Zakon.local
← До пошуку
НевідомоНаказ

Про внесення змін до деяких Авіаційних правил України та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів

Номер
z0383-26
Видавник
Державна авіаційна служба України
Прийнято
05 лют. 2026 р.
Редакція
05 лют. 2026 р.
Markdown Текст JSON (метадані) На rada.gov.ua

Про внесення змін до деяких Авіаційних правил України та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів

Тип: Державіаслужба України Видавник: Державна авіаційна служба України Номер: z0383-26 Прийнято: 2026-02-05 Чинна редакція від: 2026-02-05 Стан: unknown Rada ID: z0383-26

ДЕРЖАВНА АВІАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ

05.02.2026  № 80

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

23 березня 2026 року

за № 383/45777

Про внесення змін до деяких Авіаційних правил України та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів

Відповідно до частини першої статті 4, частин першої, третьої, п’ятої, сьомої статті 11, статей 34, 35, 37 Повітряного кодексу України, Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу», пунктів 4 та 8 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 520, та з метою впровадження Регламенту Комісії (ЄС) від 01 березня 2017 року № 2017/373 (з поправками з урахуванням Регламентів Комісії (ЄС) від 14 лютого 2020 року № 2020/469, від 11 серпня 2021 року № 2021/1338, від 26 липня 2022 року № 2022/938, від 12 вересня 2023 року № 2023/1771), поправки № 43 до додатка 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 07 грудня 1944 року, до якої Україна приєдналася 10 серпня 1992 року та яка чинна для України з 09 вересня 1992 pоку,

НАКАЗУЮ:

1. Внести зміни до Авіаційних правил України «Вимоги до провайдерів аеронавігаційного обслуговування, провайдерів послуг дизайну процедур польотів, провайдерів аеронавігаційних даних та до системи сертифікації та нагляду за ними», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 30 квітня 2021 року № 700, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 липня 2021 року за № 991/36613, виклавши їх в новій редакції, що додається.

2. Затвердити Зміни до Авіаційних правил України «Обслуговування повітряного руху», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 16 квітня 2019 року № 475, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 липня 2019 року за № 727/33698, та Авіаційних правил України «Організація повітряного руху», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 09 грудня 2021 року № 1920, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07 лютого 2022 року за № 165/37501, щододаються.

3. Управлінню аеронавігації (Задорожня А.О.) в установленому законодавством порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Державної авіаційної служби України;

розроблення всіх необхідних процедур, пов’язаних з внесенням змін до авіаційних правил України.

4. Визнати такими, що втратили чинність:

5. Цей наказ набирає чинності через 6 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, крім додатка 13 до Авіаційних правил України «Вимоги до провайдерів аеронавігаційного обслуговування, провайдерів послуг дизайну процедур польотів, провайдерів аеронавігаційних даних та до системи сертифікації та нагляду за ними», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 30 квітня 2021 року № 700, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 липня 2021 року за № 991/36613 (у редакції наказу Державної авіаційної служби України від 05 лютого 2026 року № 80), який набирає чинності через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

В.о. Голови

Данііл МЕНЬШИКОВ

ПОГОДЖЕНО:

Віце-прем’єр-міністр з відновлення України —

Міністр розвитку громад та територій України

Міністр соціальної політики,

сім’ї та єдності України

Міністр охорони здоров’я України

Міністр внутрішніх справ України

Міністр оборони України

Заступник Міністра

цифрової трансформації України

з питань європейської інтеграції

Голова Державної служби спеціального зв’язку

та захисту інформації України

Голова Державної служби України

з надзвичайних ситуацій

В.о. Голови

Державної прикордонної служби України

генерал-майор

Голова Національної поліції України

Голова Державної регуляторної служби України

Уповноважений Верховної Ради України

з прав людини

Уповноважений із захисту державної мови

Голова Спільного представницького органу

об’єднань профспілок

Керівник Секретаріату

Спільного представницького органу

сторони роботодавців на національному рівні

Президент Конфедерації роботодавців України

Заступник Голови

Профспілки авіапрацівників України

Олексій КУЛЕБА

Денис УЛЮТІН

Віктор ЛЯШКО

Ігор КЛИМЕНКО

Денис ШМИГАЛЬ

Олександр БОРНЯКОВ

Олександр ПОТІЙ

Андрій ДАНИК

Валерій ВАВРИНЮК

Іван ВИГІВСЬКИЙ

Олексій КУЧЕР

Дмитро ЛУБІНЕЦЬ

Олена ІВАНОВСЬКА

Сергій БИЗОВ

Руслан ІЛЛІЧОВ

Олексій МІРОШНИЧЕНКО

Олексій ШАБАНОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державної

авіаційної служби України

30 квітня 2021 року № 700

(у редакції наказу

Державної авіаційної

служби України

від 05 лютого 2026 року № 80)

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

23 березня 2026 року

за № 383/45777

Авіаційні правила України

«Вимоги до провайдерів аеронавігаційного обслуговування, провайдерів послуг дизайну процедур польотів, провайдерів аеронавігаційних даних та до системи сертифікації та нагляду за ними»

I. Загальні положення

1. Ці Авіаційні правила встановлюють вимоги до провайдерів аеронавігаційного обслуговування, провайдерів послуг дизайну процедур польотів, провайдерів аеронавігаційних даних, надання ними аеронавігаційного обслуговування, послуг дизайну процедур польотів, аеронавігаційних даних та отримання таких послуг, механізми нагляду за виконанням зазначеними провайдерами встановлених цими Авіаційними правилами та іншими нормативно-правовими актами вимог.

2. Ці Авіаційні правила містять такі додатки:

  • 1) додаток 1 «Визначення термінів, зазначених у додатках 2–14 (Part-DEFINITIONS)»;

  • 2) додаток 2 «Вимоги до уповноваженого органу — сертифікація та нагляд за наданням послуг (Part-ATM/ANS. AR)»;

  • 3) додаток 3 «Загальні вимоги до провайдерів (Part-ATM/ANS. OR)»;

  • 4) додаток 4 «Специфічні вимоги для провайдерів ATS (Part-ATS)»;

  • 5) додаток 5 «Специфічні вимоги для провайдерів MET (Part-MET)»;

  • 6) додаток 6 «Специфічні вимоги для провайдерів AIS (Part-AIS)»;

  • 7) додаток 7 «Специфічні вимоги для провайдерів DAT (Part-DAT)»;

  • 8) додаток 8 «Специфічні вимоги для провайдерів CNS (Part-CNS)»;

  • 9) додаток 9 «Специфічні вимоги для провайдерів ATFM (Part-ATFM)»;

  • 10) додаток 10 «Специфічні вимоги для провайдерів ASM (Part-ASM)»;

  • 11) додаток 11 «Специфічні вимоги для провайдерів FPD (Part-FPD)»;

  • 12) додаток 12 НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ;

  • 13) додаток 13 «Вимоги до провайдерів щодо підготовки та оцінювання компетентності персоналу (Part-PERS)»;

  • 14) додаток 14 «Основні вимоги до ATM/ANS (Part-ATM/ANS.ER)».

3. Дія цих Авіаційних правил поширюється на суб’єктів авіаційної діяльності незалежно від їх форми власності та організаційно-правової форми, діяльність яких пов’язана із організацією повітряного руху / аеронавігаційним обслуговуванням (ATM/ANS), наданням та/або отриманням послуг з аеронавігаційного обслуговування цивільної авіації, персонал уповноваженого органу з питань цивільної авіації (далі — уповноважений орган) та організації, що залучаються або плануються залучатись здійснювати від імені уповноваженого органу заходи з сертифікації (далі — визнані організації) та оригінаторів АНД і АНІ.

II. Визначення та скорочення

1. У цих Авіаційних правилах терміни вживаються в таких значеннях:

атрибут елемента — характеристика елемента;

визначення структури повітряного простору — процес дизайну, оцінки та валідації складових повітряного простору, призначений з метою впровадження в операційне застосування для безпечної експлуатації повітряних суден;

всеєвропейські послуги — послуги, які встановлюються та надаються користувачам у повітряному просторі більшості або усіх державах-членах Європейського Союзу, які, зокрема, можливо надавати у повітряному просторі держав, суміжних із державами-членами Європейського Союзу;

дані (datum) — будь-яка величина або ряд величин, що можуть служити як початок або основа відліку інших величин;

дизайн процедур польотів — характерний для проектування процедур польотів процес, який призводить до створення або зміни схеми польоту та/або структури повітряного простору;

зв’язок, навігація, спостереження — забезпечення зв’язку, навігації, спостереження, що надаються експлуатантам та провайдерам ATS;

обслуговування аеронавігаційною інформацією — обслуговування, організоване у визначеній зоні відповідальності, для забезпечення надання аеронавігаційної інформації, необхідної для забезпечення безпеки польотів, регулярності та ефективності аеронавігації;

організація повітряного руху / аеронавігаційне обслуговування — послуги/функції, що включають організацію повітряного руху, аеронавігаційне обслуговування, надання аеронавігаційних даних, дизайн процедур польотів;

організація потоків повітряного руху — обслуговування, що надається з метою сприяння безпечному, упорядкованому та прискореному потоку повітряного руху, забезпечуючи максимальне використання пов’язаної з диспетчерським обслуговуванням повітряного руху пропускної спроможності та відповідність обсягу повітряного руху пропускній спроможності, яка заявлена відповідними повноважними органами обслуговування повітряного руху;

оригінатор АНД і АНІ — організація, державна або приватна установа, відповідальна за створення аеронавігаційних даних та аеронавігаційної інформації, які використовуються як джерело для продуктів і послуг аеронавігаційної інформації;

основні вимоги — вимоги високого рівня до ATM/ANS, для встановлення відповідності зазначеним вимогам, які використовуються авіаційними правилами України, AMC, AltMOC, GM до них, а також стандарти та рекомендована практика ICAO;

польотно-інформаційне обслуговування — обслуговування, що надається з метою надання інформації, необхідної для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів;

примусові заходи — комплексні заходи щодо забезпечення безпеки польотів, встановлення обмежень або заборони на вчинення певних дій суб’єктами авіаційної діяльності, зобов’язання вчиняти певні дії відповідно до законодавства та авіаційних правил України суб’єктами авіаційної діяльності, що здійснюються уповноваженим органом, що включають: зупинення, припинення дії сертифіката або часткове обмеження умов до сертифіката, накладення штрафів за умов, визначених Повітряним кодексом України;

провайдер — суб’єкт авіаційної діяльності, який виконує функції та/або надає послуги ATM/ANS сукупно чи окремо;

провайдер аеронавігаційних даних (DAT provider) — суб’єкт авіаційної діяльності, який є провайдером аеронавігаційних даних типу 1 та/або провайдером аеронавігаційних даних типу 2;

провайдер аеронавігаційних даних типу 1 (type 1 DAT provider) — провайдер, який у визначених умовах здійснює обробку аеронавігаційних даних для використання повітряним судном, та надає бази даних, які відповідають вимогам з якості даних, для яких не встановлені відповідні вимоги із сумісності з інформаційно-програмними системами / обладнанням повітряного судна при їх використанні;

провайдер аеронавігаційних даних типу 2 (type 2 DAT provider) — провайдер, який здійснює обробку аеронавігаційних даних та надає бази аеронавігаційних даних для використання у сертифікованій інформаційно-програмній системі / обладнанні повітряного судна, які відповідають вимогам з якості даних, для яких встановлені відповідні вимоги із сумісності з інформаційно-програмними системами /обладнанням повітряного судна при їх використанні;

провайдер аеронавігаційного обслуговування — суб’єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного обслуговування повітряних суден;

сертифікат — документ (сертифікат, схвалення, схвальний лист тощо), який видається за результатами сертифікації і засвідчує відповідність суб’єкта або об’єкта авіаційної діяльності вимогам авіаційних правил України;

управління використанням (менеджмент) повітряного простору — діяльність із планування, основною метою якої є забезпечення максимального використання доступного повітряного простору шляхом його динамічного розподілу за часом та в окремих випадках резервування частини повітряного простору для різних категорій користувачів з метою задоволення їх короткострокових потреб.

Визначення термінів, що використовуються у додатках 2–14 до цих Авіаційних правил, наведені у додатку 1 до цих Авіаційних правил.

2. Інші терміни, які використовуються у цих Авіаційних правилах, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах у сфері цивільної авіації.

3. У цих Авіаційних правилах використовуються наступні скорочення:

AIS (aeronautical information service) — обслуговування аеронавігаційною інформацією;

ALS (alerting services) — аварійне обслуговування;

AltMOC (alternative means of compliance) — альтернативні методи визначення відповідності;

AIC (aeronautical information circular) — циркуляр аеронавігаційної інформації;

AMDT (amendment) — поправка до АІР;

AMC (acceptable means of compliance) — прийнятні методи визначення відповідності;

ANS (air navigation services) — аеронавігаційне обслуговування (включає ATM, CNS, MET, AIS);

ASM (airspace management) — управління використанням (менеджмент) повітряного простору;

ATC (air traffic control) — диспетчерське обслуговування повітряного руху;

ATFM (air traffic flow management) — організація потоків повітряного руху;

ATM (air traffic management) — організація повітряного руху (включає ATS, ASM та ATFM);

ATM/ANS (air traffic management / air navigation services) — організація повітряного руху / аеронавігаційне обслуговування (включає ATM, ANS, DAT та FPD);

ATS (air traffic services) — обслуговування повітряного руху (враховує ATC, FIS та ALS);

CNS (communication, navigation, surveillance) — зв’язок, навігація, спостереження;

DAT (data) — аеронавігаційні дані;

EASA (European Union Aviation Safety Agency) — Агентство Європейського Союзу з безпеки авіації;

FIS (flight information services) — польотно-інформаційне обслуговування;

FPD (flight procedure design) — дизайн процедур польотів;

GM (guidance material) — інструктивний матеріал;

ICAO (International Civil Aviation Organization) — Міжнародна організація цивільної авіації;

MET (meteorological services) — метеорологічне обслуговування;

SUP (supplement) — доповнення до АІР;

АНІ — аеронавігаційна інформація;

АНД — аеронавігаційні дані;

САІ — Служба аеронавігаційної інформації;

Украерорух — Державне підприємство обслуговування повітряного руху України;

Украероцентр — Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху.

III. Забезпечення ATM/ANS

1. Уповноважений орган здійснює нагляд за провайдерами відповідно до вимог цих Авіаційних правил з метою отримання доказів у тому, що вимоги до організації повітряного руху та аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден, дизайну процедур польотів виконуються, безпека польотів при ATM/ANS забезпечується та здійснюється постійний процес, направлений на задоволення потреб користувачів.

2. Уповноважений орган розробляє та затверджує АМС та GM, які використовуються уповноваженим органом, провайдерами, оригінаторами аеронавігаційної інформації, визнаними організаціями та персоналом для демонстрації відповідності вимог цих Авіаційних правил. Прийняті уповноваженим органом АМС не впроваджують нові вимоги та не пом’якшують вимоги цих Авіаційних правил. Затверджений уповноваженим органом GM застосовується для полегшення застосування і уникнення різного тлумачення цих Авіаційних правил та АМС до них.

3. Уповноважений орган має забезпечити:

(а) відповідність оригінаторів АНД і АНІ вимогам, викладеним у:

(і) параграфі ATM/ANS.OR.A.085 додатка 3 до цих Авіаційних правил, за винятком пунктів (c), (d), (f)(1) та (і) цього параграфа;

(іі) параграфі ATM/ANS.OR.A.090 додатка 3 до цих Авіаційних правил.

(b) створення, оброблення та передачу АНД та АНІ належним чином підготовленим, компетентним та уповноваженим персоналом.

Якщо АНД або АНІ призначені для використання з метою виконання польотів за ППП або спеціальних польотів за ПВП, вимоги, зазначені в підпунктах (а) і (b) цього пункту, застосовуються до всіх суб’єктів, які створюють такі АНД та АНІ.

4. Провайдери CNS забезпечують електромагнітну сумісність наземних радіовипромінювальних пристроїв із засобами CNS відповідно до законодавства.

5. Провайдери ATS організовують створення, супроводження та періодичний перегляд процедур польотів для виконання польотів до/з аеродромів. Провайдери FPD здійснюють створення, супроводження та періодичний перегляд процедур польотів для виконання польотів до/з аеродромів. Уповноважений орган відповідно до розділу IV цих Авіаційних правил здійснює сертифікацію та нагляд за провайдерами послуг дизайну процедур польотів. Провайдери FPD мають відповідати вимогам розділу VI цих Авіаційних правил.

Повноважним і відповідальним органом в Україні з питань обслуговування АНІ є Служба аеронавігаційної інформації, яка входить до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

IV. Сертифікація, нагляд та примусові заходи

1. Уповноважений орган виконує функції національного наглядового органу з питань аеронавігаційного обслуговування та організації повітряного руху та здійснює сертифікацію та нагляд за провайдерами, основна діяльність яких проводиться в межах повітряного простору України, повітряного простору над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами покладена на Україну, або, за наявності, місцезнаходження яких знаходиться в межах України.

2. Сертифікати провайдерів організації повітряного руху/ аеронавігаційного обслуговування, видані Агентством Європейського Союзу з безпеки авіації (European Union Aviation Safety Agency — EASA) відповідно до Імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) від 01 березня 2017 року № 2017/373, а також Листа про Згоду (Letter of Agreement — LoA) провайдерів аеронавігаційних даних, виданих Федеральним авіаційним управлінням США (Federal Aviation Administration — FAA) та прийнятих EASA відповідно до Технічних імплементаційних процедур стосовно сертифікації льотної придатності та захисту навколишнього середовища між FAA та EASA, в частині надання всеєвропейських послуг, визнаються в Україні такими, що видані відповідно до положень цих Авіаційних правил, за умови наявності між уповноваженим органом з питань цивільної авіації та EASA двосторонньої угоди або робочих домовленостей, меморандуму про порозуміння чи еквівалентного документа з цього питання (далі — Угода між уповноваженим органом та EASA).

Угода між Уповноваженим органом та EASA має визначати загальні умови визнання сертифікатів провайдерів організації повітряного руху / аеронавігаційного обслуговування та LoA провайдерів аеронавігаційних даних в частині надання всеєвропейських послуг, обміну інформацією між уповноваженим органом та EASA стосовно дійсності, зупинення, обмеження, припинення дії сертифікатів провайдерів організації повітряного руху / аеронавігаційного обслуговування, у тому числі їх додатків, та LoA провайдерів аеронавігаційних даних в частині надання всеєвропейських послуг, а також порядку обміну інформацією та взаємодії між уповноваженим органом та EASA.

3. У випадках, коли діяльність провайдерів, зареєстрована юридична адреса яких знаходиться в межах України, проводиться поза межами повітряного простору України та сертифікована EASA, уповноважений орган виконує функції національного наглядового органу з питань організації повітряного руху / аеронавігаційного обслуговування та відповідає за сертифікацію та нагляд за такими провайдерами відповідно до законодавства України. Механізми взаємодії уповноваженого органу, уповноваженого органу іншої держави, в частині повітряного простору якої відповідальність за ATS покладена на Україну, та EASA стосовно такого провайдера визначаються відповідними домовленостями.

4. Уповноважений орган має відповідати вимогам, викладеним у додатку 2 до цих Авіаційних правил.

5. Уповноважений орган, під час здійснення сертифікації, нагляду та примусових заходів відповідно до цих Авіаційних правил, має бути незалежним у своїй діяльності від провайдерів. Ця незалежність має забезпечуватися шляхом адекватного розподілу завдань та функцій, на, як мінімум, функціональному рівні між уповноваженим органом та провайдерами.

6. Уповноважений орган видає сертифікат провайдера за результатами розгляду заявки на видачу сертифіката, після підтвердження відповідності провайдера встановленим вимогам цих Авіаційних правил та інших нормативно-правових актів у сфері цивільної авіації.

7. Уповноважений орган може зупинити, припинити дію сертифіката або частково обмежити умови до сертифіката, а також застосувати фінансові санкції при недотриманні провайдерами вимог.

8. Рішення про видачу сертифіката (внесення змін до сертифіката), відмову у видачі сертифіката, зупинення, припинення дії сертифіката або часткове обмеження умов до сертифіката приймається уповноваженим органом та оформлюється наказом.

9. Уповноважений орган має ініціювати або здійснити примусові заходи, необхідні для гарантії того, що провайдери дотримуються та продовжують відповідати вимогам цих Авіаційних правил.

V. Завдання та функції уповноваженого органу

1. Уповноважений орган (державні інспектори з безпеки авіації та особи, уповноважені на проведення перевірок) з метою здійснення сертифікації, нагляду та примусових заходів відповідно до цих Авіаційних правил, мають право:

  • 1) доступу до всіх приміщень і об’єктів, що стосуються мети перевірки, підприємства, організації чи установи, в яких проводиться перевірка;

  • 2) проводити перевірку будь-якого повітряного судна, аеропорту, аеродрому чи обладнання, діяльності служб та організацій, що перебувають у межах аеродрому, аеропорту або використовуються для провадження діяльності у сфері цивільної авіації;

  • 3) доступу до матеріалів, документів і будь-якої іншої інформації, необхідної для проведення перевірки, а також використовувати фото-, аудіо- та відеотехніку для здійснення фіксування процесу проведення перевірок, інспектування та інших заходів державного нагляду і контролю, а також копіювати будь-які паперові чи електронні документи з дотриманням вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці та захисту персональних даних;

  • 4) вчиняти контрольно-вимірювальні дії, перевіряти повітряні судна чи обладнання, що використовуються для провадження авіаційної діяльності;

  • 5) не допускати до подальшої експлуатації або отримання на зберігання обладнання у незадовільному технічному стані, призначене для провадження авіаційної діяльності, чи обладнання, що використовується особами без відповідних повноважень;

  • 6) складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення, накладати стягнення і застосовувати фінансові санкції;

  • 7) проводити аудити, оцінки та інспектування провайдерів, експертизи, дослідження;

  • 8) вимагати від керівників суб’єктів авіаційної діяльності виконання ними обов’язків, передбачених статтею 18 Повітряного кодексу України.

2. Повноваження, передбачені пунктом 1 цього розділу, мають здійснюватись відповідно до вимог нормативно-правових актів з урахуванням необхідності забезпечення їх ефективності, забезпечення прав та законних інтересів провайдера.

Використовуючи права та повноваження, передбачені в пункті 1 цього розділу, уповноважений орган має забезпечити, щоб персонал (у тому числі державні інспектори з безпеки авіації та особи, уповноважені на проведення перевірок) мав відповідні повноваження.

3. Уповноважений орган забезпечує AIS шляхом створення Служби аеронавігаційної інформації. АНІ супроводжується чітким посиланням на те, що вона надається з дозволу уповноваженого органу.

4. Уповноважений орган гарантує забезпечення АНД і АНІ шляхом нормативно-правового регулювання та здійснення нагляду на території України й у повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за ATS міжнародними договорами України покладено на Україну.

5. Уповноважений орган здійснює контроль за дотриманням вимог щодо публікації АНД і АНІ.

6. Уповноважений орган контролює укладання офіційних домовленостей (угод) між оригінаторами АНД і АНІ та провайдером АНО щодо своєчасного й повного надання АНД і АНІ.

7. Уповноважений орган, за необхідності, має право ініціювати видання АНІ письмовим зверненням або в електронному вигляді до провайдера AIS.

8. Контроль актуальності інформації, що опублікована в АІР уповноважений орган здійснює через офіційний вебсайт.

VI. Провайдери

1. Провайдери повинні мати сертифікат провайдера ATM/ANS.

2. Провайдери виконують функції та/або надають послуги відповідно до сертифіката провайдера ATM/ANS.

3. Для отримання сертифіката щодо виконання функцій та/або надання послуг ATM/ANS, провайдери, протягом процесу сертифікації, мають продемонструвати відповідність вимогам цих Авіаційних правил.

4. Виконання функцій та/або надання послуг, передбачених цими Авіаційними правилами, без дійсного сертифіката провайдера ATM/ANS заборонено.

5. Провайдери мають відповідати основним вимогам до ATM/ANS, викладеним у додатку 14 до цих Авіаційних правил, та:

  • 1) розділах A та B додатка 3 (Part-ATM/ANS. OR), додатка 13 до цих Авіаційних правил;

  • 2) для провайдерів, окрім провайдерів ATS, додатково до вимог викладених у підпункті 1 цього пункту, вимогам, викладеним у розділі С додатка 3 (Part-ATM/ANS. OR) до цих Авіаційних правил;

  • 3) для провайдерів ATS, CNS, MET, AIS та ATFM, додатково до вимог викладених у підпункті 1 цього пункту, вимогам, викладеним у розділі D додатка 3 (Part-ATM/ANS. OR) до цих Авіаційних правил;

  • 4) для провайдерів ATS, додатково до вимог викладених у підпунктах 1 і 3 цього пункту, вимогам, викладеним у додатку 4 (Part-ATS) до цих Авіаційних правил;

  • 5) для провайдерів MET, додатково до вимог викладених у підпунктах 1–3 цього пункту, вимогам, викладеним у додатку 5 (Part-МЕТ) до цих Авіаційних правил;

  • 6) для провайдерів AIS, додатково до вимог викладених у підпунктах 1–3 цього пункту, вимогам, викладеним у додатку 6 (Part-АІS) до цих Авіаційних правил;

  • 7) для провайдерів DAT, додатково до вимог, викладених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, вимогам, викладеним у додатку 7 (Part-DAT) до цих Авіаційних правил;

  • 8) для провайдерів CNS, додатково до вимог, викладених у підпунктах 1–3 цього пункту, вимогам, викладеним у додатку 8 (Part-CNS) до цих Авіаційних правил;

  • 9) для провайдерів ATFM, додатково до вимог, викладених у підпунктах 1–3 цього пункту, вимогам, викладеним у додатку 9 (Part-ATFM) до цих Авіаційних правил;

  • 10) для провайдерів ASM, додатково до вимог, викладених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, вимогам, викладеним у додатку 10 (Part-АSМ) до цих Авіаційних правил;

  • 11) для провайдерів FPD, додатково до вимог, викладених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, вимогам, викладеним у додатку 11 (Part-FPD) до цих Авіаційних правил.

VII. Оригінатори АНД і АНІ

1. Оригінатор АНД і АНІ повинен мати достатні ресурси для забезпечення процесу надання АНД та АНІ в межах QMS підприємства та мати підготовлений персонал.

2. Оригінатор АНД і АНІ укладає домовленість (угоду) з провайдером АІS щодо своєчасного й повного надання АНД і АНІ.

3. Оригінатор АНД і АНІ є відповідальним за якість наданих для публікації АНД і АНІ відповідно до вимог цих Авіаційних правил, стандартів та рекомендованої практики ІСАО.

4. Оригінатор АНД і АНІ надає АНД і АНІ своєчасно, у повному обсязі з відповідною якістю в стандартизованих форматах, що дозволяють забезпечити їх автоматизовану обробку, зберігання та пошук відповідно до параграфу AIS.TR.325 додатка 6 до цих Авіаційних правил.

5. Оригінатор АНД і АНІ має стежити за своєчасними змінами АНД і АНІ.

6. Оригінатор АНД і АНІ під час створення, обробки або передачі даних провайдеру AIS має відповідати вимогам параграфів ATM/ANS.OR.A.080, ATM/ANS.OR.A.085 та ATM/ANS.OR.A.090 додатка 3 до цих Авіаційних правил.

VIII. Погодження та затвердження AIP, АМDT, SUP, АІС, аеронавігаційних карт та запитів на видання NOTAM

1. AMDT, SUP, АІС разом з матеріалами, які є підставою для їх видання, надаються оригінатором АНД і АНІ на розгляд та погодження до провайдера AIS англійською та українською мовами за зразками, наведеними у доповненні 5 до додатка 6 до цих Авіаційних правил.

2. Оригінатор АНД і АНІ погоджує AMDT, SUP, АІС з підприємствами, установами та організаціями відповідно до встановлених процедур в межах їх компетенції.

3. Після розгляду та погодження інформації за встановленим внутрішнім порядком, провайдер AIS надсилає AIP, AMDT, SUP, АІС, аеронавігаційні карти до уповноваженого органу на затвердження.

4. У разі надходження від уповноваженого органу зауважень до AIP, AMDT, SUP, АІС, аеронавігаційних карт, провайдер AIS взаємодіє з оригінатором АНД і АНІ щодо усунення наданих зауважень та, після їх усунення, надає виправлені AMDT, SUP, АІС до уповноваженого органу.

5. При відсутності зауважень або після їх усунення AIP, AMDT, SUP, АІС, аеронавігаційні карти затверджуються уповноваженим органом.

6. Затверджені AIP, AMDT, SUP, АІС, аеронавігаційні карти публікуються та розповсюджуються провайдером AIS, який визначає їх номер та дату набрання чинності.

7. Інформація, що потребує видання NOTAM, погоджується з провайдером, на діяльність якого впливає видання NOTAM, та іншими службами експлуатанта AD, яких вона стосується.

Після погодження запиту на видання NOTAM, АНІ надсилається до провайдера AIS для подальшої обробки та видання NOTAM.

8. Інформацію про планове виведення/введення з/в дії (дію) радіотехнічних засобів, припинення або початок обслуговування, зміну процедур, встановлення заборони/обмеження використання повітряного простору чи експлуатації AD та інші події подає керівник суб’єкта авіаційної діяльності до провайдера AIS у вигляді запиту на видання NOTAM не менше ніж за 7 днів до набрання чинності інформації.

9. Для встановлення обмежень використання повітряного простору на тимчасовій основі Украероцентр направляє запит на видання NOTAM до САІ Украероруху не менше ніж за 7 днів до їх встановлення або у найкоротший строк.

Начальник управління аеронавігації

Аліна ЗАДОРОЖНЯ

Додаток 1

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 1 пункту 2 розділу І)

Додаток 1

Визначення термінів, зазначених у додатках 2–14

(Part-DEFINITIONS)»

1. Для цілей додатків 2–14 до цих Авіаційних правил терміни вживаються у таких значеннях:

авіаційна метеорологічна станція (aeronautical meteorological station) – станція, призначена для проведення спостережень та складання зведень, які використовуються для потреб аеронавігації;

авіаційні роботи (aerial work) — польоти, під час здійснення яких повітряне судно використовується для забезпечення спеціалізованих видів обслуговування (авіаційно-хімічні роботи, аерофотозйомка, патрулювання тощо);

авіація загального призначення (general aviation) — авіація, що не використовується для здійснення комерційних повітряних перевезень і виконання авіаційних робіт;

автоматична система спостереження (automatic observing system) — система спостереження, яка вимірює, відображає та надає інформацію про всі необхідні елементи без взаємодії з людиною;

аеродромне кліматологічне зведення (aerodrome climatological summary) — стислий виклад результатів спостереження за певними метеорологічними елементами на аеродромі, що базується на статистичних даних;

аеродромна кліматологічна таблиця (aerodrome climatological table) — таблиця, що містить статистичні дані про результати спостереження за одним або декількома метеорологічними елементами на аеродромі;

аеродромний метеорологічний орган (aerodrome meteorological office) — орган, що здійснює метеорологічне обслуговування аеронавігації на аеродромі;

аеронавігаційна база даних (aeronautical database) — сукупність аеронавігаційних даних, організованих та влаштованих як набір структурованих даних, які зберігаються в електронному вигляді на носіях, діють на певний період і можуть бути оновлені;

аеронавігаційна інформація (aeronautical information) — інформація, отримана в результаті збирання, аналізу й форматування аеронавігаційних даних;

аеронавігаційна карта (aeronautical chart) — зображення ділянки земної поверхні, рельєфу і штучних споруд, спеціально призначене для аеронавігації;

аеронавігаційні дані (aeronautical data) — викладення аеронавігаційних фактичних даних, концепції або інструкції в формалізованому порядку, придатному для зв’язку, інтерпретації або обробки;

альтернативні методи визначення відповідності (alternative means of compliance — AltMOC) — методи визначення відповідності, які пропонують альтернативу існуючим прийнятним методам визначення відповідності (АМС) або пропонують нові методи для встановлення відповідності тим положенням авіаційних правил України та іншим нормативно-правовим актам, відносно яких уповноваженим органом не було встановлено прийнятних методів визначення відповідності (АМС);

аргумент (argument) — твердження, яке підтверджується висновками сукупності доказів;

аудит (audit) — систематичний, незалежний та задокументований процес отримання доказів та об’єктивної оцінки цих доказів для визначення ступеня відповідності вимогам;

безпека польотів (safety) — стан, за якого ризик шкоди чи ушкодження обмежений до прийнятного рівня;

валідація (validation) — підтвердження за допомогою надання об’єктивних свідчень того, що вимоги, призначені для конкретного передбачуваного використання або застосування, виконано;

верифікація (verification) — підтвердження за допомогою надання об’єктивних свідчень того, що встановлені вимоги виконано;

видимість (visibility) — видимість з авіаційною метою є найбільша з таких величин:

(а) найбільша відстань, на якій чорний об’єкт прийнятних розмірів, розташований біля поверхні землі, можна побачити та розпізнати за умови його спостереження на світлому фоні;

(b) найбільша відстань, на якій вогні силою світла приблизно 1000 кандел можна побачити та ідентифікувати на неосвітленому фоні;

видимість вертикальна (vertical visibility) — максимальна відстань від поверхні землі до рівня, з якого вертикально униз видно об’єкти на земній поверхні;

відповідальний керівник (accountable manager) — особа, наділена правами, повноваженнями, обов’язками з метою забезпечення функціонування системи управління, включаючи розподіл завдань та ресурсів;

визнана організація (qualified entity) — визначена юридична особа, яку уповноважений орган може залучати здійснювати заходи з сертифікації відповідно до авіаційних правил України під наглядом уповноваженого органу;

вимоги з якості даних (data quality requirements) — перелік характеристик даних (точність, роздільна здатність, цілісність (або відповідний рівень надійності), простежуваність, своєчасність, повнота та формат) для забезпечення відповідності даних цільовому призначенню;

висота нижньої межі хмар (cloud base) — відстань по вертикалі між поверхнею суші або води та нижньою межею хмари або найнижчим шаром хмар;

внутрішній аудит (internal audit) — аудит, який проводиться провайдером для визначення ступеня відповідності структурних підрозділів провайдера встановленим вимогам (або аудит, який проводиться уповноваженим органом для визначення ступеня відповідності уповноваженого органу встановленим вимогам);

всесвітня система зональних прогнозів (world area forecast system) — всесвітня система, що забезпечує надання всесвітніми центрами зональних прогнозів в однаковій стандартизованій формі авіаційних метеорологічних прогнозів за маршрутами польотів;

всесвітній центр зональних прогнозів (world area forecast centre) — метеорологічний центр, призначений для підготовки та розсилки безпосередньо державам прогнозів особливих явищ погоди та висотних прогнозів у цифровій формі у світовому масштабі, з використанням служб, які засновані на використанні мережі Інтернет в рамках авіаційної фіксованої служби;

втома (fatigue) — фізіологічний стан зниження розумової та фізичної працездатності, спричинений безсонням, тривалим неспанням, фазами добового ритму та/або робочим навантаженням (розумовою та фізичною діяльністю), які можуть погіршити пильність та спроможність людини належним чином виконувати службові обов’язки, пов’язані з безпекою польотів;

геоїд (geoid) — еквіпотенційна поверхня у гравітаційному полі Землі, що збігається зі спокійним середнім рівнем моря і його продовженням під материками;

дальність видимості на злітно-посадковій смузі (RVR) (runway visual range (RVR) — відстань, у межах якої пілот повітряного судна, що знаходиться на осьовій лінії RWY, може бачити маркування покриття RWY або вогні, що обмежують RWY або позначають її осьову лінію;

донесення з борту повітряного судна (air-report) — донесення з борту повітряного судна, що знаходиться в польоті, складене згідно з вимогами щодо повідомлення даних про місцезнаходження, стан виконання польоту та/або метеорологічні умови;

доповнення до збірника аеронавігаційної інформації (AIP supplement) — тимчасові зміни, що вносяться до інформації, яка міститься в збірнику аеронавігаційної інформації і надається на окремих сторінках;

достовірне джерело (authoritative source) — організація, яка виготовляє дані, що відповідають вимогам щодо якості даних (DQR);

ефективність забезпечення безпеки польотів (safety performance) — досягнутий державою або провайдером рівень безпеки польотів, який визначається встановленими цільовими рівнями ефективності забезпечення безпеки польотів і показниками ефективності забезпечення безпеки польотів;

заходи із зменшення ризику (risk mitigation means) — заходи, які застосовуються з метою контролю або попередження небезпек / запобігання ситуації за яких небезпека може заподіяти шкоду та зменшення ідентифікованих ризиків до прийнятного рівня;

зацікавлений суб’єкт авіаційної діяльності (aviation undertaking) — суб’єкт авіаційної діяльності, що не є провайдером, на діяльність якого впливає надання послуг, або діяльність якого впливає на надання послуг провайдером;

збірник аеронавігаційної інформації (aeronautical information publication) — збірник відомостей, що містять довгострокову аеронавігаційну інформацію, яка має важливе значення для аеронавігації;

значима для польотів хмарність (cloud of operational significance) — хмарність із висотою нижньої межі нижче ніж 1500 м або нижче найвищої величини (найвищого значення) мінімальної абсолютної висоти в секторі залежно від того, що більше, купчасто-дощова хмарність або баштоподібна купчаста хмарність значної вертикальної протяжності на будь-якій висоті;

зональна навігація (area navigation) — метод навігації, який дозволяє ПС виконувати політ за будь-якою бажаною траєкторією в межах зони дії наземних або супутникових навігаційних засобів або в межах, визначених можливостями автономних засобів, чи їх комбінації;

зональний прогноз для польотів на низьких рівнях (area forecast for low-level flights) — прогноз явищ погоди по району польотної інформації або його частини, випущений органом метеорологічного стеження для шару атмосфери від поверхні землі до ешелону польоту FL 100;

інспектування (inspection) — оцінка одиничних процедур, засобів, персоналу у визначений час на визначеному місці;

інструктивний матеріал (guidance material — GM) — документ, розроблений та затверджений уповноваженим органом для роз’яснення значення певної вимоги або специфікації, що використовується для тлумачення Авіаційних правил, інших нормативно-правових актів та AMC;

інформаційне обслуговування середовища співпраці з питань польотів та потоків (flight and flow — information for a collaborative environment services) — види обслуговування, створені з метою обміну інформацією FF-ICE, точної оцінки потреб, відповідного планування ресурсів та оптимізації планування та виконання польотів;

інформація середовища співпраці з питань польотів та потоків (flight and flow — information for a collaborative environment) — інформація необхідна для планування, координації та інформування щодо польотів, обмін якою здійснюється у стандартизованому форматі між учасниками спільноти з організації повітряного руху, включаючи тих, хто задіяний у експлуатації ПС та аеродромів;

комерційний авіаційний транспорт (commercial air transport) — будь-яке використання повітряного судна, що включає перевезення пасажирів, вантажів або пошти за винагороду або з інших корисних цілей;

консультативний центр з вулканічного попелу (VAAC) — метеорологічний центр, призначений відповідно до регіональної аеронавігаційної угоди для надання консультативної інформації органам метеорологічного стеження, районним диспетчерським центрам, центрам польотної інформації, Всесвітнім центрам зональних прогнозів та міжнародним банкам ОРМЕТ даних стосовно горизонтальної та вертикальної протяжності і прогнозованого переміщення вулканічного попелу в атмосфері;

консультативний центр з тропічних циклонів (TCAC) — метеорологічний центр, призначений відповідно до регіональної аеронавігаційної угоди для надання консультативної інформації органам метеорологічного стеження, Всесвітнім центрам зональних прогнозів та міжнародним банкам даних ОРМЕТ щодо місцезнаходження, прогнозованих напрямків та швидкості переміщення, тиску в центрі та максимального приземного вітру тропічного циклону;

критично важлива інформаційна авіаційна система — інформаційна (автоматизована), телекомунікаційна, інформаційно-телекомунікаційна система, що використовується суб’єктами авіаційної діяльності, порушення роботи якої може створити загрозу безпеці цивільної авіації;

магнітне схилення (magnetic variation) — кут між північним напрямком істинного і магнітного меридіанів;

масив даних (data set) — визначений набір даних;

метадані (metadata) — дані, що надають структурований опис змісту, якості, стану або інших характеристик даних;

метеорологічна інформація (meteorological information) — метеорологічне зведення, аналіз, прогноз і будь-яке інше повідомлення, що стосується фактичних або очікуваних метеорологічних умов;

метеорологічне зведення (зведення погоди) (meteorological report) — повідомлення про результати спостережень за метеорологічними умовами, які характеризують стан погоди у визначеному місці та у фіксований час;

метеорологічне обслуговування — обслуговування, що включає послуги із забезпечення метеорологічними прогнозами, консультаціями і спостереженнями, а також іншу метеорологічну інформацію та послуги, що надаються суб’єктам авіаційної діяльності;

метеорологічне спостереження (meteorological observation) — оцінка одного або декількох метеорологічних елементів та/або явищ погоди;

метеорологічний бюлетень (meteorological bulletin) — текст, який містить метеорологічну інформацію під відповідним заголовком;

метеорологічний супутник (meteorological satellite) — штучний супутник Землі, що здійснює метеорологічні спостереження та передає результати цих спостережень на Землю;

місцевість (terrain) — поверхня Землі з такими природними елементами, як гори, пагорби, хребти, долини, скупчення води, вічного льоду і снігу, за винятком перешкод;

місцезнаходження (географічне) — координати (широта і довгота), що визначають місцезнаходження точки на поверхні Землі, відповідно до математично обчисленого референц-еліпсоїда;

місцеве регулярне зведення (local routine report) — метеорологічне зведення, що випускається через встановлені інтервали часу, призначене для розповсюдження лише на аеродромі походження, на якому проводили спостереження;

місцеве спеціальне зведення (local special report) — метеорологічне зведення, що випускається відповідно до критеріїв, встановлених для спеціальних спостережень, призначене для розповсюдження лише на аеродромі походження, на якому проводили спостереження;

небезпека (hazard) — умова, випадок або обставина, яка може спровокувати небезпечний ефект;

орган метеорологічного стеження (meteorological watch office) — орган, який стежить за метеоумовами, що впливають на виконання польотів, готує та надає інформацію про фактичне або очікуване виникнення визначених явищ погоди за маршрутом польоту та інших явищ в атмосфері, які можуть вплинути на безпеку польотів повітряних суден у його районі відповідальності;

орган обслуговування повітряного руху (air traffic services unit) — орган диспетчерського обслуговування повітряного руху, центр польотної інформації, орган аеродромного польотно-інформаційного обслуговування або пункт збору повідомлень щодо обслуговування повітряного руху;

перевищення (elevation) — відстань по вертикалі від середнього рівня моря до точки або рівня земної поверхні або зв’язаного з нею об’єкта;

перерва (break) — період часу в межах робочого періоду, коли диспетчер УПР не виконує свої службові обов’язки;

перешкода (obstacle) — усі фіксовані (тимчасові чи постійні) та рухомі об’єкти або їх частини, що: розташовані на площі, призначеній для наземного руху повітряного судна; або перевищують певну поверхню, призначену для захисту повітряного судна в польоті; або розташовані поза межами цих поверхонь та які були оцінені як небезпека для аеронавігації;

персонал з електронних засобів для забезпечення безпеки повітряного руху (air traffic safety electronics personnel) — будь-який персонал, уповноважений та компетентний здійснювати контроль стану і керування, технічне обслуговування та ремонт, вмикання в роботу і вимкнення систем та (або) складових ATM/ANS;

переважаюча видимість (prevailing visibility) — найбільше значення видимості, що відповідає визначенню «видимість», яке спостерігається в межах принаймні половини лінії горизонту або в межах принаймні поверхні аеродрому. Ці зони можуть включати суміжні або несуміжні сектори. Значення переважаючої видимості визначається за допомогою інструментальних систем;

поверхня обліку даних про перешкоди місцевості (obstacle/terrain data collection surface) — певна поверхня, що використовується з метою встановлення даних щодо перешкод та/або місцевості;

повітряне судно (aircraft) — апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні;

позаслужбовий час (non-duty period) — визначений безперервний період часу відпочинку після та/або перед періодами службового часу, протягом якого диспетчер УПР звільнений від виконання всіх службових обов’язків;

показник ефективності забезпечення безпеки польотів (safety performance indicator) — параметр, який використовується для моніторингу та оцінки ефективності забезпечення безпеки польотів;

польотна документація (метеорологічна) (flight documentation (meteorological)) — рукописні або надруковані документи, у тому числі карти або бланки, що містять метеорологічну інформацію для польоту;

польотно-інформаційне обслуговування на аеродромі (aerodrome flight information service — AFIS) — польотно-інформаційне обслуговування та аварійне обслуговування повітряного руху на аеродромі та в межах аеродромної зони польотної інформації;

попередження по аеродрому (aerodrome warning) — інформація, що надається аеродромним метеорологічним органом щодо прогнозу виникнення або очікуваного виникнення (збереження, посилення) одного чи декількох небезпечних явищ погоди, їх місцезнаходження та інтенсивності, які можуть негативно вплинути на ПС на землі, у тому числі на ПС, що знаходяться на місцях стоянки, а також на аеродромне обладнання, засоби і послуги;

поправка до збірника аеронавігаційної інформації (AIP amendment) — постійні зміни до інформації, що міститься в збірнику аеронавігаційної інформації;

прийнятні методи визначення відповідності (acceptable means of compliance — АМС) — вимоги, встановлені уповноваженим органом з метою визначення методів, за умови виконання яких встановлюється відповідність цим Авіаційним правилам;

припущення (assumption) — твердження, принцип та/або передумова, яка запропонована без відповідних доказів;

проблеми з вживанням психоактивних речовин (problematic use of psychoactive substances) — вживання однієї або декількох психоактивних речовин людиною таким чином, що це: становить безпосередню небезпеку для людини, яка вживає або завдає шкоди життю, здоров’ю або добробуту інших людей; і/або створює або погіршує професійну, соціальну, психічну або фізичну проблему чи розлад;

прогноз для зльоту (forecast for take-off) — прогноз на визначений період дії, підготовлений аеродромним метеорологічним органом, який містить інформацію про очікувані умови над комплексом злітно-посадкових смуг щодо напрямку та швидкості приземного вітру та будь-яких їх змін, температури, атмосферного тиску (QNH) та будь-якого іншого елемента на узгоджених умовах;

провайдер послуг дизайну процедур польотів (flight procedure design service provider) — суб’єкт авіаційної діяльності, який надає послуги дизайну процедур польотів (розробка, документування, валідація), а також послуги супроводження та періодичного перегляду процедур польотів, необхідних для безпеки, регулярності й ефективності аеронавігації;

прогноз погоди (forecast) — опис метеорологічних умов, що очікуються у визначений момент або період часу у визначеній зоні або частині повітряного простору;

продукт аеронавігаційної інформації (aeronautical information product) — аеронавігаційні дані й аеронавігаційна інформація, надані у вигляді масивів цифрових даних або у стандартизованому форматі у печатному вигляді або на електронних носіях.

Продукти аеронавігаційної інформації призначені для задоволення міжнародних вимог до обміну аеронавігаційної інформації і складаються із:

збірника аеронавігаційної інформації, зі змінами та доповненнями включно:

циркуляру аеронавігаційної інформації;

аеронавігаційних карт;

повідомлення для пілотів;

масивів цифрових даних;

простежуваність — можливість простежити історію, застосування або місця розташування того, що розглядається. Під час розгляду продукції простежуваність може належати до:

походження матеріалів або комплектуючих;

історії обробки;

розподілу і місцезнаходження продукції після постачання;

простежуваність даних — ступінь ймовірності того, що система або інформаційний продукт спроможні реєструвати зміни, які вносяться до цього продукту, що дозволяє здійснювати аудиторську перевірку від кінцевого користувача до оригінатора АНД і АНІ;

психоактивні речовини (psychoactive substances) — алкоголь, опіоїди, канабіноїди, седативні засоби, гіпнотичні препарати, кокаїн, інші психостимулюючі засоби, галюциногени та летючі розчинники, за винятком тютюну і кофеїну;

районний диспетчерський центр (area control centre) — орган, створений для надання диспетчерського обслуговування контрольованих польотів в диспетчерських районах, що знаходяться під його контролем;

рельєф (relief) — нерівності земної поверхні, які передані на картах горизонталями, тональною гіпсометрією, відмивкою або висотними відмітками;

роздільна здатність даних — кількість одиниць або цифр, що визначає порядок виміряного або розрахованого значення, яке використовується;

рейтингова підготовка з систем/обладнання (system and equipment rating training) — підготовка, що передбачає надання знань та навичок роботи з конкретними системами/обладнанням, які необхідні для набуття компетентності;

ризик (risk) — комбінація повної ймовірності або частоти події з негативним ефектом, що обумовлена небезпекою або серйозністю цього ефекту;

складання аеронавігаційних даних чи аеронавігаційної інформації (origination of aeronautical data or aeronautical information) — утворення величин, пов’язаних із новими даними або інформацією чи зміною значень наявних даних або інформації;

служба аеронавігаційної інформації (aeronautical information service) — служба, створена в конкретно встановленій зоні дії, яка відповідає за надання аеронавігаційної інформації/даних, необхідної(их) для забезпечення безпеки, регулярності та ефективності повітряної навігації;

службовий час (duty period) — період робочого часу, що починається в момент, коли диспетчер УПР за вказівкою провайдера обслуговування повітряного руху повинен прибути для виконання або почати виконувати службові обов’язки, й завершується, коли диспетчер УПР звільняється від виконання всіх службових обов’язків;

службові обов’язки (duty) — будь-які завдання, виконувані під час перебування на робочому місці, під час адміністративної роботи чи підготовки, які диспетчер УПР має виконувати за вимогою провайдера ATC;

система розкладу змін (rostering system) — структура службових часів та позаслужбових часів диспетчерів УПР відповідно до законодавства та операційних потреб;

система управління (management system) — сукупність взаємопов’язаних або взаємодіючих елементів організації для встановлення політики, цілей та процесів з метою досягнення встановлених цілей;

система управління безпекою польотів (safety management system) — системний підхід до управління безпекою польотів, включаючи необхідну організаційну структуру, обов’язки, політики та процедури;

спеціальні дані (tailored data) — аеронавігаційні дані, надані експлуатантом повітряного судна або провайдером аеронавігаційних даних від імені експлуатанта та виготовлені для експлуатанта повітряного судна з метою подальшого використання цієї інформації під час експлуатації повітряного судна;

спостереження (observation) — недолік, що ідентифікує потенційні проблеми, які в майбутньому можуть призвести до недоліку рівня 1 чи недоліку рівня 2;

спостереження з борту повітряного судна (special air-report) — оцінка одного або декількох метеорологічних елементів, зроблена з борту повітряного судна, що перебуває в польоті;

стрес (stress) — наслідки, які зазнає людина при наявності потенційної причини («стресора») модифікації продуктивності людини. Переживання стрес-фактору може негативно вплинути на показники роботи особи (дистрес), нейтрально або позитивно (стрес), виходячи з сприйняття індивідуума його здатності справлятися зі стресором;

стрес, пов’язаний з критичним інцидентом (critical incident stress) — прояв надзвичайних та/або екстремальних емоцій, фізичних та/або поведінкових реакцій у людини після неочікуваної події;

тональна гіпсометрія (hypsometric tint guide) — послідовна градація кольорів і їхніх відтінків, які застосовуються для відображення ступеня перевищення місцевості;

точність даних (data accuracy) — ступінь відповідності розрахункового або вимірюваного значення дійсним значенням;

тропічний циклон (tropical cyclone) — загальний термін для визначення нефронтального циклону синоптичного масштабу, що виникає над тропічними або субтропічними водними поверхнями океану з вираженою конвективною та циклонічною циркуляцією приземного вітру;

управління аеронавігаційною інформацією (aeronautical information management) — динамічне, комплексне управління аеронавігаційною інформацією шляхом надання цифрових аеронавігаційних даних гарантованої якості й обміну ними у співпраці з усіма сторонами;

управління якістю (qulay management) — частина менеджменту якості, направлена на виконання вимог до якості;

функціональна система (functional system) — комбінація процедур, людських ресурсів та обладнання, включаючи апаратне і програмне забезпечення, організована для виконання функцій ATM/ANS;

хвиля геоїда (geoid undulation) — відстань (позитивне або негативне значення) між поверхнею геоїда і поверхнею математично визначеного референц-еліпсоїда. У відношенні до еліпсоїда, визначеного у світовій геодезичні системі координат, різниця між висотою щодо еліпсоїда визначеного у світовій геодезичні системі координат та ортометричною висотою геоїда є хвиля геоїда;

циркуляр аеронавігаційної інформації (aeronautical information circular) — повідомлення, що містить інформацію, яка не вимагає випуску повідомлень для пілотів або включення її до збірника аеронавігаційної інформації, але яка стосується питань безпеки польотів, аеронавігаційних, технічних, адміністративних і юридичних питань;

цілісність даних (рівень гарантій) — ступінь гарантування того, що аеронавігаційні дані та їх значення не втрачені або не змінені з моменту їх створення (визначення) чи санкціонованого внесення змін;

цільовий рівень ефективності забезпечення безпеки польотів (safety performance target) — заплановані або передбачувані параметри для виконання показників ефективності забезпечення безпеки польотів протягом певного періоду часу;

якість (quality) — ступінь, з якою сукупність власних характеристик виконує вимоги;

якість даних (data quality) — ступінь або рівень ймовірності того, що надані дані відповідають вимогам користувача даних з точки зору точності, роздільної здатності і цілісності;

AIRMET — інформація, що випускається органом метеорологічного стеження, про фактичне або очікуване виникнення визначених явищ погоди за маршрутом польоту та їх розвиток у просторі та часі, які можуть вплинути на безпеку польотів повітряних суден на низьких рівнях і які не були включені в прогноз, складений для польотів на низьких рівнях у відповідному районі польотної інформації або його підрайоні;

ASHTAM — NOTAM спеціальної серії, що містить представлену в особливому форматі інформацію про зміни вулканічної діяльності, вулканічне виверження та/або про хмару вулканічного попелу, що має важливе значення для виконання польотів повітряних суден;

GAMET — зональний прогноз відкритим текстом із скороченнями для польотів на низьких рівнях для району польотної інформації або його частини, що складається органом метеорологічного стеження та передається метеорологічним органам суміжних районів польотної інформації;

METAR — регулярне авіаційне метеорологічне зведення про погоду на аеродромі в кодовій формі ВМО (з прогнозом TREND або без нього);

NOTAM — повідомлення для пілотів, що розсилається засобами електрозв’язку і містить інформацію про введення в дію, стан або зміну будь-якого аеронавігаційного обладнання, обслуговування та правил аеронавігаційного обслуговування чи інформацію про небезпеку, своєчасне попередження про які має важливе значення для персоналу, пов’язаного з виконанням польотів;

SIGMET — інформація, що випускається органом метеорологічного стеження, про фактичне або очікуване виникнення визначених явищ погоди за маршрутом польоту та інших явищ в атмосфері, що можуть вплинути на безпеку польотів ПС, та розвиток цих явищ погоди у просторі та часі;

SPECI — спеціальне авіаційне метеорологічне зведення про погоду на аеродромі в кодовій формі ВМО (з прогнозом TREND або без нього);

TAF (terminal aerodrome forecast) — прогноз погоди по аеродрому в кодовій формі ВМО про очікувані метеорологічні умови по аеродрому протягом визначеного періоду.

2. Для цілей додатків 2–14 до цих Авіаційних правил використовуються наступні скорочення:

AIRAC — регламентація та контроль АНІ, які означають систему, призначену для завчасного повідомлення про обставини, що викликають необхідність внесення значних змін до експлуатаційної практики;

ACC (area control centre) — районний диспетчерський центр;

AD — аеродром;

ADS (automatic dependent surveillance) — автоматичне залежне спостереження;

ADS-B (automatic dependent surveillance — broadcast) — радіомовне автоматичне залежне спостереження;

ADS-C (automatic dependent surveillance — contract) — контрактне автоматичне залежне спостереження;

AFIS (aerodrome flight information service) — аеродромне польотно-інформаційне обслуговування;

AIP (aeronautical information publication) — збірник аеронавігаційної інформації України;

ANSP (ANS provider) — провайдер аеронавігаційного обслуговування;

APN (apron) — перон;

ARP (aerodrome reference point) — контрольна точка аеродрому;

ATCO (air traffic controller) — диспетчер УПР;

ATSEP (air traffic safety electronics personnel) — персонал з електронних засобів для забезпечення безпеки повітряного руху;

BUFR (binary universal form for the representation of meteorological data) — бінарна універсальна система ВМО для представлення метеорологічних даних;

C (communications) — зв’язок;

COTS (commercial off-the-shelf) — серійне комерційне обладнання;

CVOR (conventional VOR) — традиційний VOR;

CTA — диспетчерський район;

CTR — диспетчерська зона;

DDF (Doppler DF) — доплерівський радіопеленгатор;

DF (direction finding) — радіопеленгатор;

DME (distance measuring equipment) — всебічно направлений далекомірний радіомаяк діапазону ДВЧ;

DQR (data quality requirements) — вимоги до якості даних;

DVOR (Doppler VOR) — доплерівський VOR;

eAIP — електронний АІР;

FAS (final approach segment) — кінцевий етап заходження на посадку;

FIR — район польотної інформації;

FL — ешелон польоту;

GEN — загальна інформація;

GNSS (global navigation satellite system) — глобальна навігаційна супутникова система;

ILS (instrument landing system) — система посадки за приладами;

ISO — міжнародна організація зі стандартизації;

MSL — середній рівень моря;

MLAT (multilateration) — багатопозиційна система спостереження;

MLS (microwave landing system) — система посадки сантиметрового діапазону за приладами;

MSSR (monopulse SSR) — моноімпульсний ВОРЛ;

N (navigation) — навігація;

NDB (non-directional beacon) — ненаправлений радіомаяк;

NIL — немає повідомлень/даних;

NS (navigation sensor) — навігаційний датчик;

PANS (procedures for air navigation services) — процедури аеронавігаційного обслуговування ICAO;

PBN (performance-based navigation) — навігація, заснована на характеристиках;

PIB — бюлетень передпольотної інформації;

PSR (primary surveillance radar) — первинний оглядовий радіолокатор;

QFE (question field elevation — field elevation pressure (Q-code)) — кодове позначення тиску на рівні аеродрому або порога RWY;

QMS (quality management system) — система управління якістю;

QNH (question normal height — sea level pressure (Q-code)) — кодове позначення тиску, приведеного до середнього рівня моря за стандартною атмосферою;

RNAV (area navigation) — зональна навігація;

RVR — дальність видимості на злітно-посадковій смузі;

RWY — злітно-посадкова смуга;

SAR — пошук та рятування;

SID (standard instrument departure) — визначений маршрут вильоту за ППП, що зв’язує аеродром або конкретну ЗПС аеродрому з відповідною точкою на маршруті ОПР, з якого починається фаза польоту за маршрутом;

SNOWTAM — NОТАМ спеціальної серії, що передається в стандартному форматі, який включає донесення про стан поверхні RWY, який повідомляє про існування або припинення небезпечних умов, викликаних наявністю снігу, льоду, сльоти, інію, стоячої води або води, що утворилася в результаті танення снігу, сльоти, льоду або інею на робочій площі AD;

STAR — стандартне прибуття за приладами;

S (surveillance) — спостереження;

SARPS (standards and recommended practices) — стандарти і рекомендована практика ICAO;

SIGWX (significant weather) — особливі явища погоди;

SWXC (space weather advisory center) — Світовий центр космічної погоди;

SMC (system monitoring and control) — моніторинг і контроль систем;

SMR (surface movement radar) — радіолокатор контролю наземного руху;

SMS (safety management system) — система управління безпекою польотів;

SSR (secondary surveillance radar) — вторинний оглядовий радіолокатор;

TC (tropical cyclone) — тропічний циклон;

TCAC (tropical cyclone advisory centre) — консультативний центр із тропічних циклонів;

UTC (universal time coordinated) — всесвітній cкоординований час;

VAAC (volcanic ash advisory centre) — консультативний центр із вулканічного попелу;

VAR — магнітне схилення;

VDF (VHF direction finding) — ДВЧ радіопеленгатор;

VHF (very high frequency) — дуже високі частоти;

VOR (VHF omnidirectional range) — всебічно направлений азимутальний радіомаяк діапазону ДВЧ;

VOLMET — метеорологічна інформація для повітряних суден, що знаходяться в польоті;

WAC — аеронавігаційна карта світу — ІСАО;

WGS-84 — світова геодезична система координат;

АДВ — аеродромна диспетчерська вишка;

АМО — аеродромне метеорологічне обладнання;

ВМО — Всесвітня метеорологічна організація;

ВНМХ — висота нижньої межі хмар;

ВОРЛ — вторинний оглядовий радіолокатор;

ВСЗП — всесвітня система зональних прогнозів;

ВЦЗП — всесвітній центр зональних прогнозів;

ДВЧ — дуже високі частоти;

Д(МРЛ) — (доплерівський) метеорологічний радіолокатор;

КСГ — кінцева смуга гальмування;

ОМС — орган метеорологічного стеження;

ПВП — правила візуальних польотів;

ПОРЛ — первинний оглядовий радіолокатор;

ПС — повітряне судно;

ППП — правила польотів за приладами;

Радіомовна передача VOLMET — надання у відповідних випадках поточних зведень METAR, SPECI, прогнозів TAF та інформації SIGMET шляхом безперервної та повторювальної мовної радіопередачі

САІ — Служба аеронавігаційної інформації;

УАІ — управління аеронавігаційною інформацією;

УПР — управління повітряним рухом;

ЦАНЗ — Центр аеронавігаційного забезпечення авіації Збройних Сил України;

ЦПІ — центр польотної інформації;

м — метр;

км — кілометр;

nm — морська миля;

м/с — метр за секунду;

км/год — кілометр за годину;

kt — вузол;

сек — секунда;

хв — хвилина;

год — година;

кд — кандела;

МГц — мегагерц;

°C — градус Цельсія;

мм рт ст — міліметр ртутного стовпа;

hPa — гектопаскаль.

Додаток 2

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 2 пункту 2 розділу І)

Додаток 2

«Вимоги до уповноваженого органу — сертифікація та нагляд за наданням послуг

(Part-ATM/ANS.AR)»

Розділ A — Загальні вимоги

ATM/ANS.AR.A.001 Сфера застосування

Цей додаток встановлює вимоги до адміністрування та системи управління уповноваженого органу та визнаних організацій, що здійснюють сертифікацію та нагляд за виконанням провайдерами вимог, викладених у розділі IV цих Авіаційних правил.

ATM/ANS.AR.A.005 Завдання сертифікації, нагляду та примусових заходів

(a) Уповноважений орган здійснює сертифікацію, нагляд та застосовує примусові заходи відносно виконання провайдерами встановлених вимог, контролює безпечне надання ними послуг та виконання функцій та перевіряє, що вимоги, визначені цими Авіаційними правилами та іншими нормативно-правовими актами у сфері цивільної авіації, виконані.

(b) Уповноважений орган має визначити та виконувати завдання та функції щодо сертифікації, нагляду та примусових заходів таким чином, щоб:

(1) забезпечити наявність конкретних пунктів відповідальності за виконання кожного положення цих Авіаційних правил;

(2) визначений персонал був обізнаним в механізмах нагляду за безпекою польотів та їх результатах;

(3) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

(c) Уповноважений орган встановлює домовленості з ЕАSA та уповноваженим органом іншої держави, які визначають механізми координації щодо розгляду повідомлень про зміни у функціональних системах провайдерів, що знаходяться під наглядом уповноваженого органу та ЕASA відповідно до пункту 2 розділу IV цих Авіаційних правил.

ATM/ANS.AR.A.010 Документи з сертифікації, нагляду та примусових заходів

Уповноважений орган забезпечує відповідними нормативно-правовими актами у сфері цивільної авіації, іншими документами свій персонал з метою виконання своїх завдань та обов’язків.

ATM/ANS.AR.A.015 Методи визначення відповідності

(a) Уповноважений орган розробляє та затверджує прийнятні методи визначення відповідності (AMC), які можуть використовуватись для встановлення відповідності вимогам цих Авіаційних правил. У разі виконання AMC, вимоги, встановлені цими Авіаційними правилами, вважаються виконаними.

(b) Альтернативні методи визначення відповідності (AltMOC) можуть застосовуватись для встановлення відповідності вимогам цих Авіаційних правил.

(c) Уповноважений орган має створити систему періодичного перегляду усіх AltMOC, що застосовуються уповноваженим органом або провайдерами, для того, щоб оцінити можливість встановлення за допомогою AltMOC відповідності цим Авіаційним правилам.

(d) Уповноважений орган має оцінювати усі AltMOC, що пропонуються провайдерами, відповідно до параграфа ATM/ANS.OR.A.020 додатка 3 до цих Авіаційних правил, шляхом аналізу наданої документації та, за необхідності, проведення інспектування провайдера.

Якщо уповноважений орган вважає, що AltMOC є достатніми для забезпечення відповідності цим Авіаційним правилам, уповноважений орган має:

(1) повідомити провайдера, що AltMOC є прийнятими і можуть застосовуватись, і, за необхідністю, внести зміни у сертифікат (умови до сертифіката) цього провайдера;

(2) НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ;

(3) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

(e) У разі, якщо уповноважений орган самостійно застосовує AltMOC для досягнення відповідності встановленим у цих Авіаційних правилах вимогам, уповноважений орган має:

(1) забезпечити оприлюднення AltMOC для всіх провайдерів, які знаходяться під наглядом уповноваженого органу;

(2) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

ATM/ANS.AR.A.020 Інформування Агентства Європейського Союзу з безпеки авіації (EASA)

Уповноважений орган повідомляє EASA про важливу інформацію з безпеки польотів відповідно до пункту 2 розділу IV цих Авіаційних правил.

ATM/ANS.AR.A.025 Негайне реагування на проблеми з безпеки польотів

(a) Уповноважений орган створює та впроваджує систему належного збору, аналізу та розповсюдження інформації з безпеки польотів з урахуванням вимог Авіаційних правил України «Порядок сповіщення про події в галузі цивільної авіації, розгляду отриманої інформації, її аналізу та вжиття відповідних заходів», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 27 грудня 2019 року № 1817, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2020 року за № 352/34635.

(b) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

(c) Після отримання інформації, зазначеної в пункті (a) параграфу ATM/ANS.AR.A.025 цього додатка, уповноважений орган вживає адекватних заходів для забезпечення безпеки польотів, включаючи видачу директив з безпеки польотів відповідно до параграфа ATM/ANS.AR.A.030 цього додатка.

(d) Про заходи, вжиті відповідно до пункту (c) параграфа ATM/ANS.AR.A.025 цього додатка, необхідно негайно повідомляти всіх провайдерів, на яких поширюється дія цих заходів. Провайдери вживають заходи, визначені в параграфі ATM/ANS.OR.A.060 додатка 3 до цих Авіаційних правил. Також уповноважений орган повідомляє спеціалізовану експертну установу з розслідування авіаційних подій про видачу директив з безпеки польотів та заходи, вжиті відповідно до пункту (c) параграфу ATM/ANS.AR.A.025 цього додатка, якщо це її стосується.

ATM/ANS.AR.A.030 Директиви з безпеки польотів

(a) Уповноважений орган видає директиви з безпеки польотів, якщо ідентифіковано докази, які свідчать про небезпечні умови у функціональній системі, а також в разі ідентифікації ситуацій, які впливають на безпеку польотів і не врегульовані чинними нормативно-правовими актами України, що вимагають негайних дій.

(b) Директива з безпеки польотів надсилається відповідним провайдерам та містить щонайменше таку інформацію:

(1) ідентифікація небезпечних умов;

(2) ідентифікація функціональних систем, на які впливають небезпечні умови;

(3) дії, необхідні для усунення негативних умов/факторів та їх обґрунтування;

(4) строки виконання необхідних дій;

(5) дата уведення директиви з безпеки польотів у дію.

(c) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

(d) Уповноважений орган верифікує виконання провайдерами діючих директив з безпеки польотів.

Розділ B — Управління (ATM/ANS.AR.B)

ATM/ANS.AR.B.001 Система управління

(a) Уповноважений орган має встановити систему управління та підтримувати її функціонування, яка включає як мінімум:

(1) політику та процедури для опису своєї організації, засобів та методів досягнення відповідності цим Авіаційним правилам та іншим нормативно-правовим актам, коли це необхідно для виконання завдань сертифікації, нагляду та примусових заходів відповідно до цих Авіаційних правил. Процедури необхідно періодично оновлювати і використовувати уповноваженим органом як базові робочі документи для виконання всіх відповідних завдань уповноваженим органом;

(2) достатню кількість персоналу для виконання покладених завдань та функцій уповноваженого органу відповідно до цих Авіаційних правил. Такий персонал має бути відповідно кваліфікований для виконання покладених на нього завдань, а також мати необхідні знання, досвід, пройти початкову підготовку, перепідготовку, пройти стажування на робочому місці, для підтримання рівня своєї компетентності. З метою виконання покладених завдань та функцій, уповноважений орган має спланувати наявність достатньої кількості персоналу;

(3) відповідні засоби та офісні приміщення для виконання поставлених завдань;

(4) функцію моніторингу відповідності системи управління вимогам та адекватності встановлених процедур, у тому числі створення процесів внутрішнього аудиту та процесу управління ризиками з безпеки польотів. Моніторинг нормативної відповідності включає в себе систему зворотнього зв’язку для передання керівнику уповноваженого органу висновків аудиту з метою забезпечення за потреби вжиття заходів з усунення недоліків;

(5) особу або групу осіб, які безпосередньо є відповідальними перед керівником уповноваженого органу за функціонування моніторингу відповідності нормативно-правовим актам.

(b) Загальні обов’язки щодо виконання відповідних завдань кожного напрямку діяльності, у тому числі систему управління, покладаються на одну або декількох відповідних осіб.

(c) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

(d) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

ATM/ANS.AR.B.005 Залучення визнаних організацій

(a) Уповноважений орган, крім видання наказів про видачу (внесення змін) до сертифіката або відмову у видачі сертифіката, може залучати відповідну визнану організацію здійснювати завдання із сертифікації провайдерів.

Залучаючи визнані організації здійснювати завдання, уповноважений орган має отримати докази, що:

(1) встановлена система проведення початкової та постійної оцінки, яка визначає, що визнана організація відповідає наступним вимогам:

(i) визнана організація, її керівник і персонал, який може здійснювати заходи сертифікації, не можуть бути задіяні напряму або опосередковано у діяльності провайдера, обслуговуванні систем або складових ATM/ANS, наданні ATM/ANS чи використанні систем або складових ATM/ANS. Разом з тим, визнана організація може обмінюватись технічною інформацією із відповідними провайдерами (організаціями);

(ii) визнана організація і її персонал, який може здійснювати заходи сертифікації, мають виконувати свої обов’язки з максимально можливою професійною цілісністю та максимально можливою компетенцією і мають бути вільними від будь-якого тиску або будь-яких заохочень, у тому числі фінансового характеру, які можуть впливати на висновки або результати сертифікації, у тому числі від осіб або груп осіб, що залучені для виконання завдань сертифікації;

(iii) у визнаній організації має бути достатня кількість персоналу та володіти засобами, необхідними для належного виконання технічних та адміністративних завдань, що пов’язані із процесом сертифікації;

(iv) персонал, який відповідає за виконання завдань сертифікації, повинен мати:

(A) відповідну спеціальну підготовку;

(B) задовільні знання вимог сертифікаційних завдань, які вони проводять, та відповідний досвід у таких процесах;

(C) необхідну кваліфікацію для складання результатів, записів, звітів, метою яких є демонстрація, що завдання сертифікації проведені;

(v) має гарантуватись неупередженість персоналу, який виконує завдання сертифікації. Їх винагорода не має залежати від кількості виконаних завдань або їх результату;

(vi) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ;

(vii) персонал визнаної організації не має розголошувати інформацію, яка йому стала відома внаслідок виконання завдань, передбаченими чинними нормативно-правовими актами.

Система та результати оцінок визнаної організації, що зазначені у цьому підпункті, мають бути задокументовані;

(2) укладено угоду між уповноваженим органом та визнаною організацією, у якій зазначається як мінімум:

(i) завдання, що мають виконуватись;

(ii) документи, звіти (акти) та записи, які мають надаватися;

(iii) умови, які мають бути забезпечені під час виконання таких завдань;

(iv) страхування відповідальності;

(v) захист інформації, отриманої під час проведення таких завдань.

(b) Уповноважений орган гарантує, що процес внутрішнього аудиту та процес управління ризиками з безпеки польотів, відповідно до підпункту (a)(4) параграфа ATM/ANS.AR.B.001 цього додатка, охоплює всі завдання, які виконують визнані організації.

ATM/ANS.AR.B.010 Внесення змін до системи управління

(a) Уповноважений орган має впровадити систему визначення змін, які впливають на його здатність виконувати свої завдання та функції відповідно до вимог цих Авіаційних правил. Така система має давати змогу, у разі необхідності, вживати заходів для забезпечення постійної відповідності та ефективності своєї системи управління відповідно до вимог цих Авіаційних правил.

(b) Уповноважений орган поновлює свою систему управління таким чином, щоб усі зміни, що вносяться до цих Авіаційних правил, своєчасно відображалися в цій системі, забезпечуючи ефективну реалізацію цих Авіаційних правил.

(c) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

ATM/ANS.AR.B.015 Ведення документації

(a) Уповноважений орган має забезпечити систему обліку збереження, доступності та надійного відстеження:

(1) політики та процедур у системі управління;

(2) навчання, кваліфікації та визначення повноважень його персоналу відповідно до підпункту (a)(2) параграфа ATM/ANS.AR.B.001 цього додатка;

(3) залучення визнаних організацій здійснювати завдання, які охоплюють напрямки відповідно до параграфа ATM/ANS.AR.B.005 цього додатка, а також детальну інформацію про виконані завдання;

(4) процесу сертифікації;

(5) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ;

(6) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ;

(7) оцінки AltMOC, що пропонуються провайдерами, оцінки AMC та AltMOC, що застосовуються уповноваженим органом;

(8) перевірок відповідності провайдерів вимогам цих Авіаційних правил, що застосовуються до них, після видачі сертифіката, включаючи звітний матеріал про всі аудити, інспектування, що охоплюють недоліки, заходи з усунення недоліків та строки усунення недоліків, спостереження, а також інші записи, пов’язані з безпекою польотів;

(9) вжитих примусових заходів;

(10) інформації про безпеку польотів, директиви з безпеки польотів та подальших заходів щодо їх виконання;

(11) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ;

(a) Уповноважений орган має вести облік усіх виданих сертифікатів.

(b) Матеріали, пов’язані із сертифікацією провайдера, зберігаються не менше ніж 5 років після того, як дію сертифіката було припинено або він був зданий.

Розділ C. — Сертифікація, нагляд та примусові заходи (ATM/ANS.AR.C)

ATM/ANS.AR.C.001 Моніторинг показників ефективності забезпечення безпеки польотів

(a) Уповноважений орган проводить моніторинг та оцінює показники ефективності забезпечення безпеки польотів провайдерами.

(b) Уповноважений орган використовує результати моніторингу показників ефективності забезпечення безпеки польотів, зокрема з метою реалізації нагляду, що заснований на ризиках.

ATM/ANS.AR.C.005 Сертифікація та верифікація дотримання провайдерами вимог

(a) Відповідно до підпункту (a)(1) параграфа ATM/ANS.AR.B.001 цього додатка уповноважений орган організовує процес верифікації:

(1) відповідності провайдерів вимогам додатків 3–14 до цих Авіаційних правил та умовам, що зазначені у сертифікаті (умовах до сертифіката) до видачі сертифіката провайдеру. Сертифікат видається відповідно до доповнення 1 до цього додатка;

(2) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ;

(3) постійної відповідності встановленим вимогам провайдерів, що знаходяться під його наглядом;

(4) впровадження цілей безпеки, вимог щодо безпеки польотів, безпеки, взаємосумісності, встановлених вимог, а також умов та обмежень, зазначених у сертифікатах наземних засобів CNS та деклараціях, виданих відповідно до авіаційних правил України, затверджених уповноваженим органом;

(5) виконання директив з безпеки польотів, заходів з усунення недоліків та примусових заходів.

(b) Процес, зазначений у пункті (a) цього параграфа, має:

(1) бути задокументований у процедурах;

(2) супроводжуватись документацією, яка визначає дії персоналу уповноваженого органу для виконання функцій з сертифікації, нагляду та примусових заходів;

(3) передбачати надання відповідним суб’єктам авіаційної діяльності результатів сертифікації, нагляду та застосування примусових заходів;

(4) засновуватися на аудитах, оцінках та інспектуваннях суб’єктів авіаційної діяльності;

(5) стосовно сертифікованих провайдерів забезпечувати уповноважений орган необхідними доказами для виконання подальших дій, включаючи зупинення, припинення дії сертифіката або часткове обмеження умов до сертифіката, а також застосування фінансових санкцій при недотриманні провайдерами вимог;

(6) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

ATM/ANS.AR.C.010 Нагляд

(a) Уповноважений орган проводить аудити, інспектування провайдерів відповідно до розділу V цих Авіаційних правил.

(b) Аудити, інспектування, зазначені у пункті (a) цього параграфу:

(1) надають уповноваженому органу можливість отримати докази відповідності провайдерів вимогам та докази дотримання провайдерами документації системи управління (системи управління безпекою польотів), керівництв, операційних документів, умов надання послуг, сертифіката;

(2) є незалежні від внутрішніх аудитів, що здійснюються провайдером;

(3) забезпечують можливість перевірки виконання провайдерами документації системи управління (системи управління безпекою польотів), керівництв, операційних документів, умов надання послуг, сертифіката, внутрішніх процесів та процедур, а також функцій та послуг, що надаються;

(4) визначають:

(i) чи відповідають документація системи управління (системи управління безпекою польотів), керівництва, умови надання послуг, сертифікату та встановленим вимогам;

(ii) чи відповідають дії, які виконує провайдер, документації системи управління (системи управління безпекою польотів), керівництвам, умовам надання послуг, сертифікату, та встановленим вимогам;

(iii) чи відповідають результати виконаних дій документації системи управління (системи управління безпекою польотів), керівництвам, умовам надання послуг, сертифікату.

(c) Уповноважений орган на основі отриманих доказів контролює постійне дотримання провайдерами вимог цих Авіаційних правил та інших нормативно-правових актів у сфері цивільної авіації.

ATM/ANS.AR.C.015 Програма нагляду

(a) Уповноважений орган розробляє та щорічно оновлює програму нагляду з урахуванням специфіки діяльності провайдерів, складності їх діяльності, результатів попередніх сертифікаційних та/або наглядових заходів. Програма нагляду також базується на оцінці асоційованих ризиків, пов’язаних з діяльністю провайдерів. Програма нагляду включає аудити, які:

(1) охоплюють всі напрямки, які можуть негативно впливати на безпеку польотів, з акцентом на ті напрямки, де були виявлені недоліки;

(2) охоплюють всіх провайдерів, за якими уповноважений орган здійснює нагляд;

(3) охоплюють перевірку методів, що впроваджені провайдерами, для підтвердження компетентності їх персоналу;

(4) забезпечують їх проведення у спосіб, що відповідає рівню ризику, який виникає в результаті операційної діяльності провайдера та надання провайдером послуг;

(5) забезпечують, щоб цикл планування наглядових заходів для провайдерів не перевищував 24 місяці.

Цикл планування нагляду може бути скорочений, якщо є докази того, що показники ефективності забезпечення безпеки польотів знизилися.

Для провайдера цикл планування наглядових заходів може бути збільшений до 36 місяців, якщо уповноважений орган встановив, що протягом попередніх 24 місяців:

(i) провайдер продемонстрував свою спроможність виявляти небезпеки та управління асоційованими з цим ризиками;

(ii) провайдер постійно демонструє відповідність вимогам управління змінами відповідно до параграфів ATM/ANS.OR.A.040 та ATM/ANS.OR.A.045 додатка 3 до цих Авіаційних правил;

(iii) у провайдера не було ідентифікованого жодного недоліку рівня 1;

(iv) усі заходи з усунення недоліків були виконані протягом погодженого або продовженого уповноваженим органом періоду часу, як визначено у параграфі ATM/ANS.AR.C.050 цього додатка.

Цикл планування наглядових заходів подовжується не більше ніж до 48 місяців, якщо додатково до зазначених у цьому підпункті вимог, провайдер розробив та узгодив з уповноваженим органом ефективну систему постійного звітування уповноваженому органу про моніторинг ефективності забезпечення безпеки польотів та постійну відповідність провайдера нормативним вимогам;

(6) забезпечують перевірку впровадження заходів з усунення недоліків;

(7) передбачають консультації з провайдерами та їх відповідне інформування;

(8) визначають передбачуваний інтервал аудитів різних об’єктів (підрозділів) провайдера, якщо вони є.

(b) Уповноважений орган у разі необхідності може змінити цілі та обсяг попередньо запланованих аудитів, у тому числі щодо оцінки документації та додаткових аудитів.

(c) Уповноважений орган має вирішувати, які механізми, елементи, послуги, функції, місця та види діяльності перевіряються протягом встановленого строку.

(d) Спостереження та недоліки за результатами аудиту, видані відповідно до параграфа ATM/ANS.AR.C.050 цього додатка, мають бути задокументовані. Недоліки підкріплюються доказами, отриманими за результатами перевірки виконання застосованих вимог, а також документації системи управління (системи управління безпекою польотів), керівництв, операційних документів, умов надання послуг, сертифікату щодо яких проводився аудит.

(e) Звіт за результатами аудиту, інспектування, включаючи деталі недоліків та спостережень, складається та направляється відповідному провайдеру та є предметом обговорення виключно між уповноваженим органом та провайдером, що перевірявся. Інформація про недоліки та спостереження не підлягає оприлюдненню.

ATM/ANS.AR.C.020 Видача сертифікатів

(a) Відповідно до процесу, встановленого в пункті (a) параграфу ATM/ANS.AR.C.005 цього додатка, після отримання від провайдера заявки на видачу сертифіката, уповноважений орган проводить верифікацію відповідності провайдера встановленим вимогам цих Авіаційних правил та інших нормативно-правових актів у сфері цивільної авіації.

(b) Уповноважений орган може проводити аудити, інспектування або оцінки, якщо вони необхідні для видачі сертифіката (внесення змін до сертифіката).

(c) Сертифікат видається на необмежений строк. Умови надання послуг/функцій провайдером зазначаються у сертифікаті (умовах до сертифіката).

(d) Сертифікат не видається провайдеру в разі наявності не усунутих недоліків рівня 1. У випадках, коли недоліки не відносяться до рівня 1, провайдер має оцінити та розробити заходи з їх усунення. План усунення недоліків погоджується уповноваженим органом до видачі сертифіката. Заходи, зазначені в плані усунення недоліків, є обов’язковими для виконання провайдерами у строки, визначені планом усунення недоліків.

ATM/ANS.AR.C.025 Зміни

(a) Після отримання повідомлення про зміну відповідно до параграфа ATM/ANS.OR.A.045 додатка 3 до цих Авіаційних правил уповноважений орган виконує параграфи ATM/ANS.AR.C.030, ATM/ANS.AR.C.035, ATM/ANS.AR.C.040 цього додатка.

(b) Після отримання повідомлення про зміну відповідно до пункту (a)(2) параграфа ATM/ANS.OR.A.040 додатка 3 до цих Авіаційних правил, для впровадження якої необхідне попереднє погодження, уповноважений орган:

(1) перед погодженням зміни, проводить верифікацію дотримання провайдером вимог;

(2) вживає негайних відповідних заходів у разі впровадження провайдером змін згаданих у підпункті (1) цього пункту, що потребують попереднього погодження уповноваженим органом, без отримання такого погодження.

(c) З метою надання змоги провайдеру впроваджувати зміни до системи управління та/або системи управління безпекою польотів, без попереднього погодження відповідно до пункту (b) параграфа ATM/ANS.OR.A.040 додатка 3 до цих Авіаційних правил, уповноважений орган погоджує процедуру, розроблену провайдером, яка визначає перелік змін та описує, яким чином впроваджуються зміни та направляються повідомлення про зміни. У процесі нагляду уповноважений орган оцінює інформацію, надану в повідомленні про зміну, щоб провести верифікацію відповідності вжитих заходів погодженим процедурам, вимогам цих Авіаційних правил та інших нормативно-правових актів. У разі встановлення невідповідності, уповноважений орган:

(1) повідомляє провайдера про недотримання вимог та вимагає подальших дій щодо забезпечення їх дотримання;

(2) у випадку ідентифікації недоліків рівня 1 та/або рівня 2, діє відповідно до параграфа ATM/ANS.AR.C.050 цього додатка.

ATM/ANS.AR.C.030 Погодження процедур управління змінами у функціональних системах

(a) Уповноважений орган оцінює:

(1) процедури управління змінами у функціональних системах або будь-які значні зміни до цих процедур, які надаються провайдером відповідно до пункту (b) параграфу ATM/ANS.OR.B.010 додатка 3 до цих Авіаційних правил;

(2) на запит провайдера відповідно до підпункту (c)(1) параграфа ATM/ANS.OR.B.010 додатка 3 до цих Авіаційних правил, будь-яке відхилення від процедур, зазначених у підпункті (1) цього пункту;

(b) Уповноважений орган погоджує процедури управління змінами у функціональних системах, а також зміни та відхилення від процедур управління змінами у функціональних системах, зазначені в пункті (а) цього параграфа, коли встановлено, що вони є необхідними та достатніми для того, щоб провайдер продемонстрував відповідність параграфам ATM/ANS.OR.A.045, ATM/ANS.OR.C.005 додатка 3 до цих Авіаційних правил, та параграфам ATS.OR.205, ATS.OR.210 додатка 4 до цих Авіаційних правил.

ATM/ANS.AR.C.035 Рішення про оцінку повідомлення про зміну у функціональній системі

(a) Після отримання повідомлення про зміну у функціональній системі відповідно до підпункту (a)(1) параграфа ATM/ANS.OR.A.045 додатка 3 до цих Авіаційних правил, або після отримання оновленого повідомлення про зміну у функціональній системі відповідно до пункту (b) параграфа ATM/ANS.OR.A.045 додатка 3 до цих Авіаційних правил, уповноважений орган приймає рішення щодо оцінки зміни у функціональній системі. Уповноважений орган має право отримати у провайдера додаткову інформацію, необхідну для прийняття рішення щодо оцінки зміни у функціональній системі.

(b) Уповноважений орган приймає рішення щодо оцінки зміни у функціональній системі на підставі вичерпних, достовірних та задокументованих критеріїв, які забезпечують оцінку уповноваженим органом зміни у функціональній системі, у разі якщо комбінація ймовірності того, що аргумент складний або невідомий провайдеру, і серйозність можливих наслідків зміни у функціональній системі є значною.

(c) У разі, якщо уповноважений орган приймає рішення про доцільність оцінки зміни у функціональній системі, основану на інших критеріях ризику, ніж це зазначено у пункті (b), то такі критерії мають бути конкретними, актуальними та задокументованими.

(d) Уповноважений орган інформує провайдера про прийняте рішення щодо оцінки зміни у функціональній системі, яка зазначена в повідомленні. За запитом провайдера уповноважений орган надає обґрунтування прийнятого рішення щодо оцінки зміни у функціональній системі.

ATM/ANS.AR.C.040 Оцінка повідомлення про зміну у функціональній системі

(a) При оцінці повідомлення про зміну у функціональній системі та зазначених у ньому аргументів, уповноважений орган:

(1) оцінює обґрунтованість аргументів, представлених відповідно до підпункту (a)(2) параграфа ATM/ANS.OR.C.005 додатка 3 до цих Авіаційних правил або підпункту (a)(2) параграфа ATS.OR.205 додатка 4 до цих Авіаційних правил;

(2) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

(b) Уповноважений орган:

(1) погоджує аргументи, зазначені у підпункті (а)(1) цього параграфа, з відповідними умовами та інформує про це провайдера; або

(2) відхиляє аргументи, зазначені у підпункті (а)(1) цього параграфа, та інформує про це провайдера разом із наданням обґрунтування.

ATM/ANS.AR.C.045 НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ

ATM/ANS.AR.C.050 Недоліки, заходи з усунення недоліків та примусові заходи

(a) Уповноважений орган впроваджує систему аналізу впливу недоліків на безпеку польотів та систему прийняття рішення про вжиття примусових заходів в залежності від ризику для безпеки польотів, що створює провайдер через невідповідність встановленим вимогам.

(b) З метою забезпечення безперервності надання послуг, уповноважений орган може дозволити провайдеру продовжити надавати послуги під час виконання заходів з усунення недоліків, якщо ідентифіковані недоліки не створюють ризики для безпеки польотів та не вимагають негайних заходів.

(c) Уповноважений орган призначає недоліку рівень 1, якщо виявлена невідповідність із вимогами цих Авіаційних правил або іншими нормативно-правовими актами у сфері цивільної авіації, процедурами або керівництвами провайдера, сертифікатом, або умовами до сертифіката, що створює ризик для безпеки польотів або ставить під сумнів здатність провайдера надавати послуги.

Недоліки рівня 1 включають як мінімум:

(1) застосування операційних процедур та/або надання ATM/ANS таким чином, що створюється ризик для безпеки польотів;

(2) отримання або підтримання дійсності сертифіката провайдера шляхом надання недостовірної інформації, документальних доказів;

(3) використання сертифіката провайдера з порушенням зазначених послуг/функцій;

(4) відсутність відповідального керівника.

(d) Уповноважений орган призначає недоліку рівень 2, якщо виявлена будь-яка інша невідповідність із вимогами цих Авіаційних правил або іншими нормативно-правовими актами у сфері цивільної авіації, процедурами або керівництвами провайдера, сертифікатом, або умовами до сертифіката, що може створити ризик для безпеки польотів.

(e) Про виявленні під час здійснення нагляду недоліки уповноважений орган письмово повідомляє провайдера та вимагає виконання заходів з їх усунення.

(1) У випадку ідентифікації недоліків рівня 1 уповноважений орган вживає негайні та належні заходи з метою забезпечення безпеки польотів, а в разі необхідності — зупиняє, припиняє дію сертифіката або частково обмежує умови до сертифіката. Заходи, що вживаються уповноваженим органом, залежать від суті недоліку та залишаються дійсними до вжиття провайдером відповідних заходів з усунення недоліку.

(і) Уповноважений орган зупиняє дію сертифіката, якщо ідентифіковані недоліки, які зазначені в пункті (с) цього параграфа за усіма типами послуг/функцій, зазначених в умовах до сертифіката.

(іі) Уповноважений орган припиняє дію сертифіката, якщо зупинення його дії триває довше шести місяців.

(ііі) Уповноважений орган частково обмежує умови до сертифіката, якщо ідентифіковані недоліки, які зазначені в пункті (с) цього параграфа за окремими послугами/функціями (їх типами та/або обсягами), зазначеними в умовах до сертифіката.

(2) У випадку ідентифікації недоліків рівня 2 уповноважений орган:

(i) надає провайдеру право визначити період на усунення ідентифікованих недоліків відповідно до складності недоліку, який має бути включений до плану усунення недоліків;

(ii) оцінює запропонований провайдером план усунення недоліків та заходи з усунення недоліків, і, якщо оцінка вказує на те, що заходи з усунення недоліків, зазначені в плані, є достатніми для усунення недоліків, погоджує план усунення недоліків.

(3) Уповноважений орган може змінити рівень недоліку на рівень 1 із застосуванням заходів відповідно до підпункту (1) цього пункту у випадку, якщо ідентифіковано недолік(и) рівня 2, а провайдер:

(i) не надав у визначений уповноваженим органом строк план усунення недоліків з урахуванням суті недоліку(ів), який може бути погоджений уповноваженим органом, або

(ii) не виконав заходи з усунення недоліків протягом погодженого уповноваженим органом строку.

(f) Уповноважений орган призначає недоліку рівень 1 відповідно до пункту (с) цього параграфа, якщо провайдер впроваджує в операційне середовище або застосовує наземний засіб CNS, АМО, який не відповідає вимогам пункту (g) параграфа ATM/ANS.OR.A.045 додатка 3 до цих Авіаційних правил;

(g) Для тих недоліків, які не відносяться до недоліків рівнів 1 і 2, уповноважений орган може надавати спостереження. Уповноважений орган приймає до уваги спостереження при проведенні наступних аудитів.

Доповнення 1 до додатка 2

Додаток 3

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 3 пункту 2 розділу І)

Додаток 3

«Загальні вимоги до провайдерів

(Part-ATM/ANS.OR)»

Розділ A — Загальні вимоги (ATM/ANS.OR.A)

ATM/ANS.OR.A.001 Сфера застосування

Відповідно до розділу VI цих Авіаційних правил цей додаток встановлює вимоги до провайдерів.

ATM/ANS.OR.A.005 Заявка на отримання сертифіката (внесення змін до сертифіката) провайдера ATM/ANS

(a) Заявка на отримання сертифіката (внесення змін до сертифіката) провайдера ATM/ANS здійснюється за формою, наведеною у доповненні 1 до цього додатка.

(b) Відповідно до розділу VI цих Авіаційних правил для отримання сертифіката провайдер має відповідати:

(1) вимогам додатка 14 до цих Авіаційних правил;

(2) вимогам цього додатка;

(3) вимогам додатків 4–13 до цих Авіаційних правил, якщо вимоги застосовуються до ATM/ANS, які провайдер надає або планує надавати.

ATM/ANS.OR.A.010 Заявка на отримання сертифіката (внесення змін до сертифіката) провайдера ATM/ANS за спрощеними процедурами

(a) Незважаючи на вимоги, зазначені в пункті (b) цього параграфу, провайдер ATS може подати заявку на отримання сертифіката за спрощеними процедурами, коли провайдер надає чи планує надавати ATS лише по відношенню до однієї або декількох наступних категорій:

(1) авіаційні роботи;

(2) авіації загального призначення;

(3) комерційного авіаційного транспорту з максимально-допустимою злітною масою повітряного судна менш ніж 10 т або менш ніж 20 пасажирських місць;

(4) менш ніж 10000 операцій на рік з повітряними суднами комерційного авіаційного транспорту незалежно від їх максимально-допустимої злітної маси та кількості пасажирських місць. Операції на рік визначаються, як середнє річне значення усіх зльотів і посадок за попередні 3 роки.

(b) провайдери можуть також подати заявку на отримання сертифіката за спрощеними процедурами:

(1) провайдери CNS, MET, AIS з валовим річним оборотом у розмірі 1 000 000 євро або менше в частині, що стосується надання послуг;

(2) провайдери ATS, що надають AFIS одночасно функціонуючи не більше ніж на одному робочому місці на будь-якому аеродромі.

(c) Провайдер, який подає заявку на отримання сертифіката за спрощеними процедурами, відповідно до пункту (а) цього параграфа або підпункту (b)(1) цього параграфу, має відповідати, як мінімум, вимогам, викладеним у:

(1) параграфі ATM/ANS.OR.A.005;

(2) параграфі ATM/ANS.OR.A.010;

(3) параграфі ATM/ANS.OR.A.020;

(4) параграфі ATM/ANS.OR.A.025;

(5) параграфі ATM/ANS.OR.A.035;

(6) параграфі ATM/ANS.OR.A.050;

(7) параграфі ATM/ANS.OR.A.055;

(8) параграфі ATM/ANS.OR.A.060;

(9) параграфі ATM/ANS.OR.A.065;

(10) параграфі ATM/ANS.OR.A.070;

(11) параграфі ATM/ANS.OR.A.075;

(12) параграфі ATM/ANS.OR.A.080;

(13) параграфі ATM/ANS.OR.A.085;

(14) параграфі ATM/ANS.OR.A.090;

(15) параграфі ATM/ANS.OR.B.001;

(16) параграфі ATM/ANS.OR.B.005;

(17) параграфі ATM/ANS.OR.B.020;

(18) параграфі ATM/ANS.OR.B.025;

(19) параграфі ATM/ANS.OR.B.030;

(20) параграфі ATM/ANS.OR.B.035;

(21) параграфі ATM/ANS.OR.D.010;

(22) параграфі ATM/ANS.OR.D.020;

(23) додатках 4–6, 8 до цих Авіаційних правил відповідно до розділу VI цих Авіаційних правил.

(d) Провайдер, який подає заявку на отримання сертифіката за спрощеними процедурами відповідно до підпункту (b)(2) цього параграфу, має відповідати, як мінімум, вимогам, викладеним у підпунктах (с)(1)–(с)(22) цього параграфа та вимогам, викладеним у додатку 4 до цих Авіаційних правил.

(e) Заявка на отримання сертифіката (внесення змін до сертифіката) провайдера ATM/ANS за спрощеними процедурами здійснюється за формою, наведеною у доповненні 2 до цього додатка.

ATM/ANS.OR.A.015 НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ

ATM/ANS.OR.A.020 Методи визначення відповідності

(a) Провайдер може застосовувати альтернативні методи визначення відповідності (AltMOC), які прийняті уповноваженим органом, для встановлення відповідності авіаційним правилам України та іншим нормативно-правовим актам. AltMOC розробляються до прийнятних методів визначення відповідності (AMC).

(b) Якщо провайдер бажає застосовувати AltMOC, він має надати уповноваженому органу повний опис AltMOC до їх впровадження. Повний опис AltMOC має включати усі керівництва та/або процедури, а також їх оцінку для підтвердження того, що вимоги цих Авіаційних правил будуть виконуватися.

Провайдер може застосовувати AltMOC після отримання відповідно до пункту (d) параграфа ATM/ANS.AR.A.015 додатка 2 до цих Авіаційних правил від уповноваженого органу повідомлення із зазначенням, що AltMOC прийняті та можуть застосовуватись.

ATM/ANS.OR.A.025 Дійсність сертифіката

(a) Сертифікат провайдера вважається дійсним, якщо:

(1) провайдер дотримується вимог, визначених у цих Авіаційних правилах, включаючи вимоги, що стосуються сприяння та співпраці з уповноваженим органом відповідно до параграфа ATM/ANS.OR.A.050 цього додатка, та усуває недоліки відповідно до параграфа ATM/ANS.OR.A.055 цього додатка;

(2) сертифікат не був зданий, частково обмежений, зупинений або припинений.

(b) Сертифікат негайно здається уповноваженому органу після його припинення або відмови провайдера надавати послуги.

ATМ/ANS.OR.A.030 НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ

ATM/ANS.OR.A.035 Підтвердження відповідності

На вимогу уповноваженого органу провайдер надає всі докази для підтвердження своєї відповідності вимогам цих Авіаційних правил та інших нормативно-правових актів у сфері цивільної авіації.

ATM/ANS.OR.A.040 Зміни — Загальні положення

(a) Повідомлення та управління:

(1) зміни у функціональній системі або зміни, які впливають на функціональну систему, здійснюються відповідно до параграфа ATM/ANS.OR.A.045 цього додатка;

(2) зміни в наданні послуг, системі управління та/або системі управління безпекою польотів провайдера, які не впливають на функціональну систему, проводиться відповідно до пункту (b) цього параграфу.

(b) Будь-яка зміна, зазначена в підпункті (а)(2) цього параграфу, вимагає попереднього погодження до її впровадження, окрім випадків, коли повідомлення та управління зміною здійснюється за процедурою, яка згідно з пунктом (c) параграфу ATM/ANS.AR.C.025 додатка 2 до цих Авіаційних правил, погоджується уповноваженим органом.

ATM/ANS.OR.A.045 Зміни у функціональній системі

(a) Провайдер, який планує впровадити зміну у функціональній системі, має:

(1) повідомити про зміну уповноважений орган;

(2) надати за запитом уповноваженого органу будь-яку додаткову інформацію, необхідну для прийняття уповноваженим органом рішення про оцінку аргументів;

(3) поінформувати інших провайдерів і, де доцільно, зацікавлених суб’єктів авіаційної діяльності, яких стосується впровадження зміни.

(b) Про суттєві зміни до інформації, наданої відповідно до підпунктів (а)(1) та (2) цього параграфу, провайдер інформує уповноважений орган, а також про суттєві зміни до інформації, наданої відповідно до підпункту (а)(3) цього параграфу, провайдер інформує інших провайдерів та зацікавлених суб’єктів авіаційної діяльності.

(c) Провайдеру дозволяється впроваджувати лише ті частини зміни, які пройшли необхідні процедури згідно параграфа ATM/ANS.OR.B.010 цього додатка.

(d) Якщо уповноважений орган оцінює зміну відповідно до параграфа ATM/ANS. AR.C.035 додатка 2 до цих Авіаційних правил, провайдер може впроваджувати в операційне застосування ті частини зміни, щодо яких уповноважений орган погодив аргументи.

(e) Коли зміна відповідно до підпункту (а)(3) цього параграфа стосується інших провайдерів послуг та / або зацікавлених суб’єктів авіаційної діяльності, провайдер разом з іншими провайдерами визначають:

(1) заходи координації між собою та, де це можливо, із зацікавленими суб’єктами авіаційної діяльності;

(2) припущення та впроваджують заходи із зменшення ризиків, які стосуються більш ніж одного провайдера або зацікавленого суб’єкта авіаційної діяльності.

(f) Провайдери, які відповідно до підпункту (е)(2) цього параграфу, приймають рішення впроваджувати зміну і впроваджують заходи зниження ризиків, має використовувати аргументи для прийняття змін і впровадження заходів зниження ризиків, які є узгоджені між провайдерами, на яких впливає зміна у функціональній системі, та де це необхідно, із зацікавленими суб’єктами авіаційної діяльності.

(g) З метою впровадження наземних засобів CNS, АМО у функціональну систему, провайдер має гарантувати, що наземні засоби CNS, АМО (модернізовані наземні засоби CNS, АМО) є сертифікованими відповідно до авіаційних правил України, затверджених уповноваженим органом.

(h) Провайдер має гарантувати проведення процедури оцінки відповідності наземних засобів CNS, АМО відповідно до авіаційних правил України, затверджених уповноваженим органом.

(i) До впровадження наземних засобів CNS, АМО (їх модернізації), яким продовжено строки служби (ресурсу), провайдер має гарантувати, що змінена функціональна система відповідатиме встановленим вимогам.

(j) При впровадженні в операційне застосування наземних засобів CNS, АМО (модернізованих наземних засобів CNS, АМО), яким продовжено строки служби (ресурсу), провайдер має гарантувати, що умови і обмеження до таких засобів виконані та такі засоби відповідають встановленим вимогам.

ATM/ANS.OR.A.050 Сприяння та співробітництво

Провайдер сприяє у проведенні інспектувань, аудитів, оцінок, експертиз, досліджень уповноваженим органом або визнаною організацією, а також, за необхідності, співпрацює з уповноваженим органом для забезпечення результативного та ефективного здійснення повноважень уповноваженим органом або визнаною організацією.

ATM/ANS.OR.A.055 Недоліки та заходи з усунення недоліків

Після отримання від уповноваженого органу інформації про виявлені недоліки, провайдер має:

(a) визначити основну причину невідповідності;

(b) у строк, встановлений уповноваженим органом, розробити та погодити з уповноваженим органом план усунення недоліків;

(c) представити уповноваженому органу докази виконання запланованих заходів з усунення недоліків у строки, визначені планом усунення недоліків з урахуванням пункту (e) параграфу ATM/ANS. AR.C.050 додатка 2 до цих Авіаційних правил.

ATM/ANS.OR.A.060 Миттєве реагування на проблему з безпеки польотів

Провайдер виконує усі заходи з безпеки польотів, у тому числі директиви з безпеки польотів, видані уповноваженим органом відповідно до пункту (c) параграфу ATM/ANS. AR.A.025 додатка 2 до цих Авіаційних правил.

У випадку, якщо уповноважений орган видає директиву з безпеки польотів з метою усунення небезпечних умов або ситуацій, які впливають на безпеку польотів, стосовно операційних умов та обмежень, зазначених у декларації відповідно до авіаційних правил України, затверджених уповноваженим органом, провайдер має, у випадку, якщо визначено директивою з безпеки польотів, для виконання необхідних дій з усунення негативних умов/факторів:

(а) розробити та погодити з уповноваженим органом план усунення недоліків;

(b) представити уповноваженому органу докази виконання запланованих заходів з усунення недоліків у строки, визначені планом усунення недоліків.

ATM/ANS.OR.A.065 Сповіщення про події з безпеки польотів

(a) Провайдер надає сповіщення відповідно до вимог Авіаційних правил України «Порядок сповіщення про події в галузі цивільної авіації, розгляду отриманої інформації, її аналізу та вжиття відповідних заходів», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 27 грудня 2019 року № 1817, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2020 року за № 352/34635.

(b) Крім вимог пункту (a) цього параграфа провайдер інформує уповноважений орган та організації, які є відповідальні за розробку систем та їх складових, про будь-які несправності, технічні недоліки, погіршення технічних параметрів, події або інші нестандартні обставини, які загрожують або можуть загрожувати безпеці польотів, але не призвели до інциденту чи серйозного інциденту.

(c) Провайдер інформує уповноважений орган про події з безпеки польотів, зазначені у пункті (a) цього параграфа, та надає всю необхідну інформацію про події з безпеки польотів, що стали відомі провайдеру.

(d) Провайдер повідомляє уповноважений орган про вжиті заходи для попередження подібних подій у майбутньому.

ATM/ANS.OR.A.067 Розслідування з безпеки польотів

(a) Процес розслідування у сфері безпеки польотів є невід’ємною складовою системи управління безпекою польотів провайдера, який направлений на сприяння процесам ідентифікації небезпек та оцінки ризиків.

(b) Розслідуванням у сфері безпеки польотів підлягають не усі події, пов’язані із послугами, які надаються провайдером, виходячи із їх фактичного чи можливого впливу на безпеку польотів. Порядок прийняття провайдером рішення про розслідування у сфері безпеки польотів, його предмет, глибина, строки та форма проведення визначається задокументованою процедурою системи управління безпекою польотів провайдера.

(c) Для проведення розслідувань у сфері безпеки польотів провайдер може застосовувати відповідні технічні засоби, апаратне та програмне забезпечення, а також інше обладнання, яке відповідає цілям та методам розслідування.

(d) Розслідування проводить персонал провайдера, підготовка якого має відповідати підпункту (а)(6) параграфа ATM/ANS.OR.B.005 цього додатка.

ATM/ANS.OR.A.070 Плани заходів на випадок непередбачуваних обставин

Провайдер має розробити та впровадити плани заходів на випадок обставин, що обмежують або унеможливлюють надання послуг та/або виконання функцій (плани дій на випадок непередбачуваних обставин), які враховують усі типи послуг/функцій, що надаються провайдером. План визначає заходи, спрямовані на реагування на ситуації, що призводять до значного погіршення або припинення надання послуг/функцій провайдером.

ATM/ANS.OR.A.075 Відкрите та прозоре надання послуг

(a) Провайдер надає послуги відкрито та прозоро. Провайдер оприлюднює умови доступу до послуг (зміни у доступі до послуг) та впроваджує процес консультацій з користувачами на регулярній основі або, за необхідності, індивідуально або колективно при змінах у наданні послуг.

(b) Провайдер не має вести дискримінаційну політику за ознаками національності або іншими ознаками стосовно відповідних користувачів чи суб’єктів, які мають відношення до послуг/функції провайдера.

ATM/ANS.OR.A.080 Надання аеронавігаційних даних

(a) Провайдер має гарантувати, що аеронавігаційні дані, пов’язані з його послугами, своєчасно надаються провайдеру AIS.

(b) Перед наданням до провайдера AIS АНД та АНІ, що підлягають випуску та включенню як частина продуктів АНІ, провайдер має їх перевіряти для того, щоб АНД та АНІ містили всю необхідну інформацію та були правильними.

(с) Коли публікуються аеронавігаційні дані, що стосуються його послуг, провайдер має:

(1) контролювати дані;

(2) повідомляти провайдера AIS про будь-які зміни, необхідні для забезпечення правильності та повноти даних;

(3) повідомляти провайдера AIS, якщо дані є неправильними або невідповідними.

(d) При погодженні та затвердженні АМDT, SUP, АІС та запитів на видання NOTAM провайдер має виконувати вимоги розділу VIII цих Авіаційних правил.

АTM/ANS.OR.A.085 Управління якістю аеронавігаційних даних

Провайдер під час створення, обробки або передачі даних провайдеру AIS має:

(а) забезпечити відповідність аеронавігаційних даних специфікаціям каталогу аеронавігаційних даних;

(b) переконатися, що такі вимоги до якості даних виконуються:

(1) точність аеронавігаційних даних відповідає каталогу аеронавігаційних даних;

(2) підтримується цілісність аеронавігаційних даних;

(3) на основі класифікації цілісності, зазначеної в каталозі аеронавігаційних даних, впроваджуються процедури, щоб:

(і) для звичайних даних уникати пошкодження під час обробки даних;

(іі) для важливих даних пошкодження не відбувалися на жодному етапі всього процесу, і за потреби включалися додаткові процеси для усунення потенційних ризиків у загальній архітектурі системи для подальшого забезпечення цілісності даних на цьому рівні;

(iii) для критично важливих даних пошкодження не відбувалися на жодному етапі всього процесу, і включалися додаткові процеси забезпечення цілісності, щоб повністю пом’якшити вплив помилок, визначених як потенційні ризики цілісності даних шляхом ретельного аналізу загальної архітектури системи;

(4) роздільна здатність аеронавігаційних даних відповідає фактичній точності даних;

(5) забезпечується простежуваність аеронавігаційних даних;

(6) забезпечується своєчасність аеронавігаційних даних, включаючи будь-які обмеження щодо періоду дії даних;

(7) забезпечується повнота аеронавігаційних даних;

(8) надані дані відповідають зазначеним вимогам до формату;

(c) щодо джерела даних, укласти домовленості (угоди) зі стороною, яка створює дані, які містять інструкції щодо створення, модифікації або видалення даних, які включають як мінімум:

(1) однозначний опис аеронавігаційних даних, які необхідно створити, змінити або видалити;

(2) орган, якому мають бути надані аеронавігаційні дані;

(3) дата та час, до якого мають бути надані аеронавігаційні дані;

(4) формат звіту про джерело даних, який буде використовуватися;

(5) формат аеронавігаційних даних, що передаються;

(6) вимога щодо визначення будь-яких обмежень щодо використання даних;

(d) забезпечити використання методів підтвердження та верифікації даних, щоб переконатися, що аеронавігаційні дані відповідають відповідним вимогам до якості даних, а також:

(1) верифікація повинна гарантувати, що аеронавігаційні дані отримані без спотворень і що спотворення не відбувається на жодному етапі всього процесу аеронавігаційних даних;

(2) аеронавігаційні дані та аеронавігаційна інформація, введені вручну, підлягають незалежній перевірці для виявлення будь-яких помилок, які могли бути внесені;

(3) при використанні аеронавігаційних даних для отримання або розрахунку нових аеронавігаційних даних початкові дані повинні бути перевірені та підтверджені, за винятком випадків, коли вони надаються авторитетним джерелом;

(e) передавати аеронавігаційні дані за допомогою електронних засобів;

(f) укласти домовленості (угоди) з:

(1) усіма сторонами, які передають їм дані;

(2) іншими провайдерами або експлуатантами аеродромів під час обміну аеронавігаційними даними та аеронавігаційною інформацією;

(g) забезпечити своєчасне надання інформації, зазначеної у пункті (а) параграфа AIS.TR.505 додатка 6 до цих Авіаційних правил, провайдеру AIS;

(h) збирати та передавати метадані, які містять як мінімум:

(1) ідентифікацію організацій або організацій, які виконують заходи щодо створення, передачі або обробки аеронавігаційних даних;

(2) виконані заходи;

(3) дату і час виконання заходів;

(і) гарантувати, що засоби та програмне забезпечення, які використовуються для підтримки або автоматизації процесів АНД та АНІ, виконують свої функції без негативного впливу на якість АНД та АНІ;

(j) забезпечувати використання методів виявлення помилок цифрових даних під час передачі або зберігання аеронавігаційних даних, або обох, для підтримки відповідних рівнів цілісності даних;

(k) гарантувати, що передача аеронавігаційних даних підлягає відповідному процесу автентифікації, щоб одержувачі змогли підтвердити, що дані були передані авторизованим джерелом;

(l) гарантувати, що помилки, виявлені під час створення даних і після доставки даних, розглядаються, виправляються або вирішуються, і що пріоритет надається управлінню помилками в критичних і важливих аеронавігаційних даних.

ATM/ANS.OR.A.090 Загальні системи відліку для аеронавігації

З метою аеронавігації провайдери послуг повинні використовувати:

(а) Всесвітню геодезичну систему — 1984 (WGS-84) як горизонтальну систему відліку;

У разі точних геодезичних та деяких аеронавігаційних видів застосування слід моделювати та оцінювати зміну з часом руху тектонічних плато та впливу припливів та відливів на земну кору. Для врахування впливу фактора часу до будь-якого переліку абсолютних координат станції слід включати початок періоду відліку.

(b) середній рівень моря (MSL) як вертикальну систему відліку;

(c) григоріанський календар і всесвітній координований час (UTC) як системи відліку часу.

Якщо для деяких видів застосування використовується інша система відліку часу, каталог елементів чи метадані, пов’язані відповідно зі схемою застосування чи масивом даних, мають включати опис цієї системи або посилання на документ з описом цієї системи відліку часу.

Розділ B — Управління (ATM/ANS.OR.B)

ATM/ANS.OR.B.001 Технічна та операційна компетентність і можливості

Провайдер надає послуги на безпечній, ефективній, безперервній та стабільній основі. Провайдер надає послуги, які задовільняють потреби користувачів у визначеному повітряному просторі. Провайдер підтримує належну технічну і операційну спроможність та кадрові ресурси.

ATM/ANS.OR.B.005 Система управління

(a) Провайдер впроваджує та підтримує функціонування системи управління, в яку можуть бути інтегровані у якості її складових такі системи, як система управління безпекою польотів, якістю, безпекою, довкіллям. Система управління включає:

(1) чітко зазначені межі обов’язків та завдань в рамках організації, включаючи прямі завдання відповідального керівника;

(2) опис загальних принципів та підходів провайдера відносно безпеки польотів, якості, авіаційної безпеки, тощо при наданні послуг/функцій, які разом складають політику провайдера, підписану відповідальним керівником;

(3) методи верифікації показників діяльності провайдера, враховуючи показники продуктивності та цільові показники системи управління;

(4) процес визначення змін в організації провайдера та умов її діяльності, що можуть вплинути на встановлені процеси, процедури та послуги, а також, при необхідності, внесення змін у систему управління та/або функціональну систему для їх врахування;

(5) процес аналізу системи управління, визначення причин та наслідків незадовільних показників у системі управління, а також заходи з усунення причин незадовільних показників у системі управління;

(6) процес направлений на забезпечення підготовки та компетентності персоналу провайдера з метою забезпечення безпечного, ефективного, безперервного та стабільного виконання персоналом своїх посадових обов’язків (службових обов’язків). З цією метою провайдер впроваджує та підтримує функціонування політики відбору, підготовки та підтримання компетенції персоналу провайдера;

(7) встановлені методи і засоби забезпечення обізнаності персоналу провайдера у системі управління, що дозволяє інформувати персонал провайдера про важливу інформацію стосовно зміни процесів та процедур і опису причин їх впровадження;

(8) процес забезпечення відповідності обладнання ATM/ANS, а також його модернізації та продовження строків служби (ресурсу).

(b) Провайдер здійснює документування всіх основних процесів, включаючи процес доведення обов’язків до персоналу і порядок внесення змін до цього процесу.

(c) Провайдер впроваджує механізми перевірки відповідності своєї організації і процедур встановленим вимогам та коректності процедур. Перевірка відповідності включає систему зворотного зв’язку для доведення результатів перевірки до відповідального керівника з метою забезпечення ефективного впровадження заходів з усунення недоліків.

(d) Провайдер здійснює моніторинг показників ефективності (діяльності) функціональної системи та в разі виявлення зниження її показників, встановлює їх причини та усуває або зменшує вплив можливих негативних наслідків.

(e) Система управління має відповідати структурі провайдера та обсягу його діяльності, в тому числі враховувати небезпеки та ризики, пов’язані з типами (обсягами) послуг/функцій, які ним надаються.

(f) У межах своєї системи управління провайдер має налагодити взаємодію на офіційному рівні з відповідними провайдерами та зацікавленими суб’єктами авіаційної діяльності з метою:

(1) ідентифікації та оцінки загроз безпеки польотів, пов’язаних з його діяльністю, а також управління та зменшення ризиків;

(2) надання провайдером послуг/функцій згідно з вимогами цих Авіаційних правил.

(g) Якщо провайдер є експлуатантом аеродрому (має дійсний сертифікат експлуатанта аеродрому), тоді система управління експлуатанта аеродрому має також враховувати діяльність експлуатанта аеродрому як провайдера;

(h) Система управління провайдера має враховувати межі завдань, порядок взаємодії, права та обов’язки стосовно забезпечення безпеки польотів та авіаційної безпеки, що визначені угодою між провайдером та експлуатантом аеродрому.

ATM/ANS.OR.B.010 Процедури управління змінами

(a) Провайдер застосовує процедури для управління, оцінки змін у функціональних системах та, у разі необхідності, зменшення негативного впливу змін на функціональні системи згідно з параграфами ATM/ANS.OR.A.045, ATM/ANS.OR.C.005 цього додатка та параграфами ATS.OR.205, ATS.OR.210 додатка 4 до цих Авіаційних правил.

(b) Процедури, зазначені в пункті (а) цього параграфу або суттєві зміни до цих процедур:

(1) подаються провайдером для погодження уповноваженим органом;

(2) не застосовуються до їх погодження уповноваженим органом.

(c) Якщо погоджені процедури, зазначені в пункті (b) цього параграфу, не були застосовані для відповідної зміни, провайдер:

(1) подає запит уповноваженому органу на відхилення від погоджених процедур;

(2) надає інформацію до уповноваженого органу про відхилення та обґрунтування відхилення;

(3) не застосовує відхилення до його погодження уповноваженим органом.

ATS/ANS.OR.B.015 Договірна діяльність

(a) Договірна діяльність включає всі види діяльності провайдера відповідно до умов сертифіката, які виконуються іншими сертифікованими організаціями, або іншими несертифікованими організаціями, що працюють під наглядом провайдера.

Провайдер має гарантувати, що під час укладання договорів або передачі будь-якої частини його діяльності іншим організаціям, договірна діяльність або придбана частина діяльності, система або її складова, відповідає встановленим вимогам.

(b) Якщо провайдер укладає договір з організацією, не сертифікованою відповідно до цих Авіаційних правил, для забезпечення сертифікованих послуг, провайдер має гарантувати, що зазначена організація відповідає вимогам, визначеним провайдером.

ATM/ANS.OR.B.020 Вимоги до призначення персоналу

(a) Провайдер повинен мати відповідального керівника, який має повноваження гарантувати, що вся діяльність може бути профінансованою та виконаною у відповідності із встановленими вимогами. Відповідальний керівник має відповідати за створення та підтримання ефективної системи управління.

(b) Провайдер визначає повноваження та обов’язки призначених посадових осіб, зокрема керівного персоналу, на якого покладені обов’язки за впровадження безпеки польотів, системи якості, авіаційної безпеки, системи фінансування та функцій пов’язаних з людськими ресурсами.

ATM/ANS.OR.B.025 Вимоги до засобів

Провайдер забезпечує наявність належних та відповідних засобів для здійснення всіх завдань та виконання всіх видів діяльності відповідно до встановлених вимог.

ATM/ANS.OR.B.030 Зберігання інформації

(a) Провайдер впроваджує систему ведення обліку для зберігання інформації пов’язаної із системою управління, що включає, як мінімум, елементи, зазначені у параграфі ATM/ANS.OR.B.005 цього додатка.

(b) Формат та період зберігання інформації, зазначеної у пункті (а) цього параграфу, зазначається в процедурах системи управління провайдера.

(c) Інформація зберігається таким чином, щоб забезпечити її захист від пошкодження, несанкціонованого редагування, вилучення та копіювання.

ATM/ANS.OR.B.035 Операційні керівництва

(a) Провайдер надає персоналу операційні керівництва для використання та постійно підтримує їх актуальність.

(b) Провайдер гарантує, що:

(1) операційні керівництва включають інструкції, процедури/процеси та інформацію, необхідну операційному персоналу для виконання своїх посадових обов’язків (службових обов’язків);

(2) відповідні частини операційних керівництв доступні для визначеного персоналу;

(3) операційний персонал отримує інформацію про внесення змін до операційних керівництв стосовно своїх посадових обов’язків (службових обов’язків) у спосіб, що дозволяє операційному персоналу застосовувати ці зміни з дати набрання чинності.

Розділ C. — Особливі вимоги до провайдерів, які не є провайдерами ATS (ATM/ANS.OR.C)

ATM/ANS.OR.C.001 Сфера застосування

Цей розділ в доповнення до вимог розділів А та B цього додатка, встановлює вимоги до провайдерів, які не є провайдерами ATS.

ATM/ANS.OR.C.005 Оцінка щодо дотримання безпеки польотів та забезпечення змін у функціональних системах

(a) Провайдер, який не є провайдером ATS, при плануванні змін, про які повідомляється відповідно до підпункту (a)(1) параграфа ATM/ANS.OR.A.045 цього додатка:

(1) забезпечує оцінку щодо дотримання безпеки польотів, яка охоплює наступний обсяг змін:

(i) зміни елементів, що стосуються обладнання, процедур та людських ресурсів;

(ii) інтерфейси та взаємодію між елементами, які змінюються, та функціональною системою;

(iii) інтерфейси та взаємодію між елементами, які змінюються, та середовищем, в якому вони мають використовуватись;

(iv) життєвий цикл змін від визначення зміни до впровадження в дію, включаючи введення в експлуатацію;

(v) заплановані режими обмеженої функціональності;

(2) представляє докази із належним рівнем підтвердження за допомогою повних, задокументованих та дійсних аргументів, що послуги/функції будуть надаватись тільки так, як заплановано у відповідних умовах.

(b) Оцінка щодо дотримання безпеки польотів, зазначена у пункті (а) цього параграфу, яка проводитися провайдером, який не є провайдером ATS, включає:

(1) верифікацію, того що:

(i) оцінка відповідає обсягу зміни, як зазначено в підпункті (а)(1) цього параграфу;

(ii) послуги/функції будуть надаватись тільки так, як заплановано;

(iii) послуги/функції у частині, що стосується зміненої функціональної системи, відповідає і не суперечить вимогам цих Авіаційних правил;

(2) критерії моніторингу, які необхідні для демонстрації того, що послуги/функції буде надаватись тільки так, як заплановано.

Розділ D — Особливі вимоги до провайдерів ATS, CNS, MET, AIS, ATFM (ATM/ANS.OR.D)

ATM/ANS.OR.D.001 Сфера застосування

Цей розділ встановлює вимоги до провайдерів ATS, CNS, MET, AIS, ATFM в доповнення до вимог розділів А, B та C цього додатка.

ATM/ANS.OR.D.005 Бізнес-плани, річні плани та їх виконання

(a) Бізнес-план (програма розвитку):

(1) провайдери ATS, CNS, MET, AIS, ATFM складають бізнес-план (програму розвитку) на період мінімум п’ять наступних років. Бізнес-план (програма розвитку):

(i) описує загальні цілі та завдання провайдерів, стратегією досягнення цілей з урахуванням вимог чинних нормативно-правових актів, загальні довгострокові плани та відповідні вимоги нормативно-правових актів для розвитку інфраструктури або інших технологій провайдера;

(ii) включає цільові показники з безпеки польотів та пропускної спроможності, захисту навколишнього середовища та рентабельності.

(2) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ;

(3) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

(b) Річний план:

(1) провайдери ATS, CNS, MET, AIS, ATFM складають річний план на наступний рік, який конкретизує бізнес-план (програму розвитку) та описує будь-які зміни до нього у порівнянні з попереднім річним планом;

(2) річний план охоплює рівень та якість послуг/функцій, очікувану пропускну спроможність, безпеку польотів, захист навколишнього середовища, рентабельність та включає:

(i) інформацію щодо впровадження нової інфраструктури або інших розробок та заяву про те, як вони сприятимуть покращенню діяльності провайдера, включаючи рівень та якість надання послуг/функцій;

(ii) критерії виконання плану, на основі яких оцінюється рівень та якість послуг/функцій;

(iii) інформацію про заходи, передбачені провайдерами для зменшення ризиків з безпеки польотів, які враховують показники з безпеки польотів для контролю ризиків з безпеки польотів, і, якщо це необхідно, розрахункові витрати на зазначені заходи;

(iv) очікуваний короткостроковий фінансовий стан провайдерів, а також будь-які зміни чи вплив на бізнес-план (програму розвитку).

(c) Виконання планів

Провайдери ATS, CNS, MET, AIS, ATFM надають до уповноваженого органу бізнес-плани (програми розвитку) та річні плани до початку виконання зазначених планів у спосіб, встановлений уповноваженим органом, та здійснюють заходи щодо їх виконання.

ATM/ANS.OR.D.010 Управління безпекою

(a) Відповідно до вимог параграфу ATM/ANS.OR.B.005 цього додатка провайдери ATS, CNS, MET, AIS, ATFM впроваджують систему безпеки, як складову частину системи управління, та підтримують її функціонування з метою забезпечення:

(1) захисту від актів незаконного втручання об’єктів радіонавігаційного забезпечення, засобів, служб та персоналу;

(2) безпеки експлуатаційних даних, які використовують провайдери, з метою застосування таким чином, щоб лише уповноважені особи мали до них доступ.

(b) Система безпеки провайдера:

(1) забезпечує здійснення оцінки рівня загрози та ризиків, на підставі якої запроваджує та здійснює адекватні заходи авіаційної безпеки щодо захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання, що відповідають характеру та рівню загрози;

(2) забезпечує впровадження процедур і заходів авіаційної безпеки та контролю якості авіаційної безпеки, підготовку персоналу з авіаційної безпеки;

(3) забезпечує належну експлуатацію технічних засобів та обладнання безпеки;

(4) забезпечує оперативне та ефективне усунення виявлених недоліків.

(c) Провайдери забезпечують свій персонал доступом до документів, що містять конфіденційну інформацію провайдера, та здійснюють координацію з відповідними цивільними та військовими органами з метою забезпечення безпеки своїх засобів, персоналу та даних.

(d) Провайдери забезпечують захист від кіберзагроз критично важливих інформаційних авіаційних систем, інформаційно-комунікаційних технологій та оперативних даних, порушення цілісності яких і доступ до яких може негативно вплинути на процес надання послуг і створити загрозу безпеці польотів.

ATS/ANS.OR.D.015 Фінансова спроможність — економічні та фінансові можливості

Провайдери ATS, CNS, MET, AIS, ATFM мають бути спроможними відповідати своїм фінансовим зобов’язанням, таким як фіксовані чи змінні витрати для надання послуг/функцій або капітальні інвестиції. Провайдер має використовувати відповідну бухгалтерську систему обліку. Провайдери мають демонструвати свою фінансову здатність у річному плані згідно з пунктом (b) параграфа ATM/ANS.OR.D.005 цього додатка.

Провайдери мають продемонструвати, що вони є об’єктами постійних та регулярних фінансових аудитів з боку уповноважених на те органів відповідно до чинного законодавства України.

ATM/ANS.OR.D.020 Зобов’язання та страхові аспекти

(a) Провайдери ATS, CNS, MET, AIS, ATFM мають створити механізми покриття зобов’язань, пов’язаних з виконанням своїх завдань відповідно до чинного законодавства України.

(b) Метод, який застосовується для забезпечення покриття зобов’язань, має відповідати потенційним збиткам та збиткам з урахуванням правового статусу провайдерів та наявного рівня страхового покриття зі страхування ризиків цивільної авіації.

(c) Якщо для забезпечення функціонування ATM/ANS провайдерам ATS, CNS, MET, AIS, ATFM необхідно укладати договори з іншими провайдерами, тоді договори мають включати визначення меж відповідальності між провайдерами.

ATM/ANS.OR.D.025 Вимоги до звітування

(a) Провайдери ATS, CNS, MET, AIS, ATFM мають надавати уповноваженому органу річний звіт про свою діяльність. У разі надання кількох типів (обсягів) послуг/функцій в річному звіті окремо зазначається інформація з кожного типу (обсягу) послуг/функцій, у тому числі витрати і доходи на їх надання.

(b) Річний звіт провайдерів ATS, CNS, MET, AIS, ATFM має охоплювати фінансову діяльність, операційні показники та будь-які інші важливі напрямки роботи та розробки, зокрема, у сфері безпеки польотів.

(c) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

(d) Річні звіти, зазначені у пунктах (а) та (с) цього параграфу, мають включати, як мінімум:

(1) оцінку показників надання послуг;

(2) для провайдерів ATS, CNS, MET, AIS, ATFM — порівняння фактичних показників діяльності з цільовими показниками, встановленими у бізнес-плані (програмі розвитку), зазначеними в пункті (a) параграфу ATM/ANS.OR.D.005 цього додатка, та річному плані;

(3) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ;

(4) обґрунтування відмінностей з відповідними цілями/завданнями;

(5) інформацію щодо розробок/нововведень, пов’язаних із ATM/ANS та інфраструктурою;

(6) фінансові результати;

(7) інформацію про проведені консультації з користувачами послуг;

(8) інформацію про людські ресурси.

Провайдери ATS, CNS, MET, AIS, ATFM визначають зміст річного звіту, доступного для оприлюднення, та оприлюднюють його.

_Доповнення 1-3 до додатка 3,

Додавання 1-7 та Додавання 8-10 до доповнення 3 додатка 3_

Додаток 4

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 4 пункту 2 розділу І)

Додаток 4

«Специфічні вимоги для провайдерів ATS

(Part-ATS)»

Розділ А — Додаткові вимоги до провайдерів ATS (ATS.OR)

Глава 1. — Загальні вимоги

ATS.OR.100 Право власності

(a) Провайдер ATS повідомляє уповноважений орган про:

(1) правовий статус провайдера, організаційно-правову форму, форми власності та будь-які домовленості, що мають суттєвий вплив на контроль його активів;

(2) зв’язки з організаціями, які не беруть участі в наданні ATS, включаючи комерційну діяльність, де провайдер ATS бере участь безпосередньо або через відповідні домовленості, що становить більше 1 % очікуваного доходу провайдера ATS, зміни будь-якого окремого пакету акцій, що становить 10 % або більше відсотків від загального пакету акцій. Провайдер ATS вживає всіх необхідних заходів для запобігання конфлікту інтересів, що може поставити під загрозу неупереджене та об’єктивне надання ATS.

ATS.OR.105 Відкрите та прозоре надання ATS

У доповнення до вимог параграфу ATM/ANS.OR.A.075 додатка 3 до цих Авіаційних правил, відповідно до вимог нормативно-правових актів у сфері цивільної авіації, провайдер ATS не має займатися діяльністю, яка може спричинити запобігання, обмеження або спотворення конкуренції, а також не має зловживати домінуючим становищем.

ATS.OR.120 Координація між провайдером МЕТ та провайдером ATS

Координація між провайдером МЕТ та провайдером ATS здійснюється згідно з відповідними інструкціями та документами, що регламентують взаємодію персоналу провайдерів ATS та МЕТ і описують обсяги, засоби передачі та види інформації, що надається.

Провайдер ATS погоджує інструкцію з метеорологічного обслуговування польотів ПС на аеродромі.

Глава 2. — Безпека надання ATS

ATS.OR.200 Система управління безпекою польотів

Провайдер ATS впроваджує та підтримує функціонування SMS, яка може бути інтегрована у систему управління, зазначену в параграфі ATM/ANS.OR.B.005 додатка 3 до цих Авіаційних правил. SMS включає:

(1) політику та цілі безпеки польотів:

(i) зобов’язання керівництва;

(ii) ієрархія завдань та обов’язків в сфері забезпечення безпеки польотів;

(iii) призначення особи, яка відповідає за впровадження та супроводження SMS;

(iv) координацію планів заходів на випадок обставин, що обмежують або унеможливлюють надання ATS (планів дій на випадок непередбачуваних обставин) з іншими провайдерами та суб’єктами авіаційної діяльності, які взаємодіють із провайдером ATS під час надання ATS;

(v) документацію SMS;

(2) управління ризиками з безпеки польотів, яке включає:

(i) процес виявлення небезпек, пов’язаних із наданням послуг, який базується на комбінації реагуючих, попереджуючих та прогностичних методів збору даних з безпеки польотів;

(ii) процес, який забезпечує аналіз, оцінку та контроль ризиків з безпеки польотів, пов’язаних із виявленими небезпеками;

(iii) процес забезпечення того, щоб вплив провайдера ATS на ризик виникнення авіаційних подій був мінімізований настільки, наскільки це практично можливо;

(3) забезпечення безпеки польотів, яке включає:

(i) моніторинг та вимірювання показників ефективності забезпечення безпеки польотів з метою верифікації її ефективності та валідації ефективності управління ризиками з безпеки польотів;

(ii) процес, спрямований на виявлення змін, які можуть вплинути на рівень ризиків для безпеки польотів, пов’язаних із наданням послуг, виявлення ризиків для безпеки польотів, що можуть бути викликані такими змінами, а також управління зазначеними ризиками;

(iii) моніторинг і оцінку процесів в рамках своєї SMS з метою підтримки або подальшого підвищення загальної ефективності SMS;

(4) популяризація безпеки польотів:

(i) розробка і виконання програми підготовки в сфері безпеки польотів, яка забезпечує належну підготовку і кваліфікацію персоналу для виконання ними своїх службових обов’язків в рамках SMS;

(ii) обмін інформацією з безпеки польотів, який забезпечує обізнаність персоналу щодо впровадження SMS.

ATS.OR.205 Оцінка безпеки польотів та впровадження змін у функціональній системі

(a) Для будь-яких змін, повідомлених відповідно до підпункту (a)(1) параграфа ATM/ANS.OR.A.045 додатка 3 до цих Авіаційних правил, провайдер ATS:

(1) забезпечує проведення оцінки безпеки польотів, яка охоплює суть зміни та враховує:

(i) елементи обладнання, процедур та людські ресурси, які є предметом зміни;

(ii) інтерфейси та взаємодію між елементами функціональної системи, підлягають зміні, та рештою елементів функціональної системи;

(iii) інтерфейси та взаємодію між елементами, що змінюються, та робочим середовищем, в якому планується використовувати зміну;

(iv) життєвий цикл зміни від визначення необхідності введення зміни до операційного використання, включаючи період безпосереднього запровадження змін;

(v) визначені режими обмеженого операційного використання функціональної системи;

(2) забезпечити достатню впевненість шляхом повного, документально підтверджених та обґрунтованих аргументів стосовно того, що критерії безпеки польотів, визначені за допомогою параграфу ATS.OR.210 цього додатка чинні, дотримуються та в подальшому будуть дотримуватись.

(b) Провайдер ATS забезпечує, щоб оцінка безпеки польотів, зазначена у пункті (а) цього параграфа, включала:

(1) ідентифікацію небезпек;

(2) визначення та обґрунтування критеріїв безпеки польотів, які застосовуються до змін відповідно до параграфа ATS.OR.210 цього додатка;

(3) аналіз ризиків ефектів, що стосуються зміни;

(4) оцінку ризику та, якщо потрібно, зменшення ризику для зміни таким чином, щоб відповідати критеріям безпеки польотів;

(5) верифікацію того, що:

(i) оцінка відповідає обсягу змін, визначеного в підпункті (а)(1) цього параграфа;

(ii) зміна відповідає критеріям безпеки польотів;

(6) специфікації критеріїв моніторингу, необхідних для демонстрації того, що послуги/функції, яке буде надаватись зміненою функціональною системою, продовжуватиме відповідати критеріям безпеки польотів.

ATS.OR.210 Критерії безпеки польотів

(a) Провайдер ATS визначає прийнятність безпеці польотів зміни у функціональній системі на основі аналізу ризиків, що виникають при введенні зміни, диференційованих на підставі видів операцій та, у відповідних випадках, категорій зацікавлених сторін.

(b) Прийнятність змін стосовно безпеки польотів має бути оцінена за допомогою конкретних і верифікованих критеріїв безпеки польотів, коли кожен критерій виражається в явному, кількісному рівні ризику з безпеки польотів або іншим способом, що стосується ризику з безпеки польотів.

(c) Провайдер ATS забезпечує, що критерії безпеки польотів:

(1) є обґрунтовані для зміни з урахуванням виду зміни;

(2) при їх виконанні демонструватимуть, що після імплементації зміни функціональна система буде такою ж безпечною, як це було до зміни, або провайдер ATS має надати аргумент, який обґрунтовує те, що:

(i) будь-яке тимчасове зниження рівня безпеки польотів буде компенсоване майбутнім підвищенням рівня безпеки польотів; або

(ii) будь-яке зниження рівня безпеки польотів компенсується іншими позитивними наслідками;

(3) гарантують, що зміна у функціональній системі не створює неприйнятного ризику з безпеки польотів;

(4) у разі можливості, сприяють підвищенню рівня безпеки польотів.

ATS.OR.215 Вимоги до видачі свідоцтв та медичної сертифікації диспетчерів УПР

Провайдер ATS забезпечує наявність у диспетчерів УПР відповідних свідоцтв та діючих медичних сертифікатів відповідно до Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо видачі свідоцтв та сертифікатів диспетчерів управління повітряним рухом», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 31 травня 2018 року № 485, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21 вересня 2018 року за № 1089/32541 (у редакції наказу Державної авіаційної служби України від 13 травня 2025 року № 256) (далі — наказ від 31 травня 2018 року № 485).

Глава 3. — Особливі вимоги до людського фактору провайдерів ATC

ATS.OR.300 Сфера застосування

Ця глава встановлює вимоги щодо характеристик людського фактору, яким має відповідати провайдер ATC, з метою:

(a) запобігання та зменшення ризику надання ATC диспетчерами УПР, які мають проблеми із вживанням психоактивних речовин;

(b) запобігання та зменшення негативного впливу стресу на диспетчерів УПР, з метою забезпечення безпеки польотів;

(c) запобігання та зменшення негативного впливу втоми на диспетчерів УПР, з метою забезпечення безпеки польотів.

ATS.OR.305 Обов’язки провайдерів ATC щодо вживання психоактивних речовин диспетчерами УПР

(a) Провайдер ATC розробляє та впроваджує політику з відповідними процедурами, щоб гарантувати, що проблема використання психоактивних речовин не вплине на надання АTC.

(b) З урахуванням вимог національних нормативно-правових актів щодо захисту персональних даних, для проведення експертизи осіб, провайдер ATC розробляє та впроваджує об’єктивну, прозору та недискримінаційну процедуру для виявлення фактів щодо вживання психоактивних речовин диспетчерами УПР. Ця процедура має враховувати вимоги, встановлені в ATCO. A.015 додатка 1 наказу від 31 травня 2018 року № 485.

(c) Процедура, наведена в пункті (b) цього параграфа, погоджується уповноваженим органом.

ATS.OR.310 Стрес

Відповідно до параграфа ATS.OR.200 цього додатка провайдер ATC:

(a) розробляє та підтримує політику управління стресом диспетчерів УПР, включаючи впровадження програми управління стресом, пов’язаним з критичним інцидентом;

(b) забезпечує диспетчерів УПР освітніми та інформаційними програмами з питань запобігання стресу, включаючи стрес, пов’язаний з критичним інцидентом, що доповнює підготовку з людського фактору, надану відповідно до розділів 3 та 4 підчастини D додатка 1 до наказу від 31 травня 2018 року № 485.

ATS.OR.315 Втома

Відповідно до параграфа ATS.OR.200 цього додатка провайдер ATC:

(a) розробляє та підтримує політику управління втомою диспетчерів УПР;

(b) забезпечує диспетчерів УПР інформаційними програмами щодо запобігання втоми, що доповнює підготовку з людського фактору, передбачену відповідно до розділів 3 та 4 підчастини D додатка 1 до наказу від 31 травня 2018 року № 485.

ATS.OR.320 Система розкладу змін диспетчерів УПР

(a) Провайдер ATC розробляє, впроваджує та контролює систему розкладу змін для управління ризиками професійної втоми диспетчерів УПР шляхом забезпечення почерговості службових часів та позаслужбових часів. У рамках системи розкладу змін провайдер ATC визначає наступні елементи:

(1) максимальну кількість робочих днів поспіль з виконанням службових обов’язків;

(2) максимальну кількість годин в одному службовому часі;

(3) максимальний час надання АТС без перерви;

(4) співвідношення службових часів до перерв при наданні АТС;

(5) мінімальні позаслужбові часи;

(6) максимальну тривалість робочого часу, що враховує нічний час, якщо він застосовується, в залежності від годин діяльності відповідного органу АТС;

(7) мінімальний позаслужбовий час після закінчення службового часу, що враховує нічний час;

(8) мінімальну кількість інтервалів позаслужбового часу протягом циклу розкладу змін.

(b) З метою виявлення та зменшення ризиків, пов’язаних із втомою, які можуть виникати через системи розкладів змін, провайдер ATC проводить консультації з диспетчерами УПР, які підпадають під дію системи розкладу змін або, у відповідних випадках, з їхніми представниками, під час розробки та застосування розкладу змін.

Розділ B — Технічні вимоги до провайдерів ATS (ATS. TR)

Глава 1. — Загальні вимоги

ATS.TR.100 Робочі методи та операційні процедури для провайдерів ATS

(a) Провайдер ATS має бути спроможним продемонструвати, що його робочі методи та операційні процедури відповідають:

(1) нормативно-правовим актам, що регулюють виконання польотів та надання ATS;

(2) стандартам, встановлених у додатках до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (далі — Конвенція), щодо надання ATS у відповідному повітряному просторі окрім тих, про які офіційно заявлено, як розбіжності відповідно до статті 38 Конвенції, а саме:

(i) тому II «Communication Procedures including those with PANS Status» додатка 10 «Aeronautical telecommunications» ІСАО;

(ii) додатка 11 «Air Traffic Services» ІСАО.

(b) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

Додаток 5

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 2 пункту 2 розділу І)

Додаток 5

«Специфічні вимоги для провайдерів МЕТ

(Part-МЕТ)»

Розділ А — Додаткові організаційні вимоги до провайдерів МЕТ (МЕТ.OR)

Глава 1. — Загальні вимоги

МЕТ.OR.100 Метеорологічні дані та інформація

(а) Провайдер МЕТ надає експлуатантам, членам льотних екіпажів, органам ATS, органам пошуково-рятувальної служби, експлуатантам аеродрому та іншим суб’єктам авіаційної діяльності на договірних умовах метеорологічне обслуговування, необхідне для виконання їх функцій. Провайдер МЕТ надає за запитом спеціалізованій експертній установі з розслідування авіаційних подій метеорологічну інформацію.

(b) Провайдер МЕТ має підтвердити точність метеорологічної інформації, бажаної з точки зору експлуатації, що розповсюджується для виконання польотів, включаючи джерела такої інформації, а також забезпечує своєчасне розповсюдження такої інформації та, за потреби, її оновлення.

(c) Провайдер МЕТ встановлює види та обсяг метеорологічної інформації, форми і засоби її доведення користувачам на аеродромі та поза його межами, а також місцеві особливості метеорологічного обслуговування, які мають відображатися в інструкції з метеорологічного обслуговування польотів ПС на аеродромі, яка розробляється та затверджується аеродромним метеорологічним органом та погоджується авіаційною метеорологічною станцією, ОМС, провайдером ATS та керівником експлуатанта аеродрому/аеропорту.

(d) На доповнення до вимог параграфу ATM/ANS.OR.B.005 додатка 3 до цих Авіаційних правил, QMS має відповідати стандартам забезпечення якості серії 9000 Міжнародної організації зі стандартизації (ISO).

MET.OR.105 Зберігання метеорологічної інформації

(a) Провайдер МЕТ має зберігати метеорологічну інформацію, що була випущена, як мінімум протягом 30 днів з дати її видання.

(b) Ця метеорологічна інформація має бути доступною для запитів або розслідувань і, для таких цілей, вона має зберігатися до завершення розслідування.

MET.OR.110 Вимоги щодо обміну метеорологічною інформацією

(a) Провайдер МЕТ забезпечує наявність систем, процесів, а також доступ до відповідних засобів електрозв’язку для:

(1) обміну оперативною метеорологічною інформацією з іншими провайдерами МЕТ;

(2) своєчасного надання користувачам необхідної метеорологічної інформації.

(3) своєчасного отримання даних, необхідних для виконання своїх функцій.

MET.OR.112 Обмін донесеннями з борту ПС

Провайдер МЕТ має заключити домовленості з провайдером АTS стосовно якнайшвидшого отримання:

(а) ОМС, що здійснює метеорологічне обслуговування цього органу, спеціальних донесень з борту ПС у випадку їх отримання органами АTS з використанням мовного зв’язку;

(b) ОМС, що здійснює метеорологічне обслуговування цього органу, регулярних та спеціальних донесень з борту ПС у випадку їх отримання органами ATS за допомогою лінії передачі даних.

MET.OR.115 Метеорологічні бюлетені

Провайдер МЕТ надає метеорологічні бюлетені стосовно свого району відповідальності відповідним користувачам.

MET.OR.120 Повідомлення про розбіжності до Всесвітнього центру зональних прогнозів (ВЦЗП)

Провайдер МЕТ, що використовує дані ВСЗП в кодовій формі BUFR, якомога скоріше повідомляє відповідний ВЦЗП про ті випадки, коли стосовно підготовлених ВЦЗП прогнозів SIGWX виявляються або повідомляються значні розбіжності, які стосуються:

(a) обледеніння, турбулентності, CB-хмарності, яка є прихованою або затемненою, частою, маскованою або по лінії шквалу, піщаної або пилової бурі;

(b) вулканічного виверження або викиду радіоактивних матеріалів в атмосферу, що впливають на виконання польотів повітряних суден.

MET.OR.125 Метеорологічне обслуговування на аеродромах спільного використання

(а) Провайдер МЕТ здійснює метеорологічне обслуговування польотів ПС на аеродромах спільного використання згідно з нормативними документами цивільної авіації України.

(b) Аеродромні метеорологічні органи та авіаційні метеорологічні станції взаємодіють з метеорологічними органами державної авіації на підставі відповідних договорів та/або інструкцій щодо взаємодії метеорологічних органів цивільної авіації та метеорологічних органів державної авіації на аеродромі спільного використання.

MET.OR.130 Інструктажі органів ATS та іншого операційного персоналу

Аеродромний метеорологічний орган та/або ОМС узгоджує із відповідним органом ATS порядок проведення інструктажу, у тому числі умови та технічні засоби для проведення інструктажу.

Порядок проведення інструктажу між аеродромним метеорологічним органом та органом аеродромного диспетчерського обслуговування/органу AFIS / органу диспетчерського обслуговування підходу визначено в інструкції з метеорологічного обслуговування польотів ПС на аеродромі.

Глава 2. — Особливі вимоги

Підглава 1 — Вимоги до авіаційних метеорологічних станцій

MET.OR.200 Метеорологічні зведення та інша інформація

(a) Авіаційна метеорологічна станція здійснює постійне стеження за погодними умовами на аеродромі, проводить регулярні спостереження через фіксовані проміжки часу за метеорологічними елементами, складає та розповсюджує:

(1) місцеві регулярні зведення через фіксовані проміжки часу — лише для розповсюдження на аеродромі, по якому складені зведення, призначені для ПС, що вилітають і прибувають, а також для використання в ДВЧ-радіомовних передачах ATIS та передачах D-ATIS;

(2) місцеві спеціальні зведення — лише для розповсюдження на аеродромі, по якому складені зведення, призначені для ПС, що вилітають і прибувають, а також для використання в ДВЧ-радіомовних передачах ATIS та передачах D-ATIS;

(3) зведення METAR з півгодинним або годинним інтервалом для розповсюдження поза межами аеродрому, по якому складені зведення та призначені переважно для планування польотів та передач VOLMET та D-VOLMET;

(4) зведення SPECI для розповсюдження поза межами аеродрому, по якому складені зведення та призначені переважно для планування польотів та передач VOLMET та D-VOLMET. На аеродромах, які працюють у нецілодобовому режимі, зведення SPECI випускаються після поновлення випуску зведень METAR.

(b) Незважаючи на пункт (а)(3), авіаційна метеорологічна станція може складати зведення METAR з годинним інтервалом для розповсюдження поза межами аеродрому, по якому складено зведення, які не обслуговують регулярні міжнародні комерційні авіаційні перевезення, або в інший період, узгоджений з органами ATS аеродрому.

(c) Авіаційна метеорологічна станція повідомляє відповідний орган ATS та відповідного провайдера AIS про зміни в технічному стані автоматизованого обладнання або його компонентів: датчиків для вимірювання напрямку та швидкості вітру, ВНМХ, видимості або відповідних автономних метеорологічних приладів. Якщо вихід з ладу АМО призводить до значних змін режиму роботи провайдерів метеорологічного обслуговування, вживаються заходи із своєчасного попередження про зміни у метеорологічному обслуговуванні польотів ПС на аеродромі та інформування персоналу, пов’язаного з виконанням польотів.

(d) Авіаційна метеорологічна станція забезпечує проведення періодичних калібрувань або метрологічних повірок АМО у строки, передбачені експлуатаційними документами відповідного метеорологічного обладнання, або забезпечує проведення перевірок АМО на його спроможність надавати точну, повну, актуальну, з достатньою цілісністю та недвозначну метеорологічну інформацію відповідно до експлуатаційної документації виробника АМО.

(e) Авіаційна метеорологічна станція повідомляє відповідний орган ATS, провайдера AIS та ОМС про хмари вулканічного попелу.

(f) Авіаційна метеорологічна станція встановлює критерії для проведення спеціальних спостережень за погодженням з відповідним органом ATS, експлуатантами та іншими зацікавленими сторонами.

(g) Авіаційна метеорологічна станція погоджує інструкцію з метеорологічного обслуговування польотів ПС на аеродромі.

MET.OR.205 Повідомлення про метеорологічні елементи

Авіаційна метеорологічна станція має повідомляти:

(a) напрямок і швидкість приземного вітру;

(b) видимість;

(c) RVR, якщо застосовується;

(d) поточну погоду на аеродромі та в його околицях;

(e) хмарність;

(f) температуру повітря та температуру точки роси;

(g) атмосферний тиск;

(h) додаткову інформацію, за необхідності.

Авіаційні метеорологічні станції встановлюють АСМС на аеродромах із RWY, призначених для виконання заходження на посадку й посадок за приладами за категоріями I, II та III ICAO для забезпечення автоматичного отримання, обробки, поширення каналами зв’язку й відображення в реальному часі результатів вимірювань елементів, зазначених у пунктах (а)–(g) цього параграфа.

Авіаційна метеорологічна станція може повідомляти неповний перелік метеорологічних елементів відповідно до типів польотів на цьому аеродромі. Цей перелік метеорологічних елементів має бути опублікований в AIP України.

MET.OR.210 Спостереження за метеорологічними елементами

Авіаційна метеорологічна станція проводить спостереження та/або вимірює:

(a) напрямок і швидкість приземного вітру;

(b) видимість;

(c) RVR, якщо застосовується;

(d) поточну погоду на аеродромі та в його околицях;

(e) хмарність;

(f) температуру повітря та температуру точки роси;

(g) атмосферний тиск;

(h) додаткову інформацію, за необхідності.

Авіаційна метеорологічна станція може спостерігати та/або вимірювати неповний перелік метеорологічних елементів відповідно до типів польотів на цьому аеродромі. Цей перелік метеорологічних елементів має бути опублікований в AIP України.

Підглава 2 — Вимоги до аеродромних метеорологічних органів

МET.OR.215 Прогнози та інша інформація

Аеродромний метеорологічний орган:

(a) складає та/або одержує прогнози та іншу відповідну метеорологічну інформацію, необхідну для виконання своїх функцій;

(b) надає прогнози та/або попередження щодо умов погоди на аеродромах, за які він відповідає;

(c) постійно контролює прогнози та попередження, та за необхідності випускає корективи до них, анулює попередні прогнози (частини прогнозів), випущені для района відповідальності або прогнози (частини прогнозів) із аналогічним терміном дії;

(d) проводить інструктажі, надає консультації та польотну документацію членам льотного екіпажу та/або іншому персоналу, пов’язаному з виконанням польотів;

(e) надає кліматологічну інформацію;

(f) забезпечує відповідного провайдера ATS, провайдера AIS та ОМС отриманою інформацією про хмари вулканічного попелу;

(g) за необхідності, забезпечує метеорологічною інформацією орган пошуково-рятувальної служби під час проведення пошуково-рятувальних операцій;

(h) за необхідності, надає метеорологічну інформацію провайдерам AIS;

(i) складає та/або отримує прогнози та іншу відповідну метеорологічну інформацію, необхідну для виконання відповідним органом ATS своїх функцій, відповідно до параграфа MET.OR.242 цього додатка;

(j) забезпечує відповідний орган ATS, провайдера AIS та ОМС отриманою інформацією про викиди радіоактивних матеріалів у атмосферу;

(k) розробляє та затверджує інструкцію з метеорологічного обслуговування польотів ПС на аеродромі.

MET.OR.220 Прогнози погоди по аеродрому

(a) Аеродромний метеорологічний орган випускає прогнози по аеродрому в кодовій формі TAF в установлений строк;

(b) Аеродромний метеорологічний орган забезпечує наявність у будь-який час не більше одного діючого TAF по відповідному аеродрому.

MET.OR.225 Прогнози для посадки

(a) Аеродромний метеорологічний орган складає прогнози для посадки.

(b) Прогнози для посадки випускаються у вигляді прогнозу TREND.

(c) Період дії прогнозу TREND становить 2 години від часу випуску зведення, який є частиною прогнозу для посадки.

(d) Прогнози для посадки призначені для задоволення потреб авіаційних користувачів, а також для екіпажів ПС, що знаходяться в межах 1 години польотного часу від аеродрому призначення.

MET.OR.230 Прогнози для зльоту

Аеродромний метеорологічний орган:

(a) складає прогнози для зльоту ПС на узгоджених умовах між провайдером метеорологічного обслуговування та відповідним експлуатантом

(b) надає прогнози для зльоту ПС експлуатантам і членам льотних екіпажів на запит протягом трьох годин до очікуваного часу вильоту.

MET.OR.235 Попередження по аеродрому та попередження і оповіщення про зсув вітру

Аеродромний метеорологічний орган:

(a) випускає попередження по аеродрому;

(b) випускає попередження про зсув вітру для аеродромів, де зсув вітру вважається фактором відповідно до місцевих домовленостей з відповідним органом ATS та зацікавленими експлуатантами;

(с) випускає на аеродромах оповіщення про зсув вітру, що генеруються системами, які використовують автоматизоване наземне обладнання для дистанційного зондування та виявлення зсуву вітру;

(d) скасовує попередження по аеродрому, попередження про зсув вітру та оповіщення про зсув вітру, коли метеорологічні умови, на які було випущено попередження, більше не спостерігаються та/або якщо не очікується, що вони виникнуть на аеродромі та/або після закінчення узгодженого періоду часу.

MET.OR.240 Інформація, призначена для експлуатантів та членів льотних екіпажів

На підставі консультацій з експлуатантами, аеродромний метеорологічний орган має забезпечувати експлуатантів та членів льотних екіпажів останніми доступними даними:

(a) прогнози, отримані від ВЦЗП з елементами, які перелічені у підпунктах (1) та (2) пункту MET.OR.275(a):

(1) Прогнози вологості повітря на висотах та геопотенційної абсолютної висоти ешелонів польоту використовуються тільки під час планування польотів за допомогою автоматичних систем та не використовуються для показу;

(2) Прогнози купчасто-дощових хмар, обледеніння та турбулентності призначені для обробки і (за потреби) для візуалізації згідно з конкретними пороговими значеннями, які належать до операцій користувачів.

(b) зведення METAR або SPECI (включно з прогнозами TREND), прогнози TAF або скориговані TAF AMD по аеродромах вильоту та запланованої посадки, а також по запасних аеродромах вильоту, на маршруті польоту та аеродрому призначення;

(c) прогнози для зльоту;

(d) інформацію SIGMET та відповідні спеціальні донесення з бортів ПС щодо всього маршруту;

(e) консультативну інформацію щодо вулканічного попелу, тропічних циклонів та космічної погоди для всього маршруту польоту;

(f) зональні прогнози для польотів на низьких рівнях, підготовлені у поєднанні з випуском інформації AIRMET, та інформацію AIRMET для польотів на низьких рівнях, що відносяться для всього маршруту;

(g) попередження по аеродрому вильоту;

(h) зображення, отримані з метеорологічних супутників;

(i) дані наземних МРЛ.

MET.OR.242 Інформація, що підлягає наданню органам ATS

(a) Аеродромний метеорологічний орган надає, при потребі, органу аеродромного диспетчерського обслуговування та органу AFIS:

(1) місцеві регулярні та місцеві спеціальні зведення, зведення METAR та SPECI, прогнози TAF, прогнози TREND по відповідному аеродрому з корективами до них;

(2) інформацію SIGMET та AIRMET, попередження та оповіщення про зсув вітру, а також попередження по аеродрому;

(3) будь-яку додаткову метеорологічну інформацію, умови надання інформації узгоджуються між аеродромним метеорологічним органом та органом ATS (наприклад, прогноз приземного вітру для визначення можливих змін робочої RWY);

(4) отриману інформацію про хмари вулканічного попелу, щодо якої інформація SIGMET ще не була випущена (умови надання інформації узгоджуються між аеродромним метеорологічним органом та органом аеродромного диспетчерського обслуговування або органом AFIS);

(5) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ;

(b) Аеродромний метеорологічний орган забезпечує орган диспетчерського обслуговування підходу:

(1) місцевими регулярними та місцевими спеціальними зведеннями, зведеннями METAR та SPECI, прогнозами TAF, прогнозами TREND та корективами до них;

(2) інформацією SIGMET та AIRMET, попередженнями та оповіщеннями про зсув вітру, відповідними спеціальними донесеннями з бортів ПС та попередженнями по аеродрому;

(3) будь-якою додатковою метеорологічною інформацією, умови надання інформації узгоджуються між аеродромним метеорологічним органом та органом диспетчерського обслуговування підходу;

(4) за домовленістю між аеродромним метеорологічним органом та відповідним органом диспетчерського обслуговування підходу отриманою інформацією про хмару вулканічного попелу, стосовно якої інформація SIGMET ще не була випущена;

(5) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

Підглава 3 — Вимоги до органів метеорологічного стеження

MET.OR.245 Метеорологічне стеження та інша інформація

У межах свого району відповідальності ОМС:

(a) постійно стежить за метеорологічними умовами, що впливають на виконання польотів;

(b) здійснює координацію з органом, відповідальним за видання NOTAM та/або ASHTAM з метою забезпечення узгодженості метеорологічної інформації про вулканічний попіл, що включається до SIGMET та NOTAM та/або ASHTAM;

(c) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ;

(d) надає VAAC у своєму районі відповідальності отриману інформацію щодо хмари вулканічного попелу, щодо якої ще не було випущено інформацію SIGMET;

(e) забезпечує провайдера AIS отриманою інформацією про викид радіоактивних матеріалів в атмосферу в районі, в межах якого проводиться стеження, або в суміжних районах, стосовно якого ще не було випущено SIGMET;

(f) забезпечує відповідний ACC/ЦПІ, при потребі, наступними даними:

(1) зведеннями METAR та SPECI, включаючи поточні дані щодо атмосферного тиску на аеродромах та інших пунктах прогнозами TAF, TREND та корективами до них по аеродромах, які входять до FIR або CTA або інших FIR на запит ЦПІ або ACC;

(2) прогнозами вітру та температури повітря на висотах, прогнозами особливих явищ погоди за маршрутом, а також корективами до них, інформацією SIGMET, AIRMET, зональними прогнозами на низьких рівнях та відповідними спеціальними повідомленнями з бортів ПС по аеродромах, які входять до FIR або CTA або інших FIR на запит ЦПІ або ACC;

(3) будь-якою іншою метеорологічною інформацією, необхідною ACC/ЦПІ для задоволення запитів від екіпажів ПС під час польоту (у випадку, якщо ОМС не має метеорологічної інформації, необхідної ACC/ЦПІ, він запитує зазначену інформацію в інших ОМС або аеродромних метеорологічних органів);

(4) отриманою інформацією про хмари вулканічного попелу, стосовно яких ще не було видано SIGMET, за домовленістю між ОМС та ACC/ЦПІ;

(5) отриманою інформацією про викид радіоактивних матеріалів в атмосферу за домовленістю між ОМС та ACC/ЦПІ;

(6) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ;

(7) консультативною інформацією щодо вулканічного попелу, наданою VAAC у своєму районі відповідальності;

(8) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ;

(g) за наявності, забезпечує відповідний орган ATS, згідно з домовленістю, інформацією щодо викидів в атмосферу токсичних хімікатів, що можуть вплинути на повітряний простір, який використовується для польотів у зоні їхньої відповідальності.

MET.OR.250 SIGMET

ОМС:

(a) складає та розповсюджує інформацію SIGMET;

(b) скасовує інформацію SIGMET, коли явище погоди більше не спостерігається або не очікується його виникнення в тому районі, на який поширюється інформація SIGMET або випускається нова інформація SIGMET, яка уточнює попередньо випущену, при цьому чинна інформація SIGMET стає неактуальною;

(c) забезпечує, щоб термін дії інформації SIGMET не перевищував 4 год, а в особливих випадках, для хмар вулканічного попелу, забезпечує, щоб термін дії інформації SIGMET був продовжений до 6 год;

(d) інформація SIGMET випускається не раніше ніж за 4 год до початку періоду дії. Інформація SIGMET щодо хмари вулканічного попелу випускається як тільки це стане практично можливим, але не раніше ніж за 12 год до початку періоду дії, і уточнюється щонайменше кожні 6 год.

MET.OR.255 Інформація AIRMET

ОМС:

(a) складає та розповсюджує інформацію AIRMET у поєднанні з зональними прогнозами для польотів на низьких рівнях;

(b) скасовує інформацію AIRMET, коли особливе явище погоди більше не спостерігається або не очікується його виникнення в тому районі, на який поширюється інформація AIRMET або випускається нова інформація AIRMET, яка уточнює попередньо випущену, при цьому чинна інформація AIRMET стає неактуальною;

(c) забезпечує, щоб період дії інформації AIRMET не перевищував 4 год.

MET.OR.260 Зональні прогнози для польотів на низьких рівнях

(а) ОМС забезпечує, щоб у випадку, якщо AIRMET випускається в поєднанні з зональними прогнозами для польотів на низьких рівнях відповідно до пункту MET.OR.255(a), зональні прогнози для польотів на низьких рівнях складаються кожні 6 год, при цьому період їх дії складає 6 год, і передаються відповідним ОМС та/або аеродромним метеорологічним органом не пізніше ніж за 1 год до початку періоду їх дії.

(b) у випадку регулярного складання та розповсюдження зональних прогнозів для польотів на низьких рівнях, які не поєднуються з AIRMET, ОМС на узгоджених умовах з відповідними експлуатантами визначає частоту випуску, формат та фіксований час або період дії таких прогнозів та критерії випуску корективів до цих прогнозів.

Підглава 4 — Вимоги до консультативних центрів з вулканічного попелу (VAAC)

MET.OR.265 Обов’язки консультативного центру з вулканічного попелу

В межах своєї відповідальності VAAC:

(a) при виверженні вулкана, або вулканічній активності, що передує виверженню або повідомленні про вулканічний попіл, випускає консультативну інформацію про ступінь та прогнозоване переміщення хмари вулканічного попелу;

(b) координує роботу з вулканічними обсерваторіями для забезпечення ефективного та своєчасного отримання інформації про вулканічну активність;

(c) надає консультативну метеорологічну інформацію, зазначену в пункті (a), щонайменше кожні 6 год допоки хмара вулканічного попелу більше не буде ідентифікована за супутниковими даними, або не будуть отримані подальші метеорологічні повідомлення про вулканічний попіл з цього району, а також не повідомлятиметься про подальші виверження вулкана;

(d) проводить цілодобовий моніторинг.

Підглава 5 — Вимоги до консультативних центрів із тропічних циклонів (TCAC)

MET.OR.270 Обов’язки консультативного центру із тропічних циклонів

В межах своєї відповідальності TCAC випускає:

(a) консультативну інформацію щодо положення центру тропічного циклону, змін інтенсивності під час спостереження, його напрямку та швидкості переміщення, атмосферного тиску в центрі та максимального приземного вітру поблизу центру циклону;

(b) оновлену консультативну інформацію для ОМС для кожного тропічного циклону, за необхідності, але щонайменше кожні 6 год.

Підглава 6 — Вимоги до Всесвітніх центрів зональних прогнозів (ВЦЗП)

MET.OR.275 Обов’язки Всесвітніх центрів зональних прогнозів

(а) ВЦЗП видає:

(1) глобальні прогнози в вузлах регулярної сітки:

(i) вітру на висотах;

(ii) температури та вологості повітря на висотах;

(iii) геопотенційної абсолютної висоти ешелонів польоту;

(iv) висоти тропопаузи в одиницях ешелони польоту та температура тропопаузи;

(v) напрямку, швидкості максимального вітру та його висоти в одиницях ешелону польоту;

(vi) купчасто-дощових хмар;

(vii) обледеніння;

(viii) турбулентності;

(2) глобальні прогнози SIGWX, включаючи вулканічну діяльність та викид радіоактивних матеріалів.

(b) прогнози в вузлах регулярної сітки складаються ВЦЗП у бінарній формі з використанням кодової форми GRIB.

Підглава 7 — Вимоги до Всесвітніх центрів космічної погоди (SWXC)

НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

Розділ В — Технічні вимоги до провайдерів МЕТ (МЕТ.ТR)

Глава 1. — Загальні вимоги

МЕТ.TR.115 Метеорологічні бюлетені

(a) OPMET-дані, що підлягають обміну в межах країни та міжнародному розповсюдженню, оформлюються відповідними аеродромними метеорологічними органами та ОМС в літерно-цифрові метеорологічні бюлетені згідно з міжнародними форматами ВМО та ICAO.

(b) Оформлені в метеорологічні бюлетені OPMET-дані передаються аеродромними метеорологічними органами та ОМС визначеними каналами зв’язку на відповідні адреси для подальшого розповсюдження в межах країни та на міжнародний обмін.

Глава 2. — Спеціальні вимоги

Підглава 1 — Технічні вимоги до авіаційних метеорологічних станцій

MET.TR.200 Метеорологічні зведення та інша інформація

(a) Місцеві регулярні, місцеві спеціальні зведення, METAR і SPECI містять такі елементи у зазначеному порядку:

(1) покажчик типу зведення;

(2) покажчик місця розташування;

(3) час спостереження;

(4) покажчик автоматичного або відсутнього зведення, якщо це можливо;

(5) напрямок і швидкість приземного вітру;

(6) видимість;

(7) RVR, за наявності розрахунків або у випадках необхідності;

(8) поточна погода;

(9) кількість хмар, форма хмар (для CB або TCU) і ВНМХ або вертикальна видимість, якщо вона вимірюється;

(10) температура повітря та температура точки роси;

(11) QNH, а у місцевих регулярних і місцевих спеціальних зведеннях також QFE, якщо застосовується;

(12) додаткова інформація, за необхідністю;

(13) прогноз TREND (за наявності).

(b) У місцевих регулярних та місцевих спеціальних зведеннях:

(1) якщо спостереження за приземним вітром ведуться з кількох місць вздовж RWY, зазначаються місцеположення місць спостереження, для яких значення напрямку та швидкості вітру є репрезентативними;

(2) якщо використовуються більше ніж одна робоча RWY і спостереження за приземним вітром здійснюються стосовно цих RWY, зазначаються наявні значення напрямку та швидкості вітру для кожної RWY, до якої відносяться ці значення;

(3) якщо у зведенні зазначаються відхилення від середнього напрямку вітру, згідно з MET.TR.205(a)(3)(ii)(B), зазначається два екстремальні значення напрямку приземного вітру, в межах яких спостерігались зміни напрямку вітру;

(4) якщо у зведеннях, відповідно до пункту MET.TR.205(a)(3)(iii), зазначаються відхилення від середньої швидкості вітру (пориви), вони зазначаються як максимальне та мінімальне значення швидкості вітру.

(c) METAR і SPECI:

(1) METAR і SPECI складаються відповідно до шаблону, який наведено в доповненні 3 до цього додатка;

(2) зведення METAR повинно бути передано не пізніше ніж через 5 хв після строку метеорологічного спостереження.

(d) Інформація про видимість, RVR, поточну погоду, кількість, форму хмар та ВНМХ замінюється в усіх зведеннях погоди терміном «CAVOK», якщо одночасно спостерігаються:

(1) видимість 10 км і більше, мінімальна видимість не повідомляється;

(2) відсутність значимої для польотів хмарності;

(3) відсутність явищ поточної погоди.

(e) Перелік критеріїв для випуску місцевих спеціальних зведень погоди включає:

(1) величини, які найбільш близько відповідають експлуатаційним мінімумам експлуатантів, які використовують певний аеродром;

(2) величини, які відповідають іншим місцевим вимогам органів ATS та експлуатантів;

(3) підвищення температури повітря на 2 °C або більше порівняно зі значенням, вказаним в останньому місцевому зведенні погоди, починаючи з граничного значення, яке узгоджено з органом ATS та експлуатантами, які використовують цей аеродром;

(4) наявну додаткову інформацію щодо особливих метеорологічних явищ/умов погоди, які виникають у зонах заходження на посадку та набору висоти;

(5) величини, які є критеріями для складання зведень SPECI (пункти (6)–(12)):

(6) у випадку застосування процедур зменшення шуму відхилення від середньої швидкості приземного вітру (пориви) змінилося на 2,5 м/с або більше порівняно із величиною в останньому місцевому зведені, тоді як середня швидкість до та/або після зміни становить 7,5 м/с або більше;

(7) середній напрямок приземного вітру змінився на 60° або більше порівняно з напрямком, зазначеним в останньому зведенні, причому середня швидкість до та/або після зміни становить 5 м/с або більше;

(8) середня швидкість приземного вітру змінилася на 5 м/с або більше порівняно зі швидкістю, зазначеною в останньому зведенні;

(9) величина відхилення від середньої швидкості приземного вітру (пориви) змінилась на 5 м/с або більше порівняно з величиною, зазначеною в останньому місцевому зведенні, при цьому середня швидкість вітру до та/або після зміни становить 7,5 м/с і більше.

(10) у разі початку, припинення або зміни інтенсивності будь-якого з таких явищ погоди:

(i) опади, що замерзають;

(ii) помірні або сильні опади, у тому числі зливового типу;

(iii) гроза з опадами;

(11) у разі початку або припинення будь-якого з наступних явищ погоди:

(i) туман, що замерзає;

(ii) гроза без опадів;

(12) кількість хмар у шарі нижче ніж 450 м змінюється:

(i) від SCT або менше до BKN або OVC; або

(ii) від BKN або OVC до SCT або менше.

(f) За погодженням між провайдером МЕТ та органом ATS, місцеві спеціальні зведення та SPECI складаються, коли відбуваються такі зміни:

(1) напрямку та швидкості вітру, які перевищують важливі експлуатаційні величини, граничні величини напрямку та швидкості вітру, які встановленні провайдером МЕТ на підставі консультації з відповідним органом ATS та зацікавленими експлуатантами з урахуванням змін вітру, які:

(i) потребують зміни RWY, яка використовується;

(ii) вказують, що зміни попутної та бічної складових перевищують значення, які є основними експлуатаційними межами для типових ПС, що виконують польоти на певному аеродромі;

(2) видимість поліпшується і досягає або перевищує одне чи кілька з наступних значень або видимість погіршується й стає меншою одного чи декількох із таких значень:

(i) 800, 1500 або 3000 м;

(ii) 5000 м, у випадку виконання значної кількості польотів за ПВП;

У місцевих регулярних та місцевих спеціальних зведеннях видимість відповідає значенню/значенням видимості, які є репрезентативною для зони приземлення та додатково за необхідності (за узгодженням з органами ATS з урахуванням правил виконання польотів) репрезентативні значення для середини та кінця RWY. У зведеннях SPECI видимість відповідає значенню/значенням переважаючої видимості, за винятком випадків, коли видимість в різних напрямках не є однаковою:

у випадку, якщо видимість в різних напрямках є неоднаковою, а мінімальна видимість відрізняється від переважаючої видимості і її значення становить менше 1500 м або менше 50 % від значення переважаючої видимості та менше 5000 м, у зведення, крім переважаючої видимості, вносяться також мінімальне значення видимості та її основний напрямок відносно КТА із зазначенням одного з восьми румбів за компасом;

якщо мінімальна видимість спостерігається в кількох напрямках, вноситься найбільш важливий з точки зору експлуатації напрямок;

у випадку, коли видимість змінюється швидко і визначити переважаючу видимість неможливо, вноситься тільки мінімальне значення видимості без зазначення напрямку.

(3) RVR поліпшується та досягає або перевищує одне чи кілька з таких значень або RVR погіршується й стає меншою одного чи декількох із таких значень: 50, 175, 300, 550 чи 800 м;

на аеродромах із RWY, не обладнаних системами точного заходження на посадку й посадок за приладами, значення 50, 175 та 300 м можуть не використовуватись;

(4) у разі початку, припинення або зміни інтенсивності будь-якого з таких явищ погоди:

(i) пилова буря;

(ii) піщана буря;

(iii) воронкоподібна хмара (торнадо чи водяний смерч);

(5) у випадку початку або припинення будь-якого з таких явищ погоди:

(i) пиловий, піщаний або сніговий поземок;

(ii) пилова, піщана чи снігова низова хуртовина;

(iii) шквал;

(6) ВНМХ нижнього шару хмар кількістю BKN чи OVC збільшується й досягає або перевищує одне чи кілька з наступних значень або ВНМХ нижнього шару хмар кількістю BKN чи OVC зменшується й стає меншою одного чи декількох із таких значень:

(i) 30, 60, 150 чи 300 м;

(ii) 450 м — у разі виконання значної кількості польотів за ПВП;

(7) небо закрито і вертикальна видимість поліпшується і досягає або перевищує одне чи кілька з таких значень або вертикальна видимість погіршується й стає меншою за одне чи кілька з таких значень: 30, 60, 150 чи 300 м;

(8) будь-які інші критерії, що базуються на експлуатаційних мінімумах конкретного аеродрому та погоджені провайдером MET та експлуатантами.

(g) У випадку, коли одночасно з погіршенням одного елемента погоди спостерігається поліпшення іншого, випускається єдине спеціальне зведення погоди, що вважається зведенням про погіршення погоди.

MET.TR.205 Метеорологічні елементи, які входять до зведень погоди

(a) Напрямок і швидкість приземного вітру.

(1) У місцевих регулярних зведеннях, місцевих спеціальних зведеннях та зведеннях METAR та SPECI інформація про напрямок та швидкість вітру повідомляється у величинах, кратних 10 істинним градусам та 1 м/с відповідно.

У місцевих зведеннях погоди та у повідомленнях про приземний вітер, що надаються за запитом диспетчера УПР, зазначається магнітний вітер шляхом внесення до виміряного значення дійсного напрямку приземного вітру поправки на магнітне схилення аеродрому, якщо вона становить 5 градусів та більше.

(2) Будь-яке інше значення напрямку або швидкості вітру, яке спостерігається та не вкладається до шкали, яка використовується для передачі повідомлення, округляється до найближчого значення поділки цієї шкали.

(3) У місцевих регулярних, місцевих спеціальних зведеннях та METAR і SPECI:

(i) зазначаються одиниці виміру швидкості вітру;

(ii) відхилення від середнього напрямку вітру за останні 10 хв зазначається наступним чином, якщо загальне відхилення становить складає 60° або більше:

(A) у випадку, коли повний діапазон змін становить 60° або більше, але менше 180°, а швидкість вітру становить 1,5 м/с або більше, такі зміни напрямку зазначаються у вигляді двох екстремальних значень, в межах яких спостерігались зміни напрямку вітру

(B) у випадку, коли повний діапазон змін складає 60° або більше, але менше 180°, а швидкість вітру складає менше 1,5 м/с, напрямок вітру повідомляється як змінний без зазначення середнього напрямку вітру;

(C) у випадку, коли повний діапазон змін складає 180° або більше, напрямок вітру повідомляється як змінний без зазначення середнього напрямку вітру;

(iii) відхилення від середньої швидкості вітру (пориви) які спостерігались протягом останніх 10 хв, зазначаються, якщо максимальна швидкість вітру перевищує середню швидкість вітру на:

(A) 2,5 м/с або більше в місцевих регулярних та спеціальних зведеннях, за умови використання процедур зменшення шуму;

(B) або 5 м/с та більше в інших випадках;

(iv) у випадку, коли швидкість вітру становить менше 0,5 м/с, вона зазначається як штиль;

(v) у випадку, коли повідомляється про швидкість вітру 50 м/с або більше, швидкість вітру зазначається як 49 м/с;

(vi) у випадку, коли повідомляється про відхилення від середньої швидкості вітру (пориви) відповідно до пункту MET.TR.205(a), має бути повідомлено максимальне досягнуте значення швидкості вітру;

(vii) у випадках, коли в цей 10-хвилинний період має місце помітна нестабільність напрямку та/або швидкості вітру, зазначаються лише ті відхилення від середнього напрямку та середньої швидкості вітру, які спостерігалися після такого періоду нестабільності.

(b) Видимість.

(1) У місцевих регулярних, місцевих спеціальних зведеннях та METAR і SPECI: при видимості менше 800 м — у значеннях, кратних 50 м; при видимості від 800 м до 5 км — у значеннях, кратних 100 м; при видимості від 5 до 10 км — у значеннях, кратних 1 км; при видимості 10 км і більше її зазначають як 10 км, за винятком тих випадків, коли умови погоди дозволяють використовувати термін «CAVOK».

(2) Будь-яке значення видимості, що не вкладається точно в шкалу даних повідомлень про видимість, округлюється в менший бік до найближчої поділки зазначеної шкали.

(3) У місцевих регулярних та місцевих спеціальних зведеннях результати спостережень за видимістю надаються вздовж RWY або кількох RWY, при цьому вказуються одиниці вимірювання.

(4) Для складання зведень METAR, SPECI спостереження за видимістю мають бути репрезентативними для аеродрому.

(c) RVR.

(1) У місцевих регулярних, місцевих спеціальних зведеннях, та у зведеннях METAR і SPECI дані про RVR:

(i) повідомляються протягом періодів, коли хоча б одне з виміряних значень видимості або значення RVR становить менше ніж 1500 м;

(ii) при значеннях менше 400 м повідомляються у значеннях, кратних 25 м, при значеннях від 400 до 800 м — кратних 50 м і при значеннях більше ніж 800 м — кратних 100 м;

(2) Будь-яке значення RVR, що спостерігається, яке точно не вкладається в шкалу відліку, що використовується, округляється в менший бік до наступного нижчого значення шкали.

(3) У місцевому регулярному та місцевому спеціальному зведенні, METAR і SPECI:

(i) У випадках, коли значення RVR є вищими за верхню межу вимірювання, яке може бути визначено системою, воно вказуються у місцевому регулярному та місцевому спеціальному зведенні зі скороченням «ABV», а у зведеннях METAR, SPECI — зі скороченням «P»;

(ii) У випадках, коли значення RVR є нижчими за нижню межу системи вимірювання, вони вказуються у місцевому регулярному та місцевому спеціальному зведенні зі скороченням «BLW», а у зведеннях METAR, SPECI — зі скороченням «M», за яким вказується мінімальне значення, яке може визначатися даною системою.

(4) У місцевому регулярному та місцевому спеціальному зведенні:

(i) необхідно вказувати одиниці вимірювання;

(ii) якщо RVR спостерігається лише з одного місця вздовж RWY, наприклад із зони приземлення, воно вноситься без будь-якого зазначення місця;

(iii) якщо RVR спостерігається з більш ніж одного місця вздовж RWY, до зведень вносяться значення RVR, репрезентативні для зони приземлення, середини й кінця RWY, із зазначенням місця спостережень;

(iv) У випадку використання декількох RWY вносяться значення RVR для кожної RWY і зазначаються смуги, до яких належать ці значення.

(5) До зведень METAR, SPECI вноситься значення RVR, репрезентативне для зони приземлення (робочої RWY), без зазначення місця спостережень, а за наявності кількох RWY — значення RVR для кожної RWY, та зазначаються смуги, до яких належать ці значення.

(d) Явища поточної погоди.

(1) У місцевих регулярних та місцевих спеціальних зведеннях, зазначаються тип і характеристики явищ погоди, що спостерігаються, та надається оцінка щодо їх інтенсивності.

(2) У зведеннях METAR і SPECI зазначаються тип і характеристики явищ погоди, що спостерігаються, та, за необхідності, надається оцінка щодо їх інтенсивності або близькості до аеродрому.

(3) У місцевих регулярних та місцевих спеціальних зведеннях та у зведеннях METAR і SPECI характеристики явищ поточної погоди повідомляються з використанням відповідних скорочень та відповідних критеріїв, якщо це необхідно:

(i) Гроза (TS).

Використовується для повідомлення про грозу з зазначенням видів опадів.

У разі, якщо протягом 10-хвилинного періоду, що передує строку спостережень, спостерігачем зафіксовано гуркіт грому або спостерігається блискавка, але опади на аеродромі не спостерігаються, скорочення TS використовується без додаткових позначень.

(ii) Опади, що замерзають (FZ)

Переохолодженні водяні краплі або опади, що використовуються з типами явищ поточної погоди відповідно до доповнення 3 до цього додатка.

(4) У місцевих регулярних та місцевих спеціальних зведеннях та у зведеннях METAR і SPECI:

(i) використовується одне або кілька, але максимум три скорочених позначення явищ поточної погоди з переліку, із зазначенням у відповідних випадках характеристик, а також інтенсивності й близькості явищ до аеродрому, з метою надання повного опису поточної погоди, що впливають на виконання польотів на аеродромі та у його околицях;

(ii) спочатку повідомляється у відповідних випадках інтенсивність або близькість явища погоди до аеродрому, після чого зазначаються відповідно характеристики та тип явища погоди;

(iii) у разі, якщо спостерігаються явища погоди двох різних типів, інформація про ці явища повідомляється двома окремими групами, у яких індекс інтенсивності або близькості до аеродрому стосується явища погоди, яке повідомляється після цього індексу. Але різні типи опадів, що мають місце під час спостереження, повідомляються однією групою, при цьому першим зазначається переважаючий тип опадів, якому передує тільки один індекс інтенсивності, що позначає сумарну інтенсивність опадів.

(e) Хмарність.

(1) У місцевих регулярних зведеннях, місцевих спеціальних зведеннях та зведеннях METAR і SPECI ВНМХ повідомляється у значеннях, кратних 30 м, до висоти 3000 м та у значеннях, кратних 300 м, вище висоти 3000 м.

(2) Будь-яке значення ВНМХ, що спостерігається і яке не вкладається точно в шкалу даних повідомлень про ВНМХ, округлюється в менший бік до наступного більш низького значення шкали.

(3) У місцевому регулярному та місцевому спеціальному зведенні:

(i) Дані про ВНМХ або вертикальну видимість мають бути вказані з одиницями вимірювання.

(ii) на аеродромах, де використовуються кілька RWY і для яких проводяться інструментальні спостереження, вказуються значення ВНМХ для кожної RWY із зазначенням смуги, до якої вони належать.

(f) Температура повітря та температура точки роси.

(1) У місцевих регулярних та місцевих спеціальних зведеннях погоди, а також у зведеннях METAR та SPECI дані про температуру повітря та температуру точки роси повідомляються у значеннях, кратних цілим градусам Цельсія.

(2) Будь-яке значення, яке спостерігається і точно не вкладається в систему відліку, що використовується, округляється до найближчого цілого градуса Цельсія, при цьому, якщо значення містить 0,5 °C, воно округляється в бік вищого значення температури до найближчого цілого градуса Цельсія, при цьому, якщо значення містить 0,5 °C, воно округляється в бік більш високого значення температури до найближчого цілого градуса Цельсія (наприклад, + 2,5 °C округляється до + 3 °C, а – 2,5 °C округляється до – 2 °C).

(3) У місцевих регулярних та місцевих спеціальних зведеннях та у зведеннях METAR і SPECI температура нижче 0 °C має зазначатися відповідним чином.

(g) Атмосферний тиск.

(1) У місцевих регулярних та місцевих спеціальних зведеннях, METAR та SPECI дані про тиск QNH та QFE, розраховуються до десятої долі гектопаскаля і включаються до зведень погоди у значеннях, кратних цілим гектопаскалям,— із використанням чотирьох цифр.

(2) Будь-яке значення, яке не вкладається у зазначену шкалу відліку, округляється у менший бік до найближчого цілого значення.

(3) До місцевих регулярних та місцевих спеціальних зведень включаються такі дані про тиск:

(i) значення тиску QNH;

(ii) значення тиску QFE на регулярній основі включається на підставі консультацій між провайдером метеорологічного обслуговування, органом ATS та відповідними експлуатантами;

(iii) інформація про одиниці виміру значень QNH, QFE;

(iv) Коли дані про тиск QFE необхідні для кількох RWY, включаються значення QFE, що стосуються кожної RWY, та вказуються RWY, до яких ці значення належать.

(4) До зведень METAR і SPECI включаються тільки значення QNH.

MET.TR.210 Спостереження за метеорологічними елементами

Наступні метеорологічні елементи мають спостерігатися та/або вимірюватися з визначеною точністю та поширюватися за допомогою автоматичної або напівавтоматичної системи метеорологічних спостережень.

Вимоги щодо метеорологічного обладнання RWY і точності вимірювання або спостереження метеорологічних величин наведено у доповненні 1 до цього додатка.

(а) Напрямок і швидкість приземного вітру.

Вимірюються середній напрямок та середня швидкість приземного вітру, а також значні зміни напрямку та швидкості приземного вітру (пориви); дані про напрямок та швидкість вітру повідомляються в істинних градусах та м/с відповідно.

(1) Розташування.

Метеорологічний прилад, який використовується для вимірювання напрямку та швидкості приземного вітру, має бути розташований таким чином, щоб надавати дані, репрезентативні для області, для якої потрібні вимірювання.

(2) Відображення інформації.

Дисплеї, що відображають напрямок та швидкість приземного вітру, які пов’язані з кожним конкретним датчиком, встановлюється на авіаційній метеорологічній станції. Дисплеї, що відображають напрямок та швидкість вітру повинні бути марковані відповідно до місць встановлення датчиків напрямку та швидкості вітру, а в тих випадках, коли потрібні окремі датчики напрямку та швидкості вітру, дисплеї повинні бути чітко позначені для ідентифікації RWY та ділянки RWY. Ідентичність інформації про напрямок та швидкість вітру на дисплеях, які встановлені на робочих місцях авіаційної метеорологічної станції та органів ATS, забезпечується їх підключенням до тих самих датчиків вимірювання напрямку та швидкості вітру.

(3) Усереднення

Період усереднення спостережень за напрямком та швидкістю вітру складає:

(i) 2 хвилини для місцевих регулярних та місцевих спеціальних зведень, а також поточних даних, що надаються на дисплеях, які встановлені на робочих місцях органів ATS;

(ii) 10 хвилин для METAR і SPECI, за винятком випадків, коли 10-хвилинний період має місце помітна нестабільність напрямку та/або швидкості вітру, при визначенні середніх значень використовуються тільки дані, які отримані після такого періоду нестабільності, у цьому випадку вказаний часовий інтервал відповідно скорочується.

Помітна нестабільність має місце у випадку, якщо протягом принаймні 2 хвилин спостерігається різка та стійка зміна напрямку на 30° або більше при швидкості вітру 5 м/с до та після зміни або у випадку зміни швидкості вітру на 5 м/с та більше.

(b) Видимість.

(1) Видимість вимірюється або спостерігається, а дані про неї повідомляються в м або км.

(2) Розташування.

Метеорологічні прилади для спостережень за видимістю, мають бути розміщені таким чином, щоб забезпечувати репрезентативність спостережень для зони, для якої ці вимірювання потрібні.

(3) Відображення інформації.

При використанні інструментальних систем, дисплеї, що відображають видимість, які пов’язані з кожним конкретним датчиком, встановлюються на авіаційній метеорологічній станції та у відповідних органах ATS. Датчики видимості на дисплеї повинні бути марковані відповідно до місць встановлення датчиків. Ідентичність інформації про видимість на дисплеях, які встановлені на робочих місцях авіаційної метеорологічної станції та органів ATS забезпечується їх підключенням до тих самих датчиків вимірювання видимості, а якщо необхідні окремі датчики, на дисплеї мають бути позначені зони, для кожного датчика.

(4) Усереднення.

Період усереднення значень видимості становить:

(i) 10 хвилин для зведень METAR, SPECI, проте якщо протягом 10-хвилинного періоду, що безпосередньо передує спостереженню, має місце помітна нестабільність значень видимості, при визначенні середніх значень використовуються тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності. Помітна нестабільність має місце, коли протягом принаймні 2 хв спостерігаються різкі й стійкі зміни видимості, що досягають або перевищують критерії для складання спеціальних зведень, передбачених у підпункті (е) (3) параграфу MET.TR.200.

(іі) 1 хв для місцевих регулярних та місцевих спеціальних зведень, поточних даних, що надаються на дисплеях, встановлених на робочих місцях органів ATS.

(c) RVR.

(1) Вимірювання.

Визначення RVR здійснюється на всіх RWY, призначених для використання протягом періодів пониженої видимості, зокрема на:

(і) RWY, обладнаних для точного заходження на посадку і призначених для виконання заходження на посадку і посадок за приладами за категорією I ICAO;

(іі) RWY, обладнаних для точного заходження на посадку і призначених для виконання заходження на посадку і посадок за приладами за категоріями II, III ICAO;

(ііі) RWY, що використовуються для зльоту та обладнані бічними вогнями та/або бічними та осьовими вогнями.

Розрахунки дальності видимості на ЗПС проводяться окремо для кожної наявної ЗПС. Для розрахунків, що використовуються у зведеннях MET REPORT, SPECIAL, використовується така сила вогнів:

  • 1) для ЗПС із увімкнутими вогнями та при силі світла, яка перевищує 3 % від максимальної сили світла,— сила світла вогнів, що фактично використовуються на ЗПС;

  • 2) для ЗПС із увімкнутими вогнями та при силі світла вогнів, яка становить 3 % або менше від максимальної сили світла вогнів,— оптимальна сила світла вогнів, що використовуються при експлуатації у переважаючих умовах;

  • 3) для ЗПС із вимкнутими вогнями (або з найменшим регулюванням світла в очікуванні відновлення польотів) — оптимальна сила світла вогнів, що використовуються при експлуатації у переважаючих умовах;

  • 4) на аеродромах, ЗПС яких не обладнані світлосигнальними системами вогнів високої інтенсивності, а також на аеродромах, ЗПС яких обладнані вогнями високої інтенсивності, в періоди, коли світлосигнальні системи не працюють з технічних причин, дальність видимості на ЗПС не розраховується, не вноситься до зведень погоди та не відображається на ПД.

У зведеннях METAR, SPECI наводяться значення дальності видимості на ЗПС, які розраховано за максимальними значеннями сили світла вогнів, що використовуються на ЗПС.

(2) Результати визначення RVR повідомляються в м.

(3) Розташування.

Метеорологічне обладнання для визначення RVR, мають бути розташовані так, щоб забезпечувати репрезентативність даних для зони, для якої потрібні спостереження.

(4) Інструментальні системи.

Для визначення RVR на RWY, призначених для заходу на посадку та посадки за приладами категорії I, II та III, використовуються інструментальні системи, що базуються на трансмісометрах та вимірювачах прямого розсіювання.

(5) Відображення інформації.

Якщо RVR визначаються інструментальними системами, на авіаційній метеорологічній станції має бути розташований один дисплей або більше, якщо це необхідно. Дисплеї на авіаційній метеорологічній станції та в органах ATS мають стосуватися тих самих датчиків, а в тих випадках, коли потрібні окремі датчики, такі дисплеї мають бути чітко позначені для визначення RWY та ділянки RWY, що контролюється кожним датчиком.

(6) Усереднення.

(i) Якщо для визначення RVR використовуються інструментальні системи, їх вихідні дані щодо RVR мають оновлюватися на дисплеях щонайменше кожні 60 с, для забезпечення отримання поточних репрезентативних значень.

(ii) Період усереднення значень RVR повинен становити:

(A) 1 хвилину для місцевих регулярних, місцевих спеціальних зведень, поточних даних, що надаються на дисплеях, встановлених на робочих місцях органів ATS.

(B) 10 хвилин для зведень METAR і SPECI, за винятком випадків, коли протягом 10-хвилинного періоду, що безпосередньо передує спостереженню, має місце помітна нестабільність значень RVR, при визначенні середніх значень використовуються тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності. Помітна нестабільність має місце у випадку, коли протягом принаймні 2 хвилин спостерігаються різкі й стійкі зміни RVR, що досягає або перевищує граничні значення 800, 550, 300 та 175 м.

(d) Явища поточної погоди.

(1) На аеродромі здійснюються спостереження за поточною погодою та за потреби передаються дані таких спостережень. Необхідно повідомляти як мінімум про такі явища поточної погоди: дощ, мряка, сніг, опади, що замерзають, включаючи їх інтенсивність, імла, серпанок, туман, туман, що замерзає, та грози, включаючи грози на околицях аеродрому.

(2) Розташування.

У разі використання інструментальних систем спостережень за явищами поточної погоди репрезентативність спостережень досягається відповідним розміщенням датчиків поточної погоди на аеродромі.

(e) Хмарність.

(1) ВНМХ або вертикальна видимість визначається за допомогою приладів. Проводяться спостереження і повідомляються дані про кількість, форму та ВНМХ, необхідні для опису значимої для польотів хмарності. При тумані, сильних опадах або інших явищах, коли стан неба визначити неможливо, повідомляються дані про вертикальну видимість. Дані про висоту ВНМХ та вертикальну видимість передаються в м.

(2) Розміщення.

Метеорологічні прилади, які використовується для вимірювання кількості та висоти хмар, розташовується таким чином, щоб надавати дані, які є репрезентативними для області, для якої потрібні вимірювання.

(3) Відображення інформації.

Коли для вимірювання ВНМХ використовується автоматизоване обладнання, принаймні один дисплей має бути розташований на авіаційній метеорологічній станції. ВНМХ на дисплеях, які встановлені на робочих місцях авіаційної метеорологічної станції та органів ATS забезпечується їх підключенням до тих самих датчиків вимірювання ВНМХ, а якщо необхідні окремі датчики, на покажчиках мають бути позначені зони, для кожного датчика.

(4) Рівень відліку.

(i) ВНМХ повідомляється відносно перевищення аеродрому.

(ii) При використанні RWY, обладнаної для точного заходження на посадку, перевищення порога якої на 15 м або більше є нижчим за перевищення аеродрому, ВНМХ надається відносно перевищення порога RWY.

(iiі) У разі складання зведень зі споруд у відкритому морі, ВНМХ має бути вказана відносно середнього рівня моря.

(f) Температура повітря та температура точки роси.

(1) Температура повітря та температура точки роси має вимірюватися, відображатися та повідомлятися в градусах Цельсія (°C).

(2) У тих випадках, коли для вимірювання температури повітря та температури точки роси використовується автоматизоване обладнання, дисплеї для відображення даних про температуру повітря та температури точки роси мають бути встановлені на авіаційній метеорологічній станції. Дисплеї на метеорологічній станції та в органах ATS необхідно під’єднувати до одного і того ж датчика.

(g) Атмосферний тиск.

(1) Атмосферний тиск вимірюється, а значення QNH та QFE обчислюються з урахуванням усіх поправок та повідомляються в гектопаскалях або мм рт. ст.

(2) Відображення інформації.

(i) Якщо для вимірювання атмосферного тиску використовується автоматизоване обладнання, дисплеї QNH і, якщо потрібно відповідно до підпункту (g) (3) (іі) параграфу MET.TR.205, дисплеї QFE, пов’язані з барометром, вони мають бути встановлені на авіаційній метеорологічній станції з відповідними дисплеями у відповідних органах ATS.

(ii) Якщо значення QFE необхідні для кількох RWY, на дисплеях мають бути зазначені QFE з визначенням RWY, до якої відноситься відображене значення QFE.

(3) Рівень відліку.

Для розрахунку QFE необхідно використовувати рівень відліку. За рівень відліку тиску QFE приймається перевищення аеродрому.

Підглава 2 — Технічні вимоги до аеродромних метеорологічних органів

MET.TR.215 Прогнози та інша інформація

(a) Метеорологічна інформація для експлуатантів і членів льотного екіпажу має:

(1) відповідати польотним вимогам щодо часу, висоти та географічної протяжності маршруту;

(2) стосуватися відповідного фіксованого часу або періодів часу;

(3) поширюватися на аеродром запланованої посадки, також охоплюючи очікувані метеорологічні умови між аеродромом запланованої посадки та запасними аеродромами, визначені експлуатантом;

(4) бути актуальною.

(5) надаватися такими способами:

(i) рукописний або друкований матеріал, у тому числі карти і форми встановлених зразків;

(ii) інструктаж;

(iii) консультація;

(iv) показ;

(v) автоматизована система передпольотної інформації, що забезпечує можливість для самостійного інструктажу та комплектування польотної документації, замість способів, наведених у підпідпунктах (i)–(iv) цього підпункту.

(b) Метеорологічна інформація, яка надається органам пошуково-рятувальної служби, має включати метеорологічні умови, які спостерігалися в останньому відомому місцезнаходженні зниклого повітряного судна та вздовж наміченого маршруту.

(c) Метеорологічна інформація, яка надається провайдеру AIS, включає:

(1) інформацію про метеорологічне обслуговування, призначену для включення до AIP України;

(2) інформацію, необхідну для підготовки NOTAM або ASHTAM;

(3) інформацію, необхідну для підготовки циркулярів аеронавігаційної інформації.

(d) Метеорологічна інформація, включена в польотну документацію, має бути представлена таким чином:

(1) вітер на картах зображуються стрілками з оперенням і заштрихованими вимпелами на достатньо щільній сітці;

(2) температура повітря у вузлах сітки достатньої щільності;

(3) дані про вітер і температуру, вибрані з наборів даних, отриманих від ВЦЗП, має бути нанесені на широту/довготу достатньо щільної сітки;

(4) cтрілки з оперенням превалюють над цифрами, що показують температуру повітря, і обидва ці позначення виділяються на фоні карти;

(5) усі дані про висоту, що стосуються метеорологічних умов за маршрутом польоту, вказуються, наприклад, в ешелонах польоту, величинах тиску, абсолютної висоти або висоти над рівнем землі, тоді як усі дані, що стосуються метеорологічних умов у районі аеродрому, вказуються як висота над перевищенням аеродрому.

(e) Польотна документація містить:

(1) прогностичні карти вітру / температури повітря по висотах;

(2) прогностичні карти SIGWX;

(3) зведення METAR або SPECI по аеродромах вильоту та запланованої посадки, а також запасних аеродромах вильоту, на маршруті польоту та по аеродрому призначення;

(4) прогнози TAF або скореговані прогнози TAF AMD по аеродромах вильоту та запланованої посадки, а також запасних аеродромах вильоту, на маршруті польоту та по аеродрому призначення;

(5) інформацію SIGMET, AIRMET та спеціальні повідомлення з борту ПС для всього маршруту польоту;

(6) зональні прогнози для польотів на низьких рівнях для всього маршруту польоту;

(7) консультативну інформацію щодо вулканічного попелу, тропічних циклонів і космічної погоди, що стосується всього маршруту.

На підставі консультацій провайдера МЕТ з відповідним експлуатантом встановлюється обсяг польотної документації для польотів тривалістю 2 год та менше у випадку короткочасної проміжної посадки або розвороту, а також умови надання оперативної метеорологічної інформації. У таких випадках до польотної документації вноситься інформація, зазначена в пунктах (3)–(6).

(f) Прогностичні карти будуються за даними цифрових прогнозів, що надаються ВЦЗП, за умови, якщо прогнози охоплюють заплановану траєкторію польоту за часом, абсолютною висотою та географічним районом як зазначено у доповненні 5 до цього додатка. До прогнозів ВЦЗП зміни не вносяться.

(g) Якщо прогнози вітру та температури повітря на висотах, перераховані в пункті MET.OR.275(a)(1), надаються у вигляді карти, вони є дійсними на фіксований час прогностичними картами ешелонів польоту, як зазначено в пункті MET.TR.275(b)(3). Якщо прогнози явищ SIGWX, перелічені в пункті MET.OR.275(a)(2), надаються у вигляді карти, вони є дійсними на фіксований час прогностичними картами шару атмосфери, обмеженого ешелонами польоту, як зазначено в пунктах MET.TR.275 (c) та MET.TR.275(d).

(h) Прогнози вітру та температури повітря на висотах, а також явищ погоди SIGWX вище FL100, які потрібні для здійснення експлуатантами передпольотного планування та перепланування в польоті, надаються експлуатантам відразу після їх отримання і не пізніше ніж за 3 год до вильоту. Інша метеорологічна інформація, необхідна експлуатантам для передпольотного планування та перепланування в польоті, надається якомога раніше.

(i) Авіаційна кліматологічна інформація, має бути підготовлена у формі аеродромних кліматологічних таблиць і аеродромних кліматологічних зведень.

MET.TR.220 Прогнози погоди по аеродрому

(a) Прогнози погоди по аеродрому та корективи до них складаються у кодовій формі ВМО TAF і містять такі елементи:

(1) покажчик типу прогнозу;

(2) літерний покажчик місця розташування аеродрому;

(3) час випуску прогнозу;

(4) покажчик відсутнього прогнозу, у відповідному випадку;

(5) дата та період дії прогнозу;

(6) покажчик анульованого прогнозу, у відповідному випадку;

(7) приземний вітер;

(8) видимість;

(9) явища погоди;

(10) хмарність;

(11) температура повітря (у відповідному випадку);

(12) очікувані значні зміни одного або більше елементів протягом періоду дії.

(b) Прогнози погоди TAF складають відповідно до шаблону, наведеного у доповненні 6 до цього додатка.

(c) Період дії регулярних прогнозів TAF становить 6, 9, 24, або 30 год, якщо інше не визначено уповноваженим органом, враховуючи вимоги щодо руху для аеродромів, які працюють менше ніж 9 год.

(d) TAF випускаються в установлений строк, не раніше ніж за 1 год до початку періоду дії.

(e) Метеорологічні елементи, включені в TAF:

(1) Приземний вітер.

(i) Під час прогнозування приземного вітру необхідно зазначити очікуваний переважаючий напрямок.

(ii) Якщо неможливо спрогнозувати переважаючий напрямок приземного вітру через його очікувану мінливість, прогнозований напрямок вітру зазначається як змінний із скороченням «VRB».

(iii) Якщо вітер прогнозується менше 0,5 м/с, прогнозована швидкість вітру зазначається як штиль.

(iv) Якщо прогнозована максимальна швидкість вітру (порив) перевищує прогнозовану середню швидкість вітру на 5 м/с або більше, в прогнозі зазначається прогнозована максимальна швидкість вітру.

(v) Якщо прогнозується швидкість вітру 50 м/с або більше, вона зазначається як 49 м/с.

(2) Видимість.

(i) Якщо прогнозована видимість менше 800 м вказується у значеннях, кратних 50 м; видимість 800 м або більше, але менше 5 км — у значеннях, кратних 100 м; видимість 5 км або більше, але менше 10 км — у значеннях, кратних 1 км; видимість 10 км або більше зазначається як 10 км, за винятком випадків, коли прогнозуються умови для внесення терміну «CAVOK». В прогнозах TAF зазначається переважаюча видимість. Термін «CAVOK» не застосовується на гірських аеродромах.

(ii) Якщо спрогнозувати переважаючу видимість неможливо або очікуються зміни видимості за напрямками, в прогнозах TAF зазначається мінімальна видимість.

(3) Явища погоди.

(i) В прогноз TAF включається одне або декілька, але не більше трьох явищ погоди чи їх сполучень, а також зазначати їх характеристики та, за необхідності, інтенсивність:

(A) опади, що замерзають (переохолоджені);

(B) туман, що замерзає;

(C) помірні або сильні опади (включаючи зливи);

(D) пиловий, піщаний або сніговий поземок;

(E) низова пилова, піщана або снігова хуртовина;

(F) пилова буря;

(G) піщана буря;

(Н) гроза (з опадами або без);

(I) шквал;

(J) воронкоподібна хмара (торнадо або водяний смерч);

(K) інші явища погоди, погоджені між аеродромним метеорологічним органом, органом ATS та експлуатантами.

(ii) Очікуване закінчення цих явищ зазначається за допомогою скорочення «NSW».

(4) Хмарність.

(i) Кількість хмар прогнозується з використанням скорочень «FEW», «SCT», «BKN» або «OVC», якщо необхідно. У випадках, коли очікується, що небо залишатиметься або стане затемненим, і неможливо спрогнозувати хмарність, а також є дані спостережень за вертикальною видимістю на аеродромі, в прогнозі TAF варто зазначати вертикальну видимість з використанням скорочення «VV», після якого вказується прогнозне значення вертикальної видимості.

(ii) Якщо прогнозується кілька шарів або масивів хмар, їх кількість і ВНМХ зазначається в наступному порядку:

(A) найнижчий шар або масив, незалежно від кількості, прогнозується як FEW, SCT, BKN або OVC;

(B) наступний шар або масив, що покриває понад 2/8 небосхилу, прогнозується як SCT, BKN або OVC відповідно;

(C) наступний вищий шар або маса, що охоплює понад 4/8 небосхилу, прогнозується як BKN або OVC відповідно;

(D) купчасто-дощова та/або баштоподібна купчаста хмарність, коли прогнозуються, але не відображені у пунктах (A)–(C).

(iii) При цьому інформація про хмарність обмежується даними про значиму для польотів хмарність. У тих випадках, коли значима для польотів хмарність не прогнозується і коли скорочення «CAVOK» для опису умов погоди не підходить, у прогнозі використовується скорочення «NSC».

(f) Використання груп змін

(1) Критерії, які використовуються для включення груп змін до прогнозу TAF або для внесення змін до прогнозу TAF, мають ґрунтуватися на будь-якому з наступних явищ погоди або їх комбінаціях, які за прогнозами починаються чи закінчуються або змінюються в інтенсивності:

(i) туман, що замерзає;

(ii) опади, що замерзають (переохолоджені);

(iii) помірні або сильні опади (включаючи зливи);

(iv) гроза (з опадами або без);

(v) пилова буря;

(vi) піщана буря.

(2) Якщо необхідно вказати зміну будь-якого з елементів, наведених у пункті (а), використовуються індекси змін «BECMG» або «TEMPO», після яких вказується період часу, протягом якого очікується, що ця зміна відбудеться. Період часу повинен бути вказаний як початок і кінець періоду в цілих годинах UTC. Тільки ті елементи, для яких очікується значна зміна, повинні бути включені після індекса зміни. Однак, у випадку значних змін, що стосуються хмарності, вказуються всі групи хмарності, включаючи шари або масиви хмар, зміни яких не очікується.

(3) Індекс змін «BECMG» використовується для опису змін, коли прогнозується, що метеорологічні умови досягнуть або перевищать встановлені значення з постійною чи перемінною швидкістю. Період часу не повинен перевищувати 4 год.

(4) Індекс зміни «TEMPO» використовується для опису прогнозованих тимчасових змін метеорологічних умов, які досягли або перевищили встановлені значення та у кожному окремому випадку зберігаються протягом часу тривалістю менше ніж 1 год, а у цілому — менше половини періоду, протягом якого прогнозуються зміни. Якщо очікується, що тимчасове коливання триватиме 1 год або довше, необхідно використовувати групу змін «BECMG» відповідно до пункту (3), або період дії має бути розділений відповідно до пункту (5).

(5) Якщо очікується, що переважаючі погодні умови суттєво або більш-менш повністю зміниться на інші умови погоди, такий період дії повинен бути розділений на окремі періоди з використанням скорочення «FM», за яким безпосередньо знаходитися група дати, годин та хвилин в UTC, що вказує на час, коли очікується така зміна. Період, що слідує за скороченням «FM», повинен бути самостійним, і всі прогнозовані умови, наведені до скорочення, замінюються умовами, що знаходяться після скорочення.

(g) Ймовірність появи альтернативного значення елемента або елементів прогнозу включається, коли:

(1) існує ймовірність виникнення альтернативних метеорологічних умов складає 30 % або 40 % протягом конкретного прогнозованого періоду часу, або;

(2) існує ймовірність виникнення тимчасових коливань метеорологічних умов складає 30 % або 40 % протягом конкретного прогнозованого періоду часу.

Ця ймовірність зазначається в прогнозах TAF за допомогою скорочення «PROB», за яким йде ймовірність у десятках відсотків і, у випадку, зазначеному в пункті (1), період часу, протягом якого очікується застосування значень, або в у випадку, зазначеному в пункті (2), використовуючи скорочення «PROB», за якою йде ймовірність у десятках відсотків, індикатор зміни «TEMPO» та пов’язана часова група.

MET.TR.225 Прогнози для посадки

(a) Прогнози TREND складаються відповідно до шаблону, наведеному у доповненнях 3 та 4 до цього додатка.

(b) Прогноз TREND складається з короткого викладення очікуваних значних змін метеорологічних умов на певному аеродромі, яке додається до місцевого регулярного зведення, місцевого спеціального зведення, METAR або SPECI. У прогнозах TREND використовуються ті самі одиниці та шкали, що в зведеннях, до яких прогноз додається.

(c) До прогнозу TREND включається інформація щодо значних змін одного або кількох елементів: приземного вітру, видимості, явищ погоди та хмарності. Однак у разі значних змін хмарності зазначаються всі групи хмарності, включаючи шари або масиви, зміни яких не очікуються. У разі значної зміни видимості також зазначається явище, яке викликає обмеження видимості. Якщо зміни не очікуються, використовується термін «NOSIG».

(1) Приземний вітер

У прогнозі TREND зазначаються очікувані зміни приземного вітру, якщо вони супроводжуються:

(i) зміною середнього напрямку вітру на 60° або більше за середньої швидкості вітру до та/або після зміни складає 5 м/с або більше;

(ii) зміною середньої швидкості вітру на 5 м/с або більше;

(iii) змінами вітру, що перевищують важливі в експлуатаційному відношенні значення. Граничні значення встановлює провайдер метеорологічного обслуговування на підставі консультацій з органом ATS та заінтересованими експлуатантами з урахуванням змін вітру, які:

потребують зміни RWY, що використовується, та/або

свідчать про те, що зміни попутного та бокового компонентів вітру на RWY перевищать значення, які є основними експлуатаційними граничними обмеженнями для типів ПС, що виконують польоти на цьому аеродромі.

(2) Видимість

(i) У випадках, коли очікується, що видимість буде поліпшуватись та досягне одного чи кількох, або коли очікується, що видимість буде погіршуватись і стане менше одного чи кількох з таких значень: 150, 350, 600, 800, 1500 або 3000 м, у прогнозі TREND зазначається про такі зміни;

(ii) У разі виконання на аеродромі значної кількості польотів за ПВП у прогнозі TREND додатково зазначаються зміни видимості при досягненні або перевищенні 5000 м.

(iii) У прогнозах TREND, що додаються до зведень METAR і SPECI, видимість відповідає прогнозованій переважаючій видимості, а у прогнозах TREND, що додаються до місцевих регулярних та спеціальних зведень, видимість відповідає прогнозованій видимості вздовж RWY.

(3) явища поточної погоди

(i) Прогноз TREND вказує на очікуваний початок, припинення або зміну інтенсивності одного чи кількох із таких явищ погоди або їх поєднань:

(A) опади, що замерзають;

(B) помірні чи сильні опади (у тому числі зливові);

(C) гроза з опадами;

(D) пилова буря;

(E) піщана буря;

(F) інші явища погоди, за погодженням між аеродромним метеорологічним органом, відповідними органами ATS та експлуатантами.

(ii) У прогнозі TREND зазначається очікуваний початок, припинення одного або кількох із таких явищ погоди або їх поєднань:

(A) туман, що замерзає;

(B) пиловий, піщаний чи сніговий низовий поземок;

(C) пилова низова хуртовина, піщана низова хуртовина чи снігова низова хуртовина;

(D) гроза без опадів;

(E) шквал;

(F) воронкоподібна хмара (торнадо чи водяний смерч).

(iii) Загальна кількість явищ, зазначених у пунктах (i) та (ii), не повинна перевищувати трьох.

(iv) Очікуване припинення явищ зазначається за допомогою скорочення «NSW».

(4) Хмарність

(i) У випадках, коли очікується, що висота нижньої межі шару хмар кількістю BKN чи OVC буде збільшуватись та досягне або перевищить одне чи кілька значень, або коли очікується, що висота нижньої межі шару хмар кількістю BKN чи OVC буде зменшуватись та стане меншою одного або кількох із таких значень: 30, 60, 150, 300 та 450 м, у прогнозі TREND зазначається про такі зміни.

(ii) У випадках, коли висота нижньої межі шару хмар становить менше ніж 450 м, а також коли очікується, що вона зменшиться нижче або стане вище ніж 450 м, у прогнозі TREND вказуються зміни кількості хмар у бік збільшення від FEW чи SCT до BKN чи OVC або зміни кількості хмар у бік зменшення від BKN чи OVC до FEW чи SCT.

(iii) Якщо прогнозується відсутність хмарності та скорочення «CAVOK» для опису умов погоди не підходить, використовується скорочення «NSC».

(5) Вертикальна видимість

У випадках, коли очікується, що небо буде залишатись затемненим або стане затемненим, а також є дані спостережень за вертикальною видимістю на аеродромі, а також коли відповідно до прогнозу очікується, що вертикальна видимість буде збільшуватись та досягне або перевищить одне чи кілька з таких значень, або коли відповідно до прогнозу очікується, що вертикальна видимість буде зменшуватись та стане менше одного чи кількох з таких значень: 300, 150, 60 та 30 м, у прогнозі TREND зазначається про такі зміни.

(6) Додаткові критерії

Аеродромний метеорологічний орган та експлуатанти аеродрому можуть узгодити додаткові критерії внесення змін до прогнозу TREND, які будуть використовуватися з урахуванням місцевих експлуатаційних мінімумів аеродрому.

(7) Використання груп змін

(i) У випадках, коли очікуються зміни елементів, прогноз TREND починається з одного з індексів змін — «BECMG» або «TEMPO».

(ii) Індекс змін «BECMG» використовується для опису змін, коли прогнозується, що метеорологічні умови досягнуть або перевищать встановлені значення з постійною чи перемінною швидкістю. Період, протягом якого або час, у який очікується зміна, зазначається за допомогою скорочень «FM», «TL» чи «AT», після кожного з яких зазначається група часу в годинах і хвилинах.

(iii) Індекс зміни «TEMPO» використовується для опису прогнозованих тимчасових змін метеорологічних умов, які досягли або перевищили встановлені значення та у кожному окремому випадку зберігаються протягом часу тривалістю менше ніж 1 год, а у цілому — менше половини періоду, протягом якого прогнозуються зміни. Період, протягом якого прогнозуються тимчасові зміни, зазначається за допомогою скорочень «FM» та/або «TL», після кожного з яких зазначається група часу в годинах і хвилинах.

(8) Використання покажчика ймовірності

Покажчик «PROB» у прогнозах TREND не використовується.

MET.TR.230 Прогнози для зльоту

(a) Прогноз для зльоту ПС відноситься до визначеного періоду часу та містить інформацію про очікувані метеорологічні умови в районі комплексу RWY, а саме: про напрямок та швидкість приземного вітру та будь-які очікувані зміни напрямку та швидкості вітру протягом періоду дії, про температуру повітря, атмосферний тиск, а також про інші метеорологічні елементи, у відношенні яких існує домовленість провайдера метеорологічного обслуговування з відповідним експлуатантом.

(b) Порядок включення елементів, термінологія, одиниці вимірювання та шкали, які використовуються у прогнозах для зльоту ПС, є аналогічними відповідним елементам зведень, що складаються по аеродрому вильоту.

MET.TR.235 Попередження по аеродрому та попередження і оповіщення про зсув вітру

(а) Попередження по аеродрому випускаються відповідно до шаблону, наведеному у доповненні 8 до цього додатка у зв’язку з фактичним або прогнозованим виникненням одного або кількох зазначених нижче явищ:

грози;

граду;

снігу (коли очікується або спостерігається накопичення снігу);

опадів, що замерзають;

інію чи паморозі;

піщаної бурі;

пилової бурі;

піднятого піску чи пилу;

сильного приземного вітру та поривів;

шквалу;

зниження температури повітря нижче ніж 0° C (мороз — FROST);

вулканічного попелу;

відкладення вулканічного попелу;

викиду токсичних хімічних речовин;

інших явищ погоди, перелік яких узгоджено на локальному рівні.

(b) Попередження про зсув вітру складаються відповідно до шаблону, наведеному у доповненні 7 до цього додатка.

(с) Інформацію про зсув вітру включають як додаткову інформацію до місцевих регулярних зведень, місцевих спеціальних зведень та зведень METAR і SPECI відповідно до зразка, наведеного у доповненні 3 до цього додатка.

(d) Порядковий номер, що включається до попередження відповідно до шаблону, наведеному у доповненні 7 до цього додатка, відображає кількість попереджень про зсув вітру, випущених з 00:01 UTC поточної доби по певному аеродрому.

(e) Оповіщення про зсув вітру містять стислу актуальну інформацію про зсув вітру який спостерігається, що включає зміну зустрічного або попутного вітру більш ніж на 7,5 м/с, які можуть несприятливо вплинути на ПС на кінцевому етапі траєкторії заходження на посадку чи на початковому етапі траєкторії зльоту або на ПС на RWY під час пробігу після посадки ПС чи розбігу під час зльоту.

(f) Попередження про зсув вітру має стосуватися, якщо можливо, конкретної ділянки RWY та відстані уздовж траєкторії заходження на посадку або траєкторії зльоту згідно з домовленістю між аеродромним метеорологічним органом, відповідними органами ATS та зацікавленими експлуатантами.

MET.TR.240 Інформація, призначена для експлуатантів та членів льотних екіпажів

На підставі консультацій з експлуатантами, аеродромний метеорологічний орган визначає види та формат метеорологічної інформації, яка надається експлуатантам та членам льотних екіпажів, а також методи та засоби для надання такої інформації.

Підглава 3 — Технічні вимоги до органів метеорологічного стеження

MET.TR.250 Інформація SIGMET

(a) Інформація SIGMET складається відповідно до шаблону, який наведено у доповненні 9 до цього додатка.

(b) Інформація SIGMET за характером явища, на яке вона випускається, поділяється на три типи:

(1) Інформація SIGMET для явищ погоди на маршруті, крім вулканічного попелу, з використанням таких скорочень:

на крейсерських ешелонах польоту:

гроза:

прихована

— OBSC TS;

замаскована

— EMBD TS;

часті грози

— FRQ TS;

по лінії шквалу

— SQL TS;

прихована з градом

— OBSC TSGR;

замаскована з градом

— EMBD TSGR;

часті грози з градом

— FRQ TSGR;

по лінії шквалу з градом

— SQL TSGR;

турбулентність:

сильна турбулентність

— SEV TURB;

обледеніння:

сильне обледеніння

— SEV ICE;

сильне обледеніння внаслідок переохолодженого дощу

— SEV ICE (FZRA);

гірська хвиля:

сильна гірська хвиля

— SEV MTW;

пилова буря:

сильна пилова буря

— HVY DS;

піщана буря:

сильна піщана буря

— HVY SS;

вулканічний попіл (незалежно від висоти)

— VA (+ назва вулкана, якщо є інформація);

радіоактивна хмара

— RDOACT CLD.

(2) Інформація SIGMET щодо хмари вулканічного попелу;

(3) Інформація SIGMET щодо тропічних циклонів.

(c) Порядковий номер, зазначений у шаблоні в доповненні 9 до цього додатка, відображає кількість інформацій SIGMET, випущених з 00:01 UTC поточної доби по FIR.

(d) Відповідно до шаблону наведеному у доповненні 9 до цього додатка, до інформації SIGMET включається тільки одне із зазначених явищ погоди з використанням скорочень.

(e) До інформації SIGMET щодо грози не включаються пов’язані з цим турбулентність та обледеніння.

MET.TR.255 Інформація AIRMET

(a) Інформація AIRMET випускається відповідно до шаблону, який наведено у доповненні 9 до цього додатка.

(b) ОМС, зона відповідальності яких охоплює кілька FIR та/або диспетчерських районів, випускають окремі повідомлення AIRMET для кожного FIR та/або диспетчерського району у своїй зоні відповідальності.

(c) Порядковий номер, зазначений у шаблоні в доповненні 9 до цього додатка, відображає кількість інформації AIRMET, випущених з 00:01 UTC поточної доби по FIR.

(d) Відповідно до шаблону, наведеного у доповненні 9 до цього додатка, до інформації AIRMET включається тільки одне із зазначених явищ погоди з використанням скорочень та наступні порогові значення на крейсерських ешелонах нижче FL100:

швидкість приземного вітру:

середня швидкість приземного вітру на значному просторі понад 15 м/с

— SFC WIND

видимість біля поверхні землі:

видимість на значному просторі менше ніж 5000 м, включаючи явище погоди, що погіршує видимість

— SFC VIS (+ видимість) (+ одне з явищ: BR, DS, DU, DZ, FC, FG, FU, GR, GS, HZ, PL, PO, RA, SA, SG, SN, SS, SQ або VA)

грози:

ізольовані грози без граду

— ISOL TS

випадкові грози без граду

— OCNL TS

ізольовані грози з градом

— ISOL TSGR

випадкові грози з градом

— OCNL TSGR

закриття гір:

гори закриті

— MT OBSC

хмарність:

розірвана або суцільна хмарність на значному просторі з BHMX менше ніж 300 м над рівнем землі:

розірвана

— BKN CLD (+ BHMX, висота верхньої межі хмар та одиниці вимірювання)

суцільна

— OVC CLD (+ BHMX, висота верхньої межі хмар та одиниці вимірювання)

купчасто-дощові хмари:

ізольовані

— ISOL CB

випадкові

— OCNL CB

часті

— FRQ CB

баштоподібні купчасті хмари:

ізольовані

— ISOL TCU

випадкові

— OCNL TCU

часті

— FRQ TCU

обледеніння:

помірне обледеніння (за винятком обледеніння, що виникає у конвективних хмарах)

— MOD ICE

турбулентність:

помірна (за винятком турбулентності, що виникає у конвективних хмарах)

— MOD TURB

гірська хвиля:

помірна гірська хвиля

— MOD MTW

(e) До інформації AIRMET щодо гроз або купчасто-дощових хмар не включаються пов’язані з ними турбулентність та обледеніння.

MET.TR.260 Зональні прогнози для польотів на низьких рівнях

(a) Під час підготовки зональних прогнозів для польотів нижче ніж FL100 у вигляді карти прогноз вітру та температури повітря на висотах випускається для пунктів, відстань між якими має бути не більше ніж 500 км, та принаймні для таких абсолютних висот: 600, 1500 та 3000 м. Випуск прогнозу вітру та температури повітря на висоті 600 м може залежати від місцевої орфографії та визначається повноважним органом.

(b) Під час підготовки зональних прогнозів для польотів нижче ніж FL100 у вигляді карти, прогноз явищ погоди SIGWX випускається у вигляді прогнозу SIGWX низького рівня до ешелону FL100. Прогнози SIGWX низького рівня охоплюють такі пункти:

(1) явища погоди, які потребують випуску інформації SIGMET: сильне обледеніння, сильна турбулентність, купчасто-дощові хмари та грози, які приховані, часті, замасковані або по лінії шквалу, піщані/пилові бурі та виверження вулканів або викид радіоактивних матеріалів в атмосферу та які, як очікується, будуть впливати на польоти на низьких рівнях;

(2) Елементи зональних прогнозів для польотів на низьких рівнях: приземний вітер, видимість біля землі, SIGWX, закриття гір, хмарність, обледеніння, турбулентність, гірська хвиля та висота нульової ізотерми.

(c) У випадку, якщо AIRMET випускається в поєднанні з зональними прогнозами для польотів на низьких рівнях, ці зональні прогнози складаються у формі карт або GAMET з використанням відкритого тексту зі скороченнями та числовими величинами, прийнятими ICAO, відповідно до шаблону, наведеного у доповненні 10 до цього додатка. Зональні прогнози GAMET випускаються для шару від земної поверхні до FL100 та містять інформацію про особливі явища погоди за маршрутом, які являють собою небезпеку для польотів на низьких рівнях.

У випадку, коли явище погоди, яке створює небезпеку для польотів нижче FL100, включено до зонального прогнозу GAMET, а прогнозоване явище погоди не виникло або більше не прогнозується, випускається коректив GAMET AMD, який змінює тільки відповідний метеорологічний елемент.

Підглава 4 — Технічні вимоги до консультативних центрів з вулканічного попелу (VAAC)

MET.TR.265 Відповідальність консультативного центру з вулканічного попелу

Консультативна інформація щодо вулканічного попелу випускається відповідно до шаблону, наведеного в доповненні 11 до цього додатка. Якщо скорочення відсутні, необхідно використовувати відкритий текст англійською мовою, який має бути зведений до мінімуму.

Підглава 5 — Технічні Вимоги до консультативних центрів із тропічних циклонів (TCAC)

MET.TR.270 Відповідальність консультативного центру з тропічних циклонів

Консультативна інформація щодо тропічних циклонів повинна випускатись відповідно до шаблону, наведеного в доповненні 12 до цього додатка, коли очікується, що максимальна середня швидкість приземного вітру за 10 хвилин досягне або перевищить 17 м/с (34 kt) протягом періоду, охопленого цією консультативною інформацією.

Підглава 6 — Технічні Вимоги до Всесвітніх центрів зональних прогнозів (ВЦЗП)

MET.TR.275 Відповідальність Всесвітнього центру зональних прогнозів

(а) WAFC використовують оброблені метеорологічні дані у вузлах регулярної сітки для надання глобальних прогнозів у вузлах координатної сітки та прогнозів SIGWX.

(b) Для надання глобальних прогнозів, ВЦЗП мають:

(1) підготувати прогнози:

(i) вітру на висотах;

(ii) температури на висотах;

(iii) вологості повітря на висотах;

(iv) напрямку, швидкості максимального вітру та його висоти в одиницях ешелону польоту;

(v) висоти тропопаузи в одиницях ешелону польоту та температури тропопаузи;

(vi) район купчасто-дощових хмар;

(vii) обледеніння;

(viii) турбулентності;

(ix) геопотенціальної абсолютної висоти ешелонів польоту; 4 рази на добу, з фіксованим періодом дії, який складає 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30, 33 та 36 год після збору синоптичних даних (у 00.00, 06.00, 12.00 та 18.00 UTC), на основі яких ці прогнози складаються.

(2) випускати прогнози та розповсюджувати прогнози, зазначені в пункті (1) так швидко, наскільки це технічно можливо, але не пізніше ніж через 5 год після стандартного часу спостереження;

(3) надавати прогнози у вузлах регулярної сітки, що містять:

(i) дані про вітер для FL 50 (850 hPa), 80 (750 hPa), 100 (700 hPa), 140 (600 hPa), 180 (500 hPa), 210 (450 hPa), 240 (400 hPa), 270 (350 hPa), 300 (300 hPa), 320 (275 hPa), 340 (250 hPa), 360 (225 hPa), 390 (200 hPa), 410 (175 hPa), 450 (150 hPa), 480 (125 hPa) та 530 (100 hPa) з горизонтальною роздільною здатністю у 1,25° широти та довготи;

(ii) дані про температуру для FL 50 (850 hPa), 80 (750 hPa), 100 (700 hPa), 140 (600 hPa), 180 (500 hPa), 210 (450 hPa), 240 (400 hPa), 270 (350 hPa), 300 (300 hPa), 320 (275 hPa), 340 (250 hPa), 360 (225 hPa), 390 (200 hPa), 410 (175 hPa), 450 (150 hPa), 480 (125 hPa) та 530 (100 hPa) з горизонтальною роздільною здатністю у 1,25° широти та довготи;

(iii) дані про вологість для FL 50 (850 hPa), 80 (750 hPa),100 (700 hPa), 140 (600 hPa) та 180 (500 hPa) з горизонтальною роздільною здатністю у 1,25° широти та довготи;

(iv) дані про геопотенціальну абсолютну висоту для FL 50 (850 hPa), 80 (750 hPa), 100 (700 hPa), 140 (600 hPa), 180 (500 hPa), 210 (450 hPa), 240 (400 hPa), 270 (350 hPa), 300 (300 hPa), 320 (275 hPa), 340 (250 hPa), 360 (225 hPa), 390 (200 hPa), 410 (175 hPa), 450 (150 hPa), 480 (125 hPa) та 530 (100 hPa) з горизонтальною роздільною здатністю у 1,25° широти та довготи;

(v) інформацію про напрямок, швидкість максимального вітру та його висоту в одиницях ешелону польоту з горизонтальною роздільною здатністю у 1,25° широти та довготи;

(vi) інформацію про висоту тропопаузи в одиницях ешелону польоту та температури тропопаузи з горизонтальною роздільною здатністю у 1,25° широти та довготи;

(vii) дані про обледеніння для шарів, зосереджені по FL 60 (800 hPa), 100 (700 hPa), 140 (600 hPa), 180 (500 hPa), 240 (400 hPa) та 300 (300 hPa) з горизонтальною роздільною здатністю у 0,25° широти та довготи;

(viii) дані про турбулентність для шарів, зосереджені по FL 100 (700 hPa), 140 (600 hPa), 180 (500 hPa), 240 (400 hPa), 270 (350 hPa), 300 (300 hPa), 340 (250 hPa), 390 (200 hPa) and 450 (150 hPa) з горизонтальною роздільною здатністю у 0,25° широти та довготи;

(ix) дані про горизонтальну протяжність та інформацію про висоту нижньої та верхньої межі купчасто-дощових хмар в одиницях ешелону польоту з горизонтальною роздільною здатністю у 0,25° широти та довготи.

(с) Для глобальних прогнозів SIGWX на маршрутах польотів, ВЦЗП має:

(1) готувати прогнози SIGWX 4 рази на день, з фіксованим періодом дії, який складає 24 годи, після збору синоптичних даних (у 00.00, 06.00, 12.00 та 18.00 UTC), на основі яких ці прогнози готуються. Розповсюдження кожного прогнозу повинно бути так швидко, наскільки це технічно можливо, але не пізніше ніж через 7 год після стандартного часу спостереження за звичайних операцій і не пізніше ніж через 9 год після стандартного часу спостереження під час резервного обслуговування;

(2) випускати прогнози SIGWX у вигляді прогнозів SIGWX високого рівня для FL 250-630;

(3) включати в прогнози SIGWX наступні пункти:

(i) тропічні циклони із максимальною швидкістю приземного вітру 17 м/с (34 kt) або більше, усередненою за 10-хвилинний період;

(ii) лінії сильного шквалу;

(iii) помірна або сильна турбулентність (у хмарності або в ясному небі);

(iv) помірне або сильне обледеніння;

(v) широкомасштабна піщана буря/ пилова буря;

(vi) купчасто-дощові хмари, що пов’язані з грозами та підпунктах (i)–(v);

(vii) інформація про райони неконвективних хмар, що пов’язані з помірною або сильною турбулентністю та/або помірним або сильним обледенінням у хмарності;

(viii) висота тропопаузи в одиницях ешелону;

(ix) струменеві течії;

(x) інформація про місце виверження вулканів, в результаті яких утворюються хмари вулканічного попелу, що мають вплив на виконання польотів ПС, яка включає: символ виверження вулкана в місці знаходження вулкана та в окремій рамці з текстом на карті, символ вулканічного виверження, назва вулкана (якщо відомо) та широту/довготу місця виверження. Крім того, в умовних позначеннях карт SIGWX додається «CHECK SIGMET, ADVISORIES FOR TC AND VA, AND ASHTAM AND NOTAM FOR VA»;

(xi) інформація про місце викиду в атмосферу радіоактивних матеріалів, що має значення для виконання польотів ПС, яка включає: символ радіоактивності на місці викиду та в окремій рамці з текстом на карті, символ наявності радіоактивних матеріалів в атмосфері, широту/довготу місця викиду (якщо відомо). Крім того, в умовних позначеннях карт SIGWX додається «CHECK SIGMET AND NOTAM FOR RDOACT CLD».

(4) Наведені нижче критерії застосовуються щодо прогнозів SIGWX:

(i) Явища погоди, зазначені у підпунктах (i)–(vi) пункту (3), включаються лише у тому випадку, якщо вони очікуються між нижнім та верхнім рівнями прогнозу SIGWX;

(ii) скорочення СВ включається тільки в тому випадку, якщо мова йде про наявність чи очікувану наявність купчасто-дощових хмар:

(A) з максимальним покриттям від 50 % та більше площі відповідного району дії;

(B) з невеликими просвітами або без просвітів між окремими хмарами уздовж лінії; або

(C) замаскована шаром хмарності або прихована імлою.

(iii) скорочення СВ розглядається як те, що відноситься до всіх погодних явищ, зазвичай пов’язаних з купчасто-дощовими хмарами, тобто гроза, помірне або сильне обледеніння, помірна або сильна турбулентність та град;

(iv) у тих випадках, коли вулканічне виверження або викид в атмосферу радіоактивних матеріалів вимагають включення в прогнози SIGWX символу виверження вулкана або символу наявності в атмосфері радіоактивних матеріалів, ці символи включаються в прогнози SIGWX незалежно від фактичної або очікуваної висоти стовпа попелу або радіоактивного матеріалу;

(v) у разі повного чи часткового збігу явищ, зазначених у підпунктах (i), (x) та (xi) пункт (3), найвищий пріоритет надається підпункту (х), за яким слідують підпункти (xi) та (i). Підпункт з найвищим пріоритетом розміщується на місці події, і стрілкою вказується зв’язок розташування іншого пункту(ів) з символом(ами) або текстом, що до нього відноситься.

(d) Прогнози SIGWX середнього рівня випускаються для FL 100-450 для обмежених географічних районів.

Підглава 7 — Вимоги до Всесвітніх центрів космічної погоди (SWXC)

НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

Доповнення 1-13 до додатка 5

Додаток 6

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 6 пункту 2 розділу І)

Додаток 6

«Специфічні вимоги для провайдерів AIS

(Part-AIS)»

Розділ А — Додаткові організаційні вимоги до провайдерів AIS

Глава 1. — Загальні вимоги

AIS.OR.100 Управління аеронавігаційною інформацією (УАІ)

Провайдер AIS має встановлювати управління ресурсами та процесами для забезпечення своєчасного збору, обробки, збереження, інтеграції, обміну та надання гарантованої якості АНД і АНІ.

УАІ характеризується наступними процесами: збір, обробка, контроль якості, розповсюдження АНД і АНІ.

(a) Збір АНД і АНІ полягає у наступному:

(1) ідентифікація оригінаторів АНД і АНІ документально оформлюється на основі обсягу зібраних АНД і АНІ;

(2) ведення провайдером AIS переліку ідентифікованих оригінаторів АНД і АНІ;

(3) кожний елемент АНД, що підлягає збору, пов’язують з ідентифікованим оригінатором АНД і АНІ відповідно до офіційних домовленостей (угод) між оригінатором АНД і АНІ та провайдером AIS;

(4) перелік суб’єктів АНІ та їх атрибути, що містяться у каталозі аеронавігаційних даних, форма якого наведена у доповненні 3 до додатка 3 до цих Авіаційних правил, використовується при укладанні офіційних домовленостей (угод) між оригінатором АНД і АНІ та провайдером AIS;

(5) в офіційних домовленостях (угодах) між оригінатором АНД і АНІ та провайдером AIS визначаються дійсні коди для переліку кодів атрибутів і субатрибутів АНД, що наведені у доповненні 3 до додатка 3 до цих Авіаційних правил.

(b) Обробка АНД і АНІ передбачає наступне:

(1) проведення верифікації та валідації зібраних АНД на предмет дотримання вимог до їх якості;

(2) дії щодо верифікації можуть включати:

(i) процеси порівняння АНД і АНІ з незалежним джерелом;

(ii) процеси, зворотного зв’язку, при яких АНД і АНІ порівнюються на вході і виході;

(iii) обробку за допомогою декількох незалежних і різних систем та порівняння даних на виході кожної системи, що включає виконання альтернативних розрахунків;

(iv) процеси, при яких АНД і АНІ порівнюються із запитом оригінатора;

(3) дії щодо валідації можуть включати:

(i) прикладні процеси проведення перевірки даних і інформації;

(ii) процеси порівняння даних і інформації на виході двох різних систем;

(iii) процеси порівняння даних і інформації на предмет відповідності правилам очікуваного діапазону, значення або іншим правилам регламенту;

(4) застосування автоматизованих систем, що використовуються для обробки АНД і АНІ, мають забезпечувати простежуваність дій, що виконуються.

(c) Контроль якості

Контроль якості АНД і АНІ передбачає, що наслідки збоїв у загальному процесі, які призводять до помилок, пом’якшуються, якщо використовувати (за необхідністю) додаткові методи гарантії якості даних, які складаються із:

(1) прикладних випробувань для критичних даних (наприклад, які отримані за результатами льотних перевірок);

(2) перевірки захисту, логіки, семантики, порівняльного аналізу, контролю надмірності виявлення цифрових помилок;

(3) перевірки кваліфікації персоналу та технічних засобів таких, як обладнання та програмне забезпечення;

(4) перевірки якості для забезпечення відповідності із специфікаціями продуктів АНІ;

(5) забезпечення узгодженості АНД, що містяться в різних продуктах АНІ.

AIS.OR.105 Відповідальність провайдерів AIS

(a) Провайдер AIS має забезпечувати надання АНД і АНІ, необхідних для безпеки, регулярності та ефективності аеронавігації.

(b) Провайдер AIS має отримувати, виправляти або форматувати, публікувати, зберігати та розповсюджувати АНІ і АНД, що стосуються території України та повітряного простору над відкритим морем, де відповідальність за ATS міжнародними договорами покладено на Україну.

(c) Провайдер AIS відстежує АНІ, контролює її правильність, точність, повноту, своєчасність, цілісність.

(d) Провайдер AIS забезпечує доступність АНІ і АНД для:

(1) персоналу, залученого до виконання польотів, включно з льотними екіпажами, персоналом, який здійснює планування польотів, та персоналом льотних тренажерів;

(2) провайдерів ATS, які відповідають за надання FIS;

(3) для органів, які надають передпольотну інформацію.

(e) Провайдер AIS має надавати цілодобові послуги для створення та видачі NOTAM у зоні його відповідальності та для отримання передпольотної інформації щодо етапів маршруту з аеродромів/вертодромів в зоні його відповідальності.

(f) Для забезпечення передпольотного інформаційного обслуговування та задоволення потреб в АНІ під час польоту провайдер AIS має отримувати АНД і АНІ від:

(1) провайдерів;

(2) користувачів повітряного простору;

(3) експлуатантів аеродромів/вертодромів;

(4) САІ інших держав;

(5) EAD;

(6) ЦАНЗ;

(7) з інших доступних офіційних джерел.

Провайдер AIS надає АНД та АНІ іншим провайдерам AIS відповідно до їхнього запиту.

(g) АНД і АНІ, отримані від САІ інших держав, під час розповсюдження супроводжуються чітким посиланням на те, що вони опубліковані з дозволу держави, від якої отримані.

(h) АНД і АНІ, отримані з інших доступних офіційних джерел, за можливості, перевіряються перед розповсюдженням.

Якщо така перевірка не проводилась, тоді про це чітко зазначається під час розповсюдження.

(i) Провайдер AIS своєчасно надає будь-які АНД і АНІ САІ інших держав, які необхідні їм для забезпечення безпеки, регулярності та ефективності аеронавігації.

Провайдер AIS має забезпечувати наявність процедур для оцінки та зменшення ризиків для безпеки авіації, що виникають через помилки даних та інформації.

Провайдер AIS має чітко вказувати, що АНД і АНІ, які надаються для та від імені України, надаються з дозволу уповноваженого органу, незалежно від формату, в якому вони надаються.

(j) Повноваження щодо створення та розповсюдження NОТАМ покладаються на провайдера AIS. Провайдер AIS контролює строк дії NОТАМ, інформацію постійного характеру, яка вноситься до АІР, та її відповідність вимогам цих Авіаційних правил.

(k) Провайдер AIS має забезпечити точність, достовірність і відповідність аеронавігаційних карт, які надаються користувачам повітряного простору, та своєчасне їх оновлення шляхом внесення необхідних змін.

(l) Провайдер AIS, який надає послуги з AIS та забезпечення картографічною продукцією, повинен мати підготовлений і компетентний персонал для належного забезпечення послуг.

Глава 2. — Управління якістю даних

AIS.OR.200 Загальні вимоги

Провайдер AIS має забезпечити, що:

(а) АНД і АНІ надаються відповідно до специфікацій, що викладені в каталозі аеронавігаційних даних, визначеному в доповненні 3 до додатка 3 до цих Авіаційних правил;

(b) якість даних збережена;

(с) автоматизовані засоби використовуються для обробки та обміну цифровими АНД.

AIS.OR.205 Офіційні домовленості

Провайдер AIS має забезпечувати встановлення офіційних домовленостей (угод) з:

(а) оригінаторами АНД та АНІ;

(b) іншими провайдерами AIS в процесі здійснення обміну АНД і АНІ.

AIS.OR.210 Обмін АНД і АНІ

Провайдер AIS забезпечує, щоб:

(а) формат АНД базується на моделі, що виготовлена для глобального застосування;

(b) обмін АНД відбувається через електронні засоби.

AIS.OR.215 Інструменти та програмне забезпечення

(a) Засоби автоматизації використовуються з метою забезпечення якості, оперативності, ефективності і рентабельності діяльності провайдера AIS.

(b) Провайдер AIS має забезпечувати, щоб інструменти та програмне забезпечення, які використовуються для підтримки або автоматизації процесів АНД і АНІ, виконували свої функції без негативного впливу на якість АНД і АНІ.

(c) При впровадженні засобів автоматизації приділяється належна увага цілісності даних та інформації, а також вживаються заходи щодо усунення факторів ризику, у разі їх виявлення.

(d) Для задоволення вимог щодо якості даних засоби автоматизації мають:

(1) забезпечити обмін цифровими АНД між сторонами, які беруть участь у процесі обробки даних;

(2) використовувати моделі обміну АНІ та моделі обміну даними, що

розроблені для взаємодії.

AIS.OR.220 Валідація та верифікація

Провайдер AIS має забезпечувати використання методів верифікації та валідації на предмет відповідності АНД вимогам до якості даних (DQR), які визначені у параграфі AIS.TR.200 цього додатка.

AIS.OR.225 Метадані

Провайдер AIS має збирати та зберігати метадані.

(a) Збір метаданих здійснюється для процесів обробки АНД і пунктів обміну.

(b) Збір метаданих використовується з моменту складання даних до їх розсилки наступному передбачуваному користувачеві.

AIS.OR.230 Виявлення помилок даних і автентифікація

Провайдер AIS має забезпечити, що:

(а) методи виявлення помилок цифрових даних використовуються під час передачі та/або зберігання АНД для підтримки відповідних рівнів цілісності даних, які визначені у пункті (с) параграфа AIS.TR.200 цього додатка; і

(b) передача АНД підлягає відповідному процесу автентифікації, щоб одержувачі змогли підтвердити, що дані або інформація були передані авторизованим джерелом.

AIS.OR.235 Повідомлення про помилки, вимірювання та коригувальні дії

Провайдер AIS має забезпечити створення та підтримку механізмів звітування про помилки, вимірювання помилок та механізмів коригувальних дій.

AIS.OR.240 Обмеження даних

Провайдер AIS має ідентифікувати в продуктах АНІ, за винятком NOTAM, АНД і АНІ, які не відповідають DQR.

AIS.OR.250 Вимоги до послідовності

Якщо АНД або АНІ дублюються в AIP більш ніж однієї держави, провайдери AIS, які відповідальні за ці AIP, мають встановити механізми для забезпечення ідентичності такої дубльованої інформації.

Глава 3. — Продукти АНІ

AIS.OR.300 Загальні вимоги — продукти АНІ

АНІ надається у вигляді продуктів АНІ і пов’язаних з ними послуг.

У випадках, коли АНД та АНІ надаються у кількох форматах (наприклад, цифровому та друкованому), провайдер AIS має забезпечити впровадження процесів, які гарантують узгодженість між усіма форматами.

Підглава 1 — АНІ в стандартизованому вигляді

AIS.OR.301 Сфера застосування

(a) АНІ, що надається в стандартизованому форматі, включає:

(1) АІР, AMDT, SUP;

(2) АІС;

(3) NOTAM;

(4) аеронавігаційні карти.

AIS.OR.305 Збірник аеронавігаційної інформації (AIP)

Провайдер AIS має видавати АІР після затвердження уповноваженим органом.

AIS.OR.310 Поправки до AIP (AMDT)

Провайдер AIS має:

(а) видавати постійні зміни до АІР як АМDT;

(b) гарантувати, що AIP змінюється або перевидається через регулярні проміжки часу, необхідні для забезпечення повноти та актуальності інформації.

Провайдер AIS має видавати AMDT після затвердження уповноваженим органом.

AIS.OR.315 Доповнення до AIP (SUP)

Провайдер AIS має:

(а) видавати доповнення (SUP) у разі:

тимчасових змін тривалої дії (тривалістю три місяці або більше);

інформації короткочасної дії, яка містить великий обсяг тексту та/або графічного матеріалу;

(b) регулярно надавати перелік діючих SUP;

(с) публікувати новий SUP або замінити діючий SUP у разі виявлення помилки або зміни строку дії SUP.

Провайдер AIS має видавати SUP після затвердження уповноваженим органом.

AIS.OR.320 Циркуляр аеронавігаційної інформації (AIC)

Провайдер AIS видає як AIC будь-яке з наступного:

(a) довгостроковий прогноз будь-якої значної зміни в законодавстві, правилах, процедурах або засобах;

(b) інформацію пояснювального або консультативного характеру, що може вплинути на безпеку польотів;

(с) інформацію пояснювального або консультативного характеру щодо технічних, правових питань чи питань адміністративного характеру.

Провайдер AIS має переглядати чинність діючих АІС принаймні один раз на рік.

Провайдер AIS має видавати АІC після затвердження уповноваженим органом.

AIS.OR.325 Аеронавігаційні карти

Провайдер AIS має забезпечувати наступні аеронавігаційні карти, де це можливо:

(a) які є частиною AIP або надаються окремо одержувачам AIP:

(1) карта аеродромних перешкод — ІСAO, тип А (експлуатаційні обмеження);

(2) карта аеродрому/вертодрому — ICAO;

(3) карта наземного аеродромного руху — ІСAO;

(4) карта стоянки/постановки на стоянку повітряного судна — ІСAO;

(5) карта місцевості для точного заходження на посадку — ІСAO;

(6) карта мінімальних абсолютних висот при використанні систем спостереження ATS — ICAO;

(7) карта району — ІСAO;

(8) карта стандартного прибуття за приладами (STAR) — ІСAO;

(9) карта стандартного вильоту за приладами (SID) — ІСAO;

(10) карта заходження на посадку за приладами — ІСAO;

(11) карта візуального заходження на посадку — ІСAO;

(12) маршрутна карта — ICAO;

(13) карта повітряного простору вільних маршрутів України;

(14) карта перехідних маршрутів FRA для вильоту;

(15) карта перехідних маршрутів FRA для прибуття;

(16) карта місцевості та перешкод у районі аеродрому — ІСАО (електронна);

(17) за необхідності, інші карти.

(b) та які видаються як частина продуктів АНІ:

(1) карта аеродромних перешкод — ІСАО, тип В;

(2) аеронавігаційна карта світу 1:1 000 000 — ICAO;

(3) аеронавігаційна карта світу 1:500 000 — ICAO;

(4) аеронавігаційна карта дрібного масштабу — ICAO;

(5) карта для прокладки курсу — ІСАО;

(6) за необхідності, інші карти.

(c) електронні аеронавігаційні карти мають надаватися на основі масивів даних та використання географічних інформаційних систем;

(d) ступінь роздільної здатності АНД карти має бути такою, як зазначено для певної карти.

Провайдер AIS має видавати аеронавігаційні карти після затвердження уповноваженим органом.

AIS.OR.330 NOTAM

Провайдер AIS має:

(а) негайно видавати NOTAM відповідно до встановленої внутрішньої процедури, якщо інформація, яка має бути розповсюджена, є тимчасовою та короткочасною, або коли оперативні значні постійні зміни чи тимчасові довготривалі зміни вносяться за короткий термін, за винятком великого тексту та/або графічного матеріалу; і

(b) видавати NOTAM для інформування про встановлення, стан або зміну будь-якого аеронавігаційного засобу, обслуговування, процедури або небезпеки, своєчасне знання яких є суттєвим для осіб, залучених до виконання польотів.

Відповідність параграфу AIS.OR.200 цього додатка не повинна перешкоджати терміновому розповсюдженню АНІ, яка необхідна для забезпечення безпеки польоту.

Підглава 2 — Масиви цифрових даних

AIS.OR.335 Загальне — Масиви цифрових даних

Якщо доступно, провайдер AIS забезпечує цифрові дані у форматі наступних масивів даних:

(a) масив даних АІР;

(b) масиви даних про місцевість;

(c) масиви даних про перешкоди;

(d) масиви картографічних даних AD;

(e) масиви даних щодо процедур польотів за приладами

Коли дані про місцевість стають доступними, вони передаються у формі масивів даних про місцевість.

Необхідно регулярно надавати контрольний перелік дійсних масивів даних.

AIS.OR.340 Вимоги до метаданих

Кожен масив даних має включати мінімальний масив метаданих, які надаються наступному користувачеві.

AIS.OR.345 Масив даних АІР

(а) Провайдер AIS має забезпечити, щоб масив даних AIP, якщо він доступний, містив цифрове представлення АНІ тривалого характеру, яка включає постійну інформацію та зміни, що мають довготерміновий характер;

(b) якщо не можна надати повний масив даних AIP, слід надавати підгрупу масивів даних, які є доступними.

AIS.OR.350 Дані про місцевість та перешкоди — Загальні вимоги

Провайдер AIS має забезпечувати надання даних про рельєф місцевості та перешкоди, якщо вони доступні, відповідно до параграфа AIS.TR.350 цього додатка.

AIS.OR.355 Масиви даних про місцевість

Провайдер AIS має забезпечувати, що дані місцевості, якщо вони доступні, надаються:

(a) для району 1, як зазначено в параграфі AIS.TR.350 цього додатка; і

(b) в частині, що стосується аеродромів, для:

(1) району 2а або його частини, як зазначено в підпункті (а) (1) параграфу AIS.TR.350 цього додатка;

(2) районів 2b, 2c і 2d або їх частини, як зазначено в підпунктах (b) (2), (3) і (4) параграфу AIS.TR.350 цього додатка, для місцевості:

(i) в межах 10 км від ARP; і (ii) за межі 10 км від ARP, якщо місцевість проходить через горизонтальну площину на 120 м вище найнижчого перевищення RWY;

(3) зони траєкторії зльоту або її частини;

(4) території або її частини, що прилягають до бічних меж поверхонь обмеження перешкод;

(5) району 3 або його частини, як зазначено в пункті (с) параграфу AIS.TR.350 цього додатка, для місцевості, яка простягається на 0,5 м над горизонтальною площиною, що проходить через найближчу точку на робочій площі аеродрому; і

(6) району 4 або її частини, як зазначено в пункті (d) параграфу AIS.TR.350 цього додатка, для всіх RWY, на яких виконуються точні заходження на посадку за II або III категоріями ІСАО, і де експлуатантам потрібна детальна інформація про місцевість, щоб вони могли оцінити вплив рельєфу місцевості на визначення висоти прийняття рішення за допомогою радіовисотомірів.

(7) якщо додаткові дані про місцевість збираються для задоволення інших аеронавігаційних вимог, масиви даних про місцевість мають бути розширені для включення цих додаткових даних.

AIS.OR.360 Масиви даних про перешкоди

Провайдер AIS має забезпечити надання даних про перешкоди, якщо вони доступні:

(a) для перешкод у районі 1, висота яких становить 100 м або вище над землею;

(b) для аеродромів, для всіх перешкод у районі 2, які оцінюються як небезпечні для аеронавігації; і

(c) для аеродромів, щоб охопити:

(1) район 2a або її частину для тих перешкод, які виступають за відповідну поверхню обліку даних про перешкоди;

(2) об’єкти в зоні траєкторії зльоту або її частини, які виступають над плоскою поверхнею з нахилом 1,2 % і мають загальний початок з зоною траєкторії зльоту;

(3) проходження поверхонь обмежень перешкод аеродрому або їх частин;

(4) району 2b, 2c і 2d для перешкод, які проходять через відповідні поверхні обліку даних про перешкоди;

(5) району 3 або її частини для перешкод, які перетинають відповідну поверхню обліку даних про перешкоди; і

(6) району 4 або її частини для всіх RWY, на яких виконуються точні заходження на посадку за II або III категоріями ІСАО.

(7) якщо додаткові дані про перешкоди збираються для задоволення інших аеронавігаційних вимог, масиви даних про перешкоди має бути розширено для включення цих додаткових даних.

AIS.OR.365 Масиви картографічних даних аеродрому

Провайдер AIS має забезпечити, щоб масиви картографічних даних аеродрому, якщо вони доступні, були надані відповідно до параграфа AIS.TR.365 цього додатка.

AIS.OR.370 Масиви даних про процедури польотів за приладами

Провайдер AIS має забезпечити, щоб масиви даних про процедури польотів за приладами, якщо вони доступні, були надані відповідно до параграфа AIS.TR.370 цього додатка.

Глава 4. — Послуги щодо розсилки та послуги передпольотного інформаційного обслуговування

AIS.OR.400 Послуги розсилки

(а) Провайдер AIS має:

(1) розповсюджувати доступні продукти АНІ тим користувачам, які їх запитують;

(2) надавати доступ до AIP, поправок до AIP, SUP, NOTAM та AIC найоперативнішим засобом;

(3) забезпечувати розповсюдження NOTAM через аеронавігаційну фіксовану службу (AFS), коли це практично можливо;

(4) забезпечити, щоб міжнародний обмін NOTAM здійснювався лише за взаємною згодою між міжнародними органами NOTAM і зацікавленими міжнаціональними органами обробки NOTAM; і

(5) організовувати, у разі необхідності, видачу та отримання NOTAM, що розповсюджується за допомогою телекомунікацій, щоб задовольнити експлуатаційні вимоги.

(6) у випадках, коли NOTAM передається іншим способом, перед текстом ставиться шестизначна група, яка вказує дату і час складання NOTAM, умовне позначення оригінатора. Провайдер AIS визначає NOTAM, що підлягають міжнародній розсилці;

(7) Провайдер AIS має право здійснювати розсилку інших серій NOTAM, що не підлягають міжнародній розсилці;

(8) за можливості, мають використовуватися переліки вибіркової розсилки.

AIS.OR.405 Передпольотне обслуговування

Провайдер AIS має забезпечувати:

(a) для будь-якого аеродрому/вертодрому АНІ щодо етапів маршруту, які починаються з аеродрому/вертодрому, що надається льотним екіпажам та іншому персоналу, пов’язаному з виконанням польотів, а також та відповідальним за надання передпольотної інформації;

(b) АНІ, яка надається з метою передпольотного планування, включає експлуатаційно важливу інформацію, яка стосується продуктів АНІ.

(c) Елементи продуктів АНІ можуть бути обмежені національними публікаціями.

(d) Членам льотного екіпажу може бути надано стислу семантику діючих NOTAM, що мають експлуатаційне значення, та іншу інформацію термінового характеру у формі складених відкритим текстом РІВ.

AIS.OR.406 Післяпольотне обслуговування

(a) Для будь-якого AD/вертодрому встановлюється порядок отримання інформації від членів льотного екіпажу про стан і роботу аеронавігаційних засобів, служб та процедури надання такої інформації до провайдера AIS для її подальшої розсилки за потреби.

(b) На AD/вертодромі встановлюється порядок отримання інформації від членів льотного екіпажу про наявність небезпеки, яку можуть створювати тварини.

(c) Інформація про наявність небезпеки, яку створюють або можуть створювати тварини, має надаватися до провайдера AIS для її подальшої розсилки за потреби.

Глава 5. — Оновлення продуктів АНІ

AIS.OR.500 Загальні вимоги — Оновлення продуктів АНІ

Провайдер AIS має забезпечити, щоб АНД і АНІ були змінені або перевидані для підтримання їх актуальності.

AIS.OR.505 Система AIRAC

Провайдер AIS має забезпечити, що інформація щодо обставин, перелічених у пункті (а) параграфу AIS.TR.505 цього додатка, розповсюджується за системою AIRAC.

Провайдер AIS має забезпечити, що:

(1) інформація, поширена за системою AIRAC, не змінюється щонайменше протягом 28 днів з дати набрання нею чинності, крім випадків, коли повідомлена обставина має тимчасовий характер і не зберігатиметься протягом усього цього періоду;

(2) інформація, надана за системою AIRAC, розповсюджується/доступна для одержувачів щонайменше за 28 днів до дати набрання чинності;

(3) у всіх випадках така інформація розповсюджується провайдером AIS не пізніше ніж за 42 дні до дати набрання чинності, з метою гарантування її одержання щонайменше за 28 днів;

(4) дати впровадження, відмінні від дат набрання чинності, не використовувалися для заздалегідь запланованих важливих для експлуатації змін, що потребують виконання картографічних робіт та/або для оновлення баз навігаційних даних;

(5) система регулювання AIRAC використовується також для надання АНІ про встановлення, скасування або заплановані значні зміни щодо:

(i) місця розташування, висот і освітлення перешкод для навігації;

(ii) годин роботи AD, засобів і служб;

(iii) призначених повноважних органів, відповідальних за надання аеронавігаційного обслуговування на національному та міжнародному рівнях у повітряному просторі України;

(iv) тимчасових небезпечних, заборонених зон і зон обмеження польотів, а також небезпечних умов для навігації, військових навчань і масових польотів ПС;

(v) тимчасових зон, маршрутів їх ділянок, де є можливість перехоплення.

(6) Якщо плануються значні зміни АНІ в АІР та є можливість заздалегідь повідомити користувачів, провайдер AIS має надавати інформацію так, щоб вона дійшла до отримувачів не пізніше ніж за 56 днів до дати набрання нею чинності.

Це застосовується до:

(i) нових AD, призначених для виконання міжнародних польотів за ППП;

(ii) нових RWY, призначених для виконання польотів за ППП на міжнародних AD;

(iii) схем і структури мережі маршрутів ATS;

(iv) складу і структури комплекту аеродромних схем (включно зі змінами пеленгу на схемах у зв’язку зі змінами VAR);

(v) інформації, зазначеної у підпункті (і) цієї глави, якщо це стосується держави в цілому чи її будь-якої значної частини або якщо необхідна координація між країнами.

(7) інструктивний матеріал щодо того, що є істотною зміною для системи AIRAC міститься у Doc 8126 «Aeronautical Information Services Manual» ІСАО.

AIS.OR.510 NOTAM

Провайдер AIS має:

(a) отримувати запити на видання NOTAM для їх подальшої обробки та видання NOTAM;

(b) забезпечити надання NOTAM відповідно до параграфа AIS.TR.510 цього додатка; і

(c) складати «trigger NOTAM», як зазначено в пункті (f) параграфа AIS.TR.510 цього додатка, коли АМDT або SUP публікується відповідно до процедур AIRAC.

AIS.OR.515 Оновлення масивів даних

Провайдер AIS має:

(a) оновлювати або перевидавати масиви даних через регулярні проміжки часу для підтримання їх в актуальному стані; і

(b) видавати постійні зміни та тимчасові зміни довгострокового характеру — три місяці і більше — та надавати у вигляді цифрових даних у формі повного масиву даних та/або підмасиву, які містять тільки відмінності від випущеного раніше повного масиву даних.

(c) якщо інформація надається у вигляді перевиданого масиву даних, необхідно вказувати розбіжності з наданим раніше повним масивом даних;

(d) якщо інформація про тимчасові зміни короткострокового характеру надається у вигляді цифрових даних (цифровий NOTAM), використовується аналогічна повному масиву даних модель АНІ;

(e) видання оновлень АІР, масивів даних АІР та масивів даних про процедури польотів за приладами синхронізуються.

Глава 6. — Вимоги до персоналу

AIS.OR.600 Загальні вимоги

Окрім вимог, визначених у підпункті (а)(6) до параграфа ATM/ANS. OR.B.005 додатка 3 до цих Авіаційних правил, провайдер AIS має забезпечити, щоб персонал, відповідальний за надання АНД і АНІ:

(a) мав необхідні знання та вміння стосовно:

(1) вимог до продуктів і послуг АНІ, які зазначені в главах 2–5 цього додатка;

(2) циклів оновлення, що застосовуються для видання поправок до AIP та SUP для сфер, стосовно яких вони надають АНД або АНІ;

(b) був належним чином підготовлений, компетентний та уповноважений виконувати завдання, які на нього покладені.

Розділ В — Технічні вимоги для провайдерів AIS (AIS.TR)

Глава 2. — Управління якістю даних

AIS.TR.200 Загальні вимоги

(a) Точність АНД має відповідати каталогу аеронавігаційних даних (каталог АНД), зазначеному в доповненні 3 до додатка 3 до цих Авіаційних правил.

(b) Роздільна здатність АНД має відповідати фактичній точності даних.

(c) Має підтримуватися цілісність АНД.

Залежно від застосовної класифікації цілісності, вводяться процедури валідації та верифікації, які:

(1) щодо звичайних даних — запобігають спотворенню даних на етапі їх обробки;

(2) щодо важливих даних — забезпечують, що спотворення не відбудеться на будь-якому етапі процесу обробки даних (наприклад, збір, обробка, зберігання, інтеграція, обмін і передача), і можуть, при необхідності, передбачати додаткові заходи або кроки для усунення потенційних ризиків у загальному процесі обробки аеронавігаційних даних з метою подальшого забезпечення цілісності даних на цьому рівні.

(3) щодо критичних даних — забезпечують, що спотворення не відбудеться на будь-якому етапі процесу обробки даних (наприклад, збір, обробка, зберігання, інтеграція, обмін і передача), і передбачають додаткові процедури гарантії цілісності даних для усунення ризику помилок.

(d) Має бути забезпечена простежуваність АНД.

(e) Має бути забезпечена своєчасність АНД, включаючи будь-які обмеження щодо строку дії даних.

(f) Має бути забезпечена повнота АНД.

(g) Формат наданих даних має бути належно інтерпретованим для забезпечення передбачуваного використання цих даних.

AIS.TR.210 Обмін АНД і АНІ

(a) Провайдер AIS є повноважним органом, якому надаються всі продукти АНІ, які надані іншими державами.

(b) Провайдер AIS уповноважений направляти запити на отримання АНД і АНІ до інших держав та здійснювати супроводження їх продуктів АНІ.

(c) Провайдер AIS готує, видає та розповсюджує NOTAM за допомогою мережі електрозв’язку для користувачів повітряного простору згідно з їх потребами та експлуатаційними вимогами.

(d) За можливості, провайдер AIS встановлює безпосередні зв’язки зі службами АНІ інших держав для полегшення міжнародного обміну АНД і АНІ.

(e) Якщо повноваження щодо публікації, зберігання та розповсюдження продуктів АНІ здійснює недержавна установа, одна копія кожної з таких продуктів АНІ у разі наявності (АІР, включно зі змінами та SUP, АІС, NOTAM, аеронавігаційні карти) надається САІ інших держав безкоштовно у взаємно узгоджених формах за винятком випадків, передбачених пунктом (f) цього параграфу.

(f) Обмін більше ніж однією копією продуктів АНІ та інших документів, включно з тими, що містять законодавчі акти та нормативні документи, має бути передбачений двосторонніми угодами між провайдером AIS та службами АНІ інших держав.

(g) Якщо АНД і АНІ надаються у формі масивів цифрових даних, що використовує провайдер AIS, вони мають надаватися на основі угоди між провайдером AIS та службами АНІ інших держав.

(h) Отримання державами та іншими організаціями, що не є договірними, АНД і АНІ, включно продуктів АНІ та інші документи, що містять законодавчі акти та нормативні документи, аеронавігаційні правила, має бути передбачено окремими угодами.

(i) Для надання масивів даних використовуються моделі обміну АНД і АНІ, що забезпечують глобальну функціональну сумісність.

(j) За винятком даних про місцевість, формат обміну АНД має:

(1) уможливити обмін даними, як для окремих функцій так і для декількох функцій;

(2) уможливити обмін базовою інформацією в результаті постійних змін;

(3) мати структуру відповідно до тематики та властивостей каталогу АНД і бути задокументованою через відображення між форматом обміну та каталогом АНД.

AIS.TR.220 Верифікація

(a) Верифікація має гарантувати, щоб:

(1) АНД були отримані без пошкоджень;

(2) обробка АНД не призводить до пошкоджень.

(b) АНД і АНІ, які були введені вручну, мають бути додатково верифіковані незалежними способом для виявлення будь-яких помилок, які могли бути допущені.

AIS.TR.225 Метадані

Метадані, які збираються, мають включати, як мінімум:

(a) ідентифікацію організацій або установ, які створюють, передають або обробляють АНД;

(b) виконану дію;

(c) дату та час виконання дії.

AIS.TR.235 Звітування про помилки, вимірювання помилок і коригувальні дії

Механізми звітування про помилки, вимірювання помилок і коригування мають гарантувати, щоб:

(a) здійснюється облік та зберігання інформації стосовно проблем, виявлених під час створення, виробництва, зберігання, обробки, або проблем, про які повідомляють користувачі після публікації;

(b) Провайдер AIS здійснює аналіз усіх проблем, про які повідомляється стосовно АНД і АНІ, і виконує необхідні коригувальні дії;

(c) пріоритет надається виправленню всіх помилок, невідповідностей і аномалій, виявлених у критичних і важливих АНД;

(d) користувачів, яких стосуються проблеми, попереджають про помилки найефективнішими способами, беручи до уваги рівень цілісності АНД і АНІ;

(e) зворотній зв’язок щодо помилок є сприятливим та заохочується.

AIS.TR.240 Обмеження даних

Ідентифікація даних, які не відповідають DQR, має здійснюватися за допомогою анотації або шляхом недвозначного надання значення якості.

Глава 3. — Продукти АНІ

AIS.TR.300 Загальні вимоги — Продукти АНІ

(a) Продукти АНІ, призначені для розсилки, мають включати текст англійською мовою та бути викладені відкритим текстом, за винятком АНІ, призначеної для розсилки виключно в межах держави.

(b) Назви місць мають бути написані відповідно до їх вимови державною мовою та транслітеровані літерами латинського алфавіту відповідно до чинних нормативно-правових актів.

(c) Скорочення ICAO мають використовуватися в продуктах АНІ, де це доречно.

Підглава 1 — АНІ в стандартизованому форматі або вигляді

AIS.TR.305 AIP

(a) АІР є основним джерелом постійної інформації та інформації про тимчасові зміни, що мають довготерміновий характер. АІР призначений для задоволення у міжнародному масштабі потреб в обміні довгостроковою АНІ, що є необхідною для аеронавігації.

(b) AIP, АМDT і SUP мають надаватись у вигляді електронного документа (eAIP), який повинен відображатися на екрані комп’ютера та бути доступний для друку.

(c) AIP має містити:

(1) найменування уповноваженого органу, відповідального за аеронавігаційні засоби, послуги чи процедури, відомості про які містяться в АІР;

(2) загальні умови надання послуг чи використання доступних засобів;

(3) перелік істотних розбіжностей між вимогами законодавства, практикою держави та відповідними SARPS і процедурами аеронавігаційного обслуговування (PANS) ІСАО;

(4) інформацію про застосування можливих альтернативних варіантів дій, які передбачених SARPS і PANS, та які застосовуються в Україні.

(d) АНІ з АІР та аеронавігаційних карт виключається, якщо припинено дію сертифіката AD, посвідчення ЗПМ або строк його дії не продовжується понад півроку після спливання строку дії сертифіката/посвідчення.

(e) Структура AIP визначена у доповненні 1 до цього додатка.

(f) Назва держави «Україна» та найменування (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності)) провайдера AIS мають бути чітко зазначені.

(g) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

(h) Кожен AIP має бути повним та містити всю необхідну інформацію.

(i) АІР складається з трьох частин (GEN, ENR, AD), розділів, підрозділів та пунктів, за виключенням випадків, коли АІР або окремі його частини призначені для спрощення оперативного використання в польоті, в цьому випадку встановлення точного формату і структури АІР призупиняється уповноваженим органом за умови наявності в АІР відповідного змісту;

(j) Кожен AIP має бути датований.

(k) Дата, що складається з дня, місяця (за назвою) і року, є датою публікації та/або датою набрання чинності інформації (за системою AIRAC).

(l) Для опису періодів активності роботи або діяльності необхідно конкретно зазначати відповідні день і час.

AIS.TR.310 AMDT

(a) Будь-які важливі зміни експлуатаційного характеру в AIP публікуються відповідно до системи АIRАС відповідно до параграфа AIS.OR.505 цього додатка і чітко позначаються.

(b) Кожній АМDT має надаватися порядковий номер послідовної нумерації, заснований на календарному році.

(c) Коли видається АМDT, вона має містити посилання на серійний номер NOTAM, якщо в поправці є його нагадування.

(d) Найактуальніші оновлення, застосовні до поправок до AIP, мають бути загальнодоступними.

(e) Звернення до ручних поправок/анотацій має бути зведене до мінімуму; нормальним методом внесення змін є перевидання або заміна сторінок.

(f) Кожна АМDT має:

(1) містити контрольний перелік змін з зазначенням поточної дати кожної вкладної сторінки АІР; і

(2) мати перелік будь-яких невнесених поправок.

(g) Нова або переглянута інформація має бути позначена анотацією навпроти неї на полях.

(h) AMDT публікується англійською та українською мовами, інформація, що міститься в таблицях та картах АІР, публікується англійською мовою.

(i) Кожна сторінка АМDT, включаючи титульний аркуш, має містити дату публікації та, якщо це можливо, дату набрання чинності. На титульному листі вказується дата публікації та, у відповідних випадках, дата набрання чинності.

(j) Регулярні інтервали між АМDT мають бути визначені в АІР у частині 1 «Загальне (GEN)»;

(k) Якщо AMDT не публікується відповідно до встановленого інтервалу часу або дати публікації, видається та розсилається повідомлення NIL за допомогою контрольного переліку NOTAM.

(l) Якщо АІР видається в декількох томах, кожний том має містити окрему таблицю поправок.

AIS.TR.315 SUP

(a) Найновіші цикли оновлення, що застосовуються до SUP, мають бути загальнодоступними.

(b) Кожному SUP має присвоюватися порядковий номер, який має бути послідовним і базуватися на календарному році.

(c) Кожного разу, коли SUP видається як заміна NOTAM, має бути включено посилання на серію та номер NOTAM.

(d) Контрольний перелік діючих SUP має видаватися кожного місяця як частина контрольного переліку NOTAM і розповсюджується відповідно до порядку, встановленому для SUP;

(е) Кожна сторінка SUP має включати дату публікації. Кожна сторінка SUP, видана за системою AIRAC, має включати дату публікації та дату набрання чинності.

AIS.TR.320 AIC

(a) AIC має надаватися як електронний документ;

(b) AIC має надаватися щоразу, коли бажано оприлюднити:

(1) заплановані істотні зміни аеронавігаційних правил, обслуговування і засобів;

(2) заплановане впровадження нових навігаційних систем;

(3) важливу інформацію, що отримана в результаті розслідування авіаційних подій/інцидентів, яка має відношення до безпеки польотів;

(4) інформацію про правила, що пов’язані з захистом цивільної авіації від актів незаконного втручання, яке ставить під загрозу безпеку цивільної авіації;

(5) поради щодо медичних питань, які становлять інтерес для пілотів;

(6) попередження для пілотів щодо уникнення фізичної загрози;

(7) інформація про вплив певних погодних явищ на виконання польотів;

(8) інформація про нові небезпеки, що впливають на техніку пілотування повітряним судном;

(9) інформацію про правила, що стосуються повітряного перевезення предметів, до перевезення яких встановлені обмеження;

(10) посилання на вимоги національного законодавства та законодавства ЄС та публікацію змін до них;

(11) інформація про порядок отримання свідоцтва льотного екіпажу;

(12) відомості про підготовку авіаційного персоналу;

(13) інформація про впровадження або звільнення від вимог національного законодавства та законодавства ЄС;

(14) поради щодо застосування та технічного обслуговування конкретних типів обладнання;

(15) фактична або запланована доступність нових або перевиданих аеронавігаційних карт;

(16) інформація про перевезення засобів зв’язку;

(17) пояснювальна інформація щодо зниження шуму;

(18) окремі директиви льотної придатності;

(19) інформація про зміни в серіях або розповсюдженні NOTAM, нові видання AIP або значні зміни в їх змісті, обсязі або форматі;

(20) попередню інформацію про план на випадок випадання снігу;

(21) інша інформація подібного характеру.

(c) AIC не має використовуватися для інформації, яка відповідає вимогам для включення в AIP або NOTAM.

(d) План на випадок випадання снігу, що видається відповідно до положення пункту AD 1.2.2 АІР, має доповнюватися інформацією сезонного характеру і розповсюджуватися заздалегідь до початку зими не менше, ніж за місяць до звичайного настання зимових умов.

(e) Якщо AIC має бути розповсюджений за межами території України, порядок його розповсюдження має бути аналогічний розповсюдженню АІР.

(f) Кожному AIC присвоюється порядковий номер, який має бути послідовним і базуватися на календарному році.

(g) У випадку, якщо AIC надається більш ніж в одній серії, кожна серія має окремо позначатися літерою.

(h) Контрольний перелік діючих АІС має видаватися щонайменше один раз на рік і розповсюджується аналогічно АІС;

(i) Контрольний перелік AIC, наданий за межі території України, має бути включений до контрольного переліку NOTAM.

AIS.TR.325 Погодження та затвердження АМDT, SUP, АІС

(a) провайдер AIS надає AMDT, SUP, АІС разом з матеріалами, які є підставою для їх видання, на розгляд та погодження за формою, наведеною у доповненні 3 до цього додатка;

(b) після розгляду та погодження інформації за встановленим внутрішнім порядком, провайдер AIS надсилає AMDT, SUP, АІС до уповноваженого органу на затвердження;

(c) у разі надходження від уповноваженого органу зауважень до AMDT, SUP, АІС провайдер AIS взаємодіє з оригінатором АНД і АНІ щодо усунення наданих зауважень та, після їх усунення, надає виправлені AMDT, SUP, АІС до уповноваженого органу на затвердження;

(d) затверджені AMDT, SUP, АІС публікуються та розповсюджуються провайдером AIS, який визначає їх номер та дату набрання чинності.

AIS.TR.330 NOTAM

(а) NOTAM має видаватися, коли є необхідність для надання такої інформації:

(1) початок, припинення експлуатації AD, вертодрому(ів), RWY або значна зміна режиму їх експлуатації;

(2) встановлення, припинення та значні зміни в роботі аеронавігаційних органів/служб;

(3) початок, припинення функціонування радіонавігаційних служб та служб зв’язку «повітря-земля» і значні зміни в режимі їх роботи.

До таких змін належать:

тимчасове припинення або поновлення експлуатації;

зміна частот;

зміна оголошеного часу роботи;

зміна пізнавального сигналу;

зміна орієнтації (спрямованих засобів);

зміна місця розташування, збільшення або зменшення потужності на 50 % чи більше;

зміна розкладу чи змісту радіомовних передач;

нерегулярність чи ненадійність роботи будь-яких радіонавігаційних служб та служб зв’язку «повітря-земля» або обмеження в роботі ретрансляційних станцій (включно з експлуатаційними наслідками, обслуговуванням, частотою та зоною);

(4) відсутність резервних і допоміжних систем, що мають безпосередні експлуатаційні наслідки;

(5) початок, припинення або значні зміни в експлуатації візуальних засобів чи значних їх змін;

(6) тимчасове припинення чи поновлення експлуатації основних компонентів системи світлотехнічного обладнання AD;

(7) введення, скасування або значні зміни в процедурах аеронавігаційного обслуговування;

(8) виникнення чи усунення серйозних несправностей або перешкод у межах площі маневрування;

(9) зміни та обмеження, що стосуються наявності палива, мастила й кисню;

(10) значна зміна, що стосується наявних засобів і служб SAR;

(11) початок, припинення чи поновлення експлуатації загороджувальних світломаяків, якими маркують перешкоди для аеронавігації;

(12) зміни в правилах, що застосовуються в державі та потребують негайних дій з операційної точки зору;

(13) директиви з безпеки польотів/ експлуатаційні директиви/ директиви льотної придатності, директиви з безпеки, що потребують негайних дій або змін в операційному середовищі;

(14) наявність не оголошених іншими способами джерел небезпеки для аеронавігації;

(15) заплановані лазерні випромінювання, лазерні демонстрації та прожекторне освітлення, якщо це може погіршити нічний зір пілотів;

(16) встановлення, усунення або зміна перешкод для аеронавігації в зонах зльоту/набору висоти, відходу на друге коло, заходження на посадку та на льотній смузі;

(17) встановлення або скасування (у тому числі активація або деактивація) у відповідних випадках або зміна статусу заборонених, небезпечних зон або зон обмеження польотів;

(18) встановлення або скасування зон, маршрутів або їх частин, де є можливість перехоплення і де постійне прослуховування аварійної частоти 121,5 МГц є обов’язковим;

(19) присвоєння, скасування або зміна покажчиків місця розташування;

(20) зміни встановленої для AD/вертодрому категорії за рівнем необхідного пожежного захисту;

(21) наявність, усунення або значна зміна небезпечних умов, зокрема, снігу, сльоту чи криги, радіоактивних матеріалів, токсичних хімічних речовин, вулканічного попелу або води на робочій площі;

(22) спалах епідемій, що викликають потребу внесення змін до оголошених раніше вимог про щеплення або карантинні заходи;

(23) спостереження або прогнози явищ космічної радіації;

(24) важливі з експлуатаційної точки зору зміни вулканічної діяльності, що передують виверженню, місцезнаходження, дата і час вулканічного виверження та/або горизонтальні і вертикальні розміри хмари вулканічного попелу (у тому числі напрямок руху, ешелони польоту, маршрути або частини маршрутів, які можуть зазнати впливу від такої хмари);

(25) викид в атмосферу радіоактивних матеріалів або токсичних хімічних речовин після ядерного чи хімічного інциденту, місцезнаходження, дата і час цього інциденту, ешелони польоту, маршрути або їхні частини, що можуть бути під впливом небезпечних речовин, та напрямок їх руху;

(26) діяльність з надання гуманітарної допомоги із зазначенням процедур та/або обмежень, що впливають на аеронавігацію;

(27) впровадження короткочасних заходів на випадок надзвичайної ситуації у зв’язку з порушенням або частковим порушенням ATS та відповідного допоміжного обслуговування;

(28) втрата цілісності сигналу супутникових навігаційних систем;

(29) недоступність RWY через роботи з ії маркування або, якщо обладнання, що використовується для цих робіт не може бути прибрано через затримку часу, необхідного для того, щоб зробити RWY доступною;

(30) початок, припинення або значні зміни засобів і систем обладнання АНО;

(31) зони конфліктів, які становлять загрозу для аеронавігації (зокрема більш конкретна інформація про характер і масштаб загроз, пов’язаних із конфліктом, і про їх наслідки для цивільної авіації)

(b) NOTAM не має видаватися стосовно наступної інформації:

(1) поточні роботи з технічного обслуговування перонів і руліжних доріжок, які не впливають на безпечне переміщення повітряного судна;

(2) тимчасові перешкоди на околицях AD/вертодрому, що не впливають на безпеку польотів ПС;

(3) частковий вихід з ладу системи світлотехнічного устаткування AD/вертодрому, якщо це безпосередньо не впливає на польоти ПС;

(4) частковий тимчасовий вихід з ладу засобів авіаційного повітряного зв’язку «земля-повітря» у разі можливого використання відповідних запасних частот;

(5) недостатність забезпечення регулювання руху на пероні, закриття, обмеження та управління;

(6) непридатність знаків, що вказують положення і напрямок, а також інших вказівних знаків на робочій площі AD;

(7) стрибки з парашутом у неконтрольованому повітряному просторі за ПВП, а також в оголошених місцях або в межах небезпечних чи заборонених зон контрольованого повітряного простору ATS;

(8) навчальна діяльність наземних підрозділів;

(9) недоступність резервних і допоміжних систем, якщо немає експлуатаційних наслідків;

(10) обмеження аеронавігаційних засобів чи загальних служб, якщо немає експлуатаційних наслідків;

(11) національні норми, що не стосуються авіації загального призначення;

(12) оголошення чи попередження про можливі/потенційні обмеження, якщо немає експлуатаційних наслідків;

(13) загальне нагадування про опубліковану інформацію;

(14) доступність обладнання для наземних підрозділів без зазначення експлуатаційних наслідків для користувачів повітряного простору та засобів;

(15) інформація про лазерне випромінювання без експлуатаційних наслідків і феєрверки нижче мінімальної висоти виконання польотів;

(16) закриття ділянок зони маневрування у зв’язку із запланованою роботою, координованою на місцевому рівні, тривалістю менше однієї години;

(17) закриття, зміни, неможливість використання AD/вертодрому(ів) поза установленим регламентом роботи;

(18) роботи з маркування RWY, якщо ПС можуть безпечно використовувати інші наявні RWY та якщо устаткування, що використовується для таких робіт, за потреби може бути вилучене;

(19) інша неексплуатаційна АНІ, що несе аналогічний тимчасовий характер.

Інформація, що стосується AD та його околиць і не впливає на його експлуатаційний стан, може бути розповсюджена локально під час польоту або попередньо до вильоту чи будь-яким іншим зв’язком із членами льотного екіпажу;

NOTAM не має видаватися стосовно інформації, яка передбачає об’ємний текст та/ або графічний (картографічний) матеріал;

(с) За винятком випадків, передбачених у пункті (f) параграфу AIS.TR.330 та пункті (g) параграфу AIS.TR.330 цього додатка, кожен NOTAM має містити інформацію відповідно до порядку, зазначеному у форматі NOTAM згідно з доповнення 2 до цього додатка;

(d) текст NOTAM має складатися з використанням значень/однакової скороченої фразеології ІСАО, запропонованих для коду NOTAM, та доповнюватися скороченнями ІСАО, індексами, визначеннями, показниками, позивними, частотами, цифрами, відкритим текстом;

(e) NOTAM має видаватися англійською мовою; якщо необхідно для внутрішнього користування, може додатково видаватися українською мовою.

(f) інформація про сніг, сльоту, лід і стоячу воду, а також воду зі снігом, сльотою, льодом на робочій площі AD має розповсюджуватися за допомогою SNOWTAM та має включати інформацію у порядку, зазначеному у форматі SNOWTAM, наведеному в доповненні 3 до цього додатка;

(g) передача інформації про важливі з експлуатаційної точки зору зміни вулканічної діяльності, вулканічне виверження та/або хмари вулканічного попелу має здійснюватися за допомогою ASHTAM. Ця інформація викладається у форматі ASHTAM, наведеному в доповненні 4 до цього додатка;

(h) у разі виявлення в NOTAM помилки:

(1) випускається новий NOTAМ з новим номером, що має замінити NOTAМ з помилкою, або

(2) скасовується NOTAM із помилкою та випускається новий NOTAM;

(i) під час випуску NOTAM, що скасовує/замінює попередній NOTAM:

(1) має зазначатися серія та номер попереднього NOTAM.

(2) серія, покажчик місця розташування і зміст обох NOTAM мають бути однаковими;

(j) тільки один NOTAM може бути скасовано або замінено іншим;

(k) кожен NOTAM має стосуватися тільки одного предмета та однієї умови, що стосується цього предмета;

(l) кожен NOTAM має складатися максимально стисло, зрозуміло, без посилань на інший документ;

(m) NOTAM, що містить довготермінову інформацію постійного або тимчасового характеру, має включати відповідні посилання на АІР чи SUP;

(n) до тексту NOTAM мають включатися індекси місцезнаходження. У жодному разі не мають використовувати скорочені форми таких індексів. Якщо для місця розташування не присвоєно покажчик місця розташування ІСАО, його назва має зазначатись словами;

(o) серія, позначена літерою та чотиризначним номером, за якими йде риска та двозначним номером року, має бути призначена кожному NOTAM. Чотиризначне число має бути послідовним і базуватися на календарному році;

(p) NOTAM мають бути розділені на серії A та Ц в залежності від національного чи міжнародного розповсюдження. NOTAM для аеродромів, що дозволяють здійснювати міжнародні повітряні перевезення, повинні видаватися у серії А, а для національних у серії Ц;

(q) якщо NOTAM видається як англійською, так і українською мовами, серія NOTAM має бути організована таким чином, щоб серія державною мовою була еквівалентною серії англійською мовою за змістом;

(r) Зміст і географічне охоплення кожної серії NOTAM мають бути детально викладені в AIP, у розділі GEN 3;

(s) контрольний перелік діючих NOTAM має видаватися на регулярній основі;

(t) для кожної серії має бути виданий один контрольний перелік NOTAM;

(u) контрольний перелік NOTAM також має посилатися на останні АМDT, SUP, масиви даних і, принаймні, до розповсюдженого AIC;

(v) контрольний перелік NOTAM має включати таку ж розсилку, що й фактична серія повідомлень, до якої він відноситься, і має бути чітко визначений як контрольний перелік;

(w) розподіл серій має контролюватися та, якщо необхідно, мають бути вжиті відповідні заходи для забезпечення того, щоб жодна серія не досягла максимально можливої кількості виданих NOTAM до кінця календарного року;

(x) запити на видання NОТАМ, подані з порушенням вимог, що встановлені цими Авіаційними правилами, до опрацювання не приймаються;

(y) за зверненням уповноваженого органу в письмовому або електронному вигляді провайдер AIS має видати NOTAМ ініційований уповноваженим органом.

Підглава 2 — Цифрові масиви даних

AIS.TR.335 Загальне — Цифрові масиви даних

(a) Стандарт для географічної інформації має використовуватися як базова основа.

(b) Опис кожного доступного масиву даних має бути наданий у формі специфікації продуктів даних.

(c) Контрольний перелік існуючих масивів даних, включаючи дати їх набрання чинності та публікації, має бути доступним для користувачів для гарантії того, що використовуються поточні дані.

(d) Контрольний перелік масивів даних має бути доступним через той же механізм розсилки, який використовується для масивів даних.

AIS.TR.340 Вимоги до метаданих

Мінімальні метадані для кожного масиву даних мають включати:

(a) назву організацій або установ, які надають масив даних;

(b) дата та час надання масиву даних;

(c) термін дії масиву даних; і

(d) будь-які обмеження щодо використання масиву даних.

AIS.TR.345 Масив даних AIP

(а) Масив даних AIP має включати дані про наступні суб’єкти, включаючи зазначені властивості, якщо це можливо:

Суб’єкт даних

Мінімальні характеристики даних

повітряний простір, в якому здійснюється ATS

Тип, назва, бокові межі, вертикальні межі, клас повітряного простору

Type, name, lateral limits, vertical lmits, class of airspace

повітряний простір, в якому здійснюється спеціальна діяльність

Тип, назва, бокові межі, вертикальні межі, обмеження, активація

Type, name, lateral limits, vertical limits, restriction, activation

маршрут

Ідентифікатор, правила польоту, покажчик

Identifier prefix, flight rules, designator

сегмент маршруту

Навігаційна специфікація, початкова точка, кінцева точка, трек, відстань, верхня межа, нижня межа, мінімальна висота на маршруті (МЕА), мінімальна висота прольоту перешкод (МОСА), напрямок крейсерського ешелону, зворотній напрямок крейсерського ешелону, необхідні навігаційні характеристики

Navigation specification, start point, end point, track, distance, upper limit, lower limit, minimum en-route altitude (MEA), minimum obstacle clearance altitude (MOCA), direction of cruising level, reverse direction of cruising level, required navigation performance

основні точки на шляху

Тип точки донесення (обов’язкове/ за запитом), ідентифікація, розташування, створення

Reporting requirement, identification, location, formation

AD/вертодром

Покажчик місця розташування; назва; код IATA; місто, яке обслуговується;

дата сертифікації; дата закінчення строку дії сертифікації; якщо застосовується, тип контролю; перевищення аеродрому; розрахункова температура; магнітне схилення; КТА.

Location indicator, name, International Air Transport Association (IATA) designator, served city, certification date, certification expiration date, if applicable, control type, field elevation, reference temperature, magnetic variation, airport reference point

RWY

Позначення, номінальна довжина, номінальна ширина, тип поверхні, несуча спроможність покриття

Designator, nominal length, nominal width, surface type, strength

напрям RWY

Позначення, істинний пеленг, поріг, TORA, TODA, ASDA, LDA, скасована TODA (для вертольотів)

Designator, true bearing, threshold, take-off run available (TORA), take-off distance available (TODA), accelerate-stop distance available (ASDA), landing distance available (LDA), rejected TODA (for helicopters)

FATO

Позначення, довжина, ширина, точка порогу

Designation, length, width, threshold point

TLOF

Позначення, центральна точка, довжина, ширина, тип покриття

Designator, centre point, length, width, surface type

радіонавігаційний засіб

Ідентифікатор типу, назва, обслуговуючий аеродром, години роботи, магнітне схилення, частота/канал, місцезнаходження, перевищення, магнітний пеленг, істинний пеленг, нульовий пеленг

Type identification, name, aerodrome served, hours of operation, magnetic variation, frequency/channel, position, elevation, magnetic bearing, true bearing, zero bearing direction

(b) Якщо властивість не визначена для конкретного випадку суб’єктів, перелічених у пункті (a) цього параграфа, підмасив даних AIP має містити чітке позначення: «не застосовується».

AIS.TR.350 Масиви даних про місцевість та перешкоди — Загальні вимоги

Покриття районів для масивів даних про місцевість та перешкоди мають бути визначені як:

(а) район 1 — вся територія України;

(b) район 2 — в околицях AD, який поділяється на:

(1) район 2а — прямокутна зона навколо RWY, включно з льотною смугою та будь-якою смугою, вільною від перешкод;

(2) район 2b — зона, що охоплює місцевість від закінчення району 2а у напрямку вильоту на відстань 10 км з розходженням 15 % в кожен бік;

(3) район 2с — зона, що охоплює місцевість із зовнішнього боку району 2а та району 2b на відстань не більше ніж 10 км від межі району 2а;

(4) район 2d — зона, що охоплює місцевість із зовнішнього боку районів 2а, 2b та 2с на відстань до 45 км від контрольної точки AD або до існуючої межі ТМА залежно від того, що ближче;

(с) район 3 — зона, що прилягає до робочої площі AD, яка у горизонтальному напрямку простягається від бокової кромки RWY на відстані 90 м від осьової лінії RWY і на відстані 50 м від бокової кромки всіх інших частин робочої площі AD;

(d) район 4 — зона, що охоплює місцевість на відстані 900 м від порогу RWY, 60 м з кожного боку продовженої осьової лінії RWY у напрямку заходу на посадку на RWY, яка обладнана для виконання точних заходів на посадку за категоріями II або III;

якщо місцевість на відстані, що перевищує 900 м (3000 ft) від порогу RWY, знаходиться в гірському районі, довжину району 4 слід збільшити на відстань, що не перевищує 2000 м (6500 ft) від порогу RWY.

AIS.TR.355 Масиви даних про місцевість

Масиви даних про місцевість мають бути поширені відповідно до параграфа AIS.OR.355 цього додатка:

(а) масиви даних про місцевість мають містити цифрове надання інформації про поверхню місцевості у вигляді безперервного ряду значень в усіх точках визначеної сітки, приведеної до загальної бази значень перевищення;

(b) рельєфна сітка має бути кутовою або лінійною і мати правильну або неправильну форму;

(c) масиви даних про місцевість мають включати просторові (місцезнаходження та перевищення), тематичні та тимчасові аспекти поверхні Землі, що містять природні особливості, за винятком перешкод;

(d) має бути наданий лише один тип елемента, тобто місцевість;

(e) наступні атрибути рельєфу мають бути записані в масиві даних місцевості:

(1) зона охоплення;

(2) ідентифікатор оригінатора даних;

(3) ідентифікатор джерела даних;

(4) метод отримання;

(5) інтервал між постами;

(6) горизонтальна система відліку;

(7) горизонтальна роздільна здатність;

(8) горизонтальна точність;

(9) горизонтальний довірчий рівень;

(10) горизонтальне місцезнаходження;

(11) перевищення;

(12) посилання на висоту;

(13) вертикальна система відліку;

(14) вертикальна роздільна здатність;

(15) вертикальна точність;

(16) вертикальний довірчий рівень;

(17) записана поверхня;

(18) цілісність;

(19) відмітка дати та часу; і

(20) одиниці виміру, що використовується;

(f) у зоні радіусом 10 км від ARP, дані про місцевість повинні відповідати чисельним вимогам для Району 2;

(g) в межах зони між колом радіусом 10 км і межею ТМА або колом радіусом 45 км (залежно від того, що менше), де місцевість піднімається над горизонтальною площиною, що розташована на 120 м вище від найменшого перевищення RWY, відповідають кількісним вимогам району 2;

(h) у зоні між колом радіусом 10 км і межею ТМА або колом радіусом 45 км (в залежності від того, що є меншим), дані про місцевість, що перевищує горизонтальну площину, розміщену на 120 м вище найменшого перевищення RWY, відповідають кількісним вимогам для району 1; і

(i) у тих зонах району 2, де виконання польотів заборонено внаслідок дуже високої місцевості або інших місцевих обмежень і/або правил, дані про місцевість відповідають кількісним вимогам для району 1.

Поверхні обліку даних про місцевість, район 1 і район 2 зазначені у доповненні 6 до цього додатка.

AIS.TR.360 Масиви даних про перешкоди

Коли масиви даних про перешкоди надаються відповідно до параграфу AIS. OR.360 цього додатка:

(a) елементи даних про перешкоди — це об’єкти, які мають бути представлені в масивах даних точками, лініями або полігонами;

(b) всі визначені типи ознак перешкод мають бути визначені та кожна з них має бути описана відповідно до наступного списку атрибутів:

(1) район охоплення;

(2) ідентифікація оригінатора даних;

(3) ідентифікатор джерела даних;

(4) ідентифікатор перешкоди;

(5) горизонтальна точність;

(6) горизонтальний довірчий рівень;

(7) горизонтальне місцезнаходження;

(8) горизонтальна роздільна здатність;

(9) горизонтальні розміри;

(10) горизонтальна система відліку;

(11) перевищення;

(12) вертикальна точність;

(13) вертикальний довірчий рівень;

(14) вертикальна роздільна здатність;

(15) вертикальна система відліку;

(16) тип перешкоди;

(17) тип геометрії;

(18) цілісність;

(19) відмітка дати та часу;

(20) одиниці вимірювання, що використовуються;

(21) освітлення; і

(22) маркування;

(c) дані про перешкоди для району 2 і 3 мають збиратися відповідно до таких поверхонь обліку даних перешкод:

(1) поверхня обліку перешкод Району 2a має висоту 3 м над висотою найближчої RWY, виміряною вздовж центральної лінії RWY, а для тих частин, що стосуються вільної смуги від перешкод, якщо така існує, на перевищенні найближчого кінця RWY;

(2) поверхні обліку перешкод району 2b має нахил 1,2 % що простягається від кінців району 2а на рівні перевищення кінця RWY у напрямку вильоту на відстань 10 км з розходженням 15 % у кожен бік; перешкоди на висоті менше 3 м над землею не потрібно зазначати;

(3) Поверхня обліку перешкод району 2с має нахил 1,2 % і простягається із зовнішнього боку району 2а і 2b на відстань не більш ніж 10 км від межі району 2а. Первісне перевищення району 2с повинне відповідати перевищенню точки району 2а, в якому він починається; перешкоди на висоті менше 15 м над землею не потрібно зазначати;

(4) Поверхня обліку перешкод району 2d має висоту 100 м над землею; та

(5) Поверхня обліку перешкод району 3 простягається на відстані 0.5 м над горизонтальною площиною, що проходить через найближчу точку робочої площі AD;

(d) у тих частинах Району 2, де польоти заборонені через дуже високу місцевість або інші місцеві обмеження та/або правила, дані про перешкоди повинні збиратися та записуватися відповідно до кількісних вимог для Району 1;

(e) специфікація продукту даних про перешкоди, що підтримується географічними координатами для кожного аеродрому, що включений до масиву даних, має описувати наступні зони:

(1) Зони 2a, 2b, 2c і 2d;

(2) зона траєкторії зльоту; і

(3) поверхні обмеження перешкод;

(f) масиви даних про перешкоди мають містити цифрове надання вертикальної та горизонтальної протяжності перешкод; і

(g) перешкоди не мають включатися в масиви даних про місцевість.

Поверхні обліку даних про перешкоди, район 1 і район 2 зазначені у доповненні 6 до цього додатка.

AIS.TR.365 Масиви картографічних даних аеродрому

(a) Масиви картографічних даних аеродрому мають містити цифрове представлення особливостей аеродрому.

(b) Для складання масивів картографічних даних аеродрому використовуються стандарти для географічної інформації.

(c) Продукти картографічних даних аеродрому мають бути описані відповідно до стандарту специфікації геоінформаційного продукту.

(d) Зміст і структура масивів картографічних даних аеродрому мають бути визначені відповідно до прикладної схеми та методології каталогізації об’єктів.

(e) елементи AD складаються із атрибутів і геометрії, які наводяться як точки, лінії або полігони (пороги RWY, лінії наведення під час руління і зони стоянки ПС).

AIS.TR.370 Масиви даних про процедури польотів за приладами

(a) Масиви даних про процедури польотів за приладами мають містити цифрове надання процедур польотів за приладами;

(b) масиви даних процедур польотів за приладами мають включати дані про наступні суб’єкти, включаючи всі їх властивості:

(1) процедура;

(2) сегмент процедури;

(3) кінцевий сегмент заходження на посадку;

(4) контрольна точка, яка стосується процедури;

(5) процедури польотів в зоні очікування;

(6) процедури польотів для вертольотів.

Глава 4. — Послуги з розповсюдження

AIS.TR.400 Послуги з розповсюдження

(a) Попередньо визначена система розсилки NOTAM через AFS має використовуватися, коли це можливо.

(b) Розсилка серій NOTAM, крім тих, що поширюються на міжнародному рівні, має надаватися за запитом.

(c) NOTAM має бути підготовлений відповідно до процедур зв’язку ІСАО, викладених у томі II «Communication Procedures including those with PANS Status» Додатка 10 «Aeronautical Telecommunications» ІСАО.

(d) Кожен NOTAM має передаватися як одне повідомлення електрозв’язку.

(e) Під час обміну ASHTAM за межами території України та NOTAM для розповсюдження інформації про вулканічну діяльність, у розсилку мають включатись консультативні центри з вулканічного попелу, а також всесвітні центри прогнозування та враховуватись вимоги щодо операцій значної тривалості.

Попередньо визначена система розсилки зазначена в доповненні 7 до цього додатка.

AIS.TR.405 Передпольотне інформаційне обслуговування

(a) Автоматизовані системи передпольотної інформації мають використовуватися для надання АНД і АНІ операційному персоналу, включно з членами льотного екіпажу для самостійного інструктажу, планування польотів та з метою отримання послуг польотно-інформаційного обслуговування.

(b) Інтерфейс «людина-машина» засобів передпольотно-інформаційного обслуговування має забезпечувати легкий доступ до всієї відповідної інформації/даних керованим способом.

(c) Засоби самостійного інструктажу автоматизовані системи передпольотної інформаційної мають забезпечувати доступ, у разі необхідності, до служби АНІ для отримання консультацій телефоном або іншим зручним засобом телекомунікації.

(d) Автоматизовані системи передпольотної інформації для надання АНД і АНІ для самостійного інструктажу, планування польоту та отримання послуг польотно-інформаційного обслуговування мають:

(1) забезпечувати регулярне і своєчасне оновлення бази даних системи, а також контроль строку дії та якість АНД, що зберігаються;

(2) передбачати можливість доступу до системи операційному персоналу, включаючи членів льотних екіпажів, іншому заінтересованому персоналу та користувачам повітряного простору за допомогою зручних засобів зв’язку;

(3) забезпечувати, за потреби, надання в друкованому вигляді необхідних АНД і АНІ;

(4) використовувати процедури доступу та опитування на основі скороченої простої мови та покажчиків місця розташування ІСАО, викладених у Doc 7910 «Location Indicators» ІСАО, залежно від обставин, або на основі інтерфейсу користувача, керованого меню, чи іншого відповідного механізму; використовувати процедури доступу і запиту, що засновані на застосуванні відкритого тексту зі скороченням у відповідних випадках покажчиків місця розташування ІСАО викладених у Doc 7910 «Location Indicators», залежно від обставин, або на основі інтерфейсу користувача, що керуються за допомогою меню чи іншим відповідним механізмом ІСАО;

(5) забезпечувати швидке надання користувачу відповіді на запит інформації.

(e) Всі NOTAM відповідно до загальних правил готуються для проведення інструктажу, а їхній зміст може скорочуватися на вимогу користувача.

Глава 5. — Оновлення продуктів АНІ

AIS.TR.500 Загальні вимоги — Оновлення продуктів АНІ

Оновлення циклу AIRAC застосовується до AMDT, SUP, масивів даних AIP і масивів даних про процедури польотів за приладами, щоб забезпечити узгодженість елементів даних, які з’являються в кількох продуктах АНІ.

AIS.TR.505 AIRAC

(a) Інформація стосовно наступних обставин має розповсюджуватися відповідно до системи AIRAC:

(1) межі (горизонтальні, вертикальні), правила, процедури, що застосовуються до:

(i) FIRs,

(ii) CTAs,

(iii) CTRs;

(vi) консультативного повітряного простору;

(v) маршрутів ATS;

(vi) постійних небезпечних, заборонених зон і зон обмеження польотів (включно з видами і періодами діяльності, за наявності);

(vii) постійних зон, маршрутів або їх ділянок, де є можливість перехоплення;

(viii) НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ;

(2) місць розташування, частот, позивних, ідентифікаторів відомих відхилень і періодів технічного обслуговування радіонавігаційних засобів і засобів зв’язку та спостереження;

(3) процедур очікування, заходження на посадку, прибуття і вильоту, зниження шуму та інших відповідних правил ATS;

(4) ешелонів переходу, абсолютних висот переходу й абсолютних мінімальних висот у секторі;

(5) метеорологічних засобів (у тому числі радіомовних передач) і правил;

(6) RWY і КСГ;

(7) РД і перонів;

(8) наземних експлуатаційних процедур на AD (включно з процедурами на випадок низької видимості);

(9) світлосигнального обладнання зони наближення і RWY;

(10) експлуатаційних мінімумів AD, якщо вони публікуються державою.

(b) Щоразу, коли плануються значні зміни та якщо завчасне повідомлення є бажаним і доцільним, мають вживатися спеціальні заходи.

(c) Якщо на дату за системою AIRAC не надійшло інформації, необхідно розсилати повідомлення NIL через NOTAM або іншим належним чином не пізніше ніж за один цикл до відповідної дати набрання чинності за системою AIRAC.

AIS.TR.510 NOTAM

(а) NOTAM має видаватися заздалегідь для того, щоб сторони, яких це стосується, могли вжити необхідних заходів, крім випадків, які неможливо передбачити (вихід з ладу обладнання, вулканічна діяльність, викид токсичних хімічних речовин радіоактивних матеріалів тощо).

(b) У NOTAM, який інформує про непридатність аеронавігаційних засобів, споруд або засобів зв’язку, необхідно вказувати передбачуваний період часу непридатності цих засобів або передбачуваний час відновлення їх експлуатації.

(c) Протягом трьох місяців після випуску постійного NOTAM інформація, що міститься в NOTAM, має бути включена до відповідних продуктів АНІ.

(d) Протягом трьох місяців з дати випуску тимчасового NOTAM з інформацією довгострокового характеру, що міститься в цьому NOTAM інформація має включатися до SUP.

(e) Якщо дія NOTAM перевищує передбачуваний тримісячний період, тоді на заміну видається новий NOTAM, за винятком випадків, коли очікувана тривалість дії перевищуватиме три місяці, тоді необхідно видавати SUP.

(f) TRIGGER NOTAM має вказувати стислий зміст, дату і час набрання чинності та порядковий номер AМDT або SUP.

(g) TRIGGER NОТАМ має набирати чинності у той же день, що і AМDT або SUP.

(h) У випадку видання AMDT, TRIGGER NОТАМ має залишатися чинним протягом 14 днів.

(i) У разі видання SUP, що діє менше 14 діб, TRIGGER NОТАМ має залишатися чинним протягом всього строку дії SUP.

(j) У разі видання SUP, що діє 14 діб або більше, TRIGGER NОТАМ має залишатися чинним протягом, принаймні 14 діб.

AIS.TR.515 Оновлення масивів даних

(a) Інтервал оновлення для масивів даних AIP та масивів даних про процедури польотів за приладами має бути визначений в специфікації продукту даних.

(b) Масиви даних, що надаються завчасно (відповідно до циклу AIRAC), мають оновлюватися поза системою AIRAC шляхом внесення змін у період між датою публікації і датою набрання чинності.

Доповнення 1-7 до додатка 6

Додаток 7

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 7 пункту 2 розділу І)

Додаток 7

«Специфічні вимоги для провайдерів DAT

(Part-DAT)»

Розділ А — Додаткові організаційні вимоги до провайдерів DAT (DAT. OR)

Глава 1. — Загальні вимоги

DAT.OR.100 Аеронавігаційні дані та інформація

(a) Провайдер DAT отримує, збирає, перетворює, вибирає, формує, поширює та/або інтегрує аеронавігаційні дані та інформацію, яка випущена достовірним джерелом для використання в аеронавігаційній базі даних для сертифікованого бортового обладнання повітряного судна.

У конкретних випадках, якщо аеронавігаційні дані не надаються у збірнику аеронавігаційної інформації (AIP) або достовірним джерелом чи не відповідають застосовним DQR, вони можуть бути створені провайдером DAT самостійно. У зв’язку з цим провайдер DAT, який створив аеронавігаційні дані, проводить їх валідацію.

(b) За запитом замовників, провайдер DAT може обробляти спеціальні дані, надані експлуатантом повітряного судна або іншими провайдерами DAT, для використання експлуатантом повітряного судна. Експлуатант повітряного судна здійснює контроль та постійне оновлення даних.

DAT.OR.105 Технічна і операційна компетентність та можливості

(a) У доповнення до вимог параграфу ATM/ANS. OR.B.001 додатка 3 до цих Авіаційних правил, провайдер DAT:

(1) здійснює прийом, складання, перетворення, вибір, форматування, розподіл та/або інтеграцію аеронавігаційних даних та інформації, що випускаються джерелами аеронавігаційних даних в аеронавігаційні бази даних для сертифікованої інформаційно-програмної системи/обладнання повітряного судна.

Провайдер DAT типу 2 заключає домовленості із утримувачем сертифіката розробника інформаційно-програмних систем / обладнання або із заявником на сертифікацію розробника інформаційно-програмних систем / обладнання з метою гарантування того, що DQR сумісні із такою сертифікованою інформаційно-програмною системою/ обладнанням;

(2) заявляє про відповідність того, що створені ним аеронавігаційні бази даних випускаються відповідно до цих Авіаційних правил, інших нормативно-правових актів та відповідних промислових (галузевих) стандартів;

(3) надає допомогу власнику обладнання при вирішенні будь-яких дій, що стосуються підтримання льотної придатності, пов’язаних з випущеними аеронавігаційними базами даних.

(b) Для випуску баз даних відповідальний керівник призначає персонал, визначений у пункті (b) параграфу DAT.TR.100 цього додатка, і розподіляє їх обов’язки з метою підтвердження відповідності даних та процесів DQR. До обов’язків відповідального керівника провайдера DAT входить складання звітів про випуск баз даних, підписаних призначеним персоналом.

DAT.OR.110 Система управління

У доповнення до вимог параграфу ATM/ANS. OR.B.005 додатка 3 до цих Авіаційних правил, провайдер DAT встановлює та підтримує систему управління, яка включає в себе процедури контролю, для:

(a) випуску документа, схвалення чи зміни;

(b) змін DQR;

(c) верифікації того, що вхідні дані були випущені відповідно до застосовних стандартів;

(d) своєчасного оновлення даних, що використовуються;

(e) ідентифікації та простежуваності;

(f) процесів для прийому, складання, перекладу, вибору, форматування, розповсюдження та/або інтеграції даних до загальної бази даних або до бази даних, сумісної з конкретною інформаційно-програмною системою / обладнанням повітряного судна;

(g) методів перевірки та підтвердження достовірності даних;

(h) визначення необхідних інструментів, включаючи управління конфігурацією та калібруванням інструментів;

(i) обробки помилок/недоліків;

(j) координації з джерелами аеронавігаційних даних та/або провайдерами DAT та, стосовно надання послуг DAT типу 2 — із утримувачем сертифіката розробника інформаційно-програмних систем / обладнання або із заявником на сертифікацію розробника інформаційно-програмних систем / обладнання;

(k) видання висновків про відповідність;

(l) контрольованого розподілу баз даних для користувачів.

DAT.OR.115 Збереження документації

У доповнення до параграфа ATM/ANS. OR.B.030 додатка 3 до цих Авіаційних правил, провайдер DAT включає до системи управління елементи, вказані у параграфі DAT.OR.110 цього додатка.

Глава 2. — Спеціальні вимоги

DAT.OR.200 Вимоги до звітування

(a) Провайдер DAT:

(1) повідомляє замовника про всі випадки випуску аеронавігаційних баз даних, які згодом були визначені такими, що мають недоліки та/або помилки, а отже, не відповідають вимогам щодо даних;

(2) повідомляє уповноважений орган про недоліки та/або помилки, виявлені відповідно до підпункту (1) цього пункту, які можуть призвести до небезпечного стану. Такі звіти подаються у порядку, погодженому уповноваженим органом;

(3) у разі, якщо сертифікований провайдер DAT виступає в ролі постачальника даних іншому провайдеру DAT, він також повідомляє його про всі випадки випуску аеронавігаційних баз даних для цієї організації, які згодом були визначені, як помилкові;

(4) повідомляє джерела аеронавігаційних даних про помилкові, неузгоджені або недостатні дані в джерелах аеронавігаційної інформації.

(b) Провайдер DAT створює та підтримує функціонування внутрішньої системи надання повідомлень в інтересах безпеки польотів для забезпечення можливості збору та оцінки повідомлень з метою виявлення несприятливих тенденцій або усунення недоліків та реагування на події.

Ця внутрішня система звітності може бути інтегрована до системи управління, як це передбачено параграфом ATM/ANS. OR.B.005 додатка 3 до цих Авіаційних правил.

Розділ B — Технічні вимоги для провайдерів DAT (DAT. TR)

Глава 1. — Загальні вимоги

DAT.TR.100 Робочі методи та операційні процедури

Провайдер DAT:

(a) стосовно всіх необхідних аеронавігаційних даних:

(1) встановлює DQR, узгоджені з іншими провайдерами DAT, та, стосовно надання послуг DAT типу 2 — із утримувачем сертифіката розробника інформаційно-програмних систем/обладнання або із заявником на сертифікацію розробника інформаційно-програмних систем/обладнання, щоб визначити сумісність DQR з їхнім цільовим призначенням;

(2) використовує дані з достовірного(-них) джерела(-л) та, у разі необхідності, з інших аеронавігаційних даних, підтверджених самим провайдером DAT та/або іншими провайдерами(-ом) DAT;

(3) встановлює процедуру для забезпечення правильної обробки даних;

(4) встановлює та впроваджує процеси для гарантії того, що спеціальні дані, надані або запитувані експлуатантом повітряного судна або іншим провайдером DAT, будуть поширюватися тільки на них;

(b) стосовно сертифікованого персоналу, який підписує висновки про відповідність за пунктом (b) параграфу DAT.OR.105 цього додатка гарантує, що:

(1) знання, кваліфікація (включаючи інші функції в організації) та досвід персоналу відповідають покладеним на нього обов’язкам;

(2) провайдер DAT веде облік всього персоналу, який містить інформацію про обсяг їх повноважень;

(3) сертифікованому персоналу надається посвідчення з визначенням обсягу їх повноважень.

DAT.TR.105 Необхідні інтерфейси

Провайдер DAT забезпечує необхідні офіційні інтерфейси з:

(a) джерелом(-ами) аеронавігаційних даних та/або іншими провайдерами DAT;

(b) утримувачем сертифіката розробника інформаційно-програмних систем/обладнання або із заявником на сертифікацію розробника інформаційно-програмних систем/обладнання;

(c) якщо необхідно, експлуатантами.

Додаток 8

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 8 пункту 2 розділу І)

Додаток 8

«Специфічні вимоги для провайдерів CNS

(Part-CNS)»

Розділ А — Додаткові організаційні вимоги до провайдерів CNS (CNS.OR)

Глава 1. — Загальні вимоги

CNS.OR.100 Технічна і операційна компетентність та можливості

(a) Провайдер CNS забезпечує доступність, безперервність, точність та цілісність типів (обсягів) послуг/функцій, які він надає.

(b) Провайдер CNS має підтвердити, що послуги CNS надаються якісно, та продемонструвати, що його обладнання регулярно обслуговується та, де це необхідно, калібрується та налаштовується.

Розділ В — Технічні вимоги до провайдерів CNS (CNS.TR)

Глава 1. — Загальні вимоги

CNS.TR.100 Робочі методи та операційні процедури провайдерів CNS

Провайдер CNS має бути спроможним продемонструвати, що його робочі методи та операційні процедури відповідають:

(a) нормативно-правовим актам, які встановлюють вимоги до організації експлуатації CNS;

(b) стандартам додатка 10 «Aeronautical Telecommunications» ІСАО.

Провайдер CNS має бути спроможним надавати CNS відповідно до вимог структури повітряного простору.

Додаток 9

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 9 пункту 2 розділу І)

Додаток 9

«Специфічні вимоги для провайдерів ATFM

(Part-ATFM)»

Технічні вимоги до провайдерів ATFM (ATFM.TR)

Глава 1. — Загальні вимоги

ATFM.TR.100 Робочі методи та операційні процедури провайдерів ATFM

Провайдер ATFM має бути спроможний продемонструвати, що його робочі методи та операційні процедури відповідають вимогам нормативно-правових актів, що встановлюють вимоги до надання ATFM.

Додаток 10

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 10 пункту 2 розділу І)

Додаток 10

«Специфічні вимоги для провайдерів ASM

(Part-ASM)»

Технічні вимоги до провайдерів ASM (ASM.TR)

Глава 1. — Загальні вимоги

ASM.TR.100 Робочі методи та операційні процедури провайдерів ASM

Провайдер ASM має бути спроможний продемонструвати, що його робочі методи та операційні процедури відповідають вимогам нормативно-правових актів щодо надання ASM, документів Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтролю).

Додаток 11

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 11 пункту 2 розділу І)

Додаток 11

«Специфічні вимоги для провайдерів FPD

(Part-FPD)»

Розділ А — Додаткові організаційні вимоги для провайдерів FPD (FPD.OR)

Глава 1. — Загальні вимоги

FPD.OR.100 Послуги дизайну процедур польотів

(a) Провайдер FPD здійснює розроблення, оформлення документації та валідацію процедур польотів, які підлягають узгодженню повноважним органом перед їх впровадженням та використанням.

(b) Провайдер FPD використовує АНД та АНІ, які відповідають вимогам точності, роздільної здатності, цілісності, які визначені в каталозі аеронавігаційних даних відповідно до доповнення 3 до додатка 3 до цих Авіаційних правил;

(c) Якщо АНД не надаються достовірним джерелом або не відповідають застосованим DQR, такі АНД можуть бути отримані провайдером FPD з інших джерел. У цьому випадку провайдер FPD проводить валідацію таких АНД.

FPD.OR.105 Система управління

Окрім вимог, наведених у параграфі ATM/ANS.OR.B.005 додатка 3 до цих Авіаційних правил, провайдер FPD створює систему управління та підтримує її функціонування, що враховує наступні процедури контролю за:

(a) збором даних;

(b) дизайном процедур польотів відповідно до критеріїв, зазначених у параграфі FPD.TR.100 цього додатка;

(c) веденням документації з дизайну процедур польотів;

(d) консультаціями із зацікавленими сторонами;

(e) наземною валідацією процедур польотів і, у разі необхідності, льотною валідацією процедур польотів;

(f) визначенням інструментів (засобів), включаючи конфігурації системи управління та необхідних засобів, забезпечення кваліфікації персоналу;

(g) супроводженням та періодичним переглядом процедур польотів;

FPD.OR.110 Ведення документації

В доповнення до вимог параграфу ATM/ANS.OR.B.030 додатка 3 до цих Авіаційних правил, провайдер FPD включає в свою систему обліку елементи, зазначені в параграфі FPD.OR.105 цього додатка.

FPD.OR.115 Технічна і операційна компетентність та можливості

(a) В доповнення до вимог підпункту (a)(6) параграфу ATM/ANS.OR.B.005 додатка 3 до цих Авіаційних правил, провайдер FPD забезпечує, що його персонал, який здійснює дизайн процедур польотів:

(1) успішно завершив курси, що забезпечують набуття компетентності здійснювати дизайн процедур польотів (теоретична підготовка);

(2) має відповідний досвід, що забезпечує успішне застосування теоретичних знань (практична підготовка);

(3) успішно завершив курси з підтримки компетентності (безперервна підготовка). Технічні вимоги до підготовки персоналу, який здійснює льотну валідацію, зазначені у томі II «Flight Procedure Designer Training (Development of a Flight Procedure Designer Training Programme)» Doc 9906 «Quality Assurance Manual for Flight Procedure Design» ICAO;

(b) У разі проведення льотної валідації провайдер FPD забезпечує, що льотна валідація проводиться компетентними пілотами повітряних суден.

Пілоти, які здійснюють льотну валідацію процедур польотів, мають:

(1) успішно завершити курси, що забезпечують набуття компетентності здійснювати льотну валідацію (теоретична підготовка);

(2) успішно пройти практичну підготовку (OJT);

(3) успішно завершувати курси з підтримки (відновлення) компетентності (безперервна підготовка).

Технічні вимоги до підготовки пілотів, які здійснюють льотну валідацію, зазначені у томі VI «Flight Validation Pilot Training and Evaluation» Doc 9906 «Quality Assurance Manual for Flight Procedure Design» ICAO;

(c) В доповнення до вимог параграфу ATM/ANS.OR.B.030 додатка 3 до цих Авіаційних правил, провайдер FPD має зберігати записи всіх проведених навчань (підготовки) персоналу, що здійснює дизайн процедур польотів, проведений дизайн процедур польотів зазначеним персоналом та забезпечує доступ до них:

(1) уповноваженому органу;

(2) за запитом зацікавленому персоналу, що здійснює дизайн процедур польотів;

(3) за згодою персоналу з дизайну процедур польотів іншій організації-роботодавцю, яка його розглядає для прийому на роботу.

FPD.OR.120 Необхідні взаємовідносини

(a) Провайдери FPD, які отримують АНД та АНІ відповідно до параграфу FPD.OR.100 цього додатка, забезпечують, за необхідності, укладення договорів з:

(1) оригінаторами АНД і АНІ;

(2) іншими провайдерами;

(3) експлуатантами аеродромів;

(4) експлуатантами ПС.

(b) З метою забезпечення чіткого визначення запитів на розробку схем(и) польотів (польоту) та їх перегляд, провайдер FPD має встановити необхідні офіційні домовленості з певним цільовим користувачем.

Розділ B — Технічні вимоги до провайдерів FPD (FPD.TR)

Глава 1. — Загальні вимоги

FPD.TR.100 Критерії з дизайну процедур польотів

Дизайн процедур польотів проводиться персоналом, який здійснює дизайн процедур польотів, у відповідності до критеріїв дизайну, визначених у Dос 8168 «Aircraft Operations» ICAO, Doc 9906 «Quality Assurance Manual for Flight Procedure Design» ICAO та наказу від 16 квітня 2019 року № 475, з метою забезпечення безпеки польотів ПС. Критерії з дизайну забезпечують відповідні запаси висот над перешкодами для виконання процедур польотів.

FPD.TR.105 Координати та аеронавігаційні дані

(a) В доповнення до вимог, визначених у параграфі ATM/ANS.OR.A.090 додатка 3 до цих Авіаційних правил, провайдери FPD розраховують і надають замовнику для публікації провайдером AIS географічні координати, що позначають широту і довготу, у системі координат WGS-84.

(b) Точність геодезичних зйомок та розрахунки, що впливають на АНД, які використовуватимуться для виконання польотів, не мають перевищувати граничні значення, визначені доповненням 1 до додатка 3 до цих Авіаційних правил.

FPD.TR.110 Льотна валідація процедур польотів

Льотна валідація складається з оцінки та тренажері та льотної оцінки. Потреба виконання льотної оцінки визначається за результатами проведення наземної валідації та оцінки на тренажері.

Провайдери FPD проводять льотну валідацію у наступних випадках:

(a) придатність процедури польоту для використання неможливо визначити іншим методом;

(b) необхідно вжити заходів для мінімізації негативних наслідків, спричинених відхиленням від критеріїв з дизайну процедур польотів, визначених у Doc 8168 «Aircraft Operations» ICAO;

(c) точність та/або цілісність даних про перешкоди і рельєф місцевості неможливо визначити іншим методом;

(d) нова (змінена) процедура польоту значно відрізняється від поточної процедури польоту;

(e) у процедурі польоту використовується PinS для вертольотів.

Технічні вимоги до валідації процедур польотів зазначені у томі V «Validation of Instrument Flight Procedures» Doc 9906 «Quality Assurance Manual for Flight Procedure Design» ICAO.

Додаток 12

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 12 пункту 2 розділу І)

Додаток 12

«Не застосовується»

Додаток 13

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 13 пункту 2 розділу І)

Додаток 13

«Вимоги до провайдерів щодо підготовки та оцінювання компетентності персоналу

(PART-PERS)»

Розділ А — Персонал з електронних засобів для забезпечення безпеки повітряного руху

Глава 1. — Загальні вимоги

ATSEP.OR.100 Сфера застосування

(a) Цей розділ встановлює вимоги для провайдерів щодо підготовки та оцінювання компетентності персоналу з електронних засобів для забезпечення безпеки повітряного руху (далі — ATSEP).

(b) Для провайдерів, які подали заявку на отримання сертифікату за спрощеними процедурами відповідно до пунктів (а) та (b) параграфу ATM/ANS.OR.A.010 додатка 3 до цих Авіаційних правил, мінімальні вимоги щодо підготовки та проведення оцінювання компетентності АTSEP можуть встановлюватись уповноваженим органом. Мінімальні вимоги мають базуватися на кваліфікації та досвіді з експлуатації конкретного обладнання або типу обладнання для того, щоб забезпечити встановлений рівень безпеки польотів.

ATSEP.OR.105 Порядок підготовки та проведення оцінювання компетентності

Відповідно до підпункту (a)(6) параграфу ATM/ANS.OR.B.005 додатка 3 до цих Авіаційних правил провайдер, який приймає на роботу ATSEP та (або) кандидатів на посади ATSEP, впроваджує програму з підготовки та оцінювання компетентності, яка охоплює завдання та обов’язки, які виконуватиме ATSEP.

У випадку, якщо провайдер користується послугами ATSEP сторонньої організації, тоді провайдер має гарантувати, що ATSEP сторонньої організації успішно пройшов відповідну підготовку та набув компетентність відповідно до глави 1 розділу А додатка 13 до цих Авіаційних правил.

ATSEP.OR.110 Зберігання інформації

В доповнення до вимог параграфу ATM/ANS.OR.B.030 додатка 3 до цих Авіаційних правил провайдер, який має ATSEP та (або) кандидатів на посади ATSEP, має зберігати інформацію щодо підготовки та оцінювань компетентності пройдених ATSEP, а також забезпечує доступність такої інформації:

(a) уповноваженому органу;

(b) зацікавленому ATSEP за його запитом;

(c) іншій організації, до якої ATSEP приймається на роботу, за її запитом та за згодою ATSEP.

ATSEP.OR.115 Володіння мовою

Провайдер має гарантувати, що ATSEP володіє мовою (мовами), необхідною для виконання його посадових обов’язків.

Глава 2. — Вимоги до підготовки

ATSEP.OR.200 Загальні вимоги до підготовки

Провайдер має гарантувати, щоб ATSEP:

(a) успішно пройшов:

(1) базову підготовку відповідно до параграфа ATSEP.OR.205 цього додатка;

(2) кваліфікаційну підготовку відповідно до параграфа ATSEP.OR.210 цього додатка;

(3) рейтингову підготовку з систем / обладнання відповідно до параграфа ATSEP.OR.215 цього додатка;

(b) проходив безперервну підготовку відповідно до параграфа ATSEP.OR.220 цього додатка.

ATSEP.OR.205 Базова підготовка

(a) базова підготовка ATSEP має включати вивчення:

(1) дисциплін, тем та підтем відповідно до доповнення 1 до цього додатка (базова підготовка — загальна);

(2) дисциплін відповідно до доповнення 2 до цього додатка (базова підготовка — напрями), які відповідають напрямам діяльності провайдера.

(b) Провайдер може встановлювати вимоги до освіти та кваліфікації кандидатів на посади ATSEP і може відповідно адаптувати перелік та/або рівень вивчення дисциплін, тем та підтем, що визначені у пункті (а) цього параграфу, за якими кандидати на посади ATSEP, які відповідають встановленим вимогам до освіти та кваліфікації, мають успішно пройти підготовку.

ATSEP.OR.210 Кваліфікаційна підготовка

Кваліфікаційна підготовка ATSEP має включати вивчення:

(a) дисциплін, тем та підтем відповідно до доповнення 3 до цього додатка (кваліфікаційна підготовка — загальна);

(b) дисциплін, тем та підтем як мінімум за одним із кваліфікаційних напрямів відповідно до доповнення 4 до цього додатка (кваліфікаційна підготовка — напрями), у відповідності до напрямів роботи ATSEP.

ATSEP.OR.215 Рейтингова підготовка з систем/обладнання

(a) Рейтингова підготовка з систем / обладнання для ATSEP має відповідати посадовим обов’язкам, які персонал буде виконувати та, включати один або декілька з наступних елементів:

(1) курси теоретичної підготовки;

(2) курси практичної підготовки;

(3) стажування на робочому місці.

(b) Рейтингова підготовка з систем / обладнання має забезпечити надання кандидату на посаду ATSEP необхідних знань та навичок щодо:

(1) принципів роботи та функцій систем / обладнання;

(2) фактичного і потенційного впливу дій ATSEP на системи та обладнання;

(3) впливу роботи систем та обладнання на операційне середовище.

ATSEP.OR.220 Безперервна підготовка

Безперервна підготовка має включати підготовку з підтримання/відновлення компетентності із встановленою періодичністю, підготовку при модернізації або впровадженні нового обладнання/систем та підготовку до дій в аварійних ситуаціях.

Глава 3. — Вимоги до оцінювання компетентності

ATSEP.OR.300 Оцінювання компетентності — загальні вимоги

Провайдер має гарантувати, що ATSEP:

(a) був оцінений та визнаний компетентним для виконання своїх посадових обов’язків;

(b) проходить періодичне оцінювання компетентності відповідно до параграфа ATSEP.OR.305 цього додатка.

ATSEP.OR.305 Початкове та періодичне оцінювання компетентності

Провайдер, який має ATSEP та (або) кандидатів на посади ATSEP, має:

(a) встановити, впровадити та документувати процеси щодо:

(1) оцінювання компетентності ATSEP до початку виконання обов’язків щодо систем/обладнання та періодичного оцінювання компетентності ATSEP;

(2) вжиття заходів у разі втрати або зниження компетентності ATSEP, у тому числі процес оскарження;

(3) забезпечення нагляду за персоналом, який визнаний некомпетентним.

(b) визначити наступні критерії, за якими необхідно здійснювати початкове та періодичне оцінювання компетентності:

(1) технічні навички;

(2) поведінкові навички;

(3) знання.

Глава 4. — Вимоги до інструкторів та експертів

ATSEP.OR.400 Інструктори з підготовки ATSEP

Провайдер, який має ATSEP та (або) кандидатів на посади ATSEP, має гарантувати, що:

(a) інструктори з підготовки ATSEP мають відповідні знання та досвід у сфері, в якій вони здійснюють підготовку;

(b) інструктори з підготовки на робочому місці успішно пройшли відповідний курс підготовки інструкторів та мають навички втручання у випадках, коли під час підготовки безпека може бути поставлена під загрозу.

ATSEP.OR.405 Експерти з оцінювання технічних навичок

Провайдер, який має ATSEP та (або) кандидатів на посади ATSEP, має гарантувати, що експерти з оцінювання технічних навичок успішно пройшли відповідний курс підготовки експертів та мають відповідні знання та досвід для здійснення оцінювання за критеріями, визначеними у пункті (b) параграфа ATSEP.OR.305 цього додатка.

Доповнення 1-4 до додатка 13

Додаток 14

до Авіаційних правил України

«Вимоги до провайдерів

аеронавігаційного обслуговування,

провайдерів послуг дизайну процедур

польотів, провайдерів аеронавігаційних

даних та до системи сертифікації

та нагляду за ними»

(підпункт 14 пункту 2 розділу І)

Додаток 14

«Основні вимоги до ATM/ANS

(Part-ATM/ANS.ER)»

ATM/ANS.ER.100 Забезпечення надання послуг та функцій

(a) Аеронавігаційна інформація і дані для користувачів повітряного простору для цілей аеронавігації:

(1) дані, які використовуються як джерело аеронавігаційної інформації, мають бути належної якості, повними, актуальними та своєчасними;

(2) аеронавігаційна інформація має бути точною, повною, актуальною, однозначною, з офіційних джерел, належної цілісності та у форматі, придатному для користувачів;

(3) розповсюдження аеронавігаційної інформації серед користувачів повітряного простору має бути вчасним із використанням надійних та оперативних засобів зв’язку, захищених від ненавмисного чи навмисного втручання та/або спотворення.

(b) Метеорологічна інформація

(1) дані, які використовують для складання метеорологічної інформації, мають бути належної якості, повні та актуальні;

(2) наскільки це можливо, метеорологічна інформація має бути точна, повна, актуальна, належної цілісності та однозначна для того, щоб відповідати вимогам користувачів повітряного простору;

(3) метеорологічна інформація має надходити від легітимного джерела;

(4) розповсюдження метеорологічної інформації користувачам повітряного простору має бути вчасним із використанням надійних та оперативних засобів зв’язку, захищених від втручання та спотворення.

(c) Обслуговування повітряного руху:

(1) дані, які використовуються як джерело для надання ATS, мають бути правильними, повними та актуальними;

(2) надання ATS має бути достатньо точним, повним, актуальним, однозначним для того, щоб відповідати вимогам користувачів щодо безпеки польотів;

(3) автоматизовані системи, що надають інформацію або консультації користувачам, мають бути належним чином спроектовані, виготовлені та належним чином обслуговуватись, для забезпечення гарантування цілей за їх призначенням;

(4) ATC та відповідні процеси мають забезпечувати відповідне ешелонування між повітряними суднами та, у зоні маневрування аеродрому, попереджувати зіткнення між повітряними суднами між собою та перешкодами, та надавати допомогу у захисті від небезпек з повітря, забезпечувати належну та вчасну координацію з усіма користувачами та органами, які надають ATS у суміжних об’ємах повітряного простору;

(5) зв’язок між органами обслуговування повітряного руху та ПС, а також між суміжними органами обслуговування повітряного руху має бути своєчасний, точний, чіткий, однозначний та захищений від втручання, і, якщо це застосовано, прийнятний для всіх залучених сторін;

(6) необхідно мати впроваджені засоби, які виявляють аварійні ситуації, і, коли це необхідно, ініціюють ефективні заходи з пошуку та рятування. Такі засоби мають, як мінімум, включати відповідні аварійні механізми, заходи та процедури координації, засоби і персонал для ефективного охоплення зони відповідальності.

(d) Послуги зв’язку.

Послуги зв’язку мають підтримувати належний рівень ефективності з метою забезпечення доступності, цілісності, безперервності та своєвчасності надання послуг. Послуги зв’язку мають надаватись оперативно та бути захищеними від спотворення та втручання.

(e) Послуги навігації.

Послуги навігації мають забезпечувати та підтримувати належний рівень ефективності з метою забезпечення супроводження, позиціонування та, коли це застосовується, часової інформації. Критерії рівня ефективності включають точність, цілісність, легітимність джерела інформації, доступність та безперервність надання послуг.

(f) Послуги спостереження.

Послуги спостереження мають здійснювати визначення відповідних позицій ПС в повітряному просторі, ПС і наземних транспортних засобів на території аеродрому з належним рівнем ефективності з метою забезпечення точності, цілісності, легітимності джерела інформації, безперервності та ймовірності визначення місцезнаходження.

(g) ATFM.

ATFM має використовувати та надавати на тактичному рівні належним чином точну та актуальну інформацію про обсяги та характер запланованого повітряного руху, що впливає на надання ATFM, координує та зменшує негативний вплив змін маршрутів та затримок потоків повітряного руху для того, щоб зменшити ризик перенавантажених ситуацій, що виникають у повітряному просторі та на аеродромах. Управління потоками здійснюється таким чином, щоб оптимізовувати пропускну спроможність при використанні повітряного простору та удосконалювати процеси організації потоків повітряного руху. Управління потоками базується на безпеці польотів, прозорості та ефективності, що в свою чергу має вчасно забезпечити збереження необхідної пропускної спроможності відповідно до Європейського аеронавігаційного плану.

Заходи, що виконуються відповідно до нормативно-правових актів щодо управління потоками, мають допомагати провайдерам, експлуатантам аеродромів та користувачам повітряного простору у прийнятті рішень щодо:

(1) планування польотів;

(2) використання доступної пропускної спроможності під час усіх етапів польоту;

(3) доступності маршрутів та повітряного простору для виконання польотів загальним повітряним рухом, у тому числі:

(i) створення єдиної інформації стосовно маршрутизації та виконання польотів;

(ii) сценарії перенаправлення потоків повітряного руху із перезавантажених районів;

(iii) пріоритети використання повітряного простору для загального повітряного руху, особливо у періоди завантаженості повітряного простору та нестандартних/ надзвичайних ситуацій;

(4) сумісність між планами польотів та слотами аеродромів та, у разі необхідності, координацію із суміжними районами польотної інформації.

(h) ASM.

Визначення структурних елементів повітряного простору для певної діяльності має бути контрольованим, координуватися та вчасно розповсюджуватися для того, щоб зменшити ризик втрати ешелонування між повітряними суднами за будь-яких умов. ASM з урахуванням діяльності, яка здійснюється в інтересах держави, здійснюється за принципами гнучкого використання повітряного простору.

(i) FPD.

Процедури польотів мають бути належним чином розроблені та пройти валідацію до їх публікації та використання ПС.

ATM/ANS.ER.110 Провайдери

(a) Провайдери не надають послуги, якщо не виконані наступні вимоги:

(1) провайдер безпосередньо або опосередковано шляхом укладання договорів забезпечує наявність ресурсів, які є необхідними з урахуванням обсягів послуг, що надаються. Ці ресурси включають, як мінімум, наступне: системи, засоби, включаючи джерела живлення, структуру управління, персонал, обладнання та його технічне обслуговування, документацію завдань, обов’язків та процедур, доступ до відповідних даних, збереження записів;

(2) провайдер розробляє та постійно підтримує актуальними керівництва з управління та операційні керівництва, які відповідають послугам, що надаються, та здійснює свою діяльність у відповідності з цими керівництвами. Такі керівництва мають включати систему управління, необхідні інструкції, інформацію та процедури для здійснення діяльності для виконання посадових обов’язків (службових обов’язків) персоналом;

(3) провайдер впроваджує та постійно підтримує систему управління для забезпечення відповідності вимогам цього додатка, управління ризиками з безпеки польотів та цілям безперервного проактивного удосконалення цієї системи. Система управління провайдера має відповідати типу та обсягу діяльності провайдера, а також враховувати розміри провайдера;

(4) провайдер використовує виключно належним чином кваліфікований та підготовлений персонал і впроваджує та постійно підтримує програми підготовки та перевірки персоналу;

(5) провайдер встановлює офіційні домовленості з усіма іншими учасниками, що залучаються до надання послуг, з метою забезпечення відповідності вимогам цього додатка;

(6) провайдер встановлює та впроваджує плани заходів на випадок обставин, що обмежують або унеможливлюють надання послуг та/або виконання функцій (плани дій на випадок непередбачуваних обставин), які враховують аварійні та нестандартні ситуації, що можуть виникнути у зв’язку із наданням послуг, включаючи ситуації, що призводять до значного погіршення або припинення надання послуг/функцій провайдером;

(7) провайдер впроваджує систему надання сповіщень про події з безпеки польотів, яка має бути включена в систему управління з метою сприяння постійному підвищенню рівня безпеки польотів;

(8) провайдер створює домовленості для того, щоб верифікувати, що будь-яка система або її складові, що використовує провайдер, постійно відповідає вимогам з безпеки польотів.

(b) ATC не надаються, якщо не виконані наступні вимоги:

(1) запобігання втомі персоналу, що надає ATC, здійснюється за допомогою системи розкладу змін. Така система змін включає робочі службові часи та позаслужбові часи. Обмеження, що встановлені системою розкладу змін, враховують відповідні фактори втоми, такі як відсутність сну, порушення циркадних ритмів, нічний час та сукупний час чергування для визначених періодів змін, а також розподіл призначених завдань між персоналом;

(2) запобігання стресу персоналу, що надає ATC за допомогою підготовки та превентивних програм;

(3) провайдер ATC має процедури верифікації того, що когнітивне мислення персоналу, що надає ATC, не погіршене і медична придатність персоналу, що надає ATC, є достатньою;

(4) провайдер ATC враховує операційні і технічні обмеження, а також принципи людського фактору при плануванні та операційній діяльності.

(c) Зв’язок, навігація та/або спостереження не надаються, якщо провайдер CNS вчасно не забезпечив користувачів повітряного простору та органи ATS інформацією про операційний статус (зміни операційного статусу) зв’язку, навігації, спостереження, які надає провайдер CNS для цілей ATS.