Питання проведення гендерно-правової експертизи
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок, Висновок, Форма типового документа
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 997-2018-п
Прийнято: 2018-11-28
Чинна редакція від: 2025-07-21
Стан: in_force
Rada ID: 997-2018-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 28 листопада 2018 р. № 997
Київ
Питання проведення гендерно-правової експертизи
_Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
Відповідно до статті 4 Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок проведення гендерно-правової експертизи, що додається.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 р. № 504 “Про проведення гендерно-правової експертизи” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 15, ст. 1113).
4. Рекомендувати фізичним, юридичним особам та громадським об’єднанням під час проведення громадської гендерно-правової експертизи проектів нормативно-правових актів керуватися висновком про проведення гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта за формою згідно з додатком 2 до Порядку, затвердженого цієї постановою.
5. Ця постанова набирає чинності з 1 грудня 2018 року.
Прем'єр-міністр України
В.ГРОЙСМАН
Інд. 73
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 листопада 2018 р. № 997
ПОРЯДОК
проведення гендерно-правової експертизи
Загальна частина
1. Цей Порядок визначає механізм проведення гендерно-правової експертизи законодавства та проектів нормативно-правових актів в усіх сферах законодавства.
2. Метою проведення гендерно-правової експертизи є:
1) проведення комплексного дослідження законодавства та проектів нормативно-правових актів у частині їх відповідності міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюціям міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів з прав людини стосовно дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
2) запобігання прийняттю та наявності нормативно-правових актів, положення яких не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
3. За результатами гендерно-правової експертизи законодавства Мін’юст готує висновок за формою згідно з додатком 1.
Результати гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта як складової частини правової експертизи відображаються у висновку Мін’юсту, форма якого затверджується наказом Мін’юсту.
Розробник в обов’язковому порядку дотримується принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час розроблення проектів нормативно-правових актів та вимог Інструкції щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів, затвердженої Мінсоцполітики.
Пункт 3 в редакції Постанови КМ № 1066 від 04.12.2019
4. За ініціативою фізичних, юридичних осіб та громадських об’єднань може проводитися громадська гендерно-правова експертиза проектів нормативно-правових актів.
Гендерно-правова експертиза законодавства
5. Гендерно-правова експертиза законодавства проводиться Мін’юстом щодо законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів.
6. Гендерно-правова експертиза законодавства проводиться щороку до 31 грудня згідно із планом, що погоджується уповноваженою особою (координатором) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Мін’юсту.
Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1066 від 04.12.2019
План проведення гендерно-правової експертизи законодавства на відповідний рік складається на підставі пропозицій щодо проведення гендерно-правової експертизи, які надійшли від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян.
7. Для проведення гендерно-правової експертизи законодавства Мін’юст може залучати в установленому порядку фахівців державних органів, підприємств, установ, організацій, а також представників наукових установ, громадських об’єднань та міжнародних організацій (за згодою).
8. Висновок про результати гендерно-правової експертизи законодавства протягом п’яти календарних днів після підписання уповноваженою особою (координатором) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Мін’юсту оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мін’юсту.
9. У разі встановлення невідповідності акта законодавства принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Мін’юст надсилає висновок з обґрунтованими зауваженнями органові, що прийняв такий акт.
Копія такого висновку також надсилається Мінсоцполітики та Кабінетові Міністрів України.
10. Мінсоцполітики протягом 30 календарних днів з дати отримання висновку за результатами його розгляду визначає доцільність внесення змін та ініціює перед Кабінетом Міністрів України таке завдання відповідному центральному органові виконавчої влади відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2011 р., № 88, ст. 3199).
Про результати розгляду висновку Мінсоцполітики інформує Мін’юст та Кабінет Міністрів України.
Гендерно-правова експертиза нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації
11. Гендерно-правова експертиза нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, нормативно-правові акти яких підлягають державній реєстрації, здійснюється під час такої реєстрації структурними підрозділами апарату та територіальних органів Мін’юсту, відповідальними за проведення державної реєстрації нормативно-правових актів.
Для здійснення державної реєстрації таких нормативно-правових актів міністерства та інші органи виконавчої влади подають Мін’юсту висновок про проведення гендерно-правової експертизи за формою згідно з додатком 2.
12. Результати гендерно-правової експертизи нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, зазначаються у висновку про державну реєстрацію нормативно-правового акта за формою згідно з додатком 2 до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Мін’юсту від 12 квітня 2005 р. № 34/5 (в редакції наказу Мін’юсту від 15 травня 2013 р. № 883/5).
Гендерно-правова експертиза проектів нормативно-правових актів
13. Гендерно-правова експертиза проектів нормативно-правових актів проводиться Мін’юстом під час проведення правової експертизи.
Пункт 13 в редакції Постанови КМ № 1066 від 04.12.2019
14. {Абзац перший пункту 14 виключено на підставі Постанови КМ № 1066 від 04.12.2019}
Результати проведення Мін’юстом гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта відображаються у висновку Мін’юсту за результатами його правової експертизи, в якому зазначається інформація про наявність норм, які не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, та подаються пропозиції щодо необхідності доопрацювання проекту нормативно-правового акта в разі їх виявлення або про відсутність таких норм.
Додаток 1
до Порядку
ВИСНОВОК
гендерно-правової експертизи акта законодавства
(назва, реквізити акта законодавства та найменування органу, що прийняв такий акт)
1. Перелік міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюцій міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів, використаних під час проведення експертизи.*
Під час проведення гендерно-правової експертизи актів законодавства обов’язково застосовуються: Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, 1966 рік; Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами, 1949 рік; Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 1979 рік; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 рік та протоколи до неї; Європейська соціальна хартія (переглянута), 1996 рік; Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, 2005 рік; Конвенція про права осіб з інвалідністю, 2006 рік; Конвенція Міжнародної організації праці № 156 про рівне ставлення і рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов’язками, 1981 рік; Конвенція Міжнародної організації праці № 100 про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності, 1951 рік; Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, 1965 рік; Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, 1966 рік; Рамкова конвенція про захист національних меншин, 1995 рік; Загальна декларація прав людини, 1948 рік; Пекінська декларація, 1995 рік; Резолюція 47/135 Генеральної Асамблеї ООН “Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин”, 1992 рік.
2. Перелік актів законодавства, використаних під час проведення експертизи.
Під час проведення гендерно-правової експертизи актів законодавства обов’язково застосовуються: Конституція України, Закони України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, “Про протидію торгівлі людьми”.
3. Загальна характеристика проаналізованого акта законодавства щодо дискримінації за ознакою статі.
Зазначається, яким чином висвітлено гендерний аспект в акті законодавства (норма або акт у цілому є гендерно нейтральними; норма або акт є дискримінаційними, гендерно дисбалансованими на користь певної статі; норма або акт не передбачають рівні можливості для обох статей).
4. Обґрунтування необхідності внесення змін до акта законодавства.
Наводяться конкретні положення акта законодавства, які потребують внесення змін, з обов’язковим обґрунтуванням прийняття такого рішення, а також у разі необхідності вжиття інших заходів, що сприятимуть удосконаленню правового регулювання у відповідній сфері.
Також можуть наводитися пропозиції щодо необхідності перегляду інших актів законодавства, які стосуються цього ж питання.
Якщо акт законодавства є гендерно нейтральним, відповідна інформація зазначається у цьому висновку окремо.
5. Найменування структурного підрозділу Мін’юсту, що проводив гендерно-правову експертизу.
- Під час проведення гендерно-правової експертизи акта законодавства можуть застосовуватися інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюції міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів залежно від предмета правового регулювання (зазначаються відповідні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюції міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів, застосовані під час проведення експертизи).
(підпис)
(ініціали та прізвище)
Додаток 2
до Порядку
ВИСНОВОК
про проведення гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта
(назва проекту нормативно-правового акта)
Проект нормативно-правового акта розроблено _________________________________________________________________________
(найменування органу виконавчої влади)
1. Перелік міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюцій міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів, використаних під час проведення експертизи.*
Під час проведення гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта обов’язково застосовуються: Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, 1966 рік; Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами, 1949 рік; Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 1979 рік; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 рік та протоколи до неї; Європейська соціальна хартія(переглянута), 1996 рік; Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, 2005 рік; Конвенція про права осіб з інвалідністю, 2006 рік; Конвенція Міжнародної організації праці № 156 про рівне ставлення і рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов’язками, 1981 рік; Конвенція Міжнародної організації праці № 100 про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності, 1951 рік; Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, 1965 рік; Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, 1966 рік; Рамкова конвенція про захист національних меншин, 1995 рік; Загальна декларація прав людини, 1948 рік; Пекінська декларація, 1995 рік; Резолюція 47/135 Генеральної Асамблеї ООН “Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин”, 1992 рік.
2. Перелік актів законодавства, використаних під час експертизи.
Під час проведення гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта обов’язково застосовуються: Конституція України, Закони України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, “Про протидію торгівлі людьми”.
3. Наявність або відсутність положень проекту нормативно-правового акта, які не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Зазначається інформація про наявність з наведенням відповідного положення або відсутність у проекті нормативно-правового акта положень, які не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
4. Проведення аналізу положень проекту нормативно-правового акта, які можуть порушувати принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
У разі наявності у проекті нормативно-правового акта положень, які не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зазначаються наслідки, до яких може призвести застосування такого акта.
__________*
Під час проведення гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта можуть застосовуватися інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюції міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів залежно від предмета правового регулювання (зазначаються відповідні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюції міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів, застосовані під час проведення експертизи).
(керівник юридичної служби
органу виконавчої влади)
(підпис)
(ім’я та прізвище)
(уповноважена особа (координатор)
з питань забезпечення рівних прав
та можливостей жінок і чоловіків
органу виконавчої влади)
(підпис)
(ім’я та прізвище)
_____ ______________ 20__ р.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 листопада 2018 р. № 997
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
1. Пункт 9 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 (ЗП України, 1993 р., № 1-2, ст. 28; Офіційний вісник України, 1998 р., № 42, ст. 1551; 2002 р., № 20, ст. 986; 2004 р., № 15, ст. 1047, № 43, ст. 2840; 2006 р., № 22, ст. 1655, № 50, ст. 3313; 2008 р., № 25, ст. 770, № 95, ст. 3136; 2013 р., № 9, ст. 343; 2016 р., № 41, ст. 1544; 2018 р., № 23, ст. 770), доповнити підпунктом “є” такого змісту:
“є) висновок про проведення гендерно-правової експертизи.”.
2. У Регламенті Кабінету Міністрів України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2011 р., № 88, ст. 3199; 2013 р., № 9, ст. 343; 2016 р., № 9, ст. 415, № 21, ст. 829, № 65, ст. 2192; 2017 р., № 12, ст. 340, № 34, ст. 1094, № 69, ст. 2073, № 94, ст. 2854; 2018 р., № 37, ст. 1290):
- 1) у пункті 1 § 37:
абзац перший після слів “разом з пояснювальною запискою” доповнити словами “, висновками про проведення антидискримінаційної та гендерно-правової експертизи”;
в абзаці третьому слова “висновком про проведення антидискримінаційної експертизи” замінити словами “висновками про проведення антидискримінаційної та гендерно-правової експертизи”;
2) у пункті 1 § 44 слова “висновком про проведення актидискримінаційної експертизи” замінити словами “висновками про проведення антидискримінаційної та гендерно-правової експертизи”;
3) підпункт 1 пункту 1 § 50 після слів “відсутність ознак дискримінації” доповнити словами “, відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”;
4) додаток 4 до Регламенту доповнити пунктом 11-1 такого змісту:
“11-1. Відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків
Зазначається інформація про наявність або відсутність у проекті акта положень, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, та здійснюється оцінка гендерного впливу проекту акта (зазначається, яким чином проект впливатиме на представників обох статей).”.
3. Пункт 10 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. № 1040 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 93, ст. 3068), доповнити підпунктами 4-1 і 4-2 такого змісту:
“4-1) проводить гендерно-правову експертизу проектів нормативно-правових актів, за результатами якої готує висновки за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення гендерно-правової експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997;
4-2) проводить антидискримінаційну експертизу проектів нормативно-правових актів, за результатами якої готує висновки за формою згідно з додатком до Порядку проведення органами виконавчої влади антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 61 “Питання проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів” (Офіційний вісник України, 2013 р., № 9, ст. 343);”.
Пункт 4 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 904 від 21.07.2025