Про затвердження складу та змісту техніко-економічного обґрунтування доцільності утворення населеного пункту
Тип: Мінінфраструктури, розв.громад
Видавник: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури
Номер: z0647-24
Прийнято: 2024-04-16
Чинна редакція від: 2024-06-03
Стан: in_force
Rada ID: z0647-24
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД, ТЕРИТОРІЙ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
16.04.2024 № 325
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 травня 2024 р.
за № 647/41992
Про затвердження складу та змісту техніко-економічного обґрунтування доцільності утворення населеного пункту
_Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
розвитку громад, територій та інфраструктури
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 5 Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України», пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року № 1400), НАКАЗУЮ:
1. Затвердити склад та зміст техніко-економічного обґрунтування доцільності утворення населеного пункту, що додається.
2. Департаменту просторового планування територій та архітектури забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Наталію КОЗЛОВСЬКУ.
Віце-прем’єр-міністр
з відновлення України -
Міністр розвитку
громад, територій
та інфраструктури України
О. Кубраков
ПОГОДЖЕНО:
Перший заступник Міністра цифрової
трансформації України
Виконавчий директор Всеукраїнської
асоціації органів місцевого самоврядування
«Всеукраїнська асоціація громад»
Виконавчий директор Всеукраїнської асоціації
органів місцевого самоврядування
«Асоціація міст України»
О. Вискуб
І. Слободяник
О. Слобожан
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства розвитку
громад, територій
та інфраструктури України
16 квітня 2024 року № 325
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 травня 2024 р.
за № 647/41992
СКЛАД ТА ЗМІСТ
техніко-економічного обґрунтування доцільності утворення населеного пункту
I. Загальні положення
1. Ці склад та зміст визначають вимоги до техніко-економічного обґрунтування доцільності утворення населеного пункту, що додається до подання сільської, селищної, міської ради про утворення населеного пункту до Кабінету Міністрів України для прийняття рішення про утворення населеного пункту.
2. У цьому складі та змісті терміни вживаються у значеннях, наведених в Законах України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України», «Про регулювання містобудівної діяльності».
3. Техніко-економічне обґрунтування доцільності утворення населеного пункту складається з таких розділів:
інтегрована концепція формування та розвитку населеного пункту;
основні сфери розвитку утворюваного населеного пункту;
оцінка інтегрованих впливів;
імплементаційна концепція розвитку новоутвореного населеного пункту;
додаткові матеріали техніко-економічного обґрунтування доцільності утворення населеного пункту.
4. Техніко-економічне обґрунтування доцільності утворення населеного пункту не включає в себе наступні відомості:
пропозицію щодо назви населеного пункту та обґрунтування запропонованої назви з посиланням на історичні, географічні, соціально-економічні, природні, екологічні, етнічні, культурні умови місцевості;
відомості про чисельність жителів відповідного поселення;
карту-схему місцевості із зазначенням місця розташування відповідного поселення.
5. Техніко-економічне обґрунтування доцільності утворення населеного пункту виконується у вигляді електронного документа у форматі PDF.
Абзац перший пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 421 від 16.05.2024
Графічні матеріали виконуються у векторному вигляді, а для техніко-економічного обґрунтування доцільності утворення міста - у вигляді геопросторових даних відповідно до вимог до розроблення містобудівної документації (в частині об’єктів формування просторово-планувальної структури та транспортної інфраструктури).
II. Інтегрована концепція формування та розвитку населеного пункту
1. Інтегрована концепція формування та розвитку населеного пункту - узагальнене бачення передумов формування та розвитку населеного пункту, що визначає довгострокові, міждисциплінарні соціальні, економічні, екологічні та просторові пріоритети розвитку населеного пункту, та містить наступну інформацію про:
цілі утворення населеного пункту;
функції (роль та місце) населеного пункту у місцевій та регіональній системах розселення,
основні містоутворюючі функції населеного пункту;
обґрунтування орієнтовної перспективної чисельності населення та категорії населеного пункту.
2. Цілями утворення населеного пункту є:
1) формування економічно диверсифікованого населеного пункту, що має стати новим адміністративним та/або соціально-економічним центром відповідної території;
2) перерозподіл населення між населеними пунктами чи регіонами (територіями);
3) розвантаження існуючих населених пунктів (поселень) внаслідок різного роду тиску розвитку (екологічний, житловий, транспортний, просторовий та економічний тиск);
4) підтримка місцевих підприємств, установ та організацій та надання можливості працевлаштування нинішньому та майбутнім поколінням;
5) забезпечення доступним житлом в межах агломерацій населених пунктів;
6) реалізація комплексних містобудівних проектів із застосуванням високих стандартів екологічної ефективності, інноваційних технологічних рішень (Smart City) і сучасних підходів та практик містопланування;
7) реалізація комплексних інвестиційних проектів економічного зростання.
3. Містоутворюючі функції утворюваного населеного пункту мають забезпечувати як життєздатність економіки населеного пункту, так і обслуговування місцевого населення, основними серед них є:
розробка природних ресурсів;
сільське господарство;
виробнича діяльність та переробка;
транспорт та логістика;
оборонна діяльність;
нематеріальне виробництво та послуги;
торгівля та послуги для населення;
освіта та інновації;
туризм та рекреація;
житлове забезпечення.
4. Обґрунтування орієнтовної перспективної чисельності населення та категорії населеного пункту здійснюється з огляду на визначені цілі утворення населеного пункту, функції (роль та місце) населеного пункту у місцевій та регіональній системах розселення та основні містоутворюючі функції населеного пункту.
III. Основні сфери розвитку утворюваного населеного пункту
1. Основні сфери розвитку утворюваного населеного пункту - основні положення щодо формування та розвитку окремих галузей планування, інфраструктурних систем та суспільних відносин, що покликані забезпечити реалізацію підходів сталого розвитку компактного людиноцентричного населеного пункту з різноманітними можливостями, що забезпечують соціальну, економічну та екологічну стійкість як в процесі власного розвитку, так і у разі глобальних загроз та викликів, в тому числі змін клімату, стихійних лих, збройної агресії та інших природних та техногенних негативних чинників.
2. Ключові принципи, підходи та перспективні практики техніко-економічного обгрунтування доцільності утворення населеного пункту визначаються за такими основними сферами розвитку населеного пункту:
соціальна політика;
локальна економіка;
просторове планування;
транспортна мобільність;
довкілля та ресурси.
3. У сфері соціальної політики ключові принципи, підходи та перспективні практики мають охоплювати питання демографічної ситуації та перспективи, міграції, вікового складу та сімейного благополуччя, народжуваності та збільшення тривалості життя, громадського здоров’я та системи охорони здоров’я, базової освіти та самореалізації, інклюзивності та забезпечення гендерної рівності, можливостей для соціально вразливих верств суспільства, громадської безпеки та соціальної допомоги.
Базовим пріоритетом при утворенні нового населеного пункту є сприяння формуванню місцевої спільноти шляхом розвитку ідентичності та культурних особливостей, сприяння соціальній інтеграції та громадським ініціативам.
4. У сфері локальної економіки ключові принципи, підходи та перспективні практики мають охоплювати питання господарювання на території населеного пункту, спеціалізації у розподілі праці системи розселення вищого рівня, реалізації містообслуговуючих функцій, інфраструктури виробництва і споживання, торгівлі і надання послуг, привабливості для різних видів бізнесу, рівнів зайнятості та безробіття, заробітних плат та майнового стану мешканців, місцевого оподаткування, освітнього та кваліфікаційного рівня, навичок та ділової активності населення, творчості та досліджень, інвестиційної та туристичної привабливості, розвитку інфраструктури підтримки розвитку економіки та інновацій, фінансової спроможності та можливостей залучення капіталу, розвитку зеленої та циркулярної економіки.
5. У сфері просторового планування ключові принципи, підходи та перспективні практики мають охоплювати питання землекористування в частині розподілу на сельбищні та виробничі території, сільськогосподарські території, природоохоронні та ландшафтно-рекреаційні території, а також житлової політики, правил забудови та типології житлових та громадських будівель, доступного і соціального житла, структури власності на землю, житлову та громадську нерухомість, планування вулично-дорожньої мережі, формування просторових мереж обслуговування (у сферах освіти, охорони здоров’я, соціальних та адміністративних послуг, рекреації та спорту), архітектури, дизайну та безбар’єрності громадських просторів, забезпечення змішаного використання та різноманіття міського простору.
Пункт 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 421 від 16.05.2024
6. У сфері транспортної мобільності ключові принципи, підходи та перспективні практики мають охоплювати питання руху людей та вантажів, зміни простору через транспортну доступність, впливи транспортної інфраструктури на поведінку людей та довкілля, інфраструктурні та організаційні складові транспортної системи з позицій сталої міської мобільності та забезпечення інклюзивного доступу до різних способів пересування, пріоритет розвитку велосипедного руху та громадського транспорту, пішохідної інфраструктури, інтеграції з зовнішньою транспортною мережею регіону.
7. У сфері довкілля та ресурсів ключові принципи, підходи та перспективні практики мають охоплювати питання глобальних змін клімату і формування мікроклімату урбанізованого середовища, природних ресурсів та екосистемних послуг, енергетичного забезпечення та збільшення частки поновлюваних джерел енергії, поводження з відходами та зменшення забруднень навколишнього середовища, захист природного надбання та біорізноманіття, доступу до питної води та водних об’єктів, формування водно-озеленених мереж у сельбищних територіях.
IV. Оцінка інтегрованих впливів
1. Оцінка інтегрованих впливів за основними сферами розвитку населеного пункту відповідно до пункту 2 розділу III цього складу та змісту здійснюється шляхом перехресної оцінки можливостей та загроз реалізації, передбачених у певній сфері розвитку населеного пункту ключових принципів, підходів та перспективних практик на інші сфери розвитку.
2. Результатом оцінки інтегрованих впливів є висновки щодо стійкості населеного пункту у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі за соціальним, економічним та екологічним аспектами відповідно до принципів сталого розвитку.
V. Імплементаційна концепція розвитку новоутвореного населеного пункту
1. Імлементаційна концепція розвитку новоутвореного населеного пункту включає як пропозиції щодо управління створенням населеного пункту, так і системи управління та надання адміністративних послуг, яка має бути створена для його подальшого сталого розвитку.
2. Забезпечення реалізації заходів з утворення населеного пункту здійснюється виконавчим або консультативно-дорадчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради, що визначається рішенням такої ради та зазначається у техніко-економічному обґрунтуванні доцільності утворення населеного пункту.
Абзац перший пункту 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 421 від 16.05.2024
При визначенні органу сільської, селищної, міської ради, який забезпечуватиме реалізацію заходів з утворення населеного пункту, враховуються цілі утворення населеного пункту, його орієнтовна перспективна чисельність жителів та категорія.
У разі, якщо цілями є формування економічно диверсифікованого населеного пункту, що має стати новим адміністративним та соціально-економічним центром відповідної території перерозподіл населення між населеними пунктами чи регіонами (територіями), таким органом визначається відповідна агенція регіонального розвитку або спеціально утворена нею установа.
Абзац третій пункту 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 421 від 16.05.2024
У разі, якщо цілями є розвантаження існуючих населених пунктів (поселень) внаслідок різного роду тиску розвитку та/або забезпечення доступним житлом в межах агломерацій населених пунктів, до роботи органу сільської, селищної, міської ради, який забезпечуватиме реалізацію заходів з утворення населеного пункту залучаються (за згодою) представники органів місцевого самоврядування, що представляють інтереси жителів інших населених пунктів таких агломерацій.
Абзац четвертий пункту 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 421 від 16.05.2024
У разі, якщо цілями є підтримка місцевих економічних об’єктів та/або реалізація комплексних інвестиційних проектів економічного зростання та/або реалізація комплексних містобудівних проектів із застосуванням високих стандартів екологічної ефективності, інноваційних технологічних рішень (Smart City) і сучасних підходів та практик містопланування, до роботи органу сільської, селищної, міської ради, який забезпечуватиме реалізацію заходів з утворення населеного пункту, залучаються (за згодою) основні заінтересовані сторони, із застосуванням принципів публічності, участі громадськості та державно-приватного партнерства.
Абзац п’ятий пункту 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 421 від 16.05.2024
VI. Додаткові матеріали до техніко-економічного обґрунтування доцільності утворення населеного пункту
1. Звіт про громадське обговорення утворення населеного пункту, що включає:
визначений відповідною сільською, селищною, міською радою порядок організації громадського обговорення питання утворення населених пунктів;
перелік зауважень (пропозицій), що надійшли за результатами громадського обговорення питання утворення населеного пункту, із зазначенням їх авторів, способу надходження, виконавчого або консультативно-дорадчого органу сільської, селищної, міської ради, уповноваженого на розгляд відповідних зауважень (пропозицій) та яким було розглянуто такі зауваження (пропозиції);
відомості щодо способу врахування, часткового врахування або щодо неврахування відповідних зауважень (пропозицій).
2. Графічні матеріали техніко-економічного обґрунтування доцільності утворення населеного пункту включають наступні схеми:
просторово-планувальної структури населеного пункту та прилеглих територій;
зовнішнього транспортного сполучення та основних внутрішніх транспортних коридорів;
землекористування з розподілом на сельбищні та виробничі території, сільськогосподарські території, природоохоронні та ландшафтно-рекреаційні території;
Абзац четвертий пункту 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 421 від 16.05.2024
економічних зв’язків, трудових міграцій та виробничої логістики;
забезпечення населення послугами у сферах освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, адміністративних послуг, забезпечення товарами та послугами;
екологічної мережі та забезпечення доступу до рекреаційних та природних об’єктів;
інші схеми, визначені розробником.
3. Пропозиції щодо внесення змін до документів стратегічного планування і реалізації державної регіональної політики, містобудівної документації на державному, регіональному та місцевому рівнях (за потреби).
4. Техніко-економічні показники утворюваного населеного пункту, які визначаються відповідно до основних сфер розвитку утворюваного населеного пункту, з урахуванням визначених цілей його утворення та основних містоутворюючих функцій, але не менші ніж 2 показники для сіл, 3 показники для селищ та 5 показників для міст за кожною зі сфер.
При визначенні техніко-економічних показників утворюваного населеного пункту необхідно використовувати наступні національні стандарти зі сталого розвитку населених пунктів:
ДСТУ ISO 37101:2019 (ISO 37101:2016, IDT) «Сталий розвиток у громадах. Система управління сталим розвитком. Вимоги та настанови щодо використання»;
ДСТУ ISO 37120:2019 (ISO 37120:2018, IDT) «Сталі міста та громади. Показники міських послуг і якості життя».
Директор Департаменту
просторового планування
територій та архітектури
Є. Плащенко