Угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA)

Тип: Угода Кабінету Міністрів України; США; Міжнародний документ Видавник: Кабінет Міністрів України Номер: 840_005-17 Прийнято: 2017-02-07 Чинна редакція від: 2019-10-29 Стан: in_force Rada ID: 840_005-17

УГОДА

між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA)

Угоду подано на ратифікацію Розпорядженням КМ № 753-р від 06.09.2019

Угоду ратифіковано Законом № 229-IX від 29.10.2019

Дата вчинення:

07.02.2017

Дата ратифікації Україною:

29.10.2019

Дата набрання чинності для України:

18.11.2019

Оскільки Уряд України та Уряд Сполучених Штатів Америки (кожен окремо - Сторона, а разом - Сторони) бажають укласти Угоду для підвищення рівня дотримання міжнародного податкового законодавства;

оскільки Стаття 27 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал та Протоколу до неї, укладених у м. Вашингтон 4 березня 1994 року (“Конвенція”), дозволяє здійснювати обмін інформацією в податкових цілях, у тому числі автоматичний обмін;

оскільки Сполучені Штати Америки прийняли положення, загально відомі як Закон “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA), відповідно до якого запроваджується режим звітування для фінансових установ стосовно певних рахунків;

оскільки Уряд України підтримує основну мету політики FATCA, а саме підвищення рівня дотримання податкового законодавства;

оскільки прийняття Закону FATCA викликало ряд питань, у тому числі неможливість дотримання певних аспектів Закону FATCA фінансовими установами України у зв’язку з розбіжностями національного законодавства;

оскільки міжурядовий підхід до застосування положень Закону FATCA мав би подолати законодавчі перешкоди та зменшити навантаження на фінансові установи України;

оскільки Сторони бажають укласти Угоду для підвищення рівня дотримання міжнародного податкового законодавства та забезпечення застосування положень Закону FATCA на основі здійснення внутрішнього звітування та автоматичного обміну інформацією відповідно до Конвенції, а також з огляду на конфіденційність та інші застережні заходи, передбачені цим документом, у тому числі положення, які обмежують використання інформації, наданої відповідно до Конвенції;

З огляду на зазначене вище, Сторони домовилися про таке:

Стаття 1 — Визначення

1. У контексті цієї Угоди та будь-яких додатків до неї (“Угода”) зазначені нижче терміни мають такі значення:

a) термін “Сполучені Штати” означає Сполучені Штати Америки, у тому числі її Штати, та у разі використання в географічному значенні, означає територію Сполучених Штатів Америки, включаючи внутрішні води, повітряний простір, її територіальні води та будь-яку іншу морську територію за межами територіальних вод Сполучених Штатів Америки, в межах якої Сполучені Штати можуть здійснювати суверенні права або юрисдикцію у відповідності з міжнародним правом; проте, термін не включає американські території. Будь-яке посилання на термін “Штат” Сполучених Штатів включає федеральний округ Колумбія;
b) термін “американська територія” означає Американське Самоа, Співдружність Північних Маріанських Островів, острів Гуам, Співдружність Пуерто-Рико чи Американські Віргінські Острови;
c) термін “СВД” означає американську Службу внутрішніх доходів;
d) термін “Україна” означає Україна, та у разі використання в географічному значенні, означає територію України, включаючи внутрішні води, повітряний простір, її територіальні води та будь-яку іншу морську територію за межами територіальних вод України, в межах якої Україна здійснює суверенні права або юрисдикцію у відповідності з міжнародним правом;
e) термін “партнерська юрисдикція” означає юрисдикцію, що має діючу угоду зі Сполученими Штатами для забезпечення виконання положень закону FATCA. СВД оприлюднює перелік із зазначенням всіх партнерських юрисдикцій;
f) термін “компетентний орган” означає:

(1) у випадку Сполучених Штатів - Міністр фінансів, або його представник.

(2) у випадку України - Міністерство фінансів України або його уповноважений представник;

g) термін “фінансова установа” означає установу закритого типу, депозитарну установу, інвестиційну компанію чи визначену страхову компанію;
h) термін “установа закритого типу” означає будь-який суб’єкт господарювання, що управляє в якості суттєвої частки свого бізнесу фінансовими активами на користь інших. Суб’єкт господарювання управляє фінансовими активами на користь інших в якості суттєвої частки свого бізнесу, якщо валовий прибуток такого суб’єкту господарювання, який відноситься до володіння фінансовими активами та пов’язаних з цим фінансовими послугами, дорівнює чи перевищує 20 відсотків валового прибутку цього суб’єкта господарювання за період, що менше: (i) трирічного періоду, який закінчується 31 грудня (чи в останній день фінансового року звітного періоду) до початку року, в якому відбувається розрахунок, чи (ii) періоду існування такого суб’єкту господарювання;
i) термін “депозитарна установа” означає будь-який суб’єкт господарювання, який приймає депозити в ході звичайної банківської чи подібної діяльності;
j) термін “інвестиційна компанія” означає будь-який суб’єкт господарювання, який здійснює в якості бізнесу (або яким управляє суб’єкт господарювання, що здійснює в якості бізнесу) один чи більше зазначених нижче видів діяльності або операцій для чи від імені замовника:

(1) торгівля цінними паперами грошового ринку (чеки, векселі, депозитні сертифікати, вторинні цінні папери тощо); іноземною валютою; цінними паперами за курсом обміну, відсотковою ставкою та індексом; обіговими цінними паперами; або товарними ф’ючерсами;

(2) індивідуальне чи колективне управління портфелем цінних паперів; або

(3) будь-який інший вид інвестування, адміністрування чи управління коштами або грошима від імені інших осіб.

Підпункт 1)(j) тлумачиться у відповідності до подібного формулювання, викладеного у визначенні “фінансової установи” рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

k) термін “визначена страхова компанія” означає будь-який суб’єкт господарювання, що є страховою компанією (або компанію, що безпосередньо володіє страховою компанію), яка здійснює виплати або має зобов’язання їх здійснювати відповідно до договорів страхування з викупною сумою чи договорів ануїтету;
l) термін “фінансова установа України” означає (i) будь-яку фінансову установу, що організована відповідно до законодавства України, але за винятком будь-якого філіалу такої фінансової установи, що розташований за межами України, а також (ii) будь-який філіал фінансової установи, що не організована відповідно до законодавства України, якщо такий філіал розташований в Україні;
m) термін “фінансова установа партнерської юрисдикції” означає (i) будь-яку фінансову установу, засновану в партнерській юрисдикції, але за винятком будь-якого філіалу такої фінансової установи, що розташований за межами партнерської юрисдикції, а також (ii) будь-який філіал фінансової установи, яку не засновано в партнерській юрисдикції, якщо такий філіал розташований в партнерській юрисдикції;
n) термін “звітна фінансова установа України” означає будь-яку фінансову установу України, яка не є непідзвітною фінансовою установою України;
o) термін “непідзвітна фінансова установа України” означає будь-яку фінансову установу України чи інший суб’єкт господарювання, який є резидентом України, що описаний в Додатку II як непідзвітна фінансова установа України чи в інший спосіб класифікується як іноземна фінансова установа, яка вважається такою, що виконує вимоги, або ж як фактичний власник, звільнений від виконання вимог згідно з відповідними постановами Міністерства фінансів США, що набирає чинності з дати підписання цієї Угоди;
p) термін “фінансова установа, яка не бере участь” означає іноземну фінансову установу, яка не бере участь, у тому розумінні, як це визначено таким терміном у відповідних постановах Міністерства фінансів США, але не включає фінансову установу України або фінансову установу іншої партнерської юрисдикції, крім фінансової установи, яка вважається фінансовою установою, що не бере участь, відповідно до підпункту 2(b) статті 5 цієї Угоди або згідно з відповідним положенням угоди, укладеної між Сполученими Штатами та партнерською юрисдикцією;
q) термін “фінансовий рахунок” означає рахунок, що знаходиться на обслуговуванні у фінансовій установі, а саме:

(1) у випадку суб’єкта господарювання, що є виключно фінансовою установою, оскільки такий суб’єкт господарювання є інвестиційною компанією, будь-яку участь в капіталі чи у борзі (крім таких інструментів, що перебувають у постійному обігу на сформованому ринку цінних паперів) фінансової установи;

(2) у випадку фінансової установи, не описаної в підпункті 1(q)(1) цієї статті, будь-яку участь у капіталі чи у борзі фінансової установи (крім інструментів, що перебувають у постійному обігу на сформованому ринку цінних паперів), якщо (i) розмір боргового відсотку чи участі в капіталі визначається опосередковано чи безпосередньо, переважно, виходячи з активів, які дають підставу для платежів, що підлягають утриманню з американського джерела; а також якщо (ii) група інструментів була сформована з метою уникнення звітування відповідно до цієї Угоди; а також

(3) Будь-який договір страхування з викупною сумою або договір ануїтету, що укладений з або обслуговується фінансовою установою, інший ніж договір страхування, що не пов’язаний з результатами інвестиційної діяльності, договір негайного довічного ануїтету, що не може бути переданий іншій особі, який укладено з фізичною особою та за яким здійснюються пенсійні виплати або виплати з непрацездатності/інвалідності, передбачені рахунком/договором, виключеним з визначення фінансового рахунку в Додатку II;

Незважаючи на зазначене вище, термін “фінансовий рахунок” не включає будь-який рахунок, що виключено із визначення фінансового рахунку в Додатку II. Для цілей цієї Угоди, інструменти розглядаються як “такі, що перебувають у постійному обігу”, якщо здійснюється значний обсяг торгівлі стосовно цих процентів на постійній основі, та “сформований ринок цінних паперів” означає біржу, яка є офіційно визнаною та перевіряється державним органом, та в якій розташовано ринок та здійснюється торгівля акцій значної річної вартості. Для цілей цього пункту 1(q), інструмент у фінансовій установі не розглядається як “такий, що перебуває у постійному обігу” та відноситься до фінансових рахунків, якщо власник проценту (за виключенням випадків, коли фінансова установа виступає як посередник) зареєстрований у такій фінансовій установі. Попереднє речення не застосовується до інструментів, вперше зареєстрованих у такій фінансовій установі 1 липня 2014 року чи пізніше, від фінансової установи не вимагається застосування попереднього речення до 1 січня 2016 року;

r) термін “депозитний рахунок” включає будь-який комерційний, поточний, ощадний, строковий чи терміновий рахунок або рахунок, який засвідчено депозитним сертифікатом, ощадним сертифікатом, інвестиційним сертифікатом, борговим сертифікатом або іншим подібним документом, що забезпечується фінансовою установою в ході звичайної банківської чи подібної діяльності. Депозитний рахунок також включає суму, яка належить страховій компанії відповідно до договору про гарантоване інвестування або подібного договору про виплату чи зарахування відсотку з такої суми;
s) термін “кастодіальний рахунок” означає рахунок (крім договору страхування або договору ануїтету) на користь іншої особи, яка володіє будь-яким фінансовим інструментом чи договором щодо інвестування (у тому числі, але не обмежуючись участю чи пакетом акцій в корпорації, векселем, облігацією, борговим зобов’язанням чи іншим доказом заборгованості, валютною чи товарною операцією, свопом кредитного дефолту, свопом на основі нефінансового індексу, контрактом на номінальну основну суму, Договором страхування або договором ануїтету, а також будь-яким опціоном, чи іншим вторинним інструментом);
t) термін “участь в капіталі” означає у випадку товариства, що є фінансовою установою, право на частку капіталу, або прибутку в партнерстві. У випадку трасту, що є фінансовою установою, вважається, що участь в капіталі отримується будь-якою особою, яка розглядається як засновник трасту чи бенефіціар всього чи частини трасту, або будь-якою іншою фізичною особою, яка має фактичний ефективний контроль над трастом. Зазначена американська особа вважається такою, що є бенефіціаром іноземного трасту, якщо така зазначена американська особа має право отримувати безпосередньо чи опосередковано (наприклад, через довірену особу) капітал, який розподіляється в обов’язковому порядку, чи може отримувати безпосередньо або опосередковано довільно розподілений капітал трасту;
u) термін “договір страхування” означає договір (інший, ніж договір ануїтету), згідно з умовами якого одна сторона зобов’язується здійснити виплату іншій стороні у разі настання обставин, пов’язаних із ризиками смерті, хвороби та непрацездатності, нещасного випадку, відповідальності перед третіми особами або майнових ризиків;
v) термін “договір ануїтету” означає договір, згідно з умовами якого одна сторона зобов’язується здійснювати виплати протягом періоду часу, визначеного частково або в цілому, очікуваною тривалістю життя однієї або декількох осіб. Термін також включає договір, який вважається договором ануїтету згідно з законодавством, нормативною базою, або практикою юрисдикції, у якій його було укладено та згідно з яким одна зі сторін зобов’язується здійснювати виплати протягом визначеної кількості років;
w) термін “договір страхування з викупною сумою” означає договір страхування (інший ніж договір перестрахування збитків між двома страховими компаніями), що має викупну суму, більшу за 50 тис. доларів США;
x) термін “викупна сума” більша з таких сум: (i) грошової суми, що сплачується страхувальнику у разі дострокового припинення договору страхування (визначена до вирахування штрафу за дострокове припинення договору страхування або заборгованості за кредитом); та (ii) грошової суми, у межах якої страхувальник, який уклав договір страхування життя, може отримати кредит від страховика. Незважаючи на викладене вище, термін “викупна сума” не включає суми, сплачувані за договором страхування як:

(1) страхові виплати на випадок захворювання або травматичних ушкоджень, або інші страхові виплати, що відшкодовують економічні збитки, що виникли у зв’язку з настанням страхового випадку, передбаченого договором;

(2) повернення страхувальнику попередньо сплачених внесків за договором страхування (іншим, ніж договір страхування життя) у зв’язку із припиненням чи відміною полісу, зменшення суми зобов’язань за договором страхування протягом його дії або перерахунком суми страхового внеску через технічні помилки тощо; або

(3) дивіденди, сплачувані страхувальнику за результатами збитковості або прибутковості за договором групового страхування;

y) термін “американський підзвітний рахунок” означає фінансовий рахунок, що ведеться звітною фінансовою установою України, і який належить одній або більше зазначеним американським особам чи неамериканському суб’єкту господарювання з однією або більше контролюючими особами, який є зазначеною американською особою. Незважаючи на вказане раніше, рахунок не вважається американським підзвітним рахунком, якщо такий рахунок не ідентифіковано як американський підзвітний рахунок після застосування процедур комплексної експертизи, зазначених в Додатку I;
z) термін “власник рахунку” означає особу, зазначену чи ідентифіковану як власника фінансового рахунку фінансовою установою, що веде такий рахунок. Особа, що не являється фінансовою установою, яка володіє фінансовим рахунком в інтересах чи на користь іншої особи в якості агента, кастодіана, довіреної особи, особи з правом підпису, інвестиційного радника чи посередника, не вважається такою, що володіє таким рахунком, в цілях цієї Угоди, і така інша особа вважається такою, що володіє таким рахунком. У контексті безпосередньо попереднього речення термін “фінансова установа” не включає фінансову установу, організовану чи зареєстровану в якості юридичної особи на американській території. У випадку договору страхування з викупною сумою або договору ануїтету, власник рахунку - це будь-яка особа, яка має право доступу до викупної суми чи право змінювати бенефіціара договору. Якщо жодна особа не може мати право доступу до грошової вартості чи право змінити бенефіціара, то власником рахунку є будь-яка особа, що названа власником в договорі, а також будь-яка особа з правом на отримання виплати згідно з умовами такого договору. Після закінчення терміну дії договору страхування з викупною сумою або договору ануїтету кожна особа, яка має право отримувати виплату за таким договором, вважається власником рахунку;

aa) термін “американська особа” означає американського громадянина чи резидента-фізичну особу, товариство чи корпорацію, організовану в Сполучених Штатах або відповідно до законодавства Сполучених Штатів чи будь-якого з окремих штатів, траст, якщо (i) суд в межах Сполучених Штатів мав би повноваження відповідно до права, що застосовується, видавати накази чи рішення стосовно практично всіх питань управління трастом, а також якщо (ii) одна чи більше американських осіб мають повноваження контролювати всі суттєві рішення трасту чи спадок померлої особи, громадянина чи резидента Сполучених Штатів. Підпункт 1(aa) тлумачиться у відповідності до Податкового кодексу США.

bb) термін “зазначена американська особа” означає американську особу, на відміну від: (i) корпорації, пакет акцій якої регулярно продається на одному чи більше сформованих ринках цінних паперів; (ii) будь-якої корпорації, що є членом тієї ж самої розширеної афілійованої групи, як це визначено в розділі 1471(e)(2) Податкового кодексу США, в якості корпорації, описаної в пункті (i); (iii) американської чи будь-якої установи або посередницького агентства, що цілком належить Уряду Сполучених Штатів; (iv) будь-якого штату Сполучених Штатів, будь-якої американської території, будь-якої адміністративно-територіальної одиниці зазначеного вище чи будь-якої установи або посередницького агентства, що цілком належить Уряду Сполучених Штатів, окремому штату Сполучених Штатів, або території Сполучених Штатів; (v) будь-якої організації, звільненої від оподаткування відповідно до розділу 501(a) Податкового кодексу США чи плану індивідуального пенсійного забезпечення, як це визначено в розділі 7701(a)(37) Податкового кодексу США; (vi) будь-якого банку, як це визначено в розділі 581 Податкового кодексу США; (vii) будь-якого інвестиційного трасту нерухомості, як це визначено в розділі 856 Податкового кодексу США; (viii) будь-якої регульованої інвестиційної компанії, як це визначено в розділі 851 Податкового кодексу США, чи будь-якого суб’єкту, зареєстрованого в Комісії з питань цінних паперів та фондового ринку США відповідно до Закону про інвестиційні компанії від 1940 року (15 U.S.C. 80a-64); (ix) будь-якого загального довірчого фонду, як це визначено в розділі 584(a) Податкового кодексу США; (x) будь-якого трасту, який звільнено від оподаткування відповідно до розділу 664(c) Податкового кодексу США, чи як описано в розділі 4947(a)(1) Податкового кодексу США; (xi) дилера по операціям з цінними паперами, товарами чи вторинними фінансовими інструментами (у тому числі контрактами на умовну основну суму, ф’ючерси, форвардні операції та опціони), що зареєстрований як такий відповідно до законодавства Сполучених Штатів чи будь-якого штату; або (xii) брокера, як це визначено в розділі 6045(c) Податкового кодексу США; або (xiii) будь-якого трасту, звільненого від оподаткування, відповідно до плану, передбаченого розділом 403(b) або розділом 457(g) Податкового кодексу США;

cc) термін “суб’єкт господарювання” означає юридичну особу або правову форму, таку як траст;

dd) термін “неамериканський суб’єкт господарювання” означає суб’єкт господарювання, що не є американською особою;

ee) термін “виплата, яка підлягає утриманню з американського джерела” означає будь-яку виплату відсотку (у тому числі будь-який початковий емісійний дисконт), дивідендів, ренти, окладів, заробітної плати, премій, ануїтетів, компенсацій, винагород, гонорарів і інших фіксованих чи таких, що можуть бути визначені, річних чи періодичних приростів капіталу, прибутків та доходу, якщо така виплата походить із джерел в межах Сполучених Штатів. Незважаючи на зазначене вище, виплата, яка підлягає утриманню з американського джерела, не включає будь-яку виплату, що не вважається виплатою, яка підлягає утриманню, передбачену відповідними постановами Міністерства фінансів США;

ff) суб’єкт господарювання є “пов’язаним суб’єктом господарювання” іншого суб’єкту господарювання, якщо один з суб’єктів господарювання контролює інший суб’єкт, чи два суб’єкти господарювання перебувають під спільним контролем. Для цих цілей контроль включає безпосереднє чи опосередковане володіння понад 50 відсотками голосів чи вартості в суб’єкті господарювання. Незважаючи на зазначене вище, Україна може розглядати суб’єкт господарювання не як пов’язаного суб’єкта господарювання іншого суб’єкта господарювання, якщо такі два суб’єкти господарювання не є членами однієї тієї ж самої розширеної афілійованої групи, як це визначено в розділі 1471(e)(2) Податкового кодексу США;

gg) термін “ІНПП США” означає федеральний ідентифікаційний номер платника податків США;

hh) термін “контролюючі особи” означає фізичних осіб, які здійснюють контроль за суб’єктом господарювання. У випадку трасту, такий термін означає засновника, довірчих управителів, опікуна трасту (якщо є), бенефіціарів чи клас бенефіціарів, а також будь-яку іншу фізичну особу, що має фактичний ефективний контроль над трастом, і у випадку правовідносин, на відміну від трасту, такий термін означає осіб, які обіймають еквівалентні чи подібні посади. Термін “контролюючі особи” інтерпретується відповідно до визначення, викладеного в рекомендаціях Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

2. Будь-який термін, який іншим чином не визначено в цій Угоді, матиме значення, яке він має на той час відповідно до законодавства Сторони, яка застосовує цю Угоду, окрім випадків, коли інше вимагається за контекстом, або коли компетентні органи погодилися користуватися загальноприйнятим значенням (в установлених національним законом межах), при цьому будь-яке значення в межах чинного податкового законодавства Сторони має переважаючу силу над значенням, яке надається терміну відповідно до інших законів цієї Сторони.

Стаття 2 — Зобов’язання отримувати та здійснювати обмін інформацією стосовно американських підзвітних рахунків

1. З огляду на положення статті 3 цієї Угоди Україна отримує інформацію, зазначену в пункті 2 цієї статті, стосовно всіх американських підзвітних рахунків і щорічно здійснює обмін цією інформацією зі Сполученими Штатами в автоматичному режимі відповідно до положень статті 27 Конвенції.

2. Інформація, яка має бути отримана стосовно кожного американського підзвітного рахунку кожної звітної фінансової установи України, і обмін якою має відбуватися:

a) ім’я та прізвище, адреса та ІНПП США кожної зазначеної американської особи, яка є власником такого рахунку, і у випадку неамериканського суб’єкта господарювання, якого після застосування процедур комплексної експертизи, викладеної в Додатку I, ідентифіковано як такого, що має одну чи більше контролюючих осіб, що є американською зазначеною особою, - назву, адресу і ІНПП США (якщо є) такого суб’єкту і кожної такої зазначеної американської особи;
b) номер рахунку (або функціональний його еквівалент у разі відсутності номеру рахунку);
c) назва та ідентифікаційний номер звітної фінансової установи України;
d) баланс чи суму на рахунку (у тому числі, у випадку договору страхування з викупною сумою або договору ануїтету, викупну суму або суму, яка виплачується готівкою у разі відмови від прав за полісом) станом на кінець відповідного календарного року чи іншого відповідного звітного періоду, або якщо рахунок було закрито протягом такого року, відразу до його закриття;
e) у випадку будь-якого кастодіального рахунку:

(1) загальна валова сума відсотку, загальна валова сума дивідендів і загальна валова сума іншого доходу, сформованого стосовно активів на рахунку, які щоразу виплачуються або зараховуються на рахунок (або стосовно рахунку) протягом календарного року чи іншого відповідного звітного періоду; а також

(2) загальну валову суму надходжень від продажу чи викупу майна, яка виплачується чи зараховується на рахунок впродовж календарного року чи іншого відповідного звітного періоду, стосовно якої звітна фінансова установа України виступала в якості кастодіана, брокера, довіреної особи чи в інакшому випадку в якості агента для власника рахунку;

f) у випадку будь-якого депозитного рахунку, загальну валову суму відсотку, виплаченого з чи зарахованого на рахунок протягом календарного року чи іншого відповідного періоду; а також
g) у випадку будь-якого рахунку, не зазначеного в підпункті 2(e) чи 2(f) цієї статті, загальна валова сума, виплачена чи зарахована власнику рахунку щодо такого рахунку протягом календарного року чи іншого відповідного звітного періоду, стосовно якої звітна фінансова установа України є боржником чи дебітором, у тому числі сукупна сума будь-яких виплат, пов’язаних з викупом, що здійснюються власнику рахунку протягом календарного року чи іншого відповідного звітного періоду.

Стаття 3 — Час та спосіб здійснення обміну інформацією

1. У цілях виконання зобов’язання щодо обміну інформацією, зазначеного в статті 2 цієї Угоди, сума та характеристика платежів, виконаних стосовно американського підзвітного рахунку, може бути визначена відповідно до принципів податкового законодавства України.

2. У цілях виконання зобов’язання щодо обміну інформацією, зазначеного в статті 2 цієї Угоди, в інформації, обмін якою здійснюється, зазначається назва валюти, в якій кожна відповідна сума виражена.

3. З огляду на пункт 2 статті 2 цієї Угоди інформація, яка має бути отримана, і обмін якою має здійснюватися, повинна стосуватися 2014 року і всіх наступних років, за винятком:

a) інформації, яка має бути отримана, і обмін якою має здійснюватися стосовно 2014 року, - це лише та інформація, що описана в підпунктах 2(a)-2(d) статті 2 цієї Угоди;
b) інформації, яка має бути отримана, і обмін якою має здійснюватися стосовно 2015 року, - це інформація, що описана в підпунктах 2(a)-2(g) статті 2 цієї Угоди, за винятком валових надходжень, зазначених в підпункті 2(e)(2) статті 2 цієї Угоди; і
c) інформації, яка має бути отримана, і обмін якою має здійснюватися стосовно 2016 року і наступних років, - це інформація, описана в підпунктах 2(a)-2(g) статті 2 цієї Угоди.

4. Незважаючи на пункт 3 цієї статті, та стосовно кожного американського підзвітного рахунку, який ведеться звітною фінансовою установою України станом на 30 червня 2014 року, а також з огляду на пункт 2 статті 6 цієї Угоди, Україна не зобов’язана отримувати та включати до інформації, обмін якою здійснюється, відомості про ІНПП США, будь-якої відповідної особи, якщо такий ідентифікаційний номер платника податків відсутній в облікових записах звітної фінансової установи України. У такому випадку Україна отримує і включає до інформації, обмін якою здійснюється, дату народження відповідної особи, якщо такі відомості наявні серед облікових записів звітної фінансової установи України.

5. З огляду на пункти 3 і 4 цієї статті, обмін інформацією, описаною в статті 2 цієї Угоди, здійснюється - в залежності від того, що наступить пізніше - через дев’ять місяців з дати закінчення календарного року, якого стосується така інформація, або 30 вересня одразу після вступу Угоди в силу.

6. Компетентні органи України і Сполучених Штатів укладають угоду, або правочин, відповідно до процедури взаємного узгодження, передбаченої в статті 26 Конвенції, яка:

a) встановлює порядок автоматичного обміну, описаного в статті 2 цієї Угоди;
b) встановлює правила і процедури, за необхідності, для виконання положень статті 5 цієї Угоди; і
c) встановлює, за необхідності, порядок обміну інформацією, про яку звітують відповідно до підпункту 1(b) статті 4 цієї Угоди.

7. На всю інформацію, обмін якою здійснюється, розповсюджується дія положення про конфіденційність та дія інших заходів безпеки, передбачених в Конвенції, у тому числі положення, які обмежують використання інформації, обмін якою здійснюється.

Стаття 4 — Застосування Закону FATCA до фінансових установ України

1. Трактування звітних фінансових установ України. Кожна звітна фінансова установа України вважається такою, що виконує положення розділу 1471 Податкового кодексу США і на яку не поширюється положення про утримання, відповідно до нього, якщо Україна виконує свої зобов’язання відповідно до статей 2 і 3 цієї Угоди стосовно такої звітної фінансової установи України, і звітна фінансова установа України:

a) ідентифікує американські підзвітні рахунки та щорічно доповідає компетентному органу України інформацію, яку вимагається надавати згідно з пунктом 2 статті 2 цієї Угоди в часові межі та спосіб, описані в статті 3 цієї Угоди;
b) окремо для 2015 року і 2016 року щорічно повідомляє компетентному органу України назву кожної фінансової установи, яка не бере участь, якій було виконано виплати, та сукупну суму таких виплат;
c) виконує реєстраційні вимоги СВД FATCA, викладені на офіційному сайті;
d) за умови, що звітна фінансова установа України виступає в якості (i) кваліфікованого посередника (в контексті розділу 1441 Податкового кодексу США), що вирішила взяти на себе зобов’язання першочергового утримання відповідно до розділу 3 частини A Податкового кодексу США; (ii) іноземного товариства, що вирішило діяти в якості іноземного товариства, яке здійснює утримання, (в контексті як розділу 1441, так і розділу 1471 Податкового кодексу США); чи (iii) іноземного трасту, що вирішив діяти в якості іноземного трасту, який здійснює утримання (в контексті як розділу 1441, так і розділу 1471 Податкового кодексу США), утримує 30 відсотків з будь-якого платежу, який підлягає утриманню з американського джерела, будь-якій фінансовій установі, що не бере участь; та
e) у випадку звітної фінансової установи України, що не описана в підпункті 1(d) цієї статті, і яка виконує платіж, який підлягає утриманню з американського джерела, чи виступає в якості посередника стосовно такого платежу, будь-якій фінансовій установі, що не бере участь, звітна фінансова установа України надає будь-якому безпосередньому виконавцю такого платежу, що підлягає утриманню з американського джерела, інформацію, яка необхідна для здійснення утримання та звітування, що виникає у зв’язку з таким платежем.

Незважаючи на зазначене вище, на звітну фінансову установу України, стосовно якої не виконуються умови пункту 1, не поширюється положення про утримання відповідно до розділу 1471 Податкового кодексу США, окрім випадків, коли така звітна фінансова установа України розглядається СВД в якості фінансової установи, яка не бере участь, відповідно до підпункту 2(b) статті 5 цієї Угоди.

2. Припинення дії правил по відношенню до рахунків, стосовно яких потрібну інформацію не було подано. Сполучені Штати не вимагають від звітної фінансової установи України утримувати податок відповідно до розділу 1471 чи розділу 1472 Податкового кодексу США стосовно рахунку, який належить власнику рахунку, який не подав потрібну інформацію (як це визначено в розділі 1471(d)(6) Податкового кодексу США), чи закрити такий рахунок, якщо компетентний орган США отримує інформацію, викладену в підпункті 2 статті 2 цієї Угоди, підпадає під положення статті 3 цієї Угоди стосовно такого рахунку.

3. Особливий режим планів пенсійного забезпечення України. Сполучені Штати розглядають в якості іноземних фінансових установ, які вважаються такими, що виконують вимоги, чи фактичних власників, звільнених від виконання вимог, в залежності від ситуації, в контексті розділів 1471 та 1472 Податкового кодексу США, плани пенсійного забезпечення України, описані в Додатку II. Для цих цілей план пенсійного забезпечення України включає суб’єкт господарювання, заснований чи розташований в Україні і регламентований нею, чи попередньо визначені контрактні домовленості чи правовідносини, що здійснюються з метою надання пенсійного забезпечення чи вихідної допомоги або отримання доходу для надання такого забезпечення чи допомоги відповідно до законодавства України, та регламентуються у питаннях виконання внесків, розподілу, звітування, заснування та фінансової підтримки плану, і оподаткування.

4. Ідентифікація та трактування інших іноземних фінансових установ, які вважаються такими, що виконують вимоги, та фактичних власників, звільнених від виконання вимог. Сполучені Штати розглядають кожну непідзвітну фінансову установу України в якості іноземної фінансової установи, яка вважається такою, що виконує вимоги, чи фактичного власника, звільненого від виконання вимог, в залежності від ситуації, в контексті розділу 1471 Податкового кодексу США.

5. Спеціальні правила стосовно пов’язаних суб’єктів господарювання і філіалів, які є фінансовими установами, що не беруть участь. Якщо фінансова установа України, що в інших відношеннях відповідає вимогам, описаним в пункті 1 цієї статті чи в пункті 3 або 4 цієї статті, має пов’язаний суб’єкт господарювання чи філіал, який здійснює свою діяльність в юрисдикції, що перешкоджає такому пов’язаному суб’єкту господарювання чи філіалу виконувати вимоги іноземної фінансової установи, що бере участь, чи іноземної фінансової установи, яка вважається такою, що виконує вимоги, в контексті розділу 1471 Податкового кодексу США, або має пов’язану установу, чи філіал, що має статус фінансової установи, що не бере участь тільки через закінчення дії перехідного положення для обмежених іноземних фінансових установ і обмежених філіалів згідно до відповідних постанов Міністерства Фінансів США, то така фінансова установа України продовжує відповідати умовам цієї Угоди, і продовжує розглядатися в якості іноземної фінансової установи, яка вважається такою, що виконує вимоги, чи фактичного власника, звільненого від виконання вимог, в залежності від ситуації, в контексті розділу 1471 Податкового кодексу США, за умови, що:

a) фінансова установа України розглядає кожний такий пов’язаний суб’єкт господарювання чи філіал в якості окремої фінансової установи, що не бере участь, в контексті всіх вимог цієї Угоди щодо звітування та здійснення утримання вимог цієї Угоди, і кожний такий пов’язаний суб’єкт господарювання чи філіал ідентифікує себе агентам, що здійснюють утримання, в якості фінансової установи, яка не бере участь;
b) кожний такий пов’язаний суб’єкт господарювання чи філіал ідентифікує свої американські рахунки і доповідає інформацію стосовно цих рахунків, як це вимагається відповідно до розділу 1471 Податкового кодексу США у обсязі, дозволеному відповідним законодавством, яке стосується пов’язаного суб’єкту господарювання чи філіалу; та
c) такий пов’язаний суб’єкт господарювання чи філіал не докладає, в рамках своєї роботи, спеціальних зусиль, щоб відкрити американські рахунки, які належать особам, що не є резидентами в юрисдикції, де такий пов’язаний суб’єкт господарювання чи філіал розташований, або рахунки, що належать фінансовим установам, які не беруть участь, і які не засновані в юрисдикції, де такий пов’язаний суб’єкт господарювання чи філіал розташовані, і такий пов’язаний суб’єкт господарювання чи філіал не використовуються фінансовою установою України чи будь-яким іншим пов’язаним суб’єктом господарювання для порушення зобов’язань відповідно до цієї Угоди чи згідно з розділом 1471 Податкового кодексу США, в залежності від ситуації.

6. Узгодження строків. Незважаючи на пункти 3 і 5 статті 3 цієї Угоди:

a) Україна не зобов’язується отримувати та здійснювати обмін інформацією за календарний рік, що передує календарному року, за який вимагається надати подібну інформацію до СВД іноземними фінансовими установами, що беруть участь, відповідно до постанов Міністерства фінансів США; та
b) Україна не зобов’язується починати обмін інформацією раніше дати, до якої вимагається подавати подібну інформацію іноземними фінансовими установами, що беруть участь, до СВД відповідно до постанов Міністерства фінансів США.

7. Узгодження визначень з актами Міністерства Фінансів Сполучених Штатів.

Незважаючи на статтю 1 цієї Угоди та поняття, визначені у додатках до цієї Угоди, при виконанні цієї Угоди, Україна може використовувати, та може дозволити фінансовим установам України використовувати визначення, які відповідають актам Міністерства Фінансів Сполучених Штатів Америки замість відповідних визначень у цій Угоді, за умови що таке застосування не буде порушувати цілей цієї Угоди.

Стаття 5 — Співпраця у виконанні вимог та примусове виконання

1. Незначні та адміністративні помилки.

Компетентний орган США повідомляє компетентний орган України, якщо компетентний орган США обґрунтовано вважає, що адміністративні помилки або інші незначні помилки могли призвести до отримання недостовірної або неповної інформаційної звітності або іншого порушення цієї Угоди. Компетентний орган України застосовує своє національне законодавство (у тому числі застосування відповідних штрафних санкцій) для отримання достовірної та/або повної інформації або усунення інших порушень цієї Угоди.

2. Значне невиконання зобов’язань.

a) Компетентний орган США повідомляє компетентний орган України, коли компетентний орган США виявив значне невиконання зобов’язань згідно цієї Угоди стосовно звітної фінансової установи України. Компетентний орган України застосовує своє національне законодавство (у тому числі відповідні штрафні санкції) для усунення значного невиконання зобов’язань, як вказано в повідомленні.
b) Якщо такі примусові дії не призведуть до виконання зобов’язань протягом 18 місяців після першого направлення Компетентним органом США повідомлення про значне невиконання зобов’язань, Сполучені Штати будуть вважати звітну фінансову установу України, такою фінансовою установою, що не бере участь, згідно підпункту 2(b).

3. Залучення постачальників послуг третьої сторони. Україна може дозволити звітним фінансовим установам України використовувати послуги постачальників третьої сторони для виконання зобов’язань, покладених на такі звітні фінансові установи Україною, у порядку, передбаченому у цій Угоді, але за виконання цих зобов’язань продовжують нести відповідальність звітні фінансові установи України.

4. Запобігання ухилень від виконання зобов’язань.

Україна повинна вжити заходів для того, щоб, за необхідності, запобігти ухиленню фінансовою установою від виконання зобов’язань щодо звітності, передбаченої цією Угодою.

Стаття 6 — Взаємні зобов’язання щодо збільшення ефективності обміну інформацією та прозорості

1. Умови по транзитним платежам та валовій виручці.

Сторони готові до співробітництва між собою та партнерськими юрисдикціями для розробки практичного ефективного альтернативного підходу для досягнення стратегічних цілей щодо стягнення з іноземних транзитних платежів та валової виручки, щоб мінімізувати навантаження.

2. Документація рахунків, відкритих станом на 30 червня 2014 року.

Що стосується підзвітних американських рахунків, відкритих звітними фінансовими установами України до 30 червня 2014 року включно, Україна зобов’язується визначити до 1 січня 2017 року для звітності за 2017 рік та наступні роки правила, що потребують від звітних фінансових установ України на отримання інформації щодо ІНПП США кожної зазначеної американської особи, згідно з вимогами підпункту 2(a) статті 2 цієї Угоди.

Стаття 7 — Послідовність у застосуванні FATCA до партнерських юрисдикцій

1. Україні надаються переваги на будь-яких більш вигідних умовах відповідно до статті 4 або Додатку I до цієї Угоди стосовно застосування FATCA до фінансових установ України, що надаються іншій партнерській юрисдикції відповідно до підписаної двосторонньої угоди, згідно з якою інша партнерська юрисдикція зобов’язаний виконувати ті самі умови, що і Україна, які містяться в статтях 2 та 3 цієї Угоди та підлягають таким самим умовам, що викладені у статтях 2 і 3 та з 5 по 9 статті цієї Угоди.

2. Сполучені Штати повідомляють Україну про будь-які більш вигідні умови і такі умови застосовуються автоматично згідно з цією Угодою в якості таких, що зазначені в цій Угоді та починають діяти з дати підписання угоди, включаючи такі вигідні умови, якщо Україна письмово не відхиляє їх застосування.

Стаття 8 — Консультації та зміни

1. У випадку виникнення труднощів у запровадженні цієї Угоди, будь-яка із Сторін може запитувати про консультації з метою напрацювання відповідних заходів для забезпечення виконання цієї Угоди.

2. До цієї Угоди можуть вноситися зміни за взаємною письмовою згодою обох Сторін. Якщо інше не погоджено, набрання чинності ними відбувається у відповідності із процедурами, вказаними в пункті 1 статті 10 цієї Угоди.

Стаття 9 — Додатки

Додатки становлять невід’ємну частину цієї Угоди.

Стаття 10 — Термін дії Угоди

1. Ця Угода набирає чинності з дати письмового повідомлення Україною Сполучених Штатів про завершення всіх внутрішніх процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою.

2. Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди шляхом направлення відповідного письмового повідомлення іншій Стороні. Угода припиняє свою дію з першого дня місяця, що настає по закінченню 12 місяців з дати такого повідомлення.

3. Сторони повинні до кінця 31 грудня 2018 року сумлінно провести консультації про внесення до цієї Угоди необхідних змін та доповнень, які відображають виконання зобов’язань, викладених у статті 6 цієї Угоди.

На посвідчення чого ті, що нижче підписалися, відповідним чином на те уповноважені своїми Урядами, підписали цю Угоду.

Вчинено в м. Київ “7” лютого, 2017 р. в двох примірниках, українською та англійською мовами, причому всі тексти мають однакову силу.

За Уряд

України:

За Уряд

Сполучених Штатів Америки:

ДОДАТОК I

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПЕРЕВІРКИ З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ АМЕРИКАНСЬКИХ ПІДЗВІТНИХ РАХУНКІВ ТА ПЛАТЕЖІВ ОКРЕМИМ ФІНАНСОВИМ УСТАНОВАМ, ЯКІ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТЬ, ТА НАДАННЯ ПО НИМ ЗВІТІВ

I. Загальні положення.

A. Україна вимагає від звітних фінансових установ України застосовувати процедури комплексної перевірки, що передбачені Додатком I, з метою визначення американських підзвітних рахунків та рахунків, що належать фінансовим установам, які не беруть участь.

B. Для цілей цієї Угоди:

1. Всі суми визначаються у доларах США та мають визначатися як доларовий еквівалент інших валют.

2. Крім випадків зазначених цим документом, залишок або сума рахунку визначаються на останній день календарного року або іншого відповідного звітного періоду.

3. Якщо поріг залишку або суми необхідно визначити на 30 червня 2014 року відповідно до Додатку I, то відповідний залишок або сума визначаються на цей день, або останній день звітного періоду, що закінчується безпосередньо перед 30 червня 2014 року, в якому поріг залишку або суми повинен бути визначений в останній день календарного року згідно з цим Додатком I, відповідний залишок або сума визначається станом на останній день календарного року або іншого відповідного звітного періоду.

4. Згідно з підпунктом E(1) розділу II цього Додатку I рахунок вважається підзвітним американським рахунком починаючи з дня визначення цього рахунку як такого у відповідності з процедурами комплексної перевірки, що викладені у цьому Додатку I.

5. Якщо інше не передбачено цим Додатком I, інформація, що стосується будь-якого підзвітного американського рахунку, повинна надаватися щорічно, в календарному році, наступному за роком, до якого стосується така інформація.

C. Як альтернатива процедурам, зазначеним у кожному розділі цього Додатку I, Україна має право дозволяти звітним фінансовим установам України покладатися на процедури, що описані у відповідних постановах Міністерства фінансів США для визначення чи є рахунок підзвітним американським рахунком чи рахунком, який належить фінансовій установі, яка не бере участь. Україна має право дозволяти звітним фінансовим установам України приймати таке рішення окремо по кожному розділу цього Додатку I стосовно всіх відповідних фінансових рахунків або окремо стосовно будь-якої чітко визначеної групи таких рахунків (наприклад, за напрямком діяльності або місця, де відкрито такий рахунок).

II. Раніше існуючі рахунки фізичних осіб. Наведені нижче правила та процедури застосовуються для виявлення американських підзвітних рахунків серед раніше існуючих рахунків фізичних осіб (“Раніше існуючі рахунки фізичних осіб”).

A. Рахунки, які не підлягають перевірці, виявленню або звітуванню. Крім випадків, коли звітна фінансова установа України обирає інше рішення стосовно всіх раніше існуючих рахунків фізичних осіб або окремо стосовно будь-якої чітко визначеної групи таких рахунків, за умови що чинне законодавство України дозволяє прийняти таке рішення, то наступні раніше існуючі рахунки фізичних осіб не підлягають перевірці, виявленню та звітуванню як американські підзвітні рахунки:

1. Відповідно до підпункту E(2) цього розділу раніше існуючий рахунок фізичної особи із залишком або сумою, що не перевищує 50 000 доларів США станом на 30 червня 2014 року.

2. Відповідно до підпункту E(2) цього розділу раніше існуючий рахунок фізичної особи, який є договором страхування з викупною сумою, або договором ануїтету із залишком або сумою, що не перевищує 250 000 доларів США на 30 червня 2014 року.

3. Раніше існуючий рахунок фізичної особи, який є договором страхування з викупною сумою, або договором ануїтету, за умови, що закони або нормативні акти України або Сполучених Штатів фактично перешкоджають продажу такого договору страхування з викупною сумою, або договору ануїтету резидентам США (наприклад, якщо відповідна фінансова установа не має необхідної згідно з американським законодавством реєстрації, а закон України вимагає звітування або утримання податку з джерела по відношенню до страхових продуктів, що належать резидентам України).

4. Депозитний рахунок із залишком, що не перевищує 50 000 доларів США.

B. Процедури перевірки раніше існуючих рахунків фізичних осіб із залишком або сумою, яка на 30 червня 2014 року перевищує 50 000 доларів США (для договору страхування з викупною сумою або договору ануїтету - 250 000 доларів США), але не перевищує 1 000 000 доларів США (“Рахунки на меншу суму”).

1. Електронний пошук даних для визначення статусу. Звітна фінансова установа України повинна аналізувати дані, які можна виявити в електронному вигляді, на наявність будь-яких наступних ознак належності до США:

a) встановлення особи - власника рахунку як громадянина або резидента США;
b) безумовне підтвердження місця народження в США;
c) діюча поштова адреса або адреса проживання в США (в тому числі поштова скринька в США);
d) діючий номер телефону в США;
e) постійно діюча інструкція щодо переказу грошових коштів на рахунок, що обслуговується в Сполучених Штатах;
f) діюча довіреність або право підпису, надане особі з американською адресою; або
g) адреса “на ім’я” або “до запитання”, яка є єдиною адресою власника рахунку, наявною в документах звітної фінансової установи України. Якщо раніше існуючий рахунок фізичної особи є рахунком на меншу суму, то адреса “на ім’я” за межами Сполучених Штатів або адреса “до запитання” не вважаються ознакою приналежності до США.

2. Якщо у процесі електронного пошуку не визначено жодної ознаки приналежності до США, перерахованих у підпункті B(1) цього розділу, то не має необхідності в подальших діях до тих пір, поки не зміняться обставини, в результаті яких рахунок буде мати одну або декілька ознак приналежності до США, або поки рахунок не стане рахунком на велику суму, відповідно до пункту D цього розділу.

3. Якщо в процесі електронного пошуку виявиться яка-небудь з ознак приналежності до США, перерахованих у підпункті B(1) цього розділу, або зміняться обставини, в результаті яких будуть виявлені до рахунку одна або декілька обставин приналежності до США, то звітна фінансова установа України повинна розглянути цей рахунок, як американський підзвітний рахунок, якщо тільки не застосувати підпункт B(4) цього розділу, коли до цього рахунку діє одне з виключень, вказаного у цьому підпункті.

4. Незалежно від виявлення ознак приналежності до США відповідно до підпункту B(1) цього розділу, звітній фінансовій установі України необов’язково вважати рахунок підзвітним американським рахунком, якщо:

a) коли інформація про власника рахунку безперечно вказує на те, що місцем його народження є США, при цьому звітна фінансова установа України отримує або раніше перевірила і має запис про:

(1) самостійне свідоцтво про те, що власник рахунку не є ні громадянином США, ні резидентом США, для податкових цілей (може бути вказано у формі IRS W-8 або іншій подібній узгодженій формі);

(2) неамериканський паспорт або інше посвідчення особи державного зразка, яке підтверджує громадянство або підданство власника рахунку в іншій державі, ніж США; та

(3) копію свідоцтва про втрату громадянства США власником рахунку або обґрунтованого пояснення:

(a) причини відсутності у власника рахунку подібного свідоцтва, незважаючи на відмову американського громадянства; або

(b) причини неотримання власником рахунку американського громадянства при народженні.

b) якщо інформація про власника рахунку містить діючу поштову адресу або адресу проживання в США, або один чи декілька номерів телефонів в США, які є єдиними номерами телефонів, пов’язаними з рахунком, то звітна фінансова установа України отримує або раніше перевірила і має запис про:

(1) самостійну оцінку того, що власник рахунку не є ні громадянином США, ні резидентом США, для податкових цілей (може бути вказано у формі IRS W-8 або іншій подібній узгодженій формі); та

(2) документальне підтвердження, яке встановлює неамериканський статус власника рахунку, як зазначено у пункті D розділу VI цього Додатку I.

c) Якщо інформація про власника рахунку містить постійно діючі інструкції щодо переказу грошових коштів на рахунок, відкритий у Сполучених Штатах, звітна фінансова установа України отримує або раніше перевірила і має запис про:

d) Якщо інформація про власника рахунку містить постійно діючу довіреність або право підпису, наданого особі, яка має американську адресу, адресу “на ім’я” або адресу “до запитання”, яка є єдиною адресою, що визначена для власника рахунку, або містить один чи декілька номерів телефонів у США (якщо неамериканський номер телефону також пов’язаний з цим рахунком), то звітна фінансова установа України отримує або раніше перевірила і має запис про:

C. Додаткові процедури, які застосовуються до раніше існуючих рахунків фізичних осіб, що є “рахунками на меншу суму”.

1. Перевірка на наявність ознак приналежності до США раніше існуючих рахунків фізичних осіб, які є рахунками на меншу суму, повинна бути завершена до 30 червня 2016 року.

2. Якщо зміняться обставини по відношенню до раніше існуючого рахунку фізичної особи, який є “рахунком на меншу суму”, в результаті чого будуть встановлені одна або декілька ознак приналежності до США, вказаних у підпункті B(1) цього розділу, пов’язані з цим рахунком, то звітна фінансова установа України повинна розглядати цей рахунок, як підзвітний американський рахунок, якщо на нього не поширюється дія підпункту B(4) цього розділу.

3. За винятком депозитних рахунків, які зазначені у підпункті A(4) цього розділу, будь-який раніше існуючий рахунок фізичної особи, який був ідентифікований як американський підзвітний рахунок, повинен розглядатись як підзвітний американський рахунок протягом всіх наступних років, допоки власник рахунку є зазначеною американською особою.

D. Розширені процедури перевірки для раніше існуючих рахунків фізичних осіб із залишком або сумою, яка перевищує 1 млн. дол. США на 30 червня 2014 року або на 31 грудня 2015 року або будь-якого наступного року (“Рахунки на велику суму”).

1. Пошук даних в електронній формі. Звітна фінансова установа України повинна перевіряти наявні в неї пошукові дані в електронній формі, які зберігаються звітною фінансовою установою України, на наявність будь-яких ознак приналежності до США, які вказані у підпункті B(1) цього розділу.

2. Пошук даних на паперових носіях. Якщо в пошукових електронних базах даних звітної фінансової установи України міститься категорії та вся інформація, яка вказана у підпункті D(3) цього розділу, то немає необхідності у подальшій перевірці на паперових носіях. Якщо електронні бази даних не відображають всю цю інформацію, то стосовно “рахунків на велику суму” звітна фінансова установа України повинна також перевірити поточний клієнтський базовий файл, та якщо вони не містяться у поточному клієнтському базовому файлі, наступні документи, пов’язані з рахунком та отримані звітною фінансовою установою України протягом останніх п’яти років, на наявність будь-яких ознак приналежності до США, вказаних у підпункті B(1) цього розділу:

a) останні документальні підтвердження, зібрані стосовно рахунку;
b) останні договір або документи щодо відкриття рахунку;
c) останні документи, отримані звітною фінансовою установою України відповідно до процедур AML/KYC або для інших регуляторних цілей;
d) будь-яка форма довіреності або права підпису, яка діє на даний момент; та
e) будь-які постійні інструкції щодо переказу грошових коштів, які діють на даний момент.

3. Виняток, коли бази даних містять достатню інформацію. Від звітної фінансової установи України не вимагається здійснювати перевірку паперових носіїв, вказаних у підпункті D(2) цього розділу, якщо досліджувана інформація в електронній формі містить наступне:

a) громадянство або резидентський статус власника рахунку;
b) адресу місця проживання власника рахунку та поштову адресу, яка на даний момент зафіксована у документах звітної фінансової установи України;
c) номер(и) телефону власника рахунку, який зафіксований у документах звітної фінансової установи України;
d) чи наявні постійні інструкції стосовно переказу грошей з одного рахунку на інший (включаючи іншу філію звітної фінансової установи України або іншої фінансової установи);
e) чи наявні поточні адреси “на ім’я” або адреси “до запитання”, або адреси власника рахунку; та
f) чи є наявна будь-яка довіреність або право підпису щодо рахунку.

4. Фактичне знання ситуації менеджером по роботі з клієнтами щодо фактичного стану справ. На додаток до вказаної раніше перевірки даних в електронній формі та на паперових носіях, звітна фінансова установа України повинна вважати підзвітним американським рахунком будь-який рахунок на велику суму, закріплені за менеджером по роботі з клієнтами (у тому числі будь-які фінансові рахунки, об’єднані з таким рахунком на велику суму), якщо менеджеру по роботі з клієнтами фактично відомо, що власник рахунку є визначеною американською особою.

5. Наслідки встановлення ознак приналежності до США.

a) Якщо жодна з ознак приналежності до США, наведених у підпункті B(1) цього розділу, не виявлена під час розширеної перевірки “рахунків на велику суму”, наведених вище, та відповідно до підпункту D(4) цього розділу не виявлено, що цей рахунок належить визначній американській особі, то немає необхідності у подальших діях, допоки не зміняться обставини, в результаті яких встановлюються одна або декілька ознак приналежності рахунку до США.
b) Якщо будь-яка з ознак приналежності до США, наведених у підпункті B(1) цього розділу, виявлена під час розширеної перевірки “рахунків на велику суму”, які описані вище, або якщо зміняться обставини, в результаті яких будуть встановлені одна або декілька ознак приналежності рахунку до США, то звітна фінансова установа України повинна вважати цей рахунок підзвітним американським рахунком, крім випадків, коли вона вирішить застосовувати підпункт B(4) цього розділу та один з винятків, викладених у цьому підпункті щодо цього рахунку.
c) за винятком депозитних рахунків, які описані у підпункті A(4) цього розділу, будь-який раніше існуючий рахунок фізичної особи, який ідентифікований як підзвітний американський рахунок відповідно до цього розділу розглядається як американський підзвітний рахунок протягом всіх наступних років, крім випадків, коли власник рахунку більше не має статусу визначеної американської особи.

E. Додаткові процедури, які застосовуються до “рахунків на велику суму”.

1. Якщо раніше існуючий рахунок фізичної особи є “рахунком на велику суму” на 30 червня 2014 року, то звітна фінансова установа України повинна здійснити процедури розширеної перевірки, які наведені у пункті D цього розділу стосовно такого рахунку до 30 червня 2015 року. Якщо на підставі цієї перевірки такий рахунок ідентифікований як підзвітний американський рахунок до або на 31 грудня 2014 року, то звітна фінансова установа України повинна надати запитувану інформацію стосовно такого рахунку за 2014 рік у першому звіті щодо рахунку та у подальшому щорічно. Якщо встановлено, що рахунок є підзвітним американським рахунком після 31 грудня 2014 року або до 30 червня 2015 року включно, то від звітної фінансової установи України не вимагається надавати інформацію щодо такого рахунку за 2014 рік, але повинна у подальшому надавати інформацію щодо такого рахунку щорічно.

2. Якщо раніше існуючий рахунок фізичної особи не є “рахунком на велику суму” на 30 червня 2014 року, але стає “рахунком на велику суму” на останній день 2015 року або на будь-який наступний календарний рік, то звітна фінансова установа України повинна провести процедури розширеної перевірки, наведені у пункті D цього розділу стосовно такого рахунку протягом шести місяців після останнього дня календарного року, у якому такий рахунок став “рахунком на велику суму”. Якщо внаслідок такої перевірки встановлено, що такий рахунок є підзвітним американським рахунком, то звітна фінансова установа України повинна надати запитувану інформацію щодо такого рахунку, яка відноситься до року, в якому встановлено, що він є підзвітним американським рахунком, а в подальшому щорічно за умови, що власник рахунку не втратить статус визначеної американської особи.

3. Після виконання процедур розширеної перевірки звітною фінансовою установою України, наведених у пункті D цього розділу до “рахунку на велику суму” від звітної фінансової установи України не вимагається повторно застосовувати такі процедури до того ж самого “рахунку на велику суму” у наступні роки, за винятком запитів менеджера по роботі з клієнтами, наведені у підпункті D(4) цього розділу.

4. Якщо змінились обставини щодо “рахунку на велику суму”, в результаті чого встановлені одна або декілька ознак приналежності рахунку до США, наведених у підпункті B(1) цього розділу, то звітна фінансова установа України повинна вважати цей рахунок підзвітним американським рахунком, якщо тільки вона не приймає рішення застосувати підпункт B(4) цього розділу та один з винятків у цьому підпункті застосовується до цього рахунку.

5. Звітна фінансова установа України повинна впровадити процедури, які гарантують, що менеджер по зв’язках з клієнтами виявить будь-які зміни обставин, пов’язаних з рахунком. Наприклад, якщо менеджеру по зв’язках з клієнтами повідомлено, що власник рахунку має нову поштову адресу в Сполучених Штатах, то звітна фінансова установа України повинна розглядати нову адресу, як зміну обставин, та якщо вона вирішить застосувати підпункт B(4) цього розділу, то повинна отримати відповідну документацію від власника рахунку.

F. Раніше існуючі рахунки фізичних осіб, які задокументовані для певних інших цілей. Звітна фінансова установа України, яка раніше отримала документацію від власника рахунку про те, що власник рахунку не має ні статусу громадянина США, ні резидента США, щоб виконати свої зобов’язання по угоді про кваліфіковане посередництво, іноземне партнерство, яке здійснює утримання, або іноземний траст, який здійснює утримання по угоді з СВД, або щоб виконати свої зобов’язання відповідно до глави 61 розділу 26 Кодексу законів США, не обов’язково виконувати процедури, наведені у підпункті B(1) цього розділу стосовно “рахунків на меншу суму” або підпунктів D(1)-D(3) цього розділу стосовно “рахунків на велику суму”.

III. Нові рахунки фізичних осіб. Наведені нижчі правила та процедури застосовуються для цілей виявлення підзвітних американських рахунків, які належать фізичним особам та відкритих 1 липня 2014 року або пізніше (“Нові рахунки фізичних осіб”).

A. Рахунки, які не потребують перевірки, виявлення або звітування. Якщо звітна фінансова установа України не прийме інше рішення стосовно всіх нових рахунків фізичних осіб або окремо стосовно будь-якої чітко визначеної групи таких рахунків, якщо впроваджені правила в Україні передбачають можливість такого рішення, то наступні нові рахунки фізичних осіб не потребують перевірки, виявлення або звітування у якості підзвітних американських рахунків:

1. Депозитний рахунок, якщо його залишок не перевищує 50 000 доларів США на кінець будь-якого календарного року або іншого відповідного звітного періоду.

2. Договір страхування з викупною сумою, якщо викупна сума не перевищує 50 000 доларів США на кінець будь-якого календарного року або іншого відповідного звітного періоду.

B. Інші нові рахунки фізичних осіб. Стосовно нових рахунків фізичних осіб, які не наведені у пункті A цього розділу, після відкриття рахунку (або протягом 90 днів після закінчення календарного року, у якому рахунок більше не належить до того типу рахунків, які описано у пункті A цього розділу) звітна фінансова установа України повинна отримати документ самостійної оцінки, який може входити до складу документації, необхідної для відкриття рахунку, який дозволяє звітній фінансовій установі України встановити, чи є власник рахунку резидентом США для податкових цілей (для цієї цілі, громадянин США вважається резидентом США для податкових цілей, навіть якщо власник рахунку є також податковим резидентом іншої юрисдикції) та підтверджує обґрунтування такої самостійної оцінки на основі інформації, отриманої звітною фінансовою установою України у зв’язку з відкриттям рахунку, у тому числі будь-якої документації, зібраної відповідно до процедур AML/KYC.

1. Якщо в процесі самостійної оцінки встановлено, що власник рахунку є резидентом США для податкових цілей, то звітна фінансова установа України повинна розглядати рахунок як підзвітний американський рахунок та отримати документ самостійної оцінки, у якому вказаний ПІН платника податку США, присвоєний власнику рахунку (яким може бути форма IRS W-9, або інша подібна узгоджена форма).

2. Якщо зміняться обставини по відношенню до нового рахунку фізичної особи, у зв’язку з чим звітна фінансова установа України дізнається або матиме причину дізнатись, що первинна самостійна оцінка є невірною або ненадійною, то звітна фінансова установа України не може покластись на первинну самостійну оцінку та повинна отримати правомірну самостійну оцінку, яка підтверджує, що власник рахунку є громадянином США або резидентом США для американських податкових цілей. Якщо звітна фінансова установа України не може отримати правомірну самостійну оцінку, то звітна фінансова установа України повинна розглядати рахунок, як підзвітний американський рахунок.

IV. Раніше існуючі рахунки суб’єктів господарювання. Наступні правила та процедури застосовуються для виявлення підзвітних американських рахунків та рахунків, які належать фінансовим установам, які не беруть участь серед раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання (“раніше існуючі рахунки суб’єктів господарювання”).

A. Рахунки суб’єктів господарювання, які не потребують перевірки, виявлення або звітування. Якщо звітна фінансова установа України не прийме інше рішення по відношенню до всіх раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання або окремо по відношенню до чітко визначеної групи таких рахунків, якщо впроваджені правила в Україні передбачають таку можливість, та раніше існуючий рахунок суб’єкта господарювання, залишку або сума якого не перевищує 250 000 доларів США на 30 червня 2014 року, не потребує перевірки, виявлення або звітування як підзвітного американського рахунку, допоки залишок або сума рахунку не перевищуватиме 1 000 000 доларів США.

B. Рахунки суб’єктів господарювання, які підлягають перевірці. Раніше існуючий рахунок суб’єкта господарювання, залишок або сума якого перевищує 250 000 доларів США на 30 червня 2014 року, та раніше існуючий рахунок суб’єкта господарювання, сума якого не перевищує 250 000 доларів США на 30 червня 2014 року, але залишок або сума рахунку яких перевищують 1 000 000 доларів США на останній день 2015 року або будь-який наступний календарний рік, повинен бути перевірений відповідно до процедур, викладених у пункті D цього розділу.

C. Рахунки суб’єктів господарювання, по яким потрібно проводити звітування. Стосовно раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання, наведених у пункті B цього розділу, тільки ті рахунки, які належать одному або декільком суб’єктам господарювання, які є визначеними американськими особами, або пасивними НФІС з однією або декількома контролюючими особами, які є громадянами або резидентами США, повинні розглядатись як підзвітні американські рахунки. Поряд з цим, рахунки, які обслуговуються фінансовими установами, які не беруть участь розглядаються як рахунки, по яким необхідно надавати інформацію щодо сукупних платежів, наведених у підпункті 1(b) статті 4 Угоди, компетентному органу України.

D. Процедури перевірки для виявлення рахунків суб’єктів господарювання стосовно яких потрібно проводити звітування. Для існуючих раніше рахунків суб’єктів господарювання, наведених у пункті B цього розділу, звітна фінансова установа України повинна застосовувати наступні процедури перевірки для того щоб визначити, належить цей рахунок одному або декільком визначеним американським особам або пасивним НФІС з однією або декількома контролюючими особами, які є громадянами або резидентами США, або фінансовим установам, які не беруть участь:

1. Визначити, чи є суб’єкт господарювання визначеною американською особою.

a) Перевірити інформацію, яка збирається для цілей регулювання або зв’язків з клієнтами (у тому числі інформацію, зібрану відповідно до процедур AML/KYC) для того, щоб встановити, чи вказує інформація на те, що власником рахунку є американська особа. Для цієї цілі, інформація, яка вказує на те, що власник рахунку є американською особою, включає місце реєстрації або організації в США, або адресу в США.
b) Якщо інформація вказує на те що, власник рахунку є американською особою, то звітна фінансова установа України повинна розглядати рахунок як підзвітний американський рахунок, якщо не отримає документ самостійної оцінки від власника рахунку (яким може бути форма IRS W-8 або W-9, або подібна узгоджена форма), або обґрунтовано визначить на основі інформації, яка є в його розпорядженні або у широкому доступі, що власник рахунку не є визначеною американською особою.

2. Визначити, чи є неамериканський суб’єкт господарювання фінансовою установою.

a) Перевірити інформацію, яка збирається для цілей регулювання або зв’язків з клієнтами (у тому числі інформацію, зібрану відповідно до процедур AML/KYC) для того, щоб встановити, чи вказує інформація на те, що власником рахунку є фінансова установа.
b) Якщо інформація вказує на те що, власником рахунку є фінансова установа, або звітна фінансова установа України перевіряє глобальний посередницький ідентифікаційний номер власника рахунку по опублікованому IRS списку іноземних фінансових установ (далі ІФУ), то рахунок не є підзвітним американським рахунком.

3. Визначити чи є фінансова установа фінансовою установою, яка не бере участі, платежі якої повинні бути включені до агрегованої звітності відповідно до підпункту 1(b) статті 4 Угоди.

a) Відповідно до підпункту D(3)(b) цього розділу звітна фінансова установа України може визначити, що власником рахунку є фінансова установа України або інша фінансова установа партнерської юрисдикції, якщо звітна фінансова установа України обґрунтовано встановить, що власник рахунку має такий статус на основі глобального посередницького ідентифікаційного номеру власника рахунку по опублікованому СВД списку іноземних фінансових установ або іншої інформації, яка є у широкому доступі або в розпорядженні звітної фінансової установи України. В залежності від ситуації. У такому випадку, ніякої подальшої перевірки, виявлення або звітування щодо рахунку робити непотрібно.
b) Якщо власником рахунку є фінансова установа України або інша фінансова установа партнерської юрисдикції, яка розглядається IRS, як фінансова установа, яка бере участі, то такий рахунок не є підзвітним американським рахунком, але платежі цьому власнику рахунку повинні відображатись у звіті, як викладено у підпункті 1(b) статті 4 Угоди.
c) Якщо власник рахунку не є фінансовою установою України або іншою фінансовою установою партнерської юрисдикції, то звітна фінансова установа України повинна розглядати цього власника рахунку фінансовою установою, яка не бере участь, платежі якій повинні відображатись у звіті, як здійснені, відповідно до підпункту 1(b) статті 4 Угоди, якщо звітна фінансова установа України:

(1) Отримала самостійне свідоцтво (яке може бути у вигляді форми IRS W-8 або подібної узгодженої форми) від власника рахунку, який сертифіковано як іноземну фінансову установу, яка вважається такою, що виконує вимоги, або як фактичного власника, звільненого від виконання вимог, як вони визначені у відповідних правилах Міністерства фінансів США; або

(2) Якщо іноземна фінансова установа, що бере участь, або зареєстрована іноземна фінансова установа, яка вважається такою, що виконує вимоги, підтвердила глобальний посередницький ідентифікаційний номер власника рахунку у оприлюдненому СВД переліку іноземних фінансових установ.

4. Визначити, чи рахунок, який належить нефінансовому іноземному суб’єкту господарювання, (НФІС), є підзвітним американським рахунком. Стосовно власника раніше існуючого рахунку суб’єкта господарювання, який не визначено як американська особа або фінансова установа, звітна фінансова установа України повинна визначити (і) чи має власник рахунку контролюючих осіб, (іі) чи є власник рахунку пасивним НФІС та (ііі) чи є хтось з контролюючих осіб власника рахунку громадянином або резидентом США. При цьому звітна фінансова установа України повинна керуватися вказівками підпунктів D(4)(a)-D(4)(d) цього розділу у порядку, що найбільш відповідає обставинам.

a) З метою визначення контролюючих осіб власника рахунку, звітна фінансова установа України повинна покладатися на інформацію, яка збирається та зберігається відповідно до процедур AML/KYC.
b) З метою визначення, чи є власник рахунку пасивним НФІС, звітна фінансова установа України повинна отримати документ самостійної оцінки (яка може бути у вигляді форми IRS W-8 або W-9 чи подібної узгодженої форми) від власника рахунку для встановлення його статусу, якщо у нього у розпорядженні чи у широкому доступі немає інформації, яка обґрунтовано дозволить визначити, що власник рахунку є активним НФІС.
c) З метою визначення, чи контролююча особа пасивного НФІС є громадянином чи резидентом США в цілях оподаткування, звітна фінансова установа України може покладатися на:

(1) Інформацію, яка збирається та зберігається відповідно до процедур AML/KYC у випадку раніше існуючого рахунку суб’єкта господарювання, що належить одному чи більше НФІС, залишок чи сума якого не перевищує $1 000 000; або

(2) Документ самостійної оцінки (яким може бути форма IRS W-8 або W-9 чи подібна узгоджена форма) від власника рахунку або такої контролюючої особи у випадку раніше існуючого рахунку суб’єкта господарювання, що належить одному чи більше НФІС, залишок чи сума якого перевищує $1 000 000.

d) Якщо контролююча особа пасивного НФІС є громадянином чи резидентом США, то рахунок розглядається як американський підзвітний рахунок.

E. Терміни проведення перевірки та додаткових процедур, що застосовуються до раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання.

1. Перевірка раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання з залишком чи сумою, яка перевищує $250 000 на 30 червня 2014 року, повинна бути завершена до 30 червня 2016 року.

2. Перевірка раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання з залишком чи сумою, що не перевищує $250 000 на 30 червня 2014 року, але перевищує $1 000 000 на 31 грудня 2015 або будь-якого наступного року, повинна бути завершена протягом 6 місяців після останнього дня календарного року, в якому залишок чи сума перевищує $1 000 000.

3. Якщо відбувається зміна обставин стосовно раніше існуючого рахунку суб’єкту господарювання, в результаті чого звітна фінансова установа України дізнається чи має підстави вважати, що самостійна оцінка або інші документи, пов’язані з рахунком, є невірними чи ненадійними, звітна фінансова установа України повинна повторно визначити статус рахунку у відповідності з процедурами, передбаченими у пункті D цього розділу.

V. Нові рахунки суб’єкта господарювання. Нижченаведені правила та процедури застосовуються з метою виявлення американських підзвітних рахунків та рахунків, що належать фінансовим установам, які не беруть участь, серед фінансових рахунків, що належать суб’єктам господарювання та відкриті 1 липня 2014 року чи пізніше (“Нові рахунки суб’єктів господарювання”).

A. Рахунки суб’єктів господарювання, що не потребують перевірки, виявлення або звітування. Якщо звітна фінансова установа України не прийме іншого рішення щодо усіх нових рахунків суб’єктів господарювання або, окремо, щодо будь-якої чітко визначеної групи таких рахунків, де нормативні акти України передбачає можливість такого рішення, рахунок кредитної карти чи відновлювана кредитна лінія розглядаються як новий рахунок суб’єкта господарювання, що не потребує перевірки, виявлення або звітування, за умови, що звітна фінансова установа України, де відкрито даний рахунок, запроваджує практики та процедури, які запобігають перевищенню $50 000 залишку на рахунку, що належить до сплати власнику рахунку.

B. Інші нові рахунки суб’єктів господарювання. Стосовно нових рахунків, не зазначених у пункті A цього розділу, звітна фінансова установа України повинна визначити, чи є власник рахунку: (і) визначеною американською особою; (іі) фінансовою установою України або іншою фінансовою установою партнерської юрисдикції; (ііі) іноземною фінансовою установою, що бере участь, іноземною фінансовою установою, яка вважається такою, що виконує вимоги, або фактичним власником, звільненим від виконання вимог, як ці терміни визначені у відповідних правилах Міністерства фінансів США, або (іv) активним чи пасивним НФІС.

1. Відповідно до підпункту B(2) цього розділу, звітна фінансова установа України може визначити, що власник рахунку є активним НФІС, фінансовою установою України або фінансовою установою іншої партнерської юрисдикції, якщо звітна фінансова установа України має підстави вважати, що власник рахунку має такий статус на основі Глобального посередницького ідентифікаційного номера власника рахунку або іншої інформації, яка є в широкому доступі чи в розпорядженні звітної фінансової установи України, за необхідності.

2. Якщо власник рахунку є фінансовою установою України або фінансовою установою іншої партнерської юрисдикції, яка розглядається IRS як фінансова установа, що не бере участь, то цей рахунок не є підзвітним американським рахунком, проте платежі цьому власнику рахунку повинні вказуватися у звітності як викладено у підпункті 1(b) Статті 4 Угоди.

3. У всіх інших випадках звітна фінансова установа України повинна отримати документ самостійної оцінки від власника рахунку для встановлення його статусу. На основі самостійної оцінки, застосовуються наступні правила:

a) Якщо власник рахунку є зазначеною американською особою, звітна фінансова установа України повинна розглядати рахунок як підзвітний американський рахунок.
b) Якщо власник рахунку є пасивним НФІС, звітна фінансова установа України повинна виявити контролюючих осіб у спосіб, передбачений процедурами AML/KYC, та визначити чи є будь-яка вказана особа громадянином чи резидентом США на основі документу самостійної оцінки від власника рахунку чи вказаної особи. Якщо будь-яка така особа є громадянином або резидентом США, українська звітна фінансова установа повинна розглядати цей рахунок як американський підзвітний рахунок.
c) Якщо власник рахунку є: (і) американською особою, яка не є визначеною американською особою; (ii) відповідно до підпункту B(3)(d) цього розділу фінансова установа України або фінансова установа іншої партнерської юрисдикції; (iii) іноземною фінансовою установою, що бере участь, іноземною фінансовою установою, яка вважається такою, що виконує вимоги, або фактичним власником, звільненим від виконання вимог, як ці терміни визначено у відповідних правилах Міністерства фінансів США; (iv) активним НФІС; або (v) пасивним НФІС, жоден з контролюючих осіб якого не є громадянином чи резидентом США, тоді цей рахунок не являється підзвітним американським рахунком та жодного звітування стосовно такого рахунку не вимагається.
d) Якщо власник рахунку є фінансовою установою, що не бере участь (включаючи фінансову установу України або фінансову установу іншої партнерської юрисдикції, яка розглядається IRS як фінансова установа, що не бере участь), то рахунок не є підзвітним американським рахунком, але платежі власнику рахунку повинні бути враховані у звітності відповідно до підпункту 1(b) Статті 4 Угоди.

VI. Особливі правила та визначення. Для виконання вищевказаних процедур комплексної перевірки застосовуються наступні додаткові правила та визначення:

A. Покладання на документи самостійної оцінки та документальні докази. Звітна фінансова установа України не може покладатися на документ самостійної оцінки або документальний доказ, якщо звітна фінансова установа України знає чи має причини вважати, що вказані документ самостійної оцінки чи документальний доказ є неправильними чи ненадійними.

B. Визначення. Нижченаведені визначення застосовуються для цілей Додатку I.

1. Процедури AML/KYC. “Процедури AML/KYC” означає процедури комплексної перевірки клієнта звітної фінансової установи України відповідно до вимог нормативної бази з боротьби з відмиванням грошей чи подібних вимог України, які зазначена установа повинна виконувати.

2. НФІС (нефінансовий іноземний суб’єкт господарювання). НФІС означає будь-який неамериканський суб’єкт господарювання, який не є іноземною фінансовою установою, як це визначено у відповідних правилах Міністерства фінансів США, або є суб’єктом господарювання, передбаченим у підпункті B(4)(j) цього розділу та також включає будь-які неамериканські суб’єкти господарювання, які створено в Україні або іншій партнерській юрисдикції та не є фінансовою установою.

3. Пасивний НФІС. “Пасивний НФІС” означає будь-який НФІС, який не є (i) активним НФІС, або (ii) іноземним партнерством, який здійснює утримання з джерела або іноземним трастом, який здійснює утримання з джерела, згідно із відповідним правилами Міністерства фінансів США.

4. Активний НФІС. “Активний НФІС” означає будь-який НФІС, який відповідає будь-якому за наступних критеріїв:

a) Менше 50 відсотків валового доходу НФІС за попередній календарний рік чи інший відповідний звітний період є пасивним доходом та менше 50 відсотків активів, що належало НФІС, протягом попереднього календарного року чи іншого відповідного звітного періоду, є активами, які приносять пасивний дохід чи використовуються для його отримання;
b) Здійснюється постійний обіг акцій НФІС на встановленому ринку цінних паперів або НФІС є пов’язаним суб’єктом господарювання з суб’єктом, акції якого перебувають у постійному обігу на сформованому ринку цінних паперів;
c) НФІС організований на американській території та усі власники отримувача платежу є справжніми резидентами американської території;
d) НФІС є урядом (за виключенням Уряду США), політичним підрозділом такого уряду (який, щоб уникнути сумнівів, включає штат, провінцію, округ чи муніципалітет) чи державним органом, що виконує функцію такого уряду або його політичного підрозділу, уряду американської території, міжнародною організацією, неамериканським центральним банком-емітентом або суб’єктом господарювання, який повністю належить одному з вищенаведених;
e) По суті усі види діяльності НФІС включають володіння (часткове або повне) акціями, випущеними в обіг, або фінансування чи надання послуг одному чи декільком філіалам, які займаються торговельною чи підприємницькою діяльністю, відмінною від діяльності фінансової установи, при цьому суб’єкт господарювання не повинен кваліфікуватися у статусі НФІС, якщо зазначений суб’єкт господарювання діє як (чи видає себе за) інвестиційний фонд, такий як фонд з приватним капіталом, венчурний фонд, фонд з викупом у кредит чи будь-який інвестиційний механізм, метою якого є придбання чи фінансування компаній, та потім отримання частки участі у таких компаніях в якості капітальних активів для інвестиційних цілей;
f) НФІС поки не здійснює підприємницьку діяльність та не має історії попередньої діяльності, але інвестує капітал в активи з наміром займатися іншою діяльністю, ніж фінансова установа, за умови, що НФІС не можна кваліфікувати за цим виключенням після 24 місяців з дати початкової організації НФІС;
g) НФІС не було фінансовою установою протягом останніх п’яти років та наразі знаходиться у процесі ліквідації своїх активів чи реорганізації з метою продовження чи відновлення операцій діяльності, іншої, ніж діяльність фінансової установи;
h) НФІС в основному займається операціями фінансування та хеджування з/для пов’язаних суб’єктів господарювання, які не є фінансовими установами, та не надає послуг з фінансування та хеджування будь-якому суб’єкту господарювання, який не є пов’язаним, за умови, що група будь-яких таких пов’язаних суб’єктів в основному займається іншою діяльністю, ніж діяльність фінансової установи;
i) НФІС є “виключеним НФІС”, як зазначено у відповідних правилах Міністерства фінансів США; або
j) НФІС відповідає усім наступним вимогам:

i. Створено та працює в юрисдикції місцезнаходження виключно для релігійних, благодійних, наукових, мистецьких, культурних, спортивних, або освітніх цілей; чи створено та працює в юрисдикції свого місцезнаходження і є професійною організацією, союзом підприємців, торговою палатою, профспілкою, сільськогосподарською чи садівничою організацією, громадським союзом чи організацією, що працює виключно з метою покращення соціального добробуту;

ii. Звільнено від податку на доходи в юрисдикції місцезнаходження;

iii. Немає акціонерів чи членів, що мають частку власності чи бенефіціарний інтерес у його доходах чи активах;

iv. Відповідні закони юрисдикції місцезнаходження НФІС або установчі документи НФІС не дозволяють розподіляти будь-які доходи чи активи НФІС, чи застосовувати на користь приватної особи чи неблагодійного суб’єкту господарювання інакше, ніж шляхом заходів благодійної діяльності НФІС, або шляхом виплати помірної компенсації за надані послуги, або шляхом виплати у вигляді справедливої ринкової ціни власності, придбаної НФІС; та

v. Відповідні закони юрисдикції місцезнаходження НФІС чи установчі документи НФІС вимагають, щоб після ліквідації чи розпуску НФІС всі його активи були передані урядовій чи іншій неприбутковій організації, чи передачі виморочного майна уряду юрисдикції місцезнаходження НФІС чи будь-якому його політичному підрозділу.

5. Раніше існуючий рахунок. “Раніше існуючий рахунок” означає фінансовий рахунок, відкритий звітною фінансовою установою України на 30 червня 2014 року.

C. Агрегування залишків рахунків та правила перерахунку валют.

1. Агрегування рахунків фізичних осіб. В цілях визначення сукупного залишку чи суми фінансових рахунків, що належать фізичній особі, звітна фінансова установа України повинна агрегувати всі фінансові рахунки, облік яких ведеться звітною фінансовою установою України, або пов’язаним суб’єктом господарювання, але тільки за умови, що комп’ютеризовані системи звітної фінансової системи України з’єднують фінансові рахунки за посиланням на будь-який елемент бази даних, такий як номер клієнта або ідентифікаційний номер платника податку, та дозволяють агрегувати залишки чи суми на рахунках. Кожного власника спільного фінансового рахунку потрібно віднести на весь залишок чи суму спільного фінансового рахунку з метою застосування вимог агрегування, передбачених у цьому пункті 1.

2. Агрегування рахунків суб’єктів господарювання. В цілях визначення сукупного залишку чи суми фінансових рахунків, що належать суб’єкту господарювання, звітна фінансова установа України повинна взяти до уваги всі фінансові рахунки, облік яких ведеться звітною фінансовою установою України, або пов’язаним суб’єктом господарювання, але тільки за умови, що комп’ютерні системи звітної фінансової системи України з’єднують фінансові рахунки за посиланням на будь-який елемент бази даних, такий як номер клієнта або ідентифікаційний номер платника податку, та дозволяють агрегувати залишки чи суми на рахунках.

3. Спеціальні правила агрегування, що застосовуються до менеджерів по роботі з клієнтами. В цілях визначення сукупного залишку чи вартості фінансових рахунків, що належать фізичній особі, щоб визначити, чи є фінансовий рахунок рахунком на велику суму, звітна фінансова установа України також зобов’язана агрегувати всі такі рахунки, про які знає чи має підстави знати менеджер по роботі з клієнтами, що вони безпосередньо або опосередковано належать, контролюються або створені (за виключенням довіреної особи) однією і тією ж особою.

4. Правило перерахунку валют. В цілях визначення залишку чи вартості фінансових рахунків, виражених у валюті, іншій, ніж долар США, звітна фінансова установа України повинна конвертувати порогові суми у доларах США, наведені у цьому Додатку I, у таку іншу валюту з використанням офіційно опублікованого курсу валют, визначеного на останній день календарного року, що передує року, в якому звітна фінансова установа України визначає залишок чи суму.

D. Документальний доказ. В цілях цього Додатку I прийнятним документальним доказом може бути один з наступних:

1. Сертифікат резиденства, виданий уповноваженим державним органом (наприклад, урядом, його агентством чи муніципалітетом) у тій юрисдикції, резидентом якої є отримувач платежу згідно його заяви.

2. Стосовно фізичної особи, будь-яке чинне посвідчення особи, видане уповноваженим державним органом (наприклад, урядом, його агентством чи муніципалітетом), в якому вказано прізвище особи та яке зазвичай використовується з метою посвідчення особи.

3. Стосовно суб’єкта господарювання, будь-який офіційний документ, виданий уповноваженим державним органом (наприклад, урядом, його агентством чи муніципалітетом), в якому вказано назву суб’єкта господарювання та адресу його головного офісу в юрисдикції (або американської території), резидентом якої є суб’єкт господарювання за його заявою, або в якій він зареєстрований чи організований.

4. Стосовно фінансового рахунку, відкритого в юрисдикції, де діють правила боротьби з відмиванням грошей, які схвалені СВД у зв’язку з угодою QI (як зазначено у відповідних правилах Міністерства фінансів США), будь-які документи, інші, ніж форми W-8 чи W-9, згадані в додатку юрисдикції до угоди QI для ідентифікації фізичних осіб чи суб’єктів господарювання.

5. Будь-який фінансовий звіт, кредитний звіт третьої особи, підтвердження реєстрації банкрутства, або звіт комісії США з цінних паперів та бірж.

E. Альтернативні процедури для фінансових рахунків, які належать фізичним особам - бенефіціарам договору страхування з викупною сумою. Звітна фінансова установа України може вважати, що фізична особа - бенефіціар (інший, ніж власник) договору страхування з викупною сумою, що отримує страхову допомогу у зв’язку зі смертю застрахованого, не є визначеною американською особою, та може розглядати такий фінансовий рахунок як інший, ніж підзвітний американський рахунок, за умови, що звітна фінансова установа України не знає або не має підстав вважати, що бенефіціар є визначеною американською особою. Звітна фінансова установа України має підстави вважати, що бенефіціар договору страхування з викупною сумою є визначеною американською особою, якщо інформація, зібрана звітною фінансовою установою України та пов’язана з бенефіціаром, містить ознаки належності до США, як зазначено у підпункті B(1) розділу II цього Додатку I. Якщо звітна фінансова установа України знає чи має підстави вважати, що бенефіціар є визначеною американською особою, звітна фінансова установа України повинна дотримуватися процедур, визначених у підпункті B(3) розділу II цього Додатку I.

F. Покладання на третіх осіб. Незважаючи на те, чи приймається рішення передбачене пунктом C розділу I цього Додатку I, Україна може дозволити звітним фінансовим установам України покладатися на процедури комплексної експертизи, що проводяться третіми особами, тією мірою, якою це забезпечується правилами Міністерства фінансів США.

G. Альтернативні процедури для відкриття нових рахунків, що передують введенню в дію цієї Угоди.

1. Застосування. Якщо Україна надасть США до вступу в дію цього договору письмове повідомлення про те, що станом на 1 липня 2014 в Україні було відсутнє правове повноваження, необхідне для того, щоб вимагати від звітних фінансових установ України того, щоб вони або: (i) вимагали від власників нових рахунків фізичних осіб надання самостійного свідоцтва, що зазначається в розділі III Додатку I або (ii) виконували всі процедури комплексної експертизи, що відносяться до нових рахунків суб’єктів господарювання, вказаних в розділі V Додатку I, то тоді звітні фінансові установи України зможуть застосовувати альтернативні процедури, що описані в підпункті G(2) цього розділу як такі, що застосовуються до таких нових рахунків замість процедур, передбачених у цьому Додатку I. Альтернативні процедури, передбачені в підпункті G(2) цього розділу, можна буде застосовувати тільки до тих нових рахунків фізичних осіб або нових рахунків суб’єктів господарювання, у залежності від обставин, відкритих до першої з наступних дат: (i) дати, коли Україна отримує можливість примушувати звітні фінансові установи України виконувати всі процедури комплексної експертизи, передбачені в розділі III або в розділі V цього додатку I, у залежності від обставин, та про яку Україна повинна поінформувати Сполучені Штати Америки письмово до вступу в дію цього договору, або (ii) на дату вступу в дію цього договору. Якщо альтернативні процедури для нових рахунків суб’єктів господарювання відкритих 1 липня або після 1 липня 2014 року та до 1 січня 2015 року, включно, описані в пункті H цього розділу застосовуються до всіх нових рахунків суб’єктів господарювання або до чітко визначеної групи таких рахунків, альтернативні процедури, описані в даному пункті G не можуть застосовуватись до таких нових рахунків суб’єктів господарювання. Для всіх інших нових рахунків, підзвітні фінансові установи України повинні застосовувати процедури комплексної експертизи, описані в розділі III або в розділі V цього Додатку I, у залежності від обставин, з метою визначення чи даний рахунок є американським підзвітним рахунком, або ж чи їм володіє фінансова установа, що не приймає участі.

2. Альтернативні процедури.

a) Протягом одного року, після дати набрання чинності цієї Угоди, звітні фінансові установи України повинні: (i) стосовно до нового рахунку фізичних осіб, що описаний у підпункті G(1) цього розділу запросити само сертифікацію, що вказана в розділі III цього Додатку I та підтверджувати резонність такої само сертифікації, що відповідає процедурам, що описуються у розділі III Додатку I, та (ii) стосовно до нового рахунку суб’єкта господарювання, описаного у підпункті G(1) цього розділу, виконувати процедури комплексної експертизи, вказані в розділі V цього Додатку I та запрошувати інформацію, необхідну для оформлення рахунку, включаючи будь-яку само сертифікацію, що вимагається згідно з розділом V Додатку I.
b) Україна повинна надавати звіт стосовно будь-якого нового рахунку, що ідентифікується у відповідності з підпунктом G(2)(a) цього розділу в якості американського підзвітного рахунку або в якості рахунку, яким володіє фінансова установа, що не бере участь до моменту не пізніше: (i) 30 вересня, що наступає за датою визначення підзвітного США рахунку або рахунку, яким володіє фінансова установа, що не бере участь, у залежності від обставин, або (ii) 90 днів після визначення підзвітного США рахунку або рахунку, яким володіє фінансова установа, що не бере участь, у залежності від обставин. Інформація, яка вимагається для звіту стосовно до такого нового рахунку є будь-якою інформацією, яка підлягала б звітуванню у відповідності з цією Угодою, якщо новий рахунок був визначений американським підзвітним рахунком або рахунком, яким володіє фінансова установа, що не бере участі, в залежності від обставин, у відповідності з датою, на яку було відкрито рахунок.
c) На дату через рік після вступу в дію цієї Угоди, звітні фінансові установи України повинні закрити будь-які нові рахунки, зазначені у підпункті G(1) цього розділу, для яких вони не в змозі зібрати необхідні документи для надання самостійного свідоцтва або іншу документацію, відповідно до процедур, зазначених у підпункті G(2)(a) цього розділу. Крім того, на дату через рік після вступу в дію цієї Угоди, звітні фінансові установи України повинні: (i) стосовно таких закритих рахунків, які перед закриттям були новими рахунками фізичних осіб (незалежно від того, чи є вони рахунками на велику суму), виконувати процедури комплексної перевірки, визначені у пункті D розділу II цього Додатку I, або (ii) стосовно таких закритих рахунків, які перед цим закриттям були новими рахунками суб’єктів господарювання, виконувати комплексні процедури, визначені у розділі IV цього Додатку I.
d) Україна повинна звітувати про будь-які закриті рахунки, які виявлені відповідно до підпункту G(2)(c) цього розділу як американський підзвітний рахунок або як рахунок, що належить фінансовій установі, що не бере участь, залежно від обставин, на дату, пізніше за: (i) 30 вересня, наступне за дату, коли рахунок визначений як американський підзвітний рахунок або як рахунок, що належить фінансовій установі, що не бере участь, відповідно, або (ii) 90 днів після того, як рахунок визначено як американський підзвітний рахунок або як рахунок, що належить фінансовій установі, що не бере участь, відповідно. Інформація, необхідна для звітування для такого закритого рахунку, є будь-яка інформація, яка вважається підзвітною відповідно до цієї Угоди, якщо рахунок визначено як підзвітний американський рахунок або рахунок, що належить фінансовій установі, що не бере участь, на дату відкриття рахунку.

H. Альтернативні процедури для нових рахунків суб’єктів господарювання, відкритих 1 липня 2014 року або після того та до 1 січня 2015 року. Для нових рахунків суб’єктів господарювання, відкритих 1 липня 2014 року або після того та до 1 січня 2015 року, як стосовно усіх нових рахунків суб’єктів господарювання або, окремо, стосовно чітко визначеної групи таких рахунків, Україна може дозволити звітним фінансовим установам України розглядати такі рахунки як раніше існуючі рахунки суб’єктів господарювання і застосовувати процедури комплексної перевірки для раніше існуючих рахунків суб’єктів господарювання визначені у розділі IV цього Додатку I замість комплексних перевірок, визначених у розділі V цього Додатку I. У цьому випадку комплексні процедури розділу IV цього Додатку I повинні застосовуватися, не приймаючи до уваги порогові обмеження залишку або суми на рахунку, визначені у пункті A розділу IV Додатку I.

ДОДАТОК II

Нижченаведені суб’єкти господарювання вважаються фактичними власниками, звільненими від виконання вимог, або фінансовими установами, які вважаються такими, що виконують вимоги, залежно від обставин, та нижченаведені рахунки виключаються з визначення фінансових рахунків.

Цей Додаток II може бути змінений за взаємним письмовим рішенням, прийнятим компетентними органами України та Сполучених Штатів шляхом: (1) включення додаткових суб’єктів господарювання та рахунків, які представляють низький ризик використання американськими особами для ухилення від сплати американських податків та які мають характеристики, подібні до тих, які мають суб’єкти господарювання та рахунки, наведені у цьому Додатку II на дату підписання Угоди; (2) виключення суб’єктів господарювання та рахунків, які з огляду на зміни в обставинах більше не представляють низького ризику використання американськими особами для ухилення від сплати американських податків. Будь-яке таке доповнення або виключення вступає в силу з дати підписання взаємного рішення, якщо інше не передбачене положеннями цього Додатку II. Процедури досягнення такого взаємного рішення можуть бути включені до взаємної угоди або домовленості відповідно до пункту 6 статті 3 Угоди.

I. Звільнені бенефіціарні власники, інші ніж фонди. Нижченаведені суб’єкти господарювання розглядаються як непідзвітні фінансові установи України та як фактичні власники, звільнені від виконання вимог, для цілей розділів 1471 та 1472 Податкового кодексу США, крім тих, що стосуються платежу, який отриманий від зобов’язання, пов’язаного з будь-якою комерційною фінансовою діяльністю того виду, яку здійснює визначена страхова компанія, кастодіальна установа або депозитарна установа.

A. Державний суб’єкт господарювання. Уряд України, будь-яка адміністративно-територіальна одиниця України (які, з метою уникнення сумнівів, включають штат, провінцію, округ або муніципалітет) або будь-яке повністю належне державі агентство або державний орган України або будь-яке з вищенаведених (кожне з яких є “Державним суб’єктом господарювання України”). До складу цієї категорії входять невід’ємні частини, контрольовані суб’єкти господарювання та адміністративно-територіальні одиниці України.

1. Невід’ємною частиною України є будь-яка особа, організація, агентство, бюро, фонд, орган влади або інший орган, іншим чином визначений як державний орган України. Чистий дохід державного органу повинен перераховуватися на його власний рахунок чи на інші рахунки України, при цьому жодна його частина не може направлятися на користь будь-якої приватної особи. До складу невід’ємної частини не включаються будь-які фізичні особи, які виступають як суверени, службовці або адміністратори, що діють в особистому чи приватному статусі.

2. Контрольований суб’єкт господарювання означає суб’єкт господарювання, який за формою є відокремленим від України або іншим способом представляє собою окрему юридичну особу, за умови, що:

a) суб’єкт господарювання повністю належить та контролюється одним або більше державним суб’єктом господарювання України безпосередньо або через одного або більше контрольованих суб’єктів господарювання;
b) чистий дохід суб’єкта господарювання перераховується на його власний рахунок або на рахунки одного чи більше державних суб’єктів господарювання України, при цьому жодна частина його доходів не може направлятися на користь будь-якої приватної особи; та
c) активи суб’єкта господарювання переходять до одного або більше державних суб’єктів господарювання України після припинення діяльності.

3. Дохід не може використовуватися на користь приватних осіб, якщо такі особи є потенційними бенефіціарами урядової програми, та діяльність програми здійснюється в інтересах широкої громадськості для цілей загального добробуту або стосується певних аспектів управління державою. Однак, незважаючи на вищевикладене, вважається, що дохід направляється на користь приватних осіб, якщо цей дохід отримано від використання державного суб’єкта господарювання з метою ведення комерційної діяльності, наприклад діяльності комерційного банку, що надає фінансові послуги приватним особам.

B. Міжнародна організація. Будь-яка міжнародна організація або агентство, що повністю їй належить, або ж її посередницьке агентство. Ця категорія включає будь-які міжурядову організацію (у тому числі наднаціональну організацію) (1) яка складається в цілому з неамериканських урядових структур; (2) має діючу угоду щодо штаб-квартири з Україною; та (3) дохід якої не направляється на користь приватних осіб.

C. Центральний банк. Установа, яка згідно законодавства або дозволу уряду, є головним органом, іншим, ніж уряд України, який випускає інструменти, призначені для використання в якості валюти. До складу такої установи може входити посередницьке агентство, яке відокремлене від уряду України, незалежно від того, чи належить воно Україні повністю чи частково.

II. Фонди, кваліфіковані як фактичні власники, звільнені від виконання вимог. Нижченаведені суб’єкти господарювання розглядаються як непідзвітні фінансові установи України та як фактичні власники, звільнені від виконання вимог, для цілей розділів 1471 та 1472 Податкового кодексу США.

A. Пенсійний фонд з широкою участю. Фонд, створений в Україні для надання допомоги у випадку виходу на пенсію, інвалідності, смерті, або будь-якого їх поєднання, бенефіціарам, які є поточними чи колишніми співробітниками (або особами, призначеними такими співробітниками) одного чи більше роботодавців в якості винагороди за надані послуги, за умови, що цей фонд:

1. Не має жодного бенефіціара з правом на більше ніж п’ять відсотків активів фонду;

2. Підлягає державному регулюванню та надає щорічну звітну інформацію щодо його бенефіціарів відповідним податковим органам України; та

3. Відповідає щонайменше одній з нижченаведених вимог:

a) Фонд в цілому звільнений від податків в Україні на інвестиційний дохід згідно із законами України завдяки своєму статусу, що відповідає пенсійному плану;
b) Фонд отримує принаймні 50 відсотків загальних внесків (за виключенням передачі активів з інших планів, наведені у пунктах A-C цього розділу або з пенсійних рахунків, наведених у підпункті A(1) розділу V цього Додатку II) від роботодавців-спонсорів;
c) Розподіл виплат чи вилучення з фонду дозволяються тільки після настання визначених подій, пов’язаних з виходом на пенсію, інвалідністю або смертю (за виключенням “роловерних” внесків, що переводяться в інші накопичувальні пенсійні фонди, наведені у пунктах A-C цього розділу або на пенсійні рахунки, наведених у підпункті A(1) розділу V цього Додатку II), або штрафи, що застосовуються до внесків та вилучень, здійснених перед настанням таких визначених випадків; або
d) Внески (крім певних дозволених компенсаційних внесків) робітників до фонду обмежені по відношенню до заробленого доходу робітника або не можуть перевищувати $50 тис. щороку, при застосування правил агрегування рахунків та перерахування валют, наведені у Додатку I до цієї Угоди.

B. Пенсійний фонд з обмеженою участю. Фонд створений в Україні для надання допомоги у випадку виходу на пенсію, інвалідності чи смерті бенефіціарам, які є поточними чи колишніми робітниками (або особами, призначеними такими робітниками) одного чи більше роботодавців в якості винагороди за надані послуги, за умови, що:

1. У фонді менше 50 учасників;

2. Фонд фінансується одним або більше роботодавцями, які не є інвестиційними суб’єктами господарювання або пасивними НФІС;

3. Внески робітників та роботодавців до фонду (за виключенням передачі активів з пенсійних рахунків, наведених у підпункті A(1) розділу V цього Додатку II) обмежені по відношенню до заробленого доходу та винагороди робітника, відповідно;

4. Учасники, які не є резидентами України, не можуть володіти більше, ніж 20 відсотками активів фонду; та

5. Фонд підлягає урядовому регулюванню та надає щорічну звітну інформацію про його бенефіціарів відповідним податковим органам України.

C. Пенсійний фонд фактичного власника, звільненого від виконання вимог. Фонд, створений в Україні фактичним власником, звільненим від виконання вимог, для надання допомоги у випадку виходу на пенсію, інвалідності, або смерті бенефіціарам або учасникам, які є поточними або колишніми робітниками фактичного власника, звільненого від виконання вимог (або особами, призначеними такими робітниками), або які не є поточними або колишніми робітниками, якщо виплати надано таким бенефіціарам або учасникам в якості винагороди за особисті послуги, надані фактичному власнику, звільненому від виконання вимог.

D. Інвестиційна компанія, яка повністю належить фактичним власникам, звільненим від виконання вимог. Суб’єкт господарювання, який є фінансовою установою України тільки тому, що він є виключно інвестиційною компанією, за умови, що кожний безпосередній власник частки акціонерного капіталу компанії є фактичним власником, звільненим від виконання вимог, та кожний безпосередній власник частки боргу такого суб’єкту є депозитарною установою (стосовно позики, наданій такому суб’єкту) або фактичним власником, звільненим від виконання вимог.

III. Фінансові установи малої чи обмеженої сфери дії, які кваліфікуються як іноземні фінансові установи, які вважаються такими, що виконують вимоги. Нижченаведені фінансові інституції є непідзвітними фінансовими установами України, які розглядаються як іноземні фінансові установи, які вважаються такими, що виконують вимоги, для цілей розділу 1471 Податкового кодексу США.

A. Фінансова установа з локальною клієнтською базою. Фінансова установа, яка відповідає наступним вимогам:

1. Фінансова установа повинна мати ліцензію та регулюватися як фінансова установа відповідно до законів України;

2. Фінансова установа мусить не мати постійного місця ведення бізнесу за межами України. Для цих цілей постійне місце ведення бізнесу не включає місце, яке не розголошується громадськості та з якого фінансова установа здійснює виключно функції адміністративної підтримки;

3. Фінансова установа повинна не залучати клієнтів або власників рахунків поза Україною. Для забезпечення цієї мети фінансова установа не вважатиметься такою, що залучає клієнтів або власників рахунків поза Україною тільки тому, що фінансова установа (a) здійснює діяльність на веб-сайті, за умови, що на ньому спеціально не зазначено, що фінансова установа надає фінансові рахунки або послуги нерезидентам, та іншим чином не націлена на залучення американських клієнтів або власників рахунків, або (b) рекламує у друкованих медіа або на радіо та телебаченні, які поширюються в основному в Україні, але інколи і в інших країнах, за умови, що у цих повідомленнях спеціально не зазначено, що фінансова установа надає фінансові рахунки або послуги нерезидентам, та іншим чином не націлена на залучення американських клієнтів або власників рахунків;

4. Фінансова установа зобов’язана відповідно до законів України виявляти власників рахунків - резидентів для цілей як надання звітної інформації, так і стягнення податку стосовно фінансових рахунків, що належать резидентам, або для цілей задоволення вимог AML щодо проведення комплексних перевірок в Україні;

5. Щонайменше 98 відсотків фінансових рахунків за вартістю, що ведуться фінансовою установою повинні належати резидентам (у тому числі резидентів, які є суб’єктами господарювання) в Україні;

6. В залежності від того, що наступить пізніше, з 1 липня 2014 року або з тієї дати, коли фінансова установа відповідно до пункту A цього розділу заявить про своє право розглядатися як іноземна фінансова установа, яка вважається такою, що виконує вимоги відповідно до цього пункту A, фінансова установа повинна здійснювати практики та процедури, які відповідають тим, що зазначені у Додатку I до цієї Угоди, для запобігання надання фінансовою установою фінансового рахунку будь-якій фінансовій установі, що не бере участь, та для контролю того, чи фінансова установа відкриває та забезпечує діяльність фінансового рахунку для будь-якої зазначеної американської особи, яка не є резидентом України (в тому числі американської особи, яка була резидентом України на момент відкриття фінансового рахунку, але пізніше перестав ним бути) або для будь-якого пасивного НФІС з контролюючими особами, які є резидентами США або громадянами США, які не є резидентами України;

7. Такі практики та процедури повинні передбачати, що при виявленні будь-якого фінансового рахунку, який належить визначеній американській особі, яка не є резидентом України, або пасивному НФІС з контролюючими особами, які є резидентами США або громадянами США, які не є резидентами України, фінансова установа повинна прозвітувати про такий фінансовий рахунок таким чином, якби вона була звітною фінансовою установою України (включаючи дотримання відповідних вимог реєстрації на реєстраційному сайті FATCA СВД США), або закрити такий фінансовий рахунок;

8. Стосовно раніше існуючого рахунку, що належить фізичній особі, яка не є резидентом України, або будь-якому суб’єкту господарювання, фінансова установа повинна переглянути ці раніше існуючі рахунки у відповідності з процедурами, передбаченими у Додатку I, що застосовуються до раніше існуючих рахунків, для виявлення будь-яких підзвітних американських рахунків або фінансових рахунків, що належать фінансовим установам, які не беруть участь, а також повідомити про такі фінансові рахунки таким чином, якби зазначена фінансова установа була звітною фінансовою установою України (включаючи дотримання правил реєстрації на реєстраційному сайті FATCA Служби внутрішніх доходів США), або закрити такий фінансовий рахунок;

9. Кожний пов’язаний суб’єкт господарювання фінансової установи, який є фінансовою установою, повинен бути зареєстрований або організований в Україні та, за виключенням будь-якого пов’язаного суб’єкта господарювання, який є пенсійним фондом відповідно до пунктів A-C розділу II цього Додатку II, відповідати вимогам, зазначеним у пункті A; та

10. Фінансова установа не повинна здійснювати політику та практику, яка дискримінує проти відкриття та ведення фінансових рахунків фізичних осіб, які є визначеними американськими особами та резидентами України.

B. Місцевий банк. Фінансова установа, що відповідає наступним вимогам:

1. Фінансова установа здійснює свою діяльність виключно як (діяльність ліцензована та регулюється відповідно до законів України) (a) банк або (b) кредитний союз або подібна кооперативна кредитна організація, що працює без отримання прибутку;

2. Діяльність фінансової установи складається в основному з отримання депозитів та надання позик, у випадку банку, непов’язаним роздрібним клієнтам та, у випадку кредитного союзу чи подібної кооперативної кредитної організації, членам цієї організації, за умови, що жоден з них не володіє більше, ніж п’яти відсотками такого кредитного союзу або кооперативної кредитної організації;

3. Фінансова установа відповідає вимогам, передбаченим у підпунктах A(2) та A(3) цього розділу, за умови, що на додаток до обмежень щодо веб-сайту, наведених у підпункті A(3) цього розділу, веб-сайт не дозволяє відкрити фінансовий рахунок;

4. Сума активів на балансі фінансової установи не перевищує $175 млн., та сукупний баланс фінансової установи та будь-яких пов’язаних суб’єктів господарювання, разом узятих, не перевищує $500 млн. на зведених та комбінованих балансових рахунках;

5. Будь-який пов’язаний суб’єкт господарювання повинен бути зареєстрований або організований в Україні, та будь-який пов’язаний суб’єкт господарювання, який є фінансовою установою, за виключенням будь-якого пов’язаного суб’єкта господарювання, який є накопичувальним пенсійним фондом відповідно до пунктів A-C розділу II цього Додатку II або фінансова установа, в якій є тільки рахунки на нижчу суму, наведені у пункті C цього розділу, повинен відповідати вимогам цього пункту B.

C. Фінансова установа тільки з рахунками на нижчу суму. Фінансова установа України, що відповідає наступним вимогам:

1. Фінансова установа не є інвестиційною компанією;

2. Залишок чи сума жодного фінансового рахунку фінансової установи або пов’язаного cуб’єкта господарювання не повинна перевищувати $50 тис., при застосуванні правил, передбачених у Додатку I для агрегування рахунків та перерахунку валют; та

3. Сума активів на балансі фінансової установи не перевищує $50 млн., сукупний баланс фінансової установи та пов’язаних суб’єктів господарювання, разом узятих, не перевищує $50 млн. на зведених та комбінованих балансових рахунках.

D. Кваліфікований емітент кредитних карт. Фінансова установа України, що відповідає наступним вимогам:

1. Фінансова установа є фінансовою установою виключно тому, що вона є емітентом кредитних карток, який приймає депозити тільки тоді, коли споживач здійснює платіж, що перевищує баланс по картці, та ця переплата не повертається клієнту одразу; та

2. В залежності від того, що наступить пізніше, з 1 липня 2014 року або з тієї дати, коли фінансова установа відповідно до пункту A цього розділу заявить про своє право розглядатися як іноземна фінансова установа, яка вважається такою, що виконує вимоги відповідно до цього пункту D, фінансова установа запроваджує практики та процедури, які запобігають тому, щоб депозит споживача більше за $50 тис., або гарантують, що депозит споживача більше за $50 тис., при застосуванні правил, наведених у Додатку I кожного разу для агрегування рахунків та перерахунку валют, були повернені споживачу протягом 60 днів. З цією метою депозит споживача не відноситься на залишок за кредитом в обсязі оспорюваних нарахувань, але включає залишок за кредитом, отриманий в результаті повернення товарів.

IV. Інвестиційні суб’єкти господарювання, які кваліфіковані як ІФУ, які вважаються такими, що виконують вимоги та інші спеціальні правила. Фінансові установи, наведені у пунктах A-E цього розділу є непідзвітними фінансовими установами України, які розглядаються як ІФУ, що вважаються такими, що виконують вимоги, для цілей розділу 1471 Податкового кодексу США. На додаток, пункт F цього розділу передбачає спеціальні правила, що застосовуються до інвестиційного суб’єкта господарювання.

A. Траст, документально підтверджений довіреною особою. Траст створений відповідно до законів України, якщо довірена особа є звітною фінансовою установою США, звітною ІФУ за моделлю 1, або ІФУ, що бере участь, та надає усю інформацію, що вимагається відповідно до Угоди стосовно усіх американських підзвітних рахунків, якими володіє траст.

B. Спонсований інвестиційний суб’єкт господарювання та контрольована іноземна корпорація. Фінансова установа, наведена у підпунктах B(1) або B(2) цього розділу, в якої є фінансуючий суб’єкт господарювання, який відповідає вимогам підпункту B(3) цього розділу.

1. Фінансова установа є спонсованим інвестиційним суб’єктом, якщо (а) вона є інвестиційним суб’єктом господарювання, створеним в Україні та який не є кваліфікованим посередником, іноземним товариством, яке здійснює утримання, або іноземним трастом, який здійснює утримання згідно із відповідними правилами Міністерства фінансів США; та (b) суб’єкт господарювання домовився з фінансовою установою виступати в ролі фінансуючого суб’єкта господарювання для такої фінансової установи.

2. Фінансова установа є фінансованою контрольованою іноземною корпорацією якщо (a) фінансова установа є контрольованою іноземною корпорацією-1, організованою відповідно до законів України, яка не кваліфікованим посередником, іноземним товариством, який здійснює утримання, або іноземним трастом, який здійснює утримання згідно із відповідними правилами Міністерства фінансів США; (b) фінансова установа повністю належить, безпосередньо або опосередковано, звітній фінансовій установі США, яка погодилася діяти чи вимагати, щоб філіал фінансової установи діяв в якості фінансуючого суб’єкта господарювання для зазначеної фінансової установи; (c) фінансова установа користується спільною електронною рахунковою системою разом з фінансуючим суб’єктом господарювання для виявлення всіх власників рахунків та отримувачів платежів фінансової установи та отримання доступу до всієї клієнтської інформації та інформації стосовно рахунку, що утримуються фінансовою установою, в тому числі, але не обмежуючись, інформації щодо ідентифікації клієнтів, клієнтської документації, залишку коштів, та усіх платежів, здійснених власнику рахунку або отримувачу платежів.

-1 “Контрольована іноземна корпорація” означає будь-яку іноземну корпорацію, якщо принаймні 50 відсотків загального сукупного числа голосів всіх класів акцій, що мають право голосу, або загальної вартості акцій такої корпорації, належить, або вважається такою, що належить, “американським акціонерам” в будь-який день протягом податкового року такої іноземної корпорації. Термін “американський акціонер” означає, стосовно будь-якої іноземної корпорації, американську особу, яка володіє, або вважається такою, що володіє, принаймні 10 відсотками загального сукупного числа голосів всіх класів акцій, що мають право голосу такої іноземної корпорації.

3. Фінансуючий суб’єкт господарювання відповідає наступним вимогам:

a) Фінансуючий суб’єкт господарювання має право діяти від імені фінансової установи (такого як управляючий фондом, довірена особа, директор корпорації або управляючий партнер) для виконання відповідних реєстраційних вимог на реєстраційному сайті СВД FATCA;
b) Фінансуючий суб’єкт господарювання зареєстрований IRS як фінансуючий суб’єкт господарювання на реєстраційному сайті IRS FATCA;
c) Якщо фінансуючий суб’єкт господарювання виявляє будь-які підзвітні американські рахунки стосовно фінансової установи, то він реєструє цю фінансову установу згідно із відповідними реєстраційними вимогами на реєстраційному сайті СВД FATCA не пізніше 31 грудня 2015 року, та на 90 днів пізніше виявлення такого підзвітного американського рахунку;
d) Фінансуючий суб’єкт господарювання зобов’язується виконувати від імені фінансової установи всі вимоги щодо комплексної експертизи, утримань, звітування та інших вимог, які б ця фінансова установа була зобов’язана виконувати, якщо б вона була звітною фінансовою установою України;
e) Фінансуючий суб’єкт господарювання виявляє фінансову установу та включає її ідентифікаційний номер (отриманий в результаті виконання реєстраційних вимог на реєстраційному сайті IRS FATCA) в усю звітність, що складається від імені фінансової установи; та
f) Фінансуючий суб’єкт господарювання не втратив свій статус спонсора.

C. Спонсована інвестиційна структура, що належить вузькому колу осіб. Фінансова установа України, що відповідає наступним вимогам:

1. Фінансова установа є фінансовою установою тільки тому, що є інвестиційною компанією та не є кваліфікованим посередником, іноземним партнерством, що виконує функції податкового агента, або іноземним трастом, що виконує функції податкового агента, відповідно до правил Міністерства фінансів США;

2. Фінансуючий суб’єкт господарювання є звітною фінансовою установою США, звітною відповідно Моделі 1 ІФУ, або ІФУ, що бере участь, має право діяти від імені фінансової установи (такий як професійний менеджер, довірена особа або управляючий партнер), та зобов’язана виконувати від імені фінансової установи усі вимоги щодо комплексної експертизи, утримання податку з джерела, звітування та інші, які б фінансова установа була зобов’язана виконувати, якщо б вона була звітною фінансовою установою України;

3. Фінансова установа не може представляти себе в якості інвестиційної компанії для непов’язаних сторін;

4. Двадцять чи менше осіб володіють усіма борговими інструментами та частками у капіталі фінансової установи (не враховуючи боргову участь, яка належать ІФУ, що беруть участь, та ІФУ, які вважаються такими, що виконують вимоги, а також часток у капіталі, що належать суб’єкту господарювання, якщо такий суб’єкт господарювання володіє 100 відсотками капіталу фінансової установи та є фінансуючою фінансовою установою, наведеною у цьому пункті C); та

5. Фінансуючий суб’єкт господарювання відповідає наступним вимогам:

a) Фінансуючий суб’єкт господарювання зареєстрований як фінансуючий суб’єкт господарювання на реєстраційному сайті IRS FATCA;
b) Фінансуючий суб’єкт господарювання погоджується виконувати від імені фінансової установи усі вимоги щодо комплексної експертизи, утримання податку з джерела, звітування та інші вимоги, які б фінансова установа була зобов’язана виконувати, якби вона була звітною фінансовою установою України та зберігати документацію, зібрану стосовно цієї установи за період шести років;
c) Фінансуючий суб’єкт господарювання зазначає фінансову установу в усій звітності, підготовленої від імені фінансової установи; та
d) Фінансуючий суб’єкт господарювання не втратив свій статус фінансуючої установи.

D. Інвестиційні радники та інвестиційні менеджери. Інвестиційна компанія, створена в Україні, яка є фінансовою установою тільки тому, що (1) надає поради з питань інвестування та діє від імені, або (2) здійснює управління портфелями клієнта, та діє від його імені, з метою інвестування, управління та розпорядження фондами, розміщеними від імені клієнта у фінансову установу, іншу, ніж фінансова установа, що не бере участь.

E. Колективна інвестиційна структура. Інвестиційна компанія, створена в Україні, яка регулюється як колективний інвестиційний фонд, за умови, що усі частки колективного інвестиційного фонду (включаючи боргову участь вище $50 тис.), зберігаються чи проводяться через одного чи більше фактичних власників, звільнених від виконання вимог, активних НФІС, наведених у підпункті B(4) розділу VI Додатку I, американських осіб, які не є визначеними американськими особами, або фінансові установи, які не є фінансовими установами, що не беруть участь.

F. Спеціальні правила. Наступні правила застосовуються до інвестиційної компанії:

1. Стосовно часток участі у капіталі інвестиційної компанії, яка є колективним інвестиційним фондом, передбаченим пунктом E цього розділу, слід вважати зобов’язання щодо звітування будь-якої інвестиційної компанії (крім фінансової установи, через яку оформлене володіння пакетом акцій колективної інвестиційної структури) виконаними.

2. Стосовно часток участі у капіталі:

a) в інвестиційному суб’єкті господарювання, створеному у партнерській юрисдикції та який регулюється як колективний інвестиційний фонд, усі частки участі у капіталі якого (включаючи боргову участь, що перевищує $50 тис.) зберігаються чи проводяться через одного або більше фактичних власників, звільнених від виконання вимог, активних НФІС, наведених у підпункті B(4) розділу VI Додатку I, американських осіб, які не є визначеними американськими особами, або фінансові установи, які не є фінансовими установами, що не беруть участь; або
b) в інвестиційному суб’єкті господарювання, який є кваліфікованим колективним інвестиційним фондом, згідно із відповідними правилами Міністерства фінансів США;

слід вважати зобов’язання щодо звітування будь-якого інвестиційного суб’єкта господарювання, який є фінансовою установою України (крім фінансової установи, через яку оформлене володіння пакетом акцій колективної інвестиційної структури), виконаними.

3. Стосовно часток участі у капіталі інвестиційного суб’єкта господарювання, створеного в Україні, який не передбачений пунктом E або підпунктом F(2) цього розділу, у відповідності до пункту 3 статті 5 Угоди, зобов’язання щодо звітування усіх інших інвестиційних суб’єктів господарювання стосовно таких часток участі вважаються виконаними, якщо інформація, про яку відповідно до Угоди повинен прозвітувати інвестиційний суб’єкт господарювання, згаданий першим, стосовно вищезазначених часток участі, надається саме цим інвестиційним суб’єктом господарювання чи іншою особою.

V. Рахунки, виключені з фінансових рахунків. Наведені нижче рахунки є виключеннями з терміну “фінансові рахунки” та, відповідно, вони не розглядаються як підзвітні американські рахунки.

A. Певні ощадні рахунки.

1. Пенсійні рахунки. Пенсійний рахунок, що ведеться в Україні та відповідає наступним вимогам згідно законодавства України.

a) Рахунок регулюється як особистий пенсійний рахунок або як частина зареєстрованого або регульованого пенсійного плану, призначеного для надання пенсійних виплат (в тому числі допомоги у випадку інвалідності чи смерті);
b) Рахунок користується податковими пільгами (тобто внески на рахунок, які в іншому випадку підлягають оподаткуванню згідно із законами України, підлягають відрахуванню чи виключенню з валового доходу власника рахунку або оподатковуються за зменшеною ставкою, або здійснюється оподаткування інвестиційного доходу рахунку відбувається з відстроченням або оподатковується за зменшеною ставкою);
c) Вимагається щорічне звітування податковим органам України стосовно рахунку;
d) Вилучення з рахунку обумовлені досягненням визначеного пенсійного віку, настанням інвалідності або смерті, або штрафи застосовуються до вилучень, здійсненим до настання зазначених подій; та
e) Ані (i) щорічні внески не повинні перевищувати $50 тис., ані (ii) максимальний ліміт внеску на рахунок протягом життя не перевищує $1 млн., причому у кожному випадку застосовуються правила, зазначені у Додатку I для агрегування рахунків та перерахунку валют.

2. Непенсійні ощадні рахунки. Рахунок, що ведеться в Україні (крім договору страхування або договору про ануїтет), який відповідає наступним вимогам відповідно до законів України.

a) Рахунок регулюється як ощадний інструмент для цілей інших, ніж пенсійне забезпечення;
b) Рахунок користується податковими пільгами (тобто внески на рахунок, які в іншому випадку підлягали б оподаткуванню згідно із законами України, підлягають відрахуванню чи виключенню з валового доходу власника рахунку або оподатковуються за зменшеною ставкою, або здійснюється оподаткування інвестиційного доходу рахунку відбувається з відстроченням або оподатковується за зменшеною ставкою);
c) Вилучення з рахунку обумовлені виконанням визначених критеріїв, пов’язаних з метою ощадного рахунку (наприклад, надання допомоги в освітніх та медичних цілях), або штрафи, що застосовуються до вилучень, здійснених до виконання вищезазначених критеріїв; та
d) Щорічні внески не повинні перевищувати $50 тис., застосовуючи правила, наведені у Додатку I для агрегування рахунків та перерахунку валют.

B. Певні договори термінового страхування життя. Договір страхування життя, що обслуговується в Україні зі строком дії, який закінчується раніше досягнення застрахованою особою 90-річного віку, за умови, що договір відповідає наступним вимогам:

1. Такий договір передбачає періодичну сплату страхових платежів, які не зменшуються протягом строку їх дії, та які сплачуються щонайменше раз на рік до моменту, який наступить раніше - або закінчення строку дії договору, або досягнення застрахованою особою 90-річного віку;

2. Такий договір не надає можливості користування коштами викупної суми без припинення дії договору страхування, наприклад, користування коштами викупної суми внаслідок часткової виплати викупної суми, отримання кредиту в межах викупної суми тощо;

3. Сума коштів (окрім страхової виплати внаслідок смерті застрахованої особи), що сплачуються у разі припинення дії або дострокового припинення дії такого договору, не перевищує суму усіх страхових платежів, сплачених за таким договором, за вирахуванням частини страхових платежів, спрямованих на покриття ризиків смерті або хвороби, та нормативних витрат на ведення справи (навіть якщо вони фактично не були стягнуті) за період або періоди дії такого договору, а також за вирахуванням будь-яких сум, які були виплачені за таким договором до моменту дострокового припинення його дії; та

4. Право отримання будь-яких виплат за таким договором не передавалось іншим особам за винагороду.

C. Рахунок, що належить правонаступнику. Рахунок, що ведеться в Україні та належить виключно правонаступнику, якщо документація щодо такого рахунку включає копії волі померлого (заповіт) або свідоцтво про смерть.

D. Заставні рахунки. Рахунок, що ведеться в Україні та створений за однієї з нижченаведених причин:

1. Розпорядження чи постанова суду.

2. Продаж, обмін чи оренда нерухомого чи рухомого майна, за умови, що рахунок відповідає наступним вимогам:

a) На рахунок вноситься тільки перший внесок, завдаток, депозит у сумі, необхідній для забезпечення зобов’язання, безпосередньо пов’язаного з операцією, або подібний платіж, або вноситься фінансовий актив, що вноситься на рахунок у зв’язку з продажем, обміном або орендою власності;
b) Рахунок створюється та використовується виключно для забезпечення зобов’язання покупця сплатити купівельну ціну за майно, продавця сплатити умовне зобов’язання, орендодавця чи орендатора сплатити збитки щодо орендованого майна відповідно до договору про оренду;
c) Активи на рахунку, в тому числі дохід по ньому, буде сплачуватися чи іншим чином розподілятися на користь покупця, продавця, орендодавця або оорендатора (в тому числі для забезпечення зобов’язань такої особи), коли майно продається, обмінюється, або передається, або договір оренди припиняє дію;
d) Рахунок не є маржинальним або подібним рахунком, створеним у зв’язку з продажем чи обміном фінансового активу; та
e) Рахунок не пов’язаний з рахунком кредитної картки.

3. Зобов’язання фінансової установи, яка обслуговує позику, забезпечену нерухомістю, відкласти частину платежу тільки для полегшення сплати податків або страхових внесків, пов’язаних з нерухомістю, у майбутньому.

4. Зобов’язання фінансової установи виключно для полегшення сплати податків у майбутньому.

E. Рахунки партнерської юрисдикції. Рахунок, який ведеться в Україні, та виключений з визначення фінансового рахунку відповідно до угоди між Сполученими Штатами та іншою партнерською юрисдикцією для полегшення імплементації FATCA, за умови, що такий рахунок підпадає відповідно до законів такої іншої партнерської юрисдикції під ті ж вимоги та контроль, якби цей рахунок було створено у цій партнерській юрисдикції та обслуговувався фінансовою установою партнерської юрисдикції у цій партнерській юрисдикції.

VI. Визначення. До вищенаведених характеристик застосовуються наступні додаткові визначення:

A. Звітна іноземна фінансова установа згідно Моделі 1. Термін “звітна іноземна фінансова установа згідно Моделі 1” означає фінансову установу, стосовно якої неамериканський уряд або його агентство погодилося отримувати чи обмінюватися інформацією відповідно до Моделі 1 міжурядової угоди, за виключенням фінансової установи, яка розглядається як фінансова установа, що не бере участь, згідно Моделі 1 міжурядової угоди. Для цілей цього визначення термін “Модель 1 міжурядової угоди” означає домовленість між Сполученими Штатами або Міністерством фінансів та неамериканським урядом або одним чи більше їхніх агентств з метою імплементації FATCA шляхом надання звітів фінансовими установами такому неамериканському уряду або його агентству, що супроводжується автоматичним обміном такою звітною інформацією з СВД.

B. Іноземна фінансова установа, що бере участь. Термін “іноземна фінансова установа, що бере участь” означає фінансову установу, яка погодилась забезпечувати відповідність вимогам Угоди щодо іноземних фінансових установ, включаючи фінансову установу описану в Моделі 2 міжурядової угоди, яка погодилась дотримуватись вимог Угоди стосовно іноземних фінансових установ. Термін “іноземна фінансова установа, що бере участь” також включає кваліфіковане посередницьке відділення звітної американської фінансової установи, якщо таке відділення не є іноземною звітною фінансовою установою згідно Моделі 1. Для цілей цього визначення термін “угода з іноземною фінансовою установою” означає угоду, що містить вимоги до фінансової установи, яка вважається такою, що відповідає вимогам розділу 1471(b) Податкового кодексу США. До того ж, для цілей цього визначення, термін Модель 2 міжурядової угоди означає домовленість між Сполученими Штатами або Міністерством фінансів та неамериканським урядом, однією чи декількома установами такого уряду з метою забезпечення втілення FATCA через неопосередковане звітування фінансовими установами напряму до СВД у відповідності до вимог Угоди стосовно іноземних фінансових установ, підтриманий обміном інформації між таким неамериканським урядом, або установою такого уряду та СВД.

Текст Угоди англійською мовою