Про схвалення Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року
Тип: Розпорядження Кабінету Міністрів України; Стратегія, Перелік
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 687-2019-р
Прийнято: 2019-07-24
Чинна редакція від: 2025-03-13
Стан: in_force
Rada ID: 687-2019-%D1%80
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 24 липня 2019 р. № 687-р
Київ
Про схвалення Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року
_Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженнями КМ
Постановою КМ
1. Схвалити Стратегію інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року, що додається.
2. Міністерству внутрішніх справ разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати Кабінетові Міністрів України:
у тримісячний строк проект плану заходів на 2020-2022 роки з реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням;
до 1 вересня 2023 р. проект плану заходів на 2023-2025 роки з реалізації зазначеної Стратегії.
Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
3. Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
Прем'єр-міністр України
В.ГРОЙСМАН
Інд. 80
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 24 липня 2019 р. № 687-р
СТРАТЕГІЯ
інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року
Загальна частина
Від ефективності управління державним кордоном України залежать безпека держави, розвиток її економіки та людський потенціал. Розроблення ефективної системи управління державним кордоном сприятиме транскордонному співробітництву, збільшенню доходів державного та місцевих бюджетів, туризму та спрощенню інших форм законного руху осіб, послуг і товарів. Водночас державний кордон України повинен бути надійно захищений від усіх видів незаконної діяльності, що загрожує національній безпеці, стабільності та розвитку держави.
Абзац перший розділу “Загальна частина” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Інтегроване управління кордонами - це скоординована діяльність компетентних державних органів України та військових формувань, спрямована на створення та підтримання балансу між забезпеченням належного рівня прикордонної безпеки і збереженням відкритості державного кордону України для законного транскордонного співробітництва, а також для осіб, які подорожують.
Абзац другий розділу “Загальна частина” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Суб’єктами інтегрованого управління кордонами є МВС, МЗС, Мінрозвитку, Мінфін, Держприкордонслужба, ДМС, Держмитслужба, СБУ, Національна поліція, Національна гвардія, Держпродспоживслужба, Збройні Сили (Повітряні та Військово-Морські Сили), які взаємодіють на відомчому, міжвідомчому, державному та міжнародному рівнях для досягнення цілей державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами.
Абзац третій розділу “Загальна частина” із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 272 від 07.03.2025
До виконання окремих завдань в інтересах реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами можуть залучатися інші державні органи.
Мета Стратегії
Стратегію розроблено на виконання національних зобов’язань з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію). Стратегія спрямована на виконання завдань Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2020 р. № 392, та реалізацію євроінтеграційного курсу розвитку України, що сприятиме збереженню стабільності у державному та міжнародному вимірах, і синхронізована із Стратегією розвитку органів системи Міністерства внутрішніх справ на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 1023 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 23, ст. 808), Національною транспортною стратегією України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 430 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 52, ст. 1848), Стратегією державної міграційної політики України на період до 2025 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 482 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 60, ст. 1837), Морською доктриною України на період до 2035 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2009 р. № 1307 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 94, ст. 3216; 2019 р., № 2, ст. 53).
Абзац перший розділу “Мета Стратегії” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 145-р від 24.02.2021
Стратегія визначає основні напрями системного формування державної політики розвитку та ефективного управління державним кордоном України на період до 2025 року.
Абзац другий розділу “Мета Стратегії” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Метою Стратегії є забезпечення розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та міжнародної торгівлі, сприяння переміщенню осіб і товарів через державний кордон України та належна його захищеність.
Абзац третій розділу “Мета Стратегії” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Стратегія спрямована на запровадження ефективних інструментів співпраці та координації на внутрішньовідомчому, міжвідомчому, міжнародному рівнях, а також з приватним сектором.
Проблеми управління кордонами не можуть бути розв’язані тільки шляхом проведення дій на кордоні. Стратегія передбачає скоординований розвиток та реалізацію функцій суб’єктів інтегрованого управління кордонами, що разом діють і на державному кордоні України, і всередині держави, оптимально використовуючи національні ресурси. Проблемами інтегрованого управління кордонами є:
Абзац п'ятий розділу “Мета Стратегії” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
втрата контролю над частиною державного кордону України в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України;
Розділ “Мета Стратегії” доповнено новим абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
невідповідність інфраструктури пунктів пропуску через державний кордон України (далі - пункти пропуску) та під’їзних шляхів зростаючим потребам щодо пропускних спроможностей;
Абзац сьомий розділу “Мета Стратегії” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
періодичні ускладнення в роботі існуючих пунктів пропуску у зв’язку із сезонними та іншими змінами транскордонних транспортних потоків;
Абзац восьмий розділу “Мета Стратегії” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
неналежний стан сервісних зон та відсутність комфортних умов для осіб, які подорожують;
застарілість технічних засобів контролю;
низька мотивація та недостатній рівень підготовки персоналу суб’єктів інтегрованого управління кордонами, його неготовність протидіяти корупційним викликам;
незавершений процес демаркації українсько-молдовської, українсько-білоруської та українсько-російської ділянок державного кордону України;
Абзац дванадцятий розділу “Мета Стратегії” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
недостатня кількість прикордонних загонів, на які покладається охорона певних ділянок державного кордону України на українсько-російській та українсько-білоруській ділянках державного кордону України;
Абзац тринадцятий розділу “Мета Стратегії” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
наявність спроб перетинання адміністративної межі з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим і лінії зіткнення особами, причетними до терористичних, екстремістських і радикальних угруповань та незаконного переміщення зброї, боєприпасів, вибухових речовин та наркотичних засобів;
недостатній рівень інженерно-технічного облаштування та матеріально-технічного забезпечення охорони державного кордону України;
Абзац п'ятнадцятий розділу “Мета Стратегії” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
низька укомплектованість підрозділів охорони державного кордону України особовим складом;
Абзац шістнадцятий розділу “Мета Стратегії” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
причетність до протиправної діяльності жителів прикордонних районів України;
нездатність систем висвітлення морської обстановки у Чорному та Азовському морях забезпечувати заінтересовані суб’єкти інтегрованого управління кордонами повною оперативною інформацією про ситуацію на морі, зокрема під час проведення пошуково-рятувальних операцій;
перевищення встановлених строків експлуатації частини кораблів, катерів та плавзасобів Військово-Морських Сил, Держприкордонслужби, моральна та фізична їх застарілість;
потреба у подальшому розвитку та вдосконаленні підходів до управління ризиками;
потреба у напрацюванні дієвих механізмів взаємодії та інформаційного обміну, в тому числі автоматизованого, про можливі порушення законодавства або виявлення підозрілих осіб, операцій з урахуванням компетенції (підслідності) кожного суб’єкта інтегрованого управління кордонами;
підвищення рівня потенційних загроз прикордонній безпеці, зокрема терористичного характеру;
неоптимальні структура, повноваження та порядок взаємодії оперативних підрозділів та органів досудового розслідування;
недостатня швидкість обробки та передачі інформації, що не дає змоги вчасно реагувати на зміни в оперативній обстановці;
неефективна система заохочення до добровільного повернення нелегальних мігрантів;
Абзац двадцять п'ятий розділу “Мета Стратегії” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
процедура повернення не повною мірою передбачає можливість чіткого розуміння потенційними мігрантами того, що єдиним способом скористатися перевагами імміграції є дотримання норм міграційного законодавства;
відсутність процедури обов’язкового подання дипломатичними і консульськими представництвами іноземних держав інформації про ситуацію, що склалася в таких державах, для прийняття правильного рішення за заявами про надання захисту в Україні;
неналежні інфраструктура та умови для проживання осіб, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
необхідність продовження технічного переоснащення, нарощення процедур автоматизації процесів у сфері інтегрованого управління кордонами, запровадження європейських стандартів, забезпечення розвитку інформаційного обміну між усіма суб’єктами інтегрованого управління кордонами;
забезпечення пріоритетності прав і свобод людини як визначального чинника під час діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами.
Модель інтегрованого управління кордонами включає чотирирівневу систему контролю за в’їздом та перебуванням в Україні іноземців та осіб без громадянства: у державах походження нелегальних мігрантів, у державах, що межують з Україною, у пунктах пропуску і поза ними та на території держави.
Абзац тридцять перший розділу “Мета Стратегії” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
За результатами всебічної оцінки поточного стану і практики інтегрованого управління кордонами в Україні, Стратегія адаптована до політичної, економічної та соціальної ситуації в державі та враховує можливість появи нових загроз.
Зважаючи на європейську та євроатлантичну інтеграцію України, ключовим результатом Стратегії є готовність та спроможність до охорони зовнішніх кордонів Європейського Союзу в межах державного кордону України після набуття повноправного членства в Європейському Союзі.
Розділ “Мета Стратегії” доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 145-р від 24.02.2021; із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Державний кордон України
Назва розділу в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Державний кордон України є одним із найпротяжніших в Європі - 6992,982 кілометра. Україна межує із сімома державами: чотирма державами - членами Європейського Союзу (Республіка Польща, Словацька Республіка, Угорщина, Румунія), із Республікою Молдова, Республікою Білорусь і Російською Федерацією, а також має морську ділянку державного кордону України.
Абзац перший розділу “Державний кордон України” в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Із державами - членами Європейського Союзу державний кордон України делімітовано та демарковано. Триває заключний етап демаркації українсько-молдовської ділянки державного кордону. Процес демаркації українсько-російської та українсько-білоруської ділянок державного кордону України призупинено, морську ділянку державного кордону України з Російською Федерацією, включаючи межі виключної (морської) економічної зони, не визначено. Україна докладатиме усіх зусиль для завершення договірно-правового оформлення державного кордону.
Абзац другий розділу “Державний кордон України” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Загальна протяжність сухопутної ділянки державного кордону України становить 5637,982 кілометра, з них: з Республікою Білорусь - 1084,2 кілометра, з Республікою Польща - 542,39 кілометра, із Словацькою Республікою - 97,852 кілометра, з Угорщиною - 136,7 кілометра, з Румунією - 613,8 кілометра, з Республікою Молдова - 1222 кілометри та з Російською Федерацією - 1974,04 кілометра. Частина сухопутної ділянки державного кордону України залишається тимчасово неконтрольованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Абзац третій розділу “Державний кордон України” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Загальна протяжність морської ділянки державного кордону України становить 731 морську милю, з яких 570 миль по Чорному морю, 135 миль - по Азовському, 26 миль - по Керченській протоці. Протяжність державного кордону України по р. Дунай - 98 миль. Площа виключної (морської) економічної зони становить майже 21,2 тис. квадратних миль. Морський пошуково-рятувальний район України займає площу понад 137 тис. квадратних кілометрів з інтенсивним судноплавством. Після окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Російською Федерацією тимчасово неконтрольованими залишаються 527 миль морської ділянки державного кордону України, 18,6 тис. квадратних кілометрів виключної (морської) економічної зони та 35 кілометрів континентального узбережжя Азовського моря.
Абзац четвертий розділу “Державний кордон України” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Україна має розвинуту мережу пунктів пропуску (станом на 1 липня 2023 р. - 235 таких пунктів). Пропуск осіб і транспортних засобів через державний кордон України здійснюється в 124 пунктах пропуску (зокрема пунктах контролю), із яких 109 - міжнародні, 5 - міждержавні і 10 - місцеві. За видами сполучення - 41 автомобільний, 32 залізничних, 28 морських, 11 повітряних, 9 річкових, 2 поромні та 1 пішохідний пункт пропуску. Інші 111 пунктів пропуску (зокрема пункти контролю) тимчасово закриті.
Абзац п'ятий розділу “Державний кордон України” в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Виклики і загрози
Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України негативно вплинула на сферу охорони державного кордону України та призвела до:
тимчасової втрати контролю над окремими ділянками державного кордону України;
різкого зростання пасажиро-транспортного потоку на державному кордоні України із державами - членами Європейського Союзу та Республікою Молдова внаслідок виїзду значної частини громадян України за кордон та повернення іноземців до країн походження або третіх країн;
тимчасового закриття пунктів пропуску та пунктів контролю на ділянках державного кордону України із Російською Федерацією, Республікою Білорусь і центральній ділянці державного кордону України із Республікою Молдова;
блокування судноплавства в Чорному та Азовському морях;
заборони польотів цивільної авіації в повітряному просторі України;
знищення частини прикордонної, цивільної, військової, критичної інфраструктури через масовані авіаційно-ракетні удари та артилерійські обстріли;
мінування значної частини території України.
Водночас спостерігається зниження рівня протиправної діяльності на державному кордоні України, пов’язаної із нелегальною міграцією, торгівлею людьми, контрабандою наркотичних засобів і незаконним переміщенням товарів.
Основними загрозами у сфері охорони державного кордону України є:
воєнна загроза з боку Російської Федерації та Республіки Білорусь;
активна розвідувально-підривна діяльність суміжних країн, насамперед Російської Федерації;
збереження мінної небезпеки на території, де велися активні бойові дії;
присутність оперативної групи військ Російської Федерації на території Придністровського регіону Республіки Молдова та ймовірна дестабілізація суспільно-політичної обстановки в регіоні;
можливе погіршення епідемічної ситуації на фоні поширення епідемій, пандемій;
активізація транзитної нелегальної міграції до держав - членів Європейського Союзу (за умови поновлення авіаційного та морського сполучення);
можливе збільшення спроб торгівлі людьми, насамперед із категорії найбільш незахищених верств населення та постраждалих від наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України;
активізація транскордонної злочинності.
Виклики і загрози національній безпеці України у сфері охорони державного кордону України, спричинені збройною агресією Російської Федерації проти України, зумовили необхідність формування нових підходів до розвитку та модернізації системи охорони державного кордону України.
Розділ “Виклики і загрози” в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Міжнародне співробітництво
Для забезпечення майбутньої оперативної та технічної взаємодії між системами інтегрованого управління кордонами України та держав - членів Європейського Союзу важливо запроваджувати найкращі європейські практики та стандарти. Значну підтримку Україні у цьому надають Представництво Європейського Союзу в Україні, Консультативна місія Європейського Союзу, Місія Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні, які здійснюють моніторингову функцію, надають консультативну, дорадчу та технічну підтримку, спрямовану на розвиток інтегрованого управління кордонами, удосконалення взаємодії між суб’єктами інтегрованого управління кордонами в Україні та активізацію їх співпраці з іноземними партнерами.
Абзац перший розділу “Міжнародне співробітництво” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Співпраця із Європейським Союзом та Республікою Молдова в цілому забезпечує контрольованість спільних кордонів та розвиток торговельних зв’язків.
Абзац другий розділу “Міжнародне співробітництво” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
У зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України транскордонне співробітництво із Російською Федерацією та Республікою Білорусь фактично не здійснюється.
Абзац третій розділу “Міжнародне співробітництво” в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Розвиток співробітництва з іншими державами та міжнародними організаціями насамперед спрямований на запобігання міграційному тиску та вирішення проблематики нелегальної міграції та торгівлі людьми, а також забезпечення ефективної протидії терористичним загрозам і транскордонній злочинності. В рамках співпраці з ОБСЄ суб’єкти інтегрованого управління кордонами беруть активну участь в реалізації спільних проектів щодо підвищення спроможностей у протидії тероризму, виявленню зброї, боєприпасів, небезпечних хімічних речовин та розвитку аналізу ризиків.
Абзац четвертий розділу “Міжнародне співробітництво” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Основні принципи розроблення Стратегії
Для імплементації європейських стандартів прикордонної безпеки ця Стратегія враховує 11 національно адаптованих складових інтегрованого управління кордонами, передбачених Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/1624 від 14 вересня 2016 р. про Європейську прикордонну і берегову охорону (далі - FRONTEX), про внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/399 та про скасування Регламенту (ЄС) № 863/2007 Європейського Парламенту і Ради, Регламенту Ради (ЄС) № 2007/2004 та Рішення Ради 2005/267/ЄС, рішенням Керівної Ради FRONTEX про схвалення Технічної та оперативної Стратегії інтегрованого управління кордоном ЄС № 2/2019 від 27 березня 2019 р., рекомендаціями Компендіуму з координованого управління кордонами Всесвітньої митної організації, а також три “горизонтальні” (загальні) компоненти (права людини, підготовка персоналу, розвиток технологій та дослідження).
Абзац перший розділу “Основні принципи розроблення Стратегії” в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Права і свободи людини та громадянина гарантуються Конституцією України, а також захищаються судом. Кожний громадянин має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Крім того, Конституцією України гарантована можливість надання іноземцям та особам без громадянства притулку в порядку, встановленому законом.
Після використання всіх національних засобів правового захисту громадяни мають право звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ або міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен громадянин має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних зазіхань.
Неправомірне обмеження прав і свобод людини неприпустиме і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Посадові особи суб’єктів інтегрованого управління кордонами зобов’язані поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення.
У розрізі розвитку персоналу система професійної підготовки в цілому відповідає потребам суб’єктів інтегрованого управління кордонами щодо забезпечення кваліфікованими спеціалістами. Разом з тим динамічні зміни операційного середовища, необхідність використання сучасних технічних засобів та запровадження європейських стандартів потребують постійного удосконалення та приведення рівня підготовки персоналу у відповідність з вимогами сучасності. Основні напрями управління персоналом повинні базуватися на результатах оцінки та планування потреб у кількості кадрів та відповідної кваліфікації з урахуванням нового операційного середовища та сучасних технологій.
Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки держави, сприяння транскордонному співробітництву з урахуванням існуючих загроз необхідно забезпечити розвиток і запровадження сучасних технологій. Система інтегрованого управління кордонами повинна працювати в умовах, які постійно і швидко змінюються. Сучасний стан інформатизації системи інтегрованого управління кордонами зумовлює потребу в її подальшому розвитку та вдосконаленні шляхом продовження технічного переоснащення, нарощення процедур автоматизації всіх процесів, впровадження європейських стандартів, удосконалення інформаційного обміну між усіма суб’єктами інтегрованого управління кордонами.
Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами
Контроль у пунктах пропуску
Абзац перший підрозділу “Контроль у пунктах пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” виключено на підставі Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Стратегічна ціль 1. Оптимізація контрольних процедур на державному кордоні України із забезпеченням належного рівня безпеки.
Стратегічна ціль 1 підрозділу “Контроль у пунктах пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Завдання 1. Запровадження кращих європейських та світових практик під час проведення контрольних процедур, а саме:
запровадження сучасних технологій та механізмів обміну даними;
застосування спільного контролю та принципу “єдиної зупинки” для скорочення часу перетину державного кордону України.
Абзац третій завдання 1 підрозділу “Контроль у пунктах пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Завдання 2. Підвищення рівня контрольних процедур під час перетинання державного кордону України, а саме:
Абзац перший завдання 2 підрозділу “Контроль у пунктах пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
проведення переоснащення технічними засобами контролю, що використовуються у пунктах пропуску;
Абзац другий завдання 2 підрозділу “Контроль у пунктах пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
запровадження попередніх перевірок підстав для в’їзду за допомогою електронних повідомлень;
запровадження практики автоматизації процесів ідентифікації особи та попереднього інформування про вантажі.
Завдання 3. Запровадження сучасних ІТ-рішень під час проведення контрольних процедур, а саме:
забезпечення роботи програмно-аналітичних модулів обробки інформації;
запровадження системи попередньої інформації про пасажирів (APIS та PNR);
встановлення сучасних систем автоматичного біометричного контролю;
адаптація національних систем контролю до європейських, зокрема шенгенських;
Завдання 4. Сприяння транскордонному співробітництву, а саме:
забезпечення розвитку механізмів обміну інформацією про товари з митними службами суміжних держав;
розбудова інфраструктури пунктів пропуску;
реалізація ряду пілотних проектів з електронного бронювання черги в пунктах пропуску;
застосування процедури спільного транзиту;
Абзац п'ятий завдання 4 підрозділу “Контроль у пунктах пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами”в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
забезпечення функціонування програми авторизованого економічного оператора;
Абзац шостий завдання 4 підрозділу “Контроль у пунктах пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами”в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
удосконалення механізму функціонування “єдиного вікна”.
Показником виконання цілі є запровадження порядку проведення контрольних процедур на основі кращих європейських практик, який дає змогу забезпечити безпеку перетинання державного кордону України, спростити прикордонні формальності, сприяє зростанню обсягів торгівлі та транскордонних зв’язків, забезпеченню впровадження принципів “розумного кордону” і запровадженню сучасних технологій.
Абзац підрозділу “Контроль у пунктах пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Охорона державного кордону України поза пунктами пропуску
Назва підрозділу “Охорона кордону поза пунктами пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Стратегічна ціль 2. Оперативне реагування на правопорушення на державному кордоні України поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Стратегічна ціль 2 підрозділу “Охорона державного кордону України поза пунктами пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Завдання 1. Модернізація системи охорони державного кордону України поза пунктами пропуску, а саме:
Абзац перший завдання 1 підрозділу “Охорона державного кордону України поза пунктами пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
оптимізація організаційної структури підрозділів;
проведення перерозподілу ресурсів з метою їх раціонального використання;
забезпечення розвитку підрозділів швидкого реагування Держприкордонслужби, мобільних груп Держмитслужби та центрів збору і обробки інформації;
удосконалення системи технічного спостереження з використанням передових технологій дистанційного контролю, у тому числі безпілотних літальних апаратів, високотехнологічних засобів моніторингу;
удосконалення інженерно-технічного облаштування державного кордону України шляхом прийняття та реалізації відповідних нормативно-правових актів.
Завдання 1 стратегічної цілі 2 підрозділу “Охорона кордону поза пунктами пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 145-р від 24.02.2021; із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Завдання 2. Створення механізму ефективної взаємодії в інтересах охорони державного кордону України поза пунктами пропуску, а саме:
Абзац перший завдання 2 підрозділу “Охорона державного кордону України поза пунктами пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
розроблення та своєчасне уточнення планів взаємодії;
забезпечення оперативного обміну інформацією;
надання відповідного доступу до відомчих баз даних;
вдосконалення механізму спільного патрулювання та проведення спільних операцій.
Завдання 3. Протидія використанню безпілотних літальних апаратів з протиправною метою, а саме:
удосконалення суб’єктами інтегрованого управління кордонами за їх компетенцією нормативно-правової бази з метою впорядкування використання повітряного простору безпілотними літальними апаратами;
оснащення підрозділів охорони державного кордону України технічними засобами для виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам.
Абзац третій завдання 3 підрозділу “Охорона державного кордону України поза пунктами пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Завдання 4. Створення уздовж державного кордону України суцільної зони ультракороткохвильового радіопокриття, а саме:
Абзац перший завдання 4 підрозділу “Охорона державного кордону України поза пунктами пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
розгортання мережі ультракороткохвильових радіоретрансляторів;
оновлення парку радіозасобів;
забезпечення розвитку системи зв’язку взаємодії суб’єктів інтегрованого управління кордонами в інтересах забезпечення завдань протидії правопорушенням у межах контрольованих прикордонних районів.
Показником виконання цілі є створення системи оперативного реагування прикордонних підрозділів та інших суб’єктів інтегрованого управління кордонами на зміни в обстановці, яка забезпечує запобігання, виявлення та припинення правопорушень у контрольованих прикордонних районах.
Завдання 5. Відновлення та створення ефективної системи охорони та захисту державного кордону України на деокупованій території, а саме:
організація охорони та захисту українсько-російської ділянки державного кордону України в межах міжнародно визнаного державного кордону України та зовнішніх кордонів Європейського Союзу після набуття повноправного членства в Європейському Союзі;
відновлення об’єктів нерухомого майна органів охорони державного кордону України, пошкоджених внаслідок бойових дій;
забезпечення нарощування спроможності органів і підрозділів Держприкордонслужби для виконання завдань оборони та охорони ділянок державного кордону України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь;
удосконалення систем оперативної, бойової, спеціальної підготовки та роботи з особовим складом Держприкордонслужби;
участь у заходах із забезпечення протимінної діяльності.
Підрозділ “Охорона кордону поза пунктами пропуску” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” доповнено завданням 5 згідно з Розпорядженням КМ № 145-р від 24.02.2021; в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Охорона морських кордонів, пошук, рятування та інша діяльність на морі
Результати аналізу обстановки в районах відповідальності загонів Морської охорони Держприкордонслужби свідчать про подальше її ускладнення через агресивні та протизаконні дії Російської Федерації в Азовському та Чорному морях. Високою є загроза транспортування на материкову частину України зброї та засобів учинення терористичних актів. Протиправне будівництво та відкриття Російською Федерацією мосту через Керченську протоку, дискримінаційні перевірки суден порушують свободу судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці.
Крім того, морські сполучення можуть використовуватись для незаконного переміщення значних партій товарів та контрабандної діяльності. Також потребують значної уваги питання щодо незаконного промислу і небезпек екологічного характеру, пов’язаних з діяльністю на морі, та щодо безпеки мореплавства.
Забезпечення безпеки мореплавства та охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України потребують постійної готовності до реагування та проведення пошуково-рятувальних операцій.
Стратегічна ціль 3. Контроль за морською обстановкою, що забезпечує оперативне реагування на її зміни.
Завдання 1. Забезпечення розвитку спроможності системи висвітлення морської обстановки, а саме:
збільшення зони покриття засобів спостереження;
удосконалення системи збору, узагальнення, аналізу та обміну даними про обстановку;
проведення заходів щодо забезпечення надійного функціонування комунікацій між взаємодіючими органами.
Завдання 2. Скорочення часу реагування, а саме:
оновлення та збільшення корабельно-катерного складу, авіації та інших технічних засобів з метою підвищення рівня оперативності реагування на ситуації на морі;
запровадження раціональних нових підходів до планування застосування сил та засобів для збільшення тривалості часу їх перебування у морі (або на чергуванні);
забезпечення ефективної логістики, взаємодії та постійної пошуково-рятувальної готовності на морі.
Завдання 3. Проведення ефективних спільних міжвідомчих і міжнародних заходів та операцій, а саме:
внесення змін щодо нормативного врегулювання порядку проведення спільних заходів для підвищення їх ефективності;
забезпечення операційної та функціональної сумісності різнорідних сил та засобів;
проведення спільних заходів з підготовки персоналу, тренінгів та навчань;
поширення співпраці з FRONTEX під час проведення операцій та обміну інформацією;
використання можливостей міжнародного співробітництва в Чорноморському регіоні;
удосконалити взаємодію під час пошуково-рятувальних операцій на морі.
Показником виконання цілі є забезпечення контролю над зоною національних інтересів і готовності до контролю тимчасово окупованих територій в акваторії Чорного та Азовського морів (за внутрішніми морськими водами, територіальним морем, прилеглою зоною та виключною (морською) економічною зоною), безпеки мореплавства, охорони людського життя на морі і рятування людей, майна та суден.
Аналіз ризиків
Аналіз ризиків полягає у забезпеченні інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень щодо визначення наявних (потенційно можливих) ризиків та превентивного реагування на прояви транскордонної протиправної діяльності на державному кордоні України, зокрема шляхом профілювання ризиків в умовах обмежених ресурсів і можливостей.
Абзац перший підрозділу “Аналіз ризиків” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
При цьому для концентрації уваги контрольних служб на найбільш ймовірних випадках порушень законодавства важливим є застосування ризикоорієнтованих підходів у роботі усіма суб’єктами інтегрованого управління кордонами.
Стратегічна ціль 4. Здійснення вибіркового контролю на основі результатів аналізу та оцінки ризиків, що забезпечує мінімізацію загроз на державному кордоні України.
Стратегічна ціль 4 підрозділу “Аналіз ризиків” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Завдання 1. Підвищення потенціалу контрольних служб з аналізу ризиків, а саме:
удосконалення нормативної бази та приведення аналізу ризиків до європейської моделі CIRAM 2.1;
Абзац другий завдання 1 підрозділу “Аналіз ризиків” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
забезпечення розвитку спроможностей підрозділів, які займаються питаннями аналізу та оцінки ризиків, зокрема ІТ-систем суб’єктів інтегрованого управління кордонами для вдосконалення обміну інформацією між ними;
запровадження ІТ-рішень для забезпечення автоматизації процесу аналізу і профілювання ризиків.
Завдання 2. Забезпечення розвитку системи взаємодії суб’єктів інтегрованого управління кордонами з питань аналізу ризиків, а саме:
проведення заходів із забезпечення діяльності міжвідомчих аналітичних центрів та удосконалення механізму обміну інформацією та її використання з метою припинення протиправної діяльності;
проведення спільних аналітичних досліджень з аналізу ризиків у сфері прикордонної безпеки;
опрацювання міжвідомчих алгоритмів (стандартних операційних процедур) взаємодії контрольних служб;
забезпечення розвитку зворотного зв’язку між слідчими органами та підрозділами з аналізу ризиків;
удосконалення співпраці під час проведення аналізу ризиків з FRONTEX.
Показником виконання цілі є удосконалення системи аналізу та оцінки ризиків, що забезпечує безперешкодне або максимально спрощене і швидке проходження формальностей для осіб, товарів і транспортних засобів, які законно переміщуються через державний кордон України, та ефективне припинення правопорушень.
Абзац підрозділу “Аналіз ризиків” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Координація діяльності у сфері інтегрованого управління кордонами та міжвідомча взаємодія
Координація діяльності та співробітництва компетентних державних органів у сфері інтегрованого управління кордонами полягає у послідовному запровадженні законодавчих та політичних ініціатив в інтересах державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами.
Для об’єднання і систематизації зусиль, досягнення загальної мети діяльність суб’єктів інтегрованого управління кордонами потребує постійної координації.
Стратегічна ціль 5. Запровадження ефективного механізму координації діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами для забезпечення їх співпраці.
Стратегічна ціль 5 підрозділу “Координація діяльності у сфері інтегрованого управління кордонами та міжвідомча взаємодія” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Завдання 1. Удосконалення механізму координації діяльності та забезпечення високого рівня співпраці суб’єктів інтегрованого управління кордонами, а саме:
запровадження механізму щорічного планування та координації інтегрованого управління кордонами;
узагальнення найкращих світових практик з координації інтегрованого управління кордонами;
удосконалення координації діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань додержання режимів на державному кордоні України;
Абзац четвертий завдання 1 підрозділу “Координація діяльності у сфері інтегрованого управління кордонами та міжвідомча взаємодія” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
забезпечення спільного використання спроможностей, розвиток електронної інформаційної взаємодії.
Завдання 2. Вдосконалення міжвідомчого ІТ-обміну інформацією, а саме:
проведення нормативного врегулювання питань інформаційного обміну, порядку отримання та обробки персональних даних та їх захисту;
модернізація інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи “Аркан” та відомчих ІТ-систем;
забезпечення інтероперабельності систем та опрацювання регламентів взаємодії з метою надання доступу до ресурсів в межах повноважень суб’єктів інтегрованого управління кордонами.
розроблення інтегрованої системи автоматизованого управління кордонами та міграційними процесами та інтегрованої системи біометричної інформації про особу, її ідентифікації та верифікації як функціональних підсистем єдиної інформаційної системи МВС;
опрацювання регламентів взаємодії між інформаційними ресурсами суб’єктів інтегрованого управління кордонами.
Завдання 3. Забезпечення технічного, криптографічного та кібернетичного захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, а саме:
запровадження сучасних програмно-апаратних комплексів захисту інформації;
опрацювання регламентів взаємодії між інформаційними ресурсами суб’єктів інтегрованого управління кордонами.
Завдання 4. Підвищення рівня обізнаності представників суб’єктів інтегрованого управління кордонами у сфері дотримання прав людини з урахуванням принципу гендерної рівності, а саме:
проведення спеціальних тренінгів та навчань;
запровадження досвіду міжнародних організацій з питань дотримання прав людини та гендерної рівності.
Завдання 5. Адаптація підходів до підготовки персоналу до операційного середовища, яке швидко змінюється з урахуванням кращих європейських практик, а саме:
застосування сучасних технологій в процесі підготовки персоналу;
оновлення базових навчальних програм, з урахуванням європейських та міжнародних стандартів, уніфікованої навчальної програми FRONTEX, рекомендацій Європейського Союзу (TAXUD) та Всесвітньої митної організації;
Абзац третій завдання 5 підрозділу “Координація діяльності у сфері інтегрованого управління кордонами та міжвідомча взаємодія” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
здійснення перегляду строків та програм підготовки для оптимізації витрат;
забезпечення розвитку системи проведення тренінгів для тренерів, а також спільного планування та проведення тренінгів суб’єктами інтегрованого управління кордонами.
Завдання 6. Підвищення ефективності управління персоналом, а саме:
запровадження оцінки та планування майбутніх кадрових потреб;
розроблення електронних систем управління персоналом;
реалізація відомчих антикорупційних програм;
забезпечення належного рівня укомплектованості підрозділів та мотивацію персоналу.
Показником виконання цілі є визначені шляхи, сформовані загальні механізми і способи координації діяльності та взаємодії між суб’єктами інтегрованого управління кордонами, які забезпечують ефективне виконання ними завдань в інтересах прикордонного менеджменту та досягнення визначених цілей за умови мінімальних витрат ресурсів, вирішення проблемних питань у сфері інтегрованого управління кордонами.
Розвиток міжнародного співробітництва
Національний пріоритет України - приєднання до єдиного європейського та світового безпекового простору. Становлення та розвиток співпраці із суміжними державами є одним з перспективних шляхів розв’язання проблем, які притаманні суміжним територіям, а також ефективним способом розвитку прикордонних територій та впровадження кращого європейського досвіду в законодавчій, безпековій, управлінській, фінансовій, економічній, соціальній та культурній сферах.
Стратегічна ціль 6. Запровадження ефективного механізму міжнародного співробітництва для розвитку інтегрованого управління кордонами.
Стратегічна ціль 6 підрозділу “Розвиток міжнародного співробітництва” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Завдання 1. Проведення спільних заходів із забезпечення прикордонної безпеки, а саме:
завершення демаркації державного кордону України;
Абзац другий завдання 1 підрозділу “Розвиток міжнародного співробітництва” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
розширення мережі та вдосконалення роботи спільних контактних пунктів;
удосконалення спільного патрулювання із суміжними державами;
нормативне врегулювання повноважень іноземних експертів;
розширення географії проведення спільних операцій з FRONTEX;
удосконалення діяльності в рамках Форуму чорноморського прикордонного співробітництва.
Завдання 2. Забезпечення сприяння міжнародній торгівлі, а саме:
забезпечення скоординованого із суміжними державами розвитку інфраструктури пунктів пропуску на ділянці державного кордону України із державами - членами Європейського Союзу;
Абзац другий завдання 2 підрозділу “Розвиток міжнародного співробітництва” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
запровадження спільного контролю в пунктах пропуску на українсько-молдовській ділянці державного кордону України;
Абзац третій завдання 2 підрозділу “Розвиток міжнародного співробітництва” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
розширення митного співробітництва, у тому числі в рамках Всесвітньої митної організації;
поглиблення співпраці із Світовою організацією торгівлі;
забезпечення наближення національного прикордонного та митного законодавства до стандартів Європейського Союзу.
Абзац шостий завдання 2 підрозділу “Розвиток міжнародного співробітництва” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Показником виконання цілі є налагоджена ефективна співпраця з прикордонними, правоохоронними, міграційними та митними органами іноземних держав, міжнародними організаціями та інституціями Європейського Союзу та НАТО для забезпечення дієвих міжнародних гарантій безпеки України та ефективного інтегрованого управління кордоном.
Абзац підрозділу “Розвиток міжнародного співробітництва” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Протидія транскордонній злочинності
Заходи з протидії транскордонній злочинності, які проводяться суб’єктами інтегрованого управління кордонами, спрямовані на запобігання широкому спектру загроз прикордонній безпеці держави: тероризму, нелегальній міграції, торгівлі людьми, контрабанді всіх видів, ухилення від сплати податків та встановлених платежів, організованій злочинності тощо. Рівень взаємодії між суб’єктами інтегрованого управління кордонами забезпечує ефективне виконання завдань з протидії транскордонній злочинності.
Абзац перший підрозділу “Протидія транскордонній злочинності” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Стратегічна ціль 7. Забезпечення ефективної протидії організованій злочинності на державному кордоні України правоохоронними та митними органами.
Стратегічна ціль 7 підрозділу “Протидія транскордонній злочинності” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Завдання 1. Забезпечення спільної діяльності правоохоронних органів щодо запобігання, виявлення та розкриття транскордонних злочинів, а саме:
проведення нормативного врегулювання відповідних процедур та механізму взаємного доступу до інформаційних систем;
проведення перевірки за базами даних;
організація обміну даними з іншими правоохоронними органами;
налагодження механізму діяльності спільних слідчих груп та координаційних центрів.
Завдання 2. Удосконалення нормативної бази, а саме:
запровадження використання продуктів кримінального аналізу в кримінальному провадженні;
вирішення питання запровадження кримінальної відповідальності за незаконне переміщення товарів через державний кордон України;
Абзац третій завдання 2 підрозділу “Протидія транскордонній злочинності” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
визначення порядку контрольованого пропуску через державний кордон України осіб з метою викриття каналів нелегальної міграції.
Абзац четвертий завдання 2 підрозділу “Протидія транскордонній злочинності” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Завдання 3. Підвищення спроможності правоохоронних органів, а саме:
продовження активізації міжнародного співробітництва з правоохоронними органами та організаціями Інтерпол, Європол, Євроюст;
удосконалення системи підготовки особового складу оперативних підрозділів;
комплексне впровадження сучасних систем кримінального аналізу.
Завдання 4. Створення системи виявлення (націлювання) терористичних викликів та загроз, а саме:
удосконалення нормативної бази з питань надання правоохоронним органам повноважень збирати, обробляти та зберігати персональні дані, в тому числі PNR;
забезпечення проведення перевірок за базами даних Держприкордонслужби та Інтерполу;
забезпечення роботи програмно-аналітичних модулів обробки інформації PNR (за зразком Automated Targeting System - GLOBAL);
створення центру націлювання в Держприкордонслужбі;
організація обміну даними з іншими правоохоронними структурами.
Показником виконання цілі є забезпечення реалізації принципу невідворотності покарання та забезпечення безпеки особи, суспільства та держави у результаті спільної діяльності правоохоронних органів із застосуванням повного комплексу правових механізмів.
Повернення нелегальних мігрантів
Назва підрозділу “Повернення незаконних мігрантів” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Досягнення необхідного рівня стримування та протидії нелегальній міграції можливе за умови належного забезпечення, інформаційного супроводження та вдосконалення процедур повернення іноземців та осіб без громадянства, які порушили законодавство України з прикордонних питань, до країн походження або третіх країн, їх примусового видворення за межі України та передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію з дотриманням основоположних прав і свобод людини.
Стратегічна ціль 8. Виявлення нелегальних мігрантів та повернення їх до країн походження або третіх країн, їх примусове видворення за межі України.
Стратегічна ціль 8 підрозділу “Повернення нелегальних мігрантів” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” в редакції Розпорядження КМ № 660-р від 21.07.2023
Завдання 1. Удосконалення механізму повернення нелегальних мігрантів, а саме:
Абзац перший завдання 1 підрозділу “Повернення нелегальних мігрантів” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
налагодження співробітництва з дипломатичними представництвами іноземних держав щодо ідентифікації та документування нелегальних мігрантів;
запровадження інформаційного обміну між суб’єктами інтегрованого управління кордонами щодо ідентифікації нелегальних мігрантів;
Абзац третій завдання 1 підрозділу “Повернення нелегальних мігрантів” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
забезпечення переговорного процесу з державами міграційного ризику щодо укладення угод про реадмісію;
поширення практики застосування до нелегальних мігрантів методів, альтернативних затриманню (взяття на поруки, внесення застави тощо).
Абзац п'ятий завдання 1 підрозділу “Повернення нелегальних мігрантів” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Завдання 2. Забезпечення прав та свобод під час процедур надання захисту і тримання в Україні, а саме:
проведення роботи із забезпечення якісного перекладу в процесах надання захисту в Україні за рахунок цільового виділення ресурсів та співробітництва з бюро перекладів та міжнародними організаціями та надання необхідної правової допомоги;
створення належних умов системи тримання осіб, затриманих за порушення вимог законодавства з прикордонних питань;
налагодження механізму своєчасного залишення території України особами, яким рішенням ДМС відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та які не врегулювали свій правовий статус відповідно до Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;
удосконалити методику виявлення явно необґрунтованих заяв.
Показником виконання цілі є налагоджений механізм міжвідомчого контролю міграційної ситуації, який забезпечує своєчасне виявлення нелегальних мігрантів, їх ідентифікацію і повернення до держав походження (прибуття) та збільшення частки нелегальних мігрантів, які добровільно залишили Україну до тих, що були примусово повернуті або видворені.
Абзац підрозділу “Повернення нелегальних мігрантів” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Оцінка виконання завдань інтегрованого управління кордонами
На сьогодні в Україні відсутня система, яка забезпечить моніторинг та оцінку відповідності стану виконання завдань інтегрованого управління кордонами. Створення такої системи дасть можливість постійної оцінки поточної ситуації, виявлення проблем та своєчасного їх вирішення.
Стратегічна ціль 9. Запровадження системи оцінки, яка визначає реальний стан виконання завдань інтегрованого управління кордонами.
Завдання 1. Запровадження механізмів оцінки виконання завдань інтегрованого управління кордонами, а саме розроблення методик оцінки виконання завдань інтегрованого управління кордонами з урахуванням європейських практик оцінювання.
Завдання 2. Створення системи оцінки виконання завдань інтегрованого управління кордонами, а саме:
забезпечення нормативного врегулювання проведення загального оцінювання стану інтегрованого управління кордонами;
проведення періодичної оцінки часових показників проходження контрольних процедур під час перетину державного кордону України, зокрема з використанням методології Всесвітньої митної організації.
Абзац третій завдання 2 підрозділу “Оцінка виконання завдань інтегрованого управління кордонами” розділу “Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Показником виконання цілі є забезпечення можливості своєчасного виявлення прогалин в реалізації процесів інтегрованого управління кордонами та ефективне коригування діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами.
Механізм та моніторинг реалізації Стратегії
Для реалізації Стратегії розробляються плани заходів на три роки, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Планами заходів передбачаються конкретні завдання, заходи, індикатори досягнення цілей та визначається перелік відповідальних органів виконавчої влади, а також джерела та обсяги фінансування заходів.
Однією з умов успішної реалізації Стратегії є проведення моніторингу і оцінки стану її реалізації з урахуванням об’єктивних показників прогресу.
Організацію роботи з моніторингу і оцінки результатів реалізації Стратегії покладено на Адміністрацію Держприкордонслужби, яка разом з іншими суб’єктами інтегрованого управління кордонами готуватиме річні звіти з пропозиціями щодо здійснення заходів, необхідних для забезпечення належної реалізації цієї Стратегії та виконання плану заходів з її реалізації.
До проведення моніторингу з метою дотримання об’єктивності та неупередженості можуть залучатися інші експерти.
Результати виконання плану заходів з реалізації Стратегії на період до 2022 року можуть бути підставою для перегляду цієї Стратегії.
Очікувані результати
Реалізація Стратегії сприятиме:
забезпеченню готовності до охорони та захисту державного кордону України на деокупованій території в межах міжнародно визнаного державного кордону України;
Розділ “Очікувані результати” доповнено новим абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
запровадженню європейських стандартів інтегрованого управління кордонами;
удосконаленню міжнародного, прикордонного та міжвідомчого співробітництва та механізмів співпраці між суб’єктами інтегрованого управління кордонами;
координації зусиль уповноважених державних органів для комплексного та гнучкого реагування на сучасні загрози у сфері безпеки державного кордону України, забезпечення його відкритості для провадження транскордонної діяльності.
Абзац п'ятий розділу “Очікувані результати” із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 660-р від 21.07.2023
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється у межах коштів державного бюджету, виділених суб’єктам інтегрованого управління кордонами, задіяним у реалізації Стратегії, коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, передбачених законом.
Обсяг фінансування Стратегії визначається з урахуванням конкретних завдань та у межах коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Потреба в коштах на реалізацію Стратегії та обсяги матеріально-технічних, трудових ресурсів уточнюються щороку з урахуванням можливостей державного бюджету на відповідний рік та фактичного виконання завдань за підсумками попередніх періодів.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 24 липня 2019 р. № 687-р
ПЕРЕЛІК
розпоряджень Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 1149 “Про схвалення Концепції інтегрованого управління кордонами” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 90, ст. 3047).
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 1179 “Про схвалення Концепції Державної цільової правоохоронної програми “Облаштування та реконструкція державного кордону” на період до 2020 року” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 92, ст. 3142).
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 626 “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції інтегрованого управління кордонами”.