Про затвердження Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Програма, План, Заходи
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 408-2021-п
Прийнято: 2021-04-14
Чинна редакція від: 2025-12-19
Стан: expired
Rada ID: 408-2021-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 14 квітня 2021 р. № 408
Київ
Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 1647 від 12.12.2025
Про затвердження Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки
_Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державну програму розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки (далі - Програма), що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади забезпечити виконання Програми в межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний бюджетний період, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законом.
3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити у шестимісячний строк приведення регіональних програм розвитку транскордонного співробітництва у відповідність з Програмою.
4. Мінінфраструктури інформувати щороку до 15 березня Кабінет Міністрів України про хід виконання Програми.
Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 416 від 28.04.2023
Прем'єр-міністр України
Д.ШМИГАЛЬ
Інд. 55
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 квітня 2021 р. № 408
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки
Загальна частина
Ця Програма розроблена на виконання Закону України “Про транскордонне співробітництво”. Необхідність підготовки цієї Програми обумовлена завершенням строку виконання Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2016-2020 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 554 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 69, ст. 2330).
Розвиток транскордонного співробітництва є важливим об’єктом сучасної регіональної політики та пріоритетом політики сусідства Європейського Союзу. Транскордонне співробітництво в Україні реалізується на основі міжнародного права та вітчизняного законодавства, що включає Європейську рамкову конвенцію про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями (Україна приєдналася до Конвенції 14 липня 1993 р.) та додаткові протоколи до неї, Закони України “Про транскордонне співробітництво”, “Про засади державної регіональної політики”, “Про стимулювання розвитку регіонів”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, Державну стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155).
Транскордонне співробітництво є ефективним інструментом досягнення Цілей сталого розвитку, зазначених в Указі Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722, зокрема в контексті розв’язання екологічних проблем, пов’язаних з погіршенням екологічної ситуації регіонів України.
Основні засади транскордонного співробітництва України з державами - членами Європейського Союзу визначені главою 27 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII.
Зміцнення добросусідських відносин та поглиблення транскордонного співробітництва є особливо актуальним для України в умовах поточних викликів і зовнішніх загроз та з урахуванням європейського вектора розвитку нашої держави. Транскордонне співробітництво є одним з ефективних інструментів поглиблення взаємодії його суб’єктів та учасників для спільного виконання завдань щодо місцевого та регіонального розвитку, підтримки економічного зростання, стимулювання і впровадження інновацій, що сприяє прискоренню процесів наближення рівня життя населення регіонів України до середньоєвропейського рівня та здійсненню євроінтеграційних заходів на регіональному рівні.
Україна завдяки вигідному географічному та геополітичному положенню має значні потенційні можливості щодо розвитку транскордонної співпраці: 19 з 27 регіонів держави є прикордонними, їх сукупна площа становить близько 77 відсотків усієї території держави. Україна розташована на перетині торгових та туристичних шляхів між Європою, Азією і Близьким Сходом та має протяжний державний кордон (6992,982 кілометра). За протяжністю державного кордону Україна займає одне з перших місць у Європі.
Україна безпосередньо межує із сімома країнами: Республікою Білорусь, Республікою Молдова, Румунією, Республікою Польща, Угорщиною, Словацькою Республікою і Російською Федерацією. Через Чорне море Україна має спільні кордони з Турецькою Республікою, Республікою Болгарія і Грузією.
На території України утворено дев’ять єврорегіонів - Буг, Верхній Прут, Дністер, Дніпро, Карпатський, Нижній Дунай, Слобожанщина, Донбас та Ярославна. При цьому п’ять єврорегіонів утворено з державами - членами Європейського Союзу (Республіка Польща, Словацька Республіка, Румунія, Угорщина). Транскордонне співробітництво у рамках єврорегіонів здійснюється в Україні з 1993 року.
Протягом 2016-2020 років забезпечувалося виконання Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2016-2020 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 554 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 69, ст. 2330), шляхом здійснення заходів та реалізації проектів транскордонного співробітництва (зокрема, в рамках програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та ініціативи ЄС “Східне партнерство”), спрямованих на розвиток транскордонного співробітництва та формування позитивного інвестиційного іміджу України.
Разом з тим у зв’язку з недостатнім обсягом фінансування зазначених заходів та проектів з державного бюджету залишилися не розв’язаними проблеми розвитку прикордонної транспортної інфраструктури, охорони і відновлення екосистем регіонів, низької інституційної спроможності суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва.
Найсерйознішим викликом та перепоною для транскордонного співробітництва України на її східному та південному державному кордоні є збройна агресія Російської Федерації проти України та спроба анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, що унеможливлює реалізацію транскордонного співробітництва України з цією державою. Російською Федерацією окуповано 17 тис. кв. кілометрів Донецької і Луганської областей, разом з територією Автономної Республіки Крим - 43,7 тис. кв. кілометрів, або 7,2 відсотка території України, на якій проживало близько 13 відсотків населення України (2 млн. осіб в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі і близько 4 млн. осіб на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей) та формувалося 13,7 відсотка валового внутрішнього продукту (у 2013 році).
Залишаються неконтрольованими 409,7 кілометра українсько-російського кордону. Україна зазнала фінансово-економічних втрат, зокрема 27 відсотків промислового потенціалу Донбасу незаконно переміщено до Російської Федерації, у тому числі обладнання 33 місцевих промислових підприємств прикордонних регіонів. Сума збитків, заподіяна Україні тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя з боку Російської Федерації, становила 1080000000 тис. гривень. У 2014-2018 роках від’ємний внесок Луганської та Донецької областей у зростання валового внутрішнього продукту країни становив 30,8 і 85,4 відсотка відповідно.
При цьому дедалі більш актуальними стають питання активізації міжрегіонального співробітництва східних регіонів України з регіонами держав - членів Європейського Союзу.
Проблемами, що стримують ефективність транскордонного співробітництва в Україні, зокрема, є:
наявність суттєвих диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів України.
Відповідно до результатів аналізу соціально-економічного розвитку розрив рейтингової оцінки деяких прикордонних регіонів України у 2018-2019 роках був більш як у 15 разів. У 2019 році найнижчими в рейтингу були показники соціально-економічного розвитку таких прикордонних регіонів, як Волинська (21 позиція в рейтингу), Сумська (23 позиція), Закарпатська (24 позиція) та Луганська (25 позиція в рейтингу) області;
низький рівень зайнятості населення регіонів України.
За період з 2014 по 2019 рік кількість економічно активного населення України зменшилася із 19,9 млн. осіб у 2014 році до 16,3 млн. осіб у 2019 році. Рівень зайнятості населення прикордонних регіонів України є низьким, зокрема у 2018 році цей показник у середньому по Україні становив 62,61 відсотка. Серед прикордонних регіонів України найнижче значення даного показника спостерігалося у Волинській (55,9 відсотка) та Донецькій (58,1 відсотка) областях;
високий рівень безробіття населення в Україні.
У 2015-2017 роках кількість безробітного населення у віці 15-70 років, розрахована за методологією Міжнародної організації праці, становила 1,7 млн. осіб. Рівень безробіття зріс з 9,1 відсотка у 2015 році до 9,2 відсотка у 2019 році. Подібна ситуація спонукає населення прикордонних регіонів до трудової міграції за кордон, що є значною проблемою. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук, у 2019 році кількість трудових мігрантів становила 2,7 млн. осіб, з них більш як 50 відсотків мешканці західних регіонів;
негативний зовнішньоторговельний баланс, низький темп приросту експорту та імпорту товарів та послуг.
У 2019 році експорт товарів та послуг становив 63675,6 млн. доларів США, або 111,2 відсотка, порівняно із 2018 роком, імпорт - 67308,7 млн. доларів США, або 106 відсотків. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу у 2019 році становило 3633,1 млн. доларів США, у 2018 році - 6212,8 млн. доларів США. Також проблемним є те, що імпорт у структурі торгівлі прикордонних регіонів України представлений переважно споживчими товарами, що становить більше однієї його третини, а експорт складається переважно із сировини та проміжних товарів з відносно низькою технологічною складовою. Частка високотехнологічного експорту у 2015 році становила лише 5,5 відсотка загального обсягу вітчизняного експорту;
низький рівень міграційного приросту населення.
За даними Держстату, у 2019 році з прикордонних регіонів України вибуло 420344 особи, у 2018 році - 478998 осіб, міграційний приріст становив 30485 осіб (у 2018 році - 1964 особи). У 2018 році з України виїхало в 4 рази більше осіб, ніж у 2016 році;
незавершеність правового оформлення та демаркації державного кордону;
низька пропускна спроможність пунктів пропуску через державний кордон та невідповідний рівень їх облаштування;
відсутність достатнього обсягу фінансового забезпечення здійснення (реалізації, виконання) заходів (проектів, програм) транскордонного співробітництва;
низький рівень використання суб’єктами транскордонного співробітництва форм транскордонного співробітництва, що можуть створюватися та функціонувати згідно із законодавством та угодами про транскордонне співробітництво;
низький рівень активності суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва щодо реалізації проектів транскордонного співробітництва;
недостатній рівень якості проектного менеджменту на рівні суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва, що визначає їх низьку спроможність до залучення зовнішнього фінансового ресурсу для реалізації спільних проектів.
Ця Програма спрямована на забезпечення консолідації зусиль і концентрації ресурсів суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва для сприяння збалансованому соціально-економічному розвитку регіонів України та підвищенню рівня їх конкурентоспроможності.
Мета Програми
Метою цієї Програми є підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів України шляхом активізації та розвитку транскордонного співробітництва, сприяння встановленню і поглибленню економічних, соціальних, наукових, технологічних, екологічних, культурних, туристичних та інших відносин між суб’єктами та учасниками таких відносин України та інших держав в умовах співпраці.
Шляхи і способи розв’язання проблем
Державна політика регіонального розвитку визначатиме активізацію участі України в імплементації Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та розвиток транскордонного співробітництва одним із пріоритетних напрямів регіонального розвитку в рамках Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, насамперед на тих територіях, що потребують особливої уваги з боку держави та застосування спеціальних механізмів та інструментів стимулювання їх розвитку. Заходи у рамках цього напряму здійснюються, зокрема, за рахунок цієї Програми.
Розвиток транскордонного співробітництва здійснюється в рамках міжурядових рад, комісій, робочих груп, а саме: Українсько-Словацької міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва, Українсько-Угорської міжурядової змішаної комісії з питань транскордонного та прикордонного співробітництва, Спільної Українсько-Польської координаційної міжурядової ради з питань міжрегіонального співробітництва, Українсько-Румунської Міжурядової робочої групи з транскордонного та міжрегіонального співробітництва, українсько-білоруської міжурядової робочої групи з питань міжрегіонального та транскордонного співробітництва. Також розвиток транскордонного співробітництва з країнами регіонів Карпат та Чорного моря здійснюється в рамках міжнародних робочих груп та Керівного комітету Карпатської мережі природно-заповідних територій, які діють під егідою Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, Карпатської та Азово-Чорноморської Рамсарських регіональних ініціатив, які діють під егідою Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів. Актуальним для України є поглиблення транскордонного співробітництва з Турецькою Республікою, Грузією, Республікою Болгарія, Республікою Молдова та створення відповідних міжурядових рад, комісій, робочих груп.
Важливим напрямом транскордонного співробітництва є активізація участі України в реалізації Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та ініціативи створення нової макрорегіональної Стратегії Європейського Союзу для Карпатського регіону, програм підтримки, які діють та будуть діяти в їх рамках.
Крім того, посилення спроможності агенцій регіонального розвитку є також важливою складовою частиною розвитку транскордонного співробітництва в Україні.
Одним з дієвих інструментів забезпечення розвитку транскордонного співробітництва є нові форми транскордонного співробітництва, створення та функціонування яких сприятиме зміцненню інституційної спроможності суб’єктів транскордонного співробітництва, залученню додаткових фінансово-економічних ресурсів для вирішення завдань щодо місцевого і регіонального розвитку, інтенсифікації партнерства та поглиблення добросусідських багатосторонніх відносин між регіонами України та інших держав.
Транскордонне співробітництво повинно також забезпечити ефективність спільних дій сторін для пом’якшення зміни клімату та адаптації до негативних наслідків зміни клімату.
Досягнення мети цієї Програми забезпечується шляхом виконання завдань за такими пріоритетними напрямами:
реалізація в Україні Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та Дунайської транснаціональної програми;
реалізація проектів (програм), що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, а також програм прикордонного співробітництва у рамках Європейського територіального співробітництва на 2021-2027 роки (далі - програми прикордонного співробітництва на 2021-2027 роки) в рамках фінансового інструменту “Сусідство, розвиток і міжнародне співробітництво” (NDICI);
забезпечення розвитку прикордонної інфраструктури гірських територій Карпат;
забезпечення розвитку інституційної спроможності суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва (в тому числі асоціацій органів місцевого самоврядування, агенцій регіонального розвитку, громадських організацій, європейських об’єднань територіального співробітництва та інших форм транскордонного співробітництва).
Завдання щодо виконання цієї Програми наведені у додатку 1.
Зазначені завдання будуть виконуватися шляхом виконання плану заходів щодо забезпечення розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки, наведеного у додатку 2.
Проекти (програми) транскордонного співробітництва відбираються на конкурсній основі за цілями, пріоритетами, необхідними ресурсами та тривалістю їх реалізації згідно з порядком, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Сформований за результатами конкурсного відбору перелік проектів (програм) транскордонного співробітництва, яким може надаватися державна фінансова підтримка, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відбір проектів у рамках програм прикордонного співробітництва на 2021-2027 роки здійснюється за процедурами, визначеними відповідно до таких програм, згідно з укладеними міжнародними договорами України.
Очікувані результати, ефективність Програми
Виконання цієї Програми сприятиме:
забезпеченню розвитку прикордонної інфраструктури, зокрема транспортної, відповідно до стандартів Європейського Союзу, удосконаленню функціонування пунктів пропуску через державний кордон;
зниженню рівня безробіття населення у прикордонних регіонах України;
створенню нових робочих місць у традиційних та перспективних видах діяльності в прикордонних регіонах України;
забезпеченню розвитку малого та середнього підприємництва в прикордонних регіонах України;
збільшенню обсягу експорту та імпорту товарів та послуг прикордонних регіонів України;
збільшенню площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду прикордонних регіонів і забезпеченню координації заходів з управління транскордонними природоохоронними територіями;
збільшенню лісистості території прикордонних регіонів України;
створенню об’єднань єврорегіонального співробітництва, забезпеченню функціонування інших наявних форм та органів транскордонного співробітництва, у тому числі єврорегіонів;
створенню міжурядових рад, комісій, робочих груп з питань транскордонного співробітництва, зокрема з країнами Чорноморського регіону;
за напрямом сприяння реалізації в Україні Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та Дунайської транснаціональної програми:
посиленню інституційної спроможності участі України в реалізації Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону (удосконаленню нормативно-правової бази з реалізації Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та Дунайської транснаціональної програми; забезпеченню належного функціонування Національного контактного пункту та Національної системи управління та контролю за виконанням Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми);
залученню коштів міжнародної технічної допомоги для реалізації проектів транскордонного співробітництва в рамках Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону;
забезпеченню координації узгоджених дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо активізації участі України у реалізації Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та Дунайської транснаціональної програми;
забезпеченню співвиконання Україною разом з іншими країнами Плану дій з реалізації Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та цілей Дунайської транснаціональної програми;
за напрямом реалізації проектів (програм), що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, а також програм прикордонного співробітництва на 2021-2027 роки в рамках фінансового інструменту “Сусідство, розвиток і міжнародне співробітництво” (NDICI):
забезпеченню у співпраці з державами-партнерами та Європейською Комісією підготовки та виконання програм прикордонного співробітництва на 2021-2027 роки з урахуванням інтересів Української Сторони;
забезпеченню реалізації проектів (програм), що пройшли відбір, відповідно до правил та процедур програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства, програм прикордонного співробітництва на 2021-2027 роки та інших програм міжнародної технічної допомоги згідно з укладеними міжнародними договорами України;
створенню умов для участі у програмах прикордонного співробітництва на 2021-2027 роки на засадах рівноправного партнерства прикордонних регіонів України, які мають спільний державний кордон з державами-партнерами, а також прилеглих до них територій інших регіонів України;
проведенню роботи із збільшення обсягів допомоги Європейського Союзу для подальшого розвитку територіального співробітництва з державами-сусідами;
за напрямом розвитку гірських прикордонних територій Карпат:
забезпеченню участі України у реалізації ініціативи щодо розроблення нової макрорегіональної Стратегії Європейського Союзу для Карпатського регіону;
забезпеченню розбудови дорожньої та прикордонної інфраструктури, будівництву під’їзних шляхів до пунктів пропуску через державний кордон, розташованих у межах гірських прикордонних територій Карпат;
підвищенню рівня інфраструктурної та інформаційної доступності гірських прикордонних територій Карпат;
забезпеченню безперешкодної мобільності населення, товарів та послуг у межах гірських прикордонних територій Карпат;
підвищенню якості надання митних послуг у пунктах пропуску через державний кордон, розташованих у межах гірських прикордонних територій Карпат;
поглибленню співробітництва у сфері збереження пралісів і давніх лісів Карпатського регіону;
за напрямом сприяння розвитку інституційної спроможності суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва:
забезпеченню розвитку недержавних інституцій, що провадять діяльність у сфері транскордонного співробітництва;
створенню належних умов для організації підвищення кваліфікації з питань транскордонного співробітництва представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, недержавних інституцій;
створенню та функціонуванню об’єднань єврорегіонального співробітництва, а також інших організаційних форм транскордонного співробітництва в частині підвищення їх інституційної спроможності шляхом надання організаційної, методологічної та інформаційно-аналітичної підтримки;
активізації транскордонного співробітництва України з країнами Чорноморського регіону;
посиленню спроможності агенцій регіонального розвитку;
сприянню участі України у формуванні та реалізації політик у рамках ініціативи Європейської Комісії “Європейський зелений курс”.
Моніторинг виконання Програми проводиться щороку за показниками, наведеними в додатку 3.
Узагальнена оцінка результативності Програми проводиться через півтора року після завершення строку її дії та подається на розгляд Кабінету Міністрів України.
Обсяги та джерела фінансування Програми
Фінансове забезпечення цієї Програми здійснюється у межах коштів, передбачених у державному і місцевих бюджетах на відповідний рік, а також за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законом.
Обсяг державної фінансової підтримки для виконання цієї Програми визначається щороку в межах коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Обсяг фінансування проектів (програм) транскордонного співробітництва, яким може надаватися державна фінансова підтримка, буде визначено після формування переліку проектів (програм) транскордонного співробітництва, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Співфінансування у розмірі не менше 10 відсотків загального обсягу фінансування проекту (програми) транскордонного співробітництва за рахунок коштів місцевого бюджету та/або інших джерел, не заборонених законом, є умовою для надання державної фінансової підтримки.
Додаток 1
до Програми
ЗАВДАННЯ
щодо виконання Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки
1. Завдання, спрямовані на активізацію транскордонного співробітництва:
1) забезпечення розбудови інфраструктури державного кордону з державами - членами Європейського Союзу (модернізація існуючих, відкриття нових пунктів пропуску через державний кордон) та створення умов для підвищення рівня безпеки державного кордону;
2) забезпечення підтримки конкурентоспроможності вітчизняних підприємств та активізація співпраці з підприємствами держав - членів Європейського Союзу;
3) запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
4) забезпечення співпраці вітчизняних та іноземних закладів охорони здоров’я щодо підвищення якості та доступності надання медичних послуг, безпечного поводження з медичними та фармацевтичними відходами;
5) сприяння охороні навколишнього природного середовища, забезпеченню екологічної безпеки, раціональному використанню природних ресурсів, ефективному управлінню екологічними ризиками, пом’якшенню наслідків та адаптації до зміни клімату;
6) створення сприятливих умов для розвитку екологічного підприємництва, зокрема у сфері відновлюваної енергетики та високотехнологічного перероблення відходів;
7) забезпечення поглиблення транскордонного співробітництва в галузі освіти, культури, туризму та курортів, сприяти пріоритетному розвитку екологічного (зеленого) туризму;
8) забезпечення поглиблення транскордонного співробітництва в частині координації заходів з управління, збереження та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, водно-болотних угідь міжнародного значення, територій Смарагдової мережі, об'єкта всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО, біосферних резерватів;
9) активізація співробітництва у сфері екологічного оздоровлення басейнів транскордонних річок.
2. Завдання за напрямом реалізації в Україні Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та Дунайської транснаціональної програми:
1) забезпечення активізації участі України у Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та Дунайській транснаціональній програмі та координації узгоджених дій центральних і місцевих органів виконавчої влади;
2) забезпечення інформаційної та консультативної підтримки суб’єктів транскордонного співробітництва у розробленні проектів у рамках Дунайської транснаціональної програми;
3) виконання роботи з реалізації Україною функції з головування у Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону у період з листопада 2021 р. по листопад 2022 р.;
4) залучення коштів міжнародної технічної допомоги для реалізації проектів транскордонного співробітництва в рамках Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону;
5) забезпечення виконання Україною разом з іншими країнами Плану дій з реалізації Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та цілей Дунайської транснаціональної програми.
3. Завдання за напрямом реалізації проектів (програм), що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, а також програм прикордонного співробітництва у рамках Європейського територіального співробітництва на 2021-2027 роки в рамках фінансового інструменту “Сусідство, розвиток і міжнародне співробітництво” (NDICI):
1) забезпечення координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади для представлення узгодженої позиції Української Сторони в рамках участі у заходах за програмами Interreg NEXT;
2) забезпечення створення та функціонування національної системи управління та контролю за виконанням програм Interreg NEXT;
3) забезпечення розроблення та затвердження регіональних програм для сприяння реалізації на територіях прикордонних областей програм Interreg NEXT, в яких передбачені заходи для співфінансування пріоритетних проектів у рамках цих програм;
4) забезпечення проведення діалогу з Європейською Комісією щодо підготовки нових програм територіального співробітництва з Республікою Молдова, Республікою Білорусь;
5) забезпечення у співпраці з державами-партнерами та Європейською Комісією підготовки та виконання програм прикордонного співробітництва на 2021-2027 роки з урахуванням інтересів Української Сторони;
6) забезпечення реалізації проектів (програм), що пройшли відбір, відповідно до правил та процедур програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства, програм прикордонного співробітництва на 2021-2027 роки та інших програм міжнародної технічної допомоги згідно з укладеними міжнародними договорами України;
7) створення умов для участі у програмах прикордонного співробітництва на 2021-2027 роки на засадах рівноправного партнерства прикордонних регіонів України, які мають спільний державний кордон з державами-партнерами, а також прилеглих до них територій інших регіонів України;
8) проведення роботи із збільшення обсягів допомоги Європейського Союзу для подальшого розвитку територіального співробітництва з державами-сусідами.
4. Завдання за напрямом розвитку гірських прикордонних територій Карпат:
1) забезпечення участі України в роботі Карпатської виконавчої ради та заходах, спрямованих на схвалення нової макрорегіональної Стратегії Європейського Союзу для Карпатського регіону;
2) забезпечення імплементації в Україні протоколів до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, участі України в робочих групах та у Конференціях Сторін зазначеної Конвенції;
3) забезпечення розбудови дорожньої та прикордонної інфраструктури, будівництва під’їзних шляхів до пунктів пропуску через державний кордон, розташованих у межах гірських прикордонних територій Карпат;
4) підвищення рівня інформаційної доступності гірських прикордонних територій Карпат;
5) посилення економічної співпраці в гірських регіонах шляхом розвитку макрорегіональних інноваційних екосистем;
6) забезпечення популяризації потенціалу Карпатського регіону;
7) забезпечення безперешкодної мобільності населення, товарів та послуг у межах гірських прикордонних територій Карпат;
8) підвищення якості надання митних послуг у пунктах пропуску через державний кордон, розташованих у межах гірських прикордонних територій Карпат;
9) створення умов для збалансованого використання природних лікувальних та рекреаційних ресурсів гірських прикордонних територій Карпат;
10) поглиблення співробітництва у сфері збереження пралісів і давніх лісів Карпатського регіону та боротьби з екологічними злочинами.
5. Завдання за напрямом сприяння розвитку інституційної спроможності суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва:
1) забезпечення розвитку недержавних інституцій, що провадять діяльність у сфері транскордонного співробітництва; створення та функціонування об’єднань єврорегіонального співробітництва, а також інших організаційних форм транскордонного співробітництва в частині підвищення їх інституційної спроможності шляхом надання організаційної, методологічної та інформаційно-аналітичної підтримки;
2) створення належних умов для організації підвищення кваліфікації з питань транскордонного співробітництва представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, недержавних інституцій;
3) активізація співробітництва в рамках діяльності міжурядових комісій з питань міжрегіонального, прикордонного та транскордонного співробітництва;
4) забезпечення розвитку транскордонного співробітництва України з країнами Чорноморського регіону, зокрема шляхом утворення міжурядових рад, комісій, робочих груп з питань міжрегіонального, прикордонного та транскордонного співробітництва з Турецькою Республікою, Республікою Болгарія, Грузією;
5) започаткування та поглиблення діалогу з Європейським Союзом щодо залучення України до формування та реалізації політик у рамках ініціативи Європейської Комісії “Європейський зелений курс”;
6) посилення спроможності агенцій регіонального розвитку.
Додаток 2
до Програми
ПЛАН
заходів щодо забезпечення розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки
Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 416 від 28.04.2023
Додаток 3
до Програми
ПОКАЗНИКИ
моніторингу реалізації Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки
Показник
Одиниця виміру показника
Значення показника в базовому році
Проміжне та цільове значення показника у 2022 і 2027 роках
Джерело даних
1. Рівень безробіття населення у прикордонних регіонах України
відсотків
9,2 (2019 рік)
6 відсотків у 2022 році з подальшою тенденцією до зниження показника на 0,2 відсотка щороку
Держстат
2. Обсяг експорту та імпорту товарів та послуг прикордонних регіонів України
млн. доларів США
обсяг експорту 26329,9203 (2019 рік)
обсяг імпорту 22952,6013
збільшення показника на 5 відсотків щороку
-“-
3. Кількість робочих місць у традиційних та перспективних видах діяльності в прикордонних регіонах України
одиниць
1500 створених робочих місць у 2022 році з подальшою тенденцією до зростання показника
-“-
4. Кількість нових суб’єктів господарювання
-“-
1941701
близько 600 нових підприємств у 2022 році з подальшою тенденцією до зростання показника
-“-
5. Індекс логістичної ефективності України (LPI Світового банку)
місце в рейтингу
66 (2018 рік)
місце України в топ-50 світового рейтингу
Світовий банк
6. Питома вага площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду у загальній території прикордонних регіонів України
відсотків
6,8 (2019 рік)
7,01 відсотка у 2022 році з подальшою тенденцією до зростання показника на 0,07 відсотка щороку
Держстат
7. Лісистість території прикордонних регіонів України
-“-
20,72
20,92 відсотка у 2022 році з подальшою тенденцією до зростання показника на 0,05 відсотка щороку
Держлісагентство
8. Протяжність збудованих, реконструйованих доріг
кілометрів
близько 1531 кілометра доріг до 2022 року з подальшою тенденцією до зростання показника
Мінінфраструктури
9. Кількість утворених об’єднань єврорегіонального співробітництва
одиниць
не менше трьох об’єднань до 2022 року з подальшою тенденцією до зростання показника
Мінінфраструктури
10. Кількість утворених міжурядових рад, комісій, робочих груп з питань транскордонного співробітництва (в тому числі з країнами Чорноморського регіону)
одиниць
не менше двох міжурядових рад, комісій, робочих груп у 2022 році з подальшою тенденцією до зростання показника
Мінінфраструктури
Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 416 від 28.04.2023