Про продовження строку реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року та плану заходів щодо її реалізації
Тип: Розпорядження Кабінету Міністрів України
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 464-2025-р
Прийнято: 2025-05-13
Чинна редакція від: 2025-05-13
Стан: in_force
Rada ID: 464-2025-%D1%80
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 13 травня 2025 р. № 464-р
Київ
Про продовження строку реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року та плану заходів щодо її реалізації
1. Продовжити на період до 2030 року строк реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467.
2. Внести до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467 “Про схвалення Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 92, ст. 5987) зміни, що додаються.
Прем'єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 80
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 13 травня 2025 р. № 464-р
ЗМІНИ,
що вносяться до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467
1. У назві, пунктах 1 і 2 розпорядження цифри “2025” замінити цифрами “2030”.
2. Стратегію здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, схвалену зазначеним розпорядженням, викласти в такій редакції:
“СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 17 листопада 2021 р. № 1467
(в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України
від 13 травня 2025 р. № 464-р)
СТРАТЕГІЯ
здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2030 року
Загальна частина
Протягом останніх років досягнуто значного прогресу в розбудові системи управління державними фінансами для забезпечення її відповідності вимогам сучасної ринкової економіки та пріоритетам розвитку України.
На постійній основі забезпечується цифровізація та автоматизація діяльності Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів.
Так, Мінфін протягом 2022-2024 років здійснив удосконалення наявних публічних веб-порталів і створив ряд нових автоматизованих систем.
Зокрема, з метою популяризації інвестування у військові облігації внутрішніх державних позик у 2022 році розроблено та впроваджено веб-портал, на якому оприлюднюється необхідна інформація про список банків - первинних дилерів і ліцензованих брокерів для придбання військових облігацій внутрішніх державних позик.
У 2023 році розпочато процес створення нової інформаційної системи планування та моніторингу виконання державного бюджету, що складається із двох автоматизованих систем, які забезпечують онлайн-взаємодію із розпорядниками коштів державного бюджету, врегульовують обмін електронними документами між Мінфіном та учасниками бюджетного процесу на рівні державного бюджету і забезпечують процеси планування та моніторингу його виконання.
На сьогодні вже функціонує автоматизована інформаційна система онлайн-взаємодії із розпорядниками коштів державного бюджету, яка забезпечує головним розпорядникам коштів державного бюджету, зокрема, процес консолідації та подання Мінфіну бюджетної пропозиції та бюджетного запиту в електронній формі із використанням електронного підпису.
З метою підвищення прозорості в частині планування та використання бюджетних коштів на місцевому рівні у 2023 році в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі “Прозорий бюджет” з’явилася можливість оприлюднення та завантаження з інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів “LOGIСA” таких документів:
у частині головних розпорядників коштів місцевих бюджетів:
бюджетних запитів;
паспортів бюджетних програм;
звітів про виконання паспортів бюджетних програм;
у частині місцевих держадміністрацій, виконавчих органів відповідних місцевих рад:
прогнозів місцевого бюджету;
проектів рішень про місцевий бюджет;
рішень про місцевий бюджет;
інформації про виконання місцевого бюджету (за підсумками місяця, кварталу, року).
Крім того, у 2024 році в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі “Прозорий бюджет” оновлено розділ “Бюджетна грамотність”, додана можливість перегляду структури бюджетної системи України, вибору показників бюджету за певним роком, налаштовано автоматизоване завантаження показників бюджету для розділу “Бюджет”.
Також у 2023 році на єдиному веб-порталі використання публічних коштів створено новий розділ “Пошук за зобов’язаннями”, в якому оприлюднюється інформація про бюджетні зобов’язання розпорядників (одержувачів) і про бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, які подаються у процесі реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів в органах Казначейства.
У 2024 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2024 р. № 634 “Деякі питання моніторингу виконання матриці реформ” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 55, ст. 3285) Мінфін забезпечив створення на базі програмно-апаратного комплексу модуля системи моніторингу виконання зобов’язань України та/або Кабінету Міністрів України перед ЄС, іноземними державами, урядами іноземних держав, міжнародними організаціями, міжнародними фінансовими організаціями, донорськими установами та зобов’язань, які передбачені міжнародними договорами України, міжнародними договорами Кабінету Міністрів України та іншими програмними і проектними документами в рамках таких договорів.
Відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я Мінфін проводить перевірку достовірності інформації та документів, що внесені до електронної системи охорони здоров’я (крім інформації про стан здоров’я людини), на підставі яких формуються звіти, що є підставою для оплати наданих медичних послуг, лікарських засобів і медичних виробів за програмою медичних гарантій, шляхом автоматизованого обміну інформацією із інформаційно-аналітичною платформою електронної верифікації та моніторингу, яка функціонує відповідно до вимог статті 14 Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”.
Проведення такої перевірки забезпечує підвищення ефективності використання коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій.
Також наказом Мінфіну від 2 березня 2021 р. № 134 утворено Комітет з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами, постійно діючий допоміжний орган, який утворено для ефективного стратегічного управління інформаційними технологіями в системі управління державними фінансами, а також контролю за виконанням проектів інформатизації, розгляду та затвердження планів цифрового розвитку центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів.
Із урахуванням рішень, прийнятих на засіданнях Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами, здійснюється також розвиток автоматизованих систем, ресурсів і сервісів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів.
Держмитслужба протягом останніх років, зокрема, забезпечила:
національне застосування Нової комп’ютеризованої транзитної системи (“NCTS”) Фаза 5 (виконання зобов’язань, визначених у Конвенції про процедуру спільного транзиту);
використання програмно-інформаційного комплексу “Журнал пункту пропуску” автоматизованої системи митного оформлення “Центр” в усіх пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення;
оптимізацію процесів автоматизованого аналізу та оцінки ризиків на різних етапах проходження митних процедур шляхом використання автоматизованої системи управління ризиками, яка також використовується під час аналізу ризиків в автоматизованій системі митного оформлення “Центр” (із випробуванням використання елементів штучного інтелекту).
Крім того, Держмитслужба забезпечує:
завершення впровадження програмно-інформаційного комплексу “Журнал пункту пропуску” автоматизованої системи митного оформлення “Центр” у пунктах пропуску через державний кордон для морського сполучення (вивезення за межі митної території України);
поетапне впровадження нової автоматизованої системи митного оформлення “Центр”;
постійне вдосконалення особистого кабінету єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”, створення сервісів для юридичних і фізичних осіб;
оновлення функціоналу інформаційних систем щодо проведення митного аудиту;
оновлення функціоналу митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності.
ДПС, зокрема, забезпечила:
впровадження, функціонування та постійне вдосконалення електронного кабінету платників податків;
впровадження мобільного додатка “Моя податкова”;
можливість сплати фізичними особами податків, зборів, платежів та єдиного внеску із використанням платіжних систем із застосуванням QR-коду;
доступ до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій;
інтеграцію із Єдиним державним вебпорталом електронних послуг для можливості отримання податкових послуг через зазначений веб-портал та його мобільний додаток;
оновлення функціоналу контакт-центру ДПС;
впровадження платформи податкових сервісів на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг;
розроблення та введення в експлуатацію інформаційно-комунікаційної системи “Міжнародний автоматичний обмін інформацією” для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки з іноземними компетентними органами за стандартами CRS і CbC, а також для опрацювання звітів про американські підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA);
введення в експлуатацію інформаційно-комунікаційної системи “Адміністративне та судове оскарження” для автоматизації процесів супроводження розгляду скарг платників податків на податкові повідомлення - рішення та інші рішення контролюючого органу і супроводження справ у судах за участю органів ДПС;
введення в експлуатацію інформаційно-комунікаційної системи “Автоматизована система роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення” для аналізу звітності із трансфертного ціноутворення, опрацювання великих масивів даних і проведення аналізу ризиків із трансфертного ціноутворення.
Також в Держаудитслужбі розпочато створення та впровадження інтегрованої автоматизованої системи підтримки прийняття рішень органу державного фінансового контролю “е-аудитор”.
Казначейство забезпечило розвиток системи дистанційного обслуговування в частині забезпечення інформаційної взаємодії між органами, що контролюють справляння надходжень до бюджету, для автоматизації здійснення повернення коштів, помилково та/або надміру зарахованих до бюджету.
Держфінмоніторинг забезпечив функціонування та розвиток єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Водночас надалі для розвитку системи управління державними фінансами із урахуванням Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218, передбачено запровадження ефективної системи управління інформаційними технологіями шляхом консолідації інформаційних ресурсів Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів, та забезпечення їх адміністрування незалежним адміністратором. У рамках консолідації інформаційних ресурсів передбачено побудову єдиної приватної хмари та операційного центру безпеки системи управління державними фінансами.
За підтримки Світового банку та ЄС проведено комплексний аудит інформаційних технологій із поділом на казначейський, митний і податковий блоки (далі - аудит інформаційних технологій).
До проведення аудиту інформаційних технологій у межах проектів технічної допомоги Світового банку та ЄС залучено провідних міжнародних експертів, аудиторські компанії та за результатами отримано рекомендації, які враховано під час розроблення цієї Стратегії.
У цій Стратегії під терміном “суб’єкти системи управління державними фінансами” слід розуміти Мінфін та центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних”, “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України” і “Про хмарні послуги”.
Визначення проблем, на розв’язання яких спрямована Стратегія
Під час проведення аудиту інформаційних технологій виявлено ряд ключових проблем, без розв’язання яких неможлива якісна цифрова трансформація системи управління державними фінансами.
Основними технічними проблемами є:
низький рівень автоматизації та інтеграції процесів між інформаційними системами суб’єктів системи управління державними фінансами;
фрагментація інформаційного ландшафту інформаційних систем;
неузгодженість розвитку інформаційних технологій та інформаційних систем;
відсутність комплексної політики захисту інформації;
відсутність єдиних підходів до проектування інформаційних систем, які дають змогу ефективно інтегрувати між собою інформаційні системи суб’єктів системи управління державними фінансами;
відсутність інтеграції між інформаційними системами суб’єктів системи управління державними фінансами в режимі он-лайн;
часткове дублювання функціоналу, рішень і відповідних інформаційних потоків в інформаційних системах;
використання різних форматів обробки інформації, що призводить до неможливості реалізації принципу інтероперабельності інформаційних ресурсів.
Розроблення нового функціоналу інформаційних систем здійснюється в межах договорів про підтримку, у зв’язку з цим зміни в роботі таких систем не документуються належним чином відповідно до специфікацій вимог до програмного забезпечення (відсутність технічної документації з розгортання та налаштування систем, специфікацій бізнес-процесів, програм-методик приймальних випробувань, програм-методик міграції даних тощо).
Незважаючи на велику кількість і масштабність поточних проектів, на цей час відсутній центр з управління проектами, який мав би здійснювати комплексне формування та верифікацію вимог до створення, модернізації та підтримки інформаційних систем для потреб суб’єктів системи управління державними фінансами, а також забезпечувати подальший контроль впровадження та застосування таких інформаційних систем у системі управління державними фінансами.
У багатьох випадках критично не вистачає кваліфікованих фахівців з інформаційних технологій. Також відсутня централізована база знань - узагальнена документація (регламенти, інструкції тощо) щодо розв’язання типових проблем, не налагоджено процес управління інцидентами в роботі підрозділів з інформаційних технологій, що призводить до неможливості досягнення очікуваного рівня якості надання послуг у сфері інформаційних технологій.
Підходи до реалізації Стратегії
Основним підходом, визначеним цією Стратегією, є консолідація інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування таких інформаційних ресурсів незалежним адміністратором із використанням хмарних технологій, поступовим переходом на новий рівень сервісно-орієнтованих систем шляхом забезпечення доступності державних послуг у режимі он-лайн.
Застосування підходу консолідації інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну є результатом аналізу аналогічних підходів і практик, які застосовуються в державах - членах ЄС, зокрема Республіці Польща, Республіці Австрія, Королівстві Данія та інших державах.
До сфери управління Мінфіну входить державна установа “Відкриті публічні фінанси” (далі - ІТ-установа), яка відповідно до цієї Стратегії має забезпечувати адміністрування інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами. На сьогодні ІТ-установа має гнучку організаційну структуру, що дає змогу залучати висококваліфікованих спеціалістів у сфері інформаційних технологій і вже забезпечує адміністрування всіх інформаційних ресурсів і сервісів Мінфіну.
У межах реалізації цієї Стратегії передбачено створення хмарної інфраструктури системи управління державними фінансами для її використання суб’єктами системи управління державними фінансами (крім інформації з обмеженим доступом). Також під час реалізації цієї Стратегії заплановано створити централізоване сховище даних і впровадити інструменти для аналітичної обробки інформації, що накопичується в ньому.
Поступове включення до хмарної інфраструктури системи управління державними фінансами потребує проведення дослідження інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем і поточної інфраструктури інформаційних технологій із подальшим приведенням їх у відповідність із однотипною сумісною хмарною інфраструктурою.
Також заплановано забезпечити розгортання резервних копій баз даних суб’єктів системи управління державними фінансами із використанням хмарної інфраструктури системи управління державними фінансами та Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів.
З метою застосування системних підходів до питань управління розробленням і впровадженням засобів інформатизації передбачено створення випробувального середовища.
Цією Стратегією також передбачається забезпечити застосування принципу відкритого вихідного програмного коду і розроблення програмного забезпечення шляхом спільного створення і повторного використання в Мінфіні та центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів.
Етапи реалізації цієї Стратегії передбачають:
проведення дослідження інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів;
створення високорівневого та низькорівневого дизайнів приватної хмари та операційного центру безпеки системи управління державними фінансами;
створення центру управління проектами, який здійснюватиме комплексне формування та верифікацію вимог до створення, модернізації та підтримки інформаційних систем для потреб суб’єктів системи управління державними фінансами, а також забезпечуватиме подальший контроль за впровадженням і застосуванням таких інформаційних систем у системі управління державними фінансами;
побудову, розгортання приватної хмари та операційного центру безпеки системи управління державними фінансами із подальшою міграцією до такої хмарної інфраструктури інформаційних систем суб’єктів системи управління державними фінансами;
побудову додаткового (додаткових) центру (центрів) обробки даних із урахуванням потреб у резервуванні для суб’єктів системи управління державними фінансами;
аналіз та внесення змін до законодавства щодо визначення Мінфіну власником інформаційних систем суб’єктів системи управління державними фінансами;
впровадження в ІТ-установі системи управління інформаційної безпеки, стандартів ISO/IEC 27001 і проведення сертифікаційного аудиту на відповідність системи управління інформаційної безпеки вимогам стандарту ISO;
розроблення процесів взаємодії із центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів, для консолідації інформаційних ресурсів;
створення каталогу засобів інформатизації, визначення функцій з питань інформаційних технологій, що мають бути консолідовані, і функцій з питань інформаційних технологій, які продовжують реалізовувати центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів;
забезпечення консолідації інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування таких інформаційних ресурсів ІТ-установою.
Мета та основні завдання Стратегії
Метою цієї Стратегії є побудова сучасної та ефективної системи управління інформаційними технологіями для забезпечення підтримки і подальшого цифрового розвитку ефективної та прозорої системи управління державними фінансами.
Результатом реалізації цієї Стратегії має стати консолідація інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування таких інформаційних ресурсів ІТ-установою із одночасним комплексним захистом інформації та забезпеченням обміну інформацією в режимі он-лайн.
Цією Стратегією визначено напрями та завдання, спрямовані на модернізацію та розвиток інформаційних технологій у системі управління державними фінансами, із урахуванням положень:
розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1805 “Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки та плану заходів з її реалізації” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 10, ст. 540);
постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 р. № 311 “Деякі питання функціонування Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 40, ст. 2163);
розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218 “Про схвалення Національної стратегії доходів до 2030 року”;
розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 р. № 588 “Про затвердження плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 63, ст. 3773).
Основними стратегічними принципами розвитку інформаційних технологій у системі управління державними фінансами є принципи, сформовані на основі Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218, вивчення міжнародного досвіду.
У сфері бізнес-логіки інформаційних систем застосовуються такі принципи:
оперативність і доступність необхідної інформації в режимі он-лайн для прийняття управлінських рішень;
забезпечення інформаційної інтеграції на рівні інформаційних систем в режимі он-лайн;
узгодженість проектів, відсутність дублювання інформаційних потоків і систем;
удосконалення ризик-орієнтованого підходу до виконання бізнес-правил на основі технологій роботи із великими масивами даних, зменшення впливу людського фактора;
відкритість і зручність доступу до публічної інформації, використання сучасних каналів комунікації та персоналізації надання інформації.
У сфері архітектури інформаційних систем застосовуються такі принципи:
використання готових програмних рішень і платформ або подальше доопрацювання вже наявних власних розробок (із поступовим переходом на відкритий вихідний код) для впровадження автоматизації бізнес-процесів;
наявність єдиного централізованого сховища даних і використання сучасних, гнучких інструментів для підготовки та аналізу звітності (система підтримки прийняття рішень);
створення конкурентного середовища (програмні продукти мають бути задокументовані відповідними специфікаціями із використанням міжнародних і державних стандартів, передбачати можливість використання інтерфейсу прикладного програмного забезпечення для підключення до онлайн-сервісів, зокрема із використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта”);
збалансованість рівня витрат на програмне забезпечення із витратами на інфраструктуру інформаційних технологій, забезпечення ліцензування програмного забезпечення, що використовується.
У сфері управління робочими процесами і процедурами у сфері інформаційних технологій застосовуються такі принципи:
впровадження нової моделі управління інформаційними технологіями із використанням сучасних підходів до управління проектами для забезпечення ефективної роботи підрозділів з інформаційних технологій, узгодженості та контрольованості проектів інформатизації, синергії від застосування методу спільних рішень, підвищення керованості робочих процесів і процедур у сфері інформаційних технологій та оперативності доступу до інформації;
наявність дієвої системи залучення, мотивації фахівців з інформаційних технологій у сфері роботи із проектами інформатизації;
удосконалення підходу до організації проектної діяльності у сфері інформаційних технологій - наявність центру з управління проектами, необхідних органів з управління робочими процесами і процедурами у сфері інформаційних технологій для вирішення питань, пов’язаних із архітектурою систем та інфраструктури інформаційних технологій, управлінням змінами та ІТ-ризиками;
проведення регулярного незалежного внутрішнього та зовнішнього аудиту інформаційних технологій та інформаційної безпеки.
У сфері технічної інфраструктури застосовуються такі принципи:
забезпечення необхідного рівня стабільної роботи інфраструктури інформаційних технологій шляхом побудови основного та резервного центру обробки даних (із урахуванням положень щодо функціонування та розвитку Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів), географічно віддалених один від одного, або за рахунок впровадження гібридної інфраструктури: центри обробки даних суб’єктів системи управління державними фінансами та хмарні сервіси;
керування, адміністрування прикладного програмного забезпечення та інфраструктури інформаційних технологій, автоматизований моніторинг усіх компонентів інфраструктури в основному та резервному центрі обробки даних забезпечується ІТ-установою.
У сфері кіберзахисту застосовуються такі принципи:
забезпечення цілісності, доступності, конфіденційності даних і розмежування доступу до них шляхом використання стандартів криптографічного захисту даних, зокрема серії стандартів з інформаційної безпеки ISO/IEC 27000, і захищених каналів передачі даних під час обміну даними між системами та кінцевим користувачем;
фіксація та відстеження історії будь-яких запитів і транзакцій, спрямованих на внесення змін до інформації, електронна ідентифікація користувачів, які вносили зміни до даних, захист від несанкціонованого доступу до інформації.
Цілі Стратегії та очікувані показники їх досягнення
Стратегічна ціль 1. Консолідація інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування таких інформаційних ресурсів ІТ-установою
Напрямами реалізації стратегічної цілі є:
побудова та розгортання приватної хмари системи управління державними фінансами, що є логічним поєднанням наявних і створюваних інформаційних систем суб’єктів системи управління державними фінансами, впровадження єдиних стандартів у сфері інформаційних технологій у системі управління державними фінансами;
впровадження та підтримка програмних документів і послуг у сфері інформаційних технологій, створення відповідної інфраструктури інформаційних технологій для розвитку засобів інформатизації та формування підходів до побудови архітектури інформаційно-комунікаційних систем, що відповідають поточним і можливим у майбутньому потребам суб’єктів системи управління державними фінансами.
Завданням, спрямованим на досягнення стратегічної цілі, є створення уніфікованої цифрової платформи системи управління державними фінансами на базі хмарної інфраструктури із централізованим управлінням ресурсами та процесами.
Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:
підвищення рівня довіри населення до інституцій системи управління державними фінансами в результаті підвищення рівня прозорості і відкритості даних із використанням інформаційних технологій;
забезпечення до 2030 року відповідно до затвердженого Мінфіном плану-графіка консолідації інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування таких інформаційних ресурсів ІТ-установою.
Стратегічна ціль 2. Впровадження електронних послуг
Напрямом реалізації стратегічної цілі є впровадження електронного обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів, і надання дистанційного доступу до послуг, що надаються юридичним і фізичним особам у системі управління державними фінансами.
Завданням, спрямованим на досягнення стратегічної цілі, є впровадження інноваційних електронних сервісів та автоматизованих систем, спрямованих на автоматизацію процесів, зниження ризиків і посилення аналітичного потенціалу.
Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:
забезпечення застосування неупередженого ризик-орієнтованого підходу з метою відбору платників податків для аудиту, підвищення рівня якості проведення, рівня прозорості та системності, використання уніфікованої методології аудиту, зменшення витрат робочого часу працівників ДПС і часових витрат платників податків;
виявлення податкових ризиків до проведення перевірки, що значно прискорить і спростить процедуру аналізу даних, суттєво зменшить витрати робочого часу на проведення перевірки як посадових осіб, так і платників податків, зменшить втручання людини у відбір таких ризиків для перевірки та їх поглибленого дослідження;
створення умов для повномасштабного впровадження комплексної системи моніторингу процесів митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів;
впровадження комплексних цифрових рішень, які забезпечать автоматизацію процесів, що сприятиме підвищенню прозорості, зменшенню операційних витрат і забезпеченню якісної інформаційної підтримки управлінських рішень.
Стратегічна ціль 3. Реалізація першочергових проектів для забезпечення виконання пріоритетних завдань Стратегії
Напрямом реалізації стратегічної цілі є розвиток інформаційно-комунікаційних систем за принципами прозорості, публічності планування та використання бюджетних коштів.
Завданням, спрямованим на досягнення стратегічної цілі, є впровадження цифрових рішень для зміцнення системи державного фінансового контролю, покращення прогнозування руху бюджетних коштів, верифікації даних та забезпечення безперервної міжвідомчої взаємодії.
Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:
підвищення рівня ефективності процедур і цифровізація процесу управління публічними інвестиціями;
підвищення рівня ефективності використання бюджетних коштів через покращення результативності верифікації державних виплат, перевірку достовірності інформації та документів, що є підставою для оплати наданих медичних послуг, лікарських засобів і медичних виробів за програмою медичних гарантій;
зменшення операційних ризиків та підвищення рівня оперативності виконання процесів шляхом автоматизації міжвідомчого обміну інформацією на рівні прикладних систем;
підвищення рівня якості та скорочення строків прогнозування руху коштів на рахунках Казначейства;
автоматизація процесу державного фінансового контролю, створення багаторівневих заходів із здійснення контролю в операційних та управлінських процесах, систематична оцінка їх ефективності.
Стратегічна ціль 4. Унеможливлення впливу людського фактора на автоматичну обробку інформації
Напрямом реалізації стратегічної цілі є впровадження заходів, спрямованих на протидію людському фактору, зокрема шляхом покращення технічного оснащення суб’єктів системи управління державними фінансами, підвищення рівня автоматизації процесів і недопущення втручання фахівців, відповідальних за адміністрування інформаційних ресурсів системи управління державними фінансами, у процес формування первинних даних.
Завданням, спрямованим на досягнення стратегічної цілі, є автоматизація процесів і захист критичних функцій з обробки даних від впливу людського фактора шляхом впровадження проведення незалежного моніторингу.
Очікуваним результатом досягнення стратегічної цілі є унеможливлення впливу людського фактора на автоматичну обробку інформації, при цьому фахівці, відповідальні за адміністрування інформаційних ресурсів системи управління державними фінансами, не мають доступу до первинних даних інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами або до модифікації ділових процесів, алгоритмів їх виконання тощо.
Стратегічна ціль 5. Збереження та посилення кадрового потенціалу з метою забезпечення підвищення рівня якості та доступності інформаційно-комунікаційних систем, що входять до складу системи управління державними фінансами
Напрямами реалізації стратегічної цілі є:
збереження та посилення кадрового потенціалу;
удосконалення професійного розвитку та підготовки фахівців з інформаційних технологій.
Завданням, спрямованим на досягнення стратегічної цілі, є розроблення методів залученості фахівців з інформаційних технологій до забезпечення адміністрування інформаційно-комунікаційних систем.
Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:
залучення кваліфікованих фахівців з інформаційних технологій до забезпечення адміністрування інформаційно-комунікаційних систем, що входять до складу системи управління державними фінансами;
підвищення кваліфікації (цифрових компетенцій) фахівців з інформаційних технологій.
Стратегічна ціль 6. Інформаційна безпека в системі управління державними фінансами
Напрямом реалізації стратегічної цілі є забезпечення цілісності інформаційних ресурсів системи управління державними фінансами, захист від сучасних кіберзагроз в умовах цифровізації управлінських процесів і необхідності обміну даними.
Завданням, спрямованим на досягнення стратегічної цілі, є забезпечення надійного захисту інформаційних ресурсів системи управління державними фінансами шляхом впровадження високоефективної системи управління інформаційною безпекою.
Очікуваним результатом досягнення стратегічної цілі є реалізація єдиної політики інформаційної безпеки суб’єктів системи управління державними фінансами, що дасть змогу здійснювати автоматизовану обробку інформації, зокрема з обмеженим доступом, відповідно до нормативно-правових актів у сфері захисту інформації.
Фінансове забезпечення, координація, моніторинг та оцінка стану реалізації Стратегії
Фінансове забезпечення реалізації цієї Стратегії здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік органам державної влади, відповідальним за здійснення заходів, коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
Координація реалізації цієї Стратегії відбувається в межах виконання галузевої програми інформатизації.
Завданнями моніторингу за станом реалізації цієї Стратегії є:
збір, систематизація та узагальнення інформації про процес цифрової трансформації системи управління державними фінансами;
проведення оцінки ступеня досягнення запланованих цілей та очікуваних показників;
проведення оцінки впливу внутрішніх і зовнішніх умов на досягнення цілей цієї Стратегії;
оцінка відповідності планових і фактичних строків здійснення заходів із цифрової трансформації системи управління державними фінансами, планових і фактичних результатів реалізації цієї Стратегії та оцінка ресурсів, витрачених на її реалізацію.
Внутрішній моніторинг за станом реалізації цієї Стратегії проводить заступник Міністра фінансів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та Комітет з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами.
Результати проведення такого моніторингу дадуть змогу розробити пропозиції щодо підвищення ефективності здійснення заходів у межах цієї Стратегії.
За результатами проведення моніторингу за станом реалізації цієї Стратегії в разі необхідності вживаються заходи до коригування цієї Стратегії для досягнення показників цифрової трансформації системи управління державними фінансами.”.
3. План заходів щодо реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, затверджений зазначеним розпорядженням, викласти в такій редакції:
“ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 17 листопада 2021 р. № 1467
(в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України
від 13 травня 2025 р. № 464-р)
ПЛАН
заходів щодо реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2030 року
Найменування завдання
Найменування заходу
Індикатори виконання
Орієнтовні строки виконання
Відповідальні за виконання
Консолідація інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування таких інформаційних ресурсів ІТ-установою
1. Створення уніфікованої цифрової платформи системи управління державними фінансами на базі хмарної інфраструктури з централізованим управлінням ресурсами та процесами
- 1) проведення дослідження інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів
створено звіти про проведення дослідження інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів
II квартал 2025 року
Мінфін
Казначейство
ДПС
Держмитслужба
Держаудитслужба
Держфінмоніторинг
- 2) створення високорівневого та низькорівневого дизайнів приватної хмари системи управління державними фінансами
схвалено високорівневий та низькорівневий дизайни приватної хмари системи управління державними фінансами на засіданні Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами
III квартал 2025 року
Мінфін
Казначейство
ДПС
Держмитслужба
Держаудитслужба
Держфінмоніторинг
- 3) створення центру з управління проектами, який здійснюватиме комплексне формування та верифікацію вимог до створення, модернізації та підтримки інформаційних систем для потреб суб’єктів системи управління державними фінансами, а також забезпечуватиме подальший контроль за впровадженням і застосуванням таких інформаційних систем у системі управління державними фінансами
внесено зміни до структури апарату Мінфіну
IV квартал 2025 року
Мінфін
- 4) побудова, розгортання приватної хмари системи управління державними фінансами
побудовано та введено в експлуатацію приватну хмару системи управління державними фінансами
протягом 2026-2027 років
Мінфін
державна установа “Відкриті публічні фінанси” (далі - ІТ-установа)
(за згодою)
- 5) побудова додаткового (додаткових) центру (центрів) обробки даних із урахуванням потреб у резервуванні для суб’єктів системи управління державними фінансами
побудовано та введено в експлуатацію центри обробки даних
протягом 2025-2026 років
Мінфін ІТ-установа
(за згодою)
- 6) аналіз та внесення змін до законодавства щодо визначення Мінфіну власником інформаційних систем суб’єктів системи управління державними фінансами
внесено зміни до законодавства
протягом 2025-2028 років
Мінфін
Казначейство
ДПС
Держмитслужба
Держаудитслужба
- 7) забезпечення консолідації інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування таких інформаційних ресурсів ІТ-установою
розроблено та затверджено план-графік консолідації інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну
протягом 2027 року
Мінфін
Казначейство
ДПС
Держмитслужба
Держаудитслужба
ІТ-установа
(за згодою)
консолідовано інформаційні ресурси суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну, вони адмініструються ІТ-установою
протягом 2027-2030 років
Мінфін
Казначейство
ДПС
Держмитслужба
Держаудитслужба
ІТ-установа
(за згодою)
Впровадження електронних послуг
2. Впровадження інноваційних електронних сервісів та автоматизованих систем, спрямованих на автоматизацію процесів, зниження ризиків і посилення аналітичного потенціалу
- 1) створення інформаційно-комунікаційної системи ДПС для електронного аудиту
побудовано та впроваджено в експлуатацію інформаційно-комунікаційну систему ДПС для електронного аудиту
протягом 2025 року
ДПС
- 2) створення автоматизованої системи ДПС із управління податковими ризиками
побудовано та впроваджено автоматизовану систему ДПС із управління податковими ризиками
протягом 2025-2028 років
ДПС
- 3) впровадження інформаційної взаємодії ДПС, Казначейства та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі
затверджено порядок інформаційної взаємодії ДПС, Казначейства та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі
II квартал 2025 року
Мінфін
ДПС
Казначейство
Національний банк
(за згодою)
запроваджено інформаційну взаємодію ДПС, Казначейства та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі
протягом 2025 року
ДПС
Казначейство
Національний банк
(за згодою)
- 4) поетапне впровадження в експлуатацію програмних продуктів як складових автоматизованої системи митного оформлення “Центр”
побудовано та впроваджено в експлуатацію програмні продукти
протягом 2025-2027 років
Держмитслужба
- 5) впровадження програмного продукту для міжнародного застосування Нової комп’ютеризованої транзитної системи (“NCTS”) Фаза 6
впроваджено в експлуатацію програмний продукт
IV квартал 2026 року
Держмитслужба
- 6) модернізація єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”
модернізовано веб-портал
протягом 2025-2027 років
Держмитслужба
- 7) побудова автоматизованої системи для формування та ведення в електронному вигляді справ із юридичного оформлення рахунків клієнтів органів Казначейства
побудовано та впроваджено в експлуатацію автоматизовану систему для формування та ведення в електронному вигляді справ із юридичного оформлення рахунків клієнтів органів Казначейства
протягом 2025-2026 років
Казначейство
Мінфін
Реалізація першочергових проектів для забезпечення виконання пріоритетних завдань Стратегії
3. Впровадження цифрових рішень для зміцнення системи державного фінансового контролю, покращення прогнозування руху бюджетних коштів, верифікації даних та забезпечення безперервної міжвідомчої взаємодії
- 1) побудова інформаційної системи прогнозування руху коштів на єдиному казначейському рахунку та валютних рахунках Казначейства
побудовано та впроваджено в експлуатацію інформаційну систему прогнозування руху коштів на єдиному казначейському рахунку та валютних рахунках Казначейства
протягом 2026-2027 років
Мінфін
Казначейство
ДПС
Держмитслужба
Національний банк
(за згодою)
Пенсійний фонд України
(за згодою)
Фонд державного майна
(за згодою)
окремі розпорядники бюджетних коштів
(за згодою)
- 2) впровадження інтегрованої автоматизованої системи підтримки прийняття рішень органу державного фінансового контролю “е-аудитор”
побудовано та впроваджено в експлуатацію автоматизовану систему підтримки прийняття рішень органу державного фінансового контролю “е-аудитор”
протягом 2025-2026 років
Держаудитслужба
- 3) удосконалення електронної інформаційної взаємодії суб’єктів фінансового моніторингу, інших державних органів, що беруть участь у роботі системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і цифрових технологій для проведення аналізу об’єктів фінансового моніторингу
удосконалено електронну інформаційну взаємодію і цифрові технології для проведення аналізу інформації у сфері фінансового моніторингу
протягом 2025-2030 років
Держфінмоніторинг
Мінфін
Мін’юст
НКЦПФР
Мінцифри
Національний банк
(за згодою)
- 4) розробка програмного забезпечення та впровадження технічного устаткування єдиного реєстру банківських рахунків фізичних і юридичних осіб відповідно до Плану України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244
впроваджено в експлуатацію програмне забезпечення та запроваджено технічне устаткування єдиного реєстру банківських рахунків фізичних і юридичних осіб відповідно до Плану України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244
II квартал 2027 року
ДПС
- 5) удосконалення інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу
запроваджено сервіси інформаційного обміну даними, на підставі яких здійснюється оплата наданих медичних послуг, лікарських засобів і медичних виробів за програмою медичних гарантій
IV квартал 2025 року
Мінфін
НСЗУ
- 6) побудова електронної інформаційної взаємодії систем для забезпечення наскрізного управління публічними інвестиційними проектами та програмами публічних інвестицій
побудовано і забезпечено функціонування електронної інформаційної взаємодії систем для забезпечення наскрізного управління публічними інвестиційними проектами та програмами публічних інвестицій
протягом 2025-2026 років
Мінфін
Мінрозвитку
Мінекономіки
Казначейство
Унеможливлення впливу людського фактора на автоматичну обробку інформації
4. Автоматизація процесів і захист критичних функцій з обробки даних від впливу людського фактора шляхом впровадження проведення незалежного моніторингу
- 1) запровадження альтернативного (порівняно із технологією Національного банку) способу захисту даних, що формують реєстратори розрахункових операцій, і порядку передачі таких даних до ДПС
підготовлено зміни до законодавства щодо запровадження альтернативного (порівняно із технологією Національного банку) способу захисту даних, що формують реєстратори розрахункових операцій, і порядку передачі таких даних до ДПС
протягом 2025-2027 років
Мінфін
ДПС
Адміністрація
Держспецзв’язку
Мінцифри
забезпечено доопрацювання інформаційно-комунікаційних систем ДПС щодо можливості отримання даних реєстраторів розрахункових операцій відповідно до нового порядку передачі даних
протягом року після запровадження альтернативного порядку передачі даних реєстраторів розрахункових операцій до ДПС
ДПС
- 2) впровадження апаратно-програмного комплексу для здійснення контролю, зокрема впровадження моніторингу Мінфіном адміністрування ДПС баз даних та інформаційних ресурсів
встановлено та налаштовано компоненти апаратно-програмного комплексу в інформаційно-комунікаційній системі ДПС “Єдине вікно подання електронної звітності”
протестовано та введено в експлуатацію апаратно-програмний комплекс в інформаційно-комунікаційній системі ДПС “Єдине вікно подання електронної звітності”
протягом 2025 року
ДПС
Мінфін
визначено перелік інформаційно-комунікаційних систем ДПС для подальшого впровадження апаратно-програмного комплексу
протягом 2025-2026 років
Мінфін
ДПС
впроваджено та введено в експлуатацію апаратно-програмний комплекс інформаційно-комунікаційної системи ДПС відповідно до визначеного переліку
протягом 2026-2030 років
ДПС
Мінфін
- 3) реалізація кроків щодо використання податковими органами (персоніфікованої) деперсоніфікованої інформації про платників податків
забезпечено функціонування інформаційних систем контролюючих органів із кодуванням (декодуванням) відкритих на сьогодні персональних ідентифікаторів платників податків
протягом 2025-2027 років
Мінфін
ДПС
Збереження та посилення кадрового потенціалу з метою забезпечення підвищення рівня якості та доступності інформаційно-комунікаційних систем, що входять до складу системи управління державними фінансами
5. Розроблення методів залученості фахівців з інформаційних технологій до забезпечення адміністрування інформаційно-комунікаційних систем
організація та впровадження програми професійного розвитку, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з інформаційних технологій у системі управління державними фінансами
забезпечено розробку програми професійного розвитку, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з інформаційних технологій у системі управління державними фінансами
протягом 2025-2027 років
Мінфін
ІТ-установа
(за згодою)
Інформаційна безпека в системі управління державними фінансами
6. Забезпечення надійного захисту інформаційних ресурсів системи управління державними фінансами шляхом впровадження високоефективної системи управління інформаційною безпекою
- 1) створення високорівневого та низькорівневого дизайнів операційного центру безпеки системи управління державними фінансами
схвалено високорівневий та низькорівневий дизайни операційного центру безпеки системи управління державними фінансами на засіданні Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами
III квартал 2025 року
Мінфін
Казначейство
ДПС
Держмитслужба
Держаудитслужба
Держфінмоніторинг
- 2) впровадження в ІТ-установі системи управління інформаційною безпекою, стандартів ISO/IEC 27001
отримано сертифікат відповідності ІТ-установи стандартам ISO/IEC 27001
протягом 2025-2026 років
ІТ-установа
(за згодою)
Мінфін
- 3) впровадження системи управління інформаційною безпекою, побудова сучасного операційного центру безпеки системи управління державними фінансами
видано наказ Мінфіну про реагування на кіберінциденти, кібератаки та протидію кіберзагрозам
протягом 2025-2026 років
Мінфін
Казначейство
ДПС
Держмитслужба
Держаудитслужба
Держфінмоніторинг
ІТ-установа
(за згодою)
побудовано та впроваджено в експлуатацію операційний центр безпеки системи управління державними фінансами
протягом 2026-2027 років
Мінфін
ІТ-установа
(за згодою)”.