Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України
Тип: Наказ Міністерства юстиції України; Порядок, Форма типового документа, Звіт
Видавник: Міністерство юстиції України
Номер: z0295-15
Прийнято: 2015-03-12
Чинна редакція від: 2025-12-05
Стан: in_force
Rada ID: z0295-15
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
12.03.2015 № 356/5
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 березня 2015 р.
за № 295/26740
Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України
_Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції
Відповідно до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та з метою встановлення єдиного порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, що додається.
2. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Козловська Н.А.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Севостьянову Н.І.
Міністр
П. Петренко
ПОГОДЖЕНО:
Голова
Державної пенітенціарної служби України
В.М. Палагнюк
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
юстиції України
12.03.2015 № 356/5
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 березня 2015 р.
за № 295/26740
ПОРЯДОК
проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України
У тексті Порядку слова "Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України" замінено словами "Департаменту з питань виконання кримінальних покарань" згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3668/5 від 22.10.2020
І. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає:
підстави для призначення, процедуру та мету проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі – ДКВС України);
порядок документування й оформлення результатів службових розслідувань, прийняття за ними рішення та їх виконання;
компетенцію структурних підрозділів апарату Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - органи), воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, створених для забезпечення виконання завдань ДКВС України (далі - установи), під час проведення службових розслідувань;
Абзац четвертий пункту 1 розділу І в редакції Наказів Міністерства юстиції № 3677/5 від 15.12.2016, № 1755/5 від 13.06.2019, № 3215/5 від 21.10.2019, № 4958/5 від 07.11.2022
права та обов’язки посадових осіб органів і установ під час проведення службових розслідувань.
2. Визначення, що вживаються в цьому Порядку, мають такі значення:
висновок службового розслідування – документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції;
виконавець – посадова особа органу або установи, якій доручено проведення службового розслідування;
дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни;
Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019
комісія – група посадових осіб, яким доручено проведення службового розслідування;
начальник – особа, яка має право віддавати накази, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником;
надзвичайна подія – порушення нормальних умов і безпеки діяльності органів і установ, їх посадових осіб, функціонування будівель, споруд та об’єктів інженерної інфраструктури органів і установ, у тому числі дорожньо-транспортна пригода за участю особи рядового чи начальницького складу або транспортного засобу, який належить органу чи установі, загибель чи поранення особи рядового або начальницького складу, руйнування або пошкодження об’єктів інфраструктури ДКВС України, здійснення нападів на них, руйнування, пошкодження або вихід iз ладу програмних, технічних засобів, каналів електрозв’язку ДКВС України, що призвело до негативних наслідків, інша подія, що завдала шкоди здоров’ю або призвела до людських жертв, заподіяла значну матеріальну чи моральну шкоду особам рядового і начальницького складу органів і установ, іншим громадянам (їх об’єднанню), державі, підприємству, установі, організації незалежно від форми власності;
персонал – особи рядового і начальницького складу ДКВС України (далі – особи рядового і начальницького складу), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в ДКВС України (далі – працівники);
службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства юстиції України та Присяги особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
Пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019
службове розслідування – комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин, встановлення обставин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення або дисциплінарного проступку персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України, відповідальність за яке передбачена законодавством України, а також визначення ступеня вини особи (осіб), яка вчинила правопорушення, чиї дії або бездіяльність стали причиною його скоєння;
учасники службового розслідування – начальник, виконавець, члени комісії, особи рядового і начальницького складу, персонал органів і установ та інші особи, які обізнані в обставинах, що стали підставою для призначення службового розслідування.
Інші терміни та поняття вживаються відповідно до законодавства України.
3. У разі якщо під час службового розслідування буде встановлено, що вчинене особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни містить ознаки кримінального правопорушення, виконавець (комісія) вносить начальнику, яким призначено службове розслідування, пропозицію щодо вжиття заходів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
4. Якщо під час службового розслідування буде встановлено, що дії чи бездіяльність особи рядового чи начальницького складу містять ознаки адміністративного правопорушення, виконавець (комісія) вносить начальнику, яким призначено службове розслідування, пропозицію щодо вжиття заходів у порядку, передбаченому чинним законодавством.
5. Дія цього Порядку не поширюється на факти нещасних випадків і аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу, розслідування яких проводиться відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків і аварій, що сталися в органах і установах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 cерпня 2012 року № 1166/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08 серпня 2012 року за № 1345/21657.
Пункт 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3299/5 від 14.11.2024
6. Службове розслідування стосовно державних службовців ДКВС України здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу» та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», відповідно до Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2023 року № 246).
У разі встановлення під час службового розслідування вини працівника (працівників) органів і установ порядок застосування до них заходів дисциплінарного стягнення визначається Кодексом законів про працю України.
Пункт 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3299/5 від 14.11.2024
7. Під час проведення службового розслідування не допускається порушення повсякденного функціонування та діяльності органу або установи.
II. Підстави для проведення службового розслідування
1. Підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов’язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.
2. Службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника у разі:
невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань;
реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового чи начальницького складу кримінальне правопорушення;
повідомлення особі рядового чи начальницького складу про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення;
скоєння особою рядового чи начальницького складу правопорушення із корупційними ознаками або надходження подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції;
скоєння особою рядового чи начальницького складу адміністративного правопорушення;
загибелі або травмування особи рядового чи начальницького складу; самогубства або спроби самогубства особи рядового чи начальницького складу;
скоєння особою рядового чи начальницького складу дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинула (и) чи отримала (и) тілесні ушкодження особа (особи) рядового чи начальницького складу, інші особи;
застосування особою рядового чи начальницького складу вогнепальної зброї;
застосування особою рядового чи начальницького складу спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;
втрати або викрадення табельної, нагородної або вилученої зброї, боєприпасів;
втрати особою рядового чи начальницького складу або викрадення в неї спеціальних засобів;
втечі (спроби втечі) засуджених та ув’язнених з під варти, а також ухилень від відбування покарання засудженими до обмеження волі;
самогубства (спроби самогубства) засудженого або ув’язненого;
Пункт 2 розділу II доповнено абзацом чотирнадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2313/5 від 22.06.2023
смерті засудженого або ув’язненого з явними ознаками насильницької смерті;
Пункт 2 розділу II доповнено абзацом п’ятнадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3949/5 від 15.11.2023
події, яка може викликати суспільний резонанс за участю засудженого або ув’язненого;
Пункт 2 розділу II доповнено абзацом шістнадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3949/5 від 15.11.2023
розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом, порушення режиму секретності, утрати (викрадення), пошкодження печаток, штампів і бланків;
втрати особою рядового чи начальницького складу або викрадення у неї документів, які посвідчують її належність до ДКВС України;
порушення фінансово-господарської діяльності органів і установ, виявлені під час ревізій або перевірок, інших контрольних заходів;
надходження акта прокурорського реагування, окремої ухвали суду про виявлені у службовій діяльності ДКВС України порушення законодавства;
отримання інформації про скоєння інших, не визначених в абзацах другому-сімнадцятому цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення.
3. За рішенням уповноваженого начальника службове розслідування може бути призначене за письмовим рапортом особи рядового чи начальницького складу з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозр.
4. Службове розслідування не проводиться за фактом повідомлення слідчими органами особі рядового чи начальницького складу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, якщо службове розслідування вже було проведено на підставі абзацу третього пункту 2 цього розділу, або щодо особи рядового чи начальницького складу, винної у його скоєнні, вжито заходів дисциплінарного впливу.
5. Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися у службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих посадовими особами органів і установ в установленому законодавством України порядку.
6. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.
III. Порядок призначення службового розслідування
1. Міністр юстиції України або особа, яка виконує його обов’язки, має право призначати службові розслідування за всіма підставами, визначеними цим Порядком, стосовно всіх категорій осіб рядового і начальницького складу органів та установ.
Пункт 1 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3677/5 від 15.12.2016; в редакції Наказів Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019, № 3215/5 від 21.10.2019, № 3608/5 від 22.11.2019
2. Державний секретар Міністерства юстиції України або особа, яка виконує його обов’язки, має право призначати службові розслідування за всіма підставами, визначеними цим Порядком, стосовно начальників Департаменту з питань виконання кримінальних покарань та міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, а також їх заступників.
Пункт 2 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3677/5 від 15.12.2016; в редакції Наказів Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019, № 3215/5 від 21.10.2019; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 4958/5 від 07.11.2022
3. Інші начальники мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу, якщо їм надано право призначати на посади та звільняти з посад, застосовувати заходи заохочення і накладати дисциплінарні стягнення на осіб, дії або бездіяльність яких стали підставою для проведення службового розслідування.
Пункт 3 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3677/5 від 15.12.2016; в редакції Наказів Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019, № 3215/5 від 21.10.2019
4. За зверненнями громадян, представників органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації службові розслідування за наявності повноважень та правових підстав можуть призначати начальники, яким вони адресовані, або начальники тих органів і установ, до структурних підрозділів яких вони надійшли.
5. Службове розслідування не проводиться за анонімними повідомленнями, заявами, скаргами.
6. Особи рядового чи начальницького складу мають право в разі необхідності звертатися за підпорядкованістю до наділеного відповідними повноваженнями начальника з клопотанням про призначення службового розслідування.
7. Керівники структурних підрозділів апарату Міністерства юстиції України та їх заступники за наявності підстав, достатніх для призначення службового розслідування, мають право надсилати відповідну інформацію начальникам Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції для проведення службового розслідування з подальшим інформуванням Міністерства юстиції України про його результати.
Пункт 7 розділу ІІІ в редакції Наказів Міністерства юстиції № 3677/5 від 15.12.2016, № 1755/5 від 13.06.2019; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 4958/5 від 07.11.2022
8. Проведення службового розслідування доручається прямому начальнику особи рядового чи начальницького складу, дії або бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.
9. Службове розслідування може проводитися декількома особами у складі комісії, до складу якої входять найбільш досвідчені посадові особи органу або установи, здатні всебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об’єктивні висновки. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника особи рядового чи начальницького складу, дії чи бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.
10. Проведення службового розслідування, призначеного стосовно керівників структурних підрозділів Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, доручається керівнику підрозділу персоналу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
Пункт 10 розділу ІІІ в редакції Наказів Міністерства юстиції № 3677/5 від 15.12.2016, № 1755/5 від 13.06.2019
11. Особливості проведення службового розслідування за фактом самогубства (спроби самогубства) засудженого або ув’язненого визначаються Порядком організації роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених, осіб, взятих під варту, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 березня 2023 року № 1126/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 524/39580.
Розділ ІІІ доповнено пунктом 11 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2313/5 від 22.06.2023
12. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, а також особам – співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування.
13. Забороняється призначення службових розслідувань за відсутності підстав, визначених цим Порядком.
У разі виникнення визначених цим Порядком обставин, які містять підстави для заборони проведення службового розслідування, виконавець упродовж двадцяти чотирьох годин повинен повідомити про це начальнику, який призначив службове розслідування, без припинення службового розслідування.
IV. Компетенція окремих структурних підрозділів органів і установ, які залучаються до проведення службових розслідувань
1. Проведення службових розслідувань за фактами порушень особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, неналежного виконання посадових обов’язків чи втрати ними службових посвідчень, підготовка за їх результатами висновків та проектів наказів про заходи дисциплінарного реагування щодо цих осіб здійснюються керівниками усіх рівнів щодо безпосередньо підпорядкованої особи рядового чи начальницького складу, яка вчинила правопорушення.
2. До проведення службових розслідувань за всіма підставами, визначеними цим Порядком, за рішенням уповноважених посадових осіб може залучатися персонал відповідного структурного підрозділу з питань запобігання корупції Міністерства юстиції України та Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
Персонал служби управління персоналом відповідних органів і установ за рішенням уповноважених посадових осіб може залучатися до проведення службових розслідувань у разі:
реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового чи начальницького складу кримінальне правопорушення або повідомлення особі рядового чи начальницького складу про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення;
допущення особою рядового чи начальницького складу дій або бездіяльності, що мають ознаки корупційного правопорушення, або надходження подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції спільно з посадовими особами відповідного структурного підрозділу з питань запобігання корупції Міністерства юстиції України та Департаменту з питань виконання кримінальних покарань;
загибелі або травмування особи рядового чи начальницького складу;
самогубства або спроби самогубства особи рядового чи начальницького складу;
застосування та використання особою рядового чи начальницького складу вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу, що призвело до загибелі або поранення особи рядового чи начальницького складу, інших осіб;
отримання інформації про скоєння особою рядового чи начальницького складу дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинула(и) чи отримала(и) тілесні ушкодження особа (особи) рядового чи начальницького складу або інші особи;
надходження відомостей про скоєння адміністративного або кримінального правопорушення, дисциплінарних проступків посадовими особами Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, керівниками органів чи установ.
Пункт 2 розділу ІV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3677/5 від 15.12.2016; в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019
3. Для поглибленого вивчення причин і умов, що передували порушенню службової дисципліни, до проведення службових розслідувань також залучаються посадові особи інших структурних підрозділів органів чи установ, зокрема:
за фактами застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів чи заходів фізичного впливу, загибелі або поранення осіб рядового чи начальницького складу – посадові особи структурних підрозділів органів і установ, які відповідно до своїх функціональних обов’язків проводять роботу з професійної підготовки персоналу органів і установ;
за фактами самогубства або спроб самогубства осіб рядового чи начальницького складу – посадові особи підрозділів по роботі з персоналом, які відповідно до своїх функціональних обов’язків проводять психологічну роботу з особами рядового і начальницького складу органів і установ;
за фактами втрати або викрадення зброї чи спеціальних засобів – посадові особи підрозділів, на які покладено забезпечення охорони, нагляду і безпеки в органах і установах;
за фактами скоєння особою рядового чи начальницького складу дорожньо-транспортної пригоди – посадові особи підрозділів, які відповідно до своїх функціональних обов’язків проводять роботу з експлуатації транспортних засобів органів і установ;
за фактами розголошення державної таємниці та/або службової інформації, порушення режиму секретності, утрати (викрадення), пошкодження печаток, штампів і бланків – посадові особи підрозділів, які відповідно до своїх функціональних обов’язків проводять режимно-секретну роботу в органах і установах;
за фактами порушення фінансово-господарської діяльності органів і установ, виявленими під час проведення ревізій або перевірок, інших контрольних заходів, внутрішніх аудитів,- посадові особи відповідного структурного підрозділу в органі, що здійснює організацію і контроль за фінансово-господарською діяльністю органів і установ.
Абзац сьомий пункту 3 розділу ІV в редакції Наказу Міністерства юстиції № 3949/5 від 15.11.2023
Пункт 3 розділу ІV із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 3677/5 від 15.12.2016, № 1755/5 від 13.06.2019
V. Строки проведення службового розслідування
1. Службове розслідування повинне бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення уповноваженим на те начальником.
Начальник, який призначив службове розслідування, або старший прямий начальник у разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії продовжує письмовим наказом строк проведення службового розслідування, але не більш як на один місяць.
Абзац другий пункту 1 розділу V в редакції Наказу Міністерства юстиції № 3949/5 від 15.11.2023
2. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
3. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження заступником начальника, висновку службового розслідування.
Пункт 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3128/5 від 17.11.2025
VI. Права та обов’язки учасників службового розслідування
1. Начальник, який призначив проведення службового розслідування, має право:
контролювати своєчасне здійснення виконавцем (комісією) запланованих заходів, періодично знайомитися з матеріалами службового розслідування;
давати окремі письмові доручення стосовно проведення службового розслідування, розглядати звернення, рапорти осіб рядового і начальницького складу, інші матеріали, необхідні для встановлення істини, на будь-якому етапі розслідування брати безпосередню участь у його проведенні;
змінювати виконавців (склад комісії) і доручати проведення службового розслідування іншим особам за наявності сумнівів в об’єктивності виконавця (комісії), якому (якій) доручено проведення службового розслідування, чи з інших поважних причин, що оформляється письмовим наказом;
у разі відсутності повноважень для залучення до проведення службового розслідування представників окремих структурних підрозділів органів і установ звертатися до начальників, які наділені повноваженнями давати таким підрозділам відповідні доручення, щодо включення їх представників до складу комісії;
під час розгляду висновку службового розслідування в межах строку, який установлений для проведення службового розслідування, давати доручення щодо проведення додаткової перевірки фактів і обставин, які раніше не були відомі або не враховані при проведенні службового розслідування, а також щодо доопрацювання висновку службового розслідування;
Абзац шостий пункту 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3128/5 від 17.11.2025
затверджувати висновок службового розслідування. При затвердженні висновку службового розслідування, враховуючи думку виконавця (комісії) та на підставі поданих матеріалів службового розслідування, може прийняти рішення, яке відрізняється від запропонованого. У випадку незгоди начальника, який призначив службове розслідування, з висновками і пропозиціями виконавця (комісії), які не підтверджуються відповідними документами чи у процесі розслідування мали місце порушення, що дають підстави брати під сумнів об’єктивність його результатів, доручає виконавцю (голові комісії) вжити додаткових заходів у межах строку, встановленого для проведення службового розслідування, або призначає нове, проведення якого доручає іншій (іншим) особі (особам). Таке розслідування проводиться згідно з вимогами, визначеними цим Порядком.
За відсутності повноважень щодо накладення на особу рядового чи начальницького складу дисциплінарного стягнення подає висновок службового розслідування для його затвердження старшому начальнику, наділеному відповідними повноваженнями. У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, права щодо накладення на особу рядового чи начальницького складу конкретного виду дисциплінарного стягнення він затверджує висновок службового розслідування з одночасним порушенням клопотання про притягнення особи рядового чи начальницького складу до дисциплінарної відповідальності перед старшим прямим начальником, наділеним правом накладати таке стягнення.
2. Виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об’єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має (мають) право:
виїжджати на місце скоєння дисциплінарного проступку, кримінального чи адміністративного правопорушення, іншої події, що стала підставою для призначення службового розслідування. При цьому він (вони) не повинен (повинні) перешкоджати здійсненню компетентними особами професійної діяльності в межах кримінального, процесуального чи адміністративного законодавства;
викликати осіб рядового і начальницького складу, стосовно яких проводиться службове розслідування, осіб із числа персоналу органів і установ, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них документи щодо осіб, стосовно яких проводиться службове розслідування, усне або письмове пояснення за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку;
проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких про обставини порушення є суттєві розбіжності. Одночасне опитування проводиться за згодою опитуваних осіб та про його проведення складається довідка/рапорт. Така(ий) довідка/рапорт долучається до матеріалів службового розслідування;
здійснювати фіксацію технічними засобами за згодою особи, яка опитується, її усних пояснень;
ознайомлюватися і вивчати відповідні документи, що стосуються службового розслідування, знімати з них копії і долучати до матеріалів службового розслідування, а у разі потреби – вилучати їх оригінали з додержанням вимог законодавства у сфері охорони інформації з обмеженим доступом і діловодства та долучати до матеріалів службового розслідування із залишенням копії вилученого документа у відповідному структурному підрозділі органу або установи, де вилучено оригінал;
користуватися обліковими та інформаційними базами органів і установ;
залучати в разі потреби до проведення службового розслідування відповідних фахівців органів і установ та отримувати від них консультації, пояснення, роз’яснення з питань, що можуть сприяти проведенню службового розслідування;
отримувати згідно із законодавством України матеріали, що стосуються службового розслідування, у тому числі від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб за запитом начальника, який призначив службове розслідування, чи інших уповноважених осіб;
у разі необхідності проведення значного обсягу дій виконавець, голова комісії або за його дорученням члени комісії мають право звертатися з рапортом до начальника, який призначив службове розслідування, про продовження строку службового розслідування, але не більше як на один місяць та (або) додаткове залучення посадових осіб структурних підрозділів органів і установ з метою своєчасного його завершення.
Якщо під час проведення службового розслідування у складі комісії будь-яка особа з її складу не згодна з рішенням голови комісії або інших членів комісії щодо встановлених фактів, визначення ступеня відповідальності винних посадових осіб або з інших принципових питань, така особа подає мотивований рапорт (доповідну записку) на ім’я начальника, який призначив службове розслідування, в якому викладає свою думку та пропозиції щодо результатів розслідування.
Голова комісії здійснює загальне керівництво діяльністю членів комісії, має право в межах проведення службового розслідування давати членам комісії письмові або усні доручення, обов’язкові для виконання.
Голова комісії має право під час проведення службового розслідування надсилати до органів і установ обов’язкові до виконання запити щодо надання інформації та/або матеріалів, що стосуються службового розслідування.
Пункт 2 розділу VI доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3949/5 від 15.11.2023
3. Виконавець (голова, члени комісії) зобов’язаний (ні):
дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, вживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування;
виявляти та досліджувати причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, порушенню законності особою рядового чи начальницького складу, виникненню обставин, за яких відбулась надзвичайна подія, готувати пропозиції щодо їх усунення або попередження;
Абзац третій пункту 3 розділу VI в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019
у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов’язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше трьох осіб, одна з яких обов’язково повинна бути виконавцем (головою комісії). Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в підрозділі, на який покладено функції ведення діловодства за місцем проходження служби виконавцем, а в разі неможливості – в органі або установі, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, яка допустила порушення, після чого такий акт долучається до матеріалів службового розслідування;
у разі відмови опитуваної особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт документується шляхом внесення нею відповідного запису і проставляння підпису на поясненні за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, без складання акта;
факт відмови опитуваної особи від надання пояснень відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування;
у разі встановлення під час проведення службового розслідування в обставинах подій, діях чи бездіяльності посадових осіб органів і установ, інших осіб ознак кримінального чи адміністративного правопорушення негайно доповідати про це відповідному начальнику для вирішення питання про передачу матеріалів до компетентних органів для прийняття рішення згідно з вимогами законодавства;
у разі виявлення в особи рядового чи начальницького складу, службових приміщеннях, службовому автотранспорті предметів, речей, лікарських препаратів тощо, обіг яких згідно із законодавством заборонено або обмежено, а також предметів та речей, які надалі можуть стати речовими доказами, інформувати про це компетентні органи для документування та подальшого збереження доказової бази з одночасним повідомленням про це начальника, який призначив службове розслідування;
у встановлений строк подати на розгляд і затвердження начальнику, який призначив службове розслідування, висновок, підготовлений за його результатами;
Абзац десятий пункту 3 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019
за дорученням начальника, який призначив службове розслідування, інформувати зацікавлених осіб на їх вимогу про його результати;
контролювати реалізацією викладених у висновку службового розслідування пропозицій та розроблених за результатами службового розслідування заходів, періодично інформувати начальника, який призначив службове розслідування, про хід усунення недоліків, виявлених службовим розслідуванням;
скласти усебічний і об’єктивний висновок службового розслідування та не допускати розголошення інформації, що стосується службового розслідування.
4. Особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:
отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування;
брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, подавати виконавцю (голові, членам комісії), який (які) проводить (ять) службове розслідування, документи, які мають значення для проведення службового розслідування;
висловлювати письмові зауваження щодо об’єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять);
відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України;
за письмовим зверненням ознайомлюватися із затвердженим висновком службового розслідування, а також із матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України;
Абзац шостий пункту 4 розділу VI в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
VII. Виконання службових обов’язків та виплата грошового забезпечення при проведенні службового розслідування
1. Особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов’язків за займаною посадою із збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім премії).
2. Рішення про відсторонення особи рядового чи начальницького складу від виконання службових обов’язків за займаною посадою можуть приймати начальники, яким надано право на прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.
3. Тривалість відсторонення від виконання службових обов’язків за займаною посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування.
4. Питання про виплату грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу, відстороненій від виконання службових обов’язків за займаною посадою в порядку, установленому Кримінальним процесуальним кодексом України, а також стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, вирішується відповідно до законодавства.
VIII. Оформлення матеріалів службового розслідування
1. За результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині висновку зазначаються посада, звання, прізвище, ініціали виконавця (голови, членів комісії), який (які) проводив (ли) службове розслідування, підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку зазначаються:
відомості про обставини, за яких особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, вчинила дію або бездіяльність, що стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;
час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, що настали у зв’язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім’я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в ДКВС України і на займаній посаді – з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристика особи (зокрема наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), яка вчинила дисциплінарний проступок, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам;
наявність причинного зв’язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками;
умови, що передували вчиненню дії або бездіяльності чи спонукали до цього;
вимоги законодавства або посадові обов’язки, які було порушено; наявність вини особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, обставини, що пом’якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного;
відомості про залучення до проведення службового розслідування фахівців та дані про них, подані ними результати.
При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов’язаних з державною таємницею, особи рядового чи начальницького складу, стосовно яких призначено службове розслідування, або особи, дані яких вказуються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання допуску до секретної інформації та найменування органу, який видав цей наказ.
У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються:
пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб рядового і начальницького складу конкретних видів заохочень або дисциплінарних стягнень, класифікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб рядового і начальницького складу, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
підтвердження чи спростовування відомостей, які стали підставою для його призначення;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення, в резолютивній частині висновку службового розслідування подається клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом, про накладення на особу рядового чи начальницького складу іншого виду дисциплінарного стягнення.
2. У разі наявності у висновку службового розслідування відомостей, які підпадають під дію статті 8 Закону України «Про державну таємницю», Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2021 року за № 52/35674, інших нормативно-правових актів у частині віднесення інформації до службової, такому висновку надається відповідний гриф секретності або гриф обмеження доступу.
Пункт 2 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2169/5 від 15.06.2021
3. Висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії), затверджується заступником начальника та подається на розгляд начальнику, який призначив службове розслідування.
Пункт 3 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 3128/5 від 17.11.2025
4. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення та надіслати (або надати) йому засвідчений належним чином висновок службового розслідування. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Пункт 4 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019
5. Знімати копії з висновку службового розслідування до подання його на розгляд начальника, який призначив службове розслідування, забороняється.
Пункт 5 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019
6. За результатами службового розслідування особи рядового і начальницького складу, стосовно яких воно проводилося, притягаються до відповідальності в установленому законом порядку.
Пункт 6 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019
За результатами службового розслідування особи рядового і начальницького складу, стосовно яких воно проводилося, притягаються до відповідальності у встановленому законом порядку.
7. {Абзац перший пункту 7 розділу VIII виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019}
Про накладення дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування видається наказ, зміст якого оголошується персоналу органу або установи, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності її підлеглих забороняється.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під підпис безпосередній начальник такої особи спільно з посадовою особою підрозділу персоналу складає відповідний акт.
Особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
Пункт 7 розділу VІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3677/5 від 15.12.2016
IX. Облік та узагальнення результатів службових розслідувань
1. Після затвердження висновку службового розслідування виконавець, якого визначив начальник, що призначив службове розслідування, передає оригінал висновку та матеріали службового розслідування, що сформовані у справу, з описом в прошитому та пронумерованому вигляді, а також наказ про накладення дисциплінарного стягнення (за наявності) до підрозділу, на який покладено функції ведення діловодства, за місцем проходження служби.
Пункт 1 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3949/5 від 15.11.2023
2. Копії висновків службових розслідувань, під час проведення яких установлено факти порушення особами рядового чи начальницького складу службової дисципліни, та копії наказів про застосування до осіб рядового чи начальницького складу дисциплінарних стягнень протягом трьох робочих днів з дати затвердження (підписання) надсилаються до служби управління персоналу для обліку, узагальнення та долучення до особових справ осіб рядового чи начальницького складу.
3. У випадку засудження особи рядового чи начальницького складу, або звільнення її від кримінальної відповідальності, або закриття кримінального провадження копія відповідного(ї) вироку (ухвали) суду, постанови слідчого (прокурора), який (яка) набрав (набрала) законної сили, долучається до матеріалів службового розслідування та надсилається до підрозділу персоналу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
4. Облік надзвичайних подій та правопорушень за участю персоналу, а також висновків службових розслідувань за фактами, передбаченими абзацами другим - сьомим пункту 3 розділу IV цього Порядку, здійснюється підрозділами персоналу органів і установ та відповідним структурним підрозділом персоналу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
5. Звіти про стан надзвичайних подій за участю персоналу ДКВС та про стан дотримання ним законності складаються щомісяця підрозділами персоналу органів і установ за формами згідно з додатками 2, 3 до цього Порядку та надсилаються до підрозділів персоналу міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним.
Підрозділи персоналу міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції складають узагальнені звіти про надзвичайні події та правопорушення за участю персоналу за формами згідно з додатками 2, 3 до цього Порядку та надсилають до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань не пізніше 02 числа місяця, наступного за звітним періодом.
Пункт 5 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 4958/5 від 07.11.2022
Розділ IX в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1755/5 від 13.06.2019
Директор Департаменту
взаємодії з органами влади
Н.А. Козловська
Додаток 1
до Порядку проведення
службових розслідувань
у Державній кримінально-виконавчій
службі України
(пункт 2 розділу VI)
ПОЯСНЕННЯ
Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 3677/5 від 15.12.2016, № 1755/5 від 13.06.2019
Додаток 2
до Порядку проведення
службових розслідувань
у Державній кримінально-виконавчій
службі України
(пункт 6 розділу IX)
ЗВІТ
про стан надзвичайних подій за участю персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України
Додаток 3
до Порядку проведення
службових розслідувань
у Державній кримінально-виконавчій
службі України
(пункт 6 розділу IX)
ЗВІТ
про стан законності серед персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України
станом на _________ 20___ року
Перелік правопорушень
Періоди
поточний
попередній
Загальна кількість правопорушень
Кількість осіб, які скоїли правопорушення, з них:
особами рядового і молодшого начальницького складу
особами середнього і старшого начальницького складу
працівниками
Порушено кримінальних проваджень
кількість
відносно осіб
У тому числі злочини у сфері:
незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення (статті 305-327 КК України)
службової діяльності (статті 364-370 КК України)
проти життя та здоров'я осіб (статті 115-145 КК України)
інші
Припинено кримінальних проваджень
кількість
відносно осіб
Засуджено за злочини
Кількість кримінальних проваджень, по яких не прийнято рішення
Кількість складених адміністративних протоколів, з них:
по яких прийнято рішення
по яких не прийнято рішень
Кількість неслужбових стосунків, з них:
пронос або спроба проносу (передачі) наркотичних речовин
пронос або спроба проносу (передачі) спиртних напоїв
пронос або спроба проносу (передачі) мобільних телефонів
пронос або спроба проносу (передачі) продуктів харчування
надання незаконних переваг
інше
(посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, підпис, дата)