ЧиннийЗакон

Про прокуратуру

Номер: 1697-VII
Видавник: Верховна Рада України
Прийнято: 14 жовт. 2014 р.
Редакція: 12 квіт. 2026 р.

Markdown Текст JSON (метадані) На rada.gov.ua

Про прокуратуру

Тип: Закон України; Перелік Видавник: Верховна Рада України Номер: 1697-VII Прийнято: 2014-10-14 Чинна редакція від: 2026-04-12 Стан: in_force Rada ID: 1697-18

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про прокуратуру

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 2-3, ст.12)

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 76-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 6, ст.40

№ 77-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 11, ст.75

№ 198-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 17, ст.118

№ 213-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.145

№ 335-VIII від 21.04.2015, ВВР, 2015, № 25, ст.198

№ 578-VIII від 02.07.2015, ВВР, 2015, № 34, ст.336

№ 580-VIII від 02.07.2015, ВВР, 2015, № 40-41, ст.379

№ 889-VIII від 10.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.43

№ 911-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 5, ст.50

№ 1020-VIII від 18.02.2016, ВВР, 2016, № 11, ст.128

№ 1355-VIII від 12.05.2016, ВВР, 2016, № 22, ст.453

№ 1404-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 30, ст.542

№ 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25

№ 1798-VIII від 21.12.2016, ВВР, 2017, № 7-8, ст.50

№ 2232-VIII від 07.12.2017, ВВР, 2018, № 2, ст.7

№ 2249-VIII від 19.12.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.43

№ 2427-VIII від 17.05.2018, ВВР, 2018, № 28, ст.232

№ 2469-VIII від 21.06.2018, ВВР, 2018, № 31, ст.241

№ 2475-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 36, ст.272

№ 113-IX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № 42, ст.238

№ 263-IX від 31.10.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.5_

_Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду

№ 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019_

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 524-IX від 04.03.2020, ВВР, 2020, № 38, ст.279

№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408

№ 1052-IX від 03.12.2020, ВВР, 2021, № 6, ст.45

№ 1206-IX від 04.02.2021, ВВР, 2023, №№ 8-9, ст.24

№ 1217-IX від 05.02.2021, ВВР, 2021, № 19, ст.171

№ 1414-IX від 27.04.2021, ВВР, 2021, № 28, ст.233

№ 1554-IX від 15.06.2021, ВВР, 2021, № 35, ст.294

№ 1780-IX від 23.09.2021, ВВР, 2021, № 51, ст.421

№ 2203-IX від 14.04.2022, ВВР, 2023, № 16, ст.70

№ 2320-IX від 20.06.2022, ВВР, 2023, № 17, ст.75

№ 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120

№ 3509-IX від 08.12.2023, ВВР, 2023, № 135, ст.793

№ 3633-IX від 11.04.2024, ВВР, 2024, № 19, ст.78

№ 3894-IX від 20.08.2024_

_Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду

№ 11-р(II)/2024 від 18.12.2024_

_Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду

№ 11-р(II)/2024 від 18.12.2024_

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 4158-IX від 18.12.2024

№ 4455-IX від 15.05.2025

№ 4555-IX від 22.07.2025

№ 4560-IX від 31.07.2025_

_Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду

№ 6-р(II)/2025 від 03.12.2025_

_Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду

№ 6-р(II)/2025 від 03.12.2025_

_Із змінами, внесеними згідно із Законом

№ 4826-IX від 25.03.2026_

Установити, що у 2016 році норми і положення частини другої статті 33, статті 81 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015

У тексті Закону слова "Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" в усіх відмінках замінено словами "Закон України "Про запобігання корупції" у відповідному відмінку, а слова "Національна академія прокуратури України" в усіх відмінках - словами "Тренінговий центр прокурорів України" у відповідному відмінку згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022

Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Розділ I. ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ

Стаття 1 — Прокуратура

1. Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Стаття 2 — Функції прокуратури

1. На прокуратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

Пункт 2 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019

3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

2. З метою реалізації своїх функцій прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.

3. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

Стаття 3 — Засади діяльності прокуратури

1. Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:

1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;
2) законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності;
3) територіальності;
4) презумпції невинуватості;
5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків;
6) політичної нейтральності прокуратури;
7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;
8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;
9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;
10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Стаття 4 — Законодавство про прокуратуру і статус прокурорів

1. Організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 5 — Здійснення функцій прокуратури виключно прокурорами

1. Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Стаття 6 — Інформування про діяльність прокуратури

1. Органи прокуратури не менш як двічі на рік інформують суспільство про свою діяльність шляхом повідомлень у медіа.

2. Генеральний прокурор щороку до 1 квітня подає до Верховної Ради України звіт про діяльність прокуратури, який повинен містити інформацію про:

1) статистичні та аналітичні дані щодо виконання функцій, покладених на прокуратуру;
2) фактичну чисельність органів прокуратури у розрізі чисельності прокурорів, державних службовців, інших працівників, підвищення їхньої кваліфікації, проходження спеціальної підготовки, діяльності Тренінгового центру прокурорів України;
3) забезпечення незалежності прокурорів, зокрема кількість повідомлень про загрозу незалежності прокурора, які надійшли до Ради прокурорів України, та інформацію щодо прийнятих за такими повідомленнями рішень;
4) забезпечення законності та доброчесності у діяльності прокуратури, зокрема:

кількість перевірок доброчесності прокурорів, проведених підрозділами внутрішньої безпеки, та інформацію щодо прийнятих за такими перевірками рішень;

кількість проведених службових розслідувань, інформацію щодо приводів і підстав для їх призначення та проведення і щодо прийнятих рішень за результатами проведення таких службових розслідувань;

кількість звернень та судових справ щодо відшкодування державою шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, та розмір такої шкоди, відшкодований державою за звітний період, а також кількість судових справ щодо зворотної вимоги держави до прокурорів та сума коштів, витребувана за задоволеними судом зворотними вимогами держави;

кількість дисциплінарних скарг щодо прокурорів, інформацію щодо прийнятих рішень за результатами розгляду таких скарг, зокрема кількість рішень про наявність дисциплінарних проступків прокурорів та про накладені (застосовані) дисциплінарні стягнення;

5) кошториси органів прокуратури та їх виконання;
6) забезпечення діяльності органів прокурорського самоврядування;
7) відомості, зазначені у пунктах 1-5 цієї частини щодо діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
8) інші відомості, що стосуються результатів діяльності прокуратури.

Генеральний прокурор особисто звітує про діяльність органів прокуратури перед Верховною Радою України на її пленарному засіданні.

Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 1052-IX від 03.12.2020

3. Керівники обласних та окружних прокуратур на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, на яке запрошуються представники медіа, не менш як двічі на рік інформують населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці про результати діяльності на цій території шляхом надання узагальнених статистичних та аналітичних даних.

Частина третя статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4. Інформація про діяльність прокуратури оприлюднюється в загальнодержавних та місцевих друкованих медіа і на офіційних веб-сайтах органів прокуратури.

5. Органи прокуратури оприлюднюють видані ними нормативно-правові акти з питань організації та діяльності прокуратури України в порядку, встановленому законом.

Розділ II. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ПРОКУРАТУРИ

Стаття 7 — Система прокуратури України

1. Систему прокуратури України становлять:

1) Офіс Генерального прокурора;

Пункт 1 частини першої статті 7 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

2) обласні прокуратури;

Пункт 2 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3) окружні прокуратури;

Пункт 3 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Пункт 4 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Частину першу статті 7 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015

2. У разі потреби рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах обласних прокуратур, на правах підрозділу обласної прокуратури, на правах окружних прокуратур, на правах підрозділу окружної прокуратури. Це правило не поширюється на випадок утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Абзац перший частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

Перелік, утворення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Частина друга статті 7 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

3. Особливості організації і діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначені статтею 8-1 цього Закону.

Абзац перший частини третьої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

Рішення про утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури приймається Генеральним прокурором, визначення структури і штату Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Частину третю статті 7 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015

4. Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.

Частина четверта статті 7 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

5. Єдність системи прокуратури України забезпечується:

1) єдиними засадами організації та діяльності прокуратури;
2) єдиним статусом прокурорів;
3) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів;
4) фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України;
5) вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування.

6. У системі прокуратури може запроваджуватися спеціалізація прокурорів.

Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 8 — Офіс Генерального прокурора

Назва статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1. Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора.

Частина перша статті 8 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

2. Офіс Генерального прокурора очолює Генеральний прокурор, який має першого заступника та не більше п’яти заступників, у тому числі заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Частина друга статті 8 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

3. У структурі Офісу Генерального прокурора утворюються департаменти, управління, відділи, а також Генеральна інспекція. Управління та відділи можуть бути самостійними або входити до складу департаменту (управління). Положення про самостійні структурні підрозділи Офісу Генерального прокурора затверджуються Генеральним прокурором.

Частина третя статті 8 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1355-VIII від 12.05.2016, № 113-IX від 19.09.2019

Частину четверту статті 8 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

Частину п'яту статті 8 виключено на підставі Закону № 3509-IX від 08.12.2023

Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 8-1 — Спеціалізована антикорупційна прокуратура

1. Спеціалізована антикорупційна прокуратура є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

У структурі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури окремо від Офісу Генерального прокурора утворюються підрозділи із забезпечення документообігу, у тому числі електронного документообігу (канцелярія), режимно-секретної роботи, управління персоналом, внутрішнього контролю та інші підрозділи, необхідні для здійснення функцій Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зазначені у цьому абзаці підрозділи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підпорядковуються заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особі, яка виконує його обов’язки).

Питання організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вирішуються наказами, які видаються заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки) та є обов’язковими для виконання прокурорами та іншими працівниками Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

2. Порядок діяльності та повноваження підрозділу внутрішнього контролю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначаються положенням, яке затверджує заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов’язки).

Підрозділ внутрішнього контролю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури проводить у порядку, затвердженому заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки), таємну перевірку доброчесності прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

На прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури поширюються положення розділу VI "Дисциплінарна відповідальність прокурора" цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною.

Дисциплінарна скарга про вчинення прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури дисциплінарного проступку подається у порядку, визначеному статтею 45 цього Закону, для попереднього розгляду обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, до підрозділу внутрішнього контролю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У разі надходження дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури дисциплінарного проступку до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, після її реєстрації та визначення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, але до відкриття дисциплінарного провадження, секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, протягом п’яти робочих днів надсилає таку дисциплінарну скаргу для попереднього розгляду обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, до підрозділу внутрішнього контролю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Після отримання підрозділом внутрішнього контролю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури дисциплінарного проступку зобов’язаний протягом 20 робочих днів здійснити попередній розгляд обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, та за наявності підстав - провести службове розслідування.

За результатами попереднього розгляду обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, матеріали службового розслідування (у разі його проведення) разом із пропозиціями щодо відкриття дисциплінарного провадження чи з відмовою у його відкритті надсилається до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

3. На Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру покладаються такі функції:

1) здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України;
2) підтримання державного обвинувачення в суді у відповідних провадженнях;
3) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов’язаних із корупційними або пов’язаними з корупцією правопорушеннями, а також представництво у межах компетенції інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

У межах реалізації своїх функцій Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.

4. Спеціалізована антикорупційна прокуратура розташовується у службових приміщеннях, розташованих окремо від інших службових приміщень Офісу Генерального прокурора (обласної чи окружної прокуратури).

5. До загальної структури Спеціалізованої антикорупційної прокуратури входять центральний апарат і територіальні філії, що розташовуються в тих самих містах, в яких розташовані територіальні управління Національного антикорупційного бюро України.

6. Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов’язки) підпорядковується безпосередньо Генеральному прокурору.

Прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники не мають права давати вказівки прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури видаються за обов’язковим погодженням заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особи, яка виконує його обов’язки).

Абзац другий частини шостої статті 8-1 в редакції Законів № 4555-IX від 22.07.2025, № 4560-IX від 31.07.2025

7. Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник і заступник у межах строку, на який їх було призначено, інший прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури без їх згоди не можуть бути переведені до іншого підрозділу Офісу Генерального прокурора або до обласної чи окружної прокуратури.

8. Нагляд за досудовим розслідуванням корупційних кримінальних правопорушень у разі їх вчинення прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснює прокурор, який визначається Генеральним прокурором із числа своїх заступників (крім заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) або керівників департаментів Офісу Генерального прокурора.

9. Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов’язки):

1) представляє Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, громадськими об’єднаннями, міжнародними організаціями та іноземними органами влади;
2) організовує діяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у тому числі шляхом видання наказів та доручень, що належать до його адміністративних повноважень;
3) затверджує штатний розпис та кошторис Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
4) здійснює розподіл обов’язків між першим заступником та заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
5) призначає на посади та звільняє з посад прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, визначених цим Законом;
6) визначає після початку досудового розслідування прокурора, який здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні;
7) у разі необхідності визначає групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів в особливо складному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів;
8) приймає на роботу та звільняє з роботи працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які не є прокурорами;
9) у десятиденний строк з дня їх виникнення повідомляє відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі;
10) контролює ведення та здійснення аналізу статистичних даних, організовує вивчення і узагальнення практики застосування законодавства та інформаційно-аналітичне забезпечення підлеглих прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;
11) вживає заходів із запобігання несанкціонованому доступу до інформації з обмеженим доступом, забезпечує додержання законодавства про доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а також забезпечує захист персональних даних, володільцем яких є Спеціалізована антикорупційна прокуратура;
12) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
13) виконує інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Абзац п'ятнадцятий частини дев'ятої статті 8-1 виключено на підставі Закону № 4555-IX від 22.07.2025

Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснює повноваження керівника органу прокуратури, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

У частину дев'яту статті 8-1 включено абзац п’ятнадцятий згідно із Законом № 4560-IX від 31.07.2025

У разі відсутності заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а в разі відсутності першого заступника - заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На час відсутності заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури перший заступник керівника або заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснює всі повноваження керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, передбачені цим Законом, Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.

10. Кожні два роки, але не частіше двох разів упродовж визначеного цим Законом строку повноважень заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, проводиться зовнішня незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Оцінку, зазначену в абзаці першому цієї частини, проводить Комісія з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - Комісія з проведення оцінки) у складі трьох осіб, які призначаються Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.

Членами Комісії з проведення оцінки можуть бути особи, які мають досвід роботи в органах досудового розслідування чи прокуратури або судах чи адвокатської діяльності, у тому числі за кордоном чи в міжнародних організаціях, не менше п’яти років, володіють необхідними знаннями та навичками для проведення оцінки (аудиту), а також мають бездоганну ділову репутацію.

На порядок визначення членів Комісії з проведення оцінки, вимоги до членів Комісії з проведення оцінки та порядку її роботи поширюються відповідні положення частини третьої статті 29-1 цього Закону.

Комісія з проведення оцінки затверджує та оприлюднює критерії та методику проведення оцінювання ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Для проведення оцінки (аудиту) члени Комісії з проведення оцінки мають право:

1) доступу до матеріалів кримінального провадження, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у яких здійснювалося відповідними прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та було завершене, до іншої інформації (документів) у володінні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про державну таємницю";
2) проводити конфіденційні інтерв’ю з відповідними прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, працівниками Національного антикорупційного бюро України, працівниками інших органів державної влади та органів правопорядку, а також з іншими особами, які володіють інформацією (документами), необхідною для проведення оцінки (аудиту), з дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю";
3) звертатися до органів державної влади, будь-яких фізичних чи юридичних осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації, необхідних для проведення оцінки (аудиту);
4) користуватися допомогою помічників. Помічники зобов’язані забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням покладених на них обов’язків.

Члени Комісії з проведення оцінки зобов’язані не розголошувати відомості досудового розслідування та не можуть втручатися у здійснення досудового розслідування.

Висновок незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вважається ухваленим, якщо за нього проголосували всі члени Комісії з проведення оцінки.

Висновок Комісії з проведення оцінки може містити рекомендації щодо усунення недоліків у роботі та посилення ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Висновок Комісії з проведення оцінки оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора протягом п’яти днів з дня його ухвалення.

Висновок Комісії з проведення оцінки має містити обґрунтування щодо ефективності чи неефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Висновок про неефективність діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що спричинено неналежним виконанням обов’язків заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки), є підставою для дострокового звільнення з цієї адміністративної посади.

Організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснює Офіс Генерального прокурора. Фінансування діяльності Комісії з проведення оцінки та її членів може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

11. Гарантії незалежності заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури забезпечуються спеціальним порядком припинення його повноважень як прокурора органів прокуратури.

Повноваження заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як прокурора органів прокуратури не можуть бути припинені з підстави, передбаченої пунктом 4 частини третьої статті 51 цього Закону, та в порядку, визначеному частиною другою статті 61 цього Закону.

У разі встановлення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, стосовно заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підстав, що можуть свідчити про неможливість подальшого перебування такої особи на посаді прокурора органів прокуратури, орган, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм рішенням передає копії матеріалів такого дисциплінарного провадження до Комісії з проведення оцінки для прийняття відповідного рішення.

Комісія з проведення оцінки за результатами розгляду матеріалів дисциплінарного провадження в порядку, передбаченому частиною десятою цієї статті, може прийняти рішення рекомендувати Генеральному прокурору припинити повноваження заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як прокурора органів прокуратури у разі вчинення дисциплінарного проступку, що свідчить про неможливість подальшого перебування такої особи на посаді прокурора органів прокуратури.

Закон доповнено статтею 8-1 згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 1020-VIII від 18.02.2016, № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019, № 720-IX від 17.06.2020; в редакції Закону № 3509-IX від 08.12.2023

Стаття 9 — Повноваження Генерального прокурора

1. Генеральний прокурор:

1) представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями;

Пункт 1 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

2) організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур у частині виконання конституційних функцій;

Пункт 2 частини першої статті 9 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

3) призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом;

Пункт 3 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

4) у встановленому порядку на підставі рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора приймає рішення про застосування до прокурора Офісу Генерального прокурора, прокурора обласної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування такої особи на посаді прокурора;

Пункт 4 частини першої статті 9 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

5) призначає на посади та звільняє з посад прокурорів Офісу Генерального прокурора у випадках та порядку, встановлених цим Законом;

Пункт 5 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019

6) {Дію пункту 6 частини першої статті 9 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади в Офісі Генерального прокурора;

Пункт 6 частини першої статті 9 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

6-1) здійснює розподіл обов’язків між першим заступником та заступниками Генерального прокурора;

Частину першу статті 9 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

7) затверджує акти з питань щодо внутрішньої організації діяльності органів прокуратури, у тому числі щодо електронного документообігу;

Пункт 7 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019

7-1) затверджує стратегію розвитку прокуратури;

Частину першу статті 9 доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

7-2) затверджує положення про систему індивідуального оцінювання якості роботи прокурорів та систему оцінювання якості роботи прокурорів;

Частину першу статті 9 доповнено пунктом 7-2 згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

7-3) затверджує порядок вимірювання та регулювання навантаження на прокурорів;

Частину першу статті 9 доповнено пунктом 7-3 згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів Офісу Генерального прокурора;

Пункт 8 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

9) затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності;

9-1) за поданням Генеральної інспекції направляє матеріали до Державного бюро розслідувань;

Частину першу статті 9 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 1355-VIII від 12.05.2016

9-2) визначає порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов’язків, встановлених для відповідної адміністративної посади;

Частину першу статті 9 доповнено пунктом 9-2 згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

10) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

2. Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.

Абзац другий частини другої статті 9 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

Абзац третій частини другої статті 9 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності.

Абзац четвертий частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення.

Абзац п'ятий частини другої статті 9 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

Накази Генерального прокурора або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. У разі відсутності Генерального прокурора його повноваження здійснює перший заступник Генерального прокурора, а в разі відсутності першого заступника - один із заступників Генерального прокурора.

Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 10 — Обласні прокуратури

1. У системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура.

2. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників.

3. У структурі обласної прокуратури утворюються підрозділи - управління та відділи.

4. Утворення, перелік, територіальна юрисдикція, реорганізація та ліквідація обласних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 11 — Повноваження керівника обласної прокуратури

Назва статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1. Керівник обласної прокуратури:

Абзац перший частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1) представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;

Пункт 1 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019

2) організовує діяльність обласної прокуратури;

Пункт 2 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3) призначає на посади та звільняє з посад прокурорів обласних та окружних прокуратур, прокурорів - стажистів окружних прокуратур у встановленому цим Законом порядку;

Пункт 3 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019, № 2203-IX від 14.04.2022

4) затверджує акти з питань, що стосуються організації діяльності обласної прокуратури;

Пункт 4 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

5) {Дію пункту 5 частини першої статті 11 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} у десятиденний строк з моменту вивільнення посади повідомляє відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у обласній прокуратурі;

Пункт 5 частини першої статті 11 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

6) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів обласної прокуратури;

Пункт 6 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

7) призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом;

Пункт 7 частини першої статті 11 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015

8) у встановленому порядку та на підставі рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора приймає рішення про застосування до прокурора окружної прокуратури, прокурора - стажиста окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування його на посаді прокурора;

Пункт 8 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

9) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства та інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;
10) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

2. Керівник обласної прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень.

Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3. У разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури.

Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 12 — Окружні прокуратури

Назва статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1. У системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Частина перша статті 12 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

2. Окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.

Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019

3. У структурі окружної прокуратури в разі необхідності утворюються такі підрозділи, як відділи.

Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 13 — Повноваження керівника окружної прокуратури

Назва статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1. Керівник окружної прокуратури:

Абзац перший частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1) представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;

Пункт 1 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019

2) організовує діяльність окружної прокуратури;

Пункт 2 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3) {Дію пункту 3 частини першої статті 13 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у окружній прокуратурі;

Пункт 3 частини першої статті 13 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів окружної прокуратури та стажування прокурорів - стажистів окружної прокуратури;

Пункт 4 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 113-IX від 19.09.2019, № 2203-IX від 14.04.2022

4-1) {Дію пункту 4-1 частини першої статті 13 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом;

Частину першу статті 13 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

4-2) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;

Частину першу статті 13 доповнено пунктом 4-2 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

5) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

2. Керівник окружної прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень.

Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3. У разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник окружної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури.

Частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 14 — Кількісний склад та структура органів прокуратури

1. Загальна чисельність працівників органів прокуратури становить не більше 15000 осіб, зокрема загальна чисельність прокурорів становить не більше 10000 осіб.

Загальна чисельність працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури складає 15 відсотків від встановленої законом граничної чисельності центрального та територіальних управлінь Національного антикорупційного бюро України.

Частину першу статті 14 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

Частина перша статті 14 в редакції Законів № 76-VIII від 28.12.2014, № 578-VIII від 02.07.2015, № 2232-VIII від 07.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

2. У структурі органів прокуратури встановлюються посади державних службовців, інших працівників, діяльність яких регулюється цим Законом та іншими законодавчими актами України.

3. Посади, на які можуть бути призначені прокурори - стажисти окружних прокуратур, визначаються з числа вакантних (тимчасово вакантних) посад в окружних прокуратурах.

Статтю 14 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

Розділ III. СТАТУС ПРОКУРОРА

Стаття 15 — Статус прокурора

1. Прокурором органу прокуратури є:

1) Генеральний прокурор;
2) перший заступник Генерального прокурора;
3) заступник Генерального прокурора;

Пункт 4 частини першої статті 15 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

Частину першу статті 15 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015

4-2) перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

Частину першу статті 15 доповнено пунктом 4-2 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

4-3) заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

Частину першу статті 15 доповнено пунктом 4-3 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора;

Пункт 5 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

5-1) керівник підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

Частину першу статті 15 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

6) заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора;

Пункт 6 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

6-1) заступник керівника підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

Частину першу статті 15 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

7) прокурор Офісу Генерального прокурора;

Пункт 7 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

7-1) прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

Частину першу статті 15 доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

8) керівник обласної прокуратури;

Пункт 8 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

9) перший заступник керівника обласної прокуратури;

Пункт 9 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

10) заступник керівника обласної прокуратури;

Пункт 10 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

11) керівник підрозділу обласної прокуратури;

Пункт 11 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

12) заступник керівника підрозділу обласної прокуратури;

Пункт 12 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

13) прокурор обласної прокуратури;

Пункт 13 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

14) керівник окружної прокуратури;

Пункт 14 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

15) перший заступник керівника окружної прокуратури;

Пункт 15 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

16) заступник керівника окружної прокуратури;

Пункт 16 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

17) керівник підрозділу окружної прокуратури;

Пункт 17 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

18) заступник керівника підрозділу окружної прокуратури;

Пункт 18 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

19) прокурор окружної прокуратури (у тому числі прокурор - стажист окружної прокуратури).

Пункт 19 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

2. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

На прокурора - стажиста окружної прокуратури поширюються гарантії матеріального, соціального та побутового забезпечення, передбачені законодавством для прокурорів, правила внутрішнього трудового розпорядку, встановлені для прокурорів.

Частину другу статті 15 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

Прокурор - стажист окружної прокуратури здійснює повноваження прокурора з урахуванням особливостей, визначених статтею 33-3 цього Закону.

Частину другу статті 15 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

Стаття 16 — Гарантії незалежності прокурора

1. Незалежність прокурора забезпечується:

1) особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
2) порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами;
3) забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора;
4) установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури;
5) належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора;
6) функціонуванням органів прокурорського самоврядування;
7) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.

2. Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

3. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Частина третя статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4. Про початок кримінального провадження стосовно прокурора негайно повідомляється Генеральний прокурор.

Частина четверта статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов’язків або прийняття ним незаконного рішення.

Межі обґрунтованої критики діяльності прокурора визначаються з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

6. Прокурор має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради прокурорів України, яка зобов’язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за його участю та вжити в межах своїх повноважень, передбачених цим Законом, необхідних заходів для усунення загрози.

Стаття 17 — Підпорядкування прокурорів та виконання наказів і вказівок

1. Прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов’язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.

Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.

2. Генеральний прокурор має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання всіма прокурорами.

Керівник обласної прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної обласної прокуратури та керівниками окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.

Керівник окружної прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання його першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної окружної прокуратури.

Перші заступники та заступники керівників органів прокуратури відповідно до розподілу обов’язків мають право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання підлеглими прокурорами відповідного органу прокуратури.

У разі створення спеціалізованих прокуратур (крім Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) порядок видання письмових наказів адміністративного характеру в межах таких прокуратур визначається Генеральним прокурором.

Частину другу статті 17 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Частина друга статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3. Під час здійснення повноважень, пов’язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов’язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор має право давати вказівки будь-якому прокурору.

Прокурором вищого рівня є:

1) для прокурорів, у тому числі прокурорів - стажистів окружних прокуратур, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - керівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

Абзац четвертий частини третьої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 2203-IX від 14.04.2022

2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;
3) для керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників - керівник відповідної обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;
4) для керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Офісу Генерального прокурора - Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;
5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора - Генеральний прокурор.

У разі утворення спеціалізованих прокуратур (крім Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) прокурори вищого рівня в межах таких прокуратур визначаються Генеральним прокурором.

Частину третю статті 17 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Частина третя статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4. Накази адміністративного характеру, а також вказівки, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, видані (віддані) в письмовій формі в межах повноважень, визначених законом, є обов’язковими до виконання відповідним прокурором.

Абзац перший частини четвертої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

Прокурору, якому віддали наказ чи вказівку в усній формі, надається письмове підтвердження такого наказу чи вказівки.

Абзац другий частини четвертої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

5. Прокурор не зобов’язаний виконувати накази та вказівки прокурора вищого рівня, що викликають у нього сумнів у законності, якщо він не отримав їх у письмовій формі, а також явно злочинні накази або вказівки. Прокурор має право звернутися до Ради прокурорів України з повідомленням про загрозу його незалежності у зв’язку з наданням (відданням) прокурором вищого рівня наказу або вказівки.

6. Надання (віддання) незаконного наказу або вказівки чи його (її) виконання, а також надання (віддання) чи виконання явно злочинного наказу або вказівки тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 18 — Вимоги щодо несумісності

1. Перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах.

Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь прокурорів у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій.

2. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України "Про запобігання корупції".

3. Прокурор не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках.

4. Прокурор за його заявою може бути відряджений для роботи у відповідному органі, що здійснює дисциплінарне провадження, Тренінговому центрі прокурорів України чи в інших органах у визначених законом випадках. За відрядженим прокурором зберігаються гарантії соціального забезпечення, визначені законодавством для прокурорів.

Частина четверта статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 19 — Загальні права та обов’язки прокурора

1. Прокурор має право брати участь у прокурорському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності прокуратури у порядку, встановленому законом. Прокурори мають право бути членами професійних спілок, утворювати громадські організації та брати в них участь з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення свого професійного рівня.

2. Прокурор зобов’язаний вдосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію.

Прокурор періодично проходить підготовку у Тренінговому центрі прокурорів України, що має включати вивчення правил прокурорської етики.

3. Прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом.

4. Прокурор зобов’язаний:

1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень;
2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом;
3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

Пункт 3 частини четвертої статті 19 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015

4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

5. Прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Таємну перевірку доброчесності прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних і окружних прокуратур проводять підрозділи внутрішньої безпеки в порядку, затвердженому Генеральним прокурором.

Абзац другий частини п'ятої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 20 — Відповідальність прокурора

1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, відшкодовується державою незалежно від його вини в порядку, визначеному законом.

2. Держава, відшкодувавши шкоду, завдану прокурором, має право зворотної вимоги до нього в розмірі виплаченого відшкодування в разі встановлення в діях прокурора складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо нього, який набрав законної сили.

Стаття 21 — Посвідчення прокурора

1. Прокурори, у тому числі прокурори - стажисти окружних прокуратур мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором.

Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

2. Службове посвідчення вручається Генеральним прокурором або за його дорученням іншим прокурором.

Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Розділ IV. ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРОРА З ВИКОНАННЯ ПОКЛАДЕНИХ НА НЬОГО ФУНКЦІЙ

Стаття 22 — Підтримання державного обвинувачення в суді

1. Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Стаття 23 — Представництво інтересів громадянина або держави в суді

1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

2. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

/3. {Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв’язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2025 від 03.12.2025. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року} Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу./

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац другий частини третьої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов’язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об’єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Абзац третій частини третьої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019, № 3894-IX від 20.08.2024

Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Частину третю статті 23 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019

4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Абзац перший частини четвертої статті 23 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2025 від 03.12.2025

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Абзац другий частини четвертої статті 23 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2025 від 03.12.2025

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Абзац третій частини четвертої статті 23 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2025 від 03.12.2025

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

Абзац п’ятий частини четвертої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що знаходяться у цих суб’єктів, у порядку, визначеному законом;

Абзац шостий частини четвертої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4158-IX від 18.12.2024

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Абзац сьомий частини четвертої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4158-IX від 18.12.2024

Частину п'яту статті 23 виключено на підставі Закону № 578-VIII від 02.07.2015

6. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);
2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;
3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;
4) брати участь у розгляді справи;
5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;
6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;
7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

7. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов’язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

8. З метою виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор у порядку, визначеному законодавством, має прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.

Для визначення вартості активів з ознаками необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор може залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Статтю 23 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019

Стаття 24 — Особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді

1. Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 113-IX від 19.09.2019, № 263-IX від 31.10.2019

2. Право подання цивільного позову у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь.

3. Право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Абзац перший частини третьої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019

Абзац другий частини третьої статті 24 виключено на підставі Закону № 578-VIII від 02.07.2015

Частина третя статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4. Право подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом в цивільній, адміністративній, господарській справі надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Частина четверта статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019, № 263-IX від 31.10.2019

5. Право подання апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом на судове рішення у кримінальній справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від його участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, крім випадків, коли йдеться про рішення у кримінальних провадженнях, розслідування в яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України, - у таких випадках відповідне право надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від його участі в розгляді справи: керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першому заступнику та заступнику.

Частина п'ята статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 198-VIII від 12.02.2015, № 113-IX від 19.09.2019

6. Змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом має право прокурор, який її подав, або прокурор вищого рівня.

Частина шоста статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

7. Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 25 — Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство

1. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Письмові вказівки прокурора органам, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, надані в межах повноважень, є обов’язковими для цих органів і підлягають негайному виконанню.

Видання прокурором розпоряджень поза межами його повноважень тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

2. Генеральний прокурор, керівники відповідних прокуратур, їх перші заступники та заступники відповідно до розподілу обов’язків координують діяльність правоохоронних органів відповідного рівня у сфері протидії злочинності. Основною формою координації є проведення координаційних нарад з керівниками правоохоронних органів, на яких заслуховується інформація щодо їхньої діяльності у сфері протидії злочинності. Рішення координаційної наради є обов’язковим до виконання всіма зазначеними в ньому правоохоронними органами. Порядок та інші форми координації затверджуються наказом Генерального прокурора.

Частина друга статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 26 — Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян

1. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, має право:

1) у будь-який час за посвідченням, що підтверджує займану посаду, відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи, де перебувають особи, щодо яких застосовані примусові заходи медичного або виховного характеру, та будь-які інші місця, до яких доставлено осіб з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення чи в яких особи примусово тримаються згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного органу;

Пункт 1 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

2) опитувати осіб, які перебувають у місцях, зазначених упункті 1 цієї частини, з метою отримання інформації про умови їх тримання та поводження з ними, ознайомлюватися з документами, на підставі яких ці особи тримаються в таких місцях, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;
3) знайомитися з матеріалами, отримувати їх копії, перевіряти законність наказів, розпоряджень, інших актів відповідних органів і установ та в разі невідповідності законодавству вимагати від посадових чи службових осіб їх скасування та усунення порушень закону, до яких вони призвели, а також скасовувати незаконні акти індивідуальної дії;

Пункт 3 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

4) вимагати від посадових чи службових осіб надання пояснень щодо допущених порушень, а також вимагати усунення порушень та причин і умов, що їм сприяли, притягнення винних до передбаченої законом відповідальності;
5) знайомитися з матеріалами виконавчого провадження щодо виконання судових рішень у кримінальних справах, робити з них виписки, знімати копії та в установленому законом порядку оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця;
6) вимагати від керівників органів вищого рівня проведення перевірок підпорядкованих і підконтрольних органів та установ попереднього ув’язнення, виконання покарань, застосування заходів примусового характеру та перевірок інших місць, зазначених у пункті 1 цієї частини;

Пункт 6 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

7) звертатися до суду з позовом (заявою) у визначених законом випадках.

2. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян в органах та установах, шляхом проведення регулярних перевірок, а також у зв’язку з необхідністю належного реагування на відомості про можливі порушення законодавства, що містяться у скаргах, зверненнях чи будь-яких інших джерелах. У межах реалізації зазначеної функції прокурор має право залучати відповідних спеціалістів.

Частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

3. Прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно (за відсутності відповідного судового рішення, рішення адміністративного органу або іншого передбаченого законом документа чи після закінчення передбаченого законом або таким рішенням строку) перебуває у місці тримання затриманих, попереднього ув’язнення, обмеження чи позбавлення волі, установі для виконання заходів примусового характеру, інших місцях, зазначених упункті 1 частини першої цієї статті.

Частина третя статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

4. Письмові вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку та умов тримання осіб у місцях, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, а також письмові вказівки прокурора, надані іншим органам, що виконують судові рішення у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, є обов’язковими і підлягають негайному виконанню.

Частина четверта статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

Розділ V. ПОРЯДОК ЗАЙНЯТТЯ ПОСАДИ ПРОКУРОРА ТА ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ ПРОКУРОРА З АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСАДИ

Стаття 27 — Вимоги до кандидатів на посаду прокурора

Установити, що вимоги до кандидатів на посади державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, прокурорів щодо проходження ними військової служби або служби у військовому резерві, або служби в органах, на які покладено функції із забезпечення національної безпеки і оборони держави, або військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, зазначені частинах першій - третій тап’ятій статті 27, починають застосовуватися не раніше ніж через один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану. Див. підпункт 8 пункту 2 розділу ІІ Закону № 3633-IX від 11.04.2024, з урахуванням змін, внесених Законом № 4826-IX від 25.03.2026

1. Прокурором окружної прокуратури (у тому числі прокурором - стажистом окружної прокуратури у визначених цим Законом випадках) за результатами добору може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, а також проходив військову службу або службу у військовому резерві, або службу в органах, на які покладено функції із забезпечення національної безпеки і оборони держави, або військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.

Частина перша статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Законів № 2203-IX від 14.04.2022, № 3633-IX від 11.04.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4826-IX від 25.03.2026

2. Прокурором обласної прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше трьох років, володіє державною мовою, а також проходив військову службу або службу у військовому резерві, або службу в органах, на які покладено функції із забезпечення національної безпеки і оборони держави, або військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.

Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1355-VIII від 12.05.2016; в редакції Законів № 113-IX від 19.09.2019, № 3633-IX від 11.04.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4826-IX від 25.03.2026

3. Прокурором Офісу Генерального прокурора може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше п’яти років, володіє державною мовою, а також проходив військову службу або службу у військовому резерві, або службу в органах, на які покладено функції із забезпечення національної безпеки і оборони держави, або військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.

Ці вимоги не поширюються на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Частина третя статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1020-VIII від 18.02.2016, № 1355-VIII від 12.05.2016; в редакції Законів № 113-IX від 19.09.2019, № 3633-IX від 11.04.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4826-IX від 25.03.2026

Частину четверту статті 27 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

5. Прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути призначена особа, яка має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше п’яти років, володіє державною мовою, а також проходила військову службу або службу у військовому резерві, або службу в органах, на які покладено функції із забезпечення національної безпеки і оборони держави, або військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.

Статтю 27 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1020-VIII від 18.02.2016; в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4826-IX від 25.03.2026

6. Не може бути призначена на посаду прокурора особа, яка:

1) визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
2) має захворювання, що перешкоджає виконанню обов’язків прокурора;
3) має незняту чи непогашену судимість або на яку накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Пункт 3 частини шостої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020

7. Для цілей цього Закону вважається:

1) вищою юридичною освітою - вища юридична освіта ступеня магістра (або прирівняна до неї вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), здобута в Україні (або на території колишнього СРСР до 1 грудня 1991 року), а також вища юридична освіта відповідного ступеня, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;
2) стажем роботи в галузі права - стаж професійної діяльності особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти.

Статтю 27 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

8. Особи, які претендують на зайняття посад в органах прокуратури, до призначення на відповідну посаду зобов’язані повідомити керівництву органу, на зайняття посади в якому вони претендують, про працюючих у такому органі близьких їм осіб.

Статтю 27 доповнено частиною згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020

Стаття 28 — Добір кандидатів на посаду прокурора

Назва статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1. Добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим статтею 27 цього Закону.

Частина перша статті 28 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

2. {Дію частини другої статті 28 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, має право звернутися до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора.

Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 29 — Порядок добору кандидатів та їх призначення на посаду прокурора окружної прокуратури

Назва статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1. Добір кандидатів та їх призначення на посаду прокурора здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає:

1) прийняття відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення про проведення добору кандидатів на посаду прокурора, що розміщується на офіційному веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та повинно містити виклад передбачених цим Законом вимог, яким має відповідати кандидат на посаду прокурора, а також перелік документів, що подаються до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, і кінцевий термін їх подання;

Пункт 1 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

2) подання особами, які виявили бажання стати прокурором, до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;

Пункт 2 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3) здійснення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора;

Пункт 3 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4) складання особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, кваліфікаційного іспиту;
5) оприлюднення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, на офіційному веб-сайті списку кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;

Пункт 5 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

6) організацію відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, спеціальної перевірки кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;

Пункт 6 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

7) визначення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рейтингу кандидатів на посаду прокурора серед осіб, які успішно склали кваліфікаційний іспит та щодо яких проведено спеціальну перевірку, а також зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур;

Пункт 7 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законами № 113-IX від 19.09.2019, № 2203-IX від 14.04.2022

8) оголошення органом, що здійснює дисциплінарне провадження, конкурсу на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури серед кандидатів, які перебувають у резерві на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур;

Пункт 8 частини першої статті 29 в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

9) проведення органом, що здійснює дисциплінарне провадження, конкурсу на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури на основі рейтингу кандидатів;

Пункт 9 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

10) направлення органом, що здійснює дисциплінарне провадження, подання керівнику обласної прокуратури щодо призначення кандидата прокурором – стажистом окружної прокуратури;

Пункт 10 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

11) призначення особи прокурором - стажистом окружної прокуратури;

Пункт 11 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

12) складення особою присяги прокурора;

Пункт 12 частини першої статті 29 в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

13) проходження прокурором - стажистом окружної прокуратури спеціальної підготовки;

Пункт 13 частини першої статті 29 в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

14) призначення прокурора - стажиста окружної прокуратури, який успішно пройшов спеціальну підготовку, на посаду прокурора окружної прокуратури.

Частину першу статті 29 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

Стаття 29-1 — Порядок добору кандидатів та їх призначення на посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі

1. Призначення на посаду прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також на посади, передбачені пунктами 4 і 5 частини третьої статті 39 цього Закону, здійснюється заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки) за результатами відкритого конкурсу, який проводить конкурсна комісія.

Організація та проведення конкурсу здійснюються конкурсною комісією, до складу якої входять:

1) три особи, визначені заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
2) три особи, визначені заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.

На порядок визначення членів конкурсної комісії, вимоги до членів конкурсної комісії, порядку її роботи та прийняття рішення конкурсною комісією поширюються положення частини третьої цієї статті згідно з особливостями, що повноваження Генерального прокурора здійснює заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

2. Призначення на адміністративні посади, передбачені пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі здійснюється Генеральним прокурором за результатами відкритого конкурсу. Участь у конкурсі можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним статтею 27 цього Закону.

3. Організація та проведення конкурсу на посаду заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, першого заступника та заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюються Конкурсною комісією (далі - Конкурсна комісія), до складу якої входять:

1) три особи, визначені Генеральним прокурором на підставі пропозицій Ради прокурорів України;
2) три особи, визначені Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції протягом останніх трьох років до дня завершення строку повноважень заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або до дня дострокового припинення його повноважень (звільнення).

Рада прокурорів України пропонує Генеральному прокурору кандидатури осіб до складу Конкурсної комісії не пізніше ніж за три місяці до завершення строку повноважень заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або протягом 20 робочих днів з дня дострокового припинення його повноважень (звільнення) у порядку, встановленому цим Законом. Генеральний прокурор визначає членів Конкурсної комісії протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідних пропозицій від Ради прокурорів України. Якщо Рада прокурорів України не запропонувала осіб до складу Конкурсної комісії у встановлені цією частиною строки або запропонувала недостатню кількість кандидатів, Генеральний прокурор визначає відповідних членів Конкурсної комісії (тих, які не визначені) самостійно протягом 10 робочих днів після завершення строку надання Радою прокурорів України Генеральному прокурору осіб до складу Конкурсної комісії, передбаченого цією частиною.

Кабінет Міністрів України визначає перелік таких міжнародних та іноземних організацій не пізніше ніж за три місяці до завершення строку повноважень заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або протягом 20 робочих днів з дня дострокового припинення його повноважень (звільнення) у порядку, встановленому цим Законом. Зазначені міжнародні та іноземні організації погоджують пропозицію спільного списку кандидатів до складу Конкурсної комісії у складі не менше трьох осіб та подають її Генеральному прокурору протягом 20 робочих днів після отримання запиту Кабінету Міністрів України. Генеральний прокурор визначає членів Конкурсної комісії протягом 10 робочих днів з дня отримання списку відповідних пропозицій від міжнародних та іноземних організацій.

Членами Конкурсної комісії повинні бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, є доброчесними, а також мають не менше п’яти років досвіду із здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання державного обвинувачення в суді, здійснення правосуддя або адвокатської діяльності чи діяльності (у тому числі наукової, викладацької, громадської) у сфері запобігання і протидії корупції.

Не можуть бути членами Конкурсної комісії:

1) державні службовці або особи, які займають політичні посади, народні депутати України та депутати місцевих рад;
2) члени політичних партій, які займають керівні посади в політичній партії;
3) особи, визнані судом недієздатними або дієздатність яких обмежено;
4) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку (крім реабілітованих осіб);
5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Конкурсна комісія є повноважною у разі затвердження її в повному складі, передбаченому цією частиною.

Повноваження члена Конкурсної комісії припиняються достроково у разі:

1) подання особистої заяви про припинення повноважень члена Конкурсної комісії;
2) неможливості брати участь у засіданнях за станом здоров’я більше ніж протягом одного місяця;
3) внесення Конкурсною комісією пропозиції про дострокове припинення повноважень її члена у випадках, передбачених регламентом Конкурсної комісії;
4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього;
5) визнання його недієздатним або безвісно відсутнім;
6) його смерті.

У разі наявності підстав для дострокового припинення повноважень члена Конкурсної комісії Генеральний прокурор приймає рішення про дострокове припинення його повноважень та при цьому визначає іншого члена Конкурсної комісії на заміну у порядку, встановленому цією частиною для визначення членів Конкурсної комісії.

Члени Конкурсної комісії з метою здійснення своїх повноважень мають право:

1) збирати, перевіряти та аналізувати інформацію, у тому числі з обмеженим доступом (крім інформації, віднесеної до державної таємниці відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), про кандидатів;
2) мати на період проведення конкурсу тимчасовий безкоштовний доступ до реєстрів, баз даних, держателем (адміністратором) яких є органи державної влади, для отримання інформації про кандидатів;
3) брати участь у засіданнях та інших заходах, що проводяться Конкурсною комісією;
4) звертатися до кандидатів, а також до будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації, необхідних для розгляду кандидатів. Фізична чи юридична особа, яка отримала запит Конкурсної комісії, зобов’язана протягом 10 календарних днів з дня його отримання надати необхідні пояснення, інформацію та/або відповідні документи (їхні копії);
5) з метою збирання, перевірки та аналізу інформації, у тому числі з обмеженим доступом, користуватися допомогою помічників - членів секретаріату Конкурсної комісії.

Помічники зобов’язані забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стала відома їм у зв’язку з виконанням відповідних обов’язків.

Члени Конкурсної комісії зобов’язані:

1) забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку із здійсненням повноважень;
2) брати участь у роботі Конкурсної комісії особисто без делегування своїх повноважень іншим особам, у тому числі іншим членам Конкурсної комісії;
3) не використовувати в інших цілях, ніж для виконання своїх обов’язків як членів Конкурсної комісії, персональні дані та іншу інформацію, що стала їм відома у зв’язку з участю в роботі Конкурсної комісії;
4) повідомляти Конкурсну комісію про те, що член Конкурсної комісії перебуває чи перебував в особистих чи ділових стосунках із кандидатом та/або про наявність іншого конфлікту інтересів або обставин, що можуть вплинути на об’єктивність та безсторонність під час прийняття таким членом Конкурсної комісії рішення стосовно такого кандидата, та відмовлятися (заявляти самовідвід) від участі у збиранні інформації про такого кандидата і розгляді питання про нього. Порядок врегулювання конфлікту інтересів членів Конкурсної комісії та членів її секретаріату визначається регламентом Конкурсної комісії.

Засідання Конкурсної комісії є повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше чотирьох членів Конкурсної комісії, у тому числі не менше двох членів Конкурсної комісії, визначених Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції. У разі неможливості формування кворуму засідання упродовж 10 календарних днів або двох засідань Конкурсної комісії поспіль засідання Конкурсної комісії вважається повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше трьох членів Конкурсної комісії, у тому числі не менше двох членів Конкурсної комісії, визначених Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції. Під час такого засідання рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох членів Конкурсної комісії.

Рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні проголосувало не менше чотирьох членів Конкурсної комісії, у тому числі не менше двох членів Конкурсної комісії, визначених Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції. У разі однакової кількості членів Конкурсної комісії, які підтримали рішення, та кількості членів Конкурсної комісії, які не підтримали його або утрималися під час голосування, або не брали участь у голосуванні незалежно від причин, голосування з відповідного питання проводиться повторно до прийняття рішення відповідно до цього абзацу. Якщо при проведенні повторних голосувань з відповідного питання рішення відповідно до цього абзацу не прийнято протягом 24 годин з моменту першого голосування, прийнятим вважається рішення, за яке проголосувало не менше трьох членів Конкурсної комісії, у тому числі не менше двох членів Конкурсної комісії, визначених Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.

Конкурсна комісія на своєму першому засіданні обирає з числа членів Конкурсної комісії голову Конкурсної комісії. Головою Конкурсної комісії повинен бути загальновизнаний та авторитетний експерт, який має багатий досвід, зацікавленість або відомий своїми діями на підтримку боротьби з корупцією.

Інформація про дату, час та місце проведення конкурсу, кандидатів, які подали заяву про участь у конкурсі, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до початку конкурсу. Член Конкурсної комісії може брати участь у її засіданні дистанційно в режимі відеоконференції.

Кандидатури, які відповідають критеріям компетентності та доброчесності, відібрані Конкурсною комісією, по дві на кожну з адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачених пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, подаються головою Конкурсної комісії на розгляд Генерального прокурора, який зобов’язаний протягом 10 робочих днів призначити одного з відібраних Конкурсною комісією кандидатів на кожну з посад.

Кандидатури на посади заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника та заступника, відібрані Конкурсною комісією, подаються головою Конкурсної комісії на розгляд Генерального прокурора лише після отримання Конкурсною комісією висновків спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", та перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

Конкурс на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачених пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, проводиться публічно, з вільним доступом представників медіа, журналістів на засідання Конкурсної комісії та із забезпеченням трансляції у режимі реального часу відео- та аудіоінформації із засідань Конкурсної комісії в мережі Інтернет. Інформація про час та місце проведення засідання Конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до початку засідання.

Роботу Конкурсної комісії забезпечує Офіс Генерального прокурора. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності Конкурсної комісії та її членів, у тому числі секретаріату, що утворюється для допомоги в їх діяльності, може здійснюватися за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги.

Конкурсна комісія:

1) визначає та затверджує регламент своєї роботи, критерії та методику оцінки кандидатів на адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачені пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, оприлюднює їх на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора;
2) розміщує оголошення про умови та строки проведення конкурсу на вакантні адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачені пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону;
3) розглядає документи, подані особами для участі в конкурсі, досліджує матеріали стосовно кандидатів, проводить оцінку професійної компетентності та доброчесності кандидатів, їх відповідності вимогам до кандидатів на відповідні посади;
4) відбирає за результатами визначених Конкурсною комісією тестувань та іспитів із загального числа кандидатів осіб, з якими проводить на своєму засіданні співбесіду щодо відповідності кандидата критеріям професійної компетентності та доброчесності, та осіб, стосовно яких проводиться спеціальна перевірка, передбачена Законом України "Про запобігання корупції", і перевірка, передбачена Законом України "Про очищення влади";
5) відбирає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду та зазначені в абзаці сорок шостому цієї частини перевірки, на кожну з вакантних посад по два кандидати, які згідно з обґрунтованим рішенням Конкурсної комісії відповідають критерію доброчесності, мають найкращу професійну компетентність для виконання службових обов’язків на адміністративній посаді у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбаченій пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону;
6) вносить Генеральному прокурору відповідні подання про призначення відібраних двох кандидатів на кожну з вакантних адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачених пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону;
7) оприлюднює інформацію про осіб, які подали заяву на участь у конкурсі, результати тестувань та іспитів стосовно кожного кандидата, а також інформацію про кандидатів, відібраних для проходження співбесіди, для проведення зазначених в абзаці сорок шостому цієї частини перевірок, та про кандидатів, відібраних Конкурсною комісією на кожну з вакантних адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачених пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону;
8) проводить повторний конкурс на адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачені пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, у разі відхилення всіх кандидатів на відповідну посаду у зв’язку з їх невідповідністю вимогам, що ставляться до вакантної адміністративної посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, або непроходженням відібраними кандидатами спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

Кандидат на посаду заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника або заступника вважається таким, що відповідає критерію доброчесності, якщо є незалежним, чесним, неупередженим, непідкупним, сумлінним, дотримується етичних норм та демонструє бездоганну поведінку у професійній діяльності та особистому житті, а також стосовно якого немає сумнівів щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу.

Оцінювання Конкурсною комісією відповідності кандидатів критерію доброчесності здійснюється з урахуванням такого:

1) оцінювання спирається на інформацію без часових або територіальних обмежень;
2) кандидат не відповідає критерію в разі доведення невідповідності або наявності в Конкурсної комісії обґрунтованих сумнівів у відповідності;
3) будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу щодо доброчесності кандидата не є наперед визначальними та обов’язковими для Конкурсної комісії.

Кандидат на посаду заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника або заступника вважається таким, що відповідає критерію професійної компетентності, якщо володіє необхідними знаннями та досвідом для виконання відповідних повноважень, продемонстрував аналітичні здібності, усні та письмові комунікаційні навички, лідерські здібності та спроможність наполегливо працювати.

Рішення Конкурсної комісії можуть бути оскаржені до суду лише з питань додержання встановленого цим Законом порядку організації та проведення конкурсу.

Закон доповнено статтею 29-1 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

Стаття 30 — Подання документів кандидатом на посаду прокурора

Назва статті 30 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

1. Для участі в доборі кандидатів на посаду прокурора особа подає:

1) письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора;
2) копію паспорта громадянина України та копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

Пункт 2 частини першої статті 30 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

3) анкету кандидата на посаду прокурора, що містить інформацію про особу, та автобіографію;
4) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками), а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);

Пункт 4 частини першої статті 30 в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

4-1) копію державного сертифіката про рівень володіння державною мовою, виданого відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";

Частину першу статті 30 доповнено підпунктом 4-1 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

5) копію трудової книжки (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

Пункт 5 частини першої статті 30 в редакції Законів № 1217-IX від 05.02.2021, № 2203-IX від 14.04.2022

6) медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
7) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);
8) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);
9) письмову згоду на збирання, зберігання та використання інформації про неї з метою оцінки готовності особи до роботи на посаді прокурора та проведення щодо неї спеціальної перевірки;
10) копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, що подана відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";

Пункт 10 частини першої статті 30 в редакції Закону № 524-IX від 04.03.2020

11) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;

Частину першу статті 30 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018

12) декларацію доброчесності і родинних зв’язків.

Частину першу статті 30 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Форма і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора, декларації доброчесності і родинних зв’язків, анкети кандидата на посаду прокурора затверджуються Генеральним прокурором та розміщуються на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.

Абзац чотирнадцятий частини першої статті 30 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

Вимагати від кандидата на посаду прокурора надання документів, не передбачених цією статтею, забороняється.

2. Приймання документів завершується у день, визначений в оголошенні як кінцевий термін їх подання.

3. До участі в доборі кандидатів на посаду прокурора допускаються особи, які подали всі необхідні документи і відповідають вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора.

Частина третя статті 30 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 31 — Кваліфікаційний іспит

1. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини, загальних здібностей кандидатів та наявних практичних навичок, необхідних для роботи на посаді прокурора.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом проходження кандидатом на посаду прокурора анонімного тестування та анонімного виконання практичного завдання.

Частина перша статті 31 в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

2. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, повідомляє кандидатів на посаду прокурора, допущених до кваліфікаційного іспиту, про дату, час і місце його проведення не пізніше ніж за сім днів до визначеної дати.

Частина друга статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить кваліфікаційний іспит у спеціально відведеному для цього приміщенні. Перебіг кваліфікаційного іспиту фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Частина третя статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження, забезпечує перевірку складених тестів, виконаних практичних завдань та визначає кількість балів, набраних кандидатами на посаду прокурора.

Частина четверта статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

5. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, після отримання результатів кваліфікаційних іспитів визначає прохідний бал, який не може бути нижчим 60 відсотків максимально можливого бала.

Частина п'ята статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

6. Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту, мінімальний прохідний бал для допущення до наступного етапу кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання затверджуються відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження.

Частина шоста статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

7. Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років.

8. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складання такого іспиту повторно не раніше ніж через рік.

9. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, визначає рейтинг кандидатів на посаду прокурора відповідно до кількості балів, набраних кандидатами за результатами складання кваліфікаційного іспиту.

Частина дев'ята статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

10. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту та місце кандидата на посаду прокурора в рейтингу є загальнодоступною і розміщується на офіційному веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Частина десята статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 32 — Спеціальна перевірка кандидата на посаду прокурора

1. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження, організовує проведення спеціальної перевірки кандидатів на посаду прокурора, які успішно склали кваліфікаційний іспит, у порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Для проведення спеціальної перевірки орган, що здійснює дисциплінарне провадження, після ухвалення попереднього рішення про допуск осіб, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до наступного етапу добору надсилає до уповноважених органів запити про перевірку відповідних відомостей стосовно зазначених осіб.

З урахуванням інформації, що міститься в особових справах кандидатів на посаду прокурора, орган, що здійснює дисциплінарне провадження, може залучати до проведення спеціальної перевірки державні органи, у тому числі спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції, з метою перевірки відомостей про особу або достовірності документів, передбачених у статті 30 цього Закону та статті 57 Закону України "Про запобігання корупції".

3. Фізичні та юридичні особи, громадські організації можуть подавати до органу, що здійснює дисциплінарне провадження, інформацію щодо доброчесності кандидатів на посаду прокурора протягом одного місяця з дня офіційного оприлюднення списку кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит.

4. За результатами спеціальної перевірки орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалює рішення про зарахування осіб, які відповідають установленим до кандидата на посаду прокурора вимогам, до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур або відмову у їх зарахуванні.

5. У разі одержання інформації, що може свідчити про недоброчесність кандидата на посаду прокурора, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, розглядає її на своєму засіданні за участю такого кандидата. Кандидат на посаду прокурора має право ознайомитися з такою інформацією, надати відповідні пояснення, спростувати чи заперечити її. За результатами розгляду відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, може прийняти рішення про відмову у зарахуванні кандидата до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур.

Рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження, про відмову у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур може бути оскаржено до суду.

Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

Стаття 32-1 — Проведення конкурсу на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури

1. Інформацію про проведення конкурсу на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури орган, що здійснює дисциплінарне провадження, розміщує на своєму офіційному веб-сайті не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення конкурсу.

2. В оголошенні про проведення конкурсу зазначаються окружна прокуратура, в якій є вакантна (тимчасово вакантна) посада прокурора окружної прокуратури (крім адміністративних посад), на зайняття якої кандидат може подати заяву про участь у конкурсі для призначення прокурором-стажистом та проходження спеціальної підготовки, а також кількість таких посад і строк, протягом якого кандидати можуть подати відповідні заяви.

Після оголошення конкурсу на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури відповідна вакантна посада не може бути заміщена шляхом переведення на неї іншого прокурора.

3. Кандидат на посаду прокурора, який перебуває в резерві, може подати письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням окружної прокуратури, в якій кандидат бажає бути призначеним прокурором-стажистом.

4. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить конкурс на призначення прокурорів - стажистів окружних прокуратур на підставі рейтингу кандидатів на посаду прокурора відповідно до кількості балів, набраних кандидатами за результатами складання кваліфікаційного іспиту. У разі наявності в кандидатів однакової кількості балів перевага надається тому кандидату, який працював на посаді прокурора або має більший стаж роботи в галузі права.

5. На підставі заяви кандидата на посаду прокурора та за результатами конкурсу орган, що здійснює дисциплінарне провадження, надсилає керівникові відповідної обласної прокуратури особову справу кандидата на посаду прокурора та подання про призначення особи прокурором - стажистом окружної прокуратури.

6. Керівник обласної прокуратури не пізніше трьох робочих днів з дня отримання подання органу, що здійснює дисциплінарне провадження, видає наказ про призначення кандидата на посаду прокурора прокурором - стажистом відповідної окружної прокуратури.

Закон доповнено статтею 32-1 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

Стаття 33 — Спеціальна підготовка прокурора - стажиста окружної прокуратури

1. Спеціальна підготовка складається з:

1) первинної підготовки, що проводиться Тренінговим центром прокурорів України, тривалістю до двох місяців;
2) стажування, що проводиться у відповідній окружній прокуратурі, протягом шести місяців.

2. Спеціальна підготовка може бути припинена за вмотивованим рішенням органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у разі грубого або систематичного порушення прокурором - стажистом окружної прокуратури порядку її проходження.

3. Прокурор - стажист окружної прокуратури звільняється з посади та зараховується до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур у випадку повернення на роботу прокурора, який обіймає відповідну посаду на постійній основі, за умови неможливості переведення прокурора-стажиста за його заявою на іншу вакантну (тимчасово вакантну) посаду прокурора цієї або іншої окружної прокуратури.

Така особа у порядку, визначеному статтею 32-1 цього Закону, бере участь у конкурсі на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури та в разі його успішного проходження продовжує спеціальну підготовку. При цьому строк перебування на посаді прокурора - стажиста окружної прокуратури не зараховується до строку, протягом якого результати кваліфікаційного іспиту є дійсними.

4. На підставі відомостей про завершення проходження прокурором - стажистом окружної прокуратури первинної підготовки та/або стажування орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає вмотивоване рішення про успішне чи неуспішне проходження спеціальної підготовки, копія якого надається прокурору-стажисту.

5. Особа, стосовно якої прийнято рішення про припинення спеціальної підготовки або про її неуспішне проходження, звільняється із займаної посади. Такі рішення можуть бути оскаржені до суду у встановленому законом порядку.

6. У разі прийняття рішення про успішне проходження спеціальної підготовки орган, що здійснює дисциплінарне провадження, надсилає уповноваженому керівникові обласної прокуратури подання про призначення прокурора-стажиста на посаду прокурора відповідної окружної прокуратури.

Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

Стаття 33-1 — Первинна підготовка

1. Порядок проходження первинної підготовки визначається Тренінговим центром прокурорів України за погодженням з органом, що здійснює дисциплінарне провадження.

2. Первинна підготовка проводиться з метою набуття прокурором - стажистом окружної прокуратури теоретичних знань для самостійної роботи на посаді прокурора.

3. За результатами первинної підготовки Тренінговий центр прокурорів України приймає рішення про успішне чи неуспішне її проходження.

При прийнятті відповідного рішення враховуються:

1) виконання прокурором - стажистом окружної прокуратури навчального плану первинної підготовки;
2) результат виконання практичного завдання;
3) рівень набутих знань та вміння їх застосовувати у практичній діяльності.

Методика оцінювання рівня набутих теоретичних знань визначається порядком проходження первинної підготовки.

4. Прокурор - стажист окружної прокуратури, який успішно пройшов первинну підготовку, допускається до стажування.

Закон доповнено статтею 33-1 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

Стаття 33-2 — Стажування

1. Порядок проходження стажування прокурора - стажиста окружної прокуратури затверджується Генеральним прокурором.

2. Стажування проводиться з метою отримання практичних навичок для роботи на посаді прокурора.

3. Стажування проводиться в окружній прокуратурі під керівництвом прокурора (керівника стажування) з числа прокурорів, які мають стаж роботи прокурором не менше п’яти років. Керівник стажування призначається керівником окружної прокуратури, а у випадку призначення керівником стажування керівника окружної прокуратури - керівником обласної прокуратури.

4. За результатами стажування керівник стажування складає висновок про проходження стажування прокурора - стажиста окружної прокуратури, який погоджується з керівником окружної прокуратури.

У висновку зазначаються:

1) характеристика ділових і особистих якостей прокурора - стажиста окружної прокуратури;
2) кількість та якість виконаних прокурором - стажистом окружної прокуратури завдань, наявність чи відсутність скарг про вчинення ним дисциплінарного проступку під час проходження стажування;
3) рівень підготовки прокурора - стажиста окружної прокуратури, організаторські та практичні навички, здобуті під час стажування;
4) дотримання прокурором - стажистом окружної прокуратури правил внутрішнього трудового розпорядку;
5) інші відомості, що характеризують прокурора - стажиста окружної прокуратури.

5. Стажування прокурора - стажиста окружної прокуратури завершується співбесідою, яка проводиться комісією із стажування, що утворюється наказом керівника відповідної обласної прокуратури. Порядок проведення співбесіди визначається в Порядку проходження стажування. Зазначена співбесіда фіксується за допомогою технічних засобів аудіо- та відеозапису.

Результати співбесіди з відповідними рекомендаціями та висновком про проходження стажування, зазначеним у частині четвертій цієї статті, надсилаються до органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Закон доповнено статтею 33-2 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

Стаття 33-3 — Особливості проходження стажування

1. Прокурору - стажисту окружної прокуратури може бути доручено виконання обов’язків, пов’язаних з реалізацією функцій прокуратури, зокрема здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини.

2. Процесуальні рішення прокурора - стажиста окружної прокуратури під час здійснення процесуального керівництва підлягають погодженню із старшим прокурором групи прокурорів, а у визначених законом випадках - з керівником органу прокуратури.

Рішення прокурора - стажиста окружної прокуратури, які він приймає під час виконання інших функцій прокуратури, підлягають погодженню з керівником стажування.

3. Прокурору - стажисту окружної прокуратури забороняється:

1) здійснювати процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини;
2) бути старшим прокурором групи прокурорів;
3) бути залученим до роботи в Офісі Генерального прокурора, обласних та прирівняних до них прокуратурах.

4. Інші особливості здійснення прокурором - стажистом окружної прокуратури повноважень, пов’язаних з реалізацією функцій прокуратури, визначаються Порядком проходження стажування.

Закон доповнено статтею 33-3 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

Стаття 34 — {Статтю 34 виключено на підставі Закону № 2203-IX від 14.04.2022}

Стаття 35 — Призначення на посаду прокурора

1. Керівник обласної прокуратури своїм наказом призначає прокурора - стажиста окружної прокуратури на посаду прокурора окружної прокуратури не пізніше трьох робочих днів з дня отримання подання органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Частина перша статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

Стаття 36 — Присяга прокурора

1. Особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора такого змісту:

"Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю:

неухильно додержуватися Конституції та законів України;

сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку;

захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави;

постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов’язки, з гідністю нести високе звання прокурора".

2. Текст Присяги підписується прокурором і зберігається в його особовій справі. Процедура складення Присяги визначається Генеральним прокурором.

Абзац перший частини другої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1217-IX від 05.02.2021

Відомості про складення Присяги вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. На вимогу прокурора про складення Присяги вноситься запис у його трудову книжку.

Частину другу статті 36 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1217-IX від 05.02.2021

Частина друга статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 37 — {Статтю 37 виключено на підставі Закону № 2203-IX від 14.04.2022}

Стаття 38 — Порядок переведення прокурора на посаду до іншого органу прокуратури

1. Прокурор може бути переведений за його згодою до іншого органу прокуратури, у тому числі вищого рівня, на вакантну або тимчасово вакантну посаду. Переведення до органу прокуратури вищого рівня здійснюється за результатами конкурсу, порядок проведення якого визначається відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження. Конкурс має включати в себе оцінку професійного рівня, досвіду, морально-ділових якостей прокурора та перевірку його готовності до здійснення повноважень в іншому органі прокуратури, у тому числі вищого рівня.

Абзац перший частини першої статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

Умовою участі прокурора в конкурсі є подання ним заяви про переведення, а також наявність відповідного стажу роботи на посаді прокурора, передбаченого частинами другою і третьою статті 27 цього Закону. Відповідний конкурс проводиться відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження.

Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 39 — Порядок призначення прокурора на адміністративну посаду

1. Адміністративними посадами в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах (крім посад, зазначених у частині третій цієї статті) є посади:

1) Генерального прокурора;
2) першого заступника Генерального прокурора;
3) заступника Генерального прокурора;
4) керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора;
5) заступника керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора;
6) керівника обласної прокуратури;
7) першого заступника керівника обласної прокуратури;
8) заступника керівника обласної прокуратури;
9) керівника підрозділу обласної прокуратури;
10) заступника керівника підрозділу обласної прокуратури;
11) керівника окружної прокуратури;
12) першого заступника керівника окружної прокуратури;
13) заступника керівника окружної прокуратури;
14) керівника підрозділу окружної прокуратури;
15) заступника керівника підрозділу окружної прокуратури.

Частина перша статті 39 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

Частину другу статті 39 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

3. Адміністративними посадами у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі є посади:

1) заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
2) першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
3) заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
4) керівника підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
5) заступника керівника підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

4. {Дію абзацу першого частини четвертої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 1065-IX від 03.12.2020} Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами2, 3, 6-8, 11 частини першої цієї статті, здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України. Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами4 та 5 частини першої цієї статті, здійснюється Генеральним прокурором. Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами6та 11 частини першої цієї статті, здійснюється строком на п’ять років.

{Дію абзацу другого частини четвертої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 1065-IX від 03.12.2020} Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами9, 10, 12, 13 частини першої цієї статті, здійснюється керівником обласної прокуратури. Призначення на адміністративну посаду, передбаченупунктами12 та 13 частини першої цієї статті, здійснюється за поданням керівника окружної прокуратури.

Абзац другий частини четвертої статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

{Дію абзацу третього частини четвертої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 1065-IX від 03.12.2020} Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 14 та 15 частини першої цієї статті, здійснюється керівником окружної прокуратури.

Абзац третій частини четвертої статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

{Дію абзацу четвертого частини четвертої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 1065-IX від 03.12.2020} Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 1-8, 11-13 частини другої цієї статті, здійснюється Генеральним прокурором у встановленому законодавством порядку.

Абзац п'ятий частини четвертої статті 39 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 1-3 частини третьої цієї статті, здійснюється у встановленому цим Законом порядку Генеральним прокурором, а на адміністративну посаду, передбаченупунктами 4 чи 5 частини третьої цієї статті, - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктом 1 частини третьої цієї статті, здійснюється строком на п’ять років.

Абзац шостий частини четвертої статті 39 в редакції Закону № 1020-VIII від 18.02.2016

5. {Дію частини п'ятої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Під час вирішення питання щодо надання рекомендації для призначення на адміністративну посаду Рада прокурорів України враховує професійні та морально-ділові якості кандидата, а також його управлінсько-організаторські здібності та досвід роботи.

6. Не може бути призначено прокурора на адміністративну посаду, якщо він має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Статтю 39 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018

7. {Дію частини сьомої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Відмова Генерального прокурора у призначенні на адміністративну посаду рекомендованого Радою прокурорів України прокурора має бути письмово вмотивованою. Копія відповідного рішення Генерального прокурора надсилається до Ради прокурорів України та прокурору, якому відмовлено у призначенні на адміністративну посаду. Прокурор, якому Генеральним прокурором було відмовлено у призначенні на адміністративну посаду, може оскаржити таку відмову до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Частина сьома статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

8. {Дію частини восьмої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Прокурор, строк повноважень якого на адміністративній посаді закінчився, може бути повторно рекомендований Радою прокурорів України для призначення на цю адміністративну посаду у разі, якщо відсутні обставини, що свідчать про невідповідність прокурора вимогам, передбаченим частиною п’ятою цієї статті.

9. Перебування прокурора на адміністративній посаді у прокуратурі не звільняє його від здійснення повноважень прокурора відповідної прокуратури, передбачених цим Законом.

10. На адміністративні посади в органі прокуратури, які не передбачають здійснення функцій прокуратури, визначених статтею 2 цього Закону, можуть призначатися особи, які не мають статусу прокурора.

Статтю 39 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015; в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 40 — Призначення Генерального прокурора

1. Генеральний прокурор призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України.

2. Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.

Частина друга статті 40 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016

3. На посаду Генерального прокурора може бути призначений громадянин України, який:

1) має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років;

Пункт 1 частини третьої статті 40 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

2) володіє державною мовою;
3) має високі морально-ділові, професійні якості та організаторські здібності;
4) стосовно якого відсутні обставини, передбачені частиною шостою статті 27 цього Закону;

Пункт 4 частини третьої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018

5) та не має заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Частину третю статті 40 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018

Частина третя статті 40 в редакції Закону № 1355-VIII від 12.05.2016

4. Президент України надсилає до Верховної Ради України письмове подання про надання згоди на призначення кандидата на посаду Генерального прокурора.

5. Порядок надання згоди на призначення на посаду Президентом України Генерального прокурора встановлюється Регламентом Верховної Ради України.

6. Рішення Верховної Ради України про відмову у наданні згоди на призначення на посаду Генерального прокурора є підставою для письмового подання Президента України про надання згоди на призначення іншого кандидата.

Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 41 — Порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді

1. Звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2-10 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором з таких підстав:

1) подання заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням;
2) переведення на посаду до іншого органу прокуратури (крім адміністративної посади, передбаченої пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону);
3) неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов’язків, установлених для відповідної адміністративної посади;
4) наявність заборгованості із сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 11-15 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється керівником обласної прокуратури в окружних прокуратурах, які розташовані у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури, з підстав, передбачених абзацом першим частини першої цієї статті.

Звільнення з адміністративної посади, передбаченої пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором, а з адміністративної посади, передбаченої пунктами 4 і 5 частини третьої статті 39 цього Закону, - заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки). Звільнення з таких адміністративних посад здійснюється виключно з підстав, передбачених частиною першою статті 51 цього Закону, а також у разі наявності висновку Комісії з проведення оцінки про неефективність діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та неналежне виконання обов’язків заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки).

Абзац сьомий частини першої статті 41 в редакції Закону № 3509-IX від 08.12.2023

Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законами № 198-VIII від 12.02.2015, № 578-VIII від 02.07.2015, № 1020-VIII від 18.02.2016, № 1798-VIII від 21.12.2016, № 2475-VIII від 03.07.2018; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

2. Повноваження прокурора на адміністративній посаді припиняються в разі:

1) закінчення строку перебування на адміністративній посаді;
2) звільнення з посади прокурора або припинення повноважень на посаді прокурора;
3) ліквідації органу прокуратури, реорганізації, зміни структури або штатної чисельності прокурорів органу прокуратури щодо цієї посади.

Частину другу статті 41 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 4555-IX від 22.07.2025

3. Наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.

Частина третя статті 41 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

4. Звільнення прокурора з адміністративної посади чи припинення його повноважень на адміністративній посаді, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини другої цієї статті, не припиняє його повноважень прокурора.

5. Після звільнення прокурора з адміністративної посади або припинення його повноважень на цій посаді він не пізніше одного місяця призначається на одну з вакантних посад у цьому ж органі прокуратури або в разі відсутності вакантних посад переводиться на посаду до іншого органу прокуратури того ж або нижчого рівня за його письмовою згодою. У таких випадках рішення про призначення на посаду приймається керівником відповідного органу прокуратури.

У разі відмови прокурора від призначення на вакантну посаду у відповідному органі прокуратури або від переведення на посаду до іншого органу прокуратури у зазначений строк прокурор звільняється з посади прокурора.

До моменту прийняття рішення про призначення прокурора на посаду, переведення на посаду до іншого органу прокуратури або звільнення з посади прокурора повноваження відповідного прокурора зупиняються із збереженням гарантій матеріального, соціального та побутового забезпечення, передбачених законодавством для прокурорів.

Стаття 42 — Підстави звільнення Генерального прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді

1. Генеральний прокурор звільняється з адміністративної посади Президентом України за згодою Верховної Ради України:

1) у зв’язку з поданням заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням;
2) на підставі подання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, або Вищої ради правосуддя;

Пункт 2 частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019

3) у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Частину першу статті 42 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018

2. Повноваження Генерального прокурора на адміністративній посаді припиняються в разі:

1) висловлення Верховною Радою України недовіри Генеральному прокурору, що має наслідком його відставку з цієї адміністративної посади;
2) закінчення строку перебування на посаді Генерального прокурора.

3. Звільнення Генерального прокурора з адміністративної посади або припинення повноважень Генерального прокурора на адміністративній посаді не припиняє його повноважень прокурора.

Частину четверту статті 42 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Розділ VI. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРОКУРОРА

Стаття 43 — Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності

1. Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;
2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;
3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;
4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

Пункт 4 частини першої статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020

5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;
6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;
7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;
8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;
9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

2. Притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.

3. Виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов’язків.

Частину четверту статті 43 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 44 — Орган, що здійснює дисциплінарне провадження

1. Дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

Частина перша статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 45 — Дисциплінарне провадження щодо прокурора

1. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Абзац перший частини першої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.

Частину першу статті 45 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

2. Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на вебсайті Офісу Генерального прокурора.

Частина друга статті 45 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

3. {Дію частини третьої статті 45 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} У разі якщо дисциплінарна скарга про вчинення прокурором дисциплінарного проступку подана членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, то він не має права вирішувати питання про відкриття дисциплінарного провадження, здійснювати перевірку та брати участь у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Частина третя статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4. Прізвище, ім’я, по батькові прокурора, щодо якого надійшла дисциплінарна скарга, не підлягають оприлюдненню до моменту прийняття рішення у справі.

Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 46 — Відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги

1. {Дію частини першої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

Частина перша статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

2. {Дію частини другої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм вмотивованим рішенням відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження, якщо:

Абзац перший частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1) дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора;
2) дисциплінарна скарга є анонімною;
3) дисциплінарна скарга подана з підстав, не визначених статтею 43 цього Закону;
4) з прокурором, стосовно якого надійшла дисциплінарна скарга, припинено правовідносини у випадках, передбаченихстаттею 51 цього Закону;

Пункт 4 частини другої статті 46 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015

5) дисциплінарний проступок, про який зазначено у дисциплінарній скарзі, вже був предметом перевірки і щодо нього відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняла рішення, яке не скасовано в установленому законом порядку.

Пункт 5 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3. {Дію частини третьої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} За відсутності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора.

Абзац перший частини третьої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Заява за результатами проведеної перевірки доброчесності прокурора, внаслідок якої встановлено вчинення дисциплінарного проступку, є обов’язковою підставою для відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора.

4. {Дію частини четвертої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки.

Частина четверта статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

5. {Дію частини п'ятої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право звернутися до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, із клопотанням про необхідність відсторонення прокурора від посади до завершення дисциплінарного провадження.

Абзац перший частини п'ятої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Клопотання про відсторонення прокурора від посади розглядається на найближчому засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, з дотриманням передбачених статтею 47 цього Закону гарантій прокурора щодо повідомлення, участі у засіданні, залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів.

Абзац другий частини п'ятої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

У разі прийняття відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення про наявність підстав для відсторонення прокурора від посади копія цього рішення надсилається керівнику органу прокуратури, в якому працює прокурор, стосовно якого прийнято таке рішення. У разі якщо відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняла рішення про наявність підстав для відсторонення від посади прокурора, який обіймає адміністративну посаду, копія цього рішення у семиденний строк надсилається Генеральному прокурору, керівнику обласної, окружної прокуратури відповідно до визначених цим Законом повноважень.

Абзац третій частини п'ятої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019

Керівник органу прокуратури, в якому працює прокурор, Генеральний прокурор зобов’язаний невідкладно розглянути рішення про наявність підстав для відсторонення прокурора від посади, за результатами якого може видати наказ про відсторонення прокурора від посади до завершення дисциплінарного провадження. Копія наказу невідкладно вручається прокурору, якого відсторонено від посади.

Частина п'ята статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

6. {Дію частини шостої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об’єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.

Частина шоста статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

7. {Дію частини сьомої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники державних підприємств, установ, організацій, яким надіслано запит члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, зобов’язані протягом десяти днів з дня його отримання надати відповідь на запит і наявну в них інформацію. У разі необхідності строк для надання інформації може бути продовжений до 30 днів, про що член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, повідомляє особу, яка направила клопотання про продовження строку для надання інформації.

Частина сьома статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

8. {Дію частини восьмої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} У разі ненадання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, керівниками державних підприємств, установ, організацій члену відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, запитуваної інформації він може звернутися з відповідним позовом до суду в порядку, передбаченому законом.

Частина восьма статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

9. {Дію абзацу першого частини дев'ятої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.

Абзац перший частини дев'ятої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

До завершення дисциплінарного провадження прокурор не може бути звільнений з посади прокурора у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

10. {Дію частини десятої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Частина десята статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

11. {Дію частини одинадцятої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п’ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.

Частина одинадцята статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 47 — Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора

1. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

Частина перша статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

2. До повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Частина друга статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3. Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор:

1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;
2) не з’явився на засідання, не повідомивши про причини неявки;
3) не з’явився на засідання повторно.

Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження.

Абзац п'ятий частини третьої статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4. Прокурор, який не братиме участі в засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вправі надіслати письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Частина четверта статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

5. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заслуховуються пояснення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.

Частина п'ята статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

6. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об’єктивності члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, подавати заяву про його відвід.

Під час прийняття рішення стосовно відводу член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, якому заявлено відвід, не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім під час його проведення.

Частина шоста статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 48 — Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора

Назва статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1. {Дію частини першої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Частина перша статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019

2. {Дію частини другої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування.

Частина друга статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3. {Дію частини третьої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

4. Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

5. {Дію частини п'ятої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} У разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

Частина п'ята статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

6. {Дію частини шостої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:

Абзац перший частини шостої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1) прізвище, ім’я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;
2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;
3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення;

Пункт 3 частини шостої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;
5) порядок і строк оскарження рішення.

7. {Дію частини сьомої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} За наявності окремої думки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладає її у письмовій формі та додає до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні. Зміст окремої думки на засіданні не оголошується. За клопотанням прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, йому надається копія окремої думки члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Частина сьома статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

8. {Дію частини восьмої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Копія рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вручається прокуророві, стосовно якого воно прийнято, або у семиденний строк надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду.

Частина восьма статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

9. {Дію частини дев'ятої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, оприлюднюється на її веб-сайті у семиденний строк.

Частина дев'ята статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 49 — Види дисциплінарних стягнень

1. На прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

1) догана;
2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора);
3) звільнення з посади в органах прокуратури.

2. Прокурор протягом одного року з дня накладення на нього дисциплінарного стягнення вважається таким, який притягувався до дисциплінарної відповідальності, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

3. До закінчення річного строку прокурор, який не допустив порушення законодавства та сумлінно й професійно здійснював свої службові обов’язки, може бути визнаний таким, який не притягувався до дисциплінарної відповідальності, на підставі клопотання керівника відповідного органу прокуратури, однак не раніш як:

Абзац перший частини третьої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1) через шість місяців із дня накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 1 частини першої цієї статті;
2) після закінчення половини строку, визначеного у разі накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті;

Пункт 2 частини третьої статті 49 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

4. За результатами дисциплінарного провадження може бути прийнято рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) у разі:

Абзац перший частини четвертої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1) якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення;
2) якщо прокурор вчинив дисциплінарний проступок, перебуваючи у статусі прокурора, який притягувався до дисциплінарної відповідальності.

5. У разі якщо за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора встановлено обставини, які свідчать про порушення прокурором вимог щодо несумісності, передбачених статтею 18 цього Закону, Генеральний прокурор або його заступник ініціює перед Вищою радою правосуддя розгляд відповідного питання.

Частина п’ята статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

6. {Дію частини шостої статті 49 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} У разі якщо відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами дисциплінарного провадження стосовно прокурора, який обіймає адміністративну посаду, встановив неналежне виконання ним посадових обов’язків, установлених для відповідної адміністративної посади, орган, що здійснює дисциплінарне провадження, у випадках, коли призначення на таку посаду відповідно до цього Закону здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України, ініціює перед Радою прокурорів України розгляд питання про внесення рекомендації щодо звільнення прокурора з адміністративної посади.

Частина шоста статті 49 в редакції Законів № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 50 — Оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження

1. Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Частина перша статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

2. Розгляд адміністративного позову щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя здійснюється в порядку, визначеному процесуальним законом.

Частина друга статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

3. Подання адміністративного позову до суду на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не зупиняє дію такого рішення, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді.

Частина третя статті 50 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016

Розділ VII. ЗВІЛЬНЕННЯ ПРОКУРОРА З ПОСАДИ, ПРИПИНЕННЯ, ЗУПИНЕННЯ ЙОГО ПОВНОВАЖЕНЬ НА ПОСАДІ

Стаття 51 — Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді

1. Прокурор звільняється з посади у разі:

1) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
2) порушення ним вимог щодо несумісності, передбачених статтею 18 цього Закону;
3) набрання законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією;

Пункт 3 частини першої статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020

3-1) набрання законної сили рішенням суду про визнання активів прокурора або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

Частину першу статті 51 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019

4) неможливості переведення на іншу посаду у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;

Пункт 4 частини першої статті 51 в редакції Закону № 524-IX від 04.03.2020

5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
6) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;
7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
8) неможливості подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді;

Пункт 9 частини першої статті 51 виключено на підставі Закону № 4555-IX від 22.07.2025

9-1) незгоди на призначення на вакантну або тимчасово вакантну посаду чи на переведення на такі посади до іншого органу прокуратури у випадках ліквідації, реорганізації, зміни структури або штатної чисельності прокурорів органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду;

Частину першу статті 51 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 4555-IX від 22.07.2025

10) прийняття відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення про припинення спеціальної підготовки або рішення про неуспішне проходження спеціальної підготовки, а також у випадку, визначеному частиною третьою статті 33 цього Закону.

Частину першу статті 51 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

Абзац частини першої статті 51 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

Крім підстав, передбачених пунктами 1-9-1 цієї частини, заступник Генерального прокурора звільняється з посади у разі порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти.

Частину першу статті 51 доповнено абзацом згідно із Законом № 1780-IX від 23.09.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4555-IX від 22.07.2025

2. Особами, які в установленому цим Законом порядку приймають рішення про звільнення прокурора з посади, є:

1) Генеральний прокурор - стосовно прокурорів Офісу Генерального прокурора;

Пункт 1 частини другої статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

1-1) керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - стосовно прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

Частину другу статті 51 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

2) керівник обласної прокуратури - стосовно прокурорів відповідної обласної прокуратури та прокурорів окружних прокуратур, які розташовані у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.

Пункт 2 частини другої статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

Пункт 3 частини другої статті 51 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

3. Повноваження прокурора припиняються у зв’язку з:

1) досягненням шістдесяти п’яти років;
2) смертю;
3) визнанням його безвісно відсутнім або оголошенням померлим;
4) рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.

Пункт 4 частини третьої статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4. Особа, звільнена з посади Генерального прокурора, звільняється з посади прокурора з підстав, визначених пунктами 1-3, 5-7 частини першої цієї статті.

5. На звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9-1 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.

Статтю 51 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4555-IX від 22.07.2025

Стаття 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 52 — Звільнення прокурора у зв’язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я

1. Прокурор може бути звільнений з посади в разі неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я за наявності медичного висновку, який надається медичною комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, або за рішенням суду, яке набрало законної сили, про визнання прокурора обмежено дієздатним чи недієздатним.

2. Визнавши, що стан здоров’я унеможливлює здійснення прокурором протягом тривалого часу або постійно своїх повноважень, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, вносить подання про звільнення прокурора з посади особі, уповноваженій цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора.

Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 53 — Звільнення прокурора в разі порушення ним вимог щодо несумісності

1. Прокурор звільняється з посади в разі порушення ним вимог щодо несумісності за поданням Вищої ради правосуддя, яке вона вносить особі, уповноваженій цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора.

2. Подання про звільнення Генерального прокурора з посади в разі порушення ним вимог щодо несумісності Вища рада правосуддя вносить Президенту України.

Частина друга статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 54 — Звільнення прокурора в разі набрання законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією

Назва статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020

1. Суд, що ухвалив судове рішення, яким визнав прокурора винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, після набрання таким рішенням законної сили повідомляє про це особу, уповноважену цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, яка звільняє такого прокурора з посади у триденний строк з дня отримання копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили.

2. Суд, що ухвалив судове рішення, яким визнав Генерального прокурора винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, після набрання таким рішенням законної сили повідомляє про це відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, який вносить подання про звільнення Генерального прокурора з посади Президенту України.

Частина друга статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

3. Прокурор, щодо якого набрало законної сили судове рішення, яким його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, не може продовжувати здійснювати свої повноваження.

Текст статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020

Стаття 55 — Звільнення прокурора в разі неможливості переведення на іншу посаду або відсутності згоди на це у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі

Назва статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020

1. Прокурор, щодо якого наявні обставини прямого підпорядкування близькій особі, звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, якщо:

Абзац перший частини першої статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1) протягом п’ятнадцяти днів з дня виникнення таких обставин прокурором чи близькою йому особою не вжито заходів щодо добровільного усунення обставин прямого підпорядкування;
2) прокурор чи близька йому особа не були протягом тридцяти днів із дня виникнення таких обставин переведені в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування, або не надали згоду на таке переведення.

Примітка. Терміни "пряме підпорядкування" та "близькі особи" у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції".

Примітка до статті 55 в редакції Закону № 524-IX від 04.03.2020

Текст статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020

Стаття 56 — Звільнення прокурора у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього

1. Суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо прокурора, після набрання таким вироком законної сили повідомляє про це особу, уповноважену цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, яка звільняє такого прокурора з посади.

2. Суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо Генерального прокурора, після набрання таким вироком законної сили повідомляє про це відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, який вносить подання про його звільнення з посади Президенту України.

Частина друга статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019

3. Прокурор, щодо якого обвинувальний вирок суду набрав законної сили, не може продовжувати здійснювати свої повноваження.

Стаття 57 — Звільнення прокурора у разі припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави

1. Прокурор у разі припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.

2. Генеральний прокурор у разі припинення громадянства або набуття громадянства іншої держави звільняється з посади Президентом України за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.

Частина друга статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

3. Прокурор не може продовжувати здійснювати свої повноваження з моменту припинення громадянства України або встановлення у поданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, факту набуття прокурором громадянства іншої держави.

Стаття 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 58 — Звільнення прокурора в разі подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням

1. Прокурор незалежно від мотивів має право подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням у будь-який час свого перебування на посаді.

2. Заява про звільнення з посади за власним бажанням подається особі, уповноваженій цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора.

Заява Генерального прокурора про звільнення за власним бажанням подається Президенту України.

Абзац другий частини другої статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

3. Прокурор продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

Стаття 59 — Звільнення прокурора з посади в разі неможливості подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді

1. Прокурор, який обіймає тимчасово вакантну посаду, у разі повернення на роботу прокурора, який обіймає відповідну посаду на постійній основі, звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, якщо:

Абзац перший частини першої статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1) прокурор не подав заяву про переведення до іншого органу прокуратури протягом п’ятнадцяти днів;
2) в органах прокуратури відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення;
3) прокурор неуспішно пройшов добір на переведення до органу прокуратури вищого рівня.

Пункт 3 частини першої статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 60 — Звільнення прокурора з посади у разі незгоди на призначення на вакантну або тимчасово вакантну посаду чи на переведення на такі посади до іншого органу прокуратури у випадках ліквідації, реорганізації, зміни структури або штатної чисельності прокурорів органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду

1. Прокурор звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у випадках ліквідації, реорганізації, зміни структури або штатної чисельності прокурорів органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, якщо:

1) прокурор не надав згоду на призначення на вакантну або тимчасово вакантну посаду чи переведення на такі посади до іншого органу прокуратури протягом тридцяти днів з дати повідомлення його про наявність вакантних посад;
2) прокурор неуспішно пройшов конкурс на переведення до органу прокуратури вищого рівня у разі подання ним відповідної заяви протягом тридцяти днів.

2. При розгляді питання про звільнення прокурора з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, забезпечує дотримання гарантій особи щодо участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення. Повторна неявка прокурора на засідання, незалежно від причини, не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

Стаття 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 4555-IX від 22.07.2025

Стаття 61 — Припинення повноважень прокурора

1. Повноваження прокурора припиняються:

1) за віком з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п’яти років;
2) у день його смерті.

2. Повноваження прокурора, крім Генерального прокурора, у зв’язку з рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора припиняються:

Абзац перший частини другої статті 61 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

1) з дня, наступного за днем завершення строку на оскарження цього рішення, - якщо рішення не було оскаржено;
2) з дня, наступного за днем набуття статусу остаточного рішенням органу, до якого було оскаржено рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, - якщо рішення було оскаржено, але скарга відхилена.

Пункт 2 частини другої статті 61 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

Частина друга статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

3. Керівник чи заступник керівника органу прокуратури, в якому обіймав посаду прокурор, повноваження якого було припинено, повідомляє про це відповідний орган, який притягнув прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Частина третя статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 62 — Подання про звільнення прокурора з посади

1. Подання про звільнення прокурора з посади вноситься Вищою радою правосуддя або відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, у визначених законом випадках.

Частина перша статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

2. У поданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, Вищої ради правосуддя про звільнення прокурора з посади зазначаються:

Абзац перший частини другої статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1) дата внесення подання;
2) прізвище, ім’я, по батькові прокурора;
3) рік народження прокурора;
4) відомості про перебування на посаді прокурора;
5) фактичні обставини, що підтверджують наявність підстави для звільнення прокурора.

3. Прийняття рішення про звільнення прокурора з посади здійснюється особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, виключно на підставі та в межах подання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, чи Вищої ради правосуддя.

Частина третя статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 63 — Порядок звільнення з посади Генерального прокурора

1. Президент України видає указ про звільнення Генерального прокурора з посади на підставі та в межах подання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, чи Вищої ради правосуддя.

Частина перша статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019

2. Порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про висловлення недовіри Генеральному прокурору встановлюється Регламентом Верховної Ради України.

Абзац перший частини другої статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Повноваження Генерального прокурора припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.

3. Президент України подає до Верховної Ради України письмове подання про надання згоди на звільнення з посади Генерального прокурора.

Статтю 63 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4. Порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти є підставою для прийняття Верховною Радою України рішення про висловлення недовіри Генеральному прокурору та подання Президентом України письмового подання про надання згоди на звільнення з посади Генерального прокурора.

Статтю 63 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1780-IX від 23.09.2021

Стаття 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 64 — Зупинення повноважень прокурора

1. Повноваження прокурора зупиняються в разі:

1) відрядження його до Вищої ради правосуддя, відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Тренінгового центру прокурорів України, іншого органу для участі в його роботі на постійній основі - до повернення з відрядження;

Пункт 1 частини першої статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019

2) звільнення прокурора з адміністративної посади - до прийняття рішення про призначення його на іншу посаду в органі прокуратури, в якому він обіймав адміністративну посаду, переведення на посаду до іншого органу прокуратури або звільнення з посади прокурора;
3) відсторонення від посади під час дисциплінарного провадження стосовно нього - до звільнення з посади прокурора, скасування рішення про відсторонення від посади під час дисциплінарного провадження стосовно нього, закриття цього дисциплінарного провадження або накладення за його вчинення дисциплінарного стягнення;
4) відсторонення від виконання службових повноважень у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції", - до закінчення розгляду судом справи про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;

Пункт 4 частини першої статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020

5) відсторонення від посади в порядку, передбаченому статтями 154-158 Кримінального процесуального кодексу України, - до скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади чи відповідної ухвали або припинення дії такої ухвали.

2. На час відсторонення від посади, відсторонення від виконання службових повноважень за прокурором зберігається заробітна плата, а у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті, йому можуть доручати завдання, виконання яких не впливає на об’єктивність перевірки.

Розділ VIII. ПРОКУРОРСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОРГАНИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОКУРАТУРИ

Глава 1. Загальні засади прокурорського самоврядування

Стаття 65 — Завдання прокурорського самоврядування

1. Прокурорське самоврядування - це самостійне колективне вирішення прокурорами питань внутрішньої діяльності прокуратури з метою:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів прокуратури, підвищення якості роботи прокурорів;
2) зміцнення незалежності прокурорів, захисту від втручання в їх діяльність;
3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення прокурорів, а також контролю за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;
4) обрання чи призначення прокурорів до складу інших органів у випадках та в порядку, встановлених законом.

2. До питань внутрішньої діяльності прокуратури належать питання організаційного забезпечення прокуратури та діяльності прокурорів, соціального захисту прокурорів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані з виконанням повноважень прокурорів.

Стаття 66 — Організаційні форми прокурорського самоврядування

1. Прокурорське самоврядування здійснюється через всеукраїнську конференцію прокурорів та Раду прокурорів України.

Частина перша статті 66 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

2. Порядок здійснення прокурорського самоврядування визначається цим Законом, іншими законами, а також регламентами і положеннями, які приймаються органами прокурорського самоврядування відповідно до цього Закону.

Глава 2. Органи прокурорського самоврядування

Стаття 67 — Всеукраїнська конференція прокурорів

1. Найвищим органом прокурорського самоврядування є всеукраїнська конференція прокурорів.

2. Всеукраїнська конференція прокурорів:

1) заслуховує звіт Ради прокурорів України про виконання завдань органів прокурорського самоврядування, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури;
2) обирає членів Вищої ради правосуддя та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до Конституції і законів України;

Пункт 2 частини другої статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

3) призначає членів Ради прокурорів України, відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження;

Пункт 3 частини другої статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4) затверджує Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів та положення про Раду прокурорів України;

Пункт 4 частини другої статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

5) приймає положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження;

Пункт 5 частини другої статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

6) звертається до органів державної влади та їх посадових осіб із пропозиціями щодо вирішення питань діяльності прокуратури;
7) розглядає інші питання прокурорського самоврядування та здійснює інші повноваження відповідно до закону.

3. Всеукраїнська конференція прокурорів приймає з питань, що належать до її компетенції, рішення, що є обов’язковими для Ради прокурорів України та будь-яких прокурорів.

Стаття 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 68 — Порядок скликання всеукраїнської конференції прокурорів

1. Чергова всеукраїнська конференція прокурорів скликається Радою прокурорів України один раз на два роки. Позачергова всеукраїнська конференція прокурорів може бути скликана за рішенням Ради прокурорів України.

2. Делегати всеукраїнської конференції прокурорів та особи, запрошені на неї, повідомляються про день проведення конференції та питання, що виносяться на її розгляд, не пізніше ніж за тридцять днів до початку конференції.

Стаття 68 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 69 — Обрання делегатів на всеукраїнську конференцію прокурорів

1. Делегатів на всеукраїнську конференцію прокурорів обирають:

1) збори прокурорів Офісу Генерального прокурора - шість прокурорів Офісу Генерального прокурора;

Пункт 1 частини першої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1-1) збори прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - три прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

Частину першу статті 69 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

2) збори прокурорів обласних прокуратур - по три прокурори від кожної обласної прокуратури;

Пункт 2 частини першої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3) збори прокурорів окружних прокуратур - по два прокурори від кожної окружної прокуратури.

Пункт 3 частини першої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

2. Делегати на всеукраїнську конференцію прокурорів обираються шляхом таємного голосування простою більшістю голосів з числа вільно висунутих альтернативних кандидатів.

Частина друга статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

3. Збори прокурорів скликаються керівником відповідної прокуратури, є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості прокурорів цієї прокуратури, та приймають рішення більшістю голосів від загальної кількості прокурорів відповідної прокуратури.

Стаття 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 70 — Порядок проведення всеукраїнської конференції прокурорів

1. Всеукраїнська конференція прокурорів є повноважною за умови присутності на ній не менш двох третин від загальної кількості обраних делегатів.

2. Всеукраїнську конференцію прокурорів відкриває голова Ради прокурорів України, а в разі його відсутності - заступник голови чи секретар Ради прокурорів України.

3. Всеукраїнська конференція прокурорів обирає шляхом таємного голосування президію конференції, кількісний склад якої визначається рішенням конференції. Президія організовує роботу всеукраїнської конференції прокурорів.

4. Всеукраїнська конференція прокурорів обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи конференції, обирає лічильну комісію, секретаріат та інші робочі органи конференції.

5. Робота всеукраїнської конференції прокурорів протоколюється.

6. Рішення всеукраїнської конференції прокурорів приймаються більшістю голосів від загальної кількості обраних делегатів голосуванням. Рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 частини другої статті 67 цього Закону, приймаються конференцією шляхом таємного голосування.

7. Інші питання порядку проведення всеукраїнської конференції прокурорів регулюються регламентом, який приймається конференцією.

Стаття 70 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 71 — Рада прокурорів України

1. У період між всеукраїнськими конференціями прокурорів вищим органом прокурорського самоврядування є Рада прокурорів України.

Частина перша статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

2. До складу Ради прокурорів України входять п’ятнадцять осіб, з яких:

Абзац перший частини другої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

1) два представники (прокурори) від Офісу Генерального прокурора;

Пункт 1 частини другої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1-1) один представник (прокурор) від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

Частину другу статті 71 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

2) п’ять представників (прокурорів) від обласних прокуратур;

Пункт 2 частини другої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законами № 113-IX від 19.09.2019, № 3509-IX від 08.12.2023

3) п’ять представників (прокурорів) від окружних прокуратур;

Пункт 3 частини другої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4) два представники (вчені), призначені з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

3. Рада прокурорів України є повноважною за умови обрання не менше одинадцяти членів.

Частина третя статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

Частину четверту статті 71 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

5. Прокурор, який перебуває на адміністративній посаді чи є членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не може одночасно бути членом Ради прокурорів України.

Частина п'ята статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

6. Строк повноважень члена Ради прокурорів України становить п’ять років без права повторного обрання.

7. Члени Ради прокурорів України обирають на засіданні Ради із свого складу голову Ради прокурорів України, його заступника та секретаря.

8. Рада прокурорів України у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів організовує виконання рішень конференції, а також вирішує питання щодо скликання та проведення всеукраїнської конференції прокурорів. Повноваження та порядок роботи Ради прокурорів України визначаються цим Законом та положенням про Раду прокурорів України.

Частина восьма статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

9. Рада прокурорів України:

1) {Дію пункту 1 частини дев'ятої статті 71 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо Генеральний прокурор не погоджується з рекомендованою Радою прокурорів України кандидатурою і відмовляє у призначенні на посаду, він вносить на розгляд Ради прокурорів України іншу кандидатуру;

Пункт 1 частини дев'ятої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

2) організовує впровадження заходів щодо забезпечення незалежності прокурорів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності прокуратур;
3) розглядає питання правового захисту прокурорів, соціального захисту прокурорів та членів їхніх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань;
4) розглядає звернення прокурорів та інші повідомлення про загрозу незалежності прокурорів, вживає за наслідками розгляду відповідних заходів (повідомляє відповідні органи про підстави для притягнення до кримінальної, дисциплінарної чи іншої відповідальності; ініціює розгляд питання щодо вжиття заходів забезпечення безпеки прокурорів; оприлюднює заяви від імені прокурорського корпусу про факти порушення незалежності прокурора; звертається до міжнародних організацій з відповідними повідомленнями тощо);

Пункт 5 частини дев'ятої статті 71 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

6) звертається з пропозиціями про вирішення питань діяльності прокуратури до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
7) здійснює контроль за виконанням рішень органів прокурорського самоврядування;

7-1) надає роз’яснення щодо додержання вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності прокурорів, голови чи членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження;

Частину дев'яту статті 71 доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 72 — Забезпечення діяльності органів прокурорського самоврядування

1. Забезпечення роботи всеукраїнської конференції прокурорів, діяльності Ради прокурорів України здійснюється Офісом Генерального прокурора за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частина перша статті 72 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019

2. Запит про обсяг коштів, необхідних для забезпечення діяльності органів прокурорського самоврядування, подається до Офісу Генерального прокурора Радою прокурорів України.

Частина друга статті 72 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Глава 3. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження

Назва глави 3 розділу VIII в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 73 — Статус відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження

1. Органом, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка є колегіальним органом, що відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, переведення та звільнення прокурорів з посади.

Частина перша статті 73 в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

2. {Дію частини другої статті 73 зупинено до 1 вересня 2021 року - див.абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019, з урахуванням змін, внесених Законом№ 1554-IX від 15.06.2021} Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.

3. Порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначається положенням, прийнятим всеукраїнською конференцією прокурорів.

Частина третя статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 74 — Склад відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження

Назва статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1. До складу відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, входять одинадцять членів, які є громадянами України, мають вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років, з яких:

Абзац перший частини першої статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1) п’ять прокурорів призначає всеукраїнська конференція прокурорів;

Пункт 1 частини першої статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

2) дві особи (вчених) призначає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;
3) одну особу (адвоката) призначає з’їзд адвокатів України;
4) три особи призначає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого належить організація та діяльність органів прокуратури.

2. Членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не може бути призначений народний депутат України, представник Кабінету Міністрів України, центрального чи місцевого органу виконавчої влади, керівник, заступник керівника Тренінгового центру прокурорів України, суддя, працівник правоохоронного органу чи органу державного нагляду (контролю), прокурор, який перебуває на адміністративній посаді, а також більше однієї особи з числа наукових та науково-педагогічних працівників одного і того самого навчального закладу чи наукової установи.

Частина друга статті 74 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

3. {Дію частини третьої статті 74 зупинено до 1 вересня 2021 року - див.абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019, з урахуванням змін, внесених Законом№ 1554-IX від 15.06.2021} Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є повноважною за умови призначення до її складу не менше дев’яти членів.

Частина третя статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

4. {Дію частини четвертої статті 74 зупинено до 1 вересня 2021 року - див.абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019, з урахуванням змін, внесених Законом№ 1554-IX від 15.06.2021} Строк повноважень члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, становить три роки. Одна і та ж сама особа не може здійснювати повноваження члена комісії два строки підряд.

Частина четверта статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

5. Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не може одночасно бути членом Ради прокурорів України.

Частина п'ята статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

6. {Дію частини шостої статті 74 зупинено до 1 вересня 2021 року - див.абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019, з урахуванням змін, внесених Законом№ 1554-IX від 15.06.2021} Члени відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, працюють на постійній основі і на час виконання своїх обов’язків відряджаються до комісії.

Частина шоста статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

7. {Дію частини сьомої статті 74 зупинено до 1 вересня 2021 року - див.абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019, з урахуванням змін, внесених Законом№ 1554-IX від 15.06.2021} Умови оплати праці, соціального забезпечення членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначаються на засадах, встановлених для відповідної категорії державних службовців. За членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які є прокурорами, зберігаються гарантії соціального забезпечення, визначені законодавством для прокурорів.

Частина сьома статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 75 — Порядок проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ

1. {Дію частини першої статті 75 зупинено до 1 вересня 2021 року - див.абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019, з урахуванням змін, внесених Законом№ 1554-IX від 15.06.2021} З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ скликається головою відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не пізніш як за три місяці до закінчення строку повноважень членів цієї комісії, призначених за квотою з’їзду.

Рішення про дату, час та місце проведення з’їзду голова відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, розміщує на веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, і надсилає до відома до юридичних вищих навчальних закладів, юридичних факультетів вищих навчальних закладів та наукових установ.

Частина перша статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

2. Від кожного юридичного вищого навчального закладу, юридичного факультету вищих навчальних закладів та наукових установ у з’їзді беруть участь по одному делегату.

Про осіб, обраних делегатами, повідомляють голову відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не пізніш як за десять днів до дня з’їзду.

Абзац другий частини другої статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3. З’їзд є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від загальної кількості обраних делегатів.

4. Відкриває з’їзд найстарший за віком делегат.

З’їзд шляхом таємного голосування обирає головуючого та секретаря, обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи з’їзду, обирає лічильну комісію та інші робочі органи з’їзду.

5. Кандидати на посади членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які відповідають вимогам, передбаченим частинами першою та другою статті 74 цього Закону, визначаються за пропозицією делегатів з’їзду таємним голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні делегатів і включаються до бюлетеня для таємного голосування.

Частина п'ята статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

6. Призначеним на посаду члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів з’їзду.

Частина шоста статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

7. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписується рішення про призначення членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, що оприлюднюється на веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Частина сьома статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

8. Скликання та проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ у встановленому цієї статтею порядку проводиться виключно для цілей, передбачених цим Законом.

Стаття 76 — Припинення повноважень члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження

Назва статті 76 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1. Повноваження члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, припиняються у разі:

Абзац перший частини першої статті 76 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1) закінчення строку, на який його призначено;
2) подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
3) вчинення дій, несумісних з посадою члена комісії;
4) зайняття посади, передбаченої частиною другою статті 74 цього Закону;
5) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) його смерті.

2. Повноваження члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, припиняються:

Абзац перший частини другої статті 76 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем закінчення строку, на який його призначено, без необхідності прийняття рішення комісією;
2) з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5-8 частини першої цієї статті, - за рішенням комісії;
3) з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день смерті, без необхідності прийняття рішення комісією;
4) з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, - у день призначення на посаду, передбачену частиною другою статті 74, - без необхідності прийняття рішення комісією.

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення про припинення повноважень її члена з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, за наявності медичного висновку, що надається медичною комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, або за рішенням суду, що набрало законної сили, про визнання члена комісії обмежено дієздатним чи недієздатним.

Абзац шостий частини другої статті 76 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 77 — Повноваження відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження

Назва статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1. {Дію частини першої статті 77 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження:

Абзац перший частини першої статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1) веде облік даних про кількість посад прокурорів, у тому числі вакантних та тимчасово вакантних;
2) проводить добір кандидатів на посаду прокурора в установленому цим Законом порядку;
3) бере участь у переведенні прокурорів;
4) розглядає дисциплінарні скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснює дисциплінарне провадження;

Пункт 4 частини першої статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

5) за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених цим Законом, приймає рішення про накладення на прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора;

Пункт 5 частини першої статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019

6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

2. {Дію частини другої статті 77 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, для здійснення своїх повноважень має право ознайомлюватися з документами, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об’єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян, громадяни, яким направлено запит відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, зобов’язані протягом десяти днів з дня його отримання надати відповідну інформацію. У разі необхідності зазначений строк може бути продовжений до 30 днів, про що відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, повідомляє безпосередньо у запиті.

Абзац другий частини другої статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

Частина друга статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3. {Дію частини третьої статті 77 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} У разі ненадання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, керівниками державних підприємств, установ, організацій відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прокурорів запитуваної інформації, вона може звернутися з відповідним позовом до суду в порядку, передбаченому законом.

Частина третя статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019

4. Прокурор, щодо якого проводиться дисциплінарне провадження, не несе відповідальності за відмову давати пояснення стосовно себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Стаття 78 — Організація роботи та проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження

1. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, обирає із свого складу з числа прокурорів таємним голосуванням голову комісії строком на три роки.

2. Голова відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, організовує її роботу та головує на її засіданнях, визначає обов’язки заступника, веде засідання комісії, представляє її у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, установами та організаціями, з органами інших держав та міжнародними організаціями. Обов’язки голови відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у разі його відсутності виконує заступник голови.

3. Для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження у відповідному органі, що здійснює дисциплінарне провадження, діє автоматизована система розподілу дисциплінарних скарг. Положення про автоматизовану систему розподілу дисциплінарних скарг затверджується відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, за погодженням з Радою прокурорів України.

Частина третя статті 78 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

4. Секретар відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, організовує підготовку її засідань та несе відповідальність за організацію діловодства.

5. Засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводяться відкрито і гласно, крім випадків, установлених законом. Засідання комісії є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дев’яти членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

6. Голова відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначає дату, час і місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, перелік питань, що вносяться на засідання, і не пізніш як за п’ять днів до засідання повідомляє про це інших членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та забезпечує розміщення цих відомостей на її веб-сайті з урахуванням вимог, передбачених частиною четвертою статті 45 цього Закону.

7. Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її загального складу, передбаченого цим Законом. Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладаються в письмовій формі.

8. У рішенні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, зазначаються дата і місце його прийняття, члени комісії, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення, а також порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення, якщо він наданий.

Абзац перший частини восьмої статті 78 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Рішення підписується головуючим та членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у засіданні. За наявності окремої думки, вона викладається у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст окремої думки виголошенню на засіданні не підлягає.

9. Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, підлягає оприлюдненню на її веб-сайті у триденний строк з дня його прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частина дев'ята статті 78 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

10. Особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, на таке оскарження.

Статтю 78 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 78 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 79 — Забезпечення діяльності відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження

Назва статті 79 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

1. Організаційне забезпечення діяльності відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, здійснюється її секретаріатом.

Частина перша статті 79 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

2. Питання прийняття на роботу, звільнення з роботи, притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також умови оплати праці працівників секретаріату, умови їх побутового забезпечення і рівень соціального захисту визначаються Кодексом законів про працю України, Законом України "Про державну службу", цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 80 — Тренінговий центр прокурорів України

1. Тренінговий центр прокурорів України є державною установою, що здійснює підвищення кваліфікації прокурорів, державних службовців органів прокуратури та первинну підготовку прокурорів - стажистів окружних прокуратур.

На Тренінговий центр прокурорів України не поширюється законодавство про вищу освіту.

Для забезпечення підвищення кваліфікації, проходження первинної підготовки прокурори, державні службовці можуть відряджатися до Тренінгового центру прокурорів України.

Частина перша статті 80 в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022

2. Тренінговий центр прокурорів України є юридичною особою, що здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та статуту, який затверджується Генеральним прокурором.

Генеральний прокурор призначає та звільняє з посад керівника Тренінгового центру прокурорів України та його заступників.

3. Тренінговий центр прокурорів України функціонує при Офісі Генерального прокурора і може мати регіональні відділення.

Стаття 80 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

Розділ IX. СОЦІАЛЬНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОКУРОРА ТА ІНШИХ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ

Стаття 81 — Заробітна плата прокурора

1. Заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

2. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:

Абзац перший частини другої статті 81 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

1) вислугу років;
2) виконання обов’язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Частину другу статті 81 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік.

Частину другу статті 81 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Заробітна плата прокурора - стажиста окружної прокуратури складається з посадового окладу, який установлюється в розмірі двох третин посадового окладу прокурора окружної прокуратури, та надбавки за вислугу років.

Частину другу статті 81 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022

3. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частина третя статті 81 в редакції Законів № 1774-VIII від 06.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019

4. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом:

1) прокурора обласної прокуратури - 1,2;
2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.

Частина четверта статті 81 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

5. Посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у такому розмірі:

1) Генерального прокурора - 1,7 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора;
2) першого заступника Генерального прокурора - 1,5 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора;
3) заступника Генерального прокурора - 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора;
4) керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора;
5) заступника керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора;
6) керівника обласної прокуратури - 1,5 посадового окладу прокурора обласної прокуратури;
7) першого заступника керівника обласної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора обласної прокуратури;
8) заступника керівника обласної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора обласної прокуратури;
9) керівника підрозділу обласної прокуратури - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора обласної прокуратури;
10) заступника керівника підрозділу обласної прокуратури - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора обласної прокуратури;
11) керівника окружної прокуратури - 1,5 посадового окладу прокурора окружної прокуратури;
12) першого заступника керівника окружної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора окружної прокуратури;
13) заступника керівника окружної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора окружної прокуратури;
14) керівника підрозділу окружної прокуратури - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора окружної прокуратури;
15) заступника керівника підрозділу окружної прокуратури - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора окружної прокуратури.

Частина п'ята статті 81 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019

6. Посадовий оклад прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не може бути меншим за посадовий оклад керівника структурного підрозділу центрального управління Національного антикорупційного бюро України, що здійснює досудове розслідування.

Посадові оклади прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які, у тому числі, перебувають на адміністративних посадах, установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з такими коефіцієнтами:

1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - 2 посадові оклади прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
2) перший заступник, заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
3) керівник управління, заступник керівника управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
4) керівник відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - 1,25 посадового окладу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
5) заступник керівника відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - 1,17 посадового окладу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
6) прокурор центрального апарату Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - 1,1 посадового окладу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Посадовий оклад державних службовців Спеціалізованої антикорупційної прокуратури встановлюється у розмірі, що дорівнює чотирьом розмірам посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади.

Прокурори та інші працівники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури отримують премії, надбавки та інші виплати, передбачені цим Законом та іншими законами.

Статтю 81 доповнено новою частиною згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015; в редакції Закону № 3509-IX від 08.12.2023

7. Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частину сьому статті 81 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

Частина сьома статті 81 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

Частину восьму статті 81 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

9. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 82 — Відпустка прокурора

1. Прокурору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.

2. Прокурору, який має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

3. Прокурору надаються додаткові та інші відпустки, передбачені законом.

4. Для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань прокурори можуть бути відкликані з щорічної основної чи додаткової оплачуваної відпустки. Частина невикористаної відпустки надається прокурорам у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відповідним відшкодуванням непередбачуваних витрат у зв’язку з відкликанням із відпустки. Порядок такого відшкодування визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 83 — Матеріально-побутове забезпечення прокурора

1. Після призначення на посаду прокурор, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження прокуратури.

2. Прокурор та члени його сім’ї користуються в установленому Кабінетом Міністрів України порядку безоплатним медичним обслуговуванням у державних закладах охорони здоров’я. Члени сім’ї прокурора, які проживають разом з ним, обслуговуються у тих медичних закладах, що й прокурор.

Частина друга статті 83 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3. Прокурору може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.

Частину четверту статті 83 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 84 — Заходи соціального захисту прокурора

1. Прокурор підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Частина перша статті 84 в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014

2. Поховання прокурора, який загинув (помер) у зв’язку з виконанням службових обов’язків, або звільненого з посади, який помер внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень або іншої шкоди здоров’ю, пов’язаних з виконанням службових обов’язків, здійснюється за рахунок коштів, що виділяються органам прокуратури у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. За сім’єю загиблого зберігається право на одержання житла на умовах і підставах, що існували на час загибелі прокурора.

3. За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію прокурора.

Стаття 85 — Матеріально-побутове забезпечення та соціальний захист працівників органів прокуратури

1. Розмір посадових окладів, надбавок за вислугу років та інших виплат працівників органів прокуратури (державних службовців, службовців, інших працівників) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Питання матеріально-побутового забезпечення та соціального захисту працівників органів прокуратури, не врегульовані цим Законом, визначаються Законом України "Про державну службу" та іншими законодавчими актами.

Абзац другий частини другої статті 85 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

Абзац третій частини другої статті 85 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 86 — Пенсійне забезпечення працівників прокуратури

1. Прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

2. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Частина друга статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII від 28.12.2014

3. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

4. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

5. Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п’ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. До досягнення віку, встановленого цією частиною, право на пенсію за віком мають чоловіки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 31 грудня 1957 року;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1958 року по 31 грудня 1958 року;

56 років - які народилися з 1 січня 1959 року по 31 грудня 1959 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1960 року по 31 грудня 1960 року.

Частина п'ята статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII від 28.12.2014

6. До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;

Абзац перший частини шостої статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

слідчими, суддями;

на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

Абзац четвертий частини шостої статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;

на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

7. До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім’ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених чинним законодавством.

8. Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров’я, у зв’язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв’язку із скороченням кількості прокурорів, у зв’язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Частина восьма статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

9. Прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Частина дев'ята статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2249-VIII від 19.12.2017

10. У разі обрання прокурора, який має право на отримання пенсії за вислугу років або набуває таке право під час роботи на виборній посаді, народним депутатом України він має право на пенсію, що обчислюється із заробітку народного депутата України, або на пенсійне забезпечення за вислугу років на службі в органах прокуратури за його вибором.

11. Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

12. Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугою років. Права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв’язку з засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією. У таких випадках пенсія прокурорам і слідчим призначається на загальних підставах.

Особи, засуджені до обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 110 -2, 111, частинами третьою - восьмою статті 111-1, статтями 111 -2, 113, 114, 114 -1, 258, 258 -2, 258 -3, 258 -5, 260, 437, 438, 441, 442, 442 -1, 447 Кримінального кодексу України, позбавляються права на призначення та виплату пенсії за цим Законом. Таким особам пенсія призначається та виплачується відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Протягом строку відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого зазначеними статтями Кримінального кодексу України, пенсія, призначена за цим Законом, призначається та виплачується відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в розмірі, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, компенсаційних виплат, індексації та інших доплат до пенсії, доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, встановлених законодавством). З першого числа місяця, наступного за місяцем звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого зазначеними статтями Кримінального кодексу України, особам, які отримували пенсію за цим Законом, пенсія призначається та виплачується відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Частину дванадцяту статті 86 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4455-IX від 15.05.2025

Частина дванадцята статті 86 в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014

13. Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

14. За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

15. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року:

Абзац перший частини п'ятнадцятої статті 86 в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016

особам (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;

Абзац другий частини п'ятнадцятої статті 86 в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1774-VIII від 06.12.2016, № 2249-VIII від 19.12.2017

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Абзац третій частини п'ятнадцятої статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2249-VIII від 19.12.2017

З 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Абзац четвертий частини п'ятнадцятої статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Абзац шостий частини п'ятнадцятої статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016

Частина п'ятнадцята статті 86 в редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015

Частину шістнадцяту статті 86 виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014

Частину сімнадцяту статті 86 виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014

Частину вісімнадцяту статті 86 виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014

19. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім’ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім’ї. До непрацездатних членів сім’ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

20. {Положення частини двадцятої статті 86 визнане таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019} Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частина двадцята статті 86 в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014

Розділ X. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ

Стаття 87 — Особливості забезпечення функціонування прокуратури

1. Держава забезпечує фінансування та належні умови функціонування прокуратури і діяльності прокурорів.

2. Забезпечення функціонування системи прокуратури передбачає:

1) визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення її повноважень відповідно до закону;
2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування прокуратури;
3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення прокурорів.

Стаття 88 — Система забезпечення функціонування прокуратури

1. В Україні діє єдина система забезпечення функціонування прокуратури.

2. Органи прокуратури, інші органи державної влади беруть участь в організаційному забезпеченні діяльності прокуратури у випадках і порядку, визначених цим та іншими законами.

Стаття 89 — Засади фінансування прокуратури

1. Фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.

Частина перша статті 89 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

2. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.

Частина друга статті 89 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Частину третю статті 89 виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014

Стаття 90 — Порядок фінансування прокуратури

1. Фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Фінансування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється згідно з кошторисами, затвердженими заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Частину першу статті 90 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

Частина перша статті 90 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 91 — Забезпечення потреб прокурора, пов’язаних з його професійною діяльністю

1. Прокурор забезпечується окремим робочим місцем та необхідними для роботи засобами.

2. Органи прокуратури забезпечуються транспортними і матеріально-технічними засобами у порядку, затвердженому Генеральним прокурором, у межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання органів прокуратури.

Частина друга статті 91 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

3. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують розташовані на їх території органи та установи прокуратури відповідними службовими приміщеннями на умовах оренди.

Розділ XI. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 92 — Міжнародно-правове співробітництво з компетентними органами іноземних держав у сфері кримінального судочинства

1. Органи прокуратури згідно з міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та кримінальним процесуальним законодавством України здійснюють співробітництво з компетентними органами інших держав з питань проведення процесуальних дій при розслідуванні кримінальних правопорушень, видачі осіб, які їх вчинили, перейнятті кримінального провадження та з інших питань, передбачених такими договорами. У разі відсутності міжнародного договору України співробітництво у цій сфері здійснюється органами прокуратури України на підставі взаємних письмових гарантій.

Співробітництво органів прокуратури з компетентними органами інших держав не може здійснюватися всупереч конституційним гарантіям України та її договірним зобов’язанням щодо прав людини.

2. У випадках, передбачених законодавством, Офіс Генерального прокурора є центральним органом, відповідальним за виконання міжнародних договорів України.

Частина друга статті 92 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

3. Якщо міжнародним договором України передбачено безпосередній порядок співробітництва під час кримінального провадження, обласні прокуратури здійснюють таке співробітництво у межах своєї компетенції.

Частина третя статті 92 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 93 — Міжвідомчі міжнародні договори України, що укладаються Офісом Генерального прокурора

1. Офіс Генерального прокурора в порядку, передбаченому Законом України "Про міжнародні договори України", бере участь у підготовці міжнародних договорів України щодо співробітництва у сфері кримінального судочинства, укладає міжвідомчі міжнародні договори України про співробітництво з питань діяльності прокуратури з відповідними державними органами іноземних держав і міжнародними організаціями, до компетенції яких належать питання, що регулюються договорами.

Стаття 93 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Стаття 94 — Порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних міжвідомчих договорів України, що укладаються Офісом Генерального прокурора

1. Пропозиції щодо укладення Офісом Генерального прокурора міжнародних договорів України міжвідомчого характеру погоджуються з Міністерством закордонних справ України.

2. Рішення про проведення переговорів і підписання міжвідомчих міжнародних договорів, що укладаються Офісом Генерального прокурора, у тому числі щодо надання повноважень на здійснення таких дій, приймається Генеральним прокурором. Ведення переговорів щодо підготовки тексту міжвідомчого міжнародного договору України, його укладення, встановлення його автентичності або підписання такого міжвідомчого міжнародного договору України здійснюється лише уповноваженими на те особами.

Частина друга статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

3. Міжвідомчі міжнародні договори України, укладені Офісом Генерального прокурора, що набрали чинності для України, публікуються у Зібранні діючих міжнародних договорів України та інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України".

Міжвідомчі міжнародні договори України, укладені Офісом Генерального прокурора, реєструються у Міністерстві юстиції України відповідно до законодавства. Оригінали текстів міжнародних міжвідомчих договорів України зберігаються у Міністерстві закордонних справ України.

Контроль автентичності текстів міжвідомчих міжнародних договорів України, укладених Офісом Генерального прокурора, українською та іноземною мовами здійснюється Міністерством закордонних справ України.

4. Денонсація міжнародних міжвідомчих договорів України, укладених Офісом Генерального прокурора, здійснюється Офісом Генерального прокурора.

Стаття 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019

Розділ XII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім:

пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;

статей 21, 28-38, 42, 44-50, 62-63, 65-79 цього Закону, які набирають чинності 15 квітня 2017 року;

Абзац третій пункту 1 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 1355-VIII від 12.05.2016

статті 12 та Додатка до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які набирають чинності з 15 грудня 2015 року.

Пункт 1 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 335-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015

2. До затвердження всеукраїнською конференцією прокурорів Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів застосовуються положення Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, схваленого всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 28 листопада 2012 року та затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року № 123.

Пункт 2 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

3. Визнати такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом:

1) Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793, № 50, ст. 474; 1995 р., № 11, ст. 71, № 34, ст. 268; 2001 р., № 9, ст. 38, № 44, ст. 233; 2002 р., № 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., № 29, ст. 233, № 30, ст. 247; 2004 р., № 8, ст. 66; 2005 р., № 2, ст. 32, № 6, ст. 132, № 11, ст. 198; 2006 р., № 1, ст. 18, № 19-20, ст. 156; 2007 р., № 7-8, ст. 66, № 33, ст. 442; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78, № 48, ст. 357; 2010 р., № 37, ст. 497, №№ 41-45, ст. 529; 2011 р., № 23, ст. 160, № 30, ст. 279; 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89, № 21, ст. 208, № 37, ст. 490, № 39, ст. 517; 2014 р., № 11, ст.132, № 17, ст. 593, № 20-21, ст. 745, № 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року № 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п’ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року;

Підпункт 1 пункту 3 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

2) Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" та Кримінально-процесуального кодексу України" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 22, ст. 229);
3) Постанову Верховної Ради України від 5 листопада 1991 року "Про введення в дію Закону України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 794);
4) Постанову Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року "Про затвердження структури Генеральної прокуратури України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 4, ст. 16; 1993 р., № 49, ст. 466).

4. Постанови Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року "Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 4, ст. 14) та "Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 4, ст. 15; 2013 р., № 14, ст. 89; 2014 р., № 12, ст. 178) втрачають чинність одночасно з втратою чинності пунктом 8 частини першої статті 15, частиною четвертою статті 16, абзацом першим частини другої статті 46-2, статтею 47, частиною першою статті 49, частиною п’ятою статті 50, частинами третьою, четвертою, шостою та одинадцятою статті 50-1, частиною третьою статті 51-2, статтею 53 щодо класних чинів Закону України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793 із наступними змінами).

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):
а) частину першу статті 43 доповнити словами "крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, працівником органу внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства";
б) у частині четвертій статті 136 слова "або за заявою прокурора" виключити;
в) пункт 2 статті 231 виключити;
г) у частині четвертій статті 233 слова "або прокурора" виключити;
ґ) статтю 252 доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

"Положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення не поширюються на прокурорів, працівників органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства";

д) частину третю статті 259 виключити;
2) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
а) у статті 7:

у частині четвертій слова "прокурорським наглядом" виключити;

доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян";

б) у частині першій статті 15 слова "чи окремої постанови судді або подання прокурора" виключити;
в) абзац перший статті 185-4 доповнити словами "під час досудового розслідування";
г) у статті 185 -6:

у назві слова "чи окремої постанови судді або подання прокурора" виключити;

в абзаці першому частини першої слова "чи окремої постанови судді" та "чи окрему постанову судді" виключити, а слово "них" замінити словом "ній";

частину другу виключити;

ґ) частину другу статті 185-8 викласти в такій редакції:

"Ухилення від виконання законних вимог прокурора щодо прибуття в орган прокуратури, -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

д) у статті 188 -35:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 188-35. Невиконання законних вимог Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або членів цих органів щодо надання інформації";

абзац перший частини першої після слів "члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" доповнити словами "Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів";

е) у частині першій статті 255:

у пункті 1:

в абзаці другому слова і цифри "частини перша і друга статті 127-1, стаття 130" замінити словом і цифрами "статті 127-1, 130";

абзац "секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 188-39, 188-40)" виключити;

пункт 8 викласти в такій редакції:

"8) слідчий (частина четверта статті 184, статті 185-4, 185-11)";

доповнити пунктами 8-1, 9-2-9-4 такого змісту:

"8-1) уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 188-39, 188-40, 212-3 (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність")";

"9-2) голова, заступник голови Вищої ради юстиції (стаття 188-32);

9-3) голова, заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (стаття 188-35 (у частині невиконання законних вимог Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або її члена);

9-4) голова, заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (стаття 188-35 (у частині невиконання законних вимог Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або її члена)";

пункт 11 викласти в такій редакції:

"11) прокурор (статті 172-4-172-9, 185-4, 185-8, 185-11)";

є) у частині четвертій статті 257 слово "прокурору" виключити;
ж) у статті 267:

у частині першій слово "прокуророві" виключити;

у частині другій слова "або внесення подання прокурора" виключити;

з) четверте речення частини другої статті 279 виключити;
и) у назві глави 24 слова "або внесення на неї подання прокурора" виключити;
і) у частині першій статті 287 слово "прокурором" замінити словами "прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 цього Кодексу";
ї) частину третю статті 288 виключити;
й) у статті 289 слово "прокурора" виключити;
к) статтю 290 виключити;
л) у статті 291 слова "(внесення подання прокурора)" виключити;
м) у статті 292:

у назві та тексті слова "і подання прокурора" виключити;

у тексті слово "розглядаються" замінити словом "розглядається", а слово "їх" - словом "її";

н) у статті 293:

у назві слова "і подання прокурора" виключити;

в абзаці першому та пункті 1 частини першої слова "або подання прокурора" виключити;

о) у частині другій статті 294 слова "або прокурором" виключити;
п) частину другу статті 295 виключити;
р) у частині другій статті 299 слова "або внесенні на неї подання прокурора" та "або подання" виключити;
с) у частині першій статті 303 слова "або внесення на неї подання прокурора" та "або подання прокурора" виключити;
т) у частині першій статті 307 слова "або внесення на неї подання прокурора" та "або подання" виключити;
3) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56):
а) частину другу статті 2 доповнити реченнями такого змісту: "Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу";
б) у статті 29:

частину першу доповнити реченнями такого змісту: "При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу";

частину третю викласти в такій редакції:

"Для участі у справі, провадження в якій уже порушено, прокурор подає до господарського суду відповідну заяву";

4) у пункті 14 частини першої статті 91 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170) слова "звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позовів до суду" замінити словами "подавати позови до суду";
5) статтю 381 -1 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) виключити;
6) у частині першій статті 48 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135) слова "а також за заявою прокурора" виключити;
7) у Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21):
а) статтю 22 викласти в такій редакції:

"Стаття 22. Нагляд за додержанням законів під час виконання кримінальних покарань

1. Прокурор відповідно до Закону України "Про прокуратуру" здійснює нагляд за додержанням законів в органах і установах виконання покарань при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

2. Письмові вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання осіб у місцях, зазначених у частині першій цієї статті, а також письмові вказівки прокурора, надані іншим органам, які виконують судові рішення у кримінальних справах, є обов’язковими і підлягають негайному виконанню";

б) абзац одинадцятий частини першої статті 24 викласти в такій редакції:

"Генеральний прокурор України, а також уповноважені ним прокурори і прокурори, які здійснюють на відповідній території нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян";

8) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):
а) у статті 45:

у частині першій:

слова "Уповноважений Верховної Ради України з прав людини" виключити;

доповнити абзацом другим такого змісту:

"З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до суду з позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його позовними заявами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу";

у частині другій:

друге речення абзацу першого виключити;

доповнити абзацом третім такого змісту:

"Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу";

б) частину п’яту статті 46 викласти в такій редакції:

"5. Прокурор або Уповноважений Верховної Ради України з прав людини з метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без їх участі, вступу у справу за позовом (заявою) іншої особи мають право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі";

9) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446):
а) у статті 60:

у частині першій:

слова "Уповноважений Верховної Ради України з прав людини" виключити;

доповнити абзацом другим такого змісту:

"З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до адміністративного суду з адміністративним позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його адміністративним позовом (заявою), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за адміністративними позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати адміністративному суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу";

у частині другій:

друге речення абзацу першого виключити;

доповнити абзацом третім такого змісту:

"Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу";

б) у статті 171 -1:

назву, пункт 4 частини першої, частини другу та четверту, пункти 1 та 2 частини п’ятої статті після слів "Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" у всіх відмінках доповнити словами "Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів" у відповідному відмінку;

частину шосту та абзац перший частини сьомої після слів "Вищої ради юстиції" доповнити словами "рішення, дії чи бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів";

10) у Бюджетному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50-51, ст. 572):
а) статтю 34 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Інструкції щодо підготовки бюджетних запитів Конституційним Судом України, апаратами судів загальної юрисдикції, секретаріатами органів прокуратури не можуть запроваджувати фінансові обмеження, визначені в частині другій цієї статті";

б) статтю 36 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"2. У разі якщо Міністерство фінансів України вважає, що бюджетні запити Конституційного Суду України, апарату суду загальної юрисдикції, секретаріату органу прокуратури не обґрунтовані чи не можуть бути задоволені, воно включає їх до пропозиції проекту Державного бюджету України на відповідний рік і разом із проектом закону про Державний бюджет України подає на розгляд Кабінету Міністрів України аргументовані висновки із зазначенням причин, що перешкоджають задоволенню цих запитів, та пропозиції щодо шляхів усунення розбіжностей".

У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;

в) статтю 38 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. У разі якщо Кабінет Міністрів України вважає, що бюджетні запити Конституційного Суду України, апарату суду загальної юрисдикції, секретаріату органу прокуратури не обґрунтовані чи не можуть бути задоволені, він також подає до Верховної Ради України відповідний висновок із зазначенням причин, що перешкоджають задоволенню цих запитів, та пропозиції щодо шляхів усунення розбіжностей";

г) в абзаці п’ятому підпункту 10 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" слова "прокуратури за поданням відповідних матеріалів органами" виключити;
11) у Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552):
а) у частині другій статті 486 слова "(внесенням подання прокурора)" виключити;
б) у частині п’ятій статті 529 слово "прокурором" виключити;
в) у частині першій статті 530 слова "внесенням подання прокурора" виключити;
г) у статті 532:

у назві слова "подання прокурора" виключити;

у частині першій слова "подання прокурора" виключити, а слово "розглядаються" замінити словом "розглядається";

ґ) у статті 533:

у назві слова "або внесення подання прокурора" виключити;

у частині першій слова "або внесення подання прокурора" та "або подання" виключити;

д) у частині першій статті 539 слова "або внесення на неї подання прокурора" та "або подання" виключити;
12) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):
а) пункти 9 та 15 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:

"9) керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень";

"15) прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень";

б) у статті 36:

пункт 6 частини другої виключити;

у частині четвертій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"4. Право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники";

в абзаці другому слова "прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх" замінити словами "керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та", а слова "або прокурорами" - словами "керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур";

в абзаці третьому слова "службові особи органів" замінити словами "прокурори органу";

у частині п’ятій слова "його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори" замінити словами "керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники";

перше речення частини шостої викласти в такій редакції:

"6. Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу";

в) пункт 4 частини другої статті 40 виключити;
г) у статті 87:

пункт 6 частини другої виключити;

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"3. Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;
2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень".

У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

ґ) у частині третій статті 128:

слова "які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність" замінити словами "які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність";

доповнити абзацом другим такого змісту:

"Прокурор, який пред’являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва";

д) у частині шостій статті 214 слово "прокурора" замінити словами "керівника органу прокуратури";
е) пункти 1 та 2 частини другої статті 294 викласти в такій редакції:

"1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури;

2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником";
є) частину другу статті 312 викласти в такій редакції:

"2. Скарга слідчого подається прокурору вищого рівня щодо прокурора, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються";

ж) у статті 313:

у частині першій слова "Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої" замінити словами "Прокурор вищого рівня, до якого", а слово "зобов’язана" замінити словом "зобов’язаний";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. У разі скасування рішення або визнання незаконними вчиненої дії чи бездіяльності прокурор вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийнято або вчинено незаконне рішення, дія чи бездіяльність";

у частині четвертій слова "службової особи органу прокуратури" замінити словом "прокурора";

з) у статті 341:

у частині першій:

перше речення абзацу першого після слів "судового розгляду прокурор" доповнити словами "крім випадку, коли ним є Генеральний прокурор України", а слова "керівником органу прокуратури, в якому він працює" замінити словами "прокурором вищого рівня";

абзац другий виключити;

у частині другій слова "керівник органу прокуратури" виключити;

и) у пункті 1 частини першої статті 481 слова "прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя" замінити словами "керівником регіональної прокуратури";
і) у частині четвертій статті 575 слова "прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, та прирівняні до них прокуратури" замінити словами "відповідну регіональну прокуратуру";
ї) у частинах третій - п’ятій статті 582 слова "прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя", "прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя" в усіх відмінках замінити словами "відповідна регіональна прокуратура" у відповідному відмінку;
й) у частині другій статті 586 слова "прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя або його" замінити словами "керівником відповідної регіональної прокуратури, його першим заступником або";
к) у частині першій статті 587 слова "прокуратурою Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя" замінити словами "відповідною регіональною прокуратурою";
л) у частині другій статті 591 слова "прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя" замінити словами "відповідну регіональну прокуратуру";
м) у частинах другій і третій статті 592 слова "прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя" замінити словами "відповідна регіональна прокуратура";

Підпункт 13 пункту 3 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 580-VIII від 02.07.2015

14) друге речення частини першої статті 9 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 31, ст. 381) виключити;
15) у частині шостій статті 34 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377) слова "та/або один з прокурорів України" виключити;
16) статтю 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546 із наступними змінами) виключити;
17) статтю 22 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами) виключити;
18) у Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303; 2001 р., № 14, ст. 72; 2013 р., № 21, ст. 208; 2014 р., № 20-21, ст. 712):
а) у частині другій статті 9-1 слова "прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і прирівняними до них прокурорами, їх заступниками" замінити словами "керівниками регіональних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками";
б) частини першу і другу статті 14 викласти в такій редакції:

"Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, керівниками регіональних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України прокурорами Генеральної прокуратури України та уповноваженими наказом керівника регіональної прокуратури прокурорами відповідних регіональних прокуратур.

Керівник місцевої прокуратури, а також уповноважені його наказом прокурори відповідної місцевої прокуратури здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності в оперативно-розшукових справах, заведених піднаглядними їм територіальними оперативними підрозділами правоохоронних органів";

19) текст статті 34 Закону України "Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 382) викласти в такій редакції:

"Нагляд за додержанням законів підрозділами Служби безпеки України, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, здійснюється прокурором";

20) статтю 23 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами) виключити;
21) у Законі України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110; 2005 р., № 10, ст. 187; 2006 р., № 14, ст. 117; 2013 р., № 21, ст. 208; 2014 р., № 4, ст. 61):
а) у частині першій статті 2 слова "за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи" замінити словами "за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні";
б) у статті 11:

у частині сьомій слова "за рішенням суду, ухваленим на підставі клопотання слідчого, прокурора для забезпечення розслідування під час кримінального провадження" замінити словами "за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні";

у частині восьмій слова "Орган державного фінансового контролю, прокурор або слідчий, який" замінити словами "Орган або особа, що";

22) у Законі України "Про попереднє ув’язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360; 2013 р., № 21, ст. 208):
а) у частинах п’ятій і шостій статті 20 слова "прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступник" у всіх відмінках замінити словами "керівник регіональної прокуратури, його перший заступник чи заступник" у відповідному відмінку;
б) назву та частину першу статті 22 викласти в такій редакції:

"Стаття 22. Нагляд за додержанням законів у місцях попереднього ув’язнення

Нагляд за додержанням законів у місцях попереднього ув’язнення здійснюється прокурором шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян";

23) у частині другій статті 20 Закону України "Про колективні договори і угоди" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 36, ст. 361) слова "відповідних комісій або з ініціативи прокурора" замінити словами "або відповідних комісій";
24) статтю 21 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами) виключити;

Підпункт 25 пункту 5 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 889-VIII від 10.12.2015

26) у Законі України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50 із наступними змінами):
а) у пункті "в" статті 14 слова "керівники прокуратури" замінити словами "керівник органу прокуратури";
б) у пункті "в" частини першої статті 19 слово "прокурору" замінити словами "до суду";
в) у частині другій статті 20 слово "прокурору" замінити словами "до суду";
г) у статті 24:

у назві слова "і нагляд" виключити;

частину другу виключити;

27) у Законі України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 51; 2003 р., № 16, ст. 124; 2009 р., № 36-37, ст. 511; 2013 р., № 21, ст. 208):
а) абзац другий частини п’ятої статті 22 викласти в такій редакції:

"Це рішення може бути оскаржено заінтересованою особою прокурору, до відповідного вищого органу, що забезпечує безпеку, а також у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, до суду";

б) у статті 28:

у назві слова "і нагляд" виключити;

частину другу виключити;

28) частину другу статті 13 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 52, ст. 455) виключити;
29) друге речення частини другої статті 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 1, ст. 1; 2004 р., № 8, ст. 66; 2013 р., № 21, ст. 208) виключити;
30) статтю 17 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 6, ст. 35; 2007 р., № 15, ст. 194) викласти в такій редакції:

"Стаття 17. Нагляд за додержанням законів в органах і службах у справах дітей та спеціальних установах для дітей

Нагляд за додержанням законів уповноваженими підрозділами органів внутрішніх справ, приймальниками-розподільниками для дітей, школами та професійними училищами соціальної реабілітації, спеціальними виховними установами Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється прокурором шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, та повноважень щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян";

31) частину одинадцяту статті 25 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 1997 р., № 4, ст. 20; 2009 р., № 40, ст. 579; 2014 р., № 2-3, ст. 41) виключити;
32) частину другу статті 35 Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 2010 р., № 30, ст. 398; 2014 р., № 6-7, ст. 80, № 20-21, ст. 712) виключити;
33) статтю 29 Закону України "Про звернення громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 47, ст. 256 із наступними змінами) виключити;
34) в абзаці п’ятому частини другої статті 9 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292; 2005 р., № 42, ст. 466; 2013 р., № 26, ст. 264) слова "ставити питання перед органами Прокуратури України та Міністерством внутрішніх справ України про проведення розслідувань або інших заходів відповідно до чинного законодавства" замінити словами "звертатися до правоохоронних органів щодо проведення досудового розслідування або вжиття інших заходів відповідно до законодавства";
35) частину третю статті 27 Закону України "Про відпустки" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 4; 2014 р., № 6-7, ст. 80) виключити;
36) Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами) доповнити статтею 18-1 такого змісту:

"Стаття 18-1. Відносини органів місцевого самоврядування із судами загальної юрисдикції

Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування";

37) у статті 13 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 20, ст. 99; 2013 р., № 41, ст. 552):

пункт 10 викласти в такій редакції:

"10) з метою захисту прав і свобод людини і громадянина особисто або через свого представника в установленому законом порядку:

звертатися до суду про захист прав і свобод осіб, які через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права і свободи; брати участь у судовому розгляді справ, провадження в яких відкрито за його позовами (заявами, клопотаннями (поданнями);

вступати у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами, клопотаннями (поданнями) інших осіб, на будь-якій стадії їх судового розгляду;

ініціювати незалежно від його участі у судовому провадженні перегляд судових рішень";

пункт 12 після слів "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність" доповнити словами "здійснюють виконання судових рішень";

Підпункт 38 пункту 5 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 1798-VIII від 21.12.2016

39) статтю 9 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 29, ст. 191; 2010 р., № 37, ст. 496) доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим має право звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення її повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України";

Підпункт 40 пункту 5 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 2320-IX від 20.06.2022

Підпункт 41 пункту 5 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 1414-IX від 27.04.2021

42) в абзаці третьому пункту 27 додатка 12 до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 196; 2013 р., № 21, ст. 208) слова "їх заступники і помічники" виключити;
43) пункт 5 статті 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190) викласти в такій редакції:

"5) звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України";

44) у Законі України "Про металобрухт" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 25, ст. 212; 2014 р., № 4, ст. 61):
а) назву розділу III викласти в такій редакції:

"Розділ III

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ ОПЕРАЦІЙ З МЕТАЛОБРУХТОМ";

б) у статті 14:

у назві слова "та нагляд" виключити;

частину другу виключити;

Підпункт 45 пункту 5 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 2427-VIII від 17.05.2018

46) статтю 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 45, ст. 397; 2002 р., № 11, ст. 79) доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

47) частину другу статті 23 Закону України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 17, ст. 122; 2013 р., № 37, ст. 490) виключити;
48) статтю 31 Закону України "Про психіатричну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143) викласти в такій редакції:

"Стаття 31. Нагляд за додержанням законів при наданні психіатричної допомоги

Нагляд за додержанням законів при наданні психіатричної допомоги здійснюється прокурором шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян";

49) у частинах другій і третій статті 8 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 40, ст. 338) слова "або прокурора" виключити;
50) у Законі України "Про політичні партії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 23, ст. 118; 2014 р., № 5, ст. 62):
а) пункт 2 частини третьої статті 6 викласти в такій редакції:

"2) прокурори";

б) у частині першій статті 21 слова "за поданням" замінити словами "за адміністративним позовом", а слова "чи Генерального прокурора України" виключити;
51) у частині третій статті 8 Закону України "Про тваринний світ" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 14, ст. 97; 2013 р., № 46, ст. 640) слова "або прокурора" виключити;
52) статтю 17 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 32, ст. 225 із наступними змінами) виключити;
53) в абзаці першому частини першої статті 31 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 40, ст. 290; 2013 р., № 21, ст. 208) слова "прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва або Севастополя у межах його повноважень" замінити словами "керівником відповідної регіональної прокуратури";
54) в абзаці сьомому частини першої статті 39 Закону України "Про охорону праці" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 2, ст. 10) слова "органам прокуратури" замінити словами "відповідним органам";
55) в абзаці дев’ятому частини першої статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст. 350; 2008 р., № 24, ст. 237; 2010 р., № 5, ст. 44; 2013 р., № 21, ст. 208) слова "звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду" замінити словами "звертатися до суду з позовом";

Підпункт 56 пункту 5 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 2469-VIII від 21.06.2018

Підпункт 57 пункту 5 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022

Підпункт 58 пункту 5 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 1206-IX від 04.02.2021

59) частину першу статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529) доповнити абзацом другим такого змісту:

"При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців";

60) пункт 1 частини другої статті 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 49, ст. 571; 2012 р., № 7, ст. 53) доповнити словами "а також в інших випадках, якщо це необхідно для здійснення її повноважень і забезпечення виконання покладених на неї законом завдань";
61) частину першу статті 37 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222) доповнити словами "зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення його повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України";

Підпункт 62 пункту 3 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 1404-VIII від 02.06.2016

63) Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 38, ст. 385; 2012 р., № 26, ст. 273; 2013 р., № 15, ст. 97, ст. 98, № 24, ст. 243; 2014 р., № 13, ст. 223, № 22, ст. 816) доповнити статтею 28 такого змісту:

"Стаття 28. Звернення до суду

1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України";

64) у Законі України "Про безоплатну правову допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577 із наступними змінами):
а) розділ I доповнити статтею 6-1 такого змісту:

"Стаття 6-1. Система надання безоплатної правової допомоги

1. До системи надання безоплатної правової допомоги належать:

1) Координаційний центр з надання правової допомоги;
2) суб’єкти надання безоплатної первинної правової допомоги;
3) суб’єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги";
б) у пункті 1 частини другої статті 13 слова "від обвинувачення" виключити;
в) у частині першій статті 14:

пункти 5 і 6 викласти в такій редакції:

"5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, - на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону";

у пункті 7:

після слів "проведення окремої процесуальної дії" доповнити словами "а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі";

слова "на правову послугу, передбачену пунктами 1 і 3 частини другої" замінити словами "на всі види правових послуг, передбачені частиною другою";

г) пункти 2 і 3 частини першої статті 15 замінити пунктом 2 такого змісту:

"2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу";

ґ) частину першу статті 16 викласти в такій редакції:

"1. Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги";

д) у частині першій статті 17:

в абзаці першому слова "в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі" виключити;

пункт 10 викласти в такій редакції:

"10) подає клопотання до Координаційного центру з надання правової допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 24 цього Закону";

у пункті 12 слова "головному управлінню юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі" замінити словами "Координаційному центру з надання правової допомоги";

е) частину п’яту статті 19 викласти в такій редакції:

"5. У разі звернення осіб, зазначених у пунктах 3-6 частини першої статті 14 цього Закону, про надання безоплатної вторинної правової допомоги або надходження інформації про затриманих осіб від близьких родичів та членів їхніх сімей, перелік яких зазначено Кримінальним процесуальним кодексом України, Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов’язаний прийняти рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги з моменту затримання особи";

є) у частині першій статті 22 слова "на тимчасовій основі на підставі договору про її надання" виключити;
ж) у статті 24:

пункт 4 частини першої викласти в такій редакції:

"4) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу";

частину п’яту викласти в такій редакції:

"5. Якщо рішення про заміну адвоката прийнято відповідно до пунктів 2 і 3 частини першої цієї статті, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може внести пропозицію до Координаційного центру з надання правової допомоги щодо виключення такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу";

з) частину першу статті 27 доповнити пунктом 6 такого змісту:

"6) затверджує положення про Координаційний центр з надання правової допомоги";

и) пункт 7 частини першої статті 28 викласти в такій редакції:

"7) встановлює порядок ведення Координаційним центром з надання правової допомоги Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу";

і) пункт 6 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" викласти в такій редакції:

"6. Надання безоплатної вторинної правової допомоги всім категоріям осіб, зазначеним у статті 14 цього Закону, в повному обсязі забезпечується з 1 липня 2015 року";

65) статтю 14 Закону України "Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 2-3, ст. 3) доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим має право звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення її повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України";

66) у Законі України "Про протидію торгівлі людьми" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 19-20, ст. 173; 2013 р., №№ 9-13, ст. 88, № 48, ст. 682; 2014 р., № 12, ст. 178):
а) у назві розділу VII слова "і нагляд" виключити;
б) статтю 27 виключити;
67) у статті 6 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 17, ст. 158):

у частині другій:

в абзаці першому слова "За поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, органи прокуратури звертаються в інтересах держави" замінити словами "Орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, звертається";

в абзацах другому і третьому слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення";

в абзаці четвертому слова "прокуратури за поданням відповідних матеріалів органами" виключити;

у частині третій:

в абзаці першому слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення", а слова "прокуратури за поданням органу" та "в інтересах держави" виключити;

в абзаці другому слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення";

в абзаці третьому слова "органи прокуратури" замінити словами "органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів";

68) частину другу статті 24 Закону України "Про Національну гвардію України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 17, ст. 594) викласти в такій редакції:

"2. Нагляд за додержанням законів у діяльності Національної гвардії України здійснюється прокурором шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян".

Розділ XIII. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

1-1. До утворення місцевих прокуратур їх повноваження здійснюють міські, районні, міжрайонні, районні у містах прокуратури. На зазначений період за прокурорами та керівниками цих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури.

Розділ XIII доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

1-2. Дисциплінарні провадження, розпочаті до 15 квітня 2016 року, закінчуються в порядку, що діяв на момент їх порушення. Звільнення прокурорів з адміністративних посад в порядку дисциплінарного провадження з урахуванням підпункту 4 пункту 51 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України у випадках, якщо відповідно до вимог цього Закону їх призначення на такі адміністративні посади здійснювалося за рекомендацією Ради прокурорів України.

Розділ XIII доповнено пунктом 1-2 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

2. Військові прокуратури гарнізонів розташовуються в межах відповідних військових гарнізонів. У разі потреби з метою організації їх діяльності їм виділяються необхідні приміщення з фондів Міністерства оборони України.

В умовах особливого періоду, запровадження надзвичайного, воєнного стану або проведення антитерористичної операції із залученням з’єднань, військових частин та підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, інших військових формувань, місцем постійної дислокації яких є територія в межах військового гарнізону, особовий склад військових прокуратур (прокурори, слідчі) гарнізону може відряджатися до районів розташування цих з’єднань, військових частин та підрозділів на період виконання цими з’єднаннями, військовими частинами та підрозділами завдань за призначенням.

Абзац другий пункту 2 розділу XIII із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

3. Установити, що на прокурорів та слідчих військової прокуратури, які не є військовослужбовцями, у разі виконання ними повноважень у районах проведення антитерористичних операцій поширюються соціальні гарантії, передбачені для військовослужбовців військової прокуратури.

3-1. На службу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не можуть бути прийняті особи, які протягом п’яти років до дня набрання чинності цим Законом працювали (проходили службу), незалежно від тривалості, у спеціально уповноважених підрозділах по боротьбі з корупцією в органах прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та митних органах.

Розділ XIII доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015

4. До початку діяльності державного бюро розслідувань, але не пізніше п’яти років після набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України слідчі органів прокуратури здійснюють досудове розслідування у визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

5. Положення цього Закону, в тому числі статті 86, що регулює пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, поширюється на слідчих органів прокуратури до початку діяльності державного бюро розслідувань.

5-1. До набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону:

1) прокурорами місцевих прокуратур призначаються:
а) особи, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури, - за умови успішного проходження ними тестування та подальшого стажування строком до одного року. На таких осіб поширюються вимоги частин першої та п’ятої статті 27 цього Закону, крім вимоги щодо наявності стажу роботи в галузі права;
б) особи, які мають досвід прокурорської діяльності, проте на день набрання чинності цим Законом не працюють в органах прокуратури, - за умови успішного проходження ними тестування;
в) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування.

Підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу XIII визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 11-р(II)/2024 від 18.12.2024

Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України;

2) призначення на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу, порядок проведення якого затверджується Генеральним прокурором України. Проведення конкурсу забезпечують п’ять конкурсних комісій, до складу кожної з яких входять:
а) чотири особи, визначені Генеральним прокурором України;
б) три особи, визначені Верховною Радою України.

Конкурсні комісії є повноважними за умови входження до їх складу не менше п’яти осіб. У разі невизначення Верховною Радою України в установленому порядку жодної особи комісія вважається повноважною за умови входження до її складу чотирьох осіб. Інформація про оголошення конкурсу, умови, строки, час та місце його проведення, про кандидатів, які подали заяву про участь в конкурсі, та результати конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України.

При призначенні на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, обов’язкового врахування потребують професійні, морально-ділові якості, управлінсько-організаторські здібності кандидата, а також наявність у нього стажу роботи на посаді прокурора не менше трьох років або в галузі права - не менше п’яти років.

Відібрані конкурсною комісією три кандидати на кожну із зазначених адміністративних посад подаються на розгляд осіб, уповноважених цим Законом приймати рішення про їх призначення на ці посади;

3) призначення на адміністративні посади у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру здійснюється Генеральним прокурором України за результатами відкритого конкурсу у порядку, передбаченому статтею 8-1 цього Закону, конкурсною комісією, до складу якої входять:
а) чотири особи, визначені Генеральним прокурором України;
б) сім осіб, визначених Верховною Радою України;
4) прокурори призначаються на посади та звільняються з посад, у тому числі адміністративних, без рекомендації Ради прокурорів України чи подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів уповноваженими приймати такі рішення особами;
5) дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1795-XII;
6) кількість прокурорів та інших працівників органів прокуратури визначається, а структура Генеральної прокуратури України, регіональних та місцевих прокуратур, Національної академії прокуратури України затверджується без погодження з Радою прокурорів України.

Розділ XIII доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015

5-2. Тимчасово, до 15 квітня 2017 року, призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 2-8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором України. При цьому призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктом 2 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється на строк повноважень Генерального прокурора України.

Розділ XIII доповнено пунктом 5-2 згідно із Законом № 1355-VIII від 12.05.2016

5-3. Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, призначений на посаду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури", залишається керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що утворюється на підставі цього Закону, та продовжує виконувати свої повноваження до закінчення строку, на який його призначено, або до звільнення його з адміністративної посади, або до припинення його повноважень на цій посаді у порядку, встановленому цим Законом.

Особи, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" обіймають посади першого заступника, заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, після переведення до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що утворюється на підставі цього Закону, продовжують здійснювати свої повноваження до звільнення їх з адміністративних посад або до припинення їх повноважень на цих посадах у порядку, встановленому цим Законом.

Члени Ради прокурорів України, обрані до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури", продовжують здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який їх обрано.

Прокурори та інші працівники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора переводяться за їх згодою на відповідні посади прокурорів та працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що утворюється на підставі цього Закону, за рішенням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відповідно до затверджених структури та штатного розпису.

Прокурори, у тому числі ті, які обіймають адміністративні посади, та інші працівники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які не надали згоди на переведення, за їх згодою можуть бути переведені до іншого підрозділу Офісу Генерального прокурора або до обласної чи окружної прокуратури.

Розділ XIII доповнено пунктом 5-3 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023

5-4. У період дії воєнного стану:

1) прокурором Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури може бути призначено прокурора прокуратури нижчого рівня в порядку переведення без проведення конкурсу, передбаченого статтею 38 цього Закону, а також особу, яка не обіймала посаду прокурора на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану".

Така особа має відповідати вимогам до кандидата на посаду прокурора прокуратури відповідного рівня, передбаченим статтею 27 цього Закону;

2) призначення на посаду прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури здійснюється на підставі поданої заяви;
3) особи, які не обіймають посаду прокурора, подають документи, передбачені статтею 30 цього Закону;
4) призначення на посаду прокурора осіб, які не обіймають посаду прокурора, здійснюється після проведення спеціальної перевірки у порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції".

Розділ XIII доповнено пунктом 5-4 згідно із Законом № 4555-IX від 22.07.2025

6. Протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону, необхідно скликати та провести з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, з’їзд адвокатів України для призначення членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

6-1. Перше скликання та проведення всеукраїнської конференції прокурорів для виконання вимог цього Закону здійснюється у двотижневий строк з дня набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону.

У разі необхідності звільнення або обрання члена Вищої ради правосуддя до набрання чинності відповідними положеннями цього Закону скликання та проведення всеукраїнської конференції прокурорів для обрання чи звільнення членів Вищої ради правосуддя здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором.

Пункт 6-1 розділу XIII доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Розділ XIII доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

7. Організаційно-технічне забезпечення проведення з’їзду покладається на організаційне бюро з проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Організаційне бюро визначає дату, час та місце проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, передбаченого у пункті 6 цього розділу, та забезпечує публікацію оголошення про його проведення в газеті "Урядовий кур’єр" чи "Голос України", а також повідомляє про це делегатів з’їзду не пізніш як за сім днів до дня його проведення.

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ відкриває голова організаційного бюро, а в разі відсутності голови - його заступник.

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ є повноважним за умови присутності на ньому не менш як двох третин від загальної кількості обраних делегатів.

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ шляхом таємного голосування обирає головуючого та секретаря, обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи з’їзду, обирає лічильну комісію та інші робочі органи з’їзду.

З’їзд призначає членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Визначення кандидатів та призначення членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а також підписання рішення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ здійснюється у порядку, передбаченому частинами п’ятою - сьомою статті 75 цього Закону.

Пункт 8 розділу XIII виключено на підставі Закону № 1798-VIII від 21.12.2016

9. До обрання голів Ради прокурорів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів засідання таких органів відкривають та проводять найстарші за віком члени цих органів із числа прокурорів.

10. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів забезпечує:

1) призначення на посаду прокурорів у створених прокуратурах згідно із статтями 27-37 цього Закону, крім спеціальної підготовки кандидата на посаду прокурора;
2) призначення прокурорів на адміністративні посади згідно із статтею 39 цього Закону.

11. Слідчі органів прокуратури зберігають право носіння вогнепальної зброї до дня початку діяльності державного бюро розслідувань, але не більше п’яти років з дня набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України.

12. Подання і постанови, прийняті до набрання чинності цим Законом, повинні бути виконані або можуть бути оскаржені заінтересованими особами у порядку, визначеному Законом України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII.

13. Кабінету Міністрів України:

1) у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом;

2) у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою:

забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у розмірі, необхідному для забезпечення здійснення ним своїх повноважень;

Абзац третій підпункту 2 пункту 13 розділу XIII виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014

забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги, оплату діяльності суб’єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги в розмірі, необхідному для створення та забезпечення функціонування районних, міжрайонних, міських, міськрайонних, міжрайонних у містах центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги і надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги всім категоріям осіб, визначеним статтею 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу".

14. Міністерству юстиції України до набрання чинності цим Законом утворити районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні у містах центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до вторинної правової допомоги.

15. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України:

1) організувати навчально-методичну роботу щодо запровадження в дію положень цього Закону;
2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ

14 жовтня 2014 року

№ 1697-VII

Додаток

до Закону України "Про прокуратуру"

від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII

в редакції Закону від 2 липня 2015 року № 578-VIII

Щодо втрати чинності додатка див. пункт 24 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019

Перелік і територіальна юрисдикція місцевих та військових прокуратур

Назва місцевої прокуратури / Територіальна юрисдикція

Автономна Республіка Крим

Вінницька область

Волинська область

Дніпропетровська область

Донецька область

Житомирська область

Закарпатська область

Запорізька область

Івано-Франківська область

Київська область

Кіровоградська область

Луганська область

Львівська область

Миколаївська область

Одеська область

Полтавська область

Рівненська область

Сумська область

Тернопільська область

Харківська область

Херсонська область

Хмельницька область

Черкаська область

Чернівецька область

Чернігівська область

місто Київ

Військові прокуратури

Інші військові прокуратури (на правах місцевих), які створюються в умовах особливого періоду, надзвичайного стану або проведення антитерористичної операції та в силу інших виключних обставин.

Додаток в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015