Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо визначення осіб, які не можуть бути усиновлювачами
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 981-2025-п
Прийнято: 2025-08-13
Чинна редакція від: 2025-08-13
Стан: in_force
Rada ID: 981-2025-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 13 серпня 2025 р. № 981
Київ
Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо визначення осіб, які не можуть бути усиновлювачами
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни щодо визначення осіб, які не можуть бути усиновлювачами, що додаються.
Прем'єр-міністр України
Ю. СВИРИДЕНКО
Інд. 26
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 серпня 2025 р. № 981
ЗМІНИ
щодо визначення осіб, які не можуть бути усиновлювачами, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
1. Пункт 17 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 925; 2006 р., № 6, ст. 299; 2009 р., № 47, ст. 1572; 2010 р., № 1, ст. 38; 2020 р., № 20, ст. 763, № 50, ст. 1568; 2025 р., № 8 ст. 667), викласти в такій редакції:
“17. Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи, крім:
осіб, зазначених у статті 212 Сімейного кодексу України;
осіб, які за станом здоров’я не можуть виконувати обов’язки щодо виховання дітей (особи з інвалідністю I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії або за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують стороннього догляду; особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);
осіб, які не пройшли курс навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення дитячого будинку сімейного типу, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Не можуть бути батьками-вихователями особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї (зокрема малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну, наркотичну залежність, психотичні розлади, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, в яких офіційно зареєстровано асоціальні прояви, нахили до насильства.”.
2. Пункт 14 Положення про прийомну сім’ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 926; 2005 р., № 3, ст. 132; 2006 р., № 6, ст. 299; 2009 р., № 47, ст. 1572; 2010 р., № 1, ст. 38; 2020 р., № 20, ст. 763, № 50, ст. 1568; 2025 р., № 8, ст. 667, № 56, ст. 3864), викласти в такій редакції:
“14. Прийомними батьками можуть бути окремі працездатні особи та особи, які перебувають у шлюбі, крім випадків, коли хоча б одна з них:
зазначена в статті 212 Сімейного кодексу України;
не пройшла курс навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
за станом здоров’я не може виконувати обов’язки щодо виховання дітей (особи з інвалідністю I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії або за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують стороннього догляду; особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).
Не можуть бути прийомними батьками особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї (зокрема малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну, наркотичну залежність, психотичні розлади, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, в яких офіційно зареєстровано асоціальні прояви, нахили до насильства.
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.”.
3. У Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561; 2010 р., № 1, ст. 38; 2020 р., № 20, ст. 763; 2022 р., № 46, ст. 2530; 2024 р., № 32, ст. 2024; 2025 р., № 8, ст. 667, № 56, ст. 3864):
- 1) пункт 38 викласти в такій редакції:
“38. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути влаштовані тільки в сім’ї повнолітніх осіб.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, не можуть бути влаштовані в сім’ї осіб, які:
зазначені в статті 212 Сімейного кодексу України;
є особами з інвалідністю I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії або за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують стороннього догляду;
проживають на спільній житловій площі з членами сім’ї, які мають розлади здоров’я або поведінку чи спосіб життя, що може негативно вплинути на здоров’я дитини, її фізичний, психічний, моральний стан або інтелектуальний розвиток;
поведінка та інтереси яких суперечать інтересам дитини, яка може бути влаштована в сім’ю на виховання.”;
- 2) пункт 40 після абзацу п’ятнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
“13) лист територіального органу Національної поліції про відсутність чи наявність фактів вчинення особою домашнього насильства або насильства за ознакою статі, що підтверджує/спростовує застосування до неї адміністративного стягнення за відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.”.
У зв’язку з цим абзаци шістнадцятий - двадцять перший вважати відповідно абзацами сімнадцятим - двадцять другим.
4. Пункт 22 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 79, ст. 2660; 2022 р., № 46, ст. 2530, № 67, ст. 4024; 2025 р., № 45, ст. 3056), після абзацу тринадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
“10) лист територіального органу Національної поліції про відсутність чи наявність фактів вчинення особою домашнього насильства або насильства за ознакою статі, що підтверджує/спростовує застосування до неї адміністративного стягнення за відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.”.
У зв’язку з цим абзаци чотирнадцятий - сімнадцятий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим - вісімнадцятим.
5. У Порядку створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 893 “Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 69, ст. 4386; 2024 р., № 54, ст. 3207; 2025 р., № 4, ст. 268):
- 1) пункт 5 викласти в такій редакції:
“5. Кандидатом у патронатні вихователі може бути особа, зокрема фізична особа - підприємець, яка провадить підприємницьку діяльність за визначеним видом економічної діяльності (КВЕД 97.00 та/або КВЕД 88.91, та/або КВЕД 85.59, та/або КВЕД 87.90) відповідно до відомостей з ЄДРПОУ (далі - особа, яка провадить підприємницьку діяльність), яка виявила бажання виконувати обов’язки патронатного вихователя на професійній основі, а також:
може створити належні умови для проживання влаштованої дитини, її навчання та розвитку, здійснення санітарно-гігієнічних процедур;
має повнолітнього члена своєї сім’ї (чоловіка або дружину, сина чи доньку, іншого члена сім’ї) чи іншу повнолітню особу, яка готова бути помічником патронатного вихователя та разом з кандидатом у патронатні вихователі пройти навчання і надавати допомогу у догляді за дитиною, влаштованою під патронат.
Патронатними вихователями не можуть бути особи, які:
виховують власну дитину віком до трьох років, дитину з інвалідністю підгрупи А або дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність;
є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями;
зазначені в статті 212 Сімейного кодексу України;
перебувають на обліку сімей/осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах;
стосовно яких було прийнято рішення органу опіки та піклування або суду про відібрання дитини;
перебувають під слідством;
перебувають на профілактичному обліку в органах Національної поліції як кривдники відповідно до Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 25 лютого 2019 р. № 124;
проживають (перебувають) на території активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Також патронатними вихователями не можуть бути особи, члени сім’ї яких проживають на спільній житловій площі з патронатним вихователем та мають обмеження, визначені абзацами п’ятим - тринадцятим цього пункту.”;
- 2) пункт 6 доповнити підпунктом 6 такого змісту:
“6) лист територіального органу Національної поліції про відсутність чи наявність фактів вчинення особою домашнього насильства або насильства за ознакою статі, що підтверджує/спростовує застосування до неї адміністративного стягнення за відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.”.