ЧиннийРегламент

Делегований Регламент Комісії (ЄС) 2016/341 від 17 грудня 2015 року на доповнення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 стосовно перехідних правил щодо певних положень Митного кодексу Союзу, якщо відповідні електронні системи ще не функціонують, та про внесення змін до Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446

Номер: 984_026-15
Видавник: Європейська комісія
Прийнято: 17 груд. 2015 р.
Редакція: 17 груд. 2015 р.

Markdown Текст JSON (метадані) На rada.gov.ua

Делегований Регламент Комісії (ЄС) 2016/341 від 17 грудня 2015 року на доповнення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 стосовно перехідних правил щодо певних положень Митного кодексу Союзу, якщо відповідні електронні системи ще не функціонують, та про внесення змін до Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446

Тип: Єврокомісія Видавник: Європейська комісія Номер: 984_026-15 Прийнято: 2015-12-17 Чинна редакція від: 2015-12-17 Стан: in_force Rada ID: 984_026-15

02016R0341 - UA - 01.05.2016 - 001.006

Цей текст слугує суто засобом документування та не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

(до Розділу ІV: Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею

Глава 5. Митні питання та сприяння торгівлі)

ДЕЛЕГОВАНИЙ РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) 2016/341

від 17 грудня 2015 року

на доповнення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 стосовно перехідних правил щодо певних положень Митного кодексу Союзу, якщо відповідні електронні системи ще не функціонують, та про внесення змін до Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446

(OB L 069 15.03.2016, с. 1)

Зі змінами, внесеними:

Офіційний вісник

№

сторінка

дата

ДЕЛЕГОВАНИМ РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) 2016/698 від 8 квітня 2016 року

L 121

1

11.05.2016

Із виправленнями, внесеними:

Виправленням, ОВ L 101, 16.04.2016, с. 33 (2016/341)

Виправленням, ОВ L 281, 31.10.2017, с. 34 (2016/341)

Виправленням, ОВ L 096, 05.04.2019, с. 55 (2016/341)

ДЕЛЕГОВАНИЙ РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) 2016/341

від 17 грудня 2015 року

на доповнення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 стосовно перехідних правил щодо певних положень Митного кодексу Союзу, якщо відповідні електронні системи ще не функціонують, та про внесення змін до Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446

Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 — Предмет

1. Цей Регламент установлює перехідні заходи щодо вказаних у статті 278 Кодексу засобів обміну даними та їх зберігання на період, поки електронні системи, що необхідні для застосовування положень Кодексу, не будуть функціонувати.

2. Вимоги до даних, формати та коди, що повинні застосовуватись протягом перехідних періодів, зазначених у цьому Регламенті, Делегованому регламенті (ЄС) 2015/2446 на доповнення Регламенту (ЄС) № 952/2013 та в Імплементаційному регламенті (ЄС) 2015/2447 про детальні правила імплементування певних положень Регламенту (ЄС) № 952/2013, викладені в додатках до цього Регламенту.

СЕКЦІЯ 1

Рішення щодо застосування митного законодавства

Стаття 2 — Заяви та рішення

До дати розгортання системи митних рішень Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо заяв та рішень, а також щодо будь-якої наступної події, що може вплинути на оригінальну заяву або рішення, що має вплив в одній чи декількох державах-членах.

Стаття 3 — Засоби обміну інформацією та її зберігання

1. До дати розгортання системи митних рішень Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи забезпечують доступність засобів обміну інформацією та її зберігання, щоб забезпечити консультації, що повинні відбутися відповідно до статті 14 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447.

2. Кожен митний орган призначає контактні пункти, відповідальні за будь-який обмін інформацією між ними та іншими митними органами, а також між ними та Комісією, та повідомляє Комісії контактні дані контактних пунктів.

3. Комісія розміщує список контактних пунктів на своєму веб-сайті.

СЕКЦІЯ 2

Рішення щодо BTI

Стаття 4 — Форма заяв та рішень щодо BTI

1. До дат модернізації системи BTI, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо заяв та рішень щодо ЗТІ або щодо будь-якої наступної події, що може впливати на оригінальну заяву або рішення.

2. У вказаних у параграфі 1 випадках застосовується таке:

(a) до дати модернізації першого етапу електронної системи:

(i) заяви на ухвалення рішення щодо BTI подаються з використанням бланка, наведеного в додатку 2; та

(ii) рішення щодо BTI ухвалюються з використанням бланка, наведеного в додатку 3;

(b) із дати модернізації першого етапу електронної системи до дати модернізації другого етапу електронної системи:

(i) заяви на ухвалення рішення щодо BTI подаються з використанням бланка, наведеного в додатку 4; та

(ii) рішення щодо BTI ухвалюються з використанням бланка, наведеного в додатку 5.

СЕКЦІЯ 3

Заява для отримання статусу АЕО

Стаття 5 — Форма заяв та дозволів

1. До дати модернізації системи АЕО, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо заяв та рішень щодо АЕО або щодо будь-якої наступної події, що може впливати на оригінальну заяву або рішення.

2. У вказаних у параграфі 1 цієї статті випадках застосовується таке:

(а) заяви на отримання статусу АЕО подаються з використанням бланка, наведеного в додатку 6; та

(b) дозволи на надання статусу АЕО видаються з використанням бланка, наведеного в додатку 7.

Глава 2. ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ДЛЯ МИТНИХ ЦІЛЕЙ

Стаття 6 — Декларування даних щодо митної вартості

1. До дат модернізації Національних систем ввозу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2014/255/ЄС, митна декларація для випуску для вільного обігу повинна включати дані щодо митної вартості.

2. Митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо надання даних,зазначених у параграфі 1.

3. Якщо вказані в параграфі 1 дані надаються з використанням засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, це робиться з використанням бланка, наведеного в додатку 8.

4. Митні органи можуть звільняти від зобов’язання надавати дані, вказані в параграфі 1 цієї статті, якщо митну вартість відповідних товарів не можна визначити на підставі статті 70 Кодексу.

5. Окрім випадків, коли це необхідно для правильного визначення митної вартості, митні органи повинні звільняти від зобов’язання надавати дані, вказані в параграфі 1, у будь-якому з таких випадків:

(a) якщо митна вартість ввезених товарів у відправленні не перевищує 20000 євро, за умови що це відправлення не є одним із поділених відправлень або одним із серії відправлень від того самого вантажовідправника тому самому вантажоодержувачу;

(b) якщо операція, що лежить в основі випуску товарів для вільного обігу, має некомерційний характер;

(d) якщо передбачені в Спільному митному тарифі мита не нараховуються.

6. У випадку безперервної торгівлі товарами між тим самим продавцем і тим самим покупцем відповідно до тих самих комерційних умов митні органи можуть не вимагати надання даних, зазначених у параграфі 1.

Глава 3. ГАРАНТІЯ ПОГАШЕННЯ МОЖЛИВОГО АБО НАЯВНОГО МИТНОГО БОРГУ

Стаття 7 — Засоби обміну інформацією та її зберігання

1. До дат розгортання системи управління гарантіями (GUM) Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо обміну інформацією стосовно гарантій та зберігання такої інформації.

2. У вказаному в параграфі 1 цієї статті випадку зазначене нижче застосовується щодо обміну інформацією та зберігання інформації стосовно гарантій, що можуть використовуватись у більш ніж одній державі-члені, згідно зі статтею 147 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, та що надаються з будь-якою метою, крім як з метою транзиту:

(a) зберігання інформації повинні здійснювати митні органи кожної держави-члена відповідно до наявної національної системи, та

(b) для обміну інформацією між митними органами повинна використовуватись електронна пошта.

3. Контактний пункт, призначений відповідно до статті 3(2), відповідає за згаданий у параграфі 2(b) обмін.

Стаття 8 — Моніторинг референтної суми митними органами

1. До дати розгортання системи GUM, згаданої в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, особа, зазначена в статті 155(4) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, повинна вказувати в заяві на надання комплексної гарантії розподіл референтної суми між державами-членами, де вона здійснює операції, крім як щодо товарів, поміщених під процедуру транзиту Союзу, які будуть покриті гарантією.

2. Митниця гарантування, що отримує заяву, консультується з іншими вказаними в заяві державами-членами щодо розподілу референтної суми, що її вимагає особа, що повинна надати гарантію, відповідно до статті 14 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447.

3. Відповідно до статті 157 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, кожна держава-член відповідальна за моніторинг своєї частини референтної суми.

Глава 4. НАДХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ ТА ТИМЧАСОВЕ ЗБЕРІГАННЯ

Стаття 9 — Повідомлення про прибуття морського чи повітряного судна

До дат розгортання систем повідомлення про прибуття, повідомлення про пред’явлення і тимчасового зберігання Митного кодексу Союзу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо подання повідомлення про прибуття морського або повітряного судна відповідно до статті 133 Кодексу.

Стаття 10 — Пред’явлення товарів митниці

До дат розгортання систем повідомлення про прибуття, повідомлення про пред’явлення і тимчасового зберігання Митного кодексу Союзу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо пред’явлення товарів митниці відповідно до статті 139 Кодексу.

Стаття 11 — Декларація тимчасового зберігання

До дат розгортання систем повідомлення про прибуття, повідомлення про пред’явлення і тимчасового зберігання Митного кодексу Союзу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо подання декларації тимчасового зберігання відповідно до статті 145 Кодексу.

Глава 5. МИТНИЙ СТАТУС ТА ПОМІЩЕННЯ ТОВАРІВ ПІД МИТНУ ПРОЦЕДУРУ

СЕКЦІЯ 1

Митний статус товарів

Стаття 12 — Підтвердження митного статусу товарів Союзу щодо товарів, що підпадають під спрощену процедуру транзиту Союзу

До дат запровадження NCTS, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, якщо паперова процедура транзиту Союзу щодо товарів, що перевозяться повітряним або морським транспортом, використовується відповідно до статті 24(1) цього Регламенту, підтвердження митного статусу товарів Союзу надається шляхом зазначення літери «С» (еквівалент «T2L») поряд із відповідними пунктами в маніфесті.

Стаття 13 — Бланки для підтвердження митного статусу товарів Союзу

1. До дати розгортання системи підтвердження митного статусу Союзу (PoUS) Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо обміну інформацією та зберігання інформації стосовно підтвердження митного статусу товарів Союзу.

2. Якщо для підтверджування митного статусу товарів Союзу використовують засоби, інші ніж засоби електронного опрацювання даних, документ «T2L» або «T2LF» надається в формі примірника 4 або примірника 4/5, що наведені в розділі III додатка В-01 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.

3. За необхідності такий бланк супроводжується одним чи більше додаткових аркушів, що відповідають примірнику 4 або примірнику 4/5, що наведені в розділі IV додатка В-01 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.

4. До дати розгортання системи PoUS, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи дозволяють використання описів вантажу, складених згідно з бланком, наведеним у главі III частини II додатка 72-04 до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, замість додаткових аркушів як описової частини документа «T2L» або «T2LF».

5. Якщо митні органи використовують засоби електронного опрацювання даних для складання документа «T2L» або «T2LF» і він не дає змоги використовувати додаткові аркуші, то наведений у параграфі 2 цієї статті бланк доповнюється одним чи більше бланками, що відповідають примірнику 4 або примірнику 4/5, наведеному в розділі III додатка В-01 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.

6. Якщо уповноважений емітент використовує спеціальну печатку, згадану в статті 128a(2)(e)(ii) Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446, таку печатку повинні погодити митні органи, і вона повинна відповідати зразку, наведеному в главі II частини II додатка 72-04 до Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446. Застосовується секція 23 та 23.1 додатка 72-04 до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447.

СЕКЦІЯ 2

Поміщення товарів під митну процедуру

Стаття 14 — Засоби обміну даними

До дат модернізації Національних систем ввозу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо подання митних декларацій для поміщення товарів під такі митні процедури:

(a) випуск для вільного обігу;

(b) митний склад;

(d) кінцеве використання;

(e) перероблення на митній території.

Стаття 15 — Бланки для митних декларацій

До дат модернізації Національних систем ввозу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, якщо використовуються засоби, інші ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо митних процедур, перелічених у статті 14, митні декларації подаються з використанням бланків, передбачених у доповненнях B1-D1 до додатка 9, у відповідних випадках.

Стаття 16 — Бланки для спрощених митних декларацій

1. До дат модернізації Національних систем ввозу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, якщо згадана в статті 166 Кодексу спрощена митна декларація подається за допомогою засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, для вказаної в статті 14 цього Регламенту процедури, це повинно здійснюватись із використанням відповідних бланків, наведених у доповненнях B1-B5 до додатка 9.

2. До дат модернізації систем, зазначених у параграфі 1, якщо особі надано дозвіл на регулярне використання спрощеної декларації відповідно до статті 166(2) Кодексу щодо процедури, вказаної в статті 14 цього Регламенту, митні органи можуть приймати комерційний або адміністративний документ як спрощену декларацію за умови, що такий документ містить щонайменше дані, необхідні для ідентифікації товарів, та супроводжується заявою на товари, що повинні бути поміщені під відповідну митну процедуру.

Стаття 17 — Подання митної декларації перед пред’явленням товарів

До відповідних дат розгортання Автоматизованої системи вивозу (AES) Митного кодексу Союзу та модернізації Національних систем ввозу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, якщо митна декларація подається до пред’явлення товарів відповідно до статті 171 Кодексу, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо подання повідомлення про пред’явлення.

Стаття 18 — Засоби обміну інформацією для централізованого митного очищення

1. До відповідних дат розгортання системи централізованого митного очищення для ввозу (CCI) Митного кодексу Союзу та AES,зазначених у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи, залучені до видачі дозволів на централізоване митне очищення, співпрацюють для визначення заходів для забезпечення дотримання статті 179(4) та (5) Кодексу.

2. Митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо обміну інформацією між митними органами та між митними органами і власниками дозволів на централізоване митне очищення.

Стаття 19 — Зберігання інформації

1. Держави-члени надають Комісії список заяв і дозволів на централізоване митне очищення, що їх остання повинна зберігати у відповідній групі в Комунікаційному та інформаційному ресурсному центрі для адміністрацій, підприємств та громадян (CIRCABC).

2. Держави-члени повинні підтримувати актуальність зазначеного в параграфі 1 списку.

Стаття 20 — Відхилення заяви на централізоване митне очищення

До відповідних дат розгортання CCI та AES, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митний орган, компетентний ухвалювати рішення, може відхиляти заяви на централізоване митне очищення, якщо дозвіл створюватиме непропорційний адміністративний тягар.

Стаття 21 — Запис в обліку декларанта

1. До відповідних дат модернізації Національних систем ввозу та розгортання AES, що вказані в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо подання повідомлення про пред’явлення, крім випадків звільнення від зобов’язання пред’являти товари митниці відповідно до статті 182(3) Кодексу.

2. До дати розгортання AES, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, для поміщення товарів під процедуру вивозу чи зворотного вивозу митні органи можуть дозволяти заміну повідомлення про пред’явлення декларацією, в тому числі спрощеною декларацією.

Глава 6. СПЕЦІАЛЬНІ ПРОЦЕДУРИ

СЕКЦІЯ 1

Загальні положення щодо спеціальних процедур, окрім транзиту

Стаття 22 — Бланк для заяв та дозволів щодо спеціальних процедур

1. До дати розгортання системи митних рішень Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, якщо заява на видачу дозволу, передбаченого в статті 211(1) Кодексу, не ґрунтується на митній декларації та якщо вона подається з використанням засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, така заява подається з використанням бланка, викладеного в додатку 12 до цього Регламенту.

2. Якщо митні органи, компетентні ухвалювати рішення щодо вказаної в параграфі 1 заяви, вирішать надати дозвіл, вони повинні робити це з використанням бланка, викладеного в додатку 12.

Стаття 23 — Засоби, що повинні використовуватись щодо стандартизованого обміну інформацією

1. До дат розгортання Інформаційних листів (INF) Митного кодексу Союзу для системи спеціальних процедур, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо стандартизованого обміну інформацією.

2. Якщо для стандартизованого обміну інформацією відповідно до статті 181 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 використовують інші засоби, ніж засоби електронного опрацювання даних, використовуються інформаційні листи, наведені в додатку 13 до цього Регламенту.

3. Для цілей параграфа 1 інформаційні листи, наведені в додатку 13, повинні читатися згідно з таблицею відповідності в доповненні до нього.

4. Якщо стандартизований обмін інформацією відповідно до статті 181 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 вимагається для сценарію, зазначеного в статті 1(27) вказаного Регламенту, можна використовувати будь-який метод стандартизованого обміну інформацією.

СЕКЦІЯ 2

Транзит

Стаття 24 — Загальні положення

1. До дат модернізації NCTS, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, застосовується паперова процедура транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним, повітряним або морським транспортом згідно зі статтями 25, 26 та 29-51 цього Регламенту.

2. До 1 травня 2018 року процедури транзиту Союзу, засновані на електронному маніфесті для товарів, що перевозяться повітряним або морським транспортом згідно зі статтями 27, 28, 29, 52 та 53 цього Регламенту, застосовуються до тих економічних операторів, що ще не модернізували системи, необхідні для застосування статті 233(4)(e) Кодексу.

До вказаної дати процедури, зазначені в статтях 27, 28, 29, 52 та 53, вважаються еквівалентними процедурі, встановленій у статті 233(4)(e) Кодексу, і гарантія відповідно до статті 89(8)(d) Кодексу не вимагається.

Стаття 25 — Дозвіл на використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом

1. Дозвіл на використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, надається заявникам, що виконують такі умови:

(a) заявник є залізничним підприємством;

(b) заявник має осідок на митній території Союзу;

(c) заявник регулярно використовує процедуру транзиту Союзу, або компетентний митний орган знає, що заявник може виконати зобов’язання за такою процедурою; та

(d) заявник не вчинив будь-яких серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства.

2. Дозвіл на використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, діє в усіх державах-членах.

Стаття 26 — Дозволи на використання паперових процедур транзиту Союзу для товарів, що перевозяться повітряним або морським транспортом

1. Дозвіл на використання паперових процедур транзиту Союзу для товарів, що перевозяться повітряним або морським транспортом, надається заявникам, що виконують такі умови:

(a) у разі паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться повітряним транспортом, заявником є авіаційна компанія;

(b) у разі паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться морським транспортом, заявником є судноплавна компанія;

(d) заявник регулярно використовує процедуру транзиту Союзу, або компетентний митний орган знає, що заявник може виконати зобов’язання за такою процедурою; та

(e) заявник не вчинив будь-яких серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства.

2. Дозвіл на використання паперових процедур транзиту Союзу для товарів, що перевозяться повітряним або морським транспортом, діє в державах-членах, зазначених у дозволі.

Стаття 27 — Дозвіл на використання процедури транзиту Союзу на підставі електронного маніфесту для товарів, що перевозяться повітряним транспортом

1. Дозвіл на використання процедури транзиту Союзу на підставі електронного маніфесту для товарів, що перевозяться повітряним транспортом, надається заявникам, що виконують такі умови:

(a) заявник є авіаційною компанією, що здійснює значну кількість рейсів між аеропортами Союзу;

(b) заявник має осідок на митній території Союзу або має зареєстрований офіс, головний офіс або постійне комерційне представництво в Союзі;

(d) заявник не вчинив будь-яких серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства.

2. Після прийняття заяви на такий дозвіл компетентні митні органи повідомляють інші держави-члени, на території яких розташовані аеропорти відправлення та призначення, з’єднані електронними системами, що уможливлюють обмін інформацією.

Якщо заперечення не надійдуть протягом 60 днів із дати повідомлення, компетентні митні органи видають дозвіл.

3. Дозвіл на використання процедури транзиту Союзу на підставі електронного маніфесту для товарів, що перевозяться повітряним транспортом, поширюється на операції транзиту Союзу між аеропортами, зазначеними в дозволі.

Стаття 28 — Дозвіл на використання процедури транзиту Союзу на підставі електронного маніфесту для товарів, що перевозяться морським транспортом

1. Дозвіл на використання процедури транзиту Союзу на підставі електронного маніфесту для товарів, що перевозяться морським транспортом, надається заявникам, що виконують такі умови:

(a) заявник є судноплавною компанією, що здійснює значну кількість рейсів між портами Союзу;

(d) заявник не вчинив будь-яких серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства.

2. Після прийняття заяви на такий дозвіл компетентні митні органи повідомляють інші держави-члени, на території яких розташовані порти відправлення та призначення, з’єднані електронними системами, що уможливлюють обмін інформацією.

3. Дозвіл на використання процедури транзиту Союзу на підставі електронного маніфесту для товарів, що перевозяться морським транспортом, поширюється тільки на операції транзиту Союзу між портами, зазначеними в дозволі.

Стаття 29 — Положення щодо дозволів на використання паперових процедур транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним, повітряним або морським транспортом, та на використання процедур транзиту Союзу на підставі електронного маніфесту для товарів, що перевозяться повітряним або морським транспортом

1. Зазначений у статтях 25, 26, 27 та 28 дозвіл надається, тільки якщо:

(a) компетентний митний орган вважає, що він зможе вести нагляд за використанням процедури транзиту Союзу та здійснювати контроль без адміністративних зусиль, що непропорційні вимогам відповідної особи;

(b) заявник веде облік, що дає можливість компетентним митним органам здійснювати ефективний контроль.

2. Якщо заявник має зазначену в статті 38(2)(а) Кодексу ліцензію АЕО, то викладені в статтях 25(1)(d), 26(1)(e), 27(1)(d), 28(1)(d) та параграфі 1 цієї статті вимоги вважаються виконаними.

Стаття 30 — Накладна CIM як транзитна декларація для використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом

Накладна CIM вважається транзитною декларацією для використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, за умови що вона використовується для транспортних операцій, що їх здійснюють уповноважені залізничні підприємства у співпраці одне з одним.

Стаття 31 — Суб’єкт паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, та його зобов’язання

1. Суб’єктом паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, є одна з таких осіб:

(a) уповноважене залізничне підприємство, яке має осідок у державі-члені та приймає товари для перевезення за накладною CIM як транзитною декларацією для використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, і яке заповнює графу 58b накладної CIM шляхом позначення варіанта «так» і внесення свого коду UIC; або

(b) коли транспортна операція починається за межами митної території Союзу, а товари прибувають на таку митну територію, будь-яке інше уповноважене залізничне підприємство, що має осідок у державі-члені та що від його імені графу 58b заповнює залізничне підприємство третьої країни.

2. Суб’єкт такої процедури бере на себе відповідальність за імпліцитну заяву про те, що подальші або замінні залізничні підприємства, що беруть участь у використанні операції транзиту Союзу на основі паперових документів, також відповідають вимогам паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом.

Стаття 32 — Зобов’язання уповноваженого залізничного підприємства

1. Товари послідовно отримують і перевозять різні уповноважені залізничні підприємства на внутрішньодержавному рівні, і залучені уповноважені залізничні підприємства повинні заявити про свою солідарну відповідальність перед митним органом за будь-який потенційний митний борг.

2. Незважаючи на зобов’язання суб’єкта процедури, що зазначені в статті 233(1) та (2) Кодексу, інші уповноважені залізничні підприємства, що отримують товари під час транспортної операції та вказані у графі 57 накладної CIM, також несуть відповідальність за належне застосування паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом.

3. Залізничні підприємства у співпраці одне з одним забезпечують функціонування спільно погодженої системи для перевіряння та розслідування порушень переміщення ними товарів, а також несуть відповідальність за таке:

(a) окреме відшкодування транспортних витрат на основі інформації, що повинна бути наявною щодо кожної операції транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, і за кожний місяць для відповідних незалежних уповноважених залізничних підприємств у кожній державі-члені;

(b) розподіл транспортних витрат для кожної держави-члена, що на її територію прибувають товари під час використання операції транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом; та

(c) сплату відповідної частки витрат, понесених кожним з уповноважених залізничних підприємств, що співпрацюють одне з одним.

Стаття 33 — Формальності в митниці відправлення

1. Якщо товари поміщені під паперову процедуру транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, а операція транзиту Союзу починається та буде завершена в межах митної території Союзу, товари та накладна CIM повинні бути пред’явлені на митниці відправлення.

2. Митниця відправлення повинна чітко вносити до призначених для митниць граф на аркушах 1, 2 і 3 накладної CIM:

(a) код «Т1», якщо товари переміщуються в рамках процедури зовнішнього транзиту Союзу відповідно до статей 226(1) та 226(2) Кодексу;

(b) код «Т2», якщо товари переміщуються в рамках процедури внутрішнього транзиту Союзу відповідно до статті 227(1) Кодексу; або

Коди «T2» або «T2F» засвідчуються штампом митниці відправлення.

3. Усі примірники накладної CIM повертаються відповідній особі.

4. Уповноважене залізничне підприємство забезпечує, щоб товари, що перевозяться в рамках паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, мали етикетки з піктограмою, зразок якої наведено в додатку 10. Етикетки повинні бути нанесені або безпосередньо надруковані на накладній CIM та на відповідному залізничному вагоні в разі повного завантаження або, в інших випадках, на індивідуальному пакованні або пакованнях. Етикетки можуть бути замінені штампом, що відтворює піктограму, наведену в додатку 10.

5. Якщо транспортна операція починається за межами митної території Союзу і буде завершена в межах такої території, то митниця,відповідальна за прикордонну станцію, що через неї товари прибувають на митну територію Союзу, діє як митниця відправлення.

У митниці відправлення жодних формальностей здійснювати непотрібно.

Стаття 34 — Описи вантажу

1. Якщо накладна CIM містить більше одного вагона чи контейнера, можуть бути використані описи вантажу, зазначені в бланку,наведеному в додатку 11.

2. Описи вантажу включають номер вагона, до якого відноситься накладна CIM, або, у відповідних випадках, номер контейнера, що містить товари.

3. Стосовно транспортних операцій, що починаються на митній території Союзу та включають як товари, що переміщуються в рамках процедури зовнішнього транзиту Союзу, так і товари, що переміщуються в рамках процедури внутрішнього транзиту Союзу, складаються окремі описи вантажу.

Серійні номери описів вантажу, що відносяться до кожної з цих двох категорій товарів, вносяться до графи, передбаченої для опису товарів у накладній CIM.

4. Описи вантажу, що супроводжують накладну CIM, становлять її невід’ємну частину та мають такі самі юридичні наслідки.

5. Оригінали описів вантажу повинні бути засвідчені штампом станції відправлення.

Стаття 35 — Формальності в митниці транзиту

У разі застосування паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, виконання будь-яких формальностей у митниці транзиту не вимагається.

Стаття 36 — Формальності в митниці призначення

1. Якщо товари, поміщені під паперову процедуру транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, надходять до митниці призначення, то уповноважене залізничне підприємство повинне пред’явити такій митниці:

(a) товари;

(b) аркуші 2 і 3 накладної CIM.

Митниця призначення повертає аркуш 2 накладної CIM уповноваженому залізничному підприємству після того, як вона поставить на ньому штамп, і зберігає аркуш 3 накладної CIM.

2. Митниця, відповідальна за станцію призначення, діє як митниця призначення.

Однак якщо товари випущено для вільного обігу або поміщено під іншу митну процедуру на проміжній станції, митниця, відповідальна за таку станцію, діє як митниця призначення. Така митниця ставить штамп на аркушах 2 та 3 накладної CIM та додатковому примірнику аркуша 3 накладної CIM, наданої уповноваженим залізничним підприємством, і ставить на них один із таких надписів:

Cleared;
;
Verzollt;
Sdoganato;
Vrijgemaakt;
Toldbehandlet;
;
Despachado de aduana;
Desalfandegado;
Tulliselvitetty;
Tullklarerat;
;
;
Nomuitots;
;
;
;
Odprawiony;
Ocarinjeno;
;
Оформено; або
.

Така митниця негайно повертає аркуші 2 та 3 накладної CIM уповноваженому залізничному підприємству після того, як вона поставила на них штамп, та залишає собі додатковий примірник аркуша 3 накладної CIM.

3. Процедура, вказана в параграфі 2 цієї статті, не застосовується до продуктів, що оподатковуються акцизними зборами, як визначено в статті 1(1) Директиви Ради 2008/118/ЄС (-1) від 16 грудня 2008 року про загальний режим акцизних зборів та про скасування Директиви 92/12/ЄЕС.

4. У вказаному в параграфі 2 цієї статті випадку компетентний митний орган держави-члена призначення може вимагати апостеріорі перевірки надписів, поставлених компетентним митним органом для проміжної станції на аркушах 2 та 3 накладної CIM.

5. Стаття 33(1), (2) та (3) застосовується до використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, коли транспортна операція починається на митній території Союзу та буде завершена за межами такої території.

Митниця, відповідальна за прикордонну станцію, через яку товари в рамках паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, залишають митну територію Союзу, діє як митниця призначення. Виконання формальностей у митниці призначення не вимагається.

(-1) Директива Ради 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 року про загальний режим акцизних зборів та про скасування Директиви 92/12/ЄЕС (ОВ L 9, 14.01.2009, с. 12).

Стаття 37 — Внесення змін до договору перевезення Якщо до договору перевезення внесено зміни, внаслідок яких:

(a) транспортна операція, що повинна була завершитися за межами митної території Союзу, завершується в її межах, або

(b) транспортна операція, що повинна була завершитися в межах митної території Союзу, завершується за її межами, уповноважені залізничні підприємства не повинні виконувати змінений договір без попередньої згоди митниці відправлення.

У всіх інших випадках уповноважені залізничні підприємства можуть виконувати змінений договір; вони повинні негайно повідомляти митницю відправлення про внесені зміни.

Стаття 38 — Паперова процедура транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, якщо перевезення починається та завершується за межами митної території Союзу

Якщо застосовується паперова процедура транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, і перевезення починається та буде завершено за межами митної території Союзу, то митниці, що повинні діяти як митниця відправлення та митниця призначення, є митницями, вказаними в статтях 33(5) та 36(5) відповідно.

Виконання формальностей у митниці відправлення чи призначення не вимагається.

Стаття 39 — Процедура внутрішнього транзиту

1. Якщо застосовуються положення Конвенції про процедуру спільного транзиту і товари Союзу перевозяться через одну чи більше країн спільного транзиту, товари повинні бути поміщені під процедуру внутрішнього транзиту Союзу на весь час перевезення від станції відправлення на митній території Союзу до станції призначення на митній території Союзу відповідно до порядку та умов, визначених кожною державою-членом, без пред’явлення митниці відправлення накладної CIM і товарів, а також без нанесення або друку етикеток, зазначених у статті 33(4).

Виконання формальностей у митниці призначення не вимагається.

2. Якщо товари Союзу перевозяться залізничним транспортом з пункту в державі-члені до пункту в іншій державі-члені через одну чи більше територій третьої країни, крім країни спільного транзиту, застосовується процедура внутрішнього транзиту Союзу. У цьому випадку положення параграфа 1 застосовуються mutatis mutandis.

3. У вказаному в параграфі 2 цієї статті випадку паперова процедура транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, призупиняється на території третьої країни.

Стаття 40 — Процедура зовнішнього транзиту

У зазначених у статтях 33(5) та 38 випадках товари поміщаються під процедуру зовнішнього транзиту Союзу, якщо митний статус товарів Союзу не встановлено відповідно до статей 153, 154 та 155 Кодексу.

Стаття 41 — Бухгалтерії уповноважених залізничних підприємств і митний контроль

1. Уповноважені залізничні підприємства повинні вести облік у своїх бухгалтеріях та використовувати спільно погоджену систему,впроваджену в таких бухгалтеріях для розслідування порушень.

2. Митний орган держави-члена, в якій уповноважене залізничне підприємство має осідок, повинен мати доступ до даних у бухгалтерії такого підприємства.

3. Для цілей митного контролю уповноважене залізничне підприємство в країні призначення надає всі накладні CIM, що використовуються як транзитні декларації для використання паперової процедури спільного транзиту для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, митному органу в державі-члені призначення відповідно до будь-яких положень, визначених за взаємною згодою з цим органом.

Стаття 42 — Використання процедури транзиту Союзу

1. Якщо застосовується процедура транзиту Союзу, статті 25 та 29-45 не виключають використання процедури, встановленої в статтях 188, 189 та 190 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446, проте статті 291-312 та пункт 19 додатка 72-04 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, статті 33(4) та 41 цього Регламенту застосовуються.

2. У зазначених у параграфі 1 випадках MRN транзитної декларації вноситься в графу, передбачену для даних супровідних документів,під час складання накладної CIM.

3. Крім того, аркуш 2 накладної CIM повинен бути засвідчений залізничним підприємством, відповідальним за останню залізничну станцію, що бере участь в операції транзиту Союзу. Це підприємство засвідчує документ, переконавшись, що перевезення товарів здійснюється на підставі транзитної декларації Союзу.

Стаття 43 — Уповноважений вантажовідправник

Якщо пред’явлення накладної CIM як транзитної декларації та товарів на митниці відправлення не вимагається для товарів, що повинні бути поміщені уповноваженим вантажовідправником під паперову процедуру транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, митниця відправлення вживає необхідних заходів, щоб забезпечити, щоб аркуші 1, 2 і 3 накладної CIM містили коди «T1», «T2» або «T2F» відповідно.

Стаття 44 — Уповноважений вантажоодержувач

Якщо товари надходять до уповноваженого вантажоодержувача, зазначеного в статті 233(4)(b) Кодексу, митні органи можуть передбачити, що, як відступ від статті 315 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, уповноважене залізничне підприємство або транспортне підприємство повинне доставити аркуші 2 і 3 накладної CIM безпосередньо митниці призначення.

Стаття 45 — Використання іншої паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом

За умови що імплементація інструментів Союзу, застосовних до поміщених під процедуру транзиту Союзу товарів є гарантованою:

(a) держави-члени мають право продовжувати застосування інших паперових процедур транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, якщо такі процедури вже передбачені двосторонніми або багатосторонніми угодами між ними; та

(b) кожна держава-член має право продовжувати застосування інших паперових процедур транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, стосовно товарів, що їх переміщення на територію іншої держави-члена не вимагається.

Стаття 46 — Маніфест як транзитна декларація для використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться повітряним транспортом

1. Авіаційній компанії може бути дозволено використовувати вантажний маніфест як транзитну декларацію, якщо він по суті відповідає формі, наведеній у доповненні 3 до додатка 9 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, вчиненої в Чикаго 7 грудня 1944 року.

2. У зазначеному в статті 26 дозволі повинна бути встановлена форма маніфесту, а також аеропорти відправлення та призначення для операцій транзиту Союзу. Авіаційна компанія, що отримала дозвіл відповідно до статті 26, повинна надіслати засвідчену копію такого дозволу компетентним митним органам кожного з відповідних аеропортів.

3. Якщо транспортна операція включає товари, що переміщуються за процедурою зовнішнього транзиту Союзу відповідно до статті 226 Кодексу, або товари, що переміщуються відповідно до статті 188 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446, то такі товари повинні бути внесені до окремих маніфестів.

Стаття 47 — Формальності, що їх повинна виконувати авіаційна компанія

1. Авіаційна компанія повинна вносити до маніфесту таку інформацію:

(a) код «Т1», якщо товари переміщуються за процедурою зовнішнього транзиту Союзу відповідно до статті 226 Кодексу;

(b) код «T2F», у випадку, вказаному в статті 188 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446;

(d) номер рейсу;

(e) дата рейсу;

(f) аеропорт відправлення та аеропорт призначення.

2. На додаток до запитуваної відповідно до параграфа 1 інформації авіаційна компанія повинна щодо кожного відправлення вносити до маніфесту таку інформацію:

(a) номер авіанакладної;

(b) кількість вантажних місць;

(d) маса брутто.

3. Якщо товари згруповані, їх опис у маніфесті за необхідності повинен бути замінений на запис «Консолідація», який може бути скорочений. У такому разі авіанакладні для відправлень у маніфесті повинні містити торговий опис товарів, у тому числі всі дані, необхідні для їх ідентифікації. Ці авіанакладні повинні бути долучені до маніфесту.

4. Авіаційна компанія повинна поставити дату і підпис на маніфесті.

5. Принаймні два примірники маніфесту повинні бути пред’явлені компетентним митним органам в аеропорту відправлення, і вони повинні залишити в себе один примірник.

6. Один примірник маніфесту повинен бути пред’явлений компетентним митним органам в аеропорту призначення.

Стаття 48 — Перевірка списку маніфестів, що використовується як паперова транзитна декларація для товарів, що перевозяться повітряним транспортом

1. Раз на місяць компетентні митні органи в кожному аеропорту призначення засвідчують список складених авіаційними компаніями маніфестів, що були пред’явлені таким органам протягом попереднього місяця, і передають його митним органам у кожному аеропорту відправлення.

2. Такий список повинен включати щодо кожного маніфесту таку інформацію:

(a) номер маніфесту;

(b) код, що ідентифікує маніфест як транзитну декларацію відповідно до статті 47(1))(a) і (b);

(d) номер рейсу; та

(e) дата рейсу.

3. Зазначений у статті 26 дозвіл також може передбачати, що авіаційні компанії можуть самі передавати зазначений у параграфі 1 список компетентним митним органам кожного аеропорту відправлення.

4. У разі виявлення порушень у зв’язку з інформацією про наведені в списку маніфести компетентні митні органи аеропорту призначення повинні повідомити компетентні митні органи аеропорту відправлення та компетентний митний орган, що видав дозвіл, зокрема із зазначенням авіанакладних на відповідні товари.

Стаття 49 — Маніфест як транзитна декларація для використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться морським транспортом

1. Судноплавна компанія, що отримала дозвіл відповідно до статті 26, використовує вантажний маніфест як транзитну декларацію у формі, наведеній у дозволі.

2. У дозволі повинні бути вказані порти відправлення та призначення для операцій транзиту Союзу. Судноплавна компанія, що отримала дозвіл відповідно до статті 26, надсилає засвідчену копію дозволу митним органам кожного з відповідних портів.

Стаття 50 — Формальності, що їх повинна виконувати судноплавна компанія

1. Судноплавна компанія вносить до маніфесту таку інформацію:

(b) код «T2F», у випадку, вказаному в статті 188 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446;

(d) ідентифікаційні дані судна;

(e) порт відправлення;

(f) порт призначення;

(g) дата морської транспортної операції.

2. На додаток до запитуваної відповідно до параграфа 1 інформації судноплавна компанія повинна щодо кожного відправлення вносити до маніфесту таку інформацію:

(a) номер коносамента;

(b) кількість, вид, марковання та ідентифікаційні номери пакунків;

(d) маса брутто;

(e) у відповідних випадках, ідентифікаційні номери контейнерів.

3. Судноплавна компанія повинна поставити дату і підпис на маніфесті.

4. Принаймні два примірники маніфесту повинні бути пред’явлені компетентним митним органам у порту відправлення, і вони повинні залишити в себе один примірник.

5. Один примірник маніфесту повинен бути пред’явлений компетентним митним органам у порту призначення.

Стаття 51 — Перевірка списку маніфестів, що використовується як паперова транзитна декларація для товарів, що перевозяться морським транспортом

1. Раз на місяць компетентні митні органи в кожному порту призначення засвідчують список складених судноплавними компаніями маніфестів, що були пред’явлені таким органам протягом попереднього місяця, і передають його компетентним митним органам у кожному порту відправлення.

2. Такий список повинен включати щодо кожного маніфесту таку інформацію:

(a) номер маніфесту;

(b) код, що ідентифікує маніфест як транзитну декларацію відповідно до статті 50(1)(a) і (b);

(d) дата морської транспортної операції.

3. Зазначений у статті 26 дозвіл також може передбачати, що судноплавні компанії можуть самі передавати зазначений у параграфі 1 список компетентним митним органам кожного порту відправлення.

4. У разі виявлення порушень у зв’язку з інформацією про наведені в списку маніфести компетентні митні органи порту призначення повинні повідомити компетентні митні органи порту відправлення та орган, що видав дозвіл, зокрема із зазначенням коносаментів на відповідні товари.

Стаття 52 — Електронний маніфест як транзитна декларація для використання процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться повітряним транспортом

1. Авіаційна компанія передає складений в аеропорту відправлення маніфест до аеропорту призначення з використанням електронної системи, що дає змогу здійснювати обмін інформацією.

2. Авіаційна компанія повинна внести поряд із відповідними пунктами в маніфесті один із таких кодів:

(b) код «T2F», у випадку, вказаному в статті 188 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446;

(c) код «TD» щодо товарів, що вже переміщуються за процедурою транзиту Союзу або що перевозяться за процедурою перероблення на митній території, процедурою митного складу або процедурою тимчасового ввозу. У таких випадках авіаційна компанія також вносить код «TD» до відповідної авіанакладної, а також зазначає використовувану процедуру, номер і дату транзитної декларації або перевізного документа та назву органу, що видав таку декларацію або документ;

(d) код «C» щодо товарів Союзу, що не переміщуються за процедурою транзиту Союзу;

(e) код «Х» щодо товарів Союзу, що повинні бути вивезені, що вони не переміщуються за процедурою транзиту Союзу.

3. Маніфест повинен також містити інформацію, зазначену в статті 47(1)(c)-(f) і (2).

4. Процедура транзиту Союзу вважається завершеною, коли маніфест, переданий через електронну систему, що дає змогу здійснювати обмін інформацією, перебуває в розпорядженні компетентних митних органів аеропорту призначення, а товари були їм пред’явлені.

5. Облік, що його веде авіаційна компанія відповідно до статті 29(1)(b), повинен містити щонайменше інформацію, зазначену в параграфах 2 та 3.

У разі необхідності компетентні митні органи в аеропорту призначення повинні передавати компетентним митним органам в аеропорту відправлення для перевірки відповідні дані з маніфестів, отриманих через електронну систему, що дає змогу здійснювати обмін інформацією.

6. Авіаційна компанія повинна повідомляти компетентні митні органи про всі неправомірні діяння та порушення.

7. Компетентні митні органи в аеропорту призначення повинні якнайшвидше повідомляти компетентні митні органи в аеропорту відправлення та компетентний митний орган, що видав дозвіл, про всі неправомірні діяння та порушення.

Стаття 53 — Електронний маніфест як транзитна декларація для використання процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться морським транспортом

1. Судноплавна компанія передає складений у порту відправлення маніфест до порту призначення з використанням електронної системи, що дає змогу здійснювати обмін інформацією.

2. Судноплавна компанія може використовувати єдиний маніфест для всіх товарів, що перевозяться. У такому випадку вона повинна внести поряд із відповідними пунктами у маніфесті один із таких кодів:

(b) код «T2F», у випадку, вказаному в статті 188 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446;

(c) код «TD» щодо товарів, що вже переміщуються за процедурою транзиту Союзу або що перевозяться за процедурою перероблення на митній території, процедурою митного складу або процедурою тимчасового ввозу. У таких випадках судноплавна компанія також вносить код «TD» до відповідного коносамента або іншого відповідного комерційного документа, а також зазначає використовувану процедуру, номер і дату транзитної декларації або перевізного документа та назву органу, що видав таку декларацію або документ;

(d) код «C» щодо товарів Союзу, що не переміщуються за процедурою транзиту Союзу;

3. Маніфест повинен також містити інформацію, зазначену в статті 50(1)(c)-(g) і (2).

4. Процедура транзиту Союзу вважається завершеною, коли маніфест, переданий через електронну систему, що дає змогу здійснювати обмін інформацією, перебуває в розпорядженні компетентних митних органів порту призначення, а товари були їм пред’явлені.

5. Облік, що його веде судноплавна компанія відповідно до статті 29(1)(b), повинен містити щонайменше інформацію, зазначену в параграфах 2 та 3.

У разі необхідності компетентні митні органи в порту призначення повинні передавати компетентним митним органам у порту відправлення для перевірки відповідні дані з маніфестів, отриманих через електронну систему, що дає змогу здійснювати обмін інформацією.

6. Судноплавна компанія повинна повідомляти компетентний митний орган про всі неправомірні діяння та порушення.

Компетентні митні органи в порту призначення повинні якнайшвидше повідомляти компетентні митні органи в порту відправлення та компетентний митний орган, що видав дозвіл, про всі неправомірні діяння та порушення.

Глава 7. ТОВАРИ, ПЕРЕМІЩУВАНІ ЗА МЕЖІ МИТНОЇ ТЕРИТОРІЇ СОЮЗУ

Стаття 54 — Вибуття товарів

До дат розгортання AES Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо обміну інформацією стосовно вибуття товарів за межі митної території Союзу та зберігання такої інформації.

Глава 8. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 55 — Зміни до Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446

(1) у статті 2 додаються такі параграфи:

«3. Як відступ від параграфа 1 цієї статті, до дати розгортання першого етапу модернізації системи обов’язкової тарифної інформації (BTI) та системи Нагляд 2, що вказані в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, колонка 1а додатка А до цього Регламенту не застосовується, а застосовуються відповідні вимоги до даних, викладені в додатках 2-5 до Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2016/341 (*1).

(*-1) Делегований регламент Комісії (ЄС) 2016/341 від 17 грудня 2015 року на доповнення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 стосовно перехідних правил щодо певних положень Митного кодексу Союзу, якщо відповідні електронні системи ще не функціонують, та про внесення змін до Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 (ОВ L 69, 15.03.2016, с. 1).

Як відступ від параграфа 1 цієї статті, до дати модернізації системи АЕО, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ ЄС, колонка 2 додатка A до цього Регламенту не застосовується, а застосовуються відповідні вимоги до даних, викладені в додатках 6 та 7 до Делегованого регламенту (ЄС) 2016/341.

4. Як відступ від параграфа 2 цієї статті, щодо ІТ-систем, зазначених у додатку 1 до Делегованого регламенту (ЄС) 2016/341, до відповідних дат розгортання або модернізації відповідних ІТ-систем, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, не застосовуються спільні вимоги до даних, викладені в додатку В до цього Регламенту.

Щодо ІТ-систем, зазначених у додатку 1 до Делегованого регламенту (ЄС) 2016/341, до відповідних дат розгортання або модернізації відповідних ІТ-систем, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, на обмін та зберігання інформації, що необхідна для декларацій, повідомлень та підтвердження митного статусу, поширюються вимоги до даних, викладені в додатку 9 до Делегованого регламенту (ЄС) 2016/341.

Якщо вимоги до даних стосовно обміну та зберігання інформації, необхідної для декларацій, повідомлень та підтвердження митного статусу, не викладені в додатку 9 до Делегованого регламенту (ЄС) 2016/341, держави-члени повинні забезпечити, щоб відповідні вимоги до даних були такими, що гарантують можливість застосування положень, що регулюють такі декларації, повідомлення та підтвердження митного статусу.

5. До дати розгортання системи митних рішень Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть ухвалювати рішення про те, що відповідні вимоги до даних, альтернативні викладеним у додатку А до цього Регламенту вимогам, підлягають застосуванню до таких заяв та дозволів:

(a) Заяви та дозволи стосовно спрощення визначення сум, що входять до складу митної вартості товарів;

(b) Заяви та дозволи стосовно комплексних гарантій;

(d) Заяви та дозволи на експлуатацію складів тимчасового зберігання, зазначених у статті 148 Кодексу;

(e) Заяви та дозволи на регулярні судноплавні лінії;

(f) Заяви та дозволи щодо уповноваженого емітента;

(g) Заяви та дозволи на отримання статусу уповноваженого зважувача бананів;

(h) Заяви та дозволи щодо самоконтролю;

(i) Заяви та дозволи на отримання статусу уповноваженого вантажоодержувача для операцій МДП;

(j) Заяви та дозволи на отримання статусу уповноваженого вантажовідправника для транзиту Союзу;

(k) Заяви та дозволи на отримання статусу уповноваженого вантажоодержувача для транзиту Союзу;

(l) Заяви та дозволи на використання пломб спеціального типу;

(m) Заяви та дозволи на використання транзитної декларації зі скороченим набором даних;

(n) Заяви та дозволи на використання електронного транспортного документа як митної декларації.

6. Якщо держава-член ухвалює рішення відповідно до параграфа 5 про застосування альтернативних вимог до даних, вона забезпечує, щоб такі альтернативні вимоги до даних давали змогу державі-члену перевіряти виконання умов надання відповідного дозволу, а також щоб вони включали щонайменше такі вимоги:

(a) Ідентифікація заявника/власника дозволу (елемент даних 3/2 Заявник/власник дозволу або ідентифікація рішення або, в разі відсутності чинного номера EORI заявника, елемент даних 3/1 Заявник/власник дозволу або рішення);

(b) Тип заяви або дозволу (елемент даних 1/1 Код типу заяви/рішення);

(c) Використання дозволу в одній чи більше державах-членах (елемент даних 1/4 Географічна дійсність - Союз), у відповідних випадках.

7. До дати розгортання Системи митних рішень Митного кодексу Союзу митні органи можуть дозволяти застосування вимог до даних для заяв та дозволів, що викладені в додатку 12 до Делегованого регламенту (ЄС) 2016/341, замість вимог до даних, що викладені в додатку A до цього Регламенту, для таких процедур:

(a) Заяви та дозволи на використання спрощеної декларації;

(b) Заяви та дозволи на централізоване митне очищення;

(d) Заяви та дозволи на використання перероблення на митній території;

(e) Заяви та дозволи на використання перероблення за межами митної території;

(f) Заяви та дозволи на використання кінцевого використання;

(g) Заяви та дозволи на використання тимчасового ввозу;

(h) Заяви та дозволи на експлуатацію складів для митного зберігання;

8. Незважаючи на параграф 7, до дат розгортання Автоматизованої системи вивозу (AES) Митного кодексу Союзу або до дат модернізації Національних систем ввозу, якщо заява на дозвіл ґрунтується на митній декларації відповідно до статті 163(1) цього Регламенту, митна декларація повинна також містити такі дані:

(a) Вимоги до даних, спільні для всіх процедур:

Характер перероблення або використання товарів;
Технічні описи товарів та/або перероблених продуктів та засоби їх ідентифікації;
Очікуваний період виконання;
Запропонований орган виконання (не для кінцевого використання); та
Місце перероблення або використання.

(b) Конкретні вимоги до даних для перероблення на митній території:

Коди економічних умов, зазначені у Доповненні до додатка 12 до Делегованого регламенту (ЄС) 2016/341;
Розрахункова норма добутку або метод, за допомогою якого визначається така норма; та
Чи розрахунок суми ввізного мита повинен здійснюватись відповідно до статті 86(3) Кодексу (вказати «так» або «ні»).

(2) у статті 3 додаються такі параграфи:

«Як відступ від першого параграфа, до вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС дати модернізації системи EORI не застосовуються спільні вимоги до даних, викладені в додатку 12-01.

До дати модернізації системи EORI держави-члени повинні збирати і зберігати вказані нижче дані, що викладені в доповненні Е до додатка 9 до Делегованого регламенту (ЄС) 2016/341 та що складають запис EORI:

(a) дані, зазначені в пунктах 1-4 доповнення Е до додатка 9 до Делегованого регламенту (ЄС) 2016/341;

(b) якщо це вимагається національними системами, дані, зазначені в пунктах 5-12 доповнення Е до додатка 9 до Делегованого регламенту (ЄС) 2016/341.

Держави-члени повинні регулярно завантажувати до системи EORI дані, зібрані відповідно до третього параграфа цієї статті.

Як відступ від другого та третього параграфів цієї статті, держави-члени можуть, але не зобов’язані збирати елемент даних, зазначений у пункті 4 глави 3 розділу І додатка 12-01. Якщо держави-члени збирають такий елемент, він повинен бути завантажений до системи EORI якнайшвидше після модернізації такої системи».

(3) у статті 104 додаються такі параграфи:

«3. До дат оновлення модернізації Системи контролю ввозу, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, параграф 2 цієї статті не застосовується, а подання загальної декларації прибуття не вимагається стосовно товарів у поштових відправленнях;

4. До дати модернізації Системи контролю ввозу, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, подання загальної декларації прибуття не вимагається щодо товарів у відправленні, внутрішня цінність яких не перевищує 22 євро, за умови що митні органи погоджуються, за згодою економічного оператора, провести аналіз ризиків, використовуючи інформацію, яка міститься в системі, що її використовує економічний оператор, або яка надається такою системою».

(4) у статті 106 додається такий параграф:

«3. Як відступ від параграфів 1 та 2 цієї статті, до дати модернізації Системи контролю ввозу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, загальна декларація прибуття подається в межах таких строків:

(a) стосовно рейсів тривалістю менше чотирьох годин не пізніше часу фактичного відправлення літака; та

(b) стосовно рейсів тривалістю чотири години і більше не пізніше ніж за чотири години до прибуття літака в перший аеропорт на митній території Союзу».

(5) у статті 112 додається такий параграф:

«3. До дат модернізації Системи контролю ввозу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, параграфи 1 та 2 цієї статті не застосовуються».

(6) у статті 113 додається такий параграф:

«4. До дат модернізації Системи контролю ввозу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, параграфи 1-3 цієї статті не застосовуються».

(7) додається така стаття 122а:

«Стаття 122a

Інформаційно-комунікаційна система RSS

(Стаття 155(2) Кодексу)

1. До дати розгортання Системи митних рішень Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ ЄС, Комісія та митні органи держав-членів, використовуючи електронну інформаційно-комунікаційну систему регулярних судноплавних ліній, повинні зберігати таку інформацію та мати доступ до неї:

(a) дані заяв;

(b) дозволи регулярних судноплавних ліній та, у відповідних випадках, зміни до них та їх відкликання;

(d) уся інша відповідна інформація.

2. Митні органи держави-члена, яким була подана заява, повинні повідомляти митні органи інших держав-членів, що їх стосується судноплавна лінія, через електронну інформаційно-комунікаційну систему регулярних судноплавних ліній, зазначену в параграфі 1.

3. Якщо повідомлені митні органи відхиляють заяву, повідомлення про це надається через електронну інформаційно-комунікаційну систему регулярних судноплавних ліній, зазначену в параграфі 1.

4. Зазначена в параграфі 1 електронна інформаційно-комунікаційна система регулярних судноплавних ліній використовується для зберігання дозволу та повідомлення митних органів держав-членів, що їх стосується судноплавна лінія, про видачу дозволу.

5. Якщо дозвіл відкликає митний орган, якому подано заяву, або на вимогу судноплавної компанії, такий митний орган повинен повідомити про відкликання митні органи держав-членів, що їх стосується судноплавна лінія, через електронну інформаційно-комунікаційну систему регулярних судноплавних ліній, зазначену в параграфі 1».

(8) у статті 124 додається такий параграф:

«До дати розгортання системи підтвердження статусу Союзу (PoUS) Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, перший параграф цієї статті не застосовується».

(9) додається така стаття 124а:

«Стаття 124a

Підтвердження митного статусу товарів Союзу на підставі документа «T2L» або «T2LF»

(Стаття 6(3)(a) Кодексу)

До розгортання системи PoUS, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, та при використанні паперового документа «T2L» або «T2LF» застосовуються такі положення:

(a) Відповідна особа повинна внести «T2L» або «T2LF у правому підрозділі графи 1 бланка та «T2Lbis» або «T2LFbis» у правому підрозділі графи 1 будь-яких використаних додаткових аркушів.

(b) Митні органи можуть дозволяти будь-яким особам використовувати описи вантажу, що не відповідають усім вимогам, якщо такі особи:

мають осідок на території Союзу;
регулярно надають підтвердження митного статусу товарів Союзу, або чиї митні органи знають, що вони можуть дотримуватись юридичних зобов’язань щодо використання таких підтверджень;
не вчинили будь-яких серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства.

митні органи можуть здійснювати нагляд за процедурою і контроль без адміністративних зусиль, непропорційних вимогам відповідної особи, та
відповідна особа веде облік, що дає можливість митним органам здійснювати ефективний контроль.

(d) Документ «T2L» або «T2LF» складається в одному оригінальному примірнику.

(e) У випадку візування митницею воно повинне включати, наскільки можливо в графі «C. Митниця відправлення», таке:

у випадку документів «T2L» або «T2LF», назву та штамп компетентної митниці, підпис службової особи такої митниці, дату візування та або реєстраційний номер, або номер декларації відправлення, якщо це необхідно;
у випадку додаткових аркушів або описів вантажу, число, що зазначене в документі «T2L» або «T2LF», яке повинне бути внесене за допомогою штампу, включаючи назву компетентної митниці, або від руки; якщо воно вноситься від руки, то воно супроводжується офіційною печаткою зазначеної митниці.

Документи підлягають поверненню відповідній особі».

(10) у статті 126 додається такий параграф:

«3. До дати розгортання системи PoUS, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, у випадку візування митницею, візування повинне включати назву та печатку компетентної митниці, підпис посадової особи такої митниці, дату візування та або реєстраційний номер, або номер декларації відправлення, якщо така декларація вимагається.»;

(11) додається така стаття 126а:

«Стаття 126a

Підтвердження митного статусу товарів Союзу шляхом надання маніфесту судноплавної компанії

(Стаття 6(3)(a) Кодексу)

1. До дати розгортання системи PoUS, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, маніфест судноплавної компанії повинен містити щонайменше таку інформацію:

(a) назва та повна адреса судноплавної компанії;

(b) назва судна;

(d) місце розвантаження.

Щодо кожного відправлення маніфест також повинен включати:

(e) інформацію про коносамент або інший комерційний документ;

(f) кількість, опис, позначки та реєстраційні номери пакунків;

(g) звичайний торговий опис товарів, що містить достатні дані для їх ідентифікації;

(h) масу брутто в кілограмах;

(i) ідентифікаційні номери контейнерів, у відповідних випадках; та

(j) такі позначки щодо статусу товарів:

літеру «C» (еквівалент «T2L») для товарів, чий митний статус товарів Союзу можна підтвердити,
літеру «F» (еквівалент «Т2LF») для товарів, чий митний статус товарів Союзу можна підтвердити, які були відправлені до митної території Союзу або частково походять із митної території Союзу, де положення Директиви 2006/112/ЄС не застосовуються,
літеру «N» для всіх інших товарів.

2. У випадку візування митницею маніфест судноплавної компанії повинен містити назву та печатку компетентної митниці, підпис посадової особи такої митниці та дату візування.»;

(12) до статті 128 вносяться такі зміни:

(a) назва замінюється такою назвою:

«Спрощення стосовно видачі засобу підтвердження уповноваженим емітентом»

(b) параграф 2 замінюється таким:

«2. До дати розгортання системи PoUS, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи будь-якої держави-члена можуть дозволяти будь-якій особі, що має осідок на митній території Союзу, яка подає заяву на отримання дозволу на встановлювання митного статусу товарів Союзу на підставі рахунка-фактури або транспортного документа щодо товарів, що мають митний статус товарів Союзу, вартість яких перевищує 15000 євро, документа «T2L» або «T2LF» або маніфесту судноплавної компанії, використовувати такі документи без їх подання для візування компетентній митниці.»

«3. Зазначені в параграфах 1 та 2 дозволи видає компетентна митниця на вимогу відповідної особи.

4. Зазначений у параграфі 2 дозвіл надається, тільки якщо

(a) відповідна особа не вчинила будь-яких серйозних чи повторних порушень митного або податкового законодавства;

(b) компетентні митні органи можуть здійснювати нагляд за процедурою і контроль без адміністративних зусиль, непропорційних вимогам відповідної особи;

(d) відповідна особа регулярно надає підтвердження митного статусу товарів Союзу, або чиї митні органи знають, що вона може дотримуватись юридичних зобов’язань щодо використання таких підтверджень.

5. Якщо відповідній особі надано статус АЕО згідно зі статтею 38 Кодексу, то зазначені в параграфі 4(a)-(c) цієї статті умови вважаються виконаними.»;

(13) у підсекції 3 («Підтвердження митного статусу товарів Союзу, надане уповноваженим емітентом») додаються такі статті 128a- 128d:

«Стаття 128a

Формальності при видачі документа «T2L» або «T2LF», рахунка-фактури або транспортного документа уповноваженим емітентом

(Статті 6(2) та 6(3)(a) Кодексу)

1. До дати розгортання системи PoUS, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, уповноважений емітент повинен робити копію кожного виданого документа «T2L» або «T2LF». Митні органи повинні визначити умови, за яких копія повинна надаватись для цілей контролю та зберігатись щонайменше три роки.

2. Зазначений у статті 128(2) дозвіл повинен визначати, зокрема:

(a) відповідальність митниці за попередню автентифікацію бланків «T2L» або «T2LF», що використовуються для складання відповідних документів, для цілей статті 128b(1);

(b) спосіб, у який уповноважений емітент повинен встановлювати, що бланки використані належним чином;

(d) строк, протягом якого уповноважений емітент повинен повідомити компетентну митницю, щоб надати їй змогу проводити будь-який необхідний контроль перед відправленням товарів, та спосіб, у який він повинен це зробити.

(e) що на лицьовій стороні відповідних комерційних документів або в графі «C. Митниця відправлення» на лицьовій стороні бланків, що використовуються для цілей складання документа «T2L» або «T2LF», та, у відповідних випадках, на додаткових аркушах повинен бути попередньо поставлений штамп митниці, зазначеної в параграфі 2(a), та підпис посадової особи такої митниці; або

(i) попередньо поставлений штамп митниці, зазначеної в параграфі 2(a), та підпис посадової особи такої митниці; або

(ii) поставлений спеціальний штамп уповноваженого емітента. Штамп може бути попередньо надрукований на бланках, якщо друк доручено друкарні, затвердженій для таких цілей. У графах 1, 2 та 4-6 спеціального штампу повинна бути вказана така інформація:

Герб або будь-які інші знаки чи літера, що позначає країну;
Компетентна митниця;
Дата;
Уповноважений емітент; та - Номер дозволу.

(f) Не пізніше ніж при відправленні товарів уповноважений емітент повинен заповнити та підписати бланк. Він також повинен зазначити в графі «D. Контроль «митницею відправлення» документа «T2L» або «T2LF» або в місці на використаному комерційному документі, що може бути легко помічене, назву компетентної митниці, дату заповнення документа та один із таких написів:

Expedidor autorizado
Godkendt afsender
Zugelassener Versender
Authorised consignor
Speditore autorizzato
Toegelaten afzender
Expedidor autorizado
Volitatud kaubasaatja
Одобрен изпращач
Expeditor agreat

Стаття 128b — Спрощення для уповноваженого емітента (Стаття 6(3)(a) Кодексу)

1. До дати розгортання системи PoUS, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, уповноваженому емітенту може бути дозволено не підписувати документи «T2L» або «T2LF» або використовувані комерційні документи, що на них стоїть спеціальний штамп, зазначений у статті 128a(2)(e)(ii), які складаються за допомогою електронної або автоматичної системи опрацювання даних. Такий дозвіл надається за умови, що уповноважений емітент раніше надавав таким органам письмове зобов’язання, згідно з яким він відповідальний за правові наслідки, що до них призводять усі видані документи «T2L» або «T2LF» або комерційні документи, що на них стоїть спеціальний штамп.

2. Документи «T2L» або «T2LF» або комерційні документи, складені відповідно до параграфа 1, повинні містити на місці підпису уповноваженого емітента один із таких написів:

Dispensa de firma
Fritaget for underskrift
Freistellung von der Unterschriftsleistung
Signature waived
Dispense de signature
Dispensa dalla firma
Van ondertekening vrijgesteld
Dispensada a assinatura
Vapautettu allekirjoituksesta
Opustitev podpisa
Oslobodenie od podpisu
Освободен от подпис
.

Стаття 128c — Дозвіл на складання маніфесту судноплавної компанії після відправлення (Стаття 153(2) Кодексу)

До дати розгортання системи PoUS, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи держав-членів можуть дозволяти судноплавним компаніям не складати маніфест судноплавної компанії, вказаний у статті 199(2) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, що слугує для підтвердження митного статусу товарів Союзу, щонайпізніше до дня, наступного після відправлення судна, та в будь-якому разі до його прибуття до порту призначення.

Стаття 128d — Умови для отримання дозволу на складання маніфесту судноплавної компанії після відправлення (Статті 6(3)(a) та 153(2) Кодексу)

1. До дати розгортання системи митних рішень Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ ЄС, дозвіл не складати маніфест судноплавної компанії, що слугує для підтвердження митного статусу товарів Союзу, щонайпізніше до дня, наступного після відправлення судна, та в будь-якому разі до його прибуття до порту призначення надається тільки міжнародним судноплавним компаніям, що виконують такі умови:

(a) вони мають осідок на території Союзу;

(b) вони регулярно надають підтвердження митного статусу товарів Союзу, або їхні митні органи знають, що вони можуть дотримуватись юридичних зобов’язань щодо використання таких підтверджень;

(d) вони використовують системи електронного обміну даними для передавання інформації між портами відправлення та призначення на митній території Союзу;

(e) вони здійснюють значну кількість рейсів між державами-членами на визнаних маршрутах.

2. Зазначені в параграфі 1 дозволи надаються, тільки якщо:

(a) митні органи можуть здійснювати нагляд за процедурою і контроль без адміністративних зусиль, непропорційних вимогам відповідної особи, та

(b) відповідні особи ведуть облік, що дає можливість митним органам здійснювати ефективний контроль.

3. Якщо відповідна особа володіє сертифікатом АЕО, зазначеним у статті 38(2)(a) Кодексу, вимоги, викладені в параграфі 1(c) та 2(b) цієї статті, вважаються виконаними.

4. Після отримання заяви митні органи держави-члена, в якій судноплавна компанія має осідок, повідомляють інші держави-члени, на території яких розташовані порти відправлення та призначення, про таку заяву.

Якщо заперечення не отримано протягом 60 днів із дати повідомлення, митні органи надають дозвіл на використання спрощеної процедури, описаної в статті 128c.

Цей дозвіл дійсний у відповідних державах-членах і застосовується лише до транспортних операцій між портами, яких він стосується.

5. Спрощення здійснюється таким чином:

(a) маніфест для порту відправлення передається за допомогою системи електронного обміну даними до порту призначення;

(b) судноплавна компанія вносить до маніфесту інформацію, вказану в статті 126a;

(c) маніфест, переданий за допомогою електронного обміну даними (маніфест обміну даними) надається митним органам у порту відправлення не пізніше робочого дня, наступного після відправлення судна, і в будь-якому разі до його прибуття в порт призначення. Митні органи можуть вимагати надання роздруківки маніфесту обміну даними, коли вони не мають доступу до ухваленої митними органами інформаційної системи, що містить маніфест обміну даними;

(d) маніфест обміну даними надається митним органам у порту призначення. Митні органи можуть вимагати надання роздруківки маніфесту обміну даними, коли вони не мають доступу до ухваленої митними органами інформаційної системи, що містить маніфест обміну даними.

6. Надаються такі повідомлення:

(a) судноплавна компанія повідомляє митні органи про всі неправомірні діяння та порушення;

(b) митні органи в порту призначення якнайшвидше повідомляють митні органи в порту відправлення та орган, що видав дозвіл, про всі неправомірні діяння та порушення.»;

(14) у статті 138 додається такий параграф:

«Але до дат модернізації Національних систем ввозу стосовно держави-члена, де товари вважаються задекларованими, що вказані в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, застосовується таке:

(a) пункт (f) першого параграфа застосовується, лише якщо відповідні товари також користуються звільненням від інших платежів, та

(b) товари, внутрішня вартість яких не перевищує 22 євро, вважаються задекларованими для випуску для вільного обігу відповідно до статті 141.»;

(15) у статті 141 додається такий параграф:

«5. До дат модернізації Національних систем ввозу стосовно держави-члена, де товари вважаються задекларованими, що вказані в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, товари, внутрішня вартість яких не перевищує 22 євро, вважаються задекларованими для випуску для вільного обігу шляхом їх пред’явлення митниці відповідно до статті 139 Кодексу, за умови що необхідні дані прийняті митними органами.»

(16) у статті 144 додаються такі параграфи:

«До дат модернізації відповідних Національних систем ввозу, необхідних для подання повідомлень про пред’явлення, як зазначено в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митна декларація для випуску для вільного обігу товарів у поштових відправленнях, зазначених у першому параграфі, вважається поданою та прийнятою внаслідок їх пред’явлення митниці, за умови що товари супроводжуються декларацією CN22 або декларацією CN23 чи обома цими деклараціями.

У зазначених у першому підпараграфі статті 141, параграфі 2 та параграфі 3 вказаної статті випадках вантажоодержувач вважається декларантом та, у відповідних випадках, боржником. У зазначених у другому підпараграфі статті 141, параграфі 2 та параграфі 4 вказаної статті випадках вантажовідправник вважається декларантом та, у відповідних випадках, боржником. Митні органи можуть передбачати, щоб поштові оператори вважалися декларантами та, у відповідних випадках, боржниками.»;

(17) у статті 146 додається такий параграф:

«4. До відповідних дат розгортання AES та модернізації відповідних Національних систем ввозу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, і без обмеження статті 105(1) Кодексу, митні органи можуть дозволяти терміни, інші ніж терміни, зазначені в параграфах 1 та 3 цієї статті.»;

(18) у статті 181 додається такий параграф:

«5. До дат розгортання Інформаційних листів (INF) Митного кодексу Союзу для системи спеціальних процедур, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, як відступ від параграфа 1 цієї статті, можуть використовуватися засоби, інші ніж засоби електронного опрацювання даних.»

(19) у статті 184 додається такий параграф:

«До дат модернізації Нової комп’ютеризованої транзитної системи, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, MRN транзитної декларації подається до митних органів з використанням засобів, зазначених у пунктах (b) та (c) першого параграфа.»

Стаття 56 — Дати модернізації або розгортання відповідних електронних систем

1. Комісія публікує на своєму веб-сайті детальний огляд дат модернізації або розгортання електронних систем, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС. Комісія підтримує актуальність такого огляду.

2. Держави-члени якнайшвидше докладно інформують Комісію про їхнє національне планування щодо періодів розгортання систем,зазначених у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, але в жодному разі не пізніше ніж за шість місяців до запланованої дати впровадження відповідної ІТ-системи. Держави-члени своєчасно інформують Комісію про своє національне планування у цій сфері.

Стаття 57

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 1 травня 2016 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

ДОДАТКИ 1-13

Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua. Оригінальний текст перекладу

Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою