягом одного місяця з дня видання припису.

Адміністративне оскарження припису здійснюється відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру";

Статтю 65 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

Стаття 66 — Провадження у справах про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин

Назва статті 66 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

1. Провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин здійснюється відповідно до положень цієї статті.

2. Штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

3. Протокол про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин (далі - протокол) за результатами здійснення заходів державного контролю мають право складати державні інспектори та державні ветеринарні інспектори.

4. У протоколі зазначаються:

1) дата і місце його складення;
2) посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
3) відомості про особу, щодо якої складено протокол (найменування та місцезнаходження юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання фізичної особи - підприємця, адреса відповідної потужності, контактні дані);
4) місце, час вчинення і суть вчиненого порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;
5) посилання на положення нормативно-правового акта (із зазначенням відповідної статті, пункту, її частини чи абзацу), яке було порушено особою, щодо якої складено протокол;
6) посилання на акт державного контролю та інші докази, якими підтверджується вчинення порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин особою, щодо якої складено протокол;
7) прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання, контактні дані свідків та/або потерпілих та їхні пояснення (за наявності);
8) пояснення особи, щодо якої складено протокол, або її представника чи запис про відмову від надання пояснень;
9) інші відомості, що сприяють всебічному та об’єктивному розгляду і вирішенню справи (за наявності).

5. Форма протоколу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

6. Особа, щодо якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, своє пояснення щодо змісту протоколу, засвідчивши їх особистим підписом. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від надання таких пояснень у протоколі робиться відповідний запис. Викладені у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, пояснення свідків та/або потерпілих засвідчуються їхніми підписами.

7. Протокол складається у двох примірниках та підписується особою, яка його склала. Один примірник протоколу вручається під розписку особі, щодо якої складено протокол, або її представникові, а другий - зберігається у компетентному органі або його територіальному органі. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис, і не пізніше наступного робочого дня після складення протокол надсилається такій особі рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. У разі ненадання особою, щодо якої складено протокол, інформації про її місцезнаходження (місце проживання) протокол надсилається за відповідною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.

8. Справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори.

9. Справа розглядається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.

10. Запрошення для участі у розгляді справи учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, здійснюється відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Частина десята статті 66 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024

11. Справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12. Особа, щодо якої складено протокол, має право ознайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, оскаржувати постанову у справі.

13. Справа не може бути розпочата, а розпочата справа підлягає закриттю у разі:

1) відсутності події або складу порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;
2) втрати чинності положенням закону, яким встановлено відповідальність за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;
3) закінчення визначеного законом строку, протягом якого може бути накладено штраф;
4) наявності за тим самим фактом порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин постанови про накладення штрафу або нескасованої постанови про закриття справи, винесеної щодо тієї самої особи;
5) державної реєстрації припинення у результаті ліквідації юридичної особи, щодо якої складено протокол;
6) смерті фізичної особи - підприємця, щодо якої складено протокол.

14. За результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення штрафу;
2) про закриття справи.

15. Постанова у справі має містити:

1) прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка винесла постанову;
2) дату і місце розгляду справи;
3) відомості про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого (за наявності);
4) опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують;
5) посилання на положення законодавства, які були порушені, та/або зазначення підстав для закриття справи;
6) посилання на положення закону, які передбачають відповідальність за правопорушення;
7) прийняте у справі рішення.

Постанова про накладення штрафу має відповідати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".

16. Постанова у справі вручається особі, щодо якої її винесено, чи її представникові у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру".

Частина шістнадцята статті 66 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024

17. Потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення. Скарга на постанову у справі, подана в адміністративному порядку, залишається без розгляду у разі оскарження цієї постанови до суду.

Частина сімнадцята статті 66 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

18. Якщо останній день строку подання скарги на постанову у справі в адміністративному порядку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день. За відповідною заявою скаржника орган (посадова особа), уповноважений на розгляд скарги, поновлює цей строк у разі визнання причин його пропущення поважними.

19. Оскарження постанови у справі в адміністративному порядку здійснюється шляхом подання скарги через територіальний орган, який її виніс, до компетентного органу. Скарга, що надійшла, разом із матеріалами справи не пізніше наступного робочого дня передається (надсилається) до компетентного органу та розглядається Головним державним інспектором України (Головним державним ветеринарним інспектором України) протягом 10 робочих днів з дня її отримання компетентним органом.

Частина дев'ятнадцята статті 66 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024

20. Рішення за результатами розгляду скарги на постанову у справі в порядку адміністративного оскарження приймається відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Частина двадцята статті 66 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024

Частину двадцять першу статті 66 виключено на підставі Закону № 3221-IX від 30.06.2023

22. Постанова у справі, яку не було оскаржено у встановлений законом строк, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова у справі, оскаржена в адміністративному порядку, набирає законної сили через один місяць з дня прийняття рішення, зазначеного у частині двадцятій цієї статті, крім рішення про скасування постанови і закриття справи, яке набирає законної сили з моменту його проголошення. Постанова у справі, оскаржена до суду, набирає законної сили з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Частина двадцять друга статті 66 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

23. Штраф підлягає сплаті протягом п’ятнадцяти днів після набрання законної сили постановою про накладення штрафу. Сплата штрафу не звільняє особу, щодо якої винесено постанову у справі, від обов’язку усунення допущеного правопорушення, а також від обов’язку відшкодування пов’язаної з ним шкоди (завданих збитків).

24. Якщо штраф не сплачено у строк, встановлений частиною двадцять третьою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.

Текст статті 66 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1206-IX від 04.02.2021, № 3221-IX від 30.06.2023

Стаття 67 — Тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та ветеринарних лікарських засобів

1. Не пізніше наступного дня після виявлення порушення законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) приймає рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів, якщо таке виробництво та/або обіг становлять загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварин. Рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів повинно обмежувати відповідну господарську діяльність виключно в частині, що є необхідною та достатньою для усунення загрози для життя та/або здоров’я людини та/або тварин, та повинно визначати, який конкретний вид діяльності та з використанням якої потужності (її частини) підлягає тимчасовому припиненню.

2. Рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів набирає чинності з моменту його вручення операторові ринку і оприлюднення на офіційному веб-сайті компетентного органу та діє протягом визначеного таким рішенням строку, але не більше 10 робочих днів.

3. Якщо для усунення оператором ринку порушення законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин необхідно припинити виробництво та/або обіг харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів на час, що перевищує граничний строк, встановлений частиною другою цієї статті, головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) звертається в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, до суду з позовом про зобов’язання оператора ринку тимчасово припинити виробництво та/або обіг харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів. Зазначений позов подається до суду не пізніше закінчення строку дії рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів.

4. Оператор ринку має право відновити виробництво та/або обіг харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів, якщо:

1) відсутня постанова суду, що набрала законної сили, про зобов’язання оператора ринку тимчасово припинити виробництво та/або обіг харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів та закінчився строк тимчасового припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів, визначений у рішенні головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора);
2) суд скасував рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів;
3) суд, який ухвалив постанову про зобов’язання оператора ринку тимчасово припинити виробництво та/або обіг харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів, постановив ухвалу про її скасування на підставі усунення або припинення існування обставин, які стали підставою для ухвалення такої постанови;
4) головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) скасував прийняте ним рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу або ветеринарних лікарських засобів на підставі усунення або припинення існування обставин, які стали підставою для прийняття такого рішення.

Стаття 67 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3221-IX від 30.06.2023, № 4122-IX від 05.12.2024; в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021

Розділ X. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через дев’ять місяців з дня його опублікування, крім:

частини другої статті 32 цього Закону, яка набирає чинності через два роки з дня опублікування цього Закону;

пункту 2 частини другої статті 31, частин першої - четвертої статті 34, частини першої статті 61 цього Закону, які набирають чинності через три роки з дня опублікування цього Закону;

підпунктів "ґ", "д", "з" підпункту 2, абзаців першого і другого підпункту 3, підпункту "в", абзаців першого і четвертого підпункту "ґ", підпунктів "е", "з", "и", "й" підпункту 4, підпункту 8, абзаців першого, четвертого і п’ятого підпункту 9 пункту 5, пункту 7 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Установити, що до 31 грудня 2020 року включно державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин здійснюється з такими особливостями:

Абзац перший пункту 2 розділу X в редакції Закону № 678-IX від 04.06.2020

1) лабораторні дослідження (випробування) для цілей державного контролю можуть проводитися державними лабораторіями, перелік яких затверджується та оприлюднюється компетентним органом на його офіційному веб-сайті;
2) компетентний орган має право надавати повноваження державного ветеринарного інспектора, крім повноважень щодо проведення аудиту, особі, яка працює в системі компетентного органу та має освіту у галузі ветеринарної медицини або охорони здоров’я, у тому числі якщо вона не відповідає вимогам, передбаченим статтею 13 цього Закону;
3) компетентний орган має право надавати повноваження офіційного ветеринарного лікаря спеціалісту ветеринарної медицини, у тому числі якщо він не відповідає вимогам, передбаченим статтею 13 цього Закону;
4) компетентний орган має право надавати повноваження помічника державного ветеринарного інспектора особі, яка працює в системі компетентного органу та має освіту у галузі ветеринарної медицини або охорони здоров’я, у тому числі якщо вона не відповідає вимогам, передбаченим частиною першою статті 14 цього Закону.

3. Установити, що протягом трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану:

Абзац перший пункту 3 розділу Х в редакції Закону № 2246-IX від 12.05.2022

1) призначеними прикордонними інспекційними постами та призначеними пунктами пропуску на державному кордоні України для цілей цього Закону вважаються всі пункти пропуску на державному кордоні України та зони митного контролю на митній території України, визначені відповідно до митного законодавства, у тому числі якщо вони не відповідають вимогам цього Закону;
2) вантажі, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, підлягають документальним перевіркам, перевіркам відповідності та фізичним перевіркам, які проводяться у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або в зонах митного контролю на митній території України відповідно до вимог Митного кодексу України та норм, встановлених розділом VII цього Закону;

Підпункт 2 пункту 3 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018; в редакції Закону № 2246-IX від 12.05.2022

3) повідомлення про надходження вантажів, зазначені у частині шостій статті 41 та частині третій статті 57 цього Закону, надсилаються електронною поштою або з використанням єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" відповідно до Митного кодексу України у формі електронного документа, на який накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", до територіального органу компетентного органу, відповідального за здійснення документальних перевірок, перевірок відповідності та фізичних перевірок у відповідному пункті пропуску через державний кордон України або зоні митного контролю на митній території України, на яку відправляється вантаж;

Підпункт 3 пункту 3 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законами № 2530-VIII від 06.09.2018, № 2801-IX від 01.12.2022

4) міжнародні сертифікати на вантажі, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, можуть заповнюватися державною мовою країни, в якій їх видано, та/або англійською мовою та повинні супроводжуватися перекладом на українську мову, який засвідчується оператором ринку або особою, відповідальною за вантаж.

Пункт 3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020

4. До 1 січня 2021 року компетентний орган має право уповноважувати на проведення лабораторних досліджень (випробувань) на трихінельоз для цілей державного контролю лабораторії, які не є акредитованими лабораторіями та розташовані на бійнях або потужностях з розбирання диких тварин, якщо результати проведеної компетентним органом перевірки підтверджують здатність таких лабораторій забезпечувати належну якість відповідних досліджень.

4-1. Установити, що рішення про визнання еквівалентності системи державного (офіційного) контролю (окремої частини такої системи) країни-експортера (об’єднання чи групи країн-експортерів) системі державного контролю (окремій частині такої системи) України, прийняті Україною до набрання чинності цим Законом, є чинними.

Розділ X доповнено пунктом 4-1 зідно із Законом № 2718-IX від 03.11.2022; в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552):
а) у частині першій статті 4:

доповнити пунктом 9-1 такого змісту:

"9-1) державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин - документальна перевірка, перевірка відповідності та фізична перевірка, які здійснюються відповідно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин";

пункт 42 викласти в такій редакції:

"42) попередній документальний контроль - контрольні заходи, які полягають у перевірці документів та відомостей, необхідних для здійснення державних санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю, та здійснюються органами доходів і зборів у пунктах пропуску через державний кордон України щодо товарів, що переміщуються через митний кордон України";

б) у статті 319:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному, радіологічному контролю, а також державному контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин. У пунктах пропуску через державний кордон України зазначені види державного контролю (крім радіологічного та державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин) здійснюються органами доходів і зборів у формі попереднього документального контролю на підставі інформації, отриманої від державних органів, уповноважених на здійснення цих видів контролю, з використанням засобів інформаційних технологій. Органи доходів і зборів взаємодіють з державними органами, уповноваженими на здійснення зазначених видів контролю, координують роботу з їх здійснення у пунктах пропуску через державний кордон і в зонах митного контролю на митній території України в порядку, встановленому цим Кодексом та законами України";

після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

"5. У пунктах пропуску через державний кордон України державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин здійснюється органом, уповноваженим на здійснення зазначеного виду державного контролю".

У зв’язку з цим частини п’яту - восьму вважати відповідно частинами шостою - дев’ятою;

частину дев’яту викласти в такій редакції:

"9. Митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершуються тільки після проведення встановлених законами України для кожного товару видів контролю, зазначених у частинах першій та п’ятій цієї статті. При вивезенні товарів за межі митної території України радіологічний контроль може здійснюватися в органах доходів і зборів відправлення при завершенні митного оформлення або у пунктах пропуску через державний кордон України при завершенні митного контролю товарів";

2) у Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 41-42, ст. 2024; 2015 р., № 4, ст. 19; 2016 р., № 4, ст. 40):
а) у статті 1:

у частині першій:

пункти 2, 4, 6, 8, 17-19, 40, 45, 61, 67, 68, 71, 76, 87, 89 і 90 виключити;

пункти 33, 34, 50 викласти в такій редакції:

"33) коригувальна дія - дія, що визначається та здійснюється з метою усунення причини виявленої невідповідності;

34) корекція - дія, яка визначається та здійснюється з метою усунення виявленої невідповідності, у тому числі поводження з небезпечними харчовими продуктами, спрямоване на недопущення їх споживання людиною";

"50) об’єкти санітарних заходів - харчові продукти, допоміжні матеріали для переробки, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами";

абзац четвертий пункту 92 викласти в такій редакції:

"тварин, які не призначені для споживання людиною живими";

доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин";

б) абзац п’ятий частини першої статті 3, абзац шостий частини першої статті 5, абзац четвертий частини другої статті 6, статті 8-14, 28, 35, 53-59, 63-65, частину другу статті 66 виключити;
в) в абзаці другому частини другої статті 6 слова "гігієнічні вимоги до об’єктів санітарних заходів" виключити;
г) статтю 7 викласти в такій редакції:

"Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів

1. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, затверджує:

гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів;

порядок затвердження експортних потужностей, ведення їх реєстру та внесення змін до нього;

правила забою тварин.

Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом";

ґ) частину другу статті 23 викласти в такій редакції:

"2. Обов’язок отримання експлуатаційного дозволу не поширюється в частині відповідної діяльності на операторів ринку, які здійснюють:

первинне виробництво харчових продуктів тваринного походження, а також пов’язану з ним діяльність, зокрема зберігання та поводження з первинною продукцією в місці первинного виробництва, за умови що при цьому істотно не змінюється стан такої продукції;

транспортування харчових продуктів тваринного походження, у тому числі тих, які потребують дотримання температурного режиму та не можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;

зберігання харчових продуктів тваринного походження, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;

виробництво та/або зберігання харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження;

експлуатацію закладів громадського харчування та закладів роздрібної торгівлі, що відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України. До моменту встановлення таких вимог цей виняток поширюється на всі заклади громадського харчування та заклади роздрібної торгівлі";

д) частину першу статті 25 викласти в такій редакції:

"1. Державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

Не підлягає державній реєстрації як окрема потужність транспортний засіб, що використовується оператором ринку у зв’язку з експлуатацією іншої належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл. Транспортні засоби, що використовуються оператором ринку виключно для перевезення харчових продуктів, яке не пов’язане з експлуатацією належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, підлягають кумулятивній державній реєстрації, для якої подається одна заява (незалежно від кількості відповідних транспортних засобів) та за результатами якої присвоюється один особистий реєстраційний номер. Транспортний засіб, що використовується як потужність з реалізації харчових продуктів кінцевим споживачам, підлягає державній реєстрації як окрема потужність";

е) частини першу і другу статті 26 викласти в такій редакції:

"1. Потужності з виробництва харчових продуктів, призначених для експорту з України (далі - експортні потужності), затверджуються компетентним органом, якщо це вимагається країною призначення.

2. Компетентний орган здійснює інспектування експортної потужності на відповідність вимогам країни призначення виключно за запитом оператора ринку, який має намір експортувати харчові продукти до країни призначення, що вимагає затвердження експортної потужності компетентним органом. Компетентний орган затверджує експортну потужність, якщо за результатами інспектування підтверджено її відповідність вимогам країни призначення";

є) у статті 34:

абзац перший частини другої викласти в такій редакції:

"2. Забороняється здійснювати забій свійських копитних тварин, диких ссавців, вирощених на фермі, відмінних від зайцеподібних, а також забій свійської птиці та кролів не на бійні, що має експлуатаційний дозвіл. Ця норма не стосується забою зазначених тварин в обсязі, що не перевищує трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин на тиждень, за умови проведення передзабійного та післязабійного огляду державним ветеринарним інспектором або уповноваженим ветеринаром у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, а також п’яти голів свійської птиці, кролів на день";

частини третю - одинадцяту виключити;

ж) частину сьому статті 37 викласти в такій редакції:

"7. Якщо інше не передбачене законом, єдиним документом, яким мають супроводжуватися об’єкти санітарних заходів під час їх перевезення (пересилання), не пов’язаного із здійсненням експортних або імпортних операцій, є товарно-транспортна накладна";

з) статтю 53 викласти в такій редакції:

"Стаття 53. Вантажі, які при ввезенні (пересиланні) на митну територію України супроводжуються міжнародним сертифікатом

1. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України міжнародними сертифікатами повинні супроводжуватися вантажі з:

1) харчовими продуктами тваринного походження;
2) композитними продуктами (харчовими продуктами, що містять у своєму складі одночасно перероблені харчові продукти тваринного походження та харчові продукти рослинного походження, включаючи такі, в яких переробка первинної продукції є невід’ємною частиною виробництва кінцевого продукту), крім визначених у частині другій цієї статті.

2. До композитних продуктів, вантажі з якими при ввезенні (пересиланні) на митну територію України не повинні супроводжуватися міжнародними сертифікатами, належать композитні продукти, що відповідають одночасно таким умовам:

1) не містять у своєму складі м’ясних продуктів;
2) складаються менше ніж наполовину:

з переробленого молочного продукту та є придатними для тривалого зберігання при температурі навколишнього середовища або під час виробництва були піддані кулінарній чи термічній обробці всього продукту у спосіб, за якого відбувається повна денатурація сировини, або з переробленого рибного чи яєчного продукту;

3) запаковані або герметично закриті в чистих контейнерах;
4) супроводжуються комерційним документом та мають маркування українською мовою, що в сукупності забезпечує надання інформації, яка вимагається законом для харчового продукту, у тому числі про вид, країну походження, виробника, інгредієнти, обсяг композитного продукту в одній упаковці та кількість упаковок.

3. Для цілей державного контролю вантажів з іншими об’єктами санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, від оператора ринку можуть вимагатися виключно документи, що є обов’язковими згідно із законодавством для проведення митного контролю та містять інформацію про безпечність або окремі показники якості таких об’єктів санітарних заходів";

и) статтю 60 доповнити частинами другою - четвертою такого змісту:

"2. Міжнародні сертифікати видаються виключно за зверненням оператора ринку і заповнюються українською мовою та/або англійською мовою або мовою країни призначення. Міжнародні сертифікати на вантажі з окремими видами харчових продуктів нетваринного походження видаються за формою, погодженою компетентним органом України та компетентним органом країни призначення, або за формою, встановленою країною призначення. Компетентний орган розробляє, затверджує та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті методичні рекомендації щодо здійснення експорту вантажів з окремими видами харчових продуктів нетваринного походження та порядку оформлення (заповнення) відповідних міжнародних сертифікатів.

3. Якщо інше не встановлено законом, розмір плати, яка стягується з оператора ринку на користь компетентного органу за видачу міжнародного сертифіката на вантаж з харчовими продуктами нетваринного походження, становить 0,05 місячного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на дату відповідного звернення оператора ринку.

4. Якщо інше не встановлено законом, міжнародний сертифікат на вантаж з харчовими продуктами нетваринного походження видається державним інспектором не пізніше одного робочого дня з дати звернення оператора ринку до територіального органу компетентного органу (без урахування часу, необхідного для проведення лабораторних досліджень (випробувань), якщо такі вимагаються країною призначення), за умови що в результаті перевірки вантажу встановлено його відповідність вимогам країни призначення";

і) назву розділу X викласти в такій редакції:

"Розділ X

АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ";

ї) у статті 62:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 62. Перелік адміністративних послуг та розмір плати за їх надання";

частину першу та пункти 3 і 4 частини другої виключити;

3) у розділі II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 41-42, ст. 2024):

в абзацах другому і третьому підпункту 1 пункту 1 слово "необроблені" замінити словом "неперероблені";

пункт 2 виключити;

Підпункт 4 пункту 5 розділу X втратив чинність на підставі Закону № 1206-IX від 04.02.2021

5) статтю 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) доповнити частиною шостою такого змісту:

"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов’язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону";

6) статтю 2 Закону України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 49, ст. 558) доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, пов’язані з державним контролем за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин";

7) пункт 1 частини другої статті 2 Закону України "Про адміністративні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 409; 2016 р., № 51, ст. 833) викласти в такій редакції:

"1) здійснення державного нагляду (контролю), у тому числі державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин";

8) частину першу статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158; 2016 р., № 4, ст. 40, № 51, ст. 833) доповнити пунктом 33 такого змісту:

"33) виробництво ветеринарних препаратів";

9) у Законі України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483 із наступними змінами):

частину другу статті 2 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов’язані із загальним документом на ввезення та загальним ветеринарним документом на ввезення, які передбачені Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин";

частину четверту статті 4-1 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Положення цієї частини не застосовуються у разі надання в тимчасове користування потужностей, у тому числі їх частин, на які видано експлуатаційний дозвіл відповідно до Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

6. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

6-1. Установити, що тимчасово, під час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, Кабінет Міністрів України може встановлювати особливості здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин щодо вантажів із побічними продуктами тваринного походження, живими тваринами, харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України або вивозяться (пересилаються) з митної території України, та видачі міжнародних сертифікатів на такі вантажі, у тому числі за межами митної території України.

Розділ X доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 2173-IX від 01.04.2022; в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024

7. Кабінету Міністрів України протягом дев’яти місяців з дня опублікування цього Закону:

затвердити план заходів із створення та облаштування призначених прикордонних інспекційних постів та призначених пунктів пропуску на державному кордоні України;

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу щодо діяльності уповноважених осіб та забезпечення благополуччя тварин відповідно до напрямів, визначених в Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

забезпечити набрання чинності всіма зазначеними у цьому пункті нормативно-правовими актами одночасно з набранням чинності цим Законом.

8. До моменту затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, форм актів державного контролю, але не пізніше 1 січня 2018 року, інспектування та аудит можуть здійснюватися із застосуванням уніфікованих форм актів перевірки, затверджених відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

9. Країни, з яких продукти ввозилися (пересилалися) на митну територію України протягом п’яти років до дня набрання чинності цим Законом, вносяться компетентним органом до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) відповідних продуктів та живих тварин на митну територію України, без проведення передбаченого цим Законом державного контролю країн-експортерів. Потужності, з яких відповідні продукти ввозилися (пересилалися) на митну територію України протягом п’яти років до дня набрання чинності цим Законом, вносяться компетентним органом до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України, без проведення передбаченого цим Законом державного контролю потужностей, розташованих у країнах-експортерах, за умови що протягом зазначеного періоду уповноваженим органом України не приймалися рішення про заборону ввезення продуктів, які походять з таких потужностей.

Пункт 9 розділу Х із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

10. Країни, з яких живі тварини ввозилися (пересилалися) на митну територію України протягом двох років до дня набрання чинності цим Законом, вносяться компетентним органом до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України, без проведення передбаченого цим Законом державного контролю країн-експортерів, за умови що ветеринарно-санітарний статус відповідних країн-експортерів не погіршився протягом зазначеного строку. Потужності, з яких відповідні живі тварини ввозилися (пересилалися) на митну територію України протягом двох років до дня набрання чинності цим Законом, вносяться компетентним органом до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України, без проведення передбаченого цим Законом державного контролю потужностей, розташованих у країнах-експортерах, за умови що протягом зазначеного періоду уповноваженим органом України не приймалися рішення про заборону ввезення живих тварин, які походять з таких потужностей.

Розділ Х доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ

18 травня 2017 року

№ 2042-VIII