Про схвалення Концепції реформування державної політики в інноваційній сфері

Тип: Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція Видавник: Кабінет Міністрів України Номер: 691-2012-р Прийнято: 2012-09-10 Чинна редакція від: 2021-12-09 Стан: expired Rada ID: 691-2012-%D1%80

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 10 вересня 2012 р. № 691-р

Київ

Розпорядження втратило чинність на підставі Розпорядження КМ № 1687-р від 09.12.2021

Про схвалення Концепції реформування державної політики в інноваційній сфері

1. Схвалити Концепцію реформування державної політики в інноваційній сфері, що додається.

2. Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації разом з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та за участю Національної академії наук, національних галузевих академій наук розробити і подати у тримісячний строк у встановленому порядку план заходів з реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

3. Центральним органам виконавчої влади враховувати положення Концепції, схваленої цим розпорядженням, під час розроблення та виконання державних цільових програм і Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”.

Прем'єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Інд. 70

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 10 вересня 2012 р. № 691-р

КОНЦЕПЦІЯ

реформування державної політики в інноваційній сфері

Проблема, яка потребує розв'язання

За останні роки спостерігається значне відставання національної економіки від економіки розвинутих держав світу за рівнем технологічного розвитку та продуктивністю виробництва. Більшість підприємств залишаються технологічно відсталими, енергоємними, а також не провадять інноваційної діяльності.

Результати дослідження стану інноваційної сфери свідчать про відсутність послідовного та системного підходу до її розвитку, низьку ефективність механізму стимулювання суб'єктів господарювання до провадження інноваційної діяльності.

Нерозвиненість інноваційної інфраструктури, яка згідно з Концепцією розвитку національної інноваційної системи, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 680 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 47, ст. 1593), складається з виробничо-технологічної, фінансової, інформаційно-аналітичної та експертно-консалтингової складової, а також технополісів, технологічних та наукових парків, інноваційних центрів та центрів трансферу технологій, бізнес-інкубаторів та інноваційних структур інших типів; інформаційних мереж науково-технічної інформації, експертно-консалтингових та інжинірингових фірм, державних та приватних інвесторів тощо як однієї з підсистем національної інноваційної системи, гальмує розвиток інших підсистем, зокрема підсистем освіти, генерації знань, виробництва.

Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” визначено завдання щодо активізації інноваційних процесів у національній економіці, повноцінного використання потенціалу науки в процесі технологічної модернізації національної економіки, а також передбачено збільшення з 10,7 до 25 відсотків частки промислових підприємств, що провадять інноваційну діяльність, та підвищення з 0,95 до 1,5 відсотка наукоємності валового внутрішнього продукту за рахунок усіх джерел фінансування.

Результати аналізу стану економіки держав - лідерів рейтингів конкурентоспроможності свідчать про необхідність реформування системи державного регулювання та державного управління в інноваційній сфері як пріоритету реалізації системної та послідовної державної політики, спрямованої на активізацію інноваційних процесів, забезпечення технологічного розвитку та інноваційного оновлення національної економіки.

Аналіз причин виникнення проблеми

Недосконалість системи державного регулювання в інноваційній сфері призводить до зниження темпів інноваційного розвитку, високої ресурсоємності національної економіки, низької якості продукції та послуг, неконкурентоспроможності вітчизняних підприємств, а також неефективного використання коштів, у тому числі державного та місцевих бюджетів, що виділяються для здійснення заходів у інноваційній сфері.

Причинами виникнення проблеми є:

невизначеність засад державної політики в інноваційній сфері щодо функціонування ринку інновацій та технологій, формування інноваційної культури;

відсутність системного підходу щодо визначення пріоритетів державної політики в інноваційній сфері, державного замовлення на інноваційну продукцію;

суб'єктивний підхід до забезпечення розвитку інноваційної діяльності, нехтування принципом наукового обґрунтування стратегічних рішень щодо розвитку національної економіки;

недосконалість законодавства в інноваційній сфері, відсутність механізму стимулювання до створення, виробництва та споживання інноваційної продукції і внаслідок цього - низька привабливість інноваційної сфери для венчурного капіталу, низький рівень комерціалізації науково-технічних розробок та винаходів;

низька ефективність фінансових інструменту та механізму, а також виконання державних програм та здійснення заходів у інноваційній сфері, функціонування державних та приватних об'єктів інноваційної інфраструктури;

нескоординованість інвестиційної та інноваційної державної політики, розпорошеність відповідних фінансових ресурсів, недосконалість статистичних методів проведення оцінки стану провадження інноваційної діяльності;

невизначеність принципів та механізму державно-приватного (публічно-приватного) партнерства в інноваційній сфері, засад створення та функціонування технологічних платформ (об'єднання органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових і виробничих організацій та установ для розв'язання проблем певної галузі);

низький рівень провадження інноваційної діяльності підприємств незалежно від форми власності;

відсутність ефективного механізму розподілу результатів інтелектуальної праці між винахідником, юридичною особою, в якій він працює, та державою;

низький рівень міжнародного співробітництва в інноваційній сфері.

Мета Концепції

Метою Концепції є удосконалення системи державного регулювання в інноваційній сфері, зокрема визначення концептуальних засад державного регулювання в інноваційній сфері, формування економічних структурних і організаційних основ інноваційної діяльності, створення належної інституціональної бази, забезпечення взаємодії різних інституцій під час впровадження інновацій, створення системи надання державної підтримки інноваційному розвитку національної економіки з урахуванням пріоритетів розвитку науки, техніки та інноваційної діяльності, створення сучасного ринку інновацій та технологій, визначення механізму оперативного реагування на зміни в інноваційній сфері.

Реалізація Концепції, зокрема, передбачає:

удосконалення законодавства в інноваційній сфері з метою створення умов для впровадження інновацій, формування інноваційної культури, удосконалення статистичних методів проведення оцінки стану провадження інноваційної діяльності;

визначення та впровадження механізму надання державної підтримки провадження інноваційної діяльності, реалізації пріоритетних інноваційних проектів з урахуванням світового досвіду;

визначення механізму координації інвестиційної та інноваційної державної політики для використання вітчизняного науково-технічного потенціалу в процесі технологічної модернізації національної економіки;

удосконалення національної системи технічного регулювання, патентної та ліцензійної діяльності бюджетних науково-дослідних установ;

визначення механізму державно-приватного партнерства в інноваційній сфері, а також комерціалізації науково-технічних розробок та винаходів;

забезпечення розвитку інноваційної інфраструктури, а також інноваційної діяльності на регіональному рівні;

стимулювання вітчизняних підприємств до спрямування власних коштів для проведення прикладних наукових досліджень та експериментальних розробок.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Реформування системи державного регулювання в інноваційній сфері здійснюється за такими напрямами:

визначення завдань і функцій органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в інноваційній сфері шляхом:

уточнення повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо формування та забезпечення реалізації державної політики в інноваційній сфері;

визначення механізму вирішення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питань впровадження інновацій;

реформування системи державного замовлення на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт шляхом:

визначення критеріїв формування державного замовлення, зокрема натуральних та вартісних показників, а також удосконалення порядку конкурсного відбору виконавців державного замовлення з визначенням їх прав, обов'язків та відповідальності;

пріоритетного спрямування бюджетних коштів на виконання на конкурсних засадах державних цільових наукових і науково-технічних програм, державного замовлення;

визначення обсягу коштів, які спрямовуються на фінансування державних наукових і науково-технічних програм з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку науки, техніки та інноваційної діяльності;

оптимізації видатків державного бюджету на провадження наукової і науково-технічної діяльності з метою завершення проведення наукових досліджень і використання їх результатів;

визначення завдань щодо проведення наукових досліджень;

залучення інвестицій підприємств та організацій недержавного сектору національної економіки для впровадження і організації виробництва продукції, створеної в результаті виконання державного замовлення;

розширення переліку платних послуг, які можуть надаватися науковими установами, з метою раціонального і ефективного використання їх наявної матеріально-технічної бази та наукового потенціалу;

створення сприятливих умов для активізації інноваційної діяльності, впровадження інновацій, функціонування інноваційної інфраструктури, ринку інновацій та технологій шляхом:

розроблення та затвердження моделі інноваційного розвитку національної економіки, удосконалення правового механізму функціонування національної інноваційної системи та інноваційного розвитку національної економіки, системи моніторингу інноваційного розвитку, зокрема на регіональному рівні;

створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та проведення моніторингу стану інноваційного розвитку національної економіки на основі мережі центрів науково-технічної і економічної інформації, центрів науки, інновацій та інформатизації, а також структурних підрозділів з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності наукових установ та навчальних закладів;

удосконалення правових засад функціонування технологічних парків, створення та забезпечення функціонування технологічних платформ, спрощення процедур утворення інноваційних кластерів, малих інноваційних підприємств на базі вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ з метою підтримки виробництва високотехнологічних товарів та надання послуг, стимулювання суб'єктів господарювання до утворення наукових парків, впровадження сучасних технологій управління розвитком виробництва (технологій безперервної інформаційної підтримки, методів інноваційного менеджменту, міжнародних статистичних стандартів обліку інноваційної діяльності);

визначення правових засад запровадження об'єднань інноваційних структур за галузевим і регіональним принципом під час реалізації інноваційних проектів у рамках провадження інноваційної діяльності з урахуванням повноважень наукових установ, підприємств та органів виконавчої влади;

удосконалення механізму та правових засад надання державної підтримки інноваційній діяльності, реалізації пріоритетних інноваційних проектів, у тому числі органами місцевого самоврядування;

покращення механізму проведення конкурсного відбору пріоритетних інноваційних проектів, для реалізації яких може надаватися державна фінансова підтримка, з урахуванням їх ефективності та результатів незалежної експертизи згідно з критеріями реальних ф'ючерсних, форвардних або спотових контрактів щодо реалізації на ринку інноваційної продукції (продукту);

створення на основі сучасних інформаційних технологій інформаційно-аналітичної сервісної інфраструктури та баз даних конкурентоспроможних інноваційних проектів, технологічних та організаційних інновацій, матеріальних та нематеріальних активів суб'єктів господарювання;

проведення за участю суб'єктів господарювання систематичних прогнозно-аналітичних та стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного та інноваційного розвитку науково-дослідних установ та виробничих інноваційних підприємств з метою визначення пріоритетних напрямів розвитку науки, техніки та інноваційної діяльності, переліку критичних технологій;

визначення механізму державно-приватного (публічно-приватного) партнерства у науковій та інноваційній сфері, венчурного фінансування інноваційної діяльності;

спрощення дозвільної процедури для утворення підприємств з метою реалізації інноваційних проектів;

удосконалення системи технічного регулювання та сертифікації з метою захисту внутрішнього ринку від недоброякісної продукції;

визначення Національною академією наук та національними галузевими академіями наук механізму координації наукової діяльності недержавних науково-дослідних установ, що не віднесені до їх відання, співпраці між регіонами з метою розвитку їх інноваційного потенціалу;

розроблення та виконання регіональних інноваційних програм;

гармонізації з міжнародними національних стандартів, статистичних методик проведення оцінки стану провадження інноваційної діяльності та ведення бухгалтерського обліку інноваційної діяльності та продукції;

підвищення ефективності реалізації міжнародних проектів науково-технічного співробітництва;

впровадження результатів наукових досліджень, винаходів та технологій, забезпечення реалізації прав на об'єкти інтелектуальної власності шляхом:

визначення та впровадження неподаткового механізму стимулювання до впровадження винаходів та технологій, удосконалення системи економічного (податкового, кредитного, страхового) стимулювання до комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності та формування ринку таких об'єктів;

удосконалення системи депозитарного обліку прав на об'єкти інтелектуальної власності у процесі їх створення, капіталізації, комерціалізації та регулювання обігу нематеріальних активів за рахунок державних коштів;

забезпечення підтримки патентування вітчизняних винаходів за кордоном;

визначення механізму передачі патентів та технологій вищим навчальним закладам для виконання науково-дослідних розробок та підприємствам для реалізації пріоритетних інноваційних проектів;

визначення та впровадження іншого ніж податкового механізму стимулювання, вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ до провадження комерційної діяльності, забезпечення реалізації наукового результату через національну мережу трансферу технологій, спрямування частини власних коштів на модернізацію наукових лабораторій, придбання нового наукового обладнання та утворення малих інноваційних підприємств;

розроблення програм співпраці науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, підприємств та інших суб'єктів науково-технічної діяльності, зокрема таких, що передбачають спільне фінансування діяльності з розроблення та виробництва інноваційного продукту, високотехнологічної продукції, інновацій та критичних технологій, що важливі для забезпечення розвитку національної економіки;

визначення та впровадження механізму стимулювання підприємців до взяття на бухгалтерський облік об'єктів права інтелектуальної власності та збільшення капіталізації підприємств;

удосконалення системи правової охорони інтелектуальної власності з урахуванням досвіду Європейського Союзу, системи запобігання порушення прав інтелектуальної власності, розроблення та затвердження методики визначення розміру шкоди, завданої в результаті порушень таких прав;

розроблення та виконання плану заходів щодо спеціалізації суддів з розгляду справ про порушення прав інтелектуальної власності, підвищення рівня їх кваліфікації;

формування інноваційної культури шляхом:

популяризації провадження наукової, винахідницької та інноваційної діяльності, а також створення цілісної системи безперервної освіти з урахуванням кадрового забезпечення інноваційної діяльності;

удосконалення системи науково-технічної інформації, розширення доступу до інформації юридичних та фізичних осіб через Інтернет;

оновлення навчальних програм, планів з метою формування інноваційного мислення, розвитку творчого потенціалу та позитивного ставлення фахівців до інновацій;

залучення через дослідницькі центри вищих навчальних закладів студентів і слухачів до участі у реалізації інноваційних проектів;

підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ та організацій з питань формування та реалізації державної інноваційної політики, технологічного аудиту, управління інтелектуальною власністю, стратегічного маркетингу, стратегічного та інноваційного менеджменту;

забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань інноваційного менеджменту.

Очікувані результати

Реалізація Концепції сприятиме:

підвищенню ефективності реалізації державної інноваційної політики;

реформуванню системи державного регулювання в інноваційній сфері;

підвищенню рівня конкурентоспроможності національної економіки;

створенню ринку інновацій та технологій;

забезпеченню реалізації наукового потенціалу.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів

Фінансування реалізації Концепції здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інвестицій національних та зарубіжних інвесторів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг фінансування, склад матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів, науково-технічного потенціалу інноваційних підприємств.