Про імміграцію

Тип: Закон України Видавник: Верховна Рада України Номер: 2491-III Прийнято: 2001-06-07 Чинна редакція від: 2026-01-16 Стан: in_force Rada ID: 2491-14

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про імміграцію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 41, ст.197)

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 2707-IV від 23.06.2005, ВВР, 2005, № 33, ст.429

№ 1182-VI від 19.03.2009, ВВР, 2009, № 32-33, ст.486

№ 3739-VI від 20.09.2011, ВВР, 2012, № 19-20, ст.173

№ 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208

№ 5453-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 47, ст.657

№ 5459-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 48, ст.682

№ 716-VIII від 06.10.2015, ВВР, 2015, № 47, ст.436

№ 1390-VIII від 31.05.2016, ВВР, 2016, № 28, ст.531

№ 693-IX від 16.06.2020, ВВР, 2020, № 44, ст.382 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

№ 2863-IX від 12.01.2023, ВВР, 2023, № 58, ст.174

№ 3180-IX від 29.06.2023, ВВР, 2023, № 80, ст.287

№ 3897-IX від 20.08.2024, ВВР, 2024, № 49, ст.291

№ 4017-IX від 10.10.2024, ВВР, 2025, №№ 11-14, ст.35

№ 4191-IX від 08.01.2025

№ 4502-IX від 18.06.2025_

У тексті розділів I-IV слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції" у всіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів" у відповідному відмінку згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

Цей Закон визначає умови і порядок надання права на постійне проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства, підстави і порядок отримання дозволу на імміграцію в Україну та його скасування, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань щодо надання дозволу на імміграцію та діють в інтересах забезпечення прав і свобод осіб та національної безпеки України, порядок оскарження рішень з питань імміграції, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Преамбула в редакції Законів № 4017-IX від 10.10.2024, № 3897-IX від 20.08.2024

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 — Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання;

іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання;

квота імміграції - це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом визначеного періоду;

Абзац четвертий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію;

Абзац п'ятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012

довгострокова віза - наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі дозвіл, необхідний для в'їзду іноземця та особи без громадянства на постійне місце проживання в Україну;

Абзаци шостий - восьмий статті 1 замінено одним абзацом згідно із Законом № 5453-VI від 16.10.2012

законні представники - батьки, усиновлювачі, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники (громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які постійно проживають в Україні), орган опіки та піклування, представник адміністрації закладу, яка виконує функції опікуна та піклувальника;

Абзац сьомий статті 1 в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

країна походження - країна чи країни громадянської належності або країна попереднього постійного проживання;

Пункт 1 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

масове прибуття іммігрантів в Україну - ситуація, за якої питома вага іммігрантів у загальній чисельності населення України перевищуватиме 10 відсотків;

Пункт 1 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

безперервне проживання на території України - проживання особи в Україні, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за один рік - 180 днів (не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України).

Пункт 1 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

Стаття 2 — Законодавство про імміграцію

Питання імміграції регулюються Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що не повинні їм суперечити.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Стаття 3 — Правовий статус іммігранта

Правовий статус іммігранта в Україні визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Стаття 4 — Підстави для надання дозволу на імміграцію та квота імміграції

Назва статті 4 в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

Дозвіл на імміграцію надається іммігрантам, категорії яких визначені в частинах другій і третій цієї статті. У разі масового прибуття іммігрантів в Україну для державного регулювання процесу імміграції за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Кабінетом Міністрів України встановлюється квота імміграції у визначеному ним порядку.

Частина перша статті 4 в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

Квота імміграції може бути встановлена для таких категорій іммігрантів:

Абзац перший частини другої статті 4 в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

1) діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України;
2) висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України, подружжя таких осіб, їхні діти, які не досягли 18 років, - у разі їх спільного в’їзду та перебування на території України;

Пункт 2 частини другої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

3) особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США;

Пункт 3 частини другої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1390-VIII від 31.05.2016

4) особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України;
5) особи, які раніше перебували в громадянстві України;
6) чоловік (дружина) іммігранта, якщо вони перебувають у шлюбі понад два роки, його діти, які не досягли 18 років, та його непрацездатні батьки, які вважаються членами сім’ї іммігранта відповідно до права іноземної держави - країни походження;

Пункт 6 частини другої статті 4 в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

Пункт 7 частини другої статті 4 виключено на підставі Закону № 5453-VI від 16.10.2012

8) особи, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

Частину другу статті 4 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 3739-VI від 20.09.2011

9) особи, які проходили військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України три і більше років або не менше одного року в період введення в Україні воєнного стану;

Частину другу статті 4 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 716-VIII від 06.10.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2863-IX від 12.01.2023; в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

10) особи, які служили у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України (незалежно від строку військової служби) і були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби;

Частину другу статті 4 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2863-IX від 12.01.2023

11) особи, зазначені в частинах четвертій - шостій, восьмій - дванадцятій, п’ятнадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", за умови безперервного проживання на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом останніх п’яти років.

Частину другу статті 4 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023; в редакції Закону № 4191-IX від 08.01.2025

Дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається:

1) одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України;

1-1) одному з подружжя, якщо другий з подружжя є загиблим (померлим) громадянином України - військовослужбовцем Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної спеціальної служби транспорту, правоохоронних органів спеціального призначення або розвідувальних органів України (незалежно від строку перебування у шлюбі, дійсному на момент загибелі (смерті), - у разі звернення із заявою про надання дозволу на імміграцію у період дії воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування, а також дітям, які не досягли 18 років, загиблого (померлого) військовослужбовця та батькам подружжя;

Частину третю статті 4 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 3897-IX від 20.08.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

1-2) одному з подружжя, якщо другий з подружжя є загиблим (померлим) іноземцем або особою без громадянства, які проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України (незалежно від строку військової служби), а також дітям, які не досягли 18 років, загиблого (померлого) військовослужбовця та батькам подружжя;

Частину третю статті 4 доповнено пунктом 1-2 згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

1-3) одному з подружжя, якщо другий з подружжя є загиблим (померлим) іноземцем або особою без громадянства, який/яка в період дії воєнного стану в Україні надавав/надавала стрілецьку, тактичну, радіотехнічну, вибухотехнічну, медичну та іншу допомогу Збройним Силам України, Національній гвардії України, у тому числі підрозділам територіальної оборони, добровольчих формувань територіальних громад, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, та спільно з такими підрозділами брав/брала участь у виконанні бойових або службових завдань, а також дітям, які не досягли 18 років, та батькам подружжя загиблого (померлого) іноземця або особи без громадянства;

Частину третю статті 4 доповнено пунктом 1-3 згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

2) особам, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України;
3) особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням (крім осіб, які раніше перебували в громадянстві України);

Пункт 3 частини третьої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

4) особам, імміграція яких становить державний інтерес для України;
5) закордонним українцям, подружжям закордонних українців, їх дітям у разі їх спільного в'їзду та перебування на території України;

Частину третю статті 4 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 2707-IV від 23.06.2005

6) особам без громадянства, які проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом двох років з дня визнання їх особами без громадянства.

Частину третю статті 4 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

Стаття 4-1 — Обставини, за яких факт перебування у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнається підставою для надання дозволу на імміграцію

Факт перебування особи у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнається підставою для надання дозволу на імміграцію за таких обставин:

1) один із подружжя отримав матеріальну компенсацію в обмін на надання вільної згоди на укладення шлюбу, якщо це не є обов’язковим при укладенні шлюбу за межами України відповідно до права іноземної держави;
2) подружжя не проживає спільно та не пов’язане спільним побутом;
3) подружжя не зустрічалося або не спілкувалося до укладення шлюбу;
4) подружжя не спілкується зрозумілою для обох мовою;
5) один із подружжя раніше вже перебував у шлюбі з громадянином України або іммігрантом, який не було визнано підставою для надання дозволу на імміграцію;
6) кожний із подружжя не володіє інформацією про дані іншого з подружжя особистого характеру (дата та місце народження, місце проживання, освіта, місце роботи, фах, віросповідання, наявність близьких родичів, особливості побуту та уподобань);
7) відмова особи від особистої присутності її чоловіка або дружини під час подання нею заяви про надання дозволу на імміграцію;
8) відмова кожного з подружжя від надання письмової згоди на проходження співбесіди та письмових тестів для перевірки обставин, визначених цією статтею.

Під час перевірки обставин, визначених цією статтею, проводяться співбесіди з іноземцем або особою без громадянства (у тому числі з використанням системи відеоконференцзв’язку для візуальної ідентифікації особи, яка подала заяву про надання дозволу на імміграцію до дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном або після подання такої заяви на території України виїхала за її межі), іншим з подружжя, опитування інших осіб, якщо існує достатньо підстав вважати, що вони володіють відповідною необхідною інформацією, надсилаються запити до заінтересованих органів державної влади з метою отримання інформації про наявність/відсутність підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію.

Розділ І доповнено статтею 4-1 згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

Розділ II. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ВИКОНАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ІММІГРАЦІЮ

Стаття 5 — Повноваження Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України:

1) визначає порядок формування квоти імміграції і встановлює квоту імміграції та період дії такої квоти;

Пункт 1 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

2) визначає порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про відкликання дозволу на імміграцію, визнання недійсними таких рішень, їх оскарження та виконання, затверджує форми рішень про надання/відмову в наданні дозволу на імміграцію, про відкликання дозволу на імміграцію або визнання його недійсним, а також визначає процедуру перевірки обставин, за яких факт перебування у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнається підставою для надання дозволу на імміграцію;

Пункт 2 статті 5 в редакції Законів № 3180-IX від 29.06.2023, № 4017-IX від 10.10.2024

3) затверджує зразок, технічний опис бланка та порядок оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання.

Пункт 3 статті 5 в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Стаття 6 — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів

1) організовує роботу з прийняття заяв разом із визначеними цим Законом документами щодо надання дозволу на імміграцію від осіб, які перебувають в Україні на законних підставах;
2) організовує роботу з перевірки правильності оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, у тому числі перевірку обставин, визначених статтею 4-1 цього Закону, відсутності підстав для відмови у його наданні, надсилає запити до заінтересованих органів державної влади з метою отримання інформації про наявність/відсутність підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію;
3) організовує роботу з прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та приймає зазначені рішення;

Пункт 3 частини першої статті 6 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024

4) організовує роботу з видачі та вилучення у випадках, передбачених цим Законом, посвідок на постійне проживання;
5) забезпечує ведення обліку осіб, які подали заяву про надання дозволу на імміграцію, та осіб, яким надано такий дозвіл на імміграцію, відмовлено у його наданні або прийнято рішення про відкликання, визнання недійсним дозволу на імміграцію;

Пункт 5 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

6) організовує роботу щодо перевірки законності надання дозволу на імміграцію та видачі посвідки на постійне проживання особам, які звернулися із заявою про обмін посвідки на постійне проживання або набуття громадянства України, а також у разі встановлення обставин, за яких дозвіл на імміграцію підлягає відкликанню, визнанню недійсним відповідно до статей 12, 12-1 цього Закону, забезпечує ведення провадження щодо прийняття такого рішення;

Пункт 6 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

7) забезпечує розгляд скарг на дії або бездіяльність посадових осіб територіального органу чи територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі їх утворення), які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, та прийняті ними рішення, у тому числі про відмову у наданні дозволу на імміграцію або визнання його недійсним, поданих в адміністративному порядку.

Частину першу статті 6 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Стаття 6 в редакції Законів № 5459-VI від 16.10.2012, № 3180-IX від 29.06.2023

Стаття 7 — Повноваження дипломатичних представництв і консульських установ України

Дипломатичні представництва і консульські установи України:

1) приймають від осіб, які постійно проживають за межами України, заяви про надання дозволу на імміграцію разом з визначеними цим Законом документами, перевіряють правильність їх оформлення і надсилають через Міністерство закордонних справ України до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;

Пункт 1 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012

2) видають копії рішень про надання дозволу на імміграцію та про відмову у наданні дозволу на імміграцію особам, яких вони стосуються;
3) оформляють особам, яким надано дозвіл на імміграцію, довгострокові візи.

Пункт 3 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5453-VI від 16.10.2012

Стаття 8 — Повноваження інших органів виконавчої влади у сфері імміграції

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, зайнятості населення та трудової міграції, щорічно, до останнього календарного дня поточного року, затверджує перелік спеціальностей та вимоги до кваліфікації спеціалістів і робітників, потреба в яких може бути задоволена за рахунок імміграції, на наступний календарний рік.

Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, затверджує перелік інфекційних хвороб, захворювання на які є підставою для відмови у наданні дозволу на імміграцію.

Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012

Інші органи виконавчої влади в межах наданої їм компетенції забезпечують виконання законодавства про імміграцію.

Розділ III. НАДАННЯ ДОЗВОЛУ НА ІММІГРАЦІЮ ТА ВИДАЧА ПОСВІДКИ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ

Стаття 9 — Подання заяви про надання дозволу на імміграцію

Письмові заяви про надання дозволу на імміграцію подаються у паперовій формі:

1) іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають за межами України, - до закордонних дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном за місцем їх постійного проживання;
2) іноземцями та особами без громадянства, які тимчасово перебувають/тимчасово проживають в Україні на законних підставах, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі їх утворення), за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024

Заяву про надання дозволу на імміграцію та документи, визначені цією статтею, заявник подає особисто або через законного представника до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або до дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном. Особи, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті, які звертаються із заявою про надання дозволу на імміграцію і досягли 12 років, зобов’язані подати свої біометричні дані (відцифрований образ обличчя особи та відцифровані відбитки пальців рук), а особи, які досягли 14 років, - також відцифрований підпис особи.

Частина друга статті 9 в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

За осіб, які не досягли 18 років, а також осіб, яких у встановленому порядку визнано недієздатними, заяву про надання дозволу на імміграцію подають їх законні представники.

Частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

Якщо іммігрує один з батьків разом із дитиною (дітьми), яка не досягла 18 років, така особа повинна подати заяву її чоловіка (дружини), посвідчену нотаріально, про те, що він (вона) не заперечує проти імміграції дитини (дітей) разом із батьком (матір’ю). У випадку неподання такої заяви батько (мати) повинен (повинна) подати рішення суду про визначення місця проживання дитини або рішення органу опіки та піклування про підтвердження місця проживання дитини разом із батьком (матір’ю), або інший документ аналогічного змісту відповідно до права іноземної держави - країни походження.

Частина четверта статті 9 в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

Для надання дозволу на імміграцію до заяви додаються такі документи:

1) три фотокартки;
2) оригінал (після пред’явлення повертається) та копія паспортного документа іноземця (паспортних документів - у разі якщо іноземець має множинне громадянство) або документа, що посвідчує особу без громадянства, а також копії сторінок паспортного документа іноземця (паспортних документів - у разі якщо іноземець має множинне громадянство) або особи без громадянства, що містять особисті дані, з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку, або копія рішення про визнання особою без громадянства;

Іноземці та особи без громадянства, які мають право на отримання дозволу на імміграцію на підставі пункту 9 або 10 частини другої, пунктів 1-1-1-3 частини третьої статті 4 цього Закону, для отримання дозволу на імміграцію та оформлення посвідки на постійне проживання (у тому числі в порядку обміну) на підставі такого дозволу можуть подавати паспортний документ, термін дії якого закінчився або який підлягає обміну, у разі якщо для отримання нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт збройної агресії проти України або не визнає територіальної цілісності та суверенітету України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262;

Абзац другий пункту 2 частини п’ятої статті 9 в редакції Закону № 4191-IX від 08.01.2025; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

Пункт 2 частини п’ятої статті 9 в редакції Законів № 3180-IX від 29.06.2023, № 3897-IX від 20.08.2024

2-1) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;

Частину п'яту статті 9 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

2-2) оригінал (після пред’явлення повертається) та копія документа, що підтверджує законність перебування/тимчасового проживання на території України (для осіб, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті);

Частину п'яту статті 9 доповнено пунктом 2-2 згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

3) документ про місце проживання особи в Україні та за кордоном;

Пункт 3 частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

4) відомості про склад сім'ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі);
5) документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Пункт 5 частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012

Вимога пункту 5 не поширюється на осіб, зазначених у пунктах 9, 10 частини другої та пунктах 1, 1-1-1-3, 3, 6 частини третьої статті 4 цього Закону.

Частина шоста статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II, № 3897-IX від 20.08.2024; в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

Крім зазначених документів подаються:

1) для осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 4 цього Закону, - документ, що підтверджує підтримку їхньої заяви про надання дозволу на імміграцію міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади;

Пункт 1 частини сьомої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

2) для осіб, зазначених у пункті 2 частини другої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують відповідність рівня кваліфікації спеціаліста або робітника вимогам, передбаченим переліком спеціальностей та вимог до кваліфікації спеціалістів і робітників, потреба в яких може бути задоволена за рахунок імміграції, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, зайнятості населення та трудової міграції, та документ про підтримку заяви про надання дозволу на імміграцію, виданий відповідно до вимог Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію, поданнями про відкликання дозволу на імміграцію, визнання недійсними таких рішень, їх оскарження та виконання, встановленого Кабінетом Міністрів України. Для подружжя таких осіб та їхніх дітей, які не досягли 18 років, у разі їх одночасного в’їзду та спільного перебування на території України додатково подаються оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують їх одночасний в’їзд та родинні відносини;

Пункт 2 частини сьомої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

3) для осіб, зазначених у пункті 3 частини другої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії статуту та/або зареєстрованих договорів (контрактів) про інвестиційну діяльність та довідка банку про надходження іноземної інвестиції в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США;

Пункт 3 частини сьомої статті 9 в редакції Закону № 1390-VIII від 31.05.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

4) для всіх категорій осіб, зазначених у пункті 4 частини другої та у пункті 1 частини третьої статті 4 цього Закону:

оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що засвідчують їхні сімейні (родинні) відносини з громадянином України, а також документів, що підтверджують факт перебування родичів іммігранта у громадянстві України;

у разі імміграції одного з подружжя, якщо другий з подружжя є громадянином України, додатково подається письмова згода кожного з подружжя на проходження співбесіди та письмових тестів для перевірки обставин, визначених у статті 4-1 цього Закону, яка надається чоловіком або дружиною особи, яка подає заяву про надання дозволу на імміграцію, під час подання документів для отримання дозволу на імміграцію;

Пункт 4 частини сьомої статті 9 в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

5) для осіб, зазначених у пункті 5 частини другої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, які підтверджують, що особа раніше перебувала в громадянстві України;

Пункт 5 частини сьомої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

6) для всіх категорій осіб, зазначених у пункті 6 частини другої статті 4 цього Закону:

оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують право на постійне проживання іммігранта, засвідчують сімейні (родинні) відносини таких осіб з іммігрантом, і документ про те, що іммігрант не заперечує проти імміграції таких осіб та гарантує їм фінансове забезпечення на рівні, не нижчому за прожитковий мінімум, встановлений в Україні;

у разі імміграції чоловіка (дружини) іммігранта додатково подається письмова згода кожного з подружжя на проходження співбесіди та письмових тестів для перевірки обставин, зазначених у статті 4-1 цього Закону, яка надається чоловіком або дружиною особи, яка подає заяву про надання дозволу на імміграцію, під час подання документів для отримання дозволу на імміграцію;

у разі імміграції непрацездатних батьків, які вважаються членами сім’ї іммігранта відповідно до права іноземної держави - країни походження, додатково подаються документи, згідно з якими вони відповідно до права іноземної держави - країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім’ї іммігранта;

Пункт 6 частини сьомої статті 9 в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

Пункт 7 частини сьомої статті 9 виключено на підставі Закону № 5453-VI від 16.10.2012

8) для осіб, зазначених у пункті 8 частини другої статті 4 цього Закону, - оригінал (після пред’явлення повертається) та копія документа, що підтверджує встановлення особі статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, а також документ, що підтверджує факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

Частину сьому статті 9 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 3739-VI від 20.09.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

9) для осіб, зазначених у пункті 9 частини другої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують факт проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України;

Частину сьому статті 9 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 716-VIII від 06.10.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2863-IX від 12.01.2023, № 3180-IX від 29.06.2023

9-1) для осіб, зазначених у пункті 11 частини другої статті 4 цього Закону, - документи, що підтверджують факт безперервного проживання особи на території України протягом останніх п’яти років на підставі посвідки на тимчасове проживання;

Частину сьому статті 9 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

10) для осіб, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів про призначення їх опікунами чи піклувальниками над громадянами України або про встановлення над ними опіки чи піклування громадянина України;

Пункт 10 частини сьомої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

11) для осіб, зазначених у пункті 3 частини третьої статті 4 цього Закону,, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують право особи на набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України";

Пункт частини сьомої статті 9 в редакції Законів № 5453-VI від 16.10.2012, № 3180-IX від 29.06.2023

12) для осіб, зазначених у пункті 4 частини третьої статті 4 цього Закону, - подання міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади України про те, що імміграція особи становить державний інтерес для України;

Пункт 12 частини сьомої статті 9 в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

13) для осіб, зазначених у пункті 5 частини третьої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії посвідчення закордонного українця та копії документів, що засвідчують сімейні (родинні) відносини із закордонними українцями;

Частину сьому статті 9 доповнено пунктом згідно із Законом № 5453-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

14) для осіб, зазначених у пункті 6 частини третьої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії посвідки на тимчасове проживання та рішення про надання статусу особи без громадянства;

Частину сьому статті 9 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

15) для осіб, зазначених у пункті 10 частини другої статті 4 цього Закону, - документи, що підтверджують факт проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, та висновок (постанову) військово-лікарської комісії про визнання особи непридатною до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби.

Частину сьому статті 9 доповнено пунктом 15 згідно із Законом № 2863-IX від 12.01.2023

16) для осіб, зазначених у пункті 1-1 частини третьої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують родинні (сімейні) відносини з громадянином України - військовослужбовцем Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення на день його загибелі (смерті), документи, що підтверджують факт проходження військової служби, а також документи, що підтверджують факт загибелі (смерті) військовослужбовця;

Частину сьому статті 9 доповнено пунктом 16 згідно із Законом № 3897-IX від 20.08.2024; в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

17) для осіб, зазначених у пункті 1-2 частини третьої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують родинні (сімейні) відносини з іноземцем або особою без громадянства - військовослужбовцем Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України на день його загибелі (смерті), документи, що підтверджують факт проходження військової служби, а також документи, що підтверджують факт загибелі (смерті) військовослужбовця;

Частину сьому статті 9 доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

18) для осіб, зазначених у пункті 1-3 частини третьої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують родинні (сімейні) відносини із загиблим (померлим) іноземцем або особою без громадянства на день його/її загибелі (смерті), подання Міністерства оборони України або Міністерства внутрішніх справ України про те, що загиблий (померлий) іноземець або особа без громадянства в період дії воєнного стану в Україні надавав/надавала стрілецьку, тактичну, радіотехнічну, вибухотехнічну, медичну та іншу допомогу Збройним Силам України, Національній гвардії України, у тому числі підрозділам територіальної оборони, добровольчих формувань територіальних громад, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, та спільно з такими підрозділами брав/брала участь у виконанні бойових або службових завдань, підготовлене на підставі інформації, отриманої у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також документи, що підтверджують факт загибелі (смерті) такого іноземця або особи без громадянства.

Частину сьому статті 9 доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

Особи, які звернулися із заявою про надання дозволу на імміграцію, крім осіб, зазначених у пунктах 2, 9, 10 частини другої та пунктах 1, 1-1-1-3, 3, 6 частини третьої статті 4 цього Закону, разом із заявою про надання дозволу на імміграцію подають також довідку про відсутність судимості у країні громадянської належності та/або у країні постійного проживання.

Частина восьма статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II, № 3180-IX від 29.06.2023; в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3897-IX від 20.08.2024, № 4502-IX від 18.06.2025

Якщо документи, які подаються заявником, видані компетентними органами іноземної держави, вони повинні бути легалізовані у встановленому порядку, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим у встановленому порядку перекладом на українську мову.

Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

У разі якщо документи подаються законним представником особи, разом з ними подається документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.

Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

За дії, пов’язані з наданням дозволу на імміграцію, справляється адміністративний збір у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, або консульський збір. Разом із заявою про надання дозволу на імміграцію подається документ, що підтверджує сплату адміністративного або консульського збору.

Частина статті 9 в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

У разі неподання особою всіх визначених цим Законом документів заява про надання дозволу на імміграцію залишається без руху.

Частина дванадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Після подання заяви іноземець або особа без громадянства не має права її змінити. Заявник не може відкликати заяву, якщо рішення про надання дозволу на імміграцію або про відмову в його наданні вже прийнято.

Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

У разі необхідності територіальні органи чи територіальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі їх утворення), які забезпечують провадження у справах з питань імміграції, можуть витребувати документи, що уточнюють наявність підстав для надання дозволу на імміграцію, якщо це не суперечить цьому Закону, а також запросити для бесіди заявників чи інших осіб.

Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

У разі якщо протягом строку розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в документах (інформації, зазначеній у заяві), передбачених частинами п’ятою, сьомою чи восьмою цієї статті, змінилися відомості, іноземець або особа без громадянства, його/її законний представник подає до територіального органу чи територіального підрозділу, який прийняв до розгляду заяву, документи, що підтверджують такі зміни, протягом 10 днів з дня настання змін з метою внесення до матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію та врахування під час прийняття рішення.

Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Строк розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію не може перевищувати шість місяців з дня її подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або один рік з дня її подання до дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном.

Частина статті 9 в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

Статтю 9 доповнено частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Право на ознайомлення з матеріалами справи про надання дозволу на імміграцію мають лише ті іноземці та особи без громадянства, які законно перебувають/тимчасово проживають на території України, або їхні законні представники.

Статтю 9 доповнено частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Стаття 10 — Підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію

Дозвіл на імміграцію не надається:

1) особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку;
2) особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено;

Пункт 2 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012

3) особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

Пункт 3 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012

4) особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи або документи, що не підтверджують законність перебування на території України на день подання документів для отримання дозволу на імміграцію чи наявність підстав для отримання дозволу на імміграцію, передбачених статтею 4 цього Закону, або документи, що підтверджують підстави, які припинилися;

Пункт 4 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

4-1) особам, які уклали шлюб з громадянином України або іммігрантом, факт перебування в якому є підставою для надання дозволу на імміграцію, якщо такий шлюб за рішенням суду визнано недійсним у разі його фіктивності або якщо наявні обставини, визначені у статті 4-1 цього Закону;

Частину першу статті 10 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

4-2) особам, які не подали всі передбачені цим Законом документи;

Частину першу статті 10 доповнено пунктом 4-2 згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

4-3) особам, які під час попереднього перебування в Україні були притягнуті до кримінальної або адміністративної відповідальності за вчинення незаконного перетинання чи спробу незаконного перетинання державного кордону України або порушили порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України чи виїзду з неї, або порушили законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

Частину першу статті 10 доповнено пунктом 4-3 згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

4-4) особам, які не подали всі передбачені цим Законом документи та/або не усунули інші недоліки у строк, визначений у рішенні про залишення заяви без руху;

Частину першу статті 10 доповнено пунктом 4-4 згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

5) особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України, а також особам, стосовно яких виявлено факти невиконання рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або які мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними чи юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;

Пункт 5 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

6) в інших випадках, передбачених законами України.

Положення пунктів 1, 3 не поширюються на осіб, зазначених у пунктах 1, 3 частини третьої статті 4 цього Закону.

Статтю 10 доповнено частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Стаття 11 — В’їзд іммігрантів в Україну і видача посвідки на постійне проживання

Особі, яка постійно проживає за межами України і отримала дозвіл на імміграцію, дипломатичне представництво чи консульська установа України за кордоном за її зверненням здійснює оформлення довгострокової візи, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України. Зазначена особа в’їжджає на територію України в порядку, встановленому законодавством України.

Після прибуття іммігранта в Україну він повинен не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення строку дії довгострокової візи (до закінчення встановленого строку тимчасового перебування/проживання) особисто або через законного представника звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою-анкетою про оформлення йому посвідки на постійне проживання. До заяви-анкети додаються оригінал (після пред’явлення повертається) та копія паспортного документа заявника із проставленою в ньому довгостроковою візою (за необхідності), копія рішення про надання дозволу на імміграцію.

Особа, яка перебуває на законних підставах в Україні та отримала дозвіл на імміграцію, повинна не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку тимчасового перебування/проживання особисто або через законного представника звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою-анкетою про оформлення їй посвідки на постійне проживання. До заяви-анкети додаються оригінал (після пред’явлення повертається) та копія паспортного документа заявника, копія документа, що підтверджує строк тимчасового перебування/проживання, копія рішення про надання дозволу на імміграцію.

Посвідки на постійне проживання оформлюються із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

Посвідка на постійне проживання оформлюється протягом 15 робочих днів з дня прийняття необхідних документів, передбачених законодавством.

Заява-анкета про оформлення посвідки на постійне проживання може бути подана іммігрантом протягом одного року з дня видачі йому дозволу на імміграцію.

Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5453-VI від 16.10.2012, № 5459-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

Розділ IV. ВІДКЛИКАННЯ, ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ РІШЕННЯ ПРО НАДАННЯ ДОЗВОЛУ НА ІММІГРАЦІЮ. ВИЇЗД І ВИДВОРЕННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ

Назва розділу IV в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024

Стаття 12 — Підстави для відкликання рішення про надання дозволу на імміграцію

Дозвіл на імміграцію відкликається органом, що його надав, якщо:

1) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;
2) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;
3) це є необхідним для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
4) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
5) іммігрант звернувся із заявою про відкликання дозволу на імміграцію (крім осіб, яким відповідно до частин другої і третьої статті 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" виїзд з України не дозволяється);
6) іммігрант набув громадянство України. На таких осіб не поширюються вимоги статті 13 цього Закону, крім вилучення посвідки на постійне проживання;
7) іммігрантом отримано дозвіл на імміграцію на підставі пункту 1 частини третьої статті 4 цього Закону, якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, його позбавлено батьківських прав стосовно дитини, яка є громадянином України;
8) іммігрантом отримано дозвіл на імміграцію на підставі пункту 2 частини третьої статті 4 цього Закону, якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, його звільнено від повноважень опікуна чи піклувальника громадянина України у разі невиконання ним своїх обов’язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до закладу освіти, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту;
9) іммігранта затримано під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України чи порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї;
10) в інших випадках, передбачених законами України.

У разі відкликання дозволу на імміграцію відкликається також посвідка на постійне проживання, видана на підставі цього дозволу, у тому числі в порядку обміну.

Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5459-VI від 16.10.2012, № 3180-IX від 29.06.2023; в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024

Стаття 12-1 — Підстави для визнання недійсним рішення про надання дозволу на імміграцію

Дозвіл на імміграцію визнається недійсним органом, що його надав, якщо:

1) з’ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів, документів, що втратили чинність, або документів, які не підтверджують наявність підстави для отримання дозволу на імміграцію, передбаченої статтею 4 цього Закону, або на підставі документів, що підтверджують факт перебування у шлюбі, який за рішенням суду визнано недійсним у разі його фіктивності;
2) з’ясується, що його надано на підставі документів, що не підтверджують законність перебування/тимчасового проживання на території України на дату подання документів на отримання дозволу на імміграцію або наявність підстави для отримання дозволу на імміграцію, передбаченої статтею 4 цього Закону, або документів, що підтверджують підстави, які припинилися.

У разі визнання недійсним дозволу на імміграцію визнається недійсною посвідка на постійне проживання, видана на підставі цього дозволу, у тому числі в порядку обміну.

Закон доповнено статтею 12-1 згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Стаття 13 — Вилучення посвідки на постійне проживання, виїзд за межі України та примусове повернення

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, разом із рішенням про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання одночасно приймає рішення про примусове повернення. Копії рішень про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання і примірник рішення про примусове повернення протягом п’яти календарних днів з дня прийняття надсилаються рекомендованим листом особі, стосовно якої вони прийняті, або вручаються їй. Відкликана або визнана недійсною посвідка підлягає вилученню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону.

Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Особа, стосовно якої прийнято рішення про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, повинна виїхати з України протягом строку, визначеного рішенням про примусове повернення.

Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Якщо за цей час особа не виїхала з України і не оскаржила рішення про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання до суду, вона підлягає примусовому видворенню в порядку, передбаченому законом України.

Частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Якщо після відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію з’ясуються обставини, що можуть свідчити про наявність умов для визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", виконання рішення про її примусове повернення призупиняється, а рішення про примусове видворення не приймається до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Частина четверта статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Якщо особа оскаржила рішення про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання до суду, виконання рішення про її примусове повернення призупиняється до набрання рішенням суду законної сили.

Частина п'ята статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

У разі визнання судом протиправним та скасування рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання дозвіл на імміграцію вважається чинним та є підставою для звернення за отриманням посвідки на постійне проживання у порядку обміну.

Частина шоста статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

У разі прийняття рішення про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання за заявою іммігранта особа повинна виїхати протягом одного місяця з дня отримання такого рішення. Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає примусовому поверненню чи видворенню в порядку, передбаченому законом України.

Частина сьома статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

У разі прийняття рішення про відкликання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання у зв’язку із засудженням до позбавлення волі за вироком суду особа повинна виїхати з України протягом 10 календарних днів з дня звільнення.

Частина восьма статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Якщо особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову у наданні їй дозволу на імміграцію, за час розгляду її заяви втратила інші законні підстави для перебування в Україні, на неї поширюються положення частин другої - четвертої цієї статті.

Стаття 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5453-VI від 16.10.2012, № 5459-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 3180-IX від 29.06.2023

Стаття 14 — Повторне подання заяви про надання дозволу на імміграцію

Особа може повторно подати заяву про надання дозволу на імміграцію не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію чи його відкликання або визнання недійсним.

Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Стаття 15 — Оскарження рішень з питань імміграції, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб

Дії або бездіяльність посадових осіб територіального органу чи територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців, та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі його утворення), які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, та прийняті ними рішення, у тому числі про відмову у наданні, визнання недійсним дозволу на імміграцію, можуть бути оскаржені протягом двох місяців з дня їх прийняття в адміністративному порядку. До скарги на рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію або визнання його надійним долучаються документи, що підтверджують наявність підстав для його перегляду, відкликання або визнання недійсним.

За результатами розгляду скарги на рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців, та інших визначених законодавством категорій мігрантів, може прийняти рішення про скасування рішення про відкликання або визнання недійсним у наданні дозволу на імміграцію.

Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, рішення, прийняті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, можуть бути оскаржені у встановленому порядку до адміністративного суду.

Рішення про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію, рішення про надання дозволу на імміграцію/відмову у наданні дозволу на імміграцію, прийняті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, оскаржуються у встановленому порядку до адміністративного суду.

Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024

Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом;

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

3. Рекомендувати Президенту України визначити центральний орган виконавчої влади, на який буде покладено виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції, та привести свої акти у відповідність з цим Законом.

4. Вважати такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну:

іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності цим Законом і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні, а також їхніх дітей, які прибули в Україну разом з ними, прописалися до досягнення повноліття і звернулися у встановленому порядку із заявою про видачу посвідки на постійне проживання;

Абзац другий пункту 4 розділу V із змінами, внесеними згідно із Законом № 3180-IX від 29.06.2023

іноземців та осіб без громадянства, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії, прибули в Україну, одержали в установленому порядку тимчасову довідку і прожили в Україні не менш як п'ять років, а також їх повнолітніх дітей, які прибули в Україну разом з ними до досягнення повноліття, і звернулися із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні;

Абзац третій пункту 4 розділу V в редакції Закону № 1182-VI від 19.03.2009

іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну до 6 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні;

іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну дітьми-сиротами у зв'язку із збройними конфліктами у місцях їх постійного проживання і виховуються або виховувалися у державних дитячих закладах чи в дитячих будинках сімейного типу або над якими встановлено чи було встановлено опіку або піклування громадян України.

Особам, зазначеним у пункті 4 Прикінцевих положень, посвідка на постійне проживання видається за їхніми заявами або заявами їх законних представників без оформлення дозволу на імміграцію. На них поширюється чинність статей 12-15 цього Закону.

5. Установити, що особи можуть отримувати дозвіл на імміграцію в межах квот на імміграцію відповідно до пунктів 9, 10 частини другої статті 4 цього Закону також у разі, якщо відповідні обставини, що є підставою для надання дозволу на імміграцію, виникли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку проходження військової служби за контрактом іноземцями та особами без громадянства у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України".

Розділ V доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 2863-IX від 12.01.2023

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ

7 червня 2001 року

№ 2491-III