Деякі питання облікових політик суб'єктів господарювання державного сектору економіки
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 604-2024-п
Прийнято: 2024-05-24
Чинна редакція від: 2025-05-20
Стан: in_force
Rada ID: 604-2024-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 24 травня 2024 р. № 604
Київ
Деякі питання облікових політик суб’єктів господарювання державного сектору економіки
_Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
Відповідно до підпункту “р-2” пункту 18 частини другої статті 5 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок погодження Міністерством фінансів визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності у межах облікових політик державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які є суб’єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, що додається.
2. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1673 “Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 49, ст. 3257; 2021 р., № 40, ст. 2371) зміни, що додаються.
3. Суб’єктам управління об’єктами державної власності забезпечити у тримісячний строк приведення у відповідність із цією постановою облікових політик суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери їх управління.
Прем'єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 67
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 травня 2024 р. № 604
ПОРЯДОК
погодження Міністерством фінансів визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності у межах облікових політик державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які є суб’єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень
1. Цей Порядок визначає процедуру погодження Мінфіном визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності для дебіторської заборгованості (далі - методи обчислення резерву) у межах облікових політик державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які є суб’єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень (крім банків) (далі - підприємства).
2. Погодження визначення методів обчислення резерву відповідно до цього Порядку здійснюють такі підприємства:
державне унітарне підприємство, господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, яке за результатами фінансово-господарської діяльності фактично отримало в минулому році та/або планує отримати в поточному або плановому році за показником “чистий фінансовий результат” (прибуток) 50 млн. гривень і більше;
державне унітарне підприємство, господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, яке виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії, територією провадження господарської діяльності якого є вся територія України.
Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 564 від 16.05.2025
3. Підприємство перед погодженням облікової політики та/або змін до неї подає методи обчислення резерву (як невід’ємної частини облікової політики підприємства), до яких додається пояснювальна записка, на погодження Мінфіну.
4. Методи обчислення резерву обов’язково, але не виключно, визначають:
опис підходів щодо створення резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) на звітну дату, який має бути здійснений на підставі оцінки зростання кредитного ризику або ризику дефолту (невиконання контрагентом зобов’язань) з урахуванням змін критеріїв такого кредитного ризику на звітну дату;
визначення дебіторської заборгованості, сегментації, зокрема, групи, яку можна виділити за однією з ознак подібності;
порядок нарахування резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків);
норму щодо утворення комісії з нарахування резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків);
проведення підприємством претензійно-позовної роботи із стягнення дебіторської заборгованості за контрагентами;
спосіб визначення (матриця розрахунку) коефіцієнта сумнівності, визначеного відповідно до вимог пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1673 “Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 49, ст. 3257).
У методах обчислення резерву з урахуванням особливості фінансово-господарської діяльності, специфіки підприємства, реальної історичної і прогнозованої фінансової дисципліни дебіторів, загальних економічних умов може бути визначений і інший коефіцієнт сумнівності щодо високого ризику невиконання зобов’язань. Зокрема, до високого ризику невиконання зобов’язань можуть належати прострочені оплати менше 366 днів, у такому випадку підприємством можуть бути визначені інші граничні коефіцієнти сумнівності під час погодження Мінфіном, за умови надання відповідних пояснень та обґрунтувань визначення такого коефіцієнта.
Фактори визначення коефіцієнта сумнівності щодо високого ризику невиконання зобов’язань та відповідні коефіцієнти сумнівності визнаються підприємством:
прострочення оплати до 30 днів - до 60 відсотків;
прострочення оплати від 31 до 60 днів - до 70 відсотків;
прострочення оплати від 61 до 90 днів - до 80 відсотків;
прострочення оплати від 91 до 120 днів - до 90 відсотків;
прострочення оплати від 121 до 366 днів - до 100 відсотків.
Підприємство регулярно, не рідше ніж раз у два роки, переглядає методи обчислення резерву, що використовуються для оцінювання очікуваних кредитних збитків.
5. У пояснювальній записці до методів обчислення резерву обов’язково наводиться:
інформація щодо проведення претензійно-позовної роботи із стягнення дебіторської заборгованості у розрізі строків її виникнення та результатів проведення такої роботи із зазначенням претензії (вимоги) розшифрування;
інформація щодо здійснення або нездійснення підприємством корегування (сторнування) суми резерву сумнівних боргів на останню звітну дату із зазначенням відповідної суми;
розрахунок резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків), який відображено у річній фінансовій звітності та фінансовій звітності на останню звітну дату.
6. Мінфін у строк не більш як 30 календарних днів з дати надходження методів обчислення резерву опрацьовує матеріали та приймає одне з таких рішень:
погоджує методи обчислення резерву шляхом надсилання відповідного висновку;
повертає методи обчислення резерву підприємству на доопрацювання з наданням обґрунтованих зауважень.
7. Підприємство у строк не більше ніж 30 календарних днів забезпечує доопрацювання методів обчислення резерву та подає їх на повторне погодження до Мінфіну.
8. У разі наявності повторних зауважень до методів обчислення резерву Мінфін проводить узгоджувальну нараду (консультацію) з представниками органу, уповноваженого погоджувати облікову політику підприємства, та підприємством. За результатами узгоджувальної наради (консультації) приймається рішення стосовно погодження методів обчислення резерву.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 травня 2024 р. № 604
ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1673
1. У пункті 13:
абзаци одинадцятий - п’ятнадцятий викласти в такій редакції:
“Суб’єктам господарювання державного сектору економіки здійснювати нарахування резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) на підставі проведеної оцінки сумнівності дебіторської заборгованості (зростання кредитного ризику або ризику дефолту (невиконання контрагентом зобов’язань) з урахуванням змін критеріїв такого кредитного ризику на звітну дату.
Оцінка має базуватися на обґрунтованій та підтвердженій інформації, доступній без надмірних витрат та зусиль, і враховувати критерії значного збільшення кредитного ризику за фінансовим інструментом, у значенні, наведеному в міжнародних стандартах фінансової звітності, порівняно з датою його первісного визнання (перелік показників та їх граничних значень, які свідчать про зростання ризику дефолту порівняно з датою визнання фінансового інструменту), специфіку підприємства, макроекономічні і політичні/регуляторні чинники та реальну історичну прогнозну фінансову дисципліну дебіторів, результати претензійно-позовної роботи щодо них.
Рішення про створення резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) на звітну дату може приймати комісія з нарахування резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) (далі -комісія) за результатами розгляду розрахунків очікуваних кредитних збитків та висновків про наявність дебіторської заборгованості з ознаками сумнівності (ознаками зміни кредитного ризику). Рішення фіксується протоколом засідання комісії та є підставою для відображення в обліку підприємства. Утворення такої комісії, положення про її діяльність, зокрема щодо складу та повноважень комісії, порядку роботи та прийняття рішень, відповідальних осіб за складення та підписання протоколів засідань комісії, визначається в обліковій політиці та/або наказі такого суб’єкта господарювання державного сектору економіки.
На державному унітарному підприємстві та в господарському товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які є суб’єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, норма щодо утворення комісії обов’язково включається до методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності для дебіторської заборгованості (як невід’ємної частини облікової політики підприємства), які в установленому порядку погоджуються з Міністерством фінансів.
Величина резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) розраховується оцінювальним шляхом на підставі аналізу дебіторської заборгованості (фінансового інструменту), скорегованих на коефіцієнти сумнівності за факторами, що впливають на ризик невиконання зобов’язань, згідно з додатком. На державному унітарному підприємстві та в господарському товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які є суб’єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, величина резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) визначається виключно на підставі рішення комісії.”;
доповнити пункт після абзацу шістнадцятого новим абзацом такого змісту:
“Державні унітарні підприємства та господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які є суб’єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, під час формування резерву сумнівних боргів користуються методами обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності, погодженими Міністерством фінансів.”.
У зв’язку з цим абзац сімнадцятий вважати абзацом вісімнадцятим.
2. Додаток до постанови викласти в такій редакції:
“Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 29 листопада 2006 р. № 1673
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 24 травня 2024 р. № 604)
КОЕФІЦІЄНТИ
сумнівності за факторами, що впливають на ризик невиконання зобов’язань
Ризик невиконання зобов’язань
Фактори, що впливають на ризик невиконання зобов’язань
Коефіцієнт сумнівності, відсотків
Низький
прострочення оплати до 30 днів
до 0,1
Середній (збільшення ризику)
прострочення оплати від 31 до 90 днів
до 5
прострочення оплати від 91 до 120 днів
до 25
прострочення оплати від 121 до 180 днів
до 30
прострочення оплати від 181 до 366 днів
до 40
Високий
прострочення оплати більше ніж на 366 днів
до 100
відкриття провадження у справі про банкрутство контрагента, початок процедури ліквідації контрагента
100
безнадійна дебіторська заборгованість
100
форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)
100”.