Угода про співробітництво між Україною та Європейською організацією з питань юстиції

Тип: Україна, Євроюст Видавник: Україна Номер: 984_024-16 Прийнято: 2016-06-27 Чинна редакція від: 2017-02-08 Стан: in_force Rada ID: 984_024-16

---

УГОДА

про співробітництво між Україною та Європейською організацією з питань юстиції

Угоду ратифіковано Законом № 1839-VIII від 08.02.2017

Дата підписання:

27.06.2016

Дата ратифікації Україною:

08.02.2017

Дата набрання чинності для України:

02.09.2017

Україна та Євроюст (далі - Сторони),

Беручи до уваги Рішення Ради від 28 лютого 2002 року про створення Євроюсту з метою посилення боротьби проти тяжких злочинів з останніми змінами, внесеними Рішенням Ради 2009/426/JHA від 16 грудня 2008 року щодо посилення Євроюсту (надалі - Рішення щодо Євроюсту), і, зокрема, статтю 26а цього Рішення;

Беручи до уваги висновок Спільного наглядового органу, як передбачено статтею 23 Рішення щодо Євроюсту, від 3 березня 2015 р.;

Зважаючи на зацікавленість України і Євроюсту у розвитку тісної та динамічної співпраці для вирішення існуючих і майбутніх викликів, пов'язаних з тяжкими злочинами, зокрема організованою злочинністю і тероризмом;

Зважаючи на бажання удосконалити правове співробітництво між Україною і Євроюстом для сприяння координації розслідувань і переслідувань, які проводяться на території України і однієї чи більше держав-членів Європейського Союзу;

Зважаючи на те, що Україною ратифіковано Конвенцію про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних від 28 січня 1981 року № 108 та Додатковий Протокол до неї, які також відіграють основоположну роль у системі захисту даних Євроюсту;

Зважаючи на високий рівень захисту персональних даних в Європейському Союзі, зокрема, обробки персональних даних у відповідності з Рішенням щодо Євроюсту, Регламенту Євроюсту щодо захисту даних та інших застосовуваних норм;

Дотримуючись основних прав і принципів, встановлених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, які відображені в Хартії основних прав Європейського Союзу;

Домовилися про таке:

Стаття 1 — Визначення

Для цілей цієї Угоди:

• a) «Держави-члени» означає держави-члени Європейського Союзу;

• b) «Колегія» означає Колегію Євроюсту, як зазначено в статті 10 Рішення щодо Євроюсту;

• c) «Національний член» означає національного члена, направленого в Євроюст від кожної держави-члена Європейського Союзу, як зазначено в пункті 1 статті 2 Рішення щодо Євроюсту;

• d) «Заступник» означає особу, яка може діяти від імені або заміщати Національного члена, як зазначено в пункті 2 статті 2 і пункті 5 статті 2 Рішення щодо Євроюсту;

• е) «Помічник» означає особу, яка може допомагати Національному члену або Прокурору зі зв'язку, як зазначено в пункті 2 статті 2 Рішення щодо Євроюсту, і статті 5 цієї Угоди відповідно;

• f) «Прокурор зі зв'язку для Євроюсту» (далі - Прокурор зі зв'язку) означає державного прокурора відповідно до національного законодавства України щодо його або її статусу;

• g) «Магістрат зі зв'язку для України» означає магістрата, призначеного Колегією Євроюсту для України відповідно до пункту 1 статті 27a Рішення щодо Євроюсту;

• h) «Національний кореспондент з питань тероризму» означає одну з контактних осіб, призначених органами влади України відповідно до статті 7 цієї Угоди, відповідальну саме за листування, пов'язане зі справами про тероризм;

• i) «Установи юстиції» в Україні означає суди загальної юрисдикції, прокурорів усіх рівнів та органи досудового слідства;

• j) «Адміністративний директор» означає Адміністративного директора, як визначено у статті 29 Рішення щодо Євроюсту;

• k) «Уповноважений з питань захисту даних Євроюсту» означає спеціально призначеного члена персоналу Євроюсту, чиї обов'язки визначені у статті 17 Рішення щодо Євроюсту, включаючи, зокрема, забезпечення законності та дотримання обробки персональних даних Євроюстом у незалежний спосіб;

• l) «Персонал Євроюсту» означає персонал, зазначений у статті 30 Рішення щодо Євроюсту;

• m) «Регламент Євроюсту щодо захисту даних» означає регламент щодо обробки і захисту персональних даних у Євроюсті, схвалений Радою Європейського Союзу 24 лютого 2005 року;

• n) «Персональні дані» означає будь-яку інформацію стосовно ідентифікації особи або особи, яка може бути ідентифікована (далі - суб'єкт даних). Особою, яка може бути ідентифікованою, є особа, може яка може бути встановлена безпосередньо чи опосередковано, зокрема, через ідентифікаційний номер або за одним чи декількома ознаками, що визначають її фізичну, фізіологічну, психічну, економічну, культурну чи соціальну тотожність;

• o) «Обробка персональних даних» означає будь-яку операцію чи низку операцій, які здійснюються з персональними даними, автоматичним чи іншим способом, такі як збір, запис, систематизація, зберігання, адаптація чи зміна, вибірка, узгодження, використання, розкриття шляхом передачі розповсюдження або надання до них доступу іншим способом, вивірка чи об'єднання, блокування, вилучення чи знищення.

Стаття 2 — Мета цієї Угоди

Метою цієї Угоди є посилення співробітництва між Україною і Євроюстом у боротьбі з тяжкими злочинами, зокрема організованою злочинністю і тероризмом.

Стаття 3 — Обсяг співробітництва

1. Україна і Євроюст співробітничають у сферах, визначених у статтях 6, 7 і 27b Рішення щодо Євроюсту та із врахуванням повноважень, наданих Національним членам у відповідності зі статтями 9a-9f Рішення щодо Євроюсту в межах компетенції Євроюсту, визначеної у статті 4 Рішення щодо Євроюсту.

2. У разі зміни мандату Євроюсту з метою його поширення на сфери та/або на повноваження на додаток до тих, що передбачені пунктом 1, Євроюст може з дати, коли набуває чинності зміна до мандату Євроюсту, подати Україні письмово пропозицію щодо розширення сфери застосування цієї Угоди з метою включення нового мандату. Ця Угода застосовується до нового мандату з дати, коли Євроюст отримає письмову згоду України у відповідності з її внутрішніми процедурами.

Стаття 4 — Компетенція щодо виконання цієї Угоди

1. Компетентним органом в Україні для виконання цієї Угоди є Генеральна прокуратура України.

2. В межах Євроюсту і у відповідності з статтями 6 та 7 Рішення щодо Євроюсту відповідні Національні члени і Колегія є компетентними для виконання цієї Угоди.

Стаття 5 — Прокурор зі зв'язку для Євроюсту

1. З метою сприяння співробітництву, передбаченому в цій Угоді, та відповідно до положень пункту 2 статті 26а Рішення щодо Євроюсту, Україна може відрядити Прокурора зі зв'язку для Євроюсту.

2. Обсяг повноважень та тривалість відрядження визначаються Україною.

3. Прокурор зі зв'язку може мати одного помічника. У випадку необхідності помічник може заміщувати його чи її.

4. Україна інформує Євроюст про характер і обсяг правових повноважень Прокурора зі зв'язку в межах власної території для виконання його або її завдань у відповідності з метою цієї Угоди. Україна встановлює межі компетенції свого Прокурора зі зв'язку для взаємодії з іноземними органами юстиції.

5. Прокурор зі зв'язку має доступ до інформації, яка міститься в національному реєстрі даних щодо кримінальних переслідувань чи будь-якому іншому реєстрі України в тій мірі, як це передбачено законодавством України для прокурора чи особи, яка має аналогічні повноваження.

6. Прокурор зі зв'язку може безпосередньо контактувати з відповідними компетентними органами України.

7. Євроюст докладає зусиль для надання достатніх засобів Прокурору зі зв'язку, які включають використання службового приміщення і телекомунікаційних послуг у тій мірі, що є можливою, з урахуванням обмежень, пов'язаних з інфраструктурою і бюджетом Євроюсту. Євроюст може вимагати відшкодування будь-яких витрат Євроюсту щодо надання цих засобів. Однак відшкодування не може вимагатись у разі, якщо Євроюст призначає Магістрата зі зв'язку і він забезпечується такими ж засобами. Усі подробиці щодо надання засобів і відшкодування витрат погоджуються між Компетентним органом України і Євроюстом до від'їзду Прокурора зі зв'язку до Євроюсту.

8. Євроюст зобов'язується забезпечити недоторканість робочих документів Прокурора зі зв'язку.

Стаття 6 — Магістрат зі зв'язку Євроюсту

Для цілей сприяння правовому співробітництву з Україною у випадках, коли Євроюст надає допомогу та у відповідності з положеннями пункту 1 статті 27а Рішення щодо Євроюсту, Сторони можуть прийняти рішення про призначення Магістрата зі зв'язків Євроюсту для України. Однак, Євроюст може розпочати переговори щодо призначення Магістрата зі зв'язку для України лише після отримання згоди на це Ради Європейського Союзу.

Стаття 7 — Контактна особа для взаємодії з Євроюстом

1. Україна визначає чи призначає принаймні одну контактну особу для взаємодії з Євроюстом в установі компетентного органу України. Про таке призначення офіційно письмово повідомляється Євроюсту.

2. Україна визначає одну з контактних осіб як Національного кореспондента з питань тероризму.

Стаття 8 — Оперативні та стратегічні зустрічі

1. Прокурор зі зв'язку, його чи її помічник та представники інших відповідних компетентних органів України, включаючи контактну особу для взаємодії з Євроюстом, можуть брати участь в оперативних і стратегічних зустрічах на запрошення Президента Колегії та за згодою відповідних Національних членів.

2. Національні члени, їхні заступники і помічники, Адміністративний директор і персонал Євроюсту також можуть відвідувати зустрічі, організовані Прокурором зі зв'язку чи іншими відповідними компетентними органами України, включаючи контактну особу для взаємодії з Євроюстом.

Стаття 9 — Обмін інформацією

1. У відповідності з цією Угодою Сторони можуть обмінюватися всією інформацією, яка є необхідною, відповідною і не надмірною, для досягнення мети цієї Угоди, як викладено у статті 2.

2. Запитуюча сторона повідомляє іншу Сторону про мету, з якою запитується інформація. У випадку ініціативної передачі інформації Сторона, що надає інформацію, повідомляє іншу Сторону про мету, з якою надана інформація.

3. Сторона, що надає інформацію, може накласти обмеження на використання наданої інформації, які мають бути дотримані іншою Стороною. Це також включає можливі обмеження на доступ, обмеження на подальшу передачу та умови вилучення або знищення. Повідомлення також може бути надіслано пізніше, коли потреба у таких обмеженнях стає очевидною після передачі.

4. Сторони ведуть облік передачі та отримання даних за цією Угодою, включаючи підстави для таких передач.

Стаття 10 — Канали передачі інформації

1. Обмін інформацією здійснюється:

• a) або між Прокурором зі зв'язку або, якщо Прокурора зі зв'язку не призначено чи він не доступний з інших причин, контактною особою для взаємодії з Євроюстом та відповідними Національними членами або Колегією; або

• b) якщо Євроюст призначив Магістрата зі зв'язку для України, між Магістратом зі зв'язку Євроюсту і будь-яким компетентним органом України; або

• c) безпосередньо між органом юстиції, відповідальним за розслідування та/або кримінальне переслідування у справі, і відповідними Національними членами або Колегією. У такому разі, Прокурор зі зв'язку або, якщо доречно, Магістрат зі зв'язку Євроюсту, повідомляються про будь-який такий обмін інформацією.

2. Ніщо не перешкоджає Сторонам погодитися використовувати інші канали для обміну інформацією у певних справах.

3. Обидві Сторони забезпечують, щоб їхні відповідні представники були уповноважені обмінюватися інформацією на відповідному рівні та були належним чином перевіреними особами.

Стаття 11 — Приватність і захист даних

1. Сторони визнають, що належне та адекватне опрацювання і обробка персональних даних, які вони отримують одна від одної, є критично важливим для збереження довіри щодо застосування цієї Угоди.

2. Сторони гарантують рівень захисту персональних даних, наданих іншою Стороною, принаймні еквівалентний тому, що випливає із застосування принципів, що містяться у Конвенції Ради Європи про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних від 28 січня 1981 року і наступних змін до неї, а також принципів, закладених у Рішенні щодо Євроюсту та у Регламенті Євроюсту щодо захисту даних.

3. Стосовно персональних даних, обмін якими здійснено відповідно до цієї Угоди, Сторони забезпечують, що:

• a) персональні дані сумлінно обробляються;

• b) надані персональні дані є адекватними, відповідними та не надмірними по відношенню до конкретних цілей запиту або передачі, як визначено пунктом 2 статті 9 цієї Угоди;

• c) персональні дані зберігаються виключно на протязі періоду часу, необхідного для досягнення мети, з якою дані були надані або у подальшому оброблені у відповідності з цією Угодою; та

• d) можливі неточні персональні дані вчасно доводяться до уваги отримуючої Сторони з метою вжиття належних коригуючих заходів.

Стаття 12 — Передача окремих категорій персональних даних

1. Персональні дані, що розкривають расове або етнічне походження, політичні погляди або релігійні чи інші переконання, членство у профспілках чи стосуються етапу здоров'я та статевого життя, можуть бути надані лише якщо вони необхідні для досягнення мети, передбаченої статтею 2цієї Угоди.

2. Сторони вживають відповідних запобіжних заходів, зокрема, належних заходів безпеки, з метою дотримання особливої чутливості категорій персональних даних, згаданих у пункті 1 цієї статті.

Стаття 13 — Право доступу до персональних даних

1. Суб'єкт даних має право доступу до персональних даних, обмін якими здійснюється відповідно до цієї Угоди. Доступ здійснюється у відповідності до законодавства, що застосовується Стороною, до якої направлено запит. Така Сторона забезпечує своєчасне повідомлення суб'єкта даних про своє рішення. У доступі до даних відмовляється, якщо надання такого доступу може поставити під загрозу:

• a) досягнення цілей обробки;

• b) розслідування або кримінальні переслідування, що проводяться компетентними органами України або компетентними органами держав-членів, яким надає допомогу Євроюст;

• c) права та свободи третіх сторін.

2. Сторона, якій направлено запит, надає іншій Стороні можливість висловити свою думку щодо можливого існування однієї з підстав для відмови у доступі відповідно до пункту 1 цієї статті.

3. Ця стаття не обмежує жодних прав особи, які вона може мати відповідно до законодавства, застосовуваного Стороною, що передає дані, стосовно вимоги про розкриття інформації такою Стороною або застосування іншого відповідного засобу захисту прав.

Стаття 14 — Право на виправлення, блокування та вилучення персональних даних

1. Суб'єкт даних має право звернутись з проханням до Сторони, яка обробила дані стосовно нього/неї відповідно до цієї Угоди, виправити, заблокувати або вилучити ці дані, якщо вони є неправильними або неповними, або якщо їхній збір, подальша обробка або зберігання суперечить цій Угоді чи відповідним нормам, застосовуваним Сторонами. Такий запит робиться у письмовій формі та включає усю відповідну інформацію для його обґрунтування.

2. Якщо шляхом отримання запиту суб'єкту даних або шляхом отримання повідомлення від Сторони, що передає дані, або іншим шляхом будь-якій Стороні стає відомо, що інформація, яку вона отримала від іншої Сторони, є неточною, вона вживає всіх належних заходів для запобігання помилковому врахуванню такої інформації, які можуть включати доповнення, вилучення або виправлення такої інформації.

3. Якщо будь-якій Стороні стане відомо, що інформація, якою вона володіє, викликає серйозні сумніви щодо точності інформації, отриманої відповідно до цієї Угоди, або щодо оцінки, зробленої іншою Стороною щодо точності інформації або надійності джерела, вона повідомляє іншу Сторону про це.

Стаття 15 — Строки зберігання персональних даних

Персональні дані зберігаються лише протягом часу, необхідного для досягнення мети цієї Угоди або цілей, для яких дані були зібрані або у подальшому оброблені відповідно до статті 2 цієї Угоди.

Стаття 16 — Безпека даних

Сторони забезпечують застосування необхідних технічних та організаційних заходів для захисту персональних даних, отриманих відповідно до цієї Угоди, від випадкового чи незаконного знищення, випадкової втрати чи несанкціонованого оприлюднення, зміни, доступу чи обробки у будь-який несанкціонований спосіб. Сторони, зокрема, забезпечують, що лише ті, хто уповноважені на доступ до персональних даних, можуть мати доступ до таких даних.

Стаття 17 — Подальші передачі

Сторони не повідомляють будь-яку інформацію, надану іншою Стороною, будь-якій третій державі чи органу без згоди останньої та без належних заходів щодо захисту персональних даних.

Стаття 18 — Відповідальність

1. Україна несе відповідальність згідно свого національного законодавства за будь-яку шкоду, заподіяну особі в результаті юридичних чи фактичних помилок у даних, обмін якими був здійснений з Євроюстом. Україна не може посилатися на передачу Євроюстом неточних даних з метою уникнення своєї відповідальності згідно з національним законодавством по відношенню до потерпілої сторони.

2. Без шкоди для статті 24 Рішення щодо Євроюсту, у випадку, якщо юридичні чи фактичні помилки, допущені в результаті помилкової передачі даних Євроюстом або однією з держав-членів Європейського Союзу або іншою третьою державою чи третім органом, Євроюст зобов'язується відшкодувати на вимогу кошти, сплачені як компенсація згідно з пунктом 1 цієї статті, крім випадків, коли дані використовувались в порушення цієї Угоди. Положення цього пункту також застосовуються, якщо юридичні або фактичні помилки, допущені внаслідок невиконання з боку Євроюсту або однієї з держав-членів Європейського Союзу або іншої третьої держави чи третього органу своїх зобов'язань.

3. У випадках, коли Євроюст зобов'язаний відшкодувати Державам-членам Європейського Союзу або іншій третій державі чи третьому органу кошти, сплачені як компенсація за шкоду, заподіяну потерпілій стороні, і ця шкода заподіяна через невиконання Україною своїх зобов'язань згідно з цією Угодою, Україна зобов'язується компенсувати на вимогу суму, яку Євроюст виплатив державі-члену або третій державі чи третьому органу, щоб відшкодувати виплачені ним в якості компенсації кошти.

4. Сторони не вимагають одна від одної виплати компенсації за шкоду згідно з пунктами 2 і 3 цієї статті, якщо така компенсація за шкоду стягнута як відшкодування штрафних, додаткових або інших збитків, що не підлягають компенсації.

Стаття 19 — Регулярні консультації

1. Сторони проводять принаймні раз на рік регулярний обмін поглядами щодо застосування та подальшого розвитку сфери захисту даних та безпеки даних.

2. З цією метою Уповноважений з питань захисту даних Євроюсту та Орган із захисту даних України повідомляють один одному принаймні один раз на рік про стан застосування положень цієї Угоди щодо захисту даних.

3. У разі необхідності, питання, виявлені Сторонами в контексті цих консультацій із захисту даних, повідомляються відповідним наглядовим органам, і зокрема, Спільному наглядовому органу Євроюсту.

Стаття 20 — Моніторинг застосування

1. З метою моніторингу застосування цієї Угоди Сторони проводять спільні щорічні огляди її застосування.

2. Будь-які можливі питання, виявлені Сторонами у контексті цих спільних оглядів, спільно вирішуються Сторонами у відповідності зі статтею 23 цієї Угоди.

Стаття 21 — Нагляд за імплементацією

Виконання та імплементація цієї Угоди Сторонами є предметом нагляду відповідно до законодавства та процедур, що застосовуються Сторонами. Сторони використовують свої відповідні адміністративні, судові або наглядові органи, які забезпечать належний рівень незалежності процесу нагляду.

Стаття 22 — Витрати

Без шкоди для положень пункту 7 статті 5 цієї Угоди жодна зі Сторін не висуває будь-яких майнових вимог проти іншої Сторони за витрати, що виникають внаслідок виконання цієї Угоди. Якщо внаслідок виконання цієї Угоди виникають витрати надзвичайного характеру, Сторони можуть провести консультації з метою визначення шляхів їх покриття.

Стаття 23 — Урегулювання спорів

1. На прохання будь-якої з них Сторони невідкладно зустрічаються з метою вирішення будь-якого спору щодо тлумачення або застосування цієї Угоди, або будь-якого питання, що впливає на взаємовідносини між ними.

2. Якщо спір щодо тлумачення або застосування цієї Угоди не може бути вирішений, Сторони можуть розпочати переговори з визначеного питання.

Стаття 24 — Внесення змін

1. Ця Угода може бути змінена за взаємною згодою Сторін у письмовій формі у будь-який час. Така зміна набирає чинності після того, як Сторони повідомили одна одну про завершення своїх відповідних внутрішніх процедур.

2. Сторони розпочинають переговори стосовно внесення змій до цієї Угоди на прохання будь-якої з них.

Стаття 25 — Припинення дії Угоди

1. Дія цієї Угоди може бути припинена кожною із Сторін шляхом надсилання повідомлення за три місяці.

2. У випадку припинення дії цієї Угоди Сторони досягають домовленості у відповідності до умов, передбачених цією Угодою, щодо продовження використання і зберігання інформації, яку вони вже повідомили одна одній. Якщо такої домовленості не досягнуто, будь-яка зі Сторін має право вимагати видалення інформації, яка була повідомлена.

Стаття 26 — Набрання чинності

Як тільки Сторони виконали свої правові вимоги, вони повідомляють одна одну дипломатичними каналами письмово про завершення внутрішніх процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою. Угода набирає чинності на наступний день після отримання останнього такого повідомлення.

Учинено в м. Брюссель 27 червня 2016 року в двох примірниках українською та англійською мовами, при цьому обидва тексти є автентичними.

За Україну

За Європейську організацію

з питань юстиції

(підпис)

(підпис)

Юрій ЛУЦЕНКО

Мішель КОНІНКС