ЧиннийЗакон

Про судоустрій і статус суддів

Номер: 1402-VIII
Видавник: Верховна Рада України
Прийнято: 02 черв. 2016 р.
Редакція: 07 трав. 2026 р.

Markdown Текст JSON (метадані) На rada.gov.ua

Про судоустрій і статус суддів

Тип: Закон України Видавник: Верховна Рада України Номер: 1402-VIII Прийнято: 2016-06-02 Чинна редакція від: 2026-05-07 Стан: in_force Rada ID: 1402-19

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про судоустрій і статус суддів

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 31, ст.545)

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25

№ 1798-VIII від 21.12.2016, ВВР, 2017, № 7-8, ст.50

№ 2147-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, № 48, ст.436

№ 2509-VIII від 12.07.2018, ВВР, 2018, № 35, ст.267

№ 2704-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 21, ст.81

№ 193-IX від 16.10.2019, ВВР, 2019, № 50, ст.354

№ 263-IX від 31.10.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.5_

_Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду

№ 2-р/2020 від 18.02.2020_

_Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду

№ 2-р/2020 від 18.02.2020_

_Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду

№ 4-р/2020 від 11.03.2020_

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 679-IX від 04.06.2020, ВВР, 2020, № 42, ст.348

№ 950-IX від 03.11.2020

№ 1150-IX від 28.01.2021, ВВР, 2021, № 23, ст.197

№ 1417-IX від 27.04.2021, ВВР, 2021, № 30, ст.238

№ 1473-IX від 21.05.2021, ВВР, 2021, № 32, ст.256

№ 1629-IX від 13.07.2021, ВВР, 2021, № 40, ст.326

№ 1874-IX від 16.11.2021, ВВР, 2022, № 6, ст.43

№ 2112-IX від 03.03.2022

№ 2128-IX від 15.03.2022

№ 2461-IX від 27.07.2022

№ 2808-IX від 01.12.2022, ВВР, 2023, № 56, ст.163

№ 2826-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, № 29, ст.112

№ 2847-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, № 46, ст.121

№ 3378-IX від 06.09.2023, ВВР, 2023, № 94, ст.369

№ 3460-IX від 09.11.2023, ВВР, 2023, №№ 97-100, ст.393

№ 3481-IX від 21.11.2023, ВВР, 2023, № 135, ст.797

№ 3511-IX від 09.12.2023, ВВР, 2024, № 1, ст.3 - щодо введення в дію положень щодо анонімного тестування з історії української державності див. пункт 1 розділу II_

_Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду

№ 3-р(II)/2024 від 26.03.2024_

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 3889-IX від 18.07.2024, ВВР, 2024, № 48, ст.285

№ 3996-IX від 08.10.2024, ВВР, 2025, № 9, ст.22

№ 4059-IX від 19.11.2024, ВВР, 2025, №№ 15-17, ст.40

№ 4072-IX від 20.11.2024 - положення щодо анонімного тестування з історії української державності вводяться в дію з 29.12.2024 р.

№ 4173-IX від 19.12.2024

№ 4264-IX від 26.02.2025

№ 4273-IX від 26.02.2025

№ 4433-IX від 14.05.2025_

У тексті Закону слова "Єдина судова інформаційна (автоматизована) система", "автоматизована система" у всіх відмінках замінено словами "Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система" у відповідному відмінку згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

Цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Розділ I. ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ

Стаття 1 — Судова влада

1. Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.

2. Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Стаття 2 — Завдання суду

1. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 3 — Система судоустрою України

1. Суди України утворюють єдину систему.

2. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Стаття 4 — Законодавство про судоустрій і статус суддів

1. Судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

2. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Стаття 5 — Здійснення правосуддя

1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

2. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.

3. Народ бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Стаття 6 — Незалежність судів

1. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

2. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.

3. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

4. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.

5. Для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до цього Закону діє суддівське самоврядування.

Стаття 7 — Право на справедливий суд

1. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

2. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

3. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Стаття 8 — Право на повноважний суд

1. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

2. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Стаття 9 — Рівність перед законом і судом

1. Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

2. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом.

Стаття 10 — Професійна правнича допомога при реалізації права на справедливий суд

1. Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно.

2. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу.

3. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом.

4. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Стаття 11 — Гласність і відкритість судового процесу

1. Судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Додатковим способом інформування про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, місце, дату і час судового засідання, може бути надання інформації з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія.

Програмними засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у тому числі мобільного застосунку Порталу Дія, може бути також забезпечено додаткове інформування сторін спору, авторизованих через Єдиний державний веб-портал електронних послуг або через мобільний застосунок Порталу Дія, шляхом відображення в електронній формі судового рішення у справі, виконавчого документа.

Частина перша статті 11 в редакції Закону № 2461-IX від 27.07.2022

2. Інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом.

3. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим судовим рішенням може бути видалена із зали судового засідання.

4. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Абзац перший частини четвертої статті 11 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.

5. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.

6. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому законом, крім справ щодо надання дозволу на проведення розвідувальних заходів.

Частина шоста статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1473-IX від 21.05.2021

7. Учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

8. Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.

Стаття 12 — Мова судочинства і діловодства в судах

1. Судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

2. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Стаття 13 — Обов’язковість судових рішень

1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

3. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

4. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частина шоста статті 13 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017

7. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

8. Судові рішення інших держав, рішення міжнародних арбітражів, рішення міжнародних судових установ та аналогічні рішення інших міжнародних організацій щодо вирішення спорів є обов’язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, а також відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 14 — Право на перегляд справи та оскарження судового рішення

1. Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

Стаття 15 — Склад суду та його визначення

1. Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних.

2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Частину третю статті 15 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017

4. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.

Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

5. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

У судах, місцезнаходженням яких є декілька населених пунктів, при розподілі справ враховується розташування робочих місць суддів у відповідних населених пунктах, а також критерії, встановлені законом для визначення юрисдикції суду.

Частину п'яту статті 15 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

6. У разі розгляду справи за участю присяжних їх персональний склад визначається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, якщо інше не встановлено законом.

Частина шоста статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

7. Відомості про результати розподілу зберігаються в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та мають бути захищені від несанкціонованого доступу та втручання.

Частина сьома статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

Частину восьму статті 15 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017

9. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно в разі настання обставин, які об’єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п’ять робочих днів. Особливості розподілу судових справ у таких випадках визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Частина дев’ята статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

Частину десяту статті 15 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017

Стаття 15-1 — Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система

1. У судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, їх органах та підрозділах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує:

1) ведення електронного діловодства, в тому числі рух електронних документів у межах відповідних органів та установ та між ними, реєстрацію вхідних і вихідних документів та етапів їх руху;
2) централізоване зберігання процесуальних та інших документів та інформації в єдиній базі даних;
3) захищене зберігання, автоматизовану аналітичну і статистичну обробку інформації;
4) збереження справ та інших документів в електронному архіві;
5) обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами системи правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу;
6) автоматизацію роботи судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, їх органів та підрозділів;
7) формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) в електронній формі;
8) віддалений доступ користувачів цієї системи до будь-якої інформації, що в ній зберігається, в електронній формі відповідно до диференційованих прав доступу;
9) визначення судді (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи у порядку, визначеному процесуальним законом;
10) добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних;
11) розподіл справ у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Вищій раді правосуддя, її органах;
12) аудіо- та відеофіксацію судових засідань, засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, її органів, їх транслювання в мережі Інтернет у порядку, визначеному законом;
13) ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;
14) функціонування офіційного веб-порталу судової влади України, веб-сайтів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
15) функціонування єдиного контакт-центру для управління запитами, іншими зверненнями;
16) можливість автоматизованої взаємодії цієї системи з іншими автоматизованими, інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами органів та установ системи правосуддя, органів правопорядку, Міністерства юстиції України та підпорядкованих йому органів та установ;
17) можливість учасникам справи, які мають намір взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, завчасно перевіряти в тестовому режимі зв’язок із судом;
18) інші функції, передбачені Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

2. Реєстрація осіб в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі здійснюється відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему безоплатно не пізніше наступного робочого дня після надходження відповідної заяви такої особи.

3. Подання, пересилання, обмін документами, вчинення інших дій в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються з використанням електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до закону.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

4. Суди, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, їх органи проводять розгляд справ за матеріалами в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, їх органів переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У випадку необхідності відповідний орган може витребувати, оглянути та залучити до матеріалів справи документ у паперовій формі.

Подані до відповідного органу паперові документи зберігаються у додатку до електронної справи.

5. Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ у суді, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Вищій раді правосуддя, її органах тягне за собою відповідальність, установлену законом.

6. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

7. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Закон доповнено статтею 15-1 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

Стаття 16 — Символи судової влади

1. Символами судової влади є державні символи України - Державний Герб України і Державний Прапор України.

2. Суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України.

3. Суд як державний орган має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Розділ II. СУДОУСТРІЙ

Глава 1. Організаційні основи судоустрою

Стаття 17 — Система судоустрою

1. Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

2. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд.

3. Систему судоустрою складають:

1) місцеві суди;
2) апеляційні суди;
3) Верховний Суд.

Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди.

4. Єдність системи судоустрою забезпечується:

1) єдиними засадами організації та діяльності судів;
2) єдиним статусом суддів;
3) обов’язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;
4) єдністю судової практики;
5) обов’язковістю виконання на території України судових рішень;
6) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;
7) фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;
8) вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

Стаття 18 — Спеціалізація судів

1. Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

2. У випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

3. У місцевих загальних судах та апеляційних судах діє спеціалізація суддів із здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

4. Судді (суддя), уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обираються з числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно.

5. Кількість суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду.

6. Суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю зі стажем роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.

7. Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, не звільняються від виконання обов’язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ними таких повноважень ураховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

Стаття 19 — Порядок утворення, реорганізації, ліквідації суду, визначення кількості суддів у суді

1. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом.

2. Проект закону про утворення, реорганізацію чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

3. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.

4. Підставами для утворення, реорганізації чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.

5. Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів.

6. Кількість суддів у суді (крім Верховного Суду) визначає Вища рада правосуддя з урахуванням консультативного висновку Державної судової адміністрації України, судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.

7. До складу Верховного Суду входять судді, кількість яких визначає Вища рада правосуддя з урахуванням консультативного висновку Пленуму Верховного Суду.

Максимальна кількість суддів Верховного Суду не може перевищувати двохсот суддів.

8. Суд є юридичною особою, якщо інше не визначено законом.

9. Порядок здійснення відповідних заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією суду, визначається законом про утворення, реорганізацію чи ліквідацію такого суду.

Стаття 19 в редакції Закону № 1629-IX від 13.07.2021

Стаття 20 — Порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад

1. Адміністративними посадами в суді є посади голови суду та заступника (заступників) голови суду.

2. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів відповідного суду з числа суддів цього суду.

3. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом.

4. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники можуть бути достроково звільнені з посади за ініціативою не менш як однієї третини від загальної кількості суддів відповідного суду шляхом таємного голосування не менш як двома третинами суддів цього суду.

5. Підставою для звільнення судді з адміністративної посади є його заява або триваюче незадовільне виконання обов’язків голови суду, заступника голови суду відповідно, систематичне або грубе одноразове порушення закону при їх виконанні.

6. Суддя, якого достроково звільнено з адміністративної посади в суді (крім звільнення з адміністративної посади за його заявою), не може бути обраний на будь-яку адміністративну посаду в судах протягом двох років з дня такого дострокового звільнення.

7. Звільнення з посади судді, припинення його повноважень як судді, а також закінчення строку, на який суддю обрано на адміністративну посаду в суді, припиняє його повноваження на адміністративній посаді.

8. Голову Верховного Суду та його заступника обирає на посаду та звільняє з посади Пленум Верховного Суду у порядку, встановленому цим Законом.

9. Суддя, обраний на адміністративну посаду, не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки поспіль, якщо інше не передбачено законом.

10. У суді, кількість суддів у якому перевищує десять суддів, може бути обраний один заступник голови суду, а в суді, кількість суддів у якому перевищує тридцять суддів, - не більше двох заступників голови суду.

11. Обрання судді на адміністративну посаду без додержання вимог закону не допускається.

12. Перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом.

Глава 2. Місцеві суди

Стаття 21 — Види і склад місцевих судів

1. Місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).

2. Місцевими господарськими судами є окружні господарські суди.

3. Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, визначені процесуальним законом.

4. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа яких призначається голова суду та, у визначених законом випадках, заступник або заступники голови суду.

5. З числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, визначеному процесуальним законом.

6. Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду.

7. Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду.

8. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов’язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

Стаття 22 — Повноваження місцевого суду

1. Місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.

2. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

3. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

4. Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

5. Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.

Стаття 23 — Суддя місцевого суду

1. Суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Стаття 24 — Голова місцевого суду

1. Голова місцевого суду:

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;
3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв’язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;
7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;
9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;
10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

2. Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

3. У разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Стаття 25 — Заступник голови місцевого суду

1. Заступник голови місцевого суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.

Глава 3. Апеляційні суди

Стаття 26 — Види і склад апеляційних судів

1. Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суди першої інстанції, з розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

2. Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди, які утворюються в апеляційних округах.

3. Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються у відповідних апеляційних округах.

4. У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

5. Судову палату очолює секретар судової палати, який обирається з числа суддів цього суду строком на три роки.

6. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про обрання секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду.

7. Секретар судової палати:

1) організовує роботу відповідної палати;
2) контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати;
3) інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

Стаття 27 — Повноваження апеляційного суду

1. Апеляційний суд:

1) здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом;
2) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, інформує про результати узагальнення судової практики відповідні місцеві суди, Верховний Суд;
3) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;
4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Стаття 28 — Суддя апеляційного суду

1. Суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років;

Пункт 3 частини першої статті 28 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше сім років.

2. Суддя апеляційного суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Стаття 29 — Голова апеляційного суду

1. Голова апеляційного суду:

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
2) визначає адміністративні повноваження заступників голови апеляційного суду;
3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посади керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв’язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів в апеляційному суді у триденний строк з дня їх утворення;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів апеляційного суду;
7) організовує ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики, інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
8) сприяє виконанню вимог щодо підтримання кваліфікації суддів апеляційного суду та підвищення їхнього професійного рівня;
9) здійснює повноваження слідчого судді та призначає з числа суддів апеляційного суду суддів (суддю) для здійснення таких повноважень у випадках, визначених процесуальним законом;

9-1) здійснює відповідно до Закону України "Про розвідку" повноваження уповноваженого судді щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час здійснення розвідувальної діяльності та/або призначає суддю (суддів) з числа суддів апеляційного суду для здійснення таких повноважень під час розгляду питання про надання дозволу на проведення розвідувальних заходів;

Частину першу статті 29 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 1473-IX від 21.05.2021

10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

2. Голова апеляційного суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

3. У разі відсутності голови апеляційного суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Стаття 30 — Заступник голови апеляційного суду

1. Заступник голови апеляційного суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.

Глава 4. Вищі спеціалізовані суди

Стаття 31 — Види і склад вищих спеціалізованих судів

1. У системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної інстанції з розгляду окремих категорій справ.

Частина перша статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

2. Вищими спеціалізованими судами є:

1) Вищий суд з питань інтелектуальної власності;
2) Вищий антикорупційний суд;
3) Спеціалізований окружний адміністративний суд;

Частину другу статті 31 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

4) Спеціалізований апеляційний адміністративний суд.

Частину другу статті 31 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

3. Вищі спеціалізовані суди розглядають справи, які віднесені до їх юрисдикції процесуальним законом.

4. У складі вищого спеціалізованого суду можуть утворюватися судові палати для розгляду окремих категорій справ у першій інстанції, а також апеляційна палата для розгляду справ в апеляційній інстанції. Апеляційна палата вищого спеціалізованого суду діє у його складі на засадах інституційної, організаційної, кадрової та фінансової автономії. Кількість суддів в апеляційній палаті вищого спеціалізованого суду визначає у межах загальної кількості суддів вищого спеціалізованого суду Вища рада правосуддя з урахуванням консультативного висновку Державної судової адміністрації України.

Частина четверта статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017; в редакції Законів № 2509-VIII від 12.07.2018, № 1629-IX від 13.07.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

5. Судову палату для розгляду окремих категорій справ у першій інстанції очолює секретар судової палати, який обирається з числа суддів відповідної палати строком на три роки, а апеляційну палату очолює голова палати, який обирається з числа суддів цієї палати строком на три роки.

Частина п'ята статті 31 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

6. Секретар судової палати для розгляду окремих категорій справ у першій інстанції:

1) організовує роботу відповідної палати;
2) контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати;
3) інформує збори суддів відповідного вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати.

Частина шоста статті 31 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

7. Голова апеляційної палати:

1) здійснює повноваження, передбачені пунктами 1-3 частини шостої цієї статті;
2) представляє апеляційну палату з питань її діяльності перед органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
3) інформує збори суддів вищого спеціалізованого суду та Верховний Суд про результати узагальнення судової практики;
4) сприяє виконанню вимог щодо підтримання кваліфікації суддів палати, підвищення їхнього професійного рівня;
5) контролює ефективність діяльності самостійного структурного підрозділу, що здійснює організаційне забезпечення роботи апеляційної палати, вносить пропозиції про призначення на посаду керівника цього підрозділу та погоджує його звільнення з посади, вносить подання про заохочення або накладення на нього дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства, погоджує проект положення про такий структурний підрозділ та зміни до цього положення;
6) погоджує проект кошторису вищого спеціалізованого суду в частині фінансування діяльності апеляційної палати, а також погоджує використання бюджетних коштів, передбачених на утримання апеляційної палати;
7) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;
8) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Частина сьома статті 31 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

8. У разі відсутності голови палати для розгляду справ в апеляційній інстанції його обов’язки виконує суддя палати, який має найбільший стаж роботи на посаді судді.

Частина статті 31 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

9. Рішення про утворення і склад судових палат для розгляду окремих категорій справ у першій інстанції, про обрання секретарів цих судових палат приймаються зборами суддів відповідного вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду. Рішення про обрання голови апеляційної палати приймається зборами суддів цієї палати шляхом таємного голосування більшістю голосів суддів апеляційної палати.

Частина статті 31 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

Стаття 32 — Повноваження вищого спеціалізованого суду

1. Вищий спеціалізований суд:

1) здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах та в порядку, визначених процесуальним законом;

Пункт 1 частини першої статті 32 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017

2) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд;
3) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Стаття 33 — Суддя вищого спеціалізованого суду

1. Суддею Вищого суду з питань інтелектуальної власності може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Вищому суді з питань інтелектуальної власності, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше трьох років;
2) має досвід професійної діяльності представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) щонайменше п’ять років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності щонайменше п’ять років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше п’ять років.

2. Суддею Вищого антикорупційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Вищому антикорупційному суді, а також відповідає іншим вимогам, встановленим законом.

3. Суддя вищого спеціалізованого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Стаття 34 — Голова вищого спеціалізованого суду

1. Голова вищого спеціалізованого суду:

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;
2) визначає адміністративні повноваження заступників голови вищого спеціалізованого суду;
3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посади керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв’язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів вищого спеціалізованого суду;
7) організовує ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики, інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
8) сприяє виконанню вимог щодо підтримання кваліфікації суддів вищого спеціалізованого суду та підвищення їхнього професійного рівня;
9) здійснює інші повноваження, визначені законом.

2. Голова вищого спеціалізованого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

3. У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Стаття 35 — Заступник голови вищого спеціалізованого суду

1. Заступник голови вищого спеціалізованого суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.

Глава 5. Верховний Суд

Стаття 36 — Верховний Суд - найвищий суд у системі судоустрою України

1. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

2. Верховний Суд:

1) здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;
3) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою;
4) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;
5) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України;
6) забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом;
7) забезпечує апеляційні та місцеві суди методичною інформацією з питань правозастосування;

Частину другу статті 36 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

7-1) здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

Частину другу статті 36 доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023

8) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Стаття 37 — Склад та структура Верховного Суду

Частину першу статті 37 виключено на підставі Закону № 1629-IX від 13.07.2021

2. У складі Верховного Суду діють:

1) Велика Палата Верховного Суду;
2) Касаційний адміністративний суд;
3) Касаційний господарський суд;
4) Касаційний кримінальний суд;
5) Касаційний цивільний суд.

3. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації.

4. У кожному касаційному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.

Кількість та спеціалізація судових палат визначаються рішенням зборів суддів касаційного суду з урахуванням вимог частин п’ятої та шостої цієї статті та судового навантаження.

5. У Касаційному адміністративному суді обов’язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо:

1) податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
2) захисту соціальних прав;
3) виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.

6. У Касаційному господарському суді обов’язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про):

1) банкрутство;
2) захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством;
3) корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів.

7. Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.

8. У Верховному Суді діє Пленум Верховного Суду для вирішення питань, визначених Конституцією України та цим Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду визначаються цим Законом.

Стаття 38 — Суддя Верховного Суду

1. Суддею Верховного Суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше десять років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років;

Пункт 3 частини першої статті 38 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше десять років.

2. Суддя Верховного Суду:

1) здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Пленуму Верховного Суду;
3) аналізує судову практику, бере участь у її узагальненні;
4) бере участь у розгляді питань, що виносяться на збори суддів відповідного касаційного суду, та здійснює інші повноваження, визначені законом.

Стаття 39 — Голова Верховного Суду

1. Верховний Суд очолює Голова Верховного Суду, якого обирає на посаду та звільняє з посади шляхом таємного голосування Пленум Верховного Суду з числа суддів Верховного Суду в порядку, встановленому цим Законом.

2. Голова Верховного Суду:

1) представляє Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України у зносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;
2) визначає адміністративні повноваження заступника Голови Верховного Суду;
3) скликає Пленум Верховного Суду; вносить на розгляд Пленуму подання щодо обрання на посаду секретаря Пленуму; виносить на розгляд Пленуму питання та головує на його засіданнях;
4) контролює ефективність діяльності апарату Верховного Суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду та його першого заступника, вносить подання про застосування до керівника апарату суду та його першого заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

Пункт 4 частини другої статті 39 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

5) інформує Пленум Верховного Суду про діяльність Верховного Суду;
6) здійснює інші повноваження, визначені законом.

3. Голова Верховного Суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

4. Голова Верховного Суду за посадою входить до складу Вищої ради правосуддя.

5. У разі відсутності Голови Верховного Суду його адміністративні повноваження здійснює заступник Голови Верховного Суду. У разі відсутності заступника Голови Верховного Суду адміністративні повноваження Голови Верховного Суду здійснює суддя, який має більший стаж роботи на посаді судді Верховного Суду.

Стаття 40 — Порядок обрання Голови Верховного Суду

1. Пленум Верховного Суду обирає Голову Верховного Суду на посаду та звільняє його з посади більшістю голосів від загального складу Пленуму шляхом таємного голосування.

2. Голова Верховного Суду обирається з числа суддів Верховного Суду строком на чотири роки з правом обіймати посаду Голови Верховного Суду не більше двох строків поспіль.

3. Голова Верховного Суду не може одночасно обіймати будь-яку іншу адміністративну посаду.

4. Пленум Верховного Суду з питання обрання Голови Верховного Суду скликається не пізніше одного місяця з дня припинення повноважень попереднього Голови Верховного Суду.

5. Звільнення з посади судді Верховного Суду та припинення його повноважень, закінчення строку, на який суддю обрано Головою Верховного Суду, припиняє його повноваження як Голови Верховного Суду.

6. Повноваження Голови Верховного Суду також припиняються достроково внаслідок висловлення йому недовіри Пленумом Верховного Суду.

7. Процедура обрання на посаду Голови Верховного Суду та звільнення його з посади встановлюється Регламентом Пленуму Верховного Суду, що затверджується Пленумом. Зміна регламентної процедури менше ніж за шість місяців до закінчення строку повноважень Голови Верховного Суду не допускається.

Стаття 41 — Порядок дострокового звільнення з посади Голови Верховного Суду

1. Голова Верховного Суду може бути достроково звільнений з посади з підстав, встановлених законом.

2. Порядок дострокового припинення повноважень Голови Верховного Суду внаслідок висловлення йому недовіри Пленумом Верховного Суду визначається виключно цією статтею. Регламент Пленуму Верховного Суду щодо цього порядку не застосовується.

3. Питання про висловлення недовіри Голові Верховного Суду розглядається Пленумом Верховного Суду за поданням не менш як однієї третини від складу Пленуму Верховного Суду, скріпленим їх підписами. Подання має бути вмотивованим.

4. Для проведення Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду судді, визначені у частині третій цієї статті, створюють організаційний комітет та призначають його голову і заступника, про що складається протокол.

5. Організаційний комітет забезпечує підготовку і проведення Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду у двадцятиденний термін з дня його створення. Учасники засідання Пленуму Верховного Суду повідомляються організаційним комітетом про день і час скликання Пленуму Верховного Суду та питання, що виноситься на його розгляд, з надсиланням відповідних матеріалів у порядку, встановленому цим Законом. Внесення до порядку денного Пленуму Верховного Суду інших питань, крім висловлення недовіри Голові Верховного Суду, забороняється.

6. Засідання Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду є повноважним за умови присутності на ньому більше половини суддів від складу Пленуму Верховного Суду. На засіданні Пленуму Верховного Суду головує голова організаційного комітету, а в разі його відсутності - заступник голови організаційного комітету.

7. Головуючий виносить на затвердження Пленуму Верховного Суду пропозиції щодо секретаря засідання Пленуму Верховного Суду, персонального складу лічильної комісії, а також форми бюлетеня та протоколу голосування, які затверджуються відкритим голосуванням.

8. Питання про висловлення недовіри Голові Верховного Суду розглядається за участю Голови Верховного Суду або без його участі. Голова Верховного Суду по суті порушених питань може також надати письмові пояснення, які висвітлюються ним або уповноваженою ним особою на засіданні Пленуму Верховного Суду.

9. Організаційний комітет визначає порядок проведення засідання і процедуру голосування з урахуванням вимог цього Закону і здійснює контроль за їх дотриманням.

10. Рішення про висловлення недовіри Голові Верховного Суду приймається шляхом таємного голосування більшістю голосів від складу Пленуму Верховного Суду.

11. Рішення про висловлення недовіри Голові Верховного Суду оформлюється Постановою Пленуму Верховного Суду, яка підписується головуючим та секретарем засідання, обраним Пленумом Верховного Суду за пропозицією головуючого.

12. Висловлення недовіри Голові Верховного Суду не позбавляє його повноважень судді Верховного Суду. У разі дострокового припинення повноважень Голови Верховного Суду обрання Голови Верховного Суду здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

13. Питання про недовіру Голові Верховного Суду не може повторно ініціюватися протягом року з дня його розгляду на засіданні Пленуму Верховного Суду.

14. Порядок звільнення з посади Голови Верховного Суду з підстав, не пов’язаних із висловленням йому недовіри Пленумом Верховного Суду, визначається законом та Регламентом Пленуму Верховного Суду.

Стаття 42 — Голова касаційного суду

1. Касаційний суд очолює його голова.

2. Голову касаційного суду обирають шляхом таємного голосування збори суддів відповідного касаційного суду з числа суддів цього суду.

3. Голова касаційного суду обирається строком на чотири роки з правом обіймати посаду голови такого касаційного суду не більше двох строків поспіль.

4. Голова касаційного суду може бути достроково звільнений з посади за ініціативою не менш як однієї третини від загальної кількості суддів відповідного касаційного суду шляхом таємного голосування більшістю голосів суддів відповідного касаційного суду.

5. Звільнення з посади судді та припинення його повноважень, а також закінчення строку, на який суддю обрано головою відповідного касаційного суду, припиняє його повноваження як голови цього суду.

6. Голова касаційного суду:

1) представляє касаційний суд перед органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами з питань діяльності цього суду;
2) визначає адміністративні повноваження заступників голови касаційного суду;
3) контролює ефективність діяльності структурного підрозділу апарату Верховного Суду, який здійснює організаційне забезпечення діяльності відповідного касаційного суду, погоджує призначення на посаду та звільнення керівника цього підрозділу - заступника керівника апарату Верховного Cуду, вносить подання про заохочення або накладення на нього дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
4) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у касаційному суді у триденний строк з дня їх утворення;
5) скликає збори суддів касаційного суду; вносить на розгляд зборів питання та головує на їх засіданнях;
6) інформує збори суддів касаційного суду про стан правосуддя у відповідній судовій спеціалізації та практику вирішення окремих категорій справ;
7) забезпечує виконання рішень зборів суддів касаційного суду;
8) організовує ведення та аналіз судової статистики в касаційному суді, вивчення судової практики, інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
9) сприяє виконанню вимог щодо підтримання кваліфікації суддів касаційного суду, підвищення їхнього професійного рівня;
10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

7. Голова касаційного суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

8. У разі відсутності голови касаційного суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови касаційного суду за визначенням голови касаційного суду, за відсутності такого визначення - заступник голови касаційного суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови касаційного суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

9. Заступник голови касаційного суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою касаційного суду.

Стаття 43 — Заступник Голови Верховного Суду, заступник голови касаційного суду

1. Пленум Верховного Суду може обрати заступника Голови Верховного Суду за пропозицією Голови Верховного Суду.

Заступник Голови Верховного Суду обирається на посаду строком на чотири роки та звільняється з посади Пленумом Верховного Суду. Рішення про його обрання на посаду та про звільнення з посади приймається більшістю голосів від загального складу Пленуму Верховного Суду шляхом таємного голосування.

Заступник Голови Верховного Суду може бути достроково звільнений з посади у порядку, встановленому Регламентом Пленуму Верховного Суду.

2. Звільнення з посади судді та припинення його повноважень, закінчення строку, на який суддю обрано заступником Голови Верховного Суду, припиняє його повноваження як заступника Голови Верховного Суду.

3. Збори суддів касаційного суду можуть обрати заступника голови касаційного суду. Заступник голови касаційного суду обирається на посаду строком на чотири роки за пропозицією голови касаційного суду з числа секретарів судових палат відповідного касаційного суду та звільняється з посади зборами суддів такого касаційного суду.

Рішення про обрання на посаду та про звільнення з посади заступника голови касаційного суду приймається більшістю голосів суддів відповідного касаційного суду шляхом таємного голосування.

4. Заступник голови касаційного суду може бути достроково звільнений з посади за пропозицією голови касаційного суду або не менш як однієї третини від загальної кількості суддів відповідного касаційного суду шляхом таємного голосування більшістю голосів суддів відповідного касаційного суду.

5. Звільнення з посади судді та припинення його повноважень, закінчення строку, на який суддю обрано заступником голови відповідного касаційного суду, припинення повноважень секретаря судової палати, припиняє його повноваження як заступника голови цього суду.

Стаття 44 — Судові палати касаційного суду

1. Судові палати касаційного суду:

1) здійснюють правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) аналізують судову статистику та вивчають судову практику;
3) здійснюють інші повноваження, визначені законом.

2. Персональний склад судових палат та кількість суддів у судових палатах визначаються зборами суддів відповідного касаційного суду.

3. Судову палату очолює секретар судової палати, який:

1) організовує роботу відповідної судової палати та головує на її засіданнях;
2) організовує аналіз судової статистики, вивчення судової практики;
3) інформує збори суддів касаційного суду про діяльність судової палати;
4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

4. Секретар судової палати обирається на посаду строком на чотири роки та звільняється з посади більшістю голосів суддів відповідної судової палати шляхом таємного голосування.

5. У разі відсутності секретаря судової палати його обов’язки виконує суддя палати, який має найбільший стаж роботи на посаді судді відповідного касаційного суду.

Стаття 45 — Велика Палата Верховного Суду

1. Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу якого входить двадцять один суддя Верховного Суду.

2. Велика Палата Верховного Суду:

1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права;

Пункт 1 частини другої статті 45 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017

2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції;
3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики;
4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

3. Судді Верховного Суду обираються до Великої Палати зборами суддів відповідних касаційних судів з числа суддів таких касаційних судів.

4. Кожен касаційний суд у складі Верховного Суду обирає по п’ять суддів до Великої Палати Верховного Суду. До складу Великої Палати Верховного Суду також входить Голова Верховного Суду за посадою.

5. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, здійснює повноваження судді Великої Палати Верховного Суду протягом трьох років (крім Голови Верховного Суду), але не більше двох строків поспіль.

6. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, а також Голова Верховного Суду не здійснюють правосуддя у відповідному касаційному суді.

7. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, не може бути обраний на будь-які адміністративні посади, окрім посади Секретаря Великої Палати Верховного Суду.

8. Секретар Великої Палати Верховного Суду обирається з числа суддів Великої Палати строком на три роки та звільняється з посади Великою Палатою шляхом таємного голосування більшістю голосів.

9. Звільнення з посади судді та припинення його повноважень, закінчення строку, на який суддю обрано Секретарем Великої Палати Верховного Суду чи до Великої Палати, припиняє його повноваження як Секретаря Великої Палати Верховного Суду.

10. Секретар Великої Палати:

1) організовує роботу Великої Палати і головує на її пленарних засіданнях;
2) організовує аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової практики;
3) інформує Пленум Верховного Суду про діяльність Великої Палати;
4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

11. Засідання Великої Палати Верховного Суду вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.

Стаття 46 — Пленум Верховного Суду

1. Пленум Верховного Суду є колегіальним органом, до складу якого входять усі судді Верховного Суду.

2. Пленум Верховного Суду:

1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду та заступника Голови Верховного Суду у порядку, встановленому цим Законом;
2) обирає з числа суддів Верховного Суду за поданням Голови Верховного Суду та увільняє від виконання обов’язків секретаря Пленуму Верховного Суду;
3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду про його діяльність, Секретаря Великої Палати Верховного Суду про діяльність Палати;
4) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою України;

4-1) надає у випадку, передбаченому цим Законом, Вищій раді правосуддя консультативний висновок, який є офіційним документом, що містить рекомендації та пропозиції щодо кількості суддів у складі Верховного Суду;

Частину другу статті 46 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021

5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України;
6) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;
7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду;
8) затверджує Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді та її склад;
9) затверджує склад редакційної колегії офіційного друкованого органу Верховного Суду;
10) затверджує бюджетний запит Верховного Суду;

10-1) з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні окремих категорій справ узагальнює практику застосування матеріального і процесуального законів, систематизує та забезпечує оприлюднення правових позицій Верховного Суду з посиланням на судові рішення, в яких вони були сформульовані;

Частину другу статті 46 доповнено пунктом 10-1 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

10-2) за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики надає роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ;

Частину другу статті 46 доповнено пунктом 10-2 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

11) розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.

3. Засідання Пленуму Верховного Суду є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від складу Пленуму, крім випадків, встановлених цим Законом.

4. На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники органів державної влади, наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації та інші особи.

5. Пленум Верховного Суду скликається Головою Верховного Суду в разі потреби або на вимогу не менш як четвертої частини від складу суддів Верховного Суду, але не рідше одного разу на три місяці. У разі відсутності Голови Верховного Суду Пленум скликається заступником Голови Верховного Суду.

6. Про день і час скликання Пленуму Верховного Суду та питання, що виносяться на його розгляд, учасники засідання Пленуму повідомляються не пізніш як за п’ять робочих днів до засідання. У цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які виносяться на розгляд Пленуму.

7. Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду. У разі відсутності Голови Верховного Суду засідання Пленуму веде заступник Голови Верховного Суду.

8. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду встановлюється цим Законом та прийнятим відповідно до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду.

9. Пленум Верховного Суду приймає з розглянутих питань постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду підписуються головуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі та розміщуються на веб-сайті Верховного Суду.

10. Секретар Пленуму Верховного Суду організовує роботу секретаріату Пленуму, підготовку засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду.

11. Особливості проведення Пленуму Верховного Суду з розгляду окремих питань, у тому числі щодо процедури скликання, повноважності засідання, порядку роботи, процедури голосування, порядку прийняття рішень та підписання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду, встановлюються законом.

Стаття 47 — Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган Верховного Суду

1. Науково-консультативна рада утворюється при Верховному Суді з числа висококваліфікованих фахівців у сфері права для підготовки наукових висновків з питань діяльності Верховного Суду, що потребують наукового забезпечення.

2. Порядок організації та діяльності Науково-консультативної ради визначається положенням, що затверджується Пленумом Верховного Суду.

3. Верховний Суд має офіційний друкований орган, в якому публікуються матеріали судової практики Верховного Суду та інші матеріали. Офіційний друкований орган може видаватися в електронному вигляді.

Розділ III. СУДДІ ТА ПРИСЯЖНІ

Глава 1. Загальні положення статусу судді

Стаття 48 — Незалежність судді

1. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

2. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

3. Суддя не зобов’язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

4. Суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.

5. Незалежність судді забезпечується:

1) особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень;
2) недоторканністю та імунітетом судді;
3) незмінюваністю судді;
4) порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення;
5) забороною втручання у здійснення правосуддя;
6) відповідальністю за неповагу до суду чи судді;
7) окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом;
8) належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді;
9) функціонуванням органів суддівського врядування та самоврядування;
10) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;
11) правом судді на відставку.

6. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

7. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.

Стаття 49 — Недоторканність та імунітет судді

1. Суддя є недоторканним. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

2. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи, за винятком:

1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затримання судді у зв’язку з таким діянням;
2) затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину.

3. Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду, за винятком випадків, зазначених у частині другій цієї статті.

4. Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником.

5. Суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.

6. Продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше двох місяців. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пізніше десяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

7. У разі ухвалення органом, що розглядає справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, такий суддя автоматично тимчасово відстороняється від здійснення правосуддя до ухвалення рішення про його звільнення з посади Вищою радою правосуддя.

8. Суддя на час тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя позбавляється права на отримання доплат до посадового окладу судді.

9. Проведення стосовно судді оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися лише з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора або його заступника, керівника обласної прокуратури або його заступника.

Частина дев'ята статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021

10. Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення, а також прийняття рішення про проведення стосовно судді оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, застосування запобіжних заходів не може здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.

У разі якщо згідно із загальними правилами визначення юрисдикції кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися або рішення про проведення стосовно судді оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій або застосування запобіжних заходів має ухвалюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження або ухвалення рішення про проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій здійснюється судом, найбільш територіально наближеним до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя), якщо інший суд не визначений процесуальним законом.

Абзац другий частини десятої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

11. За шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом.

Стаття 50 — Відповідальність за неповагу до суду чи судді

1. Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.

Стаття 51 — Посвідчення судді

1. Судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України.

2. Посвідчення судді, голови суду, заступника голови суду, судді у відставці підписує Президент України.

3. Посвідчення Голови Верховного Суду та заступника Голови Верховного Суду підписує секретар Пленуму Верховного Суду.

4. Вручення посвідчення здійснює особа, яка його підписала, або за її дорученням інша особа.

Глава 2. Суддя

Стаття 52 — Статус судді

1. Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

2. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Стаття 53 — Незмінюваність судді

1. Судді гарантується перебування на посаді судді до досягнення ним шістдесяти п’яти років, крім випадків звільнення судді з посади або припинення його повноважень відповідно до Конституції України та цього Закону.

2. Суддю не може бути переведено до іншого суду без його згоди, крім переведення:

1) у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду;
2) у порядку дисциплінарного стягнення.

Стаття 54 — Вимоги щодо несумісності

1. Перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Перебування на посаді судді також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

2. Суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

3. Особи, які є власниками акцій або володіють іншими корпоративними правами чи мають інші майнові права або інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті отримання прибутку, зобов’язані передати такі акції (корпоративні права) або інші відповідні права в управління незалежній третій особі (без права надання інструкцій такій особі щодо розпорядження такими акціями, корпоративними або іншими правами, або щодо реалізації прав, які з них виникають) на час перебування на посаді судді. Суддя може отримувати відсотки, дивіденди та інші пасивні доходи від майна, власником якого він є.

4. Суддя не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. Перебуваючи на посаді, суддя не може бути кандидатом на виборні посади в органах державної влади (крім судової) та органах місцевого самоврядування, а також брати участь у передвиборчій агітації.

5. У разі призначення судді членом Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України він відряджається для роботи в цих органах на постійній основі. За членами цих органів - суддями зберігаються гарантії матеріального, соціального та побутового забезпечення, визначені законодавством для суддів.

6. Суддю за його заявою може бути відряджено для роботи у Національній школі суддів України, а суддю, обраного головою чи заступником голови Ради суддів України, - до Ради суддів України, із збереженням розміру суддівської винагороди за основним місцем роботи та встановлених законом доплат.

7. Суддя повинен дотримуватися вимог щодо несумісності, визначених законодавством у сфері запобігання корупції. Відрядження на роботу до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Ради суддів України не вважається сумісництвом.

Стаття 55 — Відрядження як тимчасове переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації

1. У зв’язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, виявленням надмірного рівня судового навантаження у відповідному суді, припиненням роботи суду у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, за рішенням Вищої ради правосуддя, ухваленим на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя може бути, за його згодою, відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя.

У період дії надзвичайного чи воєнного стану і за умови зміни територіальної підсудності судових справ, що розглядаються у відповідному суді, в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 цього Закону, суддя суду, територіальна підсудність справ якого змінюється, може бути без його згоди відряджений для здійснення правосуддя до суду, якому визначається територіальна підсудність справ, що перебували у провадженні суду, в якому працює суддя, а в разі відсутності вакансій у цьому суді - до іншого суду того самого рівня і спеціалізації.

Частину першу статті 55 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2461-IX від 27.07.2022

2. Відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється на строк, що визначається Вищою радою правосуддя, але не більше ніж на один рік, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Якщо обставини, що були підставою відрядження судді, продовжують існувати, за зверненням голови суду, до якого суддя відряджений, та за згодою такого судді Вища рада правосуддя продовжує строк відрядження, але не більше ніж на один рік. Загальний строк відрядження не може перевищувати два роки.

Вища рада правосуддя на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може ухвалити рішення про дострокове закінчення відрядження судді, якщо обставини, що були підставою відрядження судді, припинилися, про що повідомляється суддя.

Суддя, строк відрядження якого закінчився або стосовно якого Вищою радою правосуддя ухвалено рішення про дострокове закінчення відрядження судді, повертається на роботу до суду, з якого був відряджений. У такому разі визначення нового судді (колегії суддів) для розгляду справ, які знаходилися на розгляді у судді та не розглянуті ним по суті, здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, визначеному процесуальним законом.

Частина друга статті 55 в редакції Закону № 679-IX від 04.06.2020

3. У разі припинення роботи суду у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами суддя, якого було відряджено з такого суду, має бути переведений на постійне місце роботи до закінчення строку відрядження.

4. Суддя, який відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, здійснює правосуддя та отримує суддівську винагороду в суді, до якого його відряджено.

5. Порядок відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Стаття 56 — Права та обов’язки судді

1. Права судді, пов’язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, процесуальним та іншими законами.

2. Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні.

3. Судді можуть утворювати громадські об’єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня.

4. Суддя може бути членом національних або міжнародних асоціацій та інших організацій, що мають на меті захист інтересів суддів, утвердження авторитету судової влади в суспільстві або розвиток юридичної професії та науки.

5. Суддя має право підвищувати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку.

6. Суддя повинен додержуватися присяги.

7. Суддя зобов’язаний:

1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
3) подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді;
4) виявляти повагу до учасників процесу;
5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання;

Пункт 5 частини сьомої статті 56 в редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024

6) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;
7) подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
8) систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду;
9) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання;
10) підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

8. Суддя проходить підготовку у Національній школі суддів України не менше ніж раз на три роки.

9. Суддя до звільнення з посади або припинення його повноважень може бути нагороджений державними нагородами лише за виявлену ним особисту мужність і героїзм в умовах, пов’язаних із ризиком для життя, за дії, пов’язані з участю та/або сприянням обороні України, захисту її територіальної цілісності і недоторканності, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами, не пов’язаними із здійсненням правосуддя.

Частина дев'ята статті 56 в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

Стаття 57 — Присяга судді

1. Особа, призначена на посаду судді, складає присягу судді такого змісту:

Абзац перший частини першої статті 57 в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

"Я, (ім’я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя".

2. Суддя складає присягу під час урочистої церемонії у присутності Президента України. До участі в церемонії запрошуються Голова Верховного Суду, Голова Ради суддів України, Голова Вищої ради правосуддя та Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

3. Текст присяги підписується суддею і зберігається в його суддівському досьє.

Стаття 58 — Етика судді

1. Питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

Стаття 59 — Моніторинг способу життя судді

1. З метою встановлення відповідності рівня життя судді наявному у нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам, проводиться моніторинг способу життя судді відповідно до закону.

2. Моніторинг способу життя судді може бути проведений на вимогу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя та в інших випадках, визначених законом.

3. Орган, який відповідно до закону здійснює моніторинг способу життя судді, зобов’язаний надіслати відповідну інформацію за результатами моніторингу невідкладно після завершення його проведення, але не пізніше тридцяти днів з моменту отримання відповідної вимоги.

4. Результати моніторингу способу життя судді можуть також використовуватися для оцінки дотримання суддею правил суддівської етики.

5. Інформація, отримана за результатами моніторингу способу життя судді, включається до суддівського досьє.

Стаття 60 — Повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

1. Повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається суддею, здійснюється відповідно до закону центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення.

2. Повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснюється щодо кожного судді щонайменше один раз на п’ять років (якщо інше не передбачено законом), а також за відповідним запитом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради правосуддя.

Частина друга статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

Стаття 61 — Декларація родинних зв’язків судді

1. Суддя зобов’язаний щорічно до 1 травня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків за формою, що визначається Комісією.

Частина перша статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

2. У декларації родинних зв’язків судді зазначаються такі відомості:

1) прізвище, ім’я, по батькові судді, місце його роботи та займана посада;
2) прізвища, імена, по батькові осіб, з якими у судді є родинні зв’язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років були:
а) членами Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, працівниками секретаріату Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції;
б) членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, працівниками секретаріату або інспекторами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
в) членами Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції;
г) суддями, працівниками апарату суду;
ґ) суддями Конституційного Суду України, працівниками секретаріату Конституційного Суду України;
д) членами Громадської ради доброчесності;

Підпункт "д" пункту 2 частини другої статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018; в редакції Закону № 3996-IX від 08.10.2024

е) прокурорами, працівниками правоохоронних органів (органів правопорядку), адвокатами, нотаріусами;
є) посадовими особами Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь;
ж) Президентом України;
з) Главою Адміністрації Президента України або його заступниками;
и) Секретарем Ради національної безпеки і оборони України або його заступниками;
і) народними депутатами України, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради;
ї) членами Кабінету Міністрів України, керівниками або заступниками керівників центральних органів виконавчої влади, у тому числі зі спеціальним статусом, членами Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
й) керівниками або заступниками керівника Національного антикорупційного бюро України, членами Національного агентства з питань запобігання корупції;
к) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;
л) членами Рахункової палати;
м) членами Центральної виборчої комісії;
н) членами Правління чи Ради Національного банку України;
о) членами Антимонопольного комітету України, національних комісій регулювання природних монополій, а також Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
п) головами або заступниками голови місцевих державних адміністрацій;
р) міськими, сільськими, селищними головами або їх заступниками.

3. Декларація родинних зв’язків судді є відкритою для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

4. За відсутності доказів іншого відомості, подані суддею у декларації родинних зв’язків, вважаються достовірними.

5. У разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, поданих суддею у декларації родинних зв’язків, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить перевірку зазначеної декларації.

6. Неподання, несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею або подання в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей мають наслідком дисциплінарну відповідальність, установлену цим Законом.

7. Притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків або за подання в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей не звільняє суддю від обов’язку подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.

8. До осіб, з якими у судді є родинні зв’язки, для цілей цієї статті належать:

1) особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суддею (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суддею не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею;
2) незалежно від зазначених у пункті 1 умов - чоловік, дружина, а також родичі кожного з подружжя чи родичі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею (батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, усиновлювач, усиновлений).

Стаття 62 — Декларація доброчесності судді

1. Суддя зобов’язаний щорічно до 1 травня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.

Частина перша статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

2. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

3. У декларації доброчесності судді зазначаються прізвище, ім’я, по батькові судді, його місце роботи, займана посада та твердження про:

1) відповідність рівня життя судді наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам;
2) своєчасне та повне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та достовірність задекларованих у них відомостей;
3) невчинення корупційних правопорушень;
4) відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;
5) сумлінне виконання обов’язків судді та дотримання ним присяги;
6) невтручання у правосуддя, яке здійснюється іншими суддями;
7) проходження перевірки суддів відповідно до Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" та її результати;
8) відсутність заборон, визначених Законом України "Про очищення влади".

Декларація доброчесності судді може містити інші твердження, метою яких є перевірка доброчесності судді.

4. Декларація доброчесності судді є відкритою для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

5. За відсутності доказів іншого твердження судді у декларації доброчесності вважаються достовірними.

6. У разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.

7. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.

Глава 3. Присяжний

Стаття 63 — Статус присяжного

1. Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

2. Присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.

Стаття 64 — Список присяжних

1. Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.

2. Список присяжних для розгляду господарських справ затверджується в порядку, визначеному законом, з числа осіб, які відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.

3. У разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

4. Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

5. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов’язані із добором присяжних.

Стаття 65 — Вимоги до присяжного

1. Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом.

2. Не включаються до списків присяжних громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
3) які мають незняту чи непогашену судимість;
4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
6) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;
7) особи, які не володіють державною мовою.

3. Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Стаття 66 — Підстави і порядок увільнення від виконання обов’язків присяжного

1. За наявності обставин, зазначених у частині другій статті 65 цього Закону, голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов’язків присяжного.

2. Голова суду також увільняє від виконання обов’язків присяжного:

1) особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;
2) керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
3) особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
4) іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

3. Особу, зазначену в частині другій цієї статті, увільняють від виконання обов’язків присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов’язків.

4. Увільнення від виконання обов’язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

Стаття 67 — Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді

1. Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.

2. Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

3. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов’язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов’язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного.

4. Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

5. Роботодавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.

6. Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду.

Стаття 68 — Гарантії прав присяжних

1. Присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.

2. За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

3. На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов’язків.

Розділ IV. ПОРЯДОК ЗАЙНЯТТЯ ПОСАДИ СУДДІ

Глава 1. Кандидат на посаду судді

Стаття 69 — Вимоги до кандидатів на посаду судді

1. На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

2. Не може бути призначений суддею громадянин, який:

1) визнаний судом обмежено дієздатним або недієздатним;
2) має хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню функцій із здійснення правосуддя;
3) має незняту чи непогашену судимість.

3. Не може претендувати на посаду судді особа, до якої згідно із законом застосовується заборона обіймати відповідну посаду.

4. Не може претендувати на посаду судді особа, яка обіймає посаду члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, протягом часу перебування на відповідній посаді та протягом одного року після звільнення або припинення повноважень.

5. Не може претендувати на посаду судді особа, яку було звільнено з посади судді за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним із статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, порушення вимог щодо несумісності, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна або у зв’язку із набранням законної сили обвинувальним вироком стосовно такої особи, крім випадків визнання в судовому порядку протиправним рішення про звільнення із зазначених підстав або скасування обвинувального вироку суду.

6. Не може претендувати на посаду судді особа, яку було звільнено з посади судді за результатами кваліфікаційного оцінювання.

7. Для цілей цього Закону вважається:

1) вищою юридичною освітою - вища юридична освіта ступеня магістра (або прирівняна до неї вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), здобута в Україні, а також вища юридична освіта відповідного ступеня, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;
2) стажем професійної діяльності у сфері права - стаж професійної діяльності особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти;
3) науковим ступенем - науковий ступінь у сфері права, здобутий у закладі вищої освіти (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи науковій установі України або в аналогічному закладі вищої освіти чи науковій установі іноземної держави. Науковий ступінь, здобутий у закладі вищої освіти чи науковій установі іноземної держави, повинен бути визнаний в Україні в установленому законодавством порядку;
4) стажем наукової роботи - стаж професійної діяльності у сфері права на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників у закладі вищої освіти (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи науковій установі України або в аналогічному закладі вищої освіти чи науковій установі іноземної держави, на посадах працівників апарату суду (головний спеціаліст, науковий консультант, керівник структурного підрозділу), посадові обов’язки яких передбачають виключно здійснення науково-аналітичної діяльності в судах України (аналіз проектів законодавчих актів, систематизація судової практики, її узагальнення, надання аналітичної допомоги суддям з питань правозастосування), за умови наявності наукового ступеня, на посадах науково-викладацького складу Національної школи суддів України, за умови наявності наукового ступеня, а також час навчання в аспірантурі чи докторантурі за денною (очною) формою навчання випускників аспірантури, докторантури, за умови публічного захисту дисертації.

8. Кандидат на посаду судді відповідає критерію компетентності, якщо він володіє знаннями у сфері права та вміє їх застосовувати, має навички юридичного письма та правничої аргументації, когнітивні здібності.

9. Кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Глава 2. Добір на посаду судді місцевого суду

Стаття 70 — Порядок добору на посаду судді місцевого суду

1. Добір на посаду судді місцевого суду (далі - добір на посаду судді) здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі етапи:

1) оголошення добору на посаду судді;
2) подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді;
3) допуск до участі у доборі на посаду судді;
4) складання кваліфікаційного іспиту;
5) проведення спеціальної перевірки, передбаченої цим Законом;
6) проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді (у разі визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України такої необхідності);
7) затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді;
8) зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України забезпечує прозорість та відкритість добору на посаду судді.

3. Під час складання кандидатами на посаду судді кваліфікаційного іспиту, а також на засіданнях Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо ухвалення рішень за результатами відповідних етапів добору на посаду судді можуть бути присутніми представники медіа, громадських об’єднань, судді, адвокати, представники органів суддівського самоврядування, кандидат на посаду судді, стосовно якого вирішується питання, а також інші заінтересовані особи, запрошені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Стаття 71 — Оголошення добору на посаду судді

1. Про оголошення добору на посаду судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення, яке оприлюднює на офіційному веб-сайті Комісії та офіційному веб-порталі судової влади України.

2. У рішенні про оголошення добору на посаду судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України обов’язково зазначає кінцевий строк подання заяви та документів для участі у доборі, що не може бути меншим за 30 днів з дня оприлюднення рішення, а також прогнозовану кількість вакантних посад суддів, стосовно яких оголошено добір.

Стаття 72 — Заява та документи для участі у доборі на посаду судді

1. Особа, яка виявила намір стати суддею, для участі у доборі на посаду судді подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

1) письмову заяву про участь у доборі на посаду судді;
2) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
3) анкету кандидата на посаду судді;
4) мотиваційний лист кандидата на посаду судді;
5) декларацію родинних зв’язків та декларацію доброчесності кандидата на посаду судді;
6) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками), здобуту в Україні, та/або копії документів про вищу юридичну освіту, здобуту за кордоном, разом із копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання, навчання в аспірантурі чи докторантурі за денною (очною) формою навчання (за наявності);
7) копії документів, що підтверджують стаж професійної діяльності у сфері права;
8) документи встановленої форми з медичних установ про проходження психіатричних та наркологічних оглядів;
9) письмову згоду на збирання, зберігання, обробку та використання інформації про кандидата на посаду судді з метою оцінки його готовності до роботи на посаді судді;
10) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до цього Закону та документи, необхідні для проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
11) копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка охоплює період року, що передує року подання документів, та посилання на відповідну сторінку Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
12) копію документа, що підтверджує володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;
13) інші документи, що підтверджують відповідність особи вимогам, передбаченим статтею 69 цього Закону.

2. Форма і зміст заяви про участь у доборі на посаду судді, анкети, декларації родинних зв’язків та декларації доброчесності кандидата на посаду судді затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та розміщуються на її офіційному веб-сайті.

3. Вимагати від особи, яка виявила намір стати суддею, подання документів, не передбачених цією статтею, забороняється.

4. Приймання заяв та документів завершується в день, зазначений в оголошенні як кінцевий строк їх подання. Заяви та документи, що надійшли після зазначеного строку, не розглядаються.

Стаття 73 — Допуск до участі у доборі на посаду судді

1. На основі поданих документів Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює перевірку відповідності осіб, які виявили намір стати суддею, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Участь у доборі на посаду судді можуть брати особи, які подали необхідні документи, визначені статтею 72 цього Закону, та відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на день подання заяви про участь у доборі.

3. Особи, які не подали всіх необхідних документів та/або подали документи, що не відповідають установленим законом вимогам, а також особи, які згідно з поданими документами не відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі на посаду судді не допускаються.

4. Про допуск або про відмову в допуску до участі у доборі на посаду судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює вмотивоване рішення.

5. Неістотні недоліки змісту поданих особою документів не є підставою для відмови в допуску до участі у доборі на посаду судді.

Неістотними вважаються недоліки, що не перешкоджають розумінню змісту поданих особою документів.

6. Відповідність особи, яка виявила намір стати суддею, критеріям компетентності, доброчесності встановлюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України під час її участі у доборі на посаду судді як кандидата.

Стаття 74 — Складання кваліфікаційного іспиту

1. Кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

2. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

3. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.

Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).

Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.

Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному веб-сайті.

5. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

Пункт 1 частини п’ятої статті 74 в редакції Закону № 4433-IX від 14.05.2025

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Пункт 3 частини п’ятої статті 74 в редакції Закону № 4433-IX від 14.05.2025

6. Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.

Абзац перший частини шостої статті 74 в редакції Закону № 4433-IX від 14.05.2025

Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

7. Перебіг кваліфікаційного іспиту фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

8. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

9. {Установити, що на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування положення частини дев’ятої статті 74 не застосовуються. Додатково див. пункт 90 розділу ХІІ} Кандидат на посаду судді, який не з’явився для складання кваліфікаційного іспиту без поважних причин, відмовився від його складання чи не склав його, може бути допущений до складання такого іспиту повторно не раніше ніж через один рік.

10. Кандидат на посаду судді, який склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, може використати результати такого іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження таких результатів.

11. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.

Стаття 74 в редакції Закону № 4072-IX від 20.11.2024

Стаття 75 — Проведення спеціальної перевірки

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про допуск до спеціальної перевірки стосовно всіх кандидатів на посаду судді, які отримали прохідний бал кваліфікаційного іспиту.

У разі якщо двоє і більше кандидатів отримали однакову кількість балів, до спеціальної перевірки допускаються всі такі кандидати.

2. Після ухвалення рішення про допуск кандидатів на посаду судді до спеціальної перевірки Вища кваліфікаційна комісія суддів України надсилає до уповноважених державних органів запити про перевірку відомостей стосовно кандидатів щодо їх відповідності вимогам, визначеним цим Законом, та достовірності поданих документів.

Перелік уповноважених державних органів, строки та вимоги до інформації, що повинна бути надана або отримана, визначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з урахуванням інформації, що міститься в досьє кандидатів на посаду судді.

3. У разі проведення Комісією перевірки відомостей шляхом електронної взаємодії з автоматизованими інформаційними і довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателями (адміністраторами) яких є органи державної влади, інші державні органи або органи місцевого самоврядування, запити до відповідних органів не надсилаються.

4. Для формування досьє кандидата на посаду судді та проведення спеціальної перевірки Вища кваліфікаційна комісія суддів України також має право безоплатно отримувати інформацію стосовно кандидата та членів його сім’ї або близьких осіб у порядку, передбаченому статтею 86 цього Закону.

5. Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.

6. Будь-які особи з дня оприлюднення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про допуск кандидатів на посаду судді до спеціальної перевірки мають право надавати до Комісії інформацію та матеріали щодо невідповідності певного кандидата вимогам, встановленим цим Законом.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України може врахувати таку інформацію та матеріали під час проведення добору на посаду судді. Інформація та матеріали, отримані від анонімних джерел, а також інформація та матеріали, джерела походження яких встановити неможливо, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України не розглядаються.

7. Якщо Вища кваліфікаційна комісія суддів України отримала інформацію, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді вимогам, встановленим цим Законом, колегія Комісії проводить перевірку зазначеної інформації та розглядає її на засіданні із запрошенням такого кандидата. Кандидат має право ознайомитися з цією інформацією, надавати пояснення, докази на її спростування.

У разі встановлення за результатами перевірки, що така інформація є обґрунтованою, колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалює вмотивоване рішення про невідповідність кандидата на посаду судді встановленим цим Законом вимогам та припинення його подальшої участі у доборі на посаду судді.

Стаття 76 — Проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді

1. З метою встановлення відповідності кандидатів на посаду судді встановленим цим Законом вимогам Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про проведення тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей таких кандидатів.

Порядок та методика проведення таких тестувань затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

2. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про проведення таких тестувань встановлюється стосовно всіх кандидатів на посаду судді.

3. Комісія використовує результати таких тестувань як одне із джерел інформації, що підлягає оцінюванню разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів стосовно кандидата на посаду судді.

Результати таких тестувань є конфіденційними, не оприлюднюються та не впливають на рейтинг кандидата на посаду судді.

Стаття 77 — Затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України протягом 10 днів з дня встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно всіх кандидатів на посаду судді, а в разі проведення тестувань, передбачених статтею 76 цього Закону, - протягом 10 днів з дня встановлення їх результатів, за результатами складеного кваліфікаційного іспиту визначає та затверджує рейтинг кандидатів на посаду судді (далі - рейтинг) стосовно всіх кандидатів, які успішно пройшли спеціальну перевірку.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує рейтинг за кожною спеціалізацією суду, передбаченою частиною третьою статті 74 цього Закону.

3. Протягом трьох робочих днів з дня затвердження рейтингу Вища кваліфікаційна комісія суддів України оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.

Стаття 78 — Зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів

1. Після затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України зараховує всіх кандидатів до резерву на зайняття вакантних посад суддів (далі - резерв).

У разі якщо двоє і більше кандидатів займають однакову позицію за рейтингом, до резерву зараховуються всі такі кандидати.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України веде резерв за кожною спеціалізацією суду, передбаченою частиною третьою статті 74 цього Закону, який оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті.

3. Строк перебування в резерві становить два роки з дня зарахування до нього. Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право своїм рішенням за наявності обґрунтованих підстав продовжити строк перебування в резерві стосовно всіх осіб не більше ніж на один рік.

Кандидат на посаду судді, зарахований до резерву, може брати участь у конкурсах на зайняття вакантної посади судді протягом всього строку перебування в резерві.

4. Кандидат на посаду судді виключається з резерву в разі:

1) подання особистої заяви про виключення з резерву;
2) закінчення строку перебування в резерві;
3) ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про виключення з резерву у випадках, передбачених цим Законом;
4) ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про відмову у внесенні подання про призначення на посаду судді;
5) видання указу Президента України про призначення на посаду судді.

5. Вища кваліфікаційна комісія суддів України у період перебування в резерві може вимагати від кандидатів на посаду судді оновлення інформації щодо їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом, а також здійснювати перевірку такої інформації, у тому числі шляхом проведення спеціальної перевірки.

У разі виявлення за результатами такої перевірки невідповідності кандидата вимогам, встановленим цим Законом, Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює вмотивоване рішення про виключення такого кандидата з резерву.

Глава 3. Конкурс та призначення на посаду судді

Стаття 79 — Оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади судді

1. Конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

2. Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує (оприлюднює) відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та офіційному веб-порталі судової влади України.

3. У рішенні про оголошення конкурсу зазначаються найменування судів, де є вакантні посади суддів, кількість таких посад, умови проведення конкурсу, дата, час і місце його проведення.

Стаття 79-1 — Заява та документи для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді

1. Загальний порядок подання заяви та документів для участі у конкурсі визначається Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з урахуванням вимог цього Закону.

2. Заяви для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді подаються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у встановлений нею строк, який не може перевищувати 30 днів.

При цьому заяви для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді місцевого суду подаються не раніше 15 днів з дня оприлюднення Комісією рішення про оголошення конкурсу, а заяви для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи судді Верховного Суду - не раніше 30 днів з дня оприлюднення Комісією відповідного рішення.

3. Інформація про подання заяви та документів для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді оприлюднюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на її офіційному веб-сайті.

Стаття 79-2 — Проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад:

1) суддів місцевого суду - на основі рейтингу кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду відповідно до статті 82 цього Закону;
2) суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.

2. Конкурс на зайняття вакантної посади судді Верховного Суду проводиться щодо вакантної посади у відповідному касаційному суді.

3. Конкурс на зайняття вакантної посади судді Вищого антикорупційного суду проводиться з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про Вищий антикорупційний суд".

Стаття 79-3 — Особливості проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду

1. У конкурсі на зайняття вакантної посади судді Верховного Суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 38 цього Закону.

2. У конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.

3. З метою допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду кандидат на посаду судді подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

1) письмову заяву про участь у конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання;
2) документи, визначені пунктами 2-13 частини першої статті 72 цього Закону;
3) документи, що підтверджують дотримання однієї з вимог, визначених частиною першою статті 28, частиною першою чи другою статті 33, частиною першою статті 38 цього Закону відповідно.

4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

1) на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;
2) проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду;
3) проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;
4) за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді, визначає рейтинг для участі у конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, визначає переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді у відповідному суді та ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.

Пункт 4 частини четвертої статті 79-3 в редакції Закону № 4433-IX від 14.05.2025

5. Особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.

Стаття 79-4 — Визначення переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді

1. Конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні переможця - учасника конкурсу, який має найвищу позицію за рейтингом.

2. У разі однакової позиції за рейтингом серед кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, перевага надається учаснику, який набрав більшу кількість балів із виконаного під час кваліфікаційного іспиту та практичного завдання із спеціалізації суду, до якого проводиться конкурс, а за однакової кількості балів - учаснику, який є суддею. За однакових результатів у конкурсі учасників, які є суддями, перевага надається учаснику, який має більший стаж роботи на посаді судді. У разі якщо учасники не мають стажу роботи на посаді судді або мають однаковий стаж роботи на посаді судді, перевага надається учаснику, який має більший стаж професійної діяльності у сфері права.

3. У разі однакової позиції за рейтингом серед кандидатів на посаду судді апеляційного суду чи судді Верховного Суду перевага надається учаснику, який набрав більшу кількість балів із виконаного під час кваліфікаційного іспиту, проведеного в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, тестування та практичного завдання із спеціалізації суду, до якого проводиться конкурс, а за однакової кількості балів - учаснику, який має більший стаж роботи на посаді судді. У разі якщо учасники не мають стажу роботи на посаді судді або мають однаковий стаж роботи на посаді судді, перевага надається учаснику, який має більший стаж професійної діяльності у сфері права.

4. У разі однакової позиції за рейтингом серед кандидатів на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності перевага надається учаснику, який набрав більшу кількість балів із виконаного під час кваліфікаційного іспиту, проведеного в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, тестування та практичного завдання із спеціалізації, а за однакової кількості балів - учаснику, який є суддею.

5. Критерії визначення переможця конкурсу у разі однакової позиції за рейтингом серед кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду визначаються Законом України "Про Вищий антикорупційний суд".

6. Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про визначення переможця конкурсу. У рішенні зазначається учасник конкурсу, який має найвищу позицію за рейтингом, або учасник конкурсу, який у разі однакової позиції за рейтингом з іншим кандидатом отримав перевагу.

Стаття 79-5 — Завершення конкурсу на зайняття вакантної посади судді

1. Після визначення переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму засіданні проводить з ним співбесіду.

Частина перша статті 79-5 в редакції Закону № 4433-IX від 14.05.2025

2. За результатами співбесіди Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює:

1) рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді;
2) рішення про рекомендацію про переведення судді (якщо переможцем конкурсу на посаду судді місцевого суду став суддя).

Неявка переможця на співбесіду з Комісією не перешкоджає ухваленню таких рішень.

3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді у разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики. У такому разі переможцем конкурсу визначається наступний у рейтингу кандидат.

4. У разі виявлення під час проведення конкурсу на посаду судді місцевого суду фактів, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який виявив намір бути переведеним до іншого суду та став переможцем конкурсу, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одночасно з наданням рекомендації про переведення такого судді звертається до органу, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи про відмову в її відкритті.

5. Конкурс на зайняття вакантної посади судді завершується ухваленням Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про рекомендацію про призначення кандидатів суддями або про рекомендацію про переведення суддів.

6. За результатами конкурсу Вища кваліфікаційна комісія суддів України надсилає до Вищої ради правосуддя відповідно до кількості вакантних посад суддів рекомендації про призначення кандидатів суддями, рекомендації про переведення суддів.

7. Особа, яка отримала рекомендацію про призначення на посаду судді за результатами конкурсу, до завершення розгляду Вищою радою правосуддя відповідної рекомендації не може брати участь в інших конкурсах на посаду судді.

У разі якщо на день отримання рекомендації про призначення на посаду судді за результатами конкурсу особа брала участь в інших конкурсах на посаду судді, з дня ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідного рішення про рекомендацію ця особа вважається такою, що припинила участь у відповідних конкурсах.

Стаття 79-6 — Подання про призначення або переведення судді на посаду

1. Вища рада правосуддя відповідно до внесеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації на своєму засіданні розглядає питання про:

1) призначення кандидата на посаду судді та в разі ухвалення позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення судді на посаду;
2) переведення судді до іншого суду.

2. Вища рада правосуддя відмовляє у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду виключно з таких підстав:

1) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням;
2) порушення визначеного законом порядку призначення на посаду судді.

Підстави, зазначені у пункті 1 цієї частини, Вища рада правосуддя визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов’язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей.

3. Вища рада правосуддя ухвалює рішення про відмову у переведенні судді до іншого суду за результатами конкурсу, якщо такий суддя має непогашене дисциплінарне стягнення, був звільнений з посади судді або припинив свої повноваження.

У разі якщо на день розгляду питання про переведення судді до іншого суду за результатами конкурсу стосовно такого судді здійснюється дисциплінарне провадження, Вища рада правосуддя зупиняє розгляд питання про переведення такого судді до ухвалення остаточного рішення в межах цього дисциплінарного провадження.

4. У разі відмови у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду, відмови у переведенні судді до іншого суду за результатами конкурсу Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення, яке може бути оскаржене до Верховного Суду в порядку, встановленому процесуальним законом.

5. Рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду, про відмову у переведенні судді до іншого суду за результатами конкурсу може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано членом Вищої ради правосуддя, який брав участь у його ухваленні;
3) рішення не містить посилання на визначені законом підстави відмови у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду, підстави відмови у переведенні судді до іншого суду за результатами конкурсу або не містить мотивів, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідного висновку.

6. Кандидат на посаду судді, якому Вищою радою правосуддя відмовлено у внесенні подання про призначення на посаду судді, без нового проходження процедури добору не може бути повторно зарахований до резерву.

Суддя, якому Вищою радою правосуддя відмовлено у переведенні до іншого суду за результатами конкурсу, не може бути переведений за результатами іншого конкурсу без нового складання кваліфікаційного іспиту.

Стаття 80 — Призначення на посаду судді

1. Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів.

Будь-які звернення стосовно кандидата на посаду судді не перешкоджають його призначенню на посаду. Викладені в таких зверненнях факти можуть бути підставою для порушення Президентом України перед компетентними органами питання про проведення в установленому законом порядку перевірки таких фактів.

2. Президент України видає указ про призначення судді не пізніше 30 днів з дня отримання відповідного подання Вищої ради правосуддя.

Стаття 81 — Набуття повноважень судді із здійснення правосуддя

1. Особа, призначена на посаду судді указом Президента України, набуває повноважень судді із здійснення правосуддя, включаючи право на отримання доплат до посадового окладу, за умов зарахування у штат відповідного суду, складення присяги судді і проходження початкової підготовки у випадках та порядку, встановлених цим Законом. Датою набуття суддею повноважень із здійснення правосуддя визначається дата виконання останньої з цих умов.

Глава 4. Переведення судді до іншого суду

Стаття 82 — Загальні засади переведення судді до іншого суду

1. Суддя може бути переведений, у тому числі тимчасово шляхом відрядження, на посаду судді до іншого суду Вищою радою правосуддя в порядку, передбаченому законом.

2. Переведення судді на посаду судді до іншого суду здійснюється на підставі та в межах рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, внесеної за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, проведеного в порядку, визначеному главою 3 цього розділу.

3. Суддя, який виявив намір бути переведеним до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, одночасно із кандидатами, які беруть участь у доборі на посаду судді, складає кваліфікаційний іспит у порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України оприлюднює оголошення про прийняття від суддів, зазначених у частині третій цієї статті, заяв про складання кваліфікаційного іспиту одночасно з оприлюдненням рішення про оголошення добору на посаду судді, передбаченого статтею 71 цього Закону.

Кінцевий строк подання заяв до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не може бути меншим за 15 днів з дати розміщення оголошення.

Вимагати від суддів подання інших документів, крім заяви, забороняється.

5. Суддя, зазначений у частині третій цієї статті, під час кваліфікаційного іспиту складає анонімне тестування щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права, а також анонімне тестування та виконує практичне завдання щодо однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір.

Суддя вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

Пункт 1 абзацу другого частини п'ятої статті 82 в редакції Закону № 4433-IX від 14.05.2025

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності.

Пункт 3 абзацу другого частини п'ятої статті 82 в редакції Закону № 4433-IX від 14.05.2025

Частина п'ята статті 82 в редакції Закону №4072-IX від 20.11.2024

6. Для суддів, зазначених у частині третій цієї статті, прохідний бал кваліфікаційного іспиту встановлюється на рівні прохідного бала кандидатів, які беруть участь у відповідному доборі на посаду судді.

Стосовно суддів, які отримали прохідний бал кваліфікаційного іспиту, Вища кваліфікаційна комісія суддів України визначає та затверджує рейтинг відповідно до статті 77 цього Закону, після чого зараховує їх до резерву, передбаченого статтею 78 цього Закону.

Суддя, зарахований до резерву, може брати участь у конкурсах на зайняття вакантної посади судді місцевого суду протягом всього строку перебування в резерві.

7. Суддя, зазначений у частині третій цієї статті, який склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, може використати ці результати протягом двох років з дня їх затвердження. Якщо ці результати в межах наступного кваліфікаційного іспиту відповідатимуть прохідному балу, Вища кваліфікаційна комісія суддів України за заявою такого судді визначає та затверджує його рейтинг відповідно до статті 77 цього Закону, після чого зараховує такого суддю до резерву, передбаченого статтею 78 цього Закону.

8. Суддя апеляційного суду, який виявив намір бути переведеним до іншого апеляційного суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, проходить кваліфікаційне оцінювання та бере участь у конкурсі разом з іншими кандидатами на посаду судді апеляційного суду на рівних умовах.

Стаття 82-1 — Переведення судді без конкурсу або в порядку дисциплінарної відповідальності

1. Переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу лише у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

2. Переведення судді до іншого суду в порядку дисциплінарного стягнення здійснюється на підставі подання органу, який ухвалив рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Розділ IV із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, 2147-VIII від 03.10.2017, № 2509-VIII від 12.07.2018, № 2704-VIII від 25.04.2019; в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

Розділ V. КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ СУДДІ

Глава 1. Кваліфікаційне оцінювання суддів

Стаття 83 — Завдання та підстави кваліфікаційного оцінювання

1. Кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

2. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.

3. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.

4. Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є:

1) заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі;
2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.

5. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

6. Вища рада правосуддя затверджує Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності.

Статтю 83 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

Стаття 84 — Проведення кваліфікаційного оцінювання

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України протягом трьох місяців з дня надходження відповідної письмової заяви ухвалює рішення про призначення кваліфікаційного оцінювання, крім випадку проведення кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення чи інших випадків, визначених законом.

2. За результатами проведення кваліфікаційного оцінювання Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом.

3. {Установити, що на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування положення частини третьої статті 84 не застосовуються. Додатково див. пункт 90 розділу ХІІ} Суддя (кандидат на посаду судді) може звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про проведення його кваліфікаційного оцінювання не раніше ніж через один рік з дня ухвалення Комісією рішення за результатами останнього кваліфікаційного оцінювання, крім випадків подання суддею заяви про проведення оцінювання на зайняття вакантної посади судді в суді іншої інстанції або іншої спеціалізації.

Частина третя статті 84 в редакції Законів № 2509-VIII від 12.07.2018, № 3511-IX від 09.12.2023

4. Кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно, у присутності судді (кандидата на посаду судді), який оцінюється, та будь-яких заінтересованих осіб. У розгляді питання про кваліфікаційне оцінювання судді можуть бути присутніми представники органу суддівського самоврядування.

5. У разі виявлення під час проведення кваліфікаційного оцінювання фактів, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може звернутися до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті.

У разі звернення до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті або надходження під час проведення кваліфікаційного оцінювання до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, скарги щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді.

6. Якщо в процесі кваліфікаційного оцінювання судді Вищій кваліфікаційній комісії суддів України стане відомо про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею законодавства у сфері запобігання корупції, Комісія негайно повідомляє про це спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції. Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді до отримання відповіді від спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

7. У разі повідомлення судді (кандидатові на посаду судді) про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді (кандидата на посаду судді) до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Частина сьома статті 84 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

Стаття 85 — Етапи кваліфікаційного оцінювання

1. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;
2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Сукупна кількість балів, які суддя (кандидат на посаду судді) може отримати на етапі дослідження досьє та проведення співбесіди, не може перевищувати 50 відсотків максимальної кількості балів кваліфікаційного оцінювання.

Частина перша статті 85 в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

2. Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

У разі застосування до судді дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 109 цього Закону, результати його кваліфікаційного іспиту дійсні лише у межах такої процедури.

Частина друга статті 85 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018; в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

3. Для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Рішення про запровадження та проведення таких тестувань ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді).

Результати таких тестувань використовуються як одне із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів, є конфіденційними, не оприлюднюються та не впливають на кількість балів кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Частина третя статті 85 в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

4. Суддівське досьє має містити:

1) копії всіх заяв судді, пов’язаних з його кар’єрою, та доданих до них документів;
2) копії всіх рішень, прийнятих щодо судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя, Вищою радою юстиції, органами суддівського самоврядування, Президентом України або іншими органами, які приймали відповідні рішення;
3) інформацію про результати участі судді у конкурсах на зайняття посади судді;
4) інформацію про результати проходження в Національній школі суддів України початкової підготовки, підготовки судді упродовж перебування на посаді судді;

Пункт 4 частини четвертої статті 85 в редакції Закону № 4433-IX від 14.05.2025

5) інформацію про результати кваліфікаційного оцінювання судді та регулярної оцінки судді упродовж перебування на посаді;
6) інформацію про здійснення викладацької діяльності;
7) інформацію про зайняття суддею адміністративних посад з копіями відповідних рішень;
8) інформацію про обрання (призначення) судді до органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції;
9) інформацію про ефективність здійснення судочинства суддею, зокрема:
а) загальну кількість розглянутих справ;
б) кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування;
в) кількість рішень, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань;
г) кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни;
ґ) дотримання строків розгляду справ;
д) середню тривалість виготовлення тексту вмотивованого рішення;
е) судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді;
10) інформацію про дисциплінарну відповідальність судді, зокрема:
а) кількість скарг на дії судді;
б) кількість дисциплінарних проваджень та їх результати;
11) інформацію щодо дотримання суддею правил професійної етики:
а) відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих суддею відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції;
б) інші дані щодо відповідності судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
в) дані щодо відповідності поведінки судді правилам суддівської етики;
12) інформацію щодо відповідності судді критерію доброчесності, зокрема, відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих суддею відповідно до цього Закону та законодавства у сфері запобігання корупції;
13) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;
14) результати тестувань щодо відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання (у разі їх проведення);
15) результати застосування інших засобів встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання (у разі їх застосування);
16) висновок Громадської ради доброчесності (у разі його наявності);
17) інші відомості та дані, на підставі яких може встановлюватися відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також будь-яку іншу інформацію щодо судді, визнану рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такою, що підлягає включенню до суддівського досьє.

5. Досьє кандидата на посаду судді має містити:

1) документи, подані кандидатом на посаду судді відповідно до частини першої статті 72 або частини третьої статті 79-3 цього Закону;

Пункт 1 частини п'ятої статті 85 в редакції Закону № 4433-IX від 14.05.2025

2) інформацію щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної етики;
3) матеріали проведення спеціальної перевірки та іншу інформацію щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності, зокрема, відповідність витрат і майна кандидата на посаду судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, у тому числі копії декларацій, поданих відповідно до цього Закону та законодавства у сфері запобігання корупції;

3-1) висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності (за наявності);

Частину п'яту статті 85 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

4) іншу інформацію та матеріали, визначені пунктами 6, 13-17 частини четвертої цієї статті.

6. Формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) здійснюються в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Оригінали окремих документів, за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, можуть додатково зберігатися у паперовій формі.

Формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) здійснюються у порядку, визначеному Вищою кваліфікаційною комісією суддів України після консультацій із Радою суддів України.

7. Суддівське досьє (досьє кандидата на посаду судді) є відкритим для загального доступу на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за винятком:

1) відомостей про місця проживання або перебування, дати народження фізичних осіб, їх адрес, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адрес електронної пошти, реєстраційних номерів облікових карток платників податків, серій та номерів паспортів, військових квитків, місцезнаходження об’єктів власності (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об’єкт), реєстраційних номерів транспортних засобів;
2) відомостей про результати проведення тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей судді (кандидата на посаду судді), загальних здібностей судді (кандидата на посаду судді), а також медичних відомостей;
3) будь-яких відомостей та даних щодо неповнолітніх дітей, крім відомостей щодо майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у їх власності відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається суддею (кандидатом на посаду судді);
4) інформації, що містить державну таємницю.

Доступ до матеріалів суддівського досьє (крім вказаних вище в частині сьомій цієї статті) як до публічної інформації здійснюється виключно через веб-сайт Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

8. Повний та безпосередній доступ до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) мають члени та уповноважені працівники секретаріатів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя відповідно, а також уповноважені працівники Державної судової адміністрації України.

Судді (кандидату на посаду судді) забезпечується доступ для перегляду його досьє в повному обсязі.

Для здійснення своїх повноважень члени Громадської ради доброчесності мають право повного доступу до матеріалів суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді). Якщо до інформації, що міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), законом встановлено спеціальні чи особливі вимоги доступу, доступ до такої інформації здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законом.

Частину восьму статті 85 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

9. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє.

10. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Стаття 86 — Отримання інформації під час проведення кваліфікаційного оцінювання

1. Для формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) і проведення кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право безоплатно отримувати інформацію та копії документів і матеріалів (у тому числі з обмеженим доступом) щодо судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї або близьких осіб від будь-яких осіб, які є власниками або розпорядниками інформації (документів, матеріалів), що запитуються. Такі особи зобов’язані протягом десяти днів з дня отримання запиту надати інформацію (документи, матеріали), що запитується.

2. У разі зберігання інформації (документів, матеріалів) у власника (розпорядника) інформації в електронній формі до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вона надається в електронній формі (за наявності технічної можливості).

3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право скеровувати запити, видавати спільні накази з власниками або розпорядниками інформації, що запитується.

4. Особа, яка отримала запит Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (крім органу державної влади), може відмовити у наданні інформації (документів), яка містить державну, професійну таємницю, таємницю досудового розслідування, банківську таємницю або таємницю про стан здоров’я. Розкриття такої таємниці здійснюється на вимогу Комісії за судовим рішенням у порядку та на підставах, визначених законом.

5. У разі необхідності направлення запиту, вказаного в частині першій цієї статті, Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання на період, необхідний для отримання відповідної інформації. В залежності від значення інформації, неповнота або недостовірність якої була виявлена при проведенні кваліфікаційного оцінювання, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може внести подання Вищій раді правосуддя про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя до закінчення кваліфікаційного оцінювання.

6. У разі внесення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України зазначеного у частині п’ятій цієї статті подання, воно підлягає невідкладному розгляду Вищою радою правосуддя.

7. Ненадання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, а також надання завідомо недостовірних відомостей мають наслідком притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом.

Стаття 87 — Громадська рада доброчесності

1. Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

2. Громадська рада доброчесності складається з двадцяти членів.

3. Членами Громадської ради доброчесності можуть бути представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності.

4. Не можуть бути членами Громадської ради доброчесності:

1) особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;
2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;
3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;
4) особи, які протягом останніх п’яти років працювали (проходили службу) в органах прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державному бюро розслідувань, інших правоохоронних органах (органах правопорядку), податковій міліції, Службі безпеки України, митних органах, Національному антикорупційному бюро України, Бюро економічної безпеки України, Національному агентстві з питань запобігання корупції;

Пункт 4 частини четвертої статті 87 в редакції Закону № 1150-IX від 28.01.2021

5) особи, які протягом останніх п’яти років перебували на державній службі;
6) особи, які є суддями або суддями у відставці.

5. Громадська рада доброчесності здійснює свою діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входить п’ять членів Ради.

Колегія Громадської ради доброчесності діє від імені Ради.

6. Громадська рада доброчесності:

1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);
2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);
3) надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє;
4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді);
5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.

7. Для здійснення повноважень, зазначених у цій статті, членам Громадської ради доброчесності надається право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів.

8. Член Громадської ради доброчесності зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання про надання висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у таких випадках:

1) якщо він перебуває у дружніх чи інших особистих стосунках із суддею чи кандидатом на посаду судді;
2) якщо він причетний до справ, які розглядав чи розглядає такий суддя;
3) за наявності іншого конфлікту інтересів або обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.

9. Члени Громадської ради доброчесності призначаються зборами представників громадських об’єднань строком на два роки і можуть бути призначені повторно.

10. Збори представників громадських об’єднань скликаються Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Оголошення про скликання зборів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії.

11. У зборах представників громадських об’єднань беруть участь громадські організації або громадські спілки, які протягом щонайменше останніх двох років, що передують дню проведення зборів, здійснюють діяльність, спрямовану на боротьбу з корупцією, захист прав людини, підтримку інституційних реформ, в тому числі реалізують проекти у цих сферах.

12. У зборах представників громадських об’єднань не можуть брати участь громадські організації або громадські спілки, які здійснювали чи здійснюють діяльність із залученням міжнародної технічної допомоги, донорами якої є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації чи підприємства країни, яка визнана Верховною Радою України агресором, або фінансувалися ними.

13. Для участі у зборах громадські об’єднання у п’ятнадцятиденний строк з дня оприлюднення оголошення про скликання зборів представників громадських об’єднань подають:

1) заяву довільної форми, підписану керівником громадського об’єднання, із зазначенням особи, уповноваженої представляти громадське об’єднання на зборах;
2) копію статуту та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
3) копії звітів за результатами виконання проектів із залученням міжнародної технічної допомоги (за наявності);
4) рекомендаційний лист від міжнародної організації з бездоганною репутацією про успішний досвід співпраці або від виконавця проекту міжнародної технічної допомоги;
5) копії звітів за результатами фінансового аудиту не менше двох реалізованих проектів із залученням міжнародної технічної допомоги або копію звіту за результатами аудиту діяльності громадського об’єднання;
6) біографічну довідку представника громадського об’єднання;
7) біографічну довідку кандидата (кандидатів) до складу Громадської ради доброчесності, якого (яких) висуває громадське об’єднання, а також мотиваційний лист кандидата та декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо такого кандидата за його підписом.

14. Питання про відповідність громадського об’єднання вимогам до участі у зборах представників громадських об’єднань вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України у десятиденний строк з дня отримання заяви та доданих до неї документів.

15. Перелік громадських об’єднань, які відповідають вимогам для участі у зборах представників громадських об’єднань, копії поданих ними документів, а також перелік кандидатів до складу Громадської ради доброчесності оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

16. Час і місце проведення зборів представників громадських об’єднань визначаються Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який направляє громадським об’єднанням відповідні запрошення для участі у зборах. Повідомлення про час і місце проведення зборів представників громадських об’єднань не пізніше ніж за десять днів до їх проведення оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

17. Збори представників громадських об’єднань вважаються правомочними за умови участі в них не менше п’яти громадських об’єднань.

Збори представників громадських об’єднань проводяться відкрито.

18. Порядок проведення зборів представників громадських об’єднань визначається рішенням зборів.

19. Громадська рада доброчесності вважається правомочною за умови призначення щонайменше десяти її членів.

20. Перелік призначених членів Громадської ради доброчесності у п’ятиденний строк з дня завершення роботи зборів представників громадських об’єднань направляється до секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для оприлюднення на офіційному веб-сайті Комісії.

Стаття 88 — Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Частину першу статті 88 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

2. Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

3. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Глава 2. Підготовка судді та його регулярне оцінювання

Стаття 89 — Підготовка судді для підтримання його кваліфікації

1. Суддя зобов’язаний проходити відповідну підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України.

2. Суддя проходить підготовку тривалістю не менше 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки.

Особа, призначена на посаду судді та в якої відсутній стаж роботи на посаді судді, проходить відповідну підготовку щороку протягом перших трьох років після призначення.

3. Особа, призначена на посаду судді та в якої відсутній стаж роботи на посаді судді, з метою отримання практичних навичок роботи в суді проходить початкову підготовку в Національній школі суддів України тривалістю не більше 350 академічних годин та не довше двох місяців. Програму та порядок проходження початкової підготовки затверджує Вища кваліфікаційна комісія суддів України за пропозицією Національної школи суддів України.

4. Національна школа суддів України проводить підготовку суддів для підтримання кваліфікації відповідно до досвіду роботи суддів, рівня і спеціалізації суду, в якому вони працюють, а також з урахуванням їхніх індивідуальних потреб.

З цією метою Національна школа суддів України організовує тренінги, що є обов’язковими в межах підготовки, а також тренінги, які суддя має право обрати залежно від своїх потреб.

Стаття 89 в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

Стаття 90 — Завдання та порядок регулярного оцінювання судді

1. Регулярне оцінювання судді упродовж перебування на посаді проводиться з метою виявлення індивідуальних потреб судді щодо вдосконалення, стимулювання його до підтримання кваліфікації на належному рівні та професійного зростання.

2. Регулярне оцінювання судді проводиться:

1) викладачами (тренерами) Національної школи суддів України за результатами підготовки шляхом заповнення анкети;
2) іншими суддями відповідного суду шляхом анкетування;
3) самим суддею шляхом заповнення анкети самооцінки;
4) громадськими об’єднаннями шляхом незалежного оцінювання роботи судді в судових засіданнях.

3. За результатами кожного тренінгу під час підготовки судді викладач (тренер) заповнює щодо судді анкету оцінювання, що містить:

1) оцінку:
а) оволодіння суддею знаннями, вміннями, навичками;
б) акуратності і своєчасності виконання завдань;
в) аналітичних здібностей, спроможності оцінювати інформацію;
г) вміння взаємодіяти з колегами (спроможності вести переговори, працювати в команді, працювати під тиском тощо);
ґ) комунікаційних навичок (навичок складення документів, усного мовлення тощо);
д) сильних сторін судді;
2) рекомендації судді щодо напрямів самовдосконалення або проходження додаткового навчання.

4. Національна школа суддів України ознайомлює суддю з анкетою не пізніше п’яти днів після закінчення відповідного тренінгу. Суддя протягом десяти днів після одержання анкети має право надіслати свої заперечення щодо результатів оцінювання. За результатами розгляду заперечень судді викладач (тренер) має право протягом п’яти днів заповнити нову анкету оцінювання. Анкета оцінювання роботи судді за результатами кожного тренінгу, заперечення судді щодо результатів оцінювання, а також анкета за результатами розгляду заперечень включаються до суддівського досьє.

5. Громадські об’єднання мають право організовувати незалежне оцінювання роботи судді у відкритих судових засіданнях. Результати незалежного оцінювання роботи судді в судовому засіданні фіксуються в анкеті, що містить інформацію про тривалість розгляду справи, дотримання суддею правил судочинства і прав учасників процесу, культуру спілкування, рівень неупередженості судді, рівень задоволення поведінкою судді учасниками процесу, зауваження щодо ведення процесу, інші відомості. Заповнена анкета незалежного оцінювання роботи судді в судовому засіданні може бути включена до суддівського досьє.

6. Порядок, методологію оцінювання та самооцінювання судді затверджує Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Стаття 91 — Значення результатів регулярного оцінювання

1. Результати регулярного оцінювання можуть враховуватися під час розгляду питання про проведення конкурсу на зайняття посади у відповідному суді.

Глава 3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України

Стаття 92 — Статус та склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України складається з шістнадцяти членів, вісім з яких призначаються з числа суддів або суддів у відставці.

4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше одинадцяти членів, щонайменше шість із яких призначені з числа суддів або суддів у відставці.

У разі закінчення строку повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, внаслідок чого Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважатиметься неповноважною, такий член Комісії продовжує виконувати свої повноваження до дня призначення на його посаду іншої особи, але не більше трьох місяців.

5. Порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається цим Законом. Процедурні питання діяльності Комісії відповідно до цього Закону визначаються Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частина п'ята статті 92 в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

6. Вища кваліфікаційна комісія суддів України має офіційний веб-сайт та офіційний друкований орган, які є офіційними джерелами інформації про роботу Комісії. Офіційний друкований орган може видаватися в електронному вигляді.

Стаття 92 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019; в редакції Закону № 1629-IX від 13.07.2021

Стаття 93 — Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних;
2) проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;
3) вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді;
4) вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацію про переведення судді відповідно до цього Закону, крім переведення у порядку дисциплінарного стягнення;

Пункт 4 частини першої статті 93 в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

Пункт 5 частини першої статті 93 виключено на підставі Закону № 3511-IX від 09.12.2023

6) затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), програму та порядок проходження початкової підготовки судді;

Пункт 6 частини першої статті 93 в редакції Законів № 193-IX від 16.10.2019, № 1629-IX від 13.07.2021, № 3511-IX від 09.12.2023

6-1) затверджує більшістю голосів від її складу, визначеного цим Законом, регламент, що визначає порядок роботи Комісії в межах, встановлених цим Законом;

Частину першу статті 93 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019; в редакції Закону № 1629-IX від 13.07.2021

7) проводить кваліфікаційне оцінювання;
8) забезпечує ведення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді;
9) бере у межах компетенції участь у міжнародному співробітництві, у тому числі встановлює зв’язки з іноземними закладами, установами та організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, є бенефіціаром, реципієнтом міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій;
10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України для здійснення своїх повноважень має право витребувати та одержувати необхідну інформацію від суддів, судів, Державної судової адміністрації України, органів суддівського самоврядування, інших органів та установ у системі правосуддя, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян та окремих фізичних осіб. Ненадання такої інформації на вимогу Комісії має наслідком відповідальність, установлену законом.

3. Члени та уповноважені працівники секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України мають безпосередній доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуються державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.

4. Обробка інформації здійснюється членами та уповноваженими працівниками Комісії із дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємниці, що охороняється законом.

5. Доступ до інформації, що містить державну таємницю, здійснюється в порядку, встановленому законодавством про захист державної таємниці.

Стаття 94 — Вимоги до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Назва статті 94 в редакції Закону № 1629-IX від 13.07.2021

Частину першу статті 94 виключено на підставі Закону № 1629-IX від 13.07.2021

2. Членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути громадянин України, який володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту, стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років та відповідає критеріям доброчесності і професійної компетентності, що визначені цим Законом.

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має дотримуватися політичної нейтральності, не може належати до політичних партій, професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності.

Частина друга статті 94 в редакції Закону № 1629-IX від 13.07.2021

3. За членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який є суддею або державним службовцем, на час здійснення повноважень зберігаються посада, статус і місце роботи. Такі члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на час здійснення повноважень відряджаються до Комісії.

Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які є адвокатами, на час виконання повноважень членів Комісії повинні зупинити адвокатську діяльність та участь в органах адвокатського самоврядування.

4. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права суміщати свою посаду з будь-якою посадою в органі державної влади або органі місцевого самоврядування, органі суддівського, адвокатського чи прокурорського самоврядування, із статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, з підприємницькою діяльністю, обіймати будь-яку іншу оплачувану посаду, виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу або отримувати іншу винагороду, крім винагороди члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (за винятком здійснення викладацької, наукової чи творчої діяльності та отримання винагороди за неї), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку.

5. На членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України поширюються вимоги та обмеження, встановлені законодавством у сфері запобігання корупції.

6. Особа, яка є власником акцій або володіє іншими корпоративними правами чи має інші майнові права або інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті отримання прибутку, зобов’язана передати такі акції (корпоративні права) або інші відповідні права в управління незалежній третій особі (без права надання інструкцій такій особі щодо розпорядження такими акціями, корпоративними або іншими правами чи щодо реалізації прав, які з них виникають) на час перебування на посаді члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може отримувати відсотки, дивіденди та інші пасивні доходи від майна, власником якого він є.

7. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, їх заступники, секретарі, голови судових палат, їх заступники, члени Ради суддів України, Вищої ради правосуддя, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені особи, які притягалися до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення.

8. Не можуть бути членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

1) особи, які визнані судом недієздатними або дієздатність яких обмежена;

Пункт 1 частини восьмої статті 94 в редакції Закону № 1629-IX від 13.07.2021

2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;
3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;
4) особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні";

Пункт 4 частини восьмої статті 94 в редакції Закону № 1629-IX від 13.07.2021

5) особи, які обіймають адміністративні посади в судах та органах судової влади;
6) особи, які не відповідають вимогам цього Закону щодо несумісності з іншими видами діяльності та не усунули таку невідповідність протягом розумного строку, але не більш як протягом тридцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності.

9. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинні у своїй діяльності та поза її межами дотримуватися найвищих стандартів етичної поведінки, у тому числі принципів та правил етики, які застосовуються до суддів.

До ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України остаточного рішення стосовно судді (кандидата на посаду судді) член Комісії зобов’язаний утримуватися від будь-яких оціночних публічних висловлювань стосовно такого судді (кандидата на посаду судді), у тому числі поза межами здійснення своїх повноважень як члена Комісії.

Частину дев'яту статті 94 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

10. Перебування особи на посаді члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України також несумісне з наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

11. Вплив на членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у будь-який спосіб забороняється.

Статтю 94 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021

12. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зобов’язаний подавати у визначеному цим Законом порядку декларацію родинних зв’язків, а також декларацію доброчесності судді.

Статтю 94 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

Стаття 94 в редакції Закону № 193-IX від 16.10.2019

Стаття 95 — Порядок проведення конкурсу та призначення на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Призначення на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу в порядку, встановленому цим Законом, строком на чотири роки.

Одна і та сама особа не може обіймати посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України більше ніж два строки поспіль.

2. Конкурс на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України проводиться на основі принципів верховенства права, професійності, публічності та політичної нейтральності в порядку, встановленому цим Законом.

3. Конкурс на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України проводить Конкурсна комісія у порядку, передбаченому цим Законом.

4. Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, методологія оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної компетентності кандидатів на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, показники відповідності критеріям такого оцінювання та засоби їх встановлення затверджує Конкурсна комісія.

5. Конкурсна комісія проводить добір кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності, з розрахунку не менше двох кандидатів на одну вакантну посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

6. За результатами проведеного конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Конкурсна комісія формує перелік кандидатів, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності, та передає його до Вищої ради правосуддя.

7. Вища рада правосуддя проводить співбесіду з рекомендованими Конкурсною комісією кандидатами відкрито та приймає за її результатами обґрунтоване і вмотивоване рішення про призначення або про відмову в призначенні відібраних кандидатів на вакантні посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

8. Порядок проведення співбесіди Вищою радою правосуддя визначається Регламентом Вищої ради правосуддя.

9. Оголошення про початок конкурсу, умови і строки його проведення публікується у газеті "Голос України" та оприлюднюється секретаріатом Вищої ради правосуддя на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя не пізніше ніж за три місяці до дня закінчення строку повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або не пізніше десяти днів з дня дострокового припинення повноважень чи звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

10. Особа, яка відповідає вимогам, визначеним цим Законом до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, та має намір бути призначеною членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, звертається з відповідною заявою до Конкурсної комісії.

11. Форму заяви особи про намір бути призначеною членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України затверджує Конкурсна комісія.

12. Разом із заявою про намір бути призначеною членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України особа подає:

1) автобіографію;
2) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви для призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
4) копії документів, що підтверджують стаж професійної діяльності у сфері права;

Пункт 4 частини дванадцятої статті 95 в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

5) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, в якому було оприлюднено оголошення про початок конкурсу;
6) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені, навчання в аспірантурі чи докторантурі за денною (очною) формою навчання (за наявності);

Пункт 6 частини дванадцятої статті 95 в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

6-1) копію документа, що підтверджує володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;

Частину дванадцяту статті 95 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

7) медичну довідку про стан здоров’я (щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я);
8) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);
9) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених цією статтею (крім копій документів, передбачених пунктами 3, 7, 8 цієї частини);
10) письмову заяву про відсутність обмежень щодо членства у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, а також про відповідність вимогам щодо несумісності або про зобов’язання виконувати вимоги щодо несумісності у разі призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
11) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади";
12) згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону та використання результатів такої перевірки членами Конкурсної комісії та уповноваженими нею особами.

13. Секретаріат Вищої ради правосуддя приймає документи, передбачені частиноюдванадцятою цієї статті, у хронологічному порядку надходження заяв та не пізніше п’яти робочих днів після їх отримання оприлюднює інформацію про осіб, які подали заяви про намір бути призначеними членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, разом із копіями поданих документів (крім документів, передбаченихпунктами 3, 7, 8 частини дванадцятої цієї статті) на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

14. Прийом документів, передбачених частиноюдванадцятою цієї статті, завершується о 24 годині останнього дня строку, визначеного Конкурсною комісією для подання документів.

Секретаріат Вищої ради правосуддя не може відмовити у прийнятті документів з інших підстав, ніж закінчення строку, визначеного для подання документів.

15. Конкурсна комісія формує перелік кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя не пізніше ніж через три дні після завершення прийому документів.

16. Конкурсна комісія перевіряє подані кандидатами документи на відповідність вимогам цього Закону та оприлюднює на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя перелік кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

17. Секретаріат Вищої ради правосуддя забезпечує проведення спеціальної перевірки кандидатів перед проведенням першого етапу конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та надання результатів такої перевірки Конкурсній комісії.

18. Конкурсна комісія проводить конкурс на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у два етапи:

1) проведення добору кандидатів за результатами розгляду поданих ними документів, результатів спеціальної перевірки, відповідної інформації з відкритих джерел та формування переліку кандидатів, допущених до співбесіди.

Розгляд документів, поданих кандидатом, на предмет відповідності вимогам на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється в порядку, встановленому Конкурсною комісією;

2) проведення співбесіди з відібраними кандидатами та визначення переліку кандидатів для рекомендації Вищій раді правосуддя.

Трансляція співбесід з кандидатами на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в режимі реального часу здійснюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Конкурсна комісія рекомендує Вищій раді правосуддя кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з розрахунку не менше двох кандидатів на кожну вакантну посаду.

19. Якщо кількість відібраних Конкурсною комісією кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності, є меншою за кількість кандидатів, передбачену частиноювісімнадцятою цієї статті, Конкурсна комісія оголошує додатковий конкурс відповідно до частини дев’ятої цієї статті та проводить його в порядку, передбаченому цією статтею.

20. Конкурсна комісія проводить конкурс на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за критеріями доброчесності та професійної компетентності.

21. Кандидат на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вважається таким, що відповідає критерію доброчесності, якщо він є незалежним, чесним, неупередженим, непідкупним, сумлінним, дотримується етичних норм та демонструє бездоганну поведінку у професійній діяльності та особистому житті, а також якщо немає сумнівів щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу.

22. Кандидат на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вважається таким, що відповідає критерію професійної компетентності, якщо він володіє знаннями у сфері права, в тому числі щодо функціонування судової системи, має аналітичні здібності, здатність наполегливо працювати, має усні та письмові комунікаційні навички, а також вміння взаємодіяти з колегами.

23. Конкурсна комісія для перевірки кандидата на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на відповідність критеріям доброчесності та професійної компетентності застосовує зазначені показники таким чином:

1) оцінювання відповідності показникам спирається на інформацію без часових або територіальних обмежень;
2) кандидат не відповідає показникам у разі доведення невідповідності або наявності обґрунтованих сумнівів у відповідності;
3) будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу щодо доброчесності та професійної компетентності кандидата не є наперед визначальними та обов’язковими для Конкурсної комісії.

Стаття 95 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018; в редакції Законів № 193-IX від 16.10.2019, № 1629-IX від 13.07.2021

Стаття 95-1 — Конкурсна комісія

1. Конкурсна комісія є допоміжним органом Вищої ради правосуддя, що утворюється для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та формування переліку кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності.

2. Вища рада правосуддя призначає членів Конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа осіб, запропонованих суб’єктами формування Конкурсної комісії, протягом п’яти днів з дня одержання пропозицій суб’єктів формування.

3. Суб’єктами формування Конкурсної комісії є Рада суддів України, Рада прокурорів України, Рада адвокатів України та Національна академія правових наук України в особі Президії.

4. До складу Конкурсної комісії входять:

1) три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України;
2) одна особа, запропонована Радою прокурорів України;
3) одна особа, запропонована Радою адвокатів України;
4) одна особа, запропонована Національною академією правових наук України в особі Президії.

Кандидатами на посаду члена Конкурсної комісії можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні якості, суспільний авторитет та відповідають критерію доброчесності.

5. Кожен суб’єкт формування Конкурсної комісії пропонує на розгляд Вищої ради правосуддя не менше двох кандидатів до складу Конкурсної комісії або погоджує пропозицію спільного списку кандидатів.

6. Суб’єкти формування Конкурсної комісії пропонують кандидатів до складу Конкурсної комісії за своєю квотою протягом двадцяти днів з дня опублікування оголошення про початок добору кандидатів до складу Конкурсної комісії на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя. При цьому не пізніше наступного дня з дня опублікування такого оголошення Вища рада правосуддя надсилає всім суб’єктам формування Конкурсної комісії письмове повідомлення про початок конкурсу із пропозицією подати кандидатури до складу Конкурсної комісії.

7. Рішення суб’єктів формування Конкурсної комісії про висунення кандидатів у члени Конкурсної комісії та рішення Вищої ради правосуддя про призначення членів Конкурсної комісії розміщуються на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя її секретаріатом не пізніше наступного дня з дня одержання таких рішень секретаріатом.

8. Конкурсна комісія розпочинає роботу за умови призначення щонайменше чотирьох членів Конкурсної комісії в порядку, визначеному цим Законом.

9. Строк повноважень члена Конкурсної комісії становить чотири роки з дня призначення, без права бути призначеним повторно.

10. Регламент роботи Конкурсної комісії ухвалюється членами Конкурсної комісії та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

11. Засідання Конкурсної комісії проводяться відкрито. Інформація про час і місце їх проведення, порядок денний та рішення Конкурсної комісії оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

12. Секретаріат Вищої ради правосуддя забезпечує трансляцію засідань Конкурсної комісії в режимі реального часу на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

13. Рішення Конкурсної комісії ухвалюється, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени Конкурсної комісії.

14. Член Конкурсної комісії має право брати участь у засіданнях і ухваленні рішень Конкурсної комісії у віддаленому режимі з використанням електронних засобів відеозв’язку.

15. Рішення Конкурсної комісії оформлюється протоколом та має бути вмотивованим і обґрунтованим.

16. Член Конкурсної комісії та уповноважені Конкурсною комісією особи:

1) збирають, перевіряють та аналізують інформацію про кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у тому числі конфіденційну інформацію та персональні дані, отримують інформацію від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, необхідну для здійснення повноважень Конкурсної комісії;
2) звертаються до кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також до будь-якої юридичної особи, державного органу чи органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації з метою перевірки кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) мають безоплатний доступ до відкритих державних реєстрів виключно в тій частині, що може стосуватися діяльності Конкурсної комісії.

17. Член Конкурсної комісії та уповноважені Конкурсною комісією особи зобов’язані:

1) не використовувати персональні дані та іншу інформацію, що стала їм відома під час роботи в Конкурсній комісії, для цілей інших, ніж для виконання обов’язків, пов’язаних з роботою Конкурсної комісії;
2) відмовитися від участі у збиранні інформації про кандидата на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, якщо член Конкурсної комісії має або мав особисті або ділові стосунки з кандидатом та/або за наявності іншого конфлікту інтересів чи обставин, що можуть вплинути на його об’єктивність або неупередженість як члена Конкурсної комісії;
3) забезпечувати здійснення заходів щодо захисту персональних даних та конфіденційної інформації, що стали їм відомі під час виконання обов’язків, пов’язаних з роботою Конкурсної комісії.

18. Повноваження Конкурсної комісії:

1) розроблення та затвердження Регламенту Конкурсної комісії, Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, методології оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної компетентності кандидатів на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, показників відповідності критеріям такого оцінювання та засобів їх встановлення;
2) розгляд документів, поданих кандидатами на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) добір кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які за результатами опрацювання поданих документів відповідають вимогам цього Закону;
4) оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя інформації про кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, допущених до участі у конкурсі;
5) формування переліку кандидатів для проходження співбесіди за результатами розгляду поданих кандидатами документів, результатів спеціальної перевірки та аналізу відповідної інформації з відкритих джерел;
6) проведення на своєму засіданні співбесіди з відібраними кандидатами;
7) добір шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду, на кожну вакантну посаду не менше двох кандидатів, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності.

19. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Конкурсної комісії здійснює секретаріат Вищої ради правосуддя.

20. Члени Конкурсної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах і на час роботи в Конкурсній комісії звільняються від виконання службових обов’язків за основним місцем роботи із збереженням середньої заробітної плати.

21. Повноваження члена Конкурсної комісії припиняються у разі:

1) подання заяви про звільнення з посади члена Конкурсної комісії за власним бажанням;
2) закінчення строку, на який його призначено;
3) набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;
4) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;
5) обмеження його цивільної дієздатності, визнання недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) його смерті.

Закон доповнено статтею 95-1 згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019; в редакції Закону № 1629-IX від 13.07.2021

Стаття 96 — Звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади

1. Підставами для звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади є:

1) подання заяви про звільнення з посади члена Комісії за власним бажанням;
2) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я (за наявності медичного висновку);
3) виявлення обставин щодо його невідповідності вимогам, установленим цим Законом;
4) порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;
5) неучасть у роботі Комісії протягом одного календарного місяця поспіль без поважних причин або неодноразова (тричі і більше) відмова без поважних причин від голосування з питань, що розглядаються;

Пункт 5 частини першої статті 96 в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

6) грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним із статусом члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або виявило його невідповідність займаній посаді, допущення іншої поведінки, що підриває авторитет та суспільну довіру до правосуддя і судової влади, у тому числі недотримання етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частину другу статті 96 виключено на підставі Закону № 1629-IX від 13.07.2021

3. Рішення про звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади з підстав, визначенихпунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України на найближчому засіданні після отримання заяви.

Частина третя статті 96 в редакції Закону № 1629-IX від 13.07.2021

Частинучетверту статті 96 виключено на підставі Закону № 1629-IX від 13.07.2021

5. У разі встановлення підстав для звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади, визначених пунктами 3-6 частини першої цієї статті, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може своїм рішенням внести до Вищої ради правосуддя подання про звільнення з посади відповідного члена Комісії. З дня ухвалення рішення Комісії про внесення зазначеного подання такий член Комісії відсторонюється від посади, а його повноваження зупиняються до прийняття рішення Вищою радою правосуддя.

6. Процедура розгляду та ухвалення рішення про звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється відповідно до положень Регламенту Вищої ради правосуддя.

Частина шоста статті 96 в редакції Закону № 1629-IX від 13.07.2021

Стаття 96 в редакції Закону № 193-IX від 16.10.2019

Стаття 97 — Припинення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Повноваження члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припиняються у разі:

1) закінчення строку, на який його призначено;

Пункт 1 статті 97 в редакції Закону № 1629-IX від 13.07.2021

2) набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;
3) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;
4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, недієздатним або обмежено дієздатним;
5) смерті члена Комісії;

Пункт 6 частини першої статті 97 виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019

7) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Частину першу статті 97 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019

2. Повноваження члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з підстав, визначених частиною першою цієї статті, припиняються з настанням відповідної події.

Стаття 98 — Організація роботи та засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Організаційними формами діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є засідання у пленарному складі Комісії, у складі її палат та колегій залежно від питань, визначених цим Законом та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Засідання Комісії можуть проводитися у режимі відеоконференції в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Члени Комісії мають право брати участь у засіданнях і прийнятті рішень у віддаленому режимі з використанням електронних засобів відеозв’язку у випадках та порядку, встановлених Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Суддя (кандидат на посаду судді), стосовно якого Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає питання, має право брати участь у засіданні Комісії у віддаленому режимі з використанням електронних засобів відеозв’язку.

Частину першу статті 98 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

2. У складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України діють дві палати, до кожної з яких входять по вісім членів Комісії.

У разі потреби Комісія може ухвалити рішення про залучення членів однієї палати до роботи іншої палати.

3. Колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України формується не менш як з трьох членів Комісії.

4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України пленарним складом обирає таємним голосуванням більшістю голосів від загального складу Комісії Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, заступника Голови, які є головами палат Комісії, та секретарів палат. Головує на такому засіданні найстарший за віком із присутніх на засіданні член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Якщо Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обраний суддя або суддя у відставці, заступник Голови обирається з числа членів Комісії, які не є суддями або суддями у відставці. У разі якщо Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обрано члена Комісії, який не є суддею або суддею у відставці, заступник Голови обирається з числа членів Комісії, які є суддями або суддями у відставці.

Секретарем палати, голова якої є суддею або суддею у відставці, обирається член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який не є суддею або суддею у відставці. Секретарем палати, голова якої не є суддею або суддею у відставці, обирається член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який є суддею або суддею у відставці.

5. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України організовує роботу Комісії, визначає обов’язки заступника Голови, веде засідання Комісії, здійснює їх підготовку та організовує діловодство.

6. Обов’язки Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у разі його відсутності виконує заступник Голови Комісії, а за відсутності заступника Голови - найстарший за віком член Комісії.

7. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України видає накази, розпорядження та доручення, які є обов’язковими до виконання членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та працівниками секретаріату.

8. Секретарі палат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюють підготовку засідань палат та несуть відповідальність за організацію в них діловодства.

9. Для здійснення розподілу справ у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України діє автоматизована система визначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який проводить підготовку до розгляду і доповідає справу.

Положення про автоматизовану систему визначення членів Комісії для підготовки до розгляду і доповіді справ затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

10. Голови палат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України організовують роботу палат та ведуть засідання палат. Обов’язки голів палат у разі їх відсутності виконують найстарші за віком члени палат.

11. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує Регламент, який регулює відповідно до цього Закону процедурні питання діяльності Комісії.

12. Засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, її палат та колегій проводяться відкрито, крім випадків, встановлених законом.

13. Засідання Комісії, її палат є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Комісії або палати відповідно.

Засідання колегії є повноважним, якщо у ньому беруть участь усі члени колегії.

14. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії, перелік питань, що виносяться на засідання, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляє про це особу, стосовно якої має розглядатися питання, та оприлюднює відповідну інформацію на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (крім засідань з організаційних питань).

15. Голови палат Комісії визначають дату, час і місце проведення засідань відповідних палат, перелік питань, що виносяться для розгляду на засіданні відповідної палати, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляють про це осіб, стосовно яких має розглядатися питання, та оприлюднюють відповідну інформацію на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

16. Секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повідомляє про дату, час і місце проведення засідання відповідної колегії не пізніш як за десять днів до такого засідання осіб, стосовно яких має розглядатися питання, та оприлюднює відповідну інформацію на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

17. У разі надходження від Громадської ради доброчесності вмотивованої пропозиції щодо відкладення співбесіди з суддею (кандидатом на посаду судді) Вища кваліфікаційна комісія суддів України може відкласти таку співбесіду. Повторні пропозиції щодо відкладення співбесіди стосовно одного і того самого судді (кандидата на посаду судді) не розглядаються.

Статтю 98 доповнено частиною сімнадцятою згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

Стаття 98 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019; в редакції Закону№ 1629-IX від 13.07.2021

Стаття 99 — Права члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право:

1) знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд Комісії, відповідної палати, членом якої він є, колегії, брати участь у їх дослідженні та перевірці;
2) наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються;
3) вносити пропозиції щодо проекту рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з будь-яких питань та голосувати "за" або "проти" того чи іншого рішення;
4) висловлювати письмово окрему думку щодо рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
5) здійснювати інші повноваження, встановлені законом.

Стаття 100 — Відвід члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права брати участь у розгляді питання та ухваленні рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо наявні дані про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності.

За наявності таких обставин член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену Комісії можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.

2. Відвід має бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви. Головуючий на засіданні зобов’язаний ознайомити із заявою про відвід члена Комісії, якому заявлено відвід.

3. Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю голосів членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які беруть участь у засіданні. Голосування проводиться за відсутності члена Комісії, щодо якого вирішується питання про відвід (самовідвід).

Стаття 101 — Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі ухвалюється більшістю від установленого цим Законом складу Комісії. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішується питання, та інших осіб, які не є членами Комісії.

2. Рішення палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалюється більшістю від складу палати з урахуванням членів іншої палати в разі їх залучення до участі в розгляді відповідного питання.

3. Рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалюється більшістю голосів.

4. Палати та колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалюють свої рішення від імені Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зазначаючи склад палати чи колегії, який розглядав конкретну справу.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України може переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо допуску до конкурсу або добору

Частину четверту статті 101 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

5. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні.

Частина п'ята статті 101 в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

6. За наявності окремої думки члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вона викладається у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні.

7. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.

8. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені тільки разом із рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією.

9. У разі наявності окремої думки двох або більше членів палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які брали участь у розгляді питання та ухваленні рішення відповідною палатою, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право винести таке питання на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на якому у порядку, встановленому регламентом, ухвалюється остаточне рішення по суті питання.

Стаття 102 — Забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Організаційне забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснює секретаріат.

Секретаріат очолює його керівник, який призначається на посаду за результатами конкурсу з урахуванням положень цього Закону та Закону України "Про державну службу".

Частину першу статті 102 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019

2. Положення про секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

3. Для здійснення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїх повноважень у складі секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України діє служба інспекторів у кількості, визначеній Вищою радою правосуддя.

Частина третя статті 102 в редакції Закону № 193-IX від 16.10.2019

4. Гранична чисельність працівників Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з урахуванням визначеної кількості членів Комісії та інспекторів затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частина четверта статті 102 в редакції Закону № 193-IX від 16.10.2019

5. Працівники секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються на посади та звільняються з посад у порядку, встановленому законодавством про державну службу.

Частина п'ята статті 102 в редакції Закону № 193-IX від 16.10.2019

6. Інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються на посади та звільняються з посад Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за пропозицією відповідного члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

7. Розмір винагороди члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5.

Розмір винагороди члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який є суддею, дорівнює сумі його суддівської винагороди, якщо така сума перевищує розмір посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5.

Частина сьома статті 102 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019; в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

8. Виплата винагороди членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, заробітної плати працівникам секретаріату та інспекторам Комісії провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 103 — Служба інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Служба інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України формується з числа осіб, які мають повну вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права понад п’ять років.

У разі призначення судді у відставці інспектором Комісії за ним зберігається пенсія або довічне грошове утримання, а також інші гарантії, визначені цим Законом.

2. Інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України діють виключно за дорученням члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до актів, що регулюють діяльність Комісії.

3. За дорученням члена Комісії інспектори:

1) попередньо аналізують матеріали справ щодо кваліфікаційного оцінювання;
2) виконують інші завдання в межах повноважень члена Комісії, визначених цим Законом.

Частину четверту статті 103 виключено на підставі Закону № 3511-IX від 09.12.2023

5. Інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не є державними службовцями, їх статус визначається цим Законом. Особливості діяльності визначаються Положенням про інспектора Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яке затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Статтю 103 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Глава 4. Національна школа суддів України

Стаття 104 — Статус і структура Національної школи суддів України

1. Національна школа суддів України є державною установою із спеціальним статусом у системі правосуддя, яка забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для системи правосуддя та здійснює науково-дослідну діяльність. На Національну школу суддів України не поширюється законодавство про вищу освіту.

2. Національна школа суддів України утворюється при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та статуту, затвердженого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

3. Національну школу суддів України очолює ректор, якого призначає на посаду і звільняє з посади Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

4. Проректорів Національної школи суддів України призначає на посади і звільняє з посад Вища кваліфікаційна комісія суддів України за поданням ректора Національної школи суддів України. Ректор Національної школи суддів України надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України пропозиції щодо кандидатур на заміщення відповідних вакантних посад проректорів.

5. Розміри посадових окладів працівників Національної школи суддів України не можуть бути меншими, ніж відповідні розміри посадових окладів працівників Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

6. Національна школа суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державної казначейської служби України та може мати регіональні відділення.

Стаття 105 — Завдання Національної школи суддів України

1. Національна школа суддів України здійснює:

1) початкову підготовку судді, передбачену статтею 89 цього Закону;

Пункт 1 частини першої статті 105 в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

2) підготовку суддів, у тому числі обраних на адміністративні посади в судах;
3) періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня їхньої кваліфікації;
4) проведення курсів навчання, визначених кваліфікаційним або дисциплінарним органом, для підвищення кваліфікації суддів, які тимчасово відсторонені від здійснення правосуддя;
5) підготовку працівників апаратів судів та підвищення рівня їхньої кваліфікації;

5-1) підготовку працівників Служби судової охорони та підвищення рівня їхньої кваліфікації;

Статтю 105 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 1417-IX від 27.04.2021

6) проведення наукових досліджень з питань удосконалення судового устрою, статусу суддів і судочинства;
7) вивчення міжнародного досвіду організації та діяльності судів;
8) науково-методичне забезпечення діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

Розділ VI. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІ

Стаття 106 — Підстави дисциплінарної відповідальності судді

1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) умисне або внаслідок недбалості:
а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

Підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 106 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);
2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
4) умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;

Пункт 4 частини першої статті 106 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017

5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці ухвалення судового рішення, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні.

Пункт 5 частини першої статті 106 в редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024

6) неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;

Пункт 6 частини першої статті 106 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
8) втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;

Пункт 13 частини першої статті 106 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019

14) непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;

14-1) непроходження суддею початкової підготовки, передбаченої статтею 89 цього Закону;

Частину першу статті 106 доповнено пунктом 14-1 згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

15) визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
16) неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
17) подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
18) неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
19) декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

2. Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Стаття 107 — Звернення з дисциплінарною скаргою щодо судді

1. Право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Адвокат зобов’язаний перевірити факти, що можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги.

Частина перша статті 107 в редакції Законів № 193-IX від 16.10.2019, № 1629-IX від 13.07.2021

2. Дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:

1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
2) прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.

3. Вища рада правосуддя затверджує та розміщує на офіційному веб-порталі судової влади зразок дисциплінарної скарги.

4. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя.

5. За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом.

6. Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

7. У разі наявності обставин, що спричиняють виникнення сумнівів у існуванні або достовірності підпису особи, яка подала дисциплінарну скаргу, відповідний орган Вищої ради правосуддя має право запросити таку особу для підтвердження скарги.

Частину восьму статті 107 виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019

Стаття 108 — Орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді

1. Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.

Стаття 109 — Дисциплінарне стягнення стосовно судді

1. До суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді:

1) попередження;
2) догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;
3) суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;
4) подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
5) подання про переведення судді до суду нижчого рівня;
6) подання про звільнення судді з посади.

2. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

3. Дисциплінарне стягнення, визначене пунктом 1 частини першої цієї статті, не застосовується у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 16-19 частини першої статті 106 цього Закону.

4. Дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10-12, 14, 15 частини першої статті 106 цього Закону.

Дисциплінарне стягнення, визначене пунктом 5 частини першої цієї статті, не застосовується до судді вищого спеціалізованого суду. Також у порядку застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 5 частини першої цієї статті, не допускається переведення судді до вищого спеціалізованого суду.

Частину четверту статті 109 доповнено абзацом згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

Дисциплінарне стягнення, визначене пунктом 4 частини першої цієї статті, може застосовуватися до судді виключно у разі вчинення проступків, визначених пунктами 1, 2, 4 та 5 частини першої статті 106 цього Закону.

Частину четверту статті 109 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

5. У разі ухвалення рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення, що не дозволяє судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, суддя тимчасово відстороняється від здійснення правосуддя у цьому суді з дня ухвалення рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення.

6. За наявності непогашених дисциплінарних стягнень до судді має бути застосовано більш суворе дисциплінарне стягнення.

7. Суддя, який має непогашене дисциплінарне стягнення, не може брати участі в конкурсі на зайняття посади в іншому суді.

8. Дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі:

1) вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;
2) порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.

9. Істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів:

1) суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;
2) суддя вчинив дисциплінарний проступок, маючи непогашене дисциплінарне стягнення (крім попередження чи догани), або має два непогашених дисциплінарних стягнення;
3) установлено факт недоброчесної поведінки судді, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї, законність джерел яких підтверджена; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим ним та членами його сім’ї майну і доходам; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди;
4) суддю визнано судом винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією;
5) суддя не виконав вимоги рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, ухваленого на підставі пункту 4 частини першої цієї статті, або за результатами кваліфікаційного оцінювання, призначеного відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, суддя не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді;
6) суддя умисно не подав декларацію доброчесності чи декларацію родинних зв’язків у встановлені строки або умисно задекларував недостовірні (в тому числі неповні) твердження у декларації доброчесності;
7) суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

10. Рішення про внесення Вищій раді правосуддя подання про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 2 частини восьмої цієї статті, може бути ухвалено, у разі якщо на вимогу органу, що здійснює дисциплінарне провадження, суддя не підтвердив законність джерела походження майна.

11. Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

12. У разі якщо рішенням Європейського суду з прав людини встановлені факти, які можуть бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення до судді, зазначений строк обраховується з дня набуття таким рішенням Європейського суду з прав людини статусу остаточного.

13. Інформація про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя та на веб-сайті суду, в якому працює суддя. Ця інформація повинна містити дані про суддю, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, про накладене дисциплінарне стягнення та копію рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, про накладення такого стягнення.

Стаття 110 — Погашення дисциплінарного стягнення

1. Суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо:

1) протягом шести місяців з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку;
2) протягом одного року з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку;
3) протягом вісімнадцяти місяців з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку;
4) протягом двох років з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку, а також за умови успішного проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшого підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання;
5) протягом трьох років з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді подання про переведення судді до суду нижчого рівня суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку; однак суддя не може бути повернутий на посаду до попереднього суду лише в результаті такого погашення.

Стаття 111 — Оскарження рішення у дисциплінарній справі стосовно судді

1. Суддя може оскаржити рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності з підстав та в порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

Розділ VII. ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІ З ПОСАДИ ТА ПРИПИНЕННЯ ЙОГО ПОВНОВАЖЕНЬ

Глава 1. Звільнення судді з посади

Стаття 112 — Загальні умови звільнення судді з посади

1. Суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

2. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

Стаття 113 — Звільнення судді з посади за станом здоров’я

1. Суддя звільняється з посади у разі неспроможності здійснювати повноваження за станом здоров’я за наявності медичного висновку, що надається медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я, за зверненням Вищої ради правосуддя.

2. Визнавши, що стан здоров’я судді не дає змоги протягом тривалого часу або постійно здійснювати йому свої повноваження, Вища рада правосуддя ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

Стаття 114 — Звільнення судді з посади у разі порушення ним вимог щодо несумісності

1. Суддя звільняється з посади у разі порушення ним вимог щодо несумісності за рішенням, ухваленим Вищою радою правосуддя.

Стаття 115 — Звільнення судді з посади у разі вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками

1. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади.

2. Факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені Вищою радою правосуддя (її відповідним органом).

Стаття 116 — Звільнення судді з посади за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням

1. Суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

2. Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

3. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

4. Суддя здійснює свої повноваження до ухвалення рішення про його звільнення.

5. За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Стаття 117 — Звільнення судді з посади у зв’язку з незгодою на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду

1. Відмова від переведення до іншого суду (в тому числі ухилення від виконання рішення про переведення) у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду, є підставою для звільнення судді за рішенням, ухваленим Вищою радою правосуддя.

Стаття 118 — Звільнення судді з посади у зв’язку з порушенням обов’язку підтвердити законність джерела походження майна

1. Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 126 Конституції України порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна є підставою для звільнення судді з посади.

2. Порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна може бути встановлене:

1) у межах дисциплінарного провадження щодо суддів - Вищою радою правосуддя (її органами);
2) у межах кваліфікаційного оцінювання судді - Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;
3) судом при розгляді відповідної справи.

Глава 2. Припинення повноважень судді

Стаття 119 — Припинення повноважень судді

1. Повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України.

Стаття 120 — Припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років

1. Повноваження судді припиняються з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п’яти років.

2. Про наявність підстави для припинення повноважень судді голова суду, в якому суддя обіймав посаду, не пізніш як за місяць до дня, зазначеного в частині першій цієї статті, повідомляє Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України. До повідомлення додаються документи на підтвердження факту досягнення суддею шістдесяти п’яти років.

3. Суддя не може здійснювати правосуддя з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п’яти років.

Стаття 121 — Припинення повноважень судді у зв’язку з припиненням громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави

1. Повноваження судді припиняються у разі припинення його громадянства відповідно до Закону України "Про громадянство України" або набуття суддею громадянства іншої держави - з дня припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави.

2. Набуттям громадянства іншої держави для цілей цієї статті визнається:

1) отримання суддею статусу громадянина іншої держави в результаті дій, вчинених таким суддею або від його імені за його дорученням або за його згодою для створення відповідних правових наслідків;
2) у разі якщо суддею отриманий статус громадянина іншої держави в силу закону або іншим чином без його згоди, - невчинення суддею дій для позбавлення статусу громадянина іншої держави протягом десяти днів з дня, коли судді стало відомо про отримання такого статусу.

Стаття 122 — Припинення повноважень судді у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним

1. Суд, який ухвалив рішення про визнання особи, яка є суддею, безвісно відсутньою або оголошення її померлою, визнання недієздатною або обмежено дієздатною, негайно повідомляє про це Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України.

2. Повноваження судді припиняються з дня набрання таким рішенням законної сили.

Стаття 122-1 — Припинення повноважень судді у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду про визнання активів судді необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави

1. Суд, який ухвалив рішення про визнання активів судді або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, негайно повідомляє про це Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України.

2. Повноваження судді припиняються з дня набрання таким рішенням законної сили.

Закон доповнено статтею 122-1 згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019

Стаття 123 — Припинення повноважень судді у зв’язку зі смертю судді

1. Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

2. Про наявність підстави для припинення повноважень судді голова суду, в якому суддя обіймав посаду, повідомляє Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України. До повідомлення додаються документи на підтвердження факту смерті.

Стаття 124 — Припинення повноважень судді у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину

1. Суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо особи, яка є суддею, негайно повідомляє про це Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України.

2. Повноваження судді припиняються з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього. Такий суддя втрачає визначені законом гарантії незалежності і недоторканності судді, право на грошове, в тому числі суддівську винагороду, та інше забезпечення.

Стаття 125 — Припинення трудових відносин із суддею внаслідок припинення повноважень

1. Припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.

Розділ VIII. СУДДІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Глава 1. Загальні засади суддівського самоврядування

Стаття 126 — Завдання суддівського самоврядування

1. Для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.

2. Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

3. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя.

4. До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;
2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів, у тому числі захист від втручання в їхню діяльність;
3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;
4) обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;
5) призначення суддів Конституційного Суду України;
6) обрання суддів до складу Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.

Пункт 6 частини четвертої статті 126 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019

Стаття 127 — Організаційні форми суддівського самоврядування

1. Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з’їзд суддів України.

2. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:

1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду (а у передбачених цим Законом випадках - апеляційної палати вищого спеціалізованого суду), Пленум Верховного Суду;

Пункт 1 частини другої статті 127 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

2) Раду суддів України;
3) з’їзд суддів України.

3. Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.

Глава 2. Органи суддівського самоврядування

Стаття 128 — Збори суддів

1. Збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Під час дії воєнного чи надзвичайного стану, а також під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, збори суддів можуть проводитися дистанційно, у режимі відеоконференції, з дотриманням вимог цього Закону. Під час проведення зборів суддів дистанційно, у режимі відеоконференції, не можуть розглядатися питання, для прийняття рішень щодо яких цим Законом встановлено необхідність проведення таємного голосування.

Абзац другий частини першої статті 128 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

Частина перша статті 128 в редакції Закону № 2461-IX від 27.07.2022

2. Збори суддів скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менше третини загальної кількості суддів цього суду.

3. Збори суддів скликаються у разі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці.

4. Збори суддів є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів цього суду. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду.

На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, судді у відставці, представники громадських об’єднань, журналісти, інші особи.

5. Збори суддів:

1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов’язковими для суддів та працівників цього суду;
2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ;
3) визначають рівень навантаження на суддів відповідного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов’язків;
4) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді, та керівника апарату суду;
5) звертаються з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за вчинення дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності суду та судді;
6) здійснюють інші повноваження, визначені цим Законом.

6. Збори суддів кожного суду (крім місцевих загальних судів) обирають таємним голосуванням делегатів на з’їзд суддів України.

7. Збори суддів кожного місцевого загального суду обирають таємним голосуванням делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів в Автономній Республіці Крим, кожній області, містах Києві та Севастополі за принципом: один делегат від десяти суддів. У разі якщо в суді менше десяти суддів, від суду делегується один делегат.

Спільні збори суддів місцевих загальних судів в Автономній Республіці Крим, кожній області, містах Києві та Севастополі проводяться для обрання таємним голосуванням делегатів на з’їзд суддів України.

Порядок скликання і проведення спільних зборів суддів місцевих загальних судів визначає Рада суддів України.

Делегатом на спільні збори суддів місцевих загальних судів не може бути обраний суддя, який займає адміністративну посаду в суді.

8. Збори суддів можуть звертатися з пропозиціями щодо питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов’язані розглянути ці пропозиції протягом п’ятнадцяти днів і дати відповідь по суті.

9. Збори суддів можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, розробляти відповідні пропозиції щодо вдосконалення такої практики та законодавства. Збори суддів місцевого, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду можуть вносити відповідні пропозиції на розгляд до Верховного Суду.

10. Збори суддів місцевих загальних судів у порядку, встановленому цим Законом, обирають слідчих суддів.

11. Збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування. Рішення про обрання делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів приймаються таємним голосуванням.

12. Виконання рішень зборів суддів за дорученням зборів покладається на голову відповідного суду або його заступника.

13. Положення частин першої - дев’ятої, одинадцятої і дванадцятої цієї статті застосовуються до зборів суддів апеляційної палати вищого спеціалізованого суду.

Статтю 128 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

Стаття 129 — З’їзд суддів України

1. Найвищим органом суддівського самоврядування є з’їзд суддів України.

2. З’їзд суддів України:

1) заслуховує звіти Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів;
2) заслуховує інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про її діяльність;
3) заслуховує інформацію Голови Державної судової адміністрації України про її діяльність, зокрема щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів судової влади;
4) призначає суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції і законів України;
5) обирає членів Вищої ради правосуддя та приймає рішення про звільнення їх з посади члена Вищої ради правосуддя відповідно до Конституції і законів України;

Пункт 6 частини другої статті 129 виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019

7) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та їх посадових осіб;
8) обирає Раду суддів України;

8-1) призначає особу до складу Дорадчої групи експертів відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України";

Частину другу статті 129 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом № 2847-IX від 13.12.2022

9) розглядає інші питання суддівського самоврядування відповідно до закону.

3. З’їзд суддів України приймає рішення, що є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування та всіх суддів.

Стаття 130 — Порядок скликання з’їзду суддів України

1. Черговий з’їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз на два роки. Позачерговий з’їзд суддів України може бути скликаний за рішенням Ради суддів України.

2. У разі необхідності збори суддів можуть звертатися до Ради суддів України з пропозицією щодо скликання позачергового з’їзду суддів України. Рада суддів України зобов’язана скликати позачерговий з’їзд суддів України на вимогу зборів суддів не менше однієї п’ятої всіх судів.

3. Рада суддів України, яка скликає з’їзд суддів України в порядку, визначеному частиною першою цієї статті, схвалює попередній перелік питань, що виносяться на обговорення з’їзду, та визначає дату і місце проведення з’їзду. У разі скликання з’їзду суддів України на вимогу зборів суддів до попереднього переліку питань мають бути включені всі питання, що є предметом зазначеної вимоги.

4. На з’їзд суддів України можуть бути запрошені інші особи, крім делегатів. Запрошені особи не беруть участі в голосуванні під час прийняття рішень з’їзду суддів України.

5. У разі якщо Рада суддів України не скликає з’їзд суддів України у строки, визначені частинами першою та другою цієї статті, такий з’їзд може бути скликаний на вимогу зборів суддів не менше однієї п’ятої всіх судів без участі Ради суддів України.

У такому разі ініціатори скликання з’їзду суддів України утворюють організаційний комітет із скликання з’їзду суддів України, що має повноваження Ради суддів України щодо скликання з’їзду. Організаційний комітет невідкладно публікує інформацію про його утворення в газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр" і призначає дату проведення з’їзду суддів не раніш як через два місяці з дня утворення організаційного комітету.

6. Оголошення про скликання з’їзду суддів України та питання, що виносяться на його розгляд, мають бути опубліковані в газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр" не пізніш як за тридцять днів до початку роботи з’їзду, а у разі скликання відповідно до частини другої цієї статті позачергового з’їзду на вимогу зборів суддів - за п’ятнадцять днів до початку роботи з’їзду.

7. У разі якщо з’їзд суддів скликається для обрання членів Вищої ради правосуддя, оголошення має бути опубліковане не пізніш як за сорок п’ять днів до початку роботи з’їзду.

Частина сьома статті 130 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019

Стаття 131 — Обрання делегатів на з’їзд суддів України

1. Збори суддів кожного суду (крім місцевого загального суду, вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду) обирають на з’їзд суддів України по одному делегату від двадцяти суддів, які працюють у цьому суді. У разі якщо в суді працює менше двадцяти суддів, від суду делегується один делегат.

2. Делегатів на з’їзд суддів України від суддів місцевих загальних судів обирають спільні збори суддів у кожній області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі за принципом: один делегат від двадцяти суддів у загальній кількості суддів місцевих загальних судів у кожній області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі.

3. Збори суддів вищих спеціалізованих судів обирають на з’їзд суддів України по три делегати з числа суддів цих судів.

4. Пленум Верховного Суду обирає на з’їзд суддів України дванадцять делегатів з числа суддів Верховного Суду.

5. Делегати на з’їзд суддів України обираються таємним голосуванням на альтернативній основі, при вільному висуненні кандидатур для обрання з числа суддів відповідних судів або суддів у відставці, незалежно від їх місця роботи до виходу у відставку.

6. Делегатами на з’їзд суддів України не можуть бути обрані судді, які займають адміністративні посади в судах, судді, які є членами Вищої ради правосуддя або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Стаття 132 — Порядок проведення з’їзду суддів України

1. З’їзд суддів України є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин загальної кількості обраних делегатів.

2. З’їзд суддів України відкриває голова Ради суддів України, а в разі його відсутності - найстарший за віком член Ради суддів України.

3. З’їзд суддів України обирає шляхом відкритого голосування президію з’їзду в кількісному складі, що визначається рішенням з’їзду. Президія організовує роботу з’їзду суддів України.

4. З’їзд суддів України обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи з’їзду, обирає лічильну комісію, секретаріат та інші робочі органи з’їзду.

5. Хід роботи з’їзду суддів України протоколюється.

6. Рішення з’їзду суддів України приймаються більшістю голосів від числа обраних делегатів відкритим або таємним голосуванням. Рішення з питань, зазначених у пунктах 4-6, 8 частини другої статті 129 цього Закону, приймаються з’їздом шляхом таємного голосування.

7. Інші питання порядку проведення з’їзду суддів України регулюються регламентом з’їзду суддів України, прийнятим з’їздом.

Стаття 133 — Рада суддів України

1. Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів України.

Частина перша статті 133 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017

2. Раду суддів України обирає з’їзд суддів України. До складу Ради суддів України входять:

1) одинадцять суддів від місцевих загальних судів;
2) чотири судді від місцевих адміністративних судів;
3) чотири судді від місцевих господарських судів;
4) чотири судді від апеляційних судів з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення;
5) два судді від апеляційних адміністративних судів;
6) два судді від апеляційних господарських судів;
7) по одному судді від вищих спеціалізованих судів;
8) чотири судді Верховного Суду.

3. Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити судді, які беруть участь у з’їзді суддів України.

4. Не можуть бути обраними до Ради суддів України судді, які обіймають адміністративні посади в судах або є членами Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. У разі обрання члена Ради суддів України на адміністративну посаду в суді його повноваження у Раді суддів України припиняються.

5. Члени Ради суддів України на засіданні Ради обирають зі свого складу таємним голосуванням голову Ради суддів України, його заступника та секретаря.

6. Рада суддів України організовує виконання рішень з’їзду суддів України та контроль за їх виконанням, а також вирішує питання про скликання з’їзду суддів України.

Частина шоста статті 133 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

7. Повноваження та порядок роботи Ради суддів України визначаються законом та положенням про Раду суддів України, затвердженим з’їздом суддів України.

Частина сьома статті 133 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

8. Рада суддів України:

1) розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;
2) розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань;
3) здійснює контроль за організацією діяльності судів, заслуховує з цих питань Голову Державної судової адміністрації України, його заступників, керівників структурних підрозділів і територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;
4) звертається з пропозиціями щодо питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
5) затверджує зразки посвідчень судді, судді у відставці;
6) здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом);
7) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Пункт 7 частини восьмої статті 133 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

9. Рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, на наступний день після їх прийняття оприлюднюються на офіційному веб-порталі судової влади.

Рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування, крім з’їзду суддів України. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з’їздом суддів України або в судовому порядку.

10. У разі виникнення у судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом), Голови чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його заступника реального чи потенційного конфлікту інтересів вони зобов’язані не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі повідомити про це Раду суддів України.

11. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, яким направлено звернення Ради суддів України з питань забезпечення безпеки суддів, зобов’язані розглянути таке звернення протягом десяти днів з дня його отримання і вжити заходів щодо усунення загроз безпеці суддів.

Стаття 134 — Забезпечення діяльності органів суддівського самоврядування

1. Забезпечення роботи з’їзду суддів України, спільних зборів суддів місцевих загальних судів, діяльності Ради суддів України здійснюється Державною судовою адміністрацією України та її територіальними управліннями за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з вимогами розділу XI цього Закону.

Розділ IX. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДДІВ

Стаття 135 — Суддівська винагорода

1. Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

2. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

3. Базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Пункт 3 частини третьої статті 135 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-IX від 16.10.2019; в редакції Закону № 1629-IX від 13.07.2021

Частина третя статті 135 в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016

4. До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;
2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п’ятсот тисяч осіб;
3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Частину четверту статті 135 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

5. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

6. Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду – 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Частина шоста статті 135 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

7. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

8. Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

9. Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

10. Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Стаття 136 — Відпустка

1. Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Стаття 137 — Стаж роботи судді

1. До стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

2. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Статтю 137 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

Стаття 138 — Забезпечення житлових умов судді

1. Після призначення на посаду суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо інший порядок забезпечення службовим житлом не передбачено законом.

Частина перша статті 138 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

Стаття 139 — Забезпечення потреб судді, пов’язаних з його діяльністю

1. Суддя забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України мантією та нагрудним знаком.

2. Суддя забезпечується окремим кабінетом, робочим місцем та необхідними для роботи засобами.

Стаття 140 — Державний захист суддів та членів їхніх сімей

1. Судді, члени їхніх сімей та їхнє майно перебувають під особливим захистом держави. Служба судової охорони, органи правопорядку зобов’язані вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім’ї, збереження їхнього майна, якщо від судді надійде відповідна заява.

2. Вчинені у зв’язку зі службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров’я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров’я членів його сім’ї (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна мають наслідком відповідальність, установлену законом.

3. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, які йому надаються Службою судової охорони, утвореною відповідно до цього Закону.

Стаття 141 — Соціальне страхування судді

1. Обов’язкове державне страхування життя і здоров’я суддів здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Розділ X. СТАТУС СУДДІ У ВІДСТАВЦІ

Стаття 142 — Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці

1. Судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

2. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

3. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частина третя статті 142 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016

4. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

5. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частина п'ята статті 142 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016

Стаття 143 — Вихідна допомога судді у зв’язку з відставкою

1. Судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.

2. У разі якщо суддя, відставка якого була припинена у зв’язку з повторним призначенням на посаду, знову подасть заяву про відставку, виплата вихідної допомоги не здійснюється.

Стаття 144 — Медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування суддів та членів їхніх сімей

1. Суддя та члени його сім’ї мають право на безоплатне медичне обслуговування у державних закладах охорони здоров’я. Члени сім’ї судді можуть обслуговуватися в тих медичних закладах, де обслуговується суддя.

Стаття 145 — Припинення відставки судді

1. Відставка судді припиняється в разі:

1) повторного призначення його на посаду;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину;
3) припинення його громадянства або набуття ним громадянства іншої держави;
4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

2. Припинення відставки судді є підставою для припинення виплати йому щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховано у зв’язку з відставкою.

3. У разі припинення відставки судді з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої цієї статті, пенсія судді нараховується на загальних підставах.

4. Рішення про припинення відставки судді приймається Вищою радою правосуддя.

Розділ XI. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ

Глава 1. Загальні питання забезпечення діяльності судів

Стаття 146 — Особливості забезпечення функціонування судової влади

1. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України.

2. Забезпечення функціонування судової влади передбачає:

1) окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на утримання судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;
2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;
3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.

3. Видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Стаття 147 — Система забезпечення функціонування судової влади

1. В Україні діє єдина система забезпечення функціонування судової влади - судів, органів суддівського врядування, інших державних органів та установ системи правосуддя.

2. Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Державна судова адміністрація України та Національна школа суддів України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування беруть участь в організаційному забезпеченні діяльності судів у випадках і порядку, визначених цим та іншими законами.

3. Державна судова адміністрація України забезпечує виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів.

4. Державна судова адміністрація України може встановлювати скорочені строки для процедур припинення судів як юридичних осіб за умови виконання нею цивільних зобов’язань ліквідованого суду на підставі вимог кредиторів, заявлених у визначений законом строк.

5. Для здійснення дій щодо реєстрації новоутвореного суду як юридичної особи, забезпечення необхідних дій для належного початку його роботи та представництва такого суду як органу державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами Державна судова адміністрація України приймає рішення про призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника апарату новоутвореного суду. Тимчасово виконуючий обов’язки керівника апарату суду здійснює вказані повноваження керівника суду як юридичної особи до моменту призначення, обрання чи переведення на посаду судді такого суду щонайменше одного судді та продовжує здійснювати виконання обов’язків керівника апарату суду до призначення відповідного керівника апарату суду згідно з процедурами, визначеними законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частина п'ята статті 147 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

6. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов’язані зі здійсненням таким судом повноважень, зокрема, архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань в паперовому та електронному вигляді, фонди бібліотек, а судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

Частину шосту статті 147 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

7. У разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Частина сьома статті 147 в редакції Закону № 2112-IX від 03.03.2022

Стаття 148 — Засади фінансування судів

1. Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

2. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

3. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:

1) Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності;

1-1) вищий спеціалізований суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності;

Частину третю статті 148 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України;
3) Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності.

4. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

5. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів.

Частина п'ята статті 148 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

6. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.

Частина шоста статті 148 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

7. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

8. Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом.

9. Особливості підготовки і розгляду проекту закону про Державний бюджет України в частині фінансування судів, інших органів та установ у системі правосуддя визначаються законом.

Стаття 149 — Порядок фінансування судів

1. Суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Стаття 150 — Державна служба в системі правосуддя, оплата праці та соціальні гарантії

1. Призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Особливості призначення на посади державних службовців та працівників, які виконують функції з обслуговування, в секретаріат Вищої ради правосуддя встановлюються також Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

Частина перша статті 150 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 1417-IX від 27.04.2021; в редакції Закону № 3378-IX від 06.09.2023

2. При Вищій раді правосуддя діє Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, яка утворюється відповідно до закону.

Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя здійснює повноваження Комісії з питань вищого корпусу державної служби, визначені Законом України "Про державну службу", щодо питань державної служби в системі правосуддя.

3. Особливості проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя визначаються Положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України після консультацій з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Зазначене Положення встановлює особливості призначення на посаду державного службовця у випадках, визначених цим Законом.

4. Розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, установлюється в розмірі, встановленому законодавством про державну службу.

{Дію абзацу другого частини четвертої статті 150 зупинено на 2025 рік згідно із Законом № 4059-IX від 19.11.2024} Розмір посадових окладів інших працівників апарату суду збільшується на відповідний коефіцієнт пропорційно посадовим окладам працівників, посади яких віднесені до попередньої за умовами оплати праці посади державної служби в такому суді з урахуванням юрисдикцій державних органів.

5. {Дію частини п'ятої статті 150 в частині розмірів посадових окладів працівників Державної судової адміністрації України та центрального органу управління Служби судової охорони зупинено на 2025 рік згідно із Законом № 4059-IX від 19.11.2024} {Дію частини п'ятої статті 150 в частині розмірів посадових окладів працівників Державної судової адміністрації України та центрального органу управління Служби судової охорони зупинено на 2024 рік згідно із Законом № 3460-IX від 09.11.2023} Розмір посадового окладу працівника секретаріату Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, центрального органу управління Служби судової охорони, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, встановлюється на рівні відповідного працівника апарату Верховного Суду, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті, а працівника територіального управління Державної судової адміністрації України, працівника територіального підрозділу Служби судової охорони - на рівні відповідного працівника апарату апеляційного суду.

Частина п'ята статті 150 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1417-IX від 27.04.2021; в редакції Закону № 3378-IX від 06.09.2023

6. {Дію частини шостої статті 150 зупинено на 2025 рік згідно із Законом № 4059-IX від 19.11.2024} Схема посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Державної судової адміністрації України.

7. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів забезпечують здійснення судами видатків на поховання та увічнення пам’яті суддів, у тому числі суддів у відставці, у межах видатків, передбачених для судів у державному бюджеті на відповідний рік.

8. У кошторисах Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, вищих спеціалізованих судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України та Служби судової охорони передбачаються кошти на представницькі витрати.

Частина восьма статті 150 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2509-VIII від 12.07.2018, № 1417-IX від 27.04.2021

9. У складі Вищої ради правосуддя діє служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, яка утворюється відповідно до Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

Посадовий оклад керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.

Посадовий оклад заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.

Посадовий оклад дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.

Керівнику служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступнику та дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя премії та стимулюючі виплати не встановлюються.

У разі призначення судді у відставці дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя за ним зберігаються пенсія або довічне грошове утримання, а також інші гарантії, визначені цим Законом.

Статтю 150 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 3378-IX від 06.09.2023

Глава 2. Державна судова адміністрація України

Стаття 151 — Статус Державної судової адміністрації України

1. Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

2. Державна судова адміністрація України підзвітна Вищій раді правосуддя у межах, визначених законом.

3. Державна судова адміністрація України має територіальні управління. Рішення про утворення територіальних управлінь та визначення їх кількості приймається Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Вищою радою правосуддя.

4. Правовий статус посадових осіб Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь визначається Законом України "Про державну службу".

5. Державна судова адміністрація України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

6. Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальне управління затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.

Стаття 152 — Повноваження Державної судової адміністрації України

1. Державна судова адміністрація України:

1) представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах повноважень, визначених цим Законом;
2) забезпечує належні умови діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом;
3) вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;
4) вивчає кадрові питання апарату судів, прогнозує потребу у спеціалістах, здійснює замовлення на підготовку відповідних спеціалістів;
5) забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації працівників апарату судів, створює систему підвищення кваліфікації;
6) організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства в судах;
7) готує бюджетний запит;
8) організовує комп’ютеризацію судів для здійснення судочинства, діловодства, інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджує Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ; забезпечує суди необхідними технічними засобами фіксування судового процесу в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування відповідних судів;

Пункт 8 частини першої статті 152 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

9) забезпечує впровадження електронного суду; здійснює заходи щодо організації обміну електронними документами між судами та іншими державними органами і установами;
10) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;

Пункт 10 частини першої статті 152 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

11) взаємодіє з відповідними органами та установами, в тому числі інших держав, з метою вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів;
12) розробляє та затверджує за погодженням із Вищою радою правосуддя Типове положення про апарат суду;

12-1) надає у випадках, передбачених цим Законом, Вищій раді правосуддя консультативний висновок, який є офіційним документом, що містить рекомендації та пропозиції щодо кількості суддів у суді (крім Верховного Суду), кількості суддів в апеляційній палаті вищого спеціалізованого суду;

Частину першу статті 152 доповнено пунктом 12-1 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021

13) організовує діяльність служби судових розпорядників;
14) контролює діяльність Cлужби судової охорони;
15) затверджує положення про бібліотеку суду;
16) здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України;
17) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Стаття 153 — Голова Державної судової адміністрації України

1. Державну судову адміністрацію України очолює Голова Державної судової адміністрації України.

2. Голова Державної судової адміністрації України призначається на посаду і звільняється з посади Вищою радою правосуддя.

Призначення Голови Державної судової адміністрації України здійснюється на конкурсній основі.

3. Голова Державної судової адміністрації України не має права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової і творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради господарської організації, що має на меті одержання прибутку.

4. Голова Державної судової адміністрації України:

1) керує діяльністю Державної судової адміністрації України, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань;
2) організовує роботу Державної судової адміністрації України;
3) вносить на розгляд Вищої ради правосуддя подання щодо визначення граничної чисельності працівників Державної судової адміністрації України, у тому числі її територіальних управлінь;
4) утворює відповідні конкурсні комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад категорії "Б" і "В" державної служби в судах, органах та установах системи правосуддя;
5) призначає на посади та звільняє з посад працівників Державної судової адміністрації України; призначає за погодженням голів відповідних судів керівників апаратів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду, їх заступників та звільняє їх з посад; призначає за погодженням Голови Верховного Суду першого заступника керівника апарату Верховного Суду та звільняє його з посади;

Пункт 5 частини четвертої статті 153 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

6) за поданням голови відповідного суду застосовує до керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду, їх заступників заохочення або накладає дисциплінарні стягнення; за поданням Голови Верховного Суду застосовує до першого заступника керівника апарату Верховного Суду заохочення або накладає дисциплінарні стягнення;

Пункт 6 частини четвертої статті 153 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

7) за поданням голови відповідного суду присвоює керівникам апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду, їх заступникам ранги державного службовця згідно із законодавством про державну службу; за поданням Голови Верховного Суду присвоює першому заступнику керівника апарату Верховного Суду ранги державного службовця згідно із законодавством про державну службу;

Пункт 7 частини четвертої статті 153 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

8) затверджує положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України та положення про структурні підрозділи Державної судової адміністрації України;
9) встановлює посадові оклади працівників Державної судової адміністрації України, присвоює їм ранги державного службовця, застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону;
10) звітує про діяльність Державної судової адміністрації України перед Вищою радою правосуддя, інформує про діяльність Державної судової адміністрації України з’їзд суддів України та Раду суддів України щодо питань організаційно-матеріального забезпечення діяльності судів відповідної судової спеціалізації;
11) бере участь у підготовці пропозицій до проекту Державного бюджету України щодо фінансування судової влади;
12) затверджує структуру, штатний розпис Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь;
13) здійснює інші визначені законом повноваження.

5. Голова Державної судової адміністрації України з питань, що належать до його повноважень, видає накази.

6. Голова Державної судової адміністрації України має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Вищою радою правосуддя відповідно до законодавства про державну службу.

Призначення заступника Голови Державної судової адміністрації України здійснюється на конкурсній основі.

7. Заступники Голови Державної судової адміністрації України виконують функції, визначені Головою Державної судової адміністрації України. Голова Державної судової адміністрації України розподіляє повноваження між заступниками Голови Державної судової адміністрації України.

8. Голова Державної судової адміністрації України вносить на розгляд Вищої ради правосуддя подання щодо визначення граничної чисельності працівників Державної судової адміністрації України, у тому числі її територіальних управлінь.

Стаття 154 — Територіальні органи Державної судової адміністрації України

1. Територіальними органами Державної судової адміністрації України є територіальні управління Державної судової адміністрації України.

2. Територіальне управління Державної судової адміністрації України очолює начальник, який призначається на конкурсній основі на посаду і звільняється з посади Головою Державної судової адміністрації України.

3. Начальник територіального управління Державної судової адміністрації України має заступника, який призначається на конкурсній основі на посаду і звільняється з посади Головою Державної судової адміністрації України.

4. Начальник територіального управління Державної судової адміністрації України призначає за погодженням голови місцевого суду на посаду керівника апарату місцевого суду, заступника керівника апарату місцевого суду та звільняє їх з посади, застосовує за поданням голови місцевого суду до них заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону; присвоює керівнику апарату місцевого суду, його заступнику ранги державного службовця відповідно до законодавства про державну службу.

5. Структура і штатний розпис територіального управління Державної судової адміністрації України затверджуються Головою Державної судової адміністрації України за поданням начальника територіального управління Державної судової адміністрації України.

6. Територіальне управління Державної судової адміністрації України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державної казначейської служби України.

7. Територіальні управління Державної судової адміністрації України здійснюють свою діяльність відповідно до положення про них, що затверджується Головою Державної судової адміністрації України на підставі типового положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України.

Глава 3. Апарат суду, служби організаційного забезпечення роботи та охорони суду

Стаття 155 — Апарат суду

1. Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.

2. Положення про апарат суду розробляється на підставі типового положення про апарат суду та затверджується зборами суддів відповідного суду. Тимчасове положення про апарат новоутвореного суду затверджується тимчасово виконуючим обов’язки керівника апарату цього суду.

Абзац перший частини другої статті 155 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

Типове положення про апарат суду затверджує Державна судова адміністрація України за погодженням із Вищою радою правосуддя.

3. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що має наслідком звільнення його з посади.

4. Керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України, а керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду, їх заступників призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади Голова Державної судової адміністрації України.

5. Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Добір працівників апарату суду здійснюється на конкурсній основі, крім випадків переведення державних службовців відповідно до законодавства про державну службу.

Частина п'ята статті 155 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

6. Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України "Про державну службу" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

7. Структура і штатна чисельність апаратів місцевих судів за погодженням із головою суду затверджуються відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України, апаратів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів - Державною судовою адміністрацією України за погодженням з головою суду в межах видатків на утримання відповідного суду. Тимчасова структура та тимчасова штатна чисельність апарату новоутвореного суду затверджується тимчасово виконуючим обов’язки керівника апарату цього суду за погодженням із Головою Державної судової адміністрації України.

Частина сьома статті 155 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

8. В апаратах судів можуть створюватися управління, відділи, сектори, що здійснюють свої функції на підставі положень, які затверджуються керівником апарату відповідного суду.

В апараті вищого спеціалізованого суду утворюється самостійний структурний підрозділ для організаційного забезпечення роботи апеляційної палати цього суду, діяльність якого підконтрольна і керівник якого підпорядковується голові апеляційної палати вищого спеціалізованого суду. Цей підрозділ з питань забезпечення діяльності апеляційної палати не підпорядковується керівнику апарату вищого спеціалізованого суду.

Частину восьму статті 155 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

Частина восьма статті 155 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016

9. Апаратом суду забезпечується ведення особових справ суддів у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Радою суддів України.

10. В апараті суду утворюється канцелярія, яка щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду. Канцелярія також виконує інші завдання, визначені положенням, затвердженим керівником апарату відповідного суду.

11. До штату апарату судів входять також секретарі судового засідання, наукові консультанти та судові розпорядники. Наукові консультанти повинні мати науковий ступінь.

12. У разі зміни територіальної підсудності судових справ, що розглядаються в суді, у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 цього Закону, та відсутності у такому суді суддів, які здійснюють правосуддя, адміністративні повноваження голови суду, необхідні для забезпечення належної організації роботи суду як юридичної особи щодо представництва такого суду як органу державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, здійснює керівник апарату суду або його заступник.

У разі якщо в місцевому чи апеляційному суді, зазначеному в абзаці першому цієї частини, відсутні також керівник апарату суду та його заступник, адміністративні повноваження голови суду, передбачені абзацом першим цієї частини, здійснює тимчасово виконуючий обов’язки керівника апарату суду. Рішення про призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника апарату суду приймається Головою Державної судової адміністрації України, начальником відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України без погодження з головою відповідного суду. Тимчасово виконуючий обов’язки керівника апарату суду здійснює виконання обов’язків керівника апарату суду до призначення відповідного керівника.

Керівник апарату суду, його заступник або тимчасово виконуючий обов’язки керівника апарату суду здійснює адміністративні повноваження голови суду, передбачені абзацом першим цієї частини, до моменту призначення, обрання, переведення або закінчення відрядження щонайменше одного судді.

Статтю 155 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом № 3889-IX від 18.07.2024

Стаття 156 — Особливості апарату Верховного Суду

1. Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду здійснюється апаратом Верховного Суду.

2. Положення про апарат, структура і штатний розпис апарату Верховного Суду затверджуються Пленумом Верховного Суду за поданням Голови Верховного Суду.

3. Апарат Верховного Суду очолює керівник апарату. Заступниками керівника апарату Верховного Суду є перший заступник та заступники. Заступники керівника апарату Верховного Суду очолюють структурні підрозділи апарату Верховного Суду, які здійснюють організаційне забезпечення діяльності касаційних судів (секретаріати).

Частина третя статті 156 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

4. В апараті Верховного Суду можуть створюватися секретаріати, департаменти, управління, відділи, сектори, що здійснюють свої функції на підставі положень, які затверджуються керівником апарату Верховного Суду.

Частина четверта статті 156 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

5. Керівник апарату Верховного Суду представляє Верховний Суд як юридичну особу.

Частина п'ята статті 156 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

6. Матеріали, пов’язані з діяльністю Верховного Суду, зберігаються в його архіві.

Частина статті 156 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

Стаття 157 — Помічники суддів

1. Кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.

Частина перша статті 157 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

2. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років.

3. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

4. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

Стаття 158 — Бібліотека суду

1. Для забезпечення судів нормативно-правовими актами, спеціальною науковою літературою, матеріалами судової практики в кожному суді може створюватися бібліотека суду. Фонди бібліотеки формують друковані видання та комп’ютерні бази даних.

2. Положення про бібліотеку суду затверджується Державною судовою адміністрацією України.

Стаття 159 — Служба судових розпорядників

1. У кожному суді діє служба судових розпорядників. Судові розпорядники забезпечують додержання особами, які перебувають у суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні.

2. Судові розпорядники призначаються на посаду і звільняються з посади керівником апарату відповідного суду.

3. Судові розпорядники забезпечуються одностроєм, зразки якого затверджуються Головою Державної судової адміністрації України за погодженням із Радою суддів України.

4. Судові розпорядники керуються у своїй діяльності цим Законом, вимогами процесуального закону, відповідними правилами та інструкціями, розпорядженнями голови суду та судді.

5. Порядок створення та діяльності служби судових розпорядників визначається положенням, що затверджується Головою Державної судової адміністрації України за погодженням із Вищою радою правосуддя.

Глава 4. Служба судової охорони

Стаття 160 — Забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах

1. Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Стаття 161 — Статус Служби судової охорони

1. Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

2. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

3. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя.

Голова Служби судової охорони має заступників, які за його поданням призначаються на посади за результатами відкритого конкурсу і звільняються з посад Вищою радою правосуддя.

4. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби.

Граничну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Державна судова адміністрація України.

Рішення про утворення територіальних підрозділів Служби судової охорони приймається Головою Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

5. Центральний орган управління Служби судової охорони є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

6. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи.

Частина шоста статті 161 в редакції Закону № 1417-IX від 27.04.2021

7. Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 162 — Повноваження Служби судової охорони

1. Служба судової охорони:

1) забезпечує пропуск осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів;
2) забезпечує підтримання та реагує на порушення громадського порядку при розгляді справ судом, вживає заходів до припинення проявів неповаги до суду;
3) здійснює заходи з охорони, забезпечення недоторканності та цілісності приміщень судів, органів і установ системи правосуддя, недоторканності та цілісності розташованого у таких приміщеннях майна, запобігання, недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього;
4) здійснює заходи із запобігання загрозам особистій безпеці суддів, членів їх сімей, працівників суду, а також у суді - учасників судового процесу, виявлення та нейтралізації таких загроз; вживає у разі надходження від судді відповідної заяви необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім’ї;
5) реагує в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов’язані із посяганням на суддів, членів їх сімей, працівників суду, учасників судового процесу.

2. Службі судової охорони та її співробітникам для здійснення покладених на них повноважень надається право:

1) вимагати від осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, пред’явлення документа, що посвідчує особу; перевіряти в осіб, які входять до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя, документи, що посвідчують особу, та за наявності обґрунтованих підстав вважати, що перебування особи у приміщенні суду, органу, установи системи правосуддя створює загрозу безпеці суддів, працівників апарату суду, органів і установ системи правосуддя, порушення громадського порядку, обмежувати допуск таких осіб до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя;
2) здійснювати поверхневу перевірку осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, шляхом їх візуального огляду та огляду їх речей, проведення по поверхні вбрання осіб спеціальним приладом або засобом;
3) затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються незаконно проникнути до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, перевіряти у них документи, що посвідчують особу, здійснювати у встановленому законом порядку особистий огляд затриманих та огляд їх речей, які є при них, і передавати їх правоохоронним органам;
4) не допускати громадян до окремих приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, вимагати від них залишатися на конкретних місцях або залишити їх, тимчасово обмежувати фактичне володіння річчю, якщо це необхідно для забезпечення громадського порядку в суді, забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду, безпеки учасників судового процесу;
5) використовувати інформаційні ресурси в порядку, установленому для Національної поліції України Законом України "Про Національну поліцію", одержувати в установленому порядку від керівників органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності за письмовим запитом Голови Служби або його заступників відомості, необхідні для здійснення покладених на Службу повноважень;
6) вживати заходів з метою запобігання протиправним посяганням на суддів, членів їхніх сімей, працівників суду, умисному пошкодженню або знищенню майна суду, органів і установ системи правосуддя;
7) застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису;
8) оглядати територію, будинки, приміщення суду, органів і установ системи правосуддя;
9) залучати за погодженням з керівниками правоохоронних та інших державних органів їх працівників, співробітників, військовослужбовців, технічні та інші засоби;
10) застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених законами України "Про Національну поліцію" та"Про охоронну діяльність".

Стаття 162-1 — Правовий статус працівників Служби судової охорони

1. До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

2. Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

3. На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

4. Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.

5. Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.

6. Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об’єднання та професійні спілки відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.

Закон доповнено статтею 162-1 згідно із Законом № 1417-IX від 27.04.2021

Стаття 163 — Проходження служби у Службі судової охорони

1. До кандидатів на посади співробітників Служби судової охорони застосовуються вимоги, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" для кандидатів на службу в поліції.

Спеціальні кваліфікаційні вимоги до кандидатів на посади співробітників Служби судової охорони визначаються Головою Служби.

2. Призначення на посади та звільнення з посад співробітників Служби судової охорони у центральному органі управління та керівників і заступників керівників територіальних підрозділів Служби здійснюється Головою Служби судової охорони, а інших співробітників Служби судової охорони у територіальних підрозділах - керівниками відповідних територіальних підрозділів.

Призначення на посади співробітників Служби судової охорони (крім призначення на рівнозначні або нижчі посади) здійснюється виключно за результатами конкурсу, що проводиться Державною судовою адміністрацією України в порядку, визначеному Вищою радою правосуддя.

3. На співробітників Служби судової охорони поширюються обмеження та вимоги, встановлені Законом України "Про запобігання корупції", а також передбачені для поліцейських Законом України "Про Національну поліцію" обмеження, пов’язані зі службою в поліції.

4. На співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони.

Статтю 163 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1417-IX від 27.04.2021

Час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю,

а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Абзац другий частини п'ятої статті 163 виключено на підставі Закону № 1417-IX від 27.04.2021

6. З метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки, визначення відповідності займаним посадам співробітників Служби судової охорони, вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення співробітників Служби судової охорони через службову невідповідність проводиться їх атестування в порядку, що визначається Головою Служби судової охорони.

Частину сьому статті 163 виключено на підставі Закону № 1417-IX від 27.04.2021

8. Співробітники Служби судової охорони забезпечуються за рахунок держави одностроєм і знаками розрізнення.

Зразки однострою співробітників Служби судової охорони, правила його носіння та норми належності затверджує Державна судова адміністрація України за поданням Голови Служби судової охорони.

9. Використання спеціальних звань, однострою і службового посвідчення співробітника Служби судової охорони особою, яка не є співробітником Служби судової охорони, заборонено і має наслідком відповідальність відповідно до закону.

Стаття 164 — Спеціальні звання співробітників Служби судової охорони

1. Установлюються такі спеціальні звання співробітників Служби судової охорони:

1) спеціальні звання молодшого складу:

рядовий Служби судової охорони;

капрал Служби судової охорони;

сержант Служби судової охорони;

старший сержант Служби судової охорони;

2) спеціальні звання середнього складу:

молодший лейтенант Служби судової охорони;

лейтенант Служби судової охорони;

старший лейтенант Служби судової охорони;

капітан Служби судової охорони;

майор Служби судової охорони;

підполковник Служби судової охорони;

полковник Служби судової охорони;

3) спеціальне звання вищого складу:

генерал Служби судової охорони.

2. Установлюються такі строки вислуги в спеціальних званнях співробітників Служби судової охорони: капрал Служби судової охорони - 1 рік; сержант Служби судової охорони - 3 роки; молодший лейтенант Служби судової охорони - 1 рік; лейтенант Служби судової охорони - 2 роки; старший лейтенант Служби судової охорони - 3 роки; капітан Служби судової охорони - 4 роки; майор Служби судової охорони - 4 роки; підполковник Служби судової охорони - 5 років.

3. Строки вислуги в званнях рядового Служби судової охорони, старшого сержанта Служби судової охорони, полковника Служби судової охорони, генерала Служби судової охорони не встановлюються.

4. Граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу Служби судової охорони за штатними посадами встановлюються Головою Служби судової охорони.

Граничне спеціальне звання вищого складу Служби судової охорони за штатними посадами встановлюється Президентом України.

5. Спеціальне звання вищого складу Служби судової охорони присвоюється Президентом України, інші спеціальні звання Служби судової охорони - відповідно до положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони.

6. Співробітник Служби судової охорони (крім співробітників, які мають спеціальні звання вищого складу) може бути понижений у спеціальному званні на один ступінь унаслідок застосування відповідного дисциплінарного стягнення на підставах і в порядку, визначених для поліцейських Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Співробітникам Служби судової охорони, пониженим у спеціальному званні на один ступінь, чергові спеціальні звання присвоюються в порядку, передбаченому цим Законом та положенням про проходження служби співробітниками Служби судової охорони.

Стаття 165 — Соціальний захист співробітників Служби судової охорони

1. Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

2. Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

3. Співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію" для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони.

Статтю 160 замінено главою 4 згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

Розділ XII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", крім пунктів 39 та 48 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пункті 7 цього розділу.

Пункт 2 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023

3. Районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя продовжують здійснювати свої повноваження без обмеження строком до утворення та початку діяльності окружних господарських судів, юрисдикція яких розповсюджується на відповідну територію.

Пункт 3 розділу ХІІ доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

Апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

3-1. До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів:

1) відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX;
2) добір та призначення на посаду судді до місцевих окружних судів та господарських окружних судів, утворених указами Президента України від 29 грудня 2017 року № 449/2017, № 450/2017, № 451/2017 та № 453/2017, не здійснюються;
3) змінити найменування місцевих загальних судів, перелік яких визначається додатком до цього Закону. Зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.

Пункт 3-1 розділу ХІІ доповнено підпунктом 3 згідно із Законом № 4273-IX від 26.02.2025

Розділ ХІІ доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 950-IX від 03.11.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1874-IX від 16.11.2021; в редакції Законів № 2808-IX від 01.12.2022, № 3511-IX від 09.12.2023

3-2. Установити, що під час ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва положення частини шостої статті 147 цього Закону щодо порядку припинення здійснення правосуддя судом, що ліквідується, та передачі ним судових справ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду".

Розділ ХІІ доповнено пунктом 3-2 згідно із Законом № 2826-IX від 13.12.2022

4. Протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом:

Абзац перший пункту 4 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

1) утворюється Верховний Суд у порядку та у складі, що визначені цим Законом;
2) призначаються судді Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону.

Положення пункту 4 розділу ХІІ визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020

4-1. Судді Верховного Суду України, обрані на посади до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", продовжують здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду відповідної спеціалізації до звільнення або припинення їхніх повноважень з підстав, визначених Конституцією України.

Голова Верховного Суду у двадцятиденний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України" зараховує суддів, зазначених в абзаці першому цього пункту, які станом на день набрання чинності зазначеним законом перебувають у штаті Верховного Суду України, до штату Верховного Суду - у касаційний суд тієї спеціалізації, яка відповідає спеціалізації судової палати Верховного Суду України, в якій такий суддя здійснював правосуддя.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023

4-2. Працівники апарату Верховного Суду України, повноваження яких не припинені, за особистою заявою переводяться на рівнозначні посади в апараті Верховного Суду, за умови наявності рівнозначних вакантних посад, у порядку, встановленому законом, без обов’язкового проведення конкурсу.

Працівники апарату Верховного Суду України, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України" подають особисту заяву про переведення на рівнозначну вакантну посаду в апараті Верховного Суду.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 4-2 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023

5. Верховний Суд діє на матеріально-технічній базі Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України.

Пункт 5 розділу ХІІ в редакції Закону № 3481-IX від 21.11.2023

5-1. Тимчасово виконуючий обов’язки керівника апарату Верховного Суду затверджує тимчасову структуру, тимчасову чисельність апарату Верховного Суду та призначає на посади працівників апарату Верховного Суду у кількості, необхідній для забезпечення початку роботи Верховного Суду.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

6. Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України діють у межах їх повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом у складі, визначеному цим Законом.

/*7. {Окремий припис пункту 7 розділу ХІІ визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), в тім, що він установлює для суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України до припинення діяльності цих судів гарантії, визначені Законом України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453-VI зі змінами, зокрема винагороду судді, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(II)/2024 від 26.03.2024. Окремий припис пункту 7 розділу XII утрачає чинність із дня ухвалення Рішення} З дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов’язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

{Пункт 7 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023}*/

7-1. Судді, зазначені в абзаці першому пункту 4-1 цього розділу (крім тих, які пройшли перевірку на відповідність займаній посаді до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України"), оцінюються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.

Кваліфікаційне оцінювання таких суддів проводиться на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм компетентності проводиться лише шляхом проведення співбесіди.

Громадська рада доброчесності сприяє Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності таких суддів критеріям професійної етики та доброчесності.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює відповідне оцінювання першочергово.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023

8. День початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, визначається рішенням його Пленуму, що публікується на веб-порталі судової влади та в газеті "Голос України".

Положення пункту 8 розділу ХІІ визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020

9. Верховний Суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше шістдесяти п’яти суддів Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону.

Положення пункту 9 розділу ХІІ визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020

10. Кількість посад у кожному з касаційних судів визначається з урахуванням вимог цього Закону щодо палат, які обов’язково створюються у касаційному суді, порядку формування Великої Палати Верховного Суду та з урахуванням інших визначених законом вимог.

11. Не пізніше ніж через п’ять днів з дня призначення шістдесят п’ятого судді Верховного Суду, за принципом рівного представництва від кожного касаційного суду створюється організаційний комітет, який скликає Пленум Верховного Суду в тридцятиденний строк.

Положення пункту 11 розділу ХІІ визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020

12. Не пізніше ніж через десять днів з дня початку роботи Верховного Суду судді кожного касаційного суду проводять збори для вирішення питань внутрішньої діяльності касаційного суду відповідно до цього Закону та обрання суддів до Великої Палати Верховного Суду.

13. Проведення конкурсу на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах має бути розпочато не пізніше двох місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Положення пункту 13 розділу ХІІ визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020

14. Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України мають право брати участь у конкурсі на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах у порядку, визначеному цим Законом.

У разі якщо кандидати з числа суддів мають однакову позицію за рейтингом, визначеним за результатами кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Верховного Суду, при всіх інших рівних умовах перевага надається судді, який має більший стаж роботи в судах касаційної інстанції чи Верховному Суді України.

Пункт 14 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023

14-1. Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України може бути переведений до апеляційного суду чи місцевого суду, що відповідає спеціалізації такого судді, у порядку, передбаченому статтями 53 та 82 цього Закону, без проведення конкурсу, з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.

Переведення такого судді здійснюється Вищою радою правосуддя на підставі його особистої заяви протягом 30 днів з дня її надходження, незалежно від наявності у відповідному суді вакантної посади судді.

Заява про переведення подається суддями, зазначеними в абзаці першому цього пункту, до Вищої ради правосуддя протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України".

У разі неподання заяви про переведення протягом зазначеного строку Вища рада правосуддя пропонує такому судді переведення до апеляційного суду, що відповідає спеціалізації такого судді, визначеного Вищою радою правосуддя самостійно, в якому є вакантна посада судді.

Незгода судді з таким переведенням є підставою для звільнення його з посади відповідно до пункту 5 частини шостої статті 126 Конституції України.

Рішення про переведення судді приймається Вищою радою правосуддя без надання рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 14-1 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023

14-2. Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, переведені до інших судів відповідно до пункту 14-1 цього розділу (крім тих, які успішно пройшли оцінювання на відповідність займаній посаді до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України"), оцінюються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності у порядку, визначеному цим Законом, першочергово.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 14-2 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023

14-3. Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, переведені до інших судів, а також ті, які виявили бажання звільнитися у відставку, за статусом, рівнем грошового забезпечення та рівнем соціально-побутового забезпечення прирівнюються до суддів вищих спеціалізованих судів.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 14-3 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023

14-4. У разі звільнення у зв’язку з поданням заяви про відставку незалежно від займаної посади суддям Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України гарантується призначення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі та в порядку, передбачених цим Законом, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду.

Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529 із наступними змінами), мають право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у порядку та розмірі, визначених частиною третьою статті 142 цього Закону, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду.

Особові справи суддів, зазначених у цьому пункті, підлягають зберіганню у Верховному Суді, на який покладається видача документів для призначення/перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 14-4 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023

15. Вищий суд з питань інтелектуальної власності утворюється та проведення конкурсу на посади суддів у цьому суді має бути оголошено протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом.

16. Вищий антикорупційний суд утворюється та проведення конкурсу на посади суддів у цьому суді має бути оголошено протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності законом, який визначає спеціальні вимоги до суддів цього суду.

17. Повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено.

За умови підтвердження відповідності займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу судді, повноваження яких припинилися у зв’язку із закінченням строку, на який їх було призначено (крім суддів, звільнених з посади), призначаються на посаду судді до суду, до якого вони були призначені або переведені (крім тимчасового переведення шляхом відрядження) на день припинення повноважень.

Пункт 17 розділу ХІІ в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

18. Судді, обрані на посади голови суду або заступника голови суду до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження голови суду, заступника голови суду до закінчення строку, на який їх обрано.

19. Участь кандидатів на посаду судді, які на шістдесятий день з дня набрання чинності цим Законом не відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України, у процедурах добору чи призначення припиняється.

20. Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри", та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, - пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.

Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення у засіданні Комісії може брати участь представник Громадської ради доброчесності.

У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.

Пункт 20 розділу ХІІ в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

20-1. Якщо Вищою радою правосуддя відмовлено в задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення судді у зв’язку з його невідповідністю займаній посаді, суддя вважається таким, чию відповідність займаній посаді не оцінено відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

У такому разі оцінювання відповідності такого судді займаній посаді продовжується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України в пленарному складі із стадії, що визначена Вищою радою правосуддя у рішенні про відмову в задоволенні подання про звільнення такого судді.

Якщо Вищою радою правосуддя не визначено таку стадію, оцінювання продовжується із стадії, визначеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з урахуванням мотивів рішення Вищої ради правосуддя про відмову в задоволенні подання про звільнення такого судді, включаючи рішення, прийняті Вищою радою правосуддя до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри".

Розділ ХІІ доповнено пунктом 20-1 згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

20-2. Суддя, зазначений в абзаці першому пункту 20 цього розділу, який після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри" за результатами кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду в межах своєї спеціалізації підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, вважається таким, що пройшов оцінювання та підтвердив відповідність займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 20-2 згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

21. Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує процедури кваліфікаційного оцінювання, розпочаті до набрання чинності цим Законом, за правилами, які діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання, та з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом. Судді, які за результатами цих процедур підтвердили свою можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді, не проходять процедуру оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу.

Процедури первинного кваліфікаційного оцінювання, розпочаті відповідно до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" та незавершені станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри", завершуються колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Судді, які в межах таких процедур первинного кваліфікаційного оцінювання не з’явилися для складання іспиту, проходять процедуру оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу.

Судді, які в межах таких процедур первинного кваліфікаційного оцінювання не підтвердили можливість здійснення правосуддя у відповідному суді, на підставі подання колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відстороняються Вищою радою правосуддя від здійснення правосуддя та проходять процедуру оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу.

Пункт 21 розділу ХІІ в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

Пункт 22 розділу ХІІ виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019

Пункт 23 розділу ХІІ виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019

24. Розмір посадового окладу судді становить:

Абзац перший пункту 24 розділу ХІІ в редакції Закону № 3481-IX від 21.11.2023

1) з 1 січня 2017 року:
а) для судді місцевого суду - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
в) для судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) з 1 січня 2018 року:
а) для судді місцевого суду - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) з 1 січня 2019 року:
а) для судді місцевого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
4) з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Пункт 24 розділу XII в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016

Пункт 25 розділу ХІІ виключено на підставі Закону № 3481-IX від 21.11.2023

26. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, обрані (призначені) на посади до набрання чинності цим Законом, продовжують виконувати свої повноваження до закінчення строку, на який їх обрано (призначено).

Встановити, що до 1 січня 2017 року для членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розмір посадового окладу становить 10 розмірів мінімальної заробітної плати, збільшених на коефіцієнт 1,3, та зберігаються надбавки і доплати, передбачені законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Пункт 26 розділу XII доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

27. Протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цим Законом Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та Голова Державної судової адміністрації України призначають додатково по одному члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

28. Протягом сорока п’яти днів з дня набрання чинності цим Законом Вища кваліфікаційна комісія суддів України повинна прийняти рішення щодо формування та персонального складу її палат.

29. Кандидати на посаду судді, які були зараховані до резерву на заміщення вакантних посад суддів та включені до рейтингового списку, у разі якщо закінчення трирічного строку припало на період одного року до набрання або дев’яноста днів після набрання чинності цим Законом, а також кандидати, щодо яких на день набрання чинності цим Законом внесені рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, але яких не призначено на посаду судді, мають право взяти участь у доборі на посаду судді у порядку, встановленому цим Законом, без складання відбіркового іспиту та проходження спеціальної підготовки. Такі кандидати повторно складають кваліфікаційний іспит та беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді відповідно до результатів такого іспиту.

Пункт 29 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

29-1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України, утворена відповідно до цього Закону, завершує конкурсні процедури, розпочаті Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" за правилами, які діяли на день початку таких процедур.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 29-1 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021; в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023

29-2. Перебіг строку дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді, у тому числі тих, яких було зараховано до резерву на заміщення вакантних посад суддів, зупиняється з дня припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 50, ст. 354).

Розділ ХІІ доповнено пунктом 29-2 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021

29-3. З дня формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, утвореної відповідно до цього Закону, перебіг строку, зупиненого відповідно до пункту 29-2 цього розділу, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 29-3 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021

30. Матеріали та рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання суддів безстроково, щодо яких на день набрання чинності цим Законом Верховною Радою України рішення не прийнято, направляються Верховною Радою України до Вищої ради правосуддя протягом десяти днів з дня набрання ним чинності. Вища рада правосуддя на своєму засіданні у пленарному складі вирішує питання щодо кожного судді про його призначення або відмову у призначенні з одночасним поверненням матеріалів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. Рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні подання про призначення судді на посаду Президентові України є підставою припинення трудових відносин судді із відповідним судом на підставі статті 125 цього Закону.

Пункт 30 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

31. Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Якщо на день набрання чинності цим Законом Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.

Якщо на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" дисциплінарні справи, зазначені в абзаці другому цього пункту, не розглянуті Комісією, такі справи передаються для розгляду Вищій раді правосуддя. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища рада правосуддя застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом. Особливості підготовки до розгляду, розгляду таких справ визначаються Вищою радою правосуддя з урахуванням положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

Пункт 31 розділу ХІІ доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3378-IX від 06.09.2023

32. Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи.

33. Заяви, які передані Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції Вищій раді юстиції відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні", дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя розглядають у порядку та строки, встановлені законом для здійснення дисциплінарного провадження. За результатами розгляду таких заяв застосовуються дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.

34. Пункт 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., №№ 18-20, ст. 132) визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом.

Суддя, який був прикріплений до іншого суду за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, має право на отримання посадового окладу за період з дня закінчення строку такого прикріплення до дня прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про його відрядження.

Суддя, який був прикріплений до іншого суду за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до пункту 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", вважається прикріпленим до такого суду до дня прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про його відрядження. Строк такого прикріплення не може перевищувати шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Пункт 34 розділу XII доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016

35. Голова Державної судової адміністрації України, заступники Голови Державної судової адміністрації України продовжують виконувати свої повноваження до призначення Голови Державної судової адміністрації України та його заступників відповідно до цього Закону.

36. З дня набрання чинності цим Законом та до внесення відповідних змін до законодавства про Конституційний Суд України фінансове забезпечення функціонування та діяльності Конституційного Суду України, розмір суддівської винагороди суддів Конституційного Суду України, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України визначаються відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

37. Списки присяжних мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності. До списків присяжних дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями.

38. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи формування і ведення суддівських досьє (досьє кандидатів на посаду судді) такі досьє можуть формуватися і вестися у паперовій формі.

39. Тимчасово, на період до початку виконання в повному обсязі повноважень Служби судової охорони, підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу здійснюється підрозділами Національної поліції України та Національної гвардії України.

40. Положення цього Закону застосовуються з урахуванням норм розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

41. Вищій кваліфікаційній комісії суддів України:

1) протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цим Законом затвердити форми декларацій родинних зв’язків судді та кандидата на посаду судді, форму декларації доброчесності судді, а також оприлюднити затверджені форми декларацій на офіційному веб-сайті Комісії;
2) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом здійснити організаційно-технічні заходи, необхідні для заповнення декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді на офіційному веб-сайті Комісії відповідно до цього Закону;
3) протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи формування і ведення суддівських досьє (досьє кандидатів на посаду судді).

Підпункт 3 пункту 41 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017

42. Судді зобов’язані подати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків судді та декларацію доброчесності судді:

1) судді Верховного Суду України, судді вищих спеціалізованих судів - протягом шістдесяти днів з дня набрання чинності цим Законом;
2) судді апеляційних судів - протягом дев’яноста днів з дня набрання чинності цим Законом;
3) судді місцевих судів - протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.

43. До виконання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України підпункту 2 пункту 41 цього розділу декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді подаються у паперовій формі.

44. Вищій раді правосуддя:

1) разом з Міністерством внутрішніх справ України за поданням Державної судової адміністрації України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом затвердити тимчасовий порядок забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них.

Підпункт 2 пункту 44 розділу ХІІ виключено на підставі Закону № 2509-VIII від 12.07.2018

45. Кабінету Міністрів України:

1) протягом року з дня набрання чинності цим Законом забезпечити розміщення Верховного Суду у приміщеннях, що вивільняються у зв’язку з ліквідацією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України;

Підпункт 1 пункту 45 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023

2) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
а) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
б) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
3) передбачати у проектах законів України про Державний бюджет України на 2017 та наступні роки видатки, пов’язані з реалізацією положень цього Закону;
4) у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом затвердити вичерпний перелік судів, органів та установ системи правосуддя, охорона яких здійснюється підрозділами Національної поліції України та Національної гвардії України.

46. Державній судовій адміністрації України:

Підпункт 1 пункту 46 розділу ХІІ виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017

2) забезпечити виконання в повному обсязі Службою судової охорони повноважень, передбачених цим Законом, не пізніше 1 січня 2019 року.

Підпункт 2 пункту 46 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018

47. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою документообігу суду.

48. З дня, наступного за днем опублікування цього Закону:

1) Вища рада юстиції може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду виключно з таких підстав, які вона визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов’язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей:
а) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інші обставини, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням;
б) порушення визначеного законом порядку призначення на посаду судді;
2) у разі відмови у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду Вища рада юстиції ухвалює вмотивоване рішення, яке може бути оскаржено у порядку, встановленому процесуальним законом;
3) рішення Вищої ради юстиції про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду може бути оскаржено та скасовано виключно з таких підстав:
а) склад Вищої ради юстиції, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
б) рішення не підписано членом Вищої ради юстиції, який брав участь у його ухваленні;
в) рішення не містить посилання на визначені законом підстави відмови у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду або мотивів, з яких Вища рада юстиції прийшла до відповідних висновків;
4) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оскаржуються відповідно до статті 88 цього Закону.

49. Оголошення про початок першого конкурсу на зайняття посади члена Конкурсної комісії, умови і строки його проведення публікуються у газеті "Голос України" та розміщуються на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя протягом десяти днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України".

Розділ ХІІ доповнено пунктом 49 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021

50. Перший склад Конкурсної комісії формується з трьох осіб з числа суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, та трьох осіб, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції. Такі міжнародні та іноземні організації погоджують пропозицію спільного списку кандидатів.

Перелік міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції, формується Міністерством закордонних справ України та надсилається до Вищої ради правосуддя протягом п’яти днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України".

Голова Вищої ради правосуддя або особа, яка виконує його обов’язки, звертається до суб’єктів формування Конкурсної комісії щодо подання кандидатур до її складу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання переліку міжнародних та іноземних організацій.

Кандидатами на посаду члена Конкурсної комісії, які є суддями чи суддями у відставці, можуть бути судді чи судді у відставці, які успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання.

Суб’єкт формування Конкурсної комісії подає до Вищої ради правосуддя список кандидатів до складу Конкурсної комісії протягом тридцяти днів з дня надходження відповідного звернення Голови Вищої ради правосуддя або особи, яка виконує його обов’язки.

Списки кандидатів до складу Конкурсної комісії, подані суб’єктами її формування, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя та офіційному веб-порталі судової влади України.

У разі якщо міжнародні та/або іноземні організації, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції, у строк, визначений абзацом шостим цього пункту, не запропонували осіб до складу Конкурсної комісії або запропонували кількість осіб, недостатню для формування повноважного складу Конкурсної комісії, осіб до складу Конкурсної комісії протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання відповідного повідомлення від Вищої ради правосуддя пропонують Рада прокурорів України, Рада адвокатів України, Національна академія правових наук України в особі Президії.

Голова Вищої ради правосуддя або особа, яка виконує його обов’язки, призначає членів першого складу Конкурсної комісії не пізніше п’яти днів з дня отримання від усіх суб’єктів формування Конкурсної комісії списків рекомендованих кандидатів.

У разі якщо Голова Вищої ради правосуддя або особа, яка виконує його обов’язки, не призначить членів Конкурсної комісії у визначений строк, троє перших кандидатів із списку Ради суддів України і списку міжнародних та іноземних організацій вважаються призначеними.

Перший склад Конкурсної комісії розпочинає роботу, за умови призначення щонайменше чотирьох членів Конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, в порядку, визначеному цим Законом.

Рішення першого складу Конкурсної комісії є ухваленим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени Конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями.

У разі однакової кількості голосів "за" і "проти" голоси трьох членів Конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, є вирішальними.

На запит члена першого складу Конкурсної комісії для організаційного, технічного забезпечення здійснення його повноважень Конкурсна комісія може залучати помічників, перекладачів. Фінансування діяльності таких помічників, перекладачів може здійснюватися із залученням міжнародної технічної допомоги.

Строк повноважень Конкурсної комісії та її членів, призначених Вищою радою правосуддя у складі, визначеному абзацамипершим і п’ятим цього пункту, припиняється через два роки після призначення повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Конкурсна комісія у складі, визначеному абзацом першим цього пункту, протягом строку своїх повноважень проводить конкурс на зайняття вакантних посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Наступний склад Конкурсної комісії формується в порядку, визначеному статтею 95-1 цього Закону.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 50 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021

51. Члени Конкурсної комісії, запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, які постійно не проживають у місті Києві, мають право на компенсацію витрат на проживання та переїзд за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок та граничні розміри компенсації таких витрат визначаються Кабінетом Міністрів України.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 51 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021

52. Оголошення про початок першого конкурсу на зайняття вакантних посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, умови і строки його проведення публікуються у газеті "Голос України" та розміщуються на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя протягом 30 днів з дня проведення першого засідання Конкурсної комісії.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 52 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021

53. Вищій раді правосуддя протягом п’яти днів з дня припинення повноважень першого складу Конкурсної комісії опублікувати оголошення про початок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад членів Конкурсної комісії та інформацію про умови проведення конкурсу у газеті "Голос України" та на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 53 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021

54. Суб’єктам формування Конкурсної комісії протягом двадцяти днів з дня опублікування оголошення про початок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад членів Конкурсної комісії подати до Вищої ради правосуддя списки кандидатів на посади членів Конкурсної комісії в порядку, визначеному цим Законом.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 54 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021

55. Тимчасово встановити, що в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України:

1) кількість суддів у суді (крім Верховного Суду) визначає Державна судова адміністрація України з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів;
2) рішення про утворення територіальних управлінь Державної судової адміністрації України та визначення їх кількості приймається Державною судовою адміністрацією України без погодження з Вищою радою правосуддя;
3) Служба судової охорони підзвітна та підконтрольна Державній судовій адміністрації України;
4) Голова Служби судової охорони, його заступники призначаються на посади без проведення конкурсу і звільняються з посад Головою Державної судової адміністрації України.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 55 згідно із Законом № 2128-IX від 15.03.2022

56. Тимчасово встановити, що в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України, Голова Верховного Суду або особа, яка виконує повноваження Голови Верховного Суду, здійснює такі повноваження:

1) призначає на посаду без проведення конкурсу і звільняє з посади Голову Державної судової адміністрації України, його заступників;
2) приймає рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді. У період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такі рішення приймаються без подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

Підпункт 2 пункту 56 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 4433-IX від 14.05.2025

3) проводить перевірку повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, оприлюднює результати та приймає відповідні рішення;
4) вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя;
5) звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду;
6) затверджує Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), а також затверджує внесення змін до зазначених документів;
7) опубліковує у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також оголошення про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів).

Секретаріат Вищої ради правосуддя здійснює організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Голови Верховного Суду або особи, яка виконує повноваження Голови Верховного Суду, в частині виконання зазначених повноважень Вищої ради правосуддя.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 56 згідно із Законом № 2128-IX від 15.03.2022

57. У разі необхідності здійснення Верховним Судом та Державною судовою адміністрацією України як розпорядником бюджетних коштів додаткових видатків з Державного бюджету України, пов’язаних з реалізацією окремих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України", Кабінету Міністрів України забезпечити збільшення видатків відповідному розпоряднику бюджетних коштів, передбачених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, шляхом подання на розгляд Верховної Ради України проекту закону України про внесення змін до закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 57 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023

57-1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри" від 9 грудня 2023 року № 3511-IX.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 57 згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023; пункт 57 вважати пунктом 57-1 згідно із Законом № 4072-IX від 20.11.2024; в редакції Закону № 4072-IX від 20.11.2024

58. Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри".

Особи, призначені на посаду судді за результатами такого конкурсу, не проходять початкову підготовку у Національній школі суддів України, передбачену статтею 89 цього Закону, та набувають повноважень судді із здійснення правосуддя, за умови зарахування до штату відповідного суду та складення присяги судді.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 58 згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

59. Кандидати, які на день завершення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, перебувають у резерві на зайняття вакантних посад суддів, підлягають виключенню з резерву.

Без нового проходження процедури добору такі особи не можуть бути повторно зараховані до резерву.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 59 згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

60. На членів Вищої ради правосуддя, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, обраних (призначених) на посаду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри", не поширюються обмеження, передбачені частиною четвертою статті 69 цього Закону.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 60 згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

61. Переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у разі реорганізації або ліквідації суду, в якому такий суддя обіймає посаду, може здійснюватися без конкурсу виключно після підтвердження таким суддею відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".

Розділ ХІІ доповнено пунктом 61 згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023

62. Установити, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 62 згідно із Законом № 4072-IX від 20.11.2024

63. Конкурс на зайняття посад суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду оголошується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України протягом одного місяця з дня набрання чинності законом України щодо утворення Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 63 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

64. Протягом трьох років з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України щодо правових засад утворення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду":

1) конкурс на зайняття посад суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду проводиться з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом;
2) з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду критеріям доброчесності та професійної компетентності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється і діє Експертна рада.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 64 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

65. Експертна рада утворюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у порядку, визначеному цим розділом, та є її допоміжним і дорадчим органом.

Громадська рада доброчесності на час діяльності Експертної ради не залучається до встановлення відповідності кандидатів на зайняття посад суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду передбаченим законом критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 65 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

66. До складу Експертної ради входять:

1) три особи, запропоновані Радою суддів України;
2) три особи, запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції (далі - міжнародні та іноземні організації). Міжнародні та іноземні організації погоджують пропозиції щодо спільного списку кандидатів.

Кількість запропонованих кандидатів до складу Експертної ради у списках, що подаються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, повинна щонайменше вдвічі перевищувати кількість вакантних посад.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 66 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

67. Членом Експертної ради може бути громадянин України або іноземець, який:

1) на день призначення досяг тридцяти п’яти років;
2) має вищу юридичну освіту ступеня магістра, здобуту в Україні, та/або вищу юридичну освіту відповідного ступеня, здобуту за кордоном;
3) має стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років;
4) має високі моральні якості та бездоганну ділову репутацію;
5) є правником із визнаним рівнем компетентності;
6) відповідає критерію політичної нейтральності.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 67 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

68. Рада суддів України протягом тридцяти днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України щодо правових засад утворення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду" формує список кандидатів до складу Експертної ради, про що ухвалює рішення.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 68 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

69. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин, разом із Секретаріатом Кабінету Міністрів України протягом десяти днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України щодо правових засад утворення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду" формує перелік міжнародних та іноземних організацій і надсилає його до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 69 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

70. Протягом п’яти днів з дня отримання переліку міжнародних та іноземних організацій Вища кваліфікаційна комісія суддів України звертається до організацій, включених до такого переліку, для отримання від них пропозицій щодо кандидатур до складу Експертної ради.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 70 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

71. Вища кваліфікаційна комісія суддів України протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання списків запропонованих кандидатів до складу Експертної ради ухвалює рішення про призначення осіб до складу Експертної ради.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 71 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

72. Член Експертної ради призначається строком на три роки.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 72 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

73. Експертна рада вважається утвореною та розпочинає діяльність за умови призначення до її складу щонайменше чотирьох членів, з яких щонайменше двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 73 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

74. Основною формою роботи Експертної ради є засідання, яке є повноважним за умови присутності на ньому не менше чотирьох членів ради.

Засідання Експертної ради проводяться відкрито. Інформація про час і місце проведення засідання, порядок денний та рішення Експертної ради оприлюднюються на офіційному веб-порталі судової влади України.

Державна судова адміністрація України забезпечує відео-, аудіофіксацію і трансляцію засідань Експертної ради в режимі реального часу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Експертна рада може проводити свої засідання у віддаленому режимі з використанням електронних засобів відеозв’язку.

Член Експертної ради має право брати участь у засіданнях і ухваленні рішень Експертної ради у віддаленому режимі з використанням електронних засобів відеозв’язку.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 74 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

75. Експертна рада:

1) затверджує та оприлюднює регламент роботи Експертної ради;
2) збирає, перевіряє та аналізує інформацію стосовно кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду;
3) має право звертатися до кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, а також до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, їх посадових осіб, будь-яких юридичних осіб щодо надання пояснень, документів чи інформації з метою перевірки кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду. Орган або особа протягом десяти календарних днів з дня отримання запиту Експертної ради надає необхідні пояснення, інформацію та/або документи (їх копії);
4) під час проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду після складення ними кваліфікаційного іспиту у разі потреби проводить співбесіди з відповідними кандидатами з метою їх перевірки на відповідність критеріям доброчесності та професійної компетентності;
5) на етапі дослідження матеріалів досьє та проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України співбесіди з кандидатами на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду може надати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та/або професійної компетентності;
6) вживає заходів для захисту персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стали відомі Експертній раді, її членам у зв’язку із здійсненням повноважень.

Для здійснення своїх повноважень члени Експертної ради мають право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів, матеріалів досьє кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, а також до матеріалів суддівських досьє суддів, які беруть участь у відповідному конкурсі. У разі якщо до інформації, що міститься в таких досьє, законом встановлено спеціальні чи особливі вимоги доступу, доступ до такої інформації здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законом.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 75 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

76. Член Експертної ради зобов’язаний:

1) брати участь у роботі Експертної ради особисто, без права делегування своїх повноважень іншим особам;
2) не використовувати в цілях інших, ніж для виконання своїх обов’язків як члена Експертної ради, персональні дані та іншу інформацію, що стала йому відома у зв’язку з участю в роботі Експертної ради. Порушення цієї вимоги має наслідком відповідальність, установлену законом;
3) відмовитися від участі у збиранні інформації та розгляді питання стосовно кандидата на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, якщо член Експертної ради має або мав особисті чи ділові стосунки з кандидатом та/або брав участь у справах, які розглядав чи розглядає суддя, який є кандидатом на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, та/або за наявності іншого конфлікту інтересів чи обставин, що можуть вплинути на його об’єктивність або неупередженість як члена Експертної ради.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 76 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

77. На запит члена Експертної ради для організаційного, технічного забезпечення здійснення його повноважень Експертна рада може залучати помічників, перекладачів.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 77 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

78. Члени Експертної ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

Члени Експертної ради, які постійно не проживають у місті Києві, мають право на компенсацію витрат на проживання та переїзд за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок та граничні розміри компенсації таких витрат визначаються Кабінетом Міністрів України.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 78 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

79. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Експертної ради здійснює Державна судова адміністрація України.

Фінансування діяльності Експертної ради може здійснюватися із залученням міжнародної технічної допомоги.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 79 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

80. Висновок Експертної ради про невідповідність кандидата на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду критеріям доброчесності та/або професійної компетентності є ухваленим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени Експертної ради, з яких щонайменше двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями.

Висновок Експертної ради про невідповідність кандидата на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду критеріям доброчесності та/або професійної компетентності має бути вмотивованим та містити результати поіменного голосування членів Експертної ради.

Експертна рада може ухвалити висновок, передбачений цим пунктом, не пізніше сорока п’яти днів з дня оголошення результатів кваліфікаційного іспиту.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 80 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

81. Якщо Експертна рада ухвалила висновок, передбачений пунктом 80 цього розділу, або не змогла ухвалити такий висновок у разі однакової кількості голосів "за" і "проти", питання відповідності кандидата на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду критеріям доброчесності та/або професійної компетентності виноситься на спеціальне спільне засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Експертної ради.

Таке спеціальне спільне засідання проводиться не пізніше шістдесяти днів з дня оголошення результатів кваліфікаційного іспиту. Рішення щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та/або професійної компетентності ухвалюється більшістю голосів спільного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Експертної ради, за умови що за нього проголосували не менше двох членів Експертної ради, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями. У разі неприйняття такого рішення кандидат вважається таким, що припинив участь у конкурсі.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 81 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

82. Спеціалізований окружний адміністративний суд та Спеціалізований апеляційний адміністративний суд розпочинають роботу за умови призначення за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону, щонайменше половини суддів відповідного суду в порядку, визначеному цим Законом.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 82 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

83. Не пізніше ніж через тридцять днів з дня призначення суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду в кількості, визначеній пунктом 82 цього розділу, найстарший за віком суддя зазначеного суду скликає збори суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду для вирішення питання про визначення дня початку роботи Спеціалізованого окружного адміністративного суду та вирішення організаційних питань його діяльності. День початку роботи Спеціалізованого окружного адміністративного суду визначається рішенням зборів суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду, що публікується на веб-порталі судової влади України та в газеті "Голос України".

Розділ ХІІ доповнено пунктом 83 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

84. Не пізніше ніж через тридцять днів з дня призначення суддів Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду в кількості, визначеній пунктом 82 цього розділу, найстарший за віком суддя зазначеного суду скликає збори суддів Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про визначення дня початку роботи Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду та вирішення організаційних питань його діяльності. День початку роботи Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду визначається рішенням зборів суддів Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, що публікується на веб-порталі судової влади України та в газеті "Голос України".

Розділ ХІІ доповнено пунктом 84 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

85. У конкурсі на зайняття вакантної посади судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Спеціалізованому окружному адміністративному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має стаж професійної діяльності у сфері права на посадах державної служби категорії "А", "Б" в органах державної влади, повноваження яких поширюються на всю територію України, щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в публічно-правових спорах в адміністративних судах щонайменше сім років;
4) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
5) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених підпунктами 1- 4 цього пункту, щонайменше сім років.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 85 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

86. У конкурсі на зайняття вакантної посади судді Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Спеціалізованому апеляційному адміністративному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше семи років;
2) має стаж професійної діяльності у сфері права на посадах державної служби категорії "А", "Б" в органах державної влади, повноваження яких поширюються на всю територію України, щонайменше дев’ять років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва у публічно-правових спорах в адміністративних судах щонайменше дев’ять років;
4) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше дев’ять років;
5) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених підпунктами 1- 4 цього пункту, щонайменше дев’ять років.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 86 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

87. У разі однакової позиції за рейтингом серед кандидатів на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду перевага надається кандидату, який набрав більшу кількість балів із виконаного під час кваліфікаційного іспиту, проведеного в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, анонімного тестування та практичного завдання із спеціалізації суду, а за однакової кількості балів - кандидату, який має більший стаж роботи на посаді судді. У разі якщо кандидати мають однаковий стаж роботи на посаді судді або не мають такого стажу, перевага надається кандидату, який має науковий ступінь, а за наявності в обох кандидатів наукового ступеня або за відсутності в обох кандидатів наукового ступеня - кандидату, який має більший стаж професійної діяльності у сфері права.

У разі однакової позиції за рейтингом серед кандидатів на посаду судді Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду перевага надається кандидату, який набрав більшу кількість балів із виконаного під час кваліфікаційного іспиту, проведеного в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, анонімного тестування та практичного завдання із спеціалізації суду, а за однакової кількості балів - кандидату, який має більший стаж роботи на посаді судді в судах апеляційної, касаційної інстанцій.

У разі якщо кандидати, які беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, мають однаковий стаж роботи на посаді судді в судах апеляційної, касаційної інстанцій або не мають такого стажу, перевага надається кандидату, який має більший стаж роботи на посаді судді, а за наявності у кандидатів однакового стажу на посаді судді або за відсутності такого стажу - кандидату, який має науковий ступінь. За наявності в обох кандидатів наукового ступеня або за відсутності в обох кандидатів наукового ступеня перевага надається кандидату, який має більший стаж професійної діяльності у сфері права.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 87 згідно із Законом № 4264-IX від 26.02.2025

88. Установити, що дворічне обмеження загального строку відрядження судді, передбачене абзацом другим частини другої статті 55 цього Закону, не застосовується:

1) щодо відрядження судді апеляційного суду - до дня завершення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23;
2) щодо відрядження судді місцевого суду (крім випадків, передбачених пунктом 89 цього розділу) - протягом добору на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, та одного року з дня його завершення.

Відрядження суддів місцевих та апеляційних судів, розпочаті та не завершені до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо уточнення процедур конкурсу на посаду судді та відрядження судді", продовжуються з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.

Продовження відрядження суддів місцевих та апеляційних судів здійснює Вища рада правосуддя за зверненням голови суду, до якого суддя відряджений, та за наявності згоди такого судді.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 88 згідно із Законом № 4433-IX від 14.05.2025

89. Установити, що до дня початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду, а також протягом одного року з дня початку його роботи дворічне обмеження загального строку відрядження судді, передбачене абзацом другим частини другої статті 55 цього Закону, не застосовується щодо суддів місцевих судів, відряджених до Київського окружного адміністративного суду до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо уточнення процедур конкурсу на посаду судді та відрядження судді".

Продовження відрядження таких суддів Вища рада правосуддя здійснює за зверненням голови суду, до якого суддя відряджений, та за наявності згоди такого судді.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 89 згідно із Законом № 4433-IX від 14.05.2025

90. Установити, що на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення чи скасування не застосовуються положення частини дев’ятої статті 74 та частини третьої статті 84 цього Закону.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 90 згідно із Законом № 4433-IX від 14.05.2025

91. Установити, що на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, обмежуються для загального доступу:

1) будь-яка інформація суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) особи, яка проходить військову службу, щодо такої служби;
2) будь-яка інформація суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) про членів сім’ї та близьких осіб, які:

є військовослужбовцями;

перебувають на території ведення активних бойових дій (для яких не визначено дату завершення бойових дій) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, з підстав, що не залежать від волі таких членів сім’ї або близьких осіб (полон, стан здоров’я тощо). Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

належать до інших категорій осіб, зазначених у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 Закону України "Про запобігання корупції", декларації яких відповідно до пункту 2 -11 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції" не підлягають відображенню у відкритому доступі.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України обмежує доступ до інформації (матеріалів), передбачених цим пунктом, у разі надходження обґрунтованого письмового клопотання судді або кандидата на посаду судді.

Розділ ХІІ доповнено пунктом 91 згідно із Законом № 4433-IX від 14.05.2025

Додаток

до Закону України

"Про судоустрій і статус суддів"

від 2 червня 2016 року № 1402-VIII

ПЕРЕЛІК

місцевих загальних судів, що перейменовуються

Змінити найменування таких місцевих загальних судів:

1) в Автономній Республіці Крим:

Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим на Іслямтерецький районний суд Автономної Республіки Крим;

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим на Курманський районний суд Автономної Республіки Крим;

Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим на Перекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим;

Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим на Єдикуйський районний суд Автономної Республіки Крим;

Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим на Джурчанський районний суд Автономної Республіки Крим;

Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим на Ічкінський районний суд Автономної Республіки Крим;

2) у місті Севастополі:

Гагарінський районний суд міста Севастополя на Західний районний суд міста Севастополя;

Ленінський районний суд міста Севастополя на Центральний районний суд міста Севастополя;

Нахімовський районний суд міста Севастополя на Корабельний районний суд міста Севастополя;

3) Володимир-Волинський міський суд Волинської області на Володимирський міський суд Волинської області;
4) у Дніпропетровській області:

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області на Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області;

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області на Покровський міський суд Дніпропетровської області;

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області на Шахтарський міський суд Дніпропетровської області;

Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська на Шевченківський районний суд міста Дніпра;

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська на Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра;

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська на Індустріальний районний суд міста Дніпра;

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська на Соборний районний суд міста Дніпра;

Кіровський районний суд міста Дніпропетровська на Центральний районний суд міста Дніпра;

Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська на Чечелівський районний суд міста Дніпра;

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська на Новокодацький районний суд міста Дніпра;

Самарський районний суд міста Дніпропетровська на Самарський районний суд міста Дніпра;

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області на Дніпровський районний суд Дніпропетровської області;

Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська на Південний районний суд міста Кам’янського;

Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська на Дніпровський районний суд міста Кам’янського;

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська на Заводський районний суд міста Кам’янського;

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу на Металургійний районний суд міста Кривого Рогу;

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу на Покровський районний суд міста Кривого Рогу;

5) у Донецькій області:

Артемівський міськрайонний суд Донецької області на Бахмутський міськрайонний суд Донецької області;

Димитровський міський суд Донецької області на Мирноградський міський суд Донецької області;

Тельманівський районний суд Донецької області на Бойківський районний суд Донецької області;

Торезький міський суд Донецької області на Чистяківський міський суд Донецької області;

Володарський районний суд Донецької області на Микільський районний суд Донецької області;

Дзержинський міський суд Донецької області на Торецький міський суд Донецької області;

Кіровський міський суд Донецької області на Хрестівський міський суд Донецької області;

Краснолиманський міський суд Донецької області на Лиманський міський суд Донецької області;

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області на Покровський міськрайонний суд Донецької області;

Першотравневий районний суд Донецької області на Мангушський районний суд Донецької області;

Будьоннівський районний суд міста Донецька на Богодухівський районний суд міста Донецька;

Ворошиловський районний суд міста Донецька на Юзівський районний суд міста Донецька;

Калінінський районний суд міста Донецька на Калинівський районний суд міста Донецька;

Кіровський районний суд міста Донецька на Рутченківський районний суд міста Донецька;

Куйбишевський районний суд міста Донецька на Смолянинівський районний суд міста Донецька;

Ленінський районний суд міста Донецька на Олександрівський районний суд міста Донецька;

Петровський районний суд міста Донецька на Вознесенський районний суд міста Донецька;

Пролетарський районний суд міста Донецька на Чумаківський районний суд міста Донецька;

Калінінський районний суд міста Горлівки на Кіндратівський районний суд міста Горлівки;

Кіровський районний суд міста Макіївки на Грузький районний суд міста Макіївки;

Совєтський районний суд міста Макіївки на Ханжонківський районний суд міста Макіївки;

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки на Берестовський районний суд міста Макіївки;

Жовтневий районний суд міста Маріуполя на Центральний районний суд міста Маріуполя;

Іллічівський районний суд міста Маріуполя на Кальміуський районний суд міста Маріуполя;

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя на Лівобережний районний суд міста Маріуполя;

6) у Житомирській області:

Червоноармійський районний суд Житомирської області на Пулинський районний суд Житомирської області;

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області на Звягельський міськрайонний суд Житомирської області;

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області на Хорошівський районний суд Житомирської області;

7) у Запорізькій області:

Куйбишевський районний суд Запорізької області на Кам’янський районний суд Запорізької області;

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя;

Ленінський районний суд міста Запоріжжя на Дніпровський районний суд міста Запоріжжя;

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя на Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя;

8) Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області на Переяславський міськрайонний суд Київської області;
9) у Кіровоградській області:

Ульяновський районний суд Кіровоградської області на Благовіщенський районний суд Кіровоградської області;

Кіровський районний суд міста Кіровограда на Фортечний районний суд міста Кропивницького;

Ленінський районний суд міста Кіровограда на Подільський районний суд міста Кропивницького;

Кіровоградський районний суд Кіровоградської області на Кропивницький районний суд Кіровоградської області;

10) у Луганській області:

Новопсковський районний суд Луганської області на Айдарський районний суд Луганської області;

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області на Сорокинський міськрайонний суд Луганської області;

Краснолуцький міський суд Луганської області на Хрустальний міський суд Луганської області;

Кіровський міський суд Луганської області на Голубівський міський суд Луганської області;

Стахановський міський суд Луганської області на Кадіївський міський суд Луганської області;

Первомайський міський суд Луганської області на Сокологірський міський суд Луганської області;

Свердловський міський суд Луганської області на Довжанський міський суд Луганської області;

Сєвєродонецький міський суд Луганської області на Сіверськодонецький міський суд Луганської області;

Артемівський районний суд міста Луганська на Вільхівський районний суд міста Луганська;

Жовтневий районний суд міста Луганська на Вергунський районний суд міста Луганська;

Ленінський районний суд міста Луганська на Заводський районний суд міста Луганська;

11) Червоноградський міський суд Львівської області на Шептицький міський суд Львівської області;
12) у Миколаївській області:

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області на Південноукраїнський міський суд Миколаївської області;

Жовтневий районний суд Миколаївської області на Вітовський районний суд Миколаївської області;

Ленінський районний суд міста Миколаєва на Інгульський районний суд міста Миколаєва;

13) в Одеській області:

Іллічівський міський суд Одеської області на Чорноморський міський суд Одеської області;

Южний міський суд Одеської області на Південний міський суд Одеської області;

Котовський міськрайонний суд Одеської області на Подільський міськрайонний суд Одеської області;

Красноокнянський районний суд Одеської області на Окнянський районний суд Одеської області;

Комінтернівський районний суд Одеської області на Доброславський районний суд Одеської області;

Фрунзівський районний суд Одеської області на Захарівський районний суд Одеської області;

Малиновський районний суд міста Одеси на Хаджибейський районний суд міста Одеси;

Суворовський районний суд міста Одеси на Пересипський районний суд міста Одеси;

14) у Полтавській області:

Ленінський районний суд міста Полтави на Подільський районний суд міста Полтави;

Октябрський районний суд міста Полтави на Шевченківський районний суд міста Полтави;

Комсомольський міський суд Полтавської області на Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області;

15) Кузнецовський міський суд Рівненської області на Вараський міський суд Рівненської області;
16) у Харківській області:

Красноградський районний суд Харківської області на Берестинський районний суд Харківської області;

Первомайський міськрайонний суд Харківської області на Златопільський міськрайонний суд Харківської області;

Дзержинський районний суд міста Харкова на Шевченківський районний суд міста Харкова;

Жовтневий районний суд міста Харкова на Новобаварський районний суд міста Харкова;

Комінтернівський районний суд міста Харкова на Слобідський районний суд міста Харкова;

Ленінський районний суд міста Харкова на Холодногірський районний суд міста Харкова;

Московський районний суд міста Харкова на Салтівський районний суд міста Харкова;

Орджонікідзевський районний суд міста Харкова на Індустріальний районний суд міста Харкова;

Фрунзенський районний суд міста Харкова на Немишлянський районний суд міста Харкова;

Червонозаводський районний суд міста Харкова на Основ’янський районний суд міста Харкова;

17) Цюрупинський районний суд Херсонської області на Олешківський районний суд Херсонської області;
18) у Черкаській області:

Ватутінський міський суд Черкаської області на Багачевський міський суд Черкаської області;

Катеринопільський районний суд Черкаської області на Калинопільський районний суд Черкаської області;

19) Першотравневий районний суд міста Чернівців на Чернівецький районний суд міста Чернівців;
20) Щорський районний суд Чернігівської області на Сновський районний суд Чернігівської області.

Закон доповнено додатком згідно із Законом № 4273-IX від 26.02.2025

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ

2 червня 2016 року

№ 1402-VIII