Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 р. № 379
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 1366-2023-п
Прийнято: 2023-12-22
Чинна редакція від: 2023-12-22
Стан: in_force
Rada ID: 1366-2023-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 22 грудня 2023 р. № 1366
Київ
Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 р. № 379
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 р. № 379 “Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби” (ЗП України, 1993 р., № 10, ст. 220; Офіційний вісник України, 2022 р., № 12, ст. 662) зміни, що додаються.
2. Установити, що наявний залишок бланків посвідчень, форма яких затверджена до набрання чинності цією постановою, використовується в повному обсязі.
Прем'єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 29
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 грудня 2023 р. № 1366
ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 р. № 379
1. У назві постанови слова “на право користування пільгами” виключити.
2. Вступну частину постанови викласти в такій редакції:
“Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” Кабінет Міністрів України постановляє:”.
3. Пункти 1 і 2 викласти в такій редакції:
“1. Затвердити:
Порядок видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, що додається;
форми посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, згідно з додатками 1-3.
2. Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ та Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації:
забезпечити виготовлення бланків посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, за рахунок і в межах видатків, затверджених для них у Державному бюджеті України на відповідний рік, та видачу їх;
привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.”.
4. Доповнити постанову пунктом 3 такого змісту:
“3. Службі безпеки, Управлінню державної охорони та Службі зовнішньої розвідки рекомендувати виготовлення бланків посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, за рахунок і в межах видатків, затверджених для них у Державному бюджеті України на відповідний рік, та видачу їх.”.
5. Доповнити постанову Порядком такого змісту:
“ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 травня 1993 р. № 379
ПОРЯДОК
видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби
1. Цей Порядок визначає процедуру видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (далі - посвідчення).
2. Посвідчення є документом, що підтверджує статус члена сім’ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, на підставі якого надаються пільги, гарантії та компенсації, встановлені для таких осіб Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
3. Підставою для видачі посвідчення є:
витяг із наказу про виключення військовослужбовця із списків особового складу у зв’язку із смертю, визнанням його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим або копія такого наказу;
свідоцтво про смерть військовослужбовця або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім;
документ про причини та обставини смерті військовослужбовця (відповідний наказ (витяг із наказу), акт проведення розслідування, довідка про обставини травми (поранення, контузія, каліцтво) тощо), який підтверджує, що військовослужбовець загинув (помер) не внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або що загибель (смерть) сталася не внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;
постанова військово-лікарської комісії (крім випадків, коли військовослужбовець пропав безвісти).
4. Посвідчення видаються батькам, дружині (чоловіку) у разі, коли вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, дітям, які не досягли повноліття, або повнолітнім дітям - особам з інвалідністю з дитинства військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти (і за рішенням суду визнані безвісно відсутніми) під час проходження військової служби.
5. Для отримання посвідчення особа із числа зазначених у пункті 4 цього Порядку (далі - заявник) звертається особисто або через свого представника із заявою (в довільній формі) до:
територіального центру комплектування та соціальної підтримки - про видачу посвідчення члена сім’ї військовослужбовця Збройних Сил або Держспецтрансслужби, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби;
уповноваженого структурного підрозділу (органу), на який покладаються функції з видачі посвідчень (далі - уповноважений орган) - про видачу посвідчення члена сім’ї військовослужбовця СБУ, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, Національної гвардії, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.
6. У заяві зазначаються прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи, яка звертається для отримання посвідчення, спосіб комунікації (поштова адреса та/або адреса електронної пошти, номер телефону), сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, військове звання такого військовослужбовця, його прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), військове формування, у списках особового складу якого він/вона перебував/перебувала на дату смерті/зникнення безвісти.
Разом із заявою подаються:
копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус (за наявності технічної можливості доступу до відомостей про зазначені документи стосовно заявника копії таких документів заявником не подаються);
документи, що підтверджують сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження або шлюб);
фотокартка члена сім’ї (крім дітей, які не досягли повноліття) розміром 2,5 х 3,5, де зображення обличчя має складати 65-70 відсотків фото;
висновок медико-соціальної експертної комісії щодо повнолітньої дитини військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, про визнання її особою з інвалідністю з дитинства;
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, селищної, сільської, районної в місті (у разі утворення) ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування, влаштування у прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, чи влаштування їх у прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу).
7. Для проведення перевірки інформації про військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, членів його сім’ї Міноборони, МВС, СБУ, Управління державної охорони, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держспецзв’язку мають право отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом надання безпосереднього доступу, електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством.
8. Посвідчення - розгорнута книжка розміром 70 х 200 мм, у твердій обкладинці, обтягнутій лідерином чорного кольору, на лицьовому боці якої в центрі зображено Державний Герб України, під ним напис ПОСВІДЧЕННЯ. Папір на звороті має захисну сітку синьо-жовтого кольору.
Посвідчення заповнюється державною мовою. Посвідчення не повинно містити підчищення та виправлення.
9. Посвідчення видається протягом 30 календарних днів з дня надходження відповідної заяви з усіма необхідними документами.
10. Батьку, матері, дружині, чоловіку, повнолітнім дітям - особам з інвалідністю з дитинства, група інвалідності яким встановлена без зазначення строку повторного огляду, посвідчення видається безстроково за формою згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 р. № 379 (ЗП України, 1993 р., № 10, ст. 220) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 р. № 1366.
Дитині військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби, посвідчення видається до досягнення нею повноліття за формою згідно з додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 р. № 379 (ЗП України, 1993 р., № 10, ст. 220) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 р. № 1366.
Повнолітнім дітям - особам з інвалідністю з дитинства, група інвалідності яким встановлена із зазначенням строку повторного огляду, посвідчення видається за формою згідно з додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 р. № 379 (ЗП України, 1993 р., № 10, ст. 220) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 р. № 1366, із зазначенням строку дії посвідчення - до дати закінчення строку, на який встановлено інвалідність.
11. Посвідчення не видається в тому разі, коли військовослужбовець загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або коли загибель (смерть) військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
У разі коли заява та додані до неї документи подані не в повному обсязі, посвідчення не видається, про що заявникові повідомляється письмово із зазначенням підстав. У такому випадку заява та документи повертаються заявникові.
Після усунення причин, які стали підставою для повернення заяви та документів, заявник може повторно звернутися для отримання посвідчення.
12. Посвідчення підписуються керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки/уповноваженого органу, скріплюються печаткою із зображенням Державного Герба України та видаються під розпис у журналі про видачу посвідчень, який ведеться в довільній паперовій, а за наявності технічної можливості - в електронній формі. У разі коли посвідчення надсилається заявнику із використанням засобів поштового зв’язку, у зазначеному журналі також зазначається номер і дата реєстру поштового відправлення.
13. Видані посвідчення обліковуються. У журналі про видачу посвідчень має міститися інформація про військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (військове звання, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), військове формування, у списках особового складу якого він/вона перебував/перебувала на дату смерті/зникнення безвісти), членів його сім’ї, які отримали посвідчення, серія та номер посвідчення і дата його видачі.
14. У разі коли посвідчення стало непридатним для використання, було втрачено або в разі зміни прізвища, власного імені або по батькові, заявник може звернутися для отримання нового посвідчення.
15. Посвідчення підлягають поверненню до територіального центру комплектування та соціальної підтримки/уповноваженого органу, який їх видав у разі:
виявлення факту подання недостовірної інформації про військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, або членів його сім’ї;
встановлення місця перебування військовослужбовця, який значився таким, що пропав безвісти;
досягнення 18-річного віку дітьми військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби;
закінчення строку, на який встановлено інвалідність повнолітнім дітям - особам з інвалідністю з дитинства;
коли дружина (чоловік) взяла (взяв) інший шлюб;
коли посвідчення стало непридатним для використання;
у разі зміни прізвища, власного імені або по батькові члена сім’ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.
16. Повернуті посвідчення зберігаються в алфавітному порядку за прізвищами їх власників із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
Знищення таких посвідчень здійснюється щокварталу (у разі їх наявності) із оформленням акта про знищення, який затверджується керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки/уповноваженого органу.
В акті про знищення зазначаються серія та номер посвідчення, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) його власника і причина повернення.”.
6. Додатки 1 і 2 до постанови викласти в такій редакції:
“Додаток 1
до постанови Кабінету Міністрів України
від 28 травня 1993 р. № 379
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 22 грудня 2023 р. № 1366)
ПОСВІДЧЕННЯ
Додаток 2
до постанови Кабінету Міністрів України
від 28 травня 1993 р. № 379
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 22 грудня 2023 р. № 1366)
ПОСВІДЧЕННЯ
дитини військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби”.
7. Доповнити постанову додатком 3 такого змісту:
“Додаток 3
до постанови Кабінету Міністрів України
від 28 травня 1993 р. № 379
ПОСВІДЧЕННЯ
повнолітньої дитини - особи з інвалідністю з дитинства військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби”.