Про затвердження Порядку застосування зброї і бойової техніки з'єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 828-2018-п
Прийнято: 2018-10-10
Чинна редакція від: 2018-10-10
Стан: in_force
Rada ID: 828-2018-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 10 жовтня 2018 р. № 828
Київ
Про затвердження Порядку застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України
Відповідно до абзаців шостого і сьомого частини першої статті 1-1 та абзацу восьмого статті 9 Закону України “Про Збройні Сили України” Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, що додається.
Прем'єр-міністр України
В.ГРОЙСМАН
Інд. 29
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 жовтня 2018 р. № 828
ПОРЯДОК
застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України
1. Цей Порядок визначає процедуру застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії відповідно до Закону України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”.
2. У цьому Порядку під терміном “особи, причетні до збройної агресії” розуміється особовий склад регулярних з’єднань і підрозділів іноземних держав, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам іноземних держав, іррегулярних незаконних збройних формувань, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих іноземною державою, їх радники та інструктори, а також персонал окупаційної адміністрації іноземної держави (яку становлять її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні іноземній державі самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України).
Терміни “військовий об’єкт”, “застосування зброї та/або бойової техніки”, “індивідуальна самооборона”, “летальне застосування зброї та/або бойової техніки”, “напад”, “нелетальне застосування зброї та/або бойової техніки”, “попереджувальна стрільба”, “самооборона”, “цивільний об’єкт” та “ціль” вживаються у значенні, наведеному в Порядку застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань у районі проведення антитерористичної операції у мирний час, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 р. № 68 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 18, ст. 602).
3. Військовослужбовці, командири з’єднань, військових частин і підрозділів Збройних Сил, які застосовують зброю та/або бойову техніку, повинні керуватися принципами, що ґрунтуються на загальновизнаних нормах міжнародного гуманітарного права:
неминучості - застосування зброї та/або бойової техніки в разі, коли це є абсолютно очевидним та необхідним;
військової необхідності - застосування зброї та/або бойової техніки в разі, коли іншими способами реалізувати право на самооборону та/або виконати поставлені завдання неможливо;
пропорційності - застосування зброї та/або бойової техніки тією мірою, якою це необхідно для досягнення мети самооборони та/або виконання поставлених завдань, якщо це не завдасть стороннім особам і цивільним об’єктам надмірної шкоди порівняно з очікуваними конкретними військовими перевагами.
Застосування зброї та/або бойової техніки повинно здійснюватися таким чином, щоб завдати мінімальної шкоди в кожній конкретній ситуації.
4. З’єднання, військові частини, підрозділи і військовослужбовці Збройних Сил, залучені до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, мають право застосовувати зброю та/або бойову техніку з дотриманням принципів, викладених у пункті 3 цього Порядку, для:
відбиття нападу або попередження загрози нападу на об’єкти, що охороняються (у тому числі під час переміщення до/з району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії);
звільнення заручників та/або військовополонених, захоплених військових та/або цивільних об’єктів або запобігання (перешкоджання) такому захопленню;
знищення зброї, бойової техніки, транспортних або технічних засобів, які перебувають у користуванні осіб, причетних до збройної агресії;
захисту цивільних осіб та/або цивільних об’єктів від нападу;
запобігання та/або припинення діяльності, затримання, роззброєння або знешкодження осіб, причетних до збройної агресії;
припинення дій осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
припинення дій осіб, які перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
припинення дій осіб, які становлять або можуть становити небезпеку особам, залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або іншим особам.
З’єднання, військові частини, підрозділи і військовослужбовці Збройних Сил також мають право застосовувати зброю та/або бойову техніку в інших випадках, визначених наказами Командувача об’єднаних сил.
5. Командири з’єднань, військових частин і підрозділів Збройних Сил під час виконання завдань зобов’язані вжити вичерпних заходів для захисту здоров’я і життя особового складу, цивільних осіб, а також військових та/або цивільних об’єктів, що охороняються (обороняються), від нападу або загрози нападу на них.
6. У разі нападу або загрози нападу на військовослужбовців та/або цивільних осіб, а також на військові та/або цивільні об’єкти, що охороняються (обороняються), за можливості вживаються попереджувальні заходи, спрямовані на його відвернення, які можуть включати:
використання візуальних та звукових сигналів, покажчиків на місцевості для попередження про можливість застосування зброї та/або бойової техніки;
установлення невибухових загороджень на ділянках місцевості навколо військового об’єкта з метою попередження та запобігання небезпечному наближенню до нього;
усне або з використанням технічних засобів попередження цілі про можливість застосування зброї та/або бойової техніки;
попереджувальну стрільбу.
7. Командири з’єднань, військових частин і підрозділів Збройних Сил для організації охорони (оборони) військових об’єктів, а військовослужбовці для здійснення індивідуальної самооборони залежно від обставин, наявних часу та засобів самостійно визначають можливість вжиття попереджувальних заходів.
Вжиті попереджувальні заходи повинні бути вичерпними та забезпечувати можливість для цілі відмовитися від нападу (припинити дії з його підготовки).
У разі раптового нападу, а також за інших обставин, що унеможливлюють вжиття попереджувальних заходів, зброя і бойова техніка застосовуються без вжиття таких заходів.
8. Навколо військового об’єкта рішенням командира з’єднання, військової частини і підрозділу Збройних Сил, розміщеного на такому об’єкті, можуть бути встановлені:
зона попередження, під час входження цілі до якої вживаються попереджувальні заходи;
зона оборони, під час входження цілі до якої здійснюється летальне або нелетальне застосування зброї та/або бойової техніки.
Межі зазначених у цьому пункті зон визначаються з урахуванням наявних засобів, обставин та особливостей місцевості.
9. Летальне застосування зброї та/або бойової техніки дозволяється для самооборони, а також з метою виконання завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
У разі коли летальне застосування зброї та/або бойової техніки є неминучим, військовослужбовець, командир з’єднання, військової частини і підрозділу Збройних Сил повинен вжити заходів до:
збереження людського життя, мінімізації можливості поранення цивільних осіб;
надання медичної допомоги та за можливості евакуації поранених осіб у найкоротший строк.
10. Рішення про застосування зброї та/або бойової техніки під час виконання завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії або самооборони приймається з урахуванням обстановки командирами з’єднання, військової частини і підрозділу Збройних Сил відповідно до вимог цього Порядку і наказів Командувача об’єднаних сил, виданих на його виконання.
11. Військовослужбовець, який виконує завдання щодо відсічі збройної агресії проти України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у складі з’єднання, військової частини, підрозділу або самостійно, має право самостійно прийняти рішення про застосування зброї та/або бойової техніки відповідно до вимог цього Порядку з подальшим обов’язковим повідомленням безпосередньому командирові (начальникові) під час:
індивідуальної самооборони;
захисту здоров’я і життя інших військовослужбовців та/або цивільних осіб.