Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг

Тип: Закон України Видавник: Верховна Рада України Номер: 888-VIII Прийнято: 2015-12-10 Чинна редакція від: 2015-12-10 Стан: in_force Rada ID: 888-19

---

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 3, ст.30)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

• 1) статтю 197 викласти в такій редакції:

"Стаття 197. Проживання без паспорта громадянина України або без реєстрації місця проживання

Проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання -

тягнуть за собою попередження.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

• 2) статтю 199 виключити;

• 3) пункт 2 частини першої статті 213 доповнити словами "та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом";

• 4) у частині другій статті 217 слова та цифру "у пункті 5" замінити словами та цифрами "у пунктах 2, 5";

• 5) у статті 219:

частину першу доповнити цифрами "197, 198";

доповнити частиною другою такого змісту:

"Від імені виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 197, 198 цього Кодексу (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження в центрі надання адміністративних послуг), мають право адміністратори центрів надання адміністративних послуг";

• 6) у частині першій статті 222-2 цифри "197-201" замінити цифрами "200, 201";

• 7) у частині першій статті 255:

пункт 2 доповнити цифрами "197, 198";

доповнити пунктом 2-5 такого змісту:

"2-5) посадові особи, уповноважені на те місцевими державними адміністраціями (статті 197, 198)";

• 8) частину першу статті 258 після цифр "185-3" доповнити словами та цифрами "статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження)".

2. У статті 12 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

назву після слів "міських рад" доповнити словами "та їх виконавчих органів";

доповнити частиною другою такого змісту:

"До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:

• 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

• 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону".

3. У Законі України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 18, ст. 101 із наступними змінами):

• 1) у статті 6:

у частині першій:

в абзаці першому слова "у видачі паспорта" замінити словами "у виїзді за кордон";

пункти 2, 6 та 8 виключити;

у пункті 5 слова "рішенням іншого органу (посадової особи)" виключити;

частину другу виключити;

частину третю викласти в такій редакції:

"У разі виникнення обмежень, передбачених цією статтею, орган, що їх запровадив, повідомляє про них у десятиденний строк з моменту їх запровадження:

• 1) громадянина України, щодо якого запроваджено відповідні обмеження;

• 2) органи Державної прикордонної служби України, які здійснюють контроль за дотриманням таких обмежень";

• 2) у частині другій статті 8 слова та цифри "пунктами 1, 2 і 6-8" замінити словом та цифрою "пунктом 1".

4. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):

• 1) пункт "б" частини першої статті 33 доповнити підпунктом 13 такого змісту:

"13) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону";

• 2) доповнити статтею 37-1 такого змісту:

"Стаття 37-1. Повноваження у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб

1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження:

• 1) формування та ведення реєстру територіальної громади відповідно до закону";

• 3) пункт 2 частини другої статті 38 виключити.

5. У Законі України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 232 із наступними змінами):

• 1) у статті 3:

абзаци п’ятий і сьомий викласти в такій редакції:

"місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини";

"орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради";

в абзаці восьмому слова "або місця перебування" виключити;

в абзаці дев’ятому слова "та місце перебування особи", "довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи", "довідка про звернення за захистом в Україні" виключити;

доповнити абзацами десятим - тринадцятим такого змісту:

"документи, до яких вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

реєстр територіальної громади - база даних, призначена для зберігання, обробки, використання визначеної цим Законом інформації, що створюється, ведеться та адмініструється органом реєстрації для обліку осіб, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

зняття з реєстрації - внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку";

• 2) статтю 6 викласти в такій редакції:

"Стаття 6. Реєстрація місця проживання особи

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;

квитанцію про сплату адміністративного збору;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі подання заяви представником особи додатково подаються:

документ, що посвідчує особу представника;

документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

За бажанням батьків чи одного з них документи, передбачені цією статтею для реєстрації місця проживання дитини, можуть бути подані органам державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини. Органи державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, направляють зазначені документи органам реєстрації для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини може здійснюватися також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.

Особа може доручити в установленому законодавством порядку подати заяву про реєстрацію місця проживання відповідній посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку за місцем її проживання.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення під час реєстрації помилкових відомостей про особу орган реєстрації зобов’язаний на підставі поданих особою або її представником достовірних відомостей у день звернення внести необхідні зміни до документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування, реєстру відповідної територіальної громади із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, зміни в адміністративно-територіальному устрої на підставі відповідних актів вносяться зміни до реєстру територіальної громади, із збереженням попередніх даних, із подальшим внесенням цієї інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У випадку, передбаченому частиною тринадцятою цієї статті, зазначені відомості за бажанням особи вносяться до документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування. Такі відомості вносяться безоплатно.

Орган реєстрації у разі виявлення в реєстрі територіальних громад помилкових відомостей про особу повідомляє її про це у тридцятиденний строк з дня виявлення таких відомостей, а також звертається до особи з проханням надати достовірні відомості для внесення змін до відповідного реєстру та/або документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування. Орган реєстрації передає відповідну інформацію в установленому Кабінетом Міністрів України порядку для внесення змін до Єдиного державного демографічного реєстру.

Надання органами реєстрації та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, відомостей про місце проживання особи та інших персональних даних здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини або за згодою самої особи.

Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов’язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Реєстрація та продовження реєстрації тимчасового перебування іноземців, осіб без громадянства здійснюються відповідно до законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства";

• 3) доповнити статтею 6-1 такого змісту:

"Стаття 6-1. Особливості реєстрації місця проживання бездомних осіб

Бездомні та інші особи, які не мають постійного місця проживання, реєструються за адресою спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, створених органами місцевого самоврядування.

Подання заяви про реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання таких осіб у порядку і строки, встановлені цим Законом, покладається на відповідну спеціалізовану соціальну установу, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають зазначені особи";

• 4) у статті 7:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації";

частину другу доповнити словами і цифрою "з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону";

в абзаці другому частини четвертої слова "або свідоцтво про належність до громадянства України" виключити;

частину п’яту викласти в такій редакції:

"У разі подання заяви представником особи додатково подаються:

документ, що посвідчує особу представника;

документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника)";

доповнити частиною сьомою такого змісту:

"Особа може доручити в установленому законодавством порядку подати заяву про зняття з реєстрації місця проживання відповідній посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку за місцем її проживання";

• 5) доповнити статтею 9-1 такого змісту:

"Стаття 9-1. Підстави для відмови в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання

Орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію;

у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними;

для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови";

• 6) статті 10 та 11 викласти в такій редакції:

"Стаття 10. Правила реєстрації місця проживання

Правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11 — Повноваження органів реєстрації та державних органів у сфері реєстрації фізичних осіб

Орган реєстрації здійснює:

формування та ведення Реєстру територіальних громад;

реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, здійснює:

узагальнення практики застосування нормативно-правових актів з питань реєстрації місця проживання, виявлення проблемних питань у сфері реєстрації місця проживання та розроблення шляхів їх вирішення;

розроблення проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері реєстрації місця проживання;

встановлення у межах своїх повноважень вимог до програмного забезпечення реєстрів територіальних громад та стандарти обміну даними між такими реєстрами.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб:

контролює дотримання органами реєстрації законодавства з питань реєстрації місця проживання;

надає методологічну та технічну допомогу у забезпеченні взаємодії між реєстрами територіальних громад;

вносить пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб та бере участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері реєстрації фізичних осіб.

Облік громадян України, які проживають за межами України, ведеться закордонними дипломатичними установами України у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку";

• 7) доповнити статтями 11-1-11-3 такого змісту:

"Стаття 11-1. Адміністративний збір

За реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується адміністративний збір:

у разі звернення особи протягом встановленого цим Законом строку - у розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати;

у разі звернення особи з порушенням встановленого цим Законом строку - у розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати.

У разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну адміністративну послугу та зараховується до місцевого бюджету за новим місцем проживання.

Стаття 11-2 — Реєстр територіальної громади

Орган реєстрації для потреб реєстрації місця проживання відповідно до цього Закону формує та веде реєстр територіальної громади. Орган реєстрації є розпорядником відповідного реєстру територіальної громади.

Органи реєстрації здійснюють обмін відомостями між реєстрами різних територіальних громад для реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання особи у разі її вибуття з однієї адміністративно-територіальної одиниці та прибуття до іншої адміністративно-територіальної одиниці в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вимоги до збирання, зберігання, обробки, використання і захисту інформації у реєстрах територіальних громад визначаються законом.

До реєстру територіальної громади вносяться:

дані про особу:

прізвище, власне ім’я (усі власні імена), по батькові;

дата та місце народження;

місце проживання;

відомості про громадянство;

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (якщо така інформація внесена до паспорта громадянина України);

дата реєстрації місця проживання;

прізвище, ім’я та по батькові представника, якщо він діє від імені особи, та відомості про документ, що посвідчує повноваження представника;

інформація про попереднє місце проживання;

дата зняття з реєстрації місця проживання (після вибуття особи);

найменування органу реєстрації, прізвище, ім’я, по батькові та посада особи, яка вносила записи до реєстру.

Стаття 11-3 — Доступ до реєстрів територіальних громад

Доступ до інформації, що міститься у реєстрах територіальних громад, здійснюється з дотриманням вимог цього Закону, законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних".

Службовим та посадовим особам розпорядників реєстрів та інших органів державної влади, що обробляють персональні дані, внесені до реєстрів, забороняється розголошувати персональні дані, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Кожна особа має право на доступ до своїх персональних даних, внесених до реєстрів, а також інші права щодо своїх персональних даних, передбачені Законом України "Про захист персональних даних".

Доступ до реєстрів здійснюється виключно авторизовано, із збереженням інформації про службову або посадову особу, яка здійснювала запит, та час такого запиту.

Органу реєстрації заборонено передавати дані з реєстру територіальної громади третім особам з метою, не передбаченою цим Законом.

Обмін інформацією між органами реєстрації та іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування здійснюється за письмовою згодою особи з метою надання їй адміністративних послуг.

Передача персональних даних, внесених до реєстрів територіальних громад, органам державної влади, органам місцевого самоврядування без письмової згоди особи може здійснюватися лише у випадках, передбачених законом.

Дані реєстрів територіальних громад можуть використовуватися із статистичною або науковою метою, за умови їх знеособлення".

6. У Законі України "Про Державний реєстр виборців" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 5, ст. 34; 2013 р., № 48, ст. 682; 2014 р., № 5, ст. 62, № 20-21, ст. 731, № 26, ст. 892):

• 1) частину першу статті 6 доповнити пунктом 6 такого змісту:

"6) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (якщо така інформація внесена до паспорта громадянина України)";

• 2) частини першу та другу статті 8 викласти в такій редакції:

"1. Виборча адреса виборця визначається згідно з цією статтею та є підставою для віднесення виборця до відповідної виборчої дільниці.

2. Виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні";

• 3) статтю 17 доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. Підставою для видання наказу про внесення запису до бази даних Реєстру, внесення змін до персональних даних виборця, включеного до Реєстру, також можуть бути відомості, передані розпоряднику Реєстру згідно із статтею 22 цього Закону";

• 4) у статті 22:

друге речення частини першої викласти в такій редакції: "Поновлення бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, зазначених у частинах третій - дванадцятій та шістнадцятій цієї статті";

частину другу доповнити словами "або розпоряднику Реєстру згідно із цією статтею";

у частині третій:

в абзаці першому слова "реєстрації фізичних осіб" замінити словом "громадянства";

пункти 1, 4 та 5 виключити;

після частини одинадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

"12. Уповноважена посадова особа органу реєстрації подає відомості про:

• 1) громадян України, зареєстрованих за місцем проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, яким протягом наступного місяця виповниться 18 років;

• 2) виборців, які протягом попереднього місяця зареєстрували своє місце проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;

• 3) виборців, які протягом попереднього місяця зняті з реєстрації за місцем проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці".

У зв’язку з цим частини дванадцяту - двадцять другу вважати відповідно частинами тринадцятою - двадцять третьою;

у частині тринадцятій:

у першому реченні слово "одинадцятою" замінити словом "дванадцятою";

у другому реченні слова "десятою та одинадцятою" замінити словами "десятою - дванадцятою", а слово "житла" виключити;

у частинах чотирнадцятій, двадцять першій, двадцять другій та двадцять третій слово "одинадцятою" замінити словом "дванадцятою";

у частині сімнадцятій:

в абзаці першому слова "частинами третьою - одинадцятою" замінити словами "частинами третьою - дванадцятою";

у пункті 1 слова та цифри "частиною другою статті 17" замінити словом та цифрами "статтею 17";

у пункті 2 слова та цифри "частиною третьою статті 17" замінити словом та цифрами "статтею 17";

у частині вісімнадцятій слова "зареєстрованим місцем проживання та адресою житла виборця" замінити словами "адресою, за якою зареєстровано його місце проживання";

у частині дев’ятнадцятій слово "п’ятнадцятою" замінити словом "шістнадцятою";

після частини двадцять другої доповнити новою частиною такого змісту:

"23. Відомості, передбачені цією статтею, можуть подаватися розпоряднику Реєстру в електронному вигляді з державних інформаційних систем, що містять відповідну інформацію, у тому числі з Єдиного державного демографічного реєстру, у порядку, встановленому розпорядником Реєстру та органом, що забезпечує функціонування відповідної інформаційної системи. У такому разі ці відомості органам ведення Реєстру не подаються. Розпорядник Реєстру засобами автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру передає отримані відомості відповідним органам ведення Реєстру".

У зв’язку з цим частину двадцять третю вважати частиною двадцять четвертою;

• 5) у статті 26:

частину четверту доповнити словами "а також для створення реєстрів територіальних громад";

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Персональні дані Реєстру у визначених законом випадках можуть бути використані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, для реалізації покладених на нього повноважень";

• 6) перше речення частини першої статті 28 викласти в такій редакції:

"1. Передбачені статтею 22 цього Закону відомості подаються відповідними органами, закладами, установами за десять днів до дня голосування";

• 7) у частині четвертій статті 33 слово "ведення" виключити.

7. У Законі України "Про Державний земельний кадастр" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 8, ст. 61 із наступними змінами):

• 1) частину першу статті 1 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"заява в електронній формі - заява про отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка формується і подається через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин".

У зв’язку з цим абзаци сьомий - дванадцятий вважати відповідно абзацами восьмим - тринадцятим;

• 2) у статті 9:

частину першу доповнити абзацами другим - сьомим такого змісту:

"Надання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених частиною першою статті 38 цього Закону випадках може здійснюватися також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративні послуги", або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин та відповідають кваліфікаційним вимогам, зазначеним у частині третій цієї статті.

Місцева державна адміністрація, сільська, селищна, міська рада визначають можливість здійснення ними повноважень з надання відомостей з Державного земельного кадастру з урахуванням можливості організаційного та технічного забезпечення їх реалізації.

Стажування особи у сфері земельних відносин проводиться безоплатно державним кадастровим реєстратором строком не більше одного місяця. За результатами успішного стажування особі державним кадастровим реєстратором видається відповідна довідка.

Не потребує проходження стажування особа, яка перед призначенням на посаду адміністратора центру надання адміністративних послуг чи на посаду у виконавчий орган місцевого самоврядування працювала державним кадастровим реєстратором протягом останніх двох років.

Порядок проведення стажування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Право на отримання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених частиною першою статті 38 цього Закону випадках мають нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій, пов’язаних з об’єктами нерухомості, та/або під час здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та особи, які відповідно до закону здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення такої реєстрації";

• 3) статтю 30 викласти в такій редакції:

"Стаття 30. Інформаційна взаємодія органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та суб’єктів державної реєстрації прав

1. Для державних кадастрових реєстраторів інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених цим Законом, надається в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

2. Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки має безпосередній доступ та користується відомостями з Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

• 4) у статті 36:

пункт "ї" частини першої доповнити словами "крім відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичної особи, які є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі";

частину п’яту викласти в такій редакції:

"5. Пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей з Державного земельного кадастру, оприлюднених на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зазначених у пунктах "а"-"є", "ї" частини першої цієї статті, здійснюються безоплатно, а відомостей, зазначених у пунктах "ж"-"і" частини першої цієї статті, - за плату, розміри якої встановлюються цим Законом";

• 5) абзац другий частини першої статті 37 виключити;

• 6) у статті 38:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

витягів з Державного земельного кадастру про об’єкт Державного земельного кадастру;

довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);

копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 року, надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у формах, зазначених у абзацах другому - п’ятому частини першої цієї статті, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування.

Користування відомостями з Державного земельного кадастру також може здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування".

Порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України";

частину третю доповнити абзацами сьомим - двадцять першим такого змісту:

"За надання відомостей справляється адміністративний збір:

• а) за витяг з Державного земельного кадастру про:

земельну ділянку - 0,05 розміру мінімальної заробітної плати;

обмеження у використанні земель - 0,055 розміру мінімальної заробітної плати;

землі в межах адміністративно-територіальних одиниць - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати;

• б) за довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території), - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати;

• в) за викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати;

• г) за копію документа, що створюється під час ведення Державного земельного кадастру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати;

• ґ) за пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей з Державного земельного кадастру про:

земельні угіддя (за 1 дециметр квадратний плану масштабу 1:2000-1:5000 території населених пунктів та масштабу 1:5000-1:10000 за межами населених пунктів) - 0,065 розміру мінімальної заробітної плати;

частини земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту, договору суборенди земельної ділянки, - 0,07 розміру мінімальної заробітної плати;

координати поворотних точок меж об’єктів кадастру (за один аркуш формату А4 (до 30 точок меж об’єктів) - 0,065 розміру мінімальної заробітної плати;

бонітування ґрунтів (за 1 дециметр квадратний плану масштабу 1:5000-1:10000 за межами населених пунктів) - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати;

• д) за виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру не з вини органу, що здійснює його ведення, - 0,13 розміру мінімальної заробітної плати.

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга";

у частині сьомій:

абзац перший доповнити словами "або іншій особі, яка відповідно до частини першої цієї статті надає відомості з Державного земельного кадастру";

абзац сьомий викласти в такій редакції:

"Державний кадастровий реєстратор або інша особа, яка відповідно до частини першої цієї статті надає відомості з Державного земельного кадастру, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви (у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - у день надходження заяви) надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа";

після абзацу сьомого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

"Для отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку особи та органи, зазначені в абзацах другому і третьому частини п’ятої цієї статті, можуть подати заяву в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі подання заяви в електронній формі оплата послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Видача відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку або мотивованої відмови у наданні таких відомостей за бажанням заявника здійснюється Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування або направленням зазначеними особами поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У разі подання заяви в електронній формі за власним електронним цифровим підписом (печаткою) заявника відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку або мотивована відмова у наданні таких відомостей за бажанням заявника видаються також у формі електронного документа засобами телекомунікаційного зв’язку.

Незалежно від місця, форми та способу надання відомостей Державного земельного кадастру додаткові кошти, крім встановленої згідно із законом плати за надання відповідних адміністративних послуг, не стягуються".

У зв’язку з цим абзаци восьмий - дванадцятий вважати відповідно абзацами тринадцятим - сімнадцятим;

частину дев’яту після слів "кадастровим реєстратором" доповнити словами "адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування, нотаріусом";

• 7) частину четверту статті 41 виключити.

8. У Законі України "Про адміністративні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 409; 2014 р., № 14, ст. 255; 2015 р., № 21, ст. 133):

• 1) у статті 3:

у частині третій слова "Вимоги цього Закону поширюються на надання суб’єктом надання адміністративних послуг витягів та виписок з реєстрів, свідоцтв" замінити словами "До адміністративних послуг також прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами витягів та виписок із реєстрів";

у частині четвертій слова "Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України" замінити словами "Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку";

• 2) у статті 5:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Адміністративні послуги визначаються виключно законом";

• 3) у статті 6:

у частині першій слова "цілодобової Урядової" виключити;

у пункті 3 частини другої слова "у тому числі в суботу - не менше шести годин" виключити;

• 4) статтю 8 після частини першої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"2. Інформаційна картка адміністративної послуги, що надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, їх посадовими особами, які уповноважені відповідно до закону надавати адміністративну послугу, затверджується на підставі типової інформаційної картки, затвердженої відповідним центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом.

3. У разі делегування центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом відповідно до закону повноважень з надання адміністративних послуг органам місцевого самоврядування інформаційна картка адміністративної послуги, що надається органом, якому делеговані такі повноваження, затверджується на підставі типової інформаційної картки, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики щодо делегованого повноваження".

У зв’язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами четвертою - шостою;

• 5) у статті 9:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Адміністративні послуги надаються суб’єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг.

Адміністративні послуги в електронній формі надаються через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування. Порядок та вимоги інтеграції інформаційних систем державних органів та органів місцевого самоврядування з Єдиним державним порталом адміністративних послуг затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері надання адміністративних послуг, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку електронного урядування";

у частині другій слова "чи місця перебування" виключити;

у частині четвертій:

в абзаці першому слова "чи усній формі" замінити словами "усній чи електронній формі";

абзац другий викласти в такій редакції:

"Письмова заява може бути подана суб’єкту надання адміністративної послуги особисто суб’єктом звернення або його представником (законним представником), надіслана поштою, а в разі надання адміністративних послуг в електронній формі - через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування";

частину восьму викласти в такій редакції:

"8. Суб’єкт надання адміністративної послуги отримує відповідні документи або інформацію без участі суб’єкта звернення на підставі поданих відомостей у заяві, у тому числі шляхом доступу до інформаційних систем або баз даних інших суб’єктів надання адміністративних послуг, підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління, або через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів";

частину дев’яту доповнити пунктами 4 і 5 такого змісту:

"4) забезпечити безоплатний віддалений доступ до власних інформаційних систем та електронних баз даних (реєстрів), що містять інформацію, необхідну для надання адміністративних послуг, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг та суб’єктам надання таких адміністративних послуг, у тому числі через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;

• 5) вживати заходів щодо запровадження надання адміністративних послуг в електронній формі";

• 6) у статті 11:

у частині сьомій слова "не передбачені законом про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання" виключити;

частину восьму після слів "адміністративних послуг" доповнити словами "і є їх складовою";

• 7) у статті 12:

частини першу - третю викласти в такій редакції:

"1. Центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, що зазначений у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб’єктами надання адміністративних послуг.

2. Центри надання адміністративних послуг утворюються при:

• 1) Київській міській державній адміністрації;

• 2) Севастопольській міській державній адміністрації;

• 3) районній державній адміністрації;

• 4) районній у місті Києві державній адміністрації;

• 5) районній у місті Севастополі державній адміністрації;

• 6) виконавчому органі міської ради міста обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення.

Центри надання адміністративних послуг можуть утворюватися при виконавчому органі міської міста районного значення, селищної, сільської ради у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

3. У містах і селищах, які є адміністративними центрами Автономної Республіки Крим, областей чи районів, а також у містах Києві та Севастополі центри надання адміністративних послуг можуть забезпечувати надання адміністративних послуг обласних, районних і відповідних міських державних адміністрацій на основі їх узгоджених рішень.

У разі утворення центрів надання адміністративних послуг районними державними адміністраціями такі центри можуть забезпечувати надання адміністративних послуг обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування на основі їх узгоджених рішень";

частину четверту доповнити словами "та віддалені місця для роботи адміністраторів такого центру";

частину дев’яту викласти в такій редакції:

"9. За рішенням органу, що утворив центр надання адміністративних послуг, у такому центрі також може здійснюватися:

• 1) прийняття звітів, декларацій, скарг;

• 2) надання консультацій;

• 3) прийняття та видача документів, не пов’язаних з наданням адміністративних послуг;

• 4) укладення договорів і угод представниками суб’єктів господарювання, які займають монопольне становище на відповідному ринку послуг, які мають соціальне значення для населення (водо-, тепло-, газо-, електропостачання тощо)";

частину десяту доповнити абзацом другим такого змісту:

"Рішення про утворення центру, про затвердження положення про центр надання адміністративних послуг, а також переліку адміністративних послуг, що надаються через центр надання адміністративних послуг, які прийняті на підставі примірного положення про центр надання адміністративних послуг та з урахуванням положень частини сьомої цієї статті, не є регуляторними актами у сфері господарської діяльності та не підлягають державній реєстрації";

частину одинадцяту викласти в такій редакції:

"11. Час прийому суб’єктів звернень є загальним (єдиним) для всіх адміністративних послуг, що надаються через центр надання адміністративних послуг, і становить:

• 1) у центрах надання адміністративних послуг, утворених при виконавчих органах міських рад міст, що є адміністративними центрами областей, Автономної Республіки Крим, а також при Київській, Севастопольській міських та районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях, - не менше шести днів на тиждень та семи годин на день;

• 2) в інших центрах надання адміністративних послуг - не менше п’яти днів на тиждень та семи годин на день;

• 3) у територіальних підрозділах центру надання адміністративних послуг та у віддалених робочих місцях адміністраторів центру час прийому суб’єктів звернень визначається органом, що утворив центр надання адміністративних послуг.

При цьому прийом суб’єктів звернень у центрі надання адміністративних послуг здійснюється без перерви на обід та не менше одного дня на тиждень до двадцятої години.

За рішенням органу, що прийняв рішення про утворення центру надання адміністративних послуг, час прийому суб’єктів звернень може бути збільшено";

• 8) частину четверту статті 13 доповнити пунктом 8 такого змісту:

"8) розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладення стягнень";

• 9) у статті 15:

частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:

"Забороняється відносити до супутніх послуг надання консультацій та інформації, пов’язаних з наданням адміністративних послуг, продаж бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративних послуг, а також надання допомоги в їх заповненні, формуванні пакета документів";

частини другу і третю виключити;

• 10) статтю 18 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"3. Суб’єкти надання адміністративних послуг та центри надання адміністративних послуг звільняються від плати за підключення (у тому числі обслуговування та використання) до реєстрів, інших інформаційних баз, що використовуються для надання адміністративних послуг".

У зв’язку з цим частини третю - сьому вважати відповідно частинами четвертою - восьмою;

• 11) у статті 20:

пункт 2 виключити;

абзаци другий - четвертий підпункту "д" підпункту 2 пункту 6 виключити;

у пункті 7 слова "з дня набрання чинності законом про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання, але" виключити.

9. Абзац третій частини шостої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 51, ст. 716; 2014 р., № 36, ст. 1190) доповнити словами "а також адміністраторів центрів надання адміністративних послуг".

10. У Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із наступними змінами):

• 1) пункт 7 статті 2 виключити;

• 2) підпункт "м" пункту 6 статті 3 виключити.

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

пункту 2, підпункту 1 пункту 4, пункту 7 (крім абзацу другого підпункту 4 цього пункту) розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 березня 2016 року;

пункту 1, підпункту 2 пункту 4, пунктів 5, 6, 10 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 4 квітня 2016 року.

2. Для створення реєстрів територіальних громад за запитами органів реєстрації органи ведення Державного реєстру виборців одноразово передають на електронному носії протягом 10 днів з дня надходження такого запиту відомості Державного реєстру виборців про громадян України - жителів відповідних сіл, селищ, міст, виборчі адреси яких включають дані, зазначені у пунктах 1-9, 11 частини сьомої статті 8 Закону України "Про Державний реєстр виборців".

3. До 4 квітня 2016 року житлово-експлуатаційні організації, інші підприємства, установи та організації, що забезпечували або забезпечують ведення картотек з питань реєстрації фізичних осіб, передають їх відповідним виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

До 4 квітня 2016 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, передає відповідним виконавчим органам сільських, селищних, міських рад картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, наявні в його територіальних органах.

Передача картотек з питань реєстрації фізичних осіб здійснюється одночасно з передачею у комунальну власність обладнання для зберігання та обробки зазначених картотек, якщо воно перебуває у державній власності.

4. Орган реєстрації місця проживання визначає можливість здійснення ним реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання за допомогою засобів Єдиного державного демографічного реєстру з урахуванням організаційного та технічного забезпечення його реалізації.

У разі прийняття органом реєстрації рішення про здійснення ним реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання згідно з цим пунктом такий орган реєстрації здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання шляхом внесення інформації до реєстру територіальної громади, до документів, до яких вносяться відомості про місце проживання особи, із зазначенням адреси житла, та до Єдиного державного демографічного реєстру.

5. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

• 1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо можливості співфінансування з місцевих бюджетів видатків на забезпечення діяльності центрів надання адміністративних послуг, утворених Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями;

• 2) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо перегляду розміру плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) з урахуванням її соціального та економічного значення;

• 3) забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

• 4) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

• 5) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ

10 грудня 2015 року

№ 888-VIII