Про затвердження Правил підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) систем протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин

Тип: МВС України Видавник: Міністерство внутрішніх справ України Номер: z0402-25 Прийнято: 2025-02-28 Чинна редакція від: 2025-02-28 Стан: in_force Rada ID: z0402-25

---

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

28.02.2025  № 136

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

12 березня 2025 року

за № 402/43808

Про затвердження Правил підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) систем протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин

Відповідно до частини п’ятої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, з метою встановлення вимог щодо підготовки до експлуатації, експлуатації і виведення з експлуатації систем протипожежного захисту НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) систем протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин, що додаються.

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Корева Ю.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

Ігор КЛИМЕНКО

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної регуляторної служби України

Виконувач обов’язків Міністра економіки України

Перший заступник Міністра

цифрової трансформації України

Міністр енергетики України

Голова Державної служби України

з надзвичайних ситуацій

Олексій КУЧЕР

Олексій СОБОЛЕВ

Олексій ВИСКУБ

Герман ГАЛУЩЕНКО

Андрій ДАНИК

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

внутрішніх справ України

28 лютого 2025 року № 136

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

12 березня 2025 року

за № 402/43808

Правила

підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) систем протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин

I. Загальні положення

1. Ці Правила встановлюють основні вимоги щодо підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту (далі — СПЗ) і функціонально пов’язаних із ними інженерних систем та технологічного обладнання (далі — ІС та ТО) на етапах підготовки до експлуатації, експлуатації і виведення з експлуатації.

Вимоги цих Правил поширюються на такі СПЗ:

автоматичні системи пожежогасіння (далі — АСПГ);

автономні системи пожежогасіння (далі — СПГА);

системи пожежної сигналізації (далі — СПС);

системи керування евакуюванням (у частині систем оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання) (далі — СО);

системи протидимного захисту (далі — СПДЗ);

системи централізованого пожежного спостерігання (далі — СЦПС);

системи диспетчеризації СПЗ.

Необхідність оснащення СПЗ приміщень будинків, будівель, споруд та їх частин (далі — об’єкт) визначається відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 листопада 2014 року № 312 (далі — ДБН В.2.5-56), та інших нормативно-правових і нормативних актів з питань влаштування СПЗ (далі — НА).

2. Ці Правила є обов’язковими для виконання суб’єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі — установи) під час експлуатації, технічного обслуговування (далі — ТО) і перевірок СПЗ, ІС та ТО.

3. Органи державної влади відповідно до специфічних умов та особливостей утримування СПЗ за необхідності можуть додатково розробляти свої галузеві правила підтримання експлуатаційної придатності СПЗ, що затверджуються у встановленому порядку.

4. Під час проведення робіт із підготовки до експлуатації, експлуатації, продовження строку експлуатації та виведення з експлуатації СПЗ може здійснюватися фото- і відеозйомка як допоміжний засіб документування якості та обсягів проведених робіт.

5. У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

виведення з експлуатації СПЗ — документально оформлена у встановленому порядку дія, що фіксує неможливість (або недоцільність) подальшої експлуатації СПЗ;

виконавча документація — документація, оформлена монтувальною організацією, яка засвідчує особливості виконання робіт із монтування, пусконалагоджування СПЗ на об’єкті;

експлуатація СПЗ — період у часі від дати введення СПЗ в експлуатацію до дати виведення СПЗ (або об’єкта) з експлуатації;

замовник — установа, яка замовляє роботи та послуги з проєктування і монтування СПЗ;

запроєктований режим — організаційні і технічні заходи, спрямовані на підтримання алгоритмів роботи СПЗ, ІС та ТО, що передбачені проєктною документацією;

модернізація — роботи з підтримання або вдосконалення експлуатаційних характеристик компонентів та обладнання СПЗ шляхом оновлення та заміни застарілих і фізично зношених їх елементів або компонентів у цілому більш досконалими;

підготовка до експлуатації СПЗ — процес доведення того, що СПЗ готова до експлуатації та що вжито всіх заходів, які знижують ризики її несправності та аварій під час експлуатації;

підтримання експлуатаційної придатності — комплекс заходів, спрямованих на організацію, забезпечення та утримання СПЗ в технічному стані, що забезпечує її працездатність під час експлуатації (у тому числі під час зберігання компонентів);

подовження строку експлуатації СПЗ — документально оформлена дія, яка фіксує готовність СПЗ, у яких закінчився строк експлуатації, до продовження застосування за призначенням;

працездатний стан — стан, за якого забезпечується виконання СПЗ заданих функцій та алгоритмів згідно із запроєктованим режимом роботи;

регламент робіт із технічного обслуговування — документ, яким визначено планові, систематичні та контрольовані дії, які проводяться відповідно до встановлених правил, норм та нормативних документів, спрямовані на забезпечення надійності, безпеки, ефективності та довговічності обладнання, пристроїв та СПЗ в цілому;

ремонт — комплекс операцій для відновлення працездатності СПЗ, ІС та ТО;

строк експлуатації СПЗ — проміжок часу, визначений виробником компонентів СПЗ або СПЗ в технічній документації щодо влаштування СПЗ, у тому числі щодо гарантованої безвідмовної роботи СПЗ або її компонентів;

технічне обслуговування — комплекс робіт (регламентних та/або ремонтних), що виконуються для підтримання СПЗ у працездатному стані;

уповноважений орган — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

функціонально пов’язані з СПЗ інженерні системи та технологічне обладнання — системи, які в разі виникнення пожежі змінюють свій стан, технологічні параметри або безпосередньо можуть брати участь у гасінні пожежі.

Терміни «компонент», «елемент», «пристрій блокування», «блокувальний пристрій», «заряд вогнегасної речовини» вживаються у значенні, наведеному в ДСТУ 9047:2020 «Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності», затвердженому наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 22 вересня 2020 року № 232.

II. Загальні вимоги до СПЗ

1. Усі СПЗ мають бути у працездатному стані. Усунення несправностей здійснюється в порядку, визначеному у главі 5 розділу IV цих Правил, про що зазначається в експлуатаційному журналі за формою, наведеною в додатку 1 до цих Правил, що ведеться в паперовій або електронній формі.

2. Підтримання експлуатаційної придатності СПЗ поділяється на такі етапи:

підготовка до експлуатації СПЗ;

експлуатація СПЗ;

продовження строку експлуатації СПЗ;

виведення з експлуатації СПЗ.

3. Підтримання експлуатаційної придатності СПЗ забезпечують шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання несправностям СПЗ та підтримання їх у працездатному стані.

Забезпечення підтримання експлуатаційної придатності СПЗ покладається на керівників установ, що використовують об’єкти, які обладнані СПЗ (далі — керівник, що експлуатує СПЗ).

Під час підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинна забезпечуватися відповідність СПЗ, ІС та ТО запроєктованому режиму, технічній документації виробника, вимогам НА та цих Правил.

4. У разі побудови СПЗ за ієрархічною схемою або на об’єктах, де експлуатація СПЗ здійснюється декількома установами, підтримання експлуатаційної придатності СПЗ покладається на керівників установ, на території яких розташовані компоненти СПЗ.

5. Керівник, що експлуатує СПЗ, зобов’язаний:

забезпечувати дотримання вимог цих Правил у частині підтримання експлуатаційної придатності та регламентів робіт із технічного обслуговування (далі — регламент робіт із ТО) СПЗ, ІС та ТО;

призначити організаційно-розпорядчим актом осіб із числа інженерно-технічного персоналу, на яких буде покладено обов’язки з підтримання запроєктованого режиму роботи СПЗ, ІС та ТО під час експлуатації СПЗ (далі — технічний персонал);

організовувати навчання технічного персоналу та забезпечувати контроль за виконанням покладених на нього обов’язків;

залучати до забезпечення технічного обслуговування СПЗ суб’єктів господарювання, які мають право на провадження такого виду господарської діяльності;

забезпечити розробку, зберігання, ведення та актуалізацію документації СПЗ впродовж усього життєвого циклу системи.

6. Керівник, що експлуатує СПЗ, має право призначити особу, відповідальну за утримування СПЗ у працездатному стані, та визначити її обов’язки щодо підтримання експлуатаційної придатності СПЗ, ІС та ТО (далі — відповідальна особа).

7. Керівник, що експлуатує СПЗ, відповідальна особа, інженерно-технічний персонал, що працює безпосередньо з приладами управління та індикації СПЗ, якими об’єкт обладнаний, приладом приймально-контрольним пожежним (далі — ППКП), повинні пройти навчання щодо роботи на 1 та 2 рівнях доступу згідно з ДСТУ EN 54-2:2003 «Системи пожежної сигналізації. Частина 2. Прилади приймально-контрольні пожежні (EN 54-2:1997, IDT)», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 16 грудня 2023 року № 235.

Відповідне навчання проводиться монтувальною організацією або організацією виробника обладнання СПЗ на підставі плану-конспекту, затвердженого керівником такої організації, з подальшим відображенням результатів навчання у протоколі.

На підставі позитивних результатів навчання керівник, що експлуатує СПЗ, оформлює допуск технічного персоналу, відповідальної особи до роботи з ППКП, приладами управління та індикації СПЗ.

8. Забороняється:

експлуатувати СПЗ не за призначенням;

переводити автоматичні СПЗ з автоматичного режиму на ручний, крім випадків, визначених НА;

знімати пломби з елементів, компонентів СПЗ, які передбачені виробником;

встановлювати замість непрацездатних пожежних сповіщувачів сповіщувачі іншого типу чи принципу дії, а також замикати коло шлейфа замість демонтованого неробочого пожежного сповіщувача;

встановлювати поблизу теплових пожежних сповіщувачів джерела тепла, здатні спричиняти хибні спрацювання;

використовувати устаткування, що може утворювати пари кислот, лугів, пил у завислому стані у приміщеннях, де встановлені димові пожежні сповіщувачі;

використовувати устаткування, яке може утворювати інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання, у приміщеннях, де встановлені пожежні сповіщувачі полум’я;

експлуатувати кабелі, проводи та шлейфи, які мають пошкодження та оголення ділянок ізоляції.

9. Роботи з ТО СПЗ здійснюють суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, у частині підтримання експлуатаційної придатності відповідних систем (далі — організації, що здійснюють ТО) згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 852 «Деякі питання ліцензування господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення».

10. СПЗ повинна відповідати проєктній документації, що розроблена у встановленому законодавством порядку.

Проєктна документація на СПЗ, частково змонтовану на об’єкті відповідно до затвердженого проєкту, не підлягає коригуванню у зв’язку із введенням нових НА.

11. Випробування СПЗ, ІС та ТО повинні здійснюватися відповідно до законодавства, з питань побудови, проєктування, монтування, пусконалагоджування, введення в експлуатацію, експлуатації та ТО СПЗ з дотриманням цих Правил.

12. Засоби вимірювальної техніки, які застосовуються під час проведення робіт із підтримання експлуатаційної придатності СПЗ, ІС та ТО, повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

III. Підготовка до експлуатації СПЗ

1. Етапи підготовки до експлуатації СПЗ

1. Підготовка до експлуатації СПЗ розпочинається після закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

2. Підготовка до експлуатації СПЗ поділяється на такі етапи:

формування документації на СПЗ;

перевірка готовності до експлуатації СПЗ.

2. Формування документації на СПЗ

1. Замовник за участю монтувальної або інших організацій, які проводили, зокрема, пусконалагодження СПЗ, формує документацію на СПЗ, визначену пунктом 2 цієї глави, яка в подальшому зберігається на об’єкті.

2. До переліку документації на СПЗ входять:

проєктна документація;

експлуатаційна документація;

організаційна документація.

3. Проєктна документація повинна бути розроблена, перевірена та затверджена в установленому законодавством порядку.

4. До переліку експлуатаційної документації входять:

виконавча документація;

акт підтвердження готовності до експлуатації систем протипожежного захисту;

документи, що підтверджують відповідність компонентів СПЗ, паспорти на такі компоненти, обо-в’язковість яких визначена законодавством у сфері оцінки відповідності;

паспорт систем протипожежного захисту;

регламент робіт з ТО, розроблений з урахуванням вимог цих Правил та інших НА, якими встановлено вимоги до відповідних систем, паспортів на компоненти СПЗ, з урахуванням визначеної періодичності обслуговування.

Регламент робіт з ТО має містити: найменування і місцезнаходження об’єкта, дату введення в експлуатацію СПЗ, вид СПЗ, перелік застосованого обладнання СПЗ, перелік робіт згідно з НА, які регламентують вимоги до СПЗ та строки усунення несправностей.

Регламентні роботи з ТО мають бути визначені для кожної СПЗ і виконуватися відповідно до планів-графіків робіт із ТО СПЗ.

5. До переліку організаційної документації входять:

експлуатаційний журнал;

план-схема із зазначенням розташування компонентів СПЗ на об’єкті;

договори на здійснення робіт із технічного обслуговування СПЗ;

договір на здійснення пожежного спостерігання за СПЗ;

план-графік робіт із ТО СПЗ;

інструкції для технічного персоналу;

протокол результатів навчання технічного персоналу щодо роботи з ППКП на 1 та 2 рівнях доступу, приладами управління та індикації СПЗ;

допуск технічного персоналу до роботи з ППКП, приладами управління та індикації СПЗ;

інструкція з проведення перевірок працездатності та випробувань кожної СПЗ, із зазначеними алгоритмами спрацювання згідно із запроєктованим режимом СПЗ, ІС та ТО (далі — інструкція з проведення перевірок СПЗ);

акт прийняття систем протипожежного захисту за формою, наведеною у додатку 2 до цих Правил.

У разі зміни у процесі експлуатації СПЗ керівника установи, відповідальної особи або передання майнових прав на об’єкт іншій установі передання документації на СПЗ оформлюється документально.

6. Інструкції для технічного персоналу, які мають передбачати, у тому числі, порядок дій при надходженні сигналу «Пожежа» чи «Несправність», затверджуються керівником, що експлуатує СПЗ, та повинні містити чіткий алгоритм злагоджених дій, які не повинні негативно впливати на запроєктований режим роботи СПЗ та технологічні процеси, зупинення яких при спрацюванні СПЗ може призвести до зниження рівня безпеки.

7. Виконавча документація за результатами виконаних монтувальних та пусконалагоджувальних робіт повинна містити:

акти на закриття прихованих робіт;

акти завершення монтажних робіт;

акти завершення пусконалагоджувальних робіт;

акти гідравлічних (пневматичних) випробувань трубопроводів, пожежних резервуарів;

протоколи вимірювання опору ізоляції;

акти комплексних випробувань СПЗ;

виконавчі схеми (креслення), які засвідчують фактичний стан і обсяг монтувальних робіт, вказують на місця розташування компонентів, прокладання шлейфів, трубопроводів, схеми підключення компонентів (допускається не виконувати за умови, якщо монтувальні роботи виконані без відхилень від проєктних рішень і проєктна документація містить актуальні схеми підключення компонентів).

В акті комплексних випробувань СПЗ на об’єкті зазначаються:

найменування і місцезнаходження об’єкта;

назва СПЗ;

дата проведення випробувань;

показники температури, атмосферного тиску, відносної вологості повітря середовища, де встановлено компоненти (навколишнього середовища для систем протидимного захисту);

назва проєктної документації, позначення проєкту;

короткий опис системи, її алгоритму роботи;

перелік сигналів (імпульсів), які передає / приймає СПЗ до/від інших СПЗ;

опис процесу спрацювань задіяних компонентів, отриманих результатів;

показники параметрів роботи системи, висновок.

3. Перевірка готовності до експлуатації СПЗ

1. Під час перевірки готовності до експлуатації СПЗ перевіряється завершення пусконалагоджувальних робіт, оформлення експлуатаційної документації, проводяться комплексні випробування, підтверджується працездатність СПЗ, а також визначається відповідність СПЗ проєктній документації, вимогам цих Правил.

2. Для перевірки готовності до експлуатації СПЗ замовник утворює комісію з перевірки готовності до експлуатації систем протипожежного захисту (далі — комісія) та визначає її склад.

До складу комісії входять представники замовника (голова комісії), проєктної, монтувальної, пусконалагоджувальної організацій, а на об’єктах, визначених у пункті 3 цієї глави,— представник уповноваженого органу. За необхідності до складу комісії можуть входити представники організації, що здійснює ТО, та організації, що здійснює пожежне спостерігання за СПЗ.

До перевірки готовності до експлуатації СПЗ замовник може залучати інші організації, які здійснюють діяльність з питань перевірки їх відповідності.

3. Перевірка готовності до експлуатації СПЗ на об’єктах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, об’єктах критичної інфраструктури I та II категорій критичності, об’єктах підвищеної небезпеки 1 та 2 класів, на об’єктах класу наслідків (відповідальності) СС2, СС3 та/або на об’єктах, у складі яких є приміщення (зовнішні установки) категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б, В (Аз, Бз, Вз) загальною площею понад 500 м-2 та об’єктах, на яких проєктування, монтування СПЗ здійснено за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється із залученням представника уповноваженого органу.

4. Під час перевірки готовності до експлуатації СПЗ на об’єктах, які не визначені в пункті 3 цієї глави, замовник запрошує представника уповноваженого органу з метою здійснення збору інформації, необхідної при проведенні аварійно-рятувальних робіт, пов’язаних із функціонуванням СПЗ, що фіксується в картці систем протипожежного захисту, наведеного у додатку додаток 3 до цих правил.

5. За результатами перевірки готовності до експлуатації СПЗ (у разі відсутності у членів комісії зауважень до відповідності СПЗ проєктній документації, проведених пусконалагоджувальних робіт, результатів комплексних випробувань, працездатного стану, оформлення експлуатаційної документації) складається акт підтвердження готовності до експлуатації систем протипожежного захисту за формою, наведеною у додатку 4 до цих Правил.

У разі виявлення невідповідностей комісія складає акт про невідповідність систем протипожежного захисту за формою, наведеною у додатку 5 до цих Правил.

Після усунення невідповідностей, виявлених під час перевірки готовності до експлуатації, замовник забезпечує повторне скликання комісії в порядку, визначеному цими Правилами.

Після підписання акта підтвердження готовності до експлуатації систем протипожежного захисту монтувальна або пусконалагоджувальна організація оформлює паспорт систем протипожежного захисту за формою, наведеною у додатку 6 та складає акт прийняття систем протипожежного захисту.

6. Після підписання акта прийняття систем протипожежного захисту, введення СПЗ в експлуатацію здійснюється організаційно-розпорядчим актом керівника, що експлуатує СПЗ.

7. За результатами перевірки готовності та підписання акта підтвердження готовності до експлуатації систем протипожежного захисту керівник, що експлуатує СПЗ, протягом 30-ти календарних днів з дня підписання акта, надсилає копію цього акта до уповноваженого органу.

IV. Експлуатація СПЗ

1. Основні вимоги до експлуатації СПЗ

1. На етапі експлуатації СПЗ забезпечується виконання:

запроєктованого режиму роботи СПЗ;

ТО СПЗ;

перевірок працездатності СПЗ;

ремонту, модернізації (технічного переоснащення) СПЗ.

2. Керівник, що експлуатує СПЗ, або відповідальна особа крім заходів визначених цими Правилами, можуть вживати додаткові заходи, для забезпечення працездатного стану СПЗ на етапі їх експлуатації.

2. Виконання запроєктованого режиму роботи СПЗ

1. Запроєктований режим роботи СПЗ забезпечується керівником, що експлуатує СПЗ, або відповідальною особою шляхом дотримання під час експлуатації проєктних рішень, у тому числі щодо алгоритмів спрацювання СПЗ, ІС та ТО, проведення технічним персоналом візуального огляду систем та їх компонентів, здійснення контролю дотримання робочих характеристик СПЗ з використанням засобів контролю та індикації, що входять до складу СПЗ, контролю дотримання строків ТО, перевірки працездатності або випробування СПЗ протягом строку їх експлуатації.

2. Періодичність робіт із забезпечення запроєктованого режиму роботи СПЗ визначається регламентом робіт із ТО. Строки проведення робіт визначаються планом-графіком робіт із ТО СПЗ з урахуванням вимог цих Правил.

3. Під час експлуатації СПЗ в запроєктованому режимі забезпечується:

цілодобове чергування у приміщенні пожежного поста технічного персоналу;

наявність у приміщенні пожежного поста документації СПЗ, ІС та ТО та ознайомлення з нею чергового персоналу;

відповідність приміщення пожежного поста нормативним вимогам щодо наявності природного, робочого та аварійного освітлення, відносної вологості та температури, справності стаціонарного телефонного зв’язку;

відповідні умови навколишнього середовища в місцях розташування компонентів СПЗ, які визначені технічною документацією на них;

ведення експлуатаційного журналу, а також реєстрація всіх подій, що виникають у процесі функціонування СПЗ, ІС та ТО;

контроль строків проведення ТО СПЗ;

проведення належних регламентних робіт після виникнення несправності, пожежі або інших подій, що можуть негативно вплинути на роботу СПЗ;

недопущення реалізації на об’єкті заходів, що унеможливлюють або уповільнюють поширення небезпечних чинників пожежі до пожежних сповіщувачів та спринклерних зрошувачів;

дотримання строків проведення робіт, визначених планом-графіком робіт із ТО СПЗ;

наявність методик проведення перевірок СПЗ;

забезпечення реконструкції СПЗ в разі зміни призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщень, конфігурації складування, перепланування будинку;

з’ясування обставин, що призвели до аварійних ситуацій, пов’язаних із функціонуванням СПЗ, пожеж, які виникли на об’єкті.

4. Не допускається припиняти роботу СПЗ, не переконавшись, що спрацювання хибне.

Не допускається припинення подавання вогнегасної речовини до секції (зони) пожежогасіння, яка спрацювала внаслідок пожежі, протягом нормативного (проєктного) часу роботи АСПГ, крім випадків коли рішення про припинення подавання вогнегасної речовини прийняв уповноважений орган.

5. Номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів та прізвище, власне ім’я, номер телефону контактної особи організації, що здійснює ТО, розміщуються на видному місці у приміщенні пожежного поста, станції пожежогасіння.

6. Виконання запроєктованого режиму роботи СПЗ здійснюється відповідно до заходів щодо забезпечення запроєктованого режиму роботи систем протипожежного захисту, визначених у додатку 7 до цих Правил.

7. Забезпечення запроєктованого режиму роботи СПС, СО, диспетчеризації СПЗ, спостерігання за СПЗ, ІС та ТО включає:

підтримання працездатного стану всіх компонентів, джерел електроживлення та шлейфів систем;

забезпечення алгоритму спрацювання СПЗ, ІС та ТО згідно з проєктними рішеннями;

навчання осіб, допущених до роботи з ППКП;

запобігання хибним сигналам тривоги від пожежних сповіщувачів у результаті ремонтних робіт (різання, зварювання, пиляння тощо), куріння, опалення, приготування їжі, під впливом вихлопних газів тощо;

забезпечення запасу пожежних сповіщувачів у кількості не менше ніж 10% установлених;

обмеження доступу сторонніх осіб до ППКП та приладів управління;

підтримання експлуатаційної придатності світлових покажчиків евакуаційних виходів та напрямку евакуювання, які влаштовані на мережі аварійного освітлення.

8. Забезпечення запроєктованого режиму роботи АСПГ включає:

підтримання працездатного стану водоживильників, джерел електропостачання, імпульсних пристроїв, приводів насосів, резервуарів (модулів) з вогнегасними речовинами та стисненим газом, вузлів керування, пінозмішувачів, розподільчих мереж, запірної арматури, патрубків для підключення протипожежної техніки, сигналізаторів тиску та потоку рідин, пристроїв оповіщення, шаф управління насосами, пристроїв дистанційного та місцевого керування, компонентів сигналізації та індикації стану систем;

підтримання працездатного стану СПС, диспетчеризації СПЗ відповідно до запроєктованого режиму;

забезпечення зберігання на об’єкті резерву зрошувачів (спринклерів, дренчерів) для заміни тих, які спрацювали, або пошкоджених у кількості не менше ніж: 6 штук для секцій LH; 24 штуки для секцій ОН; 36 штук для секцій ННР і HHS;

забезпечення зберігання на об’єкті резерву модулів порошкового, газового, аерозольного пожежогасіння і резервуарів робочого газу для заміни тих, які спрацювали, або пошкоджених у кількості і типорозмірах, що забезпечать заміну 100% модулів, які застосовуються для захисту найбільшого приміщення (зони пожежогасіння) об’єкта;

забезпечення зберігання резервного запасу піноутворювача в кількості не менше ніж 100% розрахункової проєктної кількості, крім випадків, визначених законодавством, у сфері пожежної безпеки;

поновлення резерву зрошувачів, резервуарів (модулів), запасу вогнегасних речовин після їх використання;

розроблення документації системи управління технологією складування виробів і товарів;

вжиття заходів щодо обмеження фізичного впливу навколишнього середовища на компоненти захисту їх від механічних пошкоджень, забезпечення нормативної відстані від них до складованих виробів та товарів, технологічного та інженерного обладнання;

утримання запірної арматури на трубопроводах систем у положенні, що забезпечує подавання вогнегасної речовини до водоживильника, у самому водоживильнику, до пінозмішувача, вузлів керування, по живильному трубопроводу, до секцій пожежогасіння, зрошувачів;

утримання в робочому положенні запірної арматури, закриття якої може перешкодити правильній роботі пристроїв сигналізації та індикації.

9. Забезпечення запроєктованого режиму роботи автоматичних систем пожежогасіння із застосуванням швидкореагуючих спринклерів раннього виявлення пожежі (ESFR) здійснюється з урахуванням документації системи управління технологією складування виробів і товарів у складських приміщеннях і будівлях, яка повинна містити задокументовані процедури щодо:

оцінювання категорій пожежної небезпечності виробів та товарів, які надходять на складування згідно з ДСТУ EN 12845:2016 «Стаціонарні системи пожежогасіння. Автоматичні спринклерні системи. Проєктування, монтування та технічне обслуговування» (EN 12845:2015, IDT), затвердженим наказом Державого підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 11 серпень 2016 року № 236 (далі — ДСТУ EN 12845), можливості їх сумісного зберігання згідно з ДСТУ 8828:2019 «Пожежна безпека. Загальні положення», затвердженому наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 27 лютого 2019 року № 38 (далі — ДСТУ 8828), відповідності категорії проєктним рішенням;

періодичних, але не рідше одного разу на тиждень, перевірок дотримання конфігурації складування та обмежень щодо складування, їх відповідності проєктним рішенням та вимогам ДСТУ EN 12845;

інформування персоналу, задіяного в замовленні, прийомі, транспортуванні, обліку товарів, про особливості конфігурації складування, наявність обмеження щодо категорії пожежної небезпеки виробів і товарів, наявність обмеження щодо складування та сумісного зберігання;

фіксації невідповідностей, їх усунення та вжиття запобіжних заходів. У разі встановлення суттєвих невідповідностей керівник, що експлуатує СПЗ, повідомляє уповноважений орган та страховика про застосовані запобіжні заходи відповідно до ДСТУ EN 12845.

10. Забезпечення запроєктованого режиму роботи СПДЗ включає:

підтримання працездатного стану вентиляторів, джерел електропостачання, димоприймальних та вентиляційних пристроїв, пристроїв дистанційного та місцевого керування, компонентів сигналізації та індикації стану систем, цілісності і герметичності шахт та повітроводів систем;

підтримання працездатного стану СПС, системи диспетчеризації СПЗ відповідно до запроєктованого режиму;

підтримання експлуатаційної придатності конструкцій та матеріалів, що в місцях викиду диму забезпечують захист ділянок покрівель, виконаних із горючих матеріалів;

підтримання експлуатаційної придатності систем вогнезахисту повітроводів.

3. Технічне обслуговування СПЗ

1. Для проведення ТО СПЗ керівник, що експлуатує СПЗ, має укласти договір про ТО СПЗ із суб’єктом господарювання, який відповідає вимогам пункту 9 розділу II цих Правил.

2. Періодичність проведення робіт із ТО СПЗ визначається регламентом робіт із ТО. Строки проведення робіт із ТО СПЗ визначаються планом-графіком робіт із ТО СПЗ з урахуванням вимог цих Правил.

3. Після завершення робіт із ТО СПЗ організація, що здійснює ТО, перевіряє працездатність СПЗ в частині їх проведення та за потреби проводить відповідні роботи з налагодження СПЗ, результати яких оформляються відповідним актом.

4. Під час проведення ТО СПЗ виконуються заходи щодо забезпечення технічного обслуговування систем протипожежного захисту визначеному у додатку 8 до цих Правил.

4. Перевірка працездатного стану СПЗ

1. Під час перевірки працездатного стану СПЗ встановлюється, що система функціонує як в автоматичному, так і в ручному режимі.

2. Перевірку працездатного стану СПЗ забезпечує керівник, що експлуатує СПЗ, на систематичній основі відповідно до поточного, річного чи квартального планування.

Для перевірки працездатного стану СПЗ керівник, що експлуатує СПЗ, забезпечує присутність на об’єкті представника організації, що здійснює ТО, який повинен представити СПЗ до перевірки.

За результатом перевірки працездатного стану СПЗ складається акт технічного обстеження систем протипожежного захисту за формою, наведеною у додатку 9 до цих Правил.

Про результати перевірки працездатного стану СПЗ керівник, що експлуатує СПЗ, протягом 30 календарних днів з дня складання акта технічного обстеження надсилає копію цього акта до уповноваженого органу.

3. Уповноважений орган проводить перевірку працездатного стану СПЗ відповідно до цих Правил під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

5. Ремонт, модернізація (технічне переоснащення) СПЗ

1. Якщо під час експлуатації СПЗ виявлено їх несправності, керівник, що експлуатує СПЗ, або відповідальна особа повинні організувати роботи з ремонту, модернізації (технічного переоснащення) СПЗ.

Про несправності СПЗ керівник, що експлуатує СПЗ, або відповідальна особа, або технічний персонал пожежного поста повинні невідкладно (протягом однієї години) повідомити організацію, що здійснює ТО, з моменту виявлення несправності.

Організація, що здійснює ТО, забезпечує прибуття ремонтного персоналу на об’єкт. Час прибуття ремонтної групи з моменту повідомлення про несправність не повинен перевищувати: 12 годин — для міст Київ, Севастополь, Сімферополь та обласних центрів; 24 години — для інших населених пунктів або поза їх межами.

Проведення ремонтних робіт здійснюється з урахуванням Правил з пожежного спостерігання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 березня 2015 року № 349, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 липня 2015 року за № 920/27365.

Ремонтний персонал після прибуття на об’єкт здійснює роботи з ремонту та відновлювання роботи СПЗ.

Несправності, які можна усунути за рахунок наявного резервного обладнання, мають усуватися протягом 24 годин з моменту прибуття ремонтного персоналу. Інші несправності усуваються в передбачені регламентом робіт із ТО строки.

Після завершення ремонтно-відновлювальних робіт ремонтний персонал перевіряє працездатність СПЗ в частині проведених ремонтних робіт на відповідність запроєктованому режиму роботи, за потреби проводить відповідні роботи з налагодження СПЗ, результати оформлює актом обстеження систем протипожежного захисту, що складається у довільній формі.

Після відновлення працездатності СПЗ організація, що здійснює ТО, повідомляє про це керівника, що експлуатує СПЗ, або відповідальну особу, яка у свою чергу інформує центр приймання тривожних сповіщень, що здійснює пожежне спостерігання за об’єктом.

Інформація про всі виявлені несправності, зокрема час передачі повідомлення про несправність організації, що здійснює ТО, дії щодо їх усунення, час поновлення працездатності СПЗ та пожежного спостерігання фіксується в експлуатаційному журналі.

2. На період ремонту, модернізації (технічного переоснащення) СПЗ можуть переводитися в режим, за якого СПЗ не в повній мірі виконують задані функції та алгоритми згідно із запроєктованим режимом роботи (далі — режим неповної працездатності).

3. Рішення про переведення СПЗ в режим неповної працездатності приймає керівник, що експлуатує СПЗ, крім випадків, коли СПЗ необхідно терміново перевести в такий режим у результаті виникнення її несправності, що може створити загрозу життю чи здоров’ю людей або завдати матеріальних збитків.

Рішення керівника про переведення СПЗ в режим неповної працездатності оформлюється відповідним наказом та фіксується в експлуатаційному журналі.

4. Роботи з ремонту, модернізації (технічного переоснащення) СПЗ необхідно проводити так, щоб мінімізувати кількість СПЗ, їх компонентів та елементів, які одночасно переводяться в режим неповної працездатності, та скоротити тривалість такого режиму. Якщо СПЗ переводять у стан неповної працездатності в разі аварійних ситуацій, необхідно негайно вжити заходів безпеки.

5. На період режиму неповної працездатності керівник, що експлуатує СПЗ, вживає заходів безпеки відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, а також повинен:

інформувати уповноважений орган та суб’єкта господарювання, який здійснює пожежне спостерігання за СПЗ, про неповну працездатність СПЗ на об’єкті;

додатково провести інструктаж персоналу та працівників приміщень та зон із СПЗ в режимі неповної працездатності щодо запобігання виникненню та дій у разі виникнення пожежі;

підвищити рівень спостереження технічним персоналом за станом приміщень, зон із СПЗ в режимі неповної працездатності;

заборонити куріння та застосування відкритого вогню у приміщеннях, зонах із СПЗ в режимі неповної працездатності;

забезпечити справність усіх протипожежних перешкод та елементів заповнення прорізів у них, які відокремлюють приміщення, зони із СПЗ в режимі неповної працездатності;

перевести протипожежні двері, ворота, завіси в положення, у яке вони переходять під час пожежі;

знизити рівень пожежної навантаги для виробничих і складських приміщень;

забезпечити розблокування дверей евакуаційних виходів;

організувати заходи щодо оповіщення людей про пожежу черговим персоналом та забезпечити його відповідними засобами;

обмежити перебування людей у будинках, приміщеннях, зонах, у яких СПЗ перебуває в режимі неповної працездатності, до такої кількості, яка матиме змогу безпечно евакуюватися без роботи СПДЗ;

провести додаткові навчання щодо дій персоналу в разі виявлення пожежі, користування первинними засобами пожежогасіння, зокрема пожежними кран-комплектами (за наявності) та вогнегасниками;

організувати перевірку стану готовності засобів пожежогасіння (пожежні кран-комплекти, вогнегасники, пожежний інвентар);

організувати чергування на об’єкті технічного персоналу або залучити до чергування пожежно-рятувальний підрозділ уповноваженого органу за запитом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій».

6. У разі коли автоматична система водяного, пінного пожежогасіння, окрема секція, напрямок пожежогасіння переводяться в режим неповної працездатності, керівник, що експлуатує СПЗ, або відповідальна особа повинні додатково вжити таких заходів:

забезпечити працездатність частини секції шляхом встановлення ремонтних засувок для перекриття подачі вогнегасної речовини до ділянок, що знаходяться в непрацездатному стані;

проводити роботи з відновлення працездатності секцій, які захищають виробниче приміщення, ремонту чи демонтажу головної запірної засувки, сигнального клапана чи зворотного клапана, якщо зміни чи ремонт є значними, якщо є необхідність від’єднання трубопроводу номінальним діаметром більше ніж 40 мм у той час, коли технологічне обладнання у приміщенні не працює;

відключити насос, який знаходиться у стані неготовності до роботи, від системи, користуючись наявними засувками;

відновлювати, за можливості, у нічний час працездатність частин секції за допомогою заглушок і пробок трубопроводу;

переконатися у відсутності ознак пожежі в усіх частинах об’єкта перед повним або частковим відключенням системи;

поінформувати користувачів окремих приміщень, будівель, сполучених між собою або таких, що становлять пожежну небезпеку одна для одної, які захищені спільними спринклерними системами або секціями, про непрацездатність системи пожежогасіння та відсутність води в системі.

7. Спринклерні зрошувачі, які спрацювали, необхідно замінити зрошувачами відповідного типу з відповідною температурою спрацювання та відновити працездатний стан системи. Спринклери, які не спрацювали та знаходяться поряд із зоною, де відбулося спрацювання, необхідно перевірити щодо пошкоджень унаслідок теплового впливу або інших чинників і за необхідності замінити.

8. У разі коли СПДЗ переводиться в режим неповної працездатності, керівник, що експлуатує СПЗ, або відповідальна особа повинні додатково вжити таких заходів:

за наявності технічної можливості забезпечити працездатність системи в цілому, за винятком ділянок, що ремонтуються;

за наявності технічної можливості забезпечити функціонування резервного обладнання на час ремонту, модернізації вентиляторів, двигунів;

під час проведення ремонту одного з компонентів системи слід забезпечити функціонування інших її компонентів.

9. У разі коли компоненти ІС та ТО переводяться в режим неповної працездатності, керівник, що експлуатує СПЗ, або відповідальна особа повинні додатково вжити таких заходів:

залишати у працездатному стані якомога більшу кількість компонентів ІС та ТО;

СПЗ повинні перебувати у працездатному стані.

10. На період проведення у приміщеннях, де встановлені СПЗ, ремонтних робіт, сповіщувачі та оповіщувачі, зрошувачі та насадки, приводи компонентів СПЗ мають бути захищені від потрапляння на них будівельного бруду. Після завершення ремонтних робіт захисні конструкції мають бути демонтовані.

11. Після завершення ремонтних робіт, модернізації (технічного переоснащення) слід повторно провести роботи з підготовки до експлуатації згідно з вимогами цих Правил та внести відомості до паспорта системи протипожежного захисту.

V. Подовження строку експлуатації СПЗ

1. Для розгляду питання щодо можливості подовження строку експлуатації СПЗ керівник, що експлуатує СПЗ, утворює комісію з технічного обстеження СПЗ та визначає її склад. До складу комісії входять керівник, що експлуатує СПЗ (голова комісії), та/або його відповідальна особа, представник організації, що здійснює ТО, представник організації, що здійснює пожежне спостерігання за СПЗ, представник виробника обладнання (за потреби), а також можуть входити інші фізичні та юридичні особи, які здійснюють діяльність з питань перевірки їх відповідності.

Подовження строку експлуатації СПЗ, що змонтовані на об’єктах державної власності, об’єктах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, об’єктах критичної інфраструктури, об’єктах підвищеної небезпеки, та об’єктах, на яких роботи з проєктування, монтування та налагоджування СПЗ здійснено за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється із залученням до складу комісії представника уповноваженого органу.

За результатами роботи комісії з технічного обстеження СПЗ складається акт технічного обстеження системи протипожежного захисту.

2. У разі позитивних результатів технічного обстеження СПЗ та підтвердження комісією з технічного обстеження працездатного стану СПЗ, керівник, що експлуатує СПЗ, може прийняти рішення щодо подовження строку експлуатації СПЗ на строк не більше ніж на 5 років, яке оформлюється відповідним наказом.

3. Про подовження строку експлуатації СПЗ керівник, що експлуатує СПЗ, повідомляє листом уповноважений орган протягом місяця з дати прийняття рішення про подовження строку експлуатації СПЗ.

VI. Виведення з експлуатації СПЗ

1. Перед закінченням строку експлуатації СПЗ, а також у разі неможливості ремонту, модернізації (технічного переоснащення) СПЗ керівник, що експлуатує СПЗ, приймає рішення про виведення СПЗ з експлуатації, яке оформлюється відповідним наказом.

2. До виведення з експлуатації СПЗ керівник, що експлуатує СПЗ, має забезпечити завершення розробки проєктної документації на влаштування нової СПЗ на об’єкті. Етапи реалізації проєктних рішень мають проводитися із врахуванням вимог цих Правил.

3. Не допускається одночасне виведення з експлуатації всіх СПЗ на об’єкті.

СПС та/або СО об’єкта виводяться з експлуатації після завершення підготовки до експлуатації нових таких систем.

4. Виведення з експлуатації та демонтаж СПЗ на об’єктах із середньою та високою пожежною небезпекою згідно з ДСТУ EN 12845, будинках підвищеної поверховості та висотних згідно з ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2016 року № 287, об’єктах підвищеної небезпеки згідно із Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» проводяться згідно з документацією, яка відображає послідовність виведення з експлуатації СПЗ та робіт із демонтажу, рішення щодо забезпечення і дотримання вимог безпеки (пожежної, техногенної, промислової, охорони праці, навколишнього середовища) під час виконання таких робіт, рішення щодо утилізації речовин та матеріалів, передбачені заходи щодо підвищення рівня пожежної безпеки об’єкта на час неповної працездатності або відсутності СПЗ (далі — документація на демонтаж). Етапи виведення з експлуатації та демонтажу СПЗ повинні бути пов’язані з етапами реалізації проєктних рішень із монтажу СПЗ.

Документацію на демонтаж затверджує керівник, що експлуатує СПЗ.

5. На період часу від демонтажу СПЗ до завершення підготовки до експлуатації нової СПЗ керівник, що експлуатуватиме СПЗ, повинен передбачити заходити безпеки з урахуванням вимог глави 5 розділу IV цих Правил.

6. У разі прийняття рішення про одночасне виведення з експлуатації всіх СПЗ, експлуатацію об’єкта має бути призупинено до дня завершення підготовки до експлуатації нових СПЗ.

Начальник

Управління взаємодії

з Державною службою України

з надзвичайних ситуацій

Міністерства внутрішніх справ

України

Юрій КОРЕВА

Додаток 1

до Правил підтримання експлуатаційної

придатності (обслуговування) систем

протипожежного захисту будинків,

будівель, споруд та їх частин

(пункт 1 розділу II)

Експлуатаційний журнал

Додаток 2

до Правил підтримання експлуатаційної

придатності (обслуговування) систем

протипожежного захисту будинків,

будівель, споруд та їх частин

(пункт 5 глави 2 розділу III)

Акт

прийняття систем протипожежного захисту

Додаток 3

до Правил підтримання експлуатаційної

придатності (обслуговування) систем

протипожежного захисту будинків,

будівель, споруд та їх частин

(пункт 4 глави 3 розділу III)

Картка

систем протипожежного захисту

Додаток 4

до Правил підтримання експлуатаційної

придатності (обслуговування) систем

протипожежного захисту будинків,

будівель, споруд та їх частин

(пункт 5 глави 3 розділу III)

Акт

підтвердження готовності до експлуатації систем протипожежного захисту

Додаток 5

до Правил підтримання експлуатаційної

придатності (обслуговування) систем

протипожежного захисту будинків,

будівель, споруд та їх частин

(пункт 5 глави 3 розділу III)

Акт

про невідповідність систем протипожежного захисту

Додаток 6

до Правил підтримання експлуатаційної

придатності (обслуговування) систем

протипожежного захисту будинків,

будівель, споруд та їх частин

(пункт 5 глави 3 розділу III)

Паспорт

систем протипожежного захисту

Додаток 7

до Правил підтримання експлуатаційної

придатності (обслуговування) систем

протипожежного захисту будинків,

будівель, споруд та їх частин

(пункт 6 глави 2 розділу IV)

Заходи

щодо забезпечення запроєктованого режиму роботи систем протипожежного захисту

I. Забезпечення запроєктованого режиму роботи СПС та СО, диспетчеризації СПЗ і СЦПС

1. Щодня проводиться перевірка ППКП для підтвердження відсутності несправностей у системі.

2. Щокварталу проводиться перевірка щодо:

наявності вільного простору в радіусі не менше ніж 0,5 м від пожежних сповіщувачів, вільного доступу до них, їх цілісності, у тому числі захисних склінь;

відсутності перешкод, які можуть перешкоджати руху небезпечних чинників пожежі в напрямку до пожежних сповіщувачів;

правильності функціонування резервного джерела електроживлення.

II. Забезпечення запроєктованого режиму роботи систем пожежогасіння

1. Щотижневі роботи включають:

необхідність перевірки та записів:

показів всіх манометрів, які показують тиск вогнегасної речовини та повітря, встановлених на секціях, магістральних трубопроводах і пневмобаках, правильність показів зважувальних приладів. При цьому тиск у трубопроводах повітряних, водоповітряних і секцій із системою попередньої дії не повинен знижуватися більше ніж на 1,0 бар за тиждень;

рівня води в резервуарах окремого користування, що знаходяться вище рівня землі, річках, каналах, озерах, резервуарах для зберігання води (у тому числі резервуарах для заливання насосів та пневмобаках), рівня піноутворювача у відповідних ємностях;

правильного положення всіх основних запірних засувок випробування оповіщувача з водяним приводом. При цьому кожен оповіщувач з водяним приводом має подавати звуковий сигнал тривалістю не менше ніж 30 с;

випробування автоматичного запускання насосів. При такому випробуванні необхідно:

перевірити рівень палива та моторного масла в дизельних двигунах;

зменшити тиск води на пусковий пристрій, імітуючи таким чином умови автоматичного запускання;

під час запускання насоса перевірити та записати значення тиску, за якого відбувся запуск;

перевірити тиск мастила у дизельних насосах, а також витрату охолоджувальної води через відкриту систему охолодження.

Випробування автоматичного запускання насосів потрібно розпочинати в місцях їх встановлення і зупиняти пристроями, встановленими ззовні;

функціональне випробування автоматичних і ручних пристроїв пуску насосів для піноутворювача;

випробування повторного запускання дизельного двигуна, одразу після проведення випробування запускання насоса. При цьому при такому випробуванні необхідно:

запустити двигун і дати йому попрацювати протягом 20 хв або іншого проміжку часу, рекомендованого постачальником. Після цього необхідно зупинити двигун і одразу перезапустити його за допомогою кнопки випробування ручного запускання;

перевірку рівня води в первинному контурі закритої системи охолодження;

перевірку справності системи кабельного електропідігріву та місцевого підігріву, призначених для запобігання замерзанню води в системі.

Під час проведення випробувань потрібно контролювати тиск мастила (за наявності манометрів), температуру двигунів і витрату охолоджувальної рідини. Необхідно перевіряти шланги подавання мастила та проводити загальний огляд щодо відсутності протікання палива, охолоджувальної рідини і витоків вихлопних газів.

Для систем газового пожежогасіння роботи включають:

огляд балонів, модулів та їх пускових / запірно-пускових пристроїв, розподільчих пристроїв, трубопроводів, насадок;

контроль відсутності витоку газової вогнегасної речовини за допомогою зважувальних приладів;

контроль цілісності пломб на пускових / запірно-пускових пристроях та надійності з’єднання таких пристроїв із трубопроводами;

організацію дозарядки або перезарядки балонів, модулів у разі зниження тиску або зменшення маси газової вогнегасної речовини.

2. Щомісячні роботи включають перевірку рівня і густини електроліту в усіх свинцево-кислотних акумуляторах (у тому числі в акумуляторах стартера дизельного двигуна та акумуляторах, які живлять щит керування). Якщо густина електроліту низька, то необхідно перевіряти зарядний пристрій акумуляторів і, якщо він працює нормально, потрібно замінити несправний акумулятор (несправні акумулятори).

III. Забезпечення запроєктованого режиму роботи СПДЗ

1. Щодня проводиться зовнішній огляд компонентів системи для перевірки на відсутність бруду, пилу (у зимовий час — від обмерзання) та механічних пошкоджень.

2. Щотижня проводиться контроль цілісності повітроводів та їх з’єднань, перевірка та за потреби регулювання натягу пасів та ременів трансмісій систем.

IV. Забезпечення запроєктованого режиму роботи ІС та ТО

1. Роботи щодо забезпечення запроектованого режиму роботи ІС та ТО включають:

забезпечення функціонування усіх ліній зв’язку між СПЗ та ІС та ТО;

контроль на ППКП сигнальних пристроїв про режим стану ІС та ТО;

контроль укомплектованості та опломбування пожежних кран-комплектів;

контроль елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.

2. Щодня проводиться зовнішній огляд для перевірки наявності та цілісності:

терморозширювального ущільнення у притулах по периметру коробки воріт, дверей, люків. Ущільнювач повинен розміщуватися рівномірно, без розривів, відклеювання тощо;

пристроїв для самозачинення дверей, хвірток у воротах;

цілісність вогнестійкого скла. При цьому не допускається наявність тріщин та сколів у місцях кріплення скла до коробки, коробки до несучих елементів стіни.

Проводиться візуальний огляд відсутності сторонніх предметів на шляхах зачинення воріт, дверей, завіс (екранів); провисання полотна завіс (екранів).

3. Щотижневі роботи включають перевірку цілісності полотна завіс (екранів), коробу, направляючих, полотна, противаги (нижньої планки / відсікаючої шини), пристрою керування, електродвигуна (для електрокерованих) завіс (екранів).

Додаток 8

до Правил підтримання експлуатаційної

придатності (обслуговування) систем

протипожежного захисту будинків,

будівель, споруд та їх частин

(пункт 4 глави 3 розділу IV)

Заходи

щодо забезпечення технічного обслуговування систем протипожежного захисту

I. Технічне обслуговування СПС та СО, диспетчеризації та автоматизації СПЗ, СЦПС

1. Щокварталу проводяться роботи з перевірки ручних та автоматичних пожежних сповіщувачів, пристроїв виносної індикації, у тому числі на дублювальних панелях, наявності ярликів та пломб, забезпечення вільного простору навколо пожежних сповіщувачів, параметрів ППКП, принтерів подій, потужності радіосигналу, функціонування джерел електроживлення, аварійного освітлення, об’єктового пристрою сигналізації для пожежно-рятувальних підрозділів, сейфу для зберігання ключа для пожежно-рятувального підрозділу, пристрою для передавання тривожних сповіщень.

2. Під час технічного обслуговування необхідно:

провести візуальний огляд з метою встановлення факту, що система експлуатується відповідно до вимог НА, проєктної документації, а змонтована система відповідає документації та інструкціям з експлуатації;

провести випробування і зафіксувати, що система знаходиться в працездатному стані, та перевірити, що усі автоматичні та ручні пожежні сповіщувачі розміщено та позначено вірно, вони належать до відповідного типу і функціонують правильно;

інформація, яка відображена на ППКП, відповідає дійсності;

здійснено підключення до центра приймання тривожних сповіщень;

пожежні сповіщувачі функціонують відповідно вимог НА;

дійсна споживана потужність системи відповідає необхідному проміжку часу роботи від резервного джерела електроживлення;

додаткові функції ППКП (інформаційні входи та керуючі виходи) випробувано;

записи, документи та інструкції є в наявності і є коректними;

користувач розуміє належним чином принцип функціонування системи, вжито заходів, необхідних для запобігання її хибному спрацьовуванню.

Якщо випробування передбачає подання сигналів на інші системи або обладнання, то потрібно вживати запобіжних заходів, із тим, щоб подання тестових сигналів не призводило до непередбачуваних наслідків і таких, які призводять до завдання збитків, спрацьовувань, таких як небажане випускання вогнегасної речовини.

3. Порядок технічного обслуговування повинен передбачати опис перевірки кожного ручного пожежного сповіщувача. При цьому їх потрібно перевіряти одним із таких способів:

шляхом зняття крихкого елемента і вставляння тестового ключа; шляхом приведення в дію так, як це роблять у випадку пожежі. Потрібно приділяти особливої уваги перевірянню того, щоб ручні пожежні сповіщувачі залишалися видимими і незагородженими перешкодами;

шляхом огляду усіх пожежних сповіщувачів, з метою встановлення, що їх оснащено відповідними ярликами, а також не пошкоджено, не пофарбовано і немає жодного негативного впливу на них. Після цього кожен пожежний сповіщувач необхідно піддати функціональному тестуванню. Проведені тестування мають підтвердити те, що пожежні сповіщувачі підключено до системи, вони знаходяться у справному стані і здатні реагувати на чинники, для виявляння яких їх призначено. Необхідно тестувати пристрої виносної індикації пожежних сповіщувачів (за їх наявності).

4. Кожен тепловий пожежний сповіщувач піддавати тестуванню за допомогою придатного для цього джерела теплоти, за винятком випадків, коли спрацьовування пожежного сповіщувача у такий спосіб спричинить необхідність подальшої заміни частини або усього сенсора (наприклад, як у випадку точкових пожежних сповіщувачів, оснащених плавким замком, або невідновлюваних лінійних пожежних сповіщувачів). Для тестування теплових пожежних сповіщувачів, оснащених плавким замком, необхідні спеціальні засоби. Потужність джерела теплоти не повинна бути достатньою для спричинення пожежі; не користуватися відкритим полум’ям, а у вибухонебезпечних газових середовищах може бути необхідне спеціальне обладнання.

5. Точкові димові пожежні сповіщувачі піддавати функціональному тестуванню методом, який підтверджує надходження диму в камеру і формування сигналу пожежної тривоги (наприклад, використанням пристрою, що генерує штучний дим або відповідні аерозольні продукти у просторі навколо пожежного сповіщувача). Переконатися, що використовувані засоби не спричиняють пошкодження пожежного сповіщувача і не впливають на його подальшу функціональність, та дотримуватися рекомендацій виробника щодо придатних для цього засобів.

6. Оптичні променеві димові пожежні сповіщувачі піддавати функціональному тестуванню послабленням освітленості між передавачем і приймачем. Цього можна досягати використанням оптичного фільтра (або іншим подібним методом імітації затемнення димом), а також подаванням диму або штучного диму.

7. Аспіраційні димові пожежні сповіщувачі піддавати функціональному тестуванню методом, що забезпечує можливість підтвердження надходження диму в камеру пожежного сповіщувача і формування сигналу пожежної тривоги. Забезпечувати, щоб використовуваний засіб не спричиняв пошкодження і не впливав на подальшу функціональність пожежних сповіщувачів. Дотримуватися рекомендацій виробника щодо придатних засобів. Крім того, потрібно проводити відповідне тестування з метою перевірки можливості надходження диму крізь кожен пробовідбірний отвір (або групу пробовідбірних отворів, рекомендовану виробником, що захищає той самий простір, що й у випадку точкового димового пожежного сповіщувача). Цього можна досягти введенням диму почергово в кожен пробовідбірний отвір і перевірянням спрацьовування пожежного сповіщувача.

Разом із тим у разі обмеженості доступу або його неможливості через інші особливості об’єкта, застосовувати інші способи перевіряння, такі як:

перевірка проміжку часу переміщення диму від найвіддаленішого отвору або призначеної для тестування точки порівняно із зареєстрованими раніше результатами для визначення відхилів;

підтвердження того, що контролювання руху диму може виявити втрату одного пробовідбірного отвору (або групи пробовідбірних отворів, які вважають достатніми для наявних ризиків);

перевірка руху диму та порівняння одержаних результатів із раніше зареєстрованими результатами для визначення відхилів, які вказували б на погіршення функціональності пожежного сповіщувача;

вимірювання тиску в кожному пробовідбірному отворі та його порівняння з раніше зареєстрованими результатами з метою визначення відхилів, які вказували б на погіршення функціональності пожежного сповіщувача.

Способи, якими користуються, залежать від особливостей технології побудови аспіраційного димового пожежного сповіщувача, ризику та особливостей конкретного випадку застосування. Такі способи можуть також доповнюватися візуальною перевіркою пробовідбірних отворів за наявності такої можливості, але потрібно перевіряти, що належна функціональність виявляння пожежі зберігається.

8. Пожежні сповіщувачі із сенсорами монооксиду вуглецю піддавати функціональним тестуванням методом, який підтверджує здатність монооксиду вуглецю надходити в камеру і формувати сигнал пожежної тривоги (наприклад, використанням пристрою, що генерує монооксид вуглецю або газоподібну речовину, яка впливає на електрохімічний елемент так само, як монооксид вуглецю). Переконатися, що використовуваний тестовий газ не спричиняє пошкодження пожежного сповіщувача і не впливає на його подальшу функціональність, а також що дотримуються рекомендацій виробника щодо придатних тестових газів.

9. Пожежні сповіщувачі полум’я піддавати функціональному тестуванню методом, який підтверджує здатність пожежного сповіщувача до спрацьовування під впливом випромінювання з відповідною частотою, а також формування сигналу пожежної тривоги. Дотримуватися рекомендацій виробника щодо тестування пожежних сповіщувачів.

10. Для систем пожежної сигналізації, ППКП яких забезпечені функцією розпізнавання потужності аналогових сигналів, необхідно підтверджувати, що кожне значення потужності такого сигналу знаходиться в межах, визначених технічною документацією виробника.

11. Мультисенсорні пожежні сповіщувачі потрібно тестувати методом, який підтверджує здатність чинників пожежі, що знаходяться в безпосередній близькості від пожежного сповіщувача, досягати його сенсорів, а також формування відповідного сигналу про пожежу. Дотримуватися рекомендацій виробника щодо прийомів ефективного функціонального тестування пожежного сповіщувача.

12. Пристрої виносної індикації потрібно перевіряти щодо функціонування і правильності оснащення ярликами.

13. Порядок ТО передбачає:

перевірку усіх пожежних оповіщувачів щодо правильності функціонування.

Підтвердження відсутність перешкод для видимості світлових пожежних оповіщувачів, а також те, що їх оптичне скло не забруднене.

Для світлозвукових оповіщувачів перевірка рівня звукового тиску;

перевірку справності постійно включених на ППКП світловипромінювальних індикаторів. Індикатори, які вийшли з ладу замінити.

Переконатися в тому, що алгоритм спрацьовування СПЗ залишається вірним. Провести тестування в режимах «Пожежної тривоги», «Попередження про несправність», «Режим випробування», у тому числі правильність їх відображення на ППКП. Тестувати всі функції, необхідні для дублювальної панелі індикації, у тому числі правильність їх відображення. Перевірити правильність функціонування принтера, а також наявність достатнього запасу витратних матеріалів для друкування; перевірку значення потужності радіосигналів у системах, які використовують радіозв’язок, щодо відповідності запроєктованому режиму, результати реєструвати; вимірювання значення струму як у режимі «Пожежної тривоги», так і в режимі «Попередження про несправність», з метою підтвердження того, що ємність резервного джерела електроживлення залишається такою, що відповідає призначеному терміну служби резервної акумуляторної батареї; перевірку усіх режимів та функцій, передбачених технічною документацією на об’єктовий пристрій сигналізації для пожежно-рятувальних підрозділів, у тому числі правильність їх відображення на ППКП;

перевірку наявності сейфа, у якому зберігається ключі для пожежно-рятувального підрозділу, у тому числі з підтвердженням того, що загальний ключ або картка, які зберігаються в ньому, є такими, що відчиняють усі двері;

перевірку правильності функціонування пристроїв передавання сигналів тривоги та сигналів попередження про несправність, шляхом імітації сигналу пожежної тривоги та сигналу про несправність, а також перевірку їх надходження в центр приймання тривожних сповіщень;

проведення візуального огляду для перевіряння того, чи не вплинули конструкційні зміни або зміни в призначенні приміщення на відповідність проєктній документації щодо розташування ручних пожежних сповіщувачів, автоматичних пожежних сповіщувачів та пожежних сповіщувачів;

перевірку ведення експлуатаційного журналу. Візуальним оглядом перевірити, що документація, яка має розроблятися, наявна в повному обсязі, актуальна та оновлена.

14. Проведення операцій з технічного обслуговування не повинно призводити до подання хибного сигналу тривоги.

15. При проведенні технічного обслуговування перед початком тестування повідомити черговий персонал пульта приймання тривожних сповіщень.

16. Перед проведенням тестування системи, що може призвести до спрацьовування оповіщувачів системи оповіщення про пожежу, потрібно повідомляти про це осіб, наявних на об’єкті.

17. Якщо під час технічного обслуговування автоматичні пожежні сповіщувачі переводять у режим тестування, потрібно забезпечити:

переведення у режим тестування зони пожежної сигналізації не більше ніж в одному протипожежному відсіку;

вжиття особливих заходів для гарантування належного реагування людей на виникнення реальної пожежі в зоні, яка знаходиться в режимі тестування (людям потрібно повідомити про тимчасове відключення системи пожежної сигналізації та оповіщування в цій зоні).

II. Технічне обслуговування автоматичних систем пожежогасіння

1. Щомісячні роботи включають:

перевірку об’єкта щодо виявлення та можливого впливу будь-яких змін конструкції, кількості наявних осіб, конфігурації складування, опалення, освітлення, обладнання тощо в будівлі на класифікацію за небезпечністю або будову змонтованої системи із застосуванням швидкореагуючих спринклерів раннього виявлення пожежі (ESFR);

візуальну перевірку насадків-розпилювачів для перевіряння відсутності завад для їх термічної чутливості і карти зрошування;

гідравлічне випробування. Кожну групу насосів у складі змонтованої системи потрібно випробувати в умовах повного навантаження (за допомогою стаціонарно встановленого патрубка для випробування трубопроводу, приєднаного до напірного патрубка насоса після запірного клапана, встановленого на виході з насоса). Група насосів має забезпечувати величини тиску / витрати, зазначені на паспортній табличці або ж необхідну витрату системи в разі одночасної роботи декількох насосних установок;

функціональне випробування вентилів для поповнення, що встановлені на резервуарах для зберігання води, з метою визначення правильності їх роботи;

перевірку забруднення сіткових фільтрів, що встановлювані перед насосом і в системі. У випадках, коли сіткові фільтри засмічено продуктами корозії, визначити та усунути джерело корозійного руйнування;

перевірку трубопроводів і трубних підвісок на предмет корозійного руйнування та механічного пошкодження. За необхідності потрібно вжити заходів щодо їх усунення. Трубопроводи потрібно перевірити на предмет наявності підключень для електричного заземлення. Використовувати трубопроводи систем для заземлення електрообладнання не допускається, а підключення для заземлення електрообладнання потрібно усувати і виконувати заземлення альтернативними засобами;

зовнішній огляд балонів і резервуарів для зберігання води на предмет ознак пошкодження або несанкціонованого змінювання конструкції.

Перевірити наявну кількість води і пересвідчитися, що ця кількість або забезпечений тиск не відрізняються від належної величини більше ніж на 5%. Ті з них, які характеризуються більшими втратами, потрібно замінити або піддати перезаряджанню;

перевірку дистанційного передавання сигналів тривоги. Перевірити передавання і надходження електричних сигналів; цілісність системи. Систему потрібно піддати візуальному огляду на предмет витоків;

перевірку положення вентиля трубопроводу паливоподачі від паливного баку до двигуна насосу з дизельним приводом, дизельної електростанції, яка передбачена для забезпечення резервного електропостачання;

перевірку рівня палива паливного баку насосу з дизельним приводом, дизельної електростанції. Рівень палива повинен забезпечувати роботу системи протягом нормативного часу. Для систем порошкового пожежогасіння перевірити на наявність пошкоджень трубопроводів і робоче положення клапанів;

прочистку трубопроводів стиснутим повітрям, азотом тощо;

перевірку наявності захисних кришок на розпилювачах для подавання порошку;

перевірку кількості газу для витискання порошку, шляхом показів тиску або маси;

перевірку кількості порошку;

перевірку системи пуску.

2. При проведенні щоквартальних робіт:

перевіряти всі вазелінові покриття для приміщень з можливим осадженням аерозолю. За необхідності, потрібно видалити існуючі покриття та нанести на спринклери, в тому числі з багатофункціональними клапанами, та розпилювачі подвійний шар вазеліну (для спринклерів із скляною колбою — лише на корпус спринклерів і вилку). Особливу увагу звертати на спринклери, встановлені в камерах фарбування розпилюванням, де може існувати необхідність частішого проведення очищення та / або профілактичних заходів;

перевіряти трубопроводи та їх кріплення на наявність корозії, та за необхідності фарбувати. За необхідності, потрібно поновлювати захисне (фарбове) покриття на трубопроводах, у тому числі на різьбових кінцях оцинкованих трубопроводів і кріплень. Залежно від жорсткості умов експлуатації поновлювати захисне (фарбове) покриття з інтервалом від 1 року до 5 років. За необхідності, потрібно відновлювати ізоляцію трубопроводів. Перевіряти трубопровід на наявність точок з’єднання з метою створення електричного заземлення. He допускається використання трубопроводів спринклерних систем для заземлення електрообладнання, тому всі з’єднання з електричним заземленням усунути та забезпечити альтернативні рішення; кожен водоживильник піддавати тестуванню разом із кожним вузлом керування системи. Якщо в системі подавання води встановлено насос (насоси), то подавання води має розпочинатися автоматично, а тиск, під яким вона подається за певної витрати, має бути не меншим за проектне значення;

перевіряти правильність роботи резервного електропостачання, яке забезпечують дизель-генератори;

перевіряти роботу всіх запірних засувок, які регулюють потік води до насадків-розпилювачів, аби переконатися, що вони перебувають у справному стані, а потім надійно закріпити їх у правильному положенні. Цю перевірку виконувати, зокрема, для запірних засувок на всіх водоживильниках, на сигнальному клапані (клапанах), а також для всіх зональних або інших додаткових запірних засувок;

перевіряти правильність роботи сигналізаторів протоку (реле протоку та/або сигналізаторів тиску) шляхом відкривання клапана, аби перевірити витрату води і пересвідчитися, що сигнал тривоги функціонує відповідно до проекту;

перевіряти автоматичне увімкнення резервного насосу водоживильника при не виході на робочий режим основного насосу;

перевіряти кількість і стан запасних частин, які зберігаються як резерв.

3. Один раз на 6 місяців:

перевіряти згідно з інструкціями постачальника рухомі частини повітряних сигнальних клапанів, а також усі акселератори та ексгаустери повітряних секцій і додаткових вузлів. Водоповітряні секції не потрібно перевіряти в такий спосіб, оскільки вони перевіряються двічі на рік у результаті їх переведення з стану заповнення водою до стану заповнення повітрям і навпаки;

проводити функціональне тестування дозатора піноутворювача з використанням води і без використання піноутворювача (якщо на таку необхідність вказано виробником); перевірити електричну частину сигналу пожежно-рятувальному підрозділу та на пульт централізованого пожежного спостерігання.

4. Для систем газового пожежогасіння перевіряти вміст балонів таким чином:

для зріджених газів: у разі вогнегасних речовин на основі галогенованих вуглеводнів, якщо має місце зменшення її кількості в балоні більше ніж на 5% або падіння тиску (приведеного до відповідної температури) більше ніж на 10%, цей балон потрібно перезарядити або замінити;

для не зріджених газів: у випадку інертних газових вогнегасних речовин індикатором кількості вогнегасної речовини є тиск. Якщо втрата тиску в балоні для зберігання інертної газової вогнегасної речовини або її кількість (приведені до відповідної температури) перевищили 5%, то його потрібно перезарядити або замінити.

5. При щорічних роботах проводиться:

перевірка витрати, що забезпечується автоматичним насосом. Усі насоси системи водопостачання секції перевірити в режимі повної потужності (шляхом приєднання трубопроводу для проведення випробувань до лінії подавання води насосом нижче зворотного клапана подавального патрубка насоса), у цьому разі значення тиску та витрати мають відповідати значенням, указаним на фірмовій табличці. Належним чином враховувати втрати тиску у підвідному трубопроводі та клапанах між водоживильником і кожним вузлом керування;

перевірка витрати за відсутності встановленого насоса. Усі водоживильники секції потрібно випробовувати в умовах забезпечення повної витрати шляхом приєднання трубопроводу для проведення випробувань, приєднаного до водоживильника перед вузлом керування, вони мають відповідати встановленим вимогам за величинами витрати/тиску. Потрібно передбачати належні допуски на втрати тиску в розподільному трубопроводі і клапанах;

перевірка дизельного двигуна на відмову запускання шляхом приведення в дію систему автоматичного пуску дизельного двигуна в умовах, коли постачання палива перекрите, з реалізацією шести циклів, кожний з яких передбачає не менше ніж 15 с запускання двигуна і не більше ніж 15 с або менше ніж 10 с перерви. Після завершення шести циклів пуску має спрацювати сигнал тривоги про невдалу спробу пуску. Після цього відновити постачання палива і двигун має запуститися за допомогою системи ручного запускання;

перевірка правильності роботи поплавкових клапанів на резервуарах для зберігання води;

перевірка фільтрів, установлених у всмоктувальних камерах насосів. Відстійні камери та встановлені в них фільтри необхідно перевіряти і за необхідності чистити.

Перевірка працездатності та випробування АСПГ може здійснюватися за участю органу з інспектування (третьої сторони).

6. Для пінних систем пожежогасіння виконувати:

випробування з визначення показників якості піноутворювача. Під час перевірок необхідно визначити: тип піноутворювача;

питому вагу;

рН;

вміст нерозчинних твердих частинок/осаду;

стійкість піни;

кратність піни;

показник розтікання (поверхнею циклогексану) з метою оцінювання плівкоутворювальної здатності (тільки для плівкоутворювальних піноутворювачів);

випробування з визначення проміжку часу до повторного займання з використанням етилового спирту (тільки для піноутворювачів типу «AR»).

Якщо протокол випробувань піноутворювача не містить висновку про те, що він пройшов випробування з отриманням позитивного результату, то його потрібно негайно замінити піноутворювачем того самого типу, який пройшов випробування з отриманням позитивного результату і визнаний придатним до застосування;

випробування дозатора піноутворювача із пов’язаних з ним фітингів. Випробування потрібно провести за мінімальної та максимальної розрахункової витрати, забезпечуваних системою. За можливості ці випробування проводити з використанням замінника піноутворювача, прийнятного з точки зору охорони довкілля;

випробування з подаванням вогнегасної речовини;

випробування резервуарів для зберігання піноутворювача та компонентів, які постійно контактують з піноутворювачем, потрібно проводити з метою виявлення ознак зовнішніх дефектів, наприклад, витоків і забруднень на ущільнювальних елементах. Перевіряють також цілісність пристроїв пароізоляції пінозливів, установлених на резервуарах, і розривних мембран систем пожежогасіння «підшаровим» способом.

7. Для систем газового та аерозольного пожежогасіння додатково слід виконувати:

випробування без подавання вогнегасних речовин. Разом із тим, якщо є необхідність провести випробування з подаванням вогнегасної речовини, то її масу потрібно визначати методом зважування на виході або іншим способом. Вимірювання концентрації потрібно проводити принаймні в трьох точках, одна з яких має бути розташована в найвищій точці приміщення. З метою зниження зайвих викидів вогнегасної речовини в навколишнє середовище допускається користуватися іншими методами оцінювання;

збір та повторне використання або утилізація вогнегасної речовини, вилученої з балонів під час проведення регламентних робіт або технічного обслуговування. На суміші на основі хімічно малоактивних газів, які входять до складу атмосфери, ця вимога не поширюється;

випробування усіх трубопроводів. Для тих систем, що мають відкриті кінці, потрібно піддати пневматичним випробуванням з подаванням тиску в закритий трубопровід тривалістю 10 хв під тиском 3 бар. Після 10 хвилини випробування падіння тиску не повинне перевищувати 20% від величини випробувального тиску. Для тих систем, що мають закриті секції трубопроводу,

а також трубопроводи на ділянці до редукторів потрібно піддати гідравлічним випробуванням тиском, який принаймні в 1,5 раза перевищує максимальний робочий тиск, тривалістю 2 хв, продовж яких не повинні спостерігатися витоки. Після завершення випробування трубопроводи потрібно продути з метою видалення вологи. Мережу трубопроводів потрібно піддати випробуванню з використанням азоту або іншого прийнятного замінника, аби пересвідчитися у безперервності потоку і відсутності забиття у трубопроводі і насадках;

випробування герметичності приміщення, яке захищається. Якщо для використання в конкретному випадку передбачено запобіжні клапани, то перевіряють відповідність аеродинамічно діючої площі їх поперечного перерізу розрахункам, проведеним під час проєктування системи. Перевіряють, чи правильно вибрано тип клапанів та їх місцеположення всередині приміщення відповідно до рекомендацій щодо проєктування;

початкові функціональні випробування. Якщо систему підключено до пульта централізованого пожежного спостерігання, то необхідно повідомити пультову організацію, що буде проводитися випробування системи пожежогасіння і що екстрене реагування пожежним підрозділом або пультом централізованого пожежного спостерігання не потрібне. Потрібно поінформувати весь персонал, якого це стосується і який перебуває на об’єкті, де змонтовано систему, про проведення її випробування, а також провести з ним інструктаж щодо послідовності дій. Потрібно відімкнути або демонтувати всі активатори пуску вогнегасної речовини з балонів, а також розподільчі пристрої, якщо їх передбачено, з тим, щоб приведення в дію шлейфу пуску не призводило до подавання вогнегасної речовини. Замість активаторів пуску вогнегасної речовини з балонів потрібно підключити до шлейфу пуску їх імітатори. У якості активаторів пуску вогнегасної речовини з електричним приводом можуть використовуватися лампи відповідної конструкції, розривні колби та автоматичні вимикачі. Для активаторів пуску вогнегасної речовини з пневматичним приводом можуть використовуватися манометри. В усіх випадках потрібно користуватися рекомендаціями виробника;

функціональне випробування пуску системи. Потрібно перевірити шлейф(и) пуску пожежної сигналізації. Усі функції щодо подавання сигналів оповіщення мають виконуватися відповідно до завдання на проєктування. За наявності другого шлейфа для пуску оповіщування, потрібно привести його в дію. Необхідно пересвідчитися, що всі функції оповіщування другого шлейфа виконувалися у відповідності до завдання на проектування. Потрібно привести в дію пристрій ручного пуску. Необхідно перевірити, щоб функції ручного пуску виконувалися у відповідності до завдання на проектування. За потреби необхідно привести в дію пристрій зупинки пуску. Потрібно перевірити, щоб усі функції виконувалися відповідно до завдання на проєктування.

Пересвідчитися, що на прилад контролю надходять усі світлові та звукові сигнали. Потрібно перевірити функціонування всіх відновлюваних клапанів та активаторів, за винятком випадків, коли випробування клапана призводить до подавання газової вогнегасної речовини. «Одноразові» клапани, наприклад, ті, до складу яких входять розривні мембрани, випробовувати не потрібно. За наявності пневматичного обладнання, його потрібно перевірити на предмет герметичності з метою гарантування належного функціонування;

перевірку операцій з дистанційного контролювання. Потрібно вимкнути основне джерело електроживлення, після чого ввести в дію по одному пристрою вводу кожного типу в умовах підключення до резервного джерела. Необхідно пересвідчитися, що сигнал тривоги після дії на пристрій надходить на ППКП. Після цього потрібно повторно підключити основне джерело електроживлення. Потрібно реалізувати всі стани подавання тривоги і перевірити надходження сигналу про несправність на пульт централізованого пожежного спостерігання;

перевірку основного джерела електроживлення приладу управління. Потрібно перевірити, щоб прилад управління було підключено до відповідного кола живлення, що не вимикається, і оснащено відповідним ярликом. Цей прилад управління має бути легкодоступним, натомість доступ повинен мати тільки уповноважений персонал. Потрібно провести випробування з імітацією несправності в основному джерелі електроживлення згідно з вимогами виробника та перевірити, що вся система працює від резервного джерела електроживлення.

8. Після завершення всіх функціональних випробувань потрібно підключити всі балони з вогнегасною речовиною з таким розрахунком, щоб активація шлейфу пуску призводила до її подавання. Систему повернути в стан повної працездатності згідно з проєктом. Потрібно повідомити пульт централізованого пожежного спостерігання, а також весь персонал об’єкта, якого це стосується, про завершення випробування системи пожежогасіння та її повернення в робочий стан, дотримуючись процедур, передбачених інструкціями виробника.

9. Для систем порошкового пожежогасіння додатково проводити оцінку вогнегасної ефективності порошку.

10. Один раз на 3 роки:

оглядати зсередини всі резервуари, крім тих, які не потребують технічного обслуговування один раз на 10 років і, за необхідності, злити з них воду і очистити. Потрібно здійснити їх перевірку на предмет корозійного пошкодження згідно з рекомендаціями виробника і за необхідності провести перефарбування та/або оновлення антикорозійного захисту всіх резервуарів;

оглядати та, за необхідності, замінювати або відремонтувати всі запірні засувки водоживильників, сигнальні та зворотні клапани.

11. Один раз на 10 років очищати та оглядати зсередини всі резервуари для зберігання води, за необхідності це потрібно робити також з усіма елементами, які приєднано до них. Чищення резервуарів зазвичай потребує зливання води з них, проте можуть бути прийнятними інші рішення, що забезпечують економію води.

12. Один раз на 25 років здійснювати перевірку трубопроводів і спринклерів. Трубопроводи ретельно промити та піддати їх гідравлічним випробуванням, а саме:

трубопровід секції, за винятком відкритого трубопроводу дренчерної системи, потрібно піддавати гідравлічним випробуванням продовж не менше ніж 2 годин тиском не менше ніж 15 бар або тиском, який у 1,5 раза вищий за той, якому може піддаватися система (обидва значення повинні вимірюватися на клапанах керування секцією) залежно від того, яке значення більше;

відкритий трубопровід дренчерної системи повинен піддаватися випробуванню з повним виливанням водної вогнегасної речовини або випробуванню із закритими зрошувачами. Якщо умови навколишнього середовища не дають змоги провести гідравлічні випробування, то трубопровід потрібно піддати пневматичному випробуванню тиском не менше ніж 25 бар продовж не менше ніж 24 години. Гідравлічне випробування провести, як тільки умови навколишнього середовища дадуть змогу це зробити.

13. Перевірити трубопроводи зсередини та ззовні. Потрібно перевіряти принаймні 1 м довжини розподільного трубопроводу на кожні 100 спринклерів. Перевіряти дві ділянки трубопроводу кожного діаметра завдовжки принаймні 1 м.

Усі дефекти, які можуть негативно вплинути на роботу системи, необхідно усувати.

14. У водозаповнених системах перевіряти принаймні одну спринклерну секцію на будівлю. Якщо в одній будівлі встановлено кілька вузлів керування водозаповненими секціями, то перевіряти лише 10% від їх кількості. У разі повітряних систем таке зменшення кількості секцій, які підлягають перевірці, не допускається.

15. Кількість спринклерів, яку необхідно демонтувати та перевірити наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Загальна кількість встановлених спринклерів

Кількість спринклерів, які підлягають перевірці

до 5 000

20

від 5000 до 10 000

40

від 10000 до 20 000

60

від 20000 до 30 000

80

понад 30000

100

16. Стан спринклерів оцінювати за наступними показниками:

працездатність;

температура спрацювання;

зміна К-фактора;

наявність перешкод для розпилювання води;

засмічення;

термічна чутливість.

III. Технічне обслуговування систем протидимного захисту

1. Щотижневі роботи включають приведення системи в дію. Під час роботи системи перевіряються: запуск вентиляторів; працездатність елементів системи (відкриття клапанів димовидалення, вогнезатримуючих клапанів тощо), перевірку рівня пального в резервному джерелі живлення (за наявності).

2. Щомісячні роботи включають випробування джерела аварійного живлення, а також резервного обладнання шляхом імітації несправності основного джерела живлення. При цьому перевіряти, чи буде систему введено в дію автоматично від резервного джерела живлення. Якщо резервне живлення здійснюється від дизель-генератора, то воно має забезпечувати живлення системи протягом принаймні 1 год. Також потрібно імітувати умови відсутності витрати повітря, а також перевірити, чи працюють резервні вентилятори, якщо їх передбачено.

3. Щороку перевіряти відповідність системи проектним вимогам та проводити їх функціональне тестування шляхом:

подавання живлення до системи;

приведення в дію кожного компоненту, щоб пересвідчитись у його працездатності. Після закінчення тестування, систему потрібно повернути у вихідне положення.

4. Перевіряти стан електровентиляторів, привідних механізмів, положення клапанів, засувок; наявність замків та пломб на щитах електроживлення автоматичних пристроїв, захисного засклення на кнопках ручного пуску.

5. Під час технічного обслуговування систем протидимного захисту перевіряти різницю тисків, загальну різницю тисків, швидкість руху повітря, зусилля, необхідне для відчинення дверей, а також здійснювати приведення системи в дію.

При випробуваннях контролюється:

різниця тисків, яка виникає внаслідок впливу вітру і тяги в умовах, коли всі вентилятори системи вимкнено. Привести в дію систему і забезпечити роботу вентиляторів протягом щонайменше 10 хв для досягнення стабілізації температур повітря. Потрібно вимкнути вентилятори системи, залишивши решту компонентів у робочому стані. Необхідно виміряти різницю тисків між простором, у якому створюють підпір повітря, та відповідним приміщенням (у сходовій клітці вимірювання робляться як мінімум на двох поверхах);

загальна різниця тисків. Вимірювання загальної різниці тисків на кожних із дверей, які відокремлюють простір, де створюють підпір повітря, від простору, де його не створюють, на рівнях усіх поверхів, в умовах роботи системи проводять не пізніше ніж через 15 хв після виконання випробувань із визначення різниці тисків;

швидкість руху повітря крізь відчинені двері, що відділяють простір, де створюють підпір повітря, від простору, де його не створюють. Перевіряється відповідність виміряної швидкості повітря вимогам до систем певного класу. Під час випробування виміряти швидкість руху повітря, користуючись анемометром.

Вимірювання швидкості руху повітря крізь відповідні двері потрібно проводити в умовах, коли інші двері відчинено або зачинено відповідно до певного класу системи. У прорізі дверей не повинно бути перешкод. Здійснити не менше ніж вісім вимірювань у точках, рівномірно розташованих по площині дверного перерізу, для визначення точного значення швидкості руху повітря. Необхідно розрахувати середнє арифметичне значення цих результатів або, натомість, повільно переміщувати відповідний засіб вимірювальної техніки уздовж поперечного перерізу відчинених дверей і зареєструвати середнє значення швидкості руху повітря; зусилля, потрібне для відчинення дверей, якими відокремлено простір, де створюють підпір повітря, від простору, у якому його не створюють. Для вимірювання зусилля необхідно привести в дію систему із створення різниці тисків, приєднати кінець засобу вимірювальної техніки зусилля (наприклад, пружинних ваг) до ручки дверей із того боку, який відповідає напрямку відчинення, відкрити механізм для зачинення, якщо його необхідно тримати відчиненим та потрібно потягти за вільний кінець засобу вимірювальної техніки зусилля та визначити найвище значення зусилля, виміряного в момент відчинення дверей;

приведення системи в дію від СПС. Слід зімітувати спрацювання пожежного сповіщувача, що у свою чергу приведе в дію ППКП, який повинен привести в дію систему протидимного захисту. У разі наявності в системі протидимного захисту ручного та дистанційного пуску слід також привести в дію систему за допомогою зазначених режимів.

IV. Технічне обслуговування функціонально пов’язаними із СПЗ інженерними системами та технологічним обладнанням

1. Щомісячні роботи мають включати перевірку:

кута відкриття для протипожежних дверей, люків;

тривалості зачинення протипожежних дверей, люків, завіс (екранів);

швидкості зачинення протипожежних дверей, воріт, завіс (екранів);

закривання та відкривання завіси (екрана), рівномірності намотування, прилягання противаги (планки) до короба, щільності прилягання до підлоги;

пожежних насосів;

надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі.

2. Потрібно також перевіряти протипожежні завіси (екрани), ворота щодо відсутності корозії металевих елементів, наявності сигналів керування, працездатності блоків керування, функціонування автоматичного, дистанційного керування та його складових частин, справності з’єднувальних електричних мереж у зоні виробу, функціонування системи опускання / піднімання виробу, функції обміну сигналів, функції обміну сигналів із ППКП, налагодження кінцевих положень (верх, низ).

3. Один раз на 6 місяців перевіряються електрофіковані засувки на обвідній лінії лічильників холодної води.

4. Щороку проводяться роботи з:

перевірки внутрішнього протипожежного водопроводу шляхом: автоматичного пуску робочих насосів після перевірки тиску в системі;

автоматичного пуску резервних насосів у разі відмови пуску або не виходу робочого насоса на робочий режим;

автоматичного увімкнення, відкривання електрозасувки на обвідній лінії водомірного вузла;

місцевого, дистанційного управління насосами та електрозасувкою; відключення автоматичного пуску насосів;

автоматичного контролю цілісності електричних ланцюгів датчиків положень пожежного кран-комплекту та датчиків контролю відчинення дверцят пожежних шаф;

місцевого пуску та зупинки пожежних насосів та електрозасувки з приміщеннях, де вони встановлені;

перевірки у приміщенні, де розміщені пожежні насоси та електрозасувки, світлової сигналізації: про наявність напруги на робочому та резервному вводах електропостачання, про відключення автоматичного пуску, про несправність ланцюгів керування на включення, про заклинювання електрозасувки; наявності світлозвукової сигналізації про пуск насосів (з розшифруванням насосів), відключення автоматичного пуску насосів, електрозасувки (з розшифруванням насосів), про несправність насоса, електрозасувки, про зникнення напруги на вводах електропостачання пожежних насосів, електрозасувки, про заклинювання електрозасувки, про зниження температури нижче +5 °C у приміщенні, де розміщені пожежні насоси, про відкривання шаф пожежних кран-комплектів (рекомендовано), про положення електрозасувки (відкрита); перевірку наявності у приміщенні насосної станції загальної схеми протипожежного водопостачання та схема обв’язки насосів.

5. Складові пожежного кран-комплекту, а саме, частина трубопроводу, що забезпечує подавання води, автоматична засувка з електроприводом, механізм котушки (за наявності), пожежі рукава, з’єднувальні головки, перекривний пожежний ствол повинні бути у справному стані та в наявній кількості відповідно до переліку комплектування відповідного пожежного кран-комплекту.

6. Огляд та перевірку відповідності обладнання пожежного кран-комплекту інструкціям виробника слід проводити не рідше ніж раз на 6 місяців відповідальною особою, яка відповідальна за протипожежну безпеку об’єкта.

7. Пожежний кран-комплект слід перевіряти з повністю розмотаним рукавом, який знаходиться з водою (вогнегасною речовиною) під тиском, за таких умов:

складові частини та деталі не протікають і не мають ознак корозії;

наявна інструкція з експлуатування обладнання;

наявні та неушкоджені знаки безпеки;

кронштейни для кріплення на стіні неушкоджені, надійно закріплені та придатні для використання за призначенням;

потік води постійний, а витрата та тиск відповідають нормативним вимогам;

якщо встановлено манометр, то він має бути у справному стані;

пожежний рукав на всій довжині повинен бути перевірений на предмет наявності ознак тріщин, викривлень, стирання або пошкодження. Якщо на рукаві виявлено будь-які ознаки дефектів, його треба замінити або провести контрольні випробовування за максимального робочого тиску;

рукавні затискачі або кріплення у справному стані і надійно закріплені;

рукавний барабан (за наявності) вільно обертається у будь-якому напрямку;

для котушок, які повертаються слід перевірити, щоб стрижень обертався вільно і щоб котушка проверталася на 180°;

запірний вентиль знаходиться у справному стані та забезпечує перекривання потоку;

конструкція шафи неушкоджена, а її двері відчиняються;

діаметр пожежного рукава та ствола відповідають один одному та відповідають діаметру трубопроводу.

8. У випадку виявлення необхідності усунення несправності (невідповідності) то на шафі пожежного кран комплекту повинно бути нанесено позначення «НЕСПРАВНИЙ», про що повідомляється керівник об’єкта.

9. Після проведення робіт з технічного обслуговування відповідальна за технічне обслуговування особа повинна нанести на пожежний кран комплект маркування «ПЕРЕВІРЕНО». Відповідальна особа також повинна вести облік всіх обстежень і випробувань. У цьому обліку повинна міститися така інформація:

(рік і місяць) обстеження та випробовування;

дані про результати випробувань;

обсяг і дата заміни складових частин і (або) деталей;

дані про необхідність проведення подальших випробувань;

(рік і місяць) наступного обстеження та випробовування;

ідентифікація кожного пожежного кран-комплекту.

10. Під час технічного обслуговування протипожежних дверей, воріт та завіс (екранів) необхідно контролювати наявність у приміщенні пожежного поста світлової сигналізації з розшифруванням розташування протипожежних перешкод, про зникнення напруги на обладнанні, про зачинений стан при пожежі (з розшифруванням розташування), сигналізація про несправність.

11. Також звертати увагу на наявність у приміщенні пожежного поста світлової сигналізації про режими пожежна небезпека (фаза 1) та транспортування пожежно-рятувальних підрозділів (фаза 2) для ліфтів.

Для ліфтів необхідно перевірити:

роботу ліфтів у режимі пожежна небезпека та переведення їх у фазу 1;

наявність піктограм на дверях кабіни ліфта на кожному поверсі;

місце зберігання та доступність до спеціального ключа для переведення ліфта у фазу 2;

місце зберігання та доступність до спеціального ключа для відкривання аварійного люка на даху кабіни ліфта;

наявність та закріплення драбини (скоб) для доступу на дах кабіни ліфта;

наявність та закріплення драбини ззовні кабіни ліфта для рятування з шахти;

працездатність системи зв’язку кабіни ліфта з пожежним постом та основним посадковим поверхом;

відповідність дверей кабіни ліфта вимогам до протипожежних дверей.

12. Для систем вентиляції та кондиціювання перевіряється наявність у приміщенні пожежного поста світлової сигналізація про відключення (загальний сигнал) систем при спрацюванні системи пожежної сигналізації.

13. Під час ТО протипожежних клапанів перевіряється наявність у приміщенні пожежного поста світлової сигналізація з розшифруванням щодо розташування клапанів, про зникнення напруги на обладнанні, про положення (відкритий або закритий), сигналізація про несправність.

14. Також за наявності у приміщенні пожежного поста перевіряється справність світлової сигналізації (з розшифруванням розташування) про розблокування дверей евакуаційних виходів, що контролюються системою контролю доступу.

Додаток 9

до Правил підтримання експлуатаційної

придатності обслуговування систем

протипожежного захисту будинків,

будівель, споруд та їх частин

(пункт 2 глави 4 розділу IV)

Акт

технічного обстеження систем протипожежного захисту