Про схвалення Концепції Державної цільової програми з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2022 року
Тип: Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 475-2017-р
Прийнято: 2017-07-12
Чинна редакція від: 2018-09-19
Стан: in_force
Rada ID: 475-2017-%D1%80
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 12 липня 2017 р. № 475-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної цільової програми з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2022 року
_Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ
Назву та текст Розпорядження після слів “учасників антитерористичної операції” доповнено словами “та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення,” згідно з Розпорядженням КМ № 664-р від 19.09.2018
1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2022 року, що додається.
Визначити Міністерство соціальної політики державним замовником Програми.
2. Міністерству соціальної політики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції на період до 2022 року.
Прем'єр-міністр України
В.ГРОЙСМАН
Інд. 73
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 12 липня 2017 р. № 475-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової програми з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2022 року
Назва Концепції із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 664-р від 19.09.2018
У тексті Концепції слова “учасник антитерористичної операції” в усіх відмінках і формах числа замінено словом “учасник” у відповідному відмінку і числі згідно з Розпорядженням КМ № 664-р від 19.09.2018
Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямовано Програму
У зв’язку з проведенням антитерористичної операції та здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в Україні збільшується кількість осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, чи безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, яким надано відповідний статус згідно із Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - учасники).
Абзац перший розділу в редакції Розпорядження КМ № 664-р від 19.09.2018
Крім фізичних травм, учасники зазнають психологічного травмування, що може призводити до погіршення їх психоемоційного стану, виникнення психосоматичних захворювань і соціальної дезадаптації. У таких осіб гострою є потреба в послугах фізичної, медичної та психологічної реабілітації (далі - реабілітація), а також соціальної та професійної реадаптації (далі - реадаптація), без отримання яких неможливе повноцінне повернення учасників до цивільного життя.
Досвід 2014-2016 років свідчить, що в державі відсутня ефективна система надання реабілітаційних послуг і послуг з реадаптації особам, які брали участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а заклади охорони здоров’я, реабілітаційні установи та адаптаційні центри не готові до повноцінного виконання завдань, пов’язаних із зазначеними проблемами.
Абзац третій розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 664-р від 19.09.2018
Залишається актуальним питання відправлення за кордон учасників для отримання реабілітаційних послуг. Зокрема, за кошти бюджетної програми, спрямованої на забезпечення протезуванням та ортезуванням виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, в 2014-2016 роках здійснено протезування за кордоном 40 учасників антитерористичної операції.
Абзац четвертий розділу в редакції Розпорядження КМ № 664-р від 19.09.2018
Абзац п'ятий розділу виключено на підставі Розпорядження КМ № 664-р від 19.09.2018
Актуальний стан надання реабілітаційної допомоги в Україні, зокрема законодавство та його відповідність сучасним міжнародним стандартам у сфері реабілітаційної медицини, були офіційно оцінені в грудні 2015 р. Оцінювальною місією ВООЗ та Міжнародним товариством фізичної та реабілітаційної медицини. У звіті “Оцінювання системи реабілітації в Україні”, зокрема, зазначено:
законодавчі та підзаконні акти щодо реабілітації в Україні є фрагментарними;
недостатнім є рівень координації між уповноваженими центральними органами виконавчої влади та організаціями, що надають послуги з реабілітації;
відсутність цілісної системи реабілітаційних послуг, яка буде покривати всі фази та рівні надання допомоги, реабілітаційні послуги недоступні багатьом особам, які їх потребують; зазначені послуги традиційно надаються санаторно-курортними закладами;
кадрове забезпечення реабілітації не досягає світових та європейських стандартів.
З одного боку, наведене пов’язано із системою акредитації, яка повністю відрізняється від таких стандартів, а з іншого боку - з недостатніми кадровими можливостями.
Аналогічні проблеми відслідковуються і у системі надання послуг з реадаптації.
З метою розв’язання зазначених проблем необхідно розробити Державну цільову програму з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2022 року (далі - Програма), спрямовану на створення умов для повноцінної реабілітації та реадаптації учасників.
Абзац тринадцятий розділу в редакції Розпорядження КМ № 664-р від 19.09.2018
У Програмі визначено принципи, методичні засади, організаційно-правовий механізм створення та функціонування цілісної системи реабілітації та реадаптації учасників. Відсутність такої системи призводитиме до посилення соціального напруження, зростання агресії в суспільстві, загострення криміногенної ситуації, збільшення кількості осіб з інвалідністю серед учасників, додаткової психологічної травматизації учасників та членів їх сімей, особливо дітей, а також до зниження рівня життя учасників та членів їх сімей, стигматизації ветеранів. У результаті суттєво збільшаться видатки з державного бюджету, оскільки необхідно буде не лише розв’язувати наявні проблеми, а і розробляти механізм для подолання їх наслідків.
У Програмі враховується сучасний світовий досвід організації реабілітації та реадаптації ветеранів, який свідчить про те, що для осіб з адаптаційними та травматичними розладами (у тому числі з посттравматичним стресовим розладом) важливими є насамперед підтримка громади та кваліфікована психологічна допомога. Концептуально Програма базуватиметься на соціальній моделі реадаптації та реабілітаційній стратегії охорони здоров’я, відповідних міжнародних стандартах.
Програма спрямована на консолідацію зусиль органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, фахівців, які надають реабілітаційні та соціальні послуги, та працівників соціальних служб для створення системи реабілітації та реадаптації учасників, стимулювання їх конструктивної самоорганізації, координації зусиль між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, міжнародними організаціями для виконання Програми.
Програмою передбачено створення передумов для впровадження проектів, спрямованих на забезпечення поліпшення фізичного здоров’я, психічного та морального стану учасників, розвиток ефективної системи реадаптації, ветеранської взаємодопомоги, громадської самоорганізації.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом
З 2015 року в Україні надається бюджетне фінансування заходів психологічної реабілітації, реадаптації учасників антитерористичної операції та забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням. Так, за 2015 та 2016 роки за кошти державного бюджету психологічну реабілітацію пройшли понад 10400 учасників антитерористичної операції; у заходах реадаптації взяли участь понад 7300 учасників антитерористичної операції. Крім того, центри соціально-психологічної реабілітації надали соціальну та психологічну допомогу у відповідь на більш як 14,5 тис. звернень учасників антитерористичної операції та 14,9 тис. звернень членів сімей учасників антитерористичної операції.
Абзац перший розділу в редакції Розпорядження КМ № 664-р від 19.09.2018
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 р. № 359 затверджено план заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції, що спрямований на відновлення здоров’я учасників антитерористичної операції; проведення психологічної реабілітації демобілізованих військовослужбовців, створення в Україні системи психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції з урахуванням зарубіжного досвіду функціонування таких систем у постконфліктних ситуаціях; забезпечення соціальної підтримки та реадаптації учасників антитерористичної операції, членів сімей загиблих (померлих) учасників антитерористичної операції; професійну реабілітацію та працевлаштування демобілізованих військовослужбовців; створення організаційної системи управління та інформування громадян у сфері соціального захисту та психологічної реабілітації учасників антитерористичної організації; залучення міжнародної допомоги щодо створення системи реабілітації та реадаптації учасників антитерористичної операції.
Абзац другий розділу в редакції Розпорядження КМ № 664-р від 19.09.2018
Результати аналізу виконання зазначеного плану заходів свідчать, що здійснення більшості заходів, спрямованих на формування в державі сучасної системи реабілітації та реадаптації, потребує узгодженого програмного підходу та координації в рамках єдиного програмного документа, який би забезпечив системність та спрямування на досягнення єдиної мети діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, міжнародних організацій, що, зокрема, забезпечило б і більш ефективне використання коштів, які спрямовуються на удосконалення системи реабілітації та реадаптації органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Основними причинами виникнення такої ситуації є:
недосконалість законодавства і відсутність системності в правовому регулюванні питань реабілітації та реадаптації учасників;
відсутність системності під час організації процесів реабілітації та реадаптації;
відсутність практики і стандартів комплексної, зокрема ранньої, реабілітації учасників;
відсутність практики кількісного та якісного оцінювання ефективності реабілітаційного та адаптаційного процесів;
неефективність надання соціальних послуг учасникам та членам їх сімей, у тому числі дітям, через діючу систему соціальних служб, недостатнє кадрове забезпечення таких служб, зокрема спеціально підготовленими кадрами;
обмеженість практики застосування мультидисциплінарних команд у системі охорони здоров’я;
звужене розуміння серед фахівців та в суспільстві загалом поняття “психічного здоров’я”, що призводить до заміни психологічної допомоги психіатричною (фармакологічною) допомогою або неврологічним лікуванням;
відсутність організованої практики надання реабілітаційних послуг пацієнтам в гострому періоді;
відсутність єдиної системи державних стандартів і протоколів надання психологічної допомоги;
невідповідність реабілітаційних установ сучасним міжнародним вимогам до закладів такого типу;
недостатня кількість фахівців реабілітаційних спеціальностей, відсутність затверджених стандартів підготовки таких фахівців;
відсутність ліцензування фахівців, що надають послуги з реабілітації та реадаптації, цілісної системи адміністрування потреб учасників;
відсутність практики адресного державного фінансування потреб конкретних учасників в лікувальних і реабілітаційних послугах за принципом “гроші ходять за людиною”.
Програма спрямовується на забезпечення системних змін у сфері реабілітації та реадаптації учасників та членів їх сімей, зокрема на організацію цілісної системи адміністрування та задоволення їх потреб.
Мета Програми
Метою виконання Програми є створення та повноцінне функціонування цілісної системи реабілітації та реадаптації учасників, забезпечення застосування чіткого прозорого механізму адміністрування їх потреб для здійснення повноцінної реадаптації учасників до цивільного життя, а також створення умов для активного залучення до цього процесу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, міжнародних організацій.
Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Можливі два основні варіанти виконання завдань, визначених Програмою.
Перший варіант полягає в адаптації діючої системи соціального захисту учасників до їх реальних, актуальних потреб та надання їм медико-реабілітаційної допомоги. Такий підхід (практикується протягом 2014-2016 років) не забезпечує розв’язання системних проблем, оскільки передбачає не зміну принципів організації системи реабілітації та реадаптації учасників, а реагування на потреби та запити існуючими методами та інструментами.
Другий варіант передбачає зміну принципів організації системи реабілітації та реадаптації учасників та запровадження нових моделей організації та управління реабілітаційними і соціальними послугами, застосування сучасної методології оцінювання якості результатів реабілітації та реадаптації учасників, розроблення та запровадження єдиної системи адміністрування потреб учасників.
Сучасна світова практика реабілітації осіб, які брали участь у бойових діях, свідчить про те, що ефективні системи організації надання реабілітаційних і соціальних послуг населенню, зокрема ветеранам, вибудовуються та функціонують на таких принципах:
простота і ефективність організації та управління;
прозорість і публічність;
індивідуальний підхід та оцінка результатів;
рівність можливостей вибору реабілітаційних послуг;
відповідність організації процесу реабілітації до фізіологічних і психологічних етапів виходу людини з кризи;
використання особистісного потенціалу кожного ветерана.
Застосування зазначених принципів у Програмі передбачатиме:
відповідальність держави за відновлення фізичного та психічного здоров’я учасників;
створення умов для психологічної реабілітації членів сімей учасників, у тому числі дітей;
запровадження цілісної системи ефективної реадаптації учасників;
використання успішного світового досвіду адміністрування реабілітаційних послуг та послуг з реадаптації, що надаються учасникам;
конструктивну взаємодію учасників, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань та міжнародних організацій;
мотивацію учасників до активної участі у процесах реабілітації та реадаптації;
залучення громадськості до виконання Програми, здійснення громадського контролю за впровадженням заходів, передбачених Програмою.
Досвід держав, які мають ефективну систему реабілітації та реадаптації ветеранів, може бути адаптований до нагальних потреб України. Зокрема, досвід США та Хорватії довів ефективність організації спеціалізованих реабілітаційних центрів для ветеранів, зокрема центрів для подолання наслідків психологічної травми. Важливим є досвід Ізраїльської асоціації травми - об’єднання громадських професійних організацій, яке є стратегічним партнером Уряду Ізраїлю та організувало національну мережу центрів забезпечення стресостійкості населення, в яких надається системна психосоціальна підтримка особам, які потребують невідкладної психологічної допомоги, а також психотерапії та психологічної реабілітації.
Аналіз існуючої практики реабілітації учасників, а також існуючої системи їх реадаптації виявив їх неефективність, тому досягнення цілей Програми можливе виключно в межах другого варіанта до організації реабілітації та реадаптації учасників.
Шляхи та способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми
Розв’язання проблеми здійснюється шляхом виконання комплексу завдань і заходів за такими напрямами:
реадаптація учасників;
ефективне адміністрування потреб учасників;
фізична та медична реабілітація учасників;
психологічна реабілітація учасників та членів їх сімей;
підвищення рівня усвідомлення учасниками та членами їх сімей необхідності проходження реабілітації та реадаптації.
Кожен з напрямів потребуватиме реалізації системоутворюючих, загальноорганізаційних та адміністративних заходів, упровадження пілотних проектів, спрямованих на реабілітацію та реадаптацію учасників.
Для досягнення мети Програми необхідно:
розробити і запровадити:
ефективну модель реадаптації учасників, спрямовану на стимулювання їх можливостей та активної життєвої позиції;
сучасну систему управління та ефективного адміністрування потреб учасників, зокрема забезпечити міжвідомчу взаємодію та координацію у сфері надання учасникам реабілітаційних послуг і послуг з реадаптації;
державні стандарти реабілітаційних послуг і послуг з реадаптації на основі міжнародних стандартів реабілітаційної медицини та успішного світового досвіду організації соціальної роботи, надання соціальних послуг ветеранам і членам їх сімей;
розробити ефективну модель організації надання учасникам реабілітаційних послуг і послуг з реадаптації, спрямованих на відновлення їх фізичного та психічного здоров’я, забезпечення успішної реадаптації;
запровадити ефективний прозорий механізм фінансування реабілітаційних та соціальних послуг, що повинні надаватись учасникам;
розробити і провести інформаційну кампанію, спрямовану на здійснення та висвітлення завдань Програми, стану її виконання.
Для організації ефективної реабілітації та реадаптації доцільно змінити суспільне сприйняття соціального захисту шляхом відходу від системи пільгового забезпечення та просування принципів підвищення спроможностей; стимулювання самозабезпечення, економічної та соціальної незалежності, підвищення освітнього рівня особи; забезпечити право на соціальний захист кожного учасника на період реабілітації та реадаптації.
Нові принципи соціального захисту учасників та членів їх сімей втілюватимуться через заходи, спрямовані на реадаптацію шляхом підвищення рівня самозабезпечення та економічної незалежності учасників. Для цього необхідно передбачити використання діючих, запровадження нових бюджетних програм, спрямованих на забезпечення відновлення і підвищення професійної кваліфікації та перекваліфікації учасників, сприяння отриманню ними вищої та післядипломної освіти.
Оптимізацію державного управління за напрямами дії Програми з одночасним підвищенням якості реабілітаційних послуг і послуг з реадаптації пропонується забезпечити шляхом залучення відповідних фахівців до процесу прийняття рішень щодо формування норм і правил надання реабілітаційних послуг. Разом з тим повинно бути забезпечене чітке розмежування зон відповідальності суб’єктів такого процесу: органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, міжнародних організацій, юридичних осіб незалежно від форми власності, які надають реабілітаційні послуги.
Для підвищення ефективності взаємодії між всіма суб’єктами -надавачами послуг повинні бути застосовані алгоритмізовані процеси, пов’язані з реабілітацією та реадаптацією учасників. Така алгоритмізація передбачає вдосконалення законодавства та запровадження інструментів електронного урядування та адміністрування. Це створить умови для запровадження дієвої системи управління та адміністрування потреб учасників із запровадженням принципу “єдиного вікна”, що оптимізує процеси інформаційних запитів, подання заявок, зменшить об’єми паперового документообігу, мінімізує ризики втрати інформації тощо.
В організації та фінансуванні реабілітаційних і соціальних послуг і заходів повинен максимально використовуватися механізм соціального замовлення, зокрема той, що передбачає розширення суб’єктів надання соціальних послуг та категорій, яким такі послуги можуть надаватись, страхування, адресного державного фінансування потреб за принципом “гроші ходять за людиною”.
Система реабілітації та реадаптації учасників повинна передбачати оптимальний баланс розподілу повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням державної стратегії децентралізації.
Програмою передбачається:
проведення аудиту законодавства у сфері реабілітації та реадаптації учасників на державному та місцевому рівні з метою виявлення недоліків, систематизації кращих практик, розроблення стандартів та критеріїв оцінки впливу (2018-2019 роки);
Абзац двадцять третій розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 664-р від 19.09.2018
розроблення (2018-2019 роки) та здійснення (2020-2022 роки) заходів реадаптації учасників за принципом стимулювання можливостей;
створення сучасної системи адміністрування потреб учасників за принципом “єдиного вікна” для забезпечення організації комплексного електронного обліку учасників, їх соціальних потреб і потреб у реабілітації (2020 рік);
Абзац двадцять п'ятий розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 664-р від 19.09.2018
розроблення та запровадження електронної карти учасника (2020-2022 роки);
Абзац двадцять шостий розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 664-р від 19.09.2018
розроблення та удосконалення механізму адресного фінансування потреб учасників, зокрема у сфері надання медичних послуг, реабілітації та реадаптації (2018-2019 роки);
удосконалення системи надання соціальних послуг учасникам з урахуванням успішного світового досвіду, удосконалення діючих стандартів соціальних послуг, розроблення та запровадження стандартів нових соціальних послуг, зокрема послуг у сфері реадаптації, запровадження оцінки якості соціальних послуг (2018-2022 роки);
удосконалення підготовки фахівців у сфері соціальної роботи та реабілітації, розроблення системи перепідготовки фахівців відповідно до імплементованих та адаптованих в Україні міжнародних стандартів з метою підвищення ефективності їх роботи з учасниками та членами їх сімей (2018-2022 роки);
розроблення комплексного плану заходів щодо запровадження міжнародних стандартів у сфері фізичної та реабілітаційної медицини в Україні та запровадження системи національних стандартів надання психологічних послуг у сфері психічного здоров’я та психологічного консультування (2018-2022 роки);
проведення аудиту реабілітаційних установ з метою встановлення їх відповідності сучасним світовим стандартам у сфері реабілітації (2018-2019 роки);
запровадження механізму оцінки якості та впливу проектів з надання соціальних, в тому числі психологічних, реабілітаційних послуг, а також послуг у сфері професійної реадаптації, які реалізуються установами, організаціями та закладами незалежно від їх форми власності та підпорядкування (2018-2022 роки);
сприяння формуванню професійних спільнот у сфері реабілітації як основного інституту гарантування якості реабілітаційних послуг (2018-2022 роки);
розроблення програми медичного та психологічного скринінгів учасників, професійної орієнтації, обов’язкових під час виконання комплексу заходів, що передують демобілізації, закінченню строку контракту, звільненню в запас або у відставку учасника, із залученням до цього процесу медичних і психологічних служб військових формувань України, спеціалістів Державної служби зайнятості (2019 рік);
Абзац тридцять четвертий розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 664-р від 19.09.2018
розроблення та запровадження програми моніторингу психологічного стану та стану здоров’я учасників як під час проходження ними служби у військових формуваннях, так і після демобілізації, закінчення строку контракту, звільнення в запас або відставку, із залученням до цього процесу, зокрема, медичних і психологічних служб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань (для осіб, які проходять службу у військових формуваннях) (2019 рік);
Абзац тридцять п'ятий розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 664-р від 19.09.2018
розроблення та запровадження комплексних заходів психологічної реабілітації учасників та членів їх сімей, орієнтованих на різні потреби та групи ризику (особи, які проявляють агресію, мають залежності, мають серйозні проблеми із здоров’ям, тощо) (2020-2022 роки);
Абзац тридцять шостий розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 664-р від 19.09.2018
розроблення механізму надання реабілітаційних послуг фахівцями поза межами реабілітаційних установ та інструментів контролю якості наданих послуг (2020-2022 роки);
Абзац тридцять сьомий розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 664-р від 19.09.2018
організація системи доступного сталого інформування учасників і суспільства про заходи, що проводяться на державному та місцевому рівні для задоволення потреб у реабілітації та реадаптації учасників (2018-2022 роки).
Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
У результаті виконання Програми передбачається створити систему реабілітації та реадаптації учасників, здатну надавати послуги понад 350 тис. осіб із забезпеченням проведення моніторингу їх фізичного та психологічного стану, адаптації у суспільні процеси, в тому числі у формі працевлаштування та зайнятості, та реагуванням на їх потреби у зазначених сферах. Така система може стати модельною для організації реабілітації інших цільових груп населення (осіб, які постраждали від природних або техногенних катастроф, внутрішньо переміщених осіб та інших категорій населення).
Удосконалення та актуалізація законодавства сприятиме поліпшенню організації реабілітації та реадаптації учасників та оптимізуватиме механізм і процедури прийняття рішень. Такі заходи сприятимуть зменшенню прямих та опосередкованих витрат бюджетних коштів.
Запровадження інструментів електронного урядування та адміністрування, а також міжвідомчих електронних протоколів, удосконалення принципів організації та роботи Єдиного реєстру учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, розроблення та запровадження єдиної системи адміністрування потреб ветеранів сприятиме створенню умов для забезпечення ефективної міжвідомчої координації, оперативного прийняття рішень та моніторингу потреб понад 350 тис. учасників та членів їх сімей.
Абзац третій розділу в редакції Розпорядження КМ № 664-р від 19.09.2018
Запровадження прозорої системи обліку та оцінювання якості наданих учасникам реабілітаційних послуг, зокрема послуг з реадаптації, як складової національної системи адміністрування потреб учасників дасть змогу здійснювати ефективне управління бюджетними коштами.
У результаті запровадження єдиної електронної карти (посвідчення) учасника буде мінімізовано корупційну складову під час отримання статусу, реабілітаційних та соціальних послуг учасниками, підвищено якість отримуваної інформації, що поліпшить здійснення контролю за використанням бюджетних коштів та проведення оцінки ефективності запроваджених заходів.
Залучення професійних спільнот до процесу прийняття рішень на державному рівні, використання потенціалу процесів децентралізації сприятиме зміні системи державного управління у сфері соціального захисту та охорони здоров’я.
Удосконалення державних стандартів реабілітаційних та соціальних, в тому числі психологічних, послуг з урахуванням провідного світового досвіду, зокрема з надання відповідних послуг ветеранам, створить базові передумови для підвищення якості надання таких послуг населенню в цілому і сприятиме запровадженню в державі системи оцінки якості реабілітаційних і соціальних послуг.
Проведення організованої інформаційної кампанії з активним залученням громадськості та засобів масової інформації, спрямованої на інформування учасників та членів їх сімей про можливості, запропоновані Програмою, повинно підвищити рівень поінформованості про можливості отримання реабілітаційних послуг, а також сприяти конструктивній взаємодії учасників, членів їх сімей з центральними органами виконавчої влади, уповноваженими реалізовувати державну політику у сфері соціального захисту, та забезпечення реабілітаційними послугами учасників.
Залучення громадських об’єднань до виконання Програми на конкурсних засадах сприятиме самоорганізації ветеранів, підвищенню загального рівня соціальної відповідальності суспільства, якості наданих соціальних послуг, а також забезпечуватиме підвищення ефективності використання коштів державного та місцевого бюджетів.
Очікується, що протягом дії Програми понад 350 тис. учасників пройдуть обов’язкову психологічну реабілітацію, передбачену абзацом шостим пункту 1 статті 11 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Також буде розроблено, апробовано та запроваджено програму проведення моніторингу психологічного стану учасників, яка повинна охопити до 90 відсотків учасників. Такий моніторинг проводитиметься на регулярній основі.
Очікуваними результатами виконання Програми є:
охоплення психологічними послугами: в 2018 році - 30000 учасників, протягом 2019-2022 років - 67000 учасників;
охоплення послугами медичної та фізичної реабілітації: у 2018 році - 30 відсотків учасників, які отримали захворювання, поранення або каліцтва під час або внаслідок участі в антитерористичної операції або у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення; у 2019 році - 40 відсотків осіб зазначеної категорії, у 2020 році - 60 відсотків осіб, у 2021 році - 80 відсотків осіб, у 2022 році - 98 відсотків осіб зазначеної категорії;
Абзац тринадцятий розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 664-р від 19.09.2018
охоплення заходами реадаптації, спрямованими на стимулювання можливостей учасників: у 2019 році - 40 відсотків учасників з числа демобілізованих, звільнених у запас або відставку, у 2020 році - 60 відсотків осіб зазначеної категорії, у 2021-2022 роках - 100 відсотків осіб, які мають право та виявили бажання скористатися зазначеними заходами.
Виконання Програми дасть змогу відпрацювати інструменти ефективного управління послугами, спрямованими на задоволення потреб учасників, на державному та місцевому рівні. Набутий у зазначеній сфері досвід може бути поширений на управління потребами інших соціальних груп населення.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Програма розроблятиметься та виконуватиметься за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних призначень, передбачених на заходи з реабілітації та реадаптації учасників, місцевих бюджетів, коштів міжнародних організацій та інших джерел, не заборонених законодавством.
Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, буде уточнюватися щороку під час складання проектів державного та місцевого бюджетів.
Обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми, визначатиметься під час розроблення відповідних завдань і заходів.
Розроблення та виконання Програми передбачається як шляхом реалізації діючих спільних проектів Мінсоцполітики та міжнародних організацій, так і шляхом запровадження окремих цільових проектів під конкретні напрями Програми.
Досвід співпраці з міжнародними організаціями дає підстави для позитивного оцінювання реальних можливостей ресурсного забезпечення виконання Програми.