Про громадянство України

Тип: Закон України Видавник: Верховна Рада України Номер: 2235-III Прийнято: 2001-01-18 Чинна редакція від: 2026-05-10 Стан: in_force Rada ID: 2235-14

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про громадянство України

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 13, ст.65)

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 2508-IV від 05.04.2005, ВВР, 2005, № 20, ст.277

№ 2663-IV від 16.06.2005, ВВР, 2005, № 30, ст.408

№ 1014-V від 11.05.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.442

№ 3575-VI від 05.07.2011, ВВР, 2012, № 12-13, ст.77

№ 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208

№ 5459-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 48, ст.682

№ 5492-VI від 20.11.2012, ВВР, 2013, № 51, ст.716

№ 957-VIII від 28.01.2016, ВВР, 2016, № 9, ст.93

№ 2704-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 21, ст.81

№ 2743-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 26, ст.107

№ 1941-IX від 14.12.2021, ВВР, 2023, № 5, ст.15

№ 2153-IX від 24.03.2022

№ 2863-IX від 12.01.2023, ВВР, 2023, № 58, ст.174

№ 2996-IX від 21.03.2023, ВВР, 2023, № 64, ст.218

№ 3897-IX від 20.08.2024, ВВР, 2024, № 49, ст.291

№ 4191-IX від 08.01.2025, ВВР, 2025, № 28, ст.93

№ 4502-IX від 18.06.2025, ВВР, 2025, № 41, ст.184

№ 4730-IX від 17.12.2025_

У тексті Закону слово "усиновитель" в усіх відмінках і числах замінено словом "усиновлювач" у відповідному відмінку і числі; слова "дипломатичні представництва та консульські установи України", "дипломатичних представництв чи консульських установ України" у всіх відмінках замінено словами "посольства та консульські установи України" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021

Цей Закон відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 — Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

громадянство України - правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках;

особа - фізична особа;

громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;

іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;

особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином;

особи, які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, - іноземці та особи без громадянства, діяльність яких в економічній, гуманітарній сферах, зокрема у сферах освіти, науки, культури, мистецтва, спорту, соціальній сфері та/або у сфері охорони здоров’я, державного управління, у сферах національної безпеки і оборони, боротьби із злочинністю, захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, зміцнення міжнародного авторитету України, благодійництва та інших важливих сферах суспільного життя України, є підставою для підготовки центральними органами виконавчої влади у відповідній сфері подання на ім’я Президента України, що прийняття до громадянства України таких осіб становить державний інтерес для України або такі особи мають визначні заслуги перед Україною;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

законні представники - батьки, усиновлювачі, батьки-вихователі, прийомні батьки, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують обов’язки опікунів і піклувальників;

Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2663-IV від 16.06.2005, № 1941-IX від 14.12.2021

дитина - особа віком до 18 років;

реєстрація громадянства України - внесення інформації про особу до відомчої інформаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, що підтверджує факт прийняття спеціальними уповноваженими органами рішень про набуття особою громадянства України, видання відповідного указу Президента України про прийняття іноземця чи особи без громадянства до громадянства України;

Абзац десятий статті 1 в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

перебування на території України - перебування в Україні іноземця чи особи без громадянства, які в порядку, установленому законодавством України, у тому числі міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, в’їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або які перебувають на території України протягом дії візи, або на період, установлений законодавством України, у тому числі міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

постійне проживання на території України - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства на підставі виданих в установленому порядку дійсних посвідки на постійне проживання або посвідчення біженця чи документа, що підтверджує надання притулку в Україні;

Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2743-VIII від 06.06.2019; в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2863-IX від 12.01.2023, № 3897-IX від 20.08.2024; в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

тимчасове проживання в Україні - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства на підставі виданої в установленому порядку дійсної посвідки на тимчасове проживання в Україні;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025; в редакції Закону № 4730-IX від 17.12.2025

безперервне проживання на території України - постійне проживання на території України особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, на лікування, реабілітацію, що підтверджується відповідним документом підприємства, установи, організації, закладу освіти, закладу охорони здоров’я, закладу реабілітації;

Абзац чотирнадцятий статті 1 в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

зобов’язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України;

Абзац статті 1 в редакції Закону № 2663-IV від 16.06.2005

незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури;

Абзац статті 1 в редакції Законів № 2663-IV від 16.06.2005, № 1941-IX від 14.12.2021

законні джерела існування - заробітна плата, прибуток від підприємницької діяльності або власності, пенсія, стипендія, аліменти, соціальні виплати та допомога, власні фінансові заощадження або фінансова допомога від членів сім’ї, інших фізичних та юридичних осіб, що мають законні доходи;

міжнародний договір України - міжнародний договір, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

Абзац дев'ятнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Абзац двадцятий статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Абзац двадцять перший статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

декларація про відсутність іноземного громадянства - документ, в якому особа повідомляє про відсутність у неї іноземного громадянства (підданства) або громадянств (підданств) з обґрунтуванням причин такої відсутності;

Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2663-IV від 16.06.2005

Абзац статті 1 виключено на підставі Закону № 5492-VI від 20.11.2012

тимчасове посвідчення громадянина України - документ, який посвідчує особу і підтверджує її належність до громадянства України;

Абзац двадцять п'ятий статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Абзац двадцять шостий статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Абзац двадцять сьомий статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Абзац двадцять восьмий статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Абзац двадцять дев'ятий статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Абзац тридцятий статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Абзац тридцять перший статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Абзац тридцять другий статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Абзац тридцять третій статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Абзац тридцять четвертий статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Абзац тридцять п'ятий статті 1 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

декларація про відмову дитини від іноземного громадянства - документ, у якому один із батьків дитини або її опікун чи піклувальник засвідчує відмову дитини від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав;

Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021

документ, що підтверджує переслідування особи з політичних мотивів, - довідка Міністерства закордонних справ України, посольства чи консульської установи України, видана у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, про те, що іноземець, який є громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, державою-окупантом, зазнав у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні переконання, що виявилися у здійсненні ним діяльності, спрямованої на захист національних інтересів України;

Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021; в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

переслідування особи з політичних мотивів - порушення стосовно особи, визначеної частиною шостою статті 9 цього Закону, кримінальної справи (відкриття кримінального провадження), незаконне затримання, незаконний арешт, незаконне тримання або іншим чином незаконне позбавлення особистої свободи правоохоронними та/або судовими органами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, державою-окупантом, вчинені з порушенням фундаментальних гарантій, встановлених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та протоколами до неї, у зв’язку із здійсненням такою особою діяльності, спрямованої на вираження поглядів, цінностей, позицій щодо відстоювання державного суверенітету України, її незалежності, територіальної цілісності і недоторканності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

заява про зміну громадянства - документ, що подається іноземцем, який є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства України;

Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021

зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою - письмово оформлена заява іноземця/особи без громадянства з числа осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, або які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частин двадцятої, двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", про те, що в разі набуття громадянства України він протягом двох років складе іспити з основ Конституції України, історії України, на рівень володіння державною мовою і подасть документи про складання таких іспитів.

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2996-IX від 21.03.2023}; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України - документ, що засвідчує відмову іноземця від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав, що подається іноземцем:

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

якого визнано біженцем чи якому надано притулок в Україні;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, у тому числі якого нагороджено державною нагородою України, або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт якого припинено (розірвано), та якого звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" пунктів 1, 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", у тому числі якого нагороджено державною нагородою України, або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

який отримав посвідку на тимчасове проживання на підставі частин двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

який має визначні заслуги перед Україною або прийняття якого до громадянства України становить державний інтерес для України, або є одним із подружжя такої особи, або дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

який є громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнав у країні своєї громадянської належності переслідувань, що підтверджується документом, передбаченим цим Законом, або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

який узяв зобов’язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств) або є дитиною такої особи;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

який є громадянином держави, законодавство якої передбачає автоматичне припинення особою громадянства (підданства) цієї держави одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або є дитиною такої особи;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

який є другим із подружжя або одним із батьків подружжя, дитиною особи або дитиною одного із подружжя особи, яка в установленому законодавством України порядку проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України та загинула при виконанні службових обов’язків, або особи, яка мала право на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та загинула при виконанні службових обов’язків;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

який є другим із подружжя громадянина України, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України та загинув (помер) при виконанні (у зв’язку з виконанням) службових обов’язків або якого було звільнено з військової служби з підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в" частини другої, пунктами "а", "б", "в", "є" частини третьої, підпунктами "б", "в", "г", "е" пункту 1 та підпунктами "а", "б", "г", "д", "е" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "п" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "д" пункту 3 частини п’ятої, підпунктами "а", "б", "г", "і" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "ґ" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", або є дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

декларація про визнання себе громадянином України - документ, у якому іноземець, який є громадянином (підданим) держави, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку, засвідчує, що в разі набуття громадянства України у правових відносинах з Україною він визнає себе лише громадянином України;

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

множинне громадянство (підданство) - одночасна належність особи до громадянства (підданства) двох або більше держав.

Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

Стаття 2 — Принципи законодавства України про громадянство

Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:

1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;
2) запобігання виникненню випадків безгромадянства;
3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;
4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;
5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя;
6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України;
8) визначення правового режиму одночасної належності громадянина України до громадянства (підданства) двох або більше держав з урахуванням забезпечення національної безпеки та національних інтересів України, недопущення привілеїв чи обмежень за ознаками наявності у громадянина України громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав).

Статтю 2 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

Стаття 3 — Належність до громадянства України

Громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

Пункт 3 частини першої статті 3 в редакції Закону № 2663-IV від 16.06.2005

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені упункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Стаття 4 — Законодавство про громадянство України

Питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Частина перша статті 4 в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 5 — Документи, що підтверджують громадянство України

Документами, що підтверджують громадянство України, є:

1) паспорт громадянина України;

Пункт 2 статті 5 виключено на підставі Закону № 5492-VI від 20.11.2012

3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
4) тимчасове посвідчення громадянина України;

Пункт 5 статті 5 виключено на підставі Закону № 5492-VI від 20.11.2012

6) дипломатичний паспорт;
7) службовий паспорт;
8) посвідчення особи моряка;
9) посвідчення члена екіпажу;
10) посвідчення особи на повернення в Україну.

Розділ II. НАБУТТЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ

Стаття 5-1 — Визнання випадків множинного громадянства (підданства)

Наявність у громадянина України громадянства (підданства) іншої держави визнається у таких випадках:

1) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства (підданства) іншої держави чи держав;
2) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства (підданства) своїх усиновлювачів унаслідок усиновлення її іноземцями;
3) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства (підданства) унаслідок одруження з іноземцем;
4) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства (підданства) унаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документа, що підтверджує наявність у нього громадянства (підданства) іншої держави;
5) набуття громадянства України у спрощеному порядку, передбаченому статтею 10-1 цього Закону, іноземцями, які є громадянами (підданими) держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку;
6) набуття громадянином України громадянства (підданства) держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку.

Розділ II доповнено статтею 5-1 згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

Стаття 6 — Підстави набуття громадянства України

Громадянство України набувається:

1) за народженням;
2) за територіальним походженням;
3) внаслідок прийняття до громадянства;
4) внаслідок поновлення у громадянстві;
5) внаслідок усиновлення;
6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров’я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю;

Пункт 6 статті 6 в редакції Законів № 2663-IV від 16.06.2005, № 1941-IX від 14.12.2021

7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8) у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;

Пункт 9 статті 6 в редакції Закону № 2663-IV від 16.06.2005

10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Пункт 10 статті 6 в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Стаття 7 — Набуття громадянства України за народженням

Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземців, які на момент її народження є особами, які в розумінні цього Закону постійно проживали на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього Закону постійно проживала на території України, та особи, яку на момент її народження визнано біженцем або якій надано притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави або громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього Закону постійно проживала на території України, та особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження постійно або тимчасово проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього Закону постійно проживала на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від осіб, яких на момент її народження визнано в Україні біженцями або яким надано притулок в Україні, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від особи, яку на момент її народження визнано в Україні біженцем або якій надано притулок в Україні, та особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження тимчасово або постійно проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від особи, яку на момент її народження визнано в Україні біженцем або якій надано притулок в Україні, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від осіб без громадянства, визнаних в Україні, які на момент її народження тимчасово або постійно проживали на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на момент її народження тимчасово або постійно проживали на території України, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження тимчасово або постійно проживала на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно або тимчасово проживала на території України, є громадянином України.

Особа, яка народилася за межами України і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави від особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження тимчасово або постійно проживала на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від осіб без громадянства, які на момент її народження постійно проживали на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Для набуття особою громадянства України за народженням батьками цієї особи (або одним із них) або її законними представниками (або одним із них), крім особи, батьки якої на момент її народження були громадянами України або один із батьків якої був громадянином України, а другий - особою без громадянства, подається заява про набуття громадянства України, а після досягнення особою повноліття заява подається нею особисто.

Cтаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2663-IV від 16.06.2005; в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Стаття 8 — Набуття громадянства України за територіальним походженням

Особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), Кримської Народної Республіки, Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки, а також її діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Особа, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року від іноземців, які на момент її народження постійно проживали на території України, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи, яку на момент її народження визнано біженцем або якій надано притулок в Україні, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження постійно або тимчасово проживала на території України, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України і не набула за народженням громадянство України та є іноземцем або особою без громадянства, має право на набуття громадянства України за територіальним походженням. Набуття громадянства України такою особою здійснюється за заявою одного з її законних представників, а після досягнення особою повноліття - за її власною заявою.

Умовами для набуття громадянства України за територіальним походженням є: визнання і додержання Конституції України та законів України, що засвідчується особою у поданій в установленому порядку заяві про набуття громадянства України, знання основ Конституції України, історії України, володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для набуття громадянства України за територіальним походженням особи, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, особи, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частин двадцятої, двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", подають зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою.

Вимога стосовно засвідчення особою у поданій заяві про набуття громадянства України щодо визнання і додержання Конституції України та законів України не поширюється на дітей та осіб, визнаних судом недієздатними, а також на осіб, які мають психічні розлади, що підтверджується медичним висновком, виданим компетентним органом іноземної держави або відповідним закладом охорони здоров’я України. Вимоги щодо складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою не поширюються на дітей та осіб, визнаних судом недієздатними, осіб з інвалідністю, пов’язаною з порушеннями зору, слуху, мовлення, що підтверджується медичним висновком, виданим компетентним органом іноземної держави або відповідним закладом охорони здоров’я України, а також на осіб, які мають психічні розлади, що підтверджується медичним висновком, виданим компетентним органом іноземної держави або відповідним закладом охорони здоров’я України. Перелік психічних розладів, що можуть бути перешкодою для складання іспитів з основ Конституції України, історії України, володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Громадянство України за територіальним походженням не може набути особа, яка відповідно до частини восьмої статті 9 цього Закону не приймається до громадянства України (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 9 цього Закону), а також особа, стосовно якої рішення про оформлення набуття громадянства України скасовано на підставі статті 21 цього Закону.

Для набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою про набуття громадянства України подається один із таких документів:

1) декларація про визнання себе громадянином України;
2) зобов’язання припинити іноземне громадянство;
3) декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України, крім осіб, зазначених в абзаці сорок восьмому частини першої статті 1 цього Закону;
4) декларація про відсутність іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата прийняття спеціальними уповноваженими органами рішення про набуття особою громадянства України.

Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2663-IV від 16.06.2005, № 2743-VIII від 06.06.2019; в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2153-IX від 24.03.2022, № 2863-IX від 12.01.2023, № 3897-IX від 20.08.2024, № 4191-IX від 08.01.2025; в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Стаття 9 — Прийняття до громадянства України

Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їхньою заявою прийняті до громадянства України в порядку, визначеному цим Законом.

Умовами прийняття до громадянства України є:

1) визнання і додержання Конституції України та законів України, що засвідчується особою у поданій в установленому порядку заяві про прийняття до громадянства України;
2) знання основ Конституції України, історії України, володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

3) безперервне проживання на території України протягом останніх п’яти років.

Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад три роки, на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад три роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті, на іноземців чи осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт яких припинено та яких звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктом "б" пунктів 1-3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу". Вимога щодо трирічного строку перебування у шлюбі з громадянином України не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію".

Для осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні, строк безперервного проживання на території України має становити останні три роки на дату подання заяви про прийняття до громадянства України з моменту визнання біженцем або надання притулку в Україні, а для осіб без громадянства - останні три роки на дату подання такої заяви з моменту в’їзду в Україну в статусі особи без громадянства або з моменту визнання особою без громадянства в Україні.

Для іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, строк безперервного проживання на території України має становити останні три роки на момент подання заяви про прийняття до громадянства України з дня набрання чинності контрактом про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України або один рік проходження в установленому законодавством України порядку військової служби за контрактом у період дії воєнного стану, а для осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання відповідно до частини двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", - останні три роки на дату подання такої заяви з моменту отримання посвідки на тимчасове проживання.

Для осіб, які отримали статус закордонного українця відповідно до Закону України "Про закордонних українців", строк безперервного проживання на території України має становити один останній рік з дня отримання дозволу на імміграцію відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію", за умови наявності статусу закордонного українця не менше одного року;

4) наявність дозволу на імміграцію.

Ця умова не поширюється на осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні, на іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять/проходили військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт яких припинено та яких звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктом "б" пунктів 1-3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", або отримали посвідку на постійне проживання в Україні відповідно до пункту 4 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про імміграцію", або отримали посвідку на тимчасове проживання відповідно до частин двадцятої, двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства";

5) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні.

Умови, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, не поширюються на іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України і нагороджені державною нагородою України, осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, осіб, які проходили військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт яких припинено та яких звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктом "б" пунктів 1-3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, а також на осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частин двадцятої, двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Умова, передбачена пунктом 1 частини другої цієї статті, не поширюється на осіб, визнаних судом недієздатними, а також на осіб, які мають психічні розлади, що підтверджується медичним висновком, виданим компетентним органом іноземної держави або відповідним закладом охорони здоров’я України. Перелік психічних розладів, що можуть бути перешкодою для засвідчення особою визнання і додержання Конституції України та законів України, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Умови, передбачені пунктом 2 частини другої цієї статті, не поширюються на осіб, визнаних судом недієздатними, осіб з інвалідністю, пов’язаною з порушеннями зору, слуху, мовлення, що підтверджується медичним висновком, виданим компетентним органом іноземної держави або відповідним закладом охорони здоров’я України, а також на осіб, які мають психічні розлади, що підтверджується медичним висновком, виданим компетентним органом іноземної держави або відповідним закладом охорони здоров’я України. Перелік психічних розладів, що можуть бути перешкодою для складання іспитів з основ Конституції України, історії України, володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Для прийняття до громадянства України особи, які мають визначні заслуги перед Україною, особи, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, особи, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, особи, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частин двадцятої, двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", подають зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою.

Для прийняття до громадянства України осіб, які мають визначні заслуги перед Україною (крім осіб, які набувають громадянство України як особи, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, у тому числі нагороджені державною нагородою України), або осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, у порядку, встановленому Президентом України, готується подання на ім’я Президента України.

Прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Україні і один із батьків якої або її законний представник має посвідку на постійне проживання в Україні, здійснюється без урахування умов, передбачених пунктами 2-5 частини другої цієї статті.

До громадянства України не приймається особа:

1) яка засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
2) яка вчинила на території іншої держави діяння, що визнане Кримінальним кодексом України тяжким або особливо тяжким злочином;
3) яка своїми протиправними діями створює/створювала загрозу національній безпеці України в розумінні Закону України "Про національну безпеку України".

Дія положень пункту 2 частини восьмої цієї статті не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах дев’ятнадцятій, двадцятій, двадцять четвертій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а також на другого із подружжя таких осіб та батьків подружжя, або на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною чи прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України (стосовно яких у поданні на ім’я Президента України містяться відомості, що такі особи брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та/або брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції, та/або брали (беруть) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, та/або брали (беруть) участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією проти України), за умови якщо органи державної влади у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, встановлять, що такі рішення прийнято з політичних мотивів правоохоронними та/або судовими органами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або держави, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України чи відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262.

Для оформлення прийняття до громадянства України в установленому порядку разом із заявою про прийняття до громадянства України подається один із таких документів:

1) декларація про визнання себе громадянином України;
2) зобов’язання припинити іноземне громадянство;
3) декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України (крім осіб, зазначених в абзаці сорок восьмому частини першої статті 1 цього Закону);
4) декларація про відсутність іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.

Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2663-IV від 16.06.2005, № 3575-VI від 05.07.2011, № 957-VIII від 28.01.2016, № 2704-VIII від 25.04.2019, № 2743-VIII від 06.06.2019; в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2153-IX від 24.03.2022, № 2863-IX від 12.01.2023, № 2996-IX від 21.03.2023, № 3897-IX від 20.08.2024, № 4191-IX від 08.01.2025; в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Стаття 10 — Поновлення у громадянстві України

Особа, яка припинила громадянство України, є особою без громадянства і подала заяву про поновлення у громадянстві України, реєструється громадянином України незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном, за відсутності обставин, передбачених частиною восьмою статті 9 цього Закону.

Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2153-IX від 24.03.2022, № 3897-IX від 20.08.2024, № 4502-IX від 18.06.2025

Особа, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання для поновлення у громадянстві України, подає заяву про поновлення у громадянстві України та зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство) та/або декларацію про визнання себе лише громадянином України.

Частина друга статті 10 в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Іноземець, який перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав, подає зобов’язання припинити громадянство (підданство) усіх цих держав.

Іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинен подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України. Іноземець, який має усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від нього причин не може отримати його, подає декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України.

Частина четверта статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

Подання зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство) не вимагається від громадян (підданих) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави.

Для поновлення у громадянстві України замість зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство) подається:

1) іноземцем, який є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства України, - заява про зміну громадянства;
2) особами, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні, - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

Пункт 2 частини шостої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

3) іноземцем, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт якого припинено, та звільнений з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" пунктів 1, 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", його подружжям або дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або батьками подружжя - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

Пункт 3 частини шостої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2863-IX від 12.01.2023; в редакції Законів № 3897-IX від 20.08.2024, № 4191-IX від 08.01.2025; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

4) іноземцем, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт якого припинено, та звільнений з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" пунктів 1, 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", та нагороджений державною нагородою України, його подружжям або дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або батьками подружжя - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

Пункт 4 частини шостої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2863-IX від 12.01.2023; в редакції Законів № 3897-IX від 20.08.2024, № 4191-IX від 08.01.2025; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

5) іноземцем, його подружжям або дитиною іноземця, або дитиною одного із подружжя іноземця, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, і зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань, - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

Пункт 5 частини шостої статті 10 в редакції Законів № 4191-IX від 08.01.2025, № 4502-IX від 18.06.2025

6) іноземцем, який є другим із подружжя особи, яка в установленому законодавством України порядку проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України та загинула при виконанні службових обов’язків, або дитиною іноземця, або дитиною одного із подружжя іноземця, або одним із батьків подружжя - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

Частину шосту статті 10 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 3897-IX від 20.08.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

7) іноземцем, який є другим із подружжя громадянина України, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України та загинув (помер) при виконанні (у зв’язку з виконанням) службових обов’язків або був звільнений з військової служби з підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в" частини другої, пунктами "а", "б", "в", "є" частини третьої, підпунктами "б", "в", "г", "е" пункту 1 та підпунктами "а", "б", "г", "д", "е" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "п" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "д" пункту 3 частини п’ятої, підпунктами "а", "б", "г", "і" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "ґ" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя, - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

Частину шосту статті 10 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 4191-IX від 08.01.2025; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

8) іноземцем, який отримав посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", його подружжям, або дитиною іноземця, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

Частину шосту статті 10 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

9) іноземцем, який є другим із подружжя або одним із батьків подружжя, особи, яка мала право на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та загинула при виконанні службових обов’язків або яка є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України.

Частину шосту статті 10 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

У громадянстві України не поновлюються:

1) особи, які відповідно до частинивосьмої статті 9 цього Закону не приймаються до громадянства України (крім випадку, передбаченого частиноюдев’ятою статті 9 цього Закону);

Пункт 1 частини сьомої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2153-IX від 24.03.2022, № 3897-IX від 20.08.2024, № 4502-IX від 18.06.2025

2) особи, які втратили громадянство України на підставі пункту 2 частини першої статті 19 цього Закону;
3) особи, стосовно яких рішення про оформлення набуття громадянства України скасовані на підставі статті 21 цього Закону.

Особа може бути поновлена у громадянстві України у разі втрати громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття громадянства України з підстав невиконання поданого зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство) за наявності документально підтверджених поважних причин для невиконання такого зобов’язання. Повторне поновлення у громадянстві України з таких причин не допускається.

Частина дев'ята статті 10 в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Частину десяту статті 10 виключено на підставі Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2663-IV від 16.06.2005; в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021

Стаття 10-1 — Особливості набуття громадянства України та поновлення у громадянстві України для деяких категорій іноземців

Спрощений порядок набуття громадянства України та поновлення у громадянстві України іноземцями, які є громадянами (підданими) держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку, полягає у поданні такими особами під час набуття громадянства України декларації про визнання себе громадянином України з дотриманням умов, визначених статтею 9 цього Закону, включаючи складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою до прийняття до громадянства України.

Держави, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку, визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі затвердженого ним порядку. При визначенні держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку, враховується членство держави в Європейському Союзі, застосування державою обмежувальних заходів (санкцій) у зв’язку із збройною агресією проти України.

Для оформлення набуття громадянства України або для прийняття до громадянства України чи поновлення у громадянстві України (крім осіб, зазначених в абзацах сорок другому - сорок сьомому частини першої статті 1 цього Закону) особа, яка є громадянином (підданим) держави, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку, та перебуває у громадянстві держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або у громадянстві (підданстві) держав, громадяни (піддані) яких не можуть набути громадянство України у спрощеному порядку, разом із заявою про набуття, прийняття або поновлення у громадянстві України подає зобов’язання припинити іноземне громадянство таких держав та декларацію про визнання себе громадянином України - для держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку.

Особа, яка перебуває у громадянстві держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та/або громадянстві (підданстві) кількох держав, громадяни (піддані) яких не можуть набути громадянство України у спрощеному порядку, подає зобов’язання припинити громадянство (підданство) всіх цих держав, крім осіб, зазначених в абзацах сорок другому - сорок сьомому частини першої статті 1 цього Закону.

Подання зобов’язання припинити іноземне громадянство не вимагається від осіб, які є громадянами (підданими) держави, законодавство якої передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цієї держави одночасно з набуттям громадянства іншої держави чи держав, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами (підданими) яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства України. Така особа разом із заявою про набуття, прийняття або поновлення у громадянстві України подає декларацію про відмову від іноземного громадянства (підданства) та визнання себе лише громадянином України або відповідну заяву про зміну громадянства.

Іноземці, які подали зобов’язання припинити іноземне громадянство, зобов’язані протягом двох років з моменту набуття громадянства України подати до уповноваженого органу України документ, що підтверджує припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), виданий уповноваженим органом відповідної держави.

Іноземці, крім громадян держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, які набули громадянство України та взяли зобов’язання припинити іноземне громадянство і в яких існують незалежні від них причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), подають декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України.

Декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України для оформлення набуття, прийняття або поновлення у громадянстві України замість зобов’язання припинити іноземне громадянство подає іноземець, який не є громадянином (підданим) держави, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку:

1) якого визнано біженцем чи якому надано притулок в Україні;
2) який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, у тому числі якого нагороджено державною нагородою України, або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;
3) який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт якого припинено (розірвано), та якого звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" пунктів 1, 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", у тому числі якого нагороджено державною нагородою України, або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;
4) який отримав посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;
5) який має визначні заслуги перед Україною або прийняття якого до громадянства України становить державний інтерес для України, або є одним із подружжя такої особи, або дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи;
6) який є громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнав у країні своєї громадянської належності переслідувань з політичних мотивів, що підтверджується документом, передбаченим цим Законом, або є одним із подружжя такої особи, або дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи;
7) який є другим із подружжя особи, яка в установленому законодавством України порядку проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України та загинула при виконанні службових обов’язків, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи, або одним із батьків подружжя;
8) який є другим із подружжя громадянина України, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України та загинув (помер) при виконанні (у зв’язку з виконанням) службових обов’язків або якого було звільнено з військової служби з підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в" частини другої, пунктами "а", "б", "в", "є" частини третьої, підпунктами "б", "в", "г", "е" пункту 1 та підпунктами "а", "б", "г", "д", "е" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "п" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "д" пункту 3 частини п’ятої, підпунктами "а", "б", "г", "і" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "ґ" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", або є дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;
9) який є другим із подружжя або одним із батьків подружжя, особи, яка мала право на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та загинула при виконанні службових обов’язків або яка є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи.

Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України, зобов’язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов’язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні.

Закон доповнено статтею 10-1 згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

Стаття 11 — Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновлюють громадяни України або подружжя, один із якого є громадянином України, а другий - особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання законної сили рішенням суду про усиновлення незалежно від того, проживає дитина постійно в Україні чи за кордоном. Така дитина реєструється громадянином України за заявою усиновлювача, який є громадянином України.

Дитина, яка є особою без громадянства або іноземцем і яку усиновлює подружжя, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, стає громадянином України з моменту набрання законної сили рішенням суду про усиновлення незалежно від того, проживає дитина постійно в Україні чи за кордоном. Така дитина реєструється громадянином України за заявою усиновлювача, який є громадянином України.

Повнолітня особа, яка на момент усиновлення була іноземцем або особою без громадянства, перебуває на території України на законних підставах або проживає за кордоном, яку до досягнення повноліття було усиновлено відповідно до частини першої або другої цієї статті, проте набуття громадянства України усиновлювачами оформлено не було, та яка не набула громадянства (підданства) іншої держави, реєструється громадянином України за її особистою заявою.

Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2663-IV від 16.06.2005; в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021

Стаття 12 — Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров’я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю

Назва статті 12 в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга - особою без громадянства, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки чи піклування або з моменту набрання законної сили рішенням суду про встановлення опіки чи піклування. Така дитина реєструється громадянином України за клопотанням опікуна або піклувальника, який є громадянином України.

Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021

Дитина, яка є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга - іноземцем, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки або піклування чи з моменту набрання законної сили рішенням суду про встановлення опіки або піклування, якщо така дитина у зв’язку із встановленням опіки або піклування не набуває громадянство опікуна чи піклувальника, який є іноземцем. Така дитина реєструється громадянином України за клопотанням опікуна або піклувальника, який є громадянином України.

Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і влаштована до закладу охорони здоров’я, закладу освіти або іншого дитячого закладу, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника, стає громадянином України з моменту влаштування в такий заклад, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими або якщо батьки дитини, розлученої із сім’єю, не знайдені. Така дитина реєструється громадянином України за клопотанням адміністрації закладу, на яку покладено функції опікуна або піклувальника стосовно дитини.

Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, якщо хоча б один із батьків-вихователів чи прийомних батьків є громадянином України, стає громадянином України з моменту влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу чи прийомної сім’ї, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими або якщо батьки дитини, розлученої із сім’єю, не знайдені. Така дитина реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків-вихователів або прийомних батьків, який є громадянином України.

Частина четверта статті 12 в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021

Повнолітня особа, яка у випадках, передбачених цією статтею, на момент встановлення над нею до досягнення повноліття опіки чи піклування або влаштування в заклад охорони здоров’я, заклад освіти, інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу, прийомну сім’ю була іноземцем або особою без громадянства і стосовно якої рішення про набуття громадянства України оформлено не було, реєструється громадянином України за її особистою заявою.

Статтю 12 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021

Стаття 12 в редакції Закону № 2663-IV від 16.06.2005

Стаття 13 — Набуття громадянства України особою, визнаною судом обмежено дієздатною або недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки або піклування громадянином України

Іноземець або особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними, над якими встановлено опіку або піклування громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення піклування або опіки.

Стаття 13 в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Стаття 14 — Набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є особою без громадянства, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.

Дитина, яка є особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є іноземцем, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, батьки якої перебувають у громадянстві України, реєструється громадянином України за клопотанням одного з батьків.

Дитина, яка є іноземцем, один із батьків якої є громадянином України, а другий - іноземцем, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.

Статтю 14 доповнено частиною згідно із Законом № 2663-IV від 16.06.2005

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Стаття 15 — Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства

У разі визнання батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.

У разі визнання материнства дитини, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, а матір’ю визнано громадянку України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.

У разі встановлення факту батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, якщо батько дитини перебував у громадянстві України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.

У разі встановлення факту материнства дитини, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, якщо мати дитини перебувала у громадянстві України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.

Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, набуває громадянство України незалежно від місця народження та місця постійного проживання за умов, передбачених частинами першою - четвертою цієї статті.

Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України незалежно від місця її народження та місця постійного проживання за умов, передбачених частинами першою - четвертою цієї статті, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.

Іноземці, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань з політичних мотивів, замість зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство) можуть подавати декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України, разом із документом, що підтверджує переслідування.

Статтю 15 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених частинами першою - п’ятою цієї статті, є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, батьківство чи материнство яких визнано або щодо яких встановлено факт батьківства чи материнства, якщо такі батько чи мати набули громадянство України після народження дитини (особи).

Датою набуття громадянства України у випадку, передбаченому частиною шостою цієї статті, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Стаття 15 в редакції Закону № 2663-IV від 16.06.2005

Стаття 16 — Необхідність згоди дітей під час набуття громадянства України

Набуття громадянства України дітьми віком від 14 до 18 років може відбуватися лише за їхньою згодою.

Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2508-IV від 05.04.2005

Розділ III. ПРИПИНЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ ТА СКАСУВАННЯ РІШЕНЬ ПРО НАБУТТЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ

Стаття 17 — Підстави припинення громадянства України

Громадянство України припиняється:

1) внаслідок виходу з громадянства України;
2) внаслідок втрати громадянства України;
3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Стаття 18 — Вихід з громадянства України

Громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням. Громадянин України, який одночасно є громадянином (підданим) держави (держав), громадяни (піддані) якої (яких) набувають громадянство України у спрощеному порядку, може вийти з громадянства України за його клопотанням в іноземній державі, громадянином якої він є незалежно від місця його проживання

Частина перша статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2663-IV від 16.06.2005, № 4502-IX від 18.06.2025

Якщо дитина виїхала разом з батьками на постійне проживання за кордон і батьки виходять з громадянства України, за клопотанням одного з батьків разом з батьками з громадянства України може вийти і дитина.

Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий залишається громадянином України, дитина може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства України, за його клопотанням.

Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий є іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства України, за його клопотанням.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон і її батьки вийшли з громадянства України, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є громадянином України, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням про це того з батьків, який вийшов з громадянства України.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням того з батьків, який вийшов з громадянства України.

Дитина, яка відповідно до чинного законодавства України вважається такою, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків.

Статтю 18 доповнено частиною згідно із Законом № 2663-IV від 16.06.2005

Дитина, яка набула громадянство України за народженням, якщо на момент її народження батьки або хоча б один із них були іноземцями чи особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків незалежно від місця проживання дитини.

Частина дев’ята статті 18 в редакції Закону № 2663-IV від 16.06.2005

Дитина, яка усиновлена подружжям, один з якого є громадянином України, а другий є іноземцем, може вийти з громадянства України за клопотанням усиновлювача, який є іноземцем.

Дитина, усиновлена іноземцями або особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з усиновлювачів.

Вихід з громадянства України допускається, якщо особа є громадянином (підданим) держави (держав), громадяни (піддані) якої (яких) набувають громадянство України у спрощеному порядку або, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.

Частина дванадцята статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

Вихід з громадянства України є необов’язковим для громадянина України, який набув громадянство (підданство) держави (держав), громадяни (піддані) якої (яких) набувають громадянство України у спрощеному порядку.

Статтю 18 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою.

Частина статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2508-IV від 05.04.2005

Вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню.

Частина статті 18 в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного Указу Президента України.

Стаття 19 — Підстави для втрати громадянства України

Підставами для втрати громадянства України є:

1) добровільне набуття громадянином України громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або громадянства (підданства) держави, громадяни (піддані) якої не можуть набути громадянство України у спрощеному порядку, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Добровільним набуттям громадянства (підданства) іншої держави (держав) вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства (підданства) іншої держави звернувся із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство (підданство) якої набуто.

Не вважається добровільно набутим на тимчасово окупованій території України громадянство держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, у тому числі якщо набуття такого громадянства вимагало звернення із заявою чи клопотанням про його набуття відповідно до порядку, встановленого такою державою, а також у разі набуття громадянином України, якого незаконно депортовано з тимчасово окупованої території України, громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, крім випадків, коли дії такої особи спрямовані на пропаганду війни, публічної підтримки збройної агресії проти України або створюють загрози національній безпеці та/або національним інтересам України в розумінні Закону України "Про національну безпеку України".

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства (підданства) випадки множинного громадянства, зазначені в пунктах 1-4 частини першої статті 5-1 цього Закону;

2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону у випадках подання неправдивих відомостей, підроблених документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого стосовно особи не могло бути прийнято рішення про прийняття до громадянства України, обману або невиконання зобов’язання, взятого особою в зобов’язанні припинити іноземне громадянство, у декларації про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України або в декларації про визнання себе громадянином України, або невиконання зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою;
3) встановлення факту проходження особою військової служби за контрактом у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно осіб, засуджених в Україні за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, за вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, публічні заклики до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи чи терористичної організації, за фінансування тероризму, створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами, створення злочинної спільноти, встановлення або поширення злочинного впливу, сприяння учасникам злочинних організацій та приховування їх злочинної діяльності;
5) встановлення факту участі у збройній агресії проти України з боку держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або яка перебуває у збройному конфлікті з Україною чи сприяла (сприяє) вчиненню збройної агресії проти України та/або участі в окупаційній адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованій території України.

Положення пунктів 1, 3-5 частини першої цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є дата видання відповідного указу Президента України.

Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2663-IV від 16.06.2005, № 1014-V від 11.05.2007, № 2996-IX від 21.03.2023; в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Стаття 20 — Правосуб’єктність громадянина України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства

Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов’язки громадянина України.

Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2663-IV від 16.06.2005

Стаття 21 — Скасування рішень про встановлення, оформлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України

Рішення про встановлення або оформлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону скасовується рішенням спеціального уповноваженого органу, якщо таке рішення прийнято внаслідок подання неправдивих відомостей, підроблених документів, обману або приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого стосовно особи не могло бути прийнято таке рішення.

Рішення про оформлення набуття особою громадянства України відповідно до статей 7, 8, 10, 10-1, 14, 15 цього Закону скасовується рішенням спеціального уповноваженого органу, якщо громадянство України набуто внаслідок подання неправдивих відомостей, підроблених документів, документів, що втратили чинність, або документів, які не підтверджують наявності підстав для набуття громадянства України, а також внаслідок приховування особою або її законним представником будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не могла набути громадянство України, обману або внаслідок невиконання зобов’язання, взятого особою в зобов’язанні припинити іноземне громадянство, в декларації про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України або в декларації про визнання себе громадянином України, або невиконання зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою.

Скасування рішень про встановлення, оформлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, тягне за собою припинення правових наслідків, що виникли у зв’язку з такими рішеннями, з дати прийняття рішення про їх скасування.

Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яку визнано недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена.

Стаття 21 в редакції Законів № 1941-IX від 14.12.2021, № 4502-IX від 18.06.2025

Стаття 21-1 — Обробка персональних даних під час вирішення питань громадянства України

Обробка персональних даних під час розгляду та вирішення питань громадянства України здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

Особа, яка звертається для вирішення питань громадянства України, або її законний представник надає письмову згоду на отримання інформації про таку особу та копій документів від уповноважених органів іноземної держави, міжнародних організацій.

Розділ III доповнено статтею 21-1 згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021

Розділ IV. ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ ГРОМАДЯНСТВА

Стаття 22 — Повноваження Президента України

Президент України:

1) приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України;
2) визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень;
3) затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства.

Стаття 23 — Повноваження Комісії при Президентові України з питань громадянства

Комісія при Президентові України з питань громадянства:

1) розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід з громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань;
2) повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід з громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України.
3) контролює виконання рішень, прийнятих Президентом України з питань громадянства.

Стаття 24 — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо:

1) прийняття рішень про встановлення, оформлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону;

Пункт 1 частини першої статті 24 в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021

2) прийняття заяв разом із необхідними документами щодо прийняття до громадянства України, щодо виходу з громадянства України дітей у випадках, передбачених частинами дев’ятою - одинадцятою статті 18 цього Закону, перевірки правильності оформлення документів, наявності умов для прийняття до громадянства України і відсутності підстав, з яких особа не приймається до громадянства України, наявності підстав для виходу з громадянства України і відсутності підстав, з яких не допускається вихід з громадянства України, надсилання заяв разом зі своїм висновком на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;

Пункт 2 частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021

3) підготовки подань про втрату особами громадянства України і разом із необхідними документами надсилання їх на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;
4) прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону;
5) скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону;
6) виконання рішень Президента України з питань громадянства;
7) видання особам, стосовно яких прийнято рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України, та особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України;

Пункт 7 частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5492-VI від 20.11.2012, № 1941-IX від 14.12.2021

8) вилучення в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України, про оформлення набуття громадянства України, довідок про реєстрацію особи громадянином України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України;

Пункт 8 частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5492-VI від 20.11.2012; в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021

9) ведення обліку осіб, стосовно яких прийнято рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України, осіб, які набули, припинили громадянство України, осіб, стосовно яких у межах повноважень здійснюються провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень;

Пункт 9 частини першої статті 24 в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021

10) проведення за заявою осіб, які перебувають на території України на законних підставах, перевірки їх належності до громадянства України.

Частину першу статті 24 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, в межах повноважень, визначених цим Законом, та виключно для цілей підтвердження інформації та/або документів, пов’язаних з провадженням за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконанням прийнятих рішень, має право в установленому законодавством порядку безоплатно отримувати інформацію (у тому числі персональні дані) з автоматизованих інформаційних систем, реєстрів, баз даних, володільцем, розпорядником, держателем та/або адміністратором яких є центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління державних органів, в обсязі інформації про особу та/або документів, пов’язаних з провадженням за заявами і поданнями з питань громадянства України, а також звертатися із запитами до уповноважених органів інших держав, міжнародних організацій.

Статтю 24 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, один раз на півріччя інформує Комісію при Президентові України з питань громадянства про виконання рішень Президента України з питань громадянства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження, передбачені цим Законом, стосовно громадян України, які проживають на території України, а також іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України.

Частина четверта статті 24 в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021

Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2663-IV від 16.06.2005; в редакції Закону № 5459-VI від 16.10.2012

Стаття 25 — Повноваження Міністерства закордонних справ України, посольств та консульських установ України

Міністерство закордонних справ України, посольства та консульські установи України здійснюють такі повноваження:

1) прийняття рішень про встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону;

Пункт 1 частини першої статті 25 в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021

2) приймають заяви разом з необхідними документами щодо прийняття до громадянства України осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, і осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, перевіряють правильність їх оформлення, наявність умов для прийняття до громадянства України і відсутність підстав, за наявності яких особа не приймається до громадянства України, і разом з висновком надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;
3) приймають заяви разом з необхідними документами щодо виходу з громадянства України, перевіряють правильність їх оформлення, наявність підстав для виходу з громадянства України, відсутність підстав, за наявності яких не допускається вихід з громадянства України, і разом з висновком надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;
4) готують подання про втрату особами громадянства України і разом з необхідними документами надсилають їх на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;
5) приймають рішення про оформлення набуття громадянства України особами за підставами, передбаченими пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону;
6) скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону;
7) виконують рішення Президента України з питань громадянства;
8) видають особам, стосовно яких прийнято рішення про встановлення належності до громадянства України, особам, які набули громадянство України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, тимчасові посвідчення громадянина України, довідки про реєстрацію осіб громадянами України;

Пункт 8 частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5492-VI від 20.11.2012, № 1941-IX від 14.12.2021

9) вилучають в осіб, громадянство України яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, довідки про реєстрацію особи громадянином України, паспорти громадянина України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, тимчасові посвідчення громадянина України та видають довідки про припинення громадянства України;

Пункт 9 частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5492-VI від 20.11.2012, № 1941-IX від 14.12.2021

10) ведення обліку осіб, стосовно яких прийнято рішення про встановлення належності до громадянства України, осіб, які набули, припинили громадянство України, осіб, стосовно яких у межах повноважень здійснюються провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень;

Пункт 10 частини першої статті 25 в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021

10-1) видають у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, документ, що підтверджує переслідування іноземця.

Повноваження, передбачені цим пунктом, стосовно осіб, які перебувають на території України, здійснюються Міністерством закордонних справ України;

Частину першу статті 25 доповнено пунктом 10-1 згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021; в редакції Закону № 3897-IX від 20.08.2024

11) перевіряють за заявами осіб, які перебувають за кордоном, належність до громадянства України.

Міністерство закордонних справ України, посольства та консульські установи України здійснюють повноваження, передбачені пунктами 1-10-1 частини першої цієї статті, стосовно осіб, які відповідно до законодавства України є такими, що постійно проживають за кордоном, а також приймають рішення про оформлення набуття громадянства України на підставі, передбаченій пунктом 1 статті 6 цього Закону.

Частина друга статті 25 в редакції Закону № 1941-IX від 14.12.2021

Міністерство закордонних справ України, посольства та консульські установи України у межах повноважень, визначених цим Законом, та виключно для цілей підтвердження інформації та/або документів, пов’язаних з провадженням за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконанням прийнятих рішень, мають право в установленому законодавством порядку безоплатно отримувати інформацію (у тому числі персональні дані) з автоматизованих інформаційних систем, реєстрів, баз даних, володільцем, розпорядником, держателем та/або адміністратором яких є центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління державних органів, в обсязі інформації про особу та/або документів, пов’язаних з провадженням за заявами і поданнями з питань громадянства України, а також звертатися із запитами до уповноважених органів інших держав, міжнародних організацій.

Статтю 25 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1941-IX від 14.12.2021

Стаття 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2663-IV від 16.06.2005

Розділ V. ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ З ПИТАНЬ ГРОМАДЯНСТВА, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ПОСАДОВИХ І СЛУЖБОВИХ ОСІБ

Стаття 26 — Оскарження рішень з питань громадянства

Рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.

Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012

Стаття 27 — Оскарження дій та бездіяльності посадових і службових осіб, які порушують порядок розгляду справ про громадянство

Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства, можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.

Стаття 28 — Порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій та бездіяльності посадових і службових осіб особами, які постійно проживають за кордоном

Особи, які постійно проживають за кордоном, оскаржують неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб посольств та консульських установ України у встановленому законом порядку до суду.

Стаття 29 — Відповідальність посадових і службових осіб за порушення законодавства про громадянство

Посадові і службові особи, які порушили цей Закон, несуть відповідальність у порядку, передбаченому законами України.

Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. З набранням чинності цим Законом втрачають чинність:

Закон України "Про громадянство України" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 50, ст. 701; 1993 р., № 14, ст. 121; 1994 р., № 33, ст. 299, № 43, ст. 390; 1997 р., № 23, ст. 169; 2000 р., № 25, ст. 198);

Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про громадянство України" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 50, ст. 702);

Постанова Верховної Ради України "Про порядок застосування статті 5 Закону України "Про громадянство України" щодо військовослужбовців" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 51, ст. 450).

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом;

забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

4. Рекомендувати Президенту України привести свої акти у відповідність з цим Законом.

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ

18 січня 2001 року

№ 2235-III