Про затвердження Порядку розміщення, придбання, оренди, відчуження та особливостей будівництва об'єктів нерухомого майна для потреб закордонних дипломатичних установ України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 17 липня 2019 р. № 645

Київ

Про затвердження Порядку розміщення, придбання, оренди, відчуження та особливостей будівництва об’єктів нерухомого майна для потреб закордонних дипломатичних установ України

Відповідно достатті 43 Закону України “Про дипломатичну службу” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок розміщення, придбання, оренди, відчуження та особливості будівництва об’єктів нерухомого майна для потреб закордонних дипломатичних установ України, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем'єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

Інд. 25

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 17 липня 2019 р. № 645

ПОРЯДОК

розміщення, придбання, оренди, відчуження та особливості будівництва об’єктів нерухомого майна для потреб закордонних дипломатичних установ України

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає механізм забезпечення об’єктами нерухомого майна закордонних дипломатичних установ України (далі - закордонні дипломатичні установи) в іноземних державах, а також їх відчуження з причин втрати доцільності подальшого використання такого майна, у разі зміни статусу, місцезнаходження або ліквідації дипломатичних установ.

До об’єктів нерухомого майна закордонних дипломатичних установ належать: будівлі і споруди (адміністративні, житлові, гаражні, господарські), земельні ділянки, на яких вони розміщені, земельні ділянки для здійснення в подальшому будівництва.

2. МЗС надає відомості про об’єкти нерухомого майна, зокрема збудовані, набуті у державну власність України або відчужені, у визначеному законодавством порядку до Фонду державного майна з метою внесення змін до Єдиного реєстру об’єктів державної власності.

3. МЗС веде облік орендованого нерухомого майна для розміщення закордонних дипломатичних установ.

4. МЗС затверджує план розширення переліку об’єктів нерухомого майна України за кордоном для потреб закордонних дипломатичних установ на плановий та два наступні за плановим бюджетні періоди.

МЗС визначає потребу в коштах на оренду та розширення переліку об’єктів нерухомого майна України за кордоном для потреб закордонних дипломатичних установ та зазначає її в бюджетному запиті на плановий та два наступні за плановим бюджетні періоди.

Розміщення закордонних дипломатичних установ

5. Розміщення закордонних дипломатичних установ здійснюється в такий спосіб:

набуття об’єктів нерухомого майна у державну власність України шляхом придбання (купівлі), дарування, будівництва, оренди з правом викупу або фінансового лізингу;

обмін (міна) об’єктами нерухомого майна відповідно до міжнародних договорів України;

оренда об’єктів нерухомого майна.

Придбання об’єктів нерухомого майна

6. Відповідно до плану розширення переліку об’єктів нерухомого майна України за кордоном для потреб закордонних дипломатичних установ МЗС опрацьовує пропозиції закордонних дипломатичних установ, які повинні містити:

письмову згоду компетентних органів держави розміщення на розташування закордонних дипломатичних установ за відповідною адресою;

документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно;

проект договору або іншого правочину на набуття права власності на нерухоме майна;

фото- та відеоматеріали об’єктів нерухомого майна;

ситуаційний план із зазначенням об’єктів у радіусі одного кілометра;

схему інженерних мереж (за наявності);

оцінку можливостей виконання вимог комплексної безпеки об’єктів нерухомого майна;

характеристики земельної ділянки;

інформацію компетентних органів про можливість зносу будівель, споруд та зелених насаджень;

характеристики будівлі, а у разі розміщення об’єктів нерухомого майна на територіях із складними інженерно-геологічними, сейсмічними та кліматичними умовами - також експертну оцінку відповідного органу держави розміщення;

довідку відповідного органу про технічний стан будівель, споруд та комунікацій;

документ, що засвідчує вартість об’єкта нерухомого майна, виконаний відповідно до законодавства держави його розміщення;

вимоги до страхування об’єктів нерухомого майна та інші істотні умови придбання та оформлення об’єкта нерухомого майна;

встановлені законодавством держави розміщення податки, збори та інші платежі, пов’язані з оформленням та набуттям права власності на нерухоме майна;

довідки відповідних органів про відсутність обтяжень та обмежень об’єкта нерухомого майна;

інформацію компетентного органу держави розміщення про належність об’єктів придбання до об’єктів культурної спадщини.

Можуть надаватися інші матеріали, які характеризують нерухоме майно та його місце розташування.

7. За результатами опрацювання пропозицій закордонних дипломатичних установ МЗС ініціює у двомісячний строк перед Кабінетом Міністрів України погодження придбання об’єктів нерухомого майна та утворення міжвідомчої робочої групи.

До складу міжвідомчої робочої групи включаються працівники Секретаріату Кабінету Міністрів України, МЗС, Мінфіну, Мінекономрозвитку, Фонду державного майна, Мінрегіону, СБУ, Служби зовнішньої розвідки. Очолює міжвідомчу робочу групу державний секретар МЗС.

За результатами роботи (з виїздом до відповідної іноземної держави) міжвідомча робоча група готує звіт та розробляє проект відповідного рішення Кабінетові Міністрів України. МЗС надсилає Кабінетові Міністрів України проект рішення або повідомляє про недоцільність здійснення придбання об’єктів нерухомого майна.

8. Відповідно до рішення Кабінету Міністрів України закордонна дипломатична установа здійснює підготовку до підписання проекту договору купівлі-продажу або іншого правочину на придбання об’єкта нерухомого майна, після чого надсилає такий проект на погодження до МЗС.

МЗС погоджує проект договору або іншого правочину на придбання у державну власність об’єкта нерухомого майна та надає відповідні повноваження керівникові закордонної дипломатичної установи на його підписання.

9. Оригінал документа, що засвідчує право власності на нерухоме майно, або його нотаріально засвідчена копія (якщо законодавством держави розміщення передбачена обов’язковість зберігання власником оригіналу такого документа), оформлений відповідно до вимог законодавства держави розміщення нерухомого майна, надсилається до МЗС та зберігається в державному галузевому архіві дипломатичної служби.

Набуття у державну власність України об’єктів нерухомого майна в дарунок, шляхом оренди з правом викупу або фінансового лізингу

10. Набуття у державну власність України об’єктів нерухомого майна для потреб розміщення закордонних дипломатичних установ можливе шляхом отримання в дарунок, шляхом оренди з правом викупу або фінансового лізингу.

11. Процедура набуття права власності на об’єкти нерухомого майна у разі його дарування, шляхом оренди з правом викупу або фінансового лізингу здійснюється аналогічно процедурі, зазначеній у пунктах 6-9 цього Порядку.

Оренда об’єктів нерухомого майна

12. Оренда об’єктів нерухомого майна для розміщення закордонних дипломатичних установ здійснюється за погодженням з МЗС.

13. Особливості оренди житлових приміщень для проживання керівників закордонних дипломатичних установ визначається МЗС.

14. Закордонні дипломатичні установи вносять МЗС не менше трьох пропозицій щодо оренди об’єктів нерухомого майна, які повинні містити:

дані про місцезнаходження об’єкта нерухомого майна та документи, що засвідчують право власності на нього;

довідки відповідних органів про відсутність обтяжень та обмежень об’єкта нерухомого майна;

ситуаційний план із зазначенням об’єктів у радіусі одного кілометра;

оцінку можливостей виконання вимог комплексної безпеки об’єктів нерухомого майна;

характеристики приміщення та/або земельної ділянки.

15. Закордонні дипломатичні установи погоджують з МЗС проект договору оренди об’єкта нерухомого майна, істотними умовами якого повинні бути (крім істотних умов, визначених законодавством України):

встановлення графіка та форми внесення орендної плати;

визначення прав та обов’язків сторін, зокрема щодо забезпечення   безпеки об’єкта оренди;

визначення умов страхування об’єкта оренди;

передбачення можливості дострокового припинення дії договору оренди;

відповідальність сторін за невиконання зобов’язань за договором;

обставини, що виключають відповідальність сторін “форс-мажор”;

порядок розв’язання спорів;

порядок внесення змін до договору.

16. Закордонна дипломатична установа надсилає МЗС проект договору оренди об’єкта нерухомого майна не пізніше ніж за п’ятнадцять календарних днів до дати його планованого підписання.

17. Договір оренди об’єкта нерухомого майна укладається між його власником або уповноваженою ним особою та керівником закордонної дипломатичної установи після отримання відповідного погодження МЗС. До договору оренди додається акт приймання-передачі майна та обладнання із зазначенням його стану. Після укладення договору оренди закордонна дипломатична установа надсилає МЗС його копію та переклад на українську мову.

Відчуження об’єктів нерухомого майна

18. Закордонні дипломатичні установи здійснюють відчуження об’єктів нерухомого майна з причин втрати доцільності подальшого використання такого майна, зміни статусу, місцезнаходження або ліквідації закордонної дипломатичної установи.

Порядок прийняття рішення про відчуження нерухомого майна визначається законодавством України.

19. Закордонні дипломатичні установи ініціюють перед МЗС процедуру відчуження об’єктів нерухомого майна шляхом продажу, яка передбачає надання:

обґрунтування доцільності відчуження об’єкта нерухомого майна;

інформації про встановлену законодавством держави розміщення об’єкта нерухомого майна процедуру відчуження із зазначенням передбачених обов’язкових платежів закордонних дипломатичних установ;

письмової згоди компетентного органу держави розміщення нерухомого майна щодо можливості відчуження об’єкта нерухомого майна (у разі, коли це передбачено законодавством відповідної іноземної держави);

можливості застосування процедури публічних торгів для відчуження об’єкта;

довідки про балансову (залишкову) вартість об’єкта нерухомого майна, яке пропонується до відчуження;

копій документів, що засвідчують право власності на нерухоме майно;

проекту договору щодо відчуження об’єкта нерухомості з відповідним суб’єктом із зазначенням істотних умов договору;

документа, що засвідчує вартість об’єкта нерухомого майна, виконаного відповідно до законодавства держави його розміщення.

20. Закордонна дипломатична установа у разі визначення покупця за дорученням МЗС проводить з ним переговори і надсилає МЗС остаточний проект договору щодо відчуження об’єкта нерухомого майна.

21. МЗС після погодження проекту договору щодо відчуження надає повноваження керівнику закордонної дипломатичної установи на підписання такого договору.

22. Передача об’єкта нерухомого майна покупцеві здійснюється після виплати коштів у повному обсязі за придбане майно шляхом безготівкового їх перерахування з урахуванням законодавства держави розміщення такого об’єкта.

23. Оригінал договору про відчуження або його нотаріально засвідчена копія (якщо законодавством держави розміщення об’єкта нерухомого майна не передбачена інша процедура набуття покупцем прав власності) та його переклад на українську мову передається до МЗС та зберігається в державному галузевому архіві дипломатичної служби.

24. Кошти, що надходять від реалізації об’єктів нерухомого майна за кордоном, яке перебуває у державній власності України, підлягають зарахуванню до державного бюджету в установленому законодавством порядку.

Будівництво об’єктів нерухомого майна

25. Будівництво об’єктів нерухомого майна для потреб розміщення закордонних дипломатичних установ включає:

нове будівництво будівель, споруд та благоустрій земельної ділянки, на якій вони розміщуються (прилеглої території);

реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт будівель, споруд та благоустрій земельної ділянки (прилеглої території) з метою пристосування для потреб закордонних дипломатичних установ з урахуванням специфіки їх діяльності.

26. Рішення щодо нового будівництва будівель, споруд та благоустрою земельної ділянки, на якій вони розміщуються (прилеглої території), для потреб закордонних дипломатичних установ приймається Кабінетом Міністрів України.

27. З метою підготовки такого проекту рішення Кабінету Міністрів України закордонні дипломатичні установи вносять до МЗС пропозиції щодо започаткування будівництва об’єктів нерухомого майна для свого розміщення, до яких додається інформація:

про земельну ділянку, на якій планується будівництво об’єктів нерухомого майна, зокрема умови та обмеження забудови цієї земельної ділянки;

щодо законодавства та нормативів держави розміщення нерухомості, зокрема стосовно: процедури отримання замовником або проектувальником вихідних даних на проектування, розроблення проектної документації, проведення експертизи проектної документації, затвердження проектної документації, визначення підрядника будівництва, страхування будівельних ризиків, виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення авторського та технічного нагляду в ході будівництва, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, реєстрації права власності на об’єкт містобудування.

28. МЗС за результатами опрацювання зазначених у пункті 37 цього Порядку пропозицій визначає закордонну дипломатичну установу замовником будівництва.

29. Закордонна дипломатична установа отримує вихідні дані на проектування, на основі яких розробляє завдання на проектування, що містить їх вимоги на підставі законодавства держави будівництва, та затверджує його за погодженням з генеральним проектувальником (проектувальником).

30. Закордонна дипломатична установа відповідно до законодавства держави розміщення дипломатичних установ, яке є пріоритетним, та з урахуванням законодавства України обирає на конкурсній основі генерального проектувальника (проектувальника) та у п’ятиденний строк листом інформує МЗС про результати конкурсу.

Генеральний проектувальник (проектувальник) повинен відповідати встановленим законодавством держави розміщення ліцензійним або кваліфікаційним вимогам на такий вид діяльності та мати досвід виконаних робіт у такій сфері протягом останніх п’яти років.

31. Закордонна дипломатична установа подає на погодження до МЗС проект договору з генеральним проектувальником (проектувальником), який повинен обов’язково передбачати, що:

результатом виконання договору є розроблена проектна документація (складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об’єкта архітектури, і відповідає вимогам законодавства держави будівництва) та робоча документація;

генеральний проектувальник (проектувальник) забезпечує здійснення процедур, передбачених законодавством держави будівництва, у тому числі отримання містобудівних, технічних умов та обмежень, проходження експертизи проекту, отримання дозволу на проведення будівництва;

генеральний проектувальник (проектувальник) здійснює авторський нагляд;

проект будівництва складається з проекту будівель та споруд, а також проекту благоустрою земельної ділянки;

проект будівництва повинен бути викладений офіційною мовою держави перебування, а також англійською мовою.

Зобов’язання щодо введення об`єкта нерухомості в експлуатацію визначається договором за домовленістю сторін з урахуванням законодавства держави розміщення.

32. Якщо кошторисна вартість будівництва перевищує 2 млн. євро або аналогічний еквівалент в іншій валюті, кошторисна частина проекту будівництва підлягає аудиту міжнародною аудиторською фірмою, що зареєстрована в установленому порядку в державі здійснення будівництва. Видатки на проведення аудиту належать до видатків з розроблення проектної документації.

33. Розроблення проектної документації на будівництво, її погодження, експертиза та затвердження здійснюються відповідно до законодавства держави будівництва.

34. Закордонна дипломатична установа, враховуючи законодавство України або законодавство держави розміщення дипломатичних установ, яке є пріоритетним, обирає на конкурсній основі генерального підрядника (підрядника) та у строк до п’яти робочих днів листом інформує про результати конкурсу МЗС.

35. Договір з генеральним підрядником (підрядником) укладається закордонною дипломатичною установою, про що остання повідомляє МЗС.

36. Будівельні роботи та технічний нагляд (контроль за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контроль за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва) здійснюються відповідно до законодавства держави будівництва.

37. Завершені об’єкти будівництва передаються закордонній дипломатичній установі генеральним підрядником (підрядником) відповідно до вимог законодавства держави будівництва. Генеральний підрядник (підрядник) передає завершений об’єкт будівництва з підключенням до інженерних мереж та комунікацій.

38. Приймання завершених об’єктів будівництва здійснюється комісією, яку очолює керівник закордонної дипломатичної установи та склад якої затверджується МЗС.

39. Комісією та генеральним підрядником (підрядником) підписується акт приймання-передачі завершеного об’єкта будівництва.

40. Завершений об’єкт будівництва приймається в експлуатацію відповідно до вимог законодавства держави розміщення.

41. Затверджений наказом МЗС акт комісії є підставою для передачі об’єкта нерухомого майна в користування закордонній дипломатичній установі та взяття на баланс.

42. Перший примірник акта комісії зберігається в закордонній дипломатичній установі, другий примірник - у МЗС.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 17 липня 2019 р. № 645

ПЕРЕЛІК

постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1589 “Про затвердження Порядку забезпечення приміщеннями закордонних дипломатичних установ України” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 48, ст. 2146).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 412 “Про внесення зміни до Порядку забезпечення приміщеннями закордонних дипломатичних установ України” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 14, ст. 732).

3. Пункт 33змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності Служби зовнішньої розвідки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. № 726 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 22, ст. 1609).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1137 “Про внесення змін до Порядку забезпечення приміщеннями закордонних дипломатичних установ України” (Офіційний вісник України, 2007 р., № 71, ст. 2676).

5. Пункт 1 змін, що вносяться до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1589 і від 6 червня 2007 р. № 803, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 734 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 85, ст. 2782).