Про факторинг

Тип: Закон України Видавник: Верховна Рада України Номер: 4466-IX Прийнято: 2025-06-03 Чинна редакція від: 2025-06-03 Стан: in_force Rada ID: 4466-20

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про факторинг

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2025, № 39, ст.169)

Цей Закон визначає загальні правові засади факторингу в Україні.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 — Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) базовий договір - укладений між клієнтом і боржником договір купівлі-продажу, поставки або найму (оренди) майна, передання майнових прав інтелектуальної власності, договір на виконання робіт, підряду або договір про надання послуг (крім договору про надання фінансових послуг іншого, ніж договір факторингу), на підставі якого виникає право грошової вимоги;
2) боржник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка зобов’язана сплатити грошову суму для виконання грошової вимоги, що виникає з базового договору;
3) електронна торгова система - дворівнева інформаційно-комунікаційна система, що складається з центральної бази даних та авторизованих електронних майданчиків, які взаємодіють з центральною базою даних через інтерфейс програмування додатків такої центральної бази даних;
4) електронний майданчик - апаратно-програмний комплекс, що функціонує в мережі Інтернет, підключений до центральної бази даних та забезпечує його користувачам, учасникам можливість користуватися сервісами електронної торгової системи з автоматичним обміном інформацією щодо процесу проведення конкурентних процедур (у тому числі у формі електронних аукціонів);
5) клієнт - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка відступає право грошової вимоги, що виникає з базового договору, фактору;
6) конфіденційний факторинг - факторинг з регресом, що передбачає виконання грошової вимоги перед фактором за базовим договором клієнтом та не передбачає повідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги;
7) національна цифрова платформа залучення фінансування на основі активів (факторингу) - цифрова система конкурентного та прозорого фінансування підприємництва з використанням організаційно-технічних можливостей електронної торгової системи, що забезпечує доступ для клієнтів, боржників і факторів з метою укладення договорів факторингу;
8) право грошової вимоги - право наявної грошової вимоги та/або право майбутньої грошової вимоги;
9) право майбутньої грошової вимоги - право грошової вимоги (визначеної частини грошової вимоги або сукупності грошових вимог), що виникне на підставі базового договору після укладення правочину про відступлення права грошової вимоги;
10) право наявної грошової вимоги - право грошової вимоги (визначеної частини грошової вимоги або сукупності грошових вимог), що виникло на підставі базового договору та існує на момент укладення правочину про відступлення права грошової вимоги;
11) пріоритет - переважне право фактора відносно права іншої особи на те саме право грошової вимоги;
12) фактор - надавач фінансових послуг, який має право надавати послуги з факторингу відповідно до закону, в тому числі надавач фінансових послуг - нерезидент, який має право надавати послуги з факторингу відповідно до закону держави, в якій він зареєстрований;
13) факторинг - послуга або декілька послуг, що надає фактор на підставі договору факторингу;
14) факторинг без регресу - вид факторингу, що не передбачає право фактора звернутися до клієнта з вимогою про сплату частини або повної вартості права грошової вимоги за відступленим правом грошової вимоги, у разі невиконання або неналежного виконання боржником відступленої клієнтом фактору грошової вимоги, право вимоги якої відступається;
15) факторинг з регресом - вид факторингу, що передбачає обов’язок клієнта сплатити фактору суму, визначену відповідно до договору факторингу, в порядку, передбаченому статтею 26 цього Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається.

2. Інші терміни в цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, законах України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про банки і банківську діяльність", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну комерцію", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Стаття 2 — Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює відносини між факторами, клієнтами та боржниками під час надання послуг факторингу.

2. Дія цього Закону не поширюється на правочини щодо відступлення права грошової вимоги:

1) якщо право грошової вимоги, що відступається, виникає на підставі договорів про надання фінансових послуг інших, ніж договори факторингу;
2) які не передбачають сплати будь-якої винагороди, у тому числі у вигляді комісії, дисконту від вартості права грошової вимоги (зобов’язання), новому кредитору в зобов’язанні;
3) вчинені особами, які не відповідають вимогам цього Закону;
4) якщо строк виконання грошової вимоги, що відступається, сплив на момент вчинення такого правочину;
5) вчинені у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Стаття 3 — Законодавство у сфері факторингу

1. Відносини, що виникають на підставі договору факторингу, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, цим Законом, міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.

2. Відносини щодо надання послуг з факторингу регулюються з урахуванням особливостей, встановлених законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та фінансові компанії", а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.

3. Положення інших нормативно-правових актів регулюють відносини у сфері факторингу в частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 4 — Державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання послуг факторингу

1. Державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання послуг факторингу здійснює Національний банк України в межах повноважень, визначених законом.

2. Інші державні органи здійснюють державний нагляд (контроль) за діяльністю учасників ринку факторингу та отримують від них інформацію в межах повноважень, визначених законом.

Розділ II. ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ

Стаття 5 — Предмет договору факторингу

1. Предметом договору факторингу є право грошової вимоги.

Договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги.

За договором факторингу фактор передає або зобов’язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

2. Право майбутньої грошової вимоги вважається переданим фактору з моменту виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією або іншими умовами, визначеними в договорі факторингу або в правочині про відступлення права грошової вимоги в межах рамкового договору факторингу, воно вважається переданим з моменту настання цієї події або виконання таких умов.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги (внесення змін до договору факторингу (до правочину про відступлення права грошової вимоги) або укладення додаткового договору факторингу (додаткового правочину про відступлення права грошової вимоги) не вимагається.

3. Предметом договору факторингу не може бути:

1) право грошової вимоги, строк виконання якої сплив на момент укладення договору факторингу або правочину про відступлення права грошової вимоги в межах рамкового договору факторингу;
2) право грошової вимоги щодо сплати боржником неустойки (пені, штрафу) окремо від грошової вимоги (зобов’язання), виконання якої забезпечено такою неустойкою (штрафом, пенею).

4. Право грошової вимоги за одним базовим договором може бути відступлене одному фактору повністю або частково. Окремі права грошової вимоги за одним базовим договором можуть бути відступлені двом або більше факторам за згодою боржника.

Стаття 6 — Форма договору факторингу

1. Договір факторингу укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України щодо форми правочину, на підставі якого здійснюється заміна кредитора в зобов’язанні, та частини першої статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Стаття 7 — Зміст договору факторингу

1. Договір факторингу повинен відповідати вимогам цивільного законодавства України та містити відомості та умови, визначені частиною другою статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та цією статтею.

2. Договір факторингу складається з одного або кількох документів (у тому числі електронних), якими обмінялися фактор та клієнт або які надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується ними, у тому числі з рамкового договору та документально оформлених правочинів відступлення прав грошових вимог за базовим договором (базовими договорами). Договір факторингу може укладатися шляхом приєднання з дотриманням вимог Цивільного кодексу України та частини п’ятої статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

3. Крім відомостей та умов, визначених частиною першою цієї статті, договір факторингу повинен містити відомості про вид факторингу (факторинг без регресу або факторинг з регресом).

4. Договір факторингу може містити:

1) максимальну ціну права грошової вимоги або порядок розрахунку (визначення) ціни права грошової вимоги;
2) строки (терміни), умови та порядок сплати клієнту фактором ціни права грошової вимоги;
3) відомості про момент та порядок передачі права грошової вимоги фактору;
4) розмір або порядок розрахунку розміру та умови сплати клієнтом фактору плати (винагороди) за договором факторингу, додаткових платежів і комісій (за наявності), пов’язаних з укладенням, виконанням, зміною та розірванням договору факторингу, а також порядок зміни та/або індексації таких платежів;
5) зобов’язання фактора про надання клієнтові послуг, пов’язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає фактору;
6) умови та порядок погашення заборгованості за договором факторингу з регресом, за договором конфіденційного факторингу, зворотного відступлення права грошової вимоги;
7) умови та порядок передачі клієнтом/фактором документів (у тому числі в разі відступлення права грошової вимоги, що здійснюється відповідно до статті 26 або 27 цього Закону), які засвідчують виникнення права грошової вимоги, що передається;
8) порядок надсилання повідомлення, визначеного статтею 20 цього Закону;
9) інші умови за домовленістю сторін договору факторингу.

5. Документально оформлений правочин про відступлення прав грошових вимог є невід’ємною частиною договору факторингу та має містити:

1) опис права грошової вимоги, що відступається;
2) відомості про момент передачі права грошової вимоги фактору;
3) ціну права грошової вимоги.

6. Нормативно-правовими актами Національного банку України можуть передбачатися додаткові вимоги до змісту договору факторингу.

Стаття 8 — Укладення договору факторингу за результатами проведення конкурентної процедури

1. Договір факторингу може укладатися за результатами проведення конкурентної процедури (у тому числі в формі електронного аукціону на електронних майданчиках з використанням сервісів електронної торгової системи) на національній цифровій платформі залучення фінансування на основі активів (факторингу). Використання національної цифрової платформи залучення та реєстрації фінансування на основі активів (факторингу) не є наданням посередницьких, допоміжних послуг у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Національна цифрова платформа залучення фінансування на основі активів (факторингу) повинна бути загальнодоступною та забезпечувати недискримінацію, рівні права та відкритий доступ до інформації всім особам (крім інформації з обмеженим доступом), а під час обміну і збереження інформації та документів має забезпечувати захист даних про учасників під час проведення конкурентних процедур (у тому числі в формі електронних аукціонів) та їх конфіденційність до моменту завершення таких процедур.

Одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, розміщеної на національній цифровій платформі залучення фінансування на основі активів (факторингу), здійснюється з дотриманням вимог законодавства щодо захисту персональних даних, банківської таємниці та таємниці фінансової послуги.

2. Проведення конкурентної процедури (у тому числі в формі електронного аукціону) на національній цифровій платформі залучення фінансування на основі активів (факторингу) для укладення договору факторингу є обов’язковим, якщо базовий договір було укладено відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

3. Порядок функціонування національної цифрової платформи залучення фінансування на основі активів (факторингу), її адміністратор, вимоги до нього, його права та обов’язки, порядок та умови її використання, порядок організації та проведення конкурентних процедур (у тому числі в формі електронних аукціонів) на національній цифровій платформі залучення фінансування на основі активів (факторингу) визначаються Кабінетом Міністрів України.

4. Особливості та порядок укладення договору факторингу за результатами проведення конкурентних процедур на національній цифровій платформі залучення фінансування на основі активів (факторингу) визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Стаття 9 — Недійсність заборони відступлення права грошової вимоги

1. Умови будь-яких договорів, що забороняють або обмежують право клієнта в зобов’язанні за базовим договором відступати право грошової вимоги на підставі договору факторингу, включаючи умови про встановлення штрафних санкцій за таке відступлення, є нікчемними.

2. Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності в базовому договорі умов про заборону чи обмеження здійснювати відступлення права грошової вимоги.

Стаття 10 — Наступне відступлення права грошової вимоги

1. Наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі допускається виключно у випадку, якщо це передбачено договором факторингу, а також у випадку, якщо наступне відступлення здійснюється на підставі договору конфіденційного факторингу.

2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, наступне відступлення права грошової вимоги здійснюється на підставі договору факторингу відповідно до положень цього Закону.

3. Вид факторингу (факторинг без регресу або факторинг з регресом) за договором факторингу, на підставі якого здійснюється наступне відступлення права грошової вимоги, не залежить від виду факторингу (факторинг без регресу або факторинг з регресом) за договором факторингу, на підставі якого фактор, який здійснює наступне відступлення права грошової вимоги, набув відповідне право грошової вимоги.

4. Положення цієї статті не застосовуються в разі відступлення права грошової вимоги, що здійснюється відповідно до статті 26 або 27 цього Закону.

Розділ III. РЕЄСТРАЦІЯ ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ГРОШОВОЇ ВИМОГИ В РЕЄСТРІ

Стаття 11 — Реєстр відступлень права грошової вимоги за договорами факторингу

1. Реєстр відступлень права грошової вимоги за договорами факторингу (далі - Реєстр) - це інформаційно-комунікаційна система, що включає:

1) публічний електронний реєстр, призначений для реєстрації відступлення прав грошової вимоги за договорами факторингу, оприлюднення в режимі реального часу інформації про зареєстровані відступлення прав грошової вимоги;
2) електронну систему факторингу, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передавання інформації та документів в електронній формі під час відносин, що виникають на підставі договору факторингу, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якої здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

2. Адміністратором та держателем Реєстру є державний орган або суб’єкт господарювання державного сектору економіки, визначений Кабінетом Міністрів України.

Створення та функціонування Реєстру, у тому числі його програмно-технічних засобів, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги та з інших джерел, не заборонених законом.

Власником Реєстру, в тому числі його програмно-технічних засобів та виключних майнових прав на його програмне забезпечення, є держава в особі держателя Реєстру.

Порядок ведення Реєстру затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Ведення Реєстру здійснюється з використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.

Реєстр інтегрується із системою електронної взаємодії електронних ресурсів, визначеною Законом України "Про публічні електронні реєстри".

Обробка та захист персональних даних у Реєстрі здійснюються відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

Заходи щодо створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Реєстру, щодо технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, а також технічні та технологічні заходи щодо надання доступу до Реєстру здійснюються адміністратором відповідно до законів України "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".

4. До Реєстру вносяться відомості про відступлення права грошової вимоги за договором факторингу, визначені частиною третьою статті 13 цього Закону, про зміну цих відомостей, інформація про анулювання запису про реєстрацію відступлення права грошової вимоги та про зміну такої інформації.

Інформація, що міститься у Реєстрі, відповідно до порядку доступу до неї поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

До відкритої інформації належать відомості про наявність чи відсутність у Реєстрі записів про відступлення права грошової вимоги за базовим договором на запитувану дату (крім майбутньої) щодо конкретного клієнта із зазначенням:

відомостей про фактора, якому відступлене право грошової вимоги;

короткого опису відступленого права грошової вимоги, що дозволяє ідентифікувати відступлене право грошової вимоги, без зазначення боржника та вартості відступленого права вимоги;

інформації про повне чи часткове відступлення права грошової вимоги за базовим договором.

5. Держатель Реєстру:

1) забезпечує ведення Реєстру;
2) забезпечує будь-яким особам вільний цілодобовий доступ у режимі реального часу через мережу Інтернет до відкритої інформації, що міститься у Реєстрі, з можливістю її безкоштовного пошуку за різними критеріями/наборами даних, визначеними частиною першою статті 15 цього Закону;
3) забезпечує можливість отримання факторами, клієнтами та боржниками інформації (у тому числі з обмеженим доступом), що міститься у Реєстрі, в обсязі та порядку, визначених порядком ведення Реєстру;
4) надає витяги з Реєстру, що містять інформацію про наявність чи відсутність записів про відступлення права грошової вимоги в Реєстрі відповідно до частини третьої статті 15 цього Закону;
5) стягує плату за внесення записів до Реєстру та надання витягів з нього;
6) забезпечує можливість доступу до електронної системи факторингу факторів, клієнтів та боржників;
7) виконує інші функції та повноваження відповідно до законодавства.

6. Держатель Реєстру відповідно до порядку ведення Реєстру проводить реєстрацію фактора, надає йому доступ до Реєстру та право здійснювати реєстраційні дії в Реєстрі.

Стаття 12 — Електронна система факторингу

1. Електронна система факторингу має надавати можливість факторам та зареєстрованим учасникам (клієнтам, боржникам) отримувати доступ до інформації в порядку та обсязі, визначених порядком ведення Реєстру, здійснювати обмін інформацією та документами в електронній формі, а під час обміну і збереження інформації та документів забезпечувати захист даних про учасників та їх конфіденційність.

2. Зареєстрований фактор має право доступу через електронну систему факторингу до всієї інформації, що міститься в Реєстрі, за відступленими йому правами грошової вимоги, а також до інформації з обмеженим доступом (у тому числі до відомостей про боржника та вартість відступленого права грошової вимоги) за іншими зареєстрованими відступленнями прав грошової вимоги, необхідної йому для перевірки факту та обсягу відступлення такого права грошової вимоги за запитуваним клієнтом та/або базовим договором у обсязі, передбаченому порядком ведення Реєстру.

3. Зареєстрований клієнт має право доступу через електронну систему факторингу до всієї інформації, що міститься в Реєстрі, за відступленими ним правами грошової вимоги, з моменту внесення до Реєстру запису про реєстрацію відступлення права грошової вимоги за договором факторингу.

4. Зареєстрований боржник має право доступу через електронну систему факторингу до всієї інформації, що міститься в Реєстрі, за відступленими правами грошової вимоги до такого боржника, з моменту внесення до Реєстру запису про реєстрацію відступлення права грошової вимоги за договором факторингу.

5. Інформація та документи в електронній формі, надіслані через електронну систему факторингу, за умови що сторона, якій така інформація та/або документи надіслані, зареєстрована в електронній системі факторингу, вважаються такими, що відповідають вимогам щодо інформації та документів у письмовій формі.

Інформація та документи в електронній формі, надіслані через електронну систему факторингу, у разі відсутності підтвердження про їх отримання, вважаються отриманими через чотири робочі дні після їх надсилання.

Стаття 13 — Внесення записів до Реєстру

1. Реєстрація відступлення права грошової вимоги за договором факторингу (крім договору конфіденційного факторингу) є обов’язковою.

2. Реєстрація відступлення права грошової вимоги в Реєстрі здійснюється в автоматичному режимі на підставі заяви фактора про реєстрацію відступлення права грошової вимоги (далі в цій статті - заява).

3. Заява є електронним структурованим документом, що передбачає автоматичну обробку, та повинна містити відомості про:

1) дату та номер договору факторингу;
2) фактора:

резидента - найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відомості про внесення інформації про фактора до реєстру (переліку) надавачів фінансових послуг;

нерезидента - повне найменування, ідентифікаційний код чи реєстраційний номер юридичної особи відповідно до вимог законодавства держави її місцезнаходження (за наявності), місцезнаходження юридичної особи та держава, в якій зареєстрована така особа;

3) клієнта:

юридичну особу - резидента - найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

юридичну особу - нерезидента - повне найменування, ідентифікаційний код чи реєстраційний номер відповідно до вимог законодавства держави її місцезнаходження (за наявності), місцезнаходження юридичної особи та держава, в якій зареєстрована така особа;

фізичну особу - підприємця - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер/номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

4) боржника:

фізичну особу - підприємця, фізичну особу - резидента - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер/номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

фізичну особу - іноземця чи особи без громадянства - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), ідентифікаційний номер, який вони мають у країні постійного місця проживання, якщо це передбачено законодавством цієї країни, або серія і номер паспорта чи іншого документа, що його замінює, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

5) короткий опис права грошової вимоги, що дозволяє ідентифікувати відступлене право грошової вимоги, без зазначення боржника та вартості відступленого права вимоги;
6) номер (за наявності) та дату базового договору;
7) повне чи часткове відступлення права грошової вимоги за базовим договором;
8) вид факторингу (факторинг без регресу або факторинг з регресом);
9) укладення договору факторингу за результатами конкурентних процедур (у тому числі в формі електронного аукціону) з використанням національної цифрової платформи залучення фінансування на основі активів (факторингу), якщо такий договір був укладений з використанням такої платформи.

4. Заява також може містити такі відомості:

1) сума та строк/термін/графік виконання права грошової вимоги;
2) номер (за наявності) та дата первинного документа згідно з базовим договором (видаткова накладна, акт наданих послуг, акт виконаних робіт тощо) (за наявності такого первинного документа);
3) інші відомості, визначені порядком ведення Реєстру.

5. Фактор протягом трьох робочих днів після укладення договору факторингу самостійно формує заяву відповідно до порядку ведення Реєстру.

Отримання письмової згоди клієнта на реєстрацію відступлення права грошової вимоги в Реєстрі не вимагається.

6. Фактор несе відповідальність згідно із законом за недостовірність відомостей, що містяться в заяві.

7. Держатель Реєстру, його посадові особи несуть відповідальність згідно із законом за порушення порядку ведення Реєстру.

8. За результатами реєстрації відступлення права грошової вимоги за договором факторингу формується запис про реєстрацію відступлення права грошової вимоги за договором факторингу (далі - запис), якому присвоюється реєстраційний номер.

9. Моментом реєстрації відступлення права грошової вимоги є день, година, хвилина та секунда формування запису в Реєстрі.

Запис зберігається в Реєстрі протягом п’яти років з моменту спливу строку виконання права грошової вимоги або з дати анулювання запису. Строк дії запису в Реєстрі може бути продовжений за заявою фактора, порядок подання та вимоги до якої визначаються порядком ведення Реєстру.

10. Відсутність у заяві будь-яких відомостей, передбачених частиною четвертою цієї статті, не може бути підставою для відмови у реєстрації відступлення права грошової вимоги за договором факторингу або для визнання запису недійсним та втрати пріоритету зареєстрованого відступлення права грошової вимоги.

Стаття 14 — Внесення змін до записів у Реєстрі

1. Внесення змін до відомостей, що містяться в Реєстрі (внесення змін до запису, внесення до Реєстру інформації про анулювання запису та внесення змін до інформації про анулювання запису), здійснюється в автоматичному режимі на підставі заяви фактора. Вимоги до змісту такої заяви та порядок її формування визначаються порядком ведення Реєстру.

Отримання письмової згоди клієнта на внесення передбачених цією частиною змін не вимагається.

2. Внесення до Реєстру змін до запису здійснюється у разі зміни відомостей, визначених частиною третьою статті 13 цього Закону, в тому числі у разі наступного відступлення права грошової вимоги. Внесення до Реєстру змін до запису, а також до інформації про його анулювання можливе у разі виявлення помилок у записі/інформації.

3. Внесення до Реєстру інформації про анулювання запису здійснюється у разі сплати клієнтом фактору суми, визначеної відповідно до частини другої статті 26 або частини другої статті 27 цього Закону.

4. У Реєстрі фіксується момент (день, година, хвилина та секунда) внесення змін до запису або до інформації про анулювання запису, внесення інформації про анулювання запису.

5. У разі внесення змін до запису або інформації про його анулювання, або внесення змін до інформації про анулювання запису клієнт та боржник мають бути повідомлені в день внесення таких змін у електронній системі факторингу (за умови, що клієнт та боржник зареєстровані в електронній системі факторингу).

6. Клієнт або інші особи, права яких були порушені внаслідок невиконання фактором вимог, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, мають право вимагати від фактора відшкодування завданих цим збитків.

Стаття 15 — Пошук відкритої інформації у Реєстрі та надання витягів з Реєстру

1. Пошук відкритої інформації в Реєстрі може здійснюватися за такими критеріями:

щодо клієнта, який є юридичною особою - резидентом, - за ідентифікаційним кодом юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

щодо клієнта, який є юридичною особою - нерезидентом, - за повним найменуванням та/або ідентифікаційним кодом чи реєстраційним номером відповідно до вимог законодавства держави місцезнаходження такої юридичної особи - нерезидента (за наявності);

щодо клієнта, який є фізичною особою - підприємцем, - за реєстраційним номером облікової картки платника податків або серією та номером/номером паспорта у формі картки (для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

за номером (за наявності) та датою базового договору;

за номером (за наявності) та датою первинного документа згідно з базовим договором (за наявності).

Критерії та порядок пошуку в Реєстрі інформації з обмеженим доступом встановлюються порядком ведення Реєстру.

2. На підставі запиту на пошук у Реєстрі повинні відображатися результати пошуку, що містять час та дату, коли був поданий запит на пошук, та інформацію про записи, що відповідають критерію запиту, або відомості про те, що у Реєстрі відсутня інформація про записи за критерієм запиту.

3. Держатель зобов’язаний на запит будь-якої особи надати завірений ним витяг з Реєстру (у формі паперового або електронного документа).

Витяг з Реєстру свідчить про наявність чи відсутність у Реєстрі на запитувану дату (крім майбутньої) записів про:

відступлення клієнтом, зазначеним у запиті, права грошової вимоги; та/або

відступлення клієнтом, зазначеним у запиті, права грошової вимоги за запитуваним базовим договором.

У разі наявності відповідних записів у Реєстрі у витязі зазначаються:

фактор, якому відступлене право грошової вимоги;

короткий опис відступленого права грошової вимоги, що дозволяє ідентифікувати відступлене право грошової вимоги, без зазначення боржника та вартості відступленого права вимоги;

інформація про повне чи часткове відступлення права грошової вимоги за базовим договором.

Форма та зміст витягу, порядок його надання визначаються порядком ведення Реєстру.

Витяг з Реєстру надається у строк не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 16 цього Закону.

Стаття 16 — Плата за послуги Реєстру

1. За реєстрацію відступлення права грошової вимоги, внесення змін до запису, внесення інформації про анулювання запису та внесення змін до інформації про анулювання запису, за надання витягу з Реєстру, а також за реєстрацію в електронній системі факторингу справляється плата в розмірі та порядку, встановлених порядком ведення Реєстру.

2. Плата не справляється за надання витягу з Реєстру на запит боржника або державного органу.

3. Отримання інформації з Реєстру за результатом пошуку відповідно до частини другої статті 15 цього Закону шляхом її перегляду здійснюється безоплатно.

4. Узагальнені відкриті відомості з Реєстру надаються безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.

Стаття 17 — Дійсність відступлення права грошової вимоги та правові наслідки його реєстрації

1. Права та обов’язки за договором факторингу у відносинах між фактором і клієнтом виникають з моменту набрання чинності таким договором, якщо ним не встановлено інше.

2. Якщо інше не встановлено судом, фактор, який набув та зареєстрував відступлення права грошової вимоги відповідно до цього Закону, вважається добросовісним набувачем такого права грошової вимоги відносно іншого фактора, який не здійснив реєстрації відступлення цього самого права грошової вимоги відповідно до цього Закону.

Стаття 18 — Пріоритет відступлення права грошової вимоги

1. Пріоритет відступлення права грошової вимоги визначається за часом реєстрації такого відступлення відповідно до цього Закону незалежно від моменту укладення договору факторингу (правочину про відступлення права грошової вимоги в межах рамкового договору факторингу) та моменту виникнення права грошової вимоги.

2. Реєстрація відступлення права грошової вимоги, що відбулася раніше, має пріоритет.

Зареєстроване відступлення права грошової вимоги має пріоритет над незареєстрованим відступленням права грошової вимоги.

3. Якщо пріоритет обтяження на право грошової вимоги виник відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" раніше, ніж дата внесення до Реєстру запису про відступлення того самого права грошової вимоги відповідно до цього Закону, вважається, що фактор набув обтяжене право грошової вимоги та обтяжувач матиме право задовільнити забезпечену обтяженням вимогу за рахунок такої грошової вимоги відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" без урахування прав фактора. У такому разі фактор матиме право отримати кошти, що перевищують грошову суму, отриману обтяжувачем за відповідним правом грошової вимоги, над розміром забезпеченої обтяженням вимоги.

4. На пріоритет відступлення права грошової вимоги не впливає, чи відомо фактору про наявність іншого незареєстрованого відступлення щодо того самого права грошової вимоги.

5. На пріоритет відступлення права грошової вимоги не впливають технічні помилки та описки у відомостях про клієнта, що містяться в записі, якщо такий запис можна знайти за іншим критерієм запиту на пошук, визначеним частиною першою статті 15 цього Закону.

6. У разі внесення змін до запису в Реєстрі у зв’язку з наступним відступленням права грошової вимоги іншому фактору пріоритет переходить до того фактора, якому попередній фактор відступив право грошової вимоги.

Розділ IV. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ КЛІЄНТА, ФАКТОРА ТА БОРЖНИКА

Стаття 19 — Права та обов’язки клієнта та фактора

1. Взаємні права та обов’язки клієнта та фактора визначаються цим Законом та договором факторингу.

2. Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

3. У разі укладення договору факторингу без регресу клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги.

У разі укладення договору факторингу з регресом клієнт зобов’язаний сплатити фактору суму, визначену відповідно до умов договору факторингу з регресом (але не більше суми грошової вимоги за базовим договором) у порядку, передбаченому статтею 26 цього Закону та договором факторингу, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається.

4. Клієнт зобов’язаний до укладення договору факторингу повідомити фактора про всі обмеження, які є в нього щодо відступлення права грошової вимоги, а також про права третіх сторін щодо такого права грошової вимоги.

5. Клієнт зобов’язаний відшкодувати фактору всі збитки, які виникли в результаті відступлення клієнтом одного і того самого права грошової вимоги іншому фактору або в результаті порушення клієнтом вимоги частини четвертої цієї статті.

Стаття 20 — Повідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги

1. Після реєстрації відступлення права грошової вимоги в Реєстрі фактор протягом трьох робочих днів направляє боржнику повідомлення про відступлення клієнтом права грошової вимоги фактору (далі в цьому розділі - повідомлення) із зазначенням таких відомостей:

1) дата повідомлення;
2) номер і дата договору факторингу;
3) реєстраційний номер запису та дата реєстрації відступлення права грошової вимоги в Реєстрі;
4) фактор, якому відступлено право грошової вимоги, - найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відомості про внесення інформації про фактора до реєстру (переліку) надавачів фінансових послуг, а якщо фактор є нерезидентом - повне найменування, ідентифікаційний код чи реєстраційний номер юридичної особи відповідно до вимог законодавства держави її місцезнаходження (за наявності), місцезнаходження юридичної особи та держава, в якій зареєстрована така особа;
5) номер (за наявності) і дата базового договору, за яким відступлене право грошової вимоги;
6) загальний розмір відступленої грошової вимоги (крім відступлення майбутніх прав грошової вимоги та/або відступлення грошової вимоги за базовим договором у повному обсязі);
7) інформація про відступлення всіх або частини грошових вимог за базовим договором;
8) у разі відступлення частини грошових вимог за базовим договором (крім випадку відступлення права майбутньої грошової вимоги) - номер (за наявності), дата первинного документа та розмір грошової вимоги за кожним первинним документом згідно з базовим договором, право грошової вимоги за яким було відступлено (за наявності);
9) вид факторингу (факторинг з регресом чи факторинг без регресу);
10) призначення платежу та банківські реквізити фактора, за якими боржнику необхідно сплачувати грошові кошти на підставі базового договору за грошовою вимогою, відступленою фактору за договором факторингу.

Відсутність у повідомленні відомостей, зазначених у пункті 8 цієї частини, не може бути підставою визнання повідомлення таким, що не відповідає вимогам, встановленим цією статтею.

2. Повідомлення направляється в письмовій формі (у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг").

У разі якщо боржник зареєстрований у Реєстрі, повідомлення надсилається в електронній системі факторингу, крім випадку, якщо боржник зазначив у електронній системі факторингу про відмову від отримання повідомлень у електронній системі факторингу. У разі якщо повідомлення не може бути надіслане в електронній системі факторингу, таке повідомлення може бути здійснене:

1) в електронній формі, що надсилається на електронну пошту боржника, зазначену в базовому договорі чи в письмовому повідомленні боржника клієнту (якщо такий спосіб зміни адреси електронної пошти передбачений базовим договором), яке у разі відсутності підтвердження про його отримання вважається отриманим через чотири робочі дні після його надсилання;
2) в паперовій формі, що вручається боржнику під розписку або надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур’єром за адресою, зазначеною в базовому договорі чи в письмовому повідомленні боржника клієнту (якщо такий спосіб зміни адреси для листування передбачений базовим договором). Днем отримання боржником повідомлення в паперовій формі є день вручення повідомлення під розписку або день проставлення у поштовому повідомленні/документі кур’єрської служби відмітки про відмову боржника отримати повідомлення чи відмітки про відсутність боржника за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування боржника, чи відмітки про закінчення (сплив) строку зберігання кореспонденції.

Стаття 21 — Захист прав боржника

1. Відступлення права грошової вимоги не змінює умови базового договору, у тому числі права та обов’язки боржника, розмір, строк (термін), порядок та умови виконання грошової вимоги, крім визначених пунктом 10 частини першої статті 20 цього Закону.

2. Фактор не має права вимагати у боржника без його згоди сплати грошової суми для виконання грошової вимоги:

1) у валюті іншій, ніж зазначена в базовому договорі;
2) на рахунок, відкритий в іншій країні, ніж країна сплати відповідно до базового договору або країна місцезнаходження боржника.

Стаття 22 — Виконання боржником грошової вимоги

1. Боржник зобов’язаний сплатити фактору грошову суму для виконання грошової вимоги, за умови що відступлення права грошової вимоги зареєстровано у Реєстрі та такий боржник отримав повідомлення відповідно до статті 20 цього Закону.

2. Якщо відступлення права грошової вимоги не зареєстровано у Реєстрі та/або боржника не було письмово повідомлено про відступлення (наступне відступлення) права грошової вимоги або повідомлення не відповідає вимогам, встановленим статтею 20 цього Закону, або повідомлення було направлено менше ніж за сім робочих днів до дати виконання відступленої грошової вимоги за базовим договором, сплата боржником грошової вимоги клієнту є належним виконанням свого обов’язку за базовим договором.

3. Виконання боржником грошової вимоги перед фактором звільняє боржника від його обов’язку виконання грошової вимоги перед клієнтом.

У разі наступного відступлення права грошової вимоги виконання боржником грошової вимоги перед фактором за останнім з усіх відступлень звільняє боржника від його обов’язку виконання грошової вимоги перед клієнтом (факторами за всіма відступленнями, крім останнього).

4. Боржник протягом 10 календарних днів із дня отримання повідомлення має право вимагати від фактора надання йому засвідчених фактором копій документів про відступлення права грошової вимоги фактору. Якщо фактор не виконає цього обов’язку протягом 14 календарних днів із дня отримання письмової вимоги боржника, у тому числі направленої в порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 12 цього Закону, боржник має право сплатити клієнту грошову суму для виконання грошової вимоги за базовим договором.

5. Якщо боржник отримав більше одного повідомлення про відступлення одного і того самого права грошової вимоги одним і тим самим клієнтом, виконання боржником грошової вимоги згідно з першим повідомленням, отриманим боржником, звільняє боржника від його обов’язку виконання грошової вимоги перед клієнтом та фактором, повідомлення від якого надійшло пізніше.

6. Якщо боржник отримав повідомлення про відступлення частини грошової вимоги за базовим договором, сплата ним такої частини грошової вимоги фактору звільняє боржника від його обов’язку перед клієнтом у межах сплаченої частини грошової вимоги.

Стаття 23 — Зустрічні вимоги боржника

1. Якщо фактор пред’явив боржнику вимогу сплатити грошову суму для виконання грошової вимоги, боржник має право висунути заперечення проти вимоги фактора та пред’явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на умовах базового договору, безпосередньо пов’язаних з грошовою вимогою, що відступлена фактору за договором факторингу та якої стосується висунута боржнику вимога, і виникли в боржника до дня, коли він одержав повідомлення про відступлення грошової вимоги.

2. Якщо на момент настання строку виконання боржником відступленої грошової вимоги відповідно до умов базового договору відбулися зміни розміру грошового зобов’язання за первинним документом, за яким було відступлено право такої грошової вимоги, боржник має підтвердити такі зміни документально та здійснити оплату вказаного грошового зобов’язання у розмірі, що підтверджується первинними документами, з урахуванням вимог базового договору, що є чинними на момент здійснення боржником оплати на користь фактора.

Обмін інформацією (документами) між фактором і боржником здійснюється через електронну систему факторингу, за умови що боржник зареєстрований в електронній системі факторингу, крім випадку, якщо боржник зазначив у електронній системі факторингу про відмову від отримання повідомлень у електронній системі факторингу.

3. Боржник та клієнт можуть домовитися, що боржник не висуватиме заперечення проти вимоги фактора та не пред’являтиме до заліку фактору свої грошові вимоги відповідно до частини першої цієї статті.

4. Боржник не має права висунути фактору заперечення проти вимоги фактора та пред’явити до заліку свої грошові вимоги на підставі умов базового договору про заборону чи обмеження здійснювати відступлення права грошової вимоги.

Стаття 24 — Внесення змін до базового договору

1. Зміни, внесені до базового договору за згодою клієнта та боржника до моменту отримання боржником повідомлення про відступлення права грошової вимоги за цим базовим договором, що впливають на права фактора, є дійсними для фактора.

2. Зміни, внесені до базового договору за згодою клієнта та боржника після отримання боржником повідомлення про відступлення права грошової вимоги за цим базовим договором, що впливають на права фактора, є нікчемними, крім випадків, коли фактор надав згоду на внесення таких змін.

Стаття 25 — Повернення коштів, сплачених за відступленою грошовою вимогою

1. Боржник не має права вимагати від фактора повернення коштів, сплачених за відступленою грошовою вимогою, в разі порушення клієнтом своїх обов’язків за базовим договором, навіть якщо боржник має право вимагати повернення таких коштів від клієнта.

2. Положення цієї статті не обмежує права боржника вимагати від клієнта виконання зобов’язання за базовим договором.

Стаття 26 — Порядок стягнення заборгованості за договором факторингу з регресом

1. Фактор має право звернутися до клієнта з вимогою про сплату частини або повної вартості права грошової вимоги за відступленим правом грошової вимоги за договором факторингу з регресом.

2. Клієнт після отримання вимоги, передбаченої частиною першою цієї статті, зобов’язаний сплатити фактору суму, визначену відповідно до умов договору факторингу з регресом (але не більше вартості права грошової вимоги за базовим договором), а фактор зобов’язаний відступити клієнту право грошової вимоги.

3. Якщо боржника не було письмово повідомлено про відступлення фактором відповідно до частини другої цієї статті права грошової вимоги клієнту, сплата ним грошової вимоги фактору є належним виконанням свого обов’язку за базовим договором.

4. Фактор, який отримав від боржника оплату на виконання грошової вимоги, відступленої фактором клієнту відповідно до частини другої цієї статті, повинен перерахувати отримані кошти клієнту. Фактор має право провести зарахування зустрічних однорідних вимог щодо перерахування таких коштів із зобов’язанням клієнта здійснити оплату, передбачену частиною другою цієї статті.

Стаття 27 — Зворотне відступлення

1. Клієнт має право звернутися до фактора, а фактор має право звернутися до клієнта з вимогою про зворотне відступлення права вимоги у випадках та в порядку, визначених договором факторингу.

2. Клієнт після направлення ним фактору (отримання ним від фактора) вимоги про зворотне відступлення права грошової вимоги зобов’язаний сплатити фактору суму, визначену відповідно до умов договору факторингу (але не більше суми грошової вимоги за базовим договором), а фактор зобов’язаний відступити клієнту право грошової вимоги.

3. Повідомлення про зворотне відступлення права грошової вимоги надсилається клієнтом боржнику в порядку, визначеному частиною другою статті 20 цього Закону.

4. Якщо боржника не було письмово повідомлено про зворотне відступлення права грошової вимоги, сплата ним грошової вимоги фактору є належним виконанням свого обов’язку за базовим договором.

5. Фактор, який отримав від боржника оплату на виконання грошової вимоги, відступленої фактором клієнту відповідно до частини другої цієї статті, повинен перерахувати отримані кошти клієнту. Фактор має право провести зарахування зустрічних однорідних вимог щодо перерахування таких коштів із зобов’язанням клієнта здійснити оплату, передбачену частиною другою цієї статті.

Стаття 28 — Стягнення коштів за грошовою вимогою

1. Після спливу строку погашення боржником грошової вимоги, за умови отримання боржником повідомлення, у разі невиконання або неналежного виконання боржником грошової вимоги фактор має право вимагати у боржника сплати суми грошової вимоги та здійснювати дії для її стягнення з боржника.

2. Фактор має право здійснити стягнення коштів з клієнта, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо фактор письмово (у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг") звернувся до клієнта з вимогою про сплату суми, визначеної відповідно до частини другої статті 26 цього Закону, та клієнт не виконав вимоги фактора частково або в повному обсязі, та прострочення становить більше 20 календарних днів з дня направлення відповідного звернення фактора.

Стаття 29 — Право на отримання сплачених боржником коштів

1. Фактор має право вимагати від клієнта перерахування йому коштів, сплачених клієнту боржником для виконання відступленої фактору грошової вимоги.

2. Фактор має право вимагати від третьої особи (фактора, який не зареєстрував відступлення права грошової вимоги) перерахування йому коштів, сплачених боржником такій особі для виконання грошової вимоги, якщо відступлення права грошової вимоги такого фактора має пріоритет.

3. Право фактора, передбачене частинами першою та другою цієї статті, є чинним незалежно від того, чи отримав боржник повідомлення.

Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через один рік з дня набрання чинності цим Законом, але не раніше дня введення в дію закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання відносин у сфері факторингу, крім підпункту 1 пункту 3, пунктів 8 та 9 цього розділу, які набирають чинності і вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Положення цього Закону застосовуються до відносин, що виникли на підставі договорів факторингу, укладених після введення в дію цього Закону.

Відносини, що виникли на підставі договорів факторингу, укладених до дня введення в дію цього Закону, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до введення в дію цього Закону.

3. Внести зміни до таких законів України:

1) розділ VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами) доповнити пунктом 21 такого змісту:

"21. Установити, що:

1) на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня припинення чи скасування воєнного стану банк на запит центрального органу виконавчої влади, що здійснює захист прав та інтересів України під час урегулювання спорів за участю іноземного суб’єкта та України, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, розкриває інформацію, що становить банківську таємницю, визначену у запиті цього органу. Отримана інформація може бути використана лише у спорі/справі, пов’язаній з державою-агресором, іноземною юридичною особою або юридичною особою, учасником (засновником, акціонером) та/або кінцевим бенефіціарним власником якої є держава, що здійснює збройну агресію проти України, або її резиденти;
2) на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня припинення чи скасування воєнного стану Національний банк України має право надавати центральному органу виконавчої влади, що здійснює захист прав та інтересів України під час урегулювання спорів за участю іноземного суб’єкта та України, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, інформацію, що становить банківську таємницю, про банки та клієнтів банків, отриману Національним банком України під час здійснення банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Отримана інформація може бути використана лише у спорі/справі, пов’язаній з державою-агресором, іноземною юридичною особою або юридичною особою, учасником (засновником, акціонером) та/або кінцевим бенефіціарним власником якої є держава, що здійснює збройну агресію проти України, або її резиденти;
3) на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом п’яти років з дня припинення чи скасування воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що здійснює захист прав та інтересів України під час урегулювання спорів за участю іноземного суб’єкта та України, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, з метою забезпечення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів та розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, отриману від банків та Національного банку України відповідно до цього пункту, представникам України у справах, іншим учасникам справи та їхнім представникам, суддям (арбітрам) у справі, їхнім помічникам та адміністративному персоналу (секретаріату арбітражу або канцелярії суду тощо), експертам";
2) статтю 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:

"Якщо запис про відступлення права грошової вимоги було здійснено в реєстрі відступлень права грошової вимоги за договорами факторингу відповідно до Закону України "Про факторинг" раніше, ніж виникло обтяження на те саме право грошової вимоги, обтяжувач не може звернути стягнення на таку грошову вимогу в порядку, встановленому цим Законом, крім випадків, коли боржником за таким обтяженням є сам фактор";

3) у статті 47 Закону України "Про міжнародне приватне право" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 32, ст. 422 із наступними змінами):

у частині першій:

у пункті 8 слова "згідно з договором" замінити словами "згідно з договором, крім відступлення права грошової вимоги відповідно до Закону України "Про факторинг";

доповнити пунктом 9 такого змісту:

"9) дійсність договірного обмеження щодо відступлення права грошової вимоги";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. До дійсності та пріоритету права грошової вимоги за договором факторингу застосовується особистий закон особи, яка відступає таке право";

4) у Законі України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):
а) у пункті 4 -1 частини першої статті 1 слова "кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу" замінити словами "послугу з надання коштів та банківських металів у кредит";
б) у статті 18:

частину першу доповнити новим абзацом такого змісту:

"Споживач за договором про споживчий кредит зобов’язаний здійснити платіж новому кредитору, за умови що він отримав повідомлення від кредитодавця про факт відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит з дотриманням вимог, визначених абзацом другим цієї частини";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається виключно фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати послугу з надання коштів та банківських металів у кредит.

Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит не допускається фінансовій компанії, яка має право надавати послуги з факторингу.

Правочин щодо відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит, укладений з особою, яка відповідно до закону не має права надавати послугу з надання коштів та банківських металів у кредит, або фінансовою компанією, яка має право надавати послуги з факторингу, є нікчемним.

У разі якщо особа, яка не є фінансовою установою, яка відповідно до закону має право надавати послугу з надання коштів та банківських металів у кредит, набуває право вимоги за договором про споживчий кредит у результаті правонаступництва або відповідно до закону, така особа зобов’язана протягом 30 календарних днів відступити право вимоги за договором про споживчий кредит відповідно до вимог цієї статті. Зазначена вимога не поширюється на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб";

в) в абзацах чотирнадцятому і п’ятнадцятому частини першої статті 22 слова "що має право надавати фінансові послуги з факторингу та/або надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту" замінити словами "яка відповідно до закону має право надавати послугу з надання коштів та банківських металів у кредит";
г) розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктом 18 такого змісту:

"18. Установити, що правочини щодо відступлення права вимоги за договорами про споживчий кредит, вчинені протягом 12 місяців із дня введення в дію Закону України "Про факторинг", є дійсними незалежно від наявності домовленості між кредитодавцем та споживачем про заборону такого відступлення права вимоги або його обмеження та незалежно від того чи є згода споживача на таке відступлення. У такому разі споживач не звільняється від виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит, а кредитодавець не звільняється від виконання зобов’язань або відповідальності перед споживачем у зв’язку з порушенням кредитодавцем умови про заборону або обмеження відступлення права вимоги";

5) у Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 3-4, ст. 10 із наступними змінами):
а) розділ II доповнити статтею 9-1 такого змісту:

"Стаття 9-1. Особливості відступлення права вимоги за договором про надання фінансової послуги

1. Право вимоги за договором про надання фінансової послуги може бути відступлене фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати фінансову послугу, право вимоги за якою відступається, крім випадків, визначених законом. Під фінансовою послугою у цій статті розуміється надання коштів та банківських металів у кредит, надання кредиту в межах здійснення платіжних послуг відповідно до Закону України "Про платіжні послуги", а також надання гарантій.

У разі відступлення права вимоги за ломбардним кредитом забороняється внесення змін до договору про ломбардний кредит, які передбачають збільшення зобов’язання позичальника за таким кредитом понад вартість предмета застави, визначену в договорі про ломбардний кредит під час надання такого кредиту.

2. Право вимоги за зобов’язанням, що виникло на підставі договору про надання фінансової послуги, може бути відступлене юридичній особі або фізичній особі - підприємцю після закінчення строку виконання зобов’язання в повному обсязі, у тому числі на підставі вимоги кредитора про дострокове виконання такого зобов’язання.

3. Якщо право вимоги за договором про надання фінансової послуги до клієнта набувається особою, яка відповідно до законодавства не має права надавати таку фінансову послугу, до такої особи переходить право вимоги виключно в обсязі суми заборгованості за договором про надання фінансової послуги, що є на момент набуття такого права вимоги, без можливості збільшення такої суми заборгованості, у тому числі шляхом нарахування процентів, комісій чи інших додаткових платежів.

4. Положення частин першої, другої та третьої цієї статті не застосовуються до заміни кредитора у зобов’язанні у випадках, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

5. Відступлення права вимоги за договором про надання фінансової послуги відповідно до цієї статті може відбуватися на підставі договору купівлі-продажу відповідного права вимоги або іншого правочину, визначеного законодавством.

6. Правочин щодо відступлення права вимоги за договором про надання фінансової послуги є дійсним незалежно від наявності домовленості між фінансовою установою та боржником про заборону відступлення права вимоги або його обмеження. У такому разі фінансова установа не звільняється від зобов’язань або відповідальності перед боржником у зв’язку з порушенням фінансовою установою умови про заборону або обмеження відступлення права вимоги.

7. Фінансова компанія, яка має право надавати послугу з факторингу, не має права набувати (придбавати) права вимоги за договорами про надання фінансових послуг, укладеними із споживачами.

8. Боржник за договором про надання фінансової послуги зобов’язаний здійснити платіж новому кредитору, за умови що він отримав повідомлення від нового або первісного кредитора про заміну кредитора і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також зазначений новий кредитор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником свого обов’язку новому кредитору після отримання ним повідомлення, зазначеного в цій частині, звільняє його від виконання обов’язку первісному кредитору.

9. Первісний кредитор за договором про надання фінансової послуги повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, якщо інше не встановлено договором, за яким здійснюється відступлення права вимоги.

10. Положення частин другої, третьої, шостої та восьмої цієї статті не застосовуються до відступлення права вимоги за договорами про надання фінансових послуг, укладеними із споживачами. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється згідно із Законом України "Про споживче кредитування";

б) пункт 7 частини другої статті 28 викласти в такій редакції:

"7) відступлення права вимоги особі, якій відповідно до закону не допускається таке відступлення, або неповідомлення надавачем фінансової послуги споживача про відступлення права вимоги за договором про надання фінансової послуги, якщо обов’язковість такого повідомлення встановлена законом, - у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний такий випадок";

в) у статті 29:

у частині шостій слова "фінансових послуг, а також" замінити словами і цифрами "фінансових послуг, з урахуванням особливостей, визначених у статті 9-1 цього Закону, а також";

після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:

"7. Фінансова компанія може суміщати надання послуг факторингу з іншими видами фінансових послуг, зазначеними в пунктах 1, 2 і 4 частини першої цієї статті, лише за умови, що такі послуги надаються клієнтам, які не є споживачами".

У зв’язку з цим частини сьому і восьму вважати відповідно частинами восьмою і дев’ятою;

г) у пункті 7 частини четвертої статті 48:

підпункт "а" доповнити словами "та підпунктом "в" цього пункту";

після підпункту "б" доповнити підпунктом "в" такого змісту:

"в) фінансову компанію за порушення вимог статті 29 цього Закону щодо суміщення діяльності з надання споживачам фінансових послуг, зазначених у пунктах 1, 2 і 4 частини першої статті 29 цього Закону, з діяльністю з надання послуг факторингу, але в розмірі не більше 500 мінімальних заробітних плат та не менше 5 мінімальних заробітних плат станом на 1 січня календарного року, в якому приймається рішення про застосування відповідного заходу впливу";

6) у частині першій статті 2 Закону України "Про публічні електронні реєстри" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 11, ст. 27 із наступними змінами):

у пункті 1 слова "юридична особа публічного права, що забезпечує" замінити словами "юридична особа публічного права, суб’єкт господарювання державного сектору економіки, що забезпечує";

у пункті 20 слова "юридична особа публічного права, яка" замінити словами "юридична особа публічного права або суб’єкт господарювання державного сектору економіки, що".

4. Особа, яка не є фінансовою установою, яка відповідно до закону має право надавати послугу з надання коштів та банківських металів у кредит і яка до дня введення в дію цього Закону набула (придбала) право вимоги за договором про споживчий кредит (у тому числі в результаті правонаступництва або відповідно до закону), зобов’язана відступити таке право вимоги за договором про споживчий кредит протягом 30 днів із дня введення в дію цього Закону. Зазначена вимога не поширюється на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та на відчужені протягом ліквідації банку права вимоги за договорами про споживчий кредит.

5. Фінансова компанія, яка на день введення в дію цього Закону має ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом здійснювати діяльність з надання фінансової послуги з факторингу, протягом одного місяця з дня введення в дію цього Закону зобов’язана письмово повідомити Національний банк України про намір здійснювати діяльність з надання фінансової послуги з факторингу.

Така компанія зобов’язана протягом шести місяців із дня введення в дію цього Закону привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових актів, прийнятих для реалізації цього Закону, у тому числі відступити відповідно до вимог закону право вимоги за договорами про надання фінансових послуг, укладеними із споживачами.

6. Якщо фінансова компанія, яка на день введення в дію цього Закону має ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом здійснювати діяльність з надання фінансової послуги з факторингу, не повідомила про намір здійснювати діяльність з надання фінансової послуги з факторингу відповідно до пункту 5 цього розділу, Національний банк України переоформлює такій фінансовій компанії ліцензію на діяльність фінансової компанії протягом одного місяця після закінчення строку, визначеного для подання повідомлення, зазначеного в пункті 5 цього розділу. Переоформлення ліцензії здійснюється шляхом внесення запису до Державного реєстру фінансових установ про виключення з ліцензії на діяльність фінансової компанії права на надання послуги з факторингу та включення до такої ліцензії права на надання фінансової послуги з надання коштів та банківських металів у кредит (якщо право на надання такого виду фінансових послуг не було включено до ліцензії на діяльність фінансової компанії раніше).

До дня внесення Національним банком України запису до Державного реєстру фінансових установ відповідно до абзацу першого цього пункту фінансова компанія, яка не повідомила про намір здійснювати діяльність з надання фінансової послуги з факторингу відповідно до пункту 5 цього розділу, здійснює діяльність з урахуванням вимог цього Закону відповідно до ліцензії на діяльність фінансової компанії, яка діє на день введення в дію цього Закону.

З дня внесення Національним банком України запису до Державного реєстру фінансових установ відповідно до абзацу першого цього пункту фінансова компанія не має права здійснювати діяльність з надання фінансової послуги з факторингу та має право здійснювати діяльність з надання тих фінансових послуг, право на надання яких підтверджено записом у Державному реєстрі фінансових установ (ліцензією).

Національний банк України протягом п’яти робочих днів із дня внесення до Державного реєстру фінансових установ запису відповідно до абзацу першого цього пункту письмово повідомляє про це фінансову компанію.

7. Національний банк України протягом п’яти робочих днів із дня введення в дію цього Закону надсилає в письмовій формі повідомлення юридичній особі, яка до дня введення в дію цього Закону подала до Національного банку України заяву про видачу ліцензії на діяльність фінансової компанії, яка передбачає право надавати фінансову послугу з факторингу, та додані до неї документи (далі - заява про видачу ліцензії) або заяву про розширення обсягу ліцензії (включення до ліцензії на діяльність фінансової компанії права на надання фінансової послуги з факторингу) та додані до неї документи (далі - заява про розширення обсягу ліцензії), щодо якої станом на день введення в дію цього Закону Національний банк України не прийняв рішення про видачу/відмову у видачі ліцензії або рішення про надання погодження/відмову в погодженні зміни обсягу ліцензії. У такому повідомленні Національний банк України зазначає інформацію про можливість подання такою юридичною особою у визначений Національним банком України строк відмови від розгляду заяви про видачу ліцензії або відмови від розгляду заяви про розширення обсягу ліцензії (далі - відмова від розгляду заяви).

Перебіг строку розгляду Національним банком України заяви про видачу ліцензії або заяви про розширення обсягу ліцензії зупиняється на строк, визначений у повідомленні.

Якщо юридична особа протягом строку, визначеного в повідомленні, не подала відмову від розгляду заяви, Національний банк України продовжує розгляд заяви про видачу ліцензії або заяви про розширення обсягу ліцензії в порядку, визначеному законодавством.

Якщо юридична особа подала відмову від розгляду заяви, Національний банк України закриває адміністративне провадження щодо розгляду заяви про видачу або розширення обсягу ліцензії.

8. Кабінету Міністрів України:

1) до дня введення в дію цього Закону:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, в тому числі затвердити порядок ведення Реєстру відступлень права грошової вимоги за договорами факторингу, передбачивши набрання ним чинності не пізніше дня введення в дію цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити створення Реєстру відступлень права грошової вимоги за договорами факторингу;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

2) протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом поінформувати Верховну Раду України про стан його виконання.

9. Рекомендувати Національному банку України до дня введення в дію цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ

3 червня 2025 року

№ 4466-IX