Про затвердження Порядку тримання військовополонених
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок, Перелік, Норми, Форма типового документа, Повідомлення, Акт, Свідоцтво
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 413-2022-п
Прийнято: 2022-04-05
Чинна редакція від: 2025-07-08
Стан: in_force
Rada ID: 413-2022-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 5 квітня 2022 р. № 413
Київ
Про затвердження Порядку тримання військовополонених
_Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
З метою встановлення порядку здійснення заходів щодо тримання військовополонених згідно з нормами міжнародного права та відповідно до статті 9 Закону України “Про оборону України” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок тримання військовополонених, що додається.
2. Установити, що фінансування заходів щодо тримання військовополонених у таборах та дільницях для тримання військовополонених у 2022 році здійснюється за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
3. Міністерству юстиції:
визначити та перепрофілювати установи виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби під табори для тримання військовополонених;
утворити дільниці для тримання військовополонених в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби;
організувати розміщення, тримання, охорону та медичне забезпечення військовополонених у таборах та дільницях для тримання військовополонених;
забезпечити негайне інформування органів Служби безпеки, прокуратури, Національної поліції, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах про прийняття військовополонених до таборів та дільниць для тримання військовополонених;
Абзац п'ятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022; в редакції Постанови КМ № 317 від 21.03.2025
подати до 15 квітня 2022 р. Кабінету Міністрів України пропозиції щодо обсягу видатків з резервного фонду державного бюджету, необхідних для здійснення заходів щодо тримання військовополонених у таборах та дільницях для тримання військовополонених.
4. Міністерству закордонних справ організувати зовнішні зв’язки з іноземними державами та міжнародними організаціями стосовно тримання та повернення військовополонених.
5. Міністерству інфраструктури забезпечити координацію заходів з перевезення військовополонених, а також надання їм послуг поштового зв’язку.
6. Міністерству оборони разом з Міністерством інфраструктури за попереднім погодженням з Міністерством юстиції організувати супроводження військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон, до таборів та дільниць для тримання військовополонених .
Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 789 від 02.07.2025
7. Міністерству внутрішніх справ організувати фотографування та дактилоскопічний облік військовополонених протягом семи календарних днів з дня отримання інформації про їх прибуття до таборів та дільниць для тримання військовополонених.
Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 75 від 27.01.2023
8. Військовим адміністраціям сприяти наданню медичної допомоги військовополоненим відповідно до вимог Порядку, затвердженого цією постановою.
9. Центральним органам виконавчої влади у місячний строк привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.
Прем'єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 29
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 квітня 2022 р. № 413
ПОРЯДОК
тримання військовополонених
У тексті Порядку слова “засіб масової інформації” в усіх відмінках і формах числа замінено словом “медіа” згідно з Постановою КМ № 629 від 24.06.2023
I. Загальні положення
1. Цей Порядок установлює загальні вимоги щодо тримання військовополонених відповідно до норм міжнародного права з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
військовополонені - особи, які мають право на цей статус відповідно до статті 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р. (далі - Женевська конвенція) та статті 44 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 р.;
дільниця для тримання військовополонених - окреме ізольоване приміщення у виправній колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, а також у слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби (далі -установа Державної кримінально-виконавчої служби), призначене для тимчасового перебування військовополонених;
медична документація - документ, створений в електронній системі охорони здоров’я, або паперовий документ за формою, визначеною МОЗ, що містить інформацію про стан здоров’я військовополоненого, надану йому медичну допомогу та її результати (висновки);
полон - тимчасове обмеження свободи особи, яка підпадає під одну з категорій осіб, наведених у статті 4 Женевської конвенції, та яка брала участь у воєнних діях, з метою недопущення її до подальшої участі в таких діях;
репатріація - повернення на батьківщину з поновленням громадянських прав військовополонених, які під час воєнних дій опинилися за межами своєї країни та перебували тривалий час не на своїй батьківщині, з урахуванням міжнародних зобов’язань України щодо дотримання принципу, згідно з яким забороняється повертати чи видавати будь-яку особу іншій державі, якщо є серйозні підстави вважати, що їй там можуть загрожувати застосування катувань, переслідування чи інші серйозні порушення прав людини;
табір для тримання військовополонених (далі - табір) - установа, що утворюється Мін’юстом для розміщення та тримання військовополонених у період дії на території України воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Терміни держава-покровителька та духовний персонал вживаються у цьому Порядку в значенні, наведеному в Додатковому протоколі до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів(Протокол I)).
II. Загальні засади тримання військовополонених
3. З військовополоненими завжди поводяться гуманно, не допускаючи стосовно них насильства, репресалій, жорстокого поводження і тортур, образливого та принизливого ставлення, залякування та цікавості публіки, засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином. Зокрема, військовополонених не можна піддавати фізичному каліченню, медичним чи науковим експериментам будь-якого характеру, проведення яких не обґрунтоване у зв’язку з потребою в медичному, стоматологічному або стаціонарному лікуванні військовополонених та які не проводяться в їх інтересах.
4. До військовополонених за будь-яких обставин ставляться з повагою до їх особи та честі. З жінками поводяться з усією повагою, зумовленою їх статтю, так само прихильно, як і з чоловіками. До офіцерів та військовополонених, які прирівняні до них, ставляться з повагою, належною їх званню та віку. Військовополонені в повному обсязі зберігають свою цивільну правоздатність, якою вони користувалися до полону. Пораненим та хворим з числа військовополонених надається своєчасна медична допомога.
5. Держава відповідає за поводження з військовополоненими. Військовополонені перебувають під владою держави, а не окремих осіб чи військових частин.
Військовополонені мають право особисто або через довірену особу звертатися до адміністрації табору, Мін’юсту, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (далі - Координаційний штаб) чи держави-покровительки з клопотанням (заявою, скаргою) щодо умов їх тримання в таборі.
Абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 317 від 21.03.2025
Клопотання (заяви, скарги) військовополонених, адресовані до Мін’юсту, Координаційного штабу чи держави-покровительки, адміністрація табору надсилає за належністю не пізніше трьох діб з часу їх подання.
Абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 317 від 21.03.2025
Якщо у клопотанні (заяві, скарзі) містяться вимоги або пропозиції, які можуть бути вирішені адміністрацією табору на місці, вони розглядаються і вирішуються в установленому законодавством порядку. Такі клопотання (заяви, скарги) надсилаються адресату, а до клопотань (заяв, скарг) адміністрація табору долучає довідку про вжиті заходи. Про результати розгляду клопотань (заяв, скарг) і вжиті заходи повідомляють військовополоненому під підпис.
6. Військовополонені за погодженням з Координаційним штабом можуть передаватися державі, яка є учасницею Женевської конвенції, за умови, що така держава має намір та змогу застосовувати положення Женевської конвенції. У такому разі відповідальність за застосування положень Женевської конвенції несе держава, до якої передають військовополонених.
Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 317 від 21.03.2025
Якщо держава, до якої передали військовополонених, не виконає положень Женевської конвенції, Україна після одержання повідомлення держави-покровительки вживає ефективних заходів для виправлення становища або вимагає повернення їй військовополонених.
Військовополонені дотримуються законодавства України. Стосовно будь-якого військовополоненого, який порушив законодавство України, можуть вживатися судові або дисциплінарні заходи. Військовополонений може бути покараний лише один раз за один і той самий проступок або за одним і тим самим звинуваченням. Статус військовополоненого та право на відповідне поводження з ним набирають чинності з моменту взяття військовослужбовця в полон.
Особа, яка брала участь у воєнних діях і потрапила в полон, якщо вона має право та претендує на статус військовополоненого, або якщо держава, від якої така особа залежить, вимагає для неї зазначеного статусу шляхом повідомлення про це Україні або державі-покровительці, вважається військовополоненим та користується захистом Женевської конвенції.
У разі виникнення сумніву в тому, чи має особа, яка потрапила в полон, право на статус військовополоненого, вона зберігає такий статус та користується захистом Женевської конвенції і Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), доти, доки її статус не буде визначено компетентним судовим органом.
Якщо особа, яка потрапила в полон, не затримується як військовополонений та підлягає суду за правопорушення, пов’язане з воєнними діями, вона має право на статус військовополоненого перед судовим органом і на ухвалення рішення з цього питання. За наявності можливості згідно із застосовуваною процедурою зазначене рішення ухвалюється судом, що розглядає правопорушення. Представники держави-покровительки мають право бути присутніми на такому судовому розгляді, якщо він в інтересах державної безпеки не відбувається на закритому судовому засіданні. У такому разі держава-покровителька повідомляється відповідним чином.
Оперативно-розшукові та контррозвідувальні заходи щодо військовополоненого здійснюються в установленому законодавством України порядку.
Військовополонені, за винятком офіцерів, повинні виконувати військове вітання до всіх офіцерів держави, що тримає в полоні, та виявляти до них зовнішні ознаки поваги. Військовополонені офіцери зобов’язані виконувати військове вітання лише до старших за військовим званням офіцерів, проте до начальника табору військове вітання виконується незалежно від його звання. Дозволяється носіння нагород, розпізнавальних знаків та шевронів.
Застосування зброї проти військовополонених, зокрема проти тих, які тікають або намагаються здійснити втечу, є надзвичайним заходом, якому завжди повинні передувати попередження про намір її застосування.
Допит військовополонених проводиться зрозумілою для них мовою, без застосування катувань та інших примусових заходів.
Під час допиту кожний військовополонений зобов’язаний повідомити лише свої прізвище, ім’я та по батькові, військове звання, дату народження і особистий номер або у разі відсутності зазначених відомостей - іншу рівноцінну інформацію. Посвідчення особи пред’являється військовополоненим на вимогу, але в жодному разі воно не може бути вилучено в нього. Військовополонених, які не можуть надати про себе відомості через свій фізичний або психічний стан, передають до медичної частини. Особу таких військовополонених встановлюють усіма можливими засобами без застосування катувань та інших примусових заходів.
Усі речі та предмети особистого користування, засоби індивідуального захисту, розпізнавальні знаки та знаки державної належності, нагороди, відзнаки, предмети обмундирування і харчування, грошові суми та предмети, що мають суб’єктивну цінність (крім зброї, військового спорядження та бойових документів), залишаються у власності військовополонених, крім випадків, коли вилучення зазначених предметів та речей необхідне для забезпечення безпеки військовополонених. У такому разі вилучення здійснюється лише з дозволу начальника табору.
Усі речі, а також грошові суми повинні бути повернуті військовополоненим після закінчення перебування їх у полоні в тому вигляді, в якому вони були вилучені.
Військовополонені завжди повинні мати при собі документи, що засвідчують особу.
7. Табори позначаються літерами “PW” або “PG” та розташовуються таким чином, щоб їх чітко було видно з повітря.
Заборонено розміщення таборів поблизу підприємств атомної енергетики, об’єктів підвищеної небезпеки, а також воєнних об’єктів. Також не допускається використання таборів і військовополонених для захисту воєнних об’єктів або будь-яких пунктів чи районів під час ведення військових операцій.
7-1. Переміщення військовополонених з дільниць для тримання військовополонених та таборів здійснюється за рішенням Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (далі - Департамент):
до закладу охорони здоров’я для надання спеціалізованої медичної допомоги;
за письмовою вимогою прокурора, слідчого, який здійснює досудове розслідування, або суду, який здійснює судове провадження;
до іншої дільниці для тримання військовополонених або табору;
у разі прийняття Координаційним штабом рішення про передачу військовополонених;
у разі необхідності евакуації з місцевостей, наближених до районів ведення бойових дій.
Евакуація військовополонених з місцевостей, наближених до районів ведення бойових дій, до відповідних дільниць для тримання військовополонених та таборів здійснюється за рішенням відповідного військового командування разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення).
Порядок доповнено пунктом 7-1 згідно з Постановою КМ № 335 від 26.03.2024; в редакції Постанови КМ № 789 від 02.07.2025
7-2. Визначення установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби для перепрофілювання під табори здійснюється з урахуванням таких критеріїв:
відповідність нормам міжнародного права щодо тримання військовополонених;
розташування у місцевості, яка не віднесена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку;
наявність захисної споруди для укриття військовополонених;
можливість подальшого використання майна табору після припинення його функціонування для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби.
Порядок доповнено пунктом 7-2 згідно з Постановою КМ № 789 від 02.07.2025
III. Загальні засади створення та функціонування таборів
8. Комплектування посад персоналу таборів здійснюється відповідно до законодавства України.
Організаційна структура таборів визначається Мін’юстом та включає:
організацію повсякденної діяльності військовополонених;
здійснення охорони та забезпечення режиму тримання військовополонених, запобігання втечам, розшук військовополонених, які здійснили втечу, а також припинення масових заворушень та групової непокори;
запобігання, виявлення, розкриття і припинення кримінальних та інших правопорушень, вчинених на території таборів чи поза їх межами військовополоненими, а також персоналом таборів під час виконання ними службових обов’язків, виявлення причин, передумов і обставин їх вчинення із залученням інших правоохоронних органів відповідно до законодавства України;
залучення військовополонених до виконання робіт, планування виробничих норм, навчання і перепідготовку військовополонених, здійснення контролю за дотриманням техніки безпеки на виробництві, забезпечення витратними матеріалами, спецодягом і знаряддями праці;
забезпечення таборів усіма видами матеріально-технічного постачання, виконання робіт з переобладнання та ремонту приміщень, роботу лазень, їдалень, складів, пральних, дезінфекційних камер, підтримання у справному стані засобів зв’язку, електроустаткування і електроосвітлення, зберігання і облік матеріально-технічних засобів та фондів таборів;
ведення персонального та статистичного обліку військовополонених, спеціального обліку офіцерського складу та інших прирівняних до них категорій; проведення реєстрації всіх військовополонених, що прибувають, підготовку до відправки документів військовополонених, оформлення їх вибуття з табору;
здійснення оперативно-розшукової діяльності серед військовополонених з метою забезпечення безпеки від їх можливих організованих виступів та дій на території України, виявлення інформації, яка становить цінність для оборони та внутрішньої безпеки України, у взаємодії з іншими правоохоронними органами відповідно до законодавства України;
фінансове забезпечення таборів, організацію і ведення фінансової звітності, нарахування і виплату грошового забезпечення військовополоненим та ведення їх особистих рахунків;
надання медичної допомоги військовополоненим, зокрема забезпечення їх лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, засобами особистої гігієни першої необхідності, а також ведення медичної документації;
здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду на території таборів;
забезпечення готовності протипожежного інвентарю та здійснення профілактичних протипожежних заходів на території таборів, ліквідацію пожеж та несення пожежно-постової служби.
8-1. Персонал табору веде облік військовополонених:
персональний:
за особовою справою військовополоненого;
Пункт 8-1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 789 від 02.07.2025
за журналом обліку переміщення військовополонених та реєстрації особових справ. Облік військовополонених офіцерського складу та інших прирівняних до них категорій також ведеться окремо;
Абзац четвертий пункту 8-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 789 від 02.07.2025
за обліковою карткою військовополоненого;
за особовою карткою військовополоненого;
cтатистичний - звіти про чисельність військовополонених, їх склад та переміщення.
Журнал обліку переміщення військовополонених та реєстрації особових справ ведеться в паперовій або електронній формі (за технічної можливості).
Абзац восьмий пункту 8-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 789 від 02.07.2025
Журнал обліку переміщення військовополонених та реєстрації особових справ, облікові та особові картки військовополонених складаються та ведуться відповідно до законодавства, що регламентує облік осіб, які тримаються в установах Державної кримінально-виконавчої служби.
Абзац дев'ятий пункту 8-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 789 від 02.07.2025
Порядок ведення особових справ військовополонених визначається Мін’юстом.
Пункт 8-1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 789 від 02.07.2025
Порядок доповнено пунктом 8-1 згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
9. У таборах виділяються дві ізольовані зони: житлова - для розміщення військовополонених, виробнича - для виконання ними роботи, а також ізольовані структурні дільниці: для карантину та діагностики, проведення індивідуальної роботи та адаптації, посиленого контролю та відправки.
Військовополонені, що прибули до табору, тримаються в дільниці карантину та діагностики, після чого розподіляються між дільницями індивідуальної роботи та адаптації.
Пункт 9 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
Військовополонені у дільницях індивідуальної роботи та адаптації розподіляються між відділеннями.
Пункт 9 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
У дільниці посиленого контролю військовополонені відбувають дисциплінарне стягнення у виді арешту. Тримання у дільниці посиленого контролю одиночне.
Пункт 9 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
На території виробничої зони обладнуються виробничі об’єкти, на яких можуть працювати військовополонені.
Для забезпечення життєдіяльності військовополонених у таборах обладнуються приміщення для розміщення військовополонених, лазня, їдальня, пральня, медична частина, приміщення для карантину та діагностики, кухня, пекарня, штаб, майстерні для ремонту взуття та одягу, крамниця тощо.
Охорона військовополонених здійснюється підрозділами охорони таборів. Підтримання порядку серед військовополонених та забезпечення режиму тримання здійснюється підрозділами нагляду таборів.
Організація охорони та забезпечення режиму тримання здійснюється персоналом таборів відповідно до законодавства України з урахуванням вимог цього Порядку.
Проїзд на територію таборів персоналу таборів та іншим особам на власному транспорті заборонено.
Виведення, повернення військовополонених для виконання робіт на територію та з території виробничої зони здійснюється під контролем персоналу таборів.
9-1. З метою виявлення предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких військовополоненим заборонено, приготувань до втечі з полону, розшуку військовополонених, які переховуються, тощо проводяться особисті обшуки військовополонених та огляди їх речей.
Особистий обшук може проводитися з роздяганням і без роздягання. Особистий обшук проводиться особою однієї статі з обшукуваним.
Присутність осіб іншої статі з обшукуваним під час обшуку з роздяганням не допускається.
У разі необхідності обстеження порожнин тіла таке обстеження, а також огляд протезів і пов’язок проводяться медичним працівником.
Обшук з роздяганням повинен проводитися швидко, відразу після його закінчення військовополоненому дозволяють одягтися. Такий обшук обов’язково проводиться в одноразових медичних рукавичках.
Проводити обшуки військовополонених та огляди їх речей в одному приміщенні одночасно декількох осіб заборонено.
Умови та методи проведення обшуків та оглядів не повинні ображати честь і принижувати гідність військовополонених, які підлягають обшуку або огляду. Недопустимими є зауваження з приводу фізичних вад, особливостей анатомічної будови, вживання непристойних виразів, брутальне або некоректне поводження з військовополоненими.
Особистому обшуку з роздяганням підлягають військовополонені під час їх прибуття до табору, поміщення в дільницю посиленого контролю та під час звільнення з неї, під час затримання після здійснення втечі або спроби втечі з полону, у разі вчинення кримінального правопорушення, а також в інших випадках за рішенням начальника табору (особи, яка виконує його обов’язки) або чергового помічника начальника табору.
Особистому обшуку без роздягання підлягають військовополонені під час виходу на роботу та повернення з неї; військовополонені перед проведенням зустрічі з особами, яким надано дозвіл на відвідування табору, а також військовополонені, які вчинили правопорушення, та в інших випадках за рішенням начальника табору (особи, яка виконує його обов’язки) або чергового помічника начальника табору.
Під час проведення обшуку військовополонених та огляду їх речей предмети, вироби і речовини, зберігання і використання яких військовополоненим заборонено, вилучаються.
Вилучені предмети, вироби і речовини здаються для зберігання на склад табору та повертаються військовополоненому при вибутті з табору.
У разі вилучення предметів, виробів і речовин (наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, зброя тощо), за зберігання яких передбачена кримінальна відповідальність, вони передаються до органів досудового розслідування в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Порядок доповнено пунктом 9-1 згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
10. Режим тримання військовополонених у таборах повинен забезпечити їх ізоляцію від місцевого населення та виключити можливість їх втечі. Використання таборів і військовополонених для захисту воєнних об’єктів заборонено.
10-1. У період воєнного стану в Україні та протягом двох років після його припинення чи скасування табори для тримання військовополонених виконують функції виправних колоній щодо військовополонених, засуджених до позбавлення волі на певний строк або до довічного позбавлення волі.
Засуджені військовополонені тримаються окремо від інших військовополонених.
Засуджені військовополонені тримаються відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.
Порядок доповнено пунктом 10-1 згідно з Постановою КМ № 908 від 25.08.2023
11. Розпорядок дня в таборах встановлюється начальниками таборів. У розпорядку дня повинна бути передбачена робота на виробництві тривалістю, що встановлена законодавством про працю, та сон не менше ніж 8 годин на добу.
Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
12. У всіх таборах відкривають крамниці, в яких військовополонені можуть купувати продукти харчування, мило, тютюн та предмети першої необхідності. Розцінка товарів не повинна перевищувати ринкових цін.
Перелік продуктів харчування та предметів першої необхідності, які військовополонені можуть купувати в крамницях, отримувати в посилках та зберігати при собі, визначається згідно з додатком 1.
Прибутки від крамниць зараховуються до спеціального фонду та використовуються на благо військовополонених. В управлінні крамницями та спеціальним фондом можуть брати участь представники військовополонених.
Військовополонені мають право за рахунок коштів, що розміщені на їх особистих рахунках, передплачувати і одержувати газети, журнали, інші періодичні видання без обмеження їх кількості.
13. Представники чи уповноважені держав-покровительок за погодженням з Координаційним штабом мають право без обмежень у часі та кількості відвідувати всі місця, де тримаються військовополонені, зокрема місця ув’язнення та виконання робіт.
Абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 317 від 21.03.2025
Представників чи уповноважених держав-покровительок допускають до усіх приміщень, якими користуються військовополонені, а також до місць відправлення (приймання) військовополонених до іншого місця тримання.
Представники чи уповноважені держав-покровительок можуть проводити з військовополоненими та їх представниками бесіди особисто або за допомогою перекладача.
Відвідування місць тримання військовополонених може бути заборонено тільки у разі нагальної воєнної потреби і лише як виняток та тимчасовий захід.
Делегати Міжнародного комітету Червоного Хреста також користуються зазначеними правами.
13-1. Без спеціального дозволу (акредитації) в будь-який час безперешкодно відвідувати всі місця, де тримаються або працюють військовополонені, мають право:
Президент України або спеціально уповноважені ним представники;
Прем’єр-міністр України або спеціально уповноважені ним представники;
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини або спеціально уповноважені ним представники;
Міністр оборони або спеціально уповноважені ним представники;
Головнокомандувач Збройних Сил або спеціально уповноважені ним представники;
начальник Військової служби правопорядку у Збройних Силах або спеціально уповноважені ним представники;
Міністр юстиції або спеціально уповноважені ним представники;
Міністр внутрішніх справ, Голова Національної поліції або спеціально уповноважені ними представники;
Голова Служби безпеки, його заступники або спеціально уповноважені ними представники;
начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони або спеціально уповноважені ним представники;
члени Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню;
народні депутати України;
Генеральний прокурор, прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, прокурори, які здійснюють організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.
Спеціально уповноважені представники визначаються відповідно до законодавства та отримують відповідне посвідчення спеціально уповноваженого представника, за наявності якого можуть відвідувати табори.
Спеціально уповноважені представники (крім представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини) здійснюють свої повноваження на громадських засадах.
Інші особи можуть відвідувати табори за погодженням з Координаційним штабом та за спеціальним дозволом Департаменту або начальника табору.
Абзац сімнадцятий пункту 13-1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 26.03.2024, № 317 від 21.03.2025
Координаційний штаб може надати обґрунтовану відмову в погодженні на відвідування таборів іншим особам, якщо таке відвідування може перешкодити виконанню міжнародно-правових зобов’язань України з питань поводження з військовополоненими.
Пункт 13-1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 317 від 21.03.2025
Порядок доповнено пунктом 13-1 згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
13-2. Об’єднання громадян та медіа, релігійні та благодійні організації можуть надавати допомогу військовополоненим щодо розподілу між ними посилок допомоги та матеріалів будь-якого походження, призначених для релігійних, освітніх чи розважальних цілей, а також для надання їм допомоги в організації дозвілля в межах таборів.
Порядок доповнено пунктом 13-2 згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
14. Для висвітлення діяльності таборів та отримання інтерв’ю у посадових осіб та військовополонених представники медіа можуть відвідувати табори за погодженням з Координаційним штабом та за наявності спеціального дозволу.
Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 317 від 21.03.2025
15. Оформлення спеціальних дозволів представникам медіа для відвідування таборів здійснює Департамент.
Допуск представників медіа на територію таборів здійснюють начальники таборів на підставі виданого спеціального дозволу, документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або паспортного документа іноземця (для іноземців або осіб без громадянства) та редакційного посвідчення або іншого документа, що засвідчує належність до медіа.
Для отримання спеціального дозволу на відвідування таборів представник медіа подає не пізніше ніж за три робочих дні до дати запланованого відвідування до Департаменту подання із зазначенням:
повного найменування медіа, дати і номера реєстрації, місцезнаходження, номера телефону (факсу), адреси електронної пошти;
найменування табору, який планується відвідати;
мети, дати та часу відвідування табору;
прізвища, імені та по батькові (за наявності) представника медіа, щодо якого вноситься подання, серії (за наявності) та номера документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (унікальний номер запису Єдиного державного демографічного реєстру) або паспортного документа іноземця (для іноземців або осіб без громадянства), коли і ким виданий;
номера редакційного посвідчення або іншого документа, що засвідчує належність до медіа;
особи, з якою планується записати інтерв’ю (коментар), та орієнтовної тематики.
Подання може бути створене та надіслане за допомогою цифрових засобів комунікації.
Подання, що не містить зазначеної інформації, не розглядається, про що не пізніше ніж за один робочий день до дати запланованого відвідування письмово повідомляється медіа, у тому числі за допомогою цифрових засобів комунікації.
За результатами розгляду подання Департамент надсилає спеціальний дозвіл на відвідування табору або лист про відмову в його наданні представнику медіа, який надіслав подання, із зазначенням причини відмови.
За рішенням Департаменту або начальника табору встановлюються обмеження щодо доступу до окремих об’єктів табору.
Проведення фото- та відеозйомки охоронних споруд та периметру, спостережних вишок, зовнішніх постів, вартового приміщення, кімнат для зберігання зброї та спеціальних засобів, а також приміщення, в яких персонал табору здійснює спостереження за станом систем сигналізації, відеоспостереження, контролювання доступу та інших систем нагляду і контролю, забороняється.
Пункт 15 в редакції Постанови КМ № 762 від 07.07.2022
16. Відмова у видачі представникам медіа спеціального дозволу для відвідування табору надається у разі, коли:
військовополонений відмовляється від зустрічі;
слідчий або суд, які здійснюють кримінальне провадження, не дають письмового дозволу на зустріч із військовополоненим.
17. У разі порушення представниками медіа вимог встановленого режиму за рішенням адміністрації табору відвідування може бути припинено на будь-якій його стадії.
17-1. За необхідності вчинення нотаріальних дій військовополонені мають право користуватися послугами нотаріуса.
Порядок доповнено пунктом 17-1 згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
IV. Організація заходів приймання військовополонених до таборів
18. Для переміщення військовополонених від станції розвантаження до табору начальник табору виділяє необхідну кількість автомобільного транспорту.
До табору приймаються військовополонені, які за станом здоров’я можуть триматись в умовах табору. З метою недопущення поширення інфекційних захворювань у таборі військовополонені, що прибули, підлягають карантину строком на 14 діб, протягом яких вони тримаються у дільниці для карантину та діагностики.
18-1. Підставами для приймання до табору є:
1) акт приймання-передачі військовополонених;
2) список військовополонених;
3) попутній список на військовополонених, які переміщуються під вартою (конвоюються) з дільниць для тримання військовополонених до табору або з табору до дільниці для тримання військовополонених;
4) запечатані конверти з фотокартками та установчими даними на військовополонених, а також вкладеними в них особовими справами та іншими документами, які оформлені під час перебування військовополонених у таборі або дільниці для тримання військовополонених.
Абзац п'ятий пункту 18-1 в редакції Постанови КМ № 789 від 02.07.2025
Приймання військовополонених до табору здійснюється комісією з приймання військовополонених, склад якої щороку затверджується наказом начальника табору. Військовополонених, які прибувають у нічний чи неробочий час, приймають у присутності начальника варти, молодших інспекторів чергової зміни під керівництвом чергового помічника начальника табору та за можливості осіб, які входять до складу комісії з приймання військовополонених.
Порядок доповнено пунктом 18-1 згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
18-2. Під час приймання військовополонених працівники табору зобов’язані:
1) звірити кількість прибулих осіб з кількістю, зазначеною в документах, що є підставою для приймання до табору;
2) внести відомості про кожного прийнятого військовополоненого до журналу обліку переміщення військовополонених та реєстрації особових справ;
Підпункт 2 пункту 18-2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 789 від 02.07.2025
3) негайно поінформувати органи Служби безпеки, прокуратури, Національної поліції, Координаційний штаб та орган управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах, у зоні діяльності якого розміщено табір, про прибуття військовополоненого до табору.
Підпункт 3 пункту 18-2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 317 від 21.03.2025
Порядок доповнено пунктом 18-2 згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
19. Під час приймання до табору військовополонені в обов’язковому порядку проходять первинний медичний огляд з метою виявлення осіб, які становлять епідемічну загрозу для оточення, з педикульозом, коростою, які потребують надання екстреної або іншої медичної допомоги, та осіб з інвалідністю.
У разі виявлення у військовополоненого інфекційного, паразитарного, загальносоматичного та психічного захворювання його відразу ізолюють від решти військовополонених та госпіталізують до відповідного відділення медичної частини. Решта військовополонених проходять санітарну обробку з одночасною дезінфекцією одягу та майна і подальшим розміщенням у дільниці для карантину та діагностики.
Результати первинного медичного огляду військовополонених фіксуються у відповідній медичній документації.
19-1. Під час перебування в дільниці карантину та діагностики військовополонені ознайомлюються під підпис з порядком і умовами тримання у таборі, із своїми правами та обов’язками, встановленими законодавством України та міжнародними правовими актами, проходять інструктаж щодо заходів пожежної безпеки, попереджаються про відповідальність за порушення встановленого порядку тримання в таборі, інформуються про застосування в таборі аудіовізуальних, електронних та інших технічних засобів нагляду і контролю.
Порядок доповнено пунктом 19-1 згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
20. Протягом карантину медичними працівниками щодня проводиться медичний огляд військовополонених.
IV-1. Забезпечення участі військовополонених у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, судовому розгляді
20-1. Військовополоненому гарантується право на правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації із захисником (захисниками) у кримінальному провадженні, адвокатом (адвокатами), законним представником (законними представниками), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ у суді, у порядку, визначеному для осіб, які тримаються під вартою.
У разі коли військовополонений є учасником кримінального провадження, йому гарантується можливість користуватися відповідними правами, визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України.
20-2. Переведення військовополонених, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, до табору або іншої дільниці для тримання військовополонених здійснюється за погодженням з прокурором, слідчим, який здійснює досудове розслідування, або суду, який здійснює судове провадження.
20-3. Військовополонені, щодо яких адміністрація табору або установи Державної кримінально-виконавчої служби, в якій утворена дільниця для тримання військовополонених, не має інформації про здійснення відносно таких осіб кримінального провадження, можуть бути видані для участі у слідчих чи процесуальних діях, судових засіданнях на підставі письмової вимоги прокурора, слідчого, який здійснює досудове розслідування, або суду, який здійснює судове провадження, із зазначенням слідчих та процесуальних дій, до яких залучається військовополонений.
Адміністрація табору або установи Державної кримінально-виконавчої служби, в якій утворена дільниця для тримання військовополонених, письмово повідомляє про таку видачу відповідного прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а також орган управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах, у зоні діяльності якого розміщено табір або установу Державної кримінально-виконавчої служби, в якій утворена дільниця для тримання військовополонених.
20-4. Конвоювання та охорона військовополонених, затриманих за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, узятих під варту, обвинувачених або засуджених до позбавлення волі, здійснюється підрозділами Національної поліції та/або Служби безпеки в межах повноважень та у порядку, визначеному законодавством для осіб, які тримаються під вартою.
Військові частини (підрозділи) Національної гвардії здійснюють конвоювання військовополонених у разі обрання їм міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та/або засудження їх до позбавлення волі, у тому числі до довічного позбавлення волі, у межах компетенції та в порядку, визначеному Законом України “Про Національну гвардію України.
Порядок доповнено новим розділом IV-1 згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
V. Харчування військовополонених
21. Харчування військовополонених у таборі здійснюється за нормами згідно з додатками 2-5.
22. На продовольче забезпечення військовополонені зараховуються за наказом начальника табору на підставі акта приймання-передачі військовополонених та списків військовополонених, які начальник варти передає начальнику табору після прибуття варти.
23. Здійснюється організація триразового харчування військовополонених гарячою їжею. У разі неможливості за певних обставин забезпечити триразове харчування гаряча їжа готується двічі на добу, а між прийманням гарячої їжі видається проміжне харчування згідно з нормами заміни, визначеними у додатку 6.
24. Військовополонені приймають їжу в їдальні табору у визначений розпорядком дня час. Харчування військовополонених здійснюється під контролем персоналу табору. Військовополонені, які залучаються до виконання робіт, забезпечуються додатковим харчуванням з урахуванням фізичного навантаження під час їх виконання.
Військовополонені, які тримаються у дільниці для карантину та діагностики, закладі охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби, приймають їжу безпосередньо у таких місцях.
25. Харчування персоналу табору здійснюється окремо від військовополонених у визначений розпорядком дня час в окремих приміщеннях.
26. Військовополонені можуть залучатися до виконання допоміжних робіт з приготування їжі в їдальні табору та самостійного приготування наявної в них додаткової їжі.
27. Військовополонені забезпечуються достатньою кількістю питної води.
VI. Матеріально-побутове забезпечення військовополонених
28. Для військовополонених у таборах створюються належні побутові умови. Військовополонених розміщують в освітлених спальних приміщеннях, в яких наявне опалення та які відповідають нормам площі, об’єму повітря.
У таких приміщеннях забезпечуються належні санітарні умови та додержання протипожежних заходів. Військовополонені жінки розміщуються в окремих спальних приміщеннях.
У всіх приміщеннях кожного дня згідно з графіками військовополонені проводять прибирання з миттям підлоги та провітрюванням.
29. Усі військовополонені забезпечуються предметами одягу, білизни, взуття та постільними речами (далі - речове майно) безоплатно відповідно до норм належності згідно з додатками 7-10.
Для військовополонених, які залучаються до виконання робіт, зокрема на виробництві, передбачається змінний комплект одягу.
Порядок забезпечення речовим майном військовополонених у таборах визначається Мін’юстом.
Ремонт білизни та взуття проводиться в майстернях табору безоплатно, як правило, військовополоненими, які залучаються до робіт в таких майстернях.
30. Своєчасне проведення прання та заміни натільної і постільної білизни здійснюється в таборі щотижня.
Прання білизни проводиться військовополоненими в обладнаних для цього приміщеннях відповідно до норм витрат мийних засобів, визначених у додатку 11.
31. Миття військовополонених у лазні проводиться щотижня під контролем персоналу табору у визначений розпорядком дня час. Військовополонені забезпечуються засобами для миття та засобами особистої гігієни відповідно до норм, визначених у додатку 12.
32. Військовополоненим дозволяється куріння тютюнових виробів у встановлених місцях.
VII. Медичне забезпечення військовополонених
33. Медична допомога, зокрема первинний медичний огляд, контроль та аналіз стану здоров’я військовополонених у таборах, а також здійснення на територіях таборів державного санітарно-епідеміологічного нагляду організовуються і проводяться медичними працівниками закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби.
Екстрена медична допомога, а також спеціалізована медична допомога, паліативна допомога військовополоненим надаються у найближчих до табору закладах охорони здоров’я державної або комунальної форми власності, що не належать до сфери управління Мін’юсту, де така допомога може бути надана (далі - інші заклади охорони здоров’я).
Абзац другий пункту 33 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 97 від 04.02.2023
У разі відсутності можливості надання військовополоненому необхідної йому спеціалізованої медичної допомоги медичними працівниками закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби, такий військовополонений направляється в інший заклад охорони здоров’я.
Направлення військовополонених до інших закладів охорони здоров’я здійснюється лікуючими лікарями відповідних закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби. Під час перебування в зазначених закладах охорона військовополонених здійснюється персоналом табору.
34. З метою запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб серед військовополонених, а також перевірки загального стану їх здоров’я медичними працівниками закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби організовуються та проводяться не менше одного разу на місяць медичні огляди з обов’язковим фіксуванням ваги кожного військовополоненого.
У разі виявлення тілесних ушкоджень у військовополоненого медичний працівник негайно з моменту виявлення таких ушкоджень інформує правоохоронні органи відповідно до законодавства України.
35. Відомості про кожен випадок надання медичної допомоги військовополоненому та її результати, про направлення на амбулаторне та/або стаціонарне лікування відображаються у відповідній медичній документації.
Військовополоненим, які пройшли амбулаторне або стаціонарне лікування, видається виписка з медичної документації, копія якої надсилається також до Національного інформаційного бюро, функції якого відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 р. № 228 “Про визначення державного підприємства, яке виконує функції Національного інформаційного бюро” виконує державне підприємство “Український національний центр розбудови миру”.
36. Медична допомога військовополоненим, зокрема забезпечення їх лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
Відшкодування витрат, пов’язаних з наданням платних медичних послуг, а також придбанням необхідних лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації, фінансування яких не передбачено за рахунок бюджетних коштів, здійснюється за рахунок особистих грошових коштів військовополоненого, якому надавалася медична допомога, коштів близьких родичів або інших осіб. Підставою для надання такої медичної допомоги є медичний висновок.
37. За клопотанням керівника закладу охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби та з дозволу начальника табору військовополонені, які за фахом є лікарями-спеціалістами (терапевтами, хірургами, стоматологами тощо) або належать до середнього медичного персоналу чи санітарів, залучаються для надання медичної допомоги військовополоненим, які належать до тієї самої держави, що і вони самі. У такому разі із зазначеними військовополоненими поводяться так само, як з медичними працівниками закладу охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби, а також їх звільняють від виконання інших робіт із збереженням за ними статусу військовополонених.
38. Визнання військовополоненого особою з інвалідністю проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи за направленням лікуючого лікаря відповідного закладу охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби.
Пункт 38 в редакції Постанови КМ № 1542 від 27.12.2024
39. Медичні працівники закладу охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби здійснюють нагляд та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства на території табору.
VIII. Залучення військовополонених до виконання робіт
40. Військовополонені залучаються до виконання робіт у сільському господарстві, на промисловості (за винятком металургійної, машинобудівної та хімічної промисловості), до громадських та будівельних робіт, які не мають воєнного характеру або призначення, навантажувально-розвантажувальних робіт, робіт з торговельного підприємництва та побутового обслуговування.
41. Праця для всіх працездатних військовополонених рядового складу є обов’язковою. Військовополонені розподіляються для виконання робіт з урахуванням їх віку, статі, військового (спеціального) звання (рангу), фізичного стану та стану здоров’я.
42. Для військовополонених установлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, який надається їм здебільшого в неділю або в інший день. Крім того, кожному військовополоненому, який пропрацював один рік, надають відпочинок тривалістю вісім днів підряд, під час якого йому виплачують винагороду за працю.
Тривалість робочого часу для військовополонених (ураховуючи час на дорогу до місця роботи і назад до табору) не повинна перевищувати час робочого дня, встановленого для працівників певної галузі відповідного регіону України. Військовополоненим під час виконання робіт надається відпочинок усередині робочого дня не менше однієї години або так само, як це встановлено для працівників підприємства, на якому вони виконують роботи.
43. Військовослужбовці сержантського, старшинського складу та особи, до них прирівняні, можуть залучатися до виконання робіт лише як особи, які керують та контролюють роботу військовополонених з числа рядового складу. За проханням таких осіб їм також може бути надана інша подібна робота.
Офіцери, генерали та особи, прирівняні до них, до виконання робіт залучаються лише за їх згодою.
44. Військовополонені не залучаються до роботи, яка пов’язана з ризиком для їх життя і здоров’я, крім випадків, коли вони добровільно виявили бажання її виконувати.
45. Військовополонені, крім робіт, пов’язаних з наглядом за роботою військовополонених, обладнанням та утриманням у належному стані їх місць розташування і табору, в примусовому порядку можуть бути залучені до сільськогосподарських робіт, робіт у добувній або переробній галузі промисловості, за винятком металургійної, машинобудівної та хімічної промисловості, торговельного підприємництва, прикладного мистецтва та побутового обслуговування. Також військовополонені у примусовому порядку залучаються до громадських, будівельних, навантажувально-розвантажувальних робіт та робіт з комунального обслуговування, які не мають воєнного характеру або призначення.
46. У разі залучення військовополонених до виконання інших робіт вони мають право на оскарження відповідно до статті 78 Женевської конвенції.
Жодному військовополоненому не наказують виконувати роботу, яка може бути принизливою для військовослужбовця Збройних Сил України.
Військовополонені проходять підготовку з техніки безпеки та забезпечуються засобами з охорони праці не гірше, ніж персонал табору.
47. Направлення військовополонених на роботи у необхідних галузях господарства здійснюється після узгодження зазначеного питання з відповідними органами виконавчої влади.
48. Розподіл військовополонених на роботи здійснюється начальником табору або особою, яка виконує його обов’язки.
Абзац перший пункту 48 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
Адміністрація табору зобов’язана максимально ефективно використовувати працю військовополонених та забезпечити відшкодування державі збитків щодо утримання табору.
Протягом карантину адміністрація табору повинна з’ясувати категорію працездатності, кваліфікацію та спеціальність військовополонених. Після цього визначається характер та місця робіт, до виконання яких їх буде залучено. Під час проходження карантину військовополонені можуть залучатися до виконання робіт тільки із самообслуговування в дільниці для карантину та діагностики.
49. Перевірка фізичного стану, розподіл військовополонених на роботи та щоденний контроль за їх працею здійснюються лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби.
До складу лікарсько-консультативної комісії входять: керівник відповідного закладу охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби, не менше трьох лікарів, представники виробничо-технічного та фінансово-економічного підрозділів.
Лікарсько-консультативна комісія визначає придатність військовополонених до праці шляхом проведення медичних оглядів не менше одного разу на місяць та визначає тривалість робочого часу для військовополонених, які мають обмеження за станом здоров’я. При цьому враховується характер робіт, які будуть виконуватися військовополоненими.
Військовополоненим, які захворіли під час виконання робіт або постраждали внаслідок нещасного випадку, надається своєчасна кваліфікована медична допомога.
50. З урахуванням умов праці та обсягу робіт із складу військовополонених формуються команди для виконання спеціалізованих робіт. Команди формуються за принципом виробничої бригади.
Старшими команд призначаються офіцери, як правило, з числа спеціалістів та такі, що дали згоду виконувати покладені на них обов’язки. Старші команд від безпосередньої роботи на виробництві звільняються.
Робота з організації та комплектування виробничих підрозділів повинна виконуватися за згодою суб’єкта господарювання, на об’єктах якого військовополонені будуть залучені до її виконання.
Персонал виробничо-технічного підрозділу табору несе повну відповідальність за додержання в доручених їм підрозділах дисципліни на виробничих ділянках, а також за виконання встановлених норм кожним військовополоненим. Розпорядження персоналу виробничо-технічного підрозділу в межах наданих їм прав, що пов’язані з виконанням робіт для військовополонених, є обов’язковими.
Абзац четвертий пункту 50 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
Оплата праці військовополонених визначається на підставі двосторонніх угод між табором та підприємствами, на яких будуть працювати військовополонені.
51. Розмір винагороди за працю військовополонених встановлюється у національній валюті України і не може бути меншим за розмір, встановлений статтею 62 Женевської конвенції. Військовополонені, які керують та контролюють роботу військовополонених, залучаються для надання медичної допомоги, так само отримують винагороду, як і ті військовополонені, які залучаються до виконання робіт.
Винагорода представників військовополонених, їх помічників виплачується з фонду, який поповнюється від прибутків крамниць табору. Розмір такої винагороди встановлюється представником військовополонених та затверджується начальником табору.
Військовополонені та держава, до якої вони належать, повідомляються про розмір встановленої щоденної винагороди за працю.
52. Військовополонений має право вимагати компенсацію від держави, від якої він залежить, у зв’язку з визнанням його особою з інвалідністю, якщо це пов’язано з його працею.
У такому разі військовополоненому видається виписка з відповідної медичної документації за формою, встановленою МОЗ.
Копія зазначеного висновку надсилається до Національного інформаційного бюро, а також через державу-покровительку - державі, до якої належить військовополонений.
IX. Релігійна, інтелектуальна та фізична діяльність військовополонених
53. Військовополоненим надається можливість для відправлення релігійних обрядів, проведення інтелектуальних, освітніх та оздоровчих занять, спортивних змагань, ігор та перебування на свіжому повітрі. З цією метою військовополонених забезпечують відповідними приміщеннями (місцями) та необхідним обладнанням.
54. Особи із складу медичного та духовного персоналу, затримані з метою надання допомоги військовополоненим, не вважаються військовополоненими. Зазначені особи користуються пільгами та захистом, передбаченими Женевською конвенцією.
55. Духовний персонал, як правило, залучається до виконання своїх обов’язків на благо військовополонених, що входять до складу збройних сил, до яких належать вони самі. При цьому представники духовного персоналу повинні дотримуватись вимог законів України та діяти згідно з професійною етикою.
Під час виконання обов’язків духовному персоналу дозволяється періодично відвідувати військовополонених, які перебувають у складі робочих команд або в закладах охорони здоров’я за межами табору. З цією метою в розпорядження осіб із складу духовного персоналу виділяються транспортні засоби. Виконання таких обов’язків не повинне порушувати внутрішнього порядку табору. Зазначених осіб не залучають до виконання робіт, що не пов’язані з релігійними обов’язками.
56. На прохання військовополонених або за ініціативою релігійних організацій можуть проводитися богослужіння та релігійні обряди.
Військовополонені відправляють релігійні обряди індивідуально або в обладнаному з цією метою приміщенні (куточку). Начальник табору на прохання військовополонених сприяє запрошенню осіб, які мають право проводити богослужіння, відправляти релігійні таїнства та обряди, визначає місце, час та умови їх проведення.
Відправлення релігійних таїнств та обрядів не повинне порушувати розпорядок дня, а також утискати права інших військовополонених, які утримуються в таборі.
57. Військовополонені не мають права, посилаючись на свої релігійні переконання, ухилятися від виконання своїх обов’язків, а також установлених вимог режиму тримання.
58. Військовополоненим дозволяється мати при собі і користуватися релігійною літературою, предметами релігійного культу індивідуального користування для натільного або кишенькового носіння, крім саморобних та колючо-ріжучих предметів.
59. Священнослужителі, релігійні провідники, наставники, інші представники релігійних чи благодійних організацій, які бажають надавати допомогу в задоволенні релігійних потреб військовополонених, можуть відвідувати табір за наявності дозволу на відвідування. Дозвіл на відвідування табору надається начальником табору.
Для отримання такого дозволу священнослужителі, релігійні провідники, наставники, інші представники релігійних чи благодійних організацій не пізніше ніж за п’ять робочих днів до запланованого відвідування табору подають заяву, в якій зазначають: повне найменування релігійної чи благодійної організації, її місцезнаходження, номер телефону (телефаксу); дату та час відвідування табору; прізвище, ім’я та по батькові представників релігійної чи благодійної організації, які планують відвідати табір, серію та номер паспорта, коли і ким виданий. До заяви додаються копії свідоцтва про державну реєстрацію та статуту релігійної чи благодійної організації.
За результатами розгляду заяви протягом трьох робочих днів з дати її реєстрації начальник табору приймає рішення про надання дозволу або мотивовану відмову в наданні дозволу на відвідування табору священнослужителями, релігійними провідниками, наставниками, іншими представниками релігійних чи благодійних організацій, про що письмово повідомляє автору звернення.
У разі відсутності в заяві необхідної інформації або копій відповідних документів, а також у разі стихійного лиха, епідемій, аварії важливих для життєзабезпечення систем, масових безпорядків, проявів групової непокори військовополонених автор звернення у триденний строк з дати реєстрації заяви письмово повідомляється про відмову в дозволі на відвідування табору.
60. З метою представництва інтересів військовополонених перед адміністрацією табору, міжнародними організаціями, що будуть надавати допомогу військовополоненим, з їх числа шляхом таємного голосування кожні шість місяців обираються довірені особи. Довірені особи можуть бути переобрані за рішенням загальних зборів військовополонених. Довірені особи обираються в кожному таборі військовополонених. У кожної довіреної особи може бути кілька помічників, які обираються із складу військовополонених.
Кандидатури військовополонених, які обрані довіреними особами, до початку виконання своїх обов’язків повинні бути затверджені начальником табору. У разі відмови затвердження кандидатури обраного військовополоненого довіреною особою вмотивоване обґрунтування відмови надсилається до держави-покровительки.
У всіх випадках громадянство, підданство, мова та звичаї обраної із складу військовополонених довіреної особи повинні бути такими самими, що і у військовополонених, які її обирали.
Довірені особи повинні піклуватися про фізичне, моральне та інтелектуальне здоров’я військовополонених. Усі спірні питання щодо умов тримання військовополонених вирішуються як особисто військовополоненими, так і через довірених осіб. Довірені особи до виконання робіт не залучаються, якщо це перешкоджає виконанню їх завдань.
X. Дисциплінарні стягнення
61. Дисциплінарні стягнення на військовополонених накладаються начальником табору (особою, яка виконує його обов’язки) або особою, якій начальник табору делегував такі свої повноваження.
62. На військовополонених можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
штраф у розмірі не більш як 50 відсотків авансу в рахунок грошового забезпечення та оплати за виконання робіт на строк не більше ніж 30 діб;
позбавлення пільг, які надані додатково до тих, які передбачені Женевською конвенцією;
позачергові наряди тривалістю не більше ніж дві години на день;
арешт.
Позачергові наряди тривалістю не більше ніж дві години на день до офіцерів не застосовуються.
Військовополонені, які відбувають стягнення у виді арешту, залучаються до праці в межах дільниці посиленого контролю.
Пункт 62 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
63. Жодний військовополонений не може бути покараний більше одного разу за одне і те саме діяння або за одним і тим самим обвинуваченням. Тривалість одного стягнення не повинна перевищувати 30 днів.
64. За здійснення втечі або спроби втечі з полону військовополонені притягаються до дисциплінарної відповідальності.
За вчинене правопорушення під час здійснення втечі або спроби втечі з полону військовополонені притягаються до відповідальності відповідно до законодавства України.
XI. Кошти військовополонених
65. З початком бойових дій на державному рівні може встановлюватись максимальна сума грошей, яку військовополоненим дозволяється мати при собі, готівкою або в іншій аналогічній формі. Надлишкова сума, яку військовополонені мали при собі і яку було вилучено чи здано добровільно, зараховується на їх особисті рахунки разом з будь-якими іншими грошовими сумами.
66. На кожного військовополоненого відкривається особистий рахунок, що містить відомості про суми, які необхідно виплатити, або суми, отримані як аванс грошового забезпечення, оплата за працю або з інших джерел, суми в національній валюті України, які були вилучені, а також суми, вилучені та конвертовані на його прохання в іншу валюту. Крім того, особистий рахунок повинен містити відомості про кошти, які видані військовополоненому готівкою або в іншій аналогічній формі, виплати, здійснені від його імені та на його прохання. Перекази коштів військовополонених здійснюються відповідно до статті 63 Женевської конвенції.
Сума коштів, яка може бути використана військовополоненим протягом одного календарного місяця, не повинна перевищувати суму, нараховану йому як винагорода за працю. Якщо військовополоненому винагорода за працю не нараховується, зазначена сума повинна бути пропорційна мінімальній сумі винагороди за таку працю.
Пункт 66 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 317 від 21.03.2025
67. Усім військовополоненим виплачується щомісячний аванс грошового забезпечення у розмірах, визначених статтею 60 Женевської конвенції для відповідних категорій, який конвертується в національну валюту України.
Спеціальною угодою сторін конфлікту може бути визначено інший розмір авансу.
У разі коли суми авансу грошового забезпечення перевищують грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців Збройних Сил України або з інших причин, до укладення спеціальної угоди сторін конфлікту про зміну таких сум військовополоненим продовжується зарахування цих коштів у кредит рахунків. Тимчасове обмеження сум, які виплачуються з авансів грошового забезпечення, повинне бути обґрунтованим та становити не менше ніж розмір авансу грошового забезпечення категорії I або відповідної категорії військовослужбовців Збройних Сил України. У такому разі про причини зазначених обмежень повідомляють державі-покровительці.
68. Військовополоненим виплачується додаткове грошове забезпечення, яке надійшло від держави, до якої вони належать, за умови, що такі суми однакові для кожного військовополоненого однієї категорії. Таке грошове забезпечення також зараховується на особистий рахунок військовополоненого.
69. Щомісячні аванси грошового забезпечення, які видаються військовополоненим, вважаються авансами, виданими державою, до якої вони належать. Такі аванси та інші виплати погоджуються між сторонами конфлікту (заінтересованими державами) після закінчення бойових дій.
70. Військовополоненим за встановленими відповідними правилами може надаватись можливість придбання послуг та речей за межами табору. Платежі за такі послуги та придбані речі здійснюють особисто військовополонені або адміністрація табору, яка після цього зараховує їх на особисті рахунки військовополонених.
71. Військовополонені завжди можуть ознайомитись із своїми особистими рахунками та отримати копії рахунків. Представники держави-покровительки під час відвідування табору також мають право перевірити зазначені рахунки.
Біля кожного запису в особистому рахунку військовополонений або довірена особа, яка діє від його імені, ставить свій підпис. У разі переведення військовополоненого з одного табору до іншого з ним переводиться його особистий рахунок. Під час передачі військовополоненого іншій державі грошові суми, які йому належать, також передаються. На всі інші кошти, які залишаються на кредиті рахунків військовополонених, вони одержують відповідне свідоцтво.
72. Після припинення функціонування табору кредитне сальдо спеціального фонду передається міжнародній благодійній організації для використання на благо військовополонених, які мають однакове громадянство з особами, що робили внески до спеціального фонду.
У разі загальної репатріації зазначені прибутки залишаються в Україні, якщо не існує будь-якої іншої угоди між Україною та іншими державами - учасницями конфлікту.
73. Під час звільнення або репатріації військовополоненому видається документ, підписаний начальником табору, в якому зазначається кредитне сальдо, що належить військовополоненому на той час.
74. Списки, що містять усі дані про всіх військовополонених, перебування яких у полоні закінчилося у зв’язку з репатріацією, звільненням, втечею, смертю чи в іншому випадку, із зазначенням розміру їх кредитного сальдо надсилаються через державу-покровительку урядові держави, до якої належать військовополонені. Кожен аркуш таких списків засвідчується начальником табору.
XII. Порядок отримання листів, поштових карток та посилок, надання права на телефонні розмови
Назва розділу XII із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
75. Військовополоненим дозволяється надсилати і отримувати листи (телеграми) без обмеження їх кількості. Вручення листів, що надходять, проводиться призначеними працівниками табору та/або визначеними Координаційним штабом особами, в присутності яких військовополонений зобов’язаний їх розпечатати. Якщо військовополонений відмовляється розпечатати конверт та представити його вміст, такі дії вчиняються призначеними працівниками табору та/або визначеними Координаційним штабом особами в присутності кількох військовополонених. Виявлені при цьому заборонені вкладення (речі) вилучаються. Цензурування кореспонденції, яку надсилають або отримують військовополонені, здійснюється відповідно до статті 76 Женевської конвенції.
Абзац перший пункту 75 в редакції Постанови КМ № 317 від 21.03.2025
Перелік предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких військовополоненим заборонено, визначений у додатку 13.
76. У разі потреби кількість листів та поштових карток, які надсилає військовополонений, може бути тимчасово обмежена начальником табору, але вона не повинна бути менше ніж два листи і чотири поштові картки на місяць (без урахування карток-повідомлень). Інші обмеження застосовуються у разі, коли держава-покровителька вважає, що це відповідає інтересам військовополонених.
За нагальної потреби військовополоненим дозволяється надсилати телеграми, вартість яких вносять на дебет їх рахунка або сплачують коштами, що є в їх розпорядженні.
77. За відсутності спеціальних угод між Україною та іншими заінтересованими державами про порядок отримання та розподіл колективних посилок допомоги вони розподіляються представниками військовополонених відповідно до Правил, що стосуються колективних посилок допомоги військовополоненим, що додаються до Женевської конвенції.
77-1. За відсутності спеціальних угод між Україною та іншими заінтересованими державами про умови надсилання індивідуальних посилок допомоги Координаційний штаб визначає шляхи і способи вирішення питань, що стосуються надсилання таких посилок військовополоненим та отримання їх військовополоненими.
Порядок доповнено пунктом 77-1 згідно з Постановою КМ № 317 від 21.03.2025
78. Військовополонені звільняються від усіх поштових зборів, за винятком додаткових авіаційних зборів, відправлення письмової кореспонденції, поштових посилок та грошових переказів.
До безоплатного поштового пересилання допускаються посилки масою до 5 кілограмів. Гранична маса збільшується до 10 кілограмів для посилок, вміст яких не може бути розділений, і для посилок, які адресовані в табір чи представникам полонених для розподілу між полоненими.
Витрати на пересилання посилок, призначених для допомоги військовополоненим, які через свою вагу або з будь-якої іншої причини не можуть бути відправлені їм поштою, оплачуються Україною на всіх контрольованих нею територіях. Інші держави - учасниці Женевської конвенції оплачують витрати з пересилання на власних територіях.
Під час розрахунків між призначеними операторами тарифи не застосовуються до службових посилок і посилок військовополонених, за винятком витрат на повітряне перевезення авіапосилок.
79. Огляд посилок військовополонених, за винятком посилок із друкованими або письмовими матеріалами, здійснюється в присутності адресата або його товариша, який також є військовополоненим і якого він уповноважив належним чином.
79-1. За технічної можливості та за погодженням з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими військовополоненим надається право на телефонні розмови за допомогою засобів IP-телефонії з відповідним програмним забезпеченням, що перебуває на балансі табору.
З метою отримання права на телефонну розмову за допомогою засобів IP-телефонії військовополонений подає начальнику табору письмову заяву, в якій зазначає місцезнаходження, телефонний номер абонента та тривалість розмови. У разі наявності технічної можливості забезпечити військовополоненому реалізацію його права на телефонну розмову за допомогою засобів IP-телефонії адміністрація табору протягом трьох робочих днів з дня надходження заяви надсилає її на погодження до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Така заява пишеться мовою військовополоненого або українською мовою.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими протягом трьох робочих днів з дня надходження заяви надає погодження на здійснення телефонної розмови військовополоненого за допомогою засобів IP-телефонії або обґрунтовану відмову у наданні такого погодження, про що у письмовій формі повідомляє адміністрації табору.
Адміністрація табору здійснює аудіозапис усіх телефонних розмов військовополонених.
Телефонні розмови між військовополоненими, які тримаються у таборах чи дільницях для тримання військовополонених, забороняються.
Телефонні розмови проводяться згідно з розпорядком дня у вільний від роботи, від виконання слідчих дій чи участі в судових засіданнях час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну.
Право на телефонні розмови військовополоненим, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, надається з письмового дозволу слідчого, прокурора або суду в межах кримінального провадження та за погодженням з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.
Тривалість телефонної розмови військовополонених не повинна перевищувати 15 хвилин.
Відомості про проведення військовополоненим телефонної розмови фіксуються в електронному журналі обліку, який ведеться автоматично.
В електронному журналі повинна міститися така інформація: дані про військовополоненого; тривалість та час проведення телефонної розмови.
Відповідальна особа табору, яка забезпечує проведення телефонних розмов:
зберігає і використовує засоби IP-телефонії у спеціально визначеному адміністрацією табору місці;
забезпечує справність та коректність функціонування засобів IP-телефонії;
встановлює та видаляє програмне забезпечення;
за замовленням/заявою військовополоненого забезпечує реалізацію права військовополоненого на телефонні розмови;
забезпечує аудіозапис телефонних розмов та відповідає за зберігання аудіозаписів телефонних розмов.
Аудіозапис телефонної розмови повинен зберігатися не менш як рік.
Інформація, яка міститься в аудіозаписі телефонної розмови, є інформацією з обмеженим доступом та належить Департаменту, табору.
Аудіозапис телефонної розмови може надаватися третім особам:
на підставі ухвали слідчого судді, суду;
на офіційні запити органів прокуратури, а також органів досудового розслідування або суду в межах провадження у справах про кримінальне чи адміністративне правопорушення.
Порядок доповнено пунктом 79-1 згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022; в редакції Постанови КМ № 93 від 28.01.2025
XIII. Організація поховання, репатріація, госпіталізація в нейтральні країни та звільнення військовополонених
80. Повідомлення про смерть військовополоненого за формою згідно з додатком 14 та акт про смерть військовополоненого за формою згідно з додатком 15, засвідчені начальником табору, негайно передаються до Національного інформаційного бюро.
В актах обов’язково зазначаються відомості про померлого військовослужбовця, час, місце та причина смерті, час і місце поховання та інші дані, необхідні для впізнання могили в подальшому.
За фактом смерті військовополоненого адміністрація табору негайно інформує Координаційний штаб та правоохоронні органи відповідно до законодавства України.
Абзац третій пункту 80 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 317 від 21.03.2025
Померлий військовополонений за рішенням адміністрації табору може бути похований або його тіло (останки) може бути передане на зберігання відповідно до Порядку забезпечення вилучення тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 р. № 698.
Пункт 80 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 698 від 17.06.2022
Тіло (останки) померлого військовополоненого може бути передане державі, до якої належав померлий військовополонений, відповідно до Порядку передачі та репатріації тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 р. № 698.
Пункт 80 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 698 від 17.06.2022
81. Поховання військовополонених проводиться на окремих ділянках існуючих кладовищ, що розташовані поблизу табору, або окремо створених ділянках місцевості, розташування яких узгоджується з місцевими органами виконавчої влади під час формування табору. Ділянки створюються з дотриманням таких норм: для поховання однієї особи виділяється 4 кв. метри площі, відстань між могилами - не менше 1 метра.
Військовополонені мають бути поховані гідно та за можливості за обрядами релігії, до якої вони належали.
Пункт 81 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 698 від 17.06.2022
Тіла можуть бути піддані кремації лише з нагальних потреб гігієни, з огляду на релігію померлого або згідно з висловленим бажанням померлого стосовно цього. У випадку кремації цей факт зазначається у повідомленні про смерть разом з поясненням мотивів. Після кремації урна з прахом військовополоненого розміщується в колумбарній ніші. Не допускається розвіювання праху військовополоненого.
Пункт 81 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 698 від 17.06.2022
У разі настання непереборних обставин допускається поховання у братській могилі.
Пункт 81 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 698 від 17.06.2022
Після завершення дії непереборних обставин забезпечується вилучення тіл (останків) з братських могил відповідно до Порядку забезпечення вилучення тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 р. № 698.
Пункт 81 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 698 від 17.06.2022
82. Списки померлих та місця їх поховання обов’язково зберігаються в адміністративному відділенні табору та після закінчення бойових дій передаються державі, до якої належали померлі військовополонені.
Копії списків померлих військовополонених та місць їх поховання передаються адміністрацією табору до Координаційного штабу.
Пункт 82 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 317 від 21.03.2025
83. У разі складення померлим військовополоненим заповіту він повинен без затримок передаватись до держави-покровительки, а засвідчені його копії - до Національного інформаційного бюро.
Заповіти повинні складатися військовополоненими таким чином, щоб вони відповідали вимогам визнання їх дійсними згідно з вимогами законодавства держави, до якої належать військовополонені.
84. Безпосередній репатріації на батьківщину незалежно від звання та кількості підлягають невиліковні поранені та хворі військовополонені, розумове чи фізичне здоров’я яких суттєво погіршилось, поранені та хворі, які, за висновком лікаря, ймовірно не одужають протягом року, стан яких потребує догляду та розумове чи фізичне здоров’я яких суттєво погіршилось, поранені та хворі, які одужали, але розумове чи фізичне здоров’я яких має ознаки стійкого погіршення. Військовополонені підлягають репатріації після того, коли за станом їх здоров’я буде можливе перевезення.
Жодний військовополонений, включаючи поранених або хворих, придатний для репатріації, не може бути репатрійований під час бойових дій усупереч його бажанню.
85. Під час бойових дій сторони конфлікту за сприяння заінтересованих нейтральних держав організовують госпіталізацію хворих та поранених військовополонених до нейтральних держав.
До нейтральної держави можуть бути госпіталізовані поранені та хворі, одужання яких можливе протягом року з дати поранення або з початку хвороби, якщо їх лікування в нейтральній державі забезпечить швидке одужання, а також військовополонені, розумовому або фізичному здоров’ю яких, за висновком лікарських комісій, серйозно загрожує перебування в полоні.
Якщо між сторонами конфлікту немає спеціальних угод про визначення тих випадків інвалідності чи хвороби, наслідком яких є безпосередньо репатріація або госпіталізація до нейтральної держави, такі випадки встановлюються згідно з принципами, викладеними в Типовій угоді з питання безпосередньої репатріації та госпіталізації в нейтральних країнах поранених і хворих військовополонених та Положенні про змішані медичні комісії, що додаються до Женевської конвенції.
На початку бойових дій для огляду поранених та хворих військовополонених і прийняття всіх необхідних рішень, що стосуються їх репатріації, утворюються змішані медичні комісії. Призначення, обов’язки та діяльність таких комісій повинні відповідати Положенню про змішані медичні комісії, що додається до Женевської конвенції. Змішані медичні комісії повідомляють про прийняте рішення кожному військовополоненому, який пройшов огляд, та видають йому свідоцтво про репатріацію за формою згідно з додатком 16.
Військовополонені, які за результатами огляду медичної комісії визнані тяжкопораненими або тяжкохворими, можуть бути репатрійовані без обов’язкового огляду змішаної медичної комісії.
Огляду змішаної медичної комісії насамперед підлягають поранені або хворі військовополонені, рекомендовані представником військовополонених чи державою, до якої вони належать, або організацією, яка надає допомогу військовополоненим, що визнана такою державою. Інші військовополонені також можуть бути оглянуті зазначеною комісією.
86. Дисциплінарне стягнення, накладене на військовополоненого, яке він не відбув, не може перешкоджати його репатріації.
87. Військовополонені, яких тримають під вартою у зв’язку із судовим переслідуванням або засудженням та які підлягають репатріації або госпіталізації до нейтральної країни, можуть бути репатрійовані або госпіталізовані до закінчення судового процесу або відбуття покарання. Прізвища військовослужбовців, яких будуть тримати під вартою до закінчення судового процесу або відбуття покарання, повідомляються державі, до якої вони належать.
88. Витрати на репатріацію військовополонених або перевезення їх до нейтральної країни, починаючи з кордону України, бере на себе держава, до якої вони належать.
89. У разі закінчення бойових дій військовополонені без зволікань підлягають звільненню з полону та поверненню на батьківщину без затримки із суворим дотриманням принципу, згідно з яким забороняється повертати чи видавати будь-яку особу іншій державі, якщо є серйозні підстави вважати, що їй там може загрожувати застосування катувань, переслідування чи інші серйозні порушення прав людини. З цією метою у таборі складається план повернення військовополонених та графік вибуття команд військовополонених до місць їх передачі (залізничні станції, морські або річкові порти, аеропорти тощо).
90. Після узгодження плану повернення військовополонених з відповідними центральними органами виконавчої влади в таборі здійснюються такі заходи:
видається наказ начальника табору про підготовку та проведення повернення військовополонених з полону;
складаються списки команд для відправлення військовополонених;
опрацьовуються особисті та інші документи військовополонених;
проводиться згортання та припинення виробництва, що здійснювалося в таборі;
повертаються виробничі команди, які працювали за межами табору;
закриваються особисті рахунки військовополонених та здійснюється остаточний розрахунок за виконану роботу;
здійснюється видача особистих речей (крім особистої зброї, якою вони були нагороджені) та коштів, які були вилучені у військовослужбовців під час захоплення в полон (безпосередньо перед посадкою на транспорт);
здійснюється підготовка речей, які не можуть бути взяті із собою військовополоненими, для транспортування на батьківщину.
91. Військовополонений має право письмово звернутися до закладу охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби з метою отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, зокрема ознайомлення з відповідною медичною документацією, що стосується його здоров’я, а також отримання виписки з неї.
92. Витрати на репатріацію військовополонених в усіх випадках справедливо розподіляються між Україною та державою, до якої належать військовополонені.
93. Військовополоненим дозволяється взяти із собою особисті речі, кореспонденцію та посилки, які надійшли на їх адресу, вага яких не повинна перевищувати 25 кілограмів на одну особу.
Інші особисті речі військовополонених залишаються на зберіганні та пересилаються їм відразу після укладення з державою, до якої вони належать, угоди про умови транспортування та оплату пов’язаних з цим витрат.
94. Вимоги військовополоненого у разі неповернення йому особистих речей та грошових сум після закінчення полону надсилаються державі, до якої належить військовополонений. Усі особисті речі, які не повернуто військовополоненому, замінюють за рахунок держави.
95. У всіх випадках військовополоненому видається документ, підписаний начальником табору, із зазначенням причин, з яких речі, кошти або інші цінності не були повернуті. Копія зазначеного документа надсилається до Національного інформаційного бюро.
96. Військовополонені, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, можуть бути затримані до закінчення суду, а у разі потреби - до відбуття покарання. Військовополонені, засуджені за злочин, можуть бути затримані до відбуття покарання. Україна та інші держави - учасниці конфлікту повідомляють одна одній прізвища таких осіб.
XIV. Особливості функціонування дільниць для тримання військовополонених
97. Охорона установ Державної кримінально-виконавчої служби, в яких утворені дільниці для тримання військовополонених, нагляд за військовополоненими та проведення оперативної діяльності серед військовополонених здійснюються персоналом таких установ відповідно до законодавства України.
Несення служби на території дільниці для тримання військовополонених здійснюється з використанням спеціальних засобів.
Кожна дільниця для тримання військовополонених безпосередньо підпорядковується начальнику установи Державної кримінально-виконавчої служби. Комплектування посад начальника дільниці для тримання військовополонених та персоналу здійснюється відповідно до законодавства України.
Організаційна структура дільниці для тримання військовополонених визначається Мін’юстом.
Строк перебування військовополонених у дільниці для тримання військовополонених з дати прибуття до дати переміщення до табору не може перевищувати 90 днів, крім випадків, коли військовополонений є учасником кримінального провадження. У такому разі строк перебування у дільниці для тримання військовополонених може бути продовжений на час здійснення такого провадження.
Пункт 97 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 789 від 02.07.2025
98. Харчування військовополонених, які утримуються в дільницях для тримання військовополонених, здійснюється у порядку, передбаченому розділом V цього Порядку.
99. Матеріально-побутове забезпечення військовополонених, які утримуються в дільницях для тримання військовополонених, здійснюється у порядку, передбаченому розділом VI цього Порядку.
Пункт 99 в редакції Постанови КМ № 789 від 02.07.2025
100. Надання медичної допомоги військовополоненим, які тримаються в дільницях для тримання військовополонених, зокрема забезпечення їх лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, засобами особистої гігієни першої необхідності, а також ведення медичної документації, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в дільницях для тримання військовополонених організовуються і проводяться у порядку, передбаченому для військовополонених, які тримаються в таборах.
101. Організація поховання, репатріація, госпіталізація в нейтральні країни та звільнення військовополонених, які перебувають в дільницях для тримання військовополонених, здійснюються у порядку, визначеному розділом XIII цього Порядку.
Порядок доповнено пунктом 101 згідно з Постановою КМ № 698 від 17.06.2022
102. Облік військовополонених в дільницях для тримання військовополонених, проведення обшуків та оглядів, надання телефонних розмов за допомогою засобів ІР-телефонії, допуск осіб, у тому числі тих, які надають правову допомогу (конфіденційні юридичні консультації) та нотаріальні послуги, а також видача військовополонених, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, для участі у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, судовому розгляді, їх конвоювання проводяться у порядку, передбаченому для військовополонених, які тримаються в таборах.
Порядок доповнено пунктом 102 згідно з Постановою КМ № 762 від 07.07.2022
103. Залучення військовополонених, які утримуються в дільницях для тримання військовополонених, до виконання робіт здійснюється відповідно до розділу VIII цього Порядку.
Адміністрація установи Державної кримінально-виконавчої служби забезпечує залучення військовополонених до виконання робіт окремо від інших осіб, які тримаються в цій установі.
Порядок доповнено пунктом 103 згідно з Постановою КМ № 317 від 21.03.2025
Додаток 1
до Порядку
ПЕРЕЛІК
продуктів харчування та предметів першої необхідності, які військовополонені можуть купувати в крамницях, отримувати в посилках та зберігати при собі
I. Продукти харчування
Продукти харчування фабричного (заводського) виготовлення з діючим строком реалізації, які можуть зберігатися за кімнатної температури, крупи, макаронні вироби, крем-суп, пюре, паста, мюслі, пластівці, цукор та кава - до 1 кілограма кожного найменування, свіжі фрукти та овочі, а також чай та тютюнові вироби фабричного розфасування.
II. Предмети першої необхідності
Одяг, головні убори, взуття та постільні речі встановленого зразка за визначеними нормами;
поясні ремені, кашне, носові хустинки, нитки та вироби з них;
годинники (1 штука);
дзеркало, бритви електричні або механічні, а також безпечні з касетними головками;
сірники - не більше 10 коробок, запальнички одноразового використання - не більше 5 штук;
предмети першої необхідності та засоби особистої гігієни (мило, зубний порошок чи паста, зубна щітка, гребінець, крем, піна чи гель для гоління, крем після гоління, дезодорант (кульковий, сухий) не на спиртовій основі, шампунь, манікюрні ножиці), спеціальні засоби гігієни для жінок;
підручники і навчальне приладдя, література та періодичні видання, зокрема релігійного змісту, письмовий папір, зошити, олівці, авторучки, чорнило, стержні, конверти, марки, листівки;
шашки, шахи, доміно, нарди (по одному комплекту);
негабаритні музичні інструменти;
спортивний інвентар і матеріали (за винятком тих, що належать до заборонених предметів);
щітки для одягу та взуття, крем для взуття;
нескляний посуд, пластмасові футляри для окулярів, мила та зубних щіток;
електрокип’ятильники потужністю не більше 0,5 кВт;
натільні хрестики та інші предмети культу, крім саморобних;
для жінок додатково рейтузи, пояси, марля, гігієнічні пакети, защіпки, вата, косметика не на спиртовій основі, крем для обличчя та рук, прикраси.
За наявності відповідного медичного висновку військовополонені можуть зберігати при собі медичні вироби, технічні та інші засоби реабілітації, а також лікарські засоби, необхідні для підтримання життєдіяльності організму.
Примітки:
1. У користуванні військовополонених також залишаються засоби індивідуального захисту, розпізнавальні знаки та знаки державної належності, нагороди, відзнаки, предмети обмундирування.
2. Вироби і речовини понад встановлену кількість здаються на склад табору для зберігання.
3. Загальна вага предметів і речей, які належать військовополоненому, в усіх випадках не має перевищувати 25 кілограмів (з урахуванням тих, що містяться на складі).
Додаток 2
до Порядку
НОРМА
харчування військовополонених, які тримаються в таборах або дільницях для тримання військовополонених (загальна), на одну особу на добу
Найменування продуктів
А
Б
Значення
загальна норма, грамів
норма дієтичного харчування, грамів
енергетична цінність 100 грамів продукту, кілокалорій
Хліб із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного першого сорту
500
189
Хліб пшеничний із борошна другого сорту
150
650
221
Борошно пшеничне другого сорту
10
324
Крупа, усього:
120
130
у тому числі:
пшоняна
45
348
вівсяна
20
30
303
рис
20
330
манна
20
328
інша -1
35
60
бобові
20
298
Макаронні вироби
20
20
335
М’ясо -2
100
100
168
Риба -3
100
100
99
Масло тваринне
27
692
Жири тваринні топлені, маргарин
40
712
Олія
20
20
899
Цукор
30
30
379
Чай
1
1
Сіль -4
12
12
Картопля
550
550
80
Овочі, усього:
250
250
у тому числі:
капуста
150
150
27
Буряк
20
20
42
Морква
20
20
32
цибуля ріпчаста
30
30
41
огірки, помідори
30
30
11
Лавровий лист
0,1
0,1
Томатна паста
3
3
99
Сумарна енергетична цінність, кілокалорій
3026,2
3059,4
Вміст білків, жирів, вуглеводів у грамах
Б -
95,09
97,8
Ж -
90,81
70,36
В -
457,33
500,67
-1 Крупа інша: перлова - 320 кілокалорій у 100 грамах продукту, пшенична - 325 кілокалорій, ячмінна - 324 кілокалорії, кукурудзяна - 337 кілокалорій у 100 грамах продукту.
-2 Енергетична цінність м’яса встановлена для яловичини другої категорії.
-3 Дозволяється видавати молоко (2,5 відсотка жирності - 52 кілокалорії) замість риби при дієтичному харчуванні не більше двох разів на тиждень згідно з нормами замін продуктів.
-4 Дозволяється для інших потреб (соління овочів, сала, обробка м’ясних колод та інше) додатково витребувати необхідну кількість солі, але не більше 8 грамів у розрахунку на одного споживача на добу.
Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 335 від 26.03.2024
Додаток 3
до Порядку
НОРМА
харчування для військовополонених, зайнятих на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами праці-5, на одну особу на добу
Найменування продуктів
А
Б
Значення
загальна норма, грамів
норма дієтичного харчування, грамів
енергетична цінність 100 грамів продукту, кілокалорій
Хліб із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного першого сорту
500
189
Хліб пшеничний із борошна другого сорту
200
750
221
Борошно пшеничне другого сорту
20
324
Крупа, усього:
140
160
у тому числі:
пшоняна
55
348
Вівсяна
25
40
303
рис
20
330
Манна
20
328
інша -1
40
80
бобові
20
298
Макаронні вироби
40
40
335
М’ясо -2
120
120
168
Риба -3
120
120
99
Масло тваринне
27
692
Жири тваринні топлені, маргарин
40
712
Олія
20
20
899
Цукор
35
35
379
Чай
1,2
1,2
Сіль -4
12
12
Картопля
600
600
80
Овочі, усього:
300
300
у тому числі:
капуста
150
150
27
буряк
30
30
42
морква
40
40
32
цибуля ріпчаста
40
40
41
огірки, помідори
40
40
11
Лавровий лист
0,1
0,1
Томатна паста
3
3
99
Сумарна енергетична цінність, кілокалорій
3477,55
3527,74
Вміст білків, жирів, вуглеводів, грамів
Б -
116,51
119,68
Ж -
98,43
78,24
В -
531,41
586,13
-1 Крупа інша: перлова - 320 кілокалорій у 100 грамах продукту, пшенична - 325 кілокалорій, ячмінна - 324 кілокалорії, кукурудзяна - 337 кілокалорій у 100 грамах продукту.
-2 Енергетична цінність м’яса встановлена для яловичини другої категорії.
-3 Дозволяється видавати молоко (2,5 відсотка жирності - 52 кілокалорії) замість риби при дієтичному харчуванні не більше двох разів на тиждень згідно з нормами замін продуктів.
-4 Дозволяється для інших потреб (соління овочів, сала, обробка м’ясних колод та інше) додатково витребувати необхідну кількість солі, але не більше 8 грамів у розрахунку на одного споживача на добу.
-5 Військовополонені, які тримаються в таборах або дільницях для тримання військовополонених, забезпечуються продуктами харчування за цією нормою та зайняті на роботах з особливо важкими або особливо шкідливими умовами праці, додатково одержують на одну особу: 200 грамів хліба із суміші борошна житнього обдирного та пшеничного першого сорту, 20 грамів сала, 10 грамів маргарину, 15 грамів цукру (сумарна енергетична цінність продуктів - 671,35 кілокалорії).
Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 335 від 26.03.2024
Додаток 4
до Порядку
НОРМА
харчування для хворих військовополонених, які перебувають на лікуванні у закладах охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби, на одну особу на добу
Найменування продуктів
А
Б
В
Значення
загальна норма, грамів
для хворих на дистрофію, виразкову хворобу, авітаміноз, злоякісні новоутворення, грамів
для хворих на цукровий діабет грамів,
енергетична цінність 100 г продукту, кілокалорій
Хліб із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного першого сорту
250
200
250
189
Хліб пшеничний із борошна другого сорту
250
250
200
221
Борошно пшеничне другого сорту
10
10
10
324
Крупа, усього:
70
70
70
у тому числі:
пшоняна
15
20
348
вівсяна
10
10
20
303
рис
10
10
15
330
манна
10
10
15
328
гречана
20
335
інша -1
20
15
бобові
5
5
298
Макаронні вироби
20
30
20
335
М’ясо -2
100
150
150
168
Риба
100
100
100
99
Масло тваринне
20
40
47
692
Жири тваринні топлені, маргарин
15
10
712
Олія
20
20
15
899
Яйця курячі, штук
0,5
1
157
Цукор (або ксиліт)
40
45
20 (45)
379
Чай
1
1
1
Сіль
10
10
10
Картопля
450
450
450
80
Крохмаль картопляний
1
1
327
Овочі, усього:
300
350
700
у тому числі:
капуста
150
150
500
27
буряк
30
50
50
42
морква
40
50
40
32
цибуля ріпчаста
40
50
50
41
огірки, помідори
40
50
60
11
Лавровий лист
0,1
0,1
0,1
Томатна паста
3
3
3
99
Сумарна енергетична цінність, кілокалорій
2726,33
3114,32
3106,75
Вміст білків, жирів, вуглеводів, грамів
Б -
86,43
109,95
112,22
Ж -
86,97
119,8
114,43
В -
399,47
399,08
407
-1 Крупа інша: перлова - 320 кілокалорій у 100 грамах продукту, пшенична - 325 кілокалорій, ячмінна - 324 кілокалорії, кукурудзяна - 337 кілокалорій у 100 грамах продукту.
-2 Енергетична цінність м’яса встановлена для яловичини другої категорії.
Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 335 від 26.03.2024
Додаток 5
до Порядку
НОРМА
харчування для військовополонених, які переміщуються, на одну особу на добу
Найменування продуктів
Кількість, грамів
Хліб із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного першого сорту
700
Консерви м’ясорослинні в асортименті (1/250 грамів)
або консерви рибні (1/250 грамів),
або консерви риборослинні (1/250 грамів)
500
500
500
Сало
20
Цукор
30
Чай
1
Сіль
10
Примітки:
1. За цією нормою забезпечуються:
військовополонені, які переміщуються з таборів або дільниць для тримання військовополонених;
військовополонені, взяті під варту та затримані, під час перебування в судовому засіданні та проведення слідчих (розшукових) дій;
військовополонені, звільнені, під час прямування до місця проживання.
2. У разі забезпечення продуктами харчування за зазначеною нормою на добу харчування за іншими нормами не здійснюється.
Додаток 6
до Порядку
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
НОРМИ
заміни продуктів харчування військовополонених, які тримаються в таборах або дільницях для тримання військовополонених, на одну особу на добу
Найменування продуктів
Кількість, грамів
продукт, що замінюється
продукт, який пропонується для заміни
Хліб із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного першого сорту замінюється:
100
сухарями з борошна житнього обойного, пшеничного та другого сорту
60
галетами звичайними з борошна пшеничного обойного та другого сорту
60
хлібом білим з борошна пшеничного першого сорту
90
Хліб білий з борошна пшеничного першого сорту замінюється:
100
хлібом з борошна пшеничного другого сорту
105
Хліб з борошна пшеничного другого сорту замінюється:
100
сухарями з борошна пшеничного другого сорту
65
борошном пшеничним другого сорту
70
галетами звичайними з борошна пшеничного другого сорту
65
Борошно пшеничне другого сорту замінюється:
100
крупою різною
100
Крупа різна замінюється:
100
крупами, що не потребують варки
100
рисом
100
макаронними виробами
100
концентратами круп’яними, крупоовочевими та овочевими
100
борошном пшеничним другого сорту
100
картоплею свіжою
500
овочами свіжими
500
овочами квашеними і соленими
500
картоплею і овочами сушеними, пюре картопляним сухим, картопляною крупкою, картоплею і овочами сублімаційної сушки
100
консервами овочевими і бобовими натуральними та маринованими (з додаванням заливки)
500
Рис замінюється:
100
макаронними виробами
100
крупою манною
100
борошном пшеничним першого сорту
100
Крупа манна замінюється:
100
рисом
100
макаронними виробами
100
борошном пшеничним першого сорту
100
Макаронні вироби замінюються:
100
крупою різною і бобовими
100
М’ясо замінюється:
100
м’ясними блоками на кістках
100
м’ясними блоками без кісток
80
м’якушем (філе) птиці, свинини, яловичини без кістки
80
субпродуктами першої категорії (у тому числі печінкою)
100
м’ясом птиці потрошеної
100
ковбасою вареною і сосисками (сардельками)
80
консервами м’ясними різними
75
консервами м’ясорослинними із заліком у норму добового забезпечення жиру 12,5 грама і крупи різної 86 грамів
265
консервами із птиці з кістками
100
рибою (в охолодженому, мороженому, солоному вигляді без голови)
150
консервами рибними різними
120
яйцями курячими, штук
2
Риба (в охолодженому, мороженому і солоному вигляді, потрошена без голови) замінюється:
100
оселедцем солоним з головою
100
оселедцем солоним без голови незалежно від стану розбирання
85
рибою всіх видів і сімейств з головою незалежно від стану розбирання
130
консервами рибними різними
80
консервами рибно-овочевими закусочними
120
консервами м’ясними різними
50
м’ясом
67
молоком
200
яйцями курячими, штук
1
Масло тваринне замінюється:
100
олією
150
салом
100
жиром тваринним топленим
150
Жири тваринні топлені, маргарин замінюються:
100
олією
100
салом
100
жиром-сирцем
130
Олія замінюється:
100
жиром тваринним топленим
100
жиром-сирцем
130
Яйця курячі замінюються:
1 шт
м’ясом
50
рибою
100
Цукор замінюється:
100
карамеллю
50
Томатна паста замінюється:
100
томатом-пюре
200
соусами томатними
100
соком томатним, помідорами свіжими
500
Крохмаль картопляний замінюється:
100
борошном пшеничним другого сорту
150
картоплею свіжою
500
Чай замінюється:
100
чаєм розчинним
80
кавовим напоєм
800
Картопля замінюється:
100
картоплею сушеною, пюре картопляним сухим та сушеними овочевими сумішами
20
овочами свіжими, квашеними і солоними
100
овочами сушеними
10
крупою різною, бобовими, борошном пшеничним першого і другого сорту
20
консервами овочевими і бобовими натуральними та маринованими (зелений горошок, квасоля, томати, огірки, щавель-пюре, морква, буряк) (з додаванням заливки)
100
консервами овочевими закусочними та салатами
75
Овочі свіжі та солені замінюються:
100
картоплею свіжою
100
картоплею сушеною, пюре картопляним сухим і сушеними овочевими сумішами
20
овочами сушеними
10
консервами овочевими і бобовими натуральними і маринованими (зелений горошок, квасоля, томати, огірки, щавель-пюре, морква, буряк) (з додаванням заливки)
100
консервами овочевими закусочними і салатами
75
крупою різною, бобовими, борошном пшеничним першого і другого сорту
20
Цибуля ріпчаста замінюється:
100
цибулею ріпчастою сушеною
10
цибулею зеленою
200
часником свіжим
50
Ксиліт замінюється:
100
сорбітом
200
Примітки:
1. У зазначених нормах 100 куб. сантиметрів молока умовно прийнято за 100 грамів.
2. Дозволяється тільки одна пряма чи одна зворотна заміна одного продукту на інший в межах відповідного пункту норм заміни.
Додаток 6 в редакції Постанови КМ № 335 від 26.03.2024
Додаток 7
до Порядку
НОРМА
належності речового майна для військовополонених чоловіків, які тримаються в таборах або дільницях для тримання військовополонених
Порядковий номер
Найменування предметів
Одиниця виміру
Кількість предметів на одну особу
Строк носіння, років
1
Шапка трикотажна
штук
1
2
2
Головний убір літній
штук
1
2
3
Костюм бавовняний (куртка і двоє брюк)
комплектів
1
1
4
Куртка утеплена (на синтепоні)
штук
1
2
5
Білизна натільна (сорочка, кальсони)
комплектів
1
2
6
Майка
штук
2
2
7
Труси
штук
2
2
8
Фуфайка трикотажна
штук
1
1
9
Шкарпетки
пара
4
1
10
Черевики шкіряні або з текстильним верхом
пара
1
2
11
Напівчеревики літні
пара
1
2
12
Тапочки кімнатні
пара
1
2
Примітка:
За зазначеною нормою може здійснюватися заміна предметів речового майна за рахунок отримання установою Державної кримінально-виконавчої служби, в якій утворено дільниці для тримання військовополонених, або табором для тримання військовополонених трофейного речового майна.
Додаток 8
до Порядку
НОРМА
належності речового майна для військовополонених жінок, які тримаються в таборах або дільницях для тримання військовополонених
Порядковий номер
Найменування предметів
Одиниця виміру
Кількість предметів на одну особу
Строк носіння,років
1
Хустка напіввовняна
штук
1
2
2
Напівпальто утеплене (на синтепоні)
штук
1
2
3
Сукня та хустка бавовняна
комплектів
1
1
4
Костюм демісезонний
комплектів
1
2
5
Фуфайка трикотажна
штук
1
1
6
Сорочка натільна
штук
2
1
7
Панталони бавовняні
штук
2
2
8
Бюстгальтер
штук
2
2
9
Шкарпетки
пара
4
1
10
Черевики шкіряні або з текстильним верхом
пара
1
2
11
Напівчеревики літні
пара
1
2
12
Тапочки кімнатні
пара
1
2
13
Халат
штук
1
2
14
Колготи
пара
2
1
Примітка:
За зазначеною нормою може здійснюватися заміна предметів речового майна за рахунок отримання установою Державної кримінально-виконавчої служби, в якій утворені дільниці для тримання військовополонених, або табором для тримання військовополонених трофейного речового майна.
Додаток 9
до Порядку
НОРМА
належності постільних речей для військовополонених, які тримаються в таборах або дільницях для тримання військовополонених
Порядковий номер
Найменування предметів
Одиниця виміру
Кількість предметів на одну особу
Строк експлуатації, років
1
Ковдра байкова
штук
1
3
або напіввовняна
штук
1
4
2
Матрац ватяний
штук
1
5
3
Подушка ватяна
штук
1
5
4
Простирадло
штук
4
2
5
Наволочка на подушку верхня
штук
2
2
6
Рушник
штук
2
1
7
Рушник гігієнічний
штук
1
1
Примітка:
Рушники гігієнічні видаються військовополоненим жінкам.
Додаток 10
до Порядку
НОРМА
належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для військовополонених, які проходять лікування у закладах охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби
Порядковий номер
Найменування предметів
Одиниця виміру
Кількість предметів на одне ліжко
Строк експлуатації, років
1
Костюм (куртка і брюки) госпітальний
комплектів
1
1
2
Халат госпітальний
штук
1
2
3
Ковдра байкова
штук
1
3
або напіввовняна
штук
1
4
4
Матрац ватяний
штук
1
5
5
Подушка ватяна
штук
1
5
6
Простирадло
штук
4
2
7
Наволочка на подушку верхня
штук
2
1
8
Рушник
штук
2
1
9
Білизна (сорочка та кальсони)
комплектів
2
1
10
Туфлі госпітальні
пара
1
2
Примітки:
1. Військовополонені, які направляються на лікування до закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби, повинні мати при собі комплект одягу, необхідного за сезоном.
2. Додатково до зазначеної норми може створюватися епідемічний фонд натільної білизни та постільних речей у кількості 5 відсотків кількості штатних ліжок.
3. Для осіб, хворих на туберкульоз, післяопераційних та з дерматовенеричними захворюваннями, а також тяжкохворих, які потребують догляду, додатково видається одне простирадло на рік.
4. Для військовополонених жінок видається додатково один рушник гігієнічний на рік.
Додаток 11
до Порядку
НОРМА
витрат мийних засобів на прання речового майна та постільних речей для військовополонених, які тримаються в таборах або дільницях для тримання військовополонених
1. Прання мийними засобами
(грамів на 1 кілограм сухої білизни)
Порядковий номер
Речове майно (вид білизни)
Ступінь забруднення
У пом’якшеній воді
У жорсткій воді
синтетичний пральний порошок
кальцинована сода
рідкий (желеподібний) засіб
синтетичний пральний порошок
кальцинована сода
рідкий (желеподібний) засіб
1
Куртка і штани бавовняні
I
22,5
10,5
27
10,5
II
25
30
III
30
36
IV
37,5
45
2
Білизна біла
I
27
10,5
36
10,5
II
30
40
III
36
48
IV
45
6
50
8
3
Білизна кольорова
I
22,5
10,5
27
10,5
II
25
30
III
30
36
IV
37,5
3
45
5
2. Прання милом і кальцинованою содою (грамів на 1 кілограм сухої білизни)
Порядковий номер
Речове майно (вид білизни)
Ступінь забруднення
У пом’якшеній воді
У жорсткій воді
мило 65 відсотків
сода
Мило 65 відсотків
сода
1
Куртка і штани бавовняні
I
20
3,5
24
5,5
II
22
4
28
6
III
26
5
33
7
IV
33
7
42
9
2
Білизна біла
I
19
19
24
24
II
21
21
27
27
III
25
25
32
32
IV
32
32
40
40
3
Білизна кольорова
I
20
3,5
24
5,5
II
22
4
28
6
III
26
5
33
7
IV
33
7
42
9
3. Ознаки, за якими визначається ступінь забруднення
Ступінь забруднення
Ознаки
I
Мало забруднена білизна та одяг
II
Середньо забруднена білизна з плямами, потертими місцями
III
Сильно забруднена білизна з великою кількістю плям, дуже затертими місцями тощо
IV
Особливо забруднена білизна з побутовим і промисловим забрудненням (спецодяг, білизна для кухонь, їдалень тощо)
Примітки:
1. Ступінь жорсткості води визначається шляхом проведення лабораторного дослідження, що здійснюється установами і закладами санітарно-епідеміологічної служби. Кольорова білизна (майка, труси) сортується за трьома ступенями забруднення. З метою поліпшення якості прання сильно забруднену білу білизну рекомендується відбілювати.
2. Для відбілювання використовується перекис водню (пергідроль). Робочий 3-відсотковий розчин перекису водню виготовляється шляхом розведення концентрованого. За наявності 30-відсоткового перекису водню його змішують з водою у відповідній пропорції 1:9 (1 літр перекису на 9 літрів води), а за наявності 35-відсоткового перекису водню - у пропорції 1:10,7. Для відбілювання 3-відсотковий розчин перекису водню подається в машину після заливання мийного засобу (з розрахунку 30 грамів 3-відсоткового розчину на 1 кілограм білизни). Для підсинювання білизни використовується синька, норма витрати - 0,6 грама на 1 кілограм білизни.
3. Мило і сода для прання білизни відпускаються за відсутності мийних засобів у сухому чи рідкому (гелеподібному) стані.
4. Під час прання білизни вручну витрати мийних засобів становлять на 1 кілограм сухої білизни: мило господарче 65-відсоткове - 30 грамів, сода кальцинована - 12 грамів.
Додаток 12
до Порядку
НОРМА
витрат шампуню, мила на туалетні, санітарно-гігієнічні потреби, миття в лазні, засобів особистої гігієни для військовополонених, які тримаються в таборах або дільницях для тримання військовополонених
1. Забезпечення твердим або рідким милом та шампунем
Порядковий номер
Перелік осіб, які забезпечуються твердим або рідким милом
Кількість на одну особу на місяць, грамів
на туалетні потреби
на санітарно-гігієнічні потреби
на миття в лазні
мило
шампунь
1
Військовополонені:
чоловіки
100
100
20
жінки
200
100
20
2
Військовополонені, які перебувають на стаціонарному лікуванні:
чоловіки
150
100
20
жінки
200
100
20
2. Забезпечення засобами особистої гігієни
Перелік осіб, які забезпечуються засобами особистої гігієни
Кількість на одну особу
зубна паста, грамів (на місяць)
зубна щітка, штук (на три місяці)
одноразове лезо для гоління, штук (на місяць)
засіб для особистої гігієни, штук (на місяць)
туалетний папір, метрів (на місяць)
Військовополонені чоловіки
30
1
2
25
Військовополонені жінки
30
1
15
25
Примітки:
1. Кількість засобів особистої гігієни для військовополонених жінок (штук на місяць) за призначенням лікаря може бути збільшена залежно від тривалості менструального циклу та менструальної кровотечі.
2. Витрати твердого або рідкого мила на одне миття в лазні становлять 25 грамів на одну особу.
3. Тверде або рідке мило, передбачене на санітарно-гігієнічні потреби, військовополоненим видається для місць загального користування (приміщення для умивання).
4. На туалетні потреби та для миття в лазні видається тверде або рідке мило туалетне, на санітарно-гігієнічні потреби - тверде або рідке мило господарче. У разі відсутності мила туалетного дозволяється заміняти його милом господарчим і навпаки.
5. Під час дії карантину рекомендовано використовувати тверде або рідке мило з дезінфекційними властивостями.
6. Для миття столово-кухонного посуду і столових приладів норми витрат синтетичних мийних засобів становлять 120 грамів на місяць на одну особу.
Додаток 13
до Порядку
ПЕРЕЛІК
предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких військовополоненим заборонено
Будь-яка зброя, вибухові речовини і засоби вибуху, військове спорядження, бойові документи, а також спеціальні засоби та засоби активної оборони, оптичні прилади
Пересувні засоби
Будь-які напої із вмістом алкоголю та енергетичної дії, пиво, дріжджі, одеколон та інші вироби на спиртовій основі
Наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, медичні вироби (за винятком лікарських засобів або їх аналогів, протезів, інвалідних візків або інших пристосувань, необхідних для підтримання життєдіяльності організму (з дозволу медичного працівника)
Радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, картки поповнення рахунку мобільного зв’язку тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади
Комп’ютерна техніка, ігрові консолі та портативні комп’ютерні ігри
Ножі, бритви (крім електричних, механічних та безпечних з касетною головкою) та інші гострорізальні і колючі предмети
Сокири, молотки та інші інструменти
Проводи, дроти, електричні спіралі, мотузки тощо
Гральні карти
Фотоапарати, фотоматеріали, хімікати
Топографічні карти, компаси
Спортивне знаряддя для заняття бойовими мистецтвами (боксерські рукавички та груші, рукавички для заняття рукопашним боєм, маківари тощо)
Додаток 14
до Порядку
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО СМЕРТЬ
військовополоненого
Додаток 15
до Порядку
АКТ
про смерть військовополоненого
Додаток 16
до Порядку
СВІДОЦТВО ПРО РЕПАТРІАЦІЮ