Директива Європейського Парламенту i Ради 2006/66/ЕС від 6 вересня 2006 року про батареї і акумулятори та про відходи батарей і акумуляторів, а також про скасування Директиви 91/157/ЄЕС
Тип: Європарламент, Рада ЄС
Видавник: Європейський парламент
Номер: 984_020-06
Прийнято: 2006-09-06
Чинна редакція від: 2006-09-06
Стан: in_force
Rada ID: 984_020-06
02006L0066 - UA - 04.07.2018 - 004.001
Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.
(До Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво
Глава 6. Навколишнє середовище)
ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ I РАДИ 2006/66/ЕС
від 6 вересня 2006 року
про батареї і акумулятори та про відходи батарей і акумуляторів, а також про скасування Директиви 91/157/ЄЕС
(Текст стосується ЄЕП)
(OB L 266, 26.09.2006, с. 1)
Зі змінами, внесеними:
Офіційний вісник
№
сторінка
дата
ДИРЕКТИВОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2008/12/ЄС від 11 березня 2008 року
L 76
39
19.03.2008
ДИРЕКТИВОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2008/103/ЄС Текст стосується ЄЕП від 19 листопада 2008 року
L 327
7
05.12.2008
ДИРЕКТИВОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2013/56/ЄС Текст стосується ЄЕП від 20 листопада 2013 року
L 329
5
10.12.2013
ДИРЕКТИВОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2018/849 Текст стосується ЄЕП від 30 травня 2018 року
L 150
93
14.06.2018
Із виправленнями, внесеними:
Виправленням, OB L311, 10.11.2006, с. 58 (2006/66/ЄС)
ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2006/66/ЕС
від 6 вересня 2006 року
про батареї і акумулятори та про відходи батарей і акумуляторів, а також про скасування Директиви 91/157/ЄЕС
(Текст стосується ЄЕП)
Стаття 1 — Предмет
Ця Директива встановлює:
(1) правила введення в обіг батарей і акумуляторів, зокрема, заборону щодо введення в обіг батарей і акумуляторів, які містять небезпечні речовини; та
(2) спеціальні правила збирання, оброблення, рециклінгу та видалення відходів батарей і акумуляторів, які доповнюють відповідне законодавство Співтовариства щодо відходів та сприяють високому рівню збирання та рециклінгу відходів батарей і акумуляторів.
Ця Директива спрямована на покращення екологічних характеристик батарей і акумуляторів та діяльності всіх суб’єктів господарювання, залучених до життєвого циклу батарей і акумуляторів, наприклад, виробників, розповсюджувачів та кінцевих споживачів, зокрема, тих суб’єктів, які безпосередньо залучені до оброблення та рециклінгу відходів батарей і акумуляторів.
Стаття 2 — Сфера застосування
1. Цю Директиву застосовують до всіх видів батарей та акумуляторів, незалежно від їх форми, об’єму, маси, складу матеріалу або використання. Вона застосовується без обмеження Директив 2000/53/ЄС та 2002/96/ЄС.
2. Цю Директиву не застосовують до батарей і акумуляторів, що використовуються у:
(a) обладнанні, пов’язаному із захистом суттєвих інтересів безпеки держав-членів, зброї, боєприпасах та матеріалах військового призначення, за винятком продукції, не призначеної спеціально для військових цілей;
(b) обладнанні, призначеному для запуску в космос.
Стаття 3 — Терміни та означення
Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:
(1) «батарея» або «акумулятор» означає будь-яке джерело електричної енергії, згенерованої в результаті прямого перетворення хімічної енергії, що складається з одного чи більше первинних (таких, що не перезаряджаються) елементів живлення або з одного чи більше вторинних (таких, що перезаряджаються) елементів живлення;
(2) «блок батарей» означає будь-який набір батарей або акумуляторів, які з’єднані разом та/або вкладені всередину зовнішнього корпуса таким чином, що вони утворюють єдине ціле, не призначене для роз’єднання або відкривання кінцевим споживачем;
(3) «портативна батарея або акумулятор» означає будь-яку батарею, ґудзикову батарею, блок батарей або акумулятор, які:
(a) є запечатаними; та
(b) можуть переноситись у руках; та
(c) не є ані промисловими батареями чи акумуляторами, ані автомобільними батареями чи акумуляторами;
(4) «ґудзикова батарея» означає будь-яку дрібну круглу портативну батарею або акумулятор, діаметр якої перевищує її висоту і яка використовується для спеціальних цілей, наприклад, у таких виробах як слухові апарати, наручні годинники, у малому портативному обладнанні та для резервного живлення;
(5) «автомобільна батарея чи акумулятор» означає будь-яку батарею або акумулятор, що використовуються у транспортному засобі для живлення стартеру, освітлення або системи запалювання;
(6) «промислова батарея чи акумулятор» означає будь-яку батарею або акумулятор, призначені виключно для промислового чи професійного використання або використання у будь-якому типі електричних транспортних засобів;
(7) «відходи батарей чи акумуляторів» означає будь-яку батарею або акумулятор, яка є відходами у значенні статті 1(1)(a) Директиви 2006/12/ЄС;
(8) «рециклінг» означає перероблення матеріалів з відходів у виробничому процесі для їх первинного призначення або для інших цілей, але за винятком відновлення енергії;
(9) «видалення» означає будь-які операції, передбачені у додатку IIA до Директиви 2006/12/ЄС;
(10) «оброблення» означає будь-яку діяльність, яку здійснюють з відходами батарей або акумуляторів після того, як вони були передані до об'єкту з сортування, підготування до рециклінгу або підготування до видалення;
(11) «обладнання» означає будь-яке електричне або електронне обладнання, як визначено в Директиві 2002/96/ЄС, яке повністю або частково живиться від батарей чи акумуляторів, або здатне від них живитися;
(12) «виробник» означає будь-яку особу в державі-члені, яка незалежно від способу продажу, включаючи засоби дистанційної комунікації, як визначено у Директиві Європейського Парламенту та Ради 97/7/ЄС від 20 травня 1997 року про захист споживачів стосовно дистанційних договорів (-1), вперше вводить в обіг на території держави-члена на професійній основі батареї чи акумулятори, в тому числі такі, що входять до складу приладів або транспортних засобів;
(13) «розповсюджувач» означає будь-яку особу, яка на професійній основі надає батареї та акумулятори кінцевому споживачу;
(14) «введення в обіг» означає постачання або надання для третьої сторони на платній або безоплатній основі, в межах Співтовариства, в тому числі імпорт на митну територію Співтовариства;
(15) «суб'єкти господарювання» означає будь-якого виробника, розповсюджувача, чи оператора, що здійснює збирання, рециклінг або оброблення;
(16) «бездротовий електричний інструмент» означає будь-яке ручне обладнання, що живиться від батареї або акумулятора та призначається для технічного обслуговування, будівництва або садівництва;
(17) «показник збирання» означає, для певної держави-члена у певному календарному році, відсоток, отриманий шляхом ділення маси відходів портативних батарей і акумуляторів, зібраних відповідно до статті 8(1) цієї Директиви або Директиви 2002/96/ЕС у такому календарному році, на середню масу портативних батарей і акумуляторів, які виробники продають безпосередньо кінцевим споживачам або постачають третім сторонам для подальшого продажу кінцевим споживачам в такій державі-члені протягом такого календарного року та двох попередніх календарних років.
Стаття 4 — Заборони
1. Без обмеження Директиви 2000/53/, держави-члени повинні забороняти введення в обіг:
(a) усіх батарей або акумуляторів, незалежно від того, чи входять вони до складу обладнання, масовий вміст ртуті в яких перевищує 0,0005 %; або
(b) портативних батарей або акумуляторів, включаючи ті, що входять до складу обладнання, масовий вміст кадмію в яких перевищує 0,002 %.
2. Заборона, визначена у параграфі 1(a), не застосовується до ґудзикових батарей, масовий вміст ртуті в яких не перевищує 2 % до 1 жовтня 2015 року.
3. Заборона, визначена в параграфі 1(b), не застосовується до портативних батарей та акумуляторів, призначених для використання у:
(a) системах аварійного енергопостачання та сигналізації, в тому числі аварійного освітлення;
(b) медичному обладнанні; або
(c) бездротових електричних інструментах; цей виняток щодо бездротових електричних інструментів застосовується до 31 грудня 2016 року.
4. Стосовно ґудзикових батарей для слухових апаратів, Комісія здійснює перегляд винятку, зазначеного в параграфі 2, та звітує Європейському Парламенту і Раді про наявність ґудзикових батарей для слухових апаратів, які відповідають вимогам параграфа 1(a), не пізніше 1 жовтня 2014 року. Якщо це обґрунтовано з огляду на відсутність ґудзикових батарей для слухових апаратів, які відповідають вимогам параграфу 1(a), Комісія доповнює свій звіт належною пропозицією щодо подовження строку дії винятку, зазначеного в параграфі 2, для ґудзикових батарей для слухових апаратів.
Стаття 5 — Покращені екологічні характеристики
Держави-члени, на території яких мають осідки виготовлювачі, повинні сприяти науково-дослідницькій діяльності та заохочувати покращення загальних екологічних характеристик батарей та акумуляторів протягом усього життєвого циклу, а також сприяти розробленню та продажу батарей і акумуляторів, які містять меншу кількість небезпечних речовин або які містять менш забруднюючі речовини, зокрема, такі як замінники ртуті, кадмію та свинцю.
Стаття 6 — Введення в обіг
1. Держави-члени не повинні перешкоджати, забороняти або обмежувати, з підстав, пов'язаних з цією Директивою, введення в обіг на своїй території батарей та акумуляторів, які відповідають вимогам цієї Директиви.
2. Батареї та акумулятори, які не відповідають вимогам цієї Директиви, але які були законно введені в обіг до дати застосування відповідних заборон у статті 4, можна продовжувати реалізовувати до вичерпання їх запасів.
Стаття 7 — Загальна мета
Держави-члени, враховуючи вплив транспорту на довкілля, вживають необхідних заходів для максимізації роздільного збирання відходів батарей та акумуляторів і мінімізації видалення відходів батарей та акумуляторів як змішаних муніципальних відходів з метою досягнення високого рівня рециклінгу для всіх відходів батарей та акумуляторів.
Стаття 8 — Схеми збирання
1. Держави-члени забезпечують створення належних схем збирання відходів портативних батарей та акумуляторів. Такі схеми:
(a) повинні надавати змогу кінцевим споживачам позбавлятися відходів портативних батарей або акумуляторів у доступному пункті збирання неподалік від них, враховуючи щільність населення;
(b) повинні вимагати від розповсюджувачів безоплатно приймати відходи портативних батарей або акумуляторів при постачанні портативних батарей або акумуляторів, окрім випадків, коли оцінювання демонструє, що наявні альтернативні схеми є принаймні такими ж ефективними для досягнення екологічних цілей цієї Директиви. Держави-члени оприлюднюють такі оцінювання;
(c) не повинні включати жодної оплати з кінцевих споживачів, коли вони позбавляються від відходів портативних батарей або акумуляторів та не повинні накладати будь-яке зобов'язання щодо придбання нової портативної батареї чи акумулятора;
(d) можуть реалізовуватися разом зі схемами, зазначеними у статті 5(2) Директиви 2002/96/ЄС.
Пункти збирання, створені відповідно до пункту (a) цього параграфа, не підпадають під дію вимог щодо реєстрації або отримання дозволу, викладених у Директиві 2006/12/ЄС або Директиві Ради 91/689/ЄЕС від 12 грудня 1991 року про небезпечні відходи (-2).
2. За умови, що схеми відповідають критеріям, перерахованим у параграфі 1, держави-члени можуть:
(a) вимагати від виробників створення таких схем;
(b) вимагати, щоб інші суб’єкти господарювання брали участь у таких схемах;
(c) підтримувати наявні схеми.
3. Держави-члени забезпечують, щоб виробники промислових батарей і акумуляторів або треті особи, які діють за їх дорученням, не відмовлялися приймати відходи батарей і акумуляторів від кінцевих споживачів, незважаючи на їх хімічний склад та походження. Незалежні треті особи також можуть збирати промислові батареї і акумулятори.
4. Держави-члени забезпечують, щоб виробники автомобільних батарей і акумуляторів або треті особи створили схеми збирання відходів автомобільних батарей і акумуляторів безпосередньо від кінцевих споживачів або з доступного пункту збирання неподалік від них, якщо таке збирання не здійснюється за схемами, зазначеними у статті 5(1) Директиви 2000/53/ЄС. У випадку автомобільних батарей та акумуляторів від приватних, некомерційних транспортних засобів, такі схеми не повинні включати жодної оплати з кінцевих споживачів, коли вони позбавляються відходів батарей або акумуляторів, або накладати будь-які зобов'язання щодо придбання нової автомобільної батареї чи акумулятора.
Стаття 9 — Економічні інструменти
Щоб сприяти збиранню відходів батарей та акумуляторів або щоб сприяти використанню батарей та акумуляторів, які містять менш забруднюючі речовини, держави-члени можуть використовувати економічні інструменти, наприклад, за допомогою ухвалення диференційованих податкових ставок. Утакому випадку вони повинні повідомити Комісію про заходи, пов'язані із впровадженням таких інструментів.
Стаття 10 — Цілі збирання
1. В перший раз держави-члени розраховують показники збирання для п'ятого повного календарного року після дати набуття чинності цієї Директиви.
Без обмеження Директиви 2002/96/ЄС, показники річного збирання та продажів повинні включати батареї та акумулятори, вбудовані в обладнання.
2. Держави-члени повинні досягти таких мінімальних цільових показників збирання:
(a) 25 % до 26 вересня 2012;
(b) 45 % до 26 вересня 2016.
3. Держави-члени повинні щорічно моніторити показники збирання відповідно до схеми, визначеної у додатку I до цієї Директиви. Без обмеження Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2150/2002 (-3), держави-члени передають Комісії звіти в електронній формі протягом 18 місяців після закінчення звітного року, за який збирають дані. У звітах вказується, яким чином були отримані дані, необхідні для розрахунку показників збирання.
4. Комісія може встановити за допомогою імплементаційних актів перехідні положення, які допоможуть подолати труднощі, з якими стикнулися держави-члени при виконанні вимог параграфа 2 внаслідок особливих національних обставин. Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 24(2).
Для забезпечення однакового застосування цієї статті, до 26 вересня 2007 року Комісія встановлює за допомогою імплементаційних актів загальну методологію для розрахунку річних продажів портативних батарей та акумуляторів кінцевим споживачам. Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 24(2).
Стаття 11 — Вилучення відходів батарей та акумуляторів
Держави-члени забезпечують, щоб виготовлювачі проектували обладнання таким чином, щоб відходи батарей і акумуляторів могли легко вилучатися. Якщо вони не можуть бути легко вилучені кінцевим споживачем, держави-члени забезпечують, щоб виготовлювачі розробляли обладнання таким чином, щоб відходи батарей і акумуляторів могли легко вилучатися кваліфікованим спеціалістом, незалежним від виготовлювача. Обладнання з вбудованими батареями і акумуляторами повинно супроводжуватися інструкцією щодо їх безпечного вилучення кінцевим споживачем або незалежними кваліфікованими спеціалістами. У відповідних випадках, інструкція повинна також інформувати кінцевого споживача про вид батареї чи акумулятора, вбудованих в обладнання.
Положення, встановлені у першому параграфі, не застосовуються у випадках, коли з причин безпеки, експлуатаційних характеристик, медичних причин або причин збереження даних необхідне безперервне енергопостачання та потребується постійне підключення батареї чи акумулятора до обладнання.
Стаття 12 — Оброблення та рециклінг
1. Держави-члени гарантують, що не пізніше 26 вересня 2009 року:
(a) виробники або треті особи створять схеми з використанням найкращих доступних методів, з огляду на захист здоров'я та навколишнього природного середовища, які забезпечать оброблення та рециклінг відходів батарей та акумуляторів; і
(b) всі батареї та акумулятори, які можна ідентифікувати, зібрані відповідно до статті 8 цієї Директиви або Директиви 2002/96/ЄС, зазнають оброблення та рециклінгу за цими схемами, які, принаймні, відповідають вимогам законодавства Співтовариства, зокрема, щодо здоров'я, безпеки та управління відходами.
Однак, держави-члени можуть, відповідно до Договору, видаляти зібрані портативні батареї або акумулятори, які містять кадмій, ртуть або свинець, на полігонах або у підземних сховищах, якщо відсутній життєздатний кінцевий ринок. Держави-члени також можуть, відповідно до Договору, видаляти зібрані портативні батареї або акумулятори, які містять кадмій, ртуть або свинець, на полігонах або у підземних сховищах, як частину стратегії поступової відмови від важких металів, яка, виходячи з детальної оцінки екологічного, економічного та соціального впливу, показує, що такому видаленню необхідно надати перевагу перед рециклінгом.
Держави-члени повинні оприлюднити таку оцінку та повідомити Комісію про заплановані заходи відповідно до Директиви Європейського Парламенту та Ради 98/34/ЄС від 22 червня 1998 року про встановлення процедури для надання інформації в сфері технічних стандартів та регламентів, а також правил надання послуг інформаційного суспільства (-4).
2. Оброблення повинно відповідати мінімальним вимогам, визначеним у додатку III, частина A.
3. Якщо батареї і акумулятори збирають разом з відходами електричного та електронного обладнання на підставі Директиви 2002/96/ЄС, батареї і акумулятори повинні бути видалені з зібраних відходів електричного та електронного обладнання.
4. Процес рециклінгу не пізніше 26 вересня 2011 року, повинен відповідати показникам ефективності рециклінгу, визначеним у додатку III, частина В.
5. Держави-члени повідомляють про рівні рециклінгу, досягнуті в кожному відповідному календарному році, а також про те, чи виконані мінімальні показники ефективності рециклінгу, зазначені у частині В додатку III. Вони надають Комісії дані в електронній формі протягом 18 місяців після закінчення відповідного звітного календарного року, за який збираються дані.
6. Комісія за допомогою імплементаційних актів ухвалює до 26 березня 2010 року детальні правила для розрахунку показників ефективності рециклінгу. Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 24(2).
Стаття 13 — Нові технології рециклінгу
1. Держави-члени заохочують розроблення нових технологій рециклінгу та оброблення, а також сприяють дослідженням, спрямованим на пошук більш екологічних та економічно ефективних методів рециглінгу для всіх типів батарей та акумуляторів.
2. Держави-члени заохочують об'єкти з оброблення впроваджувати сертифіковані схеми екологічного менеджменту відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 761/2001 від 19 березня 2001 року про добровільну участь організацій у схемах екологічного управління та аудиту Співтовариства (EMAS) (-5).
Стаття 14 — Видалення
Держави-члени забороняють видалення на полігони або шляхом спалювання відходів промислових та автомобільних батарей і акумуляторів. Однак, залишки будь-яких батарей та акумуляторів, які пройшли і оброблення, і рециклінг, відповідно до статті 12(1), можуть бути видалені на полігони або шляхом спалювання.
Стаття 15 — Експорт
1. Оброблення та рециклінг можуть здійснюватися за межами відповідної держави-члена або за межами Співтовариства, за умови, що перевезення відходів батарей та акумуляторів здійснюється відповідно до Регламенту Ради (ЄЕС) № 259/93 від 1 лютого 1993 року про нагляд і контроль за перевезеннями відходів у межах Європейського Співтовариства, до нього та поза його межі (-6).
2. Відходи батарей і акумуляторів, які експортуються за межі Співтовариства відповідно до Регламенту (ЄЕС) № 259/93, Регламенту Ради (ЄС) № 1420/1999 від 29 квітня 1999 року, який встановлює спільні правила та процедури для застосування до перевезень певних типів відходів до певних країн, які не входять до ОЕСР (-7) та Регламенту Комісії (ЄС) № 1547/1999 від 12 липня 1999 року, який визначає процедури перевірки відповідно до Регламенту Ради (ЄЕС) № 259/93, що будуть застосовуватися до перевезень певних видів відходів до деяких країн, до яких не застосовується Рішення ОЕСР С(92)39 (остаточне)) (-8), повинні враховуватися до виконання зобов'язань та показників ефективності, визначених в додатку III до цієї Директиви, тільки якщо існують переконливі докази того, що операції з рециклінгу проводилися в умовах, еквівалентних вимогам цієї Директиви.
3. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 23а, щоб встановити детальні правила на доповнення до правил, зазначених у параграфі 2 цієї статті, зокрема, критерії для оцінювання еквівалентних умов, зазначених у вказаному параграфі.
Стаття 16 — Фінансування
1. Держави-члени забезпечують, щоб виробники або треті особи, які діють за їх дорученням, фінансували будь-які чисті витрати, що виникають в результаті:
(a) збирання, оброблення і рециклінгу всіх відходів портативних батарей і акумуляторів, зібраних відповідно до статті 8(1) і (2); та
(b) збирання, оброблення і рециклінгу всіх відходів промислових та автомобільних батарей і акумуляторів, зібраних відповідно до статей 8(3) і (4).
2. Держави-члени забезпечують, щоб імплементація параграфа 1 уникала стягнення подвійної плати з виробників, якщо батареї або акумулятори збираються за схемами, встановленими відповідно до Директиви 2000/53/ЄС або Директиви 2002/96/ЄС.
3. Держави-члени зобов'язують виробників або третіх осіб, що діють за їх дорученням, фінансувати будь-які чисті витрати, що виникають у результаті публічних інформаційних кампаній щодо збирання, оброблення та рециклінгу всіх відходів портативних батарей і акумуляторів.
4. Витрати на збирання, оброблення та рециклінг не повинні відображатися окремо для кінцевих споживачів під час продажу нових портативних батарей та акумуляторів.
5. Виробники та споживачі промислових і автомобільних батарей та акумуляторів можуть укладати угоди, які передбачають інші заходи фінансування, ніж ті. що зазначені у параграфі 1.
6. Ця стаття застосовується до всіх відходів батарей і акумуляторів, незалежно від дати їх введення в обіг.
Стаття 17 — Реєстрація
Держави-члени забезпечують реєстрацію кожного виробника. У кожній державі-члені реєстрація здійснюється відповідно до однакових процедурних вимог, визначених у додатку IV.
Стаття 18 — Малі виробники
1. Держави-члени можуть звільнити від вимог статті 16(1) виробників, які, з огляду на розмір національного ринку, вводять в обіг дуже малу кількість батарей або акумуляторів на національному ринку, за умови що це не вплине на належне функціонування схем збирання та рециклінгу, створених на підставі статей 8 та 12.
2. Держави-члени оприлюднюють проект заходів, спрямованих на звільнення від вимог, зазначених у параграфі 1, та підстави їх пропонування, а також повідомляють про ці заходи Комісію та інші держави-члени.
3. Протягом шести місяців після повідомлення, зазначеного у параграфі 2, Комісія схвалює або відхиляє проект заходів, після того як буде перевірено, що такі заходи відповідають міркуванням, визначеним у параграфі 1, та не є засобами свавільної дискримінації або завуальованим обмеженням торгівлі між державами-членами. За відсутності рішення Комісії протягом зазначеного періоду проект заходів вважається схваленим.
Стаття 19 — Участь
1. Держави-члени забезпечують, щоб усі суб'єкти господарювання та усі компетентні органи публічної влади могли брати участь у схемах збирання, оброблення та рециклінгу, зазначених у статтях 8 та 12.
2. Ці схеми також застосовуються до батарей і акумуляторів, імпортованих із третіх країн, на недискримінаційних умовах, і повинні розроблятися таким чином, щоб усунути перешкоди для торгівлі та спотворення конкуренції.
Стаття 20 — Інформація для кінцевих споживачів
1. Держави-члени забезпечують, зокрема через інформаційні кампанії, щоб кінцеві споживачі були повністю поінформовані про:
(a) потенційний вплив речовин, які використовуються у батареях і акумуляторах, на навколишнє природне середовище та здоров’я людей;
(b) бажаність не видаляти відходи батарей і акумуляторів як не сортовані муніципальні відходи та брати участь у їх роздільному збиранні, для полегшення оброблення та рециклінгу;
(c) доступні для них схеми збирання та рециклінгу;
(d) їхню роль у сприянні рециклінгу відходів батарей і акумуляторів;
(e) значення символу перекресленого контейнеру на колесах, як визначено у додатку II, та хімічних символів Hg, Cd і Pb.
2. Держави-члени можуть вимагати від суб’єктів господарювання надавати всю або частину інформації, зазначеної у параграфі 1.
3. Якщо держави-члени, відповідно до статті 8, вимагають, щоб розповсюджувачі приймали відходи портативних батарей і акумуляторів, вони забезпечують, щоб такі розповсюджувачі інформували кінцевих споживачів про можливість здати відходи батарей або акумуляторів у місцях їх продажу.
Стаття 21 — Маркування
1. Держави-члени забезпечують, щоб усі батареї, акумулятори та блоки батарей були належно марковані символом, відображеним у додатку II.
2. Держави-члени забезпечують, щоб до 26 вересня 2009 року на всіх портативних та автомобільних батареях і акумуляторах була вказана їх ємність і це маркування було видимим, розбірливим та незмивним. Комісія уповноважена до 26 березня 2009 року ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 23а про встановлення детальних правил на доповнення до такої вимоги, в тому числі гармонізовані методи визначення ємності та належне використання.
3. Батареї і акумулятори та ґудзикові батареї, які містять більше 0,0005 % ртуті, більше 0,002 % кадмію або більше 0,004 % свинцю, повинні мати марковання із зображенням хімічного символу відповідного металу: Hg, Cd або Pb. Символ, що вказує на вміст важкого металу, повинен бути надрукований під символом, визначеним у додатку II, та повинен займати площу, що принаймні дорівнює чверті розміру такого символу.
4. Символ, визначений у додатку II, повинен займати не менше 3 % площі найбільшої сторони батареї, акумулятора або батарейного блоку, до максимального розміру 5 x 5 см. На батареях циліндричної форми цей символ повинен займати не менше 1,5 % поверхні батареї або акумулятора, та мати максимальний розмір 5 х 5 см.
5. У разі, якщо розмір батареї, акумулятора або блоку батарей є таким, що символ був би меншим 0,5 х 0,5 см, таку батарею, акумулятор або блок батарей не потрібно маркувати, проте символ розміром не менше 1 х 1 см повинен бути надрукований на пакованні.
6. Символи повинні бути видимими, розбірливими та незмивними.
7. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 23а, щоб встановити винятки для вимог до маркування, визначених у цій статті. Як частина підготовки таких делегованих актів, Комісія буде проводити консультації із відповідними стейкхолдерами, зокрема, виробниками, суб’єктами господарювання в сфері збирання, оброблення та рециклінгу, екологічними та споживчими організаціями, професійними асоціаціями.
Стаття 22a — Стимули для застосування ієрархії управління відходами
З метою сприяння досягненню цілей, визначених у цій Директиві, держави-члени можуть використовувати економічні інструменти та інші заходи для стимулювання застосування ієрархії управління відходами, наприклад, зазначені у додатку IVa до Директиви 2008/98/ЄС або інші відповідні інструменти та заходи.
Стаття 23 — Перегляд
1. До 31 грудня 2018 року Комісія складає звіт про виконання цієї Директиви та її вплив на навколишнє природне середовище та функціонування внутрішнього ринку.
2. У свій звіт Комісія повинна включати оцінку таких аспектів цієї Директиви:
(a) доцільність подальших заходів з управління ризиками у відношенні батарей і акумуляторів, які містять важкі метали;
(b) доцільність мінімальних показників збирання всіх відходів портативних батарей і акумуляторів, встановлених у статті 10(2), та можливість запровадження подальших цільових показників на наступні роки, враховуючи технічний прогрес та практичний досвід, здобутий державами-членами;
(c) доцільність мінімальних вимог до рециклінгу, визначених у додатку III, частина В, враховуючи інформацію від держав-членів, технічний прогрес та практичний досвід, здобутий державами-членами.
3. За необхідності, звіт доповнюється пропозиціями щодо перегляду відповідних положень цієї Директиви.
Стаття 23a — Здійснення делегування
1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надано Комісії відповідно до умов, визначених у цій статті.
2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 15(3) та статті 21(2) і (7), надано Комісії на п’ятирічний період з 30 грудня 2013 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев'ять місяців до закінчення такого п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжують на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.
3. Делеговані повноваження, визначені у статті 15(3) та статті 21(2) і (7), можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані у такому рішенні. Воно набуває чинності наступного дня після публікації рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу або із вказаної в ньому дати. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.
4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона одночасно повідомляє про це Європейський Парламент і Раду.
5. Делегований акт, ухвалений згідно зі статтею 15(3) та статтею 21(2) і (7), набуває чинності, тільки якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або, якщо до завершення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Зазначений період може бути подовжений на два місяці з ініціативи Європейського Парламенту або Ради.
Стаття 24 — Процедура Комітету
1. Комісії допомагає Комітет, створений відповідно до статті 39 Директиви Європейського Парламенту та Ради 2008/98/ЄС (-9). Комітет є комітетом у розумінні Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) №182/2011 (-10).
2. У разі покликання на цей параграф застосовується стаття 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.
Якщо комітет не надає жодного висновку, Комісія не ухвалює проект імплементаційного акта, і застосовується третій підпараграф статті 5(4) Регламенту (ЄС) № 182/2011.
Стаття 25 — Санкції
Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, що застосовуються у разі порушень національних положень, ухвалених відповідно до цієї Директиви, та вживають всіх необхідних заходів для забезпечення їх виконання. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними. Держави-члени повідомлять Комісію про ці заходи не пізніше 26 вересня 2008 року і негайно інформуватимуть Комісію про будь-які подальші зміни до них.
Стаття 26 — Транспозиція
1. Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання вимог цієї Директиви, до 26 вересня 2008 року.
Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Методи здійснення такого покликання визначають держави-члени.
2. Держави-члени передають Комісії текст усіх існуючих законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень, ухвалених ними у сфері регулювання цієї Директиви.
Стаття 27 — Добровільні угоди
1. За умови досягнення цілей, встановлених цією Директивою, держави-члени можуть транспонувати положення статей 8, 15 та 20 шляхом укладання угод між компетентними органами та відповідними суб'єктами господарювання. Такі угоди повинні відповідати таким вимогам:
(a) вони підлягають примусовому виконанню;
(b) вони повинні визначати цілі, а також терміни їх виконання;
(c) вони повинні бути опубліковані у національних офіційних виданнях або офіційних документах, так само доступних для громадськості, та передані Комісії.
2. Згідно з умовами угоди, повинен проводитися регулярний моніторинг досягнутих результатів, надаватися звітність до компетентних органів та Комісії, а також результати повинні доводитися до відома громадськості.
3. Компетентні органи забезпечують перевірку прогресу, досягнутого у рамках угод.
4. У випадку невиконання угод держави-члени імплементують відповідні положення цієї Директиви шляхом застосування законодавчих, регуляторних або адміністративних заходів.
Стаття 28 — Скасування
Директиву 91/157/ЄЕС скасувати з 26 вересня 2008 року.
Покликання Директиву 91/157/ЄЕС необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву.
Стаття 29 — Набуття чинності
Ця Директива набуває чинності у день її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Стаття 30 — Адресати
Цю Директиву адресовано державам-членам.
ДОДАТОК I
МОНІТОРИНГ ВІДПОВІДНОСТІ ЦІЛЬОВИМ ПОКАЗНИКАМ ЗБИРАННЯ СТАТТІ 10
Рік
Збір даних
Розрахунок
Вимоги щодо звітування
X (*1)+l
Продажі у році 1 (S1)
X+2
Продажі у році 2 (S2)
X+3
Продажі у році 3 (S3)
Збирання у році 3 (C3)
Показник збирання (CR3) = 3*C3/(S1+S2+S3)
X+4
Продажі у році 4 (S4)
Збирання у році 4 (C4)
Показник збирання (CR4) = 3*C4/(S2+S3+S4) (Цільовий показник встановлений як 25 %.)
X+5
Продажі у році 5 (S5)
Збирання у році 5 (C5)
Показник збирання (CR5) = 3*C5/(S3+S4+S5)
CR4
X+6
Продажі у році 6 (S6)
Збирання у році 6 (C6)
Показник збирання (CR6) = 3*C6/(S4+S5+S6)
CR5
X+7
Продажі у році 7 (S7)
Збирання у році 7 (C7)
Показник збирання (CR7) = 3*C7/(S5+S6+S7)
CR6
X+8
Продажі у році 8 (S8)
Збирання у році 8 (C8)
Показник збирання (CR8) = 3*C8/(S6+S7+S8) (Цільовий показник встановлений як 45 %.)
CR7
X+9
Продажі у році 9 (S9)
Збирання у році 9 (C9)
Показник збирання (CR9) = 3*C9/(S7+S8+S9)
CR8
X+10
Продажі у році 10 (S10)
Збирання у році 10 (C10)
Показник збирання (CR10) = 3*C10/(S8+S9+S10)
CR9
X+11
Тощо
Тощо
Тощо
CR10
Тощо
(*1) Рік X є роком, що включає дату, зазначену у статті 26.
ДОДАТОК II
СИМВОЛ ДЛЯ БАТАРЕЙ, АКУМУЛЯТОРІВ ТА БЛОКІВ БАТАРЕЙ ДЛЯ РОЗДІЛЬНОГО ЗБИРАННЯ
Символ, що вказує на «роздільне збирання» усіх батарей та акумуляторів виглядає як перекреслений контейнер для відходів на колесах, як показано нижче:
ДОДАТОК III
ДЕТАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОБРОБЛЕННЯ ТА РЕЦИКЛІНГУ
ЧАСТИНА A: ОБРОБЛЕННЯ
1. Оброблення повинно, як мінімум, включати вилучення всіх рідин та кислот.
2. Оброблення та будь-яке зберігання, в тому числі тимчасове, на об’єктах з оброблення повинно відбуватися у місцях, які мають непроникну поверхню та придатне гідроізоляційне покриття або у прийнятних контейнерах.
ЧАСТИНА B: РЕЦИКЛІНГ
3. Процеси рециклінгу повинні досягати наступних мінімальних показників ефективності рециклінгу:
(a) рециклінг 65 % середньої маси свинцево-кислотних батарей та акумуляторів, в тому числі рециклінг свинцевого вмісту до найвищого рівня, що є технічно можливим, уникаючи надмірних витрат;
(a) рециклінг 75 % середньої маси нікелево-кадмієвих батарей та акумуляторів, в тому числі рециклінг кадмієвого вмісту до найвищого рівня, що є технічно можливим, уникаючи надмірних витрат; та
(c) рециклінг 50 % середньої маси всіх інших відходів батарей та акумуляторів.
ДОДАТОК IV
ПРОЦЕДУРНІ ВИМОГИ, ПОВ’ЯЗАНІ З РЕЄСТРАЦІЄЮ
1. Вимоги, пов’язані з реєстрацією
Реєстрацію виробників батарей та акумуляторів здійснюють національні органи влади або національні організації відповідальності виробників, уповноважені державами-членами (далі за текстом: органи реєстрації), в паперовому або електронному вигляді.
Процедура реєстрації може бути частиною іншої процедури реєстрації виробника.
Виробникам батарей та акумуляторів потрібно тільки зареєструватися один раз в державі-члені, де вони вперше вводять в обіг на ринок держави-члена батареї та акумулятори на професійній основі, і отримати після реєстрації реєстраційний номер.
2. Інформація, яку повинні надати виробники
Виробники батарей та акумуляторів повинні надати органам реєстрації таку інформацію:
(i) назву виробника та фірмове найменування (якщо є), під якими вони здійснюють діяльність в державі-члені;
(ii) адресу(адреси) виробника: поштовий код та місце розташування, назву вулиці та номер будинку, країну, URL та номер телефону, а також контактну особу, номер факсу та електронну адреса виробника, якщо є;
(iii) визначення типу батарей та акумуляторів, введених в обіг виробником: портативні батареї та акумулятори, промислові батареї та акумулятори або автомобільні батареї та акумулятори;
(iv) інформацію про те, яким чином виробник виконує зобов'язання - за індивідуальною або колективною схемою;
(v) дату подання заявки на реєстрацію;
(vi) національний ідентифікаційний код виробника, в тому числі європейський або національний податковий номер виробника (не обов'язково);
(vii) заяву про те, що надана інформація є достовірною.
Для цілей реєстрації, відповідно до другого параграфа пункту 1, виробники батарей та акумуляторів не зобов'язані надавати будь-яку іншу інформацію крім тієї, що перерахована у пункті 2(i)-(vii) .
3. Реєстраційні збори
Реєстраційні органи можуть стягувати реєстраційні збори тільки за умови, що вони грунтуються на витратах та є пропорційними.
Реєстраційні органи, які застосовують реєстраційні збори, повинні інформувати компетентні національні органи про методологію розрахунку цих зборів.
4. Зміна реєстраційних даних
Держави-члени забезпечують, щоб у випадку зміни даних, наданих виробниками відповідно до пункту 2(i)-(vii), виробники інформували про це відповідні органи реєстрації не пізніше одного місяця після зміни даних.
5. Зняття з реєстраційного обліку
Якщо виробники припиняють свою діяльність в якості виробників у державі-члені, вони повинні знятися з обліку шляхом інформування про це відповідного реєстраційного органу.
(-1) OB L 144, 04.06.1997, с. 19. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 2005/29/ЄС (OB L 149, 11.06.2005, с. 22).
(-2) OB L 377, 31.12.1991, с. 20. Директива з останніми змінами, внесеними Регламентом (ЄС) № 166/2006.
(-3) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2150/2002 від 25 листопада 2002 року про статистику щодо відходів (OB L 332, 09.12.2002, с. 1).
(-4) OB L 204, 21.07.1998, с. 37. Директива з останніми змінами, внесеними Актом про вступ 2003 року.
(-5) OB L 114, 24.4.2001, с. 1. Регламент з останніми змінами, внесеними Регламентом Комісії (ЄС) № 196/2006 (OB L 32, 04.02.2006, с. 4).
(-6) OB L 30, 06.02.1993, с. 1. Регламент з останніми змінами, внесеними Регламентом Комісії (ЄС) № 2557/2001 (OB L 349, 31.12.2001, с. 1).
(-7) OB L 166, 01.07.1999, с. 6. Регламент з останніми змінами, внесеними Регламентом Комісії (ЄС) № 105/2005 (OB L 20, 22.01.2005, с. 9).
(-8) OB L 185, 17.7.1999, с. 1. Регламент з останніми змінами, внесеними Регламентом (ЄС) № 105/2005.
(-9) Директива Європейського Парламенту і Ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи та про скасування деяких директив (OB L312, 22.11.2008, с. 3).
(-10) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 від 16 лютого 2011 року про встановлення правил і загальних принципів стосовно механізмів контролю державами-членами здійснення Комісією виконавчих повноважень (OB L 55, 28.02.2011, с. 13).
Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua/. Оригінальний текст перекладу
Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою