Про затвердження Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень

Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Технічний регламент, Структура, Методика, Вимоги Видавник: Кабінет Міністрів України Номер: 1186-2019-п Прийнято: 2019-12-04 Чинна редакція від: 2025-12-18 Стан: in_force Rada ID: 1186-2019-%D0%BF

---

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 4 грудня 2019 р. № 1186

Київ

Про затвердження Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень

_Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

№ 875 від 18.08.2021

№ 1288 від 16.11.2022

№ 1213 від 17.11.2023

№ 1399 від 10.12.2024

№ 1630 від 10.12.2025

№ 1653 від 10.12.2025_

Установити, що на період реалізації експериментального проекту до продукції не застосовуються положення Технічного регламенту, затвердженого цією Постановою, згідно з Постановою КМ № 271 від 08.03.2024

Відповідно до статті 5 Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Технічний регламент шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень, що додається.

2. Установити, що надання на ринку та/або введення в експлуатацію обладнання, що було введено в обіг до дня набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено чи обмежено з причин невідповідності такого обладнання всім або окремим вимогам Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

2-1. Установити, що до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування дозволяється надання на ринку та/або введення в експлуатацію продукції, включеної до переліку продукції для цілей застосування деяких технічних регламентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2023 р. № 1213, на яку поширюється дія затвердженого цією постановою Технічного регламенту, без наявності декларації про відповідність та без маркування знаком відповідності технічним регламентам.

Постанову доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою КМ № 1288 від 16.11.2022; в редакції Постанови КМ № 1213 від 17.11.2023

3. Внести до переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 50, ст. 1550), зміну, що додається.

4. Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства забезпечити впровадження Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 875 від 18.08.2021, № 1630 від 10.12.2025, № 1653 від 10.12.2025

5. Ця постанова набирає чинності через рік з дня її опублікування.

Прем'єр-міністр України

О.ГОНЧАРУК

Інд. 73

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 4 грудня 2019 р. № 1186

ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ

шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень

Загальні положення

1. Цей Технічний регламент встановлює вимоги до шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень, з метою захисту здоров’я людей, охорони довкілля та обігу такого обладнання на ринку України.

Цей Технічний регламент розроблено на основі Директиви 2000/14/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 8 травня 2000 р. щодо наближення законів держав-членів стосовно шумового випромінювання у довкіллі шляхом використання обладнання на відкритому повітрі.

2. Дія цього Технічного регламенту поширюється на обладнання, що використовується ззовні приміщень, яке зазначено в пунктах 15 і 17 цього Технічного регламенту та визначення видів якого наведено в додатку 1. Дія цього Технічного регламенту поширюється тільки на обладнання, що вводиться в обіг або експлуатацію як суцільний об’єкт, придатний для використання за призначенням. Додаткові пристрої, що не потребують підключення до елементів живлення та окремо вводяться в обіг або експлуатацію, не є об’єктом цього Технічного регламенту, крім ручних бетоноломів та вибійних молотків, а також гідравлічних молотів.

3. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на:

обладнання, основним призначенням якого є перевезення вантажів та людей автомобільними, залізничними, водними, повітряними шляхами;

обладнання, що спеціально спроектоване та створене для військових цілей, для охорони громадського порядку, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, а також швидкої та невідкладної медичної допомоги.

4. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються в такому значенні:

обладнання, що використовується ззовні приміщень, - все обладнання, на яке поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 9, ст. 344), яке є або самохідним, або може бути рухомим і яке незалежно від елементу (елементів) керування призначене для використання відповідно до його типу на відкритому повітрі та спричиняє шумове випромінювання в навколишнє середовище. Використання обладнання в місцях, де передачі звуку ніщо не заважає чи суттєво не заважає (наприклад, під наметами, під покрівлею для захисту від дощу або в каркасі будинків), вважається використанням ззовні приміщень. Зазначене також стосується обладнання, що застосовується в промислових або екологічних цілях, яке не потребує підключення до елементів живлення, призначене для використання відповідно до його типу на відкритому повітрі та спричиняє шумове випромінювання в навколишнє середовище. Для всього обладнання, що використовується ззовні приміщень, на яке поширюються вимоги та процедури цього Технічного регламенту, надалі використовується термін “обладнання”;

маркування - видимий, розбірливий та нанесений у незмивний спосіб знак відповідності технічним регламентам, що супроводжується позначкою гарантованого рівня звукової потужності;

рівень звукової потужності (LWA) - А-зважений рівень звукової потужності у дБ у відношенні до 1 пВт згідно з ДСТУ EN ISO 3744:2016 (EN ISO 3744:2010, IDT; ISO 3744:2010, IDT) “Акустика. Визначення рівнів звукової потужності та рівнів звукової енергії джерел шуму за звуковим тиском. Технічні методи для практично вільного поля над звуковідбивальною площиною” (далі - ДСТУ EN ISO 3744);

Абзац четвертий пункту 4 в редакції Постанови КМ № 1399 від 10.12.2024

виміряний рівень звукової потужності - рівень звукової потужності, який визначено згідно з додатком 3; виміряні значення можуть бути визначені з однієї одиниці обладнання або з декількох одиниць обладнання як середнє значення результатів вимірювань;

гарантований рівень звукової потужності - рівень звукової потужності, який визначено згідно з додатком 3 з урахуванням невизначеності вимірювання, що зумовлена варіаціями виробництва та методиками вимірювання, дотримання якого підтверджено виробником або його уповноваженим представником незалежно від застосованих технічних засобів, на які зроблено посилання в технічній документації.

Інші терміни вживаються в значенні, наведеному в Законах України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”, “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, “Про загальну безпечність нехарчової продукції”.

Введення в обіг або експлуатацію

5. Обладнання, зазначене в пункті 2 цього Технічного регламенту, не повинно бути введене в обіг або експлуатацію до того часу, поки виробник або його уповноважений представник не забезпечить:

Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

відповідність обладнання вимогам цього Технічного регламенту щодо шумового випромінювання в навколишнє середовище;

проведення процедури оцінки відповідності, зазначеної в пункті 18 або 19 цього Технічного регламенту;

нанесення на обладнання знака відповідності технічним регламентам, позначки гарантованого рівня звукової потужності та супроводження обладнання декларацією про відповідність.

6. У разі коли виробник не є резидентом України та за відсутності його уповноваженого представника, обов’язки виробника згідно з цим Технічним регламентом покладаються на осіб, які вводять обладнання в обіг або експлуатацію на території України.

7. Вводитися в обіг або експлуатацію може лише обладнання, що відповідає вимогам цього Технічного регламенту, на яке нанесено знак відповідності технічним регламентам, позначку гарантованого рівня звукової потужності та яке супроводжується декларацією про відповідність.

8. Введення в обіг або експлуатацію обладнання, зазначеного в пункті 2 цього Технічного регламенту, що відповідає вимогам цього Технічного регламенту, на яке нанесено знак відповідності технічним регламентам, позначку гарантованого рівня звукової потужності та яке супроводжується декларацією про відповідність, не може бути заборонено, обмежено, а також не може бути створено будь-яких інших перешкод для цього.

Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

9. Під час проведення ярмарків, виставок, презентацій тощо показ обладнання, що не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, здійснюється за умови, що воно має видимий напис, в якому чітко зазначено, що обладнання не відповідає вимогам цього Технічного регламенту та не може бути введене в обіг або експлуатацію до приведення обладнання виробником або його уповноваженим представником у відповідність з цим Технічним регламентом. Разом з тим під час демонстрації обладнання, що не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, повинні бути вжиті адекватні заходи безпеки для захисту людей.

10. Обладнання, на яке нанесено знак відповідності технічним регламентам, позначку гарантованого рівня звукової потужності та яке супроводжується декларацією про відповідність, повинно вважатися органами виконавчої влади таким, що відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

Декларація про відповідність

11. З метою підтвердження відповідності одиниці обладнання, зазначеного в пункті 2 цього Технічного регламенту, вимогам цього Технічного регламенту виробник або його уповноважений представник повинен скласти декларацію про відповідність для кожного типу виготовленого обладнання.

Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

Декларація про відповідність повинна складатися згідно із мінімальними вимогами до її змісту, визначеними в додатку 2. Декларація про відповідність складається державною мовою, а в разі її складення іншою мовою, перекладається державною мовою.

Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

12. Виробник обладнання, зазначеного в пункті 2 цього Технічного регламенту, або його уповноважений представник зберігає оригінал декларації про відповідність протягом щонайменше 10 років від дати вироблення останньої одиниці обладнання разом з технічною документацією, зазначеною в пункті 3 додатка 5, пункті 3 додатка 6, пункті 2 додатка 7, пунктах 3 і 5 додатка 8.

Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

Державний ринковий нагляд

13. Якщо орган державного ринкового нагляду виявляє, що обладнання, зазначене в пункті 2 цього Технічного регламенту, що вводиться в обіг або експлуатацію, не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, він повинен вжити всіх відповідних заходів, щоб виробник або його уповноважений представник привів своє обладнання у відповідність із вимогами цього Технічного регламенту.

Абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

Якщо виміряний рівень звукової потужності обладнання перевищує значення допустимого рівня звукової потужності, зазначеного в пункті 16 цього Технічного регламенту, або невідповідність іншим вимогам цього Технічного регламенту залишається незважаючи на заходи, що були вжиті згідно з абзацом першим цього пункту, органи державного ринкового нагляду повинні вжити всіх відповідних заходів до обмеження або заборони введення в обіг або експлуатацію такого обладнання чи забезпечити вилучення його з ринку.

Маркування

14. На обладнання, зазначене в пункті 2 цього Технічного регламенту, що вводиться в обіг або експлуатацію і яке відповідає вимогам цього Технічного регламенту, повинен бути нанесений знак відповідності технічним регламентам. Форма знака відповідності технічним регламентам повинна відповідати формі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1184 “Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 6, ст. 299).

Абзац перший пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

Знак відповідності технічним регламентам повинен супроводжуватися позначкою гарантованого рівня звукової потужності. Форма позначки гарантованого рівня звукової потужності зазначена в додатку 4.

Знак відповідності технічним регламентам та позначка гарантованого рівня звукової потужності наносяться на кожну одиницю обладнання таким чином, щоб вони були видимими, розбірливими та незмивними.

Нанесення інших маркувань або написів на обладнання, які вводять в оману щодо значення чи маркування знаком відповідності технічним регламентам або позначкою гарантованого рівня звукової потужності, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесено на обладнання за умови, що видимість і розбірливість маркування знаком відповідності технічним регламентам та позначкою гарантованого рівня звукової потужності тим самим не погіршується.

У разі коли на обладнання, зазначене в пункті 2 цього Технічного регламенту, поширюється дія інших технічних регламентів, що охоплюють інші аспекти і також передбачають нанесення знака відповідності технічним регламентам, наявність такого знака на обладнанні означає, що воно відповідає також іншим технічним регламентам.

Абзац п'ятий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

У разі коли протягом перехідного періоду застосування таких технічних регламентів виробникові або його уповноваженому представникові дозволяється обирати заходи щодо їх застосування, знак відповідності технічним регламентам вказує на відповідність вимогам лише тих технічних регламентів, що були застосовані виробником або його уповноваженим представником. У такому разі особливості застосування технічних регламентів наводяться в декларації про відповідність.

Об’єкти обмеження звукової потужності

15. Гарантований рівень звукової потужності обладнання, зазначеного в цьому пункті, не повинен перевищувати допустимий рівень звукової потужності відповідного обладнання, зазначеного в пункті 16 цього Технічного регламенту.

Об’єктами обмеження звукової потужності є:

будівельні підіймачі для вантажів (з двигуном внутрішнього згорання), визначення яких наведено в пункті 3 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 3 частини Б додатка 3;

ущільнювальні машини (тільки вібраційні та невібраційні котки, віброплити та віброущільнювачі), визначення яких наведено в пункті 8 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 8 частини Б додатка 3;

компресори (< 350 кВт), визначення яких наведено в пункті 9 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 9 частини Б додатка 3;

ручні бетоноломи та вибійні молотки, визначення яких наведено в пункті 10 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 10 частини Б додатка 3;

будівельні лебідки (з двигуном внутрішнього згорання), визначення яких наведено в пункті 12 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 12 частини Б додатка 3;

бульдозери (< 500 кВт), визначення яких наведено в пункті 16 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 16 частини Б додатка 3;

самоскиди (< 500 кВт), визначення яких наведено в пункті 18 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 18 частини Б додатка 3;

екскаватори гідравлічні або канатні (< 500 кВт), визначення яких наведено в пункті 20 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 20 частини Б додатка 3;

екскаватори-навантажувачі (< 500 кВт), визначення яких наведено в пункті 21 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 21 частини Б додатка 3;

автогрейдери (< 500 кВт), визначення яких наведено в пункті 23 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 23 частини Б додатка 3;

гідравлічні блоки живлення, визначення яких наведено в пункті 29 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 29 частини Б додатка 3;

ущільнювальні машини (компактори) для полігонів твердих побутових відходів типу навантажувач з ковшем (< 500 кВт), визначення яких наведено в пункті 31 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 31 частини Б додатка 3;

газонокосарки (крім сільськогосподарського та лісового обладнання і багатофункціональних засобів, основний моторизований компонент яких має встановлену потужність > 20 кВт), визначення яких наведено в пункті 32 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 32 частини Б додатка 3;

машини для підстригання газонів/машини для вирівнювання країв газонів, визначення яких наведено в пункті 33 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 33 частини Б додатка 3;

автонавантажувачі з двигуном внутрішнього згорання з противагою (крім інших автонавантажувачів з противагою, які зазначено в абзаці третьому пункту 36 додатка 1, та номінальною вантажністю не більше 10 тон), визначення яких наведено в пункті 36 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 36 частини Б додатка 3;

навантажувачі (< 500 кВт), визначення яких наведено в пункті 37 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 37 частини Б додатка 3;

самохідні крани, визначення яких наведено в пункті 38 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 38 частини Б додатка 3;

мотокультиватори (< 3 кВт), визначення яких наведено в пункті 40 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 40 частини Б додатка 3;

асфальтоукладальники (крім асфальтоукладальників, оснащених розрівнювальним брусом з високим ступенем ущільнення), визначення яких наведено в пункті 41 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 41 частини Б додатка 3;

електричні генератори (< 400 кВт), визначення яких наведено в пункті 45 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 45 частини Б додатка 3;

баштові крани, визначення яких наведено в пункті 53 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 53 частини Б додатка 3;

зварювальні генератори, визначення яких наведено в пункті 57 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 57 частини Б додатка 3.

16. Обмеження звукової потужності зазначено в таблиці.

Таблиця

Тип обладнання

Установлена корисна потужність Р у кВт або електрична потужність Реl* у кВт, або маса обладнання m у кг, або ширина зрізу L у см

Допустимий рівень звукової потужності у дБ/1 пВт

Ущільнювальні машини (вібраційні котки, віброплити та віброущільнювачі)

P ≤ 8

108 (105)**

8 < P ≤ 70

109 (106)**

P > 70

89 + 11 lg P

(86 + 11 lg P)**

Гусеничні бульдозери, гусеничні навантажувачі, гусеничні екскаватори-навантажувачі

P ≤ 55

106 (103)**

P > 55

87 + 11 lg P

(84 + 11 lg P)**

Колісні бульдозери, колісні навантажувачі, колісні екскаватори-навантажувачі, самоскиди, автогрейдери, ущільнювальні машини (компактори) для полігонів твердих побутових відходів типу навантажувач з ковшем, автонавантажувачі з двигуном внутрішнього згорання з противагою, самохідні крани (крім одномоторних), ущільнювальні машини (не вібраційні котки), асфальтоукладальники, гідравлічні блоки живлення

P ≤ 55

104 (101)**

P > 55

85 + 11 lg P

(82 + 11 lg P)**

Одномоторні самохідні крани

P ≤ 55

101

P > 55

82 + 11 lg P

Екскаватори, будівельні підіймачі для вантажів, будівельні лебідки, мотокультиватори

P ≤ 15

93

P > 15

80 + 11 lg P

Ручні бетоноломи та вибійні молотки

m ≤ 15

105

15 < m < 30

94 + 11 lg m

(92 + 11 lg m)**

m ≥ 30

94 + 11 lg m

Баштові крани

96 + lg P

Зварювальні та електричні генератори

Реl ≤ 2

95 + lg Реl

2 < Реl ≤ 10

96 + lg Реl

Реl > 10

95 + lg Реl

Компресори

P ≤ 15

97

P > 15

95 + 2 lg P

Газонокосарки, машини для підстригання газонів/машини для вирівнювання країв газонів

L ≤ 50

96 (94)**

50 < L ≤ 70

98

70 < L ≤ 120

100 (98)**

L > 120

105 (103)**

---

• Реl для зварювальних генераторів: умовний зварювальний струм помножений на умовну напругу на затискачах для найнижчого значення коефіцієнта навантаження, наданого виробником.

Реl для електричних генераторів: основна потужність відповідно до пункту 13.3.2 ДСТУ ISO 8528-1:2004 “Генераторні установки змінного струму з приводом від поршневих двигунів внутрішнього згоряння. Частина 1. Застосування, номінальні та робочі характеристики”.

** Для таких типів обладнання значення, наведені в дужках, є рекомендованими:

вібраційні котки, керовані пішим оператором;

віброплити (> 3 кВт);

віброущільнювачі;

бульдозери (гусеничні, на сталевих гусеницях);

навантажувачі (гусеничні, на сталевих гусеницях, > 55 кВт);

автонавантажувачі з двигуном внутрішнього згорання з противагою;

асфальтоукладальники з ущільнювальним та розрівнювальним брусом;

ручні бетоноломи з двигуном внутрішнього згорання та вибійні молотки (15 < m < 30);

газонокосарки, машини для підстригання газонів/машини для вирівнювання країв газонів.

Допустимий рівень звукової потужності повинен бути округлений до цілого числа (менше ніж 0,5 - використовується менша цифра, більше ніж або дорівнює 0,5 - використовується більша цифра).

Об’єкти маркування позначкою гарантованого рівня звукової потужності

17. Обладнання, зазначене в цьому пункті, не є об’єктом обмеження звукової потужності, але на нього повинна бути нанесена позначка гарантованого рівня звукової потужності:

підйомні платформи з двигуном внутрішнього згорання, визначення яких наведено в пункті 1 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 1 частини Б додатка 3;

кущорізи, визначення яких наведено в пункті 2 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 2 частини Б додатка 3;

будівельні підіймачі для вантажів (з електричним двигуном), визначення яких наведено в пункті 3 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 3 частини Б додатка 3;

будівельні стрічко-відрізні верстати, визначення яких наведено в пункті 4 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 4 частини Б додатка 3;

будівельні дискові відрізні верстати, визначення яких наведено в пункті 5 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 5 частини Б додатка 3;

ланцюгові пили переносні, визначення яких наведено в пункті 6 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 6 частини Б додатка 3;

комбіновані машини для промивання під високим тиском та машини для всмоктування, визначення яких наведено в пункті 7 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 7 частини Б додатка 3;

ущільнювальні машини (тільки трамбувачі вибухової дії), визначення яких наведено в пункті 8 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 8 частини Б додатка 3;

бетонозмішувачі або розчинозмішувачі, визначення яких наведено в пункті 11 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 11 частини Б додатка 3;

будівельні лебідки (з електричним двигуном), визначення яких наведено в пункті 12 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 12 частини Б додатка 3;

конвеєрне та розприскувальне обладнання для бетону та розчину, визначення якого наведено в пункті 13 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 13 частини Б додатка 3;

стрічкові конвеєри, визначення яких наведено в пункті 14 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 14 частини Б додатка 3;

охолоджувальне обладнання на транспортних засобах, визначення якого наведено в пункті 15 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 15 частини Б додатка 3;

обладнання для буріння, визначення якого наведено в пункті 17 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 17 частини Б додатка 3;

обладнання для завантаження та розвантаження бункерів або цистерн на вантажних автомобілях, визначення якого наведено в пункті 19 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 19 частини Б додатка 3;

контейнери для переробки скла, визначення яких наведено в пункті 22 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 22 частини Б додатка 3;

машини для підстригання трави (мотокоси)/машини для вирівнювання бордюрів, визначення яких наведено в пункті 24 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 24 частини Б додатка 3;

машини для обрізання живоплоту, визначення яких наведено в пункті 25 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 25 частини Б додатка 3;

машини для промивання під високим тиском, визначення яких наведено в пункті 26 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 26 частини Б додатка 3;

гідравлічні машини високого тиску, визначення яких наведено в пункті 27 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 27 частини Б додатка 3;

гідравлічні молоти, визначення яких наведено в пункті 28 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 28 частини Б додатка 3;

швонарізувачі, визначення яких наведено в пункті 30 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 30 частини Б додатка 3;

повітродуви для прибирання (опалого) листя, визначення яких наведено в пункті 34 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 34 частини Б додатка 3;

Абзац двадцять четвертий пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

всмоктувачі для прибирання (опалого) листя, визначення яких наведено в пункті 35 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 35 частини Б додатка 3;

Абзац двадцять п'ятий пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

автонавантажувачі з двигуном внутрішнього згорання з противагою (тільки інші автонавантажувачі з противагою, які зазначено в абзаці третьому пункту 36 додатка 1, та номінальною вантажністю не більше 10 тон), визначення яких наведено в пункті 36 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 36 частини Б додатка 3;

мобільні контейнери для відходів, визначення яких наведено в пункті 39 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 39 частини Б додатка 3;

асфальтоукладальники (оснащені розрівнювальним брусом з високим ступенем ущільнення), визначення яких наведено в пункті 41 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 41 частини Б додатка 3;

обладнання для забивання паль, визначення якого наведено в пункті 42 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 42 частини Б додатка 3;

трубоукладачі, визначення яких наведено в пункті 43 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 43 частини Б додатка 3;

гусеничні машини для роботи на снігу, визначення яких наведено в пункті 44 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 44 частини Б додатка 3;

електричні генератори (≥ 400 кВ), визначення яких наведено в пункті 45 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 45 частини Б додатка 3;

підмітально-прибиральні машини, визначення яких наведено в пункті 46 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 46 частини Б додатка 3;

сміттєвози, визначення яких наведено в пункті 47 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 47 частини Б додатка 3;

машини дорожні фрезерні, визначення яких наведено в пункті 48 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 48 частини Б додатка 3;

скарифікатори, визначення яких наведено в пункті 49 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 49 частини Б додатка 3;

шредери/подрібнювачі, визначення яких наведено в пункті 50 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 50 частини Б додатка 3;

снігоприбиральні машини з роторними робочими органами (самохідні, без пристосувань), визначення яких наведено в пункті 51 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 51 частини Б додатка 3;

машини для всмоктування, визначення яких наведено в пункті 52 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 52 частини Б додатка 3;

траншеєкопачі, визначення яких наведено в пункті 54 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 54 частини Б додатка 3;

автобетонозмішувачі, визначення яких наведено в пункті 55 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 55 частини Б додатка 3;

водяні помпові агрегати (не для використання під водою), визначення яких наведено в пункті 56 додатка 1, а методику вимірювання рівня звукової потужності - у пункті 56 частини Б додатка 3.

Оцінка відповідності

18. Перед введенням в обіг або експлуатацію будь-якого обладнання, зазначеного в пункті 15 цього Технічного регламенту, виробник або його уповноважений представник повинен провести одну з таких процедур оцінки відповідності для кожного типу обладнання:

процедуру внутрішнього контролю виробництва з оцінюванням технічної документації та періодичними перевірками згідно з додатком 6;

процедуру перевірки одиниці обладнання згідно з додатком 7;

процедуру цілковитого забезпечення якості згідно з додатком 8.

19. Перед введенням в обіг або експлуатацію будь-якого обладнання, зазначеного в пункті 17 цього Технічного регламенту, виробник або його уповноважений представник повинен провести процедуру внутрішнього контролю виробництва згідно з додатком 5 для кожного типу обладнання.

Призначені органи з оцінки відповідності

20. Призначення органів з оцінки відповідності для виконання ними завдань з оцінки відповідності згідно з пунктом 18 цього Технічного регламенту здійснюється відповідно до закону.

Призначені органи з оцінки відповідності повинні відповідати загальним вимогам, установленим законом, та спеціальним вимогам, зазначеним у додатку 9.

Використання обладнання

20-1. Вимогами нормативно-правових актів щодо забезпечення захисту осіб, зокрема працівників, під час експлуатації певного обладнання, зазначеного в пункті 2 цього Технічного регламенту, не може бути передбачено його модифікацію в інший спосіб, ніж встановлений у цьому Технічному регламенті.

Технічний регламент доповнено розділом згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

Таблиця відповідності

21. Таблиця відповідності положень Директиви 2000/14/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 8 травня 2000 р. щодо наближення законів держав-членів стосовно шумового випромінювання у довкіллі шляхом використання обладнання на відкритому повітрі та цього Технічного регламенту наведена в додатку 10.

Додаток 1

до Технічного регламенту

ВИЗНАЧЕННЯ ОБЛАДНАННЯ

1. Підйомна платформа з двигуном внутрішнього згорання - обладнання, що складається як мінімум з робочої площадки, висувної (або подовжуючої) конструкції та шасі. Робоча площадка є огородженою платформою або кліткою, яку можна пересувати під навантаженням до потрібної робочої позиції. Висувна конструкція пов’язана з шасі й опорою робочої площадки та забезпечує переміщення робочої площадки до потрібної позиції.

2. Кущоріз - портативний ручний пристрій, оснащений двигуном внутрішнього згорання та обертальними ножами, що вироблені з металу чи пластику та призначені для підрізання бур’янів, кущів, невеликих дерев та подібних рослин. Різальний пристрій функціонує на площині, що майже паралельна до землі.

3. Будівельні підіймачі для вантажів - тимчасово встановлені будівельні підіймачі з механічним приводом, що призначені для використання робочим персоналом, який має право перебувати на будівельному майданчику та об’єкті будівництва, обслуговуючи:

(а) платформу різних рівнів підіймання:

• спроектовану тільки для переміщення вантажів;

• що дає доступ особам під час завантаження та розвантаження;

• що дає доступ та переміщення відповідальних осіб під час монтажу, демонтажу та технічного обслуговування;

• що є регульованою (керованою);

• що переміщується вертикально чи за траєкторією з відхиленням від вертикалі не більше ніж на 15°;

• що підтримується чи має як опору канат, трос, ланцюг, гвинт і гайку, рейку та шестерню, гідравлічний домкрат (прямий або телескопічний) або висувний з’єднувальний механізм;

• мачта якої повинна або не повинна підтримуватися окремими конструкціями;

(б) пристрій, що переміщає вантаж, для одного верхнього розвантаження чи розширеної робочої зони в кінці підіймання (наприклад, на покрівлі):

• спроектований тільки для переміщення вантажів;

• спроектований таким чином, що немає потреби наступати на нього для завантаження, розвантаження або для технічного обслуговування, монтажу та демонтажу;

• перебування в якому заборонено в будь-який час;

• що є регульованим (керованим);

• що призначений для переміщення вантажів під кутом щонайменше 30° від вертикалі, але може бути використаний під іншим кутом;

• що має як опору стальний трос і жорсткий привід;

• що контролюється за допомогою регулятора постійності тиску;

• що не потребує для використання будь-якої противаги;

• що має номінальне навантаження до 300 кг;

• що має максимальну швидкість до 1 м/с;

• з напрямною, яка вимагає підтримки окремою конструкцією.

4. Будівельний стрічко-відрізний верстат - машина вагою до 200 кг, що заводиться вручну та має один різальний інструмент у формі цільної стрічки, що встановлена та працюює між двома або більше шківами.

5. Будівельний дисковий відрізний верстат - машина вагою до 200 кг, що заводиться вручну та має одну дискову пилу (що різниться від зубчастої пили) діаметром від 350 мм до 500 мм, зафіксовану під час звичайного циклу різання, та горизонтальний стіл, який повністю або частково зафіксований під час циклу різання. Різальний диск встановлений на горизонтальному шпинделі, позиція якого є незмінною під час різання. Машина може мати будь-яку з таких особливостей:

спроможність дискової пили підніматися чи опускатися через стіл;

рама машини, що прилаштована нижче стола, може бути відкритою або закритою;

може бути обладнана додатковим керованим вручну пересувним столом (не суміжним з дисковою пилою).

6. Ланцюгова пила переносна - призначений для розрізання деревини інструмент із механічним приводом та пиляльним ланцюгом, що складається із вбудованих компактних рукояток, джерела живлення та різального устаткування та спроектований таким чином, що потребує тримання двома руками.

7. Комбінована машина для промивання під високим тиском та машина для всмоктування - транспортний засіб, що може працювати як машина для промивання під високим тиском, так і машина для всмоктування.

8. Ущільнювальна машина - обладнання, що ущільнює матеріали, наприклад, каміння, ґрунт або асфальтне покриття, шляхом прокатки, трамбування або вібрації робочого інструмента. Вона може бути самохідною, причіпною, керованою пішим оператором або приєднаною до машини-носія. Ущільнювальні машини поділяються на:

котки з робочим місцем оператора: самохідні ущільнювальні машини з одним або кількома металевими циліндричними частинами (барабанами) чи гумовими шинами, де робоче місце оператора є невід’ємною частиною машини;

котки, керовані пішим оператором: самохідні ущільнювальні машини з одним або кількома металевими циліндричними частинами (барабанами) чи гумовими шинами, в яких механічні засоби для переміщення, керування, гальмування та вібрації розміщенні таким чином, що обладнання має управлятися супутнім механізмом під наглядом оператора або дистанційно;

причіпні котки: ущільнювальні машини з одним або кількома металевими циліндричними частинами (барабанами) чи гумовими шинами, що не мають самостійної системи керування і робоче місце оператора знаходиться на тягачі;

віброплити (віброплатформи) та віброущільнювачі: ущільнювальні машини, робочою частиною яких є плоска опорна плита (підошва), призначена для вібрування. Машиною керує піший оператор або її використовують як пристосування до машини-носія;

трамбувачі вибухової дії: ущільнювальні машини, робочою частиною яких є плоска опорна плита (підошва), призначена для переміщення переважно у вертикальному напрямку під тиском вибуху. Машиною керує піший оператор.

9. Компресор - будь-яка машина, що використовується із замінним обладнанням, що стискає повітря, гази або пари до тиску більшого, ніж вхідний тиск. Компресор складається з самого компресора, приводу та будь-якого доданого компонента чи приладу, що необхідний для безпечної експлуатації компресора.

До цього обладнання не належать такі категорії приладів:

вентилятори, тобто механізми для забезпечення циркуляції повітря під надлишковим тиском не більше ніж 110000 Па;

вакуумні насоси, тобто механізми або пристрої для витяжки повітря із закритого приміщення під тиском, що не перевищує атмосферний;

газотурбінні двигуни.

10. Ручний бетонолом та вибійний молоток - керований (у будь-який спосіб) бетонолом та вибійний молоток, що використовуються для проведення робіт на об’єктах будівництва та будівельних майданчиках.

11. Бетонозмішувач або розчинозмішувач - машина для приготування бетону або розчину незалежно від процесів завантаження, перемішування та розвантаження. Вона може працювати періодично або постійно. Бетонозмішувачі на вантажних автомобілях є автобетонозмішувачами, визначення яких наведено в пункті 55 цього додатка.

12. Будівельна лебідка - тимчасово встановлений піднімальний пристрій з механічним приводом, оснащений засобами для піднімання та опускання підвішеного вантажу.

13. Конвеєрне та розприскувальне обладнання для бетону та розчину - обладнання, що відкачує та розприскує бетон або розчин (з перемішувачем чи без нього), в якому матеріал, який потрібно транспортувати, доставляють до місця укладання трубопроводами, розподілювальними пристроями або розподілювальними стрілами. Транспортування виконується:

для бетону - механічно через поршневий або роторний насоси;

для розчину - механічно через поршневий, помповий, шланговий і роторний насоси або пневматично через компресори з повітряною камерою чи без неї.

Таке обладнання може монтуватися на вантажних автомобілях, причепах або спеціальних транспортних засобах.

14. Стрічковий конвеєр - тимчасово встановлена машина, що призначена для транспортування матеріалів із застосуванням стрічки, що приводиться в рух двигуном.

15. Охолоджувальне обладнання на транспортних засобах - холодильні установки вантажного відсіку транспортних засобів категорій N2, N3, O3 і O4 згідно з класифікацію колісних засобів, що є додатком до єдиних вимог до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1166 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 98, ст. 3483).

Холодильні установки можуть приводитися в дію невід’ємною частиною холодильної установки, окремою частиною, що приєднана до корпусу транспортного засобу, двигуном транспортного засобу або незалежним чи резервним джерелом живлення.

16. Бульдозер - самохідна колісна або гусенична машина, що використовується для створення сили штовхання або тяги за допомогою встановленого обладнання.

17. Обладнання для буріння - машина, що використовується для буріння отворів на будівельних майданчиках шляхом:

ударного буріння;

обертального буріння;

обертально-ударного буріння.

Обладнання для буріння є стаціонарним під час буріння. Його можна переміщувати з одного місця роботи на інше автономно. Самохідним обладнанням для буріння є машини, що змонтовані на вантажівках, колісних шасі, тягачах, гусеничному ходу, рамах (які переміщують за допомогою лебідок). Якщо обладнання для буріння змонтовано на вантажівках, тягачах або причепах чи на колісних шасі, його можна транспортувати з більш високою швидкістю дорогами загального користування.

18. Самоскид - самохідна колісна або гусенична машина з відкритим кузовом, що призначена для перевезення, розвантаження чи розподілення матеріалів. Самоскиди можуть бути оснащені вбудованим самозавантажувальним обладнанням.

19. Обладнання для завантаження та розвантаження бункерів або цистерн на вантажних автомобілях - приводні пристрої, приєднані до бункерів або цистерн на вантажних автомобілях з метою завантаження або розвантаження рідких чи сипучих матеріалів за допомогою насосів або подібного обладнання.

20. Екскаватор гідравлічний або канатний - самохідна гусенична або колісна машина, що має верхню частину, здатну до обертання мінімум на 360°, яка викопує, переміщує та викидає матеріал за допомогою ковша, прикріпленого до стріли, плеча або телескопічної стріли, без переміщення шасі чи ходової частини під час будь-якого робочого циклу машини.

21. Екскаватор-навантажувач - самохідна колісна або гусенична машина, що має основну опорну конструкцію, спроектовану для навішування ковшового завантажувального механізму на передню частину та зворотної лопати на задню частину. У режимі екскаватора (використання зворотної лопати) машина здійснює копання нижче рівня землі під час руху ковша назад. Зворотна лопата піднімає, переміщує та викидає матеріали, коли машина є нерухомою. У режимі навантажувача (використання ковша) машина здійснює наповнення або риття під час руху машини вперед, а також піднімання, переміщення та викидання матеріалу.

22. Контейнер для переробки скла - контейнер, виготовлений з будь-якого матеріалу, що використовується для збору пляшок. Він має отвір (отвори) для наповнення пляшками та спустошення контейнера.

23. Автогрейдер - самохідна колісна машина, що має регульований відвал, розташований між передньою та задньою вісями, який зрізає, переміщує та розкидає матеріали для вирівнювання та профілювання земляного полотна.

24. Машина для підстригання трави (мотокоса)/машина для вирівнювання бордюрів - портативний ручний прилад з двигуном внутрішнього згорання, обладнаний гнучкою стрічкою (стрічками), струною (струнами) або подібними неметалевими гнучкими різальними елементами, такими як поворотні різальні системи, що призначений для підрізання невеликих кущів, трави або подібної рослинності.

Різальний пристрій функціонує майже паралельно (мотокоса) або перпендикулярно (машина для вирівнювання бордюрів) до землі.

25. Машина для обрізання живоплоту - портативне механічне обладнання, що використовується одним оператором, призначене для обрізання живоплоту та кущів із застосуванням одного або декількох лез із лінійним зворотно-поступальним рухом.

26. Машина для промивання під високим тиском - транспортний засіб, оснащений пристроєм для очищення каналізаційних або подібних установок за допомогою струменя води високого тиску. Пристрій може встановлюватися як на ходовій частині вантажного транспортного засобу, так і бути вмонтованим у власну ходову частину. Обладнання може бути незнімне чи знімне, наприклад у разі заміни кузовної системи.

27. Гідравлічна машина високого тиску - обладнання з форсунковим або іншим отвором, що підвищує швидкість і дозволяє воді, зокрема з домішками, формуватися у вільний струмінь. Гідравлічні машини високого тиску складаються з приводу, генератора тиску, шланга, пристрою для розпилення, механізмів безпеки, елементів керування та засобів вимірювання.

Гідравлічні машини високого тиску можуть бути рухомими чи стаціонарними:

рухомі гідравлічні машини високого тиску - мобільні, готові до транспортування машини, призначені для використання на різних об’єктах і з цією метою обладнані власною ходовою частиною та шасі або переміщуються за допомогою транспортного засобу. Усі необхідні лінії постачання є гнучкими та легко відключаються;

стаціонарні гідравлічні машини високого тиску призначені для використання на одному майданчику протягом тривалого часу, але можуть бути переміщені на інший майданчик з відповідним обладнанням. Рама або каркас з лінією постачання можуть бути від’єднані.

28. Гідравлічний молот - обладнання, що використовує джерело гідравлічної енергії машини-носія для штовхання поршня (іноді за допомогою струменя газу), який вдаряє по робочому пристрою. Хвиля напруги, генерована кінетичною дією, передається робочим пристроєм до матеріалу та спричиняє його руйнування. Гідравлічні молоти потребують для функціонування стисненої оливи. Комплектним агрегатом “машина-носій/молот” керує оператор, який, зазвичай, сидить у кабіні машини-носія.

29. Гідравлічний блок живлення - будь-яка машина для використання із взаємозамінним обладнанням, яка стискує рідини до тиску, вищого за вхідний тиск. Вона є сукупністю елементів, що складається з головного двигуна, помпи з резервуаром або без нього та допоміжного устаткування (органи керування, запобіжний клапан).

30. Швонарізувач - мобільне обладнання, призначене для утворення канавок у бетонному, асфальтному та іншому подібному дорожньому покритті. Різальний інструмент є диском з високою швидкістю обертання. Рух різака вперед може здійснюватися:

вручну;

вручну з механічною допомогою;

за допомогою механічного приводу.

31. Ущільнювальна машина (компактор) для полігонів твердих побутових відходів типу навантажувач з ковшем - самохідна колісна ущільнювальна машина, що має завантажувальний механізм із ковшем у передній частині, сталеві колеса (котки), призначені для ущільнення, переміщення, вирівнювання, завантаження землі та відходів, зокрема санітарних матеріалів.

32. Газонокосарка - машина з робочим місцем оператора чи керована пішим оператором, призначена для зрізання трави, або машина, що оснащена газонокосильним обладнанням, де леза, що зрізають траву, розташовані майже паралельно до землі та використовують поверхню землі, колеса, повітряний зазор, салазки тощо для визначення висоти зрізання, в якій двигун внутрішнього згорання або електричний двигун слугує джерелом рушійної сили. Різальні інструменти поділяються на:

жорсткі;

неметалеві струни або неметалеві леза, що вільно обертаються з кінетичною енергією більше 10 Дж кожне; кінетична енергія визначається згідно з додатком В до ДСТУ EN 786:2002 “Садове обладнання. Машини з електроприводом для підстригання газонів, для вирівнювання бордюрів, керовані пішим оператором. Вимоги безпеки (EN 786:1996, IDT)” (далі - ДСТУ EN 786).

Також газонокосаркою є машина з робочим місцем оператора чи керована пішим оператором, призначена для зрізання трави, або машина, що оснащена газонокосильним обладнанням, де леза, що зрізають траву, обертаються навколо горизонтальної осі, забезпечуючи зрізальну дію стаціонарним різальним блоком або ножем (циліндрична косарка).

33. Машина для підстригання газонів/машина для вирівнювання країв газонів - електроприводна пересувна або переносна машина для обрізання трави з різальним елементом (різальними елементами) з неметалевих струн або неметалевих лез, що вільно обертаються з кінетичною енергією більше 10 Дж кожне, призначена для обрізання трави або подібної м’якої рослинності. Різальний елемент (елементи) діють приблизно паралельно (машина для підстригання газонів) або перпендикулярно (машина для вирівнювання країв газонів) до землі; кінетична енергія визначається згідно з додатком В до ДСТУ EN 786.

34. Повітродув для прибирання (опалого) листя - керована машина, що призначена для очищення газонів, доріжок, доріг, вулиць та інших об’єктів від листя та інших матеріалів за рахунок високої швидкості потоку повітря. Вона може бути портативна (малогабаритна) або непортативна, але мобільна.

Пункт 34 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

35. Всмоктувач для прибирання (опалого) листя - керована машина, що призначена для збирання листя та іншого сміття шляхом використання всмоктувального елемента, що складається з джерела живлення, який виробляє вакуум всередині машини, та всмоктувального сопла, а також контейнера для зібраних матеріалів. Вона може бути портативна (малогабаритна) або непортативна, але мобільна.

Пункт 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

36. Автонавантажувач з двигуном внутрішнього згорання з противагою - колісний автонавантажувач, оснащений двигуном внутрішнього згорання, противагою та підйомним устаткуванням (щогла, телескопічна стріла або шарнірна стріла). Розрізняють:

навантажувачі для експлуатування у важких дорожніх умовах (колісні навантажувачі з противагою, призначені для використання на природній ґрунтовій місцевості або на пересіченій місцевості, наприклад, будівельних майданчиках);

інші автонавантажувачі з противагою, крім тих автонавантажувачів з противагою, що спеціально сконструйовані для піднімання та переміщення контейнерів.

37. Навантажувач - самохідна колісна або гусенична машина, що має невід’ємну ковшопідтримувальну структуру та з’єднувальний засіб, розміщені в передній частині, що завантажує, виконує земляні роботи через передній хід машини та піднімає, транспортує або розвантажує матеріали.

38. Самохідний кран - самохідний кран із стрілою, що має здатність рухатися, завантажувати та розвантажувати без необхідності встановлення спеціальної колії, використовуючи силу тяжіння для стійкості системи. Він працює на шинах, гусеницях або інших самохідних пристроях. У зафіксованому положенні може бути підтриманий виносними опорами або іншими конструкційними елементами, що підвищують його стійкість. Верхня частина самохідного крана може бути з повним або з обмеженим поворотом чи неповоротного типу. Він обладнаний одним або більше підйомними механізмами та/або гідравлічними циліндрами для піднімання та опускання стріли крана і вантажу. Мобільні крани можуть бути обладнані телескопічними стрілами, шарнірно зчленованими стрілами, ґратчастими стрілами або їх комбінацією, що може бути легко змінена. Вантаж, підвішений до стріли, може бути закріпленим за крюкоблок або за допомогою інших вантажопідйомних засобів для спеціальних потреб.

39. Мобільний контейнер для відходів - спеціально сконструйований контейнер, оснащений колесами та кришкою, що призначений для тимчасового зберігання відходів.

40. Мотокультиватор - самохідна машина, що призначена для керування пішим оператором:

з/без підтримуючого колеса (коліс), який працює в такий спосіб, що його робочі елементи діють як культиваторні елементи та забезпечують рух вперед (мотокультиватор);

що рухається за допомогою одного чи декількох коліс, які прямо приводяться в дію двигуном та обладнані культиваторними елементами (мотокультиватор з ведучим колесом (ведучими колесами).

41. Асфальтоукладальник - мобільна дорожня будівельна машина, що використовується для нанесення шарів будівельних матеріалів, таких як бітумна суміш, бетон і гравій. Асфальтоукладальники можуть бути оснащені розрівнювальним брусом з високим ступенем ущільнення.

42. Обладнання для забивання паль - обладнання для забивання та витягування паль, наприклад, ударні молоти, екстрактори, вібратори або статичні штовхальні пристрої, які складаються з набору машин і обладнання, використовуваного для забивання або витягування паль, що також включає:

копер для забивання паль, який у своєму складі має машину-носій (гусеничну машину, колісну або на залізничному ходу, ведучу систему);

аксесуари, наприклад, пальний ростверк, наголовники палі, плити, ведучі механізми, затиснення, завантажувально-розвантажувальний пристрій для паль, напрямну деталь палі, акустичний ковпак та апарат, блок живлення/генератор потужності та особисті підйомні механізми чи платформи для обслуговуючого персоналу.

43. Трубоукладач - самохідна гусенична або колісна машина, спеціально призначена для оброблення та прокладання труб і транспортування обладнання трубопроводу. Машина, конструкція якої заснована на тракторі, має спеціально сконструйовані компоненти, такі як ходова частина, рама-шасі, противага, механізм стріли та лебідки, вертикально поворотна бокова стріла.

44. Гусенична машина для роботи на снігу - самохідна гусенична машина, що використовується для штовхання чи буксирування на снігу та кризі через силу, що впливає на встановлене обладнання.

45. Електричний генератор - будь-який пристрій, що складається з двигуна внутрішнього згорання, який керує роторним електричним генератором, що здійснює постійне постачання електричної енергії.

46. Підмітально-прибиральна машина - підмітальна машина для збору сміття, що має обладнання для прибирання сміття на шляху всмоктувального отвору, який потім пневматично за допомогою високошвидкісного повітряного потоку або механічної системи захоплення переміщує сміття в накопичувальний бункер. Пристрої для підмітання та збирання можуть бути вмонтовані до шасі вантажних автомобілів або змонтовані на власній ходовій частині. Обладнання може бути стаціонарним або знімним у разі взаємозамінної каркасно-кузовної системи.

47. Сміттєвоз - транспортний засіб, призначений для збирання та транспортування побутових і великогабаритних відходів, які завантажуються з контейнерів або вручну. Транспортний засіб може бути оснащений механізмом ущільнення. Сміттєвоз складається з шасі з кабіною, на які встановлено кузов. Він може бути обладнаний пристроєм для піднімання контейнера.

48. Машина дорожня фрезерна - мобільна машина, що використовується для видалення матеріалу з асфальтованих поверхонь за допомогою циліндричного корпусу з механічним приводом, на поверхні якого встановлені фрезерні інструменти; різальні барабани обертаються під час операції різання.

49. Скарифікатор - керована оператором або самохідна машина, що використовує рівень землі, щоб визначити глибину розпушення, обладнана пристроєм, пристосованим для різання або дряпання поверхні газону в садах, парках та інших подібних місцях.

50. Шредер/подрібнювач - машина, призначена для використання стаціонарно, що має один або більше різальних пристроїв для зменшення об’єму органічних матеріалів. Вона має вхідний отвір для подачі матеріалу (який може утримуватися приладом або не утримуватися), пристрій, що зменшує матеріал у будь-який спосіб (різання, рубання, дроблення тощо) та вивантажувальний лоток. Може бути прикріплений пристрій для збирання обробленого продукту.

51. Снігоприбиральна машина з роторними робочими органами - машина, за допомогою якої сніг може бути вилучений з дорожніх шляхів за допомогою обертальних пристроїв, прискорений і випущений засобами повітродувки.

52. Машина для всмоктування - транспортний засіб, оснащений пристроєм для збирання води, бруду, шламу, відходів або подібного матеріалу з каналізаційних труб чи подібних установок за допомогою вакууму. Пристрій може бути встановлений на шасі вантажного автомобіля чи оснащений власним шасі. Обладнання може бути стаціонарним або знімним у разі взаємозамінної каркасно-кузовної системи.

53. Баштовий кран - поворотний консольний кран із стрілою, розташованою на верхівці крану, що стоїть майже вертикально в робочій позиції. Цей привідний пристрій обладнаний засобами для піднімання та опускання підвісного вантажу і переміщення такого вантажу шляхом зміни вантажопідйомного радіуса, повороту, переміщення повного пристрою. Певні пристрої виконують кілька, але не обов’язково всі ці рухи. Пристрій може бути встановлено в фіксованій позиції чи обладнано засобами для переміщення або піднімання.

54. Траншеєкопач - самохідна, пристосована для керування водієм чи пішим оператором гусенична або колісна машина, яка має на передній або задній частині екскаваторне обладнання, пристрої і яка призначена для безперервного копання канав рухом машини.

55. Автобетонозмішувач - транспортний засіб, оснащений барабаном для транспортування готового бетону з бетонозмішувального заводу до будівельного майданчика; барабан може обертатися, коли автомобіль рухається або стоїть на місці. Барабан спорожнюється на будівельному майданчику шляхом повертання барабана. Барабан керується двигуном автомобіля або додатковим двигуном.

56. Водяний помповий агрегат - машина, що складається з водяної помпи (насоса) та системи приводу. Водяна помпа (насос) - машина для піднімання води з нижчого рівня на більш високий.

57. Зварювальний генератор - будь-який обертальний пристрій, що виробляє зварювальний струм.

Додаток 2

до Технічного регламенту

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ

до змісту декларації про відповідність

Декларація про відповідність повинна містити:

найменування та адресу виробника або його уповноваженого представника;

найменування та адресу особи, яка зберігає технічну документацію;

опис обладнання;

процедуру оцінки відповідності, яку було проведено, та в разі залучення призначеного органу з оцінки відповідності - його найменування та адресу;

виміряний рівень звукової потужності обладнання;

гарантований рівень звукової потужності обладнання;

посилання на Технічний регламент шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень;

заяву, що обладнання відповідає вимогам Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень;

у разі коли на обладнання поширюється дія інших технічних регламентів, заяву про відповідність обладнання таким технічним регламентам;

місце та дату складання декларації про відповідність;

реквізити довіреності, якою виробник або його уповноважений представник надав право особі підписувати декларацію про відповідність.

Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1399 від 10.12.2024

Додаток 3

до Технічного регламенту

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 10 грудня 2024 р. № 1399)

МЕТОДИКИ

вимірювання шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень

Вступ

Цей додаток містить методики вимірювання шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень (далі - методики вимірювання шумового випромінювання), що повинні застосовуватися для визначення рівнів звукової потужності обладнання, на яке поширюється дія Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень (далі - Технічний регламент).

Частина A цього додатка визначає базовий національний стандарт шумового випромінювання та загальні доповнення до нього для вимірювання рівня звукового тиску на вимірювальній поверхні, що охоплює джерело шуму, і обчислення рівня звукової потужності, що виробляється таким джерелом.

Частина Б цього додатка визначає методику випробування на шум для відповідного обладнання, яку зазначено або як посилання на конкретний національний стандарт, або як опис застосовних випробувальних і робочих умов, включаючи:

випробувальне середовище;

значення поправки на навколишнє середовище К2А;

форму та розміри вимірювальної поверхні;

кількість і позиції мікрофонів, що будуть використовуватися;

вимоги до встановлення та налагодження обладнання;

методику розрахунку отриманих рівнів звукової потужності в разі проведення кількох випробувань із різними робочими умовами.

Під час випробування конкретних типів обладнання виробники або їх уповноважені представники повинні застосовувати базовий національний стандарт шумового випромінювання та загальні доповнення до нього, зазначені в частині A, а також методику випробування на шум для конкретного обладнання, зазначену в частині Б. Методики випробування на шум конкретного обладнання, зазначені в частині Б, призначені для доповнення технічних вимог, зазначених у частині A, із урахуванням характеристики різних категорій обладнання. У разі коли методики випробування на шум, зазначені в частині Б, передбачають можливість вибору між різними альтернативними технічними рішеннями, виробники або їх уповноважені представники повинні застосовувати ті рішення, які відповідають технічним вимогам, зазначеним у частині A. У разі наявності суперечності між положеннями частини A і частини Б, положення частини Б мають перевагу.

У разі коли методики випробування на шум, зазначені в частині Б або в національних стандартах, зазначених у частині Б, не є застосовними для деяких моделей обладнання в межах категорії обладнання, виробники або їх уповноважені представники визначають гарантований рівень звукової потужності обладнання відповідно до базового національного стандарту шумового випромінювання та застосовних доповнень до нього, зазначених у частині A.

Для обладнання, зазначеного в пункті 15 цього Технічного регламенту, якщо використання методик вимірювання шумового випромінювання, зазначених у цьому додатку, або методик, зазначених у редакції цього додатка, яка була чинною до 21 травня 2025 р., призведе до двох різних ситуацій із відповідністю продукції (гарантований рівень звукової потужності обладнання, розрахований за допомогою однієї методики, перевищує відповідний допустимий рівень звукової потужності, визначений пунктом 16 цього Технічного регламенту, але не під час використання іншої методики), виробники або їх уповноважені представники повинні визначати виміряний рівень звукової потужності та гарантований рівень звукової потужності відповідно до методик, зазначених у редакції цього додатка, яка була чинною до 21 травня 2025 р., доки в допустимі рівні звукової потужності, визначені пунктом 16 цього Технічного регламенту, не будуть внесені зміни. У такому випадку призначені органи з оцінки відповідності та органи державного ринкового нагляду повинні використовувати методики, зазначені в редакції цього додатка, яка була чинною до 21 травня 2025 р., для проведення випробувань на шум, якщо проведення таких випробувань передбачено в застосовній процедурі оцінки відповідності.

Частина A

Базовий національний стандарт шумового випромінювання

Виробники або їх уповноважені представники для визначення рівня звукової потужності обладнання, що використовується ззовні приміщень, повинні застосовувати базовий національний стандарт шумового випромінювання ДСТУ EN ISO 3744:2016 (EN ISO 3744:2010, IDT; ISO 3744:2010, IDT) “Акустика. Визначення рівнів звукової потужності та рівнів звукової енергії джерел шуму за звуковим тиском. Технічні методи для практично вільного поля над звуковідбивальною площиною” (далі - ДСТУ EN ISO 3744). Виробники або їх уповноважені представники повинні застосовувати всі положення ДСТУ EN ISO 3744, якщо інше не зазначено в цій частині або в застосовних методиках випробування на шум, зазначених у частині Б.

1. Функціонування джерела шуму під час випробування

1.1. Швидкість вентилятора

Будь-який вентилятор (вентилятори), яким (якими) оснащений двигун обладнання або його гідравлічна система, повинен (повинні) функціонувати під час випробування. Виробники або їх уповноважені представники мають встановлювати швидкість вентилятора залежно від обставин відповідно до вимог, визначених підпунктами “a” - “г”, зазначати швидкість вентилятора у протоколі випробувань і використовувати її під час проведення подальших вимірювань. Під час випробувань вентилятори не повинні функціонувати в реверсному режимі.

• а) Вентилятор, безпосередньо поєднаний із двигуном або його гідравлічною системою

Під час випробування вентилятор, безпосередньо поєднаний із двигуном або його гідравлічною системою, повинен функціонувати.

• б) Вентилятор із кількома різними швидкостями

Випробування вентилятора, який може функціонувати із кількома різними швидкостями, необхідно проводити в один із таких способів:

на максимальній робочій швидкості;

під час першого випробування - із вентилятором, який установлено на нульову швидкість, під час другого випробування - із вентилятором, який установлено на максимальну швидкість.

Для цілей абзацу четвертого підпункту “б” цього пункту А-зважений рівень звукового тиску на поверхні LрА має обчислюватися поєднанням обох результатів випробувань за формулою:

LpA = 10 lg (0,3 × 10-0,1 LpA, 0 % + 0,7 × 10-0,1 LpA, 100 %),

де:

LpA, 0 % - A-зважений рівень звукового тиску на поверхні, визначений із вентилятором, який установлено на нульову швидкість;

LpA, 100 % - A-зважений рівень звукового тиску на поверхні, визначений із вентилятором, який установлено на максимальну швидкість.

• в) Вентилятор із плавно змінюваною швидкістю

Випробування із вентилятором, який може функціонувати із плавно змінюваною швидкістю, має проводитися відповідно до підпункту “б” цього пункту або із швидкістю, не меншою ніж 70 відсотків максимальної швидкості.

Віскостатичні вентилятори, які автоматично регулюються температурою двигуна, вважаються такими, що функціонують із плавно змінюваною швидкістю, незалежно від джерела керування.

• г) Обладнання із більше ніж одним вентилятором

У разі коли машина обладнана більше ніж одним вентилятором, усі вентилятори повинні функціонувати залежно від обставин відповідно до умов, визначених підпунктами “а”, “б” або “в” цього пункту.

1.2. Випробування механізованого обладнання без навантаження

Перед вимірюванням шумового випромінювання від обладнання без навантаження виробники або їх уповноважені представники мають прогріти двигун і гідравлічну систему обладнання відповідно до інструкцій з експлуатації та дотримуватися вимог безпеки.

Виробники або їх уповноважені представники повинні вимірювати шумове випромінювання від обладнання стаціонарно, не приводячи в дію робочі органи та механізм пересування. Для цілей цього вимірювання двигун повинен функціонувати в режимі неробочого ходу-1 на швидкості, не меншій за номінальну, що відповідає корисній потужності-2.

У разі коли машина живиться від генератора чи мережі живлення, частота струму живлення, яку встановив для двигуна виробник, повинна бути стабільно в межах ± 1 Гц, якщо машину оснащено асинхронним двигуном, і напруга живлення в межах ± 1 відсотка номінальної напруги, якщо машину оснащено колекторним двигуном. Напруга живлення має бути виміряна на штепсельній вилці невідокремленого кабелю або шнура чи на вході машини, якщо передбачено відокремлений кабель. Форма кривої струму від генератора має бути подібною до отримуваної від мережі живлення.

Примітки:

1. Двигун у режимі неробочого ходу може функціонувати або на найнижчій швидкості двигуна (повне відпускання дросельної заслонки), або на найнижчій швидкості двигуна, необхідній для виконання основних функцій, включаючи забезпечення достатнього гідравлічного тиску для руху машини або будь-якого її інструмента, якщо це є застосовним для відповідної категорії обладнання.

2. Корисна потужність - потужність двигуна у кіловатах (кВт), що отримана на випробувальному стенді на кінці колінчастого валу, або її еквівалент, який вимірюють відповідно до методики вимірювання потужності двигунів внутрішнього згорання, визначеного у Правилах № 120 (редакція 2) Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй (ЄЕК ООН) “Уніфіковані положення щодо схвалення двигунів внутрішнього згоряння, які встановлюються на сільськогосподарських і лісогосподарських тракторах і позадорожній мобільній техніці, стосовно вимірювання корисної потужності, корисного крутного моменту і питомої витрати палива”.

Якщо на машині позначені кілька діапазонів напруги, виробники або їх уповноважені представники мають проводити вимірювання в найвищому діапазоні напруги, зазначеному на етикетці.

У разі коли діапазон напруги становить 220-240 В, випробування повинні проводитися за 230 В.

Якщо машина живиться від однієї або кількох батарей, то батареї мають бути заряджені щонайменше на 70 відсотків їх ємності.

Номінальна швидкість, що використовується, і відповідна корисна потужність повинні бути зазначені виробниками або їх уповноваженими представниками у протоколі випробувань.

У разі коли обладнання оснащено кількома двигунами, вони мають функціонувати одночасно під час вимірювань, а якщо це неможливо, шумове випромінювання повинно вимірюватися за кожної можливої комбінації двигунів.

1.3. Випробування механізованого обладнання під навантаженням

Перед вимірюванням шумового випромінювання від обладнання під навантаженням виробники або їх уповноважені представники мають прогріти двигун (рушійний пристрій) і гідравлічну систему обладнання відповідно до інструкцій з експлуатації та дотримуватися вимог безпеки. Виробники або їх уповноважені представники не повинні використовувати під час вимірювання такі сигнальні пристрої, як попереджувальний сигнал переднього ходу або попереджувальний сигнал заднього ходу.

Виробники або їх уповноважені представники повинні реєструвати швидкість обладнання або обертання під час вимірювання та зазначати їх у протоколі випробувань.

У разі коли обладнання оснащено кількома двигунами або агрегатами, вони мають функціонувати одночасно під час вимірювань, а якщо це неможливо, шумове випромінювання повинно вимірюватися за кожної можливої комбінації двигунів або агрегатів.

Виробники або їх уповноважені представники мають встановлювати специфічні умови експлуатації під навантаженням для кожного типу обладнання. Специфічні умови експлуатації повинні, наскільки це можливо, призводити до впливів і напружень, подібних до тих, які виникають за фактичних робочих умов.

1.4. Випробування обладнання, керованого вручну

Виробники або їх уповноважені представники повинні встановлювати звичайні умови експлуатації для кожного типу обладнання, керованого вручну, що призводять до впливів і напружень, подібних до тих, які виникають за фактичних робочих умов.

2. Визначення рівня звукового тиску на поверхні

Виробники або їх уповноважені представники повинні визначати рівень звукового тиску на поверхні не менше ніж три рази. Якщо принаймні два із визначених значень відрізняються не більш ніж на 1 дБ, додаткові вимірювання не потрібні. В іншому разі виробники або їх уповноважені представники мають продовжити вимірювання, доки не отримають два значення, що відрізняються не більше ніж на 1 дБ. А-зважений рівень звукового тиску на поверхні, який виробники або їх уповноважені представники повинні використовувати для обчислення рівня звукової потужності, є середнім арифметичним двох найбільших значень, які відрізняються не більше ніж на 1 дБ.

У разі коли це можливо, виробники або їх уповноважені представники мають вимірювати шумове випромінювання на всіх позиціях мікрофонів одночасно. Це особливо важливо для динамічних випробувань. Якщо це неможливо, виробники або їх уповноважені представники повинні вживати спеціальних заходів до забезпечення стабільних умов у випробувальному середовищі та мінімізувати ризики включення небажаних коливань шуму, який випромінює машина, або будь-яких інших факторів, включаючи фоновий шум і швидкість вітру.

3. Інформація, яку необхідно зазначати у протоколі

Протокол випробувань, який вимагається в технічній документації, зазначеній у пункті 3 додатка 5, пункті 3 додатка 6, пункті 2 додатка 7, пунктах 3 і 5 додатка 8, має містити технічні дані, необхідні для ідентифікації випробовуваного джерела шуму, методику вимірювання на шум та акустичні дані, які використані та отримані під час випробування.

Значення А-зваженого рівня звукової потужності випробовуваного джерела шуму, яке зазначається у протоколі, повинно бути округлено до цілого числа (< 0,5 - використовується менше ціле число, ≥ 0,5 - використовується більше ціле число).

У разі коли з причин і за умов, зазначених в абзаці дванадцятому розділу “Вступ” цього додатка, виробники або їх уповноважені представники використовують для визначення рівня звукової потужності методики, зазначені в редакції цього додатка, яка була чинною до 21 травня 2025 р., вони повинні зазначати у протоколі випробувань дані, що стосуються вимірювань, виконаних відповідно до обох методик: методик, зазначених у редакції цього додатка, яка була чинною до 21 травня 2025 р., і методик, викладених у цьому додатку.

Відповідні органи державного ринкового нагляду та призначені органи з оцінки відповідності до 21 травня 2028 р. зобов’язані приймати для моделей обладнання, перша одиниця якого була введена в обіг або в експлуатацію до 21 травня 2025 р., технічні звіти щодо вимірювання шумового випромінювання, складені відповідно до методик, зазначених у редакції цього додатка, яка була чинною до 21 травня 2025 р., для цілей оцінки відповідності відповідно до процедур, зазначених у пункті 15 Технічного регламенту, і вимог до технічної документації для такої продукції, зазначених у пункті 3 додатка 5, пункті 3 додатка 6, пункті 2 додатка 7, пунктах 3 і 5 додатка 8.

4. Поправка на умови середовища K2А

Виробники або їх уповноважені представники повинні визначати поправку на умови середовища K2А відповідно до пункту 4.3 ДСТУ EN ISO 3744.

Якщо K2А ≤ 0,5 дБ, нею можна знехтувати.

Якщо K2А > 4 дБ, випробувальне середовище не відповідає вимогам Технічного регламенту і повинно бути змінено.

Виробники або їх уповноважені представники повинні використовувати технічні вимоги для поправки на умови середовища K2А, викладені в методиках випробування на шум для відповідного обладнання, зазначених у частині Б цього додатка, якщо такі технічні вимоги зазначені.

Частина Б

Методики випробування на шум для відповідного обладнання

0. Обладнання, яке випробовують без навантаження.

Середовище випробування

Звуковідбивальна поверхня з бетону чи непористого асфальту

Поправка на умови середовища K2А

K2А = 0

Поверхня вимірювання/кількість позицій мікрофонів/вимірювальна відстань

• а) Якщо найбільший розмір опорного паралелепіпеда не перевищує 8 м:

півсфера/шість позицій мікрофонів відповідно до додатка F ДСТУ EN ISO 3744.

• б) Якщо найбільший розмір опорного паралелепіпеда перевищує 8 м:

паралелепіпед згідно із ДСТУ EN ISO 3744 із вимірювальною відстанню d = 1 м.

Випробування без навантаження

Випробування на шум потрібно виконувати згідно з пунктом 1.2 частини А цього додатка.

Період (періоди) спостереження/визначення кінцевого рівня звукової потужності в разі використання більше ніж однієї робочої умови

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд або не менше ніж три цикли роботи машини.

1. Підйомні платформи із двигуном внутрішнього згорання.

Пункт 4.12.2 ДСТУ EN 280-1:2022 (EN 280-1:2022, IDT) “Мобільні підйомні робочі платформи. Частина 1. Проектні розрахунки. Критерії стійкості. Конструкція. Безпека. Перевірки та випробування”.

2. Кущорізи.

ДСТУ EN ISO 22868:2022 (EN ISO 22868:2021, IDT; ISO 22868:2021, IDT) “Лісогосподарські та садово-паркові машини. Визначення параметрів шуму переносних машин з убудованим двигуном внутрішнього згоряння. Технічний метод (клас точності 2)” (далі - ДСТУ EN ISO 22868).

3. Будівельні підіймачі для вантажів.

Див. пункт 0.

Геометричний центр двигуна повинен бути розміщений над центром півсфери; підіймач повинен переміщатися без вантажу та віддалятися від півсфери, якщо необхідно, у напрямку точки 1.

4. Будівельні стрічко-відрізні верстати.

Пункт 6.2.2 ДСТУ EN ISO 19085-16:2022 (EN ISO 19085-16:2021, IDT; ISO 19085-16:2021, IDT) “Верстати деревообробні. Безпека. Частина 16. Настільні стрічкові пилки та стрічкові пилки” (далі - ДСТУ EN ISO 19085-16).

Потрібно використовувати методику вимірювання згідно з ДСТУ EN ISO 19085-16 на основі ДСТУ EN ISO 3744.

5. Будівельні дискові відрізні верстати.

Поверхня вимірювання/кількість позицій мікрофонів/вимірювальна відстань

ДСТУ ISO 7960:2019 (ISO 7960:1995, IDT) “Шум повітряний, випромінюваний верстатами. Умови експлуатації деревообробних верстатів” (далі - ДСТУ ISO 7960), додаток А, вимірювальна відстань d = 1 м.

Випробування під навантаженням

ДСТУ ISO 7960, додаток А (тільки пункт A2(b).

Період спостереження

ДСТУ ISO 7960, додаток A.

6. Ланцюгові пили переносні.

• а) Обладнання із двигуном внутрішнього згорання

ДСТУ EN ISO 22868.

• б) Обладнання з електричним двигуном

ДСТУ EN 62841-4-1:2021 (EN 62841-4-1:2020, IDT; IEC 62841-4-1:2017, MOD) “Інструменти ручні електромеханічні, переносні інструменти і машини для газонів та садів. Безпека. Частина 4-1. Додаткові вимоги до ланцюгових пил” (далі - ДСТУ EN 62841-4-1), додаток I.

7. Комбіновані машини для промивання під високим тиском та машини для всмоктування.

Якщо обидва пристрої можуть функціонувати одночасно, вони повинні функціонувати відповідно до пунктів 26 і 52 цього додатка.

Якщо це неможливо, вимірювання потрібно виконати окремо, встановлюючи найбільші значення.

8. Ущільнювальні машини.

• а) Вібраційні плити та вібраційні трамбувачі

Пункт 5.10.1 ДСТУ EN 500-4:2018 (EN 500-4:2011, IDT) “Машини дорожньо-будівельні мобільні. Безпека. Частина 4. Спеціальні вимоги до машин для ущільнення ґрунту”.

• б) Котки

Пункт 4.6 ДСТУ EN 474-13:2022 (EN 474-13:2022, IDT) “Землерийні машини. Безпека. Частина 13. Вимоги до роликів”.

9. Компресори.

ДСТУ EN ISO 2151:2018 (EN ISO 2151:2008, IDT; ISO 2151:2004, ІDT) “Акустика. Методика випробування на шум компресорів і вакуумних насосів. Технічний метод (клас точності 2)”.

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

10. Ручні бетоноломи та вибійні молотки.

• a) Обладнання із двигуном внутрішнього згорання

Поверхня вимірювання/кількість позицій мікрофонів/вимірювальна відстань

Півсфера/шість положень мікрофонів відповідно до ДСТУ EN ISO 3744, додаток F, та наведеної нижче таблиці залежно від маси обладнання.

Таблиця

Маса обладнання (m), кг

Радіус півсфери, м

z для позицій мікрофонів 2, 4, 6 і 8, м

m < 10

2

0,75

m ≥ 10

4

1,5

Монтаж обладнання

Усі прилади необхідно випробовувати у вертикальному положенні.

Якщо прилад, який випробовується, має вихлоп повітря, його вісь повинна бути рівновіддалена від двох позицій мікрофонів. Шум джерела живлення не повинен впливати на вимірювання шумового випромінювання від випробовуваного приладу.

Підпора приладу

Для цілей випробування прилад повинен бути посаджений на інструмент, вбудований у бетонний блок кубічної форми, поміщений до заглибленого в землю бетонного вмістилища. Під час випробування може бути вставлено проміжну сталеву деталь між приладом і тримальним інструментом. Така деталь має забезпечувати жорстке зчеплення між приладом і тримальним інструментом (на рис. 1 зображено схему, що ілюструє ці вимоги).

Характеристики блока

Блок повинен мати форму куба правильної форми із ребрами завдовжки 0,6 м ± 2 мм; він має бути зробленим із залізобетону та ретельно ущільнений вібруванням із шарами завтовшки до 0,2 м, щоб запобігти надмірному осіданню.

Якість бетону

Якість бетону має відповідати C 50/60 згідно з ДСТУ EN 206:2022 (EN 206:2013+A2:2021, IDT) “Бетон. Специфікація, продуктивність, виробництво та відповідність”.

Куб повинен бути зміцнений сталевою арматурою діаметром 8 мм без пов’язей так, щоб стрижні були незалежними один від одного (схему зображено на рис. 2).

Тримальний інструмент

Інструмент повинен бути затиснутий у блоці та складений із трамбівки діаметром від 178 мм до 220 мм і затискного патрона, ідентичного до того, який зазвичай використовують із випробовуваним приладом і який відповідає ДСТУ ISO 1180:2019 (ISO 1180:1983; Add 1:1985, IDT) “Хвостовики пневматичних інструментів та приєднувальні розміри затискних втулок” та є достатньо довгим, щоб зробити можливим практичне випробування.

Необхідно виконати належну обробку, щоб поєднати обидва компоненти в одне ціле. Інструмент повинен бути зафіксований у блоці так, щоб низ трамбівки перебував на відстані 0,3 м від верхньої грані блока (див. рис. 2).

Блок повинен зберігати всі механічні властивості, особливо на рівні зв’язування тримального інструмента і бетону. Перед і після кожного випробування необхідно перевіряти, щоб інструмент, затиснутий у бетонному блоці, становив із ним одне ціле.

Позиціонування куба

Куб повинен бути поміщений у повністю зацементовану яму, вкриту екранувальною плитою, густиною не менш ніж 100 кг/м-2, як зображено на рис. 3, так, щоб верхня грань екранувальної плити була на рівні із поверхнею землі. Щоб запобігти будь-якому паразитному шуму, блок повинен бути ізольований від днища та боків ями еластичними блоками, гранична частота (частота зрізу) яких не повинна перевищувати половини частоти повторювання в ударах випробовуваного приладу, вираженої в ударах за секунду.

Отвір в екранувальній плиті, крізь який проходить затискний патрон, має бути якомога меншим і загерметизованим пружним звукоізоляційним стиком.

Випробування під навантаженням

Випробуваний прилад повинен бути приєднаний до тримального інструмента.

Випробуваний прилад повинен функціонувати за стабільних умов, що роблять можливою ту саму звукову стабільність, що і за нормальної роботи.

Випробуваний прилад повинен функціонувати на максимальній потужності, встановленій в інструкціях виробника.

Період (періоди) спостереження

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

Рис. 1. Схема проміжної деталі

Рис. 2. Випробувальний блок

Рис. 3. Випробувальний пристрій

Значення A має бути таке, щоб верхня грань екранувальної плити, що спирається на еластичну з’єднину J, була на рівні із поверхнею землі.

• б) Обладнання із електричним двигуном

ДСТУ EN IEC 62841-2-6:2022 (EN IEC 62841-2-6:2020, IDT; IEC 62841-2-6:2020, IDT) “Інструменти ручні електромеханічні, переносні інструменти та машини для газонів і садів. Безпека. Частина 2-6. Додаткові вимоги до ручних молотків”, ДСТУ EN IEC 62841-2-6:2022 (EN IEC 62841-2-6:2020; A11:2020, IDT; IEC 62841-2-6:2020, IDT) “Інструменти ручні електромеханічні, переносні інструменти і машини для газонів та садів. Безпека. Частина 2-6. Додаткові вимоги до ручних молотків”, додаток I, пункт I.2.

• в) Обладнання із пневматичним або гідравлічним приводом

Як для обладнання, що функціонує від двигуна внутрішнього згорання.

11. Бетонозмішувачі/розчинозмішувачі.

Випробування під навантаженням

Змішувальний пристрій (барабан) повинен бути наповнений до його номінальної вантажності піском із грубістю зерен до 3 мм, вологість має становити 4-10 відсотків.

Змішувальний пристрій повинен функціонувати на номінальній швидкості.

Період спостереження

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

12. Будівельні лебідки.

• а) Обладнання із двигуном внутрішнього згорання

Див. пункт 0.

Геометричний центр двигуна повинен бути розміщений над центром півсфери; лебідка повинна бути приєднана, але без навантаження.

• б) Обладнання з електричним двигуном

ДСТУ EN 14492-2:2019 (EN 14492-2:2019, IDT) “Крани вантажопідіймальні. Лебідки та талі з механічним приводом. Частина 2. Талі з механічним приводом”, додаток M.

13. Конвеєрне та розприскувальне обладнання для бетону та розчину.

ДСТУ EN 12001:2018 (EN 12001:2012, IDT) “Машини для транспортування, нанесення та укладання бетону і будівельного розчину. Вимоги щодо безпеки”, додаток C.

14. Стрічкові конвеєри.

Див. пункт 0.

Геометричний центр двигуна повинен бути розміщений над центром півсфери. Стрічка має переміщатися без вантажу та віддалятися від півсфери, якщо необхідно, у напрямку точки 1.

15. Охолоджувальне обладнання на транспортних засобах.

Випробування під навантаженням

Охолоджувальне обладнання повинно встановлюватися в реальному або зімітованому вантажному відсіку та рівень звуку повинен вимірюватися стаціонарно, при цьому висота охолоджувального обладнання має бути репрезентативною для передбачених вимог встановлення відповідно до інструкцій виробника. Джерело живлення охолоджувального обладнання повинно функціонувати в режимі, за якого холодильний компресор і вентилятор обертаються із максимальною швидкістю, зазначеною в інструкціях виробника. Якщо охолоджувальне обладнання призначене для живлення від двигуна транспортного засобу, то двигун не використовують під час вимірювання, а охолоджувальне обладнання має бути підключено до відповідного джерела електроживлення. Знімні тягові елементи повинні бути зняті під час вимірювання.

У разі наявної можливості щодо використання різних джерел живлення для охолоджувального обладнання, встановленого в холодильних агрегатах вантажних відсіків, випробування виконують окремо для кожного типу живлення. Результати вимірювань, зазначені у протоколі, мають відображати режим роботи, який призводить до максимального шуму.

Період спостереження

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

16. Бульдозери.

ДСТУ ISO 6395:2018 (ISO 6395:2008, IDT) “Землерийні машини. Вимірювання рівня акустичної потужності. Динамічний режим випробування” (далі - ДСТУ ISO 6395) із умовами експлуатації та випробувань, зазначеними в додатку C до цього стандарту.

17. Обладнання для буріння.

• а) Мобільне обладнання для буріння

Пункт 5.12 ДСТУ EN 16228-2:2022 (EN 16228-2:2014+A1:2021, IDT) “Обладнання для буріння та фундаменту. Безпека. Частина 2. Мобільні бурові установки для цивільного та геотехнічного будівництва, розробки кар’єрів і гірничої справи”.

• б) Обладнання для горизонтально спрямованого буріння

Пункт 5.15 ДСТУ EN 16228-3:2022 (EN 16228-3:2014+A1:2021, IDT) “Обладнання для буріння та фундаменту. Безпека. Частина 3. Обладнання для горизонтально спрямованого буріння (HDD)”.

• в) Змінне допоміжне обладнання для буріння

Пункт 5.3 ДСТУ EN 16228-7:2022 (EN 16228-7:2014+A1:2021, IDT) “Обладнання для буріння та фундаменту. Безпека. Частина 7. Змінне допоміжне обладнання” (далі - ДСТУ EN 16228-7).

• г) Будь-яке інше обладнання для буріння

Пункт 5.27.2.2 ДСТУ EN 16228-1:2022 (EN 16228-1:2014+A1:2021, IDT) “Обладнання бурове та фундаментне. Безпека. Частина 1. Загальні вимоги” (далі - ДСТУ EN 16228-1).

18. Самоскиди.

ДСТУ ISO 6395 із умовами експлуатації та випробувань, зазначеними в додатку F до цього стандарту.

19. Обладнання для завантаження та розвантаження бункерів або цистерн на вантажних автомобілях.

Див. пункт 9 для компресорів або вакуумних насосів.

Див. пункт 56 для водяних насосів.

20. Екскаватори.

ДСТУ ISO 6395 із умовами експлуатації та випробувань, зазначеними в додатку B до цього стандарту.

21. Екскаватори-навантажувачі.

ДСТУ ISO 6395 із умовами експлуатації та випробувань, зазначеними в додатку Е до цього стандарту.

22. Контейнери для переробки скла.

Для цілей цієї методики випробування на шум для вимірювання рівня звукового тиску в місцях розташування мікрофонів слід використовувати інтегрований за часом рівень звукового тиску LE, як визначено в пункті 3.4 ДСТУ EN ISO 3744.

Поправка на умови середовища K2А

Вимірювання на відкритому просторі

K2А = 0

Вимірювання у приміщенні

Якщо значення константи K2А, що визначається згідно з ДСТУ EN ISO 3744, додаток A, ≤ 2 дБ, її не враховують.

Робочі умови протягом випробування

Вимірювання шуму необхідно виконувати протягом повного циклу, що починається за порожнього контейнера та завершується, коли в контейнер буде закинуто 120 скляних пляшок.

Скляні пляшки мають відповідати таким параметрам:

місткість - 750 мл;

маса - 370 ± 30 г.

Оператор, який проводить випробування, має тримати кожну скляну пляшку за горлечко, днищем до завантажувального отвору в контейнері, потім несильно проштовхує її крізь завантажувальний отвір у напрямку до центра контейнера, уникаючи, якщо можливо, ударів пляшки об стінки. Для закидання пляшок повинен використовуватися тільки один завантажувальний отвір - найближчий до позиції мікрофона 12.

Період (періоди) спостереження/визначення кінцевого рівня звукової потужності в разі використання кількох умов роботи

А-зважений інтегрований за часом рівень звукового тиску окремої звукової події повинен вимірюватися одночасно в шести позиціях мікрофонів для кожної скляної пляшки, кинутої в контейнер.

A-зважений інтегрований за часом рівень звукової потужності окремої звукової події, усереднений за поверхнею вимірювання, повинен обчислюватися згідно з пунктом 8.2.2. ДСТУ EN ISO 3744.

A-зважений інтегрований за часом рівень звукового тиску окремої звукової події, усереднений за всіма 120 киданнями пляшок, обчислюють як середнє логарифмічне A-зважених рівнів звукового тиску окремих звукових подій, інтегрованих за часом, усереднених за поверхнею вимірювання.

23. Автогрейдери.

ДСТУ ISO 6395 із умовами експлуатації та випробувань, зазначеними в додатку G до цього стандарту.

24. Машини для підстригання трави (мотокоси)/машини для вирівнювання бордюрів.

Див. пункт 2.

25. Машини для обрізання живоплоту.

• а) Обладнання із двигуном внутрішнього згорання

ДСТУ EN ISO 22868.

• б) Обладнання із електродвигуном

ДСТУ EN 62841-4-2:2020 (EN 62841-4-2:2019, IDT; IEC 62841-4-2:2017, MOD) “Інструменти ручні електромеханічні, переносні інструменти і машини для газонів та садів. Безпека. Частина 4-2. Додаткові вимоги до тримерів до живоплоту”, додаток I, пункт I.2.

26. Машини для промивання під високим тиском.

Випробування під навантаженням

Машину для промивання під високим тиском потрібно випробовувати стаціонарно. Двигун і допоміжне приладдя мають функціонувати на швидкості, яку зазначив виробник для робочих пристроїв. Високонапірні помпи мають функціонувати на максимальній швидкості та з робочим тиском, які зазначив виробник. Необхідно використовувати пристосовану насадку, щоб зробити можливим спрацювання клапана пониження тиску. Шум потоку з насадки не повинен впливати на результати вимірювань.

Період спостереження

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 30 секунд.

27. Гідравлічні машини високого тиску.

• а) Обладнання із номінальним тиском ≤ 35 МПа

ДСТУ EN 60335-2-79:2018 (EN 60335-2-79:2012, IDT; IEC 60335-2-79:2012, MOD) “Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 2-79. Додаткові вимоги до очисників високого тиску та пароочисників”, додаток CC.

• б) Обладнання із номінальним тиском > 35 МПа

Пункт 6.8 ДСТУ EN 1829-1:2014 (EN 1829-1:2010, IDT) “Водоструминні машини високого тиску. Вимоги щодо безпечності. Частина 1. Машини”.

28. Гідравлічні молоти.

Поверхня вимірювання/кількість позицій мікрофонів/вимірювальна відстань

Півсфера/шість позицій мікрофонів відповідно до ДСТУ EN ISO 3744, додаток F/r = 10 м.

Монтаж обладнання

Для випробування молот має бути прилаштований до носія і повинен використовуватися спеціальний випробувальний стенд. На рис. 4 зображено характеристики цього стенда, а на рис. 5 зображено позицію носія.

Носій

Носій, до якого прилаштовують випробуваний молот, має відповідати вимогам, наведеним у технічних специфікаціях на молот, особливо щодо діапазону маси, гідравлічної вихідної потужності, потоку робочої рідини (оливи) та протитиску у вертальному контурі.

Монтаж

Механічний монтаж, а також з’єднання (шланги, труби тощо) повинні відповідати специфікаціям, зазначеним у технічній документації на молот. Усі значні шуми, що походять від трубопроводів та різноманітних механічних компонентів, необхідних для встановлення, повинні бути усунуті. Усі з’єднання компонентів мають бути щільно затягнуті.

Стабільність молота і статична сила утримання

Молот повинен жорстко утримуватися носієм, щоб мати ту саму стабільність, що і за нормальних умов експлуатації. Молот необхідно приводити в дію у вертикальному положенні.

Робочий інструмент

Для вимірювання використовують тупий інструмент. Довжина інструмента має задовольняти вимоги, зазначені на рис. 4 (випробувальний блок).

Випробування під навантаженням

Гідравлічна вхідна потужність і потік робочої рідини (оливи)

Умови експлуатації гідравлічного молота мають бути забезпечені, виміряні та зазначені у протоколі випробування разом із відповідними технічними характеристиками. Впродовж випробування молот необхідно використовувати так, щоб було досягнуто принаймні 90 відсотків максимальної гідравлічної вхідної потужності та потоку робочої рідини (оливи) молота.

Сумарна невизначеність вимірювання ланцюгів ps і Q завжди повинна перебувати в межах ± 5 відсотків, що дає змогу визначати гідравлічну вхідну потужність із точністю до ± 10 відсотків. У припущенні лінійної кореляції між гідравлічною вхідною потужністю та випромінюваною звуковою потужністю рівень звукової потужності може бути визначено з варіацією, меншою ніж ± 0,4 дБ.

Регульовані компоненти, що впливають на потужність молота

Попередні налаштування всіх акумуляторів, центральних клапанів тиску та інших можливих регульованих компонентів мають відповідати значенням, наведеним у технічній документації. Якщо є вибір кількох фіксованих швидкостей удару, вимірювання необхідно виконати із використанням усіх налаштувань. Зазначають максимальні та мінімальні значення.

Величини, які потрібно виміряти:

ps - середнє значення тиску у трубопроводі гідравлічного живлення під час функціонування молота, який робить не менше ніж 10 ударів;

Q - середнє значення потоку оливи на вході переривача, виміряне одночасно з рs;

T - під час вимірювання температура оливи повинна бути від 40 °C до 60 °C. Перед початком вимірювання температуру центральної частини переривача необхідно стабілізувати до його нормальної робочої температури;

Pa - тиск газу попереднього наповнення всіх акумуляторів повинен бути виміряний у статичному положенні (переривач не функціонує) за стабільної температури довкілля від 15 °C до 25 °C. Виміряна температура довкілля повинна бути зареєстрована разом із виміряним тиском газу попереднього наповнення акумулятора.

Параметри, які необхідно оцінювати за виміряними робочими параметрами:

PIN - гідравлічна вхідна потужність переривача, PIN = рs × Q;

рs - тиск у трубопроводі гідравлічного живлення, який вимірюється:

• якнайближче до вхідного отвору (IN-порта) переривача;

• манометром (мінімальний діаметр 100 мм; клас точності ± 1 відсоток повної шкали);

Q - потік оливи на вході переривача, який вимірюється:

• за тиском трубопровода живлення якнайближче до вхідного отвору (IN-порта) переривача;

• електричним витратоміром (клас точності ± 2,5 відсотка показу витрати);

T - точка вимірювання температури оливи, яка вимірюється в оливовому резервуарі носія або на гідравлічному трубопроводі, під’єднаному до молота. Точка вимірювання повинна бути зазначена у протоколі. Точність значень температури має становити ± 2 °C фактичного значення.

Період спостереження/визначення кінцевого рівня звукової потужності

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

Вимірювання треба повторити три або за необхідності більше разів. Остаточний результат треба обчислювати як середнє арифметичне двох найбільших значень, що не відрізняються більше ніж на 1 дБ.

Рис. 4. Характеристики спеціального випробувального стенда

Рис. 5. Позиція носія для випробування на шум гідравлічного молота

Визначення для елементів, які зазначені на рис. 5:

d - діаметр інструмента (мм);

d1 - діаметр ковадла, 1200 ± 100 мм;

d2 - внутрішній діаметр (діаметр розточки) опорної конструкції ковадла, ≤ 1800 мм;

d3 - діаметр стільниці випробувального стенда, ≤ 2200 мм;

d4 - діаметр отвору під інструмент у стільниці, ≤ 350 мм;

d5 - діаметр ізоляції інструмента, ≤ 1000 мм;

h1 - видима ділянка інструмента між найнижчою частиною корпусу та верхньою поверхнею ізоляції інструмента (мм), h1 = d ± d/2;

h2 - товщина ізоляції інструмента над стільницею, ≤ 20 мм (якщо ізоляція інструмента розташована нижче стільниці, то її товщину не обмежують; вона може бути зроблена з піногуми);

h3 - відстань між верхньою поверхнею стільниці та верхньою поверхнею ковадла, 250 ± 50 мм;

h4 - товщина піногумового ізоляційного з’єднання стільниці, ≤ 30 мм;

h5 - товщина ковадла, 350 ± 50 мм;

h6 - глибина проникнення інструмента, ≤ 50 мм.

Якщо використовують конструкцію випробувального стенда квадратної форми, максимальна довжина повинна становити 0,89 × відповідний діаметр.

Порожній простір між стільницею та ковадлом може бути наповнено еластичною піногумою чи іншим звукопоглинальним матеріалом із густиною, меншою ніж 220 кг/м-3.

29. Гідравлічний блок живлення.

Монтаж обладнання

Гідравлічний блок живлення розміщується на звуковідбивальній поверхні; гідравлічні блоки живлення, що монтуються на полоззях, розміщуються на опорі заввишки 0,4 м, якщо інше не передбачено умовами встановлення, які зазначив виробник.

Випробування під навантаженням

Під час випробування жоден робочий інструмент не повинен бути приєднаний до гідравлічного блоку живлення.

Гідравлічний блок живлення повинен вийти на рівномірний режим роботи в діапазоні, який зазначив виробник. Він має функціонувати за номінальної швидкості та номінального тиску. Номінальні швидкість і тиск зазначаються в інструкціях виробника.

Період спостереження

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

30. Швонарізувачі.

• а) Шліфувальні машини для підлоги, керовані пішим оператором

Пункт 4.10.2 ДСТУ EN 13862:2022 (EN 13862:2021, IDT) “Машини для відрізання підлоги. Техніка безпеки”.

Б) Портативне ручне обладнання із двигуном внутрішнього згорання, змонтоване на пересувній опорі, для використання як швонарізувач

Пункт 4.19.2 ДСТУ EN ISO 19432-1:2021 (EN ISO 19432-1:2020, IDT; ISO 19432-1:2020, IDT) “Машини та обладнання будівельні. Переносні ручні відрізні верстати з приводом від двигуна внутрішнього згорання. Частина 1. Вимоги безпеки щодо відрізних верстатів для відцентрованих обертових абразивних шліфувальних кругів”.

(с) Інші швонарізувачі

Випробування під навантаженням

Швонарізувачі мають бути оснащені найбільшим лезом, яке зазначено в інструкціях виробника. Двигун має функціонувати на його максимальній швидкості з лезом у режимі неробочого ходу.

Період спостереження

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

31. Ущільнювальні машини (компактори) для полігонів твердих побутових відходів.

ДСТУ ISO 6395 із умовами експлуатації та випробувань, зазначеними в додатку H до цього стандарту.

32. Газонокосарки.

• а) Роторні та циліндричні газонокосарки із двигуном внутрішнього згорання

ДСТУ EN ISO 5395-1:2015 (EN ISO 5395-1:2013, IDT; ISO 5395-1:2013, IDT) “Садове устатковання. Вимоги щодо безпеки до приводних газонокосарок. Частина 1. Термінологія і загальні випробування”, ДСТУ EN ISO 5395-1:2015 (EN ISO 5395-1:2013, IDT; ISO 5395-1:2013, IDT)/Зміна № 1:2019 (EN ISO 5395-1:2013/A1:2018, IDT; ISO 5395-1:2013/Amd 1:2017, IDT) “Садове устатковання. Вимоги щодо безпеки до приводних газонокосарок. Частина 1. Термінологія і загальні випробування”, абзац другий пункту 4.3.

Поправка на умови середовища K2А

Якщо K2А ≤ 0,5 дБ, її не враховують.

• б) Роторні та циліндричні косарки із електродвигуном, керовані оператором, що стоїть або сидить

ДСТУ EN IEC 62841-4-3:2022 (EN IEC 62841-4-3:2021, IDT; IEC 62841-4-3:2020, IDT) “Інструменти ручні електромеханічні, переносні інструменти і машини для газонів та садів. Безпека. Частина 4-3. Додаткові вимоги до прохідних газонокосарок із пішохідним керуванням”, ДСТУ EN IEC 62841-4-3:2022 (EN IEC 62841-4-3:2021, IDT; IEC 62841-4-3:2020, IDT)/Зміна № 11:2022 (EN IEC 62841-4-3:2021/A11:2021, IDT) “Інструменти ручні електромеханічні, переносні інструменти і машини для газонів та садів. Безпека. Частина 4-3. Додаткові вимоги до прохідних газонокосарок із пішохідним керуванням”, додаток I, пункт I.2.

33. Машини для підстригання газонів/машини для вирівнювання країв газонів.

ДСТУ EN 50636-2-91:2018 (EN 50636-2-91:2014, IDT) “Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 2-91. Додаткові вимоги до ручних газонокосарок та бордюрних косарок із живленням від електричної мережі, якими керує оператор, що йде позаду”, додаток CC.

34. Повітродуви для прибирання (опалого) листя.

• а) Обладнання із двигуном внутрішнього згорання

ДСТУ EN ISO 22868.

• б) Обладнання із електродвигуном

ДСТУ EN 50636-2-100:2018 (EN 50636-2-100:2014, IDT) “Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 2-100. Додаткові вимоги до портативних садових вентиляторів, пилососів та вентиляторів-пилососів з живленням від електричної мережі”, додаток CC.

35. Всмоктувачі для прибирання (опалого) листя.

Див. пункт 34.

36. Автонавантажувачі.

ДСТУ EN 12053:2016 (EN 12053:2001+А1:2008, IDT) “Безпечність промислових навантажувачів. Методи випробування для вимірювання шумового випромінення”.

37. Навантажувачі.

ДСТУ ISO 6395 із умовами експлуатації та випробувань, зазначеними в додатку D до цього стандарту.

38. Самохідні крани.

Пункт 5.3 ДСТУ EN 13000:2016 (EN 13000:2010+A1:2014, IDT) “Вантажопідіймальні крани. Крани самохідні. Вимоги щодо безпечності”.

39. Мобільні контейнери для відходів.

Середовище випробування

Відбивна поверхня бетону або непористого асфальту чи лабораторна кімната, яка забезпечує вільний простір над відбивальною поверхнею.

Поправка на умови середовища K2А

Вимірювання на відкритому просторі

K2А = 0

Вимірювання у приміщенні

Якщо значення константи K2А, що визначається без штучної поверхні та згідно з ДСТУ EN ISO 3744, додаток А, ≤ 2 дБ, її не враховують.

Вимірювальна поверхня/кількість позицій мікрофонів/вимірювальна відстань

Півсфера/шість позицій мікрофонів відповідно до ДСТУ EN ISO 3744, додаток F/r = 3 м.

Робочі умови протягом випробування

Усі вимірювання необхідно проводити із пустим контейнером.

Випробування № 1. Вільне закриття кришки контейнера.

Для того, щоб мінімізувати вплив оператора на вимірювання, оператор повинен стояти біля тильної сторони контейнера (шарнірна сторона). Кришку необхідно відкидати посередині для того, щоб унеможливити її деформування під час падіння.

Вимірювання повинно проводитися під час такого циклу, повторюючись 20 разів:

спочатку кришку піднімають вертикально;

кришку відкидають вперед, у разі можливості без поштовху, із оператором біля тильної сторони контейнера, не рухаючись доки кришка не закриється;

після повного закриття кришку потрібно підняти до початкової позиції.

Примітка. Якщо необхідно, то оператор може тимчасово переміститися, щоб підняти кришку.

Випробування № 2. Повне відкриття кришки.

Для того щоб мінімізувати вплив оператора на вимірювання, оператор повинен стояти біля тильної сторони контейнера (шарнірна сторона) для чотириколісних контейнерів або біля правої сторони контейнера (між 10 і 12 позиціями мікрофонів) для двоколісних контейнерів. Кришку потрібно відкидати посередині чи якомога ближче до середини.

Для того, щоб унеможливити будь-який рух контейнера, колеса необхідно заблокувати під час випробування. Для двоколісних контейнерів і для того, щоб унеможливити будь-які підстрибування контейнера, оператор повинен притримувати його, поклавши руку на верхній край.

Вимірювання проводиться під час таких циклів:

спочатку кришку відкривають горизонтально;

кришку відкидають без будь-якого поштовху;

після повного закриття та перед можливим з’єднанням кришку піднімають до початкової пропозиції.

Випробування № 3. Кочення контейнера по штучній нерівномірній доріжці.

Для цього випробування має використовуватися штучна випробувальна доріжка, що моделює нерівномірність ґрунту. Така випробувальна доріжка повинна складатися із двох паралельних стрічок металевої сітки (завдовжки 6 м і завширшки 400 мм), зафіксованих на відбивальній поверхні приблизно через кожні 20 см. Відстань між двома стрічками має встановлюватися відповідно до типу контейнера для того, щоб додати змогу колесам котитися по всій довжині доріжки. Умови монтажу повинні забезпечити рівну поверхню. За необхідності доріжку потрібно зафіксовувати на землі за допомогою еластичного матеріалу для того, щоб уникнути випромінювання паразитних шумів.

Примітка. Кожна стрічка повинна складатися із кількох широких елементів завширшки 400 мм, скріплених разом.

Зразок відповідної доріжки наведений на рис. 6 і 7. Оператор повинен перебувати біля шарнірної сторони кришки.

Вимірювання має проводитися в той час, коли оператор тягне контейнер вздовж штучної доріжки із постійною швидкістю приблизно 1 м/с між пунктами A і B (відстань 4,24 м - див. рис. 8) і коли вісь колеса для двоколісного контейнера або перша вісь колеса для чотириколісного контейнера досягне пункту A або пункту B. Таку процедуру треба повторити три рази в кожному напрямку.

Під час випробування для двоколісного контейнера кут між контейнером та доріжкою повинен бути 45°. Для чотириколісного контейнера оператор повинен забезпечити відповідний контакт усіх коліс із доріжкою.

Періоди спостереження/визначення кінцевого рівня звукової потужності в разі використання більше ніж одного режиму роботи

Випробування № 1 і 2. Вільне закриття кришки контейнера та повне відкриття кришки.

У разі можливості вимірювання мають проводити одночасно на позиціях шести мікрофонів. В іншому випадку рівні звуку, що виміряні на кожній позиції мікрофонів, повинні класифікуватися в порядку збільшення, рівні звукової потужності повинні розраховуватися шляхом поєднання значень у кожній позиції мікрофонів відповідно до їх ряду.

A-зважений рівень звукового тиску одиночної дії повинен вимірюватися для кожних 20 закривань і 20 відкривань кришки для кожної позиції вимірювання.

Рівні звукової потужності LWA закриття і LWA відкриття розраховують як середнє квадратичне для п’яти найбільших значень, які були отримані.

Випробування № 3. Кочення контейнера по штучній нерівномірній доріжці.

Період спостереження (T) повинен бути еквівалентним тривалості часу, що необхідний для подолання дистанції між пунктом A і пунктом B по доріжці.

Рівень звукової потужності LWA кочення повинен дорівнювати середньому значенню шести вимірювань, що відрізняються менше ніж на 2 дБ. Якщо цей критерій не виконується із шістьма вимірюваннями, цикл повторюється у разі необхідності.

Кінцевий рівень звукової потужності повинен обчислюватися за формулою:

LWA = 10 log 1/3 (10-0,1 LWA закриття + 10-0,1 LWA відкриття + 10-0,1 LWA кочення)

Рис. 6. Розміщення доріжки для кочення

Пояснення до рис. 6:

1. Дерев’яна рейка для арматурної сітки.

2. Частини для кочення.

3. Ширина, адаптована до контейнера.

Рис. 7. Подробиці конструкції та монтажу доріжки для кочення

Пояснення до рис. 7:

1. Негнучка сталева нитка (4 мм). Арматурна сітка (50 мм × 50 мм).

2. Дерев’яна рейка для арматурної сітки (20 мм × 25 мм).

3. Відбивальна поверхня.

Рис. 8. Вимірювальна відстань

40. Мотокультиватори.

Див. пункт 32.

Інструмент має бути від’єднаний або знятий під час вимірювання.

41. Асфальтоукладальники.

Пункт 5.17 ДСТУ EN 500-6:2018 (EN 500-6:2006+A1:2008) “Машини дорожньо-будівельні мобільні. Безпечність. Частина 6. Спеціальні вимоги до дорожніх бетоноукладальних та обробних машин”.

42. Обладнання для забивання паль.

• а) Обладнання для фундаменту

Пункт 5.8 ДСТУ EN 16228-4:2022 (EN 16228-4:2014+A1:2021, IDT) “Обладнання для буріння та фундаменту. Безпека. Частина 4. Обладнання для фундаменту”.

• б) Змінне допоміжне обладнання для забивання паль

Пункт 5.3 ДСТУ EN 16228-7.

• с) Будь-яке інше обладнання для забивання паль

Пункт 5.27.2.2 ДСТУ EN 16228-1.

43. Трубоукладачі.

ДСТУ ISO 6393:2015 (ISO 6393:2008, IDT) “Землерийні машини. Вимірювання рівня акустичної потужності. Постійний режим випробувань” (далі - ДСТУ ISO 6393).

44. Гусеничні машини для роботи на снігу.

ДСТУ ISO 6393 із тими ж процедурами та умовами експлуатації, що зазначені для тракторів-бульдозерів. Поверхня випробувального майданчика має бути твердою відбивальною площиною (пункт 5.3.2 ДСТУ ISO 6393).

45. Електричні генератори.

ДСТУ EN ISO 8528-10:2023 (EN ISO 8528-10:2022, IDT; ISO 8528-10:2022, IDT) “Агрегати генераторні змінного струму з приводом від поршневих двигунів внутрішнього згоряння. Частина 10. Вимірювання повітряного шуму” (далі - ДСТУ EN ISO 8528-10).

Потрібно використовувати методику вимірювання згідно з ДСТУ EN ISO 8528-10 на основі ДСТУ EN ISO 3744.

46. Підмітально-прибиральні машини.

• а) Підмітальні машини

Пункт 4.3 ДСТУ EN 17106-2:2022 (EN 17106-2:2021, IDT) “Дорожньо-експлуатаційна техніка. Безпека. Частина 2. Спеціальні вимоги до машин для очищення дорожнього покриття”.

• б) Інші механічні підмітальні машини для використання на вулиці

ДСТУ EN 60335-2-72:2016 (EN 60335-2-72:2012, IDT) “Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 2-72. Додаткові вимоги до машин для догляду за підлогою з тяговим приводом чи без нього комерційного застосування”, додаток DD.

47. Сміттєвози.

ДСТУ EN 1501-4:2024 (EN 1501-4:2023, IDT) “Сміттєвози та їх підіймальні пристрої. Загальні технічні вимоги та вимоги щодо безпеки. Частина 4. Контролювання рівня шуму для сміттєвозів”.

48. Машини дорожні фрезерні.

Пункт 5.17 ДСТУ EN 500-2:2018 (EN 500-2:2006+A1:2008, IDT) “Машини дорожньо-будівельні мобільні. Безпечність. Частина 2. Спеціальні вимоги до дорожніх фрезерних машин”.

49. Скарифікатори.

• а) Обладнання із двигуном внутрішнього згорання

Пункт 5.16.2 ДСТУ EN 13684:2019 (EN 13684:2018, IDT) “Садове обладнання. Розпушувачі й аератори газонні, керовані пішим оператором. Вимоги щодо безпеки”.

• б) Обладнання із електродвигуном

ДСТУ EN IEC 62841-4-7:2023 (EN IEC 62841-4-7:2022, IDT; IEC 62841-4-7:2022, IDT) “Інструмент ручний електромеханічний. Вимоги щодо безпеки. Частина 4-7. Приватні вимоги до керованих вручну культиваторів-розпушувачів та аераторів для газонів”, ДСТУ EN IEC 62841-4-7:2023 (EN IEC 62841-4-7:2022, IDT; IEC 62841-4-7:2022, IDT)/Зміна № 11:2023 (EN IEC 62841-4-7:2022/ A11:2022, IDT) “Інструмент ручний електромеханічний. Вимоги щодо безпеки. Частина 4-7. Приватні вимоги до керованих вручну культиваторів-розпушувачів та аераторів для газонів”, додаток I, пункт I.2.

50. Шредери/подрібнювачі.

• а) Садові ручні шредери/подрібнювачі

Обладнання із двигуном внутрішнього згорання

Пункт 5.10.2 ДСТУ EN 13683:2014 (EN 13683:2003+A2:2011; EN 13683:2003+A2:2011/AC:2013) “Садове устатковання. Подрібнювачі/дробарки приводні. Вимоги щодо безпеки”.

Обладнання із електродвигуном

Пункт 20.107.2 ДСТУ EN 50434:2018 (EN 50434:2014, IDT) “Безпечність побутових та аналогічних приладів. Спеціальні вимоги до подрібнювачів та дробарок, що працюють від електромережі”.

• б) Лісогосподарські подрібнювачі деревини з горизонтальною ручною подачею

Пункт 5.5 ДСТУ EN 13525:2021 (EN 13525:2020, IDT) “Машини лісогосподарські. Машини для подрібнення деревини. Вимоги щодо безпеки”.

• в) Лісогосподарські подрібнювачі деревини із вертикальним ручним завантаженням, лісогосподарські подрібнювачі деревини із механічним завантаженням (вертикальним і горизонтальним) та інші шредери/подрібнювачі

Випробування під навантаженням

Шредер/подрібнювач необхідно випробовувати, подрібнюючи один або кілька шматків дерева.

Робочий цикл повинен охоплювати подрібнення шматка дерева круглого перерізу (суха сосна або фанера) завдовжки не менше ніж 1,5 м, що загострений з одного кінця та має діаметр, приблизно рівний максимальному, на оброблення якого конструктивно розраховано шредер/подрібнювач і який зазначено в інструкціях виробника.

Період спостереження/визначення кінцевого рівня звукової потужності

Період спостереження повинен закінчитися щойно буде використано весь матеріал у зоні подрібнення, але він не повинен перевищувати 20 секунд. Якщо обидві умови роботи є можливими, то необхідно зазначати вищий рівень звукової потужності.

51. Снігоприбиральні машини з роторними робочими органами.

• а) Дорожньо-експлуатаційні снігоочисні машини

Пункт 4.2 ДСТУ EN 17106-3-1:2022 (EN 17106-3-1:2021, IDT) “Дорожньо-експлуатаційна техніка. Безпека. Частина 3-1. Машини для зимового технічного обслуговування. Вимоги до снігоприбиральних машин із гарматами, що обертаються, і снігоочисників”.

• б) Сніговідкидальні машини, пристосовані для керування водієм чи пішим оператором

Обладнання із двигуном внутрішнього згорання

ДСТУ EN ISO 8437-4:2022 (EN ISO 8437-4:2021, IDT; ISO 8437-4:2019, IDT) “Снігоприбиральні машини. Вимоги щодо безпеки та процедури випробувань. Частина 4. Додаткові національні та регіональні вимоги”, додаток A.

Обладнання із електродвигуном

Перед початком випробування машина має функціонувати на максимальній швидкості без навантаження протягом 10 хвилин. Колекторні або крильчасті пристрої мають бути змащені відповідно до інструкцій виробника. Під час випробування колекторні або крильчасті пристрої повинні бути задіяні та розвантажені. Випробування повинно проводитися стаціонарно на максимальній швидкості без навантаження. Під час вимірювання машини мають бути розміщені на поверхні таким чином, щоб проекція геометричного центру їх основних частин (крім ручки тощо) збігалася із початком системи координат положень мікрофонів. Якщо використовується штучна поверхня, вона має бути розташована так, щоб її геометричний центр також збігався із початком системи координат положень мікрофонів. Поздовжня вісь машини має бути на осі х. Вимірювання повинно проводитися без оператора. Під час вимірювань машина повинна функціонувати у стабільних умовах. Після того як шумове випромінювання стане стабільним, інтервал часу вимірювання повинен становити щонайменше 15 секунд. Якщо вимірювання проводиться в октавних або третинно октавних смугах частот, мінімальний період спостереження повинен тривати 30 секунд для частотних смуг із центром 160 Гц або нижче і 15 секунд для частот із центром 200 Гц або вище.

52. Машини для всмоктування.

Випробування під навантаженням

Всмоктувальні машини необхідно випробувати стаціонарно. Двигун і допоміжне приладдя мають працювати на швидкості, яку зазначив виробник для функціонування робочого обладнання. Вакуумні насоси повинні працювати на максимальній швидкості, яку зазначив виробник. Всмоктувальне обладнання повинно працювати так, щоб внутрішній тиск дорівнював атмосферному тиску (0 відсотків вакуум). Шум потоку всмоктувального сопла не повинен впливати на результати вимірювань.

Період спостереження

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

53. Баштові крани.

Пункт 6.4.1 ДСТУ EN 14439:2016 (EN 14439:2006+A2:2009, IDT) “Вантажопідіймальні крани. Крани баштові. Вимоги щодо безпечності”.

54. Траншеєкопачі.

ДСТУ ISO 6393.

55. Автобетонозмішувачі.

ДСТУ EN 12609:2022 (EN 12609:2021, IDT) “Автобетонозмішувачі. Вимоги щодо безпеки”, додаток B.

56. Водяні помпові агрегати.

ДСТУ EN ISO 20361:2021 (EN ISO 20361:2019, IDT; ISO 20361:2019, IDT) “Насоси і насосні гідравлічні агрегати. Правила випробування на шум. Ступені точності 2 та 3”, ДСТУ EN ISO 20361:2021 (EN ISO 20361:2019, IDT; ISO 20361:2019, IDT)/Зміна № 11:2021 (EN ISO 20361:2019/А11:2020, IDT) “Насоси і насосні гідравлічні агрегати. Правила випробування на шум. Ступені точності 2 та 3”.

Потрібно використовувати методику вимірювання згідно з цими стандартами на основі ДСТУ EN ISO 3744.

Період спостереження повинен тривати не менше ніж 15 секунд.

57. Зварювальні генератори.

ДСТУ EN ISO 8528-10.

Потрібно використовувати методику вимірювання згідно з ДСТУ EN ISO 8528-10 на основі ДСТУ EN ISO 3744.

Додаток 3 в редакції Постанови КМ № 1399 від 10.12.2024

Додаток 4

до Технічного регламенту

ФОРМА ПОЗНАЧКИ

гарантованого рівня звукової потужності

Позначка гарантованого рівня звукової потужності повинна складатися з числового значення гарантованого рівня звукової потужності в дБ, знака LWA і мати такий вигляд як на рисунку.

Рисунок

У разі коли розмір позначки зменшується або збільшується залежно від розміру обладнання, повинні бути дотримані пропорції його форми, наведені на рисунку. При цьому висота позначки повинна бути за можливості не менше 40 міліметрів.

Додаток 5

до Технічного регламенту

ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ

виробництва

1. Внутрішній контроль виробництва є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник або його уповноважений представник, що виконує обов’язки, визначені в пункті 2 цього додатка, гарантує та заявляє, що обладнання відповідає вимогам Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень (далі - Технічний регламент). Виробник або його уповноважений представник наносить на кожну одиницю обладнання знак відповідності технічним регламентам та позначку гарантованого рівня звукової потужності, як визначено в пункті 14 Технічного регламенту, та складає письмову декларацію про відповідність згідно з вимогами пункту 11 Технічного регламенту.

2. Виробник або його уповноважений представник складає технічну документацію, визначену в пункті 3 цього додатка, та зберігає її для подання на запити відповідних органів державного ринкового нагляду з метою проведення перевірки протягом не менше ніж 10 років після виготовлення останньої одиниці продукції. Виробник або його уповноважений представник може доручити зберігання технічної документації іншій особі. У такому випадку він зазначає найменування та адресу цієї особи в декларації про відповідність.

3. Технічна документація повинна давати можливість оцінити відповідність обладнання вимогам Технічного регламенту. Технічна документація повинна містити такі відомості:

найменування та адресу виробника або його уповноваженого представника;

загальний опис обладнання;

марку обладнання;

комерційне найменування обладнання;

тип, серії та номери обладнання;

технічні дані, необхідні для ідентифікації обладнання та оцінки його шумового випромінювання, у тому числі (за потреби) схематичні креслення та описи і пояснення, необхідні для їх розуміння;

посилання на Технічний регламент із зазначенням дати прийняття і номера постанови Кабінету Міністрів, якою він затверджений;

протокол випробувань за результатами вимірювань шуму, що проводяться відповідно до положень Технічного регламенту;

застосовані технічні засоби та результати оцінювання невизначеностей, обумовлених відхиленнями в процесі виробництва, а також їх зв’язок з гарантованим рівнем звукової потужності.

4. Виробник вживає всіх заходів до того, щоб виробничий процес забезпечував постійну відповідність виготовленого обладнання технічній документації, зазначеній у пунктах 2 і 3 цього додатка, та вимогам Технічного регламенту.

Додаток 6

до Технічного регламенту

ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ

виробництва з оцінюванням технічної документації та періодичними перевірками

1. Внутрішній контроль виробництва з оцінюванням технічної документації та періодичними перевірками є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник або його уповноважений представник, що виконує обов’язки, визначені в пунктах 2, 5 і 6 цього додатка, гарантує та заявляє, що обладнання відповідає вимогам Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень (далі - Технічний регламент). Виробник або його уповноважений представник наносить на кожну одиницю обладнання знак відповідності технічним регламентам та позначку гарантованого рівня звукової потужності, як зазначено в пункті 14 Технічного регламенту, та складає письмову декларацію про відповідність згідно з вимогами пункту 11 Технічного регламенту.

2. Виробник або його уповноважений представник складає технічну документацію, визначену в пункті 3 цього додатка, та зберігає її для подання на запити відповідних органів державного ринкового нагляду з метою проведення перевірки протягом не менше ніж 10 років після виготовлення останньої одиниці продукції. Виробник або його уповноважений представник може доручити зберігання технічної документації іншій особі. У такому випадку він зазначає найменування та адресу цієї особи в декларації про відповідність.

3. Технічна документація повинна давати можливість оцінити відповідність обладнання вимогам Технічного регламенту. Технічна документація повинна містити такі відомості:

найменування та адресу виробника або його уповноваженого представника;

загальний опис обладнання;

марку обладнання;

комерційне найменування обладнання;

тип, серії та номери обладнання;

технічні дані, необхідні для ідентифікації обладнання та оцінки його шумового випромінювання, у тому числі за потреби схематичні креслення та описи і пояснення, необхідні для їх розуміння;

посилання на Технічний регламент із зазначенням дати прийняття і номера постанови Кабінету Міністрів, якою він затверджений;

протокол випробувань за результатами вимірювань шуму, що проводяться відповідно до положень Технічного регламенту;

застосовані технічні засоби та результати оцінювання невизначеностей, обумовлених відхиленнями в процесі виробництва, а також їх зв’язок з гарантованим рівнем звукової потужності.

4. Виробник вживає всіх заходів до того, щоб виробничий процес забезпечував постійну відповідність виготовленого обладнання технічній документації, зазначеній у пунктах 2 і 3 цього додатка, та вимогам Технічного регламенту.

Проведення призначеним органом з оцінки відповідності оцінювання перед введенням обладнання в обіг

5. Виробник або його уповноважений представник подає копію технічної документації обраному ним призначеному органу з оцінки відповідності (далі - призначений орган) перед введенням першої одиниці обладнання в обіг або експлуатацію.

У разі наявності сумнівів у достовірності технічної документації призначений орган інформує про це виробника або його уповноваженого представника і за необхідності вносить або доручає внесення змін до технічної документації чи в разі потреби проводить або доручає проведення випробувань, які він вважає за необхідне.

Після видачі призначеним органом звіту, в якому підтверджується відповідність технічної документації положенням Технічного регламенту, виробник або його уповноважений представник під свою повну відповідальність може наносити знак відповідності технічним регламентам на обладнання та складати декларацію про відповідність згідно з пунктами 11 і 14 Технічного регламенту.

Проведення призначеним органом оцінювання під час виробництва

6. Виробник або його уповноважений представник у подальшому залучає призначений орган на етапі виробництва відповідно до однієї з наведених у цьому пункті процедур, обраної виробником або його уповноваженим представником.

Згідно з першою процедурою призначений орган проводить періодичні перевірки з метою підтвердження постійної відповідності виготовленого обладнання технічній документації та вимогам Технічного регламенту. Зокрема призначений орган повинен зосередитися на:

правильності та повноті маркування обладнання відповідно до вимог пункту 14 Технічного регламенту;

відповідності складеної декларації про відповідність вимогам пункту 11 Технічного регламенту;

застосованих технічних засобах і результатах оцінювання невизначеностей, обумовлених відхиленнями в процесі виробництва, а також на їх зв’язку з гарантованим рівнем звукової потужності.

Виробник або його уповноважений представник повинен надавати призначеному органу вільний доступ до всієї внутрішньої документації, яка стосується таких процедур, фактичних результатів внутрішніх перевірок і коригувальних заходів (якщо вони були вжиті).

Тільки у разі коли зазначені вище перевірки дають незадовільні результати, призначений орган повинен проводити випробування на шум, які залежно від досвіду призначеного органу можуть бути спрощені або повністю виконані відповідно до положень, визначених у додатку 3 до Технічного регламенту, для відповідного типу обладнання.

Згідно з другою процедурою призначений орган проводить або доручає проведення перевірок продукції через довільні інтервали часу. З метою перевірки відповідності продукції застосовним вимогам Технічного регламенту необхідно дослідити адекватний зразок готового обладнання, відібраний призначеним органом, та провести відповідні випробування, які визначені в додатку 3 до Технічного регламенту, або еквівалентні випробування. Перевірка продукції повинна охоплювати такі аспекти:

правильність та повнота маркування обладнання відповідно до вимог пункту 14 Технічного регламенту;

відповідність складеної декларації про відповідність вимогам пункту 11 Технічного регламенту.

Періодичність перевірок, що проводяться відповідно до наведених в цьому пункті процедур, визначається призначеним органом згідно з результатами попередніх оцінювань, у зв’язку з необхідністю моніторингу коригувальних заходів та подальшими вказівками щодо періодичності перевірок, які можуть бути надані на підставі річних обсягів виробництва та загальної надійності виробника щодо підтримання гарантованих значень. При цьому перевірка повинна проводитися не рідше одного разу на три роки.

У разі наявності сумнівів у достовірності технічної документації чи дотриманні технічної документації під час виробництва призначений орган повідомляє про це виробника або його уповноваженого представника.

У тих випадках, коли перевірене обладнання не відповідає положенням Технічного регламенту, призначений орган повідомляє про це відповідному органу державного ринкового нагляду.

Додаток 7

до Технічного регламенту

ПЕРЕВІРКА

одиниці обладнання

1. Перевірка одиниці обладнання є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник або його уповноважений представник гарантує та заявляє, що обладнання, для якого був виданий сертифікат відповідності, зазначений у пункті 4 цього додатка, відповідає вимогам Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень (далі - Технічний регламент). Виробник або його уповноважений представник наносить на обладнання знак відповідності технічним регламентам, доповнений інформацією згідно з вимогами пункту 14 Технічного регламенту, та складає декларацію про відповідність, зазначену в пункті 11 Технічного регламенту.

2. Заявка на проведення перевірки одиниці обладнання подається виробником або його уповноваженим представником до обраного ним призначеного органу з оцінки відповідності (далі - призначений орган).

Заявка повинна містити:

• 1) найменування та адресу виробника, а в разі подання заявки його уповноваженим представником - також найменування та адресу уповноваженого представника;

• 2) письмову заяву про те, що така сама заявка не була подана до жодного іншого призначеного органу;

• 3) технічну документацію, яка містить:

• загальний опис обладнання;

• комерційне найменування обладнання;

• тип, серії та номери обладнання;

• технічні дані, необхідні для ідентифікації обладнання та оцінки його шумового випромінювання, у тому числі (за потреби) схематичні креслення та описи і пояснення, необхідні для їх розуміння;

• посилання на Технічний регламент із зазначенням дати прийняття і номера постанови Кабінету Міністрів, якою він затверджений.

3. Призначений орган повинен:

дослідити, чи було обладнання виготовлене відповідно до технічної документації;

узгодити із заявником місце, в якому згідно з Технічним регламентом будуть проведені випробування на шум;

провести або доручити проведення необхідних випробувань на шум згідно з Технічним регламентом.

4. У разі коли обладнання відповідає положенням Технічного регламенту, призначений орган видає заявнику сертифікат відповідності за такою формою.

Форма сертифіката відповідності

СЕРТИФІКАТ ВІДПОВІДНОСТІ

1. Виробник

2. Сертифікат відповідності №

3. Сертифікат видано

4. Технічний регламент, що застосовується

5. Звіт/протокол лабораторії

6. Інше

№

Дата

Виміряний рівень звукової потужності

___________________ дБ

7. Опис обладнання:

тип обладнання

комерційне найменування обладнання

серійний номер

тип мотора (моторів)

тип енергії

інші технічні характеристики

категорія

ідентифікаційний номер

виробник

потужність

8. Такі документи, що мають номер, зазначений в пункті 2 цього сертифіката, є додатком до нього

9. Строк дії сертифіката

МП (за наявності)

Місце

Підпис

Дата

У разі коли призначений орган відмовляє у видачі сертифіката відповідності, він повинен надати докладне обґрунтування відмови.

5. Виробник або його уповноважений представник зберігає копії сертифіката відповідності разом з технічною документацією протягом 10 років з дня введення обладнання в обіг.

Додаток 8

до Технічного регламенту

ЦІЛКОВИТЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

1. Цілковите забезпечення якості є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник, що виконує обов’язки, зазначені в пункті 2 цього додатка, гарантує та заявляє, що обладнання відповідає вимогам Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень (далі - Технічний регламент). Виробник або його уповноважений представник наносить на кожну одиницю обладнання знак відповідності технічним регламентам, доповнений інформацією згідно з вимогами пункту 14 Технічного регламенту, та складає декларацію про відповідність, зазначену в пункті 11 Технічного регламенту.

2. Виробник повинен застосовувати схвалену систему управління якістю щодо розроблення, виробництва, кінцевого контролю та випробувань, зазначену в пункті 3 цього додатка, яка підлягає нагляду, встановленому в пункті 4 цього додатка.

3. Для оцінки системи управління якістю виробник подає заявку до призначеного органу з оцінки відповідності (далі - призначений орган) за своїм вибором.

Заявка повинна містити:

• 1) всю необхідну інформацію для передбаченої категорії продукції, зокрема технічну документацію на все обладнання, що вже перебуває на етапі проектування чи виробництва, яка повинна містити такі відомості:

• найменування та адресу виробника або його уповноваженого представника;

• загальний опис обладнання;

• марку обладнання;

• комерційне найменування обладнання;

• тип, серії та номери обладнання;

• технічні дані, необхідні для ідентифікації обладнання та оцінки його шумового випромінювання, у тому числі (за потреби) схематичні креслення та описи і пояснення, необхідні для їх розуміння;

• посилання на Технічний регламент із зазначенням дати прийняття і номера постанови Кабінету Міністрів, якою він затверджений;

• протокол випробувань за результатами вимірювань шуму, що проводяться відповідно до положень Технічного регламенту;

• застосовані технічні засоби та результати оцінювання невизначеностей, обумовлених відхиленнями в процесі виробництва, а також їх зв’язок з гарантованим рівнем звукової потужності;

• копію декларації про відповідність;

  • 2) документацію, що стосується системи управління якістю.

4. Система управління якістю повинна забезпечувати відповідність продукції вимогам технічних регламентів, що застосовуються до неї.

Усі елементи, вимоги та положення, прийняті виробником, повинні бути задокументовані у вигляді систематизованих і впорядкованих заходів, процедур і письмових інструкцій.

Документація щодо функціонування системи управління якістю повинна забезпечувати однозначне тлумачення процедур і заходів, а саме програм якості, планів, настанов і протоколів.

5. Документація щодо функціонування системи управління якістю повинна містити опис:

цілей системи управління якістю, організаційної структури, відповідальності та повноважень керівництва щодо розроблення та забезпечення якості продукції;

технічної документації, що повинна бути складена для кожного виду продукції та мати інформацію, встановлену в пункті 3 цього додатка, для зазначених технічних документів;

методів контролю та перевірки проекту, процесів і системних дій, що будуть застосовуватися під час розроблення продукції, що відноситься до категорій обладнання;

методів виробництва, контролю якості та забезпечення якості, процесів і системних дій, що будуть використовуватися;

перевірок і випробувань, що будуть проводитися перед початком виробництва, а також у ході виробництва і після нього, та частоти їх проведення;

протоколів (записів) щодо якості (звітів про інспектування, даних випробувань і калібрувань, звітів про кваліфікацію відповідного персоналу тощо);

засобів моніторингу, що дають змогу контролювати досягнення необхідної якості проектування та продукції, ефективне функціонування системи управління якістю.

Призначений орган повинен оцінити систему управління якістю, щоб визначити, чи відповідає вона вимогам, зазначеним у пункті 4 цього додатка. Відповідність системи управління якістю вимогам ДСТУ EN ISO 9001 надає презумпцію відповідності такій системі вимогам, зазначеним у цьому пункті.

До складу групи аудиторів з перевірки системи управління якістю повинна входити принаймні одна особа, яка має досвід оцінювання технології виготовлення того типу обладнання, що повинно вироблятися.

Процедура оцінки повинна включати перевірку на підприємстві виробника.

Результати оцінки системи управління якістю повинні бути повідомлені виробнику. Таке повідомлення повинно містити висновки експертизи та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

6. Виробник повинен дотримуватися вимог, передбачених схваленою системою управління якістю, та підтримувати її в адекватному та ефективному стані.

Виробник або його уповноважений представник повинен повідомляти призначеному органу, який схвалив систему управління якістю, про будь-яку заплановану зміну до неї.

Призначений орган оцінює запропоновані зміни та приймає рішення про спроможність модифікованої системи управління якістю відповідати вимогам, зазначеним у пункті 4 цього додатка, або про необхідність проведення повторної оцінки.

Він повинен повідомити в письмовій формі виробнику про своє рішення. Таке повідомлення повинно містити результати оцінювання та обґрунтування рішення.

Нагляд під відповідальністю призначеного органу

7. Метою нагляду є пересвідчення в тому, що виробник належним чином виконує зобов’язання відповідно до схваленої системи управління якістю.

8. Виробник забезпечує призначеному органу доступ до місць розроблення, вироблення, кінцевого контролю, випробувань і зберігання обладнання та повинен забезпечувати його всією необхідною інформацією, такою як:

документація щодо функціонування системи управління якістю;

протоколи (записи) щодо якості, передбачені тією частиною системи управління якістю, яка стосується проектування (результати аналізів, розрахунків, випробувань тощо);

протоколи (записи) щодо якості, передбачені тією частиною системи управління якістю, яка стосується виробництва (звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо).

9. Призначений орган повинен проводити періодичні перевірки, щоб пересвідчитися, що виробник підтримує в належному стані та застосовує систему управління якістю, та надавати виробнику звіт про перевірку.

10. Крім того, призначений орган може проводити додаткові перевірки виробника без попередження. Під час таких відвідувань призначений орган може в разі необхідності проводити випробування або вимагати їх проведення для перевірки належного функціонування системи управління якістю. Призначений орган повинен надати виробнику звіт про відвідування та, якщо були проведені випробування, - протокол випробувань.

11. Виробник повинен зберігати доступною для відповідних органів державного ринкового нагляду протягом 10 років від дати вироблення останньої одиниці обладнання:

документацію, зазначену в пункті 3 цього додатка;

зміни, зазначені в абзаці другому пункту 6 цього додатка;

рішення і звіти призначеного органу, зазначені в останньому абзаці пункту 6, пунктах 9 і 10 цього додатка.

12. Кожен призначений орган повинен інформувати інші призначені органи про видані або скасовані ним документи щодо схвалення системи управління якістю.

Додаток 9

до Технічного регламенту

СПЕЦІАЛЬНІ ВИМОГИ,

яким повинні відповідати призначені органи з оцінки відповідності

1. Призначений орган з оцінки відповідності, його керівник і персонал, відповідальні за проведення перевірок, не повинні бути розробником, виробником, постачальником або монтажником обладнання, яке вони перевіряють, а також уповноваженим представником будь-якої з цих сторін. Вони не повинні залучатися безпосередньо або як уповноважені представники до розроблення, виготовлення, реалізації чи технічного обслуговування такого обладнання. Однак це не повинно виключати можливості обміну технічною інформацією між виробником і призначеним органом з оцінки відповідності.

2. Призначений орган з оцінки відповідності та його персонал повинні проводити оцінювання та перевірки з найвищим рівнем професійної добросовісності та технічної компетентності, бути вільними від будь-якого тиску та заохочень, зокрема фінансових, що можуть впливати на їх оцінювання чи результати перевірок, особливо з боку осіб або груп осіб, які заінтересовані в результатах перевірок.

3. Призначений орган з оцінки відповідності повинен мати у своєму розпорядженні необхідний персонал та необхідні засоби, що дозволять йому належним чином виконувати технічні та адміністративні завдання, пов’язані з перевірками та наглядом. Він також повинен мати доступ до обладнання, необхідного для проведення особливих перевірок.

4. Персонал, відповідальний за перевірки, повинен мати:

належну технічну та професійну підготовку;

задовільні знання вимог щодо оцінювання технічної документації;

задовільні знання вимог щодо випробувань, які він проводить, і відповідний досвід проведення таких випробувань;

вміння складати сертифікати, звіти та протоколи, необхідні для засвідчення достовірності проведених випробувань.

5. Повинна бути гарантована неупередженість персоналу, що проводить перевірки. Винагорода цього персоналу не повинна залежати від кількості проведених випробувань або результатів таких випробувань.

6. Персонал призначеного органу з оцінки відповідності повинен бути зобов’язаний зберігати професійну таємницю щодо всієї інформації, одержаної під час виконання завдань згідно з Технічним регламентом шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень, крім взаємодії з органами виконавчої влади відповідно до законодавства.

Додаток 10

до Технічного регламенту

ТАБЛИЦЯ ВІДПОВІДНОСТІ

положень Директиви 2000/14/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 8 травня 2000 р. щодо наближення законів держав-членів стосовно шумового випромінювання у довкіллі шляхом використання обладнання на відкритому повітрі та Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень

Положення Директиви

Положення Технічного регламенту

Стаття 1

Абзац перший пункту 1

Абзац другий пункту 1

Частина перша статті 2

Пункт 2

Частина друга статті 2

Пункт 3

Абзац перший статті 3

Абзац перший пункту 4

Пункт “a” статті 3

Підпункт 1 пункту 4

Пункт “в” статті 3

Пункт “с” статті 3

Підпункт 2 пункту 4

Пункт “d” статті 3

Підпункт 3 пункту 4

Пункт “e” статті 3

Підпункт 4 пункту 4

Пункт “f” статті 3

Підпункт 5 пункту 4

Абзац сьомий пункту 4

Частина перша статті 4

Пункт 5

Частина друга статті 4

Пункт 6

Частина перша статті 5

Пункт 7

Частина друга статті 5

Частина перша статті 6

Пункт 8

Частина друга статті 6

Пункт 9

Стаття 7

Пункт 10

Частина перша статті 8

Абзац перший пункту 11

Частина друга статті 8

Абзац другий пункту 11

Частина третя статті 8

Пункт 12

Частина перша статті 9

Абзац перший пункту 13

Частина друга статті 9

Абзац другий пункту 13

Частина третя статті 9

Частина четверта статті 9

Стаття 10

Частина перша статті 11

Абзац перший пункту 14

Частина друга статті 11

Абзац другий пункту 14

Частина третя статті 11

Абзац третій пункту 14

Частина четверта статті 11

Абзац четвертий пункту 14

Частина п’ята статті 11

Абзаци п’ятий і шостий пункту 14

Стаття 12

Пункти 15 і 16

Стаття 13

Пункт 17

Частина перша статті 14

Пункт 18

Частина друга статті 14

Пункт 19

Частина третя статті 14

Частина перша статті 15

Абзац перший пункту 20

Частина друга статті 15

Абзац другий пункту 20

Частина третя статті 15

Частина четверта статті 15

Частина п’ята статті 15

Стаття 16

Стаття 17

Стаття 18

Стаття 18а

Стаття 19

Стаття 20

Стаття 21

Стаття 22

Стаття 23

Стаття 24

Пункт 21

Додаток I

Додаток 1

Додаток II

Додаток 2

Додаток III

Додаток 3

Додаток IV

Додаток 4

Додаток V

Додаток 5

Додаток VI

Додаток 6

Додаток VII

Додаток 7

Додаток VIII

Додаток 8

Додаток IX

Додаток 9

Додаток X

Додаток 7

Додаток 10

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 4 грудня 2019 р. № 1186

ЗМІНА,

що вноситься до переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд

Доповнити перелік пунктом 15-1 такого змісту:

“15-1. Обладнання, що використовується ззовні приміщень

постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1186 “Про затвердження Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень”

Держпраці”.