Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства

Тип: Закон України Видавник: Верховна Рада України Номер: 3773-VI Прийнято: 2011-09-22 Чинна редакція від: 2026-05-10 Стан: in_force Rada ID: 3773-17

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, №№ 19-20, ст.179)

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208

№ 5459-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 48, ст.682

№ 5492-VI від 20.11.2012, ВВР, 2013, № 51, ст.716

№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712

№ 1207-VII від 15.04.2014, ВВР, 2014, № 26, ст.892

№ 1539-VII від 19.06.2014, ВВР, 2014, № 34, ст.1168

№ 246-VIII від 05.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.146

№ 716-VIII від 06.10.2015, ВВР, 2015, № 47, ст.436

№ 766-VIII від 10.11.2015, ВВР, 2015, № 52, ст.482

№ 938-VIII від 26.01.2016, ВВР, 2016, № 9, ст.90

№ 1379-VIII від 19.05.2016, ВВР, 2016, № 27, ст.521

№ 2058-VIII від 23.05.2017, ВВР, 2017, № 30, ст.323

№ 2293-VIII від 27.02.2018, ВВР, 2018, № 19, ст.180

№ 2743-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 26, ст.107

№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188

№ 671-IX від 04.06.2020, ВВР, 2020, № 42, ст.343

№ 693-IX від 16.06.2020, ВВР, 2020, № 44, ст.382 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408

№ 1182-IX від 03.02.2021, ВВР, 2021, № 19, ст.169

№ 1328-IX від 04.03.2021 - вводиться в дію з 26.09.2021

№ 1667-IX від 15.07.2021, ВВР, 2023, №№ 6-7, ст.18

№ 2471-IX від 28.07.2022, ВВР, 2023, № 19, ст.82

№ 2494-IX від 29.07.2022

№ 2623-IX від 21.09.2022

№ 2813-IX від 01.12.2022, ВВР, 2023, № 29, ст.109

№ 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120

№ 2863-IX від 12.01.2023, ВВР, 2023, № 58, ст.174

№ 2952-IX від 24.02.2023, ВВР, 2023, № 61, ст.199

№ 3257-IX від 14.07.2023, ВВР, 2023, № 87, ст.317

№ 3897-IX від 20.08.2024, ВВР, 2024, № 38, ст.243

№ 4017-IX від 10.10.2024, ВВР, 2025, №№ 11-14, ст.35

№ 4019-IX від 10.10.2024, ВВР, 2025, № 10, ст.30

№ 4191-IX від 08.01.2025, ВВР, 2025, № 28, ст.93

№ 4502-IX від 18.06.2025, ВВР, 2025, № 41, ст.184

№ 4730-IX від 17.12.2025_

У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції" у всіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів" у відповідному відмінку згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022

Цей Закон визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, повноваження органів державної влади, що беруть участь у визначенні такого статусу та діють в інтересах забезпечення прав і свобод осіб та національної безпеки України, а також встановлює порядок в’їзду в Україну та виїзду з України таких осіб.

Преамбула в редакції Законів № 4017-IX від 10.10.2024, № 3897-IX від 20.08.2024

Розділ I.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 — Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) вимушена зупинка - перебування іноземця або особи без громадянства на території України понад установлений законодавством строк для транзитного проїзду через її територію у зв'язку з надзвичайними обставинами (стихійне лихо, хвороба тощо) за наявності документа, що підтверджує причину та тривалість затримки;
2) віза - дозвіл, наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі, необхідний для в’їзду на територію України або для транзитного проїзду через її територію та перебування на території України протягом відповідного строку;

Пункт 2 частини першої статті 1 в редакції Закону № 1328-IX від 04.03.2021 - вводиться в дію з 26.09.2021

3) возз'єднання сім'ї - в'їзд та тимчасове або постійне проживання в Україні членів сім'ї іноземця або особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах та можуть підтвердити відповідними документами наявність достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї в Україні, з метою спільного проживання сім'ї незалежно від того, коли виникли сімейні відносини - до чи після прибуття іноземця або особи без громадянства до України;
4) імміграційна картка - документ, що містить інформацію про іноземця або особу без громадянства, які в'їжджають в Україну чи виїжджають за її межі, та заповнюється у випадках і порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту державного кордону;

Пункт 4 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012

5) дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства - документ, який надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця або особи без громадянства у порядку, встановленому законодавством України, або добровільно отриманий резидентом Дія Сіті для укладення гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства;

Пункт 5 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1539-VII від 19.06.2014, № 1667-IX від 15.07.2021

6) іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;
7) іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні;
8) іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом;
9) іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку;
10) іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, або якщо строк їх тимчасового проживання на території України продовжено в установленому порядку, якщо інше не встановлено законом;

Пункт 10 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2813-IX від 01.12.2022

11) країна громадянської належності - країна чи країни, громадянином (підданим) якої (яких) особа є;
12) країна попереднього постійного проживання - країна, в якій іноземець або особа без громадянства постійно проживали до прибуття в Україну;
13) країна походження іноземця або особи без громадянства - країна чи країни громадянської належності або країна попереднього постійного проживання;
14) нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України;
15) особа без громадянства - особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону;

Пункт 15 частини першої статті 1 в редакції Закону № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

16) паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною;

Пункт 16 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5492-VI від 20.11.2012

17) посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;
18) посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;
19) посвідчення особи на повернення - документ, який видається іноземцю або особі без громадянства у випадках, передбачених міжнародними договорами України про реадмісію (приймання і передачу осіб);
20) приймаюча сторона - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, зареєстровані в установленому законом порядку українські підприємства, установи та організації, філії та представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно або тимчасово проживають на території України, що запросили в Україну чи приймають в Україні іноземців та осіб без громадянства;

Пункт 20 частини першої статті 1 в редакції Законів № 2813-IX від 01.12.2022, № 3257-IX від 14.07.2023, № 4191-IX від 08.01.2025

21) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон - документ, що посвідчує особу без громадянства під час перетинання нею державного кордону України і перебування за кордоном;
22) реадмісія - передача з території України або приймання на територію України іноземців та осіб без громадянства на підставах та в порядку, встановлених міжнародними договорами України;
23) реєстрація в пункті пропуску через державний кордон - проставлення в паспортному документі та/або імміграційній картці іноземця або особи без громадянства чи в інших документах, передбачених законодавством, відмітки "В'їзд", внесення відомостей про іноземця або особу без громадянства, їх паспортних даних до відповідного реєстру;
24) транзитний проїзд - в'їзд іноземця або особи без громадянства в Україну з однієї держави, переміщення в межах визначеного у проїзному квитку часу (а в разі відсутності квитка - строку, фактично необхідного для перетинання території України на відповідному виді транспорту) через територію України та виїзд за її межі до іншої держави;
25) третя країна - країна, яка не є країною походження іноземця або особи без громадянства;
26) члени сім'ї іноземця або особи без громадянства - чоловік (дружина), неповнолітні діти, в тому числі неповнолітні діти чоловіка (дружини), непрацездатні батьки та інші особи, які вважаються членами сім'ї відповідно до права країни походження;
27) пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, - державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства:

стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення;

стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

затриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством України;

затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;

Абзац п’ятий пункту 27 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

Частину першу статті 1 доповнено пунктом 27 згідно із Законом № 1379-VIII від 19.05.2016

28) законні представники дитини - батьки (усиновлювачі), прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники (у тому числі опікуни чи піклувальники, призначені такими до прибуття в Україну, або інша повнолітня особа, яка до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження взяла на себе відповідальність за виховання дитини), представники закладів, що виконують обов’язки опікунів і піклувальників.

Частину першу статті 1 доповнено пунктом 28 згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

2. Термін "дитина, розлучена із сім’єю" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а терміни "резидент Дія Сіті" та "гіг-контракт" - у значеннях, наведених у Законі України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1667-IX від 15.07.2021

Стаття 2 — Законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства

1. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України.

Стаття 3 — Засади правового статусу іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

2. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини.

3. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Стаття 4 — Підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України

1. Іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.

2. Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця.

3. Іноземці та особи без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні, вважаються такими, які на законних підставах тимчасово проживають на території України на період дії обставин, за наявності яких додатковий чи тимчасовий захист було надано. Тимчасове проживання на території України таких іноземців та осіб без громадянства підтверджується посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, або посвідченням особи, якій надано тимчасовий захист в Україні.

4. Іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування або укладення гіг-контракту або під час перебування на законних підставах на території України у випадку, передбаченому частиною тринадцятою цієї статті, отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні та посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Частина четверта статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1667-IX від 15.07.2021; в редакції Закону № 2623-IX від 21.09.2022

5. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

6. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період діяльності в Україні.

Частину сьому статті 4 виключено на підставі Закону № 3257-IX від 14.07.2023

8. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях та представництвах юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Частина восьома статті 4 в редакції Закону № 3257-IX від 14.07.2023

9. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

10. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність", інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, отримали посвідку на тимчасове проживання та здійснюють волонтерську діяльність на базі зазначених організацій та установ, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період провадження такої діяльності.

Іноземці (крім громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь) та особи без громадянства, які в період дії воєнного стану прибули в Україну для надання медичної допомоги, реабілітаційної допомоги на волонтерських засадах як медичні працівники, фахівці з реабілітації та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України, на період надання такої допомоги.

Частину десяту статті 4 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2813-IX від 01.12.2022

Частина десята статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1539-VII від 19.06.2014; в редакції Закону № 246-VIII від 05.03.2015

Частину одинадцяту статті 4 виключено на підставі Закону № 2813-IX від 01.12.2022 - у зв’язку з цим частини дванадцяту - двадцять четверту вважати відповідно частинами одинадцятою - двадцять третьою

11. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних медіа та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

12. Іноземці та особи без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та прибули в Україну з метою контролю за діяльністю таких юридичних осіб і отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період дії посвідки.

Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому цією частиною, є наступне:

1) іноземець та особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) розмір частки власності іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тисяч євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України на дату внесення іноземної інвестиції.

Статтю 4 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2058-VIII від 23.05.2017

13. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.

14. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

Частина статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2058-VIII від 23.05.2017, № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

15. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій - тринадцятій, дев’ятнадцятій і двадцять четвертій цієї статті, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України, на період, зазначений відповідно у частинах другій - тринадцятій і дев’ятнадцятій цієї статті.

Частина статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2058-VIII від 23.05.2017; в редакції Закону № 3897-IX від 20.08.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025

16. Іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

17. Особи, стосовно яких прийнято рішення про припинення громадянства України або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, зобов’язані виїхати з України або звернутися із заявою про надання дозволу на імміграцію протягом 30 днів з дня прийняття такого рішення.

Якщо за цей час особа не виїхала з України, за винятком звернення цієї особи із заявою про надання дозволу на імміграцію, вона підлягає видворенню в установленому законодавством порядку.

Іноземці та особи без громадянства, які протягом 30 днів з дня прийняття рішення про припинення громадянства України чи скасування рішення про оформлення набуття громадянства України звернулися із заявою про надання дозволу на імміграцію, вважаються такими, які тимчасово на законних підставах перебувають на території України.

Частина сімнадцята статті 4 в редакції Закону № 2813-IX від 01.12.2022

18. Особи, звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, визнаються такими, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні на період дії обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межі України.

Частина статті 4 в редакції Закону № 1379-VIII від 19.05.2016

19. Іноземці та особи без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо строк дії паспортного документа закінчився або паспортний документ підлягає обміну, на період дії контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України та протягом шести місяців після його припинення (розірвання), крім випадків припинення (розірвання) контракту з підстав, визначених підпунктами "д", "е", "з", "и", "ї", "м" пункту 1, підпунктами "д", "е", "ж", "з", "ї" пункту 2 та підпунктами "в", "и", "і", "ї", "к" пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".

Статтю 4 доповнено частиною згідно із Законом № 716-VIII від 06.10.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2863-IX від 12.01.2023; в редакції Законів № 4019-IX від 10.10.2024, № 4730-IX від 17.12.2025

20. Іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, та/або залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах їх проведення, або добровольчим формуванням, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та спільно з вищезазначеними підрозділами брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях спільно із вищезазначеними підрозділами та добровольчими формуваннями та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії паспортного документа закінчився або він підлягає обміну, на час до завершення тимчасової окупації Російською Федерацією території України у значенні Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".

Статтю 4 доповнено частиною згідно із Законом № 2743-VIII від 06.06.2019

21. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах двадцятій і двадцять четвертій цієї статті, на дату звернення за оформленням посвідки на тимчасове проживання та до дня її отримання вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах.

Іноземці та особи без громадянства, зазначені у пунктах 9 (крім осіб, які продовжують проходити військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України) і 10 частини другої статті 4 Закону України "Про імміграцію", які протягом шести місяців після припинення контракту звернулися за наданням дозволу на імміграцію, на дату звернення за наданням дозволу на імміграцію та до дня отримання посвідки на постійне проживання вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах.

Іноземці та особи без громадянства, яким надано дозвіл на імміграцію на підставі пунктів 9, 10 частини другої, пунктів 1 -1 -1 -3 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію" та які отримали посвідку на постійне проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії їхнього паспортного документа закінчився або він підлягає обміну.

Абзац третій частини двадцять першої статті 4 в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4730-IX від 17.12.2025

Статтю 4 доповнено частиною згідно із Законом № 2743-VIII від 06.06.2019; в редакції Закону № 3897-IX від 20.08.2024

22. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов’язані мати дійсний паспортний документ. Іноземець або особа без громадянства у разі втрати або обміну паспортного документа, а так само втрати чи викрадення посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання повинні протягом трьох робочих днів письмово повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Абзац перший частини двадцять другої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2813-IX від 01.12.2022

Особа, яка не може отримати паспортний документ у зв’язку з тим, що вона не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону, має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою про визнання особою без громадянства, незважаючи на законність чи незаконність її перебування на території України.

Статтю 4 доповнено частиною згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

23. Особи, яких визнано особами без громадянства в порядку, встановленому цим Законом, та які отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах, на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

Статтю 4 доповнено частиною згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

24. Іноземці та особи без громадянства, крім осіб, зазначених у частині дев’ятнадцятій цієї статті, які в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, надають/надавали стрілецьку, тактичну, радіотехнічну, вибухотехнічну, медичну та іншу допомогу підрозділам Збройних Сил України, Національної гвардії України, у тому числі підрозділам територіальної оборони, добровольчих формувань територіальних громад, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, та спільно з такими підрозділами беруть/брали участь у виконанні бойових або службових завдань протягом не менше шести місяців і які не пізніше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії паспортного документа закінчився або він підлягає обміну, на період дії такої посвідки.

Статтю 4 доповнено частиною двадцять четвертою згідно із Законом № 3897-IX від 20.08.2024

Стаття 4-1 — Обов’язки приймаючої сторони

1. Приймаюча сторона, що запросила в Україну чи приймає в Україні іноземців та осіб без громадянства, зобов’язана:

1) вживати заходів для своєчасного подання іноземцями та особами без громадянства заяв для оформлення документів на право проживання (перебування) в Україні;
2) повідомляти про припинення підстав для тимчасового проживання чи тимчасового перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, яких вона запросила в Україну чи приймає в Україні:
3) покрити витрати іноземців та осіб без громадянства, пов’язані з їх перебуванням на території України та виїздом з України.

Закон доповнено статтею 4-1 згідно із Законом № 2813-IX від 01.12.2022

Стаття 5 — Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання

1. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частині першій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.

Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2058-VIII від 23.05.2017; в редакції Закону № 4191-IX від 08.01.2025

2. Підставою для оформлення посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства є дозвіл на імміграцію в Україну.

Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2058-VIII від 23.05.2017; в редакції Закону № 4191-IX від 08.01.2025

3. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п’ятнадцятій, вісімнадцятій-двадцятій і двадцять четвертій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

Частина третя статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2058-VIII від 23.05.2017, № 2743-VIII від 06.06.2019, № 3897-IX від 20.08.2024; в редакції Закону № 4730-IX від 17.12.2025

4. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (крім іноземців та осіб без громадянства, які згідно із законодавством України мають право на працевлаштування без отримання такого дозволу) та зобов’язання роботодавця або резидента Дія Сіті повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу, про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту), гіг-контракту з таким іноземцем або особою без громадянства, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України.

Абзац перший частини четвертої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II, № 1667-IX від 15.07.2021, № 2471-IX від 28.07.2022

Для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), гіг-контракт, а для осіб, які мають статус закордонного українця, - трудовий договір (контракт), гіг-контракт та посвідчення закордонного українця.

Абзац другий частини четвертої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1667-IX від 15.07.2021

Частина четверта статті 5 в редакції Закону № 1539-VII від 19.06.2014

5. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною п'ятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування та відповідне подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги.

6. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною шостою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідної релігійної організації та погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації.

Частину сьому статті 5 виключено на підставі Закону № 3257-IX від 14.07.2023

8. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною восьмою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідної філії або представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

Частина восьма статті 5 в редакції Закону № 3257-IX від 14.07.2023

9. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дев'ятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні.

Частина дев'ята статті 5 в редакції Закону № 3257-IX від 14.07.2023

10. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною десятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну, або організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, та копія свідоцтва про державну реєстрацію такої організації чи установи.

Частина десята статті 5 із змінами внесеними згідно із Законами № 1539-VII від 19.06.2014, № 246-VIII від 05.03.2015

11. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною одинадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, звернення іноземного медіа та подання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України.

Частина одинадцята статті 5 із змінами внесеними згідно із Законом № 938-VIII від 26.01.2016

12. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дванадцятою статті 4 цього Закону, є:

1) заява іноземця або особи без громадянства;
2) дійсний поліс медичного страхування;
3) письмове зобов’язання юридичної особи повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;
4) інші документи залежно від форми здійснення іноземної інвестиції:

копія установчого документа юридичної особи;

відомості про розмір частки іноземця або особи без громадянства - засновника (учасника) юридичної особи у сумі не менше 100 тисяч євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України на дату внесення іноземної інвестиції, як внеску до статутного капіталу, якщо іноземна інвестиція здійснена в грошовій формі;

копія вантажної митної декларації на рухоме майно, передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, та копія акта приймання-передачі такого майна, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі;

копія акта приймання-передачі рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капіталу юридичної особи, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, але при цьому таке майно придбане на території України;

виписка з рахунку в цінних паперах, якщо іноземець або особа без громадянства є акціонером акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні.

Документи, визначені в абзацах другому - шостому пункту 4 цієї частини, мають бути посвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи.

Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, для прийняття рішення про видачу посвідки на тимчасове проживання самостійно отримує відомості:

про те, що іноземець або особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи - з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

про офіційний валютний курс, встановлений Національним банком України на дату внесення іноземної інвестиції, - з офіційного веб-сайту Національного банку України.

Статтю 5 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2058-VIII від 23.05.2017

13. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов'язання навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про відрахування з такого закладу.

Частина тринадцята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2058-VIII від 23.05.2017

14. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Частина чотирнадцята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2058-VIII від 23.05.2017

15. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиноюп’ятнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування та документ, згідно з яким вони, відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства, вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій - тринадцятій, дев’ятнадцятій і двадцять четвертій статті 4 цього Закону. Документ, що підтверджує належність до членів сім'ї, визнається дійсним в Україні у разі його легалізації, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України.

Частина п'ятнадцята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2058-VIII від 23.05.2017, № 3897-IX від 20.08.2024, № 4502-IX від 18.06.2025

16. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною вісімнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, подана після завершення граничного терміну тримання у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною походження іноземця або особи без громадянства або з причин, що не залежать від таких осіб, після завершення строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було з'ясовано раніше.

Частина статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1379-VIII від 19.05.2016, № 2058-VIII від 23.05.2017

17. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання для осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства та один із таких документів:

1) подання Міністерства оборони України, іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, або правоохоронного органу чи державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, які виконували завдання антитерористичної операції, здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
2) клопотання командира підрозділу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, що виконував завдання антитерористичної операції, здійснював заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, оформлене за зразком та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі отримання письмової відмови у наданні подання чи клопотання, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, іноземець та особа без громадянства може подати разом із відповідною заявою рішення суду про встановлення факту його належності до осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 цього Закону.

Статтю 5 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2743-VIII від 06.06.2019

18. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання для осіб, зазначених у частині двадцять четвертій статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства та подання Міністерства оборони України або Міністерства внутрішніх справ України, підготовлене на підставі інформації, отриманої у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, про те, що іноземець або особа без громадянства у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, надають/надавали стрілецьку, тактичну, радіотехнічну, вибухотехнічну, медичну та іншу допомогу підрозділам Збройних Сил України, Національної гвардії України, у тому числі підрозділам територіальної оборони, добровольчих формувань територіальних громад, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, та спільно з такими підрозділами беруть/брали участь у виконанні бойових або службових завдань протягом не менше шести місяців.

Статтю 5 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3897-IX від 20.08.2024

19. Окрім документів для відповідної категорії осіб, визначених частинами першою - вісімнадцятою, двадцять третьою і двадцять четвертою цієї статті, іноземці та особи без громадянства подають для оформлення посвідки на тимчасове проживання такі документи:

Абзац перший частини статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2743-VIII від 06.06.2019, № 2813-IX від 01.12.2022, № 3897-IX від 20.08.2024; в редакції Закону № 4730-IX від 17.12.2025

Пункт 1 частини статті 5 виключено на підставі Закону № 2813-IX від 01.12.2022

2) паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі якщо іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство (підданство) або документ, що посвідчує особу без громадянства, з відповідною довгостроковою візою (довгострокова віза не вимагається у іноземців та осіб без громадянства, які не зобов’язані отримувати таку візу відповідно до цього Закону, інших законів України або міжнародних договорів України) та копію сторінки паспортного документа з такою візою. Іноземці або особи без громадянства, зазначені у частинах дев’ятнадцятій, двадцятій або двадцять четвертій статті 4 цього Закону, а також члени їхніх сімей можуть подавати паспортний документ, термін дії якого закінчився або який підлягає обміну, у разі якщо за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт збройної агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262;

Пункт 2 частини статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2743-VIII від 06.06.2019; в редакції Законів № 3897-IX від 20.08.2024, № 4502-IX від 18.06.2025; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4730-IX від 17.12.2025

3) копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку;
4) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору.

Пункт 4 частини статті 5 в редакції Закону № 2813-IX від 01.12.2022

Абзац шостий частини статті 5 виключено на підставі Закону № 2813-IX від 01.12.2022

Уповноважений орган повертає паспортний документ особі одразу після прийняття заяви про оформлення посвідки.

Абзац сьомий частини статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2813-IX від 01.12.2022

Статтю 5 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2058-VIII від 23.05.2017

20. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною двадцять третьою статті 4 цього Закону, є заява особи, визнаної особою без громадянства, копія рішення про визнання особою без громадянства, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, та письмове зобов’язання особи протягом 30 днів письмово повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про оформлення громадянства будь-якої держави.

Частина статті 5 в редакції Закону № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2813-IX від 01.12.2022

21. Територіальний орган/територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, здійснює перевірку адреси місця проживання іноземця або особи без громадянства з метою підтвердження наданої ним у заяві про оформлення посвідки на постійне проживання чи посвідки на тимчасове проживання інформації про місце проживання.

Статтю 5 доповнено частиною згідно із Законом № 2058-VIII від 23.05.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II; в редакції Закону № 2813-IX від 01.12.2022

22. Технічний опис, зразки бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною, знищення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтю 5 доповнено частиною згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

23. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому абзацом другим частини десятої статті 4 цього Закону, є заява іноземця (крім громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь) або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання закладу охорони здоров’я або іншого підприємства, установи чи організації, що залучила до своєї діяльності з надання медичної допомоги, реабілітаційної допомоги іноземців або осіб без громадянства, які відповідають вимогам до освіти та професійної кваліфікації та мають документи про освіту та відповідну професійну кваліфікацію, засвідчені в порядку консульської легалізації або шляхом проставлення апостилю в країні, в якій вони працюють, а також повідомила центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, про строк, на який залучаються такі особи.

Статтю 5 доповнено частиною згідно із Законом № 2494-IX від 29.07.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2813-IX від 01.12.2022

24. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання для осіб, зазначених у частині дев’ятнадцятій статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, військово-обліковий документ (службове посвідчення) військовослужбовця, контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України та зобов’язання військової частини, з якою укладено контракт про проходження військової служби, повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про дострокове припинення (розірвання) такого контракту.

Статтю 5 доповнено частиною двадцять четвертою згідно із Законом № 4730-IX від 17.12.2025

Стаття 5-1 — Строк дії посвідки на тимчасове проживання

1. Строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить:

1) у випадку, визначеному частиною четвертою статті 4 цього Закону, - строк дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не встановлено законом чи міжнародним договором України;

Пункт 1 частини першої статті 5-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2471-IX від 28.07.2022

2) у випадку, визначеному частиною п’ятою статті 4 цього Закону, - строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту;
3) у випадку, визначеному частиною дванадцятою статті 4 цього Закону, - два роки;
4) у випадку, визначеному частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, - період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні;

4-1) у випадку, визначеному частиною двадцятою статті 4 цього Закону, - три роки;

Частину першу статті 5-1 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 2743-VIII від 06.06.2019

4-2) у випадку, визначеному частиною двадцять четвертою статті 4 цього Закону, - чотири роки;

Частину першу статті 5-1 доповнено пунктом 4-2 згідно із Законом № 3897-IX від 20.08.2024

4-3) у випадку, визначеному частиною дев’ятнадцятою статті 4 цього Закону, - строк дії контракту про проходження військової служби та шість місяців з дня його припинення (розірвання), крім випадків припинення (розірвання) контракту, передбачених частиною дев’ятнадцятою статті 4 цього Закону;

Частину першу статті 5-1 доповнено пунктом 4-3 згідно із Законом № 4730-IX від 17.12.2025

5) в усіх інших випадках, визначених статтею 4 цього Закону, - відповідно до поданих документів, але не більш як на один рік.

Пункт 5 частини першої статті 5-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2813-IX від 01.12.2022

Частину другу статті 5-1 виключено на підставі Закону № 2813-IX від 01.12.2022

Частину третю статті 5-1 виключено на підставі Закону № 2813-IX від 01.12.2022

Частину четверту статті 5-1 виключено на підставі Закону № 2813-IX від 01.12.2022

Закон доповнено статтею 5-1 згідно із Законом № 2058-VIII від 23.05.2017

Стаття 5-2 — Отримання довгострокової візи для отримання посвідки на тимчасове проживання

1. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані отримати довгострокову візу з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, якщо інше не встановлено законами чи міжнародними договорами України.

Ця вимога не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також на осіб, зазначених у частинах дев’ятнадцятій і двадцять четвертій статті 4 цього Закону, та членів їхніх сімей.

Абзац другий частини першої статті 5-2 в редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025

2. Вимога, передбачена абзацом першим частини першої цієї статті, не поширюється на іноземців та осіб без громадянства у разі:

Пункт 1 частини другої статті 5-2 виключено на підставі Закону № 2813-IX від 01.12.2022

2) отримання посвідки вперше дітьми іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні відповідно до частин чотирнадцятої і п’ятнадцятої статті 4 цього Закону, за умови, що на момент досягнення 16 років вони перебували на території України на законних підставах та звернулися про отримання посвідки впродовж одного місяця з дня досягнення 16 років.

Закон доповнено статтею 5-2 згідно із Законом № 2058-VIII від 23.05.2017

Стаття 5-3 — {Статтю 5-3 виключено на підставі Закону № 2813-IX від 01.12.2022}

Стаття 5-4 — {Статтю 5-4 виключено на підставі Закону № 2813-IX від 01.12.2022}

Стаття 5-5 — {Статтю 5-5 виключено на підставі Закону № 2813-IX від 01.12.2022}

Стаття 6 — Визнання іноземця або особи без громадянства біженцем, особою, яка потребує додаткового захисту, та надання тимчасового захисту

1. Іноземця або особу без громадянства може бути визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або їм може бути надано тимчасовий захист у порядку, встановленому законом.

Стаття 6-1 — Визнання особою без громадянства

1. Письмова заява про визнання особою без громадянства подається особисто у паперовій формі до територіального органу чи до територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі його утворення), повнолітньою дієздатною особою за місцем її проживання.

Абзац перший частини першої статті 6-1 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024

Відомості про дитину наводяться в заяві одного з її законних представників. Заява про визнання дитини, розлученої із сім’єю, особою без громадянства подається одним з її законних представників. Заява про визнання недієздатної особи особою без громадянства подається її законним представником, про що уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, робить на заяві відповідний напис. Якщо особа не може власноручно скласти заяву про визнання особою без громадянства у зв’язку з неписьменністю або фізичними вадами, заява на її прохання складається уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про що на заяві робиться відповідний напис.

Разом із заявою подається документ, що посвідчує особу, або документ, що надає право на в’їзд або виїзд з держави, виданий іноземною державою (за наявності), документ, що засвідчує факт неперебування у громадянстві іншої держави (за наявності), або інший документ, що підтверджує інформацію, викладену в заяві. У разі відсутності в особи, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, вищезазначених документів за її письмовою згодою проводиться опитування родичів, сусідів або інших осіб (не менше трьох), які можуть підтвердити факти, викладені в заяві.

Особа, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, має право на співбесіду з уповноваженими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Особа, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, зобов’язана співпрацювати з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, з’являтися на співбесіди, надавати докази для визнання її особою без громадянства.

Особі, яка подає заяву про визнання особою без громадянства та не володіє українською мовою, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, безоплатно забезпечує перекладача з мови, якою володіє така особа, а також письмовий переклад її документів.

Особа під час подання заяви про визнання особою без громадянства надає свої біометричні дані для їх фіксації.

Після подання заяви про визнання особою без громадянства особа не має права її змінити. Заявник не може відкликати заяву про визнання особою без громадянства у разі, якщо рішення про визнання особою без громадянства або про відмову у визнанні особою без громадянства вже прийнято.

Частину першу статті 6-1 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, протягом шести місяців з дня подання заяви про визнання особою без громадянства на підставі всієї наявної інформації і документів приймає рішення про визнання особою без громадянства або про відмову у визнанні особою без громадянства. Строк розгляду такої заяви може бути подовжений уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, до 12 місяців.

Під час розгляду заяви про визнання особою без громадянства центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, вживає необхідних заходів для збору інформації з місця народження такої особи, країн або місць її попереднього постійного та довгострокового проживання, а також з країни, громадянство якої мають члени її сім’ї.

Протягом строку розгляду заяви про визнання особою без громадянства особа вважається такою, яка тимчасово перебуває на території України на законних підставах. Для підтвердження цього особі видається довідка встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства.

Якщо під час процедури визнання особою без громадянства з’ясуються обставини, що можуть свідчити про наявність умов для визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", розгляд заяви про визнання особою без громадянства зупиняється до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Залежно від результатів розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, процедура провадження за заявою про визнання особою без громадянства поновлюється або провадження закривається.

Абзац четвертий частини другої статті 6-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Якщо під час процедури визнання особою без громадянства з’ясуються обставини, що можуть свідчити про належність особи до громадянства України відповідно до Закону України "Про громадянство України", розгляд заяви про визнання особою без громадянства зупиняється до завершення перевірки належності до громадянства України. Залежно від результатів такої перевірки процедура провадження за заявою про визнання особою без громадянства поновлюється або провадження закривається.

Абзац п'ятий частини другої статті 6-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, є громадянином України або іншої держави за умови, що її громадянство було визнано компетентним органом цієї держави та заявник був документований відповідно до законодавства цієї держави;

особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, свідомо подала недійсні (крім документів, що стали недійсними у зв’язку із закінченням строку їх дії), підроблені документи або повідомила про себе неправдиві відомості щодо обставин, які впливають на визначення її статусу;

особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства, як це визначено міжнародними актами, розробленими з метою недопущення таких злочинів, або скоїла тяжкий злочин неполітичного характеру поза межами країни проживання до того, як вона була допущена у цю країну, або є винною у вчиненні діянь, що суперечать цілям і принципам Організації Об’єднаних Націй.

Після прийняття рішення про відмову у визнанні особою без громадянства протягом трьох робочих днів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, направляє особі, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, або її законному представнику повідомлення про це із зазначенням підстави відмови відповідно до цього Закону та роз’ясненням порядку оскарження такого рішення.

4. Рішення про відмову у визнанні особою без громадянства може бути оскаржено особою, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, або її законним представником до адміністративного суду протягом 20 робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову у визнанні особою без громадянства.

У разі якщо особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, скористалася правом на оскарження, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подовжує строк дії її довідки про звернення за визнанням особою без громадянства на час до остаточного розгляду її заяви.

У разі якщо особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, не скористалася правом на оскарження, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, вилучає у неї довідку про звернення за визнанням особою без громадянства, повертає їй оригінали документів, поданих разом із заявою про визнання особою без громадянства (за наявності), та вирішує питання про добровільне або примусове повернення чи примусове видворення.

5. Рішення про визнання особою без громадянства відкликається або визнається недійсним з підстав, передбачених частиною третьою цієї статті. Після прийняття рішення про відкликання або визнання недійсним рішення про визнання особою без громадянства протягом трьох робочих днів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, направляє такій особі без громадянства або її законному представнику повідомлення про це із зазначенням підстави відкликання або визнання недійсним відповідно до цього Закону та роз’ясненням порядку оскарження. Рішення про відкликання або визнання недійсним рішення про визнання особою без громадянства може бути оскаржено до адміністративного суду протягом 20 робочих днів з дня отримання особою повідомлення про відкликання або визнання недійсним рішення.

У разі якщо особа, стосовно якої прийнято рішення про відкликання або визнання недійсним рішення про визнання особою без громадянства, скористалася правом на оскарження, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, не вилучає у неї посвідку на тимчасове або постійне проживання та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон (за наявності) до остаточного вирішення питання про відкликання або визнання недійсним рішення про визнання особою без громадянства.

У разі якщо особа, стосовно якої прийнято рішення про відкликання або визнання недійсним рішення про визнання особою без громадянства, не скористалася правом на оскарження, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, вилучає у неї посвідку на тимчасове або постійне проживання та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон (за наявності), отримані на підставі рішення про визнання особою без громадянства, та вирішує питання про добровільне або примусове повернення чи примусове видворення.

Частина п'ята статті 6-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, веде облік осіб, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про визнання або про відмову у визнанні особою без громадянства та про відкликання або визнання недійсним рішення про визнання особою без громадянства, а також осіб без громадянства, яким видані посвідки на постійне чи тимчасове проживання та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Частина шоста статті 6-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

7. Порядок розгляду заяв про визнання особою без громадянства, зразки заяви про визнання особою без громадянства, довідки про звернення за визнанням особою без громадянства встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Закон доповнено статтею 6-1 згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

Стаття 7 — Надання притулку

1. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

Стаття 8 — Набуття громадянства України

1. Іноземці та особи без громадянства можуть набути громадянства України в порядку, встановленому Законом України "Про громадянство України".

Розділ II.

В'ЇЗД В УКРАЇНУ І ВИЇЗД З УКРАЇНИ

Стаття 9 — В'їзд в Україну іноземців та осіб без громадянства та строки їх перебування в Україні

1. Іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

2. Іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов'язані подати свої біометричні дані для їх фіксації.

3. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Стаття 10 — Оформлення візи

1. Іноземці та особи без громадянства під час оформлення візи зобов’язані подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Правила оформлення іноземцям та особам без громадянства візи, в тому числі подання ними своїх біометричних даних під час оформлення, та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частина перша статті 10 в редакції Закону № 1328-IX від 04.03.2021 - вводиться в дію з 26.09.2021

2. Рішення щодо оформлення візи приймається в установленому порядку дипломатичним представництвом або консульською установою України, Міністерством закордонних справ України або представництвом Міністерства закордонних справ України на території України.

Стаття 11 — Підстави для відмови в наданні візи

1. Іноземцю або особі без громадянства може бути відмовлено в наданні візи у разі:

загрози національній безпеці держави або охороні громадського порядку, забезпеченню охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають на території України;

перебування у базі даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;

подання недійсного паспортного документа або паспортного документа, що належить іншій особі;

подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених інших документів;

відсутності дійсного полісу медичного страхування за умови можливості його оформлення на території держави, в якій подається відповідне візове клопотання;

відсутності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни чи можливості отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України;

відсутності доказів, що підтверджують мету запланованого перебування;

відсутності документів, що дають можливість встановити намір заявника залишити територію України до закінчення дії візи;

відмови заявника подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України;

Частину першу статті 11 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1328-IX від 04.03.2021 - вводиться в дію з 26.09.2021

звернення заявника про припинення розгляду клопотання щодо оформлення візи.

2. Рішення про відмову в наданні візи приймається уповноваженими органами, які прийняли рішення про її надання та оформлення.

Стаття 12 — Підстави для скасування візи

1. Віза може бути скасована під час проходження прикордонного контролю на підставах та в порядку, визначених Законом України "Про прикордонний контроль".

2. Віза скасовується під час перебування іноземця або особи без громадянства на території України у разі:

виявлення факту подання особою під час оформлення візи недійсного чи виданого іншій особі паспортного документа або підроблених інших документів, або подання завідомо неправдивих відомостей;

прийняття рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця або особи без громадянства за межі території України.

3. Скасування візи здійснюється:

у випадках, передбачених абзацом другим частини другої цієї статті, - уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або органу охорони державного кордону;

у випадках, передбачених абзацом третім частини другої цієї статті, - уповноваженими службовими особами органу, що прийняв рішення про примусове повернення або який подав позов до суду про прийняття рішення про примусове видворення, - після прийняття судом такого рішення.

4. Рішення про скасування візи може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.

Стаття 13 — Підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну

1. В'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється:

в інтересах забезпечення національної безпеки України та запобігання іншим протиправним діям, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України, або боротьби з організованою злочинністю;

Абзац другий частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 671-IX від 04.06.2020, № 3897-IX від 20.08.2024

якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;

якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;

якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі;

якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, митних та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні;

Абзац шостий частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020

якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну;

якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в’їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в’їзду-виїзду;

Частину першу статті 13 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1207-VII від 15.04.2014; в редакції Закону № 2293-VIII від 27.02.2018

2. За наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1207-VII від 15.04.2014

3. Рішення про заборону в'їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України. У разі невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в’їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в’їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в’їзду в Україну.

Частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2293-VIII від 27.02.2018, № 671-IX від 04.06.2020

Стаття 14 — Повернення іноземців та осіб без громадянства, яким не дозволено в'їзд в Україну

1. Іноземці та особи без громадянства, яким не дозволяється в'їзд в Україну, при спробі в'їзду в Україну в пункті пропуску через державний кордон України не перетинають державний кордон України та в найкоротший строк повертаються в державу, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ.

У разі неможливості негайного повернення іноземця або особи без громадянства вони перебувають у пункті пропуску через державний кордон України до їх повернення.

Таким іноземцям та особам без громадянства у паспортному документі проставляється відмітка про заборону в'їзду в Україну на термін, зазначений у рішенні, прийнятому відповідно до частини третьої статті 13 цього Закону.

2. Іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

Таким іноземцям та особам без громадянства органами охорони державного кордону забороняється в’їзд в Україну строком на п’ять років. Відомості про них в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України.

Абзац другий частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2293-VIII від 27.02.2018

3. Під час затримання органи охорони державного кордону забезпечують проведення дактилоскопії, а в разі потреби - взяття інших біометричних даних іноземців та осіб без громадянства відповідно до закону.

Стаття 14-1 — Повернення іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію

1. Іноземцям та особам без громадянства, які прибули до контрольних пунктів в’їзду - виїзду з тимчасово окупованої території без відповідного дозволу, не дозволяється подальший проїзд та в найкоротший строк вони повертаються на тимчасово окуповану територію, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ.

У разі неможливості негайного повернення іноземця або особи без громадянства вони перебувають у пункті контролю в’їзду - виїзду до їх повернення.

Таким іноземцям та особам без громадянства у паспортному документі проставляється відмітка про заборону в’їзду в Україну на термін, зазначений у рішенні, прийнятому відповідно до частини третьої статті 13 цього Закону.

Закон доповнено статтею 14-1 згідно із Законом № 1207-VII від 15.04.2014

Стаття 15 — Документи для в'їзду в Україну та виїзду з України іноземців та осіб без громадянства

1. В'їзд в Україну та виїзд з України здійснюється:

іноземців та осіб без громадянства - за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України;

іноземців, які постійно проживають на території України, - за паспортним документом та посвідкою на постійне проживання;

осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України, - за посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон;

Абзац четвертий частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

іноземців та осіб без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, - за проїзним документом для виїзду за кордон;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянами України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з особами, зазначеними у частинах другій - дванадцятій статті 4 цього Закону, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку з працевлаштуванням, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку з участю у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку з участю у діяльності релігійних організацій, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

Абзац одинадцятий частини першої статті 15 виключено на підставі Закону № 3257-IX від 14.07.2023

іноземців та осіб без громадянства, які працюють у філіях та представництвах юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

Абзац дванадцятий частини першої статті 15 в редакції Закону № 3257-IX від 14.07.2023

іноземців та осіб без громадянства, які працюють у філіях або представництвах іноземних банків на території України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку з провадженням культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність", інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

Абзац чотирнадцятий частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 246-VIII від 05.03.2015

іноземців та осіб без громадянства, які працюють кореспондентом або представником іноземних медіа на території України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які навчаються у навчальних закладах України не менш як протягом одного року, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців - громадян держав, які можуть в'їжджати в Україну без візи відповідно до законодавства України чи міжнародного договору України, - за паспортним документом або іншим документом, якщо це передбачено міжнародним договором України;

іноземців, які є громадянами держав, з якими укладено договори про місцевий прикордонний рух, - за документами, які дають право на перетинання державного кордону в межах місцевого прикордонного руху, що оформляються дипломатичними представництвами та консульськими установами України в установленому Міністерством закордонних справ України порядку;

іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання.

Частину першу статті 15 доповнено абзацом дев'ятнадцятим згідно із Законом № 716-VIII від 06.10.2015; в редакції Законів № 4019-IX від 10.10.2024, № 4730-IX від 17.12.2025

2. Особи, зазначені у частині п’ятій статті 16 цього Закону, можуть в’їжджати в Україну та виїжджати з України за паспортними документами та акредитаційними картками.

Частина друга статті 15 в редакції Закону № 1182-IX від 03.02.2021

Стаття 16 — Реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну або перебувають на території України

1. Реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

2. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.

3. Правила щодо реєстрації іноземців та осіб без громадянства не поширюються на осіб, які з наміром визнання їх біженцями в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні чи отримання притулку або тимчасового захисту, незаконно перетнули державний кордон України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, здійснює реєстрацію іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія закону про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні, лише за наявності одного з документів, що видаються таким особам відповідно до зазначеного закону.

4. Від реєстрації звільняються такі іноземці та особи без громадянства:

глави держав і урядів зарубіжних країн, члени парламентських та урядових делегацій, технічний персонал, який обслуговує такі делегації (осіб) і членів їх сімей, які прибули в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України; особи та члени сімей осіб, які прибули в Україну за посвідченнями ООН та організацій системи ООН;

іноземці або особи без громадянства, які не досягли вісімнадцятирічного віку;

іноземні туристи, які здійснюють круїз;

члени екіпажів іноземних військових кораблів (літаків), які в установленому порядку прибули в Україну;

особи, які входять до складу екіпажів іноземних невійськових суден;

особи, які входять до складу екіпажу цивільних повітряних суден міжнародних авіаліній, бригад поїздів міжнародного сполучення, у разі перебування в аеропортах чи на вокзалах (станціях), зазначених у розкладі руху.

5. Міністерство закордонних справ України здійснює реєстрацію:

Абзац перший частини п'ятої статті 16 в редакції Закону № 1182-IX від 03.02.2021

глав іноземних дипломатичних представництв і консульських установ, членів дипломатичного персоналу, консульських посадових осіб, адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв і консульських установ, працівників апарату військових аташе і торговельних представництв та їх дружин (чоловіків), дітей, батьків, які перебувають на утриманні зазначених осіб;

працівників органів закордонних справ іноземних держав, які прибули в Україну в службових справах і мають дипломатичний чи службовий паспорт, та членів їх сімей;

посадових осіб міжнародних організацій, які прибули в Україну в службових справах, працівників представництв таких організацій в Україні, а також працівників представництв держав при міжнародних організаціях, які мають штаб-квартиру в Україні і відповідно до статутних документів зазначених організацій чи відповідних міжнародних договорів користуються дипломатичними привілеями та імунітетом, а також членів їх сімей;

приватних домашніх працівників (робітників) членів дипломатичного персоналу, консульських посадових осіб та адміністративно-технічного персоналу дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, посадових осіб міжнародних організацій, які прибули в Україну у службових справах, працівників представництв таких організацій в Україні, працівників представництв держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні, а також членів їхніх сімей;

Частину п'яту статті 16 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1182-IX від 03.02.2021

направлених зовнішньополітичними відомствами іноземних держав або штаб-квартирами міжнародних організацій студентів вищих навчальних закладів іноземних держав, які проходять стажування та/або навчальну практику у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, міжнародних організаціях та їх представництвах, представництвах держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні.

Частину п'яту статті 16 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1182-IX від 03.02.2021

Порядок реєстрації осіб, зазначених у цій частині, визначається Міністерством закордонних справ України. Реєстрація осіб, зазначених в абзацах п’ятому і шостому цієї частини, здійснюється з дотриманням принципу взаємності.

Абзац сьомий частини п'ятої статті 16 в редакції Закону № 1182-IX від 03.02.2021

Стаття 17 — Продовження строку перебування чи тимчасового проживання іноземців та осіб без громадянства на території України

1. Іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування в Україні на період існування обґрунтованих підстав для подальшого перебування.

Для продовження строку перебування в Україні подаються такі документи:

1) письмові заяви іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, що подаються особисто до територіального органу чи до підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі їх утворення), за місцем проживання іноземця або особи без громадянства не менше ніж за три робочі дні до закінчення встановленого строку перебування на території України;

Пункт 1 частини першої статті 17 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024

2) документи, що підтверджують наявність підстав для подальшого перебування на території України;
3) паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі якщо іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство (підданство) або документ особи без громадянства та копії сторінок паспортного документа іноземця або документа особи без громадянства, що містять особисті дані, з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку. Особа, яка проходила або має намір проходити військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, а також зазначена у пунктах 1 -1 -1 -3 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію", а також яка є членом сім’ї іноземця або особи без громадянства, зазначеної в частинах дев’ятнадцятій та двадцять четвертій статті 4 цього Закону, може подати паспортний документ, термін дії якого закінчився або який підлягає обміну, у разі якщо для отримання нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт збройної агресії проти України або не визнає територіальної цілісності та суверенітету України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262;

Пункт 3 частини першої статті 17 в редакції Законів № 3897-IX від 20.08.2024, № 4191-IX від 08.01.2025; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4502-IX від 18.06.2025, № 4730-IX від 17.12.2025

4) паспорт (паспортний документ) приймаючої сторони (фізичної особи) або представника приймаючої сторони (юридичної особи);
5) документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов’язаних із перебуванням іноземця або особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.

Після подання заяви іноземець або особа без громадянства не має права її змінити. Заявник не може відкликати заяву у разі, якщо рішення про продовження строку перебування або про відмову в продовженні строку перебування вже прийнято.

Частину першу статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для продовження строку перебування на території України, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, правильність якого засвідчена нотаріально.

Частину першу статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Іноземець або особа без громадянства під час подання документів для продовження строку перебування на території України пред’являють оригінали документів, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини.

Частину першу статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

До заяви додаються оригінали документів, зазначених у пунктах 1, 5, та копії документів, зазначених у пунктах 2-4 цієї частини. Оригінали документів, зазначених у пунктах 2-4 цієї частини, повертаються іноземцеві або особі без громадянства.

Частину першу статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

2. У продовженні строку перебування в Україні відмовляється в разі:

1) відсутності достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов’язаних із перебуванням іноземця або особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони;
2) коли є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства мають інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету перебування в Україні;
3) коли іноземець або особа без громадянства не подали відповідного підтвердження підстав для подальшого перебування на території України;
4) коли дані, отримані з відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів державних органів, не підтверджують подану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
5) подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;
6) коли виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду в Україну;
7) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;
8) необхідності охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Рішення про відмову заявнику у продовженні строку перебування на території України може бути оскаржено до суду або в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частину другу статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

Скарга подається в адміністративному порядку протягом 10 робочих днів з дня доведення рішення до відома особи.

Частину другу статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024

3. За продовження строку перебування справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

4. Іноземцю або особі без громадянства, які не пізніше останнього дня строку дії посвідки на тимчасове проживання подали заяву про її обмін, продовжується строк тимчасового проживання на період, необхідний для розгляду такої заяви. За продовження строку тимчасового проживання плата не стягується.

5. Іноземці або особи без громадянства, які звернулися за продовженням строку перебування чи тимчасового проживання, зобов’язані подати свої біометричні дані для їх фіксації.

6. Продовження строку перебування та тимчасового проживання на території України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 2813-IX від 01.12.2022

Стаття 18 — Видача посвідчення особи на повернення

1. Посвідчення особи на повернення оформляється та видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Частина перша статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012

2. Правила оформлення, видачі та форма посвідчення особи на повернення визначаються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законами України.

Стаття 19 — Видача посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон

1. Особі без громадянства, яка постійно або тимчасово проживає на території України, але не має проїзного документа, видається посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, яке є документом, що посвідчує особу без громадянства під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном.

Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II

Стаття 20 — Транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства

1. Транзитний проїзд іноземців та осіб без громадянства через територію України здійснюється за наявності у них транзитної української візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

2. Правила транзитного проїзду через територію України іноземців та осіб без громадянства затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. У разі вимушеної зупинки іноземцю або особі без громадянства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, може бути продовжено строк тимчасового перебування на території України до усунення обставин, що її спричинили.

4. Забороняється здійснення транзитного проїзду іноземців та осіб без громадянства через тимчасово окуповану територію.

Статтю 20 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1207-VII від 15.04.2014

Стаття 21 — Фінансове забезпечення для в'їзду в Україну, перебування на території України та транзитного проїзду через територію України іноземців та осіб без громадянства

1. В'їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані подавати інформацію про підтвердження наявності фінансового забезпечення на вимогу уповноважених законом службових осіб.

3. Наявність фінансового забезпечення або гарантія його наявності може бути підтверджена шляхом пред'явлення для контролю:

грошових коштів у національній валюті України або у конвертованій іноземній валюті;

документа із зазначенням суми грошових коштів, на підставі якого можна отримати кошти в банківських установах України;

платіжної картки міжнародних платіжних систем з випискою з особового банківського рахунка заявника, що підтверджує наявну суму грошових коштів;

документа, що підтверджує бронювання або оплату житла, оплату харчування в Україні;

договору на туристичне обслуговування (ваучера);

гарантійного листа приймаючої сторони, що запросила іноземця або особу без громадянства, про взяття на себе зобов'язань із сплати всіх витрат особи, пов'язаних з її перебуванням на території України та виїздом з України;

проїзного квитка для повернення до країни громадянської належності або країни постійного проживання або до третьої країни.

Стаття 22 — Виїзд з України

1. Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право у встановленому порядку вільно залишити територію України, крім випадків, встановлених законом.

2. Виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо:

йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження;

Абзац другий частини другої статті 22 в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012

його засуджено за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання;

Абзац третій частини другої статті 22 в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012

його виїзд суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.

3. Виїзд з України іноземця або особи без громадянства може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

4. За наявності підстав, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України.

Розділ III.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА

Стаття 23 — Відповідальність за правопорушення іноземців та осіб без громадянства

1. Нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили кримінальні, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.

Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020

2. Іноземці та особи без громадянства, які порушили законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або про державний кордон, зобов’язані під час притягнення до адміністративної відповідальності подати свої біометричні дані для їх фіксації.

Статтю 23 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2813-IX від 01.12.2022

Стаття 24 — Скорочення строку тимчасового перебування на території України

1. Якщо в іноземця або особи без громадянства немає підстав для тимчасового проживання, встановлених частинами четвертою - п’ятнадцятою, дев’ятнадцятою та двадцятою статті 4 цього Закону, або для тимчасового перебування на території України, строк їх перебування скорочується.

Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2813-IX від 01.12.2022

2. Рішення про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або органами Служби безпеки України.

Абзац перший частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012

Порядок прийняття рішення та процедура скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Положення цієї статті не застосовуються до осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Стаття 25 — Добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземці та особи без громадянства, які отримали повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що втратили або позбавлені статусу біженця або додаткового захисту і не використали права на оскарження таких рішень, а також особи, які отримали повідомлення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не використали права на його оскарження до суду, особи, які отримали рішення суду про підтвердження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, повинні добровільно повернутися в країну походження або третю країну в установлений строк, якщо вони не мають інших законних підстав для перебування в Україні, встановлених цим Законом.

2. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

3. Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення.

Абзац перший частини третьої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012

Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.

4. У разі прийняття рішення про добровільне повернення іноземцю та особі без громадянства, зазначеним у частинах першій і другій цієї статті, видається довідка про особу, яка добровільно повертається. Зазначена довідка є підставою для тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України на строк до завершення процедури добровільного повернення. У разі завершення процедури добровільного повернення така довідка вилучається або визнається недійсною.

5. Строк здійснення процедури добровільного повернення не повинен перевищувати 60 днів.

6. У разі прийняття рішення про добровільне повернення іноземця або особи без громадянства, які не досягли вісімнадцятирічного віку, має бути з'ясовано, що в разі добровільного повернення така особа повертається до одного з членів сім'ї або опікуна.

7. Під час здійснення процедури добровільного повернення іноземця та особи без громадянства центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, співпрацює з міжнародними та громадськими організаціями, статутами яких передбачено сприяння у добровільному поверненні іноземців та осіб без громадянства.

Стаття 26 — Примусове повернення іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2952-IX від 24.02.2023, № 2813-IX від 01.12.2022

2. Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.

3. Один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

Частина третя статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5459-VI від 16.10.2012, № 766-VIII від 10.11.2015

4. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

5. Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

6. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.

З метою контролю за виконанням іноземцем та особою без громадянства рішення про примусове повернення службові особи органу охорони державного кордону чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, можуть супроводжувати такого іноземця та особу без громадянства по території України.

Абзац другий частини шостої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012

7. У разі прийняття рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, таким особам у паспортному документі проставляється відмітка про cкасування візи, вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні, та вживаються заходи для скорочення строку тимчасового перебування на території України, скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні або скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання в Україні.

Частина сьома статті 26 в редакції Закону № 2952-IX від 24.02.2023

8. Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

Абзац перший частини восьмої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частині двадцятій або двадцять четвертій статті 4 цього Закону, не можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, яка вчинила акт збройної агресії проти України, або в країну, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262.

Частину восьму статті 26 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2743-VIII від 06.06.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3897-IX від 20.08.2024

Стаття 27 — Видача іноземців та осіб без громадянства

1. Особа без громадянства, яка постійно проживає в Україні і вчинила кримінальне правопорушення поза межами України, не може бути видана іншій державі для притягнення до кримінальної відповідальності чи для виконання вироку суду.

Частина перша статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020

2. Питання стосовно видачі іноземців, які перебувають в Україні і вчинили кримінальне правопорушення поза межами України, регулюється законодавчими актами України та міжнародними договорами України.

Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020

3. Положення частини другої цієї статті не застосовуються до осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Стаття 28 — Передача іноземців та осіб без громадянства для відбування покарання

1. Іноземці, які вчинили кримінальні правопорушення на території України і засуджені за них відповідно до законодавчих актів України, можуть бути передані для відбування покарання тим державам, громадянами яких вони є, якщо така передача передбачена міжнародними договорами України.

Частина перша статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020

2. Положення частини першої цієї статті не застосовуються до осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Стаття 29 — Реадмісія іноземців та осіб без громадянства

Назва статті 29 в редакції Законів № 2952-IX від 24.02.2023, № 2813-IX від 01.12.2022

1. Передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.

2. Прийняття Україною іноземця або особи без громадянства відповідно до міжнародного договору про реадмісію не змінює підстав для перебування на території України, що існували до такого прийняття.

3. Іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію або якщо такий договір не має механізму реалізації чи не виконується.

Частина третя статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

4. З метою прийняття рішення про затримання іноземців та осіб без громадянства, приймання яких на територію України здійснено відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, або забезпечення їх видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, його територіальних органів і підрозділів за потреби можуть здійснювати супроводження таких іноземців та осіб без громадянства до суду. Супроводження іноземців та осіб без громадянства здійснюють службові особи органу, який подав позов до суду. Супроводження іноземців та осіб без громадянства також може здійснюватися з метою контролю за виконанням рішення про їх реадмісію.

Статтю 29 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2813-IX від 01.12.2022

5. Іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у частинах третій і четвертій цієї статті, забороняється подальший в’їзд в Україну строком на п’ять років, що обчислюється з дня передачі (реадмісії) таких осіб до країни громадянської належності чи країни попереднього постійного проживання.

Статтю 29 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2813-IX від 01.12.2022

Стаття 30 — Примусове видворення іноземців та осіб без громадянства

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Абзац перший частини першої статті 30 в редакції Закону № 2952-IX від 24.02.2023

/-{Зміни до абзацу першого частини першої статті 30, прийняті Законом України № 2813-IX від 01.12.2022, внести неможливо (відсутні слова, що потрібно замінити)}-/

Рішення про примусове видворення не приймається стосовно іноземців та осіб без громадянства, підстави для примусового видворення яких виявлені в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон під час їх виїзду з України.

Частину першу статті 30 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1379-VIII від 19.05.2016; в редакції Закону № 2952-IX від 24.02.2023

Іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у цій статті, забороняється подальший в’їзд в Україну строком на п’ять років. Строк заборони щодо подальшого в’їзду в Україну обчислюється з дня прийняття такого рішення та додається до строку заборони в’їзду в Україну, який особа мала до цього.

Частину першу статті 30 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1379-VIII від 19.05.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

2. Рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.

Частина друга статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Частина третя статті 30 в редакції Закону № 2952-IX від 24.02.2023

4. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Частина четверта статті 30 в редакції Закону № 1379-VIII від 19.05.2016

5. Рішення про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, крім рішень, прийнятих органами охорони державного кордону, що виконуються такими органами. Контроль за правильністю і своєчасністю виконання рішення про примусове видворення здійснює орган, який прийняв таке рішення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства/

Абзац перший частини п'ятої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5459-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 2952-IX від 24.02.2023

/-{Зміни до абзацу першого частини п'ятої статті 30, прийняті Законом України № 2813-IX від 01.12.2022, внести неможливо (відсутні слова, що потрібно замінити)}-/

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, службова особа якого супроводжувала іноземця та особу без громадянства, яку примусово видворено за рішенням органу Служби безпеки України, інформує такий орган про виконання рішення про примусове видворення.

Абзац другий частини п'ятої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5459-VI від 16.10.2012, № 2952-IX від 24.02.2023

6. Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України.

7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, орган Служби безпеки України або орган охорони державного кордону забезпечує проведення дактилоскопії іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, а в разі потреби взяття інших біометричних даних відповідно до закону.

8. Положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Стаття 31 — Заборона щодо примусового повернення чи примусового видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства

1. Іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:

де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;

де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

2. Забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.

Стаття 32 — Порядок відшкодування витрат, пов'язаних із примусовим видворенням або реадмісією іноземців та осіб без громадянства

Назва статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

1. Іноземці та особи без громадянства, які підлягають примусовому видворенню або реадмісії за межі України, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням або реадмісією, в установленому законом порядку.

Абзац перший частини першої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних із видворенням або реадмісією їх за межі України, видворення або реадмісія здійснюється за рахунок державного бюджету.

Абзац другий частини першої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

2. Фізичні або юридичні особи, які запрошували чи приймали іноземців та осіб без громадянства, влаштовували їх незаконний в'їзд, проживання, працевлаштування, сприяли в ухиленні від виїзду після закінчення строку перебування, а також заклади вищої освіти, які запросили і прийняли на навчання іноземців або осіб без громадянства, затриманих за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України, за рішенням суду в установленому законом порядку відшкодовують витрати, завдані державі внаслідок видворення або реадмісії зазначених іноземців та осіб без громадянства.

Частина друга статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

3. До кошторису витрат, необхідних для виконання рішення про примусове видворення або реадмісію іноземця та особи без громадянства, включається вартість:

проїзних квитків для іноземця та особи без громадянства та осіб, які його супроводжують;

послуг з утримання іноземця та особи без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;

послуг з ідентифікації особи;

послуг з оформлення документів та вчинення інших дій, пов'язаних із примусовим видворенням або реадмісією, тощо.

Частина третя статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

4. Облік витрат, пов'язаних із примусовим видворенням або реадмісією, ведуть центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органи охорони державного кордону, про що у двох примірниках складається акт за встановленою формою відповідно Міністерством внутрішніх справ України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту державного кордону.

Частина четверта статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5459-VI від 16.10.2012, № 2952-IX від 24.02.2023

5. Іноземець та особа без громадянства сповіщається під розписку про загальну суму витрат, пов'язаних із примусовим видворенням або реадмісією, обчислену в цінах на день розрахунку з ним. У разі відмови іноземця та особи без громадянства підтвердити пред'явлену йому для відшкодування суму витрат в акті робиться відповідна відмітка із зазначенням причини відмови.

Частина п'ята статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

6. У разі відмови іноземця або особи без громадянства відшкодувати витрати, необхідні для виконання рішення про його примусове видворення або реадмісію за межі України, відповідні кошти можуть бути стягнуті з нього в судовому порядку.

Частина шоста статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

7. Якщо в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого було прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, виявлено готівку, вона вилучається за актом та використовується для забезпечення виконання рішення про примусове видворення або реадмісію згідно з кошторисом витрат.

Частина сьома статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

8. У разі відмови приймаючої сторони, яка запрошувала іноземців та осіб без громадянства в Україну, відшкодувати витрати, пов'язані з примусовим видворенням або реадмісією таких іноземців та осіб без громадянства, відповідні кошти можуть бути з них стягнені в судовому порядку.

Частина восьма статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

9. Іноземцям та особам без громадянства, які не відшкодували витрати, пов’язані з їх примусовим видворенням або реадмісією, забороняється в’їзд на територію України до повного відшкодування таких витрат.

Статтю 32 доповнено частиною дев’ятою згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023

Розділ IV.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, крім частини другої статті 9, частини третьої статті 14, частини сьомої статті 30 цього Закону в частині фіксації біометричних даних, що набирають чинності з початку функціонування національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 23, ст. 161; 2000 р., № 38, ст. 318; 2001 р., № 13, ст. 66; 2002 р., № 46, ст. 347; 2003 р., № 16, ст. 117, № 27, ст. 209; 2004 р., № 11, ст. 143; 2005 р., №№ 35-37, ст. 446; 2007 р., № 33, ст. 442; 2009 р., № 38, ст. 535; 2011 р., № 19-20, ст. 142, № 42, ст. 424);

Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про правовий статус іноземців" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 23, ст. 162).

3. Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом:

внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України

В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ

22 вересня 2011 року

№ 3773-VI