Про затвердження Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року
Тип: Розпорядження Кабінету Міністрів України; Стратегія
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 548-2013-р
Прийнято: 2013-07-11
Чинна редакція від: 2026-01-06
Стан: in_force
Rada ID: 548-2013-%D1%80
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 11 липня 2013 р. № 548-р
Київ
Про затвердження Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року
_Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
Розпорядженням КМ
Постановою КМ
1. Відповідно до частини другої статті 7 Закону України “Про морські порти України” затвердити Стратегію розвитку морських портів України на період до 2038 року, що додається.
2. Міністерству інфраструктури подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проекти планів розвитку морських портів на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу відповідно до положень Стратегії, затвердженої цим розпорядженням.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. № 1051 “Про схвалення Стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 58, ст. 1946);
розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2009 р. № 1561 “Про внесення змін до Стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 100, ст. 3476).
Прем'єр-міністр України
М.АЗАРОВ
Інд. 70
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2013 р. № 548-р
(в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України
від 23 грудня 2020 р. № 1634-р)
СТРАТЕГІЯ
розвитку морських портів України на період до 2038 року
Загальна частина
Морський транспортний комплекс є багатофункціональною структурою, що задовольняє потреби національної економіки у транспортному забезпеченні, сприяє розвитку міжнародної торгівлі та реалізує зобов’язання України як морської держави. Водний транспорт, що обслуговується у морських портах України, є дешевшим та більш екологічним порівняно з іншими видами транспорту, що робить його конкурентним на ринку транспортних послуг під час здійснення внутрішньої та міжнародної торгівлі. Морські порти України є складовою частиною транспортної і виробничої інфраструктури держави з огляду на їх розташування на шляхах міжнародних транспортних коридорів.
Від ефективності функціонування морських портів України, рівня їх технологічного та технічного оснащення, відповідності системи управління та розвитку інфраструктури сучасним міжнародним вимогам залежить конкурентоспроможність вітчизняного транспортного комплексу на світовому ринку.
Портова галузь відіграє одну з головних ролей у зростанні української економіки. Загальний дохід, сформований ринком послуг у морських портах України, за даними останньої звітності, становив щонайменше 50 млрд. гривень, що дорівнює близько 1,5 відсотка внутрішнього валового продукту країни. Такий показник досягнуто завдяки діяльності близько 1300 суб’єктів господарювання із чисельністю персоналу майже 50 тис. працівників.
Морські порти України забезпечують експорт продукції агропромислового та гірничо-металургійного комплексів країни та імпорт таких ресурсів, як вугілля, залізорудна сировина та контейнерні вантажі.
В морських портах України обробляється понад 37 відсотків (916908 млн. гривень у 2018 році) загального обсягу міжнародної торгівлі України з різними країнами світу, в тому числі більше ніж 57 відсотків вітчизняного експорту.
В умовах тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя відповідно до наказу Мінінфраструктури від 16 червня 2014 р. № 255 “Про закриття морських портів” прийнято рішення закрити морські порти, розташовані на території півострова, зокрема Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта та Євпаторія, до відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Таким чином, ускладнено контроль за безпекою судноплавства на Керч-Єнікальському каналі.
Крім того, у зв’язку з будівництвом Російською Федерацією транспортного переходу через Керченську протоку (Керченський міст) встановлено ряд технічних, безпекових та нормативних обмежень проходження суден до українських портів в Азовському морі, що створює загрозу зниження їх конкурентоспроможності. Відтак морські порти Маріуполь та Бердянськ є єдиними портами в Азовському морі, через які здійснюється експорт/імпорт вантажів з/до Східної та Південно-Східної України.
Актуальним також залишається завершення реалізації проекту “Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток”, що надасть можливість проходити суднам з осадкою до 7,2 метра та диверсифікувати міжнародні транспортні коридори.
Водночас відбулися зміни у кон’юнктурі ринку вантажопотоків та їх логістиці, зокрема:
змінилася модель торгівлі вугіллям - переорієнтація на імпорт енергетичного вугілля на заміну експорту вугілля для металургійного виробництва. Це призвело до зміни маршрутів прямування вантажів вугілля (від торгівлі з Російською Федерацією до імпорту з провідних країн - постачальників вугілля) та обумовило потребу вдосконалення наявної портової інфраструктури, а саме збільшення кількості та якості причалів, зокрема для вугільно-рудних вантажів, з глибоководними підходами для прийому суден великої вантажомісткості (у тому числі судна місткістю понад 200 тис. тонн), що є найбільш ефективними для такого вантажопотоку;
зменшився обсяг перевантаження металопродукції у морських портах України на фоні зростання глобального ринку руд металів;
збільшився обсяг виробництва зернових культур, що обумовило потребу в портових потужностях з їх перевалки;
зважаючи на світові тенденції до збільшення використання великотоннажного флоту, а також плани Турецької Республіки щодо будівництва нового глибоководного каналу Стамбул, проводяться роботи з днопоглиблення акваторій та каналів морських портів України;
спостерігається недостатній рівень завантаженості наявних потужностей з прийому та обслуговування контейнерних вантажів.
Стан розвитку морських портів
На території України в Чорноморсько-Азовському басейні, а також дельті Дунаю розташовані 18 морських портів, серед яких 13 - на континентальній частині (Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ, Білгород-Дністровський, Чорноморськ, Одеса, Південний, Миколаїв, Ольвія, Херсон, Скадовськ, Бердянськ, Маріуполь) та 5 - на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим (Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта та Євпаторія).
Протяжність причального фронту морських портів України становить близько 40 кілометрів, а довжина каналів (Херсонський морський канал, Бузько-Дніпровсько-лиманський канал та глибоководний судновий хід “Дунай - Чорне море”) становить 124,768 кілометра (40 кілометрів, 81,368 кілометра та 3,4 кілометра відповідно).
Найбільшими за обсягом вантажопереробки серед морських портів України на сьогодні є морські порти Південний, Миколаїв, Одеса та Чорноморськ, в яких обслуговуються близько 87 відсотків вантажопотоку (переважно суб’єктами господарювання, заснованими на приватній формі власності) всіх морських портів України. Основною перевагою зазначених морських портів є наявність глибоководних підходів. Інші морські порти України на сьогодні можуть приймати судна з меншою осадкою, при цьому обслуговування вантажопотоків здебільшого забезпечують стивідорні компанії державної форми власності.
В Україні також існує мережа паромного сполучення та морських контейнерних ліній, що з’єднують Україну з портами країн Чорноморського басейну та є складовою міжнародних транспортних коридорів (коридор Європа - Кавказ - Азія (ТРАСЕКА), Пан’європейський транспортний коридор № 9), транспортних маршрутів країн ЄС - Китай (“Економічний пояс Шовкового шляху”).
Обслуговування контейнерних ліній на сьогодні забезпечується контейнерними терміналами, що розташовані в морських портах Одеса, Чорноморськ та Південний, сукупною потужністю 3130 тис. TEU на рік.
Обслуговування пасажирських і круїзних суден у внутрішньому та міжнародному сполученнях здійснюється морськими вокзалами в портах Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ (з портопунктом у м. Вилковому), а також пасажирським комплексом у морському порту Одеса.
За результатами діяльності у 2019 році морські порти України з показником вантажопереробки обсягом 160 млн. тонн посіли друге місце серед країн Чорноморсько-Азовського басейну.
У Чорноморсько-Азовському басейні конкурентними перевагами портової галузі України є:
вигідне географічне розташування на перетині транспортних коридорів морських портів України для забезпечення транзитних вантажопотоків до Європи, Азії та Близького Сходу;
глибоководні підходи (до 21 метра) та глибини біля причалів (до 19 метрів у морському порту Південний), що надає можливість обслуговувати судна великої вантажомісткості понад 200 тис. тонн;
наявність перспективних територій розвитку морських портів;
територіальна наближеність морського порту до сировинної бази та виробництва;
достатні потужності з обробки та зберігання вантажів широкої номенклатури в режимах експорту, імпорту, транзиту і каботажу;
наявність транспортних вузлів у морських портах України, що забезпечують технічну можливість перевантаження з/на трубопровідний, залізничний, автомобільний та річковий транспорт;
залізничне сполучення із сусідніми країнами;
можливість транзиту вантажів у межах одного пункту пропуску через державний кордон України для транспортування вантажів по р. Дунай з/до країн ЄС, що мають порти на р. Дунай;
наявність кваліфікованих спеціалістів та робітників портової галузі.
Мета Стратегії та основні напрями її реалізації
Метою Стратегії є визначення концептуальних засад формування державної політики планування та розвитку портової галузі, спрямованих на покращення сервісу, створення умов для залучення приватних інвестицій та підвищення ефективності використання наявних потужностей в морських портах України, гармонізацію розвитку припортової інфраструктури (залізничних підходів, автомобільних доріг) та пропускної спроможності морських портів, збільшення рівня їх участі в міжнародних ланцюгах постачань, забезпечення екологічної безпеки відповідно до міжнародних стандартів та недопущення суб’єктами господарювання і суднами забруднення навколишнього природного середовища, дотримання вимог щодо використання та охорони водних об’єктів у межах території та акваторії морського порту.
Для досягнення цієї мети необхідно реалізувати стратегічні цілі за такими напрямами:
оптимізація системи управління портовою галуззю;
збалансований розвиток та ефективне використання портових потужностей;
покращення сервісу в морських портах України.
Оптимізація системи управління портовою галуззю
Закон України “Про морські порти України” забезпечив реалізацію ряду заходів, пов’язаних із передачею адміністративних функцій від державних стивідорних компаній до адміністрації морських портів України, вивільненням тарифів на вантажні операції від державного регулювання, формуванням планів розвитку портів, утворенням рад морських портів за участю всіх портових операторів, прийняттям зводів звичаїв та обов’язкових постанов у морських портах України тощо.
Одночасно на сьогодні не набули практичного застосування визначені даним Законом положення, пов’язані з розвитком та інвестуванням у портову галузь, правовим статусом земель тощо.
З метою належного та повноцінного виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань, дотримання правового режиму в міжнародному мореплавстві (на українських суднах та в морських портах) утворено центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту.
На цей час у Реєстрі морських портів України перебувають понад 100 портових операторів державної та приватної форми власності. Частка державних стивідорних компаній - морських торговельних портів у загальному обсязі перевалки вантажів становить до 25 відсотків, що пов’язано з низьким рівнем конкурентоспроможності порівняно з приватними портовими операторами. Така ситуація виникла у зв’язку з високим рівнем соціальних зобов’язань, фіскальним навантаженням та операційними питаннями, врегулювання яких здійснюється переважно на державному рівні, - затвердження фінансових планів, розпорядження державним майном та земельними ділянками, здійснення публічних закупівель тощо.
Існуюча система управління та правового регулювання у сфері функціонування та розвитку морських портів України передбачає участь органів державної влади в прийнятті рішень, зокрема щодо розпорядження державним майном, узгодження з органами місцевого самоврядування питань землевідведення, що робить прийняття таких рішень довготривалим.
У таких умовах приватне інвестування у розвиток державних підприємств є ускладненим порівняно з іншими країнами, що мають більш ефективну систему прийняття рішень.
Водночас у вітчизняній портовій галузі активно впроваджується позитивна світова практика модернізації існуючих та створення нових перевантажувальних потужностей державою разом з приватним сектором економіки. При цьому наземна інфраструктура, що забезпечує стивідорну діяльність, створюється приватним інвестором, який є також землекористувачем (землевласником), а стратегічна інфраструктура - адміністрацією морських портів України. Така спільна реалізація проектів забезпечує ефективність вкладених як державних, так і приватних інвестицій та забезпечує їх окупність.
Недосконалою є система участі органів місцевого самоврядування в процесах розвитку морських портів України, зокрема в частині відведення земель для розташування нових перевантажувальних потужностей та їх з’єднання із магістральними шляхами сполучення.
Така ситуація ускладнює використання в Україні кращих світових практик управління (зокрема моделі “порт-лендлорд”, відповідно до якої адміністрація морського порту має право надавати інвесторам об’єкти портової інфраструктури та земельні ділянки для будівництва, а інвестори мають право оперувати збудованими терміналами протягом певного часу, після закінчення якого можуть або продовжити дію договору, або повернути земельну ділянку разом із терміналом) у процесі інвестування в модернізацію та розвиток інфраструктури портової галузі.
Загальними проблемами, що потребують розв’язання, є:
реалізація не повною мірою положень Закону України “Про морські порти України”, зокрема невизначеність меж території морських портів України;
розмежування функцій державного нагляду (контролю) у сфері безпеки мореплавства на законодавчому рівні, операційної та господарської діяльності між адміністрацією морських портів України та стивідорними компаніями;
недосконалість встановлених на законодавчому рівні правил та особливостей передачі у власність чи користування земельних ділянок у морських портах України, а також відсутність особливостей зонування таких ділянок відповідно до заходів, затверджених планом розвитку морського порту, з огляду на галузеву специфіку та сприяння вільній конкуренції;
неможливість здійснення повномасштабної оптимізації діяльності державних підприємств портової галузі у зв’язку з високим рівнем витрат на утримання об’єктів соціальної інфраструктури, збиткових структурних підрозділів (філій), бюрократичністю та довготривалістю прийняття управлінських рішень з розпорядження державним майном;
незавершеність процесу розподілу майна між державними стивідорними компаніями та адміністрацією морських портів України;
низький рівень участі органів місцевого самоврядування в процесі розвитку морських портів в регіоні (населеному пункті);
недостатня прозорість діяльності органів державної влади та суб’єктів господарювання державного сектору економіки в галузі транспорту;
низька ефективність системи вищої освіти та професійно-технічного навчання працівників портової галузі (застарілі програми професійного навчання, відсутність стимулів для професійного розвитку).
Для розв’язання проблем необхідно виконати такі завдання:
завершення процесу визначення меж територій морських портів України;
підготовка до проведення концесійних конкурсів на управління об’єктами портової інфраструктури державної форми власності, що забезпечують технологічний процес стивідорної діяльності;
створення на законодавчому рівні умов для розвитку морських портів України із застосуванням моделі управління “порт-лендлорд”;
визначення потенційних територій морських портів України для розвитку, перегляду генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій у межах та за межами населених пунктів для цілей розвитку портових потужностей та припортової інфраструктури;
вивільнення державних підприємств портової галузі від непрофільних активів за відсутності обмежень, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки;
оптимізація діяльності неприбуткових адміністрацій морських портів України шляхом їх об’єднання за регіональним принципом;
реорганізація державних стивідорних компаній, що не здійснюють переробку вантажів чи обслуговування пасажирів;
завершення розподілу об’єктів портової інфраструктури між державними стивідорними компаніями та адміністрацією морських портів України;
розроблення механізму участі органів місцевого самоврядування у процесах планування розвитку морських портів України з можливістю входження до рад морських портів;
впровадження стандартів корпоративного управління в портовій галузі;
розвиток електронних сервісів доступу до публічної інформації, зокрема про послуги, тарифи, знижки, та впровадження інших заходів із запобігання та протидії корупції в портовій галузі;
оптимізація дивідендної політики стосовно державних підприємств портової галузі;
оптимізація штату працівників державних підприємств портової галузі спільно з професійними спілками та сприяння розвитку нових форм організації трудових ресурсів у морських портах;
приведення законодавства України у відповідність з нормами та стандартами Міжнародної морської організації, Міжнародної організації праці та законодавства ЄС.
У результаті оптимізації системи управління портовою галуззю буде забезпечено:
запровадження моделі управління “порт-лендлорд” із закріпленням на законодавчому рівні;
надання в концесію державних стивідорних компаній та об’єктів портової інфраструктури у морських портах;
забезпечення беззбитковості функціонування адміністрацій морських портів;
входження в середньостроковій перспективі представників органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади до рад морських портів;
використання найкращих світових практик корпоративного управління на державних підприємствах портової галузі;
перепідготовка працівників державних стивідорних компаній для роботи на сучасних комплексах приватних портових операторів;
виконання Україною взятих міжнародних зобов’язань.
Збалансований розвиток та ефективне використання портових потужностей
За оцінкою Всесвітнього економічного форуму щодо якості послуг у морських портах у 2018 році Україна отримала 3,8 бала із 7 можливих (77 місце із 140 країн).
На сьогодні актуальним є розвиток припортової інфраструктури, зокрема під’їзних шляхів (залізничне сполучення з морськими портами Одеса, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ, Рені, автомобільні дороги у межах населених пунктів).
Також важливим є питання відновлення стратегічних об’єктів портової інфраструктури та інфраструктури загального користування.
Загальними проблемами, що потребують розв’язання, є:
розбалансованість розвитку перевантажувальних потужностей та припортової інфраструктури (зокрема автомобільних та залізничних під’їзних шляхів до морських портів України);
недостатній рівень використання потенціалу існуючих перевантажувальних потужностей, особливо державних стивідорних компаній - морських торговельних портів (близько 50 відсотків загальної пропускної спроможності всіх морських терміналів);
відсутність достатньої кількості глибоководних якірних місць, недостатній рівень та невідповідність глибин в окремих морських портах та на каналах паспортним характеристикам;
повільне оновлення основних фондів на державних підприємствах портової галузі, невідповідність їх технічного рівня сучасним вимогам щодо надання послуг із здійснення операцій з обслуговування вантажів, суден, рухомого складу тощо.
Для розв’язання проблем необхідно виконати такі завдання:
гармонізація планів розвитку припортової інфраструктури (залізничних шляхів, припортових залізничних станцій, автомобільних доріг), внутрішніх водних шляхів та пропускної спроможності морських портів України з програмами розвитку транспортної інфраструктури загальнодержавного та місцевого рівня;
вироблення дієвих механізмів інвестування у розвиток припортових залізничних станцій, під’їзних залізничних шляхів та електрифікації магістральних шляхів в напрямку морських портів України;
перепрофілювання існуючих портових потужностей з перевалки вантажів, що не задіяні у виробничому процесі або використовуються у неефективний спосіб, на спеціалізовані перевантажувальні комплекси із залученням приватних інвестицій на умовах публічно-приватного партнерства із створенням доданої вартості в морських портах України;
Абзац дванадцятий розділу “Збалансований розвиток та ефективне використання портових потужностей” із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1796 від 31.12.2025
затвердження порядку та умов укладення договорів, на підставі яких здійснюється компенсація інвестицій, внесених суб’єктами господарювання у стратегічні об’єкти портової інфраструктури;
модернізація та будівництво портових потужностей (особливо стратегічного значення) для ефективного виконання робіт з обслуговування вантажів, пасажирів та суден в морських портах України;
створення спеціально відведених місць стоянки вантажного транспорту із забезпеченням належних умов зберігання вантажу, що відповідають екологічним та санітарним нормам;
оновлення вітчизняного спеціалізованого флоту для проведення днопоглиблювальних робіт;
створення глибоководних морських терміналів;
оновлення основних фондів державних стивідорних компаній за рахунок інвестиційних коштів, зокрема залучених на умовах публічно-приватного партнерства;
Абзац вісімнадцятий розділу “Збалансований розвиток та ефективне використання портових потужностей” із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1796 від 31.12.2025
створення інфраструктури для можливості приймання та обслуговування суден, які використовують зріджений газ як суднове паливо;
впровадження смарт-інфраструктури (новітніх технологій, що сприяють автоматизації та роботизації перевантажувальних процесів морських терміналів), екологічно безпечних технологій, спрямованих на зменшення шкідливих викидів від виробничих процесів у портах та отримання енергії з альтернативних джерел;
вжиття комплексу заходів, спрямованих на відкриття та забезпечення функціонування морських портів, що розміщені на території Автономної Республіки Крим, після відновлення конституційного ладу та повернення тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України.
У результаті забезпечення збалансованого розвитку та ефективного використання портових потужностей на інноваційній основі очікується:
введення в експлуатацію нових та модернізованих перевантажувальних комплексів загальною потужністю не менше 100 млн. тонн на рік, що забезпечить загальну пропускну спроможність морських портів України в обсязі близько 300 млн. тонн;
залучення щонайменше 50 млрд. гривень з боку приватного сектору у перепрофілювання існуючих потужностей та створення нових перевантажувальних комплексів;
створення близько 4,7 тис. робочих місць на підприємствах портової галузі та суміжними з нею сферами діяльності;
забезпечення в морських портах України ефективної взаємодії видів транспорту, зокрема під час здійснення мультимодальних перевезень;
гармонізація функціонування та розвиток інфраструктури морських портів України, припортової інфраструктури з планами розвитку територій;
забезпечення залізничного сполучення з новими морськими терміналами відповідно до програм розвитку АТ “Українська залізниця”;
підвищення рівня ефективності використання перевантажувальних комплексів у морських портах України до 70 відсотків;
здійснення будівництва та модернізації щонайменше 15 додаткових глибоководних причалів (із допустимою осадкою від 15 метрів) для приймання великотоннажних суден (місткістю від 50 тис. тонн до 200 тис. тонн, а в деяких випадках і більше);
розширення та збільшення пропускної спроможності судноплавних каналів;
утворення нових глибоководних якірних стоянок (місць) та стоянок для вантажних транспортних засобів на підходах до/на території морських портів України;
забезпечення відповідності фактичних глибин у морських портах України та на підхідних каналах встановленим паспортним характеристикам;
забезпечення функціонування морських портів на інноваційній основі відповідно до концепцій “смарт-порт” (застосування новітніх технологій), “енергоефективний порт” (здійснення заходів з ресурсозбереження, відновлення та раціонального споживання ресурсів) та “зелений порт” (зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище).
Покращення сервісу в морських портах України
Відповідно до індексу ефективності логістики, що формується Світовим банком, у 2018 році Україна посіла 66 місце із 160 країн (2,83 за максимального показника 5). При цьому найменш конкурентоспроможними критеріями України, з яких формується індекс ефективності логістики, визначено ефективність митного та прикордонного контролю та незадовільну транспортну інфраструктуру. Зазначене обумовлює низький рівень задоволення учасників транспортного процесу якістю отримання послуг у морських портах України.
В умовах посилення конкуренції з боку морських портів країн Чорноморсько-Азовського та Балтійського басейнів для залучення додаткових транзитних вантажопотоків, зокрема завдяки реалізації сприятливої тарифної політики, та зниження обсягів транзитних вантажів з/до Російської Федерації, частка яких становила близько 70 відсотків загального обсягу транзиту через порти України, обсяг транзитних вантажів, що оброблюються в морських портах України, становив лише 11 млн. тонн у 2019 році.
Враховуючу наявну геополітичну ситуацію в регіоні, набуває актуальності розвиток транспортних маршрутів Європа - Азія, зокрема за Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом через Чорне і Каспійське моря.
Кон’юнктура ринку останніх років призвела до зміни структури вантажообігу морських портів України: провідну позицію з переробки продукції гірничо-металургійного комплексу замістила продукція агропромислового комплексу, що на сьогодні становить більше третини загального обсягу вантажопереробки в морських портах України за результатами 2019 року.
З 2014 року в морських портах України впроваджено ряд дерегуляційних заходів, пов’язаних із спрощенням процедури контролю та оформлення суден і вантажів. Так, час оформлення судна в середньому зменшено з двох годин до 20 хвилин. Оптимізація процедур стосувалася здійснення контролю суден за результатами аналізу ризиків. Запроваджено використання електронних систем, які надають можливість поступово перейти на електронне оформлення вантажів і суден та забезпечують зменшення часу їх оформлення та сприяють мінімізації корупційних ризиків.
В країні наявні диспропорції в обсягах транспортування вантажів з/до морських портів України різними видами транспорту. Так, автомобільним та залізничним транспортом перевозиться більше ніж 95 відсотків вантажів загального обсягу перевезень та дуже незначна їх частина припадає на водний транспорт, зокрема внутрішні водні шляхи, потенціал яких на сьогодні є нереалізованим.
Загальними проблемами, що потребують розв’язання, є:
втрата морськими портами України транзитних вантажопотоків, зокрема контейнерних вантажів, та їх переорієнтація на порти країн Балтики, Російської Федерації, Республіки Польща, Румунії, Федеративної Республіки Німеччина та інших;
недостатній рівень функціонування електронних систем оформлення вантажів та суден, технологій взаємодії з контролюючими органами;
недостатній рівень якості послуг, що надаються суб’єктами господарювання в морських портах України;
нереалізований потенціал перевезень вантажів з/до морських портів України річковим транспортом;
низькі темпи відновлення кількості суднозаходів круїзних лайнерів до вітчизняних портів та їх низька привабливість для міжнародного яхтового туризму;
недостатній рівень екологічної та кібернетичної безпеки в морських портах України.
Для розв’язання проблем необхідно виконати такі завдання:
практичне запровадження інституту авторизованого економічного оператора в Україні відповідно до Митного кодексу України із перспективою взаємного визнання такого оператора іншими країнами;
впровадження сучасних інформаційних систем із високим рівнем захисту від кіберзагроз, які дозволяють замовникам портових послуг провести оформлення та здійснювати моніторинг вантажів, транспортних засобів;
затвердження методики розрахунку ставок портових зборів з урахуванням перегляду їх розміру відповідно до структури та напрямів вантажопотоків з метою розвитку конкуренції, забезпечення привабливості морських портів України для користувачів транспортних послуг, передбачивши компенсацію витрат морських портів на розвиток портової інфраструктури;
застосування гнучких наскрізних тарифів за послуги на морському та інших видах транспорту з метою участі у міжнародних транспортних маршрутах;
сприяння вільній конкуренції на ринку послуг із перевалки вантажів, буксирного флоту, бункерування, швартування, обслуговування пасажирів, збирання суднових відходів та залишків вантажу, днопоглиблювальних робіт;
забезпечення ефективного державного регулювання в сфері надання у морських портах України спеціалізованих послуг суб’єктами природних монополій;
оновлення спеціалізованого флоту для своєчасного проведення криголамних робіт в акваторіях морських портів та каналах;
інтеграція українського сегмента до європейської системи SafeSeaNet;
удосконалення законодавства в частині дерегулювання та уніфікації створення і функціонування вільних митних зон, у тому числі сервісного і промислового типів;
започаткування органами місцевого самоврядування індустріальних парків у межах портів та на припортових територіях на землях промисловості;
використання внутрішнього водного транспорту як альтернативного і економічно ефективного виду транспортування вантажів з/до морських портів України;
покращення сервісу обслуговування пасажирських суден, спрощення процедур для яхтового туризму тощо;
створення міжнародної круїзної асоціації Чорного моря “Black Sea Cruise” (за аналогією з існуючою “Baltic Sea Cruise”);
будівництво в морських портах і морських терміналах достатньої кількості плавучих та стаціонарних споруд для приймання шкідливих речовин та суднових відходів, зокрема осадів баластних вод, відповідно до вимог міжнародних конвенцій.
У результаті покращення сервісу в морських портах України та забезпечення конкурентоспроможності логістики очікується:
підвищення позиції України в рейтингу індексу ефективності логістики (LPI) щонайменше до 30 місця;
забезпечення входження морських портів України до топ-100 найбільших контейнерних портів світу завдяки збільшенню кількості контейнерів та інших вантажів через територію України, зокрема в рамках розвитку транспортних маршрутів “країни ЄС - Китай” (“Економічний пояс Шовкового шляху”), “країни ЄС - Іран, Індія”, “країни ЄС - Туреччина” та інших;
включення морських портів з річними обсягами перевалки не менше ніж 0,1 відсотка загального вантажообігу портів ЄС до основної мережі транс’європейської транспортної мережі (TEN-T);
зменшення часу оформлення судна на вихід в море;
пришвидшення обробки вантажів та спрощення адміністративних процедур під час здійснення міжнародних перевезень;
впровадження інформаційної системи “Морське вікно” з подальшою її інтеграцією в інформаційні системи фіскальних та контролюючих органів;
створення національного сегмента системи обміну інформацією SafeSeaNet;
збільшення кількості круїзних суден, що заходять у вітчизняні порти.
Прогнози вантажопотоків
Прогноз вантажної бази морських портів сформовано на основі звітів Міжнародного валютного фонду (показники темпів зростання внутрішнього валового продукту та обсяги міжнародної торгівлі). Консенсус-прогноз ґрунтується на оцінках та аналітичних матеріалах основних дослідницьких центрів або на середній ринковій динаміці ключових показників, якщо прогнози експертів недоступні. Оціночні прогнози річних обсягів вантажопереробки в морських портах України розраховано за двома сценаріями:
базовий сценарій:
до 2023 року - 171 млн. тонн, у тому числі 1 178 тис. TEU;
до 2028 року - 185 млн. тонн, у тому числі 1 372 тис. TEU;
до 2038 року - 209 млн. тонн, у тому числі 1 955 тис. TEU;
оптимістичний сценарій:
до 2023 року - 188 млн. тонн, у тому числі 1 271 тис. TEU;
до 2028 року - 220 млн. тонн, у тому числі 1 644 тис. TEU;
до 2038 року - 265 млн. тонн, у тому числі 2 628 тис. TEU.
Організаційне та фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Реалізація Стратегії здійснюється в межах повноважень підприємствами та установами, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, органами місцевого самоврядування (за згодою) та суб’єктами господарювання, що надають послуги в морських портах України, шляхом виконання планів розвитку морських портів України на короткострокову (на п’ять років), середньострокову (на 10 років) та довгострокову (на 25 років) перспективу.
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, цільових кредитів банків, міжнародної технічної допомоги, інвестиційних коштів, власних коштів підприємств залізничного транспорту, інших джерел, не заборонених законодавством.
Моніторинг та очікувані результати реалізації Стратегії
Пріоритетні заходи з реалізації Стратегії в короткостроковій (на п’ять років), середньостроковій (на 10 років) та довгостроковій (на 25 років) перспективі щодо кожного морського порту України наведено у додатку.
Проведення моніторингу та оцінки реалізації Стратегії здійснюється Мінінфраструктури, адміністрацією морських портів України із залученням суб’єктів господарювання та органів місцевого самоврядування (за згодою) в рамках діяльності рад морських портів України.
За результатами проведеного моніторингу, оцінки реалізації Стратегії може проводитися її актуалізація з метою оновлення положень та напрямів розвитку галузі відповідно до тенденцій розвитку країни та світової економіки.
З метою оцінки виконання стратегічних цілей за пріоритетними напрямами, передбачених у Стратегії, використовуються основні показники ефективності.
Основними показниками ефективності реалізації Стратегії є:
Показник
Короткострокова та середньострокова перспектива
Довгострокова перспектива
Загальні обсяги переробки вантажів стивідорними компаніями в морських портах, млн. тонн
171-188
209-265
Ефективність використання перевантажувальних комплексів морських портів, відсотків
61
70-75
Показник якості послуг морських портів (глобальний індекс конкурентоспроможності, World Economic Forum)
3,9
> 5
Стратегія в редакції Розпорядження КМ № 1634-р від 23.12.2020
Додаток
до Стратегії
ПРІОРИТЕТНІ ЗАХОДИ
з реалізації Стратегії в короткостроковій (на п’ять років), середньостроковій (на 10 років) та довгостроковій (на 25 років) перспективі
У тексті додатка слова “державно-приватного партнерства” замінено словами “публічно-приватного партнерства” згідно з Постановою КМ № 1796 від 31.12.2025
Морський порт Південний
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається:
оновлення основних фондів державної стивідорної компанії за рахунок інвестиційних коштів, зокрема залучених на умовах публічно-приватного партнерства;
реконструкція та нове будівництво причалів загальною довжиною близько 1900 метрів.
Чинник, що впливає на досягнення стратегічних цілей, - реконструкція під’їзних автомобільних шляхів з підвищенням технічної категорії (ділянки М-14 Одеса - Миколаїв в Одеській області та М-28 Одеса - Южне) та будівництво додаткових шляхів, що з’єднують.
На довгострокову перспективу планується:
забезпечення досягнення глибин підхідного каналу, внутрішніх водних підходів та операційної портової акваторії відповідно до показників техніко-економічного обґрунтування “Реконструкція водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій біля причалів з урахуванням перспективного вантажообігу морського порту “Южний” в м. Южне Одеської області”, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 657, та проекту “Реконструкція морського підхідного каналу та внутрішніх водних підходів до глибоководних причалів державного підприємства “Морський торговельний порт “Южний” (коригування)”, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 674;
розвиток перспективних територій із створенням відповідної причальної лінії.
Чинник, що впливає на досягнення стратегічних цілей, - реконструкція станцій Чорноморська та Берегова з будівництвом нових приймально-відправних та сортувальних колій, збільшення пропускної спроможності дільниці Чорноморська - Берегова шляхом будівництва других головних колій.
Морський порт Одеса
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається:
завершення будівництва та повноцінне введення в експлуатацію контейнерного термінала на Карантинному молу потужністю близько 600 тис. ТЕU;
реконструкція та нове будівництво причалів загальною довжиною близько 650 метрів;
реконструкція автомобільного шляхопроводу;
реконструкція пасажирського комплексу шляхом застосування механізму публічно-приватного партнерства;
оптимізація та розвиток територій судноверфі “Україна”;
реорганізація державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” у зв’язку з непровадженням стивідорної діяльності;
визначення джерел фінансування, фінансово-економічної доцільності і технічної можливості днопоглиблення підхідного каналу та операційної акваторії до 15,5 метра.
Чинники, що впливають на досягнення стратегічних цілей:
розвиток під’їзних автомобільних шляхів (капітальний ремонт ділянок автомобільної дороги М-05 Київ - Одеса, зокрема для забезпечення сполучення порту з проектом будівництва автомобільної дороги Go Highway в напрямку м. Гданська, Польща; будівництво альтернативного в’їзду на територію Одеського морського порту);
створення додаткового залізничного в’їзду в морський порт, забезпечення розвитку станції Одеса-порт та прилеглих станцій.
На довгострокову перспективу планується розвиток наземних під’їзних шляхів.
Морський порт Миколаїв
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається:
будівництво причальної лінії загальною довжиною близько 1000 метрів;
комплексний ремонт парку приймально-відправних колій морського порту;
реконструкція Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу з метою організації цілодобового двостороннього руху суден;
реорганізація державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт у зв’язку з непровадженням стивідорної діяльності.
Чинники, що впливають на досягнення стратегічних цілей:
створення альтернативних під’їзних автомобільних шляхів в обхід м. Миколаєва із влаштуванням адміністрацією морського порту України накопичувальної стоянки для вантажних автомобілів;
розвиток станції Миколаїв-вантажний;
електрифікація залізничного напрямку Долинська - Миколаїв з будівництвом других головних колій для підвищення пропускної спроможності напрямку Знам’янка - Долинська - Миколаїв;
створення додаткового залізничного в’їзду в порт;
капітальний ремонт та реконструкція ділянок автомобільних доріг М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ з доведенням до I категорії в Миколаївській області.
На довгострокову перспективу планується:
реконструкція Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу із забезпеченням прохідної осадки судна з вантажем до 13,3 метра;
модернізація та розвиток причальної лінії для забезпечення повноцінного використання глибин на Бузько-Дніпровсько-лиманському каналі.
Морський порт Чорноморськ
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається:
днопоглиблення операційної портової акваторії 1-го ковша Сухого лиману до 15 метрів та підхідного каналу до 16 метрів;
реконструкція та нове будівництво причалів загальною довжиною близько 1220 метрів;
передання залізнично-поромного комплексу державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” в концесію, зокрема з метою будівництва нового пасажирського термінала.
Чинник, що впливає на досягнення стратегічних цілей, - будівництво мостового переходу через Сухий Лиман з підходами в с. Малодолинське Чорноморської міської ради Одеської області на автомобільній дорозі М-27 Одеса - Чорноморськ.
На довгострокову перспективу планується:
оновлення основних фондів державної стивідорної компанії за рахунок інвестиційних коштів, залучених, зокрема на умовах публічно-приватного партнерства;
реконструкція причалів № 11-17 загальною довжиною близько 1150 метрів та проектною глибиною біля них 15 метрів.
Чинники, що впливають на досягнення стратегічних цілей:
будівництво автодорожньої розв’язки біля прохідної № 2 порту;
будівництво автомобільної дороги від прохідної № 2 порту до автомобільної дороги Т-1604 Овідіополь - Одеса.
Морський порт Маріуполь
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається:
доведення глибин на підхідному каналі та портовій акваторії до таких, що визначені паспортом об’єкта;
реконструкція причалів загальною довжиною 820 метрів;
підвищення ефективності використання наявних перевантажувальних потужностей, у тому числі для зернових вантажів;
утворення нових звалищ ґрунту;
покращення матеріально-технічного забезпечення льодової обстановки в морському порту та Азовському басейні, зокрема придбання судна-криголаму.
Чинники, що впливають на досягнення стратегічних цілей:
збільшення пропускної спроможності залізничної дільниці Запоріжжя - Волноваха та доведення пропускної спроможності дільниці до 40 пар поїздів, зокрема 34 вантажних поїздів;
підтримка належного експлуатаційного стану автомобільної дороги Н-08 на ділянці Запоріжжя - Маріуполь та автомобільних доріг за маршрутом Краматорськ - Маріуполь.
На довгострокову перспективу передбачається:
організація сервісу з контейнерних морських перевезень;
оновлення основних фондів державної стивідорної компанії за рахунок інвестиційних коштів, залучених, зокрема на умовах публічно-приватного партнерства.
Морський порт Білгород-Дністровський
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається:
підтримання належних глибин на підхідному каналі та портової акваторії для забезпечення безпеки судноплавства;
визначення джерел фінансування для будівництва переїзду в районі залізничної станції “Тира”;
розвиток інфраструктури з обслуговування пасажирських перевезень;
оновлення основних фондів державної стивідорної компанії за рахунок інвестиційних коштів, зокрема залучених на умовах публічно-приватного партнерства або їх приватизації;
оптимізація діяльності адміністрації морського порту.
Чинник, що впливає на досягнення стратегічних цілей, - облаштування автомобільної дороги до прохідної № 2 порту.
На довгострокову перспективу передбачається розвиток вільних перспективних територій морського порту.
Морський порт Бердянськ
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається:
доведення глибин на підхідному каналі та портової акваторії до таких, що визначені паспортом об’єкта;
оновлення основних фондів державної стивідорної компанії за рахунок інвестиційних коштів, зокрема залучених на умовах публічно-приватного партнерства.
На довгострокову перспективу передбачається розвиток вільних перспективних територій.
Морський порт Ізмаїл
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається:
підтримка рівня глибин в акваторії морського порту відповідно до оголошених, що, зокрема, відповідають рівню глибин на глибоководному судновому ході р. Дунай - Чорне море;
підвищення ефективності використання наявних перевантажувальних потужностей.
Чинник, що впливає на досягнення стратегічних цілей, - реконструкція станції Ізмаїл - порт Новий.
На довгострокову перспективу передбачається:
оновлення основних фондів державної стивідорної компанії за рахунок інвестиційних коштів, зокрема залучених на умовах публічно-приватного партнерства;
розвиток вільних перспективних територій.
Чинник, що впливає на досягнення стратегічних цілей, - розширення пропускної спроможності під’їзних автомобільних шляхів до морського порту.
Спеціалізований морський порт Ольвія
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається оновлення основних фондів державних стивідорної компанії за рахунок інвестиційних коштів, зокрема залучених на умовах публічно-приватного партнерства.
Чинники, що впливають на досягнення стратегічних цілей:
будівництво альтернативних під’їзних автомобільних та залізничних шляхів в обхід м. Миколаєва;
розвиток залізничної станції Жовтнева;
будівництво автомобільного шляхопроводу в Корабельному районі м. Миколаєва.
На довгострокову перспективу передбачається розвиток вільних перспективних територій морського порту.
Морський порт Рені
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається:
підвищення ефективності використання наявних перевантажувальних потужностей;
проведення берегоукріплювальних робіт в районі нафтоперевантажувального комплексу, а також лівого берега ділянки р. Дунай від державного кордону України з Республікою Молдова до території морського порту.
Чинники, що впливають на досягнення стратегічних цілей:
підтримка належного експлуатаційного стану ділянки автомобільної дороги М-15 Одеса - Рені;
організація залізничного сполучення у напрямку порту Рені територією України;
внесення змін до Закону України “Про спеціальну економічну зону “Рені” щодо продовження дії спеціальної економічної зони “Рені”, зміни органу її господарського розвитку тощо.
На довгострокову перспективу передбачається оновлення основного фонду державної стивідорної компанії за рахунок інвестиційних коштів, зокрема залучених на умовах публічно-приватного партнерства.
Морський порт Скадовськ
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається:
підвищення ефективності використання наявних перевантажувальних потужностей;
підтримання належних глибин на підхідному каналі та портовій акваторії для забезпечення безпеки судноплавства;
оновлення основних фондів державної стивідорної компанії за рахунок інвестиційних коштів, зокрема залучених на умовах публічно-приватного партнерства або їх приватизації;
оптимізація діяльності адміністрації морського порту.
На довгострокову перспективу передбачається розвиток сервісів поромних перевезень.
Чинник, що впливає на досягнення стратегічних цілей, - організація залізничного сполучення у напрямку порту Скадовськ.
Морський порт Усть-Дунайськ
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається:
розвиток сфери туристичних послуг та пасажирських перевезень;
розвиток портового пункту Кілія та підвищення ефективності використання наявних перевантажувальних потужностей;
оновлення основних фондів державної стивідорної компанії за рахунок інвестиційних коштів, зокрема залучених на умовах публічно-приватного партнерства або приватизації;
оптимізація діяльності адміністрації морського порту України;
створення умов та залучення перевантажувальних засобів для розвитку рейдової перевалки вантажів.
Чинник, що впливає на досягнення стратегічних цілей, - підтримка в належному експлуатаційному стані під’їзних автомобільних шляхів до портових пунктів Кілія та Вилкове.
На довгострокову перспективу передбачається відновлення глибин на акваторії морського порту Усть-Дунайськ, зокрема портового пункту Кілія, та забезпечення стабільного рівня глибин на глибоководному судновому ході р. Дунай - Чорне море.
Морський порт Херсон
На коротко-, середньострокову перспективу передбачається:
підвищення ефективності використання наявних перевантажувальних потужностей;
оновлення основного фонду державної стивідорної компанії за рахунок інвестиційних коштів, зокрема залучених на умовах публічно-приватного партнерства;
інтеграція морського порту у Міжнародний транспортний (водний) коридор Е-40.
Чинник, що впливає на досягнення стратегічних цілей, - капітальний ремонт та реконструкція ділянок автомобільних доріг М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ з доведенням до I категорії в Херсонській області.
На довгострокову перспективу передбачається розвиток перспективних територій на лівому березі р. Дніпро.
Додаток до Стратегії в редакції Розпорядження КМ № 1634-р від 23.12.2020