Про залишення касаційної скарги без задоволення

Тип: Верховний Суд Видавник: Верховний Суд Номер: v6453780-22 Прийнято: 2022-10-20 Чинна редакція від: 2022-10-20 Стан: unknown Rada ID: v6453780-22

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 826/6453/18

провадження № К/9901/5921/20,

К/9901/6578/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційними скаргами Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.)

у справі № 826/6453/18

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2

та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України,

про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, в якій просив:

визнати пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) та зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, протиправними та нечинними, за виключенням змін, що вносяться до пункту 2 частини третьої вказаних змін, а саме: щодо набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704«Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01.03.2018, які залишити в силі;

зобов`язати Кабінет Міністрів України провести з 01.01.2018 перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб на підставі Конституції України та законів України, з визначенням розмірів грошового забезпечення для перерахунку пенсій, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII та постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови задоволено:

визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 залишено без змін.

4. Не погодившись з судовим рішенням апеляційного суду, Пенсійний фонд України та Кабінет Міністрів України подали касаційні скарги до Верховного Суду, в яких просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, змінами, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затвердженими Постановою № 103, передбачено наступне:

1. У пункті 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (ЗП України, 1992 року, № 7, ст. 182; Офіційний вісник України, 2007, № 10, ст. 359; 2011, № 99, ст. 3621; 2014, № 34, ст. 911, № 45, ст. 1191; 2016, № 20, ст. 805, № 79, ст. 2638, № 85, ст. 2774):

1) після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

«Для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 01.03.2018 та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 01.03.2018 на кількість таких місяців.».

У зв`язку з цим абзаци восьмий - одинадцятий вважати відповідно абзацами дев`ятим - дванадцятим;

2) доповнити пункт абзацом такого змісту:

«Перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.».

2. У постанові Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» (Офіційний вісник України, 2008, № 12, ст. 301; 2009 р., № 11, ст. 319, № 99, ст. 3427; 2010, № 29, ст. 1098; 2011, № 84, ст. 3078, № 99, ст. 3621; 2012, № 7, ст. 249, № 81, ст. 3272; 2013, № 41, ст. 1477):

1) у вступній частині постанови слова і цифри «частини третьої статей 43 і 63» замінити словами і цифрами "частини четвертої статті 63»;

2) у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осі», затвердженому зазначеною постановою:

пункти 1 і 2 викласти в такій редакції:

«1. Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

2. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії»;

у пункті 3:

абзац перший викласти в такій редакції:

«3. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.»;

після абзацу шостого доповнити новими абзацами такого змісту:

«в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін`юсті) - Мін`юстом;

в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п`ятим і сьомим цього пункту) - МВС;».

У зв`язку з цим абзаци сьомий - дев`ятий вважати відповідно абзацами дев`ятим - одинадцятим;

пункт 5 викласти в такій редакції:

«5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 01.01.2016 проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015, № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.»…

3. У постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017, № 77, ст. 2374; 2018, № 4, ст. 165):

1) пункт 4 викласти в такій редакції:

«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14»;

2) у пункті 10 цифри і слова «01.01.2019» замінити цифрами і словами «01.03.2018».

Також додаток 2 (довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій) до Порядку викладено в іншій редакції і доповнено додатком 3 (довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

6. Вважаючи незаконним пункт 6 Постанови № 103 з мотивів невідповідності його актам вищої юридичної сили, вважаючи, що зазначений пункт суттєво звужує його соціальні права, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з наступного:

7.1. позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Пенсійному органі та отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсію за вислугу років», проте позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він є учасником відносин, в яких застосовуються наведені у підпункті 1 пункту 1 зміни, що оскаржуються. А зважаючи на передбачені умови застосування підпункту 1 пункту 1 змін, позивач не може бути суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано такі зміни;

7.2. позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або інакше кажучи в інтересах невизначеного кола осіб, що не тільки не відповідає чинному законодавству України, а і прямо йому суперечить;

7.3. частина внесених змін кореспондується з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які є чинними та неконституційними не визнавались.

7.4. Окремо щодо підпункту 2 пункту 2 змін, який містить редакції пунктів 1, 2 і 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», суд зазначив, що (1) вони кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які є чинними та неконституційними не визнавались, (2) алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, не змінився у зв`язку з прийняттям Постанови № 103, (3) Постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Сама по собі незгода позивача з таким алгоритмом не є та не може бути підставою для визнання протиправною та нечинною постанови № 103 у наведеній частині.

7.5. Щодо доповнення новими абзацами після абзацу шостого, що передбачено пунктом 2 змін, а також доповнення Порядку Додатком 3, суд першої інстанції виходив з того, що вони стосуються Мін`юсту та МВС, натомість, позивач вийшов на пенсію з посади першого заступника начальника головного фінансово-економічного управління Міністерства оборони України, тобто, є військовим пенсіонером та, відповідно, не є учасником відносин, в яких застосовуються наведені зміни, що оскаржуються і також позивач не надав суду доказів того, що він є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано такі зміни.

7.6. Стосовно оскаржуваної позивачем частини пункту 3 змін, яка за твердженням позивача призвела до зменшення розміру пенсії, суд першої інстанції, проаналізувавши положення спірної постанови в розрізі наведених норм та рішень Конституційного Суду України і Європейського суду з прав людини, дійшов висновку про те, що Кабінет Міністрів України при прийнятті постанови № 103 в оскаржуваній частині, діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

7.7. Крім того, судом першої інстанції враховано, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач не оскаржує процедуру її прийняття, а оскаржує виключно невідповідність, на його думку, окремих положень постанови Конституції України та актам вищої юридичної сили.

7.8. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Кабінету Міністрів України провести з 01.01.2018 перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, окружний суд звернув увагу на те, що по-перше, позивач звертається за захистом інтересів інших осіб (в інтересах невизначеного кола осіб), по-друге, до повноважень Кабінету Міністрів України не віднесено здійснення перерахунку пенсій, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

8. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з такого:

8.1. позивач є військовим пенсіонером, його пенсія, у тому числі, була перерахована відповідно до Постанови № 103, а відтак положення Постанови № 103 очевидно впливають на обсяг його прав;

8.2. в цьому випадку, позивач оскаржує пункт постанови Кабінету Міністрів України, яким не окремо врегульовано питання щодо прав певної категорії осіб та відносин щодо їх соціального забезпечення (як зазвичай), а ним передбачено внесення змін до інших постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, та які стосуються різного кола як технічних (процедурних) так і соціальних питань - питань пенсійного забезпечення пенсіонерів різних силових структур. Отже, позивач, як військовий пенсіонер, у позовній заяві ставив питання невідповідності оскаржуваного пункту постанови, актам вищої юридичної сили, що вказує на те, що неможливо оскаржити пункт постанови, яким вносяться зміни до інших тільки в частині, що стосуються певної категорії - саме позивача, адже це в такому способі захисту не призведе до реального відновлення прав всіх пенсіонерів силових структур та породжуватиме, у подальшому, незбалансований (різний) підхід до пенсійного забезпечення (внесені зміни щодо однієї категорії осіб будуть скасовані, а щодо іншої - залишатимуться чинними).

8.3. зазначені в п. 6 Постанови № 103 зміни до підзаконних нормативно-правових актів випливають з інших пунктів Постанови № 103, які, у свою чергу, визнані судом протиправними та нечинними судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18.

9. На переконання апеляційного суду, позивач довів суду свою позицію стосовно порушення його прав та неправомірності пункту 6 постанови № 103, як такого, що зменшує права пенсіонерів зазначеної категорії у порівнянні з їх попереднім становищем, а Кабінет Міністрів, приймаючи оскаржуваний пункт постанови діяв не в інтересах осіб, без урахування усіх існуючих обставин, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів широкого кола осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

10. У касаційній скарзі Кабінет Міністрів України наголошує на аргументах, покладених судом першої інстанції в основу свого рішення і перелічених в п. 7 цього судового рішення.

11. Пенсійний фонду України у касаційній скарзі також наголошує на відсутності факту порушення прав та законних інтересів позивача у зв`язку з прийняттям пункту 6 Постанови № 103 та окремо зазначає, що апеляційний суд не навів, яким актам вищої юридичної сили не відповідає пункт 6 Постанови № 103.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

13. 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з преамбули якої вбачається постановлення останньої на виконання частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII (за змістом якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України).

14. Питання законності окремих пунктів Постанови № 103 неодноразово вирішувалось судами, зокрема і Верховним Судом.

15. Так, у постанові від 12.11.2019 у справі № № 826/3858/18 Верховний Суд виснував:

«… аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону № 2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.

…. законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

… до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Абзац 3 статті 1-1 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону».

16. Всі зазначені висновки Верховного Суду є застосовними до обставин цієї справи.

17. Колегія суддів звертає увагу, що, як вірно зазначено апеляційним судом, зазначені в п. 6 Постанови № 103 зміни до підзаконних нормативно-правових актів випливають з інших пунктів Постанови № 103, які, у свою чергу, визнані судом протиправними та нечинними судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18.

18. Таким чином, оскаржуваний пункт Постанови № 103 всупереч вимогам частини третьої статті 1-1, статті 43, частини четвертої статті 63 та Закону № 2262-XII, протиправно змінює умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема позивача, про що вірно було зазначено судом апеляційної інстанції.

19. Стосовно наявності/відсутності порушень прав позивача пунктом 6 Постанови № 103, колегія суддів зазначає таке.

20. Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві і отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII. Його пенсія, у тому числі, була перерахована на підставі положень Постанови № 103.

21. Дійсно, не всі зміни, які внесені до підзаконних нормативно-правових актів пунктом 6 Постанови № 103, безпосередньо торкаються позивача (власне позивач це не заперечував). Проте, як вірно зазначив апеляційний суд, позивач оскаржує пункт постанови Кабінету Міністрів України, яким не окремо врегульовано питання щодо прав певної категорії осіб та відносин щодо їх соціального забезпечення (як зазвичай), а ним передбачено внесення змін до інших постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, та які стосуються різного кола як технічних (процедурних) так і соціальних

питань - питань пенсійного забезпечення пенсіонерів різних силових структур. Такі зміни, у тому числі, поширюються на позивача. Виокремити серед низки змін лише ті, що безпосередньо торкаються позивача, в цьому випадку не можливо, адже це в такому способі захисту не призведе до реального відновлення прав всіх пенсіонерів силових структур та породжуватиме, у подальшому, незбалансований (різний) підхід до пенсійного забезпечення (внесені зміни щодо однієї категорії осіб будуть скасовані, а щодо іншої - залишатимуться чинними).

22. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в цьому випадку судовому контролю підлягає весь пункт 6 Постанови № 103 в цілому.

23. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову. Доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.

24. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

25. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

А.А. Єзеров

Суддя

В.М. Кравчук

Суддя

О.П. Стародуб