Про затвердження Санітарних правил в лісах України
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Правила, Форма типового документа, План, Заходи, Картка, Порядок
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 555-95-п
Прийнято: 1995-07-27
Чинна редакція від: 2025-12-26
Стан: unknown
Rada ID: 555-95-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 27 липня 1995 р. № 555
Київ
Про затвердження Санітарних правил в лісах України
_Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування дія абзацу шістнадцятого пункту 5 Санітарних правил в лісах України, затверджених цією Постановою, не поширюється на лісові насадження, що пошкоджені або знищені пожежами внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України на території національного природного парку “Святі Гори”, згідно з Постановою КМ № 811 від 07.07.2025
З метою поліпшення охорони і захисту лісів, догляду за лісом Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Санітарні правила в лісах України, що додаються.
Прем'єр-міністр України
Є.МАРЧУК
Міністр
Кабінету Міністрів України
В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 22
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 липня 1995 р. № 555
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
САНІТАРНІ ПРАВИЛА В ЛІСАХ УКРАЇНИ
У тексті Санітарних правил слово “Мінприроди” замінено словом “Мінекоенерго” згідно з Постановою КМ № 1065 від 04.12.2019
У тексті Санітарних правил слово “Мінекоенерго” замінено словом “Міндовкілля”у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 826 від 09.09.2020
1. Санітарні правила в лісах України - сукупність норм щодо здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
2. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою оздоровлення насаджень у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище. Зазначені заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які здійснюються з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.
3. Види, обсяги, строки, місце та особливості здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства, а також власниками лісів, постійними лісокористувачами на основі погоджених відповідно до вимог статті 29-1 Лісового кодексу України матеріалів лісовпорядкування, а також результатів оцінки санітарного стану лісових насаджень.
4. Для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи:
вибіркові санітарні рубки;
суцільні санітарні рубки;
ліквідація захаращеності;
профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.
5. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються незалежно від віку насаджень у лісах усіх категорій.
Захист лісів на земельних ділянках зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюються в порядку, встановленому Законом України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Лісовим кодексом України та іншими актами законодавства.
Строки та місця здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються з урахуванням вимог статті 39 Закону України “Про тваринний світ”.
Заходи з поліпшення санітарного стану лісів у межах природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, інших актів законодавства щодо збереження пралісів і старовікових насаджень та цих Правил.
Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу.
Складений власником лісів, постійним лісокористувачем перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів (додаток 1) погоджується державним спеціалізованим лісозахисним підприємством, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - погоджується також обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища).
Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідний територіальний орган Держлісагентства протягом одного робочого дня після погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів інформує про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та забезпечує оприлюднення зазначеного переліку на своєму веб-сайті з метою інформування громадськості.
Для погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів власники лісів, постійні лісокористувачі подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідному територіальному органу Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - також обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) такі документи:
копії матеріалів лісовпорядкування;
копії матеріалів обліку лісових пожеж чи матеріалів обліку осередків шкідників і хвороб лісу, актів лісопатологічних обстежень насаджень;
копії повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень (додаток 2).
У межах природно-заповідного фонду власники лісів, постійні лісокористувачі також подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідному територіальному органу Держлісагентства:
копії матеріалів проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об’єктах;
копія рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів.
У заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, на території природних заповідників, пам’яток природи, пралісових пам’яток природи, в тому числі в охоронних зонах завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, що установлюються навколо пралісових пам’яток природи, в пралісах, квазіпралісах, природних лісах заповідних урочищах, забороняється проведення санітарних рубок усіх видів, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності.
Абзац п’ятнадцятий пункту 5 в редакції Постанови КМ № 1224 від 09.12.2020
У зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, на територіях заказників забороняється проведення суцільних санітарних рубок.
Абзац шістнадцятий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1224 від 09.12.2020
На територіях заказників ліквідація захаращенності забороняється.
Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1224 від 09.12.2020
Забороняється здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування хижих птахів, занесених до Червоної книги України (радіусом 500 метрів), та чорного лелеки (радіусом 1000 метрів), токовищ глухарів, тетеруків (радіусом 300 метрів).
У разі термінової необхідності за рішенням науково-технічної ради природного заповідника на території такого заповідника можуть здійснюватися заходи з поліпшення санітарного стану лісів, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій та стихійного лиха, що не передбачені проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів.
6. Санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок аварій та стихійного лиха, що викликають деградацію лісових деревостанів.
Насадження, пошкоджені верховою лісовою пожежею, відводяться під санітарну рубку після завершення її гасіння в максимально стислі строки.
Листяні насадження під санітарну рубку відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха.
Насадження, уражені омелою, кореневою губкою та осіннім опеньком, відводяться під санітарні рубки протягом року.
Призначення санітарних рубок здійснюється з урахуванням категорій стану дерев (додаток 3).
7. У насадженнях, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха, заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються позачергово.
8. Відбір дерев для санітарних рубок у межах природно-заповідного фонду проводиться за участю головного природознавця, а на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, - за участю посадової особи, відповідальної за охорону навколишнього природного середовища, підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають такі території та об’єкти.
9. Здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів передбачає застосування найефективніших методів і технологій, запобігання негативному впливу на стан навколишнього природного середовища та максимально стислі строки їх здійснення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників, хвороб лісу і наслідків аварій та стихійного лиха.
Пункт 10 виключено на підставі Постанови КМ № 1730 від 24.12.2025
11. Після проведення санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі на основі актів огляду місць рубок проектують заходи з відновлення лісів на відповідних ділянках і забезпечують створення високопродуктивних деревостанів з високими захисними властивостями відповідно до Правил відтворення лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 303 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 16, ст. 589).
Вибіркові санітарні рубки
12. Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.
У межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, крім господарських зон національних природних парків та регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, забороняється проведення вибіркових санітарних рубок, які призведуть до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти.
Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1224 від 09.12.2020
13. Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки.
У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
14. Сухостійні, відмираючі, дуже ослаблені внаслідок пошкодження пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або ураження хворобами.
15. Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, проводиться на підставі результатів оцінки вогневих уражень стовбура, кореневих лап, крони і загального стану дерев.
Під час відбору дерев для рубки у соснових насадженнях за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться ступінь обгорання кореневої шийки, кореневих лап, відмирання камбію в нижній частині стовбура, смоловиділення, які охоплюють понад 50 відсотків периметра стовбура, а у вологих умовах - ступінь обгорання кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь - 3/4 периметра стовбура і більше).
16. У насадженнях, пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха, в першу чергу для рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.
17. Під час відбору свіжозаселених стовбуровими шкідниками дерев для рубки враховується загальний стан таких дерев, видовий склад та кількість шкідників під корою і в деревині, особливості біології деревної породи. Свіжозаселені комахами-камбіофагами дерева підлягають першочерговому вилученню із деревостанів.
Абзац перший пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1224 від 09.12.2020
В осередках масового розмноження комах-камбіофагів викладають зрубані дерева, які будуть пастками для шкідників і вилучатимуться після заселення їх шкідниками (ловильні дерева) в поєднанні із феромонними пастками. Строки викладання зрубаних дерев та кількість таких дерев визначаються біологією та періодом розвитку найбільш небезпечних видів шкідників.
Абзац другий пункту 17 в редакції Постанови КМ № 1224 від 09.12.2020
18. Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників проводиться після відновлення хвої (листя).
19. У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою та опеньком, а також у листяних насадженнях, уражених опеньком, вирубуванню підлягають дерева III-VI категорій стану.
У насадженнях листяних порід у лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, крім господарських зон національних природних парків та регіональних ландшафтних парків і зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, дерева, уражені опеньком, у санітарну рубку не відводять.
Пункт 19 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1224 від 09.12.2020
За наявності в осередках кореневих гнилей значної кількості стовбурових шкідників відбір пошкоджених дерев для рубки провадиться з урахуванням строків їх розвитку - рубку доцільно проводити до вильоту імаго.
Пункт 19 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1224 від 09.12.2020
20. Дерева, уражені смоляним раком-сірянкою, пухирчастою іржею, вирубують, якщо рана охоплює понад 1/2 периметра стовбура в нижній частині (нижче середини) крони або всохло понад 1/2 крони.
Пункт 20 в редакції Постанови КМ № 1224 від 09.12.2020
21. Відведення в рубку деревостанів, уражених судинними хворобами:
у деревостанах дуба, уражених судинним мікозом, вирубують дерева IV-VI категорій стану;
у вогнищах голландської хвороби в’язів та вертицильозу клена вирубують дерева III-VI категорій стану;
дерева ясеня, уражені халаровим некрозом, відводяться в рубку у разі всихання понад 80 відсотків крони.
У лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, крім господарських зон національних природних парків, регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, дерева, уражені судинними хворобами, в санітарну рубку не відводять.
Пункт 21 в редакції Постанови КМ № 1224 від 09.12.2020
22. У разі ураження некрозно-раковими хворобами відводять в рубку дерева:
дуба, уражені поперечним раком, коли рана охоплює 100 відсотків периметра стовбура;
листяних порід, уражених східчастими раковими утвореннями, бука, уражені нектрієвими раковими утвореннями, ясеня, уражені бактеріальними раковими утвореннями, - у разі охоплення ранами в одному або кількох місцях понад 1/2 периметра стовбура.
У лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, крім господарських зон національних природних парків, регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, дерева, уражені раковими хворобами, в санітарну рубку не відводять.
У рекреаційно-оздоровчих та захисних лісах у санітарну рубку відводяться дерева, уражені раковими хворобами, лише III-V категорій стану.
У вогнищах раку ялиці відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться у разі пошкодження ранами понад 1/2 периметра стовбура.
Пункт 22 в редакції Постанови КМ № 1224 від 09.12.2020
23. У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів. Частину дерев з дуплами, до 10 дерев на гектар, залишають з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям, про що робиться відмітка в лісорубному квитку.
У насадженнях берези, акації, тополі, верби видаленню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів, з раковими утвореннями та іншими патологічними ознаками.
У лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, крім господарських зон національних природних парків та регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів в санітарну рубку не відводять.
У рекреаційно-оздоровчих та захисних лісах в санітарну рубку відводяться серед дерев з плодовими тілами дереворуйнівних грибів лише дерева III-V категорій стану.
Пункт 23 в редакції Постанови КМ № 1224 від 09.12.2020
24. Дерева з рослинами-напівпаразитами (омелою та іншими) III-VI категорій стану підлягають вирубуванню.
25. Дерева з пошкодженнями стовбура підлягають вирубуванню, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить не менш як 3/4 периметра стовбура.
26. Під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.
На ділянках вибіркових санітарних рубок залишають дерева, які виконують важливі біоценотичні функції (старі дуплясті, з відшарованою корою; найстаріші; сухостійні з відламаною кроною (стремпи); з розлогою кроною та боковими гілками, перпендикулярними або близько перпендикулярними стовбуру дерева; вивернуті разом з кореневою системою (виворотні); з гніздами птахів; сховищами кажанів), про що робиться відмітка у лісорубному квитку.
Пункт 26 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1224 від 09.12.2020
Суцільні санітарні рубки
27. Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти.
Показники повноти насаджень для експлуатаційних лісів, рекреаційно-оздоровчих та захисних лісів, в яких дозволені рубки головного користування, та лісів, що належать до територій та об’єктів природно-заповідного фонду:
0,3 - у деревостанах твердолистяних порід;
0,4 - в інших деревостанах.
Показники повноти насаджень для лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, що не належать до територій та об’єктів природно-заповідного фонду; рекреаційно-оздоровчих і захисних лісів, в яких заборонені рубки головного користування; особливо захисних лісових ділянок, для яких установлений режим обмеженого лісокористування:
0,1 - у деревостанах твердолистяних порід;
0,2 - у деревостанах м’яколистяних порід;
0,3 - в інших деревостанах.
У межах господарських зон національних природних парків та регіональних ландшафтних парків і зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників суцільні санітарні рубки проводяться виключно у разі виникнення аварій та настання стихійного лиха.
Мінімальна площа суцільної санітарної рубки становить 0,1 гектара, а максимальна - визначається фактичними розмірами пошкодженого насадження, де необхідно провести таку рубку.
Під час проведення суцільних санітарних рубок застосовуються технології, які дають змогу максимально зберігати дерева, що не підлягають вирубуванню, підріст, підлісок, трав’яний покрив та ґрунти.
На лісосіках суцільних санітарних рубок залишають цінні в біоценотичному значенні старі, дуплясті дерева, життєздатні дерева головних лісотворних та інших цінних порід, про що робиться відмітка в лісорубному квитку.
У високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря, лісах в лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах, в лісових ділянках (смугах лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів та в берегозахисних лісових ділянках Карпатського регіону суцільні санітарні рубки проводяться лише у лісах штучного походження і лише у разі, коли всі дерева, які відводяться в рубку, належать до V-VI категорій стану.
У смугах відведення каналів, гідротехнічних споруд та інших споруд міжгосподарського значення суцільні санітарні рубки не проводяться.
На стрімких схилах у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону суцільні санітарні рубки не проводяться.
Усі суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду проводяться відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
Пункт 27 в редакції Постанови КМ № 1224 від 09.12.2020
28. Обсяги ліквідної деревини, яка заготовляється під час проведення суцільних санітарних рубок у пристиглих, стиглих та перестійних насадженнях в усіх категоріях лісів, зараховуються до обсягів використання розрахункової лісосіки та обсягів фактично заготовленої в порядку рубок головного користування деревини.
Абзац перший пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1224 від 09.12.2020
У разі проведення внаслідок аварій та стихійного лиха суцільних санітарних рубок у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які разом з обсягами проведених рубок головного користування перевищують встановлену розрахункову лісосіку, виділення ділянок під рубки головного користування на наступний рік зменшується на обсяг такого перевищення.
У разі виникнення потреби у проведенні суцільних санітарних рубок у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які перевищують розрахункову лісосіку за весь період її дії, проведення рубок головного користування припиняється.
29. Для визначення характеристики насаджень рівномірно закладаються кругові пробні площі постійного або змінного радіуса (реласкопічні), кількість яких визначається відповідно до нормативних документів з таксації лісу. Допускається закладення пробних площ прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як 100 дерев основної породи. Якщо площа насадження досягає 100 гектарів, то загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження, понад 100 гектарів - не менш як 1 відсоток площі насадження.
Для визначення ступеня пошкодження насаджень у межах природно-заповідного фонду кількість пробних площ збільшується вдвічі.
Пробні площі на місцевості закріплюються пікетними кілками із зазначенням порядкового номера та схематично наносяться на план лісової ділянки, на якій необхідно провести суцільну санітарну рубку.
Результати обстежень на пробних площах оформляються у картці пробних площ обстеження санітарного стану насаджень згідно з додатком 5.
У насадженнях, які загинули (суцільні вітровали, сніголами), пробні площі не закладають.
Пункт 29 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1224 від 09.12.2020
30. Доцільність призначення суцільної санітарної рубки визначається комісією, утвореною за рішенням власників лісів, постійних лісокористувачів, які надають інформацію про утворення такої комісії територіальним органам Держекоінспекції.
До складу комісії входять представники органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим або територіального органу Держлісагентства, органу місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, державного спеціалізованого лісозахисного підприємства, власника лісів, постійного лісокористувача.
Для обстеження насаджень у межах природно-заповідного фонду до складу комісії включається також представник обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
За результатами такого обстеження складається акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, в якому зазначаються категорія лісів, таксаційна характеристика насаджень за матеріалами лісовпорядкування, причини їх пошкодження, всихання, обґрунтування необхідності проведення суцільної санітарної рубки та строків її проведення, а також пропонуються способи і строки лісовідновлення, заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень.
31. Пропозиції щодо проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх категорій подають орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідні територіальні органи Держлісагентства власникам лісів, постійним лісокористувачам та протягом одного робочого дня з моменту надання таких пропозицій інформують про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, та забезпечують інформування громадськості шляхом оприлюднення на своїх веб-сайтах таких пропозицій.
32. Для підготовки пропозицій щодо проведення суцільних санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держлісагентства такі документи:
акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки;
зведену відомість насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 6);
зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 7);
плани лісових насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, з нанесеною на них схемою пробних площ.
У межах природно-заповідного фонду власники лісів, постійні лісокористувачі також подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідним територіальним органам Держлісагентства:
копії матеріалів проектів організації територій та обєктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об’єктах;
копію рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів.
33. У разі коли під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та хвороб лісу, власники лісів, постійні лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання поширенню таких осередків та збільшенню їх чисельності.
Ліквідація захаращеності
34. Ліквідація захаращеності здійснюється шляхом прибирання поваленого сухостою (з відхиленням стовбура більше ніж на 30 градусів від вертикальної осі) та хмизу.
35. Ліквідація лісосічної захаращеності незалежно від її обсягів призначається власниками лісів, постійними лісокористувачами та здійснюється в процесі рубок.
У межах природно-заповідного фонду ліквідація захаращеності здійснюється відповідно до вимог відповідних проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об’єктах.
Ліквідація позалісосічної захаращеності призначається та здійснюється одночасно з іншими лісогосподарськими заходами. Як окремий захід ліквідація позалісосічної захаращеності проводиться у разі, коли здійснення інших лісогосподарських заходів недоцільне, а обсяг захаращеності на одному гектарі насадження становить у молодняках 1 і більше куб. метрів, а в середньовікових, пристиглих, стиглих та перестійних деревостанах - 3 і більше куб. метрів. Ліквідація позалісосічної захаращеності здійснюється позачергово в лісах, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, в захисних смугах уздовж доріг, а також у хвойних лісах усіх категорій.
З урахуванням цільового призначення лісів та природних особливостей регіону орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органи Держлісагентства можуть прийняти рішення про ліквідацію захаращеності (у межах природно-заповідного фонду, за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) в менших обсягах.
36. Підлягають збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об’єктів живої природи, про що робиться відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку.
Під час проведення робіт з ліквідації захаращеності в лісах у межах природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ) необхідно передбачати залишок неліквідної деревини обсягом не менш як 30 куб. метрів на один гектар.
Ліквідація захаращеності в насадженнях листяних порід у межах природно-заповідного фонду (крім господарських зон національних природних парків, регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників) не проводиться.
Пункт 36 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1224 від 09.12.2020
Профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними
37. Заходи щодо запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу плануються та здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами.
38. Обробка круглих лісоматеріалів здійснюється біологічними чи хімічними препаратами, використання яких дозволено в Україні.
39. Заходи щодо запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами здійснюються одночасно із заготівлею деревини з урахуванням видового складу і біології розвитку шкідників і хвороб лісу та їх шкодочинності.
Санітарні вимоги до проведення рубок та використання лісових ресурсів
40. Під час проведення вибіркових і поступових рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів першочерговому вирубуванню підлягають дерева IV-VI категорій стану.
41. Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів у загущених культурах сосни з високою чисельністю коренегризів не допускається зменшення повноти насадження нижче 0,7. Домішки листяних порід (до 20-30 відсотків за складом) і підлісок при цьому зберігаються.
Забороняється проведення таких рубок лінійним способом у соснових культурах III-V класів бонітету з повнотою насадження нижче 0,9 і міжряддями завширшки понад 2 метри та у районах можливого виникнення осередків коренегризів.
42. Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт здійснюються заходи щодо мінімізації пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, зокрема за межами лісосік.
На кожну лісосіку до початку її розробки складається карта технологічного процесу розроблення лісосіки (далі - технологічна карта), яка з урахуванням конкретних умов відображає лісівничі та організаційні вимоги до проведення робіт. У технологічній карті міститься перелік підготовчих робіт, визначається схема розробки лісосіки з нанесенням на неї виробничих об’єктів, устаткування, доріг, волоків, способи проведення лісозаготівельних операцій (напрям звалювання дерев, обрубування сучків, трелювання, спуск, кряжування, сортування, штабелювання, навантаження деревини, очищення місць рубок), установлюється черговість розробки пасік, передбачаються заходи щодо охорони праці та визначаються природоохоронні вимоги (запобігання ерозії ґрунтів, збереження підросту, дерев цінних порід, дерев-насінників тощо).
Не допускається пошкодження дерев до ступеня неприпинення їх росту на пологих і спадистих схилах - понад 8 відсотків, на стрімких схилах - понад 10 відсотків кількості залишених дерев.
43. Дерева (насадження), що визначаються для заготівлі живиці та деревних соків, попередньо обстежуються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою визначення їх санітарного стану.
Не призначаються для заготівлі живиці та деревних соків дерева (насадження) в осередках поширення шкідників та хвороб лісу, а також насадження, пошкоджені унаслідок аварій та стихійного лиха, в яких кількість дерев I і II категорій стану не досягає 75 відсотків загальної кількості.
Державний нагляд (контроль) за додержанням Санітарних правил в лісах України та моніторинг санітарного стану лісів
44. Державний нагляд (контроль) за додержанням цих Правил здійснює Держекоінспекція.
45. Власники лісів, постійні лісокористувачі щороку подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держлісагентства, а також державним спеціалізованим лісозахисним підприємствам інформацію про розроблені та здійснені заходи, спрямовані на збереження, охорону та захист лісів, в якій відображають санітарний стан лісів, обсяги здійснених заходів з поліпшення санітарного стану лісів, визначають основні заходи щодо запобігання чи ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.
Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органи Держлісагентства узагальнену інформацію про збереження, охорону та захист лісів надсилають Держлісагентству та Мінекономіки.
Абзац другий пункту 45 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1730 від 24.12.2025
Санітарні правила в редакції Постанови КМ № 756 від 26.10.2016
Додаток 1
до Санітарних правил
ПЕРЕЛІК
заходів з поліпшення санітарного стану лісів
Додаток 1 в редакції Постанови КМ № 756 від 26.10.2016
Додаток 2
до Санітарних правил
ПОВІДОМЛЕННЯ
про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень
Додаток 2 в редакції Постанови КМ № 756 від 26.10.2016
Додаток 3
до Санітарних правил
КАТЕГОРІЇ СТАНУ ДЕРЕВ
Категорія стану дерев
Ознаки стану дерев
хвойних
листяних
I - без ознак ослаблення
крона густа, хвоя (листя) зеленого кольору, приріст поточного року нормального розміру для даної породи, віку, сезону, умов місця зростання; стовбури і кореневі лапи не мають зовнішніх ознак пошкодження
II - ослаблені
крона середньої густоти, хвоя зелена, приріст у висоту зменшений не більше ніж на 1/2 нормального; незначне (до 1/3 периметра) механічне пошкодження кореневих лап або стовбурів; рани і напливи до 1/4 периметра стовбура; об’їдання хвої у молодих, середньовікових і пристиглих насадженнях до 30 відсотків, у стиглих і перестійних - до 20 відсотків
крона середньої густоти, листя зелене, приріст зменшений не більше ніж на 1/2 нормального; незначне (до 1/4 периметра) механічне пошкодження кореневих лап або стовбурів; поодинокі водяні пагони; ракові утворення або напливи до 1/4 периметра стовбура, нахил стовбура до 10 градусів від вертикальної осі; борошниста роса на листі до 75 відсотків; морозобоїни, об’їдання листя до 25 відсотків
III - дуже ослаблені
крона ажурна, хвоя зелена, укорочена більше ніж на 1/2 нормальної довжини; приріст зменшений більше ніж у два рази від нормального; наявність поодиноких сухих скелетних гілок у середній частині крони; численні кущі омели, механічне пошкодження кореневих лап або стовбурів від 1/3 до 2/3 периметра; ракові утворення до 2/3 периметра; нахил стовбура до 30 градусів від вертикальної осі; злам вершини не більше ніж 2/3 частини живої крони, обпал окоренка до ступеня відмирання камбію не менше ніж 3/4 периметра; рани і напливи 30-50 відсотків периметра стовбура; об’їдання хвої шкідниками 31-90 відсотків у молодняках, середньовікових і пристиглих насадженнях та 21-70 відсотків - у стиглих і перестійних
крона ажурна, листя дрібне, світло-зелене; приріст незначний або відсутній; поодинокі сухі скелетні гілки в різних частинах крони; ракові утворення, механічні пошкодження стовбура або кореневих лап до 1/2 периметра; нахил стовбурів 20-30 градусів від вертикальної осі; злам вершини не більше ніж 2/3 частини живої крони; численні водяні пагони і кущі омели; ураження листя борошнистою росою 76-100 відсотків; соковиділення на гілках і стовбурах; об’їдання листя до 90 відсотків у молодняках, середньовікових і пристиглих насадженнях та до 70 відсотків - у стиглих і перестійних
IV - відмираючі
крона дуже ажурна, хвоя світло-зелена або жовтувато-зелена; приріст відсутній; всихання більше половини скелетних гілок по всій висоті крони; механічне пошкодження кореневих лап або стовбурів більше ніж на 2/3 периметра; ракові утворення більше ніж на 2/3 периметра стовбура; висота нагару на стовбурах до нижньої частини крони або обпал кореневої шийки (з відмиранням камбію) більше ніж 1/2 периметра; злам верхівки більше ніж 1/2 довжини крони або обламування 100 відсотків живих гілок; дерева з плодовими тілами, дуплами або заселені стовбуровими шкідниками з локальним відшаруванням кори; дефоліація у молодняках і середньовікових насадженнях - понад 90 відсотків, у пристиглих, стиглих і перестійних - понад 70 відсотків; понад 30 відсотків крони заселено омелою; дерева з підірваною кореневою системою, нахилом нижньої та середньої частин стовбура понад 30 градусів від вертикальної осі, а також з дугоподібно зігнутими стовбурами
крона дуже ажурна, приріст відсутній, листя дуже дрібне, жовтіє, всохло або всихає більше ніж на 2/3 крони; механічні пошкодження стовбура або кореневих лап, ракові утворення більше ніж на 2/3 периметра, а для поперечного раку дуба за умови, що рана охоплює 100 відсотків периметра стовбура; нахил стовбурів більше ніж 30 градусів від вертикальної осі; злам більше 2/3 верхньої частини крони; сліди заселення стовбуровими шкідниками; масові або відмираючі водяні пагони; плодові тіла дереворуйнівних грибів або дупла на стовбурах; понад 50 відсотків крони заселено омелою; дерева з підірваною кореневою системою, нахилом нижньої та середньої частин стовбура понад 30 градусів від вертикальної осі, а також з дугоподібно зігнутими стовбурами
V - свіжий сухостій
хвоя руда, часткове опадання кори, дерева заселені або відпрацьовані стовбуровими шкідниками; дерева із зламаним стовбуром
листя засохло або відсутнє; дерева заселені або відпрацьовані стовбуровими шкідниками; дерева із зламаним стовбуром
VI - старий сухостій
хвоя, листя і гілки другого і третього порядків відсутні; опадання кори; під залишками кори є грибниця дереворуйнівних грибів
Додаток 3 в редакції Постанови КМ № 756 від 26.10.2016
Додаток 4
до Санітарних правил
НУМЕРАЦІЙНА ВІДОМІСТЬ ДЕРЕВ,
призначених для вибіркової санітарної рубки
Додаток 4 в редакції Постанови КМ № 756 від 26.10.2016
Додаток 5
до Санітарних правил
КАРТКА
пробних площ обстеження санітарного стану насаджень
Додаток 5 в редакції Постанови КМ № 756 від 26.10.2016
Додаток 6
до Санітарних правил
ЗВЕДЕНА ВІДОМІСТЬ НАСАДЖЕНЬ,
що потребують суцільної санітарної рубки
Додаток 6 в редакції Постанови КМ № 756 від 26.10.2016
Додаток 7
до Санітарних правил
ЗВЕДЕНА ВІДОМІСТЬ ПРОБНИХ ПЛОЩ,
закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки
Додаток в редакції Постанови КМ № 756 від 26.10.2016