Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
Тип: Закон України
Видавник: Верховна Рада України
Номер: 1030-IX
Прийнято: 2020-12-02
Чинна редакція від: 2020-12-02
Стан: in_force
Rada ID: 1030-20
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2021, № 5, ст.37)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252 із наступними змінами):
"Підприємствам, установам, організаціям, у тому числі фізичним особам, які використовують найману працю, за працевлаштування осіб з інвалідністю за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть надаватися компенсації, визначені Законом України "Про зайнятість населення";
- 2) частину шосту статті 20 після абзацу третього доповнити двома новими абзацами такого змісту:
"надання підприємствам, установам, організаціям, у тому числі фізичним особам, які використовують найману працю, що забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних за направленням державної служби зайнятості, компенсацій, визначених Законом України "Про зайнятість населення";
надання особам з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних компенсацій, визначених Законом України "Про зайнятість населення".
У зв’язку з цим абзаци четвертий - сьомий вважати відповідно абзацами шостим - дев’ятим.
2. У Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 22, ст. 171 із наступними змінами):
1) у частині третій статті 10 і частині другій статті 22 слово та цифри "статтею 37" виключити;
2) у статті 31:
пункт 13 частини першої викласти в такій редакції:
"13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про виплату допомоги по безробіттю (крім періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб)";
у пункті 2 частини п’ятої слово і цифри "статтею 37" виключити.
3. Частину дев’яту статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11) викласти в такій редакції:
"9. Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства".
4. У Законі України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243 із наступними змінами):
- 1) пункт 3 частини першої статті 30 викласти в такій редакції:
"3) особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до досягнення ними встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та за умови звернення протягом трьох років з дня звільнення";
2) абзац другий частини другої статті 31 виключити;
3) абзац перший частини другої статті 43 після слів "їх особистою заявою" доповнити словами "(у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації)";
4) пункт 2 частини другої статті 44 доповнити словами "(крім періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб)";
5) пункт 7 частини першої статті 45 викласти в такій редакції:
"7) невідвідування без поважних причин територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб). Наявність поважних причин підтверджується відповідними документами";
- 6) у статті 47:
абзаци другий - п’ятий частини першої викласти в такій редакції:
"зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці (структурний підрозділ підприємства, у якому здійснюється виробництво певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць;
зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним:
оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборного органу профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними;
на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб";
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, що звернулося за отриманням допомоги по частковому безробіттю, за яких протягом останніх шести місяців, що передують місяцю, у якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, цим підприємством сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць.
Право на допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, мають усі застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини";
частину п’яту доповнити абзацом другим такого змісту:
"Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, здійснюється підприємством з першого дня скорочення тривалості їхнього робочого часу в межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину";
абзац другий частини шостої виключити;
абзац другий частини сьомої викласти в такій редакції:
"Період виплати допомоги по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю з причин зупинення (скорочення) виробництва";
у частині восьмій слова "встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції" замінити словами "визначається Кабінетом Міністрів України";
у частині третій слова "(крім осіб, які отримують пенсію)" виключити;
абзац другий частини сьомої виключити;
- 8) абзац третій пункту 4 частини третьої статті 50 викласти в такій редакції:
"заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу")".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
- 1) у п’ятиденний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
- 2) включити інформацію про виконання цього Закону до звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України за 2020 рік.
Президент України
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
2 грудня 2020 року
№ 1030-IX