Про внесення змін до Положення про Міністерство охорони здоров'я України
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 90-2020-п
Прийнято: 2020-01-24
Чинна редакція від: 2020-01-24
Стан: in_force
Rada ID: 90-2020-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 24 січня 2020 р. № 90
Київ
Про внесення змін до Положення про Міністерство охорони здоров’я України
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести зміни до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 267 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 38, ст. 1141, № 65, ст. 2157; 2018 р., № 4, ст. 179; 2019 р., № 12, ст. 399, № 43, ст. 1483; 2020 р., № 2, ст. 1), виклавши його в редакції, що додається.
Прем'єр-міністр України
О.ГОНЧАРУК
Інд. 73
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 березня 2015 р. № 267
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 24 січня 2020 р. № 90)
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство охорони здоров’я України
1. Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань, забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах:
епідеміологічного нагляду (спостереження), імунопрофілактики, промоції здорового способу життя та запобігання факторам ризику, попередження та зниження рівня вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення, безпеки харчових продуктів, регламентації факторів середовища життєдіяльності населення, гігієнічної регламентації небезпечних факторів, створення національної системи крові, управління системою якості щодо безпеки крові, біологічної безпеки та біологічного захисту, боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів, реагування на небезпеки для здоров’я та надзвичайні стани в сфері охорони здоров’я, а також забезпечення формування державної політики у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення;
розвитку медичних послуг, впровадження електронної системи охорони здоров’я, забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення;
технічного регулювання медичних виробів, медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують, косметичної продукції;
забезпечення населення якісними, ефективними та безпечними лікарськими засобами, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також безпечних медичних виробів та косметичної продукції;
розвитку кадрового потенціалу системи охорони здоров’я, вищої медичної, фармацевтичної освіти та науки.
2. МОЗ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
3. Основними завданнями МОЗ є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері охорони здоров’я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань, забезпечення формування та реалізація державної політики у сферах:
1) епідеміологічного нагляду (спостереження), імунопрофілактики, промоції здорового способу життя та запобігання факторам ризику, попередження та зниження рівня вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення, безпеки харчових продуктів, регламентації факторів середовища життєдіяльності населення, гігієнічної регламентації небезпечних факторів, створення національної системи крові, управління системою якості щодо безпеки крові, біологічної безпеки та біологічного захисту, боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів, реагування на небезпеки для здоров’я та надзвичайні стани в сфері охорони здоров’я, а також забезпечення формування державної політики у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення;
2) розвитку медичних послуг, впровадження електронної системи охорони здоров’я, забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення;
3) забезпечення населення якісними, ефективними та безпечними лікарськими засобами, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також безпечних медичних виробів та косметичної продукції;
4) технічного регулювання медичних виробів, медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують, косметичної продукції;
5) розвитку кадрового потенціалу системи охорони здоров’я, вищої медичної, фармацевтичної освіти та науки.
4. МОЗ відповідно до покладених на нього завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Кабінету Міністрів України;
2) розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;
3) погоджує проекти законів, інші акти законодавства, які надходять на погодження від інших міністерств та центральних органів виконавчої влади, готує в межах повноважень, передбачених законом, висновки і пропозиції до проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
4) готує в межах повноважень, передбачених законом, зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президента України;
5) визначає перспективи та пріоритетні напрями розвитку сфер охорони здоров’я, у яких МОЗ формує та реалізує державну політику;
6) здійснює нормативно-правове регулювання у сферах охорони здоров’я, у яких МОЗ формує та реалізує державну політику;
7) здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує виконання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами України з питань, що належать до компетенції МОЗ;
8) веде та визначає порядок функціонування інформаційно-аналітичних систем, інформаційних ресурсів, електронних реєстрів та баз даних, які створюються, впроваджуються та ведуться у сферах охорони здоров’я за напрямами, визначеними цим Положенням;
9) затверджує перелік відомостей електронних документів та записів електронних реєстрів, які створюються, впроваджуються та ведуться з метою організації, підтримки та забезпечення процесів та надання послуг, та за необхідності форми документів у паперовому вигляді у сферах охорони здоров’я та за напрямами, визначеними цим Положенням;
10) у сфері охорони здоров’я:
забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, додержання закладами охорони здоров’я, підприємствами, установами та організаціями права громадян на охорону здоров’я та прав пацієнта;
готує пропозиції стосовно визначення пріоритетних напрямів розвитку охорони здоров’я, розробляє та організовує виконання державних комплексних та цільових програм охорони здоров’я;
здійснює організаційне керівництво судово-медичною і судово-психіатричною службами;
здійснює керівництво службою медицини катастроф;
погоджує щорічні регіональні плани функціонування та розвитку системи екстреної медичної допомоги в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі;
визначає єдині вимоги і критерії до закладів охорони здоров’я системи екстреної медичної допомоги та їх структурних одиниць, а також до закладів охорони здоров’я, які можуть бути залучені до надання екстреної медичної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, здійснює контроль за дотриманням таких вимог і критеріїв;
затверджує примірні штатні розписи і табелі оснащення закладів охорони здоров’я системи екстреної медичної допомоги та їх структурних одиниць;
визначає єдині кваліфікаційні вимоги до працівників сфери охорони здоров’я;
організовує наукове забезпечення функціонування системи екстреної медичної допомоги;
сприяє працевлаштуванню випускників закладів вищої освіти;
аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти, що належать до сфери управління МОЗ;
розробляє порядок атестації здобувачів вищої освіти на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти за спеціальностями галузі знань “22. Охорона здоров’я”;
затверджує:
галузеві стандарти у сфері охорони здоров’я, зокрема клінічні протоколи і стандарти, здійснює контроль за їх дотриманням;
критерії та стандарти акредитації закладів охорони здоров’я;
єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються певними видами медичної і фармацевтичної діяльності;
норми харчування для дітей у закладах дошкільної освіти, фізіологічні норми харчування для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
норми радіаційної безпеки та допустимі рівні впливу на людину інших фізичних факторів;
нормативи навантаження лікуючих лікарів;
порядок проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності громадян;
порядок надання медичної допомоги лікарями та іншими медичними працівниками і порядок направлення пацієнтів до закладу охорони здоров’я, що надає медичну допомогу відповідного виду;
порядок проведення обов’язкових медичних оглядів здобувачів освіти усіх рівнів;
порядок проведення клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантатів і експертизи матеріалів клінічних випробувань з метою їх застосування у клінічній практиці;
положення про здійснення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у закладах загальної середньої освіти;
правила визначення придатності за станом здоров’я осіб для роботи на суднах;
стандарт надання медичної допомоги особам, які постраждали або особам, які ймовірно постраждали від домашнього насильства;
порядок проведення та документування результатів медичного обстеження осіб, які постраждали від домашнього насильства;
здійснює:
ліцензування господарської діяльності з медичної практики;
ліцензування господарської діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим МОЗ;
контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов з медичної практики, банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим МОЗ;
акредитацію закладів охорони здоров’я у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 765 “Про затвердження Порядку акредитації закладу охорони здоров’я” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 29, с. 61; 2013 р., № 2, ст. 40);
державний контроль діяльності психіатричних установ незалежно від форми власності та фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги;
організацію заходів щодо поширення здорового способу життя серед населення;
організацію екстреної медичної допомоги, медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівні, паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації, організацію надання медичної допомоги за спеціальностями, у тому числі із застосуванням телемедицини;
моніторинг стану здоров’я населення, діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров’я;
контроль і нагляд за додержанням законодавства про охорону здоров’я, зокрема про медико-соціальну експертизу, вимог, необхідних для провадження діяльності, пов’язаної із трансплантацією органів та інших анатомічних матеріалів людині, та дотриманням галузевих стандартів медичного обслуговування, медичних матеріалів і технологій;
проводить клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги;
організовує разом з Національною академією наук, Національною академією медичних наук конкурси для проведення наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку медичної науки, здійснює запит для організації такого конкурсу Національним фондом досліджень;
створює метрологічну службу МОЗ;
проводить медико-соціальну експертизу з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності особи;
формує пропозиції до державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у сфері охорони здоров’я на відповідні роки та розміщує на офіційному веб-сайті МОЗ затверджені обсяги в установленому законодавством порядку, затверджує обсяги підготовки інтернів за відповідними спеціальностями в інтернатурі;
встановлює медичні показники застосування методів стерилізації громадян;
встановлює регламенти медичних втручань, дозові межі опромінення пацієнтів з урахуванням особливостей конкретних медичних втручань;
встановлює правила та періодичність проведення обов’язкових профілактичних оглядів на туберкульоз певних категорій населення;
бере участь в організації щорічного медичного обстеження (диспансеризації) осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
забезпечує замовлення, постачання бланків листка тимчасової непрацездатності, ведення їх обліку та звітності витрачання, розподіл за регіонами згідно із заявами;
встановлює норми харчування і рекомендації щодо складення наборів продуктів для донора у день здавання крові та (або) її компонентів;
забезпечує організацію та формування кадрової політики;
визначає пріоритетні напрями розвитку кадрового потенціалу у сфері охорони здоров’я;
затверджує переліки:
суб’єктів господарювання, що належать до сфери управління МОЗ, які забезпечують цивільний захист населення;
захворювань, які дають право на усиновлення хворих дітей без дотримання строків перебування на обліку;
хвороб, наявність яких є перешкодою для реалізації права на усиновлення;
хронічних захворювань, за наявності яких громадяни не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї родини;
інфекційних хвороб, захворювання якими є підставою для відмови в наданні дозволу на імміграцію в Україну;
груп населення та категорій працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов’язковим;
важких робіт, робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок і неповнолітніх осіб, граничні норми піднімання і переміщення важких речей;
медичних протипоказань (захворювань і вад), за наявності яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами;
дозволених до застосування методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів;
медичних показань для застосування імплантації електрокардіостимуляторів, органів та інших анатомічних матеріалів, які можуть використовуватися для трансплантації;
органів людини, які дозволяється вилучати в донора-трупа, показників безпеки та якості крові, її компонентів і препаратів, що вводяться реципієнтам, органів людини, анатомічних утворень, тканин, їх компонентів і фрагментів та фетальних матеріалів, які дозволяється вилучати в донора-трупа та мертвого плода людини;
захворювань і форм ризикованої поведінки, за наявності яких виконання донорської функції може бути обмежене;
затверджує порядки:
застосування методів профілактики, діагностики, лікування, медичної реабілітації та лікарських засобів, які перебувають на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування;
надання первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної, паліативної медичної допомоги, медичної реабілітації;
допуску до професійної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку у закладах освіти іноземних держав;
проведення судово-медичної експертизи та судово-психіатричної експертизи;
проведення патолого-анатомічного розтину;
проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у здійсненні професійного добору, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року;
проведення медичних оглядів працівників професійних аварійно-рятувальних служб, а також медичних оглядів зазначених працівників після виконання аварійно-рятувальних робіт та періодичність проведення таких оглядів;
проведення медичного обстеження осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та визначення віку особи;
застосування методу штучного запліднення та імплантації ембріона;
проведення попередніх і періодичних психіатричних оглядів;
переведення хворих, які страждають на психічні розлади, щодо яких були застосовані примусові заходи медичного характеру, з одного закладу з надання психіатричної допомоги в інший за рішенням суду про зміну застосування примусового заходу медичного характеру, направлення хворих на наркоманію на примусове лікування;
лікування від наркоманії осіб, які страждають важкими психічними розладами або іншою важкою хворобою, що перешкоджає перебуванню в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, осіб з інвалідністю I і II групи, вагітних жінок та матерів, що мають немовлят, а також чоловіків у віці понад 60 років та жінок у віці понад 55 років;
проведення екстреної постконтактної профілактики працівників, які під час надання медичної допомоги та соціальних послуг людям, які живуть з ВІЛ або контактують з кров’ю або біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами, отримали пошкодження шкірного покриву або слизової оболонки внаслідок фізичного контакту із забрудненими кров’ю або біологічними матеріалами людини інструментами, обладнанням чи іншими предметами або зазнали безпосереднього відкритого фізичного контакту з кров’ю або біологічними матеріалами людини;
проведення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання;
створення та ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів;
застосування ксенотрансплантатів;
застосування трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини;
медичного обстеження донора, а також затверджує умови взяття крові та (або) її компонентів, їх заготовки, величину разової максимально допустимої дози крові та (або) її компонентів, яка може бути здана донором, умови і строк зберігання крові та (або) її компонентів;
здійснення медичного контролю за станом здоров’я хворих, які живуть з електрокардіостимуляторами, а також затверджує умови та порядок заміни електрокардіостимуляторів таким хворим;
створення та ведення загальнодержавного реєстру хворих, які потребують імплантації електрокардіостимуляторів;
ведення реєстрів донорів крові та її компонентів, обміну даними між ними і порядок виключення донорів із зазначених реєстрів;
здійснення організації та забезпечення функціонування системи екстреної медичної допомоги України;
госпіталізації громадян, які перебувають на курортах;
проведення медичних оглядів кандидатів у водії та водіїв, а також їх направлення на позачергові огляди та періодичність їх проведення;
присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним і судово-психіатричним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних і судово-психіатричних експертів;
визначення критеріїв перинатального періоду, живонароджуваності та мертвонароджуваності, а також порядок реєстрації живонароджених і мертвонароджених;
застосування методів психологічного та психотерапевтичного впливу;
здійснення контролю діяльності закладів охорони здоров’я та наукових установ, пов’язаної із трансплантацією органів, тканин і клітин;
затверджує форми:
медичного висновку про стан здоров’я для зарахування/вступу до закладів освіти;
акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забрати батьки або інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину та інструкцію щодо заповнення такого акта;
первинної облікової документації, яка використовується в закладах охорони здоров’я незалежно від рівня надання медичної допомоги і форми власності закладу, а також порядок її видачі та заповнення;
медичної облікової документації “Картка донора резерву”, а також затверджує інструкцію з її заповнення;
довідки про медичне обстеження або здавання крові та (або) її компонентів і затверджує порядок її видачі, а також форму книги реєстрації посвідчень донора крові та (або) її компонентів;
реєстраційної картки особи, яка зазнала впливу радіації внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
затверджує:
рішення про проведення лікування громадян за кордоном;
медико-біологічні вимоги до тварин, умови їх утримання, порядок взяття у них ксенотрансплантатів;
медичну документацію, яка засвідчує випадки народження і смерті, критерії, за якими встановлюється факт смерті;
діагностичні критерії смерті мозку та процедуру констатації моменту смерті людини;
разову максимально допустиму дозу крові та її компонентів, які можуть бути взяті в донора;
правила проведення заходів фізичного обмеження та (або) ізоляції особи, яка страждає на психічний розлад;
- 11) у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням:
видає довідки про підтвердження, що товари оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, які виконуються відповідно до Закону України “Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні”;
затверджує:
перелік і обсяг протитуберкульозних препаратів, якими безоплатно і безперебійно забезпечуються хворі на туберкульоз під час лікування;
нормативи оснащення лабораторій з мікробіологічної діагностики туберкульозу I-IV рівня;
перелік та нормативи забезпечення необхідними засобами індивідуального захисту працівників, що проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров’ю або біологічними матеріалами людини, забрудненими інструментарієм, обладнанням чи предметами;
типову інструкцію про порядок використання засобів індивідуального захисту працівниками, що проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров’ю або біологічними матеріалами людини, забрудненими інструментарієм, обладнанням чи предметами;
перелік державних і комунальних закладів охорони здоров’я, які ведуть облік ВІЛ-інфікованих і хворих громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що перебувають на території України на законних підставах, та здійснюють медичний нагляд за такими особами;
перелік спеціалізованих закладів охорони здоров’я та структурних підрозділів закладів охорони здоров’я, які проводять діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну допомогу хворим на туберкульоз;
методики розрахунку та граничні тарифи на надання послуг з профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та надання послуг з догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ;
затверджує порядки:
ведення обліку людей, які живуть з ВІЛ, та здійснення за ними медичного нагляду;
здійснення контролю за якістю крові, її компонентів і препаратів та відповідних консервуючих розчинів;
повідомлення особі, яка пройшла тестування з метою виявлення ВІЛ, результатів тестування та видачі їй відповідних офіційних висновків;
виявлення, профілактики та лікування хворих на туберкульоз іммігрантів;
безоплатного забезпечення антиретровірусними препаратами та лікарськими засобами для лікування опортуністичних інфекцій людей, які живуть з ВІЛ;
підтвердження зв’язку зараження ВІЛ-інфекцією з виконанням працівником своїх професійних обов’язків;
ведення реєстру хворих на туберкульоз;
обліку захворювань на туберкульоз;
надання послуг з профілактики ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ;
надання послуг з догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ;
затверджує форми:
облікової документації хворих на туберкульоз, а також порядок її видачі та заповнення;
первинної облікової документації, звітності з питань
ВІЛ-інфекції/СНІДу, а також інструкції з її заповнення;
здійснює:
моніторинг рівня захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД та інші соціально небезпечні захворювання;
контроль за якістю крові, її компонентів і препаратів та відповідних консервуючих розчинів;
організаційне та інформаційне забезпечення діяльності Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу;
веде Національний реєстр донорів крові та її компонентів;
проводить у межах повноважень, передбачених законом, моніторинг виконання програм та використання грантів Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією;
- 12) у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів:
затверджує:
методи здійснення контролю якості лікарського засобу;
інструкцію з медичного застосування лікарського засобу;
затверджує переліки:
лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів в аптеках та їх структурних підрозділах;
препаратів (лікарських засобів), що містять незначну кількість наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають контролю під час ввезення на митну територію України та вивезення за її межі;
лікарських засобів, які повинні бути наявні в медичних аптечках першої допомоги для пасажирських легкових і вантажних транспортних засобів;
отруйних і сильнодіючих лікарських засобів;
лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта;
лікарських засобів, що підлягають реімбурсації;
затверджує порядки:
ведення міжвідомчої бази даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів;
перевірки суб’єктів господарювання та здійснення контролю якості лікарських засобів;
видачі реєстраційного посвідчення лікарського засобу;
видачі сертифіката відповідності на мастер-файл на плазму;
заборони (тимчасової заборони) і вилучення з обігу лікарських засобів на території України;
здійснення контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі;
отримання листа-повідомлення щодо можливості ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів, стандартних зразків, реагентів, ввезення і вивезення зразків біологічного матеріалу та супутніх матеріалів, призначених для проведення доклінічних, клінічних випробувань і наукових досліджень;
здійснення фармаконагляду;
здійснення контролю за цільовим використанням спирту етилового, який застосовується для виготовлення лікарських засобів, якістю медичних імунобіологічних препаратів, які використовуються, виробляються або пропонуються до використання в медичній практиці в Україні;
організації та проведення експертизи, а також узгодження нормативно-технічної документації з виробництва лікарських засобів;
проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, а також Типове положення про комісію з питань етики;
проведення доклінічного вивчення лікарських засобів, а також затверджує вимоги до умов проведення окремих досліджень, порядок проведення експертизи матеріалів доклінічного вивчення лікарських засобів;
проведення сертифікації виробництва лікарських засобів, лікарських засобів для міжнародної торгівлі, а також сертифікації підприємств, які здійснюють оптову реалізацію (дистрибуцію) лікарських засобів;
інформує працівників охорони здоров’я і населення про лікарські засоби та медичні імунологічні препарати, дозволені до застосування;
здійснює державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів в Україні, та внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення;
затверджує форму спеціальних бланків рецептів, порядок їх реєстрації, ведення обліку і зберігання, а також правила оформлення;
затверджує правила:
виписування рецептів на лікарські засоби та медичні вироби, а також порядок відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їх структурних підрозділів;
виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках;
зберігання лікарських засобів у закладах охорони здоров’я та здійснення контролю їх якості;
утилізації та знищення лікарських засобів;
затверджує форми:
звіту про обсяги виробництва лікарських засобів з використанням спирту етилового;
реєстраційного посвідчення на лікарський засіб;
видає реєстраційне посвідчення на лікарський засіб;
дозволяє ввезення незареєстрованих в Україні лікарських засобів в установленому законодавством порядку;
приймає рішення про затвердження програми клінічних випробувань лікарських засобів та їх проведення;
здійснює державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів в Україні, та внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення;
затверджує декларовані зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів;
затверджує перелік лікарських засобів, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів та на які встановлюються граничні оптово-відпускні ціни, та реєстр граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів;
приймає в установленому порядку рішення про проведення клінічних випробувань лікарських засобів та їх припинення;
веде Державний реєстр лікарських засобів;
виконує функції технічного регулювання у сфері охорони здоров’я, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів;
затверджує уніфіковані форми актів, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів);
- 13) у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу:
затверджує порядки:
виявлення та взяття на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини;
реєстрації, ведення обліку і зберігання рецептів на наркотичні засоби, психотропні речовини, включені до таблиць II і III переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також правила їх оформлення;
проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами;
функціонування інформаційної системи раннього оповіщення про нові психоактивні речовини;
затверджує форми:
спеціальних бланків рецептів на наркотичні засоби, психотропні речовини, включені до таблиць II і III переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
замовлення на придбання лікарських засобів, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори;
визначає спеціалізовані лікувальні та лікувально-виховні заклади охорони здоров’я для неповнолітніх осіб, хворих на наркоманію;
встановлює переліки посад медичних і фармацевтичних працівників, а також закладів охорони здоров’я, яким може надаватися право на реалізацію (відпуск) наркотичних засобів, психотропних речовин фізичним особам;
розробляє і затверджує навчальні програми, методичні рекомендації та посібники з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, організовує проведення навчальних курсів для фахівців, зайнятих у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
подає щороку Кабінетові Міністрів України звіт про результати формування та реалізації державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу;
виявляє умови та причини, що призводять до незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, організовує в межах своїх повноважень здійснення заходів щодо їх усунення;
проводить постійний моніторинг стану протидії злочинам у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, забезпечує збирання та узагальнення інформації про джерела і шляхи надходження в незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;
отримує, аналізує та узагальнює в межах своїх повноважень інформацію про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидію їх незаконному обігу;
затверджує порядок віднесення засобів і речовин до аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин;
затверджує таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які перебувають у незаконному обігу;
координує в межах своїх повноважень виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу;
готує та вносить в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо:
визначення переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та змін до нього;
визначення гранично допустимої кількості наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що містяться у препаратах;
визначення переліку інструментів та обладнання, які використовуються для виробництва і виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та підлягають контролю, і правил розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, розподілу, перевезення, пересилання, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання та знищення зазначених інструментів та обладнання;
порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом;
- 14) у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення:
затверджує:
державні санітарні норми і правила, санітарно-епідеміологічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти;
показники безпечності та окремі показники якості питної води;
показники та критерії умов праці, за якими надаються щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів;
рекомендовані допустимі добові дози споживання дієтичних добавок;
показники безпечності харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів;
регламенти використання небезпечних факторів, рівень їх гранично допустимої концентрації та орієнтовно безпечні рівні хімічних і біологічних факторів у предметах та виробах, воді, повітрі, ґрунті;
санітарні правила та норми у сфері охорони праці;
уніфіковані форми актів перевірок, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження);
надає погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження);
здійснює державну реєстрацію косметичних засобів, які містять генетично модифіковані організми або отримані з їх використанням;
затверджує методичні настанови та розміщує їх на своєму офіційному веб-сайті наступного дня після затвердження;
затверджує критерії віднесення води питної до категорії “вода питна мінеральна”;
здійснює державну реєстрацію та веде державні реєстри новітніх харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, вод питних мінеральних відповідно до встановлених критеріїв;
визначає:
допустимі відхилення між зазначеними в інформації про харчовий продукт величинами енергетичної цінності, кількості поживних речовин та фактичними значеннями цих параметрів, визначеними під час проведення державного контролю;
перевідні коефіцієнти для визначення вмісту вітамінів і мінеральних речовин у харчових продуктах;
вимоги до інформації для споживачів про харчові продукти, що надається в добровільному порядку;
затверджує переліки:
установ та організацій, які виконують роботи з гігієнічної регламентації небезпечних факторів;
особливо небезпечних і небезпечних інфекційних захворювань, а також затверджує умови визнання особи інфекційно хворою або носієм збудника інфекційного захворювання;
показників, за якими здійснюється виробничий контроль у сфері питної води та питного водопостачання;
професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти відповідних інфекційних хвороб;
видів робіт, для виконання яких особи, які є бактеріоносіями, можуть бути визнані тимчасово або постійно непридатними;
затверджує порядки:
здійснення виробничого контролю у сфері питної води та питного водопостачання і визначає періодичність його проведення;
підготовки і подання державної, галузевої та оперативної звітності про санітарно-епідемічну ситуацію;
ведення державного обліку інфекційних і професійних захворювань, отруєнь;
проведення всіх видів випробування, дослідження, спеціалізованої оцінки у разі проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів у нехарчовій продукції, дезінфекційних засобів, а також порядок проведення аналізу небезпечних для здоров’я людини факторів на всіх етапах виробництва та реалізації нехарчової продукції;
проведення профілактичних щеплень, у тому числі обов’язкових;
затверджує форми:
ведення державного реєстру дезінфікуючих засобів;
токсикологічно-гігієнічного паспорта хімічної речовини;
організовує ведення державного обліку інфекційних і професійних захворювань та отруєнь;
забезпечує проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу;
визначає вимоги щодо комплексу заходів санітарної охорони державного кордону України, координує діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з цих питань;
координує проведення закладами охорони здоров’я, науково-дослідними установами, що належать до сфери його управління, заходів, спрямованих на санітарну охорону території України;
подає в установленому порядку пропозиції щодо обмеження або заборони в’їзду на територію України її громадян, іноземців та осіб без громадянства з держав або регіонів у зв’язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх території;
аналізує і прогнозує епідемічну ситуацію та показники здоров’я населення в Україні та в окремих регіонах, розробляє і забезпечує здійснення заходів, спрямованих на профілактику та зниження рівня інфекційних хвороб, на поліпшення епідемічної ситуації;
організовує вивчення, оцінку і прогнозування показників здоров’я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів навколишнього середовища, що шкідливо впливають на здоров’я населення;
забезпечує здійснення моніторингу проведення санітарних і протиепідемічних заходів, виконання програм профілактики захворювань, охорони здоров’я населення;
визначає необхідність здійснення профілактичних щеплень, пріоритетні заходи профілактики захворювань, охорони здоров’я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища, а також інші заходи профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень;
забезпечує організацію проведення розслідувань причин і умов виникнення інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій і подання матеріалів з цих питань відповідним державним органам;
координує проведення наукових досліджень, спрямованих на зниження рівня захворюваності населення, поліпшення епідемічної ситуації, підвищення ефективності протиепідемічних заходів;
здійснює міжвідомчу координацію і забезпечує взаємодію з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади у сфері захисту населення від інфекційних хвороб та неінфекційних захворювань;
координує роботу з проведення гігієнічного навчання населення з питань запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб, поширює інформацію про епідемічну ситуацію в Україні та у світі;
подає зауваження і пропозиції до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування загальнодержавного рівня;
розробляє нормативно-методичні документи з питань стратегічної екологічної оцінки;
- 15) у сфері впровадження електронної системи охорони здоров’я:
здійснює стратегічне планування розвитку електронної системи охорони здоров’я та пов’язаних інформаційних систем, електронних реєстрів і баз даних у сфері охорони здоров’я;
здійснює моніторинг функціонування електронної системи охорони здоров’я;
здійснює координацію НСЗУ та інших установ, підприємств, організацій, що здійснюють впровадження електронної системи охорони здоров’я та пов’язаних інформаційних систем, електронних реєстрів і баз даних у сфері охорони здоров’я;
розробляє пропозиції щодо стандартів, затверджує класифікації в рамках впровадження електронної системи охорони здоров’я та пов’язаних інформаційних систем, електронних реєстрів і баз даних у сфері охорони здоров’я;
здійснює моніторинг, аналіз та оцінку якості надання електронних послуг у сфері охорони здоров’я;
- 16) у сфері технічного регулювання щодо медичних виробів, косметичної продукції, тютюнових виробів:
розробляє та переглядає технічні регламенти і процедури оцінки відповідності;
бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів у сфері технічного регулювання;
забезпечує впровадження технічних регламентів;
проводить оцінювання претендентів на призначення та за його результатами подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності чи відмови в їх призначенні;
бере участь у проведенні моніторингу призначених органів і визнаних незалежних організацій;
здійснює інші повноваження у сфері технічного регулювання, визначені законами України;
затверджує:
порядок введення в обіг та експлуатацію окремих медичних виробів, медичних виробів для діагностики in vitro та активних медичних виробів, які імплантують, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров’я;
порядок проведення клінічних досліджень медичних виробів та активних медичних виробів, які імплантують, і Типове положення про комісію з питань етики;
порядок ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, перелік відомостей, які зберігаються в ньому, та режим доступу до них;
методичні рекомендації із застосування технічних регламентів;
переліки національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції, пов’язаних з нею процесів або методів виробництва чи інших об’єктів вимогам технічних регламентів;
17) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю МОЗ, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
18) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, у тому числі заклади охорони здоров’я, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників;
19) виконує в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління МОЗ;
20) координує та здійснює методичне забезпечення діяльності структурних підрозділів місцевих держадміністрацій;
21) забезпечує в межах повноважень виконання завдань:
з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;
22) проводить перевірку відомостей під час спеціальної перевірки щодо відомостей про стан здоров’я осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (в частині перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я);
23) здійснює інші повноваження, визначені законом.
5. МОЗ з метою організації своєї діяльності:
1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контролю за їх реалізацією в апараті МОЗ, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
2) здійснює добір кадрів в апарат МОЗ, на підприємства, в установи та організації, що належать до сфери його управління, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату МОЗ;
3) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, організацію внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту та їх здійснення в МОЗ та на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління МОЗ;
4) здійснює контроль за діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
5) організовує планово-фінансову роботу в апараті МОЗ, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення порядку ведення бухгалтерського обліку;
6) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів;
7) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом:
реалізацію державної політики у сфері охорони державної таємниці, здійснення контролю за станом режиму секретності в апараті МОЗ, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління МОЗ;
залучення громадян до участі в управлінні державними справами, ефективну взаємодію з інститутами громадянського суспільства, здійснення громадського контролю за діяльністю МОЗ, урахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики у сферах, що належать до компетенції МОЗ;
- 8) забезпечує самопредставництво інтересів МОЗ у судах.
6. МОЗ для виконання покладених на нього завдань має право:
1) залучати в установленому порядку спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до його компетенції;
2) отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані;
3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до його компетенції;
4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами.
7. МОЗ у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами та організаціями.
8. МОЗ у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Накази МОЗ, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Нормативно-правові акти МОЗ підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов’язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
9. МОЗ очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України.
Міністр має першого заступника та заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра.
10. Міністр:
1) очолює МОЗ, здійснює керівництво його діяльністю;
2) спрямовує та координує діяльність визначених Кабінетом Міністрів України центральних органів виконавчої влади, зокрема:
забезпечує формування державної політики у відповідній сфері та контролює її реалізацію центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром;
погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром, проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;
визначає пріоритетні напрями роботи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, та шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани роботи таких центральних органів виконавчої влади;
погоджує структуру апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром;
видає обов’язкові до виконання центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром, накази та доручення з питань, що належать до сфери діяльності таких органів;
погоджує пропозиції керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром, щодо утворення, реорганізації, ліквідації їх територіальних органів як юридичних осіб публічного права та вносить на розгляд Кабінету Міністрів України відповідні подання;
погоджує утворення, реорганізацію, ліквідацію територіальних органів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром, як структурних підрозділів апарату таких органів;
порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром, повністю чи в окремій частині;
дає керівникам центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром, доручення щодо скасування актів територіальних органів повністю чи в окремій частині, а в разі відмови скасовує акти територіальних органів центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині;
порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром, та їх заступників;
приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром, та їх територіальних органів;
заслуховує звіти про виконання покладених на центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром, завдань та планів їх роботи;
визначає структурний підрозділ апарату МОЗ, що відповідає за взаємодію з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром;
визначає посадових осіб МОЗ, які включаються до складу колегії центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром;
визначає порядок обміну інформацією між МОЗ та центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром, періодичність її подання;
вирішує інші питання, пов’язані із спрямуванням і координацією діяльності центральних органів виконавчої влади;
3) визначає пріоритети роботи МОЗ та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи МОЗ, звіти про їх виконання;
4) в межах компетенції організовує та контролює виконання МОЗ Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України;
5) забезпечує виконання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами України;
6) вносить Прем’єр-міністрові України пропозиції щодо призначення на посаду і звільнення з посади першого заступника Міністра та заступників Міністра;
7) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату МОЗ;
8) затверджує структуру апарату МОЗ;
9) організовує відповідно до Бюджетного кодексу України внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечує їх здійснення в МОЗ та на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління МОЗ; призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління МОЗ, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;
10) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління МОЗ, затверджує їх положення (статути), виконує в межах своїх повноважень інші функції з управління об’єктами державної власності;
11) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника, заступників Міністра та державного секретаря МОЗ;
12) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння рангу державного службовця державному секретарю МОЗ;
13) представляє МОЗ у публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;
14) визначає обов’язки першого заступника Міністра, заступників Міністра, розподіл повноважень Міністра між першим заступником Міністра та заступниками Міністра, які вони здійснюють у разі його відсутності;
15) залучає державних службовців, а за згодою керівників - державних службовців та працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій до розгляду питань, що належать до компетенції МОЗ;
16) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є МОЗ;
17) утворює комісії, робочі та експертні групи;
18) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;
19) підписує накази МОЗ;
20) дає обов’язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату МОЗ доручення;
21) здійснює інші повноваження, визначені законом.
11. Повноваження керівника державної служби в МОЗ здійснює державний секретар МОЗ.
Державний секретар МОЗ є вищою посадовою особою з числа державних службовців МОЗ. Державний секретар підзвітний і підконтрольний Міністру.
Державний секретар МОЗ призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років з правом повторного призначення.
Державний секретар МОЗ звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України або Міністра.
12. Державний секретар МОЗ відповідно до покладених на нього завдань:
1) організовує роботу апарату МОЗ;
2) забезпечує підготовку пропозицій щодо виконання завдань МОЗ та подає їх на розгляд Міністру;
3) організовує та контролює виконання апаратом МОЗ Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів МОЗ та доручень Міністра, його першого заступника та заступників, звітує про їх виконання;
4) готує та подає Міністру для затвердження плани роботи МОЗ, звітує про їх виконання;
5) забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті МОЗ;
6) у межах своїх повноважень запитує та одержує в установленому порядку від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в Україні та за її межами безоплатно інформацію, документи і матеріали, а від органів державної статистики - статистичну інформацію, необхідну для виконання покладених на МОЗ завдань;
7) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Міністерства, укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;
8) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату МОЗ, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
9) призначає на посаду та звільняє з посади працівників патронатної служби Міністра за його поданням, а також у зв’язку із звільненням Міністра;
10) погоджує у передбачених законом випадках призначення на посаду та звільнення з посади керівників відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
11) забезпечує в установленому порядку організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та інших працівників МОЗ;
12) представляє МОЗ як юридичну особу в цивільно-правових відносинах;
13) у межах повноважень, передбачених законом, дає обов’язкові для виконання державними службовцями та іншими працівниками МОЗ доручення;
14) з питань, що належать до його повноважень, видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання;
15) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та інших працівників апарату МОЗ до відзначення державними нагородами України.
13. На час відсутності державного секретаря МОЗ чи неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов’язки виконує один із керівників самостійних структурних підрозділів апарату МОЗ відповідно до наказу державного секретаря МОЗ.
14. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції МОЗ, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у МОЗ може утворюватися колегія.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу МОЗ.
Міністр організовує роботу колегії МОЗ і головує на її засіданнях, затверджує кількісний та персональний склад колегії МОЗ, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і положення про них.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у МОЗ можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
15. Гранична чисельність державних службовців та працівників апарату МОЗ затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структура апарату МОЗ затверджується Міністром.
Штатний розпис та кошторис МОЗ затверджуються державним секретарем МОЗ за погодженням з Мінфіном.
16. МОЗ є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.