Регламент (ЄС) 2021/1153 Європейського Парламенту та Ради від 7 липня 2021 року про створення «Механізму об'єднання Європи» і скасування Регламентів (ЄС) № 1316/2013 та (ЄС) 283/2014
Тип: Європарламент, Рада ЄС
Видавник: Європейський парламент
Номер: 984_020-21
Прийнято: 2021-07-07
Чинна редакція від: 2024-07-18
Стан: in_force
Rada ID: 984_020-21
02021R1153 - EN - 18.07.2024 - 001.001-1
Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex
РЕГЛАМЕНТ (ЄС) 2021/1153 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ
від 7 липня 2021 року
про створення «Механізму об’єднання Європи» і скасування Регламентів (ЄС) № 1316/2013 та (ЄС) 283/2014
(Дія Директиви поширюється на ЄЕЗ)
(ОВ L 249, 14.7.2021, С. 38)
Зі змінами, внесеними:
Офіційний вісник
№
сторінка
дата
РЕГЛАМЕНТОМ (ЄС) 2024/1679 Європейського Парламенту та Ради від 13 червня 2024 р.
L 1679
1
28.6.2024
РЕГЛАМЕНТ (ЄС) 2021/1153 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ
від 7 липня 2021 року
про створення «Механізму об’єднання Європи» і скасування
Регламентів (ЄС) № 1316/2013 та (ЄС) 283/2014
(Дія Директиви поширюється на ЄЕЗ)
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1 — Предмет
Цей Регламент засновує «Механізм об’єднання Європи» (далі - «CEF») на період дії Багаторічної фінансової програми (далі - «БФП на 2021-2027 рр.»).
Цей Регламент визначає цілі CEF, його бюджет на період 2021-2027 роки, форми фінансування від Союзу та правила надання такого фінансування.
Стаття 2 — Визначення
Для цілей цього Регламенту використовуються такі визначення:
(a) «дія» означає діяльність, яка була визнана фінансово та технічно незалежною, має визначені часові межі та необхідна для реалізації певного проекту;
(b) «альтернативні види палива» означає альтернативні види палива для всіх видів транспорту в значенні статті 2, пункту (1) Директиви 2014/94/ЄС;
(c) «бенефіціар» означає юридичну особу, з якою було підписано угоду про грант;
(d) «операція змішаного фінансування» означає дії, які отримують підтримку з бюджету Союзу, зокрема в рамках механізмів змішаного фінансування відповідно до статті 2, пункту (6) Фінансового регламенту, що поєднує форми безповоротної підтримки та/або фінансові інструменти та/або бюджетні гарантії з бюджету Союзу у формі поворотної підтримки від фінансових установ у сфері розвитку або від інших державних фінансових установ, а також від комерційних фінансових установ та інвесторів;
(e) «комплексна мережа» означає транспортну інфраструктуру, визначену відповідно до Розділу II Регламенту (ЄС) № 1315/2013;
(f) «базова мережа» означає транспортну інфраструктуру, визначену відповідно до Розділу III Регламенту (ЄС) № 1315/2013;
(g) «коридори базової мережі» означає інструменти, що сприяють скоординованому впровадженню базової мережі відповідно до Розділу IV Регламенту (ЄС) № 1315/2013 і перелічені в Частині III Додатку до цього Регламенту;
(h) «транскордонне сполучення» означає, у транспортному секторі, проект спільного інтересу, який забезпечує безперервність TEN-T між державами-членами або між державою-членом і третьою країною;
(i) «відсутня ланка» означає відсутню транспортну ділянку для всіх видів транспорту в TEN-T або транспортну ділянку, що з’єднує базову або комплексну мережу з коридорами TEN-T, що перешкоджає безперервності TEN-T або має один або кілька стримувальних для розвитку факторів, що впливають на безперервність TEN-T;
(j) «інфраструктура подвійного призначення» означає інфраструктуру транспортної мережі, яка обслуговує як цивільні, так і оборонні потреби;
(k) «транскордонний проект у сфері відновлюваної енергетики» означає проект, обраний або придатний для відбору відповідно до угоди про співпрацю чи іншого типу угоди між двома чи більше державами-членами, або угоди між однією чи кількома державами-членами та однією чи більше третіми країнами, як зазначено в статтях 8, 9, 11 і 13 Директиви (ЄС) 2018/2001, у сфері планування або впровадження відновлюваних джерел енергії, згідно з критеріями, визначеними в частині IV Додатку до цього Регламенту;
(l) «енергоефективність передусім» означає енергоефективність перш за все в розумінні статті 2, пункту (18) Регламенту (ЄС) 2018/1999;
(m) «інфраструктура цифрового підключення» означає мережі надвисокої пропускної здатності, системи 5G, дуже високоякісний локальний бездротовий зв’язок і магістральні мережі, а також діючі цифрові платформи, безпосередньо підключені до транспортної та енергетичної інфраструктури;
(n) «системи 5G» означає набір елементів цифрової інфраструктури на основі глобально узгоджених стандартів для технології мобільного та бездротового зв’язку, що використовується для підключення і надання послуг із доданою вартістю, з розширеними характеристиками продуктивності, як-от дуже високі швидкості й можливості передавання даних, низька затримка підключення, надвисока надійність або підтримка великої кількості підключених пристроїв;
(o) «коридор 5G» означає автомобільний, залізничний або внутрішній водний транспортний маршрут, повністю охоплений інфраструктурою цифрового зв’язку, зокрема системами 5G, що дозволяє безперервно надавати сумісні цифрові послуги, як-от пов’язана та автоматизована мобільність, аналогічні послуги розумної мобільності для залізничного транспорту, або цифровий зв’язок на внутрішніх водних шляхах;
(p) «оперативні цифрові платформи, безпосередньо пов’язані з транспортною та енергетичною інфраструктурою» означає фізичні та віртуальні інформаційні та комунікаційні технологічні ресурси, що працюють через комунікаційну інфраструктуру і підтримують обмін, зберігання, обробку та аналіз даних, що стосуються транспортної та/або енергетичної інфраструктури;
(q) «проект спільного інтересу» означає проект, визначений у Регламенті (ЄС) № 1315/2013, або Регламенті (ЄС) № 347/2013, або в статті 8 цього Регламенту;
(r) «дослідження» означає діяльність, необхідну для підготовки до реалізації проекту, як-от підготовчі дослідження, картографування інфраструктури, техніко-економічні обґрунтування, оцінювання, тестування та перевірки, зокрема у формі програмного забезпечення, і будь-які інші засоби технічної підтримки, серед іншого, попередні дії щодо визначення та розробки проекту та рішення щодо його фінансування, наприклад, огляд території і підготовка фінансового пакету;
(s) «суб’єкти стимулювання соціально-економічного розвитку» означають суб’єктів, які, враховуючи їх місію, характер або місцезнаходження, здатні прямо чи опосередковано створювати значні соціально-економічні вигоди для громадян, підприємств і місцевих громад, що перебувають на території їхньої діяльності або в зоні їхнього впливу;
(t) «третя країна» означає країну, яка не є членом Союзу;
(u) «мережі надвисокої пропускної здатності» означає мережі з дуже високою пропускною спроможністю в розумінні статті 2, пункту (2) Директиви (ЄС) 2018/1972;
(v) «роботи» означають закупівлю, постачання і впровадження компонентів, систем і послуг, зокрема програмного забезпечення, а також виконання пов’язаних із проектом розробок, будівельно-монтажних робіт, приймання об’єктів і введення в експлуатацію проекту.
Стаття 3 — Цілі
1. Загальні цілі CEF полягають у створенні, розвитку, модернізації та добудові транс’європейських мереж у транспортному, енергетичному та цифровому секторах, а також у сприянні транскордонному співробітництву у сфері відновлюваної енергетики з огляду на довгострокові зобов'язання з декарбонізації і цілі підвищення європейської конкурентоспроможності; у розумному, стійкому та інклюзивному зростанні; територіальній, соціальній і економічній згуртованості; а також у доступі до внутрішнього ринку та його інтеграції з особливою увагою на забезпеченні синергії між транспортним, енергетичним і цифровим секторами.
2. Конкретними цілями CEF є:
(a) у транспортному секторі:
(i) сприяння розвитку проектів спільного інтересу щодо ефективних, взаємопов’язаних і мультимодальних мереж та інфраструктури для розумної, сумісної, сталої, інклюзивної, доступної, безпечної і надійної мобільності відповідно до цілей Регламенту (ЄС) № 1315/2013; і
(ii) адаптування ділянок TEN-T до потреб транспортної інфраструктури подвійного призначення з метою покращення як цивільної, так і військової мобільності;
(b) в енергетичному секторі:
(i) сприяння розвитку проектів спільного інтересу щодо подальшої інтеграції ефективного та конкурентоспроможного внутрішнього енергетичного ринку, транскордонної і міжгалузевої взаємодії мереж, сприяння декарбонізації економіки, енергоефективності та забезпечення безпеки енергопостачання; і
(ii) сприяння транскордонному співробітництву в галузі енергетики, зокрема з відновлюваних джерел;
(c) у секторі цифрових технологій: сприяння розвитку проектів спільного інтересу, пов’язаних із розгортанням і доступом до безпечних і захищених мереж надвисокої пропускної здатності, зокрема системи 5G, а також підвищення стійкості та пропускної здатності цифрових магістральних мереж на територіях Союзу шляхом з’єднання їх із сусідніми територіями, а також для цифровізації транспортних і енергетичних мереж.
Стаття 4 — Бюджет
1. Фінансовий пакет для впровадження CEF у період з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2027 року становить 33710000000 євро (-1) у поточних цінах.
(-1) Фінансовий пакет CEF на період 2021-2027 рр. у незмінних цінах 2018 року становить 29 896 000 000 євро та розподіляється таким чином: a) транспорт: 22884000000 євро, з яких i) 11384000000 євро з БФП на період 2021-2027 рр, розділ 1(2) «Європейські стратегічні інвестиції»; ii) 10000000000 євро, перерахованих із Фонду згуртованості; iii) 1500000000 євро з БФП на період 2021-2027 рр, розділ 5(13) «Оборона»; (b) енергетика: 5180000000 євро; (c) цифровий сектор: 1832000000 євро.
Відповідно до мети Союзу щодо інтеграції кліматичних дій у галузеву політику та фонди Союзу, CEF завдяки своїм діям виділяє 60 % свого загального фінансового пакета на кліматичні цілі.
2. Сума, зазначена в пункті 1, розподіляється так:
(a) 25807000000 євро для конкретних цілей, зазначених у статті 3(2), пункті (a), з яких:
(i) 12830000000 євро з БФП на період 2021-2027 рр, розділ 1(2)
«Європейські стратегічні інвестиції
(ii) 11286000000 євро, перерахованих із Фонду згуртованості, які будуть витрачені відповідно до цього Регламенту виключно в державах-членах, що відповідають умовам для фінансування з Фонду згуртованості;
(iii) 1691000000 євро з БФП на період 2021-2027 рр, розділ 5(13) для конкретної мети, зазначеної в статті 3(2), пункті (a)(ii);
(b) 5838000000 євро для конкретних цілей, зазначених у статті 3(2), пункт (b), з яких 15%, за умови попиту на ринку, для транскордонних проектів у сфері відновлюваної енергетики:
у разі досягнення порогового значення 15 % Комісія збільшить цей поріг до 20 % відповідно до попиту на ринку;
(c) 2065000000 євро для конкретних цілей, зазначених у статті 3(2), пункті (c).
3. Комісія не може змінювати суму, зазначену в пункті 2(a)(ii).
4. Щонайбільше 1 % суми, зазначеної в пункті 1, може використовуватися для фінансування технічної та адміністративної допомоги для реалізації CEF і галузевих настанов, наприклад, підготовчої, моніторингової, контрольної та аудиторської діяльності та оцінювання, зокрема інформаційно-технологічні системи для підприємств. Ця сума також може бути спрямована на фінансування супровідних допоміжних заходів із підготовки проектів і, зокрема, консультаційних послуг організаторам проектів щодо можливостей фінансування з метою надання їм допомоги в структуруванні фінансування відповідного проекту.
5. Бюджетні зобов’язання щодо заходів, що тривають більше одного фінансового року, можуть бути розділені на щорічні транші протягом двох або більше років.
6. Відповідно до другого підпункту пункту (a) статті 193(2) Фінансового регламенту, беручи до уваги затримку набуття чинності цим Регламентом і з метою забезпечення безперервності, протягом обмеженого періоду часу витрати, понесені у зв’язку з діями, яким надається підтримка згідно з цим Регламентом, можуть вважатися прийнятними з 1 січня 2021 року, навіть якщо вони були здійснені до подання заявки на грант.
7. Сума, перерахована з Фонду згуртованості, має використовуватися відповідно до цього Регламенту на умовах пункту 8 цієї статті та без шкоди для статті 15(2), пункту (c).
8. Тридцять відсотків суми, перерахованої з Фонду згуртованості негайно надаються на конкурсній основі всім державам-членам, що відповідають критеріям фінансування з Фонду згуртованості для фінансування проектів транспортної інфраструктури відповідно до цього Регламенту з пріоритетною підтримкою якомога більшої кількості транскордонних сполучень і відсутніх ланок. До 31 грудня 2023 року відбір проектів, що відповідають критеріям фінансування, мають враховувати національні асигнування з Фонду згуртованості щодо 70 % перерахованих коштів. З 1 січня 2024 року кошти, які були передані до CEF і не були виділені на проекти транспортної інфраструктури, будуть доступні для всіх держав-членів, що відповідають критеріям фінансування з Фонду згуртованості для фінансування проектів транспортної інфраструктури відповідно до цього Регламенту.
9. Держави-члени з валовим національним доходом (ВНД) на душу населення, виміряним за стандартом купівельної спроможності (СКС) за період 2015-2017 рр., менше 60 % від середнього ВНД на душу населення для ЄС-27 до 31 грудня 2024 року гарантовано забезпечені 70 % із 70 % суми, яку вони перерахували до CEF.
10. До 31 грудня 2025 року загальна сума, виділена із суми, зазначеної в пункті 2 (a) (ii) для заходів у державах-членах, що відповідають критеріям фінансування з Фонду згуртованості, не повинна перевищувати 170 % частки цієї держави-члена в загальній сумі коштів, перерахованих із Фонду згуртованості.
11. Щоб підтримати держави-члени, що відповідають критеріям фінансування з Фонду згуртованості, які можуть зіткнутися з труднощами в розробці проектів достатнього ступеня складності та/або якості із достатньою доданою вартістю для Союзу, особливу увагу слід приділяти технічній допомозі, спрямованій на зміцнення інституційної спроможності, і ефективності державного управління і служб, пов’язаних із підготовкою та реалізацією проектів, перелічених у цьому Регламенті.
Комісія докладає всіх зусиль, щоб забезпечити можливість державам-членам, що відповідають критеріям фінансування з Фонду згуртованості, до завершення періоду 2021-2027 рр. максимально засвоїти суму, перераховану до CEF, зокрема шляхом організації додаткових конкурсів пропозицій.
Крім того, державам-членам із ВНД на душу населення, виміряним у СКС за період 2015-2017 рр., менше 60 % від середнього ВНД на душу населення в ЄС-27, надаватиметься особлива підтримка.
12. Сума, перерахована з Фонду згуртованості, не повинна використовуватися для фінансування міжгалузевих робочих програм або операцій зі змішаним фінансуванням.
13. Кошти, виділені державам-членам на умовах спільного управління, можуть, за запитом відповідної держави-члена, бути передані до CEF відповідно до умов, викладених у статті 21 Регламенту (ЄС) 2021/1060. Комісія використовує ці кошти безпосередньо, відповідно до пункту (a) першого підпункту статті 62(1) Фінансового регламенту, або опосередковано, відповідно до пункту (c) цього підпункту. Ці кошти використовуються на користь відповідної держави-члена.
14. Без шкоди положенням пункту 13 цієї статті, у цифровому секторі кошти, виділені державам-членам на умовах спільного управління, можуть, на прохання цих держав-членів, бути передані до CEF, зокрема з метою додаткового фінансування прийнятних заходів відповідно до статті 9(4) цього Регламенту на рівні до 100 % загальних прийнятних витрат, за умови дотримання принципу співфінансування, встановленого статтею 190 Фінансового регламенту, і правил державної допомоги. Ці кошти використовуються виключно на користь відповідної держави-члена.
Стаття 5 — Треті країни, асоційовані з CEF
1. CEF відкритий для участі таких третіх країн:
(a) члени Європейської асоціації вільної торгівлі, які є членами ЄЕЗ, - відповідно до умов, визначених в Угоді про ЄЕЗ;
(b) країни за договором приєднання, країни-кандидати та потенційні кандидати відповідно до загальних принципів і умов участі цих країн у програмах Союзу, визначених відповідними рамковими угодами та рішеннями Рад асоціації чи подібними угодами, а також відповідно до спеціальних умов, викладених в угодах між Союзом і цими країнами;
(c) країни, на які поширюється Європейська політика сусідства, відповідно до загальних принципів і умов участі цих країн у програмах Союзу, визначених відповідними рамковими угодами та рішеннями Рад асоціації чи подібними угодами, а також відповідно до спеціальних умов, викладених в угодах між Союзом і цими країнами;
(d) інші треті країни відповідно до умов, викладених у спеціальній угоді, яка охоплює участь третьої країни в програмах Союзу, за умови, що угода:
(i) забезпечує справедливий баланс внесків і вигод для третьої країни, яка бере участь у програмах Союзу;
(ii) визначає умови участі в програмах, зокрема обчислення фінансових внесків до окремих програм і пов’язаних з їхньою реалізацією адміністративних витрат;
(iii) не надає третій країні повноважень на ухвалення рішень щодо програми Союзу;
(iv) гарантує права Союзу на забезпечення розсудливого управління фінансами та захист своїх фінансових інтересів;
(v) забезпечує взаємність доступу до подібних програм у третій країні, яка бере участь у програмах Союзу.
Внески, згадані в першому підпункті пункту (d)(ii) цієї статті, становлять цільовий дохід відповідно до статті 21(5) Фінансового регламенту.
2. Без шкоди для положень статті 8 Регламенту (ЄС) № 1315/2013 треті країни, зазначені в пункті 1 цієї статті, і засновані в цих країнах організації можуть не отримувати фінансову допомогу згідно з цим Регламентом, крім випадків, коли це критично необхідно для досягнення цілей проекту загального інтересу або проекту відповідно до статті 7(1) цього Регламенту й лише за умов, викладених у робочих програмах, зазначених у статті 20 цього Регламенту.
Стаття 6 — Реалізація та форми фінансування від Союзу
1. Реалізація CEF здійснюється методами прямого управління відповідно до Фінансового регламенту або опосередкованого управління суб’єктами, визначеними в першому підпункті пункту (с) статті 62(1) Фінансового регламенту.
2. CEF може надавати фінансування у формі грантів і контрактів відповідно до положень Фінансового регламенту. CEF також може сприяти операціям зі змішаним фінансуванням відповідно до Регламенту (ЄС) 2021/523 Європейського Парламенту та Ради (-1) і Розділу X Фінансового регламенту. У транспортному секторі участь Союзу в операціях зі змішаним фінансуванням не повинна перевищувати 10 % бюджетних асигнувань, зазначених у статті 4(2), пункті (a)(i) цього Регламенту. У транспортному секторі операції зі змішаним фінансуванням можуть використовуватися для дій, пов’язаних із розумною, стійкою, інклюзивною, доступною, безпечною та захищеною мобільністю з операційною сумісністю, як зазначено у статті 9(2), пункт (b) цього Регламенту.
-1 Регламент (ЄС) 2021/523 Європейського Парламенту та Ради від 24 березня 2021 року про заснування програми InvestEU і поправка до Регламенту (ЄС) 2015/1017 (ОВ L 107, 26.3.2021, С. 30).
3. Комісія може делегувати повноваження щодо виконання частин CEF органам виконавчої влади відповідно до статті 69 Фінансового регламенту з метою виконання вимог щодо оптимізації управління та ефективності CEF у транспортному, енергетичному та цифровому секторах.
4. Внески до механізму взаємного страхування можуть покривати ризик, пов’язаний зі стягненням коштів, належних до сплати одержувачами, і розглядаються як достатня гарантія відповідно до Фінансового регламенту. Застосовується стаття 33(7) Регламенту (ЄС) 2021/695.
Стаття 7 — Транскордонні проекти у сфері відновлюваної енергетики
1. Транскордонні проекти у сфері відновлюваної енергетики сприяють декарбонізації, формуванню внутрішнього енергетичного ринку та підвищенню безпеки постачання. Ці проекти мають бути охоплені угодою про співпрацю або іншим типом угоди між двома або більше державами-членами, або угодою між однією або кількома державами-членами і принаймні однією третьою країною, як зазначено в статтях 8, 9, 11 і 13 Директиви (ЄС) 2018/2001. Ці проекти відповідають цілям, загальним критеріям і процедурі, викладеним у частині IV Додатку до цього Регламенту.
2. До 31 грудня 2021 року Комісія ухвалює делеговані акти відповідно до статті 26 для встановлення, без шкоди для критеріїв відбору, викладених у статті 14, конкретних кваліфікаційні критеріїв і деталей процесу відбору проектів. Комісія має опублікувати методологію оцінювання внеску проекту в загальні критерії та проведення аналізу економічної ефективності, як зазначено в частині IV Додатку.
3. Дослідження, спрямовані на розробку та визначення транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел, повинні відповідати умовам фінансування згідно з цим Регламентом.
4. Транскордонні проекти у сфері енергетики з відновлюваних джерел мають право на фінансування робіт Союзом, якщо вони відповідають таким додатковим критеріям:
(a) детальний аналіз економічної ефективності конкретного проекту згідно з пунктом 3 частини IV Додатку є обов’язковим для всіх підтримуваних проектів і враховує будь-які доходи, отримані від схем підтримки, здійснюється у прозорий, комплексний і повноцінний спосіб і представляє свідчення значної економії коштів і/або переваг з точки зору системної інтеграції, екологічної стійкості, безпеки постачання чи інновацій; і
(b) заявник продемонстрував, що проект не був би реалізований або не міг би бути економічно життєздатним без надання грантів.
5. Розмір грантів на виконання робіт:
(a) є пропорційним до економії витрат і/або вигод, зазначеним у частині IV, пункті 2(b) Додатку;
(b) не перевищує суму, потрібну для реалізації проекту або досягнення його економічної рентабельності; і
(c) відповідає вимогам статті 15(3).
6. CEF передбачає можливість узгодженого фінансування з нормативно-правовою базою для розгортання сектора енергетики з відновлюваних джерел, зазначених у статті 3(5) Директиви (ЄС) 2018/2001, і співфінансування з механізмом фінансування енергетики з відновлюваних джерел у Союзі, про що йдеться у статті 33 Регламенту (ЄС) 2018/1999.
7. Комісія повинна регулярно оцінювати використання коштів для транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел щодо контрольної суми, встановленої в статті 4(2), пункті (b) цього Регламенту. За результатами цього оцінювання і за відсутності достатнього освоєння коштів на транскордонні проекти у сфері відновлюваної енергетики, невикористаний бюджет, виділений на ці проекти, має бути спрямований на досягнення цілей транс’європейських енергетичних мереж, зазначених у статті 3(2), пункті (b)(i) цього Регламенту, для прийнятних дій, передбачених у статті 9(3), пункті (a) цього Регламенту, а з 2024 року він також може використовуватися для співфінансування механізму фінансування відновлюваної енергетики в Союзі, створеному відповідно до Регламенту (ЄС) 2018/1999.
8. Комісія ухвалює імплементаційний акт, що встановлює спеціальні правила співфінансування між частинами транскордонних проектів у сфері відновлюваної енергетики в рамках CEF і механізму фінансування відновлюваної енергетики в Союзі відповідно до статті 33 Регламенту (ЄС) 2018/1999. Цей імплементаційний акт ухвалюється відповідно до процедури експертизи, зазначеної в статті 24(2) цього Регламенту.
Стаття 8 — Проекти спільного інтересу у сфері інфраструктури цифрового підключення
1. Проекти спільного інтересу у сфері інфраструктури цифрового підключення - це проекти з важливим внеском у досягнення стратегічних цілей Союзу щодо підключення та/або у мережеву інфраструктуру, що сприяє цифровій трансформації економіки й суспільства, а також Єдиному цифровому ринку Союзу.
2. Проекти спільного інтересу у сфері інфраструктури цифрового підключення мають відповідати таким критеріям:
(a) проект сприяє досягненню конкретної цілі, визначеної в статті 3(2), пункт (c); і
(b) у проекті використовується найкраща доступна та найоптимальніша технологія для цього конкретного проекту, яка забезпечує баланс з точки зору пропускної здатності потоку даних, безпеки передавання, стійкості мережі, кібербезпеки та ефективності витрат.
3. Відповідно до цього Регламенту дослідження, спрямовані на розробку та визначення проектів спільного інтересу у сфері інфраструктури цифрового підключення, підлягають фінансуванню.
4. Без шкоди для критеріїв надання коштів, викладених у статті 14, пріоритетність фінансування визначається з огляду на такі критерії:
(a) пріоритет надається діям, які сприяють розгортанню та доступності мереж надвисокої пропускної здатності, зокрема систем 5G та інших найсучасніших засобів зв’язку, відповідно до стратегічних цілей Союзу щодо зв’язку в зонах знаходження суб’єктів стимулювання соціально-економічного розвитку з огляду на потреби підключення цих територій і надане додаткове покриття, зокрема для домогосподарств, як визначено в пункті 1 частини V Додатку. Окремі впровадження для потреб суб’єктів стимулювання соціально-економічного розвитку мають право на підтримку за умови, що такі впровадження є економічно пропорційними та практично здійсненними.
(b) пріоритет надається діям, які сприяють забезпеченню локального бездротового зв’язку надвисокої якості в місцевих громадах відповідно до пункту 2 частини V Додатку;
(c) пріоритет надається діям, що сприяють розгортанню коридорів 5G уздовж основних транспортних маршрутів, зокрема у межах TEN-T, як-от перелічені в пункті 3 частини V Додатку, з метою забезпечення покриття вздовж цих основних маршрутів для безперервного надання сумісних цифрових послуг з огляду на їх соціально-економічну значимість для всіх встановлених на даний момент технологічних рішень у рамках перспективного підходу;
(d) пріоритет надається проектам спільного інтересу, спрямованим на розгортання або значну модернізацію транскордонних магістральних мереж, що з’єднують Союз із третіми країнами, і на зміцнення зв’язків між електронними комунікаційними мережами на території Союзу, зокрема підводні кабелі, залежно від важливості їхнього внеску в підвищення ефективності, сталості та забезпечення надвисокої пропускної здатності цих електронних комунікаційних мереж;
(e) проекти спільного інтересу, спрямовані на розгортання оперативних цифрових платформ, повинні надавати пріоритет діям на основі новітніх технологій з огляду на такі аспекти, як сумісність, кібербезпека, захист даних і можливість повторного використання.
Розділ II. ВІДПОВІДНІСТЬ КРИТЕРІЯМ
Стаття 9 — Прийнятні дії
1. Критеріям фінансування відповідають лише дії, які сприяють досягненню викладених у статті 3 цілей з огляду на довгострокові зобов’язання щодо декарбонізації. Цими діями, серед іншого, є дослідження, роботи та інші супутні заходи, потрібні для управління та реалізації CEF і конкретних галузевих настанов. Дослідження є прийнятними, лише якщо вони стосуються проектів, що відповідають вимогам CEF.
2. Лише наведені нижче дії в транспортному секторі матимуть право на отримання фінансування від Союзу згідно з цим Регламентом:
(a) Дії щодо ефективних, взаємопов’язаних, сумісних і мультимодальних мереж для розвитку залізничної, автомобільної, внутрішньої водної та морської інфраструктури:
(i) дії щодо побудови базової мережі відповідно до Розділу III Регламенту (ЄС) № 1315/2013, зокрема дії, пов’язані з транскордонними й відсутніми ланками, такими як перелічені в частині III Додатку до цього Регламенту, а також міські вузли, мультимодальні логістичні платформи, морські порти, внутрішні порти, залізничні термінали та сполучення з аеропортами базової мережі, як визначено в Додатку II до Регламенту (ЄС) № 1315/2013; дії щодо побудови базової мережі можуть включати пов’язані елементи, розташовані в комплексній мережі, якщо це необхідно для оптимізації інвестицій і відповідно до умов, викладених у робочих програмах, зазначених у статті 20 цього Регламенту;
(ii) дії, пов’язані з транскордонними сполученнями комплексної мережі відповідно до Розділу II Регламенту (ЄС) № 1315/2013, наприклад ті, що перелічені в пункті 2 частини III Додатку до цього Регламенту, дії, зазначені в пункті 3 частини III Додатку до цього Регламенту, дії, пов’язані з дослідженнями розвитку комплексної мережі та морськими й внутрішніми портами комплексної мережі відповідно до Розділу II Регламенту (ЄС) № 1315/2013;
(iii) дії щодо відновлення відсутніх регіональних транскордонних залізничних сполучень у межах TEN-T, які були залишені або демонтовані;
(iv) дії щодо побудови ділянок комплексної мережі у найвіддаленіших регіонах відповідно до розділу II Регламенту (ЄС) № 1315/2013, зокрема дії, пов’язані з відповідними міськими вузлами, морськими портами, внутрішніми портами, залізничними й автомобільними терміналами, сполученнями з аеропортами та мультимодальними логістичними платформами комплексної мережі, як визначено в Додатку II до Регламенту (ЄС) № 1315/2013;
(v) дії на підтримку проектів спільного інтересу для з’єднання транс’європейської транспортної мережі з інфраструктурними мережами сусідніх країн, як визначено в статті 8(1) Регламенту (ЄС) № 1315/2013;
(b) дії, пов’язані з розумною, взаємосумісною, стійкою, мультимодальною, інклюзивною, доступною, безпечною та захищеною мобільністю:
(i) дії на підтримку морських автострад, як це передбачено статтею 21 Регламенту (ЄС) № 1315/2013, з особливою увагою до транскордонних морських перевезень на невелику відстань;
(ii) дії на підтримку телематичних прикладних систем відповідно до статті 31 Регламенту (ЄС) № 1315/2013 для відповідних видів транспорту, зокрема:
-
для залізниць: ERTMS;
-
для внутрішніх водних шляхів: річкові інформаційні служби (РІС);
-
для автомобільного транспорту: інтелектуальні транспортні системи (ІТС);
-
для морського транспорту: системи управління рухом суден та інформаційні системи (Vessel Traffic Monitoring and Information Systems - VCTIS) і послуги електронного морського транспорту, такі як єдина точка контакту з морських питань, системи портового співтовариства та відповідні митні інформаційні системи;
-
для повітряного транспорту: системи організації повітряного руху, зокрема ті, що є результатом дослідження організації повітряного руху Єдиного європейського неба (Single European Sky ATM Research - SESAR);
(iii) дії щодо підтримки раціональних вантажних перевезень відповідно до статті 32 Регламенту (ЄС) № 1315/2013 і дії щодо зменшення шуму від вантажного залізничного транспорту;
(iv) дії щодо підтримки нових технологій та інновацій, зокрема автоматизації, передових транспортних послуг, інтеграції різних видів транспорту та інфраструктури альтернативних видів палива для всіх видів транспорту, відповідно до статті 33 Регламенту (ЄС) № 1315/2013;
(v) дії щодо усунення перешкод для взаємодії в розумінні статті 3(o) Регламенту (ЄС) № 1315/2013, зокрема перешкоди для використання коридорів/мереж, серед іншого дії, що сприяють зростанню залізничного вантажного руху та засоби автоматичної зміни колії;
(vi) дії щодо усунення перешкод для взаємодії, зокрема в міських вузлах у значенні статті 30 Регламенту (ЄС) № 1315/2013;
(vii) дії щодо впровадження безпечної та захищеної інфраструктури й мобільності, зокрема у сфері безпеки дорожнього руху, відповідно до статті 34 Регламенту (ЄС) № 1315/2013;
(viii) дії з підвищення стійкості транспортної інфраструктури, зокрема стійкості до зміни клімату, стихійних лих, а також до загроз кібербезпеці;
(ix) дії з удосконалення доступу до транспортної інфраструктури для всіх видів транспорту й усіх користувачів, зокрема користувачів з обмеженою рухомістю, відповідно до статті 37 Регламенту (ЄС) № 1315/2013;
(x) дії, що покращують доступність і використання транспортної інфраструктури для цілей безпеки та цивільного захисту, а також дії, що адаптують транспортну інфраструктуру для цілей контролю на зовнішніх кордонах Союзу з метою полегшення руху транспорту;
(c) дії або конкретні заходи, пов’язані з дією, на основі конкретної цілі, зазначеної в статті 3(2), пункт (a)(ii), і відповідно до статті 12, спрямовані на підтримку нових або існуючих частин TEN-T, придатних для військових транспорту, щоб адаптувати TEN-T до вимог інфраструктури подвійного призначення.
3. Лише наведені нижче дії в енергетичному секторі матимуть право на отримання фінансування від Союзу згідно з цим Регламентом:
(a) дії, пов’язані з проектами загального інтересу, як визначено в статті 14 Регламенту (ЄС) № 347/2013;
(b) дії на підтримку транскордонних проектів у сфері енергії з відновлюваних джерел, зокрема інноваційних рішень, і зберігання енергії з відновлюваних джерел, а також їх планування, як визначено в частині IV Регламенту, у разі виконання умов у статті 7.
4. Лише наведені нижче дії в цифровому секторі матимуть право на отримання фінансування від Союзу згідно з цим Регламентом:
(a) дії зі сприяння розгортанню і доступності мереж надвисокої пропускної здатності, зокрема систем 5G, здатних забезпечити гігабітне підключення в зонах знаходження суб’єктів стимулювання соціально-економічного розвитку;
(b) дії зі сприяння постачанню бездротового зв’язку надвисокої якості в місцевих громадах, що надається безкоштовно і на недискримінаційних умовах;
(c) дії зі створення безперервного покриття системами 5G на всіх основних транспортних маршрутах, зокрема TEN-T, як-от дії, перелічені в частині V, пункті 3 Додатку;
(d) дії зі сприяння розгортанню нових або значної модернізації існуючих магістральних мереж, зокрема тих, що використовують підводні кабелі, всередині та між державами-членами та між Союзом і третіми країнами, як-от дії, перелічені в частині V, пункті 3 Додатку, а також інші дії з підтримки розгортання магістральних мереж, зазначених у цьому ж пункті;
(e) дії з виконання вимог щодо інфраструктури цифрового зв’язку, пов’язаної з транскордонними проектами у сфері транспорту чи енергетики, або підтримки діючих цифрових платформ, безпосередньо пов’язаних із транспортною та/або енергетичною інфраструктурою.
Cтаття 10
Синергія між транспортним, енергетичним і цифровим секторами
1. Дії, що одночасно сприяють досягненню однієї або кількох цілей принаймні у двох секторах, як передбачено у статті 3(2), пункти (a),(b) і (c), відповідають критеріям отримання фінансової підтримки Союзу відповідно до цього Регламенту та вищої ставки співфінансування відповідно до статті 15. Такі дії впроваджуються через робочі програми, які охоплюють принаймні два сектори та передбачають конкретні критерії для надання коштів, і фінансуються за рахунок бюджетних внесків відповідних секторів.
2. Діями в транспортному, енергетичному або цифровому секторах, які є прийнятними згідно зі статтею 9, можуть бути синергетичні елементи, що стосуються будь-яких інших секторів, які не пов’язані з прийнятними діями, передбаченими в статті 9, пункті 2, 3 або 4 відповідно, якщо вони задовольняють усім наведеним далі вимогам:
(a) вартість синергетичних елементів не перевищує 20 % від загальних допустимих витрат проекту;
(b) синергетичні елементи стосуються транспортного, енергетичного або цифрового секторів; і
(c) синергетичні елементи дозволяють значно збільшити соціально-економічні, кліматичні чи екологічні переваги дії.
Стаття 11 — Суб’єкти, що відповідають критеріям прийнятності
1. До суб’єктів господарювання, крім критеріїв, викладених у статті 197 Фінансового регламенту, застосовуються критерії прийнятності цієї статті.
2. Критеріям прийнятності відповідають такі суб'єкти господарювання:
(a) суб’єкти права, засновані в:
(i) державі-члені, зокрема спільні підприємства;
(ii) третя країна, асоційована з CEF; або
(iii) заморська країна або територія;
(b) суб’єкти права, створені відповідно до законодавства Союзу, і, якщо це передбачено робочими програмами, міжнародні організації.
3. Фізичні особи не відповідають критеріям.
4. Робочими програмами може бути передбачено, що засновані в третіх країнах суб’єкти права, асоційовані з CEF відповідно до статті 5, і суб’єкти права, засновані в Союзі, але прямо чи опосередковано контрольовані третіми країнами або громадянами третіх країн, або заснованими в третіх країнах суб’єктами права, не відповідають критеріям участі у всіх або окремих діях для конкретних цілей, передбачених у статті 3(2), пункті (c), з належним чином обґрунтованих міркувань безпеки. У таких випадках конкурси пропозицій і тендери обмежуються суб’єктами права, які засновані або вважаються заснованими в державах-членах і контролюються прямо чи опосередковано державами-членами або громадянами держав-членів.
5. Суб’єкти права, засновані в третій країні, не асоційованій з CEF, у виняткових випадках можуть відповідати критеріям отримання фінансування Союзу в межах CEF, якщо це необхідно для досягнення цілей проекту спільного інтересу в транспортному, енергетичному і цифровому секторах або у транскордонному проекті в сфері відновлюваної енергетики.
6. Критеріям відповідають лише заявки, подані:
(a) однієї чи кількома державами-членами; або
(b) за згодою зацікавлених держав-членів міжнародними організаціями, спільними підприємствами або державними чи приватними підприємствами чи органами влади, зокрема регіональними або місцевими.
Якщо відповідна держава-член не погоджується з поданням згідно з пунктом (b) першого підпункту, вона повинна повідомити про це належним чином.
Держава-член може ухвалити рішення, що заявки для певної робочої програми або певні категорії заявок можуть подаватися без її згоди. У такому випадку, на запит відповідної держави-члена, ця інформація має бути додана до відповідної робочої програми та конкурсу пропозицій.
Стаття 12 — Спеціальні критерії відповідності дій, пов’язаних з адаптацією TEN-T до вимог подвійного призначення для цивільних і оборонних цілей
1. Дії, що сприяють адаптації базової мережі або комплексної мережі TEN-T, як визначено в Регламенті (ЄС) № 1315/2013, з метою забезпечення подвійного використання інфраструктури для цивільних і оборонних цілей, мають відповідати таким додатковим критеріям:
(a) заявки мають бути подані принаймні однією державою-членом або, за згодою відповідних держав-членів, суб’єктами права, заснованими в державах-членах;
(b) дії стосуються об’єктів або вузлів, визначених державами-членами в додатках до «Військових потреб щодо систем військової мобільності в межах і за межами ЄС», ухвалених Радою 20 листопада 2018 року, або будь-яких затверджених після цього подальших списках, а також стосуються будь-яких інших орієнтовних списків пріоритетних проектів, визначених державами-членами відповідно до Плану дій щодо військової мобільності;
(c) дії можуть стосуватися як модернізації існуючих, так і будівництва нових компонентів інфраструктури з огляду на вимоги до інфраструктури, зазначені в пункті 2 цієї статті;
(d) дії, що реалізують вимоги до інфраструктури понад рівень, необхідний для подвійного призначення, є прийнятними; однак їх вартість є прийнятною лише до рівня витрат, який відповідає рівню вимог подвійного призначення; не відповідають критеріям дії, пов’язані з інфраструктурою, що використовується виключно у військових цілях;
(e) дії, передбачені цією статтею, можуть фінансуватися лише в межах суми, встановленої у статті 4(2),пункті (a)(iii) цього Регламенту.
2. Комісія ухвалює імплементаційний акт, що в разі потреби встановлює вимоги до інфраструктури, застосовні до певних категорій інфраструктурної діяльності подвійного призначення, і процедуру оцінювання дій, пов’язаних із діями щодо інфраструктури подвійного призначення. Такий імплементаційний акт ухвалюється відповідно до процедури експертизи, зазначеної в статті 24(2).
3. Після проведення проміжного оцінювання CEF, передбаченого положеннями статті 23(2), Комісія може запропонувати бюджетному органу перерахувати невикористані асигнування зі статті 4(2), пункт (a)(iii) до статті 4(2), пункт (a)(i).
Розділ III. ГРАНТИ
Стаття 13 — Гранти
Надання грантів CEF і керування ними здійснюється відповідно до положень розділу VIII Фінансового регламенту.
Стаття 14 — Критерії фінансування
1. Робочі програми, зазначені у статті 20, і конкурси пропозицій мають визначати прозорі критерії для надання коштів, беручи до уваги, у відповідній мірі, лише такі елементи:
(a) економічні, соціальні та екологічні наслідки, зокрема вплив на клімат (економічна ефективність витрат протягом усього життєвого циклу проектів), надійність, повнота і прозорість аналізу;
(b) аспекти інновацій і цифровізації, безпеки, сумісності та доступності, зокрема для осіб з обмеженою рухомістю;
(c) транскордонний вимір, мережева інтеграція і територіальна доступність, зокрема для європейських островів і найвіддаленіших регіонів;
(d) додана вартість Союзу;
(e) синергії між транспортним, енергетичним і цифровим секторами;
(f) ступінь складності дії з огляду на розробку проекту;
(g) надійність запропонованої для проекту стратегії обслуговування після його реалізації;
(h) надійність запропонованого плану реалізації;
(i) каталітичний ефект фінансової підтримки Союзу для інвестицій;
(j) потреба подолання фінансових перешкод, наприклад тих, що є результатом недостатньої комерційної життєздатності, високих початкових витрат або відсутності ринкового фінансування;
(k) потенціал подвійного призначення в контексті військової мобільності;
(l) узгодженість з енергетичними та кліматичними планами на рівні Союзу та національному рівні, зокрема з принципом «енергоефективність передусім».
2. Оцінювання заявок на відповідність критеріям фінансування має брати до уваги, у відповідних випадках, стійкість до несприятливих наслідків зміни клімату шляхом аналізу вразливості та ризиків, зокрема відповідні заходи з адаптації.
3. Оцінювання заявок на відповідність критеріям фінансування має гарантувати, що, у відповідних випадках, як зазначено в робочих програмах, дії, які підтримує CEF, зокрема технологію позиціонування, навігації та синхронізації (PNT), є технічно сумісними з програмами EGNOS і Galileo, а також із програмою Copernicus.
4. Для дій, пов’язаних із транспортним сектором, оцінювання заявок на відповідність критеріям фінансування має гарантувати, де доречно, що запропоновані дії узгоджуються з робочими планами та імплементаційними актами щодо коридорів, як викладено в статті 47 Регламенту (ЄС) № 1315/2013, і взяти до уваги консультативний висновок відповідального європейського координатора згідно зі статтею 45(8) цього документа. Оцінювання також враховує, чи існують ризики того, що реалізація фінансованих у рамках CEF дій, призведе до порушення вантажних і пасажирських потоків на ділянці лінії, охопленої проектом, і чи були вжиті заходи для обмеження цих ризиків.
5. Для дій, пов’язаних із транскордонними проектами у сфері відновлюваної енергетики, критерії фінансування мають враховувати умови, викладені в статті 7(4).
6. Для дій, пов’язаних із проектами спільного інтересу у сфері цифрового підключення, критерії фінансування, викладені в робочих програмах і конкурсах пропозицій, повинні враховувати критерії, визначені в статті 8(4).
Стаття 15 — Ставки співфінансування
1. У випадку досліджень сума фінансової підтримки Союзу не повинна перевищувати 50 % загальних прийнятних витрат. Для досліджень, які фінансуються за рахунок коштів, перерахованих з Фонду згуртованості, максимальні ставки співфінансування дорівнюють тим, що застосовуються до Фонду згуртованості, як зазначено в пункті 2(c).
2. Для робіт у транспортному секторі застосовуються такі максимальні ставки співфінансування:
(a) для робіт, пов’язаних із конкретними цілями, зазначеними у статті 3(2), пункт (a)(i), сума фінансової підтримки від Союзу не повинна перевищувати 30 % загальних прийнятних витрат; однак максимальну ставку співфінансування можна збільшити до 50 % для дій:
(i) пов’язаних із транскордонними сполученнями на умовах, визначених підпунктом (e) цього пункту;
(ii) з підтримки телематичних прикладних систем;
(iii) з підтримки операційної сумісності внутрішніх водних шляхів або залізничного транспорту;
(iv) з підтримки нових технологій та інновацій;
(v) з підтримки вдосконалення інфраструктури з метою безпеки; і
(vi) з адаптування транспортної інфраструктури для перевірок на зовнішніх кордонах Союзу відповідно до чинних правил Союзу;
(b) для робіт, пов’язаних із конкретними цілями, зазначеними у статті 3(2), пункт (a)(ii), сума фінансової підтримки від Союзу не повинна перевищувати 50 % загальних прийнятних витрат; однак максимальну ставку співфінансування можна збільшити до 85% якщо необхідні ресурси передаються до CEF відповідно до статті 4(13);
(c) для сум, перерахованих із Фонду згуртованості, максимальні ставки співфінансування не можуть перевищувати 85 % загальних прийнятних витрат;
(d) для сум із розділу «Європейські стратегічні інвестиції» у розмірі 1559800000 євро, згаданих у першому абзаці першого пункту частини II Додатку, для завершення основних транскордонних залізничних сполучень між державами-членами, які відповідають вимогам фінансування з Фонду згуртованості, максимальні ставки співфінансування не можуть перевищувати 85 % від загальних прийнятних витрат;
(e) для дій, пов’язаних із транскордонними сполученнями, збільшені максимальні ставки співфінансування, передбачені пунктами (a), (c) і (d) цього пункту, можуть застосовуватися лише до дій, які передбачають високий ступінь інтеграції процесів планування і реалізації для цілей відповідності критерію фінансування, зазначеного в статті 14(1), пункт (c), наприклад, шляхом створення єдиної проектної компанії, спільної структури управління, двосторонньої правової бази або через імплементаційний акт відповідно до статті 47 Регламенту (ЄС) № 1315/2013; крім того, ставка співфінансування для проектів, які реалізуються інтегрованими структурами управління, зокрема спільними підприємствами, згідно зі статтею 11(2), пункт (a) може бути збільшена на 5 %.
3. Для робіт в енергетичному секторі застосовуються такі максимальні ставки співфінансування:
(a) для робіт, пов’язаних із конкретними цілями, зазначеними у статті 3(2), пункт (b), сума фінансової підтримки від Союзу не повинна перевищувати 50 % загальних прийнятних витрат;
(b) ставки співфінансування можуть бути збільшені максимум до 75 % загальних прийнятних витрат для дій, що сприяють розвитку проектів спільного інтересу, які на основі даних, зазначених у статті 14(2) Регламенту (ЄС) № 347/2013, вважаються такими, що забезпечують високий ступінь безпеки постачання на регіональному рівні чи рівні Союзу, зміцнюють солідарність усередині Союзу або пропонують надзвичайно інноваційні рішення.
4. Для робіт в цифровому секторі застосовуються такі максимальні ставки співфінансування: для робіт, пов’язаних із конкретними цілями, зазначеними у статті 3(2), пункт (c), сума фінансової підтримки від Союзу не повинна перевищувати 30 % загальних прийнятних витрат.
Ставки співфінансування можуть бути збільшені:
(a) до 50 % для дій зі значним транскордонним виміром, таких як постійне покриття системами 5G уздовж основних транспортних шляхів або розгортання магістральних мереж між державами-членами та між Союзом і третіми країнами; і
(b) до 75 % для дій із впровадження гігабітного зв’язку для суб’єктів стимулювання соціально-економічного розвитку.
Дії із забезпечення локального бездротового зв’язку в місцевих громадах, які впроваджуються за допомогою грантів малої вартості, можуть фінансуватися коштом Союзу з покриттям до 100 % прийнятних витрат без шкоди для принципу співфінансування.
5. Максимальна ставка співфінансування, що застосовується до дій, зазначених у статті 10(1), є найвищою допустимою ставкою для відповідних секторів. Крім того, ставка співфінансування, застосовна до дій, може бути збільшена на 10 %.
6. Конкретна максимальна ставка співфінансування в розмірі 70 % буде застосовуватися до робіт, що виконуються в найвіддаленіших регіонах у кожному секторі - транспортному, енергетичному та цифровому.
Стаття 16 — Прийнятні витрати
На додаток до критеріїв, викладених у статті 186 Фінансового регламенту, застосовуються такі критерії прийнятності витрат:
(a) лише витрати, понесені в державах-членах, є прийнятними, крім проектів спільного інтересу або транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел, що поширюється на територію однієї чи кількох третіх країн, як зазначено у статті 5 або статті 11(4) цього Регламенту, або міжнародні води, і якщо дія необхідна для досягнення цілей даного проекту;
(b) витрати на обладнання, приміщення та інфраструктуру, які бенефіціар вважає капітальними витратами, є допустимими витратами в повній сумі;
(с) витрати, пов’язані з купівлею землі, не є прийнятними витратами, крім коштів, перерахованих із Фонду згуртованості в транспортному секторі відповідно до статті 64 Регламенту (ЄС) 2021/1060;
(d) допустимі витрати не можуть включати податок на додану вартість.
Стаття 17 — Поєднання грантів з іншими джерелами фінансування
1. Гранти можуть використовуватися в поєднанні з фінансуванням від Європейського інвестиційного банку або національних банків сприяння, або інших установ фінансування розвитку або державних фінансових установ, а також від фінансових установ та інвесторів приватного сектора, зокрема через державно-приватне партнерство.
2. Використання грантів, зазначених у пункті 1, може здійснюватися через спеціальні конкурси пропозицій.
Стаття 18 — Зменшення або припинення грантового фінансування
1. Крім підстав, зазначених у статті 131(4) Фінансового регламенту, сума грантів, за винятком належним чином обґрунтованих випадків, може бути зменшена з таких причин:
(a) для досліджень: дія не розпочата протягом одного року від дати початку, зазначеної в угоді про грант;
(b) для робіт: дія не розпочата протягом двох років від дати початку, зазначеної в угоді про грант;
(с) після перевірки стану реалізації дії встановлено, що виконання дії було затримано до такої міри, що її цілі навряд чи будуть досягнуті;
2. Грантову угоду можна змінити або розірвати на підставах, зазначених у пункті 1.
3. Перш ніж ухвалити рішення про скорочення або припинення гранту, питання має бути всебічно вивчено, і зацікавленим бенефіціарам повинна бути надана можливість подати свої коментарі протягом об’єктивного періоду.
4. Наявні кошти за зобов’язаннями, що виникають у зв’язку із застосуванням пункту 1 або 2 цієї статті розподіляються на інші робочі програми, запропоновані в рамках відповідного фінансового пакета згідно зі статтею 4(2).
Стаття 19 — Сукупне і альтернативне фінансування
1. Дія, що фінансується в рамках CEF, також може отримувати внески в рамках інших програм Союзу, зокрема кошти під спільним управлінням, за умови, що внесок від обох програм не покриває ті самі витрати. До фінансування дії застосовуються правила відповідної програми Союзу. Сукупне фінансування не може перевищувати загальну суму прийнятних витрат на проект. Підтримка з різних програм Союзу може бути обчислена пропорційно, відповідно до документів, що визначають умови підтримки.
2. «Знак якості» присуджується за дії, які відповідають всім наведеним нижче умовам:
(a) дії оцінювалися в конкурсі пропозицій для CEF;
(b) дії відповідають мінімальним вимогам якості згідно з цим конкурсом пропозицій;
(с) дії не можуть фінансуватися в рамках цього конкурсу пропозицій через бюджетні обмеження.
Дії, нагороджені «Знаком якості» відповідно до першого підпункту, можуть отримати підтримку від ЄФРР відповідно до статті 67(5) Регламенту (ЄС) 2021/1060 або від Фонду згуртованості без подальшого оцінювання за умови, що такі дії відповідають цілям і правилам відповідного фонду.
Розділ IV. ПЛАНУВАННЯ ПРОГРАМ, МОНІТОРИНГ, ОЦІНЮВАННЯ і КОНТРОЛЬ
Стаття 20 — Робочі програми
1. Реалізація CEF здійснюється через робочі програми, зазначені у статті 110 Фінансового регламенту.
2. З метою забезпечення прозорості та передбачуваності, а також підвищення якості проектів Комісія ухвалює перші багаторічні робочі програми до 15 жовтня 2021 року. Ці перші багаторічні робочі програми затверджуються з розкладом конкурсів пропозицій на перші три роки реалізації CEF, темами та індикативним бюджетом, а також прогнозом концепції, що охоплює весь строк дії програми.
3. Робочі програми ухвалюються Комісією як імплементаційні акти. Ці імплементаційні акти ухвалюються відповідно до процедури експертизи, зазначеної в статті 24(2).
4. Під час ухвалення робочих програм в енергетичному секторі Комісія приділяє особливу увагу проектам спільного інтересу та пов’язаним із ними діям, спрямованим на подальшу інтеграцію внутрішнього енергетичного ринку, подолання енергетичної ізоляції та усунення стримувальних для розвитку електричних з’єднань факторів, з акцентом на проектах, що сприяють досягненню цілі взаємоз’єднання щонайменше на 10 % до 2020 року і на 15 % до 2030 року, а також синхронізації електроенергетичних систем із мережами Союзу.
5. Відповідальний уповноважений, згідно зі статтею 200(2) Фінансового регламенту і в разі потреби, може організувати процедуру відбору у два етапи:
(a) заявники подають спрощене досьє, що містить стислу інформацію, достатню для здійснення попереднього відбору проектів на основі обмеженої кількості критеріїв;
(b) попередньо відібрані на першому етапі заявники подають повне досьє.
Стаття 21 — Надання фінансової підтримки від Союзу
1. Після кожного конкурсу пропозицій на основі робочих програм, зазначених у статті 20, Комісія ухвалює імплементаційний акт із зазначенням обсягу фінансування, що надається для вибраних проектів або їх частин, а також умов і методів їх реалізації. Такий імплементаційний акт ухвалюється відповідно до процедури експертизи, зазначеної в статті 24(2).
2. Під час виконання угод про гранти Комісія має інформувати бенефіціарів і відповідні держави-члени про зміни в сумах грантів і про остаточні виплачені суми.
3. Бенефіціари подають звіти, як це визначено у відповідних грантових угодах, без попереднього затвердження державами-членами. Комісія надає державам-членам доступ до звітів про дії, що здійснюються на їхній території.
Стаття 22 — Моніторинг і звітність
1. У частині I Додатку містяться показники для звітування про успіхи CEF у досягненні загальних і конкретних цілей, зазначених у статті 3.
2. Для забезпечення ефективної оцінки прогресу в досягненні цілей CEF Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 26, вносячи, якщо це потрібно на її думку, пов’язані з показниками зміни до частини I Додатку, а також доповнювати цей Регламент положеннями щодо створення системи моніторингу та оцінювання.
3. Система звітності про ефективність має забезпечувати якісний, результативний і своєчасний збір даних для цілей моніторингу впровадження та результатів CEF, а також гарантувати придатність цих даних для поглибленого аналізу досягнутого прогресу, зокрема для відстеження дій у сфері клімату. З цією метою пропорційні вимоги до звітності покладаються на одержувачів коштів Союзу і, у відповідних випадках, на держави-члени.
4. Комісія оновлюватиме спеціальний вебсайт, публікуючи в режимі реального часу карту поточних проектів разом із відповідною інформацією, як-от дані щодо впливу, вартості, бенефіціара, виконавця та поточного статусу проекту. Кожні два роки Комісія також представляє звіти про виконання. Ці звіти повинні містити інформацію про реалізацію CEF відповідно до загальних і конкретних цілей, викладених у статті 3, разом із поясненням щодо дотримання графіку виконання в різних секторах, відповідності загального бюджетного зобов’язання загальній виділеній сумі, досягнення поточними проектами достатнього рівня завершеності та ступеня їхньої здійсненності та життєздатності.
Стаття 23 — Оцінювання
1. Оцінювання проводяться своєчасно, щоб враховувати їх результати в процесі ухвалення рішень.
2. Проміжне оцінювання CEF здійснюють після збору достатньої інформації про реалізацію CEF, але не пізніше ніж через чотири роки після початку такої реалізації.
3. Підсумкове оцінювання Комісія проводить по завершенню реалізації CEF, але не пізніше ніж через чотири роки після закінчення періоду, зазначеного в статті 1.
4. Комісія подає висновки за результатами цих оцінювань разом зі своїми коментарями до Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету і Комітету регіонів.
Стаття 24 — Порядок дій Комітету
1. Комісії допомагає Координаційний комітет CEF, який може збиратися в різних формах залежно від теми. Цей комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.
2. При посиланні на цей параграф застосовується стаття 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.
Стаття 25 — Делеговані акти
1. Комісія має право ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 26, які доповнюють цей Регламент шляхом:
(a) створення системи моніторингу та оцінювання на основі показників, що містяться в частині IДодатку;
(b) встановлення правил відбору транскордонних проектів у сфері відновлюваної енергетики на додаток до тих, що містяться в частині IV Додатку, а також складання і оновлення списку відібраних транскордонних проектів у сфері відновлюваної енергетики.
2. Комісія, керуючись положеннями другого підпункту статті 172 ДФЄС, уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 26 цього Регламенту з метою внесення змін до:
(a) частини III Додатку щодо визначення транспортних коридорів базової мережі та попередньо визначених ділянок комплексної мережі;
(b) частини V Додатку щодо визначення проектів спільного інтересу у сфері цифрового підключення.
Стаття 26 — Здійснення делегованих повноважень
1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надаються Комісії відповідно до умов, викладених у цій статті.
2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статті 22(2) і статті 25, надаються Комісії до 31 грудня 2028 року.
3. Європейський Парламент і Рада можуть у будь-який час відкликати право делегування повноважень, зазначене у статті 7(2), статті 22(2) і статті 25. Рішення про відкликання припиняє делегування зазначених у ньому повноважень. Відкликання набуває чинності на наступний день після публікації рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу або на пізнішу дату, зазначену в рішенні. Це не впливає на дійсність уже чинних делегованих актів.
4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом відповідно до принципів, викладених у Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про покращення законотворчості.
5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона одночасно передає його Європейському Парламенту та Раді.
6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 7(2), статті 22(2) і статті 25, набуває чинності, лише якщо ані Європейський Парламент, ані Рада не висловили жодних заперечень протягом двох місяців після нотифікації про цей акт Європейському Парламенту та Раді або якщо до закінчення цього періоду як Європейський Парламент, так і Рада повідомили Комісію, що вони не висуватимуть заперечень. Зазначений термін продовжується на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.
Стаття 27 — Інформація, комунікація та просування
1. Одержувачі фінансування Союзу повинні зазначати походження коштів і забезпечувати видимість розподілу фінансування Союзу, зокрема під час просування дій і їх результатів, шляхом надання узгодженої, ефективної та пропорційної цільової інформації різним аудиторіям, зокрема ЗМІ і громадськості.
2. Комісія здійснює інформаційно-комунікаційну діяльність щодо CEF, дій, що здійснюються в рамках CEF, і отриманих результатів. Фінансові ресурси, виділені для CEF, також сприяють корпоративній комунікації політичних пріоритетів Союзу, оскільки ці пріоритети пов’язані з цілями, зазначеними в статті 3.
3. Прозорість і проведення публічних консультацій мають забезпечуватися відповідно до застосовного права Союзу та національного законодавства.
Стаття 28 — Захист фінансових інтересів Союзу
Якщо третя країна бере участь у CEF на основі рішення, ухваленого згідно з міжнародною угодою або на основі іншого правового інструменту, третя країна надає відповідальному уповноваженому офіцеру, OLAF і Рахунковій палаті права та доступ, потрібні для виконання своїх повноважень у повному обсягу. Стосовно OLAF ці права включають право проводити розслідування, зокрема перевірки та інспектування на місці, передбачені Регламентом (ЄС, Євратом) № 883/2013.
Розділ V. ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 29 — Скасування та перехідні положення
1. Регламенти (ЄС) № 1316/2013 і (ЄС) № 283/2014 втрачають чинність.
2. Без шкоди положенням пункту 1, цей Регламент не впливає на продовження або зміну дій, ініційованих відповідно до Регламенту (ЄС) № 1316/2013, який продовжує застосовуватися до цих дій до їх завершення.
3. Фінансовий пакет CEF також може покривати витрати на технічну й адміністративну допомогу, потрібну для забезпечення переходу між CEF і заходами, ухваленими відповідно до Регламенту (ЄС) № 1316/2013.
4. У разі потреби асигнування можуть бути внесені до бюджету Союзу на період після 2027 року для покриття видатків, передбачених статтею 4(5), щоб забезпечити управління діями, які не будуть завершені до 31 грудня 2027 року відповідно до цього Регламенту.
Стаття 30 — Набуття чинності
Цей Регламент набуває чинності в день її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Він застосовується з 1 січня 2021 року.
Цей Регламент є обов’язковим до виконання в повному обсязі та безпосередньо застосовується в усіх державах-членах.
ДОДАТОК
ЧАСТИНА I
ПОКАЗНИКИ
За CEF здійснюватиметься ретельний моніторинг на основі набору показників, призначених для вимірювання ступеня досягнення його загальних і конкретних цілей, а також з метою зменшення адміністративного тягаря і адміністративних витрат. Для цього збиратимуться дані щодо наступного набору ключових показників:
Сектори
Конкретні цілі
Ключові показники
Транспорт
Ефективні, взаємопов’язані та мультимодальні мережі та інфраструктура для розумної, сумісної, сталої, інклюзивної, доступної, безпечної та надійної мобільності
Кількість транскордонних сполучень і відсутніх ланок, які отримали підтримку в рамках CEF (зокрема дії, пов’язані з міськими вузлами, регіональними транскордонними залізничними сполученнями, мультимодальними логістичними платформами, морськими портами, внутрішніми портами, сполученнями з аеропортами та залізнично-дорожніми терміналами базової і комплексної мережі TEN-T).
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють цифровізації транспорту, зокрема через розгортання ERTMS, РIС, ITS, VTMIS / послуги e-Maritime і SESAR
Кількість побудованих або модернізованих за підтримки CEF точок постачання альтернативних видів палива
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють безпеці транспорту
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють доступності транспорту для осіб з обмеженою мобільністю
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють зменшенню шуму, спричиненого вантажним залізничним транспортом
Адаптація транспортної інфраструктури подвійного призначення
Кількість компонентів транспортної інфраструктури, адаптованих до вимог подвійного призначення
Енергетика
Сприяння взаємозв'язку та інтеграції ринків
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють реалізації проектів, що з’єднують мережі держав-членів та усувають внутрішні обмеження
Безпека постачання
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють реалізації проектів сталого розвитку газових мереж
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють підвищенню рівня розвитку та цифровізації мереж, а також збільшенню потужності зберігання енергії
Сталий розвиток шляхом створення можливостей для декарбонізації
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють реалізації проектів, що дозволяють збільшити використання відновлюваної енергії в енергетичних системах
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють транскордонному співробітництву у сфері відновлюваної енергетики
Сектори
Конкретні цілі
Ключові показники
Цифрові технології
Сприяння розвитку інфраструктури цифрових комунікацій у всьому Союзі
Нові підключення до мереж надвисокої пропускної здатності для суб’єктів стимулювання соціально-економічного розвитку і високоякісні підключення для місцевих громад
Кількість дій за підтримки CEF, що забезпечують покриття 5G уздовж основних транспортних маршрутів
Кількість дій за підтримки CEF, що забезпечують нові підключення до мереж надвисокої пропускної здатності
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють цифровізації енергетичного та транспортного секторів
ЧАСТИНА II
ОРІЄНТОВНІ ВІДСОТКИ ДЛЯ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРА
Бюджетні кошти, зазначені у статті 4(2), пункті (a)(i), розподіляються так:
- 60 % на дії, як зазначено в статті 9(2), пункті (a): «дії, пов’язані з ефективними, взаємопов’язаними, сумісними та мультимодальними мережами», з яких 1559800000 євро (-1) мають бути виділені в першочерговому порядку та на конкурсній основі для завершення відсутніх великих транскордонних залізничних сполучень між державами-членами, які відповідають критеріям фінансування з Фонду згуртованості;
(-1) 1384000000 євро в цінах 2018 року.
- 40 % на дії, як зазначено в статті 9(2), пункті (b): «дії, пов’язані з розумною, взаємосумісною, стійкою, мультимодальною, інклюзивною, доступною, безпечною та захищеною мобільністю».
Бюджетні кошти, зазначені у статті 4(2), пункті (a)(ii), розподіляються так:
-
85 % на дії, як зазначено в статті 9(2), пункті (a): «дії, пов’язані з ефективними, взаємопов’язаними, сумісними та мультимодальними мережами»;
-
15 % на дії, як зазначено в статті 9(2), пункті (b): «дії, пов’язані з розумною, взаємосумісною, стійкою, мультимодальною, інклюзивною, доступною, безпечною та захищеною мобільністю».
Для дій, зазначених у статті 9(2)(a), 85 % бюджетних ресурсів має бути виділено на дії у базовій мережі та 15 % на дії у комплексній мережі.
ЧАСТИНА III
ТРАНСКОРОДНІ СПОЛУЧЕННЯ І ВІДСУТНІ ЛАНКИ
1. Орієнтовний список попередньо визначених транскордонних сполучень і відсутніх ланок
Транскордонні сполучення
Евора - Меріда
Залізниця
Віторія-Гастейс - Сан-Себастьян - Байонна - Бордо
Авейру - Саламанка
Річка Доро (судноплавний шлях Дору)
Внутрішні водні шляхи
Відсутні ланки
Лінії на Піренейському півострові, сумісні з колією, відмінною від стандарту UIC
Залізниця
Транскордонні сполучення
Катовіце/Ополе - Острава - Брно
Катовіце - Жиліна
Братислава - Відень
Грац - Марібор
Венеція - Трієст - Дівача - Любляна
Залізниця
Катовіце - Жиліна
Брно - Відень
Автомобільні дороги
Відсутні ланки
Глоггніц - Мюрццушлаг Земмерінзький базисний тунель
Грац - Клагенфурт: Кораллмська залізниця та тунель Копер - Дівача
Залізниця
Транскордонні сполучення
Барселона - Перпіньян
Залізниця
Ліон - Турин: базовий тунель і під’їзні дороги
Ніцца - Вентімілья
Венеція - Трієст - Дівача - Любляна
Любляна - Загреб
Загреб - Будапешт
Будапешт - Мішкольц - кордон з Україною
Лендава - Летеньє
Автомобільні дороги
Вашарошнамень - кордон з Україною
Відсутні ланки
Альмерія - Мурсія
Залізниця
Лінії на Піренейському півострові, сумісні з колією, відмінною від стандарту UIC
Перпіньян - Монпельє
Копер - Дівача
Рієка - Загреб
Мілан - Кремона - Мантуя - Порто Леванте/Венеція - Равенна/Трієст
Внутрішні водні шляхи
Транскордонні сполучення
Таллінн - Рига - Каунас - Варшава: «Rail Baltica» - нова залізнична лінія, повністю сумісна з колією за стандартами UIC
Залізниця
Свіноуйсьце/Щецин - Берлін
Залізничні та внутрішні водні шляхи
Транспортний коридор «Via Baltica»: Естонія - Латвія - Литва - Польща
Автомобільні дороги
Відсутні ланки
Каунас - Вільнюс: нова залізнична лінія, повністю сумісна з колією UIC, є частиною «Rail Baltica»
Залізниця
Варшава/Ідзіковіце - Познань/Вроцлав, зокрема сполучення з запланованим центральним транспортним вузлом
Північно-Балтійський канал
Внутрішні водні шляхи
Берлін - Магдебург - Ганновер; Мітелландканал; канали в Західній Німеччині
Рейн, Вал
Нордзеканал, Ейсел, Твентеканал
Транскордонні сполучення
Брюссель - Люксембург - Страсбург
Залізниця
Тернойзен - Гент
Внутрішні водні шляхи
Мережа Сена - Шельда і пов’язані з нею річкові басейни Сени, Шельди та Маасу
Коридор Рейн - Шельда
Відсутні ланки
Альберт-канал і Бохольт-Герентальс
Внутрішні водні шляхи
Транскордонні сполучення
Дрезден - Прага/Колін
Залізниця
Відень/Братислава - Будапешт
Бекещаба - Арад - Тімішоара
Крайова - Калафат - Відін - Софія - Салоніки
Софія - кордон із Сербією/Північною Македонією
Кордон із Туреччиною - Олександруполіс
Кордон із Північною Македонією - Салоніки
Яніна - Какавія (кордон з Албанією)
Автомобільні дороги
Дробета Турну Северин/Крайова - Відін - Монтана
Софія - кордон із Сербією
Гамбург - Дрезден - Прага - Пардубіце
Внутрішні водні шляхи
Відсутні ланки
Ігуменя - Яніна Прага - Брно
Салоніки - Кавала - Александруполіс
Тімішоара - Крайова
Залізниця
Транскордонні сполучення
Зевенард - Еммеріх - Обергаузен
Залізниця
Карлсруе - Базель
Мілан/Новара - кордон зі Швейцарією
Базель - Антверпен/Роттердам - Амстердам
Внутрішні водні шляхи
Відсутні ланки
Генуя - Тортона/Нові Лігуре
Залізниця
Зебрюгге - Гент
Транскордонні сполучення
Мюнхен - Прага
Залізниця
Нюрнберг - Пльзень
Мюнхен - Мюльдорф - Фрайлассінг - Зальцбург
Страсбург - Кель - Аппенвейер
Граніце - Жиліна
Кошице - кордон з Україною
Відень - Братислава/Будапешт
Братислава - Будапешт
Бекещаба - Арад - Тімішоара - кордон із Сербією
Бухарест - Джурджу - Русе
Дунай (Кельхайм - Констанца/Медія/Суліна) і пов’язані з ним басейни річок Вач, Сава та Тиса
Внутрішні водні шляхи
Злін - Жиліна
Автомобільні дороги
Тімішоара - кордон із Сербією
Відсутні ланки
Штутгарт - Ульм
Залізниця
Зальцбург - Лінц
Крайова - Бухарест
Арад - Сігішоара - Брашов - Предіал
Транскордонні сполучення
Кордон із Росією - Гельсінкі
Залізниця
Копенгаген - Гамбург: під’їзні дороги до фіксованої ланки «Фемарн Белт»
Мюнхен - Вергль - Інсбрук - Фортецца - Больцано - Тренто - Верона: базовий тунель Бреннер і під’їзні дороги
Гетеборг - Осло
Копенгаген - Гамбург: фіксована ланка «Фемарн Белт»
Залізниця/Автомобільні дороги
2. Орієнтовний список попередньо визначених транскордонних сполучень у комплексній мережі
Транскордонні ділянки комплексної мережі, зазначені у статті 9(2), пункті (a)(ii), містять, зокрема, такі ділянки:
Дублін/Леттеркенні - кордон Великобританії
Автомобільні дороги
По - Уеска
Залізниця
Ліон - кордон зі Швейцарією
Залізниця
Атус - Мон-Сен-Мартен
Залізниця
Бреда - Венло - Вірсен - Дуйсбург
Залізниця
Антверпен - Дуйсбург
Залізниця
Монс - Валансьєн
Залізниця
Гент - Тернойзен
Залізниця
Герлен - Аахен
Залізниця
Гронінген - Бремен
Залізниця
Штутгарт - кордон зі Швейцарією
Залізниця
Галарате/Сесто Календе - кордон зі Швейцарією
Залізниця
Берлін - Жепін/Горка - Вроцлав
Залізниця
Прага - Лінц
Залізниця
Філлах - Любляна
Залізниця
Півка - Рієка
Залізниця
Пльзень - Чеські Будейовіце - Відень
Залізниця
Відень - Дьйор
Залізниця
Грац - Цельдемельк - Дьйор
Залізниця
Ноймаркт-Калгам - Мюльдорф
Залізниця
Бурштиновий коридор: Польща - Словаччина - Угорщина
Залізниця
Коридор "Via Carpathia": кордон Білорусь/Україна - Польща - Словаччина - Угорщина - Румунія
Автомобільні дороги
Фокшани - кордон із Молдовою
Автомобільні дороги
Будапешт - Осієк - Свілай (кордон із Боснією і Герцеговиною)
Автомобільні дороги
Фару - Уельва
Залізниця
Порту - Віго
Залізниця
Гюргево - Варна
Залізниця
Свіленград - Пітіо
Залізниця
3. Елементи комплексної мережі, розташовані в державах-членах, які не мають сухопутного кордону з іншою державою-членом.
ЧАСТИНА IV
ВИБІР ТРАНСКОРОДНИХ ПРОЕКТІВ У СФЕРІ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
1. Ціль транскордонних проектів у сфері відновлюваної енергетики
Транскордонні проекти у сфері відновлюваної енергетики посилюють транскордонну співпрацю між державами-членами щодо планування, розвитку та економічно ефективного використання відновлюваних джерел енергії, сприяють їх інтеграції за допомогою об’єктів зберігання енергії з метою спрощення реалізації довгострокової стратегії декарбонізації Союзу.
2. Загальні критерії
Щоб проект був визнаним транскордонним проектом у сфері відновлюваної енергетики, він має відповідати всім наведеним нижче загальним критеріям, а саме:
(a) охоплюватися угодою про співпрацю або іншим типом угоди між двома або більше державами-членами, або угодою між однією або кількома державами-членами і принаймні однією третьою країною, як зазначено в статтях 8, 9, 11 і 13 Директиви (ЄС) 2018/2001;
(b) забезпечувати економію витрат на розгортання системи відновлюваної енергетики або переваги для системної інтеграції, безпеки енергопостачання та/або інновацій, якщо порівнювати з подібним проектом або проектом у сфері відновлюваної енергетики, реалізацію якого здійснює лише одна з держав-членів, що бере участь;
(c) забезпечувати потенційні загальні вигоди від співпраці, що перевищують її витрати, зокрема в довгостроковій перспективі, відповідно до оцінки на основі аналізу ефективності витрат, зазначеного в пункті 3 цієї частини, і з застосуванням методології, зазначеної в статті 7(2) цього Регламенту.
3. Аналіз ефективності витрат
(a) витрати на виробництво електроенергії;
(b) витрати на системну інтеграцію;
(c) витрати на підтримку;
(d) викиди парникових газів;
(e) безпека постачання;
(f) забруднення повітря та інші види локального забруднення, як-от вплив на місцеву дику природу та навколишнє середовище;
(g) інновації.
4. Процедура
(a) Організатори, зокрема держави-члени, проектів, які потенційно відповідають критеріям транскордонного проекту у сфері відновлюваної енергетики згідно з угодою про співпрацю чи іншою домовленістю між двома чи більше державами-членами або між однією чи кількома державами-членами та однією чи кількома третіми країнами, як визначено в статтях 8, 9, 11 або 13 Директиви (ЄС) 2018/2001, і метою якого є отримання статусу транскордонного проекту у сфері енергетики з відновлюваних джерел, мають подати Комісії заявку на обрання проекту як транскордонного проекту у сфері енергетики з відновлюваних джерел. Заявка має містити важливу інформацію, яка дозволить Комісії оцінити проект за критеріями, викладеними в пунктах 2 і 3 цієї частини, відповідно до методів, зазначених у статті 7(2) цього Регламенту.
Комісія забезпечує організаторам можливість подання заявок на визначення статусу своїх проектів як транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел принаймні раз на рік.
(b) Комісія засновує і очолює групу з транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел, до складу якої входять по одному представнику від кожної держави-члена та по одному представнику Комісії. Група ухвалює свій внутрішній регламент.
(c) Комісія організовує процес відбору транскордонних проектів принаймні раз на рік. Після оцінювання проектів Комісія подає групі, згаданій у пункті (b) цього пункту, перелік прийнятних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел, які відповідають критеріям статті 7 і пункту (d) цього пункту.
(d) Група, зазначена в пункті (b), отримує необхідну інформацію, крім тієї, що становить комерційну таємницю, про прийнятні проекти з переліку, наданого Комісією, щодо таких критеріїв:
(i) підтвердження відповідності критеріям прийнятності та відбору для всіх проектів;
(ii) інформацію про механізм співпраці, який стосується проекту, і про ступінь підтримки проекту з боку однієї чи кількох держав-членів;
(iii) опис цілі проекту, разом з розрахунковою потужністю (у кВт) і, за наявності, виробництво енергії з відновлюваних джерел (у кВт-год на рік), а також загальну вартість проекту та зазначені прийнятні витрати в євро;
(iv) інформацію про очікувану додану вартість Союзу відповідно до пункту 2(b) цієї частини, а також про очікувану ефективність витрат і додану вартість Союзу відповідно до пункту 2(c) цієї частини.
(e) У разі потреби група може запрошувати на свої засідання організаторів і представників третіх країн-учасниць проектів, що відповідають критеріям, а також будь-які інші зацікавлені сторони.
(f) За результатами оцінювання група повинна узгодити попередній перелік транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел для ухвалення відповідно до пункту (g).
(g) На підставі попереднього переліку, зазначеного в пункті (f) і з огляду на пункт (i), Комісія ухвалює остаточний перелік відібраних транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел за допомогою делегованого акта. Крім того, Комісія публікує на своєму вебсайті перелік відібраних транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел. Перегляд переліку здійснюється в разі потреби та не рідше одного разу на два роки.
(h) Група контролює реалізацію проектів з остаточного переліку та дає рекомендації щодо шляхів подолання можливих затримок у їх реалізації. Для цього організатори відібраних проектів надають інформацію про реалізацію своїх проектів.
(i) Відбираючи транскордонні проекти у сфері енергетики з відновлюваних джерел, Комісія прагне забезпечити дотримання відповідного географічного балансу. Для відбору проектів може використовуватися групування за регіональною ознакою.
(j) Якщо інформація, яка була визначальним фактором при оцінюванні проекту, виявилася неточною, або якщо проект не відповідає вимогам законодавства Союзу, він не отримує статусу транскордонного проекту у сфері енергетики з відновлюваних джерел; статус вже вибраного проекту буде скасовано.
ЧАСТИНА V
ПРОЕКТИ СПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ В ГАЛУЗІ ІНФРАСТРУКТУРИ ЦИФРОВОГО ЗВ’ЯЗКУ
1. Гігабітне підключення, зокрема системи 5G та інші найсучасніші види зв’язку, для суб’єктів стимулювання соціально-економічного розвитку.
Пріоритетність дій встановлюється з огляду на функцію суб’єктів стимулювання соціально-економічного розвитку, важливість цифрових послуг і програм, які стали можливими завдяки забезпеченню базового підключення, а також потенційні соціально-економічні вигоди для громадян, підприємств і місцевих громад, як-от додаткове охоплення площі домогосподарств. Наявний бюджет розподіляється рівномірно, відповідно до принципу географічної рівноваги між державами-членами.
Перевага надається діям, які сприяють гігабітному підключенню, зокрема системам 5G та іншим найсучаснішим видам зв’язку, для:
(a) лікарень і медичних центрів на тлі зусиль щодо цифровізації системи охорони здоров’я з метою покращення добробуту громадян Союзу та зміни способу надання медичних послуг і догляду за пацієнтами;
(b) освітніх і дослідницьких центрів у контексті зусиль, спрямованих на сприяння використанню, серед іншого, високошвидкісних систем обчислень, хмарних програм і великих обсягів даних, для подолання цифрового розриву і впровадження інновацій у системи освіти, покращення результатів навчання, вирівнювання можливостей і підвищення ефективності;
(c) безперебійного бездротового широкосмугового покриття 5G у всіх міських районах до 2025 року.
2. Бездротове підключення в місцевих громадах
Щоб мати право на отримання фінансової допомоги, дії, спрямовані на забезпечення локального бездротового зв’язку в місцевих центрах громадського життя, як-от загальнодоступні відкриті простори, що відіграють важливу роль у житті місцевих громад, повинні:
(a) впроваджуватись органом публічного сектора, згаданим у другому пункті, який має можливість проектувати й контролювати встановлення внутрішніх і зовнішніх локальних точок бездротового доступу в громадських місцях; а також протягом щонайменше трьох років забезпечувати фінансування пов’язаних експлуатаційних витрат;
(b) базуватися на цифрових мережах надвисокої пропускної здатності, що забезпечує дуже якісний доступ до Інтернету, який:
(i) пропонується безкоштовно та на недискримінаційних умовах, є легкодоступним, безпечним, і використовує найсучасніше та найякісніше доступне обладнання, а також здатне надавати користувачам високошвидкісне підключення; і
(ii) підтримує універсальний і недискримінаційний доступ до інноваційних цифрових послуг;
(c) використовувати загальний візуальний стиль, наданий Комісією, і бути пов’язаними з відповідними багатомовними онлайн-інструментами;
(d) з метою досягнення синергії, збільшення пропускної спроможності та підвищення рівня задоволеності користувачів сприяти розгортанню готових до використання точок бездротового доступу 5G короткого радіусу дії, як визначено в Директиві (ЄС) 2018/1972; і
(e) гарантувати придбання необхідного обладнання та/або відповідних послуг зі встановлення згідно з чинним законодавством для забезпечення того, що проекти не викривляють конкуренцію.
Фінансова допомога Союзу надається органам публічного сектора в розумінні статті 3(1) Директиви (ЄС) 2016/2102 Європейського Парламенту та Ради (-1), які зобов’язуються забезпечити, відповідно до національного законодавства, локальний бездротовий зв’язок, безкоштовно та на недискримінаційних умовах, шляхом встановлення локальних точок бездротового доступу.
Фінансовані дії не повинні дублювати існуючі безкоштовні, приватні чи публічні пропозиції зі схожими характеристиками, зокрема якістю, у тому самому публічному просторі.
Наявний бюджет розподіляється рівномірно, відповідно до принципу географічної рівноваги між державами-членами.
У відповідних випадках координація та узгодженість забезпечуватимуться діями, що підтримуються CEF, сприяючи доступу суб’єктів соціально-економічного розвитку до мереж надвисокої пропускної здатності, які забезпечують гігабітне підключення, зокрема 5G та інші найсучасніші види зв’язку.
3. Орієнтовний перелік коридорів 5G і транскордонних магістральних сполучень що відповідають критеріям фінансування
Згідно з цілями гігабітного суспільства, встановленими Комісією, щодо забезпечення безперервного покриття 5G на основних маршрутах наземного транспорту до 2025 року, діями з впровадження безперервного покриття системами 5G відповідно до статті 9(4), пункту (c) є: на першому етапі, дії на транскордонних ділянках для експериментального впровадження підключеної та автоматизованої мобільності (CAM) і, на другому етапі, дії на довших ділянках із метою більш масштабного розгортання CAM уздовж коридорів, як зазначено в таблиці нижче (список орієнтовний). Як основа для цієї мети використовуються коридори TEN-T, але розгортання систем 5G не обов’язково обмежується цими коридорами (-2).
-1Директива (ЄС) 2016/2102 Європейського Парламенту та Ради від 26 жовтня 2016 року про доступність вебсайтів і мобільних додатків органів державного сектора (ОВ L 327, 2.12.2016, С. 1).
-2Ділянки, виділені курсивом, розташовані за межами коридорів базової мережі TEN-T, але є частиною коридорів 5G.
Крім того, дії зі сприяння розгортанню магістральних мереж, зокрема тих, що використовують підводні кабелі між державами-членами, між Союзом і третіми країнами або для з’єднання європейських островів, відповідно до статті 9(4), пункту (d), також підтримуються для забезпечення необхідного дублювання цієї життєво важливої інфраструктури, підвищення пропускної здатності та стійкості цифрових мереж у Союзі.
Коридор базової мережі «Атлантичний»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Порту - Віго
Меріда - Евора
Париж - Амстердам - Франкфурт на Майні
Авейру - Саламанка
Сан-Себастьян - Біарріц
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Мец - Париж - Бордо - Більбао - Віго - Порту - Лісабон
Більбао - Мадрид - Лісабон
Мадрид - Меріда - Севілья - Таріфа
Розгортання магістральних мереж, зокрема з підводними кабелями
Азорські острови/острів Мадейра - Лісабон
Балто-Адріатичний коридор базової мережі
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Гданськ - Варшава - Брно - Відень - Грац - Любляна - Копер/Трієст
Коридор базової мережі «Середземноморський»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Будапешт - Загреб - Любляна - Рієка - Спліт - Дубровник
Любляна - Загреб - Славонський Брод - Баяково (кордон із Сербією)
Славонський Брод - Джаково - Осієк
Монпельє - Нарбонна - Перпіньян - Барселона - Валенсія - Малага - Таріфа, з продовженням до Нарбонни - Тулузи
Розгортання магістральних мереж, зокрема з підводними кабелями
Підводні кабельні мережі Лісабон - Марсель - Мілан
Коридор базової мережі «Північне море - Балтика»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Варшава - Каунас - Вільнюс
Каунас - Клайпеда
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Таллінн - Рига - Каунас - кордон Литви/Польщі - Варшава
кордон Білорусь/Литва - Вільнюс - Каунас - Клайпеда
Через Карпати:
Клайпеда - Каунас - Елк - Білосток - Люблін - Жешув - Барвінек - Кошице
Коридор базової мережі «Північне море-Середземне море»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Мец - Мерзіх - Люксембург
Роттердам - Антверпен - Ейндховен
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Амстердам - Роттердам - Бреда - Лілль - Париж
Брюссель - Мец - Базель
Мюлуз - Ліон - Марсель
Основний мережевий коридор «Схід/Східне Середземномор’я»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Софія - Салоніки - Белград
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Берлін - Прага - Брно - Братислава - Тімішоара - Софія - кордон із Туреччиною
Братислава - Кошице
Софія - Салоніки - Афіни
Коридор базової мережі «Альпійський Рейн»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Болонья - Інсбрук - Мюнхен (коридор Бреннер)
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Роттердам - Обергаузен - Франкфурт на Майні
Базель - Мілан - Генуя
Коридор основної мережі «Рейн -Дунай»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Франкфурт на Майні - Пассау - Відень - Братислава - Будапешт- Осієк - Вуковар - Бухарест - Констанца
Бухарест - Ясси
Карлсруе - Мюнхен - Зальцбург - Уеллс
Франкфурт на Майні - Страсбург
Коридор базової мережі «Скандинавско-середземноморский»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Оулу - Тромсе
Осло - Стокгольм - Гельсінкі
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Турку - Гельсінкі - кордон із Росією
Осло - Мальме - Копенгаген - Гамбург - Вюрцбург - Нюрнберг - Мюнхен - Розенхайм - Верона - Болонья - Неаполь - Катанія - Палермо
Стокгольм - Мальме
Неаполь - Барі - Таранто
Орхус - Єсбер - Падбор
Оригінальний текст перекладу
Текст англійською мовою