Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок, Перелік
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 827-2019-п
Прийнято: 2019-08-14
Чинна редакція від: 2024-05-11
Стан: in_force
Rada ID: 827-2019-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 14 серпня 2019 р. № 827
Київ
Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря
_Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
Відповідно до частини другої статті 32 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, що додається.
2. Внести до Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 13, ст. 495; 2001 р., № 55, ст. 2213, № 81, ст. 3283; 2018 р., № 76, ст. 2537), зміни, що додаються.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
4. Обласним державним адміністраціям та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, що здійснюють виконавчу владу на території відповідної зони, Київській міській державній адміністрації, міським радам, що виконують функції і повноваження місцевого самоврядування на території відповідної агломерації:
- 1) у тримісячний строк з дня набрання чинності цією постановою:
визначити у своєму складі структурний підрозділ або виконавчий орган, що виконуватиме функції органу управління якістю атмосферного повітря відповідно до цієї постанови;
подати інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів;
Абзац третій підпункту 1 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1065 від 04.12.2019, № 826 від 09.09.2020
опублікувати інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря в місцевих засобах масової інформації;
2) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цією постановою забезпечити утворення комісій з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря;
3) до 1 липня 2021 р. подати для погодження Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.
Підпункт 3 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1065 від 04.12.2019, № 826 від 09.09.2020, № 1073 від 04.11.2020
5. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 1, який набирає чинності через один рік після набрання чинності цією постановою.
Прем'єр-міністр України
В.ГРОЙСМАН
Інд. 75
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 серпня 2019 р. № 827
ПОРЯДОК
здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря
У тексті Порядку слово “Мінприроди” замінено словом “Мінекоенерго” згідно з Постановою КМ № 1065 від 04.12.2019
У тексті Порядку слово “Мінекоенерго” замінено словом “Міндовкілля” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 826 від 09.09.2020
У тексті Порядку слова “забруднювальна речовина” в усіх відмінках і формах числа замінено словами “забруднююча речовина” у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
1. Цей Порядок визначає механізм організації та здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування у процесі здійснення такого моніторингу і забезпечення зазначених органів інформацією для прийняття рішень, пов’язаних із станом атмосферного повітря, та інформування населення про такий стан.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
1) агломерація - територія з населенням понад 250 тис. осіб, визначена для цілей моніторингу та управління якістю атмосферного повітря;
2) верхній поріг оцінювання - рівень забруднюючої речовини, нижче якого для оцінювання якості атмосферного повітря використовується комбінація фіксованих вимірювань і методів моделювання або індикативних вимірювань;
2-1) викиди з природних джерел - викиди забруднюючих речовин, які не спричинені прямо чи опосередковано антропогенною діяльністю, зокрема внаслідок таких природних явищ, як виверження вулканів, сейсмічна активність, геотермальна активність, пожежі природного походження, сильні вітри, розпилення морської води, повторне суспендування чи перенесення природних часток з пустель та напівпустель;
Пункт 2 доповнено підпунктом 2-1 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
3) гранична величина - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 3 додатка 2, встановлений з метою уникнення, попередження чи зменшення шкідливих впливів на здоров’я людини та/або на навколишнє природне середовище в цілому, який повинен бути досягнутий в межах визначеного законодавством строку і не повинен бути перевищений після його досягнення;
Підпункт 3 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
- 4) довгострокова ціль - рівень озону (забруднюючої речовини), визначений у пункті 4 додатка 2, який повинен бути досягнутий у довгостроковій перспективі, з метою забезпечення ефективного захисту здоров’я людини та навколишнього природного середовища;
4-1) загальний об’єм ртуті в газоподібному стані - пари елементарної ртуті (Hg-0) та хімічно активної ртуті в газоподібному стані, тобто різновидів ртуті, розчинної у воді, з досить високим тиском пари, щоб мати здатність існувати в газоподібному стані;
Пункт 2 доповнено підпунктом 4-1 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
4-2) загальний осад - загальна маса забруднюючих речовин, яка осідає з атмосферного повітря на поверхні на певній території протягом певного часу;
Пункт 2 доповнено підпунктом 4-2 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
- 5) зона - частина території держави, визначена для цілей моніторингу та управління якістю атмосферного повітря;
5-1) індекс якості повітря в Україні - показник, що використовується в рамках проведення моніторингу атмосферного повітря для відображення інформації про комплексний вплив рівнів основних забруднюючих речовин на здоров’я населення в адаптованому для користувача форматі;
Пункт 2 доповнено підпунктом 5-1 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
6) індикативні вимірювання - вимірювання, які відповідають вимогам щодо якості даних, які є менш суворими, ніж вимоги до фіксованих вимірювань;
Підпункт 7 пункту 2 виключено на підставі Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
8) інформаційний поріг - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, перевищення якого пов’язане з ризиком для здоров’я людини від короткочасного впливу на вразливі групи населення та негайне інформування населення про який забезпечується відповідно до цього Порядку;
9) критичний рівень - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, у разі перевищення якого можуть виникати прямі несприятливі впливи на деякі об’єкти навколишнього природного середовища (дерева, інші рослини чи природні екосистеми, але не на людину);
10) лабораторія спостереження за станом атмосферного повітря - підприємство, установа, організація, їх відокремлений або структурний підрозділ, що здійснює лабораторні дослідження атмосферного повітря та/або атмосферних опадів;
10-1) леткі органічні сполуки - органічні сполуки походженням з антропогенних і природних джерел, крім метану, які визначені у списку Б пункту 1 додатка 2 та/або можуть утворювати похідні сполуки шляхом фотохімічної реакції з оксидом азоту під впливом сонячного світла;
Пункт 2 доповнено підпунктом 10-1 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
- 11) нижній поріг оцінювання - рівень забруднюючої речовини, нижче якого для оцінювання якості атмосферного повітря використовуються методи моделювання чи об’єктивної оцінки;
11-1) оксиди азоту (NOx) - сума об’ємного співвідношення концентрацій оксиду азоту та діоксиду азоту (кількість на 1 млрд. часток за об’ємом), виражена в одиницях масової концентрації діоксиду азоту (мкг/куб. метрів);
Пункт 2 доповнено підпунктом 11-1 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
12) орган управління якістю атмосферного повітря - структурний підрозділ обласної держадміністрації, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, що здійснює виконавчу владу на території відповідної зони, а також структурний підрозділ Київської міської держадміністрації, виконавчий орган міської ради, що виконує функції і повноваження місцевого самоврядування на території відповідної агломерації;
13) оцінювання - будь-який метод, що застосовується для вимірювання, обчислення, прогнозування чи оцінки рівня забруднюючих речовин;
13-1) поліциклічні ароматичні вуглеводні - органічні сполуки, що складаються щонайменше з двох конденсованих ароматичних кілець, що повністю складаються з карбону та гідрогену;
Пункт 2 доповнено підпунктом 13-1 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
14) поріг небезпеки - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, перевищення якого пов’язане з ризиком для здоров’я людини від короткочасного впливу. У разі перевищення порогу небезпеки органи управління якістю атмосферного повітря повинні вживати заходів, що можуть бути здійснені в короткі строки для зменшення ризику чи тривалості такого перевищення на території їх управління;
15) пункт спостережень за забрудненням атмосферного повітря (далі - пункт спостережень) - комплекс, що включає фіксовану ділянку з встановленими засобами вимірювальної техніки та обладнанням, яке забезпечує автоматичну реєстрацію рівня забруднюючих речовин та метеорологічних параметрів або регулярний відбір проб атмосферного повітря для їх подальшого аналізу;
16) рівень забруднюючої речовини - концентрація забруднюючої речовини в атмосферному повітрі чи осадах у визначений час;
16-1) тверді частки (ТЧ2,5) - частки, які проходять через розмірно-селективний пробовідбірник, як визначено у референс-методі для відбору проб і вимірювання таких часток, з ефективністю затримання, що становить 50 відсотків при аеродинамічному діаметрі 2,5 мікрометра;
Пункт 2 доповнено підпунктом 16-1 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
16-2) тверді частки (ТЧ10) - частки, які проходять через розмірно-селективний пробовідбірник, як визначено у референс-методі для відбору проб і вимірювання таких часток, з ефективністю затримання, що становить 50 відсотків при аеродинамічному діаметрі 10 мікрометрів;
Пункт 2 доповнено підпунктом 16-2 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
17) фіксовані вимірювання - вимірювання, що проводяться на фіксованих пунктах спостережень за забрудненням атмосферного повітря на постійній основі або шляхом випадкової вибірки для визначення рівнів забруднюючих речовин;
18) цільовий показник - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, встановлений з метою уникнення, попередження чи зниження рівня шкідливих впливів на здоров’я людини та/або на навколишнє природне середовище в цілому, який по можливості повинен бути досягнутий за визначений період часу;
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Законах України “Про охорону атмосферного повітря”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про метрологію та метрологічну діяльність”, “Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів”.
Абзац пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
3. Державний моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря (далі - моніторинг атмосферного повітря) здійснюється з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та проведення аналізу інформації про якість атмосферного повітря, оцінювання та прогнозування її змін і ступеня небезпечності, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень у галузі охорони атмосферного повітря, у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також інформування населення про якість атмосферного повітря, вплив його забруднення на здоров’я та життєдіяльність населення.
На основі даних та інформації, отриманої в результаті здійснення моніторингу атмосферного повітря, визначається рівень забруднення атмосферного повітря на певній території за певний проміжок часу, відповідність стану атмосферного повітря вимогам якості повітря; здійснюється контроль та оцінка впливу на якість повітря заходів, спрямованих на обмеження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оцінка впливу забруднення атмосферного повітря на навколишнє природне середовище, здоров’я та життєдіяльність населення.
4. Моніторинг атмосферного повітря є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища.
5. Об’єктами моніторингу атмосферного повітря є:
атмосферне повітря;
атмосферні опади;
загальний осад.
Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
6. Суб’єктами моніторингу атмосферного повітря є Міндовкілля, МОЗ, ДСНС, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, виконавчі органи міських рад.
Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
здійснює загальну організацію та координацію суб’єктів моніторингу атмосферного повітря;
МОЗ:
встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списку А пункту 1 додатка 2;
визначає можливі впливи забруднення атмосферного повітря на здоров’я та життєдіяльність населення на основі спостережень за рівнями забруднюючих речовин та результатів моніторингу атмосферного повітря, отриманих іншими суб’єктами моніторингу атмосферного повітря;
ДСНС:
встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднюючих речовин, показниками та складовими атмосферних опадів, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, а також списку Б пункту 1 додатка 2 у випадку, визначеному в пункті 7 цього Порядку, на мережі спостережень національної гідрометеорологічної служби;
Абзац восьмий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
забезпечує суб’єктів моніторингу атмосферного повітря гідрометеорологічними прогнозами;
проводить моніторинг транскордонного перенесення забруднюючих речовин відповідно до Конвенції про транскордонне перенесення забруднення;
Пункт 6 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Абзац одинадцятий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
Абзац дванадцятий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища:
встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, а також списку Б пункту 1 додатка 2 у випадку, визначеному в пункті 7 цього Порядку, в межах території Автономної Республіки Крим;
Абзац чотирнадцятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, виконавчі органи міських рад:
Абзац п’ятнадцятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
встановлюють пункти спостережень та ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, а також списку Б пункту 1 додатка 2 у випадку, визначеному в пункті 7 цього Порядку, в межах території відповідної зони або агломерації.
Абзац шістнадцятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря можуть залучати підприємства, установи та організації, що належать до їх сфери управління, до встановлення пунктів спостережень та проведення спостережень у рамках державної системи моніторингу атмосферного повітря.
Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, виконавчі органи міських рад можуть залучати до встановлення пунктів спостережень та проведення спостережень у рамках державної системи моніторингу атмосферного повітря підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління відповідних обласних та міських рад, що здійснюють функції і повноваження місцевого самоврядування на території відповідних зон та агломерацій.
Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
7. Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря встановлюють пункти спостережень, ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин та вмістом складових та/або показників атмосферних опадів, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, проводять аналіз і прогнозування стану атмосферного повітря та оцінювання його якості з дотриманням законодавства про охорону атмосферного повітря, єдиних методичних вимог у сфері державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря, а також вимог Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”.
За рішенням місцевих органів виконавчої влади, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або органів місцевого самоврядування з урахуванням даних, одержаних у результаті здійснення заходів державного нагляду (контролю) та державного соціально-гігієнічного моніторингу, інформації з Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів, даних передбаченої законодавством звітності (включаючи державну статистичну звітність), а також даних та інформації щодо об’єктів, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, в окремих зонах та агломераціях можуть здійснюватися спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списку Б пункту 1 додатка 2.
Абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, можуть встановлювати пункти спостережень та вести спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списках А та Б пункту 1 додатка 2.
8. Підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, що ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин з виконанням вимог пунктів 7, 8, 10 цього Порядку, безоплатно забезпечують доступ до первинної інформації (даних спостережень) органам управління якістю атмосферного повітря відповідних зон та агломерацій, а також Міндовкіллю у порядку, визначеному у пункті 13 цього Порядку. Для цілей здійснення моніторингу атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря на території України встановлюються зони та агломерації, перелік яких визначений у додатку 1.
Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Залежно від рівня забруднюючих речовин для всіх зон і агломерацій встановлюється режим оцінювання для кожної забруднюючої речовини, визначений у пункті 2 додатка 2. Режим оцінювання встановлює орган управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації у програмі державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря, що затверджується відповідно до пунктів 19-22 цього Порядку, відповідно до таких критеріїв:
режим фіксованих вимірювань застосовується, якщо рівень забруднюючої речовини перевищує верхній поріг оцінювання або довгострокові цілі для озону, визначені у пунктах 2 та 4 додатка 2. Фіксовані вимірювання проводяться на фіксованих пунктах спостережень за забрудненням атмосферного повітря на постійній основі або шляхом випадкової вибірки для визначення рівня забруднюючих речовин. Фіксовані вимірювання проводяться із застосуванням референс-методів, що визначені у пункті 4 додатка 3, на пунктах спостережень, вимоги до розміщення та мінімальної кількості яких визначені в Порядку розміщення пунктів спостережень за забрудненням атмосферного повітря в зонах та агломераціях, затвердженому наказом МВС від 21 квітня 2021 р. № 300 (далі - Порядок розміщення пунктів спостережень), та дотриманням цілей якості даних для фіксованих вимірювань, визначених у додатку 3. Додатково можуть застосовуватися методи моделювання або індикативні вимірювання;
Абзац третій пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
режим комбінованого оцінювання застосовується, якщо рівень забруднюючих речовин є нижчим за верхній поріг оцінювання, визначений у пункті 2 додатка 2. Комбіноване оцінювання здійснюється шляхом комбінування фіксованих вимірювань на пунктах спостережень, вимоги до розміщення та мінімальної кількості яких визначені в Порядку розміщення пунктів спостережень, та методу моделювання та/або індикативних вимірювань відповідно до цілей якості даних, установлених у додатку 3;
Абзац четвертий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
режим моделювання або об’єктивного оцінювання застосовується, якщо рівень забруднюючих речовин є нижчим нижнього порогу оцінювання, визначеного у пункті 2 додатка 2.
Кількість пунктів спостережень та/або частота відбору проб може бути збільшена у разі прийняття Міндовкіллям рішення про перехід державної системи моніторингу довкілля у режим підвищеної готовності або режим реагування на надзвичайні екологічні ситуації відповідно до Порядку функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем.
Пункт 8 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 - зміни набирають чинності одночасно із Законом України від 20 березня 2023 р. № 2973-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля” - через шість місяців з дня скасування чи припинення воєнного стану
Абзац сьомий пункту 8 виключено на підставі Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
9. Режим оцінювання для кожної зони та агломерації переглядається кожні п’ять років та визначається у програмі державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. Режим оцінювання, крім режиму фіксованих вимірювань, може бути переглянутий раніше за рішенням органів управління якістю атмосферного повітря за таких умов:
1) режим оцінювання із застосуванням методів моделювання та об’єктивного оцінювання замінюється на режим комбінованого оцінювання;
2) режим комбінованого оцінювання замінюється на режим фіксованих вимірювань.
10. Перевищення верхнього та нижнього порогів оцінювання визначається на основі даних про рівні забруднюючих речовин за попередні п’ять років. Поріг оцінювання вважається перевищеним, якщо його було перевищено щонайменше протягом трьох років з п’яти.
У разі наявності даних менш як за п’ять років для визначення перевищення нижнього та верхнього порогів оцінювання можна комбінувати результати короткострокових вимірювальних заходів протягом одного року на ділянках, рівень забруднення яких зазвичай є найвищим, з даними з реєстру викидів та перенесення забруднюючих речовин відповідно до Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів, та застосовувати метод моделювання.
11. Розміщення та кількість пунктів спостережень для проведення оцінювання визначаються у програмі державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря для кожної зони та агломерації відповідно до Порядку розміщення пунктів спостережень.
Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Оцінювання якості атмосферного повітря за рівнями діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксидів азоту (NOx), бензолу, оксиду вуглецю, озону, свинцю та твердих часток (ТЧ2,5 і ТЧ10) для фіксованих та індикативних вимірювань для цілей охорони здоров’я населення не проводиться:
Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
на місцевості, до якої населення не має доступу;
Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
у виробничих приміщеннях або на територіях промислових підприємств;
Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
на проїзній частині і центральних розділювальних смугах автомобільних доріг, крім автомобільних доріг, на яких пішоходи мають доступ до розділювальної смуги.
Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
У зонах та агломераціях, у яких інформація від фіксованих пунктів спостереження за рівнями діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксидів азоту (NOx), бензолу, оксиду вуглецю, свинцю, твердих часток (ТЧ2,5 і ТЧ10) доповнена інформацією, отриманою з використанням додаткових методів вимірювання (моделювання або індикативних вимірювань), кількість пунктів спостереження, визначена в Порядку розміщення пунктів спостережень, може бути зменшена на 50 відсотків за умови дотримання таких вимог:
Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
додаткові методи вимірювання (моделювання або індикативні вимірювання) забезпечують отримання інформації, необхідної для оцінювання якості атмосферного повітря щодо граничних величин та порогів небезпеки відповідно до пунктів 3, 4 додатка 2, а також для оприлюднення інформації, визначеної у пункті 14 цього Порядку;
Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
кількість пунктів спостережень, які потрібно встановити, і просторове охоплення додаткових методів вимірювання (моделювання або індикативних вимірювань) є достатніми для встановлення рівня забруднюючої речовини згідно з цілями щодо якості даних, визначених у додатку 3.
Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
У зонах та агломераціях, у яких інформація від фіксованих пунктів спостереження за рівнями озону доповнена інформацією, отриманою з використанням додаткових методів вимірювання (моделювання або індикативних вимірювань), кількість пунктів спостережень, визначена в Порядку розміщення пунктів спостережень, може бути зменшена до однієї третини за умови дотримання таких вимог:
Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
додаткові методи вимірювання (моделювання або індикативні вимірювання) забезпечують отримання інформації, необхідної для оцінювання якості атмосферного повітря щодо цільових показників, довгострокової цілі, інформаційного порогу та порогу небезпеки відповідно до пункту 4 додатка 2;
Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
кількість пунктів спостережень і просторове охоплення додаткових методів вимірювання (моделювання або індикативних вимірювань) є достатніми для визначення рівнів озону згідно з цілями щодо якості даних, визначених у додатку 3;
Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
кількість пунктів спостережень в кожній зоні чи агломерації встановлюється з розрахунку як мінімум один пункт на 2 млн. жителів або на 50 тис. кв. кілометрів залежно від того, в якому з цих двох випадків буде більша кількість пунктів спостережень, але не менше ніж один пункт спостереження на кожну зону чи агломерацію.
Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Вимірювання діоксиду азоту повинні здійснюватися як мінімум 50 відсотками пунктів спостережень, на яких проводяться спостереження за рівнями озону, мінімальна кількість яких визначена в Порядку розміщення пунктів спостережень.
Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Абзац чотирнадцятий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
12. Результатом здійснення моніторингу атмосферного повітря є:
дані спостережень, які одержують суб’єкти моніторингу атмосферного повітря;
узагальнені дані про якість атмосферного повітря, що стосуються певного проміжку часу та/або певної території;
оцінка стану атмосферного повітря та атмосферних опадів;
прогнози стану атмосферного повітря і його змін;
інформація про вплив рівнів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на життя та здоров’я населення.
Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря зобов’язані безстроково зберігати дані спостережень, отримані у результаті здійснення моніторингу атмосферного повітря.
13. Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря, що ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин, здійснюють оцінювання якості атмосферного повітря, забезпечують доступ органів управління якістю атмосферного повітря та Міндовкілля до результатів здійснення моніторингу атмосферного повітря, обмін результатами здійснення моніторингу атмосферного повітря на безоплатній основі, а також надання ретроспективних даних за результатами проведення моніторингу атмосферного повітря.
Інформація, отримана та оброблена суб’єктами моніторингу атмосферного повітря, є офіційною.
14. Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря оприлюднюють через автоматизовану інформаційну систему у сфері охорони атмосферного повітря, для якої забезпечується технологічна сумісність та здійснюється інформаційна взаємодія із загальнодержавною екологічною автоматизованою інформаційно-аналітичною системою забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації та з її мережею:
Абзац перший пункту 14 в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 - зміни набирають чинності одночасно із Законом України від 20 березня 2023 р. № 2973-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля” - через шість місяців з дня скасування чи припинення воєнного стану
інформацію про концентрацію в атмосферному повітрі діоксиду сірки, діоксиду азоту, твердих часток (ТЧ2,5 і ТЧ10), озону і оксиду вуглецю - щогодини, а у разі обґрунтованої технічної неможливості - щодня;
аналітичні дані щодо стану та оцінки якості атмосферного повітря, прогнозу стану атмосферного повітря і його змін - щодня;
у разі перевищення інформаційного або будь-якого з порогів небезпеки, визначених у пункті 4 додатка 2, інформацію про місцевість, в якій зафіксовано перевищення, час початку і тривалість перевищення, найвищу концентрацію за одну годину, найвищу середню концентрацію озону за вісім годин - в найкоротший строк з моменту отримання такої інформації;
узагальнену інформацію про зафіксовані перевищення граничних величин, цільових показників, довгострокової цілі, інформаційного порогу, критичних рівнів, причини та вплив перевищення рівнів забруднюючих речовин на життя та здоров’я населення - щороку;
у разі виявлення концентрацій ртуті в атмосферному повітрі відповідну інформацію - в найкоротший строк з моменту виявлення;
інформацію про рівні в атмосферному повітрі свинцю і бензолу -щомісяця;
інформацію про рівні в атмосферному повітрі арсену, кадмію, нікелю, бенз(а)пірену, а також загального осаду арсену, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів, визначених у підпункті 12 списку А пункту 1 додатка 2, - щороку;
інформацію про перевищення граничних величин забруднюючих речовин, що виникли внаслідок впливу викидів з природних джерел, - щороку.
Органи управління якістю атмосферного повітря оприлюднюють щороку інформацію про перевищення граничних величин для твердих часток (ТЧ10), пов’язані з повторним суспендуванням часток внаслідок посипання доріг піском чи сіллю в зимовий період, а також про перевищення граничних величин забруднюючих речовин, що виникли внаслідок впливу викидів з природних джерел. Міндовкілля затверджує методичні рекомендації щодо проведення аналізу інформації та інформування населення про перевищення граничних величин забруднюючих речовин, пов’язані з повторним суспендуванням часток внаслідок посипання доріг піском чи сіллю в зимовий період, а також внаслідок впливу викидів з природних джерел.
МОЗ оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті щорічний звіт про стан здоров’я населення та епідемічну ситуацію, що включає, зокрема, інформацію про вплив рівнів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на життя та здоров’я населення, зокрема вплив на здоров’я населення перевищення граничних величин, цільових показників, інформаційного порогу, порогів небезпеки і відповідних рекомендацій для населення.
Для забезпечення оперативного інформування населення про якість атмосферного повітря та його передбачуваний вплив на здоров’я та життєдіяльність населення Міндовкілля затверджує порядок інформування населення про якість повітря за основними показниками з використанням індексу якості повітря в Україні.
Порядок створення та адміністрування автоматизованих інформаційних систем у сфері охорони атмосферного повітря встановлюється Міндовкіллям.
Абзац тринадцятий пункту 14 в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 - зміни набирають чинності одночасно із Законом України від 20 березня 2023 р. № 2973-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля” - через шість місяців з дня скасування чи припинення воєнного стану
Дані, отримані суб’єктами моніторингу атмосферного повітря в результаті проведення моніторингу атмосферного повітря, оприлюднюються на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних через загальнодержавну екологічну автоматизовану інформаційно-аналітичну систему забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації та її мережу.
Абзац чотирнадцятий пункту 14 в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 - зміни набирають чинності одночасно із Законом України від 20 березня 2023 р. № 2973-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля” - через шість місяців з дня скасування чи припинення воєнного стану
Органи управління якістю атмосферного повітря та Міндовкілля забезпечують доступ до результатів моніторингу атмосферного повітря органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря та контроль за дотриманням санітарного законодавства.
Пункт 14 в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
15. Органи управління якістю атмосферного повітря забезпечують координацію суб’єктів моніторингу атмосферного повітря та управління його якістю на рівні зони або агломерації, затверджують плани поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокові плани дій для відповідної зони або агломерації, а також вживають заходів для поліпшення стану атмосферного повітря.
16. Органи управління якістю атмосферного повітря відповідно до пункту 15 цього Порядку організовують забезпечення:
неперевищення встановлених граничних величин за рівнями діоксиду сірки, діоксиду азоту, твердих часток (ТЧ2,5 і ТЧ10), бензолу, свинцю, оксиду вуглецю;
неперевищення встановлених критичних рівнів діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксидів азоту (NOx);
неперевищення встановлених цільових показників за рівнями арсену, кадмію, нікелю, бенз(а)пірену;
досягнення цільового показника та довгострокової цілі для озону у зонах та агломераціях.
Для зон та агломерацій, рівні забруднюючих речовин в атмосферному повітрі яких перевищують одну з граничних величин чи один із цільових показників, а також межу похибки, визначену у пункті 3 додатка 2, органи управління якістю атмосферного повітря розробляють та затверджують плани поліпшення якості атмосферного повітря. Порядок розроблення та затвердження планів поліпшення якості атмосферного повітря встановлюється Міндовкіллям. Органи управління якістю атмосферного повітря забезпечують здійснення заходів з поліпшення якості атмосферного повітря відповідно до затверджених планів з метою досягнення відповідних граничних величин чи цільових показників.
Якщо із застосуванням методу моделювання або об’єктивного оцінювання встановлено загрозу перевищення будь-якого порогу небезпеки, визначеного у пункті 4 додатка 2, органи управління якістю атмосферного повітря розробляють та затверджують короткострокові плани дій у разі, коли існує прогнозована можливість зменшення ризику, тривалості або рівня такого перевищення, з урахуванням географічних, метеорологічних та економічних умов. Короткострокові плани дій можуть включати заходи із здійснення контролю та у разі потреби зупинення видів діяльності, що сприяють виникненню ризику перевищення граничних рівнів, цільових показників або порогів небезпеки. Порядок розроблення та затвердження короткострокових планів дій встановлюється Міндовкіллям. Органи управління якістю атмосферного повітря забезпечують вжиття у найкоротші строки заходів для зменшення ризику чи тривалості перевищення порогів небезпеки на відповідній території.
Органи управління якістю атмосферного повітря забезпечують оприлюднення затверджених планів поліпшення якості атмосферного повітря протягом п’яти робочих днів з моменту їх затвердження та короткострокових планів дій протягом доби з моменту їх затвердження.
Органи управління якістю атмосферного повітря подають затверджені плани поліпшення якості атмосферного повітря Міндовкіллю протягом п’яти робочих днів з моменту їх затвердження.
Пункт 16 в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
17. Для розгляду поточних питань, пов’язаних із проведенням моніторингу атмосферного повітря та управлінням якістю атмосферного повітря, органами управління якістю атмосферного повітря утворюються комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря в кожній зоні та агломерації.
Комісія з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря - консультативно-дорадчий орган у межах території зони або агломерації, утворений органом управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації з метою забезпечення взаємодії суб’єктів моніторингу атмосферного повітря.
До складу комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря входять представники:
органу управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації;
регіонального або обласного центру з гідрометеорології на відповідній території;
Абзац шостий пункту 17 виключено на підставі Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
територіального органу Держекоінспекції, що здійснює свої повноваження у межах зони або агломерації;
інших територіальних органів центральних органів виконавчої влади, що здійснюють свої повноваження у межах зони або агломерації (за згодою);
представники органів місцевого самоврядування, що здійснюють свої повноваження у межах зони або агломерації (за згодою);
підприємств, установ, організацій, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, що ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин у межах зони або агломерації;
центрів контролю та профілактики хвороб, що здійснюють свої повноваження у межах зони або агломерації (за згодою);
Пункт 17 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
науково-дослідних установ (за згодою);
громадських об’єднань, що провадять свою діяльність у межах зони або агломерації (за згодою).
Комісії з питань здійснення державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря подають пропозиції до планів поліпшення якості атмосферного повітря в частині здійснення заходів щодо поліпшення якості атмосферного повітря та сприяють їх реалізації, а також сприяють виконанню в зоні або агломерації короткострокових планів дій.
Для здійснення координації на загальнодержавному рівні дій суб’єктів моніторингу атмосферного повітря, а також розгляду питань, пов’язаних із проведенням моніторингу атмосферного повітря та управлінням якістю атмосферного повітря, при Міндовкіллі утворюється Міжвідомча комісія з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.
18. Для здійснення моніторингу атмосферного повітря для кожної зони та агломерації затверджується програма державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря (далі - програма) за формою, що встановлює Міндовкілля.
Органи управління якістю атмосферного повітря розробляють програми для зон та агломерацій і подають їх для розгляду та надання висновків комісіям з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря у відповідних зонах та агломераціях. Органи управління якістю атмосферного повітря та суб’єкти моніторингу атмосферного повітря на території відповідної зони або агломерації забезпечують повноту та достовірність інформації, що включається до програми.
Абзац другий пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Органи управління якістю атмосферного повітря до 1 жовтня останнього року дії чинних програм подають для погодження Міндовкіллю розроблені програми разом з висновком комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації.
Органи управління якістю атмосферного повітря, що здійснюють функції і повноваження на територіях, які включено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, подають програми разом з висновком комісії з питань проведення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації через шість місяців з дня скасування чи припинення воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”.
Пункт 18 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Міндовкілля подає програми Міжвідомчій комісії з питань здійснення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря для розгляду та надання висновку щодо їх відповідності законодавству про охорону атмосферного повітря та єдиним методичним вимогам у сфері державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря не пізніше ніж за десять робочих днів до проведення засідання.
Абзац п’ятий пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Міндовкілля з урахуванням висновку Міжвідомчої комісії з питань здійснення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря у тримісячний строк погоджує програми або надає рекомендації щодо приведення їх у відповідність із законодавством про охорону атмосферного повітря та єдиними методичними вимогами у сфері державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. Після опрацювання рекомендацій Міндовкілля органи управління якістю атмосферного повітря подають програми Міндовкіллю на повторне погодження.
19. Після отримання погодження Міндовкілля програми подаються на затвердження до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, відповідних обласних та міських рад та затверджуються протягом трьох місяців. Програма розробляється строком на п’ять років і повинна включати:
Абзац перший пункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
інформацію про органи управління якістю атмосферного повітря, що розробили програму;
інформацію про мережу спостережень за якістю атмосферного повітря та лабораторії спостереження за станом атмосферного повітря, що наявні у відповідній зоні або агломерації, зокрема перелік пунктів спостережень, їх адреси та географічні координати, карти із схемою розміщення пунктів спостережень, адреси наявних лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря, інформацію про показники, аналіз яких проводиться лабораторіями спостереження за станом атмосферного повітря та застосовувані методи аналізу, інформацію про суб’єктів моніторингу атмосферного повітря, що здійснюють спостереження за якістю атмосферного повітря на відповідних пунктах спостережень;
перелік забруднюючих речовин, оцінювання яких здійснюється на пунктах спостережень у відповідній зоні або агломерації, методи, що застосовується для вимірювання, обчислення, прогнозування чи оцінки рівня забруднюючих речовин на пунктах спостережень) та встановлений режим оцінювання (дані, на основі яких було встановлено режим оцінювання);
інформацію про заплановані заходи щодо встановлення пунктів спостережень та/або вдосконалення наявних мереж спостереження за якістю атмосферного повітря, створення та/або вдосконалення лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря, зокрема перелік пунктів спостережень, запланованих до встановлення, їх адреси та координати, карти із схемою розміщення пунктів спостережень, інформацію про суб’єктів моніторингу атмосферного повітря, що планують встановлення пунктів спостережень та/або створення лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря;
етапи, механізм та строки виконання запланованих заходів.
20. Після затвердження програми орган управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації:
забезпечує протягом п’яти робочих днів з моменту затвердження програми її оприлюднення на офіційному веб-сайті міської ради, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрацій та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища;
подає Міндовкіллю протягом семи робочих днів з моменту затвердження програми інформацію про її затвердження;
подає щороку Міндовкіллю та оприлюднює на офіційному веб-сайті міської ради, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про здійснення заходів із встановлення пунктів спостережень та/або вдосконалення наявних мереж спостереження за якістю атмосферного повітря, створення та/або вдосконалення лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря, що передбачені затвердженою програмою.
Пункт 20 в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
21. Якщо суб’єктами моніторингу атмосферного повітря заплановано додаткові заходи щодо встановлення пунктів спостережень та/або вдосконалення наявних мереж спостереження за якістю атмосферного повітря, створення та/або вдосконалення лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря, зміни обсягів фінансування таких заходів, строків їх здійснення після затвердження програми, органи управління якістю атмосферного повітря вносять зміни до програми за поданням таких суб’єктів. Органи управління якістю атмосферного повітря затверджують зміни до програми щодо запланованих заходів після їх погодження з Міндовкіллям згідно з пунктом 18 цього Порядку.
У разі внесення до програми змін з інших питань органи управління якістю атмосферного повітря:
Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
оприлюднюють протягом п’яти робочих днів інформацію про такі зміни на офіційних веб-сайтах відповідних міських рад, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища;
Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
інформують протягом п’яти робочих днів Міндовкілля у порядку електронного документообігу про такі зміни та відповідні пункти затвердженої програми, яких вони стосуються.
Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Пункт 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
22. Фінансування моніторингу атмосферного повітря здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, що здійснюють спостереження за станом атмосферного повітря відповідно до пункту 7 цього Порядку, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
23. Загальна координація та організація моніторингу атмосферного повітря здійснюється Міндовкіллям.
Додаток 1
до Порядку
ПЕРЕЛІК
зон та агломерацій, що встановлюються на території України
1. На території України для цілей здійснення моніторингу атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря встановлюються такі зони:
1) Автономна Республіка Крим;
2) Вінницька;
3) Волинська;
4) Дніпропетровська;
5) Донецька;
6) Житомирська;
7) Закарпатська;
8) Запорізька;
9) Івано-Франківська;
10) Київська;
11) Кіровоградська;
12) Луганська;
13) Львівська;
14) Миколаївська;
15) Одеська;
16) Полтавська;
17) Рівненська;
18) Сумська;
19) Тернопільська;
20) Харківська;
21) Херсонська;
22) Хмельницька;
23) Черкаська;
24) Чернівецька;
25) Чернігівська.
Межі зон збігаються з межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць. До складу зон не входять агломерації, що розташовані на їх території.
2. На території України для цілей здійснення моніторингу атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря встановлюються такі агломерації:
1) Вінниця;
2) Горлівка;
3) Дніпро;
4) Донецьк;
5) Житомир;
6) Запоріжжя;
6-1) Івано-Франківськ;
7) Київ;
8) Кривий Ріг;
9) Луганськ;
10) Львів;
11) Макіївка;
12) Маріуполь;
13) Миколаїв;
14) Одеса;
15) Полтава;
16) Севастополь;
17) Сімферополь;
18) Суми;
19) Харків;
20) Херсон;
21) Хмельницький;
22) Черкаси;
23) Чернівці;
24) Чернігів.
Межі агломерацій збігаються з межами відповідних міст.
Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1073 від 04.11.2020
Додаток 2
до Порядку
ПЕРЕЛІК
забруднюючих речовин, щодо яких здійснюється оцінювання, пороги оцінювання, граничні величини та інші рівні забруднюючих речовин, за якими проводиться оцінка якості атмосферного повітря
I. Перелік забруднюючих речовин, щодо яких проводяться оцінювання, складові та показники опадів.
Список А
1. Діоксид сірки
2. Діоксид азоту та оксиди азоту (NOx)
Пункт 2 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
3. Бензол
4. Оксид вуглецю
5. Свинець-1
Пункт 5 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
6. Тверді частки (ТЧ2,5)
Пункт 6 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
7. Тверді частки (ТЧ10)
Пункт 7 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
8. Арсен-1
Пункт 8 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
9. Кадмій-1
Пункт 9 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
10. Ртуть
11. Нікель-1
Пункт 11 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
12. Бенз(а)пірен-1. Для оцінки концентрації бенз(а)пірену на деяких пунктах спостережень, визначених у програмі державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря для кожної зони та агломерації, проводиться оцінювання щодо інших поліциклічних ароматичних вуглеводнів, перелік яких включає бенз(а)трацен, бензо(b)флуорантен, індено(1,2,3-cd)пірен, дибенз(a,h)антрацен.
Пункт 12 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
13. Озон
Список А розділу I доповнено пунктом 14 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Показники та складові атмосферних опадів:
1. Іони амонію
2. Гідрокарбонат-іони
3. Іони калію
4. Іони кальцію
5. Загальна кислотність
6. Іони магнію
7. Іони натрію
8. Нітрат-іони
9. Сульфат-іони
10. Хлорид-іони
11. рН
Список Б
1. Аміак
2. Анілін
3. Водень хлористий
4. Водень ціаністий
5. Залізо та його сполуки (у перерахунку на залізо)
6. Кислота азотна
7. Кислота сірчана
8. Ксилол
9. Леткі органічні сполуки: 1-бутен; 1-пентен; 1,2,3-триметилбензол; 1,2,4-триметилбензол; 1,3-бутадієн; 1,3,5-триметилбензол; 2-пентен; ацетилен; бензол; етан; етилбензол; етилен; загальна кількість вуглеводнів, які не належать до гомологічного ряду метану; i-бутан; i-гексан; ізопрен; i-октан; i-пентан; м+п-ксилол; н-бутан; н-гексан; н-гептан; н-октан; н-пентан; o-ксилол; пропан; пропен; толуол; транс-2-бутен; формальдегід; цис-2-бутен
Пункт 9 списку Б розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
10. Марганець та його сполуки (у перерахунку на діоксид марганцю)
11. Мідь та її сполуки (у перерахунку на мідь)
12. Сажа
13. Сірководень
14. Сірковуглець
15. Фенол
16. Фтористий водень
17. Хлор
18. Хлоранілін
19. Хром та його сполуки (у перерахунку на хром)
20. Цинк та його сполуки (у перерахунку на цинк)
II. Верхній та нижній пороги оцінювання
Застосовуються такі верхній і нижній пороги оцінювання:
Діоксид сірки
Охорона здоров’я
Захист рослинності
Верхній поріг оцінювання
60 відсотків 24-годинної граничної величини (75 мкг/куб. метрів не має бути перевищено більш як три рази у будь-який календарний рік)
60 відсотків зимового критичного рівня (12 мкг/куб. метрів)
Нижній поріг оцінювання
40 відсотків 24-годинної граничної величини (50 мкг/куб. метрів не має бути перевищено більш як три рази у будь-який календарний рік)
40 відсотків зимового критичного рівня (8 мкг/куб. метрів)
Діоксид азоту та оксиди азоту (NOx)
Щогодинна гранична величина для захисту здоров’я людини (NO2)
Щорічна гранична величина для захисту здоров’я людини (NO2)
Щорічний критичний рівень для захисту рослинної та природної екосистем (NO2)
Верхній поріг оцінювання
70 відсотків граничної величини (140 мкг/куб. метрів не має бути перевищено більше 18 разів у будь-який календарний рік)
80 відсотків граничної величини (32 мкг/куб. метрів)
80 відсотків критичного рівня (24 мкг/куб. метрів)
Нижній поріг оцінювання
50 відсотків граничної величини (100 мкг/куб. метрів не має бути перевищено більше 18 разів у будь-який календарний рік)
65 відсотків граничної величини (26 мкг/куб. метрів)
65 відсотків критичного рівня (19,5 мкг/куб. метрів)
Тверді частки (ТЧ10/ТЧ2,5)
Середнє значення ТЧ10 за 24 години
Середнє значення ТЧ10 на рік
Середнє значення ТЧ2,5 на рік
Верхній поріг оцінювання
70 відсотків граничної величини (35 мкг/куб. метрів не має бути перевищено більше 35 разів у будь-який календарний рік)
70 відсотків граничної величини (28 мкг/куб. метрів)
70 відсотків граничної величини (17 мкг/куб. метрів)
Нижній поріг оцінювання
50 відсотків граничної величини (25 мкг/куб. метрів не має бути перевищено більше 35 разів у будь-який календарний рік)
50 відсотків граничної величини (20 мкг/м-3)
50 відсотків граничної величини (12 мкг/куб. метрів)
Річне середнє значення
Верхній поріг оцінювання
70 відсотків граничної величини (0,35 мкг/куб. метрів)
Нижній поріг оцінювання
50 відсотків граничної величини (0,25 мкг/куб. метрів)
Бензол
Річне середнє значення
Верхній поріг оцінювання
70 відсотків граничної величини (3,5 мкг/куб. метрів)
Нижній поріг оцінювання
40 відсотків граничної величини (2 мкг/куб. метрів)
Оксид вуглецю
Середнє значення за 8 годин
Верхній поріг оцінювання
70 відсотків граничної величини (7 мг/куб. метрів)
Нижній поріг оцінювання
50 відсотків граничної величини (5 мг/куб. метрів)
Річне середнє значення
Верхній поріг оцінювання
60 відсотків цільового показника (3,6 нг/куб. метрів)
Нижній поріг оцінювання
40 відсотків цільового показника (2,4 нг/куб. метрів)
Річне середнє значення
Верхній поріг оцінювання
60 відсотків цільового показника (3 нг/куб. метрів)
Нижній поріг оцінювання
40 відсотків цільового показника (2 нг/куб. метрів)
Річне середнє значення
Верхній поріг оцінювання
70 відсотків цільового показника (14 нг/куб. метрів)
Нижній поріг оцінювання
50 відсотків від цільового показника (10 нг/куб. метрів)
Річне середнє значення
Верхній поріг оцінювання
60 відсотків цільового показника (0,6 нг/куб. метрів)
Нижній поріг оцінювання
40 відсотків цільового показника (0,4 нг/куб. метрів)
Розділ II із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
III. Граничні величини забруднюючих речовин
Період усереднення
Гранична величина
Межа похибки-3, відсотків
Діоксид сірки
Одна година
350 мкг/куб. метрів не повинна бути перевищена більше ніж 24 рази на календарний рік
150 мкг/куб. метрів (43 відсотки)
Один день
125 мкг/куб. метрів не повинна бути перевищена більше ніж три рази на календарний рік
відсутня
Діоксид азоту
Одна година
200 мкг/куб. метрів не повинна бути перевищена більше ніж 18 разів на календарний рік
0
Календарний рік
40 мкг/куб. метрів
0
Бензол
Календарний рік
5 мкг/куб. метрів
0
Оксид вуглецю
Максимальне денне восьмигодинне середнє значення-4
10 мг/куб. метрів
60
Свинець-1
Календарний рік
0,5 мкг/куб. метрів
100
ТЧ10
Один день
50 мкг/куб. метрів не повинна бути перевищена більше, ніж 35 разів на календарний рік
50
Календарний рік
40 мкг куб. метрів
20
ТЧ2,5
Стадія перша
Календарний рік
25 мкг/куб. метрів
20
Стадія друга (застосовується після досягнення значень стадії першої)
Календарний рік
20 мкг/куб. метрів
0
Розділ III із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
IV. Інші рівні забруднюючих речовин, за якими проводиться оцінка якості атмосферного повітря
Найменування рівня забруднюючих речовин
Забруднююча речовина
Мета оцінювання
Період усереднення
Числовий вираз рівня
Примітка
Цільовий показник
арсен-1
календарний рік
6 нг/куб. метрів
кадмій-1
5 нг/куб. метрів
нікель-1
20 нг/куб. метрів
бенз(а)пірен-1
1 нг/куб. метрів
ТЧ2,5
25 мкг/куб. метрів
озон
охорона здоров’я людини
максимальне середньодобове восьмигодинне значення-4
120 мкг/куб. метрів не повинен бути перевищений більше ніж 25 днів на календарний рік; середнє значення вимірюється протягом трьох років-5
охорона рослинності
травень - липень
AOT40-6 (розраховується із значень за одну годину) 18 000 мкг/куб. метрів х середнє щогодинне значення за п’ять років-4
Довгострокова ціль
озон
охорона здоров’я людини
максимальне середньодобове восьмигодинне значення в межах календарного року
120 мкг/куб. метрів
охорона рослинності
травень - липень
AOT40-3 (розраховується із значень за одну годину) 6000 мкг/куб. метрів х годину
Поріг небезпеки
діоксид сірки
три послідовні години
500 мкг/куб. метрів
вимірювання повинні проводитися на територіях, які є репрезентативними щодо якості атмосферного повітря у зоні чи агломерації, площа яких становить не менше 100 кв. кілометрів, або у цілій зоні чи агломерації залежно від того, яка територія є меншою
діоксид азоту
400 мкг/куб. метрів
озон
1 год.
240 мкг/куб. метрів
перевищення порогу повинно вимірюватися чи прогнозуватися протягом трьох послідовних годин
Інформаційний поріг
озон
інформування населення
1 год.
180 мкг/куб. метрів
перевищення порогу повинно вимірюватися чи прогнозуватися протягом трьох послідовних годин
Критичний рівень
діоксид сірки
захист рослинності
календарний рік та взимку (1 жовтня - 31 березня)
20 мкг/куб. метрів
оксиди азоту (NOx)
календарний рік
30 мкг/куб. метрів Nх
Розділ IV із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
V. Мета зменшення впливу для твердих часток (ТЧ2,5)
Метою зменшення впливу, яка повинна бути досягнута за встановлений період часу, є відсоткове зменшення середнього впливу на населення, що встановлюється Міндовкіллям на відповідний рік з метою зменшення рівня шкідливих впливів на здоров’я людини.
Середнім показником впливу твердих часток (ТЧ2,5), вираженим у мкг/куб. метрів, є середній рівень, визначений на основі вимірювань у міських фонових пунктах спостережень у зонах і агломераціях по всій території держави, який відображає вплив забруднення повітря на населення. Такий показник повинен оцінюватися як середнє значення концентрації твердих часток (ТЧ2,5) з усіх пунктів спостережень за рівнями твердих часток (ТЧ2,5) за три календарних роки, що передують року, в якому визначається середній показник впливу. Для визначення середнього показника впливу використовується один пункт спостережень з розрахунку на 1 млн. жителів у межах агломерацій та додаткових міських районів з чисельністю понад 100 тис. жителів. Такі пункти спостережень можуть співпадати з пунктами спостережень за рівнями твердих часток (ТЧ2,5), розміщеними відповідно до Порядку розміщення пунктів спостережень.
Мета зменшення впливу твердих часток (ТЧ2,5) щодо середнього показника впливу на рік
Початкова концентрація, мкг/куб. метрів
Мета зменшення, відсотків
Менше або дорівнює 8,5
0
Більше 8,5, але менше 13
10
Більше або дорівнює 13, але менше 18
15
Більше або дорівнює 18, але менше 22
20
Більше або дорівнює 22
всі відповідні заходи для досягнення рівня 18 мкг/куб. метрів
Для проведення оцінки якості атмосферного повітря за рівнями забруднюючих речовин із списку Б пункту 1 додатка 2, що не визначені в цьому додатку, застосовуються гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць та орієнтовно безпечні рівні впливу хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць, затверджені МОЗ.
-1 Загальний вміст хімічних елементів та сполук у фракції твердих часток (ТЧ10).
-2 Відсоток перевищення граничної величини.
-3 Максимальне щоденне значення концентрації за вісім годин визначається шляхом дослідження середніх показників за вісім годин, які обчислюються з погодинних даних і оновлюються щогодини. Кожен середній показник за вісім годин, обчислений таким способом, повинен представляти день, в який він закінчується, тобто перший період обчислення протягом будь-якого одного дня буде період з 17 години попереднього дня до 1 години того дня; останнім розрахунковим періодом для будь-якої однієї доби буде період з 16 до 24 години.
-4 Якщо середні показники за три або п’ять років не можуть бути визначені на основі повного і послідовного набору щорічних даних, мінімальні щорічні дані, необхідні для проведення перевірки відповідності цільовим показникам, будуть дійсні протягом одного року (для цільового показника для захисту здоров’я людини), протягом трьох років (для цільового показника для захисту рослинності).
-5 АОТ 40 - сума різниці значень погодинних концентрацій більше ніж 80 мг/куб. метрів (40 часток на 1 млрд.) і 80 мг/куб. метрів за даний період з використанням значень, виміряних щогодини кожний день у часовому проміжку між 8 і 20 годинами за центральноєвропейським часом (СЕТ).
Розділ V в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024
Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Додаток 3
до Порядку
ЦІЛІ
якості даних оцінювання якості атмосферного повітря та референс-методи оцінювання
Назва додатка із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
1. Оцінка похибки методів оцінювання, що виражена на рівні 95 відсотків довірчої ймовірності, оцінюється відповідно до ДСТУ ГОСТ ИСО 5725-1:2005. Відсоткове значення похибки у наведеній таблиці надане для індивідуальних вимірювань за період усереднення для граничної величини (цільового показника щодо озону) з 95 відсотковим інтервалом достовірності. Похибка для фіксованих вимірювань інтерпретується як відповідна гранична величина (цільовий показник щодо озону), що застосовується в регіоні.
Похибка для моделювання визначена як максимальне відхилення виміряних та розрахованих рівнів концентрації для 90 відсотків пунктів спостережень за забрудненням атмосферного повітря протягом періоду, зазначеного для граничної величини (цільового показника щодо озону), без урахування періоду вимірювання. Похибка для моделювання інтерпретується як відповідна гранична величина (цільовий показник щодо озону), що застосовується в зоні або агломерації. Фіксовані вимірювання, що повинні бути обрані для порівняння з результатами моделювання, є показовими для масштабу обраної моделі.
Похибка для об’єктивної оцінки визначається як максимальне відхилення від виміряних і розрахованих рівнів концентрації за вказаний період часу для граничної величини (цільового показника щодо озону), без урахування періоду вимірювання.
Вимоги до мінімум зареєстрованих даних і періоду вимірювань не включають втрати даних внаслідок систематичного калібрування чи технічного обслуговування приладів.
2. Цілі якості даних для оцінювання якості атмосферного повітря для двоокису сірки, двоокису азоту, окису азоту, окису вуглецю, бензолу, твердих часток (ТЧ10/ТЧ2,5), свинцю, озону та пов’язаних з ним NO та NO2
Двоокис сірки, двоокис азоту, окиси азоту і окис вуглецю, відсотків
Бензол, відсотків
Тверді частки (ТЧ10/ТЧ2,5) і свинець, відсотків
Озон та пов’язані з ним NO та NO2, відсотків
Фіксовані вимірювання**
Похибка
15
25
25
15
Мінімум зареєстрованих даних
90
90
90
90 - протягом літа
75 - протягом зими
Мінімальний період вимірювань
- міське середовище і транспортний рух
35
розподілені за місяцями, щоб представляти різні умови клімату та транспортного руху
- промислові зони
90
Індикативні вимірювання
Похибка
25
30
50
30
Мінімум зареєстрованих даних
90
90
90
90
Мінімальний період вимірювань
14
одне вимірювання на тиждень проводиться шляхом випадкової вибірки рівномірно протягом року або восьми тижнів, рівномірно розподілених протягом року
14
вимірювання проводяться протягом одного дня на тиждень шляхом випадкової вибірки, рівномірно протягом року або восьми тижнів регулярно, рівномірно протягом року
14
одне вимірювання на тиждень проводиться шляхом випадкової вибірки, рівномірно протягом року або восьми тижнів, рівномірно розподілених протягом року
протягом літа > 10
Похибка моделювання:
Щогодинна
50
50
Середня за вісім годин
50
50
Середня денна
50
не визначено
Середня річна
30
50
50
Об’єктивне оцінювання
Похибка
75
100
100
75
Ціль 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
3. Цілі якості даних для оцінки якості атмосферного повітря для бензо(а)пірену, арсену, кадмію, нікелю, поліциклічних ароматичних вуглеводних, інших ніж бензо(а)пірен, загального об’єму ртуті в газоподібному стані.
Бензо(а)пірен, відсотків
Арсен, кадмій і нікель, відсотків
Поліциклічні ароматичні вуглеводні, інші ніж бензо(а)пірен, загальний об’єм ртуті в газоподібному стані, відсотків
Загальне осадження, відсотків
Похибка
Фіксоване та індикативне вимірювання
0
40
50
70
Моделювання*
60
60
60
60
Об’єктивне оцінювання
не більш як 100
Мінімум зареєстрованих даних
90
90
90
90
Мінімальний час вимірювань
Фіксовані вимірювання
33
50
Індикативні вимірювання
14
14
14
33
Для вимірювання рівнів бенз(а)пірену та інших поліциклічних ароматичних вуглеводнів необхідний цілодобовий відбір проб. Індивідуальні проби бенз(а)пірену, арсену, кадмію, нікелю та загального об’єму ртуті в газоподібному стані, відібрані протягом періоду до одного місяця, можна об’єднати та проаналізувати як зведену пробу за умови, що метод гарантує стабільність зразків протягом цього періоду. Якщо концентрації споріднених речовин (бензо(b)флуорантен, бензо(j)флуорантен, бензо(к)флуорантен) неможливо визначити аналітичними методами, їх концентрації можна наводити як суму.
Ціль 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Відбір проб повинен бути рівномірно розподілений протягом тижня і року. Для вимірювання щомісячного або щотижневого рівня осаду рекомендується відбирати проби протягом року.
Ціль 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Крім того, допускається взяття підпроби фільтрів твердих часток (ТЧ10) для важких металів списку А розділу I додатка 2 до Порядку, якщо є докази того, що субпроба є репрезентативною для загальної проби та чутливість виявлення не знижується у порівнянні з відповідними цільовими показниками якості даних. Як альтернатива щоденному відбору проб допускається щотижневий відбір проб для важких металів у твердих частках (ТЧ10) за умови, що характеристики відбору не погіршуються.
Ціль 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря можуть використовувати тільки вологий відбір проб замість групового відбору, якщо вони можуть продемонструвати, що різниця між ними становить в межах 10 відсотків. Рівень осаду зазначається в мкг/куб. метрів на добу.
Ціль 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
4. Методи оцінювання рівнів забруднюючих речовин
Назва цілі 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Для проведення фіксованих вимірювань застосовуються такі референс-методи оцінювання:
Абзац перший цілі 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
1) діоксид сірки - згідно з ДСТУ EN 14212:2018 - (EN 14212:2012, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації діоксиду сірки методом ультрафіолетової флуоресценції;
2) діоксид азоту та оксиди азоту - згідно з ДСТУ EN 14211:2018 - (EN 14211:2012, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації діоксиду азоту та монооксиду азоту методом хемілюмінесценції;
3) бензол - згідно з ДСТУ EN 14662-1:2018 (EN 14662-1:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації бензолу (частини перша - третя);
4) оксид вуглецю - згідно з ДСТУ EN 14626:2018 (EN 14626:2012, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації монооксиду вуглецю методом недисперсійної інфрачервоної спектроскопії;
5) свинець - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;
6) ТЧ10 - згідно з ДСТУ EN 12341:2018 (EN 12341:2014, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний гравіметричний метод вимірювання масової концентрації аерозольних частинок PM10 або PM2,5;
7) ТЧ2,5 - згідно з ДСТУ EN 12341:2018 (EN 12341:2014, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний гравіметричний метод вимірювання масової концентрації аерозольних частинок PM10 або PM2,5;
8) арсен - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;
9) кадмій - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;
10) нікель - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;
11) озон - згідно з ДСТУ EN 14625:2016 (EN 14625:2012, IDT) Повітря атмосферне. Стандартний метод вимірювання концентрації озону на основі фотометрії в ультрафіолетовій області спектра;
12) загальна концентрація ртуті в газоподібному стані в атмосферному повітрі - ДСТУ EN 15852:2022 (EN 15852:2010, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод визначення загального вмісту газоподібної ртуті;
Ціль 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
13) осад ртуті - ДСТУ EN 15853:2022 (EN 15853:2010, IDT) Якість навколишнього повітря. Стандартний метод визначення осадження ртуті.
Ціль 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
Під час вимірювання рівнів газоподібних забруднюючих речовин їх об’єм повинен бути стандартизований за температури 293 K і атмосферного тиску 101,3 кПa. Для твердих часток (ТЧ2,5 та ТЧ10), речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (TSP) та забруднюючих речовин, рівні яких аналізуються у фракції твердих часток (ТЧ10), об’єм відібраної проби приводиться до нормальних умов (температура 293 K і атмосферний тиск 101,3 кПa на момент відбору проби).
Ціль 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
- Якщо для оцінки якості використовується модель якості повітря, повинні бути зібрані посилання на описи моделі та інформацію про похибку. Похибка для моделювання визначається як максимальне відхилення вимірюваних та розрахованих рівнів концентрації протягом повного року без урахування часу проведення дій.
** Для вимірювань бензолу, свинцю, твердих часток (ТЧ2,5 та ТЧ10) можуть застосовуватися випадкові вимірювання замість постійних, якщо похибка, включаючи похибку, що виникає через випадковий відбір проб, відповідає цілям щодо якості, що становить 25 відсотків, а час вимірювань залишається більшим, ніж мінімальний час для індикативних вимірювань. Випадковий відбір проб повинен бути рівномірним протягом року з метою уникнення неточності результатів. Похибка, що виникає через випадковий відбір проб, може бути визначена за допомогою процедури, встановленої стандартом ISO 11222:2002 “Якість повітря - визначення похибки середнього часового значення при вимірювання якості повітря”. Якщо випадкові вимірювання використовуються для проведення оцінки граничної величини твердих часток (ТЧ10), потрібно оцінювати 90,4 процентиля (що є нижче або становить 50 мг/куб. метрів) замість значення перевищень, на яке впливає обсяг зареєстрованих даних.
Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 серпня 2019 р. № 827
ЗМІНИ,
що вносяться до Положення про державну систему моніторингу довкілля
1. Доповнити Положення пунктом 1-2 такого змісту:
“1-2. Моніторинг довкілля у частині державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря здійснюється згідно з Порядком здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 827.
2. У пункті 8:
1) в абзаці четвертому слова “атмосферного повітря та опадів (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів, транскордонне перенесення ЗР)” замінити словами “вмісту радіонуклідів в атмосферному повітрі, транскордонного перенесення забруднювальних речовин”;
2) в абзаці п’ятому слова “атмосферного повітря (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів)” замінити словами “вмісту радіонуклідів в атмосферному повітрі”.
3. Пункт 12 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
“програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.”.
У зв’язку з цим абзаци п’ятий - сьомий вважати відповідно абзацами шостим - восьмим.
4. Доповнити Положення пунктом 24-1 такого змісту:
“24-1. Держстат надає усім заінтересованим суб’єктам моніторингу атмосферного повітря статистичну інформацію, отриману за результатами спостережень за екологічною ситуацією в Україні та її регіонах.”.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 серпня 2019 р. № 827
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. № 343 “Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 10, ст. 393).
2. Абзац шістнадцятий пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. № 1763 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 39, ст. 1943).
3. Пункт 6 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 р. № 657 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 55, ст. 2213).
4. Пункт 11 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. № 380 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 41, ст. 1477).
5. Пункт 14 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 748 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3041).