Про внесення змін до Закону України "Про насіння і садивний матеріал"
Тип: Закон України
Видавник: Верховна Рада України
Номер: 5397-VI
Прийнято: 2012-10-02
Чинна редакція від: 2012-10-02
Стан: in_force
Rada ID: 5397-17
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України "Про насіння і садивний матеріал"
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 42, ст.585)
Верховна Рада України постановляє:
Внести зміни до Закону України "Про насіння і садивний матеріал" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 13, ст. 92; 2005 р., №№ 17-19, ст. 267; 2010 р., № 9, ст. 76), виклавши його в такій редакції:
"ЗАКОН УКРАЇНИ
Про насіння і садивний матеріал
Цей Закон визначає основні засади виробництва та обігу насіння і садивного матеріалу, а також порядок здійснення державного контролю за ними.
Дія цього Закону не поширюється на обіг насіння і садивного матеріалу генетично модифікованих організмів (рослин), що регулюється спеціальним законодавством.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1 — Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
насіння - генеративні і вегетативні органи рослин, що використовуються для їх відтворення;
садивний матеріал - рослини та їх вегетативні органи (частини), придатні для відтворення цілісного організму рослин;
насінництво - галузь рослинництва, що забезпечує виробництво насіння і садивного матеріалу сортів культурних рослин, сертифікацію та здійснення державного контролю у процесі його обігу;
первинні ланки насінництва - посіви (насадження) розсадників добору і розмноження визнаного сорту добазового насіння;
розсадництво - галузь рослинництва, що забезпечує виробництво, створення маточних насаджень, сертифікацію, здійснення державного контролю у процесі обігу садивного матеріалу;
первинні ланки розсадництва - маточні насадження багаторічних рослин, створені з використанням вихідного садивного матеріалу визнаних сортів у базових розсадниках, і садивний матеріал, що з них отримується;
об'єкти насінництва та розсадництва - насіння та садивний матеріал сортів, клонів, ліній, гібридів, популяцій, сортосумішей сільськогосподарських, лісових, квітково-декоративних, лікарських рослин;
фітосанітарний контроль - перевірка наявності шкодочинних організмів та вірусних і мікоплазмових збудників хвороб у насінні та садивному матеріалі;
категорія насіння і садивного матеріалу - належність визнаного насіння і садивного матеріалу до певного етапу відтворення сорту та фітосанітарного стану.
Категорії насіння і садивного матеріалу:
добазове насіння - насіння первинних ланок насінництва, яке використовують для подальшого його розмноження і отримання базового насіння;
базове насіння - насіння, отримане від послідовного розмноження добазового насіння;
сертифіковане насіння - насіння, отримане від послідовного розмноження базового насіння.
До насіння категорій добазове, базове і сертифіковане належить садивний матеріал картоплі та лікарських культур з урахуванням особливостей їх розмноження;
вихідний садивний матеріал багаторічних рослин - безвірусні рослини або частини рослин сортів, клонів, створені внаслідок селекційної роботи для подальшого розмноження;
базовий садивний матеріал багаторічних рослин - безвірусні рослини або частини рослин сортів, клонів, отримані від послідовного розмноження вихідного садивного матеріалу і призначені для створення маточних насаджень;
сертифікований садивний матеріал багаторічних рослин - безвірусні рослини сортів, клонів, отримані від розмноження базового садивного матеріалу і призначені для закладення промислових насаджень.
До садивного матеріалу категорій вихідний, базовий, сертифікований належать також виноград, хміль, плодові, ягідні, горіхоплідні, малопоширені, декоративні та лісові рослини з урахуванням особливостей їх розмноження;
базове маточне насадження - спеціальне насадження, створене з вихідного садивного матеріалу і призначене для отримання сертифікованого садивного матеріалу;
базовий розсадник - суб’єкт розсадництва з відповідною матеріально-технічною базою, визначений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, який займається отриманням або розмноженням садивного матеріалу багаторічних рослин категорій вихідний та базовий;
партія насіння і садивного матеріалу - визначена кількість однорідного за якістю насіння або садивного матеріалу однієї категорії;
паковання - одиниця затареного чи розфасованого насіння (пакет, торбинка, мішок, контейнер тощо);
пакування - процес розкладання (фасування) відповідної маси насіння у тару (паковання);
сортові якості насіння і садивного матеріалу - сукупність морфологічних ознак, за якими визначається належність рослини до відповідного сорту;
посівні якості насіння - сукупність показників якості насіння, що характеризують його придатність до сівби (садіння);
товарні якості садивного матеріалу - сукупність біометричних показників садивного матеріалу, встановлених нормативними документами, згідно з якими ведеться сортування і визначення господарської придатності садивного матеріалу;
розсадники добору - ланка розмноження насіння, яке відбирається від кращих рослин для закладання розсадників розмноження;
розсадники розмноження - ланки розмноження насіння, отриманого з розсадників добору;
маркування садивного матеріалу - етикетка із зазначенням реквізитів виробника, культури, сорту, підщепи, віку, категорії і товарної якості рослин;
сортова чистота (типовість) - відношення числа рослин сорту, який сертифікується, до їх загальної кількості в посівах (насадженнях);
кондиційне насіння - насіння, сортові та посівні якості якого відповідають вимогам нормативних документів;
некондиційне насіння - насіння, що не відповідає за якісними показниками вимогам нормативних документів;
система насінництва та розсадництва - комплекс взаємопов'язаних організаційних, наукових і агротехнічних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва, реалізації та використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, лісових, декоративних та лікарських рослин;
Реєстр сортів рослин України (Реєстр сортів) - Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні;
Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу - перелік суб'єктів насінництва та розсадництва, яким надано право виробляти та реалізувати насіння та/або садивний матеріал;
маркування насіння - етикетка із зазначенням реквізитів виробника, культури, сорту, категорії, номера партії насіння;
інспектування - складське, лабораторне оцінювання стану та сортової чистоти (типовості) насіннєвих посівів, багаторічних насаджень, насіння і садивного матеріалу;
державний контроль у сфері насінництва та розсадництва - діяльність уповноважених органів державного нагляду (контролю) в межах їх повноважень щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства;
сортовий контроль - діяльність щодо визначення сортової чистоти (типовості) насіння, садивного матеріалу або маточних насаджень багаторічних рослин шляхом інспектування насіннєвих посівів та/або насаджень багаторічних рослин, ділянкового та лабораторного сортового контролю;
насіннєвий контроль - державний та внутрішньогосподарський контроль сортових і посівних якостей насіння (садивного матеріалу);
ділянковий та лабораторний сортовий контроль - визначення сортової чистоти (типовості), ступеня чоловічої стерильності у стерильних аналогів сортів, ліній та простих міжлінійних гібридів, а також встановлення відповідності контрольної проби насіння стандартному зразку, що проводиться шляхом висіву насіння на ділянках з наступною оцінкою рослин;
державний резервний насіннєвий фонд - запас базового та сертифікованого насіння, що використовується за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику;
оновлення насіння і садивного матеріалу - періодична заміна сертифікованого насіння, маточних насаджень багаторічних рослин у порядку сортозаміни або сортооновлення;
сільськогосподарські рослини - культурні рослини, представлені сортами (гібридами), що використовуються для виробництва сільськогосподарської сировини і продуктів харчування;
багаторічні рослини - рослини, розвиток яких відбувається понад два вегетаційні періоди;
лісові рослини - лісові дерева і кущі, які використовуються в лісовому господарстві;
декоративні рослини - квіти, газонні трави, цибулини, бульбоцибулини, сіянці і саджанці, живці, мікроживці та рослини-регенеранти, які використовуються в декоративних цілях;
лікарські рослини - дикорослі та культурні рослини або їх частини (насіння, бруньки, квіти, плоди, стебла, кореневища), які використовуються в медицині для виготовлення лікарських препаратів;
атестація суб’єктів насінництва та розсадництва - процедура, за наслідками якої здійснюється внесення виробника до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу (далі - Реєстр виробників);
сертифікація насіння і садивного матеріалу - комплекс заходів контролю на всіх етапах розмноження насіння і садивного матеріалу, спрямованих на визначення їх сортових та посівних якостей;
сертифікат на насіння - документ, що засвідчує сортові та посівні якості насіння, садивного матеріалу;
сертифікат на садивний матеріал - документ, що засвідчує походження, санітарний стан і товарну якість садивного матеріалу;
садивний матеріал (in vitro) - отриманий способом виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів з маточних рослин;
культура меристем (in vitro) - спосіб вегетативного розмноження багаторічних рослин на основі виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів з подальшим відтворенням цілісного рослинного організму на штучному поживному середовищі в асептичних умовах з адаптацією до навколишнього середовища;
лісонасіннєва база - природні та штучно створені насадження з цінними спадковими ознаками, призначені для заготівлі лісового насіння;
арбітражне (експертне) визначення сортових та посівних якостей насіння і садивного матеріалу - процедура, яка проводиться методом польового інспектування, ділянкового і лабораторного сортового контролю та методом аналізу проб, відібраних від партії насіння та/або садивного матеріалу, і встановлює відповідність сортових та посівних якостей насіння і садивного матеріалу вимогам нормативних документів у сфері насінництва та розсадництва;
насіннєві схеми Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) - набір процедур, методів і прийомів, за допомогою яких здійснюється моніторинг якості насіння в процесі розмноження і які гарантують підтримання та збереження достовірності сорту та її сортової чистоти.
Стаття 2 — Об’єкти насінництва та розсадництва
До об’єктів насінництва та розсадництва належать:
види рослин;
сорти рослин (клон, лінія, гібрид, популяція);
насіння і садивний матеріал;
насінницькі посіви та насадження.
Стаття 3 — Суб’єкти насінництва та розсадництва
До суб’єктів насінництва та розсадництва належать фізичні та юридичні особи, яким надано право займатися виробництвом, реалізацією насіння і садивного матеріалу відповідно до закону.
Стаття 4 — Законодавство України про насіння і садивний матеріал
Законодавство України про насіння і садивний матеріал базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про охорону прав на сорти рослин", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Розділ II. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА
Стаття 5 — Органи, що здійснюють державне управління у сфері насінництва та розсадництва
Державне управління у сфері насінництва та розсадництва здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Стаття 6 — Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері насінництва та розсадництва
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері насінництва та розсадництва належать:
забезпечення проведення державної політики та організація здійснення державного контролю у сфері насінництва та розсадництва;
визначення пріоритетних напрямів розвитку насінництва та розсадництва;
координація діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику;
забезпечення розроблення і виконання загальнодержавних програм розвитку насінництва та розсадництва;
прийняття в межах повноважень нормативно-правових актів з питань насінництва та розсадництва і контроль за їх виконанням;
державна підтримка розвитку насінництва та розсадництва і державне регулювання ринку насіння;
організація міжнародного співробітництва з питань насінництва та розсадництва.
Стаття 7 — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику у сфері насінництва та розсадництва
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику у сфері насінництва та розсадництва, належать:
забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері сільськогосподарського, лісового, декоративного насінництва та розсадництва;
здійснення державного управління у сфері насінництва та розсадництва;
розроблення та організація виконання державних програм розвитку селекції, насінництва та розсадництва;
прийняття нормативно-правових актів щодо виробництва, реалізації та використання насіння і садивного матеріалу відповідно до закону;
забезпечення формування державного резервного насіннєвого фонду і контроль за ефективним використанням цього фонду;
організація та координація діяльності органів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва - органів сертифікації насіння та/або садивного матеріалу;
координація діяльності підприємств, пов’язаної з проведенням державного випробовування сортів сільськогосподарських рослин;
сприяння розвитку ринку насіння і садивного матеріалу;
організація ведення державного обліку об’єктів постійної лісонасіннєвої бази;
створення системи зонального лісового і декоративного насінництва та розсадництва;
участь у міжнародному співробітництві з питань насінництва та розсадництва, а також виконання міжнародних договорів України у цій сфері.
Стаття 8 — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у сфері насінництва та розсадництва, належать:
здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
ведення Реєстру виробників;
забезпечення перевірки насіння на посівні та сортові якості та видача відповідних документів, передбачених нормативно-правовими актами;
забезпечення відповідно до закону контролю за виробництвом, розмноженням, збереженням, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу, поліпшенням їх сортових, посівних і врожайних якостей;
забезпечення сертифікації насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, декоративних та лісових рослин у встановленому порядку;
здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності у сфері насінництва та розсадництва вимог законодавства про насіння і садивний матеріал;
видача дозволів на ввезення в Україну насіння і садивного матеріалу, не внесених до Реєстру сортів рослин України;
забезпечення сертифікації лісового насіння і садивного матеріалу;
здійснення атестації суб’єктів насінництва та розсадництва для надання права на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу;
проведення експертизи проектно-кошторисної документації на створення та зрошення насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених культур, винограду, хмелю та інших багаторічних насаджень;
участь у межах повноважень у міжнародному співробітництві з питань здійснення контролю та сертифікації насіння і садивного матеріалу.
Розділ III. СИСТЕМА НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА
Стаття 9 — Організація системи насінництва та розсадництва
Система насінництва та розсадництва складається з ланок добазового, базового і сертифікованого насінництва та розсадництва, державного резервного насіннєвого фондів колекційних маточних насаджень багаторічних рослин.
Стаття 10 — Наукове забезпечення насінництва та розсадництва
Наукове забезпечення насінництва та розсадництва здійснюють Національна академія аграрних наук України, Національна академія наук України, інші науково-дослідні установи, наукові організації та фізичні особи, які проводять наукові дослідження у сфері насінництва та розсадництва, а також наукові організації та їх дослідні господарства, що діють у системі вищої професійної освіти в цій сфері, відповідно до своїх повноважень (прав), а також інші організації, що проводять дослідження у сфері насінництва в установленому законом порядку, а саме:
провадять наукові дослідження з питань сортовивчення, насінництва та розсадництва;
співпрацюють з науковими установами інших держав.
Стаття 11 — Державний резервний насіннєвий фонд
Державний резервний насіннєвий фонд створюється в обсягах, затверджених Кабінетом Міністрів України, для забезпечення насінням і садивним матеріалом районів, що не виробляють власного насіння і садивного матеріалу або мають обмежені можливості для його виробництва, надання допомоги у разі знищення або пошкодження насінницьких посівів та насаджень внаслідок стихійного лиха, а також для забезпечення сортооновлення, сортозаміни та реалізації насіння і садивного матеріалу за міжнародними договорами України.
Кабінет Міністрів України затверджує загальний обсяг формування державного резервного насіннєвого фонду в обсязі не менше п’яти відсотків потреби держави в насінні та садивному матеріалі.
Заготівля насіння і садивного матеріалу до державного резервного насіннєвого фонду здійснюється в порядку, встановленому законом, що визначає засади здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти.
Формування партій насіння з товарного зерна забороняється.
Стаття 12 — Право на виробництво та використання насіння і садивного матеріалу
Суб’єкти насінництва та розсадництва мають право розмножувати, заготовляти та використовувати насіння і садивний матеріал сортів рослин (клонів, ліній, гібридів) за дозволом відповідного володільця патенту на використання сорту, якщо їх виробничі умови відповідають атестаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Закладання багаторічних насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених культур, винограду та хмелю проводиться згідно з проектно-кошторисною документацією на їх створення та зрошення. Експертизу проектно-кошторисної документації проводить центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, на платній основі.
Розмір плати та порядок проведення експертизи відповідної проектно-кошторисної документації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Право на виробництво добазового, базового та сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, вихідного, базового та сертифікованого садивного матеріалу багаторічних рослин, культури меристем (in vitro), садивного матеріалу однорічних культур надається суб’єктам насінництва та розсадництва, які за результатами атестації внесені до Реєстру виробників. Положення про Реєстр виробників, порядок проведення відповідної атестації затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
За результатами атестації рішення про внесення заявника до Реєстру виробників або відмову у внесенні до цього реєстру приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви та відповідних документів.
Підставами для відмови у внесенні до Реєстру виробників є:
невідповідність поданих документів вимогам закону;
виявлення у поданих документах недостовірної інформації.
Рішення про виключення суб’єкта насінництва та розсадництва з Реєстру виробників приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у разі:
подання суб’єктом насінництва та розсадництва заяви про виключення з Реєстру виробників;
наявності відомостей про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;
неподання у встановлений строк інформації про зміни, внесені до документів, які додаються до заяви про внесення до Реєстру виробників.
Внесення суб’єктів насінництва та розсадництва до Реєстру виробників проводиться щорічно за результатами атестації.
Рішення про відмову у внесенні до Реєстру виробників, виключення з Реєстру виробників може бути оскаржено до суду.
Суб’єкти насінництва та розсадництва, не внесені до Реєстру виробників, не мають права виробляти насіння і садивний матеріал для реалізації.
Стаття 13 — Права та обов’язки виробників насіння і садивного матеріалу
Виробники насіння і садивного матеріалу мають право:
на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів сортів рослин (клонів, ліній, гібридів) перехреснозапильних культур перед іншими товаровиробниками;
вимагати відшкодування завданих збитків від перехресного запилення рослин вирощуваного сорту іншим сортом внаслідок невиконання сусіднім виробником умов укладеного з ним договору щодо розміщення посівів перехреснозапильників;
звертатися до відповідних органів виконавчої влади та до суду в разі порушення прав, наданих їм цим Законом;
брати участь у виконанні державних цільових програм щодо виробництва насіння і садивного матеріалу;
брати участь у формуванні державного резервного насіннєвого фонду.
Порядок узгодження розташування насіннєвих посівів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Виробники насіння і садивного матеріалу зобов’язані:
вирощувати насіння і садивний матеріал сортів, внесених до Реєстру сортів, в обсязі, визначеному ліцензійним договором;
додержуватися технологічних і методичних вимог насінництва та розсадництва щодо збереження сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;
гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовій чистоті (типовості) і посівним якостям, зазначеним у сертифікатах на насіння та садивний матеріал;
зберігати дублікати проб насіння і садивного матеріалу (відповідно до біологічної здатності) упродовж строку дії сертифіката на насіння;
вести по кожному сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її протягом трьох років;
додержуватися встановленого порядку пакування, маркування, транспортування та зберігання насіння і садивного матеріалу відповідно до вимог нормативно-правових актів та стандартів;
відшкодовувати матеріальні збитки споживачу в разі реалізації йому некондиційного насіння чи садивного матеріалу;
здійснювати внутрішньогосподарський контроль за виробництвом і обігом насіння і садивного матеріалу.
Посадові особи суб’єктів насінництва та розсадництва всіх форм власності і господарювання, реалізатори насіння і садивного матеріалу в разі проведення контрольних заходів зобов’язані сприяти інспекторам у виконанні їх функцій.
Виробники насіння і садивного матеріалу можуть мати також інші права та обов’язки, визначені законом.
Стаття 14 — Використання насіння і садивного матеріалу сортів рослин суб’єктами насінництва та розсадництва
Суб’єкти насінництва та розсадництва можуть використовувати сорти насіння і садивного матеріалу рослин відповідно до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин".
Розділ IV. ОБІГ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Стаття 15 — Введення в обіг насіння і садивного матеріалу
Насіння і садивний матеріал вводять в обіг після їх сертифікації.
Насіння, що реалізується за межі України, супроводжується міжнародними сертифікатами.
Насіння і садивний матеріал вважаються сертифікованими, якщо вони:
відповідають вимогам нормативно-правових актів за сортовою чистотою і посівними якостями;
належать до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України або Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку.
Стаття 16 — Вимоги щодо визначення сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу
При визначенні сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу використовуються єдині методи та лабораторно-технічні засоби, єдина термінологія і нормативна документація.
Норми сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу встановлюються нормативними документами у сфері насінництва та розсадництва.
Стаття 17 — Визначення сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу
Визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу здійснюється шляхом інспектування, ділянкового та лабораторного сортового контролю на відповідність сорту морфологічним ознакам, визначеним при його реєстрації.
Інспектування садивного матеріалу, призначеного для реалізації, та багаторічних насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених культур, винограду та хмелю, проводиться щорічно незалежно від обсягів виробництва з метою визначення якості та видачі сертифіката.
Якщо посів (насадження) за сортовою чистотою не відповідає вимогам до заявленої категорії, одержане насіння та/або садивний матеріал може бути переведено в нижчу категорію, вимогам якої воно відповідає.
У разі невідповідності посіву (насадження) вимогам нормативних документів, що регламентують сферу насінництва та розсадництва, він вилучається з числа насіннєвих (розсадницьких).
Насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові або інші цілі, знищується під наглядом державного інспектора територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, за рахунок власника насіння.
Садивний матеріал, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях, знищується під наглядом державного інспектора територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, за рахунок власника садивного матеріалу.
Усі партії насіння і садивного матеріалу повинні супроводжуватися сертифікатами:
насіння - сертифікатом на насіння, що засвідчує сортові та посівні якості;
садивний матеріал - сертифікатом, що засвідчує походження, санітарний стан і товарну якість садивного матеріалу.
У разі якщо насіння та/або садивний матеріал не відповідає вимогам заявленої категорії, державний інспектор територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, знижує її до тієї категорії, вимогам якої воно відповідає, або надає обґрунтовану відмову у видачі сертифіката.
Використання для сівби/посадки насіння та/або садивного матеріалу, яке не має відповідного сертифіката, забороняється.
Визначення посівних якостей насіння та/або садивного матеріалу шляхом аналізування проб, відібраних від партій насіння та/або садивного матеріалу, здійснюється лабораторіями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Проби насіння і садивного матеріалу відбираються від партій насіння та садивного матеріалу державним інспектором територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Взяття проб і визначення посівних якостей насіння і садивного матеріалу, що експортуються, здійснюються відповідно до міжнародних правил.
На насіння і садивний матеріал, які за даними лабораторного аналізу відповідають вимогам нормативних документів, їх власнику видається відповідний сертифікат.
Визначення сортових якостей насіння овочевих культур не здійснюється.
Насіння і садивний матеріал, що експортуються, супроводжуються міжнародним і фітосанітарним сертифікатами.
Стаття 18 — Проведення сертифікації насіння та садивного матеріалу
Сертифікації підлягає насіння і садивний матеріал сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України, придатних до поширення в Україні, та/або до реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, що вирощується з метою експорту і відповідає вимогам посівних та сортових якостей, передбачених нормативно-правовими актами, що діють у сфері насінництва та розсадництва.
Сертифікація насіння і садивного матеріалу декоративних рослин здійснюється відповідно до окремого порядку згідно із законодавством.
Форма та зміст сертифіката на насіння та/або садивний матеріал затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Сертифікація та видача сертифікатів, ділянковий та лабораторний сортовий контроль, маркування партій насіння, а також визначення сортових та посівних якостей здійснюються на платній основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, і його територіальними органами.
Розмір плати і порядок здійснення сертифікації та видачі сертифікатів, ділянкового та лабораторного сортового контролю, маркування партій насіння, а також визначення сортових та посівних якостей встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відомості про видачу сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал вносяться до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал.
Реєстр сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Порядок ведення Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, з метою сертифікації насіння може залучати для проведення польових досліджень суб’єктів насінництва та розсадництва у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Стаття 19 — Використання невизнаного насіння і садивного матеріалу
Кондиційне насіння і садивний матеріал сортів, не занесених до Реєстру сортів рослин України, можуть використовуватися для посівних цілей лише у разі, якщо:
їх розмноження передбачено міжнародним договором для вивезення за межі України;
заявник сорту створює запас насіння та садивного матеріалу в період проведення державної науково-технічної експертизи.
У разі складних погодно-кліматичних умов, що призвели до недобору насіння сільськогосподарських рослин, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, може дозволити ввезення насіння сорту, не внесеного до Реєстру сортів рослин України.
Стаття 20 — Ввезення та вивезення насіння і садивного матеріалу
Насіння і садивний матеріал дозволяється ввозити в Україну за умови належності його до сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин України.
Насіння сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, ввозиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику у сфері насінництва та розсадництва, за умови, що воно призначене для розмноження і наступного вивезення за межі країни.
Митне оформлення насіння і садивного матеріалу здійснюється за наявності сертифікатів країни експортера.
Насіння і садивний матеріал сортів рослин, не занесених до Реєстру сортів рослин України та/або до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, ввозяться в Україну для селекційних, дослідних робіт і експонування суб'єктами господарювання незалежно від форми власності на основі підтвердження, що видається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Підтвердження надається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, на безоплатній основі в десятиденний строк з дня отримання клопотання про ввезення насіння і садивного матеріалу для селекційних/дослідних робіт і експонування.
Порядок підтвердження для ввезення в Україну насіння і садивного матеріалу сортів рослин для селекційних, дослідних робіт і експонування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Вивезення насіння та/або садивного матеріалу за межі митної території України здійснюється за дозволом власника сорту та супроводжується міжнародними сертифікатами.
Вивезення за межі митної території України дослідних зразків насіння та/або садивного матеріалу сортів рослин, не занесених до Реєстру сортів рослин України, здійснюється з метою проведення експертизи на придатність до поширення в іншій країні або обміну генофондом, селекційних і науково-дослідних робіт, експонування.
Стаття 21 — Маркування та пакування насіння і садивного матеріалу
Насіння і садивний матеріал, що вводяться в обіг, обов'язково маркуються і пакуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Стаття 22 — Гарантії на насіння і садивний матеріал
Суб'єкт насінництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння, а суб’єкт розсадництва - походження, санітарний стан і якість садивного матеріалу згідно з вимогами нормативно-правових актів, про що зазначається у сертифікатах.
На придбане насіння і садивний матеріал гарантії діють протягом строку, визначеного в сертифікаті.
У разі порушення гарантій суб’єкт насінництва та розсадництва несе відповідальність згідно із законом.
Стаття 23 — Арбітражне (експертне) визначення якості насіння і садивного матеріалу
Арбітражне (експертне) визначення якості насіння і садивного матеріалу може проводитися на вимогу споживача у лабораторіях, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Правила експертного визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядок оформлення відповідних заяв встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Розділ V. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД (КОНТРОЛЬ) У СФЕРІ НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА
Стаття 24 — Державні органи нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва
Державний контроль у сфері насінництва та розсадництва здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, та його територіальні органи в порядку, встановленому законодавством.
Стаття 25 — Посадові особи, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва
Організація та здійснення державного контролю у сфері насінництва та розсадництва покладається на керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, - головного державного інспектора сільського господарства України та його заступників, головних державних інспекторів сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, районах та їх заступників, на старших державних та державних інспекторів, які призначаються на посади і звільняються з посад в установленому законодавством порядку.
На посадових осіб, яким надано повноваження головних державних інспекторів сільського господарства, та їх заступників, старших державних та державних інспекторів поширюється дія Закону України "Про державну службу".
Стаття 26 — Повноваження посадових осіб з питань нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва
Посадові особи з питань нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва у межах своїх повноважень мають право:
контролювати додержання суб'єктами насінництва та розсадництва незалежно від форми власності методичних і технологічних вимог;
давати обов'язкові для виконання суб'єктами насінництва та розсадництва вказівки про усунення порушень щодо ведення насінництва та розсадництва та визначати строк усунення виявлених порушень;
безперешкодного доступу в будь-яке місце вирощування, оброблення та зберігання насіння і садивного матеріалу відповідно до закону;
ознайомлюватися з документацією щодо насінництва та розсадництва, відкривати будь-яке паковання з насінням чи садивним матеріалом для відбору контрольних проб;
накладати на винних осіб адміністративні стягнення за порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів;
зупиняти або забороняти реалізацію будь-якого насіння і садивного матеріалу, якщо під час перевірки виявлено невідповідність їхніх якісних показників нормативним документам;
порушувати клопотання про позбавлення права на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу у разі систематичного порушення цього Закону, інших нормативно-правових актів чи нормативних документів у сфері насінництва та розсадництва;
виконувати інші повноваження, визначені законом відповідно до їх компетенції.
Розділ VI. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА СЕЛЕКЦІЇ, НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА
Стаття 27 — Державна підтримка селекції, насінництва та розсадництва
Державна підтримка селекції, насінництва та розсадництва здійснюється в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік.
Розділ VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА
Стаття 28 — Відповідальність за порушення законодавства у сфері насінництва та розсадництва
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері насінництва та розсадництва, несуть відповідальність згідно із законом.
Суб’єкт насінництва та розсадництва може бути позбавлений права займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу в разі систематичного порушення атестаційних вимог або законодавства у сфері насінництва та розсадництва.
Накладення стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законом.
Розділ VIII. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА
Стаття 29 — Участь у міжнародному співробітництві у сфері насінництва та розсадництва
Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері насінництва та розсадництва, зокрема на основі міжнародних договорів України.
Участь України у міжнародному співробітництві у сфері насінництва та розсадництва здійснюється в порядку, встановленому законом.
У разі якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, застосовуються правила міжнародних договорів України.
Розділ IX. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону".
Президент України
В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ
2 жовтня 2012 року
№ 5397-VI