Zakon.local
← До пошуку
ЧиннийЗакон

Про безпечність та гігієну кормів

Номер
2264-VIII
Видавник
Верховна Рада України
Прийнято
21 груд. 2017 р.
Редакція
02 бер. 2026 р.
Markdown Текст JSON (метадані) На rada.gov.ua

Про безпечність та гігієну кормів

Тип: Закон України Видавник: Верховна Рада України Номер: 2264-VIII Прийнято: 2017-12-21 Чинна редакція від: 2026-03-02 Стан: in_force Rada ID: 2264-19

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про безпечність та гігієну кормів

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 10, ст.53)

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 2639-VIII від 06.12.2018, ВВР, 2019, № 7, ст.41

№ 1033-IX від 02.12.2020, ВВР, 2021, № 15, ст.127

№ 1206-IX від 04.02.2021, ВВР, 2023, № 8-9, ст.24

№ 3221-IX від 30.06.2023, ВВР, 2023, № 83, ст.302

№ 4017-IX від 10.10.2024, ВВР, 2025, №№ 11-14, ст.35

№ 4718-IX від 16.12.2025_

У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини" у всіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

У тексті Закону слово "анулює" замінено словом "відкликає"; слово "анульовано" замінено словом "відкликано"; слово "анулювання" замінено словом "відкликання"; слово "скасування" у всіх відмінках замінено словами "припинення дії" у відповідному відмінку; слово "скасувати" замінено словами "припинити дію" згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

{У тексті Закону (крім розділу X "Прикінцеві та перехідні положення"):

  • а) слова "ветеринарні препарати" у всіх відмінках замінено словами "ветеринарні лікарські засоби" у відповідному відмінку;

  • б) слова "Державний реєстр тверджень" у всіх відмінках замінено словами "Державний перелік тверджень" у відповідному відмінку;

  • в) слова "зоотехнічні кормові добавки" у всіх відмінках замінено словами "зоотехнічні добавки" у відповідному відмінку;

  • г) слова "методичні настанови" у всіх відмінках замінено словом "настанови" у відповідному відмінку;

  • ґ) слова "непродуктивні тварини" у всіх відмінках замінено словами "тварини, не призначені для виробництва харчових продуктів" у відповідному відмінку;

  • д) слова "продуктивні тварини" у всіх відмінках замінено словами "тварини, призначені для виробництва харчових продуктів" у відповідному відмінку;

  • е) слова "стадія виробництва та/або обігу кормів", "стадія їх виробництва та обігу" у всіх відмінках і числах замінено словами "стадія виробництва та обігу кормів" у відповідному відмінку і числі;

  • є) слова "технологічні кормові добавки" у всіх відмінках замінено словами "технологічні добавки" у відповідному відмінку;

  • ж) слова "фасованих (запакованих)" замінено словом "запакованих";

  • з) слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини" у всіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів" у відповідному відмінку

Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення безпечності кормів, у тому числі кормових добавок, з метою забезпечення високого рівня захисту життя і здоров’я людей, здоров’я тварин, благополуччя тварин, навколишнього природного середовища, а також інтересів користувачів кормів, у тому числі кормових добавок.

Преамбула в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 — Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

  • 1) антибіотик - протимікробні речовини, вироблені мікроорганізмом або отримані з нього, що знищують або пригнічують ріст інших мікроорганізмів;

  • 2) безпечний корм - корм, що не справляє шкідливого впливу на здоров’я тварин та не робить харчові продукти, отримані від тварин або з тварин, яким згодовується корм, небезпечними для споживання людиною;

  • 3) вилучення кормів - заходи, спрямовані на запобігання та/або зупинення обігу та/або демонстрації небезпечних кормів;

  • 4) виробництво - будь-яка діяльність, пов’язана із створенням кормів, що включає будь-які стадії технологічного процесу, зокрема первинне виробництво, підготовку, змішування, обробку, переробку, наповнення, пакування, відновлення та/або інші зміни стану відповідного об’єкта;

  • 5) відкликання кормів - заходи, спрямовані на повернення оператору ринку кормів небезпечних кормів, які реалізовано чи передано кінцевому користувачу або які є доступними кінцевому користувачу;

  • 6) гігієна корму - заходи та умови, необхідні для здійснення контролю небезпечних факторів і забезпечення придатності корму для споживання твариною з урахуванням його використання за призначенням;

  • 7) господарська діяльність у сфері кормів - діяльність будь-якого суб’єкта господарювання незалежно від форми власності з метою або без мети отримання прибутку, що полягає у здійсненні будь-яких операцій щодо виробництва, обробки, переробки, зберігання, транспортування та/або розповсюдження кормів, зокрема будь-якого виробника, що здійснює виробництво, переробку та/або зберігання корму для годування тварин у власному господарстві;

  • 8) добовий раціон - середня загальна кількість кормів, перерахована на вміст вологи 12 відсотків, щодобово необхідна тварині відповідного виду, вікової категорії та продуктивності для задоволення всіх її потреб;

  • 9) додатковий корм - кормова суміш, що має високий вміст певних речовин, яка, зважаючи на її склад, є достатньою для добового раціону лише за умови її використання разом з іншим кормом;

  • 10) домашні тварини - будь-які тварини, не призначені для виробництва харчових продуктів, які належать до тих видів тварин, що вигодовуються, вирощуються або утримуються, проте зазвичай не використовуються в Україні для споживання людиною;

  • 11) допоміжний засіб для переробки - будь-яка речовина, що сама по собі не споживається як корм, проте спеціально використовується під час переробки кормів або кормових матеріалів для досягнення технологічної цілі під час обробки або переробки, що може спричинити ненавмисну, але технологічно неминучу присутність залишків речовини або її похідних у готовому продукті, за умови що такі залишки не справляють шкідливого впливу на здоров’я тварин, здоров’я людини чи на навколишнє природне середовище та не мають жодного технологічного впливу на готовий корм;

  • 12) експлуатаційний дозвіл - документ, що видається операторові ринку кормів за результатами інспектування потужності на предмет її відповідності вимогам законодавства про корми та посвідчує право оператора ринку кормів здійснювати визначену цим Законом діяльність з виробництва та/або обігу кормів;

  • 13) етикетка - будь-яка бирка, клеймо (штамп), позначка, графічне зображення або інший об’єкт пояснювального змісту, написаний, надрукований, нанесений за допомогою трафарету, викарбований, витиснений, штампований на або прикріплений до упаковки чи контейнера з кормом;

  • 14) забруднення - наявність або поява небезпечного фактора в кормах;

  • 15) замінник молока - кормова суміш, що вводиться в сухому вигляді або після розведення в певній кількості рідини і призначена як доповнення для годування молодих тварин або як заміна післяколострального молока, або для годування молодих тварин, таких як телята, ягнята або козенята, призначених для забою;

  • 16) зоотехнічні добавки - будь-які добавки, що використовуються з метою сприятливого впливу на продуктивність тварин із добрим станом здоров’я або з метою сприятливого впливу на навколишнє природне середовище;

  • 17) кінцевий користувач - останній користувач корму, який не буде використовувати корм як частину операцій або процесу будь-якої господарської діяльності у сфері кормів;

  • 18) кокцидіостатики та гістомоностатики - речовини, призначені для знищення або пригнічення росту протозойних організмів;

  • 19) компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кормів;

  • 20) корм - будь-яка речовина або продукт, включаючи добавки, зокрема перероблені, частково перероблені чи неперероблені, призначені для перорального годування тварин;

  • 21) корм, призначений для особливих поживних цілей, - корм, що може задовольняти особливі поживні потреби тварини завдяки особливому складу або способу виробництва, що чітко відрізняє його від звичайного корму.

До кормів, призначених для особливих поживних цілей, не належать лікувальні корми у значенні, визначеному Законом України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин";

  • 22) кормова суміш - суміш, що складається щонайменше з двох кормових матеріалів, незалежно від того, чи містить вона кормові добавки, та призначена для перорального годування тварин як повнораціонний або додатковий корм;

  • 23) кормовий інгредієнт - будь-яка речовина, зокрема добавки і ензими, що використовується для виробництва корму та залишається у кінцевому продукті, зокрема у зміненій формі.

Залишки ветеринарних лікарських засобів, пестицидів та агрохімікатів не вважаються кормовими інгредієнтами;

  • 24) кормові добавки - речовини, мікроорганізми або засоби, крім кормових матеріалів та преміксів, спеціально додані до корму або води з метою виконання однієї або декількох функцій, визначених частиною п’ятою статті 17 цього Закону;

  • 25) кормові матеріали - продукти рослинного або тваринного походження, основним призначенням яких є задоволення харчових потреб тварин, які перебувають у їх природному стані, є свіжими або консервованими, а також продукти їх промислової переробки, органічні та/або неорганічні речовини, незалежно від того, чи містять вони кормові добавки, та які призначені для перорального годування тварин безпосередньо або після переробки, або у приготуванні кормової суміші, або як носій для преміксів;

  • 26) маркування - присвоєння корму будь-яких слів, опису, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), комерційного (фірмового) найменування, графічного зображення або символу шляхом розміщення цієї інформації на будь-якому носії, що посилається на такий корм або супроводжує його, наприклад на упаковці, контейнері, листівці, етикетці, документі, манжетці (оправі), кольєретці або в мережі Інтернет, зокрема для рекламних цілей;

  • 27) мікроорганізми - ті мікроорганізми, що здатні утворювати колонії;

  • 28) мінеральний корм - додатковий корм, що містить щонайменше 40 відсотків необробленої золи;

  • 29) мінімальний строк зберігання - період, протягом якого, за умови дотримання належних умов зберігання, особа, відповідальна за маркування, гарантує, що корм зберігатиме заявлені властивості.

Щодо корму в цілому може бути зазначено лише один мінімальний строк зберігання, який визначається за його інгредієнтом з найменшим мінімальним строком зберігання;

  • 30) настанови - роз’яснення рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства про корми;

  • 31) небезпечний корм - корм, що справляє або може справити шкідливий вплив на здоров’я тварин та/або робить харчові продукти, отримані від тварин або з тварин, яким згодовується корм, небезпечними для споживання людиною;

  • 32) небезпечний фактор - біологічний, хімічний або фізичний агент у кормі або стан корму, що може спричинити шкідливий вплив на здоров’я;

  • 33) носій - речовина, що використовується для розчинення, розведення, розпилення або іншої зміни фізичного стану кормової добавки з метою сприяння поводженню з нею, її застосуванню або використанню без зміни її технологічної функції та яка сама по собі не спричиняє будь-якого технологічного ефекту;

  • 34) обіг - володіння кормом з метою його реалізації, включаючи пропонування до реалізації або будь-яку іншу форму передачі, незалежно від того, здійснюється вона платно чи безоплатно, а також реалізацію, дистрибуцію та інші форми їх передачі.

Не вважається обігом поводження з кормом, метою якого є виконання рішення про переробку (зміну призначеного використання), вилучення, відкликання, утилізація корму;

  • 35) оператор ринку кормів (далі - оператор ринку) - будь-яка фізична або юридична особа, яка несе відповідальність за дотримання законодавства про корми в межах господарської діяльності у сфері кормів, яка перебуває під її контролем;

  • 36) особлива поживна ціль - ціль, що полягає у задоволенні особливих поживних потреб тварин, у яких процеси засвоєння, всмоктування або метаболізму є або можуть бути тимчасово чи безповоротно порушені та які можуть отримати користь від споживання корму, що відповідає їхньому стану;

  • 37) партія (або лот) - чітко визначена оператором ринку кількість корму, що має спільні характеристики, такі як походження, різновид, спосіб пакування, пакувальник, відправник або маркування, та у випадку виробничого процесу - одиниця продукції з однієї потужності, що має однакові параметри виробництва, або кілька таких одиниць, якщо така продукція виробляється безперервно та зберігається разом;

  • 38) первинна продукція - продукція, що є результатом первинного виробництва корму;

  • 39) первинне виробництво корму - виробництво сільськогосподарської продукції, включаючи, зокрема, вирощування, збирання врожаю, доїння, вирощування тварин (до їх забою) або рибальство, результатом якого є поява виключно тих продуктів, що не були піддані жодним іншим операціям після їх збирання, отримання (від тварин або після забою тварин), вилову, крім простої фізичної обробки;

  • 40) повнораціонний корм - кормова суміш, що завдяки своєму складу є достатньою для забезпечення добового раціону;

  • 41) поживна добавка - будь-яка речовина, що належить до функціональних груп, зазначених у пунктах 1-4 частини п’ятої статті 16 цього Закону;

  • 42) потужність - будь-яка частина господарської діяльності у сфері кормів;

  • 43) представлення - форма, зовнішній вигляд або упаковка та пакувальні матеріали, що використані для корму, а також спосіб його розміщення та оформлення, у супроводі якого він демонструється;

  • 44) премікси - суміші кормових добавок або суміші однієї чи кількох кормових добавок з кормовими матеріалами або водою, які використовуються як носій, не призначені для безпосереднього згодовування тваринам;

  • 45) простежуваність - можливість ідентифікувати і відстежити корм, а також тварину, що призначена для виробництва харчових продуктів, або речовину, яка призначена для включення або очікується, що вона буде включена до корму, на всіх стадіях виробництва, переробки і дистрибуції;

  • 46) протимікробні речовини - речовини, вироблені синтетичним або природним шляхом, які використовуються для знищення або пригнічення росту мікроорганізмів, зокрема бактерій, вірусів або грибів, або паразитів, включаючи найпростіших;

  • 47) реєстраційне досьє - комплект документів, що додаються до заяви про державну реєстрацію кормової добавки, склад яких визначено частиною четвертою статті 18 цього Закону, на підставі яких можна зробити обґрунтований висновок щодо відповідності кормової добавки положенням частин четвертої і п’ятої статті 17 цього Закону;

  • 48) референс-лабораторія - акредитована лабораторія, уповноважена компетентним органом здійснювати всі необхідні дослідження для визначення можливості використання методів аналізу кормових добавок у кормах;

  • 49) сенсорні добавки - будь-яка речовина, додавання якої до корму покращує або змінює його органолептичні властивості або зовнішні характеристики харчового продукту, отриманого від тварин;

  • 50) система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points - HACCP) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності кормів;

  • 51) стадії виробництва та обігу корму - будь-які стадії, у тому числі виробництво, зберігання, транспортування, реалізація і постачання корму кінцевому користувачу;

  • 52) тварини, не призначені для виробництва харчових продуктів, - будь-які тварини, що вигодовуються, розводяться та/або утримуються, але не використовуються для споживання людиною, зокрема хутрові тварини, домашні тварини і тварини, яких утримують у лабораторіях, зоопарках або цирках;

  • 53) тварини, призначені для виробництва харчових продуктів, - будь-які тварини, що вигодовуються, розводяться та/або утримуються для виробництва харчових продуктів з метою їх споживання людиною, зокрема тварини, що не використовуються для споживання людиною, проте належать до видів, які зазвичай використовуються для споживання людиною в Україні;

  • 54) технологічні добавки - будь-яка речовина, додана до корму з технологічними цілями;

  • 55) хутрові тварини - будь-які тварини, не призначені для виробництва харчових продуктів, які вигодовуються, розводяться та/або утримуються для виробництва хутра і не використовуються для споживання людиною.

2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях:

Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1206-IX від 04.02.2021, № 3221-IX від 30.06.2023, № 4017-IX від 10.10.2024; в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

Стаття 2 — Законодавство про корми

1. Законодавство про корми складається з Конституції України, цього Закону і виданих відповідно до них підзаконних нормативно-правових актів.

Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023; в редакції  Закону № 4718-IX від 16.12.2025

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про корми, застосовуються правила міжнародного договору.

3. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері виробництва, обігу та використання кормів регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Стаття 3 — Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини щодо безпечності кормів на етапах їх виробництва, обігу та використання, зокрема шляхом забезпечення гігієни, маркування, пакування, представлення кормів, а також належної практики годування тварин, призначених для виробництва харчових продуктів.

Частина перша статті 3 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

2. Дія положень статей 11, 12, 14, 15, розділів VI, VII цього Закону не поширюється на:

  • 1) власне виробництво кормів для тварин, призначених для виробництва харчових продуктів, які утримуються з метою виробництва харчових продуктів для власного споживання, а також на власне виробництво кормів для тварин, не призначених для виробництва харчових продуктів;

  • 2) годування тварин, призначених для виробництва харчових продуктів, які утримуються з метою виробництва харчових продуктів для власного споживання;

  • 3) годування тварин, не призначених для виробництва харчових продуктів;

  • 4) прямі поставки виробниками кормів первинного виробництва місцевим сільськогосподарським виробникам або населенню для їх безпосереднього використання при відгодівлі тварин у межах граничних обсягів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів;

  • 5) роздрібну торгівлю кормами для домашніх тварин.

Частина друга статті 3 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

3. Дія статей 16-21 цього Закону не поширюється на виробництво, обіг та використання:

  • 1) допоміжних засобів для переробки;

  • 2) ветеринарних лікарських засобів, крім кокцидіостатиків та гістомоностатиків, що використовуються в якості кормових добавок.

4. Дія розділу V цього Закону не поширюється на використання води як корму або кормового інгредієнта, крім випадків, коли корм змішується з водою безпосередньо перед його використанням для годування тварин.

5. Сфера дії цього Закону не поширюється на маркування зовнішньої (групової) упаковки, якщо інше прямо не встановлено в цьому Законі.

Статтю 3 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

Розділ II. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА, ОБІГУ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОРМІВ

Стаття 4 — Органи виконавчої влади, що здійснюють державне управління у сфері виробництва, обігу та використання кормів

1. Державне управління у сфері виробництва, обігу та використання кормів здійснюють:

  • 1) Кабінет Міністрів України;

  • 2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів;

  • 3) компетентний орган.

Стаття 5 — Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері виробництва, обігу та використання кормів

1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері виробництва, обігу та використання кормів належать:

  • 1) забезпечення здійснення державної політики у сфері виробництва, обігу та використання кормів;

  • 2) спрямування та координація роботи органів виконавчої влади у сфері виробництва, обігу та використання кормів, здійснення контролю за їхньою діяльністю у цій сфері;

  • 3) затвердження нормативно-правових актів у випадках, встановлених цим Законом;

Пункт 3 частини першої статті 5 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

  • 4) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.

Стаття 6 — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, належать:

  • 1) затвердження:

правил застосування спрощеного підходу до розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);

Абзац третій пункту 1 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025

Абзац четвертий пункту 1 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025

Абзац п'ятий пункту 1 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 2639-VIII від 06.12.2018

переліку кормових матеріалів, реалізація та використання яких для потреб годівлі тварин є обмеженими чи забороненими;

Абзац шостий пункту 1 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

переліку речовин, наявність яких у кормах є обмеженою або забороненою, та порядку здійснення операторами ринку періодичних досліджень (випробувань) на предмет вмісту таких речовин у кормах;

Абзац восьмий пункту 1 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025

переліку категорій кормових матеріалів, які можуть бути зазначені замість окремих кормових матеріалів при маркуванні кормів для домашніх тварин;

Пункт 1 частини першої статті 6 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

Державного каталогу кормових матеріалів, а також змін до нього;

Пункт 1 частини першої статті 6 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, а також змін до нього;

Пункт 1 частини першої статті 6 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Пункт 2 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025

  • 3) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.

Стаття 7 — Повноваження компетентного органу

1. До повноважень компетентного органу належать:

  • 1) видача експлуатаційних дозволів на потужності;

  • 2) здійснення державної реєстрації потужностей;

  • 3) ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів;

  • 4) здійснення державної реєстрації кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок;

4-1) уповноваження державних наукових установ, підприємств та організацій, що належать до системи компетентного органу, на здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє, оцінки змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та до інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки;

Частину першу статті 7 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 5) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.

Стаття 7-1 — Особливі вимоги до системи компетентного органу в частині, що стосується кормових добавок

1. Оцінка матеріалів реєстраційного досьє, поданих відповідно до статей 18 або 19 цього Закону, а також оцінка змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та/або до інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, поданих відповідно до статті 21 цього Закону, здійснюється уповноваженою на це державною науковою установою, підприємством та/або організацією, що належить до системи компетентного органу (далі - уповноважена установа).

2. Рішення про уповноваження державної наукової установи, підприємства та/або організації, що належить до системи компетентного органу, на здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє, оцінки змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та до інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, про відмову в уповноваженні, зупинення дії уповноваження, відновлення дії уповноваження і припинення дії уповноваження приймає компетентний орган.

3. Державний контроль за діяльністю уповноважених установ у частині наданих їм відповідно до цієї статті повноважень здійснюється компетентним органом відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

4. Порядок уповноваження державної наукової установи, підприємства та/або організації, що належить до системи компетентного органу, на здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє, оцінки змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та до інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, прийняття рішення про відмову в уповноваженні, зупинення дії уповноваження, відновлення дії уповноваження та припинення дії уповноваження, строк уповноваження і критерії, яким державна наукова установа, підприємство та організація, що належить до системи компетентного органу, повинні відповідати для їх уповноваження, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

5. Уповноваженою установою не може бути державна наукова установа, підприємство чи організація, що належить до системи компетентного органу, яка відповідає принаймні одному з таких критеріїв:

  • 1) до державної наукової установи, підприємства та/або організації, що належить до системи компетентного органу, застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення і відомості про таку наукову установу, підприємство та/або організацію внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

  • 2) до державної наукової установи, підприємства та/або організації, що належить до системи компетентного органу, застосовано спеціальні економічні та/або інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції";

  • 3) державна наукова установа, підприємство та/або організація, що належить до системи компетентного органу, включена до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності та/або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;

  • 4) державна наукова установа, підприємство та/або організація, що належить до системи компетентного органу, є кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) юридичної особи, створеної і зареєстрованої відповідно до законодавства держави, що здійснює або здійснила збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України".

Порядок, передбачений частиною четвертою цієї статті, може визначати й інші критерії, яким має відповідати державна наукова установа, підприємство та організація, що належить до системи компетентного органу, для їх уповноваження на здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє, оцінки змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та до інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки.

6. Компетентний орган, його територіальні органи, уповноважені установи, їх посадові та службові особи не мають права здійснювати діяльність, пов’язану з розробленням (створенням), виробництвом, розміщенням на ринку та/або обігом кормів та/або кормових добавок, якщо інше прямо не передбачено цим Законом.

7. Посадові та службові особи компетентного органу, його територіальних органів, а також уповноважених установ не мають права брати участь у здійсненні оцінки матеріалів реєстраційного досьє, поданого відповідно до статей 18 або 19 цього Закону, а також у здійсненні оцінки змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки, та/або до інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, поданих відповідно до статті 21 цього Закону, у процедурі прийняття рішень про державну реєстрацію кормової добавки, про зміни до умов, обмежень та вимог такої державної реєстрації, якщо такі посадові або службові особи відповідають принаймні одному з таких критеріїв:

  • 1) є особою, яка має громадянство держави, що здійснює або здійснила збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";

  • 2) є особою, яка має місце постійного проживання (перебування, реєстрації) на території держави, що здійснює або здійснила збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України". Дія положення цього пункту не поширюється на осіб, які проживають на території України на законних підставах та яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року;

  • 3) є кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) юридичної особи, яка створена і зареєстрована відповідно до законодавства держави, що здійснює або здійснила збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";

  • 4) є особою, до якої застосовано спеціальні економічні та/або інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції";

  • 5) є особою, включеною до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності та/або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;

  • 6) є особою, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення і відомості про таку особу внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

  • 7) є власником реєстраційного посвідчення на кормову добавку та/або його близькою особою, та/або близькою особою його посадової особи;

  • 8) є близькою особою:

  • а) оператора ринку, який здійснює діяльність, пов’язану з кормами, та/або посадової особи такого оператора ринку;

  • б) оператора ринку, який здійснює діяльність, пов’язану з кормовими добавками, та/або посадової особи такого оператора ринку;

  • 9) має приватний інтерес, потенційний або реальний конфлікт інтересів, пов’язаний з потенційним або фактичним виконанням повноважень:

  • а) із здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє, поданого відповідно до статей 18 або 19 цього Закону, а також оцінки змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та/або інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, поданих відповідно до статті 21 цього Закону;

  • б) публічного реєстратора ведення Державного реєстру кормових добавок та/або створювача реєстрової інформації Державного реєстру кормових добавок.

8. Посадові та службові особи компетентного органу, його територіальних органів, а також уповноважених установ повинні вживати заходів для недопущення виникнення потенційного або реального конфлікту інтересів під час здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє, поданого відповідно до статей 18 або 19 цього Закону, а також під час здійснення оцінки змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки, та/або до інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, поданих відповідно до статті 21 цього Закону.

9. Компетентний орган повинен прийняти рішення про припинення дії уповноваження у разі:

  • 1) якщо щодо уповноваженої установи та/або її посадових чи службових осіб встановлено хоча б один із таких фактів:

  • а) невідповідність критеріям, затвердженим відповідно до частини четвертої цієї статті;

  • б) невиконання або неналежного виконання обов’язків, що випливають із наданого уповноваження;

  • в) вчинення дій (допущення бездіяльності), що вплинули, впливають або можуть вплинути на достовірність результатів оцінки матеріалів реєстраційного досьє, поданого відповідно до статей 18 або 19 цього Закону, та/або результатів оцінки змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки, та/або інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, поданих відповідно до статті 21 цього Закону, зокрема вчинення дій (допущення бездіяльності), прийняття рішень чи участь у їх прийнятті в умовах потенційного та/або реального конфлікту інтересів;

  • г) настання обставин, передбачених пунктами 1-4 частини п’ятої цієї статті;

  • ґ) встановлення факту порушення вимог, передбачених частинами шостою, сьомою та/або восьмою цієї статті;

  • д) встановлення факту здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє, поданого відповідно до статей 18 або 19 цього Закону, а також оцінки змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки, та/або інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, поданих відповідно до статті 21 цього Закону, за участю посадових або службових осіб, які притягалися до відповідальності за правопорушення у перелічених нижче сферах, і строк погашення судимості за такі правопорушення ще не минув:

правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;

правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші правопорушення проти здоров’я населення;

кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності;

кримінальні правопорушення проти власності;

кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України;

правопорушення, пов’язані з недотриманням законодавства про корми;

  • 2) припинення юридичної особи, якою є уповноважена установа;

  • 3) наявності судового рішення, що набрало законної сили, яке передбачає припинення дії уповноваження чи в інший спосіб унеможливлює його подальшу дію;

  • 4) інших випадків, передбачених законодавством про корми.

10. Компетентний орган оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті актуальний перелік уповноважених установ із зазначенням щодо кожної з них щонайменше такої інформації:

  • 1) повне найменування;

  • 2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

  • 3) інформація для здійснення зв’язку (номер телефону та адреса електронної пошти);

  • 4) місцезнаходження;

  • 5) сфера уповноваження.

11. Уповноважена установа зобов’язана інформувати компетентний орган про зміни у відомостях, передбачених пунктами 1-4 частини десятої цієї статті, протягом 10 робочих днів з дня їх настання.

12. У разі зміни відомостей, передбачених частиною десятою цієї статті, компетентний орган оновлює такі відомості на своєму офіційному веб-сайті протягом трьох робочих днів з дня, коли йому стало відомо про настання таких змін.

Розділ II доповнено статтею 7-1 згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ. НАСТАНОВИ

Стаття 8 — Права операторів ринку

1. Оператори ринку мають право:

  • 1) брати участь у розробленні настанов;

  • 2) застосовувати настанови, погоджені в порядку, визначеному цим Законом;

Пункт 2 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 3) вимагати відшкодування збитків, заподіяних внаслідок постачання їм кормів, маркованих з порушенням вимог законодавства про корми, або небезпечних кормів, за умови їх зберігання та використання відповідно до вимог законодавства та інструкцій, наданих виробником та/або постачальником цих кормів;

Пункт 3 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 4) не відшкодовувати збитки, пов’язані з небезпечністю кормів, завдані внаслідок порушення іншими особами, у тому числі кінцевими користувачами, вимог законодавства про корми та інструкцій, наданих виробником та/або постачальником цих кормів;

  • 5) вимагати нерозголошення інформації з обмеженим доступом, що належить оператору ринку, крім випадків, передбачених законом;

  • 6) здійснювати інші права, передбачені законодавством.

Стаття 9 — Обов’язки операторів ринку

1. Оператори ринку під час провадження своєї діяльності зобов’язані:

  • 1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієни кормів на усіх стадіях виробництва та обігу кормів;

  • 2) забезпечувати дотримання вимог законодавства про корми щодо маркування, представлення та пакування кормів на усіх стадіях виробництва та обігу кормів;

  • 3) розробляти, запроваджувати та використовувати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування цих процедур осіб, відповідальних за їх виконання під час виробництва та обігу кормів;

  • 4) забезпечувати відповідність кормів вимогам безпечності, встановленим законодавством про корми;

  • 5) отримувати експлуатаційний дозвіл на потужність або повідомляти про намір використання потужності з метою її державної реєстрації у випадках та порядку, передбачених цим Законом;

  • 6) забезпечувати достовірність інформації про корми, що надається, а також відповідність такої інформації вимогам законодавства про корми;

  • 7) забезпечувати простежуваність та надавати на запит компетентного органу інформацію, передбачену частиною четвертою статті 12 цього Закону;

  • 8) застосовувати вимоги статей 43-47цього Закону під час годівлі тварин, призначених для виробництва харчових продуктів;

  • 9) запобігати обігу небезпечних кормів та кормів, маркованих з порушенням вимог законодавства про корми;

Пункт 9 частини першої статті 9 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

  • 10) дотримуватися умов зберігання кормів, зазначених у маркуванні;

  • 11) вилучати та/або відкликати корми у випадках, встановлених законом;

  • 12) відшкодовувати відповідно до закону шкоду, заподіяну операторам ринку та/або кінцевим користувачам внаслідок використання корму згідно із призначенням;

  • 13) використовувати лише корми, отримані із зареєстрованих потужностей та/або потужностей, на які отримано експлуатаційний дозвіл, крім випадків, передбачених у частині другій статті 3 цього Закону, та/або потужностей, що відповідають вимогам щодо ввезення (пересилання) кормів на митну територію України;

  • 14) використовувати лише кормові добавки, зареєстровані відповідно до законодавства про корми;

  • 15) запроваджувати та забезпечувати функціонування системи реєстрації та обробки скарг, а також інформування про результати їх розгляду заінтересованих осіб.

2. Оператори ринку, які здійснюють маркування кормів, зобов’язані надавати на запит компетентного органу інформацію про склад та/або заявлені властивості корму для перевірки достовірності інформації, що міститься у маркуванні, у тому числі про точне відсоткове співвідношення ваги кормових матеріалів, що використовувалися у кормових сумішах, та про вміст кормових добавок.

3. Оператори ринку, які здійснюють реалізацію кормів, зобов’язані здійснювати їх періодичні дослідження (випробування) в акредитованих лабораторіях на предмет вмісту речовин, наявність яких у кормах є обмеженою або забороненою, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

4. Якщо оператор ринку вважає або має підстави вважати, що корми, які він ввіз (переслав) на митну територію України, виробив, переробив або обіг яких здійснює, не відповідають вимогам законодавства про корми, він негайно розпочинає процедуру вилучення цих кормів з обігу та не пізніше двох робочих днів після виявлення невідповідності письмово інформує компетентний орган про таку невідповідність та вжиті ним заходи для запобігання виникненню ризиків для тварин. Якщо такі корми могли потрапити до інших операторів ринку та/або кінцевого користувача, оператор ринку інформує інших операторів ринку та/або кінцевих користувачів про причини їх вилучення, а у разі необхідності відкликає корми, якщо застосування інших заходів є недостатнім для досягнення прийнятного рівня захисту здоров’я тварин.

5. Оператор ринку, який здійснює роздрібну торгівлю або розповсюдження кормів і не здійснює при цьому пакування або маркування, або іншим чином не впливає на безпечність та цілісність кормів, ініціює процедури вилучення з обігу кормів, що не відповідають вимогам безпечності. Такий оператор ринку повинен забезпечувати дотримання умов зберігання кормів, зазначених у маркуванні, передавати інформацію, необхідну для забезпечення простежуваності кормів, а також співпрацювати з операторами ринку та компетентним органом з метою сприяння забезпеченню безпечності кормів.

6. Оператор ринку здійснює знищення, утилізацію кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей за власний рахунок у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

7. Оператор ринку взаємодіє з компетентним органом для здійснення заходів щодо запобігання виникненню або зменшенню ризиків, що становлять корми, обіг яких він здійснює.

Стаття 10 — Загальні вимоги до операторів ринку щодо виробництва та обігу кормів

1. Операторам ринку забороняється здійснювати виробництво кормів:

  • 1) на потужностях, що не відповідають вимогам законодавства про корми;

  • 2) на потужностях, що не були зареєстровані або на які не отримано експлуатаційного дозволу відповідно до вимог цього Закону;

  • 3) на потужностях, щодо яких прийнято рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів або скасовано державну реєстрацію чи відкликано експлуатаційний дозвіл;

  • 4) із використанням кормових добавок, не зареєстрованих в Україні та/або в Європейському Союзі.

Пункт 4 частини першої статті 10 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

2. Оператори ринку мають право здійснювати обіг кормів в Україні, за умови що ці корми є безпечними та відповідають вимогам законодавства про корми.

3. Операторам ринку забороняється здійснювати обіг кормів:

  • 1) вироблених на потужностях, що не відповідають вимогам законодавства про корми;

  • 2) вироблених на потужностях, що не були зареєстровані або на які не отримано експлуатаційного дозволу відповідно до вимог цього Закону;

  • 3) вироблених на потужностях, щодо яких прийнято рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів або скасовано державну реєстрацію чи відкликано експлуатаційний дозвіл;

  • 4) вироблених із використанням кормових добавок, не зареєстрованих в Україні та/або в Європейському Союзі;

Пункт 4 частини третьої статті 10 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

  • 5) маркованих із порушенням вимог законодавства;

  • 6) мінімальний строк зберігання яких закінчився.

4. Корми, відкликані та/або вилучені оператором ринку з обігу, у разі неможливості повернення їх в обіг можуть використовуватися для цілей, не пов’язаних з годуванням тварин, або підлягають знищенню оператором ринку за власний рахунок під наглядом компетентного органу.

Частина четверта статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

5. Якщо будь-які небезпечні корми певного виду (найменування) є частиною партії або вантажу, всі інші корми цього самого виду (найменування) у відповідній партії або вантажі також вважаються небезпечними та підлягають відкликанню та/або вилученню оператором ринку з обігу, а їх подальший обіг забороняється. Якщо за зверненням оператора ринку до компетентного органу проведені ним заходи контролю підтвердять безпечність решти кормів у відповідній партії або вантажі, подальший обіг таких кормів дозволяється.

6. Якщо інше не встановлено законом, єдиним документом, який повинен супроводжувати корми під час їх перевезення (пересилання), не пов’язаного із здійсненням експортних або імпортних операцій, є товарно-транспортна накладна (інший аналогічний документ для повітряного, водного чи залізничного транспорту).

7. Якщо оператор ринку не застосовує інших методів забезпечення простежуваності кормів, товарно-транспортна накладна на відповідні корми повинна зберігатися оператором ринку протягом строку, необхідного для забезпечення їх простежуваності.

Стаття 11 — Вимоги до операторів ринку щодо застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР)

1. Оператори ринку, які здійснюють інші операції, ніж зазначені у частині першій статті 36 цього Закону, повинні запровадити, використовувати та підтримувати постійно діючі письмові процедури або процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP).

Частина перша статті 11 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

Частину другу статті 11 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025

3. До принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) належать:

Абзац перший частини третьої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 1) ідентифікація будь-яких небезпечних факторів, яким необхідно запобігти або які необхідно усунути або зменшити до прийнятного рівня;

Пункт 1 частини третьої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 2) визначення критичних контрольних точок на етапах, на яких контроль управління є визначальним для запобігання виникненню небезпечних факторів, їх усунення або зменшення до прийнятного рівня;

Пункт 2 частини третьої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 3) встановлення критичних меж у критичних контрольних точках, які дають змогу відрізнити прийнятність корму від неприйнятності за ознаками його безпечності;

  • 4) запровадження ефективних процедур проведення моніторингу в критичних контрольних точках;

  • 5) запровадження планів коригувальних дій, які повинні здійснюватися, якщо результати проведення моніторингу свідчать про те, що певна критична контрольна точка вийшла з-під контролю;

  • 6) розроблення процедур, які мають застосовуватися на періодичній основі з метою перевірки повноти і результативності заходів, визначених пунктами 1-5 цієї частини;

  • 7) розроблення документів та ведення записів відповідно до виду діяльності та обсягів виробництва для підтвердження результативного застосування заходів, передбачених пунктами 1-6 цієї частини.

4. Допускається застосування спрощеного підходу до розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), за умови що такий підхід забезпечує однаковий рівень захисту здоров’я тварин, що і в разі запровадження принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) у повному обсязі, як це встановлено частиною третьою цієї статті.

5. Правила застосування спрощеного підходу до розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів. Цими правилами, зокрема, визначається сутність та умови застосування зазначеного підходу, а також види потужностей, на яких він може застосовуватися.

6. У разі змін у кількісному та/або якісному складі інгредієнтів корму, а також змін на будь-якій стадії виробництва та обігу, які можуть вплинути на безпечність корму, оператор ринку повинен переглядати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), та вносити до них необхідні зміни.

7. Для виконання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), оператори ринку:

  • 1) надають компетентному органу під час здійснення заходів державного контролю докази відповідності їхньої діяльності вимогам частини третьої цієї статті з урахуванням характеру їхньої діяльності та обсягу виробництва;

  • 2) забезпечують достовірність та актуальність інформації, що міститься в документах, в яких наводиться опис постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);

  • 3) забезпечують зберігання документів і записів щодо виконання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), протягом трьох місяців після закінчення мінімального строку зберігання корму.

8. Сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), є добровільною.

Стаття 12 — Вимоги до операторів ринку щодо забезпечення простежуваності

1. Оператори ринку під час провадження своєї діяльності зобов’язані забезпечувати простежуваність кормів на всіх стадіях виробництва та обігу кормів.

2. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм корми, кормові матеріали, що контактують з кормами, а також допоміжні засоби для переробки за принципом "крок назад".

Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

3. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, яким вони постачають корми, кормові матеріали, що контактують з кормами, а також допоміжні засоби для переробки за принципом "крок вперед".

Частина третій статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

4. З метою виконання вимог частин другої та третьої цієї статті оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують можливість надання інформації щодо простежуваності корму на запит компетентного органу. Така інформація повинна зберігатися оператором ринку протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання корму.

5. Для забезпечення простежуваності корми, що перебувають в обігу, повинні бути марковані відповідно до вимог законодавства про корми.

Стаття 13 — Настанови

1. Настанови щодо належної практики для первинного виробництва кормів повинні містити інформацію про небезпечні фактори, які можуть виникнути під час первинного виробництва, а також дії щодо контролю таких небезпечних факторів, включаючи:

  • 1) моніторинг забруднення мікотоксинами, важкими металами, радіоактивними матеріалами;

  • 2) належне використання води, органічних відходів та добрив;

  • 3) належне використання засобів захисту рослин і біоцидів та забезпечення їх простежуваності;

  • 4) належне використання ветеринарних лікарських засобів і кормових добавок та забезпечення їх простежуваності;

  • 5) підготовку, зберігання та забезпечення простежуваності кормових матеріалів;

  • 6) знищення мертвих тварин, поводження з відходами та їх захоронення;

  • 7) захисні заходи щодо запобігання проникненню заразних хвороб, що передаються тваринам через корми, а також зобов’язання щодо повідомлення компетентному органу про такі випадки;

  • 8) проведення процедур та вжиття практичних заходів для забезпечення гігієни під час виробництва, підготовки, пакування, зберігання та транспортування кормів, включаючи ефективне очищення та боротьбу із шкідниками;

Пункт 8 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 9) вимоги до ведення записів, що забезпечують простежуваність.

2. Настанови щодо маркування кормів включають такі види настанов:

  • 1) настанови щодо маркування кормів для домашніх тварин;

  • 2) настанови щодо маркування кормових сумішей для тварин, призначених для виробництва харчових продуктів.

Абзац третій частини другої статті 13 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

Настанови щодо маркування кормів можуть включати розділ з інформацією про кормові суміші для хутрових тварин.

Частину другу статті 13 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Настанови щодо маркування кормів можуть містити положення щодо:

  • 1) принципів маркування;

  • 2) добровільного додаткового маркування;

  • 3) використання тверджень щодо властивостей кормових матеріалів та кормових сумішей.

Оператор ринку має право зазначати в маркуванні корму інформацію про використання настанов лише за умови дотримання ним відповідних вимог, визначених такими настановами.

3. Настанови розробляються об’єднанням операторів ринку і погоджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

Якщо об’єднання операторів ринку не розробило настанови та не погодило їх з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, такий центральний орган виконавчої влади має право розробити відповідні настанови та схвалити їх без дотримання процедури, визначеної частинами четвертою - дев’ятою цієї статті.

Частина третя статті 13 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

4. Повідомлення про початок розроблення настанов разом із запропонованим об’єднанням операторів ринку текстом проекту настанов розміщуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, протягом десяти робочих днів з дня їх реєстрації об’єднанням операторів ринку.

Частина четверта статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

5. У тексті повідомлення має бути наведена така інформація:

  • 1) найменування та контактні дані (телефон, поштова та електронна адреси) об’єднання операторів ринку - розробника настанов;

  • 2) мета розроблення;

  • 3) положення нормативно-правового акта, щодо якого надається роз’яснення;

  • 4) строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції щодо оприлюдненого проекту настанов. Цей строк не може становити менше одного місяця з дня оприлюднення проекту настанов.

6. Розробник настанов зобов’язаний підготувати доопрацьований проект настанов з урахуванням поданих зауважень та пропозицій, а також перелік цих зауважень та пропозицій разом зі своїми висновками щодо них, після чого надати їх центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, який зобов’язаний оприлюднити їх на своєму офіційному веб-сайті не пізніше 10 робочих днів після реєстрації.

Частина шоста статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

7. Протягом 30 робочих днів після реєстрації доопрацьованого проекту настанов, переліку наданих зауважень та пропозицій разом із висновками щодо них від розробника настанов центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, проводить їх аналіз з метою:

Абзац перший частини сьомої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

  • 1) встановлення відповідності проекту настанов положенням законодавства про корми;

  • 2) оцінки можливості застосування положень проекту настанов на практиці.

8. У разі відповідності проекту настанов вимогам частини сьомої цієї статті такі настанови підлягають погодженню центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

Абзац перший частини восьмої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

У разі невідповідності вимогам частини сьомої цієї статті проект настанов разом з поясненням причин його відхилення повертається розробнику протягом 10 робочих днів після завершення їх аналізу.

9. Після доопрацювання відхиленого проекту настанов та усунення причин, що стали підставами для його відхилення, розробник настанов може повторно подати його до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів. Повторно поданий доопрацьований проект настанов розглядається в порядку, визначеному частинами сьомою та восьмою цієї статті.

Частина дев'ята статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

10. Застосування настанов операторами ринку є добровільним.

Розділ ІV

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ КОРМІВ

Стаття 14 — Експлуатаційний дозвіл

1. Експлуатаційний дозвіл видається компетентним органом на потужність, що призначена для:

  • 1) виробництва та/або обігу:

поживних добавок;

зоотехнічних добавок;

технологічних добавок, таких як антиоксиданти (лише з максимальним встановленим вмістом);

сенсорних добавок, таких як барвники (лише каротиноїди та ксантофіли);

протеїнів, отриманих з мікроорганізмів, що належать до бактерій, дріжджів, водоростей та нижчих грибів, крім дріжджів, вирощених на субстратах тваринного чи рослинного походження;

побічних продуктів від виробництва амінокислот шляхом ферментації;

кокцидіостатиків та гістомоностатиків;

Пункт 1 частини першої статті 14 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 2) виробництва та/або обігу преміксів, виготовлених з використанням:

зоотехнічних добавок, таких як підсилювачі росту та інші зоотехнічні добавки, крім підсилювачів засвоюваності, стабілізаторів кишкової флори, речовин, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;

кокцидіостатиків та гістомоностатиків;

поживних добавок, таких як вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією (лише вітаміни А та Д), суміші мікроелементів (лише мідь та селен);

  • 3) виробництва з метою введення в обіг або виробництва лише для власного господарства кормових сумішей з використанням кормових добавок або преміксів, що містять:

зоотехнічні добавки, такі як підсилювачі росту та інші зоотехнічні добавки, крім підсилювачів засвоюваності, стабілізаторів кишкової флори, речовин, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;

кокцидіостатики та гістомоностатики.

2. Оператор ринку зобов’язаний отримати експлуатаційний дозвіл на кожну окрему потужність, зазначену у частині першій цієї статті, до початку її експлуатації.

3. Для отримання експлуатаційного дозволу до територіального органу компетентного органу за місцем знаходження потужності подається заява про видачу експлуатаційного дозволу, яка повинна містити найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назву (опис) потужності, її адресу, заплановані види діяльності та перелік кормових добавок, преміксів та кормових сумішей, які планується виробляти та/або обіг яких здійснювати на відповідній потужності. Заява про видачу експлуатаційного дозволу має бути засвідчена підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи.

Частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

4. Не пізніше 15 календарних днів з дня реєстрації територіальним органом компетентного органу заяви про видачу експлуатаційного дозволу такий орган проводить інспектування потужності, зазначеної в заяві, за результатами якого визначається відповідність потужності вимогам законодавства про корми.

Абзац перший частини четвертої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4017-IX від 10.10.2024, № 4718-IX від 16.12.2025

Для отримання експлуатаційного дозволу не потребують інспектування потужності операторів ринку, які діють виключно як продавці та здійснюють лише реалізацію кормів, без зберігання кормів на належних їм потужностях. Такі оператори ринку подають до компетентного органу декларацію про відповідність кормів, які вони планують реалізовувати, вимогам законодавства про корми. Форма відповідної декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

5. У разі відсутності в заяві про видачу експлуатаційного дозволу або декларації про відповідність кормів (у випадках, передбачених абзацом другим частини четвертої цієї статті) інформації, передбаченої частиною третьою цієї статті, та/або виявлення в ній недостовірних відомостей посадова особа територіального органу компетентного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення такої заяви без руху відповідно до статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру".

Статтю 14 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

6. Видача експлуатаційного дозволу або прийняття рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу здійснюється територіальним органом компетентного органу протягом 30 календарних днів з дня реєстрації ним заяви про видачу експлуатаційного дозволу.

Частина статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

7. Експлуатаційний дозвіл видається на необмежений строк, якщо за результатами інспектування встановлено, що потужність відповідає вимогам законодавства про корми.

8. Якщо за результатами інспектування встановлено, що потужність відповідає вимогам законодавства про корми лише щодо інфраструктури та обладнання, на таку потужність компетентний орган видає тимчасовий експлуатаційний дозвіл строком на три місяці.

Якщо результати повторного інспектування потужності, проведеного протягом трьох місяців з дня видачі тимчасового дозволу, підтвердять відповідність потужності всім вимогам законодавства про корми, компетентний орган повинен видати на таку потужність експлуатаційний дозвіл на необмежений строк. Якщо результати такого інспектування свідчать про те, що оператор ринку усунув окремі невідповідності вимогам законодавства про корми, але потужність все ще не відповідає усім вимогам зазначеного законодавства, компетентний орган може продовжити строк дії тимчасового експлуатаційного дозволу до шести місяців.

9. Оператор ринку, який здійснив реконструкцію споруд та/або встановив нові виробничі лінії на потужності, на яку вже видано експлуатаційний дозвіл, та/або має намір здійснювати на такій потужності види діяльності, не передбачені експлуатаційним дозволом (якщо такі види діяльності потребують експлуатаційного дозволу), повинен не пізніше ніж за 15 календарних днів до відновлення експлуатації потужності звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про проведення позапланового інспектування потужності.

Протягом 15 календарних днів після реєстрації територіальним органом компетентного органу відповідної заяви оператора ринку такий орган проводить інспектування зазначених у такій заяві потужностей.

Абзац другий частини статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4017-IX від 10.10.2024, № 4718-IX від 16.12.2025

Оператор ринку має право використовувати відповідні потужності та/або здійснювати нові види діяльності на таких потужностях після отримання акта за результатами інспектування, що підтверджує відповідність цих потужностей та/або видів діяльності вимогам законодавства про корми.

10. За видачу експлуатаційного дозволу, поновлення його дії справляється плата (адміністративний збір), що зараховується до державного бюджету та становить 0,17 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подано заяву про видачу або поновлення дії експлуатаційного дозволу.

Переоформлення експлуатаційного дозволу здійснюється безоплатно.

Частина статті 14 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

11. Видача експлуатаційного дозволу, поновлення його дії здійснюються протягом п’яти робочих днів після отримання територіальним органом компетентного органу підтвердження внесення відповідної плати (адміністративного збору).

Частина статті 14 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

12. Одночасно з видачею експлуатаційного дозволу на потужність компетентний орган вносить відомості про таку потужність та відповідного оператора ринку до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

Кожній потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, присвоюється реєстраційний номер.

Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів шляхом його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

Порядок формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

13. Підставами для відмови у видачі експлуатаційного дозволу є:

  • 1) відсутність у заяві про видачу експлуатаційного дозволу або декларації про відповідність кормів (у випадках, передбачених абзацом другим частини четвертої цієї статті) інформації, передбаченої частиною третьою цієї статті, та/або виявлення в ній недостовірних відомостей, за умови що оператору ринку була надана можливість усунути недоліки у строк, зазначений у повідомленні про залишення заяви без руху, але він їх не усунув;

  • 2) невідповідність потужності законодавству про корми, крім випадку, передбаченого частиною сьомою цієї статті.

Відмова у видачі експлуатаційного дозволу з інших підстав забороняється.

Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Частина тринадцята статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024; в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

14. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу повинно бути обґрунтованим з посиланням на вимоги законодавства про корми, яких не було дотримано оператором ринку.

15. Копія рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу повинна бути надана (надіслана поштовим відправленням) оператору ринку в строк, встановлений для видачі експлуатаційного дозволу, але не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення.

16. Після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу, оператор ринку має право повторно звернутися із заявою про видачу експлуатаційного дозволу.

17. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу може бути оскаржене до компетентного органу, або до адміністративного суду.

Частина статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

18. Переоформлення експлуатаційного дозволу здійснюється територіальним органом компетентного органу безоплатно у разі реорганізації оператора ринку - юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу або виділу. У такому разі експлуатаційний дозвіл, отриманий оператором ринку, підлягає переоформленню на його правонаступника.

19. Дублікат експлуатаційного дозволу видається територіальним органом компетентного органу безоплатно у разі:

  • 1) втрати експлуатаційного дозволу;

  • 2) пошкодження бланка експлуатаційного дозволу.

Протягом п’яти робочих днів після виникнення підстав для видачі дубліката експлуатаційного дозволу оператор ринку зобов’язаний звернутися з відповідною заявою до територіального органу компетентного органу. Дублікат експлуатаційного дозволу видається протягом двох робочих днів з моменту реєстрації відповідної заяви від оператора ринку. У разі видачі дубліката експлуатаційного дозволу територіальний орган компетентного органу приймає рішення про визнання недійсним експлуатаційного дозволу, який було втрачено або пошкоджено.

Абзац четвертий частини статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

20. Оператор ринку, який має намір припинити використання потужності, на яку отримано експлуатаційний дозвіл, зобов’язаний звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про відкликання відповідного експлуатаційного дозволу не пізніше, ніж за п’ять робочих днів до припинення використання такої потужності за призначенням, передбаченим експлуатаційним дозволом.

21. Територіальний орган компетентного органу відкликає експлуатаційний дозвіл за наявності однієї з таких підстав:

  • 1) звернення оператора ринку із заявою про відкликання експлуатаційного дозволу;

  • 2) ліквідація оператора ринку - юридичної особи;

  • 3) припинення підприємницької діяльності оператора ринку - фізичної особи - підприємця.

22. Територіальний орган компетентного органу звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді скасування експлуатаційного дозволу за наявності хоча б однієї з таких підстав:

Абзац перший частини статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

  • 1) встановлення факту наявності в заяві або інших документах, поданих для отримання експлуатаційного дозволу, недостовірної інформації;

  • 2) закінчення одного року після виявлення невідповідності потужності вимогам законодавства про корми, якщо протягом цього строку оператор ринку не усунув зазначену невідповідність;

  • 3) прийняття протягом року трьох або більше рішень (постанов) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів на відповідній потужності, якщо вони не були визнані незаконними у встановленому законом порядку.

23. Відомості про відкликання експлуатаційного дозволу вносяться компетентним органом до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

24. Порядок видачі, переоформлення, видачі дубліката та відкликання експлуатаційного дозволу компетентним органом, а також форма експлуатаційного дозволу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 15 — Державна реєстрація потужностей

1. Оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов’язані повідомити компетентний орган про потужності, які вони мають намір використовувати на будь-якій стадії виробництва та обігу кормів, з метою їх державної реєстрації.

2. Державна реєстрація потужностей здійснюється територіальним органом компетентного органу шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів на безоплатній основі.

Кожній потужності у Державному реєстрі потужностей з виробництва та обігу кормів присвоюється реєстраційний номер.

Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до відомостей про зареєстровані потужності, що містяться у Державному реєстрі потужностей з виробництва та обігу кормів, шляхом його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

3. Не підлягає державній реєстрації як окрема потужність транспортний засіб, що використовується оператором ринку у зв’язку з експлуатацією іншої належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл. Транспортні засоби, що використовуються оператором ринку виключно для перевезення кормів, яке не пов’язане з експлуатацією належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, підлягають кумулятивній державній реєстрації, для якої подається одна заява (незалежно від кількості відповідних транспортних засобів) та за результатами якої присвоюється один реєстраційний номер.

4. Для внесення потужності, що підлягає державній реєстрації, до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів оператор ринку повідомляє про намір її використання шляхом подання заяви про державну реєстрацію потужності до територіального органу компетентного органу за місцезнаходженням цієї потужності не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку її роботи. У заяві про державну реєстрацію потужності зазначаються: найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік кормів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати. Заява про державну реєстрацію потужності засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи, може подаватися в електронному або паперовому вигляді та підлягає реєстрації компетентним органом в день її надходження.

Абзац перший частини четвертої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Оператор ринку зобов’язаний повідомляти територіальний орган компетентного органу про будь-які зміни у своїй діяльності, що зумовлюють необхідність внесення змін до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів, не пізніше 10 робочих днів після настання таких змін.

5. У разі відсутності в заяві про державну реєстрацію потужності інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, та/або виявлення в ній недостовірних відомостей посадова особа територіального органу компетентного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення такої заяви без руху відповідно до статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру".

Статтю 15 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

6. Державна реєстрація потужності здійснюється протягом 10 календарних днів після реєстрації відповідної заяви оператора ринку. Копія рішення про державну реєстрацію потужності надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Частина статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

7. Підставами для відмови у державній реєстрації потужності є:

  • 1) відсутність у заяві про державну реєстрацію потужності інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, та/або виявлення в ній недостовірних відомостей, за умови що оператору ринку була надана можливість усунути недоліки у строк, зазначений у повідомленні про залишення заяви без руху, але він їх не усунув;

  • 2) наявність раніше прийнятого рішення про державну реєстрацію цієї потужності.

Відмова у державній реєстрації потужності з інших підстав не допускається.

У рішенні про відмову в державній реєстрації потужності обов’язково зазначаються підстава для відмови та фактичні обставини, що підтверджують наявність такої підстави.

Рішення про відмову у державній реєстрації потужності приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Після усунення причини, що стала підставою для відмови у державній реєстрації потужності (об’єкта), оператор ринку може повторно звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про державну реєстрацію потужності (об’єкта).

Частина сьома статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024; в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

8. Якщо протягом 15 робочих днів з моменту реєстрації територіальним органом компетентного органу заяви про державну реєстрацію потужності така реєстрація не здійснена, а копія рішення про відмову у державній реєстрації потужності не надана (надіслана) оператору ринку, він набуває право здійснювати виробництво та/або обіг кормів на відповідній потужності за принципом мовчазної згоди.

Частина статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

9. Оператор ринку, який має намір припинити використання зареєстрованої потужності, зобов’язаний звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про припинення дії державної реєстрації потужності не пізніше ніж за 10 робочих днів до припинення використання такої потужності для виробництва та/або обігу кормів.

10. Територіальний орган компетентного органу скасовує державну реєстрацію потужності за наявності однієї з таких підстав:

  • 1) звернення оператора ринку до компетентного органу із заявою про припинення дії державної реєстрації потужності;

  • 2) ліквідація оператора ринку - юридичної особи;

  • 3) припинення підприємницької діяльності оператора ринку - фізичної особи - підприємця.

11. Територіальний орган компетентного органу звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді припинення дії державної реєстрації потужності за наявності хоча б однієї з таких підстав:

  • 1) встановлення факту наявності в заяві про державну реєстрацію потужності недостовірних відомостей;

  • 2) закінчення одного року після виявлення компетентним органом невідповідності потужності вимогам законодавства про корми, якщо протягом цього строку оператор ринку не усунув зазначену невідповідність;

  • 3) прийняття протягом року трьох або більше рішень (постанов) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів на відповідній потужності, якщо вони не були визнані незаконними у встановленому законом порядку.

12. Відомості про припинення дії державної реєстрації потужності вносяться компетентним органом до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

13. Порядок здійснення державної реєстрації потужностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16 — Категорії та функціональні групи кормових добавок

1. Залежно від функціонального призначення та властивостей кормові добавки поділяються на такі категорії:

  • 1) технологічні добавки;

  • 2) сенсорні добавки;

Пункт 2 частини першої статті 16 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

  • 3) поживні добавки;

Пункт 3 частини першої статті 16 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

  • 4) зоотехнічні добавки;

  • 5) кокцидіостатики та гістомоностатики.

2. У межах відповідної категорії кормова добавка може бути віднесена до однієї або декількох функціональних груп.

3. Технологічні добавки включають такі функціональні групи:

  • 1) консерванти - речовини або мікроорганізми, які захищають корм від пошкодження мікроорганізмами або їх метаболітами;

  • 2) антиоксиданти - речовини, які продовжують строк зберігання кормів та кормових матеріалів, захищаючи їх від пошкодження внаслідок окислення;

  • 3) емульгатори - речовини, які дозволяють формувати та підтримувати однорідну суміш двох або більше незмішуваних фаз у кормах;

  • 4) стабілізатори - речовини, які дозволяють підтримувати визначений фізико-хімічний стан кормів;

  • 5) желюючі агенти та драглеутворювачі - речовини, які надають корму певну структуру шляхом формування гелю або драглів;

  • 6) згущувачі - речовини, які підвищують в’язкість кормів;

  • 7) зв’язуючі агенти - речовини, які посилюють здатність часток корму триматися разом;

  • 8) речовини контролю радіонуклідного забруднення - речовини, які перешкоджають поглинанню радіонуклідів або сприяють їх виведенню;

  • 9) антиспікаючі агенти - речовини, які знижують здатність окремих часток корму триматися разом (прилипати);

  • 10) регулятори кислотності - речовини, які регулюють рівень рН кормів;

  • 11) силосні добавки - речовини, включаючи ензими та мікроорганізми, призначені для включення до складу кормів з метою покращення виробництва силосу;

  • 12) денатуранти - речовини, що використовуються у виробництві перероблених кормів та дозволяють встановити походження харчових або кормових матеріалів;

  • 13) речовини для зменшення забруднення кормів мікотоксинами - речовини, здатні стримувати або знижувати поглинання мікотоксинів, сприяти їх виведенню чи змінювати спосіб їх дії;

  • 14) поліпшувачі гігієнічних умов - речовини або мікроорганізми, які сприятливо впливають на гігієнічні характеристики кормів шляхом зниження їх мікробіологічного забруднення;

Пункт 14 частини третьої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

  • 15) інші технологічні добавки - речовини або мікроорганізми, додані до кормів з технологічною метою, які сприятливо впливають на властивості корму.

Частину третю статті 16 доповнено пунктом 15 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

4. Сенсорні добавки включають такі функціональні групи:

Абзац перший частини четвертої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 1) барвники - речовини, що надають або відновлюють забарвлення корму, речовини, що надають забарвлення продукту тваринного походження, речовини, що сприятливо впливають на колір декоративних риб та птахів;

Пункт 1 частини четвертої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 2) ароматичні суміші - речовини, наявність яких у кормі підвищує їх запах та смакові якості.

5. Поживні добавки включають такі функціональні групи:

Абзац перший частини п'ятої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 1) вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією;

  • 2) суміші мікроелементів;

  • 3) амінокислоти, солі амінокислот та їх аналоги;

  • 4) сечовина та її похідні.

6. Зоотехнічні добавки включають такі функціональні групи:

  • 1) підсилювачі засвоюваності - речовини, які покращують перетравлення їжі тваринами завдяки їх впливу на окремі кормові матеріали;

  • 2) стабілізатори кишкової флори - мікроорганізми або інші речовини з визначеним хімічним складом, які сприятливо впливають на кишкову флору;

  • 3) речовини, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;

3-1) стабілізатори фізіологічного стану - речовини або мікроорганізми, які при годуванні здорових тварин сприятливо впливають на їхній фізіологічний стан, у тому числі на стійкість до стресових факторів.

Частину шосту статті 16 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

  • 4) інші зоотехнічні добавки.

7. У разі необхідності, зумовленої науково-технічним розвитком, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, за власною ініціативою або за зверненням наукових установ чи операторів ринку може визначити додаткові категорії та функціональні групи кормових добавок.

Стаття 17 — Вимоги до кормових добавок

1. Дозволяється ввезення (пересилання) на митну територію України кормових добавок, використання їх для виробництва кормів, здійснення обігу кормових добавок, а також ввезення (пересилання) на митну територію України та обіг кормів, вироблених з використанням кормових добавок, якщо такі кормові добавки зареєстровані (дозволені до використання) в Україні та/або в Європейському Союзі.

Положення цієї частини застосовуються з урахуванням положень, передбачених частинами другою та третьою цієї статті.

Частина перша статті 17 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

2. Перше введення в обіг зоотехнічних добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які складаються, містять чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, дозволяється виключно власникам реєстрації (їх правонаступникам, уповноваженим ними особам) таких кормових добавок.

Дозволяється введення в обіг кормових добавок, які складаються, містять чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, без державної реєстрації генетично модифікованих організмів, передбаченої законом, якщо загальний кількісний вміст генетично модифікованих організмів у кормовій добавці не перевищує 0,1 відсотка і є випадковим або технічно неминучим. У такому разі маркування, передбачене статтею 31 цього Закону, не вимагається.

Частина друга статті 17 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

3. Дозволяється ввозити на територію України кормові добавки, не зареєстровані в Україні, з метою:

  • 1) державної реєстрації в Україні;

  • 2) презентації (демонстрації) на ярмарках, виставках, конференціях, інших публічних заходах;

  • 3) наукових досліджень;

  • 4) для внутрішніх потреб оператора ринку, зокрема розробки нових кормів, без права введення в обіг кормової добавки окремо або в складі корму, а також без права введення в обіг тварин, що годувалися з використанням цієї кормової добавки.

Граничні обсяги ввезення (пересилання) на митну територію України кормових добавок для зазначених у цій частині цілей визначаються Положенням про державну реєстрацію кормових добавок.

Абзац шостий частини третьої статті 17 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

4. Кормова добавка не повинна:

  • 1) несприятливо впливати на здоров’я людей та/або тварин, та/або на навколишнє природне середовище;

  • 2) бути представленою в такий спосіб, що може вводити в оману оператора ринку та/або кінцевого користувача;

  • 3) завдавати шкоду людині шляхом погіршення характерних особливостей харчових продуктів тваринного походження або справляти на споживача помилкове враження щодо характерних особливостей харчових продуктів тваринного походження.

5. Кормова добавка повинна виконувати хоча б одну з таких функцій:

Абзац перший частини п'ятої статті 17 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

  • 1) позитивно впливати на характеристики корму;

  • 2) позитивно впливати на характеристики продуктів тваринного походження;

  • 3) позитивно впливати на забарвлення декоративних риб та птахів;

  • 4) задовольняти поживні потреби тварин;

  • 5) позитивно впливати на екологічні наслідки виробництва тваринницької продукції;

  • 6) позитивно впливати на виробництво тваринницької продукції, продуктивність та благополуччя тварин шляхом впливу на шлунково-кишкову флору та засвоюваність кормів;

  • 7) мати кокцидіостатичну або гістомоностатичну дію.

6. Антибіотики, крім кокцидіостатиків та гістомоностатиків, не можуть бути кормовими добавками чи їх компонентами.

Стаття 18 — Державна реєстрація кормових добавок

1. Державну реєстрацію кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок здійснює компетентний орган.

2. Для здійснення державної реєстрації кормової добавки заявник (власник реєстраційного досьє або його представник) подає до компетентного органу відповідну заяву та інші документи, визначені частиною третьою цієї статті.

Заявником може бути фізична особа та/або юридична особа, створена і зареєстрована в Україні відповідно до законодавства України.

Заява і додані до неї документи подаються до компетентного органу в електронній формі та з дотриманням формату, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

3. До заяви про державну реєстрацію кормової добавки додаються:

  • 1) реєстраційне досьє на кормову добавку;

  • 2) резюме (стислий виклад) реєстраційного досьє;

  • 3) копії документів, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію кормової добавки, оплату послуг з оцінки матеріалів реєстраційного досьє та оплату послуг референс-лабораторії.

4. Реєстраційне досьє складається з документів, що містять:

  • 1) відомості про найменування та адресу заявника;

  • 2) ідентифікаційні відомості про кормову добавку, пропозицію щодо її класифікації за категоріями та функціональними групами відповідно до статті 16 цього Закону, її характеристики, за необхідності - критерії чистоти;

  • 3) опис методу виробництва, виготовлення і пропонованого застосування кормової добавки, методи аналізу такої добавки в кормі, в якому планується її застосування, а за необхідності - також метод аналізу залишкових кількостей кормової добавки та/або її метаболітів у харчових продуктах;

  • 4) копію результатів проведених досліджень та будь-які інші наявні матеріали, що демонструють відповідність кормової добавки критеріям, встановленим частинами четвертою і п’ятою статті 17 цього Закону. Зазначені результати і матеріали можуть бути викладені державною та/або англійською мовою за вибором заявника;

  • 5) запропоновані умови обігу кормової добавки, у тому числі вимоги до маркування, а за необхідності - також особливі умови застосування та поводження (зокрема відомі випадки несумісності), рівні застосування у додаткових кормах, види та категорії тварин, для яких призначена кормова добавка;

  • 6) декларацію про направлення трьох зразків кормової добавки до референс-лабораторії;

  • 7) пропозиції щодо післяреєстраційного моніторингу - для поживних, зоотехнічних добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також для кормових добавок, що містять, складаються або вироблені з генетично модифікованих організмів;

  • 8) відомості про наявні документи дозвільного характеру, якщо необхідність їх отримання визначена законом, та/або відомості з Державного реєстру ГМО, передбаченого Законом України "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції", - для кормових добавок, що містять, складаються або вироблені з генетично модифікованих організмів.

Заявник несе відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у заяві про державну реєстрацію кормової добавки та будь-яких доданих до неї документах.

5. Заявник може звернутися до компетентного органу щодо визначення інформації, що міститься у заяві про державну реєстрацію кормової добавки та доданих до неї документах, конфіденційною. Таке звернення повинно містити обґрунтування, яким чином оприлюднення відповідної інформації може завдати значної шкоди інтересам заявника, яке можливо перевірити.

За результатами розгляду такого звернення компетентний орган може прийняти рішення про віднесення інформації до конфіденційної, якщо заявник продемонструє, що розкриття такої інформації потенційно може завдати значної шкоди його інтересам, лише щодо таких її елементів:

процес виготовлення або виробництва, включаючи методи та їх інноваційні аспекти, а також інші технічні та виробничі специфікації, властиві цьому процесу або методу, крім інформації, що стосується оцінки безпечності;

комерційні зв’язки між виробником або імпортером і заявником або власником реєстраційного посвідчення, де це застосовно;

комерційна інформація, яка розкриває джерела, частки ринку або бізнес-стратегію заявника;

кількісний склад предмета заяви, крім інформації, що стосується оцінки безпечності;

план дослідження - для досліджень, що демонструють ефективність кормової добавки з точки зору цілей її призначеного використання;

специфікації домішок діючої речовини та відповідних методів аналізу, розроблених заявником, крім домішок, які можуть справляти негативний вплив на здоров’я тварини та/або людини чи навколишнє природне середовище.

У разі подання звернення, передбаченого абзацом першим цієї частини, заявник повинен надати неконфіденційну та конфіденційну версії документів, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті. Неконфіденційна версія не повинна включати інформацію, яку заявник вважає конфіденційною, але мають бути позначені місця, в яких таку інформацію було видалено. Конфіденційна версія повинна містити всю інформацію, у тому числі інформацію, яку заявник вважає конфіденційною. Інформація, яку заявник вважає конфіденційною, повинна бути чітко позначена.

Рішення про віднесення інформації до конфіденційної приймається компетентним органом відповідно до закону.

Відомості, що вносяться до Державного реєстру кормових добавок, не можуть бути визначені заявником як конфіденційна інформація та повинні бути оприлюднені у відкритих машинозчитувальних форматах на єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Компетентний орган, його територіальні органи, уповноважені установи, їх посадові та службові особи зобов’язані забезпечувати захист відомостей, що містяться у матеріалах реєстраційного досьє і визначені як конфіденційна інформація, та несуть відповідальність за порушення режиму конфіденційності відповідно до закону.

6. Перед поданням до компетентного органу заяви про державну реєстрацію кормової добавки та доданих до неї документів заявник подає (надсилає) до референс-лабораторії три зразки кормової добавки.

На обґрунтований запит референс-лабораторії заявник також подає додаткові зразки кормової добавки, кормовий та/або харчовий тестовий матеріал.

7. У разі якщо заяву про державну реєстрацію кормової добавки та додані до неї документи подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа компетентного органу, яка розглядає зазначені заяву і додані до неї документи, приймає рішення про залишення заяви без руху.

Компетентний орган надсилає (надає) заявнику письмове повідомлення про отримання заяви про державну реєстрацію кормової добавки та доданих до неї документів або письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом 15 днів з дня отримання заяви про державну реєстрацію кормової добавки.

У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі якщо виявлені недоліки не усунуто заявником протягом строку, визначеного Положенням про державну реєстрацію кормових добавок, заява про державну реєстрацію кормової добавки вважається недійсною.

Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.

У разі усунення виявлених недоліків протягом строку, визначеного Положенням про державну реєстрацію кормових добавок, заява про державну реєстрацію кормової добавки вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду такої заяви продовжується на строк залишення її без руху.

Не допускається повторне залишення заяви без руху, якщо недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху, усунуто.

Протягом строку здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє, передбаченого абзацом другим частини дев’ятої цієї статті, референс-лабораторія повинна провести необхідні дослідження (випробування) і надати уповноваженій установі звіт, що містить:

висновок щодо можливості використання методів аналізу, зазначених заявником у реєстраційному досьє, для цілей державного контролю;

результати тестування методів аналізу (у разі необхідності тестування);

результати валідації методів аналізу (у разі необхідності валідації).

8. Протягом 15 днів після отримання документів, передбачених частиною третьою цієї статті, компетентний орган зобов’язаний повідомити заявника у письмовій формі про їх отримання та реєстрацію, а також розмістити на своєму офіційному веб-сайті резюме (стислий виклад) реєстраційного досьє (крім конфіденційної інформації).

9. Оцінка матеріалів реєстраційного досьє здійснюється уповноваженою установою.

Оцінка матеріалів реєстраційного досьє здійснюється протягом 180 днів з дня отримання компетентним органом документів, подання яких передбачено частиною третьою цієї статті.

Під час здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє уповноважена установа:

перевіряє достовірність відомостей, що містяться в матеріалах реєстраційного досьє;

здійснює оцінку відповідності матеріалів реєстраційного досьє вимогам цього Закону;

перевіряє звіт, підготовлений референс-лабораторією відповідно до вимог частини сьомої цієї статті.

За результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє складається звіт з рекомендацією щодо державної реєстрації відповідної кормової добавки або з рекомендацією щодо відмови в державній реєстрації. Такий звіт складається з дотриманням вимог, встановлених статтею 71 Закону України "Про адміністративну процедуру".

Звіт за результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє уповноважена установа надає (надсилає) заявникові та до компетентного органу.

10. Звіт за результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє з рекомендацією щодо державної реєстрації кормової добавки повинен містити:

  • 1) відомості про найменування та адресу заявника;

  • 2) ідентифікаційні відомості про кормову добавку, її класифікацію за категоріями та функціональними групами відповідно до статті 16 цього Закону, її характеристики, в тому числі за необхідності - критерії чистоти та методи аналізу кормової добавки в кормі та залишкових кількостей кормової добавки та/або її метаболітів у харчових продуктах;

  • 3) особливі умови та/або обмеження обігу кормової добавки, вимоги щодо післяреєстраційного моніторингу, умови застосування, види та категорії тварин, для яких призначена кормова добавка, якщо їх необхідність обумовлена результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє;

  • 4) додаткові вимоги до маркування кормової добавки, необхідні для забезпечення дотримання особливих умов, обмежень та вимог, визначених відповідно до пункту 3 цієї частини;

  • 5) максимально допустимий вміст кормової добавки у кормі (за необхідності);

  • 6) максимально допустимий вміст залишкової кількості кормової добавки та/або її метаболітів у харчових продуктах тваринного походження (за необхідності).

Звіт за результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє із рекомендацією щодо відмови в державній реєстрації кормової добавки повинен містити обґрунтування невідповідності кормової добавки та посилання на вимоги законодавства, яким не відповідає кормова добавка.

11. Рішення про державну реєстрацію кормової добавки або про відмову в її державній реєстрації приймається компетентним органом на підставі відповідної рекомендації, що містить звіт за результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє, протягом 10 робочих днів після отримання компетентним органом зазначеного звіту. Днем державної реєстрації кормової добавки вважається день прийняття відповідного рішення компетентним органом.

Рішення про державну реєстрацію кормової добавки повинно містити відомості, передбачені пунктами 2-6 частини десятої цієї статті.

12. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття компетентним органом рішення про державну реєстрацію кормової добавки або про відмову в її державній реєстрації копія такого рішення надсилається (надається) заявнику.

13. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття компетентним органом рішення про державну реєстрацію кормової добавки компетентний орган вносить до Державного реєстру кормових добавок таку інформацію про кормову добавку:

  • 1) реєстраційний номер кормової добавки;

  • 2) категорія та функціональна група кормової добавки;

  • 3) назва кормової добавки;

  • 4) діюча речовина (діючі речовини);

  • 5) дата державної реєстрації та державної перереєстрації (у разі здійснення);

  • 6) вид тварин, для яких призначена кормова добавка;

  • 7) максимально допустимий вміст кормової добавки в кормах (за необхідності);

  • 8) максимально допустимий вміст залишкових кількостей кормової добавки та/або її метаболітів у харчових продуктах тваринного походження (за необхідності);

  • 9) методи аналізу кормової добавки в кормі та залишкових кількостей кормової добавки та/або її метаболітів у харчових продуктах.

14. У разі здійснення державної реєстрації зоотехнічних добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, що складаються, містять чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, у рішенні компетентного органу про державну реєстрацію кормової добавки та у Державному реєстрі кормових добавок обов’язково зазначаються найменування та адреса власника державної реєстрації кормової добавки.

15. Строк чинності державної реєстрації кормової добавки становить 10 років, який обчислюється з дня державної реєстрації такої добавки.

16. Підставою для відмови в державній реєстрації кормової добавки є:

  • 1) некомплектність реєстраційного досьє;

  • 2) недостовірність відомостей, наведених у реєстраційному досьє;

  • 3) невідповідність кормової добавки вимогам частини четвертої статті 17 цього Закону;

  • 4) невідповідність кормової добавки вимогам частини п’ятої статті 17 цього Закону;

  • 5) відсутність документів, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію кормової добавки, оплату послуг з оцінки матеріалів реєстраційного досьє та/або оплату послуг референс-лабораторії.

17. У рішенні компетентного органу про відмову в державній реєстрації кормової добавки зазначається підстава відмови з відповідним обґрунтуванням та посиланням на вимоги законодавства, які не виконав заявник та/або яким не відповідає кормова добавка.

У рішенні компетентного органу про відмову в державній реєстрації кормової добавки також зазначаються відомості, передбачені частиною другою статті 18 Закону України "Про адміністративну процедуру".

Рішення компетентного органу про відмову в державній реєстрації кормової добавки може бути оскаржено в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.

18. Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Державного реєстру кормових добавок шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті та єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

19. Державна реєстрація кормової добавки, в тому числі її реєстрація у спрощеному порядку, та її перереєстрація є платними. Адміністративний збір за здійснення державної реєстрації кормової добавки, в тому числі за її реєстрацію у спрощеному порядку, та за її перереєстрацію становить 7 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на дату подання заяви про державну реєстрацію кормової добавки, в тому числі її реєстрацію у спрощеному порядку, чи її перереєстрацію. Зазначений адміністративний збір зараховується до державного бюджету.

20. Послуги з оцінки матеріалів реєстраційного досьє та послуги референс-лабораторії є платними. Розмір плати за надання цих послуг визначається і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, на основі методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Плата за оцінку матеріалів реєстраційного досьє сплачується уповноваженій установі, яка здійснює оцінку матеріалів реєстраційного досьє.

21. Кабінет Міністрів України затверджує Положення про державну реєстрацію кормових добавок, у якому, зокрема, визначаються:

  • 1) порядок державної реєстрації кормових добавок;

  • 2) спрощений порядок державної реєстрації, перереєстрації кормових добавок;

  • 3) порядок складання і форма звіту за результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє;

  • 4) граничні обсяги ввезення (пересилання) на митну територію України кормових добавок, не зареєстрованих в Україні, для цілей, передбачених частиною третьою статті 17 цього Закону.

22. Порядок формування реєстраційного досьє затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

Порядок ведення Державного реєстру кормових добавок затверджує Кабінет Міністрів України.

Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2639-VIII від 06.12.2018, № 3221-IX від 30.06.2023, № 4017-IX від 10.10.2024; в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

Стаття 19 — Спрощений порядок державної реєстрації кормових добавок

1. Державна реєстрація кормових добавок у спрощеному порядку здійснюється в порядку, передбаченому статтею 18 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

2. Спрощений порядок державної реєстрації застосовується до кормових добавок, які дозволені до використання іноземними державами або міжнародними організаціями (інтеграційними об’єднаннями держав) відповідно до вимог, що визнані Україною еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми.

3. Рішення про визнання вимог іноземних держав або міжнародних організацій (інтеграційними об’єднаннями держав) еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, що встановлені законодавством України про корми, приймає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, у порядку, визначеному відповідними міжнародними договорами України.

4. Для здійснення державної реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку заявник подає до компетентного органу відповідну заяву, до якої додаються:

  • 1) копія чинного рішення уповноваженого органу іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), яким надано дозвіл на використання відповідної кормової добавки (мовою оригіналу разом із завіреним перекладом державною мовою);

  • 2) копія звіту за результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє, складеного іноземною організацією, яка здійснила таку оцінку (мовою оригіналу разом із завіреним перекладом державною мовою);

  • 3) копія звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу відповідної кормової добавки (мовою оригіналу разом із завіреним перекладом державною мовою);

  • 4) копії документів, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію кормової добавки, оплату послуг з оцінки матеріалів реєстраційного досьє та оплату послуг референс-лабораторії.

5. За відсутності публічно доступного звіту за результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє, складеного іноземною організацією, яка здійснила таку оцінку, дозвіл на використання якої надано іноземною державою або міжнародною організацією (інтеграційним об’єднанням держав), та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу кормової добавки подання таких звітів для здійснення державної реєстрації відповідної кормової добавки у спрощеному порядку не вимагається, за умови наявності чинної угоди про співробітництво між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, та уповноваженим органом чи установою іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), що здійснили оцінку матеріалів реєстраційного досьє та надали дозвіл на використання такої кормової добавки. Така угода про співробітництво має передбачати можливість обміну інформацією, необхідною для здійснення державної реєстрації кормових добавок.

У разі отримання заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку, в якій зазначено про відсутність публічно доступного звіту за результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє, складеного органом або установою іноземної держави, які здійснили таку оцінку, та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу кормової добавки, компетентний орган на підставі угоди про співробітництво невідкладно звертається до уповноваженого органу чи установи іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), що здійснює оцінку матеріалів реєстраційного досьє, які надали дозвіл на використання такої кормової добавки в кормах, із запитом про отримання інформації, необхідної для її державної реєстрації.

Протягом одного місяця після прийняття рішення про визнання вимог іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав) еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, зобов’язаний звернутися до уповноваженого органу чи установи іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), що здійснює оцінку матеріалів реєстраційного досьє, з пропозицією укласти угоду про співробітництво, передбачену цією частиною.

6. Копія чинного рішення уповноваженого органу іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), яким надано дозвіл на використання кормової добавки, що подається заявником для державної реєстрації у спрощеному порядку, повинна містити відомості, передбачені пунктами 2-6 частини десятої статті 18 цього Закону, а в разі необхідності - також відомості, передбачені частиною чотирнадцятою статті 18 цього Закону. Ця вимога не поширюється на випадки, передбаченічастиною п’ятою цієї статті.

7. Копія звіту за результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє, складеного іноземною організацією, яка здійснила таку оцінку, що подається заявником для державної реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку, повинна містити відомості, передбачені частиною десятою статті 18 цього Закону.

8. Копія звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу кормової добавки, що подається заявником для державної реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку, повинна містити відомості, передбачені частиною сьомою статті 18 цього Закону.

9. Протягом 30 днів після реєстрації документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, уповноважена установа на підставі аналізу інформації, що міститься в цих документах, та звіту референс-лабораторії, поданого уповноваженій установі відповідно до частини десятої цієї статті, здійснює оцінку матеріалів реєстраційного досьє у скороченому порядку і за результатами такої оцінки складає експрес-звіт з рекомендацією щодо державної реєстрації або щодо відмови в державній реєстрації кормової добавки.

10. Для державної реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку референс-лабораторія здійснює відтворення методів аналізу кормової добавки, зазначених у звіті іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу відповідної кормової добавки, та подає до уповноваженої установи власний звіт, що містить:

  • 1) висновок щодо можливості використання для цілей державного контролю в Україні методів аналізу, зазначених у звіті іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу відповідної кормової добавки;

  • 2) результати тестування методів аналізу (у разі необхідності тестування).

11. Рішення про державну реєстрацію або про відмову в державній реєстрації кормової добавки приймається компетентним органом на підставі рекомендації, що містить експрес-звіт, протягом 10 робочих днів після отримання експрес-звіту компетентним органом.

12. Підставою для відмови в державній реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку є:

  • 1) неподання заявником будь-якого з документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті;

  • 2) недостовірність відомостей, наведених у документах, поданих для державної реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку.

13. Якщо за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку, в якій зазначено про відсутність публічно доступного звіту за результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє, складеного іноземною організацією, яка здійснила таку оцінку, та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу цієї кормової добавки, компетентний орган встановить наявність такого звіту, рішення про відмову в державній реєстрації такої кормової добавки приймається на підставі пункту 1 частини дванадцятої цієї статті із зазначенням посилання на звіт за результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє, складений іноземною організацією, яка здійснила таку оцінку, та/або звіт іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу цієї кормової добавки.

14. Якщо протягом двох місяців після отримання компетентним органом заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку та інших документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, компетентний орган не надіслав (надав) заявнику копію рішення про державну реєстрацію або про відмову в державній реєстрації кормової добавки, така кормова добавка вважається зареєстрованою та внесеною до Державного реєстру кормових добавок наступного дня після спливу зазначеного строку. Це правило не застосовується у разі, якщо відсутність рішення компетентного органу про державну реєстрацію кормової добавки зумовлена затримкою в отриманні інформації, необхідної для державної реєстрації кормової добавки, за запитом, направленим на підставі угоди про співробітництво, укладеної відповідно до частини п’ятої цієї статті. Про затримку в отриманні такої інформації заявник повідомляється письмово не пізніше двох місяців після отримання компетентним органом заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку.

Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024; в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

Стаття 20 — Перереєстрація кормових добавок

1. Перереєстрація кормових добавок здійснюється у порядку, встановленому для їх державної реєстрації з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

2. Заява про перереєстрацію кормової добавки та інші документи, передбачені цією статтею, подаються заявником не пізніше ніж за один рік до закінчення строку державної реєстрації кормової добавки.

Частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

3. У разі здійснення перереєстрації зоотехнічних добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які містять, складаються чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, заявником може виступати тільки той оператор ринку (його правонаступник), за зверненням якого відповідна кормова добавка була зареєстрована та внесена до Державного реєстру кормових добавок.

4. У разі перереєстрації кормових добавок, що не належать до зоотехнічних добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які містять, складаються чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, заявником може бути будь-який оператор ринку.

5. З метою перереєстрації кормової добавки заявник звертається до компетентного органу з відповідною заявою, до якої додаються:

Абзац перший частини п'ятої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 1) копія рішення про державну реєстрацію кормової добавки - у разі перереєстрації зоотехнічних добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які містять, складаються чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів;

  • 2) звіт про результати післяреєстраційного моніторингу кормової добавки, якщо вимоги щодо такого моніторингу передбачені рішенням про державну реєстрацію кормової добавки;

Абзац третій частини п'ятої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 3) будь-яка нова інформація, що стала відомою за час використання кормової добавки і стосується оцінки її безпечності та/або ризиків для життя та здоров’я людей, тварин або навколишнього природного середовища;

  • 4) пропозиції щодо зміни або доповнення умов та/або обмежень обігу кормової добавки та інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки;

  • 5) копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за перереєстрацію кормової добавки.

Для перереєстрації кормової добавки подання реєстраційного досьє, резюме (стислого викладу) реєстраційного досьє та зразків кормової добавки для лабораторних досліджень (випробувань) не вимагається.

Абзац сьомий частини п'ятої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

6. Якщо з незалежних від заявника причин рішення про перереєстрацію кормової добавки не прийнято до закінчення строку чинності її державної реєстрації, чинність державної реєстрації продовжується до дня прийняття відповідного рішення компетентним органом.

Стаття 21 — Внесення змін, зупинення дії та припинення дії рішення про державну реєстрацію кормової добавки

1. У разі отримання інформації, що свідчить про небезпечність зареєстрованої кормової добавки для життя та/або здоров’я людини та/або тварини, компетентний орган може прийняти рішення про внесення змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, або припинити дію рішення про державну реєстрацію кормової добавки. Зміни до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, можуть також вноситися компетентним органом за зверненням власника реєстраційного посвідчення на кормову добавку у разі надання ним відомостей, що підтверджують необхідність внесення відповідних змін.

Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

2. Рішення про внесення змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, або про припинення дії рішення про державну реєстрацію кормової добавки може бути прийнято компетентним органом у разі зміни або припинення дії рішення уповноваженого органу іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), яким надано дозвіл на використання відповідної кормової добавки.

Частина друга статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

3. Компетентний орган приймає рішення про внесення змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, або про припинення дії рішення про державну реєстрацію кормової добавки лише після отримання від уповноваженої установи звіту за результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє із рекомендацією щодо прийняття відповідного рішення.

Частина третя статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

4. За відсутності інших способів запобігти шкідливому впливу кормової добавки на життя та/або здоров’я людини та/або тварини компетентний орган може прийняти рішення про зупинення дії рішення про державну реєстрацію кормової добавки до отримання звіту уповноваженої установи за результатами оцінки матеріалів реєстраційного досьє, передбаченого частиною третьою цієї статті.

Частина четверта статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

5. У разі прийняття компетентним органом рішення про зупинення дії або припинення дії рішення про державну реєстрацію кормової добавки обіг відповідної кормової добавки забороняється.

6. Відомості про рішення, прийняті компетентним органом відповідно до вимог цієї статті, вносяться до Державного реєстру кормових добавок не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття.

Розділ V. ВИМОГИ ДО МАРКУВАННЯ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТА ПАКУВАННЯ КОРМІВ

Назва розділу V із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Стаття 22 — Принципи маркування, реклами та представлення кормів

1. Маркування, реклама та представлення кормів не повинні вводити в оману, зокрема:

  • 1) щодо передбачуваного використання чи характеристик кормів, а саме характеру, способу виготовлення або виробництва, властивостей, складу, кількості, мінімального строку зберігання, видів або категорій тварин, для яких призначені корми;

  • 2) шляхом приписування кормам характеристик, яких вони не мають, або шляхом створення враження, що їм притаманні особливі характеристики, коли насправді такі самі характеристики притаманні всім аналогічним кормам;

  • 3) щодо відповідності маркування Державному каталогу кормових матеріалів або настановам.

2. Корми можуть перебувати в обігу та маркуватися як корми, призначені для особливих поживних цілей, лише за умови включення тверджень про можливе використання таких кормів до Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, та відповідності властивостей таких кормів основним поживним характеристикам, встановленим щодо таких тверджень у цьому Державному переліку.

Частина друга статті 22 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

3. Загальні вимоги до маркування, передбачені цією статтею та статтею 23 цього Закону, є обов’язковими для всіх кормів. Спеціальні вимоги до маркування є обов’язковими для маркування окремих видів кормів, визначених цим Законом.

Стаття 23 — Загальні вимоги до маркування кормів

1. Обов’язкове маркування кормів здійснюється повністю на видному місці упаковки, контейнера або на прикріпленій до них етикетці, або у супровідних документах. Обов’язкове маркування повинно бути чітким, стійким, нерозтертим.

Абзац перший частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

Обов’язкове маркування кормів виконується державною мовою.

Абзац другий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2639-VIII від 06.12.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

За рішенням оператора ринку, відповідального за маркування корму, поряд із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами.

Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2639-VIII від 06.12.2018

Маркування кормів, призначених для експорту, здійснюється згідно з умовами відповідної експортної угоди.

Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2639-VIII від 06.12.2018

Знаки для товарів і послуг можуть наводитися у маркуванні в тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до законодавства.

Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2639-VIII від 06.12.2018

2. Маркування на упаковці повинно легко розпізнаватися, не повинно приховуватися та/або спотворюватися іншою інформацією.

Маркування повинно бути представлено в кольорі, шрифті та розмірі, які не ускладнюють сприйняття інформації про корм і не виділяють певну частину інформації, якщо тільки таке виділення не призначено для привернення уваги до попереджувальних написів.

3. Маркування кормового матеріалу або кормової суміші повинно містити таку інформацію:

  • 1) вид корму (кормовий матеріал, повнораціонний корм чи додатковий корм):

для повнораціонного корму у відповідних випадках може використовуватися позначення "повноцінний замінник молока";

для додаткового корму у відповідних випадках можуть використовуватися такі позначення: "мінеральний корм" або "неповноцінний замінник молока";

для домашніх тварин, крім котів та собак, позначення "повнораціонний корм" та "додатковий корм" можуть замінюватися позначенням "кормова суміш";

  • 2) найменування та адресу оператора ринку, відповідального за маркування;

  • 3) номер експлуатаційного дозволу потужності оператора ринку, відповідального за маркування корму, якщо отримання такого дозволу є обов’язковим відповідно до законодавства про корми або законодавства про побічні продукти тваринного походження. Якщо на потужність отримано експлуатаційний дозвіл відповідно до законодавства про корми та експлуатаційний дозвіл відповідно до законодавства про побічні продукти тваринного походження, зазначенню у маркуванні підлягає номер експлуатаційного дозволу, що вимагається відповідно до законодавства про корми;

  • 4) номер партії;

  • 5) номінальну кількість корму (в одиницях маси - для твердих кормів і в одиницях маси або об’єму - для рідких кормів);

  • 6) список кормових добавок, якому передує заголовок "добавки";

  • 7) вміст вологи.

4. Зазначені у маркуванні інструкції щодо належного використання додаткових кормів та кормових матеріалів, які містять кормові добавки в обсягах, що перевищують максимальні рівні, встановлені для повнораціонних кормів, повинні визначати максимальну кількість таких додаткових кормів та кормових матеріалів:

  • 1) у грамах або кілограмах чи одиницях об’єму на одну тварину на день; або

  • 2) у відсотках добового раціону;

  • 3) на кілограм повнораціонного корму чи у відсотках повнораціонного корму.

5. Оператором ринку, відповідальним за маркування корму, є оператор ринку, якому належить зареєстрований відповідно до законодавства знак для товарів і послуг, що міститься в маркуванні корму, а для імпортованих кормів - імпортер.

Якщо знак для товарів і послуг у маркуванні відсутній, оператором ринку, відповідальним за маркування корму, є оператор ринку, який вводить корм в обіг.

6. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктами 3-5 та 7 частини третьої цієї статті, не є обов’язковим, якщо кінцевий користувач та/або оператор ринку, який виступає покупцем, при укладенні договору щодо придбання корму письмово підтвердить, що він не вимагає зазначеної інформації.

7. При маркуванні запакованих кормів відомості, передбачені пунктами 3-5 частини третьої цієї статті, можуть наноситися безпосередньо на упаковку, а не на етикетку. У такому разі на етикетці має бути чітко зазначено, в якому місці вказані ці відомості.

8. Кормові матеріали та кормові суміші, які перебувають в обігу насипом або в незакритих упаковках чи контейнерах відповідно до статті 34 цього Закону, повинні супроводжуватися документами, що містять інформацію, яка відповідно до вимог цього Закону повинна бути представлена в маркуванні.

9. Відомості, передбачені пунктами 2, 3, 6 і 7 частини третьої цієї статті, щодо запакованих кормів для домашніх тварин, що реалізовуються кількома одиницями упаковок, які поміщені в зовнішню (групову) упаковку, можуть наноситися на цю зовнішню (групову) упаковку, а не на кожну одиницю упаковки окремо, за умови що загальна маса цих одиниць не перевищує 10 кілограмів.

Частина дев'ята статті 23 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

10. Порядок маркування кормів, призначених для тварин, які утримуються для наукових та експериментальних цілей, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

11. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, затверджує дозволені відхилення між наведеними у маркуванні значеннями складу кормового матеріалу та/або кормової суміші та значеннями, встановленими під час здійснення державного контролю.

12. На виконання пунктів 6 та 7 частини третьої цієї статті центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, встановлює вимоги щодо маркування кормових добавок у кормових матеріалах та кормових сумішах для тварин, призначених для виробництва харчових продуктів, і для тварин, не призначених для виробництва харчових продуктів, а також вимоги щодо зазначення у маркуванні вмісту вологи у кормах.

Частина дванадцята статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

13. При повідомленні інформації про кількість корму, а також інших відомостей, що зазначаються в одиницях вимірювання певних величин, застосовуються українські позначення:

одиниць вимірювання (з використанням літер українського алфавіту) Міжнародної системи одиниць (SI);

одиниці, що не входять до Міжнародної системи одиниць (SI), але дозволені до використання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності;

комбінації одиниць Міжнародної системи одиниць (SI) та дозволених позасистемних одиниць. Одночасно у маркуванні кормів можуть бути застосовані міжнародні позначення одиниць вимірювання (з використанням літер латинського чи грецького алфавіту).

Статтю 23 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом № 2639-VIII від 06.12.2018

Стаття 24 — Спеціальні вимоги до маркування кормових матеріалів

1. Маркування кормових матеріалів повинно містити:

  • 1) назву кормового матеріалу з урахуванням вимог частини третьої статті 25 цього Закону;

  • 2) інформацію про особливості складу кормового матеріалу (обов’язкову декларацію), зазначену згідно з вимогами для відповідної категорії кормових матеріалів, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

2. Замість інформації, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, можуть наводитися відомості, що містяться в Державному каталозі кормових матеріалів, за умови відповідності кормового матеріалу положенням Державного каталогу кормових матеріалів щодо відповідної категорії кормових матеріалів.

3. У разі включення кормових добавок до складу кормових матеріалів маркування таких кормових матеріалів повинно містити:

  • 1) інформацію про види або категорії тварин, для яких призначено даний кормовий матеріал, якщо відповідні кормові добавки не були дозволені для всіх видів тварин або дозволені із максимальними обмеженнями для деяких видів тварин;

  • 2) інструкції щодо належного використання кормових матеріалів з урахуванням вимог частини четвертої статті 23 цього Закону, якщо встановлено максимальний вміст у кормових матеріалах відповідних кормових добавок;

  • 3) мінімальний строк зберігання кормових добавок, крім технологічних добавок.

4. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті, не є обов’язковим, якщо кінцевий користувач та/або оператор ринку, який виступає покупцем, при укладенні договору про придбання корму письмово підтвердить, що він не вимагає зазначеної інформації.

5. При маркуванні запакованих кормових матеріалів відомості, передбачені пунктом 3 частини третьої цієї статті, можуть наноситися безпосередньо на упаковку, а не на етикетку. У такому разі на етикетці має бути чітко зазначено, в якому місці вказані ці відомості.

6. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктами 3-5 і7 частини третьої статті 23 цього Закону, а також пунктом 2 частини першої цієї статті, не є обов’язковим для кормових матеріалів, які не містять кормових добавок, крім консервантів та силосних добавок, що виробляються та постачаються оператором ринку відповідно до частини першої статті 36 цього Закону іншому оператору ринку, що здійснює первинне виробництво кормів для потреб власного господарства.

7. Для кормових матеріалів, вага одиниці упаковки яких не перевищує 20 кілограмів, які призначені кінцевому користувачу та перебувають в обігу розсипом, відомості, передбачені частиною третьою статті 23 цього Закону, а також частинами першою і третьою цієї статті, можуть повідомлятися кінцевому користувачу шляхом надання відповідних інструкцій у місцях продажу. У такому разі відомості, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 23 цього Закону, а також частиною першою цієї статті, можуть надаватися кінцевому користувачу разом із документом про проведений розрахунок.

Стаття 25 — Державний каталог кормових матеріалів

1. Державний каталог кормових матеріалів призначений для уніфікації маркування кормових матеріалів і кормових сумішей, а також для сприяння спрощенню надання інформації про їх властивості. Перелік кормових матеріалів, що містить Державний каталог кормових матеріалів, не є вичерпним. Державний каталог кормових матеріалів затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

Частина перша статті 25 в редакції Законів № 3221-IX від 30.06.2023, № 4718-IX від 16.12.2025

2. Державний каталог кормових матеріалів включає перелік категорій кормових матеріалів, назви яких можуть зазначатися замість назв окремих кормових матеріалів у маркуванні кормів для тварин, не призначених для виробництва харчових продуктів, крім хутрових тварин.

3. До Державного каталогу кормових матеріалів вносяться щонайменше такі відомості:

  • 1) назва кормового матеріалу;

  • 2) ідентифікаційний номер кормового матеріалу;

  • 3) опис кормового матеріалу, в тому числі інформація про виробничий процес (за необхідності);

  • 4) відомості, що замінюють інформацію про особливості складу кормового матеріалу (обов’язкову декларацію), відповідно до вимог, зазначених у пункті 2 частини першої статті 24 цього Закону;

  • 5) глосарій, що містить визначення термінів, зокрема технічних, що використовуються для опису виробничих процесів.

Частина третя статті 25 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

4. Використання операторами ринку відомостей Державного каталогу кормових матеріалів є добровільним. Використання у маркуванні назв кормових матеріалів, що містяться в Державному каталозі кормових матеріалів, дозволяється лише за умови дотримання операторами ринку, відповідальними за маркування, усіх положень каталогу щодо відповідних кормових матеріалів.

5. Внесення змін до Державного каталогу кормових матеріалів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, за власною ініціативою або за ініціативою операторів ринку чи їх об’єднань з урахуванням науково-технічних та виробничих досягнень у виробництві кормів.

6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Державного каталогу кормових матеріалів шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті.

Стаття 26 — Спеціальні вимоги до маркування кормових сумішей

1. Маркування кормових сумішей повинно містити:

  • 1) інформацію про види або категорії тварин, для яких призначено кормову суміш;

  • 2) інструкції щодо належного використання кормової суміші, які вказують на мету, для якої вона призначена, з урахуванням вимог частини четвертої статті 23 цього Закону;

  • 3) найменування та адресу оператора ринку, відповідального за виробництво кормової суміші, та/або номер експлуатаційного дозволу або реєстраційний номер потужності, на якій вироблена кормова суміш, - у разі якщо оператор ринку, відповідальний за виробництво кормової суміші, не є оператором ринку, відповідальним за її маркування;

Пункт 3 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

  • 4) мінімальний строк зберігання кормової суміші, що зазначається відповідно до таких вимог:

у маркуванні кормових сумішей, що швидко псуються, зазначаються день, місяць та рік після напису "вжити до";

у маркуванні інших кормових сумішей зазначаються місяць та рік після напису "вжити до кінця".

Якщо в маркуванні зазначена дата виробництва, мінімальний строк зберігання також може бути наведений шляхом зазначення періоду часу в днях або місяцях від дати виробництва;

  • 5) перелік кормових матеріалів, що входять до складу кормової суміші, якому передує заголовок "склад", із зазначенням назви кожного кормового матеріалу відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 24 цього Закону. Перелік кормових матеріалів, що входять до складу кормової суміші, зазначається в порядку зменшення їхньої ваги з урахуванням вмісту вологи в кормовій суміші. Цей перелік може містити інформацію про вагу кормових матеріалів у відсотках;

  • 6) інформацію про особливості складу кормової суміші (обов’язкову декларацію), зазначену згідно з вимогами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

2. До переліку кормових матеріалів, передбаченого пунктом 5 частини першої цієї статті, застосовуються такі вимоги:

  • 1) назва кормового матеріалу та його вага у відсотках повинні бути зазначені, якщо на наявність такого кормового матеріалу звертається увага у маркуванні словами, малюнками або графічними зображеннями;

  • 2) якщо вага кормових матеріалів, що містяться у кормовій суміші для тварин, призначених для виробництва харчових продуктів, не зазначена у відсотках у маркуванні, оператор ринку, відповідальний за маркування, зобов’язаний надати на запит покупця інформацію щодо кількісного вмісту кормових матеріалів (з допустимим відхиленням не більше 15 відсотків) у складі кормової суміші;

  • 3) якщо кормова суміш призначена для тварин, не призначених для виробництва харчових продуктів, крім хутрових тварин, зазначення назви кормового матеріалу може бути замінено на назву категорії, до якої належить кормовий матеріал.

3. При маркуванні запакованих кормових сумішей відомості, передбачені пунктами 3-5 частини першої цієї статті, можуть наноситися безпосередньо на упаковку, а не на етикетку. У такому разі на етикетці має бути чітко зазначено, в якому місці вказані ці відомості.

4. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктом 6 частини першої цієї статті, не є обов’язковим для сумішей суцільних рослинних зерен, насіння та плодів.

5. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, не є обов’язковим, якщо кормова суміш складається не більше ніж з трьох кормових матеріалів, які чітко зазначені в маркуванні.

6. Для кормових сумішей, вага одиниці упаковки яких не перевищує 20 кілограмів, які призначені кінцевому користувачу та перебувають в обігу розсипом, відомості, передбачені частиною третьоюстатті 23 цього Закону, а також частиною першою цієї статті, можуть повідомлятися кінцевому користувачу шляхом надання відповідних інструкцій у місцях продажу. У такому разі відомості, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 23 цього Закону, а також пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, можуть надаватися кінцевому користувачу разом із документом про проведений розрахунок.

7. Відомості, передбачені пунктами 2, 3, 5 і 6 частини першої цієї статті, щодо запакованих кормових сумішей для домашніх тварин, що реалізовуються кількома одиницями упаковок, які поміщені в зовнішню (групову) упаковку, можуть наноситися на цю зовнішню (групову) упаковку, а не на кожну одиницю упаковки окремо, за умови що загальна маса цих одиниць не перевищує 10 кілограмів.

Частина сьома статті 26 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023

Стаття 27 — Спеціальні вимоги до маркування кормів, призначених для особливих поживних цілей

1. Маркування кормів, призначених для особливих поживних цілей, повинно містити:

  • 1) слово "дієтичний" після зазначення виду корму відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 23 цього Закону;

  • 2) відомості щодо можливого використання таких кормів відповідно до положень Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей;

  • 3) застереження про необхідність консультації з ветеринаром або експертом з питань харчування перед використанням корму або перед подовженням строку його використання.

2. Слово "дієтичний" може зазначатися у маркуванні лише кормів, призначених для особливих поживних цілей.

Стаття 28 — Державний перелік тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей

1. Державний перелік тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

Частина перша статті 28 в редакції Законів № 3221-IX від 30.06.2023, № 4718-IX від 16.12.2025

2. До Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, вносяться такі відомості (твердження) щодо можливого використання кормів:

  • 1) призначення корму (поживні цілі);

  • 2) основні поживні характеристики корму;

  • 3) види або категорії тварин, для яких призначений корм;

  • 4) особливості складу корму (декларація);

  • 5) рекомендована тривалість (строк) використання корму;

  • 6) інші положення, що зазначаються у маркуванні.

3. Внесення змін до Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, за власною ініціативою або за ініціативою операторів ринку, інших фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України.

4. Для внесення змін до Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, за ініціативою оператора ринку або іншої фізичної чи юридичної особи така особа звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, з відповідною заявою, до якої додається реєстраційне досьє.

Реєстраційне досьє повинно містити документи, які підтверджують, що заявлений склад корму задовольняє особливі поживні цілі та не чинить несприятливого впливу на здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я людей та навколишнє природне середовище.

5. Зміни до Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, за ініціативою оператора ринку або іншої фізичної чи юридичної особи вносяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, не пізніше шести місяців після отримання відповідної заяви та реєстраційного досьє.

6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, може відмовити у задоволенні заяви оператора ринку або іншої фізичної чи юридичної особи про внесення змін до Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, у разі якщо подані заявником документи:

  • 1) містять недостовірні відомості;

  • 2) не підтверджують, що заявлений склад корму задовольняє особливі поживні цілі та не чинить несприятливого впливу на здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я людей та навколишнє природне середовище.

7. Обставини, що стали підставою для відмови у задоволенні заяви оператора ринку або іншої фізичної чи юридичної особи про внесення змін до Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, повинні бути попередньо підтверджені відповідним звітом уповноваженої установи.

Частина сьома статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

8. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Державного переліку тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті та єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Частина восьма статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Стаття 29 — Спеціальні вимоги до маркування кормів для домашніх тварин

1. У маркуванні кормів для домашніх тварин має бути зазначений номер телефону або інші засоби безоплатного зв’язку, за допомогою яких особа, яка купує корм, може отримати додаткову інформацію щодо:

  • 1) кормових добавок, які містяться в такому кормі;

  • 2) кормових матеріалів, які містяться в такому кормі та позначаються відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 26 цього Закону.

2. У маркуванні кормів для домашніх тварин словосполучення "сирий протеїн" може замінятися словом "протеїн", словосполучення "сирий жир" - словом "жир", словосполучення "сира зола" - словосполученнями "неорганічна речовина" або "залишок після спалювання", за умови існування відповідних методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань).

Статтю 29 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

3. У маркуванні кормів для домашніх тварин можуть зазначатися назви кормових добавок та/або їхні ідентифікаційні номери, присвоєні відповідно до законодавства України або Європейського Союзу.

Статтю 29 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

Стаття 30 — Спеціальні вимоги до маркування кормових добавок та преміксів

1. Маркування кормових добавок та преміксів, призначених для реалізації окремо (не в складі корму), повинно містити:

  • 1) назву кормової добавки, якій передує назва її функціональної групи, що присвоюється кормовій добавці під час її державної реєстрації, а для преміксів - також назву преміксу;

  • 2) найменування та адресу оператора ринку, відповідального за маркування кормової добавки або преміксу;

  • 3) номінальну кількість кормової добавки або преміксу в одиницях маси, а для рідких кормових добавок та преміксів - в одиницях маси або об’єму;

  • 4) номер експлуатаційного дозволу, виданого на потужність, що призначена для виробництва та/або обігу кормових добавок та/або преміксів, якщо вимога щодо наявності такого дозволу встановлена цим Законом;

  • 5) інструкції або рекомендації щодо безпечного використання кормової добавки чи преміксу, а у разі необхідності - також особливі вимоги, встановлені під час державної реєстрації кормової добавки, у тому числі види та категорії тварин, для яких призначена відповідна кормова добавка чи премікс;

  • 6) ідентифікаційний номер кормової добавки;

  • 7) номер партії та дату виробництва.

2. У маркуванні ароматичних сумішей перелік кормових добавок може бути замінено на словосполучення "ароматична суміш". Ця норма не поширюється на ароматичні суміші, які підлягають кількісному обмеженню при використанні в кормах та питній воді.

3. На етикетці преміксу повинно зазначатися слово "премікс" та назва речовини, яка використовується як носій. Якщо як носій використовується вода, має зазначатися вміст вологи преміксу.

4. У маркуванні преміксу зазначається лише один мінімальний строк зберігання. Якщо інгредієнти преміксу мають різні строки зберігання, мінімальний строк зберігання преміксу в цілому не може перевищувати мінімальний строк зберігання будь-якого з інгредієнтів такого преміксу.

5. Маркування зоотехнічних добавок, кокцидіостатиків і гістомоностатиків повинно містити:

  • 1) дату закінчення гарантійного строку або строку зберігання, розраховану починаючи від дати виробництва;

  • 2) рекомендації щодо використання;

  • 3) концентрацію.

6. Маркування ензимів повинно містити відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті, а також:

  • 1) назву активного компоненту або компонентів відповідно до їх ензимної дії згідно з реєстраційними даними;

  • 2) ідентифікаційний номер Міжнародного союзу біохімії;

  • 3) замість концентрації: одиниці дії (одиниці дії на грам або одиниці дії на мілілітр).

7. Маркування мікроорганізмів повинно містити:

  • 1) дату закінчення гарантійного строку або строку зберігання, розраховану починаючи від дати виробництва;

  • 2) рекомендації щодо використання;

  • 3) ідентифікаційний номер штаму мікроорганізмів;

Пункт 3 частини сьомої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 4) кількість колонієутворюючих одиниць на один грам.

8. Маркування поживних добавок повинно містити:

  • 1) рівень активної речовини;

  • 2) дату закінчення гарантійного строку щодо цього рівня або строку зберігання, розраховану починаючи від дати виробництва.

9. У маркуванні технологічних та сенсорних добавок, крім ароматичних кормових сумішей, повинен зазначатися рівень активної речовини.

10. У маркуванні ароматичних кормових сумішей повинна зазначатися частка її вмісту у преміксах.

11. Додаткові вимоги щодо маркування кормових добавок та преміксів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

Стаття 31 — Спеціальні вимоги до маркування генетично модифікованих кормів та генетично модифікованих організмів, що використовуються в кормах

1. Генетично модифіковані корми та генетично модифіковані організми, що використовуються в кормах, які входять до складу окремого корму, підлягають маркуванню у такий спосіб:

  • 1) після назви корму, що містить або складається з генетично модифікованих організмів, чи після назви генетично модифікованого організму, що використовується в кормі, наводиться словосполучення "(генетично модифікований)" із зазначенням назви організму;

  • 2) після назви корму, виробленого з використанням генетично модифікованих організмів, у дужках наводиться словосполучення "(вироблений з генетично модифікованого організму)" із зазначенням назви організму;

  • 3) відповідно до реєстраційних даних зазначаються характеристики кормів, які відрізняють такі корми від їх традиційного аналогу, зокрема щодо складу, поживних властивостей, можливого використання (призначення), впливу на здоров’я окремих видів чи категорій тварин;

  • 4) відповідно до реєстраційних даних зазначаються будь-які характеристики чи властивості корму, що можуть спричинити релігійні чи етичні занепокоєння.

2. Відомості, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, можуть зазначатися у примітці до складу корму шрифтом не менше розміру, яким наведено склад корму.

3. Поряд з відомостями, зазначеними відповідно до вимог, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, на етикетці чи у супровідному документі кормів, які не мають традиційних аналогів, повинні зазначатися відомості щодо природи та властивостей таких кормів.

4. На етикетках запакованих генетично модифікованих кормів зазначається: "Цей продукт містить генетично модифіковані організми" або "Цей продукт містить генетично модифікований/модифіковані" із зазначенням назви організму/організмів.

5. Разом із засобом або на засобі представлення незапакованих генетично модифікованих кормів, що пропонуються кінцевому користувачу, зазначається: "Цей продукт містить генетично модифіковані організми" або "Цей продукт містить генетично модифікований/модифіковані" із зазначенням назви організму/організмів.

Абзац перший частини п'ятої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Вимоги цієї статті не поширюються на корми, що містять, складаються чи вироблені із генетично модифікованих організмів, кількісний вміст яких не перевищує 0,9 відсотка такого корму і кожного корму, з якого він складається, за умови що цей вміст є випадковим або технічно неминучим. У такому разі оператор ринку на запит компетентного органу повинен надати докази, які підтверджують, що він вжив усіх необхідних заходів для видалення з корму генетично модифікованих організмів.

Стаття 32 — Спеціальні вимоги до маркування забруднених кормів

1. Маркування забруднених кормів повинно містити:

  • 1) словосполучення "Корм з надмірним рівнем/надмірними рівнями (назва небажаної речовини/речовин). Дозволяється використовувати як корм лише після проведення знезараження на потужності, на яку отримано відповідний експлуатаційний дозвіл" - для забруднених кормів, вміст небажаних речовин в яких можна зменшити або усунути шляхом проведення знезараження;

  • 2) словосполучення "Корм з надмірним рівнем/надмірними рівнями (назва небажаної речовини/речовин). Дозволяється використовувати як корм лише після проведення очищення" - для забруднених кормів, вміст небажаних речовин в яких можна зменшити або усунути шляхом проведення очищення.

Стаття 33 — Добровільне маркування

1. Поряд з обов’язковим маркуванням, вимоги до якого встановлені законодавством про корми, оператор ринку може здійснювати добровільне маркування кормових матеріалів та кормових сумішей, за умови що таке маркування не суперечить принципам маркування, реклами та представлення кормів, встановленим цим Законом.

2. Принципи добровільного маркування можуть розроблятися об’єднаннями операторів ринку та включатися до настанов, що розробляються та погоджуються відповідно до цього Закону.

Частина друга статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Стаття 34 — Вимоги до пакування кормів

Назва статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

1. Кормові суміші, кормові добавки та премікси, а також лікувальні корми можуть перебувати в обігу тільки в закритих упаковках або контейнерах. Упаковки та контейнери повинні бути закриті таким чином, щоб під час відкриття вони не пошкоджувалися та не могли бути повторно використані.

2. Перебувати в обігу розсипом або у незакритих упаковках чи контейнерах можуть:

  • 1) кормові суміші, отримані виключно шляхом змішування зерна або цілих плодів;

  • 2) кормові суміші для їх постачання між операторами ринку, відповідальними за їх виробництво;

  • 3) кормові суміші, поставлені безпосередньо (напряму) операторами ринку, відповідальними за їх виробництво, кінцевим користувачам;

  • 4) кормові суміші, поставлені операторами ринку, відповідальними за їх виробництво, на потужності, де здійснюється їх пакування;

  • 5) кормові суміші масою не більше 50 кілограмів, які призначені для кінцевого користувача та відбір яких здійснюється безпосередньо із закритої упаковки або контейнера;

  • 6) сіль у блоках або сольові лизунці.

Стаття 35 — Вимоги до тверджень щодо властивостей кормових матеріалів та кормових сумішей

1. У маркуванні та презентації кормових матеріалів та кормових сумішей можуть бути виокремлені наявність або відсутність тієї чи іншої речовини у складі таких кормів, їхні поживні характеристики або функції, процеси, що до них відносяться, за умови виконання таких вимог:

  • 1) твердження щодо властивості кормового матеріалу або кормової суміші є об’єктивним і доступним для перевірки компетентним органом та є зрозумілим для кінцевого користувача;

  • 2) оператор ринку, відповідальний за маркування, повинен надавати на запит компетентного органу наукове обґрунтування свого твердження щодо властивостей кормового матеріалу або кормової суміші шляхом посилання на відповідні наукові докази, доступ до яких усіх заінтересованих осіб є відкритим, або за допомогою задокументованого дослідження оператора ринку.

2. Оператор ринку, відповідальний за маркування, повинен забезпечити можливість надання наукового обґрунтування тверджень, що використовуються ним у маркуванні, протягом усього часу реалізації відповідного корму на ринку.

3. Покупці мають право звертатися до компетентного органу з метою перевірки достовірності тверджень щодо властивостей кормових матеріалів та кормових сумішей.

4. Якщо компетентний орган має підстави вважати, що наукове обґрунтування твердження щодо властивості кормового матеріалу або кормової суміші є недостовірним, він може провести перевірку такого наукового обґрунтування. У разі якщо за результатами перевірки встановлено, що твердження є науково необґрунтованим, маркування в частині, що містить таке твердження, вважається таким, що вводить в оману. Рішення компетентного органу, яким твердження щодо властивості кормового матеріалу або кормової суміші визнається науково необґрунтованим, може бути оскаржене до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, або до суду.

5. Твердження щодо оптимізації годівлі або підтримки чи захисту фізіологічних умов дозволяються, якщо вони не містять положень, передбачених пунктом 1 частини шостої цієї статті.

6. Маркування та презентація кормових матеріалів та кормових сумішей не може містити відомостей про те, що корм:

  • 1) запобігає, виліковує або має цілющу дію щодо певної хвороби, крім кокцидіостатиків та гістомоностатиків. Ця вимога не застосовується до тверджень щодо дисбалансів поживних речовин, за умови що з ними не пов’язано жодного патологічного симптому;

  • 2) має особливі поживні властивості, якщо він не відповідає положенням частини другої статті 22 цього Закону.

Розділ VI. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ КОРМІВ

Стаття 36 — Вимоги до операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво кормів

1. Оператори ринку, що здійснюють первинне виробництво кормів, а також провадять діяльність, пов’язану з первинним виробництвом, зазначену в пунктах 1-3 цієї частини, під час своєї діяльності забезпечують запобігання, зменшення або усунення небезпечних факторів, які можуть становити:

  • 1) транспортування, зберігання та поводження з первинною продукцією в місці виробництва;

  • 2) операції з транспортування первинної продукції з місця первинного виробництва до потужності;

  • 3) змішування кормів для потреб власного господарства, без використання ветеринарних лікарських засобів чи проміжних продуктів, кормових добавок чи преміксів кормових добавок, крім силосних кормових добавок.

Частина перша статті 36 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

2. Оператори ринку, зазначені в частині першій цієї статті, забезпечують захист від забруднення та псування первинної продукції, яка була вироблена, підготовлена, очищена, запакована та зберігається на їхніх потужностях, а також транспортується ними.

3. З метою виконання вимог частин першої та другої цієї статті оператори ринку, зазначені в частині першій цієї статті, зобов’язані здійснювати заходи контролю небезпечних факторів, у тому числі:

  • 1) заходи щодо контролю небезпечного забруднення, яке походить з повітря, ґрунту, води, добрив, засобів захисту рослин, біоцидів, ветеринарних лікарських засобів або виникає внаслідок поводження та знищення відходів;

  • 2) заходи щодо забезпечення здоров’я рослин і тварин, а також захисту навколишнього природного середовища, які можуть вплинути на безпечність кормів, включаючи програми з моніторингу та контролю зоонозів та зоонозних агентів.

4. З метою забезпечення безпечності первинної продукції оператори ринку, зазначені у частині першій цієї статті, зобов’язані здійснювати відповідні заходи, зокрема:

  • 1) утримувати в чистому стані та у разі необхідності проводити дезінфекцію приміщень, обладнання, контейнерів, тари та транспортних засобів, що використовуються для виробництва, приготування, сортування, пакування, зберігання та транспортування кормів;

  • 2) забезпечувати гігієнічні умови виробництва, транспортування та зберігання кормів та їх чистоту;

  • 3) використовувати (у разі необхідності) чисту воду для запобігання небезпечному забрудненню;

  • 4) не допускати поширення небезпечного забруднення кормів тваринами та шкідниками;

  • 5) здійснювати зберігання та поводження з відходами та небезпечними речовинами у безпечний спосіб окремо від кормів з метою запобігання їх забрудненню;

  • 6) не допускати небезпечного забруднення кормів від пакувальних матеріалів;

  • 7) враховувати у своїй діяльності результати будь-яких досліджень (випробувань) зразків первинної продукції або інших зразків, пов’язаних із безпечністю кормів.

5. Оператори ринку, зазначені в частині першій цієї статті, зобов’язані вести записи щодо вжитих ними заходів контролю небезпечних факторів у спосіб та протягом періоду, що відповідають розміру їхніх потужностей та характеру діяльності, яка на них здійснюється. Такі записи мають, зокрема, включати відомості про:

  • 1) використання засобів захисту рослин та біоцидів;

  • 2) використання генетично модифікованого насіння;

  • 3) випадки появи шкідників або хвороб, які можуть вплинути на безпечність первинної продукції;

  • 4) результати досліджень (випробувань) зразків, відібраних з первинної продукції, або інших зразків, відібраних для діагностики з метою забезпечення безпечності кормів;

  • 5) походження та кількість кожної партії отриманих кормів, а також місце призначення та кількість кожної партії відвантажених кормів.

Пункт 5 частини п'ятої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Зазначені записи повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.

6. На операторів ринку, які здійснюють виключно ті види діяльності, що передбачені частиною першою цієї статті, вимоги статей 37-42 цього Закону не поширюються.

Стаття 37 — Гігієнічні вимоги до потужностей

1. Потужності, що використовуються для переробки, зберігання і транспортування кормів, повинні утримуватися в чистому стані.

2. Планування, конструкція, розміщення та розмір потужностей повинні давати змогу:

  • 1) проводити чищення та/або дезінфекцію;

  • 2) мінімізувати ризик виникнення помилок та уникати забруднення, перехресного забруднення та будь-якого несприятливого впливу на безпечність та якість кормів. Обладнання, яке контактує з кормами, повинно бути висушене після будь-якого мокрого процесу чищення.

3. Обладнання, що використовується для змішування та/або виробництва кормів, підлягає регулярним перевіркам відповідно до письмових процедур, заздалегідь встановлених виробником цього обладнання, а саме:

  • 1) усі ваги та вимірювальні пристрої, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об’ємів, що вимірюються, з обов’язковим регулярним тестуванням їх точності;

  • 2) усі мішалки, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об’ємів змішуваних сумішей та розчинів, а також мають бути здатні забезпечувати однорідність таких сумішей та розчинів.

4. Приміщення, що використовуються для переробки та зберігання кормів, повинні мати належне природне та/або штучне освітлення, якість якого відповідає потребам відповідних технологічних операцій.

5. Дренажні споруди мають бути придатними для використання за призначенням та бути сконструйованими і побудованими у спосіб, що дозволяє запобігти ризику забруднення кормів.

6. Вода, що використовується у виробництві кормів, повинна бути придатною для споживання тваринами. Труби для подачі води повинні мати інертну природу.

7. Стічні води, відходи та дощова вода підлягають утилізації у спосіб, що виключає можливість шкідливого пливу на обладнання, безпечність та якість кормів. Зіпсовані продукти та пил підлягають контролю для запобігання поширенню шкідників.

8. Вікна та інші отвори повинні бути захищеними від проникнення шкідників. Двері повинні бути щільно змонтовані та у зачиненому стані бути захищеними від проникнення шкідників.

9. Стеля та верхні кріплення мають бути сконструйовані, змонтовані та оброблені у спосіб, що дозволяє запобігти накопиченню бруду, зменшити конденсат, ріст небажаної плісняви і відпадання частинок конструкції, які можуть вплинути на безпечність та якість кормів.

10. На потужностях, що використовуються для переробки, зберігання і транспортування кормів, мають бути запроваджені ефективні програми боротьби з шкідниками.

Стаття 38 — Гігієнічні вимоги до виробництва кормів

1. Під час виробництва кормів оператори ринку зобов’язані:

  • 1) забезпечити виконання етапів виробництва відповідно до заздалегідь встановлених письмових процедур та інструкцій, призначених для визначення, перевірки та контролю критичних точок у процесі виробництва;

  • 2) здійснювати технічні або організаційні заходи для недопущення або зменшення перехресного забруднення;

  • 3) проводити моніторинг кормів на наявність заборонених небажаних речовин та інших забруднюючих речовин, які можуть негативно вплинути на здоров’я людей або тварин, а також вживати відповідних заходів контролю для зменшення ризику від таких речовин;

  • 4) забезпечити відокремлення та ідентифікацію відходів та матеріалів, непридатних для використання як корми;

  • 5) знищувати матеріали, зазначені у пункті 4 цієї частини, що містять небезпечні рівні ветеринарних лікарських засобів, біоцидів, забруднюючих речовин або інші небезпечні фактори, та не використовувати такі матеріали як корми;

Пункт 5 частини першої статті 38 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

  • 6) вживати заходів для ефективного забезпечення простежуваності кормів.

Стаття 39 — Гігієнічні вимоги до зберігання та перевезення кормів

1. Під час зберігання та перевезення кормів оператори ринку зобов’язані:

  • 1) зберігати перероблені корми окремо від неперероблених кормових матеріалів та добавок для запобігання перехресному забрудненню перероблених кормів;

  • 2) використовувати належні пакувальні матеріали, які відповідають вимогам законодавства;

  • 3) зберігати корми в призначених для цього місцях з належними умовами зберігання, доступ до яких мають лише визначені операторами ринку особи;

Пункт 3 частини першої статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

  • 4) зберігати та перевозити корми в належних контейнерах або інших ємностях у спосіб, що дозволяє легко їх ідентифікувати, а також запобігати їх перехресному забрудненню та/або псуванню;

  • 5) утримувати у чистому стані контейнери, інші ємності та обладнання, яке використовується для транспортування, зберігання, конвеєрного транспортування, оброблення та зважування кормів, а також здійснювати їх належне чищення після використання з мінімізацією залишків миючих та дезінфікуючих засобів;

  • 6) мінімізувати псування кормів та не допускати появи шкідників;

  • 7) дотримуватися умов зберігання кормів, зокрема, у разі необхідності підтримувати максимально низьку температуру зберігання для запобігання появі конденсату та псуванню кормів.

Стаття 40 — Вимоги до персоналу потужностей

1. З метою організації виробництва кормів оператори ринку зобов’язані:

  • 1) призначати відповідальними за управління виробництвом працівників, які мають необхідну для цього кваліфікацію;

  • 2) мати достатню кількість працівників, які володіють практичними навичками та кваліфікацією, необхідними для виробництва кормів;

  • 3) забезпечити наявність посадових інструкцій із зазначенням кваліфікаційних вимог до працівників, їхніх прав, обов’язків та відповідальності щодо виробництва кормів. Такі інструкції повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю;

  • 4) забезпечити письмове інформування працівників про їхні права, обов’язки та відповідальність щодо виробництва кормів, у тому числі у разі внесення змін до відповідних інструкцій.

Стаття 41 — Вимоги до контролю якості

1. З метою забезпечення контролю якості кормів оператори ринку зобов’язані:

  • 1) мати доступ до акредитованих лабораторій для проведення відповідних досліджень (випробувань);

  • 2) виконувати план контролю якості кормів;

  • 3) у разі необхідності призначати відповідальними за контроль якості працівників, які мають необхідну для цього кваліфікацію.

2. План контролю якості кормів складається оператором ринку в письмовій формі та повинен передбачати, зокрема, процедури відбору зразків, методи досліджень (випробувань) та періодичність їх проведення, процедури перевірки відповідності кормів специфікаціям, а на випадок їх невідповідності - порядок подальшого використання таких кормів (кормових інгредієнтів). План контролю якості кормів оператора ринку, відповідального за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, повинен також передбачати проведення перевірок критичних точок під час виробництва.

3. Для забезпечення простежуваності протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання кормів оператори ринку, відповідальні за потужності, на яких здійснюється виробництво кормів, зобов’язані зберігати документи, які стосуються сировини, що використовувалася у виробництві кормів, та надавати такі документи на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.

4. Зразки кормових інгредієнтів та кожної партії вироблених і введених в обіг кормів або кожної конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва) повинні відбиратися та зберігатися у достатній кількості оператором ринку, відповідальним за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, із дотриманням заздалегідь встановленої ним процедури для забезпечення простежуваності. У разі виробництва кормів виключно для власних потреб оператора ринку такий відбір зразків має здійснюватися на регулярній основі для забезпечення простежуваності.

5. Зразки, зазначені у частині четвертій цієї статті, опечатуються та підлягають маркуванню для їх ідентифікації. Зберігання зразків здійснюється оператором ринку, відповідальним за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, у спосіб, що запобігає зміні складу відповідних зразків та їх підробці. Зразки підлягають зберіганню протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання відповідних кормів (кормових інгредієнтів) та надаються на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю. У разі виробництва кормів для тварин, не призначених для виробництва харчових продуктів, оператор ринку, відповідальний за потужність, на якій здійснюється таке виробництво, повинен відбирати та зберігати зразки тільки кінцевого продукту.

Стаття 42 — Вимоги до ведення записів

1. Під час виробництва та обігу кормів оператори ринку зобов’язані в межах своєї діяльності вести записи (у вигляді друкованих або електронних документів та/або баз даних), що містять відомості про закупівлю, виробництво та продаж кормів. Такі відомості повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.

2. Оператори ринку, крім тих, які діють виключно як продавці без зберігання кормів на належних їм потужностях, у межах своєї діяльності повинні вести записи, що містять відомості щодо:

  • 1) процесу виробництва та заходів контролю;

  • 2) простежуваності.

3. Записи, що містять відомості щодо процесу виробництва та заходів контролю, призначаються для встановлення та контролю критичних точок у виробничому процесі, а також для складання та реалізації плану контролю якості кормів. Записи про результати відповідних заходів контролю повинні зберігатися операторами ринку для забезпечення простежуваності виробництва кожної реалізованої партії кормів та притягнення винних осіб до відповідальності у разі виникнення скарг.

4. Записи, що містять відомості щодо простежуваності, включають:

  • 1) для кормових добавок - відомості про категорії, функціональні групи та кількість вироблених добавок, відповідні дати виробництва та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва), назву та адресу потужності, до якої були доставлені добавки, категорії, функціональні групи і кількість доставлених добавок та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва);

  • 2) для продуктів, що використовуються як прямі та непрямі джерела протеїнів, - відомості про категорії (види) та кількість вироблених продуктів, відповідні дати виробництва та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва), назву та адресу потужності або кінцевого користувача, куди були доставлені такі продукти, категорії (види) та кількість доставлених продуктів та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва);

  • 3) для преміксів - назву та адресу виробників або постачальників добавок, відомості про категорії, функціональні групи та кількість використаних добавок та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва), дату виробництва преміксів та номер партії (у разі необхідності), назву та адресу потужності, до якої було доставлено премікси, дату доставки, склад та кількість поставлених преміксів, номер партії (у разі необхідності);

  • 4) для кормових сумішей/кормових матеріалів - назву та адресу виробників або постачальників кормових добавок/преміксів, відомості про склад та кількість використаних преміксів разом з номером партії (у разі необхідності), назву та адресу постачальників кормових матеріалів та додаткових кормів та дату їх доставки, тип, кількість та склад кормових сумішей, види та кількість виготовлених кормових матеріалів або кормових сумішей разом з датою виробництва, назву і адресу покупця (наприклад, іншого оператора ринку, сільськогосподарського виробника тощо).

Розділ VII. ГІГІЄНА ГОДУВАННЯ ТВАРИН

Стаття 43 — Гігієнічні вимоги до випасу тварин

1. Випас тварин на пасовищах та землях сільськогосподарських угідь повинен здійснюватися у спосіб, що мінімізує забруднення харчових продуктів тваринного походження фізичними, біологічними або хімічними небезпечними факторами.

2. Режим використання пасовищ та інших сільськогосподарських угідь для випасу тварин повинен передбачати періоди відпочинку землі з метою мінімізації біологічного перехресного забруднення гноєм (за наявності ризику виникнення такого забруднення), а також забезпечувати дотримання необхідних періодів очікування після застосування засобів агрохімії. Протягом зазначених періодів відпочинку землі та періодів очікування випас тварин не здійснюється.

Стаття 44 — Гігієнічні вимоги до потужностей, на яких утримуються тварини, та обладнання для годування тварин

1. Потужності, на яких утримуються тварини, повинні бути сконструйовані у спосіб, що дозволяє забезпечити їх належне чищення та прибирання. Такі потужності та обладнання для годування тварин підлягають ретельному та регулярному чищенню з метою запобігання появі будь-якого небезпечного фактора. Хімічні речовини для чищення та санітарної обробки повинні використовуватися відповідно до інструкцій їх виробників, а також зберігатися окремо від кормів та зони годування тварин.

2. На потужностях, на яких утримуються тварини, повинні бути запроваджені системи боротьби із шкідниками, які дозволяють запобігти потраплянню шкідників на такі потужності, з метою мінімізації можливого забруднення кормів, підстилок та місць утримання тварин.

3. Будівлі, в яких утримуються тварини, та обладнання для годування тварин повинні утримуватися в чистому стані. На потужностях, на яких утримуються тварини, повинні бути запроваджені процедури видалення гною, сміття та інших можливих джерел забруднення кормів. Корми та підстилка, що використовуються на таких потужностях, підлягають регулярній заміні для недопущення їх забруднення та появи на них плісняви.

Стаття 45 — Гігієнічні вимоги до зберігання кормів

1. Корми повинні зберігатися окремо від хімічних речовин та інших продуктів, що заборонені для годування тварин.

2. Зони зберігання та контейнери для зберігання кормів повинні утримуватися в чистому та сухому стані.

3. У разі необхідності для забезпечення належної гігієни зберігання кормів повинні вживатися заходи боротьби із шкідниками.

4. Зони зберігання та контейнери для зберігання кормів повинні регулярно очищуватися для запобігання небажаному перехресному забрудненню.

5. Насіння повинно зберігатися у спосіб, що виключає потрапляння тварин до місця його збереження.

6. Лікувальні корми та корми, що не належать до лікувальних, які призначаються для різних категорій або видів тварин, повинні зберігатися окремо у спосіб, що дозволяє зменшити ризик їх забруднення та згодовування тваринам не за призначенням.

Стаття 46 — Гігієнічні вимоги до роздавання кормів та заборона годування певними видами кормів

1. Системи роздавання кормів у господарствах повинні не допускати потрапляння кормів до тварин, яким вони не призначені. Під час роздавання кормів та годування ними тварин поводження з кормами має здійснюватися у спосіб, що запобігає їх забрудненню від забруднених зон зберігання та забрудненого обладнання.

2. Поводження з лікувальними кормами має здійснюватися окремо від поводження з кормами, що не належать до лікувальних, з метою уникнення їх забруднення.

3. Засоби транспортування кормів та обладнання для годування тварин, що використовуються у господарствах, підлягають регулярному чищенню, особливо якщо вони використовуються для доставки та роздавання лікувальних кормів.

4. Забороняється годувати жуйних тварин кормами, що містять тваринний білок жуйних тварин.

Стаття 47 — Гігієнічні вимоги до води

1. Вода, призначена для споживання тваринами або для аквакультури, повинна відповідати вимогам, встановленим законодавством. У разі виникнення підозри щодо забруднення тварин або продуктів тваринного походження від води оператор потужності, на якій утримуються тварини або здійснюється виробництво продуктів тваринного походження, повинен вжити заходів для оцінки та зменшення впливу небезпечного фактора.

2. Водопійне обладнання та обладнання для годування тварин має бути сконструйоване, змонтоване та розміщене у спосіб, що мінімізує забруднення кормів та води. Водопійні системи підлягають регулярному чищенню, а у разі необхідності - ремонту.

Розділ VIII. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ

Стаття 48 — Вимоги до ввезення (пересилання) кормів на митну територію України

1. Ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, що не відповідають вимогам, встановленим законодавством України про корми, заборонено.

2. Ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, вироблених на потужностях, що не відповідають вимогам, встановленим законодавством України про корми, заборонено.

3. Вимоги, що висуваються Україною, до потужностей, на яких здійснюється виробництво кормів для їх ввезення (пересилання) на митну територію України, не можуть перевищувати аналогічні вимоги, встановлені для потужностей в Україні.

4. Корми тваринного походження можуть ввозитися (пересилатися) на митну територію України, якщо вони походять з країни (її окремої території) та вироблені на потужності, які внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів на митну територію України. Ведення такого реєстру здійснюється компетентним органом в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів, відповідно до вимог Закону України"Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин".

Частина четверта статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

5. Дозволяється ввезення (пересилання) на митну територію України, введення в обіг та обіг запакованих кормів, вироблених з використанням кормових добавок, зареєстрованих (дозволених) у Європейському Союзі, на потужностях, розташованих у державах - членах Європейського Союзу, які мають право виробляти корми (є зареєстрованими) у Європейському Союзі і внесені до відповідних реєстрів потужностей, ухвалених Європейською Комісією та/або державою - членом Європейського Союзу, що підтверджено номерами ухвалення (єврономерами тощо), або з інших країн, за умови що потужності в таких інших країнах мають дозвіл на ввезення зазначених кормів до Європейського Союзу, а також реєстрацію, ідентичну реєстрації потужностей, розташованих у державах - членах Європейського Союзу.

Статтю 48 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023

Стаття 49 — Державний контроль кормів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України

1. Державний контроль кормів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин".

Частина перша статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Стаття 50 — Умови, які застосовуються до кормів, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України

1. Корми, вироблені в Україні, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, повинні відповідати законодавству України про корми, крім випадку, якщо законодавством країни призначення встановлено інші вимоги.

2. Корми, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, при переміщенні через митний кордон України супроводжуються оригіналами міжнародних сертифікатів або інших документів, якщо такі документи вимагаються країною призначення. Міжнародні сертифікати або інші документи видають державні інспектори, державні ветеринарні інспектори або уповноважені особи.

3. Видача міжнародних сертифікатів або інших документів на корми, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, здійснюється виключно за зверненням оператора ринку.

Видача міжнародних сертифікатів або інших документів на корми, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, здійснюється протягом одного робочого дня з дня звернення оператора ринку, крім випадку, якщо в країні призначення вимагають проведення лабораторних досліджень (випробувань) перед відправленням таких кормів. У такому разі та за відсутності результатів лабораторних досліджень (випробувань) строк видачі міжнародного сертифіката або іншого документа може бути продовжено до дня отримання результатів зазначених лабораторних досліджень (випробувань).

4. Міжнародні сертифікати або інші документи на корми видаються за формою, узгодженою компетентним органом України та компетентним органом країни призначення, або за формою, встановленою країною призначення, а в інших випадках - за формою, встановленою у порядку, визначеному частиною восьмою цієї статті.

5. На корми, щодо яких на момент відправлення з потужності походження не визначена країна призначення та/або не відомий кінцевий транспортний засіб, яким корм буде транспортуватися до цієї країни, може бути виданий передекспортний міжнародний сертифікат, який у порядку, визначеному частиною восьмої цієї статті, замінюється на міжнародний сертифікат.

У разі наявності форм міжнародних сертифікатів, узгоджених компетентним органом України та компетентним органом країни призначення, або форм міжнародних сертифікатів, встановлених країною призначення, передекспортні міжнародні сертифікати за змістом повинні відповідати таким формам.

6. Міжнародні сертифікати або інші документи на корми, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, заповнюються українською мовою та/або англійською мовою, або мовою країни призначення.

7. Якщо інше не встановлено законом, розмір плати, що справляється з оператора ринку на користь компетентного органу за видачу міжнародного сертифіката та/або передекспортного міжнародного сертифіката на партію кормів, становить 0,05 місячного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на дату звернення оператора ринку.

8. Порядок видачі міжнародних сертифікатів та інших документів, що вимагаються законодавством країни призначення, для вантажів з кормами, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кормів.

Стаття 50 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025

Розділ IX. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КОРМИ

Стаття 51 — Державний контроль за дотриманням операторами ринку законодавства про корми

1. Державний контроль за дотриманням операторами ринку вимог законодавства про корми здійснюється відповідно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин".

Частина перша статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Стаття 52 — Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про корми

1. Оператори ринку несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про корми на підставах та в порядку, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин".

Частина перша статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

Розділ X. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через два роки з дня його опублікування, крім:

розділу V, що набирає чинності через три роки з дня опублікування цього Закону, крім випадків, передбачених пунктом 3 цього розділу;

підпункту 6 пункту 7, пунктів 8 і 9 цього розділу, що набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Постійно діючі процедури, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), передбачені статтею 11 цього Закону, мають бути повністю розроблені, запроваджені та введені в дію протягом двох років з дня опублікування цього Закону.

3. Корми, які відповідають вимогам, що діяли до набрання чинності цим Законом, але не відповідають вимогам цього Закону (крім вимог розділу V), після набрання чинності цим Законом можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку зберігання, але не довше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Корми, які були марковані до набрання чинності розділом V цього Закону, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку зберігання.

Оператори ринку можуть за власним бажанням здійснювати маркування кормів відповідно до розділу V цього Закону з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. У разі здійснення оператором ринку маркування кормів відповідно до вимог розділу V цього Закону до дня набрання чинності цим Законом державний контроль маркування таких кормів здійснюється шляхом проведення перевірки відповідності вимогам розділу V цього Закону.

4. У разі відсутності експлуатаційного дозволу на потужність, яка є діючою на день набрання чинності цим Законом, оператор ринку, відповідальний за таку потужність, повинен отримати на неї експлуатаційний дозвіл у порядку, встановленому цим Законом, протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.

Експлуатаційний дозвіл, що діє на день набрання чинності цим Законом, продовжує свою дію після набрання чинності цим Законом та не потребує заміни.

Потужності, які на день набрання чинності цим Законом вже мають експлуатаційний дозвіл, але відповідно до положень цього Закону підлягають лише державній реєстрації, автоматично вносяться компетентним органом до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

5. Протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом в маркуванні кормів для непродуктивних тварин зазначається назва кормової добавки або її ідентифікаційний номер, які присвоєні відповідно до законодавства України або Європейського Союзу.

Корми, що були введені в обіг не пізніше ніж через п’ять років з дня набрання чинності цим Законом з маркуванням, яке відповідає цьому пункту, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку їх зберігання.

Пункт 5 розділу X в редакції Закону № 1033-IX від 02.12.2020

6. Протягом чотирьох років з дня набрання чинності цим Законом дозволяються виробництво, ввезення (пересилання) на митну територію України, обіг та використання готових кормів, преміксів та кормових добавок, зареєстрованих відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину", за умови наявності на день набрання чинності цим Законом дійсних реєстраційних посвідчень, виданих на відповідні готові корми, премікси або кормові добавки.

Оператори ринку, що здійснюють ввезення (пересилання) на митну територію України, обіг та використання готових кормів, преміксів та кормових добавок відповідно до цього пункту, зобов’язані підтримувати в актуальному стані інформацію, що міститься в реєстраційних посвідченнях, виданих на готові корми, премікси або кормові добавки, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Порядок внесення змін до реєстраційних посвідчень, зазначених в абзаці першому цього пункту, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.

Пункт 6 розділу X в редакції Закону № 1033-IX від 02.12.2020

6-1. Протягом чотирьох років з дня набрання чинності цим Законом дозволяється ввезення (пересилання) на митну територію України, введення в обіг та обіг:

кормових добавок без їх державної реєстрації в Україні, якщо такі добавки зареєстровані (дозволені) в Європейському Союзі і призначені для виробництва кормів для непродуктивних тварин;

фасованих (запакованих) кормів для непродуктивних тварин, виготовлених з використанням кормових добавок, зареєстрованих (дозволених) у Європейському Союзі, якщо такі корми походять з потужностей, розташованих або в Україні, або в державах - членах Європейського Союзу, або в інших країнах, за умови, що потужності в таких інших країнах мають дозвіл на ввезення зазначених кормів до Європейського Союзу.

Розділ X доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 1033-IX від 02.12.2020

6-2. Тимчасово, до 1 березня 2030 року, заяви та інші документи для державної реєстрації або зміни умов державної реєстрації кормової добавки можуть подаватися до компетентного органу у паперовій формі.

Розділ X доповнено пунктом 6-2 згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025

7. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

  • 1) у статті 188-22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

в абзаці першому слова "небезпечних для споживання людиною, твариною чи для іншого використання харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок та допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів" замінити словами "небезпечних харчових продуктів, кормів, харчових та кормових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів (засобів) для переробки харчових продуктів та кормів";

в абзаці другому слова "п’ятдесяти до ста" замінити словами "ста до п’ятисот";

  • 2) абзац перший частини третьої статті 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483; 2010 р., № 13, ст. 128; 2014 р., № 23, ст. 873; 2015 р., № 14, ст. 96) викласти в такій редакції:

"3. Видача, анулювання, поновлення ветеринарних документів та експлуатаційних дозволів здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами України"Про ветеринарну медицину", "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та "Про безпечність та гігієну кормів";

  • 3) частину першу статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84; 2014 р., № 41-42, ст. 2024) після слів "крім харчових продуктів" доповнити словами "та кормів";

Підпункт 4 пункту 7 розділу X втратив чинність на підставі Закону № 1206-IX від 04.02.2021

у пункті 81 у графі "Назва документа дозвільного характеру" слова "з виробництва, змішування та приготування кормових добавок, преміксів і кормів" виключити;

доповнити пунктом 155 такого змісту:

"155.

Експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл) на потужність, що призначена для:

  1. виробництва та/або обігу кормових добавок;

  2. виробництва та/або обігу преміксів, виготовлених з використанням кормових добавок;

  3. виробництва з метою введення в обіг або лише для власного господарства кормових сумішей з використанням кормових добавок або преміксів

Закон України "Про безпечність та гігієну кормів";

"22) експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, що видається територіальним органом компетентного органу операторові ринку за результатами інспектування його потужності та посвідчує право оператора ринку здійснювати визначену цим Законом діяльність з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження";

"4. Експлуатаційний дозвіл видається територіальним органом компетентного органу.

5. Для отримання експлуатаційного дозволу оператор ринку подає заяву, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, які планується виробляти або зберігати, вид оператора ринку за класифікацією суб’єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб’єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва). Заява про видачу експлуатаційного дозволу підписується оператором ринку або уповноваженою ним особою.

6. Не пізніше 15 календарних днів з дня отримання територіальним органом компетентного органу заяви про видачу експлуатаційного дозволу здійснюється інспектування потужності, за результатами якого визначається її відповідність вимогам законодавства.

7. Підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу є:

  • 1) відсутність у заяві про видачу експлуатаційного дозволу інформації, що вимагається згідно із законом;

  • 2) виявлення у заяві про видачу експлуатаційного дозволу недостовірних відомостей;

  • 3) встановлення за результатами інспектування потужності її невідповідності вимогам законодавства;

  • 4) за заявою агропродовольчого ринку - незабезпечення агропродовольчим ринком належних умов для роботи лабораторії, зокрема, ненадання у користування службових приміщень, облаштованих опаленням, електрикою, вентиляцією, водопроводом з гарячою і холодною водою, каналізацією.

8. Відмова у видачі експлуатаційного дозволу з підстав, не передбачених цим Законом, забороняється. У рішенні про відмову у видачі експлуатаційного дозволу обов’язково зазначаються підстава для відмови та фактичні обставини, що підтверджують наявність такої підстави.

9. Рішення про видачу або про відмову у видачі експлуатаційного дозволу приймається не пізніше 30 календарних днів з дня отримання територіальним органом компетентного органу відповідної заяви від оператора ринку.

10. Копія рішення про видачу або про відмову у видачі експлуатаційного дозволу надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

11. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу може бути оскаржене до компетентного органу або суду.

12. Після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу, оператор ринку має право повторно звернутися із заявою про видачу експлуатаційного дозволу.

13. Потужностям, щодо яких прийнято рішення про видачу експлуатаційного дозволу, присвоюється реєстраційний номер.

14. За видачу експлуатаційного дозволу, поновлення його дії справляється плата (адміністративний збір), що зараховується до державного бюджету та становить 0,17 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подано заяву про видачу або поновлення дії експлуатаційного дозволу. Переоформлення, видача дубліката експлуатаційного дозволу здійснюються безоплатно.

15. Видача експлуатаційного дозволу, поновлення його дії здійснюються протягом двох робочих днів після отримання територіальним органом компетентного органу підтвердження внесення відповідної плати (адміністративного збору).

16. Експлуатаційний дозвіл має необмежений строк дії.

17. Порядок видачі та форма експлуатаційного дозволу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

18. Анулювання експлуатаційного дозволу, його переоформлення, видача дубліката здійснюються з підстав, у порядку та строки, встановлені законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

19. У разі реконструкції потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, що має наслідком істотну зміну характеристик виробничих приміщень та технологічних процесів або видів діяльності, зазначених в експлуатаційному дозволі, оператор ринку повинен не пізніше ніж за 15 календарних днів до відновлення експлуатації потужності звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про проведення позапланового інспектування потужності. Інспектування такої потужності проводиться протягом 15 календарних днів з дня отримання відповідної заяви від оператора ринку. Оператор ринку має право відновити експлуатацію потужності після проведення відповідної реконструкції, якщо за результатами інспектування встановлено відповідність потужності вимогам законодавства.

20. Інформація, що міститься в експлуатаційному дозволі, вноситься до реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл, що ведеться компетентним органом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

21. Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл, шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті";

  • в) частини третю - дев’яту статті 25 замінити дев’ятьма новими частинами такого змісту:

"3. Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності оператор ринку зобов’язаний подати (надіслати) до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб’єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб’єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва).

4. Заява про державну реєстрацію потужності засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи та реєструється територіальним органом компетентного органу в день її надходження.

5. Підставою для відмови у державній реєстрації потужності є невідповідність заяви встановленій формі, надання в ній неповної інформації або наявність раніше прийнятого рішення про державну реєстрацію цієї потужності. Відмова у державній реєстрації потужностей з інших підстав не дозволяється. У рішенні про відмову в державній реєстрації потужності обов’язково зазначаються підстава для відмови та фактичні обставини, що підтверджують наявність такої підстави.

6. Рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації приймається протягом 10 календарних днів після отримання відповідної заяви оператора ринку. Копія рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

7. Оператор ринку має право розпочати експлуатацію потужності за принципом мовчазної згоди, якщо протягом 15 робочих днів після подання ним заяви про державну реєстрацію потужності територіальний орган компетентного органу не прийняв рішення про відмову у державній реєстрації потужності або не надав копії такого рішення оператору ринку.

8. Оператор ринку зобов’язаний протягом 10 робочих днів повідомляти територіальний орган компетентного органу про зміни у своїй діяльності, що зумовлюють необхідність внесення змін до відомостей державного реєстру потужностей операторів ринку, а також про припинення використання потужності.

9. Якщо за результатами здійснення заходу державного контролю виявлено незареєстровану потужність, обов’язковість державної реєстрації якої встановлено цим Законом, та отримано інформацію, достатню для її державної реєстрації, територіальний орган компетентного органу здійснює державну реєстрацію такої потужності з власної ініціативи, про що повідомляє оператора ринку.

10. Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до державного реєстру потужностей операторів ринку шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті.

11. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, затверджує порядок проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам";

"3. Для цілей державного контролю вантажів з іншими об’єктами санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, від оператора ринку можуть вимагатися виключно засвідчені оператором ринку копії транспортних (перевізних) документів та одного з таких документів:

зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, та додатків до нього у разі їх наявності;

рахунка-фактури (інвойсу);

рахунка-проформи".

8. Рішення про визнання еквівалентності, передбачене частиною третьою статті 19 цього Закону, може бути прийняте з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Угода про співробітництво, передбачена частиною п’ятою статті 19 цього Закону, може бути укладена з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

9. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня, наступного за днем опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити набрання чинності всіма зазначеними у цьому пункті нормативно-правовими актами одночасно з набранням чинності цим Законом;

забезпечити перегляд існуючих та затвердження нових вимог до безпечності та гігієни кормів з метою гармонізації законодавства України про корми з відповідними вимогами законодавства Європейського Союзу.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ

21 грудня 2017 року

№ 2264-VIII