Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок, Нормативи, Форма типового документа
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 733-2007-п
Прийнято: 2007-05-16
Чинна редакція від: 2025-12-26
Стан: in_force
Rada ID: 733-2007-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 травня 2007 р. № 733
Київ
Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок
_Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
Відповідно до статей 39 і 41 Лісового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, що додається.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 557 "Про затвердження Порядку поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду" (ЗП України, 1995 р., № 10, ст. 254).
Прем'єр-міністр України
В. ЯНУКОВИЧ
Інд. 22
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 травня 2007 р. № 733
ПОРЯДОК
поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок
У тексті Порядку слово "Держкомлісгосп" в усіх відмінках замінено словом "Держлісагентство" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 1364 від 28.12.2011
У тексті Порядку слово “водоймища” в усіх відмінках замінено словом “водойми” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
Загальна частина
1. Цей Порядок встановлює єдині вимоги до поділу лісів на категорії, умови та ознаки віднесення їх до таких категорій, а також виділення особливо захисних лісових ділянок з режимом обмеженого лісокористування.
2. Ліси залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії:
1) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення;
2) рекреаційно-оздоровчі ліси;
3) захисні ліси;
4) експлуатаційні ліси.
3. Ліси, що зростають на одній території і відповідають умовам і ознакам віднесення до різних категорій, відносяться до тієї з них, для якої у визначеному законодавством порядку встановлений режим більш обмеженого лісокористування.
4. Межі лісів, визначених для віднесення до однієї з категорій, проводяться уздовж природних меж, квартальних просік, ліній зв'язку і електромереж та інших, чітко визначених на місцевості розмежувальних ліній - залізниць та автомобільних доріг, канав, каналів, газо- та нафтопроводів, візирів, протипожежних розривів і вододільних ліній.
Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення
5. До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення відносяться лісові ділянки, що виконують природоохоронну, естетичну функцію, є об'єктами науково-дослідних робіт на довгочасну перспективу, сприяють забезпеченню охорони унікальних та інших особливо цінних природних комплексів та історико-культурних об'єктів, зокрема:
1) розташовані в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також в межах пралісів, квазіпралісів та природних лісів, розташованих поза межами територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
Підпункт 1 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
- 2) розташовані в межах історико-культурних заповідників, меморіальних комплексів, місць, пов'язаних з важливими історичними подіями, охоронних зон пам'яток історії, археології, містобудування та архітектури, монументального мистецтва.
До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення відносяться також унікальні за породним складом, продуктивністю і генетичними властивостями лісові ділянки, на яких зростають реліктові, ендемічні види дерев, що мають велике наукове значення.
Рекреаційно-оздоровчі ліси
6. До рекреаційно-оздоровчих лісів відносяться лісові ділянки, що виконують рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію, використовуються для туризму, зайняття спортом, санаторно-курортного лікування та відпочинку населення і розташовані:
1) у межах міст, селищ та інших населених пунктів;
2) у межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів;
3) у межах поясів зон санітарної охорони водних об'єктів;
4) у лісах зелених зон навколо населених пунктів. Площа таких лісових ділянок визначається за нормативами згідно з додатком 1;
5) поза межами лісів зелених зон, що виділяються за нормативами згідно з додатком 2.
Захисні ліси
7. До категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об'єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема:
1) лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів);
2) лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у смугах відведення каналів, залізниць та автомобільних доріг;
3) лісові ділянки (смуги лісів) у ярах, на легкорозвіюваних пісках, рекультивованих землях, кам'янистих розсипах, малопотужних кам'янистих ґрунтах, у високогірних зонах, на стрімких гірських схилах, у селенебезпечних басейнах та на схилах лавинонебезпечних басейнів (протиерозійні ліси), які виділяються за нормативами згідно з додатком 3. Площа протиерозійних лісів у Карпатському регіоні не підлягає перегляду в бік зменшення;
Підпункт 3 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
4) лісові ділянки (смуги лісів), які прилягають до смуг відведення залізниць і виділяються з категорії експлуатаційних лісів на 500 метрів з кожного боку. У гірських районах ширина смуг лісів у разі потреби може бути збільшена з урахуванням результатів спеціальних обстежень до розмірів, що забезпечують захист залізниць і безпеку руху;
5) лісові ділянки (смуги лісів), що прилягають до смуг відведення автомобільних доріг державного значення і виділяються з категорії експлуатаційних лісів шириною 250 метрів з кожного боку дороги. Для забезпечення захисту зазначених доріг і безпеки руху у гірських районах ширина смуг лісів у разі потреби може бути збільшена з урахуванням результатів спеціальних обстежень;
6) лісові ділянки (смуги лісів) уздовж берегів річок, навколо озер та інших водойм, які виділяються з категорії експлуатаційних лісів за нормативами згідно з додатком 4. Ширина наявних смуг лісів, що перевищує нормативи, не підлягає перегляду;
Підпункт 6 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
- 7) інші лісові ділянки (смуги лісів), які не мають зазначених у підпунктах 1-6 цього пункту ознак віднесення до категорії захисних лісів, розташовані:
на схилах балок і річкових долин з крутизною схилів до 25 градусів (байрачні ліси);
серед безлісної місцевості та мають площу до 100 гектарів.
Експлуатаційні ліси
8. До категорії експлуатаційних лісів відносяться лісові ділянки, що не зайняті лісами природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчими та захисними лісами (категорії лісів з особливим режимом лісокористування). Експлуатаційні ліси призначені для задоволення потреб національної економіки у деревині.
Умови та ознаки виділення особливо захисних лісових ділянок
9. У межах лісових ділянок, що віднесені до однієї з категорій лісів, можуть бути виділені особливо захисні лісові ділянки, для яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.
10. Виділення особливо захисних лісових ділянок здійснюється за нормативами згідно з додатком 5. Нормативи такого виділення уточнюються з урахуванням місцевих природних умов органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагентства) за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.
Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1364 від 28.12.2011, № 748 від 07.08.2013
11. Лісові ділянки площею до 50 гектарів, що розташовані в межах лісових масивів і мають велику розосередженість, відносяться до особливо захисних лісових ділянок і виділяються відповідно до нормативів, згідно з додатком 3.
12. Лісові ділянки із щільністю радіоактивного забруднення ґрунту більш як 10 Кі/кв.км відносяться до особливо захисних лісових ділянок незалежно від їх площі та розосередженості.
Подання і розгляд клопотання щодо віднесення лісів до відповідних категорій та виділення особливо захисних лісових ділянок
13. Державні лісовпорядні організації, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які здійснюють лісовпорядкування відповідно до статті 47 Лісового кодексу України (далі - лісовпорядні організації), готують за погодженням з власниками лісів та постійними лісокористувачами клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів у відповідність з цим Порядком та надсилають його в електронній формі органові Держлісагентства, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим разом з:
Абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 748 від 07.08.2013, № 1017 від 22.09.2023
обґрунтуванням віднесення лісів до відповідних категорій або зміни таких категорій, підготовленим лісовпорядною організацією або науковою, проектно-пошуковою установою за участю інших заінтересованих сторін;
Абзац другий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
планом лісових ділянок, які передбачається віднести до відповідної категорії лісів;
характеристикою лісових ділянок, які передбачається віднести до відповідної категорії, згідно з додатком 6;
відомостями розрахункової лісосіки, якщо зміна категорії впливає на розрахункову лісосіку, згідно з додатком 7.
14. Крім того до клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів у відповідність з цим Порядком додаються для лісових ділянок, визначених:
підпунктом 1 пункту 5 цього Порядку, - квартально-видільний перелік лісових ділянок, які належать до територій та об’єктів природно-заповідного фонду, із зазначенням назв цих територій та об’єктів, а також пралісів, квазіпралісів та природних лісів, розташованих поза межами територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
Пункт 14 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
підпунктом 4 пункту 6 цього Порядку, - відомості щодо площі лісів зелених зон згідно з додатком 8;
підпунктом 5 пункту 6 цього Порядку, - відомості щодо площі рекреаційно-оздоровчих лісів, які розташовані поза межами лісів зелених зон, згідно з додатком 9;
підпунктом 3 пункту 7 цього Порядку, - відомості щодо площі протиерозійних лісів згідно з додатком 10;
підпунктами 4 і 5 пункту 7 цього Порядку, - рішення відповідних органів про будівництво залізниць, автомобільних доріг державного значення;
підпунктом 6 пункту 7 цього Порядку, - відомості щодо площі смуг лісів, що зростають уздовжрічок, навколо озер та інших водойм, згідно з додатком 11;
Абзац сьомий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
підпунктом 7 пункту 7, - відомості щодо площі захисних лісів, що розташовані на схилах балок і річкових долин, серед безлісної місцевості, згідно з додатком 12.
15. Клопотання та матеріали, визначені пунктами 13 і 14 цього Порядку, публікуються одночасно з повідомленням про проведення другої лісовпорядної наради відповідно до пункту 22 Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 20, ст. 1130).
Пункт 15 в редакції Постанови КМ № 1017 від 22.09.2023
16. Орган Держлісагентства, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим розглядає клопотання разом з матеріалами до них і зауваженнями та пропозиціями громадськості та за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим надсилає у місячний строк Держлісагентству в електронній формі.
Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1364 від 28.12.2011; в редакції Постанов КМ № 748 від 07.08.2013, № 1017 від 22.09.2023
17. Держлісагентство в місячний строк розглядає клопотання разом з матеріалами до нього, визначеними пунктами 13 і 14 цього Порядку, та розробляє проект рішення про віднесення лісів до відповідних категорій, яке разом з клопотанням та матеріалами до нього надсилає в електронній формі на погодження до Мінекономіки або у випадку невідповідності поділу лісів цьому Порядку повертає клопотання разом з матеріалами до нього на доопрацювання органу Держлісагентства, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим з обґрунтуванням підстав.
Мінекономіки в місячний строк розглядає надіслані Держлісагентством проект рішення про віднесення лісів до відповідних категорій разом з клопотанням та матеріалами до нього та приймає рішення про погодження такого проекту рішення або у випадку невідповідності поділу лісів цьому Порядку повертає проект Держлісагентству на доопрацювання з обґрунтуванням підстав.
У десятиденний строк після отримання погодження Мінекономіки проекту рішення Держлісагентство приймає рішення про віднесення лісів до відповідної категорії. У разі коли Мінекономіки повернуло проект рішення на доопрацювання, Держлісагентство протягом 10 днів повертає його на доопрацювання органу Держлісагентства, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим з відповідним обґрунтуванням.
Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1065 від 04.12.2019, № 826 від 09.09.2020; в редакції Постанови КМ № 1017 від 22.09.2023; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1730 від 24.12.2025
18. У разі встановлення або зміни відповідно до законодавства основного цільового призначення лісової ділянки лісовпорядні організації з урахуванням такого рішення вносять до матеріалів лісовпорядкування зміни щодо поділу лісів на категорії, визначені підпунктами 1 і 2 пункту 5, підпунктами 1-3 пункту 6 та підпунктами 1 і 2 пункту 7 цього Порядку, без здійснення процедури розгляду клопотання щодо віднесення лісів до категорій, передбачених цим Порядком.
Відповідні рішення щодо зміни поділу лісів на категорії приймаються Держлісагентством.
Пункт 18 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
Підприємства, установи, організації та особи, заінтересовані у зміні установлених категорій, звертаються з пропозиціями до лісовпорядних організацій.
Пункт 18 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
19. Лісовпорядні організації для виділення особливо захисної лісової ділянки готують (у разі потреби з використанням матеріалів спеціальних обстежень) за погодженим з власниками лісів та постійними лісокористувачами відповідне клопотання, що надсилається в електронній формі органу Держлісагентства, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим разом з відомостями щодо площі особливо захисних лісових ділянок згідно з додатком 13.
Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 748 від 07.08.2013, № 1017 від 22.09.2023
20. Орган Держлісагентства, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим розглядає клопотання щодо виділення особливо захисних лісових ділянок разом з матеріалами до нього та приймає за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим у місячний строк відповідне рішення.
Пункт 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1364 від 28.12.2011; в редакції Постанови КМ № 748 від 07.08.2013
Додаток 1
до Порядку
НОРМАТИВИ
визначення площ лісових ділянок, що відносяться до лісів зелених зон
1. Згідно з цими нормативами визначаються площі лісових ділянок, що відносяться до лісів зелених зон (лісогосподарської та лісопаркової частин) навколо населених пунктів із чисельністю населення до 1 млн. чоловік.
Для населених пунктів із чисельністю населення понад 1 млн. чоловік зазначені площі виділяються за індивідуальними проектами.
2. Визначення площ лісових ділянок здійснюється з урахуванням природних умов, наявності промислових об'єктів, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів (будинків відпочинку, пансіонатів, дитячих оздоровчих та спортивних таборів тощо), а також місць масового відпочинку населення та наявної інформації щодо лісів усіх лісокористувачів і власників лісів, віднесених до лісів зелених зон.
3. Площі лісових ділянок у межах населених пунктів, а також тих, що межують з ними або розташовані поблизу і віднесені до інших категорій лісів, для яких встановлений режим більш обмеженого лісокористування, враховуються під час визначення площ лісів зелених зон.
4. Залежно від санітарних і кліматичних умов площі лісів зелених зон допускається збільшувати або зменшувати не більш як на 15 відсотків.
5. До лісопаркової частини лісів зелених зон відносяться лісові ділянки з естетично цінними ландшафтами, призначені для масового відпочинку населення. У лісостеповій і степовій лісорослинних зонах з лісистістю 2 і менше відсотки до лісопаркової частини відноситься вся площа лісів зелених зон.
Нормативи визначення площ лісових ділянок, що відносяться до лісів зелених зон (гектарів на 1 тис. чоловік)
Лісистість, відсотків
Населені пункти з чисельністю населення, тис. чоловік
12 і менше
12,1-50
50,1-100
100,1- 250
250,1- 500
понад 500
Полісся
Менш як 5
10
11
17
20
25
30
5-10
15
20
30
35
45
60
10,1-15
25
30
50
55
75
90
15,1-20
40
50
70
85
110
135
20,1-25
45
55
85
100
130
160
Понад 25
55
70
105
125
165
200
Лісостеп і Степ
Менш як 3
7
9
14
16
20
25
3-5
11
14
20
25
30
40
5,1-10
20
25
35
45
55
70
10,1-15
30
40
60
70
90
110
Понад 15
45
60
85
100
130
160
Гірський Крим і Українські Карпати
Менш як 5
10
13
19
20
30
35
5-10
20
25
35
40
50
65
10,1-15
30
35
55
60
80
100
15,1-20
45
55
80
90
120
145
20,1-25
50
65
95
110
140
175
Понад 25
65
80
120
135
180
220
Нормативи визначення площі лісових ділянок лісопаркової частини лісів зеленої зони
Чисельність населення, тис. чоловік
Розмір лісопаркової частини, гектарів на 1 тис. чоловік
До 100
7
100-250
15
250,1-500
20
500,1-1000
25
Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
Додаток 2
до Порядку
НОРМАТИВИ
виділення лісових ділянок, що розташовані поза межами лісів зелених зон і виконують переважно рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію
1. За цими нормативами виділяються лісові ділянки навколо:
лікувально-оздоровчих об'єктів, якщо для них в установленому порядку не визначено округи санітарної охорони;
об'єктів рекреаційного призначення - лінійних рекреаційних об'єктів (навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас), будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельних ділянок, наданих для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Найменування та ознаки лісів
Нормативи виділення
1. Ліси навколо лікувальнооздоровчих об'єктів, навколо мінеральних джерел, які використовуються з лікувальною метою або мають перспективне значення
лісові ділянки радіусом 1 кілометр
2. Ліси навколо нелінійних рекреаційних об'єктів
лісові ділянки радіусом 0,5 кілометра
3. Смуги лісу вздовж постійних, затверджених в установленому порядку лінійних рекреаційних об'єктів
лісові ділянки, розташовані по обидва боки лінійного рекреаційного об'єкта: міжнародного значення - шириною 200 метрів навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас - шириною 100 метрів
Додаток 3
до Порядку
НОРМАТИВИ
виділення лісових ділянок (смуг лісів), що відносяться до протиерозійних лісів
Найменування та ознаки лісів
Нормативи виділення
1. Ліси у ярах, балках і річкових долинах
лісові ділянки (смуги лісів) з крутизною схилів 25 і більше градусів, а також розташовані у ярах, на зсувних берегах балок і річкових долинах незалежно від крутизни їх схилів
2. Ліси на легкорозвіюваних пісках
лісові ділянки (смуги лісів) на легкорозвіюваних пісках і по їх периметру шириною 200 метрів від узлісся
3. Ліси на рекультивованих землях
лісові ділянки (смуги лісів) на рекультивованих землях, крім лісових насаджень у кар'єрах родовищ торфу, горючих сланців та в гідровідвалах
4. Високогірні ліси
лісові ділянки (смуги лісів), розташовані на висоті понад 1100 метрів над рівнем моря
5. Приполонинні (прияйлові) ліси
лісові ділянки (смуги лісів) шириною 300-500 метрів уздовж верхньої межі лісу з безлісною місцевістю (полонинами, яйлами). Ширина визначається у кожному конкретному випадку з урахуванням результатів спеціального вивчення місцевих геологічних, гідрологічних, ґрунтових та інших природних умов
6. Ліси у селенебезпечних басейнах
лісові ділянки (смуги лісів) у зоні формування селей, що мають характерні ознаки накопичення розсипчасто-уламкового матеріалу на крутих схилах долин, наявність зсувів ґрунту у вигляді каменепаду, осипів і обвалів. Перелік селенебезпечних басейнів складається ДСНС
7. Ліси у лавинонебезпечних басейнах
лісові ділянки (смуги лісів), що розташовані на верхній межі лісу, залежно від довжини безлісного схилу:
довжина безлісного схилу, метрів
ширина смуги, метрів
до 150
250
151-200
300
201-250
350
251-300
400
301-350
450
понад 350
усі лісові ділянки до підніжжя схилу
перелік лавинонебезпечних басейнів складається ДСНС
8. Ліси на гірських схилах
лісові ділянки (смуги лісів) на гірських схилах з крутизною: південної експозиції понад 30 градусів північної експозиції понад 35 градусів
9. Ліси на малопотужних кам'янистих ґрунтах
лісові ділянки (смуги лісів) на малопотужних кам'янистих ґрунтах з наявністю каміння і скельних оголень, що виходять на поверхню на площі більш як 50 відсотків лісової ділянки
10. Ліси навколо кам'янистих розсипів
лісові ділянки (смуги лісів) шириною 100 метрів навколо кам'янистих розсипів з розширенням на нижній межі розсипів до підніжжя схилу, але не більш як 300 метрів
11. Субальпійські деревно-чагарникові угруповання
лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у межах відкритої гірської місцевості (полонин, яйл)
Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 797 від 18.10.2017, № 1017 від 22.09.2023
Додаток 4
до Порядку
НОРМАТИВИ
виділення лісових ділянок (смуг лісів) уздовж річок, навколо озер та інших водойм
1. Ці нормативи не поширюються на річки завдовжки понад 1 тис. кілометрів, озера, водойми площею понад 10 тис. гектарів, а також на суднохідні та магістральні канали, уздовж яких ширина лісових ділянок (смуг лісів) визначається з урахуванням результатів спеціальних обстежень.
2. Ширина лісових ділянок (смуг лісів) уздовж берегів річок у рівнинній частині:
Довжина річки, кілометрів
Ширина лісової ділянки (смуги лісів), метрів
50 і менше
150
51-100
300
101-300
400
301-500
500
501-1000
750
3. Ширина лісових ділянок (смуг лісів) уздовж берегів гірських річок Криму і Карпат, якщо загальна довжина схилів, які прилягають до берега річки, становить менш як 500 метрів, а крутизна - 10 градусів:
Висота над рівнем моря, метрів
Довжина річки, кілометрів
Ширина лісової ділянки (смуги лісів), метрів
1. До 500 метрів
25 і менше
200
26-50
300
51-200
350
2. Більш як 500 метрів
25 і менше
150
26-50
250
51-200
300
Ширина лісових ділянок (смуг лісів) уздовж берегів гірських річок Криму і Карпат із збільшенням довжини схилу на кожні 100 метрів збільшується на 50 метрів, а із збільшенням крутизни схилу на кожні 5 градусів - на 20 метрів.
4. На беззаплавних річках або ділянках річок, що не мають чітко вираженої заплави, ширина лісових ділянок (смуг лісів) визначається за нормативами від урізу води (у меженний період), а якщо русло річки розчленоване на протоки - від берега зовнішньої протоки. У разі коли русло річки розділене на протоки, що охоплюють високо підняті міжріччя шириною понад 1 кілометр, ширина лісових ділянок (смуг лісів) на берегах кожної протоки визначається так само, як і для решти частини русла такої річки. Уздовж річок з чітко вираженою заплавою ширина лісових ділянок (смуг лісів) збільшується на ширину безлісної заплави.
5. Лісові ділянки (смуги лісів) уздовж берегів у верхів'ї річки виділяються радіусом, що дорівнює ширині смуги, яка визначається уздовж берегів такої річки.
6. Ширина лісових ділянок (смуг лісів) навколо озер та водойм визначається від урізу води, що відповідає нормальному підпертому рівню водойми і дорівнює ширині виділених смуг уздовж річок, які впадають до них або витікають з них.
7. Якщо до озера чи водойми впадають або витікають з них кілька річок, ширина лісових ділянок (смуг лісів) встановлюється така сама, як у річки, що має найбільшу ширину.
8. У районах, які зазнають впливу ерозійних процесів, уздовж річок, що мають велике значення для розвитку рибного господарства, збереження та захисту нерестовищ цінних видів риб, ширина лісових ділянок (смуг лісів) встановлюється з урахуванням результатів спеціальних обстежень.
9. Лісові ділянки (смуги лісів) виділяються уздовж річок завдовжки 10 і більше кілометрів у гірських умовах, 25 і більше кілометрів у рівнинних умовах, а також навколо озер та водойм, що мають площу 100 і більше гектарів.
Уздовж берегів річок завдовжки менш як 10 і 25 кілометрів, а також навколо озер і водойм площею від 5 до 99 гектарів виділяються берегозахисні лісові ділянки (смуги лісів), ширина яких визначається згідно з нормативами виділення особливо захисних лісових ділянок.
Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
Додаток 5
до Порядку
НОРМАТИВИ
виділення особливо захисних лісових ділянок
Найменування та ознаки особливо захисних лісових ділянок
Нормативи виділення
1. Лісові ділянки на схилах ярів, балок, обривів, осипів і зсувів
лісові ділянки, що прилягають до брівки яру, балки, обриву, осипу чи зсуву на відстані 100 метрів
2. Лісові ділянки навколо витоків річок
лісові ділянки навколо витоків річок, уздовж яких виділено смуги лісів радіусом, що дорівнює ширині смуги, встановленої для такої річки, але не більш як 300 метрів, а навколо верхів'я річок, уздовж берегів яких смуги лісів не виділені, - радіусом, що дорівнює ширині берегозахисних ділянок лісу, виділених для такої річки
3. Лісові ділянки уздовж річок, суднохідних і магістральних каналів, навколо озер та водойм (берегозахисні лісові ділянки)
лісові ділянки шириною 200 метрів, але не більше ширини виділеної смуги лісів уздовж річок, навколо озер, водойм та інших водних об'єктів і шириною 150 метрів - де смуги лісів не виділено. Уздовж річок завдовжки понад 1 тис. кілометрів і навколо озер, водойм площею понад 10 тис. гектарів, а також уздовж судохідних і магістральних каналів ширина берегозахисних лісових ділянок визначається з урахуванням результатів спеціальних обстежень
4. Лісові ділянки навколо токовищ глухарів
лісові ділянки з радіусом 300 метрів навколо токовищ глухарів. На 10 тис. гектарів лісового фонду виділяється не більше трьох таких ділянок
5. Лісові ділянки, що прилягають до земель історико-культурного призначення
лісові ділянки шириною 50 метрів, що прилягають до територій, на яких розташовані історико-культурні заповідники, меморіальні парки, поховання, археологічні і архітектурні пам'ятки та архітектурноландшафтні комплекси
6. Лісові ділянки, що мають спеціальне господарське значення
лісонасінні, горіхоплідні, плодово-ягідні, медоносні, постійні науково-дослідні та інші лісові ділянки, що мають спеціальне господарське значення
7. Лісові ділянки уздовж ліній вододілів
лісові ділянки шириною 300 метрів у гірських лісах уздовж ліній вододілів великих річок з крутизною схилів, що створюють гребені вододілів, понад 20 градусів
8. Лісові ділянки навколо карстових утворень
лісові ділянки шириною 100 метрів навколо карстових утворень
9. Лісові ділянки уздовж русел снігових лавин
лісові ділянки у гірських районах шириною 200 метрів уздовж постійних русел снігових лавин
10. Лісові ділянки уздовж магістральних трубопроводів
лісові ділянки у гірських районах шириною 50 метрів, що прилягають до траси магістральних нафто- і газоконденсатопроводів та продуктопроводів
11. Лісові ділянки уздовж межі з безлісною місцевістю
лісові ділянки шириною 100 метрів уздовж межі з безлісою місцевістю
12. Лісові ділянки, що прилягають до забудованих земель
лісові ділянки шириною 50 метрів у лісах, де дозволяється проведення рубок головного користування, уздовж межі забудованих земель
13. Лісові ділянки, що прилягають до залізниць, автомобільних доріг державного значення, державного кордону
лісові ділянки шириною 50 метрів (у рівнинних лісах) і 100 метрів (у гірських лісах) у лісах, де дозволяється проведення рубок головного користування, уздовж смуг відведення залізниць, автомобільних доріг державного значення і державного кордону
14. Лісові ділянки охоронних зон навколо гідрометеорологічних об'єктів
лісові ділянки в межах визначених відповідно до законодавства охоронних зон навколо гідрометеорологічних об'єктів
15. Радіоактивно забруднені лісові ділянки
лісові ділянки із щільністю забруднення ґрунту більш як
16. Лісові ділянки, що розташовані в межах лісогосподарської частини лісів зелених зон і виконують переважно рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію
лісові ділянки, що розташовані в межах лісогосподарської частини лісів зелених зон, виділені відповідно до виділення лісових ділянок, що розташовані поза межами лісів зелених зон і виконують переважно рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію
17. Лісові ділянки 5 і нижче класів бонітету, розташовані у мокрих лісорослинних умовах (А5, В5, С5 та Д5)
лісові ділянки 5 і нижче класів бонітету, розташовані у мокрих лісорослинних умовах (А5, В5, С5 та Д5), які виділяються під час здійснення лісовпорядкування
18. Лісові ділянки навколо боліт площею 1 гектар і більше
лісові ділянки шириною 50 метрів навколо боліт площею 1 гектар і більше, які виділяються під час здійснення лісовпорядкування
19. Лісові ділянки в охоронних зонах навколо територій та об’єктів природно-заповідного фонду
лісові ділянки, виділені відповідно до вимог Положення про території та об’єкти природно-заповідного фонду, затвердженого державним органом, який прийняв рішення про їх виділення
20. Лісові ділянки в охоронних зонах навколо пралісів, квазіпралісів, природних лісів, не оголошених пралісовими пам’ятками природи
навколо пралісів, квазіпралісів, природних лісів, не оголошених пралісовими пам’ятками природи, установлюються охоронні зони завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу
Додаток 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
Додаток 6
до Порядку
ХАРАКТЕРИСТИКА
лісових ділянок, які передбачається віднести до категорії лісів
Додаток 7
до Порядку
ВІДОМОСТІ РОЗРАХУНКОВОЇ ЛІСОСІКИ
Додаток 8
до Порядку
ВІДОМОСТІ
щодо площі лісів зелених зон
Додаток 9
до Порядку
ВІДОМОСТІ
щодо площі рекреаційно-оздоровчих лісів, що розташовані поза межами лісів зелених зон
Додаток 10
до Порядку
ВІДОМІСТІ
про площі протиерозійних лісів
Додаток 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
Додаток 11
до Порядку
ВІДОМОСТІ
щодо площі смуг лісів, що зростають уздовж річок, навколо озер та інших водойм
Додаток 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 22.09.2023
Додаток 12
до Порядку
ВІДОМОСТІ
щодо площі захисних лісів, що розташовані на схилах балок і річкових долин, серед безлісної місцевості
Додаток 13
до Порядку
ВІДОМОСТІ
щодо площі особливо захисних лісових ділянок