Протокол № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Тип: Рада Європи
Видавник: Рада Європи
Номер: 994_002-13
Прийнято: 2013-10-02
Чинна редакція від: 2017-10-05
Стан: in_force
Rada ID: 994_002-13
Офіційний переклад
Протокол № 16
до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Страсбург
2 жовтня 2013 року
Протокол ратифіковано із заявою Законом № 2156-VIII від 05.10.2017
Дата учинення:
02.10.2013
Дата підписання:
20.06.2014
Дата ратифікації Україною:
05.10.2017
Дата набрання чинності для України:
01.08.2018
Преамбула
Держави-члени Ради Європи та інші Високі Договірні Сторони Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної в Римі 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), які підписали цей Протокол,
беручи до уваги положення Конвенції та, зокрема, статтю 19 про створення Європейського суду з прав людини (далі - Суд);
зважаючи на розширення компетенції Суду щодо надання консультативних висновків, що додатково сприятиме посиленню взаємодії між Судом та національними органами влади і таким чином підтримуватиме виконання Конвенції у відповідності з принципом субсидіарності;
беручи до уваги Висновок № 285 (2013), ухвалений Парламентською Асамблеєю Ради Європи 28 червня 2013 року,
домовилися про таке:
Стаття 1
1. Вищі судові установи Високої Договірної Сторони, як визначено відповідно достатті 10, можуть звертатися до Суду щодо надання консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї;
2. Суд та судова установа, яка звертається із запитом, може отримати консультативний висновок лише у тому випадку, якщо справа перебуває у його провадженні;
3. Суд та судова установа, яка звертається із запитом, зазначає причини свого запиту і надає інформацію щодо відповідних юридичних та фактичних обставин справи, яка перебуває у провадженні.
Стаття 2
1. Колегія у складі п’яти суддів Великої Палати вирішує, чи приймати запит щодо надання консультативного висновку беручи до уваги статтю 1. Колегія суддів мотивує будь-яку відмову у прийнятті запиту.
2. Якщо колегія суддів приймає запит, Велика Палата Суду надає консультативний висновок.
3. До складу колегії суддів та Великої Палати, зазначених у попередніх пунктах, входить ex officio суддя, обраний від Високої Договірної Сторони, до якої належить суд чи судова установа, що звертається із запитом. У разі відсутності такого судді або якщо він не може брати участь у засіданнях, Голова Суду вибирає зі списку, поданого заздалегідь цією Стороною, особу, яка засідає як суддя.
Стаття 3
Комісар Ради Європи з прав людини і Висока Договірна Сторона, до якої належить судова установа, що звертається із запитом, мають право подавати свої письмові зауваження і брати участь у будь-якому слуханні. Голова Суду, в інтересах належного здійснення правосуддя, може запропонувати будь-якій іншій Високій Договірній Стороні або особі також подати свої письмові зауваження або взяти участь у будь-якому слуханні.
Стаття 4
1. Консультативні висновки повинні бути вмотивовані.
2. Якщо консультативний висновок повністю або частково не виражає одностайної думки суддів, кожний суддя має право викласти окрему думку.
3. Консультативні висновки передаються суду, який звертається із запитом, та Високій Договірній Стороні, до якої належить така судова установа.
4. Консультативні висновки повинні бути опубліковані.
Стаття 5
Консультативні висновки не мають обов’язкової сили.
Стаття 6
Високі Договірні Сторони розглядають положення статей 1-5 цього Протоколу як додаткові статті Конвенції, та всі положення Конвенції застосовуються відповідно.
Стаття 7
1. Цей Протокол відкритий для підписання Високими Договірними Сторонами Конвенції, які можуть висловити свою згоду на його обов’язковість шляхом:
а. підписання без застережень щодо ратифікації, прийняття чи схвалення; або
b. підписання, що підлягає ратифікації, прийняттю чи схваленню, з подальшою ратифікацією, прийняттям чи схваленням.
2. Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи схвалення передаються на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи.
Стаття 8
1. Цей Протокол набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного строку від дати, коли десять Високих Договірних Сторін Конвенції висловили свою згоду на обов’язковість для них цього Протоколу згідно з положеннями статті 7.
2. Для будь-якої Високої Договірної Сторони Конвенції, яка пізніше висловить свою згоду на обов’язковість цього Протоколу для неї, Протокол набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного строку від дати, коли така Сторона висловила свою згоду на обов’язковість цього Протоколу відповідно до положень статті 7.
Стаття 9
Жодне застереження до положень цього Протоколу на підставі статті 57 Конвенції не допускається.
Стаття 10
Кожна Висока Договірна Сторона Конвенції при підписанні або депонуванні своїх ратифікаційних грамот чи документів про прийняття або схвалення, адресованих Генеральному Секретарю Ради Європи, вказує судові установи, визначені для цілей пункту 1 статті 1 цього Протоколу. Ця заява може бути змінена пізніше у будь-який час і таким самим чином.
Стаття 11
Генеральний секретар Ради Європи повідомляє всі держави-члени Ради Європи та інші Високі Договірні Сторони Конвенції про:
a. будь-яке підписання;
b. депонування будь-якої ратифікаційної грамоти чи будь-якого документа про прийняття або схвалення;
c. дату набрання чинності цим Протоколом згідно зі статтею 8;
d. будь-яку заяву, зроблену відповідно до статті 10; та
e. будь-яку іншу дію, повідомлення чи сповіщення, що стосуються цього Протоколу.
На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином на те уповноважені, підписали цей Протокол.
Учинено у м. Страсбурзі 2 жовтня 2013 року англійською і французькою мовами, при цьому обидва тексти є рівно автентичними, в одному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії цього Протоколу кожній державі-члену Ради Європи та іншим Високим Договірним Сторонам Конвенції.