Про затвердження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів
Тип: Мін.розвитку громад.територ.
Видавник: Міністерство розвитку громад та територій
Номер: z0898-22
Прийнято: 2022-08-06
Чинна редакція від: 2022-08-06
Стан: in_force
Rada ID: z0898-22
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
НАКАЗ
06.08.2022 № 144
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
09 серпня 2022 р.
за № 898/38234
Про затвердження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 39-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу другого пункту 2 Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257, пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 850), НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику проведення обстеження та оформлення його результатів, що додається.
2. Директорату технічного регулювання у будівництві (Воскобійник О.) разом з Юридичним департаментом (Матяш Т.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Наталію КОЗЛОВСЬКУ.
Міністр
О. Чернишов
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства розвитку
громад та територій України
06 серпня 2022 року № 144
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
09 серпня 2022 р.
за № 898/38234
МЕТОДИКА
проведення обстеження та оформлення його результатів
І. Загальні положення
1. Ця Методика визначає особливості проведення та оформлення результатів обстеження об’єктів (далі - обстеження), що проводиться відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257, з метою визначення фактичного стану об’єкта та оцінки його відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним законодавством, та вжиття заходів для забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації.
2. Цю Методику розроблено для використання виконавцями та замовниками робіт з обстеження об’єктів.
3. Ця Методика не поширюється на об’єкти, що обстежуються з іншою метою, у тому числі для судової будівельно-технічної експертизи, здійснення заходів державного нагляду (контролю), проведення науково-дослідними організаціями дослідницьких обстежень для отримання наукових даних, а також на обстеження об’єктів оборонного і спеціального призначення, об’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та об’єктів культурної спадщини відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».
4. Обстеження об’єктів, що мають галузеву специфіку, слід виконувати з урахуванням положень цієї Методики, інших нормативно-правових актів, а також будівельних норм та національних стандартів у відповідній сфері.
5. У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:
аварійні пошкодження - втрата експлуатаційно придатного стану (експлуатаційної придатності) об’єкта в цілому або його окремих складових (будівельних конструкцій та інженерних систем), у тому числі порушення цілісності, герметичності, геометрії тощо внаслідок позапроектних впливів, зумовлених надзвичайною ситуацією та/або бойовими діями (потрапляння засобів ураження, вибухів, пожеж тощо);
відновлення - сукупність робіт на об’єкті, пошкодженому внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів (далі - пошкодженому об’єкті), що виконується (в тому числі поетапно) з метою досягнення експлуатаційного придатного стану такого об’єкта шляхом поточних, капітальних ремонтів об’єкта (частин об’єкта) або реконструкції об’єкта (відокремлених частин об’єкта);
замовник - власник, управитель об’єкта або уповноважений орган (виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради або у випадках, передбачених законодавством, військова адміністрація), за рішенням якого проводиться обстеження об’єкта;
експлуатаційна придатність - здатність об’єкта (будівельних конструкцій, інженерних систем) виконувати задані функції;
категорія пошкоджень об’єкта (далі - категорія пошкоджень) - інтегральна характеристика експлуатаційної придатності пошкодженого об’єкта, що в цілому характеризує можливі заходи з подальшої експлуатації або припинення експлуатації об’єкта та визначається за результатами проведеного обстеження (огляду), в тому числі аналізу наявних аварійних та інших дефектів і пошкоджень об’єкта в цілому та його елементів (будівельних конструкцій, інженерних систем);
об’єкт - об’єкт будівництва, прийнятий в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
6. Інші терміни, зазначені у цій Методиці, вживаються у значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України, Законах України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про будівельні норми», Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257, Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473, ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд».
II. Мета та завдання проведення обстеження
1. Обстеження об’єктів проводиться з метою визначення фактичного стану та оцінки відповідності об’єкта основним вимогам до будівель і споруд, визначеним законодавством, та вжиття заходів для забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації, в тому числі:
підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації об’єкта;
встановлення (обґрунтування) необхідності вжиття заходів для забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації;
планування робіт з поточних, капітальних ремонтів об’єкта (частин об’єкта), реконструкції об’єкта (відокремлених частин об’єкта), відновлення пошкодженого об’єкта;
планування невідкладних протиаварійних робіт, консервації;
обґрунтування прийняття рішення щодо припинення експлуатації, виконання робіт із демонтажу об’єкта.
2. Мета обстеження досягається шляхом вирішення відповідних завдань обстеження, серед яких:
оцінювання (діагностування) технічного стану будівельних конструкцій, інженерних систем та об’єкта в цілому, в тому числі на підставі результатів візуального обстеження, проведення інструментальних досліджень та виконання перевірочних розрахунків;
визначення обсягів, термінів невідкладних протиаварійних робіт, консервації;
визначення виду та обсягів робіт з поточних, капітальних ремонтів об’єкта (частин об’єкта), реконструкції об’єкта (відокремлених частин об’єкта), відновлення пошкодженого об’єкта;
визначення обґрунтованої необхідності демонтажу об’єкта.
III. Організація, етапи та послідовність виконання обстеження об’єктів
1. Обстеження об’єктів проводиться відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257 (далі - Порядок проведення обстеження), за рішенням власника (управителя) об’єкта або уповноваженого органу - виконавчого органу відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військової адміністрації.
2. Проведення обстеження об’єкта забезпечується замовником шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, визначених пунктом 2 Порядку проведення обстеження.
3. Основні етапи проведення обстеження:
підготовка до проведення обстеження;
попереднє та/або основне (детальне) обстеження;
складення звіту про результати обстеження із рекомендаціями щодо подальшої експлуатації об’єкта.
Кількість етапів та обсяг робіт, що виконуються за кожним із етапів обстеження, визначається технічним завданням залежно від мети та задач обстеження.
4. Під час обстеження об’єктів слід дотримуватись правил у сфері пожежної безпеки та охорони праці.
У разі виявлення на об’єкті під час його обстеження останків загиблих, небезпечних предметів, вибухових пристроїв, запаху газу або інших характерних запахів, пробою електричного струму, а також пов’язаного з цим погіршення самопочуття людей, роботи слід негайно припинити та невідкладно повідомити територіальні органи ДСНС та правоохоронні органи.
5. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час обстеження об’єктів, повинні відповідати положенням Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів.
IV. Підготовка до проведення обстеження
1. Підготовка до проведення обстеження включає комплекс організаційно-технічних заходів, що здійснюється замовником та полягає у:
збиранні первинної інформації щодо об’єкта (наявної проектної та технічної документації, в тому числі виконавчої документації, матеріалів інженерних вишукувань, матеріалів технічної інвентаризації (інвентаризаційних справ, технічних паспортів), результатів попередніх обстежень, іншої експлуатаційної документації);
визначенні виконавця обстеження (далі - виконавець);
організації виконання робіт з обстеження, в тому числі проведення підготовчих робіт, забезпечення безпечного доступу на об’єкт (знеструмлення, дегазація, перевірка радіаційного та хімічного забруднення, з’ясування можливості застосування будівельної техніки тощо).
2. Обґрунтовані вимоги замовника та особливості проведення обстеження об’єкта встановлюються технічним завданням на обстеження об’єкта (далі - технічне завдання), в якому, зокрема зазначається:
загальна інформація про об’єкт та його основні характеристики;
інформація щодо наявної проектної та технічної документації, в тому числі виконавчої документації, матеріалів інженерних вишукувань, матеріалів технічної інвентаризації (інвентаризаційних справ, технічних паспортів), результатів попередніх обстежень, іншої експлуатаційної документації тощо);
інформація щодо особливостей виконання робіт на об’єкті (проведення підготовчих робіт, умов доступу на об’єкт, форма участі замовника в роботах з обстеження);
мета обстеження;
інформація щодо кількості етапів та найменування робіт, що виконуються за кожним із етапів обстеження;
строк виконання обстеження;
склад та форма подання звітної документації щодо результатів обстеження, необхідність складання паспорта об’єкта;
нормативні документи, вимоги яких мають бути враховані (за необхідності);
інша інформація, необхідна для організації та виконання обстеження, що враховує специфіку об’єкта та виконання його обстеження.
Участь замовника в підготовці та/або проведенні обстеження (за необхідності) полягає у присутності його представника при обстеженні, створенні умов для проведення робіт (прибирання й очищення приміщень і конструкцій, забезпечення допоміжним устаткуванням, освітленням, забезпечення безпеки праці), створенні умов щодо виконання робіт вахтовим методом (за згодою виконавців робіт з обстеження) тощо.
3. У разі одночасного обстеження декількох об’єктів на замовлення одного замовника єдиним виконавцем допускається складання єдиного технічного завдання на весь комплекс робіт.
4. Технічне завдання на проведення обстеження складається відповідно до форми, наведеної у додатку 1 до цієї Методики, з урахуванням галузевої специфіки об’єкта - за результатами попереднього візуального його огляду, ознайомлення з наявною інформацією про об’єкт, аналізу архітектурних, об’ємно-планувальних і конструктивних рішень.
V. Особливості проведення окремих етапів обстеження
1. Попереднє обстеження об’єкта проводиться візуально за зовнішніми ознаками (візуальне обстеження) з метою попереднього оцінювання технічного стану, визначення категорії пошкоджень об’єкта (для пошкоджених об’єктів), прийняття рішення щодо необхідності проведення основного (детального) обстеження і уточнення (в разі необхідності) технічного завдання.
2. При проведенні попереднього візуального обстеження огляду підлягають усі відкриті частини конструкцій (елементів) об’єкта, його приміщення, а також прилегла територія - з метою виявлення та фіксації наявних аварійних та інших дефектів і пошкоджень (далі - дефекти та пошкодження).
При цьому виконавцем за необхідності здійснюються відповідні вимірювання геометричних розмірів об’єкта, складання обмірних креслень, схем розташування дефектів та пошкоджень, в тому числі з прив’язкою в натурі, а також фотофіксація.
Вимірювання геометричних розмірів та складання обмірних креслень здійснюється із ступенем деталізації, необхідної для визначення обсягів робіт з ремонтів (капітальних, поточних) об’єкта (частини об’єкта), реконструкції об’єкта (відокремленої частини об’єкта) чи відновлення (у разі обстеження пошкоджених об’єктів) - якщо це передбачено технічним завданням.
3. Не допускається проведення обстеження об’єкта виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями без візуального обстеження.
4. За результатами попереднього обстеження виконавцем складається проміжний звіт, що містить:
попередній висновок про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об’єкта;
рекомендації щодо необхідності та обсягів основного (детального) обстеження або рекомендації щодо забезпечення надійної та безпечної подальшої експлуатації об’єкта (у разі коли проведення основного (детального) обстеження не вимагається).
Якщо це передбачено технічним завданням, до звіту додаються:
відомості дефектів та пошкоджень;
схеми розташування дефектів та пошкоджень;
фотофіксація дефектів та пошкоджень;
обмірні креслення.
5. У разі виявлення дефектів і пошкоджень, що можуть знижувати міцність, стійкість і жорсткість будівельних конструкцій та експлуатаційні показники елементів інженерних мереж і систем об’єкта, проводиться основне (детальне) обстеження.
Рішення щодо необхідності проведення основного (детального) обстеження об’єкта приймається замовником разом із виконавцем.
6. Обстеження проводиться шляхом:
проведення аналізу дефектів і пошкоджень, які змінили основні проектні та розрахункові характеристики будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів), а також за період експлуатації об’єкта;
визначення фактичних експлуатаційних навантажень і впливів на будівельні конструкції, основи і фундаменти, інженерні мережі і системи об’єкта;
детального вимірювання необхідних геометричних параметрів об’єкта, будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем, їх елементів і вузлів;
виявлення зміни характеристик основи фундаменту та розвитку небезпечних процесів і явищ шляхом виконання контрольних інженерних вишукувань на земельній ділянці та прилеглих до об’єкта ділянках за наявності небезпечних процесів і явищ;
інструментального визначення параметрів дефектів і пошкоджень, фотофіксації, складення схем їх розташування, а також їх прив’язки в натурі;
проведення перевірочних розрахунків основних несучих будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем, основ фундаментів та об’єкта в цілому;
проведення аналізу причин виникнення дефектів і пошкоджень;
узагальнення інформації про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об’єкта;
розроблення рекомендацій щодо можливості подальшої експлуатації об’єкта, проведення наступного обстеження, конструктивних рішень про відновлення та підсилення окремих будівельних конструкцій, загальних висновків.
Визначення складу робіт із основного (детального) обстеження, види інструментальних досліджень та вибір необхідних приладів вимірювальної техніки здійснюється виконавцем із урахуванням мети досліджень, специфіки об’єкта та характеру наявних дефектів і пошкоджень.
7. За результатами основного (детального) обстеження виконавцем складається звіт за результатами обстеження (далі - звіт), який оформлюється відповідно до розділу VII цієї Методики.
VI. Особливості оцінювання технічного стану конструкцій та об’єкта в цілому
1. Оцінювання технічного стану конструкцій та об’єкта в цілому слід виконувати відповідно до розділу 5 ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану» (далі - ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016).
При цьому слід брати до уваги наявні аварійні пошкодження, а також інші дефекти та пошкодження, що утворились під час виготовлення, транспортування, монтажу, зведення та експлуатації та можуть знижувати експлуатаційні показники будівельних конструкцій та елементів інженерних систем об’єкта (з урахуванням класифікаційних ознак технічного стану конструкцій згідно з додатком В ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016, а для сталевих конструкцій ДСТУ Б В.2.6-210:2016 «Оцінка технічного стану сталевих будівельних конструкцій, що експлуатуються»).
2. З метою врахування галузевої специфіки споруд інженерно-транспортної інфраструктури слід враховувати положення нормативно-правових актів, а також будівельних норм та національних стандартів у відповідній сфері:
ДСТУ 8954:2019 «Автомобільні дороги. Оцінювання рівня дефектності дорожнього одягу», ДСТУ 8745:2017 «Автомобільні дороги. Методи вимірювання нерівностей основи і покриття дорожнього одягу», ДСТУ 8746:2017 «Автомобільні дороги. Методи вимірювання зчіпних властивостей поверхні дорожнього покриття», ДСТУ Б В.2.3-42:2016 «Автомобільні дороги. Методи визначення деформаційних характеристик земляного полотна та дорожнього одягу» - при обстеженні автомобільних доріг;
ДБН В.2.3-6:2009 «Мости та труби. Обстеження і випробування», ДСТУ 9123:2021 «Настанова з обстеження та випробування мостів і труб», ДСТУ 8748:2017 «Настанова щодо проведення динамічних випробувань автодорожніх мостів», ДСТУ-Н Б В.2.3-23:2012 «Настанова з оцінювання і прогнозування технічного стану автодорожніх мостів» - при обстеженні мостів.
3. Під час проведення візуального обстеження особливу увагу слід приділяти пошкодженням, що свідчать про перевантаження конструкцій та порушення вимог граничного стану першої та другої групи, а також аналізу структурних пошкоджень, що виникли внаслідок дії високих температур (за їх зовнішніми ознаками, зокрема: наявності сажі, зміна кольору поверхні, пошкодження структури, деформації, викривлення, розриви тощо).
За потреби для визначення (уточнення) технічного стану та обґрунтування відповідних рекомендацій в рамках робіт з обстеження виконуються перевірочні розрахунки основних несучих будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем, основ фундаментів та об’єкта в цілому.
Перевірочні розрахунки слід виконувати відповідно до ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд» (далі - ДБН В.1.2-14:2018) з урахуванням даних візуального та інструментального обстеження та фактичних значень навантажень і вплив, визначених за результатами обстеження.
При цьому, якщо за результатами проведення обстеження виявлено пошкодження, що свідчать про можливість раптового обвалення (руйнування), з метою обґрунтування рішень щодо подальшої експлуатації таких об’єктів у разі потреби виконується розрахунок на прогресуюче руйнування з допомогою просторової моделі у фізично і геометрично нелінійній постановці завдання. При розрахунку дозволяється враховувати елементи огороджувальних конструкцій, що включаються в роботу при деформаціях несучих конструкцій.
VII. Особливості оформлення звітної документації
1. За результатами обстеження складається звіт та паспорт об’єкта.
2. Склад звіту за результатами обстеження (попереднього, якщо проведення основного (детального) обстеження не вимагається) або основного (детального)) наведено у додатку 4 до цієї Методики.
3. Титульний аркуш звіту має містити:
відомості про виконавця роботи (юридичну особу або фізичну особу);
інформацію щодо затвердження та погодження (за потреби) звіту;
повну назву та реквізити (дата, номер) звіту;
підписи відповідальних осіб, зокрема керівника роботи;
рік затвердження звіту;
місце розташування об’єкта.
4. Вступ звіту включає в себе предмет договору, дані про замовника, дані про експерта (або групу), мету обстеження, задачі дослідження, перелік вихідних даних для проведення обстеження та відомості про метрологічне забезпечення обстеження.
5. У розділі (структурному елементі) звіту «Коротка характеристика об’єкта» наводяться загальні відомості про об’єкт, його основні технічні показники, характеристики (короткий опис) основних будівельних конструкцій та інженерних систем, опис умов експлуатації та аналіз зовнішнього середовища (за необхідності), результати аналізу наявної проектної та технічної документації, результатів попередніх обстежень тощо, а також інша необхідна інформація.
Характеристики основних будівельних конструкцій та внутрішніх інженерних систем зазначаються у вигляді опису фактичних елементів будівлі, їх конструктивного складу, параметрів і розмірів тощо у обсязі, достатньому для розроблення висновків, обґрунтування наданих рекомендацій або для отримання уявлення про конструктивне рішення, необхідне для подальшого детального (інструментального) обстеження.
Фіксація розмірів та параметрів елементів є обов’язковою у випадку, якщо за результатам обстеження відповідно до технічного завдання передбачається розроблення проекту капітального ремонту за дефектним актом (відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560).
6. При складанні розділу (структурному елементі) звіту «Форма відомостей дефектів та пошкоджень об’єкта» опис дефектів та пошкоджень наводиться у обсязі, достатньому для обґрунтування прийнятих рішень та рекомендацій щодо подальшої експлуатації об’єкта. Інформація наводиться у табличній формі згідно з додатком 5 до цієї Методики з урахуванням галузевої специфіки об’єкта.
У разі, якщо за результатами обстеження рекомендовано проведення основного (детального) обстеження або виконання робіт із демонтажу об’єкта, слід навести найбільш характерні дефекти та пошкодження (здебільшого це стосується аварійних пошкоджень, що виникли в результаті бойових дій), аналіз яких дає змогу обґрунтувати неможливість подальшої безпечної експлуатації будівлі та виконання робіт з її відновлення (технічну неможливість виконання таких робіт).
При цьому детальний опис усіх наявних дефектів та пошкоджень, а також складання їх схем розташування не вимагається.
У разі, якщо за результатами обстеження об’єкт віднесено до І-ої категорії пошкоджень та з метою його відновлення передбачається розроблення проекту капітального ремонту у складі дефектного акта слід навести інформацію щодо всіх виявлених дефектів та пошкоджень.
При цьому у додатках до звіту за необхідності наводяться схеми розташування дефектів та пошкоджень.
7. У розділі (структурному елементі) звіту «Висновки та рекомендації за результатами обстеження» слід навести:
коротку інформацію про об’єкт, узагальнені результати візуального та інструментального обстеження;
інформацію щодо технічного стану окремих конструктивних елементів, інженерних систем та об’єкта в цілому,
перелік невідкладних ремонтно-відновлювальних (протиаварійних робіт), консервації, часткового аварійного демонтажу окремих конструкцій та/або обмежень параметрів експлуатації (за навантаженнями, за температурним режимом тощо);
висновок щодо можливості подальшої експлуатації, необхідності та технічної можливості проведення робіт з поточних, капітальних ремонтів об’єкта (частин об’єкта), реконструкції об’єкта (відокремлених частин об’єкта), відновлення пошкодженого об’єкта або необхідності демонтажу об’єкта;
рекомендований термін наступного обстеження (за необхідності).
Наводити результати обстеження слід у табличній формі, форму якої наведено у додатку 6 до цієї Методики.
8. У разі необхідності до звіту додаються відомості дефектів та пошкоджень, схеми розташування дефектів та пошкоджень, результати фотофіксації, обмірні креслення та інша необхідна інформація.
9. Паспорт об’єкта складається виконавцем на підставі звіту відповідно до форми паспорта об’єкта будівництва, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства від 10 листопада 2017 року № 298, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1460/31328.
10. Звіт та паспорт об’єкта, складені за результатами обстеження, вносяться виконавцем до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім звітів щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю») відповідно Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681.
VIII. Особливості проведення обстеження об’єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів
1. Обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об’єктів (далі - пошкоджені об’єкти) здійснюється після виконання комплексу підготовчих заходів у складі невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд (далі - невідкладні роботи), відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473 (далі - Порядок невідкладних робіт), а саме:
оперативного реагування на випадки виявлення вибухонебезпечних предметів, проведення обстеження (розмінування) та виконання піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням виявлених вибухонебезпечних предметів, із залученням підрозділів ДСНС, Національної поліції, а також за необхідності - підрозділів Збройних Сил України та СБУ;
виконання робіт з первинного демонтажу частин об’єктів або його окремих конструктивних елементів (у разі потреби) з метою забезпечення доступу до пошкоджених об’єктів сил цивільного захисту для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
виконання робіт з пошуку постраждалих та загиблих фахівцями ДСНС із залученням комунальних служб та формувань і спеціалізованих служб цивільного захисту, транспортування тіл (останків) загиблих;
здійснення оперативно-слідчих дій правоохоронними органами у рамках кримінальних проваджень.
2. Проведення обстеження пошкодженого об’єкта забезпечується замовником шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, визначених пунктом 2 та 2-1 Порядку проведення обстеження.
До проведення обстежень пошкодженого об’єкта під керівництвом фахівців, визначених пунктами 2 та 2-1 Порядку проведення обстеження, можуть залучатись інші фахівці відповідної кваліфікації.
3. У разі необхідності проведення обстеження низки пошкоджених об’єктів замовником за результатами візуальних оглядів пошкоджених об’єктів складається та затверджується план робіт з обстеження (далі - план робіт), який повинен містити:
перелік пошкоджених об’єктів, що підлягають обстеженню (назва об’єкта, місце розташування об’єкта, інформація щодо юридичних/фізичних осіб, що є власниками або управителями пошкодженого об’єкта);
черговість та строки виконання робіт з обстеження, основні характеристики об’єктів та орієнтовний обсяг і склад робіт.
До розроблення плану робіт можуть залучатися фахівці з обстеження, визначені пунктами 2 та 2-1 Порядку проведення обстеження, фахівці підрозділів ДСНС, Національної поліції, Збройних Сил України та СБУ (за згодою).
4. За умов, коли щоденна доставка працівників до місця роботи і назад до місця постійного проживання не може бути забезпечена або є економічно недоцільною, роботи з обстеження пошкоджених об’єктів можуть здійснюватись вахтовим методом (за згодою виконавця робіт з обстеження).
У разі організації робіт вахтовим методом слід врахувати чисельність вахтового персоналу, умови проживання, тривалість вахти, засоби та час доставки персоналу до місця роботи і назад до місця постійного проживання, додаткові видатки, пов’язані із застосуванням вахтового методу, порядок соціально-побутового та медичного забезпечення вахтового персоналу.
5. Перелік робіт з обстеження пошкоджених об’єктів, що зазначається у технічному завданні, визначається з урахуванням мети обстеження та галузевої специфіки об’єкта на основі переліку робіт з обстеження залежно від категорії пошкоджень об’єкта, наведеного у додатку 2 до цієї Методики.
У разі, якщо об’єкт за результатами його попереднього огляду віднесено до III-ої категорії пошкоджень (згідно з додатком 3 до цієї Методики), складання технічного завдання є не обов’язковим.
6. За результатами обстеження пошкодженого об’єкта, крім встановлення категорії технічного стану будівельних конструкцій, інженерних мереж та об’єкта в цілому, з метою подальшого планування замовником робіт з його відновлення або прийняття рішення щодо його демонтажу, слід визначати категорію пошкоджень об’єкта з урахуванням класифікаційних ознак категорії пошкоджень об’єкта, наведених у додатку 3 до цієї Методики, що можуть бути уточнені з урахуванням галузевої специфіки об’єкта.
7. Звіт за результатами обстеження пошкодженого об’єкта, що складається відповідно до розділу VI цієї Методики, є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення або демонтажу такого об’єкта.
При цьому складення паспорта об’єкта або внесення змін до нього за результатами обстеження пошкодженого об’єкта не вимагається.
8. До звіту за результатами (попереднього або основного (детального)) обстеження пошкодженого об’єкта додається акт обстеження, складеного за результатами проведеного обстеження об’єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об’єкта (форму акта наведено у додатку 7 до цієї Методики).
При цьому акт обстеження додається до звіту за результатами проведення попереднього обстеження, якщо в результаті такого обстеження встановлено, що виконання основного (детального) обстеження не вимагається, або якщо це передбачено технічним завданням.
9. У разі виконання обстеження на замовлення власника (управителя) пошкодженого об’єкта про початок робіт з такого обстеження замовник письмово повідомляє уповноважений орган, а після проведення обстеження - безоплатно надає уповноваженому органу один примірник звіту та акта обстеження.
У разі виконання робіт з обстеження на замовлення уповноваженого органу уповноважений орган письмово повідомляє власника (управителя) пошкодженого об’єкта про початок робіт з обстеження, а також надає копію акта обстеження.
В.о. генерального директора
Директорату технічного
регулювання у будівництві
О. Воскобійник
Додаток 1
до Методики проведення
обстеження та оформлення
його результатів
(пункт 4 розділу IV)
ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
на проведення обстеження
Додаток 2
до Методики проведення
обстеження та оформлення
його результатів
(пункт 5 розділу VІIІ)
ПЕРЕЛІК
робіт з обстеження залежно від категорії пошкоджень об’єкта
№
з. п.
Орієнтовний перелік робіт з обстеження
Категорія пошкоджень об’єкта, визначена за результатами попереднього візуального огляду об’єкта
категорія І
категорія ІІ
категорія ІІІ
1
Складання технічного завдання
так
так
не вимагається
2
Візуальний огляд
так
так
так
3
Складання відомостей дефектів та пошкоджень
так
так
не вимагається
4
Складання схем розташування дефектів та пошкоджень
у разі планування капітального ремонту
у разі планування капітального ремонту, реконструкції
не вимагається
5
Складання обмірних креслень
у разі планування капітального ремонту
(відповідно технічного завдання)
у разі планування капітального ремонту, реконструкції
(відповідно технічного завдання)
не вимагається
6
Проведення інструментальних досліджень конструкцій
за потреби
(при наявності відповідних пошкоджень)
за потреби
(при наявності відповідних пошкоджень)
не вимагається
7
Проведення перевірочних розрахунків
за потреби
(при наявності відповідних пошкоджень)
так
не вимагається
8
Визначення обсягів робіт для проектування відновлення (капітального ремонту, реконструкції)
за потреби
(відповідно технічного завдання)
за потреби
(відповідно технічного завдання)
не вимагається
9
Складання висновку про технічний стан
так
так
Так
10
Розроблення рекомендацій щодо принципових рішень з підсилення
не вимагається
за потреби
(за результатами оцінювання
технічного стану)
не вимагається
11
Розроблення рекомендацій щодо подальшої експлуатації
так
так
так
(рекомендації з аварійного демонтажу)
12
Складання акта про обстеження
так
так
так
Примітка:
Перелік робіт з обстеження визначається з урахуванням мети обстеження, галузевої специфіки об’єкта та характеру наявних дефектів і пошкоджень.
Додаток 3
до Методики проведення
обстеження та оформлення
його результатів
(пункт 6 розділу VIII)
КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ
категорії пошкоджень об’єкта
Категорія пошкоджень
Загальна характеристика пошкоджень
Орієнтовний ступінь пошкоджень об’єкта в цілому, %
Загальні рекомендації щодо подальшої експлуатації
I
Наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи
до 20
Рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом поточного ремонту (ремонтів) об’єкта (частин об’єкта)
21-40
Рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом поточного та/або капітального ремонту (ремонтів) об’єкта (частин об’єкта)
II
Наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій (категорій відповідальності конструкцій А та Б), ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об’єкта або його окремих конструкцій, підсилення об’єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій
41-80
Рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту (ремонтів), об’єкта (частин об’єкта), реконструкції об’єкта
III
Об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйновані об’єкти)
81-100
Рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об’єкта
Примітка:
Категорії відповідальності конструкцій визначаються відповідно до ДБН В.1.2-14:2018.
Під час визначення категорії пошкоджень до уваги беруться аварійні пошкодження, а також інші дефекти та пошкодження, які впливають на експлуатаційну придатність об’єкта та виникли під час його експлуатації.
Орієнтовний ступінь пошкоджень об’єкта в цілому наведено з урахуванням СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009 «Правила визначення фізичного зносу житлових будинків».
Категорія пошкоджень об’єкта визначається з урахуванням його галузевої специфіки.
Додаток 4
до Методики проведення
обстеження та оформлення
його результатів
(пункт 2 розділу VIІ)
СКЛАД
звіту за результатами обстеження
Основні (типові) структурні елементи звіту:
Титульний аркуш
Список авторів
Зміст
Вступ
Коротка характеристика об’єкта
Результати візуального обстеження будівельних конструкцій об’єкта
Результати інструментального обстеження будівельних конструкцій об’єкта (за необхідності)
Перевірочні розрахунки основних несучих конструкцій (за необхідності)
Висновки та рекомендації за результатами обстеження
Перелік джерел посилання
Додатки
Додаток 5
до Методики проведення
обстеження та оформлення
його результатів
(пункт 2 розділу VIІ)
ВІДОМІСТЬ
дефектів та пошкоджень об’єкта
№
Тип та характеристика дефекту та пошкодження
Розташування дефекту або пошкодження
Фотографія (схема, ескіз) дефекту або пошкодження (№ фотографії)/ його параметри (розміри, % пошкодження, площа та т. п. - за необхідності)
Загальні рекомендації щодо відновлення експлуатаційної придатності
1
Фундаменти
1.1.
2
Вертикальні несучі елементи
2.1.
3
Ядра жорсткості, діафрагми, в’язі
3.1.
Підкранові конструкції
4.1.
Конструкції перекриттів
5.1.
6
Конструкції покриття
6.1.
7
Сходи
7.1.
8
Покрівля
8.1.
9
Перегородки
9.1.
10
Підлоги
10.1
11
Вікна, двері
11.1
12
Опорядження фасадів
12.1.
13
Внутрішнє опорядження
13.1
14
Інші конструкції
14.1.
15
Водопостачання холодне
15.1.
16
Водопостачання гаряче
16.1
17
Водовідведення
17.1
18
Опалення
18.1
19
Електропостачання
19.1
20
Газопостачання
20.1
21
Системи протипожежного захисту та функціонально пов’язані інженерні системи
21.1
22
Протипожежне водопостачання (зовнішнє та внутрішнє)
22.1
Примітка:
До відомості дефектів та пошкоджень включаються дефекти та пошкодження конструкцій, інженерних систем, а також інших елементів об’єкта, що визначають його експлуатаційну придатність, з урахуванням галузевої специфіки.
Додаток 6
до Методики проведення
обстеження та оформлення
його результатів
(пункт 7 розділу VII)
ФОРМА
наведення результатів обстеження
№
Найменування конструкції, елементу, обладнання
Коротка характеристика конструкцій, елементів, обладнання
Оцінка технічного стану на дату обстеження
Категорія
Стан
Основні будівельні конструкції
1
Фундаменти
2
Вертикальні несучі елементи
3
Ядра жорсткості, діафрагми
4
Підкранові конструкції
5
Конструкції перекриттів
6
Конструкції покриття
7
Сходи
8
Покрівля
9
Перегородки
10
Підлоги
11
Вікна, двері
12
Опорядження фасадів
13
Внутрішнє опорядження
14
Інші конструкції
Інженерні системи
15
Водопостачання холодне
16
Водопостачання гаряче
17
Водовідведення
18
Опалення
19
Електропостачання
20
Газопостачання
21
Вентиляція
22
Системи протипожежного захисту та функціонально пов’язані
інженерні системи
23
Протипожежне водопостачання
(зовнішнє та внутрішнє)
Технічний стан об’єкта в цілому
Перелік невідкладних ремонтно-відновлювальних (протиаварійних робіт), консервації, часткового демонтажу та/або обмежень (за навантаженнями, за температурним режимом та ін.)
Рекомендований
термін виконання
Висновок щодо можливості подальшої експлуатації; необхідності поточних, капітальних ремонтів об’єкта (частин об’єкта), реконструкції об’єкта (відокремлених частин об’єкта); необхідності демонтажу
Рекомендований
термін виконання
Рекомендований термін наступного обстеження (за необхідності)
Категорія
пошкоджень об’єкта
Загальна характеристика категорії пошкоджень об’єкт
Загальні рекомендації щодо подальшої експлуатації
Рекомендований термін виконання
Примітка:
Наводяться результати обстеження конструкцій, інженерних систем, а також інших елементів об’єкта, що визначають його експлуатаційну придатність, з урахуванням галузевої специфіки.
Категорія та загальна характеристика пошкоджень об’єкта та загальні рекомендації щодо подальшої експлуатації відповідно до додатка 3 цієї Методики
Додаток 7
до Методики проведення
обстеження та оформлення
його результатів
(пункт 8 розділу VIII)
АКТ
складений за результатами проведеного обстеження об’єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів