ЧиннийКонвенція

Конвенція про процедуру спільного транзиту

Номер: 994_001-87
Видавник: Європейська асоціація вільної торгівлі (EFTA)
Прийнято: 20 трав. 1987 р.
Редакція: 01 жовт. 2022 р.

Markdown Текст JSON (метадані) На rada.gov.ua

Конвенція про процедуру спільного транзиту

Тип: ЄАВТ, ЄЕС Видавник: Європейська асоціація вільної торгівлі (EFTA) Номер: 994_001-87 Прийнято: 1987-05-20 Чинна редакція від: 2022-10-01 Стан: in_force Rada ID: 994_001-87

Офіційний переклад

КОНВЕНЦІЯ ПРО ПРОЦЕДУРУ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ

Про приєднання України до Конвенції із заявою див. Закон № 2555-IX від 30.08.2022

Дата вчинення:

20.05.1987

Дата приєднання:

30.08.2022

Дата набрання чинності для України:

01.10.2022

_Зміни до Конвенції див. в Рішеннях

№ 1/2022 2022/1669 від 25.08.2022

№ 3/2022 2022/1983 від 29.09.2022_

Сканована копія

Текст Конвенції із змінами, що розміщений в ЄДРНПА

Див. Текст Конвенції, що розміщений на Урядовому порталі (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua

Зі змінами, внесеними:

Офіційний вісник

№

сторінка

дата

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/88 від 22 квітня 1988 року

L 162

5

29.06.1988

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/89 від 3 травня 1989 року

L 200

4

13.07.1989

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 2/89 від 8 грудня 1989 року

L 108

4

28.04.1990

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/90 від 13 грудня 1990 року

L 75

2

21.03.1991

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/91 від 19 вересня 1991 року

L 402

1

31.12.1992

УГОДОЮ у формі обміну листами між Європейським Економічним Співтовариством і Республікою Австрія, Фінляндською Республікою, Республікою Ісландія, Королівством Норвегія, Королівством Швеція та Швейцарською Конфедерацією щодо внесення змін до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року

L 25

27

02.02.1993

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 2/93 від 23 вересня 1993 року

L 12

33

15.01.1994

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/94 від 8 грудня 1994 року

L 371

2

31.12.1994

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 3/94 від 8 грудня 1994 року

L 371

6

31.12.1994

РЕКОМЕНДАЦІЄЮ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПРОЩЕННЯ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ У ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ № 1/93 від 23 вересня 1993 року

L 36

27

14.02.1996

РЕКОМЕНДАЦІЄЮ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/93 від 23 вересня 1993 року

L 36

32

14.02.1996

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 2/95 від 26 жовтня 1995 року

L 117

14

14.05.1996

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 3/96 від 5 грудня 1996 року

L 43

32

14.02.1997

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 4/96 від 5 грудня 1996 року

L 43

33

14.02.1997

УГОДОЮ У ФОРМІ ОБМІНУ ЛИСТАМИ між Європейським Співтовариством і Республікою Ісландія, Королівством Норвегія, Королівством Швеція та Швейцарською Конфедерацією щодо внесення змін до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року

L 91

14

05.04.1997

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 2/97 від 23 липня 1997 року

L 238

27

29.08.1997

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 3/97 від 23 липня 1997 року

L 238

30

29.08.1997

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 4/97 від 17 грудня 1997 року

L 5

34

09.01.1998

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/99 від 12 лютого 1999 року

L 65

50

12.03.1999

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 2/99 від 30 березня 1999 року

L 119

53

07.05.1999

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/2000 від 20 грудня 2000 року

L 9

1

12.01.2001

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/2001 від 7 червня 2001 року

L 165

54

21.06.2001

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 2/2002 від 27 листопада 2002 року

L 4

18

09.01.2003

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/2005 від 17 червня 2005 року

L 189

35

21.07.2005

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 2/2005 від 17 червня 2005 року

L 189

59

21.07.2005

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 3/2005 від 17 червня 2005 року

L 189

61

21.07.2005

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 4/2005 від 15 серпня 2005 року

L 225

29

31.08.2005

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 6/2005 від 4 жовтня 2005 року

L 324

96

10.12.2005

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/2007 від 16 квітня 2007 року

L 145

18

07.06.2007

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/2008 від 16 червня 2008 року

L 274

1

15.10.2008

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/2009 від 31 липня 2009 року

L 207

12

11.08.2009

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 3/2012 від 26 червня 2012 року

L 182

42

13.07.2012

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 4/2012 від 26 червня 2012 року

L 297

34

26.10.2012

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/2013 від 1 липня 2013 року

L 277

14

18.10.2013

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 2/2013 від 7 листопада 2013 року

L 315

106

26.11.2013

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 2/2015 від 17 червня 2015 року

L 174

32

03.07.2015

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 4/2015 від 26 листопада 2015 року

L 344

7

30.12.2015

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/2016 від 28 квітня 2016 року

L 142

25

31.05.2016

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/2017 від 5 грудня 2017 року

L 8

1

12.01.2018

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-КСТ № 2/2018 від 4 грудня 2018 року

L 317

48

14.12.2018

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-КСТ, СТВОРЕНОГО КОНВЕНЦІЄЮ ВІД 20 ТРАВНЯ 1987 ПРО ПРОЦЕДУРУ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ № 1/2019 від 4 грудня 2019 року

L 103

47

03.04.2020

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-КСТ № 1/2021 від 1 червня 2021 року

L 240

5

07.07.2021

Із виправленнями, внесеними:

Виправленням, OВ L 013, 16.01.2002, с. 36 (112/2001)

Виправленням, ОВ L 045, 19.02.2015, с. 22 (1/2008)

КОНВЕНЦІЯ ПРО ПРОЦЕДУРУ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ

РЕСПУБЛІКА АВСТРІЯ, ФІНЛЯНДСЬКА РЕСПУБЛІКА, РЕСПУБЛІКА ІСЛАНДІЯ, КОРОЛІВСТВО НОРВЕГІЯ, КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ, ШВЕЙЦАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ,

далі - «країни ЄАВТ»,

ЄВРОПЕЙСЬКЕ ЕКОНОМІЧНЕ СПІВТОВАРИСТВО,

далі - «Співтовариство»,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ Угоди про вільну торгівлю між Співтовариством і кожною з країн ЄАВТ,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ Спільну декларацію про створення Європейського економічного простору, ухвалену міністрами країн ЄАВТ і держав-членів Співтовариства та Комісією Європейських Співтовариств у Люксембурзі 9 квітня 1984 року, зокрема щодо спрощення формальностей на кордонах і правил походження товарів,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ Конвенцію про спрощення формальностей у торгівлі товарами, укладену між країнами ЄАВТ і Співтовариством, що запровадила єдиний адміністративний документ для використання у такій торгівлі,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ, що використання цього єдиного документа в рамках процедури спільного транзиту для переміщення товарів між Співтовариством та країнами ЄАВТ, а також безпосередньо між країнами ЄАВТ, призвело б до спрощення,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ, що найкращим способом досягнення цієї мети було б поширення процедури транзиту, що вже застосовується при перевезенні товарів у межах Співтовариства, між Співтовариством і Австрією та Швейцарією, а також між Австрією і Швейцарією, на країни ЄАВТ, що її не застосовують,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ також Північний транзитний порядок, що застосовується між Фінляндією, Норвегією та Швецією,

ВИРІШИЛИ укласти таку Конвенцію:

Загальні положення

Стаття 1

1. Ця Конвенція визначає заходи щодо транзитного перевезення товарів між Співтовариством і країнами ЄАВТ, а також між самими країнами спільного транзиту, в тому числі, у відповідних випадках, стосовно товарів, які перевантажують, направляють далі або складують, шляхом запровадження процедури спільного транзиту незалежно від виду і походження товарів.

2. Без обмеження положень цієї Конвенції, зокрема положень стосовно гарантій, товари, що переміщуються територією Співтовариства, вважаються поміщеними під процедуру транзиту Союзом.

3. З урахуванням положень наведених нижче статей 7 - 12, норми, що регулюють процедуру спільного транзиту, викладені у доповненнях I і II до цієї Конвенції.

4. Транзитні декларації та транзитні документи для цілей процедури спільного транзиту повинні відповідати доповненню III та оформлюватися відповідно до нього.

Стаття 2

1. Процедура спільного транзиту надалі в тексті цієї Конвенції у відповідних випадках іменується процедурою Т1 або процедурою Т2.

2. Процедура Т1 може застосовуватись до будь-яких товарів, що перевозяться відповідно до статті 1, параграфа 1.

3. Процедура T2 застосовується до товарів, що перевозяться відповідно до статті 1, параграфа 1:

(a) у Співтоваристві:

тільки коли товари є товарами Союзу. «Товари Союзу» означає товари, що підпадають під одну з таких категорій:

товари, що повністю отримані на митній території Співтовариства і не містять товарів, імпортованих із країн або територій, розташованих поза межами митної території Співтовариства;
товари, ввезені на митну територію Співтовариства з країн або територій, які не є частиною такої території, та є випущеними для вільного обігу;
товари, отримані чи вироблені на митній території Співтовариства виключно з товарів, зазначених у другому відступі, або з товарів, зазначених у першому та другому відступах.

Однак, без обмеження цієї Конвенції або інших укладених Співтовариством угод, товари, що, хоча і відповідають встановленим в одному з трьох попередніх відступах умовам, повторно ввозяться на митну територію Співтовариства після їх експорту за межі такої території, не вважаються товарами Союзу.

(b) у країні спільного транзиту:

Виключно за умови, що товари надійшли в таку країну під процедурою T2 і були направлені далі відповідно до особливих умов, встановлених у наведеній нижче статті 9.

4. Особливі умови, встановлені у цій Конвенції щодо поміщення товарів під процедуру T2, застосовуються також до видачі документів, що засвідчують митний статус товарів Союзу, і товари, на які поширюється дія такого документа, мають такий самий статус, що і товари, які перевозяться під процедурою T2, за виключенням того, що вони не повинні супроводжуватися документом, який засвідчує митний статус товарів Союзу.

Стаття 3

1. Для цілей цієї Конвенції термін:

(a) «транзит» означає процедуру, під якою товари перевозяться під контролем компетентних органів з однієї Договірної сторони до іншої Договірної сторони або до тієї самої Договірної сторони принаймні через один кордон;

(b) «країна» означає будь-яку країну спільного транзиту, будь-яку державу-члена Співтовариства або будь-яку іншу державу, яка приєдналася до цієї Конвенції;

(d) «країна спільного транзиту» означає будь-яку відмінну від держави-члена Співтовариства країну, яка є Договірною стороною цієї Конвенції.

3. При застосуванні норм, викладених у цій Конвенції щодо процедури T1 або T2, країни спільного транзиту і Співтовариство та його держави-члени мають однакові права та обов’язки.

Стаття 4

1. Ця Конвенція не обмежує застосування будь-якої іншої міжнародної угоди стосовно процедури транзиту, з урахуванням будь-яких обмежень такого застосування щодо перевезення товарів з одного пункту в Співтоваристві в інший пункт у Співтоваристві та будь-яких обмежень видачі документів, що засвідчують статус товарів Співтовариства.

2. Ця Конвенція також не обмежує:

(a) переміщення товарів під процедурою тимчасового ввезення;

та

(b) угод щодо прикордонного руху.

Стаття 5

За відсутності угоди між Договірними сторонами та третьою країною, згідно з якою товари, що переміщуються між Договірними сторонами, можуть перевозитися територією такої третьої країни під процедурою T1 або T2, така процедура застосовується до товарів, що перевозяться територією такої третьої країни, лише якщо перевезення територією такої країни здійснюється на основі одного перевізного документа, оформленого на території Договірної сторони, а функціонування такої процедури призупиняється на території цієї третьої країни.

Стаття 6

За умови забезпечення реалізації будь-яких заходів, застосовних до товарів, країни можуть встановлювати між собою, шляхом укладення двосторонніх або багатосторонніх угод, спрощені процедури в межах процедури T1 або T2, які відповідають критеріям доповнення I , що, за необхідності, визначаються і застосовуються до певних видів транспорту або до визначених підприємств.

Відповідні угоди надаються Комісії Європейських Співтовариств та іншим країнам.

Виконання процедури транзиту

Стаття 7

1. З урахуванням будь-яких особливих положень цієї Конвенції, компетентні органи країн спільного транзиту уповноважені брати на себе функції митниць відправлення, митниць транзиту, митниць призначення та митниць гарантії.

2. Компетентні органи держав-членів Співтовариства уповноважені приймати декларації T1 або T2 для транзиту до митниці призначення, розташованої в країні спільного транзиту. З урахуванням будь-яких особливих положень цієї Конвенції, вони також засвідчують митний статус товарів Союзу для таких товарів.

3. Якщо декілька відправлень товарів згруповані разом, завантажені на один транспортний засіб та відправлені як консолідований вантаж одним суб’єктом процедури в рамках однієї операції T1 або T2 від однієї митниці відправлення до однієї митниці призначення для доставки одному вантажоодержувачу, Договірна сторона може вимагати, щоб такі відправлення у виняткових, належним чином обґрунтованих випадках були включені до однієї декларації T1 або T2 з відповідним переліком товарів.

4. Незважаючи на вимогу про засвідчення митного статусу товарів Союзу, у відповідних випадках, особа, яка виконує експортні формальності у прикордонній митниці Договірної сторони, не зобов’язана поміщувати відправлені товари під процедуру T1 або T2, незалежно від митної процедури, під яку товари будуть поміщені у сусідній прикордонній митниці.

5. Незважаючи на вимогу про засвідчення митного статусу товарів Союзу, у відповідних випадках, прикордонна митниця Договірної сторони, в якій виконуються експортні формальності, може відмовитися поміщувати товари під процедуру T1 або T2, якщо така процедура буде завершена в сусідній прикордонній митниці.

Стаття 8

Не дозволяється додавання, вилучення або підміна товарів, що направляються під процедурою T1 або T2, зокрема коли відправлення подрібнюються, перевантажуються або об’єднуються.

Стаття 9

1. Товари, що ввозяться до країни спільного транзиту під процедурою T2 та можуть бути направлені далі під такою процедурою, повинні знаходитися під постійним контролем митних органів такої країни, щоб забезпечити незмінність їх ідентичності або стану.

2. Якщо такі товари направляються далі з країни спільного транзиту після їх поміщення у такій країні спільного транзиту під митну процедуру, відмінну від процедур транзиту або складування, процедура T2 не може застосовуватися.

Однак це положення не застосовується до товарів, які тимчасово ввозяться для демонстрації на виставці, ярмарку або подібного публічного показу та які не піддавалися будь-яким операціям, окрім тих, що необхідні для їх збереження у первинному стані або для подрібнення відправлень.

3. Якщо такі товари направляються далі з країни спільного транзиту після зберігання під процедурою митного складування, процедура T2 може застосовуватися виключно за таких умов:

товари складувалися протягом строку, що не перевищує п’ять років; однак для товарів, що підпадають під дію глав 1 - 24 Номенклатури класифікації товарів за митними тарифами (Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року), цей строк не повинен перевищувати шести місяців,
товари зберігалися в спеціальних приміщеннях і не піддавалися будь-яким операціям, окрім тих, що необхідні для їх збереження у первинному стані або для подрібнення відправлень без заміни паковання,
будь-які операції здійснювались під митним наглядом.

4. Будь-яка прийнята декларація T2 або будь-який документ, що засвідчує митний статус товарів Союзу, виданий компетентним органом країни спільного транзиту, повинен містити покликання на відповідну декларацію T2 або документ, що засвідчує митний статус товарів Союзу, відповідно до яких товари надійшли до такої країни спільного транзиту, і включати всі спеціальні записи, внесені до них.

Стаття 10

1. Якщо у наведеному нижче параграфі 2 або у доповненнях не зазначено інше, будь-яка операція T1 або T2 забезпечується гарантією, дійсною для всіх Договірних сторін, залучених до такої операції.

2. Положення параграфа 1 не обмежують право:

(a) Договірних сторін домовитися між собою про те, що операції T1 або T2 виключно на їхніх територіях звільняються від забезпечення гарантією;

(b) Договірної сторони не вимагати гарантії щодо частини операції T1 або T2 між митницею відправлення та першою митницею транзиту.

Стаття 11

1. Як правило, ідентифікація товарів забезпечується пломбуванням.

2. Опломбовуються:

(a) простір з товарами, за умови що транспортний засіб або контейнер був допущений відповідно до інших нормативних актів або визнаний митницею відправлення придатним до пломбування;

(b) кожне окреме паковання в інших випадках.

3. Митниця відправлення визнає транспортні засоби та контейнери придатними до пломбування за таких умов:

(a) пломби можуть закріплюватися на транспортний засіб або контейнер у простий та надійний спосіб;

(b) транспортний засіб або контейнер сконструйований таким чином, що у разі вилучення або підкладання товарів таке вилучення або підкладання залишає видимі сліди, пломби ламаються чи лишаються ознаки втручання, або електронна система моніторингу реєструє вилучення або підкладання;

(d) призначений для товарів простір є легкодоступним для огляду митними органами.

4. Митниця відправлення може не застосовувати пломбування, враховуючи інші можливі способи ідентифікації, якщо опис товарів у даних декларації або у додаткових документах дозволяє їх легко ідентифікувати.

Стаття 12

3. Суб’єкт процедури або його уповноважений представник повинен, за запитом національних установ, відповідальних за статистику щодо транзиту, надавати будь-яку інформацію, що стосується декларацій T1 або T2 , необхідну для збирання статистики.

Адміністративна допомога

Стаття 13

1. Компетентні органи відповідних країн надають один одному будь-яку наявну в їхньому розпорядженні інформацію, необхідну для перевірки належного застосування цієї Конвенції.

2. У разі необхідності компетентні органи відповідних країн надають один одному всі отримані дані, документи, звіти, протоколи та інформацію стосовно транспортних операцій, здійснених під процедурою T1 або T2, а також щодо невідповідностей або порушень, пов’язаних із такими операціями.

Крім того, за необхідності, вони надають один одному всі отримані дані про товари, щодо яких передбачена взаємодопомога та які були предметом процедури митного складування.

3. У разі підозр щодо невідповідностей або порушень, пов’язаних із товарами, які були ввезені в одну країну з іншої країни або які переміщувалися через країну або зберігалися під процедурою митного складування, компетентні органи відповідних країн надають один одному на запит всю інформацію стосовно:

(a) умов, за яких такі товари перевозилися:

незалежно від того, яким чином вони були направлені далі, якщо вони надійшли до країни, до якої був поданий запит на підставі процедури T1 або T2 чи документа, який засвідчує митний статус товарів Союзу, або
незалежно від того, яким чином вони надійшли, якщо вони були направлені далі з країни, до якої був поданий запит на підставі процедури T1 або T2 чи документа, який засвідчує митний статус товарів Союзу;

(b) умов будь-якого складування таких товарів, якщо вони надійшли до країни, до якої був поданий запит на підставі процедури T2 або документа, що засвідчує митний статус товарів Союзу, або якщо вони були направлені далі з такої країни на підставі процедури T2 або документа, що засвідчує митний статус товарів Союзу.

4. Будь-який запит, що подається відповідно до параграфів 1 - 3, має містити покликання на справу чи справи, яких він стосується.

5. Якщо компетентний орган країни звертається із запитом про допомогу, яку він сам не зміг би надати за запитом, він зазначає цей факт у своєму запиті. Задоволення такого запиту здійснюється на розсуд компетентного органу, який отримав такий запит.

6. Інформація, отримана відповідно до параграфів 1 - 3, використовується виключно для цілей цієї Конвенції, а країна, що її отримує, забезпечує їй такий самий захист, який надається інформації подібного характеру відповідно до національного законодавства такої країни. Така інформація може використовуватися для інших цілей тільки за наявності письмової згоди компетентного органу, який її надав, і з урахуванням будь-яких обмежень, встановлених таким органом.

Стягнення

Стаття 13 — (a)

Компетентні органи відповідних країн згідно з положеннями доповнення IV надають один одному допомогу щодо стягнень за вимогами, якщо ці вимоги виникли у зв’язку з операцією T1 або T2.

Спільний комітет

Стаття 14

1. Цим створюється Спільний комітет, в якому представлена кожна Договірна сторона цієї Конвенції.

2. Спільний комітет діє за взаємною згодою.

3. Спільний комітет збирається за необхідністю, але не рідше одного разу на рік. Будь-яка Договірна сторона може вимагати проведення засідання.

4. Спільний комітет ухвалює власний регламент, який містить, між іншим, положення про скликання засідань і призначення голови та строк його повноважень.

5. Спільний комітет може ухвалювати рішення про створення будь-якого підкомітету або робочої групи, що можуть допомагати йому у виконанні його обов’язків.

Стаття 15

1. Спільний комітет відповідає за адміністрування цієї Конвенції та забезпечення її належного виконання. Для цих цілей Договірні сторони регулярно інформують його про досвід застосування цієї Конвенції, а Спільний комітет виробляє рекомендації та, у випадках, передбачених у параграфі 3, ухвалює рішення.

2. Зокрема, він рекомендує:

(a) зміни до цієї Конвенції, крім тих, що зазначені в параграфі 3;

(b) будь-які інші заходи, необхідні для її застосування.

3. Спільний комітет своїм рішенням ухвалює:

(a) зміни до доповнень;

(d) перехідні заходи, необхідні в разі приєднання нових держав-членів до Співтовариства;

(e) запрошення третім країнам у розумінні статті 3 (1) (c) приєднатися до цієї Конвенції відповідно до статті 15a.

Договірні сторони виконують ухвалені відповідно до пунктів (a) - (d) рішення згідно зі своїм власним законодавством.

4. Якщо представник Договірної сторони в Спільному Комітеті погодився з рішенням із застереженням щодо виконання конституційних вимог, таке рішення набирає чинності, якщо у ньому не зазначено дату, в перший день другого місяця після повідомлення про зняття застереження.

5. Рішення Спільного комітету, зазначені в параграфі 3 (e), про запрошення третьої країни приєднатися до цієї Конвенції, надсилаються Генеральному секретаріату Ради Європейських Співтовариств, який передає рішення відповідній третій країні разом із текстом Конвенції, чинним на дату такого рішення.

6. Із дати, зазначеної в параграфі 5, відповідна третя країна може бути представлена спостерігачами у Спільному комітеті, підкомітетах і робочих групах.

Приєднання третіх країн

Стаття 15a

1. Будь-яка третя країна може стати Договірною стороною цієї Конвенції, якщо вона запрошена депозитарієм Конвенції за рішенням Спільного комітету.

2. Третя країна, запрошена стати Договірною стороною цієї Конвенції, стає Договірною стороною шляхом подання офіційного документа про приєднання до Генерального секретаріату Ради Європейських Співтовариств. Зазначений офіційний документ доповнюється перекладом Конвенції офіційною мовою (мовами) країни, що приєднується.

3. Приєднання набирає чинності в перший день другого місяця після подання офіційного документа про приєднання.

4. Депозитарій повідомляє всі Договірні сторони про дату подання офіційного документа про приєднання та дату, з якої приєднання набере чинності.

5. Рекомендації та рішення Спільного комітету, зазначені у статті 15 (2) і (3), ухвалені між датою, зазначеною у параграфі 1 цієї статті, і датою набрання чинності приєднанням, також повинні бути направлені запрошеній третій країні через Генеральний секретаріат Ради Європейських Співтовариств.

Декларація про прийняття таких актів повинна бути включена до офіційного документа про приєднання або до окремого офіційного документа, що подається до Генерального секретаріату Ради Європейських Співтовариств протягом шести місяців після повідомлення. Якщо декларація не була подана протягом цього строку, приєднання вважається недійсним.

Інші та прикінцеві положення

Стаття 16

Кожна Договірна сторона вживає належних заходів для забезпечення дієвого та гармонійного застосування положень цієї Конвенції, беручи до уваги необхідність максимально скорочувати формальності, передбачені для операторів, та необхідність досягати взаємно задовільного вирішення будь-яких труднощів, що виникають під час реалізації цих положень.

Стаття 17

Договірні сторони повинні інформувати одна одну про положення, які вони ухвалюють для імплементації цієї Конвенції.

Стаття 18

Положення цієї Конвенції не виключають заборони чи обмеження щодо імпорту, експорту або транзиту товарів, що запроваджені Договірними сторонами чи державами-членами Співтовариства і є виправданими з точки зору суспільної моралі, громадського порядку або безпеки, захисту життя і здоров’я людей, тварин чи рослин, захисту національних цінностей, що мають мистецьке, історичне або археологічне значення, або захисту промислової чи комерційної власності.

Стаття 19

Доповнення до цієї Конвенції становлять її невід’ємну частину.

Стаття 20

1. Ця Конвенція застосовується, з одного боку, до територій, на які поширюється дія Договору про заснування Європейського економічного співтовариства, на встановлених у згаданому Договорі умовах, та, з іншого боку, до територій країн спільного транзиту.

2. Ця Конвенція також застосовується до Князівства Ліхтенштейн, до тих пір, поки згадане Князівство залишається пов’язаним із Швейцарською Конфедерацією договором про митний союз.

Стаття 21

Будь-яка Договірна сторона може вийти з цієї Конвенції за умови, що вона за 12 місяців до виходу направить письмове повідомлення депозитарію, який повідомляє про це всі інші Договірні сторони.

Стаття 22

1. Ця Конвенція набирає чинності 1 січня 1988 року, за умови що Договірні сторони до 1 листопада 1987 року здадуть на зберігання свої офіційні документи про приєднання Секретаріату Ради Європейських Співтовариств, який діє як депозитарій.

2. Якщо ця Конвенція не набере чинності 1 січня 1988 року, вона набере чинності в перший день другого місяця після здачі на зберігання останнього офіційного документа про приєднання.

3. Депозитарій повідомляє про дату здачі на зберігання офіційного документа про приєднання кожної Договірної сторони та про дату набрання чинності цією Конвенцією.

Стаття 23

1. З набранням чинності цією Конвенцією Угоди від 30 листопада 1972 року та від 23 листопада 1972 року про застосування правил транзиту Співтовариства, укладені Австрією та Швейцарією відповідно зі Співтовариством, а також Угода від 12 липня 1977 року про продовження застосування правил транзиту Співтовариства, укладена цими країнами та Співтовариством, втрачають чинність.

2. Однак згадані у параграфі 1 угоди зберігають силу для операцій T1 або T2, розпочатих до набрання чинності цією Конвенцією.

3. Північний транзитний порядок, що діє між Фінляндією, Норвегією та Швецією, буде припинено з дати набрання чинності цією Конвенцією.

Стаття 24

Ця Конвенція, що складена в одному примірнику данською, нідерландською, англійською, французькою, німецькою, грецькою, італійською, португальською, іспанською, фінською, ісландською, норвезькою та шведською мовами, при цьому всі тексти є рівноавтентичними, здається на зберігання до архівів Секретаріату Ради Європейських Співтовариств, який надсилає її засвідчену копію кожній Договірній стороні.

Вчинено в м. Інтерлакен 20 травня 1987 року.

ДОПОВНЕННЯ I

ПРОЦЕДУРИ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ГЛАВА I

Предмет, сфера застосування процедури, терміни та означення

Стаття 1

Предмет

1. Згідно зі статтею 1(3) Конвенції це доповнення визначає норми, що регулюють процедуру спільного транзиту.

2. Якщо не передбачено інше, положення цього доповнення застосовуються до операцій під процедурою спільного транзиту.

Стаття 2

Незастосування процедури спільного транзиту до поштових відправлень

Процедура спільного транзиту не застосовується до поштових відправлень (у тому числі до поштових посилок), що перевозяться відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу, коли товари перевозяться суб’єктами прав та обов’язків за такими актами або від їхнього імені.

Стаття 3

Терміни та означення

Для цілей Конвенції застосовуються такі терміни та означення:

(a) «митні органи» означає митні адміністрації, відповідальні за застосування Конвенції, та будь-які інші органи, уповноважені відповідно до національного законодавства застосовувати Конвенцію;

(b) «особа» означає фізичну особу, юридичну особу та будь-яке об’єднання осіб, що не є юридичною особою, але визнане відповідно до законодавства Союзу, національного законодавства або законодавства країни спільного транзиту таким, що здатне здійснювати юридичні дії;

(c) «транзитна декларація» означає акт, яким особа заявляє у встановленій формі та у встановлений спосіб про бажання помістити товари під процедуру спільного транзиту;

(d) «транзитний супровідний документ» означає документ, що надрукований з використанням засобів електронного опрацювання даних для супроводження товарів і ґрунтується на відомостях транзитної декларації;

(e) «декларант» означає особу, яка подає транзитну декларацію від свого імені або особу, від імені якої подається така декларація;

(f) «суб’єкт процедури» означає особу, яка подає транзитну декларацію або від імені якої подається така декларація;

(g) «митниця відправлення» означає підрозділ митниці, де приймається транзитна декларація;

(h) «митниця транзиту» означає підрозділ митниці, відповідальний за пункт в’їзду на митну територію Договірної сторони, коли товари переміщуються під процедурою спільного транзиту, або підрозділ митниці, відповідальний за пункт виїзду з митної території Договірної сторони, коли товари залишають таку територію під час транзитної операції через кордон між такою Договірною стороною та третьою країною;

(i) «митниця призначення» означає підрозділ митниці, де товари, поміщені під процедуру спільного транзиту, пред’являються для завершення такої процедури;

(j) «основний референтний номер (MRN)» означає реєстраційний номер, присвоєний компетентним митним органом транзитній декларації з використанням засобів електронного опрацювання даних;

(k) «митниця гарантії» означає підрозділ митниці, в який за рішенням митного органу кожної з країн подаються гарантії;

(l) «борг» означає зобов’язання особи сплатити суму імпортних або експортних платежів та інших зборів, що підлягають сплаті стосовно товарів, поміщених під процедуру спільного транзиту;

(m) «боржник» означає будь-яку особу, яка несе відповідальність за борг;

(n) «випуск товарів» означає акт, яким митні органи дозволяють розпоряджатися товарами для цілей, визначених процедурою спільного транзиту, під яку їх поміщено;

(o) «особа, що має осідок на митній території Договірної сторони» означає:

стосовно фізичної особи, будь-яку особу, яка постійно проживає на митній території такої Договірної сторони;
стосовно юридичної особи або об’єднання осіб, будь-яку особу, що має місцезнаходження, головний офіс або постійне представництво на митній території такої Договірної сторони;

(p) «засоби електронного опрацювання даних» означає електронний обмін інформацією між економічними операторами та митними органами, між митними органами, а також між митними органами та іншими залученими державними або європейськими агентствами чи інституціями, або агентствами чи інституціями країн спільного транзиту, у погодженому та визначеному форматі для автоматизованого опрацювання та зберігання даних після отримання з використанням будь-яких із таких способів:

(i) електронний обмін даними;

(ii) обмін даними між комп’ютерами;

(iii) електронна передача структурованих даних стандартними повідомленнями або службами від одного середовища електронного опрацювання до іншого без втручання людини;

(iv) введення онлайн даних у митні системи опрацювання даних для зберігання та опрацювання, що дозволяє створювати відповіді онлайн;

(q) «електронний обмін даними» («EDI») означає електронне передавання даних, структурованих відповідно до узгоджених стандартів повідомлень, між двома комп’ютерними системами;

(r) «електронна транзитна система» означає електронну систему, що використовується для електронного обміну даними в рамках процедури спільного транзиту;

(s) «стандартне повідомлення» означає попередньо задану структуру електронного передавання даних;

(t) «персональні дані» означає будь-яку інформацію, що стосується ідентифікованої особи або особи, яку можна ідентифікувати;

(u) «стаціонарні засоби транспортування» означає технічні засоби (наприклад, трубопроводи та лінії електропередач), що використовуються для безперервного транспортування товарів;

(v) «процедура забезпечення безперервної роботи» означає процедуру, що ґрунтується на використанні паперових документів, запроваджену для подання транзитної декларації та контролю за транзитною операцією, коли відсутня можливість використовувати процедуру, що ґрунтується на засобах електронного опрацювання даних.

ГЛАВА II

Загальні положення щодо процедури спільного транзиту

Стаття 4 — Електронна система, пов’язана з процедурою

1. Для виконання митних формальностей процедури спільного транзиту використовується електронна транзитна система, якщо інше не передбачено у цьому доповненні.

2. Договірні сторони за взаємною згодою ухвалюють інструменти для застосування електронної транзитної системи, що встановлюють таке:

(a) правила, що визначають і регулюють повідомлення, якими обмінюються підрозділи митниць, необхідні для застосування митного законодавства;

(b) спільний набір даних та формат інформаційних повідомлень, обмін якими здійснюється згідно з митним законодавством.

Стаття 5 — Використання електронної транзитної системи

1. Компетентні органи використовують електронну транзитну систему для обміну інформацією для цілей процедури спільного транзиту, якщо інше не передбачено у цьому доповненні.

2. Договірні сторони використовують Спільну комунікаційну мережу/Спільний системний інтерфейс Європейського Союзу (CCN/CSI) для обміну інформацією, зазначеною в параграфі 1.

Фінансова участь країн спільного транзиту, доступ країн спільного транзиту до CCN/CSI та інші пов’язані з цим питання узгоджуються між Союзом та кожною країною спільного транзиту.

Стаття 6 — Безпека даних

1. Договірні сторони визначають умови для виконання формальностей за допомогою засобів електронного опрацювання даних, які, між іншим, включають заходи для перевірки джерел даних та захисту від випадкового чи незаконного знищення або випадкової втрати даних, їх зміни чи несанкціонованого доступу до них.

2. Додатково до заходів, зазначених у параграфі 1, компетентні органи повинні встановити та підтримувати належні заходи безпеки для дієвого, надійного та безпечного функціонування електронної транзитної системи.

3. Внесення змін і видалення даних записуються разом із інформацією про причину внесення змін або видалення, точним часом внесення змін або видалення та ідентифікаційними даними особи, яка здійснила такі дії.

Первинні дані або будь-які опрацьовані дані зберігаються як мінімум протягом трьох календарних років після завершення року, в якому ці дані були записані, або довше, якщо це вимагається країнами.

4. Компетентні органи повинні регулярно здійснювати моніторинг безпеки даних.

5. Будь-які залучені компетентні органи повинні інформувати один одного про всі підозри щодо порушення безпеки.

Стаття 7 — Захист персональних даних

1. Договірні Сторони повинні використовувати персональні дані, обмін якими здійснюється при застосуванні Конвенції, виключно для цілей процедури спільного транзиту та будь-якої митної процедури або тимчасового зберігання, що застосовуються після процедури спільного транзиту.

Це обмеження не перешкоджає використанню таких даних митними органами для аналізу ризиків та розслідувань під час процедури спільного транзиту, а також для судових процесів, пов’язаних із процедурою спільного транзиту. Якщо такі дані використовуються для зазначених цілей, необхідно негайно повідомити митні органи, які надали інформацію.

2. Договірні сторони забезпечують опрацювання персональних даних, обмін якими здійснюється під час застосування Конвенції, відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679-1.

3. Кожна Договірна сторона вживає необхідних заходів для забезпечення дотримання цієї статті.

ГЛАВА III

Зобов’язання суб’єкта процедури, перевізника та одержувача товарів, що переміщуються під процедурою спільного транзиту

Стаття 8 — Зобов’язання суб’єкта процедури, перевізника та одержувача товарів, що переміщуються під процедурою спільного транзиту

1. Суб’єкт процедури несе відповідальність за все із зазначеного нижче:

(a) пред’явлення митниці призначення товарів у незмінному стані та необхідної інформації до завершення встановленого терміну та у відповідності до заходів, вжитих митними органами для забезпечення їх ідентифікації;

(b) дотримання митних положень, що стосуються процедури спільного транзиту;

(c) якщо інше не передбачено Конвенцією, надання гарантії для забезпечення сплати суми боргу, який може виникнути щодо товарів.

2. Перевізник або одержувач товарів, який приймає товари та знає, що вони переміщуються під процедурою спільного транзиту, також несе відповідальність за пред’явлення митниці призначення товарів у незмінному стані до завершення встановленого терміну та у відповідності до заходів, вжитих митними органами для забезпечення їх ідентифікації.

ГЛАВА IV

Гарантії

Стаття 9 — Електронна система для гарантій

Для обміну та зберігання інформації, що стосується гарантій, використовуються засоби електронного опрацювання даних.

Стаття 10 — Зобов’язання надавати гарантію

1. Суб’єкт процедури повинен надати гарантію для забезпечення сплати боргу, який може виникнути щодо товарів, поміщених під процедуру спільного транзиту.

2. Гарантія надається як:

(a) індивідуальна гарантія, що покриває одну операцію; або

(b) загальна гарантія, що покриває декілька операцій у формі зобов’язання, наданого гарантом, у разі застосування спрощення, передбаченогостаттею 55(1)(a).

3. Однак митні органи можуть не приймати заявлений тип гарантії, якщо він несумісний із належним функціонуванням процедури спільного транзиту.

Стаття 11 — Форми індивідуальної гарантії

1. Індивідуальна гарантія може надаватися у формі:

(a) грошової застави;

(b) зобов’язання, наданого гарантом;

2. У випадку, зазначеному в параграфі 1(c), індивідуальна гарантія надається як зобов’язання, надане гарантом.

Стаття 12 — Гарант

1. Гарант, зазначений у статтях 10(2)(b), 11(1)(b) і 11(2), є третьою особою, яка має осідок на території Договірної сторони, де надається гарантія, та визнана митними органами, що вимагають гарантію.

Гарант зазначає у своєму зобов’язанні адресу для кореспонденції або призначає особу, уповноважену на отримання документів, у кожній країні Договірних сторін, залучених до операції спільного транзиту.

2. Гарант у письмовій формі зобов’язується сплатити забезпечену суму боргу. Зобов’язання також має покривати, в межах забезпеченої суми, суму боргу, що підлягає сплаті після перевірок a posteriori.

3. Митні органи можуть відмовити у визнанні гаранта, здатність якого забезпечити виплату суми боргу протягом встановленого строку є сумнівною.

Стаття 13 — Звільнення від гарантії

1. Гарантія не вимагається у будь-якому з таких випадків:

(a) товари перевозяться повітряним транспортом, з використанням транзитної процедури, основаної на електронному перевізному документі, що використовується як транзитна декларація для перевезень повітряним транспортом;

(b) товари перевозяться по Рейну, водними шляхами Рейну, по Дунаю чи водними шляхами Дунаю;

(d) товари перевозяться залізничним або повітряним транспортом, з використанням транзитної процедури на основі документів у паперовій формі щодо товарів, які перевозяться залізничним або повітряним транспортом.

2. У випадках, зазначених у параграфі 1(d), звільнення від гарантії діє лише щодо авторизацій на використання процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним або повітряним транспортом, наданих до 1 травня 2016 року. Таке звільнення діє до 1 травня 2019 року або, стосовно авторизацій з обмеженим строком дії - до закінчення такого строку, залежно від того, що настане раніше.

ГЛАВА V

Інші положення

Стаття 14 — Правовий статус документів і відомостей

1. Видані документи та відомості, що зберігаються відповідно до правил країни, в якій вони були видані або зберігаються, незалежно від технічного формату та заходів, запроваджених або прийнятих компетентними органами однієї країни, мають таку ж юридичну силу на території інших країн, як і в країні, в якій вони були видані або зберігаються.

2. Результати оглядів, проведених компетентними органами однієї країни в рамках процедури спільного транзиту, мають таку ж силу в інших країнах, як і результати оглядів, проведених компетентними органами кожної з таких країн.

Стаття 15 — Перелік підрозділів митниць, компетентних щодо операцій спільного транзиту

Кожна країна вносить до комп’ютеризованої системи, що підтримується Європейською Комісією («Комісія»), перелік підрозділів митниць, компетентних щодо операцій спільного транзиту, із зазначенням їхніх відповідних ідентифікаційних номерів та повноважень, а також графіку роботи. Будь-які зміни також повинні вноситися до комп’ютеризованої системи.

Комісія використовує таку комп’ютеризовану систему для передачі цієї інформації іншим країнам.

Стаття 16 — Центральний офіс

Якщо країна визначила центральний офіс, призначений для керування процедурою спільного транзиту та її моніторингу, отримання та передачі документів, пов’язаних із цією процедурою, вона повинна повідомити Комісію про такий офіс.

Комісія передає цю інформацію іншим країнам.

Стаття 17 — Порушення та санкції

Країни вживають усіх необхідних заходів для запобігання будь-яким порушенням або неправомірним діям та накладають дієві, пропорційні і стримувальні санкції.

Розділ II. ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОЦЕДУРИ

ГЛАВА I

Індивідуальна гарантія

Стаття 18 — Розрахунок суми індивідуальної гарантії

Індивідуальна гарантія, надана відповідно до статті 10(2)(a), повинна покривати суму боргу, який може виникнути, розраховану на основі найвищих ставок митних платежів, що застосовують до товарів такого ж типу. Для цілей такого розрахунку товари Союзу, що перевозяться відповідно до Конвенції, повинні розглядатися як товари з-поза меж Союзу.

Стаття 19 — Індивідуальна гарантія у формі грошової застави

1. Індивідуальна гарантія у формі грошової застави або будь-якого іншого еквівалентного засобу платежу надається відповідно до законодавства, чинного в країні відправлення, в якій вимагається гарантія.

2. Індивідуальні гарантії у формі грошової застави, надані в одній із Договірних сторін, повинні бути дійсними у всіх Договірних сторонах. Вони повертаються після того, як процедура буде закрита.

3. Якщо гарантію надано у формі грошової застави або будь-якого іншого еквівалентного засобу платежу, жодні пов’язані з цим відсотки митними органами не сплачуються.

Стаття 20 — Індивідуальна гарантія у формі зобов’язання, наданого гарантом

1. Зобов’язання, надане гарантом для цілей індивідуальної гарантії, подається за формою, наведеною в додатку C1 до доповнення III. Таке зобов’язання зберігається в митниці гарантії протягом строку його дії.

2. Якщо цього вимагають національні закони, підзаконні нормативно-правові акти чи адміністративні положення, або відповідно до загальноприйнятої практики, країна може дозволити, щоб зобов’язання, зазначене у параграфі 1, було надане в іншій формі, за умови, що воно матиме таку ж юридичну силу, як і зобов’язання, наведене у формі.

3. Щодо кожного зобов’язання митниця гарантії повідомляє суб’єкту процедури таку інформацію:

(a) референтний номер гарантії;

(b) код доступу, пов’язаний із референтним номером гарантії.

Суб’єкт процедури не повинен змінювати такий код доступу.

Стаття 21 — Індивідуальна гарантія у формі ваучерів

1. Зобов’язання, надане гарантом для цілей індивідуальної гарантії у формі ваучера, подається за формою, наведеною в додатку C2 до доповнення III. Таке зобов’язання зберігається в митниці гарантії протягом строку його дії.

Статтю 20(2) застосовують mutatis mutandis.

2. Гарант оформлює ваучери за формою, наведеною в додатку C3 до доповнення III, і надає їх особам, які мають намір стати суб’єктами процедури. Такі ваучери дійсні в усіх Договірних сторонах.

Кожен ваучер покриває суму в розмірі 10000 євро, в межах якої гарант несе відповідальність. Строк дії ваучера складає один рік із дати видачі.

3. Гарант надає митниці гарантії будь-яку необхідну інформацію про ваучери індивідуальної гарантії, які він видав.

4. Щодо кожного ваучера гарант повідомляє особі, яка має намір стати суб’єктом процедури, таку інформацію:

(a) референтний номер гарантії;

(b) код доступу, пов’язаний із референтним номером гарантії.

Особа, яка має намір стати суб’єктом процедури, не повинна змінювати такий код доступу.

5. Особа, яка має намір стати суб’єктом процедури, повинна подати до митниці відправлення таку кількість ваучерів, кратну 10000 євро, що є достатньою для забезпечення загальної суми боргу, який може виникнути.

6. Якщо транзитна декларація приймається у паперовій формі відповідно до статті 26(1)(b), ваучери подаються у паперовій формі та зберігаються митницею відправлення. Така митниця повідомляє ідентифікаційний номер кожного ваучера митниці гарантії, зазначеній у ваучері.

Стаття 22 — Визнання зобов’язання

Зобов’язання, надане гарантом, визнається митницею гарантії, яка повідомляє про таке визнання особу, що повинна надати гарантію.

Стаття 23 — Відкликання визнання гаранта або відкликання та скасування зобов’язання

1. Митниця гарантії у будь-який час може відкликати визнання гаранта або визнання наданого гарантом зобов’язання. Митниця гарантії повідомляє про таке відкликання гаранта та особу, яка повинна надати гарантію.

Відкликання визнання гаранта чи наданого ним зобов’язання набирає чинності на шістнадцятий день з дати, коли рішення про відкликання було отримано або вважається таким, що було отримано гарантом.

2. Гарант може у будь-який час скасувати своє зобов’язання. Гарант повинен повідомити про таке скасування митницю гарантії.

Скасування зобов’язання, наданого гарантом, не відноситься до товарів, які на момент набрання чинності скасуванням були поміщені під процедуру спільного транзиту на підставі зобов’язання, що скасовується, та продовжують перебувати під нею.

Скасування зобов’язання гарантом набирає чинності на шістнадцятий день з дати, коли гарант повідомив митницю гарантії про скасування.

3. Митний орган країни, якому підпорядковується відповідна митниця гарантії, повинен внести до електронної системи, зазначеної в статті 9, інформацію про будь-яке відкликання визнання гаранта, визнання зобов’язання, наданого гарантом, або скасування зобов’язання гарантом, а також дату набрання ними чинності.

ГЛАВА II

Транспортні засоби та декларації

Стаття 24 — Транзитна декларація та транспортні засоби

1. Кожна транзитна декларація має включати лише товари, поміщені під процедуру спільного транзиту, які переміщуються або будуть переміщуватися від однієї митниці відправлення до однієї митниці призначення одним транспортним засобом в контейнері чи пакованні.

Однак одна транзитна декларація може включати товари, які переміщуються або будуть переміщуватися від однієї митниці відправлення до однієї митниці призначення в більш ніж одному контейнері або в більш ніж одному пакованні, якщо контейнери або паковання завантажені на один транспортний засіб.

2. Для цілей цієї статті зазначене нижче вважається одним транспортним засобом, за умови що товари, які перевозяться, відправляються разом:

(a) автомобільний транспортний засіб разом із причепом (причепами) або напівпричепом (напівпричепами);

(b) склад зчеплених разом залізничних транспортних засобів або вагонів;

3. Якщо для цілей процедури спільного транзиту використовують один транспортний засіб для завантаження товарів на більш ніж одній митниці відправлення та для розвантаження на більш ніж одній митниці призначення, необхідно подавати окремі транзитні декларації для кожного відправлення.

Стаття 25 — Транзитні декларації за допомогою засобів електронного опрацювання даних

Відомості та структура даних транзитної декларації наведені у додатках A1,A2 і B6 до доповнення III.

Починаючи з дат запровадження модернізації Нової комп’ютеризованої транзитної системи («NCTS»), зазначених у додатку до Імплементаційного рішення Комісії (ЄС) 2016/578-2, застосовуються відомості та структура даних транзитної декларації, наведені в додатках A1a і B6a до доповнення III.

-2 Імплементаційне рішення Комісії (ЄС) 2016/578 від 11 квітня 2016 року про встановлення робочої програми розроблення та розгортання електронних систем, передбачених у Митному кодексі Союзу (ОВ L 99, 15.04.2016, с. 06).

Стаття 26 — Транзитні декларації у паперовій формі

1. Митний орган приймає транзитну декларацію у паперовій формі у таких випадках:

(a) якщо товари транспортуються мандрівниками, які не мають прямого доступу до електронної транзитної системи, відповідно до способів, описаних у статті 27;

(b) якщо застосовується процедура забезпечення безперервної роботи відповідно до додатка II, у разі тимчасової відмови:

(i) електронної транзитної системи,

(ii) комп’ютеризованої системи, яку використовують суб’єкти процедури для подання декларації спільного транзиту за допомогою засобів електронного опрацювання даних;

(iii) електронного зв’язку між комп’ютеризованою системою, яку використовують суб’єкти процедури для подання декларації спільного транзиту за допомогою засобів електронного опрацювання даних, та електронною транзитною системою;

2. Для застосування параграфа 1(a) і (c) митні органи забезпечують внесення транзитних даних до електронної транзитної системи та обмін між митними органами за допомогою такої системи.

3. Прийняття транзитної декларації у паперовій формі відповідно до параграфа 1(b)(ii) і (iii) потребує погодження митними органами.

Стаття 27 — Транзитна декларація для мандрівників

У випадках, зазначених у статті 26(1)(a), мандрівник заповнює транзитну декларацію у паперовій формі відповідно до статей 5 і6 та додатка B6 до доповнення III.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, у випадках, зазначених у статті 26(1)(a), мандрівник заповнює транзитну декларацію у паперовій формі відповідно до статей 5 і6 та додатка B6 до доповнення III.

Стаття 28 — Змішані відправлення

Відправлення може містити як товари, які будуть поміщені під процедуру T1, так і товари, які будуть поміщені під процедуру T2, за умови що кожна товарна одиниця відповідно позначена у транзитній декларації кодами «T1», «T2» або «T2F».

Стаття 29 — Засвідчення транзитної декларації та відповідальність суб’єкта процедури

1. Транзитна декларація засвідчується декларантом.

2. Подання транзитної декларації суб’єктом процедури до митних органів покладає на суб’єкта процедури відповідальність за все з переліченого:

(a) точність і повноту інформації, наданої у транзитній декларації;

(b) автентичність, точність і дійсність будь-якого документа, що супроводжує транзитну декларацію;

(c) дотримання всіх зобов’язань, пов’язаних із поміщенням товарів, зазначених у транзитній декларації, під процедуру спільного транзиту.

Стаття 29a — Подання транзитної декларації до пред’явлення товарів

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, транзитна декларація може бути подана митниці відправлення до очікуваного пред’явлення товарів. Якщо товари не пред’явлені протягом 30 днів з дати подання транзитної декларації, зазначена декларація вважається такою, що не була подана.

ГЛАВА III

Формальності в митниці відправлення

Стаття 30 — Подання та прийняття транзитної декларації

1. Транзитна декларація подається митниці відправлення.

2. Митниця відправлення приймає транзитну декларацію, якщо виконані такі умови:

(a) декларація містить усі дані, необхідні для цілей процедури спільного транзиту, згідно з додатком II до доповнення III;

(b) декларація супроводжується всіма необхідними документами;

Митниця відправлення може за заявою декларанта дозволити пред’явлення товарів поза офіційним робочим часом або в будь-якому іншому місці.

3. Митні органи можуть дозволити не пред’являти митниці відправлення документи, зазначені в параграфі 1(b). У такому випадку ці документи мають перебувати у володінні декларанта та в розпорядженні митних органів.

Стаття 31 — Виправлення транзитної декларації

1. Декларанту за його заявою дозволяється робити одне або кілька виправлень відомостей транзитної декларації після прийняття такої декларації митними органами. Виправлення не можуть змінювати відомості транзитної декларації, що стосуються товарів, які не були первинно заявлені.

2. Такі виправлення не дозволяються, якщо заява про їх внесення подається після будь-якої з таких подій:

(a) митні органи повідомили декларанта про те, що вони мають намір перевірити товари;

(b) митні органи встановили, що відомості митної декларації є неточними;

Стаття 32 — Визнання транзитної декларації недійсною

1. Митниця відправлення за заявою декларанта визнає недійсною прийняту транзитну декларацію у будь-якому з таких випадків:

(a) якщо вона переконана, що товари будуть негайно поміщені під іншу митну процедуру;

(b) якщо вона переконана, що через особливі обставини поміщення товарів під митну процедуру, для якої вони були задекларовані, більше не є виправданим.

Однак якщо митниця відправлення повідомила декларанта про свій намір перевірити товари, заява на визнання митної декларації недійсною не приймається до завершення перевірки.

2. Після випуску товарів транзитна декларація не може бути визнана недійсною, окрім таких випадків:

(a) товари, що перебувають у вільному обігу на території Договірної сторони, були помилково задекларовані для процедури спільного транзиту, а їх митний статус як товарів, що перебувають у вільному обігу на території тієї самої Договірної сторони, був підтверджений згодом;

(b) товари були помилково задекларовані у більш ніж одній митній декларації.

Стаття 33 — Маршрут для переміщення спільним транзитом

1. Товари, поміщені під процедуру спільного транзиту, повинні переміщуватися в митницю призначення економічно обґрунтованим маршрутом.

2. Якщо митниця відправлення або декларант вважають за необхідне, така митниця встановлює маршрут переміщення товарів під час процедури спільного транзиту з урахуванням будь-якої відповідної інформації, наданої декларантом.

При встановленні маршруту митниця вносить до електронної транзитної системи принаймні назви країн, через які відбуватиметься такий транзит.

Стаття 34 — Термін пред’явлення товарів

1. Митниця відправлення встановлює термін, до настання якого товари мають бути пред’явлені митниці призначення, з урахуванням:

(a) маршруту;

(b) виду транспортного засобу;

(d) будь-якої відповідної інформації, отриманої від суб’єкта процедури.

2. У разі встановлення терміну митницею відправлення, він є обов’язковим для митних органів країн, на територію яких товари прибувають під час операції спільного транзиту, і цей термін не змінюється такими органами.

Стаття 35 — Перевірка транзитної декларації та товарів

1. Митниця відправлення з метою перевірки точності відомостей, що містяться у прийнятій транзитній декларації, може:

(a) перевіряти декларацію та підтвердні документи;

(b) вимагати від декларанта надати інші документи;

(d) відбирати зразки для аналізу або детальної перевірки товарів.

2. Митниця відправлення перевіряє наявність та дійсність гарантії.

3. Перевірка товарів, передбачена параграфом 1(c), здійснюється в місцях, визначених митницею відправлення для таких цілей протягом офіційного робочого часу. Однак, за заявою декларанта, митні органи можуть проводити перевірку товарів поза офіційним робочим часом або в будь-якому іншому місці.

Стаття 36 — Ідентифікація пломб

Митниця відправлення вносить до електронної транзитної системи кількість накладених нею пломб та індивідуальні ідентифікатори таких пломб.

Стаття 37 — Придатність до опломбування

Автомобільні транспортні засоби, причепи, напівпричепи та контейнери, допущені до перевезення товарів під митними пломбами відповідно до міжнародної угоди, сторонами якої є Союз та країни спільного транзиту, також вважаються придатними до опломбування.

Стаття 38 — Характеристики митних пломб

1. Митні пломби повинні відповідати принаймні таким основним характеристикам та технічним специфікаціям:

(a) основні характеристики пломб:

(i) мають залишатися неушкодженими та надійно закріпленими за нормального використання;

(ii) мають легко перевірятися та розпізнаватися;

(iii) мають виготовлятися таким чином, що будь-яка поломка, втручання або знімання залишає сліди, видимі неозброєним оком;

(iv) мають бути розроблені для одноразового використання або, якщо передбачається багаторазове використання, мають бути розроблені таким чином, щоб відображати індивідуальну ідентифікаційну позначку при кожному повторному використанні;

(v) мають містити стійкі та легко зчитувані індивідуальні ідентифікатори пломб з унікальними номерами;

(b) технічні специфікації:

(i) форма та розміри пломб можуть відрізнятися в залежності від застосованого методу пломбування, однак розміри повинні бути такими, щоб забезпечувати легке зчитування ідентифікаційних позначок;

(ii) ідентифікаційні позначки пломб неможливо підробити та складно відтворити;

(iii) матеріал пломби має бути стійким до випадкової поломки та таким, що запобігає непомітній підробці чи повторному використанню.

2. Якщо пломби сертифіковано компетентним органом відповідно до Міжнародного стандарту ISO 17712:2013 «Freight containers - Mechanical Seals», такі пломби вважаються такими, що відповідають вимогам, встановленим у параграфі 1.

Для контейнерних перевезень якнайширше повинні використовуватися пломби з високим ступенем безпеки.

3. Митна пломба має містити такі ідентифікатори:

(a) слово «Митниця» однією з офіційних мов Союзу або країни спільного транзиту чи відповідне скорочення;

(b) код країни, у форматі ISO-alpha-2, що визначає країну, в якій була накладена пломба.

Договірні сторони можуть за взаємною згодою ухвалювати рішення про використання спільних захисних елементів і технологій.

4. Кожна країна повинна повідомити Комісію про типи митних пломб, які вона використовує. Комісія надає цю інформацію всім країнам.

5. Щоразу, коли необхідно зняти пломбу для проведення митного огляду, митний орган повинен, за потреби, здійснити повторне опломбування митною пломбою принаймні з еквівалентним ступенем безпеки та зазначити у вантажній документації відомості про таку дію, включаючи номер нової пломби.

6. Митні пломби, що відповідають додатку II до доповнення I до Конвенції зі змінами, внесеними Рішенням Спільного комітету ЄС-ЄАВТ № 1/2008-3, можуть надалі використовуватися, поки не будуть вичерпані запаси, або до 1 травня 2019 року, залежно від того, що настане раніше.

Стаття 39 — Засоби ідентифікації, альтернативні пломбуванню

1. Як відступ від статті 11(1) Конвенції, митниця відправлення може вирішити не опломбовувати товари, поміщені під процедуру спільного транзиту, покладаючись на опис товарів у транзитній декларації чи у додаткових документах, за умови що опис є достатньо точним для легкої ідентифікації товарів та містить їх кількість, характер та будь-які особливості, такі як серійні номери товарів.

2. Як відступ від статті 11(1) Конвенції, якщо митниця відправлення не вирішить інше, ані транспортний засіб, ані окремі паковання, що містять товари, не опломбовуються, за умови що:

(a) товари перевозяться повітряним транспортом і на кожне відправлення нанесені ярлики, що містять номер супровідної авіаційної накладної, або відправлення є одиницею вантажу, на якій вказано номер супровідної авіаційної накладної;

(b) товари перевозяться залізничним транспортом із застосуванням засобів ідентифікації підприємствами залізничного транспорту.

Стаття 40 — Випуск товарів для процедури спільного транзиту

1. Для процедури спільного транзиту випускаються тільки товари, опломбовані відповідно до статті 11(1), (2) і (3) Конвенції, або щодо яких були застосовані альтернативні засоби ідентифікації відповідно до статті 11(4) Конвенції та статті 39 цього доповнення.

2. Після випуску товарів митниця відправлення передає відомості операції спільного транзиту:

(a) заявленій митниці призначення;

(b) кожній заявленій митниці транзиту.

Такі відомості ґрунтуються на даних транзитної декларації, виправленої у разі необхідності.

3. Митниця відправлення повідомляє суб’єкта процедури про випуск товарів для процедури спільного транзиту.

Стаття 41 — Транзитний супровідний документ і Перелік товарів

1. Митниця відправлення надає декларанту транзитний супровідний документ. Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку A3 до доповнення III, і містить відомості, визначені в додатку A4 до доповнення III.

2. За необхідності до транзитного супровідного документа додається Перелік товарів, сформований за формою, наведеною в додатку A5 до доповнення III, який містить відомості, визначені в додатку A6 до доповнення III. Перелік товарів є невід’ємною частиною транзитного супровідного документа.

3. Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення Комісії (ЄС) 2016/578, митниця відправлення надає декларанту транзитний супровідний документ, доповнений Переліком товарів. Перелік товарів є невід’ємною частиною транзитного супровідного документа.

Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку A3a до доповнення III, і містить відомості, визначені в додатку A4a до доповнення III. Перелік товарів подається за формою, наведеною в додатку A5a до доповнення III, і містить відомості, визначені в додатку A6a до доповнення III.

Транзитний супровідний документ і Перелік товарів подається у друкованому вигляді.

ГЛАВА IV

Формальності під час транспортування

Стаття 42 — Пред’явлення транзитного супровідного документа

Транзитний супровідний документ із MRN транзитної декларації та інші документи, що супроводжують товари, пред’являються на вимогу митних органів.

Стаття 43 — Пред’явлення товарів, що переміщуються під процедурою спільного транзиту, в митниці транзиту

1. Товари разом із транзитним супровідним документом з відповідним MRN пред’являються в кожній митниці транзиту.

2. Митниця транзиту реєструє перетин кордону товарами на основі відомостей операції спільного транзиту, отриманих від митниці відправлення. Митниці транзиту повідомляють про такий перетин кордону митницю відправлення.

3. Митниці транзиту можуть здійснювати огляд товарів. Будь-який огляд товарів здійснюється головним чином на основі відомостей операції спільного транзиту, отриманих від митниці відправлення.

4. Якщо товари перевозяться через митницю транзиту, відмінну від заявленої, фактична митниця транзиту направляє запит до митниці відправлення про надання відомостей операції спільного транзиту та повідомляє митницю відправлення про перетин кордону товарами.

5. Параграфи 1, 2 і 4 не застосовуються до транспортування товарів залізничним транспортом за умови, що митниця транзиту може перевірити перетин кордону товарами в інший спосіб. Така перевірка проводиться лише у разі необхідності. Перевірка може проводитися ретроспективно.

Стаття 44 — Інциденти під час переміщення товарів під операцією спільного транзиту

1. Перевізник зобов’язаний внести необхідні записи до транзитного супровідного документа та невідкладно пред’явити товари після інциденту разом із таким документом найближчому митному органу країни, на території якої перебуває транспортний засіб, якщо:

(a) перевізник вимушений відхилитися від маршруту, встановленого відповідно достатті 33(2), через незалежні від нього обставини;

(b) пломби зламані або їх цілісність порушена під час транспортної операції, з незалежних від перевізника причин;

(d) безпосередня небезпека вимагає негайного часткового або повного розвантаження опломбованого транспортного засобу;

(e) виник інцидент, що може вплинути на здатність суб’єкта процедури або перевізника виконувати свої зобов’язання;

(f) змінено будь-які складові, що становлять один транспортний засіб, як зазначено в статті 24(2).

Якщо митні органи, на території яких перебуває транспортний засіб, вважають, що відповідну операцію спільного транзиту можна продовжувати після того, як вони вжили усіх необхідних заходів, вони засвідчують записи, внесені перевізником до транзитного супровідного документа.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, перевізник повинен невідкладно після інциденту пред’явити товари і транзитний супровідний документ з MRN транзитної декларації найближчому митному органу країни, на території якої перебуває транспортний засіб, у ситуаціях, зазначених у пунктах (a) - (f) першого підпараграфа.

Якщо митні органи, на території яких перебуває транспортний засіб, вважають, що відповідну операцію спільного транзиту можна продовжувати, вони вживають усіх необхідних заходів і вносять відповідну інформацію про інциденти, зазначені у першому підпараграфі цього параграфа, до електронної транзитної системи, зазначеної в статті 4.

2. Перевізник не зобов’язаний пред’являти товари та транзитний супровідний документ із необхідними записами митному органу, зазначеному в параграфі 1, у разі:

(a) інцидентів, зазначених у параграфі 1(c), якщо товари перевантажують з неопломбованого транспортного засобу;

(b) інцидентів, зазначених у параграфі 1(f), коли один або декілька залізничних транспортних засобів або вагонів відкріплюють від складу зчеплених разом залізничних транспортних засобів або вагонів через технічні проблеми;

(c) інцидентів, зазначених у параграфі 1(f), коли змінюють тягач автомобільного транспортного засобу без зміни його причепів або напівпричепів.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, перевізник не зобов’язаний пред’являти товари та транзитний супровідний документ з MRN транзитної декларації митному органу, зазначеному в параграфі 1, за умови що суб’єкт процедури або перевізник від імені суб’єкта процедури надає митному органу відповідну інформацію щодо інциденту, у таких випадках:

(a) інцидентів, зазначених у параграфі 1(c), якщо товари перевантажують з неопломбованого транспортного засобу;

(c) Інцидентів, зазначених у параграфі 1(f), коли змінюють тягач дорожнього транспортного засобу без зміни його причепів або напівпричепів.

3. Відповідна інформація, наявна у супровідному транзитному документі щодо інцидентів, зазначених у параграфі 1, вноситься митними органами до електронної транзитної системи, залежно від обставин, у митниці транзиту або в митниці призначення.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, відповідна інформація про інциденти, зазначені в параграфі 1, вноситься до електронної транзитної системи найближчим митним органом країни, на території якої перебуває транспортний засіб.

ГЛАВА V

Формальності в митниці призначення

Стаття 45 — Пред’явлення товарів, поміщених під процедуру спільного транзиту, в митниці призначення

1. Коли товари, поміщені під процедуру спільного транзиту, надходять до митниці призначення, митниці необхідно пред’явити:

(a) товари;

(b) транзитний супровідний документ;

Пред’явлення відбувається протягом офіційного робочого часу. Однак, за заявою відповідної особи, митниця призначення може дозволити пред’явлення поза робочим часом або в іншому місці.

2. Якщо пред’явлення відбулося після завершення терміну, встановленого митницею відправлення відповідно до статті 34(1), суб’єкт процедури вважається таким, що дотримався терміну, якщо він або перевізник доведе належним чином митниці призначення, що затримка сталася не з його вини.

3. Митниця призначення зберігає транзитний супровідний документ.

Митниця призначення як правило здійснює митний контроль на основі відомостей декларації спільного транзиту, отриманих від митниці відправлення.

4. Якщо процедура спільного транзиту завершена, митницею призначення не виявлено жодних порушень та суб’єктом процедури пред’явлено транзитний супровідний документ, така митниця за зверненням суб’єкта процедури засвідчує зазначений документ для цілей надання альтернативного підтвердження відповідно до статті 51(1). Засвідчення складається із печатки такої митниці, підпису посадової особи, дати і такого тексту:

«- Альтернативне підтвердження - 99202».

5. Процедура спільного транзиту може бути завершена у митниці, відмінній від заявленої у транзитній декларації. Така митниця вважається митницею призначення.

Стаття 46 — Розписка

1. За зверненням особи, що пред’являє товари у митниці призначення, така митниця засвідчує розписку, яка підтверджує пред’явлення товарів і транзитного супровідного документа у такій митниці.

Розписка повинна містити покликання на MRN транзитної декларації.

2. Розписка подається за формою, наведеною в додатку B10 до доповнення III, заздалегідь заповненою відповідною особою.

3. Розписку не використовують як альтернативне підтвердження завершення процедури спільного транзиту в значенні статті 51(1).

Стаття 47 — Повідомлення про прибуття товарів під процедурою спільного транзиту та результати контролю

1. Митниця призначення повідомляє митницю відправлення про прибуття товарів у день, коли товари та транзитний супровідний документ пред’являються відповідно до статті 45(1).

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, митниця призначення повідомляє митницю відправлення про прибуття товарів у день, коли товари та транзитний супровідний документ із MRN транзитної декларації пред’являються відповідно до статті 45(1).

2. Якщо операція спільного транзиту завершується в митниці, відмінній від заявленої у транзитній декларації, то митниця, що вважається митницею призначення відповідно до статті 45(5), повідомляє митницю відправлення про прибуття у день, коли товари та транзитний супровідний документ пред’являються відповідно до статті 45(1).

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, якщо операція спільного транзиту завершилася у митниці, відмінній від заявленої в транзитній декларації, митниця, яка вважається митницею призначення відповідно до статті 45(5), повідомляє митницю відправлення про прибуття у день, коли товари та транзитний супровідний документ із MRN транзитної декларації пред’являються відповідно до статті 45(1).

Митниця відправлення повідомляє про прибуття товарів митницю призначення, заявлену в транзитній декларації.

3. Повідомлення про прибуття, зазначене у параграфах (1) і (2), не вважається підтвердженням того, що процедура спільного транзиту була завершена належним чином.

4. Митниця призначення повідомляє митницю відправлення про результати контролю не пізніше ніж на третій день після дня, коли товари були пред’явлені в митниці призначення або в іншому місці відповідно до статті 45(1). У виняткових випадках такий строк може бути подовжений до шести днів.

5. Як відступ від параграфа 4 цієї статті, якщо товари отримує авторизований вантажоодержувач відповідно до статті 87, митниця відправлення повинна бути повідомлена про це не пізніше ніж на шостий день після дня доставки товарів авторизованому вантажоодержувачу.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, якщо товари перевозяться залізничним транспортом і один або декілька залізничних транспортних засобів або вагонів відкріплюють від складу зчеплених разом залізничних транспортних засобів або вагонів через технічні проблеми відповідно до статті 44(2)(b), митниця відправлення повинна бути повідомлена про це не пізніше дванадцятого дня після дня, коли була пред’явлена перша частина товарів.

ГЛАВА VI

Формальності, пов’язані із завершенням процедури

Стаття 48 — Завершення і закриття процедури

1. Процедура спільного транзиту завершується, а зобов’язання суб’єкта процедури вважаються виконаними, якщо товари, поміщені під процедуру, разом із необхідною інформацією наявні в митниці призначення відповідно до митного законодавства.

2. Митні органи закривають процедуру спільного транзиту, коли вони в змозі встановити на основі порівняння даних, наявних у розпорядженні митниці відправлення, з даними, наявними у митниці призначення, що процедура завершилася належним чином.

Стаття 49 — Процедура запиту інформації щодо товарів, що переміщуються під процедурою спільного транзиту

1. Якщо митниця відправлення не отримала результатів контролю протягом шести днів відповідно до статті 47(4) або статті 47(5) після отримання повідомлення про прибуття товарів, така митниця повинна невідкладно направити запит щодо результатів контролю до митниці призначення, яка надіслала повідомлення про прибуття товарів.

Митниця призначення повинна невідкладно відправити результати контролю після отримання запиту від митниці відправлення.

2. Якщо митний орган країни відправлення ще не отримав інформацію, яка дозволяє закрити процедуру спільного транзиту або стягнути борг, він направляє запит щодо відповідної інформації суб’єкту процедури або, якщо у місці призначення наявні достатні відомості, до митниці призначення у таких випадках:

(a) митниця відправлення не отримала повідомлення про надходження товарів до завершення терміну для пред’явлення товарів відповідно до статті 34;

(b) митниця відправлення не отримала результатів контролю, щодо яких подано запит відповідно до параграфа 1;

(c) митниці відправлення стало відомо, що повідомлення про прибуття товарів або результати контролю були надіслані помилково.

3. Митний орган країни відправлення надсилає запити на інформацію відповідно до параграфа 2(a) протягом семи днів після завершення відповідного терміну, та запити на інформацію відповідно до параграфа 2(b) протягом семи днів після вичерпання відповідного строку, зазначеного в параграфі 1.

Однак якщо до вичерпання таких строків митний орган країни відправлення отримує інформацію про те, що процедура спільного транзиту не була завершена належним чином, або він має підозри про таке, він повинен надіслати запит невідкладно.

4. Відповіді на запити, подані відповідно до параграфа 2, надсилаються протягом 28 днів із дати надсилання запиту.

5. Якщо після направлення запиту відповідно до параграфа 2 митниця призначення не надала достатню інформацію для закриття процедури спільного транзиту, митний орган країни відправлення направляє суб’єкту процедури запит щодо надання такої інформації не пізніше ніж через 28 днів після ініціювання процедури запиту інформації.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, якщо після направлення запиту відповідно до параграфа 2 митниця призначення не надала інформацію, достатню для закриття процедури спільного транзиту, митний орган країни відправлення направляє запит суб’єкту процедури щодо надання такої інформації не пізніше ніж через 35 днів після ініціювання процедури запиту інформації.

Суб’єкт процедури повинен надати відповідь на такий запит протягом 28 днів із дати його надсилання.

6. Якщо інформація, надана суб’єктом процедури у відповідь згідно з параграфом 5, є недостатньою для закриття процедури спільного транзиту, але митний орган країни відправлення вважає її достатньою для продовження процедури запиту інформації, такий орган повинен негайно надіслати запит на додаткову інформацію до відповідної митниці.

Така митниця надає відповідь на такий запит протягом 40 днів із дати його надсилання.

7. Якщо під час визначених у параграфах 1 - 6 етапів процедури запиту інформації встановлено, що процедура спільного транзиту була завершена належним чином, митний орган країни відправлення закриває процедуру спільного транзиту і негайно інформує про закриття такої процедури суб’єкта процедури та, у відповідних випадках, будь-який митний орган, який міг ініціювати стягнення.

8. Якщо під час визначених у параграфах 1 - 6 етапів процедури запиту інформації встановлено, що процедура спільного транзиту не може бути закрита, митний орган країни відправлення встановлює, чи виник борг.

У разі виникнення боргу митний орган країни відправлення повинен вжити таких заходів:

(a) визначити боржника;

(b) визначити митний орган, відповідальний за сповіщення про борг.

Стаття 50 — Запит на передачу стягнення боргу

1. Якщо митний орган країни відправлення під час процедури запиту інформації і до завершення строку, зазначеного в статті 114(2), отримує докази того, що місце, де відбулися події, що спричинили виникнення боргу, розташоване в іншій країні, такий митний орган повинен негайно, і в будь-якому разі протягом такого строку, надіслати всю доступну інформацію компетентному митному органу в такому місці.

2. Компетентний митний орган у такому місці підтверджує отримання інформації та повідомляє митний орган країни відправлення про те, чи він є відповідальним за стягнення. Якщо митний орган країни відправлення не отримав такої інформації протягом 28 днів, він повинен негайно продовжити процедуру запиту інформації або розпочати стягнення.

3. Якщо митний орган країни, залученої до операції спільного транзиту, до завершення строку, зазначеного в статті 114(2)(a), отримує докази того, що місце, де відбулися події, що спричинили виникнення боргу, розташоване на його території, такий орган негайно, і в будь-якому разі протягом такого строку, надсилає належним чином обґрунтований запит митному органу країни відправлення щодо передачі відповідальності за початок стягнення до органу, що направляє запит.

4. Митний орган країни відправлення підтверджує отримання запиту, направленого відповідно до параграфа 3, та інформує митний орган, який направив запит, протягом 28 днів з дати відправлення запиту, чи він погоджується задовольнити запит та передати відповідальність за початок стягнення органу, що направив запит.

Стаття 51 — Альтернативне підтвердження завершення процедури спільного транзиту

1. Процедура спільного транзиту вважається завершеною належним чином, якщо суб’єкт процедури надає митному органу країни відправлення згідно з його вимогами один із таких документів, що ідентифікують товари:

(a) документ, засвідчений митним органом країни призначення, який ідентифікує товари та встановлює, що товари були пред’явлені в митниці призначення або були доставлені авторизованому вантажоодержувачу відповідно до статті 87;

(b) документ або митні відомості, засвідчені митним органом країни, які підтверджують, що товари фізично залишили митну територію Договірної сторони;

(d) документ, виданий у третій країні, скріплений печаткою або іншим чином засвідчений митним органом такої країни, який встановлює, що товари вважаються такими, що перебувають у вільному обігу в такій країні.

2. Замість зазначених у параграфі 1 документів як підтвердження можуть надаватися їх копії, вірність яких засвідчується органом, що засвідчував оригінали документів, органом відповідної третьої країни або органом країни.

Стаття 52 — Верифікація та адміністративна допомога

1. Компетентні митні органи можуть здійснювати постмитний контроль наданої інформації та будь-яких документів, форм, авторизацій чи даних, що стосуються операції спільного транзиту, щоб перевірити автентичність таких записів, отриманої інформації та печаток. Такий контроль проводять, якщо виникають сумніви щодо точності і автентичності наданої інформації або якщо існують підозри в шахрайстві. Його також проводять на основі аналізу ризиків або шляхом вибіркової перевірки.

2. Компетентний митний орган, який отримує запит на проведення постмитного контролю, невідкладно надає відповідь.

3. Якщо компетентний митний орган країни відправлення подає запит компетентному митному органу на проведення постмитного контролю інформації, пов’язаної з операцією спільного транзиту, то умови статті 48(2) щодо закриття процедури транзиту вважаються не виконаними, поки не буде підтверджено автентичність і точність даних.

ГЛАВА VII

Процедура спільного транзиту для переміщення товарів стаціонарними засобами транспортування

Стаття 53 — Процедура спільного транзиту для переміщення товарів стаціонарними засобами транспортування

1. Якщо товари, які транспортуються за допомогою стаціонарних засобів транспортування, прибувають на митну територію однієї з Договірних сторін такими засобами, такі товари вважаються поміщеними під процедуру спільного транзиту з моменту прибуття на таку територію.

2. Якщо товари вже перебувають на митній території однієї з Договірних сторін і транспортуються стаціонарними засобами транспортування, такі товари вважаються поміщеними під процедуру спільного транзиту з моменту поміщення у стаціонарні засоби транспортування.

3. Для цілей процедури спільного транзиту, коли товари транспортуються стаціонарними засобами транспортування, суб’єктом процедури є оператор стаціонарних засобів транспортування, який має осідок на території Договірної сторони, через територію якої товари прибувають на митну територію Договірних сторін у випадку, зазначеному в параграфі 1, або оператор стаціонарних засобів транспортування на території Договірної сторони, в якій починається переміщення, у випадку, зазначеному в параграфі 2.

Суб’єкт процедури і митний орган узгоджують методи митного нагляду за товарами, які транспортуються.

4. Для цілей статті 8(2) оператор стаціонарних засобів транспортування, який має осідок у країні, через територію якої товари транспортуються за допомогою стаціонарних засобів транспортування, вважається перевізником.

5. Без обмеження положень параграфа 8, процедура спільного транзиту вважається завершеною, коли відповідний запис внесено до комерційної документації вантажоодержувача або оператора стаціонарних засобів транспортування на засвідчення того, що товари, які транспортуються стаціонарними засобами транспортування:

(a) надійшли до підприємства вантажоодержувача;

(b) були прийняті до розподільчої мережі вантажоодержувача; або

6. Якщо товари, які переміщуються стаціонарними засобами транспортування між двома Договірними сторонами, вважаються поміщеними під процедуру спільного транзиту відповідно до положень параграфа 2 і під час операції перетинають територію країни спільного транзиту, де така процедура не застосовується для переміщення товарів стаціонарними засобами транспортування, зазначена процедура призупиняється на час, поки товари перетинають цю територію.

7. Якщо товари переміщуються стаціонарними засобами транспортування з країни спільного транзиту, в якій процедура спільного транзиту не застосовується для переміщення товарів стаціонарними засобами транспортування, до пункту призначення у Договірній стороні, в якій така процедура застосовується, то вважається, що така процедура починається, коли товари прибувають на територію останньої Договірної сторони.

8. Якщо товари переміщуються стаціонарними засобами транспортування з Договірної сторони, в якій процедура спільного транзиту застосовується для переміщення товарів стаціонарними засобами транспортування, до пункту призначення у країні спільного транзиту, де така процедура не застосовується, то вважається, що така процедура завершується, коли товари залишають територію Договірної сторони, в якій застосовується така процедура.

Стаття 54 — Необов’язкове застосування процедури спільного транзиту до переміщення товарів стаціонарними засобами транспортування

Країна спільного транзиту може вирішити не застосовувати процедуру спільного транзиту до переміщення товарів стаціонарними засобами транспортування. Про такі рішення повідомляють Комісію, яка інформує інші країни.

Розділ III. СПРОЩЕННЯ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ПРОЦЕДУРИ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ

ГЛАВА I

Загальні положення щодо спрощень

Стаття 55 — Види транзитних спрощень

1. За заявою митні органи можуть авторизувати будь-яке з таких спрощень:

(a) використання загальної гарантії чи звільнення від гарантії;

(b) використання пломб спеціального типу, якщо пломбування необхідне для забезпечення ідентифікації товарів, поміщених під процедуру спільного транзиту;

(c) статус авторизованого вантажовідправника, що дозволяє власнику авторизації поміщувати товари під процедуру спільного транзиту без їх пред’явлення митниці;

(d) статус авторизованого вантажоодержувача, що дозволяє власнику авторизації отримувати товари, що переміщуються під процедурою спільного транзиту, в авторизованому місці для завершення процедури відповідно до статті 48(1);

(e) застосування процедури спільного транзиту на основі паперових документів до товарів, що перевозяться повітряним транспортом;

(f) застосування процедури спільного транзиту на основі паперових документів, призначеної спеціально для товарів, які перевозяться залізничним транспортом;

(g) застосування інших спрощених процедур на основі статті 6 Конвенції;

(h) процедура спільного транзиту на основі електронного перевізного документа як транзитної декларації для повітряного транспорту;

(i) використання митної декларації зі зниженими вимогами до даних для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту.

2. Авторизації відповідно до параграфа 1(i) на використання митної декларації зі зниженими вимогами до даних для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту надають для:

(a) транспортування товарів залізничним транспортом;

(b) транспортування товарів повітряним транспортом, якщо електронний перевізний документ не використовується як транзитна декларація.

3. До дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, застосовується процедура спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, що перевозяться повітряним транспортом, згідно з параграфом 1(е) та процедура спільного транзиту на основі паперових документів, призначена спеціально для товарів, які перевозяться залізничним транспортом, згідно з параграфом 1(f). Після таких дат вказані процедури спільного транзиту не застосовуються.

До дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, не застосовується спрощення, зазначене в параграфі 1(і).

Стаття 56 — Територіальна сфера застосування авторизацій на спрощення

1. Спрощення, зазначені у статті 55(1)(b) і (c), застосовують лише до операцій спільного транзиту, що розпочинаються у Договірній стороні, в якій було надано авторизацію на спрощення.

2. Спрощення, зазначене у статті 55(1)(d), застосовують лише до операцій спільного транзиту, що завершуються у Договірній стороні, в якій було надано авторизацію на спрощення.

3. Спрощення, зазначені у статті 55(1)(e) і (h), застосовують у Договірних сторонах, визначених у авторизації на спрощення.

4. Спрощення, зазначені у статті 55(1)(a), (f) і (i), застосовують у всіх Договірних сторонах.

Стаття 57 — Загальні умови авторизацій на спрощення

1. Авторизація, зазначена у статті 55(1)(a), надається заявникам, що відповідають таким умовам:

(a) заявник має осідок на митній території Договірної сторони;

(b) заявник не вчинив жодних серйозних порушень чи повторних порушень митного законодавства та правил оподаткування, у тому числі не був притягнутий до відповідальності за кримінальні злочини, пов’язані з його господарською діяльністю;

(c) заявник регулярно використовує процедуру спільного транзиту або має практичні стандарти компетентності чи професійну кваліфікацію, безпосередньо пов’язані зі здійснюваною діяльністю.

2. Авторизації, зазначені у статті 55(1)(b), (c), (d) і (i), надаються заявникам, які відповідають таким умовам:

(a) заявник має осідок на митній території Договірної сторони;

(b) заявник заявляє, що він буде регулярно використовувати формальності спільного транзиту;

(c) заявник не вчинив жодних серйозних порушень чи повторних порушень митного законодавства та правил оподаткування, у тому числі не був притягнутий до відповідальності за кримінальні злочини, пов’язані з його господарською діяльністю;

(d) заявник демонструє високий рівень контролю за своїми операціями та товарообігом за допомогою системи управління комерційними та, у відповідних випадках, транспортними відомостями, що дозволяє здійснювати належний митний контроль;

(e) заявник має практичні стандарти компетентності чи професійну кваліфікацію, безпосередньо пов’язані зі здійснюваною діяльністю.

3. Авторизації, зазначені у статті 55(1)(a), надаються заявникам, що відповідають таким умовам:

(a) у разі застосування процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться повітряним транспортом, заявником є авіаційна компанія, що має осідок на митній території Договірної сторони;

(c) заявник регулярно використовує умови спільного транзиту або компетентний митний орган знає, що заявник може виконати зобов’язання за такими умовами;

(d) заявник не вчинив жодних серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства.

4. Авторизації, зазначені устатті 55(1)(f), надаються заявникам, які відповідають таким умовам:

(a) заявник є підприємством залізничного транспорту;

(b) заявник має осідок на митній території Договірної сторони;

(c) заявник регулярно використовує процедуру транзиту або компетентний митний орган знає, що заявник може виконати зобов’язання за такою процедурою; та

(d) заявник не вчинив жодних серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства.

5. Авторизації, зазначені у статті 55(1)(h), надаються заявникам, які відповідають таким умовам:

(a) заявник має осідок на митній території Договірної сторони;

(b) заявник заявляє, що він буде регулярно використовувати формальності спільного транзиту;

(e) заявник має практичні стандарти компетентності чи професійну кваліфікацію, безпосередньо пов’язані зі здійснюваною діяльністю;

(f) заявник здійснює значну кількість рейсів між аеропортами, розташованими на території Договірних сторін;

(g) заявник демонструє свою здатність забезпечити доступність відомостей електронного перевізного документа митниці відправлення в аеропорту відправлення та митниці призначення в аеропорту призначення і однаковість таких відомостей у митниці відправлення та у митниці призначення.

6. Авторизації видаються лише за умови, що митний орган вважає, що він буде здатний здійснювати нагляд і заходи контролю за процедурою спільного транзиту без адміністративних зусиль, непропорційних вимогам відповідної особи.

Стаття 58 — Моніторинг умов для авторизацій

Митні органи здійснюють моніторинг умов, яким повинен відповідати власник авторизації. Вони також здійснюють моніторинг виконання зобов’язань, які виникли на підставі такої авторизації. Якщо власник авторизації має осідок менше трьох років, митний орган проводить ретельний моніторинг такого власника авторизації протягом першого року після надання авторизації.

Стаття 59 — Зміст заяви для отримання авторизації

1. Заява для отримання авторизації на використання спрощень повинна містити дату та підпис. Договірні сторони визначають спосіб подання заяви.

2. Заяви повинні містити всі факти, які дозволять митним органам перевіряти, чи виконуються умови, за яких може бути надане таке спрощення.

Стаття 60 — Відповідальність заявника

Особи, що подають заяву на спрощення, несуть відповідальність згідно чинного на території Договірних сторін законодавства і, без обмеження можливості застосування штрафних санкцій, за:

(a) точність і повноту інформації, наданої у заяві;

(b) автентичність, точність і дійсність будь-якого підтвердного документа до заяви.

Стаття 61 — Митні органи, уповноважені надавати авторизацію

1. Заяви на спрощення, зазначені у статті 55(1)(c), подаються до митних органів, уповноважених надавати авторизацію у країні, в якій розпочинаються операції спільного транзиту.

2. Заяви на спрощення, зазначені у статті 55(1)(d), подаються до митних органів, уповноважених надавати авторизацію у країні, в якій завершуються операції спільного транзиту.

3. Заяви на спрощення, зазначені у статті 55(1)(a),(b), (e), (f), (h) та (i), подаються до митних органів за місцем, де ведеться або доступна основна бухгалтерська звітність заявника для митних цілей і де буде здійснюватися принаймні частина діяльності заявника, передбаченої авторизацією.

Основна бухгалтерська звітність заявника повинна стосуватися відомостей та документації, що дозволяють митним органам надати авторизацію.

4. Якщо авторизований вантажовідправник, зазначений у статті 55(1)(c), або заявник, який подає заяву на спрощення, зазначене у статті 55(1)(c), також подає заяву на спрощення, зазначене у статті 55(1)(b), така заява може бути подана до митних органів, уповноважених ухвалювати рішення у країні, в якій повинні розпочинатися операції спільного транзиту авторизованого вантажовідправника.

Стаття 62 — Прийняття та відхилення заяв та надання авторизацій

1. Заяви приймаються або відхиляються, а авторизації надаються відповідно до положень, чинних на території Договірних сторін.

2. Рішення про відхилення заяв повинні містити причини відхилення, та про них повідомляють заявника відповідно до строків та положень, чинних на території відповідної Договірної сторони.

Стаття 63 — Зміст авторизації

1. Авторизація та, якщо необхідно, одна або декілька засвідчених копій видаються власнику авторизації.

2. Авторизація повинна визначати умови застосування спрощень і встановлювати операційні та контрольні заходи.

Стаття 64 — Дата набрання чинності авторизацією

1. Авторизація набирає чинності з дати, коли заявник отримує її або вважається таким, що її отримав, і є застосовною митними органами з цієї дати.

Якщо інше не передбачено митним законодавством, авторизація є дійсною протягом необмеженого строку.

2. Авторизація набирає чинності з дати, відмінної від дати, коли заявник отримує її або вважається таким, що її отримав, у таких випадках:

(a) якщо авторизація позитивно вплине на заявника та заявник звернувся із запитом визначити іншу дату набрання чинності, у такому разі авторизація набирає чинності з дати, зазначеної у запиті заявника, якщо така дата настає пізніше дати, з якої авторизація набрала би чинності відповідно до параграфа 1;

(b) якщо попередня авторизація була видана на обмежений строк, і єдиною метою цього рішення є продовження строку її дії, у такому разі авторизація набирає чинності з дня після закінчення строку дії попередньої авторизації;

(c) якщо дія авторизації залежить від виконання певних формальностей заявником, у такому разі авторизація набирає чинності з дня, коли заявник отримує повідомлення від компетентного митного органу про те, що формальності були належним чином виконані, або вважається таким, що отримав таке повідомлення.

Стаття 65 — Анулювання, відкликання та внесення змін до авторизацій

1. Власник авторизації повідомляє митні органи про будь-який фактор, що виник після отримання авторизації, який може впливати на продовження чи зміст такої авторизації.

2. Митні органи анулюють авторизації у разі настання таких умов:

(a) авторизація була надана на основі неправильної або неповної інформації;

(b) власник авторизації знав або мав би знати, що інформація є неправильною або неповною;

3. Авторизація повинна бути відкликана або змінена, якщо у випадках, відмінних від тих, що зазначені в параграфі 2:

(a) одна або декілька умов, встановлених для надання авторизацій, не були виконані або більше не виконуються; або

(b) за заявою власника авторизації.

4. Власник авторизації повідомляється про анулювання, відкликання або внесення змін до авторизації відповідно до строків і положень, чинних на території Договірної сторони.

5. Анулювання авторизації набирає чинності з дати, коли ця авторизація набрала чинності, якщо інше не визначено в рішенні відповідно до митного законодавства.

6. Відкликання або внесення змін до авторизації набирає чинності з дати, коли заявник отримує відповідне повідомлення або вважається таким, що його отримав. Однак у виняткових випадках, якщо цього вимагають законні інтереси власника авторизації, митні органи можуть відкласти дату набрання чинності відкликанням чи внесенням змін до авторизації відповідно до строків, чинних у Договірних сторонах. Дата набрання чинності рішенням зазначається в рішенні про відкликання авторизації чи внесення змін до неї.

Стаття 66 — Повторне оцінювання щодо надання авторизації

1. Митний орган, уповноважений надавати авторизацію, проводить повторне оцінювання у таких випадках:

(a) якщо внесені зміни до відповідного законодавства впливають на авторизацію;

(b) якщо це необхідно за результатами проведеного моніторингу;

(c) якщо це необхідно з урахуванням інформації, поданої власником авторизації відповідно до статті 65(1) або іншими органами.

2. Митний орган, уповноважений надавати авторизацію, повідомляє про результати повторного оцінювання власника авторизації.

Стаття 67 — Призупинення авторизації

1. Митний орган, уповноважений надавати авторизацію, призупиняє авторизацію замість її анулювання, відкликання або внесення змін до неї, якщо:

(a) такий митний орган вважає, що може бути достатньо підстав для анулювання, відкликання або внесення змін до авторизації, але ще не має всіх необхідних складових для ухвалення рішення про анулювання, відкликання або внесення змін;

(b) такий митний орган вважає, що умови для отримання авторизації не виконані, або що власник авторизації не виконує зобов’язання, покладені на нього авторизацією, і є доцільним надати можливість власнику авторизації вжити заходів для забезпечення виконання умов або зобов’язань;

(c) власник авторизації просить про таке призупинення, оскільки він тимчасово не може виконувати умови, встановлені для отримання авторизації, або виконувати зобов’язання, покладені на нього авторизацією.

2. У випадках, зазначених у параграфах 1(b) і (c), власник авторизації повинен повідомити митний орган, уповноважений надавати авторизацію, про заходи, яких він зобов’язується вжити для забезпечення виконання умов або зобов’язань, а також про строк, необхідний йому для вжиття таких заходів.

Стаття 68 — Строк призупинення авторизації

1. Строк призупинення, визначений компетентним митним органом, повинен відповідати строку, необхідному такому митному органу для встановлення того, чи виконані умови для анулювання, відкликання або внесення змін.

Однак якщо митний орган вважає, що власник авторизації не може виконати критерії, визначені у статті 57(1)(b), авторизація повинна бути призупинена, поки не буде встановлено, чи вчинені серйозні або повторні правопорушення будь-якою з таких осіб:

(a) власником авторизації;

(b) керівником або особою, яка здійснює контроль за управління компанією, що є власником відповідної авторизації;

2. У випадках, зазначених у статті 67(1)(b) і (c), строк призупинення, визначений митним органом, уповноваженим надавати авторизацію, повинен відповідати строку, про який власник авторизації повідомив відповідно до статті 67(2). Строк призупинення за потреби може бути додатково подовжений за зверненням власника авторизації.

Строк призупинення може бути додатково подовжений на строк, необхідний компетентному митному органу для перевірки того, чи такі заходи забезпечують виконання умов або зобов’язань, при цьому останній строк не повинен перевищувати 30 днів.

3. Якщо після призупинення авторизації митний орган, уповноважений надавати авторизацію, має намір анулювати, відкликати авторизацію або внести до неї зміни відповідно до статті 65, строк призупинення, визначений відповідно до параграфів 1 і 2 цієї статті, за потреби повинен бути подовжений до набрання чинності рішенням про анулювання, відкликання або внесення змін.

Стаття 69 — Закінчення призупинення авторизації

1. Призупинення закінчується із завершенням строку призупинення, якщо тільки до завершення такого строку не виникне одна з таких подій:

(a) призупинення скасовано, оскільки у випадках, зазначених у статті 67(1)(a), немає підстав для анулювання, відкликання або внесення змін до авторизації відповідно до статті 65, і в такому разі призупинення закінчується на дату скасування;

(b) призупинення скасовано, оскільки у випадках, зазначених у статті 67(1)(b) і (c), власник авторизації вжив необхідних заходів згідно з вимогами митного органу, уповноваженого надавати авторизацію, для забезпечення виконання умов, встановлених для авторизації або виконання зобов’язань, покладених на нього відповідно до авторизації, і в такому разі призупинення закінчується на дату скасування;

(c) призупинену авторизацію анульовано, відкликано або змінено, і в такому випадку призупинення закінчується на дату анулювання, відкликання або внесення змін.

2. Митний орган, уповноважений надавати авторизацію, повідомляє власника авторизації про закінчення її призупинення.

Стаття 71 — Повторне оцінювання авторизацій, дійсних станом на 1 травня 2016 року

1. Авторизації, які були надані на підставі статті 44(1)(a), (b), (d) або(e) доповнення I до Конвенції зі змінами, внесеними Рішенням № 1/2008, або які були видані на підставі статті 44(1)(f)(i) або (ii), якщо була використана спрощена процедура рівня 1, та які є дійсними станом на 1 травня 2016 року і мають необмежений строк дії, повинні бути повторно оцінені до 1 травня 2019 року.

2. Авторизації, надані на підставі статті 44(1)(a), (b), (d), і (e) доповнення I до Конвенції зі змінами, внесеними Рішенням № 1/2008, які є дійсними станом на 1 травня 2016 року, залишаються дійсними:

(a) стосовно авторизацій з обмеженим строком дії - до закінчення такого строку або до 1 травня 2019 року, залежно від того, яка із цих дат настане раніше;

(b) стосовно всіх інших авторизацій, до проведення їх повторного оцінювання.

3. Рішеннями, ухваленими після проведення повторного оцінювання, скасовуються повторно оцінені авторизації та, у відповідних випадках, надаються нові авторизації. Власники авторизацій невідкладно повідомляються про такі рішення.

Стаття 72 — Зберігання відомостей митними органами

1. Митні органи зберігають заяви та додані підтвердні документи, а також копію будь-якої наданої авторизації.

2. Якщо заяву відхилено або авторизацію анульовано, відкликано, змінено або призупинено, то заява та рішення про відхилення заяви або про анулювання, відкликання, внесення змін або призупинення авторизації, у відповідних випадках, та всі додані підтвердні документи зберігаються щонайменше протягом трьох років із кінця календарного року, в якому така заява була відхилена або авторизація була анульована, відкликана, змінена або призупинена.

Стаття 73 — Термін дії пломб, які вже знаходяться у використанні станом на 1 травня 2016 року

Митні пломби, зазначені у статті 38, та пломби спеціального типу, зазначені у статті 82, що відповідають додатку II до доповнення I до Конвенції зі змінами, внесеними Рішенням № 1/2008, можуть надалі використовуватися, поки не будуть вичерпані запаси, або до 1 травня 2019 року, залежно від того, що настане раніше.

ГЛАВА II

Загальна гарантія та звільнення від гарантії

Стаття 74 — Референтна сума

1. Якщо інше не передбачено статтею 75, сума загальної гарантії повинна дорівнювати референтній сумі, встановленій митницею гарантії.

2. Референтна сума загальної гарантії повинна відповідати сумі боргу, який може підлягати сплаті у зв’язку з кожною операцією спільного транзиту, щодо якої подана гарантія, у період між поміщенням товарів під процедуру спільного транзиту та моментом закриття такої процедури.

Для цілей такого розрахунку враховуються найвищі значення боргу, розраховані для товарів такого ж типу в країні митниці гарантії, а товари Союзу, що переміщуються відповідно до Конвенції, розглядаються як товари з-поза меж Союзу.

Якщо інформація, необхідна для визначення референтної суми, відсутня в митниці гарантії, таку суму встановлюють на рівні 10000 євро для кожної транзитної операції.

3. Митниця гарантії встановлює референтну суму у взаємодії з суб’єктом процедури. При встановленні референтної суми митниця гарантії визначає таку суму на підставі інформації про товари, що були поміщені під процедуру спільного транзиту за попередні 12 місяців, та оцінки обсягу очікуваних операцій, відображених, зокрема, у комерційній та бухгалтерській документації суб’єкта процедури.

4. Митниця гарантії переглядає референтну суму з власної ініціативи або за зверненням суб’єкта процедури та за необхідності коригує її.

5. Кожен суб’єкт процедури повинен забезпечити, щоб сума, яка підлягає сплаті або може підлягати сплаті, не перевищувала референтну суму.

Така особа повинна повідомити митницю гарантії, якщо референта сума більше не є достатньою для покриття її операцій.

6. Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, митні органи здійснюють моніторинг гарантії.

Моніторинг референтної суми, що покриває суму боргу, яка може підлягати сплаті щодо товарів, поміщених під процедуру спільного транзиту, забезпечується за допомогою електронної системи, зазначеної у статті 4(1), для кожної операції спільного транзиту на момент поміщення товарів під процедуру спільного транзиту.

7. Моніторинг гарантії щодо товарів, поміщених під процедуру спільного транзиту з використанням спрощення, зазначеного в статті 55(1)(f), у період між завершенням строку дії звільнення, зазначеного в статті 13(2), і датами запровадження модернізації NCTS, зазначеними в додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, забезпечується регулярними та належними перевірками.

Стаття 75 — Рівень загальної гарантії

1. Суб’єкт процедури може бути авторизований використовувати загальну гарантію зі зменшеною сумою або отримати звільнення від гарантії.

2. Сума загальної гарантії може бути зменшена до:

(a) 50 % референтної суми, визначеної відповідно до статті 74, якщо виконані такі умови:

(i) заявник веде систему бухгалтерського обліку, яка відповідає загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку, застосовним у Договірній стороні, в якій ведеться облік, дозволяє проведення митного контролю на основі аудиту та зберігає дані за минулі періоди, що забезпечує аудиторський слід з моменту внесення даних;

(ii) заявник має адміністративно-господарську форму, яка відповідає типу та розміру підприємницької діяльності та є придатною для управління товарообігом, а також має заходи внутрішнього контролю, здатні виявляти і виправляти помилки, запобігати їм, а також виявляти незаконні транзакції чи транзакції з порушеннями та запобігати їм;

(iii) заявник не перебуває в процедурі банкрутства;

(iv) протягом останніх трьох років, що передували поданню заяви, заявник виконував свої фінансові зобов’язання стосовно сплати боргу, що стягувався під час імпорту або експорту товарів або у зв’язку з імпортом або експортом товарів;

(v) заявник демонструє на основі наявних відомостей та інформації за останні три роки, що передують поданню заяви, що його фінансовий стан достатній для виконання його зобов’язань, беручи до уваги вид та обсяг підприємницької діяльності, у тому числі відсутність від’ємних чистих активів, за винятком випадків, коли вони можуть бути забезпеченими;

(b) 30 % референтної суми, визначеної відповідно до статті 74, якщо виконані такі умови:

(iii) заявник забезпечує, щоб відповідні працівники отримували розпорядження інформувати митні органи про всі виявлені випадки труднощів із дотриманням вимог, та встановлює процедури інформування митних органів про такі труднощі;

(iv) заявник не перебуває в процедурі банкрутства;

(v) протягом останніх трьох років, що передували поданню заяви, заявник виконував свої фінансові зобов’язання стосовно сплати боргу, що стягувався під час імпорту або експорту товарів або у зв’язку з імпортом або експортом товарів;

(vi) заявник демонструє на основі наявних відомостей та інформації за останні три роки, що передують поданню заяви, що його фінансовий стан достатній для виконання його зобов’язань, беручи до уваги вид та обсяг підприємницької діяльності, у тому числі відсутність від’ємних чистих активів, за винятком випадків, коли вони можуть бути забезпеченими;

(ii) заявник дозволяє митному органу фізичний доступ до своїх систем бухгалтерського обліку та, у відповідних випадках, до своїх комерційних та транспортних відомостей;

(iii) заявник має логістичну систему, яка ідентифікує товари як товари, що перебувають у вільному обігу на території Договірної сторони або як товари з третіх країн, та вказує, у відповідних випадках, їхнє місце розташування;

(iv) заявник має адміністративно-господарську форму, яка відповідає типу та розміру підприємницької діяльності та є придатною для управління товарообігом, а також має заходи внутрішнього контролю, здатні виявляти і виправляти помилки, запобігати їм, а також виявляти незаконні транзакції чи транзакції з порушеннями та запобігати їм;

(v) у відповідних випадках, заявник має достатні процедури для управління ліцензіями та дозволами, наданими відповідно до заходів торговельної політики або пов’язаними з торгівлею сільськогосподарськими продуктами;

(vi) заявник має достатні процедури для зберігання своїх матеріалів та інформації, а також для захисту від втрати інформації;

(vii) заявник забезпечує, щоб відповідні працівники отримували розпорядження інформувати митні органи про всі виявлені випадки труднощів із дотриманням вимог, та встановлює процедури інформування митних органів про такі труднощі;

(viii) заявник вживає належні заходи безпеки для захисту комп’ютерної системи заявника від несанкціонованого втручання та для збереження документації заявника;

(ix) заявник не перебуває в процедурі банкрутства;

(х) протягом останніх трьох років, що передували поданню заяви, заявник виконував свої фінансові зобов’язання стосовно сплати боргу, що стягувався під час імпорту або експорту товарів або у зв’язку з імпортом або експортом товарів;

(xi) заявник демонструє на основі наявних відомостей та інформації за останні три роки, що передують поданню заяви, що його фінансовий стан достатній для виконання його зобов’язань, беручи до уваги вид та обсяг підприємницької діяльності, у тому числі відсутність від’ємних чистих активів, за винятком випадків, коли вони можуть бути забезпеченими.

3. Під час перевірки достатності фінансового стану заявника для надання авторизації на використання загальної гарантії зі зменшеною сумою або звільнення від гарантії, як вимагається в параграфах 2(a)(v), 2(b)(vi) та 2(c)(xi), митні органи враховують здатність заявника виконувати власні зобов’язання зі сплати своїх боргів та інших платежів, які можуть виникнути та які не забезпечені такою гарантією.

Якщо це виправдано, митні органи враховують ризик виникнення таких боргів, беручи до уваги вид і обсяг господарської діяльності заявника, пов’язаної з митницею, а також вид товарів, щодо яких вимагається гарантія.

Стаття 76 — Методи використання загальної гарантії та звільнення від гарантії

Митниця гарантії повідомляє суб’єкту процедури таку інформацію:

(a) референтний номер гарантії;

(b) код доступу, пов’язаний із референтним номером гарантії.

На запит особи, яка подала гарантію, митниця гарантії призначає один чи декілька додаткових кодів доступу до цієї гарантії для використання такою особою або її представниками.

Стаття 77 — Тимчасова заборона використання загальної гарантії або загальної гарантії зі зменшеною сумою, у тому числі звільнення від гарантії

Використання загальної гарантії та загальної гарантії зі зменшеною сумою, у тому числі звільнення від гарантії, може бути тимчасово заборонене у таких випадках:

(a) за особливих обставин;

(b) стосовно товарів, щодо яких було доведено факт вчинення шахрайства в особливо великих розмірах, пов’язаного з використанням гарантії.

Особливі обставини, шахрайство в особливо великих розмірах та процедурні правила тимчасової заборони загальної гарантії та загальної гарантії зі зменшеною сумою, у тому числі звільнення від гарантії, викладені в додатку I.

Стаття 78 — Гарантійний документ

1. Загальна гарантія надається у формі зобов’язання, наданого гарантом, за формою, наведеною в додатку C4 до доповнення III. Підтвердження такого зобов’язання зберігається у митниці гарантії протягом строку дії гарантії.

2. Статті 20(2) і 22 застосовуються mutatis mutandis.

Стаття 79 — Сертифікати загальної гарантії та сертифікати звільнення від гарантії

1. На підставі авторизації митниця гарантії видає суб’єкту процедури один або декілька сертифікатів загальної гарантії, оформлених за формою, наведеною в додатку C5 до доповнення III, або один чи декілька сертифікатів звільнення від гарантії, оформлених за формою, наведеною в додатку C6 до доповнення III, щоб забезпечити суб’єкту процедури можливість надати підтвердження загальної гарантії або звільнення від гарантії в рамках статті 26(1)(b).

2. Строк дії сертифіката загальної гарантії або сертифіката звільнення від гарантії не може перевищувати п’яти років. Однак такий строк може бути одноразово подовжений митницею гарантії на строк, що не перевищує п’яти років.

3. Якщо протягом строку дії сертифіката митницю гарантії повідомляють про те, що такий сертифікат, в результаті численних змін, не є достатньо розбірливим та може бути відхилений митницею відправлення, митниця гарантії визнає сертифікат недійсним і видає новий, за необхідності.

4. Сертифікати зі строком дії два роки залишаються дійсними. Їх строк дії може бути подовжений митницею гарантії одноразово на строк, що не перевищує п’яти років.

Стаття 80 — Відкликання та скасування, пов’язані з авторизацією на використання загальної гарантії або із зобов’язанням гаранта

1. Стаття 23(1) і (2) застосовується mutatis mutandis до відкликання та скасування, пов’язаного з авторизацією на використання загальної гарантії або із зобов’язанням гаранта.

2. Відкликання митними органами авторизації на використання загальної гарантії або звільнення від гарантії, а також дата набрання чинності відкликанням митницею гарантії зобов’язання гаранта або дата набрання чинності скасуванням зобов’язання гарантом вносяться митницею гарантії до системи, зазначеної у статті 9.

3. Із дати набрання чинності відкликанням або скасуванням, зазначеним у параграфі 1, будь-який сертифікат загальної гарантії чи будь-який сертифікат звільнення від гарантії, виданий на застосування статті 26(1)(b), не повинен використовуватися для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту, а суб’єкт процедури повинен невідкладно повернути його митниці гарантії.

Кожна країна надає Комісії детальні дані, що дозволяють ідентифікувати сертифікати, які залишаються дійсними, але ще не були повернені, або які були оголошені викраденими, втраченим або підробленими. Комісія інформує інші країни.

ГЛАВА III

Використання пломб спеціального типу

Стаття 81 — Авторизація на використання пломб спеціального типу

1. Авторизація відповідно до статті 55(1)(b) на використання пломб спеціального типу на транспортних засобах, контейнерах або пакованнях, що використовують для процедури спільного транзиту, надається, якщо митними органами погоджено пломби, зазначені в заяві на авторизацію.

2. Митний орган у контексті авторизації визнає пломби спеціального типу, які були погоджені митними органами іншої країни, крім випадків, коли він має інформацію про те, що певна пломба є непридатною для митних цілей.

Стаття 82 — Формальності під час використання пломб спеціального типу

1. Пломби спеціального типу повинні відповідати вимогам, встановленим у статті 38(1).

Якщо пломби були сертифіковані компетентним органом відповідно до Міжнародного стандарту ISO № 17712:2013 «Freight containers - Mechanical Seals», такі пломби вважаються такими, що відповідають зазначеним вимогам.

Для контейнерних перевезень якнайширше повинні використовуватися пломби з високим ступенем безпеки.

2. Пломба спеціального типу повинна мати одне з таких зазначень:

(a) ім’я/найменування особи, авторизованої відповідно до статті 55(1)(b) її використовувати;

(b) відповідне скорочення чи код, на основі яких митний орган країни відправлення може ідентифікувати таку особу.

3. Суб’єкт процедури повинен вносити до транзитної декларації кількість та індивідуальні ідентифікатори пломб спеціального типу і накладати пломби не пізніше ніж товари будуть випущені для процедури спільного транзиту.

4. Пломби спеціального типу, що відповідають додатку II до доповнення I до Конвенції зі змінами, внесеними Рішенням № 1/2008, можуть надалі використовуватися, поки не будуть вичерпані запаси, або до 1 травня 2019 року, залежно від того, що настане раніше.

Стаття 83 — Митний нагляд за використанням пломб спеціального типу

Митний орган повинен:

(a) повідомляти Комісію та митні органи інших Договірних сторін про пломби спеціального типу, які використовуються, та про пломби спеціального типу, які він вирішив не погоджувати через порушення чи технічні недоліки;

(b) переглядати погоджені ним пломби спеціального типу, які використовуються, якщо він отримує інформацію про те, що інший орган вирішив не погоджувати певну пломбу спеціального типу;

(d) проводити моніторинг використання пломб спеціального типу особами, яким надано авторизацію відповідно до статті 81.

Якщо це необхідно, Договірні сторони можуть за взаємною згодою встановлювати спільну систему нумерації та визначати використання спільних захисних елементів і технологій.

ГЛАВА IV

Статус авторизованого вантажовідправника

Стаття 84 — Авторизація на надання статусу авторизованого вантажовідправника для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту

Статус авторизованого вантажовідправника, зазначений у статті 55(1)(c), надається лише тим заявникам, які отримали авторизацію надавати загальну гарантію або використовувати звільнення від гарантії, зазначену в статті 55(1)(a).

Стаття 85 — Зміст авторизації на надання статусу авторизованого вантажовідправника

В авторизації, зокрема, зазначається:

(a) митниця або митниці відправлення, які будуть відповідальними за майбутні операції спільного транзиту;

(b) строк, встановлений митним органам, після того, як авторизований вантажовідправник подав транзитну декларацію, для здійснення, у разі необхідності, заходів контролю товарів перед їх випуском;

(c) заходи з ідентифікації, що мають бути застосовані, і в такому випадку митні органи можуть встановити, що транспортні засоби або паковання повинні опломбовуватися пломбами спеціального типу, погодженими митними органами як такі, що відповідають характеристикам, визначеним у статті 82, і призначені для накладення авторизованим вантажовідправником;

(d) заборонені категорії товарів або умови їх переміщення;

(e) операційні та контрольні заходи, яких повинен дотримуватися авторизований вантажовідправник. Якщо це необхідно, будь-які особливі умови, пов’язані з транзитними формальностями, що здійснюються поза звичайним часом роботи митниці (митниць) відправлення.

Стаття 86 — Поміщення товарів під процедуру спільного транзиту авторизованим вантажовідправником

1. Якщо авторизований вантажовідправник має намір помістити товари під процедуру спільного транзиту, він повинен подати транзитну декларацію митниці відправлення. Авторизований вантажовідправник не повинен починати операцію спільного транзиту до сплину строку, визначеного у авторизації, зазначеній у статті 55(1)(c).

2. Авторизований вантажовідправник повинен внести до електронної транзитної системи таку інформацію:

(a) маршрут, якщо маршрут був встановлений відповідно до статті 33(2);

(b) термін, встановлений відповідно достатті 34, до завершення якого товари повинні бути пред’явлені митниці призначення;

3. Авторизований вантажовідправник роздруковує транзитний супровідний документ тільки після отримання повідомлення від митниці відправлення про випуск товарів для процедури спільного транзиту.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, авторизований вантажовідправник роздруковує транзитний супровідний документ, за умови що він отримав повідомлення від митниці відправлення про випуск товарів для процедури спільного транзиту.

ГЛАВА V

Статус авторизованого вантажоодержувача

Стаття 87 — Авторизація на надання статусу авторизованого вантажоодержувача для отримання товарів, що переміщуються під процедурою спільного транзиту

Статус авторизованого вантажоодержувача, зазначений у статті 55(1)(d), надається лише заявникам, які заявляють, що вони регулярно отримуватимуть товари, які були поміщені під процедуру спільного транзиту.

Стаття 88 — Формальності щодо переміщуваних під процедурою спільного транзиту товарів, які отримує авторизований вантажоодержувач

1. Коли товари надходять у місце, визначене в авторизації, зазначеному в статті 55(1)(d), авторизований вантажоодержувач повинен:

(a) негайно повідомити митницю призначення про надходження товарів та поінформувати її про будь-які порушення або інциденти, що сталися під час транспортування;

(b) вивантажувати товари тільки після отримання дозволу від митниці призначення;

(c) після вивантаження невідкладно внести результати огляду та будь-яку іншу відповідну інформацію щодо вивантаження до своїх відомостей;

(d) повідомити митницю призначення про результати огляду товарів та поінформувати її про будь-які порушення не пізніше ніж на третій день після дня отримання дозволу на вивантаження товарів.

2. Як тільки митниця призначення отримує повідомлення про прибуття товарів до об’єктів авторизованого вантажоодержувача, вона повинна повідомити митницю відправлення про надходження товарів.

3. Як тільки митниця призначення отримає результати огляду товарів, зазначені у параграфі 1(d), вона повинна надіслати результати контролю митниці відправлення не пізніше ніж на шостий день після дня доставки товарів до авторизованого вантажоодержувача.

Стаття 89 — Зміст авторизації

1. В авторизації, зокрема, зазначається:

(a) митниця або митниці призначення, відповідальні за товари, отримані авторизованим вантажоодержувачем;

(b) строк, протягом якого авторизований вантажоодержувач повинен отримати дозвіл на вивантаження товарів від митниці призначення;

(d) операційні та контрольні заходи, яких повинен дотримуватися авторизований вантажоодержувач. Якщо необхідно, будь-які особливі умови, пов’язані з транзитними формальностями, що здійснюються поза звичайним часом роботи митниці (митниць) призначення.

2. Митні органи визначають у авторизації, чи повинна митниця призначення вчиняти будь-які дії, перш ніж авторизований вантажоодержувач зможе розпоряджатися отриманими товарами.

Стаття 90 — Завершення процедури спільного транзиту щодо товарів, отриманих авторизованим вантажоодержувачем

1. Суб’єкт процедури вважається таким, що виконав свої зобов’язання, і процедура спільного транзиту вважається завершеною відповідно до статті 48(1), коли товари у незмінному стані були пред’явлені авторизованому вантажоодержувачу відповідно до статті 55(1)(d) у визначеному в авторизації місці до завершення терміну, встановленого відповідно достатті 34.

2. За зверненням перевізника авторизований вантажоодержувач видає розписку, яка засвідчує надходження товарів у місце, визначене в авторизації, зазначеній в статті 55(1)(d) цього доповнення, і містить покликання на MRN операції спільного транзиту. Розписка подається за формою, наведеною в додатку B10 до доповнення III.

ГЛАВА VI

Процедура спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом

Секція 1

Загальні положення щодо процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом

Стаття 91 — Залізнична накладна СІМ як транзитна декларація для процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом

Залізнична накладна СІМ вважається транзитною декларацією для процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом, за умови, що її використовують для транспортних операцій, здійснюваних авторизованими підприємствами залізничного транспорту у співпраці між собою.

Стаття 92 — Бухгалтерії авторизованих підприємств залізничного транспорту і митний контроль

1. Авторизовані підприємства залізничного транспорту повинні вести облік у своїх бухгалтеріях та використовувати спільно погоджену систему, впроваджену в таких бухгалтеріях для розслідування порушень.

2. Митний орган країни, в якій авторизоване підприємство залізничного транспорту має осідок, повинен мати доступ до даних у бухгалтерії такого підприємства.

3. Для цілей митного контролю авторизоване підприємство залізничного транспорту в країні призначення повинне надати всі залізничні накладні СІМ, що використовуються як транзитні декларації для використання процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом, митному органу в країні призначення відповідно до будь-яких положень, визначених за взаємною згодою з цим органом.

Стаття 93 — Суб’єкт процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом, та його зобов’язання

1. Суб’єкт процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом, є однією з таких осіб:

(a) авторизоване підприємство залізничного транспорту, яке має осідок у країні та приймає товари для перевезення за залізничною накладною СІМ як транзитною декларацією для використання процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом, і яке відмічає варіант «так» у графі 58b залізничної накладної СІМ та вносить свій UIC код;

(b) будь-яким іншим авторизованим підприємством залізничного транспорту, що має осідок у країні, та від імені якого графу 58b заповнює підприємство залізничного транспорту третьої країни, коли транспортна операція починається за межами митної території Договірних сторін і товари прибувають на таку митну територію.

2. Суб’єкт такої процедури бере на себе відповідальність за непряму заяву про те, що наступні або підмінні підприємства залізничного транспорту, залучені до застосування операції спільного транзиту на основі паперових документів, також відповідають вимогам процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом.

Стаття 94 — Зобов’язання авторизованих підприємств залізничного транспорту

1. Товари послідовно отримуються і перевозяться різними авторизованими підприємствами залізничного транспорту на внутрішньодержавному рівні, і залучені авторизовані підприємства залізничного транспорту визнають свою солідарну відповідальність за будь-який потенційний борг перед митним органом.

2. Незважаючи на зобов’язання суб’єкта процедури, зазначені у статті 8, інші авторизовані підприємства залізничного транспорту, які отримують товари під час транспортної операції та які вказані у графі 57 залізничної накладної СІМ, також несуть відповідальність за належне застосування процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом.

3. Авторизовані підприємства залізничного транспорту у співпраці одне з одним забезпечують функціонування спільно погодженої системи, призначеної для перевірки та розслідування порушень, переміщення ними товарів, а також несуть відповідальність за:

(a) окреме відшкодування транспортних витрат на підставі інформації, яка повинна бути наявною за кожною операцією спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом, і за кожний місяць для незалежних авторизованих підприємств залізничного транспорту відповідно у кожній з країн;

(b) розподіл транспортних витрат для кожної з країн, на територію якої прибувають товари під час використання операції спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом;

(c) сплату відповідної частки витрат, понесених кожним з авторизованих підприємств залізничного транспорту, що співпрацюють одне з одним.

Стаття 95 — Ярлик

Авторизовані підприємства залізничного транспорту повинні забезпечувати ідентифікацію товарів, які перевозяться під процедурою спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом, за допомогою ярликів з піктограмою, зразок якої наведений у додатку B11 до доповнення III.

Ярлики повинні бути надруковані безпосередньо на залізничній накладній СІМ чи нанесені на відповідний залізничний вагон у разі повного завантаження або, в інших випадках, на паковання.

Замість ярлика, зазначеного у першому параграфі, можна використовувати штамп, який відтворює піктограму, наведену в додатку B11 до доповнення III.

Стаття 96 — Внесення змін до договорів перевезення

Якщо до договору перевезення були внесені зміни, відповідно до яких:

(a) транспортна операція, яка мала б завершитися поза межами митної території Договірної сторони, завершується в її межах, або

(b) транспортна операція, яка мала б завершитися в межах митної території Договірної сторони, завершується поза її межами,

авторизовані підприємства залізничного транспорту не повинні виконувати змінений договір без попереднього узгодження з митницею відправлення.

У всіх інших випадках авторизовані підприємства залізничного транспорту можуть виконувати змінений договір. Вони повинні невідкладно повідомити митницю відправлення про внесені зміни.

Секція 2

Переміщення товарів між Договірними сторонами

Стаття 97 — Використання залізничної накладної СІМ

1. Залізнична накладна СІМ пред’являється митниці відправлення в разі здійснення транспортної операції, до якої застосовується процедура спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом, і яка починається і має завершитися на території Договірних сторін.

2. Митниця відправлення повинна чітко внести до графи, призначеної для митниці на аркушах 1, 2 і 3 залізничної накладної СІМ:

(a) код «T1», якщо товари переміщуються під процедурою T1;

(b) код «Т2» або «T2F», відповідно, якщо товари переміщуються під процедурою T2 і, згідно із законодавством Союзу, введення цього коду є обов’язковим.

Код «T2» або «T2F» засвідчується печаткою митниці відправлення.

3. За винятком зазначених у параграфі 2 випадків, товари, що переміщуються з одного пункту в інший у межах Союзу через територію однієї або декількох країн спільного транзиту, і товари, що переміщуються з Союзу в пункт призначення у країні спільного транзиту, поміщуються під процедуру T2 протягом усієї поїздки від станції відправлення до станції призначення без пред’явлення митниці відправлення залізничної накладної СІМ на такі товари, з урахуванням умов, які встановлюються кожною державою-членом Європейського Союзу.

Якщо товари переміщують з одного пункту в інший у межах Союзу через територію однієї або декількох країн спільного транзиту, нанесення зазначених у статті 95 ярликів є необов’язковим.

4. Якщо транспортна операція починається у країні спільного транзиту, товари вважаються такими, що переміщуються під процедурою T1. Однак якщо товари мають переміщуватися під процедурою T2 відповідно до положень статті 2(3)(b) Конвенції, митниця відправлення зазначає на аркуші 3 залізничної накладної СІМ, що товари, зазначені у накладній, переміщуються під процедурою T2. У такому разі графа, призначена для використання митницею, повинна містити коди «T2» або «T2F», відповідно, чітко засвічені печаткою митниці відправлення та підписом уповноваженої посадової особи. Якщо товари переміщуються під процедурою T1, внесення коду «T1» до документа є необов’язковим.

5. Усі аркуші залізничної накладної СІМ повертаються відповідній особі.

6. Кожна країна спільного транзиту може передбачити, щоб товари, які переміщуються під процедурою T1, переміщувалися під цією процедурою без необхідності пред’явлення залізничної накладної СІМ митниці відправлення.

7. Стосовно зазначених у параграфах 2, 3 і 5 товарів підрозділ митниці, відповідальний за станцію призначення, діє як митниця призначення. Однак якщо товари випущені для вільного обігу або поміщені під іншу процедуру на проміжній станції, підрозділ митниці, відповідальний за таку станцію, діє як митниця призначення.

Стаття 98 — Заходи ідентифікації

Якщо митниця відправлення не вирішить інакше, то, як правило, та з урахуванням заходів ідентифікації, яких вживають авторизовані підприємства залізничного транспорту, така митниця не опломбовує транспортні засоби або окремі паковання, що містять товари.

Стаття 99 — Формальності в митниці транзиту

У разі застосування процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом, виконання формальностей у митниці транзиту не вимагається.

Стаття 100 — Формальності в митниці призначення

1. Коли товари, поміщені під процедуру спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом, надходять до митниці призначення, авторизоване підприємство залізничного транспорту повинне пред’явити цій митниці:

(a) товари;

(b) аркуші 2 і 3 залізничної накладної СІМ.

Митниця призначення повертає аркуш 2 залізничної накладної СІМ авторизованому підприємству залізничного транспорту після того, як вона поставить на ньому штамп, і залишить собі аркуш 3 залізничної накладної СІМ.

2. Підрозділ митниці, відповідальний за станцію призначення, діє як митниця призначення.

Однак якщо товари випущені для вільного обігу або поміщені під іншу митну процедуру на проміжній станції, підрозділ митниці, відповідальний за таку станцію, діє як митниця призначення.

3. У випадку, зазначеному в статті 97(3), виконання формальностей у митниці призначення не вимагається.

Секція 3

Переміщення товарів до або з третіх країн

Стаття 101 — Переміщення товарів до третіх країн

1. Статті 97 та 98 застосовуються до транспортної операції, яка починається на території Договірної сторони та має завершитися у третій країні.

2. Підрозділ митниці, відповідальний за прикордонну станцію, через яку товари, поміщені під процедуру спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом, залишають територію Договірної сторони, діє як митниця призначення.

3. Виконання формальностей у такій митниці не вимагається.

Стаття 102 — Переміщення товарів із третіх країн

1. Підрозділ митниці, відповідальний за прикордонну станцію, через яку товари, поміщені під процедуру спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом, прибувають на територію Договірної сторони, діє як митниця відправлення для транспортної операції, яка починається у третій країні та має завершитися на території Договірної сторони.

Виконання формальностей у такій митниці не вимагається.

2. Підрозділ митниці, відповідальний за станцію призначення, діє як митниця призначення. Однак якщо товари, випущені для вільного обігу або поміщені під іншу митну процедуру на проміжній станції, підрозділ митниці, відповідальний за таку станцію, діє як митниця призначення.

У такій митниці виконуються формальності, передбачені у статті 100.

Стаття 103 — Переміщення товарів через територію Договірних сторін

1. Як митниця відправлення та митниця призначення для транспортних операцій, які починаються і мають завершитися у третій країні, діють підрозділи митниць, зазначені в статті 101(2) та 102(1) відповідно.

2. Виконання формальностей у митниці відправлення чи призначення не вимагається.

Стаття 104 — Митний статус товарів

Товари, що перевозяться відповідно до статті 102(1) або 103(1), вважаються такими, що переміщуються під процедурою T1, якщо не встановлено митний статус товарів Союзу відповідно до положень додатка II.

Секція 4

Інші положення

Стаття 105 — Відвантажувальні специфікації

1. Якщо у залізничній накладній СІМ зазначено більше одного вагона чи контейнера, можуть використовуватися відвантажувальні специфікації, подані за формою, наведеною в додатку B4 до доповнення III.

Відвантажувальна специфікація повинна включати номер вагона, на який міститься покликання у залізничній накладній СІМ, або, у відповідному випадку, номер контейнера, який містить товари.

2. Якщо транспортні операції, що починаються на території Договірних сторін, включають як товари, які переміщуються під процедурою T1, так і товари, які переміщуються під процедурою T2, необхідно складати окремі відвантажувальні специфікації.

Порядкові номери відвантажувальних специфікацій, що стосуються кожного з цих двох видів товарів, вносять до графи, передбаченої для опису товарів у залізничній накладній СІМ.

3. Відвантажувальні специфікації, що додаються до залізничних накладних СІМ, становлять їх невід’ємну частину та мають таку ж юридичну силу.

4. Оригінальні примірники відвантажувальних специфікацій засвідчуються штампом станції відправлення.

Стаття 106 — Сфера застосування стандартних процедур та процедур на основі паперових документів для комбінованих перевезень автомобільним та залізничним транспортом

1. У разі комбінованих перевезень автомобільним та залізничним транспортом положення статей 91- 105 не перешкоджають застосуванню процедур, встановлених у розділі II. Проте положення статей 92 і 95 також застосовуються.

2. У випадках, зазначених у параграфі 1, покликання на застосовану транзитну декларацію чи застосовані транзитні декларації необхідно чітко внести в графу, передбачену для відомостей про супровідні документи, під час заповнення залізничної накладної СІМ.

У такому покликанні зазначається тип транзитної декларації, митниця відправлення, дата і реєстраційний номер кожної застосованої транзитної декларації.

Крім цього, аркуш 2 залізничної накладної СІМ повинен бути засвідчений підприємством залізничного транспорту, відповідальним за останню залізничну станцію, залучену до операції спільного транзиту. Таке підприємство залізничного транспорту засвідчує залізничну накладну СІМ після того, як воно переконається, що транспортування товарів охоплюється транзитною декларацією або деклараціями, на яку або які здійснюється покликання.

3. Якщо товари, що перевозяться комбінованим автомобільним та залізничним транспортом і охоплюються однією або декількома транзитними деклараціями, складеними відповідно до процедури, визначеної у розділі II, були прийняті підприємствами залізничного транспорту на залізничній станції та завантажені на вагони, то такі підприємства залізничного транспорту беруть на себе відповідальність за сплату боргу, якщо під час перевезення залізничним транспортом вчинено неправомірні дії або порушення, та якщо в країні, де було вчинено чи вважається, що було вчинено неправомірні дії або порушення, відсутня дійсна гарантія і неможливо стягнути такі суми із суб’єкта процедури.

Стаття 107 — Авторизований вантажовідправник та авторизований вантажоодержувач

1. Якщо пред’явлення залізничної накладної СІМ як транзитної декларації та товарів у митниці відправлення не вимагається для товарів, що мають бути поміщені авторизованим вантажовідправником, як зазначено у статті 55(1)(c), під процедуру спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться залізничним транспортом, митниця відправлення вживає необхідних заходів, щоб забезпечити, щоб аркуші 1, 2 і 3 залізничної накладної СІМ містили коди «T1», «T2» або «T2F» відповідно.

2. Якщо товари надходять до авторизованого вантажоодержувача відповідно до статті 55(1)(d), митні органи можуть передбачити, щоб, як відступ від статті 88, аркуші 2 і 3 залізничної накладної СІМ доставлялися до митниці призначення безпосередньо авторизованим підприємством залізничного транспорту або підприємством транспорту.

ГЛАВА VII

Процедура спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться повітряним транспортом, та процедура спільного транзиту на основі електронного перевізного документа як транзитної декларації для повітряного транспорту

Стаття 108 — Маніфест як транзитна декларація для процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться повітряним транспортом

1. Авіаційна компанія може бути авторизована використовувати вантажний маніфест як транзитну декларацію, якщо він по суті відповідає формі, наведеній у доповненні 3 до додатка 9 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, вчиненої у Чикаго 7 грудня 1944 року.

2. Авторизація, зазначена у статті 55(1)(e), що стосується процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться повітряним транспортом, має визначати форму маніфесту, а також аеропорти відправлення та призначення для операцій спільного транзиту. Авіаційна компанія, авторизована відповідно до статті 55(e) на використання такої процедури, повинна надіслати засвідчену копію такої авторизації компетентним митним органам кожного з відповідних аеропортів.

3. Якщо транспортна операція охоплює товари, які переміщуються під процедурою T1, та товари, які переміщуються під процедурою T2, між спеціальною фіскальною територією та іншою частиною митної території Союзу, яка не є спеціальною фіскальною територією, такі товари вносяться до окремих маніфестів.

Стаття 109 — Формальності, які повинні виконуватися авіаційною компанією

1. Авіаційна компанія повинна внести до маніфесту таку інформацію:

(a) код «T1», якщо товари переміщуються під процедурою T1;

(b) код «T2» або «T2F», відповідно, якщо товари переміщуються під процедурою T2 і, згідно із законодавством Союзу, внесення цього коду є обов’язковим.

(d) номер рейсу;

(e) дату рейсу;

(f) аеропорт відправлення та аеропорт призначення.

2. Додатково до інформації, що вимагається відповідно до параграфа 1, авіаційна компанія повинна внести до маніфесту щодо кожного відправлення таку інформацію:

(a) номер авіаційної накладної;

(b) кількість паковань;

(d) масу брутто;

3. Якщо товари згруповано, їх опис у маніфесті замінюється, у відповідних випадках, на запис «Консолідація» або його скорочення. У такому разі авіаційні накладні для відправлень за маніфестом повинні містити торговий опис товарів, включаючи всі дані, необхідні для їх ідентифікації. Ці авіанакладні долучаються до маніфесту.

4. Авіаційна компанія повинна зазначити дату і підписати маніфест.

5. Принаймні два примірники маніфесту пред’являються компетентному митному органу в аеропорту відправлення, який повинен зберігати один примірник.

6. Примірник маніфесту надається компетентному митному органу в аеропорту призначення.

Стаття 110 — Перевірка переліку маніфестів, які використовувалися як транзитна декларація у паперовій формі щодо товарів, які перевозяться повітряним транспортом

1. Раз на місяць компетентні митні органи кожного аеропорту призначення засвідчують переліки маніфестів, складених авіаційними компаніями, які були пред’явлені цим органам протягом попереднього місяця, і передають їх митним органам кожного аеропорту відправлення.

2. Такий перелік для кожного маніфесту повинен включати таку інформацію:

(a) номер маніфесту;

(b) код, що ідентифікує маніфест як транзитну декларацію відповідно до статті 109(1)(a) та (b);

(d) номер рейсу; та

(e) дату рейсу.

3. Авторизація, зазначена у статті 55(1)(e), що стосується процедури спільного транзиту на основі паперових документів щодо товарів, які перевозяться повітряним транспортом, також може передбачати, що авіаційні компанії можуть самостійно передавати перелік, зазначений у параграфі 1 цієї статті, компетентним митним органам кожного аеропорту відправлення.

4. У разі виявлення порушень, пов’язаних з інформацією про наведені у переліку маніфести, компетентні митні органи аеропорту призначення повинні повідомити компетентні митні органи аеропорту відправлення та компетентний митний орган, який надав авторизацію, зокрема із зазначенням авіаційних накладних на відповідні товари.

Стаття 111a — Консультації перед наданням авторизацій на використання електронного перевізного документа як транзитної декларації для повітряного транспорту

1. Після перевірки того, чи були виконані вимоги, встановлені у статті 57(4), до авторизації використання електронного перевізного документа як транзитної декларації для повітряного транспорту відповідно до статті 55(1)(h), митний орган, уповноважений надавати авторизацію, повинен провести консультації з митними органами в аеропортах відправлення та призначення.

Якщо після перевірки, передбаченої першим підпараграфом, митний орган, з яким проводяться консультації, встановить, що заявник не виконує одну або декілька умов або не відповідає критеріям для надання авторизації, він повинен передати належним чином задокументовані та обґрунтовані результати митному органу, уповноваженому надавати авторизацію.

2. Строк для консультацій становить 45 днів із моменту повідомлення митним органом, уповноваженим надавати авторизацію, умов, які повинен перевірити орган, з яким проводяться консультації.

3. Строк, встановлений для консультацій відповідно до параграфа 2, може бути подовжений митним органом, уповноваженим надавати авторизацію, у будь-якому з таких випадків:

(a) якщо у зв’язку з характером перевірок, які необхідно провести, органу, з яким проводяться консультації, необхідно більше часу;

(b) якщо заявник виправляє недоліки задля забезпечення виконання умов і критеріїв, зазначених у параграфі 1, і повідомляє про це митний орган, уповноважений надавати авторизацію, який повинен в свою чергу поінформувати митний орган, з яким проводяться консультації.

4. Якщо митний орган, з яким проводяться консультації, не надає відповідь протягом строку, встановленого для консультацій відповідно до параграфа 2, умови, щодо яких проводилися консультації, вважаються виконаними.

5. Процедура проведення консультацій, встановлена у параграфах 1 - 4, також може бути застосована для повторного оцінювання та моніторингу авторизацій.

Стаття 111b — Формальності при використанні електронного перевізного документа як транзитної декларації для повітряного транспорту

1. Товари випускаються для процедури спільного транзиту, коли відомості електронного перевізного документа надано митниці відправлення в аеропорту у спосіб, визначений авторизацією.

2. Якщо товари мають бути поміщені під процедуру спільного транзиту, суб’єкт процедури вносить до електронного перевізного документа за кожною одиницею товарів такі коди:

(a) «T1» - щодо товарів, які не мають митного статусу товарів Союзу та поміщені під процедуру спільного транзиту;

(b) «T2» - щодо товарів, які мають митний статус товарів Союзу та поміщені під процедуру спільного транзиту;

(c) «T2F» - щодо товарів, які мають митний статус товарів Союзу та переміщуються між частиною митної території Союзу, де не діють положення Директиви Ради 2006/112/ЄС-4 або Директиви Ради 2008/118/ЄС-5, і країною спільного транзиту;

(d) C» - щодо товарів Союзу, не поміщених під процедуру транзиту;

(e) «TD» - щодо товарів, вже поміщених під процедуру транзиту;

(f) «X» - щодо товарів Союзу, для яких експорт завершився, вивезення яких підтверджене та які не поміщені під процедуру транзиту.

3. Процедура спільного транзиту завершується, коли товари пред’явлені митниці призначення в аеропорту, а відомості електронного перевізного документа надані такій митниці у спосіб, визначений авторизацією.

4. Суб’єкт процедури повинен невідкладно повідомляти митниці відправлення та митниці призначення про всі неправомірні дії та порушення.

5. Процедура спільного транзиту вважається закритою, якщо митними органами не отримано інформацію або не встановлено, що процедура не була завершена належним чином.

Розділ IV. БОРГ І СТЯГНЕННЯ

ГЛАВА I

Борг і боржник

Стаття 112 — Виникнення боргу

1. Борг у розумінні статті 3(l) виникає внаслідок:

(a) вилучення товарів з процедури спільного транзиту;

(b) невиконання будь-якої умови, яка регулює поміщення товарів під процедуру спільного транзиту або застосування процедури спільного транзиту.

2. Борг скасовується в будь-якому з таких випадків:

(a) якщо борг виник відповідно до параграфа 1(a) або (b) та якщо виконані такі умови:

(i) порушення, яке призвело до виникнення боргу, не мало суттєвого впливу на належне функціонування процедури та не було спробою введення в оману;

(ii) у подальшому були виконані всі формальності, необхідні для врегулювання ситуації з товарами;

(b) якщо вилучення товарів з процедури спільного транзиту або невиконання будь-якої умови, яка регулює поміщення товарів під процедуру спільного транзиту чи застосування процедури спільного транзиту, є наслідком повного знищення або невідновної втрати таких товарів, що спричинені характером товарів, непередбачуваними обставинами, форс-мажором або приписами митних органів.

Товари вважаються невідновно втраченими, якщо вони стають непридатними для використання будь-якою особою.

3. Борг виникає в момент:

(a) коли товари були вилучені з процедури спільного транзиту, або в момент, коли умови застосування процедури спільного транзиту не були виконані чи перестали виконуватися;

(b) коли митна декларація була прийнята для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту, якщо у подальшому було встановлено, що будь-яка умова, що регулює поміщення товарів під таку процедуру, фактично не була виконана.

Стаття 113 — Ідентифікація боржника

1. Боржником є будь-яка з таких осіб:

(a) особа, яка повинна була виконувати умови, що регулюють поміщення товарів під процедуру спільного транзиту або застосування процедури спільного транзиту;

(b) будь-яка особа, яка усвідомлювала або повинна була б усвідомлювати, що умова, передбачена Конвенцією, не була виконана, і яка діяла за дорученням особи, яка була зобов’язана виконати таку умову, або яка брала участь у дії, що призвела до невиконання такої умови;

(c) будь-яка особа, яка придбала відповідні товари або володіла ними і яка під час придбання або одержання товарів усвідомлювала або повинна була б усвідомлювати, що умова, передбачена Конвенцією або митним законодавством, не була виконана;

(d) суб’єкт процедури.

2. У випадку, зазначеному в параграфі статті 112(1)(b), боржником є особа, яка повинна виконувати умови, що регулюють поміщення товарів під процедуру спільного транзиту або використання товарів під процедурою спільного транзиту.

3. Якщо була оформлена митна декларація для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту, і будь-яка інформація, передбачена митним законодавством щодо умов поміщення товарів під таку митну процедуру, яка була надана митним органам, призвела до виникнення боргу, особа, яка надала інформацію, необхідну для оформлення митної декларації, та яка знала або повинна була б знати, що така інформація є недостовірною, також є боржником.

4. Якщо декілька осіб несуть відповідальність за сплату суми, що відповідає одному боргу, вони несуть солідарну відповідальність за сплату такої суми.

Стаття 114 — Місце виникнення боргу

1. Борг виникає:

(a) у місці, де відбуваються події, на підставі яких він виникає;

(b) якщо неможливо визначити таке місце, борг виникає у місці, де перебували товари і щодо якого митні органи дійшли висновку про ситуацію, що спричинила виникнення боргу.

2. Якщо товари поміщено під процедуру спільного транзиту, яку не було закрито, і місце виникнення боргу не може бути визначене відповідно до параграфа 1(a) та (b) цієї статті протягом таких строків:

(a) протягом семи місяців з останньої дати, коли товари повинні були бути пред’явлені митниці призначення, якщо тільки до вичерпання такого строку запит на передачу стягнення боргу відповідно до статті 50 не був відправлений органу за місцем, де за свідченнями, отриманими митним органом країни відправлення, відбулися події, в наслідок яких виник борг, і в такому разі строк подовжується не більше ніж на один місяць;

(b) одного місяця після вичерпання зазначеного в статті 49(4) строку для надання відповіді суб’єктом процедури на запит щодо інформації, необхідної для закриття процедури, якщо митний орган країни відправлення не був повідомлений про надходження товарів і суб’єкт процедури не надав жодної інформації або надана інформація була недостатньою;

борг виникає або в країні, відповідальній за останню митницю транзиту, яка повідомила митницю відправлення про перетин кордону, або, за відсутності такої, в країні, відповідальній за митницю відправлення.

3. Митними органами, зазначеними в статті 116(1), є митні органи країни, в якій виник борг або вважається таким, що виник, відповідно до цієї статті.

Стаття 115 — Запит на передачу стягнення боргу

1. Якщо компетентні органи, які повідомили про борг, отримали свідчення щодо місця, в якому сталася подія, внаслідок якої виник борг, такі органи призупиняють процедуру стягнення та негайно, і у будь-якому разі з дотриманням строку, направляють всі необхідні документи, у тому числі засвідчену копію доказів, компетентним органам у такому місці.

2. Компетентні органи у такому місці підтверджують отримання запиту та інформують компетентні органи, які повідомили про борг, про те, чи вони є відповідальними за стягнення. Якщо відповідь не надійшла протягом 28 днів, компетентні органи, які повідомили про борг, повинні негайно відновити ініційовану ними процедуру стягнення.

ГЛАВА II

Пред’явлення вимог боржнику чи гаранту

Стаття 116 — Пред’явлення вимог боржнику

1. Компетентні митні органи ініціюють провадження щодо боргу, як тільки для них стане можливим:

(a) розрахувати суму боргу; та

(b) визначити боржника.

2. Такі органи повинні повідомити боржника про суму боргу у способи та в строки, дотримання яких є обов’язковим на території Договірних сторін.

3. Кожен борг, про який було повідомлено згідно з параграфом 2, повинен бути сплачений боржником у способи та в строки, дотримання яких є обов’язковим на території відповідних Договірних сторін.

Стаття 117 — Пред’явлення вимог гаранту

1. З урахуванням параграфа 4, зобов’язання гаранта лишаються чинними, допоки може бути пред’явлена вимога щодо сплати боргу.

2. Якщо процедуру спільного транзиту не закрито, митні органи країни відправлення повинні протягом дев’яти місяців після завершення встановленого терміну для пред’явлення товарів у митниці призначення повідомити гаранта про те, що процедуру не було закрито.

3. Якщо процедуру спільного транзиту не закрито, митні органи, визначені відповідно до статті 114, повинні протягом трьох років із дати прийняття транзитної декларації повідомити гаранта про те, що від нього вимагається або може вимагатися сплатити борг, за який він несе відповідальність у зв’язку з відповідною операцією спільного транзиту, із зазначенням MRN та дати транзитної декларації, назви митниці відправлення, імені/найменування суб’єкта процедури та відповідної суми.

4. Гарант звільняється від своїх зобов’язань, якщо хоча б одне з повідомлень, передбачених параграфами 2 і 3, не було направлено йому до вичерпання строку.

5. Якщо хоча б одне з таких повідомлень було направлено, гарант має бути повідомлений про стягнення боргу або про закриття процедури.

Стаття 118 — Обмін інформацією та співпраця щодо стягнення

Без обмеження статті 13a Конвенції та відповідно до статті 114 цього доповнення, країни повинні надавати допомогу одна одній у визначенні органів, відповідальних за стягнення.

Такі органи повинні повідомляти митницю відправлення та митницю гарантії про всі випадки, в яких виник борг за транзитними деклараціями, прийнятими митницею відправлення, та про заходи стягнення, здійснені стосовно боржника. Крім того, вони повинні повідомляти митницю відправлення про стягнення платежів та інших зборів для закриття транзитної операції такою митницею.

ДОДАТОК I

ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 77

Тимчасова заборона використання загальної гарантії зі зменшеною сумою чи загальної гарантії

1. Ситуації, в яких використання загальної гарантії зі зменшеною сумою чи загальної гарантії може бути тимчасово заборонено:

1.1. Тимчасова заборона використання загальної гарантії зі зменшеною сумою

«Особливі обставини», зазначені у статті 77(a), означає ситуацію, в якій було встановлено, що у значній кількості випадків за участю більше ніж одного суб’єкта процедури ставиться під загрозу належне функціонування процедури, та, незважаючи на застосування статті 65 або статті 80, загальна гарантія або загальна гарантія зі зменшеною сумою, зазначена у статті 75(a) і (b), більше не є достатньою для забезпечення сплати протягом встановленого строку боргу, що виникне у разі вилучення певних видів товарів з процедури спільного транзиту.

1.2. Тимчасова заборона використання загальної гарантії

«Шахрайство в особливо великих розмірах», зазначене в статті 77(b), означає ситуацію, в якій було встановлено, що, незважаючи на застосування статті 65 або 80, загальна гарантія чи загальна гарантія зі зменшеною сумою, зазначена в статті 75(a) і (b), більше не є достатньою для забезпечення сплати протягом встановленого строку боргу, що виникає у разі вилучення певних видів товарів з процедури спільного транзиту. У зв’язку з цим необхідно враховувати обсяг вилучених товарів та обставини їх вилучення, особливо якщо вони є результатом міжнародної організованої злочинної діяльності.

2. Процедура формування й ухвалення рішень щодо тимчасової заборони використання загальної гарантії зі зменшеною сумою чи загальної гарантії

2.1. Процедура ухвалення рішень Спільного комітету щодо тимчасової заборони використання загальної гарантії чи загальної гарантії зі зменшеною сумою при застосуванні статті 77(a) або (b) (далі «рішення») є такою:

2.1.1. Рішення може бути ухвалене на запит однієї або декількох Договірних сторін.

2.1.2. У разі подання такого запиту Договірні сторони інформують одна одну про факти, встановлені ними, і приймають рішення відповідність обставин пунктам 1.1 чи 1.2.

2.2. Якщо Договірні сторони вважають, що обставини є відповідними, вони направляють проект рішення Спільному комітету для ухвалення шляхом письмової процедури, описаної в пункті 2.3.

2.3. Договірна сторона, яка головує в Спільному комітеті, надсилає проект рішення іншим Договірним сторонам.

Якщо Договірна сторона, яка головує в Спільному комітеті, не отримала жодних письмових заперечень від інших Договірних сторін протягом тридцяти днів із дати надіслання проекту, рішення ухвалюється. Договірна Сторона, яка головує в Спільному комітеті, інформує інші Договірні сторони про ухвалення рішення.

Якщо Договірна сторона, яка головує в Спільному комітеті, одержує будь-які заперечення від однієї або декількох Договірних сторін протягом встановленого строку, вона інформує інші Договірні сторони.

2.4. Кожна Договірна сторона забезпечує опублікування рішення.

2.5. Рішення залишається чинним протягом 12 місяців. Незважаючи на це, Спільний комітет може вирішити подовжити строк його дії чи анулювати його після перегляду Договірними сторонами.

3. Заходи щодо зменшення фінансових наслідків заборони використання загальної гарантії

Якщо використання загальної гарантії було тимчасово заборонено відповідно до статті 77, користувачі загальних гарантій можуть на вимогу використовувати індивідуальну гарантію. Однак при цьому застосовуються такі особливі умови:

індивідуальна гарантія повинна бути складена у формі окремого гарантійного документа, що поширюється лише на зазначені у рішенні види товарів;
цю індивідуальну гарантію можна використовувати лише в митниці відправлення, визначеній у гарантійному документі;
її можна використовувати для забезпечення декількох одночасних або послідовних операцій, за умови що загальний розмір сум за поточними операціями, щодо яких процедура ще не була закрита, не перевищує референтну суму індивідуальної гарантії. У такому разі митниця гарантії призначає суб’єкту процедури один початковий код доступу до гарантії. Суб’єкт процедури може призначити один або декілька кодів доступу для цієї гарантії для використання ним або його представниками;
щоразу при закритті процедури для операції спільного транзиту, забезпеченою цією індивідуальною гарантією, сума, що відповідає такій операції, повинна бути вивільнена та може бути повторно використана для покриття іншої операції в межах максимальної суми гарантії.

4. Відступ від рішення про тимчасову заборону використання загальної гарантії чи загальної гарантії зі зменшеною сумою

4.1. Суб’єкти процедури можуть бути авторизовані використовувати загальну гарантію або загальну гарантію зі зменшеною сумою для поміщення під процедуру спільного транзиту товарів, на які поширюється рішення про тимчасову заборону такого використання, якщо вони можуть довести, що борг не виникав щодо певних видів товарів під час операцій спільного транзиту, які здійснювалися ними протягом двох років, що передують рішенню, або, якщо борги виникали протягом цього періоду, за умови, що вони можуть довести, що такі борги були повністю сплачені боржником або гарантом протягом встановленого строку.

Щоб отримати авторизацію на використання тимчасово забороненої загальної гарантії, суб’єкт процедури також повинен відповідати умовам, визначеним у статті 75(2)(b).

4.2. Статті 59-72 застосовують mutatis mutandis до звернень та авторизацій на відступи, зазначені у пункті 4.1.

4.3. Якщо компетентні органи авторизують відступ, вони повинні внести до графи 8 сертифіката загальної гарантії для засвідчення такий текст:

«- ВИКОРИСТАННЯ БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ - 99209».

ДОДАТОК II

ПРОЦЕДУРА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ РОБОТИ ДЛЯ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ

ГЛАВА I

Загальні положення

1. Цей додаток встановлює спеціальні положення для використання процедури забезпечення безперервної роботи відповідно до статті 26(1) доповнення I для суб’єктів процедури, у тому числі авторизованих вантажовідправників, у разі тимчасової відмови:

електронної транзитної системи,
комп’ютеризованої системи, яка використовується суб’єктами процедури для подання декларації спільного транзиту за допомогою засобів електронного опрацювання даних; або
електронного зв’язку між комп’ютеризованою системою, яку використовують суб’єкти процедури для подання декларації спільного транзиту за допомогою засобів електронного опрацювання даних, та електронною транзитною системою.

2. Транзитні декларації

2.1. Транзитна декларація, що використовується в процедурі забезпечення безперервної роботи, повинна бути такою, яка визнається всіма сторонами, що беруть участь у транзитній операції, задля уникнення проблем у митниці транзиту, митниці призначення та після надходження до авторизованого вантажоодержувача. З огляду на це, застосовні документи обмежуються такими:

Єдиним адміністративним документом (ЄАД), або
ЄАД, надрукованим на звичайному папері комп’ютеризованою системою економічного оператора, як передбачено в додатку B6 до доповнення III, або
починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, ЄАД, надрукованим на звичайному папері комп’ютеризованою системою економічного оператора, згідно з додатком B6a до доповнення III, або
Транзитним супровідним документом (ТСД), доповненим за необхідності Переліком товарів (ПТ),
починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, Транзитним супровідним документом (ТСД), доповненим Переліком товарів (ПТ).

2.2. Транзитна декларація може доповнюватися одним або декількома додатковими аркушами з використанням форми, наведеної в доповненні 3 до додатка I до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, вчиненої в Інтерлакені 20 травня 1987 року (Конвенція SAD). Форми є невід’ємною частиною декларації. Відвантажувальні специфікації, що відповідають вимогам додатка B5 до доповнення III, за формою, наведеною в додатку B4 до доповнення III, можуть використовуватися замість додаткових аркушів як описова частина письмової транзитної декларації, невід’ємною частиною якої вони є.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, відвантажувальні специфікації, що відповідають вимогам додатка B5a до доповнення III, за формою, наведеною в додатку B4a до доповнення III, можуть використовуватися замість додаткових аркушів як описова частина письмової транзитної декларації, невід’ємною частиною якої вони є.

2.3. Для імплементації пункту 2.1 цього додатка транзитна декларація заповнюється відповідно до додатка B6 до доповнення III.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, на виконання пункту 2.1 цього додатка транзитна декларація заповнюється відповідно до додатка B6a до доповнення III.

ГЛАВА II

Імплементаційні правила

3. Недоступність електронної транзитної системи

3.1. Застосовуються такі правила:

транзитна декларація заповнюється та подається до митниці відправлення у складі аркушів 1, 4 і 5 ЄАД відповідно до Конвенції SAD, або у двох примірниках ТСД, доповнених, за необхідності, ПТ, відповідно до додатків A3, A4, A5 і A6 до доповнення III;
починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, транзитна декларація заповнюється та подається до митниці відправлення у складі аркушів 1, 4 і 5 документа ЄАД відповідно до Конвенції SAD або у двох примірниках ТСД, доповнених за потреби ПТ, відповідно до додатків A3a, A4a, A5a і A6a до доповнення III;
транзитна декларація реєструється у графі C за допомогою системи нумерації, відмінної від тієї, що використовується в електронній транзитній системі,
процедура забезпечення безперервної роботи позначається на примірниках транзитної декларації одним із штампів за формою, наведеною в додатку B7 до доповнення III, у графі A ЄАД або замість MRN та штрихкоду на ТСД;
авторизований вантажовідправник повинен виконувати всі зобов’язання та умови щодо записів, які вносяться до декларації, та використання спеціального штампа, у графах C і D відповідно, як вказано у пунктах 22 - 25 цього додатка;
транзитна декларація має містити штамп митниці відправлення в разі застосування стандартної процедури або штамп авторизованого вантажовідправника в разі застосування статті 84 доповнення I.

3.2. Якщо ухвалено рішення застосувати процедуру забезпечення безперервної роботи, будь-які транзитні дані, що містять LRN або MRN, присвоєні транзитній операції, повинні бути відкликані з електронної транзитної системи на основі інформації, наданої особою, що внесла такі транзитні дані до електронної транзитної системи.

3.3. Митний орган повинен здійснювати моніторинг застосування процедури забезпечення безперервної роботи, щоб унеможливити зловживання нею.

4. Недоступність комп’ютеризованої системи, що використовується суб’єктами процедури для подання даних декларації спільного транзиту за допомогою засобів електронного опрацювання даних або електронного зв’язку між такою комп’ютеризованою системою та електронною транзитною системою

Застосовуються положення, визначені у пункті 3 цього додатка.

Суб’єкт процедури повинен повідомити митний орган, як тільки його комп’ютеризована система або електронний зв’язок між такою комп’ютеризованою системою та електронною транзитною системою знову стануть доступними.

5. Недоступність комп’ютеризованої системи авторизованого вантажовідправника або електронного зв’язку між такою комп’ютеризованою системою та електронною транзитною системою

Якщо комп’ютеризована система авторизованого вантажовідправника або електронний зв’язок між такою комп’ютеризованою системою та електронною транзитною системою недоступні, застосовується така процедура:

застосовуються положення, визначені у пункті 4 цього додатка,

якщо авторизований вантажовідправник протягом року оформлює більше 2 % своїх декларацій відповідно до процедури забезпечення безперервної роботи, авторизація має бути переглянута для того, щоб оцінити, чи її умови все ще виконуються.

6. Збір даних митним органом

Однак у випадках, зазначених у пунктах 4 і 5 цього додатка, митний орган може авторизувати суб’єкта процедури подати транзитну декларацію в одному примірнику (з використанням ЄАД або ТСД) до митниці відправлення для її опрацювання електронною транзитною системою.

ГЛАВА III

Функціонування процедури

7. Надання індивідуальної гарантії гарантом

Якщо митниця гарантії не є митницею відправлення для операції транзиту, вона повинна зберігати копію зобов’язання гаранта. Суб’єкт процедури надає оригінальний примірник митниці відправлення, яка його зберігає. У разі необхідності, митниця відправлення може вимагати переклад офіційною мовою або однією з офіційних мов відповідної країни.

8. Підписання транзитної декларації та зобов’язання суб’єкта процедури

Підписуючи транзитну декларацію, суб’єкт процедури бере на себе відповідальність за:

точність інформації, наданої в декларації,
автентичність пред’явлених документів,
дотримання всіх зобов’язань, пов’язаних із поміщенням товарів під процедуру транзиту.

9. Заходи ідентифікації

Якщо застосовується стаття 36(7) доповнення I, митниця відправлення вносить до транзитної декларації навпроти заголовка «накладені пломби» у графі D («Контроль підрозділом відправлення») таку фразу:

«- Звільнення - 99201».

10. Записи у транзитній декларації та випуск товарів

Митниця відправлення записує результати перевірки на кожному примірнику транзитної декларації.
Якщо результати перевірки відповідають декларації, митниця відправлення здійснює випуск товарів та записує дату на примірниках транзитної декларації.

11. Товари, поміщені під процедуру спільного транзиту, перевозяться на підставі аркушів 4 і 5 ЄАД або на підставі одного примірника ТСД, наданого суб’єкту процедури митницею відправлення. Аркуш 1 ЄАД та примірник ТСД зберігаються в митниці відправлення.

12. Митниця транзиту

12.1. Перевізник повинен надати сповіщення про транзит, оформлене за формою, наведеною в додатку B8 до доповнення III, кожній митниці транзиту, яка повинна його зберігати. Замість сповіщення про транзит може бути надана фотокопія аркуша 4 ЄАД або фотокопія примірника ТСД, що зберігається митницею транзиту.

12.2. Якщо товари перевозяться через митницю транзиту, відмінну від заявленої, фактична митниця транзиту повинна повідомити митницю відправлення.

13. Пред’явлення в митниці призначення

13.1. Митниця призначення реєструє примірники транзитної декларації, записує на них дату надходження та вносить дані проведеного контролю.

13.2. Транзитна операція може завершитися в митниці, відмінній від заявленої у транзитній декларації. У такому разі така митниця стає фактичною митницею призначення.

Якщо фактична митниця призначення перебуває під юрисдикцією Договірної сторони, відмінної від Договірної сторони, під юрисдикцією якої перебуває заявлена митниця, фактична митниця вносить до графи I («Контроль митницею призначення») транзитної декларації, додатково до звичайних записів, такий запис:

«- Розбіжності: митниця, у якій товари були пред’явлені …… (референтний номер підрозділу митниці) - 99203».

13.3. Якщо застосовується другий параграф пункту 13.2 цього додатка, і якщо транзитна декларація містить наведене нижче твердження, фактична митниця призначення залишає товари під своїм контролем та не дозволяє їх вивезення, окрім як до Договірної сторони, під юрисдикцією якої перебуває митниця відправлення, якщо тільки остання не надала на це пряму авторизацію:

«- Вибуття із Союзу з урахуванням обмежень та зі сплатою зборів відповідно до Регламенту/Директиви/Рішення № … - 99204».

14. Розписка

Розписка може бути складена на зворотній стороні аркуша 5 ЄАД у передбаченому місці або за формою, наведеною в додатку B10 до доповнення III.

15. Повернення аркуша 5 ЄАД або примірника ТСД

Компетентний митний орган Договірної сторони призначення невідкладно повертає аркуш 5 ЄАД митному органу на території Договірної сторони відправлення, але не пізніше ніж протягом 8 днів після дати завершення операції. Якщо використовується ТСД, примірник наданого ТСД повертається на тих же умовах, що й аркуш 5.

16. Інформування суб’єкта процедури та альтернативне підтвердження завершення процедури

Якщо примірники, зазначені в пункті 15 цього додатка, не були повернені митному органу Договірної сторони відправлення протягом 30 днів після завершення терміну для пред’явлення товарів у митниці призначення, такий орган повинен повідомити суб’єкта процедури та запитати у нього надання підтвердження того, що процедура була завершена належним чином.

17. Процедура запиту інформації

17.1. Якщо митниця відправлення протягом 60 днів після завершення терміну пред’явлення товарів у митниці призначення не отримала підтвердження того, що процедура була завершена належним чином, митний орган Договірної сторони відправлення негайно подає запит на інформацію, необхідну для закриття процедури. Якщо під час етапів процедури запиту інформації встановлено, що процедура спільного транзиту не може бути закрита, митний орган Договірної сторони відправлення встановлює, чи виник борг.

У разі виникнення боргу митний орган Договірної сторони відправлення вживає таких заходів:

визначає боржника;
визначає митні органи, відповідальні за сповіщення про борг.

17.2. Якщо до вичерпання такого строку митний орган Договірної сторони відправлення отримає інформацію про те, що процедура спільного транзиту не була завершена належним чином, або він має відповідну підозру, він невідкладно надсилає запит.

17.3. Процедура запиту інформації також ініціюється, якщо в подальшому з’ясовується, що підтвердження завершення процедури спільного транзиту було підроблене та для досягнення цілей пункту 17.1 цього додатка необхідна процедура запиту інформації.

18. Гарантія - Референтна сума

18.1. Для застосування статті 74 доповнення I суб’єкт процедури повинен впевнитися, щоб сума забезпечення не перевищувала референтну суму, з урахуванням також будь-яких операцій, для яких процедура ще не завершена.

18.2. Суб’єкт процедури повинен повідомити митницю гарантії, якщо референтна сума стає меншою за рівень, достатній для забезпечення його транзитних операцій.

19. Сертифікати загальної гарантії, сертифікати звільнення від гарантії та ваучери індивідуальної гарантії

19.1. Митниці відправлення надаються:

сертифікат загальної гарантії за формою, наведеною в додатку C5 до доповнення III;
сертифікат звільнення від гарантії за формою, наведеною в додатку C6 до доповнення III;
ваучер індивідуальної гарантії за формою, наведеною в додатку C3 до доповнення III.

19.2. Відомості сертифікатів і ваучера вносяться до транзитних декларацій.

19.3. Строк дії сертифіката загальної гарантії або сертифіката звільнення від гарантії не може перевищувати п’яти років. Однак такий строк може бути одноразово подовжений митницею гарантії на строк, що не перевищує п’яти років.

Якщо протягом строку дії сертифіката митницю гарантії повідомляють про те, що такий сертифікат, в результаті численних змін, не є достатньо розбірливим та може бути відхилений митницею відправлення, митниця гарантії визнає сертифікат недійсним і видає новий, за необхідності.

Сертифікати зі строком дії два роки залишаються дійсними. Їх строк дії може бути подовжений митницею гарантії одноразово на строк, що не перевищує п’яти років.

19.4. З дати набрання чинності відкликанням авторизації на використання загальної гарантії чи відкликанням і скасуванням зобов’язання, наданого у випадку використання загальної гарантії, будь-які видані сертифікати не можуть використовуватися для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту, а суб’єкт процедури повинен невідкладно повернути їх митниці гарантії.

19.5. Кожна країна надає Комісії детальну інформацію про дані, що дозволяють ідентифікувати сертифікати, які залишаються дійсними і ще не були повернені, або які були оголошені викраденими, втраченим чи підробленими. Комісія повідомляє про це інші країни.

20. Спеціальні відвантажувальні специфікації

20.1. Митний орган може прийняти транзитну декларацію, доповнену відвантажувальними специфікаціями, які не відповідають усім вимогам, наведеним у додатку B5 до доповнення III.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, митний орган може прийняти транзитну декларацію, доповнену відвантажувальними специфікаціями, які не відповідають усім вимогам, наведеним у додатку B5a до доповнення III.

Такі специфікації можна використовувати тільки якщо:

вони оформлені компаніями, що використовують систему електронного опрацювання даних для ведення свого обліку,
вони розроблені та заповнені таким чином, що їх без особливих труднощів можуть використовувати митні органи,
щодо кожної товарної одиниці вони містять інформацію, що вимагається відповідно до додатку B5 до доповнення III;
починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, щодо кожної товарної одиниці вони містять інформацію, що вимагається відповідно до додатку B5a до доповнення III.

20.2. Описові переліки, складені для виконання відправних/експортних формальностей, також можуть бути узгоджені для використання як відвантажувальні специфікації відповідно до пункту 20.1 цього додатка, навіть якщо такі переліки створені компаніями, які не використовують систему електронного опрацювання даних для ведення своїх записів.

20.3. Суб’єкт процедури, який використовує систему електронного опрацювання даних для ведення своїх записів і вже використовується спеціальними відвантажувальними специфікаціями, може використовувати їх для операцій спільного транзиту товарів одного виду, якщо це зумовлено системою суб’єкта процедури.

21. Використання пломб спеціального типу

Суб’єкт процедури вносить до транзитної декларації поруч з написом «нанесені пломби» у графі «D. Контроль підрозділом відправлення» кількість та індивідуальні ідентифікатори накладених пломб.

22. Авторизований вантажовідправник - попередня аутентифікація та формальності під час відправлення

22.1. Для застосування пунктів 3 і 5 цього додатка авторизація передбачає, що графа «C. Підрозділ відправлення» транзитної декларації має бути:

заздалегідь проштампована штампом митниці відправлення та підписана посадовою особою такої митниці; або
проштампована спеціальним штампом авторизованого вантажовідправника, затвердженого компетентним органом, за формою, наведеною в додатку B9 до доповнення III. Штамп може бути попередньо надрукований на формах, якщо залучається друкарня, погоджена для таких цілей.

Авторизований вантажовідправник повинен заповнити графу, вказавши дату відправки товарів та присвоїти номер транзитній декларації відповідно до правил, встановлених у авторизації.

22.2. Митний орган може зобов’язати застосовувати форми, що мають відмітне марковання як засіб ідентифікації.

23. Авторизований вантажовідправник - Заходи безпеки щодо штампів

Авторизований вантажовідправник повинен вжити всіх необхідних заходів для безпечного зберігання спеціальних штампів або форм зі штампом митниці відправлення чи спеціальним штампом.

Він повинен повідомляти митний орган про заходи безпеки, яких він вживає відповідно до першого параграфа.

23.1. У разі зловживання будь-якою особою формами, заздалегідь проштампованими штампом митниці відправлення або спеціальним штампом, авторизований вантажовідправник несе відповідальність, без обмеження будь-якого кримінального провадження, за сплату платежів та інших зборів, що підлягають сплаті в конкретній країні за товари, які переміщуються на підставі таких форм, за винятком випадків, коли він може переконати митний орган, який надав йому авторизацію, що він вжив заходів, які вимагаються від нього відповідно до пункту 23.

24. Авторизований вантажовідправник - Інформація, що вноситься до декларацій

24.1. До моменту відправлення товарів авторизований вантажовідправник повинен заповнити транзитну декларацію та, у разі необхідності, внести до графи 44 маршрут, встановлений відповідно до статті 33(2) доповнення I, а до графи «D. Контроль підрозділом відправлення» - термін, встановлений відповідно до статті 34 доповнення I, до якого товари повинні бути пред’явлені в митниці призначення, застосовані заходи ідентифікації та такий напис:

«- Авторизований вантажовідправник - 99206».

24.2. Якщо компетентний орган Договірної сторони відправлення перевіряє відправлення перед відправкою, він повинен записати цей факт у декларації у графі «D. Контроль підрозділом відправлення».

24.3. Після відправлення аркуш 1 ЄАД або примірник ТСД має бути невідкладно доставлений митниці відправлення відповідно до правил, встановлених у авторизації. Інші примірники супроводжують товари відповідно до пункту 11 цього додатка.

25. Авторизований вантажовідправник - Звільнення від підпису

25.1. Митний орган може дозволити авторизованому вантажовідправнику не підписувати складені за допомогою системи електронного опрацювання даних транзитні декларації зі спеціальним штампом, зазначеним у главі II частини II цього додатка. Це звільнення застосовується за умови, що авторизований вантажовідправник раніше надав митному органу письмове зобов’язання, яке підтверджує те, що він є суб’єктом процедури щодо всіх транзитних операцій, здійснюваних на підставі транзитних декларацій зі спеціальним штампом.

25.2. Транзитні декларації, оформлені відповідно до пункту 25.1 цього додатка, мають містити у графі, передбаченій для підпису суб’єкта процедури, таку фразу:

«- Звільнено від підпису - 99207».

26. Авторизований вантажоодержувач - Зобов’язання

26.1. У разі прибуття товарів у місце, визначене у авторизації, авторизований вантажоодержувач повинен невідкладно повідомити митницю призначення про таке прибуття. Він повинен зазначити дату надходження, стан будь-яких накладених пломб і будь-які невідповідності на аркушах 4 і 5 ЄАД або на примірнику ТСД, що супроводжує товари, і доставити ці документи до митниці призначення відповідно до правил, визначених у авторизації.

26.2. Митниця призначення повинна зробити записи, передбачені у пункті 13 цього додатка, на аркушах 4 і 5 ЄАД або на примірнику ТСД.

ДОПОВНЕННЯ II

МИТНИЙ СТАТУС ТОВАРІВ СОЮЗУ ТА ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ЄВРО

Стаття 1

Це доповнення встановлює правила для імплементації положень щодо митного статусу товарів Союзу та використання євро у Конвенції та доповненні I.

Розділ I. ПІДТВЕРДЖЕННЯ МИТНОГО СТАТУСУ ТОВАРІВ СОЮЗУ

Глава 1. Сфера застосування

Стаття 2

1. Підтвердження митного статусу товарів Союзу може бути надане відповідно до цього розділу, тільки якщо товари, яких стосується підтвердження, перевозяться безпосередньо з однієї Договірної сторони до іншої.

Вважається, що безпосередньо перевозяться з однієї Договірної сторони до іншої:

(a) товари, які перевозяться без проходження через територію третьої країни;

(b) товари, які перевозяться через територію однієї або декількох третіх країн, за умови що перевезення через такі країни здійснюється на підставі одного перевізного документа, оформленого у Договірній стороні.

2. Цей розділ не застосовується до товарів, які:

(a) призначені для експорту з Договірних сторін; або

(b) перевозяться відповідно до процедури міжнародного перевезення товарів на підставі книжки МДП, крім випадків, коли:

товари, які мають бути вивантажені у Договірній стороні, перевозяться разом із товарами, які мають бути вивантажені у третій країні, або
товари перевозяться із однієї Договірної сторони до іншої через третю країну.

3. Цей розділ застосовується до товарів, які перевозяться поштою (у тому числі до поштових посилок) з поштового відділення в одній Договірній стороні до поштового відділення в іншій Договірній стороні.

ГЛАВА II

Встановлення митного статусу товарів Союзу

Стаття 3 — Компетентний орган

Для цілей цієї статті «компетентний орган» означає органи, відповідальні за засвідчення митного статусу товарів Союзу.

Стаття 4 — Загальні положення

1. Підтвердження митного статусу товарів Союзу, які не переміщуються під процедурою T2, може бути надане у формі одного з документів, передбачених цією главою.

2. Документ, який використовується для підтвердження митного статусу товарів Союзу, може бути виданий згодом, якщо виконані умови для його видачі. У такому разі, до нього вносять червоним кольором таку фразу:

Видано згодом - 99210.

Секція 1

Документ T2L

Стаття 5 — Терміни та означення

1. З урахуванням визначених нижче умов, підтвердження митного статусу товарів Союзу надається шляхом оформлення документа T2L.

2. Документ T2L має містити код «T2L» або «T2LF».

Стаття 6 — Форма

1. Документ T2L надається із використанням форми, що відповідає одному із зразків у Конвенції SAD.

2. Форма може бути доповнена, за необхідності, одним або декількома додатковими аркушами, що відповідають зразкам у Конвенції SAD, які є невід’ємною частиною документа T2L.

3. Відвантажувальні специфікації, надані відповідно до зразка у додатку B4 до доповнення III, можуть використовуватися замість додаткових аркушів як описова частина документа T2L, невід’ємною частиною якого вони є.

4. Форми, зазначені у параграфах 1 - 3 , заповнюються відповідно до додатка B5a до доповнення III. Вони друкуються та заповнюються однією із офіційних мов Договірних сторін, прийнятною для компетентних органів.

Стаття 7 — Спеціальні відвантажувальні специфікації

1. Компетентні органи кожної країни можуть авторизувати будь-яку особу, яка відповідає вимогам статті 57 доповнення I, використовувати в якості відвантажувальних специфікацій переліки, що не відповідають усім вимогам доповнення III.

2. Використання таких переліків авторизується тільки якщо:

(a) вони оформлені компаніями, які використовують інтегровану електронну або автоматичну систему опрацювання даних для ведення своїх записів;

(b) вони розроблені та заповнені таким чином, що їх без особливих труднощів можуть використовувати компетентні органи;

3. Описові переліки, надані для цілей виконання формальностей під час відправлення/експорту також можуть бути авторизовані для використання як відвантажувальні специфікації згідно з параграфом 1, навіть якщо такі переліки створені економічними операторами, які не використовують інтегровану систему електронного або автоматичного опрацювання даних для ведення своїх записів.

Стаття 8 — Видача документа T2L

1. З урахуванням положень статті 19, документ T2L видається в одному оригінальному примірнику.

2. На запит відповідної особи, документ T2L та, у разі необхідності, будь-які використані додаткові аркуші або відвантажувальні специфікації засвідчуються компетентним органом. Таке засвідчення повинно включати, наскільки це можливо, зазначення у графі «C. Підрозділ відправлення» документів:

(a) для документа T2L - найменування та печатка компетентного органу, підпис однієї із посадових осіб такого органу, дату засвідчення та або реєстраційний номер, або номер відправлення чи експортної декларації, якщо вимагається;

(b) для додаткової форми або відвантажувальної специфікації - номер, який містить документ T2L. Номер вноситься за допомогою штампа із зазначенням найменування компетентного органу або від руки. В останньому випадку він підтверджується офіційною печаткою зазначеного органу.

Документи повертають відповідній особі, як тільки будуть виконані митні формальності щодо відправлення товарів до країни призначення.

Секція 2

Комерційні документи

Стаття 9 — Рахунок та перевізний документ

1. Митний статус товарів Союзу може встановлюватися шляхом надання рахунка або перевізного документа, що стосується таких товарів і відповідає умовам цієї статті.

2. Рахунок або перевізний документ, зазначений у параграфі 1, має містити принаймні повне ім’я/найменування та адресу вантажовідправника чи експортера, або відповідної особи, якщо ця особа не є вантажовідправником чи експортером, кількість і вид, марковання та відповідні номери паковання, опис товарів, масу брутто в кілограмах та, за необхідності, номери контейнерів.

Відповідна особа повинна чітко вказати на зазначеному документі символ «T2L» або «T2LF», що засвідчується її власноручним підписом.

3. Якщо формальності виконуються з використанням офіційних або приватних систем опрацювання даних, компетентні органи авторизують осіб за запитом замінити підпис, передбачений у параграфі 2, рівнозначним технічним засобом із використанням, за необхідністю, кодів, що матиме такі ж юридичні наслідки, як власноручний підпис.

Така можливість надається лише у разі дотримання технічних та адміністративних умов, встановлених компетентними органами.

4. На запит відповідної особи, належно заповнений та підписаний нею рахунок або перевізний документ засвідчується компетентним органом, якщо вартість товарів перевищує 15000 євро. Таке засвідчення повинно містить найменування та печатку компетентного органу, підпис однієї із посадових осіб такого органу, дату засвідчення та реєстраційний номер або номер відправлення чи експортної декларації, за необхідності.

5. Положення цієї статті діють, лише якщо предметом рахунка або перевізного документа є виключно товари Союзу.

6. Для цілей цієї Конвенції рахунок або перевізний документ, що відповідає умовам та формальностям, викладеним у параграфах 2 - 5, є еквівалентом документа T2L.

7. Для цілей статті 9(4)Конвенції митниця країни спільного транзиту, на територію якої прибули товари на підставі рахунка або перевізного документа, еквівалентного документу T2L, може долучити до документа T2 або T2L, який вона видає для товарів, засвідчений примірник або фотокопію такого рахунка або перевізного документа.

Стаття 10 — Маніфест судноплавної компанії

1. Із урахуванням умов, визначених нижче, підтвердження митного статусу товарів Союзу надається шляхом надання маніфесту судноплавної компанії щодо товарів.

2. Маніфест повинен містити принаймні таку інформацію:

(a) найменування та повну адресу судноплавної компанії;

(b) ідентифікаційні дані судна;

(d) місце вивантаження.

Для кожного відправлення маніфест також повинен включати:

(a) покликання на коносамент або інший комерційний документ;

(b) кількість і вид, марковання та реєстраційні номери паковань;

(d) масу брутто в кілограмах;

(e) якщо необхідно, ідентифікаційні номери контейнерів;

(f) такі записи щодо статусу товарів:

літеру «C» (еквівалент «T2L») або «F» (еквівалент «T2LF») для товарів Союзу, митний статус яких може бути підтверджений,
літеру «N» для всіх інших товарів.

3. На запит судноплавної компанії, належним чином заповнений та підписаний нею маніфест засвідчується компетентними органами. Засвідчення повинно включати назву та печатку компетентного органу, підпис посадової особи такого органу та дату засвідчення.

Секція 3

Підтвердження для певних операцій

Стаття 12 — Перевезення на підставі книжок МДП або книжок АТА

1. Якщо товари перевозяться на підставі книжки МДП в одному з випадків, зазначених у статті 2(2)(b), або на підставі книжки АТА, декларант може для підтвердження митного статусу товарів Союзу та з урахуванням положень статті 2, чітко внести символ «T2L» або «T2LF» у місці, передбаченому для опису товарів, разом із своїм підписом на всіх відповідних ваучерах книжки, яку використовує, перед її наданням митниці відправлення для засвідчення. Символ «T2L» або «T2LF» засвідчується печаткою митниці відправлення та супроводжується підписом уповноваженої посадової особи на всіх ваучерах, де його було внесено.

2. Якщо предметом книжки МДП або книжки АТА є як товари Союзу, так і товари з-поза меж Союзу, ці дві категорії товарів відображаються окремо, а символ «T2L» або «T2LF» вноситься таким чином, щоб було чітко зрозуміло, що він стосується лише товарів Союзу.

Стаття 13 — Товари в багажі, який перевозить пасажир

Якщо необхідно встановити митний статус товарів Союзу в багажі, який перевозить пасажир, або товарів, які містяться в ручній поклажі пасажирів, товари, за умови що вони не призначені для комерційного використання, вважаються такими, що мають митний статус товарів Союзу, якщо:

(a) вони задекларовані як такі, що мають митний статус товарів Союзу, і немає сумнівів щодо точності даних декларації;

(b) або, в інших випадках, якщо вони розглядаються відповідно до положень цієї глави.

Секція 4

Підтвердження митного статусу товарів Союзу, надане авторизованим емітентом

Стаття 14 — Авторизований емітент

1. Компетентні органи кожної країни можуть надати авторизацію будь-якій особі, далі - «авторизований емітент», яка задовольняє вимоги статті 57(1), 2(d) і (6)доповнення I і має намір встановлювати митний статус товарів Союзу шляхом надання документа T2L відповідно до статті 6 або за допомогою одного з документів, передбачених статтями 9 - 11, далі - «комерційні документи», щоб використовувати такі документи без необхідності надавати їх для засвідчення компетентним органом.

2. Положення статті 59, 60, 61(3), 62 - 69 і 72 доповнення І застосовують mutatis mutandis до авторизації, зазначеної у параграфі 1.

Стаття 15 — Зміст авторизації

В авторизації, зокрема, зазначається:

(a) орган, відповідальний за попередню автентифікацію форм, що використовуються для відповідних документів, як передбачено у статті 16(1)(a);

(b) за яких обставин авторизований емітент обґрунтовує використання форм;

(d) як і протягом якого строку авторизований емітент повинен повідомити компетентний орган, щоб він міг здійснити будь-які перевірки, які можуть бути необхідними перед відправленням товарів.

Стаття 16 — Попередня автентифікація та формальності під час відправлення

1. Авторизація передбачає, що лицьова сторона відповідних комерційних документів або графа «C. Підрозділ відправлення» на лицьовій стороні форм, що використовуються під час видачі документа T2L, та будь-який додатковий аркуш або аркуші мають бути:

(a) заздалегідь проштамповані штампом органу, зазначеного у статті 15(1)(a), та підписані посадовою особою такого органу; або

(b) проштамповані авторизованим емітентом спеціальним металевим штампом, погодженим компетентними органами, що відповідає зразку в додатку B9 до доповнення III. Штамп може бути попередньо надрукований на формах, якщо друк доручають друкарні, погодженій для таких цілей.

2. Авторизований емітент повинен вжити всіх необхідних заходів для безпечного зберігання спеціальних штампів та/або форм зі штампом органу відправлення або спеціальним штампом.

Він повинен повідомляти компетентні органи про заходи безпеки, яких він вживає для застосування попереднього параграфа.

3. У разі зловживання будь-якою особою формами, заздалегідь проштампованими штампом компетентного органу або спеціальним штампом, авторизований емітент несе відповідальність, без обмеження будь-якого кримінального провадження, за сплату платежів та інших зборів, що підлягають сплаті в конкретній країні за товари, що переміщуються на підставі таких форм, за винятком випадків, коли він може переконати компетентні органи, які надали йому авторизацію, що він вжив заходів, які вимагаються від нього відповідно до параграфа 2.

4. Не пізніше ніж під час відправлення товарів авторизований емітент повинен заповнити та підписати форму. Крім того, він повинен зазначити у добре видному місці на комерційному документі, що використовується, або у графі документа T2L, передбаченій для контролю підрозділом відправлення, назву компетентного органу, дату заповнення документа та такий напис:

Авторизований емітент _______.

Стаття 17 — Звільнення від підпису

1. Компетентні органи можуть авторизувати авторизованого емітента не підписувати документи T2L або комерційні документи із спеціальним штампом, зазначені у додатку B9 до доповнення III, надані системою електронного або автоматичного опрацювання даних. Така авторизація надається за умови, що авторизований емітент раніше подавав таким органам письмове зобов’язання, що підтверджує його відповідальність за юридичні наслідки, до яких призводять усі видані документи «T2L» або комерційні документи зі спеціальним штампом.

2. Документи T2L або комерційні документи, надані відповідно до параграфа 1, повинні містити у місці для підпису уповноваженого емітента такий напис:

Звільнено від підпису _______.

Стаття 18 — Маніфест судноплавної компанії, що передається під час електронного обміну даними

1. Компетентні органи кожної країни можуть авторизувати судноплавні компанії не надавати маніфест, який слугує для підтвердження митного статусу товарів Союзу, не пізніше дня, наступного після відправлення судна та в будь-якому разі до його прибуття в порт призначення.

2. Авторизацію, зазначену в параграфі 1, надають тільки міжнародним судноплавним компаніям, які:

(a) відповідають умовам статті 57(1),(2)(d) і (6) доповнення I, як відступ від статті 57(1)(a) судноплавні компанії не повинні обов’язково мати осідок на території Договірної сторони, якщо вони мають там регіональний офіс; та

(b) використовують системи електронного обміну даними для передачі інформації між портами відправлення та призначення у Договірних сторонах; і

3. Після отримання заяви компетентні органи країни, в якій судноплавна компанія має осідок, повідомляють про це органи інших країн, на території яких розташовані порти відправлення та призначення.

За умови, що протягом 45 днів з дати повідомлення не було отримано жодних заперечень, компетентні органи авторизують використання спрощеної процедури, описаної в параграфі 4.

Ця авторизація дійсна у відповідних країнах і застосовується лише до операцій спільного транзиту між портами, зазначеними в ньому.

4. Спрощення здійснюється у такий спосіб:

(a) маніфест для порту відправлення передають за допомогою системи електронного обміну даними до порту призначення;

(b) судноплавна компанія вносить до маніфесту інформацію, вказану в статті 10(2);

(c) на запит, друкований витяг маніфесту про обмін даними надають компетентним органам у порту відправлення не пізніше ніж у наступний робочий день після відправлення судна, і в будь-якому разі до його прибуття в порт призначення;

(d) друкований витяг маніфесту про обмін даними надають компетентним органам у порту призначення;

(e) компетентні органи в порту відправлення здійснюють аудит на основі аналізу ризиків;

(f) компетентні органи в порту призначення здійснюють аудит на основі аналізу ризиків та, якщо необхідно, передають відповідні дані маніфестів компетентним органам порту відправлення для перевірки.

5. Без обмеження положень розділу IV доповнення I:

судноплавна компанія повинна повідомляти компетентні органи про всі неправомірні дії та порушення,
компетентні органи в порту призначення повинні за першої нагоди повідомляти компетентні органи в порту відправлення та орган, який надав авторизацію, про всі неправомірні дії та порушення.

Стаття 18a — Митний вантажний маніфест

1. Компетентні органи кожної країни можуть авторизувати судноплавні компанії надавати підтвердження митного статусу товарів Союзу шляхом передавання митного вантажного маніфесту щодо товарів за допомогою засобів електронного обміну даними.

2. Авторизація, зазначена у параграфі 1, надається тільки міжнародним судноплавним компаніям, які відповідають вимогам статті 57(1)(a) і (b) та (2)(d)доповнення I.

3. Емітенти, яким надано авторизацію встановлювати підтвердження митного статусу товарів Союзу за допомогою маніфесту судноплавної компанії відповідно до статті 10, можуть також видавати митний вантажний маніфест, зазначений у цій статті.

4. Митний вантажний маніфест повинен містити принаймні інформацію, перелічену в статті 10(2).

Стаття 19 — Зобов’язання робити копію

Авторизований емітент повинен зробити копію кожного комерційного документа або кожного документа T2L, виданого відповідно до цієї секції. Компетентні органи визначають умови, відповідно до яких копію документа необхідно надавати для цілей контролю та зберігати не менше трьох років.

Стаття 20 — Контроль за авторизованим емітентом

Компетентні органи можуть здійснювати будь-який контроль за авторизованими емітентами, який вони вважають необхідним. Зазначені емітенти повинні надати усю необхідну інформацію та умови для таких цілей.

ГЛАВА III

Адміністративна допомога

Стаття 21

Компетентні органи відповідних країн допомагають один одному при перевірці автентичності і точності документів та перевірці того, чи процедури, які використовуються відповідно до положень цієї глави для підтвердження митного статусу товарів Союзу, були застосовані правильно.

РОЗДІЛ Ia

ПОЛОЖЕННЯ ПРО НЕЗМІННІСТЬ МИТНОГО СТАТУСУ ТОВАРІВ СОЮЗУ ЩОДО ТОВАРІВ, ЯКІ ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ КОРИДОРОМ T2

Стаття 21a — Презумпція митного статусу товарів Союзу

1. Товари, які перевозяться залізничним транспортом, без проходження митної процедури, з однієї точки до іншої в межах митної території Союзу, та транспортуються через територію країни спільного транзиту без зміни їх митного статусу, мають митний статус товарів Союзу, якщо:

(a) транспортування товарів здійснюється на підставі одного перевізного документа, виданого у державі-члені Європейського Союзу;

(b) такий один перевізний документ містить напис: «T2-Corridor»;

(c) у країні спільного транзиту за допомогою електронної системи здійснюється моніторинг транзиту через територію цієї країни спільного транзиту; та

(d) відповідне підприємство залізничного транспорту авторизовано країною спільного транзиту, територією якої проходить транзит, використовувати процедуру «T2-Corridor».

2. Країна спільного транзиту інформує Спільний комітет, зазначений у статті 14 Конвенції, або робочу групу, створену таким Комітетом на підставі параграфа 5 згаданої статті, про умови електронної системи моніторингу та про підприємства залізничного транспорту, які авторизовані використовувати процедуру, зазначену в параграфі 1 цієї статті.

Розділ II. ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ЄВРО

Стаття 22

1. Еквіваленти у національній валюті сум, виражених у євро, згаданих у цій Конвенції, обчислюють на основі обмінного курсу, чинного у перший робочий день жовтня, і застосовують з 1 січня наступного року.

Якщо курс певної національної валюти відсутній, застосовується курс першого дня, для якого був оприлюднений курс після першого робочого дня жовтня. Якщо курс не був оприлюднений після першого робочого дня жовтня, застосовують курс останнього дня перед такою датою, для якої курс був оприлюднений.

2. Обмінний курс євро, що використовується при застосуванні параграфа 1, є курсом, що застосовувався на дату, коли декларація спільного транзиту, на яку поширюється ваучер або ваучери індивідуальної гарантії, була прийнята відповідно до статті 30(2) доповнення I.

ДОПОВНЕННЯ III

ТРАНЗИТНІ ДЕКЛАРАЦІЇ, ТРАНЗИТНІ СУПРОВІДНІ ДОКУМЕНТИ ТА ІНШІ ДОКУМЕНТИ

Стаття 1

Це доповнення містить положення, форми та зразки для складання декларацій і заповнення транзитних супровідних документів та інших документів, які використовуються у процедурі спільного транзиту відповідно до вимогдоповнень I і II.

Розділ I. ТРАНЗИТНА ДЕКЛАРАЦІЯ ТА ФОРМИ ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ЕЛЕКТРОННОГО ОПРАЦЮВАННЯ ДАНИХ

Стаття 2 — Транзитна декларація

Згідно зі статтею 21(1) доповнення I транзитна декларація повинна відповідати структурі та відомостям додатка A1 із використанням кодів додатка A2.

Стаття 3 — Транзитний супровідний документ

Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку A3. Він повинен оформлюватися і використовуватися відповідно до пояснення у додатку A4.

Стаття 4 — Перелік товарів

Перелік товарів надається за формою, наведеною в додатку A5. Він оформлюється і використовується відповідно до пояснення у додатку A6.

Розділ II. ФОРМИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ: - ПІДТВЕРДЖЕННЯ МИТНОГО СТАТУСУ ТОВАРІВ СОЮЗУ, - ТРАНЗИТНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ДЛЯ МАНДРІВНИКІВ, - ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ТРАНЗИТУ

Стаття 5

1. Форми, що використовуються як документи, що підтверджують митний статус товарів Союзу, мають відповідати формам, наведеним у Конвенції SAD, додатку І, доповненнях 1 - 4.

2. Форми, які використовуються як транзитні декларації при застосуванні процедури забезпечення безперервної роботи для транзиту або як транзитні декларації для мандрівників, мають відповідати формам, наведеним у Конвенції SAD, додатку І, доповненні 1.

3. Для необхідних записів використовується процес самокопіювання:

(a) у випадку застосування форм, наведених у доповненнях 1 і 3, щодо аркушів, вказаних у Конвенції SAD, додатку II, доповненні 1;

(b) у випадку застосування форм, наведених у доповненнях 2 і 4, щодо аркушів, вказаних у Конвенції SAD, додатку II, доповненні 2.

4. Форми заповнюються та використовуються як:

(a) документи, що підтверджують митний статус товарів Союзу, відповідно до пояснення у додатку B2;

(b) транзитні декларації для процедури забезпечення безперервної роботи для транзиту або для мандрівників, відповідно до пояснення у додатку B6.

В обох випадках використовуються коди у додатках A2, B1, B3 і B6, де це необхідно.

Стаття 6

1. Форми друкуються відповідно до Конвенції SAD, додатка II, статті 2.

2. Кожна Договірна сторона може надрукувати своє ідентифікаційне марковання у верхньому лівому куті форми. Вона також може надрукувати слова «СПІЛЬНИЙ ТРАНЗИТ» замість слів «ТРАНЗИТ СОЮЗОМ». Документи, які містять таке марковання або будь-який із виразів, у разі надання приймаються в іншій Договірній стороні.

Розділ III. ФОРМИ, ВІДМІННІ ВІД ЄДИНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ДОКУМЕНТА ТА ТРАНЗИТНОГО СУПРОВІДНОГО ДОКУМЕНТА

Стаття 7 — Відвантажувальні специфікації

1. Форми, що використовуються для складання відвантажувальних специфікацій, мають відповідати формі, наведеній у додатку B4. Вони заповнюються відповідно до пояснення у додатку B5.

2. Форми друкуються на папері, придатному для писання, щільністю не менше 40 г/м2 та достатньо міцному, щоб запобігти легкому розриву або зминанню за нормальних умов використання. Колір обирається відповідними особами.

3. Формат форм має становити 210 на 297 міліметрів із максимально допустимим відхиленням 5 міліметрів у меншу сторону та 8 міліметрів у більшу сторону по довжині.

Стаття 8 — Сповіщення про транзит

1. Форми, які використовуються для сповіщень про транзит у рамках статті 22 доповнення I, мають відповідати формі, наведеній у додатку B8 до цього доповнення.

Стаття 9 — Розписка

1. Зразок для оформлення розписки має відповідати формі, наведеній в додатку B10.

Стаття 10 — Індивідуальна гарантія

1. Форми для ваучерів індивідуальної гарантії мають відповідати зразку у додатку C3.

2. Форми друкуються на папері без грубих деревних волокон, придатному для писання, щільністю не менше 55 г/м2. Вони повинні мати гільйоширування червоного кольору для захисту від підробок механічними або хімічними засобами. Папір повинен бути білим.

3. Формат форм має становити 148 на 105 міліметрів.

4. На формі зазначається найменування та адреса друкарні або розміщується марковання, за яким її можна визначити, та ідентифікаційний номер для її точного встановлення.

5. Мова, яку необхідно використовувати для ваучерів індивідуальної гарантії, встановлюється компетентними органами країни підрозділу гарантії.

Стаття 11 — Сертифікати загальної гарантії та звільнення від гарантії

1. Форми для оформлення сертифікатів загальної гарантії чи сертифікатів звільнення від гарантії, далі - «сертифікати», повинні відповідати зразкам у додатку C5 та додатку C6. Вони заповнюються відповідно до пояснення у додатку C7.

2. Сертифікати друкуються на білому папері без грубих деревних волокон щільністю не менше 100 г/м2. Вони повинні мати гільйоширування з обох сторін для захисту від підробок механічними або хімічними засобами. Фон повинен бути:

зеленим для сертифікатів гарантії;
світло-блакитним для сертифікатів звільнення від гарантії.

3. Формат форм має становити 210 на 148 міліметрів.

4. Договірні сторони несуть відповідальність за друк форм або за забезпечення їхнього друку. Кожен сертифікат повинен містити серійний ідентифікаційний номер.

Стаття 12 — Спільні положення для усього розділу III

1. Форми заповнюються за допомогою друкарської машинки або іншої механічно-графічної чи подібної технології. Форми, зазначені у статтях 7 і 8, також можуть розбірливо заповнюватися вручну, у такому разі їх заповнюють чорнилом друкованими літерами.

2. Форми складаються однією з офіційних мов Договірних сторін, яка є прийнятною для компетентних органів країни відправлення. Це положення не застосовують до ваучерів індивідуальної гарантії.

3. Компетентні органи іншої країни, у якій надаються форми, за необхідності, можуть вимагати переклад офіційною мовою або однією з офіційних мов такої країни.

4. Мова, яку необхідно використовувати для сертифікатів загальної гарантії чи сертифікатів звільнення від гарантії, визначається компетентними органами країни, відповідальної за підрозділ гарантії.

5. Не дозволяються жодні підчистки чи правки. Виправлення вносять шляхом викреслення неправильних відомостей та, якщо необхідно, додавання потрібних відомостей. Будь-які такі виправлення підписуються особою, яка внесла такі виправлення, та прямо засвідчуються компетентними органами.

6. Договірна сторона для підвищення ступеня захисту форм, зазначених у цьому розділі, може застосовувати окремі заходи, за умови що вона попередньо отримає згоду інших Договірних сторін, і це не зашкодить правильному застосуванню Конвенції.

ДОДАТОК A1

ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ТРАНЗИТНИХ ДЕКЛАРАЦІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ОБМІНУ ПОВІДОМЛЕННЯМИ EDI СТАНДАРТУ (ТРАНЗИТНА ДЕКЛАРАЦІЯ EDI)

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Транзитна декларація EDI надається в електронному вигляді, якщо інше не передбачено Конвенцією.

Транзитна декларація EDI ґрунтується на відомостях, внесених до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 року, які співвідносяться з різними графами Єдиного адміністративного документа (SAD), як визначено у цьому додатку і додатку B1, у поєднанні з кодом або замість коду, у відповідних випадках.

Цей додаток містить виключно основні особливі вимоги, що діють при виконанні формальностей за допомогою обміну стандартними повідомленнями EDI. Крім того, застосовуються додаткові коди, наведені у додатку A2. Додаток B1 застосовується до транзитної декларації EDI, якщо інше не передбачено у цьому додатку або додатку A2.

Детальна структура та зміст транзитної декларації EDI відповідають технічним специфікаціям, які компетентні органи повідомляють суб’єкту процедури для того, щоб забезпечити належне функціонування системи. Ці специфікації ґрунтуються на вимогах, встановлених у цьому додатку.

Цей додаток описує структуру обміну інформацією. Транзитна декларація EDI організована у групи даних, які містять атрибути даних. Атрибути групуються разом таким чином, що вони утворюють узгоджені логічні блоки, охоплені в повідомленні. Відступ групи даних вказує на її залежність від групи даних з меншим відступом.

За наявності, зазначається відповідний номер графи у ЄАД.

Термін «кількість» в поясненні до групи даних вказує на те, скільки разів група даних може бути використана в транзитній декларації.

Термін «тип/довжина» в поясненні атрибута вказує на вимоги до типу даних та довжини даних. Коди для типів даних:

a літерний

n цифровий

an літерно-цифровий

Число, що слідує за кодом, вказує на допустиму довжину даних. Застосовується таке:

Додаткові дві крапки перед індикатором довжини означають, що дані не мають фіксованої довжини, але можуть мати кількість символів не більшу, ніж вказано індикатором довжини. Кома у довжині даних означає, що атрибут може містити десяткові знаки, символ перед комою вказує на загальну довжину атрибута, а символ після коми позначає максимальну кількість знаків після коми.

Розділ II. ВІДОМОСТІ, ЯКІ ВНОСЯТЬСЯ ДО ТРАНЗИТНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ, ТА СТРУКТУРА ТРАНЗИТНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ EDI

ГЛАВА I

Обов’язкові відомості

Цей додаток містить одиниці даних на основі даних Конвенції SAD, які можуть вимагатися певними країнами.

ГЛАВА II

Структура

A. Таблиця груп даних

ОПЕРАЦІЯ ТРАНЗИТУ

ТРЕЙДЕР вантажовідправник

ТРЕЙДЕР вантажоодержувач

ТОВАРНА ОДИНИЦЯ

ТРЕЙДЕР вантажовідправник
ТРЕЙДЕР вантажоодержувач
КОНТЕЙНЕРИ
ПАКОВАННЯ
ПОПЕРЕДНІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПОКЛИКАННЯ
ОФОРМЛЕНІ ДОКУМЕНТИ/СЕРТИФІКАТИ
СПЕЦІАЛЬНІ ПРИМІТКИ

МИТНИЦЯ відправлення

ТРЕЙДЕР суб’єкт процедури

ПРЕДСТАВНИК

МИТНИЦЯ транзиту

МИТНИЦЯ призначення

ТРЕЙДЕР авторизований вантажоодержувач

РЕЗУЛЬТАТ КОНТРОЛЮ

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПЛОМБИ

ІДЕНТИФІКАТОР ПЛОМБ

ГАРАНТІЯ

ПОКЛИКАННЯ НА ГАРАНТІЮ
ОБМЕЖЕННЯ ДІЇ В ЄС
ОБМЕЖЕННЯ ДІЇ ПОЗА ЄС

B. Відомості про дані транзитної декларації

ОПЕРАЦІЯ ТРАНЗИТУ

Кількість: 1

Використовується група даних.

LRN

Тип/довжина: an ..22

Використовується місцевий референтний номер (LRN). Він визначається на національному рівні та присвоюється користувачем за погодженням з компетентними органами для ідентифікації кожної окремої декларації.

Тип декларації (графа 1)

Тип/довжина: an ..5

Використовується атрибут.

Необхідно внести:

(1) якщо товари будуть переміщуватися під процедурою Т2: T2 або T2F;

(2) якщо товари будуть переміщуватися під процедурою T1: T1;

(3) для відправлень, зазначених у статті 28 доповнення I: T-.

Загальна кількість товарних одиниць (графа 5)

Тип/довжина: n ..5

Використовується атрибут.

Загальна кількість паковань (графа 6)

Тип/довжина: n ..7

Використання цього атрибуту є необов’язковим. Загальна кількість паковань дорівнює сумі усіх значень «Кількості паковань», усієї «Кількості штук» з додаванням значення «1» за кожним з товарів, задекларованим як «навалювальний вантаж».

Країна відправлення (графа 15а)

Тип/довжина: a2

Країна, з якої товари відправляються/експортуються

Цей атрибут використовується, якщо задекларована тільки одна країна відправлення. Використовуються коди країн, представлені у додатку A2. У такому разі атрибут «Країна відправлення» із групи даних «ТОВАРНА ОДИНИЦЯ» не може бути використаний. Якщо задекларована більш ніж одна країна відправлення, цей атрибут із групи даних «ОПЕРАЦІЯ ТРАНЗИТУ» не може бути використаний. У такому разі використовують атрибут «Країна відправлення» із групи даних «ТОВАРНА ОДИНИЦЯ».

Країна призначення (графа 17a)

Тип/довжина: a2

Зазначається назва відповідної країни.

Цей атрибут використовується, якщо задекларована тільки одна країна призначення. Використовуються коди країн, представлені у додатку A2. У такому разі атрибут «Країна призначення» із групи даних «ТОВАРНА ОДИНИЦЯ» не може бути використаний. Якщо задекларована більш ніж одна країна призначення, цей атрибут із групи даних «ОПЕРАЦІЯ ТРАНЗИТУ» не може бути використаний. У такому разі використовують атрибут «Країна призначення» із групи даних «ТОВАРНА ОДИНИЦЯ».

Ідентифікація під час відправлення (графа 18)

Тип/довжина: an ..27

Зазначається засіб ідентифікації, наприклад, реєстраційний номер (реєстраційні номери) або назва транспортного засобу (вантажного автомобіля, судна, залізничного вагона, повітряного судна), на який товари безпосередньо завантажено під час пред’явлення на митниці відправлення, із використанням кодів, встановлених для таких цілей. Наприклад, якщо використовується тягач і причеп із різними реєстраційними номерами, зазначаються реєстраційні номери як тягача, так і причепа.

Однак, якщо товари перевозяться в контейнерах, що будуть транспортуватися автомобільним транспортом, компетентні органи можуть авторизувати суб’єкта процедури залишити цю графу порожньою, якщо логістика у пункті відправлення не дає змогу надати ідентифікаційні дані транспортних засобів на момент оформлення транзитної декларації та якщо вони можуть забезпечити подальше внесення відповідної інформації щодо транспортних засобів у графі 55.

Якщо товари переміщуються стаціонарними засобами транспортування, реєстраційний номер не зазначається.

Ідентифікація під час відправлення LNG

Тип/довжина: a2

Використовується код мови, представлений у додатку A2, для визначення мови (LNG), якщо використовується відповідне текстове поле довільного формату.

Країна реєстрації під час відправлення (графа 18)

Тип/довжина: a2

Використовується код країни, представлений у додатку A2.

Зазначається країна реєстрації транспортного засобу (вантажного автомобіля, судна, залізничного вагона, повітряного судна), на який товари безпосередньо завантажено під час пред’явлення в митниці відправлення, (або транспортного засобу, який забезпечує рух для всієї групи, якщо вона складається з декількох транспортних засобів) із використанням кодів, встановлених для таких цілей. Наприклад, якщо використовуються тягач і причеп із різними реєстраційними номерами, зазначаються реєстраційні номери тягача та причепа з країною реєстрації тягача.

Однак, якщо товари перевозяться в контейнерах, що будуть транспортуватися автомобільним транспортом, компетентні органи можуть авторизувати суб’єкта процедури залишити цю графу порожньою, якщо логістика у пункті відправлення не дає змогу надати інформацію про країну реєстрації транспортних засобів на момент оформлення транзитної декларації та якщо вони можуть забезпечити подальше внесення відповідної інформації щодо транспортних засобів у графі 55.

Якщо товари переміщуються стаціонарними засобами транспортування або залізничним транспортом, країна реєстрації не зазначається.

В інших випадках декларування країни реєстрації є необов’язковим для Договірних сторін.

Контейнер (графа 19)

Тип/довжина: n1

Використовуються коди, наведені для цілей внесення відомостей про передбачувану ситуацію на кордоні Договірної сторони, на території якої розташована митниця відправлення, що була відома на момент поміщення товарів під процедуру спільного транзиту.

Використовуються такі коди

0 : ні.

1 : так.

Країна реєстрації під час перетину кордону (графа 21)

Тип/довжина: a2

Вимога зазначити країну реєстрації є обов’язковою.

Однак, якщо товари переміщуються залізничним транспортом або стаціонарними засобами транспортування, реєстраційний номер та країна реєстрації не зазначаються.

Використовується код країни, представлений у додатку A2.

Ідентифікація під час перетину кордону (графа 21)

Тип/довжина: an ..27

З використанням належного коду зазначається вид (вантажний автомобіль, судно, залізничний вагон, повітряне судно тощо) та засіб ідентифікації (наприклад, реєстраційний номер або назва) активного транспортного засобу (тобто транспортного засобу, що забезпечує рух), який, як передбачається, буде використовуватися у пункті перетину кордону під час виїзду з Договірної сторони, де розташована митниця відправлення, разом із кодом країни реєстрації транспортного засобу, як відомо на момент поміщення товарів під процедуру спільного транзиту.

Під час комбінованих перевезень або якщо застосовуються декілька транспортних засобів, активним транспортним засобом є той, який забезпечує рух для всієї комбінації. Наприклад, коли вантажний автомобіль розміщено на морському судні, активним транспортним засобом є судно, а якщо використовується комбінація з тягача та причепа, активним транспортним засобом є тягач.

Якщо товари перевозяться залізничним транспортом або стаціонарними засобами транспортування, реєстраційний номер не зазначається.

Використання цього атрибуту є необов’язковим для Договірних сторін.

Ідентифікація під час перетину кордону LNG

Тип/довжина: a2

Вид транспорту під час перетину (графа 21)

Тип/довжина: n ..2

Використання цього атрибуту є необов’язковим для Договірних сторін.

Вид транспорту під час перетину кордону (графа 25)

Тип/довжина: n ..2

Використовуються коди, передбачені для цілей внесення виду транспорту, до якого, як передбачається, належатиме активний транспортний засіб, на якому товари залишать територію Договірної сторони, в якій розташована митниця відправлення.

Використання цього атрибуту є необов’язковим для Договірних сторін.

Вид транспорту всередині країни (графа 26)

Тип/довжина: n ..2

Використання цього атрибуту є необов’язковим для Договірних сторін. Він використовується відповідно до пояснень щодо графи 25, представлених у додатку A2.

Місце завантаження (графа 27)

Тип/довжина: an ..17

Використання цього атрибуту є необов’язковим для Договірних сторін.

Код погодженого місця розташування (графа 30)

Тип/довжина: an ..17

Цей атрибут не можна використовувати, якщо використовується група даних «РЕЗУЛЬТАТ КОНТРОЛЮ». Якщо така група даних не використовується, цей атрибут є необов’язковим. Якщо використовується цей атрибут, необхідно зазначити у кодованій формі точне місце, де товари можуть бути перевірені. Атрибути «Погоджене місце розташування товарів»/«Код погодженого місця розташування», «Авторизоване місце розташування товарів» і «Місце митного оформлення» не можуть використовуватися одночасно.

Погоджене місце розташування товарів (графа 30)

Тип/довжина: an ..35

Цей атрибут не можна використовувати, якщо використовується група даних «РЕЗУЛЬТАТ КОНТРОЛЮ». Якщо така група даних не використовується, цей атрибут є необов’язковим. Якщо використовується цей атрибут, необхідно зазначити точне місце, де товари можуть бути перевірені. Атрибути «Погоджене місце розташування товарів»/«Код погодженого місця розташування», «Авторизоване місце розташування товарів» і «Місце митного оформлення» не можуть використовуватися одночасно.

Погоджене місце розташування товарів LNG

Тип/довжина: a2

Авторизоване місце розташування товарів (графа 30)

Тип/довжина: an ..17

Цей атрибут є необов’язковим, якщо використовується група даних «РЕЗУЛЬТАТ КОНТРОЛЮ». Якщо використовується цей атрибут, необхідно зазначити точне місце, де товари можуть бути перевірені. Цей атрибут не можна використовувати, якщо не використовується група даних «РЕЗУЛЬТАТ КОНТРОЛЮ». Атрибути «Погоджене місце розташування товарів»/«Код погодженого місця розташування», «Авторизоване місце розташування товарів» і «Місце митного оформлення» не можуть використовуватися одночасно.

Місце митного оформлення (графа 30)

Тип/довжина: an ..17

Цей атрибут не можна використовувати, якщо використовується група даних «РЕЗУЛЬТАТ КОНТРОЛЮ». Якщо така група даних не використовується, цей атрибут є необов’язковим. Якщо використовується цей атрибут, необхідно зазначити точне місце, де товари можуть бути перевірені. Атрибути «Погоджене місце розташування товарів»/«Код погодженого місця розташування», «Авторизоване місце розташування товарів» і «Місце митного оформлення» не можуть використовуватися одночасно.

Загальна маса брутто (графа 35)

Тип/довжина: n ..11,3

Використовується атрибут.

Код мови транзитного супровідного документа

Тип/довжина: a2

Для визначення мови транзитного супровідного документа використовується код мови, представлений у додатку А2.

Індикатор мови діалогу під час відправлення

Тип/довжина: a2

Використання коду мови, представленого у додатку А2, є необов’язковим. Якщо цей атрибут не використовується, система використовуватиме типову мову митниці відправлення.

Дата декларації (графа 50)

Тип/довжина: n8

Використовується атрибут.

Місце декларації (графа 50)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

Місце декларації LNG

Тип/довжина: a2

Використовується код мови, представлений у додатку А2, для визначення мови (LNG) відповідного текстового поля довільного формату.

ТРЕЙДЕР вантажовідправник (графа 2)

Кількість: 1

Ця група даних використовується, якщо задекларовано тільки одного вантажовідправника. У такому випадку група даних «ТРЕЙДЕР вантажовідправник» із групи даних «ТОВАРНА ОДИНИЦЯ» не може бути використана.

Ім’я/найменування (графа 2)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

Вулиця і номер будинку (графа 2)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

Країна (графа 2)

Тип/довжина: a2

Використовується код країни, представлений у додатку A2.

Поштовий індекс (графа 2)

Тип/довжина: an ..9

Використовується атрибут.

Населений пункт (графа 2)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

NAD LNG

Тип/довжина: a2

Для визначення мови імені/найменування та адреси (NAD LNG) використовується код мови, представлений у додатку А2.

TIN (графа 2)

Тип/довжина: an ..17

Використання цього атрибуту для внесення ідентифікаційного номера трейдера (TIN) є необов’язковим для Договірних сторін.

ТРЕЙДЕР вантажоодержувач (графа 8)

Кількість: 1

Групу даних використовують, якщо задекларовано тільки одного вантажоодержувача, а атрибут «Країна призначення» із групи даних «ТРАНЗИТНА ОПЕРАЦІЯ» містить «країну», як визначено у Конвенції. У такому разі група даних «ТРЕЙДЕР вантажоодержувач» із групи даних «ТОВАРНА ОДИНИЦЯ» не може бути використана.

Ім’я/найменування (графа 8)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

Вулиця і номер будинку (графа 8)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

Країна (графа 8)

Тип/довжина: a2

Використовується код країни, представлений у додатку A2.

Поштовий індекс (графа 8)

Тип/довжина: an ..9

Використовується атрибут.

Населений пункт (графа 8)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

NAD LNG

Тип/довжина: a2

TIN (графа 8)

Тип/довжина: an ..17

ТОВАРНА ОДИНИЦЯ

Кількість: 999

Використовується група даних.

Тип декларації (із графи 1)

Тип/довжина: an ..5

Цей атрибут використовується, якщо код «Т-» був використаний для атрибуту «Тип декларації» із групи даних «ОПЕРАЦІЯ ТРАНЗИТУ». В інших випадках цей атрибут не можна використовувати.

Країна відправлення (із графи 15а)

Тип/довжина: a2

Країна, з якої товари відправляються/експортуються

Цей атрибут використовується, якщо задекларовано більш ніж одну країну відправлення. Використовуються коди країн, представлені у додатку A2. Атрибут «Країна відправлення» з групи даних «ТРАНЗИТНА ОПЕРАЦІЯ» не може бути використаний. Якщо декларується тільки одна країна відправлення, використовується відповідний атрибут із групи даних «ТРАНЗИТНА ОПЕРАЦІЯ».

Країна призначення (із графи 17a)

Тип/довжина: a2

Цей атрибут використовується, якщо задекларовано більш ніж одну країну призначення. Використовуються коди країн, представлені у додатку A2. Атрибут «Країна призначення» з групи даних «ТРАНЗИТНА ОПЕРАЦІЯ» не може бути використаний. Якщо декларується тільки одна країна призначення, використовується відповідний атрибут із групи даних «ТРАНЗИТНА ОПЕРАЦІЯ».

Текстовий опис (графа 31)

Тип/довжина: an ..140

Використовується атрибут.

В усіх випадках потрібно зазначити звичайний торговий опис. Цей опис повинен включати всі дані, необхідні для ідентифікації товарів. Якщо необхідно заповнити атрибут «Код товару», опис повинен бути виражений у достатньо точних поняттях, щоб дозволити класифікацію товарів. Цей атрибут також повинен містити відомості, що вимагаються відповідно до будь-яких особливих правил (наприклад, щодо акцизних платежів). Якщо використовуються контейнери, в цій графі також зазначаються номери контейнера.

Текстовий опис LNG

Тип/довжина: a2

Номер товару (графа 32)

Тип/довжина: n ..5

Вказується кількість товарів, зазначена в переліку товарів, задекларованих у атрибуті «Всього товарних одиниць».

Цей атрибут використовується, навіть якщо для атрибута «Всього товарних одиниць» із групи даних «ТРАНЗИТНА ОПЕРАЦІЯ» було зазначено «1». У такому разі значення «1» використовується для цього атрибута. Кожен номер товару є унікальним для всієї декларації.

Код товару (графа 33)

Тип/довжина: n ..8

Цей атрибут складається щонайменше з 4-х і щонайбільше із 8-ми цифр.

Ця графа обов’язково заповнюється, якщо:

транзитна декларація складається однією і тією ж особою одночасно або одразу після митної декларації, яка містить такий код товару.

Зазначається код товарів.

У транзитних деклараціях T2 і T2F, оформлених у країні спільного транзиту, ця графа є необов’язковою для заповнення, якщо попередня транзитна декларація не містила коду товару.

Якщо ж код товару зазначався, то надається код, зазначений у відповідній декларації.

У всіх інших випадках використання цієї графи є необов’язковим.

Маса брутто (графа 35)

Тип/довжина: n ..11,3

Зазначається маса брутто, в кілограмах, товарів, описаних у відповідній графі 31. Маса брутто - це сукупна маса товарів, включаючи все паковання, за винятком контейнерів та іншого транспортного обладнання.

Цей атрибут необов’язковий, якщо товари різних видів, включені до однієї декларації, упаковані разом таким чином, що неможливо визначити масу брутто кожного виду товарів.

Маса нетто (графа 38)

Тип/довжина: n ..11,3

Зазначається маса нетто, в кілограмах, товарів, описаних у відповідному атрибуті. Маса нетто - це маса самих товарів, за виключенням усього паковання.

Використання цього атрибуту є необов’язковим для Договірних сторін.

ТРЕЙДЕР вантажовідправник (із графи 2)

Кількість: 1

Група даних «ТРЕЙДЕР вантажовідправник» не може бути використана, якщо задекларовано тільки одного вантажовідправника. У такому випадку використовується група даних «ТРЕЙДЕР вантажовідправник» на рівні «ТРАНЗИТНА ОПЕРАЦІЯ».

Ім’я/найменування (із графи 2)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

Вулиця і номер будинку (із графи 2)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

Країна (із графи 2)

Тип/довжина: a2

Використовується код країни, представлений у додатку A2.

Поштовий індекс (із графи 2)

Тип/довжина: an ..9

Використовується атрибут.

Населений пункт (із графи 2)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

NAD LNG

Тип/довжина: a2

TIN (із графи 2)

Тип/довжина: an ..17

ТРЕЙДЕР вантажоодержувач (із графи 8)

Кількість: 1

Група даних використовується, якщо задекларовано більше одного вантажоодержувача, а атрибут «Країна призначення» із групи даних «ТОВАРНА ОДИНИЦЯ» містить «країну», як визначено у Конвенції. Якщо задекларовано тільки одного вантажоодержувача, група даних «ТРЕЙДЕР вантажоодержувач» із групи даних «ТОВАРНА ОДИНИЦЯ» не може бути використана.

Ім’я/найменування (із графи 8)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

Вулиця і номер будинку (із графи 8)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

Країна (із графи 8)

Тип/довжина: a2

Використовується код країни, представлений у додатку A2.

Поштовий індекс (із графи 8)

Тип/довжина: an ..9

Використовується атрибут.

Населений пункт (із графи 8)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

NAD LNG

Тип/довжина: a2

TIN (із графи 8)

Тип/довжина: an ..17

КОНТЕЙНЕРИ (графа 31)

Кількість: 99

Якщо атрибут «Контейнер» із групи даних «ТРАНЗИТНА ОПЕРАЦІЯ» містить код «1», використовується група даних.

Номери контейнерів (графа 31)

Тип/довжина: an ..11

Використовується атрибут.

ПАКОВАННЯ (графа 31)

Кількість: 99

Використовується група даних.

Марковання та кількість паковань (графа 31)

Тип/довжина: an ..42

Атрибут використовується, якщо атрибут «Вид паковання» містить інші коди, представлені у додатку А2, ніж ті, що застосовуються до навалювальних вантажів (VQ, VG, VL, VY, VR або VO) або «Без паковання» (NE, NF, NG). Атрибут необов’язковий, якщо атрибут «Вид паковання» містить один із раніше зазначених кодів.

Марковання та кількість паковань LNG

Тип/довжина: a2

Вид паковання (графа 31)

Тип/довжина: an2

Використовуються коди паковання, зазначені у додатку А2.

Кількість паковань (графа 31)

Тип/довжина: n ..5

Атрибут використовуються, якщо атрибут «Вид паковання» містить інші коди, представлені у додатку А2, ніж ті, що застосовують до навалювальних вантажів (VQ, VG, VL, VY, VR або VO) або «Без паковання» (NE, NF, NG). Він не може бути використаний, якщо атрибут «Вид паковання» містить один із раніше зазначених кодів.

Кількість штук (графа 31)

Тип/довжина: n ..5

Атрибут використовується, якщо атрибут «Вид паковання» містить код, представлений у додатку А2, для «Без паковання» (NE). В інших випадках цей атрибут не може бути використаний.

ПОПЕРЕДНІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПОКЛИКАННЯ (графа 40)

Кількість: 9

Зазначається покликання на попередню митну процедуру або будь-які відповідні митні документи.

Група даних використовується, якщо атрибут «Тип декларації» з групи даних «ТРАНЗИТНА ОПЕРАЦІЯ» або «ТОВАРНА ОДИНИЦЯ» містить код «T2» або «T2F», а країна митниці відправлення є країною спільного транзиту, як визначено у Конвенції.

Тип попереднього документа (графа 40)

Тип/довжина: an ..6

Якщо використовується група даних, необхідно використати принаймні один код попереднього документа, представлений у додатку А2.

Покликання на попередній документ (графа 40)

Тип/довжина: an ..20

Використовується покликання на попередні документи.

Покликання на попередній документ LNG

Тип/довжина: a2

Додаткова інформація (графа 40)

Тип/довжина: an ..26

Використання цього атрибуту є необов’язковим для Договірних сторін.

Додаткова інформація LNG

Тип/довжина: a2

ОФОРМЛЕНІ ДОКУМЕНТИ/СЕРТИФІКАТИ (графа 44)

Кількість: 99

Зазначаються дані, що вимагаються відповідно до будь-яких особливих правил, застосовних у країні відправлення/експорту, разом із реєстраційними номерами документів, наданих для підтвердження декларації (наприклад, експортна ліцензія чи номер дозволу, дані, які вимагаються відповідно до ветеринарних та фітосанітарних правил або номер коносамента).

Використання цієї групи даних є необов’язковим для Договірних сторін. Якщо використовується група даних, необхідно використати принаймні один з таких атрибутів.

Тип документа (графа 44)

Тип/довжина: an ..3

Використовується код, представлений у додатку А2.

Покликання на документ (графа 44)

Тип/довжина: an ..20

Покликання на документ LNG

Тип/довжина: a2

Додаткова інформація (графа 44)

Тип/довжина: an ..26

Додаткова інформація LNG

Тип/довжина: a2

СПЕЦІАЛЬНІ ЗАЗНАЧЕННЯ (графа 44)

Кількість: 99

Використання цієї групи даних є необов’язковим для Договірних сторін. Якщо використовується група даних, слід використовувати або атрибут «Код додаткової інформації», або «Текст».

Код додаткової інформації (графа 44)

Тип/довжина: an ..3

Код, представлений у додатку А2, використовується для внесення ідентифікації (id) додаткової інформації.

Експорт із ЄС (графа 44)

Тип/довжина: n1

Якщо атрибут «Код додаткової інформації» містить код «DG0» або «DG1», використовується атрибут «Експорт із ЄС» або «Експорт з країни». Обидва атрибути не можуть бути використані одночасно. В інших випадках атрибут не можна використовувати. Якщо використовується цей атрибут, необхідно використовувати такі коди:

0 = ні,

1 = так.

Експорт із країни (графа 44)

Тип/довжина: a2

Текст (графа 44)

Тип/довжина: an ..70

Текст LNG

Тип/довжина: a2

МИТНИЦЯ відправлення (графа C)

Кількість: 1

Використовується група даних.

Референтний номер (графа C)

Тип/довжина: an8

Використовується код, представлений у додатку А2.

СУБ’ЄКТ ПРОЦЕДУРИ (графа 50)

Кількість: 1

Використовується група даних.

TIN (графа 50)

Тип/довжина: an ..17

Атрибут використовується, якщо група даних «РЕЗУЛЬТАТ КОНТРОЛЮ» містить код A3, або якщо використовується атрибут «GRN».

Ім’я/найменування (графа 50)

Тип/довжина: an ..35

Атрибут необхідно використовувати, якщо використовується атрибут «TIN», а інші атрибути цієї групи даних ще не відомі системі.

Вулиця і номер будинку (графа 50)

Тип/довжина: an ..35

Країна (графа 50)

Тип/довжина: a2

Код країни, представлений у додатку А2, необхідно використовувати, якщо використовується атрибут «TIN», а інші атрибути цієї групи даних ще не відомі системі.

Поштовий індекс (графа 50)

Тип/довжина: an ..9

Населений пункт (графа 50)

Тип/довжина: an ..35

NAD LNG

Тип/довжина: a2

Для визначення мови імені/найменування та адреси (NAD LNG) використовується код мови, представлений у додатку А2, якщо використовуються відповідні текстові поля довільного формату.

ПРЕДСТАВНИК (графа 50)

Кількість: 1

Ця група даних використовується, якщо суб’єкт процедури залучає уповноваженого представника.

Ім’я/найменування (графа 50)

Тип/довжина: an ..35

Використовується атрибут.

Повноваження представника (графа 50)

Тип/довжина: a ..35

Використання цього атрибуту є необов’язковим.

Повноваження представника LNG

Тип/довжина: a2

МИТНИЦЯ транзиту (графа 51)

Кількість: 9

Зазначається очікувана митниця в’їзду до кожної Договірної сторони, територія якої буде перетинатися під час перевезення, або, якщо операція передбачає перетин території, відмінної від території Договірних сторін, митницю виїзду, через яку транспортний засіб залишить територію Договірних сторін.

Група даних використовується принаймні один раз, якщо для відправлення та призначення задекларовані різні Договірні сторони.

Референтний номер (графа 51)

Тип/довжина: an8

Використовується код, представлений у додатку А2.

МИТНИЦЯ призначення (графа 53)

Кількість: 1

Використовується група даних.

Референтний номер (графа 53)

Тип/довжина: an8

Тільки структура коду, вказана у додатку А2; митниці призначення вказані у переліку компетентних органів (COL на сайті «Europa») щодо операцій спільного транзиту.

Використовується код, представлений у додатку А2.

ТРЕЙДЕР авторизований вантажоодержувач (графа 53)

Кількість: 1

Групу даних можна використовувати для зазначення того, що товари будуть доставлені авторизованому вантажоодержувачу.

TIN авторизованого вантажоодержувача (графа 53)

Тип/довжина: an ..17

Атрибут використовується для внесення ідентифікаційного номера трейдера (TIN).

РЕЗУЛЬТАТ КОНТРОЛЮ (графа D)

Кількість: 1

Група даних використовується, якщо декларацію подає авторизований вантажовідправник.

Код результату контролю (графа D)

Тип/довжина: an2

Використовується код А3.

Термін (графа D)

Тип/довжина: n8

Використовується атрибут.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПЛОМБИ (графа D)

Кількість: 1

Група даних використовується, якщо авторизований вантажовідправник подає декларацію, для якої його авторизація вимагає використання пломб, або якщо суб’єкту процедури дозволено використовувати пломби спеціального типу.

Кількість пломб (графа D)

Тип/довжина: n ..4

Використовується атрибут.

ІДЕНТИФІКАТОРИ ПЛОМБ (графа D)

Кількість: 99

Група даних використовується для ідентифікації (id) пломб.

Ідентифікація пломб (графа D)

Тип/довжина: an ..20

Використовується атрибут.

Ідентифікаційний номер пломб LNG

Тип/довжина: a2

Використовується код мови (LNG), представлений у додатку А2.

ГАРАНТІЯ

Кількість: 9

Використовується група даних.

Тип гарантії (графа 52)

Тип/довжина: an1

Використовується код, представлений у додатку А2.

ПОКЛИКАННЯ НА ГАРАНТІЮ

Кількість: 99

Група даних використовується, якщо атрибут «Тип гарантії» містить код «0», «1», «2», «4» або «9».

GRN (графа 52)

Тип/довжина: an ..24

Атрибут використовується, щоб зазначити референтний номер гарантії (GRN), якщо атрибут «Тип гарантії» містить код «0», «1», «2», «4» або «9». У такому разі атрибут «Інше покликання на гарантію» не може бути використаний.

«Референтний номер гарантії» (GRN) присвоюється митницею гарантії, щоб ідентифікувати кожну окрему гарантію, та має таку структуру:

Поле

Зміст

Тип поля

Приклади

Останні дві цифри року, коли була прийнята гарантія (YY)

Цифровий 2

Ідентифікатор країни, в якій була подана гарантія (код країни ISO alpha 2)

Літерний 2

Унікальний ідентифікатор прийняття митницею гарантії на рік і країну

Літерно-цифровий 12

1234AB788966

Контрольний символ

Літерно-цифровий 1

Ідентифікатор індивідуальної гарантії в формі ваучера (1 літера + 6 цифр) або NULL для інших типів гарантії

Літерно-цифровий 7

A001017

Поля 1 і 2, як пояснено вище.

У полі 3 необхідно заповнювати унікальний ідентифікатор на рік та країну для прийняття гарантії, наданої митницею гарантії. Національні адміністрації, які хочуть, щоб реєстраційний номер митниці гарантії був включений до GRN, можуть використовувати до шести перших символів для внесення національного номера митниці гарантії.

У полі 4 необхідно заповнити значення, що є контрольною сумою для полів 1 - 3 GRN. Це поле дозволяє виявити будь-яку помилку при заповненні перших чотирьох полів у GRN.

Поле 5 використовується тільки тоді, коли GRN стосується індивідуальної гарантії у формі ваучера, зареєстрованого у електронній транзитній системі. У такому разі в цьому полі зазначається ідентифікатор ваучера.

Інші покликання на гарантію (графа 52)

Тип/довжина: an ..35

Атрибут використовується, якщо атрибут «Тип гарантії» містить коди, відмінні від «0», «1», «2», «4» або «9». У такому разі атрибут «GRN» не може бути використаний.

Код доступу

Тип/довжина: an4

Атрибут необхідно використовувати разом з атрибутом «GRN», у іншому разі цей атрибут є необов’язковим для країн. Залежно від типу гарантії, він видається підрозділом гарантії, гарантом або суб’єктом процедури, та використовується для захисту конкретної гарантії.

ОБМЕЖЕННЯ ДІЇ (ЄС)

Кількість: 1

Не є дійсною для ЄС (графа 52)

Тип/довжина: n1

Необхідно використовувати такі коди:

0 = ні,

1 = так.

ОБМЕЖЕННЯ ДІЇ ПОЗА ЄС

Кількість: 99

Не є дійсною для інших Договірних сторін (графа 52)

Тип/довжина: a2

Для позначення Договірної сторони використовується код країни, представлений у додатку А2. Код держави-члена Європейського Союзу не може бути використаний.

ДОДАТОК A2

ДОДАТКОВІ КОДИ ДЛЯ КОМП’ЮТЕРИЗОВАНОЇ ТРАНЗИТНОЇ СИСТЕМИ

Цей додаток втрачає чинність із дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578.

1. КОДИ КРАЇН (CNT)

Поле

Зміст

Тип поля

Приклад

Код країни ISO alpha 2.

Літерний 2

Застосовують «Код країни ISO alpha-2», як визначено у ISO - 3166 - 1 від 1997 року із подальшими оновленнями.

XI використовується для Північної Ірландії. Код XI є необов’язковим для Договірних сторін для елементів даних Країна (графа 8 та із графи 8) та Країна призначення (графа 17a та із графи 17a).

2. КОД МОВИ

Застосовується кодифікація ISO alpha 2 відповідно до ISO - 639: 1988.

3. КОД ТОВАРУ (COM)

Поле

Зміст

Тип поля

Приклади

6-значний цифровий код гармонізованої системи (HS6)

Цифровий 6 (із вирівнюванням за лівим краєм)

010290

Необхідно внести шестизначний код гармонізованої системи (HS6). Код товару може бути розширено до 8 цифр для національного використання.

5. КОД ПАКОВАННЯ

(Рекомендація Європейської економічної комісії ООН № 21/Ред.8.1 від 12 липня 2010 року)

Аерозольний балон

Ампула незахищена

Ампула захищена

Пульверизатор

Мішок

Мішок, гнучкий контейнер

Мішок з мішковини

Мішок джамбо

Мішок великий

Мішок багатошаровий

Мішок паперовий

Мішок паперовий, багатошаровий

Мішок паперовий, багатошаровий, водонепроникний

Мішок пластиковий

Мішок з пластикової плівки

Мішок поліетиленовий

Мішок великий, для товарів великого розміру, навалом

Мішок текстильний

Мішок текстильний, щільний

Мішок текстильний, водонепроникний

Мішок текстильний, без внутрішнього покриття/вкладиша

Мішок

Мішок з пластикової тканини

Мішок з пластикової тканини, щільний

Мішок з пластикової тканини, водонепроникний

Мішок з пластикової тканини, без внутрішнього покриття/вкладиша

Стос компактний

Стос некомпактний

Куля

Балон незахищений

Балон захищений

Брусок

Бочка/барель

Бочка/барель дерев’яна

Бочка/барель дерев’яна з пробкою

Бочка/барель дерев’яна зі знімним днищем

Бруски у зв’язці/пакеті/штабелі

Таз

Кошик

Кошик з ручками, картонний

Кошик з ручками, пластиковий

Кошик з ручками, дерев’яний

Стрічка

Бункер

Блок

Дошка

Дошка у зв’язці/пакеті/штабелі

Бобіна

Рулон

Газовий балон

Пляшка незахищена, опукла

Пляшка незахищена, циліндрична

Пляшка захищена, опукла

Пляшка захищена, циліндрична

Ґратчастий ящик/підставка для пляшок

Коробка

Коробка алюмінієва

Коробка, Загальний фонд транспортувального обладнання (CHEP), єврокоробка

Коробка з фібрового картону

Коробка для рідин

Коробка з натуральної деревини

Коробка з пластику

Коробка з пінопласту

Коробка з твердого пластику

Коробка з фанери

Коробка з деревинного матеріалу

Коробка сталева

Коробка з натуральної деревини, звичайна

Коробка з натуральної деревини з щільними стінками

Баддя, цебро

Навалювальний вантаж, газ (при 1 031 мбар та 15 °C)

Навалювальний вантаж, зріджений газ (особливий режим температури/тиску)

Навалювальний вантаж, рідина

Навалювальний вантаж, металобрухт

Навалювальний вантаж, дрібні частки («порошок»)

Навалювальний вантаж, гранульовані частки («гранули»)

Навалювальний вантаж, великі частки («грудки»)

Пучок

Зв’язка

Зв’язка дерев’яна

Діжка пивна

Клітка

Клітка, Загальний фонд транспортувального обладнання (CHEP)

Клітка з вальцями

Банка циліндрична

Банка прямокутна

Жерстяна банка з ручкою та випускним отвором

Каністра

Брезент

Капсула

Сулія оплетена, незахищена

Сулія оплетена, захищена

Кардна стрічка

СМ

Візок, безбортовий

Коробка картонна

Картридж-касета

Ящик («case»)

Ящик автомобільний

Ящик ізометричний

Ящик каркасний

Ящик сталевий

Ящик з піддоном

Ящик з піддоном, картонний

Ящик з піддоном, металевий

Ящик з піддоном, пластиковий

Ящик з піддоном, дерев’яний

Ящик дерев’яний

Діжка середня пивна

Скриня

Фляга

Стулковий контейнер

Кофр

Труна

Бухта (моток)

Комбіноване паковання, скляна ємність

Комбіноване паковання, скляна ємність у ящику решітчастому з алюмінію

Комбіноване паковання, скляна ємність у барабані з алюмінію

Комбіноване паковання, скляна ємність у пінопластовому пакеті

Комбіноване паковання, скляна ємність у барабані фібровому

Комбіноване паковання, скляна ємність у коробці з фібрового картону

Комбіноване паковання, скляна ємність у барабані фанерному

Комбіноване паковання, скляна ємність у пакеті з твердої пластмаси

Комбіноване паковання, скляна ємність у ґратчастому ящику із сталі

Комбіноване паковання, скляна ємність у барабані із сталі

Комбіноване паковання, скляна ємність у плетеному кошику

Комбіноване паковання, скляна ємність у дерев’яній коробці

Комбіноване паковання, пластикова ємність

Комбіноване паковання, пластикова ємність у ґратчастому ящику з алюмінію

Комбіноване паковання, пластикова ємність у барабані з алюмінію

Комбіноване паковання, пластикова ємність у фібровому барабані

Комбіноване паковання, пластикова ємність у коробці з фібрового картону

Комбіноване паковання, пластикова ємність у пластиковому барабані

Комбіноване паковання, пластикова ємність у коробці з фанери

Комбіноване паковання, пластикова ємність у барабані з фанери

Комбіноване паковання, пластикова ємність у коробці з твердої пластмаси

Комбіноване паковання, пластикова ємність у ґратчастому ящику із сталі

Комбіноване паковання, пластикова ємність у сталевому барабані

Комбіноване паковання, пластикова ємність у коробці з дерева

Конус

Контейнер, гнучкий

Контейнер, галон

Контейнер металевий

Контейнер, не віднесений до переліченого транспортувального обладнання

Контейнер зовнішній

Футляр

Ящик ґратчастий (кліть)

Ящик ґратчастий, пивний

Ящик ґратчастий, для навалювальних вантажів, з картону

Ящик ґратчастий, для навалювальних вантажів, пластиковий

Ящик ґратчастий, для навалювальних вантажів, з дерева

Ящик ґратчастий, рамний

Ящик ґратчастий для фруктів

Ящик ґратчастий металевий

Ящик ґратчастий для молочних пляшок

Ящик ґратчастий багатошаровий, картонний

Ящик ґратчастий багатошаровий, пластиковий

Ящик ґратчастий багатошаровий, з дерева

Ящик ґратчастий, мілкий

Ящик ґратчастий, дерев’яний

Рибацький кошик великий плетений

Чашка

Циліндр

Деміджон оплетений, незахищений

Деміджон оплетений, захищений

Дозатор

Барабан

Барабан з алюмінію

Барабан з алюмінію з незнімним днищем

Барабан з алюмінію зі знімним днищем

Барабан фібровий

Барабан залізний

Барабан з пластику

Барабан з пластику з незнімним днищем

Барабан з пластику зі знімним днищем

Барабан фанерний

Барабан сталевий

Барабан сталевий, з незнімним днищем

Барабан сталевий, із знімним днищем

Барабан дерев’яний

Конверт

Обгортка сталева

Касета для плівки

Бочка мала

Колба

М’який мішок

Гнучка цистерна

Контейнер для харчових продуктів

Рундук

Каркас

Брус

Бруси у зв’язці/пакеті/штабелі

Кошик з кришкою

Гак

Бочка велика («хогсхед»)

Болванка

Болванки у зв’язці/пакеті/штабелі

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, алюмінієвий

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, алюмінієвий герметизований понад 10 КПа

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з композитного матеріалу

Контейнер середньої вантажопідйомності для наливних вантажів, з гнучкого пластику

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з композитного матеріалу, з гнучкого пластику, герметизований

Контейнер середньої вантажопідйомності для твердих навалювальних вантажів, з композитного матеріалу, з гнучкого пластику

Контейнер середньої вантажопідйомності для наливних вантажів, з композитного матеріалу, з твердого пластику

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з композитного матеріалу, з твердого пластику, герметизований

Контейнер середньої вантажопідйомності для твердих навалювальних вантажів, з композитного матеріалу, з твердого пластику

PLN

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з фібрового картону

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, гнучкий

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, металевий

Контейнер середньої вантажопідйомності для наливних вантажів, металевий

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, металевий, окрім сталевих

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, металевий, герметизований понад 10 КПа

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з натуральної деревини

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з натуральної деревини з внутрішньою обшивкою

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, паперовий, багатошаровий

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, паперовий, багатошаровий, водонепроникний

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з пластикової плівки

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, фанерний

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, фанерний з внутрішньою обшивкою

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з відтвореної деревини

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з відтвореної деревини з внутрішньою обшивкою

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів з твердого пластику

Контейнер середньої вантажопідйомності для наливних вантажів, з твердого пластику, автономний

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з твердого пластику, автономний, герметизований

Контейнер середньої вантажопідйомності для твердих навалювальних вантажів, з твердого пластику, автономний

Контейнер середньої вантажопідйомності для наливних вантажів, з твердого пластику, зі структурним оснащенням

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з твердого пластику, зі структурним оснащенням, герметизований

Контейнер середньої вантажопідйомності для твердих масових вантажів, з твердого пластику, зі структурним оснащенням

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, сталевий

Контейнер середньої вантажопідйомності для наливних вантажів, сталевий

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, сталевий, герметизований понад 10 КПа

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, текстильний без зовнішньої/внутрішньої обшивки

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, текстильний із зовнішньою обшивкою

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, текстильний із зовнішньою та внутрішньою обшивкою

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, текстильний із внутрішньою обшивкою

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з пластикової тканини, з зовнішньою обшивкою

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з пластикової тканини, з зовнішньою та внутрішньою обшивкою

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з пластикової тканини, з внутрішньою обшивкою

Контейнер середньої вантажопідйомності для навалювальних вантажів, з пластикової тканини без зовнішньої/внутрішньої обшивки

Банка з широкою горловиною

Каністра циліндрична

Каністра пластикова

Каністра пластикова, з незнімним днищем

Каністра пластикова, зі знімним днищем

Каністра прямокутна

Каністра сталева

Каністра сталева, з незнімним днищем

Каністра сталева, зі знімним днищем

Глек

Мішок джутовий

Кег

Набір

Ліфтван (короб дерев’яний)

Колода

Колода у зв’язці/пакеті/штабелі

Партія вантажу

Лаг (дерев’яний ящик)

Багаж

Мішок рогожаний

Коробка сірників

За взаємним визначенням

Комплект коробок, що вкладаються одна в одну

Сітка

Сітка трубчаста пластикова

Сітка трубчаста текстильна

Немає даних

Октабін

Пакунок

Пакунок з отворами для пляшок картонний

Пакунок демонстраційний, картонний

Пакунок демонстраційний, металевий

Пакунок демонстраційний, пластиковий

Пакунок демонстраційний, дерев’яний

Пакунок, випресований

Пакунок у загортальному папері

Пакунок виставковий

Пакет

Відро

Піддон/палет

Піддон/палет розміром 100 см × 110 см

Піддон/палет, AS 4068-1993

Піддон/палет, ящик (поєднання коробки з відкритою стороною і піддона)

Піддон/палет, CHEP розміром 100 см × 120 см

Піддон/палет, CHEP розміром 40 см × 60 см

Піддон/палет, CHEP розміром 80 см × 120 см

Піддон/палет, ISO T11

Піддон/палет модульний з обичайкою розміром 80 см × 100 см

Піддон/палет модульний з обичайкою розміром 80 см × 120 см

Піддон/палет модульний з обичайкою розміром 80 см × 60 см

Піддон/палет у термоусадній плівці

Піддон/палет тришаровий

Піддон/палет дерев’яний

Лоток

Посилка

Загін для худоби

Штука

Труба

Труби у зв’язці/пакеті/штабелі

Глек великий

Дошка товста

Дошка товста у зв’язці/пакеті/штабелі

Плита

Плити, у зв’язці/пакеті/штабелі

Платформа невизначеної ваги чи розміру

Горщик

Сумка

Квадратний/прямокутний для ягід/фруктів кошик зі шпону

Стійка

Стійка, вішалка для одягу

Резервуар з волокна

Резервуар скляний

Резервуар металевий

Резервуар паперовий

Резервуар пластиковий

Резервуар з пластиковим покриттям

Резервуар дерев’яний

Сітка «реднет»

Катушка

Кільце

Пруток

Прутки у зв’язці/пакеті/штабелі

Згорток

Пакет малий

Лантух

Лантух багатошаровий

Кінгстонна коробка

Комплект

Аркуш (лист)

Лист з пластиковим покриттям

Лист металевий

Листи у зв’язці/пачці/пучку

У термоусадній плівці

Стелаж

Сляб

Гільза

Лист прокладний

Веретено

Шпулька

Валіза

Пігулка

Цистерна універсальна

Бак циліндричний

Бак прямокутний

Чайна коробка

Діжка дерев’яна

Бляшанка

Лоток

Лоток з плоскими горизонтально вкладеними елементами

Лоток одношаровий без покриття, картонний

Лоток одношаровий без покриття, пластиковий

Лоток одношаровий без покриття, з полістиролу

Лоток одношаровий без покриття, дерев’яний

Жорсткий лоток з кришкою та перегородками (CEN TS 14482:2002)

Лоток двошаровий без покриття, картонний

Лоток двошаровий без покриття, пластиковий

Лоток двошаровий без покриття, дерев’яний

Дорожня скриня

Жмуток, зв’язка

Діжка

Діжка з кришкою

Тюбик

Розбірна трубка чи туба

Тюбик з насадкою

Трубки чи туби у зв’язці/пакеті/штабелі

Бочка для вина чи пива, велика

Шина

Без кліті

Одиниця

Не пакований чи без паковання

Не пакований чи без паковання багатомісний вантаж

Не пакований чи без паковання одиничний вантаж

Вакуумне паковання

Консоль для обладнання, пристосована для міні фургону

Бак

Транспортний засіб

Флакон

Пляшка оплетена

6. КОД ПОПЕРЕДНЬОГО ДОКУМЕНТА

Застосовуються такі коди:

T2 = Транзитна декларація щодо процедури спільного транзиту для товарів Союзу.

T2F = Транзитна декларація щодо процедури спільного транзиту для товарів Союзу, які переміщуються з частини митної території або на частину митної території Союзу, на якій не застосовуються правила Союзу щодо податку на додану вартість.

T2СІМ = товари Союзу, які перевозяться на підставі залізничної накладної СІМ.

T2TIR = товари Союзу, які перевозяться на підставі книжки МДП.

T2АТА = товари Союзу, які перевозяться на підставі книжки АТА.

T2L = Єдиний адміністративний документ, що підтверджує митний статус товарів Союзу.

T3LF = Єдиний адміністративний документ, що підтверджує митний статус товарів Союзу під час переміщення між частинами митної території Союзу, де застосовуються правила Союзу щодо податку на додану вартість, і частинами цієї території, де ці правила не застосовуються.

T1 = Транзитна декларація щодо процедури спільного транзиту для товарів з-поза меж Союзу.

*…… …

будь-який інший попередній документ (an..5)

7. КОД ОФОРМЛЕНИХ ДОКУМЕНТІВ/СЕРТИФІКАТІВ

(цифрові коди з Довідників ООН 1997b для електронного обміну даними в управлінні, торгівлі та транспорті: список кодів для елемента даних 1001, назва документа/повідомлення, кодований.)

Сертифікат відповідності

Сертифікат якості

Сертифікат на перевезення товару A.TR.1

Перелік контейнерів

235

Пакувальний лист

271

Рахунок-проформа

325

Рахунок-фактура

380

Домашня транспортна накладна

703

Мастер коносамент

704

Коносамент

705

Домашній коносамент

714

Накладна УМВС (залізнична)

722

Автотранспортна накладна

730

Авіанакладна

740

Мастер авіанакладна

741

Поштова накладна (поштові посилки)

750

Документ для змішаних/комбінованих перевезень (загальний)

760

Вантажна вiдомiсть

785

Навантажувальний документ

787

Супровідний документ T

820

Супровідний документ T1

821

Супровідний документ Т2

822

Супровідний документ T2L

825

Експортна декларація

830

Фітосанітарний сертифікат

851

Санітарний сертифікат

852

Ветеринарний сертифікат

853

Сертифікат про походження товару

861

Декларація про походження товару

862

Преференційний сертифікат про походження товару

864

Сертифікат про походження товару - форми A (GSP)

865

Ліцензія на імпорт

911

Вантажна декларація (прибуття)

933

Дозвіл на вивіз у разі ембарго

941

Форма TIF

951

Книжка МДП

952

Сертифікат з перевезення EUR.1

954

Книжка АТА

955

Інше

zzz

8. КОДИ ДЛЯ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ, ПОШТОВИХ ТА ІНШИХ ВІДПРАВЛЕНЬ

A. 1-значний код (обов’язковий);

B. 2-значний код (друга цифра є необов’язковою для Договірних сторін).

Що означає

Морський транспорт

Залізничний вагон на морському судні

Вантажний автомобіль на морському судні

Причіп або напівпричіп на морському судні

Судно внутрішнього плавання на морському судні

Залізничний транспорт

Вантажний автомобіль на залізничній платформі

Автомобільний транспорт

Повітряний транспорт

Поштове відправлення

Стаціонарні засоби транспортування

Судно внутрішнього плавання

Самохідний транспорт

9. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ/КОД ОСОБЛИВОГО ЗАЗНАЧЕННЯ

Застосовуються такі коди:

DG0 = Експорт із однієї країни спільного транзиту, що підлягає обмеженню, або експорт із Союзу, що підлягає обмеженню.

DG1 = Експорт із однієї країни спільного транзиту, за який сплачуються платежі, або експорт із Союзу, за який сплачуються платежі.

DG2 = Експорт.

Додаткові коди особливих зазначень також можуть бути визначені на національному рівні.

10. КОДИ ГАРАНТІЙ

Застосовуються такі коди:

Ситуація

Код

Додаткова інформація

Для звільнення від гарантії

(стаття 53 доповнення I)

номер сертифіката звільнення від гарантії

Для загальної гарантії

номер сертифіката загальної гарантії
підрозділ гарантії

Для індивідуальної гарантії, що надається гарантом

покликання на гарантійне зобов’язання
підрозділ гарантії

Для індивідуальної гарантії в грошовій формі

Для індивідуальної гарантії у формі ваучерів

номер ваучера індивідуальної гарантії

Для звільнення від гарантії

(стаття 11 доповнення I)

Для звільнення від гарантії за домовленістю

(cтаття 10(2)(a) Конвенції)

Для звільнення від гарантії для поїздки між митницею відправлення та митницею транзиту

(Стаття 10(2)(b) Конвенції)

Для індивідуальної гарантії типу відповідно до пункту 3 додатка І до доповнення І .

покликання на гарантійне зобов’язання
митниця гарантії

Коди країн

Застосовуються коди, ухвалені для графи 51.

11. РЕФЕРЕНТНИЙ НОМЕР МИТНИЦІ (COR)

Поле

Зміст

Тип поля

Приклад

Ідентифікатор країни, до якої належить підрозділ митниці (див. CNT)

Літерний 2

Національний номер підрозділу митниці

Літерно-цифровий 6

0830AB

Поле 1, як пояснено вище.

У полі 2 зазначається шестизначний літерно-цифровий код. Шість знаків дозволяють національним адміністраціям, де це необхідно, визначити ієрархію підрозділів митниць.

Митниці призначення вказані у переліку компетентних органів (COL на сайті «Europa») щодо операцій спільного транзиту.

ДОДАТОК A3

ЗРАЗОК ТРАНЗИТНОГО СУПРОВІДНОГО ДОКУМЕНТА

ДОДАТОК A4

ПОЯСНЕННЯ І ВІДОМОСТІ (ДАНІ) ДЛЯ ТРАНЗИТНОГО СУПРОВІДНОГО ДОКУМЕНТА

Пояснення для заповнення транзитного супровідного документа

Папір для транзитного супровідного документа може бути зеленого кольору.

Транзитний супровідний документ роздруковується на підставі даних, отриманих із транзитної декларації, за потреби виправленої суб’єктом процедури та/або перевіреної митницею відправлення, та доповнених таким:

1. MRN (основний референтний номер).

Інформація надається у літерно-цифровому форматі із 18 знаків, на основі такого зразка:

Поле

Зміст

Тип поля

Приклади

Останні дві цифри року офіційного прийняття транзитного переміщення (РР)

Цифровий 2

Ідентифікатор країни, з якої починається переміщення. (код країни представлений у додатку A2)

Літерний 2

Унікальний ідентифікатор транзитного переміщення на рік і країну

Літерно-цифровий 13

9876AB8890123

Контрольний символ

Літерно-цифровий 1

Поля 1 і 2, як пояснено вище.

Поле 3 необхідно заповнювати ідентифікатором транзитної транзакції. За порядок використання цього поля несуть відповідальність національні адміністрації, але кожна транзитна операція, виконана протягом одного року в межах певної країни, повинна мати унікальний номер. Національні адміністрації, які бажають, щоб референтний номер митних органів був включений до MRN, можуть використовувати до перших 6 знаків для зазначення національного номера митниці.

У полі 4 необхідно заповнити значення, що є контрольною сумою для всього MRN. Це поле дозволяє виявити будь-яку помилку при заповненні всього MRN.

MRN також друкується у вигляді штрих-коду, із використанням стандарту «code 128», набору символів «B»

2. Графа 3:

перший підрозділ: порядковий номер поточного надрукованого аркуша,
другий підрозділ: загальна кількість надрукованих аркушів (включно з переліком товарів),
не використовується, якщо є тільки одна товарна одиниця.

3. У місці справа від графи 8:

Найменування та адреса митниці, до якої необхідно повернути копію транзитного супровідного документа, якщо використовується процедура забезпечення безперервної роботи для транзиту.

Будь-які покликання на «принципала» розуміються як покликання на «суб’єкта процедури».

4. Графа С:

найменування митниці відправлення,
референтний номер митниці відправлення,
дата прийняття транзитної декларації,
ім’я/найменування та номер авторизації авторизованого вантажовідправника (за наявності).

5. Графа D:

результати контролю,
накладені пломби або зазначення «- -», що позначає «Звільнення - 99201»,
зазначення «Обов’язковий маршрут», у відповідних випадках.

Транзитний супровідний документ не може бути змінений, а також до нього не можуть бути внесені жодні доповнення чи видалення, якщо інше не передбачено цією Конвенцією.

6. Формальності на маршруті

У проміжок між часом, коли товари залишають митницю відправлення, і часом, коли вони надходять до митниці призначення, до транзитного супровідного документа, що супроводжує товари, можуть вноситися певні дані. Такі дані стосуються транспортної операції та повинні зазначатися перевізником, відповідальним за транспортні засоби, на які завантажені товари, коли здійснюються відповідні заходи. Відомості можуть вноситися розбірливо від руки, і в такому разі записи робляться чорнилом друкованими літерами.

Перевізники мають пам’ятати, що товари можуть перевантажуватися тільки з дозволу компетентних органів країни, на території якої здійснюється перевантаження.

Якщо такі органи вважають, що відповідна операція спільного транзиту може продовжуватися у звичайному порядку, то після вжиття будь-яких заходів, що можуть бути необхідними, вони засвідчують транзитні супровідні документи.

Митні органи в митниці транзиту або в митниці призначення, залежно від обставин, зобов’язані перенести до системи дані, внесені до транзитного супровідного документа. Дані також можуть бути перенесені авторизованим вантажоодержувачем.

Використовуються такі графи в залежності від заходів:

Перевантаження: використовується графа 55.

Графа 55: Перевантаження

Перевізник зобов’язаний заповнити перші три рядки цієї графи, коли товари перевантажуються з одного транспортного засобу на інший або з одного контейнера в інший під час відповідної операції.

Однак, якщо товари перевозяться в контейнерах, що будуть транспортуватися автомобільними транспортними засобами, митні органи можуть авторизувати суб’єкта процедури залишити графу 18 порожньою, якщо логістика у пункті відправлення не дає змоги надати ідентифікаційні дані та дані про країну реєстрації транспортного засобу на момент оформлення транзитної декларації та якщо митні органи можуть забезпечити подальше внесення відповідної інформації щодо транспортних засобів у графі 55.

Інші інциденти: використовується графа 56.

Графа 56: Інші інциденти під час перевезення

Графа заповнюється відповідно до наявних зобов’язань стосовно транзиту.

Крім того, якщо товари завантажені на напівпричіп і під час перевезення змінено тягач (без операцій з товарами або перевантаження товарів), до цієї графи вноситься реєстраційний номер і країна реєстрації нового тягача. У такому разі засвідчення компетентними органами є необов’язковим.

ДОДАТОК A5

ЗРАЗОК ПЕРЕЛІКУ ТОВАРІВ

ДОДАТОК A6

ПОЯСНЕННЯ І ВІДОМОСТІ (ДАНІ) ДЛЯ ПЕРЕЛІКУ ТОВАРІВ

Якщо переміщується більш ніж одна товарна одиниця, аркуш А переліку товарів друкується комп’ютерною системою і додається до транзитного супровідного документа.

Графи переліку товарів є вертикально розширюваними.

Відомості мають бути надруковані таким чином:

1. У графі ідентифікації (верхній лівий кут):

(a) перелік товарів;

(b) порядковий номер відповідного аркуша і загальна кількість аркушів (включаючи транзитний супровідний документ).

2. Митн.відпр. - найменування митниці відправлення.

3. Дата - дата прийняття транзитної декларації.

4. MRN - основний референтний номер.

5. Відомості різних граф на рівні товарної одиниці мають бути надруковані таким чином:

(a) товар № - порядковий номер поточної товарної одиниці;

(b) режим - якщо статус товарів усієї декларації є однаковим, ця графа не використовується;

ДОДАТОК B1

КОДИ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ПІД ЧАС ЗАПОВНЕННЯ ФОРМ ТРАНЗИТНИХ ДЕКЛАРАЦІЙ

A. Відомості, які вносять до різних граф

Графа 19 : Контейнер

Застосовуються такі коди:

0: товари, що перевозяться не в контейнерах;

1: товари, що перевозяться у контейнерах;

Графа 27 : Місце завантаження/вивантаження

Коди затверджуються Договірними сторонами.

Графа 33 : Код товару

Перший підрозділ

Надається код товару, що складається щонайменше із шести знаків Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Однак у Союзі надаються вісім знаків Комбінованої номенклатури, якщо це вимагається законодавством Союзу.

Інші підрозділи

Необхідно заповнити із використанням будь-яких інших особливих кодів Договірних сторін (такі коди вводять одразу після першого підрозділу).

Графа 51 : Очікувані підрозділи транзиту

Коди країн

Цей код країни - це код ISO alpha-2 (ISO 3166-1).

Застосовуються такі коди:

AT Австрія

BE Бельгія

BG Болгарія

CH Швейцарія

CY Кіпр

CZ Чеська Республіка

DE Німеччина

DK Данія

EE Естонія

ES Іспанія

FI Фінляндія

FR Франція

GB Сполучене Королівство (за виключенням Північної Ірландії)

GR Греція

HR Хорватія

HU Угорщина

IE Ірландія

IS Ісландія

IT Італія

LT Литва

LU Люксембург

LV Латвія

MK Північна Македонія

MT Мальта

NL Нідерланди

NO Норвегія

PL Польща

PT Португалія

RO Румунія

RS Сербія

SE Швеція

SI Словенія

SK Словаччина

TR Туреччина

XI Північна Ірландія

Графа 53 : Підрозділ призначення (та країна)

Використовуються коди, вказані для графи 51.

B. Коди лінгвістичних покликань

Див. додаток B6, розділ III

ДОДАТОК B2

ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ ФОРМ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ МИТНОГО СТАТУСУ ТОВАРІВ СОЮЗУ

A. Загальний опис

1. Якщо необхідно встановити митний статус товарів Союзу для цілей Конвенції, потрібно використовувати форми, які відповідають зразку аркуша № 4 у Конвенції SAD, додаток 1, доповнення I, або зразку аркуша № 4/5 у Конвенції SAD, додаток 1, доповнення II. За необхідності, потрібно використати один або декілька додаткових аркушів, що відповідають зразкам аркуша № 4 або аркуша № 4/5 у Конвенції SAD, додаток І, доповнення 3 і 4, відповідно.

2. Відповідна особа заповнює лише графи у верхній частині форми під заголовком «Важлива примітка».

3. Форми потрібно заповнювати за допомогою друкарської машинки або механічно-графічної чи подібної технології. Вони також можуть заповнюватися розбірливо від руки чорнилом друкованими літерами.

4. Не дозволяються жодні підчистки чи правки. Будь-які зміни вносяться шляхом викреслення неправильних відомостей та, якщо необхідно, додавання потрібних даних. Будь-які внесені таким чином зміни підписуються особою, яка їх внесла, та прямо засвідчуються компетентними органами. У разі необхідності, останні можуть вимагати подання нової форми.

5. У будь-яких невикористаних місцях у графах, які заповнюються відповідною особою, необхідно проставити прочерки таким чином, щоб у подальшому до них не можна було зробити жодних записів.

B. Відомості, які вносяться до різних граф

Графа 1 : Декларація

Зазначається «T2L» або «T2LF» у третьому підрозділі.

Якщо використовуються додаткові аркуші, зазначається, відповідно, «T2Lbis» або «T2LFbis» у третьому підрозділі графи 1 форм, які використовуються для таких цілей.

Графа 2 : Вантажовідправник/Експортер

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Зазначається повне ім’я/найменування та адреса вантажовідправника/експортера. Відповідні країни можуть додати до пояснення вимогу включити покликання на ідентифікаційний номер, присвоєний компетентними органами для податкових, статистичних чи інших цілей. Якщо відправлення згруповані, згадані країни можуть передбачити, що до декларації потрібно долучити перелік вантажовідправників, а до цієї графи потрібно внести такий запис:

Різне - 99211

Графа 3 : Форми

Надається номер форми та загальна кількість використаних форм.

Наприклад, якщо документ T2L складається із однієї форми, вносять 1/1; якщо документ T2L містить додатковий аркуш T2Lbis, зазначається 1/2 на документі T2L та 2/2 - на додатковому аркуші; якщо документ T2L містить два додаткових аркуші T2Lbis, зазначається 1/3 на документі Т2L, 2/3 - на першому додатковому аркуші T2Lbis і 3/3 - на другому додатковому аркуші T2Lbis.

Графа 4 : Відвантажувальні специфікації

Зазначається кількість долучених відвантажувальних специфікацій.

Графа 5 : Товари

Зазначається загальна кількість товарних одиниць, перелічених у документі T2L.

Графа 14 : Декларант/представник:

Зазначається повне ім’я/найменування та адреса декларанта/представника відповідно до чинних положень. Якщо відповідна особа є ідентичною вантажовідправнику, внесеному до графи 2, зазначається:

Вантажовідправник - 99213

Відповідні країни можуть додати до пояснення вимогу включити ідентифікаційний номер, присвоєний компетентними органами для податкових, статистичних чи інших цілей.

Графа 31 : Паковання та опис товарів, марковання та кількість, номер контейнера (номери контейнерів), кількість і вид

Зазначаються марковання, номери, кількість і вид паковання або, у разі товарів без паковання, кількість таких товарів, що є предметом документа, або такий напис:

Навалювальний вантаж - 99212

В усіх випадках потрібно зазначити звичайний торговий опис. Цей опис повинен включати всі дані, необхідні для ідентифікації товарів. Якщо потрібно заповнити графу 33 (Код товару), опис повинен бути виражений у достатньо точних поняттях, щоб дозволити класифікувати товари. Ця графа також повинна містити відомості, що вимагаються будь-якими особливими правилами (наприклад, щодо акцизних платежів). Якщо використовуються контейнери, в цій графі також зазначаються номери контейнера.

Графа 32 : Товар №

Вказується номер товарної одиниці, iз зазначених у переліку в графі 5 супровідного документа T2L, додаткових аркушів або відвантажувальних специфікацій.

Якщо документ T2L містить лише одну товарну одиницю, Договірні сторони не повинні вимагати, щоб ця графа була заповнена, оскільки цифра «1» вже повинна була бути внесена до графи 5.

Графа 33 : Код товару

У документах T2L, оформлених у країні спільного транзиту, ця графа заповнюється, тільки якщо транзитна декларація або попередній документ містить код товару.

Графа 35 : Маса брутто

Якщо документ T2L охоплює декілька видів товарів, достатньо внести загальну масу брутто до першої графи 35 та залишити решту граф 35 порожніми.

Графа 38 : Маса нетто

У країнах спільного транзиту ця графа заповнюється, тільки якщо транзитна декларація або попередній документ містить запис маси нетто. Зазначається маса нетто, в кілограмах, товарів, описаних у відповідній графі 31. Маса нетто - це маса самих товарів, за виключенням усього паковання.

Графа 40 : Загальна декларація/попередній документ

Зазначається тип, номер, дата та підрозділ, який видав декларацію чи попередній документ, що використовувався як основа для складання документа T2L.

Графа 44 : Додаткова інформація, оформлені документи, сертифікати та авторизації

У країнах спільного транзиту ця графа заповнюється, тільки якщо було зроблено запис в еквівалентній графі транзитної декларації або попереднього документа. Будь-які такі записи повинні дублюватися у документі T2L.

Графа 54 : Місце і дата, підпис та ім’я/найменування декларанта чи його представника

З урахуванням будь-яких особливих положень щодо використання комп’ютеризованих систем, підпис відповідної особи разом із її іменем і прізвищем, повинен міститися у документі T2L. Якщо відповідна особа є юридичною особою, підписант повинен після свого підпису та імені додати посаду, що дає підстави ставити підпис.

C. Коди лінгвістичних покликань

Див. додаток B6, розділ III

ДОДАТОК B3

КОДИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ЗАПОВНЕННЯ ФОРМ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ МИТНОГО СТАТУСУ ТОВАРІВ СОЮЗУ

A. Відомості, які вносять до різних граф

Графа 33 : Код товару

Перший підрозділ

Інші підрозділи

B. Коди лінгвістичних покликань

Див. додаток B6, розділ III

ДОДАТОК B4

ВІДВАНТАЖУВАЛЬНА СПЕЦИФІКАЦІЯ

ДОДАТОК B5

ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ВІДВАНТАЖУВАЛЬНОЇ СПЕЦИФІКАЦІЇ

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Терміни та означення

Відвантажувальна специфікація, зазначена у статті 7 доповнення III, означає документ, який має характеристики, описані у цьому додатку.

2. Форма відвантажувальної специфікації

2.1. Як відвантажувальна специфікація може використовуватися виключно лицьова сторона форми.

2.2. Особливості відвантажувальної специфікації:

(a) заголовок «відвантажувальна специфікація»;

(b) графа розміром 70 на 55 міліметрів, розділена на верхню частину, розміром 70 на 15 міліметрів, і нижню - 70 на 40 міліметрів;

порядковий номер,
марковання, номери, кількість і вид паковання; опис товарів,
країна відправлення/експорту,
маса брутто у кілограмах,
для службових відміток.

Користувачі можуть змінювати ширину колонок відповідно до своїх потреб. Однак ширина колонки з назвою «для службових відміток» повинна завжди становити не менше 30 міліметрів. Користувачі також можуть самостійно вирішувати, як використовувати місце, окрім зазначеного у пунктах (a), (b) і (c).

2.3. Одразу після останнього запису необхідно провести горизонтальну лінію та у будь-яких невикористаних місцях необхідно поставити прочерк, щоб запобігти подальшому додаванню даних.

Розділ II. ВІДОМОСТІ, ЯКІ ВНОСЯТЬСЯ ДО РІЗНИХ ПОЛІВ

1. Графа

1.1. Верхня частина

Якщо відвантажувальна специфікація супроводжує транзитну декларацію, суб’єкт процедури повинен зазначити «T1», «T2» або «T2F» у верхній частині графи.

Якщо відвантажувальна специфікація супроводжує документ T2L, відповідна особа повинна зазначити «T2L» або «T2LF» у верхній частині графи.

1.2. Нижня частина

Відомості, перелічені у параграфі 4 наведеного нижче розділу III, повинні бути зазначені у цій частині графи.

2. Колонки

2.1. Порядковий номер

Кожній товарній одиниці з відвантажувальної специфікації повинен передувати порядковий номер.

2.2. Марковання, номери, кількість і вид паковання, опис товарів

Якщо відвантажувальна специфікація супроводжує транзитну декларацію, відомості повинні бути зазначені відповідно до додатків B1 і B6 до цього доповнення. Специфікація повинна включати інформацію, внесену до граф 31 (Паковання та опис товарів), 44 (Додаткова інформація, оформлені документи, сертифікати і авторизації) та, у відповідних випадках, 33 (Код товару) і 38 (Маса нетто) транзитної декларації.

Якщо відвантажувальна специфікація супроводжує документ T2L, відомості повинні зазначатися відповідно до додатків B2 і B3 до цього доповнення.

2.3. Країна відправлення/експорту

Зазначається назва країни, з якої товари відправляються або експортуються. Ця колонка не використовується, якщо відвантажувальна специфікація супроводжує документ T2L.

2.4. Маса брутто (кг)

Зазначаються дані, внесені до графи 35 Єдиного адміністративного документа (див. додатки B2 і B6 до цього доповнення).

Розділ III. ВИКОРИСТАННЯ ВІДВАНТАЖУВАЛЬНИХ СПЕЦИФІКАЦІЙ

1. До транзитної декларації не можуть бути одночасно долучені відвантажувальні специфікації та один чи більше додаткових аркушів.

2. Якщо використовується відвантажувальна специфікація, графи 15 (Країна відправлення/експорту), 32 (Товар №), 33 (Код товару), 35 (Маса брутто (кг)), 38 (Маса нетто (кг)) та, у відповідних випадках, 44 (Додаткова інформація, оформлені документи, сертифікати та авторизації) форми транзитної декларації повинні містити прочерки, а графа 31 (Паковання та опис товарів) не може використовуватися для внесення марковання, номерів, кількості та виду паковання або опису товарів. Покликання на порядковий номер та символ різних відвантажувальних специфікацій зазначаються у графі 31 (Паковання та опис товарів) використовуваної форми транзитної декларації.

3. Відвантажувальна специфікація повинна оформлюватися у такій же кількості примірників, що й примірники транзитної декларації, якої вона стосується.

4. Під час реєстрації транзитної декларації відвантажувальній специфікації повинен присвоюватися такий самий реєстраційний номер, що і формі транзитної декларації, якої вона стосується. Цей номер вноситься із використанням штампу, що містить найменування митниці відправлення, або від руки. Якщо номер вноситься від руки, він засвідчується офіційною печаткою митниці відправлення.

Посадова особа митниці відправлення не зобов'язана підписувати форми.

5. Якщо до однієї форми, що використовується для цілей процедури T1 або T2, долучено декілька відвантажувальних специфікацій, такі специфікації повинні містити порядкові номери, присвоєні суб’єктом процедури транзиту, а кількість долучених відвантажувальних специфікацій необхідно зазначати в графі 4 (Відвантажувальні специфікації) вказаної форми.

6. Положення параграфів 1 - 5 застосовуються, у відповідних випадках, якщо відвантажувальна специфікація долучається до документа T2L.

ДОДАТОК B6

ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ ФОРМ ТРАНЗИТНИХ ДЕКЛАРАЦІЙ

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Загальний опис

У разі застосування статті 22 доповнення I форма, зазначена в Конвенції SAD, додатку I, доповненні 1, використовується для поміщення товарів під процедуру транзиту відповідно до Конвенції SAD, додатка IІ, доповнення 3, розділу 1.

Якщо правила (зокрема, викладені у статті 12(1) цієї Конвенції та статті 37(4) додатка I) вимагають надання додаткових копій транзитної декларації, суб’єкт процедури може, за потреби, використовувати додаткові аркуші або фотокопії.

Вони повинні бути підписані суб’єктом процедури та надані компетентним органам, які зобов’язані засвідчити їх так само, як вони засвідчують Єдиний адміністративний документ. Якщо правилами не передбачено інше, ці документи повинні бути позначені як «копії», і компетентні органи зобов’язані приймати їх так само як оригінали, за умови що зазначені органи вважають документи справжніми та розбірливими.

Розділ II. ВІДОМОСТІ, ЯКІ ВНОСЯТЬСЯ ДО РІЗНИХ ГРАФ

Формальності у країні відправлення

Графа 1 : Декларація

До третього підрозділу потрібно внести таке:

(1) якщо товари будуть переміщуватися під процедурою Т2: T2 або T2F;

(2) якщо товари будуть переміщуватися під процедурою T1: T1;

(3) для відправлень, зазначених у статті 28 доповнення I: T.

У такому разі місце після літери T має містити прочерк.

T1 Товари, які не мають митного статусу товарів Союзу та поміщені під процедуру спільного транзиту.

T2 Товари, які мають митний статус товарів Союзу та поміщені під процедуру спільного транзиту.

T2F Товари, які мають митний статус товарів Союзу і переміщуються між частиною митної території Союзу, де не діють положення Директиви Ради 2006/112/ЄС або Директиви Ради 2008/118/ЄС, і країною спільного транзиту.

Графа 2 : Вантажовідправник/Експортер

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін.

Зазначається повне ім’я/найменування та адреса відповідного вантажовідправника/експортера. Договірні сторони можуть додати до пояснення вимогу включити покликання на ідентифікаційний номер, присвоєний компетентними органами для податкових, статистичних чи інших цілей.

Якщо відправлення згруповані, Договірні сторони можуть передбачити, що до декларації потрібно долучити перелік вантажовідправників, а до цієї графи потрібно внести такий запис:

Різне - 99211

Графа 3 : Форми

Зазначається порядковий номер комплекту та загальна кількість використаних комплектів форм і додаткових аркушів. Наприклад, якщо є одна форма і два додаткові аркуші, зазначається 1/3 на формі, 2/3 - на першому додатковому аркуші та 3/3 - на другому додатковому аркуші.

Якщо декларація містить тільки одну товарну одиницю (тобто якщо заповнюється лише одна графа «опис товарів»), до графи 3 не вноситься нічого; натомість вноситься цифра «1» до графи 5.

Якщо використовуються два комплекти із 4 аркушів замість одного комплекту із 8 аркушів, ці два комплекти необхідно розглядати як один.

Графа 4 : Кількість відвантажувальних специфікацій

Зазначається цифрами кількість долучених відвантажувальних специфікацій, якщо такі є, або кількість описових комерційних списків, якщо такі є, авторизованих компетентними органами.

Графа 5 : Товари

Зазначається загальна кількість товарних одиниць, перелічених у транзитній декларації.

Графа 6 : Всього паковань

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Зазначається загальна кількість паковань, що складає відповідне відправлення.

Графа 8 : Вантажоодержувач

Зазначається повне ім’я/найменування та адреса особи (осіб) чи компанії (компаній), яким доставляються товари. Якщо відправлення згруповані, Договірні сторони можуть передбачити, щоб один із записів, зазначених у графі 2, був внесений до цієї графи та щоб перелік вантажоодержувачів був долучений до транзитної декларації.

Договірні сторони можуть дозволити не заповнювати цю графу, якщо вантажоодержувач має осідок за межами території Договірних сторін.

На цьому етапі не потрібно вказувати ідентифікаційний номер.

Графа 15 : Країна відправлення/експорту

Графа 15a

Зазначається назва країни, з якої товари відправляються/експортуються.

Графа 17 : Країна призначення

Графа 17a

Зазначається назва країни.

Графа 18 : Ідентифікація та країна реєстрації транспортного засобу під час відправлення

Зазначаються засоби ідентифікації, наприклад, реєстраційний номер (реєстраційні номери) або назва транспортного засобу (вантажного автомобіля, судна, залізничного вагона, повітряного судна), на який товари безпосередньо завантажуються під час пред’явлення на митниці відправлення, разом із країною реєстрації транспортного засобу (або транспортного засобу, який забезпечує рух для всієї групи, якщо вона складається з декількох транспортних засобів) із використанням кодів, встановлених для таких цілей. Наприклад, якщо використовуються тягач і причеп із різними реєстраційними номерами, зазначаються реєстраційні номери тягача та причепа з країною реєстрації тягача.

Однак, якщо товари перевозяться в контейнерах, що транспортуються автомобільними транспортними засобами, компетентні органи можуть авторизувати суб’єкта процедури залишити цю графу порожньою, якщо логістика в пункті відправлення не дає змоги надати ідентифікаційні дані та дані про країну реєстрації транспортного засобу на момент оформлення транзитної декларації та якщо митні органи можуть забезпечити подальше внесення відповідної інформації щодо транспортних засобів у графі 55.

Якщо товари переміщуються стаціонарними засобами транспортування, реєстраційний номер або країна реєстрації в цій графі не зазначаються. Якщо товари перевозяться залізничним транспортом, країна реєстрації не зазначається.

В інших випадках декларування країни реєстрації є необов’язковим для Договірних сторін.

Графа 19 : Контейнер (Ctr)

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін.

Графа 21 : Ідентифікаційні дані та країна реєстрації активного транспортного засобу під час перетину кордону

Вимога вносити засоби ідентифікації до цієї графи необов’язкова для Договірних сторін.

Вимога зазначити країну реєстрації є обов’язковою.

Графа 25 : Вид транспорту на кордоні

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін.

Графа 27 : Місце завантаження

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін.

Якщо передбачено код, його використовують для внесення місця, де товари завантажуються на активний транспортний засіб, на якому вони перетинають кордон Договірної сторони, на території якої розташована митниця відправлення, яка була відома на момент поміщення товарів під процедуру спільного транзиту.

Зазначається марковання, номери, кількість і вид паковання або, у разі товарів без паковання, кількість таких товарів, що є предметом декларації, або один із таких написів:

Навалювальний вантаж - 99212

Графа 32 : Товар №

Надається номер товарної одиниці з зазначених у переліку товарів, задекларованих у графі 5.

Якщо декларація містить лише одну товарну одиницю, Договірні сторони не повинні вимагати, щоб ця графа була заповнена, оскільки цифра «1» вже повинна була бути внесена до графи 5.

Графа 33 : Код товару

Ця графа обов’язково заповнюється, якщо:

та сама особа складає транзитну декларацію одночасно або після митної декларації, яка включає Код товару, або
Конвенція визначає, що її використання є обов’язковим.

Зазначається код товарів.

У транзитних деклараціях T2 і T2F, оформлених у країні спільного транзиту, ця графа є необов’язковою для заповнення, якщо попередня транзитна декларація не містить коду товару.

Якщо ж код товару зазначався, то надається код, зазначений у відповідній декларації.

У всіх інших випадках використання цієї графи є необов’язковим.

Графа 35 : Маса брутто

Якщо предметом декларації є декілька видів товарів, достатньо внести загальну масу брутто до першої графи 35 та залишити решту граф 35 порожніми.

Графа 38 : Маса нетто

Ця графа є необов’язковою для Договірних сторін. Зазначається маса нетто, в кілограмах, товарів, описаних у відповідній графі 31.

Маса нетто - це маса самих товарів, за виключенням усього паковання.

Графа 40 : Загальна декларація/попередній документ

Зазначається покликання на попередню митну процедуру або будь-які відповідні митні документи. Якщо необхідно надати більш ніж одне покликання, Договірні сторони можуть передбачити, щоб перелік відповідних покликань супроводжував транзитну декларацію, і до цієї графи було внесено таке:

Різне - 99211

Графа 44 : Додаткова інформація, оформлені документи, сертифікати та авторизації

Зазначаються дані, які вимагаються відповідно до будь-яких особливих правил, застосовних у країні відправлення/експорту, разом із реєстраційними номерами документів, наданих для підтвердження декларації, або будь-які додаткові дані, що вважаються необхідними для декларації або товарів, що є предметом декларації (наприклад, експортна ліцензія чи номер дозволу, дані, які вимагаються відповідно до ветеринарних та фітосанітарних правил або номер коносамента). Підрозділ «Код додаткової інформації (AI)» не заповнюється.

Графа 50 : Принципал і уповноважений представник, місце, дата та підпис

Зазначається повне ім’я/найменування (особи чи компанії) та адреса суб’єкта процедури, а також ідентифікаційний номер, присвоєний компетентними органами, якщо такий є. У відповідних випадках зазначається повне ім’я/найменування (особи чи компанії) уповноваженого представника, який ставить підпис від імені суб’єкта процедури.

Із урахуванням будь-яких особливих положень щодо використання електронної транзитної системи, оригінал власноручного підпису відповідної особи повинен стояти на примірнику, який зберігається митницею відправлення. Якщо відповідна особа є юридичною особою, особа, яка має право підпису, повинна після свого підпису зазначити повне ім’я та посаду, що дає підстави ставити підпис.

Графа 51 : Очікувані підрозділу транзиту (та країни)

Зазначається очікуваний підрозділ ввезення на територію кожної Договірної сторони, територія якої буде перетинатися під час перевезення, або, якщо операція передбачає перетин території, відмінної від території Договірних сторін, митницю виїзду, через яку транспортний засіб залишить територію Договірних сторін. Митниці транзиту вказані у переліку компетентних органів щодо операцій спільного транзиту. Після найменування підрозділу зазначається код відповідної країни.

Графа 52 : Гарантія

Використовуються коди, встановлені для таких цілей для зазначення типу гарантії або звільнення від гарантії, що використовується для операції, за необхідності, разом з номером сертифіката загальної гарантії, сертифіката звільнення від гарантії або ваучера індивідуальної гарантії та митницею гарантії.

Якщо загальна гарантія, звільнення від гарантії або індивідуальна гарантія, надана гарантом, не є дійсною для всіх Договірних сторін, додається фраза «недійсна для» разом із кодами відповідної Договірної сторони чи сторін.

Графа 53 : Підрозділ призначення (та країна)

Зазначається найменування підрозділу, якому повинні бути пред’явлені товари для завершення транзитної операції. Митниці призначення вказані у переліку компетентних органів (COL на сайті «EUROPA») щодо операцій спільного транзиту.

Після найменування підрозділу зазначається код відповідної країни.

II. Формальності на маршруті

У проміжок між часом, коли товари залишають митницю відправлення, і часом, коли вони надходять до митниці призначення, до аркушів № 4 і 5 транзитної декларації можуть вноситися певні дані. Такі дані стосуються транспортної операції та повинні зазначатися перевізником, відповідальним за транспортні засоби, на які завантажені товари, коли здійснюються відповідні заходи. Відомості можуть вноситися розбірливо від руки, і в такому разі записи робляться чорнилом друкованими літерами.

Використовуються такі графи в залежності від заходів:

Перевантаження: використовується графа 55.

Графа 55 : Перевантаження

Якщо такі органи вважають, що відповідна операція спільного транзиту може продовжуватися у звичайному порядку, то після вжиття будь-яких заходів, що можуть бути необхідними, вони засвідчують аркуші № 4 і 5 транзитної декларації.

Інші інциденти: використовується графа 56.

Графа 56 : Інші інциденти під час перевезення

Графа заповнюється відповідно до наявних зобов’язань стосовно транзиту.

Розділ III. ТАБЛИЦЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ ПОКЛИКАНЬ ТА ЇХНІХ КОДІВ

Розділ IV. ІНСТРУКЦІЇ ДО ДОДАТКОВИХ АРКУШІВ

A. Додаткові аркуші можна використовувати, лише якщо декларація містить більше однієї товарної одиниці (див. графу 5). Вони надаються разом із формою, що відповідає Конвенції SAD, додатку I, доповненню 1.

B. Інструкції, наведені вище в розділах I і II, рівнозначно застосовуються до додаткових аркушів.

Однак:

вносяться «T1bis», «T2bis» або «T2Fbis» до третього підрозділу графи 1 згідно з процедурою спільного транзиту, застосовною до відповідних товарів,
використання графи 2 і графи 8 додаткового аркуша з Конвенції SAD, додатка I, доповнення 3, є необов’язковим для Договірних сторін, і в них відображаються лише ім’я/найменування та ідентифікаційний номер, якщо такий є, відповідної особи.

C. Якщо використовуються додаткові аркуші,

у будь-яких невикористаних графах для «опису товарів» необхідно поставити прочерк, щоб запобігти подальшому використанню,
графи 32 (Товар №), 33 (Код товару), 35 (Маса брутто (кг)), 38 (Маса нетто (кг)) та 44 (Додаткова інформація, оформлені документи, сертифікати та авторизації) транзитної декларації мають містити прочерки, а графа 31 (Паковання та опис товарів) не може бути використана для внесення марковання, номерів, кількості та виду паковання або опису товарів. Покликання на порядковий номер та символ різних додаткових аркушів вноситься до графи 31 (Паковання та опис товарів) транзитної декларації, яку використовують.

ДОДАТОК B7

ЗРАЗКИ ШТАМПІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ РОБОТИ

ДОДАТОК B8

ТС10-СПОВІЩЕННЯ ПРО ТРАНЗИТ

ДОДАТОК B9

ЗРАЗОК СПЕЦІАЛЬНОГО ШТАМПА, ЯКИЙ ВИКОРИСТОВУЄ АВТОРИЗОВАНИЙ ВАНТАЖОВІДПРАВНИК

ДОДАТОК B10

TC 11 - РОЗПИСКА

ДОДАТОК B11

ЯРЛИК

ДОДАТОК C1

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ГАРАНТА - ІНДИВІДУАЛЬНА ГАРАНТІЯ

I. Зобов’язання гаранта

1. Особа, що підписалася нижче(1) ……….…………………………………....

…………………………………………………………………………………….

що є резидентом(2)

…………………………………………………………………………………….

цим солідарно гарантує в підрозділі гарантії

…………………………………………………………………………………….

у межах максимальної суми

…………………………………………………………………………………….

може бути чи стати відповідальною перед зазначеними вище країнами за борг у формі платежів та інших зборів(7) у зв’язку з описаними нижче товарами, на які поширюється така митна операція(8):

…………………………………………………………………………………….

Опис товарів:

…………………………………………………………………………………….

2. Особа, що підписалася нижче, зобов’язується сплатити за першим письмовим зверненням компетентних органів країн, зазначених у пункті 1, не пізніше ніж протягом 30 днів із дати звернення, суми, що вимагаються, якщо до закінчення такого строку вона або інша відповідна особа не доведе митним органам, що спеціальну процедуру, відмінну від процедури кінцевого використання, було закрито, митний нагляд за товарами кінцевого використанням або тимчасове зберіганням було належним чином завершено або, стосовно операцій, відмінних від спеціальних процедур та тимчасового зберігання, що ситуацію з товарами було врегульовано.

За зверненням особи, що підписалася нижче, та з будь-яких причин, визнаних обґрунтованими, компетентні органи можуть продовжити 30-денний строк з дати подання вимоги, протягом якого вона зобов’язана сплатити суми, що вимагаються. Витрати, що виникли в результаті надання цього додаткового періоду, зокрема будь-які відсотки, розраховуються таким чином, щоб сума була еквівалентною сумі, що була б стягнута за аналогічних обставин на грошовому або фінансовому ринку відповідної країни.

3. Це зобов’язання діє з моменту його визнання підрозділом гарантії. Особа, що підписалася нижче, несе відповідальність за сплату будь-якого боргу, що виник під час митної операції, яку покриває це зобов’язання і яку було розпочато до того, як набрало чинності будь-яке відкликання або скасування гарантії, навіть якщо вимогу про сплату висунуто після такої дати.

4. Для цілей цього зобов’язання особа, що підписалася нижче, надає свою адресу для кореспонденції(9) в кожній з інших країн, зазначених у пункті 1, у такому вигляді:

Країна

Прізвище та ім’я або найменування компанії і повна адреса

Особа, що підписалася нижче, підтверджує, що вся кореспонденція та повідомлення, а також будь-які формальності чи процедури, пов’язані з цим зобов’язанням, адресовані їй або письмово здійснені за однією із її адрес для кореспонденції, вважаються належним чином доставленими їй.

Особа, що підписалася нижче, визнає юрисдикцію судів місць, де вона має адресу для кореспонденції.

Особа, що підписалася нижче, зобов’язується не змінювати свою адресу для кореспонденції або, якщо вона повинна змінити одну або декілька таких адрес, заздалегідь повідомити про це підрозділ гарантії.

Вчинено у …………………………………………дата ………………..………

…………………………………………………………………………………….

(Підпис)(10)

II. Визнання підрозділом гарантії

Підрозділ гарантії ………………………………………………………………

……………………………………………………………………………………

Зобов’язання гаранта визнано ……………………… (дата) для покриття митних операцій, на які поширюється митна декларація/декларація тимчасового зберігання

№ ………………… від …………………………………………………………

……………………………………………………………………………….…(11)

(Печатка і підпис)

(1) Прізвище та ім’я або найменування компанії.

(2) Повна адреса.

(3) Відповідно до Протоколу щодо Ірландії/Північної Ірландії Угоди про вихід Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з Європейського Союзу та Європейського Співтовариства з атомної енергії, Північну Ірландію слід вважати частиною Європейського Союзу для цілей цієї гарантії. Отже, гарант, що має осідок на митній території Європейського Союзу, повинен зазначити адресу для кореспонденції або призначити агента у Північній Ірландії, якщо там може бути використана гарантія. Однак, якщо гарантія, в контексті спільного транзиту є дійсною в Європейському Союзі та у Сполученому Королівстві, єдина адреса для кореспонденції або призначений агент у Сполученому Королівстві може поширюватися на усі частини Сполученого Королівства, включаючи Північну Ірландію.

(4) Видалити назву/назви держави/держав, на території яких гарантія не може бути використана.

(5) Покликання на Князівство Андорра та Республіку Сан-Марино застосовується виключно до операцій транзиту Союзом.

(6) Прізвище та ім’я або назва компанії і повна адреса особи, яка надає гарантію.

(7) Застосовно щодо зборів, що підлягають сплаті у зв’язку з імпортом або експортом товарів, якщо гарантія використовується для поміщення товарів під процедуру транзиту Союзу/спільного транзиту або може бути використана у більш ніж одній державі-члені.

(8) Внести одну з таких митних операцій:

(a) тимчасове зберігання,

(b) процедура транзиту Союзом/процедура спільного транзиту,

(d) процедура тимчасового ввезення з повним звільненням від імпортних платежів,

(e) процедура перероблення на митній території,

(f) процедура кінцевого використання,

(g) випуск для вільного обігу на підставі звичайної митної декларації без відстрочення платежу,

(h) випуск для вільного обігу на підставі звичайної митної декларації з відстроченням платежу,

(i) випуск для вільного обігу на підставі митної декларації, поданої відповідно до статті 166 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 від 9 жовтня 2013 року про встановлення Митного кодексу Союзу (OВ L 269, 10.10.2013, с. 1),

(j) випуск для вільного обігу на підставі митної декларації, поданої відповідно до статті 182 Регламенту (ЄС) № 952/2013,

(k) процедура тимчасового ввезення з частковим звільненням від імпортних платежів,

(l) якщо інше - вказати інший вид операції.

(9) Якщо законодавство країни не передбачає адресу для кореспонденції, то гарант повинен призначити у цій країні агента, уповноваженого отримувати будь-які повідомлення, що адресовані йому, а також необхідно погодити підтвердження у другому підпараграфі та зобов’язання у четвертому підпараграфі пункту 4. Суди місць, в яких розташовані адреси для кореспонденції гаранта чи його агентів, мають юрисдикцію у спорах щодо цієї гарантії.

(10) Особа, що підписує документ, зобов’язана, перед своїм підписом, від руки внести таке: «Гарантія на суму ......» (сума написана прописом).

(11) Заповнює орган, який помістив товари під процедуру або в якому вони перебували на тимчасовому зберіганні.

ДОДАТОК C2

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ГАРАНТА - ІНДИВІДУАЛЬНА ГАРАНТІЯ У ФОРМІ ВАУЧЕРІВ

I. Зобов’язання гаранта

1. Особа, що підписалася нижче(1)

…………………………………………………………………………………….

що є резидентом(2)

…………………………………………………………………………………….

цим солідарно гарантує в підрозділі гарантії

…………………………………………………………………………………….

на користь Європейського Союзу (у складі Королівства Бельгія, Республіки Болгарія, Чеської Республіки, Королівства Данія, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Естонія, Грецької Республіки, Республіки Хорватія, Королівства Іспанія, Французької Республіки, Ірландії, Італійської Республіки, Республіки Кіпр, Республіки Латвія, Литовської Республіки, Великого Герцогства Люксембург, Республіки Угорщина, Республіки Мальта, Королівства Нідерланди, Республіки Австрія, Республіки Польща, Португальської Республіки, Румунії, Республіки Словенія, Словацької Республіки, Фінляндської Республіки, Королівства Швеція) та Республіки Ісландія, Республіки Північна Македонія, Королівства Норвегія, Республіки Сербія, Швейцарської Конфедерації, Турецької Республіки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії(3), Князівства Андорра та Республіки Сан-Марино(4), будь-яку суму суб’єкта процедури, за яку суб’єкт процедури може бути чи стати відповідальним перед вищезазначеними країнами за борг у формі платежів та інших зборів, що підлягають сплаті у зв’язку з імпортом або експортом товарів, поміщених під процедуру транзиту Союзом або спільного транзиту, щодо яких особа, що підписалася нижче, взяла на себе зобов’язання видати ваучери індивідуальної гарантії на суму не більше 10000 євро за ваучер.

2. Особа, що підписалася нижче, зобов’язується сплатити за першим письмовим зверненням компетентних органів країн, зазначених у пункті 1, не пізніше ніж протягом 30 днів із дати звернення, суми, що вимагаються, у розмірі до 10000 євро за ваучер індивідуальної гарантії, якщо до закінчення такого строку вона або інша відповідна особа не доведе компетентним органам, що операція була закрита.

За зверненням особи, що підписалася нижче, і з будь-яких причин, визнаних обґрунтованими, компетентні органи можуть продовжити 30-денний строк з дати подання вимоги, протягом якого вона зобов’язана сплатити суми, що вимагаються. Витрати, що виникли в результаті надання цього додаткового періоду, зокрема будь-які відсотки, розраховуються таким чином, щоб сума була еквівалентною сумі, що була б стягнута за аналогічних обставин на грошовому або фінансовому ринку відповідної країни.

3. Це зобов’язання діє з моменту його визнання підрозділом гарантії. Особа, що підписалася нижче, несе відповідальність за сплату будь-якого боргу, що виник під час операції транзиту Союзом або спільного транзиту, яку покриває це зобов’язання і яку було розпочато до того, як набрало чинності будь-яке відкликання або скасування гарантії, навіть якщо вимогу про сплату висунуто після такої дати.

4. Для цілей цього зобов’язання особа, що підписалася нижче, надає свою адресу для кореспонденції(5) в кожній з інших країн, зазначених у пункті 1, у такому вигляді:

Країна

Прізвище та ім’я або найменування компанії і повна адреса

Особа, що підписалася нижче, визнає юрисдикцію судів місць, де вона має адресу для кореспонденції.

Вчинено у ……………………………………………………………………….

дата ………..…………………………………………………………………….

…………………………………………………………………………………….

(Підпис)(6)

II. Визнання підрозділом гарантії

Підрозділ гарантії

…………………………………………………………………………………….

Зобов’язання гаранта визнане (дата) …………………………………………..

…………………………………………………………………………………….

(Печатка і підпис)

(1) Прізвище та ім’я або найменування компанії.

(2) Повна адреса.

(4) Покликання на Князівство Андорра та Республіку Сан-Марино застосовується виключно до операцій транзиту Союзом.

(5) Якщо законодавство країни не передбачає адресу для кореспонденції, то гарант повинен призначити у цій країні агента, уповноваженого отримувати будь-які повідомлення, що адресовані йому, а також необхідно погодити підтвердження у другому підпараграфі та зобов’язання у четвертому підпараграфі пункту 4. Суди місць, в яких розташовані адреси для кореспонденції гаранта чи його агентів, мають юрисдикцію у спорах щодо цієї гарантії.

(6) Перед підписом від руки особи, яка підписує, повинно бути написане таке: «Дійсний як ваучер гарантії».

ДОДАТОК C3

ВАУЧЕР ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ГАРАНТІЇ

ДОДАТОК C4

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ГАРАНТА - ЗАГАЛЬНА ГАРАНТІЯ

I. Зобов’язання гаранта

1. Особа, що підписалася нижче(1)

…………………………………………………………………………………….

яка проживає у(2)

…………………………………………………………………………………….

цим солідарно гарантує в підрозділі гарантії

…………………………………………………………………………………….

у межах максимальної суми ……………………………………………………

будь яку суму, за яку особа, яка надає цю гарантію(6): …….. може бути чи стати відповідальною перед зазначеними вище країнами за борг у формі платежів та інших зборів(7), що може виникнути чи виник у зв’язку з товарами, на які поширюються митні операції, вказані у пункті 1a та/або пункті 1b.

Максимальна сума гарантії складається із суми:

…………………………………………………………………………………….

(a) що становить 100/50/30 %(8) частини референтної суми, що відповідає сумі митних боргів та інших зборів, які можуть виникнути, еквівалентної загальному розміру сум, перелічених у пункті 1a,

та

…….…………………………………………………………………………

(b) що становить 100/30 %(8) частини референтної суми, що відповідає сумі митних боргів та інших зборів, що виникли, еквівалентної загальному розміру сум, перелічених у пункті 1b.

1a. Суми, що складають частину референтної суми, яка відповідає сумі митних боргів та, у відповідних випадках, інших зборів, що можуть виникнути, для кожної з перелічених нижче цілей становлять(9):

(a) тимчасове зберігання - …,

(b) процедура транзиту Союзом/процедура спільного транзиту - …,

(d) процедура тимчасового ввезення з повним звільненням від імпортних платежів - …,

(e) процедура переробки на митній території - …,

(f) процедура кінцевого використання - …,

(g) якщо інше - вказати інший вид операції - ….

1b. Суми, що складають частину референтної суми, яка відповідає сумі митних боргів та, у відповідних випадках, інших зборів, які виникли, для кожної з перелічених нижче цілей, становлять(9):

(a) випуск для вільного обігу на підставі звичайної митної декларації без відстрочення платежу - …,

(b) випуск для вільного обігу на підставі звичайної митної декларації з відстроченням платежу - …,

(c) випуск для вільного обігу на підставі митної декларації, поданої відповідно до статті 166 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 від 9 жовтня 2013 року про встановлення Митного кодексу Союзу - …,

(d) випуск для вільного обігу на підставі митної декларації, поданої відповідно до статті 182 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 від 9 жовтня 2013 року про встановлення Митного кодексу Союзу - …,

(e) процедура тимчасового ввезення з частковим звільненням від імпортних платежів - …,

(f) процедура кінцевого використання - …(10),

(g) якщо інше - вказати інший вид операції - ….

2. Особа, що підписалася нижче, зобов’язується сплатити за першою письмовою вимогою компетентних органів країн, зазначених у пункті 1, не пізніше ніж протягом 30 днів із дати звернення, суми, що вимагаються, у межах зазначеної вище максимальної суми, якщо до закінчення такого строку вона або інша відповідна особа не доведе митним органам, що спеціальна процедура, відмінна від процедури кінцевого використання, була закрита, митний нагляд за товарами кінцевого використання або тимчасове зберіганням належним чином завершено або, стосовно операцій, відмінних від спеціальних процедур та тимчасового зберігання, що ситуацію з товарами було врегульовано.

Ця сума не може бути зменшена на будь-які суми, вже сплачені за умовами цього зобов’язання, крім випадків, коли від особи, що підписалася нижче, вимагається сплатити борг, що виник під час митної процедури, яка розпочалася до отримання попередньої вимоги про сплату або протягом 30 днів після неї.

4. Для цілей цього зобов’язання особа, що підписалася нижче, надає свою адресу для кореспонденції(11) в кожній з інших країн, зазначених у пункті 1, у такому вигляді:

Країна

Прізвище та ім’я або найменування компанії і повна адреса

Особа, що підписалася нижче, визнає юрисдикцію судів місць, де вона має адресу для кореспонденції.

Вчинено у ………………………………………………………………………..

дата ……………………………………………………………………………….

…………………………………………………………………………………….

(Підпис)(12)

II. Визнання підрозділом гарантії

Підрозділ гарантії

…………………………………………………………………………………….

Зобов’язання гаранта прийнято (дата)

…………………………………………………………………………………….

(Печатка і підпис)

(1) Прізвище та ім’я або найменування компанії.

(2) Повна адреса.

(4) Видалити назву/назви країни/країн, на території яких гарантія не може бути використана.

(6) Прізвище та ім’я, або найменування компанії, і повна адреса особи, яка надає гарантію.

(7) Застосовно щодо інших зборів, що підлягають сплаті у зв’язку з імпортом або експортом товарів, якщо гарантія використовується для поміщення товарів під процедуру транзиту Союзу/спільного транзиту або може бути використана у більш ніж одній державі-члені або одній Договірній стороні.

(8) Видалити те, що не застосовується.

(9) Процедури, відмінні від спільного транзиту, застосовуються виключно в Союзі.

(10) Для сум, задекларованих у митній декларації для процедури кінцевого використання.

(11) Якщо законодавство країни не передбачає адресу для кореспонденції, то гарант повинен призначити у цій країні агента, уповноваженого отримувати будь-які повідомлення, що адресовані йому, а також необхідно погодити підтвердження у другому підпараграфі та зобов’язання у четвертому підпараграфі пункту 4. Суди місць, в яких розташовані адреси для кореспонденції гаранта чи його агентів, мають юрисдикцію у спорах щодо цієї гарантії.

(12) Особа, що підписує документ, зобов’язана, перед своїм підписом, від руки внести таке: «Гарантія на суму ...» (сума написана прописом).

ДОДАТОК C5

СЕРТИФІКАТ ЗАГАЛЬНОЇ ГАРАНТІЇ

TC31 СЕРТИФІКАТ ЗАГАЛЬНОЇ ГАРАНТІЇ

Лицьова сторона

1. Дійсний до

День

Місяць

Рік

2. Номер

3. Суб’єкт процедури (прізвище та ім’я або найменування компанії, повна адреса та країна)

4. Гарант (прізвище та ім’я або найменування компанії, повна адреса та країна)

5. Митниця гарантії (референтний номер)

Референтна сума

Код валюти

Цифрами:

Прописом:

Митниця гарантії засвідчує, що вищеназваний суб’єкт процедури надав загальну гарантію, дійсну для операцій транзиту Союзом/операцій спільного транзиту через перелічені нижче митні території, назви яких не були викреслені:

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, ІСЛАНДІЯ - ПІВНІЧНА МАКЕДОНІЯ - НОРВЕГІЯ - СЕРБІЯ - ШВЕЙЦАРІЯ - ТУРЕЧЧИНА - СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛІВСТВО(**) - АНДОРРА() - САН МАРИНО()

8. Особливі відмітки

Термін дії подовжено до

число/місяць/рік включно

Вчинено

у ............................... дата ………………….

(місце) (дата)

(Підпис і печатка митниці гарантії)

Вчинено

у ............................... дата ………………….

(місце) (дата)

(Підпис і печатка митниці гарантії)

(*) Тільки для операцій транзиту Союзом.

(**) Відповідно до Протоколу щодо Ірландії/Північної Ірландії Угоди про вихід Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з Європейського Союзу та Європейського Співтовариства з атомної енергії, Північну Ірландію слід вважати частиною Європейського Союзу для цілей цієї гарантії.

Зворотна сторона

10. Особи, уповноважені підписувати декларації транзиту Союзом/спільного транзиту від імені суб’єкта процедури:

11. Прізвище, ім’я та зразок підпису уповноваженої особи

12. Підпис суб’єкта процедури(*)

11. Прізвище, ім’я та зразок підпису уповноваженої особи

12. Підпис суб’єкта процедури(*)

(*) Якщо суб’єкт процедури є юридичною особою, особа, підпис якої поставлений у графі 12, повинна вказати поряд зі своїм підписом своє прізвище, ім’я та посаду, яка дає підстави ставити підпис.

ДОДАТОК C6

СЕРТИФІКАТ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ГАРАНТІЇ

TC33 - СЕРТИФІКАТ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ГАРАНТІЇ

Лицьова сторона

1. Дійсний до

День

Місяць

Рік

2. Номер

3. Суб’єкт процедури (прізвище та ім’я або найменування компанії, повна адреса та країна)

4. Митниця гарантії (референтний номер)

Референтна сума

Код валюти

Цифрами:

Прописом:

Митниця гарантії засвідчує, що вищеназваному суб’єкту процедури було надано звільнення від гарантії щодо операцій транзиту Союзом/операцій спільного транзиту через перелічені нижче митні території, назви яких не були викреслені:

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, ІСЛАНДІЯ, ПІВНІЧНА МАКЕДОНІЯ, НОРВЕГІЯ, СЕРБІЯ, ШВЕЙЦАРІЯ, ТУРЕЧЧИНА, СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛІВСТВО(**), АНДОРРА(), САН МАРИНО()

7. Особливі відмітки

Термін дії подовжено до

число/місяць/рік включно

Вчинено

у ............................... дата ………………….

(місце) (дата)

(Підпис і печатка митниці гарантії)

Вчинено

у ............................... дата ………………….

(місце) (дата)

(Підпис і печатка митниці гарантії)

(*) Тільки для операцій транзиту Союзом

Зворотна сторона

9. Особи, уповноважені підписувати декларації транзиту Союзом/спільного транзиту від імені суб’єкта процедури:

10. Прізвище, ім’я та зразок підпису уповноваженої особи

11. Підпис суб’єкта процедури(*)

10. Прізвище, ім’я та зразок підпису уповноваженої особи

11. Підпис суб’єкта процедури(*)

(*) Якщо суб’єкт процедури є юридичною особою, особа, підпис якої поставлений у графі 11, повинна вказати поряд зі своїм підписом своє прізвище, ім’я та посаду, яка дає підстави ставити підпис.

ДОДАТОК C7

ПОЯСНЕННЯ ЩОДО СЕРТИФІКАТІВ ЗАГАЛЬНОЇ ГАРАНТІЇ ТА СЕРТИФІКАТІВ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ГАРАНТІЇ

1. Відомості, які вносяться на лицьовій стороні сертифіката

Після видачі не можна вносити жодних виправлень, доповнень або вилучень записів у графах 1 - 8 сертифіката загальної гарантії та у графах 1 - 7 сертифіката звільнення від гарантії.

1.1. Код валюти

Країни повинні вносити до графи 6 сертифіката загальної гарантії та графи 5 сертифіката звільнення від гарантії код ISO ALPHA3 (ISO 4217) валюти, яку використовують.

1.2. Засвідчення

Якщо суб’єкт процедури зобов’язався подати усі свої транзитні декларації до конкретної митниці відправлення, найменування цієї митниці зазначається великими літерами у графі 8 сертифіката загальної гарантії або у графі 7 сертифіката звільнення від гарантії, за необхідності.

1.3. Засвідчення сертифікатів у разі продовження їх строку дії

Якщо строк дії сертифіката продовжено, митниця гарантії повинна засвідчити графу 9 сертифіката загальної гарантії або графу 8 сертифіката звільнення від гарантії, залежно від обставин.

2. Відомості, які зазначаються на зворотній стороні сертифіката - особи, уповноважені підписувати транзитні декларації.

2.1. Під час видачі сертифіката або у будь-який час протягом строку його дії суб’єкт процедури вказує на зворотній стороні імена осіб, яких він уповноважує підписувати транзитні декларації. Кожен із цих записів має містити прізвище та ім’я уповноваженої особи та зразок її підпису, і кожен із них повинен бути підписаний суб’єктом процедури. Суб’єкт процедури має можливість поставити прочерк у будь-яких графах, які він не бажає використовувати.

2.2. Суб’єкт процедури може в будь-який час відкликати такі повноваження.

2.3. Будь-яка особа, ім’я якої внесене на зворотній стороні сертифіката цього виду, що пред’являється на митниці відправлення, є уповноваженим представником суб’єкта процедури.

3. Використання таких сертифікатів у разі заборони використання загальної гарантії

Щодо процедури див. пункт 4 додатка IV до доповнення I.

ДОПОВНЕННЯ IIIа

Це доповнення застосовується із дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578.

ТРАНЗИТНІ ДЕКЛАРАЦІЇ, ТРАНЗИТНІ СУПРОВІДНІ ДОКУМЕНТИ ТА ІНШІ ДОКУМЕНТИ

Стаття 1

Розділ I. ТРАНЗИТНА ДЕКЛАРАЦІЯ ТА ФОРМИ ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ЕЛЕКТРОННОГО ОПРАЦЮВАННЯ ДАНИХ

Стаття 2 — Транзитна декларація

Транзитна декларація, як визначено у статті 25 доповнення I, повинна містити елементи даних, зазначені у додатку B6a, і відповідати форматам із використанням кодів, що визначені у додатку A1а.

Стаття 3 — Транзитний супровідний документ

Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку A3a. Він повинен оформлюватися і використовуватися відповідно до пояснень у додатку A4a.

Стаття 4 — Перелік товарів

Перелік товарів подається за формою, наведеною в додатку A5a. Він повинен оформлюватися і використовуватися відповідно до пояснень у додатку A6a.

Розділ II. ФОРМИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ: - ПІДТВЕРДЖЕННЯ МИТНОГО СТАТУСУ ТОВАРІВ СОЮЗУ, - ТРАНЗИТНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ДЛЯ МАНДРІВНИКІВ, - ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ТРАНЗИТУ

ФОРМИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ:

ПІДТВЕРДЖЕННЯ МИТНОГО СТАТУСУ ТОВАРІВ СОЮЗУ,
ТРАНЗИТНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ДЛЯ МАНДРІВНИКІВ,
ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ТРАНЗИТУ

Стаття 5

1. Форми, які використовуються як документи, що підтверджують митний статус товарів Союзу, мають відповідати формам, наведеним у Конвенції SAD, додатку І, доповненнях 1 - 4.

3. Для необхідних записів використовується процес самокопіювання:

4. Форми заповнюються та використовуються як:

(a) документи, що підтверджують митний статус товарів Союзу, відповідно до пояснення у додатку B2;

В обох випадках використовуються коди у додатках A1a і B3, де це необхідно.

Стаття 6

1. Форми друкуються відповідно до Конвенції SAD, додатка II, статті 2.

Розділ III. ФОРМИ, ВІДМІННІ ВІД ЄДИНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ДОКУМЕНТА ТА ТРАНЗИТНОГО СУПРОВІДНОГО ДОКУМЕНТА

Стаття 7 — Відвантажувальні специфікації

Стаття 8 — Сповіщення про транзит

Форми, які використовуються для сповіщень про транзит у рамках статті 21 доповнення I, повинні подаватися за формою, наведеною в додатку B8 до цього доповнення.

Стаття 9 — Розписка

Зразок для оформлення розписки має відповідати формі, наведеній у додатку B10.

Стаття 10 — Індивідуальна гарантія

1. Форми для ваучерів індивідуальної гарантії мають відповідати зразку у додатку C3.

3. Формат форм має становити 148 на 105 міліметрів.

Стаття 11 — Сертифікати загальної гарантії та звільнення від гарантії

зеленим для сертифікатів гарантії;
світло-блакитним для сертифікатів звільнення від гарантії.

3. Формат форм має становити 210 на 148 міліметрів.

Стаття 12 — Спільні положення для усього розділу III

6. Для підвищення ступеня захисту форм, зазначених у цьому розділі, Договірна сторона може застосовувати окремі заходи, за умови що вона попередньо отримає згоду інших Договірних сторін, і це не зашкодить правильному застосуванню Конвенції.

ДОДАТОК A1a

ВИМОГИ ДО ФОРМАТІВ ТА КОДІВ СПІЛЬНИХ ДАНИХ У ТРАНЗИТНИХ ДЕКЛАРАЦІЯХ

Цей додаток застосовується з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, за винятком положень про елементи даних, що стосуються електронного перевізного документа як транзитної декларації, відповідно до статті 55(1)(h) доповнення I, які застосовуються щонайпізніше з 1 травня 2018 року.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Формати, коди та, у відповідних випадках, структура елементів даних, включені до цього додатка, застосовуються щодо вимог до даних у транзитних деклараціях, визначених у додатку B6a.

2. Формати, коди та, у відповідних випадках, структура елементів даних, визначені в цьому додатку, застосовуються до транзитних декларацій, створених із використанням засобів електронного опрацювання даних, а також до декларацій у паперовій формі.

3. Розділ II включає формати елементів даних.

4. Коли інформація у транзитній декларації, визначена в додатку B6a цього доповнення, набуває форми кодів, застосовується перелік кодів, передбачений у розділі II.

5. Термін «тип/довжина» в поясненні атрибута вказує на вимоги до типу даних та довжини даних. Коди для типів даних:

a літерний

n літерний

an літерно-цифровий

Число, що слідує за кодом, вказує на допустиму довжину даних. Застосовується таке.

Приклади довжини полів та форматів:

a1 1 літерний символ, фіксована довжина

n2 2 цифрові символи, фіксована довжина

an3 3 літерні-цифрові символи, фіксована довжина

a..4 до 4-х літерних символів

n..5 до 5-и цифрових символів

an..6 до 6 літерно-цифрових символів

n..7,2 до 7-и цифрових символів, включно з максимум 2 десятковими знаками, роздільник не фіксований.

6. Кардинальність на рівні заголовка, включена до таблиці в розділі II цього додатка, вказує, скільки разів елемент даних може бути використаний на рівні заголовка у транзитній декларації.

7. Кардинальність на рівні товарних одиниць, включена до таблиці в розділі II цього додатка, вказує, скільки разів елемент даних може бути повторно використаний щодо відповідної товарної одиниці в декларації.

8. Країни можуть використовувати національні коди для елементів даних 1/11 «Додаткова процедура», 2/2 «Додаткова інформація» та 2/3 «Оформлені документи, сертифікати та авторизації, додаткові покликання». Країни повинні повідомити Комісію про перелік національних кодів, які використовуються для цих елементів даних. Комісія публікує перелік таких кодів.

Розділ II. ВИМОГИ ДО ФОРМАТІВ ТА КАРДИНАЛЬНОСТІ СПІЛЬНИХ ДАНИХ У ТРАНЗИТНИХ ДЕКЛАРАЦІЯХ

Порядковий номер Е.Д.

Назва Е.Д.

Формат Е.Д.

(Тип/довжина)

Перелік кодів у Розділі III

(так/ні)

Кардинальність на рівні заголовка

Кардинальність на рівні товарної одиниці

Примітки

1/2

Додатковий тип декларації

Так

1/3

Транзитна декларація

an..5

Так

1/4

Форми

n..4

Ні

1/5

Відвантажувальні специфікації

n..5

Ні

1/6

Номер товарної одиниці

n...5

Ні

1/8

Підпис/автентифікація

an..35

Ні

1/9

Загальна кількість товарних одиниць

n..5

Ні

2/1

Спрощена декларація/попередні документи

Тип попереднього документа: an..3 +

Номер попереднього документа:an..35 +

Ідентифікатор товарної одиниці: n..5

Так

9999x

99x

2/2

Додаткова інформація

Кодований варіант

(коди Союзу): n1 + an4

АБО

(національні коди): a1 + an4

АБО

Опис у довільній формі: an..512

Так

99x

Коди додатково визначені у розділі III

2/3

Оформлені документи, сертифікати та авторизації, додаткові покликання

Тип документа

(коди Союзу): a1 + an3

АБО

(національні коди): n1 + an3 +

Ідентифікатор документа:

an..35

Так

99x

3/1

Експортер

Ім’я/найменування: an..70 +

Вулиця і номер будинку: an..70 +

Країна: a2 +

Поштовий індекс: an..9 +

Населений пункт: an..35

Ні

Код країни:

літерні коди для країн і територій на основі чинних кодів ISO alpha-2 (а2)

У разі згрупованих відправлень, якщо використо- вуються декларації у паперовій формі, може бути використаний код «00200» разом з переліком експортерів відповідно до приміток, описаних для Е.Д. 3/1 «Експортер»

у розділі III додатка В6а доповнення III.

3/2

Ідентифікаційний номер експортера

an..17

Ні

Для держав-членів Європейського Союзу - номер EORI в Союзі чи визнаний Союзом унікальний ідентифікаційний номер третьої країни.

Для країн спільного

транзиту - номер EORI в Союзі (за умови що він був наданий та є дійсним на момент подання декларації) та ідентифікаційний номер трейдера у країні спільного транзиту.

3/9

Вантажоодержувач

Ім’я/найменування: an..70 +

Вулиця і номер будинку: an..70 +

Країна: a2 +

Поштовий індекс: an..9 +

Населений пункт: an..35

Ні

Використовується код країни, як визначено для Е.Д. 3/1 «Експортер».

У разі згрупованих відправлень, якщо

використовуються декларації у паперовій формі, може бути використаний код «00200» разом з переліком вантажоодержувачів відповідно до приміток, описаних для Е.Д. 3/9 «Вантажоодержувач»

у розділі III додатка В6а доповнення III.

3/10

Ідентифікаційний номер вантажоодержувача

an..17

Ні

Використовується

ідентифікаційний номер, як визначено для Е.Д. 3/2 «Ідентифікаційний номер експортера»

3/19

Представник

Ім’я/найменування: an..70 +

Вулиця і номер будинку: an..70 +

Країна: a2 +

Поштовий індекс: an..9 +

Населений пункт: an..35

Ні

Використовується код країни, як визначено для Е.Д. 3/1 «Експортер»

3/20

Ідентифікаційний номер представника

an..17

Ні

Використовується

ідентифікаційний номер, як визначено для Е.Д. 3/2

«Ідентифікаційний номер експортера»

3/21

Код статусу представника

Так

3/22

Суб’єкт процедури транзиту

Ім’я/найменування: an..70 +

Вулиця і номер будинку: an..70 +

Країна: a2 +

Поштовий індекс: an..9 +

Населений пункт: an..35

Ні

Використовується код країни, як визначено для Е.Д. 3/1 «Експортер».

3/23

Ідентифікаційний номер суб’єкта процедури транзиту

an..17

Ні

Використовується

ідентифікаційний номер, як визначено для Е.Д. 3/2 «Ідентифікаційний номер експортера»

3/37

Ідентифікаційний номер додаткового учасника (учасників) ланцюга постачання

Код ролі: a..3 +

Ідентифікатор: an..17

Так

99x

Коди ролей для додаткових учасників ланцюга постачання визначені в розділі II.

Використовується

ідентифікаційний номер, як визначено для Е.Д. 3/2 «Ідентифікаційний номер експортера»

5/4

Дата декларації

n8 (ррррммдд)

Ні

5/5

Місце декларації

an..35

Ні

5/6

Підрозділ призначення (та країна)

an8

Ні

Структура ідентифікатора підрозділу митниці визначена в розділі III.

5/7

Очікуваний підрозділ транзиту (і країна)

an8

Ні

Ідентифікатор підрозділу митниці повинен відповідати структурі, визначеній для Е.Д. 5/6 «Митниця призначення (та країна)».

5/8

Код країни призначення

Ні

Використовується код країни, як визначено для Е.Д. 3/1 «Експортер»

5/21

Місце завантаження

Кодовано: an..17

АБО

Опис у довільній формі: a2 (код країни) + an..35 (розташування)

Ні

Якщо місце завантаження кодовано відповідно до UN/LOCODE, інформація повинна бути подана у форматі UN/LOCODE, як визначено у розділі III для Е.Д. 5/6 «Підрозділ призначення (і країна)».

Якщо місце завантаження не кодовано відповідно до UN/LOCODE, країна, в якій розташоване місце завантаження,

ідентифікується за кодом, визначеним для Е.Д. 3/1 «Експортер».

5/23

Місце розташування товарів

Країна: a2 +

Тип місця розташування: a1 +

Префікс ідентифікатора: a1 +

Кодовано

Ідентифікатор місця розташування: an..35 +

Додатковий ідентифікатор: n..3

АБО

Опис у довільній формі

Вулиця і номер будинку: an..70 +

Поштовий індекс: an..9 +

Населений пункт: an..35

Так

Структура коду визначена в розділі III.

6/1

Маса нетто (кг)

n..16,6

Ні

6/5

Маса брутто (кг)

n..16,6

Ні

6/8

Опис товарів

an..512

Ні

6/9

Тип паковання

Ні

99x

Перелік кодів відповідає останній версії Рекомендацій 21 ЄЕК ООН

6/10

Кількість паковань

n..8

Ні

99x

6/11

Вантажні марковання

an..512

Ні

99x

6/13

Код CUS

an8

Ні

Код, призначений у рамках Європейського митного реєстру хімічних речовин (ECICS)

6/14

Код товару-код Комбінованої номенклатури

an..8

Ні

6/18

Всього паковань

n..8

Ні

7/1

Перевантаження

Місце перевантаження: Країна: a2 +

Тип місця розташування: a1 +

Префікс ідентифікатора: a1 +

Кодовано

Ідентифікатор місця розташування: an..35 +

Додатковий ідентифікатор: n..3

АБО

Опис у довільній формі

Вулиця і номер будинку: an..70 +

Поштовий індекс: an..9 +

Населений пункт: an..35 +

Ідентифікація нових транспортних засобів

Тип ідентифікації: n2 +

Ідентифікаційний номер: an..35 +

Країна реєстрації нових транспортних засобів: a2 +

Ні

Використовується код країни, як визначено для Е.Д. 3/1 «Експортер».

Місце перевантаження повинно відповідати структурі Е.Д. 5/23 «Місце розташування товарів».

Ідентифікаційні дані транспортного засобу повинні відповідати структурі Е.Д. 7/7 «Ідентифікаційні дані транспортного засобу під час відправлення».

Країна реєстрації транспортних засобів повинна відповідати структурі Е.Д. 7/8 «Країна реєстрації транспортних засобів під час відправлення».

Індикатор наявності контейнера: n1

Для індикатора наявності контейнера використо- вуються коди, передбачені для Е.Д. 7/2 «Контейнер» у розділі III.

7/2

Контейнер

Так

7/4

Вид транспорту на кордоні

Так

7/5

Вид транспорту в межах країни

Ні

Використовуються коди, передбачені в розділі III щодо Е.Д. 7/4 «Вид транспорту на кордоні».

7/7

Ідентифікація транспортних засобів під час відправлення

Тип ідентифікації: n2 +

Ідентифікаційний номер: an..35

Так

7/8

Країна реєстрації транспортного засобу під час відправлення

Ні

Використовується код країни, як визначено для Е.Д. 3/1 «Експортер».

7/10

Ідентифікаційний номер контейнера

an..17

Ні

9999x

7/14

Ідентифікація активного транспортного засобу під час перетину кордону

Тип ідентифікації: n2 +

Ідентифікаційний номер: an..35

Ні

Для типу ідентифікації використовуються коди, визначені для Е.Д. 7/7 «Ідентифікація транспортних засобів під час відправлення».

7/15

Країна реєстрації активного транспортного засобу під час перетину кордону

Ні

Використовується код країни, як визначено для Е.Д. 3/1 «Експортер».

7/18

Номер пломби

Кількість пломб: n..4 +

Ідентифікатор пломби: an..20

Ні

9999x

7/19

Інші інциденти під час перевезення

an..512

Ні

8/2

Тип гарантії

an1

Так

8/3

Покликання на гарантію

GRN: an..24 +

Код доступу: an..4 +

Код валюти: a3 +

Сума боргу: n..16,2 +

Митниця гарантії: an8

Ні

99x

Для позначення валюти використовуються коди валют ISO-альфа-3 (ISO 4217)

8/4

Гарантія недійсна в

Ні

99x

Використовується код країни, як визначено для Е.Д. 3/1 «Експортер»

Розділ III. ВИМОГИ ДО КОДІВ СПІЛЬНИХ ДАНИХ У ТРАНЗИТНІЙ ДЕКЛАРАЦІЇ

Цей розділ містить коди, що підлягають використанню у стандартних електронних і паперових транзитних деклараціях.

1/2. Додатковий тип декларації

D для подання транзитної декларації відповідно до статті 29a доповнення I до Конвенції.

1/3. Транзитна декларація

Коди, що використовуються у контексті транзиту:

T Змішані відправлення, які включають як товари, що мають митний статус товарів Союзу, так і товари, що не мають митного статусу товарів Союзу, поміщені під процедуру спільного транзиту.

T1 Товари, які не мають митного статусу товарів Союзу та поміщені під процедуру спільного транзиту.

T2 Товари, які мають митний статус товарів Союзу та поміщені під процедуру спільного транзиту.

T2F Товари, які мають митний статус товарів Союзу і переміщуються між частиною митної території Союзу, де не діють положення Директиви 2006/112/ЄС або Директиви 2008/118/ЄС, і країною спільного транзиту.

C Товари Союзу, які не поміщені під процедуру спільного транзиту в контексті застосування статті 55(1)(h) доповнення I.

TD Товари, які вже поміщені під процедуру транзиту в контексті застосування статті 55(1)(h) доповнення I.

X Товари Союзу, які підлягають експорту та не поміщені під процедуру транзиту в контексті застосування статті 55(1)(h) доповнення I.

2/1. Спрощена декларація/попередні документи

Цей елемент даних складається із літерно-цифрових кодів.

Кожен код містить три складові. Перша складова (an..3), яка складається із комбінації цифр та/або літер, слугує для ідентифікації типу документа. Друга складова (an..35) представляє дані, потрібні для визначення такого документа, це або його ідентифікаційний номер, або інше покликання, яке дозволяє його визначити. Третя складова (an..5) використовується для того, щоб ідентифікувати, на яку саме товарну одиницю з попереднього документа надається покликання.

Якщо подається митна декларація у паперовій формі, три складові розділяють рисками (-).

1. Перша складова (an..3):

Обирається скорочення для документа з «переліку скорочень для документів» нижче.

Перелік скорочень для документів

(цифрові коди, взяті з Довідників ООН 2014b для електронного обміну даними для управління, торгівлі та транспорту: Перелік кодів для елемента даних 1001, назва документа/повідомлення, кодовано.)

Перелік контейнерів

235

Повідомлення про доставку

270

Пакувальний лист

271

Рахунок-проформа

325

Декларація тимчасового зберігання

337

Загальна декларація прибуття

355

Рахунок-фактура

380

Домашня транспортна накладна

703

Мастер коносамент

704

Коносамент

705

Домашній коносамент

714

Залізнична накладна

720

Автотранспортна накладна

730

Авіанакладна

740

Мастер авіанакладна

741

Поштова накладна (поштові посилки)

750

Транспортний документ мультимодального/комбінованого перевезення

760

Вантажна вiдомiсть

785

Навантажувальний документ

787

Транзитна декларація - змішані відправлення (T)

820

Транзитна декларація (T1)

821

Транзитна декларація (T2)

822

Транзитна декларація (T2F)

T2F

Підтвердження митного статусу товарів Союзу T2L

825

Підтвердження митного статусу товарів Союзу T2LF

T2G

Книжка МДП

952

Книжка АТА

955

Номер/дата внесення до відомостей декларанта

CLE

Інформаційний лист INF3

IF3

Спрощена декларація

SDE

Декларація MRN

MRN

Вантажна відомість за спрощеною процедурою

MNS

Інше

ZZZ

2. Друга складова (an..35)

Тут зазначається ідентифікаційний номер або інше покликання, яке дозволяє визначити документ.

Якщо надається покликання на MRN як попередній документ, референтний номер має таку структуру:

Поле

Зміст

Формат

Приклади

Останні дві цифри року офіційного прийняття декларації (РР)

Ідентифікатор країни, в якій подана транзитна декларація (код країни alpha 2)

Унікальний ідентифікатор повідомлення на рік і країну

an12

9876AB889012

Ідентифікатор процедури

Контрольний символ

an1

Поля 1 і 2, як пояснено вище.

Поле 3 повинно бути заповнене ідентифікатором відповідного повідомлення. За використання такого поля несуть відповідальність країни, але кожне повідомлення, опрацьоване протягом одного року в межах певної країни, повинно мати унікальний номер стосовно відповідної процедури.

Країни, які бажають включити референтний номер компетентного підрозділу митниці до MRN, можуть використовувати не більше перших 6 знаків для його відображення.

Поле 4 заповнюється ідентифікатором процедури, визначеної в таблиці нижче.

Поле 5 заповнюється значенням контрольної суми для всього MRN. Це поле дозволяє виявити помилку при введенні всього MRN.

Коди, що використовуються у полі 4 «Ідентифікатор процедури»:

Код

Процедура

Тільки експорт

Експорт і загальна декларація вибуття

Тільки загальна декларація вибуття

Повідомлення про реекспорт

Відправлення товарів, пов’язаних із спеціальною фіскальною територією

Тільки транзитна декларація

Транзитна декларація та загальна декларація вибуття

Транзитна декларація та загальна декларація прибуття

Підтвердження митного статусу товарів Союзу

Тільки імпортна декларація

Імпортна декларація та загальна декларація прибуття

Тільки загальна декларація прибуття

Декларація тимчасового зберігання

Декларація тимчасового зберігання та загальна декларація прибуття

3. Третя складова (an..5):

«Номер товарної одиниці» відповідних товарів, зазначений у Е.Д. 1/6. «Номер товарної одиниці» у попередньому документі.

Приклад:

Відповідна товарна одиниця у декларації була п’ятою товарною одиницею в транзитному документі T1 (попередній документ), якому митниця призначення присвоїла номер «238544». Таким чином, код буде зазначено як «821-238544-5». («821» -процедури транзиту, «238544» - реєстраційний номер документа (або MRN для операцій NCTS) і «5» - номер товарної одиниці).

Якщо, у випадку використання транзитних декларацій у паперовій формі, було внесено більш ніж одне покликання, а держави передбачають, що інформація вноситься у кодованій формі, застосовується код «00200», як визначено у Е.Д. 2/2 «Додаткова інформація».

2/2. Додаткова інформація

П’ятизначний цифровий код використовується, щоб закодувати додаткову інформацію митного характеру. Цей код вноситься після додаткової інформації, окрім випадків, коли законодавство Договірних сторін передбачає використання коду замість тексту.

Коди «00200» і «00300» використовуються лише в транзитних деклараціях у паперовій формі, у відповідних випадках.

Коди «20100», «20200» і «20300» використовуються у транзитних деклараціях у паперовій та електронній формі, у відповідних випадках.

Правова підстава

Предмет

Додаткова інформація

Код

Додаток B6a, розділ III

Декілька згадок документів і сторін

«Різне»

00200

Додаток B6a, розділ III

Декларант і вантажовідправник є однією особою

«Вантажовідправник»

00300

Стаття 18 — Конвенції

Експорт із однієї Договірної сторони або з Союзу з обмеженням.

20 100

Стаття 18 — Конвенції

Експорт із однієї Договірної сторони або з Союзу зі сплатою митних платежів.

20 200

Стаття 18 — Конвенції

Експорт

«Експорт»

20 300

2/3. Оформлені документи, сертифікати та авторизації, додаткові покликання

(a) Документи, сертифікати та авторизації Договірної сторони або третьої країни, оформлені для підтвердження транзитної декларації, а також додаткові покликання вносяться у формі коду, як визначено в розділі II, разом із ідентифікаційним номером або іншим покликанням, яке дозволяє визначити документ. Перелік документів, сертифікатів та авторизацій, а також додаткових покликань і їхніх відповідних кодів можна знайти у базі даних TARIC.

(b) Національні документи, сертифікати та авторизації, оформлені для підтвердження транзитної декларації, а також додаткові покликання, вносяться у формі коду, як визначено в розділі II, разом із ідентифікаційним номером або іншим покликанням, яке дозволяє визначити документ. Чотири знаки представляють коди на основі власної класифікації такої країни.

3/1. Експортер

У разі згрупованих відправлень, коли використовуються транзитні декларації у паперовій формі, і держави передбачають використання інформації в кодованій формі, застосовується код «00200», як визначено у Е.Д. 2/2 («Додаткова інформація»).

3/2. Ідентифікаційний номер експортера

Для держав-членів Європейського Союзу - зазначається номер EORI в Союзі чи унікальний ідентифікаційний номер третьої країни, що визнається Союзом.

Для країн спільного транзиту - зазначаються обидва: номер EORI в Союзі та ідентифікаційний номер трейдера у країні спільного транзиту. Якщо номер EORI не був наданий, зазначається тільки ідентифікаційний номер трейдера в країні спільного транзиту.

3/9. Вантажоодержувач

3/10. Ідентифікаційний номер вантажоодержувача

3/20. Ідентифікаційний номер представника

3/21. Код статусу представника

Вноситься один із таких кодів (n1) перед повним іменем/найменуванням та адресою для визначення статусу представника:

2. Представник - пряме представництво (митний представник діє від імені та за дорученням іншої особи)

3. Представник - непряме представництво (митний представник діє від свого імені, але за дорученням іншої особи)

Якщо цей елемент даних надрукований на паперовому документі, його вказують у квадратних дужках (Напр.: [2] або [3]).

3/22. Суб’єкт процедури транзиту

3/37. Ідентифікаційний номер додаткового учасника (учасників) ланцюга постачання

Цей елемент даних складається з двох складових:

1. Код ролі

Можуть декларуватися такі сторони:

Код ролі

Сторона

Опис

Консолідатор

Експедитор, який об’єднує окремі менші відправлення в єдине більше відправлення (в процесі консолідації), яке відправляється контрагенту, що вчиняє зворотні дії, розділяючи консолідовані відправлення на їх первинні компоненти

Виробник

Сторона, яка виробляє товари

Експедитор

Сторона, яка здійснює експедитування товарів

Власник складу

Сторона, яка бере на себе відповідальність за товари, що прибувають на склад

2. Ідентифікаційний номер сторони

Структура такого номера відповідає структурі, визначеній для Е.Д. 3/2 «Ідентифікаційний номер експортера».

5/6. Підрозділ призначення (і країна)

Використовуються коди (an8), структуровані таким чином:

перші два знаки (a2) використовуються для ідентифікації країни за допомогою коду країни, визначеного для «Ідентифікаційного номера експортера»,
наступні шість знаків (an6) позначають відповідний підрозділ у такій країні. Для цього рекомендується така структура:

Перші три знаки (an3) заповнюються назвою місця розташування з UN/LOCODE-8, а останні три - національним літерно-цифровим підрозділом (an3). Якщо цей підрозділ не використовується, вставляються знаки «000».

Приклад: BEBRU000: BE = ISO 3166 для Бельгії, BRU = назва місця розташування з UN/LOCODE для міста Брюссель, 000 для підрозділу, що не використовується.

5/23. Місце розташування товарів

Використовуються коди країн ISO alpha 2, використані в полі 1 Е.Д. 3/1 «Експортер».

Для типу місця розташування використовуються коди, визначені нижче:

A Визначене місце розташування

B Авторизоване місце

C Затверджене місце

D Інше

Для ідентифікації місця розташування використовується один із таких ідентифікаторів:

Префікс

Ідентифікатор

Опис

UN/LOCODE

Використовуються коди, визначені у Переліку кодів за країнами UN/LOCODE

Ідентифікатор митниці

Використовуються коди, визначені відповідно до Е.Д. 5/6 «Митниця призначення та країна»

Координати GPS

Десяткові градуси із від’ємними значеннями для півдня та заходу. Приклади: 44.424896°/8.774792° або 50.838068°/4.381508°

Номер EORI в Союзі чи унікальний ідентифікаційний номер третьої країни, визнаний Союзом, або ідентифікаційний номер трейдера в країнах спільного транзиту

Використовується ідентифікаційний номер, як визначено в описі для Е.Д. 3/2 «Ідентифікаційний номер експортера» Якщо економічний оператор має більше одного об’єкта, номер заповнюється унікальним ідентифікатором відповідного місця розташування

Номер авторизації

Зазначається номер авторизації, що стосується відповідного місця розташування, тобто авторизації на надання статусу авторизованого вантажовідправника. Якщо авторизація стосується більше ніж одного об’єкта, номер авторизації заповнюється унікальним ідентифікатором відповідного місця розташування.

У разі використання кодів «Х» або «Y» для ідентифікації місця розташування, і якщо є декілька місць розташування, пов’язаних із номером EORI або відповідним номером авторизації, може бути використаний додатковий ідентифікатор для однозначної ідентифікації об’єкта.

7/2. Контейнер

0. Товари, що транспортуються не в контейнерах

1. Товари, що транспортуються в контейнерах.

7/4. Вид транспорту на кордоні

Застосовні коди наведено нижче:

Код

Опис

Залізничний транспорт

Автомобільний транспорт

Повітряний транспорт

Пошта (Активний транспортний засіб невідомий)

Стаціонарні засоби транспортування

Внутрішній водний транспорт

Вид невідомий (тобто транспортний засіб, що переміщується своїм ходом як товар)

7/7. Ідентифікація транспортних засобів під час відправлення

Ідентифікація транспортних засобів під час відправлення

Код

Опис

Номер вагона

Реєстраційний номер автомобільного транспортного засобу

Номер рейсу ІАТА

Реєстраційний номер повітряного судна

Назва судна внутрішнього плавання

8/2. Тип гарантії

Коди гарантії

Застосовні коди наведено нижче:

Опис

Код

Для звільнення від гарантії (стаття 75(2)(c) доповнення I)

Для загальної гарантії (стаття 75(1) і (2)(a) і (b) доповнення I)

Для індивідуальної гарантія у формі зобов’язання, наданого гарантом (стаття 20 доповнення I)

Для індивідуальної гарантії в грошовій формі (стаття 19 доповнення I)

Для індивідуальної гарантії у формі ваучерів (стаття 21 доповнення I)

Для звільнення від гарантії для поїздки між митницею відправлення і митницею транзиту (стаття 10(2)(b) Конвенції)

Для індивідуальної гарантії типу відповідно до пункту 3 додатка I до доповнення I.

Стосовно гарантії, що не вимагається для товарів, які переміщуються стаціонарними засобами транспортування (стаття 13(1)(c) доповнення I)

Для звільнення від гарантії за домовленістю (стаття 10(2)(a) Конвенції)

Для гарантії, що не вимагається для товарів, поміщених під процедуру спільного транзиту відповідно до статті 13(1)(a) доповнення I.

Розділ IV. ЛІНГВІСТИЧНІ ПОКЛИКАННЯ ТА ЇХНІ КОДИ

ДОДАТОК А3а

ТРАНЗИТНИЙ СУПРОВІДНИЙ ДОКУМЕНТ

ДОДАТОК А4а

ПРИМІТКИ ТА ВІДОМОСТІ (ДАНІ) ЩОДО ТРАНЗИТНОГО СУПРОВІДНОГО ДОКУМЕНТА

Цей додаток застосовується із дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578.

Абревіатура «BCP» («план забезпечення безперервної роботи») використовується у цьому додатку щодо випадків, у яких застосовується процедура забезпечення безперервної роботи, визначена устатті 26 доповнення I.

Папір, що використовується для Транзитного супровідного документа, може бути зеленого кольору.

Транзитний супровідний документ роздруковується на підставі даних, отриманих із транзитної декларації, за потреби зміненої суб’єктом процедури транзиту та/або перевіреної митницею відправлення, та заповнюють таким:

1. Графа «MRN»

MRN друкується на першій сторінці та на всіх переліках товарів, за винятком випадків, коли ці форми використовуються в контексті плану забезпечення безперервної роботи (BCP), і в таких випадках MRN не призначається.

«MRN» також повинен бути надрукований у вигляді штрих-коду, із використанням стандарту «code 128», набір символів «B».

2. Графа «Форми» (1/4):

перший підрозділ: порядковий номер поточного надрукованого аркуша,
другий підрозділ: загальна кількість надрукованих аркушів (включно зі переліком товарів),
не використовується, якщо є тільки одна товарна одиниця.

3. У рядку під графою «Референтний номер/ UCR» (2/4):

Найменування та адреса підрозділу митниці, до якого необхідно повернути копію транзитного супровідного документа, якщо використовується план забезпечення безперервної роботи (BCP).

4. Графа «Митниця відправлення» (C):

найменування митниці відправлення,
референтний номер митниці відправлення,
дата прийняття транзитної декларації,
ім’я/найменування та номер авторизації авторизованого вантажовідправника (за наявності).

5. Графа «Контроль митницею відправлення» (D):

результати контролю,
накладені пломби або зазначення «- -», що позначає «Звільнення - 99201»,
зазначення «Обов’язковий маршрут», у відповідних випадках.

6. Формальності під час інцидентів, що відбуваються під час переміщення товарів.

До моменту, коли NCTS дозволить митним органам внести цю інформацію безпосередньо до системи, застосовуються такі процедури.

У проміжок між часом, коли товари залишають митницю відправлення, і часом, коли вони надходять до митниці призначення, до транзитного супровідного документа, що супроводжує товари, можуть вноситися певні дані. Такі дані стосуються транспортної операції та зазначаються перевізником, відповідальним за транспортні засоби, на які завантажені товари, коли здійснюються відповідні заходи. Відомості можуть вноситися розбірливо від руки, і в такому разі записи робляться чорнилом друкованими літерами.

Перевізники мають пам’ятати, що товари можуть бути перевантажені тільки з авторизації митних органів країни, на території якої здійснюється перевантаження.

Митні органи в митниці транзиту або в митниці призначення, залежно від обставин, зобов’язані переносити до системи дані, внесені до транзитного супровідного документа. Дані також можуть бути внесені авторизованим вантажоодержувачем.

Використовуються такі графи в залежності від заходів:

Перевантаження: використовується графа 7/1.

Графа «Перевантаження» (7/1)

Перевізник заповнює перші три рядки цієї графи, коли товари перевантажуються з одного транспортного засобу на інший або з одного контейнера в інший під час відповідної операції.

Однак якщо товари перевозяться у контейнерах, які повинні транспортуватися автомобільними транспортними засобами, митні органи можуть авторизувати суб’єкта процедури транзиту залишити графу 7/7 - /7/8 порожньою, якщо логістика в пункті відправлення може не дозволити надання ідентифікаційних даних та інформації про країну реєстрації транспортних засобів на момент оформлення транзитної декларації та якщо вони можуть забезпечити внесення в подальшому відповідної інформації щодо транспортних засобів до графи 7/1.

Інші інциденти: використовується графа 7/19.

Графа «Інші інциденти під час перевезення» (7/19)

Графа заповнюється відповідно до наявних зобов’язань стосовно транзиту.

ДОДАТОК A5a

ПЕРЕЛІК ТОВАРІВ

ДОДАТОК A6a

ПРИМІТКИ ТА ДАНІ ДО ПЕРЕЛІКУ ТОВАРІВ

Графи переліку товарів є вертикально розширюваними. Додатково до положень пояснень з додатків A1a та B6a дані повинні бути надруковані таким чином, за потреби з використанням кодів:

1. Графа «MRN» - як визначено у додатку A3a. MRN друкується на першій сторінці та на всіх переліках товарів, за винятком випадків, коли ці форми використовуються в контексті плану забезпечення безперервної роботи (BCP), і в таких випадках MRN не призначається.

2. Такі дані з різних граф на рівні товарних одиниць повинні бути надруковані таким чином:

(a) Графа «Тип декларації» (1/3) - якщо статус товарів є однаковим для усієї декларації, ця графа не використовується; якщо відправлення змішане, друкують фактичний статус, T1, T2 або T2F.

(b) Графа «Форми» (1/4):

Перший підрозділ: порядковий номер поточного надрукованого аркуша,
Другий підрозділ: загальна кількість надрукованих аркушів;

(d) Графа «TCMPc» (4/2) - зазначити код способу сплати транспортних зборів.

ДОДАТОК B2а

Цей додаток застосовується із дати запровадження системи PoUS, зазначеної у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578.

Вимоги до спільних даних для T2L/T2LF як підтвердження митного статусу товарів Союзу

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Елементи даних, які повинні надаватися для T2L/T2LF як підтвердження митного статусу товарів Союзу, визначені у таблиці вимог до даних. Конкретні положення, що стосуються кожного елемента даних, як описано в розділі I доповнення II, застосовуються без обмеження статусу елементів даних, як визначено у таблиці вимог до даних.

2. Символи «A», «B» або «C» у таблиці нижче не впливають на той факт, що певні дані збирають лише за наявності відповідних обставин. Вони можуть бути доповнені умовами чи уточненнями, переліченими у поясненнях до вимог до даних

3. Формати, коди та, у відповідних випадках, структура вимог до даних, описаних у цьому додатку, визначені в додатку B3a.

Розділ II. СИМВОЛИ

Символи у графах

Символ

Опис символу

Обов’язково: дані, що вимагаються кожною країною

Необов’язково для країн: дані, зазначення яких країни можуть не вимагати.

Необов’язково для декларантів: дані, які можуть надаватися декларантами, але не можуть вимагатися країнами

Елемент даних, який вимагається на рівні товарної одиниці підтвердження митного статусу товарів Союзу. Інформація, внесена на рівні товарної одиниці, є дійсною лише для відповідної товарної.

Елемент даних, який вимагається на рівні заголовка підтвердження митного статусу товарів Союзу. Інформація, внесена на рівні заголовка, є дійсною до всіх задекларованих товарних одиниць.

Будь-яке поєднання символів «Х» і «Y» означає, що такий елемент даних може бути наданий декларантом на будь-якому із відповідних рівнів.

Розділ III. СЕКЦІЯ I

Таблиця вимог до даних

(Примітки до цієї таблиці включені у дужках)

Група 1 - Інформація про повідомлення (у тому числі процедурні коди)

№ Е.Д.

Графа №

Назва Е.Д.

T2L/T2LF

1/3

Тип підтвердження митного статусу

1/4

Форми

(1)

(2)

1/5

Відвантажувальні специфікації

(1)

1/6

Номер товарної одиниці

(2)

1/8

Підпис/автентифікація

1/9

Загальна кількість товарних одиниць

(1)

Група 2 - Покликання на повідомлення, документи, сертифікати та авторизації

№ Е.Д.

Графа №

Назва Е.Д.

T2L/T2LF

2/1

Спрощена декларація/попередні документи

2/2

Додаткова інформація

2/3

Оформлені документи, сертифікати та авторизації. Додаткові покликання

(7)

2/5

LRN

Група 3 - Сторони

№ Е.Д.

Графа №

Назва Е.Д.

T2L/T2LF

3/1

Експортер

(13)

(51)

3/2

2 (немає)

Ідентифікаційний номер експортера

(52)

3/20

14 (немає)

Ідентифікаційний номер представника

3/21

Код статусу представника

3/43

Особа, яка подає запит на ідентифікаційний номер підтвердження митного статусу товарів Союзу

Група 5 - Дати/час/строки/місця/країни/регіони

№ Е.Д.

Графа №

Назва Е.Д.

T2L/T2LF

5/4

50, 54

Дата декларації

(1)

5/5

50, 54

Місце декларації

(1)

5/28

Необхідний строк дії підтвердження

Група 6 - Ідентифікація товарів

№ Е.Д.

Графа №

Назва Е.Д.

T2L/T2LF

6/1

Маса нетто (кг)

(23)

6/5

Маса брутто (кг)

6/8

Опис товарів

6/9

Тип паковання

6/10

Кількість паковань

6/11

Вантажні марковання

6/14

33(1)

Код товару - Код Комбінованої номенклатури

(23)

6/18

Всього паковань

Група 7 - Інформація про транспортування (види транспорту, транспортний засіб та обладнання)

№ Е.Д.

Графа №

Назва Е.Д.

T2L/T2LF

7/2

Контейнер

7/10

Ідентифікаційний номер контейнера

СЕКЦІЯ II

Примітки

Номер примітки

Опис примітки

(1)

Країни можуть вимагати цей елемент даних лише в контексті процедури на основі паперових документів

(2)

Якщо декларація в паперовій формі містить лише одну товарну одиницю, країни можуть передбачити, щоб ця графа залишалася порожньою, оскільки цифра «1» вже внесена до графи 5.

(7)

Країни можуть надати звільнення від цього зобов’язання, якщо їхні системи дозволяють їм автоматично та однозначно отримувати цю інформацію з інформації, яка міститься в інших частинах декларації.

(13)

Для держав-членів Європейського Союзу - ця інформація є обов’язковою, лише якщо не надається номер EORI в Союзі чи унікальний ідентифікаційний номер третьої країни, що визнається Союзом. Якщо надається номер EORI в Союзі чи унікальний ідентифікаційний номер третьої країни, що визнається Союзом, ім’я/найменування та адресу не надають, окрім випадків, коли використовується декларація в паперовій формі.

(23)

Підлягає заповненню, тільки якщо це передбачено законодавством країни спільного транзиту

(51)

Для країн спільного транзиту ця інформація є обов’язковою.

(52)

Для країн спільного транзиту ця інформація є обов’язковою. Надається номер EORI в Союзі та ідентифікаційний номер трейдера в країні спільного транзиту. Якщо номер EORI не був наданий, вказується тільки ідентифікаційний номер трейдера в країні спільного транзиту.

Розділ IV. ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ВИМОГ ДО ДАНИХ

СЕКЦІЯ I

Вступ

Описи та пояснення, що містяться у цьому розділі, застосовуються до елементів даних, зазначених у таблиці вимог до даних у розділі III, глави 3, секції І цього додатка.

СЕКЦІЯ II

Вимоги до даних

1/3. Тип підтвердження митного статусу

Зазначається відповідний код.

1/4. Форми

Зазначається номер комплекту стосовно загальної кількості комплектів використаних форм і додаткових аркушів. Наприклад, якщо є одна форма і два додаткові аркуші, зазначається 1/3 на формі, 2/3 - на першому додатковому аркуші та 3/3 - на другому додатковому аркуші.

Якщо підтвердження статусу складається із двох комплектів із чотирьох примірників замість одного комплекту із восьми примірників, для цілей визначення кількості форм ці два комплекти необхідно розглядати як один.

1/5. Відвантажувальні специфікації

Зазначається цифрами кількість будь-яких долучених відвантажувальних специфікацій або будь-яких комерційних описових переліків, якщо вони авторизовані компетентним органом.

1/6. Номер товарної одиниці

Номер товарної одиниці відносно загальної кількості товарних одиниць, що містяться у підтвердженні митного статусу товарів Союзу, якщо є більш ніж одна товарна одиниця.

1/8. Підпис/автентифікація

Підпис або інша автентифікація підтвердження митного статусу товарів Союзу.

1/9. Всього товарних одиниць

Всього товарних одиниць задекларованих товарів у відповідному підтвердженні митного статусу товарів Союзу. Товарна одиниця визначається як товари у підтвердженні митного статусу товарів Союзу, для яких є спільними усі дані з атрибутом «Х» з таблиці вимог до даних у розділі III, главі 3, секції I цього додатка.

2/1. Спрощена декларація/попередні документи

У відповідних випадках зазначається покликання на митну декларацію, на основі якої було видане підтвердження митного статусу товарів Союзу.

Якщо надано MRN митної декларації для випуску для вільного обігу, а підтвердження митного статусу товарів Союзу не стосується всіх товарних одиниць митної декларації, зазначаються відповідні номери товарних одиниць у митній декларації.

2/2. Додаткова інформація

Зазначається відповідний код.

2/3. Оформлені документи, сертифікати та авторизації, додаткові покликання

(a) Ідентифікаційний або референтний номер документів Союзу або міжнародних документів, сертифікатів та авторизацій, оформлених на підтвердження статусу, а також додаткові покликання.

Із використанням відповідних кодів зазначаються дані, які вимагаються відповідно до будь-яких особливих застосовних правил, разом із покликанням на документи, оформлених на підтвердження статусу, а також додаткові покликання.

(b) Ідентифікаційний або референтний номер міжнародних документів, сертифікатів та авторизацій, оформлених на підтвердження декларації, а також додаткові покликання.

Якщо застосовно, зазначається номер авторизації авторизованого емітента.

2/5. LRN

Використовується місцевий референтний номер (LRN). Він визначається на національному рівні та присвоюється декларантом за погодженням із компетентними органами для ідентифікації кожного окремого підтвердження статусу.

3/1. Експортер

Зазначається повне ім’я/найменування та адреса відповідної особи.

3/2. Ідентифікаційний номер експортера

Для держав-членів Європейського Союзу - зазначається номер EORI.

Для країн спільного транзиту - зазначається номер EORI в Союзі та ідентифікаційний номер трейдера у країні спільного транзиту. Якщо номер EORI не був наданий, вказується тільки ідентифікаційний номер трейдера в країні спільного транзиту.

3/20. Ідентифікаційний номер представника

Ця інформація вимагається, якщо вона відмінна від Е.Д. 3/43 («Особа, яка подає запит на ідентифікаційний номер підтвердження митного статусу товарів Союзу»).

Для держав-членів Європейського Союзу - зазначається номер EORI.

Для країн спільного транзиту - зазначається номер EORI в Союзі й ідентифікаційний номер трейдера у країні спільного транзиту. Якщо номер EORI не був наданий, вказується тільки ідентифікаційний номер трейдера в країні спільного транзиту.

3/21. Код статусу представника

Зазначається відповідний код, що відображає статус представника.

3/43. Особа, яка подає запит на ідентифікаційний номер підтвердження митного статусу товарів Союзу

Для держав-членів Європейського Союзу - зазначається номер EORI.

5/4. Дата декларації

Дата, в яку відповідне підтвердження статусу було видане та, у відповідних випадках, підписане або автентифіковане в інший спосіб.

5/5. Місце декларації

Місце, в якому відповідне підтвердження статусу було видане.

5/28. Необхідний строк дії підтвердження

Вказується запитуваний строк дії підтвердження митного статусу товарів Союзу, виражений у днях.

6/1. Маса нетто (кг)

Зазначається маса нетто, виражена в кілограмах, для кожної товарної одиниці. Маса нетто - це маса товарів без паковання.

Якщо маса нетто перевищує 1 кг та включає частку одиниці виміру (кг), вона може бути округлена таким чином:

від 0,001 до 0,499: округлення в меншу сторону до кг,
від 0,5 до 0,999: округлення в більшу сторону до кг.

Маса нетто менша ніж 1 кг зазначається як «0», після якої вказуються до 6 десяткових знаків, відкидаючи всі «0» у кінці числа (напр., 0,123 - для паковання масою 123 грами, 0,00304 - для паковання масою 3 грами і 40 міліграмів, або 0,000654 - для паковання масою 654 міліграми).

6/5. Маса брутто (кг)

Маса брутто - це вага товарів, включаючи паковання, але не включаючи обладнання перевізника.

Якщо маса брутто перевищує 1 кг та включає частку одиниці виміру (кг), вона може бути округлена таким чином:

від 0,001 до 0,499: округлення в меншу сторону до кг,
від 0,5 до 0,999: округлення в більшу сторону до кг.

Маса брутто менша ніж 1 кг зазначається як «0», після якої вказуються до 6 десяткових знаків, відкидаючи всі «0» у кінці числа (напр., 0,123 - для паковання масою 123 грами, 0,00304 - для паковання масою 3 грами і 40 міліграмів, або 0,000654 - для паковання масою 654 міліграми).

Якщо можливо, економічний оператор може зазначити таку масу на рівні товарних одиниць.

6/8. Опис товарів

Зазначається звичайний торговий опис. Якщо необхідно надати код товару, опис повинен бути достатньо точним, щоб дати змогу класифікувати товари.

6/9. Тип паковання

Зазначається код, який означає тип паковання.

6/10. Кількість паковань

Загальна кількість паковань на основі найменшої одиниці зовнішнього паковання. Це кількість окремих товарних одиниць, запакованих таким чином, що їх неможливо розділити без попереднього розпакування, або кількість штук, якщо товари не запаковані.

Ця інформація не надається, якщо товари є навалювальним вантажем.

6/11. Вантажні марковання

Опис у довільній формі марковань та кількості транспортних одиниць або паковань.

6/14. Код товару - код Комбінованої номенклатури

Зазначається код товару, що складається щонайменше із шести цифр Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Код товару може бути розширений до восьми цифр для національного використання.

7/2. Контейнер

Зазначається передбачувана ситуація при перетині кордону Договірної сторони на основі інформації, наявної на момент подання запиту на підтвердження, із використанням відповідного коду.

7/10. Ідентифікаційний номер контейнера

Марковання (літери та/або цифри), які ідентифікують транспортний контейнер.

Для видів транспорту, відмінних від повітряного транспорту, контейнер - це спеціальний ящик для перевезення вантажів, зміцнений і такий, який можна штабелювати та переміщувати горизонтально або вертикально.

Для повітряного транспорту, контейнери - це спеціальні ящики для перевезення вантажів, зміцнені та які можна переміщувати горизонтально або вертикально.

У контексті цього елемента даних змінні корпуси і напівпричепи, які використовуються для автомобільного та залізничного транспорту, вважаються контейнерами.

Якщо застосовно, для контейнерів, на які поширюється стандарт ISO 6346, додатково до ідентифікаційного номера контейнера вказується ідентифікатор (префікс), присвоєний Міжнародним бюро контейнерів та інтермодального транспорту (BIC).

Для змінних корпусів і напівпричепів використовується код ILU (інтермодальні вантажні одиниці), запроваджений згідно з Європейським стандартом EN 13044.

ДОДАТОК B3a

Вимоги до форматів та кодів спільних даних для T2L/T2LF як підтвердження митного статусу товарів Союзу

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Формати, коди та, у відповідних випадках, структура елементів даних, включені до цього додатка, застосовуються щодо вимог до даних у підтвердженні митного статусу товарів Союзу, визначених у розділі III додатка B2a.

2. Формати, коди та, у відповідних випадках, структура елементів даних, визначені у цьому додатку, застосовуються до підтвердження митного статусу товарів Союзу у паперовій формі.

3. Розділ II цього додатка включає формати елементів даних.

4. Коли інформація у підтвердженні митного статусу товарів Союзу, визначена в розділі III додатка B2a, набуває форми кодів, застосовується перелік кодів, передбачений у розділі III цього додатка.

a літерний

n цифровий

an літерно-цифровий

Число, що слідує за кодом, вказує на допустиму довжину даних. Застосовується таке.

Приклади довжини полів та форматів:

a1 1 літерний символ, фіксована довжина

n2 2 цифрові символи, фіксована довжина

an3 3 літерні-цифрові символи, фіксована довжина

a..4 до 4-х літерних символів

n..5 до 5-и цифрових символів

an..6 до 6 літерно-цифрових символів

n..7,2 до 7-и цифрових символів, включно з максимум 2 десятковими знаками, роздільник не фіксований.

6. Кардинальність на рівні заголовка, включена до таблиці в розділі II цього додатка, вказує, скільки разів елемент даних може бути використаний на рівні заголовка в підтвердженні митного статусу товарів Союзу.

Розділ II. ВИМОГИ ДО ФОРМАТІВ ТА КАРДИНАЛЬНОСТІ СПІЛЬНИХ ДАНИХ ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ МИТНОГО СТАТУСУ ТОВАРІВ СОЮЗУ

Порядковий номер Е.Д.

Назва Е.Д.

Формат Е.Д.

(Тип/довжина)

Перелік кодів у Розділі III (так/ні)

Кардинальність на рівні заголовка

Кардинальність на рівні товарної одиниці

Примітки

1/3

Тип підтвердження митного статусу

an..5

1/4

Форми

n..4

Ні

1/5

Відвантажувальні специфікації

n..5

Ні

1/6

Номер товарної одиниці

n..5

Ні

1/8

Підпис/автентифікація

an..35

Ні

1/9

Загальна кількість товарних одиниць

n..5

Ні

2/1

Спрощена декларація/попередні документи

Категорія документа: a1 +

Тип попереднього документа: an..3 +

Покликання на попередній документ: an..35 +

Ідентифікатор товарної одиниці: n..5

9999x

99x

2/2

Додаткова інформація

Кодована версія (коди Союзу): n1 + an4

АБО

(національні коди): a1 + an4

АБО

Опис у довільній формі: an..512

99x

Коди додатково визначені у розділі III

2/3

Оформлені документи, сертифікати та авторизації, додаткові покликання

Тип документа (коди Союзу): a1 + an3

АБО

(національні коди): n1 + an3 +

Ідентифікатор документа: an..35

99x

2/5

LRN

an..22

Ні

3/1

Експортер

Ім’я/найменування: an..70 +

Вулиця і номер будинку: an..70 +

Країна: a2 +

Поштовий індекс: an..9 +

Населений пункт: an..35

Ні

Код країни:

літерні коди для країн і територій на основі чинних кодів ISO alpha-2 (a2), якщо вони є сумісними з вимогами Регламенту Комісії (ЄС) № 1106/2012(-1)

Комісія регулярно публікує регламенти, що оновлюють перелік кодів країн.

У разі згрупованих відправлень, якщо

використовуються підтвердження у паперовій формі, може використовуватися код «00200» разом з переліком експортерів відповідно до приміток, описаних для Е.Д. 3/1 «Експортер» у розділі III додатка B2a доповнення II.

3/2

Ідентифікаційний номер експортера

an..17

Ні

3/20

Ідентифікаційний номер представника

an..17

Ні

3/21

Код статусу представника

3/43

Особа, яка подає запит на ідентифікаційний номер підтвердження митного статусу товарів Союзу

an..17

Ні

5/4

Дата декларації

n8 (ррррммдд)

Ні

5/5

Місце декларації

an..35

Ні

5/28

Запитуваний строк дії підтвердження

n..3

Ні

6/1

Маса нетто (кг)

n..16,6

Ні

6/5

Маса брутто (кг)

n..16,6

Ні

6/8

Опис товарів

an..512

Ні

6/9

Тип паковання

an..2

Ні

99x

Перелік кодів відповідає останній версії Рекомендацій 21 ЄЕК ООН

6/10

Кількість паковань

n..8

Ні

99x

6/11

Вантажні марковання

an..512

Ні

99x

6/14

Код товару - код Комбінованої номенклатури

an..8

Ні

6/18

Всього паковань

n..8

Ні

7/2

Контейнер

7/10

Ідентифікаційний номер контейнера

an..17

Ні

9999x

(-1) Регламент Комісії (ЄС) № 1106/2012 від 27 листопада 2012 року про імплементацію Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 471/2009 щодо статистики Співтовариства стосовно зовнішньої торгівлі з третіми країнами стосовно актуалізації номенклатури країн та територій (ОВ L 328, 28.11.2012, с. 7).

Розділ III. ВИМОГИ ДО КОДІВ СПІЛЬНИХ ДАНИХ ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ МИТНОГО СТАТУСУ ТОВАРІВ СОЮЗУ

Цей розділ містить коди, які слід використовувати у стандартних підтвердженнях митного статусу товарів Союзу в паперовій формі.

1/3. Тип підтвердження митного статусу

Коди, які слід використовувати у контексті документів T2L

T2L Підтвердження, що встановлює митний статус товарів Союзу

T2LF Підтвердження, що встановлює митний статус товарів Союзу, які відправляються до спеціальних фіскальних територій, з таких територій або між такими територіями.

T2LSM Підтвердження, що встановлює статус товарів із місцем призначення у Сан-Марино на застосування статті 2 Рішення Комітету зі співпраці ЄЕС-Сан-Марино 4/92 від 22 грудня 1992 року.

2/1. Спрощена декларація/попередні документи

Цей елемент даних складається із літерно-цифрових кодів.

Якщо подається митна декларація у паперовій формі, три складові розділяють рисками (-).

1. Перша складова (an..3):

Обирається скорочення для документа з «переліку скорочень для документів» нижче.

Перелік скорочень для документів

Перелік контейнерів

235

Повідомлення про доставку

270

Пакувальний лист

271

Рахунок-проформа

325

Декларація тимчасового зберігання

337

Загальна декларація прибуття

355

Рахунок-фактура

380

Домашня транспортна накладна

703

Мастер коносамент

704

Коносамент

705

Домашній коносамент

714

Залізнична накладна

720

Автотранспортна накладна

730

Авіанакладна

740

Мастер авіанакладна

741

Поштова накладна (поштові посилки)

750

Транспортний документ мультимодального/комбінованого перевезення

760

Вантажна вiдомiсть

785

Навантажувальний документ

787

Транзитна декларація - змішані відправлення (T)

820

Транзитна декларація (T1)

821

Транзитна декларація (T2)

822

Транзитна декларація (T2F)

T2F

Підтвердження митного статусу товарів Союзу T2L

825

Підтвердження митного статусу товарів Союзу T2LF

T2G

Книжка МДП

952

Книжка АТА

955

Номер/дата внесення до відомостей декларанта

CLE

Інформаційний лист INF3

IF3

Спрощена декларація

SDE

Декларація MRN

MRN

Вантажна вiдомiсть за спрощеною процедурою

MNS

Інше

ZZZ

2. Друга складова (an..35)

Тут зазначається ідентифікаційний номер або інше покликання, яке дозволяє визначити документ.

3. Третя складова (an..5):

«Номер товарної» одиниці відповідних товарів, зазначений у Е.Д. 1/6. «Номер товарної одиниці» у попередньому документі.

2/2. Додаткова інформація

Правова підстава

Предмет

Додаткова інформація

Код

Додаток B2a, розділ III

Декілька згадок документів і сторін

«Різне»

00200

Додаток B2a, розділ III

Декларант і вантажовідправник є однією особою

«Вантажовідправник»

00300

Додаток B2a, розділ III

Декларант і експортер є однією особою

«Експортер»

00400

Додаток B2a, розділ III

Декларант і вантажоодержувач є однією особою

«Вантажоодержувач»

00500

Додаток B2a, розділ III

Запит на довший строк дії підтвердження митного статусу товарів Союзу

«Довший строк дії підтвердження митного статусу товарів Союзу»

40100

2/3. Оформлені документи, сертифікати та авторизації, додаткові покликання

(a) Документи Договірних сторін або міжнародні документи, сертифікати та авторизації, оформлені з метою підтвердження митного статусу товарів Союзу, а також додаткові покликання повинні вноситися у формі коду, визначеного в розділі II, разом із ідентифікаційним номером або іншим покликанням, яке дозволяє визначити документ. Перелік документів, сертифікатів та авторизацій, а також додаткових покликань і їхніх відповідних кодів можна знайти у базі даних TARIC.

(b) Національні документи, сертифікати та авторизації, оформлені для підтвердження доказу митного статусу товарів Союзу, а також додаткові покликання повинні вноситися у формі коду, визначеного в розділі II, можливо, разом із ідентифікаційним номером або іншим покликанням, яке дозволяє визначити документ. Чотири знаки представляють коди на основі власної класифікації такої країни.

3/2. Код статусу представника

2. Представник - пряме представництво (митний представник діє від імені та за дорученням іншої особи)

7/2. Контейнер

Товари, що транспортуються не в контейнерах

Товари, що транспортуються в контейнерах.

ДОДАТОК B5a

ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ВІДВАНТАЖУВАЛЬНОЇ СПЕЦИФІКАЦІЇ

Якщо не передбачено інше, цей додаток застосовується із дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Терміни та означення

2. Форма відвантажувальної специфікації

2.1. Як відвантажувальна специфікація може використовуватися тільки лицьова сторона форми.

2.2 Особливості відвантажувальної специфікації:

(a) заголовок «відвантажувальна специфікація»;

порядковий номер,
марковання, номери, кількість і вид паковання; опис товарів,
країна відправлення/експорту,
маса брутто у кілограмах,
для службових відміток.

Розділ II. ВІДОМОСТІ, ЯКІ ВНОСЯТЬСЯ ДО РІЗНИХ ПОЛІВ

1. Графа

1.1. Верхня частина

Якщо відвантажувальна специфікація супроводжує транзитну декларацію, суб’єкт процедури транзиту повинен зазначити «T1», «T2» або «T2F» у верхній частині графи.

1.2. Нижня частина

Відомості, перелічені у параграфі 4 наведеного нижче розділу III, повинні бути зазначені у цій частині графи.

2. Колонки

2.1. Порядковий номер

Кожній товарній одиниці з відвантажувальної специфікації повинен передувати порядковий номер.

2.2. Марковання, номери, кількість і вид паковання, опис товарів

Якщо відвантажувальна специфікація супроводжує транзитну декларацію, відомості повинні бути зазначені відповідно до додатків B1 і B6a до доповнення III. Специфікація повинна включати інформацію, внесену до граф 31 (Паковання та опис товарів), 44 (Додаткова інформація, оформлені документи, сертифікати і авторизації) та, у відповідних випадках, 33 (Код товару) і 38 (Маса нетто) транзитної декларації.

Якщо відвантажувальна специфікація супроводжує документ T2L, відомості повинні зазначатися відповідно до додатка B2a до доповнення III.

2.3. Країна відправлення/експорту

2.4. Маса брутто (кг)

Зазначаються дані, внесені до графи 35 ЄАД (див. додатки B2a і B6a до цього доповнення).

Розділ III. ВИКОРИСТАННЯ ВІДВАНТАЖУВАЛЬНИХ СПЕЦИФІКАЦІЙ

1. До транзитної декларації не можуть бути одночасно долучені відвантажувальні специфікації та додаткові аркуші (один чи більше).

2. Якщо використовується відвантажувальна специфікація, графи 15 (Країна відправлення/експорту), 32 (Номер товарної одиниці), 33 (Код товару), 35 (Маса брутто (кг)) та, у відповідних випадках, 44 (Додаткова інформація, оформлені документи, сертифікати та авторизації) форми транзитної декларації повинні містити прочерки, а графа 31 (Паковання та опис товарів) не може використовуватися для внесення марковання, номерів, кількості та виду паковання або опису товарів. Покликання на порядковий номер та символ різних відвантажувальних специфікацій зазначаються у графі 31 (Паковання та опис товарів) використовуваної форми транзитної декларації.

3. Відвантажувальна специфікація оформлюється у кількості, що відповідає кількості примірників транзитної декларації, якої вона стосується.

4. Під час реєстрації транзитної декларації відвантажувальній специфікації присвоюється такий самий реєстраційний номер, що і формі транзитної декларації, якої вона стосується. Цей номер вноситься із використанням штампу, що містить найменування митниці відправлення, або від руки. Якщо номер вноситься від руки, він засвідчується офіційною печаткою митниці відправлення.

Посадова особа митниці відправлення не зобов'язана підписувати форми.

6. Положення параграфів 1-5 застосовуються, у відповідних випадках, якщо відвантажувальна специфікація долучається до документа T2L.

ДОДАТОК B6а

ВИМОГИ ДО СПІЛЬНИХ ДАНИХ У ТРАНЗИТНІЙ ДЕКЛАРАЦІЇ

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Елементи даних, які можуть бути надані для кожної процедури транзиту, визначені у таблиці вимог до даних. Конкретні положення, що стосуються кожного елемента даних, як описано в розділі I, застосовуються без обмеження статусу елементів даних, як визначено у таблиці вимог до даних.

2. Елементи даних застосовуються до транзитних декларацій, створених із використанням засобів електронного опрацювання даних, а також до декларацій у паперовій формі.

3. Є три типи транзитних декларацій: стандартна транзитна декларація, транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних і Електронний перевізний документ як транзитна декларація. Положення, які застосовуються до усіх ситуацій, коли запитується відповідний елемент даних, включені під заголовком «Усі типи транзитних декларацій». Якщо вимоги до даних стосуються тільки конкретного типу або типів транзитних декларацій, належним заголовком є «Стандартна транзитна декларація», «Стандартна транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних» або «Електронний перевізний документ як транзитна декларація».

4. Символи «A», «B» або «C» у таблиці нижче не впливають на той факт, що певні дані збирають лише за наявності відповідних обставин. Вони можуть бути доповнені умовами чи уточненнями, переліченими у поясненнях до вимог до даних

5. Вимоги до форматів, кодів та, у відповідних випадках, структури даних, описаних у цьому додатку, визначені в додатку A1a.

Розділ II. СИМВОЛИ

Символи у графах

Символ

Опис символу

Обов’язково: дані, що вимагаються кожною країною

Необов’язково для країн: дані, зазначення яких країни можуть не вимагати.

Необов’язково для декларантів: дані, які можуть надаватися декларантами, але не можуть вимагатися країнами

Елемент даних, який вимагається на рівні товарних одиниць транзитної декларації. Інформація, внесена на рівні товарної одиниці, є дійсною лише для відповідної товарної.

Елемент даних, який вимагається на рівні заголовка транзитної декларації. Інформація, внесена на рівні заголовка, є дійсною до всіх задекларованих товарних одиниць.

Розділ III. СЕКЦІЯ I

Таблиця вимог до даних

(Примітки до цієї таблиці включені у дужках)

Група 1 - Інформація про повідомлення (у тому числі процедурні коди)

№ Е.Д.

Назва Е.Д.

Графа №

Стандартна транзитна декларація

Транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Електронний перевізний документ як транзитна декларація

1/2

Додатковий тип декларації

1/2

1/3

Тип транзитної декларації

1/3

1/4

Форми

(1)

(2)

(1)

(2)

1/5

Відвантажувальні специфікації

(1)

1/6

Номер товарної одиниці

(2)

1/8

Підпис/автентифікація

1/9

Загальна кількість товарних одиниць

(1)

Група 2 - Покликання на повідомлення, документи, сертифікати та авторизації

№ Е.Д.

Назва Е.Д.

Графа №

Стандартна транзитна декларація

Транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Електронний перевізний документ як транзитна декларація

2/1

Спрощена декларація/попередні документи

2/2

Додаткова інформація

2/3

Оформлені документи, сертифікати та авторизації. Додаткові покликання

(7)

Група 3 - Сторони

№ Е.Д.

Назва Е.Д.

Графа №

Стандартна транзитна декларація

Транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Електронний перевізний документ як транзитна декларація

3/1

Експортер

3/2

Ідентифікаційний номер експортера

2 (немає)

3/9

Вантажоодержувач

(12)

(51)

(12)

(51)

(12)

(51)

3/10

Ідентифікаційний номер вантажоодержувача

8 (немає)

3/19

Представник

(13)

(51)

(13)

3/20

Ідентифікаційний номер представника

14 (немає)

(52)

3/21

Код статусу представника

3/22

Суб’єкт процедури транзиту

(13)

(51)

(13)

3/23

Ідентифікаційний номер суб’єкта процедури транзиту

50 (немає)

(52)

3/37

Ідентифікаційний номер додаткового учасника (учасників) ланцюга постачання

Група 5 - Дати/час/строки/місця/країни/регіони

№ Е.Д.

Назва Е.Д.

Графа №

Стандартна транзитна декларація

Транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Електронний перевізний документ як транзитна декларація

5/4

Дата декларації

50, 54

(1)

5/5

Місце декларації

50, 54

(1)

5/6

Підрозділ призначення (та країна)

5/7

Визначені підрозділи транзиту (та країна)

5/8

Код країни призначення

17a

5/21

Місце завантаження

5/23

Місце розташування товарів

(23)

Група 6 - Ідентифікація товарів

№ Е.Д.

Назва Е.Д.

Графа №

Стандартна транзитна декларація

Транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Електронний перевізний документ як транзитна декларація

6/1

Маса нетто (кг)

(23)

6/5

Маса брутто (кг)

6/8

Опис товарів

6/9

Тип паковання

6/10

Кількість паковань

6/11

Вантажні марковання

6/13

Код CUS

6/14

Код товару - код Комбінованої номенклатури

(37)

6/18

Всього паковань

Група 7 - Інформація про транспортування (види транспорту, транспортний засіб та обладнання)

№ Е.Д.

Назва Е.Д.

Графа №

Стандартна транзитна декларація

Транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Електронний перевізний документ як транзитна декларація

7/1

Перевантаження

A (38)

(38)

7/2

Контейнер

7/4

Вид транспорту на кордоні

(39)

7/5

Вид транспорту в межах країни

(40)

7/7

Ідентифікація транспортних засобів під час відправлення

18(1)

(43)

(44)

(45)

(43)

(44)

(45)

7/8

Країна реєстрації транспортного засобу під час відправлення

18(2)

(46)

(44)

(45)

7/10

Ідентифікаційний номер контейнера

7/14

Ідентифікація активного транспортного засобу під час перетину кордону

21(1)

(46)

7/15

Країна реєстрації активного транспортного засобу під час перетину кордону

21(2)

(46)

7/18

Номер пломби

7/19

Інші інциденти під час перевезення

(38)

Група 8 - Інші елементи даних (статистичні дані, гарантії, дані, пов’язані з тарифами)

№ Е.Д.

Назва Е.Д.

Графа №

Стандартна транзитна декларація

Транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Електронний перевізний документ як транзитна декларація

8/2

Тип гарантії

8/3

Покликання на гарантію

8/4

Гарантія недійсна в

СЕКЦІЯ II

Примітки

Номер примітки

Опис примітки

(1)

Країни можуть вимагати цей елемент даних лише в контексті процедури на основі паперових документів

(2)

(7)

(12)

Для держав-членів Європейського Союзу - ця інформація є обов’язковою, тільки якщо щодо відповідної особи не надається номер EORI в Союзі чи унікальний ідентифікаційний номер третьої країни, що визнається Союзом. Якщо надається номер EORI чи унікальний ідентифікаційний номер третьої країни, що визнається Союзом, ім’я/найменування та адреса не надаються.

(13)

(23)

Підлягає заповненню, тільки якщо це передбачено законодавством Договірної сторони

(37)

Цей підрозділ заповнюють якщо:

транзитна декларація складається однією і тією ж особою одночасно або після митної декларації, яка містить код товару, або
якщо це передбачено законодавством Договірної сторони.

(38)

Ця інформація надається тільки щодо декларацій у паперовій формі.

(39)

Країни можуть відмовитися від цієї вимоги щодо видів транспорту, відмінних від залізничного.

(40)

Ця інформація не надається, коли експортні формальності виконуються у пункті виїзду з митної території Договірних сторін.

(43)

Не використовується у разі переміщення стаціонарними засобами транспортування

(44)

Якщо товари перевозяться за допомогою мультимодальних засобів перевезення, зокрема контейнерів, змінних корпусів і напівпричепів, митні органи можуть авторизувати суб’єкта процедури транзиту не надавати цю інформацію, якщо логістика в пункті відправлення не дає змоги надати ідентифікаційні дані та інформацію про країну реєстрації транспортного засобу на момент випуску товарів для транзиту, за умови що мультимодальні засоби перевезення мають унікальні номери і такі номери вказані в Е.Д. 7/10 «Ідентифікаційний номер контейнера».

(45)

Країни надають звільнення від зобов’язання щодо внесення цієї інформації до транзитної декларації, поданої до митниці відправлення, щодо транспортного засобу, на який безпосередньо завантажують товари, у таких випадках:

якщо логістика не дозволяє надати цей елемент даних і якщо суб’єкт процедури транзиту має статус AEOC у Союзі або подібний статус у країні спільного транзиту, та
якщо відповідна інформація може бути відстежена, за необхідності, митними органами, через облікові записи суб’єкта процедури транзиту.

(46)

Не використовується у разі переміщення стаціонарними засобами транспортування або залізницею.

(51)

Для країн спільного транзиту ця інформація є обов’язковою.

(52)

Якщо вантажоодержувач розташований у третій країні, цей Е.Д. не вимагається.

Розділ IV. ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ВИМОГ ДО ДАНИХ

CЕКЦІЯ I

Вступ

Описи та пояснення, які містяться у цьому розділі, застосовуються до елементів даних, зазначених у таблиці вимог до даних у розділі III, секції I цього додатка.

СЕКЦІЯ II

Вимоги до даних

1/2. Додатковий тип декларації

Транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Зазначається відповідний код.

1/3. Транзитна декларація

Усі типи транзитних декларацій

Зазначається відповідний код.

1/4. Форми

Усі типи транзитних декларацій

Якщо використовуються декларації у паперовій формі, зазначається номер комплекту відносно загальної кількості комплектів використаних форм і додаткових аркушів. Наприклад, якщо є одна форма і два додаткові аркуші, зазначається 1/3 на формі, 2/3 - на першому додатковому аркуші та 3/3 - на другому додатковому аркуші.

1/5. Відвантажувальні специфікації

Транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Якщо використовується декларація в паперовій формі, зазначається цифрами кількість будь-яких долучених відвантажувальних специфікацій або будь-яких комерційних описових переліків, якщо вони авторизовані компетентним органом.

1/6. Номер товарної одиниці

Транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Номер товарної одиниці стосовно загальної кількості товарних одиниць, які містяться у транзитній декларації, якщо є більше однієї товарної одиниці.

1/8. Підпис/автентифікація

Усі типи транзитних декларацій

Підпис або інша автентифікація транзитної декларації.

Що стосується декларації в паперовій формі, оригінал власноручного підпису відповідної особи, разом із повним ім’ям такої особи, повинен бути поставлений на примірнику декларації, яка зберігається в митниці відправлення. Якщо така особа не є фізичною особою, підписант повинен зазначити свою посаду після підпису та повного імені.

1/9. Всього товарних одиниць

Транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Всього товарних одиниць задекларованих товарів у відповідній транзитній декларації. Товарна одиниця визначається як товари у декларації, для яких є спільними усі дані з атрибутом «Х» у таблиці вимог до даних у розділі III, секції I цього додатка.

2/1. Спрощена декларація/попередні документи

Усі типи транзитних декларацій

Надається покликання на тимчасове зберігання, попередню митну процедуру або відповідний митний документ.

Якщо, у разі використання транзитних декларацій у паперовій формі, необхідно надати більш ніж одне покликання, країни можуть передбачити, щоб до цієї графи був внесений відповідний код, а перелік відповідних покликань супроводжував транзитну декларацію.

2/2. Додаткова інформація

Усі типи транзитних декларацій

Зазначається відповідний код.

2/3. Оформлені документи, сертифікати та авторизації, додаткові покликання

Усі типи транзитних декларацій

Ідентифікація або референтні номери документів Договірних сторін або міжнародних документів, сертифікатів і авторизацій, оформлених для підтвердження декларації, а також додаткові покликання.

Із використанням відповідних кодів зазначаються дані, які вимагаються відповідно до будь-яких особливих застосовних правил, разом із покликанням на документи, оформлені на підтвердження декларації, а також додаткові покликання.

Електронний перевізний документ як транзитна декларація

Цей елемент даних включає тип транспортного документа, використаного як транзитна декларація, і покликання на нього.

Крім того, він також містить покликання на відповідний номер авторизації суб’єкта процедури транзиту. Цю інформацію необхідно надати, якщо тільки вона не може бути однозначно отримана з інших елементів даних, таких як номер EORI власника авторизації.

3/1. Експортер

Транзитна декларація

Зазначається повне ім’я/найменування та адреса вантажовідправника.

У разі згрупованих відправлень, коли використовується транзитна декларація в паперовій формі, країни можуть передбачити використання відповідного коду, та, що до декларації потрібно долучати перелік вантажовідправників.

3/2. Ідентифікаційний номер експортера

Транзитна декларація

Зазначається номер EORI вантажовідправника або ідентифікаційний номер трейдера у країні спільного транзиту.

3/9. Вантажоодержувач

Усі типи транзитних декларацій

Зазначається повне ім’я/найменування та адреса вантажоодержувача.

Транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

У разі згрупованих відправлень, коли використовується транзитна декларація в паперовій формі, країна може передбачити, що до цієї графи потрібно вносити відповідний код, та що до декларації потрібно долучати перелік вантажоодержувачів.

3/10. Ідентифікаційний номер вантажоодержувача

Усі типи транзитних декларацій

Зазначається номер EORI або ідентифікаційний номер трейдера у країні спільного транзиту.

3/19. Представник

Усі типи транзитних декларацій

Ця інформація вимагається, якщо вона відмінна від Е.Д. 3/17 «Декларант» або, у відповідних випадках, Е.Д. 3/22 «Суб’єкт процедури транзиту».

3/20. Ідентифікаційний номер представника

Усі типи транзитних декларацій

Ця інформація вимагається, якщо вона відмінна від Е.Д. 3/18 «Ідентифікаційний номер декларанта» або, у відповідних випадках, Е.Д. 3/23 «Ідентифікаційний номер суб’єкта процедури транзиту».

Зазначається номер EORI відповідної особи або ідентифікаційний номер трейдера у країні спільного транзиту.

3/21. Код статусу представника

Усі типи транзитних декларацій

Зазначається відповідний код, що відображає статус представника.

3/22. Суб’єкт процедури транзиту

Усі типи транзитних декларацій

Зазначається повне ім’я/найменування (особи чи компанії) та адреса суб’єкта процедури транзиту. У відповідних випадках зазначається повне ім’я/найменування (особи чи компанії) уповноваженого представника, який подає транзитну декларацію від імені суб’єкта процедури.

У випадку використання транзитної декларації в паперовій формі оригінал власноручного підпису заінтересованої особи повинен бути поставлений на примірнику декларації в паперовій формі, який зберігається в митниці відправлення.

3/23. Ідентифікаційний номер суб’єкта процедури транзиту

Усі типи транзитних декларацій

Зазначається номер EORI суб’єкта процедури транзиту або ідентифікаційний номер трейдера у країні спільного транзиту.

3/37. Ідентифікаційний номер додаткового учасника (учасників) ланцюга постачання

Усі типи транзитних декларацій

Унікальний ідентифікаційний номер, присвоєний економічному оператору із третьої країни в рамках розробленої програми торговельного партнерства відповідно до рамкових стандартів безпеки та полегшення світової торгівлі Всесвітньої митної організації, що визнані Союзом та іншими Договірними сторонами.

Перед ідентифікатором відповідної сторони повинен бути внесений код ролі, який означає її роль у ланцюгу постачання.

5/4. Дата декларації

Усі типи транзитних декларацій

Дата, в яку декларація була видана, та, у відповідних випадках, підписана або автентифікована в інший спосіб.

5/5. Місце декларації

Усі типи транзитних декларацій

Місце, у якому декларація у паперовій формі була видана.

5/6. Підрозділ призначення (і країна)

Усі типи транзитних декларацій

Із використанням відповідних кодів, зазначається референтний номер підрозділу митниці, де закінчиться операція транзиту.

5/7. Очікувані підрозділи транзиту (та країна)

Усі типи транзитних декларацій

Зазначається код очікуваного підрозділу митниці, відповідального за пункт виїзду на територію Договірної сторони, коли товари переміщуються під процедурою транзиту, або підрозділу митниці, відповідального за пункт виїзду з території Договірної сторони, коли товари залишають таку територію в ході транзитної операції через кордон між такою Договірною стороною та третьою країною.

Із використанням відповідних кодів зазначаються референтні номери відповідних підрозділів митниці.

5/8. Код країни призначення

Усі типи транзитних декларацій

Із використанням відповідного коду зазначається остання країна призначення товарів.

Остання відома країна призначення визначається як остання країна, до якої, як відомо на момент поміщення під митну процедуру, будуть доставлені товари.

5/21. Місце завантаження

Усі типи транзитних декларацій

Із використанням відповідного коду, де це вимагається, зазначається місце, в якому товари будуть завантажені на активний транспортний засіб, на якому вони перетнуть кордон Договірної сторони.

5/23. Місце розташування товарів

Транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Із використанням відповідного коду зазначається місце, де товари можуть бути перевірені. Це місце повинне бути достатньо точним, щоб підрозділ митниці міг здійснити фізичний контроль товарів.

6/1. Маса нетто (кг)

Транзитна декларація

Зазначається маса нетто відповідних товарів, виражена в кілограмах, за відповідною товарною одиницею декларації. Маса нетто - це маса товарів без паковання.

Якщо маса нетто перевищує 1 кг та включає частку одиниці виміру (кг), вона може бути округлена таким чином:

від 0,001 до 0,499: округлення в меншу сторону до кг,
від 0,5 до 0,999: округлення в більшу сторону до кг.

6/5. Маса брутто (кг)

Усі типи транзитних декларацій

Маса брутто - це вага товарів, включаючи паковання, але не включаючи обладнання перевізника для декларування.

Якщо маса брутто перевищує 1 кг та включає частку одиниці виміру (кг), вона може бути округлена таким чином:

від 0,001 до 0,499: округлення в меншу сторону до кг,
від 0,5 до 0,999: округлення в більшу сторону до кг.

Зазначається виражена в кілограмах маса брутто відповідних товарів за відповідною товарною одиницею.

Якщо декларація містить кілька товарних одиниць, які стосуються товарів, що запаковані разом таким чином, що неможливо визначити масу брутто товарів для будь-якої товарної одиниці, загальну масу брутто необхідно вказати тільки на рівні заголовка.

Якщо транзитна декларація у паперовій формі охоплює кілька товарних одиниць, загальну масу брутто потрібно зазначати лише в першій графі 35, залишаючи порожніми інші графи 35.

6/8. Опис товарів

Усі типи транзитних декларацій

Звичайний торговий опис товарів у некодованій формі є достатньо точним для митних органів, щоб ідентифікувати товари. Якщо необхідно надати код Гармонізованої системи (HS), опис повинен бути достатньо точним, щоб дати змогу класифікувати товари.

6/13. Код CUS

Усі типи транзитних декларацій

Номер Митного союзу і статистики (CUS) є ідентифікатором, присвоєним у рамках Європейського митного реєстру хімічних речовин (ECICS) переважно для хімічних речовин і препаратів.

Декларант може надати цей код за власним бажанням, якщо щодо відповідних товарів не існує класифікації в рамках TARIC, тобто якщо надання цього коду є менш обтяжливим, ніж надання повного текстового опису продукту.

6/14. Код товару - код Комбінованої номенклатури

Усі типи транзитних декларацій

У цьому підрозділі зазначається код товару, що складається щонайменше із шести цифр Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Код товару може бути розширений до восьми цифр для національного використання

6/18. Усього паковання

Усі типи транзитних декларацій

Зазначити цифрами загальну кількість паковань, що складають відповідне відправлення.

6/20. Паковання

Усі типи транзитних декларацій

Інформація про тип і загальну кількість паковань на основі найменшої одиниці зовнішнього паковання. Загальна кількість паковань стосується кількості товарних одиниць, запакованих таким чином, що їх неможливо розділити без попереднього розпакування, або кількість штук, якщо товари не запаковані.

Інформація про загальну кількість паковань не надається щодо товарів, які є навалювальним вантажем.

Інформація повинна також містити опис у довільній формі марковань та кількості транспортних одиниць або паковань.

7/1. Перевантаження

Транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Перші три рядки цієї графи заповнюються перевізником, якщо під час операції транзиту товари перевантажуються з одного транспортного засобу до іншого або з одного контейнера до іншого.

7/2. Контейнер

Транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Зазначається передбачувана ситуація при перетині кордону Договірної сторони на основі інформації, наявної на момент виконання транзитних формальностей, із використанням відповідного коду.

7/4. Вид транспорту на кордоні

Транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Із використанням відповідного коду зазначається вид транспорту активного транспортного засобу, що, як очікується, буде використовуватися під час виїзду з митної території Договірної сторони.

7/5. Вид транспорту в межах країни

Транзитна декларація

Із використанням відповідного коду зазначається вид транспорту після прибуття.

7/7. Ідентифікація транспортних засобів під час відправлення

Усі типи транзитних декларацій

Зазначається ідентифікація транспортного засобу, на який товари безпосередньо завантажені на момент виконання транзитних формальностей (або транспортного засобу, який забезпечує рух інших транспортних засобів, якщо є декілька транспортних засобів). Якщо використовуються тягач і причіп із різними реєстраційними номерами, зазначаються реєстраційні номери як тягача, так і причепа та країна реєстрації тягача.

Залежно від відповідних транспортних засобів, можуть зазначатися такі ідентифікаційні дані:

Транспортний засіб

Метод ідентифікації

Судно внутрішнього плавання

Назва судна

Повітряний транспорт

Номер і дата рейсу (якщо немає номера рейсу, зазначається реєстраційний номер повітряного судна)

Автомобільний транспорт

Реєстраційний номер транспортного засобу

Залізничний транспорт

Номер вагона

7/8. Країна реєстрації транспортного засобу під час відправлення

Транзитна декларація

Зазначається країна реєстрації транспортного засобу (або транспортного засобу, який забезпечує рух інших транспортних засобів, якщо є декілька транспортних засобів), на який товари безпосередньо завантажені на момент виконання транзитних формальностей, у формі відповідного коду. Якщо використовується тягач і причеп із різними країнами реєстрації, зазначається країна реєстрації тягача.

Якщо товари транспортуються за допомогою причепа та тягача, зазначається країна реєстрації як тягача, так і причепа. Якщо країна реєстрації тягача невідома, зазначається країна реєстрації причепа.

7/10. Ідентифікаційний номер контейнера

Усі типи транзитних декларацій

Марковання (літери та/або цифри), які ідентифікують транспортний контейнер.

7/14. Ідентифікація активного транспортного засобу під час перетину кордону

Транзитна декларація

Зазначаються ідентифікаційні дані активного транспортного засобу під час перетину кордону Договірної сторони.

У випадку комбінованого перевезення, або якщо використовуються декілька транспортних засобів, активним транспортним засобом є той, який забезпечує рух для всієї комбінації. Як приклад, у випадку вантажного транспорту на морському судні активним транспортним засобом є судно. У випадку тягача та причепа активним транспортним засобом є тягач.

Залежно від відповідного транспортного засобу вказуються такі ідентифікаційні дані:

Транспортний засіб

Метод ідентифікації

Внутрішній водний транспорт

Назва судна

Повітряний транспорт

Номер і дата рейсу (якщо немає номера рейсу, зазначається реєстраційний номер повітряного судна)

Автомобільний транспорт

Реєстраційний номер транспортного засобу

Залізничний транспорт

Номер вагона

7/15. Країна реєстрації активного транспортного засобу під час перетину кордону

Транзитна декларація

Із використанням відповідного коду зазначається країна реєстрації активного транспортного засобу під час перетину кордону Договірної сторони.

7/18. Номер пломби

Усі типи транзитних декларацій

Інформація надається, якщо авторизований вантажовідправник подає декларацію, для якої його авторизація вимагає використання пломб спеціального виду, або якщо суб’єкт процедури транзиту уповноважений використовувати пломби спеціального виду.

7/19. Інші інциденти під час перевезення

Транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Графа заповнюється відповідно до наявних зобов’язань в рамках процедури спільного транзиту.

Крім того, якщо товари були завантажені на напівпричіп і під час перевезення замінено лише тягач (без операцій з товарами або перевантаження товарів), у цій графі зазначається реєстраційний номер нового тягача. У таких випадках засвідчення компетентними органами є необов’язковим.

8/2. Тип гарантії

Транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Із використанням відповідних кодів зазначається тип гарантії, що використовується для операції транзиту.

8/3. Покликання на гарантію

Транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Зазначається референтний номер гарантії та, за необхідності, код доступу та митниця гарантії.

8/4. Гарантія недійсна в

Транзитна декларація та транзитна декларація зі зниженими вимогами до даних

Якщо гарантія не є дійсною для однієї або декількох Договірних сторін, після «недійсна» додають «для відповідних кодів відповідної Договірної сторони чи сторін».

ДОПОВНЕННЯ IV

ВЗАЄМНА ДОПОМОГА ПРИ СТЯГНЕННІ ЗА ВИМОГАМИ

Мета

Стаття 1

Це доповнення встановлює правила забезпечення стягнення в кожній країні за вимогами, зазначеними у статті 3, які виникають в іншій країні. Імплементаційні положення визначені у додатку I до доповнення.

Терміни та означення

Стаття 2

У цьому доповненні:

«орган-заявник» означає компетентний орган країни, який надсилає запит про допомогу стосовно вимоги, зазначеної у статті 3,
«запитуваний орган» означає компетентний орган країни, до якого було надіслано запит про допомогу.

Сфера застосування

Стаття 3

Це доповнення застосовується до:

(a) усіх вимог, що стосуються боргів, охоплених статтею 3, пункту (1) доповнення I, пов’язаних з операціями спільного транзиту, які почалися після набрання чинності цим доповненням;

(b) відсотків і витрат, пов’язаних зі стягненням за зазначеними вище вимогами.

Повідомлення та використання інформації

Стаття 4

1. На запит органу-заявника запитуваний орган надає будь-яку інформацію, яка була б корисною для органу-заявника щодо стягнення за його вимогою.

Для отримання цієї інформації запитуваний орган користується повноваженнями, передбаченими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та адміністративними положеннями, що застосовуються до стягнення за подібними вимогами, які виникають у країні, де розташований такий орган.

2. У запиті на інформацію зазначаються ім’я/найменування та адреса особи, якої стосується інформація, що повинна бути надана, а також характер та сума вимоги, щодо якої подається запит.

3. Запитуваний орган не зобов’язаний надавати інформацію:

(a) яку він не зміг би отримати для стягнення за подібними вимогами, що виникають у країні, в якій він розташований;

(b) яка розкрила б будь-яку комерційну, виробничу або професійну таємницю; або

4. Запитуваний орган повідомляє орган-заявника про причини відмови у наданні інформації.

5. Інформація, отримана відповідно до цієї статті, використовується виключно для цілей цієї Конвенції та захищається країною-отримувачем як і інформація подібного характеру відповідно до національного законодавства такої країни. Така інформація може використовуватися для інших цілей тільки за наявності письмової згоди компетентного органу, який її надав, і з урахуванням будь-яких обмежень, встановлених таким органом.

Запит на інформацію подається за формою, наведеною в додатку II до цього доповнення.

Сповіщення

Стаття 5

1. Запитуваний орган на запит органу-заявника та відповідно до чинних правових норм щодо сповіщення про подібні офіційні документи чи рішення у країні, в якій розташований запитуваний орган, повинен сповіщати адресата про всі офіційні документи і рішення, в тому числі судового характеру, які надходять з країни, в якій розташований орган-заявник, та які стосуються вимоги та/або стягнення за нею.

2. У запиті на сповіщення зазначається ім’я/найменування та адреса відповідного адресата, характер і предмет офіційного документа чи рішення, про які необхідно його сповістити, та, якщо необхідно, ім’я/найменування та адреса боржника і вимога, якої стосується відповідний офіційний документ або рішення, а також будь-яка інша корисна інформація.

3. Запитуваний орган негайно інформує орган-заявника про заходи, вжиті щодо його запиту на сповіщення, зокрема, про дату перенаправлення адресату офіційного документа або рішення.

Запит на сповіщення подається за формою, наведеною в додатку III до цього доповнення.

Опрацювання запитів

Стаття 6

1. На запит органу-заявника запитуваний орган здійснює стягнення за вимогами, які є предметом офіційного документа, що дозволяє їх примусове виконання відповідно до законів, підзаконних нормативно-правових актів і адміністративних положень, які застосовуються до стягнень за подібними вимогами, що виникають у країні, де розташований запитуваний орган.

2. Для цих цілей будь-яка вимога, щодо якої було подано запит на стягнення, розглядається як вимога країни, в якій розташований запитуваний орган, за винятком випадків, коли застосовується стаття 12.

Стаття 7

1. Запит на стягнення за вимогою, який направляється органом-заявником запитуваному органу, повинен супроводжуватися офіційним документом, що дозволяє її примусове виконання, виданим в країні, де розташований орган-заявник, або його засвідченою копією, і, за потреби, оригіналом або засвідченою копією інших документів, необхідних для стягнення.

2. Орган-заявник може подавати запит на стягнення тільки якщо:

(a) вимогу та/або офіційний документ, що дозволяє її примусове виконання, не оскаржено в країні, в якій він розташований;

(b) у країні, де він розташований, він застосував процедуру стягнення, передбачену на підставі офіційного документа, зазначеного в параграфі 1, і вжиті заходи не призвели до сплати за вимогою в повному обсязі;

(c) вимога перевищує 1500 євро. Еквівалент у національній валюті суми, вираженої у євро, розраховується відповідно до положень статті 22 доповнення II.

3. У запиті на стягнення зазначається ім’я/найменування та адреса відповідної особи, характер вимоги, основна сума боргу, відсотки, пов’язані витрати, а також будь-яка інша відповідна інформація.

4. Запит на стягнення повинен додатково містити заяву органу-заявника із зазначенням дати, з якої можливе примусове виконання згідно з чинним законодавством країни, в якій він розташований, та підтвердження виконання умов, визначених у параграфі 2.

5. Як тільки орган-заявник отримає будь-яку відповідну інформацію, що стосується справи, яка була підставою для запиту на стягнення, він невідкладно направляє її запитуваному органу.

Стаття 8

У відповідних випадках та згідно із законодавством, чинним у країні, в якій розташований запитуваний орган, офіційний документ, що дозволяє примусове виконання вимоги, приймається, визнається, доповнюється або замінюється офіційним документом, що надає можливість примусового виконання на території такої країни.

Таке прийняття, визнання, доповнення чи заміна здійснюються якнайшвидше з моменту отримання запиту на стягнення. У цьому не може бути відмовлено, якщо офіційний документ, що дозволяє примусове виконання в країні, в якій розташований орган-заявник, складений належним чином.

Якщо виконання будь-якої з цих формальностей є підставою для перевірки чи оскарження у зв’язку з вимогою та/або офіційним документом, що дозволяє примусове виконання, виданим органом-заявником, застосовується стаття 12.

Стаття 9

1. Стягнення за вимогами здійснюється у валюті країни, в якій розташований запитуваний орган.

2. Запитуваний орган, якщо дозволяється законами, підзаконними нормативно-правовими актами та адміністративними положеннями, чинними у країні, в якій він розташований, і після консультацій з органом-заявником, може надати боржнику час для сплати або дозволити сплату частинами. Будь-які відсотки, які нараховуються запитуваним органом у зв’язку з таким додатковим часом для сплати, перераховують органу-заявнику.

Будь-які інші відсотки, що нараховуються за прострочення оплати відповідно до законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень, чинних у країні, в якій розташований запитуваний орган, також перераховують органу-заявнику.

Стаття 10

У країні, де розташований запитуваний орган, не надається преференційний статус вимогам, за якими здійснюється стягнення.

Стаття 11

Запитуваний орган негайно повідомляє орган-заявника про заходи, яких він вжив щодо запиту на стягнення.

Запити, що оскаржуються

Стаття 12

1. Якщо під час процедури стягнення вимога та/або офіційний документ, що дозволяє примусове виконання, виданий у країні, де розташований орган-заявник, оскаржується заінтересованою стороною, остання повинна подати позов до компетентного органу країни, в якій розташований орган-заявник, відповідно до чинного законодавства такої країни. Орган-заявник зобов’язаний повідомити запитуваний орган про такий позов. Відповідна сторона також може повідомити запитуваний орган про оскарження.

2. Відразу після отримання запитуваним органом повідомлення, зазначеного у параграфі 1, від органу-заявника або від заінтересованої сторони, такий орган призупиняє процедуру примусового виконання до ухвалення компетентним органом рішення у справі. Без обмеження статті 13, якщо запитуваний орган вважає за необхідне, він може вжити заходів забезпечення для гарантування стягнення, якщо закони чи підзаконні нормативно-правові акти, чинні в країні, в якій він розташований, допускають вживання таких заходів щодо подібних вимог.

3. У разі оскарження заходів примусового виконання, вжитих в країні, в якій розташований запитуваний орган, таке оскарження передають до компетентного органу такої країни відповідно до її законів та підзаконних нормативно-правових актів.

4. Якщо компетентний орган, до якого було подано позов відповідно до параграфа 1, є судом загальної юрисдикції або адміністративним судом, рішення такого суду, що ухвалене на користь органу-заявника та дозволяє стягнення за вимогою в країні, в якій розташований орган-заявник, є «офіційним документом, що дозволяє примусове виконання» у розумінні статей 6, 7 і 8, та на підставі такого рішення має здійснюватися стягнення за вимогою.

Заходи забезпечення

Стаття 13

1. На обґрунтовану вимогу органу-заявника запитуваний орган вживає заходів забезпечення для гарантування стягнення за вимогою, якщо це дозволено чинним законодавством країни, в якій розташований запитуваний орган.

2. Для виконання положень параграфа 1, статтю 6, статтю 7(1), (3) і (5), статті 8, 11, 12 і 14 застосовують mutatis mutandis.

Запит про заходи забезпечення подається за формою, наведеною в додатку IV до цього доповнення.

Виключення

Стаття 14

Запитуваний орган не зобов’язаний:

(a) надавати допомогу, передбачену в статтях 6 - 13, якщо стягнення за вимогою з огляду на становище боржника спричинило б серйозні економічні або соціальні труднощі в країні, в якій розташований такий орган;

(b) приймати стягнення за вимогою, якщо він вважає, що це може порушувати громадський порядок чи інші істотні інтереси країни, в якій розташований такий орган.

(c) здійснювати стягнення за вимогою, якщо орган-заявник не вичерпав усіх засобів стягнення на території країни, в якій він розташований.

Запитуваний орган повідомляє орган-заявника про підстави відхилення запиту про допомогу.

Стаття 15

1. Питання стосовно строку давності регулюються виключно законами, чинними у країні, в якій розташований орган-заявник.

2. Заходи, вжиті для стягнення за вимогами запитуваним органом на виконання запиту про допомогу, що у разі їх виконання органом-заявником мали б наслідком призупинення або переривання строку давності відповідно до законів, чинних у країні, в якій розташований орган-заявник, вважаються вжитими у останній країні з такими ж наслідками.

Конфіденційність

Стаття 16

Документи та інформація, надіслані запитуваному органу відповідно до цього доповнення, можуть розголошуватися таким органом лише:

(a) особі, зазначеній у запиті про допомогу;

(b) особам та органам, відповідальним за стягнення за вимогами, і виключно для таких цілей;

Мови

Стаття 17

Запити про допомогу та відповідні документи повинні супроводжуватися перекладом офіційною мовою або однією з офіційних мов країни, в якій розташований запитуваний орган, або мовою, прийнятною для такого органу.

Витрати на допомогу

Стаття 18

Відповідні країни відмовляються від усіх вимог одна до одної щодо відшкодування витрат, пов’язаних із взаємною допомогою, яку вони надають одна одній відповідно до цього доповнення.

Однак країна, в якій розташований орган-заявник, залишається відповідальною перед країною, в якій розташований запитуваний орган, за витрати, понесені внаслідок заходів, які визнано необґрунтованими з огляду на суть вимоги або дійсність офіційного документа, виданого органом-заявником.

Уповноважені органи

Стаття 19

Країни надають одна одній перелік органів, уповноважених робити чи отримувати запити про допомогу, а також будь-які подальші зміни до цього переліку.

Статті 20-22

(Це доповнення не містить статей 20-22.)

Взаємодоповнюваність

Стаття 23

Положення цього доповнення не перешкоджають досягненню більшої міри взаємної допомоги між конкретними країнами зараз або в майбутньому за будь-якими угодами чи домовленостями, у тому числі тими, що стосуються інформування про судові або інші правові акти.

Статті 24-26

(Це доповнення не містить статей 24-26.)

ДОДАТОК I ДО ДОПОВНЕННЯ IV

ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ

Розділ I. Сфера застосування

Стаття 1

1. Цей додаток встановлює детальні правила імплементації доповнення IV.

2. Цей додаток також встановлює детальні правила щодо конвертації та перерахування сум, що стягуються.

Розділ II. Запит на інформацію

Стаття 2

1. Запит на інформацію, зазначений у статті 4 доповнення IV, складають у письмовій формі відповідно до зразка у додатку II. Зазначений запит скріплюється офіційною печаткою органу-заявника та підписується посадовою особою, належним чином уповноваженою робити такий запит.

2. Орган-заявник зазначає, у відповідних випадках, у своєму запиті на інформацію найменування будь-якого іншого запитуваного органу, якому він направив подібний запит на інформацію.

Стаття 3

Запит на інформацію може стосуватися

(a) боржника; або

(b) будь-якої особи, яка несе відповідальність за врегулювання вимоги, відповідно до чинного законодавства у країні, в якій розташований орган-заявник.

Якщо орган-заявник знає, що третя сторона має активи, що належать одній із осіб, зазначених у попередньому параграфі, запит може також стосуватися такої третьої сторони.

Стаття 4

Запитуваний орган підтверджує отримання запиту на інформацію у письмовій формі (наприклад, електронною поштою чи факсом) якнайшвидше та у будь-якому разі не пізніше ніж протягом семи днів з моменту його отримання.

Стаття 5

1. Запитуваний орган передає кожен елемент запитуваної інформації органу-заявнику відразу після його отримання.

2. Якщо вся запитувана інформація або її частина не може бути отримана протягом розумного строку, беручи до уваги конкретний випадок, запитуваний орган повідомляє про це орган-заявника з зазначенням причин.

У будь-якому разі, протягом шести місяців з дати підтвердження отримання запиту запитуваний орган повідомляє орган-заявника про результати розслідування, проведеного ним для отримання запитуваної інформації.

З урахуванням інформації, отриманої від запитуваного органу, орган-заявник може направити останньому запит щодо продовження його розслідування. Такий запит оформлюється в письмові формі (наприклад, електронною поштою чи факсом) протягом двох місяців з моменту отримання повідомлення з результатами розслідування, проведеного запитуваним органом, і розглядається запитуваним органом відповідно до положень, які стосуються первинного запиту.

Стаття 6

Якщо запитуваний орган вирішує не задовольняти адресований йому запит на інформацію, він письмово повідомляє орган-заявника про причини відмови, вказуючи конкретні положення статті 4 доповнення IV, на які він покликається. Це повідомлення здійснюється запитуваним органом відразу після ухвалення рішення, але у будь-якому разі протягом шести місяців з дати підтвердження отримання запиту.

Стаття 7

Орган-заявник може у будь-який час відкликати запит на інформацію, який він надіслав запитуваному органу. Рішення про відкликання направляється запитуваному органу в письмовій формі (наприклад, електронною поштою або факсом).

Розділ III. Запит на сповіщення

Стаття 8

Запит на сповіщення, зазначений у статті 5 доповнення IV, оформлюється в письмовій формі у двох примірниках за формою, наведеною у додатку III. Зазначений запит скріплюється офіційною печаткою органу-заявника та підписується посадовою особою, належним чином уповноваженою робити такий запит.

До запиту, зазначеного у попередньому абзаці, долучаються два примірники офіційного документа (або рішення), щодо яких подано запит на сповіщення.

Стаття 9

Запит на сповіщення може стосуватися будь-якої фізичної або юридичної особи, яка відповідно до законодавства, чинного в країні, в якій розташований орган-заявник, повинна бути повідомлена про будь-який офіційний документ або рішення, що стосується такої особи.

Стаття 10

1. Відразу після отримання запиту на сповіщення запитуваний орган вживає необхідних заходів щодо такого сповіщення відповідно до чинного законодавства країни, в якій він розташований.

2. Запитуваний орган повинен інформувати орган-заявника про дату сповіщення якнайшвидше після його направлення шляхом повернення йому одного з примірників його запиту, із належним чином заповненим сертифікатом на зворотній стороні.

Розділ IV. Запит на стягнення та/або про вжиття заходів забезпечення

Стаття 11

1. Запит на стягнення та/або про вжиття заходів забезпечення відповідно до статей 6 і 13 доповнення IV оформлюється письмово за формою, наведеною в додатку IV. Запит повинен включати заяву про виконання умов, визначених у додатку IV щодо ініціювання процедури взаємної допомоги у певній справі, скріплюватися офіційною печаткою органу-заявника, та підписуватися посадовою особою, належним чином уповноваженою робити такий запит.

2. Офіційний документ, що дозволяє примусове виконання, який долучається до запиту на стягнення та/або про вжиття заходів забезпечення, може бути виданий щодо декількох вимог, якщо він стосується однієї і тієї ж особи.

Для цілей статей 12 - 19 всі вимоги, які є предметом одного офіційного документа, що дозволяє примусове виконання, вважаються однією вимогою.

Стаття 12

1. Запит на стягнення та/або про вжиття заходів забезпечення може стосуватися

(a) боржника; або

(b) будь-якої особи, яка несе відповідальність за врегулювання вимоги відповідно до чинного законодавства у країні, в якій розташований орган-заявник.

2. Якщо необхідно, орган-заявник повинен інформувати запитуваний орган про будь-які активи осіб, зазначених у параграфі 1, якими, як йому відомо, володіє третя сторона.

Стаття 13

1. Орган-заявник зазначає суми за вимогами, що підлягають стягненню, як у валюті країни, в якій він розташований, так і у валюті країни, в якій розташований запитуваний орган.

2. Обмінний курс, що використовується для цілей параграфа 1, є останнім курсом продажу, зафіксованим на найбільш показовому валютному ринку або ринках країни, в якій розташований орган-заявник, на дату підписання запиту на стягнення.

Стаття 14

Запитуваний орган підтверджує отримання запиту на стягнення та/або про вжиття заходів забезпечення у письмовій формі (наприклад, електронною поштою чи факсом) якнайшвидше та у будь-якому разі не пізніше ніж протягом семи днів з моменту його отримання.

Стаття 15

Якщо протягом розумного строку, з урахуванням конкретного випадку, неможливо повністю або частково здійснити стягнення за вимогами або вжити заходів забезпечення, запитуваний орган повідомляє про це орган-заявника, зазначаючи відповідні причини.

У будь-якому разі, після спливу одного року з дати підтвердження отримання запиту запитуваний орган повідомляє орган-заявника про результати процедури, здійсненої ним для стягнення та/або для вжиття заходів забезпечення.

З урахуванням інформації, отриманої від запитуваного органу, орган-заявник може направити останньому запит про продовження процедури, здійсненої ним для стягнення та/або для вжиття заходів забезпечення. Такий запит оформлюється в письмові формі (наприклад, електронною поштою чи факсом) протягом двох місяців з моменту отримання повідомлення з результатами процедури, здійсненої запитуваним органом для стягнення та/або для вжиття заходів забезпечення, і розглядається запитуваним органом відповідно до положень, які стосуються первинного запиту.

Стаття 16

Будь-який позов, що оскаржує вимогу або офіційний документ, що дозволяє її примусове виконання, який подається в країні, в якій розташований орган-заявник, повинен бути повідомлений запитуваному органу в письмовій формі (наприклад, електронною поштою чи факсом) органом-заявником негайно після того, як він був поінформований про такий позов.

Стаття 17

1. Якщо запит на стягнення та/або про вжиття заходів забезпечення стає безпідставним у результаті сплати за вимогою, її скасування або з будь-якої іншої причини, орган-заявник негайно інформує запитуваний орган у письмовій формі (наприклад, електронною поштою або факсом), щоб останній міг припинити будь-яке розпочате провадження.

2. Якщо суму за вимогою, яка є предметом запиту на стягнення та/або про вжиття заходів забезпечення, з будь-якої причини змінено, орган-заявник негайно інформує запитуваний орган у письмовій формі (наприклад, електронною пошто або факсом).

Якщо зміна полягає у зменшенні суми за вимогою, запитуваний орган продовжує провадження, яке він розпочав для стягнення та/або для вжиття заходів забезпечення, але таке провадження обмежується несплаченою сумою, якщо на той момент, коли запитуваний орган одержав повідомлення про зменшення суми за вимогою, початкова сума була вже стягнена ним, але процедура перерахування, зазначена у статті 18, ще не була ініційована, тоді запитуваний орган повинен повернути суму переплати особі, яка має на неї право.

Якщо зміна полягає у збільшенні суми вимоги, орган-заявник якнайшвидше направляє запитуваному органу додатковий запит на стягнення та/або про вжиття заходів забезпечення. Такий додатковий запит, наскільки це можливо, розглядається запитуваним органом одночасно із первинним запитом органу-заявника. Якщо, з урахуванням поточного статусу процедури, об’єднання додаткового запиту та первинного запиту неможливе, запитуваний орган, зобов’язаний виконувати лише додатковий запит, якщо він стосується суми, не меншої ніж зазначена згідно зі статтею 7 доповнення IV.

3. Для конвертації зміненої суми за вимогою у валюту країни, в якій розташований запитуваний орган, орган-заявник повинен використовувати обмінний курс, який був використаний у його первинному запиті.

Стаття 18

Будь-яка сума, стягнена запитуваним органом, включно з відсотками, нарахованими у відповідних випадках, згідно зі статтею 9(2) доповнення IV, підлягає перерахуванню органу-заявнику у валюті країни, в якій розташований запитуваний орган. Таке перерахування здійснюється протягом одного місяця з дати стягнення.

Стаття 19

Незалежно від будь-яких сум, стягнутих запитуваним органом у формі відсотків згідно зі статтею 9(2) доповнення IV, вимога вважається стягнутою пропорційно стягненню суми, вираженої в національній валюті країни, в якій розташований запитуваний орган, за обмінним курсом згідно зі статтею 13(2).

Розділ V. Загальні та прикінцеві положення

Стаття 20

1. Запит на допомогу може бути поданий органом-заявником стосовно однієї вимоги або декількох вимог, якщо вони підлягають стягненню з однієї і тієї ж особи.

2. Інформація, представлена у додатках II, III і IV, може оформлюватися на звичайному папері за допомогою систем опрацювання даних, за умови що роздруковані документи відповідають формату форм, представлених у додатках.

Стаття 21

Інформація та інші відомості, передані запитуваним органом органу-заявнику, оформлюється офіційною мовою або однією з офіційних мов країни, в якій розташований запитуваний орган.

ДОДАТОК II ДО ДОПОВНЕННЯ IV

ДОДАТОК III ДО ДОПОВНЕННЯ IV

ДОДАТОК IV ДО ДОПОВНЕННЯ IV