Директива Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії

Тип: Рада ЄС Видавник: Рада Європейського Союзу Номер: 984_015-03 Прийнято: 2003-10-27 Чинна редакція від: 2018-09-15 Стан: in_force Rada ID: 984_015-03

02003L0096 - UA - 15.09.2018 - 002.001

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

(До Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво

Глава 4.Оподаткування)

ДИРЕКТИВА РАДИ 2003/96/ЄС

від 27 жовтня 2003 року

про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії

(Текст стосується ЄЕП)

(OB L 283 31.10.2003, с. 51)

Зі змінами, внесеними:

Офіційний вісник

№

сторінка

дата

ДИРЕКТИВОЮ РАДИ 2004/74/ЄС від 29 квітня 2004 року

L 157

87

30.04.2004

ДИРЕКТИВОЮ РАДИ 2004/75/ЄС від 29 квітня 2004 року

L 157

100

30.04.2004

ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНИМ РІШЕННЯМ КОМІСІЇ (ЄС) № 2018/552 від 06 квітня 2018 року

L 91

27

09.04.2018

Із виправленнями, внесеними:

Виправленням, OB L 195, 02.06.2004, с. 26 (2004/74/ЄС)

Виправленням, OD L 195, 02.06.2004, с. 31 (2004/75/ЄС)

ДИРЕКТИВА РАДИ 2003/96/ЄС

від 27 жовтня 2003 року

про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії

(Текст стосується ЄЕП)

Стаття 1

Держави-члени повинні запровадити оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії відповідно до цієї Директиви.

Стаття 2

1. Для цілей цієї Директиви термін «енергетичні продукти» застосовується до таких продуктів:

(a) що підпадають під коди КН 1507-1518, якщо вони призначені для використання як опалювальне паливо або моторне пальне;

(b) що підпадають під коди КН 2701, 2702 та 2704-2715;

(d) що підпадають під код КН 2905 11 00, не є продуктами синтетичного походження, якщо вони призначені для використання як опалювальне паливо або моторне пальне;

(e) що підпадають під код КН 3403;

(f) що підпадають під код КН 3811;

(g) що підпадають під код КН 3817;

(h) що підпадають під коди КН 3824 99 86, 3824 99 92 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розріджувачів для лаків; та подібні продукти), 3824 99 93, 3824 99 96 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розчинників для лаків; та подібні продукти), 3826 00 10 та 3826 00 90, якщо вони призначені для використання як опалювальне паливо або моторне пальне.

2. Ця Директива також застосовується до:

електричної енергії, що підпадає під код КН 2716.

3. Інші енергетичні продукти, призначені для використання, пропоновані до продажу або використовувані як моторне пальне чи опалювальне паливо, крім тих, для яких рівень оподаткування встановлений у цій Директиві, оподатковуються за ставками, що застосовуються до еквівалентного опалювального палива чи моторного пального.

На додаток до оподатковуваних продуктів, перелічених у параграфі 1, будь-які продукти, призначені для використання, пропоновані до продажу або використовувані як моторне пальне, або як добавка чи наповнювач у моторних пальних, підлягають оподаткуванню за ставками, що застосовуються до еквівалентного моторного пального.

На додаток до оподатковуваних продуктів, перелічених у параграфі 1, будь-які інші вуглеводні, крім торфу, призначені для використання, пропоновані до продажу або використовувані для цілей опалення, підлягають оподаткуванню за ставками, що застосовуються до еквівалентного енергетичного продукту.

4. Ця Директива не застосовується до:

(a) оподаткування тепла на виході та оподаткування продуктів, що підпадають під коди КН 4401 та 4402;

(b) таких використань енергетичних продуктів та електроенергії:

енергетичних продуктів, що використовуються для інших цілей, ніж як моторне пальне або як опалювальне паливо,
подвійного використання енергетичних продуктів.
Енергетичний продукт має подвійне використання, якщо його використовують і як опалювальне паливо, і для інших цілей, ніж як моторне пальне або опалювальне паливо. Використання енергетичних продуктів для хімічного перетворення та в електролітичних і металургійних процесах вважається подвійним використанням,
електроенергії, що використовується суто для цілей хімічного перетворення та в електролітичних і металургійних процесах,
електроенергії, якщо вона становить понад 50% вартості продукту. «Вартість продукту» означає суму закуплених товарів і послуг плюс витрати на персонал плюс споживання основних засобів, на рівні бізнесу, як визначено у статті 11. Такі витрати обчислюють в середньому на одиницю. «Вартість електроенергії» означає фактичну закупівельну вартість електроенергії або вартість виробництва електроенергії, якщо її генерує підприємство,
мінералогічні процеси,
«Мінералогічні процеси» означає процеси, класифіковані згідно з номенклатурою NACE під кодом DI 26 «виробництво інших неметалічних мінеральних продуктів» у Регламенті Ради (ЄЕС) № 3037/90 від 09 жовтня 1990 року про статистичну класифікацію видів господарської діяльності в Європейському Співтоваристві (-1).
Однак, до таких енергетичних продуктів застосовуються положення статті 20.

5. Покликання у цій Директиві на коди комбінованої номенклатури відсилають до кодів, що містяться у Регламенті Комісії (ЄС) № 2031/2001 від 06 серпня 2001 року про внесення змін до додатка I Регламенту Ради (ЄЕС) № 2658/87 про тарифну і статистичну номенклатуру та про спільний митний тариф (-2).

Рішення про оновлення кодів комбінованої номенклатури для продуктів, зазначених у цій Директиві, повинне ухвалюватися щороку відповідно до процедури, встановленої у статті 27. Таке Рішення не повинне призводити до будь-яких змін у мінімальних податкових ставках, що застосовуються в цій Директиві, або до додавання чи вилучення будь-яких енергетичних продуктів та електроенергії.

Стаття 3

Покликання у Директиві 92/12/ЄЕС на «мінеральні оливи» та «акцизний податок» (коли він застосовується до мінеральних олив) необхідно тлумачити як такі, що охоплюють всі енергетичні продукти, електроенергію та національні непрямі податки, зазначені відповідно у статтях 2 та 4(2) цієї Директиви.

Стаття 4

1. Рівні оподаткування, які держави-члени повинні застосовувати до енергетичних продуктів та електроенергії, наведених у переліку в статті 2, не повинні бути меншими за мінімальні рівні оподаткування, передбачені цією Директивою.

2. Для цілей цієї Директиви «рівень оподаткування» означає сумарне значення усіх стягуваних непрямих податків (крім ПДВ), обчислених прямо чи непрямо на основі обсягу енергетичних продуктів та електроенергії на момент випуску для споживання.

Стаття 5

За умови дотримання мінімальних рівнів оподаткування, передбачених цією Директивою, та за умови їх відповідності праву Співтовариства, держави-члени можуть, під фіскальним контролем, застосовувати диференційовані ставки оподаткування у таких випадках:

коли диференційовані ставки прямо пов’язані з якістю продукту;
коли диференційовані ставки залежать від кількісних рівнів споживання електроенергії та енергетичних продуктів, що використовуються для цілей опалення;
для таких способів використання: місцеві громадські пасажирські перевезення (включно з таксі), збирання відходів, збройні сили та публічне адміністрування, особи з інвалідністю, швидка медична допомога;
для комерційного і некомерційного використання стосовно енергетичних продуктів та електроенергії, зазначених у статтях 9 та 10.

Стаття 6

Держави-члени повинні бути вільними у запровадженні звільнень або знижень стосовно рівня оподаткування, передбаченого цією Директивою:

(a) безпосередньо,

(b) шляхом диференціювання ставок,

або

Стаття 7

1. Із 01 січня 2004 року та із 01 січня 2010 року мінімальні рівні оподаткування, що застосовуються до моторного пального, повинні бути встановлені на рівні, передбаченому в таблиці A додатка I.

Не пізніше 01 січня 2012 року Рада, діючи одностайно після консультацій із Європейським Парламентом, повинна на основі звіту та пропозиції від Комісії ухвалити рішення про мінімальні рівні оподаткування для газойлю на наступний період із 01 січня 2013 року.

2. Держави-члени можуть диференціювати комерційне і некомерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що дотримано відповідність мінімальним рівням Співтовариства та за умови що ставка на комерційне використання газойлю як палива не падає нижче національного рівня оподаткування, чинного станом на 01 січня 2003 року, незважаючи на будь-які відступи для такого використання, встановлені цією Директивою.

3. «Комерційний газойль, що використовується як паливо» означає газойль, що використовується як паливо для таких цілей:

(a) перевезення товарів за наймом або за винагороду, або за власний рахунок, моторними транспортними засобами або зчленованими комбінаціями транспортних засобів, призначеними винятково для перевезення товарів дорогами або з максимальною допустимою спорядженою масою брутто не менше ніж 7,5 тонн;

(b) перевезення пасажирів регулярним чи нерегулярним сполученням моторними транспортними засобами категорії М2 або категорії М3, як визначено у Директиві Ради 70/156/ЄЕС від 06 лютого 1970 року про наближення законодавств держав-членів стосовно схвалення типу моторних транспортних засобів та причепів до них (-3).

4. Незважаючи на положення параграфа 2, держави-члени, які запроваджують систему стягнення зборів з користувачів доріг для моторних транспортних засобів або зчленованих комбінацій транспортних засобів, призначених винятково для перевезення товарів дорогами, можуть застосовувати знижену ставку на газойль, що використовується такими транспортними засобами, що є нижчою національного рівня оподаткування, який є чинним на 01 січня 2003 року, допоки загальне податкове навантаження в цілому залишається еквівалентним, за умови що дотримано відповідність мінімальним рівням Співтовариства та що чинний на 01 січня 2003 року національний рівень оподаткування для газойлю, що використовується як паливо, щонайменше вдвічі вищий за мінімальний рівень оподаткування, що підлягає застосуванню з 01 січня 2004 року.

Стаття 8

1. Із 01 січня 2004 року, незважаючи на статтю 7, мінімальні рівні оподаткування, що застосовуються до продуктів, які використовуються як моторне пальне для цілей, визначених у параграфі 2, повинні бути зафіксовані на рівні, передбаченому в таблиці B додатка I.

2. Ця стаття застосовується до таких промислових та комерційних цілей:

(a) сільськогосподарських та садівничих, у рибництві та в лісництві;

(b) стаціонарні двигуни;

(d) транспортні засоби, призначені для використання поза дорогами загального користування або яким не було надано дозвіл на користування переважно на дорогах загального користування.

Стаття 9

1. Із 01 січня 2004 року мінімальні рівні оподаткування, що застосовуються до опалювальних палив, повинні бути встановлені на рівні, передбаченому в таблиці C додатка I.

2. Держави-члени, які з 01 січня 2003 року отримали право застосовувати контрольний збір за опалювальний газойль, можуть продовжувати застосовувати знижену ставку 10 євро за 1000 літрів зазначеного продукту. Таке право повинне бути скасоване з 01 січня 2007 року, якщо Рада, діючи одностайно на основі звіту та пропозиції від Комісії, ухвалить відповідне рішення, спираючись на те, що рівень зниженої ставки надто низький для уникнення проблем, пов’язаних із викривленням торгівлі між державами-членами.

Стаття 10

1. Із 01 січня 2004 року мінімальні рівні оподаткування, що застосовуються до електроенергії, повинні бути встановлені на рівні, передбаченому в таблиці C додатка I.

2. На додаток до мінімальних рівнів оподаткування, зазначених у параграфі 1, у держав-членів є можливість визначати базу оподаткування, яка буде використовуватися, за передумови дотримання положень Директиви 92/12/ЄЕС.

Стаття 11

1. У цій Директиві «комерційне використання» означає використання суб’єктом господарювання, визначеним відповідно до параграфа 2, який здійснює у будь-якому місці незалежну діяльність із постачання товарів та надання послуг, незалежно від того, якою є мета або результат такої господарської діяльності.

До господарської діяльності входить будь-яка діяльність виробників, торговців та осіб, що надають послуги, включаючи гірничодобувну та сільськогосподарську діяльність, а також професійну діяльність.

Держави, регіональні та місцеві органи влади та інші органи, що регулюються публічним правом, не повинні вважатися суб’єктами господарювання стосовно видів діяльності чи операцій, у яких вони беруть участь як публічні органи. Однак якщо вони беруть участь у таких видах діяльності або операціях, вони повинні вважатися суб’єктами господарювання стосовно таких видів діяльності або операцій у випадках, коли поводження з ними як із суб’єктами господарювання призведе до суттєвих викривлень конкуренції.

2. Стосовно цієї Директиви, суб’єкт господарювання не може вважатися меншими, ніж частина підприємства або юридичний суб’єкт, що з організаційної точки зору є незалежним бізнесом, який як суб’єкт спроможний функціонувати самостійно за рахунок власних засобів.

3. Якщо виникає змішане використання, оподаткування застосовують пропорційно до кожного типу використання, хоча у випадках, коли комерційне чи некомерційне використання має незначну частку, ним може бути знехтувано.

4. Держави-члени можуть обмежити сферу застосування зниженого рівня оподаткування для комерційного використання.

Стаття 12

1. Держави-члени можуть виражати свої національні рівні оподаткування в інших одиницях, крім встановлених у статтях 7-10, за умови що відповідні рівні оподаткування після конвертації у такі одиниці не є нижчими ніж мінімальні рівні, передбачені цією Директивою.

2. Для енергетичних продуктів, зазначених у статтях 7, 8 та 9, рівні оподаткування ґрунтуються на об’ємі, і такий об’єм повинен вимірюватися при температурі 15° C.

Стаття 13

1. Для держав-членів, які не використовують євро, для визначення розмірів рівнів оподаткування повинна використовуватися вартість євро в національних валютах, що фіксується раз на рік. Застосовуються обмінні курси, отримані в перший робочий день жовтня й опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу. Вони застосовуються з 01 січня наступного календарного року.

2. Держави-члени можуть продовжити застосовувати суми податків, дійсні на момент щорічного коригування, передбаченого у параграфі 1, якщо конвертація сум рівня оподаткування, виражених у євро, призвела би до підвищення суми рівня оподаткування, вираженої в національній валюті, менше ніж на 5% або 5 євро, залежно від того, яка сума є меншою.

Стаття 14

1. На додаток до загальних положень, визначених у Директиві 92/12/ЄЕС стосовно звільнення для конкретних використань оподатковуваних продуктів, та без обмеження інших положень Співтовариства, держави-члени повинні звільнити наведені нижче використання від оподаткування на умовах, які вони повинні встановити для забезпечення правильного й прямого застосування таких звільнень та запобігання будь-яким ухиленням, уникненням чи зловживанням:

(a) енергетичні продукти та електроенергія, що використовуються для виробництва електроенергії, та електроенергія, що використовується для підтримання спроможності виробляти електроенергію. Однак, держави-члени можуть з причин, пов’язаних із екологічною політикою, обкладати такі продукти оподаткуванням без взяття до уваги мінімальних рівнів оподаткування, встановлених у цій Директиві. У таких випадках оподаткування таких продуктів не повинне враховуватися для цілей визначення відповідності мінімальному рівню оподаткування електроенергії, встановленому в статті 10;

(b) енергетичні продукти, що постачаються для використання як паливо для цілей повітряної навігації, крім приватних прогулянкових польотів.

Для цілей цієї Директиви під «приватними прогулянковими польотами» слід розуміти використання повітряного судна його власником або фізичною чи юридичною особою, яка отримала його за наймом чи в інший спосіб, для інших цілей, крім комерційних, та зокрема для інших цілей, крім перевезення пасажирів або товарів чи надання послуг в інтересах або на користь органів публічної влади.

Держави-члени можуть обмежити сферу застосування цього звільнення лише постачанням пального для реактивних двигунів (КН 2710 19 21);

(c) енергетичні продукти, що постачаються для використання як паливо для цілей навігації у межах територіальних вод Співтовариства (включно з рибальством), крім приватних прогулянкових суден, та електроенергія, що виробляється на борту суден.

Для цілей цієї Директиви під «приватними прогулянковими суднами» слід розуміти використання будь-якого судна його власником або фізичною чи юридичною особою, яка отримала його за наймом чи в інший спосіб, для інших цілей, крім комерційних, та зокрема для інших цілей, крім перевезення пасажирів або товарів чи надання послуг в інтересах або на користь органів публічної влади.

2. Держави-члени можуть обмежити сферу застосування звільнень, передбачених параграфом 1(b) та (c), лише міжнародним транспортом та перевезеннями у межах Співтовариства. Крім того, якщо держава-член укладає двосторонню угоду з іншою державою-членом, вона також може відмовитися від застосування звільнень, передбачених у параграфі 1(b) та (c). У таких випадках держави-члени можуть застосовувати рівень оподаткування, що є нижчим від мінімального рівня, встановленого у цій Директиві.

Стаття 15

1. Без обмеження інших положень Співтовариства держави-члени можуть застосовувати, під фіскальним контролем, повні або часткові звільнення чи зниження стосовно рівня оподаткування до:

(a) оподаткованих продуктів, що використовуються, під фіскальним контролем, у сфері пілотних проєктів технологічного розвитку або більш екологічно дружніх продуктів, або стосовно палив із відновлюваних джерел;

(b) електроенергії:

сонця, вітру, хвиль, припливів або геотермального походження;
гідравлічного походження, виробленої на гідроелектричних установках;
згенерованої з біомаси або з продуктів, що вироблені з біомаси;
згенерованої з метану, що виділяється закинутими вугільними шахтами;
згенерованих паливними елементами;

(d) електроенергії, що виробляється у результаті когенерації тепла та електроенергії, за умови що комбіновані генератори є екологічно дружніми. Держави-члени можуть застосовувати національні означення для поняття «екологічно дружній» або (висока ефективність) стосовно когенераційного виробництва до моменту одностайного ухвалення Радою спільного означення цього поняття на основі звіту та пропозицій від Комісії.

(e) енергетичних продуктів та електроенергії, що використовуються для перевезення товарів та пасажирів залізничним транспортом, метром, трамваями або тролейбусами;

(f) енергетичних продуктів, що постачаються для використання як паливо для навігації внутрішніми водними шляхами (включно з рибальством), окрім як для приватних про прогулянкових суден, та електроенергія, що виробляється на борту суден;

(g) природного газу в державах-членах, у яких частка природного газу в кінцевому енергоспоживанні становить менше ніж 15% у 2000 році;

Повні або часткові звільнення чи зниження можуть застосовуватися протягом максимального періоду не довше ніж 10 років після набуття чинності цією Директивою або до того моменту, поки національна частка природного газу в кінцевому енергоспоживанні досягне 25%, залежно від того, що настане раніше. Однак як тільки національна частка природного газу в кінцевому енергоспоживанні досягне 20%, відповідні держави-члени повинні ухвалити чітко позитивний рівень оподаткування, який повинен підвищуватися на щорічній основі для досягнення щонайменше мінімальної ставки наприкінці зазначеного вище періоду.

Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії може застосовувати повні або часткові звільнення чи зниження для природного газу окремо для Північної Ірландії;

(h) електроенергії, природного газу, вугілля та твердих палив, що використовуються домогосподарствами та/або організаціями, які визнані відповідними державами-членами як благодійні. У випадку таких благодійних організацій держави-члени можуть встановлювати звільнення чи зниження стосовно використання для цілей, які не пов’язані з комерційною діяльністю. Якщо виникає змішане використання, оподаткування застосовують пропорційно до кожного типу використання. Якщо частка такого використання є незначною, ним може бути знехтувано;

(i) природного газу та скрапленого нафтового газу (LPG), що використовуються як паливо;

(j) моторного пального, що використовується у сфері виробництва, розробки, випробування та обслуговування повітряних суден та морських і річкових суден;

(k) моторного пального, що використовується для днопоглиблювальних робіт у судноплавних водних шляхах та у портах;

(l) продуктів, що підпадають під код КН 2705, що використовуються для цілей опалення.

2. Держави-члени можуть також відшкодовувати виробникам певні або всі суми податків, сплачених споживачами стосовно електроенергії, виробленої з продуктів, зазначених у параграфі 1(b).

3. Держави-члени можуть застосовувати рівень оподаткування, що дорівнює 0, до енергетичних продуктів та електроенергії, що використовуються у сільському господарстві, садівництві, рибництві та лісництві.

На основі пропозиції Комісії Рада до 01 січня 2008 року повинна вивчити можливість скасування можливості застосування рівня оподаткування, що дорівнює 0.

Стаття 16

1. Держави-члени можуть, без обмеження параграфа 5, застосовувати звільнення або зниження ставок оподаткування, під фіскальним контролем, стосовно оподаткованих продуктів, зазначених у статті 2, якщо такі продукти складаються з одного або більше наведених нижче продуктів чи містять один або більше наведених нижче продуктів:

продукти, що підпадають під коди КН 1507-1518;
продукти, що підпадають під коди КН 3824 99 55 та 3824 99 80 , 3824 99 85, 3824 99 86, 3824 99 92 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розріджувачів для лаків; та подібні продукти), 3824 99 93, 3824 99 96 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розчинників для лаків; та подібні продукти), 3826 00 10 та 3826 00 90 стосовно їхніх складників, що вироблені з біомаси;
продукти, що підпадають під коди КН 2207 20 00 та 2905 11 00, які не мають синтетичного походження;
продукти, вироблені з біомаси, включно з продуктами, що підпадають під коди КН 4401 та 4402.

Держави-члени можуть також застосовувати знижені ставки оподаткування, під фіскальним контролем, стосовно оподаткованих продуктів, зазначених у статті 2, якщо такі продукти містять воду (коди КН 2201 та 2853 90 10).

«Біомаса» означає біорозкладану фракцію продуктів, відходів і залишків сільського господарства (зокрема, речовин рослинного і тваринного походження), лісового господарства та суміжних галузей, а також біорозкладану фракцію промислових і побутових (муніципальних) відходів.

2. Звільнення або зниження оподаткування, що є результатом застосування знижених ставок, передбачених у параграфі 1, не може бути більшим за суму податків, що підлягають сплаті стосовно об’єму продуктів, зазначених у параграфі 1, присутніх у продуктах, до яких таке зниження може бути застосоване.

Рівні оподаткування, що застосовуються у державах-членах стосовно продуктів, що складаються із продуктів або містять продукти, зазначені у параграфі 1, можуть бути нижчими за мінімальні рівні, встановлені у статті 4.

3. Звільнення або зниження оподаткування, що застосовуються в державах-членах, можуть бути скориговані з метою врахування змін у цінах на сировину для уникнення надмірної компенсації за додаткові витрати, пов’язані з виробництвом продуктів, зазначених у параграфі 1.

4. До 31 грудня 2003 року держави-члени можуть звільняти або продовжувати звільняти продукти, що винятково або майже повністю складаються із продуктів, зазначених у параграфі 1.

5. Звільнення або зниження, передбачені для продуктів, зазначених у параграфі 1, можуть надаватися згідно з багаторічною програмою шляхом надання дозволу, що видається адміністративним органом суб’єкту господарювання на більше ніж 1 календарний рік. Звільнення або зниження, на які надано дозвіл, не можуть застосовуватися протягом довше ніж 6 послідовних років. Цей період може бути поновлено.

У рамках багаторічної програми, дозволеної адміністративним органом до 31 грудня 2012 року, держави-члени можуть застосовувати звільнення або зниження згідно з параграфом 1 після 31 грудня 2012 року та до завершення багаторічної програми. Такий період не може бути поновлено.

6. Якщо право Співтовариства вимагає від держав-членів дотримуватися юридичного зобов’язання щодо розміщення на своїх ринках мінімальної частки продуктів, зазначених у параграфі 1, параграфи 1-5 перестають застосовуватися з дати, коли таке зобов’язання набуває обов’язкової сили для відповідних держав-членів.

7. До 31 грудня 2004 року та кожні 12 місяців після того держави-члени повинні надавати Комісії план-графік, згідно з яким здійснюватиметься застосування звільнень від оподаткування або знижень податків, що застосовуються відповідно до цієї статті.

8. Не пізніше ніж 31 грудня 2009 року Комісія повинна подати до Ради звіт стосовно фіскальних, економічних, сільськогосподарських, енергетичних, промислових та екологічних аспектів, що стосуються звільнень, наданих відповідно до цієї статті.

Стаття 17

1. За умови дотримання мінімальних рівнів оподаткування, передбачених цією Директивою, в середньому стосовно кожного підприємства, держави-члени можуть застосовувати податкові зниження стосовно споживання енергетичних продуктів, що використовуються для цілей опалення або для цілей статті 8(2)(b) та (c), та електроенергії у таких випадках:

(a) в інтересах енергоємних підприємств

Під поняттям «енергоємне підприємство» слід розуміти суб’єкт господарювання, зазначений у статті 11, який або придбаває енергетичні продукти та електроенергію в обсязі щонайменше 3,0% від вартості виробництва, або сплачує національний енергетичний податок в розмірі щонайменше 0,5% доданої вартості. Держави-члени можуть включати у це означення суворіші критерії, як-от стосовно обсягів продажів, процесів або секторів.

Під «придбаванням енергетичних продуктів та електроенергії» слід розуміти фактичні витрати на закупівлю енергії або на її генерацію у межах підприємства. Сюди включено лише електроенергію, теплову енергію та енергетичні продукти, що використовуються для цілей опалення або для цілей, визначених у статті 8(2)(b) та (c). Сюди також включені всі податки, крім вираховуваного ПДВ (ПДВ, що підлягає віднесенню на зменшення податкового зобов’язання).

Під «вартістю виробництва» слід розуміти оборот, включно із субсидіями, безпосередньо пов’язаними з ціною продукту, плюс або мінус зміни запасів готової продукції, незавершене виробництво та товари і послуги, придбані для перепродажу, мінус товари і послуги, придбані для перепродажу.

Під «доданою вартістю» слід розуміти сумарний оборот, на який нараховується ПДВ, включно з продажами на експорт, мінус сумарні закупівлі, на які нараховується ПДВ, включно з імпортом.

Держави-члени, які на поточний момент застосовують системи національних енергетичних податків, у яких існує означення енергоємного підприємства відповідно до інших критеріїв, ніж за співвідношенням витрат на енергію і вартістю виробництва та співвідношенням національного енергетичного податку і доданої вартості, повинні мати змогу скористатися перехідним періодом до 01 січня 2007 року для адаптації означення, наведеного у пункті (a) першого підпараграфа;

(b) коли між підприємствами та асоціаціями підприємств укладені угоди, або коли імплементовано схеми торгівлі дозволами на викиди чи еквівалентні механізми, якщо вони призводять до досягнення цілей захисту довкілля або підвищення енергоефективності.

2. Незважаючи на статтю 4(1), держави-члени можуть застосовувати рівень оподаткування, що дорівнює 0, до енергетичних продуктів та електроенергії, визначених у статті 2, якщо вони використовуються енергоємними підприємствами, означеними у параграфі 1 цієї статті.

3. Незважаючи на статтю 4(1), держави-члени можуть застосовувати оподаткування на рівні 50% від мінімальних рівнів, передбачених у цій Директиві, до енергетичних продуктів та електроенергії, визначених у статті 2, які використовуються суб’єктами господарювання, зазначеними у статті 11, які не єнергоємними підприємствами, означеними у параграфі 1 цієї статті.

4. Підприємства, які користуються перевагами, зазначеними у параграфах 2 та 3, повинні укласти угоди, стати членами схем торгівлі дозволами на викиди або стати учасниками еквівалентних схем, як зазначено в параграфі 1(b). Угоди, схеми торгівлі дозволами на викиди або еквівалентні механізми повинні призводити до досягнення екологічних цілей або підвищення енергоефективності, які в цілому є еквівалентними тим, яких було б досягнуто, якби застосовувалися мінімальні ставки згідно зі стандартами Співтовариства.

Стаття 18

1. Як відступ від положень цієї Директиви, державам-членам, зазначеним у додатку II, дозволено продовжувати застосовувати зниження рівнів оподаткування або звільнення, визначені у зазначеному додатку.

За передумови попереднього перегляду Радою, на основі пропозиції від Комісії, цей дозвіл припиняє дію 31 грудня 2006 року або в дату, зазначену в додатку II.

2. Незважаючи на періоди, визначені в параграфах 3-13, та за умови, що це не призводить до значного викривлення конкуренції, держави-члени, що зазнають труднощів при імплементації нових мінімальних рівнів оподаткування, можуть отримати дозвіл на застосування перехідного періоду до 01 січня 2007 року, зокрема з метою уникнення цінової нестабільності.

3. Королівство Іспанія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2007 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. До 31 грудня 2009 року воно також може застосовувати спеціальну знижену ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 287 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2003 року. Із 01 січня 2010 року до 01 січня 2012 року воно може використовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 302 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2010 року. Спеціальна знижена ставка на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, може також застосовуватися до таксі до 01 січня 2012 року. Стосовно статті 7(3)(a), у частині визначення комерційного використання до 01 січня 2008 року воно може використовувати максимальну допустиму споряджену масу брутто не менше ніж 3,5 тонн.

4. Республіка Австрія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2007 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. До 31 грудня 2009 року вона також може застосовувати спеціальну знижену ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 287 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2003 року. Із 01 січня 2010 року до 01 січня 2012 року вона може використовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 302 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2010 року.

5. Королівство Бельгія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2007 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. До 31 грудня 2009 року вона також може застосовувати спеціальну знижену ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 287 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2003 року. Із 01 січня 2010 року до 01 січня 2012 року вона може використовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 302 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2010 року.

6. Велике Герцогство Люксембург може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. До 31 грудня 2009 року воно також може застосовувати спеціальну знижену ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 272 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2003 року. Із 01 січня 2010 року до 01 січня 2012 року воно може використовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 302 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2010 року.

7. Португальська Республіка може застосовувати рівні оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії, що споживаються в автономних регіонах Азорських островів та Мадейри нижче, ніж мінімальні рівні оподаткування, встановлені у цій Директиві, щоб компенсувати витрати на транспортування, що виникли з причин віддаленості або розосередженості цих регіонів.

Португальська Республіка може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. До 31 грудня 2009 року вона також може застосовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 272 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2003 року. Із 01 січня 2010 року до 01 січня 2012 року вона може використовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 302 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2010 року. Диференційована ставка на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, може також застосовуватися до таксі до 01 січня 2012 року. Стосовно статті 7(3)(a), у частині визначення комерційного використання до 01 січня 2008 року вона може використовувати максимальну допустиму споряджену масу брутто не менше ніж 3,5 тонн.

Португальська Республіка може застосовувати повні чи часткові звільнення стосовно рівня оподаткування електроенергії до 01 січня 2010 року.

8. Грецька Республіка може застосовувати рівні оподаткування до 22 євро за 1000 л нижче мінімальних ставок, встановлених у цій Директиві, щодо газойлю, що використовується як паливо, та щодо бензину, що споживається у департаментах Лесбос, Хіос, Самос, Додеканес та Кіклади, а також на таких островах Егейського моря: Тасос, Північні Споради, Самотракія та Скірос.

Грецька Республіка може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для зміни своєї поточної системи оподаткування електроенергії на вході на систему оподаткування електроенергії на виході, та для досягнення нового мінімального рівня оподаткування для бензину.

Грецька Республіка може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро за 1000 л, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. До 31 грудня 2009 року вона також може застосовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 264 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2003 року. Із 01 січня 2010 року до 01 січня 2012 року вона може використовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 302 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2010 року. Диференційована ставка на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, може також застосовуватися до таксі до 01 січня 2012 року. Стосовно статті 7(3)(a), у частині визначення комерційного використання до 01 січня 2008 року вона може використовувати максимальну допустиму споряджену масу брутто не менше ніж 3,5 тонн.

9. Ірландія може застосовувати повні чи часткові звільнення чи зниження стосовно рівня оподаткування електроенергії до 01 січня 2008 року.

10. Французька Республіка може застосовувати повні або часткові звільнення чи зниження для енергетичних продуктів та електроенергії, що використовуються державою, регіональними та місцевими органи влади та іншими органами, що регулюються публічним правом, стосовно видів діяльності чи операцій, у яких вони беруть участь як публічні органи, до 01 січня 2009 року.

Французька Республіка може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для адаптації своєї наявної системи оподаткування електроенергії до положень, визначених у цій Директиви. Протягом цього періоду для оцінки дотримання мінімальних ставок, встановлених у цій Директиви, до уваги береться глобальний середній рівень наявного місцевого оподаткування електроенергії.

11. До 01 січня 2008 року Італійська Республіка у частині визначення комерційного використання, як передбачено статтею 7(3)(a), може застосовувати максимальну допустиму споряджену масу брутто не менше ніж 3,5 тонн.

12. До 01 січня 2008 року Федеративна Республіка Німеччина у частині визначення комерційного використання, як передбачено статтею 7(3)(a), може застосовувати максимальну допустиму споряджену масу брутто не менше ніж 12 тонн.

13. До 01 січня 2008 року Королівство Нідерланди у частині визначення комерційного використання, як передбачено статтею 7(3)(a), може застосовувати максимальну допустиму споряджену масу брутто не менше ніж 12 тонн.

14. У рамках встановлених перехідних періодів держави-члени повинні поступово скорочувати відповідні розриви між національними рівнями та новими мінімальними рівнями оподаткування. Однак, якщо відмінність між національним рівнем та мінімальним рівнем не перевищує 3% такого мінімального рівня, відповідна держава-член може дочекатися до кінця періоду, і вже потім коригувати свій національний рівень.

Стаття 18a

1. Як відступ від положень цієї Директиви, державам-членам, зазначеним у додатку III, дозволено продовжувати застосовувати зниження рівнів оподаткування або звільнення, визначені у зазначеному додатку.

За передумови попереднього перегляду Радою, на основі пропозиції від Комісії, цей дозвіл припиняє дію 31 грудня 2006 року або в дату, зазначену в додатку III.

2. Незважаючи на періоди, визначені в параграфах 3-11, та за умови, що це не призводить до значного викривлення конкуренції, держави-члени, що зазнають труднощів при імплементації нових мінімальних рівнів оподаткування, можуть отримати дозвіл на застосування перехідного періоду до 01 січня 2007 року, зокрема з метою уникнення цінової нестабільності.

3. Чеська Республіка може застосовувати повні чи часткові звільнення чи зниження стосовно рівня оподаткування твердих палив та природного газу до 01 січня 2008 року.

4. Республіка Естонія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 330 євро за 1000 л. Однак, із 01 травня 2004 року рівень оподаткування газойлю, що використовуються як паливо, не повинен становити менше ніж 245 євро за 1000 л.

Республіка Естонія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно неетилованого бензину, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 359 євро за 1000 л. Однак, із 01 травня 2004 року рівень оподаткування неетилованого бензину, що використовуються як паливо, не повинен становити менше ніж 287 євро за 1000 л.

Республіка Естонія може застосовувати загальне звільнення від оподаткування горючих сланців до 01 січня 2009 року. До 01 січня 2013 року вона може продовжувати застосовувати знижену ставку стосовно рівня оподаткування горючих сланців, за умови що після 01 січня 2011 року це не призведе до оподаткування нижче 50% відповідної мінімальної ставки Співтовариства.

Республіка Естонія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно горючих сланців, що використовуються для цілей централізованого теплопостачання, до мінімального рівня оподаткування.

Республіка Естонія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для зміни своєї поточної системи оподаткування електроенергії на вході на систему оподаткування електроенергії на виході.

5. Республіка Латвія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2011 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю та гасу, що використовуються як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро за 1000 л, та до 01 січня 2013 року - для досягнення рівня 330 євро. Однак, рівень оподаткування газойлю та гасу, що використовуються як паливо, не повинен становити менше ніж 245 євро за 1000 л із 01 травня 2004 року, та з 01 січня 2008 року - не менше ніж 274 євро за 1000 л.

Республіка Латвія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2011 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно неетилованого бензину, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 359 євро за 1000 л. Однак, рівень оподаткування неетилованого бензину не становити менше ніж 287 євро за 1000 л із 01 травня 2004 року, та з 01 січня 2008 року - не менше ніж 323 євро за 1000 л.

Республіка Латвія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно палива пічного побутового, що використовується для цілей централізованого теплопостачання, до мінімального рівня оподаткування.

Республіка Латвія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно електроенергії до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 травня 2007 року рівень оподаткування електроенергії не повинен становити менше ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

Республіка Латвія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно вугілля та коксу до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 травня 2007 року рівень оподаткування вугілля та коксу не повинен становити менше ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

6. Республіка Литва може застосовувати перехідний період до 01 січня 2011 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю та гасу, що використовуються як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро за 1000 л, та до 01 січня 2013 року - для досягнення рівня 330 євро. Однак, рівень оподаткування газойлю та гасу, що використовуються як паливо, не повинен становити менше ніж 245 євро за 1000 л із 01 травня 2004 року, та з 01 січня 2008 року - не менше ніж 274 євро за 1000 л.

Республіка Литва може застосовувати перехідний період до 01 січня 2011 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно неетилованого бензину, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 359 євро за 1000 л. Однак, рівень оподаткування неетилованого бензину не повинен становити менше ніж 287 євро за 1000 л із 01 травня 2004 року, та з 01 січня 2008 року - не менше ніж 323 євро за 1000 л.

7. Республіка Угорщина може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування свого національного рівня оподаткування стосовно електроенергії, природного газу, вугілля та коксу, що використовуються для цілей централізованого теплопостачання, до мінімальних рівнів оподаткування.

8. Республіка Мальта може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно електроенергії. Однак, із 01 травня 2007 року рівні оподаткування електроенергії не повинні бути меншими ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

Республіка Мальта може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю та гасу, що використовуються як паливо, до мінімальних рівнів 330 євро за 1000 л. Однак, із 01 травня 2004 року рівні оподаткування газойлю та гасу, що використовуються як паливо, не повинні бути меншими ніж 245 євро за 1000 л.

Республіка Мальта може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно неетилованого бензину та етилованого бензину, що використовуються як паливо, до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 травня 2004 року рівні оподаткування неетилованого бензину та етилованого бензину, що використовуються як паливо, не повинні бути меншими ніж 287 євро за 1000 л та 337 євро за 1000 л відповідно.

Республіка Мальта може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно природного газу, що використовується як опалювальне паливо, до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 січня 2007 року ефективні ставки податків, що застосовуються до природного газу, не повинні бути меншими ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

Республіка Мальта може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно твердого палива до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 січня 2007 року ефективні ставки податків, що застосовуються до відповідних енергетичних продуктів, не повинні бути меншими ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

9. Республіка Польща може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно неетилованого бензину, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 359 євро за 1000 л. Однак, із 01 травня 2004 року рівень оподаткування неетилованого бензину, що використовуються як паливо, не повинен становити менше ніж 287 євро за 1000 л.

Республіка Польща може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро за 1000 л, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. Однак, рівень оподаткування газойлю, що використовується як паливо, не повинен становити менше ніж 245 євро за 1000 л із 01 травня 2004 року, та з 01 січня 2008 року - менше ніж 274 євро за 1000 л.

Республіка Польща може застосовувати перехідний період до 01 січня 2008 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно палива пічного побутового до нового мінімального рівня 15 євро за 1000 л. Однак, із 01 травня 2004 року рівень оподаткування палива пічного побутового не повинен становити менше ніж 13 євро за 1000 л.

Республіка Польща може застосовувати перехідний період до 01 січня 2012 року для поступового коригування свого національного рівня оподаткування стосовно вугілля та коксу, що використовуються для цілей централізованого теплопостачання, до мінімального рівня оподаткування.

Республіка Польща може застосовувати перехідний період до 01 січня 2012 року для поступового коригування свого національного рівня оподаткування стосовно вугілля та коксу, що використовуються для опалення, крім як для централізованого теплопостачання, до мінімальних рівнів оподаткування.

Республіка Польща може до 01 січня 2008 року застосовувати повні або часткові звільнення або зниження для газойлю, що використовується як опалювальне паливо школами, дошкільними закладами та іншими комунальними службами, стосовно видів діяльності чи операцій, у яких вони беруть участь як публічні органи.

Республіка Польща може застосовувати перехідний період до 01 січня 2006 року для приведення у відповідність своєї системи оподаткування електроенергії до рамки Співтовариства.

10. Республіка Словенія може застосовувати, під фіскальним контролем, повне або часткове звільнення чи зниження стосовно рівня оподаткування природного газу. Повне або часткове звільнення чи зниження може застосовуватися до травня 2014 року або до того моменту, поки національна частка природного газу в кінцевому енергоспоживанні досягне 25%, залежно від того, що настане раніше. Однак як тільки національна частка природного газу у кінцевому енергоспоживанні досягне 20%, вона повинна ухвалити чітко позитивний рівень оподаткування, який повинен підвищуватися на щорічній основі для досягнення щонайменше мінімальної ставки наприкінці зазначеного вище періоду.

11. Словацька Республіка може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування свого національного рівня оподаткування стосовно електроенергії та природного газу, що використовуються як опалювальне паливо, до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 січня 2007 року рівень оподаткування електроенергії та природного газу, що використовується як опалювальне паливо, не повинен становити менше ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

Словацька Республіка може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно твердих палив до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 січня 2007 року рівень оподаткування твердих палив не повинен становити менше ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

12. У рамках встановлених перехідних періодів держави-члени повинні поступово скорочувати відповідні розриви між національними рівнями та новими мінімальними рівнями оподаткування. Однак, якщо відмінність між національним рівнем та мінімальним рівнем не перевищує 3% такого мінімального рівня, відповідна держава-член може дочекатися до кінця періоду, і вже потім коригувати свій національний рівень.

Стаття 18b

1. Незважаючи на періоди, визначені в параграфі 2, та за умови, що це не призводить до значного викривлення конкуренції, держави-члени, що зазнають труднощів при імплементації нових мінімальних рівнів оподаткування, можуть отримати дозвіл на застосування перехідного періоду до 01 січня 2007 року, зокрема з метою уникнення цінової нестабільності.

2. Республіка Кіпр може застосовувати перехідний період до 01 січня 2008 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю та гасу, що використовуються як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро за 1000 л, та до 01 січня 2010 року - для досягнення рівня 330 євро. Однак, із 01 травня 2004 року рівень оподаткування газойлю та гасу, що використовуються як паливо, не повинен бути меншими ніж 245 євро за 1000 л.

Республіка Кіпр може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно неетилованого бензину, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 359 євро за 1000 л. Однак, із 01 травня 2004 року рівень оподаткування неетилованого бензину, що використовуються як паливо, не повинен становити менше ніж 287 євро за 1000 л.

3. У рамках встановлених перехідних періодів держави-члени повинні поступово скорочувати відповідні розриви між національними рівнями та новими мінімальними рівнями оподаткування. Однак, якщо відмінність між національним рівнем та мінімальним рівнем не перевищує 3% такого мінімального рівня, відповідна держава-член може дочекатися до кінця періоду, і вже потім коригувати свій національний рівень.

Стаття 19

1. На додаток до положень, визначених у попередніх статтях, зокрема у статтях 5, 15 та 17, Рада, діючи одностайно за пропозицію Комісії, може надати дозвіл будь-якій державі-члену на запровадження додаткових звільнень або знижень з огляду на специфічні політичні міркування.

Держава-член, яка бажає запровадити такі заходи, повинна інформувати Комісію відповідно, а також вона повинна надати Комісії всю відповідну та необхідну інформацію.

Комісія вивчає запит, беручи до уваги, між іншим, питання належного функціонування внутрішнього ринку, потреби у забезпеченні добросовісної конкуренції та політики Співтовариства у сферах охорони здоров’я, захисту довкілля, енергетики та транспорту.

Протягом 3 місяців із моменту отримання всієї відповідної та необхідної інформації, Комісія повинна або представити пропозицію щодо надання дозволу на такий захід до Ради, або, альтернативно, повинна інформувати Раду про причини, чому вона не подала пропозицію щодо надання дозволу на такий захід.

2. Дозволи, зазначені у параграфі 1, повинні надаватися на максимальний період не довше 6 років, із можливістю поновлення, відповідно до процедури, визначеної у параграфі 1.

3. Якщо на думку Комісії звільнення або зниження, передбачені у параграфі 1, більше не є обґрунтованими, зокрема у розрізі добросовісності конкуренції або викривлення функціонування внутрішнього ринку, або з огляду на політику Співтовариства у сферах охорони здоров’я, захисту довкілля, енергетики та транспорту, вона повинна подати відповідні пропозиції до Ради. За поданими пропозиціями Рада повинна ухвалити одностайне рішення.

Стаття 20

1. Положення Директиви 92/12/ЄЕС стосовно контролю та переміщення застосовуються лише до таких енергетичних продуктів:

(a) продуктів, що підпадають під коди КН 1507-1518, якщо вони призначені для використання як опалювальне паливо або моторне пальне;

(b) продуктів, що підпадають під коди КН 2707 10, 2707 20, 2707 30 та 2707 50;

(c) продуктів, що підпадають під коди КН 2710 12-2710 19 68 та 2710 20-2710 20 39 та 2710 20 90 (лише для продуктів, менше 90 % об. яких (включно зі втратами) переганяється при температурі 210 °C та 65 % об. або більше (включно зі втратами) переганяється при температурі 250 °C, який визначають згідно з методом ISO 3405 (еквівалентним методу ASTMD86)). Однак, стосовно продуктів, що підпадають під коди КН 2710 12 21, 2710 12 25 та 2710 19 29 та 2710 20 90 (лише для продуктів, менше 90 % об. яких (включно зі втратами) переганяється при температурі 210 °C та 65 % об. або більше (включно зі втратами) переганяється при температурі 250 °C, який визначають згідно з методом ISO 3405 (еквівалентним методу ASTMD86)), положення щодо контролю та переміщення застосовуються лише до комерційного переміщення навалом;

(d) продуктів, що підпадають під коди КН 2711 (крім 2711 11, 2711 21 та 2711 29);

(e) продуктів, що підпадають під код КН 2901 10;

(f) продуктів, що підпадають під коди КН 2902 20, 2902 30, 2902 41, 2902 42, 2902 43 та 2902 44;

(g) продуктів, що підпадають під код КН 2905 11 00, які не є продуктами синтетичного походження, якщо вони призначені для використання як опалювальне паливо або моторне паливо;

(h) продуктів, що підпадають під коди КН 3824 99 86, 3824 99 92 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розріджувачів для лаків; та подібні продукти), 3824 99 93, 3824 99 96 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розчинників для лаків; та подібні продукти), 3826 00 10 та 3826 00 90, якщо вони призначені для використання як опалювальне паливо або моторне пальне.

2. Якщо держава-член вважає, що інші енергетичні продукти, крім зазначених у параграфі 1, призначені для використання, пропоновані до продажу або використовувані як опалювальне паливо, моторне пальне або в інший спосіб, що призводить до ухилення, уникнення або зловживання, вона повинна рекомендувати Комісії вжити відповідних дій. Це положення також застосовується до електроенергії. Комісія передає відповідне повідомлення іншим державам-членам протягом 1 місяця з моменту отримання. Рішення стосовно того, чи повинні відповідні продукти підпадати під дію положень Директиви 92/12/ЄЕС у частині контролю та переміщення, ухвалюється відповідно до процедури, встановленої у статті 27(2).

3. Держави-члени можуть, відповідно до двосторонніх угод, відмовитися від деяких або всіх контрольних заходів, визначених у Директиві 92/12/ЄЕС, стосовно деяких або всіх продуктів, зазначених у параграфі 1, крім яку випадках, коли вони охоплені статтями 7-9 цієї Директиви. Такі угоди не повинні впливати на держав-членів, які не є їх стороною. Усі такі двосторонні угоди повинні бути нотифіковані Комісії, яка повинна поінформувати про них інші держави-члени.

Стаття 21

1. На додаток до загальних положень, якими визначено подію, що призводить до виникнення податкового зобов’язання, та положень щодо сплати, визначених у Директиві 92/12/ЄЕС, сума оподаткування енергетичних продуктів повинна ставати належною до сплати з моменту настання однієї з подій, що призводять до виникнення податкового зобов’язання, згаданих у статті 2(3).

2. Для цілей цієї Директиви слово «виробництво» у статті 4(c) та 5(1) Директиви 92/12/ЄЕС, повинно вважатися таким, що включає «видобуток», у відповідних випадках.

3. Споживання енергетичних продуктів у власних приміщеннях підприємства, що виробляє енергетичні продукти, не повинне вважатися подією, що призводить до виникнення податкового зобов’язання, з настанням якої воно підлягає оподаткуванню, якщо споживання полягає у споживанні енергетичних продуктів, вироблених у власних приміщеннях підприємства. Держави-члени можуть також вважати споживання електроенергії та інших енергетичних продуктів, вироблених не у власних приміщеннях такого підприємства, та споживання енергетичних продуктів та електроенергії у власних приміщеннях підприємства, що виробляє палива, що можуть використовуватися для генерації електроенергії, як такі, що не спричиняють настання події, що призводить до виникнення податкового зобов’язання. Якщо споживання виникає для цілей, не пов’язаних із виробництвом енергетичних продуктів, та зокрема для урухомлення транспортних засобів, це має вважатися подією, що призводить до виникнення податкового зобов’язання.

4. Держави-члени можуть також передбачити, що енергетичні продукти та електроенергія підлягатимуть оподаткуванню у випадках, коли буде встановлено, що не виконується або припиняє виконуватися умова стосовно кінцевого використання, передбачена у національних правилах щодо цілей, до яких може застосовуватися зниження рівня оподаткування або звільнення від оподаткування.

5. Для цілей застосування статей 5 та 6 Директиви 92/12/ЄЕС, електроенергія та природний газ підлягають оподаткуванню, при цьому податкове зобов’язання виникає у момент постачання дистриб’ютором або редистриб’ютором. Якщо постачання для споживання відбувається у державі-члені, у якій дистриб’ютор або редистриб’ютор не має осідку, податок держави-члена постачання повинен підлягати стягненню з компанії, яка повинна бути зареєстрована у державі-члені постачання. У всіх випадках податок нараховується та стягується відповідно до процедур, встановлених кожною державою-членом.

Незважаючи на перший підпараграф, держави-члени мають право визначати подію, що призводить до виникнення податкового зобов’язання, у випадку, якщо не існує з’єднань між їхніми газопроводами та газопроводами інших держав-членів.

Суб’єкт, що виробляє електроенергію для власного використання, вважається дистриб’ютором. Незважаючи на положення статті 14(1)(a), держави-члени можуть звільняти малих виробників електроенергії від оподаткування, за умови що держави-члени оподатковують енергетичні продукти, які використовуються для виробництва такої електроенергії.

Для цілей застосування статей 5 та 6 Директиви 92/12/ЄЕС, вугілля, кокс та буре вугілля повинні підлягати оподаткуванню із виникненням податкового зобов’язання у момент постачання компаніями, які повинні бути зареєстровані для таких цілей у відповідних органах. Такі органи можуть дозволяти виробникам, торговцям, імпортерам або податковим представникам діяти у функції зареєстрованої компанії для виконання податкових зобов’язань, покладених на таку компанію. Нарахування та стягнення податку здійснюється відповідно до процедур, встановлених кожною державою-членом.

6. Держави-члени не повинні вважати «виробництвом енергетичних продуктів» таке:

(a) операції, під час яких випадково утворюється невеликий обсяг енергетичних продуктів;

(b) операції, під час яких користувач енергетичного продукту робить його повторне використання можливим на власному підприємстві, за умови що стосовно такого продукту вже сплачено податок, що не є нижчим ніж податок, який би належало сплатити у разі, якби стосовно повторно використаного енергетичного продукту належало сплатити податок знову;

(c) операцію, що складається зі змішування, поза виробничим підприємством або податковим складом, енергетичних продуктів з іншими енергетичними продуктами або іншими матеріалами, за умови що:

(i) оподаткування окремих компонентів уже відбулося і відповідні податки вже було сплачено раніше; та

(ii) сплачені суми не є меншими, ніж суми податку, який було б нараховано на суміш.

Умова згідно з пунктом (i) не застосовується у випадках, коли на суміш не поширюється дія положень щодо спеціального використання.

Стаття 22

У разі зміни ставок оподаткування, до запасів енергетичних продуктів, які вже випущено для споживання, може бути застосовано збільшений або зменшений податок.

Стаття 23

Держави-члени можуть відшкодовувати суми оподаткування, які вже сплачено за забруднені або випадково змішані енергетичні продукти, надіслані назад на податковий склад для рециклінгу.

Стаття 24

1. Енергетичні продукти, випущені для споживання у державі-члені, які зберігаються у стандартних баках комерційних моторних транспортних засобів та призначені для використання як пальне такими транспортними засобами та які зберігаються у спеціальних контейнерах та призначені для забезпечення функціонування під час транспортування систем, якими оснащені такі контейнери, не повинні підлягати оподаткуванню у жодній іншій державі-члені.

2. Для цілий цієї статті,

«стандартні баки» означає:

баки, які стаціонарно встановлені виробником на всіх моторних транспортних засобах того самого типу відповідних транспортних засобів, стаціонарне обладнання яких дозволяє використовувати пальне безпосередньо як для цілий урухомлення, так і у відповідних випадках для цілей забезпечення функціонування під час транспортування систем охолодження та інших систем. Газові баки, встановлені на моторних транспортних засобах, призначені для безпосереднього використання газу як пального, та газові баки, встановлені в інших системах, якими може бути оснащеного транспортний засіб, також повинні вважатися стандартними баками;
баки, які стаціонарно встановлені виробником на всіх контейнерах того самого типу відповідних контейнерів, стаціонарне обладнання яких дозволяє використовувати паливо безпосередньо для цілей забезпечення функціонування під час транспортування систем охолодження та інших систем, якими оснащені спеціальні контейнери.

Під «спеціальним контейнером» слід розуміти будь-який контейнер, обладнаний спеціально розробленим апаратом, для системи охолодження, системи подачі кисню, систем теплоізоляції та інших систем.

Стаття 25

1. Держави-члени інформують Комісію про рівні оподаткування, які вони застосовують до продуктів, перелік яких наведений у статті 2, станом на 1 січня кожного року та надалі після кожної зміни у національному законодавстві.

2. Якщо рівні оподаткування, що застосовуються державами-членами, виражені в одиницях вимірювання, які відрізняються від одиниць вимірювання, встановлених для кожного продукту у статтях 7-10, держави-члени також повинні нотифікувати відповідні рівні оподаткування після їх конвертації у такі одиниці.

Стаття 26

1. Держави-члени повинні інформувати Комісію про інструменти, ухвалені відповідно до статей 5, 14(2), 15 та 17.

2. Такі інструменти, як податкові звільнення, податкові зниження, податкова диференціація та податкові відшкодування у розумінні цієї Директиви, можуть становити державну допомогу, та у таких випадках про них повинно бути повідомлено Комісію відповідно до статті 88(3) Договору.

Інформація, надана Комісії на основі цієї Директиви, не звільняє держави-члени від обов’язку повідомлення, встановленого у статті 88(3) Договору.

3. Обов’язок інформувати Комісію відповідно до параграфа 1 про інструменти, ухвалені відповідно до статті 5, не звільняє держави-члени від будь-якого обов’язку щодо повідомлення відповідно до Директиви 83/189/ЄЕС.

Стаття 27

1. Комісії допомагає Комітет з акцизних податків, створений на підставі статті 24(1) Директиви 92/12/ЄЕС.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статті 5 та 7 Рішення 1999/468/ЄС.

Період, встановлений у статті 5(6) Рішення 1999/468/ЄС, повинен становити три місяці.

3. Комітет повинен ухвалити власний внутрішній регламент.

Стаття 28

1. Не пізніше ніж 31 грудня 2003 року держави-члени ухвалюють і оприлюднюють закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви. Вони негайно інформують про це Комісію.

2. Вони повинні застосовувати їх положення з 01 січня 2004 року, крім положень статей 16 та 18(1), які держави-члени можуть застосовувати з 01 січня 2003 року.

3. Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у випадку їх офіційної публікації. Методи здійснення такого покликання встановлюють держави-члени.

4. Держави-члени передають Комісії тексти основних положень національного права, які вони ухвалюють у сфері, що регулюється цією Директивою.

Стаття 29

Рада, діючи на основі звіту та, у відповідних випадках, пропозиції від Комісії, повинна здійснювати періодичний аналіз звільнень і знижень та мінімальних рівнів оподаткування, встановлених у цій Директиви, та, діючи одностайно, після консультацій із Європейським Парламентом, повинна ухвалювати необхідні інструменти. У звіті Комісії та під час розгляду Радою повинні враховуватися належне функціонування внутрішнього ринку, реальна величина мінімальних рівнів оподаткування та ширші цілі Договору.

Стаття 30

Незважаючи на статтю 28(2), директиви 92/81/ЄЕС та 92/82/ЄЕС скасовано з 31 грудня 2003 року.

Покликання на скасовані директиви необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву.

Стаття 31

Ця Директива набуває чинності у день її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Стаття 32

Цю Директиву адресовано державам-членам.

ДОДАТОК I

Таблиця A. - Мінімальні рівні оподаткування, що застосовуються до моторного пального

01 січня 2004 року

01 січня 2010 року

Етилований бензин

(у євро за 1 000 л)

Коди КН 2710 12 31, 2710 12 51 та 2710 12 59

421

Неетилований бензин

(у євро за 1 000 л)

Коди КН 2710 12 31, 2710 12 41, 2710 12 45 та 2710 12 49

359

Газойль

(у євро за 1 000 л)

Коди КН 2710 19 43-2710 19 48 та 2710 20 11-2710 20 19

302

330

Гас

(у євро за 1 000 л)

Коди КН 2710 19 21 та 2710 19 25

302

330

скраплений нафтовий газ (LPG)

(у євро за 1 000 кг)

Коди КН 2711 12 11-2711 19 00

125

Природний газ

(у євро за гігаджоуль вищої теплотворної здатності)

Коди КН 2711 11 00 та 2711 21 00

2,6

Таблиця B. - Мінімальні рівні оподаткування, що застосовуються до моторного пального, яке використовують для цілей, визначених у статті 8(2)

Газойль

(у євро за 1 000 л)

Коди КН 2710 19 43-2710 19 48 та 2710 20 11-2710 20 19

Гас

(у євро за 1 000 л)

Коди КН 2710 19 21 та 2710 19 25

скраплений нафтовий газ (LPG)

(у євро за 1 000 кг)

Коди КН 2711 12 11-2711 19 00

Природний газ

(у євро за гігаджоуль вищої теплотворної здатності)

Коди КН 2711 11 00 та 2711 21 00

0,3

Таблиця C. - Мінімальні рівні оподаткування, що застосовуються до опалювальних палив та електроенергії

Комерційне використання

Некомерційне використання

Газойль

(у євро за 1 000 л)

Коди КН 2710 19 43-2710 19 48 та 2710 20 11-2710 20 19

Паливо пічне побутове

(у євро за 1 000 кг)

Коди КН 2710 19 62-2710 19 68 та 2710 20 31-2710 20 39

Гас

(у євро за 1 000 л)

Коди КН 2710 19 21 та 2710 19 25

скраплений нафтовий газ (LPG)

(у євро за 1 000 кг)

Коди КН 2711 12 11-2711 19 00

Природний газ

(у євро за гігаджоуль вищої теплотворної здатності)

Коди КН 2711 11 00 та 2711 21 00

0,15

0,3

Вугілля та кокс

(у євро за гігаджоуль вищої теплотворної здатності)

Коди КН 2701, 2702 та 2704

0,15

0,3

Електроенергія

(у євро за МВт•год)

Код КН 2716

0,5

1,0

ДОДАТОК II

Знижені ставки оподаткування та звільнення від такого оподаткування, як зазначено у статті 18(1)

1. БЕЛЬГІЯ:

для скрапленого нафтового газу (LPG), природного газу та метану;
для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;
для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;
для навігації приватних прогулянкових суден;
для зниження ставки акцизного податку на паливо пічне побутове для заохочення використання більш екологічно дружніх видів палива. Таке зниження повинне бути чітко пов’язане із вмістом сірки та у жодному разі знижена ставка не може становити менше ніж 6,5 євро за тонну;
для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком;
для диференційованої ставки акцизного податку на неетилований бензин із низьким вмістом сірки (50%) та з низьким вмістом ароматичних речовин (35%);
для диференційованої ставки акцизного податку на дизель із низьким вмістом сірки (50 ppm).

2. ДАНІЯ:

для диференційованої ставки акцизного податку, з 01 лютого 2002 року до 31 січня 2008 року, на паливо пічне побутове та мазут, що використовується енергоємними фірмами для виробництва тепла та гарячої води. Максимальна сума дозволеної диференціації акцизного податку становить 0,0095 євро на кг для палива пічного побутового та 0,008 євро на літр мазуту. Зниження акцизного податку повинні відповідати умовам цієї Директиви та, зокрема, мінімальним ставкам;
для зниження ставки податку на дизель для заохочення до використання більш екологічно дружніх видів палива, за умови що такі стимули прив’язані до запровадження технічних характеристик, що включають питому вагу, вміст свинцю, точку дистиляції, цетанове число та індекс, а також за умови, що такі ставки відповідають зобов’язанням, передбаченим у цій Директиві;
для застосування диференційованих ставок акцизного податку до бензину, що розповсюджується заправними станціями, які обладнані зворотною системою для бензинових випарів, та бензину, що розповсюджується іншими заправними станціями, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним ставкам акцизного податку;
для диференційованих ставок акцизного податку на бензин, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;
для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;
для диференційованих ставок акцизного податку на газойль, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;
для часткового відшкодування комерційному сектору, за умови що відповідні податки відповідають праву Співтовариства та за умови що сума сплачених та не відшкодованих податків за весь час відповідає мінімальним ставкам податку або контрольному збору з мінеральних олив, як передбачено у праві Співтовариства;
для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;
для застосування зниженої ставки акцизного податку максимум 0,03 данські крони за літр бензину, що розповсюджується через заправні станції, що відповідають більш суворим стандартам стосовно обладнання та функціонування, розроблених з метою зниження витоків метилтретинного бутилового етеру у ґрунтові води, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним ставкам акцизного податку.

3. НІМЕЧЧИНА:

для диференційованої ставки акцизного податку на палива з максимальним вмістом сірки 10 ppm із 01 січня 2003 року до 31 грудня 2005 року;
для використання відхідних вуглеводневих газів як опалювального палива;
для диференційованої ставки акцизного податку на мінеральні оливи, що використовуються як паливо транспортними засобами місцевих громадських пасажирських перевезень, за умови відповідності зобов’язанням, передбаченим Директивою 92/82/ЄЕС;
для зразків мінеральних олив, призначених для аналізу, виробничих випробувань або інших наукових цілей;
для диференційованої ставки акцизного податку на мазути, що використовуються виробничою промисловістю, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, передбаченим у цій Директиві;
для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

4. ГРЕЦІЯ:

для використання національними збройними силами;
для надання звільнення від сплати акцизних податків на мінеральні оливи для палив, призначених для використання як паливо транспортних засобів Міністерства у справах Президента та сил національної поліції;
для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;
для диференційованих ставок податку на неетилований бензин із метою відображення різних екологічних категорій, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;
для скрапленого нафтового газу (LPG) та метану, що використовуються для промислових цілей.

5. ІСПАНІЯ:

для скрапленого нафтового газу (LPG), що використовується як паливо для транспортних засобів місцевого громадського транспорту;
для скрапленого нафтового газу (LPG), що використовується як паливо для таксі;
для диференційованих ставок податку на неетилований бензин із метою відображення різних екологічних категорій, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;
для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

6. ФРАНЦІЯ:

для диференційованих ставок податку на дизель для комерційних транспортних засобів, до 01 січня 2005 року, що не може становити менше ніж 380 євро за 1000 л із 01 березня 2003 року;
у рамках певних політик, спрямованих на надання допомоги у районах, які постраждали від депопуляції;
для споживання на острові Корсика, за умови що знижені ставки завжди відповідають мінімальним ставкам податку на мінеральні оливи, передбачені згідно з правом Співтовариства;
для диференційованої ставки податку на нове паливо, що складається з водно-антифризово-дизельної емульсії, стабілізованої поверхнево-активними речовинами, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та зокрема мінімальним ставкам акцизного податку;
для диференційованої ставки акцизного податку на преміальний неетилований бензин, що містить калієві добавки для підвищення стійкості клапанів перед прогоранням (або будь-яку іншу добавку з еквівалентним ефектом);
для палива, що використовується таксі, у межах лімітів річної квоти;
для звільнення від акцизного податку газів, що використовуються як паливо для громадського транспорту, у межах річної квоти;
для звільнення від акцизного податку газів, що використовуються як моторне паливо транспортними засобами для збирання відходів, що працюють на газовому паливі;
для зниження ставки оподаткування палива пічного побутового з метою заохочення використання більш екологічно дружніх видів палив; таке зниження повинне бути безпосередньо прив’язане до вмісту сірки та ставка стягуваного з палива пічного побутового податку повинна відповідати мінімальній ставці оподаткування палива пічного побутового, передбаченій правом Співтовариства;
для звільнення палива пічного побутового, що використовується при виробництві алюмінію у регіоні Гарданн;
для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;
для бензину, що постачається з гаваней Корсики для приватних прогулянкових суден;
для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком;
для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень до 31 грудня 2005 року;
для надання дозволів на застосування диференційованої ставки акцизного податку на паливну суміш «бензин/похідні етилового спирту, спиртова складова яких має сільськогосподарське походження» та на застосування диференційованої ставки акцизного податку на паливну суміш «дизель/естери рослинної олії». Щоб забезпечити можливість використання зниження акцизного податку на суміші, що містять естери рослинної олії та похідні етилового спирту, що використовуються як паливо у розумінні цієї Директиви, французькі органи повинні видати необхідні дозволи одиницям виробництва біопалива щонайпізніше до 31 грудня 2003 року. Такі дозволи повинні бути дійсними не довше ніж шість років з дати видачі. Зазначене у дозволі зниження може застосовуватися після 31 грудня 2003 року до дати завершення терміну дії дозволу. Зниження акцизних податків не повинне перевищувати 35,06 євро/гл або 396,64 євро/т для естерів рослинної олії та 50,23 євро/гл або 297,35 євро/т для похідних етилового спирту, що використовуються у відповідних сумішах. Зниження акцизних податків повинне коригуватися з метою врахування зміни у цінах на сировину для уникнення виплати надмірних компенсацій стосовно додаткових витрат, пов’язаних із виробництвом біопалив. Це Рішення застосовується з набранням чинності з 01 листопада 1997 року. Воно втрачає чинність 31 грудня 2003 року;
для надання дозволів на застосування диференційованої ставки акцизного податку на суміш «місцеве опалювальне паливо/естери рослинної олії». Щоб забезпечити можливість використання зниження акцизного податку на суміші, що містять естери рослинної олії, та використовуються як паливо у розумінні цієї Директиви, французькі органи повинні видати необхідні дозволи одиницям виробництва біопалива щонайпізніше до 31 грудня 2003 року. Такі дозволи повинні бути дійсними не довше ніж шість років з дати видачі. Зазначене у дозволі зниження може застосовуватися після 31 грудня 2003 року до дати завершення терміну дії дозволу, проте його дію не може бути продовжено. Зниження акцизних податків не повинне перевищувати 35,06 євро/гл або 396,64 євро/т для естерів рослинної олії, що використовуються у відповідних сумішах. Зниження акцизного податку повинне коригуватися з метою врахування зміни у цінах на сировину для уникнення виплати надмірних компенсацій стосовно додаткових витрат, пов’язаних із виробництвом біопалив. Це Рішення застосовується з набранням чинності з 01 листопада 1997 року. Воно втрачає чинність 31 грудня 2003 року.

7. ІРЛАНДІЯ:

для скрапленого нафтового газу (LPG), природного газу та метану, що використовується як моторне пальне;
для моторних транспортних засобів, що їх використовують інваліди;
для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;
для диференційованих ставок податку на неетилований бензин із метою відображення різних екологічних категорій, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;
для диференційованої ставки акцизного податку на дизель із низьким вмістом сірки;
для виробництва алюмінію у регіоні Шаннон;
для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;
для навігації приватних прогулянкових суден;
для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

8. ІТАЛІЯ:

для диференційованих ставок акцизного податку на суміші, що використовуються як моторне пальне, що містять 5% або 25% біодизелю, до 30 червня 2004 року. Зниження акцизного податку не може бути більшим за суму акцизного податку, що підлягає сплаті з обсягу біопалив, що присутні у продуктах, до яких може бути застосовано зниження. Зниження акцизного податку повинне коригуватися з метою врахування зміни у цінах на сировину для уникнення виплати надмірних компенсацій стосовно додаткових витрат, пов’язаних із виробництвом біопалив;
для скорочення ставки акцизного податку на палива, що використовуються операторами дорожнього транспорту, до 01 січня 2005 року, що не може становити менше ніж 370 євро за 1000 л з 01 січня 2004 року;
для відхідних вуглеводневих газів, що використовуються як паливо;
для зниження ставки акцизного податку на водно-дизельні емульсії та емульсії води і палива пічного побутового з 01 жовтня 2000 року до 31 грудня 2005 року, за умови що знижена ставка відповідає зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та зокрема мінімальним ставкам акцизного податку;
для метану, що використовується як пальне моторних транспортних засобів;
для національних збройних сил;
для карет швидкої медичної допомоги;
для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;
для палива, що використовується таксі;
у певних географічних районах з особливо несприятливими умовами, для зниження ставок акцизного податку на внутрішнє паливо та скраплений нафтовий газ (LPG), що використовуються для опалення та розподіляються через мережі у таких районах, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та зокрема мінімальним ставкам акцизного податку;
для споживання у регіонах Валле-д’Аоста та Горіція;
для зниження ставки акцизного податку на бензин, що споживається на території Фріулі-Венеція-Джулія, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та зокрема мінімальним ставкам акцизного податку;
для зниження ставки акцизного податку на мінеральні оливи, що споживаються у регіонах Удіне та Трієсте, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, передбаченим у цій Директиві;
для звільнення від акцизного податку на мінеральні оливи, що використовуються як паливо на виробництві алюмінію на Сардинії;
для зниження ставки акцизного податку на нафтове паливо, що використовується для виробництва пари, та газойлю, що використовується у печах для сушіння та «активації» молекулярних сит у Реджо-ді-Калабрія, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, передбаченим у цій Директиві;
для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;
для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

9. ЛЮКСЕМБУРГ:

для скрапленого нафтового газу (LPG), природного газу та метану;
для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;
для зниження ставки акцизного податку на паливо пічне побутове для заохочення використання більш екологічно дружніх видів палива. Таке зниження повинне бути чітко пов’язане із вмістом сірки та у жодному разі знижена ставка не може становити менше ніж 6,5 євро за тонну;
для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

10. НІДЕРЛАНДИ:

для скрапленого нафтового газу (LPG), природного газу та метану;
для зразків мінеральних олив, призначених для аналізу, виробничих випробувань або інших наукових цілей;
для використання національними збройними силами;
для застосування диференційованих ставок акцизного податку на скраплений нафтовий газ (LPG), що використовується як паливо для громадського транспорту;
для диференційованої ставки акцизного податку на скраплений нафтовий газ (LPG), що використовується як паливо для транспортних засобів, що здійснюють збирання відходів, висушування каналів та прибирання вулиць;
для диференційованої ставки акцизного податку на дизель із низьким вмістом сірки (50 ppm) до 31 грудня 2004 року;
для диференційованої ставки акцизного податку на бензин із низьким вмістом сірки (50 ppm) до 31 грудня 2004 року.

11. АВСТРІЯ:

для природного газу і метану;
для скрапленого нафтового газу (LPG), що використовується для транспортних засобів місцевого громадського транспорту;
для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

12. ПОРТУГАЛІЯ:

для диференційованих ставок податку на неетилований бензин із метою відображення різних екологічних категорій, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;
для звільнення від акцизного податку скрапленого нафтового газу (LPG), природного газу та метану, що використовуються як паливо для місцевих громадських пасажирських перевезень;
для зниження ставки акцизного податку на нафтове паливо, що споживається у автономному регіоні Мадейра; це зниження не може перевищувати розмір додаткових витрат, що виникають на транспортування нафтового палива у зазначений регіон;
для зниження ставки акцизного податку на паливо пічне побутове з метою заохочення використання більш екологічно дружніх видів палив; таке зниження повинне бути безпосередньо прив’язане до вмісту сірки та ставка стягуваного з палива пічного побутового повинна відповідати мінімальній ставці податку на паливо пічне побутове, передбаченій правом Співтовариства;
для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;
для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

13. ФІНЛЯНДІЯ:

для природного газу, що використовується як паливо;
для звільнення від акцизного податку на метан та скраплений нафтовий газ (LPG) для усіх цілей;
для зниження ставок акцизного податку на дизельне паливо та опалювальний газойль, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статтях 7-9;
для зниження ставок акцизного податку на неетилований та етилований бензин зі зміненою формулою, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;
для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;
для навігації приватних прогулянкових суден;
для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

14. ШВЕЦІЯ:

для зниження ставок податку на дизель відповідно до екологічних класифікацій;
для диференційованих ставок податку на неетилований бензин з метою відображення різних екологічних категорій, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, мінімальним ставкам акцизного податку;
для диференційованої ставки енергетичного податку на алкілований бензин для двотактних двигунів, до 30 червня 2008 року, за умови що загальний акцизний податок, що застосовується до нього, відповідає умовам цієї Директиви;
для звільнення від акцизного податку на метан біологічного походження та інші відхідні гази;
для зниження ставки акцизного податку на мінеральні оливи, що використовуються для промислових цілей, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, передбаченим у цій Директиві;
для зниження ставки акцизного податку на мінеральні оливи, що використовуються для промислових цілей, шляхом впровадження як ставки, що є нижчою за стандартну ставку, так і зниженої ставки для енергоємних підприємств, за умови що ставки відповідають зобов’язанням, передбаченим у цій Директиві, та не призводять до викривлення конкуренції;
для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви.

15. ВЕЛИКА БРИТАНІЯ:

для диференційованих ставок акцизного податку для дорожнього палива, що містить біодизель, та чистого біодизелю, що використовується як дорожнє паливо, до 31 березня 2007 року. Повинні бути дотримані мінімальні ставки Співтовариства та не повинно існувати надмірної компенсації додаткових витрат, пов’язаних із виробництвом біопалив;
для скрапленого нафтового газу (LPG), природного газу та метану, що використовується як моторне пальне;
для зниження ставки акцизного податку на дизель для заохочення використання більш екологічно дружніх видів палива;
для диференційованих ставок податку на неетилований бензин із метою відображення різних екологічних категорій, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та, зокрема, відповідають мінімальним рівням оподаткування, передбаченим у статті 7 зазначеної Директиви;
для транспортних засобів місцевих громадських пасажирських перевезень;
для диференційованої ставки податку на водно-дизельну емульсію, за умови що диференційовані ставки відповідають зобов’язанням, встановленим у цій Директиві, та зокрема мінімальним ставкам акцизного податку;
для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) цієї Директиви;
для навігації приватних прогулянкових суден;
для відпрацьованих олив, які повторно використовуються як паливо, безпосередньо після процесу відновлення або після процесу рециклінгу для відпрацьованих олив, та якщо використання обкладається акцизним податком.

ДОДАТОК III

Знижені ставки оподаткування та звільнення від такого оподаткування, як зазначено у статті 18a(1):

1. Латвія

для енергетичних продуктів та електроенергії, що використовуються транспортними засобами громадських пасажирських перевезень;

2. Литва

для вугілля, коксу та бурого вугілля до 01 січня 2007 року,
для природного газу та електроенергії до 01 січня 2010 року,
для водно-бітумної емульсії, що не використовується для виробництва електроенергії та тепла, до 01 січня 2010 року;

3. Угорщина

для вугілля та коксу до 01 січня 2009 року;

4. Мальта

для навігації приватних прогулянкових суден,
для повітряної навігації, крім зазначеної у статті 14(1)(b) Директиви 2003/96/ЄС;

5. Польща

для авіаційного палива, палива для турбокомпресорних двигунів та моторних олив для авіаційних двигунів, що його продають виробники таких палив за замовленнями Міністерства національної оборони або Міністерства внутрішніх справ для авіаційної галузі, або Агентства матеріальних резервів для поповнення державних резервів, або організаційними підрозділами санітарної авіації для забезпечення потреб таких підрозділів,
газойль для суднових двигунів, двигунів для морської техніки та моторних олив для суднових двигунів і двигунів для морської техніки, що їх продають виробники таких палив за замовленнями Агентства резервних запасів для поповнення державних резервів, або на замовлення Міністерства національної оборони для задоволення потреб військово-морських сил, або на замовлення Міністерства внутрішніх справ для забезпечення потреб морського інжинірингу,
авіаційне паливо, паливо для турбокомпресорних двигунів та газойль для суднових двигунів та двигунів для морської техніки, а також оливи для авіаційних двигунів, суднових двигунів та двигунів для морської техніки, що їх продає Агентство резервних запасів на замовлення Міністерства національної оборони або Міністерства внутрішніх справ.

(-1) OB L 293, 24.10.1990, с. 1. Регламент з останніми змінами, внесеними Регламентом Комісії (ЄС) № 29/2002 (OB L 6, 10.01.2002, с. 3).

(-2) OB L 279, 23.10.2001, с. 1.

(-3) OB L 42, 23.02.1970, с. 1.

Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua/. Оригінальний текст перекладу

Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою