Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг
Тип: Мінрегіон України
Видавник: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Номер: z1502-18
Прийнято: 2018-11-22
Чинна редакція від: 2022-03-29
Стан: in_force
Rada ID: z1502-18
МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
22.11.2018 № 315
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 грудня 2018 р.
за № 1502/32954
Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг
_Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
розвитку громад та територій
Відповідно до статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", пункту 4 частини другої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що додається.
2. Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики (Токаренко В.В.) разом із Юридичним департаментом (Чепелюк О.В.) в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 "Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2006 року за № 1237/13111.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Кругляка Е.Б.
Віце-прем'єр-міністр України -
Міністр регіонального
розвитку, будівництва
та житлово-комунального
господарства України
Г. Зубко
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державної
регуляторної служби України
Голова Державної служби України з питань
безпечності харчових продуктів
та захисту споживачів
Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій
Директор Українського
гідрометеорологічного центру
К. Ляпіна
В. Лапа
М. Чечоткін
М.І. Кульбіда
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства регіонального
розвитку, будівництва
та житлово-комунального
господарства України
22 листопада 2018 року № 315
(у редакції наказу Міністерства
розвитку громад та територій
України
від 28 грудня 2021 року № 358)
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 грудня 2018 р.
за № 1502/32954
МЕТОДИКА
розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг
I. Загальні положення
1. Ця Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
2. У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:
виконавець розподілу комунальної послуги - виконавець комунальної послуги, управитель багатоквартирного будинку або інша уповноважена особа, що здійснює розподіл між споживачами обсягу спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг, відповідно до обраної моделі договірних відносин;
допоміжні приміщення - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будівлі/будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);
загальнобудинкові потреби - витрати на забезпечення спільних потреб будівлі/будинку комунальними послугами;
загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення;
місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень;
норма споживання теплової енергії у будівлі/будинку - це кількість теплової енергії, витраченої на опалення 1 м-2 загальної опалювальної площі будівлі/будинку за опалювальний період, що встановлюється органом місцевого самоврядування;
обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) - втрати теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (далі - ГВП), у тому числі в індивідуальному тепловому пункті;
окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії;
опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря;
приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від’єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря;
приміщення з комбінованою системою опалення - опалюване приміщення, в якому забезпечення тепловою енергією здійснюється внутрішньобудинковою системою опалення для часткового обігрівання та періодично працюючою догріваючою системою, встановленою на законних підставах;
прилади розподільного обліку теплової енергії - це вузли розподільного обліку теплової енергії, або прилади-розподілювачі теплової енергії, або вузли розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), що забезпечують облік споживання послуги з постачання теплової енергії у приміщенні;
розрахунковий метод - спосіб визначення загального обсягу спожитої у будівлі/будинку (або її частині з окремим інженерним вводом) теплової енергії, гарячої або холодної води до встановлення вузла комерційного обліку, у разі виходу його з ладу або втрати, а також спосіб коригування (приведення) обсягів споживання комунальної послуги до дати кінця розрахункового періоду;
розрахунковий період - установлений договором період надання комунальних послуг, тривалість якого не перевищує календарний місяць, на кінцеву дату якого визначається загальний обсяг споживання відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку та здійснюється розподіл між споживачам на цю саму дату. Усі показники вимірювання, зазначені у цій Методиці, що визначають обсяг спожитої комунальної послуги, відносяться до розрахункового періоду.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про теплопостачання», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у Правилах надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022).
3. Розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об’єктами нерухомого майна, не є самостійними об’єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об’єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
4. Загальні правила розподілу спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг:
- 1) для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
У разі, якщо дата фактичного зняття показань вузлів комерційного обліку відрізняється від дати закінчення розрахункового періоду, то до розподілу приймається скориговане (приведене) споживання комунальної послуги на кінцеву дату розрахункового періоду. Для цього виконавець розподілу комунальних послуг коригує (приводить) споживання розрахунковим методом, а саме: визначається сума фактичного споживання на дату зняття показань вузла комерційного обліку комунальної послуги та добутку середньодобового споживання будівлею/будинком відповідної комунальної послуги на кількість днів від дати зняття показань до закінчення розрахункового періоду.
У разі, якщо дата фактичного зняття показань вузлів розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії відрізняється від дати закінчення розрахункового періоду, то до розподілу приймається скориговане (приведене) споживання комунальної послуги на кінцеву дату розрахункового періоду. Для цього виконавець розподілу комунальних послуг коригує (приводить) споживання розрахунковим методом, а саме: визначається сума фактичного споживання на дату зняття показань вузла розподільного обліку/приладів розподільного обліку теплової енергії та добутку середньодобового споживання споживачем відповідної комунальної послуги на кількість днів від дати зняття показань до закінчення розрахункового періоду.
Середньодобове споживання комунальної послуги будівлею/будинком визначається як співвідношення споживання комунальної послуги за останні 12 місяців до кількості діб надання послуги у році (для послуги з постачання теплової енергії - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду). У разі, якщо період споживання комунальної послуги менше 12 місяців (для послуги з постачання теплової енергії - відсутні дані за попередній опалювальний період), то для розрахунку середньодобового споживання використовується фактичний період споживання, але не менше 30 діб для послуги з постачання теплової енергії та не менше 15 діб для послуги з постачання гарячої води або послуги з централізованого водопостачання.
Середньодобове споживання комунальної послуги споживачем визначається як співвідношення споживання ним комунальної послуги за останні 12 місяців до кількості діб надання послуги у році (для послуги з постачання теплової енергії - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду). У разі, якщо період споживання комунальної послуги менше 12 місяців (для послуги з постачання теплової енергії - відсутні дані за попередній опалювальний період), то для розрахунку середньодобового споживання використовується фактичний період споживання, але не менше 30 діб для послуги з постачання теплової енергії та не менше 15 діб для послуги з постачання гарячої води або послуги з централізованого водопостачання;
- 2) у разі розбіжностей показань вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії, знятих виконавцем розподілу комунальних послуг, та показань, переданих споживачем, для розподілу приймаються показання, зняті виконавцем розподілу комунальних послуг.
У розрахунковому періоді обсяг комунальної послуги, що розподіляється між споживачами, не може перевищувати обсягу показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги за відповідний розрахунковий період, крім періодів, зазначених у договорі, коли проводяться контрольні зняття показань вузлів комерційного обліку та/або коригування об’ємів спожитих послуг у будівлі/будинку;
- 3) для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії, що зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу його з ладу (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу) або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу.
Датою встановлення факту виходу з ладу або несанкціонованого втручання в роботу вузла розподільного обліку / приладу розподільного обліку теплової енергії є:
дата виходу з ладу, зафіксована автоматично таким вузлом/приладом;
перший день розрахункового періоду, в якому споживачем було повідомлено про вихід з ладу вузла розподільного обліку / приладу розподільного обліку теплової енергії або це було встановлено виконавцем розподілу комунальної послуги, якщо автоматична фіксація такої дати неможлива;
дата повідомлення про несанкціонований вплив на вузол/прилад;
перший день після дати припинення дистанційної передачі результатів вимірювання вузла/ приладу (за наявності);
дата останньої контрольної перевірки виконавцем розподілу комунальної послуги, але не більше ніж 12 місяців до дати виявлення факту несанкціонованого впливу на вузол/прилад.
5. Приміщення, оснащене вузлом розподільного обліку відповідної комунальної послуги, засіб вимірювальної техніки якого перебуває на повірці, що передбачає його розпломбування та демонтаж, не вважається приміщенням, не оснащеним вузлом розподільного обліку відповідної комунальної послуги, протягом строку такої повірки, але не більше 30 діб. Обсяг спожитої відповідної комунальної послуги за цей час визначається за її середньодобовим споживанням споживачем, визначеним у відповідності до пункту 4 цього розділу, та за кількістю діб від дати зняття з абонентського обліку до дати прийняття на абонентський облік повіреного вузла розподільного обліку.
6. У разі, якщо дві та більше будівлі/будинки мають загальний ввід зовнішньої інженерної мережі зі спільним для них вузлом комерційного обліку, розподіл здійснюється як для однієї будівлі/будинку відповідно до вимог цієї Методики.
У разі, якщо дві та більше будівлі/будинки мають загальний ввід зовнішньої інженерної мережі з окремими вузлами комерційного обліку на відгалуженнях до кожної будівлі/будинку, розподіл для кожної з таких будівель/будинку здійснюється окремо відповідно до вимог цієї Методики.
7. У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
8. У разі, якщо окреме приміщення будівлі/будинку, яке є самостійним об’єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку, та оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то показання такого вузла враховуються як показання вузла комерційного обліку при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку та як показання вузла розподільного обліку при розподілі цього визначеного загального обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до цієї Методики. За рішенням співвласників будівлі/будинку визначення обсягу спожитої послуги у такому приміщенні може здійснюватися лише на підставі показань вузла обліку відповідної комунальної послуги, яким воно оснащене, та не враховуватись при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку і не приймати участь в загальному розподілі комунальної послуги у будівлі/будинку.
9. У разі, якщо окреме приміщення будівлі/будинку, яке є самостійним об’єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку та не оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то
при наданні цьому приміщенню послуги з постачання теплової енергії, обсяг спожитої цим приміщенням теплової енергії визначається як різниця між фактичним обсягом спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді (розраховується відповідно до формули 11 цієї Методики) та показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії у будівлі/будинку. Визначений таким чином обсяг споживання теплової енергії не враховується до показань вузла комерційного обліку та не приймає участь в загальному розподілі комунальної послуги у будівлі/будинку. Якщо у будівлі/будинку є декілька зазначених приміщень, то така різниця розподіляється на ці приміщення пропорційно до їх загальних/опалювальних площ/об’ємів;
при наданні цьому приміщенню послуги з постачання гарячої води, централізованого водопостачання обсяг спожитої цим приміщенням комунальної послуги визначається за нормою споживання комунальної послуги, що установлена органом місцевого самоврядування. Окрім визначеного таким чином обсягу спожитої комунальної послуги цьому приміщенню додатково здійснюється донарахування частки обсягів гарячої/холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби.
10. Базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.
У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.
За рішенням власників (співвласників) базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії може бути фактичний опалюваний об’єм приміщень у метрах кубічних. У такому разі у всіх формулах замість значення площі (суми площ) використовується значення об’єму (суми об’ємів).
Опалюваний об’єм визначається як добуток опалюваної площі приміщення на висоту стелі згідно з технічним паспортом приміщення.
11. У разі, якщо будівля/будинок обладнана(ий) вбудованим або вбудовано-прибудованим гаражем (паркінгом), окремі машино-місця (бокси) якого є самостійними об’єктами нерухомого майна, розподіл обсягів спожитої теплової енергії на опалення у будівлі/будинку здійснюється також між власниками таких об’єктів нерухомого майна / власниками майнових прав на такі об’єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, пропорційно до площі таких об’єктів.
12. Обсяг стічних вод, які надходять у систему централізованого водовідведення, визначається за сумою загального обсягу спожитої у будівлі/будинку холодної води, що надходить із системи централізованого водопостачання та/або (за наявності) із системи автономного водопостачання, та загального обсягу спожитої у будівлі/будинку гарячої води, приготування якої здійснюється за межами будівлі/будинку, або за показаннями вузла(ів) обліку стічних вод за їх наявності. До обсягу стічних вод не включають обсяг холодної води на загальнобудинкові потреби, витраченої на полив клумб і газонів, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку або на підставі договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі.
13. Одиницями вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія (далі - Гкал).
Для переведення одиниць вимірювання теплової енергії приладами обліку застосовуються коефіцієнти 1 Гкал = 1 162,2 кВт•год, 1 кВт•год = 0,000859 Гкал, 1 Гкал = 4,1868 ГДж, 1 ГДж = 0,2388 Гкал.
II. Базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг
1. Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку гарячої води (Vгвпбуд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку ГВП або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку холодної води (Vв.п.буд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку централізованого водопостачання або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії (Qбуд) розподіляється на загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд) та загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на гаряче водопостачання (Qгвпбуд).
Загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на гаряче водопостачання (Qгвпбуд) визначається за допомогою вузла обліку теплової енергії або розрахунково, як приведений до обсягу теплової енергії загальний обсяг спожитої будівлею/будинком гарячої води (Vгвпбуд).
У разі, якщо приготування гарячої води відбувається у будівлі/будинку (у індивідуальному тепловому пункті або автономній теплогенеруючій/когенеруючій установці), то загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії (Qбуд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, а загальний обсяг спожитої будівлею/будинком гарячої води (Vгвпбуд) визначається за допогою вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем (Vгвпбуд = Vх.в.гвп.буд).
2. Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення (Qопбуд) у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень (Qпр), забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (Qопз.п.б) будівлі/будинку та сумарного обсягу теплової енергії (Σi Qвідкл.і), що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, у відповідності до наступної формули:
(1),
де:
Qпр
обсяг спожитої теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у будівлі/будинку, які є самостійними об’єктами нерухомого майна, або власниками майнових прав на об’єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначений відповідно до розділу IV цієї Методики, Гкал;
Σi Qвідкл.і
сумарний обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал.
Обсяг спожитої теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у будівлі/будинку (Qпр) складається з обсягів відповідно до наступної формули:
(2),
де:
обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення, визначений за показаннями вузла розподільного обліку теплової енергії, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання згідно з розділом VI цієї Методики, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на опалення g-го опалюваного приміщення, визначений за показаннями приладів-розподілювачів теплової енергії, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на опалення g-го опалюваного приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання відповідно до розділу VI цієї Методики, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення, не оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення, де факт ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуги з постачання теплової енергії оформлено шляхом підписання споживачем та виконавцем відповідної комунальної послуги акта-претензії щодо обсягу та/або якості наданих послуг у відповідності до статей 27 та 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» або претензії, що вважається визнаною відповідно до частини сьомої статті 27 цього Закону (далі - обґрунтована претензія щодо кількості та/або якості наданої послуги), відсутній, Гкал;
обсяг теплової енергії, на який зменшується нарахований обсяг спожитої теплової енергії для приміщень, де наявна обґрунтована претензія щодо кількості та/або якості наданої послуги, Гкал.
Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення (Qвідкл.і), розраховується за формулою:
(3),
де:
0,86 * 10-6
перевідний коефіцієнт одиниць вимірювання фізичних величин, Вт*год у Гкал;
qвтр.транз = 7 Вт/м
питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в шахтах, каналах, штрабах, Вт/м; питомі теплові втрати трубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100 %; можуть застосовуватись питомі теплові втрати відповідно до проекту відокремлення (відключення) приміщення (за його наявності) або за результатами розрахунку організації, яка має на це відповідний дозвіл;
lтранз
довжина всіх транзитних трубопроводів у приміщенні з індивідуальним опаленням або окремому приміщенні з транзитними мережами опалення, м;
mопал.розр
фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії у розрахунковому періоді, годин.
Якщо власник приміщення не надав інформацію для проведення відповідних розрахунків за формулою 3, виконавцем розподілу комунальної послуги для розрахунку обсягу теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, приймаються такі вихідні дані:
трубопровід вважається не теплоізольованим;
довжина транзитного трубопроводу (lтранз) приймається рівною відстані від входу та виходу трубопроводу в приміщення, за винятком ширини однієї із стін/перегородок (при горизонтальному вході/виході) або висоти одного з перекриттів (при вертикальному вході/виході), а якщо транзитний трубопровід вертикально входить та виходить з приміщення в одній точці - рівною висоті поверху, на якому знаходиться приміщення, або горизонтально входить та виходить з приміщення в одній точці - рівною внутрішньому периметру приміщення, визначеному за аналогічним по плануванню приміщенням у будівлі.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення здійснюється відповідно до розділів III, IV цієї Методики.
3. Загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі/будинку (Vгвпбуд) складається з обсягів відповідно до наступної формули:
(4),
де:
сумарний обсяг спожитої гарячої води у j-их приміщеннях, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку, м-3;
сумарний обсяг спожитої гарячої води у i-их приміщеннях, які не оснащені вузлами розподільного обліку, м-3;
обсяг гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, визначений за показаннями вузла розподільного обліку або на підставі договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, м-3;
обсяг витоку гарячої води із внутрішньобудинкових мереж ГВП, який стався з вини особи, яку встановлено, м-3. За відсутності витоків приймають Vгвпвит = 0;
обсяг небалансу споживання гарячої води, що є різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом гарячої води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі/будинку, усі приміщення якої оснащені вузлами розподільного обліку, м-3.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої у будівлі/будинку гарячої води здійснюється відповідно до розділу IX цієї Методики.
4. Загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на ГВП (Qгвпбуд) складається з обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвпприг), та обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвпфс), відповідно до формули:
(5),
де:
обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, Гкал;
обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, Гкал.
Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, та визначення і розподіл обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, здійснюється відповідно до розділу V цієї Методики.
5. Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку холодної води (Vв.пбуд) складається із обсягу холодної води, спожитої споживачами у приміщеннях будівлі/будинку (Vх.в.буд), та обсягу холодної води, що була витрачена на приготування гарячої води (Vх.в.гвп.буд), у разі її приготування в індивідуальному тепловому пункті або автономній теплогенеруючій/когенеруючій установці будівлі/будинку, відповідно до формули:
(6),
де:
обсяг холодної води, спожитої споживачами у приміщеннях будівлі/будинку, м-3;
обсяг холодної води, що була витрачена на приготування гарячої води, у разі її приготування в індивідуальному тепловому пункті або автономній теплогенеруючій/когенеруючій установці будівлі/будинку, м-3.
При приготуванні гарячої води поза межами будівлі/будинку Vх.в.гвп.буд = 0.
Обсяг холодної води, спожитої споживачами у приміщеннях будівлі/будинку (Vх.вбуд), складається з обсягів відповідно до наступної формули:
(7),
де:
сумарний обсяг спожитої холодної води у j-их приміщеннях, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку, м-3;
сумарний обсяг спожитої холодної води в i-их приміщеннях, які не оснащені вузлами розподільного обліку, м-3;
обсяг холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку або на підставі договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, м-3;
обсяг витоку холодної води із внутрішньобудинкових мереж централізованого водопостачання (або із мереж системи автономного водопостачання), який стався з вини особи, яку встановлено, м-3. За відсутності витоків приймають Vхв.вит= 0;
обсяг небалансу споживання холодної води, що є різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом холодної води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі/будинку, усі приміщення якої оснащені вузлами розподільного обліку, м-3.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої холодної води у будівлі/будинку здійснюється відповідно до розділу X цієї Методики.
III. Визначення та розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень
1. Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у розрахунковому періоді (Qопбуд) визначається так:
за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) за його наявності;
розрахунковим методом у разі тимчасового виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку (Qопбуд.розр) відповідно до розділу XI цієї Методики;
розрахунковим методом у разі відсутності вузла комерційного обліку за нормою споживання теплової енергії у будівлі/будинку. Такий обсяг споживання теплової енергії у будівлі/будинку підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря у відповідності до формул 10, 11 цього розділу.
Визначення обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку, обладнаній системою автономного теплопостачання, здійснюється за показаннями вузла обліку на виході з автономної теплогенеруючої або когенераційної установки.
2. Норма споживання (Nбуд) теплової енергії у будівлі/будинку протягом опалювального періоду розраховується як співвідношення нормативного споживання теплової енергії будівлею/будинком за опалювальний період до загальної опалювальної площі будівлі/будинку, та розраховується за формулою:
(8),
де:
Qбуд за оп.пер.норм
кількість теплової енергії, спожитої будівлею/будинком за опалювальний період, Гкал;
ΣS оп.буд
загальна опалювальна площа будівлі/будинку, м-2.
Кількість теплової енергії, спожитої будівлею/будинком за опалювальний період (Qбуд за оп.пер.норм) розраховується за наступною формулою:
(9),
де:
Qбуд.норм
нормативне теплове навантаження будівлі/будинку, Гкал/год;
24
кількість годин роботи системи опалення на добу, год;
По
тривалість опалювального періоду (період із середньодобовою температурою повітря ≤ 8 °C) для відповідного населеного пункту, приймається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», доба.
Нормативне теплове навантаження (Qбуд.норм) будівлі/будинку розраховується за формулою:
(10),
де:
Qmax
максимальне теплове навантаження будівлі/будинку (яке зазначається у договорі), Гкал/год;
tвн.норм
нормативна внутрішня температура для:
житлового приміщення, приймається згідно з пунктом 1 розділу VIII цієї Методики, °C - при розрахунках для житлових будинків;
нормативна внутрішня температура для нежитлового приміщення, приймається згідно з державними будівельними нормами, °C - при розрахунках для інших будівель;
tсер.оп.пер
середня температура зовнішнього повітря у опалювальному періоді (період із середньодобовою температурою повітря ≤ 8 °C) для відповідного населеного пункту, приймається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», °C;
tmin.оп.пер
температура зовнішнього повітря холодного періоду (найхолодніша п’ятиденка забезпеченістю 0,92) для відповідного населеного пункту, приймається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», °C.
Фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді розраховується за формулою:
(11),
де:
kвідкл
коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку;
Qбуд.норм
нормативне теплове навантаження будинку, Гкал/год;
mопал.розр
фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії у розрахунковому періоді, год;
tвн.норм
нормативна внутрішня температура для:
житлового приміщення, приймається згідно з пунктом 1 розділу VIII цієї Методики, °C - при розрахунках для житлових будинків;
нормативна внутрішня температура для нежитлового приміщення, приймається згідно з державними будівельними нормами, °C - при розрахунках для інших будівель;
tфакт
середня місячна фактична температура зовнішнього повітря в розрахунковому періоді за даними Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - УкрГМЦ), °C;
tнорм
середня місячна температура зовнішнього повітря у розрахунковому періоді для відповідного населеного пункту, приймається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», °C.
Коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку (kвідкл), розраховується за формулою:
(12),
де:
Sвідкл
опалювальна площа приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку, м-2;
ΣSоп.буд
загальна опалювальна площа будівлі/будинку, м-2.
3. Розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (Qопз.б.п) здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.
Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр).
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1-3 розділу VI цієї Методики.
Обсяг спожитої теплової енергії приміщеннями споживачів без засобів обліку теплової енергії зменшується на суму донарахованих обсягів теплової енергії споживачам, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, та розподіляється пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об’ємів.
На сумарний обсяг зменшення теплової енергії на опалення (Qпретпр.і), розрахований для приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії, температура внутрішнього повітря в яких не відповідає нормативним показникам та за наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, донараховується обсяг спожитої теплової енергії:
для приміщення споживача (споживачів), якщо встановлено факт його (їх) втручання у внутрішньо-будинкову систему опалення та/або гарячого водопостачання, яка використовується для цілей опалення;
для усіх опалюваних приміщень без обліку, у яких відсутні претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги (Qбез претпр.і), відповідно до розділу VIII цієї Методики.
Сумарний донарахований обсяг теплової енергії на опалення таким приміщенням має дорівнювати сумарному обсягу зменшення теплової енергії в приміщеннях, де виникли обґрунтовані претензії щодо якості наданої послуги, та розподіляється пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об’ємів.
Для опалюваного приміщення, не оснащеного вузлом розподільного обліку / приладами-розподілювачами теплової енергії, перевіряється дотримання вимоги щодо максимального споживання теплової енергії у такому приміщенні (Qmax.і), яке визначається відповідно до пункту 4 розділу VI цієї Методики.
Для окремих споживачів у наріжних квартирах (приміщеннях), квартирах (приміщеннях), розташованих на перших і останніх поверхах будівель, де налічуються два або більше споживачів, можуть бути встановлені поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії на опалення у будівлі/будинку у відповідності до розділу VII цієї Методики.
4. У разі, якщо приміщення всіх споживачів у будівлі/будинку оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, то обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення визначається на підставі показань відповідного вузла розподільного обліку (Qт.лічпр.j) з врахуванням частки обсягу спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qопз.п.б), що визначається пропорційно до загальних/опалювальних площ/об’ємів цих приміщень, та враховуючи вимоги розділів VI, VIІІ цієї Методики.
5. Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії:
- 1) для будівлі/будинку, незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії, у якій/якому відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення визначається разом з обсягом спожитої теплової енергії на опалення цих приміщень.
Розподілений обсяг для i-го опалюваного приміщення, не оснащеного приладом розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулою:
(13),
де:
фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді, Гкал;
Sпр.і
площа i-го опалюваного приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії, м-2;
Σi Sпр.i
загальна опалювальна площа i-их опалюваних приміщень у будівлі/будинку, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії, які є самостійними об’єктами нерухомого майна, або об’єктами нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано, м-2;
- 2) для будівлі/будинку, у якій/якому є приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг розподіленої теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулою:
(14),
де:
фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, Гкал;
сумарний обсяг спожитої теплової енергії у розрахунковому періоді на опалення приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал;
Sпр.і
площа i-го опалюваного приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії, м-2;
Σi Sпр.i
загальна опалювальна площа i-их опалюваних приміщень у будівлі/будинку, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії, які є самостійними об’єктами нерухомого майна, або об’єктами нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано, м-2;
площа усіх опалювальних приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення), окрім МЗК та допоміжних приміщень, м-2.
Обсяг розподіленої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення розраховується за формулою:
(15),
де:
Qвідкл.і
обсяг спожитої теплової енергії у розрахунковому періоді на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, Гкал;
Sвідкл.пр.і
площа приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, м-2;
ΣSоп.пр
площа усіх опалювальних приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення), окрім МЗК та допоміжних приміщень, м-2.
6. У будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється:
на опалення j-го опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку (Qт.лічпр.j), визначається на підставі показань відповідного вузла розподільного обліку з врахуванням частки обсягу спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qопз.б.п), що визначається пропорційно до загальних/опалювальних площ/об’ємів цих приміщень, та враховуючи вимоги розділів VI, VIІІ цієї Методики;
на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення за формулою 15 цього розділу;
на опалення i-го опалюваного приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії (Qб.облпр.і), розраховується за формулою:
(16),
де:
фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді, Гкал;
сумарний обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-их опалюваних приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, Гкал;
сумарний обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-их опалюваних приміщень, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, Гкал;
сумарний обсяг спожитої теплової енергії у розрахунковому періоді на опалення приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал;
Sпр.і
площа i-го опалюваного приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії, м-2;
Σi Sпр.і
загальна опалювальна площа i-их опалюваних приміщень у будівлі/будинку, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії, які є самостійними об’єктами нерухомого майна, або об’єктами нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано, м-2;
площа усіх опалювальних приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення), окрім МЗК та допоміжних приміщень, м-2.
Після визначення обсягу спожитої теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії, цей обсяг перевіряється на дотримання вимоги щодо максимального споживання обсягу теплової енергії на опалення приміщення без приладу обліку у відповідності до пункту 4 розділу VI цієї Методики.
До визначеного обсягу спожитої теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії, за наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги від інших споживачів, може бути донарахований обсяг спожитої теплової енергії у відповідності до розділу VIІІ цієї Методики.
7. Якщо на день набрання чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» 100 відсотків самостійних об’єктів нерухомого майна у будівлі/будинку було оснащено вузлами розподільного обліку витрат теплоносія (засобами обліку гарячої води) у системі опалення, встановленими відповідно до будівельних норм та проектної документації, то вони використовуються для цілей розподільного обліку.
Цей метод розподілу не застосовується, якщо у будівлі/будинку є хоча б одне опалюване приміщення, оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії (теплолічильником), або приміщення, не оснащені вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (засобами обліку гарячої води), або приміщення з індивідуальним опаленням.
Опалюване приміщення, оснащене вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), з наявним у будівлі/будинку хоча б одним опалюваним приміщенням, оснащеним вузлом розподільного обліку теплової енергії, приміщенням, не оснащеним приладом обліку, або приміщенням з індивідуальним опаленням вважається приміщенням без розподільного обліку теплової енергії до дати його оснащення вузлом розподільного обліку теплової енергії або приладами-розподілювачами теплової енергії.
При здійсненні розподілу теплової енергії між приміщеннями, оснащеними вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), застосовуються ті самі правила донарахування обсягу теплової енергії, що і для приміщень, оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії, відповідно до розділів VI, VIII цієї Методики.
Обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді) (Qлічпр.j), визначається за показаннями цього вузла (Vлічпр.j) та розраховується за формулою:
(17),
де:
фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді, Гкал;
обсяг теплоносія за показаннями вузла розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді) j-го опалюваного приміщення, м-3;
сумарний обсяг теплоносія за показаннями вузлів розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді) j-их опалюваних приміщень, м-3.
8. Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку, опалювані прилади у приміщеннях якої оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії, відбувається у відповідності до таких вимог:
1) прилади-розподілювачі теплової енергії, на підставі показань яких здійснюється розподіл теплової енергії у будівлі/будинку, мають застосовуватись на опалювальних приладах згідно з ДСТУ EN 834:2017 «Вимірювачі витрат тепла для визначення тепловіддачі кімнатних опалювальних батарей. Прилади з електроживленням» або ДСТУ EN 835:2007 «Вимірювачі витрат тепла для визначення тепловіддачі кімнатних опалювальних батарей. Прилади випаровувального типу без електроживлення» та бути оснащені системою дистанційного зняття показань;
2) у будівлі/будинку, у якій/якому наявні приміщення, що оснащені вузлами розподільного обліку, та у решті опалюваних приміщень не менше половини опалювальних приладів оснащено приладами-розподілювачами теплової енергії та наявні приміщення, які не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, то:
обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії (Qт.лічпр.j), визначається на підставі показань відповідного вузла розподільного обліку з врахуванням частки обсягу спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qопз.б.п), що визначається пропорційно до загальної/опалювальної площі/об’єму приміщення, та враховуючи вимоги розділів VI, VIIІ цієї Методики;
обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремого приміщення з транзитними мережами опалення за формулою 15 цього розділу;
питомий обсяг спожитої теплової енергії на опалення усіх g-их опалюваних приміщень, опалювальні прилади у яких оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії, та i-их приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії (qпр–роз), розраховується за формулою:
(18),
де:
фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді, Гкал;
сумарний обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-их опалюваних приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, Гкал;
сумарний обсяг спожитої теплової енергії у розрахунковому періоді на опалення приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал;
загальна площа g-их опалюваних приміщень, оснащених приладами-розподілювачами теплової енергії, м-2;
загальна площа i-их опалюваних приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії, м-2;
обсяг спожитої теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії (Qб.облпр.і), розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулою:
(19),
де:
kпр–роз
коефіцієнт, що враховує площу опалювальних приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії; kпр-роз = 2, якщо площа таких приміщень не більше ніж 25 % від площі усіх опалювальних приміщень у будівлі/будинку (не включаючи площ приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, площ приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, а також площ МЗК та допоміжних приміщень); та kпр-роз = 1,5 - якщо площа таких приміщень більше, ніж 25 %;
qпр–роз
питомий обсяг спожитої теплової енергії на опалення усіх g-их опалюваних приміщень, опалювальні прилади у яких оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії, та i-их приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії, Гкал/м-2;
обсяг спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, Гкал;
Sпр.і
площа i-го опалюваного приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії, м-2;
ΣSоп.пр
площа усіх опалювальних приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення), окрім МЗК та допоміжних приміщень, м-2;
обсяг спожитої теплової енергії у g-му опалюваному приміщенні, оснащеному приладами-розподілювачами теплової енергії , визначається в декілька етапів:
на першому етапі визначається обсяг спожитої теплової енергії у g-му опалюваному приміщенні, оснащеному приладами-розподілювачами теплової енергії , за показаннями приладів-розподілювачів відповідно до формули:
(20),
де:
фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді, Гкал;
сумарний обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-их опалюваних приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, Гкал;
сумарний обсяг спожитої теплової енергії у розрахунковому періоді на опалення приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал;
сумарний обсяг спожитої теплової енергії на опалення i-их опалюваних приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії, Гкал;
сума показань приладів-розподілювачів теплової енергії у g-му опалюваному приміщенні, опалювальні прилади якого оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії, одиниця вимірювання;
сума показань приладів-розподілювачів теплової енергії у всіх g-их опалюваних приміщеннях, опалювальні прилади яких оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії, одиниця вимірювання;
на другому етапі у кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалюваних приміщеннях, оснащених приладами-розподілювачами теплової енергії. При перевірці спожитий опалюваним приміщенням обсяг теплової енергії на опалення приміщення, визначений за показаннями приладів-розподілювачів, порівнюється з мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії . У разі недотримання цієї вимоги опалюваному приміщенню донараховується обсяг теплової енергії відповідно до формули 33 розділу VI цієї Методики.
Визначений сумарний донарахований таким приміщенням обсяг теплової енергії повинен бути відрахованим від обсягу теплової енергії в опалюваних приміщеннях (Qпр.gпр-роз кориг), оснащених приладами-розподілювачами теплової енергії, в яких дотримано вимоги щодо мінімального споживання, пропорційно до показань їх приладів-розподілювачів теплової енергії. Визначений сумарний донарахований обсяг теплової енергії повинен дорівнювати сумарному відрахованому обсягу теплової енергії;
на третьому етапі обсяг спожитої теплової енергії у g-му опалюваному приміщенні, оснащеному приладами-розподілювачами теплової енергії (Qпр.gпр-роз), визначається за формулою:
(21),
де:
скоригований обсяг спожитої теплової енергії у g-му опалюваному приміщенні, оснащеному приладами-розподілювачами теплової енергії, з врахуванням донарахованого або відрахованого у ньому обсягу споживання;
обсяг спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, Гкал;
площа g-го опалюваного приміщення, оснащеного приладами-розподілювачами теплової енергії, м-2;
площа усіх опалювальних приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення), окрім МЗК та допоміжних приміщень, м-2;
- 3) у разі, якщо частина опалюваних приміщень оснащена вузлами розподільного обліку, а в решті опалюваних приміщень усі опалювальні прилади оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії, то обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку (Qт.лічпр.j), визначається на підставі показань відповідного вузла розподільного обліку з врахуванням частки обсягу спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qопз.п.б), що визначається пропорційно до загальної/опалювальної площі/об’єму приміщення, та враховуючи вимоги розділів VI, VIІІ цієї Методики.
Обсяг спожитої теплової енергії в g-му опалюваному приміщенні, опалювальні прилади якого оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії (Qпр-розпр.g), розраховується з урахуванням вимог розділів VI, VIII цієї Методики за формулою:
(22),
де:
фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді, Гкал;
сумарний обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-их опалюваних приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, Гкал;
сумарний обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-их опалюваних приміщень, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, Гкал;
сумарний обсяг спожитої теплової енергії у розрахунковому періоді на опалення приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал;
сума показань приладів-розподілювачів теплової енергії у g-му опалюваному приміщенні, опалювальні прилади якого оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії, одиниця вимірювання;
сума показань приладів-розподілювачів теплової енергії у всіх g-их опалюваних приміщеннях, опалювальні прилади яких оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії, одиниця вимірювання;
площа g-го опалюваного приміщення, оснащеного приладами-розподілювачами теплової енергії, м-2;
площа усіх опалювальних приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення), окрім МЗК та допоміжних приміщень, м-2.
IV. Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення
1. У разі, якщо у будівлі/будинку незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, то обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення окремо не визначається, а входить до загального обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення.
2. Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як сума показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії, у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.
Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (Qопалфунк.в.б.с) розраховується за наступною формулою:
(23),
де:
0,86 * 10-6
перевідний коефіцієнт одиниць вимірювання фізичних величин, Вт*год у Гкал;
qвтр.підв = 11 Вт/м
питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в підвалах, техпідпіллях, на горищі, Вт/м; питомі теплові втрати трубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100 %;
lпідв
довжина трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, м;
mопал.розр
фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії у розрахунковому періоді, годин.
3. Якщо приготування теплоносія для потреб опалення відбувається поза межами будівлі/будинку і приміщення всіх споживачів у будівлі/будинку оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як різниця між обсягом теплової енергії, визначеним на підставі показань вузла (вузлів) комерційного обліку, та сумарним обсягом спожитої теплової енергії на опалення житлових/нежитлових приміщень споживачів, що визначається з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії та мінімального споживання теплової енергії в цих приміщеннях.
4. При постачанні теплової енергії до індивідуального теплового пункту будівлі/будинку та у разі, якщо приміщення всіх споживачів у будівлі/будинку оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як різниця між обсягом теплової енергії, визначеним на підставі показань вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії, та сумою обсягів: обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, та сумарного обсягу спожитої теплової енергії на опалення житлових/нежитлових приміщень споживачів, що визначається з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії та мінімального споживання теплової енергії в цих приміщеннях.
5. У разі відсутності встановлених вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії у МЗК та допоміжних приміщеннях обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається відповідно до проекту будівлі/будинку або за результатом енергоаудиту. Рішення про застосування (не застосування) результатів енергетичного аудиту приймається співвласниками будівлі/будинку в міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець розподілу комунальної послуги.
6. У разі, якщо є відсутнім проект на будівлю/будинок та є наявним результат енергоаудиту, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається за результатами енергоаудиту. У разі, якщо після проведення енергоаудиту відбулись зміни в системі теплопостачання будівлі/будинку, то результати енергоаудиту не можуть бути застосовані.
7. У разі відсутності проекту на будівлю/будинок та результатів енергоаудиту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений розрахунково за формулою:
(24),
де:
фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді, Гкал;
Sмзк та доп.пр
загальна площа МЗК та допоміжних приміщень (незалежно від наявності опалювальних приладів) у будівлі/будинку, окрім підвалів, техпідпіль та горищ, м-2;
загальна опалювальна площа будівлі/будинку, окрім підвалів, техпідпіль та горищ, м-2;
обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал.
У разі відсутності даних щодо загальних площ для розрахунків у відповідності до формули 24 цієї Методики для типових будівель/будинків можуть бути застосовані площі, визначені на базі проектних площ відповідної серії будівлі/будинку.
8. У разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд):
для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %;
для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %;
для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %;
для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.
9. Визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулою:
(25),
де:
визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, Гкал;
zвідкл
коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку та розраховується за формулою:
(26),
де:
Sвідкл
опалювальна площа приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку, м-2;
загальна опалювальна площа будівлі/будинку, м-2.
10. Для МЗК та допоміжних приміщень не здійснюються донарахування обсягів спожитої теплової енергії, які стосуються претензій щодо кількості та/або якості наданих послуг, споживання обсягу менше мінімальної частки середнього питомого споживання.
11. Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у МЗК та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.
12. Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об’ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
V. Визначення та розподіл обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води у будівлі/будинку, на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП
1. Обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвпприг) у будівлі/будинку розраховується за наступною формулою:
(27),
де:
загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі/будинку у розрахунковому періоді, м-3;
обсяг води у приміщеннях споживачів, яка вважається холодною у відповідності до пункту 6 розділу VIII цієї Методики, м-3;
густина гарячої води, яка приймається відповідно до зареєстрованої засобом автоматичної реєстрації температури гарячої води, а за його відсутності дорівнює 0,986 т/м-3 при температурі 55 oC, крім випадку постачання гарячої води від відкритої системи теплопостачання, за якого густина приймається відповідно до температури теплоносія, що надходить у будівлю/будинок подавальним трубопроводом протягом розрахункового періоду, т/м-3;
с
теплоємність води, що дорівнює 1 ккал/кг;
tгвп
температура гарячої води, що визначається за показаннями автоматичного засобу її реєстрації, а за його відсутності дорівнює 55 °C, крім випадку постачання гарячої води від відкритої системи теплопостачання, за якого температура приймається відповідно до температури теплоносія, що надходить у будівлю/будинок подавальним трубопроводом протягом розрахункового періоду, °C;
tх.в
температура холодної води, що визначається за показаннями автоматичного засобу її реєстрації, а за його відсутності дорівнює 5 °C в опалювальний період та 15 °C у міжопалювальний період.
2. У разі, якщо приготування гарячої води відбувається у індивідуальному тепловому пункті або автономній теплогенеруючій/когенераційній установці будівлі/будинку, то обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвпф.с), за наявності циркуляції, визначається:
в міжопалювальний період:
як різниця між показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії та обсягом теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвпприг), визначеного у відповідності до формули 27 цієї Методики;
розрахунково у відповідності до формул 28, 29 цієї Методики у разі відсутності, тимчасового виходу з ладу або втраті вузла комерційного обліку теплової енергії; а у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП у відповідності до формул 28, 29 цієї Методики - як відсоток Qгвпф.с = 20 % від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвпприг);
в опалювальний період - не визначається (Qгвпф.с = 0), а входить до обсягу споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення.
У разі, якщо приготування гарячої води здійснюється з використанням наявного у будівлі індивідуального теплового пункту, який не переданий у володіння та/або користування виконавцю комунальних послуг, то обсяг спожитої теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвпприг) у будівлі/будинку розраховується за формулою 27 цієї Методики, а обсяг спожитої гарячої води (Vгвпбуд) визначається за показаннями вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті.
Визначений обсяг спожитої гарячої води (Vгвпбуд) розподіляється між споживачами відповідно до пункту 2 розділу IX цієї Методики. Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвпф.с), розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) незалежно від обсягу спожитої гарячої води у кожному розрахунковому періоді в міжопалювальний період пропорційно до загальних/опалюваних площ/об’ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
3. У разі, якщо приготування гарячої води відбувається поза межами будівлі/будинку, то обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвпф.с), за наявності циркуляції, визначається у відповідності до формул 28, 29 цієї Методики, а саме:
для будівлі/будинку без рушникосушарок:
(28);
для будівлі/будинку з рушникосушарками:
(29),
де:
0,86 * 10-6
перевідний коефіцієнт одиниць вимірювання фізичних величин, Вт*год у Гкал;
mопал.розр
фактична кількість годин надання послуги з постачання гарячої води у розрахунковому періоді, годин;
qвтр.підв = 11 Вт/м
питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в підвалах, техпідпіллях, на горищі, Вт/м; питомі теплові втрати трубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100 %;
lпідв
довжина трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП у підвалах, техпідпіллях та на горищах, м;
qвтр.труб = 7 Вт/м
питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в шахтах, каналах, штрабах, Вт/м; питомі теплові втрати трубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100 %;
lтруб
довжина трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП без врахування трубопроводів у підвалах, техпідпіллях та на горищі, м.
4. У разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП для розрахунків у відповідності до формул 28, 29 цієї Методики для типових будівель/будинків можуть бути застосовані довжини визначені на базі проектних довжин трубопроводів відповідної серії будівлі/будинку. При відсутності інформації щодо технічного стану ізоляції на трубопроводах внутрішньобудинкової системи ГВП - теплові втрати трубопроводів приймаються як для неізольованих трубопроводів qвтр.підв = 22 Вт/м.
5. У разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП, обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвпф.с), за наявності циркуляції, може бути визначений спрощено - як частка від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвпприг), спожитої будівлею/будинком Qгвпф.с = 20 %.
6. При тупиковому прокладанні трубопроводів системи ГВП у будівлі/будинку або непрацюючій циркуляційній лінії обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, становить Qгвпф.с = 10 % від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвпприг) у будівлі/будинку.
7. За рішенням співвласників будівлі/будинку для визначення обсягу споживання теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП застосовуються результати енергетичного аудиту. Про таке рішення співвласники будівлі/будинку письмово повідомляють виконавця розподілу комунальної послуги.
8. Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвпф.с), розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) незалежно від обсягу спожитої гарячої води у кожному розрахунковому періоді в опалювальний та міжопалювальний період пропорційно до загальних/опалюваних площ/об’ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, може здійснюватися між споживачами пропорційно до довжини або до кількості стояків транзитних трубопроводів ГВП у їх приміщеннях. У такому разі співвласники будівлі/будинку надають виконавцю розподілу комунальної послуги всі вихідні дані для застосування такого принципу розподілу.
VI. Вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії у опалювальному приміщенні з приладом обліку та визначення максимальної частки споживання теплової енергії в опалювальному приміщенні без приладу обліку
1. Для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об’єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 oC від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку. Це донарахування не застосовується у разі наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги у приміщені або не застосовується автоматично за наявності у будівлі/будинку більше 30 % опалюваних приміщень, щодо яких оформлено такі претензії.
Середнє питоме споживання теплової енергії розраховується як сумарний обсяг теплової енергії, витраченої на опалення всіх опалюваних приміщень будівлі, віднесений до сумарної загальної/опалюваної площі/об’єму цих приміщень (у тому числі приміщень, не оснащених приладами обліку, за винятком приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення), з урахуванням положень пункту 11 розділу I цієї Методики. Таке питоме споживання теплової енергії має відповідати нормативній температурі внутрішнього повітря.
Середнє питоме споживання теплової енергії на опалення приміщень (qоп) у розрахунковий період розраховується за формулою:
(30),
де:
загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначений відповідно до розділу IV цієї Методики, Гкал;
сумарний обсяг теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, та який визначається як сума обсягів, розрахованих у відповідності до формули 3 розділу II цієї Методики, Гкал;
загальна площа j-их опалюваних приміщень, оснащених вузлом розподільного обліку, м-2;
загальна площа g-их опалюваних приміщень, оснащених приладами-розподілювачами теплової енергії, м-2;
загальна площа i-их опалюваних приміщень, які не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, м-2.
Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії (qопmin) дорівнює 50 % від середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень (qопmin), тобто:
(31).
2. У кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалюваних приміщеннях, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. При перевірці спожитий опалюваним приміщенням обсяг теплової енергії на опалення, визначений за показаннями приладу (приладів) розподільного обліку теплової енергії та віднесений до загальної/опалюваної площі/об’єму цього приміщення, порівнюється з мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії. У разі недотримання цієї вимоги опалюваному приміщенню донараховується обсяг теплової енергії за такими формулами:
для опалюваного приміщення, оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії або вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді):
(32),
де:
мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення, визначений за показаннями вузла розподільного обліку теплової енергії або вузла розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), Гкал;
площа j-го опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії, м-2.
для опалюваного приміщення, оснащеного приладами-розподілювачами теплової енергії:
(33),
де:
мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії у g-му опалюваному приміщенні, оснащеному приладами-розподілювачами теплової енергії без врахування донарахованого обсягу теплової енергії, Гкал;
площа g-го опалюваного приміщення, оснащеного приладами-розподілювачами теплової енергії, м-2.
3. Приміщенню з комбінованою системою опалення, яке оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії або вузлом розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з урахуванням особливостей влаштування такої системи опалення відповідно до таких умов:
додатковими до внутрішньобудинкової системи опалення є місцеві рекуператори повітря або місцеві теплові насоси, у тому числі кондиціонери в режимі підігріву приміщень, або місцеві стаціонарні системи електроопалення за умови їх переважного використання у години мінімального навантаження енергосистеми, або комбінація зазначеного(их) обладнання/систем;
на додаткове місцеве обладнання/систему є відповідний проект;
енергетичним аудитом визначений за кожний розрахунковий період опалювального періоду базовий обсяг споживання електроенергії таким приміщенням без застосування додаткового(ої) місцевого(ої) обладнання/системи, а також обсяг споживання електроенергії кожним(ою) таким(ою) обладнанням/системою, їх коефіцієнт трансформації електроенергії у теплову енергію й замінюваний ним/нею обсяг теплової енергії за різних температур опалювального періоду з кроком 1 °C;
надання споживачем у такому приміщенні виконавцю розподілу комунальної послуги підтвердження роботи додаткового(их) обладнання/систем кожного розрахункового періоду у вигляді інформації щодо збільшених обсягів спожитої електроенергії порівняно з базовим її споживанням.
У разі виконання зазначених умов виконавець розподілу комунальної послуги здійснює перевірку дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в приміщенні. У разі недотримання цієї вимоги такому приміщенню донараховується обсяг теплової енергії за формулами:
для опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії або вузлом розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді):
(34),
де:
мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, Гкал;
обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення, визначений за показаннями вузла розподільного обліку теплової енергії або вузлом розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), Гкал;
площа j-го опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії, м-2;
обсяг теплової енергії у j-му приміщенні, отриманий від додаткового(их) обладнання/систем, з наданням споживачем доказів використання (рахунок за споживання електроенергії), Гкал, який визначається за такою формулою:
(35),
де:
фактичний обсяг споживання електроенергії у j-му приміщенні, оснащеному вузлами розподільного обліку теплової енергії, отриманий від додаткового(их) обладнання/систем та підтверджений споживачем, кВт·год;
базовий обсяг споживання електроенергії для розрахункового періоду опалювального періоду, спожитий додатковим(и) обладнанням/системами, визначений за результатами енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем у j-му приміщенні, оснащеному вузлами розподільного обліку теплової енергії, кВт·год;
коефіцієнт трансформації електроенергії у теплову енергію додатковим(ою) обладнанням/системою опалення для розрахункового періоду опалювального періоду, визначений за результатами енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем приміщення, Гкал/кВт·год.
4. У будівлі/будинку, де житлові/нежитлові приміщення частково оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, для споживачів, приміщення яких не оснащені такими приладами обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 м-2 площі таких приміщень не може становити більше максимальної частки питомого споживання теплової енергії.
Максимальна частка питомого споживання теплової енергії (qопmax) на опалення приміщень у розрахунковому періоді визначається за формулою:
(36),
де:
Nбуд
норма споживання теплової енергії у будівлі/будинку протягом опалювального періоду, визначена у відповідності до формули 8 розділу III цієї Методики, Гкал/м-2;
tвн.норм
нормативна внутрішня температура для:
житлового приміщення, приймається згідно з пунктом 1 розділу VIII цієї Методики, oC - при розрахунках для житлових будинків;
нормативна внутрішня температура для нежитлового приміщення, приймається згідно з державними будівельними нормами, oC - при розрахунках для інших будівель;
tmin.оп.пер
температура зовнішнього повітря холодного періоду (найхолодніша п’ятиденка забезпеченістю 0,92) для відповідного населеного пункту, приймається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», oC;
tсер.оп.пер
середня температура зовнішнього повітря у опалювальному періоді (період із середньодобовою температурою повітря ≥ 8 oC) для відповідного населеного пункту, приймається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», oC;
Пр
кількість діб у розрахунковому періоді, доба.
По
тривалість опалювального періоду (період із середньодобовою температурою повітря ≥ 8 oC) для відповідного населеного пункту, приймається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», доба.
Таким чином максимально можливий обсяг споживання теплової енергії приміщенням, яке не оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії, розраховується за формулою:
(37),
де:
максимальна частка питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень у розрахунковому періоді, Гкал/м-2;
Sпр.і
площа i-го опалюваного приміщення, не оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії, що визначається згідно з пунктом 10 розділу I цієї Методики, м-2.
У кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо максимально можливого споживання обсягу теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення (Qб.облпр.і), не оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії:
Після перевірки і, за необхідності, зменшення до максимального можливого обсягу споживання теплової енергії приміщенням, яке не оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії, нерозподілений залишок обсягу теплової енергії, якщо такий виникає, враховується в обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку.
VII. Поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлі/будинку
1. Власники (співвласники) будівлі/будинку можуть прийняти рішення про застосування поправкових коефіцієнтів до обсягу спожитої теплової енергії на опалення житлових/нежитлових приміщень окремих споживачів, про що письмово повідомляють виконавця розподілу комунальної послуги.
2. Поправкові коефіцієнти встановлюються для розподілу обсягу спожитої теплової енергії на опалення між окремими споживачами у наріжних квартирах (приміщеннях), квартирах (приміщеннях), розташованих на перших і останніх поверхах будівель, де налічуються два або більше споживачів, та які не мають вузлів розподільного обліку теплової енергії.
3. Поправкові коефіцієнти розраховуються на основі проектних значень тепловтрат приміщень для кожної окремої будівлі/будинку (для типових будівель - на основі проектних даних для відповідної серії). У разі відсутності проектних даних по тепловтратах окремої будівлі/будинку або аналогічних будівель використовуються спрощені поправкові коефіцієнти, що застосовуються до кожної квартири (приміщення), згідно з таблицею 1 цієї Методики.
Таблиця 1
Поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої
теплової енергії на опалення між окремими споживачами
Поверх
Поправковий коефіцієнт
кутової квартири (приміщення)
рядової квартири (приміщення)
Перший над неопалюваними приміщеннями
0,8
0,9
Перший над опалюваними приміщеннями
0,9
1
Середній
0,9
1
Середній над аркою або проїздом
0,9
0,9
Останній
0,8
0,9
4. Після отримання відповідного рішення власників (співвласників) будівлі/будинку під час здійснення розподілу теплової енергії виконавцем розподілу комунальної послуги застосовуються установлені поправкові коефіцієнти до розрахованого обсягу спожитої теплової енергії на опалення житлових/нежитлових приміщень таких окремих споживачів протягом усіх наступних розрахункових періодів та наступних опалювальних періодів.
5. Власники (співвласники) будівлі/будинку можуть прийняти рішення про відміну застосування поправкових коефіцієнтів до обсягу спожитої теплової енергії на опалення житлових/нежитлових приміщень таких окремих споживачів, про що письмово повідомляють виконавця розподілу комунальної послуги.
VIII. Вимоги щодо забезпечення нормативної температури повітря в опалюваному приміщенні, вимоги до нормативної температури гарячої води
1. Нормативна температура повітря у приміщеннях житлових будинків становить:
у опалюваних приміщеннях будинків, проектну документацію на нове будівництво або реконструкцію яких затверджено до 01 жовтня 2005 року,- 18 °C;
у будинках, проектну документацію на нове будівництво або реконструкцію яких затверджено після 01 жовтня 2005 року, та у будинках, проектну документацію на капітальний ремонт яких затверджено після 12 березня 2011 року,- згідно з державними будівельними нормами.
2. Для приміщення, не оснащеного приладами обліку теплової енергії, у разі наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги розподілений обсяг теплової енергії зменшується з врахуванням періоду, протягом якого відбулося відхилення від кількісних та/або якісних показників до дня, коли підтверджено забезпечення нормативної температури повітря в цьому приміщенні за рахунок усунення недоліків роботи внутрішньобудинкової системи опалення або недоліків огороджувальних конструкцій, які виникли не з вини чи не завдяки зловживанню власника (співвласника, орендаря) цього приміщення.
На сумарний обсяг зменшення теплової енергії на опалення (Qпретпр.і), розрахований для приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії, температура внутрішнього повітря в яких не відповідає нормативним показникам, та наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, такий обсяг спожитої теплової енергії донараховується на особу (осіб), з вини якої (яких) відбулося відхилення від кількісних та/або якісних показників, а у разі, якщо таку особу (осіб) не виявлено - на усі опалювані приміщення без обліку, у яких відсутні претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, пропорційно до їх загальної/опалюваної площі/об’єму. Сумарний донарахований обсяг теплової енергії на опалення має дорівнювати сумарному обсягу зменшення теплової енергії.
3. У разі незабезпечення нормативної температури повітря в приміщенні, яке не оснащене приладами розподільного обліку теплової енергії, та за наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, обсяг зменшення теплової енергії на опалення такого приміщення (Qпретпр.і) розраховується за формулою:
(38),
де:
обсяг спожитої теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії, у розрахунковому періоді, у якому встановлено відхилення фактичної температури внутрішнього повітря у приміщенні від нормативної, Гкал;
tвн.норм
нормативна внутрішня температура для кімнати/приміщення, приймається згідно з пунктом 1 цього розділу, oC;
tвн.факт
фактична температура внутрішнього повітря у кімнаті i-го приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії, oC;
tс.зовн
середня фактична температура зовнішнього повітря у розрахунковому періоді, oC;
Sк.пр.і
загальна/опалювана площа кімнати в i-му приміщенні, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії, у якій встановлено відхилення температури внутрішнього повітря від нормативної, м-2;
Sпр.і
загальна площа i-го приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії, для якого зменшується обсяг споживання теплової енергії на опалення, м-2.
4. У разі незабезпечення нормативної температури повітря в приміщенні, яке не оснащене приладами розподільного обліку теплової енергії, більш ніж на 6 oC та за наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, на період, протягом якого відбулося відхилення від кількісних та/або якісних показників, до дня, коли підтверджено забезпечення нормативної температури повітря, це приміщення не приймає участі у загальному розподілі послуги (у тому числі загальнобудинкових потреб на опалення), а обсяг спожитої теплової енергії таким приміщенням (Qб.облпр.і) донараховується на особу (осіб), з вини якої (яких) відбулося відхилення від кількісних та/або якісних показників, а у разі, якщо таку особу (осіб) не виявлено - на усі опалювані приміщення без обліку, у яких відсутні претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, пропорційно до їх загальної/опалюваної площі/об’єму. А у разі відсутності у будівлі/будинку інших приміщень без обліку такий обсяг спожитої теплової енергії враховується в обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку.
5. Якщо встановлено факт несанкціонованого втручання (в тому числі самовільного відключення/відокремлення) окремих споживачів у внутрішньобудинкову систему опалення та/або гарячого водопостачання, яка використовується для цілей опалення, що призвело до її розбалансування, то кількість теплової енергії, що необхідна для досягнення нормативної температури в приміщенні (приміщеннях) інших споживачів будівлі/будинку, у яких є наявні обґрунтовані претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги (Qпретпр.і), дорозподіляється у розрахунковому періоді на таких окремих споживачів пропорційно до їх загальних/опалювальних площ/об’ємів. Сумарний донарахований обсяг теплової енергії на опалення такому приміщенню (приміщенням) має дорівнювати сумарному обсягу зменшення теплової енергії в приміщеннях, де виникли обґрунтовані претензії щодо якості наданої послуги. При цьому претензії щодо незабезпечення нормативної температури повітря в приміщенні споживача, де встановлено факт несанкціонованого втручання, не приймаються.
6. У разі, якщо відхилення температури гарячої води у приміщенні споживача становить 20 oC і більше від нормативної, та за наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, така вода вважається холодною незалежно від наявності/відсутності у такому приміщенні засобу обліку. В цьому випадку обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, розподіляється на усі інші приміщення, у яких відсутні претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, пропорційно до їх загальної/опалюваної площі/об’єму.
IX. Визначення та розподіл загального обсягу спожитої у будівлі/будинку гарячої води
1. Загальний обсяг спожитої гарячої води (Vгвпбуд) залежно від способу забезпечення ГВП у будівлі/будинку визначається у спосіб:
- 1) у будівлі/будинку з приготуванням гарячої води за її межами загальний обсяг спожитої гарячої води (Vгвпбуд) визначається так:
за наявності циркуляції - за показаннями вузла комерційного обліку гарячої води (витратомір у складі теплолічильника чи лічильник гарячої води) як різниця обсягів гарячої води, що надійшла до будівлі/будинку подавальним трубопроводом та вийшла з неї зворотнім/циркуляційним трубопроводом;
за відсутності циркуляції - за показаннями вузла комерційного обліку гарячої води (витратомір у складі теплолічильника чи лічильник гарячої води) на подавальному трубопроводі;
2) у разі, якщо приготування гарячої води відбувається у будівлі/будинку (у індивідуальному тепловому пункті або автономній теплогенеруючій/когенеруючій установці), згідно з пунктом 1 розділу II цієї Методики;
3) розрахунковим методом (Vгвпбуд.розр) у разі тимчасового виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку гарячої води або вузла обліку споживання холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті відповідно до пунктів 5, 6 розділу XI цієї Методики;
4) розрахунковим методом для будівлі/будинку, не оснащеній(ого) вузлом обліку загального обсягу спожитої гарячої води або вузлом обліку споживання холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті, який зазначено нижче.
Загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі/будинку, не оснащеній(ого) вузлом обліку загального обсягу спожитої гарячої води, розраховується за формулою 4, наведеною у пункті 3 розділу II цієї Методики. При цьому у зазначеній формулі:
обсяг витоку гарячої води із внутрішньобудинкових мереж ГВП приймається як Vгвпвит = 0;
обсяг небалансу споживання гарячої води приймається як Vгвпн.бал = 0;
за відсутності вузла(ів) розподільного обліку для загальнобудинкових потреб (витрати на забезпечення послугою місць загального користування та допоміжних приміщень, витрати на їх зволоження та прибирання, спорожнення і заповнення інженерних мереж) або за відсутності договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, обсяг гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, приймається як Vліч.гвпз.б.п = 0. В іншому випадку - приймаються значення відповідно до показань вузла(ів) розподільного обліку або значення, що зазначені у договорі.
При цьому для такої будівлі/будинку сумарний обсяг спожитої гарячої води в j-их приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку (ΣjVз.б.пліч.гвп), визначається на підставі їх показань. Сумарний обсяг спожитої гарячої води в i-их приміщеннях, не оснащених вузлами розподільного обліку (ΣіVпр.іб.обл.гвп), визначається розрахунком для кожного такого приміщення за формулою:
(39),
де:
кількість осіб, які фактично користуються комунальною послугою в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом (вузлами) розподільного обліку гарячої води, особа;
норма споживання гарячої води, що установлена органом місцевого самоврядування, м3/особу на місяць.
2. Розподілу підлягають обсяги гарячої води, визначені за складовими формули 4, наведеної у пункті 3 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, наявності/відсутності вузлів розподільного обліку гарячої води у цих приміщеннях, наявності/відсутності витоку з внутрішньобудинкових мереж гарячої води.
Обсяг спожитої гарячої води в j-му приміщенні, оснащеному вузлом (вузлами) обліку гарячої води (Vпр.jліч.гвп), розподіляється цьому приміщенню за його (їх) показаннями.
Обсяг спожитої гарячої води в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом (вузлами) обліку гарячої води (Vпр.іб.обл.гвп), розраховується за формулою:
(40),
де:
загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі/будинку, м-3;
сумарний обсяг спожитої гарячої води у j-их приміщеннях, що визначений за показаннями вузлів розподільного обліку, м-3;
обсяг гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, визначений за показаннями вузла розподільного обліку або на підставі договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, м-3;
обсяг витоку гарячої води із внутрішньобудинкових мереж ГВП, визначений та розподілений на особу, з вини якої стався такий витік, м-3. За відсутності витоків приймають Vгвпн.бал = 0;
кількість осіб, які фактично користуються послугою з постачання гарячої води в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом (вузлами) розподільного обліку гарячої води, особа;
сумарна кількість осіб у будівлі/будинку, які фактично користуються послугою з постачання гарячої води в приміщеннях, що не оснащені вузлом (вузлами) розподільного обліку гарячої води, особа.
Відповідно до формул 4 та 40 цієї Методики у будівлі/будинку, в якій частина приміщень оснащена вузлами розподільного обліку, а частина не оснащена такими вузлами, обсяг небалансу гарячої води не визначається Vгвпн.бал = 0, а обсяг споживання гарячої води у приміщеннях без обліку визначається як різниця між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої гарячої води у будівлі/будинку та між сумарним обсягом спожитої/витраченої гарячої води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях, вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби (або відповідно до обсягу гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, що визначений відповідним договором з виконавцем комунальних послуг), обсягом витоків з внутрішньобудинкових мереж гарячої води (за наявності). Такий визначений обсяг розподіляється кожному приміщенню, не оснащеному вузлом розподільного обліку, пропорційно до співвідношення кількості осіб, що фактично користуються комунальною послугою у такому приміщенні, до загальної кількості осіб (споживачів), що фактично користуються комунальною послугою у приміщеннях без обліку.
Обсяги гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби (Vліч.гвпз.б.п) на підставі показань вузла розподільного обліку або на підставі договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, не розподіляються між споживачами у разі, якщо ці обсяги передбачені у договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а компенсуються виконавцю комунальних послуг управителем.
Якщо у внутрішньобудинковій системі ГВП відсутнє відгалуження трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби, обсяг витраченої гарячої води на загальнобудинкові потреби не визначається (Vліч.гвпз.б.п = 0).
За наявності у внутрішньобудинковій системі ГВП відгалуження трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби, не оснащеного вузлом розподільного обліку у будівлі/будинку, яка оснащена вузлом комерційного обліку гарячої води, обсяг гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, може визначатись відповідно до договору з виконавцем комунальних послуг або співвласники будівлі/будинку можуть прийняти рішення щодо визначення цього обсягу, про що письмово повідомляють виконавця розподілу комунальної послуги та виконавця комунальних послуг (якщо він не є виконавцем розподілу комунальної послуги) у поточному розрахунковому періоді, а при неможливості цього - не пізніше наступного за ним розрахункового періоду. Визначений так обсяг витраченої гарячої води на загальнобудинкові потреби включається до обсягу централізованого водовідведення.
За наявності витоку з внутрішньобудинкової системи ГВП, обсяг якої визначається на підставі показань вузла (вузлів) розподільного обліку, та, якщо встановлено особу, з вини якої стався такий витік, та на яку розподіляються ці витоки, обсяг споживання гарячої води у приміщеннях без обліку зменшується на обсяг цього витоку пропорційно їх обсягу споживання.
За наявності витоку та якщо виконавець розподілу комунальної послуги обслуговує внутрішньобудинкову систему ГВП, обсяг такого витоку гарячої води з внутрішньобудинкових систем розподіляється на цього виконавця.
Якщо виконавець розподілу комунальної послуги не обслуговує внутрішньобудинкову систему ГВП та не має винної особи, з вини якої стався такий витік, то весь обсяг витоків гарячої води розподіляється на споживачів пропорційно їх обсягу споживання або за рішенням співвласників будівлі/будинку застосовується інший принцип розподілу.
Витік, у тому числі той, що спричинив залиття приміщень будівлі/будинку та відбувся із мережі або сантехнічного обладнання, що розташоване після вузла розподільного обліку гарячої води, визначається за показаннями такого вузла.
У разі, якщо витік було зафіксовано відповідним актом про витоки, та за наявності у будівлі/будинку приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку, обсяг витоку гарячої води за розрахунковий період визначається як різниця між показаннями вузла комерційного обліку, сумою показань вузлів розподільного обліку та середнім споживанням всіх приміщень без обліку за останні шість місяців. За відсутності витоків гарячої води приймають Vгвпвит = 0.
Якщо витік стався з вини споживача, у тому числі у зв’язку із несанкціонованим втручанням у роботу внутрішньобудинкової системи ГВП, та таку особу встановлено, то споживачі (виконавець розподілу комунальної послуги) мають право вимагати від такої особи відшкодування їм вартості розподіленого на них обсягу витоку.
Факт непотрапляння витоку до мережі централізованого водовідведення повинен бути підтверджений виконавцем розподілу комунальної послуги та/або виконавцем послуги з централізованого водовідведення, для чого особа, з вини якої стався витік, або власник/співвласники будівлі/будинку повинні викликати, але не пізніше доби після усунення витоку, представника виконавця розподілу комунальної послуги та/або виконавця послуги з централізованого водовідведення на місце витоку для проведення відповідного обстеження.
Обсяги небалансу гарячої води (Vгвпн.бал) та обсяги спожитої гарячої води, визначені як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі/будинку, де усі приміщення споживачів, до яких постачається гаряча вода, оснащені вузлами розподільного обліку, розподіляються пропорційно до обсягу споживання.
Такий небаланс гарячої води визначають як різницю між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої гарячої води у будівлі/будинку та між сумарним обсягом спожитої/витраченої гарячої води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях споживачів та вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби (або відповідно до обсягу гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, що визначений відповідним договором з виконавцем комунальних послуг).
За рішенням співвласників будівлі/будинку застосовується інший принцип розподілу обсягів небалансу гарячої води за одним з варіантів:
пропорційно до площі ванних кімнат / санвузлів для нежитлових приміщень;
пропорційно до кількості стояків гарячого водопостачання, що проходять через приміщення споживачів;
пропорційно до кількості санітарно-технічного обладнання, яким у приміщенні здійснюється водорозбір гарячої води від внутрішньобудинкової системи ГВП;
пропорційно до кількості осіб у приміщенні, яким надається послуга з постачання гарячої води.
У такому разі співвласники будівлі/будинку надають виконавцю розподілу комунальної послуги всі вихідні дані для застосування обраного принципу розподілу до початку розрахункового періоду, в якому будуть застосовуватись нові принципи розподілу.
Для цілей розподільного обліку визначається кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою. Про цю кількість осіб власник/наймач приміщення письмово повідомляє виконавця комунальної послуги та/або виконавця розподілу комунальної послуги, при цьому кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою, не може бути меншою від:
зареєстрованих у приміщенні - для житлових приміщень;
працюючих за штатним розкладом - для нежитлових приміщень;
кількості житлових кімнат у квартирі, визначених виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу комунальної послуги, якщо власник/наймач житлових приміщень не надав інформацію про кількість зареєстрованих осіб або у приміщенні не зареєстровано жодної особи;
визначених виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу комунальної послуги для нежитлових приміщень, власник/наймач якого не надав інформацію про кількість працюючих за штатним розкладом,- за загальною площею приміщення згідно з таблицею 2 цієї Методики.
Значення, отримане виконавцем комунальної послуги та/або виконавцем розподілу комунальної послуги за загальною площею нежитлового приміщення, власник/наймач якого не надав інформацію про кількість працюючих за штатним розкладом, округляється у більшу сторону до цілого числа. Для незазначеного приміщення показник загальної площі, розрахованої на 1 особу, приймають як для приміщення з подібним призначенням/використанням.
У разі, якщо кількість осіб у житловому приміщенні багатоквартирного будинку, які фактично користуються комунальною послугою, не відповідає кількості осіб, що зареєстровані у цьому приміщенні, то виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги може прийняти рішення щодо встановлення фактичної кількості осіб (споживачів) та проведення відповідних нарахувань у відповідності до неї. Для цього виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги може скласти акт у довільній формі, який підписується не менш як двома співвласниками цього багатоквартирного будинку. Про складення цього акта виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги повідомляє власника (власників) житлового приміщення рекомендованим листом.
Таблиця 2
Загальна площа нежитлових приміщень
для цілей розподільного обліку гарячої/холодної води
Приміщення
Загальна площа, м-2/особу
Окремий офіс
10
Конференц-зала
2
Аудиторія
0,75
Ресторан
1,5
Клас
2
Дитячий садок
2
Магазин
7
3. У разі, якщо у будинку (багатоквартирному, двоквартирному), гуртожитку у приміщеннях споживачів не можливо встановити вузли розподільного обліку гарячої води (у зв’язку із наявністю загальних місць водокористування, специфіки проекту будівлі тощо), то розподіл обсягів спожитої гарячої води між споживачами відбувається за показаннями вузла комерційного обліку гарячої води (або відповідно до загальних розрахункових обсягів споживання) пропорційно до кількості осіб, що користуються комунальною послугою у такому будинку (гуртожитку).
4. Визначений та розподілений відповідно до цього розділу обсяг спожитої гарячої води включається до обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водовідведення.
5. Для здійснення виконавцем розподілу послуги з централізованого водовідведення нарахувань кожному споживачу виконавець розподілу послуги з постачання гарячої води (щомісячно, не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим) надає виконавцю розподілу послуги з централізованого водовідведення дані щодо обсягів споживання гарячої води кожним споживачем. Інформація може надаватись в письмовому або електронному вигляді за домовленістю сторін.
X. Визначення та розподіл загального обсягу спожитої холодної води
1. У будівлі, що є житловим (багатоквартирним/двоквартирним) будинком, гуртожитком:
- 1) загальний обсяг спожитої холодної води (Vв.пбуд) залежно від потреб споживання у будівлі/будинку визначається у спосіб:
у будівлі/будинку, де споживання холодної води призначене тільки для надання споживачам послуги з водопостачання (без приготування гарячої води у будівлі/будинку Vх.вгвп.буд = 0) визначається за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку холодної води (лічильник холодної води) при централізованому водопостачанні або лічильника холодної води, установленого на вводі системи автономного водопостачання (за наявності такої системи);
у будівлі/будинку, де споживання холодної води призначене для надання споживачам послуги з водопостачання та для потреб приготування у неї (ньому) гарячої води, визначається за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку холодної води з врахуванням показань вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті (Vх.вгвп.буд)в залежності від схеми його розташування;
розрахунковим методом у разі тимчасового виходу або втрати вузла комерційного обліку холодної води (Vх.вгвп.буд) відповідно до пункту 7 розділу XI цієї Методики;
розрахунковим методом для будівлі/будинку без приготування у неї (ньому) гарячої води та не оснащеній(им) вузлом обліку (Vв.пбуд = Vх.вбуд =), обсяг спожитої холодної води, розраховується за формулою 7, наведеною у пункті 5 розділу II цієї Методики. При цьому у зазначеній формулі:
обсяг витоку холодної води із внутрішньобудинкових мереж централізованого водопостачання (або із мереж системи автономного водопостачання) приймається як Vх.ввит = 0;
обсяг небалансу споживання холодної води приймається як Vх.вн.бал = 0;
за відсутності вузла(ів) розподільного обліку для загальнобудинкових потреб (витрати на забезпечення послугою місць загального користування та допоміжних приміщень, витрати на їх зволоження та прибирання, сезонні потреби на полив прибудинкової території, спорожнення, промивку і заповнення інженерних мереж) або за відсутності договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, обсяг холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, приймається як Vліч.х.вз.б.п = 0. В іншому випадку - приймаються значення відповідно до показань вузла(ів) розподільного обліку або значення, що зазначені у відповідному договорі.
При цьому для такої будівлі/будинку сумарний обсяг спожитої холодної води в j-их приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку (ΣjVпр.jліч.х.в), визначається на підставі їх показань. Сумарний обсяг спожитої холодної води в i-их приміщеннях, не оснащених вузлами розподільного обліку (ΣjVпр.іб.обл.х.в), визначається розрахунком для кожного такого приміщення за формулою:
(41),
де:
nпр.і
кількість осіб, які фактично користуються комунальною послугою з централізованого водопостачання (або здійснюють відбір холодної води із системи автономного водопостачання) в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом (вузлами) розподільного обліку холодної води, особа;
норма споживання холодної води, що установлена органом місцевого самоврядування, м-3/особу на місяць;
- 2) розподілу підлягають обсяги холодної води, визначені за складовими формули 7, наведеної у пункті 5 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, наявності/відсутності вузлів розподільного обліку холодної води у цих приміщеннях, наявності/відсутності витоку з внутрішньобудинкових мереж водопостачання.
Обсяг спожитої холодної води в j-му приміщенні, оснащеному вузлом (вузлами) обліку холодної води (Vпр.jліч.х.в), розподіляється цьому приміщенню за його (їх) показаннями.
Обсяг спожитої холодної води в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом (вузлами) обліку холодної води (Vпр.іб.обл.х.в), розраховується за формулою:
(42),
де:
загальний обсяг спожитої холодної води у будівлі/будинку, м-3;
загальний обсяг спожитої холодної води для приготування гарячої води у будівлі/будинку, м-3. Якщо приготування гарячої води відбувається поза межами будівлі = 0;
сумарний обсяг спожитої холодної води у j-их приміщеннях, що визначений за показаннями вузлів розподільного обліку, м-3;
обсяг холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, визначений за показаннями вузла розподільного обліку або на підставі договору з виконавцем комуналь-них послуг на ці цілі, м-3;
обсяг витоку холодної води із внутрішньобудинкових мереж централізованого водопостачання (або із мереж системи автономного водопостачання), визначений та розподілений на особу, з вини якої стався такий витік, м-3. За відсутності витоків приймають = 0;
nпр.і
кількість осіб, які фактично користуються послугою з централізованого водопостачання (або здійснюють відбір холодної води із системи автономного водопостачання) в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом (вузлами) розподільного обліку холодної води, особа;
Σi nпр.і
сумарна кількість осіб у будівлі/будинку, які фактично користуються послугою з централізованого водопостачання (або здійснюють відбір холодної води із системи автономного водопостачання) в приміщеннях, що не оснащені вузлом (вузлами) розподільного обліку холодної води, особа.
Відповідно до формул 7 та 42 цієї Методики у будівлі/будинку, в якій частина приміщень оснащена вузлами розподільного обліку, а частина не оснащена такими вузлами, обсяг небалансу холодної води не визначається Vх.вн.бал = 0, а обсяг споживання холодної води у приміщеннях без обліку визначається як різниця між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої холодної води у будівлі/будинку та між сумарним обсягом спожитої/витраченої холодної води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях, вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби (або відповідно до обсягу холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, що визначений відповідним договором з виконавцем комунальних послуг), обсягом витоків з внутрішньобудинкових мереж водопостачання (за наявності) та вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті. Такий визначений обсяг розподіляється кожному приміщенню, не оснащеному вузлом розподільного обліку, пропорційно до співвідношення кількості осіб, що фактично користуються комунальною послугою у такому приміщенні, до загальної кількості осіб (споживачів), що фактично користуються комунальною послугою у приміщеннях без обліку.
Обсяги холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби (Vз.б.пліч.х.в), на підставі показань вузла розподільного обліку або на підставі договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, не розподіляються між споживачами у разі, якщо ці обсяги передбачені у договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а компенсуються виконавцю комунальних послуг управителем.
Якщо у внутрішньобудинковій системі водопостачання відсутнє відгалуження трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби, обсяг витраченої холодної води на загальнобудинкові потреби не визначається (Vз.б.пліч.х.= 0).
За наявності у внутрішньобудинковій системі водопостачання відгалуження трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби, не оснащеного вузлом розподільного обліку у будівлі/будинку, яка оснащена вузлом комерційного обліку холодної води, обсяг холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, може визначатись відповідно до договору з виконавцем комунальних послуг або співвласники будівлі/будинку можуть прийняти рішення щодо визначення цього обсягу, про що письмово повідомляють виконавця розподілу комунальної послуги та виконавця комунальних послуг (якщо він не є виконавцем розподілу комунальної послуги) у поточному розрахунковому періоді, а при неможливості цього - не пізніше наступного за ним розрахункового періоду. Визначений так обсяг витраченої холодної води на загальнобудинкові потреби, крім обсягів холодної води, витраченої на полив клумб і газонів, включається до обсягу централізованого водовідведення.
За наявності витоку з внутрішньобудинкової системи водопостачання, обсяг якої визначається на підставі показань вузла (вузлів) розподільного обліку, та, якщо встановлено особу, з вини якої стався такий витік, та на яку розподіляються ці витоки, обсяг споживання холодної води у приміщеннях без обліку зменшується на обсяг цього витоку пропорційно їх обсягу споживання.
За наявності витоку та якщо виконавець розподілу комунальної послуги обслуговує внутрішньобудинкову систему водопостачання, обсяг такого витоку холодної води з внутрішньобудинкових систем розподіляється на цього виконавця.
Якщо виконавець розподілу комунальної послуги не обслуговує внутрішньобудинкову систему водопостачання та не має винної особи, з вини якої стався такий витік, то весь обсяг витоків холодної води розподіляється на споживачів пропорційно їх обсягу споживання або за рішенням співвласників будівлі/будинку застосовується інший принцип розподілу.
Витік, у тому числі той, що спричинив залиття приміщень будівлі/будинку та відбувся із мережі або сантехнічного обладнання, що розташоване після вузла розподільного обліку холодної води, визначається за показаннями такого вузла.
У разі, якщо витік було зафіксовано відповідним актом про витоки, та за наявності у будівлі/будинку приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку, обсяг витоку холодної води за розрахунковий період визначається як різниця між показаннями вузла комерційного обліку, сумою показань вузлів розподільного обліку та середнім споживанням всіх приміщень без обліку за останні шість місяців. За відсутності витоків холодної води приймають Vх.ввит = 0.
Якщо витік стався з вини споживача, у тому числі у зв’язку із несанкціонованим втручанням у роботу внутрішньобудинкової системи водопостачання, та таку особу встановлено, то споживачі (виконавець розподілу комунальної послуги) мають право вимагати від такої особи відшкодування їм вартості розподіленого на них обсягу витоку.
Факт непотрапляння витоку до мережі централізованого водовідведення повинен бути підтверджений виконавцем розподілу комунальної послуги та/або виконавцем послуги з централізованого водовідведення, для чого особа, з вини якої стався витік, або власник/співвласники будівлі/будинку повинні викликати, але не пізніше доби після усунення витоку, представника виконавця розподілу комунальної послуги та/або виконавця послуги з централізованого водовідведення на місце витоку для проведення відповідного обстеження.
Обсяги небалансу холодної води (Vх.вн.бал) та обсяги спожитої холодної води, визначені як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі/будинку, де усі приміщення споживачів, до яких постачається холодна вода, оснащені вузлами розподільного обліку, розподіляються пропорційно до обсягу споживання.
Такий небаланс холодної води визначають як різницю між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої холодної води у будівлі/будинку та між сумарним обсягом спожитої/витраченої холодної води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях споживачів, вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби (або відповідно до обсягу холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, що визначений відповідним договором з виконавцем комунальних послуг) та вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті.
За рішенням співвласників будівлі/будинку застосовується інший принцип розподілу обсягів небалансу холодної води за одним з варіантів:
пропорційно до площі ванних кімнат / санвузлів для нежитлових приміщень;
пропорційно до кількості стояків водопостачання, що проходять через приміщення споживачів;
пропорційно до кількості санітарно-технічного обладнання, яким у приміщенні здійснюється водорозбір холодної води від внутрішньобудинкової системи водопостачання;
пропорційно до кількості осіб у приміщенні, яким надається послуга з централізованого водопостачання (або які здійснюють відбір холодної води із системи автономного водопостачання).
У такому разі співвласники будівлі/будинку надають виконавцю розподілу комунальної послуги всі вихідні дані для застосування обраного принципу розподілу до початку розрахункового періоду, в якому будуть застосовуватись нові принципи розподілу.
Для цілей розподільного обліку визначається кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою. Про цю кількість осіб власник/наймач приміщення письмово повідомляє виконавця комунальної послуги та/або виконавця розподілу комунальної послуги, при цьому кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою, не може бути меншою від:
зареєстрованих у приміщенні - для житлових приміщень;
працюючих за штатним розкладом - для нежитлових приміщень;
кількості житлових кімнат у квартирі, визначених виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу комунальної послуги, якщо власник/наймач житлових приміщень не надав інформацію про кількість зареєстрованих осіб або у приміщенні не зареєстровано жодної особи;
визначених виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу комунальної послуги для нежитлових приміщень, власник/наймач якого не надав інформацію про кількість працюючих за штатним розкладом,- за загальною площею приміщення згідно з таблицею 2 цієї Методики.
Значення, отримане виконавцем комунальної послуги та/або виконавцем розподілу комунальної послуги за загальною площею нежитлового приміщення, власник/наймач якого не надав інформацію про кількість працюючих за штатним розкладом, округляється у більшу сторону до цілого числа. Для незазначеного приміщення показник загальної площі, розрахованої на 1 особу, приймають як для приміщення з подібним призначенням/використанням.
У разі, якщо кількість осіб у житловому приміщенні багатоквартирного будинку, які фактично користуються комунальною послугою, не відповідає кількості осіб, що зареєстровані у цьому приміщенні, то виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги може прийняти рішення щодо встановлення фактичної кількості осіб (споживачів) та проведення відповідних нарахувань у відповідності до неї. Для цього виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги може скласти акт у довільній формі, який підписується не менш як двома співвласниками цього багатоквартирного будинку. Про складення цього акта виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги повідомляє власника (власників) житлового приміщення рекомендованим листом;
3) у разі, якщо у будинку (багатоквартирному, двоквартирному), гуртожитку у приміщеннях споживачів неможливо встановити вузли розподільного обліку холодної води (у зв’язку із наявністю загальних місць водокористування, специфіки проекту будівлі тощо), то розподіл обсягів спожитої холодної води між споживачами відбувається за показаннями вузла комерційного обліку холодної води (або відповідно до загальних розрахункових обсягів споживання) пропорційно до кількості осіб, що користуються комунальною послугою у такому будинку;
4) визначений та розподілений відповідно до цього пункту обсяг спожитої холодної води включається до обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водовідведення.
2. У будівлі, що не є житловим (багатоквартирним/двоквартирним) будинком, гуртожитком:
- 1) якщо послуга з централізованого водопостачання надається для групи нежитлових будівель та/або споруд, які є єдиним майновим комплексом, то розподіл обсягу спожитої холодної води між споживачами, що розташовані на території такого майнового комплексу та користуються послугою з централізованого водопостачання, відбувається за рішенням власника (співвласника) такого комплексу відповідно до договірних відносин між ним та виконавцем комунальної послуги та договірних відносин між виконавцем комунальної послуги та споживачами, що розташовані на території такого майнового комплексу.
Розподіл обсягів спожитої холодної води здійснюється на підставі показань вузла (вузлів) комерційного обліку, який (які) встановлено на межі майнової належності у кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж, та з урахуванням наявності/відсутності приладів розподільного обліку у споживачів, що розташовані на території такого майнового комплексу, а також специфіки ведення їх господарської діяльності (виробничих і побутових потреб);
- 2) якщо послуга з централізованого водопостачання надається для будівлі, приміщення в якій є самостійними об’єктами нерухомого майна, то за рішенням власника (співвласників) такої будівлі розподіл обсягу спожитої холодної води між споживачами у ній відбувається відповідно до договірних відносин між ним (ними) та виконавцем комунальної послуги та договірних відносин між виконавцем комунальної послуги та власниками (співвласниками)/наймачами приміщень у такій будівлі.
Розподіл обсягів спожитої холодної води у такій будівлі повинен відбуватись із урахуванням наявності/відсутності приладів розподільного обліку у цих приміщеннях та специфіки ведення їх господарської діяльності (виробничих і побутових потреб);
3) визначений та розподілений відповідно до цього пункту обсяг спожитої холодної води включається до обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водовідведення з урахуванням обсягу використаної води для виробничих цілей (зокрема, спожитої холодної води у складі продукції);
4) за рішенням власників (співвласників) будівлі, приміщення в яких є самостійними об’єктами нерухомого майна, можуть застосовуватися принципи розподілу обсягу спожитої холодної води, що передбачені пунктом 1 цього розділу.
У такому разі власники (співвласники) такого об’єкту водоспоживання надають виконавцю комунальної послуги та/або виконавцю розподілу комунальної послуги всі вихідні дані для застосування обраного принципу розподілу.
XI. Розрахунковий метод визначення загального обсягу споживання теплової енергії, гарячої або холодної води, спожитої у будівлі/будинку, при виході з ладу або втраті вузла(ів) комерційного обліку
1. Розрахунковий метод застосовується для визначення загального обсягу споживання теплової енергії, гарячої або холодної води, спожитої у будівлі/будинку, при виході з ладу або втраті вузла(ів) комерційного обліку до відновлення його (їх) роботи або заміни.
Розрахунковий метод використовується окремо для кожного розрахункового періоду (місяця) (його частини), у якому вузол комерційного обліку був відсутній або вийшов з ладу протягом 1 доби та більше.
Розрахунковий метод також застосовується для споживача комунальної послуги, якому така комунальна послуга постачається для групи нежитлових будівель та/або споруд, які є єдиним майно-вим комплексом. При проведені розрахунку обсягу теплової енергії для такої групи будівель та/або споруд застосовується максимальна з нормативних внутрішніх температур для нежитлового приміщення згідно з державними будівельними нормами.
2. Якщо розподіл комунальних послуг у будівлі/будинку здійснюється за сумою декількох вузлів комерційного обліку і один з них вийшов з ладу або був втрачений, то показання інших вузлів комерційного обліку не враховуються, а для всієї будівлі/будинку застосовується розрахунковий метод визначення загального обсягу споживання.
3. Початок періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку визначається:
за даними електронного архіву в разі отримання з нього інформації щодо дати початку періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку;
з дати, що настає за днем останнього періодичного огляду вузла комерційного обліку (в разі відсутності електронного архіву).
Кінцем періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку є день прийняття на абонентський облік відремонтованого або заміненого вузла комерційного обліку.
Початок періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв’язку з його втратою визначається з дня, що настає за днем останнього дистанційного отримання показань, або з дня, що настає за днем останнього зняття його показань (в усіх інших випадках).
Кінцем періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв’язку з його втратою є дата прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку, встановленого на заміну втраченого.
Початок періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв’язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, визначається з дати, що настає за днем розпломбування вузла комерційного обліку. Кінцем періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв’язку з проведенням його ремонту, повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, є день прийняття на абонентський облік.
Виконавець відповідної комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги повідомляє споживачам про вихід з ладу або втрату вузла комерційного обліку в один із способів, що гарантують доведення інформації до споживача.
4. Загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку (групи нежитлових будівель та/або споруд, які є єдиним майновим комплексом) за період непрацездатності/відсутності вузла(ів) комерційного обліку теплової енергії у разі виходу його (їх) з ладу або втрати (Qопбуд.розр), визначається для кожного розрахункового періоду, виходячи із середнього загального обсягу, спожитого у попередній опалювальний період або за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів за формулою:
(43),
де:
Qбуд.і
обсяг спожитої будівлею/будинком теплової енергії у повному аналогічному розрахунковому періоді попереднього опалювального сезону, Гкал. У разі відсутності даних за попередній опалювальний сезон до розрахунку приймаються обсяги споживання теплової енергії протягом поточного опалювального періоду (за фактичний час споживання послуги протягом поточного опалювального періоду, що складає не менше 30 днів). У разі, якщо фактичний час споживання послуги протягом поточного опалювального періоду складає менше 30 днів, то розрахунок фактичного обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді виконувати у відповідності до формули 11 розділу ІІІ цієї Методики;
tвн.норм
нормативна внутрішня температура для:
житлового приміщення, приймається згідно з пунктом 1 розділу VIII цієї Методики, oC - при розрахунках для житлових будинків;
для нежитлового приміщення, приймається згідно з державними будівельними нормами, oC - при розрахунках для інших будівель;
для нежитлового приміщення, приймається згідно з державними будівельними нормами, oC - при розрахунках для групи нежитлових будівель та/або споруд, які є єдиним майновим комплексом; приймається максимальна нормативна внутрішня температура з усіх нормативних внутрішніх температур серед нежитлових приміщень, які є наявними у цьому майновому комплексі;
tзовн.факт
середня добова фактична температура зовнішнього повітря в розрахунковому періоді за період непрацездатності/відсутності вузла(ів) комерційного обліку теплової енергії у поточному опалювальному періоді, яка визначається за даними УкрГМЦ, oC;
tзовн.розр
середньомісячна температура зовнішнього повітря у повному аналогічному розрахунковому періоді попереднього опалювального сезону або середня фактична температура зовнішнього повітря у поточному опалювальному періоді (за фактичний час споживання послуги протягом поточного опалювального періоду, що складає не менше 30 днів), яка визначається за даними УкрГМЦ, oC;
Прозр
кількість діб у розрахунковому періоді, у якому вузол комерційного обліку був непрацездатний/відсутній незалежно від кількості годин непрацездатності/відсутності, доба;
Пi
кількість діб у розрахунковому періоді попереднього опалювального або кількість діб поточного опалювального періоду (за фактичний час споживання послуги протягом поточного опалювального періоду, що складає не менше 30 днів), доба.
5. У разі виходу з ладу або втрати вузла(ів) комерційного обліку гарячої води (за умови, що приготування гарячої води здійснюється за межами будівлі) загальний обсяг спожитої гарячої води в будівлі/будинку за період його непрацездатності/відсутності визначається за середнім споживанням у попередні 12 місяців або за фактичний час споживання комунальної послуги, але не менше 15 діб за формулою:
(44),
де:
сума загальних обсягів спожитої гарячої води у будівлі/будинку за попередні 12 місяців (якщо попередніх місяців нараховується менше 12, за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб), м-3;
mрозр
кількість діб розрахункового періоду, у якому вузол комерційного обліку гарячої води був непрацездатний/відсутній незалежно від кількості годин непрацездатності/відсутності, доба;
Σi mi
кількість діб у кожному з 12 попередніх місяців (якщо попередніх місяців нараховується менше 12, за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб), коли здійснювалося ГВП у будівлі/будинку, доба.
6. У разі виходу з ладу або втрати лічильника холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі/будинку за період його непрацездатності/відсутності визначається виходячи з середнього споживання за попередні 12 місяців або за фактичний час споживання комунальної послуги, але не менше 15 діб за формулою:
(45),
де:
сума загальних обсягів спожитої гарячої води у будівлі/будинку за попередні 12 місяців (якщо попередніх місяців нараховується менше 12, за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб), м-3;
mрозр
кількість діб розрахункового періоду, у якому лічильник холодної води був непраце-здатний/відсутній незалежно від кількості годин непрацездатності/відсутності, доба;
Σi mi
кількість діб у кожному з 12 попередніх місяців (якщо попередніх місяців нараховується менше 12, за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб), коли здійснювалося ГВП у будівлі/будинку, доба.
7. У разі виходу з ладу або втрати вузла(ів) комерційного обліку холодної води загальний обсяг спожитої холодної води у будівлі/будинку за період його непрацездатності/відсутності визначається за середнім загальним споживанням за попередні 12 місяців або за фактичний час споживання комунальної послуги, але не менше 15 діб за формулою:
(46),
де:
сума загальних обсягів спожитої холодної води у будівлі/будинку за попередні 12 місяців (якщо попередніх місяців нараховується менше 12, за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб), м-3;
mрозр
кількість діб розрахункового періоду, у яких вузол комерційного обліку холодної води був непрацездатний/відсутній незалежно від кількості годин непрацездатності/відсутності, доба;
Σi mi
кількість діб у кожному з 12 попередніх місяців (якщо попередніх місяців нараховується менше 12, за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб), коли здійснювалося централізоване водопостачання будівлі/будинку, доба.
XII. Перерозподіл обсягів теплової енергії, гарячої, холодної води, спожитої та розподіленої між споживачами у будівлі/будинку
1. Проведення перерозподілу обсягів наданих комунальних послуг здійснюється:
при уточненні показань вузлів комерційного обліку спожитої у будівлі/будинку комунальної послуги;
при уточненні показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії на підставі контрольного зняття їх показань або подання споживачем уточненої інформації.
Обсяг перерозподілу може мати як додатне, так і від’ємне значення, що призводить як до збільшення, так і до зменшення розподілених між окремими споживачами обсягів спожитої комунальної послуги у попередні розрахункові періоди.
Перерозподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку комунальної послуги проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому отримано у встановленому порядку інформацію про невідповідність обсягів розподіленої комунальної послуги окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більше ніж за 12 розрахункових періодів.
2. У разі виявлення різниці в результаті уточнення показань вузла (вузлів) комерційного обліку, що визначає/визначають загальний обсяг спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку, перерозподіл проводиться пропорційно до обсягів спожитої відповідної комунальної послуги споживачами, розподілених у розрахунковому періоді, за який здійснюється перерозподіл.
3. В результаті уточнення показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії (на підставі звіряння їх показань, подання споживачем уточненої інформації, відновлення надання показань споживачами) визначається обсяг перерозподілу спожитої комунальної послуги між споживачами у будівлі/будинку, як різниця між сумою показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії до коригування та сумою показань таких засобів після коригування.
Вирахуваний таким чином обсяг коригування розподіляється між споживачами за принципом, що наведений у пункті 2 цього розділу.
Після здійснення перерозподілу розподіленого обсягу спожитої комунальної послуги виконавцем розподілу комунальної послуги проводиться перерахунок із окремим споживачем та з усіма споживачами будівлі/будинку.
Результати перерозподілу та перерахунку відображаються у рахунках споживачів у розрахунковому періоді, у якому здійснено перерозподіл.
4. При здійсненні перерозподілу між споживачами обсягів спожитої у будівлі/будинку гарячої/холодної води здійснюється перерозподіл обсягів спожитої послуги з централізованого водовідведення пропорційно до скорегованих обсягів гарячої/холодної води.
Розділ ХIII. Особливості розподілу комунальних послуг
під час дії воєнного стану в Україні
1. Коригуючий коефіцієнт - характеристика, що враховує зміну споживання та надання комунальних послуг в населеному пункті на період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (воєнний стан).
Коригуючий коефіцієнт розраховується підприємством, що надає послуги централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання гарячої води та погоджується органом місцевого самоврядування.
2. Коригуючий коефіцієнт (kкор) визначається за формулою:
kкор= Vпот / V12
(47),
де
Vпот
обсяг подачі води у населений пункт в поточному розрахунковому періоді,
V12
середній обсяг подачі води у населений пункт за 12 розрахункових періодів до оголошення воєнного стану (лютий 2021 - січень 2022).
3. Обсяг нарахувань за послуги з централізованого водопостачання, постачання гарячої води у період воєнного стану, для споживачів, щодо яких у виконавця комунальних послуг або іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів послуг відсутні дані щодо показань вузлів комерційного або розподільного обліку визначається з урахуванням коригуючого коефіцієнту.
Обсяг нарахувань (розподілу) за послугу з централізованого водовідведення для таких споживачів дорівнює обсягу споживання послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води із урахуванням коригуючого коефіцієнту.
4. Розмір коригуючого коефіцієнту не може бути більший за 1.
5. Після відновлення надання споживачами показань вузлів комерційного або розподільного обліку виконавець або інша особа, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов’язані провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок з ним, а також з усіма споживачами будинку відповідно до цієї Методики.
6. Для споживачів, приміщення яких не обладнані засобами розподільного обліку, застосовується норма споживання відповідної комунальної послуги, встановлена органом місцевого самоврядування з урахуванням кількості фактично проживаючих та коригуючого коефіцієнту.
7. Для споживачів, що споживають лише послуги з централізованого водовідведення, та у яких відсутні дані про показання вузлів комерційного або розподільного обліку води, застосовується коригуючий коефіцієнт для послуг з централізованого водопостачання.
Методику доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 61 від 26.03.2022
Методика в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 358 від 28.12.2021
Заступник директора
Департаменту систем
життєзабезпечення
та житлової політики
В. Токаренко