Zakon.local
← До пошуку
НевідомоУгода

Генеральна угода про торгівлю послугами

Номер
981_017
Видавник
Світова організація торгівлі
Прийнято
15 квіт. 1994 р.
Редакція
15 квіт. 1994 р.
Markdown Текст JSON (метадані) На rada.gov.ua

Генеральна угода про торгівлю послугами

Тип: СОТ Видавник: Світова організація торгівлі Номер: 981_017 Прийнято: 1994-04-15 Чинна редакція від: 1994-04-15 Стан: unknown Rada ID: 981_017

Додаток 1B до Угоди про заснування Світової організації торгівлі

ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА ПРО ТОРГІВЛЮ ПОСЛУГАМИ

ЧАСТИНА I СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Стаття I Сфера застосування та визначення

ЧАСТИНА II ЗАГАЛЬНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ДИСЦИПЛІНА

Стаття II Режим найбільшого сприяння

Стаття III Прозорість

Стаття III-bis Розкриття конфіденційної інформації

Стаття IV Зростання участі країн, що розвиваються

Стаття V Економічна інтеграція

Стаття V-bis Угоди про інтеграцію ринків робочої сили

Стаття VI Внутрішнє регулювання

Стаття VII Визнання

Стаття VIII Монополія і виняткові постачальники послуг

Стаття IX Ділова практика

Стаття X Надзвичайні захисні заходи

Стаття XI Платежі та перекази

Стаття XII Обмеження з метою захисту платіжного балансу

Стаття XIII Державні закупки

Стаття XIV Загальні винятки

Стаття XIV-bis Винятки з міркувань безпеки

Стаття XV Субсидії

ЧАСТИНА III КОНКРЕТНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Стаття XVI Доступ на ринок

Стаття XVII Національний режим

Стаття XVIII Додаткові зобов'язання

ЧАСТИНА IV ПОСТУПОВА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ

Стаття XIX Переговори про конкретні зобов'язання

Стаття XX Розклад конкретних зобов'язань

Стаття XXI Внесення змін до розкладів

ЧАСТИНА V ІНСТИТУЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття XXII Консультація

Стаття XXIII Вирішення спорів і виконання рішення

Стаття XXIV Рада з торгівлі послугами

Стаття XXV Технічне співробітництво

Стаття XXVI Відносини з іншими міжнародними організаціями

ЧАСТИНА VI ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття XXVII Відмова у вигодах

Стаття XXVIII Визначення

Стаття XXIX Додатки

ДОДАТКИ

Додаток щодо відмови від зобов'язання за статтею II

Додаток щодо переміщення фізичних осіб, які надають послуги, згідно з Угодою

Додаток щодо авіатранспортних послуг

Додаток щодо фінансових послуг

Другий додаток щодо фінансових послуг

Додаток щодо переговорів стосовно послуг морського транспорту

Додаток щодо телекомунікацій

Додаток щодо переговорів стосовно основних телекомунікацій

ДОДАТОК 1B

ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА ПРО ТОРГІВЛЮ ПОСЛУГАМИ

Країни-члени,

Визнаючи зростаюче значення торгівлі послугами для росту та розвитку світової економіки;

Прагнучи укласти багатостороннє зведення принципів і правил торгівлі послугами з метою розширення такої торгівлі на умовах гласності і подальшої лібералізації і як засіб сприяння економічному росту всіх торгових партнерів, а також розвитку країн, що розвиваються;

Прагнучи до якнайшвидшого досягнення прогресу у підвищенні рівня лібералізації торгівлі послугами шляхом успішних раундів багатосторонніх переговорів, спрямованих на сприяння інтересам усіх учасників на основі взаємних переваг і забезпечення загального балансу прав і зобов'язань, приділяючи належну увагу завданням національної політики;

Визнаючи право членів регулювати поставку послуг на своїх територіях і запроваджувати нові види регулювання з метою досягнення завдань національної політики і, враховуючи асиметрію у розвитку регулювання послуг у різних країнах, особливу потребу країн, що розвиваються, у реалізації цього права;

Прагнучи сприяти зростанню участі країн, що розвиваються, у торгівлі послугами, у тому числі і в розширенні ними експорту послуг, inter alia, шляхом посилення потенціалу їх вітчизняної сфери послуг та її ефективності та конкурентоздатності;

Беручи особливо до уваги серйозні труднощі найменш розвинених країн у світлі їх специфічної економічної ситуації та їх потреби у розвитку, торгівлі та фінансах;

Цим погоджуються про наступне:

ЧАСТИНА I

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Стаття I

Сфера застосування та визначення

1. Ця Угода стосується до заходів країн-членів, що впливають на торгівлю послугами.

2. Для цілей цієї Угоди торгівля послугами означає поставку послуг:

(a) з території однієї країни-члена на територію будь-якої іншої країни-члена;

(b) на території однієї країни-члена споживачеві послуг будь-якої іншої країни-члена;

(c) постачальником послуг однієї країни-члена шляхом комерційної присутності на території будь-якої іншої країни-члена;

(d) постачальником послуг однієї країни-члена шляхом присутності фізичних осіб країни-члена на території будь-якої іншої країни-члена.

3. Для цілей цієї Угоди:

(a) "заходи країн-членів " означають заходи, прийняті

(i) центральними, регіональними або місцевими урядами або органами влади; та

(ii) недержавними органами при виконанні функцій, делегованих центральними, регіональними або місцевими урядами або органами влади.

При виконанні своїх зобов'язань і обов'язків згідно з Угодою член повинен вживати таких належних заходів, які можуть бути у його розпорядженні, з метою забезпечити їх дотримання регіональними і місцевими урядами або органами влади та недержавними органами на території члена;

(b) "послуги" включають будь-який вид послуг у будь-якому секторі за винятком послуг, що постачаються при виконанні функцій державної влади;

(c) "послуга, що надається при виконанні функцій державної влади" означає будь-яку послугу, яка надається не на комерційній основі і не за умовами конкуренції з одним або декількома постачальниками послуг.

ЧАСТИНА II

ЗАГАЛЬНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ДИСЦИПЛІНА

Стаття II

Режим найбільшого сприяння

1. Щодо будь-якого заходу, який охоплюється цією Угодою, кожний член повинен надати негайно і безумовно для послуг і постачальників послуг будь-якого іншого члена режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає для таких самих послуг або постачальників послуг будь-якої іншої країни.

2. член може вживати заходів, несумісних з пунктом 1, за умови, що такий захід внесено до переліку вилучень і відповідає умовам Додатка щодо відмови від зобов'язань за статтею II.

3. Положення цієї Угоди не можна трактувати так, щоб перешкодити будь-якому члену у отриманні або наданні переваг для сусідніх країн з метою полегшення обміну послугами в межах прикордонних територій, коли послуги продукуються і споживаються в рамках цих територій.

Стаття III

Прозорість

1. Кожний член повинен оперативно і, за винятком надзвичайних обставин, найпізніше напередодні набрання чинності публікувати інформацію про всі відповідні заходи загального застосування, які мають стосунок до цієї Угоди або торкаються її дії. Також слід публікувати міжнародні угоди, учасником яких є член, що торкаються або мають відношення до торгівлі послугами.

2. У випадках, коли публікація, згадана у пункті 1, не практикується, зазначена інформація має бути доступної для широкого загалу в інший спосіб.

3. Кожний член повинен оперативно принаймні раз на рік інформувати Раду з торгівлі послугами про прийняття нових або внесення будь-яких змін до існуючих законів, нормативних актів або адміністративних розпоряджень, які істотно впливають на торгівлю послугами, що охоплюються його індивідуальними зобов'язаннями, взятими згідно з цією Угодою.

4. Кожний член повинен оперативно давати відповіді на всі запити будь-якого іншого члена щодо конфіденційної інформації, яка стосується будь-яких заходів загального застосування або міжнародних угод, які маються на увазі в пункті 1. Кожний член повинен також створити один чи більше інформаційних пунктів з метою забезпечення конкретною інформацією інших членів на їхній запит з усіх зазначених вище питань, а також з тих, що підлягають повідомленню згідно з пунктом 3. Такі інформаційні пункти мають бути створені протягом двох років від дати набрання чинності Угодою про заснування Світової організації торгівлі (у цій Угоді - Угода СОТ). Для окремих країн-членів, що розвиваються, можна погодити певну гнучкість щодо термінів створення інформаційних пунктів. Інформаційні пункти не обов'язково повинні бути депозитаріями законів і нормативних актів.

5. Кожний член може сповістити Раду з торгівлі послугами про будь-які заходи, вжиті іншим членом, які, на його думку, порушують дію цієї Угоди.

Стаття III bis

Розкриття конфіденційної інформації

Ніщо в цій Угоді не вимагає ні від кого з членів надавати конфіденційну інформацію, розкриття якої могло би перешкоджати виконанню закону або іншим чином суперечило би громадським інтересам, або завдало би шкоди законним комерційним інтересам певних підприємств, державних або приватних.

Стаття IV

Зростання участі країн, що розвиваються

1. Зростання участі країн-членів, що розвиваються, у міжнародній торгівлі може бути полегшене завдяки досягнутим шляхом переговорів конкретним зобов'язанням різних членів згідно частин III та IV цієї Угоди щодо:

(a) посилення їх вітчизняного потенціалу у сфері послуг, її ефективності і конкурентоздатності, inter ilia, завдяки доступу до технологій на комерційній основі;

(b) розширення їх доступу до каналів розповсюдження та інформаційних мереж; та

(c) лібералізації доступу на ринок у секторах та способах надання послуг, щодо яких вони мають експортний інтерес.

2. Розвинені країни-члени, і наскільки можливо, інші члени повинні створити контактні пункти протягом двох років від дати набрання чинності Угодою про з тим, щоб полегшити доступ постачальників послуг з країн-членів, що розвиваються, до інформації, яка стосується відповідних ринків, щодо:

(a) комерційних і технічних аспектів постачання послуг;

(b) реєстрації, визнання та отримання професійної кваліфікації; та

(c) доступності технологій у сфері послуг.

3. У впровадженні пунктів 1 і 2 спеціальний пріоритет має бути наданий найменш розвиненим країнам-членам. Особливу увагу слід звертати на серйозні труднощі найменш розвинених країн, коли вони в ході переговорів беруть на себе конкретні зобов'язання, враховуючи їх особливу економічну ситуацію та потреби їх розвитку, торговельні та фінансові потреби.

Стаття V

Економічна інтеграція

1. Ця Угода не перешкоджає нікому з членів бути учасником угод або укладати угоди, що лібералізують торгівлю послугами між учасниками таких угод або через учасників за умови, що така угода:

(a) охоплює істотну кількість галузей-1 та

-1 Під цією умовою розуміють кількість секторів, обсяг торгівлі, який зазнає впливу, і види поставок. Щоб відповідати цій умові, угода не повинна, a priori, передбачати виключення будь-яких видів поставок.

(b) не допускає або істотно усуває будь-яку дискримінацію у розумінні, передбаченому статтею XVII, між учасниками або серед них у секторах, які охоплюються пунктом (а) шляхом:

(i) усунення діючих дискримінаційних заходів та (або)

(ii) заборони нових або більш дискримінаційних заходів або при набранні чинності такою угодою, або протягом розумного періоду, за винятком заходів, дозволених відповідно до статей XI, XII, XIV та XIV-bis.

2. При оцінюванні того, чи дотримуються умови, передбачені у пункті 1b), слід звертати увагу на роль угоди у більш широкому процесі економічної інтеграції або лібералізації торгівлі серед учасників, про яких ідеться.

3. a) Коли країни, що розвиваються, є учасниками угод типу, згаданого у пункті 1, слід забезпечити гнучкість стосовно умов, визначених у пункті 1, зокрема згаданих в його підпункті "b", згідно з рівнем розвитку країн, про які йдеться, як в цілому, так і в окремих секторах і підсекторах.

  • b) Незважаючи на положення пункту 6, у разі угоди типу, згаданого в пункті 1, яка охоплює лише країни, що розвиваються, юридичним особам, що належать фізичним особам, або які контролюються ними, учасників таких угод, може бути наданий більш сприятливий режим.

4. Метою укладення будь-якої угоди, згаданої в пункті 1, має бути полегшення торгівлі між його учасниками, і така угода не повинна призводити до збільшення загального рівня бар'єрів у торгівлі послугами щодо будь-якого іншого члена поза цією угодою у певних секторах або підсекторах порівняно з рівнем, що застосовувався до укладення подібної угоди.

5. Якщо у разі укладення, розширення або внесення суттєвих змін до будь-якої угоди, згаданої у пункті 1, член має намір відкликати або змінити конкретне зобов'язання на умовах, несумісних з умовами у його Розкладі зобов'язань, він повинен попередньо, щонайменше за 90 днів, подати повідомлення про таку зміну або відкликання, у цьому разі мають застосовуватися процедури, визначені в пунктах 2, 3 та 4 статті XXI.

6. Постачальник послуг будь-якого з членів, який є юридичною особою, заснованою за законами учасника угоди, згаданої у пункті 1, має право користуватися режимом, що надається згідно з такою угодою, за умови, що він здійснює значні комерційні операції на території учасників такої угоди.

7. a) члени, які є учасниками будь-якої угоди, згаданої в пункті 1, повинні оперативно сповіщати Раду з торгівлі послугами про будь-яку таку угоду, а також розширення або значну зміну такої угоди. Вони також повинні надавати Раді відповідну інформацію на запит Ради. Рада може створити робочу групу з тим, щоб вона вивчила таку угоду, або розширення чи зміну такої угоди і доповіла Раді про її відповідність цій статті.

  • b) члени, які є учасниками будь-якої угоди, згаданої в пункті 1, яка впроваджується на основі програми-графіка, повинні періодично надсилати Раді з торгівлі послугами звіти про хід її впровадження. Рада може створити робочу групу для вивчення цих звітів, якщо вважатиме за необхідне створення такої групи.

  • c) На основі звітів робочої групи, згаданих у підпунктах (a) та b), Рада може, якщо вважатиме за необхідне, давати рекомендації учасникам угоди.

8. член, який є учасником угоди, згаданої у пункті 1, не може наполягати на компенсації в торгівлі у зв'язку із торговельними перевагами, які можуть зрости у іншого члена внаслідок такої угоди.

Стаття V bis

Угоди про інтеграцію ринків робочої сили

Ця Угода не повинна перешкоджати будь-якому із членів бути учасником угоди, яка створює повну інтеграцію-2 ринків робочої сили між учасниками такої угоди або серед них за умови, що така угода:

-2 Як правило, така інтеграція забезпечує громадянам країн-учасниць, про які йде мова, право вільного доступу до ринків робочої сили країн-учасниць і включає заходи, що стосуються умов оплати праці, інших умов праці та соціальних виплат.

(a) звільняє громадян країн-учасниць угоди від вимог, що стосуються дозволів на проживання та працю;

(b) стає предметом повідомлення Ради з торгівлі послугами.

Стаття VI

Внутрішнє регулювання

1. У секторах, де прийняті конкретні обставини, кожний член повинен забезпечити, щоб усі заходи загального застосування, що впливають на торгівлю, здійснювалися розумно, об'єктивно і неупереджено.

2. a) Кожний член повинен мати або створити так швидко, як це практично можливо, судові, арбітражні або адміністративні органи чи процедури, які забезпечать на запит постачальника послуг, інтереси якого порушені, негайний розгляд адміністративних рішень, що впливають на торгівлю послугами і, якщо це обгрунтовано, застосування заходів, спрямованих на виправлення ситуації, що склалася. У тих випадках, коли зазначені процедури не є незалежними від структур, уповноважених приймати адміністративні рішення, про які йдеться, член повинен гарантувати, що процедури дійсно забезпечують об'єктивний і неупереджений розгляд.

  • b) Положення пункту "a" не передбачають вимог до члена щодо створення таких органів або процедур, якщо це несумісно з його конституційним порядком або характером його судової системи.

3. У випадках, коли необхідно мати дозвіл на поставку послуг, щодо яких прийнято конкретне зобов'язання, компетентні органи влади члена повинні протягом розумного проміжку часу після подання заявки, оформленої згідно внутрішнього законодавства та регулювання, інформувати заявника про рішення, прийняте щодо заявки. На запит заявника компетентні органи влади члена повинні надати без зайвої затримки інформацію про стан розгляду заявки.

4. Для забезпечення того, щоб заходи, які стосуються кваліфікаційних вимог і процедур, технічних стандартів та вимог ліцензування, не створювали невиправданих бар'єрів у торгівлі послугами, Рада з торгівлі послугами повинна через відповідні органи, які вона може створити, встановити будь-яку необхідну дисципліну. Ця дисципліна повинна бути спрямована на забезпечення того, щоб такі вимоги, inter alia:

(a) базувалися на об'єктивних і прозорих критеріях, таких як компетентність і здатність надавати послугу;

(b) не були більш обтяжливими, ніж необхідно для забезпечення якості послуги;

(c) що процедури ліцензування не містили в собі обмеження на поставку послуги.

5. a) У секторах, у яких член взяв на себе конкретні зобов'язання, в очікуванні введення в дію дисципліни, встановленої у цих секторах згідно з пунктом 4, член не повинен застосовувати вимоги щодо ліцензування та кваліфікації та технічні стандарти, що анулюють або заподіюють шкоду конкретним зобов'язанням у такий спосіб,

(i) який не відповідає критеріям, визначеним у підпунктах 4(a), b) або (c); та

(ii) якого не можна було розумно сподіватися з боку члена, коли були прийняті конкретні зобов'язання в цих секторах.

  • b) При визначенні того, чи відповідають дії члена зобов'язанням згідно з пунктом 5(a), слід враховувати міжнародні стандарти відповідних міжнародних організацій, які застосовує член.-3

-3 Вислів "відповідні міжнародні стандарти" означає міжнародні органи, що мають відкрите членство для відповідних органів принаймні всіх Членів.

6. У секторах, де прийняті конкретні зобов'язання щодо професійних послуг, кожний член повинен забезпечити відповідні процедури для перевірки компетентності фахівців будь-якого іншого члена.

Стаття VII

Визнання

1. З метою виконання, цілком або частково, своїх стандартів або критеріїв щодо дозволів, ліцензування або сертифікації постачальників послуг, а також відповідно до умов пункту 3, член може визнати отримані знання або досвід, виконані вимоги або ліцензії чи сертифікати, видані в певній країні. Таке визнання кваліфікації, яке може бути досягнуте шляхом гармонізації або у інший спосіб, може грунтуватися на угоді або домовленості з країною, про яку йдеться, або може бути отримано автономно.

2. член, який є учасником угоди або домовленості типу, згаданого у пункті 1, існуючих або майбутніх, повинен надати адекватну можливість іншим заінтересованим членам вести переговори про їх приєднання до такої угоди або домовленості, або вести переговори про укладення подібних угод. У випадках, коли член надає відповідні визнання автономно, він повинен надати таку саму можливість будь-якому іншому члену, щоб показати, що отримані знання, досвід, ліцензії або сертифікати чи виконані вимоги на території такого іншого члена повинні бути визнані.

3. член не повинен надавати визнання таким чином, щоб воно стало засобом дискримінації між країнами у застосуванні його стандартів або критеріїв дозволу, ліцензування або сертифікації постачальників послуг, або прихованим обмеженням у торгівлі послугами.

4. Кожний член повинен:

(a) протягом 12 місяців від дати набрання чинності для нього Угодою СОТ інформувати Раду з торгівлі послугами про свої існуючі заходи щодо визнання кваліфікації ліцензій тощо і заявити, чи грунтується такі заходи на угодах чи домовленостях типу, згаданого у пункті 1;

(b) оперативно, якомога раніше на початковому етапі інформувати Раду з торгівлі послугами про відкриття переговорів щодо угоди або домовленості типу, згаданого у пункті 1, щоб дати відповідну можливість будь-якому іншому члену заявити про свою заінтересованість у переговорах, перш ніж вони перейдуть у результативну фазу;

(c) оперативно інформувати Раду з торгівлі послугами, коли він вживає нові заходи у сфері визнання або значно змінює існуючі, і заявити, чи грунтуються ці заходи на угоді чи домовленості типу, згаданого у пункті 1.

5. У випадках, коли можливо, визнання кваліфікації, ліцензій тощо повинно грунтуватися на багатосторонньо погоджених критеріях. У відповідних випадках члени повинні працювати разом з відповідними державними та недержавними організаціями у питаннях розробки та прийняття загальних міжнародних стандартів і критеріїв визнання і загальних міжнародних стандартів практики відповідної торгівлі послугами та професійної практики.

Стаття VIII

Монополії і виключні постачальники послуг

1. Кожний член повинен забезпечити, щоб будь-який монопольний постачальник послуг на його території при монопольній поставці послуги на відповідному ринку не діяв у спосіб, що є несумісний із зобов'язаннями цього члена, статтею II та конкретними зобов'язаннями.

2. У випадках, коли монопольний постачальник члена конкурує безпосередньо або через зв'язану компанію, при наданні послуги поза сферою своїх монопольних прав і де це стосується конкретних зобов'язань члена, член повинен забезпечити, щоб такий постачальник не зловживав своїм монопольним становищем, діючи на його території у спосіб, несумісний з такими зобов'язаннями.

3. Рада з торгівлі послугами може на запит будь-якого члена, який має підстави вважати, що монопольний постачальник послуги будь-якого іншого члена діє у спосіб, несумісний із пунктом 1 чи 2, направити запит члену, що встановлює, зберігає або дає дозвіл такому постачальнику, про надання конкретної інформації щодо відповідних операцій.

4. Якщо після дати набрання чинності Угодою СОТ член надасть монопольні права щодо поставки послуги, що входить до його конкретних зобов'язань, то цей член повинен поінформувати Раду з торгівлі послугами не пізніше, ніж за три місяці до його наміру надати монопольні права, при цьому слід застосовувати положення пунктів 2, 3 та 4 статті XXI.

5. Положення цієї статті застосовуються також до виключних постачальників послуг, якщо член формально або фактично (a) дозволяє або створює невелику кількість постачальників послуг і b) значно обмежує конкуренцію серед таких постачальників на своїй території.

Стаття IX

Ділова практика

1. Члени визнають, що певні види ділової практики постачальників послуг, за винятком тих, що підпадають під статтю VIII, можуть стримувати конкуренцію і таким чином обмежувати торгівлю послугами.

2. Кожний член повинен на запит будь-якого іншого члена брати участь у консультаціях з метою усунення видів практики, про які йдеться у пункті 1. Член, до якого звертаються, повинен поставитися до такого запиту з повним розумінням і доброзичливістю і повинен співробітничати шляхом надання загальнодоступної неконфіденційної інформації, що має відношення до предмета запиту. Член, до якого направлено звернення, повинен також надати іншу наявну інформацію члену, який звернувся із запитом, відповідно до свого внутрішнього законодавства, і при досягненні прийнятної домовленості щодо захисту її конфіденційності з боку члена, який направив запит.

Стаття X

Надзвичайні захисні заходи

1. Мають бути проведені багатосторонні переговори з питань надзвичайних захисних заходів, основаних на принципі недискримінації. Результати таких переговорів повинні набрати чинності не пізніше, ніж через три роки від дня набрання чинності Угодою СОТ.

2. У період до початку дії результатів переговорів, згаданих у пункті 1, будь-який член може, незважаючи на положення пункту 1 статті XXI, повідомити Раду з торгівлі послугами про свій намір змінити або відкликати конкретне зобов'язання через рік від дня набрання чинності цим зобов'язанням; за умови, що член зазначить у своєму повідомленні до Ради причину, з якої зміна чи відкликання не може чекати закінчення трирічного строку, передбаченого у пункті 1 статті XXI.

3. Положення пункту 2 припиняють свою дію через три роки після дати набрання чинності Угодою про СОТ.

Стаття XI

Платежі та перекази

1. За винятком обставин, передбачених в статті XII, член не повинен застосовувати обмежень щодо міжнародних переказів та платежів по поточних операціях, що стосуються його конкретних зобов'язань.

2. Ніщо в цій Угоді не порушує права та зобов'язання членів Міжнародного Валютного Фонду згідно статей Угоди про МВФ, у тому числі здійснення валютних операцій, що відповідають статтям Угоди, за умови, що член не буде встановлювати обмежень на будь-які операції з капіталом, несумісні з його конкретними зобов'язаннями щодо таких операцій, за винятком згаданих у статті XII або на прохання МВФ.

Стаття XII

Обмеження з метою захисту платіжного балансу

1. У разі виникнення або загрози серйозних труднощів з платіжним балансом та зовнішніми фінансовими відносинами член може встановити або зберегти обмеження на торгівлю послугами, щодо яких він взяв конкретні зобов'язання, у тому числі платежі і перекази по операціях, що стосуються таких обставин. Визнається, що особливий тиск на платіжний баланс члена, що перебуває у процесі економічного розвитку економіка якого переживає перехідний період, може зробити необхідним використання обмежень для забезпечення, inter alia, збереження рівня фінансових резервів, адекватного для впровадження його програми економічного розвитку або трансформування економіки.

2. Обмеження, згадані в пункті 1:

(a) не повинні бути дискримінаційними щодо інших членів;

(b) повинні відповідати статтям Угоди про Міжнародний Валютний Фонд;

(c) не повинні завдавати шкоди комерційним, економічним і фінансовим інтересам будь-якого іншого члена, що виходять за рамки необхідного;

(d) не повинні виходити за рамки необхідності з метою протидіяти обставинам, описаним у пункті 1;

(e) повинні бути тимчасовими і поетапно усуватися по мірі поліпшення ситуації, зазначеної в пункті 1.

3. При визначенні сфери впливу таких обмежень член може віддати перевагу поставкам послуг, які є більш істотними для його економічної програми або програми розвитку. Однак такі обмеження не повинні встановлюватися і зберігатися з метою захисту певного сектора послуг.

4. Про будь-які обмеження, встановлені або збережені згідно з положеннями пункту 1, або про будь-які їх зміни слід оперативно сповістити Генеральну Раду.

5. a) члени, що застосовують положення цієї статті, повинні оперативно провести консультації з Комітетом з обмежень у зв'язку з платіжним балансом щодо обмежень, запроваджених згідно з цією статтею.

  • b) Конференція міністрів повинна розробити процедури-4 для періодичних консультацій з метою забезпечення можливості надання таких рекомендацій члену, про якого ідеться, які вона вважатиме за необхідні.

-4 Мається на увазі, що процедури згідно пункта 5 повинні бути такими ж, як і процедури ГАТТ 1994.

  • c) В ході таких консультацій слід оцінити ситуацію з платіжним балансом члена, про який ідеться, та обмеження, встановлені або збережені згідно з цією статтею, беручи до уваги, inter alia, такі чинники як

(i) характер та масштаби труднощів з платіжним балансом і зовнішніми фінансовими відносинами;

(ii) зовнішньоекономічний і торговий клімат, який склався для члена, що отримує консультацію;

(iii) можливі альтернативні корективні заходи.

  • d) Консультації провині бути спрямовані на приведення будь-яких обмежень у відповідність до пункту 2, зокрема щодо поступової ліквідації обмежень згідно з пунктом 2(e).

  • e) При проведенні таких консультацій слід використовувати всі статистичні дані та інші факти, надані Міжнародним Валютним Фондом щодо іноземної валюти, валютних резервів та платіжного балансу, а висновки повинні грунтуватися на оцінці МВФ платіжного балансу і зовнішньої фінансової ситуації члена, що отримує консультацію.

6. Якщо член, який не є членом Міжнародного Валютного Фонду, має намір застосовувати положення цієї статті, Конференція міністрів повинна створити процедуру розгляду та будь-які інші необхідні процедури.

Стаття XIII

Державні закупки

1. Статті II, XVI та XVII не повинні застосовуватися до законів, правил та вимог, що регулюють закупку послуг державними установами для визначених урядом завдань і які не є метою комерційного перепродажу або з метою використання при поставках послуг для комерційної реалізації.

2. Протягом двох років від дня набрання чинності Угодою СОТ мають відбутися багатосторонні переговори щодо державних закупок послуг в рамках цієї Угоди

Стаття XIV

Загальні винятки

За умови, що названі далі заходи не будуть застосовуватися довільно або створювати необґрунтовану дискримінацію між країнами, де переважають однакові умови, або створювати приховані обмеження торгівлі послугами, ніщо в цій Угоді не слід розуміти як перешкоду жодному члену для прийняття або запровадження заходів:

(a) необхідних для захисту суспільної моралі або збереження громадського порядку;-5

-5 Винятки з міркувань громадського порядку можна застосувати лише тоді, коли складається реальна і досить серйозна загроза одній з фундаментальних засад суспільства.

(b) необхідних для захисту життя і здоров'я людей, тварин та рослин;

(c) необхідних для забезпечення дотримання законів чи регулювання, які не відповідають положенням цієї Угоди, у тому числі і ті, які стосуються:

(i) запобігання використанню практики, яка вводить у оману або є недоброчесною, або наслідків невиконання контрактів у сфері послуг;

(ii) захисту від втручання у приватне життя окремих осіб при обробці та розповсюдженні інформації приватного характеру, а також до захисту конфіденційності приватних записів та рахунків;

(iii) безпеки;

(d) несумісних зі статтею XVII за умови, що різниця у використанні заходів продиктована прагненням забезпечити справедливе або ефективне-6 оподаткування або збір прямих податків щодо послуг або постачальників послуг інших членів;

-6 Заходи, спрямовані на забезпечення справедливого або ефективного оподаткування або збору прямих податків включають заходи, вжиті Членом відповідно до його системи оподаткування, які:

(i) застосовуються щодо постачальників послуг, що не є резидентами, з урахуванням того факту, що зобов'язання щодо податку з нерезидентів визначається з урахуванням об'єктів оподаткування, розташованих або тих, що отримують дохід на території такого Члена; або

(ii) застосовуються до нерезидентів з метою забезпечити оподаткування або збір податку на території Члена; або

(iii) застосовуються до нерезидентів або резидентів з метою запобігти уникненню податків або ухилення від їх сплати, у тому числі заходи, що забезпечують це; або

(iv) застосовуються до споживачів послуг, що постачаються на територію або з території іншого Члена з метою забезпечити оподаткування або збір податків з таких споживачів за рахунок надходжень із джерел на території Члена; або

(v) вирізняють постачальників послуг, що підлягають оподаткуванню по статтях, що оподатковуються всюди у світі, з числа інших постачальників з метою визнання різного характеру податкової бази між ними; або

(vi) визначають, виділяють і розподіляють дохід, прибуток, вигоду, збитки, вирахування або кредитування резидентних фізичних осіб або підприємств, або між зв'язаними особами або підприємствами однієї і тієї особи з метою захисту податкової бази Члена.

Умови або концепції податків у пункті (d) статті XIV, а також у цій виносці визначаються згідно з визначеннями і концепціями податків або еквівалентними чи подібними визначеннями і концепціями відповідно до внутрішнього законодавства Члена, який вживає заходів.

(e) несумісних зі статтею II, за умови, що відмінність режиму є результатом угоди про уникнення подвійного оподаткування або положень про уникнення подвійного оподаткування у будь-якій іншій міжнародній угоді або домовленості, якою пов'язаний член.

Стаття XIV-bis

Винятки з міркувань безпеки

1. Ніщо в цій Угоді не передбачає можливості:

(a) ставити до будь-кого із членів вимоги щодо надання інформацію, розкриття якої він вважає як таку, що суперечить істотно важливим інтересам його безпеки; або

(b) перешкоджати будь-якому члену вживати будь-яких заходів, які він вважає за необхідні для захисту істотно важливих інтересів його безпеки:

(i) що стосуються надання послуг, яке здійснюється безпосередньо або опосередковано з метою забезпечення воєнної установи;

(ii) що стосується термоядерних матеріалів, матеріалів, що розщеплюються, або матеріалів, з яких вони отримані;

(iii) прийнятих у період війни або інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах; або

(c) перешкоджати будь-кому із членів вживати будь-яких заходів з метою виконання своїх зобов'язань згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй в ім'я збереження міжнародної безпеки і миру.

2. Слід якомога повніше інформувати Раду з торгівлі послугами про заходи, вжиті згідно з положеннями пунктів 1b) та (c) та про їх припинення.

Стаття XV

Субсидії

1. Члени визнають, що за певних обставин субсидії можуть спричиняти негативний вплив на торгівлю послугами. Члени повинні вступати у переговори з метою розробки необхідної багатосторонньої дисципліни, щоб уникнути такого негативного впливу на торгівлю.-7 Переговори повинні також бути спрямовані на прийнятність компенсаційних процедур. Такі переговори повинні визнавати роль субсидій у виконанні програм розвитку країн, що розвиваються, і враховувати потреби членів, зокрема країн-членів, що розвиваються, щодо гнучкості у цьому напрямку. Для завдань таких переговорів члени повинні обмінюватися інформацією про всі субсидії, що мають відношення до торгівлі послугами, які вони надають своїм вітчизняним постачальникам послуг.

-7 Подальша програма роботи визначить, як і у яких часових рамках будуть проводитися переговори щодо такої багатосторонньої дисципліни.

2. Будь-який член, який вважає, що субсидії іншого члена завдають шкоди його інтересам, може подати запит про консультацію з таким членом із зазначених питань. Такі запити мають розглядатися доброзичливо.

ЧАСТИНА III

КОНКРЕТНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Стаття XVI

Доступ на ринок

1. Стосовно доступу на ринок через методи поставки, визначені в статті 1, кожний член повинен надати послугам та постачальникам послуг будь-якого іншого члена режим, не менш сприятливий, ніж той, який надається згідно правил, обмежень і умов, погоджених і зазначених в його розкладі.-8

-8 Якщо Член бере зобов'язання про доступ на ринок щодо поставки послуги через метод поставки, зазначений в пункті 2 "a" статті I, і якщо рух капіталу через кордони країни є істотною частиною самої послуги, то такий Член тим самим бере зобов'язання дозволити зазначений рух капіталу. Якщо Член бере зобов'язання про доступ на ринок щодо поставки послуги через метод поставки, що відноситься до пункту 2(c) статті 1, то він тим самим бере зобов'язання дозволити відповідний переказ капіталу на свою територію.

2. У секторах, де взято зобов'язання про доступ на ринок, заходи, які член не повинен зберігати або вживати або в рамках регіону, або на всій території, якщо інше не обумовлено в його розкладі, визначаються як:

(a) обмеження кількості постачальників послуг або у формі кількісних квот, монополій, виключних постачальників послуг, або вимог підтвердження економічної необхідності;

(b) обмеження загальної вартості операцій з послугами або активів у формі кількісних квот або вимог підтвердження економічної необхідності;

(c) обмеження загальної кількості операцій з послугами або загального обсягу продукції послуг, вираженого у показниках, що встановлюють цифрові одиниці у формі квот або вимоги підтвердження економічної необхідності;-9

-9 Підпункт 2(c) не охоплює заходів країни-члена, які обмежують матеріально-технічні засоби для надання послуг.

(d) обмеження загальної кількості фізичних осіб, які можуть бути зайняті у певному секторі послуг, або кількості фізичних осіб, яких постачальник послуг може найняти і які необхідні і мають безпосереднє відношення до поставки певної послуги у формі кількісних квот або вимоги підтвердження економічної необхідності;

(e) заходи, які обмежують або вимагають конкретних типів юридичних осіб або спільних підприємств, через які постачальник послуги може надавати послугу; та

(f) обмежень на участь іноземного капіталу у формі ліміту максимального відсотка іноземного володіння акціями або загальної вартості індивідуальних або сукупних іноземних інвестицій.

Стаття XVII

Національний режим

1. У секторах, які входять до національного розкладу, і за виконання умов та кваліфікаційних вимог, обумовлених у ньому, кожний член повинен надати послугам і постачальникам послуг будь-якого іншого члена щодо всіх заходів, які торкаються поставки послуг, режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає таким самим своїм послугам або постачальникам послуг.-10

-10 Конкретні зобов'язання, взяті на основі цієї статті, не передбачають можливості вимагати у будь-якого Члена компенсації за будь-який збиток, спричинений конкуренцією, який є наслідком іноземного характеру відповідних послуг або постачальників послуг.

2. Будь-який член може виконувати вимоги пункту 1 шляхом надання послугам і постачальникам послуг будь-якого члена формально ідентичного режиму, або формально відмінного режиму, порівняно з тим, який він надає своїм таким самим послугам або постачальникам послуг.

3. Формально ідентичний або формально відмінний режим вважається менш сприятливим, якщо він змінює умови конкуренції на користь послуг або постачальників послуг цього члена порівняно з такими самими послугами або постачальниками послуг будь-якого іншого члена.

Стаття XVIII

Додаткові зобов'язання

Члени можуть зробити предметом переговорів зобов'язання щодо заходів, які спричиняють негативний вплив на торгівлю послугами, і які виходять за рамки положень статей XVI або XVII, у тому числі і ті, що стосуються питань кваліфікації, стандартів та ліцензування. Такі зобов'язання повинні бути внесені до розкладу члена.

ЧАСТИНА IV

ПОДАЛЬША ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ

Стаття XIX

Переговори про конкретні зобов'язання

1. Для досягнення цілей цієї Угоди члени розпочнуть послідовні раунди переговорів, які повинні розпочатися не пізніше, ніж через п'ять років від дати набрання чинності Угодою СОТ, і періодично проводитися з метою досягнення більш високого рівня лібералізації. Такі переговори повинні бути спрямовані на скорочення або усунення заходів, які негативно впливають на торгівлю послугами, як засіб забезпечення ефективного доступу на ринок. Цей процес повинен сприяти інтересам усіх учасників на основі взаємної вигоди і забезпечення загальної рівноваги прав і обов'язків.

2. Процес лібералізації повинен відбуватися з належною повагою до цілей національної політики і рівня розвитку окремих членів в цілому і в окремих секторах. Слід виявити необхідну гнучкість щодо окремих країн-членів, що розвиваються, яка дозволить відкриття меншої кількості секторів, лібералізацію меншої кількості операцій, розширення доступу на ринок відповідно до їх проблем розвитку, а також при відкритті доступу на їхні ринки іноземним постачальникам послуг, пов'язуванням з таким доступом умов, спрямованих на досягнення цілей, викладених у статті IV.

3. Для кожного раунду переговорів мають бути встановлені орієнтири і процедури переговорів. З метою визначення таких орієнтирів Рада з торгівлі послугами повинна здійснювати оцінку торгівлі послугами в цілому і у розрізі секторів з урахуванням цілей цієї Угоди, у тому числі тих, які встановлені в пункті 1 статті IV. Орієнтири для переговорів повинні визначати методику для оцінки лібералізації, здійсненої автономно членами від часу попередніх переговорів, а також методику особливої оцінки найменш розвинених країн-членів згідно з положеннями пункту 3 статті IV.

4. Процес подальшої лібералізації повинен просуватися на кожному такому раунді завдяки двостороннім, груповим та багатостороннім переговорам, спрямованим на підвищення загального рівня конкретних зобов'язань, взятих членами відповідно до цієї Угоди.

Стаття XX

Розклади конкретних зобов'язань

1. Кожний член повинен скласти розклад конкретних зобов'язань, які він бере відповідно до положень Частини III цієї Угоди. Щодо секторів, щодо яких такі зобов'язання приймаються, кожний розклад має визначати:

(a) правила, обмеження і умови щодо доступу до ринку;

(b) умови і вимоги національного режиму;

(c) кроки, що стосуються додаткових зобов'язань;

(d) часові рамки впровадження таких зобов'язань, де це можливо; та

(e) дату набрання чинності такими зобов'язаннями.

2. Заходи, несумісні одночасно зі статтями XVI та XVII, повинні бути внесені до стовпчика, що відноситься до статті XVI. У цьому разі вважається, що запис є також забезпеченням умов або вимог до статті XVII.

3. Розклади конкретних зобов'язань додаються до цієї Угоди і є її невід'ємною частиною.

Стаття XXI

Внесення змін до розкладів

1. a) Член (який у цій статті іменується як член, що вносить зміни) може змінити або відкликати будь-яке зобов'язання зі свого розкладу будь-коли через три роки від дати набрання чинності зобов'язаннями відповідно до положень цієї статті.

  • b) Член, що вносить зміни, повинен повідомити Раду з торгівлі послугами про свій намір змінити або відкликати зобов'язання згідно цієї статті не пізніше, ніж за три місяці до наміченої дати введення зміни або відкликання.

2. a) На запит будь-якого члена, вигоди якого, згідно з цією Угодою, можуть бути порушені (який у цій статті іменується як "член, якого торкаються зміни") наміченими змінами або відкликанням, про які повідомлено згідно з підпунктом 1b), член, що вносить зміну, повинен вступити у переговори з метою досягнення угоди про необхідні дії компенсаційного характеру. В процесі таких переговорів і в угоді члени, про яких ідеться, повинні прагнути зберегти загальний рівень взаємовигідних зобов'язань не менш сприятливих у торгівлі, ніж той, який передбачений у розкладі зобов'язань, який був до проведення таких переговорів.

  • b) Заходи компенсаційного характеру повинні бути здійснені на основі принципу найбільшого сприяння [вітчизняним послугам та постачальникам послуг].

3. a) Якщо між членом, що вносить зміни, та членом, якого торкаються зміни, угоди не досягнуто до закінчення передбаченого для переговорів терміну, то член, якого торкаються зміни, може передати справу до арбітражу. Будь-який член, якого торкаються зміни, і який прагне реалізувати право щодо компенсації, повинен брати участь в арбітражі.

  • b) Якщо жодний із членів, яких торкаються зміни, не звернувся до арбітражу, член, що вносить зміни, може вільно запроваджувати запропоновані зміни або відкликання.

4. a) член, що вносить зміни, не може змінювати або відкликати своє зобов'язання доти, доки він не виконає дії компенсаційного характеру відповідно до рішень арбітражу.

  • b) Якщо член, що вносить зміни, здійснює запропоновані зміни або відкликання і не виконує рішення арбітражу, будь-який член, якого торкаються зміни, і який брав участь в арбітражі, може змінити або відкликати суттєві еквівалентні вигоди, що відповідають рішенням арбітражу. Незважаючи на положення статті II, такі зміни або відкликання можуть бути впроваджені лише щодо члена, який вносить зміни.

5. Рада з торгівлі послугами визначає процедури для внесення поправок або змін до переліків. Будь-який член, який вніс зміни або здійснив відкликання своїх зобов'язань, внесених до Переліку, згідно цієї статті повинен змінити свій розклад відповідно до таких процедур.

ЧАСТИНА V

ІНСТИТУЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття XXII

Консультація

1. Кожний член повинен доброзичливо поставитися до консультації і створити для неї відповідні умови, у зв'язку з поданням, яке може бути виконане будь-яким іншим членом з будь-якого питання, яке торкається дії цієї Угоди. При таких консультаціях слід застосовувати Домовленість про розв'язання спорів.

2. Рада з торгівлі послугами або Орган вирішення спорів може на запит члена провести консультації з будь-яким членом або членами з будь-якого питання, з якого неможливо досягти задовільного рішення шляхом консультації відповідно до умов пункту 1.

3. Згідно з цією статтею, а також згідно зі статтею XXIII член може не звертатися до статті XVII з приводу заходу іншого члена, який входить у сферу міждержавної угоди між ними, яка торкається уникнення подвійного оподаткування. У випадку відсутності згоди між членами щодо того, чи входить цей захід у сферу такої угоди між ними, для кожного члена має бути відкрита можливість винесення цього питання на розгляд Ради з торгівлі послугами.-11 Рада може передати справу до арбітражу. Рішення арбітражу є остаточним і обов'язковим до виконання для обох членів.

-11 Щодо угод про уникнення подвійного оподаткування, які існують на дату набуття чинності Угодою про, таке питання може бути внесене на розгляд Ради з торгівлі послугами лише за згодою обох сторін такої угоди.

Стаття XXIII

Вирішення спорів і виконання рішення

1. Якщо будь-який член вважає, що інший член не виконує своїх загальних або конкретних зобов'язань згідно з цією Угодою, він може з метою досягнення взаємоприйнятного рішення питання звернутися до Домовленості про вирішення спорів.

2. Якщо Орган з вирішення спорів вважає, що обставини достатньо серйозні і виправдовують таку акцію, він може дозволити члену або членам призупинити застосування щодо будь-якого члена або членів загальних або конкретних зобов'язань згідно з статтею 22 Домовленості про вирішення спорів.

3. Якщо будь-який член вважає, що певна вигода, яку він обгрунтовано розраховував отримати за конкретними зобов'язаннями іншого члена згідно з розділом III цієї Угоди, анулюється або їй заподіюється шкода внаслідок застосування будь-якого заходу, який не суперечить положенням цієї Угоди, він може звернутися до Домовленості про вирішення спорів. Якщо Домовленість про вирішення спорів визначить, що цей захід анулює або заподіює шкоду такій вигоді, то член, якого стосуються зміни, має право на взаємоприйнятне врегулювання на основі пункту 2 статті XXI, яке може включати зміни або відкликання заходу, про який ідеться. Якщо між згаданими членами домовленість не може бути досягнута, застосовується стаття 22 Домовленості про вирішення спорів.

Стаття XXIV

Рада з торгівлі послугами

1. Рада з торгівлі послугами виконує такі функції, які можуть бути доручені їй, щоб полегшити дію цієї Угоди і досягнення подальших цілей. Рада може створювати такі допоміжні органи, які вона вважатиме належними для ефективного виконання своїх функцій.

2. Рада і, якщо вона не прийме інше рішення, її допоміжні органи повинні бути відкритими для участі представників усіх членів.

3. Голова Ради обирається членами.

Стаття XXV

Технічне співробітництво

1. Постачальники послуг членів, які потребують такої допомоги, повинні мати доступ до послуг контактних пунктів, про які йдеться в пункті 2 статті IV.

2. Технічну допомогу країнам, що розвиваються, надає Секретаріат на багатосторонньому рівні і визначає Рада з торгівлі послугами.

Стаття XXVI

Відносини з іншими міжнародними організаціями

Генеральна Рада проводить відповідну підготовчу роботу для консультацій і співробітництва з Організацією Об'єднаних Націй та їх спеціалізованими установами, а також з іншими міжурядовими організаціями, які стосуються послуг.

ЧАСТИНА VI

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття XXVII

Відмова у вигодах

Член може відмовити у вигодах цієї Угоди:

(a) у поставці послуги, якщо він з'ясує, що послуга поставляється з або на територію не-члена або члена, до якого член, що відмовляє, не застосовує Угоду про;

(b) у разі надання морських транспортних послуг, якщо він визначить, що послуга надається:

(i) судном, зареєстрованим за законами країни, що не є членом, або країни-члена, щодо якої член, що відмовляє, не застосовує Угоду про, та

(ii) особою, яка здійснює експлуатацію та (або) використовує цілком або частково судно, але яке належить не-члену або члену, щодо якого член, що відмовляє, не застосовує Угоду про;

(c) щодо юридичної особи постачальника послуги, якщо він визначить, що ця особа не входить до числа постачальників послуг іншого члена або що ця особа є постачальником члена, щодо якого член, що відмовляє, не застосовує Угоду про.

Стаття XXVIII

Визначення

Для цілей цієї Угоди:

(a) "захід" означає будь-який захід члена у формі закону, постанови, правила, процедури, рішення, адміністративної дії або у будь-якій іншій формі;

(b) "поставка послуги" означає виробництво, розповсюдження, збут, продаж та доставку послуги;

(c) "заходи членів, що впливають на торгівлю послугами" включає заходи щодо

(i) закупки, оплати або використання послуги;

(ii) доступу або використання, у зв'язку з поставкою послуги, послуг, яких потребують ці члени для того, щоб запропонувати їх населенню;

(iii) присутності, у тому числі комерційної присутності, осіб члена з метою поставки послуги на територію іншого члена;

(d) "комерційна присутність" означає будь-який тип підприємницької або професійної діяльності, у тому числі через

(i) заснування, придбання або використання юридичної особи або

(ii) створення або використання відділення або представництва на території члена з метою поставки послуги;

(e) "сектор" послуги означає:

(i) щодо конкретного зобов'язання, один чи більше або всі підсектори такої послуги, зазначеної у розкладі члена;

(ii) у противному разі, весь такий сектор послуги, у тому числі всі його підсектори;

(f) "послуга іншого члена" означає послугу, яка надається:

(i) з території або на територію такого члена або у разі морського транспорту, судном, зареєстрованим за законами такого члена або особою іншого такого члена, який надає послугу шляхом експлуатації судна та (або) його використання цілком або частково, або;

(ii) у разі надання послуги шляхом комерційної присутності або завдяки присутності фізичних осіб, постачальником послуг іншого такого члена;

(g) "постачальник послуги" означає будь-яку особу, яка надає послугу;-12

-12 Якщо послуга не надається безпосередньо юридичною особою, а через інші форми комерційної присутності, такі як відділення або представництво, постачальнику послуг (тобто фізичній особі) через таку присутність, втім має бути наданий режим, передбачений для постачальників послуг згідно з цією Угодою. Такий режим повинен поширюватися на присутність, через яку надається послуга, і не обов'язкове його поширення на будь-які інші структури постачальника, розташовані поза територією, де надається послуга.

(h) "монопольний постачальник послуг" означає будь-яку особу, державну або приватну, яка на відповідному ринку території члена уповноважена або офіційно створена членом або діє як єдиний постачальник такої послуги;

(i) "споживач послуги" означає будь-яку особу, яка отримує або користується послугою;

(j) "особа" означає фізичну або юридичну особу;

(k) "фізична особа іншого члена" означає фізичну особу, яка проживає на території такого іншого члена або будь-якого іншого члена і яка згідно закону такого іншого члена:

(i) є підданою такого іншого члена; або

(ii) має право постійного проживання на території такого іншого члена, у разі члена, який:

1. не має підданих; або

2. надає в основному такий самий режим своїм постійним мешканцям, який він надає своїм підданим щодо засобів, що торкаються торгівлі послугами, як заявлено ним при прийнятті Угоди про або приєднанні до неї, за умови, що жодний член не зобов'язаний надати таким постійним мешканцям більш сприятливий режим, ніж надавався би таким іншим членом таким постійним мешканцям. Така заява повинна містити завірення про прийняття щодо таких постійних мешканців, відповідно до своїх законів і правил такої відповідальності, яку цей інший член несе щодо своїх підданих.

(l) "юридична особа" означає будь-яке підприємство, яке має правовий статус, належним чином засноване, або організоване у інший спосіб, згідно з законами, як для отримання прибутку, так і з іншою метою і яке є або приватною, або державною власністю, у тому числі будь-яка корпорація, трест, товариство, спільне підприємство, одноосібну власність або асоціацію;

(m) "юридична особа іншої країни-члена" означає таку юридичну особу, яка або:

(i) заснована чи іншим чином організована відповідно до закону іншого члена і залучена до значних ділових операцій на території цього члена або іншого члена; або

(ii) у разі, коли надання послуги здійснюється шляхом поставки послуги через комерційну присутність, такою, що є власністю або контролюється:

1. фізичною особою такого члена; або

2. юридичними особами такого члена, зазначеними в підпункті i);

(n) юридична особа є:

(i) "власністю" осіб члена, якщо більше 50 відсотків капіталу належить особам такої країни-члена;

(ii) "контролюється" особами країни-члена, якщо такі особи мають повноваження призначити більшість його директорів або іншим чином законно визначати напрямки його діяльності;

(iii) "зв'язаною з іншою особою", якщо вона контролює або контролюється такою іншою особою; або якщо вона і інша особа обидві контролюються однією і тією особою;

(o) "прямі податки" означають всі податки на загальний дохід, на сукупний капітал або на елемент доходу або капіталу, у тому числі податки на виручку від відчуження власності, податки на нерухомість, спадок та пожертвування, та податки на загальну суму заробітної платні, виплаченої підприємствами, а також податки на збільшення капіталу.

Стаття XXIX

Додатки

Додатки до цієї Угоди є невід'ємною складовою частиною цієї Угоди

ДОДАТКИ

Додаток щодо звільнень від зобов'язань за статтею II

Сфера застосування

1. У цьому додатку визначаються умови, згідно з якими країна-член при набранні чинності цією Угодою звільняється від зобов'язань відповідно до пункту 1 статті II.

2. Будь-які нові звільнення від зобов'язань, що застосовуються після дати набрання чинності Угодою СОТ, здійснюються згідно з пунктом 3 статті IX цієї Угоди.

Розгляд

3. Рада з торгівлі послугами розглядає всі звільнення від зобов'язань, надані на строк понад 5 років. Перший такий розгляд здійснюється відбутися не пізніше, ніж через 5 років після набрання чинності Угодою СОТ.

4. Рада з торгівлі послугами при розгляді:

(a) з'ясовує, чи все ще превалюють умови, які викликали необхідність звільнення від зобов'язань; та

(b) визначає дату будь-якого наступного розгляду.

Припинення терміну дії

5. Звільнення країни-члена від її зобов'язань згідно з пунктом 1 статті II Угоди щодо певного заходу припиняє дію на дату, встановлену для такого звільнення.

6. В принципі таке звільнення не повинно перевищувати період у 10 років. В будь-якому разі вони повинні бути предметом переговорів на наступних раундах про лібералізацію торгівлі.

7. Член повідомляє Раду з торгівлі послугами наприкінці терміну про припинення дії подібного звільнення і про те, що захід, щодо якого діяло звільнення, приведено у відповідність до пункту 2 статті II Угоди.

Переліки звільнень від зобов'язань відповідно до статті II

[Погоджені переліки звільнень відповідно до пункту 2 статті II будуть додані у цьому розділі до примірника документа Угоди про СОТ.]

Додаток щодо переміщення фізичних осіб, які надають послуги згідно з цією Угодою

1. Цей додаток застосовується до заходів щодо поставки послуг, що торкаються фізичних осіб, які є постачальниками послуг члена, та фізичних осіб члена, які працюють по найму постачальника послуг члена.

2. Угода не застосовується до заходів, які торкаються фізичних осіб, які прагнуть отримати доступ на ринок робочої сили члена, і не застосовується до заходів, що торкаються громадянства, постійного місця проживання або найму на постійну роботу.

3. Відповідно до Частини III та IV Угоди члени можуть досягти шляхом переговорів конкретних зобов'язань, що застосовуються до переміщення всіх категорій фізичних осіб, які надають послуги згідно з Угодою. Фізичним особам, на яких розповсюджуються конкретні зобов'язання, повинно бути дозволено поставку послуги відповідно до умов цього зобов'язання.

4. Угода не повинна перешкоджати країні-члену вживати заходи з метою регулювання доступу або тимчасового перебування фізичних осіб на своїй території, у тому числі ті заходи, які необхідні для захисту цілісності його кордонів і забезпечення упорядкованого переміщення фізичних осіб через його кордон за умови, що такі заходи не застосовуються таким чином, щоб анулювати або заподіювати шкоду вигодам, які отримує будь-який член згідно з умовами конкретних зобов'язань.-13

-13 Факт вимоги візи для фізичних осіб певних країн-членів та відсутність подібної вимоги щодо інших не повинні вважатися заходом, що анулює або заподіює шкоду перевагам згідно з конкретним зобов'язанням.

Додаток щодо авіатранспортних послуг

1. Цей додаток застосовується до заходів, які торкаються торгівлі авіатранспортними послугами, що здійснюються як за розкладом, так і поза розкладом, а також допоміжних послуг. Підтверджується, що будь-які конкретні зобов'язання або обов'язки, взяті згідно цієї Угоди, не зменшують або не впливають на зобов'язання члена згідно з двосторонніми або багатосторонніми угодами, що діють на дату набрання чинності Угодою СОТ.

2. Ця Угода, зокрема процедури вирішення спорів, не застосовується до заходів, які торкаються:

(a) прав перевезення, яким би чином вони не були надані; або

(b) послуги, безпосередньо пов'язаною з реалізацією прав перевезень

за виключенням того, що передбачено у пункті 3 цього Додатка.

3. Угода застосовується до заходів, що торкаються:

(a) ремонту та сервісного обслуговування літаків;

(b) продажу та збуту авіатранспортних послуг;

(c) послуг комп'ютерної системи резервування (КСР).

4. До процедур вирішення спорів Угоди можна вдаватися лише у тих випадках, коли відповідні країни-члени взяли зобов'язання або конкретні обов'язки і коли вичерпано процедури вирішення спорів на підставі двосторонніх та багатосторонніх угод або домовленостей вичерпані.

5. Рада з торгівлі послугами повинна періодично, принаймні кожні п'ять років, розглядати ситуацію у секторі авіатранспорту і дію цього Додатка з метою визначення можливостей подальшого застосування Угоди в цьому секторі.

6. Визначення:

  • a) "Ремонт та сервісне обслуговування літаків" означає такі дії щодо літака або його частини, коли його знято з експлуатації, і не включає так зване поточне [технічне] обслуговування;

  • b) "Продаж і збут авіатранспортних послуг" означає можливості для конкретного авіаперевізника продавати авіатранспортні послуги і вільно здійснювати їх збут [маркетинг], у тому числі всі аспекти маркетингу, такі як вивчення ринку, реклама і розповсюдження. Ці види діяльності не включають калькуляцію цін авіатранспортних послуг та умови перевезення.

  • c) "Послуги комп'ютерної системи резервування (КСР)" означає послуги, що надаються комп'ютеризованими системами, які містять інформацію про розклад авіаперевізників, наявність квитків, тарифи та правила продажу квитків, за якими можна здійснювати резервування або видачу квитків.

  • d) "Права перевезення" означає право надавати послуги за розкладом та поза розкладом та (або) перевозити пасажирів, вантажі та почту за плату або по найму з території члена, на його територію, через або по його території, у тому числі пункти, що обслуговуються, здійснювані маршрути, види руху, що використовуються, надані можливості перевезення, тарифи та їх умови, а також критерії позначок авіакомпаній, у тому числі номер, власника та контроль [за авіакомпанією].

Додаток щодо фінансових послуг

1. Сфера застосування та визначення

  • a) Цей Додаток застосовується до заходів, що торкаються поставки фінансових послуг. Поставка фінансових послуг у цьому Додатку означає поставку послуги, як це визначено в пункті 2 статті 1 Угоди.

  • b) Для цілей підпункту 3b) статті I Угоди "послуги, що поставляються при здійсненні державних функцій" означають наступне:

(i) види діяльності, здійснювані центральним банком або валютно-фінансовим органом або іншою державною структурою при проведенні грошової або валютно-курсової політики;

(ii) види діяльності, які складають частину встановленої законом системи соціального забезпечення або державних пенсійних програм; та

(iii) інші види діяльності, здійснювані державною структурою за рахунок або при гарантії або використанні державних фінансових ресурсів.

  • c) Для цілей підпункту 3b) статті I Угоди, якщо член дозволить будь-які види діяльності, про які йдеться у підпунктах b) ii) або b) (iii) цього пункту, здійснювати його постачальникам фінансових послуг на умовах конкуренції з державною структурою або будь-яким постачальником фінансової послуги, термін "послуга" включає такі види діяльності.

  • d) Підпункт 3 (c) статті I Угоди не застосовується до послуг, що охоплюються цим Додатком.

2. Внутрішнє регулювання

  • a) Незважаючи на будь-які інші положення Угоди члену не повинні ставитися перешкоди при здійсненні заходів, які диктуються пруденційними міркуваннями, у тому числі на захист інвесторів, вкладників, власників полісів та осіб, який виявляється довіра постачальниками фінансових послуг, або для забезпечення цілісності і стабільності фінансової системи. У випадках, коли такі заходи не відповідають положенням Угоди, їх не слід використовувати як засіб ухилення країни-члена від зобов'язань та обов'язків згідно з Угодою.

  • b) Ніщо в цій Угоді не означає можливості висунення до країни-члена вимоги розкривати інформацію, що має відношення до справ і рахунків індивідуальних клієнтів, або будь-якої іншої конфіденційної інформації або інформації про власність, якою [інформацією] державні структури.

3. Визнання

  • a) член може визнати пруденційний характер заходів будь-якої іншої країни щодо визначення того, які заходи конкретного члена, що відносяться до фінансових послуг, слід вживати. Таке визнання, яке може бути досягнуте шляхом гармонізації або іншим чином, може грунтуватися на угоді або домовленості з країною, про яку йдеться, або може бути надане автономно.

  • b) член, який є стороною такої угоди або домовленості, про які йдеться у підпункті (а), майбутньої або діючої, повинен надати адекватну можливість іншим заінтересованим членам вести переговори про їх приєднання до таких угод або домовленостей, або вести з ним подібні переговори в умовах, які містили б еквівалентне регулювання, контроль, впровадження такого регулювання, і, якщо можливо, процедури, що торкаються обміну інформацією між учасниками угоди та домовленості. У випадках, коли член надає визнання автономно, він повинен надати адекватну можливість будь-якому іншому члену продемонструвати, що такі обставини існують.

  • c) У випадках, коли член сподівається надати визнання заходів пруденційного характеру будь-якої іншої країни, пункт 4b) статті VII не застосовується.

4. Вирішення спорів

Група експертів з вирішення спорів з пруденційних питань та інших фінансових питань повинна мати необхідний досвід, що відповідає специфіці фінансових послуг, щодо яких виник спір.

5. Визначення

Для цілей цього Додатка:

  • a) Фінансовою послугою є будь-яка послуга фінансового характеру, яку пропонує постачальник фінансових послуг будь-якої країни-члена. Фінансові послуги включають всі страхові послуги, а також послуги, пов'язані зі страхуванням, банківські та інші фінансові послуги (крім страхових). Фінансові послуги включають такі види послуг:

Страхові послуги, та ті, що пов'язані зі страхуванням

(i) Пряме страхування (у тому числі спільне страхування)

(A) життя

(B) не життя

(ii) Перестрахування і передача частини операцій;

(iii) Страхове посередництво, таке як брокерське та агентське;

(iv) Допоміжні послуги по страхуванню, такі як консультаційні, оцінка актуарного ризику та послуги щодо задоволення претензій.

Банківські та інші фінансові послуги (за винятком страхування)

(v) Прийом від населення депозитів та інших грошових коштів, що належать до сплати;

(vi) Видача позик всіх видів, у тому числі споживчих позик, позик під заставу, факторинг та фінансування комерційних операцій;

(vii) Фінансовий лізинг;

(viii) Всі види послуг по платежах та грошових переказах, у тому числі кредитування, платіжні та дебітові картки, дорожні чеки та банківські векселі;

(ix) Гарантії та зобов'язання;

(x) Торгівля за власний рахунок або за рахунок клієнтів, або на валютній біржі чи на позабіржевому ринку, або іншим наступним чином:

(A) інструментами грошового ринку (у тому числі чеки, перевідні векселі, депозитні сертифікати);

(B) іноземною валютою;

(C) вторинними документами, у тому числі, але не виключно, ф'ючерсами та опціонами;

(D) цінним паперами, що мають відношення до валютних курсів та відсоткових ставок, у тому числі такі як своп, угоди про строкові курси;

(E) цінними паперами, що вільно продаються і купуються;

(F) іншими обіговими цінними паперами та фінансовими активами, у тому числі злитками [дорогоцінних металів].

(xi) Участь в емісіях усіх видів цінних паперів, у тому числі гарантування та розміщення у якості агента (державного або приватного), та надання послуг, що відносяться до таких емісій;

(xii) Брокерські операції на грошовому ринку;

(xiii) Управління активами, такими як готівка або цінні папери, всі види управління колективними інвестиціями, управління пенсійним фондом, опікунство, депозитарні та трастові послуги;

(xiv) Ліквідаційні та клірингові послуги по фінансових активах, у тому числі цінні папери, вторинні документи та інші обігові цінні папери;

(xv) Забезпечення і передача фінансової інформації та обробка фінансових даних та відповідного програмного забезпечення постачальникам інших фінансових послуг;

(xvi) Консультативні, посередницькі та інші допоміжні фінансові послуги по всіх видах діяльності, перелічених у підпунктах з v) до (xv), зокрема відомості про позичальників та аналіз по кредитних питаннях, дослідження та рекомендації з питань інвестицій та портфеля цінних паперів, рекомендації з питань придбання, реорганізації та стратегії підприємств.

(b) Постачальник фінансових послуг означає будь-яку фізичну або юридичну особу члена, яка бажає постачати або яка постачає фінансові послуги, але поняття "постачальник фінансових послуг" не включає державну структуру.

(c) "державна структура" означає:

(i) уряд, центральний банк або валютні установи члена або структуру, що належить члену або контролюється ним, яка в принципі займається виконанням урядових функцій або діяльністю в інтересах уряду, не зокрема структуру, яка займається, головним чином, наданням фінансових послуг на комерційних умовах; або

(ii) приватну структуру, яка здійснює функції, які звичайно виконує центральний банк або валютна установа в період здійснення цих функцій.

Другий додаток щодо фінансових послуг

1. Незважаючи на статтю II Угоди та пункти 1 і 2 Додатка про винятки до статті II, член може протягом 60 днів, відлік яких починається через чотири місяці після дати набрання чинності Угодою про, перерахувати в цьому Додатку заходи, пов'язані з фінансовими послугами, які несумісні з пунктом 1 статті II Угоди.

2. Незважаючи на статтю XXI Угоди, член може протягом 60 днів, відлік яких починається через чотири місяці після дати набрання чинності Угодою СОТ, покращити, змінити або відкликати всі конкретні зобов'язання, або їх частину, щодо фінансових послуг, включених до його Розкладу.

3. Рада з торгівлі послугами встановлює будь-які процедури, необхідні для застосування положень пунктів 1 і 2.

Додаток щодо переговорів стосовно послуг морського транспорту

1. Стаття II та Додаток про відмови від зобов'язання згідно зі статтею II, зокрема вимогу внести до Додатка будь-який захід, несумісний з режимом найбільшого сприяння вітчизняним послугам та постачальникам послуг, який член прагне зберегти, набирають чинності для міжнародного пароплавства, допоміжних послуг та доступу до портових інфраструктур або їх використання лише на:

(a) дату впровадження, яка має бути визначена згідно з пунктом 4 Рішення Міністрів про переговори стосовно морських транспортних послуг; або

(b) якщо переговори не увінчалися успіхом, - на дату заключної доповіді Переговорної групи стосовно морських транспортних послуг, передбаченої у цьому Рішенні.

2. Пункт 1 не застосовується до будь-якого конкретного зобов'язання щодо послуг морського транспорту, включеного до Розкладу члена.

3. З моменту завершення переговорів, зазначених у пункті 1, і до дати впровадження член може поліпшити, змінити або відкликати всі свої конкретні зобов'язання у цьому секторі або їх частину без надання компенсації, незважаючи на положення статті XXI.

Додаток щодо телекомунікацій

1. Цілі

Визнаючи специфіку сектора телекомунікаційних послуг і, зокрема, його двояку роль як особливого сектора економічної діяльності, а також як основний засіб передачі інформації для інших видів економічної діяльності, члени домовляються про наступний Додаток з метою подальшої розробки положень Угоди щодо заходів, які торкаються доступу до суспільних телекомунікаційних мереж та послуг та їх використання. Відповідно, цей Додаток містить зауваження і додаткові положення до цієї Угоди.

2. Сфера застосування

  • a) Цей Додаток застосовується до всіх заходів члена, які торкаються доступу до суспільних телекомунікаційних мереж та послуг та їх використання.-14

-14 Цей пункт розуміють як такий, що означає, що кожний Член повинен забезпечити, шляхом здійснення будь-яких необхідних заходів, виконання зобов'язань, що випливають з цього Додатка щодо постачальників суспільних телекомунікаційних мереж та послуг.

  • b) Цей Додаток не застосовується до заходів щодо кабельного та радіомовного розповсюдження радіо- та телевізійних програм.

  • c) Ніщо в цьому Додатку не слід тлумачити:

(i) як таке, що вимагає від члена уповноважувати постачальника послуг будь-якого іншого члена встановлювати, створювати, купувати, орендувати, здійснювати експлуатацію або поставляти телекомунікаційні мережі або послуги інакше, ніж передбачено у його Розкладі; або

(ii) як таке, що вимагає від члена (або таке, що вимагає, щоб член зобов'язав постачальників послуг, які знаходяться у його юрисдикції) встановлювати, створювати, купувати, орендувати, здійснювати експлуатацію або поставляти телекомунікаційні мережі або послуги, які звичайно не пропонуються громадськості.

3. Визначення

Для цього Додатка:

  • a) "Телекомунікації" означають передачу або прийом сигналів будь-яким електромагнітним способом.

  • b) "Суспільна телекомунікаційна транслюючи служба" означає спеціальну телекомунікаційну транслюючу службу, яка на запит члена відкрито або фактично, як правило, пропонується громадськості. Така служба може включати, inter alia, телеграф, телефон, телекс і передачу даних, яке, як правило, включає передачу в режимі реального часу, інформації споживачів між двома чи більше пунктами без будь-яких змін форми або змісту інформації споживача між початковим та кінцевим пунктом передачі.

  • c) "Суспільна телекомунікаційна транслююча мережа" означає суспільну телекомунікаційну транслюючу інфраструктуру, яка дозволяє здійснювати телекомунікаційні зв'язки від одних певних кінцевих пунктів мережі до інших або між ними.

  • d) "Внутрішньокорпораційні комунікації" означають телекомунікації, завдяки яким компанія підтримує зв'язок в межах самої компанії, або з її філіями, відділеннями та між ними, згідно із законами та правилами країни-члена. Для цього терміни "філії", "відділення" й у випадках, коли можливе застосування, "дочірні підприємства" мають бути визначені кожним членом. "Внутрішньокорпораційні комунікації" у цьому Додатку не включають комерційні та некомерційні послуги, які поставляються компаніям, що не є спорідненими відділеннями, філіями або дочірніми підприємствами, або які пропонуються споживачам або потенційним споживачам.

  • e) Будь-яке посилання на пункт або підпункт цього Додатка включає в себе всі його підрозділи.

4. Прозорість

При застосуванні статті III Угоди кожний член повинен забезпечити загальнодоступність відповідної інформації про умови доступу використання суспільних телекомунікаційних транслюючих мереж та послуг, зокрема: тарифи та інші умови надання послуг; специфікації технічних інтерфейсів з такими мережами та послугами; інформацію про органи, що відповідають за підготовку та прийняття стандартів, що торкаються такого доступу та використання; умови, що торкаються під'єднання терміналів або іншого обладнання, а також вимоги щодо повідомлення, реєстрації або ліцензування, якщо вони необхідні.

5. Доступ до суспільних телекомунікаційних транслюючих мереж та послуг

  • a) Кожний член повинен забезпечити, щоб будь-який постачальник послуг будь-якого іншого члена мав доступ до суспільних телекомунікаційних транслюючих мереж та послуг та до їх використання на основі розумних та недискримінаційних умов для поставки послуг, включених до його Переліку. Це зобов'язання має застосовуватися, inter alia, згідно з положеннями викладених нижче пунктів від b) до f).-15

-15 Поняття "недискримінаційний" розуміють як таке, що має відношення до режиму найбільшого сприяння вітчизняним послугам та постачальникам послуг та до національного режиму, як визначено в Угоді, а також таке, що відображає специфічне для кожного сектора вживання цього поняття, яке означає "умови, не менш сприятливі, ніж ті, що надаються будь-якому іншому користувачеві подібних суспільних телекомунікаційних транслюючих мереж або послуг за подібних обставин".

  • b) Кожний член повинен забезпечити постачальникам послуг будь-якого іншого члена можливість доступу до суспільних телекомунікаційних транслюючих мереж та послуг, а також можливість їх використання в межах території або через кордон цього члена, у тому числі приватні орендовані лінії зв'язку, і з цією метою повинен забезпечити згідно з пунктами e) та f), дозволу таким постачальникам:

(i) купувати або орендувати і приєднувати термінали або інше обладнання, яке служить інтерфейсом з мережею і яке необхідне постачальнику для поставки послуг;

(ii) підключати приватні орендовані або придбані лінії зв'язку до суспільних телекомунікаційних транслюючих мереж та послуг або до орендованих та придбаних іншим постачальником послуг ліній зв'язку; та

(iii) використовувати правила експлуатації щодо вибору постачальника послуг при поставці будь-якої послуги інші, ніж необхідні, для забезпечення звичайної доступності телекомунікаційних транслюючих мереж та послуг.

  • c) Кожний член повинен забезпечити для постачальників послуг будь-якого іншого члена можливість користуватися суспільними телекомунікаційними транслюючими мережами та послугами для передачі інформації в межах їх території або через кордони, у тому числі внутрішньокорпоративні комунікації таких постачальників послуг, і для доступу до інформації, яка міститься в базах даних або яка зберігається іншим способом у формі, що дозволяє прочитання з допомогою обладнання на території будь-якого члена. Про будь-які нові або змінені заходи члена, які істотно впливають на таке використання, слід повідомити і вони має бути предметом консультацій згідно з відповідними положеннями цієї Угоди.

  • d) Незважаючи на попередній пункт, будь-який член може вживати таких заходів, які необхідні, для забезпечення безпеки і конфіденційності повідомлень, за умови виконання вимоги, що такі заходи не застосовуються у такий спосіб, який би створював довільні або необґрунтовані дискримінаційні або приховані обмеження у торгівлі послугами.

  • e) Кожний член повинен забезпечити відсутність нав'язування ніяких умов доступу та їх використання до суспільних телекомунікаційних транслюючих мереж та послуг інших, ніж необхідно для:

(i) гарантування обов'язків постачальників послуг суспільних телекомунікаційних транслюючих мереж та послуг, зокрема їх спроможності робити свої мережі або послуги доступними суспільству;

(ii) захисту технічної цілісності суспільних телекомунікаційних транслюючих мереж та послуг; або

(iii) забезпечення того, що постачальники послуги будь-якого члена не здійснять поставку послуги, доки не отримають дозволу згідно із зобов'язаннями, що містяться Розкладі члена.

  • f) За умови, що вони задовольняють критерії, встановлені в пункті (e), умови доступу до суспільних телекомунікаційних транслюючих мереж та їх використання та послуг можуть включати:

(i) обмеження на перепродаж або спільне використання таких послуг;

(ii) вимогу використовувати певні технічні інтерфейси, у тому числі правила приєднання, для сполучення з такими мережами та послугами;

(iii) вимоги, коли необхідно, взаємодії таких послуги та сприяння досягненню цілей, встановлених в пункті 7(a);

(iv) схвалення типу терміналу або іншого обладнання, яке сполучається з мережею, та технічних вимог щодо приєднання такого обладнання до таких мереж;

(v) обмеження на об'єднання приватної, орендованої або придбаної лінії зв'язку з такими мережами або послугами чи лініями зв'язку, орендованими або придбаними іншим постачальником послуги; або

(vi) повідомлення, реєстрацію або ліцензування.

  • g) Незважаючи на попередні пункти цього розділу країна-член, що розвивається, може, відповідно до рівня свого розвитку, встановлювати розумні умови доступу до суспільних телекомунікаційних транслюючих мереж та послуг та до їх використання, необхідні для посилення її національної телекомунікаційної інфраструктури і потенціалу сектора послуг і збільшення її участі в міжнародній торгівлі телекомунікаційними послугами. Такі умови повинні бути точно визначені у Розкладі члена.

6. Технічне співробітництво

  • a) члени визнають, що ефективна, розвинена телекомунікаційна інфраструктура, особливо в країнах, що розвиваються, має важливе значення для розвитку їх торгівлі послугами. З цією метою члени схвалюють і сприяють участі, наскільки це максимально можливо, розвинених країн і країн, що розвиваються, та їх постачальників суспільних телекомунікаційних транслюючих мереж та послуг та інших структур у програмах розвитку міжнародних та регіональних організацій, зокрема Міжнародний Телекомунікаційний Союз, Програму розвитку Об'єднаних Націй та Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

  • b) члени повинні спонукати і підтримувати телекомунікаційне співробітництво країн, що розвиваються, на міжнародному, регіональному та субрегіональному рівнях.

  • c) У співробітництві з відповідними міжнародними організаціями члени повинні зробити доступною, де це практично можливо, для країн, що розвиваються, інформацію, яка стосується телекомунікаційних послуг та розвитку у галузі телекомунікаційної та інформаційної технології з тим, щоб сприяти посиленню їх національного телекомунікаційного сектора послуг.

  • d) члени повинні приділити особливу увагу можливостям найменш розвинених країн спонукати зарубіжних постачальників телекомунікаційних послуг до надання допомоги у передачі технології, підготовці кадрів та інших видах діяльності, які сприяють розвитку телекомунікаційної інфраструктури та розширенню торгівлі телекомунікаційними послугами.

7. Відношення до міжнародних організацій та угод

  • a) члени признають важливість міжнародних стандартів для глобальної сумісності і сполучення телекомунікаційних мереж та послуг і беруть на себе зобов'язання сприяти розповсюдженню таких стандартів через діяльність відповідних міжнародних органів, у тому числі Міжнародного Телекомунікаційного Союзу та Міжнародної Організація по стандартизації.

  • b) члени визнають роль, яку відіграють міжурядові і недержавні організації і угоди у забезпеченні ефективності функціонування національного та глобального телекомунікаційного обслуговування, особливо Міжнародний Телекомунікаційний Союз. Члени повинні добиватися досягнення відповідних домовленостей у випадках, коли необхідно, для консультації з такими організаціями з питань, що виникають при впровадженні цього Додатка.

Додаток щодо переговорів стосовно основних телекомунікацій

1. Стаття II та Додаток про відмови від зобов'язань згідно зі статтею II, у тому числі вимога включити до Додатка будь-який захід, несумісний з режимом найбільшого сприяння вітчизняним послугам та постачальникам послуг, який член має намір зберегти, набирають чинності щодо основних телекомунікацій лише на:

(a) дату впровадження, що визначається згідно з пунктом 5 Рішення міністрів про переговори про основні телекомунікації; або

(b) дату підсумкової доповіді Переговорної групи з основних телекомунікацій, передбаченої в цьому Рішенні, якщо переговори не увінчаються успіхом.

2. Пункт 1 не застосовується ні до якого конкретного зобов'язання щодо основних телекомунікацій, включеного до Розкладу члена.