Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок, Форма типового документа, Норми, Картка, Повідомлення, Список, Акт
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 721-2022-п
Прийнято: 2022-06-17
Чинна редакція від: 2023-05-03
Стан: in_force
Rada ID: 721-2022-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 17 червня 2022 р. № 721
Київ
Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період
_Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
З метою встановлення порядку здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період згідно з нормами міжнародного права та відповідно до статті 9 Закону України “Про оборону України” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, що додається.
2. Міністерству оборони:
забезпечити організацію збору та охорони військовополонених з моменту потрапляння таких осіб у полон та до моменту передачі їх до таборів або дільниць для тримання військовополонених;
організувати разом із Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури та Міністерством юстиції супроводження військовополонених із місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон, до таборів або дільниць для тримання військовополонених.
Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 416 від 28.04.2023
3. Міністерству оборони та Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури забезпечувати фінансування видатків, пов’язаних із здійсненням заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, за рахунок та в межах бюджетних призначень, затверджених для них законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 416 від 28.04.2023
4. Центральним органам виконавчої влади у тримісячний строк привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.
Прем'єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 29
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 червня 2022 р. № 721
ПОРЯДОК
здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період
Загальні положення
1. Цей Порядок установлює загальні вимоги до здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період відповідно до норм міжнародного права з моменту потрапляння таких осіб у полон та до моменту передачі їх до таборів для тримання військовополонених (далі - табори) або дільниць для тримання військовополонених (далі - дільниці), а також установлює порядок опитування військовополонених під час поводження з ними.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
евакуація військовополонених - організоване виведення військовополонених з району ведення бойових дій до місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон;
Український національний центр розбудови миру - державне підприємство, яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 р. № 228 “Про визначення державного підприємства, яке виконує функції Національного інформаційного бюро” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1470) виконує функції Національного інформаційного бюро;
трофейне майно - озброєння, військова техніка та інше майно противника, захоплені (отримані) під час відсічі та стримування агресії держави-агресора;
установа Державної кримінально-виконавчої служби - виправна колонія мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, а також слідчий ізолятор Державної кримінально-виконавчої служби, в яких утворена дільниця.
Терміни “військовополонені”, “дільниця для тримання військовополонених”, “полон”, “табір для тримання військовополонених” вживаються в цьому Порядку у значенні, наведеному в Порядку тримання військовополонених, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022 р. № 413 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 31, ст. 1649).
Термін “особливий період” вживається в цьому Порядку у значенні, наведеному в Законі України “Про оборону України”.
Загальні засади поводження з військовополоненими
3. З військовополоненими завжди поводяться гуманно, не допускаючи стосовно них насильства, жорстокого поводження і тортур, образливого та принизливого ставлення, залякування та цікавості публіки, засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином. Зокрема, військовополонених не можна піддавати фізичному каліченню, медичним чи науковим експериментам будь-якого характеру, які не обґрунтовані потребою у проведенні медичного, стоматологічного або стаціонарного лікування військовополоненого та не здійснюються в його інтересах.
З усіма військовополоненими поводяться однаково, без будь-якої дискримінації за ознаками раси, національності, релігії чи віросповідання, політичних переконань або за іншими аналогічними ознаками, за винятком випадків привілейованого режиму, який може бути встановлений з причин стану їх здоров’я, віку чи професійної кваліфікації.
4. До військовополонених за будь-яких обставин ставляться з повагою до їх особи та честі. З жінками поводяться з усією повагою, зумовленою їх статтю, так само прихильно, як і з чоловіками. До офіцерів та військовополонених, які прирівняні до них, ставляться з повагою, належною їх званню та віку. Військовополонені в повному обсязі зберігають свою цивільну правоздатність, якою вони користувалися до полону. Пораненим та хворим із числа військовополонених надається своєчасна медична допомога.
5. Держава відповідає за поводження з військовополоненими. Військовополонені перебувають під владою держави, а не окремих осіб чи військових частин.
Військовополонені зобов’язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів України, які доведені до них зрозумілою їм мовою.
Особа набуває статусу військовополоненого та відповідні гарантії з моменту потрапляння в полон.
6. Особа, яка брала участь у воєнних діях і потрапила в полон, якщо така особа має право та претендує на статус військовополоненого або якщо держава, від якої вона залежить, вимагає для неї такого статусу шляхом повідомлення Україні або державі-покровительці, вважається військовополоненим та користується захистом Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р. (далі - Женевська конвенція).
У разі виникнення сумніву в тому, чи має особа, яка потрапила в полон, право на статус військовополоненого, вона зберігає такий статус та користуватися захистом Женевської конвенції і Додаткового протоколу доЖеневських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), доти, доки її статус не буде визначено компетентним судовим органом.
7. Оперативно-розшукові та контррозвідувальні заходи щодо особи, а також залучення її як учасника кримінального провадження можуть здійснюватися в установленому законодавством порядку.
На територію таборів або дільниць для тримання військовополонених допускаються:
прокурори, слідчі, дізнавачі - за наявності службового посвідчення та офіційного листа із зазначенням даних військовополонених, з якими планується проведення слідчих чи процесуальних дій, виду такої слідчої чи процесуальної дії, а також витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування;
працівників органів Служби безпеки - за наявності службового посвідчення та офіційного листа із зазначенням даних військовополонених, з якими планується проведення заходів;
захисники - за наявності документа, що посвідчує особу, та одного з документів, визначених статтею 50 Кримінального процесуального кодексу України.
Відвідування зазначеними особами військовополонених здійснюється з 8 до 20 години.
8. Військовополонених слід обшукати, роззброїти, забезпечити їх захист, надати медичну допомогу та евакуювати. Усі речі та предмети особистого користування, засоби індивідуального захисту, знаки розрізнення та державної належності, нагороди, відзнаки, предмети обмундирування і харчування, грошові суми та предмети, що мають суб’єктивну цінність (крім зброї, військового спорядження та бойових документів), залишаються у власності військовополонених. Винятком є випадки, коли вилучення зазначених предметів та речей необхідне для забезпечення безпеки військовополонених. У такому разі вилучення здійснюється лише за розпорядженням командира підрозділу, особовий склад якого захопив військовополоненого, після складення акта і видачі військовополоненому розписки з розбірливо зазначеними в ній посадою, військовим званням, прізвищем, ім’ям та по батькові (за наявності) особи, яка видала таку розписку.
Усі зазначені в розписці речі, а також грошові суми повинні бути повернуті військовополоненим після закінчення їх полону в тому вигляді, в якому вони були вилучені.
Військовополонені завжди повинні мати при собі документи, що посвідчують особу.
Військовополоненим дозволяється носіння нагород, знаків розрізнення та шевронів.
9. Харчування військовополонених здійснюється за нормою, наведеною в додатку 1, за рахунок використання насамперед трофейного продовольства та організовується за наявності та з урахуванням звичного для військовополонених режиму та раціону.
10. Медична допомога під час евакуації та супроводження військовополонених до табору або дільниці може надаватися їм медичним персоналом з числа військовополонених, кваліфікація яких може бути підтверджена їх особистими документами. Для надання медичної допомоги використовуються насамперед трофейні медикаменти. Забезпечення предметами особистої гігієни першої необхідності здійснюється таким самим чином.
Медична допомога може надаватися військовополоненим у закладах охорони здоров’я Збройних Сил. У разі відсутності можливості надання спеціалізованої медичної допомоги військовополоненим у закладах охорони здоров’я Збройних Сил їх передають для надання медичної допомоги до закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності, де така допомога може бути надана.
Військовополоненим, які пройшли лікування, видається довідка із зазначенням характеру хвороби чи поранення, тривалості лікування та його результатів. Дублікат такої довідки надсилається до Українського національного центру розбудови миру. Форма довідки встановлюється МОЗ за погодженням із Мінреінтеграції. Лікування військовополонених, забезпечення лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації проводиться безоплатно.
11. Забезпечення військовополонених обмундируванням, білизною та взуттям здійснюється за рахунок трофейного майна або в разі потреби речовим майном вітчизняного виробництва, що було в ужитку, з урахуванням пори року.
Облік та реєстрація військовополонених
12. Командир військової частини, особовий склад якої захопив осіб в полон, організовує первинну реєстрацію військовополонених, яка проводиться відразу після потрапляння в полон за наявності можливості з урахуванням інтенсивності бойових дій.
Первинна реєстрація оформляється шляхом складення поіменного списку із зазначенням прізвища, імені та по батькові, військового звання, дати народження та особистого номера або іншої рівноцінної інформації. Особа, яка здійснює реєстрацію, зобов’язана довести до військовополонених інформацію про їх статус, права, обов’язки і правила поводження зрозумілою для них мовою.
Під час первинної реєстрації один примірник поіменного списку, підписаний особою, що його склала, залишається в підрозділі, який захопив військовополонених, а інший надається представникам Військової служби правопорядку у Збройних Силах (далі - Служба правопорядку) з метою організації супроводження військовополонених до табору або дільниці. Копія поіменного списку надсилається до Українського національного центру розбудови миру.
За наявності технічної можливості дані про військовополонених вносяться електронними засобами у машинозчитуваному вигляді для передачі у відповідні системи та подальшого використання.
13. Військовополоненим надається можливість заповнення картки-повідомлення про взяття в полон (додаток 2), яка заповнюється у двох примірниках, двома (трьома) мовами, зокрема мовою військовополоненого та мовою держави, яка тримає його в полоні.
Картка-повідомлення про взяття в полон не пізніше семи діб з моменту потрапляння в полон надсилається штабом військової частини до Українського національного центру розбудови миру, який забезпечує її невідкладну передачу до Центрального агентства з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста.
14. Опитування військовополонених проводиться зрозумілою для них мовою без застосування катувань та інших форм неналежного поводження. За можливості під час опитування застосовуються засоби відеофіксації. Копії протоколу опитування та відеозапису надсилаються до органів досудового розслідування. Порядок опитування військовополоненого наведений у додатку 3.
Під час опитування кожний військовополонений зобов’язаний надати відомості про свої прізвище, ім’я та по батькові, військове звання, дату народження і особистий номер або в разі їх відсутності - інші рівноцінні відомості. Посвідчення особи пред’являється військовополоненими на вимогу, але в жодному випадку воно не може бути вилучено в нього. Військовополонених, які не можуть надати про себе відомостей через свій фізичний або психічний стан, передають до медичного пункту. Особу таких військовополонених встановлюють усіма можливими способами без застосування катувань та інших примусових заходів. Якщо військовополонений свідомо порушує це правило, така його поведінка може зумовити обмеження переваг, які надаються відповідно до його звання або статусу.
Евакуація та прийом-передача військовополонених
15. Після потрапляння в полон військовополонені в найкоротший строк евакуюються з районів ведення бойових дій до визначеного командиром військової частини місця (місцевості), де вони передаються представникам Служби правопорядку. Місце (місцевість) повинне розміщуватися на достатній відстані від району бойових дій, щоб забезпечити військовополоненим безпеку їх життя та здоров’я. Пораненим військовополоненим надається необхідна медична допомога.
Евакуація військовополонених із району ведення бойових дій здійснюється з дотриманням заходів, спрямованих на забезпечення їх безпеки, у супроводі військовослужбовців, призначених командиром підрозділу, особовий склад якого захопив військовополонених.
У небезпечній зоні дозволяється тимчасово утримувати лише тих військовополонених, які за висновком фахівців медичної служби під час евакуації будуть піддані більшому ризику для їх життя через поранення або хворобу, ніж якщо вони залишаться на місці.
16. Під час евакуації військовополонені забезпечуються необхідним одягом за сезоном, продуктами та питною водою в достатній кількості переважно за рахунок трофеїв, захоплених у противника.
17. У разі потреби поранені та хворі військовополонені за висновком фахівців медичної служби підрозділу, який захопив військовополонених, тимчасово евакуюються до медичних пунктів, де розташовуються окремо від військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Тих, хто потребує кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги, за висновком начальника медичного пункту (медичної служби), направляють до військових госпіталів. Після завершення лікування військовополонених доставляють до табору або дільниці.
18. Командир військової частини, особовий склад якої захопив військовополонених, негайно повідомляє відповідному органу управління Служби правопорядку, в зоні діяльності якого розміщені військовополонені, про кількість захоплених військовополонених, наявність у них поранень та місця (місцевість), де вони будуть передані представникам Служби правопорядку.
19. З метою збору військовополонених та їх подальшого супроводження до табору або дільниці начальник органу управління Служби правопорядку призначає варту.
За рішенням начальника відповідного органу управління Служби правопорядку військовополонені приймаються у представників підрозділу, який захопив військовополонених, та переміщуються з дотриманням заходів безпеки до табору або дільниці для тримання військовополонених.
Начальник варти в разі потреби за допомогою перекладача роз’яснює військовополоненим порядок проведення прийому та їх перевезення.
20. Прийом військовополонених розпочинається з перевірки особи кожного військовополоненого, тілесного огляду та опитування скарг, заяв і пропозицій. Насамперед проводиться прийом офіцерів та жінок.
Усі військовополонені та їх особисті речі підлягають огляду з метою виявлення зброї, боєприпасів, військового спорядження, бойових документів та інших речей, що можуть бути використані для втечі. Зазначені речі вилучаються у військовополонених особовим складом варти. Особисті речі (включаючи бронежилети та протигази) залишаються у військовополонених.
Вартові, які проводять огляд військовополонених, повинні бути одягнені в гумові рукавички.
Огляд військовополонених проводять військовослужбовці однієї з ними статі.
21. Під час прийому військовополонених начальник варти організовує складення списків (додаток 4), які підписуються представником військової частини та начальником варти. Списки зберігаються в начальника варти.
За результатами приймання-передачі військовополонених складається відповідний акт (додаток 5), в якому зазначаються: кількість прийнятих військовополонених, інформація про їх фізичний стан, забезпечення військовополонених продовольством, одягом та взуттям за сезоном, місце (місцевість) прийому-передачі військовополонених та місце розташування табору або дільниці, куди їх планується доставити, найменування посади, військове звання та прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) представника військової частини та начальника варти, дата та час його складення.
Зазначений акт складається у двох примірниках та підписується представником військової частини, особовий склад якої захопив військовополонених, та начальником варти. До акта додаються списки військовополонених. Перший примірник акта залишається у представника військової частини, особовий склад якої захопив військовополонених, другий - у начальника варти.
Супроводження військовополонених
22. Військовополонені доставляються до табору. У разі неможливості доставлення військовополонених безпосередньо до табору з метою забезпечення захисту їх життя та здоров’я, вони можуть бути доставлені до дільниць.
Порядок організації та здійснення супроводження і охорони військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон, до таборів або дільниць для тримання військовополонених визначається Міноборони разом із Мінінфраструктури за попереднім погодженням із Мін’юстом.
Організація заходів передачі військовополонених до табору (дільниці)
23. У разі здійснення супроводження військовополонених залізничним, авіаційним або водним транспортом начальник табору (установи Державної кримінально-виконавчої служби, на території якої створено дільницю) з метою зустрічі особового складу варти та військовополонених відправляє на станцію розвантаження автомобільний транспорт.
24. Після прибуття до табору (дільниці) начальник варти зобов’язаний:
прибути до начальника табору (установи Державної кримінально-виконавчої служби, на території якої створено дільницю) та пред’явити особисті документи;
організувати передачу військовополонених адміністрації табору (установи Державної кримінально-виконавчої служби, на території якої створено дільницю);
скласти у двох примірниках список та акт приймання-передачі військовополонених за формою, згідно з додатками 4 і 5, які підписуються начальником варти та начальником табору або установи Державної кримінально-виконавчої служби, на території якої створено дільницю. Перший примірник залишається в начальника варти, другий - у начальника табору або установи Державної кримінально-виконавчої служби, на території якої створено дільницю;
у взаємодії з адміністрацією табору (установи Державної кримінально-виконавчої служби, на території якої створено дільницю) організувати розміщення та відпочинок особового складу варти, охорону зброї, боєприпасів та іншого спорядження варти;
організувати повернення особового складу варти до органу управління Служби правопорядку, від якого відряджена варта.
25. Копії акта приймання-передачі військовополонених та списку надсилаються до Українського національного центру розбудови миру після повернення особового складу варти до органу управління Служби правопорядку.
Додаток 1
до Порядку
НОРМА
харчування для військовополонених, які переміщуються, на одну особу на добу
Найменування продуктів
Кількість,
грамів
Хліб із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного першого сорту
700
Консерви м’ясорослинні в асортименті (1/250 грамів)
або консерви рибні (1/250 грамів),
або консерви риборослинні (1/250 грамів)
500
500
500
Сало
20
Цукор
30
Чай
1
Сіль
10
Додаток 2
до Порядку
КАРТКА-ПОВІДОМЛЕННЯ
про взяття в полон
Додаток 3
до Порядку
ПОРЯДОК
опитування військовополоненого
Цей порядок дасть змогу державним органам, насамперед Збройним Силам, Міноборони, Військовій службі правопорядку, Національній поліції, а також прокуратурі та органам правопорядку, досягти таких цілей:
спростити характер зусиль під час отримання інформації від військовополонених;
уніфікувати інформацію, яка отримується від військовополонених;
отримати від військовополонених інформацію, зручну для пошуку та аналізу;
допомогти прокуратурі та органам правопорядку в пошуку серед військовополонених потенційних свідків або співучасників воєнних злочинів;
забезпечити мінімальні гарантії поводження з військовополоненими.
Порядок ґрунтується на міжнародних стандартах та кращих практиках щодо поводження з військовополоненими під час їх опитування.
Опитуванню (за формою 1 і формою 2) передує дотримання правил, які дають змогу втілити мінімальні гарантії поводження, а також полегшити контакт із військовополоненими. За формою 1 здійснюється первинне опитування військовополонених невдовзі після боєзіткнення чи їх фізичного захоплення. За формою 2 здійснюється додаткове опитування військовополонених за наявності часу на детальне спілкування з ними, зокрема після поміщення військовополонених у табір (дільницю).
Питання під час опитування за формою 1 і формою 2 можуть бути доповнені або проігноровані, якщо цього потребують конкретні обставини чи офіційна державна політика. Важливо при цьому зберегти сталий порядок питань (зокрема після доповнення/вилучення з переліку) у разі централізованого використання форми 1 і форми 2 державними органами. У бік розширення також можуть змінюватися правила та рекомендації.
Під час опитування військовополоненого слід дотримуватися таких правил:
військовополонений не зобов’язаний надавати відомості тим особам, до яких він потрапив у полон, крім відомостей про своє прізвище, ім?я та військове звання, дату народження та армійський, полковий, особовий чи серійний номер, або в разі їх відсутності - інші рівноцінні відомості;
перше правило повинне бути доведене до відома військовополоненого;
будь-які інші відомості військовополонений може надати лише добровільно в будь-який час після потрапляння в полон;
забороняється катування, нелюдське та інше неналежне поводження з військовополоненим, а також психологічний тиск на нього (зокрема шляхом застосування різних погроз) з метою отримання будь-яких відомостей від військовополоненого;
усі надані військовополоненим відомості є захищеними законом від неправомірного поширення та оприлюднення;
забороняється оприлюднення фото і відео з військовополоненими, зокрема зображення їх у принизливому або вразливому стані;
якщо військовополонений надав відомості, які стосуються/можуть стосуватися злочинів, вчинених на території України (обстріл цивільного населення та/або цивільних об’єктів, використання зброї невибіркової дії, використання цивільних осіб як живих щитів, використання форми/знаків розрізнення Збройних Сил, використання машин швидкої допомоги для перевезення зброї/боєприпасів тощо), він якнайшвидше повинен бути допитаний відповідним слідчим/прокурором.
Форма № 1
Протокол опитування військовополоненого в оперативній обстановці (невдовзі після взяття в полон)
Форма № 2
Протокол додаткового опитування військовополоненого (у будь-який час, зокрема після поміщення в табір)
Додаток 4
до Порядку
СПИСОК
військовополонених
Додаток 5
до Порядку
АКТ
приймання-передачі військовополонених