Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України

Тип: Закон України Видавник: Верховна Рада України Номер: 2923-IX Прийнято: 2023-02-23 Чинна редакція від: 2024-12-11 Стан: in_force Rada ID: 2923-20

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2023, № 60, ст.191)

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 3410-IX від 05.10.2023

№ 3588-IX від 22.02.2024

№ 3979-IX від 18.09.2024

№ 4114-IX від 04.12.2024_

У тексті Закону слова "квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва)" замінено словами "об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно" згідно із Законом № 3588-IX від 22.02.2024

Цей Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Дія цього Закону в частині надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна не поширюється на об’єкти нерухомого майна, що на день набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, знаходилися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, визначеній відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Стаття 1 — Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) будинок садибного типу - житловий будинок (у тому числі котедж, зблокований будинок), розташований на присадибній земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
2) Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна), - єдина державна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації (документів) про рухоме та нерухоме майно (далі - майно), пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, осіб, майно яких пошкоджено або знищено, матеріальну шкоду (у тому числі збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення такого майна, компенсацію за пошкодження та знищення такого майна, фінансування відновлення пошкодженого та знищеного майна, а також іншої інформації (документів), визначеної цим Законом;
3) житловий сертифікат на придбання об’єкта житлової нерухомості (далі - житловий сертифікат) - електронний документ, що підтверджує гарантії держави щодо забезпечення фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно в обсязі, що дорівнює грошовій сумі, зазначеній у такому документі;
4) знищені об’єкти нерухомого майна - об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:
а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
б) об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
в) складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об’єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
5) компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна:
а) виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або надання будівельної продукції для виконання таких робіт;

а-1) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

Пункт 5 частини першої статті 1 доповнено підпунктом "а-1" згідно із Законом № 3410-IX від 05.10.2023

а-2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти;

Пункт 5 частини першої статті 1 доповнено підпунктом "а-2" згідно із Законом № 3410-IX від 05.10.2023

б) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку;
в) фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката;
г) передача у власність отримувачу компенсації об’єкта нерухомого майна, відновленого в рамках реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного об’єкта нерухомого майна;

Пункт 5 частини першої статті 1 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 3979-IX від 18.09.2024

5-1) об’єкт житлової нерухомості - квартира, інше житлове приміщення, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок (у тому числі квартира, інше житлове приміщення, будинок, що буде споруджено у майбутньому);

Частину першу статті 1 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 3588-IX від 22.02.2024

6) пошкоджені об’єкти нерухомого майна - об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним:
а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
б) об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент пошкодження зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
в) складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт;
г) спільне майно багатоквартирного будинку, відмінне від земельної ділянки;
7) цифровий код заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна (далі - цифровий код) - код, зчитування якого відповідним пристроєм та/або розпізнавання програмними засобами дає можливість ознайомитися з актуальною інформацією про стан розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна.

2. Інші терміни вживаються в цьому Законі в таких значеннях:

терміни "багатодітна сім’я", "дитина-сирота", "діти, позбавлені батьківського піклування, дитина з інвалідністю - у значеннях, наведених у Законі України "Про охорону дитинства";

Абзац другий частини другої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4114-IX від 04.12.2024

термін "спільне майно багатоквартирного будинку" - у значенні, наведеному в Законі України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку";

терміни "учасники бойових дій", "особи з інвалідністю внаслідок війни" - у значеннях, наведених у Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

інші терміни - у значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, законах України "Про публічні електронні реєстри", "Про електронні довірчі послуги", "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", "Про оборону України", "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та інших законодавчих актах України.

Стаття 2 — Отримувачі компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна

1. Отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є:

1) фізичні особи - громадяни України, які є:
а) власниками пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна;
б) замовниками будівництва - у разі отримання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "б" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об’єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;
в) власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об’єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об’єкт відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", - у разі отримання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об’єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;
г) особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об’єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", - у разі отримання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об’єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;
ґ) членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього, - у разі отримання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна, визначені підпунктами "а"-"в" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об’єкти нерухомого майна, визначені пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону;
д) спадкоємцями осіб, визначених підпунктами "а"-"ґ" цього пункту;
2) об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків, особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (у разі якщо співвласники самостійно здійснюють утримання багатоквартирного будинку та в цьому будинку не створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, не призначено управителя, відсутній житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснює його утримання), - у разі отримання компенсації за пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку.

Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за пошкоджене/знищене майно можуть визначатися додаткові категорії осіб, яким може надаватися компенсація за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна.

2. При реалізації положень цього Закону не допускається застосування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або іншими ознаками.

3. Отримувачами компенсації не можуть бути:

1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";
2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України;
3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини.

Стаття 3 — Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна

1. Для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.

2. Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.

3. Персональний склад Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації затверджується розпорядчим актом виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту.

У разі необхідності до складу Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації можуть залучатися (за згодою) представники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експерти, оцінювачі, суб’єкти оціночної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, представники міжнародних організацій та інші особи.

4. Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації:

1) надає отримувачам компенсації вичерпну інформацію та консультації з питань отримання компенсації;
2) здійснює розгляд питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, у тому числі:
а) приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна;
б) приймає рішення про наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, яке надається протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту від спадкоємця або нотаріуса, який завів спадкову справу;
3) заслуховує на своїх засіданнях інформацію посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експертів, оцінювачів, суб’єктів оціночної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, представників міжнародних організацій, інших осіб з питань, що належать до її компетенції;
4) одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документи та/або інформацію, необхідні для прийняття рішення про надання компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації);
5) утворює для виконання покладених на неї завдань тимчасові робочі групи (за потреби);
6) проводить наради, здійснює інші заходи та вирішує питання, що належать до її компетенції;
7) виконує інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.

5. Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації має доступ та право на отримання документів та/або інформації з інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації або про відмову в її наданні, перевірки відомостей, зазначених у заявах про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна.

6. Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, які володіють документами та/або інформацією, необхідними для прийняття рішення про надання компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для надання компенсації), зобов’язані безкоштовно надати такі документи та/або інформацію Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту.

7. Матеріально-технічне забезпечення діяльності Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації здійснюється відповідним виконавчим органом ради, військовою адміністрацією населеного пункту або військово-цивільною адміністрацією населеного пункту.

8. Примірне положення про Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 4 — Подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна

1. Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об’єкт нерухомого майна.

Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об’єкта нерухомого майна окремо.

2. Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна може бути подана до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації:

1) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
2) у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.

3. У разі якщо знищений об’єкт нерухомого майна перебуває у спільній власності, заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна може бути подана кожним співвласником окремо або одним із співвласників такого об’єкта. Заява, подана одним із співвласників, вважається поданою всіма співвласниками за відсутності заперечень інших співвласників. Такі заперечення подаються співвласниками до Реєстру пошкодженого та знищеного майна в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.

Дія положень цієї частини поширюється також на осіб, визначених підпунктами "в"-"д" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону.

4. З метою прийняття заяв про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна центри надання адміністративних послуг та органи соціального захисту населення забезпечують роботу виїзних пунктів прийому таких заяв.

5. Подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна здійснюється незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача компенсації або місця розташування знищеного об’єкта нерухомого майна.

6. Перелік та обсяг відомостей, які зазначаються в заяві про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, визначаються Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

7. До заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна додаються:

1) щодо знищеного об’єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об’єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об’єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
2) щодо знищеного об’єкта будівництва, визначеного підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є замовник будівництва, - копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), у разі якщо в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт;
3) щодо знищеного об’єкта будівництва, визначеного підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є особа, відмінна від замовника будівництва:
а) копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об’єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
б) копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об’єкта, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об’єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "г" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
4) щодо знищеного об’єкта нерухомого майна членів житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили об’єкт нерухомого майна, визначений пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону, але не оформили право власності на нього, - копія документа, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу та викупив такий об’єкт, сплативши за нього повну вартість;
5) копія свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна - у разі подання заяви спадкоємцем особи, визначеної підпунктами "а"-"ґ" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
6) копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, - у разі наявності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна;
7) документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об’єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності).

Документи, визначені цією частиною, засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

8. У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна у паперовій формі заявник пред’являє адміністратору центру надання адміністративних послуг, посадовій особі органу соціального захисту населення або нотаріусу оригінали документів, що додаються до такої заяви (за наявності).

9. Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна може бути подана за відсутності документів, визначених частиною сьомою цієї статті, внаслідок їх втрати або у зв’язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. У такому разі отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.

10. Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна може бути подана спадкоємцем особи, визначеної підпунктами "а"-"ґ" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону, до отримання свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна. У такому разі свідоцтво про право на спадщину щодо компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна подається додатково після його отримання.

11. У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна за відсутності документів, визначених частиною сьомою цієї статті, обмеження щодо строку подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна не поширюється на подання документів, передбачених частиною сьомою цієї статті.

12. Якщо заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна подається особисто, заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

13. У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна представником отримувача компенсації до заяви додається документ, що засвідчує його повноваження.

14. У разі якщо документи та/або інформація, визначені частиною сьомою цієї статті, містяться в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності, такі документи та/або інформація не подаються, а в заяві про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна зазначаються відомості з таких документів та/або інформації, необхідні для надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна.

У такому разі документи та/або інформація, необхідні для надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, отримуються Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації самостійно, без участі отримувача компенсації, на підставі відомостей, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, шляхом направлення запитів до осіб, уповноважених на надання відповідних документів та/або інформації, або доступу Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації до відповідних інформаційно-комунікаційних систем, або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії інформаційно-комунікаційних систем у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вимагання отримання заявником самостійно таких документів та/або інформації від державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, інших осіб забороняється.

15. Адміністратор центру надання адміністративних послуг, посадова особа органу соціального захисту населення або нотаріус у день звернення особи з метою подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна у паперовій формі:

1) встановлює особу заявника та перевіряє повноваження представника такої особи (у разі подання заяви представником);
2) заповнює заяву (з переліком документів, які додаються до заяви) з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
3) роздруковує заяву та забезпечує її підписання отримувачем компенсації;
4) видає заявнику примірник заяви, зареєстрованої у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна, із зазначенням реєстраційного номера заяви в цьому Реєстрі та цифрового коду;
5) засвідчує вірність копій документів, що додаються до заяви, - у разі пред’явлення оригіналів відповідних документів. У разі відсутності у заявника оригіналів документів, які додаються до заяви, робить про це відмітку в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна;
6) виготовляє електронні копії поданих документів (у тому числі документа, що засвідчує повноваження представника), завантажує їх до Реєстру пошкодженого та знищеного майна та підтверджує їх відповідність поданим документам електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

16. Реєстрація заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна з присвоєнням реєстраційного номера в цьому Реєстрі.

17. Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

18. Заявник, який подав заяву про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна в електронній формі, автоматично засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг отримує повідомлення про реєстрацію поданої заяви.

19. Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, та копій поданих документів несе заявник, крім випадків, визначених пунктом 5 частини п’ятнадцятої цієї статті.

Стаття 5 — Черговість розгляду заяв про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна

1. Розгляд заяв про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна здійснюється у порядку черговості їх надходження у розрізі:

1) кожного населеного пункту (для знищених об’єктів нерухомого майна, які розташовуються (розташовувалися) поза межами населеного пункту, - у розрізі території кожної територіальної громади);
2) способу надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна у межах території відповідної територіальної громади.

2. Облік черговості надходження заяв про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Стаття 6 — Розгляд заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна

1. Розгляд заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:

1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна;
2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна;
3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:
а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;
б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна) (за необхідності);
в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.

Вимоги абзацу першого цього підпункту не поширюються на випадки, якщо вірність копій документів, які додаються до заяви, засвідчено адміністратором центру надання адміністративних послуг, посадовою особою органу соціального захисту населення, нотаріусом, яким прийнято заяву про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна.

Копії документів, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, можуть бути нотаріально засвідчені та завантажені нотаріусом до Реєстру пошкодженого та знищеного майна або до іншої інформаційно-комунікаційної системи державної форми власності, що взаємодіє з Реєстром пошкодженого та знищеного майна. На електронні копії таких документів, що завантажуються до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, нотаріус накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У такому разі оригінал відповідного документа не вимагається.

Вимагання надання (отримання) документів (відомостей з таких документів), визначених абзацом першим цього підпункту, отримувачем компенсації самостійно забороняється;

4) забезпечення проведення обстеження об’єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);
5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна;
6) у разі прийняття рішення про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна шляхом видачі житлового сертифіката - виготовлення житлового сертифіката з використанням Реєстру пошкодженого та знищеного майна та направлення його заявнику:
а) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або на адресу електронної пошти;
б) у паперовій формі - на поштову адресу, зазначену заявником, у разі подання заяви у паперовій формі та відсутності електронної пошти.

2. За зверненням заявника центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріус виготовляє копію житлового сертифіката у паперовій формі (у роздрукованому вигляді).

3. Строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.

За рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об’єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

4. Рішення про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна отримувачу компенсації - спадкоємцю приймається після отримання свідоцтва про право на спадщину.

5. Рішення про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна отримувачу компенсації, який не подав документи, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, внаслідок їх втрати або у зв’язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення, приймається після подання відповідних документів.

6. Підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна є:

1) подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;
2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна;
3) подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.

7. Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п’яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення.

Копія рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна завантажується посадовою особою виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту до Реєстру пошкодженого та знищеного майна протягом п’яти робочих днів з дня його прийняття.

Стаття 7 — Зупинення та поновлення розгляду заяв про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна

1. Підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є:

1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;
2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.

2. Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у строк, встановлений для розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.

Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна.

3. Розгляд заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна поновлюється на підставі рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації про відновлення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна у разі усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду такої заяви. Зазначене рішення приймається протягом п’яти робочих днів з дня отримання Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації відомостей про усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна.

Перебіг строку розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

4. Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, якщо інше не випливає з документів, наданих додатково.

Стаття 8 — Компенсація за знищені об’єкти нерухомого майна

1. Компенсація за знищений об’єкт нерухомого майна надається шляхом:

1) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім’я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України;
2) фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката;
3) передачі у власність отримувачу компенсації об’єкта нерухомого майна, відновленого в рамках реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного об’єкта нерухомого майна.

Частину першу статті 8 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 3979-IX від 18.09.2024

2. Компенсація за знищений будинок садибного типу, садовий або дачний будинок, об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки) надається за вибором отримувача компенсації в один із способів, визначених частиною першою цієї статті.

Компенсація за знищену квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, складову частину об’єкта будівництва (квартиру, інше житлове приміщення в будівлі), що після прийняття в експлуатацію є самостійним об’єктом нерухомого майна, надається у спосіб, визначений пунктом 2 частини першої цієї статті.

3. На грошові кошти, що перебувають на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, передбаченому пунктом 1 частини першої цієї статті, не може бути звернено стягнення та накладено арешт.

4. Розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна визначається щодо кожного отримувача компенсації та кожного знищеного об’єкта нерухомого майна окремо, виходячи із загальної площі знищеного об’єкта нерухомого майна та вартості 1 квадратного метра площі знищеного об’єкта нерухомого майна.

5. Розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, який перебуває у спільній власності двох та більше отримувачів компенсації, визначається пропорційно до розміру частки, яка належить відповідному співвласнику.

Для цілей цього Закону співвласники знищеного об’єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній сумісній власності, вважаються власниками рівних часток.

Положення цієї частини поширюються також на осіб, визначених підпунктами "в"-"д" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону.

6. Розмір компенсації за знищений об’єкт будівництва, передбачений підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, визначається пропорційно до відсотка ціни такого об’єкта, який фактично сплачений отримувачем компенсації.

7. Визначення вартості 1 квадратного метра площі знищеного об’єкта нерухомого майна здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна.

8. Житловий сертифікат використовується отримувачем компенсації для фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно. Обсяг такого фінансування не перевищує грошової суми, зазначеної у житловому сертифікаті.

Абзац перший частини восьмої статті 8 в редакції Закону № 3588-IX від 22.02.2024

Оплата різниці між фактичною вартістю об’єкта, визначеного абзацом першим цієї частини, та вартістю, зазначеною у житловому сертифікаті, здійснюється отримувачем компенсації самостійно.

9. Житловий сертифікат може бути використаний лише його власником або його спадкоємцем та не може бути відчужений третім особам.

10. Для фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката отримувач компенсації (або його представник - у разі звернення в паперовій формі) звертається до визначеної Кабінетом Міністрів України юридичної особи в паперовій або електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна.

У разі звернення представника отримувача компенсації до звернення додається документ, що засвідчує його повноваження.

11. Строк звернення до визначеної Кабінетом Міністрів України юридичної особи для фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно становить п’ять років з дня видачі житлового сертифіката.

12. Строк розгляду визначеною Кабінетом Міністрів України юридичною особою звернення щодо фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно становить не більше 10 робочих днів. Розгляд таких звернень здійснюється у порядку черговості їх надходження з урахуванням пріоритетного права на отримання компенсації, визначеного відповідно до статті 9 цього Закону.

Строк розгляду звернення призупиняється у разі відсутності у визначеної Кабінетом Міністрів України юридичної особи грошових коштів для фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно та в інших випадках, визначених Кабінетом Міністрів України.

13. Для придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно може бути використано один або більше житлових сертифікатів, які належать одному або більше громадянам України.

14. Пошук та вибір об’єкта житлової нерухомості здійснюються отримувачем компенсації самостійно.

Абзац перший частини чотирнадцятої статті 8 в редакції Закону № 3588-IX від 22.02.2024

Вибір об’єкта житлової нерухомості здійснюється на території будь-якої територіальної громади України, крім:

Абзац другий частини чотирнадцятої статті 8 в редакції Закону № 3588-IX від 22.02.2024

1) тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, визначеної відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
2) територій територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

15. Не допускається фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката у разі, якщо:

1) щодо замовника будівництва порушено провадження у справі про банкрутство;
2) замовник будівництва перебуває у стані припинення шляхом ліквідації;
3) у замовника будівництва відсутнє право на виконання будівельних робіт на відповідному об’єкті.

16. Договір про придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката підлягає нотаріальному посвідченню.

Частина шістнадцята статті 8 в редакції Закону № 3588-IX від 22.02.2024

17. Отримувач компенсації не має права відчужувати об’єкт житлової нерухомості, земельну ділянку, на якій розташовано такий об’єкт, частку у праві власності на таке майно, придбані (у тому числі проінвестовані/профінансовані) ним з використанням житлового сертифіката, протягом п’яти років.

Нотаріус, який посвідчує договір про придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката, накладає заборону відчуження строком на п’ять років.

Наявність заборони відчуження об’єкта житлової нерухомості, земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, передбаченої абзацом другим цієї частини, не перешкоджає подальшому обтяженню речових прав на такий об’єкт.

У разі оплати різниці між фактичною вартістю об’єкта, визначеногоабзацом першим частини восьмої цієї статті, та вартістю, зазначеною у житловому сертифікаті, за рахунок кредиту наявність заборони відчуження об’єкта житлової нерухомості, земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, передбаченої абзацом другим цієї частини, не перешкоджає передачі такого об’єкта в іпотеку для забезпечення зобов’язань за договором про надання кредиту на таке придбання з подальшим обтяженням речових прав на такий об’єкт (у тому числі обтяженням іпотекою). Отримувач компенсації не має права передавати такий об’єкт, земельну ділянку, на якій розташовано такий об’єкт, придбані (у тому числі проінвестовані/профінансовані) ним з використанням житлового сертифіката, у наступну іпотеку.

У разі звернення стягнення на об’єкт житлової нерухомості, земельну ділянку, на якій розташовано такий об’єкт, придбані (у тому числі проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката, до спливу п’ятирічного строку нотаріус достроково знімає заборону відчуження, визначену абзацом другим цієї частини, та проводить державну реєстрацію припинення відповідного обтяження.

Частина сімнадцята статті 8 в редакції Закону № 3588-IX від 22.02.2024

18. Одночасно з наданням грошової компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку або фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката отримувач компенсації укладає договір про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

19. У разі якщо ціна об’єкта житлової нерухомості, фінансування придбання (інвестування/фінансування їх будівництва) якого здійснюється з використанням житлового сертифіката, є нижчою за грошову суму, зазначену в житловому сертифікаті:

Абзац перший частини дев’ятнадцятої статті 8 в редакції Закону № 3588-IX від 22.02.2024

1) відомості про суму такої недоотриманої компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна обліковуються в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна;
2) сплата отримувачу компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна суми недоотриманої компенсації здійснюється у порядку, визначеному законом, за рахунок грошових коштів, отриманих від Російської Федерації для відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

20. Право власності отримувача компенсації на знищений об’єкт нерухомого майна припиняється у зв’язку з його знищенням. Державна реєстрація припинення такого права здійснюється відповідно до закону.

21. Порядок надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, надання та використання житлового сертифіката для фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно встановлюється Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна.

Стаття 9 — Пріоритетне право на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна

1. Пріоритетне право на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна мають:

1) учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи, визначені частиною першою статті 10, частиною першою статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
2) особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX, та яким не надано статус учасника бойових дій;
3) багатодітні сім’ї;
4) особи з інвалідністю I та II груп;
5) внутрішньо переміщені особи відповідно до критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України.

Частину першшу статті 9 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 4114-IX від 04.12.2024

2. У разі якщо особа, визначена частиною першою цієї статті, має пріоритетне право на отримання компенсації за більше ніж один знищений об’єкт нерухомого майна, таке пріоритетне право поширюється на один знищений об’єкт нерухомого майна на вибір отримувача компенсації.

3. Облік осіб, які мають пріоритетне право на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, здійснюється з використанням Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Стаття 10 — Компенсація за пошкоджені об’єкти нерухомого майна

1. Компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомого майна надається шляхом:

1) виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;
2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;
3) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти.

Частина перша статті 10 в редакції Закону № 3410-IX від 05.10.2023

2. Порядок надання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

3. Органи місцевого самоврядування можуть затверджувати місцеві програми щодо відновлення пошкоджених об’єктів нерухомого майна.

Статтю 10 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3979-IX від 18.09.2024

Стаття 11 — Оскарження рішень, дій та бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів надання публічних послуг, пов’язаних з виконанням цього Закону

1. Рішення, дії, бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів надання публічних послуг, пов’язаних з виконанням цього Закону, можуть бути оскаржені до суду.

Стаття 12 — Спадкування права на отримання компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна

1. У разі смерті отримувача компенсації до спадкоємця (спадкоємців) переходить право на отримання компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна (у тому числі житловий сертифікат).

Стаття 13 — Джерела фінансування компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна

1. Джерелами фінансування компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна є:

1) кошти державного (у тому числі Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури, Фонду ліквідації наслідків збройної агресії) та місцевих бюджетів;
2) кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів;
3) міжнародна технічна та/або поворотна чи безповоротна фінансова допомога;
4) репарації або інші стягнення з Російської Федерації;
5) інші джерела, не заборонені законодавством України.

2. Органи місцевого самоврядування можуть затверджувати місцеві програми та створювати фонди з метою надання компенсації та відновлення пошкоджених/знищених (зруйнованих) об’єктів нерухомого майна.

У разі затвердження органами місцевого самоврядування місцевих програм щодо відновлення пошкоджених/знищених (зруйнованих) об’єктів нерухомого майна та відновлення об’єктів в Реєстр пошкодженого та знищеного майна щодо таких об’єктів вноситься відповідна відмітка про отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна або включення до місцевої програми.

Частину другу статті 13 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3979-IX від 18.09.2024

Розрахунок обсягу компенсації за пошкоджені/знищені (зруйновані) об’єкти нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення" і в Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна.

Частину другу статті 13 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3979-IX від 18.09.2024

Стаття 14 — Реєстр пошкодженого та знищеного майна

1. Реєстр пошкодженого та знищеного майна створюється для забезпечення збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації та документів про:

1) осіб, майно яких пошкоджено або знищено;
2) пошкоджене та знищене майно (у тому числі пошкодження, завдані земельним ділянкам, землям, пошкодження та знищення надр, лісових, водних та інших природних ресурсів, а також біологічного різноманіття) незалежно від того, чи передбачається компенсація за пошкодження або знищення такого майна відповідно до цього Закону;
3) матеріальну шкоду (у тому числі збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення майна (у тому числі обстеження пошкодженого майна, крім обстеження, передбаченого статтею 39 -2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оцінку пошкодженого та знищеного майна);
4) розгляд та прийняття рішення про надання компенсації;
5) надання компенсації за пошкоджене та знищене майно та фінансування (виділення коштів) відновлення пошкодженого та знищеного майна.

У Реєстрі пошкодженого та знищеного майна може забезпечуватися збирання, накопичення, облік, обробка, зберігання та захист іншої інформації та документів, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

2. До Реєстру пошкодженого та знищеного майна не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.

3. Обсяг інформації, яка вноситься до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

4. Реєстр пошкодженого та знищеного майна є геоінформаційною системою.

Картографічною основою Реєстру пошкодженого та знищеного майна є картографічна основа Державного земельного кадастру, відомості містобудівного кадастру та кадастрів інших природних ресурсів, інші карти (плани), що складаються у формі та масштабі відповідно до норм і правил, технічних регламентів.

Для збирання інформації про пошкоджене або знищене майно можуть використовуватися інформаційні продукти дистанційного зондування Землі, у тому числі космічної зйомки.

5. Ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна здійснюється державною мовою.

6. Держателем Реєстру пошкодженого та знищеного майна є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, який:

1) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері ведення та функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері ведення та функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
3) розробляє та організовує виконання державних чи інших цільових програм з розвитку у сфері ведення та функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
4) виступає замовником послуг із виконання робіт із національної стандартизації за рахунок коштів державного бюджету у сфері ведення та функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
5) забезпечує створення, функціонування та ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
6) організовує роботу, пов’язану із провадженням діяльності з ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
7) надає узагальнені роз’яснення щодо застосування законодавства з питань ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом, Законом України "Про публічні електронні реєстри" та Порядком ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

7. Адміністратором Реєстру пошкодженого та знищеного майна є визначене Кабінетом Міністрів України державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, яке:

1) забезпечує створення, впровадження, ведення та адміністрування Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
2) забезпечує проведення технічних і технологічних заходів для забезпечення роботи Реєстру пошкодженого та знищеного майна, забезпечення хостингу, обслуговування технічного комплексу цього Реєстру;
3) забезпечує створення, модифікацію, впровадження та супровід програмного забезпечення Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
4) здійснює адміністрування Реєстру пошкодженого та знищеного майна відповідно до статті 36 Закону України "Про публічні електронні реєстри";
5) відповідає за збереження та захист Реєстру пошкодженого та знищеного майна, реєстрових даних та інформації;
6) забезпечує технічну взаємодію Реєстру пошкодженого та знищеного майна з іншими державними електронними інформаційними системами;
7) забезпечує проведення технічних та технологічних заходів з надання, блокування та анулювання доступу до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, що здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
8) організовує і проводить навчання щодо роботи з Реєстром пошкодженого та знищеного майна;
9) забезпечує доступ до Реєстру пошкодженого та знищеного майна суб’єктів, право доступу яких визначено законодавством;
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Законом України "Про публічні електронні реєстри".

8. Користувачами Реєстру пошкодженого та знищеного майна (далі - користувачі) є:

1) Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації;
2) виконавчі органи рад;
3) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства;
4) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій;
5) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
6) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері містобудування та архітектури;
7) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
8) Міністерство юстиції України;
9) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру;
10) Фонд державного майна України;
11) місцеві державні адміністрації, військові адміністрації населених пунктів, військово-цивільні адміністрації населених пунктів;
12) центри надання адміністративних послуг;
13) органи соціального захисту населення;
14) нотаріуси;
15) визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, яка відповідно до цього Закону забезпечує фінансування придбання (інвестування/фінансування будівництва) об’єкта, визначеного частиною восьмою статті 8 цього Закону, з використанням житлового сертифіката;
16) виконавці робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури;
17) суб’єкти оціночної діяльності (оцінювачі);
18) сертифіковані інженери-землевпорядники, сертифіковані інженери-геодезисти;
19) державні реєстратори речових прав на нерухоме майно;
20) виконавці комунальних послуг;
21) об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків, гуртожитків, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які забезпечують утримання відповідних будинків;
22) державні органи, відповідальні за визначення матеріальної шкоди (у тому числі збитків), завданої майну внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;
23) інші особи, визначені Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

9. Доступ користувачів до Реєстру пошкодженого та знищеного майна здійснюється через електронний кабінет користувача Реєстру пошкодженого та знищеного майна (далі - електронний кабінет) або іншу інформаційно-комунікаційну систему державної форми власності, інтегровану з Реєстром пошкодженого та знищеного майна.

10. Користувачі та/або відповідальні посадові особи таких користувачів отримують доступ до електронного кабінету користувача після проходження процедури електронної ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації.

11. Порядок надання, блокування, відновлення та анулювання доступу користувачів до Реєстру пошкодженого та знищеного майна визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

12. Створення програмно-технічних засобів Реєстру пошкодженого та знищеного майна здійснюється за рахунок державного бюджету та міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій.

13. Програмне забезпечення Реєстру пошкодженого та знищеного майна є об’єктом права державної власності. Майнові права на програмне забезпечення належать державі в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства.

14. Обробка та захист персональних даних, інших реєстрових даних та інформації Реєстру пошкодженого та знищеного майна здійснюються відповідно до законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про публічні електронні реєстри".

15. Програмне забезпечення Реєстру пошкодженого та знищеного майна має забезпечувати окреме зберігання даних про метадані документів та відомостей, що внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, з метою підтвердження їх походження, цілісності та достовірності.

16. Реєстр пошкодженого та знищеного майна створюється з використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і електронну інформаційну взаємодію в режимі реального часу з іншими інформаційно-комунікаційними системами державної форми власності, у тому числі Єдиним державним вебпорталом електронних послуг, Єдиним державним веб-порталом відкритих даних, Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним земельним кадастром, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державним реєстром нерухомих пам’яток України, Єдиним державним реєстром ветеранів війни, Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Єдиним державним демографічним реєстром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, Єдиною інформаційною системою соціальної сфери, Єдиним державним реєстром судових рішень (за наявності технічної можливості).

Електронна інформаційна взаємодія Реєстру пошкодженого та знищеного майна з інформаційно-комунікаційними системами державної форми власності здійснюється з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів відповідно до Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Користування реєстровою інформацією, отриманою в порядку електронної інформаційної взаємодії між Реєстром пошкодженого та знищеного майна та іншими інформаційно-комунікаційними системами державної форми власності, здійснюється в порядку та обсягах, визначених Порядком ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

17. За підключення та доступ до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, внесення відомостей до такого Реєстру і користування ним плата не стягується.

18. Інформація, внесена до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, може використовуватися державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами при здійсненні ними повноважень, визначених законом, у тому числі для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

19. Інформація, внесена до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, є відкритою і загальнодоступною, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, задекларованого/зареєстрованого місця проживання фізичної особи, інших персональних даних та іншої інформації, перелік якої визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Інформація про кількість пошкодженого та знищеного майна у розрізі типу майна, характеру його пошкодження, територій територіальних громад, населених пунктів, інших адміністративно-територіальних одиниць, дати пошкодження/знищення майна підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті держателя Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

20. Публічна інформація з Реєстру пошкодженого та знищеного майна у формі відкритих даних підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

21. Особа має право на отримання інформації про запити будь-яких осіб щодо інформації про неї, яка зберігається в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна, її зміну та видалення, а також про передачу такої інформації до інших національних електронних інформаційних ресурсів.

22. На підставі даних Реєстру пошкодженого та знищеного майна може формуватися аналітична та статистична інформація (документація).

23. Порядок ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна, доступу до відомостей, що містяться в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Стаття 15 — Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування.

2. Дія цього Закону також поширюється на об’єкти, визначені пунктами 4 і 6 частини першої статті 1 цього Закону, які пошкоджені або знищені внаслідок обставин, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (замінування, розмінування тощо), після припинення або скасування воєнного стану.

У такому разі заява про надання компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації протягом трьох років з дати припинення або скасування воєнного стану на території, на якій розташований (розташовувався) пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна.

3. Установити, що:

1) до заяв про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна прирівнюються подані громадянами України до Реєстру пошкодженого та знищеного майна до набрання чинності цим Законом інформаційні повідомлення про знищення:

квартир, інших житлових приміщень у будівлі, будинків садибного типу (приватних житлових будинків), садових та дачних будинків;

об’єктів будівництва (будинків садибного типу (приватних житлових будинків), садових та дачних будинків), у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів) та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

складових частин об’єктів будівництва (квартир, інших житлових приміщень у будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна;

2) особи, зазначені у підпункті 1 цього пункту, повинні подати у порядку, визначеному частиною другою статті 4 цього Закону, додаткові відомості, передбачені частиною шостою статті 4 цього Закону, та документи, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону;
3) компенсація за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна надається у межах бюджетних асигнувань;
4) рішення про надання компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна, прийняті до набрання чинності цим Законом в порядку, визначеному місцевими програмами відновлення пошкоджених/знищених (зруйнованих) об’єктів нерухомого майна, вважаються такими, що прийняті у відповідності із цим Законом;

Частину третю статті 15 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 3979-IX від 18.09.2024

5) внутрішньо переміщеним особам компенсація за пошкоджений / знищений об’єкт нерухомого майна може здійснюватися в межах і за рахунок коштів, передбачених у Законі України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, відповідно до критеріїв, умов та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пункт 3 статті 15 доповнено підпунктом 5 згідно із Законом № 4114-IX від 04.12.2024

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):

статтю 1221 викласти в такій редакції:

"Стаття 1221. Місце відкриття спадщини

1. Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів.

2. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

у статті 1230:

назву та частину першу викласти в такій редакції:

"Стаття 1230. Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди, сплату неустойки, отримання компенсації

1. До спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов’язаннях, або право на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві відповідно до закону";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. До спадкоємця переходить право на отримання компенсації, яку відповідно до закону міг би отримати спадкодавець за його життя";

статтю 1232 -1 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"5. Положення цієї статті поширюються також на договори щодо інвестування та/або фінансування будівництва об’єктів нерухомого майна, право на виконання будівельних робіт стосовно яких отримано до набрання чинності Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому";

частини першу і третю статті 1277 викласти в такій редакції:

"1. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо на об’єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Особи, які мають право або зобов’язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину";

"3. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна";

2) у статті 13 -1 Закону України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2009 р., № 13, ст. 161; 2021 р., № 45, ст. 361):

частину третю викласти в такій редакції:

"Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, крім:

заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом;

за зверненням спадкоємця для завершення спадкування в іншому територіальному окрузі, у випадках, якщо спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації окремих територій України, введення воєнного стану, але не закінчена";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Нотаріальні дії щодо спадкових справ, передбачених частиною третьою цієї статті, можуть здійснюватися будь-яким нотаріусом на території України за зверненням спадкоємця";

3) у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 47, ст. 251; 2005 р., № 1, ст. 14; 2014 р., № 24, ст. 885):

частину четверту статті 4 викласти в такій редакції:

"Діяльність судових експертів, пов’язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки такого майна. При цьому у дослідницькій частині висновку судового експерта відображаються всі процедури, пов’язані з оцінкою майна, встановлені нормативно-правовими актами з оцінки майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових експертів";

у статті 12:

частини першу і третю після слів "є документом" доповнити словами "складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги";

доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"Підписаний звіт про оцінку майна підлягає зберіганню оцінювачами та суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання в електронній формі протягом трьох років з дати складення такого звіту, якщо більший строк не встановлено законодавством";

4) розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами) доповнити пунктом 9-9такого змісту:

"9-9. Установити, що замовником будівництва (крім нового будівництва), пов’язаного з відновленням пошкоджених об’єктів нерухомого майна, які не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, може бути виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, крім випадків, якщо таке будівництво передбачає:

1) зміну функціонального призначення об’єкта або його складових частин, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення);
2) зміну кількості поверхів об’єкта;
3) формування нових або зникнення існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення).

У такому разі:

а) отримання містобудівних умов та обмежень, права на виконання підготовчих та будівельних робіт, зміни такого права, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта може здійснюватися за відсутності:

кадастрового номера земельної ділянки;

оформленого речового права на земельну ділянку, будівлю або споруду;

б) у заявах (повідомленнях, деклараціях, інших документах) про отримання містобудівних умов та обмежень, права на виконання підготовчих та будівельних робіт, зміни такого права, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта додатково зазначається реєстраційний номер звіту (акта) щодо обстеження пошкодженого об’єкта нерухомого майна в електронній системі/Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;
в) програмні засоби електронної системи забезпечують блокування автоматичного отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт, зміни такого права та направлення заяв (повідомлень, інших документів) на розгляд особі, уповноваженій на прийняття рішень щодо надання такого права;
г) інформація про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (відповідної черги будівництва/пускового комплексу) не направляється програмними засобами електронної системи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для автоматичної державної реєстрації права власності на відповідний об’єкт нерухомого майна";
5) частину першу статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577 із наступними змінами) доповнити пунктом 16 такого змісту:

"16) громадяни України - у справах щодо втрати (знищення) документів, отримання (видачі) документів, встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, якщо така необхідність виникла внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (у тому числі з метою отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок цього)";

6) пункт 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87; 2015 р., № 33, ст. 323; 2018 р., № 10, ст. 54; із змінами, внесеними Законом України від 1 липня 2022 року № 2345-IX) викласти в такій редакції:

"21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно";

7) частину дев’яту статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9 із наступними змінами) доповнити пунктом 6-1 такого змісту:

"6-1) громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, - під час проведення державної реєстрації припинення права власності у зв’язку із знищенням об’єктів нерухомого майна та державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, придбані (проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості";

8) абзац другий частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

"Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35 -1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 -1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 -1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 -1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 -1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом".

5. Кабінету Міністрів України:

1) протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону затвердити план заходів з реалізації цього Закону;
2) протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону забезпечити:

прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

приведення міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

визначення особливостей проведення обстеження пошкоджених та знищених об’єктів нерухомого майна, які знаходяться на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій (у тому числі із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі, зокрема космічної зйомки);

приведення програмного забезпечення Реєстру пошкодженого та знищеного майна, Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у відповідність із цим Законом;

електронну інформаційну взаємодію між Реєстром пошкодженого та знищеного майна та інформаційно-комунікаційними системами, необхідними для забезпечення функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

визначення юридичної особи, яка відповідно до цього Закону забезпечує фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката;

3) протягом одного місяця з дня затвердження Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна забезпечити повідомлення осіб, визначених підпунктом 1 пункту 3 цієї статті, про необхідність подання додаткових відомостей, визначених відповідно до частини шостої статті 4 цього Закону, та документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;
4) забезпечити збір відомостей про пошкоджене та знищене майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
5) щороку передбачати у Державному бюджеті України на відповідний рік видатки для здійснення заходів, передбачених цим Законом;
6) спільно з органами місцевого самоврядування:

вжити заходів для забезпечення отримання компенсації за визначені цим Законом пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, недієздатними особами, особами, дієздатність яких обмежена, над якими функції опікуна (піклувальника) виконують органи опіки та піклування або навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, заклади соціального захисту населення;

протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону забезпечити:

створення та функціонування комісій з розгляду питань щодо надання компенсації (у тому числі комісій для розгляду заяв про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, які знаходяться на територіях територіальних громад, які розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій та перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій;

внесення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна копій актів комісійного обстеження об’єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, складених до набрання чинності цим Законом;

збір відомостей про пошкоджене та знищене майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та внесення відповідних відомостей до Реєстру пошкодженого та знищеного майна у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

7) щокварталу інформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.

6. Органам місцевого самоврядування забезпечити:

1) розгляд інформаційних повідомлень, визначених пунктом 3 цієї статті, у порядку, визначеному цим Законом, після подання додаткових відомостей, визначених відповідно до частини шостої статті 4 цього Закону, та документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;
2) обстеження пошкодженого та знищеного майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та внесення відповідних документів (відомостей) до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, крім випадків, якщо такі документи (відомості) підлягають внесенню (виготовляються) з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем державної форми власності.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ

23 лютого 2023 року

№ 2923-IX